ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

2 листопада 2010 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу запросити депутатів до сесійної зали для того, щоб ми могли продовжити роботу. Шановні народні депутати, прошу реєструватися.

16:01:40

Зареєструвалося картками, наголошую, картками  410 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Я просив би шановних ініціаторів оцього гасла „Доступ до інформації зараз або ніколи!” або красиво його повісити, або зняти, ми ж не в колгоспному клубі. Давайте самі себе поважати.

шановні народні депутати, ми вранці включили до порядку денного проект Закону про внесення змін до Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” (щодо продажу квот на аукціонах) (реєстраційний номер 7230). І домовились з вами, що коли комітет розгляне і буде рішення комітету, і будуть рекомендації Головного науково-експертного управління, ми зможемо розглянути це питання. Питання це підготовлено. Я просив би, щоб документи роздали народним депутатам. А ми поки розглянемо наступний законопроект. Нема заперечень?

Це проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" (щодо технологічного парку "Ресурс", м.Харків).

Шановні колеги, давайте ми розглянемо це питання за скороченою процедурою. Бо нам потрібно розглянути сьогодні на вечірньому засіданні 12 питань ще.

Прошу голосувати за цю пропозицію – за скороченою процедурою.

16:03:29

За-150

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Валерій Камчатний, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олексій Плотніков. Будь ласка.

16:03:51

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Шановні колеги, якщо ви звернете увагу на порівняльну таблицю до цього закону, то технопарків, з 16 учасників технологічних парків список поповнюється тільки одним – технопарком „Ресурс”, місто Харків. Але що стоїть за цією нібито невеличкою зміною? Я хочу нагадати, що місто Харків і харківський регіон це є провідна і найпотужніша територія, де ведуться великі роботи, наукові дослідження і практичні розробки в галузі машинобудування. І саме тому доповнення переліку технопарків за рахунок технологічного парку „Ресурс”, що пропонуємо ми, група народних депутатів з Харківщини: Потапов, Горіна і Камчатний , дозволить на крок вперед поліпшити ситуацію з енергетичною стратегією України.

Я хочу нагадати, що створення технопарку повністю відповідає завданням, поставленим в відповідних документах, зокрема в розпорядженні Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 року № 381-р та інших нормативних документів. Крім того існує документ Енергетична стратегія України на період до 2030 року і саме технопарк „Ресурс”, до складу якого, я хочу проінформувати, входить 15 відомих і славетніших організацій міста Харкова, зокрема Інститут проблем машинобудування імені Підгорного, Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, завод ФЕД, 8 ВУЗів і так далі, і так далі.

Серед тих проектів, які можуть бути реалізовані після включення технологічного парку „Ресурс” до переліку, я тільки деякі нагадаю. Це проект „Парова турбіна нового покоління потужністю в 325 мегават”, це проект про розробку та впровадження новітніх засобів і інформаційних технологій діагностування технічного стану працюючих енергоблоків ТЕС України …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КАМЧАТНИЙ В.Г. Підсумовуючи, я хочу акцентувати увагу, документ і зміни не носять політичного характеру, а направлені лише на одне – на поліпшення енергетичної стратегії нашої рідної України. Прошу всіх підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олексій Віталійович Плотніков. Будь ласка, рішення комітету.

16:06:32

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради з економічної політики на своєму засіданні 15 грудня 2009 року розглянув проект Закону про внесення змін до Закону України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” (щодо технологічного парку „Ресурс”, місто Харків). Цей законопроект був поданий групою народних депутатів.

Мета і суть цього законопроекту полягає в тому, що пропонується зосередити наукові кадри, матеріальний фінансовий ресурс на впровадження нових розробок та виготовлення наукоємної та конкурентноспроможної продукції в галузі теплової, ядерної альтернативної енергетики та в багатьох інших досить актуальних цікавих і корисних галузей національної економіки.

На засіданні комітету було розглянуто висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради, яке вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути взятий за основу. І було прийнято рішення Комітету з питань економічної політики про те, що рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу проект цього закону. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є потреба обговорювати це питання? Прошу тоді записатися. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.

16:08:08

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, безумовно, законопроект вартий того, щоби його підтримати. Але я хотів би звернути вашу увагу, особливу увагу профільного комітету. Комітет з питань економічної політики ще 15 грудня 2009 року розглянув цей законопроект. З 15 грудня, майже рік минув, а ми до цього часу по цьому абсолютно надзвичайно важливому законопроекту не маємо отримання, не маємо експертного висновку Міністерства фінансів України щодо вартісної величини впливу законопроекту на дохідну та видаткову частину Державного бюджету України. Мені не зрозуміло, чому цей законопроект, який, безумовно, передбачає бюджетне асигнування підтримки проектів технопарків, не отримав такої експертної оцінки. Ми можемо зараз проголосувати. Ну, але цей законопроект до другого читання важко буде підготувати, бо такої оцінки ми не отримаємо.

Стосовно самої суті законопроекту. Цілком зрозуміло, що під умовною назвою „Ресурс” мова йде про машинобудівну галузь, яка, безумовно, заслуговує на преференції і на державну підтримку з боку в тому числі і законодавчої гілки влади. Але, шановні колеги, давайте не будемо забувати, що детальний і буквальний перелік тих промислових підприємств, які виготовляють продукцію для вітчизняних та закордонних енергогенеруючих підприємств буде складатися Кабінетом Міністрів України. Тому, якщо приймати цей законопроект, то, безумовно, тільки в першому читанні.

І ще одне. Ще раз звертаю увагу комітету, який буде готувати до другого читання. Будь ласка, має бути експертна оцінка. Інакше на законопроект буде наложено вето. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Томенко.

16:10:14

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Я Ярослава Сухого хотів підтримати в тій тезі, що ми сьогодні дебатуємо вже не перший раз про те, як інноваційно підтримати нашу науку і промисловість. Но це поодинокий випадок, коли я хочу сказати, що якраз ця сфера відповідальності уряду, а не парламенту. Якщо ми в парламенті зараз будемо кожен свого регіону лобіювати свої близькі, так би мовити, я зараз лобіювати кажу не в поганому смислі, я розумію, що депутати Харківщини хочуть зробити добро, і будемо розписувати, скільки працівників, скільки гривень треба. Ну, це непарламентська робота. Тобто уряд повинен підготувати і сказати, що ми вважаємо, що на 2010-ий чи на 11 рік нам треба 7 таких технопарків зробити. Ті регіони підготовлені, наука підготовлена. Документи подані. Ви у Верховній Раді включіть. Тоді є логіка якась.

А зараз ми включаємо, давайте ми тепер від кожної області будемо включати такі технопарки, коли абсолютно не прораховано, нічого не продумано. Тому мені здається, це той випадок, що уряд повинен бути ініціатором. Відповідні структури урядові. А парламент лише там легітимацію законодавчу повинен проводити. Тому я не маю жодних застережень стосовно цієї доброї ідеї. Але принципово, мені здається, ми тут все-таки ми тут помінялись місцями. Це повинен бути урядовий законопроект, а ми у Верховній Раді обговорювати його і ухвалювати повинні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління також вважає, що цей документ може бути прийнятий за основу. Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення зміни до Закону України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності” (щодо технологічного парку „Ресурс”, місто Харків) (реєстраційний номер 4589). Йде голосування.

16:12:16

За-35

Рішення не прийнято.

Давайте на повторне перше читання, але дуже низький рівень підтримки.

Я ставлю на голосування пропозицію про направлення законопроекту на повторне перше читання.

16:12:45

За-261

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, дві фракції вимагають оголосити перерву для консультацій з порядку денного. Фракції „Блок Юлії Тимошенко” і фракція Блоку „Наша Україна – Народна самооборона” готові виступити з заявою. Андрій Шевченко, будь ласка.

16:13:19

ШЕВЧЕНКО А.В.

Шановні колеги, я уповноважений оголосити спільну вимогу фракції „Блоку Юлії Тимошенко – „Батьківщина” та фракції Блоку „Наша Україна – Народна самооборона”.

Зверну вашу увагу на те гасло, яке зараз висить за спиною у народних депутатів. Цим гаслом журналісти нагадують нам те, що сьогодні всі журналісти, всі громадські активісти, вся країна чекають від Верховної Ради дуже простої новини, що ми, нарешті, розглянемо і ухвалимо в цій залі Закон про доступ до публічної інформації.

Я нагадаю, що 251 депутат два тижні назад, це депутати правлячої більшості, призначили на 2 листопада розгляд Закону про доступ до публічної інформації. Те, що сьогодні відбувається, коли ми не розглядаємо це питання, я трактую лише одним чином, що ми зараз з вами спостерігаємо затягування часу. Парламент не готовий дати людям право знати.

Навіщо цей закон? На 19 році незалежності ми залишаємося закритою державою, в якій чиновник ховається від своїх громадян за грифом „Не для друку” або „Для службового користування”. Ми живемо в тій країні, де 55 відсотків інформаційних запитів залишаються без відповіді. Ми живемо в тій країні, де один світ – це чиновники і політики, а інший світ – це громадяни. І ми з вами прекрасно знаємо, чим чиновник закривається, прикривається від своїх громадян: це охорона, це неприступні приймальні, це броньовані авто із затіненими вікнами, це грифи „Для службового користування”, це грифи „Не для друку” або „Цілком таємно”. Тому потрібен закон, який почне демонтувати ту стіну, яка є між чиновником і політиком, і між громадянами.

