ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ДРУГЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

14 січня 2011 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему «Рада».

10:02:32

Зареєструвалися в сесійній залі картками 426 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, сьогодні день народження наших колег: Кожари Леоніда Олександровича, Потапова Василя Івановича і Чуднова Василя Михайловича. (Оплески) Давайте привітаємо їх і побажаємо міцного здоров’я і вражаючих успіхів в роботі.

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 13 січня 2011 року. Розглянуто 28 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 10 законів та 6 постанов, 4 законопроекти прийнято за основу, один законопроект повернуто на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, 5 законопроектів повернуто до комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання, один законопроект відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України один закон прийнято в цілому з урахуванням пропозицій Президента України, один закон відхилено.

Шановні народні депутати, перед початком нашої практичної роботи, дозвольте всіх вас ще раз привітати з Новим роком, всіх людей в Україні. І побажати нам бути, бути завжди і скрізь при гарному здоров’ї.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України, у п’ятницю з 10 до 11 години проводиться «година запитань до Уряду». Представники депутатських фракцій внесли пропозиції під час «години запитань до Уряду» отримати відповіді на запитання від Міністра внутрішніх справ України Анатолія Володимировича Могильова. Депутатські фракції Партії регіонів, «Блоку Юлії Тимошенко – «Батьківщина», керуючись частиною шостою статті 229 Регламенту Верховної Ради України, заздалегідь письмово повідомили Кабінет Міністрів про запитання, на які вони бажають отримати відповіді від Кабінету Міністрів України в особі міністра внутрішніх справ України.

Шановні колеги, відповідно до Регламенту відповіді на письмові запитання до 30 хвилин, потім 30 хвилин буде можливість у народних депутатів України безпосередньо спілкуватися у формі запитань з міністром внутрішніх справ.

Я запрошую до трибуни міністра внутрішніх справ України Анатолія Володимировича Могильова. Будь ласка.

Поки міністр підходить до трибуни, Сергій Сас, будь ласка, мікрофон.

10:05:47

САС С.В.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Відповідно до Закону про Кабінет Міністрів, де теж визначається, в який спосіб проводиться «година запитань до Уряду», зазначено, що на «годині запитань» повинен бути присутній весь уряд у повному складі, за виключенням тих членів Кабінету Міністрів, які знаходять у відрядженні, з поважних причин відсутні.

Ми хронічно не отримуємо, не дотримуємося вимог як Закону про Кабінет Міністрів , так і Регламенту. Тому… сьогодні вже ситуація та сама.

Тому, Володимире Михайловичу, я вимагаю про те, щоб ця норма Регламенту і Закону про Кабінет Міністрів у майбутньому чітко дотримана.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую вам за зауваження і пропозицію. Приймається повністю. До Кабінету Міністрів відповідно до вимог Регламенту і Закону про Кабінет Міністрів направляється відповідний лист. Я переконаний, що ми це врахуємо на наступний тиждень, коли буде «година запитань до Уряду». Бажано це було б, шановний колего, зробити раніше, нагадати. Але я приймаю повністю ваше зауваження.

Анатолій Володимирович, будь ласка, давайте одне запитання від Партії регіонів, одне – від "БЮТ - "Батьківщина". Так протягом 30 хвилин.

МОГИЛЬОВ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати… (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас, шановні колеги, виступає Міністр внутрішніх справ України. Хто хотів письмово сформулювати свої запитання, він це зробив, і ми їх направили до Кабінету Міністрів.

Будь ласка.

МОГИЛЬОВ А.В. Шановні народні депутати, до МВС поступили письмові запроси від фракції БЮТ і з фракції Партії регіонів. Тому на ці запитання я відповім у письмовому виді, а на інші запитання я буду відповідати вже усно, коли будуть мене питати.

Ітак, перше запитання. «Шевченківський райсуд Києва прийняв рішення про арешт трьох активістів акції протесту, які пройшли на Майдані проти Податкового кодексу. Учасникам протестів висунуті звинувачення за статтею «Умисне знищення або пошкодження чужого майна», що завдало шкоду у великих розмірах. Зокрема, затриманим закидають пошкодження гранітного покриття Майдану Незалежності. Чи не є безглуздям такі дії правоохоронних органів після того, як із мітингувальниками спілкувалися Президент України та Прем`єр-міністр, які погодилися із їх вимогами, про що свідчать їх подальші публічні заяви і дії? Ви ж не будете заперечувати, що законодавство тоді є дієвим, коли воно є справедливим?». Я привів оригінал того питання, яке нам задали.

Відповідь на це запитання. Невід’ємним правом громадян України є право збиратися мирно без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації. Про проведення таких заходів своєчасно сповіщаються органи державної влади і органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлювати тільки суд в окремих випадках. Це норма закріплена в Конституції України (стаття 39).

Учасникам громадських акцій дозволяється висловлювати свій протест та робити все – я ще раз підчеркиваю – робити все, крім того, що заборонено законом.

Дозволяю собі нагадати, що до заборонених діянь, які предусматріваються Кримінальним кодексом та Адміністративним кодексом відносяться: вбивства, зґвалтування, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, тілесних ушкоджень, пошкодження майна, вчинення хуліганських дій, у тому числі дрібних, блокування вулиць, блокування органів державної влади і тому подібне.

Правоохоронні органи зобов`язані принципово реагувати на будь-яке правопорушення з боку громадян, незважаючи на політичні або інші переконання. Закон один для всіх! І це гасло, під яким проходили у нас багато акцій. Це гасло в державі з минулого року в державі виконується і буде виконуватися.

Згідно із законодавством України (Постанова Кабінет Міністрів №2028 від 1998 року та №753 від 20008 року) відповідальність за можливі порушення громадського порядку та відшкодування матеріальних збитків у разі нанесення матеріальної шкоди покладається і на організаторів всіх заходів.

Під час проведення акції на майдані Незалежності міліція здійснювала заходи відповідно до своїх функціональних обов`язків щодо підтримання правопорядку. Міліція має досвід і має вже можливості фіксувати всі порушення правопорядку, які допускають учасники масових заходів. Незважаючи на постійну профілактичну і роз`яснювальну роботу серед організаторів та учасників акції про дотримання законності громадянами 22 листопада 2010 року було перекрито рух автотранспорту в центральній часті Києва. Це є кримінальний злочин. За цим фактом 23 листопада минулого року порушено кримінальну справу за ознаками злочину «групове порушення громадського порядку» (стаття 293 Кримінального кодексу України). лица… особи, які вчинили цей злочин відомі і счас відносно них проводиться слідство.

Слід нагадати, що організаторами зазначеної акції виступили 4 громадські організації, керівники яких згідно з діючим в Україні законодавством теж несуть, повинні нести відповідальність за такі дії. Попри відсутності повідомлень ініціаторів акції інформації про встановлення наметів, у гранітне покриття Майдану Незалежності вбили більше сотні металевих кілків, дослівно – 132. Будь-якому свідомому громадянину зрозуміло, що це тоже злочин, це пошкодження чужого майна. Тобто організатори не вжили достатніх заходів щодо припинення правопорушень, а сприяли їх первичному скоєнню під час проведення акції. До цього додам, що умисне пошкодження майна за висновками незалежних експертів, сума його 230 тисяч гривень збитку. За цим фактом 3 грудня порушено кримінальну справу за умишлене пошкодження майна. Слідству відомі безпосередні виконавці, це раніше неодноразово судимі громадяни. Один громадянин тричі судимий – чотири роки лишения свободи відбув за гратами. Громадянин – двічі судимий, три з половиною роки був за гратами. І ще один громадянин, який привлекається по цій справі, вісім років провів за гратами. Одна з зазначених осіб затримана і находиться під вартою, їй пред’явлено обвинувачення, двоє інших перебувають в розшуку.

25 грудня минулого року вищесказані кримінальні справи об’єднані в одне впровадження, слідство по ним триває і ця справа направлена до суду.

Крім того, під час блокування вулиці Хрещатик пошкоджено два автомобілі, які належать юридичним і фізичним особам. По цим… по цій справі за пошкодження автомобілів порушена кримінальна справа, слідство по ній закінчено і справа направлена до суду в Шевченківський районний суд Києва. Інші деталі цих справ я розголошувати не маю права.

Друге запитання. «Залізничним судом міста Сімферополя ухвалено вирок дванадцяти співробітникам лінійного відділу міліції на залізничному вокзалі. Прокуратура довела, а судом підтверджена вина вже колишніх правоохоронців у зловживанні службовим становищем і перевищенням повноважень, а шести екс-міліціонерам – ще й одержання хабарів. За ці злочини дев’яти перевертням призначено покарання у вигляді обмеження свободи, трьом – позбавлення волі, але вони звільнені від його відбування з випробувальним терміном. Зважаючи на непоодинокі факти вчинення злочинів працівниками органів внутрішніх справ чи розроблені міністерством комплекс заходів або навіть програми щодо подолання корупції у ваших рядах, очищення їх від випадкових людей та попередження подобних випадків?». Це таке питання.

Відповідаю. Протиправні прояви, за якими 17 колишніх працівників лінійного відділу на станції Сімферополь притягалися до кримінальної відповідальності, були вчинені протягом шостого-восьмого років та виявлені у березні восьмого року нашою службою внутрішньої безпеки. Саме цими матеріалами Кримською транспортною прокуратурою було порушено цю кримінальну справу. Усі ці працівники звільнені з органів внутрішніх справ за дискредитацію. Ряд керівників притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

За вироком Залізничного районного суду міста Сімферополь шість колишніх працівників засуджено до реальних строків позбавлення волі, відносно ще восьми вироки винесені з іспитуємим строком, серед них п’ять засуджено за хабарництво. Відносно трьох працівників прокуратурою закрито справу у зв’язку з відсутністю в їх діяннях складу злочину.

Протягом минулого року питання дисципліни законності серед працівників органів внутрішніх справ розглядалася на трьох засіданнях колегії МВС. За їх ітогами визначено додаткові заходи, спрямовані на неухильне забезпечення працівниками МВС конституційних прав і свобод людини, громадян, поваги та честі, гідності кожної особи. Особлива увага приділяється підвищенню відповідальності керівників підрозділів за діями підлеглих.

26 березня минулого року мною був виданий наказ про ужиття найсуворіших заходів дисциплінарного впливу для тих працівників, які порушують законність, права та свободи громадян. Вжити заходів далі певні результати. Так, протягом десятого року кількість надзвичайних подій, пов’язаних з особовим складом у підрозділах внутрішніх справ, зменшилася на 15 відсотків. Майже на стільки ж, на 15 відсотків, зменшилася кількість кримінальних справ, порушених відносно співробітниками міліції.

Проте, і такий стан справ нас не задовольняє. Саме тому ми розпочали реформування МВС. Його метою бачимо оптимізацію управлінських апаратів, запровадження нових підходів до оцінки діяльності, покращання матеріально-фінансового та соціального забезпечення міліціонерів. Кінцевим результатом ми маємо, має стати підвищення мотивації працівників міліції, стимулювання їх до чесного і самовідданого ставлення до служби.

Тепер щодо подолання корупції. Нами розроблено проект програми антикорупційних заходів в системі МВС на 2011-2015 роки, які обговорені на грудневому засіданні колегії МВС, цей проект з врахуванням зауважень буде схвалено. Сподіваємося, що заходи програми у комплексі з іншими напрямками роботи будуть сприяти подоланню корупцію в системі МВС та її очищенню.

Також ми вважаємо за необхідне в рамках боротьби з корупційними проявами реформувати систему відомчої освіти. За нашою ініціативою Кабінетом Міністрів України видано розпорядження уряду про проведення експерименту по підготовці фахівців для Міністерства внутрішніх справ. Тепер наші фахівці будуть навчатися за схемою курсант-військовослужбовець-курсант. Цього року будуть замінені відповідні навчальні програми і в якості експерименту курсанти обов’язково проходять строкову службу у внутрішніх військах. Впевнений, що такі підходи до системи освіти дозволять нам зменшити кількість осіб, які потрапляють в міліцію випадково. І ми зможемо комплектувати особами, які мають стійку мотивацію до служби, значною мірою виключити в ній корупційну складову. Це підвищить рівень професіоналізму майбутніх офіцерів.

Третє запитання. «Широкого розголосу в суспільстві набуло резонансне вбивство в Одесі депутата обласної ради, керівника обласної організації Партії промисловців і підприємців Коробчинського. Чи можете розповісти про хід розслідування та перспективи розкриття цього злочину в межах збереження таємниці слідства?».

Відповідаю. 5 січня 2011 року в місті Одеса неустановленою особою з використанням вогнепальної зброї вчинено умисне вбивство підприємця Коробчинського Олександра Леонідовича. За даним фактом цього ж дня слідче управління ГУМВС в Одесі порушила кримінальну справу за ознаками злочину «умисне вбивство», частина перша статті 115 Кримінального кодексу України.

Встановлено, що потерпілий з 2003 року очолював Раду промислово-будівельної групи «Інтерстрой». Починаючи з 2007 року у Коробчинського постійно виникали конфліктні ситуації з партнерами по бізнесу і структурами, що пов’язані з веденням господарської діяльності. Так, у липні 2008 року Коробчинський під час наради в офісі бейсбольною бітою спричинив тілесні ушкодження голові правління Басали. Проти кримінального факту за цим фактом (з непонятних причин) не порушено… на протязі майже двох років. Тільки після зміни керівництва вже влітку цього року ми порушили справу по цьому факту.

Для розкриття вбивства Коробчинського створено слідчо-оперативну групу з працівників центрального і обласного апаратів МВС, які відпрацьовують ряд версій, насамперед пов’язаних з його комерційною діяльністю. Складений композиційний портрет ймовірного злочинця, визначено його прикмети. Хід розслідування цієї справи і розкриття її знаходиться на контролі у керівництва МВС.

Наступне питання. «На останній перед Новим роком на розширеній колегії ви наголосили, що пріоритетом реформування системи органів Внутрішніх справ повинно стати дотримання прав і свобод громадян. У зв’язку з цим проінформуйте, будь ласка, які заходи після цієї заяви вже вжито вами як міністром задля запобігання масовим порушенням прав людини під час їх затримання та утримання в відділах міліції. Чи організовані вами перевірки регіональних органів внутрішніх справ щодо дотримання вашими підлеглими прав і свобод громадян, затриманих? Чи могли б ви проінформувати про деякі перші результати, а можливо вже є певні позитивні зрушення в цих питаннях?».

Я хочу підкреслити, що на останній колегії я в присутності представників ЗМІ, заявив про те, що пріоритетом в роботі міліції являється охорона прав і свобод громадян. Сама блага ціль – розкриття любого злочину - не оправдує навіть саме маленьке порушення прав і свобод людини.

Хочу підкреслити, що діяльність міліції і забезпечення заходів законних прав і інтересів громадян, в тому числі затриманих, визнавалося пріоритетним не тільки на останній колегії, про яку тут в запитанні сказали, а ще на початку року. Саме з урахуванням цього, відбулися зміни в структурі органів Внутрішніх справ, переглядаються їх функції, оновлюється нормативно-правова база. Зокрема, на запобігання порушень прав людини, спрямований наказ МВС про дотримання змін до інструкцій про організацію діяльності чергової частини МВС. Цим наказом з 1 січня цього року передбачено обов’язкову видачу громадянам, які доставляються до органів Внутрішніх справ, пам’ятки, де викладені їхні права з посиланням на законодавство та норми міжнародного права. Визначено також алгоритм дії особи у разі порушення її конституційних прав. Кожен затриманий проінформований про можливість звернутися з проханням аж до Європейського Суду з прав людини у випадку незадоволення результатами звернення до державних інституційний.

Крім того, наказ затверджує вимоги щодо умов обладнання приміщень, кімнат для затриманих і доставлення до чергових частин. За 2010 рік кількість кімнат, приведених у відповідність до рекомендацій Європейського комітету проти тортур, збільшилась майже на половину: з 237 до 347. Водночас, із 56 мільйонів гривень, необхідних для приведення таких кімнат до європейських стандартів, а їх налічується понад 1,5 тисячі, виділено лише 976 тисяч гривень, тобто 1,7 відсотка від потреби. За ці, а також залучені нами кошти, проведені капітальні ремонти, встановлено відеонагляд, проведено каналізації і так далі. От, приклад встановлення відеонагляду, ви знаєте, що в місті Феодосія в минулому році завдяки іменно системі відеонагляду ми виявили порушення співробітників міліції, за які вони притягаються до кримінальної відповідальності.

Дещо кращий стан фінансування будівельно-ремонтних робіт в ІВС. На вказані цілі спрямовано 9,8 мільйонів гривень, проведено капітальні ремонти ряду установ в Кіровоградській, Харківській областях, реконструйовано такі заклади в Миколаївській, Херсонській областях, розпочато переобладнання службово-господарських приміщень в 4 спецустанов в Київській області.

Крім того, впродовж минулого року проведено поточні ремонти в переважній більшості ІТТ. 307-ми із 480-ти. Однак з причин недостатнього фінансування ремонтних робіт проблемними залишаються питання створення вентиляційної, водопостачальної і каналізаційної мереж, відокремлених санузлів, душевих, прогуляних двориків і таке інше.

З цієї причини минулого року нами призупинена діяльність 59 установ міліції та 22 кімнат для затриманих в чергових частинах. Фактично у всіх спецустановах міліції та в кімнатах для затриманих чергових частин установлені телефони довіри, через які є можливість повідомляти про порушення прав людини до територіальних управлінь внутрішніх справ.

