ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

13 січня 2011 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему «Рада».

10:00:40

Зареєструвалися картками в сесійній залі 365 народних депутатів, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, надаю інформацію вам про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 12 січня. Розглянуто 21 питання порядку денного, за результатами їх розгляду прийнято один закон, один законопроект прийнято за основу, два законопроекти повернуто на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи, 12 законопроектів відхилено.

Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питання, а саме: проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо скасування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових валют).

Нагадую вам, що ми це питання обговорили, нам потрібно лише прийняти рішення. Виникло ряд сумнівів у депутатському корпусі під час обговорення цього питання. У зв’язку з цим, шановні народні депутати, вам було роздано довідку від Кабінету Міністрів України з цього приводу. Я думаю, що у вас була можливість ознайомитися з довідкою з цього приводу. Перед голосування я прошу кожну фракцію по хвилині висловити свою позицію.

Будь ласка, Володимир Яворівський.

10:02:11

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський. Комітет з культури і духовності. Шановний Володимире Михайловичу! Комітет наш просить вас, оскільки в кінці січня, якщо не помиляюсь, здається, 25 січня виповнюється ювілей видатного українського поета, якого ми всі проходили в школі, Павла Тичини (ми розійдемося на канікули) включити до сьогоднішнього порядку денного. Це займе небагато часу, за скороченою програмою і прийняти рішення щодо визначення його ювілею. Це дуже важливо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будь ласка, Станіслав Аржевітін.

10:02:49

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати! Хотів нагадати, що цей податок був введений як тимчасовий. І це податок, хотів би нагадати, не на банківську систему. Це на клієнтів. Тому, по-перше, він спотворює реальний валюто-обмінний курс. По-друге, він покладає нові приховані податки на клієнтів і, власне кажучи, притримує приток іноземних інвестицій до нас на Україну. Тому і якщо взяти до уваги, що і в бюджеті 2009 року, 10-го і 2011 такий збір не передбачений, то є прохання, підтримати ініціативу Національного банку, адже вона спрямована на поетапну і правильну лібералізацію валютного ринку. Прохання підтримати пропозицію Національного банку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Пеклушенко, фракція Партії регіонів.

10:03:45

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Я абсолютно разделяю мнение коллеги Аржевитина, в тоже время понимаю тех наших коллег, которые стоят против голосования за этот закон. Потому что на первый взгляд кажется, что этот закон навредит Пенсионному фонду. Но это не образующая Пенсионного фонда, это образующая государственного бюджета. И к сожалению, давая в государственный бюджет миллиард, это норма забирает из государственного бюджета 4 миллиарда. Поэтому, если мы хотим добавить к пенсиям 3 миллиарда, мы должны голосовать за этот закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Петро Цибенко, будь ласка.

10:04:30

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги, ну, спочатку з приводу, так званої, тимчасовості цієї норми. У нас в Україні, на жаль, немає нічого більш сталого, аніж тимчасове, по-перше.

По-друге, я дуже добре пам’ятаю ту ситуацію, коли ця норма запроваджувалася у… приймалася Верховною Радою України. Тоді ситуація в бюджеті Пенсійного фонду була страшною. Навіть ті мізерні пенсії, які люди отримували на той час, ділили на 40-60 відсотків. По деяким регіонам відставання з виплатою пенсії було в 6-8 місяців і так далі, і тому подібне. І тому запровадження цієї норми, а також збору від продажу автомобілів, і продажу золотих виробів, і виробів із дорогоцінних металів дало можливість значною мірою цю проблему вирішити.

Як ми сьогодні будемо приймати це рішення, коли вчора в минулому році дефіцит бюджету Пенсійного фонду був 26 мільярдів. Очікуваний в цьому році 17 мільярдів, а ми не хочемо підняти з долівки мільярд гривень, реальних гривень, які пішли б на наповнення бюджету Пенсійного фонду і ..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Хто ще наполягає? Немає. Пеклушенко виступав уже. Уже виступ був від фракції.

Шановні колеги, я думаю, що ви всі довідку прочитали і побачили, куди ті скеровувались – у спецфонд.

Шановні колеги, прошу.. довідку.. зараз я з’ясую. Вчора під час реєстрації всім було роздано довідку. Я прошу уважно дивитися, що ви отримуєте, документи, і як ви їх читаєте.

Шановні народні депутати, прошу підготуватися до голосування. Я ставлю на голосування пропозицію комітету, тобто пропозицію уряду і Національного банку першою про прийняття за основу і в цілому проекту Закону про внесення змін до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (реєстраційний номер 7534). Прошу голосувати.

10:07:09

За-248

Закон прийнято.

Шановні народні депутати, щодо пропозиції Володимира Яворівського, давайте підтримаємо цю пропозицію. Я попрошу, щоб зараз подали документ. Ми його, якщо буде ваша на це згода, включимо до порядку денного, на вечірньому засіданні приймемо відповідне рішення. Немає заперечень? Щодо святкування ювілею від дня народження Тичини, Павла Тичини.

Шановні колеги, переходимо до розгляду Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" з пропозиціями Президента України (реєстраційний номер 7266).

Шановні народні депутати, Президент України пропонує відхилити цей закон. Комітет погодився із пропозиціями і аргументацією Президента України. Документи вам роздані всі. Є потреба обговорювати це питання?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування пропозицію Президента України, яка підтримана комітетом про відхилення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (реєстраційний номер 7266). Прошу голосувати.

10:08:53

За-256

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати! На засіданні Погоджувальної ради ми обговорювали питання щодо необхідності проведення парламентських слухань, які стосуються проблем землі. Пропонується вашій увазі проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Законодавче врегулювання запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні" (березень 2011 року).

Правда, у нас в березні вже передбачені парламентські слухання, 16 березня, на тему: «Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи». Я, в разі вашої підтримки нам потрібно буде визначитись із датою. Враховуючи актуальність цієї проблематики. Є пропозиція розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

10:10:12

За-206

Рішення прийнято.

Доповідач – Калетнік Григорій Миколайович. І ініціатор, і від комітету. Тому 4 хвилини.

10:10:32

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати! Шановні телерадіослухачі! Хочу навести декілька визначних дат, які мають відношення до цього питання. 18 грудня 2010 року виповнилось 20 років як була прийнята Постанова Верховної Ради України, Української РСР «Про земельну реформу». Саме в цьому акті було проголошено, що земельна реформа є складовою частиною економічної реформи, здійснюваної в Україні, в зв’язку з переходом економіки держави до ринкових відносин, визначені її завдання та окреслені шляхи проведення цієї реформи.

У наступному році 30 січня виповниться 20 років з дня прийняття Закону України «Про форми власності на землю». І, нарешті, 25 жовтня поточного року виповниться 10 років з дня прийняття чинного сьогодні Земельного кодексу України. Таким чином, започаткована в 90-х роках земельна реформа, яка продовжується вже 20 років, була покликана запровадити ринкові засади у практику земельних відносин. Немало зроблено під час виконання заходів земельної реформи, проте вона і досі не завершена і своїх головних цілей не досягла.

