ЗАСІДАННЯ ДВАНАДЦЯТЕ    

Сесійна зала Верховної Ради України

05 жовтня 2010 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,    запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:00:29

Зареєструвалися  картками у сесійній залі  364 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати,  сьогодні день народження наших колег Дарди Олександра Панасовича, Єреська Ігоря Геннадійовича і Ягоферова Анатолія Миколайовича. Прошу привітати народних депутатів, побажати їм  успіхів. (Оплески) 

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про підсумки  пленарної роботи  Верховної Ради України за період з 21  по 24 вересня 2010 року. Відбулося шість пленарних засідань Верховної Ради України, розглянуто  82 питань порядку денного, за результатами  розгляду:  прийнято 12 законів та 15 постанов, 17 законопроектів прийнято за основу, один законопроект направлено до комітету  для підготовки на повторне перше читання,  3 законопроекти повернуто на доопрацювання  суб’єктам права законодавчої ініціативи, 29 законопроектів та один проект постанови  відхилено; за результатами розгляду пропозицій Президента України 4 закони прийнято в цілому з врахуванням пропозицій Президента України, один закон відхилено; проголошено 94 депутатських запити.

Шановні народні депутати,  а тепер вашій увазі пропоную оголошення. Відповідно до статті 13 Закону   „Про  статус народного депутата України” та згідно особисто поданих заяв  повідомляю про входження народних депутатів України Кисельова Василя Олексійовича, Савченка Ігоря Васильовича,  Веревського Андрія Михайловича, Іваненка Володимира Григоровича, Шепелева Олександра Олександровича, Кузьменка Петра Павловича, Богословської Інни Германівни до складу депутатської фракції Партії регіонів. (Оплески)

 Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та згідно особисто поданої заяви повідомляю про вихід народного депутата України Довгого Станіслава Олексійовича зі складу депутатської фракції „Наша Україна – Народна самооборона” та його входження до складу депутатської фракції „Блок Литвина”. (Оплески)

 Ще одне оголошення, шановні колеги. Повідомляю Верховну Раду України про сформування 4 жовтня 2010 року парламентської більшості „Стабільність і реформи” у Верховній Раді України шостого скликання, яка на даний момент налічує 227 народних депутатів. Парламентська більшість створена на підставі Угоди про сформування парламентської більшості „Стабільність і реформи” у Верховній Раді України, підписаною головами депутатських фракцій: депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді України, фракції Комуністичної партії України і фракції „Блок Литвина”. (Оплески)

 Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок маємо ми 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій з внесенням пропозицій, виголошенням заяв, повідомлень тощо. Прошу представників фракцій записатися на виступи. Так, прошу прізвища вивести на табло. Володимир Бондаренко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Будь ласка, Микола Томенко. Наступним буде виступати В’ячеслав Кириленко.

 

10:04:33

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, біда в тій країні, де не поважають владу, але ще більша біда, коли є проблеми з легітимністю цієї влади. Те, що сталося після відомого рішення Конституційного Суду, створює, на мою думку, надзвичайно серйозну проблему розуміння того, як країна буде рухатися далі. Ви знаєте, що в конституційному праві існує так званий принцип легітимності. Якщо запитати сьогодні в українського суспільства: воно вважає правильним те, що ми викреслили 6 років життя і вирішили жити по Конституції 6-річної давності? – таке дослідження було проведено, і 13 відсотків – це ступінь легітимності відповідного рішення Конституційного Суду. Натомість мудрий український народ – майже 60 відсотків – сказав, що владі треба навчитися виконувати Конституцію і діяти по Конституції.

Якщо говорити про правову легітимність, ви свідомі того, я думаю, що без парламенту ухвалення рішення про стару нову Конституцію – це цинічне нехтування і законів, і Конституції. Причому по парламенту так потопталися, що навіть не дозволили оприлюднити це рішення парламенту, щоб, не дай Бог, щось не переплутали. Такого ще ніколи не було у нашій історії, щоб парламенту побоялися віддати вносити зміни до Конституції і навіть надрукувати в своїй газеті. Мін’юст це надрукував.

Я не кажу про ступінь політичної легітимності цього рішення, бо тут всі в залі на телевізійних шоу клялися, що зміни до Конституції - тільки через парламент. Сьогодні ми маємо текст Конституції, який зрозуміло для чого зроблено.

Учора я нарешті зрозумів головну мету, навіщо це робилося. Нам сказали: „Тепер Віктор Янукович має право балотуватись на третій термін”. Зрозуміла мета. Тепер я запитую: а що має право робити український народ за цією Конституцією?

І цілком очевидно для нас, що таке рішення, яке фактично знівелювало ключову функцію Президента як гаранта Конституції, яке перетворило парламент в орган по голосуванню, де взагалі від цього складу нічого не залежить, жодного рішення, бо ми навіть не можемо оприлюднити це рішення. Уряд, який є технічним органом, тому що зараз, зрозуміло, Секретаріат Президента все вирішує, і я не здивуюся: колись Віктора Януковича, як Кучму, назвуть Президентом в Секретаріаті Президента, бо керуватимуть країною інші люди. Тому наші вимоги прості, ми хотіли би, щоб на засіданні Верховної Ради ми обговорили ситуацію, яка склалася сьогодні в країні, бо від наших колег з більшості ми чуємо вже третю дату, коли треба вибори проводити, різні механізми того, який статус парламенту, уряду і Верховної Ради. Тому засідання, де ми послухали би і фахівців, і Президента в ідеалі, Конституційний Суд, як виявляється подальший розвиток нашої країни, яка пережила конституційну контр революцію. Друга позиція, ми вимагаємо зареєструвати спеціальну комісію, яка розслідувала, як так  сталося, що, практично, половина тих самих членів Конституційного Суду, які кілька років назад, навіть не взяли до розгляду таке подання, сьогодні проголосували за те, що ми шість років жили не в тій країні.

До речі, сьогодні ми будемо обговорювати цікаве питання. Якщо приймемо рішення про спеціальну комісію по Конституції, Верховна Рада  буде займатися тим, що відміняти закони, які приймала шість років, унікальна місія парламенту, зачищати свої неправильні рішення, які ми ухвалювали попередні роки. Тому так само, ми будемо вимагати постанову про відповідальність членів Конституційного Суду і рішення, чи постанову стосовно дострокових виборів парламенту та Президента.

Два слова стосовно місцевих виборів, які тривають. Складається враження, що ту ідеологію, яку запропонував прем’єр-міністр, що в країні повинні всі мислити інстинктом страху, виконується щоденно, но такого не було, щоб по ночах шастала податкова міліція і при чому перед тим, як ввійти запитували: ви член опозиційної партії, чи не член? Якщо ви член БЮТу, в ночі можна заходити і перевіряти. Тому ми вимагаємо спеціальну комісію, яка би захистила від політичних переслідувань бізнес, який цивілізовано працює  в Україні.

До речі, синдром страху на губернаторів поширюється, в нас в Черкаській області заблокували поверх, де губернатор, поставили вертушку, до нього живим не можна підійти навіть заступникам. Очевидно, вже в Азарова вона настанову виконують. Тому ще раз кажу, якщо Президент не гарант Конституції, суспільство і опозиція повинні стати гарантом Конституції і захистити права громадян.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна – Народна самооборона”, наступний буде виступати Петро Симоненко.

 

10:09:49

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, фракція НУ-НС, партія „За Україну!”. 2 жовтня 1990 року, 20 років тому, сотні студентів стали на граніті тоді ще Площі Жовтневої Революції і розпочали акцію протесту проти тодішнього комуністичного режиму. Ми, учасники „революції на граніті” не вимагали нічого для себе, а лише хотіли бачити свою країну вільною, заможною і незалежною. І ми добилися свого: відправили у відставку уряд, зняли питання кабального союзного договору і відкрили пряму дорогу до української незалежності. У цей день вітаю всіх побратимів, учасників студентської „революції на граніті” із 20-літтям нашої акції. Бажаю всім щастя, здоров’я і політичної боротьби, яка буде давати результат. (Оплески)

На жаль, ні учасникам „революції на граніті”, ні будь-якому патріотичному громадянинові України не можна бути і на 20-му році незалежності спокійним: конституційні і мовні проблеми у весь зріст стають на порядок денний.

Я хотів би звернути увагу саме на ці дві проблеми. І не з політичної точки зору, а подивитися на мовний законопроект, який внесений коаліцією, яка тепер назвала себе більшістю з точки зору науковців. Процитую декілька висновків вченої ради Національного університету Києво-Могилянська академія. Лише декілька норм.

Перше, аналіз внесеного 7 вересня 2010 року на розгляд Верховної  Ради України проекту Закону „Про мову” свідчить, що він ґрунтується на довільному тлумаченні Європейської хартії регіональних та міноритарних мов.

Друге, весь зміст законопроекту дає підстави стверджувати, що у разі його прийняття, фактично, російській буде надано статус другої державної мови, що суперечить Конституції України.

Третє, законопроект спотворює суть Європейської Хартії регіональних та міноритарних мов, покликаної захищати такі мови, а не встановлювати статус мов і порядок їх застосування.

Четверте, українсько-російська двомовність тлумачиться у статті 7 законопроекту як важливе надбання українського народу, при цьому ігноруються драматичні обставини  XVIII–ІХХ, до ХХ століть, коли українська мова та її носії зазнавали утисків та жорстоких репресій з боку урядів як царської, так і радянської імперії.

Наступне. Стаття 21 законопроекту цілковито руйнує освітню практику, що склалася в Україні  після прийняття 89 року Закону „Про мови в Українській РСР”. Запровадження принципу вільного вибору мови навчання та ще й у будь-який час періоду навчання провокує конфліктність на мовній основі усередині навчального закладу, серйозно ускладнює організацію навчального процесу, потребує додаткових бюджетних асигнувань та значного розширення матеріальної бази.

Шосте. Законопроект не враховує принципової вимоги Європейської хартії міноритарних мов стосовно того, що охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності вивчати їх.

І останнє. У разі ухвалення і втілення запропонованого коаліцією (комуністами, регіоналами і „Блоком Литвина) законопроекту  про мови в Україні  неминуче відбудеться маргіналізація української мови, витіснення її з найважливіших сфер суспільного життя, що призведе до зникнення української нації як системотвірного чинника незалежної української державності, відсутність мотивації щодо опанування української мови спричинить у перспективі мовну ізоляцію і відчуження регіонів один від одного.

І висновок науковців Києво-Могилянської академії. Необхідно розробити концептуально інший, новий законопроект  за участі фахівців, а не представників окремих політичних сил, які давно славляться своєю нелюбов’ю до української мови як державної.

І останнє. У зв’язку з цим виникає питання щодо цих конституційних вибриків, які обговорює частина країни останнім часом. Ось ці додаткові повноваження, вони призведуть до подальшого наступу Президента і коаліції на українську мову, національну пам’ять, соціальний захист трудящих, економічні свободи громадян чи вони призведуть до чого іншого? Ми переконані у першому. І коли зараз прочитали про необхідність переглянути всі закони, ухвалені за останні 5 років, то я подумав, який це Конституційний Суд, який пише тепер, що необхідно переглянути десятки тисяч законів, за 5 років прийнятих, напевно сотні тисяч постанов і розпоряджень уряду, напевно мільйони розпоряджень місцевих органів влади, і все це над угоду однієї людини, яка вирішила сконцентрувати абсолютну владу у своїх руках. Якщо ця влада буде вико…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО В.А. Якщо ця влада, яка надається рішенням Конституційного Суду, яке прийнято, на нашу думку, із порушенням самої Конституції, буде використовуватися Януковичем для антиукраїнського реваншу і боротьби проти українського народу, то наш опір буде сильним і надзвичайним. Слава Україні! 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко Петро Миколайович, фракція комуністів. Наступним буде виступати Сергій Гриневецький.

 

10:15:28

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Безусловно, главным событием прошедшей недели  стало  решение Конституционного Суда об отмене конституционной реформы.

И сегодня наряду с тем, что необходимо привести законодательство в соответствии с решением  Конституционного Суда в порядок, на наш взгляд, необходимо решить ряд очень серьезных проблем, чтобы уберечь простого нашего человека-труженика от тяжелейших последствий финансового кризиса, и защитить многих из них: и рабочих, и селян, и студентов, и пенсионеров, защитить обманутых вкладчиков кредитных союзов и должников банков, пострадавших в результате преступно безответственной политики, в том числе, и прежде всего, помаранчевой команды.

Что я предлагаю от имени фракции? Во-первых, безотлагательно вернуться к вопросу о введении моратория на повышение цен и тарифов, до тех пор, пока не будут погашены все долги по заработной плате, независимо от форм собственности предприятия-должника: будь-то бюджетная организация или коммерческое предприятие.

 Обязать правительство в самые сжатые строки представить программу энерго-безопасности страны, восстановление угольной отрасли и перехода, где это возможно, на твердое топливо программы использования альтернативных источников энергии.

Во-вторых, наряду с упрощенным порядком предоставления субсидий снизить цену на электроэнергию для населения, и таким образом компенсировать затраты семьи на содержание жилья. Сохранить существующие льготы для ветеранов, пенсионеров, инвалидов и других социально незащищенных слоев общества, и не допустить монетизации льгот, то есть их замены, так называемые адресными субсидиями.

В-третьих, в срочном порядке решить вопрос о выделении 1,8 миллиарда гривен для возврата безнадежных долгов обманутых вкладчиков кредитных союзов, которые верят в государство, верят тем, кого они выбирали, верят и надеяться на поддержку.  Надо также в кратчайшие сроки подготовить изменения в Закон о кредитных союзах в части усиления государственного контроля над их деятельностью.

В-четвертых, запретить банкам отбирать имущество у граждан в счет погашения долгов по потребительским кредитам. Обязать банки реструктуризировать такие долги. Все долги по валютным кредитам должны быть пересчитаны в гривны по курсу, который был на момент их оформления.

В-пятых, мы настаиваем на включения в Налоговый кодекс прогрессивного налога на доходы и дополнительного налога на роскошь, на автомобили, стоимость которых превышает 50 тысяч долларов, на яхты, самолеты, вертолеты, виллы, дорогие ювелирные изделия, предметы антиквариата, другие предметы и объекты недвижимости в соответствие с утвержденным законом перечнем. Мы выступаем также и за отмену налога на добавленную стоимость.

В-шестых, с целью обеспечения продовольственной безопасности предусмотреть в бюджете на 2011 год средства, необходимые для наполнения госрезерва и закупки у селян зерна по ценам, в том числе и мировых бирж так, чтобы лишить зернотрейдеров всякой возможности спекулировать и наживаться на тружениках села и за счет бюджетных денег. Уже дошло до того, что Совет предпринимателей при Кабмине предлагает ввести продовольственные карточки, как после Великой Отечественной войны.

В-седьмых, украинское законодательство предполагает ответственность, в том числе уголовную, за невыплату зарплаты, но на практике нарушитель отделывается мелкими штрафами, это недопустимо!

Я хочу вас проинформировать, уважаемые товарищи, что по нашей инициативе коммунистов сегодня осуществляется акция «Работа. Защита. Заплата». По целому ряду предприятий нам удалось заставить руководителей-собственников выплатить то, что было задолженностью по зарплате.

Уважаемые избиратели, зависимость Украины от международных финансовых институтов и различных международных экономических организаций достигло критической черты, и грозит полной неоколонизацией нашей родины транснациональными корпорации. В условиях сотрудничества с МВФ нельзя расценивать иначе как государственную капитуляцию. Ведь именно по требованию МФВ сегодня поднимаются цены и тарифы. Именно по требованию МВФ замораживаются зарплаты и пенсии, увеличивается пенсионный возраст, сокращаются социальные программы и государственные программы, поддержка. Именно по требованию МВФ под   видом оптимизации трудовых ресурсов людей вышвыривают с работы. Именно по требованию МВФ идет тотальная коммерциализация образования и здравоохранения.

Поэтому я еще раз обращаюсь к депутатам, к правительству, к Президенту проявить политическую волю и отказаться от сотрудничества с Международным валютным фондом. Давайте, если в этом есть сомнения, проведем референдум и пусть люди скажут, хотят ли они, чтобы кредитная петля МВФ затянулась на их шеях, лишила будущее поколение всяких надежд выбраться из долговой ямы. А пока суд да дело, надо искать альтернативные кредитные ресурсы и инвестиционные источники для нашей экономики. Мы, считаю, должны обратиться к тем странам и организациям, которые предложат более выгодные нежели Международный валютный фонд условия для этих кредитов и условия, позволяющие гибко использовать и наши заемные средства, чтобы максимально эффективно и без ущемления социальных прав трудящихся направить их на возрождение отечественного производства и села.

Я считаю, что именно такие меры сегодня…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СИМОНЕНКО П.М. ... считаю, что именно такие меры и должны быть приняты в Верховной Раде для того, чтобы помочь производителям в Украине обеспечить наполнение рынка, а наших простых граждан обеспечить работой и зарплатой. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гриневецький, фракція „Блоку Литвина”. Наступним буде виступати Анатолій Кінах.

 

10:20:59

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний пане Голово, шановні депутати! Країна вступила в чергову предвиборчу кампанію. Це час різноманітних обіцянок, захмарних і приземлених, надмірних і реальних, але життя після виборів не закінчується. Як відомо, за ініціативою Президента України в державі розпочато реалізацію десяти національних проектів. Для України цей підхід є перспективним. Це я можу стверджувати на підставі власного досвіду. Було б бажано, якби кандидати у депутати місцевих рад, на посади міських, селищних та сільських голів ознайомилися з їх змістом, оскільки всім нам доведеться спільно працювати над їх втіленням.

В той же час хотілося б, щоб зазначені національні проекти мали більш чітку регіональну основу, адже наша держава це не тільки Київ чи обласні центри, але й малі міста, села, звідки походить коріння нашого народу. Дивний парадокс: чим доросліше стає Україна, тим гірше почуває себе її коріння. І недалекий той час, коли буде пройдено точку, за якою процес деградації села стане невідворотним. Визнано, що найголовнішою проблемою суспільства є бідність. Але давайте задамо собі питання: що ми розуміємо під бідністю, які заходи для її подолання ми пропонуємо? Якщо взяти рівень  ВВП на душу населення та середній рівень зарплат, то порівняно з європейськими державами Україна виглядає як держава тотальної бідності. Однак є бідність, викликана об’єктивними умовами, а є від власної недбалості та ліні.  Є бідність тверезо-трудова, а є  п’яно-розгульна. І підходити із загальним рецептом для лікування цих хвороб не варто.