Для запобігання незаконного впливу на осіб, що тримаються в органах внутрішніх справ, ми щомісячно проводимо цільові перевірки. Крім того, при поміщенні особи до спецустанов та кімнат для затриманих чергових частин лікарі територіальних закладів охорони здоров’я проводять їх медичний огляд на предмет виявлення захворювань і тілесних ушкоджень. Усі наявні факти ретельно аналізуються і при потребі проводяться службові перевірки.

Вжиті заходи дали змогу скоротити кількість надзвичайних подій, пов’язаних з особами, що утримують в спецустановах міліції. Так, число випадків смертей скоротилося з 30-ти до 25-ти за аналогічні роки.

Наступне питання. «Останнім часом в контексті орієнтації системи МВС на європейську модель розвитку постає питання перегляду підходів до оцінки роботи міліції. Притчею во язицях стали приховування заяв про злочини від обліку, орієнтування на справні статичні показники. Ви самі неодноразово звертали на це увагу у своїх виступах. Які вживаються заходи щодо зміни критеріїв оцінки роботи в міліції, які б мінімізували такі явища і зорієнтували б її на реальний захист прав громадян?».

Метою нинішніх змін в системі МВС справді є перебудова її за європейською моделлю. У високорозвитих странах рівень злочинності більший, відсоток розкриття злочинів намного нижчий, а захищеність і довіра громадян до правоохоронних органів вища, ніж в Україні в рази. Зокрема, В Німеччині показник розкриття злочинів в межах 50 відсотків, поліція за рівнем довіри посідає одне з перших місць.

Відомо, що на злочинність впливає декілька сотень чинників, в тому числі: економічні політичні, соціальні, ідеологічні тощо. До сфери впливу МВС умовно віднести, мабуть, трохи більше 10 відсотків цих чинників.

Чому зростання злочинів вважається результатом роботи діяльності органів внутрішніх справ? Сегодня це об’єктивний і соціально обумовлений процес. Це можна підтвердити зростанням кількості крадіжок.

Ви розумієте, що в минулі роки шановна Верховна Рада прийняла Закон про зменшення рівня, з якого наступає кримінальна відповідальність, число злочинів резко зросло і у нас получился всплеск зареєстрованих крадіжок, тому що понизили планку. В цьому році прийнятий Налоговий кодекс і прийнятий бюджет, цю планку подимає опять, там, вище вже ста гривень, і буде зменшення числа крадіжок. Тобто ці показники, на які робота міліції не влияет зовсім.

У нових критеріях оцінки діяльності української міліції, які зараз проваджуються, ми відмовились від оцінювання роботи за рівнем зростання злочинності або відсотком розкриття, цих цифр в даних міліції немає зовсім.

Стат.показників вони будуть порівнюватися з попередніми періодами минулого року адже це призводить до неритмічної роботи підрозділу, особливо наприкінці звітних періодів. Ми у себе в МВС проводили такий аналіз і у нас всі показники цифрові міліції і вони так піками мають: кінець квартала, конець півріччя, конець года и так далее.

Серед головних критеріїв оцінки діяльності органів внутрішніх справ ми вбачаємо, насамперед, забезпечення конституційних прав і свобод наших громадян. І на цій основі підвищення рівня довіри населення до органів внутрішніх справ. Такі зміни в системі оцінки роботи дозволяють відмовитися від хибної практики штучного регулювання показників та забезпечити стабільну, динамічну роботу. Визначити реальне навантаження на кожного працівника і на цій основі оптимізувати штатну чисельність органів і підрозділів. Підвищити об’єктивність аналізу та достовірність прогнозування розвитку кримінальності ситуації, вироблення адекватних заходів протидії злочинності.

При перегляді підходів до оцінки роботи міліції ми координуємо свої дії з іншими правоохоронними органами. На міжвідомчим наказом затверджено інструкцію про єдиний облік злочинів. Це один з етапів на шляху забезпечення належного реагування міліції на заяви громадян про злочини і події. Посилення прокурорського нагляду законності прийнятих рішень. Упорядкування державної стат.звітності. Указані підходи до оцінки діяльності міліції передбачається врахувати у процесі реформування кримінальної юстиції, ініційованої Президентом України в підготовці пропозицій щодо змін в законодавстві у взаємодії з громадськістю.

Наступне питання. «Окремі засоби масової інформації, цитуючи окремих політиків, поширюють інформацію про низьку якість роботи спецрозділів боротьби з організованою злочинністю. Як ви прокоментуєте такі заяви?».

Помилково оцінювати діяльність спецпідрозділу УБОЗ за кількістю викритих злочинів. Я вам приведу приклад минулого року, коли в Одеській області викрили так звану злочинну групу, керівником якої був матрос парому, який перевозив автомобілі. Ось хабарі, які він получав за перевіз автомобілів, там, декілька десятків людей і він як керівник цієї злочинної групи зробили таку групу, там було більше 20 осіб якоби, і більше там 30 випадків хабарів. Оце така злочинна група була.

Тому ми відмовилися від показників за кількістю викритих злочинів. На ці підрозділи УБОЗ покладають завдання з найбільш зухвалими і небезпечними злочинними проявами, як приклад приведу. Ось цю справу по вбивству в Одесі, про яку я казав, вже до цього, розкриттям її займається УБОЗ. Тому що там переплетені і кримінальні прояви, і економічна складова. І тому це такий симбіоз всіх цих проявів, я вважаю, що розслідувати должен именно УБОЗ і цю кримінальну справу, і оперативно-розшукову справу по цій справі веде именно УБОЗ.

Минулого року підрозділи УБОЗ викрили 288 організованих злочинних угрупувань. На лаву підсудних направлено 10 зухвалих банд і 13 злочинних організацій. Потерпілим відшкодовано більше 300 мільйонів збитку гривень, завданих злочинними преступными групами. Припинено протиправну діяльність 12 злодіїв в законі, з яких 8 видано за межі держави, 4 привлекаются до відповідальності в Україні.

Виконуючи завдання щодо протидії корупції, спецпідрозділи викрили 25 злочинних груп з корумпованими зв’язками, у сфері протидії розкраденню бюджетних коштів задокументовано 19 організованих груп. Так, в місті Києві викрито злочинну організацію з керівників комунальних і приватних підприємств, які під час реконструкції лінії скоростного трамваю, швидкісного трамваю привласнили майже 23 мільйони гривень бюджетних коштів.

Вжито заходів щодо посилення протидії відмиванню злочинних доходів, припинена діяльність 31 організованої групи, задокументовано майже 60 фактів утворення конвертаційних центрів. В Дніпропетровській області викрито злочинну групу в складі семи осіб, які за підробленими документами заволоділи акціями ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” вартістю 8 з половиною мільйонів гривень. У вересні минулого року у Дніпропетровській та Миколаївській областях порушено кримінальну справу і накладено арешт на 10 мільйонів гривень, перерахованих із Сполучених Штатів Америки та незаконно акумульованих на рахунках ряду українських банків, затримано декілька осіб. Це приклад того, як діє закон про запобігання і протидію легалізації відмивання доходів, одержаних злочинним путем.

На мій погляд, це досить вагому аргументи, щоб доводити якість роботи цієї служби та необхідність її існування.

Наступне запитання. «Які, на ваш погляд, роль та місце слідчого апарату в системі органів внутрішніх справ України, яким має бути досудове слідство після реформування кримінально-процесуального законодавства?».

Деяка залежність слідчого апарату органів внутрішніх справ від керівників ........... органів не завжди сприяє ефективній роботі протидії злочинності. Окремі керівники, як це не жаль, використовують можливість впливу на слідчих заради досягнення визначних показників. Це іноді приводить до фальсифікації матеріалів.

На нашу думку, для усунення такої практики необхідно запровадження нової системи підпорядкування слідчих органів внутрішніх справ, можливо, шляхом створення слідчого комітету при МВС. Ця тема прорабатывается сейчас в рамках тої стратегії, яка розробляється у державі по реформуванню цілком всієї кримінально-уголовної юстиції. Слідчі підрозділи на місцях таким чином вийдуть із підпорядкування начальників міських органів, які фактично очолюють органи дізнання. Управління слідчими підрозділами повинно здійснюватися по вертикалі: слідчий комітет, слідчі управління слідчого комітету при МВС, слідчі відділи при горрайорганах. Це дозволить нам зберегти існуючий потенціал слідчих підрозділів і водночас усунути передумови втручання органу дізнання у процесуальну діяльність слідчих.

Безумовно, реформування слідчих підрозділів повинно здійснюватися разом з реформуванням кримінально-процесуального законодавства у рамках тої концепції, яку розробляють зараз по реформуванню кримінальної юстиції, ми маємо досить складний шлях згідно з діючим законодавством по збору матеріалів по кримінальним справам. Цей етап… дуже багато етапів. Оперработник збирає одні матеріали, потім слідчий ці матеріали превращає у кримінальну справу, потом її вивчає прокурор і тільки потім вона доходить до суду. Мабуть, потрібно в умовах теперішнього часу цю систему спрощувати. Ми повинні забезпечити змагальність сторін, використовуючи ключовим інструментом захисту законних прав та свобод громадян повинно забезпечуватися таке право у ході судового розгляду.

Потребує урегулювання процедура досудового слідства. Адже, я сказав, вона багатоепізодна і громіздка. Мабуть, відповідно нам доцільно зробити, запровадити спрощену систему розслідування злочинів невеликої та середньої тяжкості. Це дасть можливість скоротити термін розслідування справ та прискорить їх розгляд у суді. Як правило, всі обставини вчинення таких злочинів є очевидними і для їх розкриття не потрібно проводити широкий комплекс обов’язкових процесуальних дій. Приведу як приклад. Буває так, що ущерб по справі составляє там декілька сотень гривень, а розслідування його вимагає з бюджету декілька тисяч гривень.

Процесуальний статус слідчого має бути підвищено. На мою думку, якщо слідчий звертається до суду з будь-яким клопотанням, то закономірно, що його по суті повинен розглядати суд. Звичайно, що думка прокурора повинна бути врахована.

Актуальні також питання надання слідчим спеціального статусу, визнання особливого прядку їх призначення, тощо. Для цього бажано прийняття Закону України про статус слідчого. Усе це сприятиме ефективності забезпеченнюя прав та свобод учасників кримінального судочинства. Сподіваємося, що висунуті мною пропозиції будуть враховані при реалізації концепції реформування органів кримінальної юстиції.

Четверте, наступне запитання. «Яким чином міліція протидіє зловживанням в сфері земельних відносин? Що у законодавчому плані зумовлює порушення та що треба розробити для наведення порядку захисту прав громадян у цій сфері?».

На виконання доручення Президента України міністерством реалізовано комплекс заходів щодо попередження зловживань в сфері земельного законодавства. Протидії в цій сфері ми маємо певні результати. (Я буду скорочуватись, бо в мене остається мало, обмаль часу). Найбільш привабливими для злочинців є землі цінні: це землі Києва, землі Криму. Зокрема, це злочини, пов’язані з ……. землі цієї категорії минулого року заарештовано та вже направлено до суду кримінальні справи відносно начальника Управління екологічної інспекції Південно-Кримського регіону, алуштинського міського голови, голови Лівадійської селищної ради, зам.головного архітектора Ялти. А загалом по Криму викрито 152 злочини, вчинених стосовно майже 3 тисяч гектарів землі Южного берега, якими до кримінальної відповідальності притягається майже 70 посадовців.

У цілому за виявленими у минулому році злочинами предметом протиправних посягань є понад 550 гектарів оздоровчого рекреаційного, природоохоронного, історико-культурного призначення… злочинів. Так, розслідується кримінальна справа відносно начальника Управління Держкомзему Івано-Франківської області, який за фактом незаконного виведення 350 гектарів землі із земель лісового фонду в межах гірськолижного курорту «Буковель». Збитки держави понад 60 мільйонів гривень.

Аналогічно в місті Києві. Прибережна смуга річки Дніпро, площа біля 1 гектара, ущерб – 3,5 мільйона гривень. Тобто ми вважаємо, що на цьому напрямку боротьби за зловживаннями у земельній сфері досягнуті певні результати.

Наступне питання. «У минулому році було багато нарікань на роботу підрозділів Державної автомобільної інспекції. А останнім часом поширюються чутки про взагалі драконівські методи роботи державних інспекторів відносно порушників у майбутньому. До цього в роботі вказаних підрозділів, що нам очікувати у поточному році, як вплине на діяльність Державтоінспекції реформування у системі МВС?».

Всім нам відомий високий рівень смертності і травматизму на автошляхах. Основна мета нашої спільної діяльності – і всі це, я думаю, розуміють – захист, збереження життя … Можна продовжити?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

МОГИЛЬОВ А.В. … захист, збереження життя та здоров’я громадян, безпека дорожнього руху. У цих намірах ми завжди відкриті.

Департаментом ДАІ у минулому році було ініційовано збір пропозицій, я ще раз подчеркую, пропозицій від всіх громадян України до проекту нових Правил дорожнього руху. Ми розуміємо, що існуючі мають певні недоліки, вследсвие чего мы имеем отдельные, так сказать, негативные явления на дорогах.

Департамент…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

Анатолій Володимирович, ви це питання завершіть, а потім вже перейдем на запитання від депутатів.

МОГИЛЬОВ А.В. Це було останнє питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, міністр внутрішніх справ дав розлогі відповіді на письмові запитання. Прошу народних депутатів тепер записатися на запитання усного характеру. Провадиться запис. Прошу прізвища вивести народних депутатів на інформаційне табло.

Валерій Бевз, фракція комуністів, будь ласка. У вас тоді, може, 2 хвилини, чи комусь ….

10:38:37

БЕВЗ В.А.

Уважаемые коллеги, я хотел бы первый вопрос задать не министру, а нам всем. Вобщем-то следственное подразделение МВС Украины возбуждают каждый год более 300 тысяч уголовных дел, если я не ошибаюсь, а те, которые с эпизодами, то около полумиллиона, так, Анатолий Владимирович. Так от у меня вопрос к нам всем, сколько времени надо стоять министру на трибуне, чтобы ответить на каждое конкретное дело по каждому конкретному уголовному делу и по каждому эпизоду. Я к тому, что право Верховной Рады и право народных депутатов приглашать сюда министров и прокуроров есть безусловное, но во всяком случае каждый должен заниматься своим делом. А теперь вопрос. Уважаемый Анатолий Владимирович, успокойте личный состав, потому что слишком много обращений ко мне как к народному депутату и в комитет профильный. Два вопроса: первый – это сокращение личного состава, каковы перспективы …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість, там 2 хвилини, ще 1 хвилину, будь ласка, для формулювання запитань.

10:39:54

БЕВЗ В.А.

Да, и второй вопрос – это система пенсионного обеспечения личного состава. Три вопроса: возраст, выслуга и выходное пособие, это то, с чем каждый день к нам обращаются люди. Пожалуйста, ответьте.

МОГИЛЬОВ А.В. Спасибо за вопрос. Это, действительно, очень больные темы, которые сейчас волнуют личсоставы. Я проводил совещание такое в центральном аппарате и с начальниками УВД, и разъясняли это всему личному составу. Сокращение в системе МВД будет проходить поэтапно, мы не можем себе позволить большое число людей моментально вывести из системы. Поэтому никто при сокращении или при сокращении численности нашего личсостава, мы сокращаем прием, а те люди, которые подходят к пенсионному возрасту, будут увольняться. Возраст ухода на пенсию для работников милиции сокращаться не будет. Единственное, что будет изменяться, будет у нас, я считаю, это необходимо делать, у нас очень много в милиции лиц, которые имеют льготную выслугу. Я считаю, что это необоснованно завышено, это находит понимание и у работников милиции.

Я объясняю, в системе МВД очень много категорий, в которые в силу разных причин в разные годы вводили льготную выслугу лет, то есть год за полтора, год службы считали за полтора. Сюда включили все оперативные подразделения, участковых инспекторов милиции, спецподразделения «Беркута», «Сокола», УБОП и в итоге практически все подразделения получились имеющими такую льготную выслугу.

Я… мы обсуждали этот вопрос на коллегии и обсудили его с руководителями областей. Это понимают все, что выслуга лет должна быть только у спецподразделений и… подразделений, ведущих какую-то деятельность разведывательную и тех, кто работает с взрывоопасными или радиационными материалами. Вот эти категории лиц они прописаны, они остаются и остается часть льготного у конвойных подразделений и у тех, кто работает в ВВС, потому что прослуживший 20 лет в ВВСе он практически треть своей жизни проводит за… в застенках, скажем так. За гратами, выражаясь украинскою мовою. Поэтому эта категория лиц будет сокращена, но это… при этом мы намечаем повышение денежного содержания остающихся работников. И постепенно уровень денежного содержания будет повышаться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

МОГИЛЬОВ А.В. Дайте доскажу. В текущем году мы сократили прием в наши вузы, потому что я считаю, что в системе МВД очень накладно иметь 16 высших учебных заведений, которые выпускают специалистов… ну не совсем соответствующего уровня. Заявлено о высшем юробразовании, на самом деле уровень этого образования не соответствует тому, что мы хотели бы иметь. Поэтому сокращение приема, постепенное увольнение на пенсию тех лиц, которые достигают пенсионного возраста, но при этом повышение денежного содержания тех, кто остается.