Земельний кодекс України, який набув чинності 1 січня 2002 року, в цілому є достатньо збалансованою законодавчою основою для вирішення проблем у земельних відносинах. Але він не охоплює всіх питань, пов’язаних з функціонуванням ринку землі і тому до Земельного кодексу ми вже внесли понад 50 нових актів законодавчих ініціатив, якими робимо різного роду зміни в Земельному кодексі. У «Прикінцевих положеннях» цього ж кодексу було доручено в 6-місячний строк опублікувати і розробити ряд нормативно-правових актів, передбачених цим кодексом. Проте, ці важливі для розвитку земельних відносин, для запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення, питання до цього часу залишаються неврегульованими, незважаючи на неодноразове декларування попередніми президентами та урядами, та й самим парламентом, їх терміновість та невідкладність. Всі зареєстровані з 2003 року та навіть ухвалені Верховною Радою версії законопроектів про Державний земельний кадастр та ринок землі не знаходили логічного завершення, відкликались, подавались на заміну в іншій редакції, ветувались і таке інше.

Разом з тим, неодноразово, починаючи з 1 січня 2002 року продовження терміну мораторію на продаж землі призводить до стримування розвитку ринку земель та інвестування в сільськогосподарське виробництво, неможливість сформувати реальну ціну на землі сільськогосподарського призначення, посилення міжгалузевого диспаритету цін через неврахування ціни на землю в собівартості агропромислової продукції, порушення конституційного права громадян вільно розпоряджатися своєю нерухомістю, зростання обсягів тіньового земельного ринку та накопичення тіньового капіталу, ризику падіння цін на землю, що підвищується з кожним роком продовженим мораторієм, ненадходженням коштів до державного бюджету. Світова практика довела, що вирішення цих проблем – у перетворенні землі на реальний предмет економічного обігу.

З огляду на викладене комітет пропонує прийняти проект постанови в цілому як Постанову Верховної Ради України та провести парламентські слухання на тему: «Законодавчого врегулювання запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні» з визначенням дати проведення 16 березня 2011 року. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Прошу записатися на виступи. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна" передає право на виступ Павлу Жебрівському.

10:15:08

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, чи потрібно землю в ринковий інструмент? Безумовно. Але ж для цього дуже багато потрібно чого зробити. Ми до цих пір, пане голово комітету, якого я шаную, але не розробили ні Земельний кадастр, не прийняли у повному об’ємі, і не зробили багато інших питань.

Першим говорити про запровадження прозорого ринку, ми на розтяжці про це сто раз говорили. Але я думаю, що в перші парламентські слухання комітет і Верховна Рада має підійти з повним пакетом якраз вирішення оцих земельних питань. Тільки після цього всього ми маємо піднімати питання про перетворення землі сільськогосподарського призначення, викинути повністю її на ринок.

На сьогоднішній день просто чергове випускання пару або підготовка думки суспільної з приводу того, що тільки ринок землі спасе Україну, це не зовсім правильно. Я думаю, що просто говорильня – це безперспективно. По великому рахунку, якби комітет на сьогоднішній день паралельно з цією постановою підготував повний весь пакет, там 30 з чимось законодавчих актів, які б дозволили повноцінно задіювати ринок землі, то тоді було б предмет обговорення цього питання. На сьогоднішній день, на жаль, це просто просте випускання пару і збурення суспільства, в тому числі тих, хто має іншу точку зору з цього питання.

Я думаю, що це такий, такі парламентські слухання потрібні, але тільки після того, коли Верховна Рада підготує весь пакет необхідних законодавчих актів для того, щоб ці парламентські слухання мали своїм наслідком реальні речі, а не просто говорильню. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Де? В постанові? Так я зараз запропоную, я ж якраз про це і хочу говорити. Олега Зарубінський, фракція Народної Партії. Наступним буде виступати Андрій Шкіль.

10:17:05

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

Шановні колеги, я думаю, багато людей в цій залі знають, що реальна сьогодні продажна ціна в чорноземних районах кілька десятків доларів, тобто… за сотку. Тобто, якщо сотка 10 на 10 метрів сьогодні хтось хоче продати через різні механізми, її можна продати за 20, за 30 доларів. Вдумайтесь, про що йдеться.

Якщо сьогодні в даних умовах при нинішній законодавчій базі, а точніше її відсутності, буде введений повний ринок землі, земля буде скупована на корню. Причому вкладення в цю землю будуть просто мінімальні, просто мінімальні, ще раз хочу на цьому наголосити.

Ніхто не говорить про те, що ринка землі не має бути. Очевидно, він має бути, але хто має викуповувати землю? Очевидно, Державний земельний банк. За якою ціною? Очевидно, за ціною не менше ринкової. Що буде в іншому разі? Ну, шановні, прекрасно розумієте, земля буде скуплена, я вдруге це повторюю, за безцінь, за копійки. Ким вона буде скуплена? Я думаю, відомими людьми, по-перше. А по-друге, вона буде скуплена іноземцем, і це теж абсолютно зрозуміло через різні механізми, які вже сьогодні відпрацьовуються.

Тому підтримую абсолютно проведення парламентських слухань. Люди мають узнати, що реально відбувається з землею на сьогоднішній момент, які є прогнозні оцінки справжніх, незалежних, якщо можна їх знайти, ну, думаю, все-таки можна, незалежних експертів, яка буде ціна для людини, якщо вона захоче продати свою землю? що це буде ціна у порівняні з ціною землі? В Німеччині, в Австрії, де землі набагато гірші за своєю якістю, і тоді можна буде приймати серйозні рішення. Але сам факт проведення широкомасштабних, професійних, фахових парламентських слухань я схвалюю..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль передає право на виступ Івану Григоровичу Кириленку.

10:19:29

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, надзвичайно болюче, надзвичайно резонансне питання не тільки для суспільства українського. Голод на планеті – явище вже не унікальне, а даність. Кількість земель, придатних для вирощування продовольчих культур і здатних генерувати продовольство зменшується катастрофічно. Через 10 років на африканському континенті, наприклад, не залишиться жодного придатного для обробки гектару – а це мільярд населення. Зростає населення – це теж фактор. І ще один фактор – зростає споживання там, де такого споживання не було. Це Південно-Східна Азія, де проживає дві третіх населення планет.

Тому я вже не говорю за катаклізми природні, які сьогодні накрили планету за останні десятиріччя. Бог Україну береже. Тому єдине, що в нас залишилось – багатство національне, єдине, яке залишилось – це земля.

До тих застережень, які прозвучали в цьому залі додам іще одне. Сьогодні десятки, сотні структур, які орендують уже десятки, а сотні тисяч гектарів землі. Згідно діючої світової міжнародної правової практики і нашого вітчизняного законодавства, якщо розкривається «ящик Пандори» приватизації землі, першим на черзі стоїть – це світова практика і наша практика – першим стоїть орендатор. Прав колега, який переді мною виступав, а хто засновники цих структур? Там українці засновники? По Конституції земля може бути, українська земля, у власності тільки українців, представників українського народу. На превеликий жаль, коли світова практика і багато ратифікованих угод в цьому парламенті ставлять міжнародне законодавство вище національного законодавства, ми будемо змушені рахуватися з тим, що приймемо тут.

