ЗАСІДАННЯ СОРОК СЬОМЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

11 січня 2011 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему «Рада».

10:02:46

Зареєструвались картками в сесійній залі 427 народних депутатів.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України, нашого колеги Бабуріна Олексія Васильовича. Прошу привітати його і побажати йому міцного здоров’я. (Оплески)

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період з 21 по 24 грудня 2010 року. Відбулося 6 пленарних засідань Верховної Ради України. Розглянуто 115 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 34 закони та 22 постанови, 26 законопроектів прийнято за основу, 1 законопроект направлено до комітету для підготовки на повторне перше читання, 5 законопроектів повернуто на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи, 24 законопроекти та 5 проектів постанов відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України 1 закон прийнято в новій редакції з урахуванням пропозицій Президента України проголошено 50 депутатських запитів.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій з внесенням пропозицій, виголошенням заяв, повідомлень тощо.

Прошу уповноважених представників фракцій записатися на виступ.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Олександр Стешенко, фракція «БЮТ – «Батьківщина». Буде виступати Іван Кириленко. Наступним буде виступати Тарас Стецьків.

10:04:56

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово, колеги! Шановні співвітчизники! Рік, що минув, пройшов під знаком політичної доцільності. Формулі «Ми сильні, а тому маємо право!» було підпорядковано політичне, правове, інформаційне, економічне і навіть соціальне середовище в нашій країні. Починаючи з Регламенту Верховної Ради і закінчуючи судовою і податковою реформами, поверненням старої нової Конституції і як апофеоз зробленого - слухняна, готова до будь-яких дій вертикаль. Для повноти картини не вистачало лише одного – апробувати систему на сильному і чутливому подразнику. В його якості, зрозуміло, було обрано опозицію. Переслідування, погрози, арешти – розгорнулися швидко і організовано і по суті без усіляких затримок перейшли у 2011 рік. До речі, рік 20-ої річниці нашої незалежності.

Згадаймо, за ці просто-таки буремні роки країна пережила 5 президентських кампаній, 6 парламентських, 15 разів змінювалися уряди. Кожна з цих гілок інституцій по-своєму будувала нову країну, не піддаючи сумніву високого акту, прийнятого в серпні 1991 року. Все було за ці два десятиліття: боротьба, дискусії, суперечки і протистояння. Дякувати Богу, донедавна не було самого страшного – репресій, знищення інакомислія, тотальної травлі політичних конкурентів. Тож невже справдяться деякі прогнози, що віщують нам 2011-й аналогом 1937 року минулого століття? Тоді, до речі, теж була 20-та річниця, але в пам’яті поколінь величезні втрати еліти, інтелігенції, культурного генофонду. І не буде цьому забуття. Тож і сьогодні ще не пізно зупинити машину божевілля політичної інквізиції. Та й, дійсно, ну, не для цього ж так старанно і ретельно об’єднували і підпорядковували всіх і вся. В ювілейний рік треба нарешті збирати, а не розкидати каміння. Та й не можуть репресії бути ні метою, ні засобом стабільності в державі, що проголосила пріоритетом саме європейський вибір. І справа тут не в кількості гонимих чи притягнутих. Хіба від того, що буквально не щодня допитують лідера «Батьківщини», не болять серця у мільйонів її прихильників? А, з другого боку, а чим вона загрожує і чим вона страшна? Хай скажуть за це завтра і прокурор, і омбудсмен.

Вже кілька років ми чітко тримаємось позиції, що рано чи пізно, але повинно прийти усвідомлення, що без реальної опозиції влада ніколи не буде сильною і ефективною. Опозиція, як і незалежні засоби масової інформації, - невід’ємна складова розвиненого громадянського суспільства. Нині вона вам не потрібна.

За рік, що минув, тільки депутати нашої фракції внесли до парламенту понад 100 законопроектів. Результат майже нульовий. Як і не врахована жодна принципова поправка до податкового, судового, бюджетного і багатьох інших законів.

Неправильно це, бо виходить боком і суспільству, і економіці, і людям. Подивіться, незважаючи вже на переглянутий Податковий кодекс, вам знову доведеться його таки переглядати, бо десятки тисяч малих і середніх підприємців або вже згорнули, або згортають свою діяльність. Дрібне підприємництво є від витоків народним, воно остаточно не опустить руки, якось виживе, але озлобленим і в тіні.

Далі. Перш ніж голосувати, десять разів подумайте, а чи такою суспільство хоче бачити пенсійну реформу. Адже, крім суттєвого збільшення пенсійного віку, аж за межі тривалості життя, більше ж нічого і не пропонується. Не робіть цієї дурниці, не налаштовуйте проти себе мільйони людей. Високі пенсії, стабільний Пенсійний фонд – це перш за все суттєве підвищення заробітних плат на виробництві, нові робочі місця, модернізовані підприємства, енергоощадливі технології, це ваші слова з цієї трибуни ще рік тому. Пропонуємо також внести зміни до бюджету на 2011 рік, які теж проголосували «на автоматі», без обговорення.

Колись у сиву давнину мудреці говорили: «Держава розвивається правильно, якщо в ній процвітають ремесла і мистецтва». А може розвиватися і хибним шляхом, тоді там зростає апарат батога. Якщо запитаєте в себе: за що голосували у головному кошторисі країни? Тож дайте і відповідь: а що будуєте? Кілька років тому наш північний сусіда з величезним патріотичним розмахом святкував один зі своїх ювілеїв – це був гімн, апофеоз їхній мові, культурі, традиціям. Видатки на такі речі не рахували, це у них і не прийнято. А у вашому бюджеті 2011 є двадцята річниця Незалежності, колеги? Тож яким для історії прийдешніх поколінь буде цей рік? Духовного прориву і національного єднання? А може… а втім фразу закінчувати вам. Не зганьбимося тільки перед своїми людьми і усім світом. Спасибі, що слухали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Стецьків, фракція «Наша Україна – Народна самооборона». Наступним буде виступати Петро Симоненко.

10:10:11

СТЕЦЬКІВ Т.С.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України, ну, очевидно, всім в цьому залі і за межами цього залу відома знаменита фраза іспанського диктатора Франко: «Друзям – усе, ворогам – закон». Але, очевидно, нинішня влада в особі Партії регіонів вирішила творчо удосконалити це гасло і звучить воно сьогодні так: «Друзям – все, ворогам – беззаконня і знищення».

Ми прекрасно розуміємо, що теперішню владу мало хвилює, що за минулий рік в рейтингу демократії Україна скотилася до рівня Ефіопії, Гамбії і Судану, а також, що все більше країн і держав світу начинають розуміти, що в Україні будується напівкримінальний режим. Очевидно, теперішня влада просто хоче доказати просте правило, что мы вам не Кучма.

Чим відзначилася влада за минулий рік? Спочатку вона запропонувала кілька псевдо-реформ: податкову, судову, комунальну, адміністративну і так далі. Потім вона руками Конституційного Суду розв’язала собі руки до узурпації влади, а потім вона приступила до головного завдання – політичних переслідувань. І власне, мова саме зараз іде про факти вибіркових політичних переслідувань діячів опозиції. Насамперед ідеться про розпочаті владою публічні політичні репресії проти своїх опонентів. Сьогодні позбавлені волі вже 12 працівників попереднього уряду. Вони не збиралися нікуди втікати, не мали ніяких можливостей впливати на перебіг слідства. Тому обрання судом як найсуворішого запобіжного заходу можна розцінити лише як помсту, банальну помсту цим людям і залякування суспільства діями нової влади. Прикро, але цих доказів на сьогодні є настільки багато, що ми можемо впевнено говорити, якщо суспільство цьому не поставить заслон, країна може перетворитися на авторитарну і навіть тоталітарну модель управління.

Вершиною всіх цих дій стало цілковито показове і цинічне затримання десятьма спецназівцями колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка і два так звані судилища, де йшлося навіть не тільки, що там не було правосуддя, там не були дотримані навіть елементарні процесуальні норми.

Я прекрасно знаю, що в цьому залі не є багато фанатів Юлії Тимошенко, але як по-іншому можна відноситися, коли жінку тримають десять годин і допитують, як не приниженням гідності людини? І так насправді може бути з кожним.

Неможливо забути брутальне побиття наших колег з БЮТу 16 грудня. І ми маємо так звані справи «по факту», які, ми впевнені, будуть розслідуватися довго, а потім будуть закриті. Я вже не говорю про те, що активістів «податкового майдану» затримують і також заарештовують на два місяці за нібито пошкодження гранітної бруківки на Майдані.

Ми прекрасно розуміємо, у чому є мета подібних дій влади. Мета є одна – залякати опозицію і залякати суспільство, паралізувати суспільну волю до протесту і до спротиву цій владі.

Тому наша перша вимога, яка звучить так: ми вимагаємо якнайшвидшого заслуховування тут інформації Генерального прокурора України Володимира Пшонки, який особисто має пояснити, чому очевидні політичні переслідування в нашій країні називаються кримінальними, а також заслуховування Уповноваженого з прав людини.

Відмова влади від публічного обговорення політичних репресій проти опозиції засвідчить перед усім світом: Партія регіонів та її політичні союзники відверто нехтують законом та принципами демократії, але вони даремно думають, що уникнуть відповідальності за свої дії.

Сьогоднішнім тріумфаторам повинно бути зрозуміло, що кожен, хто на службі цього режиму, зараз іде на брутальне порушення і очевидне порушення закону і норм права, може також понести у майбутньому відповідальність, і мова буде йти не про помсту, а про покарання за порушення закону.

По суті. Останні дії влади не залишають суспільству вибору, бо мова вже йде не про політичну конкуренцію і навіть не про політичне протистояння. А мова йде про те, що влада вибудовує відверте протистояння між собою і всім народом, і по суті суспільство формулює основну вимогу тільки так: чи є в цій країні сили і люди, які здатні протистояти такому режиму. Можу чітко і ясно сказати: у нашій країні знайдеться достатньо чесних людей, які керуючись своїм патріотизмом, світоглядом і мораллю, здатні вчинити опір і зупинити цей режим. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Миколайович Симоненко, будь ласка, ваш виступ. Наступним буде виступати Олександр Єфремов.

10:15:26

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые граждане Украины! Новый год начался для наших людей отнюдь не празднично, а с очередного удара 30-процентного повышения тарифов на услуги жилищно-коммунального хозяйства, с возвращения пени за несвоевременную уплату услуг. Это не услуги, это, безусловно, коммунальное ярмо, которое набросили на народ Украины. При этом не решены вопросы погашения задолженности по заработной плате, пенсиям, социальным выплатам. Это ли не верх цинизма так называемой демократии?

На очереди пенсионная реформа, трудовой и жилищный кодексы. Как мы, коммунисты, уже заявляли, все эти документы разработаны исключительно в интересах строительных, энергетических, финансовых и прочих олигархичных группировок и, обращаю ваше внимание, в соответствии с требованиями Международного валютного фонда. Это грубое попирание нашей политической независимости суверенитета страны.

Что мы предлагаем и на чем будем настаивать, вплоть до организации массовых акций в поддержку наших требований. Начну с Трудового кодекса. Мы требуем исключить из проекта Трудового кодекса те нормы, которые позволяют работодателю увеличить рабочую неделю с 40 до 48 часов, а продолжительность рабочего дня фактически не ограничена за счет того, что из рабочего времени будут вычитаться периоды вынужденного простоя. Более того, мы считаем, что сегодня речь должна идти не об увеличении, а сокращении рабочего дня и рабочей недели. Во-первых, это позволит создать новые рабочие места в этой конкретной ситуации. А во-вторых, у человека останется больше времени заниматься семьей, спортом, отдыхом. С нашей точки зрения, неприемлемыми являются те положения Трудового кодекса, которые дают возможность увольнять работника теперь уже без согласия профсоюза. Мы против того, что проект дает право работодателю не нести ответственность за нарушение своих же нормативных актов.

Предлагаемый ко второму чтению вариант Жилищного кодекса по многим параметрам также противоречит Конституции Украины и значительно сужает права наших граждан. Так в случае его принятия все очередники должны будут вновь перерегистрироваться и стать в новую очередь. Причем нет никаких гарантий, что их право будет защищено. Более того, граждане лишаются права на получение жилья от государства в бессрочное пользование с дальнейшей его передачей по наследству и приватизации. Новый Жилищный кодекс позволяет чиновникам и строительным рейдерам практически беспрепятственно вышвыривать людей на улицу под предлогом перевода здания из жилого фонда в нежилой. Этот проект закона превращает Украину по сути в страну ночлежек и гетто.

Что касается пенсионной реформы, то предложенным законопроектом государство практически снимаем с себя всякую ответственность за судьбы миллионов украинских пенсионеров. Эффективная пенсионная реформа может быть только тогда, когда государство будет гарантировать достаточное количество рабочих мест и достойную заработную плату. Чтобы трудоспособные граждане из своего заработка могли содержать то поколение людей, которое построило эту Украину.

Кроме того, государство обязано также жестко контролировать ценообразование и тарифы, чтобы инфляция и повышение цен не съедали трудовые наши пенсии. Мы против предложения правительства отменить специальные пенсии для тех, кто проработал в тяжелых условиях и на вредных производствах. Для ветеранов Вооруженных сил и правоохранительных органов, других категорий граждан, чей труд или служба связаны с риском и для здоровья, и жизни. Пенсионер должен получить пенсию исходя из того где и в каких условиях, сколько лет он проработал. При этом мы требуем резко сократить размеры пенсий высших чиновников.

И еще. В Украине сегодня нет условий для того, чтобы вводить две параллельные системы – накопительную и солидарную. Если людям не платят зарплаты, если у них нет работы, если их выгоняют из квартир, откуда они возьмут деньги на пенсионные взносы на накопительный фонд? Это очередной обман наших граждан. Проблема нашей пенсионной системы – это следствие общей бедности среди работающих, это следствие низких зарплат, мизерной цены рабочей силы, высокого уровня безработицы и тенизации экономики. Естественно, при таком положении дел денег не будет ни в Пенсионном фонде, ни, безусловно, в накопительном каждого гражданина.

В заключении еще раз хочу подчеркнуть, что предлагаемые реформы не соответствуют чаяньям и надеждам народа Украины. Мы будем выступать против таких реформ и надеемся на понимание и поддержку со стороны наших избирателей и трудящихся. Мы также рассчитываем и на вашу поддержку, уважаемые коллеги народные депутаты, так как вы избраны теми же трудящимися народа Украины, кто сегодня хотел бы иной жизни.

И еще хотел бы в заключении высказать свою точку зрения в отношении проблемы, которая подымается здесь, у нас в обществе и парламенте. Прежде всего фракция Компартии настаивает на том, чтобы каждый чиновник, который залез в карман государства, нес уголовную ответственность за преступление, совершаемое против народа Украины. И надеюсь, что эта позиция будет у нас общая. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Єфремов, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Валерій Баранов.

10:20:42

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Примите искреннее поздравление с Новым 2011 годом и Рождеством Христовым!

Сегодняшнее пленарное заседание первое в новом году. В то же время пошел отчет последней пленарной недели седьмой сессии Верховной Рады Украины шестого созыва. Детальный анализ результатов работы власти за 2010 год еще впереди. Если же очертить пунктиром первые итоги, то нужно отметить, Украина прожила непростой год. Команде Президента Виктора Януковича, которая получила власть в результате демократического народного волеизъявления, пришлось преодолевать многочисленные трудности, прежде всего в финансово-экономической и бюджетной сфере, не позволившие как нам этого не хотелось, в кратчайший срок добиться значительного повышения уровня жизни людей. Но власть не пыталась подменить работу над проблемами сладкими речами, а честно говорила народу правду. Слишком многое упущено нашими предшественниками, поэтому в кратчайшей перспективе, и надеюсь, не на длительный период стране придется жить в режиме довольно жесткой экономии, чтобы провести назревшие изменения в жизни государства и общества.

В минувшем году были сделаны важные шаги в этом направлении. После 15-процентного падения валового внутреннего продукта Украины в 2009, рост ВВП в 2010 году превысил 4 процента при инфляции - 9. Стабилизирована финансовая ситуация. Накоплен достаточный ресурс средств в Госказначействе, что позволило ритмично и в полном объеме профинансировать расходы государства, в первую очередь социальные.

Проведен аудит финансово-экономических результатов работы предыдущего правительства. Замечу, что результат аудита привел в состояние шока не только отечественных, но и западных специалистов. Но это эмоциональный взгляд, а правовую оценку деяниям прежней власти дадут правоохранительные органы, что в свою очередь является сигналом для тех чиновников, которые и сегодня не против попутать государственные средства с содержимым своего личного кармана.

Видный американский экономист, теоретик ХХ века Джон Кеннет Гэлбрейт назвал политику выбором между гибельным и неприятным. Мы честно говорим, что 2011 год будет далеко не простым, но он признан стать решающим этапом реформирования государства. Иного выбора у нас нет. Отказавшись от реформ на полпути, мы своими же руками лишим Украину будущего. Как известно, нет ничего опаснее, как попытаться перепрыгнуть пропасть в два прыжка. А то состояние, в котором сегодня оказалась страна иначе, как пропастью не назовешь. Мы оказались перед необходимостью возвращать чужие долги. Уже в 2011 году нам нужно отдать 100 миллиардов гривен, которые были одолжены в 2008. Только представьте, сколько можно было сделать в социальной сфере за эти 100 миллиардов.

Потому у нас один выход – максимальные доходы и минимальные траты. То есть снижать затраты бюджета и повышать его доходы, иного пути также нет. При этом мы не путаем реформы с войной, и не собираемся, как это пытаются преподнести наши оппоненты, брать в заложники собственных граждан. Все социальные обязательства власти будут, безусловно, выполнены. Уровень жизни простых граждан в новом году не снизится. Более того, полученные государством как результат реформ деньги будут направлены на дальнейшее повышение социальных стандартов. Так, уже с первых дней нового года увеличен размер социальной помощи на каждого ребенка и это только первый шаг в выполнении программы Президента «Украина для людей». И не у кого не должно быть сомнений, то, что очерчено данной программой, будет реализовано полностью. Это лишь вопрос времени.

Уважаемые коллеги, на протяжении данной сессии нами был принят целый ряд решений, имеющих огромную важность для страны. Приняв государственный бюджет 2011 года, мы с вами обеспечили нормальную спокойную плановую работу государства с первых дней нового года. Парламент рассмотрел и поддержал ряд важнейших законов и кодексов, которые заложили основу для проведения реформ. Уже начали работать Бюджетный и Налоговый кодексы, проведена судебная реформа, приняты основы внешней и внутренней политики Украины. Сделаны первые решительные шаги на пути реализации административной реформы, задача которых создание эффективной системы управления государством, когда каждый чиновник знает, за какой конкретный участок работы он отвечает.

