ЗАСІДАННЯ  СОРОК  ПЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

20 травня 2010 року, 16 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть, будь ласка, систему „Рада”. Реєструємось.

16:02:11

В сесійній залі зареєстровано 419 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим. Шановні колеги, ми з вами на ранковому засіданні стільки рішень наприймали, що першими о 16 годині розглянемо ті чи інші постанови і закони, що аж невідомо за що братися. Але, мабуть, давайте, оскільки ми закінчували суддями ранкове засідання. Тому давайте і продовжимо. Ми з вами включили до розгляду законопроект (за №0916/п1), проект Постанови про визнання такої, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України про прийняття за основу проектів законів про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України” та про внесення змін до законів України „Про статус суддів”. Доповідає глава підкомітету Комітету з питань правосуддя Писаренко Валерій Володимирович.

 

16:03:22

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги! До вашої уваги вноситься проект постанови, яка була розглянута на Комітеті Верховної Ради з питань правосуддя. І стосовно Постанови Верховна Рада про визнання такої, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України  про прийняття за основу проектів законів про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України” та „Про внесення змін до Закону „Про статус суддів” (реєстраційний номер 0916-п1 від 15.05.2010 року).

Проектом постанови пропонується визнати такою, що втратила чинність, Постанову Верховної Ради України від 3 квітня 2007 року (№846-5) „Про прийняття за основу проектів законів про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України” та „Про внесення змін до закону України „Про статус суддів).

Наразі реформування судової системи в країні є пріоритетним напрямком державної політики України. Ситуація в правосудді, особливо останнім часом, набула загрозливих форм. Ні для кого не є секретом, що набрали загрозливих форм ознаки корупції та інших негативних рис, які сьогодні має судова система. З кожним днем суди втрачають довіру у людей. Судова система потребує комплексного реформування відповідно до вимог міжнародних стандартів.

Питання побудови системи правосуддя доступної для кожного громадянина, що забезпечує ефективний захист прав і свобод громадян, порушується в Україні з моменту набуття нею незалежності. Про необхідність реформування цієї системи неодноразово заявляли політики з усіх політичних таборів, фахівці, науковці та представники громадськості.

Шляхи проведення судової реформи виклалися в нормативно-правових актах, в тому числі і Верховної Ради України. Станом на сьогодні у Верховній Раді України знаходяться 2 законопроекти щодо комплексного реформування судової системи. Це проекти законів: про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України” та про внесення змін до Закону України „Про статус суддів України”, - які внесені ще у 2006 році Президентом Віктором Ющенком та прийняті за основу Верховною Радою у 2007 році 3 квітня.

З моменту прийняття зазначених законопроектів у першому читанні минуло вже 3 роки. За цей час було проведено широке обговорення зазначених законопроектів, проведені парламентські слухання, неодноразово збирався Комітет з питань правосуддя, заслухані позиції міжнародних експертів.

Разом з тим, відповідно до Закону України „Про Регламент Верховної Ради” внесення змін до зазначених проектів законів, які були прийняті у першому читанні 3 квітня 2007 року, не вбачається можливим.

З огляду на вищезазначене, розглянувши зазначене питання, Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя вирішив рекомендувати Верховній  Раді  України проект постанови Верховної  Ради України про визнання такої, що втратила чинність Постанова Верховної  Ради України про прийняття за основу проектів законів про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України” та про внесення змін до Закону України "Про статус суддів України”, внесений народними депутатами України Пилипенком-Писаренком. Прийняття за основу та в цілому. Доповідачем з цього питання визначено Писаренка Валерія Володимировича.

В цілому, якщо в двох словах резюмувати, у нас є на сьогоднішній день старі законопроекти, які внесені ще у 2006 році, які блокують сьогодні  проведення судової реформи.  Тому ми просимо підтримки сесійної зали з цього приводу, і прийняти постанову зазначену за основу та в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запитань немає? Так, сідайте, будь ласка, колего.

Шановні колеги, я думаю, все зрозуміло: у 2006 році ми прийняли закони, які до цього часу не розглянули і вже не розглянемо у другому читанні. У нас єдина можливість для того, щоб відкрити шлях для розгляду цієї проблеми, яка надзвичайно актуальна є, -  внести нові законопроекти. Але ми не можемо внести, будь-який  субєкт законодавчої ініціативи не може внести новий законопроект, бо, вибачте, з 2006 року вісить проект, який ми прийняли у першому читанні і в якого немає ніякого майбутнього.

Тому для того, щоб все-таки зробити наступний крок у розвязанні найболючішої проблеми судоустрою, ми з вами маємо підтримати цю постанову.

Тому я ставлю на голосування про прийняття у цілому постанови за номер 0916/-п1 про визнання такою, що втратила чинність постанови Верховної  Ради України про прийняття за основу проектів Законів про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України” та про внесення змін до Закону України "Про статус суддів”. Прошу голосувати.

 

16:08:27

За-243

Постанова прийнята.

Таким чином, ми відкрили. Ще раз наголошую шлях і закликаю всіх, хто має бажання долучитися до реформування судової системи.

У зв’язку з тим, щоб покінчити питання із суддями, судоустроєм і так далі, і тому подібне…

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, із суддями ще не зовсім так, ви мене буквально розумієте, Олеже.

Є пропозиція, надійшла пропозиція від народних депутатів, щоб ми повернулися до постанови 6112 – про внесення змін з приводу постанови Верховної Ради  про звільнення суддів.

Я ставлю на голосування питання повернення… (Шум у залі)

Будь ласка, з процедури по хвилині від фракцій. Запишіться, будь ласка.

Будь ласка, Гриценко Анатолій Степанович і Ляшко.

 

16:09:33

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Я вважаю, що не треба зараз збурювати зал поверненням до якихось інших законопроектів. У нас у порядку денному стоїть проект Закону про Державну програму економічного і соціального розвитку в цьому році. Там майже 500 поправок. Це документ важливий для уряду. Іншого документу системного поки що немає ніякого.

Я пропоную його розглядати, як це передбачено порядком денним. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Ляшко.

 

16:09:58

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко. Я теж пропоную зараз не піднімати це питання. Бо якщо ми почнемо його розглядати, ми розкажемо народу України всю правду про те, що стоїть за цим рішенням.

Не вимушуйте нас вдаватися до недипломатичних виразів. Бо це спосіб, скажу прямо так, підкупу суддів. І не треба цього робити.

Ось Державна програма соціального і економічного розвитку. Це те, із чим Віктор Федорович ішов на вибори. Це те, що представляв уряд тут. І на цю програму чекають мільйони громадян. Давайте розв’язувати оці питання, а не покращання фінансового стану суддів Конституційного Суду.  Вони і так люди небідні. А якщо приймемо цю програму, можливо якийсь пенсіонер чи безробітний отримає додатково робоче місце, чи пенсіонер більшу пенсію на 30 гривень отримає, якщо ціни не ростимуть. А ми тут з вами будемо навколо суддів Конституційного Суду, сиріт казанських, копія ламати. Не можна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ціни не повинні рости, бо ми з  вами до обіду прийняли закон, яким заборонили їм рости. Так, будь ласка, від Партії регіонів Колесніченко.

 

16:11:20

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Шановні колеги! Ми на обговорення  витрачаємо набагато більше часу, Верховна Рада має виконати свій конституційний обов’язок  - виправити свою помилку, на яку вказав Верховний Суд України. І привести своє  рішення у відповідності з діючим законодавство і Конституцією. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я хотів би тільки зробити маленьке уточнення. Верховна Рада  не помиляється і помилок ніяких вона виправляти не повинна, Верховна Рада може приймати постанови які вносять корективи в ті чи інші рішення, а не виправлення помилок.

Так, всі представники фракцій, які бажали висловитися, так тоді хто за те, щоб повернутися до розгляду питання 6112. Прошу голосувати.

 

16:12:16

За-234

Повернулись.

Я ставлю на голосування пропозицію, почекайте, будь ласка. Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного розгляд, оскільки комітет готовий,  Постанову  Верховної Ради України  про внесення змін до Постанови Верховної Ради України про звільнення суддів за номером 6112. Прошу голосувати.

 

16:12:51

За-238

Рішення прийнято.

Таким чином переходимо до розгляду, будь ласка,  доповідач від комітету Колесніченко Вадим.

 

16:13:06

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Шановні присутні! Комітет Верховної Ради України  з питань правосуддя повторно розглянув на своєму засіданні у березні цього року питання щодо звільнення суддів Конституційного Суду України зі своїх попередніх посад.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України  від 21 вересня 2006 року номер 175… про звільнення суддів – суддів  Верховного Суду України:  Дідковського,  Домбровського, Лилака, Мачужак і судді Вищого господарського суду України Джуня.  Суддю Апеляційного суду Харківської області  Бринцева було звільнено з посад, у зв’язку  з призначенням суддями Конституційного Суду України.

Але, вони в своїх заявах про звільнення вказали інші підстави  для звільнення. Відповідно до поданих заяв, 16 листопада 2005 року Вища рада юстиції України на своєму засіданні прийняла рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення суддів Верховного Суду України: Дідковського, Домбровського, Мачужак та  судді апеляційного суду Харківської області  Бринцева у зв’язку з поданням заяв про відставку.

А суддю Верховного Суду України Юлака у зв’язку з поданням заяви про  звільнення за власним бажанням.

30 листопада  2005 року Вища рада юстиції на своєму засіданні прийняла рішення про внесення  подання до Верховної Ради України про звільнення судді Вищого господарського суду України Джуня  у зв’язку з поданням заяви  про звільнення за власним бажанням.

20 вересня 2006 року Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України звільнити з посад суддів з підстав, вказаних у заявах та у поданнях Вищої ради юстиції.

Але, під  час розгляду зазначеного питання на пленарному засіданні Верховної Ради України 21  вересня 2006 року Верховна Рада України з голосу  прийняла рішення  звільнити зазначених суддів з посад за іншою підставою, у зв’язку з призначенням  суддями Конституційного Суду України, що не було взагалі позначено ні у власних заявах суддів, ні в поданні Вищої ради юстиції. В подальшому, зважаючи  на те, що права цих суддів були порушені, вони зверталися до суду.  

17 листопада  2009 року Верховний Суд України за наслідками розгляду цієї справи зазначив, що Верховний Суд України  зобов’язав Верховну Раду України розглянути питання порушені в заявах суддів про звільнення с посад суддів у відповідності до  вимог статті 126 Конституції України.

Розглянувши  зазначене питання  Комітет з питань правосуддя на своєму засіданні 17 лютого цього року прийняв рішення внести  відповідний проект Постанови про внесення змін до Постанови  Верховної Ради України „Про звільнення судів” (щодо зміни підстав звільнених суддів). В подальшому 19 березня 2010 року до Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя надійшла заява судді Конституційного Суду України Бринцева з проханням – не переглядати Постанову Верховної Ради України від 21 вересня 2006 року щодо підстав його звільнення з посади судді апеляційного суду Харківської області.

З огляду на вище викладене, розглянувши зазначене питання, Комітет Верховної Ради з питань правосуддя прийняв рішення внести на розгляд Верховної Ради України  проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України „Про звільнення суддів” на зміну та рекомендувати змінити формулювання підстави звільнення суддів, враховуючи Постанову Верховного Суду  України  від 17 листопада 2009 року, та звернення Бринцева пропонується:

звільнити суддів Верховного Суду України Дідківського, Домбровського,  Мачужак - у звязку з поданням заяв про відставку;
 суддю Верховного Суду Лилака, суддю  Вищого господарського суду України Джуня - у звязку з поданням заяв про звільненням за власним бажанням. 
Підставу звільнення судді апеляційного суду Харківської області Бринцева, враховуючи його звернення, пропонується залишити без змін. 
Просимо підтримати цей проект постанови. 
 
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, все зрозуміло?
 
ІЗ ЗАЛУ. Так. 
 
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Є запитання. Запишіться. Так, будь ласка, 5 хвилин Камчатний. 
 
16:17:55
КАМЧАТНИЙ В.Г. 
Дякую. Камчатний, "Блок Юлії Тимошенко", Харківська область. Шановний пане Колесніченко, як я зрозумів з вашої доповіді, що наслідком того, що ми зараз будемо розглядати і приймати рішення є те, що ми відносно до когось змінимо рішення, бо вони подали відповідні прохання, апеляції до інстанцій,  а відносно судді Бринцева -  ми залишимо рішення таким як воно було, тому що він сказав – не переглядати. Так, чим ми керуємося - особистими заявами суддів чи законом? Дякую. 
 
КОЛЕСНІЧЕНКО В. В. Дякую. Ми керуємося статтею 126 Конституції України та трудовим законодавством. Це перше.

І друге. Ми керуємося власними заявами людей, які вказали про підстави свого звільнення з  попереднього місця роботи.  це права людини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чечетов. Михайло Васильович, задавайте запитання.

 

16:18:57

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Вадим Васильевич,  я думаю, абсолютно правильно вы, ваш подход,  что мы не должны руководствоваться эмоциями, политическим подходом. Нас же не избирали депутатами БЮТа, депутатами «Нашей Украины» или еще какой-то там партии. Будь-то она в оппозиции, будь-то в коалиции, мы депутаты украинского парламента. Мы должны молиться не уставу политической партии, а должны молиться Конституции и закону   и выполнять решение судов, не рассматривая под углом зрения политических, идеологических, нравится, не нравится. Поэтому абсолютно правильно вы сегодня вносите это постановление на абсолютно законной плоскости. И я надеюсь, что и дальше наши правовики, юристы парламенту будут работать молясь Конституции и закону, а непартийным уставам. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це побажання. Семерак, будь ласка.

 

16:19:55

СЕМЕРАК О.М.

Шановний доповідаючий! Я тут прямо перед вами.

Я розумію, що  ви прикриваєтеся в  прийнятті цього рішення правом людини, або ще іншими якимись речами. Для мене абсолютно зрозуміло, що таке формулювання, яке зараз    існує в постанові воно унеможливлює фінансові виплати тим суддям, які очевидно під час рішення Конституційного Суду, яке було охрещене легалізацією тушок, яке було окреслене легалізацією тушок ви не розрахувалися. Очевидно, якщо ця постанова  сьогодні буде прийнята, то це кошти, які підуть з державного   бюджету платників податку.

Скажіть, будь ласка,  скільки це є 5, 10 мільйонів кожному судді, які ви хочете виплатити не виплачуючи мінімальні заробітні плати найбіднішим людям. А з суддям  розраховуйтесь за їхній політичний хабар.