Тому фракція налаштована в цьому відношенні не відкривати ящик Пандори, парламентські слухання передчасні в цьому відношенні. Прав колега, який виступав з фракції "Наша Україна – Народна самооборона" у нас іще мінімум 30 законопроектів немає для того, щоб…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

КИРИЛЕНКО І.Г. … у нас, я говорю, хоча б 30 законів треба прийняти для того, щоб цю тему потім нести в зал. Немає цієї законодавчої бази. Про що будемо говорити?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Катерина Самойлик. Потім – Юрій Кармазін.

10:21:52

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Я звертаю вашу увагу, що питання стало дуже вузьке. Ви подивіться, ми будемо розглядати на парламентських слуханнях не земельні відносини у нашій державі, не проблеми, як вийти з цієї кризи, яка уже 20 років існує в цьому плані, а чітко і ясно сказано: запровадження ринку землі, та чесніше ж було б записати, відкриваємо шлюзи для продажу землі в нашій державі.

І тому я вважаю, також, що питання яке сьогодні виноситься передчасне. Це питання розглядатиметься на вимогу знову ж таки як і перше питання Міжнародного валютного фонду. Праві колеги, єдине багатство яке залишилось – це земля. Ви хочете і це забрати у людей. Хочу, щоб всі ми прочитали Ольгу Кобилянську «Земля» …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка.

10:23:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати! Я хочу поставити питання і ставлю питання про неконституційність такої постановки питання. При всій моїй повазі до Григорія Калетніка я хочу сказати, що така постановка питання не є конституційною і в такій редакції, Володимире Михайловичу шановний, не може голосуватись.

Саме через це, що вже наводив Іван Кириленко тут, що земля і надра є об’єктами права власності українського народу. Раз.

Друге. Якщо ми маємо заслуховувати і проводити парламентські читання, то воно має звучати так: «Законодавче врегулювання земельних відносин. Стан охорони земель і стимулювання сільськогосподарського виробництва. Тільки у такому контексті ми можемо проводити якісь парламентські слухання.

І я дякую і колезі Зарубінському, і колезі Самойлик, і Кириленку, але я ставлю питання про неконституційність цієї постанови і категорично виступаю проти її прийняття. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, одна хвилина.

10:24:24

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я взяв одну хвилину часу і хочу ще раз наголосити свою точку зору і хочу своїх колег, щоб вони прислуховувались. Ми взяли один час, розподілили всю землю на певну категорію населення України. Це, на мою точку зору, порушує Конституцію, тому що всі громадяни України мають право рівне.

Але ще небезпечне, що ми заклали цим актом, коли приймали таке рішення, що ми розподілили, а населення, яке буде… люди, діти, які народжуються сьогодні, завтра, післязавтра і у майбутньому, не мають права і не зможуть скористатись конституційним правом безоплатної або іншої форми володіння землею.

Тому я пропонував, що в рамках цієї дискусії, яка стоїть на сьогодні – чи вводити ринкові відносини, чи ні по землі – запровадити державний національний банк, під цей банк випустити спеціальну емісію грошей, і держава повинна бути основним покупцем землі. Після того, як вона набуває права, вона повинна забезпечити слідуюче покоління наділами цієї землі. І таким чином ми збережем землю за українським народом згідно Конституції статті 13 і 14, і ми не дамо можливості приватизувати або…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, ми завершили обговорення питання. Я прошу уваги! Цілком зрозуміло, що проблема перезріла. Мова йде насамперед про з’ясування ситуації в земельній сфері. Тому я пропоную, враховуючи виступи народних депутатів, і прошу підтримати вас і голову комітету, розширити тему парламентських слухань, не зводити питання до законодавчого забезпечення ринкових відносин, а поставити питання в такій площині, а саме «Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації». І обговорити питання в широкому аспекті, після того вийти на інвентаризацію земель в Україні, щоб розібратися кому, на підставі яких рішень була роздана земля, повернути все назад, що незаконно було отримано, після того оцінити землю, створити оператор у вигляді банку і накопичувати землю, якщо люди, які мають земельні паї, захочуть її продати, в державному резерві, для того щоб можна було відновлювати крупнотоварне виробництво і навести порядок у цій сфері.

Тому пропозиція, якщо голова комітету підтримає, така про проведення парламентських слухань на тему: «Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації». Провести парламентські слухання 2 березня 2011 року, якраз у нас той день, коли ми працюємо у Верховній Раді України, і з урахуванням цього прийняти постанову. Ну, я прошу, давайте, вже виступи у нас завершилися. З урахуванням цієї пропозиції я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 7513) про проведення парламентських слухань на тему: «Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації». Прошу голосувати.

10:28:13

За-240

Постанову прийнято. Дякую.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до розділу другого читання.

Розглядається законопроект за номером 7035 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення управління землями на території Автономної Республіки Крим. Голова комітету – Калетнік Григорій Миколайович. Будь ласка.

10:29:10

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! З часу прийняття в першому читанні до законопроекту, що розглядається, надійшло 38 пропозицій та поправок народних депутатів України, з яких враховано 32 редакційно і частково, відхилено 6 пропозицій. Із 6 відхилених пропозицій три поправки народного депутата Кармазіна, 37 поправка народного депутата Бевзенка, Ткача, які внесені до однієї статті або її частини і виключають положення врахованих поправок. Також три поправки народного депутата Забарського: 15-а, 16-а і 30-а. 32-а.

Допрацьований законопроект також враховує зауваження народних депутатів, які були висловлені під час його розгляду у першому читанні.

Хочу зазначити, що Головним юридичним управління Верховної Ради підготовлений законопроект завізовано без зауважень, тому комітет пропонує рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект у другому читанні та в цілому як закон, якщо немає заперечень у авторів відхилених поправок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, переходимо до розгляду законопроекту конкретно за поправками. Як ви чули, абсолютна більшість з них врахована.

Хто з авторів поправок, які не враховані, наполягає на їх відстоюванні?

Будь ласка, Кармазін. Яка поправка?

10:30:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я вдячний комітету за врахування більшості моїх поправок. Разом з тим, хотів би звернути увагу на необхідність деякого покращання цього законопроекту, на мій погляд, в тому числі в деяких визначеннях. І через це до 19 поправки, шановний Григорій Миколайович, я вносив такі пропозиції.

Частину третю статті 123-ї викласти в такій редакції: «Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні». Саме такої мотивованої відмови сьогодні люди і не отримують від органів влади.

Частину шосту статті цієї ж пропоную викласти в такій редакції, що «Рада Міністрів і інші органи в двотижневий строк з дня отримання проекту…»

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

10:32:11

КАРМАЗІН Ю.А.

«…а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації після отримання позитивного висновку приймає рішення про надання земельної ділянки в користування».

Для чого я ці роблю терміни: щоб не було тої вакханалії, яка є сьогодні, коли людей весь час зганяють, і немає в них чіткого терміну, і немає в органів влади чіткого зобов’язання писати мотиви, чому дають, чому не надають.

І подивіться зараз рішення, які поприймалися. Скільки людей пишуть і показують, що їм відмовили у наданні землі, разом з тим олігархи чи присутні з нашої зали тут отримали землю кругом, в тому числі і в Києві. Яким чином? Якимсь чином отримали, але отримали. Через те все це має контролюватися і бути абсолютно прозорим, мати однакові правила. Дякую.