Що ми маємо сьогодні на селі? З одного боку, потужні агрохолдинги, які займаються вирощуванням зернових на експорт. Я пошлюся на дані національної доповіді „Новий курс реформи в Україні 2010-2015”. Так от з 2002 по початок 2009 року кількість господарств, які мають у власності та в оренді більше 10 тисяч гектар землі зросла більше ніж у три рази. Площа угідь у їх  володінні та користуванні збільшилась у чотири рази. В той же час кількість підприємств, які мають від 500 до 5 тисяч гектар за цей період постійно зменшується. Зауважу, що все це відбувається за умов відсутності ринку землі. А як говорив класик, який характер  землевпорядкування такий і характер нації.

На іншому полюсі маємо зубожіння та високий рівень безробіття на селі, катастрофічне старіння та нестачу кадрів, що спричиняє соціальну напругу і соціальні конфлікти, а це призводить до економічних ризиків.  Інвестиції, тим більш іноземні інвестиції прийдуть тільки у великі підприємства здатні приносити прибуток. Дрібному господарю залишається лише одна надія – держава.

  Виходом із ситуації могло б стати формування системи державного сприяння господарствам населення та відновлення поміркованої прогресивної шкали оподаткування. Саме в цьому запорука не лише подолання бідності, але й поліпшення здоров’я нації. Сьогодні саме приватний сектор залишається основним виробником фруктів, овочів,  картоплі, молока та м’яса. Україна пишається тим, що є провідним експортером зерна, але не слід забувати, що водночас ми є провідним імпортером неякісного м’яса. Зруйнувавши  овочівництво, ми завозимо овочі та фрукти.

Візьмемо таку сферу як тваринництво. Сьогодні відбувається відродження великотоварного виробництва.  І це правильно. Однак,  значна  частина поголів’я залишається у населення. Для його успішного розвитку потрібні    чотири складові на мій погляд.

Перше - це кормова  база. Необхідні доступні кредити для селян. Створення мережі підприємств, що виробляють  концентровані корми.

Друге. Розвиток мережі ветеринарного контролю і племінного тваринництва.  Ця мета потребує розробки та реалізації цільових програм із фінансуванням  із бюджетів всіх рівнів і контролем за  ефективним використанням цих коштів.

Третє. Систему закупівлі продукції у приватного господаря за економічно обґрунтованими цінами.

Четверте. Розвиток інфраструктури на селі. Нам потрібно зробити, щоб село стало  людним, тоді оживе країна. Для цього  треба бажання, політична воля і професійні депутати в місцевих радах.

Корпоративно егоїстичні більшості, які панують сьогодні у місцевому самоврядуванні, прикриваючись закритими партійними списками  діють лише в своїх інтересах і не прагнуть допомогти селянинові, вони його    тільки  експлуатують. Отже я сподіваюсь, що  31 жовтня виборець   зробить свій вибір свідомо, проголосує за професіоналів і їх справи. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Анатолій Кирилович Кінах, фракція  Партії регіонів. Будь ласка.

 

10:26:06

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати,   шановні співвітчизники! Україна зробила рішучий крок до відновлення  принципу верховенства права, відновлення  умов підвищення ефективності, консолідації та відповідальності влади. Конституційний Суд прийняв довгоочікуване рішення по відміні так званої політреформи  2004 року. Нелегітимні, хаотичні, безсистемні  зміни нашого Основного  закону у 2004 році зруйнували баланс між гілками влади, баланс повноважень, відповідальності, контрольних функцій.

Нормально та об’єктивно, коли конкурують ідеології, політичні сили, програми, стратегії розвитку держави, суспільства та економіки. Неприпустимо, ганебно, коли ви спостерігали декілька років протистояння між гілками влади, ворожнечу між високопосадовцями, що по суті руйнувало розвиток України і знизило авторитет нашої держави у світі. Нам необхідно прямо і чесно визнати, що за попередні декілька років талановитий і працездатний український народ, Україна як держава з величезними можливостями, економіка стали заручниками авантюрного протистояння десконсолідованої влади. Весь світ іде вперед. А Україна втрачала можливості.

2009 рік. Найгірші показники соціально-економічного розвитку в Європі. Конкурентноспроможність економіки – 152 місце в світі. Рівень корупції – 148 результат. Питання, які стосуються податкової системи – 181 місце срєді 183 держав світу. Фізичний і моральний ізнос основних фондів зашкалює за 60-70 відсотків. Якість життя громадян. Заробітна плата найнижча в Європі. Остання Молдова. За нами Албанія. Демографічна ситуація. Темпи скорочення населення, на жаль, одні з найвищих в світі. Кадрова політика перетворилася в торгівлю портфелями, боротьбу за ресурси, що в кінцевому випадку різко знизило за останні роки рівень, якість, ефективність державної системи влади в цілому.

Тому, шановні народні депутати, шановні співвітчизники, необхідність формування умов дієздатної, сконсолідованої влади, підвищення довіри суспільства до держави, це не є тимчасова політична чи особиста кон’юнктура, це вимога часу. Головна передумова для виходу України з глибокої, системної соціально-економічної  кризи – формування умов подальшого сучасного розвитку. Жодна проблема не може бути вирішена одноосібно, тільки об’єднуючи зусилля суспільства, Президента, парламенту, уряду, місцевого самоврядування, можна вирішувати ті найболючіші проблеми, які сьогодні стоять  на порядку денному і  в парламенті, і в Україні: прийняття Податкового кодексу, як баланс фіскальних стимулюючих функцій, включаючи  стратегію розвитку середнього класу; проблем  інвестиційно-інноваційного розвитку; сучасні методи по підвищенню платоспроможності внутрішнього ринку, як  основа економічної безпеки України; формування ефективної на базисі  національних інтересів експортної  політики, енергозбереження, енергоефективність, енергобезпека. Всі ці питання необхідно вирішувати практично негайно.

Тому, шановні народні депутати,  шановні співвітчизники,  ми закликаємо всіх до консолідації політичної волі,  відповідальності, для забезпечення  незворотності розвитку України як сучасної держави, підвищення якості життя  наших громадян і впевненості у майбутньому.  Дякуємо за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, виступи від фракцій завершено. З приводу  пропозицій, які прозвучали у виступах, які  потребують відповідних звернень до органів влади, я прошу підготувати ці пропозиції.

Щодо  вимоги розглянути питання про створення тимчасової слідчої комісії. Коли буде зареєстрований документ, я маю на увазі, я так розумію, по вивченню  питань, пов’язаних з рішенням Конституційного Суду. Поки що проект відповідної постанови не зареєстрований. Буде, будемо розглядати.

Щодо пропозицій провести спеціальне засідання Верховної Ради України. У середу давайте поставим це питання  на включення до порідку денного. Включить Верховна Рада України, просив  би комітет оперативно розглянути, будем проводити  спеціальне засідання.

Щодо проекту Постанови Верховної Ради України  про прийняття     рішення про висловлення недовіри членам, суддям Конституційного Суду. Включимо завтра в порядок денний – будемо його розглядати за відповідною процедурою. Але за умови, що буде відповідне рішення позитивне чи негативне відповідного профільного комітету.

З приводу пропозиції про прийняття постанови, приуроченої до 20 річниці із дня відомих подій на Майдані. Завтра цей проект постанови буде включатись у порядок денний. Я думаю, що депутати відповідним чином відреагують, а саме підтримають відповідне рішення.

Що стосується проекту Закону, а їх 7, про мови, я просив би, шановні колеги, не нагнітати пристрасті, оскільки Верховна Рада України не розглядає ці документи. Вони направлені на експертизу. Коли буде експертиза і буде наша політична воля, будемо відповідально ставитись до цього питання. Зараз ця проблема не на часі, і давайте не будемо збуджувати суспільство, збуджене місцевими виборами.

І щодо, шановні колеги, різного роду пропозицій про дату перебування роботи Верховної Ради України. Довожу до вашого відома, що закон не може мати зворотної сили, але разом з тим ми з вами, шановні колеги, маємо прийняти проект Закону про внесення змін до Конституції у цій частині, щодо того, що вибори Верховної Ради України повинні відбуватися у жовтні 2012 року, і зняти будь-які спекуляції по 2015 рік. Далі, що вибори Президента України будуть відбуватись у березні 2015 року, і зняти будь-які спекуляції на цю тему. А термін перебування на посадах місцевих рад і міських голів буде складати 4 роки. А якщо ми приймемо з вами зміни до закону, то на наступних виборах буде 5-річний термін, нам треба ввести 5-річний термін. І давайте ми, шановні колеги, на цьому тижні направимо в Конституційний Суд відповідний невеликий проект внесення змін до Конституції і не будемо займатись спекуляціями. А для деяких розумних я нагадую, які повносили вже різного роду постанови, треба читати Конституцію, в якій чітко записано, що віднині проголошення дати виборів – це прерогатива Центральної виборчої комісії, а не депутата, а не Верховної Ради України. Тому давайте не будемо демонструвати таку метушливу політичну активність.

Щодо інших пропозицій, які звучали, я просив би тоді Секретаріат підготувати відповідні доручення.

Тепер увага! Нам зараз треба буде розглянути ряд питань і включити їх спочатку до порядку денного.  Прошу підготуватись до голосування.

Це питання про включення до порядку денного та розгляду проекту Постанови про забезпечення виконання Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року №20-рп/2010 щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року №2222-IV. Прошу голосувати.

 

10:35:48

За-238

Рішення прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію про розгляд цього питання за скороченою процедурою. А зараз по фракціях буде, проголосуємо.

 

10:36:10

За-239

Рішення прийнято.

Будь ласка, від кожної фракції по 1 хвилині з цього приводу. Сергій Сас, фракція БЮТ.

 

10:36:21

САС С.В.

Дякую, Володимир Михайлович, Сергій Сас, фракція „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Батьківщина”.

Володимир Михайлович, ну, я до вас звертаюся, а не до вашої зачіски, вибачте. Володимир Михайлович, ну, будь ласка!

Володимир Михайлович, ви зобов’язані як головуючий на засіданні дотримуватись Регламенту. Регламент, частина п’ята статті 47-ї, передбачає, що можуть тільки включатися до порядку денного питання, а розглядатися вони можуть на наступному засіданні. Тому ви не маєте права в порушення Регламенту, зараз приймати рішення про розгляд його зараз, цього питання. Прошу звернути на це увагу.

І прошу, черговий раз  роблю вам зауваження відповідно до 29 статті Регламенту про те, що ми зобов’язані дотримуватися чітко Регламенту Верховної Ради, пока ви його ще не поламали. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановному колезі: я зауваження завжди з вдячністю приймаю. Хочу вам наголосити, що питання це буде розглядатися на вечірньому засіданні Верховної Ради України. Тому гарячкувати у вас не має… (Шум у залі)  Я ще раз вам хочу сказати, гарячкувати у вас немає жодних підстав. Регламент в цій частині я добре знаю, але дякую за те, що ви тримаєте в тонусі. Будь ласка, Михайло Чечетов, потім – Юрій Кармазін.

 

10:37:44

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, есть решение Конституционного Суда, которое признано всеми европейскими институциями. Решение Конституционного Суда не оспаривается. Так называемая «полит-реформа» канула в Лету. Сегодня действует версия Конституции 1996 года. Поэтому от нас – парламентариев абсолютно правильно предлагается создать комиссию, чтобы мы системно и оперативно отработали внесение необходимых изменений в законодательное поле и гармонизировали законодательство украинское с нормами действующей Конституции с тем, чтобы, базируясь на новой Конституции, на действующем законодательстве, нам, как можно быстрее, можно было двигаться по пути экономических реформ и конвертации их в повышения социальных стандартов жизни людей. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, потім – Валентин Матвєєв. Фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

10:38:49

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу, я вас дуже прошу, ви знаєте добре Закон про Регламент і добре знаєте Конституцію, рішення комітет про розгляд цього питання немає. Що він думає? Ніхто не знає. Конституція розповсюджується і на Конституційний Суд, який зараз має бути там переполовинений, ніби-то по новій версії, але я б дуже хотів би зразу стати на шість років молодше, мабуть, к і ви, Володимире Михайловичу. Але це неможливо. Неможливо тому, що  рішення Конституційного Суду  так, як ви його розумієте, воно не є конституційне, і воно може привести до дуже серйозних наслідків у суспільстві. Це перше.

І друге. Володимир Михайлович, Конституційний Суд вийшов за межі своїх повноважень, статті 150 Конституції України не давала йому повноважень правити Конституцію. Через це, давайте  не будемо розглядати у скороченому варіанті, ми не маємо права це …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Григорович Матвєєв, фракція комуністів. Потім Олег Зарубінський.

 

10:40:01

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Шановні колеги, нам розданий доволі чітко розроблений проект відповідної постанови щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України від 30 вересня цього року. Я думаю, тут полеміка ні до чого, необхідно просто всебічно розглянути це питання і прийняти відповідне рішення.

У доданій до проекту… прошу вибачити… У доданій до проекту постанови пояснювальній записці чітко визначені основні положення проекту, з якою метою вони пропонуються. Але необхідно звернути увагу: у другій частині пояснювальної записки є невідповідність тому, що пропонується постановою. Необхідно і затвердити голову комісії, і його заступників одночасно, а потім вирішити і питання щодо ..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

 

10:41:15

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимир Михайлович. Олег Зарубінський, Народна партія. Шановні колеги, ми зараз обговорюємо не рішення Конституційного Суду, і думаю, полеміка, дискусії ще будуть лунати і в засобах масової інформації, і в громадянському суспільстві щодо змісту цього рішення. Ми маємо зробити те, що від нас вимагає, ну, фактично, місія Верховної  Ради України. Створення Тимчасової спеціальної комісії – це є необхідність, і це всі розуміють. І саме через роботу, за допомогою роботи Тимчасової спеціальної комісії і можна проаналізувати, і можна імплементувати ті чи інші рішення.

Тому якщо ми це не зробимо зараз і будемо навколо цього вести ще багато хороводів, то очевидно тоді з’являться багато юристів, які скажуть про те, що можна взагалі обійтися без тимчасової спеціальної комісії, що у пункті другому Конституційний Суд визначив остаточно і таке інше.

Тому я прошу звернути увагу на зміст проекту цієї постанови і звернути увагу на те, що відповідає інтересам…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, ми обмінялися думками. Разом з тим є вимога двох фракцій – фракції БЮТ і фракції „Наша Україна – Народна самооборона” – оголосити перерву на 30 хвилин для проведення Погоджувальної ради з питань порядку денного пленарного засідання. Отже, Погоджувальної ради було недостатньо, треба ще одну Погоджувальну раду.

Оголошую перерву до 11 годин 15 хвилин. Керівникам депутатських фракцій прошу зібратися в кабінеті Голови Верховної Ради України.

 

Після перерви

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу займати свої місця, будемо продовжувати нашу роботу. Дві фракції вимагали  проведення перерви, і використати перерву для засідання Погоджувальної ради. Вона відбулася емоційно-бурхливо, і по суті справи   на підставі закликів до того, що треба дотримуватися Регламенту і знаходити компроміси. Але разом з тим, від двох фракції має  право на виступ Борис Тарасюк з  інформацією для чого фракції вимагали перерву. 3 хвилин, будь ласка, Борисе Івановичу.

 

11:27:50

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую, шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Борис Тарасюк Народний Рух України, фракція НУ-НС.

Я маю честь оголосити від імені 10 опозиційних партій заяву щодо  конституційного заколоту.

Рішення Конституційного Суду України про  повернення в дію редакції Конституції 1996 року, прийняте 1 жовтня 2010 року, привело країну до політичної кризи. Чинну Конституцію в Україні визнали недійсною після того, як вона була Основним Законом протягом  6 років. Приймаючи це політично-вмотивоване непрофесійне рішення Конституційний Суд явно грубо вийшов за межі своїх повноважень і сам порушив Основний Закон держави.

Саме Конституцією чітко передбачено спеціальний порядок внесення змін до її тексту: „за обов’язковою участю Верховної Ради як органу народовладдя”. Конституційний Суд, покликаний оберігати недоторканність Конституції,  має право тлумачити її, але він не може змінювати Основний Закон держави. І визначати замість народу і його законних представників якому органу влади які повноваження надати. Проте Конституційний Суд, у якому попередньо було проведено заміну частини суддів на політично-лояльних до Президента Януковича осіб без врахування думки народу та позиції парламенту, незаконно наділив Президента таким обсягом повноважень, яких на виборах народ  йому не надавав.

Президент Янукович і до рішення Конституційного Суду мав достатньо влади: повна підтримка уряду, більшість у Верховній Раді, підкорена судова система дали йому максимально широкі можливості для виконання   передвиборчих обіцянок. Але за сім місяців не розпочато жодної структурної реформи. Це дає привід замислитися: для чого чинному Президенту така велика влада – для реформ, яких немає, чи для задоволення власних політичних амбіцій та безконтрольного перерозподілу фінансово-матеріальних потоків? Серед нас є прибічники як парламентської, так і президентської форми правління, але ми єдині в тому, що рішення Конституційного Суду було винесено з грубим порушенням Конституції та законів України під очевидним тиском Президента. Для врегулювання спровокованої рішенням Конституційного Суду політичної кризи, ми вимагаємо.

Перше. Відправити у відставку нинішній склад Конституційного Суду. Його судді ухвалили цілу низку, очевидно, неправосудних політичних рішень, порушили Присягу судді, зганьбили себе особисто та дискредитували конституційне правосуддя в Україні.

Друге. Невідкладно скликати парламентську конституційну комісію для врегулювання проблем, пов’язаних з оголошенням рішення Конституційного Суду.  Не допустити прийняття жодних змін до Конституції без передбачених Основним законом рішень Верховної Ради України.

Третє. Конституція...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дайте можливість завершити.