Если раньше парламент тратил много времени на выяснение политических отношений, то сегодня мы значительно активизировали законотворческую работу. На протяжении седьмой сессии Верховной Рады рассмотрено и принято 748 законопроектов, на 748 законопроектов больше чем во время шестой. Думаю, не ошибусь, если возьму на себя смелость поставить Верховной Раде за проделанную на седьмой сессии работу удовлетворительную оценку. На большее мы пока не вытянули. Не позволили недостаточный уровень политической …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЄФРЕМОВ О.С. Уважаемые коллеги, 2011 год – двадцатилетие независимости Украины, должен стать годом возражения надежды нашего талантливого и трудолюбивого народа на достойную жизнь. Для достижения этой цели нам надо будет много и плодотворно работать. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Валерій Олексійович Баранов, фракція Народної Партії, будь ласка.

10:26:20

БАРАНОВ В.О.

Уважаемые депутаты, фракция Народной Партии выражает свою позицию относительно ключевых проблем, требующих своего разрешения в наступившем году.

Первое. Мы осознаем то, что в существующих рамках жизнедеятельности государства и всех его былых институтов власти у общества нет никаких светлых перспектив.

Второе. Мы убеждены в правильности выбранного пути системных реформ всех механизмов управления экономического, социального развития, которые должны коренным образом изменить жизнь гражданского общества Украины.

И третье. Мы выражаем обеспокоенность тем, что непринятие оперативных мер, традиционное топтание на месте, политический популизм и интриги могут опять завернуть нас и всю страну на новый виток суеты и безнадеги. Сегодня у нас есть шанс начать новый год, объединив усилия всех политических сил. Мы можем и обязаны закончить склоки и обиды, забыть о блокированиях и демагогии, сосредоточить наш потенциал вокруг немедленного разрешения накопившихся проблем простых людей.

Если же мы продолжим стимулировать знаходження українського народу в стані наполегливого очікування безкоштовного чуда і продолжим обманывать общество байками, то результата не будет. И история даст нам заслуженную оценку. К месту приведу прекрасную украинскую пословицу о том, что у нас зачастую, як кажуть люди, хтось плуга пре, а хтось язика тре. Пришло всем вместе впрягаться в плуг. И тогда взойдут долгожданные плоды. В этом суть нашей позиции.

А теперь о конкретных предложениях и вопросах, которые ставят люди, а правительство пока не дает ответа. Хочу отметить, что любые реформы будут восприняты и поддержаны, если они понятны, если их цель ясна и взаимовыгодна. Если СМИ готовы и убеждены властью включиться в эту работу. Пока, к сожалению, вокруг предполагаемых реформ невероятное количество инсинуаций, обмана, популизма и неправды, которые искажают суть самих реформ и мешают этому необходимому процессу.

Мы и общество не имеем информации о перечне предстоящих реформ, об их очередности и сути, а также об ожидаемых результатах. Нет единого центра реформ и ответственного лица. Проекты решений не обсуждаются со специалистами и практиками, потому могут повторить историю принятого Налогового кодекса.

Не решена проблема кадрового обеспечения реформаторского движения. С партийными кадрами на уровне областей местных советов результата точно не будет. Зачастую аппараты сформированы из преданных, но не профессиональных кадров, и мы это видим на местах. А они как раз и должны внедрять все и даже самые гениальные решения. Реформы сверху могут упереться в недееспособность снизу. Следует разделить политические административные должности, уменьшить влияние политиков на подбор и расстановку кадров. К сожалению, министерства и ведомства не считают своей обязанностью организовывать и отвечать за выполнение своих же и правительственных решений. Происходит разрыв: вверху решение принято, а внизу о нем не знают и исполнять не собираются.

После принятия бюджета самое время проанализировать недостатки его формирования и приступить к разработке государственных программ сокращения малоэффективных и нецелевых расходов, мероприятий по пополнению бюджета. Здесь неоценим опыт многих органов местного самоуправления. Жаль, что много лет его никто не обобщал, не внедрял повсеместно, а это миллиарды дополнительных средств в государственный бюджет. При формировании Госбюджета стало очевидным, что никогда украинская власть не была способна профинансировать обещанные социальные программы. Их щедро множили и плодили, не задумываясь о необходимости их финансировать. Более того неадресная помощь и сложные механизмы расчетов сделали систему громоздкой и неэффективной. Мировой опыт дает ответы на все эти вопросы. Нам следует уже в этом году все изменить, иначе будущего в следующем году у нас не будет.

Мы любим говорить о привлечении инвестиций. Но их как не было, так и нет и не будет до тех пор, пока власть не станет предсказуемой, законодательство стабильным, а правила разумными, как минимум. Сегодня даже имея предложения международных финансовых институтов, они к нам не идут по нескольким причинам: первая - коррупция на всех уровнях; вторая - отсутствие проектов и бизнес-планов у органов местной власти. И если первую причину победить можно только радикальными мерами первого лица, то обучить организовать процесс создания и привлечения внебюджетных средств, никаких трудностей не составляет. Цивилизованный мир живет на принципах местного самоуправления, мы продолжаем игнорировать этот важный опыт.

И последнее. Запланировано реализовать 10 национальных проектов. Они нам известны. Непонятно одно, почему среди национальных финансируемых из Госбюджета проектов нет самого главного – того, что может быть нашим будущим и очевидным, я имею в виду сельское хозяйство. Будущее Украины именно в этом. Тогда почему его развитие не есть национальным приоритетом…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

БАРАНОВ В.О. Фракция Народной Партии призывает всех народных депутатов объединить свои профессиональные усилия для реализации этих и других задач. Именно этого ждет от нас общество. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, виступи від фракцій завершено. З приводу пропозицій, які прозвучали у виступах, я прошу секретаріат підготувати відповідні доручення, у тому числі щодо підготовки інформації, надання народним депутатам України про розгляд питань у Верховній Раді України, оскільки прозвучала критика, що було запропоновано з боку фракцій "БЮТ - "Батьківщина" 100 законопроектів, і вони не були підтримані. Я просив би підготувати інформацію в розрізі ініціативи по фракціях. А також наперед інформую, шановні колеги, що 50 відсотків цих питань, про які говорив наш шановний колега, розглядалися у відсутності представників фракції. Очевидно, треба аргументувати свою позицію, голосувати за свої ж законопроекти, тоді буде позитивний результат.

Далі. Шановні народні депутати, під час Погоджувальної ради була висловлена пропозиція про те, щоб Верховна Рада України заслухала інформацію Генеральної прокуратури України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу підстав порушення кримінальних справ та взяття під варту окремих осіб, колишніх державних діячів та службовців.

З цього приводу, шановні колеги, підготовлено два проекти постанов. Я просив би вашої уваги для того, щоб ми знайшли консенсусне рішення, тобто узгоджене. Я ці проекти постанов озвучу, шановні колеги.

Перший проект Постанови за реєстраційним номером 5544 про заслуховування інформації Генерального прокурора України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу політичних переслідувань представників опозиційних партій та окремих колишніх високо посадовців.

І другий проект Постанови (реєстраційний номер 7545) такого змісту: «Заслухати 12 січня 2011 року на пленарному засіданні Верховної Ради України інформацію Генеральної прокуратури України щодо підстав порушення кримінальних справ та взяття під варту окремих осіб». Автори – Олександр Єфремов і Ігор Шаров.

Шановні колеги, я звертаюсь з пропозицією до Верховної Ради України. Зрозуміло, що перший варіант, ну, наперед я можу сказати, не буде проголосовано, оскільки, одну хвилиночку, оскільки формулювання уже містить висновки і оцінки. Другий проект постанови, він сформульований більш коректно і, я б сказав би, навіть нейтрально, але суті це не змінює.

Щодо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У п’ятницю, як ви знаєте, з 10 до 11 години на запитання Верховної Ради України буде відповідати міністр внутрішніх справ. Потім Верховна Рада України розгляне доповідь Уповноваженого Верховної Ради України щодо дотримання прав людини в Україні, тобто це традиційна звітна доповідь. 20 хвилин на доповідь, 20 на запитання. Я думаю, якщо буде у Верховної Ради потреба висловитись від фракцій, ми приймемо спеціальне рішення, у тому числі й ті питання, які хвилюють і цікавлять народних депутатів, на них буде можна отримати відповідь. Бо якщо завтра ми об’єднаємо під час розгляду одного питання дві інформації, то це по 10 хвилин на інформацію буде кожному, на 10 на відповіді, і ми нічого не отримаємо. Тому пропозиція така, давайте підтримаємо зараз 1 проект постанови. Я просив би проголосувати за другий проект постанови і просив би автора зняти свій проект постанови, щоб було це рішення Верховної Ради України. І ми завтра за повною процедурою відповідно до статті 240 Регламенту Верховної Ради України розглянемо це питання, а в п`ятницю – інше. Тому я просив би представників фракцій висловити свою позицію щодо тих пропозицій, про які я щойно виголосив. Хто буде?

Будь ласка, від фракції «Наша Україна – Народна самооборона». Роман Зварич, будь ласка.

10:36:36

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Володимире Михайловичу, ми… по-перше, ваша пропозиція носить певний сенс. Якщо ми можемо консолідувати зал навколо певного формулювання, досягнувши мети, то я думаю, що це є абсолютно нормально.

Єдине на що… таки наша фракція буде категорично наполягати. У формулюванні альтернативного проекту постанови мова йде про представника Генеральної прокуратури. Ми-таки наполягаємо на тому, щоби це був Генеральний прокурор. У випадку, якщо автор цієї законодавчої ініціативи погодиться з такою пропозицією, ми за таку постанову готові проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Кириленко, будь ласка.

10:37:28

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Повністю підтримуємо – це наша консолідована позиція – із фракцією «Наша Україна – Народна самооборона». Верховна Рада голосує за посадову особу Генерального прокурора в цій залі, тому і постановою ми запрошуємо Генерального прокурора до цього залу. Для нас суть важлива не стільки в констатуючій частині, бо наша оцінка констатуючої частини не поміняється. Ми вважаємо, що те, що відбувається, це політичні переслідування, це репресії. Це наша оцінка, і ми будемо за це говорити. Результативна частина – це те, що повинно завтра відбутися. Тому ми підтримуємо постанову альтернативну, яку внесли, але за однієї умови – тої, що щойно висловив мій колега Зварич – ми запрошуємо до залу Генерального прокурора.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка, фракція Народної Партії.

10:38:20

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної партії.

Шановні колеги, якщо в проекті постанови є вже політична оцінка, тоді немає сенсу взагалі будь-якої інформації, бо заздалегідь апріорі зрозуміло яке буде ставлення до цієї інформації. Якщо колеги хочуть розібратися в ситуації і якщо хочуть, щоб була об`єктивна інформація, то, мені здається, треба і формулювати проекти постанов таким чином, щоб це носило, ну, скажімо так, коректний характер. Це перше.

І друге. Володимир Михайлович, там те, що стосується щорічної доповіді Уповноваженого, то відповідно до Регламенту, 240 стаття, там передбачається ще виступ, фактично від є обов’язковий, від комітету, який є відповідальним за це. Тому прошу це врахувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це правильно. Я вам дякую за таке уточнення.

Олександр Сергійович Єфремов. Потім від фракції комуністів Валентин Матвєєв.

10:39:21

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Мы когда послушали аргументацию наших оппонирующих коллег по залу, то становится ясным, что для них важна форма, а не содержание. Но если важна форма, а не содержание, так сделайте соответствующее заявление и поставьте о своей точке зрения, которую вы придерживаетесь.

Если мы хотим действительно послушать специалистов, которые ведут данное направление, и узнать их точу зрения по процессам, которые там происходят, то не надо преждевременно давать политических оценок, а необходимо пригласить того специалиста, который отвечает за данное направление работы, послушать в зале, задать ему ответные вопросы, и сделать свои выводы, уже исходя из той информации, которую мы получим.

Поэтому мы поддержим альтернативный проект постановления по данному вопросу. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Григорович Матвєєв, фракція комуністів.

10:40:17

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Шановні колеги, якщо ми, дійсно, хочемо об’єктивності інформації, яку просили б завтра заслухати, то ми і маємо відповідним чином визначитися по запропонованих проектах постанов з цього, дуже гострого, безумовно, питання.

Тому фракція комуністів, Володимире Михайловичу, буде підтримувати запропонований вами другий проект постанови, я маю на увазі при розгляді зараз питання щодо прийняття і основного, першого проекту постанови. Ми за другий проект постанови. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обмінялися думками. У мене така пропозиція, давайте таким чином, якщо автор погоджується, він знімає першу постанову… Ну, одну хвилинку, я прошу вас, ви ж послухайте до кінця. То я тоді другу постанову поставлю на голосування для прийняття за основу, а потім проголосувати пропозицію про те, щоб інформація була надана Верховній Раді України Генеральним прокурором. Якщо буде підтримано, тоді ми приймаємо, якщо ні – так тоді залишиться формулювання «керівництво Генеральної прокуратури». А з листом я звернусь до Генерального прокурора на виконання цієї постанови. Отака, я думаю, компромісна пропозиція має бути підтримана, якщо ми хочемо отримати результати і послухати це питання. Якщо ні, то давайте перетворимо це у політичний процес.

Знаючи розстановку сил і провівши консультації в телефонному режимі і безпосередньо під час спілкування з керівниками фракцій, я вийшов на таку компромісну пропозицію. Будь ласка.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Перерву робимо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, перерву ми можемо зробити, закінчивши розгляд цього питання, шановні колеги. Тому підтримується така пропозиція, чи ні?

Будь ласка, Павловський, автор проекту Постанови, а потім Олександр Єфремов як автор проекту постанови.

10:42:28

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні колеги, давайте діяти згідно Регламенту. Є дві постанови, при чому постанова опозиції зареєстрована першою, давайте її голосувати. Я не розумію: що лякає? Вас лякає слово «політичні переслідування»? Так за оцінками міжнародних організацій, які займаються правами людини, є всі ознаки політичних переслідувань представників колишнього уряду, членів опозиційної партії. Бо коли заарештовують Юрія Луценка, він є керівник опозиційної партії, то як це називається, як не політичні переслідування? Коли масово вже репресії, коли десятками підприємців на Майдані зараз притягають за ідіотським звинуваченням: пошкодження тротуарної плитки, за так званий, тротуарний тероризм. Так що це? Це і є політичні переслідування за надуманими, скажімо так, притягують кримінальні статті. Тому я пропоную, голосувати дві статті в порядку їх надходження і першою була опозиційна стаття. І викликати саме Генерального прокурора.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю, що нам краще вживати слово «запрошувати». Будь ласка, Олександр Сергійович, ви з приводу постанови будете щось говорити? Ні. Шановні колеги, одну хвилиночку! Все! Все!

Переходимо до голосування. Я зараз оголошу ще два проекти постанов і відповідно до реєстрації буду ставити на голосування. Перший проект Постанови (реєстраційний номер 7544) «Про заслуховування інформації Генерального прокурора України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу політичних переслідувань представників опозиційних партій та окремих колишніх високопосадовців».

Другий проект Постанови (реєстраційний номер 7545) «Про заслуховування інформації Генеральної прокуратури України щодо підстав порушення кримінальних справ та взяття під варту окремих осіб». Я наголошую, якщо буде підтримана друга прокуратура, то в листі я безпосереднього звернусь до Генерального прокурора, що Верховна Рада України пропонує, щоб інформацію надав Генеральний прокурор. Бо… Я ще раз прошу вас, шановні колеги, подумайте, бо рішення тоді, якщо ми розірвемо зараз голоси, прийнято не буде.

Ставлю на голосування першим проект Постанови (реєстраційний номер 7544). Автор - Андрій Павловський. Ще раз зачитую її: «Про заслуховування інформації Генерального прокурора України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу політичних переслідувань представників опозиційних партій та окремих колишніх високопосадовців». (Шум у залі) Голосування йде, будь ласка.

10:45:36

За-162

Рішення не прийнято.

Будь ласка, Іван Кириленко, будь ласка.

10:45:47

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимир Михайлович, ще раз хочу, щоб ви повторили те, що ви сказали перед голосуванням. Не проходить перша постанова – ви ставите на голосування наступну постанову, альтернативну, але з листом звертаєтесь до Генерального прокурора, щоб він був завтра в залі особисто. Якщо ви повторюєте ці слова, ми голосуємо одностайно «за».

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз повторюю, що в разі, якщо Верховна Рада України прийме постанову, другу постанову – 7545, я з листом звернуся до Генеральної прокуратури, проінформую, що Верховна Рада прийняла відповідне рішення, і під час обговорення цього питання звучала пропозиція про те, щоб цю інформацію надав Генеральний прокурор. Влаштовує таке формулювання?

Я ставлю на голосування проект постанови (реєстраційний номер 7545) про заслуховування інформації Генеральної прокуратури України щодо підстав порушення кримінальних справ та взяття під варту окремих осіб. Прошу голосувати.

10:47:05

За-408

Рішення прийнято.

Я дякую, шановні колеги, за те рішення компромісне, що ми прийняли.

Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на вівторок 11 січня.

Нам треба включити до порядку денного ряд законопроектів. Я прошу, шановні колеги, до уваги запрошую вас. Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону (реєстраційний номер 7542) про внесення змін до розділу ХІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо забезпечення безперебійного харчування у Збройних силах та навчальних закладах). Реєстраційний номер 7542. Прошу голосувати.

10:48:18

За-249

Рішення прийнято.

Шановні колеги, з цього приводу. На Погоджувальній раді Кабінет Міністрів запропонував, щоб Верховна Рада розглянула відповідний проект, він сьогодні був внесений цей проект. Але оскільки він не був зареєстрований, він не потрапив у наш розклад. Але це питання було погоджено на Погоджувальній раді одноголосно. Тому я прошу комітет розглянути його невідкладно з тим, щоб на вечірньому засіданні могли визначитись щодо рішення.

Тепер пропонується вашій увазі пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення зміни до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (щодо державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт").

Одну хвилинку. Включення до порядку денного 7414 (урядовий). Прошу голосувати. Шановні колеги, спокійно.

10:49:37

За-252

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я пропустив законопроект 7360, він стоїть тут першим. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року" (7360). Прошу голосувати про включення до порядку денного.

10:50:15

За-302

Рішення прийнято.

Тепер, шановні колеги, комітет, якщо розгляне, на вечірньому засіданні ми його можемо розглядати. Якщо є рішення комітету, ми можемо на вечірньому засіданні розглядати його відповідно до Регламенту. Будь ласка, не заважайте.

Тепер, шановні колеги, про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення дозвільної системи у сфері господарської діяльності та застосування норм адміністративного права (реєстраційний номер 7413). Прошу голосувати.

10:51:10

За-297

Рішення прийнято.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Дайте слово, хоча б після того …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Після того, після того.

Шановні колеги, тепер для включення до порядку денного вноситься пропозиція законопроекту 7532 – про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель (урядовий). Прошу голосувати.

10:51:51

За-241

Рішення прийнято.

Тепер, шановні колеги, про включення до порядку денного питання проекту Закону 7534 – про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо скасування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових валют). Це проект Національного банку України. Про включення до порядку денного. Прошу голосувати.

10:52:37

За-212

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, мова йде про те, що уже півроку під час обміну валют не здійснюється перерахування до Пенсійного фонду. Нам треба просто привести у відповідність цю норму. Тому я ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проекту Закону (реєстраційний номер 7534). Прошу голосувати.

10:53:24

За-232

Повернулись.

Ставлю на голосування пропозицію про включення цього законопроекту до порядку денного. Прошу голосувати.