Хто затягує ухвалення цього закону у Верховній Раді? Зараз ця відповідальність лежить на найбільшій фракції Верховної Ради, на фракції Партії регіонів. Я нагадаю, що у першому читанні всі 5 фракцій парламенту, включно з вашою фракцією, проголосували за цей закон в першому читанні. Фракцію „Блоку Юлії Тимошенко” і фракція „Наша Україна” послідовно з разу в раз голосує за цей законопроект. Фракція „Блоку Литвина” підтримала нас два тижні назад при сигнальному голосуванні. Президент заявив про те, що він підтримує цей закон і підпише його. 500 українських журналістів направили звернення з вимогою проголосувати за цей законопроект. Це вимога чи рекомендація Ради Європи, ОБСЄ, інших міжнародних інституцій. Хто затягує ухвалення цього закону?

Ви знаєте, що вчора низка громадських активістів носила до офісу Партії регіонів символічний батіг. Вони пропонували, щоб Президент Янукович цим батогом прискорив голосування своєї фракції. Таких методів ми чекаємо. Що ще потрібно?

За результатами роботи ТСК, яку очолювала Ірина Геращенко, у нас 370 з чимось депутатів проголосували за ухвалення цього закону за необхідність. Пора приймати рішення.

Володимир Михайлович, я зараз хочу звернутися до вас. Мені здається, що це той момент, де весь ваш дипломатичний і політичний хист і де всі повноваження, які відведені Регламентом, треба застосувати для того, щоб сьогодні парламент виконав власне рішення і розглянув Закон про доступ до публічної інформації. За вашим дорученням комітет сьогодні провів спеціальне засідання. Ми розглянули всі поправки, у тому числі і зауваження Уповноваженого з прав людини. З 14 поправок 7 враховано, вони всі відображені у рішення комітету…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ШЕВЧЕНКО А.В. Рішення комітету у мене в руках, і тому у нас все для того, щоб голосувати.

Від імені двох фракцій як голова Комітету з питань свободи слова та інформації, як журналіст, як громадянин я вимагаю, щоб сьогодні Верховна Рада розглянула Закон про доступ до політичної інформації. Ми за лічені секунди чи хвилини розглядаємо законопроекти, де йдеться про акцизи…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Дякую. Я… Одну хвилиночку. Шановні колеги, я звертаюся до голови комітету. Я звертаюся до всіх вас, шановні колеги, з великим проханням: давайте не спекулювати на правах чи повноваженнях головуючого, давайте не будемо переводити це питання в політичну площину. І я просив би, давайте не будемо розмовляти мовою вимоги. Давайте ми виконаємо рішення Погоджувальної ради. А рішення Погоджувальної ради – нагадаю вам, шановні колеги, і голові комітету – таке: у зв`язку з тим, що депутати висловили свою незгоду, що вони не змогли взяти участь в засіданні комітету, що комітет не розглянув їх пропозиції і в зв`язку з тим, що звернулася…

Я прошу вас, не демонструйте емоції! Я ще раз вас прошу, сядьте! Ви вже виступали.

…і в зв`язку з тим, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернулася з проханням надати їй можливість виступити на засіданні комітету, ми прийняли рішення, щоб комітет провів засідання, розглянули вони це питання і подали відповідні документи. Документів – я ще раз хочу сказати – я ваші папірці, які ви показуєте, не бачив. Ви мені сказали, що ви цей документ офіційно передасте. Я зараз отримав інформацію, що запропонували уточнення зміни до таблиці порівняльної, яка опрацьовується комітетом. Точніше, Юридичним управлінням. Опрацює – ми розглянем це питання. І давайте ми не переводити цю проблему в політичну площину і доводити як ми любимо представників засобів масової інформації.

Я за те, щоб розглянути і прийняти рішення. Коли буде готове питання. Завтра буде готове – завтра будемо розглядати, післязавтра – післязавтра.

Шановні колеги! Від фракції немає виступів, немає виступів від фракції.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю) (реєстраційний номер 2059).

Є пропозиція розглянути це питання за скороченою процедурою.

16:19:29

За-185

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Черноморов Олександр Миколайович. Співдоповідач – заступник голови Комітету з питань економічної політики Воропаєв Юрій Миколайович. Прошу вас.

16:19:46

ЧЕРНОМОРОВ О.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Вашему вниманию предлагается очень простой, но очень важный для предпринимателей законопроект.

В Законе «Про господарські товариства», в редакции действующей, установлена норма для участников товариства з обмеженою відповідальністю в 10 участников. Я вам приведу несколько примеров наглядных.

Представьте себе селян, которые имеют паи, которые могут объединить эти паи и создать хозяйственное общество реальное, вместо того чтобы быть иждивенцами, но они не могут сделать этого в полной мере, так как всего лишь 20 гектаров будет иметь это хозяйственное общество. А больше нельзя, потому что 10 устанавливается норма.

Или представьте себе торговцев на каком-то мини-рынке, которые могли бы построить себе рынок, отремонтировать его, для этого создать хозяйственное общество, оно у них зачастую и создано, и в рамках его действовать. Но они не могут, потому что только 10 человек могут в обществе с ограниченной ответственностью принимать участие. Тем самым ограничивается свобода предпринимательства в части выбора организационно-правовой формы хозяйственного общества.

Я предлагаю планку поднять, тем более это соответствует мировому опыту. Ну, в той же России 50, правда, есть страны, в которых для обществ с ограниченной ответственностью норма – 100 участников и утвердить норму 100, можно было бы вообще отменить эту норму. Но это связанно с изменением более глубоким нашего законодательства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Юрій Миколайович Воропаєв, будь ласка, рішення комітету.

16:21:46

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемые коллеги и уважаемый председательствующий, хочу напомнить вам, что мы в зале принимали это закон, но с другими авторами уже. На него было наложено вето Президента, потому что он просил… раньше был Президент у нас Ющенко, он просил дополнительно уточнить вопрос, связанный с увеличением уставного фонда в случае, если будет принято решение о преобразовании в общество, акционерное общество. И в данном законопроекте это пожелание Президента Ющенко учтено.

Комитет рассмотрел данный законопроект и рекомендует Верховной Раде принять его в первом чтении. Хотел бы обратить ваше внимание на то, что Главное экспертное управление высказало замечания к нему. Фактически, это три замечания. Если можно, я хотел бы прокомментировать.

Первое замечание касается количества участников общества с ограниченной ответственностью. По законопроекту предлагается это ограничение установить в количестве 100 лиц, экспертное управление предлагает уменьшить до 50-ти лиц. Почему 100 лиц указано в законопроекте? По аналогии, как сейчас по законодательству предусмотрено в отношении приватных акционерных товариств. Мне кажется, это, ну, такая норма не принципиальная.

Второй вопрос, экспертное управление предлагает в связи с увеличением количества участников, увеличить также и размер уставного фонда. Хотел бы вам напомнить всем нам и себе то же самое, что в этом году мы уже рассматривали вопрос, но совершенно с другим направлением. Мы наоборот уменьшили размер уставного фонда до одной минимальной заработной платы для всех обществ с ограниченной ответственностью. Потому что кризис, потому что люди не могут найти деньги для… для предпринимательства. Поэтому это замечание экспертного управления мне кажется не совсем корректным.

И третье замечание экспертного управления заключается в том, чтобы правку к статье, пункту второму Цивильного кодекса Украины перести в другое место всего…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка. Завершуйте.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я полагаю, что это все рассмотреть можно будет во втором чтении и полезные вещи учесть и доработать закон. Если в этом будет необходимость, естественно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, все у вас, да? Дякую. Шановні колеги, є міркування з цього приводу у народних депутатів? Прошу … Ну, якщо не буде бажаючих обговорювати, тоді будемо голосувати. Прошу записатися на виступи. Так, ніхто не записався на виступ.

Шановні колеги, висновок комітету – прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління пропонує повернути законопроект суб’єкту права законодавчої ініціативи для доопрацювання. Ставлю на голосування першою пропозицію відповідно до Регламенту про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Реєстраційний номер 2059.

16:25:26

За-226

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 218 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо повноважень адмінкомісій) (реєстраційний номер 4053).

Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання… А, зніміть з голосування. Так, будь ласка, Володимир Романович.

16:26:15

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, партія „За Україну”. Шановний Голово, шановні депутати! Наш колега Юрій Прокопчук подав цей законопроект у лютому місяці 2009 року. У листопаді того року комітет рекомендував ухвалити закон за основу і в цілому. Але у липні цього року, шановні колеги, Верховна Рада України ухвалила Закон про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення за номером 2430, і в цьому законі реалізовані пропозиції Юрія Прокопчука. То незважаючи на пропозицію комітету прийняти законопроект Прокопчука за основу, сьогодні ми просимо його відхилити. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я поставлю на голосування пропозицію комітету про зняття з розгляду проекту закону (реєстраційний номер 4053).

Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

16:27:32

За-235

Рішення прийнято. Законопроект відхилено і знято з розгляду.

Шановні колеги… А є доповідач?

Шановні колеги, тепер вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (щодо продажу квот на аукціонах) (реєстраційний номер 7230).

Давайте розглянемо його а скороченою процедурою. Пропонує доповідач. Прошу голосувати.

16:28:24

За-213

Рішення прийнято.

Ні, зараз Калетнік. А потім – ви.

Доповідач – народний депутат України Григорій Миколайович Калетнік. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олексій Віталійович Плотніков.

16:28:46

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”. Яка історія цього проекту закону? Всі ми знаємо про не сприятливі погодні умови 2009-2010 року та під час дозрівання і збирання зернових культур поточного року були теж не зовсім, скажемо, комфортні для сільського господарства. А також незначні перехідні залишки зерна та неврожай у основних країнах виробниках зерна негативно вплинули на ситуацію на внутрішньому ринку зерна України, на формування державного інтервенційного фонду і регіональних ресурсів продовольчого зерна.

Валове виробництво зернових культур поточному році очікується на рівні 38,6 мільйони тонн при оцінці потреби внутрішнього використання в 26,2 мільйони. Зменшення прогнозу виробництва зернових культур до 38,6 через аномальні кліматичні умови зумовлює і скорочення експортних ресурсів у поточному маркетинговому році.