Конституція 1996 року має не менше недоліків, ніж текст зразка 2004. І так само не відповідає сучасним інтересам українського суспільства. Ми засвідчуємо потребу у проведенні в установлений законом спосіб конституційної реформи, яка дасть більше повноважень місцевому самоврядуванню та зменшить обсяг повноважень центральних органів виконавчої влади.

Четверте. Враховуючи, що рішення Конституційного Суду значно посилює вплив адміністративного ресурсу на місцевих виборах, терміново внести запропоновані нами зміни до виборчого закону щодо забезпечення всім партіям рівних можливостей участі у виборах та контролю за чесністю їх проведення. Ми зобов’язані зупинити запущену владою машину тотальних фальсифікацій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ТАРАСЮК Б.І. П’яте. Я прошу дати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Час вичерпаний. Я поставлю на голосування, щоб продовжити виступ. На превеликий жаль, час вичерпаний. Хто за те, шановні колеги, 3 хвилини було. 30 секунд – завершуйте.

Анатолій Сергійович, не керуйте. 30 секунд. Завершуйте, 3 хвилини. А? Завершуйте, будь ласка. Я ще 30 секунд сказав, що ви ще хочете?

 

ТАРАСЮК Б.І. П’яте. Закликаємо кандидатів від наших партій проводити скоординовані дії на рівні кожної області, району…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заспокойтесь. Ну, Андрій Анатолійович, не треба...

 

ТАРАСЮК Б.І. ... села та міста. Шосте. Оскільки Президент та парламент обиралися на основі іншої Конституції на інші терміни, під інші повноваження, провести 27 березня 2011 року дострокові вибори Президента та Верховної Ради. На президентських виборах у лютому громадяни України не надавали Віктору Януковичу той суттєво більший обсяг владних повноважень, які він розраховує отримати через відновлення дії Конституції у редакції 96-го року.

Заявляємо, що будемо діяти спільно з метою недопущення узурпації влади і правового хаосу. Закликаємо парламентські опозиційні партії зайняти консолідовану позицію під час розгляду Верховною Радою питань, пов’язаних з рішенням Конституційного Суду від 1 жовтня 2010 року.

Європейська партія України, Народний Рух України, партія „Громадянська позиція”, партія „Народна самооборона”, партія „Реформи і Порядок”, партія „Українська платформа”, партія „Батьківщина”, партія …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Борис Іванович! Я дякую, шановний колего! Дякую.

 Шановні народні депутати! Під час Погоджувальної ради обговорювалась пропозиція про те, щоб завтра була можливість розглянути питання, а перед цим, щоб була зареєстрована постанова, точніше кажучи, проект постанови про створення Тимчасової слідчої комісії щодо розслідування, так би мовити, обставин, пов’язаних із рішенням Конституційного Суду, хоча тут виникають, якщо іти за правом, певні колізії. Чи є підстави у Верховної Ради України, чи має вона право ревізувати рішення суду будь-якого, включаючи рішення Конституційного Суду. Але оскільки є таке наполягання, будь ласка, я прошу забезпечити відповідну процедуру і порядок оформлення відповідного документу і зібрати пропозиції від усіх фракцій щодо цієї тимчасової слідчої комісії.

Щодо проведення спеціального засідання Верховної Ради України, то завтра ми розглянемо це питання про включення його до порядку денного. Якщо Верховна Рада України включить, відповідний комітет, хай готує проведення засідання, в тому числі і що стосується питання про... розгляду проекту Постанови Верховної Ради України про висловлення недовіри суддям Конституційного Суду. Включимо у порядок денний, підготує відповідні висновки правовий комітет – давайте будемо розглядати, але як закликали на засіданні Погоджувальної ради все потрібно робити виключно у річищі Регламенту  Верховної Ради України.

І наостанок, я звертаюсь до журналістів. Щойно на засіданні Погоджувальної ради прозвучало звинувачення в тому, що вчора на Погоджувальній раді журналісти за вказівкою Голови  Верховної Ради України були виведені із зали, де відбувалося засідання Погоджувальної ради України.

Я звертаюся  до журналістів із пропозицією, із проханням.  Будь ласка, скажіть, хто вас виводив із – одну хвилинку! – хто вас виводив із зали засідань Погоджувальної ради для того, щоб ми могли провести відповідне розслідування. І водночас звертаюсь до членів Погоджувальної ради: прес-конференції і брифінги ви давайте після закінчення Погоджувальної ради. А оскільки у вас багато новин, журналісти, очевидно, частина чи всі виходять, щоб послухати чим черговий раз ми  будемо інформувати країну. Я прошу вас, без крику розберемося, якщо, шановні колеги, розберемося,  прошу заспокоїтися.   Не кричіть.

А тепер продовжуємо… Я прошу вас, продовжуємо розгляд проектів постанов щодо проведення парламентських слухань. Це проект постанови 7162 про проведення парламентських слухань про становище молоді в Україні "Молодь за здоровий спосіб життя" (3 листопада 2010 року).

Нам треба це питання включати  у порядок денний чи воно включене було? Ні, воно не включене, 23.09.  Оскільки  проект постанови був запропонований  23.09,  очевидно, він не є включений до порядку денного, правильно?

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Постанови про проведення  парламентських слухань про становище  молоді в Україні „Молодь за здоровий спосіб життя” (3 листопада  2010 року). Прошу визначайтесь.

 

11:37:51

За-347

Ми включили це питання до порядку денного і можемо його розглядати лише на  наступному засіданні, очевидно, на вечірньому.

Ставлю на голосування пропозицію про включення  до порядку  денного проекту  Постанови про проведення в 2011 році парламентських слухань з питань оздоровлення та відпочинку дітей і молоді (09 лютого 2011 року). Ще раз  нагадую,  реєстраційний номер 7117. Про включення до  порядку денного.

 

11:38:38

За-345

Ми питання включили до порядку денного. Я прошу тоді підготуватись до  доповіді по суті цих пропозицій на вечірньому засіданні.

Одночасно інформую шановних народних депутатів, що у нас уже передбачені  парламентські слухання, як того вимагає Регламент:  6.10 з питання „Стратегія гуманітарної політики сучасної України”,  17.11 – „Про  стан промислової безпеки  та охорони праці”, 8.12 -  тема українців у світі і 12.01  - ”Про стан  та перспективи  видобутку вуглеводнів в Україні та  запровадження державної  монополії на цю діяльність”.

Переходимо до розгляду  питань щодо ратифікації проектів законів.

Оголошую до розгляду проекту Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським поліцейським офісом про стратегічне співробітництво. Реєстраційний номер 0180. Доповідач – Міністр внутрішніх справ України Анатолій Володимирович Могильов. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань податкової та митної політики Степан Володимирович Курпіль. Будь ласка.

 

МОГИЛЬОВ А.В.

Шановні присутні! На ваш розгляд пропонується проект Закону України „Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським поліцейським офісом про стратегічне співробітництво”. Метою закону є надання згоди Верховної Ради України на обов’язковість для нашої держави цієї угоди, що була підписана в Києві 4 грудня 2009 року.

Ратифікація зазначеного міжнародного документу засвідчить послідовність України в прийнятті рішень щодо налагодження співробітництва в сфері боротьби з транснаціональною організованою злочинністю. Європейський поліцейський офіс здійснює загальне управління та координацію діяльності національних правоохоронних служб Європейського Союзу. Європол вже уклав договори з такими міжнародними організаціями як Всесвітня митна організація, Європейський центр контролю за наркотиками і наркоманією, Європейський національний банк, Європейська комісія, Євроюст та Інтерпол. Укладені подібні угоди з такими державами як Болгарія, Ісландія, Канада, Колумбія, Молдова, Норвегія, Росія, Румунія, США, Туреччина та Швейцарія.

Положенням угоди на даному етапі передбачено обмін інформацією, що не становить державну таємницю, зокрема стратегічну та технічну інформацію про стан і розвиток злочинності, нові форми протидії їй, методи проведення розслідувань і експертиз, канали переведення грошових коштів, отриманих злочинним шляхом. У подальшому можливим буде поглиблення співробітництва шляхом укладення окремих договорів, які дозволяють здійснювати обмін інформацією з обмеженим доступом.

Порядок здійснення такого інформаційного обміну буде також узгоджено між Україною та Європолом. Набрання чинності цієї угоди стане початком довгострокового співробітництва між Україною і Європейським поліцейським офісом. Проект закону погоджено без зауважень, згідно з міністерствами, з Мінюстом, Міністерством закордонних справ, Державним комітетом фінансового моніторингу, Службою безпеки, Міністерством фінансів, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Державної митної служби, Державної податкової адміністрації.

Також законопроект підтримано на засіданні профільного парламентського комітету. Реалізація Закону Україною „Про ратифікацію Угоди між Україною  і Європейським поліцейським офісом про стратегічне співробітництво” не потребує витрат з Державного бюджету України. Враховуючи те, що Україна не є членом Євросоюзу, вона не буде сплачувати внесків до  статутного фонду  Європолу.

Прийняття даного закону створить правові підстави для  набрання чинності угоди для свідчень прагнень нашої держави до поглиблення  практичної взаємодії з європейськими інституціями. Україна матиме змогу суттєво активізувати боротьбу з організованою злочинністю на  національному та міжнародному рівні.

Прошу підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,   прошу записатися на запитання до міністра. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Народний депутат Одарченко, фракція „Блок Юлії Тимошенко”. Будь ласка, мікрофон.

 

11:42:55

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

„Батьківщина”. Я передаю слово  Петру  Петровичу Гасюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз повторіть кому передаєте слово. Гасюк, будь ласка, мікрофон.

 

11:43:05

ГАСЮК П.П.

Я  маю виступ, я запитань не маю. Від фракції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Андрій  Павловський, фракція БЮТ.

 

11:43:20

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановний доповідач, в принципі, підтримуючи цю Угоду з Європейським поліцейським офісом, у зв’язку з тим, що міліція не завжди адекватно поводиться з акціями протесту, з опозицією, то може було б  прийняти ще одну постанову про зачислення України до списку поліцейських держав? Дякую.

 

МОГИЛЬОВ А.В. Вносьте пропозицію. Я вважаю, що ви як народний депутат маєте змогу внести таку пропозицію, тому  вносьте таку пропозицію, буде парламент розглядати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій Шкіль, фракція БЮТ.

 

11:44:12

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Я, звичайно, підтримую те, що Україна має вступати, шановний пане міністре, до Європолу. Дуже хотілося б, що Україна при цьому переймала  би досвід європейської поліції, а не застосовувала ті методи, які, на жаль превеликий, застосовуються зараз.

Але мене  цікавить абсолютно чітке запитання. Ви мені скажіть, в який спосіб буде відбуватися взаємодія підрозділів України і тих країн, які входять до Євро полу. І в який спосіб у нас це укладений з цього приводу угоди і які з цього приводу ініціативи здійснила українська міліція і українське Міністерство внутрішніх справ? Дякую. 

 

МОГИЛЬОВ А.В. Ну по части первого вашего вопроса я вам скажу так, вы наверное видели в 2007 году события во Франции, действия там полиции, события в Германии, действия там полиции. По этому, если этот опыт стоит перенимать, давайте будем перенимать. Он там был довольно жестким.

То, что касается взаимодействия МВД Украины и структур полицейских стран Евросоюза. Такой обмен информацией происходит постоянно и сейчас. Подписание этой угоды, во-первых, продемонстрирует Евросоюзу наше стремление в Европу. Второе, это взаимодействие будет иметь под собой правовую основу. Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Терен, фракція БЮТ.

 

11:45:32

ТАРАН В.В.

Шановний доповідачу, ну питання транснаціональної злочинності справді є дуже важливими, але, мабуть, ви погодитеся, що не менш важливими є питання, які стосуються злочинності всередині країни. І ми маємо бути на рівні європейських стандартів однозначно. Отже, вся країна знає, що в Шевченківському райвідділі міліції свого часу загинув студент. Прізвище, якщо ви його не забули, Індило. І скажіть, будь ласка, цю справу що вже спустили на гальма? Тобто абсолютно ніяких немає повідомлень з цього приводу ні рідним, ні засоби масової інформації вобще нічого не можуть повідомити. То з чим ми йдемо в Європу? Таке, знаєте, дуже просте питання на дуже простому прикладі.

 

МОГИЛЬОВ А.В. По этому вопросу, о котором вы говорите, МВД провело все необходимые служебные расследования. Все материалы проверки направлены в Генпрокуратуру, которая примет окончательное процессуальное решение. До вынесения этого процессуального решения говорить о виновности любого лица невозможно. То есть должен тот орган, который, в компетенцию которого входит рассмотреть данный вопрос, принять соответствующее процессуальное решение. Я думаю, прокуратура в ближайшее время его примет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

 

11:46:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановний пане міністре, я уважно прочитав цю угоду, правда мене здивувала стаття 15, де написано „Спеціальні застереження”, там обмін інформацією не стосується питань взаємного надання правової допомоги в кримінальних справах. І внаслідок цього жодні положення цієї угоди не перешкоджають положенням будь-якої угоди про надання взаємної правової допомоги.

Ви розумієте, що це надзвичайно серйозно. Мені здавалося, що, навпаки, треба було б працювати далі. Хоча це не до вас претензія – це ще попередній уряд укладав цю угоду, 4 грудня 2009 року.

А у мене питання таке. Тут мова йде про нові способи скоєння злочинів, тенденції, розробки способів скоєння злочинів. Чи відслідковує зараз МВС те, що робиться на підставі угоди Радянського Союзу з Кіпром, яка обов’язкова для України, про уникнення подвійного оподаткування? Тобто гроші виходять звідси, з України. Чи відслідковуєте ви це…

 

МОГИЛЬОВ А.В. Ну, это, вы понимаете, уже вопросы такие, более глобальные, не касающиеся данной угоды.

Я вам скажу, что правовая помощь между Украиной и странами Евросоюза, и Кипра, и другими странами происходит постоянно. Принятие угоды, о которой мы говорим сегодня, она позволит нам более динамично и более эффективно это делать, потому что на сегодняшний день многие вопросы наших взаимных запросов заканчиваются ничем, мы не имеем правовой основы для этого.

Говорить непосредственно о Кипре – ну, это большая тема, отдельная.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх.

 

11:48:32

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Анатолій Володимирович! Смітюх, Партія регіонів. Будь ласка, скажіть, якщо ми ратифікуємо цю угоду, чи буде підставою, якщо повернутися до інформації, ви пам’ятаєте, до вашого попередника, до Луценка, яка сталася скандальна історія в аеропорту Франкфурта. І тоді органи, правоохоронні органи, в тому числі і Німеччини, посилалися на те, що це є конфіденційна інформація, закрита інформація. І це не давало тоді об’єктивно розглянути питання в парламенті, по якому було випадку створена слідча комісія.

Якщо ми ратифікуємо угоду, чи в майбутньому буде можливість отримати, дійсно, інформацію, коли в такій скандальній історії, яка порочить Україну і нас як державу в цілому, отримати своєчасно і без перешкод? Дякую за увагу.

 

МОГИЛЬОВ А.В. Спасибо за вопрос.

Я вам скажу так. В принципе, это первые шаги по нашей интеграции в полицейское сообщество стран Евросоюза. Поэтому обмен информацией, без сомнения, будет более четким. Я вам скажу, из конфликта во Франкфурте, ну, для меня, например, удивление было только одно,я в этом году летал на Ассамблею Интерпола, на совещание рабочее в Интерпол, летел через Франкфурт, меня с одного самолета к другому сопровождали три полицейских в форме и сказали, что еще пять без формы. Я сказал: «А в чем проблема?» Говорят: «Мы вообще-то думали, чтоб вы сдали мобильный телефон». Но мобильный телефон мне, слава богу, оставили. Поэтому к министру внутренних дел Украины во Франкфурте теперь особое отношение. Честно говорю, трое сопровождало.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бевз, фракція комуністів.

 

11:50:07

БЕВЗ В.А.

Шановний Анатолій Володимирович, пане міністр, я тут. З Ляшко потом переговорите. Анатолій Володимирович, у мене запитання конкретне. Ну, перше, що я хотів би сказати попередникам, що стосується правової допомоги по конкретним кримінальним справам, Україна підписала дев’ять років назад відповідний другий європейський протокол, але від до сьогоднішнього дня у нас не ратифікований – це перше.

А що стосується конкретного офісу Європи, то тут є одне запитання, воно полягає у тому, яка різниця, скажемо так, від членства нашого  у міжнародній організації кримінальної поліції Інтерполу і конкретно Європейським офісом? Що тут нового, будь ласка, поясніть.

 

МОГИЛЬОВ А.В. Я вам скажу так: Европол по своей структуре, скажем так, он более динамичный, как бы… Интерпол, он более консервативен, запросы проходят более длительные периоды времени, Европол более  динамичный. А, учитывая то, что мы стремимся в Евросоюз и мы – часть Европы, то участие в этом европейском сообществе имеет плюсы в том, что более быстрый обмен информацией.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Стретович, фракція "Наша Україна – Народна самооборона”.

 

11:51:21

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановний пане міністре, скажіть, будь ласка, скільки коштів треба буде витратити на те, щоб обладнати цей офіс, оскільки, я розумію, Інтерпол не буде його за свої кошти. Нам доведеться з державного бюджету, який і так напружений, подати певну суму для того, щоб це зробити. Дякую.

 

МОГИЛЬОВ А.В. Наши взносы в эту структуру их не будет, потому что Украина не член Евросоюза и поэтому никаких уставных взносов, мы это делать не будем.  А на базе имеющейся нашей структуры Интерпола, сотрудников Интерпола,  мы все взаимоотношения с Европолом построим на базе этой структуры. Поэтому никаких дополнительных средств мы тратить не будем на это.

Задачи близки, которые выполняет Европол и Интерпол.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Забарський, фракція Партії регіонів.

 

11:52:09

ЗАБАРСЬКИЙ В.В.

Уважаемый Анатолий  Владимирович, безусловно, этот закон надо поддерживать, но хотелось бы пользуясь случаем, задать вам вопрос по инициативе о сокращении численности милиции, потому что это вопрос очень серьезный и вызывает многие кривотолки вокруг этого.