10:53:48

За-230

Питання включено до порядку денного.

Комітет пропонує розглянути за на вечірньому засіданні, якщо буде рішення комітету і заключення науково-експертного управління. Будь ласка.

Тепер, шановні колеги, вашій увазі пропонується питання – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (щодо особливостей державної реєстрації центральних органів виконавчої влади). Ми це питання обговорювали на Погоджувальній раді.

Я ставлю на голосування пропозицію про включення цього законопроекту до порядку денного.

Прошу голосувати про включення до порядку денного. Що не так? Шановні колеги, вас багато, ну, не кричіть усі зразу.

10:54:40

За-234

Питання включено до порядку денного.

Так, я просив би комітет невідкладно підготувати його до розгляду.

Тепер, шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Постанови про відзначення 75-річчя створення Національного наукового центру "Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска" Академії медичних наук України та 125-річчя з дня народження академіка М.Д.Стражеска (реєстраційний номер 7540).

Прошу голосувати.

10:55:29

За-334

Рішення прийнято.

Зважаючи, ну, одну хвилинку, я вас бачу, зважаючи на необхідність прийняття цієї постанови, я просив би комітет розглянути його невідкладно з тим, щоб ми його могли прийняти. Якщо розглянете під час обідньої перерви, ми на вечірньому засіданні розглянемо.

Будь ласка, Володимир Яворівський з цього приводу.

10:55:52

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, ім’я Стражеска – це світове, це справді геніальний лікар. І те, що Україна має такий потужний на тлі нашої нездалої і абсолютно нікчемної медицини корумпованої має такий центр, це прекрасно. Через те Комітет з питань культури і духовності, попередньо ми обговорювали цю кандидатуру і цю дату. Вона є, Володимир Михайлович, була власне в тому загальному списку, який не проголосовано. Через те вдруге розглядати його нашим комітетом немає потреби. Ми підтримуємо і пропонуємо зараз проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте таким чином. Ми розглянемо на вечірньому засіданні, щоб дотриматись норм регламенту і проголосуємо. Бо потім у нас будуть виникати проблеми і взаємні претензії. Нема заперечень? На вечірнє засідання, Секретаріат, підготуйте це питання.

Шановні колеги! Тепер нам треба, одну хвилинку! Тепер нам треба переходити безпосередньо до розгляду, практичного розгляду питань, які визначені розкладом. Є бажання висловити свої міркування щодо дальшої нашої роботи, запишіться будь ласка, 5 хвилин. По 1 хвилині, запишіться будь ласка. Так, прошу прізвища народних депутатів.

Володимир Яворівський, будь ласка.

10:57:15

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Я прошу передати слово моєму найближчому сусідові Сасу, заступнику голови комітету з Регламенту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Сас, перший заступник голови комітету.

10:57:22

САС С.В.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович! Володимир Михайлович, я хотів в черговий раз звернути вашу увагу на наступне. Що Регламент Верховної Ради з певного часу є законом. Відповідно до цього Закону, стаття 22, порядок денний сесії затверджується постановою. 23 стаття визначає внесення змін до порядку денного сесії Верховної Ради.

І частина перша говорить про наступне. «До затвердженого порядку денного можуть включатися додаткові питання шляхом внесення змін до нього». І наступна, частина друга. Постанова про включення до затвердженого в цілому порядку денного до сесії, за наполяганням суб’єкта права законодавчої ініціативи, розглядається більшістю, приймається більшістю Верховної Ради.

Де проекти постанов про внесення змін до порядку денного сесії?! Володимир Михайлович, коли ви вже припините знущатися над цим нещасним регламентом?! Невже завжди мета виправдовує засоби? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, тоді, коли перший заступник Голови Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради не буде демонструвати дурість і запускати те, що він запускав у сесійній залі. Так що вам треба помовчати. Я дію відповідно до Регламенту, Закону «Про Регламент Верховної Ради України». І ми голосуємо внесення, отаким приймаючи рішення, змін до порядку денного сесії. Так що, будь ласка, не шукайте бліх, де їх немає.

Олег Ляшко, позафракційні, будь ласка. Увага!

10:58:49

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович, учора я зареєстрував проект Постанови (номер 7538) «Про припинення політичних переслідувань учасників податкового майдану». Я вчора на Погоджувальній раді звернувся до вас з проханням включити її до порядку денного, ви мені відмовили, мотивуючи тим, що, мовляв, не пройшов місяць з реєстрації, не розглянули комітети. Сьогодні ви включаєте до порядку денного закони, які зареєстровані лише сьогодні. Тобто мені відмовляєте в розгляді проекту постанови, а люди сидять, і саме діяльність Верховної Ради підняла мільйони людей на протести. І за те, що вони вийшли на протести, їх сьогодні посадили. І ви відмовляєтесь розглянути цю постанову навіть у день опозиції, а законопроекти урядові, депутатські лобістські, ви їх сьогодні включаєте до порядку денного.

Я прошу вас, шановний Володимире Михайловичу, не демонструвати подвійні підходи залежно від того, які питання піднімають депутати. Коли йдеться про захист людей, на це Верховна Рада не здатна…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Відповідаю одразу шановному колезі. Учора ви тільки зареєстрували проект постанови. Одну хвилиночку! Коли буде рішення Погоджувальної ради, я виконаю волю Погоджувальної ради. Як буде рішення комітету, одразу поставиться це питання на розгляд. Ні - через місяць воно буде поставлене на розгляд так, як того вимагає Регламент. Учора було рішення з цих питань, які я ставив на голосування, погоджене всіма учасниками Погоджувальної ради, тому претензії… Будь ласка, я прошу вас.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка.

Вечерко, будь ласка, фракція Партії регіонів.

11:00:38

ВЕЧЕРКО В.М.

Вечерко, фракция Партии регионов. Слово передаю депутату Чечетову Михаилу Васильевичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, будь ласка.

11:00:45

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Я, прежде всего, хочу поблагодарить представителей оппозиции за конструктивное начало нашего сегодняшнего дня. Поскольку даже при обсуждении самого, я бы сказал, такого политически острого вопроса о информации Генеральной прокуратуры, мы нашли компромисс, когда просто отошли от своих политических пристрастий, от своих партийных позиций и оттолкнулись от объективной реальности, исходя из интересов государства.

Хотелось, чтобы и дальше сегодня и эта неделя прошла в таком конструктивном духе, чтобы мы просмотрели те законопроекты, которые сегодня вроде бы не являются такими социально-взрывными, резонансными, может быть, непривлекательными для средств массовой информации. Это нормальная, рутинная работа парламента, которая обеспечивает жизнедеятельность страны.

В повестке дня социально-экономические вопросы, касающиеся финансово-экономической деятельности. Поэтому предложение в таком же конструктивном духе завершите …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрий Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

11:01:50

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, я хотів би привернути вашу увагу до того, що почався новий рік, і вже є випадки за минулий рік невиплати, у тому числі по місту Одесі, медичним працівникам заробітної плати і так далі, у яких і зовсім невеличкі заробітні плати. І зараз ми включаємо проекти, які є абсолютно непродуманими. Наприклад, той проект про внесення змін про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, де операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню виключаються. Обгрунтування пишеться, що це на угоду Меморандуму про економічно-фінансову політику, укладеного в рамках виконання програми «стенд-бай».

Натомість ми не ставимо про денонсацію Угоди з Кіпром, де, дійсно, є кошти, і по іншим офшорним зонам. Оце основні пріоритетні питання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми обмінялися думками з приводу нашої дальшої роботи. Юрій Анатолійович Кармазін порушив дуже важливе питання щодо ратифікації угод. Я прошу комітети, насамперед Комітет у закордонних справах, підготувати всі ті документи, які є, для того, щоб на цьому тижні їх закрили. Ми обговорили це питання, давайте не будемо обговорювати.

Шановні колеги, пропоную вашій увазі проект Закону про внесення змін до статті 14 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо правових засад діяльності національних телерадіоорганізацій) (реєстраційний номер 7036). Є пропозиція від комітету розглядати це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. За скороченою процедурою.

11:03:55

За-177

Рішення прийнято.

Доповідач – голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Юрій Плаксюк, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко. Будь ласка. 2 хвилини у вас.

ПЛАКСЮК Ю.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону про внесення змін до статті 14 пункт 4 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", підготовлений Державним комітетом телебачення. Діюча частина четверта статті 14 про телебачення і радіомовлення, якою передбачається, що статути Національної телекомпанії, Національної радіокомпанії України затверджуються законами, не узгоджуються з Конституцією України, Господарським кодексом України та Законом України «Про управління об’єктами державної власності». Національна телекомпанія, Національна радіокомпанія були створені згідно Постанови Кабінету Міністрів 20 лютого 1995 року і є державними підприємствами. Пунктом 1 Закону про управління державними підприємствами передбачено, що управління здійснюється Кабінетом Міністрів або визначеним органом центральної виконавчої влади Кабінетом Міністрів. У зв’язку з цим метою законопроекту є удосконалення правових засад діяльності національних телерадіокомпаній. Законопроектом передбачено виключення частини четвертої статті 14 Закону про телебачення і радіомовлення. Потрібно сказати, що прийняття закону України усуває колізії в чинному законодавстві та дозволить удосконалити правові засади діяльності національної телекомпанії, національної радіокомпанії, прискорити провадження суспільного телерадіомовлення.

Також хочу зазначити, що з 2006 року з часу, значить, прийняття цієї норми не існувало жодного законопроекту, який би був внесений Верховною Радою на виконання цієї статті – пункт четвертий статті 14-ї.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Сідайте. Також… Олена Анатоліївна Бондаренко, будь ласка.

11:06:13

БОНДАРЕНКО О.А.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Профильный комитет рассмотрел данный законопроект и принял политическое решение. Дело в том, что, если мы сейчас исключим статью о том, что уставы Национальной телекомпании и телерадиокомпании исключаются из закона, мы можем получить с вами не очень хорошую ситуацию, когда даже в формировании устава большое влияние на Национальную телерадиокомпанию и телекомпанию оказывает Кабинет Министров. Поэтому решение профильного комитета о том, чтобы отклонить данный законопроект. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього питання. Володимир Бондаренко.

11:07:04

БОНДАРЕНКО В.Д.

Томенкові передайте, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Томенко.

11:07:15

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, йдеться, на мою думку, про не дуже приємну історію, оскільки Верховній Раді уряд пропонує легалізувати незаконні дії, які відбулися протягом попереднього періоду. Тобто для того, щоби звільнити керівників Національної радіокомпанії і телекомпанії, не заявивши жодних претензій професійного характеру і іншого, Кабінет Міністрів на власний розсуд змінив положення статуту, а статут може законом затвердити тільки Верховна Рада, звільнив президента Національної радіокомпанії Віктора Івановича Набруска, керівництво Національної телекомпанії, а тепер вони розуміють, що будь-яке подання до суду визнає незаконним це звільнення, вони пропонують Верховній Раді заднім числом узаконити, що Верховна Рада не має жодного відношення до Національної телерадіокомпанії, що Кабінет Міністрів може це все робити, і таким чином узаконять свої дії, які мали місце рік назад.

Я вважаю, що з точки зору незалежності телебачення статут… наглядову раду повинна затверджувати Верховна Рада, а не Кабінет Міністрів, бо сьогодні вже те. що ми бачимо на Першому національному каналі, я подивився, вже там у нас буде нова програма - політичне ток-шоу. І в першу програму запрошують цих беглых російських журналістів, бо, знаєте, душа болить за російську журналістику, їм немає де виступати. Ну, давайте ми на Першому національному за державні кошти будемо робити канал для російських журналістів, і вони будуть розповідати про російський мир і про все решта.

Тому я вважаю, що не може Верховна Рада зняти відповідальність за інформаційну політику. Це наше завдання за Конституцією, за законами.
Тому я підтримую позицію комітету про відхилення даного законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ландік, будь ласка, мікрофон, фракція Партії регіонів.

11:09:04

ЛАНДІК В.І.

Дякую. Комітет з питань свободи слова та інформації прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді відхилити цей законопроект, виходячи з того, що ліквідуючу норму про наявність у національних теле- і радіокомпаній статутів, затверджених законом, Кабінет Міністрів не пропонує альтернативи, хто тоді має затверджувати ці статути. На засіданні комітету виникла дискусія з цього питання. З одного боку, відміна цієї норми знімає законодавчу колізію, з іншого – наявність цієї норми дає більше свободи національній телерадіокомпанії і є фактично першим кроком на шляху створення суспільного мовлення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

11:10:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я абсолютно поділяю точку зору, яку висловив сьогодні пан Микола Томенко. І вважаю, що Верховна Рада України абсолютно не використовує свої контрольні повноваження. І, Володимир Михайлович, я хотів би, щоб ви звернули увагу, що не скасовано ще ні закони про комітети – ну, не додумались ще скасувати, - де передбачені контрольні повноваження Верховної Ради, ні стаття 89 Конституції України, яка передбачає контрольні повноваження Верховної Ради і комітетів. Тому, на мій погляд, думка комітету є мудрою, яку зараз висловили з цієї трибуни. Це по-перше.

По-друге, ми маємо вдуматися, що пропонується зробити і що є таке по своїй суті Національна телерадіокомпанія. Очевидно, що вона має якесь відношення до цієї нації, до України і, очевидно, що керівництво має знати і українську мову, і все інше. То, можливо, для того, щоб там були всі іноземці, нам це і пропонується робити і вилучити це зараз з закону?

Через це я вважаю дії Кабінету Міністрів в даній частині брутальними і такими, які потребують покарання. Я вважаю, що по кожній із тих дій, чи вибрання о тих, вибачте мені, на ялинках, чи «елка» тепер прийнято казати, в державній мові кажуть сьогодні «елка», да. Так от на елках – реклама «Мілки». Люди добрі, за що ви платите гроші? Чому ви зомбуєте наших українських дітей тільки «Мілкою»? А що нема інших цукерок? Українських якихось? Подивіться, на центральній вашій елке написано «Мілка», а так кругом все національне. Тому цей закон не можна приймати, а з елками давайте якось вирішувати. І…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, розгляд питання завершено. Комітет пропонує: відхилити законопроект. Я думаю, що це правильне рішення комітету в даному разі. І тим більше, що, як влучно зауважив наш колега Ландик, не визначено, хто ж буде визначати порядок затвердження статутів відповідної організації, раніше це робила Верховна Рада України. Але відповідно до Регламенту я ставлю пропозицію про прийняття за основу проекту Закону, реєстраційний номер 7036. Прошу визначатися.

11:13:08

За-1

Рішення не прийнято.

Не може бути повторного.

Я пропоную повернути… Одну хвилиночку! Повернути Кабінету Міністрів України цей законопроект на доопрацювання. Я ставлю на голосування цю пропозицію, будь ласка, прошу проголосувати.

11:13:41

За-233

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про Концепцію державної інформаційної політики. Комітет пропонує такий Регламент розгляду питання, потрібно тут наше… ваше погодження: для доповіді – 5 хвилин, для відповіді на запитання доповідача – 5 хвилин, для співдоповіді аналогічно – 5 і 3 хвилини, для обговорення і прийняття рішення – 10 хвилин. Давайте запишемо хоча б 15 хвилин для обговорення. Нема заперечень? Нема заперечень щодо такої процедури розгляду питань? Погодили?

Будь ласка, я запрошую до доповіді голову Державного комітету телебачення і радіомовлення Плаксюка Юрія Олександровича. Співдоповідачем буде виступати голова Комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Віталійович Шевченко. У вас 5 хвилин, будь ласка.

ПЛАКСЮК Ю.В.

Дякую. Шановна президія, шановні народні депутати! Проектом Закону про Концепцію державної інформаційної політики визначаються основні напрями, засади та принципи державної інформаційної політики України, механізм її реалізації.

Реалізація закону створюватиме можливість формування єдиного інформаційного простору, інформаційного суверенітету, сприятиме побудові в Україні розвинутого інформаційного суспільства як органічного сегменту глобального інформаційного співтовариства, забезпеченню реалізації конституційних прав на свободу слова та вільний доступ до інформації, що дуже важливо, пріоритетному розвитку національних інформаційних ресурсів, інфраструктурі, впровадження новітніх інформаційних технологій, захисту інформаційної безпеки та суспільної моралі.

Комітетом було погоджено, проведено, вірніше, широке громадське обговорення положень законопроекту. На сьогодні правові основи інформаційної діяльності визначені Законами України про Національну програму, програму інформатизації, про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки.

Ці закони мають технокритичне спрямування. Крім того, на думку Держкомтелерадіо, визначення законом лише на певний період Основних засад державної інформаційної політики є неприйнятним, як ці закони попередні передбачали.

Тому вважаємо, що реалізація закону України сприятиме подальшому впорядкуванню та систематизації інформаційного простору і законодавства України, він буде логічною складовою інформаційного законодавства, слугуватиме правовим орієнтиром для удосконалення законодавчої бази щодо діяльності як вітчизняних, так і зарубіжних засобів масової інформації.

Просимо підтримати та прийняти законопроект у першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на запитання до голови комітету.

Будь ласка, прізвища народних депутатів. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

11:16:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний пане міністре, я хотів би у вас запитати. Як ви плануєте практично реалізовувати забезпечення інформаційного суверенітету України через вплив на засоби масової інформації, в тому числі регіональні, з огляду на те, що зараз, особливо в останні півроку, відбувається в регіональних теле- і радіокомпаніях. Я маю на увазі суцільний наступ на абсолютно все українське, що тільки існує, хіба що тільки споживання українських бюджетних коштів. Там іде на ура, і так планується на подалі. Як все-таки планується у цій концепції і як ви практично плануєте це робити? Дякую вам.

ПЛАКСЮК Ю.В. Дякую. Запропонована концепція як законопроект, як закон, вона передбачає посилення все-таки впливу законодавчої бази діючої, а також напрацювання нових законодавчих актів саме щодо тих проблем, які ви зачепили. Якщо говорити про регіональні, місцеві телерадіоорганізації, то державні телерадіокомпанії, які сьогодні в системі Держкомтелерадіо, вони повною мірою дотримуються чинного законодавства України щодо телебачення і радіомовлення, щодо приватних телерадіокомпаній. Контроль за ними здійснює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, а також ряд відомств, які відповідно до Закону про телебачення також і щодо реклами, і щодо антимонопольного обмеження, і щодо права власності контролюють їх функціонування. Проблеми, безумовно, вони виникають через те, що в нас у законодавстві сьогодні є деяке різночитання наших законів. Я думаю, що саме ця концепція дозволить чітко визначити поле діяльності кожного законопроекту і кожного суб’єкту, саме суб’єкту інформаційної сфери …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.

11:19:05

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановний Юрій Олександрович, я думаю, в цьому залі всім зрозуміло, що необхідність розробки і прийняття Концепції державної інформаційної політики не викликає сумніву і напевно це потрібно було робити давно і потрібно було робити вчасно, тому що проблема така є.

Але от в мене запитання, з точки зору мого комітету, Комітету з питань соціальної політики та праці. Сьогодні в умовах післякризових, в умовах реформаторських надзвичайно гостро стає питання інформації населення, не коментарів, не політ-шоу, не різного роду забави, як казав Кармазін «з мілками і з ялинками», а мова йде про інформаційний простір.