Таким чином сьогодні фактичні поставки зернових культур до кінця маркетингового року з врахуванням того, що на сьогоднішній день вже біля п’яти мільйонів здійснено експорту залишається десь близько шести мільйонів тонн. Подальший і не контрольований експорт вказаних зернових культур буде тільки зменшувати внутрішні ресурси, створюючи відповідний їх дефіцит для внутрішніх споживачів.

Такий рівень перехідних запасів створить теж дефіцит на внутрішньому ринку зернових культур і буде головною передумовою для зростання їх вартості, що буде мати суттєві економічні та соціальні наслідки для економіки ставлячи під загрозу питання продовольчої безпеки держави.

Отже, шановні колеги, переходячи до технічних умов законопроекту необхідно зазначити, що діючою редакцією закону України визначено режими автоматичного та не автоматичного ліцензування експорту товарів. При цьому законом визначено два принципи розгляду заявок суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на одержання ліцензій та розподілу квот, а саме, перше…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КАЛЕТНІК Г.М. Мені потрібно ще хвилина, Володимир Михайлович, тому що це законопроект …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію.

КАЛЕТНІК Г.М. Дякую. Коли розгляд здійснюється в порядку їх надходження, який визначається за датами реєстрації заявок, та другий, коли розгляд здійснюється одночасно після закінчення оголошеного строку приймання заявок з розподілом квот пропорційно обсягам зазначених в заявках. Прийняття законопроекту забезпечить врегулювання на законодавчому рівні питання щодо продажу квот на експорт окремих видів продукції на аукціонах, підвищить прозорість та відкритість процесу розподілу квот та відповідно видачі ліцензій, а також забезпечить наповнення державного бюджету за рахунок зборів з купівлі квот суб’єктами господарювання. Також буде вирішено проблему забезпечення продовольчої безпеки нашої держави, ефективного функціонування вітчизняного зернового ринку та спокою громадян, зняття соціальної напруги. Заінтересованими міністерствами проект закону підтриманий без зауважень та запропоновано його підтримати в залі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Олексій Віталійович, будь ласка.

16:32:16

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати, Комітет з питань економічної політики Верховної Ради України на своєму засіданні 2 листопада 2010 року розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, який був поданий народним депутатом Калєтніком. Законопроект спрямований на врегулювання продажу з аукціонів квот, встановлених на деякі види продукції Кабінетом Міністрів України. У відповідній доповіді народного депутата міститься вся специфіка і всі особливості того, що саме і як буде продаватися на аукціонах, які квоти і до чого це призведе з точки зору наповнюваності державного бюджету.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити. В свою чергу Комітет з питань економічної політики прийняв рішення, проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про зовнішню економічну діяльність” (реєстраційний номер 7230 від 07.10.2010 року), рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло.

Катерина Тимофіївна Ващук, будь ласка, або з трибуни або мікрофон, як вам зручно?

16:33:47

ВАЩУК К.Т.

Мікрофон. Шановні колеги, шановні народні депутати, давайте згадаємо, чи є ще в Україні вид діяльності виробничої, де такі обмеження як для сільськогосподарської продукції? Чи ми встановлюємо квоти на хімічну промисловість, металургію чи на що-небудь інше, окрім того, що робиться для села?

Я розумію потребу цього року. Але доповідач не чітко, не повно у доповіді, і не сказав правду, висвітлив це питання. Не закупляв цього року уряд у таких обсягах як треба ні до Аграрного фонду, ні до державного резерву хліба, в такій кількості, в якій ми кожний рік це зазначали. І це сьогодні йде гасіння тих проколів, які були у забезпечені стабілізаційного фонду продовольчого зерна в Україні. І взагалі нам сьогодні, я згідна з тим, що краще переробляти фуражне зерно, пропускаючи його через тваринництво, а не вивозити все за кордон, бо це виглядає не солідно для аграрної держави. Але для цього мають діяти трохи інші норми.

І сьогодні я пропоную цей закон проголосувати лише в першому читанні, бо до другого читання ми маємо відпрацювати дуже багато норм, які не узгоджуються з тими законами, які ми прийняли раніше і суперечать нормам СОТу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, виступ.

16:36:02

ВАЩУК К.Т.

Тому наша фракція буде голосувати за те, щоб цей закон прийняти лише в першому читанні, аби ми тут теж не наробили великих помилок. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую вам також. Володимир Матвєєв, фракція комуністів.

16:36:24

МАТВЄЄВ В.Й.

Уважаемый председательствующий, уважаемые господа авторы этого закона, введения в действия, я прошу прощения, сразу скажу, что фракция коммунистов приняла решение голосовать за этот закон. Как член фракция подчинюсь этому решению, а всех призываю голосовать против.

Введение в действие этого закона еще одно налоговое ярмо на производителей, так как повышает цену на товар на территории Украины и никак не отразиться на цене уже заключенного контракта за рубежом – это первое.

Второе. В статью 16 закона, предлагаемая определяющая применения режимов лицензирование экспорта-импорта товаров, в том числе установление квот, количественных или других ограничений вносятся дополнения о продажи квот на аукционе. Это вообще новация, которой никогда у нас еще не было. Квота не имеет стоимости, квота – это понятие, квота – это ограничение и мы это ограничение будем продавать сегодня на аукционе.

Кроме всего прочего то, что сегодня докладчик говорил о том, что это квота на продажу зерна, значит, это завтра может быть квота на металл, послезавтра - квота на уголь, после, послезавтра - квота на судостроение и так далее. И все эти квоты, ограничения будут продаваться на аукционе. При этом идет разговор не о продаже излишков государственных ресурсов, а идет продажа того, чего захочет сегодня Кабинет Министров и никто его, в том числе и Верховная Рада остановить не сможет.

Один из политиков сказал: что для того, чтобы побороть коррупцию на Украине, нужно все продать с открытых аукционов. Так вот этот закон или изменения закона – это еще одна коррупционная ловушка. Это связано с тем, что сегодня чиновник будет иметь право вносит на аукцион Бог знает что, а это еще одна возможность для коррупционных действий.

И последнее. Квота в законе определенно как количественное или другое ограничение. То есть на аукционах будет продаваться даже не право государства, а ограничение, которое в принципе не имеет стоимости. То есть предлагается принять закон о продаже…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

МАТВЄЄВ В.Й. ...не имеющих стоимости по определению. Вынужден подчиниться фракционной дисциплине и предлагаю за этот закон не голосовать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення питання завершено. Ніхто не наполягає на слові? Ні. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект належить відхилити.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” (реєстраційний номер 7230).

16:39:31

За-249

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, пропонується вашій увазі проект Закону про внесення зміни до статті 64 Закону України "Про вищу освіту" (щодо надання відстрочки у внесенні плати за навчання). Доповідач – заступник Голови комітету з питань науки і освіти Давимука Степан Антонович. Пропозиція розглянути питання за скороченою процедурою.

Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

16:40:16

За-204

Рішення прийнято.

16:40:29

ДАВИМУКА С.А.

Шановний голово! Шановні колеги! Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України „Про вищу освіту”, згідно з якими студентам, що навчаються у вищий навчальних закладах на платній основі може надаватися відстрочка із сплати за навчання або надання додаткових освітніх послуг. Законопроектом також встановлюється процедура надання такої відстрочки.

У зв’язку з фінансово-економічною кризою платоспроможність громадян України різко погіршилась. В комітеті постійно зростає кількість звернень громадян, тимчасово не здатних сплатити навчання своїх дітей у вищих навчальних закладах через втрату роботи, систематичні затримки заробітної плати, відправлення в неоплачувані відпустки.

Зрозуміло, що їх діти опинились під загрозою відрахування та, не маючи диплому про вищу освіту, поповнюються ряди безробітних. Отже виникла ситуація, коли на законодавчому рівні потрібно розв’язати проблему продовження навчання студентів-контрактників, які тимчасово не можуть внести плату за навчання.

Формально Закон України „Про вищу освіту” не забороняє введення відстрочки плати за навчання, проте відсутність єдиної законодавчо визначеної процедури робить цей процес неможливим, як для тих, хто навчається, так і для самих вищих навчальних закладів, які зацікавлені в збереженні студентів.

Цей законопроект спрямований на посилення соціального захисту нашої молоді та забезпечення доступу до здобуття вищої освіти. Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей законопроект за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього питання. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Так народний депутат Лемза, фракція „Блоку Тимошенко”. Миколо Томенко, будь ласка.

16:42:49

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, хотів привернути увагу вашу до того, що даний законопроект, можливо, з точки зору законодавчої, так би мовити, практики не є ідеальний, на що вказують наші колеги з Науково-експертного управління, оскільки вони вважають, що за природою договірних відносин це можна врегулювати, скажімо, там рішенням вченої ради університету. Але мені здається, що ми тут повинні піти шляхом урегулювання проблемних питань практики.

І тут наші колеги, які запропонували законопроект, а ідеться про 5 чи 6 депутатів, які працюють в Комітеті по освіті, думаю, правильним шляхом ідуть, оскільки це звернення і студентів, і батьків, і викладачів. І краще нам підстрахувати ректорів в тому числі, тому що якщо сьогодні без даної норми ректор, наприклад, піде на поступки і відтермінує на півроку чи на рік, там, не дай Бог, у нього знайдеться хтось круче з інших якихось інституцій і скаже, що він діяв незаконно. Тому, на моє переконання, такий законопроект треба підтримувати. Більше того, законопроект відповідає ще і нашій ідеології. І після того, як ми внесли зміни до Закону про вищу освіту, про збільшення статусу органу студентського самоврядування. Орган студентського самоврядування може дати об’єктивну характеристику, що саме цей студент, наприклад, потребує відстрочки з оплатою. Бо має соціальні чи інші проблеми. Тому, коли орган студентського самоврядування звертається, уже це одна ступінь провірки. А потім відповідно керівництво вузу приймає рішення.