 

 КОЛЕСНІЧЕНКО В.В. Дякую за запитання. Мені не зрозуміло про які ви там тушки казали. Це ви мабуть до когось зі своїх особистих друзів відносите. Але ми виконуємо статтю 126 Конституції України. Ми виконуємо    постанову Верховного Суду України. На жаль, Верховна Рада України  у   2006 році,  ну, зробила  дещо неузгоджені дії, які були пов’язані  з тим, що  ми не виконали і не  захистили права тих людей, які  особисто вказали на причину свого звільнення. І ми взагалі  тоді порушили їх права  на звільнення з тих підстав, на які вони вказали особисто. Тому ми сьогодні це коригуємо і  відновлюємо у зв'язку  з постановою Верховного Суду  України. А ми, якщо ми  законослухняні громадяни, а депутати  це  такі ж   законослухняні громадяни, як і вся наша  спільнота, ми   маємо виконати постанову Верховного Суду України  і записи в трудових книжках людей зробити  у відповідності з діючим законодавством, у відповідності з поданими  ними особисто  заявами і статтею 126 Конституції України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Ілляшов передає слово  для запитання Грицаку.

 

16:22:07

ГРИЦАК В.М.

Василь Грицак, Партія регіонів. Я розумію, що кожен суддя, який сьогодні є суддею Конституційного Суду, раніше працював у різних судах, має свою історію, має  свої здобутки. І його бажання  піти з цієї посади за власним бажанням – це  була особиста його позиція. І я думаю, що  Верховна Рада сьогодні  повинна прийняти те рішення, яке задовольнить те   бажання, яке тоді вони приймали і не більше, і не менше.  І зв'язувати сьогодні  про  якісь тут політичні моменти, або ми говоримо про зарплати, держава і тоді повинна була, якщо це компенсація, держава і тоді  повинна були  виплатити цю компенсацію ще раніше. Просто ми затримали цю дію.

 

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.  Дякую  за запитання. Ви вірно вказуєте. Справа  у тому, що судді Конституційного Суду – це взірець  нашого законодавства і  це ті люди, які відповідають за те, яким чином трактується наша Конституція. І вони, як в першу чергу    законослухняні люди хочуть виправити  ту недолугість, яка була тут  звершена. Тому що вони  писали заяви про звільнення за власним бажанням. А їх заява була  перехрещена і  їх звільнили зовсім  з інших  підстав. А це  люди, які вважають, що у діючому законодавстві все було виписано таким чином, що  захищаються права людини про ті підстави, які він особисто вказує в заяві про звільнення. І вони хотіли би, будучи на пенсії, знати, що все, що відбувається в державі, як на мою думку, все відбувається дійсно у відповідності з діючим законодавством. Вони в зв’язку з цим і звернулися до Верховного суду України, щоб захистити свої права на дійсно, ну, відношення і до них щоб було так, як до тих людей, які у всьому виконують своє законодавство і наше законодавство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка. Від фракції наполягає Князевич. Прошу.

 

16:24:13

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, Адам Іванович. Шановні колеги! Ну, насправді я хочу поправити пана Василя Грицака, з його дозволу. Насправді не всі судді Конституційного Суду це в минулому професійні судді. Адже у нас триджерельна, так би мовити, триджерельний підхід до формування суддів і одне з джерел, це справді суддівська спільнота. І саме ці судді, це представники суддівської спільноти. Дві решта, два решта джерела, це представники Верховної Ради і представники Президента. І, на превеликий жаль, серед них одиниці тільки є колишніми суддями. А в переважній більшості, ми знаємо, які це призначення. Ну, не будемо зараз на когось пеняти, бо тут в великій мірі наша вина. Справа в тім, що, якщо, як показує практика діяльності Конституційного Суду, насправді саме представники від суддівського корпусу приймають рішення, завжди опираючись на Конституцію і право. В тому числі і останні резонансні рішення, не буду називати. Але, якщо ви подивитесь, побачите, що голосів за цих людей, які ми сьогодні обговорюємо, в цих резонансних рішеннях немає. Вони, як правило, голосують так, як їм велить совість і Конституція.

Тому я взагалі вважаю, що нам треба підтримати….

 

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В. Дійсно судді, яких питання ми сьогодні розглядаємо, це вихідці з судової гілки влади. Я не знаю, які можуть бути заперечення щодо прав тих людей відновити свої права на звільнення за власним бажанням, як вони про це вказали в своїх особистих заявах. І, до речі, про що і були подання Вищої ради юстиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка. Чи є необхідність обговорювати? Якщо не заперечуєте, якщо не заперечуєте, давайте тільки від фракцій. Прошу записатись від фракцій на обговорення.

Так, будь ласка, Лисов, Партія регіонів. Підготуватись Ляшку. Чечетов, будь ласка.

 

16:26:26

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Ну радует, что второй день наш парламент работает как парламент страны, а не парламент какой-то политической партии. Острые дискуссии вспыхивают по разным вопросам. Да, есть принципиальные точки зрения, есть диаметральные позиции, ну идет борьба аргументов. И выигрывает тот, кто приводит аргументы более сильные, более обоснованные. И самое главное, что законопроекты принимаются в законодательной плоскости в соответствии и рамках Конституции. По этому сегодня да, не простой вопрос. Может кому-то и не нравится. Может где-то какая-то чисто личная неприязнь к какому-то человеку есть. Может где-то политическая неприязнь есть. Но я думаю, что мы должны переступить через свои политические амбиции и действительно проголосовать за законопроект как народные депутаты, как парламентарии Украины. Это самое главное. И я думаю, что ..... покажет. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ляшко.

 

16:27:33

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”. Михайло Васильович, ну не треба лукавить. У цьому залі виграє не той, у кого вагоміші аргументи, а той, у кого є 245 голосів в коаліції. Для чого ви дурите людей? Аргументи. Михайло Васильович, і Україна не один раз була свідком, коли ви приймали рішення, незважаючи ні на які вбивчі аргументи. Тому давайте, не смішіть ні себе, ні людей.

А тепер з приводу законопроекту, який ми розглядаємо. Дуже сподобалось, коли попередній доповідач отут, виступаючи з трибуни, сказав, що Конституційний Суд – це для нас взірець. Люди добрі! Та не дай Бог мати отакі взірці, як нинішній Конституційний Суд! А почав він оцю історію деградації і падіння ще тоді, коли визначав, який же термін Кучма на посаді Президента: другий чи третій. І дозволив Кучмі балотуватися начебто вдруге на посаду, визнавши, що той перший раз виконує президентські повноваження, коли вся країна голосувала за Кучму: у 1994 році частина, в 1999-му. А наш найпринциповіший суд у світі сказав, що він перший на посаді, і тому йому можна балотуватися вдруге.

Я не кажу про різні дрібязкові всупереч моралі, всупереч прав рішення Конституційного Суду. Але найпромовистіше рішення Конституційного Суду – яке зігнорувало Конституцію, яке знехтувало думкою мільйонів громадян України, яке поміняло конституційний устрій в країні – це рішення щодо оцієї коаліції, яка тут є. Конституція (стаття 83) передбачає, що коаліцію формують фракції. Найконституційніший, найпринциповіший Конституційний Суд в світі – це український – прийняв рішення, яким передбачив, що люди, які на горбу Тимошенко, які на горбу Ющенка улізли до парламенту, можуть сьогодні смоктати цицьку в Януковича. От, що прийняв наш Конституційний Суд!

І ви після цього хочете розказувати, що це найпринциповіший суд у світі! Не заважайте! Не заважайте! Правда очі коле?! Не заважайте! 20 чоловік з фракції БЮТ сьогодні висвітлюються: БЮТ, БЮТ, БЮТ. Та немає там жодного бютівця. Але в них жижки трусяться мандати скласти. Підіть в округ до людей, плюньте їм в очі, скажіть, що „я зрадник, який зрадив своїх виборців, але заради корита, заради мандату я отута бігаю в „шестерках” у того чи іншого». Не можна голосувати за цей закон. Ганьба Конституційному Суду! Немає такого суду в Україні.  (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олеже Валеряновичу і всім решта: ви підніміть, будь ласка, свої виступи рік назад, де ви говорили абсолютно протилежне. Тому сьогодні „ганьба”, а вчора була „слава”.

Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування про прийняття в цілому Постанови Верховної  Ради України про внесення змін до Постанови Верховної  Ради України „Про звільнення суддів”, реєстраційний номер 6112. Прошу голосувати.

 

16:31:28

За-244

Постанова  прийнята.

Так, мікрофон, будь ласка, Самойлик.

 

16:31:41

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги і шановний Адам Іванович! Я вас дуже прошу, давайте розглянемо зараз законопроект за номером 4530, який стосується Херсонського машинобудівного заводу. Ви знаєте, що з 13-ти тисяч 300 чоловік зараз залишилося працювати. Люди вже декілька років кожен день стоять біля обласної адміністрації, біля обласної ради, чекають допомоги. Сьогодні у нас ось вони, знаходяться на балконі. Вони їхали цілу ніч, щоб почути і побачити, чи є в народних депутатів України державні інтереси.

Я уклінно  прошу всіх, не зважаючи на політичний вибір, давайте ми розглянемо зараз цей  законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є рація в словах Катерини Семенівни, яка зводиться до того, що, дійсно, подивіться на балкон, я його постійно бачу. Люди приїхали, представники заводу, знаходяться тут цілий день. І якщо ми підемо у порядку тому, який у нас стоїть, то ми до цього законопроекту сьогодні не дійдемо.

Якби була ваша згода, ми б хвилин 10-15 потратили б на цей законопроект. А далі пішли б… Немає заперечень, щоб ми зараз розглянули законопроект за номером 4530.

Тоді з вашого дозволу я оголошую розгляду проекту Закону про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонський машинобудівний завод” (друге читання) (реєстраційний номер 4530). Будь ласка, від комітету хто – Олександр Миколайович Ткаченко.

 

16:33:36

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, Комітет з питань економічної політики розглянув на своєму засіданні поданий законопроект про те, щоб повернути у державну власність Херсонський комбайновий завод. Завод, який до 1991 року щорічно виробляв по 2600-2800 комбайнів. Завод, на якому працювало щорічно від 12 до 13 тисяч працівників. Завод, який за 19 років незалежності України практично знищений як такий. І це не лише один херсонський, це приклад, коли ми, маючи 324 сільськогосподарські машинобудівні заводи, із них сьогодні практично ні одного не залишилося.

У нас було 3 величезних комбайнових заводи: тернопільський на 12 тисяч працюючих і 3 тисяч 600 комбайнів випускав під цукровий буряк, дніпропетровський і херсонський. Сьогодні все знищено: і матеріально-технічна база, робітничий клас, інженерно-технічний персонал.

Сьогодні Херсонський комбайновий завод, який… постанову ми розглянули на засіданні комітету і прийняли однозначне рішення просити вас народних депутатів проголосувати і повернути у державну власність. Тому що цей комбайновий завод був не по закону приватизований, не по закону з рук в руки передавався – від  одного власника до іншого, від іншого до іноземного.

Сьогодні робітники цього заводу піднялися, як кажуть, взяли у свої руки управління заводом, і звернулися у вищий законодавчий орган, щоб ми з вами як обранці народу все-таки зрозуміли, що в любій цивілізованій державі є  і приватизації,  є  і реприватизація.

І  я хотів би, щоб ми розглянувши це питання дали можливість провести реприватизацію – повернути  цей комбайновий завод у власність держави, внести поправки до бюджету який ми недавно прийняли, і закласти строку про виділення державних коштів для того, щоб цей комбайновий завод ми повернули до виробництва, і щоб цей комбайновий завод працював на економіку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так завершуйте, будь ласка, Олександре Миколайовичу.

 

ТКАЧЕНКО О.М. Я шановні колеги, хочу сказати, що за 19 років на сільгоспмашинобудування  в бюджеті України було  витрачено лише 66 мільйонів гривень, на закупівлю іноземної техніки 2,6 мільярда доларів – співвідношення 1 до 8 порахуйте чию економіку ми фінансуємо? Ми маємо 34 мільйони гектар орної землі, ми маємо чудові результати попередніх років і при одній владі і при іншій, ми сьогодні плуги завозимо з Китаю, комбайни завозимо відпрацювавши відповідний сезон  з Польщі. Ми не маємо на Україні комбайнового заводу жодного.

Тому я думаю, мораль проста і зрозуміла всім – ми повинні все зробити, щоб сьогодні розглянувши це питання проголосувати про прийняття      

Постанови про повернення Херсонського комбайнового заводу у власність держави. В мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, шановні колеги, суть зрозуміла. Доводи відомого спеціаліста цієї галузі  Олександра Миколайовича також.

Тому беремо таблицю,  будь ласка, поправка  Кармазіна  перша і друга,  будь ласка,  Юрій Анатолійович.

 

16:38:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я погоджуюся з доводами, які зараз сказав голова комітету Ткаченко. Питання тільки в одному, ми  з вами  розглядаючи звіт слідчої комісії не прийняли його, а там мова йшла про 19 заводів, це один із 19 всього-на-всього, 19 заводів машинобудівних вартістю, як дві „криворіжсталі”. І, на превеликий жаль, ця Верховна Рада  не спромоглася проголосувати там.

Чесно кажучи, правового механізму  як сьогодні забрати важко знайти, але якщо буде воля залу, давайте  будемо його шукати. Я першу поправку  готовий зняти, першу поправку.

А другу поправку,  я прошу, точно так же толерантно поступити як я зараз, треба прийняти. Тому що, в зв’язку з, я пишу, добавити, викласти в такій редакції: „У зв’язку з невиконанням покупцем у визначені строки зобов’язань,  передбачених договором купівлі-продажу майнового комплексу.

Перше, Генеральному прокурору здійснити нагляд з правильним застосуванням законів  органами державного і господарського управління та контролю, а також покупцем цілісного майнового комплексу при приватизації, та виконання   умов. Та   здійснити в суді представництво інтересів держави по забезпеченню повернення її цілісного майнового комплексу.

Друге. Фонду держмайна здійснити також заходи, пов’язані з поверненням  у державну власність” – далі по тексту.

І третє: „Уряду передбачити в проекті Закону на 2010 рік, Закону про державний бюджет необхідні кошти для  здійснення державою цілісного майнового комплексу”.

Давайте почнемо  творити по-іншому і підхід щоб зрозуміли. Якщо отримали власність, то як в Конституції написано: „Власність зобов’язує” - зобов’язує до того, щоб люди не опинилися отам на вулиці.  