 

МОГИЛЬОВ А.В. Я… Спасибо за вопрос. Я уже неоднократно говорил о том, что система МВД, с моей точки зрения, требует большого реформирования, и проблема здесь следующая. Действительно, численность милиции оговорена специальным законом. На сегодняшний день состав милиции около 300 тысяч, 295 там с небольшим.

Я вам скажу так, проблема в чем там заключается: если взять те подразделения, которые непосредственно обеспечивают борьбу с преступностью, это подразделения милиции общественной безопасности, криминальной милиции, следствия, дознания, экспертная служба и так далее, их общая численность составляет 142 тысячи из 300. 142 тысячи. Это именно те лица, которые занимаются борьбой с преступностью и охраной общественного порядка. 35 тысяч с небольшим – это подразделения Управления госохраны, и 118 тысяч, я подчеркиваю, 118 тысяч – это те подразделения, которые обеспечивают работу милиции. Эта цифра, конечно, с моей точки зрения, очень завышена, и бюджет ее страна потянуть не сможет. Поэтому эти 118 тысяч, по ним нужно говорить.

Я хочу заверить всех, что те инспектора, старшие инспектора, сержанты, оперуполномоченные, старшие оперуполномоченные, следователи, старшие следователи, эксперты и старшие эксперты они сокращению не подлежат однозначно. Идет речь только об управленческом аппарате. Потому что этот аппарат сам рожает кучу бумаг, сам обеспечивает себя, еще нагружает тех, кто борется с преступностью ненужными никому бумагами. Поэтому сокращение будет касаться только…

А цель этого сокращения одна – необходимо поднять материальный уровень благосостояния, уровень благосостояния работников милиции, материальный уровень.

Очень правильно сказал на нашей встрече с народными депутатами депутат Бевз, он сказал очень правильную фразу, которую в свое время сказал Щелоков: «Нищая милиция, имеющая такую зарплату, она опасна для общества». Вот она нищей быть не должна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, Анатолію Володимировичу, сідайте, будь ласка, час уже вичерпаний. Будь-які репліки по завершенню розгляду питання.

Шановні колеги, тепер слово для співдоповіді має голова підкомітету Комітету з питань податкової та митної політики Степан Володимирович Курпіль.

 

11:54:59

КУРПІЛЬ С.В.

Степан Курпіль, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Батьківщина”.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Я представляю у даному випадку Комітет з питань європейської інтеграції, який є профільним у розгляді цього питання. Очевидно у порядок денний закралася якась помилка, яку, мабуть, у стенограмі обов’язково виправлять.

Наш комітет розглядав на своєму розглядав на своєму засіданні проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною і Європейським поліцейським офісом про стратегічне партнерство. І прийняв рішення, рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу та в цілому. Цю Угоду було укладено в Києві   4 грудня 2009 року.

Також Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією, і Комітет з питань Регламенту надали позитивні висновки щодо даного законопроекту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради  відповідно до свого висновку також зазначає, що в цілому підтримує ратифікацію даної угоди. Ця угода  є  рамковим міжнародним договором, яка має на меті посилити співробітництво держав-членів ЄС, які діють через Європол із Україною, у запобіганні серйозним формам міжнародної злочинності, їх виявленні, припиненні та розслідуванні шляхом обміну стратегічною та технічною інформацію.

Ратифікація цієї угоди створить нові правові засади для започаткування стратегічного співробітництва, насамперед шляхом обміну інформації та спеціальними знаннями між України та Європейським поліцейським офісом. Власне, цей офіс і здійснює загальне управління та координацію діяльності національних правоохоронних служб країн-членів Європейського Союзу.

Ратифікація цієї угоди також означатиме   посилення міжнародного співробітництва в рамках боротьби з організованою злочинністю та сприятиме виконанню завдань визначених Україною та Європейським Союзом у своїх відносинах.  Зокрема, таке положення як укладення та імплементація стратегічної угоди з Європолом для посилення співробітництва у боротьбі з організованою злочинністю передбачена у Плані дій Україна-ЄС у сфері юстиції свободи та  безпеки, а також, укладення угоди з Європолом передбачено у порядку денному переговорів України і ЄС про асоціацію.       

Для інформації скажу, що Європол уже підписав подібні угоди про стратегічне співробітництво із Албанією, Боснією і Герцеговиною, Колумбією, Македонією, Молдовою. Російською Федерацією, Туреччиною. Республікою Сербія та Чорногорією. Крім того, операційні угоди підписані з Австралією, Канадою, Хорватією, Ісландією, Норвегією, Швейцарією та США.

Від імені комітету прошу Верховну Раді підтримати ратифікацію цієї угоди. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Будь ласка, це ж співголова, які запитання можуть бути до нього? Ну, будь ласка, якщо у вас є запитання, будь ласка, мікрофон. Будь ласка, запишіться за запитання. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Григорій Смітюх.

 

11:59:00

СМІТЮХ Г.Є.

Григорій Смітюх, Партія регіонів.

Скажіть, будь ласка, чи розглядалась на комітеті хоча б якась попередня статистика, яку сьогодні було б доцільно донести, на мою точку зору, депутатам відносно того, - а що на сьогоднішній день відбувається в плані передачі інформації такої, ну, наприклад, скільки держав Європейського Союзу зверталися до України, за якою допомогою? Чи було їм відмовлено? Скільки злочинів було скоєно за участю громадян Європейського Союзу? І наоборот, для того, щоб ми зрозуміли необхідність  цієї правової допомоги, що виникла  на тому плані, що її треба ратифікувати. В цьому, що, я так розумію, якщо ми ратифікуємо угоду, то вона заважає боротися зі злочинністю, а злочинність не може боротися просто так, якщо нема стратегічних даних або ці дані говорять про те, що негайно треба приймати рішення, в тому числі Верховній Раді. Дякую за увагу.

 

КУРПІЛЬ С.В. Дякую за запитання. На комітеті розглядаються різні питання, і дуже великий обсяг всієї інформації, зокрема і статистичної. І ми запрошуємо на свої засідання обов’язково представників уряду, інших організацій причетних до розгляду цього питання.

 Я вже зазначав у своєму виступі, що дана угода є рамковою. Це не є якесь українське ноу-хау і Європолу. Така угода діє між багатьма країнами членами Європейського Союзу і світового співтовариства. Тому я не думаю, що вона зумовлена якоюсь особливою статистикою. Це є просто необхідна база для обміну технічною інформацією, спеціальними знаннями для того, аби ефективніше боротися з міжнародною злочинністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Боднар.

 

12:00:51

БОДНАР О.Б.

Прошу передати слово моєму колезі Одарченко Юрію.

 

12:00:56

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Дякую. Одарченко, партія „Батьківщина”.

Степан Володимирович, скажіть, будь ласка, ця ратифікація допоможе в боротьбі з розповсюдженням наркотичних речовин? Чому я задаю це запитання? В Херсоні начальник УВД Літвін зробив заяву на засоби масової інформації про те, що слідуючою назвою „сицилійська мафія” відпочиває. Він зробив заяву про те, що жінка голови райдержадміністрації Генічеського району Німітулаєва на своїх землях вирощує 20 гектарів маріхуани. Після того як він це зробив, УВД тихенько замовчує ці питання, її переорали і ніхто не реагує. У мене до вас запитання і до міністра. Яким чином реагується на інформацію такого європейського світового рівня: 20 гектарів маріхуани вирощує в Генічеську.

 

КУРПІЛЬ С.В. Дякую. Без сумніву, ця угода дає інструмент, дає необхідну правову базу для того, щоб ефективніше боротися як із міжнародною злочинністю, так і з внутрішньою, зокрема і щодо незаконного обігу наркотичних речовин, незаконної міграції і так далі. Але ефективність цієї боротьби буде залежати від того, чи наші правоохоронні органи, зокрема міліція, будуть насправді боротися із злочинністю, чи будуть „дахувати” цю злочинність. От, якщо не будуть „дахувати”, то, без сумніву, будуть успіхи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, фракція „БЮТ”.

 

12:02:43

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко. Я згоден із Міністром внутрішніх справ, паном Могильовим, про те, що бідна міліція небезпечна для держави. Саме так, Анатолію Володимирович, небезпечна, бо багато злочинів вчиняються працівниками міліції очевидно через те, що у них недостатні зарплати. Але пропаща та держава, де видатки на правоохоронні органи більші, ніж на освіту, медицину і культуру разом взяті. О це є проблема нашої країни.

Ми весь час говоримо про те, що вам не вистачає  коштів, натомість у бюджеті у вас більше видатків ніж, я вже сказав, на медицину,  культуру і освіту. І, я думаю, що  уряд під час підготовки бюджету на наступний рік обов’язково врахує цю пропозицію. Ми маємо дбати про майбутнє держави. Для цього мають бути здорові люди, для цього мають бути  високоосвічені люди і висококультурні люди. А якщо ми будемо дбати тільки про кількість наручників та гумових кийків, то держава така майбутнього немає.

І щодо ставлення до закордонів. Не тільки в Німеччині по всьому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте питання, будь ласка.

 

12:03:57

ЛЯШКО О.В. … не тільки в Німеччині, Анатолію Володимировичу, по всьому світу, на превеликий жаль, до наших громадян ставляться зневажливо, починаючи від Москви, де змушують знімати взуття, ремні і тощо і закінчуючи згаданою вашою Німеччиною. І тут має вся державна влада працювати над тим аби наших громадян поважали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це побажання було.

Юрій Кармазін, будь ласка.

 

12:04:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Ми говорили про угоду, але обов’язковим текстом, який додається, який ми будемо ратифікувати  є ще три додатки до цієї угоди.

Зокрема в додатку третьому є те, що згідно з національним законодавством компетентному органу відповідальному за запобігання кримінальним правопорушенням є сім органів, тобто, крім Міністерства внутрішніх справ є ще Служба безпеки України, яка ви знаєте як зараз стала на користь однієї компанії „РосУкрЕнерго”, абсолютно криміналізованої,  адміністрація Держприкордонної служби, Державна митна служба,  Державна податкова адміністрація, Фінансовий комітет моніторингу і   Генеральна прокуратура.

В мене питання. Скажіть, будь ласка, в Пояснювальній записці написано, що нема ризиків порушень вчинення  корупційних порушень. А діяльність Державної податкової адміністрації не вважаєте такою, яка зараз таке творить по  податку на додану вартість. Дякую  вам.

 

КУРПІЛЬ С.В.      Дякую,  Юрій Анатолійович.  Справді,  Головне науково-експертне  управління робило  зауваження, що  угоду потрібно ратифікувати з додатками.  У даному випадку ці  додатки, про які ви  зокрема говорите, є невід’ємними  частинами,  посилання на всі три додатки є у тексті цієї  угоди.  Тому окремий припис, що  потрібно  ратифікувати не просто угоду з додатками, не є обов’язковим.  Без сумніву, що  одні речі декларувалися, обіцялися, коли Президент йшов до влади, інші речі здійснюються зараз. Ми пам’ятаємо, що була мова про автоматичне повернення ПДВ. Абсолютно нічого цього немає, навпаки  суми неповернених   ПДВ зросли в кілька разів  порівняно з тим, що було до цього.  Так що без сумніву це є порушення і міжнародних зобов’язань України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Час вичерпаний. Степане Володимировичу, можете сідати.

Шановні колеги,  немає заперечень, щоб поставити на голосування  цей документ?  Прошу  підготуватися до голосування. Ставиться на голосування  пропозиція щодо  ухвалення проекту Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським поліцейським офісом про стратегічне партнерство (реєстраційний номер 0180). Прошу голосувати.

Я запитав, чи є  бажання обговорити? Всі мовчали.  Йде голосування. Я ж пропонував вам. Всі  сказали, що немає бажання виступати.

 

12:07:28

За-302

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги,  нам належить розглянути проект  Закону про ратифікацію Угоди між Україною і Республікою Молдова про співробітництво у забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин  (реєстраційний номер  0181).  Є пропозиція від комітету розглянути це питання за скороченою процедурою, бо у нас багато ратифікацій.  Прошу голосувати. І поки йде голосування, до вас велике прохання, шановні колеги. Оскільки ми вже проводили перерви, то нам працювати без перерви до 14 години.

 

12:08:06

За-201

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник Голови Державного комітету у справах національності та релігій Попок Андрій Андрійович. І співдоповідач – Голова Комітету у закордонних справах Олег Григорович Білорус.

 

ПОПОК А.А.

Шановні народні депутати! Основою для започаткування двосторонньої співпраці між Україною та Республікою Молдова став договір про добросусідство, дружбу, співробітництво ратифікований Верховною Радою України в листопаді 96 року. Статті 7 та 8 договору містять взаємні зобов’язання сторін щодо гарантування прав осіб, які належать до національних меншин у повній відповідності з міжнародними нормами на вільне вираження, збереження та розвиток їх етнічної, культурної, мовної і релігійної самобутності. На захист від будь-яких спроб асиміляції проти їх волі.

За даними перепису населення 2001 року, в Україні проживає 258 тисяч 619 осіб молдовської національності. В Молдові ж, за даними перепису 2004 року, понад 442 тисячі українців, 160 тисяч з яких проживає в Придністров’ї.

Протягом 2007-2008 року, Держкомнацрелігій спільно з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади підготував до укладання угоди між Україною і Республікою Молдова про співробітництво у забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин. Проект угоди підготовлено відповідно до пунктів 2, 3 статті 9 Закону України про міжнародні договори України.

З метою реалізації положень угоди, для підтримки, для розгляду спільних програм і заходів має бути створена змішана міжурядова українсько-молдовська комісія з питань забезпечення прав національних меншин, що передбачено статтею 12 угоди.

У зазначеній сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти: Конституція України, Закон України „Про національні меншини в Україні”, Закон України „Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин”, Закон України „Про ратифікацію Європейської хартії національних мов або мов меншин”.

Потреби внесення змін до чинних нормативно-правових актів немає. Реалізація проекту закону не потребує додаткового фінансування з державного бюджету. Передбачається, що покриття витрат, пов’язаних із реалізацією угоди та  забезпечення діяльності  змішаної Міжурядової  українсько-молдовської комісії з  питань забезпечення прав  національних меншин…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ПОПОК А.А. Проект закону погоджений без зауважень з Міністерством закордонних справ, Міністерством культури і туризму, Міністерством  освіти і науки, Державним комітетом телебачення  і радіомовлення, Міністерством фінансів та Міністерство економіки.

Ратифікація Угоди між Україною і Республікою Молдова у забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, забезпечуватиме реалізацію конституційних положень щодо підвищення рівня задоволення національно-культурних і мовних потреб, як українців, які проживають у Республіці Молдова, так і молдован, які проживають в Україні.

Враховуючи вищевикладене, просимо ратифікувати дану угоду. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

Голова Комітету  у закордонних справах Білорус Олег Григорович. Будь ласка,  Олеже Григоровичу, рішення комітету.

 

12:11:19

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, Шановні народні депутати, Комітет у закордонних справах уважно розглянув проект Закону України про ратифікацію Угоди  між Україною і Республікою Молдова про співробітництво у забезпеченні права осіб, які належать до національних меншин, і одноголосно рекомендував  його  до прийняття Верховною радою України.  

Ратифікація зазначеної Угоди, дійсно, сприятиме  розширенню сфери  гуманітарного співробітництва між Україною та Республікою Молдова у  забезпеченні прав осіб, що ідентифікують себе  як національні меншини, створенню відповідних  умов для збереження та розвитку їх етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності.

Реалізація закону, як вже доповідач повідомив,  не потребує додаткового фінансування з Державного бюджету України. 

Головне науково-експертне управління  підтримує прийняття поданого законопроекту.

Комітет з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин також рекомендує Верховній Раді України ратифікувати зазначену Угоду.

Прошу підтримати рекомендаційне рішення Комітету у закордонних справах. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олег Григорович.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Володимир Бондаренко, фракція БЮТ.

 

12:12:55

БОНДАРЕНКО В.Д.

Прошу передати слово Петру Петровичу Гасюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гасюк, будь ласка.

 

12:13:03

ГАСЮК П.П.

Дякую. У мене є запитання до Андрія Андрійовича Попка. Скажіть, будь ласка, от зараз, коли готується підписання проекту ратифікації, чи розглядається Кабміном питання про збільшення допомоги багатотисячній українській діаспорі, яка проживає в Молдові. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що після завершення розгляду цього питання, ви тоді дасте відповідь, бо за скороченою процедурою відповіді і запитання не передбачені.

Будь ласка, Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.

 

12:13:53

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимир Михайлович. Шановні народні депутати, Григорій Смітюх, Партія регіонів. Безперечно, що Україна внаслідок інтегрування в міжнародну спільноту потребує для того, щоб наші документи і законодавчі акти відповідали і захищали міжнародним, так сказати, стандартам, і захищали першим чином наших громадян. І те, що на сьогоднішній день, ви знаєте, поряд з нашою країною находиться Молдовська Республіка, в ній проживає значна частина української діаспори, яка має наше громадянство. І вона зачастую потребує захисту і в тому числі і втручання зі сторони нашої держави, але не тільки захисту в плані ратифікації тих чи інших угод, а захисту в тому плані, що їх необхідно підтримувати і в тому числі матеріально. Коли стояло тут питання чи потребують кошти чи не потребують при ратифікації угоди, я рахую, що кошти потребують. І це до Міністерства фінансів треба буде звернення, що якщо ми угоди такі ратифікуємо, і, дійсно, ця угода не просто є символом, а ця угода направлена на те, щоб підтримувати наших громадян і їх інтереси, і їх права як нашої країни, які знаходяться поза межами нашої країни, то, безперечно, що Україна потребує і виділення коштів для того, щоб ці права або ці інтереси були захищені шляхом фінансування тих чи інших культурних або інших програм. І якщо таке фінансування буде, тоді це буде реальність, це буде відповідати духу і це буде відповідати тому, що держава, дійсно, дбає про громадян, які в силу тих чи інших причин опинилися поза межами, але являються громадянами України. І це буде конкретний вклад зі сторони парламенту.

 Тому я звертаюся з цієї трибуни до Міністерства закордонних справ і до Міністерства фінансів, щоб передбачувати в бюджеті кожного року збільшення коштів, які, дійсно, будуть направлятися на виконання в тому числі цієї угоди.