Єдине, з чим би я погодився тут в частині зауважень наших зауважень наших експертів, можливо, чіткіше сформулювати, скажімо, термінологічні рамки. Може, не від одного дня до року. Може, від одного місяця. Бо один день виглядає якось з точки зору фінансової дисципліни не дуже серйозно. Це так, як би місячна система оплати. Тому, може, з одного місяця до року ця відстрочка надається.

Але ще раз хочу сказати, що закон правильний. Його треба підтримувати і давати можливість ректорам реагувати на ті можливі соціальні проблеми, які виникають у студентів та у сімей, які фактично утримують за свої кошти оплату студентів, що навчаються у вузах. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук, будь ласка, мікрофон.

16:45:07

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук, Народна Партія, "Блок Литвина". Ми, звичайно, підтримаємо добру ініціативу наших колег. І цей закон абсолютно правильний. Бо, напевно, в цій залі немає жодного депутата, який з тим питанням не зустрічався на прийомі громадян в зв’язку з непростою ситуацією сьогодні і з роботою, і з зарплатами, і з тим, що люди не мають відповідних коштів і важко утримувати студента-контрактника.

Я думаю, що цей закон дуже на часі. І експертне управління нам дає можливість, науково-експертне, доопрацювати і поширити цю норму навіть до такого поняття як оплата траншами, оплата не за один раз, з відстрочкою навіть на якийсь певний період, а певними долями. Це теж для сімей буде легше. А взагалі, шановні колеги, якщо говорити по великому рахунку, то на часі, мабуть, запровадження кредитування навчання наших дітей в вузах, аби діти мали можливість отримати кредит з відстрочкою його погашення на 10 чи на 15, навчитися мати роботу, а тоді цей кредит погасити так, як робиться це у цивілізованому світі. Це зробило б нашу вищу освіту доступнішою для всіх людей в Україні: для тих, хто має серйозні заробітки, і хто не має відповідних статків, але має талановитих дітей, які теж хочуть навчатися у престижних вищих навчальних закладах. Мит підтримуємо і голосуватимемо у першому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик. Мікрофон, будь ласка.

16:47:26

САМОЙЛИК К.С.

Катерина Самойлик, фракція Компартії України.

Шановна Катерина Тимофіївна, хочу, щоб всі у п’ятницю були і банкіри, бо якраз за ініціативою фракції Комуністичної партії України буде розглядатись питання, яке пов’язане з кредитуванням вищої освіти. І хотіли б дуже підтримати. І хотіли б дуже побачити, яка відповідальність банкірів буде за кредитування.

Хочу звернутись до всіх вас. Закон вистражданий. Ми його розглядаємо вже вдруге, цей законопроект. Я розумію, що він декого не влаштовує. Але хочу сказати, для того щоб ми все-таки були інтелектуальною державою, щоб ми не дали можливості, щоб діти дуже обдаровано просто не мали змоги одержати вищу освіту, цей закон на часі.

Але, Микола Володимирович, один день – це також один день. Повірте мені, я знаю приклад, коли за один день несплати дитину-відмінника відрахували з престижного вищого навчального закладу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

САМОЙЛИК К.С. Залишаємо тому так, як ми зафіксували. Це є такі непоодинокі приклади.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Ніхто не наполягає на виступі? Не бачу. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 4352) про внесення зміни до статті 64 Закону України „Про вищу освіту” (щодо надання відстрочки у внесенні плати за навчання). Прошу голосувати.

16:49:33

За-157

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 5, „Блок Тимошенко” – 83, „Наша Україна – Народна самооборона” – 17, комуністів – 25, „Блок Литвина” – 20, позафракційні – 7.

Ну давайте для чистоти поставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту закону (реєстраційний номер 4352). До речі, тут представники всіх фракцій його підписували.

16:50:12

За-150

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні колеги, пропонується вашій увазі проект Закону про внесення змін до Закону України "Про біженців" (щодо вдосконалення процедури надання статусу біженця в Україні) (реєстраційний номер 2325). Комітет, точніше пропозиція є розглянути його за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

16:51:00

За-205

Рішення прийнято.

Автор законопроекту просить розглянути цей документ… за його відсутності з поважних причин у нас є доповідач від комітету – голова підкомітету Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Юрій Васильович Гнаткевич. Прошу вас.

16:51:29

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Поважні причини – це складна виборча ситуація у Харкові.

Наш колега Олександр Фельдман, вважаючи, що процедура надання статусу біженців в Україні має бути вдосконалена, вніс відповідний законопроект – доповнення до Закону про біженців.

Як на мою думку, голови підкомітету, що відає цим питанням, взагалі, якщо в законопроекті є якесь раціональне зерно, відкидати його не слід було б, а шляхом надання пропозицій і дискусій в комітетах все-таки вийти на якийсь оптимальний варіант. Проте наш комітет… ну дотримується іншої думки, маючи на увазі, що є кілька серйозних зауважень.

Перше зауваження. Це невмотивоване, як на наш погляд, розширення прав осіб, які хочуть набути або набули статус біженця в Україні. Зокрема, законопроект пропонує абсолютно безпідставно розширити перелік членів сім`ї біженця, які мають право їхати з біженцем на територію України, причому застосувавши таку законодавчу новелу: „а так само особи, що вважаються членами сім`ї за національними законами та звичаями країни походження”. Тобто так виходить, що, по-перше, ми повинні вивчати закони і звичаї країни походження біженця, а з іншого боку так можна з собою, вибачте, інколи й гарем з собою завезти за якимось там звичаями. Тому в той час, коли міжнародна практика говорить при необхідності посилення вимог до в`їзду в свої країни біженців, ми ніби послабляємо цей момент.

Другий недолік законопроекту. Автор пропонує для спрощення нібито єдину форму довідки про розгляд заяви щодо надання статусу біженця на весь термін проходження процедури розгляду заяви та її оскарження включно і в судових інстанціях, а не на певних етапах, як це передбачено нині діючим законом.

На думку членів комітету застосування такої норми призведе до необґрунтованої легалізації в країні осіб…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка, ввімкніть.

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. Я завершую. І останній недолік – це те, що Олександр Борисович пропонує всі розглядати питання в органах міграційної служби України. Як відомо, такий орган недавно був Кабінетом Міністрів скасованим, а його структури на місцях не були створені. І взагалі в Кабінеті Міністрів не знають, що з цим усім робити. Отака позиція нашого комітету.

Комітет пропонував повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання, але автори, як бачите, наполягають на його голосуванні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Олег Зарубінський. Мікрофон, будь ласка, ввімкніть.

16:54:44

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Я взяв слово не для того, щоб інтерпретувати позицію комітету, вона зрозуміла: комітет пропонує повернути на доопрацювання, - а просто поінформувати вас з цих питань, бо вони стають все більш актуальними для України: питання біженців і ставлення до цієї проблеми з боку деяких європейських і міжнародних структур.

У мене зовсім недавно відбулася зустріч з регіональним представником ООН, представником Верховного комісара у справах біженців по Україні, Білорусії і Молдові. І от перед нами ставилося питання, що невисокий процент надання статусу біженців у порівнянні з тим, хто претендує на нього, хто просить Україну надати цей статус.

Ми підрахували, і вийшла така статистика, що за період, коли статистика ведеться, до України звернулося 24 з половиною тисячі чоловік з проханням надати їм статус біженців. І процент задоволених позовів, тобто ті, хто став біженцем, десь складає приблизно 7-8 відсотків, навіть доходило в деякі роки до 10 відсотків. До інформації: в країнах Європейського Союзу він складає 4 відсотки, тобто набагато менше надають статус біженців тим, хто звертається за ним. Але в Європі це питання регулюється по-іншому, тобто там є система гуманітарної допомоги тим людям, які в даний момент перебувають на даній території, але яким країна не може надати статус біженців. І тому мені здається, що не той час, щоб лібералізувати можливості збільшення кількості біженців, тим більше за рахунок того, щоб цей статус надавався членам їх сімей і навіть непрямим родичам. Тому я пропоную підтримати думку комітету і відхилити цей законопроект, а суб’єкту законодавчої ініціативи дати можливість, якщо він хоче попрацювати над ним ще. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, мікрофон, будь ласка.

16:57:03

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, хотів підтримати позицію комітету, яку голова тільки що оприлюднив Олег Зарубінський і його колеги Юрія Гнаткевича по комітету. Складається враження, що в нас дуже багато народних депутатів намагаються діяти в цій системі координат, щоб зробити краще для тих людей, які в’їжджають в Україну, чим для тих людей, які живуть в Україні. І все-таки я вважаю, що ми повинні бути тут… виходити з інтересів передовсім громадян України і чинне законодавство українське не повинно бути ліберальніше від європейських стандартів, бо виглядає таким чином, що ми, ну, аж занадто вже великі ліберали. Спочатку ми відкрили Україну для всіх європейських країн, тепер нам обіцяють… спочатку влада казала, що… одна влада казала, що буде в 2006, нова влада каже, що до кінця року у нас буде безвізовий в’їзд. Значить, я, чесно кажучи, трошки песимістичну тут позицію сприймаю і думаю, що ближчим часом не буде у нас безвізового в’їзду найближчі роки, як мінімум, роки. І тому, коли європейські країни ставляться до нас відповідним чином, значить ми повинні на себе брати удар, це ж складова біженців – мова йде про десятки тисяч, а складова мігрантів, яка вже мова йде про сотні тисяч людей. Тому мені здається, повинно бути чітка зрозуміла державна політика і якщо ми приймаємо мігранта в Україну, то ми повинні приймати його з чітко визначеним місцем, куди він їде, з чітко зрозумілою роботою для нього. Бо в нас скоро виникне ситуація, що в нас ті, хто іммігрували, їх вигнали як бандитів в законі, вони у нас будуть контролювати торгівлю, а наші люди будуть працювати на цих людей.