І з такою редакцією я прошу проголосувати виконувати буде важко, але для цього ми даємо доручення прокуратурі, Фонду держмайна і уряду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ТКАЧЕНКО О.М. Я думаю, що з Юрієм Анатолійовичем можна погодитися, але ми повинні зрозуміти одне: що цей завод приватизувався поза законом. І зобов’язання приватний власник перед державою ніяких не брав, нема документів. Завод просто передавався з рук в руки, не знаючи, які операції. Я не знаю, як буде Генеральна прокуратура займатися розглядом даного питання, але, якщо таке питання стоїть і народний депутат поставив, давайте ми його поставимо на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, народний депутат має право, ми повинні визначатися.

Я ставлю на голосування поправку номер 2 колеги Кармазіна.

Прошу голосувати.

 

16:41:35

За-156

Поправка не підтримана.

Встигли, встигли.

3 поправка. Одарченко наполягає? Будь ласка, мікрофон.

 

16:41:49

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, в проекті цього закону ми передбачали введення процедури Тимчасових державних адміністрацій. Тому що це б дозволило буквально сьогодні включитися в процес повернення під вплив держави цього підприємства. Тому що, якщо подивитися на прийнятий бюджет сьогодні, то ми бачимо, що коштів, які передбачені заданим законопроектом не існує. Якщо не існує, то ми будемо затягувати цю процедуру. Процедура Тимчасових державних адміністрацій передбачає вже буквально завтра включення в керівництво заводу відповідних посадових осіб, які будуть керувати цим заводом. Цей момент добре вивчений в процесі роботи Тимчасової слідчої комісії. Тимчасова слідча комісія прийняла відповідну концепцію і  направила додатковий ще законопроект, який буде стосуватися усієї галузі. Але сьогодні  маючи такий випадок потрібна …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Олександр Миколайович.

 

ТКАЧЕНКО О.М. Шановні колеги! Я не можу ставити під сумнів дві поправки народного депутата Одарченко, але вони не по темі. Вони в матеріалі сільгоспмашинобудування, ну не поданому проекту закону. Ви розумієте. А згідно 116A статті Регламенту ми повинні по темі вносити, якщо  питання розглядається по Херсонському комбайновому заводу,  то по Херсонському комбайновому заводу потрібно вносити поправки.

А це внесенні поправки по інших законах сільгоспмашинобудування. Тому  вони на комітеті відхиленні.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Так зрозуміла позиція і автора, і позиція комітету. Я ставлю на голосування. Хоч тут  логіка є про те, що, дійсно, хтось мав би управляти.

Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Одарченко. Прошу визначатись.

 

16:44:15

За-181.

Не підтримано.

І по фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 5, „Блок Тимошенко” – 121, "Наша Україна" – 28, комуністів – 27, „Блок Литвина”, позафракційні – 0.

І, будь ласка,  ще одна поправка Одарченко четверте. Мікрофон.

 

16:44:34

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги! Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” буде голосувати за цей законопроект. Але я хочу повернутися до тієї тези яку я казав в своєму попередньому виступі.

Сьогодні, якщо ми почнемо голосувати до змін до бюджету, цей процес затягнеться на місяці. Зараз відбувається відвертий грабунок заводу. І якщо сьогодні чи днями ми зможемо ще, ми маємо ще можливість повернути це виробництво до життя. Ми сьогодні треті в світі по експорту зерна. Ми маємо власний метал. І механізм запровадження цих тимчасових адміністрацій через внесення змін до відповідних законів дозволить нам вже завтра, сьогодні після підписання закону Президентом  буквально через декілька годин почати керувати  цим процесом. Тому я прошу поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр  Миколайович, будь ласка.

 

ТКАЧЕНКО О.М.  Шановні колеги,  я  звертаюся до більшості. Я звертаюся до більшості і до  меншості з тим розрахунком, що ми повинні зрозуміти, що сьогодні не стоїть питання,  що за реприватизацію  даного  заводу піде  всі решта. Давайте ми цього не боятися.

Якщо там є  дійсні господарі, якщо вони, дійсно, працюють на економіку України, я думаю, чого  їм боятися. Якщо робітники такого багатотисячного колективу як Херсонський комбайновий  просять  нас вищий законодавчий  орган, чому  ми не підемо на зустріч? Чому  ми не підтримали пропозицію Кармазіна, щоб доручити Генеральній прокуратурі підключитись? Хто дав право  поза законом  цей завод реприватизувати, а потім передати  з рук в руки?  Якщо не буде    це прийнято, то Генеральна   прокуратура  працювати не буде. Тому воно видно на розкладі, хто за що голосує.

Я просив би вас, давайте ми підтримаємо людей. До нас звернулися ті  виборці, перед якими кланяємося  ми, коли йдемо на вибори чи то депутата, чи то Президента, чи когось іншого, коли йде  виборча кампанія. А коли потрібно людям помогти, оказується, далеко не всі це хочуть зробить. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  ставлю на голосування поправку номер  4 народного  депутата  Одарченка.

 

16:47:23

За-177

177. Не підтримано.

Таким чином,  ми всі поправки пройшли. Перед голосуванням  представник  Фонду  державного майна, будь ласка.

 

_______________. Шановні народні депутати,   я хотів би тільки зауважити перед тим, як ви будете голосувати і звернути увагу, що  цілісний майновий  комплекс  товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонський  машинобудівний завод” ніколи  в державній  власності не був.

Він створювався …… акціонерного товариства „Херсонські комбайни”, акціонером якого Фонд державного майна також не виступає. І важелі впливу на ситуацію щодо господарської діяльності не мав. Єдиний на сьогоднішній день цивілізований шлях у вирішенні питання було прийняття закону не вирішить питання. У нас немає механізму реалізації цього закону, розумієте? Єдиний шлях на сьогоднішній день, це оскарження дій і трансакцій, які були за цей період зроблені, в судовому порядку. Фонд державного майна робив це. Він виступав і оскаржував це. Але, на жаль, нічого не вийшло. Пройшли до останніх інстанцій, до Верховного суду і програли. Тобто визнано було все, що зроблено відповідно до законодавства.

Тому прийняття закону на сьогоднішній день ставить колізію, як його виконувати. На сьогодні механізмів виконання цього закону немає.

 

ТКАЧЕНКО О.М. Ви виступаєте не з позиції державницької. Так не можна виступати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Миколайович, шановні колеги! Шановні колеги! Представник Фонду державного майна сказав те, що він сказав і ми почули. Я думаю, я думаю, якщо ми приймемо закон, то ми покращимо ситуацію і допоможемо тим, хто бореться за повернення його у державну власність, вигравати судові рішення. Я думаю, що ми законом аж ніяк не зіпсуємо справи.

Тому я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону Закону про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонський машинобудівний завод”. Законопроект за номером 4530. Прошу голосувати.

 

16:49:44

За-196.

 По фракціях. Партія регіонів – 5, „Блок Тимошенко” – 121, „Наша Україна„ – 43, комуністів – 27, так, з мотивів по 1 хвилині від фракцій. Будь ласка, запишіться.

Будь ласка, Іван Заєць. Фракція „Наша Україна”. Прокопчук за ним.

 

16:50:16

ЗАЄЦЬ І. О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія. Шановні народні депутати!

Ми вже дуже багато потратили часу на те, щоб порятувати сільськогосподарське машинобудування. Здається, вже всі в цій залі переконалися в тому, що так звані холдінги у сфері машинобудування привели до того, що розкрали державне майно, знищили по суті всю технологію, і ми нічого не маємо на сьогоднішній день. Сільськогосподарське машинобудування – це неодмінна умова, базова умова незалежності сільського господарства. І та позиція, яку сьогодні демонструють депутати із Партії регіонів і „Блоку Литвина”, вона мені абсолютно не зрозуміла, особливо з „Блоку Литвина”. Всі казали, що вони за село. Всі казали, що вони хочуть посилити сільське господарство. А в результаті, коли справа доходить, щоб справді порятувати галузь і забезпечити розвиток села, відійшли. Тому, я вважаю, що треба ще раз повернутися до голосування, переголосувати і прийняти цей документ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Одарченко від „БЮТ”.

 

16:51:21

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги! Буквально два дні назад ми розглядали це питання через затвердження звіту Тимчасової слідчої комісії. Ми сьогодні з вами бачимо, що приватизація чи трансформація власності херсонських комбайнів – це низка кримінальних злочинів. І те, що нам каже зараз працівник Фонду держмайна – це увід в сторону. По суті цим питанням можна займатися, але воно займе роки. Сьогодні ми мали б унікальну можливість повернути цей процес і дати можливість галузі працювати. Але, на жаль, фракція Партії регіонів не підтримує цей законопроект. Потрібно чесно сказати людям, які на балконах, що керує цим заводом представник цієї фракції. Постанову Кабінету Міністрів, яка дозволила незаконно позбавити впливу держави передачі ці заводи в приватну власність, підписав Віктор Федорович Янукович. Тому вони всі сидять і нагло не голосують за те, щоб почало працювати сільгоспмашинобудування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Грицак. За ним – Матвєєв.

 

16:52:30

ГРИЦАК  В.М.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати! Ми почули сьогодні різні думки, і бачимо, що йде досить непросте обговорення закону на другому читанні.

Ми послухали представника Фонду державного майна. Є рішення багатьох судових інстанцій, а також рішення Верховного Суду.

Я вважаю, що в цій ситуації… Ми бачили, як іде голосування: і не набираємо ми тих голосів для прийняття відповідного рішення. Моя пропозиція така: що цей закон розглянути на повторне друге читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Матвєєв передає Самойлик слово. І від фракції „Блок Литвина” – Зарубінський.

 

16:53:14

САМОЙЛИК К.С.

Дякую.  Шановні колеги і шановний представник Фонду державного майна. Ну, по-перше, повторне друге читання – це лукавство, щоб показати, що ми начебто і „за”, але ми ніколи в світі не голосуємо.

А вам, шановний заступник голови Фонду держмайна, мабуть, ніхто ще, коли і Одарченка не було тут, як я займалась „Херсонськими комбайнами”. І саме Фонд державного майна несе повну відповідальність за той бардак, вибачте, будь ласка, який сьогодніє. Такий завод, такий гігант продати за вартість одного комбайна! І ми розмусолюєм, розсусолюєм: немає важелів у нас… Немає державної позиції, немає відстоювання національних інтересів, а є розбазарювання державних грошей невідомо куди. Бо тут сидять ті, хто закупляє техніку за кордоном, і нищать своє сільгоспвиробництво.

Ми проголосуємо за повторне друге читання, але нехай робітники знають…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Зарубінський.

 

16:54:27

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”. Шановні колеги, я завжди намагаюсь бути коректним, але, ну, не можна ж молоти просто язиками, особливо представникам тих фракцій, в яких стільки бізнесменів-виробничників і так багато юристів. Ну, ви ж прекрасно знаєте, що законом це не регулюється, що цей закон ніколи не поверне те, що ви хочете, або просто говорите про те, щоб повернути, що робиться через суди. Ну, вистачить вже молоти язиками. Це по-перше.

І другий момент: ті, хто каже про те, що треба на Херсонських комбайнах треба щось там робити, пересядьте, будь ласка, на „Запорожці” вітчизняні, бо під дверима Верховної  Ради стоять „Мерседеси”, чомусь ви „Запорожців” не вибираєте. І не меліть язиками своїми.  (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у ході обміну думками від фракцій всі представники, представники кожної фракції мали можливість виступити. Прошу опустити руки. Більше ніхто не одержить слова, бо ваші фракції вже мали слово.

Була пропозиція про те, щоб ще раз повернутися до голосування цього проекту закону. І інша пропозиція. Я ці пропозиції ставлю на голосування. Хто за те, щоб повернутися до голосування?

 

16:56:10

За-204

По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 7; 133 - Блок Тимошенко,  "Наша Україна" – 37,   комуністів – 26,   "Блок Литвина" – 0,    позафракційні – 1.

І була ще одна  пропозиція, яку я прошу підтримати: про направлення цього законопроекту на повторне друге читання. Прошу голосувати. Голосуємо.

 

16:56:46

За-367

Дякую, Рішення прийнято. У нас залишилася надія.  (Шум у залі)

Шановні колеги, я роблю зауваження народним депутатам, які порушують Регламент і заважають роботі Верховної  Ради України. Це перше.

По-друге, я пропоную тим, хто кричить, поділитися    своїм мандатом з тими, хто знаходиться на балконі, і віддати їм мандати, надати їм слово. Питання завершено.

За скороченою, воно буде за скороченою, бо це зрозуміло, що ми просимо комітет швиденько підготувати його знову до розгляду.

Шановні колеги, вам роздали таблицю законопроекту  за номером 4004-1, який ми з вами мали розглядати на початку сесійного дня. Він готовий вже до розгляду. Я хотів би подяувати Комітету з питань засобів масової інформації за оперативне розв’язання цієї проблеми.

Будь ласка, хто готовий доповідати? Уколов, прошу на трибуну. І давайте оперативно ми пройдемо цей закон.

 

16:58:05

УКОЛОВ В.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Цей законопроект був розроблений на доручення Голови Верховної Ради. Ви знаєте про причини, які викликали розробку цього законопроекту. Це численні звернення з боку комунальних засобів масової інформації, творчих спілок, книгарень (всі знають ситуацію з книгарнею „Сяйво”). І цей законопроект покликаний захистити їх від переселення, від того, що у них відбирають майно, приміщення, особливо в тих містах, де висока вартість нерухомості.

Законопроект був запропонований Шмельовою, народним депутатом. Сьогодні він був розглянутий на Комітеті з питань засобів масової інформації. І я маю сказати, що комітет одностайно підтримав, не залежно від партійної приналежності. Тому що цей законопроект потрібен, перш за все, засобам масової інформації, і тут не до партійних суперечок.

Прошу підтримати так само зал не залежно від партійної приналежності, захистити свободу слова і цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ідемо по поправках. Візьміть, будь ласка, порівняльну таблицю. Поправка номер 1, народний депутат Кармазін. Не наполягає. Наполягає. В’язівський…

 

16:59:21

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я просто в цей час показував народному депутату В’язівському і тим, хто ходить в прокуратуру, і розказую прокурорам, тим, які сьогодні одягнули мундир, а насправді мозків не мають, що оце треба вилучити. Оце сліди, отут видно, де шашка падала і звідки вона падала, а це ніхто не оглянув, не вилучив…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть, мікрофон…

Юрій Анатолійович, ми розглядаємо законопроект пов'язаний із друкарнями, а не шашками. Тому, будь ласка, по темі. Ввімкніть мікрофон.