Я прошу підтримати цю угоду, але звертаю увагу на ті питання, які я озвучив. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Наступним буде виступати Олег Зарубінський.

 

12:15:53

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, я хотів би звернути увагу на те, що ця угода, безперечно, має бути ратифікована. Але абсолютно неправдивим звучить твердження урядовців, що реалізація цієї угоди не потребує витрачення коштів. Любий чоловік, хто прочитає цю угоду, зрозуміє: ну, наприклад, стаття 4-та передбачає, що сторони визнають за особами, які належать до національних меншин, право безперешкодно користуватися письмовою та усною рідною мовою у приватному і суспільному житті, мати доступ до інформації цією мовою, вільно поширювати і обмінюватися інформацією, включаючи право мати засоби масової інформації рідною мовою в межах, встановлених законодавством сторін.

Я хочу запитати. От сьогодні роздали нам ксерокс з Конституції 1996 року. Шановний Володимир Михайлович, на превеликий жаль, роздачею ксерокса не можна повернутися на 6 років назад. Я хочу спитати: а як, молдаванам роздадуть на молдавській мові ксерокс чи ні? Ну, це ж, ви розумієте, ми доходимо до абсурду. Або стаття 5-та Конституції: „Сприяють особам, які належать до національних меншин у навчанні рідною мовою чи вивченню рідної мови в державних навчальних закладах”. Під це треба кошти. Або стаття 9-та, що „визнають, що сторони мають створювати свої громадські об’єднання і мають ті ж права, як і інші”. Або 10-та, ми маємо і зобов’язуємося тепер навчати: „вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах історії, традицій та культури держав, до яких етнічно належать національні меншини”.

Я хочу сказати, шановний Володимир Михайлович, що дуже добре було б, якби ви історію під вашою редакцією подарували нашим урядовцям і, зокрема, щоб її вивчив пан Азаров. Тоді б він зрозумів, що не можна повністю сьогодні ігнорувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цікаво, будь ласка, дайте ж, хай закінчить.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я закінчу. … що не можна повно ігнорувати права української нації. А ми ще говоримо про те, що ми молдован, болгар, всіх інших, по кому ми поприймали такі угоди, також ігноруємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Тому, шановний Володимире Михайловичу, треба буде провести спеціальні слухання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Юрій Анатолійович…

 

КАРМАЗІН Ю.А. … і вашу історію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це гарно, це правда.

Олег Олександрович Зарубінський, будь ласка.

 

12:18:40

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, Народна партія. Шановні колеги, я взяв слово для того, щоб поставити питання перед всіма нами. У нас зараз підряд ідуть дві угоди, ратифікація двох угод. Перша – має гуманітарний характер, друга – стосується режиму вільної торгівлі. Я думаю, що зал їх підтримає і правильно зробить. Але виникає інше питання: як ми розглядаємо свої міжнародні стосунки з кожною окремою країною, як комплексний процес, як системний процес, або як продукування окремих угод?

В 99-му році, всі про це знають і я з цієї трибуни вже неодноразово говорив, ми заключили договір про кордон, ми ратифікували його в 2000 році з  Республікою Молдова. Договір з боку Молдови не виконаний до цих пір. Україна передала частину берегової лінії, Молдова має вихід до Чорного моря через Дунай, 7,7 кілометра шосе в районі населеного пункту Паланка з боку Молдови Україні не переданий, пройшло 10 років.

В мене виникає питання: або ми будемо комплексно і системно підходити до своїх стосунків з дружньою, братньою, сусідньою державою, але ж це має бути зустрічний процес? Не можна ж, коли ми йдемо в річище цього процесу, а на нас, вибачте, просто плюють, до речі, не така вже і велика держава. Я не знаю, як Володимир Михайлович, кваліфікувати це питання, але з цим треба щось робити. Не можна йти в одному тільки напрямку, коли інша держава в цьому напрямку до нас не йде. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено, комітет пропонує схвалили відповідний закон. Я ставлю на голосування пропозицію про схвалення проекту Закону   України „Про ратифікацію угоди між Україною і Республікою Молдова про співробітництво у забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин”, реєстраційний номер 0181.

 

12:21:03

За-271

Рішення прийнято, дякую.

Оголошую до розгляду проект Закону   про ратифікацію Протоколу між Кабінетом  Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про вилучення з режиму вільної торгівлі до Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом  Міністрів України і Урядом Республіки Молдова від 13 листопада 2003 року, реєстраційний номер 0168. Пропозиція, шановні колеги, розглядати це питання також за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

12:21:44

За-183

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра економіки Мунтіян Валерій Іванович, співдоповідач – голова Комітету у закордонних справах Білорус Олег Григорович. Прошу вас.

 

МУНТІЯН В.І.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! На сьогодні між Україною і Республікою Молдова діє Угода про вільну торгівлю, укладена 13.11.2003 року, згідно із Законом України набрала чинності з моменту вступу України до СОТ. За цією угодою сторони не застосовують мита податки і збори, а також кількісні обмеження на експорт або імпорт  з обох сторін.

Водночас, протягом дій попередньої угоди сторони, мотивуючи необхідність захисту внутрішнього ринку, відповідними рішеннями урядів запровадили вилучення з режиму вільної торгівлі: Молдова вилучила, по-перше, цукор, цукрові сиропи, кондвироби з цукру, спирт і алкогольні напої; Україна із свого боку цукор, цукрові сиропи, насіння цукрових буряків, шкірсировину та брухт чорних металів. Водночас дати набуття чинності угоди, також набули чинності закони України. Положеннями цих законів вимагають вилучити з режиму вільної торгівлі металобрухт чорних, легованих чорних і кольорових металів і напівфабрикати з їх використанням.

З метою урегулювання цього питання і був підписаний 21.04.2009 року Протокол в Кишинеу між Кабінетом Міністрів України і Республікою Молдова про вилучення з режиму вільної торгівлі до Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова від 13 листопада 2003 року.

Таким чином у протоколі, підписаному від 21 квітня 2009 року у Кишиневі, фактично зафіксовано вилучення, раніше запроваджене сторонами, в односторонньому порядку. Додано: металобрухт чорних, легованих і кольорових металів, як цього вимагають положення законів України. Повернуто у режим вільної торгівлі українські кондвироби з цукру.

З огляду на те, що цим документом врегульовується питання режиму українсько-молдовської торгівлі шляхом захисту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

МУНТІЯН В.І. ... ратифікувати цей Протокол прийняттям відповідного закону. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

Олег Григорович, будь ласка, рішення комітету.

 

12:24:21

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Комітет у закордонних справах на своєму засіданні детально розглянув і обговорив проект Закону України про ратифікацію вищезгаданого протоколу і прийняв рекомендаційне рішення Верховній Раді щодо ратифікації згаданого протоколу.

Набуття чинності зазначеним протоколом за переконанням комітету, дійсно, дасть можливість захистити інтереси вітчизняних виробників як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. За даними Мінекономіки реалізація зазначеного закону України не потребуватиме додаткових витрат  з Державного бюджету.

Головне науково-експертне управління, Комітет з питань Регламенту, Комітет з питань бюджету  розглянули даний законопроект і також дійшли висновку, що його реалізація не матиме  впливу на доходну і видаткову частину, а збереження вилучення з режиму вільної торгівлі надасть деяку можливість захистити від імпорту особливо чутливі галузі  економіки України.

Прошу підтримати позитивне рекомендаційне рішення Комітету  у закордонних справах. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги!  Хто наполягає на виступі, прошу записатися на обговорення. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Володимир Яворівський, фракція БЮТ. Будь ласка, мікрофон.

 

12:25:59

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Звичайно, шановні колеги, що нам треба ратифікувати цю угоду, вона розширює економічні міжнародні можливості України. І добре, що відзначено у ній і захід наших... мати наші кораблі будуть мати прерогативу, торговий наш флот буде мати прерогативу при заходженні у порти цієї країни. Я думаю, хоч там і загальні фрази, але я думаю це треба  абсолютно сьогодні підтримати, бо в цьому є позитив.  І хочу, маючи ще кілька секунд, одну цитату дня  зачитати вам.

Цитую: „Не варто вигадувати новий конституційний велосипед або повертатися до старої моделі влади, від якої абсолютна більшість політичних сил відмовилися у 2004 році – це нереально. Спробу скасувати політреформу більша частина суспільства розцінить як повернення до епохи тоталітаризму і ніколи не дозволить піти на це”, – це цитата Януковича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.

 

12:27:15

СМІТЮХ Г.Є.

Григорій Смітюх, Партія регіонів. Безперечно, що при ратифікації таких угод, депутатам першим чином давати статистку потрібно, тоді зрозуміло чому ми то включаємо до товарів вільної торгівлі між країнами, чому ми їх виключаємо.  І тоді буде зрозуміло. Я наприклад не розумію, на перший погляд, якщо ми знаходимося як країна аграрна так, якщо ми виробляємо цукор, а особливо спирт, то ми сьогодні знаємо, що наша спиртова галузь знаходиться в занепаді. Чому? Тому що  ринки обмежують доступ нашої сировини, які традиційно були при Радянському Союзі. Наприклад, Росія, Білорусія, Казахстан і інші країни суттєво обмежили, шляхом введення тих чи інших тарифних або акцизних податків.

Якщо я дивлюся, на перший погляд, попереднім урядом до того, як було підписано ці протоколи, було правильно зроблено. Тому що Україна має ці можливості, Україна потребує ринки збиту, а іншим планом треба їх захищати. Чи Молдавія виробляла цукор достатньо для експорту? При Радянському Союзі - ні. Чи вона сьогодні виробляє достатньо цукру? Ні. Якщо вона виробляє сировини-сирцю, то тоді треба зробити таке відповідне внесення змін, що це виробництво було їхнім місцевим або наоборот. І тому, я думаю, що такий підхід давало би більш конкретний результат.

Що стосується кондитерських виробів. Ну, ви ж пам’ятаєте, що в минулому році, коли був міністром Порошенко, він цю угоду підписав від імені уряду в рамках розширення якоби зони вільної торгівлі. Безперечно, що це треба вітати, або підтримувати в тому плані, що українські кондитери мають перспективу виходу на ринок і тим самим, що запроваджується зона вільної торгівлі. Але є більш важливі питання українського виробництва, де потребують експортної можливості. Наприклад, машинобудування - більш ширша аграрна продукція, яка має високу степінь переробки  та інші продукції, які Україна ще зберегла або є можливості ввійти на той чи інший ринок...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СМІТЮХ Г.Є.  Тому я безперечно підтримую цю угоду. Але хотів би, щоб Україна в майбутньому підходила прагматично і відстоювала свої інтереси по пріоритету розвитку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна самооборона".

 

12:29:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, звертаю вашу увагу на висновок Головного науково-експертного управління. По справам про ратифікацію ніколи він не пише так, як він написав в цей раз. „Для прийняття зваженого рішення” – це цитата, - „вважаємо доцільним надати інформацію щодо ймовірного впливу ратифікації протоколу на українсько-молдовські економічні відносини”. Таким чином, експертне управління каже „ні” цій угоді. Чому воно так каже? А відповідь в переліку товарів, який лежить. Итак, молдовани не будуть нам поставляти 5 груп товарів: цукор, інші цукри, насіння цукрових буряків, спирт етиловий і спирт етиловий неденатурований – 5 позицій. А українці – 36 позицій. Подивіться уважно. В тому числі те, що ми виробляємо, тобто ферохром нікель, феросплави, відходи, брухт чорних металів, сплави на сонові міді і олова, на основі міді та цинку. Я не буду голосувати за ту угоду, яка погіршує економічне становище моєї країни. І я закликаю уряд Азарова зробити добрий аналіз, ґрунтовний аналіз того, про що пише зараз Науково-експертне управління. Маючи на увазі, що ми ще маємо угоду в ГУАМ, серед ГУАМ.

І тепер тут зараз наш колега послався на рішення Конституційного Суду. Я хотів би сказати вам безпрецедентну річ. Оце переді мною стенограма. Виступ одного нашого колеги колись: „Влада, яка була узурпована в одних руках, була передана представникам від народу. Ці зміни, які запропоновані конституційною реформою, є надзвичайно позитивні і ми повинні проголосувати за них”. Це виступ народного депутата Маркуш. А тепер цей же самий народний депутат в ролі судді Конституційного Суду проголосував за те, що неконституційні ці зміни, тобто визнав …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А.  Я завершую, Володимир Михайлович, і кажу для вас. Це безпрецедентний випадок. Людина не мала права голосувати по цьому питанню. Але раз це сталося, то зверніть увагу хоча би на це. Це я до того, що зараз всі збираються, зокрема і ваша фракція, робити після обіду. Не робіть того, бо це ганьба для України. дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Обговорення питання завершено. Ставлю на голосування пропозицію комітету про схвалення проекту Закону України про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про вилучення з режиму вільної торгівлі  до Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова від 13 листопада 2003 року.

 

12:33:05

За-262

Рішення прийнято.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан про торговельно-економічне співробітництво.(Реєстраційний номер 0172).

Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

12:33:38

За-198

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра економіки Мунтіян Валерій Іванович, співдоповідач – голова Комітету в закордонних справах Білорус Олег Григорович. Будь ласка.

 

МУНТІЯН В.І.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Проект закону розроблено з метою виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан про торговельно-економічне співробітництво, підписану 09 жовтня 2009 року в Києві.

Угода спрямована на розвиток партнерських взаємовідносин між Україною та Республікою Пакистан у торговельно-економічній сфері на принципах рівності та взаємної вигоди.

Угодою передбачається надання договірними сторонами одна одній режиму найбільшого сприяння у всіх питаннях торговельно-економічного співробітництва відповідно до положень ГАТТ СОТ. Кожна договірна сторона надаватиме товари,  які походять з іншої договірної сторони або експортуючи на територію іншої договірної сторони недискримінаційний  режим стосовно використання кількісних обмежень при надані ліцензій.

Зазначеною угодою договірні сторони заохочують відкриття представництв зовнішньоекономічних організацій компаній фірм, банків та інших комерційних установ. Сприяють відносинам між фізичними та юридичними особами шляхом налагодження візитів, делегацій та проведення ділових зустрічів.

Набуття чинності зазначеної угоди та реалізації положень сприятиме розвитку двосторонніх торговельно-економічних відносин між Україною та Ісламською Республікою Пакистан у різних сферах  співпраці.

Реалізація зазначеного закону не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України. Прошу шановних народних депутатів підтримати проект Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України і Урядом Ісламської Республіки Пакистан про торговельно-економічне співробітництво. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. вам.

Олег Григорович Білорус, будь ласка, рішення  комітету.

 

12:35:42

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, Шановні народні депутати, Комітет у закордонних справах уважно розглянув,  внесений Кабінет Міністрів,   проект Закону  про ратифікацію Угоди  між  Урядом України і Урядом Ісламської Республіки Пакистан про торговельно-економічне співробітництво  і рекомендував його до прийняття Верховною Радою України.

Цьому передувала спеціальна зустріч з новопризначеним послом  Пакистану в України, на якій відзначалось, що  Пакистан є величезним сектором азійського ринку України і регулювання проблем торгово-економічного  співробітництва на часі. Парадоксально, але факт, що  до цього часу Україна не має прямого авіаційного сполучення  з Пакистаном.  Тому реалізація закону, безсум7нівно, сприятиме  розвитку взаємовигідних відносин між Україною та Ісламською Республікою Пакистан, у торговельно-економічній сфері, військово-технічній сфері, в освітній сері на принципах  рівності та обопільної вигоди.

Відповідно до даних Міністерства економіки, як тут вже говорилось,  реалізація закону не потребуватиме  додаткових витрат з Державного бюджету України. Комітет  Верховної Ради з питань бюджету,  Комітет  з питань Регламенту, Комітет з питань європейської інтеграції, а також науково-експертне управління  вважають ратифікацію даної Угоди можливою і доцільною.  Прошу підтримати  рекомендаційне рішення Комітету у закордонних справах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олеже Григоровичу.

Шановні колеги, будь ласка, запишіться а обговорення цього питання.

Прошу прізвища народних депутатів. Григорій Смітюх, потім Євген Добряк.

 

12:38:05

СМІТЮХ Г.Є.

Шановні народні депутати, я ще раз взяв слово, щоб сказати, що я не погоджуюся з точкою зору, що комітет і представник, заступник міністра економіки говорить про те, що якщо ми ратифікуємо угоду між тою чи іншою країною особливо в галузі економіки і співпраці по економічним проблемам, то країні не потрібні додаткові фінансові кошти. Я не розумію цього. Якщо в нас є необхідність з тим же Пакистаном ратифікувати угоду, і це, дійсно, велика країна, це, дійсно, великий наш ринок, тому що наша конкурентоспроможність нашої продукції не завжди відповідає по якості і по кількості, особливо з європейськими якщо країнами поєднувати або країнами великої вісімки, так? То, безперечно, що Пакистан являється дуже важливим нашим торгівельним партнером. Тоді я розумію слідуючим чином. Якщо це пріоритет держави, якщо ми даємо двостороннім відношенням особливу увагу, то чому ми не закладаємо гроші, чому ми не говоримо відкрито, що на це держава потребує кошти і необхідно їх передбачувати. Якщо передбачаються кошти, якщо є відповідальні люди, якщо створено спеціальна торгова місія при тому же Міністерству закордонних справ, то треба наоборот приділити цьому напрямку більше уваги і сприяти максимально, для того щоб наші виробники не самостійно шукали якісь можливості, які мають дуже зачастую невеликі, да, а щоб держава активно пропонувала підтримку цим підприємствам.

Мало того вам скажу, в бюджеті треба передбачувати кошти по типу експортних агенцій зарубіжних як Сполучені Штати Америки, Японія, Італія та інші країни, які спеціально передбачають кошти, які спрямовані на підтримку експортної можливості, особливо в дострокових інвестиційних і інших програмах. Це дасть можливість нашим підприємствам, особливо тим підприємствам, які ще можуть конкурувати в машинобудуванні, кораблебудуванні, літакобудуванні та інше, сприяти можливості експортувати високотехнологічні індустрії переміщати на ті ринки, які ми ще можемо відстоювати. Тому я хочу призвати Міністерство економіки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СМІТЮХ Г.Є. Будь ласка, зверніть на це увагу. І давайте будемо відкрито передбачати кошти і на цьому сприяти нашим українським підприємствам. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Добряк, фракція БЮТ.