КАЛЕТНІК Г.М. Я дякую, Юрій Анатолійович. Але на комітеті тривало обговорювалась і ваша поправка. І я вже ж сказав, що було поправок у нас 38 і пропозицій. І ми збалансували в цілому цей законопроект, якщо врахувати те, про що ви щойно сказали, то ми знову розбалансовуємо всі інші поправки і весь цілісний законопроект. Ваші пропозиції враховані, але в іншій редакції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю 19 поправку Кармазіна на голосування. Прошу визначатися.

КАЛЕТНІК Г.М. Кармазін. Ні, ні, зараз, щас дадуть, він має право…

10:33:47

За-24

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не підтримано. Так, Кармазін, ще які поправки? Мікрофон, будь ласка.

10:33:52

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую, шановний Адам Іванович. Дякую всім, хто підтримав мої поправки.

Поправка 20. Мова йде про внесення змін до частини 11 статті 123, які пропоную внести в такій редакції. Я зразу ж пропоную, не просто огульно викреслюю щось, я пропоную свій вихід з ситуації: відмова Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з Конституцією у нас всі правовідносини підлягають і розповсюджуються на судову владу, вона має право про це висловитися. Через я не розумію, чому така редакція не підійшла комітету, шановний Григорій Михайлович. Просто не розумію, чому таку редакцію не прийняли. Я не знаю, що тут треба було сперечатися, вона абсолютно конституційна. Тому наполягаю на тому, щоб вона була…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться 20 поправка на голосування. Прошу визначатися.

КАЛЕТНІК Г.М. Так воно і передбачено, масло масляне.

Да, до шостої поправки, Адам Іванович…

ГОЛОВУЮЧИЙ.

10:35:19

За-10

Почекайте, будь ласка, не керуйте головуючим, є, кому вести засідання Верховної Ради. Ви слухайте і реагуйте так, як ведуть засідання. Ще раз повторюю, ще раз повторюю, будете вести ви засідання, тоді ви будете керувати. Ще яка поправка Кармазіна?

10:35:40

КАРМАЗІН Ю.А.

Я… частина врахована редакційно. Тому, шановний Адаме Івановичу, я погоджуюся, але ж мова йде ж і про відмову чи наданні, чи в користування або залишення. Тому мене не зовсім зрозуміли, очевидно. І те, що є в Земельному кодексі, воно трошки не про це йде мова. І прямо в контексті цього закону я хотів внести по суду.

Що стосується наполягання на тому, щоб ті поправки були в такому вигляді, як я їх вніс, я не наполягаю. Я погоджуюся з редакцією комітету, яку зробив комітет, і дякую йому за серйозну роботу у цьому питанні. Ну, трошки вони ще потім поправлять, я так думаю, пізніше.

КАЛЕТНІК Г.М. Дякую, дякую, Юрію Анатолійовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі поправки, так?

Тепер хто наполягає на поправках, які враховані, але їх треба переголосувати. Будь ласка, Чечетова мікрофон.

10:36:38

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Адаме Івановичу, прохання поставити на підтвердження 6-ту поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 6-та поправка, вона врахована. Є наполягання поставити її на підтвердження. Прошу визначатися по 6-й поправці.

10:37:08

За-24

Не підтримана.

КАЛЕТНІК Г.М. Завалили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще які. Забарський, будь ласка.

10:37:20

ЗАБАРСЬКИЙ В.В.

Шановний головуючий, шановні колеги! Я прошу врахувати поправки номер 15, 16, 30 і 32, які не враховані комітетом або враховані частково, саме в тій редакції, яка була мною запропонована.

Це викликано необхідністю удосконалення і упорядкування системи розпорядження земель, особливо які мають особливий статус, спеціальний режим землекористування в Автономній Республіці Крим і необхідність повноваження Ради Міністрів Автономної Республіки Крим щодо розпорядження ними. І тому прошу зазначені поправки проголосувати в залі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які поправки? 15-та поправка.

КАЛЕТНІК Г.М. Адаме Івановичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 поправка відхилена, будь ласка, будемо йти по кожному. Прошу Григорій Миколайович.

КАЛЕТНІК Г.М. 15 поправка відхилена і відхилена 16-та. Тут йдеться про землі, всі землі в межах сіл, селищ і міст. Йшла дискусія, якщо це тільки буде мова у ваших поправках йти про рекреаційні зони, тоді її можна було б якимось чином вирішувати. Але так, як вона у вас прописана, комітет її відхилив. Тому, якщо у вас є якісь інші аргументи, щоб ми могли в стенограму зараз внести якусь іншу мотивацію і іншу редакцію, тоді можна буде переголосовувати, я так думаю. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вже висловили свої аргументи. Я ставлю на… Він дав редакцію, комітет відхилив. Ставиться на голосування 15 поправка, прошу визначатись.

10:39:26

За-225

Не підтримана.

16 поправка, будь ласка, яка думка комітету?

КАЛЕТНІК Г.М. 16 поправка, якщо редакційно написати, що тут це стосується тільки земель рекреаційної зони, можна було б погодитися з нею.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Вдумайтесь про що йдеться. Якщо ми зараз підтримаємо ці поправки, таким чином органи місцевого самоуправління ми з вами повністю забираємо, все передаємо Кабінету Міністрів Автономної Республіки Крим.

Тоді давайте після цього приймемо ще одне рішення, ліквідувати органи місцевого управління на території Автономної Республіки Крим, крапка. Всі їхні повноваження передати Кабінету Міністрів, тоді це буде правильно.

Я ставлю 16 поправку на голосування. Прошу визначатись.

10:40:38

За-210

Не підтримана.

Будь ласка, яка наступна була?

КАЛЕТНІК Г.М. 32-га.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 32 поправка. 30-та ще.

КАЛЕТНІК Г.М. 30 поправка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте по 30 поправці, Забарського. Яка думка комітету?

КАЛЕТНІК Г.М. Думка комітету висловлена у порівняльній таблиці. Ми можемо дослухатися тільки до якихось інших аргументів автора цієї поправки. Якщо в нього є, будь ласка, тоді зал може визначатися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В принципі ми вже це проголосували, це ідентична поправка. В 15 те саме повторювалося, що зараз в 30, але наполягають, я ставлю на голосування. Прошу визначатися.

10:41:41

За-216

Не підтримана.

І 32 поправка, врахована частково.

КАЛЕТНІК Г.М.32 поправка врахована частково. Де повноваження надаються Раді Міністрів Автономної Республіки Крим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Забарський, ви погоджуєтесь з такою редакцію чи наполягаєте на своєму? 32 поправка ваша врахована частково. Будь ласка, мікрофон Забарського.

10:42:11

ЗАБАРСЬКИЙ В.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, я прошу підтримати саме в тій редакції, яка була мною запропонована, тому що вона стосується земель. Я ще раз наполягаю із спеціальним режимом землекористування і саме в тій редакції, яка мною запропонована, вона буде дійсно працювати як потрібно для справи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, думка комітету.