 

16:59:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Адаме Івановичу! Спасибі, що ви нагадали по темі, ви знаєте кипить все після того як Херсонські комбайни забрали і всі інші – все кипить. А тут ще і шашки сліди в тебе кожний день дивишся. Так от я  хотів звернути увагу, що цей мав розбіжності з Законом про мораторій на відчуження редакцій державних і комунальних засобів масової інформації в приміщенні майна, зараз комітет врегулював ці питання. Тому перша поправка в мене відпала, більше того, я дякую комітету за ґрунтовий розгляд інших поправок і більше по цьому закону по тексту слово брати не буду, Адаме Івановичу….

Я не хочу затягувати, і хочу, щоб всі брали приклад з конструктивної роботи Кармазіна і комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович, візьміть підвищені зобов’язання,  і по наступному не беріть слово.

Так, будь ласка, не голосується друга поправка – відхилена, автор не наполягає.

Третя Кармазіна – врахована.

Четверта Кармазіна – врахована.

П’ята Шевченко – врахована.

Шоста Кармазіна – врахована.

Сьома – врахована.

Восьма – врахована.

Тепер ви зрозуміли,чому Кармазін відмовився від слова?

 

УКОЛОВ В.О. Адаме Івановичу, восьма відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  8, вибачте відхилена.  Відхилена, але він не наполягає.  Тому ми маємо з вами усі підстави порівняти в цілому як закон – законопроект за номером 4000-1 про посилення захисту майна редакції засобів масової інформації видавництв, книгарень, підприємств, книгорозпосюджень, творчих спілок. Прошу підтримати, голосуємо.

 

17:02:02

За-193

Рішення не прийнято.

По фракціях: Партія регіонів – 2, "Блок  Тимошенко"  -115, "Наша Україна" – 29, комуністів -  27, "Блок Литвина" – 19, позафракційні – 1.

Шевченко,  будь ласка, мікрофон.

 

17:02:23

ШЕВЧЕНКО А.В.

Я зараз хотів би звернутися до колег з різних фракцій  із проханням повернутися до голосування і все-таки проголосувати за цей закон в цілому.

Чому я так на цьому наполягаю? Два роки назад  ми в цьому залі одностайно уже ухвалили закон про мораторій на відчуження майна. За цей час наш Комітет свободи слова передав  в Генеральну прокуратуру більше 20 випадків, коли всупереч ухваленому нами закону все-одно приватизувалося, відчужувалося майно комунальних видань і так далі.

Це унікальний шанс зараз підтримати  ті колективи, які працюють в дуже непростих умовах до того, як ми нарешті  дійдемо до роздержавлення преси.

Я зараз закликаю колег з різних фракцій повернутися до цього  голосування і так само одностайно, як це було  на засіданнях комітету, як це  було одностайно з попередньою версією цього закону, проголосувати за це, це те, чого від  нас чекає індустрія, чого чекають журналістські колективи. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,   зараз я дам ще й доповідачу слово,  будь ласка, Віктор.

 

УКОЛОВ В.О. Шановні колеги, законопроект Шмельової був альтернативним до мого і ви підтримали в першому читанні законопроект комуніста Шмельової.

Але, ви знаєте, розглянувши його, я вирішив його так само підтримувати, тому що він   об’єктивно є кращим. Тому не з точки зору  політичної доцільності, я прошу звернути увагу саме коаліції, підтримати його для індустрії так само відмовившись від політичних симпатій і антипатій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, два слова і будемо голосувати.

Ми з вами  прийняли подібний законопроект, який стосувався редакцій і так     далі, і комунальних засобів, і тому подібне. Зараз, і я вам нагадаю,  коли ми приймали той закон, виникали     якраз і такі проблеми, ми тоді сказали: давайте ми підготуємо ще один закон для того, щоб дійсно, в комплексі розв’язати всі проблеми.

Я не бачу тут великої проблеми в тому, чому ми за нього не голосуємо. Я ставлю на голосування пропозицію про повернення до  розгляду цього питання. Прошу голосувати.

 

17:04:44

За-236

Повернулися.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону,  Закону про посилення захисту майна редакції засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок (реєстраційний номер 4004-1).  Прошу голосувати.

 

17:05:17

За-397

Ті, хто не дивиться прямого ефіру не повірять – 397 голосів «за».

 

УКОЛОВ В.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую за прийняття дуже доброго, хорошого закону. І ще раз комітету за оперативне реагування на наше протокольне доручення.

Переходимо до розгляду проекту Постанови  про сучасний стан, завдання і подальші перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (реєстраційний номер 6238). Це вже друге чи третє, повторне друге читання. Будь ласка, Анатолій Іванович.

 

17:05:58

СЕМИНОГА А.І.

Шановний головуючий, шановні колеги народні депутати, на виконання Постанови Верховної Ради України від 13 травня 2010 року комітет вносить на розгляд Верховної Ради України доопрацьований до повторного другого читання проект Постанови Верховної Ради України про сучасний стан, завдання і подальші перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (у звязку 24-ми роковини Чорнобильської катастрофи) (реєстраційний номер 6238).

Комітет звернувся до всіх фракцій у Верховній Раді України з проханням, надати пропозиції та зауваження до проекту постанови. На жаль, жодної пропозиції до повторного другого читання до комітету не надійшло.

Головне юридичне управління погодило проект постанови без зауважень. Комітет пропонує прийняти проект Постанови про сучасний стан, завдання і подальші перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в другому читанні і в цілому як закон.

Шановні колеги, я хотів би зауважити, що ми третій раз розглядаємо проект цієї постанови, і мабуть, перший раз за 24 роки після Чорнобильської катастрофи Верховна Рада не спроможна прийняти дуже важливу для країни  постанову і особливо для тих людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Я хотів би зауважити, що це 2,5  мільйони наших виборців і мова іде не лише про соціальний захист цих людей, а мова іде перш за все про ті міжнародні зобов’язання нашої  держави перед країнами-донорами, мова іде про внесок країни в Фонд ядерної безпеки, мова іде про внесок в Чорнобильський фонд і мова  іде про будівництво тих об’єктів, які сьогодні будуються на атомній станції.

Хотів би сказати, що за останніх два-три роки процес будівництва тих об’єктів на станції, як мінімум поліпшився, і сьогодні є всі можливості завершити будівництво, і безпечного конфайнменту і інших об’єктів  до 2013 року. І від прийняття цієї постанови, і від прийняття нашого рішення дуже багато залежить.

Тому я звертаюся до депутатів більшості підтримати дану постанову і не брати на себе відповідальність за те, що  ця Верховна Рада неспроможна прийняти те рішення, яке терміново потрібне нашій країні.

Хотів би сказати, що  проект повністю узгоджений. Узгоджений з Міністерством МЧС, з Міністерством екології і іншими міністерствами, які задіяні в цьому процесі. ще раз звертаюсь з проханням підтримати постанову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги,  зрозуміло. Я ще раз повторюю.

В третє розглядаємо це питання, так що все зрозуміло.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому. Постанова про сучасний стан, завдання і подальші перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. (Реєстраційний номер 6238).

 

17:09:09

За-173

По фракціях. Партія регіонів – 1, „Блок Тимошенко” – 100, "Наша Україна" – 44, комуністів – 26, „Блок Литвина” – 1, позафракційні – 1.

Шановні колеги! Ну іншого виходу ніж сказати про те, що постанова відхилена, в мене вже немає.

 

ІЗ ЗАЛУ. З мотивів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  З мотивів. Запишіться по хвилині від фракції. 

Так, Заєць, будь ласка. За ним – Бондаренко.

 

17:09:53

ЗАЄЦЬ І.О. 

Іван Заєць, Українська Народна Партія. Шановні народні депутати,   чи не здається  вам, що ми завинили перед тими людьми, хто рятував нас від смерті, своїм життям? Чи не здається вам, що ми завинили перед тими  людьми, яких  зірвали із місць, де вони проживали тисячоліттями,  і пересилили невідомо куди? Чи не здається вам, що ми завинили перед  тими людьми, які є сьогодні  хворі, і вони не одержують тієї  допомоги, яку мають одержувати. 

Ми ж  Верховна Рада   вперше, можливо, за весь час існування Верховної Ради  навіть не спромоглися в цьому році провести парламентські слухання, а тепер не хочемо прийняти навіть і постанови, яка  ну не пов’язана із використанням величезних коштів, але яка так чи інакше допоможе цим людям. З іншого боку, це якась моральна  сатисфакція є, це моральний якийсь наш обов’язок перед  тими людьми, хто зазнав цієї катастрофи. Тому  я не розумію народних  депутатів від Партії регіонів, від іншої партії, яка не хоче голосувати за цю постанову. Та не спекулюйте ж  ви, люди добрі,   на цій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бондаренко, я так зрозумів, делегує Ляшко на трибуну.

 

17:11:16

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.  От оці  майже   3 мільйони   чорнобильців, які  зараз спостерігають  за діяльністю Верховної Ради, от люди добрі і дивіться  перед виборами, як всі біжать до вас політичні сили, як просять про вашу підтримку, допомогу, обіцяють   захищати. Президент Янукович  26 квітня  був на  Чорнобильській атомній  електростанції, обіцяв золоті гори, увагу держави. Де ж ця увага?

Вперше за  24 роки не прийняти Постанови щодо визначення переліку заходів на підтримку чорнобильців. У цьому році  жодна чорнобильська сім’я не отримає житла безплатно від держави. А таких сімей  30  тисяч у нашій країні.  Діти, які  в Житомирській, Чернігівській області, у зонах радіаційного  забруднення, не отримають їхні сім’ї коштів на  харчування цих дітей. Чорнобильці не мають можливості поїхати оздоровитися.  І все це завдяки  нинішній владі, завдяки Партії регіонів, яка перед виборами обіцяє, після виборів забувають про обіцянки. Ганьба Партії регіонів і нинішній владі! Ганьба!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олег, у вас ганьба краще виходить, ніж слава. Чечетов, будь ласка.

 

17:12:29

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги! Вот такой популизм смел на политическую свалку двух лидеров помаранчевой революции, смел на политическую свалку БЮТ и «Нашу Украину». Потому что на популизме, на брехне, на голых обещаниях куска хлеба людям не дашь. Мы должны реально поменять. Это обыкновенная бумажка, она ничего не стоит! Деньги в бюджете! Деньги заложены в бюджете! Президент Украины Янукович подписал жесткое распоряжение Кабинету Министров о выполнении закона, у нас же законов по Чернобылю – пальцев на руках не хватит, - о выполнении всех законов по Чернобылю в соответствии с ресурсной базой, заложенной и в бюджете, и теми кредитными ресурсами, которые будут привлекаться из вне. Это реальные шаги по улучшению ситуации в зонах загрязнения, по оказанию помощи людям, которые проживают в Чернобыльской зоне. А таким популизмом, голыми бумажками, это вы можете накрыть себя на своем политическом кладбище, да. А мы реально будем людям помогать. Реально, да. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Обмінялись думками, зрозуміло. Все ясно. Тепер на цій веселій ноті, ну, на повторне ми вже 4 рази направляли. Хто за те, щоб направити на повторне друге, прошу визначатись.

 

17:14:14

За-192

Рішення не прийнято.

Таким чином, по фракціях, постанова відхилена. Регіонів – 0, 119 – „Тимошенко”, 45 – „Наша Україна”, комуністи – 27, „Блок Литвина”, позафракційні. Я просив би кричати ганьба і фракції Тимошенко, яка 30 голосів не дала. Чому ви тільки іншим кричите? Шановні колеги! На цій, на цій хорошій ноті я вношу пропозицію про те, щоб підтримали зараз думку головуючого, щоб ми продовжили засідання Верховної Ради до того часу, поки не проголосуємо питання щодо Закону „Про державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік. Прошу голосувати. Голосуємо. Написано.

 

17:15:17

За-235

Рішення прийнято.

Я сподіваюсь, що ми до 18 закінчимо, але це так на всяк випадок. Так, шановні колеги, це я спеціально показую скільки цієї програми, щоб ті, хто вносив поправки, мав на увазі, що треба нам оперативно працювати. Так, розглядається проект Закону про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 (друге читання) (реєстраційний номер 6305). Голова Комітету з питань економічної політики Ткаченко Олександр Миколайович. Будь ласка, вступне слово 3 хвилини і підемо за поправками.

 

17:16:01

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановний голово, шановні колеги! Відповідно до Постанови Верховної Ради (від 15 квітня 2010 року) Комітету з питань економічної політики було доручено підготувати проект Закону України про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010  (реєстраційний номер 6305) для розгляду його в другому читанні. Комітетом виконано  поставлену задачу, опрацьовано 416 пропозицій та поправок субєктів права законодавчої ініціативи, більшість з яких враховані повністю або редакційно.

Слід зазначити, що, оскільки вказана програма є програмою розвитку країни на 2010 рік, вона відповідно до діючого законодавства має відповідати основним показникам Державного бюджету 2010 року, який прийнятий Верховною Радою 27 квітня.

З огляду на це, перед комітетом постало завдання доопрацювати проект програми з урахуванням Закону про Держбюджет. На необхідність цього було вказано і в попередньому висновку Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради.

Тому протягом двох останніх тижнів в комітеті працювала робоча група у складі: заступника міністра економіки, спеціалістів Міністерства економіки та Міністерства фінансів, інших міністерств та відомств, народні депутати – члени комітету та представники секретаріату.

Слід зазначити, що ті пропозиції, які внесли народні депутати та профільні комітети, якісно посилили проект державної програми. І сьогодні ми маємо чітко структурований, відпрацьований з усіма органами виконавчої влади технологічний документ, що практично є планом дій уряду на 2010 рік.

Державна програма побудована таким чином, щоб сконцентрувати увагу не тільки на виконанні головних, пріоритетних завдань, а й подолання кризових явищ в економіці, а на завданнях, спрямованих на якісне відновлення зростання економіки в цілому.

Всього до законопроекту надійшло 416 пропозицій, як я вже говорив, більшість яких враховано. Відхилено 74 пропозиції, оскільки підставами для відхилення пропозицій стало те, що частина з них не відноситься до завдань програми, а потребують розгляду окремими законами, і особливо в законах … до Податкового кодексу, і особливо відноситься до Національного банку.

Комітет з питань економічної політики на засіданні 26 квітня розглянув підготовлений до другого читання законопроект і прийняв його. І пропонує Верховній Раді його розглянути і прийняти в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, завершуйте, будь ласка.