Скажіть, будь ласка, проблематика формування єдиного національно-інформаційного простору, назвіть декілька аргументів, які б свідчили про те, що з прийняттям цієї концепції ми в кінці кінців населення забезпечимо достовірною, об’єктивною і правдивою інформацією стосовно того, що відбувається у суспільстві, які соціальні наслідки матимуть ті чи інші дії влади. Дякую.

ПЛАКСЮК Ю.В. Дякую. Дана концепція, вона як закон не буде мати прямої дії, вона в принципі буде існувати як кодекс інформаційний, який, дійсно, ви правильно сказали, давно потрібно було вже приймати. Вона просто зобов’яже суб’єкти, які здійснюють контроль за чинним законодавством, а воно в нас досить об’ємне, десь понад 12 законів саме регламентують, регулюють інформаційну сферу. Воно зобов’яже передусім навести порядок в рекламі. По-друге, навести порядок у соціальному мовленні. Щодо соціального мовлення, я повинен сказати, що сьогодні формуються тематичні плани обласних державних телерадіокомпаній. І там на перше місце виноситься саме питання забезпечення соціально-незахищених верств населення потрібною і необхідною інформацією: пенсійна реформа, податкова реформа і всі інші акти, які сьогодні ви вже прийняли і які ще будете розглядати. Це досить важливо. І головне, що ця концепція, вона буде давати можливість як суб’єктам, тобто телерадіоорганізаціям, знати свої можливості і поле своєї діяльності …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Юрій Прокопчук, фракція «БЮТ – «Батьківщина».

11:21:28

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, Рівненщина, «БЮТ – «Батьківщина».

Шановний доповідачу, от одним із завдань цієї концепції є в тому числі і запобігання монополізації засобів масової інформації, зокрема телебачення і радіомовлення – концентрація в одних руках. Ми знаємо, коли окремі власники мають по декілька каналів і звідти йдуть тільки замовні абсолютно або телепередачі або про ті політичні шоу, які ми вже говорили. Ми знаємо війну з «5 каналом» з «ТВі», з тими, які не вписуються в сьогоднішню Концепцію державної інформаційної політики.

Так от в мене питання. Чи все-таки це буде враховано, чи представники, до речі, опозиційних сил і парламентських і які є поза парламентом будуть мати змогу гарантованої присутності на цих каналах з доведенням свої точки зору відмінної від влади? Дякую за запитання.

ПЛАКСЮК Ю.В. Дякую. Дана концепція саме зобов’яже значить і Антимонопольний комітет, і Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, в тому числі і Держкомтелерадіо України саме значить посилити норму Законі про телебачення щодо антимонопольного обмеження. Тому що концепція визначає певні терміни, за які це повинно відбутися, і щодо значить монополізації ефіру буде також переглянуто сьогодні. І є вже законопроекти, які дозволять значить розконцентрувати сферу телебачення і радіомовлення, ресурси телевізійні, телерадіоресурси і зосередити їх, значить, частково в громадськість, під контролем громадськості, і що буде робитися з впровадженням суспільного телерадіомовлення, це дуже важливо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Час вичерпаний. Сідайте, будь ласка.

Андрій Віталійович Шевченко. Прошу, висловити позицію комітету.

11:23:37

ШЕВЧЕНКО А.В.

Шановні колеги, комітет пропонує Верховній Раді України підтримати прийняття цього законопроекту за основу. Чим ми керувалися?

По-перше, ми вважаємо, що є сенс вітати сам намір Держтелерадіо і українського уряду виставити пріоритети і дороговкази у розвитку інформаційної сфери. Це справді дуже важливо для країни, щоб її, знаєте, як казали: не бовтало зліва направо. Коли ми сьогодні говоримо про необхідність утворення суспільного мовлення, а завтра ми робимо кроки, які обмежують незалежність державних мовників, сьогодні говоримо про необхідність роздержавлення, а завтра зміцнюємо бюджетну пресу і спотворюємо конкуренцію на ринку. Тому пріоритети, дороговкази – дуже правильно.

В чому зосереджена критика законопроекту?

Є чимало зауважень від юристів, які нам нагадують про 85 статтю Конституції, яка дає вичерпний перелік повноважень Верховної Ради. Я нагадую, що ми як Верховна Рада можемо ухвалювати закони, робити інші речі. Серед наших повноважень немає такого як, ухвалення концепції. Тому я думаю, що тут є питання для дискусії юристів поміж собою.

Що стосується суті законопроекту, я думаю, що точно заслуговують на підтримку такі наміри уряду і української влади розвивати інформаційну сферу як: утворення суспільного мовлення, роздержавлення бюджетної преси, забезпечення безперешкодного доступу громадян України до інформації, приведення українських законів до європейських стандартів і європейських законодавчих моделей.

Саме тому наш комітет він вирішив піти на зустріч Державному комітету з питань телебачення і радіомовлення і Кабінету Міністрів України і підтримати ухвалення такої концепції. На підтримку цього законопроекту висловилися всі представники всіх фракцій, які представлені в комітеті. Мої колеги по комітету можуть доповнити. Я думаю, що це показує дуже хороший приклад, як різні політичні сили можуть разом працювати над стратегічними питаннями, які стоять перед Верховною Радою. Позиція комітету на підтримку цього законопроекту за основу. Ми вважаємо, що він допоможе збудувати успішний медіаринок, в якому йдеться про високі стандарти журналістики, про чесну, справедливу конкуренцію і про свободу слова. Сподіваємося, цей документ піде на користь. Позиція комітету – підтримати за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. А запитання? 3 хвилини, ми ж домовлялися. Шановні колеги, є запитання до голови комітету? Прошу записатись тоді. Прошу, Олег Ляшко.

11:26:12

ЛЯШКО О.В.

Андрій Віталійович, у мене, от ви щойно сказали, що вказаний законопроект дозволить сформувати високі стандарти журналістики. От в зв’язку з цим таке питання. А про які стандарти журналістики, це я питаю вас як журналіста як теж колишній і діючий журналіст, людина, яка по сьогоднішній день пише, може йти мова, коли, наприклад, відкриваємо будь-який інтернет-сайт, да, і одна лайка, одні матюки не лише в дописах блогів, а навіть в матеріалах людей, які називають себе авторами.

Я багато років працював журналістом, ви працювали, ну уявити навіть неможливо було, щоб когось там облаяти банальним матюком. Зараз все це суцільно, суцільно і ніхто на це не реагує. Чому ваш комітет не вживає, не дає пропозицій щодо змін до законодавства тощо. Чому, коли людина в газеті напише, його до суду тягнуть, а в інтернеті Бог знає що робиться і при цьому кричать, що, бачите, обмежують свободу слова. Тобто, коли лаяти людину, принижувати, обзивати ...

ШЕВЧЕНКО А.В. Дякую за запитання.

Олег, я розумію контекст вашого запитання і чому ви про це питаєте. Я думаю, що, справді, морально-етичні речі в журналістиці – це дуже важлива історія. При всьому цьому, я думаю, що в ситуації загального згортання прав і свобод, нам набагато важливіше не нашкодити і не зробити щось таке, що буде обмежувати свободу для журналістів.

Що стосується інтернету, то в концепції інтернет згадується двічі. Зокрема, уряд декларує бажання привести вітчизняний сегмент інтернету відповідно до, у відповідність до Конвенції про захист прав людини, основоположних свобод, а також Держтелерадіо і уряд в концепції говорять про необхідність забезпечення дієвого захисту інформаційного суверенітету України, зокрема вітчизняного сегменту Інтернету. Я би сказав обережно так, що мені здається, що Інтернет залишається островом свободи. І нам повинно, ми повинні як Верховна Рада робити все, щоб держава якнайменше втручалася в Інтернет.

Ми розуміємо, що є складні морально-етичні питання. Але вони повинні регулюватися внутрішньо-цеховими журналістськими механізмами, а не через репресивні закони.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, фракція …

11:28:30

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний, шановний Андрію! Безперечно, треба підтримати законопроект про концепцію. Наступний крок, очевидно, - треба приймати закон на базі цієї концепції.

У мене до вас запитання. Чи хоч якоюсь маленькою мірою ця концепція вплине на ту ситуацію, яка сьогодні дуже чітко простежується. Кабінет Міністрів ігнорує попередній закон. Приклад. Хоче повністю проігнорувати Верховну Раду і призначати, кого вони хочуть. І це вже привело до того, що викинуто з ефіру, скажімо, мою програму, яка йшла 8 років, «20 хвилин з Володимиром Яворівським». Біля 40 тисяч листів на неї прийшло. Без будь-яких пояснень її викинули. Так само, як і програму Володимира Панченка.

Тобто все патріотичне, що було на національному радіо, на сьогодні буквально відти вимивається. Чи допоможе в цьому хоч трішки оця концепція, за яку я і «Блок Юлії Тимошенко» сьогодні проголосують?

ШЕВЧЕНКО А.В. Володимире Олександровичу, ну, ми з вами і оптимісти, і реалісти, так? Ми розуміємо, що за будь-якими красивими деклараціями повинні йти конкретні кроки. Ми покладаємося на те, що українська влада і український парламент надалі діятимуть згідно з цією концепцією. Я абсолютно поділяю занепокоєння ваше стосовно багатьох речей, які відбуваються і в українському ефірі, і взагалі в українській журналістиці.

При цьому, позиція нашого профільного комітету, вона одностайна. Всі правильні декларації потрібно робити. І за цими правильними деклараціями повинні йти конкретні кроки. Багато з цих речей є абсолютно в силах, в руках Верховної Ради. Ви знаєте, що на цьому тижні ми будемо розглядати проект Закону про доступ до публічної інформації, нову редакцію Закону про інформацію, яка розроблена разом з громадськими організаціями, з активістами. Нам прийшов час правильні декларації, в тому числі в інформаційній сфері втілювати в життя.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час вичерпаний.

Шановні колеги, переходимо до обговорення питання. Ми домовились з вами, 15 хвилин. Прошу записатися на обговорення питання.

Прошу… 15 хвилин ми домовилися, всі разом. Одну хвилиночку.

Зараз від фракції записались Олег Зарубінський, будь ласка. Потім Микола Кульчинський. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Ви будете, да? Потім Микола Томенко буде виступати від фракції, тоді запишемося від депутатів.

11:31:04

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

Шановний Володимир Михайлович. Шановні колеги. На два блоки я свій виступ поділив би. З точки зору юридичної чистоти запропонованого проекту, і з точки зору змісту.

Голова комітету правильно відзначив, власне це і не він відзначив, це Науково-експертне управління першим відзначило, що є проблема статусного характеру цього документа. Я не погоджуюсь з думкою, що Верховна Рада не може схвалювати такий документ як концепція. Може схвалювати, і відповідні приклади вже були, які стосуються сфери регулювання інших питань в нашій державі, в суспільстві. Питання тут в іншому полягає. Чи буде мати оце схвалення, чи буде мати ця концепція статус закону? Розумієте? Якщо в Конституції все-таки це не включено все в перелік, що може приймати Верховна Рада. Тому, я думаю, що тут питання, ну скажімо, юридичного з’ясування. Але те, що Верховна Рада має право і концепцію, і програму схвалювати, то це є факт.

Тепер щодо змісту. Якщо виходити з тих цілей, які поставили перед собою розробники цього документу, то я не бачу жодних перешкод на шляху до його підтримки, бодай в першому читанні. От дивіться: формування єдиного національного інформаційного простору. Всі кажуть, що він в Україні відсутній, і це є правда. І ми є свідками цього. Єдиного національного інформаційного простору, на жаль, до сьогодні ще не сформовано, в силу різних обставин (і об’єктивних, і суб’єктивних), але це є факт. Дуже важлива друга диспозиція, або позиція, або мета. Утвердження інформаційного суверенітету України. І тут, я думаю, що якраз питання інформаційної безпеки мало бути у цій концепції відображено більш випукло, більш яскраво, бо інформаційна безпека України на сьогоднішній день не забезпечена, І це є правда. І це стосується не тільки телебачення, але це стосується і інших сфер, бо питання інформаційної політики – це питання не тільки мас-медіа, до речі. Правильно? А як ви правильно зазначаєте, розробники, що це і формування інформаційної інфраструктури. Так от з інформаційною безпекою, я наголошую на цьому, в Україні є серйозні проблеми.

До речі, небезпека є з різних кордонів і з різних сторін, а не тільки з того чи іншого, як це хочуть сказати.

Дійсно, мало часу для цього виступу, бо документ дуже широкий і стосується він багато чого. Але я хотів би зараз оці, скільки там, 20 секунд сказати про таке. Було гарне висловлювання голови комітету з приводу того, що Інтернет сьогодні є островом свободи. На жаль, вже немає. Бо існують спеціально скоординовані групи, сотні людей, так звані, коментатори, які просто виконують позицію своєї політичної сили, штабу, і тільки при появі того…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. …кого треба, вибачте за таке слово, спробую його літературно сказати, лайном обливати, лайномети ці. І вони просто сидять на цьому і мають гроші від політичних штабів. І ви це прекрасно знаєте. Тому не є Інтернет сьогодні островом свободи.

Інформаційну концепцію можна підтримувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Томенко, будь ласка.

11:34:41

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я виходжу з того, в Україні немає державної політики в інформаційній сфері, яка захищає українську державу і захищає українську націю, яка створила цю державу. Я так розумію, що сьогодні, якщо є якась інформаційна політика, то ця інформаційна політика здійснюється, виходячи з тези, що українці є національною меншиною у своїй державі, тому що присутність української історії, культури, традицій, мови і поваги до української держави у співвідношенні, якщо взяти центральні канали, так, аби нас, українців було відсотків 5 або 3.

Може хтось отримав якусь нову інформацію в результаті якогось таємного перепису, що українців зменшилося, і їх стало 2 чи 3 відсотки. Але якщо іноземець якийсь приїде в нашу країну і подивиться центральні канали, то, звичайно, він подивується, де ж держава, де живуть українці, тому що тут хтось інший живе в цій державі.

Тому, я вважаю, що повинна бути державна інформаційна політика, але, звичайно, у мене є великі сумніви, хто її буде здійснювати, навіть якщо ми приймемо цю концепцію. Я при всій повазі до Державного нашого комітету питань телебачення і радіомовлення, аби він іще на щось впливав, то було би нормально. Тому що рішення всі приймаються без впливу Державного комітету, приймаються або власниками каналів, які поховані по Кіпрах, Британських, Вірджинських островах і інших островах, або приймаються в так званих неформальних установках, коли збираються в Адміністрації Президента на консультації і визначають, що робити протягом того чи іншого тижня. Тому це власники каналів в нас є, так би мовити, джерело інформаційної політики і чиновники, які визначають, якою повинна бути інформаційна політика. Ви подивіться на те, як ми прожили від Нового року до різдвяних свят. Це що хіба українська інформаційна політика? Де там Україна була на інформаційному просторі в цей період? Я не знаю, хто пише виступи Президенту України, ну це такого ще не було, щоб уже забули, що у нас і греко-католиків уже зліквідували як клас, тому що вирішили, що в нас єдиний руський православний мир залишився.

Тому я вважаю таким чином, що це предмет, ця концепція – предмет, щоб звернуть увагу на цю аморальність, яка панує в інформаційному просторі. А коли йдеться про документ, то, звичайно, він не повинен носити такий статистичний характер. Ну, перший розділ, скільки в нас каналів. Хіба в концепції треба писати скільки каналів і скільки відсотків газет? В концепції повинні бути загальні принципи і інструменти, як це зреалізувати, і не прохання внести зміни до закону, а чіткі формули, які повинні діяти пізніше в законах. Бо якщо ми приймемо в редакції першого читання, то це ні холодно, ні жарко інформаційній політиці. Тому я вважаю, що треба ухвалити лише з міркувань для того, щоби до другого читання зробити, дійсно, державний український документ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів записатися на виступ. Прошу прізвища вивести народних депутатів.

Ярослав Сухий. Потім…

11:38:06

СУХИЙ Я.М.

Прошу слово передати Володимиру Ландіку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Ландік. Мікрофон, будь ласка.

11:38:13

ЛАНДІК В.І. Дякую. Я підтримую цей законопроект, але не підтримую своїх деяких колег, які до цього законопроекту прив`язують політику. Реалізація закону України зробить можливим формування єдиного національно-інформаційного простору та утвердження інформаційного суверенітету, сприятиме побудові в Україні розвинутого інформаційного суспільства як органічного сегменту глобального інформаційного співтовариства, забезпечення реалізації конституційних прав на свободу слова та вільний доступ до інформації. Це головне, що дасть цей законопроект. А те, що ми розмовляємо за політику в цьому залі, це так, але воно до цього законопроекту не відноситься. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський. Олег Зарубінський, будь ласка.

11:39:19

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Я на прохання Олега Ляшка передаю йому слово. Дякую.

11:39:36

ЛЯШКО О.В.

Дякую, шановний Олеже Олександровичу. Я теж вважаю, що треба підтримати цей документ. Але дуже важливе питання, що таке «державна інформаційна політика».

Да, коли, наприклад, народний депутат приїжджає з візитом кудись до виборців і потім місцева газета висвітлює цей візит на останній сторінці поряд з некрологами. Газета державна. Скажіть, будь ласка, що це за державна інформаційна політика? На останній…

Да яка різниця який депутат: чи від опозиції, чи від влади? Але ми всі з вами народні депутати, і коли візит депутата на останній сторінці поряд з некрологом, а попереду реклама, попередні сторінки там телебачення тощо, то що це за державна політика. Або, наприклад, взагалі не висвітлюються візити. Або висвітлюють через три місяці після того, коли з трибуни Верховної Ради про це заявили. Тобто дуже важливо, щоб нормальна ідея, яку сьогодні ми розглядаємо в залі, щоб вона була втілена в практичне життя.

І чому я попросив слова в пана Зарубінського? Щоб підтримати ту тему, яку він підняв з Інтернету.

Андрію, колего, Шевченко, я звертаюся до тебе. Ти знаєш, що я завжди був за свободу слова. Але свобода слова – це не вседозволеність, це не анархія, це не безнаказаність, коли будь-яку людину в цьому залі, поза цим залом, будь-яку просту людину, за, вибачте мене, 100 доларів обіллють брудом – і ти повинен потім відмиватися, і ніхто за це не несе відповідальності, бо друковані ЗМІ, електронні ЗМІ мають свідоцтво про реєстрацію, діють відповідно до Закону «Про засоби масової інформації», відповідно до вимог Конституції України, які передбачають право на приватність людини. А електронні так звані ЗМІ – це взагалі не ЗМІ. Вони ніде не реєструються, вони ні за що не відповідають. Тебе там можуть останнім словом обізвати, йдеш до суду, а суд каже: «Ні, це не електронне ЗМІ, там немає ні свідоцтва про реєстрацію, немає нічого, і тому людина ні за що не відповідає».