КАЛЕТНІК Г.М. Ми врахували цю поправку. Але тут знову ж таки йде мова про землі за межами населених пунктів, а також розпорядження землями водного історико-культурного лісогосподарського оздоровчого рекреаційного природно заповідного та природоохоронного значення. На комітеті йшла дискусія, ми врахували її частково за поясненнями автора поправки, я думаю, що цю поправку можна було б прийняти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги! Поправка 32 врахована частково. Автор наполягає на її врахуванні повністю. Знову ж таки та сама проблема. Якщо ми цю поправку підтримаємо, ламається весь закон. Але автор наполягає. Я ставлю на голосування. Прошу визначатись.

10:43:43

За-197

Не підтримана.

Так, ще хто з авторів? Тобто ті поправки, які враховані, не наполягають на підтвердженні? Так, Ткач, будь ласка.

10:43:59

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач. Шановний Адаме Івановичу! Я повністю підтримую те, що ви казали, що після цього, коли ми уже проголосували і тому числі і 6 поправку, тепер треба дійсно ліквідувати місцеві органи влади у Автономній Республіці Крим.

Шановні колеги! Подивіться, що ви прийняли, яке рішення! Для того, аби приватизувати земельну ділянку, громадянин тепер звертається не в сільську, селищну, міську раду, а в Раду Міністрів Республіки Крим! Ось що ми прийняли, коли відмінили нашу поправку, Бевзенка і Ткача, шосту. Я вас дуже прошу, якщо навіть зараз, якщо зараз навіть приймуть, хоча я б наполягав, щоб вернутися до шостої поправки. І так, як запропонував комітет, щоб вона була врахована.

А якщо ні, тоді, Адаме Івановичу, прохання до вас. Щоб потім ще юридичний відділ дуже уважно подивився. Ми вже розбалансували цей законопроект. Ми розглядали його на комітеті, наш голова сказав, три рази йшли дуже серйозні суперечки. І поданий вам вже повністю збалансований. Сьогодні, коли ми деякі поправки підтримали, деякі не підтримали, ми розбалансували. Ми втрачаємо місцеве самоврядування в Республіці Крим. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Поправка 6, яка врахована комітетом, одержала підтримку тільки 24 голосів. Тому вона, тому вона не врахована. Ще раз наголошую.(Шум у залі) Ще раз наголошую. Не наоборот, а слухайте, що я кажу. На вимогу Чечетова, я ставив 6 поправку, яку комітет врахував, на її підтримку. 6 поправку, враховану комітетом, підтримало аж 24 народних депутати, значить, вона не підтримана і залишається в редакції першого читання. Зрозуміли?

(Шум у залі) Іншого варіанту я не бачу.

Хто за те, щоб повернутися до 6 поправки, прошу визначатись.

10:46:14

За-32

Не повернулись.

Значить, 6 поправка залишається в редакції першого читання.

(Шум у залі) Так, шановні колеги, всі поправки. 6 поправка не підтримана, вона залишається в редакції першого читання.

Я ставлю на голосування в цілому про прийняття Закону (7035) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення управління землями на території Автономної Республіки Крим. Прошу голосувати.

10:47:05

За-26

Не отримав підтримки. (Шум у залі)

Є пропозиція відправити на повторне друге читання. Прошу голосувати.

10:47:30

За-243

Законопроект направляється на повторне друге читання.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві (повторне друге читання).

Перший заступник голови комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Олійник Володимир Миколайович. Будь ласка.

10:48:03

ОЛІЙНИК В.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві (реєстраційний номер 6005), що поданий Кабінетом Міністрів України 2 грудня 2010 року, передано на повторне друге читання.

Зазначений законопроект видається надзвичайно актуальним, адже ним пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 270 зі значком один «Умисне знищення або пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства» та внести зміни до статті 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою створення умов, за яких підвищується відповідальність громадян (фізичних та юридичних осіб) в частині виконання ними вимог Кримінального кодексу України.

Такі умови передбачається створити шляхом запровадження покарання громадян (фізичних та юридичних осіб) у разі здійснення ними пошкодження або руйнування об’єктів житлово-комунального господарства, що призвели або могли призвести до травмування та загибелі громадян.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання з врахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Головне юридичне управління також вважає, що законопроект потребує грунтовного доопрацювання та внесення на розгляд на повторному другому читанні.

Проте, ретельно проаналізувавши законопроект, комітет лише частково поділяє їх позицію. Всього до законопроекту надійшло 14 поправок, з них: 12 враховано повністю, частково чи редакційно; 2 поправки відхилено – це поправки номер 1 і 10.

Хочу зауважити, що комітет декілька разів розглядав цей проект, при чому він плідно співпрацювали як з колишнім Міністерством житлово-комунального господарства, так і з іншими зацікавленими міністерствами і відомствами. Всі вони або повністю підтримують законопроект, або з незначними зауваженнями. Проект юридично вивірений, оскільки пройшов ґрунтовну правову експертизу та піддався ретельній оцінці фахівців з Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, МВС, СБУ, а також Інституту законодавства Верховної Ради України та Національної академії внутрішніх справ України. Отримані критичні зауваження, які були в цьому проекті, у повній мірі були враховані при його подальшому доопрацюванні та підготовці до другого читання. Отже, комітет вважає, що законопроект може бути прийнятий в другому читанні і в цілому. Прошу підтримати і дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, будемо розглядати. При цьому хочу зауважити, що повторне друге читання залишається тим самим, ніяких змін не внесено, те, що було той раз, так воно й залишилось. Будь ласка, Кармазін, 1 поправка.

10:51:16

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я хочу подякувати комітету за те, що половину поправок враховано. Але хочу звернути увагу на те, що у нас в країні, незважаючи на жорсткі ніби то заходи, які пропонуються зараз, все одно продовжується вироблення і пошкодження дерев, чагарників, газонів, квітників, інших об’єктів озеленення, а також свавілля службових осіб. Саме через це я пропоную внести зміни і викласти абзац другий частини першої статті 153 в такій редакції: «тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів громадян, на працівників до 200, до 300 неоподаткованих мінімумів громадян, посадових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності від 300 до 350 неоподаткованих мінімумів громадян». Це суттєво підвищує і робить відповідальність за середовище …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, яка думка комітету.

ОЛІЙНИК В.М. Комітетом була відхилена ця поправка. Комітет вважає, що суттєве збільшення розміру адміністративних штрафів призведе до штучного розмивання меж адміністративної та кримінальної відповідальності. Така позиція комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування першу поправку. Прошу визначатися.

10:53:03

За-16

Не підтримана.

Ще хто наполягає на поправках? Немає?

Так, шановні колеги, якщо немає, тоді я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві. Прошу голосувати.

10:53:53

За-297

Дякую, закон прийнято.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності наукових парків (реєстраційний номер 6553).

Заступник голови комітету Давимука Степан Антонович. Будь ласка.

10:54:18

ДАВИМУКА С.А.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги, пані і панове! Законопроект, поданий Кабінетом Міністрів України, був прийнятий в першому читанні в листопаді минулого року.

До другого читання надійшло 13 пропозицій суб`єктів права законодавчої ініціативи. Пропозиції слушні і всі враховані.

Внесеними змінами уточнюються суб`єкти господарювання, що виконують проекти наукового парку і яким надається державна підтримка при їх виконанні, уточнено порядок надання оренди майна при реалізації проектів наукового парку та звіту про діяльність наукового парку.