 

ТКАЧЕНКО О.М. Одноразово я просив би, щоб дозволили комітету при доопрацюванні останньої редакції програми, яка буде йти на підпис Президенту України, внести редакційні та юридичні поправки, які, безперечно, виникнуть у ході нашої роботи. А зараз приступаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким чином, шановні колеги, ми з вами  маємо, якщо я не помиляюсь,  дві тисячі… Ні, 416 поправок, будемо їх голосувати. Але я перед тим запропоную своє бачення цієї проблеми. Якби ви мене підтримали, ми зробили б правильно.

Я знаю, що не підтримаєте, але я скажу свою думку: я пропоную  прийняти програму у тому варіанті, який ми прийняли у першому читанні.  (Шум у залі)  Але наполягають. Тоді йдемо за пропозиціями.

Будь ласка, поправка перша, Королевської, відхилена.

 

ТКАЧЕНКО О.М. Я вибачаюсь, у мене є… Шановні колеги, я сказав, що з 416 пропозицій відхилено 74. В мене така пропозиція була б, і, мабуть, правильно і розумно, що ми по цих 74-х поправках пройшли, а якщо  по якійсь тій чи іншій поправці виникне питання, ми до нього повернемося по ходу.

Я думаю, ми і час скоротили б, і, мабуть, прийняли б цей закон сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Гриценко, будь ласка.

 

17:20:46

ГРИЦЕНКО А.С.

Дякую. Шановний Адам Іванович, шановний доповідач! Категорично проти вашої пропозиції, і говорив про це на Погоджувальній раді, тому що близько двох десятків поправок, які комітет прийняв, автор Антон Яценко відомий, як і ви, фахівець Тендерної палати. Закладаються корупційні механізми в систему державних закупівель. Категорично проти приймати ті поправки, які вніс Яценко і які комітет прийняв. Прошу йти по кожній поправці окремо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким чином,  давайте поступимо так, що ми будемо в першу чергу ставити поправки, які відхилені, якщо автори наполягають. Якщо у колег будуть зауваження до врахованих поправок, ви даєте мені знати, і ми будемо розглядати поправку, яка врахована і приймати рішенням сесійної зали.  Домовилися?

Будь ласка, 1-ша поправка, відхилено. Не наполягає Королевська.

Кармазін, 2-га поправка врахована.

3-тя поправка Королевської відхилена, не наполягає.

Ляшко, 4-та поправка. Будь ласка, мікрофон.

 

17:21:57

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко. В оцінці тенденцій економічного розвитку України в 2009 році я запропоную зауважити, що криза, яка розгорторалася в 2008-2009 роках, мала для України свої суттєві особливості. Адже якщо розвинені країни перебувають в епіцентрі не тільки кризи, а і технологічних змін, і для них це перехід до більш продуктивних технологій, які супроводжуються хоч і болісними, але в кінцевому результаті прогресивними структурними зрушеннями, то для України це посилена реакція на коливання у замовленнях, отриманих з боку Заходу. При тому, що один з найглибших у світі спадів виробництва супроводжується не зростанням, а падінням продуктивності.

Зовнішня криза, на мою думку, і я прошу це відобразити в програмі, лише гостріше проявила перманентну внутрішню кризу в Україні, головним проявом якої є вимирання народу і яка наслідком егоїстичної поведінки тих панівних кіл України, чия енергія спрямовувалася на захоплення і нещадну експлуатацію того, що вже було раніше, а не на творення нового.

Я вважаю, що треба принципово, Адаме Івановичу, до вас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Закінчуйте, будь ласка.

 

ЛЯШКО О.В. До вас як до висуванця фракції Компартії звертаюся і теж закликаю підтримати цю поправку.

Нам треба дати оцінку тій кризі, яка є в країні. Якщо ми не розберемося із причинами, а будемо тільки кивати, знаєте, там на Захід і своїми внутрішніми причинами кризи не розберемося, чого ми її переживаємо тяжче, ніж інший світ, то ми не вийдемо з цієї кризи.

 

ТКАЧЕНКО О.М. Я думаю, що в державній програмі особисті оцінки робити недоцільно економіці держави.

Ми у першому читанні, коли розглядали це, потрібно висловити, а не просто давати оцінку. Тому ми і відхилили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю на голосування поправку Ляшка 5-ту, прошу визначатися.

 

17:24:08

За-78

А я демократа Ляшко закликаю не порушувати Конституцію – не голосувати  чужими картками.  Не підтримано.

Шоста Кармазіна. Не наполягає? Будь ласка, мікрофон.

 

ТКАЧЕНКО О.М. П’ята.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. П’ята Ляшко ще.

Не наполягає. Не наполягає.

Тоді шоста Кармазіна.

 

17:24:21

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати!  Я хотів, щоб ви дослухалися до оцінок в абзаці 13 частині першій  оцінка тенденцій економічного розвитку в 2009 році викласти це в більш науковий спосіб, а саме „ в 2009 році продовжився відплив коштів фізичних та юридичних осіб з банківської системи, який досяг 30 мільярдів гривень або 8,8 відсотків від суми  коштів, що була на рахунках  фізичних і юридичних осіб на початку кризи.  Слабкість банківської системи України свої причини мала.

Перше. Переорієнтацію в передкризові роки банків на споживчі кредитування.

Друге. Надання дозволу на валютне кредитування населення яке не мало доходів у конвертованій валюті.

Третє. Стимулювання саме валютного кредитування – частка валюти  іноземної на початок вересня становила 51 відсоток від їх загального обсягу.

Четверте. Відсутність належного рівня  банківського нагляду за діяльністю банку.

П’яте. Проведення рефінансування для банків майже 80 мільярдів гривень без сплати за це або під низькі проценти не визначення мети цього рефінансування.

Шосте. Надання дозволу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович.

Автор протягом хвилини має право робити все, що він хоче. Так у нас є його текст, але він хоче, щоб цей текст ще почули і ті хто слідкує за роботою Верховної Ради.  Тому будь ласка, в межах хвилини вони говорять по темі до них претензій немає.

Я ставлю на голосування шосту поправку депутата Кармазіна. Прошу визначатися.

 

17:26:22

За-65

Не підтримана поправка.

Сьома поправка Кармазіна. Наполягає?

 

КАРМАЗІН Ю.А. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон.

 

17:26:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Під абзац два абзацу 22 викласти в такій редакції : „Погіршення якості ресурсної бази та кредитних портфелів банків, частка проблемних кредитів у сукупному обсязі, кредитів наданих українськими банками на кінець 2009 року за  офіційними даними досягла 9,4 відсотки проти 2,3 на кінець 2008 , а насправді значно більше.

Проблемна заборгованість зросла у 3,9 рази, з 18 мільярдів до 69,9 мільярдів гривень. Обсяг депозитів  через викликану зловживаннями та порушеннями зі сторони керівництва Національного банку України та  незаконного перебування на  посаді його голови Стельмаха, повноваження    якого за законом закінчилися ще 16.12.2009 року, низьку довіру  до банківської системи, знизився на 8,4 відсотки.” 

Це правда, сувора правда, за яку треба проголосувати.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю на голосування сувору правду Кармазіна, поправка  номер 7, прошу визначатись.

 

17:27:42

За-71

Не підтримана.

Поправка  8, Ляшко,  будь ласка, мікрофон.

 

17:27:48

ЛЯШКО О.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги з коаліції, пане Чечетов, до вас звертаюся, дуже важлива поправка.

Я пропоную в частині першій „Оцінка тенденцій економічного розвитку у 2009 році” після слів: „Обсяг депозитів  через низьку довіру до банківської системи знизився на 8,4 відсотка”,  додати наступний абзац:

„Збереження  хибної   монетарної політики Національного банку, яка проявляється в утриманні високої облікової ставки на рівні біля 10 відсотків, у той час, як у розвинених країнах для боротьби з кризою ставки центральних банків знижують до нуля”.

Поведінка      Національного банку за принципами комерційної, а не державної  установи, яка заробляє на відсотках за емісійні кредити десятки мільярдів гривень, гониться за прибутками і надвисокими зарплатами, є однією із причин дорожнечі і недоступності кредитів для виробника.

Шановні колеги депутати, яку б ми з вами програму не приймали, але економіка без  грошей не може функціонувати, без кредитів не може бути …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю на голосування поправку  8    колеги Ляшка, прошу визначатись.

 

ТКАЧЕНКО  О.М. Особисті оцінки у програмі не даються. Особисті оцінки не записуються.

 

17:29:16

За-79

Не прийнята.

Поправка 9 колеги Кармазіна врахована частково, він не наполягає.

Королевська. 10-та. Королевська. 11-та.

Врахована ось тут 12 поправка, але вона не має права взагалі на життя, хоча вона врахована в інших висновках, тому що поправка членів Комітету з питань національної безпеки і оборони. Немає такого субєкту законодавчої ініціативи. Є Президент, Кабінет Міністрів і народні депутати. Комітету, як такого, чи Верховної Ради в цілому немає, є конкретно народний депутат.

13-та. Семерак. Врахована.

14-та. Врахована.

15-та. Мірошниченко. Врахована.

Так, 16-та. Яценко. Врахована, але є, будь ласка, Анатолій Гриценко.

 

17:30:18

ГРИЦЕНКО А.С.

Дякую. Шановні колеги, прочитайте уважно поправку номер 16 Антона Яценка. Це тендерна палата номер 3, і далі такі самі за текстом. Під красивим гаслом „оптимізація державних закупівель” створюється знову новий механізм поборів серед тих, хто буде постачати урядовим і іншим структурам товари і послуги.

Я хотів би, щоб з цього приводу висловився Міністр економіки. Тому що я звертав увагу уряду на Погоджувальній раді. Категорично не можна приймати цю поправку і багато інших. Саме Антона Яценка одного із авторів тендерної палати всієї цієї ідеології. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Зрозуміло. Шановні колеги, будьте уважні!

Поправка комітетом врахована. Є зауваження колеги Яценка про те, щоб ми проголосували про підтримку цієї поправки.

Тому я ставлю на голосування підтримку поправки 16, яка врахована комітетом.  Прошу визначатися.

 

17:31:26

За-2

Поправка не врахована.

Залишається редакція першого читання.

Куликов 17-та.

Так, 18-та Кармазіна враховано редакційно.

19-та відхилено. Наполягаєте. Будь ласка, 19-та поправка. Кармазін.

 

17:31:40

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я просив би вас під абзац 5 викласти в такій редакції.

„Скорочення бюджетних витрат на субсидії шляхом встановлення постачальниками, наголошую, постачальниками води, тепла і газу лічильників.   На надання цих послуг всім споживачам цих послуг і в першу чергу тим, які отримують субсидії від державного бюджету чи органів місцевого самоврядування. Проведення обов’язково енергетичного аудиту рівня енергоефективності та енергозбереження в приміщеннях суб’єктів,  які отримують субсидії. Диференційованих тарифів на житлово-комунальні послуги в залежності від обсягів та часу їх споживання. Це Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні Київська та Севастопольська міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування, Мінжиткомунгосп, Мінекономіки,  Мінфін”.

Я думаю,  що так ми заохотимо економію коштів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 19 колеги Кармазіна. Прошу визначатись.

 

17:33:01

За-59

Підтримав червоною. 59. Рішення не прийнято.

Поправка 20-та. Не наполягає Ляшко. Вона врахована в іншому розділі.

21-ша Кармазіна. Наполягаєте? Прошу мікрофон.

 

17:33:15

КАРМАЗІН Ю.А.

Я, Юрій Кармазін,  звертаюсь до пана Чечетова. Ви не голосуєте ті поправки, які можуть зекономити державі дуже серйозні кошти. І це викликає на багато питань. Я хотів би, щоб ви потім пояснили свою позицію і фракції.

Я пропоную вилучити абзац прийнятий Закон про національну  комісію з регулювання ринку комунальних послуг, яка матиме  адміністративну та фінансову самостійність з метою створення Національного органу регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги.  Бо уже є в нас ті органи, які це роблять НКРЕ, Мінекономіки і Мінфін і так далі.

Створювати зайву структуру, яка знову буде створювати нам – абсолютно не потрібно. Тому я прошу проголосувати за цю пропозицію.  І просив би  керуючого  голосуваннями  Партії  регіонів  також дослухатися до  голосу опозиції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін просив і ми просимо поставити на голосування  поправку   21-шу.  Прошу визначатися.

 

17:34:35

За – 44

Не прийнято рішення.

Яценко, відхилена. Не наполягає.

Ляшко,  врахована частково.

Богуслаєв,  врахована.

Кармазін,  врахована.

Ляшко, 26-та. Не наполягає.

Богуслаєв, 27-ма. Врахована.

Богуслаєв,  28-ма. Не наполягає, відхилена.

Вибачте, 27-ма. Є, є, так.

Значить, комітет врахував, але є пропозиція поставити  27 поправку на підтвердження.  Я ставлю  27 поправку на  підтвердження. Прошу визначатися.

 

17:35:29

За-52

52 поправка. Тобто зараз… 27 поправка набрала лише   52 голоси, тому вона не врахована. Буде  в редакції комітету.

Ляшко мікрофон. Прошу.

 

17:35:46

ЛЯШКО О.В.

Дякую, шановний Адаме Івановичу.  Шановні виборці,  зверніть  увагу, яку щойно поправку  не підтримала  провладна коаліція. Це поправка Богуслаєва, члена фракції Партії регіонів,  який пропонує запровадження непрямих методів визначення суми доходів  фізичної особи,  виходячи  з розміру задекларованих доходів  та понесених витрат. Тобто щоб ми реально бачили  державні  чиновники, судді, тощо декларують там 3 гривні, а тратять  на багато більше, мільйони.  І от пропонується, щоб було співставлення між  доходами і витратами. І провладна коаліція цього не підтримує. Оце така боротьба з корупцією, оце така боротьба за те, щоб наші чиновники були чесніші, ніж вони є сьогодні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 28-ма, відхилена. Не наполягає.

29 поправка врахована. Але є пропозиція поставити на голосування з приводу її підтримки. Я ставлю на голосування 29 поправку, Яценка. Прошу визначатись.

 

17:37:08

За-4

Не підтримано.

Так, Кармазін, 30-та врахована.

Богуслаєв, відхилена 31-ша. Не наполягає.

Кармазін, 32-га? Не наполягає.

 

КАРМАЗІН Ю.А.  Стоп, стоп, стоп, стоп.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоп, стоп. Значить, наполягає. 32-га, будь ласка.