 

12:40:26

ДОБРЯК Є.Д.

Добряк, партія „Батьківщина”. Шановні колеги, незважаючи на світову фінансову кризу, яка суттєво вплинула на розвиток економіки як України, так і Пакистану, відбувалась дуже позитивна динаміка українсько-пакистанської торгівлі у 2009 році: з позитивним сальдо в сторону України. Проте і одним із перспективних статтів українського експорту – це були, і залишаються, продукція металургійної галузі, хімічної промисловості, машинобудування, сільськогосподарської продукції. Проте у деяких перспективних сферах економічних відносин торговельно-економічні зв’язки мали спорадичний характер: відсутність регулярних політичних та міжгалузевих контактів на високому рівні зменшує шанси України на усіх у тих проектах, щодо яких пакистанське керівництво прагне заручитися підтримкою уряду та відповідних українських відомств. І основним чинником, який негативно відображається на динаміці двосторонньої торгівлі, є недостатня розвинутість договірно-правової бази.

Тому прохання, колеги, підтримати цей проект закону про ратифікацію цієї угоди з урахуванням того, що парламент Ісламської Республіки Пакистан ратифікував цю угоду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про схвалення проекту Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан про торговельно-економічне співробітництво (реєстраційний номер 0172). Прошу голосувати.

 

12:42:21

За-306

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проект Закону про ратифікацію Протоколу між Урядом України та Урядом Грузії про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 9 січня 1995 року (реєстраційний номер 0173). Пропозиція: розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

12:42:59

За-208

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра економіки Мунтіян Валерій Іванович, співдоповідач – голова Комітету в закордонних справах Білорус Олег Григорович.

 

МУНТІЯН В.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на сьогодні між Україною і Грузією діє режим вільної торгівлі відповідно до Угоди між урядом України та урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 9 січня 1995 року. За цією угодою сторони не застосовують мита, податки, збори, а також кількісні обмеження на експорт, або імпорт товарів сторін, тобто створені найбільш сприятливі умови для суб’єктів господарювання сторін. З метою належного виконання умов зазначеної угоди, зокрема, щодо взаємного надання преференцій товарам сторін, пунктом два статті один передбачення застосування правил, визначення країни походження товарів, прийнятих рамках СНД ввід 24 вересня 1993 року. Разом з тим, з метою визначення країни походження товарів в рамках СНД тепер застосовуються удосконалені правило, зЗгідно з рішенням ради глав урядів країн СНД „Про правила визначення країни походження товарів” підписано 30 листопада 200 року у місті Мінську. З метою приведення у відповідність до сьогоднішніх реалій положень двосторонньої Угоди від 9.01.95 года і був підписаний Протокол між урядом України і урядом Грузії про внесення змін до Угоди між урядом України та урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю 17 червня 2009 року у місті Києві. Проект закону пройшов всі внутрішньодержавні процедури з метою вдосконалення їх необхідних для набрання чинності протоколу.

З огляду на сказане, прошу підтримати пропозицію щодо прийняття даного закону. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую вам також.

Олег Григорович Білорус, будь ласка.

 

12:45:03

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати, комітет в закордонних справах на своєму засіданні 22 вересня уважно розглянув проект Закону  про ратифікацію Протоколу між Урядом України та Урядом Грузії про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Грузії про вільну торгівлю від 9 січня 1995 року і прийняв позитивне рекомендаційне рішення щодо ратифікації цього документу.

Ратифікація протоколу, дійсно, сприятиме розвитку режиму вільної торгівлі між Україною і Грузією і розвитку торгівельно-економічних відносин та збільшенню товарообороту між двома нашими країнами. Відповідно до даних Мінекономіки це не матиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

Комітет з питань Регламенту, Комітет з питань бюджету  розглянули це питання, і Головне науково-експертне управління  також підтримує ратифікацію даної угоди. Прошу підтримати позитивне рекомендаційне рішення Комітету у закордонних справах і ратифікувати угоду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення питання. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Володимир Яворівський, фракція БЮТ.

 

12:46:45

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановні наші виборці! Мене цей документ, який ми сьогодні ратифіковуємо, і суть його та, щоб долучити до уже тих попередніх підписаних документів між Україною і Грузією, підключити сюди ще рішення глав держав СНД.

Але я піднявся на цю трибуну для того, щоб сказати ось про що. Буквально ще кілька років тому ми думали про Грузію як про, даруйте мені, просто нещасну країну, яка потрапила в такі колосальні лещата, яка пережила, буквально, три громадянські війни знищувальні, які знищили її економіку, нищили, в принципі її народ нищили навіть нормальний настрій грузинської нації. Особливо остання війна, яка прокотилася і буквально підкочувалися її хвилі аж під саме Тбілісі. Здавалося б, що Грузія назавжди абсолютно застряла в тому минулому, давно минулому часі, буде постійно розбирати оці свої внутрішні конфлікти. А нам ще подавалося про те, що там опозиція уже буквально за крок до того, щоб перейти із опозиції у владу.

То ж на сьогоднішній день ми маємо дивовижну країну, яка, даруйте мені, що я так скажу, втерла носа буквально всім. Сьогодні є уряд молодий Грузії, в якому тільки двом міністрам 32 роки, а решта – на багато молодші. Це прийшли ті, можливо, чикагські хлопчики, але грузинського розливу, які позакінчували вузи за кордоном, які високоосвічені, які не корумповані. І сьогодні Грузія на такому колосальному підйомі. Пішли у Грузію сьогодні великі інвестиції. Все оце Причорномор’я сьогодні забудовується найсучаснішими, найновішими готелями.

Сьогодні справді реально, не так, як Партія регіонів у минулому році на папірці удвічі підняла заробітну плату своїм людям, а тепер забула навіки-вічно про це. Все, навпаки, ще зменшується заробітна плата за рахунок інфляції.

Але сьогодні, ви знаєте, абсолютно змінена міліція. Ми говорили якраз про українську міліцію. Прийшла абсолютна молодь…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Абсолютно нові прийшли люди. Міністерство внутрішніх справ збудовано буквально із скла, як доказ того, що це є абсолютно прозора структура. Ось, з кого нам треба брати приклад. Ще раз кажу, Саакашвілі доказав і Ющенкові, і нам, що може навіть така маленька країна дуже швидко піднятися, якщо там є демократія, якщо там є політична воля влади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція „Блоку Литвина”. Підготуватися Смітюху.

 

12:49:48

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, Народна партія, „Блок Литвина”. Цікава була пропозиція щодо чикагських хлопчиків. Але я не думаю, що Україна має йти по цьому шляху, бо Грузія має успіхи, що якраз прийшли не чикагські хлопчики, а грузинські хлопчики, точніше, грузинські патріоти. Я не думаю, що нам треба такий досвід переймати.

А що стосується змісту цього, що стосується змісту цієї угоди, то вона вигідна Україні перш за все. І значною мірою за допомогою того або завдяки тому, що в Україні присутня достатньо впливова грузинська діаспора. Як правило, і нашому Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин доводиться співпрацювати, доводиться  в гарному розумінні цього слова, представлена великою кількістю активних молодих  бізнесменів грузинського походження і громадян Грузії. І тому це якраз і є в гарному розумінні слова цей оплот, цей плацдарм, який можна використовувати Україні для розвитку стосунків з Грузією.

Я хотів би ще крім того, що Олег Григорович сказав, що це  буде сприяти товарообігу між Україною і Грузією додати, що це буде вже повноцінний вигляд або повноцінний режим вільної торгівлі, якого, на жаль, в Україні немає з багатьма іншими країнами, які б ми хотіли. Тому думаю, що немає жодних перешкод для нашого позитивного рішення. І стосунки в економічній площині з Грузією можуть бути певною мірою взірцем активізації і динамізму. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.

 

12:51:40

СМІТЮХ Г.Є.

Шановні народні депутати! Григорій Смітюх, Партія регіонів. На счет попереднього виступаючого, я вам скажу, а що Україна зробила за останні 5 років. Якщо Україна мала можливість і нічого не зробила, ми посилаємося на те, що в Грузії зроблено. То чому і хто заважав нам зробити в цьому плані хоча б якісь кроки, якими ми би гордилися або ми говорили, що ми це зробили. І ми це зробили, як дійсно країна, яка спроможна щось робити.

Інше питання. Ви знаєте те, що і говорив попередні рази, на жаль, немає статистики, безперечно, я передбачаю, що Україна, дійсно, має можливості більше, чим Грузія. Тому що Україна більша країна і сприяти можливості Україні для того, щоб мала можливості експертні краще – це буде позитивно для нашої економіки.

Разом з тим, звертаю увагу до Міністерства економіки, під час зустрічі     з населенням України зачастую говориться про те, що на Україні є дуже багато товарів, які не відповідають якості, або не відповідають марці, або країні походження. Це, в першу чергу виноробні вироби. Тому що багато є нарікань в тому, що вина, які під маркою „грузинських вин” не виробляються в тій кількості, в якій розповсюджуються на Україні. Ви пам’ятаєте, що в Росії це був скандал і Росія закрила, таким чином, щоб сурогат або підробка під грузинськими брендами, які мають світову, так сказать, світове значення не впливала на здоров’я наших людей.

Тому я би просив в цьому плані дійсно, щоб Україна приділяла увагу статистичним даним: скільки продається, скільки ввозиться. Це стосується, до речі, і води „Боржомі”, яка на Україні розповсюджується в кожному закладі громадського харчування, а на жаль, вона по статистиці, по моїм даним, не ввозиться в тій кількості, в якій вона розповсюджується. В мене виникає питання: де вона робиться, чому вона робиться і чи не є це сурогатом, який впливає на здоров’я наших громадян?

Що стосується угоди. Безперечно я її підтримую. І прошу колег підтримати  в плані тому, що Україні дійсно має можливості туди вийти на цей ринок, кавказький ринок і дати можливість нашим товарам зайняти достойне місце на ринку Грузії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили розгляд проекту Закону (реєстраційний номер 0173). Комітет вважає, що ця угода може бути ратифікована. В разі, якщо немає у вас заперечень, я ставлю на голосування пропозицію про схвалення проекту Закону про ратифікацію Протоколу між Урядом України та Урядом Грузії про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 9 січня 1995 року. Прошу голосувати.

 

12:54:40

За-330

Рішення прийнято.

Шановні колеги, нам треба зараз включити до порядку денного ряд питань, прошу вашої уваги.

Це про включення до порядку денного проекту Закону (реєстраційний номер 7208) про Кабінет Міністрів України. Це про включення до порядку денного. Прошу уваги!

Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону України, який вам роздано, про Кабінет Міністрів України (реєстраційний номер 7208). Прошу голосувати. Про включення до порядку денного. Що не робиться? Ми ж не розглядаємо, ми тільки включаємо до порядку… Ми тільки включаємо до порядку денного, що передбачено розкладом.

 

12:55:52

За-246

Законопроект включений до порядку денного. Тепер є підстави для продовження роботи над ним.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо орендних відносин (реєстраційний номер 7098). Прошу голосувати.

 

12:56:34

За-244

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розрахунків за природний газ та електричну енергію (реєстраційний номер 7115). Прошу голосувати.

 

12:57:07

За-225

Прошу уваги. Хто за те, щоб повернутися до розгляду цього питання, прошу голосувати. Повернутися до розгляду цього питання, прошу голосувати.

 

12:57:33

За-244

Повернулись до розгляду цього питання.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо  розрахунків  за природний газ та електричну енергію. Реєстраційний номер  7115. Прошу голосувати.

 

12:58:04

За-244

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про ринковий нагляд і контроль продукції. Реєстраційний номер 6694, 6694-1. Враховуючи ваше наполегливе прохання і навіть вимогу, я ставлю на голосування пропозицію про розгляд цього питання за скороченою процедурою.

Є дві пропозиції. Я поставив першу на голосування вашу. Не вашу, а потім буде ваша.

 

12:58:51

За-199

Рішення прийнято.

Доповідачі: представник Президента України у  Верховній Раді України Юрій Романович Мірошниченко і голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Королевська Наталія Юріївна. Будь ласка.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко – представник Президента України у  Верховній Раді України.

Президент України вносить на розгляд народних депутатів України проект Закону України про ринковий нагляд і контроль продукції. Цим проектом встановлюється правові та організаційні заходи здійснення ринкового нагляду та контролю продукції.

Метою законопроекту є подальше адоптація законодавства України до законодавства ЄС у сфері технічного регулювання. Основна проблема, з якою стикаються вітчизняні виробники – це численні органи з контролю, нагляду та інспектування. Для того, щоб ефективно конкурувати із зарубіжними виробниками і скористатися перевагами торгівельних можливостей від членства в СОТ важливо обґрунтувати та мінімізувати адміністративний нагляд і контроль наскільки це можливо.

Таким чином, ринковий нагляд не буде додатковою  системою державного нагляду та контролю у сфері господарської діяльності, а замінить існуючу систему державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил. Прийняття  Закону України про ринковий  нагляд і контроль продукції  дозволить запровадити в Україні дієву систему ринкового нагляду і контролю продукції відповідно до європейської та світової практики, посилити прозорість ринку продукції, введений  в обіг в Україні  забезпечити більш ефективну реалізацію права споживачів на безпеку продукції.

Зазначений    проект  закону підтриманий урядом та рекомендовано до прийняття у першому читанні Комітетом з питань промислової і регуляторної політики та  підприємництва.  Звертаю вашу увагу на те, що ми вже ухвалили у першому читання один Закон  про недопущення обігу в Україні небезпечної продукції. Вони йдуть разом, тому власне  є пропозиція підтримати цей законопроект у першому читанні  і скоротити терміни його  підготовки до другого читання …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. … з тим, щоб ми на наступний пленарний тиждень ці два  закони розглянули і врегулювали цю сферу. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка,  сідайте.

Наталія  Юріївна Королевська, будь ласка.  Михайло  Чечетов, будь ласка,  з цього приводу.  Як треба буде,  Ксенію Ляпіну попросимо.

 

13:01:51

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые  депутаты! Комитет рассмотрел два альтернативных законопроекта  и Закон Президента (6694), и авторский закон (6694-1). Нужно сказать, что Комитет по промышленной политике, действительно,  принимая решения,  никогда не ставит во  главу угла там политическую целесообразность, а прежде всего смотрит на содержание закона и его важность  принятия  для страны. Поэтому взвесив за и против и профессионально оценив оба законопроекта, комитет  поддержал  в первом чтении законопроект Президента  6694. И я предлагаю тоже самое: поддержать решение комитета, приняв в первом чтении законопроект 6694 президентский. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна. Ксенія Михайлівна, будь ласка, з приводу законопроекту 6694-1.

 

13:02:46

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги! Ксенія Ляпіна, партія „За Україну!” Шановні, ми розглядаємо законопроект, про який ми мріяли довгі роки. Насправді він розроблявся спочатку в Адміністрації Президента Ющенка. Потім, на жаль, не був підтриманий тою чинною коаліцією. Потім вносили народні депутати свій варіант. Зараз, на щастя, вніс Президент Янукович. І не зважаючи на те, що я політична в опозиції до Президента, тим не менш, законопроект, який насправді несе серйозну реформу, ми будемо підтримувати. Я розумію, що значно більше шансів підтримати є сьогодні у президентського законопроекту. Більше того, я була несподівано вражена тим, що багато позицій там відображені навіть більш сміливо і менш компромісно, ніж це ми зробили в нашому депутатському законопроекті.

Тому що це питання зміни докорінної, практично глибокої зміни нагляду і контролю за готовою продукцією в обігу насправді є сьогодні, ну, питанням номер один для всіх наших подальших зусиль у сфері реформування контролю за безпечністю продукції. І більше того, це сьогодні є каменем спотикання під час переговорів, які ведуться про зону вільної торгівлі з ЄС. Тому що застарілий спосіб контролю, який все ще у нас є, але дивіться, вже і Росія відмовилась від нього, я вже не кажу про Грузію, яка взагалі ліквідувала держстандарт як явище, відповідним чином відмовилась від застарілого способу контролю і так далі, насправді жодним чином це, до речі, не погіршило якість продукції в мережі роздрібній. А навпаки, воно сприяло тому, що налагоджуються інші сучасні системи ефективного контролю. Бо в контролі державному дуже важливо забезпечити його ефективність. А це значить, результативність і мінімальну вартість контролю.

Сьогодні, на жаль, той контроль, який діє сьогодні по…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да, будь ласка.

 

ЛЯПІНА К.М. ... по старому закону, відрізняється двома речами. Він дуже обтяжливий для підприємців, дорогий для держави і  насправді не гарантує потрапляння в мережі, дійсно, безпечної продукції. От якби всі вади, які є.

Законопроект, який пропонується, і один і другий, але й ми  підтримуємо президентський, бо він має більше шансів,  насправді, дійсно, дозволяє розраховувати на  побудову  систему контролю, яка буде необтяжливою, достатньо  оптимальної з точки зору витрат для  держави, і насправді дасть гарантії безпечності продукції у роздрібній мережі. Прошу всіх підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, прошу записатись на обговорення питання. Коли не буде,  будем голосувати. Будь ласка,  прізвища народних депутатів. Наталія Королевська, мікрофон, будь ласка.

 

13:05:58

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, оба законопроекта преследуют основную цель. 

И первая цель – это обеспечение прозрачности рынка и внедрение  норм, которые помогут установить  происхождение продукции, которая является  опасной или не соответствует требованиям.

Система государственного контроля сегодня  является крайне нерациональной. Контроль ведется  не за характеристикой продукции,  а за процессами ее производства. Это все равно, что готовить борщ, используя тухлое мясо, но при этом очень тщательно следить за процессом перемешивания и приготовления. Мало того, что нелогично и глупо  сегодня  происходит система контроля, и вмешательство в хозяйственную деятельность предприятия. Сегодня государственный контроль, к сожалению, выполняет  больше репрессивную функцию. Система надзора направлена на наказание предприятий,  вместо использования механизма государственного сотрудничества с органами представления бизнеса и внедрения системы   самостоятельного контроля со стороны  субъектов хозяйствования. Пора исправить ситуацию и вместо зоны надзора создать  в украинском экономическом поле  территорию взаимодействия, на что  и направлен  данный законопроект.