Тому я думаю, що потрібно ці питання внормувати, не переслідувати когось, не обмежувати свободу слова. Але, вибачте, коли журналісти, які не мають елементарної відповідальності за слова, які говорять, коли не пам’ятають слова класиків, що слово може вбити у певних випадках, і вони при цьому називають себе журналістами, які насправді є кілерами, а не журналістами. І я кажу, людина, яка багато років пропрацювала в журналістиці, і я знаю, що таке відповідальність за слово, особливо коли ти когось критикуєш, не приведи Господи, ображаєш, а сьогодні, виявляється, можна робити все, що завгодно, і за це не відповідати. От завдання парламенту – захистити права громадян на їхнє достоїнство, на те, щоб людину, вибачте мене, останніми словами не обзивались, при цьому не несли відповідальність. В цьому має бути і державна політика. І тут ні до чого обмеження свободи слова. Йдеться не про обмеження свободи слова, а про дотримання Конституції, яка дає…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ЛЯШКО О.В. …яка дає кожній людині право на те, щоб її шанували і поважали, не залежно від того, чим ця людина займається. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун, будь ласка. Мікрофон ввімкніть.

11:42:57

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Народної партії.

Шановні колеги, це Концепція, як на мою думку є стратегічно важливим документом для України. Ми вже давно потребуємо послідовної інформаційної політики. І не лише з огляду на те, що в Україні вже почалося формуватися інформаційне суспільство, сама держава все більше втягується в процеси світового інформаційного простору. Тому мусимо виважено представляти власні інтереси. Добре, що в Концепції враховані два важливі аспекти, по-перше, описані принципи державної інформаційної політики допоможуть популяризувати… поляризувати Україну на міжнародній арені, як це роблять інші держави світу, наприклад, подають позитивні відомості про країни до світових інформаційних агентств. А по-друге, українське суспільство не захищене від маніпулювання громадською свідомістю, особливо з боку іноземних ЗМІ, тому важливо подбати про укріплення інформаційного суверенітету, про що ідеться в положеннях Концепцій. То ж вважаю за потрібне підтримати її в першому читанні і серйозно допрацювати до другого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шевченко.

11:44:27

ШЕВЧЕНКО А.В.

Прошу передати слово народному трибуну Юрію Кармазіну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка.

11:44:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Спасибі. Спасибі, колега Шевченко.

Шановні народні депутати, хотів би звернути вашу увагу на те, що надзвичайно важливий документ розглядається, по-перше. І по-друге, шановний Володимир Михайлович, я звертаю вашу увагу на, скажімо так, не зовсім державницьку позицію керівника Головного науково-експертного управління, який, бачте, не побачив у статті 85 Конституції, що Верховна Рада може приймати Концепцію. Та хай назве його засадами чи програмою, а до змісту Борденюк мав підкреслити, що ж підказати? Нічого до змісту цього документу, дуже серйозного документу, я рідко говорю хороші речі, коли виходять вони за підписом Миколи Азарова. Ну, на жаль, так.

Щодо цієї концепції, можна сказати, що засади чи програми, як ми її потім назвемо у другому читанні, можна сказати хороші слова. Вона, дійсно, непогано зроблена, хоча пріоритети, скажімо, забезпечення інформаційного суверенітету поставлено на останнє місце, треба його наперед поставити. Дуже серйозні пропозиції щодо реалізації державної інформаційної політики шляхом внесення змін до Закону «Про телебачення і радіомовлення» (щодо заборони створення діяльності тих, які … де засновники є нерезиденти України, зареєстровані в офшорних зонах. Я хотів би, щоб добавили ми сюди і долучили, що іноземні громадяни мають бути обмежені. Згадайте старий закон: ми обмежували там відсотками, потім вилучили це, зараз це має бути обмежено. Жодна країна світу не допускає того, щоб громадяни Ізраїлю чи Швейцарії визначали інформаційну політику країни. Ось чому такі були новорічні свята, ось чому така інформаційна політика на цих каналах.

Через це ми маємо прийняти цей закон як основи чи як засади чи як програму, бо воно вписується в межі повноважень Верховної Ради України і воно підлягає затвердженню законом. І після цього всі закони мають прийматися на основі і на виконання оцих основних засад, як ми їх назвемо. Через це… це абсолютно український продукт. Я вважаю це документ, і він має бути прийнятий, я погоджуюсь з думкою комітету, який висловив побажання і висловив свою думку, що він має бути прийнятий, і хочу подякувати його розробникам, але побажати змінити акценти, не боятися того, що ми є самостійна, суверенна держава, і ми маємо забезпечувати інформаційний суверенітет України всіма можливими засобами, і в тому числі, через вплив засобів масової інформації на суспільство у тому плані, щоб ми стали сильною, незалежною державою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Комітет пропонує прийняти проект Закону про Концепцію державної інформаційної політики за основу. Головне науково-експертне управління не підтримує запропонований законопроект.

Я тут солідарний і суголосний із Юрієм Кармазіним про те, що належить звернути увагу комітету… Головного науково-експертного управління на неформальний підхід до підготовку законопроектів. Не справа комітету давати оцінки, вони повинні по суті оцінити документ і висловити відповідні рекомендації Верховній Раді України. Я прошу керівника Апарату розібратися і доповісти з цього приводу.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про Концепцію державної інформаційної політики (реєстраційний номер 7251). Прошу голосувати.

Науково-експертне управління, я сказав.

11:48:52

За-315

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, зараз ми мали розглядати законопроект 7133 – про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо забезпечення підготовки та участі у спортивних змаганнях і заходах всеукраїнського та міжнародного рівня). Разом з тим з цього приводу один із співавторів закону виступить Микола Томенко, будь ласка.

11:49:20

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, наша спортивна група, я маю на увазі тих депутатів, які активно переймаються розвитком спорту, фізичної культури, у складі: Томенко, Корж, Волков, Тедеєв, Єресько та інші – в кінці року зреагувала на пропозиції федерації, щоб спростити їм життя у підготовці заходів Всеукраїнського міжнародного рівня, мається на увазі всі інші види спорту.

Натомість уряд запропонував свій підхід, і вони пропонують нам уже в узагальненому законопроекті передбачити і спрощення життя не тільки спортивним федераціям, а і іншим організаціям. Тому наш авторський колектив просить, щоби ми погодили остаточно з урядом спільну позицію, і на сьогоднішній день перенести даний законопроект до погодження з позицією уряду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про відтермінування розгляду проекту Закону про внесення до Закону України «Про здійснення державних закупівель (щодо забезпечення підготовки та участі у спортивних змаганнях і заходах всеукраїнського та міжнародного рівня) у зв’язку з необхідністю доопрацювання законопроекту, узгодження його з урядом. Прошу голосувати.

11:50:41

За-293

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки благодійної діяльності. Разом з тим, є звернення від Комітету з питань культури і духовності, який пропонує зняти з розгляду законопроект 6024 та затримати його розгляд до подання Комітетом з питань культури і духовності висновку щодо проекту Закону про благодійництво та благодійні організації (реєстраційний номер 6343). Щоб розглядати його разом. Немає заперечень?

Тоді я ставлю на голосування про перенесення розгляду проекту Закону (реєстраційний номер 6024) у зв’язку з пропозицією комітету. Про узгодження цього законопроекту з іншими законодавчими актами. Прошу голосувати.

11:51:56

За-303

Рішення прийнято.

Шановні колеги, пропонується вашій увазі проект Закону про внесення змін до статті 133-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо захисту національного автоперевізника від несумлінної конкуренції з боку іноземних компаній (каботажні перевезення) (реєстраційний номер 4108). Комітет пропонує розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

11:52:36

За-217

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Валерій Григорович Камчатний. Хто від комітету буде виступати? Тут записано, що Віктор Шемчук. Я прошу визначитись комітету.

11:52:48

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Мова в цьому законопроекті йде про те, що ми пропонуємо з колегою Фельдманом здійснити додаткові заходи щодо захисту нашого вітчизняного автоперевізника або наших вітчизняних перевізників від так званої каботажних перевозок, тобто ті, які здійснюються в середині нашої країни транспортними засобами, зареєстрованими в інших державах, і таких, які не мають відповідного дозволу.

На сьогоднішній день штраф за подібні перевозки, перевезення він складає від 340 до 1 тисячі 700 гривень. Що безумовно не є таким заходом, який, дійсно, дозволяє серйозно наказати таких іноземних автоперевізників. Ми пропонуємо збільшити розмір штрафу і таким чином захистити, зробити більшим захист наших вітчизняних автоперевізників. Можу сказати для прикладу, що в сусідніх країнах, скажімо, в тій же Польщі подібні штрафи у сотні разів більші ніж той, який передбачений нашим Кодексом про адміністративні правопорушення.

Просимо підтримати. А з тими зауваженнями, які надані Науково-експертним управлінням, ми погоджуємось і при доопрацюванні можемо їх врахувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так від комітету хто буде доповідати? Є рішення комітету, який пропонує прийняти законопроект за основу. Прошу записатись. Хто наполягає на обговоренні питання?

Олег Зарубінський, мікрофон.

11:54:54

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Олег Зарубінський, фракція Народної партії. Я дуже швидко. Я просто хотів звернути увагу авторів законопроекту, що ідея абсолютно коректна і правильна і сама філософія питання правильна, треба допомагати своїм перевізникам, а не чужим. До речі, завтра нам пропонується цікавий законопроект про відміну будь-якої сертифікації, стандартизації щодо імпортного продовольства. Я думаю, що це іде все в одному річищі.

Так ось щодо цього законопроекту, його треба підтримувати. Але в мене виникло питання до розробників. Тут же мова іде не про каботажні перевезення. В назві сказано: “каботажні перевезення”. Жоден раз цей термін не використовується в тілі самого законопроекту. Там мова йде про міжнародні автомобільні перевезення, а це ж різні речі. То так же? Так. Тому в принципі от це треба ліквідувати, інакше незрозуміло, про що закон. А сутність його, філософія – правильно, можна підтримувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу законопроекту (реєстраційний номер 4108), за основу.

11:56:19

За-51

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання законопроекту 4108. Прошу визначайтеся.

11:56:42

За-235

Рішення прийнято.

Шановні колеги, наступний законопроект 5189 – це внесення змін до Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (щодо капітального ремонту квартир). Пропонується доповнити чинний закон одним словом “ремонт власних житлових будинків та квартир”, тобто додати “квартир” і з урахуванням цього прийняти відповідне рішення.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І треба нам внести тільки зміни до “Прикінцевих положень”. Там написано: “з 1 січня року, який є наступним року його прийняття”. Тобто, якщо ми в такій редакції проголосуємо, то це з 1 січня буде 2012 року.

Будемо таким чином голосувати? Нема заперечень?

Комітет пропонує прийняти його за основу і в цілому. Нема заперечень? Я прошу, щоб ми розглянули зараз це питання і тоді пішли на перерву.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу і в цілому проекту Закону про внесення змін до Закону України “Про жертви нацистських переслідувань” (щодо капітального ремонту квартир). Прошу голосувати. Прошу голосувати.

11:58:19

За-128

Рішення не прийнято.

Тоді наступна пропозиція - прийняти законопроект за основу, а потім уже подивитися, що далі з ним робити. Я прошу проголосувати, шановні колеги, про прийняття (Шум у залі) Що? Що? (Шум у залі) Ну, так немає, так я ж не можу шукати …

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не знаю, в мене немає нікого.

Ну, будь ласка, Микола Кульчинський, будь ласка.

11:58:57

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Шановні колеги! Законопроект дуже простий і нема чого, так би мовити, не голосувати за нього, оскільки це торкається людей, які перенесли тяжкі страждання в нацистських таборах. Всього таких людей 83 особи. Це дуже незначні виділення коштів з державного бюджету. Йдеться про те, що в попередньому законопроекті сказано “квартир”, не сказано слова “квартир”. Автори законопроекту уточнюють це поняття власне «квартир», от і все. 83 особи. Чого ми не голосуємо за? Комітет пропонує проголосувати за основу і в цілому. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування про повернення до розгляду законопроекту, про повернення до розгляду законопроекту 5189, про повернення. Прошу голосувати.

12:00:02

За-328

Повернулися.

Тепер, шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію комітету. З комітету сказали, йдеться про 83 особи. Тим більше, що вступає в дію з 1 січня 2012 року. Ставлю на голосування про прийняття проекту Закону за основу і в цілому, прошу голосувати.

12:00:38

За-338

Закон прийнято.

Шановні народні депутати! Оголошується перерва до 12 годин 30 хвилин.

Після перерви

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, прошу заходити до сесійної зали для того, щоб ми могли продовжити роботу.

Допоки депутати тут підтягуються, я надаю вам інформацію, шановні колеги, що в кулуарах третього поверху розміщується виставка “Верховна Рада України 2010 у книжкових виданнях та фотографіях”. Просив би відвідати, щоб побачити як кожен з депутатів і загалом Верховна Рада України увінчані вже в історії… в питаннях своєї діяльності.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. ... открывается выставка «Евреи в жизни Украины».

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завтра це, да? Да. І от мені повідомляють, що в нас відкривається ще виставка “Євреї в житті України”, так? В українському житті, то я просив би під час перерви народних депутатів, якщо є бажання, ознайомитись і з цією виставкою.

Так, шановні колеги, пропонується вашій увазі проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку вручення судових повісток (реєстраційний номер 4508). Комітет пропонує розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

12:33:29

За-158

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Юрій Анатолійович Кармазін. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Вадим Васильович Колесніченко. Будь ласка.

12:33:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! На практиці чимало судових справ через різноманітні залежні і незалежні від суддів причини розглядаються з порушенням установлених законодавством процесуальних строків. Судова тяганина викликає невдоволення громадян і обумовлює їх численні звернення до Європейського суду з прав людини з приводу порушення права на розгляд судової справи протягом розумного строку, гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основополагаючих свобод. Через це я не буду наводити через скільки, які утруднення, і як часто, і як розглядаються довго ці справи. Ми зробили аналіз. Але через неявку свідків чи потерпілих відкладається 50,9 відсотків справ в цілому щороку.

Однією із причин відкладення судового розгляду справ у зв’язку з нез’явленням на судове засідання учасників є несвоєчасна або неналежна доставка їм підприємствами поштового зв’язку судових повісток та повідомлень. Практика діяльності судів загальної юрисдикції свідчить про те, що близько 50 відсотків судових викликів, які направляються поштою, у зв’язку з неналежним врученням не досягають процесуальної мети їх відправлень.

Через те, я пропоную, і разом з народними депутатами: Кравченко, Бондиком, Литвином, Сенченком, Соколовим, - пропонуємо в новій частині 5 статті 17 Закону «Про поштовий зв’язок», визначити строк для вручення операторами зв’язку поштових відправлень, які містять судові повістки і повідомлення, а саме: протягом доби із часу їх надходження до відділення зв’язку.

Кримінально-процесуальний кодекс пропонується доповнити новою статтею 254 прим. щодо судових повісток і повідомлень, порядку їх направлення та вручення. Зміни в інших статтях цього кодексу обумовлюються зазначеним нововведенням.

Крім того, передбачає також проект закону надання доручення Кабінету Міністрів в місячний строк з дня набрання чинності закону внести зміни і доповнити до своїх нормативно-правових актів щодо правил надання послуг поштового зв’язку в Україні з…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка завершуйте.

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую. З метою визначення у них механізму вручення підприємствами зв’язку судових повісток відповідно до вимог чинного процесуального законодавства України, а також забезпечити узгодження підзаконних нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади в галузі зв’язку та матеріально-технічного, фінансового й іншого забезпечення судової діяльності.

Через це, шановні народні депутати, я прошу вас прийняти цей, абсолютно неполітизований документ, який облегшить роботу зі здійснення правосуддя. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую вам Юрій Анатолійович, також. Вадим Васильович Колесніченко, голова підкомітету Комітету з питань правосуддя. Будь ласка, рішення комітету.

12:36:39

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Шановні колеги! Комітет Верховної Рад з питань правосуддя на своєму засіданні 12 травня цього року розглянув проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку вручення судових повісток, поданими народними депутатами України: Кармазіним, Кравченком, Бондиком, Литвином, Сенченком і Соколовим (реєстровий номер 4508).

Проект спрямований на забезпечення належного виконання підприємствами зв’язку вимог процесуального законодавства щодо порядку доставки та вручення судових викликів, повернення повідомлень про їх вручення у суді з метою унеможливлення затягування судових процесів внаслідок неявки учасників судового розгляду через неотримання викликів до суду.

Разом з тим необхідно зазначити, що Міністерство фінансів України та Міністерство транспорту та зв’язку України не підтримує зазначений законопроект, а Міністерство юстиції України підтримує з врахуванням деяких зауважень. Зокрема, у своєму експертному висновку Мінфін вказує на збільшення видаткової частини державного бюджету за рахунок оплати послуг оператору поштового зв’язку з доставки та вручення судових повісток і повідомлень.

Мінтрансзв’язку та Мін’юст наголошують на суперечності деяких положень законопроекту нормам міжнародних актів, зокрема актів Всесвітнього поштового союзу та норм міжнародних договорів України.

Враховуючи викладене, комітет правосуддя вважає за можливе рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу у першому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку вручення судових повісток, поданого народними депутатами України: Кармазіним, Кравченком, Бондиком, Литвином, Сенченком і Соколовим (реєстровий номер 4508 від 20.05.2009 року). Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги, прошу записатись на обговорення законопроекту.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну якщо не буде бажаючих обговорювати його. Немає бажаючих.

Шановні колеги, комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління також вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку вручення судових повісток (реєстраційний номер 4508). Прошу голосувати.

12:39:15

За-56

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування другу пропозицію про направлення законопроекту на повторне перше читання.

12:39:37

За-25

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні колеги, вноситься на ваш розгляд проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо правочинів стосовно майна неповнолітніх осіб та запобігання проявам корупції при наданні дозволів органами опіки та піклування) (реєстраційний номер 6189). Пропозиція розглянути питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

12:40:18

За-201

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Катерина Семенівна Самойлик і співдоповідач – секретар Комітету з питань правової політики Толстенко Володимир Леонідович.

12:40:30

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги, ми цим законопроектом вносимо, ну, будемо говорити так, уточнення. В Законі України «Про охорону дитинства», який ми прийняли раніше набагато, в 17 статті визначено, що батьки або особи, які замінюють їх, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання. І суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна, на житло дітей, про що повідомляє нотаріальну контору. Пізніше коли прийняті були інші закони, в тому числі Сімейний кодекс, ці норми закону також були зафіксовані в цих законах. Але натомість практика застосування зазначених вище положень законів щодо здійснення органами опіки та піклування контролю за дотриманнями батьками, які їх замінюють житлових прав, на практиці, на превеликий жаль, є дуже багато різних порушень. І наслідком стало те, що практично немає критеріїв, завдяки яким органи піклування могли би здійснювати ці свої функції. То ж в своєму законодавстві ми запропонуємо, щоб органи опіки і піклування відмовляються в наданні зазначеного дозволу лише, якщо батько або мати дитини, яка звернулася за дозволом, були позбавлені судом батьківських прав, якщо діти живуть не в благополучній сім`ї, якщо вони використовуються для жебрацтва, якщо виховуються в жорстокій і безвідповідальній обстановці…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

САМОЙЛИК К.С. Так, так. І… тобто ми даємо можливість благополучній сім`ї практично здійснювати ці операції, але при наявності все-таки ось тих фактів, про які я казала. І інші факти є досить суттєві. Тільки в таких випадках органи опіки і піклування повинні відмовитися від здійснення всіх цих правочинних дій.

