ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

07 жовтня 2010 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, приготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:00:33

Зареєструвалися картками в сесійній залі 382 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 6 жовтня 2010 року. Розглянуто 31 питання порядку денного, за результатами розгляду прийнято 3 постанови, 3 законопроекти прийнято за основу, 19 законопроектів та 8 проектів постанов відхилено.

Шановні народні депутати, сьогодні день народження у наших колег Коржева Анатолія Леонідовича і Уколова Віктора Олександровича. Прошу привітати їх і побажати їм міцного здоров’я і плідних успіхів в роботі! (Оплески)

Шановні колеги, оголошую до розгляду питання про проект Закону про Кабінет Міністрів України. Реєстраційний номер 7208. Доповідач – Міністр юстиції Олександр Володимирович Лавринович. Співдоповідач – голова тимчасової спеціальної комісії Адам Іванович Мартинюк. Будь ласка.

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати України! Вашій увазі пропонується проект Закону в новій редакції про Кабінет Міністрів України, розроблений відповідно до рішення Конституційного Суду України, яким покладено обов’язок приведення актів нормативно-правових всіх в країні на органи державної влади.

Кабінет Міністрів України здійснив перший крок і пропонує Верховній Раді України ухвалити рішення відповідного до чинної Конституції України і привести закон, яким керується Кабінет Міністрів у відповідність до Конституції України в редакції від 28 червня 1996 року. Зміни, які передбачаються, вони випливають з тексту Основного закону, вони стосуються способу формування Кабінету Міністрів України, призначення Прем’єр-міністра України, призначення міністрів України, їх звільнення, відправлення у відставку, способу прийняття рішень Кабінету Міністрів України, взаємодії Кабінету Міністрів з іншими органами державної влади, зокрема з парламентом, з Президентом, з Рахунковою палатою з іншими органами, які функціонують в Україні. Ці зміни підготовлені, стосуються того, яким чином ухвалюються акти, яким чином вони можуть змінюватися, скасовуватися. Це стосується процедури роботи Кабінету Міністрів, а також обов’язків, які покладаються на членів уряду.

Окрім того, пропонується ухвалити також зміни до інших законів України, в яких передбачені повноваження Кабінету Міністрів України, які сьогодні відповідно до Основного закону мають переходити до компетенції глави держави. Ці пропозиції сьогодні були розглянуті спеціальною комісією, яку створив парламент. Під час розгляду були внесені пропозиції про деякі редакційні правки до запропонованого закону, а також щодо того, щоб окремо можна було розділити Закон про Кабінет Міністрів і зміни, які вносяться до 32 інших законів України. Після розгляду в такому форматі буде пропозиція, щоб ми сьогодні в цілому визначилися щодо запропонованого проекту закону. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доповідь завершено. Прошу записатися на запитання до Міністра юстиції, Олександра Лавриновича. Будь ласка. Проводиться запис. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Володимир Бондаренко, фракція „БЮТ”.

10:05:04

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Реформи і Порядок”.

Пане Олександр! Нещодавно на „Українській правді” я прочитав досить серйозний аналіз нашого колеги Анатолія Гриценка стосовно цього законопроекту. Сам законопроект, очевидно, повинні ми затверджувати, але ті застереження, які там висловлені, вони дійсно викликають тривогу. Ну, зокрема, раніше при Президентові Кучмі хоча би якимось чином пояснювали причини звільнення тої чи іншої посадової особи в Генеральній прокуратурі, в Службі безпеки України. Тут написано ряд причин та інше. Як ви ставитесь до того, щоб повністю, практично без пояснення законодавчому органу, надається право Президентові вершити долю цілої низки служб. І багато інших питань, із якими ви, очевидно, знайомі. Будь ласка.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Безперечно, я ознайомлений з усіма питаннями, які регулюють ці проекти, які пропонуються до вашого розгляду. Що стосується підстав для звільнення Генерального прокурора, те, що додано також інші обставини окрім тих, які перелічені в чинному сьогодні законі, це питання, які стосуються окремих ситуацій, які виникають в процесі роботи прокуратури. І, коли сьогодні я навів приклад про рішення, яке ухвалювали стосовно Генерального прокурора якраз при Президенті Леоніду Даниловичу Кучмі, якого ви згадали, коли на підставі рішення Антикорупційного комітету було прийнято рішення про звільнення Генерального прокурора України, це є, от, яскраве свідчення того, що можуть виникати ситуації і обставини, які сьогодні не містяться в законі про прокуратуру. І я думаю, що ці обставини є серйозними підставами і для того, щоб ухвалювати таке рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Боднар передає право на постановку запитання Анатолію Матвієнку. Мікрофон, будь ласка. Фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

10:07:16

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, блок „Наша Україна – Народна самооборона”. Олександр Володимирович, три запитання, якщо можна, коротко дайте відповідь.

Венеціанська комісія отримала доручення Парламентської асамблеї і рішення, яке вона винесла – невідомо, але якщо це рішення буде категоричне з точки зору правового механізму реалізації повернення до Конституції редакції 1996 року, чи бачите ви і, які наслідки поведінки Міністерства юстиції, Президента, якого ви представляєте, і Кабінета Міністрів?

Друге запитання. Я так і не зрозумів, ці два закони, які сьогодні хитро виписані в так званих Перехідних і Прикінцевих положеннях, вони розділяються, чи ви пропонуєте їх розглядати одночасно, поскільки такого ноу-хау ще не знав світ і парламент в тому числі.

І друге. Ви сказали репліку, що сьогодні (третє, вірніше), що сьогодні ви пропонуєте прийняти в цілому. Я вчора тільки отримав цей законопроект. Я не розумію, як у відповідності з процедури мої…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть питання, будь ласка.

10:08:31

МАТВІЄНКО А.С. ... мої поправки і пропозиції можуть бути враховані. І чому ви забираєте у мене таке право, користуючись Конституцією і відповідним Регламентом. Дякую.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Стосовно першого питання. Я можу сказати, що Міністерство юстиції виконує і буде виконувати Конституцію, закони України, рішення суду в тій редакції, в якій вони будуть чинні. Ми не можемо працювати відповідно до проектів і побажань. Тільки на підставі чинних норм.

Що стосується другого питання. Щодо двох проектів законів, я можу вам сказати, що внесений відповідно суб’єктом законодавчої ініціативи проект закону, сьогодні під час розгляду на спеціальній комісії, яку створив парламент, внесена пропозиція розділити. У нас заперечень щодо цього немає.

Що стосується способу прийняття рішень. Ці повноваження є виключними Верховної Ради України і народних депутатів України. І ви маєте ухвалювати рішення, а не міністерство.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція „"Наша Україна-Народна Самооборона".

10:09:39

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”.

Шановний Олександре Володимировичу, згідно 8 статті Прем’єр-міністр призначається Президентом України за згодою більшості конституційного складу Верховної Ради. А члени Кабінету Міністрів призначаються Президентом за поданням Прем'єр-міністра України. Чи не означає це, що практично Президент очолює виконавчу владу в Україні і несе повну відповідальність за проведення економічних реформ, за зростання цін, тарифів на житлово-комунальні послуги і так далі? Практично Президент тепер повністю відповідає за ті всі речі, які відбуваються і в економіці, і в соціальному, і в гуманітарному розвитку України. Дякую.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Відповідь коротка: ні, не означає. А більш широка, я вам скажу, що, як ви правильно процитували норми, вони не дають повноважень Президенту України керувати виконавчою владою. І якщо раптом під час якихось виборів буде представник однієї політичної сили обраний президентом і діаметрально протилежна політична сила буде мати більшість у цьому залі, то, я думаю, вам достатньо легко зрозуміти, згоду на якого прем'єр-міністра може бути надана у такому залі. І, очевидно, цей прем'єр-міністр буде пропонувати на призначення відповідні кандидатури президенту. Тому говорити, що ця модель робить президента повним керівником виконавчої влади можна лише теоретично тоді, коли збігається парламентська більшість у своїх підходах щодо розвитку країни з тими підходами, які є у глави держави. Але це не конституційна модель керівництва главою держави виконавчої влади.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

10:11:35

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, фракція "Блоку Тимошенко", партія „Батьківщина”. Прошу передати слово депутату Джоджику.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Джоджик, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

10:11:44

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія. Шановний Олександр Володимирович, нещодавно світова громадськість спостерігала, як мер Москви був звільнений указом Президента Медведєва за втрату довіри Президента Росії. Як відомо, і це видно неозброєним оком, Україна рухається путінським шляхом становлення авторитарного режиму у нашій державі. Адже щоденно практично ми у своїй діяльності реалізовуємо те, що є в сучасній російській реальності. Чи не вважаєте ви, оскільки ви запропонували в цілому прийняти сьогодні Закон про Кабінет Міністрів, встановити також пункт – право звільнення будь-якого чиновника, члена Кабінету Міністрів….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть своє питання будь ласка.

10:12:47

ДЖОДЖИК Я.І. Чи не вважаєте ви, оскільки ви пропонуєте в цілому прийняти сьогодні такий, надзвичайно важливий закон, що потрібно вважати підставою для звільнення будь-якого члена Кабінету Міністрів втрата довіри Президента України? Дякую.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Що стосується підходу до ухвалення закону, ви будете визначатись в цьому залі. Суть полягає в тому, що спеціально Кабінет Міністрів не розробляв новації в чинний закон. Було виконано рішення Конституційного Суду України. І тут поле для дискусії значно звужується. Тому що ніхто в цій країні, в тому числі і високоповажний парламент, не має права приймати рішення про схвалення чи скасування рішень суду. Тому підхід, який вам запропонований, має абсолютну логіку.

Що стосується довіри. Той, хто не має довіри глави держави, який призначає на посаду членів уряду, звичайно, не може бути призначений. І той, хто не має довіри під час роботи, не може працювати. Я думаю, що це є очевидні речі. І в будь-якій країні можуть працювати в органах державної влади тільки ті особи, які користуються довірою тих, хто їх призначає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Гриценко, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

10:14:11

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимир Михайлович, і до вас теж звертаюся, і до міністра. Щойно міністр з трибуни зробив дві небезпечні речі, за які в європейській країні його негайно відправили б у відставку.

Перше. Він обманув парламент і всю країну.

Друге. Він закликав парламент діяти всупереч закону. В чому полягає обман. Пан Лавринович сказав, що законопроект приводить у відповідність до рішення Конституційного Суду. Це неправда. В цей законопроект включено десятки інших положень, які жодним чином не випливають з рішення Конституційного Суду. І зміст цих положень – концентрація влади в руках особисто Президента, позбавлення парламентського контролю за діяльністю силових структур, за бюджетним процесом, багато що іншого. Це перше. Обман.

Друге. Міністр юстиції – людина, яка відповідає якраз саме за правову сферу, закликає парламент, і я звертаю увагу Голови Верховної Ради України про неприпустимість голосування сьогодні закону в цілому, за жодних умов. Я особисто маю десятки поправок …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершіть своє питання.

10:15:22

ГРИЦЕНКО А.С. Я особисто, кажу, Володимире Михайловичу, під стенограму, маю десятки поправок до цього законопроекту, маю конституційне законне право їх внести. Я прошу вас дати мені можливість реалізувати моє законне право.

А пан міністр юстиції повинен знати, що заклики до порушення закону – це основа для відставки в нормальній європейській країні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Я не думаю, що тут потрібно давати якусь відповідь, тому що кожен депутат має право на свої оцінки, і він їх робить. І я не вважаю за можливе у даному випадку вступати у дискусію. І ще раз кажу, що право прийняття рішень належить народним депутатам і Верховній Раді як органу державної влади. Як це робиться? Це визначається відповідними законами України, Регламентом Верховної Ради. Ви приймаєте рішення. Кабінет Міністрів вносить свої пропозиції, ви, будь ласка, їх розглядайте у той спосіб, який ви вважаєте за потрібний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Володимировичу.

Оскільки питань було адресоване також до мене, я просив би шановний народних депутатів уважно послухати виступ зараз голови тимчасової спеціальної комісії Адама Івановича Мартинюка, і він скаже, що там, де порушувалися права Верховної Ради України, все поставлено на свої місця у процесі засідання комісії.

Разом з тим, я думаю, що у нас є розуміння того, що сьогодні Верховна Рада України вже не має можливості впливати на формування уряду, але контрольні функції комітетів повинні зростати і публічні оцінки повинні бути високі.

Я прошу вас, заспокойтесь. До мене було запитання, я даю відповідь. Заспокойтеся. Я ще раз хочу сказати: заспокойтеся.

Адаме Івановичу, доповідайте.

10:17:10

МАРТИНЮК А.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, ви знаєте, що вчора відповідно до рішення Верховної Ради була створена тимчасова спеціальна комісія, основне завдання якої полягає в необхідності приведення законодавчих актів України до положень нині чинної Конституції України.

Сьогодні на засіданні тимчасової спеціальної комісії, яка відбулася практично у повному складі за відсутністю одного із десяти членів ТСК. Ми прийняли відповідні рішення щодо законопроекту, який сьогодні розглядають. Насамперед я хотів би звернути вашу увагу на суттєві, принципові положення нашого рішення.

Перше. І це рішення було прийняте більшістю членів комісії всіма присутніми, крім одного, що утримався, це колега Князевич. Ми прийняли рішення про те, щоб сьогодні прийняти два закони: Закон про нову редакцію, а точніше Закон про Кабінет Міністрів і другий Закон про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність до Конституції України.

Разом з тим на засідання тимчасової спеціальної комісії було досягнуто одностайності, усі члени комісії прийшли до необхідності внести у ці закони наступні поправки. Те, що стосується Закону про Кабінет Міністрів. Пропонується у статті 8 частині шостій забрати слова „або уповноважена ним особа”. Тобто мова йде про те, що під час розгляду питання про надання згоди на призначення на посаду Прем’єр-міністра України у пленарному засіданні Верховної Ради бере участь Президент України. Слова „уповноважена ним особа” забираються.

Забирається також тут сьома частина, що кандидату на посаду Прем’єр-міністра надається можливість відповісти на запитання представників депутатських фракцій народних депутатів, оскільки не тільки надається можливість відповісти, але й виступити, викласти своє бачення проблеми і так далі, і тому подібне.

Забирається також частина десята, „особа, призначена Прем’єр-міністром України, набуває повноважень за цією посадою після вступу на посаду в порядку, встановленою статтею 10 цього закону”. В зв’язку з тим, що ми взагалі пропонуємо статтю 10-ту, де мова йде про те, що новосформований Кабінет Міністрів, Прем'єр-міністр і міністри складають присягу перед Президентом, забрати, бо вона, ну, не має, так би мовити, вибачте за таке слово, право на життя.

У статті 30-й, де мова йде про те, що присутні на засіданні Кабінету Міністрів (частина четверта), присутні на засіданні Верховної Ради члени Кабінету Міністрів мають право на репліку, ми додали слово: „не тільки на репліку, але й на виступ”, - якщо рішення буде Верховної Ради чи будуть вимагати цього відповідно ті, хто присутній.

На жаль, із технічних причин у цьому законі випала, нумерація порушена дещо. Після 26 статті йде 28 стаття, тобто відповідно 27 стаття, і після 26-ї змінюється нумерація.

І у Прикінцевих, Перехідних та Прикінцевих положеннях у першій частині після слів: „Цей закон набирає чинності з дня його опублікування”, - поставити крапку, оскільки я вже говорив про те, що ми з вами розділяємо цих два законопроекти.

Тепер щодо другого законопроекту: з приводу внесення змін до законів України щодо приведення їх у відповідність до Конституції України, - є такі суттєві поправки.

Те, що стосується Закону „Про Службу безпеки України”. У статті 31-й: „Підзвітність Служби безпеки України” – додати: „Постійний контроль за діяльністю Служби безпеки України, дотриманням нею законодавства здійснюється Верховною Радою України”.

У Законі „Про Антимонопольний комітет” (стаття 10-та) слова: „яке вноситься на підставі пропозицій голови Антимонопольного комітету”, - забрати. Тобто пропозиції про перших заступників, заступників голови Антимонопольного комітету з числа державних уповноважених призначає на посаду за поданням…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

МАРТИНЮК А.І. ... та звільняє з посад Президент України.

У Законі про державну службу частина друга статті 25, там, де йде мова про перелік посад, які відносяться до першої категорії, добавити також, що до цієї категорії відносять заступники Керівника Апарату Верховної Ради та заступники голови Адміністрації Президента.

У Законі про державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України у статті 25 додати пункт третій. Зараз я зачитаю, який саме пункт. Додати пункт, що голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в установленому порядку інформує Верховну Раду України про виконання покладених на Державну службу спеціального зв’язку та захисту громадян України завдань, додержання законодавства, прав і свобод людини та громадянина, інших питань.

І досить суттєві зауваження до змін, що стосуються Бюджетного кодексу.

Наша комісія дійшла одностайного висновку, що у Бюджетний кодекс потрібно внести лише ті зміни, що стосуються повноважень Рахункової палати, бо ви знаєте, що Рахункова палата за чинною до сьогоднішнього моменту за Конституцією змінами 2004 року мала право контролю за надходженнями до бюджету, за чинною нині Конституцією у них таких прав немає. Тобто залишаються у Бюджетному кодексі тільки пропозиції, що стосуються Рахункової палати на предмет видатків Державного бюджету.

Все те, що стосується здійснення контролю, перерозподілу і так далі, і тому подібне, тих пропозицій, де тут пропонується забрати Комітет Верховної Ради з питань бюджету, одностайне рішення нашої комісії полягає в тому, щоб ці норми залишалися, але замість слів „Комітету з питань бюджету” зависати слова „Верховна Рада України”, тобто всі повноваження щодо формування Державного бюджету, перерозподілу і наступних дій із бюджетним комітетом залишаються за Верховною Радою України.

Таким чином, підбиваючи підсумки, я ще раз наголошую: наше рішення – прийняти два закони. Друге наше рішення, я про ці поправки до законопроектів, які у вас є, вніс, що жодне звуження прав і контрольних функцій Верховної Ради, які пропонувалися в цьому законопроекті, не допущено. Ми не тільки відновлюємо, а в деякій мірі посилюємо ці контрольні функції. З урахуванням цього, ще раз наголошую, з дев’яти присутніх членів тимчасової спеціальної комісії вісім проголосувало за рішення про те, щоб із тими поправками, які пропонує комісія, прийняти ці два закони сьогодні в цілому як закони. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатись на запитання до співдоповідача. Прошу прізвища народних депутатів висвітити на табло.

Пилипенко, позафракційні. Далі – Андрій Павловський.

10:26:14

ПИЛИПЕНКО В.П.

Шановний Адам Іванович! Сьогодні ми на комісії, дійсно прийняли таке рішення і поспіх, який сьогодні йде щодо цього закону ми аргументуємо єдиним, що на сьогоднішній день Конституція зразка 96 року вже діє і нам потрібно розвантажити ті закони, які сьогодні не відповідають Конституції, а відповідно в цій частині вони не є дійсними. Тому нам не можна залишати органи державної влади без документів, які регулюють їх діяльність, і тому ми сьогодні на комісії ухвалили з вами рішення, щоб рухатись швидко по прийняттю цього закону.

Я пропоную Верховній Раді сьогодні проголосувати цей закон в цілому з врахуванням тих пропозицій, які були розглянуті на комісії. Дякую.

МАРТИНЮК А.І. Дякую. Шановні колеги! Я ще раз наголошую, особливо до справедливого зауваження, який колега Гриценко робив, що всі ті намагання звузити повноваження Верховної Ради, які були у проекті, комісія пропонує прибрати. Тобто контрольна функція Верховної Ради залишається і за Службою безпеки України, і за Держспецзв’язком, і в ході формування, і здійснення бюджетного процесу, і так далі, і тому подібне. Жодна з функцій Верховної Ради не зменшується.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський.

10:27:43

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, „Батьківщина”. Опозиція вимагає приймати такий закон тільки в першому читанні. І прошу передати слово депутату Сасу, він пояснить чому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Сас.

10:27:56

САС С.В.

Дякую. Шановний Адам Іванович, як може комісія ваша пропонувати розглянути якісь два законопроекти, якщо в порядку денному стоїть один законопроект.

Ще ви мені скажіть, Адам Іванович, як бувший член регламентного комітету, де написано, право комісії на правах головного комітету, вносити якісь зміни до законопроекту, який ви пропонуєте. Ви мені скажіть, де висновок Науково-експертного управління, де висновок Комітету з питань конституційного права правової політики? Де висновок? Де фінансово-економічне обґрунтування?

Адам Іванович, ви мені підкажіть, будь ласка, таку річ, як можна приймати, коли є зауваження до законопроекту, в цілому?

МАРТИНЮК А.І. Дякую, Сергій Володимирович. Відповідь на ваше запитання одна: читайте Регламент Верховної Ради, це одне.