И  я считаю, что нам необходимо  поддержать  законопроект 6694 с  учетом предложений, которые были внесены в законопроекте 6694/1. И при подготовке данного законопроекта  ко второму чтению, я считаю,  мы  сможем выстроить систему надежного рыночного контроля и провести полностью систему реформы технического регулирования и сертификации, которая в Украине, к сожалению, действует еще за ГОСТами Советского Союза. Нам необходимо поменять систему помощи и поддержки наших товаропроизводителей защиты внутреннего рынка с системы тотального контроля и наказания, что позволит нам и защищать внутренний рынок от некачественной продукции и в то же самое время стимулировать наших отечественных товаропроизводителей, максимально увеличивать ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

13:08:09

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Я хочу подтвердить позицию своих коллег, что на заседании комитета принято решение о предложении принять за основу президентский законопроект, а отдельные положения законопроекта 6694/1 учесть в ходе доработки президентского законопроекта. Также предложение комитета три законопроекта 6694, 7064 и 6711, все эти три законопроекта в комплексе готовить ко второму чтению и в Верховной Раде рассматривать три законопроекта вместе, потому что они все направлены на систему реформирования сегодня технического регулирования и стандартизации в стране. Если мы эти три законопроекта разорвем в рассмотрении во времени, то мы можем принести гораздо больше вреда, чем пользы реформе, сегодня нашего... поддержки внутреннего рынка. И я думаю, что здесь представители Кабинета Министров нас полностью поддержат, потому что только три законопроекта вместе могут реально сегодня изменить ситуацию как на внутреннем рынке, так и систему сертификации стандартизации в нашей стране. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю, що Верховна Рада України підтримає таку пропозицію голови комітету, і, будь ласка, давайте готуйте ці три одночасно законопроекти на розгляд Верховної Ради України. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів. Потім буде виступати Ярослав Джоджик.

 

13:09:32

СМІТЮХ Г.Є.

Григорій Смітюх, Партія регіонів. Безперечно, що я підтримую розумну точку зору в тому плані, що якщо треба реформувати, то треба комплексно розглядати ці питання, які впливають на здоров’я або на життя нашого населення.

Відносно тої позиції, що при Радянському Союзі був державний контроль чи не був. Я скажу вам, був державний контроль, тому що при Радянському Союзі менше було всяких сурогатів, особливо харчової промисловості, що впливає на здоров’я людини, і менше люди хворіли, я так думаю, через це.

У наш час, на жаль, я не знаю статистики, яка би говорила про інше питання: що деякі підприємці хоча би публічно були висказались в тому або прийняти рішення, що вони позбавилися того чи іншого права випускати ту чи іншу продукцію через те, що вони порушують.

Чи може держава сьогодні обійтися без державного контролю або населення може без держвного? Безперечно, я за те, щоб державного контролю взагалі не було, при умові, якби суб’єкти господарювання, які випускають продукцію, дійсно ця продукція відповідала якості, яка би унеможливлювала негативний вплив на населення або негативний вплив на навколишнє середовища тощо.

На жаль, ми приєдналися до СОТ, ми відкрили кордони, ми зробили зони пріоритетного розвитку, ми віддали в приватну власність більшість галузей народного господарства – і, на жаль, в цьому хаосі відбулося те, що ми маємо на прилавках. Якщо ми з вами візьмемо тільки харчову промисловість, то ви знаєте, що більшість продукції, особливо молочної галузі, яка не відповідає стандартам, не відповідає нормам. Хто за це повинен відповідати? Чи може покупець змусити продавця забезпечити? Не зможе. А хто повинен це робити? Держава. І держава в цьому плані повинна посилити контроль, не шляхом збільшення контролюючих органів, а шляхом збільшення якості. Я за те, щоб менше було перевірок, але я за те, що, якщо перевірка знайшла ті чи інші недоліки, які впливають негативно на здоров’я або на життя населення, або природу, то вона повинна лишати цієї можливості цю організацію або цих людей займатися цими справами.

Тому тільки комплексний підхід за вирішення таких питань дасть можливість, дійсно, зрушити це питання з кроку, а не шляхом реформування або часткового перекидування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СМІТЮХ Г.Є. … або шляхом передачі з одної організації контролюючих органів на іншу організацію. І, таким чином, ніхто не знає, хто контролює, зате виробники, які доброякісно відносяться до виробництва продукції, знають, що їх позачергово, чергово любий орган може в любий час перевіряти і заважати працювати.

Прошу підтримати законопроект Президента України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ярослав Джоджик, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

13:12:09

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія. Підтримуючи наміри розробників проекту на покращання якості та безпеки продукції, звертаю увагу присутніх, що до редакції запропонованого законопроекту є ряд суттєвих зауважень, бо прийняття його в такому вигляді скоріше сприятиме погіршенню якості продукції на ринку. Проектом закону передбачається запровадження ринкового нагляду за продукцією, що вже розміщена на ринку України на предмет її відповідності виключно технічним регламентам. Слід зазначити, що на даний час технічні регламенти на продукцію в Україні, практично, відсутні і темпи їх розроблення дуже низькі. Виникає питання: як перевіряти продукцію на відповідність тому, чого немає? Відповідь напрошується сама, більшість продукції через відсутність технічних регламентів тривалий час не підлягатиме ринковому нагляду. Якщо не визнати на період до впровадження технічних регламентів обов’язковість стандартів, то за відсутності законів, інших нормативно-правових актів виникне юридичний провал у сфері регламентування вимог до безпечності та якості продукції, що призведе до насичення ринку України небезпечною, неякісною, фальсифікованою продукцією.

Крім того, законопроектом встановлюється перелік видів продукції, на які не поширюється дія закону, у тому числі, харчові продукти, харчові добавки. На зазначені види продукції існує спеціальне законодавство, яке вимагає здійснення державного нагляду за її виробництвом та обігом. Тобто для забезпечення вимог національного законодавства та європейських директив щодо запровадження ефективної системи ринкового нагляду за цією продукцією, необхідно створити додаткові органи ринкового нагляду, а це значне збільшення штату контролюючих органів і значне збільшення бюджетного фінансування. Прошу дати закінчити.

Я пропоную погодитись з Головним науково-експертним…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

13:14:18

ДЖОДЖИК Я.І.

Пропоную погодити з Головним науково-експертним управлінням і законопроект відправити на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень для повторного розгляду у першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершили розгляд питання. Прошу підготуватися до голосування.

Комітет пропонує прийняти за основу законопроект за реєстраційним номером 6694, тобто президентський, і в процесі підготовки до другого читання врахувати пропозиції, які були викладені в альтернативному законопроекті. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону України „Про ринковий нагляд і контроль продукції”, реєстраційний номер 6694.

 

13:15:28

За-251

Рішення прийнято. Шановні колеги, і одночасно доручення комітету підготувати ці законопроекти, щоб вони у пакеті винесли на розгляд у другому читанні. Немає?...  (Шум у залі)… Ми просимо…

По фракціях? Будь ласка. Да, одну  хвилинку: Партія регіонів – 172, Блок Тимошенко – 0, "Наша Україна–Народна самооборона" – 17, комуністів – 27, "Блок Литвина" – 20,   позафракційні – 15.

Я просив би комітет оперативно провести роботу…  (Шум у залі) Що? І три разом законопроекти винести на розгляд у другому читанні. Комітету є таке доручення, хай працює. Юрій Кармазін, будь ласка, мікрофон.

 

13:16:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, шановний Володимир Михайлович! На превеликий жаль, ви вчергове не дослухалися  до науково-експертного управління, до голосів тих депутатів, які говорять, що це зараз – знищення власної української економіки. То я хочу, щоб ви знали, ви проголосували за закон, який дозволяє сьогодні завозити безконтрольно харчові продукти, добавки, ароматизатори, дієтичні добавки, продукти тваринного походження, спирт, алкогольні напої і все інше, і все це буде довгий час, поки не буде здійснено і  не зроблено технічних регламентів, буде не охоплено цим ринковим наглядом, що призведе до насичення споживчого ринку неякісною і небезпечною продукцією.

Тому, шановні народні депутати, коли ви будете працювати над комплексом трьох законів пам’ятайте про те, що є в нас ще село, які хочуть зараз знищити заради однієї цілі: щоб продати землі несільськогосподарського призначення.  Це одне і те ж, що сьогодні робиться. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропоную вашій увазі проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення (щодо доповнення санкцій стягненнями у формі громадських робіт). Реєстраційний номер 6634. Є пропозиція розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

13:18:05

За-200

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра внутрішніх справ Лазарев Анатолій Анатолійович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Шемчук Віктор Вікторович. Прошу голову комітету, хто буде від комітету доповідати.

Будь ласка.

 

ЛАЗАРЕВ А.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення (щодо доповнення  санкцій таким видом стягнення, як громадські роботи), який підготовлено  МВС України на виконання доручення уряду від 14 серпня 2009 року.

Актуальність внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення викликано тим, що санкції за вчинення окремих правопорушень лише через штрафи, які до речі, на сьогодні досить незначні – від 51 гривні до 255. І в той же час накладають суттєвий тягар на сімейний бюджет, що нерідко призводить до вчинення правопорушень, а інколи до злочинів у сімейному середовищі, не виконують функцій перевиховання правопорушника та попереджень нових правопорушень, які закладені в основу адміністративної відповідальності.

Так за 8 місяців поточного року задокументовано 776 тисяч 827 адміністративних правопорушень. З них відносно осіб повторно – майже 80 тисяч. На сьогодні на правопорушників всього накладено штрафів у розмірі 1 мільйон 43 тисячі гривень. Проте стягнуто лише 51,1 відсотка. У першу чергу така ситуація зумовлена соціально-економічними проблемами та іншими негативними соціальними явищами, наприклад: відсутність роботи, низька заробітна плата тощо.

Тому проектом пропонується посилити адміністративну відповідальність за такі правопорушення шляхом доповнення їх санкцій таким видом адміністративного стягнення як громадські роботи. Це сприятиме перевихованню і посиленню впливу на правосвідомість правопорушників,  примушуючи їх у такий спосіб відшкодувати шкоду, задану громадським інтересам, та дозволить запобігти вчиненню зазначеним особам нових правопорушень. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Володимир Романович. Будь ласка, рішення комітету. Сідайте, будь ласка.

 

13:20:28

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, Партія „За Україну!” Шановний пане Голово! Шановні колеги! У листопаді 2008 року, коли ми ухвалювали Закон про посилення відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, в Україні було запроваджено нове стягнення: адміністративні громадські роботи. Воно активно і призначається, застосовується і виконується.

На сьогодні уряд запропонував доповнити цим видом покарання - громадськими роботами – дрібне хуліганство, порушення насильства в сім’ї, злісна непокора законним вимогам працівникам міліції. Заступник міністра внутрішніх справ доповів про те, що штрафи, як правило, незначні і, як правило, не виконуються. Штраф виплачується із бюджету сім’ї, а не відбувається особисте покарання правопорушника. Тому уряд і пропонує до трьох статей, до тих видів покарання, які у цих статтях передбачені додати: „або виправні роботи на терміни, які визначені у загальній частині Адміністративного кодексу”.

І шановні колеги, комітет підтримує законопроект, і Адаме Івановичу, ви знаєте, що Конституційний Суд ухвалив нову Конституцію України, то я не знаю чи сьогодні нам можна було б ставити питання про ухвалення в цілому цього закону, бо тут немає що доповнювати – а це кодекс все ж таки. Дякую за  увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Якщо є потреба обговорювати його, прошу записатися на обговорення.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Так, Андрій Шкіль, мікрофон, будь ласка.

 

13:22:20

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Ну, це звичайно вагома робота уряду у боротьбі зі злочинністю в Україні запропонувати, як вид стягнення - громадські роботи. Це оцінюю якість і все решта. Хоча зрештою це навіть дивно, що уряд, який запроваджує тоталітарну систему і підтримує разом з нинішнім Президентом в Україні, з одного боку намагається декриміналізувати Кримінальний кодекс. Це непогано, дивно і непослідовно, але тим не менше я вважаю, що вартувало би підтримати, таким чином, давши можливість, ну, я не знаю, якщо не виправитися, то принаймні допомогти заробити кошти тим чиновникам, які запускають смачно руку у Державний бюджет України. Тому що я ж думаю, для цього ж до влади приходили вони. Для цього боролися вони зараз за те, щоби ліквідувати конституційний порядок в Україні, запровадивши хаос, і незрозуміло те, що відбувається в країні.

А так, як кажуть, по темі більш детально, то хочу сказати, що загалом зараз, розуміючи, що буде тотальне переслідування і засобів масової інформації, і опозиції, то звичайно ми, як опозиція маємо підтримати декриміналізацію Кримінального кодексу, бо згідно нього ви будете нас і переслідувати. Хоча не забувайте, що все воно в житті міняється, змінюється, тому я б рекомендував нинішній більшості, недавно сформованій, підтримати також цей законопроект. Воно в житті пригодиться. Бо не завжди вам бути при владі, як би ви там собі 15 чи 20 років не намірили. Ну, я думаю, що це вартувало би підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бевз, фракція Партії комуністів.

 

13:24:08

БЕВЗ В.А.

Шановні колеги, є прохання: давайте говорити будемо по суті того чи іншого законопроекту, а не вкидати тут політичні лозунги – це перше.

Що стосується самого законопроекту, то взагалі-то він ніякого відношення до тези про „декриміналізацію” відношення немає, якщо говорити професійною мовою, а не політичною.

І третє. Законопроект на часі. Він необхідний сьогодні. Більше того, він реалізує самий головний принцип – це принцип невідворотності покарання.

І останнє. Я хотів би просити всіх наших колег підтримати пропозицію уряду щодо цього законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.

 

13:24:57

СМІТЮХ Г.Є.

Шановні колеги, я взяв слово з приводу цього законопроекту, тому що я рахую, що рішення цього, підтримка цього законопроекту не вирішує по суті проблеми, яка є в нашому суспільстві. Ви знаєте, що статистика річ така конкретна і вона має всі підстави говорити про те, що Україна опинилася на межі того, що вже її критична норма споживання на одну людину кількості спирту, який виробляється або завозиться в країну. І держава в подальшому не може зволікати в плані того, щоб не втручатися в це питання, тому що цифри, які навів заступник міністра, говорять про те, що тільки була укладено більше мільйона протоколів і стягнуто відповідно штрафних санкцій за те, що споживали спиртні напитки або находилися… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я прошу вас заспокоїтися.

 

СМІТЮХ Г.Є. … 6634.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це про громадські роботи, це не …….

 

СМІТЮХ Г.Є. Про громадські роботи, безперечно. Безперечно про громадські роботи, про громадські роботи. тому що, якщо ми даємо судам або даємо правоохоронним органам, щоб приміняли, або не тільки штраф, а й приміняли і санкції у виді примусових робіт, то я про це і кажу, що, якщо ми даємо можливість, то треба розглянути, а що відбувається в цьому плані в сім’ї. І чи доцільно, чи недоцільно. І проблема, яка стосується запровадження адміністративних покарань у виді розширення їх по, в спосіб, потребує суттєвої, так сказати, державної… розгляду цих проблем, які є в суспільстві нашому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

 

13:27:07

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Я звертаюсь до громадян наших, щоб вони знали, що суть доповнення до чотирьох статей – 173 і 173.2, 178 і 185 полягає тільки в доповненні санкції новим видом стягнення таким як „громадські роботи”. Ніякого відношення не до криміналізації, ні до посилення відповідальності як написано в назві, цей законопроект немає. Це перше.

 Друге. Цей законопроект я б посоромився на місці Азарова підписувати від імені великого уряду. Чому? Чому посоромився б? Я звертаюсь до тих хто не вміє себе вести, кричить тут. Значить через те, що це є плагіат. Попередній уряд підготував цей законопроект і це повністю калька з нього, навіть одної коми не поміняли. 15 жовтня 2009 року номер 5231. Тому той, хто кричить, подумайте, будь ласка,  чи розумно ви кричите.

І наступне. Шановні народні депутати! Я неодноразово наголошував на тому, шановний Володимире Михайловичу, що нам треба покінчити з тим, що ми витрачаємо час у парламенті, у великому парламенті, бо це - конституційний орган, якому надали громадяни України право себе представляти, хоча хочуть його принизити зараз рішенням Конституційного Суду, де судді вийшли за межі своїх повноважень. Я наголошував на тому, що вже давно внести нові, абсолютно нову редакцію Кодексу про адміністративні правопорушення. Це перше.

І друге. Я наголошую увагу і Служби безпеки,  і МВС,  і Президента як гаранта Конституції на те, що треба займатися серйозними справами. Наприклад, в Харкові затримують одного хлопчика, сина одного начальника великого який ще зараз працює,  120 тисяч таблеток трамодолу. Суд відпускає його.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я завершую. Суд відпускає цього чоловіка, який за 120 тисяч таблеток трамодолу  для травлення наших дітей. Тому корупцією треба займатися отак серйозно і викорінювати там.

Цей    закон приймемо чи не приймемо нікому від цього легше не стане. Можемо прийняти, але  я прошу дати доручення все-таки підготувати новий варіант. І думаю, що це буде також швидко зроблено Лавріновичем, як зміни до Конституції, в той же день, коли прийняв Конституційний Суд. Дякую.        

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Зарубінський. Одна хвилина, будь ласка.

 

13:30:00

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Шановні колеги,  вимушений взяти слово тільки з однією причини, бо у мене текст цього закону, розумієте. А у тексті немає дуже багато того, що було під час обговорення, очевидно, буває так. А ось  у самому  законопроекті є абсолютно правильна посилка. Там  на  альтернативу, як альтернативна форма штрафу і виправним роботам до деяких видів правопорушень передбачаються  ще громадські роботи. Ось у чому суть. Правильно  це чи не правильно?  Правильно абсолютно. І не тільки тому, що громадські роботи як міра покарання, а точніше  виховання, а ще і відновлення того, що  людина скоїла, щось розбила,  телефонну  будку і так далі є абсолютно  коректно  і використовується у багатьох країнах. Тому  абсолютно  правильний законопроект, треба просто читати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,    обговорення  питання завершено.