Мы должны понимать, что нормально работать и иметь мотивацию работать в милиции будет только тот человек, который будет иметь нормальную заработную плату.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сергій Шевчук, фракція «БЮТ-«Батьківщина».

10:43:20

ШЕВЧУК С.В.

Я передам слово голові підкомітету профільного Комітету правоохоронної діяльності Юрію Прокопчуку, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Прокопчук, мікрофон.

10:43:30

ПРОКОПЧУК Ю.В. Дякую. Шановний пане міністре! От ви сказали на рахунок того, що збільшились крадіжки, і це нібито пов`язано з пониженням норми там, яка є в грошовому виразі.

Ну ця норма прийнята уже не в цьому році, а в позаминулому. До речі, ініційована і підтримана всіми. Крадіжки збільшилися, тому що сьогодні у тому числі і урядом все зроблено для того, щоб народ знову повертався в 90-ті для того, щоб… він не може вижить, і цей уряд нічого не робить для того, щоб підняти, як-то кажуть, його состояние. А всі ті люди, які мали розслідувати, які позвільнялися, і тому зараз багато нерозслідуваних справ. Правильно колега Бевз задавав питання: сьогодні пішли кращі фахівці з ваших органів, до речі, які не розраховані, які… до сих пір, як-то кажуть, інфляція з’їдає повністю все. Чи ви з ними розрахуєтесь? Чи будете, замість того щоб приховані невиплати, які сьогодні збільшуються, і дана команда, дана вказівка не показувати ваші УБЕЗи, чи будуть повертать? Бо вже два…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Прошу уваги! Спокійно!

Будь ласка, Анатолій Володимирович.

МОГИЛЬОВ А.В. Я могу? Давайте я буду отвечать, товарищи. Позвольте, отвечу. Ну, вы очень эмоционально говорите, а я вам скажу так. На первоначальном этапе, когда развили бурную деятельность по поводу реформ и так далее, действительно, в МВД люди начали писать рапорта, уходя на пенсию. В настоящий момент большая часть этих людей возвращается обратно с рапортами: «Возьмите нас обратно». Объясняю, почему.

Ранний уход на пенсию для работника милиции невыгоден. Я это объяснял составу личному и вам объясню, почему. Потому что, хотим мы этого или нет, инфляция в стране около, там, 10 процентов каждый год. Правильно? Правильно. Довольно высокая пенсия – 5 тысяч. Уходит человек на пенсию - через год 10 процентов отнимаем, осталось 4 с половиной, через еще 2 года будет 4 тысячи и так далее. Поэтому, чем больше работник милиции работает, тем лучше: он получает постоянно… повышается его заработная плата.

Так я вам скажу так: у нас работники милиции вот сейчас возвращаются с рапортами и пишут их. Нет, так мне нравится подход, говорят: «Кто в этом виноват?» - и так далее. А то, куда загнали экономику, которая сейчас еле-еле подымается, еле-еле подымается, а доходной части никакой не было. А в прошлом году, заметьте, не в прошлом – позапрошлом уже году денежное содержание было еще хуже... Эмоционально рассказываете.

Я прошу прощения за эмоции…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу вас! Ми сьогодні працюємо останній день, завершуємо сесію.

Шановні колеги, або ми ставимо запитання і слухаємо відповідь, або давайте припинимо. Я прошу вас заспокоїтися.

В’ячеслав Олійник. Так, правильно назвав? В’ячеслав Олійник, фракція «БЮТ – «Батьківщина».

10:46:24

ОЛІЙНИК В.С.

Олійник Віктор Степанович, я прошу передати слово колезі Забзалюку Роману Омеляновичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Забзалюк, мікрофон, будь ласка.

10:46:38

ЗАБЗАЛЮК Р.О.

В мене два запитання зараз. Чому в умовах, коли навіть за відкритою статистикою в Україні в 2010 році був зафіксований сплеск злочинності, не впроваджуються організаційно-структурні заходи на збільшення штату працівників відділів карного розшуку, посилення їх матеріально-технічної діяльності в цілому? Ну, більш того, спостерігається саме відтік кадрів молодих саме з цієї ділянки роботи. Окрім того, катастрофічна ситуація з матеріально-технічним забезпеченням дільничних міліціонерів. В той же час ми спостерігаємо картину, коли зміцнюється кількісно і технічно, так звані, спеціальні підрозділи, які сьогодні, можна сміливо говорити, як каральна жандармерія та подивіться, при необхідності економія бюджету, які закупівлі сьогодні производятся розкішні. Ну, наприклад, бронежилети, декілька років поставляли по ціні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершить формулювання питання, будь ласка. Мікрофон, щоб завершили формулювання питання.

10:47:37

ЗАБЗАЛЮК Р.О.

По ціні тисяча 804 гривні, ті ж самі бронежилети уже в цьому році раптом стали по вартості шість тисяч 596, аналогічно… да, да, да, там по контрактам. Автомобілі «Ланос» по двійній ціні, чому такі закупівлі ведуться?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

МОГИЛЬОВ А.В. Я дякую вам за запитання. Ви не фахівець, мабуть, у цій справі. Бронежилети мають різну степень захисту, захисту. Так ось, я готов, я от всі ці матеріали, ці высказывания, направив їх усі в Генпрокуратуру для оцінки. И там дадут нормальную оценку все им этим действиям.

Теперь по «Ланосам», о которых вы говорите. Действительно, «Ланосы», ну, там где-то на восемь или десять тысяч дороже, чем в сети. Но эти «Ланосы» уже оборудованы системами светозвуковой… освещения, сигнализациями, радиостанциями и всем остальным и их цена на десять процентов ниже, чем аналогичные предлагаются. Это все «ля-ля» и слова, как я читаю Рахунокову палату Верховной Рады, где написано, что выделенные на «Евро» деньги, потрачены неправильно.

Докладываю: в текущем году на «Евро» деньги вообще не выделялись. А в прошлом году МВД получило 4 миллиона гривен, на котопрые купили автомобили Шкода «Октавиа» и "Фабиа", и провели несколько командировок, семинаров с фахивцями Польши и Германии про проведению «Евро». Все. А речь идет о каком-то нецелевом использовании.

Я за каждой позицией, которая происходит по закупке этих вещей, там присутствуют представители КРУ, БЭПа и так далее, и я за каждую позицию готов там отчитаться. А то пишут так: прибор "ТруКам". Подождите. Я понимаю, о чем вы говорите. Я отвечаю вам. Прибор "ТруКам", который стоит довольно большую сумму, это американский прибор, имеющий лазерную систему оповещения с распечаткой всего, и весь этот доказ в суд сразу. Так вот, какой-то товарищ в Интернете повесил бумажку, что этот прибор стоит, по его мнению, 15 тысяч гривен. Он взял … объективно. На почве этой публикации в Интернете сказали, подождите, вот 15 тысяч гривен стоит, а вы купили его за 5 тысяч долларов. Что это такое? Нарушение глубокое. Покажите мне того, кто прибор такого уровня купит по цене меньше. Единственный его поставщик есть только в Венгрии, в Европе. У него мы и покупали эти приборы. Этот прибор позволяет полностью с точки зрения наших законов фиксировать безперечни доказы виновности водителя. Все. Точка.

Посему по этим всем вопросам…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

МОГИЛЬОВ А.В. … в прокуратуру, они примут процессуальное решение. Точка. А это все инсинуации.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Попеску, фракція Партії регіонів.

10:50:18

ПОПЕСКУ І.В.

Прошу передати слово Олександру Миколайовичу Пеклушенку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Пеклушенко, мікрофон, Партія регіонів.

10:50:24

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

У меня вопрос к вам следующий. Первое. Как вы оцениваете за время вашей деятельности изменилась динамика криминогенной ситуации страны.

Второе. Наверняка у вас как у министра есть свое мнение по реформированию. Ваше отношение к муниципальной милиции, ваше отношение к институту шерифов.

Третий вопрос, который тоже волнует меня и моих коллег, и все избирателей. Сегодня очень много писем и заявлений по поводу воровства в кредитных союзах. Это преступление века. Могли бы вы лично взять под контроль все преступления, связанные с кредитным союзом и лично контролировать расследование этих резонансных преступлений.

МОГИЛЬОВ А.В. Спасибо за вопрос. Спасибо.

Я начну сверху. Я… у меня… неэтично, надо оценивать свою работу, однозначно.

То, что касается статистики общекриминальной. За прошлый год, я еще хочу подчеркнуть, что на этот рост и снижение преступности милиция влияет процентов на 10-15, остальное – это экономический спад-подъем, динамика в демографии, в социологии - это куча причин. Так вот, за прошлый год рост произошел всей преступности, о которой тут доблестно говорят товарищи, за счет одного вида преступления, за счет краж, и второй вид – это мошенничество, это акое вот незначимое, там, несколько всего лишь, там, тысяч на всю страну.

Кражи возникли только из-за того, что планку из 900 гривен понизили до 60 гривен, то есть от 60 и выше гривен уже уголовное дело, а раньше было от 900 и выше гривен уголовное дело. Вот и весь диапазон попал сюда. На будущий год планка повышается, число краж объективно упадет. Это то, что касается динамики.

Теперь то, что касается муниципальной милиции. В принципе я за нее, я считаю, что очень многие вопросы, которые решаются на уровне города, это участковый, инспектора и ППСники – это в принципе это лицо мера того или иного города. И он должен определять, сколько их нужно, потому что через пять лет, когда будут выбирать мера или главу этого района, как работает милиция, во многом зависит его рейтинг тоже, правильно? Поэтому мы считаем, что эти функции по охране общественного порядка вполне можно давать муниципальной милиции.

Теперь по поводу… Я тороплюсь, потому что времени мало, по кредитным союзам. Мы внесли предложение наверх, чтобы кредитные союзы вообще похоронили. Это вообще структура, которая крайне мало влияет в положительном смысле на экономику страны, а у нас дела, где тысячи людей, тысячи людей потерпевших, многотомные уголовные дела и возмещения ущерба так – под громадным вопросом. Вот такие финансовые структуры, которые не имеют никакой ответственности за что-то, по ним, по всей видимости, надо принимать какое-то процессуальное решение.

Я эту бумагу просто… я же не принимаю процессуальное решение, не процессуальное, а законодательное это надо принимать вам. Но такие инициативы мы внесем.

И я отвечу на ваш вопрос по поводу розыска…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

МОГИЛЬОВ А.В. В текущем году на маттехобеспечении органов подразделений внутренних дел по всем, и по розыску в том числе, мы потратили на 40 процентов финансов больше, чем в прошлом году, по численности, имеется в виду: закупка автомобилей, радиостанций, жилетов и всего остального. И в розыск в том числе, идут приоритетные направления, там очень много проблем есть. В условиях современного мира кончилось время, когда раскрывали кулаками, руками. Кончилось время. Все, всем подчиненным объяснил, нельзя никого не то что там пальцем трогать, никому даже прикасаться нельзя. Раскрывать можно только за счет техники, а вот технику нужно покупать и мы этим занимаемся, приобрели на 40 процентов больше именно единиц техники, я не о финансах говорю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Коваль, фракція "Наша Україна - Народна самооборона".

10:54:15

КОВАЛЬ В.С.

Шановний пане міністре, ви задекларували принцип роботи вашого міністерства як «закон один для всіх». Це можна вітати, можна сумніватися, я думаю, що громадяни України дуже сумніваються в тому, що цей принцип діє в нашій державі. Але дозвольте мені сформулювати своє питання. Рік тому назад, ми починали 2010 рік під голубими прапорами, де були заблоковані Маріїнський парк, знищений газон, де навпроти Кабінету Міністрів України били барабани, де перекривалася вулиця Грушевського і все це була діяльність, заходи Партії регіонів.

Чи вивчає зараз Міністерство внутрішніх справ України ті заходи Партії регіонів, ту шкоду, яку вони задіяли своїми заходами громадському та суспільному майну міста Києва? Чи плануєте ви порушувати кримінальні справи так, як ви порушували кримінальні справи проти підприємців, які були на Майдані? Дякую за відповідь.

МОГИЛЬОВ А.В. Я еще раз вам говорю: в период моей каденции министра я не помню, чтобы представители Партии регионов перекрывали улицы и дороги. Поэтому претензии по этому факту не ко мне, как минимум. Если материалы какие-то есть прошлых лет – их нет, материалов. Це питання до попередників.

Теперь то, что касается, что вы говорите о партийной принадлежности. Я вам беру дела по линии экономики. А теперь я вам говорю по линии экономики в текущем году, кто привлечен по политическим силам, (понимаем – своих трогаем, чужих не трогаем). Докладываю вам, в текущем году посадові особи різних політичних сил місцевих органів і так далі прошли, проходят по делам текущего года: представители БЮТ – 73, представители Партии регионов – 115, представители «НУ-НС» - 38. Я могу пофамильно, да, этих людей, если так сказать, это будет после решения судов. Это чтобы не было объяснений этим.

Теперь то, что… є і комуністи, не переживайте.

Так вот, послушайте меня дальше. По поводу Майдана, где вы говорите, там активистов привлекают и так далее. Еще раз говорю, люди все имеют, граждане, имеют право на мирные акции. Но при этом им запрещено нарушать нормы административного и уголовного законодательства. Так вот, то лицо, которое повредит машину, то лицо, которое перегородит транспортный путь, то лицо, которое громить будет какое-то имущество – за это будет отвечать. Милиция имеет полные возможности это все фиксировать не в день, когда мы там из толпы будем выхватывать, лица все эти будут и все будут к ответственности привлекаться. Я вам сказал, что к ответственности привлекаться будут и те, кто это организовует. Потому что тот, кто это организовует несет ответственность за то, чтобы его граждане не нарушали закон.

Я вам приведу пример не давняя акция. Посреди улицы поставлены были бочки, на которых было написано: «Власність народного депутата» - вроде трогать нельзя. Объяснили народу, что стучать в бочки – это мелкое хулиганство под стенами жилых домов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

МОГИЛЬОВ А.В. Давайте завтра положим гору «лайна» - выражаясь украинской мовой и поставим табличку, что «це продукт життєдіяльності і власність народного депутата». І нехай воно в Києві лежить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Єфим Звягільський передає право на запитання Ярославу Сухому, будь ласка.

10:57:59

СУХИЙ Я.М.

Шановний Анатолій Володимирович!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записка в мене є, так як і ви.

Я говорю: помовчи.

10:58:25

СУХИЙ Я.М. … затримання законодавства органами МВС…

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви скільки разів до мене підходили і не було людей присутніх і просили виступити. Чому піднімаєте цей шум?

Я прошу вас заспокоїтись, бо сьогодні Новий рік, заспокойтесь, будь ласка.

СУХИЙ Я.М. Володимире Михайловичу! Я з тими хто піднімає шум розберуся сам через хвилину.

Дотримання законодавства органами Міністерства внутрішніх справ передбачає і проблематику дотримання вимог соціальної політики, створення умов для безпечної і ефективної роботи ваших співробітників.

Якби ви як міністр оцінили житлово-побутові умови ваших співробітників? Ви щось сьогодні говорили про ремонтно-будівельні роботи офісів особливо патрульно-постової служби, слідчих, оперативників. Чи потрібна вам допомога Верховної Ради України в покращенні забезпечення житлом міліціонерів наших і оновлення матеріально-технічної бази?

І друге питання – Державтоіспекція. Я не думаю, що практика тотального очорнительства цього підрозділу сприяє росту авторитету і привабливості. А ті “посюсюкала”, які зараз тут регочуть, трясущимися руками яке сує двадцятку, а потім ходить соплі жує, розказує. То ви не забувайте, що біля Чорнобиля першими були пожежники і Державтоінспекція, яка здоров’ям і життям своїм розплатилася, коли евакуювали.

Чи плануєте ви поновити пости, стаціонарні пости? Це сприятиме...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перед відповіддю всіх прошу, шановні народні депутати, давайте будемо дотримуватися, ну, нормального формулювання питань і без різного роду намагань, якомога витонченіше щось сказати один проти одного. Я дуже ваш прошу, давайте.

Будь ласка, Анатолій Володимирович.

МОГИЛЬОВ А.В. Ну, по-перше, те, що стосується соціального захисту співробітників міліції. Він на сьогоднішній день, уви, жахливий. Тобто нам потрібні досить великі гроші для поліпшення соціальних умов наших співробітників. Це і житло, і социальная защита в плане нормальных пенсий, и бесплатные проезды и так далее. И я бы, если можно, просил бы поддержку при изменениях бюджета, мы это вносить будем, потому что бюджет... Абсолютно правильно, служебное жилье, которое дается сотруднику, и если он прослужил 20-25 лет, оно остается у него и он с ним нормально работает.

То, что касается ГАИ. При всех нареканиях в отношении этой службы, я вам скажу так: что ГАИ наиболее опасная служба в милиции, наибольшее число работников милиции страдает от преступников. Это первое.

Второе. Условия нахождения на улицах при движении интенсивного транспорта, представьте, какой там воздух, это здоровье тоже, увы, не позволяет. При всем том, что я считаю, что в большой мере, не в большей, а большой мере мы сами виноваты, что имеем таких работников ГАИ. Большинство водителей считает своим долгом попытаться сунуть гаишнику какую-то суму денег, чтобы его не привлекали к ответственности. Когда создадим в обществе нетерпимость к этому, это будет вполне нормальное явление.