Тому я вважаю, що лібералізм не на часі у цьому питанні. Я вважаю, такий законопроект не можна підтримувати. І більше того, це не повинно бути ініціативою депутата. Це повинно бути ініціативою української держави, як застерегти ситуацію, щоб ми не створювали собі проблеми, де держава думає, як опікуватися проблемами громадян інших країн. А держава повинна думати, як опікуватися проблемами громадян нашої країни.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Ще раз нагадую висновок комітету: повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу. Бачите, різнобій певний існує.

Тому відповідно до Регламенту ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про біженців” (щодо вдосконалення процедури надання статусу біженця в Україні) (реєстраційний номер 2325). Прошу визначайтесь.

16:59:56

За-4

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено. (Шум у залі)

Шановні колеги, чотири. Нема, що по фракціях показувати.

Пропонується вашій увазі проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення” (щодо надання телеканалами ідентифікуючої інформації під час реклами). Пропозиція розглянути питання за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

17:00:42

За-190

Рішення прийнято.

Доповідач – Олег Зарубінський. Співдоповідач – голова Комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко.

17:01:00

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Голово, шановні колеги народні депутати! Олег Зарубінський, Народна партія. В принципі я міг би вкластися в 10 секунд, тому що назва цього законопроекту так сформульована, що все зрозуміло, що пропонується.

Внести зміни в Закон про телебачення і радіомовлення щодо надання телеканалами ідентифікуючої інформації під час реклами. Все дуже просто. Коли на тому чи іншому телеканалі іде реклама, глядач має знати, що це за телеканал для того, щоб мати можливість ідентифікувати який канал яку рекламу розміщає.

Для чого це зроблено, я думаю, ви прекрасно знаєте. Я не ворог реклами, але те, що робиться останнім часом особливо в плані ліків, у плані алкогольних або, як називають, малоалкогольних напоїв і таке інше, призводить до думки, що ті чи інші люди мають розуміти, який канал за гроші, це зрозуміло, реклама – це гроші, який канал за гроші демонструє що завгодно.

І ще один момент. При зверненні до суду відповідно людина завжди має посилатися, і щоб це було, оцей логотип щоб був постійно, який канал показав ту чи іншу рекламу, можливо, навіть антисоціальну, яка пропагує деякі речі, які заборонені українським законодавством. Бо в даному випадку зараз, навіть коли методами технічними знімається цей ефірний час, там не видно, по якому телеканалу демонструється ця реклама.

Отже, дуже проста пропозиція. Щоб на кожному телеканалі постійно був ідентифікаційний логотип, щоб глядачі знали, хто що демонструє, хто що пропагує, хто що, вибачте, нав’язує. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, вам також.

Андрій Віталійович… Що?

Володимир Ландік, будь ласка, від комітету.

17:03:21

ЛАНДІК В.І.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення” (щодо надання телеканалами ідентифікаційної інформації під час реклами) повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання з врахуванням відповідних зауважень комітету.

По-перше, в пункті першому законопроекту словосполучення „будь-якою” виключити. В пункті другому законопроекту визначені терміни „логотип” фірмовий торговий знак слова „ефірний час” замінити словами „аудіовізуальна інформація”. А пункт третій законопроекту викласти в редакції, запропонованій Головним науково-експертним управлінням: використання логотипів каналів мовлення або інших вихідних даних здійснюються телеорганізаціями впродовж всього ефірного часу.

З врахуванням цих наших зауважень ми можемо підтримувати цей законопроект за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатись на обговорення питання. Прошу прізвища народних депутатів. Сергій Шевчук, фракція Блоку Тимошенко. Андрій Шевченко, будь ласка.

17:04:53

ШЕВЧЕНКО А.В.

Колеги, у нас тут розійшлися погляди в комітеті, і я буду закликати підтримати цей законопроект. Я думаю, що колеги Зарубінський, Рудченко і Шепельов вони дуже правильно питання порушили і треба їм подякувати за цю ініціативу. Я думаю, ми повинні працювати в інтересах глядача, коли він включає телевізор, це питання зручності, він повинен зрозуміти, на якому каналі він опиняється.

Водночас я хочу озвучити також, що у нас є цілий ряд застороги, який озвучений індустріальним телевізійним комітетом, рекламістами, телевізійниками. Ми розуміємо, що ці зміни не зовсім в їх інтересах. Рекламістів не завжди радує, що на їх ролику буде логотип. Тим не менше, я думаю, що ми повинні працювати саме в інтересах глядача, тому що тут не буде великої шкоди для індустрії.

Тому я закликаю колег по парламенту підтримати законопроект колег Зарубінського, Шепельова і Рудченка. Водночас він потребуватиме доопрацювання до другого читання, оскільки по юридичній техніці, як це сказав справедливо колега Володимир Ландік, там є питання, які треба знімати при доопрацюванні до другого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.

17:06:02

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я відразу вибачаюсь, я натиснув кнопку „проти” з єдиною метою цинічною аби добратися до трибуни, бо може бути багато „за”, а безумовно цей законопроект потрібно підтримувати.

Я привертаю вашу увагу, всіх, а особливо наших телеглядачів і радіослухачів. Колега Зарубінський насправді торкнувся надзвичайно важливої і дуже, і дуже дратівливої теми. Наші виборці під час зустрічі в листах неодноразово звертають нашу увагу на те, що сьогодні на українському телепросторі неможливо спокійно подивитися ні кінофільм, ні цікавої розважальної передачі, ні концерту. Є деякі телеканали, які по десять, двадцять хвилин тупо крутять свою рекламу непромокаємих крилишок чи ще там, для волосся чогось. Одне і те ж саме по три рази, чи сидить оператор і забув що він поставив цей ролик, другий раз і третій раз, і оце клацання по телеканалах, ти вже забуваєш яке ти кіно дивився, про що цей кінофільм і до чого це все здалося. Це крім того що тратить наш час, це до того всього іншого ще й обман. Тому що в програмі телебачення, де сказано, що з такої-то години до такої-то буде такий-то кінофільм.

Шановні колеги, цей законопроект потрібно не тільки підтримати, але й ідею колеги Зарубінського щодо наведення порядку з рекламною діяльністю на наших телеканалах потрібно безумовно і далі розвивати. Це до речі стосується в першу чергу і тут є професура медична, яка може підтвердити, оце ганебної реклами щодо ліків. Так не можна постійно лякати усілякими діагнозами і тут же говорити що потрібно для цього зробити, біжи в аптеку і купуй такі-то ліки. Ви знаєте прекрасно яка шалена шкода від самолікування, може страшніше ніж те що він пізніше звернувся до лікаря.

Тому я закликаю цей законопроект підтримати, його потрібно проголосувати і в подальшому профільному комітету, шановний пане Андрій, не лякати нас тими ганчірками всілякими, що тут порозвішували, я не буду за ваш закон тепер голосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Закону України „Про телебачення і радіомовлення (щодо надання телеканалами ідентифікуючої інформації під час реклами) (реєстраційний номер 3631). Прошу голосувати.

17:08:52

За-323

Рішення прийнято.

Тут пропозиція звучала в цілому прийняти цей законопроект. Заперечення є? Так. Раз є заперечення, то давайте таким чином проголосуємо доручення комітету підготувати його до другого читання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

17:09:28

За-301

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 67 Кодексу України про працю України (щодо перенесення робочих днів) (реєстраційний номер 5187). Пропозиція розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

17:10:05

За-198

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України, постійний представник Президента України у Верховній Раді Юрій Романович Мірошниченко. Співдоповідач – голова підкомітету Світлана Олександрівна Шмельова. Прошу вас.

17:10:21

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці! Шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів. Законопроект за номером 5187 покликаний покращити громадянам України умови для завчасного планування відпочинку шляхом законодавчого врегулювання питання перенесення робочих днів.

Справа в тому, що в Україні вже склалася практика перенесення робочих днів під час новорічних, травневих та інших свят. Кабінет Міністрів України в такому разі видає розпорядження з відповідними рекомендаціями щодо перенесення робочих днів.

Зазвичай такі рекомендації позитивно сприймаються суспільством, та як правило, підтримуються керівниками підприємств, установ та організацій.

Однак, як показує практика, зазначені розпорядження уряду можуть відповідати, видаватися в строк близько одного місяця до дати робочого дня, який переноситься. Враховуючи, що внаслідок таких перенесень робочих днів вихідними днями можуть бути і чотири, і п’ять, і більше днів підряд, а керівниками підприємств, установ та організацій остаточне рішення може прийматися ще пізніше відповідних розпоряджень уряду, то громадянам практично не залишається часу на планування дозвілля. Відомо, що чим раніше людина планує відпочинок, тим краще він організований. Це в першу чергу стосується купівлі квитків, там транспорт, місце де вони будуть відпочивати, тощо.

Таким чином законопроектом передбачається забезпечити можливість громадянам завчасно планувати відпочинок та створити сприятливі умови для відзначення свят шляхом зобов’язання Кабінету Міністрів видавати у разі потреби зазначені розпорядження не пізніше, ніж за 3 місяці до дати першого робочого дня, що переноситься, а керівників підприємств, установ та організацій у разі використання рекомендацій уряду зобов’язати видавати відповідні накази не пізніше, ніж за 2 місяці до дати першого робочого дня, що переноситься.