Друге. Тут звучали репліки з приводу Бюджетного кодексу. Шановні колеги, напевно, не почули, ще раз повторюю, для Ключковського, для Кирила і так далі. Я ще раз повторюю, все що стосується бюджетного процесу, замість слів „Комітет з питань бюджету”, ми пропонуємо записати „Верховна Рада”, „Верховна Рада”, „Верховна Рада”. Тому що є рішення Конституційного Суду про те, що в комітеті немає контрольних функцій, а контрольна функція є у Верховній Раді. І тому там де по законах є, що, допустимо, Комітет з питань оборони, Комітет з питань бюджету, ми скрізь залишили слова „Верховна Рада України”. А Верховна Рада України буде визначати форму контролю за цими видами діяльності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Семерак, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

10:30:01

СЕМЕРАК О.М.

Дякую. Семерак, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Реформи і Порядок”.

Адаме Івановичу, зрозуміло, що Кабінет Міністрів готував цей законопроект в суботу і неділю і тому 27 стаття пропала. Дякую, що ваша комісія знайшла ці всі речі. Але запитання стосується щодо неконституційності проекту закону, який ви сьогодні теж доповідаєте. Скажіть, будь ласка, чи не вважаєте ви порушенням Конституції право, яке передається в цьому законі Президенту, призначати заступників міністрів, заступників керівників органів центральної виконавчої влади. Чи не є порушенням Конституції поняття, яке в цьому законі прописується як доручення Президента, хто його пише, що це таке, яку воно має силу юридичну?

Третє. Чи немає підміни в цьому законі, чи в проекті цього закону поняття контрасигнації і чи не порушує воно Конституцію і суть взагалі такого явища. Дякую.

МАРТИНЮК А.І. Дякую за справедливе запитання, але я з усією відповідальністю вам заявляю: з приводу контрасигнації як ніколи чітко виписано в Законі про Кабінет Міністрів з посиланням на чинну Конституцію, що Прем’єр-міністр, або міністр, до відання якого відносяться питання, що пропонує Конституція, тут чітко, в двох статтях Закону про Кабінет Міністрів записано.

З приводу призначення заступників керівників центральних органів виконавчої влади, це конституційна норма Президента. Президент формує органи центральної виконавчої влади, він має право утворювати, ліквідовувати діючі і так далі, і тому подібне, і призначати як керівників, так і заступників цих центральних органів виконавчої влади.

З приводу доручень Президента, це також норма Конституції. Дійсно, за Конституцією 2004 року там ми звузили у деякому розумінні питання видання указів Президента. Але Кабінет Міністрів за ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон ввімкніть.

МАРТИНЮК А.І. ... формується... підконтрольний Президенту України і він керується його актами. А актами Президента України, так як і актами Верховної Ради є різні акти, в тому числі укази і розпорядження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Джоджик, фракція "Наша Україна - Народна самооборона".

10:32:36

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

Шановний Адам Іванович, вчора відбулася зустріч Президента України з лідерами більшості, в якій він поставив вимогу більшості співпрацювати з опозицією. В той же час керівник фракції Партії регіонів Олександр Єфремов стверджує, що, бачите, опозиції у сьогоднішній Верховній Раді немає. Зрозуміло, після того як наступив правовий хаос у нашій державі, про що попереджав Леонід Данилович Кучма, зрозуміло, ваше бажання негайно приймати Закон про Кабінет Міністрів. Але чи не вважаєте ви, що негайно треба і впорядкувати права опозиції у Верховній Раді України, щоб Олександр Єфремов не дозволяв собі у майбутньому іти всупереч волі Президента України і стверджувати, що у Верховній раді України немає опозиції? Дякую.

МАРТИНЮК А.І. Дякую. Справа в тому, що те, що ми сьогодні розглядаємо, не стосується внутрішньої регламентної роботи нашого органу. Ми з вами будемо вносити відповідні зміни найближчим часом до нашого Закону про Регламент Верховної Ради, і там будемо розглядати ті проблеми, які ви говорите.

А те, що стосується висловлювання колеги Єфремова, то він сказав дещо в іншому контексті. Що тих прав, які передбачені були в чинній, до недавнього часу, Конституції немає вже ні коаліції, ні опозиції, що було зафіксовано в Конституції. А те, що є сили, які, так би мовити, хочуть висловлювати свою позицію, то ще раз наголошую, що не тільки опозицію чи більшість, не тільки депутатська фракція чи будуть і депутатські групи, а кожен із 450 народних депутатів має право на висловлювання і відстоювання своєї позиції, але це стосується регулювання уже іншим законом – Регламентом Верховної Ради України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, Адаме Івановичу. Час вичерпаний. Переходимо до обговорення питання. Прошу записатися на виступи від фракцій. На виступи від фракцій. Записалися? Тепер прошу записатися народних депутатів на виступи. Відбувається запис народних депутатів на виступи. Так, прошу прізвища народних депутатів вивести на табло.

Шановні колеги! Отже виступи від фракцій – це 15 хвилин, я розумію, 15 хвилин і потім 30 хвилин виступи народних депутатів. Нема заперечень? Так. Від фракції Партії регіонів буде виступати народний депутат Демчишен. Підготуватися від фракції „Наша Україна – Народна самооборона” Ярославу Джоджику. З’ясуйте, хто буде виступати.

10:36:02

ДЕМЧИШЕН В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Даний закон встановить належне, таке, що відповідає Конституції України, правове регулювання питання діяльності Кабінету Міністрів України шляхом визначення його основних завдань, принципів та засад організації діяльності, складу, порядку формування та припинення повноважень, компетенції, повноважень у відносинах з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, соціального та іншого забезпечення членів уряду, а також шляхом внесення змін до інших законодавчих актів, які безпосередньо стосуються предмету даного законопроекту.

Прийняття проекту забезпечить можливість здійснення Кабінетом Міністрів України своїх повноважень у повній відповідності з Конституцією України від 28 червня 1996 року, у редакції, що існувала до внесення до неї змін Законом України „Про внесення змін до Конституції України” (від 8 грудня 2004 року) (№2222-4). Пропонується прийняти даний законопроект у першому читанні і в цілому як закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції "Наша Україна – Народна Самооборона" виступатиме Руслан Князевич.

10:37:33

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний Голово! Шановні колеги! Ну насправді я вдячний Адаму Івановичу за те, що він сказав, що єдина людина, яка виступала проти рішення тимчасової спеціальної комісії, був я. І мав для цього досить, мені здається, серйозні аргументи.

Більше того, я скажу, що незважаючи на те, що я виступав єдиний проти, фактично, прийняття рішення, все ж таки комісія прийняла низку моїх зауважень. Я думаю, що члени комісії підтвердять, левова частка з яких буде враховано, бо саме ті пропозиції, які вносив я. І основна з них стосувалася того, що насправді у нас зараз є чинний Закон про Кабінет Міністрів. Адже цей закон не вноситься на пусте місце, у нас нема вакууму регулювання законодавства в цій частині. Тому треба було закон вносити про внесення змін до Закону про Кабмін, бо він стосується всього-на-всього невеличкої кількості статей, а не всього тіла закону. А решта 99 відсотків майже, ну скажемо 90, це відтворення один до одного автентичних норм закону.

Але в цій частині зі мною не погодилися. Натомість погодилися розділити ці два закони, точніше, тіло закону в два закони: сам закон по суті і Перехідні положення. Хоча я наполягав, і це зафіксовано в стенограмі, що ми не можемо в другому законі об’єднувати все в один закон. Ну як можна зобов’язати Конституційний Суд і Держкомзв’язок, навіть якщо це стосується чисто технологічних речей. Це абсолютно неприпустиме явище. Тому що ці закони різні суспільні відносини регулюють.

Разом з тим, знову ж таки, у нас виникне серйозна колізія. Ми сьогодні, фактично приймаємо два закони за одним реєстраційним номером, бо іншого подання немає. Так. Як потім будуть виходити взагалі і служби Апарату, і взагалі, як ми будемо послуговувати з цими законами, як ми можемо такого допустити, що в нас в процесі потім якимось чином ми розділяємо і ці закони підуть під одним номером далі починають своє життя. Такого допускати не можна. Тому єдине, що можна зробити, це розглянути сьогодні в першому читанні Закон про Кабінет Міністрів, бо те, що казав Адам Іванович не зовсім відповідає тому, що було прийнято.

Адаме Івановичу, звертаю вашу увагу, що була прийнята моя поправка про те, що постійний контроль за діяльністю СБУ дотримання нею законодавства здійснюється Верховною Радою, а голова звітує щодо виконання. А ви сказали, що голова звітує щодо виконання щодо дотримання законодавства з питань оборони. Ні, спочатку контроль, а потім звітування про контроль. І ми на цьому погодилися. Що стосується доручень, то доручень як не було в четвертому році у змінах, так і в тілі Конституції шостого року. Тому цей акт Президента є неконституційним.

І тому перший закон можна розглядати тільки у першому читанні, бо є суттєві поправки, а другий взагалі треба відкликати і повторно подати як нову законодавчу ініціативу з новим номером. І через цю законодавчу процедуру воно повинно пройти. А ще краще, якщо це буде окремих 32 закони, бо у такому вигляді ні перший, ні другий приймати не можна. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Потім Петро Симоненко від фракції комуністів.

10:40:37

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні народні депутати, шановні співвітчизники! Ми зараз свідками є ганебних дій. Ну що ми бачимо перед трибуною, що це за люди? Чому влада сама себе пікетує, блокує трибуну? Хай вона дасть пояснення.

Друге питання. Я хотів би запитати у наших колег комуністів. Вони у свій час обіцяли, що взагалі ліквідують посаду президента як зайву і виступали за парламентську республіку. Наразі зараз їхній представник очолює процес узурпації влади однією особою, створення авторитарного режиму… особисто Янукович. Це все стало наслідком перевищення своїх повноважень Конституційним Судом.

Я хочу вам сказати, друзі, цікаву новину. Ви знаєте, що зараз у Киргизстані заарештовано і віддано під слідство суддів Конституційного Суду. І знаєте за що? За перевищення своїх повноважень, за те, що вони по аналогії з Україною, як у нас зараз відбувається, у свій час відмінили політреформу у Киргизстані. Я думаю, що така загрозлива тенденція з Киргизстаном по аналогії і нас очікує.

І хочу також звернути увагу, що цей закон слід було б назвати не Законом про Кабінет Міністрів, а законом про продовження узурпації влади. Хочу звернути увагу, що ми фактично як парламент позбавляємося контрольних функцій за виконавчою владою. І так вже кнопкодави у Верховній Раді, а так вже повністю будемо кнопкодавами. І тільки будемо ухвалювати рішення з приміщення бувшого ЦК, які нам сюди будуть спускатися.

Зверніть увагу, що цим же законом Лавринович нам пропонує створити касту привілейованих осіб, на яких не розповсюджується ні трудове законодавство, не розповсюджується Закон про державну службу. Це таку перевагу будемо мати, члени Кабінету Міністрів. І будуть мати звіт тільки перед однією особою – Президентом.

Також би хотів звернути увагу, що такий важливий закон повинен розглядатись тільки в першому читанні. Тому що щас намагаються позбавити депутатів конституційного права вносити поправки і зауваження до законів. Тим більше, вони є в опозиції. І ми готові працювати і вносити зміни до такого важливого закону. Це порушення, грубе порушення в черговий раз регламенту. І зверніть увагу, що крім змін до Закону про Кабінет Міністрів вносяться зміни ще в десятки законів, які не мають жодного відношення до цього закону. І в Закон про Службу безпеки, і про прокуратуру, і про Конституційний Суд, і до інших десятків важливих законів, які треба розглядати тільки окремо. Ми не повинні йти антиконституційним шляхом, антиконституційного заколоту і хунти. Треба демократично, якщо змінювати Конституцію, от тільки через референдум, порадившись з народом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Миколайович Симоненко, фракція комуністів.

10:43:53

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги! Шановні виборці! Фракція Компартії проголосує на підтримку тих змін, які вимушені ми зробити в зв’язку з рішенням Конституційного Суду. Але я хотів би звернутися і до своїх опонентів. Ви називаєте комуністів тоді, коли вам на хвоста наступили. Коли ми закликали всіх вас зрозуміти, що Україна повинна розвиватися демократичним шляхом, ви штовхали Україну рідну на те, щоб вона приводила до влади тих, хто буде знищувати засади демократії. І ви якраз сьогодні, перепрошую, ось тут, так скажемо, закликаєте нас, комуністів в зв’язку з тим, що ви і хочете і сьогодні сховати те, що ведеться жорстка боротьба кланів за владу. І вас ця влада інтересує ні для того, щоб розвивати Україну, а ви були 5 років при владі, а для того, щоб кишені набивати. То мовчіть, будь ласка, коли про це говорите, комуністів згадуєте.

Шановні колеги, я звертаюсь сьогодні до представників більшості. Ми стоїмо сьогодні перед питанням, перед дилемою, що одна справа привести у відповідність Закон „Про Кабінет Міністрів” до вимог Конституційного Суду, а з іншої сторони ми повинні сьогодні забезпечити єдність дій всіх гілок влади для того, щоб виконати ті завдання, які ми поставили на вимоги наших виборців перед собою.

Але я хотів би звернути увагу, що, справді, можна поділити повноваження, але чим, головне, буде займатися Кабінет Міністрів, які питання буде вирішувати, оце сьогодні повинно бути предметом розмови перед прийняттям політичного рішення щодо підтримки проекту закону. Якщо не буде політичної волі, чи буде Кабінет Міністрів сьогодні вирішувати питання планування розвитку нашого суспільства, планування розвитку регіонів, планування розвитку галузей, розвиток незалежно від того чи це приватний капітал, чи державний, чи це ініціатива конкретної людини.

Ми повинні сьогодні зрозуміти, що це закон надасть нам допомогу привести у відповідність ось ці питання, виходячи з того, що не повинен бути Кабінет Міністрів комітетом по захисту інтересів кланів, він повинен бути державним органом, який сприяє розвитку держави. Кожний міністр сьогодні повинен відповідати перед Верховною Радою, перед Президентом, перед народом України за те, скільки робочих місць створили незалежно від форми власності підприємства, який рівень заробітної плати. Якщо сьогодні 2 мільярда заборгованість по заробітній платі, то незалежно від форми власності сьогодні Кабінет Міністрів повинен, звертаючись до Генеральної прокуратури, притягувати до кримінальної відповідальності того, хто не виплачує заробітну плату.

Який сьогодні рівень цін, і не приховувати і не прикриватися тим, що ми не можемо втручатися, а сьогодні жорстко контролювати, яким чином формується ціна, куди ідуть надприбутки, і хто сьогодні практично, користуючись владою, набиває власні кишені.

Це і питання, які мають відношення до підтримки власного виробника, захищаючи внутрішній ринок. Треба сьогодні зняти ярмо тиску Міжнародного валютного фонду на ті рішення, які приймаються.

Тому, шановні колеги, ми підтримаємо цей проект закону, але завдання стоять значно ширше і значно глибше…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

СИМОНЕНКО П.М. Якщо ми так саме будемо підходити, то ми будемо по-державному, якщо так як попереднік, то це зайвий раз каже, що він каже одне, а зовсім інше робить для себе, для власної кишені.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, тепер переходимо до виступів від народних депутатів. 15 хвилин плюс 4 хвилини, отже, 19 хвилин на виступи від народних депутатів. Що? (Шум у залі)Так, я ж і говорю, за повною процедурою йдемо, 4 хвилини ми зекономили, значить, тоді 30 хвилин ще в нас є, так я ж говорю, 4 хвилини зекономили. Я оговорився, так що тут нема проблем. Народний депутат Камчатний передає право на виступ колезі Каплієнко, позафракційні. Будь ласка, виступайте. Наступним буде виступати Юрій Кармазін.

10:48:07

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги, народний депутат України Володимир Каплієнко, депутатська група „Реформи заради майбутнього”. Ми сьогодні розглядаємо законопроект 7208, який визначає основні завдання та принципи діяльності уряду України. Хотів би звернути вашу увагу на нашу офіційну позицію.

Ми вважаємо за необхідне заявити про те, що такий закон потребує на увагу, його треба приймати. Безумовно, його треба приймати за основу сьогодні в залі, доводити до другого читання і приймати в цілому.

Які засади, що унормовують цей закон? Безумовно, мова йде про те, що треба призупинити працевлаштування людей до Кабінету Міністрів як вищого виконавчого органу України тільки за ознакою політичною. Хотілося б, щоб професійні групи прийшли до Кабінету Міністрів, хотілося б, щоб в уряді з’явилися люди, які здатні на системні реформи, хотілося б, щоб в уряді України з’явилася чітка, зрозуміла політика щодо розвитку, стратегічного розвитку України і дуже хотілося б, щоб не було різних тлумачень, в який спосіб і як треба призначати, які повноваження надавати і в який спосіб звільняти членів Кабінету Міністрів України.

Безумовно, в цьому законопроекті додаються додаткові повноваження Президенту України щодо прав, які визначені Конституцією України 1996 року. Ми підтримуємо такі тези. Ми підтримуємо лише хоча б з огляду на те, що це прописано прямим записом в Основному законі України 96 року. Тому хотілося б наголосити, шановні депутати, ми закликаємо вас підтримати цей законопроект, прийняти його за основу, провести доопрацювання і прийняти в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна самооборона", наступним буде виступати Анатолій Гриценко.

10:50:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, вельмишановний український народе, те що відбувається зараз в залі, надзвичайно далеко від дотримання Конституції України, надзвичайно далеко. Я хотів би зауважити і звернути увагу вас, шановний Володимире Михайловичу, звернути увагу Віктора Федоровича Януковича, звернути увагу Прем’єр-міністра на те, що у нас з вами в країні стався серйозний прецедент. Я думаю, що міністр юстиції має розуміти, що якщо скасували Закон про внесення змін до Конституції, це ще не значить, що скасували Конституцію, це по-перше. А по-друге, це ще не значить, що тепер всі закони мають прийматися в порушення того рішення і тієї Конституції, однієї чи другої. Те що нам пропонується порушити цей прецедент, це само по собі безпрецедентно.

Те що зараз доповідалося комісією, Адам Іванович, ви на мене не ображайтесь, я вас дуже поважаю, але ви що скасували Комітет з правової політики чи що, чи вже сьогодні наш колега Міщенко, грамотний, толковий чоловік безробітний чи комітет його. Чому ви його відсунули вже, чому не виконана вимога статті 89 про підготовку в Комітеті профільному цього закону? Чому зараз з голосу ділиться на два закони цей закон, на закон де перехідні положення і цей закон? Це брутальне порушення тієї процедури, яка встановлена Законом про Регламент, при чому кажу „брутальне”. Не робіть цього, бо це є привід для того ж Конституційного Суду, якщо він буде мати совість, а не займати її у Сірка для скасування цього закону. Я хотів би, щоб ми, розглядаючи зміни і говорячи взагалі про конституційність, згадали, що у нас 9 сумісників, 2 міністри, 2 губернатори, 5 голів комітетів. І ви сьогодні спокійно виносите закон якийсь, говорите, що є якась більшість! Яка більшість, чого більшість, шановні?! Тільки в Німеччині за часів Гітлера приймали присягу на вірність фюреру. Ви зараз пропонуєте, щоб на вірність Президенту тільки приймали, перед Президентом складав уряд України присягу, а не перед парламентом і українським народом. Побійтеся Бога, не робіть цього!

Тепер подивіться далі. Ви ж що пишете: що в повноваженнях Президента – і заступників призначає в місцевих органах державного управління. Ви полізли і в Закон „Про Рахункову палату”. Ви скасовуєте і не пишете, що повноваження визначаються Законом „Про Рахункову палату”, і повноваження Верховної Ради.

До Служби безпеки, до міліції – кругом внесли зміни. Це не можна робити…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. Я завершую.

Володимир Михайлович, для вас очевидно, саме для вас очевидно, що закон підготовлений надзвичайно сиро. Це показує це обговорення. Через це я прошу повернути нас…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Романович Мойсик, а також Роман Зварич передають право на виступ Анатолію Гриценку - 6 хвилин. А в свою чергу Анатолій Гриценко передасть право на виступ Ярославу Джоджику.

10:53:50

ГРИЦЕНКО А.С.

Спасибі. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Я попросив більше часу, для того щоб ми всі розібралися, що зараз відбувається, в тому числі люди, які нас дивляться, журналісти з трибун, і люди, які дивляться по телебаченню, слухають по радіо.