Теперь то, что касается постов ГАИ. Глубоко убежден, что посты ГАИ необходимо возрождать, но не в таком большом количестве, но посты ГАИ необходимы на дорогах. Во-первых, это места, где могут остановиться водители-дальнобойщики, под охраной милиции могут стоять. Следующий этап. Эти посты необходимо, может быть это десяток, два десятка на всю страну, но они должны быть оборудованы соответствующими средствами современной фиксации.

Я вам приведу пример. В Киеве на посту («Биковень», по-моему, пост называется), там поставили систему, современную систему определения скоростного режима, определения по номерам автомобилей, которые есть. За месяц работы более 150 автомобилей, которые находились…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон.

МОГИЛЬОВ А.В. … 20 автомобилей, которые находились в розыске, а скоростной режим там составили более тысячи. Так там нужно ставить человек 20 работников милиции. Те 5, которые там стоят, не успевают фиксировать то, что выдает техника, которая снимает до этого времени. Поэтому вот по такому пути идти нужно, ставить посты, оборудованные по последнему слову техники. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Антоніна Болюра, фракція “БЮТ – “Батьківщина”, будь ласка, ваше питання.

11:02:26

БОЛЮРА А.В.

Прошу передати слово пану Яворівському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Олександрович Яворівський, мікрофон, будь ласка.

11:02:35

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний міністре, лісоруб Вася, відбиваючись від комарів сокирою, вирубав 2 гектари лісу. Ви зараз зрозумієте, до чого це я веду. Ви знаєте історію із видатною українською письменницею, лауреатом національної премії, Марія Матіос, яку сьогодні переслідує наша так звана українська міліція. Генпрокурор відмовився, що вони мають до цього відношення, значить це справа вашого відомства. Міліція не змила ще крові із своїх рук за вбивство Гонгадзе, але закрита фактично справа про вбивство журналіста Василя Клємєнтьєва, а ще Олена Білозерська, над якою вчинили міліціонери, власне кажучи, наругу. Що відбувається в країні? Може, будемо ставити просто міліціонера, скажімо, біля Марії Матіос і не давати, щоб вона взагалі писала? Тоді у вас менше буде роботи.

МОГИЛЬОВ А.В. Дякую за питання. Відповідаю вам по Марії Матіос, відносно якої, по мнению одного из народных депутатов, она оскорбительно высказалась. Он написал по этому поводу заявление в прокуратуру. Подождите. Это не ко мне вопрос. Написали заявление в прокуратуру. Прокуратура после этого направила к нам эту бумагу опросить эту гражданку, так сказать, известную поэтессу, как вы говорите. Бумага была направлена во Львов, где ее не было, потом пришла в Киев. Адрес, который указывали они, она там не живет. Пришел милиционер. спросил: здесь живет такая-то или нет? Написали ответ, что нет, и бумагу отправили опять в прокуратуру. Такі от переслідування. Это вы раздуваете мыльный пузырь из ничего.

Теперь то, что касается в отношении Билозир, так сказать, интересный, вообще оригинальный путь у вас. Смотрите, в феврале прошлого года на центральных улицах Киева вот здесь забрасывают магазин дымовыми шашками и лампочками с краской. Через какое-то время появляется на блоге журналистки Билорзир, как вы говорите, появляется картинка со всем этим делом. Закономерный вопрос, спросить ее, материалы, что она снимала и выяснить данный вопрос. Закономерно? Вполне. Не закономерно? Значит так, в соответствии с действующим Уголовно-процессуальным кодексом там нет отдельной графы «журналист», а там написано, что милиция обязана установить все лица, которые могут данный дать об этом. Это второй с нем эпизод.

Теперь эпизод последний по этому факту. 1 января в полвторого ночи забрасывают бутылку с зажигательной смесью в квартиру на первом этаже жилого дома, заметьте, жилого дома бутылку с зажигательной смесь. Это офис одной из партий, я не буду говорить какой, чтобы рекламу не делать. Поджигает эту вещь. Через два часа в интернете появляется видеозапись этого броска. Устанавливаем, это сообщение, съемка эта пришла с сайта гражданки Билозир. Закономерно у нее попросить фотографии, документы, потому что она снимала … (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон.

МОГИЛЬОВ А.В. Закономерно или нет? Закономерно. Теперь, когда изымают у нее информацию, я может быть, так сказать, в рамках …………. расскажет несколько иное. Я вам рассказываю, на сайтах, которые изъяли там у нее, изымаем – инструкция по изготовлению напалма. У нее на сайте на ее записях написано: как готовить напалм. Это мы к чему придем с такой демократией?

Теперь что касается Ивано-Франковска, где там раздувают, там политическая сила …………. или кого-то. Задерживают гражданина, у которого изымают автомат. Более сотни …Подождите, я не говорю, какая это политическая сила. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу уваги, шановні коллеги. (Шум у залі)

МОГИЛЬОВ А.В. Значит, сей гражданин сам поясняет, что автомат он купил, говорит у кого. Пункт первый.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу уваги!

МОГИЛЬОВ А.В. Второе. У него дома изымается еще револьвер с патронами, говорите о подкидывании. А второй, у которого изъяли пистолет, до этого судим в Харькове за кражу 8 автоматов из воинской части – к 6 шести годам лишения свободы. (Шум у залі) Там компания вся эта одинаковая. А вы говорите…Не я, для меня

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. (Шум у залі) В мікрофон, будь ласка.

МОГИЛЬОВ А.В. А я считаю так: недопустимо, чтобы в стране болтались люди с автоматами и пистолетами.

А теперь последнее, что хочу я сказать. Вот этих же людей, уже информация у нас есть, что на 22 число, когда акции протеста планируются, планируется кровопролитие в городе Киеве. Кровопролитие. Говорят о том, что мы готовы к тому, чтобы создать акцию, чтобы потом перед всем миром показать, что твориться в Украине. Я вот всех предупреждаю, мы все эти факты задокументируем, сил и средств для этого хватит, и потом каждый, кто это делал, будет отвечать перед законом. Докажем, что закон один для всех.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Андрій Павловський, фракція «БЮТ – «Батьківщина », будь ласка ваше запитання.

11:07:33

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, «Батьківщина».

Прошу передати слово депутату Олександру Стешенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стешенко, мікрофон увімкніть, будь ласка.

11:07:43

СТЕШЕНКО О.М.

Пане міністре, давайте спробуємо без пузирів і спокійно. Ви знаєте, я думаю, що ви не будете мені заперечувати, що без підтримки населення перемогти, ну принаймні скоротити, злочинність просто не можливо. Що ми на сьогодні маємо? Статистика, яка наводиться Євразійським інститутом свобод, рівень довіри серед адміністративних органів і Міністерства внутрішніх справ, сягає аж 4 відсотків.

Наступне. 4 листопада Європейський суд з прав людини по справі Самардак проти України, суд встановив порушення Україною статті 3 Європейської конвенції у зв’язку жорстоким та нелюдським поводженням працівників міліції. Відкриваю факти. За 5 січня 2011 року. І що я тут читаю, це ж, знаєте…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть формулювання питання, будь ласка.

СТЕШЕНКО О.М. Калінінская, Валерій Мороз, 48 років, інвалід першої групи. Працівники міліції забили до смерті.

Що з цим робити, як будем долати оцю прірву між людиною у погонах і населенням?

МОГИЛЬОВ А.В. Я вам дякую. Я не знаю, какую социологию брали вы, и где вы ее берете, так вот на начало этого года, социология, которую проводили: уровень доверия к милиции был около 3 процентов по стране, сейчас он дошел до 11 процентов. Я, так сказать, не хочу говорить, что это моя заслуга, отнюдь нет.

А теперь, что касается статьи, о которой сказали вы. Могильов не волшебник, Могильов за год не перевоспитает 300 тысяч состава личного, которого на протяжении многих лет заставляли делать показатели путями любыми. Я сказал, что раскрытие самого тяжкого преступления не оправдывает малейшее нарушение прав и свобод человека, малейшее, самое тяжкое: убийство и все остальное.

Теперь то, что касается, о чем говорите вы. По этому факту мы провели расследование, я настоял, этих двух работников арестовали, разогнали весь райотдел, всех там руководителей, которые там пытались так руководить своими людьми, принимали самые жесткие меры. Это уже в милиции становится правилом, все понимают, что за малейшее нарушение будет каждый отвечать. А другого пути нет у нас. И ДАИ в том числе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, завершено «година запитань до Уряду». Я дякую депутатам, які і письмово, і безпосередньо ставили запитання міністру внутрішніх справ, і те, що міністр внутрішніх справ, як мені видається, був відвертий з нами, і, можливо, це пояснюється емоційністю його виступу. Я думаю, що нам треба продовжувати такий діалог. (Оплески)

МОГИЛЬОВ А.В. Дякую всем присутствующим. Готовий спілкуватись у будь-який час.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати. У п’ятницю ми маємо відведений час відповідно до Регламенту для виголошення депутатських запитів.

Шановні колеги, давайте домовимся про нашу дальшу організацію роботи так, як ми узгодили цю позицію на Погоджувальній Раді. До 12 години ми працюємо в штатному режимі, розглядаючи ті питання, які визначені розглядом на сьогодні. О 12 годині перейдемо до розгляду питання, доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, і після того завершимо роботу сесії Верховної Ради України. Тому прохання нам не робити перерву о 12 годині, а десь в районі 13-13.10 ми завершимо нашу роботу. Нема заперечень? Ну, підійдемо до питання, тоді, Іван Григорович, розглянемо.

Шановні колеги, дозвольте виголосити депутатські запити:

Андрія Шкіля до Президента України щодо політичних переслідувань української письменниці Марії Матіос з боку Генеральної прокуратури України та Міністерства внутрішніх справ України.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

11:12:14

За-156

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати.

11:12:33

За-163

Запит не підтримано.

Шановні колеги, я думаю, що далі у нас буде запит, пропозиція направити його безпосередньо до Генеральної прокуратури. Я думаю, що в тексті та пропозиція там є. Ну, депутати у нас уже ж знають, як цей механізм треба реалізовувати. Тому я просив би всіх заспокоїтись.

Євгена Царькова до Президента України щодо співпраці державної структури - загальнонаціонального, та єдиного офіційного телеканалу України з комерційним проектом, який представляє не громадянин України та неприпустимості формування суспільної думки та моралі не резидентом України, а також фінансування таких проектів за бюджетні кошти.

Ставлю на голосування на голосування про підтримку запиту.

11:13:29

За-36

Запит не підтримано.

Олега Ляшка до Президента України щодо припинення порушень посадовими особами правоохоронних органів конституційних прав громадян України - учасників акцій протесту проти Податкового кодексу.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

11:13:59

За-59

Запит не підтримано.

Сергія Терьохіна до Президента України про прояви корупції з боку осіб-членів Кабінету Міністрів України, зокрема, щодо розміщення науково-практичного коментаря до Податкового кодексу України під редакцією Миколи Азарова за гроші.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

11:14:32

За-72

Запит не підтримано.

Лесі Оробець до Голови Верховної Ради України щодо фальсифікації засідання Комітету з питань науки і освіти народними депутатами Максимом Луцьким та Катериною Самойлик.

Олега Тищенка до Голови Верховної Ради України, Генерального прокурора України щодо відповідальності організаторів і виконавців нападу на народних депутатів України з нанесенням тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості у сесійній залі Верховної Ради України 16 грудня 2010 року.

Андрія Павловського до Прем'єр-міністра України щодо невиконання чинного законодавства про інформування громадян стосовно наявності у харчових продуктах генетично модифікованих організмів.

Арсенія Яценюка до Прем'єр-міністра України щодо причин неподання та прискорення внесення до Верховної Ради України проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2011 рік.

Василя Петьовки до Віце-прем'єр-міністра України - міністра інфраструктури України щодо передачі від локомотивного депо Мукачево Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", комплексу споруд стадіону.

Володимира Яворівського до Прем'єр-міністра України стосовно авантюрної пропозиції міністра освіти і науки, молоді та спорту України Дмитра Табачника скоротити державне замовлення при вступі до вищих навчальних закладів в порівнянні з 2010 роком на 42 відсотки, що є грубим порушенням Конституції України щодо права громадян безоплатно здобувати вищу освіту, окрім того, що нововведення призведе до комерціалізації вищої освіти.

Катерини Ващук до Прем'єр-міністра України про нагальну потребу вирішення невідкладних питань щодо будівництва та реконструкції дошкільних та шкільних закладів у Волинській області.

Євгена Царькова до Прем'єр-міністра України, Голови Служби безпеки України, міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо забезпечення всебічного розслідування правоохоронними органами злочину у місті Запоріжжя та покарання винних за підрив пам'ятника Йосипу Сталіну.

Катерини Самойлик до Прем'єр-міністра України щодо необхідності вжиття невідкладних заходів, направлених на ліквідацію підтоплення селища Нова Маячка Херсонської області.

Миколи Деркача до Прем'єр-міністра України щодо будівництва пологового будинку в місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області.

Миколи Деркача до Прем'єр-міністра України щодо вжиття заходів для ліквідації надзвичайної ситуації у районі Шамишиної балки у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області.

Миколи Томенка до Прем'єр-міністра України щодо неправомірного збільшення вартості платних послуг за навчання дітей у спортивних, музичних та художніх школах України.

Миколи Томенка до Прем'єр-міністра України стосовно законності листа міністра освіти і науки, молоді та спорту України Дмитра Табачника до керівників вищих навчальних закладів щодо зменшення обсягу прийому до вищих навчальних закладів за державним замовленням на 2011 рік.

Миколи Шершуна до Кабінету Міністрів України щодо фінансування Програми першочергового забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів Рівненської області, які користуються привозною та неякісною водою на 2010-2012 роки у зв'язку з катастрофічною ситуацією в області.

Оксани Білозір до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів для проведення невідкладних ремонтних робіт спального та учбового корпусів Криворізької загальноосвітньої школи-інтернату №4, що знаходяться в аварійному стані.

Олега Зарубінського до Прем'єр-міністра України щодо дієвого контролю за виконанням зобов'язань, наданих державі та трудовим колективам з боку власників приватизованих підприємств.

Олега Зарубінського до Прем'єр-міністра України щодо оперативного інформування громадян про зміни їх прав та обов'язків в умовах економічних новацій.

Олександра Кеменяша до Прем'єр-міністра України щодо необхідності облаштування альтернативного залізничного переїзду у місті Свалява Закарпатської області.

Олександра Чорноволенка до Прем'єр-міністра України про повернення восьми мільярдів гривень до бюджету міста Києва, що незаконно вилучені у 2010 році.

Павла Мовчана до Прем'єр-міністра України щодо збереження Центральної районної лікарні Татарбунарського району Одеської області.

Сергія Гордієнка до Прем'єр-міністра України щодо необхідності комплексного загальнодержавного вирішення проблем інвалідів війни в Республіці Афганістан та сімей громадян, які загинули в Афганістані.

Сергія Храпова до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо тривалої невиплати заробітної плати робітникам Відкритого акціонерного товариства "Дніпрометробуд" та інших порушень норм Конституції та Кодексу законів про працю України.

Групи народних депутатів (Лемзи, Чорноволенка та інших) до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України про вжиття невідкладних заходів щодо відновлення теплопостачання селищ Таїрово та Котовського у місті Одеса, з’ясування причин та притягнення до відповідальності осіб, які допустили масове відключення подачі тепла та електроенергії мешканцям Одеси, а також відкликання з Таїланду з позачергової відпустки мера Одеси Олексія Костусєва.

Лілії Григорович та Миколи Кульчинького до Прем'єр-міністра України стосовно закриття Національної спеціалізованої україномовної школи №3 у місті Лисичанську Луганської області.

Андрія Шкіля до Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо політичних переслідувань української письменниці Марії Матіос з боку Генеральної прокуратури України та Міністерства внутрішніх справ України.

Едуарда Прутніка до Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров'я України стосовно необхідності реконструкції відповідно до Державної програми «Репродуктивне здоров'я нації на період до 2015 року», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року, акушерського корпусу комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинський міський пологовий будинок», що надає медичну допомогу жителям міста Ніжин та Ніжинського району, а також екстрену профільну медичну допомогу жителям Носівського, Бобровицького, Борзнянського, Ічнянського, Бахмацького та Куліковського районів Чернігівської області.

Катерини Ващук до Міністра охорони здоров'я України про нагальну потребу будівництва та реконструкцію лікувальних закладів у Волинській області.

Миколи Шершуна до Міністра енергетики та вугільної промисловості України щодо забезпечення Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» права представників садівничого товариства "Лісова пісня" на користування електричної енергії.

Олега Ляшка до Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо припинення порушень посадовими особами правоохоронних органів конституційних прав громадян України – учасників акцій протесту проти Податкового кодексу.

Олександра Шепелева до міністра охорони здоров'я України щодо недопущення закриття лікарні у селищі Аненка Луганської області.

Романа Забзалюка до міністра екології та природних ресурсів України стосовно ненадання відповіді начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області Володимиром Єфімовим на депутатське звернення щодо можливого незаконного функціонування сміттєзвалища в селищі міського типу Березанка Миколаївської області.

Юрія Крука до віце-прем'єр-міністра України – міністра інфраструктури України щодо вжиття належних заходів для порятунку державного містоутворюючого підприємства "Українське Дунайське пароплавство".