Науково-експертне управління…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Науково-експертне управління підтримує за основу. Головний комітет профільний теж рекомендує прийняти за основу і я особисто, шановні колеги, прошу вас підтримати цей законопроект, оскільки він дозволяє покращити умови для наших громадян України, коли йдеться про їх відпочинок. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від комітету запрошую до виступу Шмельову Світлану Олександрівну, голову підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці.

17:13:08

ШМЕЛЬОВА С.О.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Як вже зазначалося, поданим законопроектом передбачається надання права Кабінету Міністрів України рекомендувати підприємствам, установам і організаціям переносити робочі дні. Передбачається, що такі розпорядження мають видаватися не пізніше ніж за 3 місяці до дати першого робочого дня, що переноситься. Керівники підприємств, установ і організацій у разі використання цих рекомендацій мають видавати відповідний наказ не пізніше ніж за 2 місяці до дати першого робочого дня, що переноситься.

....грудня 2009 року Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці розглянув зазначений законопроект і пропонує прийняти його за основу. Міністерство праці та соціальної політики і Міністерства фінансів в цілому підтримують вказаний законопроект. Комітет Верховної Ради України з питань бюджету зазначає, що законопроект не матиме впливу на дохідну та видаткову частину бюджету, а також на його виконання у поточному бюджетному періоді.

Комітет Верховної Ради України з питань регламенту і депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України повідомляє, що законопроект зареєстровано з дотриманням вимог статей 90, 92 Регламенту Верховної Ради України.

Головне науково-експертне управління вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням, висловленого зауваження.

Враховуючи наведене, пропонується прийняти законопроект в першому читанні за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, що будемо приймати рішення? Є заперечення. Ну, будь ласка, запишіться.

ШМЕЛЬОВА С.О. Сідати?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дякую вам.

Прошу прізвища народних депутатів. Сергій Міщенко, фракція БЮТ. Мікрофон, будь ласка. Потім – Юрій Кармазін.

17:15:13

МІЩЕНКО С.Г.

Дякую. Шановні колеги, дійсно законопроект слушний і необхідно його підтримати. Дійсно, якщо б там були враховані зауваження науково-експертного управління, то можна було б його прийняти в цілому. Але я впевнений, що якщо ми проголосуємо за скорочений порядок в комітеті його розгляду, то ми зможемо на наступній сесії його проголосувати і в цілому. Тому автор законопроекту Мірошниченко вірно виклав пропозиції, які дійсно необхідні для того, щоб наші громадяни могли заздалегідь планувати свою відпустку у свої святкові дні для того, щоб це було за 3 місяці, а не, там, за тиждень чи за два, коли їм скажуть про те, що у вас будуть, там, якісь вихідні дні. Тому технічно, технічно все вірно, логічно і тому я закликаю парламент підтримати ініціативу Мірошниченка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мікрофон Юрія Кармазіна.

17:16:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Я б не був би таким категоричним, коли казав, що цей законопроект не має ніяких вад. Чому?

По-перше, акт Кабінету Міністрів це є нормативно-правовий акт. Через це те, що в третій частині записано слово „у разі використання рекомендацій Кабінету Міністрів” говориться про те, що керівники підприємств можуть використати, виконати цю рекомендацію, а можуть не виконати. Вона для них є необов’язковою згідно з цим текстом. А я хотів би запитати у автора, ну, на жаль ми все розглядаємо по скороченій процедурі, а керівництво Верховної Ради зобов’язано це робити? Ви що не пам’ятаєте той цирк, який влаштували тут цього літа? Ви пам’ятаєте, коли треба було протягнути то один, то другий, то третій проект так званій більшості чи коаліції?

Через це є багато питань до цього. Абсолютно слушне є зауваження і щодо ролі профспілок, щодо того, що вони мають право узгоджувати разом з роботодавцем питання робочого часу і часу відпочинку. Через це нам треба все це при плануванні і при доопрацюванні цього проекту закону, який я, безумовно, буду підтримувати під час першого читання, але я вважаю, що не треба скорочувати нам не термін на підготовку його, ні спішити по-іншому приймати. Це треба добре обдумати, обґрунтувати і тут має бути записана і Верховна Рада, тому що депутати, вони нібито не підкоряються керівництву парламенту, не підкоряються тим актам, які приймає зараз Кабмін, і з нами роблять тоді все, що завгодно. Ми також люди і також підпадаємо під закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк, будь ласка.

17:18:40

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, я не пригадую з якого приводу, але колись Петро І написав таку резолюцію „Польза сомнительная, а вред возможен». Оце саме, оце саме… „очевиден”. Оце саме відноситься і до даного законопроекту. Можна підтримати ініціативу колеги Мірошниченко про те, що треба щось унормувати, але унормування приводить до звуження прав громадян.

Бо дивіться, Кабінет Міністрів не пізніше ніж за три місяці повинен винести рекомендацію. Я підтримую Кармазіна. Яку рекомендацію? рекомендувати він може тим, хто йому не підпорядкований, тобто приватній власності. А державним органам він дає вказівку, а не рекомендацію. А потім не пізніше як за два місяці керівники повинні видати спеціальний наказ про перенесення робочих днів. От уявіть собі Кабінет Міністрів видає розпорядження, а не встигає за два місяці керівник підприємства видати подібне розпорядження. І що в даному випадку? В даному випадку, якщо керуватися законом, то люди не мають права на вихідні дні.

Я взагалі рекомендував би нічого не придумувати, залишити так як є в законі, який діяв і він усе спокійно регулював. А якщо вже хочете щось поправити і виступити з такою ініціативою, яка має право на життя, але вона виписана алогічно дещо, то тільки у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція про прийняття проекту закону (реєстраційний номер 5187) про внесення змін до статті 67 Кодексу законів про працю України (щодо перенесення робочих днів) для прийняття за основу. За основу.

17:20:43

За-305

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проекту Закону про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України (щодо святкових і неробочих днів) (реєстраційний номер 7086). Пропозиція розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

17:21:19

За-172

Рішення прийнято.

Доповідач – Цибенко Петро Степанович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Світлана Олександрівна Шмельова.

17:21:35

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Ми з моїм колегою, керівником Компартії України і фракції Компартії України у Верховній Раді України Петром Миколайовичем Симоненко подали проект Закону України про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України. Про що йде мова в ньому.

Законопроектом пропонується відновити у статті 73, тобто у переліку святкових і неробочих днів 7 листопада – річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. Тим самим віддаємо данину шани і повагу одному із найславетніших подій в історії не лише нашої країни, але і в історії світової цивілізації. Задля того, щоб зберегти баланс, тобто співвідношення робочих і неробочих днів, ми пропонуємо зняти з цього переліку 2 травня. Можна по-різному ставитись до законопроекту, до ідеї, покладеної в його основу. Але не можна заперечувати очевидне. А очевидне полягає в тому, що події 1917 року заклали основи незалежності України, її економічного, соціального і духовного розвитку. Як наслідок, Україна в 1945 році стала однією з країн-засновників Організації Об’єднаних Націй.

За роки радянської влади Україна стала високорозвинутою державою з одним з найвищих у Європі рівнем життя. У нас на душу населення вироблялась тонна сталі, тонна зерна. На рівні світових стандартів споживалась кількість основних видів харчових продуктів. На думку фахівців, одним із кращих у світі і в країні був рівень освіти, науки, охорони здоров’я, соціального забезпечення громадян.

Отже, шановні колеги, шановні громадяни України! Ми з Петром Миколайовичем Симоненко закликаємо від імені фракції Компартії України підтримати цей законопроект і відновити у переліку святкових та робочих днів 7 листопада як річницю Великої Жовтневої соціалістичної революції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Степановичу. Світлана Олександрівна, будь ласка, рішення комітету.

17:23:45

ШМЕЛЬОВА С.О.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Один з авторів законопроекту дуже толково і чітко доповів, про що ми говоримо. Кожна людина, яка жила у ті часи, яка знає, що таке Жовтнева революція для України, що це її незалежність. Вони, звичайно, розуміють і проголосують.

А тепер від комітету. Поданим законопроектом передбачається внесення зімни до статті 73 Кодексу законів про працю України, де визначаються святкові дні та дні релігійних свят, робота в які не проводиться. Зокрема, пропонується поновити новий святковий 7 листопада – річниця Великої Жовтневої Соціалістичної революції, а 2 травня виключити з числа святкових днів.

6 жовтня 2010 року Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці розглянув зазначений законопроект і пропонує прийняти законопроект за основу. Враховуючи наведене пропонується прийняти законопроект у першому читанні за основу. Прошу підтримати даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана Олександрівна. То що, будем голосувать? Прошу записатись на обговорення. Давайте обговоримо. Андрій Парубій, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

17:25:17

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій, фракція „Наша Україна”. Шановні депутати, шановні члени коаліції, я вас хотів би відволікти від сміху, а вернути до серйозної теми. Ми будем виступати при будь-якій позиції для того, щоб довести свою думку не тільки вам, а і людям.

Ви вдумайтесь, що відбувається зараз в залі, що ви обговорюєте. Ви хочете святкувати річницю встановлення в Україні комуністичного режиму, який призвів до жертв і смертей десятків мільйонів українців. Напевно, більшість людей в залі мають у своїй родині когось, хто потерпів або від голодомору, або хто був репресований від комуністичного режиму. І тут коли Європейський Союз, коли європейські інституції сьогодні прирівнюють комуністичну ідеологію до нацистської і фашистської ідеології, коли весь цивілізований світ засуджує комунізм як анти людську ідеологію, тут в залі піднімається питання про те, щоб ми українці святкували день встановлення цього режиму, в тому числі і на території України. Це зупиняє будь-який шлях в Європу для України. Це зневага до всіх тих людей, які загинули від рук комуністичного режиму.