Якщо формально почитати порядок денний, то зараз йде розгляд законопроекту про Кабінет Міністрів України. Але всі вже зрозуміли, що в порушення закону, Конституції цей законопроект голосуватися не буде. Замість нього поставлять на голосування два інших, яких в кінцевому вигляді ніхто не бачив, які в кінцевому вигляді комітеті не аналізували, відповідно вони не обговорюються. Тобто те, що буде прийнято за підсумками обговорення, це розуміє Голова Верховної Ради і Перший заступник, який знає до букви Регламент, це буде незаконно.

Друге. Значна частина з депутатів, які представлені тут, я думаю, не тільки в опозиції, мають свої серйозні правки до цих правки. Зараз на прохання міністра юстиції, від імені уряду хочуть позбавити внесення цих правок. Це ще одне порушення закону. Я спеціально говорю для стенограми для того, щоб усі зрозуміли, що цей закон довго діяти не буде. Ситуація в країні зміниться і доведеться показати, що добра справа так злодійкувато не робиться.

А тепер по суті. Це не Закон про Кабінет Міністрів. І, на жаль, це така ситуація, де як було в Радянському Союзі: каждый отдельный против, а все вместе «за». З ким я не говорив – і з опозиції, і з більшості – всі розуміють, що цього не можна робити. Тому що законопроектом про Кабінет Міністрів України пропонують змінити всю систему владдя в країні.

Абсолютну неправду сказав міністр юстиції з трибуни, коли заявив, що цей законопроект на виконання рішення Конституційного Суду приводить у відповідність відповідний закон. Це неправда. Там написано з два десятки абсолютно не тих новацій, які зв’язані з рішенням Конституційного Суду, і всі вони без виключення спрямовані на обмеження повноважень Верховної Ради, на обмеження повноважень уряду України як колегіального органу, на обмеження повноважень уряду Автономної Республіки Крим як колегіального органу, на втрату контролю за силовими структурами, за бюджетом, на надання Президентові тих кадрових повноважень, про які Кучми і не мріяв, включно до призначення заступників голови податкової адміністрації. Невже так важко довірити потоки податкові уряду, який можна в будь-яку секунду замінити. Зараз Президент Янукович має ці повноваження.

Я хотів би, щоб ми розуміли, що всі розмови, які зараз веде міністр закордонних справ Грищенко, інші урядовці в Брюсселі, де завгодно про те, що ми рухаємося в сторону європейського законодавства, після схвалення цього закону про владу можна припинити. Адам Іванович сказав про те, що робота комісії сьогодні зранку закінчилась тим, що вони повернули законопроект, що СБУ підзвітна, але він не сказав всю правду. Що не повернули те, що було при Кучмі, обов’язок Голови СБУ відповідати на наші з вами звернення, цього немає, це Янукович вилучає. Не повернули обов’язок Голови СБУ давати інформацію тимчасовим і постійним комісіям, які ми з вами створюємо, ви більшість створюєте, вам Хорошковський не буде нічого давати. Це крок назад.

Я хочу нагадати, що члени нашого комітету в тому числі з більшості пропонували інші законопроекти, вони зараз зареєстровані, посилити кадровий вплив Верховної Ради на силові структури, цим позбавляється будь-який вплив, не тільки кадровий, а навіть на рівні запиту. Цього робити не можна категорично.

Глави державний адміністрацій, від району і вище від тепер не будуть розглядатися на засіданні уряду, ні Криму, ні Верховної Ради. Якщо раніше і я був в уряді можна було підняти руку і сказати, цю людину знаю, її категорично не можна ставити, бо це у неї перший запис в трудовій книжці глава адміністрації, а до цього не була ніде. То від тепер члени уряду позбавляються такого права, члени вашого уряду! Це ж не уряд опозиції.

Відтепер особисто прем’єр Джарти і особисто Прем’єр Азаров будуть доповідати особисто Президенту Януковичу. Будь які обговорення, будь які голосування виключаються. І це залишилося в тій схемі. Робити цього не можна категорично, як треба було б діяти зараз, якщо ми хочемо зберегти законність.

Внести ті самі два закони, один про Кабмін, який очевидно пройде, не буде проблем. І другий, про зміни до 32 інших законопроектів, які треба, перше, роздрукувати, пане Голово Верховної Ради, його ніхто не бачив, хоча б зараз його роздайте.

Друге - направити його в профільний комітет і не один, бо там стосується і Конституційного Суду, і СБУ, і Закону про рослини, і теплогенерація, і когенерація, і Податковий, і Митний кодекс і багато чого іншого. Треба його розглянути і через два читання прийняти абсолютно нормально. Я переконаний, що коли більшість почитає ці законопроекти, вона чітко зрозуміє, що це не обмеження контролю опозиції, це обмеження вашого контролю в більшості за діяльністю вашого Президента. Чому він вам не довіряє, я не знаю, але позбавляється ваш вплив на нього. І це не питання Януковича, це питання системне. Не можна таким чином, без обговорення, без права внести поправки змінювати систему влади в країні. Ще є час схаменутися! Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна, фракція "Наша Україна - Народна самооборона". Будь ласка, Юрій Ключковський, фракція "Наша Україна - Народна самооборона".

11:00:13

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Мені здається, що мій попередник Анатолій Гриценко дуже чітко розставив акценти стосовно оцінки з боку правлячої, ну вже не буду казати „коаліції”, але більшості, якої до речі не передбачено Конституцією, стосовно того, чим для вас закінчиться прийняття цього закону. Я ж буду говорити трошки інакше і хотів би говорити про чисто професійні речі і лише в кінці трошки скажу про політику.

Зверніть увагу, у висновку Головного науково-експертного управління написано, що в зв’язку з надзвичайно скороченими термінами, неможливо надати всі зауваження, які виникають при читанні цього законопроекту.

І в мене виникає питання: а хто спішить і для чого? Хто хоче прийняти юридично неякісний закон? А що він юридично неякісний, я вам засвідчу зараз кількома прикладами. По-перше, виявляється відтепер член Кабінету Міністрів України не буде мати права на відставку. Його можна звільнити Указом Президента за його власною ініціативою, за поданням Прем’єр-міністра, але сам він звільнитися з роботи і сказати: „Я з вами не згоден” – не має права. Ну мені здається, що це просто політичне рабство.

Є другий, дуже цікавий перл: лише у випадку смерті Прем’єр-міністра керує урядом перший віце-прем’єр. Однак попередня стаття вказує, що Прем’єр-міністр може бути звільнений з посади з моменту прийняття відставки, я нагадую, що це означає відставку уряду, але уряд продовжує працювати, а Прем’єр-міністр звільнений з посади.

Оскільки ніхто не має права здійснювати керівництвом урядом, то звільнений прем’єр буде продовжувати керівництво урядом, так написаний закон.

Ми вже тут говорили про абсолютно не конституційну річ, яка відносить до актів Президента, всупереч до Конституції чи-то 2004 року, чи-то 1996 року, доручення. Це взагалі вигадка була Президента Кучми і його адміністрації, комусь вона дуже подобається. Вже говорили про те, що прем’єр утримує цілу низку повноважень колегіального органу, підміняючи його собою, що є не конституційно. І говорилося про те, що Президент утримує цілу низку повноважень призначення на посади, які не передбачені Конституцією України. Я нагадую, що Президент не може призначати, не може мати повноважень не передбачених Конституцією.

Виключається повноваження Верховної Ради України щодо призначення суддів Конституційного Суду по квоті Верховної Ради у разі відставки попереднього. І нарешті, передбачається лише ознайомлення органів місцевого самоврядування всупереч Європейській хартії і Закону про асоціацію органів місцевого самоврядування, що в таких випадках проводяться консультації, а не ознайомлення. Якщо хтось не розуміє різниці, то подумайте над тим.

І останнє. Колеги, регламент у нас…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Регламент у нас прийнятий законом, не конституційність чи не чинність цього закону ще ніхто не встановив, сьогодні він діє в повному обсязі. Я з цієї трибуни теж заявляю для стенограми, що я вимагаю реалізації мого і конституційного, і регламентного права на внесення поправок до цього законопроекту, що забороняє ставити на голосування його сьогодні в цілому. Я ще раз хочу підкреслити…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вже закінчили, час вичерпаний. Будь ласка, одне речення і закінчуйте, ви ж промову починаєте знову. Будь ласка, завершуйте.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Володимире Михайловичу, на відміну від вас я зараз регламенту не порушую. Так от я хочу сказати, що цей закон можна прийняти в залі після внесення відповідних поправок, а ваше намагання знову все ламати через коліну, засвідчує, що ви прямуєте до не правової держави.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Ветвицький передає право на виступ Анатолій Матвієнко, будь ласка, фракція "Блок Юлії Тимошенко" передає право на виступ Анатолію Матвієнку, фракція "Наша Україна - Народна самооборона". Хто, хто?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Передає мені В’язівський.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’язівський, я перепрошую. Ну, я прошу, шановні колеги. народний депутат Ветвицький, фракція "Блок Юлії Тимошенко" має право на виступ.

11:04:56

ВЕТВИЦЬКИЙ Д.О.

Народний депутат Ветвицький, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Батьківщина”.

Я хочу спросить, куда мы спешим в очередной раз, нарушая законы? И хочу обратить внимание народа Украины на то, что провластная коалиция на этой недели снова собирается вносить изменения в Конституцию, и менять полномочия Верховной Рады и Президента. Конечно мнения украинцев на этот раз опять никто не учитывает. Очевидно, что сегодня менять порядок полномочий Президента и парламента, и Конституции, такие изменения должны утверждаться народом на всеобщем референдуме. И Конституция – это не игрушка. Принимая такие законы, как сегодня Закон о правительстве мы явно не даем возможности народным депутатам Украины ознакомится, внести свои поправки, сделать качественный документ, а занимаемся спешкой и тем, что нарушаем в очередной раз закон. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат В’язівський передає право на виступ Анатолію Матвієнку, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

11:06:17

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, блок "Наша Україна - Народна самооборона".

Шановні колеги, я хотів би, щоб ми задумались над тим, що відбувається в останні дні і зараз в цьому залі. Нас на налигачі не в правовий спосіб повертають до редакції Конституції 1996 року.

Я хочу звернутися до тих 225 чи шести депутатів, які стали ініціаторами звернення до Конституційного Суду і говорили про порушення процедури, відповідно, прийнятого закону 2222. Якщо ви такі захисники процедури, я, Володимире Михайловичу, звертаюся до вас і до більшості, то прошу вас, давайте будемо захищати процедури і не порушувати її сьогодні в спосіб розгляду закону, а тим більше настрою, як доповідала тимчасова комісія, сьогодні все ухвалювати в цілому.

Тепер по суті. До того, що вже говорилося, згадаємо, якою була головна проблема організації влади і її неефективність за кучмівської доби. Якщо дуже коротко, то це перше – вседозволеність і безконтрольність, відсутність всякого механізму контролю з боку народу і парламенту за діяльністю Президента України і вседозволеність цього Президента. З другого боку – це була відсутність солідарної відповідальності уряду і парламенту за все те, що робить уряд. І третє – це був слабкий парламентський контроль за діяльністю уряду і за конституційністю діяльності Президента і відповідних інституцій, і особливо силових.

Тепер подивіться, що ми робимо. Ми повертаємося до кучмівського варіанту в гіршому сенсі того слова. По-перше, ми даємо йому значно більші ніж мав Кучма, я маю на увазі Президента України, повноваження, ми робимо з нього царька, але нічого не робимо з точки зору підконтрольності і відповідальності. Друге, ми принижуємо інститут уряду у відношеннях з Президентом і робимо його хлопчиком на побігушках. І, нарешті, третє – ми зменшуємо парламентський контроль і зменшуємо суттєво, бо сьогодні вже говорилося про те, що практично за головними функціями, це бюджету, ми виключаємо парламент навіть в тому, яким він був в попередньому кучмівському періоді. Ми виключаємо контроль парламенту за силовими структурами.

І друге, стосовно конкретних змін до закону про уряд. У мене є багато пропозицій до 7, до 8 статті, до 19, 24, 30 статті, 46-ї, де взагалі в 46 статті виключається роль міністра з формування собі заступників. Ну це взагалі абсурди з точки зору якоїсь, ну, не Господа Бога, а близького до нього ролі Президента. Я пропоную як і перший, так і другий законопроекти, якщо вони будуть проголосовані …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

МАТВІЄНКО А.С. … будуть проголосовані в першому читанні. Я закликаю не голосувати, навіть особливо другий в першому читанні, передати їх на доопрацювання. Думаймо, люди, що ми робимо, бо потім будемо гризти лікті! Все змінюється, не змінюється тільки Україна! (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Романюк передає право на виступ Михайлу Чечетову, будь ласка, фракція Партії регіонів.

11:09:59

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги!

Кто-то из представителей «Нашей Украины» выступая сказал, что после решения Конституционного Суда с вступлением в силу новой Конституции непонятно позиционирование отдельных депутатов, групп и так далее. Мы полностью с вами согласны. Потому нужно как, вот здесь полностью с вами согласны с каждым вашим словом и мы понимаем вашу озабоченность с тем, чтобы нужно как можно быстрее соответствующие документы, которые регламентируют работу Кабинета Министров, Верховной Рады привести в соответствие с Конституцией, гармонизировать и снять все вопросы. Вот здесь мы полностью вас поддерживаем, полностью.

Вы знаете если задать вопросы, поставить вопрос, а чем запомнилась прошлая пятилетняя каденция власти? Кто-то называет, так сказать, экономическим коллапсом, финансовым, бюджетным, снижением уровня жизни людей, кризисом. Но не это главное. Нет. Это все производная.

Пятилетняя каденция бывшей власти запомнилась одним – полной потеряй управления государством. А все остальное, что я назвал экономический коллапс, финансовый, бюджетный, криза это уже производная, это следствие от потери управляемости страной.

Если вопрос задать в другой плоскости. А что сейчас главное сделано? Кто-то говорит но стабилизировали ситуацию в стране, нормализовали курс валюты, нормализовали отношения с Россией, наладили нормальное отношение со всеми странами и сегодня Украину слышат, слушают. Украина стала впервые понимаема для мира. С нами хотят разговаривать, с нами хотят садиться за стол переговоров, заключать долгосрочные стратегические соглашения. Но опять таки ни это главное, а самый главный позитив вот короткого цикла каденции Виктора Януковича – это восстановление управляемости государством, а все остальное следствие пошло, следствие. Поэтому сегодня, когда Конституционный Суд принял решение и отсек белыми нитками пришитую так называемую политреформу и восстановил Конституцию 1996 года, и поскольку как бы немножко отстали во времени и не соответствуют статье Конституции законы прежде всего, которые регулируют действия государственной власти, я имею в виду и Кабинет Министров, и Регламент, касающийся Верховной Рады, мы должны с вами очень быстро принять соответствующее решение и гармонизировать законодательство, регламентирующее работу органов власти с Конституцией, и не нарушить систему управления государством. Это самое главное, что мы должны сделать.

Я поддерживаю полностью министра юстиции Александра Лавриновича в части того, что нужно разделить на два закона, и в части того, что нужно принять сегодня. Из этого зала не должен возникнуть …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Будь ласка, завершуйте.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Из этого зала не должен выйти хаос в управлении. Мы должны поставить точку и закрепить управляемость государством, гармонизировав Закон о Кабинете Министров, о Регламенте Верховной Рады статьями новой Конституции. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ярослав Джоджик, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”. І наступним буде виступати Остап Семерак.

11:13:41

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Обговорюючи сьогодні проект Закону про Кабінет Міністрів, хотів би спочатку ще раз висловити позицію Української Народної Партії щодо категоричного не сприйняття рішення Конституційного Суду, який фактично забезпечив узурпацію влади навіть не в інтересах Партії регіонів чи Президента Януковича, а в інтересах групи осіб, що знаходяться в його оточенні. Українська Народна Партія також наголошує, що до повноважень Конституційного Суду входить лише роз’яснення щодо відповідності законодавчих актів Основному закону, а не їх скасування. Закон про внесення змін до Конституції 2222 було реалізовано. Тому його скасування може відбуватися виключно через ухвалення нового закону. Отже, це рішення не має нічого спільного з правом, а є лише задоволенням політичної забаганки представників чинної влади. З таким же успіхом цей донецький Конституційний Суд з рівнем правової культури її членів може відмінити взагалі все, аж до „Руської Правди”.

При цьому хотілося б зазначити, що в межах Конституції 96 року і самі партії, представлені в парламенті, та і урядовці мають доволі незначний вплив на рішення, які приймаються в державі. Вплив народних депутатів на соціально-економічну політику в державі буде не на багато більшим, ніж вплив на появу та зникнення плям на Сонці. Якщо забули часи президентства Кучми, то хочу всім нагадати, що тепер все залежатиме лише від того, з яким настроєм встане з ліжка Президент, хто до нього встигне перший добігти і яку версію подасть щодо діяльності Прем’єр-міністра та членів уряду.

У зв’язку з цим, наявність чи відсутність Закону про Кабінет Міністрів жодним чином не впливало за часів Кучми і не впливатиме зараз на реальне рішення щодо економічної, правової та міжнародної політики. Зрозуміло, що Народні депутати від Української Народної Партії в цьому театрі абсурду приймати участь не збираються. Тому не планують голосувати за цей законопроект.

При цьому хотілося особливо звернутися до народних депутатів від Партії регіонів. Останні півроку вас і так використовували більшою мірою лише в якості кнопкодавів. Ні ваша точка зору, ні ваші професійні знання тих, хто сидить в будинку на Банковій, жодним чином не цікавили. Зараз цікавитимуть ще менше. Значення такої політичної сили як Партія регіонів в цій держсистемі державного устрою вже мало що означатимуть. І ви нестимете персональну головну відповідальність за перетворення демократичної України в авторитарну державу. Тому, дозвольте завершити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ДЖОДЖИК Я.І. Ще раз наголошую на недопустимості прийняття в цілому цього надзвичайно важливого законопроекту. І ще раз звертаюсь до Партії регіонів, ще не пізно схаменутися. І першим кроком у цьому напрямку має бути прийняття лише у першому читанні цього…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Остап Семерак, фракція „Блок Юлії Тимошенко”, будь ласка. Немає? Є. Будь ласка,

11:17:27

СЕМЕРАК О.М.

„Блок Юлії Тимошенко” , Партія „Реформи і Порядок”.

Шановні колеги, я не хочу зупинятися черговий раз на тому, фракція „Блоку Юлії Тимошенко” не сприймає рішення Конституційного Суду. Я хотів би зупинитися на більше тексті і поговорити по статтях. Насправді законопроект, який сьогодні принесений нам у сесійну залу, є абсолютно неякісний. Зрозуміло, що Кабінет Міністрів, отримавши рішення Конституційного Суду у п’ятницю, у понеділок вже приніс цей законопроект, і, очевидно, чиновники або знали наперед, що Конституційний Суд прийме саме таке і готували в поспіхах цей документ, або вони факультативно поставилися до підготовки, про що свідчить, що там навіть пропущена нумерація статей така, як 27 і так далі.

Друге. Хочу сказать, що документ, який Кабінет Міністрів сьогодні нам пропонує, в принципі, суперечить європейським нормам децентралізації влади і червоною ниткою по всьому законопроекту іде централізація влади в руках Президента. Це є неприпустимо і це треба уникати.

Зрозуміло, що комісія на чолі з Адамом Мартинюком дещо поправила і знайшла зауваження у цьому законопроекті, але, на жаль, Адаме Івановичу, вам не все вдалося знайти, і те, що я перед тим сказав, нас зобов’язує відправити цей законопроект на доопрацювання у Кабінет Міністрів. На жаль, у такій редакції цей законопроект не може бути прийнятий так, як ви пропонуєте у цілому.

Стосовно зауважень конкретних до законопроекту мені вдалося, як мінімум, знайти три серйозних порушення Конституції.

Перше. Конституція України не дає право Президенту мати інші повноваження, аніж вони виписані як вичерпний перелік. І в цьому вичерпному переліку немає такого повноваження, як призначати заступників міністрів, як призначати заступників керівників інших органів центральної виконавчої влади. Такого повноваження Президент не має, і тому статті цього закону 22, 44, 46 суперечать Конституції України.

Друге. Мене дивує поняття „доручення Президента”, про це говориться в 26 статті цього закону. Насправді це є щось явище не зрозуміле в українському законодавстві, і не зрозуміло хто пише, чи Президент, чи адміністрація Президента.

І третє серйозне зауваження щодо конституційності, це є контрасигнація. Закон, чи точніше проект закону зобов’язує членів Кабінету Міністрів підписати проект указу. Насправді це є підміна понять, і цей закон не можна приймати в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено. Заключне слово має міністр юстиції Олександр Лавринович.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановні народні депутати України! Я думаю, що всі ми знаємо і бачимо, що можна щось схвалювати, щось не схвалювати, можна не визнавати волю українського народу, висловлену на виборах голови держави, але не виконувати його акти неможливо. Можна критично ставитись до рішень суду, але рішення, винесені іменем України, обов’язкові до виконання всіма органами державної влади і всіма громадянами України. Я дуже схвально ставлюсь, хочу подякувати Верховній Раді за те, що дуже оперативно ставиться на розгляд проект закону, який спрямований на виконання пункту третього резулятивної частини рішення Конституційного Суду України.