Комітет пропонує прийняти законопроект в другому читанні і в цілому як закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, в кого є зауваження до врахованих поправок, бо я так розумію, що всі вони враховані? Немає, так? Там були зауваження Юридичного управління. Як комітет на них зреагував?

ДАВИМУКА С.А. Щодо зауваження Юридичного управління, яке викликало серйозне обговорення в комітеті, тут йдеться про досить таку делікатну справу. Юридичне управління опирається на рішення Кабінету Міністрів про затвердження відповідної методики обрахунки оренди. Але тут є момент. Оскільки створюється науковий парк на базі наших державних наукових організацій і уряд повинен сприяти, власне, створенню парків, то з метою державної підтримки реалізації проектів наукового парку, повинні бути встановлені інші ставки оренди, які би сприяли визначеності та стабільності в діяльності наукових парків та їх захищеності, оскільки певна частина наукового парку будується на державній структурі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

ДАВИМУКА С.А. Комітет все-таки прийняв рішення затвердити пропозицію Кармазіна щодо цього питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування: про прийняття в цілому як закону Закон про внесення змін до деяких законів України (щодо діяльності наукових парків) (реєстраційний номер 6553). Прошу голосувати.

10:57:21

За-109

Рішення не підтримано.

Повторне друге читання. Прошу голосувати.

10:57:44

За-315

Правда, при цьому, шановні колеги, нагадую, що це законопроект, внесений Кабінетом Міністрів.

Розглядається проект закону за номером 7047, проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо виконання військового обов'язку. Гриценко Анатолій Степанович, будь ласка.

10:58:12

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги! Законопроект не складний, скоріше технологічний, він упорядковує і узгоджує систему обліку військо зобов’язаних і резервістів Служби безпеки відповідно до Закону про мобілізацію, мобілізаційну підготовку, яка стосується Збройних сил інших військових формувань.

До другого читання було внесено дві поправки. Одна врахована. Друга відхилена, оскільки вона пропонує зміни до позиції, яка вилучена при першому читанні. Юридичне управління завізувало без зауважень. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, одна поправка Кузьмука врахована, друга поправка Кармазіна відхилена. Не наполягає Кармазін, ні? Дійсно, завізовано без зауважень.

Ми маємо всі підстави прийняти проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо виконання військового обов'язку (реєстраційний номер 7047) як закон. Прошу голосувати.

10:59:21

За-305

Закон прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (щодо порядку видачі дублікатів та копій ліцензій) (реєстраційний номер 6551). Голова підкомітету Комітету з питань фінансів Прасолов Ігор Миколайович. Будь ласка. Немає.

Хто від комітету? Комітет фінансів і банківської діяльності. Пеклушенко. 6551 законопроект. Аржевітін, прошу.

11:00:23

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, це, фактично, законопроект технічного характеру, який запропонувала державний регулятор – відповідна комісія для того, щоб ми привели у відповідність законопроекти, які регулюють ринок цінних паперів і, власне кажучи, було, була одна пропозиція щодо видачі ліцензій, анулювання ліцензій. Ці народні депутати Чуднов, Кармазін запропонували, а також аналогічно врегулювати цю редакцію запропонувало і науково-експертне управління. І, фактично, комітет врахував цю пропозицію, і, фактично, всі три пропозиції, які були запропоновані депутатами і науково-експертним управлінням, враховані в редакції пункту дев’ять. А так, фактично, три правки, які були запропоновані до другого читання, теж комітетом враховано. Тому моя пропозиція: цей законопроект прийняти в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ніхто не наполягає на поправках, які враховані, крім однієї – Кармазіна, яка врахована редакційно?

АРЖЕВІТІН С.М. От вона врахована редакційно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаєте?

АРЖЕВІТІН С.М. Прохання: підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я ставлю на голосування про прийняття в цілому закону за номером 6551 про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів Україні» (щодо порядку видачі дублікатів та копій ліцензій). Прошу голосувати.

11:02:07

За-264

Дякую. Закон прийнято.

Розглядаємо проект Закону про техногенну безпеку, реєстраційний номер 3438. Доповідає голова підкомітету Комітету з питань екологічної політики природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Кальченко Валерій Михалович.

Немає? Хто від комітету, голова комітету? Також відсутній.

Шановні колеги, профільний комітет пропонує відхилити даний законопроект, який ми прийняли 9 лютого 2010 року у першому читанні.

Я тоді ставлю на голосування пропозицію. І Головне юридичне управління також пропонує, що його потрібно суттєво доопрацювати і внести на повторне навіть перше читання. Ми вже пройшли перше читання.

Тоді я ставлю на голосування пропозицію про відхилення законопроекту за номером 3438. Прошу голосувати.

11:03:56

За-308

Підтримана пропозиція комітету. Законопроект відхилено.

Розглядаємо проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про захист рослин". Реєстраційний номер 4593. Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Калетнік Григорій Миколайович. Немає голови комітету.

Але я тут звернув увагу, що текст законопроекту не відповідає вимогам статті 116 Регламенту. Тому ми його знімаємо з розгляду. Будь ласка, комітет приведіть у відповідність.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Реєстраційний номер 5449. Доповідає голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Бондар Олександр Миколайович. Будь ласка

11:05:09

БОНДАР О.М.

Добрий день, Адам Іванович! Народні депутати! До вашого розгляду виноситься проект Закону про внесення змін до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (щодо заборони приватизації приміщень, де розміщуються бібліотеки, книгарні та державні видавництва).

Цей закон був прийнятий Верховною Радою України за основу 17 листопада 2010 року. У проекті пропонується встановити, що не можуть бути об’єктами малої приватизації будівлі, споруди, приміщення або їх окремі частини, де розміщуються бібліотеки, книгарні та державні видавництва. Та доручення Кабінету Міністрів України розробити і внести в установленому порядку законопроект про внесення змін до Законів України «Про бібліотеки та бібліотечну справу», «Про видавничу справу» (щодо заборони приватизації приміщень, де розміщуються бібліотеки, книгарні та видавництва), тобто привести їх у відповідність до вище зазначеного законопроекту.

До проекту надійшло вісім пропозицій народних депутатів України, а саме: від Чуднова, Круця, Кармазіна, Бондаря. Всі пропозиції враховані повністю, або частково.

Комітет одноголосно прийняв рішення прийняти даний законопроект в другому читанні та в цілому.

Юридичне управління Апарату Верховної Ради у зауваженнях до законопроекту пропонує внести зміни до Законів України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» та «Про видавничу справу». Однак, такі пропозиції суперечать статті 116 Регламенту Верховної Ради України відповідно до яких комітет не має права вносити зміни до положень законопроекту, що не були прийняті в першому читанні.

Крім того, комітет пропонує даним проектом доручити Кабінету Міністрів України розробити і внести на розгляд Верховної Ради відповідні зміни до вищевказаних законів.

Ще раз наголошую: комітет одноголосно прийняв рішення підтримати цей законопроект в другому читанні та в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Хто з авторів наполягає?

БОНДАР О.М. Там нажміть мою кнопку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазіна тут враховані, по суті. Будь ласка, мікрофон.