Тому я прошу вас, люди добрі, опам’ятатися, трошки зняти політичний блуд з своїх очей і, натискаючи на кнопку, кожному задуматись, чи ви своїм голосуванням не зневажите своїх батьків, своїх дідів. Я закликаю всіх в цьому залі не голосувати за цей законопроект. Я закликаю голосувати проти. І я закликаю до відповідальності за кожне своє голосування і перед тими, хто живе й сьогодні, і перед нашими попередниками, які загинули від рук і в результаті діяльності комуністичного режиму. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик, фракція комуністів.

17:27:19

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Виконуючи якраз свій моральний долг перед поколіннями, які побудували саму міцну у світі державу, де людина праці, де людина, яка жила чи в місті, чи в селі, мала передусім високе звання громадянина і людини, де була доступна освіта, держава, де була доступна охорона здоров’я. Держава, яка побудувала міста, електростанції, школи, дитячі садки, паласи, шахти, заводи, фабрики. Ось що, великий жовтень, радянська влада і Комуністична партія залишила вам у спадок, що ви так недбало розтоптали, розплющили і врешті-решт чи відбулась би Україна, якби не Великий Жовтень?! Адже Великий Жовтень сприяв тому, що Україна стала існувати як держава, в тих межах, в яких сьогодні ми з вами існуємо, виконуючи свій… долг. Перед всіми поколіннями, які залишили квітучу державу, які зробили все для того, щоб ви тринькали народне добро… ми… я закликаю всіх вас проголосувати за відновлення свята. Нагадую, що свято було відмінено під час парламентського перевороту під керівництвом Медведчука. Ви причетні до цього! І прошу вас всіх напередодні великого світа проголосувати за відновлення річниці святкування Великої Жовтневої соціалістичної революції…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук, фракція БЮТ.

17:29:35

ШЕВЧУК С.В.

Сергій Шевчук. Ну я розчарований, що в постанові нема днів народження Леніна і Крупської, ще би їх зробили святковими днями, тому я передаю слово народному депутату Косіву.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Косів, будь ласка.

КОСІВ М.В.

Михайло Косів. Шановні колеги, я хочу тільки дуже конкретні кілька зауважень. Власне, чотири.

Згадаймо, у Конституції України записано: „жодна політична ідеологія не може бути державною ідеологією”. У нас у державі існує багатопартійність і поліфонія політичних переконань. Звичайно, комуністи можуть мати свої комуністичні переконання, але робити це свято державним – державним! – і заставляти всіх тих, які не дотримуються комуністичної ідеології, на державному рівні відзначати – та це ж порушення Конституції! Панове, ми не можемо цього робити!

Друге. 2 липня 2009 року відбулася Парламентська асамблея ОБСЄ у місті Вільному, в якому сказано: в двадцятому столітті європейські країни витримали на собі два могутні тоталітарні режими – нацистський і сталінський, які несли з собою геноцид, порушення прав і свобод людини, воєнні злочини і злочини проти людства. Ми що, не є членами Парламентської асамблеї? Та ми будемо просто смішними виглядати.

Третє. Та ця подія не відбулася в Україні, вона відбулася в сусідній держави.

А четверте: та не була це ніяка революція. Повірте, я як історик дуже уважно вивчав цю ситуацію. Революція почалася потім…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл.

17:31:55

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Постанова, яку можна назвати „назад в минуле”, нічого іншого. Але сенсу, змісту в ній абсолютно ніякого. Подія, яка відбулася на території сьогодні абсолютно іншої держави, яка навіть за тими, комуністичними, принципами, поглядами не могла мати прямого відношення до України, тому що відповідні дії, відповідні з’їзди, оголошення уряду тощо відбувалися в зовсім інші дати, ніякого відношення до 7 листопада, чи тодішнього 25 жовтня, абсолютно не мало.

Тому прив’язка ця штучна і говорить про елементарну моральну, психологічну і історичну вторинність тих, хто це вносять. Для Комуністичної партії, очевидно, це ідеологічний фактор, і вони в своєму безпосередньо, партійному, календарі можуть відзначати. Нащо це нав’язувати всій країні, розуміючи, що це зайвий фактор розколу, я не розумію.

А тепер ще один нюанс. Пропонуючи день святковий на 7 листопада, ви пропонуєте забрати традиційний, давним-давно звичний для громадян ще з часів Союзу день 2 Травня, другий день свята праці. Ви так говорите про досягнення, які ваша партія і ота держава завдяки 7 листопада для нас зробили. От мені нагадують: Фінляндія, яка тоді відділилася, вирвалася, яка не святкує цього дня. Порівняйте: ми і вони стартували разом, того 7 листопада ми розійшлися.

В Фінляндії що вони мають, який рівень соціального захисту, який рівень справжніх нормальних прав людей і що відбувається сьогодні і у нас, і, на превеликий жаль, в наших сусідів – росіян. Тому, як на мене, потрібно відкидати цей проект. Хто хотів на ньому зробити певну свою популярність - зробив. Я пропоную всім: проголосувати проти нього, тому що вводячи ідеологічний один день ми забираємо в тих людей, які насправді зробили ті досягнення, якими ви хвалилися, і в космос ракети запускали, і піднімали цілину, і все інше – людей праці, займаємо день, який пов’язаний з ними. День праці, наполовину це свято скорочуємо і зневажуємо. Давайте поважати людей праці, а не якісь ідеологічні норми і догми, які до України не мають жодного відношення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розгляд питання завершено, думки висловлено. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України (щодо святкових неробочих днів) (реєстраційний номер 7086). (Шум у залі) Так, я прошу, прошу, заспокойтесь.

17:34:38

За-29

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, в повному складі проголосувала фракція комуністів.

Будь ласка, по фракціям. Партія регіонів – нуль, "Блок Тимошенко" – нуль, "Наша Україна – Народна самооборона" – один, комуністів – 26, „Блок Литвина” – нуль, позафракційні – два.

Законопроект відхилено. (Шум у залі) Шановні народні депутати, я прошу вас, у нас ще не… зараз не святковий день. Давайте попрацюємо, залишилось розглянути три питання на сьогодні.

Оголошую до розгляду проект Закону про внутрішній водний транспорт (реєстраційний номер 4319). Пропозиція: розглянути його за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

17:35:50

За-185

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Давиденко Андрій Анатолійович. Співдоповідач – заступник голови Комітету з питань транспорту і зв’язку Крук Юрій Борисович.

17:36:13

ДАВИДЕНКО А.А.

Андрій Давиденко, Українська народна партія. Шановні колеги! Проект Закону про внутрішній водний транспорт покликаний забезпечити правове врегулювання правовідносин у галузі судноплавства на внутрішніх водних шляхах, які на цей час не вдосконалений та має суттєві прогалини. Це підтверджується численними суперечками, з якими стикаються підприємства, установи та організації, що експлуатують внутрішні водні шляхи. Яке наслідок, ми маємо катастрофічне падіння обсягів перевезень річковим транспортом. Так обсяг перевезень вантажів впав з 67-ми мільйонів тонн у 90-му році до п’яти мільйонів тонн у 2009-му, а перевезення пасажирів, відповідно, впало з 19-ти мільйонів чоловік до півтора мільйони, хоча річковий транспорт визнано у світі як один з найекономічніших та найекологічніших видів транспорту.

В галузі регулювання правовідносин судноплавства в Україні діє Кодекс торгівельного мореплавства України, але положення його не висвітлює у повній мірі питання регулювання судноплавства на внутрішніх водних шляхах. Окремі ж положення Статуту внутрішнього водного транспорту СРСР, затвердженого у 55-му році, який діє сьогодні на території України, суперечать чинному законодавству України.

У поданому законопроекті регулюються відносини, пов’язані з діяльністю внутрішнього водного транспорту та використанні внутрішніх водних шляхів. Цим законом регулюватимуться також відносини, пов’язані з діяльністю морських суден і суден змішаного плавання ріка-море під час їх прямування внутрішніми водними шляхами та риболовних суден під час їх перебування на внутрішніх водних шляхах у річкових портах.

Законопроект визначає завдання та напрямки державного регулювання у сфері внутрішнього водного транспорту, подає значний масив визначень, регулює правовий статус суден, персоналу суден, наземних служб, лоцманської служби, внормовує регулювання руху суден, норми з безпеки судноплавства, організацію перевезень вантажів та пасажирів.

При розробці проекту закону застосовувалися норми міжнародного права, зокрема, європейська угода щодо найважливіших внутрішніх шляхів та європейські правила судноплавства на внутрішніх водних шляхах. Під час розгляду попередньої редакції…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, да.

ДАВИДЕНКО А.А. Під час розгляду попередньої редакції законопроекту надійшли зауваження та пропозиції від Кабінету Міністрів, Міністерства транспорту, Міністерства фінансів, Держводгоспу, Державного комітету рибного господарства, Комітету з питань європейської інтеграції, Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради та народних депутатів.

Після опрацювання та врахування більшості всіх пропозицій та зауважень підготовлена дана нова редакція законопроекту як заміна раніше поданого. Дякую за увагу і прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, вам також, сідайте, будь ласка.

Юрій Борисович, заступник голови Комітету з питань транспорту і зв’язку.

17:39:02

КРУК Ю.Б.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Комитет Верховной Рады по вопросам транспорта и связи на своем заседании 18 ноября 2009 года рассмотрел поданный проект Закона Украины «О судоходстве на внутренних водных путях Украины» (регистрационный номер 4319).

Целью разработки данного проекта закона Украина является законодательное урегулирование правовых отношений в отрасли судоходства на внутренних водных путях, то есть деятельности, связанной с использованием судов для перевозки грузов, пассажиров, багажа, почты, порядка эксплуатации внутренних водных путей, регистрации судов и права плавания под государственных флагом, правового положения экипажа судов, его состава, прав и обязанностей капитана судна.