Обговорення, яке сьогодні відбулось, свідчить про те, що є можливість сьогодні ухвалити дуже важливі рішення з врахуванням тих пропозицій, які лунають від народних депутатів України, по окремим частинам, які можуть стати предметом ухваленого закону, у зв’язку з тим, що є завжди можливість поправити те, що зроблено, щоб воно було більш досконалим і більш чітко відповідало основному закону. Такі пропозиції підтримуються.

Я хочу сказати, що сьогоднішня робота тимчасової спеціальної комісії засвідчила ефективне, відповідальне ставлення народних депутатів України до важливої функції: приведення законодавства України у відповідність до чинної Конституції України.

Я вам дякую. Прошу підтримати законодавчу ініціативу Кабінету Міністрів України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Іванович Мартинюк.

Шановні колеги, вже всі виступи завершилися, вся процедура відбулася.

11:22:14

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, шановний Володимир Михайлович! Я передусім дякую усім тим колегам, хто із зацікавленістю, зі знанням справи виступав і вносив ті чи інші пропозиції. І, дійсно, це ще раз засвідчило рівень Верховної Ради, її підготовленість до розгляду невідкладних законопроектів.

Я хотів би нагадати, шановні колеги, рішення, якщо я не помиляюся, третього пункту Конституційного Суду, де всі органи влади, в тому числі і Верховну Раду, Конституційний Суд зобов’язав невідкладно (це інша справа), невідкладно розглянути і привести у відповідність до Конституції законодавчий акт.

Наступне. Напевно, з приводу виступів окремих колег, напевно, не зовсім уважно слухали, так, як і зараз, коли я читав. Тому прошу зараз особливо уважно послухати зауваження Князевича. Дійсно, ми врахували пропозицію, з якою він виходив, і ще раз наголошую, що в статті 31-й Закону „Про Службу безпеки” записується: „Постійний контроль за діяльністю Служби безпеки України, дотриманням нею законодавства здійснюється Верховною Радою України”. Ще раз наголошую. Це одне.

Друге. Я хотів би сказати на зауваження колеги Кармазіна про те, що тут повинні долучитися і інші комітети. Можуть долучитися, але, приймаючи вчора рішення Верховної Ради, ми поклали на ТСК обов’язки головного комітету. І якщо вже бути точним, то головним комітетом у даному законопроекті виступає не Комітет з правової політики, а Комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування.

З приводу зауважень. Я хотів би, щоб ми з вами, шановні колеги, підтримали деякі з пропозицій, які звучали. Я вже одну назвав, просто повторив те, що колега Ключковський говорив. Те, що звучало в пропозиціях колеги… вибачте, Князевича, Ключковського.

Давайте погодимося із пропозицією про те, щоб у статті 7 Закону про Конституційний Суд все-таки відновити норму, що у разі припинення повноваження судді Конституційного Суду, який призначається Верховною Радою України, Верховна Рада України призначає іншу особу на цю посаду, забравши тільки місячний термін. Тобто ми поновлюємо право, яке є в Конституції.

Можна і варто погодитися із пропозиціями і колеги Ключковського, і колеги Семерака, які говорять про те, щоб у статті 24 Закону про Кабінет Міністрів у першій частині, там, де є слова „акти і доручення Президента”, забрати слова „доручення Президента”, залишити лише „акти”. А актами Президента є укази і розпорядження Президента.

Тому я пропоную, Володимире Михайловичу і шановні колеги, поставити на пропозицію Верховної Ради, поставити на голосування Верховної Ради такі пропозиції тимчасової спеціальної комісії, які, я ще раз наголошую, були прийняті вісьмома голосами із дев’яти присутніх. Що при прийнятті цього закону, так, як ми вже робили, коли ми приймали з вами Бюджетний кодекс, так, як ми робили це, коли ми приймали Закон про судоустрій та статус суддів, розділити і прийняти два окремих закони – і Закон про Кабінет Міністрів, і Закон про внесення змін до закону України щодо приведення їх у відповідність до Конституції України. Це одна пропозиція.

І друга пропозиція. Також прошу проголосувати, щоб прийняти зараз цих два закони в цілому із тими пропозиціями, які прозвучали від імені тимчасової спеціальної комісії. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні народні депутати! Я ставлю на голосування пропозицію - прошу уважно – про те, щоб ми розділили ці два закони, одночасно проголосувавши за них, і розглянули питання про прийняття їх одразу як закони. Прошу голосувати за цю пропозицію.

11:27:09

За-252

Рішення прийнято.

Тепер я ставлю на голосування пропозицію про прийняття даного рішення, про прийняття проекту Закону „Про Кабінет Міністрів України” розділивши його на два. Там де перше – це власне Закон про Кабінет Міністрів України і далі зміна до низки законів… (Шум у залі) Про прийняття цього рішення, як закони. І з врахуванням тих пропозицій, які були виголошені, підтримані Верховною Радою України. Прошу голосувати. Реєстраційний номер, вам відомий, 7208.

11:28:02

За-252

Рішення прийнято.

Дякую. По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів - 175, "Блок Юлії Тимошенко - Батьківщина" - 4, "Наша Україна - Народна самооборона" – 5, комуністів – 27, "Блок Литвина" – 20, позафракційні – 21?

Шановні колеги! Дві фракції – прошу уваги! – одну хвилиночку. Дві фракції, фракція БЮТ та "Наша Україна - Народна самооборона" вимагають оголосити перерву на 30 хвилин.

Оголошую перерву на 30 хвилин на вимогу двох фракцій до 12 години.

Після перерви

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, перерва закінчилася, продовжуємо засідання. Будь ласка, є бажання у тих, хто брали… Є. Роман Михайлович Зварич, прошу.

12:01:25

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. Оце опозиція мене озодачила виступити і покритикувати вас за те, що ви щойно начудили. Я цього не буду робити. Хочу вас привітати із успішним завершенням вашого плану. Те, що насправді сьогодні відбулося, вимагає все ж таки надати певні оцінки, а оцінка може бути виключно одна. Адам Івановичу, я вас вітаю з успішним перетворенням цього залу у кладовище українського парламенту, у цвинтар української демократії. Бо інакше схарактеризувати те, що відбулося щойно, я не можу. 12 років я вже в цьому залі працюю над законами, я бачу, що тут немає сенсу працювати над законами, тому що парламент як такий вже фактично перестав існувати.

Я хочу нагадати, що відбулося. Конституційний Суд приймає рішення про те, щоб відмінити Конституцію, щоб скасувати Конституцію у зв’язку з якимось порушенням процедури. А ви з якоїсь дурі зараз абсолютно наплювали на ті норми процедури, ви заперечили право автора цього законопроекту, тобто суб’єкта законодавчої ініціативи, замінили його і сьогодні замість його ініціативи, то була ініціатива Кабміну, розділяєте якийсь там проект на два законопроекти. Невідомо який номер ви присвоїли чи одному, чи другому законопроекту і ставите не один законопроект, як це був внесений суб’єктом законодавчої ініціативи, але якісь два законопроекти, до яких між іншим з голосу були внесені якісь там правки, яких жоден депутат їх не бачив. Можливо, Адам Івановичу, ви їх бачили, ми їх не бачили. Говорити про те, що ми проголосували за „кота в мішку”, я навіть так не можу говорити. Тобто ми насправді щось там прийняли всупереч прийнятої процедури і заперечили також право будь-якого народного депутата, а їх було тут чимало, внести до цього чи до цих проектів якісь свої правки. І тому я повторюю свої слова, шановні колеги. Я вас успішно вітаю з успішним завершенням вашого плану, який був задіяний ще тоді, коли Конституційний Суд, якщо його таким можна вважати, виніс своє рішення. Ви угробили український парламент, ви перетворили цей зал у цвинтар української демократії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, кожен має право на висловлювання своєї думки, у нас демократичне суспільство, тим більше Верховна Рада, це один момент.

Другий момент. Я ще раз повертаюся до того рішення, яке ми з вами прийняли, що в зв’язку з тим, що ми дійсно погоджувались з пропозиціями і в тому числі народних депутатів, які в ході виступів їх вносили, щоб ми доручили Головному юридичному управлінню і секретаріату Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування внести техніко-юридичні правки в цих два закони.

З приводу того ще раз наголошую, це, Романе Михайловичу, ви краще знаєте, ніж я, прецедентне право. Ми вже декілька разів роз’єднували закони, виконуючи рішення Конституційного Суду, рішення Конституційного Суду. Тому, шановні колеги, переходимо до, мабуть важливішого питання, ніж це.

З процедури чого? Якого? Це питання уже завершено. Переходимо до розгляду проекту Податкового кодексу України. Реєстраційні номери 7101, 7101-1. У нас є два законопроекти тобто один, перший законопроект, який зареєстрували народні депутати і другий, який зареєстрував Кабінет Міністрів.

З процедури чого? З цього питання? Будь ласка, запишіться від фракції по хвилині з процедури розгляду питання, щодо проекту Податкового кодексу України. Будь ласка, Чечетов.

12:06:23

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги! Ну наверное нельзя политизировать зал до бесконечности. Есть политические вопросы, но в принципе, больше всего сегодня ждет страна нового бюджета, проекта бюджета, бюджета экономического роста, где будут заложены улучшения социальных стандартов, пенсий, заработных плат, а в основе бюджета будет лежать уже новая, так называемая Конституция – Налоговый кодекс, который тщательно разрабатывался в течении нескольких месяцев. Было несколько итераций и обсуждения в парламенте, и в правительстве, встречи за круглыми столами, в регионах. Вот мы сегодня выходим практически уже на последнюю версию, которую должны рассмотреть и, я надеюсь, примем в первом чтении. Хотя дальше еще будет диалог с бизнесом продолжен до принятия во втором чтении.

Поэтому я предлагаю действовать дальше по повестке дня. И от политических вопросов, точка там поставлена окончательно в политических вопросах, а дальше давайте займемся конкретно экономикой – этого ждут люди. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Подгорний Сергій.

12:07:29

ПОДГОРНИЙ С.П.

Прошу передати слово народному депутату Терьохіну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу мікрофон Терьохіна.

12:07:35

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, пане Сергію. Шановний Адам Іванович, ну, я розумію, що тут говорити про дотримання якихось регламентних норм і навіть загальних баз парламентаризму не приходиться, оскільки тут, мені здається, вже не більшість сформована, а хунта якась. Але я вам нагадую, що 7 вересня ми розглядали це питання в сесійній залі, скасували законопроект аналогічного змісту (6509). Саме тому за пунктом 2 статті 107 Закону про Регламент Верховної Ради на цій сесії і на наступній позачерговій сесії таке питання, яке є аналогічним по суті розглядатися не може. Є чітка регламентна норма. Тому сьогодні немає регламентних підстав взагалі ставити це питання на обговорення. І можу вам сказати, я розумію, що це мій виступ, знаєте, як...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ляпіна.

12:08:43

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, партія „За Україну!”

Я розумію, що країна дійсно чекає економічного розвитку. Але податкова конституція від уряду виглядає ще гіршою, ніж всі перипетії з політреформою. І ви підкладаєте податкову свиню, замість якогось розвитку в Україні. Але поза тим, ми розуміємо, що сьогодні буде порушуватись Регламент, але я відразу попереджаю, проект постанови, який нам розданий і який буде зараз протягуватись в цьому залі, проект постанови про ухвалення в першому читанні урядового проекту Податкового кодексу, містить низку поправок. Ми з цими поправками змогли ознайомитися тільки сьогодні. Я відразу попереджаю, що в мене є низка пропозицій до цих поправок. І варіант такий, що ви зараз його приймете в цілому, не вислухавши наші конституційні права, наші пропозиції до цього проекту постанови, він є абсолютно нерегламентний і неконституційний. Нарешті хоч один крок може ця Верховна Рада зробити у відповідності …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, обмінялися думками. Я не знаю, Ксенія, звідки ви взяли про те, що він буде прийнятий в цілому. Проект, на який ви посилаєтеся, проект, на який ви посилаєтеся, постанова Верховної … Не кричіть, ви все одно мене не перекричите, бо в мене мікрофон, а у вас немає. Ну нащо вам зривати голос даремно? Ми не в рівних умовах в даному випадку.

Проект постанови Верховної Ради, який пропонується комітетом, прийняти за основу. Так що ніякого «про друге читання» ніхто ще пропозиції не вносив. Хіба що ви будете пропонувати.

Так, переходимо до розгляду проекту Податкового кодексу України за номером 7101 і 7101-1. Від авторів законопроекту №7101 доповідає Катеринчук Микола Дмитрович, будь ласка, 10 хвилин – повна процедура. Повна процедура.

12:10:57

КАТЕРИНЧУК М.Д. За 10 хвилин …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви розпочинайте.

КАТЕРИНЧУК М.Д. Добрий день, якщо він добрий, перш за все для своїх колег і, думаю, що для виборців він є недобрим, тому що сьогодні те, що відбувається в парламенті, ну, мені здається, дуже схоже на, от, відносини між кроликом і удавом. Кролики, вони, знаєте, там, вони, в них інстинкт самозбереження, він задавлений страхом. Дуже погано, що ви почали, панове, боятися, дуже погано. Тому що прийняття всіх рішень в одному кабінеті – це та пастка, в яку ви залізете. Я думаю, що і разом з тим все те добре, що ви могли б зробити для країни.

Але переходимо до Податкового кодексу, який, ну в моєму розумінні, має стати одним із самих системних антикризових документів. І дуже добре, що ми нашим законопроектом підняли дискусійну планку на змістовному рівні, нижче якої уряд не опуститься. Ми не дамо йому опуститися.

Дійсно, що над цим документом, який я сьогодні представляю, працювало багато людей. Але сьогодні, розуміючи, що вже рішення фактично прийнято, який приймати за основу, я хотів би все ж таки подякувати тим людям, які працювали над варіантом, який я представляю. Це перш за все народні депутати Ксенія Ляпіна, Наталія Королевська, Юрій Кармазін, Микола Кучерявинко – це завідуючий кафедрою фінансового права Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, його колега Олександр Лукашов, Наталія Розенфельд, Володимир Рябошлик, Ігор Лавриненко. Також хочу сказати слова вдячності за роботу над цим кодексом пану Володимиру Лановому, який є членом Європейської партії України; Михайлу Новікову – заступнику голови Київського апеляційного господарського суду, а також десяткам і сотням підприємцям з Харкова, з Одеси, з Дніпропетровська, з Києва, Запоріжжя, які обговорювали цей законопроект, тому що ми провели більше 50 громадських обговорень. Це були реальні громадські обговорення, в яких ми отримали наш матеріал для вдосконалення податкової реформи через прийняття Податкового кодексу.

Я не хотів би зараз детально зупинятися над процесом роботи, над кодексом зі сторони уряду чи парламентської більшості. Хочу тільки сказати, що саме тиск суспільства, підприємців змусив уряд все ж таки не прийняти ту абракадабру, яку ми з вами, ви прийняли, не читаючи в травні цього місяця.

Окремо хотів би зауважити ті поправки, які вносив Президент, і, я думаю, що цей варіант, який буде прийнятий сьогодні так само, я думаю, буде супроводжуватися поправками Президента. Тому що, не дивлячись на всю роботу Кабінету Міністрів, а цей варіант став набагато кращим ніж те, що приймалося в травні, все ж таки він потребує дуже серйозного змістовного доопрацювання.

Все ж таки, я думаю, що цей кодекс все ж таки проштовхнуть урядовий і будуть намагання його ввести в дію з 01 січня 2011 року.

Я попереджаю: економіку України чекає параліч і парламент буде змушений в черговий раз скасовувати кабмінівську нормотворчість і знову переписувати податкове законодавство. Чому я так кажу? Перше за все я хотів би говорити про, можливо, порівняльний аналіз цих двох законопроектів. Насправді вони різні, тому що мають різну ідеологію …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Дмитрович, вибачте, Микола Дмитрович. Дійсно, щоб ви орієнтувалися, якщо ви просите 20 хвилин, оскільки тут більше ніж 100 статей, ви маєте можливість виступати 20 хвилин. Тобто орієнтуйтесь, будь ласка, якщо 20, значить 20. Прошу продовжуйте.

12:14:53

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Дякую. Я намагався вже скоротити, тоді я вже піду по виступу, який був запланований у мене.

У відповідності до Конституції 1996 року навесні наступного року в Україні пройдуть парламентські вибори. І скоріше всього до влади прийдуть у парламенті, ну напевно інші люди, і вже влітку 2011 року підприємці країни зможуть отримати нормальне податкове законодавство. Отже я спокійно ставлюся до того факту, що сьогодні варіант, напрацьований підприємцями і для підприємців буде не підтриманий парламентською більшістю. Але це не означає, що ми перестанемо боротися за інтереси саме малого і середнього бізнесу в нашій країні.

Я хотів би перед тим, як почати порівняльну характеристику урядового, скажемо, варіанту Податкового кодексу і нашого колективного, скажемо, авторства (Європейської партії України) цього документу, сказати наступне: що ми розпочали роботу над Податковим кодексом у 2005 році. Дві тисячі поправок так само у нас було і ми з ними працювали протягом року. Була врахована пропозиція щодо можливості віруючим людям не отримувати індивідуальні податкові номери та відповідні довідки податкові. Це важливо, треба поважати тих людей, які мають конституційне право на висловлення своєї позиції. І ми це відобразили у нашому варіанті Податкового кодексу.

Зараз у цьому документі 43 глави, 357 статей. І весь сьогоднішній вал тих нормативних актів, які регулюють правові відносини у сфері оподаткування, а їх більше 3 тисяч, ми вмістили в 500 сторінок.

Я не хочу сам говорити за цей варіант Податкового кодексу, який зараз представляю. Найкращу характеристику цьому документу дало Науково-експертне управління Верховної Ради України. Просто експерти. Вони пишуть: „Важливою позитивною рисою поданого проекту є чітке визначення основних елементів податкової системи. Так, у проекті чітко визначені поняття податку та збору, основні елементи механізму їх справляння. Крім того, проектом чітко декларується заборона примусового стягнення платежів, що мають ознаки податку, збору в будь-якій формі і в будь-який спосіб, відмінний від тих, які передбачені цим кодексом. Заслуговує на увагу докладне визначення в проекті порядку адміністрування податків в частині, що стосується податкової звітності, визначення прав і обов’язків контролюючих органів, видів та порядку проведення податкових перевірок, позапланових – виключно через рішення суду, фінансової відповідальності за вчинення податкових порушень”.

Мені здається, що це достатня експертна вичерпана характеристика документу. Наш документ є Податковим кодексом, з точки зору юридичної техніки. І це перша відмінність від урядового. Опозиційний проект Податкового кодексу має дві кардинальні відмінності від урядового. Ми зберігаємо спрощену систему оподаткування та докорінно реформуємо податок на додану вартість. Тому особливо порівнювати нема чого, шановні.

Різна ідеологія двох цих законопроектів, вона очевидна. На сьогоднішній день ми всі, автори цього законопроекту, Європейська партія України розуміємо, що системні зміни в структурі економіки мають бути пов’язані зі збільшенням долі саме малого і середнього бізнесу в структурі економіки України. Ми врахували інтереси малого бізнесу, ми закріпили спрощену систему оподаткування. Більше того, ми її суттєво модернізували. Для тих, хто працює на єдиному податку, ми пропонуємо збільшити граничну межу виручки до 1 мільйона гривень, врегулювавши питання щодо пенсійних внесків. Вони будуть включені до суми єдиного податку. Та ліквідували схеми мінімізації податкових платників власників великого бізнесу за рахунок спрощеної системи оподаткування. Так, проблема ця існує. Але це не підстава для того, щоб знищити спрощену систему оподаткування. Спрощена система оподаткування – це порятунок перехідних економік, коли люди самозайняті, а ви сьогодні говорите про її знищення. Для чого це?

Другим важливим предметом реформи стала реформа податку на додану вартість. Ми пропонуємо ввести ПДВ односторонньої дії, яким оподаткується лише виключно кінцеве споживання, що дасть можливість ліквідувати шахрайські схеми навколо ПДВ, і не передбачає ніяких змін фактично для кінцевого споживача.

Крім того, ми пропонуємо зменшити ставку оподаткування до 20 до 15 відсотків. І саме головне – показуємо компенсаторні джерела надходження до бюджету.

Оновлення ПДВ передбачає звільнення від оподаткування інвестицій в основні фонди, скасовуються податкові накладні, податковий кредит та відшкодування ПДВ.