Юрія Кармазіна до міністра екології та природних ресурсів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, міністра охорони здоров'я України, міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України, виконуючого обов'язки голови Львівського апеляційного адміністративного суду, голови Київського апеляційного адміністративного суду стосовно вжиття невідкладних заходів реагування з негайного припинення незаконної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Інноваційно-будівельних технологій" з виробництва продукції, яка забруднює навколишнє природне середовище та становить загрозу для життя й здоров'я мешканців Дунаївського району Хмельницької області, відновлення порушених конституційних прав територіальної громади вказаного району на безпечне довкілля, усунення порушень вимог чинного законодавства України, забезпечення неухильного виконання обов'язку держави щодо забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України.

Ірини Геращенко та Олександра Третьякова до міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України стосовно порушення прав людини щодо української письменниці Марії Матіос та вилучення тиражу книги "Вирвані сторінки з автобіографії".

Юрія Кармазіна до міністра юстиції України, Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України, голови Львівського апеляційного господарського суду щодо перевірки фактів умисного невиконання рішень суду, грубого порушення чинного законодавства та можливого вчинення корупційних діянь та службових зловживань посадовими особами органів Державної виконавчої служби Львівської області, приватного нотаріуса та бездіяльності органів прокуратури, що завдає значної шкоди членам та трудовому колективу товариства "Розділспецбуд", вжиття відповідних заходів реагування.

Арсенія Яценюка до Генерального прокурора України щодо вжиття заходів Генеральним прокурором України для негайного припинення переслідування української письменниці Марії Матіос та забезпечення її захисту.

Андрія Павловського до Генерального прокурора України щодо ухилення від сплати акцизів і податків підприємством "Лівела" при ввезені на територію України нафтопродуктів.

групи народних депутатів (Бондика, Прутніка, Плотнікова) до Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, Вищої ради юстиції, Державного агентства земельних ресурсів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Київської міської державної адміністрації, Київської обласної спілки садівницьких товариств і масивів, Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації стосовно необхідності всебічного розгляду звернення членів садівничого товариства "Хутір Редьки – 1" щодо фактів заволодіння земельними ділянками на території Оболонського району міста Києва та вжиття відповідних заходів для забезпечення відновлення та захисту права власності на земельні ділянки членів цього садівничого товариства, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року.

Олега Тищенка до Генерального прокурора України щодо розгляду скарги голови Броварської міської організації Партії Народної дії "Надія" В'ячеслава Сілукова.

Валерія Коновалюка до Генерального прокурора України щодо порушення законодавства України у діяльності Міністерства оборони України при закупівлі дослідно-конструкторських робіт.

Володимира Ар'єва до Генерального прокурора України стосовно незадоволення відповіддю Генеральної прокуратури України на депутатське звернення щодо розгляду питання про перешкоджання Слобідо-Кульчієвецькою територіальною виборчою комісією законній діяльності офіційно обраної на посаду голови Слобідо-Кульчієвецької сільської ради громадянки Марії Міткевич.

Володимира Яворівського до Генерального прокурора України щодо новорічної трансляції "скороченого" варіанту Державного Гімну України, де було вилучено рядки "Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!", - що є зухвалою та публічною наругою над державним символом України і тягне за собою кримінальну відповідальність.

Івана Стойка до Генерального прокурора України щодо незаконного переслідування правоохоронними органами лауреата Шевченківської премії, української письменниці Марії Матіос.

Григорія Омельченка до Генерального прокурора України про порушення кримінальної справи та дачу правової оцінки діям народних депутатів України, які в порушення вимог Конституції і законів України займаються діяльністю, що несумісна з депутатським мандатом і посадових осіб, які не реагують на ці порушення, та притягнення винних осіб до відповідальності.

Миколи Кульчинського до Генерального прокурора України щодо протиправного поглинання та захоплення кооперативу "Науковець", знесення гаражних боксів, що здійснює Промислово-технічна компанія у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат" з метою заволодіння кооперативною земельною ділянкою.

Олександра Кеменяша до Генерального прокурора України щодо необхідності здійснення перевірки фактів стосовно можливого протиправного поглинання та захоплення земельної ділянки та майна кооперативу "Науковець" у місті Києві по вулиці Булаховського, 4.

Петра Цибенка до Генерального прокурора України щодо перевірки правомірності рішення Львівської міської ради про передбачення у міському бюджеті на 2011 рік щомісячних виплат ветеранам УПА у сумі 500 гривень.

Сергія Подгорного до Генерального прокурора України стосовно вжиття заходів реагування щодо недопущення захоплення земельної ділянки, яка належить кооперативу "Науковець".

Сергія Подгорного до Генерального прокурора України щодо свідомого затягування керівництвом акціонерної компанії "Київенерго" видачі споживачам садового товариства "Лісова поляна" технічних умов на приєднання до електричних мереж.

Сергія Терьохіна до Генерального прокурора України про прояви корупції з боку осіб-членів Кабінету Міністрів України, зокрема, щодо розміщення науково-практичного коментаря до Податкового кодексу України під редакцією Миколи Азарова за гроші.

Юрія Крука до Генерального прокурора України щодо вжиття заходів прокурорського реагування для захисту інтересів громадянки України.

Юрія Одарченка до Генерального прокурора України щодо законності заведення оперативно-розшукової справи.

групи народних депутатів (Шевченка, Гриценка та інших. Всього 4 депутатів) до Генерального прокурора України щодо переслідування Генеральною прокуратурою України та Міністерством внутрішніх справ України письменниці Марії Матіос.

Групи народних депутатів (Шкутяка, Григорович та інших до Генерального прокурора України стосовно вчинення наруги над Державним Гімном України.

Ірини Геращенко та Олександра Третьякова до Генерального прокурора України стосовно незаконного обшуку та порушення прав журналіста на виконання професійних обов'язків щодо головного редактора інформаційного агентства "Поряд з вами" Олени Білозерської.

Оксани Білозір до голови Київської міської державної адміністрації щодо захисту прав мешканців будинку по вулиці Дарвіна, 4 у місті Києві.

Олександра Чорноволенка до голови Київської міської державної адміністрації про необхідність поєднання будівництва електрички до аеропорту Бориспіль з будівництвом Лівобережної лінії метрополітену та Троєщансько-Подільською лінією метрополітену.

Сергія Гордієнка до голови Київської обласної державної адміністрації стосовно захисту трудових прав та гарантій, передбачених Законом України "Про статус депутатів місцевих рад", щодо депутата Володарської районної ради Київської області Миколи Гришка.

Таким чином, шановні народні депутати, виголошено 91 запит, в тому числі ставилось на голосування 4 запити до Президента України і жодний з них не був підтриманий. Разом з тим вони будуть направлені безпосередньо до тих кого це стосується. Немає заперечень?

Шановні народні депутати! Ми з вами в четвер прийняли постанову про проведення 23 березня парламентських слухань, які стосуються… 2 березня, я перепрошую. 2 березня 2011 року парламентських слухань, які стосуються земельної тематики. А оскільки під час прийняття рішення ми розширили тему, комітет звернувся з проханням, щоб ґрунтовного підготуватися до того парламентського слухання, проголосувати уточнення дати проведення парламентських слухань – замість 2 березня визначити датою 23 березня. Для того, щоб комітет встиг опрацювати цей широкий спектр проблематики, яка стосується землі – долі землі в Україні.

Ви не заперечували б якби я поставив на голосування пропозицію про внесення змін до Постанови Верховної Ради України про проведення парламентських слухань на тему: “Земля в українській долі. Ситуація у земельній сфері. Законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації”. В частині уточнення дати, замість 2 березня зафіксувати 23 березня 2011 року. І відповідно в дорученні Кабінету Міністрів України передбачити, що він до 17 лютого подав необхідні документи, а дата стояла до 3 лютого. Тобто змістити певною мірою дати.

Я ставлю на голосування пропозицію щодо внесення уточнень у Постанову Верховної Ради України щодо проведення парламентських слухань із земельних питань. Прошу проголосувати.

11:31:57

За-258

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, пропонується вашій увазі проект Постанови про призупинення приватизації пакета акцій, що належать державі у статутному фонді закритого акціонерного товариства "Київська кіностудія" (реєстраційний номер 5510).

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. “Одеська”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А я прочитав “Київська”? Я уклінно перепрошую, “Одеська кіностудія”.

Шановні колеги, є пропозиція розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

11:32:51

За-219

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Литвин Володимир. І співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Бондар Олександр Миколайович.

11:33:09

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги, я тільки декілька слів. Проблема більш ніж очевидна. Практично всі з вас знають “Одеську кіностудію”, бували на ній. Вона потребує особливої державної уваги. Колектив неодноразово звертався до всіх інстанцій з проханням не руйнувати через приватизацію цю унікальну установу. І, реагуючи і на ваші звернення, шановні народні депутати, у вигляді депутатських запитів, депутатських листів, а також звернення, власне, трудового колективу, і було підготовлено відповідний проект постанови. Разом з тим, комітет, який розглядав це питання, він вважає, що варто було б, якщо Верховна Рада України погодиться на це, проект постанови перевести у проект закону і відповідним чином його розглянути, а ваша воля щодо рішення.

Очевидно, не варто було б зараз іти на приватизацію цього унікального об’єкту...

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Правильно.

ЛИТВИН В.М. Я повинен вам сказати, що там унікальний архів, унікальна історія і виникає, я не кажу вже про територію, питання, куди воно все піде? Поки всі ці обставини не будуть узгоджені, варто було б накласти табу на питання приватизації цього об’єкту. Доповідь закінчив.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Миколайович Бондар від комітету.

11:34:39

БОНДАР О.М.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! Комітет, розглядаючи даний проект, звернув увагу на те, що зазначені питання, зокрема призупинення приватизації та управління об’єктами державної власності, зокрема визначення недоцільності передачі конкретного об’єкта до статутного фонду чи у заставу, відповідно до статті 92 Конституції України має визначатися виключно прийняттям законів, якими визначається правовий режим власності.

Отже, питання, визначене у проекті, не є предметом регулювання постанови Верховної Ради. Крім того, прийняття даного проекту створить небезпечний прецедент, який в подальшому, всупереч Конституції та законів України, дозволить постановами Верховної Ради впливати на процеси приватизації та управління державним майном.

На думку комітету, яка співпадає з висновками Науково-експертного управління, оптимальним шляхом вирішення цього питання є прийняття окремого закону про включення пакету акцій, що належить державі, статутного фонду закритого акціонерного товариства до об’єктів, що не підлягають приватизації.

Отже, комітет, враховуючи нагальність цього питання, його актуальність… але те, що ця постанова протирічить Конституції підготував на підставі постанови Закон про заборону приватизації Одеської кіностудії. І ми пропонуємо зараз проголосувати цей документ як закон України. Це буде відповідати Конституції і вирішить питання недопущення приватизації даного об’єкту. Текст закону я передаю Володимиру Михайловичу. Будь ласка, прошу підтримати і в першому читанні і в цілому як закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу записатися на обговорення питання. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. В’ячеслав Кириленко і потім Сергій Гриневецький.

В’ячеслав Кириленко, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

11:36:53

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, Партія «За Україну!». Шановні колеги, це важливе питання з огляду на те, що кіно – це далеко не остання річ в країні, кінематограф, якщо говорити точніше. І ця постанова привід поговорити про стан справ у національному кінематографі ширше, ніж лише про Одеську кіностудію. Хоча і тут справи серйозні, бо у нас була Ялтинська кіностудія, її вже немає, вона приватизована росіянами, і це вже не наша власність. У нас є кіностудія імені Довженка, але земля в центрі міста і постійно є охочі, потираючи руки, цю землю у кіностудії Довженка забрати. І в Одесі, також в центрі, треба пильнувати, бо не буде де знімати навіть те, що ми зараз можемо знімати, місця.

Але, от користуючись нагодою розгляду цієї постанови, у мене є прохання до автора постанови, Голови Верховної Ради, а може ми внесемо пропозицію ближчим часом зробити парламентські слухання про сучасний стан українського кінематографу та необхідні дії державної влади для виходу із кризи українського кінематографу. Бо багато років про це уже говориться, а віз і нині там. Зараз виділено у бюджеті, треба сказати, безпрецедентні гроші на створення національних фільмів, тільки по загальному фонду порядку 111 мільйонів. Виникає питання. Ці гроші, по-перше, чи будуть виділені, бо Міністерство фінансів завжди про своє думає? По-друге, чи підуть вони створення якогось мила для російських телеканалів за українські гроші, чи ми дійсно будемо створювати взірцевий кінематографічний продукт.

Тому, добре було б, наприклад в лютому-березні, провести слухання, і послухати наших метрів тут у цьому залі. Послухати Романа Балаяна, послухати Кіру Муратову, яка якраз на Одеській кіностудії знімає, послухати Олеся Саніна, Олеся Янчука, Андрія Дончика, Сергія Тримбача, керівника Національної спілки кінематографістів, і всіх, хто причетний до кінопроцесу в Україні. І може би парламент нарешті розв’язав би цей «Гордіїв вузол» кризи українського кінематографа. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сергій Гриневецький, будь ласка мікрофон.

11:39:05

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Дякую, Сергій Гриневецький фракція Народної Партії. Шановні колеги, ну зрозуміло, що ситуація навколо Одеської кіностудії щодалі загострюється. На жаль, повністю припинено виробництво вітчизняного кіно. Кошти, що надходять від зйомок на території студії російських фільмів, а це прокат унікальних павільйонів, унікальної апаратури, практично не використовуються для розвитку вітчизняного кіно і кіностудії, і поліпшення її матеріально-технічної бази. І абсолютно зрозуміло, що мета прийняття цього закону – це зберегти цілісний майновий комплекс кіностудії, а також не допустити його перепрофілювання і зберегти умови для відновлення українського кіномистецтва. Я хочу подякувати і автору законопроекту, і комітету за таке порозуміння і прошу підтримати цей закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають ще от, будь ласка, Петро Симоненко фракція мала, не виступала, одна хвилина.

11:40:12

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов. Уважаемые коллеги, фракция Компартии проголосует в поддержку этого проекта постановления. Но, я хочу привлечь ваше внимание к следующему. 20 лет независимости. За годы советской власти киностудия Одесская – 270 фильмов, за годы, так называемой независимости – ни одного фильма. Вот и цена всей вашей политики. Шо вы тут выступаете с трибуны? Вот вся цена вашей политики. Что снимать в этой независимой Украине, бандитские разборки? Порнуху показывать, которую вы постоянно навязываете в этой жизни.

Поэтому вопрос сегодня состоит совершенно в другом, что надо прекратить приватизировать, особенно то, что идет речь о духовности и культуре. Надо прекратить сегодня вести эти разговоры, размазывать то что вы делаете, потому что уничтожили вы как раз, господа националисты, все то, что было украинским достоянием: и Ялтинскую киностудию, и Одесскую киностудию, и Довженко. Тут козы пасутся в садах, где Довженко садил, так скажем, яблони.

Поэтому не надо здесь говорить об том, а надо принимать практические решения, надо менять политику вообще в отношении духовности и культуры. И надо заниматься не …… как вы делали…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, виступ.

Хто ще від фракцій не виступав? Павло Мовчан.

11:41:33

МОВЧАН П.М.

Шановній Володимире Михайловичу, шановні колеги! Без сумніву, підтримати пропозицію, яку висловив Олександр Миколайович Бондар, доцільно врегулювати цю проблему законом.

Але мій погляд на цю річ трошки ширший. Ми рятуємо один об’єкт у той час, коли загрожені і фактично вже напівприватизовані інші студії, у тому числі і кіностудія Довженка. Ми знаємо, як відійшов уже у приватні руки центр Довженка, фактично кінотека вся уже у руках чужих. Я не буду говорити про те, у якому стані ті павільйони, які недалеко від нас, поруч. Треба просто проїхати і подивитись. В жахливому, просто все занедбане, здають в оренду.

Якщо ми тільки постановами будемо врегульовувати це питання чи навіть законами окремими, ,які стосуються студії, у даному випадку Одеської, треба підійти до цього комплексно.

І тому пропозиція В’ячеслава Кириленка є надзвичайно важливою. Проговорити про стан …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

11:42:44

МОВЧАН П.М.

Для того, щоб вирішити цю проблему, треба подумати про те, які пріоритети, яке фінансування. І справа не тільки у державних дотаціях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Кармазін.

11:43:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу, ви хоч не одесит, але я хочу подякувати, що така ідея у вас народилася. І абсолютно правильна пропозиція, що це треба робити законом, виключити пункт 2 там, де написано доручення Кабінету Міністрів, і просто щоб було написано: «зупинити, не призупинити, а зупинити приватизацію чи заборонити і внесення державою до статутних фондів» і дальше по тексту, як ви запропонували.

Шановний Володимир Михайлович, до колег звертаюсь. У нас була ще Київська і Ялтинська кіностудії, і все, тобто Довженка. Нам треба, якщо на це піде ще півдня роботи, по кожній із цих студій розглянути питання. Давайте ми зробимо просто, поки будуть канікули, доручимо комітету профільному підготувати до розгляду і для доповіді питання по стану справ на цих кіностудіях і по виробництву, і міністерство попросимо по виробництву кінопродукції. І потім побачимо …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Фракція Партії регіонів, Олександр Пеклушенко має право на виступ.