 

17:37:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Адам Іванович, шановні колеги депутати! Міністр економіки! Я пропоную в розділі „Оптимізація фіскального навантаження на реальний сектор економіки” в абзаці „підготувати проект Податкового кодексу” передбачити, доповнити його таким змістом: „Зниження ставки податку з доходів фізичних осіб до 13 відсотків”, що збільшить мотивацію громадян до сплати цих податків і переміщення в Україну виробництва з країн, де цей податок є вищим. Доповнити абзацом такого змісту. Встановлення мінімального податку на надання суб’єктами підприємницької діяльності резидентам України, іноземним споживачам послуг офшорного аусорфінгу і в першу чергу в сфері інформаційних технологій.

Нагадую вам, що ця моя пропозиція, вона кореспондується з тими обіцянками, з якими прийшов до влади Президент Янукович. Тому ті, хто відхилили зараз мою поправку, фактично проголосували проти того курсу, який проводить Президент Янукович. А ви самі вибирайте. Я прошу вас підтримати поправку.

 

ТКАЧЕНКО О. М. Ця поправка до Податкового кодексу, но не до програми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Юрій Анатолійович, нас радує, що ви почали підтримувати курс Президента. Це вже добре. Це вже добре.

Ставиться на голосування 32 поправка Кармазіна. Прошу визначатись.

 

17:39:01

За-56

Не прийнята.

33-тя, Королевська. Не наполягає.

Кармазін, 34-та. Мікрофон, будь ласка.

 

17:39:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Оце ми побачили як ви сьогодні 9 мільярдів докидали, майже 10, в одному законі. І тут не хочете навіть на перспективу думати, щоб податкове навантаження зняти. Тепер я пропоную чинний абзац „Зменшення дефіциту пенсійного фонду” викласти в такій редакції: „Внести зміни до законодавства (щодо скорочення пільг зі сплати страхових внесків і розміру мінімальної пенсії для фізичних осіб, субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування: фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту, членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності на період дії законодавчих актів з питань особистого способу оподаткування і з особливого способу оподаткування і сплачувати страхові внески у порядку, визначеному відповідним актом до розміру, що не перевищує розмір цих страхових внесків, розширення бази нарахування страхових внесків, оптимізація максимальної величини заробітної плати)”. Бо, шановні, у нас Пенсійний фонд стоїть під загрозою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо поправку колеги Кармазіна 34-ту. Прошу визначатись.

 

17:40:41

За-46

Не підтримано.

35-ту я не розглядаю, бо члени комітету внесли.

36-та. Врахована.

37-ма, Кармазін. Врахована.

38-ма, 39-та, Бевзенко. Враховані.

40-ва, Яценко. Врахована. Але є пропозиція поставити на підтвердження.

Я ставлю на голосування поправку номер 40. Прошу визначатись.

 

17:41:17

За- 0

Не підтримано.

Відхилена 41-ша, Кармазіна. Будь ласка, мікрофон.

 

17:41:25

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я пропоную в розділі „Впорядкування надання адміністративних послуг” абзац другий викласти в такій редакції: „Здійснити заходи щодо відміни плати за надання адміністративних послуг, які надаються фізичним та юридичним особам внаслідок виконання ними вимог щодо надання інформації чи здійснення певних дій на вимогу органів державної влади чи місцевого самоврядування, забезпечити можливість вимагання та надання таких послуг через мережу Інтернет із застосуванням електронно-цифрового підпису, перегляду розмірів плати за надання платних адміністративних послуг, з урахуванням методики визначення собівартості цих послуг, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року (№66), міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні Київська та Севастопольська міські державні адміністрації”. Таким чином ми знизили би навантаження на бізнес і покращили б той клімат, який існує, інвестиційний клімат в нашій державі. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 41 колеги Кармазіна. Прошу визначатись.

 

17:42:51

За-46

Не підтримано.

Куликов. Врахована частково. Врахована редакційно в абзаці 9.

Будь ласка, Куликову слово.

 

17:43:02

КУЛИКОВ К.Б.

Я звернувся там з такого приводу: щодо державного мита. У нас державне мито до сих пір визначено Декретом Кабінету Міністрів. Ми знаємо, що це виключно прерогатива законодавства України.

Я зараз звернувся до Кабінету Міністрів, до Верховної Ради, до Генерального прокурора щодо зясування конституційності встановлення державного мита. Це податок, він встановлюється лише законами України. Тому повинно бути виправлено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви праві, але, на жаль, були тоді такі закони, що мито  писалося. Так, Ляшко, 43-тя, наполягаєте? Будь ласка, мікрофон.

 

17:43:40

ЛЯШКО О.В.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги! Я  пропоную у пріоритеті другому після слів „запровадження механізмів ефективного управління у державних банках та банках капіталізованих за участю держави”, додати абзац щодо того, що в Національному банку відмовитися від хибної політики утримання високої облікової ставки на рівні десяти відсотків і перейти до суттєво нижчих ставок, як то вимагає кризова і післякризова ситуація.

Я хочу ще раз наголосити: шановні колеги, ми не відродимо внутрішнє виробництво, коли наш бізнес, підприємництво не матиме  можливості брати кредити. При тих облікових ставках Національного банку, при тих комерційних кредитах, ставках комерційних кредитів 25-30 відсотків жодне підприємство не має можливості брати кредити, розвиватися, платити людям зарплати, створювати нові робочі місця. І корінь проблеми – у високій обліковій ставці Національного банку. У Сполучених Штатах це нуль відсотків облікова ставка, у нас – 10 відсотків. І саме через це… у західних країнах 5-6 відсотків…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування поправку 43 колеги Ляшко, Прошу визначатися.

 

17:45:07

За-53

Не підтримана. Будь ласка, 44-та, Кармазін. Наполягаєте? Мікрофон.

 

17:45:15

КАРМАЗІН Ю.А.

Адам Іванович, я прошу серйозніше підходити до моїх поправок. У розділі „Консолідація банківської системи”, пріоритет два, „Оздоровлення банківської системи” доповнити пунктом такого змісту: „Підготувати законодавчі зміни щодо посилення ролі Національного банку України та прозорості  у діяльності банків, які діють на території України, встановивши що?

Перше – стабільність грошової одиниці України, це забезпечення річної зміни цін на товари і послуги, цін на кредитні ресурси та курсу національних валют до основних іноземних валют не більше десяти відсотків. Друге, істотна участь – це пряме або самостійно або спільно з іншими особами володіння трьох і більше відсотками статутного капіталу.

Третє. Акти з питань віднесених до повноважень Нацбанку є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ.

Нормативно-правові акти, четверте, не можуть містити в собі банківську таємницю та обмежувати конституційні права громадян.

І далі пункти. Я просив би врахувати це. І йшло б на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  44 поправка  ставиться на голосування. Прошу визначатися.

 

17:46:41

За-44

44 поправка набрала 44 голоси.

Будь ласка, 45-та Кармазіна, мікрофон.

 

17:46:49

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, в розділі „Зміцнення системи гарантування вкладів фізичних осіб” прошу абзац перший викласти в такій редакції:

Завершити роботу над концепцією реформування ФГВФО та сприяння прийняттю змін до законодавства щодо збільшення розміру гарантованого відшкодування коштів за вкладами, що розміщені в банках учасниках до 300 тисяч гривень, посилення ролі фонду гарантування вкладів фізичних осіб у процесі реорганізації банків. Робоча група з представників Національного банку, Мінфіна, Мінекономіки, Мін’юст.

Шановні народні депутати, ми з вами отримуємо весь час листи громадян про те, що їм не повертають кошти, а про те, що фонд надзвичайно малий. Давайте хоч ставити перед собою завдання, що ми цей фонд будемо збільшувати. Це ж шлях до цивілізованої держави. Шлях будемо просто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосується 45 поправка, прошу визначатися.

 

17:48:10

За-60

Не підтримано.

Так 46 врахована.

47 Кармазін.

 

17:48:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Прошу поправки абзац третій викласти в такій редакції: „розпочати реорганізацію дирекції з питань банківського нагляду  відповідно до майбутньої концепції реорганізації банків, переглянути стратегію розвитку дирекції з питань банківського нагляду і передачі цих функцій до державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України  та переглянути відповідні нормативні акти.

Шановні друзі! Нам треба зробити так, щоб сьогодні був і належний банківський контроль, я  вже не кажу, що це величезна ганьба сьогодні пішли до міжнародних установ всюди і має нелегітимного голову Національного банку України. В країні в якій голова Вищого господарського суду 2,5 роки нелегітимний, півроку вже нелегітимний голова Національного банку, що ви робите, ви готуєте обвал національної одиниці?

Тому будь ласка, шановні, я хотів би, щоб ви, просив би вас  підтримайте цю пропозицію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 47 поправка Кармазіна ставиться на голосування, прошу визначатися.

 

17:49:40

За-58

Не прийнято рішення.

Ляшко 48? Не наполягає.

Так Кармазіна 49 врахована.

50 Яценка врахована, але    є  пропозиція поставити на  підтримку цієї поправки, тому я ставлю на голосування 50 поправку Яценка. Прошу визначатись.

 

17:50:16

За-0

Не підтримана.

51, 52.

51 врахована редакційно. Є зауваження?  Будь ласка, Яценко мікрофон.

Гриценко, Гриценко, да! Яценко, Гриценко,  будь ласка.

 

17:50:45

ГРИЦЕНКО А.С.

Адаме Івановичу,  я дякую за слово, Яценка в залі немає і я хотів би, щоб всі побачили, що цей „деятель” тут наробив, тому що ми далі побачмо: і весь страховий бізнес хоче взяти, і туристичний, і все решта.

Так от тут спостерігається тенденція, в цих правках, замість того органу, який уповноважений Держкомпідприємництвом, забрати на Мінекономіки. Я думаю, що у Василя Цушка більш достатньо повноважень  для  того, щоб вирішувати ці питання як міністру і десятки напрямів.

Не треба цього робити, я пропоную проголосувати і 51 і 52-гу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, до 52 ми ще дійдемо.

Я ставлю на голосування  поправку 51, яка комітетом врахована редакційно, прошу голосувати.

 

17:51:37

За-203

По фракціях,  будь ласка.  Партія регіонів  - 130, „Блок Тимошенко” – 18,   "Наша Україна - Народна  Самооборона"  – 10,  комуністів -24,  "Блок Литвина" – 18, позафракційні – 3.

Є пропозиція повернутися до голосування. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Голосуємо.

 

17:52:13

За-232

Повернулися.

Ставлю на голосування пропозицію про підтримку висновку комітету щодо поправки 51.  Прошу голосувати.

 

17:52:36

За-235

Рішення підтримано.

Так само було зауваження колеги Гриценка до поправки 52 Яценка.

Я ставлю на голосування підтримати висновок комітету щодо 52 поправки. Прошу голосувати.

 

17:53:03

За-232

Прийнято.

Рішення – підтримана пропозиція комітету.

53 поправка Яценка врахована. Є пропозиція поставити на голосування щодо ї підтримки. Прошу визначатися щодо 53 поправки.

 

17:53:31

За-0

Це моє право, як я говорю. Головне, щоб ви чули і розуміли мої слова. Говорю я державною мовою.

Так. 54 поправка врахована Мірошниченка.

Так. Врахована редакційно 55 поправка Яценка ставиться на голосування пропозиція щодо 55 поправки. Прошу визначатись.

 

17:54:11

За-1

Не підтримана поправка.

Та ж сама поправка 56-та Яценка. Я ставлю на голосування з приводу підтримки цієї поправки 56-ої. Прошу визначатися.

 

17:54:35

За-1

Не підтримана.

Поправка 57-ма врахована частково.

Павловський 58-ма не наполягає.

Так, 59-та. Томенко.

60-та врахована.

Семерак 61-ша враховано редакційно. Будь ласка, Семераку  слово. 61-ша, але вона врахована редакційно.

 

17:54:59

СЕМЕРАК О.М.

Ні-ні. Дякую.  Я погоджуюся. Я наступну буду настоювати – 62.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По 62-ій, будь ласка, мікрофон Семерака.

 

СЕМЕРАК О.М. Шановні колеги! Іде мова про що?  Що українське законодавство неповністю враховує імплементовує міжнародні норми всиновлення дітей іноземними громадянами.

Я просив би, щоб ми  в заходи, які ставляться перед Україною, як державою включили приєднання до міжнародних угод саме України забезпечення прав усиновлених дітей.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю 62-гу поправку колеги Семерака на голосування. Прошу визначатися.

 

17:55:56

За – 33

Не прийнято.

Так, 63-тя  не розглядається, бо внесена комітетом.

64-та не розглядається,  комітетом внесена.

65-та врахована.

66-та відхилена. Семерак не наполягає.

Павловський,  67-ма. Будь ласка,  мікрофон.

 

17:56:20

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні співвітчизники,  для збільшення  реальних доходів населення необхідне відновлення  елементарної соціальної справедливості. Неприпустимим є той факт, що  з десяток родин-кланів, яких називають олігархами, контролюють  80 відсотків  нашої економіки, а  70 відсотків населення  балансують на межі бідності. 

Тому пропоную в частині  третій розділу „Основні завдання”  таке завдання додаткове: реформування системи первинного перерозподілу  доходів в  частині відновлення  прогресивної шкали оподаткування та  запровадження  ряду податків на багатство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування  67 поправку Павловського. Прошу визначатися.

 

17:57:15

За – 75

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  64 поправка внесена з порушенням   Конституції, бо її внесли    депутати, члени комітету. Ну висловіться, але  нічого з того   не буде. Будь ласка, Кармазіну мікрофон.

 

17:57:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я хочу звернутись до вас, Адам Іванович, і до народних депутатів. Якщо внесли від імені комітету, то там же підписав голова комітету, по-перше. А по-друге, навіть якщо зараз говорять, що це не суб’єкт, я прошу врахувати мене суб’єктом. Шановні, чому. Дивіться, яка мудра річ. Пропонується в 64-тій – в пункті 1.1.5 передбачити розроблення проекту загальнодержавної програми відпочинку та оздоровлення дітей на 2010-1015 рік. Ну, в кого повернеться рука вилучити звідти те, що стосується відпочинку, підготовки дітей?  Це ж треба готувати, подивіться. У нас зараз уже літо на носі. Все, кругом все знищуємо. Діти ті валяться, помирають на уроках фізкультури! А ви не хочете навіть про, над програмою подумати! По формальній основі ми викидаємо, ознаці, викидаємо цю пропозицію. Напишіть, Кармазін, і проголосуйте будь ласка! Напишіть, напишіть, Мартинюк, і проголосуйте будь ласка! Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Анатолійович, у мене не повертається язик називати вас суб’єктом. Ви повноцінний об’єкт. І в зв’язку з цим я ставлю на голосування пропозицію Кармазіна про те, що проголосувати за 64 поправку. Але вона врахована. Що голосувати? 64 поправка не вилучається, вона врахована. Голосуємо за підтвердження 64 поправки, щоб вдовольнити бажання Юрія Анатолійовича. Голосуємо.