Согласно заключения Комитета по вопросам бюджета реализация положений законопроекта не нуждается в дополнительных расходах из Государственного бюджета Украины.

Комитет Верховной Рады по вопросам Регламента, депутатской деятельности и обеспечения деятельности Верховной Рады Украины определил, что законопроект зарегистрирован в соответствием с требованием статей 91, 92 Регламента Верховной Рады Украины и может быть принят в первом чтении. А также сделал замечание, которое касается раздела «Переходные положения» и «Заключительные положения», которые могут быть учтены во втором чтении.

Согласно заключению Главного научно-экспертного управления аппарата Верховной Рады законопроект по результатам рассмотрения в первом чтении может быть принят за основу. Министерство транспорта и связи Украины поддерживает данный законопроект при условии учета представленных замечаний, все эти …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

КРУК Ю.Б. Все эти замечания и предложения будут тщательным образом проработаны и соответствующим образом отражены при подготовке законопроекта к рассмотрению во втором чтении. С учетом выше указанного Комитет по вопросам транспорта и связи рекомендует Верховной Рады Украины по результатам рассмотрения в первом чтении Закона Украины о судоходстве на внутренних водных путях за номером 4319 принять за основу. Прошу поддержать решение комитета.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Прошу записатись на обговорення питання.

Будь ласка, прізвища народних депутатів. Васадзе, мікрофон, будь ласка. Чи на трибуну. Не буде виступать? Юрій Кармазін, будь ласка.

17:42:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Я уважно ознайомився з цим законопроектом і погоджуюсь з висновком Науково-експертного управління з приводу того, що обсягами свого правового врегулювання цей законопроект є надзвичайно об’ємний і всеохоплюючий. Настільки всеохоплюючий, що мені здається, Юрій Борисович, що ви хотіли туди в принципі переписати Кодекс торгівельного мореплавства. Але мабуть це не варто робити. Очевидно треба зробити іншу редакцію цього кодексу.

Ви знаєте, я завжди прискіпливо читаю такі документи з огляду на одне, я хочу зрозуміти, що сьогодні відбувається? У нас одне з найбільших водних артерій – це Дніпро. Вона практично не судноплавна ніхто по ній не ходить. Той чоловік, який насмілився будувати судно тут, йому тут же нагадали, що є російські інтереси, є російський олігарх і треба проти нього порушити кримінальну справу. І зараз вони порушуються в миколаївській області пачками ті кримінальні справи, я маю на увазі підприємство ……… з тим героєм України. Той чоловік, який повстав проти абсолютно бездумних дій Міністерства транспорту, яке ви пам’ятаєте протримало грузи, які були по лінії ООН, для Сомалі і так далі, і несли втрати, понесли втрати понад 15 мільйонів доларів, в Мінтрансі ніхто не покараний, ніхто ні до чого не притягнутий і кримінальної справи немає. Через те там де відповідальність ставите користувачів внутрішніх водних шляхів в статті 13, треба ставити також і відповідальність тих хто приймає рішення, в тому числі безглузді. Я говорю про Мінтранс, щоб відповідали своїй кишені і ґратами, які обов’язково треба в таких випадках робити.

В принципі треба приймати цей законопроект, але тільки в першому читанні, по-перше. І по-друге, я б хотів щоб ми пам’ятали чому грузи пішли в обхід України, чому зараз паром наш…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. Чому зараз склалася така ситуація, що за ці півроку щось сталося в державі. Тому я хотів би, шановні друзі, щоб ми стимулювали цим законом наше судноплавство.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, комітет пропонує прийняти законопроект за основу, Головне науково-експертне управління дотримується такої ж думки.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внутрішній водний транспорт (реєстраційний номер 4319).

17:45:31

За-261

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, тепер вашій увазі пропоную проект Закону про внесення змін до пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" (реєстраційний номер 6146). Разом з тим автор законопроекту звернувся з листом, в якому просить Верховну Раду України ініціювати відкликання зазначеного законопроекту і зняття його з розгляду в зв’язку з тим, що він, на думку розробника, втратив свою актуальність.

Я ставлю на голосування пропозицію про зняття з розгляду проекту закону (реєстраційний номер 6146). Прошу голосувати.

17:46:31

За-244

Рішення прийнято. Законопроект знімається з розгляду.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 2 Закону України "Про страхування" (щодо відміни вимоги про здійснення перестрахування лише в країнах - членах СОТ) (реєстраційний номер 6192). Пропозиція розглянути це питання за скороченою процедурою.

Ви будете доповідати? Доповідачем буде виступати Юрій Полунєєв.

17:47:10

За-195

Рішення прийнято.

Прошу.

17:47:17

ПОЛУНЄЄВ Ю.В.

Шановний голово! Шановні колеги! Пропонується внести зміни до статті 2 Закону України „Про страхування”. Метою проекту закону є підвищення ефективності участі вітчизняних страховиків у міжнародних страхових відносинах, в тому числі шляхом зняття обмежень щодо здійснення перестрахування лише в країнах-членах СОТ. У зв’язку із звуження світових перестрахувальних ринків суттєвим підвищенням тарифів та беручи до уваги наявність тісних економічних зв’язків страхових ринків України та Російської Федерації, у сучасних умовах економічно доцільною є відміна вимоги, щодо здійснення перестрахування лише у пере страховиків не резидентів, які зареєстровані в країнах-членах СОТ.

Законопроектом забезпечується можливість такого перестрахування, в тому числі і у Російській Федерації. Пропонується також встановити, що страховик не резидент, не може бути зареєстрованим у країні, яка належить до переліку офшорних зон.

Також пропонується у разі здійснення операції з перестрахуванням зняти вимогу обов’язкового підписання з уповноваженим органом країни, в якій зареєстрований страховик не резидент, меморандуму-угоди*** про обмін інформацією. Такий меморандум часто затягує процес перестрахування, приводить до економічних і фінансових втрат. Зняття таких обмежень не суперечить, я підкреслюю, зобов’язанням України перед Світовою організацією торгівлі.

Цей законопроект підтримується Кабінетом Міністрів України, Головним науково-експертним управлінням і також підтримується профільним комітетом, який рекомендує Верховній Раді підтримати цей проект в цілому. Прошу підтримати, дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення питання. Прошу прізвища вивести на табло. Юрій Каракай, фракція Партія регіонів, будь ласка. Мікрофон увімкніть, будь ласка.

17:49:24

КАРАКАЙ Ю.В.

Дякую, Каракай, Партія регіонів. Враховуючи, що цей законопроект, який внесений нашими колегами Клименком та Полунєєвим, дозволяє врегулювати питання і покращити умови роботи вітчизняних страхових компаній, то наша фракція і я просив би колег в залі підтримати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін. Станіслав Аржевітін, фракція "Наша Україна - Народна самооборона".

17:50:03

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, ну, зовсім не так звичайно, як нам подали. Давайте правдиво подивимося на цю ситуацію. Діюча норма була спрямована дійсно на захист наших громадян, які користуються як споживачі послугами страхових компаній. В законопроекті, вірніше, в законі діючому було чітко записано: що тільки у країнах СОТ, тобто в тих країнах, де дійсно є серйозні перестраховщики ми говорили про те, що це повинно гуляти по офшорних зонах там, де теж ми втратимо захист наших громадян. Ми прийняли норму про те, що держави між собою повинні обмінятися певними договорами по інформації. Я не думаю, що це затягує договори якимось резидентами. Тепер звичайно це пропонується все відмінити. І очевидним є, що ми погіршуємо умови наших простих громадян, які користуються послугами страхових компаній. Звичайно зрозуміло, головна причина – Росія, яка не входить в СОТ, і тому звичайно потрібно зробити так, щоб вивіз капіталу здійснювався сюди. Адже ви знаєте, що перестрахування не що інше як вивіз капіталу. Тому що на 1 мільйон вивезеного капіталу повертається через страхові функції, через страхові випадки, ну, 20-25 відсотків, все інше залишається у перестраховщика. Тому ми повинні пам’ятати теж про цю норму.

Я думаю, що ці пропозиції суттєво погіршують умови наших громадян. Я міг би підтримати цей законопроект за однієї умови, якщо б автори сказали: що якщо не в країнах СОТ, де є гарантії з перестрахуванням, а в країнах, які не відносяться до СОТ будуть вимоги до тих перестраховщиків, рейтингові компанії яких визначаються дуже просто. За такої умови, звичайно, я міг би голосувати за те, щоб перестраховщики були в інших країнах, а не в країнах СОТ. Тому я пропоную його не підтримувати, тому що це суттєво погіршує умови наших громадян, які користуються послугами страхових компаній. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, хто наполягає ще на участі в обговоренні питання? Немає. Шановні колеги, нагадую ще раз висновок комітету. Він полягає в тому, щоб прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління не заперечує щодо такої пропозиції.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 2 Закону України „Про страхування” (щодо відміни вимоги про здійснення перестрахування лише в країнах-членах СОТ) (реєстраційний номер 6192).

17:53:00

За-37

Рішення не прийнято.

Законопроект відхилено. Шановні народні депутати, ми розглянули … Є пропозиція направити на повторне перше читання. Давайте поставимо її на голосування.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення проекту Закону (реєстраційний номер 6192) внесення змін до статті 2 Закону України „Про страхування” (щодо відміни вимоги про здійснення перестрахування лише в країнах-членах СОТ) на повторне перше читання. Реєстраційний номер 6192.

17:53:49

За-238

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, всі питання, які були заплановані до розгляду сьогодні, ми з вами розглянули.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу в пленарному режимі з 10 години ранку за розкладом на середу 3 листопада. Дякую.