11:07:24

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Це той випадок, коли я погоджуюсь з врахуванням. Питання в тому, що юридичне управління висловило свої зауваження. Але комітет з честю вийшов з цього положення, коли вони записали доручення Кабінету Міністрів подати, розробити комплекс якраз цих заходів і подати для врегулювання. Мені здається, це хороший, як раз він не порушує Регламент, шлях. І я погоджуюсь з цією пропозицією, і не наполягаю на її голосуванні.

Я думаю, що це хороший закон. І я хочу подякувати комітету за таку ґрунтовну, толерантну підготовку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Діяльність комітету одержала високу оцінку з вуст Кармазіна. Тому я ставлю на голосування. Про прийняття в цілому як закону про внесення змін до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (про заборону приватизації приміщень, де розміщаються бібліотеки, книгарні та державні видавництва). Реєстраційний номер 5449.

11:08:41

За-127

Не підтримано.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 1, "БЮТ – "Батьківщина" – 65, «Наша Україна» – 27, комуністи – 25, Народна Партія – 1, позафракційні – 8. Є пропозиція на повторне друге. Прошу голосувати.

11:09:16

За-346

Рішення прийнято. Направляється на повторне друге читання.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції (реєстраційний номер 2232). Доповідає від комітету Гнаткевич Юрій Васильович. Не бачу я.

Будь ласка, голова комітету Зарубінський готовий? 2232 законопроект.

Давайте тоді таким чином, шановні колеги, 2232. Дивимось, які поправки тут. Кармазіна 3-тя відхилена. Не наполягаєте? Мікрофон Кармазіну, будь ласка.

11:10:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Адам Іванович, якщо можна, я обґрунтую 3 і 4 добре. Зразу дайте мені можливість, щоб не брати двічі слово. Оскільки подається нова редакція статті 25, то я вважав, що треба пронумерувати її окремі частини. І часте внесення змін до законів поступово виправить всі помилки в нормотехніці, які мали місце внаслідок нехлюйства при підготовці цих законів.

В 4 поправці частини першої статті 25 я пропоную викласти в такій редакції: «Іноземці та особи без громадянства можуть в’їжджати в Україну за дійсними паспортними документами і лише в пунктах пропуску через державний кордон України. При цьому іноземці, особи, які мають подвійне громадянство та особи без громадянства, повинні одержати в’їзну візу в порядку, встановленому законом України». Інакше підзаконними актами можуть вводити безвізовий режим для громадян країн, які не надають такого права громадянам України. Наприклад, після того як колишній Президент Ющенко видав масу указу щодо безвізового режиму і до України без плати за візи почали в’їжджати не лише…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити, він по двох поправках.

КАРМАЗІН Ю.А. Україна вимушена була витрачати з кишень українських платників податків більше ніж 60 мільйонів доларів щорічно аби компенсувати недоотримання МЗС коштів, які раніше іноземці сплачували Україні за візу.

Одночасно з цим, мільйони українців почали сплачувати сотні мільйонів євро за оформлення віз до країн, громадяни яких були звільнені від такої сплати за візи. Про масштаби витрат українських громадян свідчить оприлюднена в українському тижневику статистика щодо розміру коштів, які щорічно отримують лише в генконсульстві Польщі в місті Львові – 10-12 мільйонів євро. Притому що з 2000, з двох тисяч виданих щоденно віз в середньому лише 100-200 видаються безпосередньо українцям, інші – посередникам, яким створюються дякуючи європейським чиновникам, що протягли у Візовому кодексі ЄС дозвіл на легалізацію видачі віз в обхід загальної черги, які мають змогу підвищувати ціни за візові послуги в п’ять разів.

Тому пропоную врахувати мою поправку і прошу всіх, хто є вболівальниками за Україну, проголосувати за цю поправку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, ми обговорили дві поправки, тертю і четверту. Четверта тільки? Тоді я ставлю на голосування пропозицію Кармазіна щодо четвертої поправки. Прошу визначатись.

КАРМАЗІН Ю.А. Прошу підтримати.

11:12:55

За-60

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не підтримана поправка.

Так, будь ласка, п’ята Кармазін.

11:13:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. На превеликий жаль, шановні, ми не рахуємо мільярдів. Ми сьогодні мільярд з бюджету викинули і пожаліли тих, хто обмінює валюту. Мільярд до бюджету уже викинули. Зараз ми говоримо, що принизливе становище для українців – це нормально. Нібито нормально. Давайте ж поважати себе і наших громадян. І давайте спонукати країни інші, яким ми надали безвізовий режим до того, щоб вони і наших громадяни поважали.

Пункт 4 частини другої статті 25 пропоную викласти в редакції: «Якщо при в’їзді на територію України він не подав паспортний документ – візу або інші документи, необхідні для в’їзду в Україну, відповідно до закону». Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так п’ята поправка ставить на голосування. Прошу визначатись.

11:14:08

За-44

Не підтримано.

Будь ласка, 12 поправка Кармазіна.

11:14:14

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. В 12 поправці це чисто-технічна поправка, яка пропонує в частині тридцять другій пронумерувати і все, я на ній зупинятися не буду, Адам Іванович. А хотів би зараз зупинитися на поправці 14.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.. Будь ласка, 14.

КАРМАЗІН Ю.А. Вона не є технічною. Це мова йде про видворення за межі України. Стаття 32 пункт 2 частини другої пропоную викласти в такій редакції: “..якщо він вчинив адміністративне правопорушення..”, вилучивши слова “..після виконання адміністративного стягнення”. Всі іноземці та особи без громадянства повинні знати, що за любе порушення законів України вони будуть видворенні з України без права в’їзду туди протягом певного часу – так, як роблять це по відношенню до українців за кордоном. Я пропоную цивілізовану світову практику взаємності і дзеркальності…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться цивілізована практика на голосування. 14 поправка, прошу визначатися.

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. Ця поправка вона, ну, правильна, як завжди поправки Кармазіна, але вона трохи порушує права людини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, це дуже серйозне звинувачення на адресу Кармазіна.

11:15:40

За-30

Не підтримано.

17 поправка. Кармазін, будь ласка.

11:15:46

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, це дійсно порушує права людини, коли робляться у нас правопорушення іноземцями і не караються, і потім вони по кілька років не виїжджають, внаслідок чого у нас уже емігрантські гетто цілі і захоплені вже цілі ринки. Чомусь вони не їдуть працювати ні в Чорнобильську зону, ні на село, нікуди.

17 поправка стосується того, що пункт 4 частини другої статті 32 пропоную викласти в такій редакції: “..якщо іноземець, особа без громадянства визначений термін після прибуття в Україну для навчання не прибув до визначеного навчального закладу чи почав працювати. Для роботи не прибув до визначеного місця працевлаштування, і якщо причини неприбуття на місце навчання або роботи не визнані поважним держаним органом уповноваженим приймати рішення про видворення”.

Справа в тому, що осідають іноземці безконтрольно. Ми маємо виписати всі причини, коли ми їм забороняємо тут перебувати. Через це – це цивілізовані норми, які є…

11:17:00

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Ну, я хочу пояснити, що, ну, у Юрія Анатолійовича є 3 поправки, які вимагають зайвої формалізації, там пункти окремо поставити, ну, виокремити, підкреслити ці норми, які він пропонує.