 

17:59:20

За-283

Підтримано.

Дякую. 68 поправка. Ляшко наполягає, прошу мікрофон.

 

17:59:30

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко. Я пропоную в цій 68 поправці передбачити підвищення заробітної плати на основі стійкого зростання, не лише на основі стійкого зростання економіки та продуктивності праці, як це пропонує уряд, а також за рахунок більш справедливого розподілу доходу між найманими працівниками і власниками на основі соціального партнерства. Започаткування переходу не тільки до світових цін, а й до світових зарплат. Про що ми тут з вами декларуємо? Але зважаючи на те, що жодна з наших поправок, які ми тут опозиція сотні подали, коаліцією не підтримана, і фактично процес прийняття важливого документу Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік перетворений на профанацію. Я закликаю опозиційних депутатів покинути зал Верховної Ради – і нехай влада сама грається у цей цирк, яким вони займаються. Це ігнорування прав громадян, ігнорування прав опозиції. Ви декларуєте на виборах захист трудового народу, представник комуністів очолює комітет. Я пропоную враховувати підвищення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, якщо ми правильно зрозуміли заяву колеги Ляшка, в опозиції появився новий лідер. Ясно.

69-та – врахована.

70 поправка, Павловського. Будь ласка, мікрофон.

 

18:01:02

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні колеги, пропоную до пункту 2.1 - там, де цілі і очікувані результати від підвищення реальних доходів, - додати таке: „Встановлення ставки робітника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки у розмірі не нижче мінімальної заробітної плати”. Це, до речі, відповідає вимогам Закону „Про оплату праці”. Зараз, до речі така зарплата по першому тарифному розряду – 567 гривень, а з першого квітня мінімальна заробітна плата – 884 гривні. Різниця – 300 гривень. А мінімальний прожитковий рівень для працюючої особи – 977 гривень. От і порівняйте.

Тому я пропоную підтримати мою поправку, тим більше що вона відповідає вимогам Закону „Про оплату праці” і в першу чергу пропоную підтримати комуністам. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ставиться на голосування 70-та поправка колеги Павловського. Прошу визначатися.

 

18:02:16

За-17

Не прийнято рішення. Королевська, 71-ша, не наполягає.

72-га, ставиться на голосування  про підтримку, хоча це, знову ж таки, комітет. Я прошу визначитися щодо 72-ї поправки.

 

18:02:48

За-0

Залишається редакція першого читання.

Павловський, 73-тя поправка, мікрофон. Ні, ні, він ще хоче сказати.

 

18:03:06

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Пропонується до законів, які плануються урядом, додати розроблення проектів Закону України щодо запровадження прогресивної шкали оподаткування, а також про встановлення податку на багатство, завдання Кабінету  Міністрів розробити цей закон на третій  квартал цього року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування  73-тю поправку

Прошу визначатися.

 

18:03:44

За-13

Не підтримана.

74-та, 5-та, 6-та, 7-ма, 8-ма поправки. Проблем немає, бо немає вже депутатів.

79-та, Павловський.

Будь ласка, голосуємо на підтримку поправки Павловського 79-ї. прошу визначатися.

 

18:04:20

За-3

Не підтримана. Лишається редакція, тобто першого читання.

Так. 81-ша, 82-га, 83-тя, 4-та, 5-та враховані.

86-та Яценка врахована.

Прошу ставимо на голосування з приводу підтримки 86 поправки Яценка. Прошу визначатися.

 

18:05:02

За-0

Не підтримано. Значить залишається не редакція комітету, а те, що прийнято у першому читанні.

87-ма, немає суб’єкта.

88 врахована.

89 врахована.

90 врахована.

91 теж.

92 Павловського врахована.

93 не наполягає

94 теж.

95,96,97,98,99,100, 101,102,103,104,105, 106, 107.

106, будь ласка, Семерак відхилено. Так, будь ласка, мікрофон.

 

18:05:51

СЕМЕРАК О.М.

"Блок Юлії Тимошенко" „Партія реформи і порядок”.

Шановні колеги! Пропонується в таблиці посилення соціального захисту вразливих верств населення додати прийняття двох розроблень Кабінету Міністрів, прийняття двох законів Верховною Радою про державну допомогу сім’ям  з дітьми (щодо державного допомоги на виховання дитини з трирічного віку).

І друге. Це проект Закону України  про державну допомогу сім’ям  з дітьми щодо виплати при народженні дитини. Цих два законопроекти були передбачені у виборчій програмі Президента я думаю, що нам потрібно підтримати ці обіцянки Президента   і проголосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно-правильно. Але, шановні колеги, абсолютна більшість пропозицій до програми зводиться саме до того, що треба прийняти закон. Ми свідомі того, що побажання треба прийняти немає абсолютно    ніякого змісту під собою, ніхто нас  вами,  ніяка програма, не зобов’яже прийняти закон, тому що ми його і лише ми приймаємо. І ніхто у нас не має права забрати пропозиції про внесення будь-якого законопроекту.

Тому всі автори, які вносять і хочуть щось прийняти, щоб це  записали в програмі, немає ніякого значення, ви просто вносьте законопроекти і Верховна Рада буде визначатись. А то ми пишемо  в програму, ніби то записавши програму, вже буде закон.

Я ставлю на голосування поправку  106 Семерака, прошу визначатись.

 

18:07:42

За-13

Не підтримано.

Так, 107-ма. Врахована.

108-ма. Врахована.

109-ма. Врахована.

110-та. Врахована.

 111-та.  Врахована.

 112 – відхилена, не наполягають.

 113, Семерак, враховано, але пропонується поставити на голосування     113 поправку на  предмет    її підтримки. Я ставлю 113 поправку, прошу визначатись.

 

18:08:24

За-8

Не підтримана.

114 поправка   врахована, прошу голосувати.

Прошу поставити на, ставлю на голосування з приводу її підтримки.

Прошу визначатися.

 

18:08:48

За-2

Дякую за нагадування про Регламентний комітет. Недавно я був членом його. Достойний і гідний комітет. Але тим, хто трошки дивився не на головуючого, я нагадую, ми з вами проголосували про те, що ми працюємо сьогодні допоки не приймемо Закону про державну програму. Тому Регламентний комітет трошки проморгав.

Так, 115-та. Врахована.

116-та. Також.

117-та. Семерак не наполягає.

Так. 118-та. Ляшко.

119-та. Врахована. Ставиться на голосування 119-та на предмет підтримки. Прошу визначатися. Члени комітету.

 

18:09:45

За-0

Не підтримано.

120-та 121-ша, 122-га. 122-га?

122-га пропонується поставити на голосування, вона врахована частково і редакційно. Я ставлю. Яценка 122-га.

Прошу голосувати.

 

18:10:18

За-212

Я розумію вашу ситуацію.

Хто за те, щоб повернутися.

 

18:10:42

За-231

Ставлю на голосування поправку. Прошу голосувати 122-га.

 

18:11:00

За-237

Прийнята.

123-тя. Вона врахована, ну пропонується поставити  на голосування. 123-тя на предмет підтримки. Я прошу визначатись.

 

18:11:27

За-3

Не підтримана.

Залишається редакція першого читання.

124-та,  125-та, 126-та нема проблем.

127-ма врахована. Пропонується поставити 127-му на предмет підтримки. Прошу визначатись. 127-ма.

 

18:11:57

За-0

Залишається редакція  перше читання.

128-ма, 129-та, 130-та, 131-ша, 132-га, 133-тя, 134-та – враховані.

135-та Томенка врахована. Пропозиція проголосувати  135-ту на предмет підтримки. Прошу визначатися.

 

18:12:36

За-7

Не підтримано. Редакція першого читання.

Така ж сама пропозиція  по 136-й. Прошу визначатися.

 

18:12:57

За-3

Не підтримано. Редакція першого  читання.

137-ма, 138-ма, 139-та, 140-ва,141-ша, 142-га – враховані, немає зауважень.

143-тя врахована, але  є необхідність проголосувати на предмет підтримки. Прошу визначатися. 143-тя.

 

18:13:31

За-0

Не підтримано.

Редакція першого читання.

144-та, 145-та, 146-та, 147-ма враховані.

148-ма відхилена, не наполягають.

149-та, 150-та, 151-ша, 152-га враховані. Не наполягають.

153-тя, Семерак, будь ласка, мікрофон.

 

18:13:53

СЕМЕРАК О.М.

Семерак, "Блок Юлії Тимошенко", Партія „Реформи і порядок”. Шановні колеги! У нас в Конституції гарантоване право на безоплатне отримання освіти. Програма в першому читанні, яка прийнята, передбачає запровадити відпрацювання трьох років протягом закінчення вищого навчального закладу. Поправка, яку я вношу, це є поправка громадських, студентських організацій, які просили змінити підхід і не заставляти три роки відпрацьовувати випускників вузів, а створити державою умови щодо заохочення їхньої роботи в школах.

Іде мова про що. Про те, що якщо держава буде надавати можливість молодому спеціалісту отримати житло в сільській місцевості і працювати в школах, то це краще, аніж відправити туди людину і не надати йому житла і заставляти його там 3 роки працювати. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Добре кожному зрозуміло – хто хоче не працювати після закінчення вузу, нехай не витрачає державних коштів на освіту, тому що це державні кошти. Держава їх вчить, а потім вони роблять що хочуть. Тоді, будь ласка, приватно навчайтесь і приватно будете працювати де хочеться, де хочете. Але я ставлю на голосування поправку 153 колеги Семерака. Прошу визначатись.

 

18:15:34

За-11

Не підтримано. Редакція першого читання.

154-та, 155-та. Враховані.

156-та. Врахована.

Прошу, ставиться на голосування пропозиція по 156-ій на предмет підтримки. Прошу визначатись. … Комітету з питань науки і освіти, але ви ж мене зобовязали ставити на голосування, порекомендували.

 

18:16:01

За-3

Не підтримується. Редакція першого читання.

157-ма. Врахована.

158-ма, Яценка. Врахована.

Ставиться на предмет … Будь ласка, Гриценко.

 

18:16:16

ГРИЦЕНКО А.С.

 Шановні колеги, я дуже коротко. Я просив би звернути увагу на наступні поправки всі Яценка: вони спрямовані на те, щоб застрахувати все, що тільки рухається. От я поїду з дітьми як турист в Софіївку в Умань – мене страхувати треба. Будуть змагання шкільні по волейболу – їх страхувати треба. Категорично не можна цю правку і решту приймати. Мабуть, він взяв під контроль цей бізнес.

Я не знаю, чому комітет міг такі речі підтримати. Може, пояснить щось Олександр Миколайович, як так можна?

 

ТКАЧЕНКО О.М. Я поясню.

Коли розглядали протягом двох тижнів в комітеті і в робочій групі, ми запрошували всіх тих, хто вносив пропозиції, хто має ті чи інші якісь свої думки, будь ласка, приймайте участь в розгляді. Кинули в зал – і забули.

Комітет працював два тижні – і вніс свої пропозиції. А зал хай вирішує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я принагідно скажу, що Яценко є членом цього ж комітету.

Ставиться на голосування поправка 158 на предмет підтримки. Прошу визначатись.

 

18:17:37

За-0

Не підтримується.

159-та. Врахована.

160-та ставиться на предмет підтримки. Прошу визначатись.

 

18:17:59

За-0

Не підтримано.

161-ша, Семерака ставиться на предмет підтримки. Прошу визначатися.

 

18:18:18

За-7

          Не підтримана.

162-га, 163, чотири.. пята… шоста… 167-ма, 168-ма – проблем я не бачу. 169-та ставиться на предмет підтримки. Прошу визначатися.

 

18:18:52

За – 0

Не підтримано. Редакція першого читання.

170-та, так, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177 – проблем немає. 178-ма, ставиться поправка на предмет підтримки. Прошу визначатися.

 

18:19:27

За-0

Залишається редакція першого читання.

179-та, 180-та – питань немає.

181-ша ставиться на предмет підтримки. Прошу визначатися.

 

18:19:51

За-6

Редакція першого читання залишається.

182-га, 183-тя, 184-та, 185-та, 186-та – немає проблем.

187 поправка Яценка ставиться на предмет підтримки. Прошу визичатися.

 

18:20:23

За-0

Редакція першого читання.

187-ма ставиться на предмет підтримки. Прошу визначатися. Це Семерака поправка.

 

18:20:44

За-8

Не підтримано.

189-та, 190-та, 191-ша – немає проблем.

192-га Яценка ставиться на предмет підтримки, прошу визначатися.

 

18:21:09

За-0

Не підтримано.

193-тя,

194,195,196,197, 198, 199,200, 201, 202, 203, 204, 205 проблем немає.

206 ставиться на предмет підтримки. Прошу визначатися по 206.

 

18:21:47

За-0

Редакція першого читання.

207,208,209,2010,211, 212,  ставиться на предмет підтримки прошу визначатися – Куликова поправка.

 

18:22:13

За-2

Не підтримано.

Редакція першого читання

213 немає питань.

214 поправка Яценка, прошу визначатись.

 

18:22:34

За-0

Редакція першого читання.

215,216, 217, 218, 219, 220, 221, 222 немає питань.

223 ставиться на предмет   підтримки. Прошу визначатись.

 

18:23:05

За-0

Не підтримано.

Редакція  першого читання   теж.

224-та. Прошу визначатись.

 

18:23:26

За-0

Редакція першого читання.

225-та.

226-та.

227-ма.

228-ма.

229-та. Питань немає.

230 поправка колеги Яценко. Прошу визначатись.

 

18:23:55

За-0

Не підтримано. 

Редакція першого читання.

231 поправка. Прошу визначатись.

 

18:24:15

За-0

Не підтримано.

Теж 232-га. Прошу визначатись.

 

18:24:31

За-0    

Не підтримана. Перше читання.

233-та, 234-та, 235-та

 

18:24:45

КАРМАЗІН Ю.А. 

Адам Іванович, в мене є пропозиція скоротити час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Давайте Кармазіну мікрофон, а ми зупинилися на 236-ій поправці. Будь ласка, Кармазін.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.  Шановні народні депутати, я, Адам Іванович, пропоную вам як скоротити час. Я просив би запитати, хто із депутатів наполягає, яку вилучити або підтримати.