Що відбувається сьогодні з ПДВ в інших країнах, наприклад в Російській Федерації? Як тільки почалася криза, вони миттєво приймають зміни до Закону про ПДВ і ПДВ повертається зараз у Російській Федерації не за 60, а за два тижні і виключно через камеральні перевірки, тобто документальні перевірки без захід на підприємство. Про що це говорить? Російська Федерація бореться за свої експортні ринки, а ми їх через реформу, так звану, реструктуризацію ПДВ, через ці ПДВ-облігації віддали ці експортні ринки, ми знищили свій експортний потенціал.

Тому, я думаю, що питання ПДВ – це є основне, що сьогодні мав би зробити уряд. І у нашому Податковому кодексі є пропозиція, як реформувати ПДВ. В урядовому залишається все, як є.

Що спеціалісти науково-експертного управління парламенту думають про урядовий проект кодексу? Вони пишуть наступне, цитую: „Методологічною основою для оцінки законопроектів, які мають форму кодексу, є поняття кодифікації. Результатом кодифікації, яка за своєю природою є формою вдосконалення законодавства, є новий зведений законодавчий акт – кодекс, який змінює нормативні акти, що діяли раніше у відповідній сфері суспільних відносин.

Запропонований законопроект урядовий за багатьма параметрами не повною мірою відповідає вимогам, які ставляться до законодавчих актів у формі кодексів. Ну іншими словами це не кодекс, це просто зібрання діючого податкового законодавства в одному… зібрали в одному документі і все.

Скажіть, будь ласка, як на цьому будувати судову практику? Ми не випадково залучали фахівців, суддів з різних... з адміністративного права, господарського права для того, щоб виписати саме кодекс, для того щоб судова практика складалась з розумінням того, що, скажемо, відображено в цьому документі, а не своїми рішеннями судді встановлювали нові якісь правила, які не врегульовані в Податковому кодексі.

Більш того, експерти науково-експертного управління вважають і зазначають, що відносини між платниками податків і органами державної податкової і митної служби, проект надає перевагу останнім, наділяючи їх надмірними повноваженнями, які подекуди входять в суперечність з відповідними нормами Конституції України, що визначають загальні засади конституційного ладу. Це стаття 1, 3, 8, 19, 24, 30, 31, 32. Тобто урядовий документ не лише недосконалий і не є кодексом, але і суперечить Конституції України.

Підсумовуючи, я хотів би акцентувати увагу, що Податковий кодекс – це перш за все ідеологічний документ. Норми в ньому мають визначати розвиток економіки України на багато років вперед. Якщо ми хочемо бачити Україну лідером експорту сировини і напівфабрикатів, то потрібно встановлювати низькі рентні платежі та зберігати діючу систему ПДВ, як це пропонується зробити в урядовому варіанті. Якщо ми хочемо створити в країні інноваційну економіку, то інвестиції в основний капітал потрібно звільнити від ПДВ, ставки амортизації різко збільшаться, і це є в нашому Податковому кодексі.

Я міг би один навести приклад. Знаєте, скільки нам потрібно часу для того, щоб, наприклад, амортизувати повністю авто? 14 років. В Європейському Союзі це 5 років. Ми збільшили норми амортизації і ми вийшли десь на 6 років, але це теж недостатньо, враховуючи, ну, сьогодні стан основних фондів наших виробників.

Якщо ми хочемо збільшити розмір тіньового сектору економіки, то потрібно знищити спрощену систему оподаткування, як це пропонується в урядовому законопроекті. Якщо ми хочемо провести детінізацію економіки, то малому і середньому бізнесу потрібно дати стимули для переходу в легальний сектор економіки, а саме: провести податкову амністію, - що є в нашому варіанті Податкового кодексі, в урядовому цей інструмент відсутній.

Можна легко уявити, до яких наслідків призведе прийняття урядовому варіанту кодексу. Перше – жорсткість оподаткування роялті призведе до зниження інтересу до українського ринку з боку інвестицій. Це називається „стоп інвестиціям”. Як виходити з кризи – я не розумію.

Скасування оподаткування дивідендів, разом із збереженням діючої Угоди про уникнення подвійного оподаткування з Кіпром, призведе до того, що великий бізнес практично перестане платити податки в Україні.

Наступне. Ліквідація спрощеної системи оподаткування – 2,8 мільйонів самозайнятих людей і їх сім’ї. Я прогнозую збільшення безробіття як мінімум на півмільйона осіб.

Ну, я вже не буду казати про зростання цін, яке буде супроводжуватися цими новелами, які пропонуються в урядовому варіанті кодексу.

Потреби бюджету після прийняття Податкового кодексу не знизяться. І виникнуть діри, які є сьогодні, уряд спробує заткнути за допомогою посилення адміністративного тиску на малий і середній бізнес. Можна згадати тільки одну норму, яка пропонується в урядовому кодексі, - це запровадження так званих ринкових цін, коли платники податків будуть змушені узгоджувати з податківцями ціну, за якою вони продають та купують сировину, обладнання та продукцію. Тобто селяни будуть змушені давати в податковій декларації, зазначати ціни, по яких вони будуть продавати збіжжя чи молоко, шахти будуть декларувати ціну вугілля, металурги – металу.

Ось така ринкова економіка, панове, нас чекає. І це рахуючи того, що після ухвалення нового кодексу, інспектор може будь-якої миті арештувати майно підприємця. У варіанті урядового Податкового кодексу 150 разів в документі використовується термін „арешт”. Мені здається, що цих аргументів більш достатньо для того, щоб не підтримувати урядовий варіант Податкового кодексу.

Я можу сказати, що те, що зробив уряд в деяких частинах, наприклад, в тому, як він виписав адміністрування податку на прибуток, можна допрацювати і краще. Там особливої ідеології немає. Але в нашому варіанті він виписаний так, як цього потребує економіка і суспільство. На жаль, що цей розділ залишився без уваги з точки зору уряду.

Я можу сказати зараз за тих людей, які висловлюють уже свою точку зору відносно спрощеної системи оподаткування. Це представники малого і середнього бізнесу. Я думаю, що якщо в урядовому кодексі залишиться така реформа спрощеної системи оподаткування, то я думаю, що мільйони людей вийдуть на вулиці і скажуть своє відношення до цієї реформи. І я думаю, що ми з ними будемо у цьому солідарні. Крім того, я думаю, що ми будемо ініціювати ці процеси, щоб підприємці захистили своє право на вільне підприємництво і захистили своє право на існування в цій країні як підприємців.

Не зважаючи на те, що сьогодні Комітет Верховної Ради з питань податкової і митної політики все ж таки оголосить своє рішення про ухвалення урядового проекту Податкового кодексу, а внесений від Європейської партії і групи колег буде відхилений, ми все ж таки продовжимо боротися за удосконалення українського податкового законодавства. І я можу вам сказати, що з прийняттям цього варіанту Податкового кодексу реформа тільки починається. І розмова про те, яке у нас буде податкове законодавство, тільки буде підсилена.

Тому що насправді податкова реформа – це не одноманентний акт. Якщо ми почали ще в травні-місяці за ініціативою Президента цю дискусію, так давайте зробимо справжній продукт, суспільно значимий продукт, який відповідає умовам того, що українська економіка знаходиться в кризі. І будемо не виходити як пропонується в урядовому законопроекті з кризи за рахунок малого і дрібного бізнесу. Це не морально, це не правильно, це не дасть своїх, скажемо, свого сенсу в плані розвитку економіки.

Я хотів би, завершуючи свій виступ, сказати про наступне. Не дивлячись на те, що сьогодні більшість в парламенті прийняла, я б сказав, критичний для себе законопроект про Кабінет Міністрів, звертіть увагу, будь ласка, на Податковий кодекс урядовий і той, що вніс я. Я хотів би зараз спитати, руку підніміть, хто прочитав і той, і той варіант? От я бачу дві людини в парламенті, три людини, які прочитали, цей варіант, чотири людини, п’ять. Це тисячу сторінок і вони могли порівняти, шкода, що 400 інших депутатів не прочитали це. А ви, повірте мені, що в нових умовах, коли Президент буде призначати своїм указом голову Державної податкової служби і голову Митної служби, ви добігти в цей кабінет не всі зможете. Але це буде напряму зачіпати ваші інтереси, інтереси тих людей, які сьогодні створюють робочі місця і відповідають за промисловість. Я не говорю за спрощену систему оподаткування, про малий і середній бізнес. Ми ще своє слово скажемо на вулиці обов’язково, якщо урядовий варіант Податкового кодексу не залишить спрощену систему оподаткування в такому вигляді, в якому є. Але ви сьогодні маєте можливість сказати своє слово про захист своїх інтересів, і я апелюю до здорового глузду. Ви пам’ятаєте, як два місяці тому я стояв на цій трибуні і благав вас не приймати ту абракадабру в першому читанні. Ви мене не послухали, не послухали інших виступаючих. Потім скасували це.

Я хотів би подякувати тим депутатам від Партії регіонів, які так само робили цю роботу, хотів би подякувати двом віце-прем’єрам, які так само вникли в суть того, що було прийнято. Але сьогодні буде повторно таке ж саме. Тому я апелюю до вашого здорового глузду: не ведіться на урядові пропозиції, вони дійсно красиво виглядають на картинці, якщо увійти і порахувати усе що там пропонується, то економічний тиск, свавілля податківців буде ще більшим.

Тому я пропоную вам…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

КАТЕРИНЧУК М.Д. Тому я пропоную вам, не дивлячись на всі ідеологічні розбіжності, які у нас існують відносно економіки в Україні, зрозумійте, що це останній порятунок економіки України в кризові часи. Давайте зробимо якісний документ. Я пропоную вас прийняти за основу 7101. Потім разом з урядом, з Президентом, з вами ми доопрацюємо і вийдемо на якісний документ для всіх, для всіх, а не тих, хто просто сидить в кабінетах. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записуватися на запитання. Будь ласка, 10 хвилин Толстенко, Партія регіонів, Шмельова наступна.

12:32:11

ТОЛСТЕНКО В.Л.

Прошу передать слово Смитюху Григорию.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорія Смітюха мікрофон.

12:32:16

СМІТЮХ Г.Є.

Микола Дмитровичу, дякуємо вам за інформацію, безперечно що ви попрацювали над цим матеріалом чи ваші колеги попрацювали, є що послухати. Разом з тим в мене одне питання, якщо я пам’ятаю, у 2005 році ви працювали першим заступником голови Податкової державної адміністрації і чому ви в той час не реалізували свої мотиви, коли у вас було все, і Президент ваш кум, і інші друзі були. Ви могли реалізувати це питання, свої ідеї, які ви сьогодні нам висловлюєте, це перше питання.

І друге питання, ви говорите, що буде ліквідовано по спрощеній системі 3 мільйона майже осіб, які мають приватні, там, підприємців. А скажіть, будь ласка, чи аналізували ви реально, чи є це схема ухода від податків у держави, якій так не хватає на соціальні потреби, чи ці люди роблять дійсно в якому процентному, так би мовити, проценті, в реальному секторі, які дають дійсно робочі місця і дійсно приносять позитив для держави. Дайте конкретну відповідь.

КАТЕРИНЧУК М.Д. Дякую вам за запитання. Я завжди конкретно відповідаю на поставлені питання. Перш за все, в мене дійсно кум Президент є, але це питання релігійні, вони не відносяться до політики. Знаєте, кум – не кум, а істина вона дорожча і принципи дорожчі. Це перше.

Друге, я працював у Державній Податковій адміністрації на посаді першого заступника, очолював Податкову міліцію і саме тоді ми почали працювати над Податковим кодексом. Але потім керівник ДПА пан Кірєєв своїм наказом заборонив цю діяльність і тому ми перенесли роботу над Податковим кодексом в громадський сектор, тобто пішли просто до підприємців і створили податкові клуби по всій країн і там почали напрацьовувати цей варіант Податкового кодексу.

Відносно спрощеної системи оподаткування. Ви знаєте, це велика помилка, що для того, щоб не дати можливість великим платникам податків використовувати спрощену систему оподаткування для мінімізації своїх податкових зобов’язань, треба її знищити, це помилка. Нам треба знищити, перш за все фіктивне підприємництво, можливість відкриття фіктивних фірм і конвертаційні центри. Спрощена система оподаткування…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Продовжуйте, Микола Дмитрович.

КАТЕРИНЧУК М.Д. Спрощена система оподаткування до цього ніякого відношення не має, ви знаєте про це, де ці центри створюються по мінімізації і хто ними користується.

2,8 мільйони працює. Якщо зараз приймуть норму, яку пропонують в уряді, що залишаться тільки дрібні підприємці, ну фактично дрібні торгівці, або ті, що займаються ремеслом, то залишиться приблизно біля 300 тисяч і це буде проблема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шмельова передає Гордієнку, мікрофон Гордієнка.

12:35:09

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний доповідачу, шановні колеги! Я хотів би, по-перше, два запитання. Дуже дивно прозвучало у вашому виступі, що ви продовжуєте цю дискусію на вулиці, що це воно, насамперед, означає? Це перше.

І друге. Скажіть, будь ласка, це від здорового глузду я запитую, чи подавали ви свої пропозиції до того законопроекту, який ви так розкритикували, який був прийнятий як ви сказали не в той спосіб, що ви вважаєте за потрібне.

КАТЕРИНЧУК М.Д. Дякую за питання.

Що я мав на увазі відносно дискусій на вулиці? Я вважаю, що якщо в Податковому кодексі України не будуть збережені і захищатися законні інтереси малого і середнього бізнесу, то Європейська партія України буде ініціювати акції протесту з вимогою відстоювання і повернення до спрощеної системи оподаткування, яка існує на сьогоднішній день, в умовах кризи, це злочин проти них, ліквідувати спрощену систему оподаткування. Навіть реформа, яка пропонується, вона є дискримінаційною і ми будемо цим займатися, я вам обіцяю.

Відносно ж другого питання, я там не записав. Чи подавав я свої пропозиції? Справа в тім, що сьогодні розглядається Податковий кодекс, ну, він цілісний документ, а урядовий йде як альтернативний до депутатського. Тому подавати будемо поправки вже після того, як Верховна Рада прийме рішення щодо, які вона візьме за основу. Тому що поправки подаються до другого читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Давиденко передає Джоджику мікрофон. Прошу.

12:36:58

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

Шановний пане Микола, нещодавно один із лідерів Партії регіонів Борис Колесников в газеті „Дзеркало тижня”, даючи інтерв’ю, говорив про те, що проходячи мимо приміщень податкових адміністрацій, у нього створюється враження, що він попадає в сучасний автосалон. Очевидно, це є наслідок надзвичайної корумпованості чинних положень адміністрування податків в сьогоднішньому Податковому законодавстві. Як відомо, і Президент країни, і багато членів сьогоднішньої більшості стверджували, що вони дуже суттєво поміняли процес адміністрування в цьому Податковому кодексі.

З вашої точки зору, якщо дійсно буде введений в дію цей Податковий кодекс, вітчизняний податківець пересяде на „Ланос” чи з сучасного автосалону перейде на сучасні майбахи? От ваша точка зору. Дякую.

КАТЕРИНЧУК М.Д. Насправді існує проблема реформа адміністрування податків. І саме це має стати предметом, основним предметом Податкового кодексу. Ну, ви знаєте, що у нас адмініструється податок на прибуток окремо, а ПДВ окремо, тому наближення звітностей і неможливо.

Відносно того, що ви говорите про корупцію. Ну, якщо сьогодні ввести ПДВ односторонньої дії, чим буде займатися ДПА? Я не знаю. Тому що сьогодні всі займаються тільки: або поверненням ПДВ, або створення перешкод для експортерів, або іншими речами. Я думаю, що це питання, що ви говорите, про корупцію – це питання, ну, не вирішується Податковим кодексом, на жаль. Там є дійсно механізми, які роблять дистанційне спілкування між платником податків і, скажемо, державою. Але в урядовому кодексі на адміністрування дуже мало, ну, скажемо, приділено уваги. Тому що вони, фактично, не реформують ПДВ, вони залишають як є і податок на прибуток, вони тільки регулюють в питаннях ставок. Але в глибину цього адміністрування вони не входять, нажаль.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шкутяк Зиновій.

12:39:16

ШКУТЯК З.В.

Шановний Микола Володимирович! Шкутяк, „Наша Україна”. Скажіть, будь ласка, чи не здається вам, що внесений Податковий кодекс владою – це є спроба розвернути економічний розвиток України в минуле. Тому і одночасно чи це не є відплата малому і середньому бізнесу, який у свій час підтримав помаранчеву революцію?

КАТЕРИНЧУК М.Д. Ну, ви знаєте, що як людина, яка пишається помаранчевою революцією і тим, що це було зроблено, я можу сказати, що там велика частина людей стояла саме за економічні свободи, за цивілізовані правила гри, ви в цьому праві.

Те, що пропонується, ну, там, знаєте, напівреформа, тобто вона, тобто виписано таким чином, щоб відзвітувати. Насправді оцей варіант урядовий працювати не буде. І навіть, якщо у першому читанні взяти його за основу і потім переписувати, і буде він переписуватися. І я думаю, що долучиться багато людей і поправок буде багато. Но ми не випишемо, тому що дві різні ідеології стикаються. Ідеологія, скажемо, „для всіх” і ідеологія „для себе”. І це різні речі, які поєднати неможливо. Ви ж подивіться, які пільги надаються по різним секторам економіки, не для всіх. Ви подивіться, що спрощена система оподаткування має обслуговувати в макропоказниках зменшення ставок оподаткування. Тобто вони компенсують за рахунок, джерела компенсації зниження ставки ПДВ на 1 відсоток чи зниження ставки податку на прибуток на 1 відсоток, за рахунок спрощеної системи оподаткування, от і все. Тому я думаю, що гасло, що багаті поділяться з бідними…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павловський.

12:41:08

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановний доповідач, хотів вас запитати. Дійсно, не зважаючи на те, що був косметичний ремонт, Податковий кодекс уряду фактично знищує як клас і малий, і середній бізнес. В той же час у нас залишаються пільговиками великий капітал, олігархи і їх величезний капітал не оподатковується, тому що ховається в офшорних зонах. І це проблема. І я хотів вас запитати. Який ви бачите шляхи, щоби оцей великий капітал залишав свої гроші тут, щоб вони не вичавлювали зі своїх власних підприємств, як лимон, і всі гроші тікали їх за кордон, а щоб ці гроші працювали на модернізацію їхнього ж бізнесу, створювали тут нові робочі місця. Як нам створити , щоб гроші наховались в офшорах, а залишались тут в Україні? Дякую.

КАТЕРИНЧУК М.Д. Складне питання, але відповідь дуже проста. Створити умови для того, щоб національному капіталу було вигідно працювати тут і він не боявся, ніж він ховав гроші за кордоном. От і все.

А те, що в урядовому варіанті залишається можливість фактично не сплачувати податки великому бізнесу, заводячи гроші на Кіпр, ну це очевидно. Я думаю, що це дірку, яку треба буде обов’язково врахувати при доопрацюванні в другому читанні. Тому що так жодний Азаров і будь-який інший бюджет свій не зведе. Тому що виводяться, просто вивозяться мільярди.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, Миколо Дмитровичу. Сідайте, будь ласка.

КАТЕРИНЧУК М.Д. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так надаємо слово для представлення законопроекту за номером 7101-1 Міністру фінансів Ярошенку Федору Олексійовичу. Будь ласка, Федір Олексійович. 20 хвилин. Федору Олексійовичу, на трибуну. А Грицаку, прошу не заважати членам уряду виконувати повноваження.

ЯРОШЕНКО Ф.О.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Шановні присутні! Дійсно, пролунало дуже багато різноманітних думок, але я хочу дуже коротко розповісти вам, що сьогодні ми представляємо.

Сьогодні уряд представляє на розгляд Верховної Ради України проект, який є основою для виконання головного завдання, поставленого Президентом України Віктором Федоровичем Януковичем – постійне зростання добробуту громадян України. Державність ринкової економіки... підґрунтям для створення заможного суспільства завжди є розвиток підприємництва. Саме приватна ініціатива є локомотивом, двигуном економічного розвитку, але сучасна податкова система є продуктом 90-х років минулого століття, у той час як національна економіка вже живе за правилами ХХІ століття. Тому сьогодні податкова система України перетворилася на гальмо для розвитку бізнесу.