11:44:22

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, я также хочу вас поблагодарить. И то обсуждение, которое сегодня активно идет в зале, говорит о проблеме, о том, что эта проблема насущная. И актуальность фразы, что из всех искусств для нас важнейшим является кино, подтвердила сегодняшнее обсуждение. Я поддерживаю мысль о том, что нужны парламентские слушания. Единственно, мне кажется, мы должны говорить не только о кино, а о культуре в целом. Если мы хотим иметь будущее Украины, мы должны заниматься духовностью через культуру. Поэтому нужна такая программа и нужны такие парламентские слушания. Данный законопроект фракция будет поддерживать всецело.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Я поставлю на голосування пропозицію комітету. Я її зачитаю, вона для стенограми коротка. Це проект Закону про заборону приватизації відчуження передачі в заставу та внесення до статутних капіталів господарських товариств усіх форм власності пакету акцій, що належать державі у статутному капіталі Закритого акціонерного товариства «Одеська кіностудія», з метою забезпечення умов для відновлення українського кіномистецтва та збереження цілісного майнового комплексу Закритого акціонерного товариства «Одеська кіностудія» Верховна Рада України постановляє:

Перше. До прийняття Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення умов для відновлення українського кіномистецтва заборонити приватизацію, відчуження, передачу в заставу та внесення до статутних капіталів, фондів, господарських товариств усіх форм власності пакету акцій, що належать державі, у статутному капіталі, фонді, Закритого акціонерного товариства "Одеська кіностудія".

Друге. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим законом розробити та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення умов для відновлення українського кіномистецтва.

Третє. Цей закон набирає чинності з дня його опублікування.

Відповідно до рекомендацій комітету, якщо немає заперечень, то я тоді поставлю на голосування про прийняття його за основу в цілому.

Ніхто не заперечує? Я ставлю на голосування цю пропозицію.

11:46:50

За-354

Закон прийнято. Шановні колеги! Дякую вам.

Шановні колеги, пропонується вашій увазі проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності садівницьких товариств та дачних кооперативів (реєстраційний номер 5282).

Прохання розглянути це питання за скороченою процедурою. Комітет це пропонує. Прошу проголосувати.

11:47:28

За-197

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, доповідач – народний депутат Литвин, і співдоповідач – голова Комітету з питань економічної політики Григорій Миколайович Калетнік.

11:47:41

ЛИТВИН В.М.

Дозвольте в декількох словах проінформувати про причини підготовки, його зміст.

Підставою для опрацювання такого законопроекту послужили звернення і до народних депутатів, і безпосередньо до Верховної Ради України людей, які працюють у садових кооперативах. І пов`язано це з тим, що на теперішній час питання, пов`язані з наданням земельних ділянок загального користування власність садівничому товариству в достатній мірі законодавчо не врегульовані. Згідно з практикою, що склалася, землі загального користування надаються садівничому товариству в користування на умовах оренди, що не відповідає положенням частини четвертої статті 35 Земельного кодексу України, за якою землі загального користування садівничого товариства є його власністю.

Крім того, згідно зі статтею 121 Земельного кодексу громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для індивідуального дачного будівництва, не більше 10 соток, тобто 0,1 гектара. Проте це питання, щодо земель загального користування дачних кооперативів, на теперішній час законодавчо не врегульовано.

Таким чином, з метою забезпечення реалізації частини четвертої статті 35 цього кодексу та врегулювання при цьому питань щодо безоплатної передачі землі загального користування садівничим товариствам, а також дачним кооперативам, у власність без проведення земельних торгів і підготовлено даний законопроект.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорій Миколайович Калетнік, голова комітету.

11:49:25

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Дуже важливий внесений законопроект Володимиром Михайловичем Литвином. Він спрямований на захист прав на землі загального користування членів садівницьких товариств і дачних кооперативів.

Положення частини четвертої статті 35-ї Земельного кодексу України, за яким землі загального користування садівницького товариства є його власністю, сьогодні не мають законодавчої регламентації, оскільки кодекс не передбачив переходу цих земель у власність садівницьких товариств безпосередньо на підставі закону. Більше того, кодекс не передбачає і будь-якої процедури, за якою садівницьке товариство могло б отримати землі загального користування у власність.

Тому комітетом проводились широкі консультації, дискусії. І ми підтримали основні положення запропонованого законопроекту: щодо безоплатної передачі таких земель у власність. Разом з тим, ми погодились в комітеті із зауваженнями Головного науково-експертного управління відносно земель загального користування, наданих для дачного будівництва. Правовому режиму таких земель пропонується присвятити окрему статтю Земельного кодексу України, а не вносити зміни до статті 52 цього кодексу, де йдеться про землі рекреаційного призначення в цілому. З огляду на викладене, пропоную проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності садівницьких товариств та дачних кооперативів прийняти за основу. Дякую за увагу, прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є потреба обговорювати це питання? (Шум у залі) Є, будь ласка, запишіться. Прошу, так, народний депутат Герасимчук, будь ласка.

11:51:45

ГЕРАСИМЧУК В.В.

Герасимчук, Народна партія.

Прошу передати слово Катерині Тимофіївні Ващук.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук, мікрофон, будь ласка.

11:51:53

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук. Хотілось сказати, що даний законопроект мав бути розроблений ще й раніше, як і передбачалось при прийнятті Земельного кодексу і дуже добре, що автор сьогодні таки його подав. Цей законопроект має, дійсно, закріпити права за тими людьми, які часто на неудобах, на різних таких не завжди найкращих землях приводили все до порядку, вирощували сад, садили якісь рослини, тобто старалися допомогти своїй сім’ї навіть, навіть забезпеченням найнеобхіднішим, це дуже важливо, це треба цінувати. І сьогодні, маючи серйозний потенціал земельний в Україні, ми маємо всіляко сприяти, аби всі люди, хто хоче працювати на землі, все-таки мали не тільки таке, таку можливість, а й підтверджено було правом. Тому я щиро вдячна автору за своєчасність, ґрунтовний закон, закон виписаний юридично вірно, повно. І думаю, що він може бути прийнятий не лише в першому читанні, а і в цілому. Бо це закон, який справді для людей. І не для сотень, а для десятків і сотень тисяч наших українських людей. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський.

11:53:38

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський. Прошу передати слово відомому фахівцю з аграрної справи і керівнику фракції Кириленку Івану Григоровичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко, фракція "БЮТ – «Батьківщина". Наступним буде виступати Кармазін.

11:53:51

КИРИЛЕНКО І.Г.

Дякую, Андрію Михайловичу.

Шановні колеги, проблема, дійсно, є. Проблема стосується сотень тисяч людей. Звернення, дійсно, за ці і роки, за ці місяці, особливо під час виборчих кампаній, багатотисячні.

Хочу нагадати, що епопея почалася із садовими товариствами з 1985 року. Тоді, в ті часи, біля міст, як правило, виділялися не угіддя. А сьогодні, коли будівельний бум начебто зараз тихенько притих, але завтра чи післязавтра він знову ж буде, це дуже козирна для багатьох, як кажуть, землю. Тому звідти поневіряння людей. Оце звідти така тривога і бентега. Сотні тисяч людей звертаються, це правда.

Володимире Михайловичу, ще одне проблема є. Ми підтримаємо голосуванням і в першому, і в другому читанні, і в цілому цей закон. Він потрібен. І треба людей підтримати. Але проблема виникне на днях ще одна. Володимире Михайловичу, звертаюся до вас, бо подивитеся, який буде зараз шквал звернень.

Виявляється, зараз кожній ділянці в Україні, а таких ділянок мільйони: під промисловими підприємствами, під малими підприємствами, під дачними будівлями і так дальше, під кожну земельну ділянку треба кадастровий номер. Знаєте, це скільки сотень тисяч коштує? Уявіть собі.

Тому нам або негайно треба врегулювати на законодавчому рівні, або зупинити це божевілля. Сьогодні із цих стариків вимагають ще за кадастровий номер величезні суми коштів. Тому, приймаючи цей закон, давайте приймемо його в цілому сьогодні. Але поставимо законодавчий бар’єр, тому щоб не відбувалося чергового злодійства, те за, яке я щойно сказав. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Кармазін, будь ласка.

11:55:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Це, дійсно, питання, яке гостро ставлять люди в усіх регіонах. І перебуваючи в Запоріжжі, в Дніпропетровську, де я не перебував, кругом ставили саме це питання, щоб ми врегулювали його.

Через це я уважно прочитав і законопроект, і зауваження, з якими виступив комітет, і Науково-експертне управління. Зокрема, комітет сказав, що недоцільним є внесення змін в Закон «Про кооперацію», а я нагадаю, що в проекті внесені зміни до статті 22 цього закону, де добавлено в першу частину така фраза: «землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються в його власність із земель державної або комунальної власності відповідно до закону». Цей припис є обов’язковим і дуже правильно законодавчо, що він там записаний, вилучати його звідти не можна. Внесення змін до цього закону має бути обов’язковим – до Закону «Про кооперацію». Інакше буде відсутність комплексності в розгляді цього документа і ці закони підуть між собою в протиріччя.

Через це, абсолютно вмотивовано, відпрацьовано зроблено. І знаєте, мені так здається іноді, що зауваження пишуться заради зауважень, щоб поставити галочку. Коли немає до чого придратися, пишуть, а оце є недоцільно, вживають, не протирічить чомусь, а недоцільно.

Питання доцільності не має вирішуватися Науково-експертним управлінням чи комітетом. Має вирішуватись питання законності. Чи законно це? Да! Чи в інтересах людей це? Да! Чи сьогодні всі фракції, що Регіони, що Литвина, що комуністів, що «Наша Україна», що БЮТ, висловились проти? Ні. Через це дозріла ситуація до того, щоб цей закон в такому варіанті, як він запропонований, прийнятий в першому і другому читанні.

Я думаю, що сьогодні всі руки правильно будуть …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. Я завершую.

І, накінець, Катерина Тимофіївна, ви запропонували сьогодні зробити перше і друге читання. А я хотів би, привітавши вас з днем народження, сказати, що да, до вашого дня народження треба прийняти цей закон. Дякую. Прийміть наші вітання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ніхто не наполягає із фракцій, що виступали? Ні.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності садівничих товариств та дачних кооперативів (реєстраційний номер 5282).

11:58:57

За-339

Рішення прийнято.

Шановні колеги, була пропозиція про те, щоб прийняти цей проект в цілому як закон. Є заперечення? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту закону як Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності садівницьких товариств та дачних кооперативів (реєстраційний номер 5282).

11:59:36

За-329

Закон прийнято.

Дякую. Шановні колеги, одне прохання, є проект Закону 6438, там треба внести уточнення до терміну «близькі родичі», слово «чоловік» поміняти чи навпаки, чоловіка додати до близьких родичів. Можемо проголосувати, нема заперечень? Комітет дав позитивний висновок і пропонує прийняти за основу і в цілому. Нема заперечень?

Я ставлю на голосування про прийняття за основу і в цілому проект Закону про внесення змін до 32 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо терміну «близькі родичі») (реєстраційний номер 6338). Прошу голосувати.

12:00:41

За-337

Закон прийнято. Дякую.

Але, шановні народні депутати, коли ми приймемо Закон про протидію корупції, тоді ми мабуть, скажемо, що дружина і чоловік – це, навіть, не знайомі люди.

Шановні народні депутати! Згідно з частиною 17 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить заслуховування Щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини "Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні".

Відповідно до Регламенту Верховної Ради України пропонується такий порядок розгляду цього питання. Для виступу з доповіддю надати Уповноваженому з прав людини до 20 хвилин. Для відповіді і запитання народних депутатів відвести до 20 хвилин. І представник комітету до 10 хвилин. Разом з тим в Регламенті передбачено, що якщо Верховна Рада України поставить питання про обговорення його, потрібно прийняти відповідне рішення.

Тому оскільки підходили депутати, вносили різні пропозиції, давайте поступимо таким чином, що ми зараз підемо за цим Регламентом. А потім проголосуємо. Будь ласка, Іван Кириленко.

12:02:08

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! На Погоджувальній раді, Володимире Михайловичу, на Погоджувальні раді ми вносили пропозицію, щоб не відкривати дискусію з цього питання. Але дати можливість обмінятися думками представникам фракції. Ми б зараз внесли цю пропозицію, і проголосували, по 3 хвилини представники фракцій, щоб висловили свої думки і міркування з цього приводу, і цього було б на сьогодні досить. Це якраз би забрало рівно годину роботу. Я просив би колег підтримати цю пропозицію. Поставте її на голосування зараз.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Оскільки нам загальний Регламент не треба голосувати, тобто 20, 20 і 10 – це просто інформація до відома, якщо така є пропозиція. Давайте по три хвилини від фракцій і на цьому велика крапка.

Я ставлю на голосування для обговорення відвести 15 хвилин – для виступів представників фракцій, тобто 3 хвилини від фракції, все. Да.

Прошу голосуйте. Прошу голосувати.

12:03:26

За-116

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, давайте таким чином поступимо: пройдемо цей шлях, а потім по хвилині від фракції, якщо треба буде, зробимо, да й усе. Домовились? І щоб у нас був... щоб ми спокійно більш конструктивно працювали.

Я запрошую доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Карпачову Ніну Іванівну. Будь ласка, Ніна Іванівна.

КАРПАЧОВА Н.І.

Шановний Голово, шановні народні депутати, урядовці, представники судової гілки влади, дипломатичного корпусу, засоби масової інформації, дорогі співвітчизники! Сьогодні я представляю вашій увазі відповідно до Конституції України щорічну доповідь про стан дотримання і захисту прав і свобод людини в Україні. Ця доповідь є результатом системного моніторингу конкретних проваджень, аналізу звернень громадян України, іноземців, осіб без громадянства – біженці.

У 2010 році Україна разом з усією європейською спільнотою відзначила 60-річчя Конвенції про захист прав і основоположних свобод. На спеціальному засіданні Верховної Ради України 22 жовтня Уповноважений з прав людини представив спеціальну доповідь: “Стан дотримання Україною європейських стандартів з прав і свобод людини”. Суспільство вперше було ознайомлено з комплексним аналізом виконання Україною зобов’язань у галузі прав людини, узятих при вступі до Ради Європи.

Виходячи з пріоритету захисту прав дитини, Уповноваженим з прав людини в грудні минулого року було представлено Верховній Раді України спеціальну доповідь: “Стан дотримання та захисту прав дитини в Україні”, яка присвячена 20-річчю ратифікації Україною Конвенції ООН про права дитини, яка відзначатиметься 27 лютого 2011 року.

За час існування інституції до омбудсмана звернулось понад 1 мільйон людей. За минулий тільки рік 82 тисячі. Кожне друге звернення стосувалося порушення громадянських прав, зокрема права на справедливий суд, на виконання судових рішень, належних умов тримання в місцях ув’язнення. У кожному третьому зверненні йшлося про порушення соціально-економічних прав. Будь ласка, на таблиці ви це бачите на екрані.

Як і в попередні роки, значна кількість звернень до уповноваженого породжується зневажливим бюрократичним ставленням посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування до розгляду звернень людей, які не бажають миритися з беззаконням. Кожне п’яте звернення містило скарги на дії чи бездіяльність працівників органів внутрішніх справ, кожна десята – органів прокуратури.

Шановні народні депутати, найбрутальнішою формою порушення прав людини в Україні залишається бідність. Для багатьох людей бідність – це не тільки низький рівень матеріального забезпечення, а й відчуття відсутності свободи вибору, невпевненості у майбутньому своїх дітей.

В умовах глобальної фінансово-економічної кризи прірва між багатими і бідними продовжує поглиблюватися. В Україні рівень матеріального добробуту найбагатших зростає швидше ніж найбідніших, а також збільшується розрив між містом і селом. Будь ласка, на екрані. За час кризи особливо збагатився великий промисловий і банківський капітал. Навіть 80 відсотків закордонних інвестицій пішли в банківську сферу.

Відповідно до завдань, цілі розвитку тисячоліття до 2015 року Україна мала б зменшити на третину частку свого бідного населення. Проте за офіційними даними рівень бідності перевищує 26 відсотків і, фактично, залишається ще на рівні 2000 року. Надзвичайно високою є бідність сільського населення, а також родин з дітьми. За критеріями ж Організації Об’єднаних Націй для країн Центральної і Східної Європи бідними є майже 81 відсоток населення України.

У зверненнях до уповноваженого люди скаржаться на низькі зарплати і пенсії, неможливість в умовах стрімкого зростання цін і тарифів прогодувати свої сім’ї і забезпечити їх найнеобхіднішим. Для подолання бідності та соціальної нерівності потрібен комплекс заходів, спрямованих передусім на створення робочих місць. Я вкотре це підкреслюю, саме головне створення робочих місць. Зростання зайнятості населення і створення гідних умов праці, а також об’єктивне визначення прожиткового мінімуму та інших соціальних стандартів і реальні зміни в системі оплати праці. Люди чекають повернення трудових заощаджень, визволення із сучасного кредитного рабства. Врешті-решт метою економічного зростання та економічних реформ має стати людина, її потреби, добробут та якість її життя.

Саме тому перше подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини до новообраного Президента України Віктора Федоровича Януковича стосувалося проблем боротьби з бідністю. Глава держави доручив урядові розробити загальнодержавну програму подолання та запобігання бідності в Україні. Чекаємо від уряду завершення цієї надзвичайно важливої роботи.