Я просив би зараз вас, запитати, записати (Оплески)

Поправки 266, 322, 360, 364, 384, 404 і 405 – це такі лобіські, напівлобіські поправки, або їх проголосувати - за, або – ні. Вони належать народному депутату Яценку. В мене, наприклад, більше, я можу вже тоді вважати місію виконаною і я більше зауважень нема до жодної поправки – я, наприклад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую. Я не знав, що вам Яценко доручив його поправки представляти. Будь ласка, Гриценко.

 

18:25:39

ГРИЦЕНКО А.С.

Я теж за те, щоб скоротити. В мене тільки дві пропозиції:

 Перша. Переголосувати всі поправки Яценка. Якщо з якоюсь погодиться коаліція, то вона на себе візьме відповідальність.

І друге. Заслухати присутнього тут члена Кабміну. Проголосувати  те, що пропонує уряд, бо він буде реалізовувати. Оці тільки дві речі. Все. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Ваші пропозиції мають право на життя, але, на жаль.

236-та Яценка ставиться на голосування.

 

18:26:19

За-0

Не підтримано.

Те саме 237-ма Яценка ставиться на голосування. Прошу визначатись.

 

18:26:37

За-0

Не підтримується.

 239-та поправка Яценка ставиться на предмет підтримки. Прошу визначатись.

 

18:26:57

За-0

Не підтримано.

240-ва, 241-ша, 242-га,  243-тя,  244-та,  245-та,  246-та, 247-ма,  248-ма питань немає.

249-та поправка ставиться на предмет підтримки. Прошу визначатись.

 

18:27:27

За-0

Не підтримано.

Теж 250-та ставиться на голосування. Прошу визначатись.

 

18:27:45

За-0

Не підтримується.

Зміст, за змістом  стоїть автор. Я зобов’язаний його  називати.

252 поправка Яценка на предмет підтримки.  Прошу визначатися.

 

18:28:11

За-0

Редакція перша  252-га.

254-та  – питань немає.

255-та. Прошу визначатися.

 

18:28:31

За-0

Редакція перше читання.

256-та, сьома – питань немає.

258-ма Яценка ставиться  на голосування. Прошу визначатися.

 

18:28:52

За- 0

Редакція першого.

259-та, 60-та, 261-ша. Питань немає.

262-га, Яценко. На предмет підтримки прошу визначатися.

 

18:29:16

За-0

Редакція першого читання.

263-тя, поправка Мірошниченка. Прошу визначатися.

 

18:29:36

За-0.

Редакція першого читання.

64-та, 65-та, нема питань.

266-та, Яценка, прошу визначатись.

 

18:29:56

За-0

Редакція першого читання.

267-ма? Не підтримується, тобто відхилена. Підтримується висновок комітету.

268-ма, Яценка. Прошу на предмет підтримки визначитись.

 

18:30:25

За-0

Не підтримано.

Редакція першого читання.

270-та, 71-ша, 72-га, - питань немає.

273-тя, Яценко. Ставиться на підтримку. Прошу визначатись. Головуючий заперечує.

 

18:30:48

За-0

274, 275, 6, 7, 8 – питань немає.

279 ставиться на предмет підтримки. Прошу визначатись.

 

18:31:13

За-0

Редакція першого читання.

280, 281, 282, 283, 284, 285, 286, 287, 288, 289, 290, 291, 292, 293-, 294, 295, 296, 297, 298, 299, 300, 301, 302, 303, 304-та. Питань немає.

305-та. Прошу визначатись на предмет підтримки.

 

18:31:56

За-0

Редакція першого читання.

306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313, 314, 315, 316, 317, 318, 319, 320,

321-ша - питань немає.

322-га ставиться на предмет підтримки. Прошу визначатись.

 

18:32:31

За-0

Редакція першого читання.

Теж 323-тя, прошу визначатись.

 

18:32:49

За-0

Редакція першого читання.

Те ж саме 324-та. Прошу визначатись.

 

18:33:06

За-0

Редакція першого читання.

325, 326, 327, 328, 329, 330, 331-ша – питань немає.

332-га, Яценка поправка. Прошу визначатись.

 

18:33:29

За-0

Редакція першого читання.

Теж по 333-й прошу визначатись.

 

18:33:47

За-0

Редакція першого читання.

334-та – немає.

335-та. Прошу визначатись.

Так… Зупиніть голосування.

334-та, Яценка поправка врахована. Наполягають на її підтримці. Так, ставлю на голосування 334-ту поправку на предмет підтримки, прошу голосувати.

 

18:34:23

За- 226

Підтримана.

335-та на предмет підтримки, прошу визначатися.

 

18:34:47

За-0

Редакція першого читанні.

336-та, 337-ма, 338-ма врахована… У Крука поки що немає поправок, будуть поправки – я йому надам слово.

339-та поправка… Яценка… 338-ма, вона врахована. Ставиться на предмет підтримки, прошу голосувати.

 

18:35:23

За-231

339-та на предмет підтримки, прошу визначатися.

 

18:35:45

За-0

Не підтримано.

340-ва на предмет підтримки. Прошу визначатися.

 

18:36:03

За-0

Не підтримано.

341-ша, немає питань.

342-га, 3-тя.

344-та ставиться на предмет підтримки. Прошу визначатися.

 

18:36:29

За-0

Не підтримано. Редакція першого читання.

345-та –  питань немає.

346-та, Яценко. Прошу на предмет підтримки.

 

18:36:56

За-0

Редакція першого читання.

347-ма, 348-ма – немає питань.

349-та ставиться на предме підтримки. Прошу визначатися.

 

18:37:19

За-0

Редакція першого читання.

56 поправок залишилось небагато.

350 ставиться на предмет підтримки, прошу визначатись.

 

18:37:42

За-0

Редакція першого читання

351,352,353, питань немає.

354 прошу визначатись.

 

18:38:04

За-0

Редакція першого читання.

355, 356,357,358.

356?

Яценко, так ви так реагуєте на Яценка прізвище як…

Ставиться 356 поправка на предмет підтримки, прошу голосувати.

 

18:38:39

За-232

Підтримана.

357,358, 359, 360, 361, 362, 360-та Яценка.

Так,  будь ласка,  Гриценку Слово.

 

18:38:59

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановні колеги, ну почитайте, що пишеться   в 360 поправці. Пропонується Мінекономіки самому виконати те, що було передбачено Мінрегіонбуду, Мінекономіки,  Держкомпідприємства, центральним  органам виконавчої влади. Для чого?

Є розподіл повноважень у структурі Кабміну, хто працював  там і уряд визначив все. Для чого покладати на одного міністра відповідальність за решту? Нормально було прописано, не треба голосувати за такі поправки.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Дякую, Анатолій Степанович.

Я нагадую, що Міністерство економіки, це вчорашній Держплан, це дуже серйозна організація, яка координує і зобов’язана координувати діяльність інших міністерств, у тому числі.

Але я ставлю 360 поправку на предмет підтримки. Прошу голосувати.

 

18:39:59

За-242

Підтримана.

361, 362, 363, 364, 365.

364 Яценко.   Будь ласка, мікрофон Гриценко.

 

18:40:17

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановні колеги, якщо попереднє ще можна  було вас зрозуміти, то тут, на Мінекономіки покладають відповідальність.

Читаю: „Севастопольська міська держадміністрація, органи місцевого самоврядування, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні: Київська, Севастопольська міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування. Для чого? Якщо вони повинні це робити, то хай роблять. А Мінекономіки узагальнює і подає кінцевий матеріал. Не можна плутати органи місцевого самоврядування, автономію і міністерства. Будь ласка, не голосуйте – це дурниця. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Будь ласка, мікрофон міністра ввімкніть. Даааа! Да! Перше міністерство, яке відмовляється від того, що їм дають.

364 поправка ставиться на голосування. Да? Ну, будь ласка, зніміть голосування. Кармазін.

 

18:41:37

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, 364 поправка в переліку тих, які я вам називав, як і 360, яку ви перед тим перепроголосували. Я хочу сказати, що ця поправка додаткова аргументація. Вона порушує Конституцію, і зокрема, статтю 19, яка говорить, що всі органи мають діяти в межах, в спосіб передбачений. Це все порушено в цій поправці.  Попередня також порушена, яку, на превеликий жаль, ви взяли і підтримали 360-та. Я також мав зауваження до 384-ої, 404-ої і 405-ої.  І якщо ми зараз підійшли розумно, то ми б рівно за дві хвилини уже б ви голосували за прийняття чи ні, Адаме Івановичу.

І я прошу,  економте якось час людей. Бо у вас не профспілок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування. Ставиться на голосування 364-та поправка Яценка. Прошу визначатись.

 

18:42:48

За-0

Залишається редакція першого читання.

365-та, 366-та, 367-ма,  368-ма, 369-та,  370-та питань немає.

371-ша на предмет підтримки. Прошу визначатись.

 

18:43:14

За-0

В першому читанні.

 

ІЗ ЗАЛУ. Адаме Івановичу, дайте слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В першому читанні.

372-га,  373-тя,  374-та,  375-та, 376-та, (я зараз зупинюсь і скажу), 377-ма, 378-ма, 379-та,  380-та, 381-ша,  382-га,   383-тя,  384-та, 385-та, 

(Шум в залі) 

386-та. Питань немає.

Шановні колеги,  ті поправки, до яких у вас  є ще зауваження, що по-іншому треба переглянути, ми в кінці перед голосуванням до них повернемося. Ви просто  занотуйте, будь ласка.

387 поправка ставиться на предмет підтримки. Порошу визначатися.

 

18:44:20

За-0

Редакція першого читання.

 388-ма, 89-та,  390, 391-ша, 392-га, 393-тя, 394-та Кармазіна, 395-та, 396-та, 397-ма – питань немає.

398 поправка  ставиться на предмет підтримки. Прошу визначатися.

 

18:44:55

За-1

Редакція  першого читання.

399-та, 400-та,  401, 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408…

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, добре, добре, добре.  Вибачте.

Ставиться на голосування на предмет підтримки поправка  404-та. Прошу голосувати.

 

18:45:32

За-238

Підтримана.

Те саме, на предмет підтримки прошу голосувати 405 поправку. Голосуєм.

 

18:45:51

За-244

Підтримана.

406-та, 407-ма, 408-ма, 409-та, 410-та, - підтримуєм. Питань немає.

411-та, на предмет підтримки прошу визначатись.

 

18:46:17

За-1

Редакція першого читання.

412-та, 413-та, 414-та, 415-та, 416-та – питань немає.

Так, шановні колеги! Ми пройшли по всіх поправках. Але були, але були зауваження по ходу деяких поправок. Тому, будь ласка, зараз ми до них повернемось. Зараз, зараз. Василь Петрович, почекайте. Будь ласка, мікрофон Крука.

 

18:46:47

КРУК Ю. Б.

Уважаемый Адам Иванович! Есть 335-тая и 336-тая поправки. Это Александра Николаевича Ткаченка поправки, где Минтрансу написано разработать в IV квартале проект закона про внутришний водный транспорт, он уже принят Верховной Радой в первом чтении и подготовлен ко второму чтению. Надо исключить это. И вторая поправка здесь же. Значит, Закон «Про транзит», он сегодня в повестке дня стоял во втором чтении. Мы просто до него не дошли. И в 336 поправке, там Закон «Про морские порты Украины». Он уже 10 лет в Верховной Раде, 301 голос в первом чтении проголосовали, а во втором чтении мы, я думаю, ближайшее время рассмотрим. По этому эти три позиции я просил бы исключить из программы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Борисович, ви праві, але наполовину, бо жоден із тих законів, про які ви говорите, не прийнято ще як закон. От коли б вони були законами, тоді да, тоді ми могли б говорити, що вони виконані. А оскільки вони ще тільки прийняті у першому читанні, тобто вони не є законами. Я думаю, що нічого ми, ну не погіршимо. Так, будь ласка, Кармазін.

 

18:48:12

КАРМАЗІН Ю. А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, випадково, якимось чином ви вилучили враховану пропозицію народного депутата Ткаченка 371-шу. Про що йде мова? Мова йде про проведення державної інвентаризації земель військових формувань України, визначення в натурі меж земельних ділянок військових формувань та оформлення правоустановлюючих документів на ці земельні ділянки. Це для того, щоб не допускалися зловживання, по-перше.

І друга позиція є тут: „Утилізація непридатних для подальшого використання і зберігання ракет, боєприпасів, рідких компонентів ракетного палива. Реалізація надлишкового військового майна”. Це надзвичайні пункти, і надзвичайно важливі. І правильно зробив комітет, що він їх врахував. І дуже неправильно, що сьогодні і Павлоград, і інші міста знаходяться сьогодні підвішеними. Люди страждають, люди не знають, що буде завтра, не впевнені.

Я прошу вас: поверніться до голосування – і підтримайте ці пропозиції. Це, ну, можливо, саме важливе, що є в цій програмі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Василь Петрович, з приводу цього.

Шановні колеги, зрозуміла ситуація. Я ставлю на голосування пропозицію: про повернення до 371 поправки. Прошу голосувати. Юрій Анатолійович, голосуйте.

 

18:50:03

За-252

Так, повернулися, 252, я ставлю на голосування про те, щоб підтримати пропозицію комітету про врахування 271-ї поправки. Прошу голосувати.

 

18:50:28

За-246

Поправка прийнята. Так, ще зауваження до яких статей? Немає. Тоді дякую, Олександр Миколайович, сідайте, будь ласка.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому як закону Закону „Про державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік”, реєстраційний номер  6305. Прошу голосувати.

 

18:51:14

За-248

(Оплески) Програма прийнята. Да, будь ласка, Василь Петрович.

 

ЦУШКО В.П. Благодарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, хвилинку уваги. Ми сьогодні з вами попрацювали дуже творчо і дуже продуктивно. Незважаючи на те, що ми не прийняли, не виконали і на третину того, що на сьогодні планували, але прийнявши два закони: закон, який пропонував Кабінет Міністрів  з приводу того, щоб знайти доходи до Державного бюджету, і прийнявши  зараз програму державного розвитку, – ми з вами зробили велику справу. Я вам дякую за розуміння.

На цьому засіданні, вечірнє засідання Верховної Ради оголошується закритим. Завтра початок роботи о 10 годині. Я думаю, ви відмовитеся від „Різного”, і ми зекономимо завтра. На все добре.