Оподаткування в Україні існує вже 20 років і при цьому залишається єдиною галуззю права, в якій майже повністю відсутня будь-яка систематизація. Податки є основою державного регулювання економіки, але при цьому в Україні не встановлені навіть базові засади функціонування податкової системи. Визначення податків як економіко-правової категорії наводиться щонайменше в трьох законах. Права контролюючих органів і платників податків регулюються більше, ніж десятьма законами. Частина податкових норм міститься в законодавчих актах, які взагалі не стосуються питань оподаткування. Окремі податки і збори регулюються декретами Кабінету Міністрів України, які ухвалені понад 10 років тому. Яких позитивних тенденцій в економіці ми після цього очікуємо? Про які стимули для розвитку підприємства ми можемо говорити?

Враховуючи системні проблеми, які існують в оподаткуванні, Президент України Віктор Федорович Янукович визначив загальну концепцію його реформування, яка викладена в Програмі економічних реформ на 2010-14 роки. Це забезпечення стійкого економічного зростання на основі… інноваційно-інвестиційній основі з одночасним збільшенням сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів. Ось мета податкової реформи. Програма економічних реформ передбачає шляхи досягнення поставленої мети. Правовою основою для функціонування реформованої податкової системи має стати Податковий кодекс, проект якого Верховна Рада розглядає сьогодні у першому читанні.

Представлений вам проект Податкового кодексу розроблений у відповідності до положень Програми економічних реформ та з врахуванням пропозицій, які надійшли в процесі всенародного обговорення проекту. Прошу вас звернути увагу, що сьогодні Україна не мала жодного проекту нормативного акту стратегічного рівня, який є продуктом суспільної дискусії. Під час всенародного обговорення уряд отримав більше 4 тисяч пропозицій до проекту. Всі вони були уважно опрацьовані науково-експертними групами, до складу яких увійшли провідні українські економісти і правознавці. Тому проект Податкового кодексу є продуктом суспільного компромісу, узгодженням інтересів громадян, бізнесу та держави.

Які новації пропонує проект Податкового кодексу? Перше. Це зміна хаотичного латання дірок в оподаткуванні в режимі гасіння пожеж на системне, стабільне та прогнозоване регулювання податкових відносин. Проект Податкового кодексу представляє собою узгоджений, гармонійний документ, який відповідає європейським підходам в оподаткуванні та спрямований на стимулювання інноваційно-інвестиційного розвитку економіки.

В основу проекту покладена проста і зрозуміла стратегія, яка базується на трьох принципах. Це усунення адміністративних перешкод для розвитку бізнесу, орієнтація системи адміністрування податків на захист законних прав і інтересів доброчесних платників, створення економічних стимулів для розвитку малого, середнього та великого бізнесу, оподаткування фізичних осіб пропорційно їх доходів та майновому стану. Реалізація таких принципів здійснюється через норми проекту Податкового кодексу.

Система адміністрування податків є об’єктом постійної критики з боку як вітчизняного бізнесу, так і з боку міжнародних експертів. Для успішного розвитку економіки кожний платник податків має бути впевнений, що після виконання ним свого конституційного обов’язку сплати податків в розмірі, визначених законом, він не відчує будь-якого адміністративного тиску, обмеження його законних прав і інтересів. Без виконання цієї умови не буде розвиватися підприємництво, особливо малий і середній бізнес. Сучасна система адміністрування не може забезпечити захист законних прав платників податків. Ця система за самою своєю сутністю спрямована на виконання одного завдання – збільшення надходжень до бюджету будь-яким способом.

Похідним цього завдання є негативні риси, притаманні сучасній системі адміністрування податків – це нехтування законними правами і інтересами платників, фіскальний тиск на платників з метою змусити їх сплачувати податки понад встановлений законом рівень, захист контролюючими органами честі мундиру навіть в ситуаціях, коли дії його посадових осіб були відверто незаконними; низька якість послуг, що надаються платникам податків; свідома заплутаність і суперечність практики застосування податкового законодавства, неефективна робота запобіганням схем ухилення від оподаткування та їх руйнування.

Логічним результатом існування такої системи адміністрування податків є недовіра суспільства до органів державної влади, викликана їх непрофесійним, а в окремих випадках і протиправними діями.

Замість цього проект Податкового кодексу пропонує систему адміністрування, для якої головною цінністю є людина – платник податків. Основними завданнями такої системи є забезпечення дотримання закону всіми учасниками податкових відносин, захист законних прав та інтересів платників податків. Виконання цього завдання буде досягнуто за рахунок застосування наступних нормативних інструментів.

Перше. Визначення вичерпного переліку прав контролюючих органів і підстав їх для застосування.

Друге. Запровадження зовнішнього судового контролю за застосуванням повноважень контролюючих органів, які можуть спричиняти суттєве обмеження прав платників податків, завдавати їм матеріальної шкоди.

Третє. Спрощення процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, виключення з неї зайвих ланок, які лише ускладнюють процедуру та призводить до їх затягування.

Четверте. Запровадження принципу правомірності рішень платників податків.

П’яте. Впорядкування процедури роз’яснення податкового законодавства, запровадження надання податкових консультацій, що відповідає найкращій світовій практиці.

Шосте. Законодавче визначення підтвердження даних податкової звітності первинним документам.

Сьоме. Запровадження ризико-орієнтованої системи податкового контролю.

Восьме. Запровадження матеріальної відповідальності держави за збитки, надані платникам податків внаслідок противоправних дій контролюючих органів.

І наприкінець останнє. Скасування обтяжливих і несправедливих штрафних санкцій, які в окремих випадках сягали до 200 відсотків, і заміна їх загальною прогресивною шкалою зі ставками 25 відсотків у разі першого порушення, 50 у разі повторного порушення і 75 у разі третього порушення і більше разів.

Крім захисту законних прав та інтересів платників податків, проект також спрямований на загальне спрощення адміністративних процедур в оподаткуванні, для цього передбачається, зокрема, скорочення кількості податків, буде далі зближення податкового і бухгалтерського обліку, що дозволить платникам відмовитись від ведення одночасно двох обліків; запровадження спрощених процедур правил бухгалтерського обліку для суб’єктів малого бізнесу.

В цілому проект Податкового кодексу передбачає створення принципово нової системи адміністрування, яка є дружньою для платників податків, спрямована на захист їх законних прав і інтересів, забезпечує дотримання вимог закону усіма учасниками податкових відносин і спрощує для платників податків адміністративні процедури в оподаткуванні. Така система адміністрування перестане бути гальмом для бізнесу і створить необхідні умови для його розвитку. Основою для економічного розвитку нашої держави є формування у ній повноцінного, заможного середнього класу, стане також податкове стимулювання. Найбільш дрібні підприємці, а також ті, хто тільки розпочинає свою власну справу, будуть мати можливість користуватись спрощеною системою оподаткування. Для малого бізнесу в цілому будуть надані податкові канікули з податку на прибуток терміном на 5 років. Середній та великий бізнес отримають реальне зниження податкового навантаження за рахунок зменшення ставок основних загальнодержавних податків. Ставка податку на прибуток буде знижена на 6 відсотків уже з 1.01. 2011 року. З 2013 року ставка податку на прибуток буде щороку знижуватися на 1 відсоток до рівня 16 відсотків. На 10 років буде запроваджено звільнення від оподаткування прибутку підприємств, що працюють в галузях легкої промисловості, готельних послуг, судно- і літакобудування.

Передбачається створення умов для оновлення виробничих потужностей за рахунок запровадження прискореної амортизації. Скасовуються обмеження щодо витрат на первинну професійну підготовку працівників, їх навчання і підвищення кваліфікації. Це стимулюватиме зростання інвестицій у людський капітал, сприятиме збільшенню долі висококваліфікованих працівників з високим рівнем заробітної плати.

З 2014 року до 17 відсотків буде зменшено ставку податку на додану вартість. Вже в 2011 році від сплати ПДВ будуть звільнені операції з металобрухтом, зерновими культурами, лісом. Це сприятиме зменшенню податкового навантаження на кінцевих споживачів готової продукції, якими є громадяни України.

Додатковий ресурс підприємств, що вивільняється, при цьому стимулюватиме власників до збільшення оплати праці найманих робітників, покращання бізнес-клімату, зростання рівня інвестицій і реальний сектор економіки, сприятиме запровадженню автоматичного відшкодування податку на додану вартість.

Представлений проект також спрямований на створення сприятливих умов для початку власного бізнесу, оскільки є один із головних шляхів до формування в державі повноцінного середнього класу. Для цього буде запропонована оновлена система оподаткування єдиним податком.

Крім значно знижених, у порівнянні з іншими платниками, ставок податків на основну діяльність, буде запроваджено звільнення від ведення податкового обліку та значно спрощено бухгалтерський облік. Це дасть можливість розпочати власну справу без попереднього оволодіння спеціальними знання на рівні досвідченого бухгалтера. В цілому тільки пряме зменшення податкового навантаження в наступному році перевищить, за попередніми розрахунками, 4 мільярди гривень.

Буде суттєво вдосконалено оподаткування акцизним податком. Замість шести нормативних актів, не узгоджених між собою, оподаткування акцизами буде регулюватися одним розділом Податкового кодексу. Запровадження щорічної індексації специфічних ставок акцизного збору на індекс споживчих цін зробить їх зрозумілими та прогнозованими для платника податку.

Крім загального підвищення рівня добробуту громадян за рахунок зростання економіки та зниження податків на споживання буде внесено ряд новацій до оподаткування доходів громадян. Основою цих новацій є практично впровадження справедливого підходу, при якому багаті сплачують більші податків. Для цього буде запроваджено дві ставки податку з доходів фізичних осіб: 15 – для доходів, менших за 10 мінімальних зарплат за місяць, 17 – для доходів, більших за 10 мінімальних зарплат за місяць. Податком за ставкою в 5 відсотків буде оподатковуватися дохід від депозитів, що перевищує 200 тисяч гривень. Для заможних громадян буде запропоновано податок на нерухомість у розмірі 10 гривень за один квадратний метр.

Разом із оподаткуванням доходів заможних громадян буде запропоновано ряд додаткових пільг для громадян із середнім рівнем доходів. Запроваджено 100 відсотків додаткової соціальної пільги особам, які утримують двох і більше дітей віком до 18 місяців... на кожну дитину. Зниження ставки на 5 відсотків податку з доходів від продажу рухомого майна. Встановлення нульової ставки податку для успадкованих сум знецінених заощаджень громадян. Знижено від оподаткування суми державної підтримки на будівництво чи придбання доступного житла, яка надається платнику податків відповідно до законодавства і включення до податкової знижки суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво доступного житла.

Хочу також відмітити, що проект Податкового кодексу вперше пропонує реальне вирішення проблеми справляння транспортного збору. Відповідно до положень проекту транспортний податок буде справлятися виключно при першій реєстрації транспортного збору. Зникне потреба щороку витрачати час на кошти громадян і підприємств на сплату цього податку для виконання обтяжливих адміністративних процедур.

Проект Податкового кодексу містить ряд і інших позитивних новацій, спрямованих на те, щоб економіка України отримала можливість для швидкого розвитку, а громадяни для зростання їх добробуту. Зокрема, радикально змінюється оподаткування місцевими податками, сьогодні громіздка, не ефективна система, яка налічує більше 10 податків буде замінена простою та гармонійною, до складу. До складу системи місцевого оподаткування увійдуть чотири податки, які сформують основу фінансової самостійності місцевих бюджетів.

Передбачається рівний розподіл між державними місцевими бюджетами надходжень від екологічного податку 50 на 50. Таким чином буде забезпечено реальне поповнення місцевих бюджетів для фінансування ними природоохоронних заходів.

В Україні здавна жили талановиті і працьовиті люди, які власним трудом створювали свою заможність. Головним завданням держави Президент Віктор Федорович Янукович визначає допомогу громадянам у реалізації їх здібностей, захист її законних прав і інтересів, підтримці соціально незахищених верств нашого суспільства.

Податковий кодекс – це якраз цілісний, гармонійно пов'язаний комплексний документ, який забезпечить досягнення балансу інтересів держави і платників податків, конкурентоспроможність вітчизняної податкової системи. Він стане основою для побудови нових відносин держави і суспільства. Результатом прийняття Податкового кодексу стануть розвиток економіки, фінансового забезпечення і виконання державою своїх зобов’язань перед громадянами, і формування середнього класу, як основи українського суспільства. Дякую за увагу та прошу підтримати проект Податкового кодексу у першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться на запитання.

Будь ласка, 10 хвилин, Михайло Чечетов, Терьохін.

13:00:49

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Федор Алексеевич! Вы знаете 10 лет в стране шла дискуссия и высказывались предложения политиков в части необходимости принятия единого Налогового кодекса, но не хватало политической воли. И нужно отдать должное и Президенту страны, и Кабинету Министров во главе с Николаем Яновичем Азаровым, и вам лично как министру финансов, что вам хватило не только политической воли разработать эту единую, я бы сказал, налоговую конституцию, но самое главное, хватило терпение не просто прийти в зал и сказать «давайте быстренько проголосуем», а в течение более чем полугода вести прямую дискуссию с обществом, это не так просто. Силы аргумента вы отстаивали, доказывали, где-то что-то брали и вот мы вышли на последнюю версию документа, который я надеюсь мы примем в первом чтении. А дальше до второго чтения еще что-то доработаем и примем окончательно, сомнений нет.

Один небольшой вопрос, чи спрощена процедура оскарження рішень, чи спрощена зараз процедура оскарження рішень контролюючих органів в даному законопроекті или нет. Спасибо.

ЯРОШЕНКО Ф.О. Дякую, Михайло Васильовичу, дуже цікаве питання. Да, дійсно спрощена система і зараз існує трьохрівнева. Ми вводимо дворівневу систему, яка ліквідує багато ланцюгів, які не давали дійсно захистити законні права інтересів наших громадян.

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

М.В.ТОМЕНКО

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Терьохін, будь ласка, запитання.

13:02:22

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую. Федір Олексійовичу, знаєте, от коротко прокоментувавши про податкову конституцію, я так думаю з нею, по аналогії з Конституцією України, буде таке саме зроблено. Але от скажіть, будь ласка, вас не хвилює, припустимо, що ваш проект на 503 сторінках, пояснювальну записку ви дали на 18 сторінках, до 503 сторінок, наше Науково-експертне управління написало зауважень на 33 сторінках, а профільний комітет дав постанову із зауваженнями на 10 сторінках. Чи не свідчить це про неохайність підготовки цього проекту урядом пана Азарова?

ЯРОШЕНКО Ф.О. Дякую, Сергій Анатолійович, за надзвичайно слушне питання. Я хочу сказати, що дійсно ні, ні в якому разі. Ми дуже цінуємо ваш час і в нас є пояснювальна записка на 20 тисячах листах, якщо вам потрібно, в електронному вигляді дамо, будь ласка, знайомтесь. Але ми вам дали інтегровані вже, пояснювальну записку інтегрованих висновків, роздумів, вже напрацювань і таке інше. Тобто Михайло Васильович, він абсолютно точно підкреслив, що ми працювали в круглодобовому режимі, можна сказати, Міністерство фінансів, цього питання на протязі півроку. Так, ми такий алгоритм зібрали, ми працюємо з усіма колективами, які активно хочуть вдосконалити цей документ. І на моє глибоке переконання, я думаю, що цей проект Податкового кодексу, він дійсно стане історичним документом, фундаментом податкової політики в Україні на багато років. Дякую вам за запитання.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Самойлик передає слово Симоненку, мікрофон.

13:04:27

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Федор Алексеевич, давайте мы для того, чтобы быть уверенным, что новый Налоговый кодекс будет работать, ответим себе на несколько вопросов и прежде всего, что произошло с Украиной после 1991 года. До 1991 года практически подавляющее большинство предприятий промышленных и сельскохозяйственных рентабельными, заработная день в день выплачивается и упаси Бог, чтобы кто-то из руководителей не выплатил заработную плату. Налоги сплачивались в соответствии со сроками и до копейки, и Упаси Бог, чтобы главбух где-то копейку потерял в годовом отчете.

Пенсионный фонд наполнялся и небыло никаких проблем. При этом, финансовых инспекторов было районе от 3 до 5 человек, это я всем реформаторам напоминаю. Сегодня в районной структуре налоговая администрация от 70 до 100 человек.

Далее. Я хотел бы еще раз подчеркнуть, десятилетиями были стабильные налоги как и сама система. Что произошло с Украиной после 1991 года, что мы каждую сессию вносим изменения в налоги? Что произошло, что у нас предприятия…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

СИМОНЕНКО П.М. … что произошло, что предприятия и руководители не платят налоги, укрываются в тени и так далее и тому подобное.

Пожалуйста, чтобы мы были уверены, скажите, что произошло с Украиной?

ЯРОШЕНКО Ф.О. Дякую, я вам відповім на це питання. Рахую, що і ви будете цілком згодні зі мною, що дійсно ми Україною сталося те, що сталося роз’єднання багатьох держав тобто була держава, яка називалась Радянський Союз, а зараз ми працюємо і в складі цієї держави працювала Україна як союзна держава, і виконувала свою роль в чіткому законодавстві. Я був також здивований і ситуаціями, які відбувалися вже в радянські часи при владі Горбачова. І будучи на XXVIII з’їзді партії я спілкувався особисто з апологетами економічної науки господином Ганбіганом і Абалкіним, які мені чітко сказали: що, Федір, ти не турбуйся, нам надо для Москви, там, небагато кількість, там, державних резервів, решта – що хочете те і робіть.

І от коли ми попали, коли ми поміняли, абсолютно ввійшли в нову економічну формацію, тобто ми будували тоді комунізм і всі чекали, що у 1980 році на Марсі будуть уже яблука рости, на жаль, ми побачили, да. То, да, а ми перейшли в ринкову, вибрали курс на побудову ринкової економіки. Я вважаю, що цей шлях абсолютно правильний. І в результаті, що Петро Миколайович каже, то ви абсолютно правильно кажете, але нас форми, які ми були розірвані економічних зв’язків підприємствами, наші підприємства, ну, вони, можливо, так сказать, працювали на склад. І от роки там 1988, до 2000 року я хочу вам сказати, що у нас була 100 відсоткова бартеризація, у нас даже грошей не було як у держави. І в зв’язку з цим були... нас Рижков зібрав на зеленому залі і радилися, от він зібрав нас, було, Скудар, я знаю, тут ми спільно з ним виступали як керівники великих підприємств і радили, що робити...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ЯРОШЕНКО Ф.О. ... подолання економіки. От зараз ми з вами і робимо тут, будуємо на даний час будуємо основу економічних зв’язків між державою і суб’єктом господарювання, яким є Податковий кодекс. Все, що ми робили раніше - це було латання дірок. Зараз це зовсім інший документ, який дасть спробу і дасть майбутнє нашим громадянам України і людям, які живуть на нашій планеті спілкуватися і працювати в Україні дуже ефективно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павло Мовчан.

13:08:41

МОВЧАН П.М.

Для з’ясування розміру дірки, бюджетної, зокрема, я прошу передати слово Павловському Андрію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вважати парламентські вислови.

13:08:52

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, партія „Батьківщина”. Шановний пане міністр, в руках я тримаю звернення підприємців, які сьогодні... вчора в Запоріжжі, в Луганську, Житомирі, Чернігові, в Сумах, Тернополі, Хмельницькому, в інших містах провели масові акції протесту. Якраз в цьому зверненні вони просять не приймати в тій редакції, в якій зараз є урядовий кодекс, тому що вони рахують, що вони як клас, як малий, середній бізнес будуть просто знищені. І 3 мільйони людей, яких вони представляють, будуть разом з сім’ями викинуті на вулицю, поповнять армію безробітних.

І друге питання. Я вам передам цю резолюцію. Щомісячно з України, щороку мільярди доларів ховаються в офшорних зонах. Цієї суми вистачить для того, щоб провести реформи і не випрошувати ці мільярди на принизливий умовах у Міжнародного валютного фонду. Що робить уряд …

ЯРОШЕНКО Ф.О. Да, я зрозумів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ЯРОШЕНКО Ф.О. Питання зрозуміле. Дякую вам. По-першому питанню хочу сказати, що це дійсно гарно, що у нас лунають різні пропозиції і є таке українське прислів’я, що на каждий роток не накриєш платок. То есть людина що хоче, то вона має казати, це велике досягнення в нашій державі. І, якщо, і в нас це такі дискусії проводили по всій країні. Поэтому ми обов’язково врахуємо ті пропозиції, які ви мені передасте, в другому читанні.

Стосовно оподаткування іноземних інвесторів і підприємств, які використовують офшорні зони, в нас в проекті надзвичайно гарно прописана система оподаткування роялті, от, де також будуть залучатися такі інвестори, підприємства, суб’єкти господарювання, залучені до оподаткування. І далі у нас система, яка в процесі адміністрування, коли ви її уважно почитаєте, вона вимальовує якраз, ризикоорієнтована система дозволять буде абсолютно зовсім по-іншому працювати з доброчесними платниками і з платниками, які ухиляються від оподаткування. Зараз такої системи немає. Перевіряємо всіх підряд, так записано в законі. І якщо податківець не перевіряє його притягують до відповідальності. Дякую. З введенням нового кодексу цього не буде. Щиро дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Романюк.