Вважаю необхідно наголосити на неприпустимості порушенні конституційних прав людини на своєчасну оплату праці. Заборгованість зарплати становить 1 мільярд 300 мільйонів гривень тисяч. Проте враховуючи тінізацію трудових відносин та заробітної плати, реальна заборгованість є значно більшою.

Неможливість заробити на гідне життя чесною працею спонукає мільйони українців шукати кращої долі за межами рідної країни. Це ще один з викликів для сучасної України, адже за кордоном перебуває від 5 до 7 мільйонів українських трудових мігрантів. Будь ласка, зараз ми побачимо це на екрані. Питання посилення захисту їхніх прав неодноразово порушувалося Уповноваженим з прав людини на парламентських і комітетських слуханнях. З метою посилення захисту прав трудових мігрантів омбудсменом було підписано угоди про співпрацю у галузі захисту прав людини з омбудсменами країн найчисельнішого перебування українців, зокрема Росії, Казахстану, Іспанії, Португалії, Франції, Польщі, Аргентини, та деяких інших. Особливу увагу, протягом останніх років, доводилося приділяти захисту прав українських моряків. Переконана, що одним з пріоритетів зовнішньої політики нашої держави має бути забезпечення прав українських трудових мігрантів. Йдеться, передусім, про належний правовий захист, шляхом підписання двосторонніх міжнародних угод про правову допомогу. Вважаю, що в країнах переважної трудової міграції, наших співвітчизників, потрібно посилити дипломатичні представництва спеціально підготовленими консульськими працівниками, додавши при цьому додаткові кадрові одиниці.

Нагальним є розв’язання проблеми визнання документів про освіту, урахування страхового стажу та визначення пенсій, відповідно до рішення Конституційного суду від 8 жовтня 2009 року. На превеликий жаль, як і раніше, поки що міграційна політика зорієнтована в Україні виключно на протидію нелегальній міграції. Так, відповідно до указу Президента, створено Державну міграційну службу України. Однак, як і за попереднього уряду, її діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через Міністра внутрішніх справ України. Тобто, по суті, керівництво усіма аспектами міграційної політики як зовнішньої, так і внутрішньої складової, покладається виключно на силові відомства, що суперечить і рекомендаціям Європейського Союзу та гуманітарним завданням міграційної політики. Адже, як визначено у Резолюції ПАРЄ від 9 квітня 2010 року, трудящі мігранти беруть участь у забезпеченні економічного зростання і процвітання, та створенні національного багатства в країнах призначення, а також сприяють скороченню рівня бідності в своїх країнах походження. Поцінуємо їхню працю.

Вважаю за необхідне зазначити, що, якщо ми хочемо гідного ставлення до українців за кордоном, не маємо права допускати неповаги до іноземних мігрантів України, їх дискримінації і проявів ксенофобії.

Хочу зазначити, що загальна тенденція ксенофобських злочинів в Україні протягом 2009-2010 років свідчить про їх зменшення вдвічі порівняно з 2008 і 2007 роками. Це стало результатом посиленої протидії подібним явищам з боку МВС, СБУ та прокуратури, а також активізації неурядових організацій.

Вкотре наголошую на необхідності ратифікації Україною Міжнародної конвенції про захист прав всіх трудящих мігрантів та членів їх родин, що дасть змогу забезпечити якісно новий рівень захисту прав трудових мігрантів без подвійних стандартів.

Шановні народні депутати, однією з надзвичайно болючих проблем суспільства залишається до тримання права на судовий захист. Майже кожне п’яте звернення до Уповноваженого з прав людини стосується саме цього питання. Такий підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини. Станом на 1 січня 2010 року Євросуд виніс 715 рішень щодо України. (Будь ласка, дивіться на екран). В абсолютній більшості випадків констатовано порушення Україною статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий судовий розгляд.

У висновку ПАРЕ номер 190 і резолюції 1549 зволікання Україною з проведенням судової реформи було піддано жорсткій критиці, адже ми чекали на цю реформу, як ви знаєте, 20 років. Зрушення у цьому питанні відбулися лише у 2010 році з розробкою і прийняттям Верховною Радою у липні 2010 року Закону «Про судоустрій і статус суддів».

На часі прийняття довгоочікуваних Закону про безоплатну правову допомогу та нової редакції Закону про адвокатуру. Теж ми чекаємо вже понад 10 років.

Крім того, необхідно Верховній Раді прийняти, зрештою, новий Кримінально-процесуальний кодекс. Теж наше очікування майже 10 років.

Перші кроки у напрямку впровадження судової реформи зроблені. Проте, правозастосовча практика засвідчила наявність певних проблем, які потребують подальших дій з врахуванням висновків, як ПАРЕ, так і Венеціанської комісії.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, а це 180 таких рішень, констатував порушення розумних строків розгляду справи судом. Так, у низці рішень Євросуду, зокрема, у справах Нечитайла, Сланько, Неханченко проти України розслідування та розгляд справ тривали від 8 до 10 років. Через відсутність у Кримінально-процесуальному кодексі України граничних термінів тримання підсудного під вартою багато людей в очікуванні рішення суду фактично відбувають під вартою увесь термін призначеного урешті-решт покарання.

Для запобігання цим порушенням 24 березня 2010 року я звернулася до Президента України з поданням про встановлення граничного терміну перебування підсудних під вартою і забезпечення права ув’язнених і затриманих на гідні умови тримання. Моя позиція була підтримана. Розроблено проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою гуманізації попереднього ув’язнення. Відповідні положення закладені вже в проекті нового Кримінально-процесуального кодексу. Чекаємо кроків наступних від народних депутатів.

У кожному другому рішенні Європейського суду з прав людини, а це 52 відсотки, констатується порушення права на справедливий суд щодо тривалості виконання національних судів. Хронічним, на превеликий жаль, продовжує залишаться проблема невиконання рішень національних судів. Фактично виконується кожне третє рішення національних судів. От тільки за останні роки від 32 максимум до 35 відсотків ми виконували в Україні рішення власних національних судів, а стосовно рішень Європейського суду, цей показник становить лише 9 відсотків. Тому моніторинг Комітету міністрів Ради Європи триватиме, це зрозуміло, до повного виконання рішень Європейського суду з прав людини з боку України.

Вже 10 років поспіль мною порушується питання про те, що Україна залишається в Європі одним з лідерів по кількості арештів. І хоча відповідно до європейських стандартів функції щодо надання санкцій на арешт давно передано від прокурорів судам, ситуація практично за всі ці роки не змінилася кардинально. Судами щороку відправляються за грати майже 60 тисяч осіб, при цьому близько 10 тисяч або кожен шостий пізніше звільняються з-під варти. У зв’язку із зміною запобіжного заходу, засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі і виправданням або закриттям кримінальних справ.

Кількість рішень Європейського Суду з прав людини по розглянутим справам по попередніх роках про необґрунтоване тривання людини під вартою збільшилося упродовж минулого року майже вдвічі. Суд звертає увагу, що національні суди недостатньо мотивують необхідність арешту особи, а тяжкі злочини часто визначаються головним критерієм взяття людини під варту. Це є підтвердженням того, що порушена проблема стосується не лише арештованих сьогодні конкретних посадовців, а є системною для України і зачіпає долі сотень людей України, які щороку проходять через процедуру затримання чи арешти.

Уповноважений з прав людини стурбована, що декілька останніх років, у тому числі у 2010 році, зросла і кількість засуджених в Україні. Сьогодні за гратами тримається 152 тисячі осіб або 336 ув`язнених на 100 тисяч населення України. От є такий показник. Якщо дивитися по різних країнах, то по цим показникам Україна є одним з лідерів серед країн-членів Ради Європи після Росії і Грузії. От будь ласка, зараз ви побачите це на відповідному електронному табло.

Стабільно один з найменших показників 60-100 осіб на 100 тисяч населення мають Словенія, Фінляндія, Швейцарія, Італія, Франція, Німеччина. Цікаво, що така країна – член СНД Узбекистан за останні 10 років удвічі зменшила кількість в`язнів до 142 на 100 тисяч населення. Привертаю вашу увагу. У нас 336 на 100 тисяч населення.

Вкотре наголошую, що зняття напруженості з переповненістю пенітенціарних закладів також сприяло проведення амністії. Але на превеликий жаль, як і в 2009, так і в 2010 роках, на превеликий жаль, ці законопроект про амністію у Верховній Раді не розглядалися, що порушує право людини на реалізацію принципу гуманізму насамперед найбільш соціально незахищених та вразливих груп населення.

Я сподіваюся, що ближчим часом ми спільними зусиллями розв`яжемо цю проблему і Закон про амністію буде прийнятий Верховною Радою України.

Системною залишається проблема застосування катувань, що дедалі частіше призводить до загибелі затриманих.

У 2008 році працівниками органів внутрішніх справ закатовано до смерті було 4 людини, у 2009 році – 3, у 2010-му – 8. За всіма цими випадками відкриті провадження Уповноваженого з прав людини.

Особливе занепокоєння викликає ситуація в Сумській області, де протягом тільки останніх півроку від рук правоохоронців загинуло троє місцевих жителів, саме через цю проблему – проблему, пов’язану з катуваннями і насильством.

Вкотре наголошую на необхідності якнайскорішого створення національного механізму запобігання катуваннями відповідно до міжнародних зобов’язань України. З цього приводу мною нещодавно також внесене подання Президенту України.

Як наголошувалося у публічних виступах омбудсмена України, особливо нелюдським є ставлення до затриманих працівників Шевченківського райуправління міліції Києва, що підтверджується низкою моїх проваджень. Особливого резонансу у суспільстві набула справа про загибель 20-річного студента Ігоря Інділа. Нині у Деснянському районному суді міста Києва розглядається справа стосовно двох співробітників цього райуправління. Працівник секретаріату за моїм дорученням, маючи, на жаль, лише права представника потерпілих, намагається добитися справедливого судового рішення у цій справі.

Тому я звертаюся до народних депутатів нарешті прийняти законопроект про визначення незалежного статусу Уповноваженого з прав людини у кримінальному процесі, який понад 3 роки знаходиться без руху в парламенті. Повірте, що це значно посилить захист прав людини в судах, і ми не будемо випрошувати кожного разу у суддів права взяти участь по захисту прав людини у кримінальному процесі.

Вважаю за необхідне вкотре привернути увагу до захисту права на свободу слова. Як і раніше, журналісти дуже часто потерпають від насильницьких дій. У провадженні омбудсмена справа про захист честі і гідності, прав на свободу слова і безпеку життя редактора житомирської районної газети «Сільське життя» Валерія Івановського, який отримав ножові поранення. Під час особистої зустрічі з Генеральним прокурором України Віктор Пшонка повідомив, що вже затримані підозрювані у цьому злочині і справа до суду вже направлена і справа направлена вже до суду. Триває впровадження амбуцмана і у справі про зникнення редактора харківської газети «Новий стиль» Василя Клємент’єва. Я цілком поділяю занепокоєння Національної спілки журналістів України щодо пасивного розслідування цієї резонансної справи. Але, захищаючи свободу преси, водночас наголошую на відповідальності самої преси перед суспільством і перед кожним громадянином.

Шановні народні депутати, у захисті прав людини Уповноважений системно співпрацює з народними депутатами, комітетами Верховної Ради, депутатськими групами і фракціями.

Я завершую, буквально пів хвилини. Уповноважений намагається систематично співпрацювати з Президентом України, як з гарантом дотримання конституційних прав людини, тільки в минулому році було внесено 20 подань і 16 звернень Уповноваженого Президенту України з найгостріших проблем захисту прав людини. Хочу повідомити народним депутатам, що сьогодні в другій половині дня має відбутися моя особиста зустріч з Президентом України у відповідності до законодавства України.

Крім того, протягом 2010 року було внесено низку подань Уповноваженого з прав людини і Прем’єр-міністрові України, зокрема…

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

КАРПАЧОВА Н.І. Спасибі. Щодо забезпечення захисту прав військовослужбовців і працівників органів внутрішніх справ, трудових мігрантів, а також захисту прав жінок на працю в державних органах виконавчої влади та управління.

Шановні народні депутати, я вкотре хочу наголосити, що неупереджене ставлення до кожної людини, яка звертається до Уповноваженого з прав людини, прагнення розв’язати будь-яку проблему, яка лежить в площині моєї компетенції, безперечно у відповідності до норм міжнародного права, Конституції України, чинного законодавства, а також керуючись власною совістю, залишається правилом моєї діяльності на цій посаді. Я вкотре наголошую, що забезпечення невід’ємних прав і свобод кожної людини має стати основою національної ідеї, яка могла би консолідувати наше суспільство і послугувати підґрунтям для подальшого демократичного руху України. Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, прошу записатися на запитання.

Будь ласка, 20 хвилин. Горбатюк.

12:25:26

ГОРБАТЮК А.О.

Слово передаю Чечетову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, будь ласка.

12:25:35

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемая Нина Ивановна, мы внимательно прослушали ваш доклад. Он действительно очень обстоятельный, интересный, объективный. Вы очень много делаете для защиты прав человека и внутри страны, и за рубежом. Это оценивают и наши граждане, оценивает общественность.

Скажите, вот сталкиваясь в разных нестандартных ситуациях, когда вам приходится защищать права наших граждан в разных странах, на ваш взгляд, если бы наши политики, которые выезжают за границу, не обливали грязью страну, не обливали грязью государственную власть, а наоборот защищали и поднимали имидж страны, репутацию страны, честь страны, легче было бы защищать права человека в этой ситуации? Спасибо.

КАРПАЧОВА Н.І. Шановні народні депутати, я хочу сказати, що омбудсман знаходиться поза політикою, ви це чудово розумієте. Але дуже важко знайти ту грань, де проходить політика, а де якраз і питання дотримання прав і свобод людини.

Адже велика політика – це повага до людської гідності. Я хочу сказати про те, що я завжди звертаюся до всіх народних обранців щодо консолідації зусиль саме якраз в напрямку захисту прав і свобод наших співвітчизників, де б вони не перебували – в Україні і за її межами. І мені здається, на цьому шляху не може бути роз’єднання на різні політичні сили, а Україна має бути, дійсно, представлена як єдина соборна держава. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герасим’юк Ольга.

Мікрофон Кендзьора увімкніть.

12:27:32

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, депутатська група "За Україну!", партія "За Україну!". Шановна Ніно Іванівно, перш за все хочу подякувати вам за послідовну позицію щодо боротьби проти ганебної практики застосування правоохоронцями тортур тут у нас в Україні. І завдяки вам вдалося притягнути до відповідальності винних у смерті закатованого Юрія Мазоли та послідовної боротьби за долю довічно ув’язненого Володимира Панасенка. Ми з вами з цього приводу багато працювали. Завдяки вам у 2008 році закатованого на смерть у міліції Романа Стасюка, засуджені.

Загальне запитання: що треба найважливіше зробити, щоби надалі не допустити таких проявів? Адже ви сьогодні назвали страшну цифру: в 2010 році вісім людей, громадян України закатовано в міліції.

КАРПАЧОВА Н.І. Дякую за це питання. Це питання не може не хвилювати будь-яку людину в нашій державі, адже, дійсно, це проблема на превеликий жаль, поки що у нас є однією з найактуальніших.

Сьогодні виступав перед вами і міністр внутрішніх справ, я розумію, що йому, як керівнику це питання болить. Але ця проблема довготривала справи Мазоли, була по його катування в спецпідрозділах СБУ, на Львівщині. Ще в 1996 році я прийшла на цю посаду, я все ж таки взяла цю проблему до свого впровадження і ми її довели до притягнення всіх до відповідальності, і до відшкодування моральної і матеріальної шкоди, ще двом жертвам цього злочину ще живим батькам, на щастя.

Але я можу сказати, що і інші справи, які ви називали і проблему, якраз по Сакальському цьому прикладу 2007 року, коли Богдан Стецюк був закатований на смерть. По трьом співробітникам міліції, з рештою, винесені реальні судові вироки: сім років, сім років і три роки. І всі троє отримали реальні вироки.

На початку діяльності моєї фактично вони отримали умовно …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

КАРПАЧОВА Н.І. Що треба зробити? В першу чергу, Україна має розробити концепцію національного, превентивного механізму по запобіганню тортур. Я про це сьогодні буду говорити конкретно з Президентом, я внесла йому подання і я сподіваюсь до кінця цього року Україна створить такий потужний національний привентивний механізм. І безперечно статистика, адже статистика приховується правоохоронними органами, вона має бути розроблена і затверджена на державному рівні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шевченко.

12:30:29

ШЕВЧЕНКО А.В.

Шановна Ніна Іванівна, щиро кажучи, ваш звіт розчаровує, тому що ви звітуєте за рік, коли в Україні розпочалися політичні репресії, коли Україну почали викреслювати з міжнародних рейтингів як вільну країну, коли в нас на очах згортаються громадянські права і свободу. Ми про це не почули у звіті, може тому, що в нас немає сміливості сказати, що все це сталося за останній рік з вини однієї, абсолютно конкретної, політичної команди, яка зараз при владі.

Що стосується свободи слова, в мене враження, що в нас є найбільші вороги, це голова районної ради або якийсь нерадивий сільський голова. Це тоді, коли в нас вибудовується на очах система цензури зверху вниз. Коли злочини, які робляться проти журналістів на очах усієї країни, вони лишаються без реакції Генпрокуратури і міліції. Коли є повний терор проти Інтернет-середовища, вилучаються комп’ютери, сервери і так далі. У вашому звіті немає жодної згадки про те, що повністю ігнорується право громадянина, доступ до публічної інформації і ви знаєте наскільки це гостра тема.