Ставлю на голосування  пропозицію комітету про прийняття за основу проекту  Закону   про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення (щодо доповнення санкцій стягненням у формі громадських робіт) (реєстраційний номер 6634). Прошу голосувати.

 

13:31:26

За-262

Рішення прийнято.

Шановні колеги,  давайте порадимося.  Тут звучала пропозиція, що можна було б його прийняти… (Шум у залі)  Одну  хвилиночку, в цілому як закон. (Шум у залі)  Є зауваження, шановні колеги, я не можу. Давайте поставимо… Є зауваження у Юрія Кармазіна.

Шановні колеги,  я поставлю на голосування пропозицію про доручення комітету підготувати його  до  розгляду у другому   читанні за скороченою процедурою. Прошу голосувати: за  скороченою процедурою до другого читання.

 

13:32:19

За-243

Ми рішення прийняли.

Шановні колеги! Пропоную вашій увазі проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (щодо імпорту та експорту спирту). Реєстраційний номер 6379. Пропозиція розглядати це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

13:32:57

За-205

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра фінансів Кравець Андрій Миколайович. Співдоповідач – Голова Комітету з питань податкової та митної політики Хомутиннік Віталій Юрійович. Будь ласка. Шановні колеги! Кабінет Міністрів прислав лист. У зв’язку з тим, що у відрядженні перебуває, просять, є документ. Будь ласка, де доповідач? Хто доповідач?

А, я переплутав, це ж… Зараз шукаємо лист, шановні колеги. Будь ласка, доповідайте, ми зараз знайдемо. А, шановні колеги, я перепрошую! Це проект Закону про внесення змін до Закону України про державне регулювання, ну, цей закон я начитав. Доповідатиме заступник міністра аграрної політики Скорченко Анатолій Федорович. Я перепрошую, я не той папірець прочитав. Да, да.

 

СКОРЧЕНКО А.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Міністерством аграрної політики розроблено даний проект закону з метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства терміну спирт коньячний і плодовий та конкретизації умов видачі підприємствам ліцензій на право імпорту та експорту спирту коньячного і плодового. Суть проблеми. У Законі України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, прийнято 19 грудня 1995 року, визначено термін  спирту коньячного та умови його витримки з використанням деревини дуба, сприт коньячний, спирт, отриманий шляхом переробки коньячних виноматеріалів за спеціальною технологією для подальшої багаторічної витримки у контакті з деревиною дуба, що дає можливість виробнику збільшувати естрактивність   коньячних спиртів та коньяків шляхом додавання подрібненої деревини дуба, дубового грануляту та інших подібних речовин, що розцінюється, як  фальсифікація коньяку України.

У зв’язку з тим, що багато виробничників звертаються за роз’ясненням, за різним тлумаченням цих термінів,  і враховуючи, що Закон України „Про виноград та виноградне вино” від 16 червня 2005 року та відповідним національним стандартам  від 2 січня 2008 року  визначені умови витримки спирту коньячного саме у дубовій тарі або нержавіючих чи  мальованих ємностях з дубовою клепкою (вибачте, це такий офіційний технологічний  термін) для виробництва ординарний коньяків України, вітчизняному виробнику, дійсно, важко зрозуміти, яким законом користуватися при  виробництві коньяків.

У зв’язку з такими    різними  визначеннями терміну спирту коньячного Мінагрополітики пропонує  підтримати розроблені зміни. Крім того,  з метою конкретизації умови видачі підприємствам ліцензій на право імпорту та експорту спирту коньячного і плодового та критерії визначення  цих підприємств законопроектом також запропоновано доповнити…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СКОРЧЕНКО А.Ф. Завершую. Що здійснювати імпорт та експорт спирту коньячного і плодового мають право суб’єкти господарювання , що мають ліцензію на виробництво спирту  коньячного та плодового, отже, виключно виробники.

Прошу  вас підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Від комітету у нас Хомутинник Віталій Юрійович, голова Комітету, прошу.

 

13:36:59

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний головуючий, шановні колеги, комітет розглянув законопроект про державне регулювання  виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового  (реєстраційний номер 6379), поданий Кабінетом Міністрів  України. Доповідачем доведені до вашої уваги загальна характеристика цього документу, тому я достатньо стисло.

По-перше, законопроектом регулюються технічні умови переробки коньячних виноматеріалів, і доповідач розповів, які саме технічні умови.

По-друге, законопроектом запропоновано здійснювати імпорт та експорт спирту коньячного і плодового виключно виробникам спирту коньячного і плодового, які мають відповідну ліцензію на виробництво.

І, по-третє, мати цим виробникам відповідну ліцензію на експорт та імпорт.

Комітет за підсумками розгляду даного законопроекту рекомендує Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будемо обговорювати. Чи спирт – тема зрозуміла? Прошу записатись. Кармазін небайдужий. Будь ласка, Ольга Боднар.

 

13:38:31

БОДНАР О.Б.

Прошу передати слово колезі Лемзі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лемза, будь ласка, Лемза.

 

13:38:39

ЛЕМЗА В.Д.

Лемза, „Блок Юлии Тимошенко”. Вопрос такой возникает. То, что усиливаются требования к таре, которая, безусловно, повлияет на качество виноматериала, это понятно, дубовая клепка или дубовая бочка. Но возникает вопрос, как это будет контролироваться у импортеров? Предусмотрен механизм этот или нет? Что будут они нам завозить, и будет ли это соответствовать нашим требованиям?

Второе. По вопросу введения и стоимости лицензии. Не совсем понятна суть этой лицензии. Если это просто регистрационный сбор или это, так сказать, вид зарабатывания денег при объемах, которые надо ... Мы считаем, что это достаточные объемы. 780 гривен непонятно, что оно делает. И то ли это регулирующий уравнительный механизм, и защищаем мы в данном случае нашего производителя или нет?

И последнее. Закон, если он будет принят, вступает с момента его принятия. И продуман ли механизм, если мы его примем до конца года, как будут решать вопрос лицензирования все те импортеры или экспортеры, которые сегодня не имеют таких лицензий?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Аржевітін.

 

13:40:07

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін. Я зараз передам слово Кармазіну. З’ясувалося, він кращий спеціаліст по спирту, як я.

Єдине, хотів сказати, що дуже добре, що ми не об’єднали два комітети: податковий і банківський, - тому що, уявляєте, як важко розглядати тему спирту – і тут же розглядати грошово-кредитну політику країни.

Пане Юрію, я вам слово передаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам передали слово. Будь ласка.

 

13:40:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Я дякую колезі Аржевітіну. І хочу сказати наступне.

Шановні народні депутати, корінь цього закону ось тут закопаний: внесення змін до абзацу четвертого статті першої Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. Пропонується зараз визначати, що „спирт коньячний – це спирт, отриманий шляхом переробки коньячних виноматеріалів за спеціальною технологією для подальшої багаторічної витримки у дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємностях з дубовою клепкою”.

Шановні народні депутати, всім очевидно, що, якщо спирт готується в нержавіючих чи емальованих ємностях, то це вже є не коньяк – це є вже бурда. Нам пропонується це сьогодні узаконити.

Я при цьому не проти того, щоб вносились зміни до інших статей, але хочу вам сказати, що переді мною і висновок Комітету з питань податкової та митної політики, а там цікава річ написана, яку ми не почули тут з трибуни. Я процитую цю річ: „Комітет, загалом підтримуючи необхідність прийняття цього законопроекту, висловив застереження щодо запропонованого проектом визначення терміну „спирт коньячний” в частині застосування при багаторічній витримці такого спирту, окрім дубової тари, також і нержавіючих чи емальованих ємкостей з дубовою клепкою, що може позначитися на якості коньяку України. Це питання має бути додатково обговорене при доопрацюванні до другого читання.

А від себе скажу, це повністю ще угробить експортні можливості українців і невідомо, як буде впливати на їх здоров’я. Тому я закликаю вас такі речі, не вносити так зміни, бо скоро ми невідомо будемо що їсти, пити і все інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Сухий, мікрофон з місця.

 

13:42:53

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановні колеги, чому я записався проти цього законопроекту? Бо ще зовсім недавно, я точної дати не пам’ятаю, але це було весною, чи влітку 2009 року, коли ми з вами вносили зміни до законопроекту про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, коньячного і тому подібне, де було скасовано, скасовані ліцензії імпорту, експорту на спирт. І ми тоді з вами, пам’ятаєте, про що говорили? Про необхідність підняття конкурентноздатності наших спиртових заводів. Мене зацікавила фраза, чому я, власне, записався і це не моя тема, це ніби не соціальна політика. Виробничники звертаються з питаннями… виробничники спирту, в тому числі в Тернопільській області, звертаються з одним питанням: на якій підставі державний концерн „Укрспирт” створює штучні перешкоди для реалізації вже готової продукції? На якій підставі колишні самостійні промислові підприємства позбавлені права статусу юридичної особи? А це право забрав на себе один державний концерн „Укрсприт”. Про які ліцензії ви говорите? Хто візьме ліцензію на імпорт та експорт, коли вони не є юридичними особами? Цей законопроект або був написаний ще за царя Панька, або потрібно його зараз переглянути, про що, власне кажучи, іде мова.

Шановні колеги – народні депутати, я дуже сподівався, що розгляд цього законопроекту дасть нам підстави взагалі поговорити, що відбувається в нас в цій колись золотій галузі? Це та галузь, яка може перетворити Україну в Кувейт. Де біоетанол? Де законопроект про добавки, біодобавки? Де біодизель? Все це зависло у повітрі і нікому не потрібно. Подивіться, навіть, пан Шкіль і той здивований, зачудований і він обурений таким підходом державного концерну „Укрспирт”, я нагадаю його прізвище, аби він мав можливість виступити і загострити  наше питання на тому, що цей законопроект потребує, якщо навіть в першому читанні, доопрацювання у другому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозиції… (Шум у залі) Репліка буде після голосування, не збурюйтесь, ви нам треба ще здоровий.

Ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу у першому читанні законопроекту за номером 6379 про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, кон’ячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (щодо імпорту та експорту спирту). Прошу голосувати.

 

13:45:47

За-235

Дякую, прийнято. Будь ласка, мікрофон Шкіля.

 

13:45:52

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Адам Іванович. Але голосування відбулося, і воно з передбачуваним результатом було, це зрозуміло. Але дві є позиції, дві репліки.

Ну, репліка перша, я хотів би наголосити, щоб ми розуміли, що коньяк виробляється у Франції у провінції Коньяк, а у світі це називається бренді, тобто брендові спирти, і про це треба говорити. І я собі не уявляю, щоб у провінції Коньяк виробляли коньяк з якоюсь клепкою в алюмінієвій тарі. Це тільки у нас в Україні можуть придумати щось подібне.

І до пана Сухого я хотів би все ж, що треба звертати увагу не до опозиції, а до тієї влади, яка зараз руйнує спиртову промисловість в Україні. Я цілком погоджуюсь у тому, що зараз та промисловість, яка давала прибуток і роботу українським виробникам і робітникам, зараз нинішнім урядом руйнується в угоду невідомої якості спиртам, які будуть завозитися без жодних обмежень в Україну. Оце є найголовнішим у цьому законопроекті. Я не знаю, як там з клепкою, дубовою чи ні, але точно без клепки пропонувався цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Головне, щоб був хороший коньяк. Розглядається проект Закону за номером 7034 про внесення зміни до статті шостої Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Є пропозиція розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

13:47:30

За-218

Рішення прийнято.

Доповідає заступник міністра Кравець Андрій Миколайович. Від комітету Полунєєву підготуватися.

 

КРАВЕЦЬ А.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Проектом Закону України "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” пропонується на період підготовки та проведення фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні  дозволити банкам до 30 листопада 2012 року відкривати поточні рахунки УЄФА.

На сьогодні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” не дозволяє іноземним юридичним особам відкривати банківські рахунки без створення місцевого представництва.

Згадане доповнення до статті 6 зазначеного закону України обумовлено, перш за все, необхідність законодавчого закріплення можливості відкриття УЄФА поточних рахунків в українських банках без створення в Україні  постійного представництва. Прийняття законопроекту  створить необхідні умови для продажу та розповсюдження УЄФА квитків на матчі фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Проект закону з урахуванням усіх висловлених зауважень було доопрацьовано Комітетом Верховної Ради  України з питань банків… з питань фінансів та банківської діяльності, враховані всі зауваження. Тому я просив б підтримати доопрацьований законопроект та прийняти його у першому читанні та в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка. Прошу, секретар Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Полунєєв Юрій Володимирович.

 

13:49:47

ПОЛУНЄЄВ Ю.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Рішенням Комітету з питань фінансів і банківської діяльності від 08.09.2010 року рекомендовано  Верховній Раді  України прийняти за основу  та в цілому проект  Закону України про внесення зміни до статті 6 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів” (реєстраційний номер  7034).

На  засіданні комітету було досягнуто згоди запропонувати нову узгоджену  із Національним банком України   редакцію, яка б у повній мірі більш чітко  окреслювала мету внесення цього  законопроекту. Тому я   хочу запропонувати   підтримати рішення  комітету і пункт  6.1 статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" доповнити  абзацом такого змісту: „На період підготовки та  проведення фінальної частини Чемпіонату  Європи  2012  року  з футболу  в Україні  банки мають право  до  30 листопада  2012 року  відкривати  поточні рахунки UEFA”.

Комітет просить підтримати  зазначений  законопроект із запропонованою редакцією у першому  читанні  та в цілому.  Він узгоджений  без зауважень з Міністерством фінансів, з  Міністерством економіки, Державним   комітетом  з фінансового моніторингу із   зауваженнями, які враховані Державною податковою адміністрацією. Пропозиції   Національного банку  враховані повністю.  Прошу шановних депутатів підтримати цей важливий законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У мене тільки виникає запитання: для чого ми удосконалили закон, не удосконаливши його? Тут   було   конкретно сказано, які рахунки  можуть відкривати. Ви пропонуєте  забрати це, так?  

 

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Так.  Справа у тому,  Адам Іванович, що   згідно із   Законом   „Про платіжні системи  та переказ  коштів”  запровадження норм, які визначають режим функціонування рахунку,  тобто чіткий  перелік операцій, не відповідає саме… цьому закону. Тому  пропонується  не регламентувати, які  операції. Операції  в рамках чинного законодавства. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо обговорювати? Так, хто, крім Аржевітіна, хоче ще взяти участь в обговоренні? Немає? Тоді, будь ласка, Станіслав Аржевітін.

 

13:52:23

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати! Дійсно, законодавча ініціатива є слушною. Тому що ми повинні зробити все для того, щоб зробити сприятливі умови в тому числі і в фінансовому секторі для того, щоб провести вдало цей чемпіонат Європи з футболу. Звичайно, це нові інвестиції. Звичайно, це нові, новий імідж країни, це нова радість. Але я хотів би зазначити, що подібні норми повинні бути як виключення. Тому що, якщо ми відкриємо шлюзи для багатьох інших нерезидентів, я думаю, що це ми порушимо ту систему міжнародних переказів, яка існує.

Власне кажучи, у мене була попередня редакція і я хотів голосувати проти, ну, вірніше, в першому читанні, де було зазначено, що дозволяється відкривати рахунки, дозволяється продавати пакети гостинні і є різні слова, які не зрозуміло, як тлумачити. Наприклад, різні послуги, операційні витрати. Ну, в разі, якщо ми знімаємо цю редакцію і обмежимось виключно тим, що дозволяється відкривати поточні рахунки і крапки. А відповідно до Закону про Національний банк, саме Національний банк визначає порядок здійснення таких рахунків, звичайно, якщо Національний банк здійснить і розробить цей порядок, то я думаю, що можна прийняти в редакції, в короткій редакції – відкривати поточні рахунки. Крапка. Без розшифровки оцих пакетів, незрозумілих послуг, незрозумілих операційних витрат.

Тому я пропоную підтримати таку нову редакцію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Ми обмінялися думками. Я думаю, що ви вже з радістю прочитали останнє рішення УЄФА про те, де будуть відбуватися матчі. І що головне, що те, що заплановано було для України, ми одержали, навіть більше. У Києві буде проведено фінал чемпіонату. І дай би бог, якби ще в цьому фіналі збірна України грала, - ціни нам з вами не було б.

Тому давайте підтримаємо Євро-12. І я пропоную, я пропоную в редакції, яку запропонували від імені профільного комітету з узгодженням з усіма органами, які тут називались, прийняти в цілому як закон.  7034 – проект Закону про внесення зміни до статті 6 Закону України  „Про  платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Голосуємо.

 

КАРМАЗІН Ю.А. (Із залу) Не можна в цілому як закон, вносилось з голосу, Адаме Івановичу.

 

13:55:13

За-242

Закон прийнято.

Є зауваження в Юрія Анатолійовича, послухаємо його.

Мікрофон, Кармазіна, будь ласка.

 

13:55:25

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Ми зараз приймемо рішення з голосу. При чому з порушенням Закону про Регламент Верховної Ради, який передбачає прийняття в першому читанні. У мене були застереження, були застереження в інших депутатів і ви знаєте, що навіть Головне наукове управління написало, що „за результатами розгляду цей закон може бути прийнятий за основу з урахуванням зауважень і  пропозицій”. Ні ті зауваження, ні моє право як народного депутата України, бо, і по старій Конституції, і по новій Конституції у народного депутата є право вносити свої поправки як  суб’єкта законодавчої ініціативи.

Тому шановний Адаме Івановичу, ви зараз обмежили мої права як народного депутата і я прошу вас повернути мені право мати право внести поправки. Верніть, Адаме Івановичу. І тому  скасуйте те, що ви сказали, що це тільки перше читання. І все. І давайте цивілізовано будемо думати, що мають платити, і податки і так далі іноземні банкіри, нічого тут жирувати …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наживайте собі ворога в особі вболівальників футбольних. Закон прийнято. На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. О 16 годині продовження роботи.