Я просила би вас всіх підтримати, тому що є у нас дуже багато прикладів, коли практично за хабара без якоїсь аргументації можна вирішити це питання і залишити дитину без майбутнього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від комітету. прошу секретаря Комітету з питань правової політики Володимира Леонідовича Толстенка.

12:43:41

ТОЛСТЕНКО В.Л.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Комітет з питань правової політики розглянув проект, про який шановний щойно доповідала Катерина Самойлик, і одноголосно запропонував Верховній Раді прийняти його за основу в першому читанні.

Науково-експертного управління теж підтримало цю пропозицію, а тому ми просимо прийняти його в першому читанні і доручити нашому комітету доопрацювати його з доповненнями і зауваженнями від суб`єктів законодавчої ініціативи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, хто наполягає на виступі? Прошу записатися.

Так, завершився запис. Будь ласка. Так, всім все зрозуміло, очевидно.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету: про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо правочинів стосовно майна неповнолітніх осіб та запобігання проявам корупції при наданні дозволів органами опіки та піклування) (реєстраційний номер 6189). Прошу голосувати.

12:45:11

За-224

Я ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду проекту закону, про повернення.

12:45:35

За-250

Повернулися до розгляду питання.

Тепер ставлю на голосування пропозицію комітету: про прийняття за основу законопроекту 6189. Прошу голосувати.

12:46:00

За-251

Рішення прийнято. Дякую.

Тепер, шановні колеги… Шановні колеги, тут є пропозиція така. Оскільки зараз є міністр закордонних справ, і ми з вами говорили про необхідність розглянути Закон про дипломатичну службу з зауваженнями Президента, і потім міністра знову у відрядження, то як би ви поставилися до пропозиції, щоб зараз ми розглянули цей закон?

Одну хвилиночку.

Я зараз поставлю на голосування пропозицію, щоб зараз ми розглянули Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про дипломатичну службу» з пропозиціями Президента України (реєстраційний номер 4785). Прошу голосувати. Прошу підтримати, шановні колеги.

12:47:15

За-236

Рішення прийнято. Я вам дякую.

Шановні колеги, як ми поступимо, комітет спочатку, чи від…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Міністра…

ГОЛОВУЮЧИЙ. … міністра ми послухаємо пропозиції, а потім комітет і перейдемо до прийняття рішення?

Я запрошую Бориса Івановича, міністра закордонних… Ой, Костя Івановича…

Шановні колеги, ну, зарапортувався. Я перепрошую насамперед міністра. Кость Іванович, будь ласка.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Повна ганьба, я розумію. Будь ласка.

ГРИЩЕНКО К.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати України, 1 червня 2010 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про дипломатичну службу», 24 червня 2010 року Президент України висловив пропозиції до окремих положень зазначеного закону. Всі зауваження, всі зміни до закону, вони представлені в порівняльній таблиці, які знаходяться у вас. У цьому зв’язку я пропоную з урахуванням цих зауважень прийняти закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кость Іванович, дякую, сідайте.

Тоді, будь ласка, перший заступник голови Комітету в закордонних справах Тарас Чороновіл. Будь ласка, давайте будемо йти по поправках.

12:48:57

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати, з приводу цього законопроекту, я думаю, про нього вже стільки багато було сказано під час його постійних обговорень, що добавляти те, наскільки він необхідний, потрібний і кардинально терміновий, просто зайве.

Тому переходимо чітко по процедурі. Перше, ми проводили цілий ряд узгоджень між нашим комітетом, Міністерством закордонних справ і Адміністрацією Президента у зв'язку з чим? Було досягнуто домовленості про те, щоб по саме кінцевій текстовій формі правок Президента деяких мають бути деякі корективи. Ми згоджуємося з аргументацією, але внесли певні корективи, які були погоджені для того, щоб дотримуватися стопроцентно регламентної процедури, ми провели його доопрацювання, про що попередньо було голосування у Верховній Раді, і зараз після доопрацювання повністю остаточна кінцева редакція вноситься на ваш розгляд.

Так само за час, коли розглядався цей закон, після того, як вже були внесені поправки до Президента, відбулися зміни до Конституції, повернення до попередньої редакції, що автоматично заторкує певні моменти щодо формування дипломатичної служби, зокрема, і призначення міністра закордонних справ, через що доводилося теж вносити окремі поправки. Оскільки згідно з конституційними нормами Президент же не може додатково давати свої поправки, була домовленість, що ці поправки вносяться від депутатів, після доопрацювання вони йдуть як узгоджені абсолютно поправки.

Єдиний пункт, по якому не вдалося досягнути узгодження між комітетом і Кабінетом Міністрів та Адміністрацією Президента, це питання консультацій у Комітеті закордонних справ щодо призначення послів. Цей момент відображений в таблиці. Ваша буде воля вирішувати, як ці питання вирішувати щодо цієї поправки.

По всіх інших, без винятку, поправках абсолютно є абсолютно повна узгодженість між всіма суб’єктами підготовки цього даного законопроекту.

Що стосується висновків юридичного управління, по абсолютній більшості положень ми знайшли повне погодження, застережень, практично, немає. Є суттєві зауваження, які я прошу для стенограми врахувати. Оскільки ми мали надію, що вдасться все ж таки прийняти закон ще в минулому році і він буде введений в дію з 1 січня, ця норма, на жаль, лишилась у порівняльній таблиці. Я прошу абсолютно зрозумілу річ – зробити виправлення, і для стенограми наголошую, щоб у Прикінцевих положень було зроблено… слова, що «закон набирає чинності з 1 січня 2011 року» замінити словами «закон набирає чинності з дня його опублікування», що є відповідно до всіх норм Регламенту і Конституції.

Так само Головне юридичне управління висунуло певне застереження щодо того, що вихід на пенсію, граничний власний вік перебування на дипломатичних посад в певній мірі суперечить Закону про дипслужбу. Але і Адміністрація Президента, і Міністерство закордонних справ, Кабмін і юридичне управління не заперечують цієї норми. Вони просто настоюють на тому, що необхідно внести відповідні зміни до Закону про державну службу, з пункту, де визначається критичний вік, чітко визначити, що виключаються дипломатичні працівники такого-то рангу. Ця робота буде зроблена. Оскільки у Прикінцевих положеннях визначено доручення Кабінету Міністрів внести зміни до законодавчих актів або ж буде зроблено оперативніше народними депутатами України, у найближчі місяці ми зможемо цю зміну проголосувати і цю проблему зняти.

Є ще одне зауваження з приводу того, що оскільки існує посада крім постійного представника України при міжнародній організації і для нього існує постійне представництва, існує ще посада представника при міжнародній організації. Мовляв, у зв’язку з цим потрібно було би внести зміну і доповнити ще таке положення, як структура: представництво при міжнародній організації паралельно із постійним представництвом. Але в практиці нашої дипломатичної роботи такої структури немає, вона не існує. Є окреме представництво, в окремих випадках використовується просто посада саме представника.

Тому в даному випадку ми дану поправку не підтримуємо. Загалом із тим всім я пропоную пройти по голосуванню по поправках. Я ще раз кажу, всі крім одної поправки узгоджені всіма сторонами суб’єктами підготування законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є така пропозиція. Оскільки на розсуді Верховної Ради України залишилася одна поправка, яка стосується того, що треба проводити консультації із відповідним Комітетом Верховної Ради України щодо призначення послів. Я думаю, що норма цілком толерантна. То ми могли б проголосувати цю норму, а потім проголосувати закон фактично у новій редакції з урахуванням тих пропозицій, які знайшли підтримку і в комітеті, і погоджені з Міністерством закордонних справ, і фактично погоджені з Президентом. Так?

Яка поправка ця, що стосується…

ЧОРНОВІЛ Т.В. Мова йде про поправки, власне, 4-та і 5-та. Комітет запропонував відхилити поправку 4 Президента, де зазначалося, що необхідно вилучити абзаци п’ятий, сьомий нового закону. Комітет запропонував підтримати мою поправку, якою передбачається, що викласти в попередній редакції. Але Верховній Раді визначатися як поводитися з 4 поправкою Президента і з 5 депутатською поправкою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мова йде про те, що міністр закордонних справ України вносить Президенту України подання щодо кандидатур про призначення на посади Надзвичайного і Повноважного Посла України, постійного представника України при міжнародній організації після консультації у Комітеті Верховної Ради у закордонних справах щодо кандидатур на ці посади.

Кость Іванович, як ви ставитесь до цієї пропозиції, яку пропонується відхилити? Про те, що перед поданням кандидатури на призначення Президентом України посла, ви засилаєте також лист до комітету, в якому пишете, що ми плануємо призначити таку-то особу послом в таку-то країну і все.

ГРИЩЕНКО К.І. Володимире Михайловичу, є позиція Президента, я можу тільки підтримати позицію Президента. Тому просив би все-таки врахувати позицію Президента з цього питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку. А усталена практика яка у всіх країнах? Одну хвилинку. Кость Іванович, яка усталена практика у всіх країнах з цього приводу?

ГРИЩЕНКО К.І. У кожній країні своя практика. В багатьох країнах це виписано, скажімо, консультація, в Конституції, скажімо, як в Сполучених штатах. В різних країнах це вирішується по-різному відповідно до усталеної традиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді 4 поправку будемо ставити. Я поставлю на врахування. Будь ласка, потреба обговорити цю поправку. Будь ласка, Кармазін. Шановні колеги, тоді я прошу одну хвилинку, відмініть. Запишіться, будь ласка, по одній хвилині, 5 хвилин щодо цієї поправки. Прошу прізвища народних депутатів. Юрій Кармазін.

12:56:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Дякую, шановний пане Голово. Я розумію, що міністр закордонних справ має висловлювати зараз тільки одну позицію, бо він доповідає зауваження Президента.

Разом з тим, шановний Володимире Михайловичу, ви цікаве задали питання, правда, адресували його міністру. Я думаю, що на це питання міг би відповісти і Тарас Чорновіл. А він би вам сказав, що практично в усіх країнах світу парламенти мають вплив на призначення послів у тій чи іншій формі: чи-то назвіть консультаціями, чи-то дачу згоди і так далі. Тобто крім кількох африканських, де встановлена диктатура абсолютна, там нікого, нічого, ні з ким не консультуються. Тому така формула, яка є запропонована в п’ятій поправці, що проводиться консультація і до якої схилявся комітет, на мій погляд, є абсолютно цивілізована, і проти якої не буде виступати і Президент…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую вам також.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

12:57:47

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Прохання врахувати пропозицію Президента, так як до відання комітетів Верховної Ради не може бути віднесено вирішення питань, що виходять за межі повноважень Верховної Ради України. В Конституції України до відання Верховної Ради України не віднесено вирішення питань щодо призначення на посади глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях. Відтак, функція консультації з Комітетом Верховної Ради України у закордонних справах та з питань європейської інтеграції виходить за межі повноважень Верховної Ради України, встановлених Конституцією України, а отже і за межі конституційно визначених повноважень комітетів парламенту.

Прохання підтримати пропозицію Президента. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук, фракція «БЮТ – «Батьківщина»

12:58:32

ШЕВЧУК С.В.

Дякую, Володимире Михайловичу! В даному випадку я повністю підтримую ваші сумніви і ваші такі толерантні звернення до міністра. Про що йдеться, шановні колеги? Йдеться про звичайну співбесіду, вивчення документів кандидата на посаду посла України в іншій державі.

Йдеться, з іншого боку, про те, що цей кандидат повинен знати, що крім кар’єрної дипломатії, є ще такий вимір як парламентська дипломатія, він повинен знати думку профільного комітету. Оскільки саме в парламенті приймається Закон про засади зовнішньої і внутрішньої політики. Не стільки чиновники приїжджають до посла, скільки парламентські делегації різного роду. Тому ліквідація такого права парламенту контролювати чи підказувати, можливо, радити виконавчій владі доцільність тої чи іншої кандидатури є беззаперечною. Не можна узурпувати владу в такий мірі, як це пропонується зараз. Це дійсно нагадує африканський досвід.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, будь ласка, фракція “БЮТ – “Батьківщина”.

12:59:36

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Володимир Михайлович, ви задали абсолютно слушне запитання. В будь-якому… чи впливає парламент на призначення послів? Це так само запитати: чи впливає парламент на ведення зовнішньої політики? Якщо парламент не впливає на ведення зовнішньої політики, якщо парламент не приймає закони, то давайте ми ліквідуємо Комітет у закордонних справах, чого? Передамо всі повноваження на Банкову, там є кваліфіковані і мудрі багатоголові фахівці. Все ліквідувати, і Комітет європейської інтеграції, вони вже інтегруються. Ліквідувати всі комітети. Ліквідувати врешті-решт Верховну Раду і все делегувати на Банкову, і все тоді буде тихо і спокійно, і все буде гаразд. Все делегувати туди. І делегувати взагалі Україну в інше місце якесь. Тому що в тому самому місці і перебуває держава, де в такий спосіб ставляться до вищого законодавчого органу. Це притому… в цинічний, зухвалий і демонстративний. Бо зараз на даний момент відбуваються консультації щодо призначення послів. Від цього, що погіршилася якість послів? Я думаю, навпаки покращилася. Тому що люди розуміють, куди вони йдуть і в який спосіб вони будуть захищати інтереси…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шевченко...

13:00:47

ШЕВЧЕНКО А.В.

Колеги, я коротко скажу, щоб ми даремно не агітували один одного. Є відчуття, що сформована політична позиція – не допускати парламент до цієї історії чи профільний комітет.

Я просто хочу звернутися до колег по залу. Ми дуже часто говоримо про падіння авторитету парламентаризму. В нас зараз можливість реально зміцнити парламентаризм і зробити абсолютно конкретний механізм, який працює в багатьох демократичних країнах. Що таке посол України в якійсь державі? Це людина, яка представляє український народ. Ну, хіба не є логічним допустити парламент як представник українського народу, як повноважений представник українського народу до цієї процедури. І про що ми просимо зрештою? Про те, щоб нас просто інформували про людину, яка призначить, ідеться навіть не про згоду. Ну, хіба ми просимо про якісь незвичайні речі?! Закликаю зараз колег з фракції подивитися на це спокійно, я думаю, що це абсолютно нормально, що законодавчий орган дізнаватиметься не з газет про те, хто представлятиме український народ, а на стадії прийняття рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Тарасюк, будь ласка.

13:01:44

ТАРАСЮК Б.І.

Борис Тарасюк, Народний Рух України.

В принципі, це надзвичайно важливий закон. Закон, якого чекають сотні українських дипломатів. Як один з співавторів цього законопроекту я хочу висловити жаль з приводу того, що Президент наклав вето на цей законопроект, який був прийнятий більш ніж конституційною більшістю Верховної Ради України. В результаті українські дипломати не отримали той рівень соціального захисту, на який вони заслуговують.

Як людина, яка працювала і разом з Тарасом Чорноволом, і з багатьма іншими членами Комітету з питань у закордонних справах, я хочу сказати, що, на жаль, комітет став не на захист соціальних прав українських дипломатів, а став на захист своїх прав. І одну лише поправку відстояв від вето Президента. Хочу нагадати, що аналогічне право, ми були погодили, що мав би і Комітет з питань європейської інтеграції, щодо послів, які призначаються в місію при ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, думку. Завершуйте, будь ласка. Ну, мікрофон ввімкніть.

13:03:01

ТАРАСЮК Б.І. Я хотів би сказати, що, оскільки пан міністр представляє тут Президента, на жаль, на мою думку, Міністерство закордонних справ недостатньо активно працювало по захисту інтересів українських дипломатів, а українські дипломати потребують такого захисту.

Очевидно, що Президенту українські дипломати не потрібні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, голова комітету, перший заступник голови комітету.

13:03:37

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Моя особиста позиція, позиція комітету висловлена в порівняльній таблиці, але, як сказав пан Андрій Шевченко, що є сформована політична воля, ми бачили його, це по підготовці, це було заявлено і паном Михайлом Чечетовим і, наскільки мені відомо, було пряме застереження, що у випадку саме конкретно по цій правці – збереження консультацій – гарантують стопроцентно повторне вето.

В мене двоїста ситуація. Я вніс поправку, я її зареєстрував, згідно з якою передбачається зберегти консультації, але я теж прекрасно розумію, що в даному випадку нам треба рятувати закон. А щодо закидів, які робляться на адресу нашого комітету, то було б добре, як би автори добре подумали б, у якій редакції викладали ті зміни, включаючи ще свій комітет, по двох конкретно тільки дипломатичних посадах. В іншій редакції можна було б зберегти. Саме завдяки тому, що була зачеплена ця тема, ми взагалі втрачаємо таке поняття як консультація. Якби вона не була зачеплена, все би було таке, як і є на сьогодні. Я надіюся, що закиди на адресу нашого комітету будуть все-таки спростовані. Ми відвойовували на стадії ще коли відстоювали, щоб не було повного вето по цілому ряду інших питань, цілий ряд питань, цілий ряд положень по дипломатичній службі. І у даному випадку більшість з них збережено. По цілому ряду пунктів ми плануємо зараз разом з міністерством …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

13:04:45

ЧОРНОВІЛ Т.В. …напрацювати новий законопроект, в якому все ж таки відстояти цілий ряд положень, які стосуються соціальних прав, які у вето були заветовані з дещо такими м’якими, я би сказав, формулюваннями, тобто десь є сумніви, чи це відповідає Бюджетному кодексу тощо. Навівши дуже чіткі аргументи, що все відповідає, що нічому не суперечить, передбачивши відповідні суми, які потрібні з бюджету, ми будемо відстоювати, щоб все ж таки це було реалізовано. Можливо, це буде урядовий законопроект для більшої можливості його проходження.

А зараз я пропоную всім визначитися з приводу того, як голосувати по 4 поправці. Я знаю, що є позиція більшості, яка передбачає підтримати позицію Президента. Я голосую так, як голосує комітет. І після того я прошу все-таки всіх разом підтримати закон, який дуже потрібний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я зачитаю вам зараз цю поправку і я поставлю її повністю… тобто абзац цей і поставлю її на голосування для підтвердження Верховною Радою України.

«Міністр закордонних справ України вносить Президенту України подання щодо кандидатур про призначення на посади: надзвичайного і повноважного посла України, постійного представника України при міжнародній організації, представника Президента при міжнародній організації після консультацій у Комітеті Верховної Ради України у закордонних справах. А щодо кандидатур на посаду представника при Європейському Союзі і НАТО – також після консультації в Комітеті Верховної Ради України з питань європейської інтеграції. Я ставлю на голосування цю поправку. Да, одну… Відмініть голосування. (Шум у залі)

ЧОРНОВІЛ Т.В. Там, давайте вже…..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так я ж ставлю, це четверта поправка, я її зачитав.

ЧОРНОВІЛ Т.В. Володимир Михайлович!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да?