13:11:25

РОМАНЮК М.П.

Шановний Федору Олексійовичу, скажіть, будь ласка, яким чином норми законопроекту запобігають встановленню з боку державних органів необґрунтованих зборів і платежів у вигляді податків та захищають права платників? І ще, будь ласка, про податок транспортний збір. Більш детально, будь ласка, а якщо можна.

ЯРОШЕНКО Ф.О. Значить, ну у нас дуже гарно прописана 17, 18, 19, 20 статях в проекті Податкового кодексу. Якраз права там платників податків, права контролюючих органів і їх відповідальність за протиправні дії. І там абсолютно, буквально все це розписано, і я не буду вам його цитувати, тому що це надзвичайно багато часу. Але вони згруповані, гармонізовано поєднані, і права будуть, і обов’язки, і виключно багато норм, які регулюють, як наприклад. Ну, перше. Якщо зараз кошти з рахунків, там, і майно суб’єктів господарювання там, де є податкова заборгованість, стягується за рішенням там податкових органів, то вже в проекті нового Податкового кодексу стягнення коштів з рахунків платників податків та майна буде проводитися виключно за судовим рішенням.

Стосовно транспортного збору. Я детально там про нього дуже багато розповідати, я думаю, недоцільно, тому що буде тільки перша сплата при першій реєстрації, решта воно все ліквідується, його не буде. Воно це рудимент ще старої радянської нашої системи. В світі воно не використовується.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте, будь ласка, Федір Олексійович.

Слово має для співдоповіді голова Комітету з питань податкової та митної політики Віталій Юрійович Хомутиннік.

13:13:30

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний головуючий, шановні колеги! Комітет розглянув на своєму засіданні обидва законопроекти, обидва Податкових кодекси. Більше того, комітет на минулому тижні провів громадські слухання, де були запрошені представники майже всіх галузевих організацій громадських, фінансових, промислових, представники науковців, підприємців, народні депутати. Ми провели таку ґрунтовну зустріч, обговорили всі питання, всі пропозиції. Сьогодні про багато з них я буду розповідати. На жаль, був присутнім тільки автор одного проекту закону, тобто урядового. Інший проект закону ми не розглядали на громадських слуханнях, тому що Миколи Дмитровича не було. Щодо законопроектів, які розглядалися сьогодні…

Адам Іванович, я би хотів, якщо можливо, теж 20 хвилин, тому що мені треба по двох …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, вибачте, поки що 10 хвилин, а там побачимо.

ХОМУТИННІК В.Ю. Дякую. Мені треба по двох законопроектах одразу доповідати, я так розумію.

Спочатку в порядку реєстрації по законопроекту Миколи Катеринчука, який був зареєстрований під реєстраційним номером 7101. Цей законопроект є не суттєво доопрацьованою версією проекту Податкового кодексу, який розглядався раніше під реєстраційним номером 2215. Комітет розглянув цей законопроект і може наголосити на наступному. Законопроект свідчить про проведення великої роботи по систематизації та узагальнення нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оподаткування: кодифікації податкових законів, спрощенню їх викладення, зближення податкового та бухгалтерського обліків. Водночас з тим законопроект містить численні внутрішні суперечності. Окремі його положення не відповідають вимогам нормативно-проектуальної техніки, не узгоджуються із законодавством України та вимогам ЄС, сформульовані не чітко, що може призвести до колізії норм законодавства та інших негативних наслідків.

Микола Дмитрович посилався на науково-експертне управління та на позицію нашого науково-експертного управління. Я хотів би зачитати також декілька тез, які висловило наше науково-експертне управління, тобто Верховної Ради, до законопроекту народного депутата Катеринчука.

Пункт 3. Звертаємо увагу на те, що окремі норми Прикінцевих та Перехідних положень вже втратили своє значення і потребують певного уточнення. А окремі положення вже враховані у чинному законодавстві.

Зокрема, в пункті 14. З метою проведення економічного експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії „Київміскбуд” установити, що до 1 січня 2009 року не зараховує до розрахунку валового доходу фізичних осіб.

Пункт 15. Тимчасово до 1 січня 2009 року не зараховує до валових доходів платників податків отримані від продажу видавничої продукції замовників, - і далі по тексту. Також до 1 січня 2009 року суми податку на додану вартість односторонньої дії, що її повинні сплачувати до бюджету переробні підприємства всіх форм власності.

Тобто наголошено на десятках норм, які вже не мають взагалі свого сенсу і втратили не тільки сенс, но і по часу, по термінам – 1 січня 2009 року вже пройшло.

Крім того, знову ж таки, науково-експертне управління. Згідно з частиною другою Прикінцевих положень та Перехідних положень проекту, особлива частина Податкового кодексу набирає чинності з 1 січня 2012 року. Водночас, згідно з частиною 23 проекту, з 1 січня 2010 року втрачають чинність закони України – і перелік законів. Порядка десяти законів, які втрачають своє існування на рік раніше. Тобто багато норм, які не тільки суперечать одна одній, но і взагалі втратили свій сенс. Що говорить про те, що, напевно, автори, коли розробляли в 2007 році цей законопроект, напевно, не до кінця дочиталися і не відрегулювали навіть такі прості на перший погляд норми.

Також сумнівним щодо можливості практичної реалізації є норми статті 89 проекту, згідно з якими в разі недостатності або відсутності коштів на рахунках платника податків орган державної податкової служби має право стягнути кошти в рахунок погашення заборгованості за рахунок готівки. Тобто ця норма достатньо фіскальна, і не має підтримки комітету та також народних депутатів.

Щодо ПДВ. Законопроектом пропонується запровадити замість чинного податку на додану вартість новий податок – податок на додану вартість односторонньої дії та новий порядок його справлення. Запровадження податку у такому вигляді є вкрай ризикованим та необгрунтованим, оскільки відсутня світова практика застосування такого податку. Запровадження ПДВ односторонньої дії може призвести до суттєвого обмеження кола платників податків та значного зменшення надходжень бюджету.

Незрозумілою також є пропозиція, яка пропонує легалізацію майна та доходів, одержаних, скажімо так, незаконним шляхом. Ця норма також прописана у науково-експертному управлінні. І я знову ж таки зачитаю, що пише, щоб тут не було думки про те, що предвзятий погляд. Що пише науково-експертне управління: „Потребує обгрунтування доцільність включення саме до Прикінцевих положень проекту механізму легалізації. Зокрема, проект передбачає встановити період здійснення легалізації протягом року з 1 січня 2010 до 30 грудня 2010. Обов’язковою умовою легалізації доходів є подання суб’єктами легалізації декларацій про доходи та відповідного податкового органу”.

По-перше, знову ж таки термін, зрозуміло, що у цьому році це зробити неможливо. Але більше того, про що пише науково-експертне управління, що без внесення змін до статті 3 Кримінального кодексу України, Верховна Рада України не може прийняти жодного закону, пов’язаного з питанням кримінальної відповідальності. Тобто фактично амністія, про яку викладає автор, це свого роду згода з тим, що були раніше правопорушення певні, і визнання цих правопорушень. Це також означає, що стосовно кожної особи, яка згідно з проектом добровільно декларує свої приховані доходи, а фактично заявить про вчинення злочинів, передбачених статтею 207, 208 та 212 Кримінального кодексу, проти цієї людини має бути порушена кримінальна справа. І тільки після її повного розслідування і направлення до суду виникнуть підстави вирішувати питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, а далі вже відповідним чином легалізація. Тобто це також викладено в науково-експертного управління.

Я би міг ще далі читати про недоліки. Безумовно, є і переваги цього законопроекту. І, я думаю, що ті позитивні статті, які є у автора, я думаю, що вони будуть корисні при доопрацюванні в другому читанні того законопроекту, який рекомендує прийняти комітет. Я одразу можу сказати, що комітет рекомендує, про це вже йшла мова, комітет рекомендує прийняти за основу урядовий проект закону.

Щодо урядового проекту закону, який був зареєстрований наступний і той самий номер, але після цього іде 1, тобто 7101-1. Адам Іванович, якщо можна, ще 10 хвилин.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, давайте, ще 3 хвилини додамо.

13:23:31

ХОМУТИННІК В.Ю. Я прошу 10 хвилин, тому що я доповідаю по двох законопроектах від комітету, по двох одразу. Автори доповідали по 20 хвилин кожен.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вкладайтесь в 5 хвилин, тому що у вас 5 хвилин. Ми вам збільшили до 10 хвилин, поскільки це більше, ніж 100 статей. Тому, будь ласка. Критика – добра справа, ліпше позитивне давайте.

ХОМУТИННІК В.Ю. Я не про критику, я по суті.

Щодо урядового законопроекту. Про переваги законопроекту доповідав міністр фінансів. І я не буду зупинятися на тих позитивних речах, які несе в собі проект Податкового кодексу, розроблений урядом.

Підтримуючи прийняття урядового проекту Податкового кодексу в першому читанні, народні депутати України – члени комітету рекомендують вже на етапі прийняття проекту за основу виключити деякі положення та зробити, так би мовити, певні меседжі, що треба змінити при доопрацюванні до другого читання.

Весь цей матеріал, який буде викладений в проекті постанови, який зареєстрований комітетом, він був обговорений на робочих групах та на громадських слуханнях, про які я розповідав. По-перше, це стосується існування в подальшому спеціальних режимів оподаткування, які на сьогодні встановлені у різних законах. Не може бути в проекті кодексу двояке положення щодо існування спеціальних режимів оподаткування не лише в кодексі, а й в інших законах.

По-друге, не сприйнято громадськістю положення щодо необхідності подання юридичними та фізичними особами інформації про взяття на облік об’єкта оренди органу податкової служби, тобто орендодавця будь-якого приміщення.

По-третє, не знайшло підтримки положення щодо можливості вилучення посадовими особами контролюючих органів на підставі рішення суду оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів, окрім випадків, коли таке вилучення проводиться згідно з нормами Кримінально-процесуального законодавства. Також ми маємо чітко визначити, що платники податків повинні безоплатно отримувати форми податкових декларацій, що подаються до органів державної податкової служби.

Крім того, вбачається, що при доопрацюванні до другого читання необхідно вдосконалити деякі положення, а саме: щодо загальних положень – необхідно навести лад у повноваженнях сільських, місцевих рад щодо встановлення ними податків і зборів, і в цьому питанні мають надати свої висновки фахівці-юристи з конституційного права.

Потрібно вдосконалити термінологію з метою спрощення їх використання та недопущення множинності тлумачення. Про це також було зауваження від науково-експертного управління.

Ми маємо забезпечити більш чіткий та прозорий механізм відносин платника податків та органу Державної податкової служби в питанні звичайної ціни та відношенню до ціни господарських операцій.

Щодо другого розділу адміністрування податків. Ми маємо посилити відповідальність службових осіб контролюючого органу за необґрунтовану відмови прийняття податкової декларації, встановивши, що така відмова розцінюється як перевищення службових повноважень і несе за собою відповідні наслідки. Питання відмови у прийнятті декларації сьогодні піднімається не тільки на різноманітних громадських слуханнях, це наголос підприємців, промисловців і численні листи до комітету.

Нам потрібно забезпечити автоматичний режим зміни ідентифікаційного номеру фізичної особи на реєстраційний номер його облікової картки і зняти напругу у суспільстві серед віруючих. Попередній автор казав про те, що всі, скажімо так, пропозиції віруючих враховані в редакції 7101, я хочу довести і переконати, що в проекті урядовому всі речі будуть виписані, і ми будемо проводити консультації і з церквою, і з фахівцями-юристами, з податківцями, Мінфіном, і будемо знаходити оптимальний шлях вирішення питань, які сьогодні турбують багатьох.

Має бути однаковий порядок проведення перевірок. Цілий блок стосується перевірок. І комітет рекомендує при доопрацюванні до другого читання вдосконалити процедури перевірок контролюючими органами. Я не буду зупинятися по суті, це також прописано в постанові.

Щодо третього розділу – податок на прибуток підприємств. Потрібно спростити податкові правила нарахування амортизації основних засобів, уточнивши розмір витрат, пов’язаних із поліпшенням основних фондів, що дозволяється відносити на витрати в розмірі 10 відсотків на …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, будь ласка, записуйтесь на запитання. Прошу, Сербін.

13:29:03

СЕРБІН Ю.С.

Передаю слово Павловському Андрію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський, мікрофон.

13:29:11

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановний доповідач! За підрахунками експертів загальна сума поборів з тих хто працює на спрощеній процедури зараз буде складати більше 900 гривень. От порівняйте ті 200 гривень, що вони платили при уряді Юлії Тимошенко і зараз більше 900 гривень. І в той же час різко скорочена кількість видів діяльності, які повинні, можуть займатись ці людин. І в той же час мають перевагу пільгі крупний капітал, олігархи, які ховають свої капітали в офшорах. Як ви дивитесь на цю проблему, як вирішити проблему, щоб гроші не ховались в офшорах і зберегти малий бізнес?

ХОМУТИННІК В.Ю. Дякую. Я не встиг закінчити свою доповідь і в цій доповіді також є відповідь на те питання, яке ви порушуєте. Ми запропонували вдосконалити механізм оподаткування малого бізнесу і будемо працювати в комітеті для того, щоб знайти згоди між суб’єктами господарювання малого бізнесу та авторами законопроекту.

По-перше, ми запропонували тим, хто буде на, так би мовити, податкових канікулах, зробити звітність раз на рік, по податку на прибуток і по ПДВ. Я думаю, що варто було б мінімум раз на квартал, можливо також раз на рік, звітуватися по податку на прибуток.

Я думаю, що ми повинні максимально спростити ведення податкового та бухгалтерського обліку, щоб теза податкових канікул відповідала тієї суті, яка має бути. Якщо буде бажання, будемо разом працювати в цьому напрямку та знаходити певний компроміс.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євген Шаго.

13:31:11

ШАГО Є.П.

Прошу Болюре передать слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Болюрі мікрофон.

13:31:17

БОЛЮРА А.В.

Скажіть, будь ласка, ваше відношення, ваше як керівника комітету, ваше як державницької людини, до такого нового податку як податок на депозити. Не просто як до самого податку, а податок, який порушує взагалі права людини, порушує Закон про банківську діяльність щодо взагалі секретності всієї діяльності. І саме основне мабуть, те що будуть дуже різко скорочені інвестиційні надходження у вигляді депозитів, які зараз складають саму основну взагалі долю і інвестування в банки, я маю на увазі українського інвестування. Я вже не говорю про те, яким чином, яка схема, чи готове це все. Дякую.

ХОМУТИННІК В.Ю. Дякую за запитання. Знову ж таки відповідь на це запитання, в деякій частині є в проекті постанови комітету. Безумовно це одне з принципових питань Податкового кодексу. І вже на цьому етапі є домовленість про те, що ми маємо знайти шлях як виконати цю норму, але не порушити Закон про банківську таємницю. Є пропозиції про те, щоб зробити банки податковими агентами, для того щоб вони стягували цей податок і раз на рік загальною сумою перераховували це до бюджету, є різні інші пропозиції, які зараз поступають від Національного банку. Але комітет підкреслює на тому, що по відношенню до оподаткування доходів від депозитів ми маємо, якщо виконати цю норму, то не порушити банківську таємницю і не зробити так, щоб це поле було не захищене сьогодні.

А це сьогодні мільйони…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Королевська.

13:33:36

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемый Виталий Юрьевич! Скажите честно, вы верите, что эта абракадабра действительно может заработать, эффективно заработать с 1 января 2011 года? Я, например, в этом очень глубоко сомневаюсь.

И еще несколько вопросов. Вы же понимаете прекрасно, что мы сейчас рассматриваем по большому счету обложку, потому что национальные стандарты утверждает Министерство финансов. И у нас существует огромный риск корректировки этих национальных стандартов с целью искусственного расширения налоговой базы. И мы прекрасно понимаем, что Министерство финансов налоговую базу будет формировать по своему усмотрению.

Так же для меня не совсем понятно, может быть вы сможете пояснить, что то что не могут сейчас ликвидировать „налоговые ямы”, то ликвидируют целые виды деятельности и это в контексте того, что не включены в расходы покупки услуг инжиниринга и роялти.

О какой модернизации экономики мы говорим, если инжиниринг и инсталляция нового оборудования теперь на …

ХОМУТИННІК В.Ю. Спасибо! Отвечаю честно как вы попросили.

Мы уже сейчас в комитете создали 15 рабочих групп по каждому разделу и привлекли к разработке и доработке этих положений, которые будут рассматриваться во втором чтении, больше 100 специалистов и от общественности, и от науковців, от промышленников, предпринимателей, тех людей, которые имеют заслуги в отрасли экономики, налогового регулирования и эти группы уже оформлены.

Поэтому если будет желание у вас как у Председателя комитета профильного по промышленности и предпринимательству работать и помогать в этой работе, а не делать, скажем политические какие-то шаги и политические, скажем высказывания, то я уверен в том, что мы сможем довести этот документ до того, который бы принялся залом и вступил в силу бы с 1 января следующего года, то есть все зависит на данном этапе…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Так, дякую, Віталій Юрійович. Сідайте, будь ласка. Два комітети скористалися статтею 13, вибачте, 30 Регламенту, де говориться про те, що якщо направлявся той чи інший законопроект на розгляд інших комітетів, в них є бажання висловити свою думку, вони мають право першими виступити в обговоренні. Тому є таке прохання від двох комітетів: Комітету з питань промислової і регуляторної політики і Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу.

Слово має для виступу, 3 хвилини, Королевська Наталія Юріївна. Думку Комітету з питань промислової регуляторної політики та підприємництва. За нею буде виступати Мартиненко.

13:37:06

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые присутствующие, Комитет промышленной и регуляторной политики и предпринимательства рассмотрел вчера на заседании проект, очередной проект Налогового кодекса. И принял решения отправить на доработку данный вариант Налогового кодекса. Потому что мы однозначно считаем, что страна действительно пришла в движения, но теперь главное, определить правильное направления этого движения, а не ошибиться. Потому что я уверена, что и налоговая и регуляторная реформа не смогут стать эффективным без тотального искоренения коррупции. Стране нужен, в первую очередь понятный, ясный, антикоррупционный проект. Потому что сегодня коррупция обесценивает реформы, и боюсь, очень сильно может искажать последствия принятия таких системных документов. И без ликвидации самых одиозных органов центров коррупции в нашей стране, которые, к сожалению, реформировать невозможно, а необходимо демонтировать, говорить о налоговой реформе - бесперспективно.

Поэтому мы обратились в Кабинет Министров с просьбой ликвидировать Налоговую милицию как систему, которую сегодня уже реформировать невозможно. В Украине бизнес платит колоссальный коррупционный налог.

И он полностью искажает всю налоговую базу страны. Налоговый кодекс – это экономическая конституция, и один неверный шаг в одночасье приведет к тому, что могут перестать существовать миллионы малых предприятий, перестанет существовать средний бизнес и в разы вырастет армия безработных. Власти стоит понимать эти моменты и не относится к концептуальному документу как к пиар-кампании.

Мы обсуждаем очередной проект Налогового кодекса. В очередной раз мы надеемся, что это все-таки будет отвечать требованиям отечественной экономики. Но, к сожалению, с тех хороших моментов, это понижение ставок на несколько процентов, которые, к сожалению, не почувствует реальный сектор экономики, других выводов сделать тяжело.

Правильно сделать выбор все-таки в пользу реального сектора, малых предприятий, средних предприятий, а не в пользу фискальных органов, так как в этом Налоговом кодексе значительно расширяются возможности проверяющих органов. Опять наделили правом налоговые органы проводить внеплановые выездные и контрольные проверки, при этом предприниматели не имеют никаких реальных прав для обжалования действий налоговых органов.

Мы помним первые декреты Ленина, когда были нацелены на уничтожение мелких предприятий, и Ленин тогда четко сказал: «Это сделано потому что самозанятое население, а значит независимое население». Поэтому мы понимаем, что данным Налоговым кодексом уничтожается малый бизнес как независимое население. Поэтому мы считаем, что ряд норм в данном Налоговом кодексе необходимо категорически менять и наш комитет, я заканчиваю, готов брать …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Комитет готов брать активное участие в работе всевозможных рабочих групп. Мы готовы передать весь тот наработанный опыт взаимодействия с бизнесом и все те требования бизнеса, которые необходимо учесть ко второму чтению. Но без радикального изменения подхода к администрированию, потому что фактически происходит дальнейшее смещение функций налогового инспектора с функцией налоговой милиции и мы опять видим такие нормы как …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Все?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Спасибо большое.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово від Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки має Микола Володимирович Мартиненко. Будь ласка, 3 хвилини.