У даному випадку йдеться про те, що він вимагає, щоб це було визнано судом, щоб людина не прибула і порушила, а ми залишаємо це право за органами виконавчої влади, зокрема за Міністерством внутрішніх справ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 17 поправка ставиться на голосування.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це неправильна інформація.

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. ... правильно.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Неправильна, там не так написано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви, демократи, між собою розберіться.

11:17:42

За-21

Не підтримана ваша поправка.

Так, Гнаткевич, 18 поправка – не наполягає. Так. Кармазін, що ваше ще не враховане? Ніби вже ...

11:18:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Адам Іванович, ну, по-перше, по-перше прозвучала неправда, я хотів би відреагувати, по поправці 17. Подивіться сторінку 10. Там написано, якщо причини неприбуття на місце навчання або роботи не визнані поважними органом, уповноваженим приймати рішення про видворення, ніяк не про суд. Тому я просив би не спотворювати той текст, який я надаю, поправок. Це по-перше. Тим більше такої поважної людини як Гнаткевич.

Що стосується 29 поправки, яка є відхилена. Абзац другий частини першої статті 332 пропоную викласти в такій редакції: “...карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією транспортних або інших засобів вчинення злочину, а також з конфіскацією майна”, збільшивши мінімальну санкцію з 3 до 5 років і вилучивши слова “або без такої”, оскільки держава повинна хоча б частково компенсувати свої витрати на виявлення та припинення цього злочину. А мова йде про ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

11:19:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я завершую. Мова йде про внесення змін до статті 332 Кримінального кодексу України – незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

Ті, хто переправляють, мають чітко знати, що вони позбавляться і транспортного засобу і інших предметів, які допомагають чинити злочин. І це буде профілактична роль, яка буде направлена на боротьбу з таким незаконним переправленням людей. Вважаю, що таке жорсткіше підвищення відповідальності абсолютно є нагальним для сучасної …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. Комітет підтримав пропозицію, що така міра покарання була б надто жорсткою. До речі, це не тільки наша позиція, а і Юридичного управління.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 29 поправка ставиться на голосування. Прошу визначатись.

11:20:24

За-33

Не підтримана.

Всі решта поправок враховані або враховані частково. Таким чином, ми маємо підстави ставити на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому як закон законопроект за номером 2232, про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції. Прошу голосувати.

11:21:04

За-289

Закон прийнято.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до статті 121 Кодексу законів про працю України (щодо гарантій і компенсацій при службових відрядженнях) (реєстраційний номер 7183). Заступник голови Комітету з питань соціальної політики і праці Ярослав Михайлович Сухий.

11:21:33

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, з метою підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення змін до статті 121 Кодексу законів про працю (№ 7183) комітетом була створена робоча група, котру очолив голова підкомітету Володимир Марущенко. Він мав і доповідати порівняльну таблицю, на жаль, він захворів. Даною робочою групою було опрацьовано і внесено до зазначеного проекту пропозиції народних депутатів України. Всього було внесено 6 пропозицій. З них більшість враховано, відхилено дві.

Головне. Прийнята в першому читанні редакція проекту Закону України була доповнена положенням, її вніс голова підкомітету Володимир Марущенко щодо збереження за працівниками, які направлені у службові відрядження, середнього заробітку протягом всіх робочих днів у відрядженні за графіком, встановленим за місцем постійної роботи.

Комітет пропонує даний проект закону прийняти в другому читанні і в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка думка комітету з приводу висновку Головного юридичного управління, яке вважає, що цей закон суперечить 22 статті Конституції? А 22 стаття Конституції гласить, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

СУХИЙ Я.М. Справа в тому, що це зауваження було внесено до редакції першого читання. Я не випадково зразу і сказав про те, що головою підкомітету Володимиром Марущенком була внесена поправка, вона є тут в порівняльній таблиці. Де мова йде про збереження за працівниками, які направлені в службові відрядження, середнього заробітку протягом всіх робочих днів у відрядженні за графіком, встановленим за місцем постійного, постійної роботи.

Тому комітет прийняв рішення рекомендувати прийняти закон в другому читанні і в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Павловський, ваша поправка врахована частково. Перша, будь ласка.

11:23:54

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні народні депутати! Все ж таки з трактовки закону, цієї статті, не випливає однозначного формулювання, що всі відрядження будуть оплачені працівнику. Залишається питання виплати за день від’їзду і приїзду. Якщо, наприклад, ви виїжджаєте в неділю, а це не робочий день, то виходить так, що вам день від’їзду в неділю не оплачується.

Таким чином ми погіршуємо соціальне становище працівника, я рахую, цим. Тому, я наполягаю, врахувати мою поправку, де чітко записано: включно з днями від’їзду і приїзду у відрядження найманого працівника. Прошу підтримати мою поправку повністю. Дякую за увагу.

СУХИЙ Я.М. Шановні колеги. Ну, на комітеті ця тема обговорювалася дуже довго. І ми ж ніби дійшли до спільної точки зору. Якщо людина виїжджає в неділю, то якби ця людина в недію працювала на заводі, хіба б за неділю вона б отримала заробітну плату, якщо вона працює згідно графіку по робочому тижню. Ну так… І тому, і в законі сказано…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю першу поправку на голосування. Прошу визначатись. (Шум у залі)

11:25:19

За-115

Не підтримано.

Хто ще наполягає? А ваша є поправка, Кармазін? Врахована частково 3. Будь ласка, мікрофон. Чи 6, яка?

11:25:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Моя поправка 6, шановний Адам Іванович. Вона говорить про набрання чинності закону, я пропоную ввести його з 1 січня 2012 року, а не так як зараз, з моменту опублікування, це по-перше.

І по-друге, колега Сухий, надзвичайно досвідчений, досвідчений парламентар, і він добре розуміє, очевидно, що така редакція, яка зараз є, цієї статті, вона насправді дійсно звужує права, передбачені людям. Через те, що, якщо він виїжджає в неділю, пане Ярославе, то він витрачає свій день. І в неділю на підприємстві, який ви привели приклад, йому б заплатили подвійну заробітну плату, а ми йому навіть середньої за це не заплатимо, якщо цього немає в графіку. Через це, ця добавка про графік не є доброю. Доброю є поправка Павловського, яку, на жаль, відхилили. То, можливо, давайте ми разом врахуємо поправку Павловського, і тоді всі питання взагалі знімуться. (Шум у залі)

СУХИЙ Я.М. Шановні колеги. Давайте не будемо плутати зарплату і добові, які отримає людина, котра від’їжджає у відрядження: і за суботу, і за неділю, і за святкові, і за всілякі дні вона отримує добові у такому розмірі, які передбачені діючим законодавством.

Стосовно 6 поправки, на якій наполягає шановний колега Юрій Карамзін, то цим же самим Головним юридичним управлінням, висновками Міністерства фінансів України і Комітету з питань бюджету зазначено, що реалізація даного законопроекту не призводить до збільшення видатків або втрат доходів бюджету. Тому ми прийшли до висновку, що закон може набрати чинності з дня його опублікування.

Прошу шосту поправку ставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 6-та ставиться на голосування.