ЧОРНОВІЛ Т.В. Дозвольте, я просто з’ясую конкретно суть справи. Президент пропонує з прийнятого закону вилучити три абзаци (п’ятий-сьомий абзаци), починаючи з того абзацу, який ви прочитали і два наступні, які є технічними. Тому тут позиція яка? Якщо підтримувати позицію Президента, то треба їх голосувати в повному складі і вилучати ці три абзаци. Якщо підтримувати позицію комітету, то треба залишити в чинній редакції, в тій якій було до прийняття в першому читанні цього закону, де був передбачений тільки Комітет в закордонних справах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я ставлю на голосування цю поправку. (Шум у залі) Одну хвилиночку, одну хвилинку! Якщо ця поправка не підтверджується, всі інші, все інше приводиться у відповідність. Правильно я говорю?

ЧОРНОВІЛ Т.В. Не зовсім так. Тому що є три редакції. Є чинна редакція закону, який діє на сьогоднішній день, яку пропонуємо зберегти ми від комітету. Є те, що прийняте в другому читанні, де… яке ви зачитали, де передбачений Комітет з євроінтеграції. І, є позиція Президента, який передбачає повністю вилучити три абзаци, в яких в повному складі передбачено все, що стосується консультацій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так я ж це і ставлю на голосування, поправку четверту. Четверту, я її ставлю ж на голосування, у нас немає тут розбіжностей. А далі там ідуть пункти. Виходить так, пункт 69, так? 70 і 70, вони тоді технічно випадають. Правильно?

ЧОРНОВІЛ Т.В. Якщо підтримається поправка Президента, то з редакції закону повністю видаляються три абзаци: 69, 70, 71 – так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це поправка четверта. (Шум у залі)

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нічого не залишається. Да.

Я ставлю на голосування поправку 4, вона відхилена, да? Ми її повинні поставити на голосування про підтримку цієї поправки. Так? Якщо не буде підтримана, вона буде відхилена. Правильно? Я ставлю на голосування 4 поправку.

13:09:18

За-210

Давайте розберемося. Питання йде про те, щоб Верховна Рада України мала право… Одну хвилиночку. Щоб Верховна Рада України мала право отримати повідомлення від Міністерства закордонних справ, що Міністерство закордонних справ пропонує ту чи іншу кандидатуру на посаду посла в тій чи іншій країні.

Президент України, розглянувши цей закон, констатував, що Конституцією не передбачено таке право Верховної Ради України щодо погодження кандидатур на посаду послів. Тому у даному разі нам потрібно з вами проголосувати чи підтверджуєм ми, щоб залишилась така поправка. Якщо ми не голосуєм за те, щоб вона залишилась, вона випадає. Так я розумію? Тому я поставлю на голосування ці поправки, а ви визначайтесь. Якщо Верховна Рада не проголосує, ці поправки вилітаюсь і все. (Шум у залі)

Таким чином… Одну хвилиночку. Таким чином, шановні колеги, лише 210 депутатів погодилася на те, щоб залишити право комітетів…

(Шум у залі)

Та ну, з мотивів? Не заплутуйте. Переб’ємось без ваших мотивів. Таким чином, правильно? (Шум у залі)

ЧОРНОВІЛ Т.В. Ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 210 підтримали Президента.

Шановні колеги, зараз я поставлю на голосування пропозицію – одну хвилинку! – повернутися до розгляду цієї поправки. Тоді ми проконсультуємося ще раз. Ну, для чого, тому що немає ясності. Ну, я прошу вас, шановні колеги, я прошу вас. (Шум у залі)

Шановні колеги, я ставлю на голосування про повернення до розгляду поправки номер 4. Прошу проголосувати.

13:11:48

За-248

Повернулися.

Тепер далі. Я поставлю на голосування, хто підтримує пропозицію Президента України про те, щоб вилучити право парламенту отримувати повідомлення від Міністерства закордонних справ про кандидатури, які пропонується призначити на ті чи інші посади, щоб вилучити цю норму закону. Прошу голосувати.

13:12:27

За-192

Шановні колеги, я прошу ще раз тоді голова комітету пусть скаже, хай скаже, що очікує на долю цього закону тоді.

ЧОРНОВІЛ Т.В. Ну, Володимир Михайлович, я тут не можу говорити, що очікує, тому що законопроект в такому випадку іде до Президента. Якщо було би, скажімо… Тому що ми з міністерством коли розмовляли, вони не були самі проти цього. Вони казали, що є питання щодо конституційності цього акту і є позиція Президента. Якщо би ви, як Голова парламенту, могли переконати Президента в тому, що ці консультації – це є найнижчий рівень погодження. Вони не носять жодного імперативного характеру, і щоб Президент не накладав повторно вето, то ми би мали, як на мене, дуже добру практику збереження консультацій і за відсутності якогось імперативу парламенту. Але якщо цього не буде, якщо не вдасться переконати, буде повторне вето. Отака ситуація.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, одну хвилинку, міністр закордонних справ Грищенко Костянтин Іванович.

ГРИЩЕНКО К.І. Я думаю, що зараз у нас ідеться про питання конституційності перш за все. Оскільки це принципове питання, то, звичайно, можна очікувати вето Президента.

Я би дуже просив на цьому питанні не наголошувати, оскільки ми втратимо просто закон, потрібний для дипслужб. В кінцевому рахунку ми завжди з повагою ставимося до Верховної Ради і завжди так чи в інший спосіб Верховна Рада… ті, хто цікавиться, знає хто у нас є послами.

Я думаю, що коли ви відвідуєте закордонні наші установи, ви відчуваєте і повагу від тих послів, які призначаються Президентом.

Дякую. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте таким чином. Я розумію прекрасно, що нам треба або зберегти більшість позицій, які були в цьому законі, або через одну позицію знову отримати вето, і знову займатися технічними питаннями. То давайте таким чином зараз. (Шум у залі)

Ну я прошу вас, уже всі дискусії закінчили. Давайте таким чином. Я зараз поставлю на голосування про… повернутись до цієї поправки. Якщо Верховна Рада не підтримає знову, то я тоді запропоную оту поправку, яку комітет… він там урізав, тобто консультації пропонує тільки з Комітетом у закордонних справах. Ну як паліатив поставлю на голосування, як компроміс. А далі ми будемо визначатися.

Ну я прошу вас!

Шановні колеги, я ставлю на голосування про повернення до поправки номер 4. Прошу голосувати.

13:15:30

За-248

Повернулись до поправки.

Тепер я ставлю – прошу уваги! – на голосування, що вилучити пункт із цього закону, в якому йдеться, що Міністерство закордонних справ перед поданням або одночасно з поданням пропозицій Президента України щодо призначення на посаду послів проводить консультації з Комітетом у закордонних справах та Комітетом з питань європейської інтеграції.

Хто за те, щоб вилучити цю норму, прошу голосувати.

13:16:20

За-244

Поправку… Пропозиція Президента підтримана. Автоматично це все враховується. Ну, там те ж саме… Шановні колеги, це ж одна поправка, четверта, йде!

Шановні колеги, перед тим, як поставити на голосування, давайте таким чином. Я від імені Верховної Ради України звернуся до Міністерства закордонних справ, і зараз звертаюся поки що усно, щоб ставили до відома відповідні комітети Верховної Ради України або Верховну Раду України щодо кандидатур, які пропонується призначати на ті чи інші посади.

Я прошу, не кричіть! У нас в будь-який момент є можливість, давайте тільки її використовувати, запросити міністра, послухати його, і сказати, що ми думаємо про міністерство і про окремі наші дипломатичні представництва. Будь ласка.

13:17:16

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Я як останнє… Володимир Михайлович, я як останнє від комітету: все ж таки прошу всіх підтримати цей законопроект, тому що це одна з норм. Мені дуже шкода, що вона втрачена, але це тільки одна з норм, а законопроект, дійсно, потрібний. Ми зараз будемо напрацьовувати спільно з міністерством новий законопроект. І ми надіємося, що саме при участі Голови Верховної Ради вдасться переконати і Президента про те, щоб в новому законопроекті відобразити норму про консультації, які не носять імперативного характеру.

Що ж стосується декого з захисників цієї норми, один з тих, хто найбільше кричав про неї, в підготовці до другого читання (я згадував африканські країни) написав, посилаючись на Конституцію, що консультації з комітетами Верховної Ради недопустимі. Що, помінялася думка раптом, різко?

Тому я прошу всіх проголосувати. Цей закон, дійсно, сьогодні дуже і дуже потрібний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття доопрацьованого з урахуванням пропозицій Президента України Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дипломатичну службу» (реєстраційний номер 4785). Прошу голосувати.

13:18:38

За-267

Закон прийнято, дякую.

Оголошується… оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підготовки та реалізації інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна». Разом з тим, шановні колеги, комітети і автори законопроекту звернулися до мене з проханням відкласти, відтермінувати розгляд цього вкрай необхідного законопроекту, оскільки необхідно погодити ряд позицій для того, щоб цей закон відповідав всім вимогам.

Я ставлю на голосування пропозицію про відкладення розгляду проекту закону реєстраційний номер 7423. Прошу голосувати.

13:19:40

За-250

Рішення прийнято.

Шановні колеги, пропонується вашій увазі проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту суспільної моралі). Тут просять, щоб ми його розглянули оперативно, за скороченою процедурою, оскільки є погоджені позиції між фракціями. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

13:20:14

За-223

Рішення прийнято. Доповідач – і як автор, і від комітету Андрій Віталійович Шевченко, тобто чотири хвилини.

13:20:35

ШЕВЧЕНКО А.В.

Дякую, шановні колеги. Коли ми говоримо про питання моралі, в чому найбільша українська дилема, або дилема в будь-якій демократичній країні? Вона полягає в дуже простій ситуації, як зміцнювати мораль, не втрачаючи свободи. Ну, от саме в цій дилемі і працювали розробники цього законопроекту. Я скажу, що він написаний з ініціативи цілої низки журналістських і громадських організацій. Я перерахую: це Національна спілка журналістів України, Інститут медіа-права, Інститут масової інформації, Індустріальний телевізійний комітет, Незалежна асоціація мовників, Асоціація видавців періодичної преси, Українська Інтернет-асоціація і багато інших.

Я маю бути… маю честь бути одним із співавторів цього законопроекту у Верховній Раді, разом зі мною під цим законопроектом стоять підписи наших колег Юрія Мірошніченка, Руслана Князевича, Євгена Суслова та Владислава Каськова. Тому маю честь говорити від усього авторського колективу.

Отже, у країні зараз діє Закон «Про захист суспільної моралі». Він у нас діє з 2003 року, і починаючи з 2003 року він жорстко критикується Радою Європи, багатьма журналістськими, громадськими, правозахисними організаціями. Вони звертають увагу, що Україна є унікальна держава в Європі, яка в такий спосіб окремим законом намагається регулювати мораль.

Що робимо ми у нашому законопроекті? Ми уважно вивчили і знайшли всі корисні речі, які є в діючому Законі «Про захист суспільної моралі» і переносимо їх у профільні закони. Ну, наприклад, скажемо, у нас у діючому законі є позиція про те, що зовнішня реклама не повинна містити сексуальних сюжетів. Ну, очевидно, що ця позиція має природно бути в Законі «Про рекламу». Або, скажемо, така норма, що журнали еротичного характеру, порнографічного характеру… еротичного характеру, вони повинні поширюватися у непрозорій герметичній обкладинці, так? І, очевидно, що ця норма природніше виглядає у профільному Законі «Про пресу» або в Законі «Про видавничу справу». І так далі. Таким чином, ми вносимо зміни до низки законів, профільних законів, де ці норми будуть працювати з набагато більшою користю.

Окремо зупинюся на зауваженнях науково-експертного управління. Здебільшого вони стосуються юридичної техніки законопроекту. І на нашу думку, цілком можна врегулювати це при підготовці до другого читання.

Я також зверну увагу, що здебільшого науково-експертне управління критично говорить про ті позиції, які вже є в діючому Законі «Про захист суспільної моралі», ми їх просто звідти взяли. На стадії підготовки до другого читання беремо зобов’язання як комітет врегулювати і підготувати, зняти всі застороги з точки зору юридичної техніки.

Тому від імені авторського колективу, від імені величезної кількості громадських, журналістських організацій і від імені профільного комітету я закликаю Верховну Раду підтримати цей законопроект за основу. Ще раз, ми керуємося дуже простим принципом: ми повинні зміцнювати мораль, не обмежуючи свободу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Віталійович.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього питання. Прошу прізвища народних депутатів. Вадим Колесніченко і Катерина Ващук, будь ласка. Вадим Колесніченко, фракція Партія регіонів.

13:23:40

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Шановні колеги, звичайно, мораль треба захищати. Але засоби – це дуже цікава річ. Тому що якщо ми бачимо законопроект, в якому невизначеність термінів «еротичне» та «сексуальне» приймаємо за основу, то після цього ми повинні заборонити мистецтво XVIII-XIX, XVII сторіччя, тому що там напівоголені чи оголені чоловічі та жіночі тіла, вони можуть підпадати під ці невизначені терміни. А вже не кажу про культуру античної Греції та Риму. Це перше.

По-друге. Дуже складно себе уявити у ролі продавця, коли одні норми закону стосуються дітей 16 років, а інші норми закону стосуються дітей 18 років. Яким чином їх розрізнити, коли сьогодні діти в 14 років виглядають як 25-річна особи. І ми розуміємо, що ця дія закону, вона дуже ускладнить життя людей, і нарешті, не вирішує питання захисту моралі.

І наприклад. У Кримінальному кодексі запропоновано дія – стаття як кримінальний злочин, розпусні дії щодо дітей від 16 років. А ми пропонуємо по цій статті притягувати до відповідальності при продажі еротичної продукції для дітей чи тобто людей 18 років. Це між собою ніяк не пов’язується, тому я вважаю, що ми в такому вигляді не можемо приймати цей законопроект і треба повернути на доопрацювання. Тому що боротьба за суспільну мораль, безумовно, потрібна, але це потрібно не галасувати, а працювати, щоб закони працювали на суспільство і на наше майбутнє.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Катерина Ващук.

13:25:48

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук, Народна Партія.

Шановні колеги, я суголосна з попереднім виступаючим. Закон абсолютно сирий. Закон не носить характеру, дійсно, такого законодавчого акту, закону, який чітко термінологію виписує і нею можна потім маніпулювати.

І саме основне. Поданий новий закон, я в числі співавторів того закону, щодо захисту суспільної моралі. Він вже давно зареєстрований і сьогодні взагалі не мав би цей законопроект попасти без того, який є альтернативним. Я думаю, що це недопрацювання комітету або недогляд, або свідоме затримування того закону, який подали ми.

А відносно теми, яка розглядається, це дуже болюча на сьогодні тема і, можливо, це не лише стосується питань, там, еротики, воно – суспільна мораль – не лише в цьому. Мене, наприклад, лякає більше, що сьогодні популярними стають ті люди, які на крові будують багатство, які з автоматами за один фільм просто поголовно ложать людей. Де є жахи, де є садизм, де є страшні речі і від цього ми потім дивуємось, чому в школах діти б’ють один одного, навіть дівчатка дівчаток.

Взагалі суспільна мораль і норми суспільної моралі – це дуже широке поняття і суспільства, яке про це не турбується, про захист моралі, немає майбутнього. Тому я проти цього закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракції, які не виступили, мають право по одній хвилині. Юрій Кармазін, потім Катерина Самойлик.

13:28:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я не розумію чому ми протиставляємо Закон про захист суспільної моралі із змінами, абсолютно комплексними змінами, до ряду законів, я нагадаю до яких: про охорону дитинства, про друковані засоби масової інформації, про видавничу справу, про рекламу і про кінематографію.

Хіба погано, якщо прямо вже зараз буде записано так як пропонується: зовнішня реклама, відкриті вітрини, щити і так далі, що містять тексти або зображення сексуального чи еротичного характеру – забороняється.

Хіба погано, що в Законі про кінематографію буде записано, що адміністрація організації, що публічно демонструє кіно- і аудіо-відеопродукцію еротичного чи сексуального характеру, зобов’язані вказувати на афіші чи програми передач категорії прокату відповідної продукції. Через це… ще або погано, я можу багато таких питань задати, я хочу щиро подякувати і Шевченку, і Мірошніченку, і Князевичу, і Суслову і Каськіву за те, що вони зробили комплексну серйозну роботу, яку можна доробити в другому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик. Потім – Андрій… хто буде від фракції?

13:29:27

САМОЙЛИК К.С.

Дякую, Володимире Михайловичу! Шановні колеги! І шановні всі, хто нас слухає! Ви мабуть всі чули і під час зустрічей як люди піднімають питання щодо моральності нашого телебачення, нашого кіно. Люди, прості люди, здається, ледь виживають, ледь кінці з кінцями зводять і разом з тим піднімають питання повернення до моральних устоїв нашого суспільства.

І тому я вважаю, хоча цей закон дійсно має серйозні недоліки, за нього треба голосувати. Треба це питання розблокувати. І треба… ось ті, хто підходив зараз до нас і говорили: є і інші закони, будь ласка, після прийняття в першому читанні долучайтесь до підготовки до другого читання. Але закон треба приймати. І я думаю, що це один з важливіших законів, який також чекає кожна наша сім’я, кожна наша родина.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Андрій Шкіль, будь ласка.

Вже з визначились.

13:30:40

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу! Я вважаю, що знаєте, тут це ця сфера, яку потрібно не забувати і реформувати. Я вважаю, що це, як на мене, вдала спроба реформування процесу, який у нас давно і якимось чином чомусь призабутий.

Тому я вважаю, що перше читання – це той позитивний крок, який може зробити Верховна Рада в тому, щоби знову повернутися до процесів, які відбуваються і в суспільстві, які нас оточують, і в Україні зокрема.

Я хочу наголосити, що у нас всі намагаються боротися за мораль (ну, для цього треба, щоб всі були моральними, тим не менше), але я великий і палкий противник того, щоб з допомогою боротьби за моральність у нас боролися зі свободою слова, зі свободою висловлювань.

Тому, як на мене, початок є позитивним і добрим. І я вважаю, що треба в першому читанні проголосувати. І всі, хто хоче долучитися до роботи, я особисто обіцяю це зробити – долучитися і зробити якісний повноцінний закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, вже від фракції виступали. Ні, виступав Вадим Колесніченко. Ну, будь ласка, Ярослав Сухий. Ну, від фракції вже ж повиступали по 2 чоловіки.

13:31:52

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Володимир Михайлович, в мене виступ з мотивів голосування. Я, напевно не всі почули, чи неважно прислухалися до слів, котрі сказала народний депутат України Катерина Ващук. Цей законопроект - це перший законопроект і за нього потрібно проголосувати в першому читанні, і розпочати на рівні законодавчому, на нашому рівні боротьбу з аморальністю в суспільстві.

Скажіть, будь, ласка, 7,5 мільярдів гривень, які пропали з бюджету, а потім суд списав ці гроші на нас всіх, а ви не конкретна людина і конкретна фірма – це морально чи неморально? А розпалювання національної ворожнечі – це моральність чи неморальність? А міжрелігійної ворожнечі – це моральність чи неморальність? А тиснути на судові органи, на органи слідства з тим, аби добитися якогось бажаного політичного результату для своєї політичної сили?