13:41:04

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Комітет паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки на минулому тижні уважно розглянув даний законопроект. Прийняли відповідне рішення. Вони направлені як до профільного комітету, так і відповідно до уряду. І хвилює нас в першу чергу питання наступне, щоб ці зауваження були враховані, тому що подібні зауваження ми ще приймали на початку розгляду даного законопроекту на минулій сесії. На превеликий жаль, майже жодні з положень не були включенні до проекту нового документу який ми зараз розглядаємо. А є багато речей в проекті цього документу, які дозволять один раз взяти кошти, а потім просто на просто брати буде ні з кого.

Я приведу тільки декілька тез по нашим зауваженням. Одна теза нестандартна. Щодо збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, що проживає в зонах спостереження. Це ще раз кажу, нетрадиційний початок, тому що ми не скаржимося за надмірне податкове навантаження, тут ми просимо навпаки брати податки.

Наш комітет, зокрема, просить врахувати в Податковому кодексі збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення яке проживає на території зони спостереження. Нагадаю, що це передбачено Законом про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку. Цей закон прийняла зокрема наша Верховна Рада нашого скликання вже. Якщо проектом Податкового кодексу поставлена мета зменшити кількість зборів, то чому ми більше ніж 300 голосами минулого року якраз запровадили цей збір, ліквідувавши його парламент позбавить програм розвитку території зони спостереження, а це понад 3 мільйони громадян, які вже зараз відчувають позитивні результати. І як ми взагалі будемо розвивати ядерну енергетику не маючи механізму реалізації даного закону, коли в енергетичній стратегії на перше місце якраз ми ставимо розвиток ядерної енергетики.

Обсяг коштів, передбачених, зокрема на зазначені заходи у Законі України про Державний бюджет на 2010 рік складає 100 мільйонів гривень. Станом на 24.09.2010 року НАЕК „Енергоатом” перерахував до спеціального фонду Державного бюджету кошти збору у розмірі 31 мільйона. Тому ми пропонуємо доповнити Податковий кодекс окремим розділом „Збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження”.

Далі тільки тезово. Нерівномірність по строку оподаткування приросту запасів палива на складах, коли іде підготовка до зими. Коли у нас концентрація іде у ті місяці, коли платиться за паливо, а реально енергія не виробляється.

Наступне. Проект кодексу пропонує здійснювати оподаткування ПДВ сум бюджетних асигнувань і дотацій. Мета не зрозуміла. Який інтерес ганяти гроші туди-сюди.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

МАРТИНЕНКО М.В. Щодо ставок екологічного податку. Шановні колеги, ми пропонуємо його розмити дещо в часі, тому що одноразове прийняття тих норм, які запропоновані в проекті документу, збільшать одноразово з 1 січня 2011 року вартість електроенергії на 5 відсотків. А це інфляція, це тиск на наших громадян.

Щодо віднесення вартості на ремонт та на збільшення первісної вартості основних засобів. Шановні колеги, у нас енергетика зношена на 80 відсотків. Ми знову-таки збільшуємо базу оподаткування, зменшуємо на затрати можливість ремонтів, які проводяться на цьому застарілому обладнанні.

Також в проекті Податкового кодексу закладено норму, відповідно до якої строк корисного використання для нарахування амортизації визначається із врахуванням дати введення їх в експлуатацію. Ще раз підкреслюю, що у нас 80 відсотків за таких умов основних засобів в енергетиці вичерпали ресурс. І за таких умов менше 10 відсотків основних засобів підлягатимуть амортизації. І так далі.

Тому я просив би і профільний комітет, і відповідно уряд, всі пропозиції ми направили, дуже уважно віднестись до цих пропозицій, тому що це базова галузь народного господарства, щоб ми не наробили тут біди. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, доповідь і співдоповідь, і виступи від комітетів, які бажали це зробити, ми заслухали. Тепер записуємося на виступи в обговоренні представників від фракцій.

Так, і, будь ласка, від народних депутатів. Запис відбулась. Давайте таким чином поступимо. У нас записалося 5 представників від фракцій, тобто ми до перерви заслухаємо виступи від фракцій. А вже відповідно після перерви будемо продовжувати обговорення і приймати рішення. Я заздалегідь вибачаюсь перед суддями. Але ми не можемо перервати питання. Нехай уже чекають. Будемо після 16 години, після того, коли ми завершимо це питання. Тому ті, хто тут присутній, вибачте нас, але ми попали в таку ситуацію.

Після 16 години, десь точніше, ну, на 16.20-16.30 суддів будемо розглядати. Прошу, Шустік, фракція „Блоку Тимошенко”. Передає кому? Терьохіну. Будь ласка, Сергій Терьохін. За ним Мельник.

13:47:20

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую. Шановні народні депутати! Дуже важко за 3 хвилини обговорювати цей не Податковий кодекс, а проект, як його назвали – податкової конституції хунти. Але давайте спробуємо.

По-перше, це не кодекс. Немає кодифікації як такої. 192 рази цей кодекс відносить визначення податкових баз на Кабінет Міністрів. Більше 50 разів – на ДПА і Мінфін. Тобто прямої дії не існує. Існують інші спеціальні закони, які не увійшли в цей кодекс, з питань оподаткування. Припустимо, залишається осторінь, за кодексом Закон про Державну податкову службу. Бо там пільги, розумієте? Там всякі зарплати і так далі. Немає нової якості по так званому, припустимо, зближенню бухгалтерського і податкового обліку. З якими стандартами? Національними? Які застаріли вже давно? Чому не міжнародні? Чому, хто їх затверджує? Мінфін? Це заборонено Конституцією.

В ПДВ теж жахливі речі. Ну, по-перше, нічого не поліпшується в адмініструванні, корупційна складова залишається при відшкодуванні.

Але подивіться, що вони там понаписували в звільненнях. От звільняється, припустимо. Операція з обрізання, бо немає доданої вартості, зрозуміло. Або розвіювання праху після кремації за плату. Це звільнено. А, припустимо, операція по примусовому щепленню дітей зараз буде оподатковуватися податком на додану вартість.

Фактично зруйноване СПД – спрощена система. Заборонені малі підприємства і юридичні особи. Вони не можуть існувати у тих позиціях, як запропоновано. У статті 7.3 скасовується повністю банківська таємниця. Подивіться уважно, вони її там заховали з посилками на іншу статтю і на іншу статтю.

Скасовуються правила конфлікту інтересів, незважаючи на те. що нам тут доповідав міністр фінансів. Звичайні ціни фактично на всі контракти і на всіх. От так написано у диспозиції.

Купа хотєлок великого бізнесу. Припустимо, роелти не будуть включати в валові витрати, з одного боку, а, з іншого боку, залишать норму, за якою якщо у вас материнська компанія в офшорі, то всі дивіденди з України платяться без оподаткування.

Податок на розкіш, припустимо. Вводиться з 2014 року, але дуже цікаво як. Припустимо, на „Джет”, на літак приватний, буде платитися 20 копійок на рік з літної маси, кілограма, тобто по 8 мільйонів мінімум євро коштує такий літак базовий, а буде платитися менше 5 тисяч гривень на рік.

Шановні друзі, знаєте, для доведення ситуації до абсурду давайте приймемо цей кодекс сьогодні в цілому перед місцевими виборами і покажем ступінь яскравого розуму нашої влади. А по-хорошому я вам нагадую, що Росія приймала цей кодекс 2,5 роки по главах, Казахстан 4 роки приймав по главах. Давайте все-таки або приймати зараз і не морочити нікому голову, або нормально віднестися до цього документу … (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. будь ласка, Петро Мельник, фракція Партії регіонів.

13:50:40

МЕЛЬНИК П.В.

Петро Мельник, фракція Партії регіонів, Київщина. Шановні колеги, як показало обговорення проекту Податкового кодексу України, найбільш дискусійними були положення, що стосується порядку адміністрування податків і зборів, функціонування спеціальних податкових режимів, оподаткуванням податком на прибуток підприємств загальних положень.

Треба зазначити, що майже в кожному розділі проекту Податкового кодексу дуже багато цікавих і конструктивних нововведень, які потрібно підтримати. Так, більш ґрунтовно і послідовно висвітлені фундаментальні принципи побудови податкової системи України, виключені з переліку фіскально незначущі податки, деталізовано висвітлені права та обов’язки як платників податків, так і податкових органів, врегульований порядок застосування норм міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, посилена фінансова і адміністративна відповідальність за ухилення від сплати податків і таке інше. Усі нововведення за висновками експертів є обґрунтованими і такими, що спрямовані на посилення цілісності податкової нормативно-правової бази України, усунення суперечностей та колізій чинного податкового законодавства. Крім цього, врегулювати проблемні питання, що на сьогодні виникають при застосуванні спрощеної системи оподаткування, можливо лише шляхом прийняття Податкового кодексу України.

В цьому законопроекті передбачено розподіл суб’єктів бізнес-середовищ на три категорії: це єдиний податок для фізичних осіб, тут як основний критерій класифікації запроваджено норму обороту 300 тисяч гривень на рік; далі малий бізнес, оборот до 3 мільйонів гривень на рік; і нарешті середній і великий бізнес. При цьому у проекті Податкового кодексу з метою подальшого стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу в Україні, підтримки новостворених підприємств передбачено податкові канікули з податку на прибуток. Ставка податку на прибуток для такої категорії підприємств становитиме 0 відсотків протягом 5 років. Зрозуміло, що це й викликає певні втрати та ризики для державного бюджету, проте держава йде на такий захист свідомо саме з метою підтримки розвитку підприємництва в Україні і подальшого становлення середнього класу.

А тепер декілька слів про тих помаранчевих кроликів, які сьогодні у нас виступали. Це я вам кажу як ректор університету, якого півтора року не пускала податкова міліція з кийками гумовими і „Черьомухою” на периметр під командуванням Катеринчука Миколи Дмитровича. Це абсолютно не завадило приміняти такі незаконні дії без податкового кодексу цим керівникам податкової міліції, податкової служби, Киреєву.

Я хочу вам наголосити і сказати, що ми за півроку приймаємо Податковий кодекс, хоча правда, що Міністерство фінансів півроку не спить і працює на чолі з міністром фінансів, і займається цією проблемою…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

МЕЛЬНИК П.В. ... сказати. Я далі розкажу, як працювала податкова міліція під керівництвом Катеринчука у другий раз.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Ткач передає Ляпіній Ксенії Михайлівні. Прошу. Підготуватись Симоненку.

13:54:04

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Ксенія Ляпіна, партія „За Україну!”.

Шановні колеги, ми, безумовно, обговорюємо Податковий кодекс від уряду, тому що розуміємо, що він сьогодні протискується через Верховну Раду. Про цей Податковий кодекс, останній варіант, експерти висловилися дуже чітко.

Перше. Хто виграє від прийняття цього Податкового кодексу, які групи населення? Перша, і головна, група населення, яка виграє від цього Податкового кодексу, є фіскальна бюрократія. Вони зберегли всі свої позиції, вони так само отримали всі свої права і, власне, зберегли можливість тиснути на бізнес. Залишився арешт активів податковий, залишились контрольні перевірки, які так критикувала Адміністрація Президента, я сама чула. Вони залишилися без будь-яких підстав, без будь-яких повідомлень. Тобто, власне кажучи, такі податкові нальоти. Причому по таких питаннях, як перевірка, не властива податковій, перевірка трудових відносин.

Друга категорія, яка виграє, взагалі дуже вузька, - це власники великих підприємств. Вони, дійсно, безперешкодно, без оподаткування будуть виводити свої дивіденди на кіпрські офшори. За оцінками експертів, від 10-ти до 4-х мільярдів гривень недоотримає бюджет України, і вони осядуть на кіпрських офшорах цих власників.

Хто програє від цього кодексу? Перше – середній бізнес. Ви знаєте, під час парламентських слухань вони виступали тут і говорили: „Ми не просили те, що нам пропонують в цьому Податковому кодексі. Ми просили покращання адміністрування податків. Ми просили, щоб система була неконфіскаційна. Ви зменшуєте нам ставки, але ми від цього не виграємо, каже середній бізнес, тому що нам все одно нарисують ту цифру, яку ми маємо сплачувати в бюджет. І яка ставка податку не важлива, податківець буде вирішувати суму, а не ставку.

Малий бізнес програє абсолютно і повністю. Малий бізнес фактично отримує повне знищення спрощеної системи. Залишається назва – зміст повністю змінюється. Малий бізнес півроку писав в електронній формі листи, звернення, мітинги, участь у всіх можливих і неможливих робочих групах при уряді і при комітеті Верховної Ради. Пропонував свої варіанти спрощеної системи оподаткування. І хай не розповідає тут міністр фінансів, що вони врахували громадські слухання. Не врахували. Жодна пропозиція від мільйонного отряду малого бізнесу не врахована аж ніяк.

І, нарешті, ми отримали тут перелік певних напрямків, яких треба доробляти кодекс до другого читання. Я маю низку пропозицій до цих напрямків. Я вважаю, що ці напрямки на сьогодні не відображають всі необхідні доробки до Податкового кодексу. Я наполягаю, що ця постанова не може бути прийнята в цілому. Я підкреслюю, не кодекс, а оця постанова. Кодекс само собою…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте

ЛЯПІНА К.М. Тому що ця постанова – це не просто одна строчка – підтримати а основу чи не підтримати. А це визначення напрямків доробки. Потім, якщо таких напрямків не буде, наші всі пропозиції і ваші, шановна більшість, просто викинуть і скажуть, вони не відповідають основним напрямкам.

Тому я наполягаю, що ці напрямки необхідно доробляти. Якщо їх можна прийняти, то тільки за основу. Наприклад, одним з напрямків тут є збереження. Має бути, а їх тут немає. А я пропоную збереження спрощеної системи оподаткування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Симоненко, фракція комуністів.

13:57:58

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги! Особливо звертаюся до наших виборців. Яку мету ставили ми, комуністи, приймаючи активну участь в обговоренні цього даного проекту. У першу чергу Податковий кодекс – це запровадження принципів справедливості у відповідальності перед державою, у першу чергу, відповідальності бізнесу за реалізацію соціальної програми, соціальної політики. І є сьогодні всі підстави говорити про те, що не в повному обсязі, м’яко кажучи, все це зроблено у цьому проекті Податкового кодексу.

Прогресивна шкала подоходного податку, те, що ми пропонували від 13 до 20 процентів, на жаль, але не запроваджена. Хоча у розвинутих країнах світу і у Європі, та і не тільки в Європі від нуля до 40 процентів, а то і більше ця прогресивна шкала подоходного податку. Про що йдеться? У одних мінімальна заробітна плата, а у інших - доходи мільйони. Так ось не одну процентну шкалу треба використовувати, 17 чи 15 процентів, а диференційовану для того, щоб справді багаті ділилися з суспільством тим, що вони отримують за рахунок жорсткої експлуатації.

По-друге, податок на розкіш. Скільки будемо говорити про те, що у одних літаки, вертольоти, яхти, дорогі авто та інше за рахунок експлуатації і незаконно придбаного майна, а інші думають, як нагодувати сім’ю. Цей податок обов’язково треба вводити так як і те, що на літаки і транспортний сбір. Чого? Сьогодні ж ви купуєте літаки і літаєте на них, а чого відносити цей податок на 1 січня 14 року, а не внести і не ввести його з 1 січня наступного року 2011?

Транспортний збір записали у бензин, але забули про те, що у нас за законом категорія рядові громадяни звільняються, як ветерани війни та праці, інваліди та учасники ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Треба ж це все виправляти, а не так, сьогодні записали одне і потім змінюємо інше законодавство і на цій категорії ярмо на шию чіпляємо. Так як і те, що має відношення до підтримки наших знедолених сьогодні селян.

Ми запропонували, давайте нехай вони використовують податок на додану вартість до 1 січня 2017 року. Ні, все ж таки тягнуть знову, щоб чіпляти ярмо на шию селян на ближчий час перенесення цієї норми.

Ми запропонували ліквідувати податок на додану вартість, це також принципове питання взагалі в Податковому кодексі. Але і є ті питання на які треба звернути…

Шановні колеги! До вас тепер звертаюсь, кожен дасть відповідь сьогодні, коли я поставлю перед вами, чи спрацює цей Податковий кодекс, коли у нас 50 процентів економіки в тіні? Не спрацює. Чи спрацює, коли у нас корупція страшна? Не спрацює. Чи спрацює цей Податковий кодекс в умовах, коли Міжнародний валютний фонд сьогодні практично зашморг накинув на економіку України і виконують їх вимоги. Чи спрацює це, якщо ми говоримо про те, що кредитна політика в банках сьогодні 20-25 процентів. Як ми підтримуємо власного вітчизняного виробника. Я пропоную давно 3-5…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

СИМОНЕНКО П.М. Остання пропозиція. Це як захистити власного виробника від Всесвітньої торгової організації, треба ж економічний простір свій захистити.

Шановні колеги, я до вас знову звертаюсь, да подивимось он у вікно, автомобілі закордонні, одяг закордонний, взуття закордонне, молоко з польського порошка, ковбаса з аргентинської, бразильської і іншої яловичини, свинини та що ж там українське тоді. Якщо ми не захистимо власного виробника через економічний простір власний, ніколи не буде працювати Податковий кодекс, бо це Податковий кодекс для мертвої економіки. Ніколи тоді мертва економіка не буде наповнювати власний державний бюджет. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від фракції "Блок Литвина" слово має Гривковський. Зарубінському передає слово, будь ласка. Ми ж домовилися, що до перерви ми заслуховуємо виступи від фракцій, я продовжую на декілька хвилин засідання, а після перерви ми будемо виступи від народних депутатів. Остання фракція, не остання в розумінні, а представник від фракції, які записалися, завершальна. Будь ласка.

14:02:17

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Адам Івановичу, за поправку. Шановні колеги, дуже багато питань до Податкового кодексу, точніше до цього проекту, надзвичайно багато питань, надзвичайно багато сумнівних моментів. Тому щоб не про все говорити, я скажу про дві речі, щоб встигнути. Перша стосується податку про нерухомість. Я бачу, що всі вже заспокоїлись, тобто склалося враження, що є загальна згода чи не згода, але про це вже ніхто не каже. Сумнівна справа, тому що от буквально не так давно декілька нових країн в Європі, в тому числі Естонія, до речі, відмовилася взагалі від податку на нерухомість. Знаєте чому, тому що вони підрахували, що витрати на адміністрування цього податку більші ніж доходи, ніж вигода держави до цього. Треба рахувати, я думаю, жодної статистики нема з цього, але бог з ним. Бачу, ніхто це питання не піднімає. То в мене тоді виникає інше питання. Скажіть, будь ласка, а на яку нерухомість? От я хочу знати, щоб виборці, щоб всі, щоб ми з вами знали, сюди входять: теплиці, господарські приміщення, гаражі, сараї для тварин? Сюди входить не житлова площа? Якщо обкладати податком нерухомість, то має обкладатися житлова площа. Бо правильно сказав міністр фінансів, ми цим Податковим кодексом маємо збільшити кількість людей, які відносять себе до середнього класу. А хто входить до середнього класу? А той, хто теплицю зумів зробити в нинішніх умовах, той, хто тварину тримає, домашню тварину, той, хто виживає, коли держава не дає можливість це зробити іншим.

Тому я ще раз хочу сказати, чітко треба визначити, шановний пане міністр? Ну, Царьков, ну це ж серйозні речі!

Треба чітко визначити, податок на яку нерухомість. На житлову площу? То треба, щоб було на житлову площу, щоб всі знали – я вимушений повторитись, бо ви мені заважали, - що ні теплиці, ні гаражі, ні господарські приміщення, навіть якщо вони сумісні з будинками і таке інше, не мають обкладатися податком на нерухомість і тільки тоді можна середній клас будувати.

І другий момент, дуже важливий. Сама ідея того, шановні колеги, що людина, яка їздить на базар один раз на тиждень, дідусь, який на „Москвичі”, має платити менше, безумовно, бо він не має навантаження, цей „Москвич”, на дороги, на інфраструктуру доріг як той, хто таксує кожного дня. Логіка є, ідея правильна, але, шановні, прошу підрахувати скільки люди будуть вносити за бензин більше і як це корелюється і кореспондується з тим, що ми позбавляємо їх, людей, від щорічного чи двохрічного транспортного збору. Я пропоную рахувати ці речі, щоб вони були хоч більш-менш адекватні, а не в декілька разів більші, ніж люди платять сьогодні, бо який тоді середній клас. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, завершили ми виступи від фракцій, після перерви будемо продовжувати обговорення питання, приймати рішення, а потім будемо розглядати питання, пов’язані із призначенням та звільненням суддів. На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Перерва до 16 години.