Тому цей законопроект він стосується не тільки, там, еротики чи не еротики, розділу оцих термінологічних поняттів. Це дійсно питання значно ширше, і Верховна Рада України не може стояти осторонь цих процесів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Мовчан, останній виступ.

13:33:04

МОВЧАН П.М.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, я хотів звернути вашу увагу на те, що існує ще інший законопроект – це зміни до існуючого вже закону. Чому ми відірвали його і ви, той законопроект, який представляв Андрій Шевченко від того, який є, мені здається, базовим? І тоді варто було б розглядати його в контексті другого законопроекту, який ми повинні, зобов’язані просто. Чому ми про це говоримо? Тому що ми розуміємо, що величезні кошти, ніхто не зазіхає на жодні канони, які були випрацювані людством і які є дійсно високими зразками мистецтва. Ніхто ніколи в житті не переплутає тих сексуальних різних картинок, яких зараз тиражують, продають і перетворили це в величезний бізнес. Сьогодні йдеться про те, або ми цей бізнес врегулюємо і він буде тими каналами йти, якими йде в цілому світі, або Україна буде мати свої ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую. Шановні колеги, комітет пропонує законопроект прийняти за основу. Головне науково-експертне управління вважає за необхідне рекомендувати Верховній Раді України повернути законопроект на доопрацювання. Разом з тим група народних депутатів внесла проект постанови про повернення законопроекту суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Ну, я думаю, в результаті голосування ми тут визначимось.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту суспільної моралі (реєстраційний номер 6532). Прошу голосувати.

13:35:05

За-324

Рішення прийнято.

Законопроект прийнято за основу.

З приводу зауваження Катерини Ващук, що законопроект з цієї тематики тривалий час не вноситься на розгляд Верховної Ради України, я прошу секретаріат вивчити обставини цієї проблеми і подати, надати відповідну інформацію.

Шановні колеги, пропонується вашій увазі проект Закону про внесення змін до статей 19 та 43 Закону України "Про охорону праці" (щодо штрафних санкцій)(реєстраційний номер 6134). Пропозиція є розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати за цю пропозицію.

13:35:58

За-210

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Валерій Ілліч Коновалюк. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Шмельова Світлана Олександрівна.

13:36:12

КОНОВАЛЮК В.І.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Відповідно до інформації Державного комітету України з питань промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду тільки за 9 місяців минулого року в Україні виробничі травми отримали 8,5 тисяч осіб, серед яких 488 осіб загинуло. Загалом статистичні дані за останні декілька років говорять про те, що в Україні щорічно реєструється близько 17 тисяч нещасних випадків на виробництві та близько 8 тисяч випадків професійних захворювань. Серед осіб, з якими трапились нещасні випадки на виробництві, приблизно третина залишається інвалідами, а серед осіб, що захворіли на професійні захворювання, ця цифра досягає 50 відсотків.

Однією з основних причин такого високого рівня травматизму є недоотримання на підприємствах вимог до охорони праці. Йдеться не стільки про порушення вимог з охорони праці працівниками, скільки про небезпечні умови праці, які створюються власниками підприємств у наслідок недоотримання законодавства про охорону праці. Аналіз ситуації, що склалася у сфері промислової безпеки і охорони праці, говорить про те, що роботодавцям легше сплатити штраф або відкупитись від перевірки, ніж направити кошти на створення небезпечних умов праці, придбання нового устаткування, засобів індивідуального захисту або навчанню працівників безпечним методам праці.

Саме на вирішення зазначеної проблеми спрямований законопроект, який посилює адміністративну відповідальність за порушення законодавства про охорону праці та вдосконалює процедуру накладання і стягнення штрафів, а саме пропонується:

уточнити і доповнити правопорушення, за які надається штраф;

встановити, що порядок притягнення до відповідальності за порушення законодавства про охорону праці визначається центральним органом нагляду за охороною …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КОНОВАЛЮК В.І. …закріпити положення щодо обов’язку роботодавця усунути виявлені правопорушення у визначенні строки після сплати штрафу і вважати його невиконання повторним порушенням.

Запропоновані зміни не потребують витрат додаткових із державного бюджету та спрямовані на захист конституційних прав громадян, охорону і життя, і здоров’я у процесі трудової діяльності. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Світлана Олександрівна Шмельова, від Комітету з питань соціальної політики та праці.

13:38:55

ШМЕЛЬОВА С.О. Шмельова, фракція Компартії.

Шановні народні депутати, радіо- та телеглядачі! На своєму засіданні 16 червня 2010 року Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці розглянув законопроект про внесення змін до статей 19 та 43 Закону України «Про охорону праці», поданий народними депутатами України Коновалюком, Деркачем, Кравченком. Автори законопроекту пропонують внести зміни до статей 19 та 43 Закону України «Про охорону праці» з метою посилення адміністративної відповідальності за порушення законодавства про охорону праці та приведення цих норм у відповідність до чинного законодавства України.

Внесеними змінами до статті 19 Закону України «Про охорону праці» витрати роботодавця на охорону праці, в розмірі не менше 0,5 відсотків, пропонується віднести до суми реалізованої продукції, робіт, товарів та послуг на рік.

Змінами до статті 43 цього ж закону встановлюється порядок і механізм застосування штрафу за порушення законодавства про охорону праці, процедура його оскарження та нарахування пені за несплату, або не повну сплату, застосованих до роботодавця штрафних санкцій.

На думку авторів законодавчої ініціативи, вище зазначені зміни спрямовані на закріплення конституційних прав громадян, на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності та належні безпечні умови праці. В цілому комітет підтримує ініціативу авторів законопроекту щодо посилення з боку держави контролю за виконанням вимог статті 19 Закону України «Про охорону праці» в частині фінансування профілактичних заходів з охорони праці, спрямованих на запобігання нещасних випадків та професійним захворюванням. У той же час у законопроекті існує ряд неточностей та неузгодженість з діючим законодавством України. Так, запропонований авторами порядок та механізм застосування до роботодавців штрафних санкцій не є предметом регулювання Закону України «Про охорону праці» і тому зазначені норми потребують внесення відповідних змін до Кодексу адміністративні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка. Дайте можливість завершити.

ШМЕЛЬОВА С.О. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно направити автору на доопрацювання.

Комітет з питань соціальної політики вирішив рекомендувати Верховній Раді України законопроект про внесення змін до статей 19 та 43 Закону України «Про охорону праці» прийняти за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записатись на обговорення питання. Будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися. Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.

13:41:50

СТОЯН О.М.

Шановні колеги, хочу сказати, що тема охорони праці є дуже актуальною, тому що ми знаємо, кожний рік тисячі людей отримують травми і завдяки тому, що недотримується саме охорона праці.

Принагідно хочу нагадати, що свого часу профспілки мали повне право контролювати охорону праці. Вони були незалежні від підприємств директора, від органів влади, і цей контроль був дуже дієвим. Але вже з прийняттям Закону «Про охорону праці» цю функцію фактично перебрала на себе держава, І держава, дійсно, здійснює охорону праці, але, якщо ця держава проводить охорону праці на своїх же державних підприємствах, вона до цього підходить, знаєте, так легковажно.

Тому, дійсно, підсилення санкцій штрафних до тих, хто не забезпечує нормальні умови праці, або тих, хто порушує умови праці, зокрема, ми знаємо, на шахтах бувають аварії із-за порушення умов праці, вимагає, дійсно, прийняття цього закону.

Я підтримую рішення нашого Комітету з питань соціальної політики і праці прийняти закон за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський, фракція "БЮТ - "Батьківщина".

13:42:55

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, "БЮТ - "Батьківщина".

Шановні колеги, в цілому, підтримуючи ідею авторів щодо посилення відповідальності за порушення Закону про охорону праці, слід відмітити, що на тому ж соціальному комітеті відзначали позицію юристів Верховної Ради, що запропонованими авторами порядок і механізми застосування штрафних санкцій взагалі-то не є предметом регулювання цього Закону про охорону праці. І не до цього закону треба вносити було правки, а вносити до Кодексу про адміністративні правопорушення.

З іншого боку, є сумнівною норма щодо застосування повторних штрафів. Як відзначає Головне науково-експертне управління, це призводить до того, що за одні і ті ж самі порушення будуть карати двічі, а це протирічить 61 статті Конституції. Сумнівною виглядає норма щодо застосування штрафних санкцій за порушення порядку і строків звітності, причому автори забули вказати, якої саме звітності порушення.

І тому, враховуючи все це, наша фракція підтримує висновки Головного науково-експертного управління Верховної Ради і пропонує відправити зазначений законопроект на доопрацювання авторам. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун, фракція Народної Партії.

13:44:19

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Народної Партії. Шановні колеги, на жаль, дуже часто появляється інформація, що на вітчизняних підприємствах порушуються норми охорони праці.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

ШЕРШУН М.Х. Без перебільшення людям часто приходиться працювати під загрозою постійного травмування. Тому абсолютно справедливо зробити більш жорсткою відповідальність за порушення законодавства про охорону праці. Проте хочу зауважити, що проект надає право робити стягнення виключно центральному органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Проте це положення суперечить статті 38 Закону про охорону праці, яка передбачає, що державний нагляд здійснюють і інші спеціально уповноважені державні органи.

Також потребує уточнення термін «підприємство, що утримується за рахунок бюджету», зазначений в новій редакції частини третьої статті 19 Закону про охорону праці. Адже таке положення фактично безпідставно ставить у привілейоване положення, підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджету. Хоча безперечно законопроект сприятиме покращанню умов охорони праці на підприємствах і його варто прийняти в першому читанні, а до другого читання допрацювати аби прийняти як закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую. Будь ласка, Кармазін і Самойлик. По одній хвилині. Мікрофон Кармазіна.

13:46:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я уважно вивчив не тільки законопроект, але і всі додатки, які нам додали, і всі організації, які вивчили цей законопроект, і погоджуюся з тим, що ідеї хороші, але виконані вони поки що, на жаль, не зовсім адекватно цим ідеям.

Так, зокрема, повторним порушенням запропоновано вважати порушення, яке не було усунуто в установлені строки. Вдумайтесь, будь ласка, адже стаття 61 Конституції України це явно протирічить їй, тому що під терміном «збільшення штрафу» передбачається накладення за одне і те саме порушення ще одного штрафу в сумі, що збільшується в два рази. Як же це співвідноситься з Конституцією? Тому не дивно, що Верховний Суд висловився проти. Тому не дивно, що Мінпромполітики висловилося проти. Тому не дивно, що Мінфін висловився проти. І я висловлююся проти прийняття цього…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик, фракція комуністів.

13:47:23

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Фракція Комуністичної партії України буде голосувати за даний законопроект. Я вам більше того скажу, що… мабуть що за 20 років ми вперше повертаємося до такого занадто важливого питання.

Звичайно, висказано дуже багато зауважень Науково-експертного управління. Но на то воно і управління для того, щоб висловлювати зауваження. А те, що більш норми жорстокішими стають по відношенню до тих, хто постійно порушує і не виконує заходу по охороні праці, я думаю, дійсно нам варто всім це підтримати.

Ах як же нам жалко керівника чи то державної установи, чи то приватної установи, який за невиконання заходів по охороні праці повторно буде сплачувати штраф! А чому нам не жаль людей? А хто сьогодні підрахував, скільки людей гинуть на виробництві? І яку відповідальність несуть ті, хто допустив…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління рекомендує Верховній Раді України направити законопроект на доопрацювання.

Ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статей 19 та 43 Закону України «Про охорону праці» (щодо штрафних санкцій). Йде голосування.

13:49:13

За-245

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ми зараз з вами мали розглядати проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо заборони діяльності екстрасенсів, знахарів, ворожок, хіромантів та послуг з передрікання майбутнього (долі) (реєстраційний номер 6299). Разом з тим, тут від авторів є лист з проханням перенести розгляд цього питання.

Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу, визначайтесь, будь ласка.

13:50:02

За-244

Рішення прийнято.

Тепер, шановні колеги, оголошується до розгляду в другому читанні проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо надання телеканалами ідентифікуючої інформації під час реклами). Доповідач – Андрій Шевченко. Будь ласка.

13:50:34

ШЕВЧЕНКО А.В.

Колеги, маємо справу з простою і зрозумілою ініціативою нашого колеги Зарубінського, яку комітет готував до другого читання. Всю суть цієї пропозиції зрозуміло з назви законопроекту: щодо надання телеканалами ідентифікуючу інформацію під час реклами. В комітеті була дискусія, в результаті ми зійшлись на тому підході, який був запропонований авторами, а саме, що людина, яка включає телеканал, не залежно від того, чи це рекламний блок, чи ні, повинна розуміти, на якому каналі вона знаходиться. По цій причині всі поправки, які були внесені народними депутатами, відхилені. Отже комітет пропонує підтримати законопроект у тій версії, в якій він був зареєстрований авторами на чолі із Олегом Зарубінським.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка перша Баграєва відхилена.

Наполягає на ній? Ні.

Друга, Андрій Шевченко, наполягаєте на ні? Ні.

Кармазін, наполягає на поправці? Мікрофон, будь ласка.

13:51:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні колеги, я звертаю вашу увагу, що абсолютно правильний закон, де говорилося про те, що поміняти слова «визначення терміну». Я ж пропоную «визначення терміну «логотип» викласти в такій редакції: «Логотип каналів мовлення – це постійний словесний, образотворчий, або об’ємний знак, комбінований з літерами, цифрами, словами, або без них, чи емблемою, слоганом телеорганізації, студії, агентства, чи окремою особою, які здійснюють трансляцію, або ретрансляцію будь-якої аудіовізуальної інформації».

Мені здається, що в такому визначенні терміну «логотип» ми більш новітньо визначаємо і вони, ці зміни до Закону про телебачення і радіомовлення були б більш сучасними. Я їх осучаснюю, я не розумію, чому їх відхилили? Можливо, мені пояснить керівник комітету, можливо, я погоджусь.

ШЕВЧЕНКО А.В. Юрій Анатолійович, Юрію Анатолійовичу, справді, ми дуже багато обговорювали саме нюанси цього визначення. Перед нами досить, я би сказав така показова і така, яка заслуговує поваги, спроба виписати, що таке логотип. Але у професіоналів з цієї сфери, а також у юристів були застороги, ну, зокрема, наприклад, про слоган, чи може він бути логотипом і так далі. Одним словом, рішенням комітету відхилили поправку, оскільки вважали, що це неідеальне, неоптимальне визначення логотипу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка третя Юрія Кармазіна.

13:53:22

За-39

Поправка не прийнята. Поправка четверта, Чуднов, наполягає на ній? Ні. П’ята, Баграєв-Кондратюк? Ні. Шоста, Круць, - ні. Сьома, Шевченко? Ні. Восьма, Кармазін, наполягаєте на ній? Мікрофон Кармазіну.

13:53:42

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я закликаю вас дослухатися, бо якщо ми не хочемо осучаснювати закон, то ми будемо жити в такій державі, яка буде відставати від усіх. І не дивно, що нас порівнюють з відсталими країнами.

Частину третю статті 46 я пропоную викласти в такій редакції: «Використання логотипів каналів мовлення або інших вихідних даних здійснюється телерадіоорганізаціями впродовж всього ефірного часу». Наприклад, радіостанції, які транслюють свої передачі у цифровому форматі, можуть передавати не тільки звукові сигнали, але й певну додаткову інформацію для показу її на моніторах радіоприймачів. Що стосується до телебачення, тут взагалі немає ніякої складності.

Тому просив би підтримати цю поправку. Принаймні, я її озвучив, бо я переконаний, що рано чи пізно ми все одно прийдемо до нормального визначення наших законів і піднімемо роль Верховної Ради. Дякую.

ШЕВЧЕНКО А.В. Юрій Анатолійович, я скажу так, що по суті ваша поправка врахована. Якщо подивитесь остаточну редакцію, там фігурує саме така термінологія «ефірний час», а не «трансляція телепередач». Тому я би сказав, що за словом «відхилено» як позиція комітету криється не якесь таке нерозв’язане протиріччя з вашою позицією, просто редакційно є трошки інша версія.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування восьму поправку.

13:55:28

За-27

Поправка не підтримана. Дев’ята поправка, Чуднов.

Наполягає? Ні. Всі інші поправки тут дві враховані.

Будь ласка, Андрію Віталійовичу.

ШЕВЧЕНКО А.В. Від комітету прошу підтримати законопроект у другому читанні і в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закону проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо надання телеканалами ідентифікуючої інформації під час реклами). Реєстраційний номер 3631. Прошу голосувати.

13:56:20

За-302

Закон прийнято. Дякую.

Шановні колеги, зараз ми з вами маємо розглядати проект Закону про внесення змін до статті 212 Сімейного кодексу України (щодо усиновлення). Разом з тим Головне науково-експертне управління зробило висновок, що текст законопроекту не відповідає вимогам статті 116 Регламенту. Будь ласка, приведіть у відповідність до статті 116 Регламенту. Це звернення до комітету. Після того Верховна Рада України розгляне це питання.

Ще проект… Шановні колеги, давайте таким чином, продовжимо на 15 хвилин. У нас чотири законопроекти у другому читанні. Ми їх розглянемо і все.

Давайте один ще. Це проект Закону про внесення змін до статті 61 Сімейного кодексу України (щодо об’єктів права спільної власності подружжя). Реєстраційний номер 4493. Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань сім’ї, молодіжної політки, спорту та туризму Лук’янова Катерина Євгенівна.

13:57:29

ЛУК’ЯНОВА К.Є.

Шановні народні депутати, …. законопроекту полягає у доповненні статті 61 Сімейного кодексу України новою частиною, яка встановлює, що об’єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло та земельна ділянка, в тому числі набута одним із подружжя під час шлюбу на підставі безоплатної передачі земель державної комунальної власності або приватизації земельної ділянки.

Прийняття даного законопроекту дозволить удосконалити правовий режим житла та земельної ділянки, в тому числі набутий одним із подружжя за час шлюбу на підставі безоплатної передачі земель державної комунальної власності або приватизації як об’єктів спільної сумісної власності подружжя.

Прийняття даного законопроекту дозволить забезпечити однозначне застосування норм Сімейного кодексу України судами, що сприятиме захисту майнових інтересів подружжя. До проекту Закону України про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об’єктів права спільної власності подружжя було внесено три пропозиції, з яких всі враховано.

Проект закону завізований юридичним управлінням без зауважень.

Комітет пропонує підтримати прийняття закону в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію комітету, яка узгоджується із заключенням Головного юридичного управління про прийняття в другому читанні та в цілому як закон проекту Закону про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об’єктів права спільної власності подружжя (реєстраційний номер 4493). Прошу голосувати.

13:59:13

За-274

Закон прийнято.

Шановні народні депутати, оскільки на вечірньому засіданні ми маємо ще розглянути, окрім того що в нас заплановано, ті законопроекти, які ми сьогодні вранці включили до порядку денного, і які підготовлені комітетами до розгляду, і щодо яких було узгоджено позиції на засіданні Погоджувальної ради. Тому ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим.

Перерва до 16 години. О 16 годині ми продовжимо розгляд питань, визначених розкладом на вівторок 11 січня.