Ніна Іванівна, в майбутньому році від вашої команди може дуже багато залежати, хочеться щоб ваш офіс працював на громадян, його зараз підтримка потрібна як ніколи в ситуації, коли згортаються права і свободи.

КАРПАЧОВА Н.І. Шановні народні депутати, я б хотіла сказати про те, що ми живемо сьогодні з вами не одним днем. Пан Андрій Шевченко до мене звертався працюючи на «5 каналі», коли брутально порушувалися права працівників «5 каналу» і була розпочата акція голодовки. Ви особисто телефонували на мій прямий телефон, який відомий кожному громадянину України, який бажає мені зателефонувати, ви тоді це робили і я захищала ваші права тоді. Я захищаю права працівників засобів масової інформації і сьогодні, адже як і раніше, вони продовжують порушуватися. Але від вас, як від журналістів, до речі, як від народних депутатів, багато чого залежить на цьому шляху для об’єднання зусиль.

Ви знаєте про те, що моя команда, разом з вами, разом з представниками владної структури Партії регіонів, взяла участь у доопрацюванні законопроекту, який ви зараз згадали, про доступ до публічної інформації. Я хочу вас всіх привітати, що зрештою нашими спільними зусиллями, вчора цей законопроект було прийнято у Верховній Раді.

Наступне. Було прийнято і зміни, і нова редакція Закону про доступ до інформації. Ми конкретно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таран, будь ласка.

12:32:53

ТАРАН В.В.

Про брутальне …..важення прав людини в Україні говорить кількість заяв їх громадян, які подали в Європейський Суд. І ви знаєте, Україна тут займає третє місце в світі, звичайно, після Росії і після Туреччини. Тобто в Україні йде тотальне порушення прав людини: право на мирні зібрання, право на свободу слова, просто на життя. І всі, хто опонує нинішній владі, вони репресуються – це і Тимошенко, і письменниця Матіос, і журналісти, і абсолютно всі і члени молодіжної організації «Тризуб». І, скажімо, за оцінкою Міжнародної організації «Фридом Хаус» Україна вже не є вільною державою. Вона вже не є вільною державою – я прошу, я зараз задаю питання – вона вже не є вільною державою, вона вже є напіввільною.

Шановна Ніна Іванівна! Можливо треба набратися мужності і сказати, що дотримання прав людини в Україні неможливе без зміни нинішньої влади, нинішньої диктатури.

КАРПАЧОВА Н.І. Шановні народні депутати! Я вкотре хочу сказати, хто хоче побачити конкретні кроки, які за своїм мандатом може і робить Уповноважений з прав людини, той побачить. Хто не хоче цього робити, хочете політизувати всі питання, в тому числі і діяльність Уповноваженого з прав людини, який є незалежним органом влади, незалежним органом і діє незалежно і від владних структур, в тому числі і від Верховної Ради.

З точки зору своєї незалежної громадянської позиції, я думаю, що ви можете це зробити. Ви неоднократно в цьому пересвідчувались, нам з вами особисто доводилося звільняти студентів, заарештованих, ви пам’ятаєте, в міліцейських бомжатниках – це було вночі. Я думаю, що нам з вами мужності тоді не бракувало.

Мені і сьогодні не бракує мужності, коли я йду до тих, хто сьогодні заарештований (його опозиція сьогодні оголосила як політично переслідуваних), я зустрічаюсь з цими людьми, я надаю конкретну допомогу, конкретно зустрічаюсь з ними і безпосередньо в слідчих ізоляторах, і зустрічаюсь з їхніми родинами. Я робила і робитиму все можливе від мене аби допомогти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павленко Едуард.

12:35:07

ПАВЛЕНКО Е.І.

Прошу передать слово колеге Самофалову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Самофалова.

12:35:16

САМОФАЛОВ Г.Г.

Уважаемая Нина Ивановна, есть такая мудрость: «Каждый слышит то, что хочет услышать», я имею ввиду оценку вашего доклада. Я например, услышал высокопрофессиональный доклад, каждая фраза которого пропущена через ваше женское сердце. Незаметна ваша работа лично и вашего аппарата, но она колоссальна. И то, что сегодня осуществляется защита прав человека - это заслуга, прежде всего, вашего коллектива.

А вопрос мой такой. Есть проблемы, которые объединяют всех людей, точнее, беда – это захват наших моряков, который все чаще и чаще бывает. Я знаю, что вы много участвуете в работе. Скажите, пожалуйста, вот какие механизмы сегодня нужно создать от парламента, правительства, Президента, чтобы наши люди не страдали, чтоб они не были долго под угрозой смерти, чтоб родственники их не переживали за них месяцами, полугод и так далее. Какие есть в этом вот ваши соображения? Спасибо.

КАРПАЧОВА Н.І. Українські моряки належать до однієї з самих незахищених категорій трудових мігрантів з України. Понад 100 тисяч українських моряків сьогодні поневіряється по світах під чужими прапорами. Перша і головна проблема – знищений в Україні наш національний флот через корупційні діяння. Треба зробити головний крок, я думаю, в цьому напрямку – відновити Національний флот України, щоби наші моряки мали можливість працювати під українським прапором. Це перше і головне.

Друге. Що стосується проблеми, пов’язаної з захватом наших моряків піратами. Віктор Янукович, виступаючи на Генеральній асамблеї в ООН, вніс пропозицію, яку до речі, ми ще за попереднього Президента вносили з депутатом Ігорем Шаровим щодо прийняття на рівні Організації Об’єднаних Націй всеосяжної Конвенції по боротьбі з морським тероризмом, яким є сьогодні піратство. Це є надзвичайно важливою.

І третє. В Україні треба створити спеціальну міжвідомчу комісії з цих питань і ратифікувати Конвенцію 2006 року МОП з цих питань по захисту прав моряків.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярощук.

12:37:28

ЯРОЩУК В.І.

Прошу передати слово Григорію Калетніку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Калетніка.

12:37:30

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановна Ніна Іванівна, ви маєте повагу від більшості громадян України як уповноважений, якому не байдужа будь-яка неповага та приниження людини, і ви захищаєте права цих людей.

З огляду на позитивне сприйняття вашої діяльності іноземними інституціями, до вас таке запитання. Як ви сприймаєте відкритість України для в’їзду громадян з країн Європи, Великої Британії та інших, і в той же час принизлива процедура складання величезної кількості довідок для отримання віз на виїзд за кордон громадянами України, не говорячи вже про те, що не тільки вимагають давати інколи довідку на довідку, але звертає на себе увагу і фінансова сторона, коли людей заставляють придбати квитки, забронювати готелі, а потім або відмовляють у візі, або дають її значно пізніше ніж терміни, на які були придбані квитки…

КАРПАЧОВА Н.І. Дякую. Це дуже болюче питання і в мене було багато звернень наших громадян саме з цього питання. Можу вав засвідчити, що я неодноразово зверталася до дипломатичних відомств, акредитованих в Україні, різних країн, в тому числі тих європейських, які ви і називали в своєму питанні, і можу вам засвідчити, що подвійні стандарти, які застосовуються сьогодні окремими країнами Європейського Союзу, на превеликий жаль, поки що існують у відношенні до громадян України.

По-друге, існує проблема приниження людської гідності якраз під час зібрання певної низки документів, коли треба доводити буквально абсолютно очевидне, а також проблеми дактилоскопії або, скажемо, радужної оболочки нашого ока, яку на сьогоднішній день вимагають уже деякі країни на кордоні.

Безперечно, це серйозні питання. Питання, пов’язані взагалі з захистом права на людську гідність. Я думаю, що нам на шляху до Європейського Союзу треба ці питання більш активно піднімати на рівні Міністерства закордонних справ України і захищати права наших громадян. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Даниленко, будь ласка.

12:39:44

ДАНИЛЕНКО В.А.

Прошу передати слово депутату Бевзу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Бевза.

12:39:50

БЕВЗ В.А.

Шановні Ніна Іванівна, у вівторок у нас на засіданні фракції Комуністичної партії України керівник нашої фракції - народний депутат Симоненко з обуренням говорив про те, що особи, які скоїли злочини, звільняються від кримінальної відповідальності за діючим Законом про амністію ще на стадії досудового слідства. Як вам відомо, в наших стінах, стінах Верховної Ради зараз знаходиться законопроект 4179 – про застосування амністії за ініціативою народного депутата Малишева. Хотілося б почути від вас, яке ваше відношення до ініціатив цього законопроекту, який виключає таку позицію? Будь ласка.

КАРПАЧОВА Н.І. Я сказала про те, що два роки в Україні приймалась амністія. Це є брутальним порушення прав людини. Хто хотів мене почути, той почув.

По-друге, хочу засвідчити про те, що якщо б ми зараз застосували амністію, то приблизно 11 тисяч в’язнів могло б підпасти під норми цього закону. Це якраз є гуманізацією певних кроків у цьому напрямку. Адже слідчі ізолятори, на превеликий жаль, як ви знаєте, у нас залишаються переповненими, через те порушуються інші права тих осіб, які, дійсно, там мають перебувати. Але третина перебуває за малозначні злочини, я постійно на цьому наголошую. Тому я підтримую цей законопроект, ви сказали депутата Малишева і інших депутатів, які якраз внесли це, це і Віктор Швець, я знаю, і Грицак. Тому я просто звертаюсь до народних депутатів. Як тільки буде внесений цей законопроект, я думаю, ми його приймемо.

Але головне, внесені були зміни брутальним чином в стару редакцію Закону про застосування амністії, які фактично дали по справі, по вибуху газу в Дніпропетровську увести від відповідальності трьох керівних осіб Дніпропетровськгазу. Саме тому …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

КАРПАЧОВА Н.І. Півхвилини буквально.

Саме тому зараз дуже важливо, що ви поновлюєте норми в законі, що коли дії посадовців призвели до смерті понад двох осіб, амністія ні на якій стадії взагалі не може бути застосована. Та амністія була застосована штучно. І ми сьогодні проводимо судове розслідування разом з постраждалими. А ви знаєте, 23 загиблих і 509 постраждалих. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Кармазін.

12:42:21

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановна Ніна Іванівна, по-перше, дозвольте подякувати вам за змістовну доповідь, за ту роботу, яку ви робили, і вашим людям, які сьогодні слідкують, які виїжджали у Харків, коли знищували ліси, коли били людей, які ходять по в’язницям, які добивалися звільнення Котельникова, який прикутий був з інсультом, які зараз вивчають всі обставини порушень, по-перше, подякувати.

По-друге, хочу вас запитати, шановна Ніна Іванівна, за дорученням Голови Верховної Ради три комітети розглядали питання щодо колишнього народного депутата генерал-лейтенанта, чорнобильця, афганця, Развадовського Віктора Йосиповича. По відношенню до нього Міністр внутрішніх справ вчинив кримінальний злочин, тобто не виконує понад 6 місяців рішення суду, яке вступило в силу, про поновлення на посаді. Тобто я роблю, з цієї трибуни, зараз, офіціальне звернення до Генерального прокурора про злочин. Повідомте, будь ласка Президенту, що у нас сьогодні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. Дайте закінчить, дайте закінчить. Можна притягувати Міністра внутрішніх справ до…..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, ви ж задали запитання, почуйте відповідь. (Шум у залі)

КАРПАЧОВА Н.І. Юрій Анатолійович, я дуже прошу, в письмовому порядку зверніться по конкретній справі до мене, я безперечно це питання буду порушувати. Спасибі, спасибі. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще не дійшов лист. Забарський, будь ласка.

12:43:54

ЗАБАРСЬКИЙ В.В.

Уважаемая Нина Ивановна. Хотел бы тоже присоединиться к тем словам благодарности за вашу принципиальность и последовательность в вашем деле омбудсменов, в деле защите прав граждан. И, хотелось бы вот какой вопрос задать. Я знаю, что более 4 лет у вас в производстве дело по факту доведения до самоубийства в здании суда жительницы Алушты, матери-одиночки, которую, в результате чиновничьего произвола, и подкрепленного, к сожалению, действиями представителей судебной власти, довели до самоубийства. В связи с этим, хотелось бы, я знаю, что вы принимали меры для того, чтобы привлечь к ответственности всех виновных и причастных к этому беспределу. Хотелось бы узнать, на сегодняшний день, каковы результаты этой, по этой ситуации, во-первых. И, в общем, как часто к вам обращаются люди с жалобами на действия представителей суда, судей конкретно, и как у вас получается на это реагировать?

КАРПРАЧОВА Н.І. Дякую. Проблема незалежності судової гілки влади є надзвичайно актуальною і болючою в Україні. Безліч звернень, одна третина, я про це зазначила, на якраз дії суддів і несправедливий судовий розгляд.

Тому права по Наталії Коболєвій, яка вже сьогодні 5 років є у моєму провадженні, молода жінка-одиночка, мама доведена до самогубства діями одного з представників феміди фактично, дала нам всім приклад того, що треба продовжувати боротьбу навіть, якщо це коштуватиме тоді смерті. І ми на сьогоднішній день довели цю справу до завершення, але знадобилося 5 років. Сьогодні притягнуті до відповідальності кримінальної на 5 років та людина, яка безпосередньо чинила проти неї цей злочин, але він зараз переховується.

Тому я з цієї трибуни звертаюсь до пана Могильова і вкотре прошу звернути увагу щодо розшуку пана Русанова, який причетний до доведення до самогубства молодої матері Наталії Коболєвої.

І останнє. Безперечно, коли зрощуються судова гілка влади з бізнесом…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КАРПАЧОВА Н.І. … то є величезний кримінал. І тому, безперечно, що стосується дій таких суддів, я думаю, що правильно вчинив вже сьогодні севастопольський суд, який звільнив цього суддю з займаної посади, але, вибачте, на це пішло 5 років нашої боротьби. Один суддя і 5 років боротьби.

Тому зважте, на якому етапі ми сьогодні поки що перебуваємо всі разом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Кириленко. Плянчич передає.

12:46:46

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, партія «За Україну!» Шановна Ніна Іванівна, ви знаєте, що у країні політичні репресії, на жаль. Переслідуються колишні урядовці, колишні депутати, теперішні опозиціонери, частина із них утримується під арештом. Мене особисто дуже турбує ситуація, яка склалася із Юрієм Луценко. Ви знаєте, що він затриманий за абсолютно дивних обставин, за участю великої кількості спецназу, зараз він утримується під арештом. Ви знаєте, що партія «За Україну!», депутати від нас і не тільки від нашої партії, вимагають негайного звільнення Луценка.

Більше того, ми вимагаємо перевірити, які умови утримання, і чи відповідає дійсності інформація про камеру смертників і таке інше. Народні депутати Гримчак і Доній звертались в тому числі до вас, Ніна Іванівна, з тим, щоби надати можливість відвідати Луценка у слідчому ізоляторі. Їм, на жаль, відмовлено. Я зараз тут публічно звертаюся до вас ще раз, як до Уповноваженої Верховної Ради з питань прав людини, надати можливість мені і іншим народним депутатам відвідати …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

12:47:59

КИРИЛЕНКО В.А. … надати можливість відвідати Юрія Луценка у слідчому ізоляторі, поспілкуватися із ним, з’ясувати, в яких умовах він перебуває. Крім того, ми продовжуємо вимагати і негайного звільнення також Юрія Луценка. Дякую за відповідь.

КАРПАЧОВА Н.І. Дякую за ваше запитання. Я думаю, що для Андрія Шевченка не є таємницею, що Уповноважений з прав людини зустрілася з заарештованим Юрієм Луценко безпосередньо в камері, де він перебуває. Я безпосередньо внесла своє подання до суду, адже… з вимогою змінити міру запобіжного заходу, не непов’язану з позбавленням волі. Це моя публічна позиція, і вона була оприлюднена. Хто бажає, той почує.

Що стосується звернень народних депутатів, про які ви сказали. Я зустрілася з всіма народними депутатами безпосередньо, крім того були ще пан Юрій Кармазін. Ми з’ясували всі питання, які вони до мене, з якими вони до мене звернулися. На колегії Генеральної прокуратури я довела всі ці питання до шановної колегії, окресливши, що принаймні сам факт арешту і процедура здійснення арешту відбувалося з брутальним порушенням прав Юрія Луценка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

КАРПАЧОВА Н.І. Тому на сьогоднішній день коли його дружина зробила заяву, що Юрію Луценку може загрожувати смерть в тих камерах, де він може перебувати, я негайно зустрілася з ним безпосередньо в цій камері, півтори години мого безпосереднього перебування. Я хочу вам засвідчити, камера на 3 особи, 9 квадратних метрів, є радіоточка, є телевізор. Звичайно обмеження волі. Зрозуміло, цими всіма умовами слідчого ізолятора. Але на умови тримання мені принаймні під час моєї тої зустрічі пан Луценко не скаржився, але сказав, що буде боротися звичайно за зміну йому запобіжного заходу. І зазначу, що він готовий з`являтися по всім запрошенням слідчого до Генеральної прокуратури. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ніна Іванівна.

Сідайте, будь ласка. (Шум у залі) Репліка буде потім.

10 хвилин – голова комітету, будь ласка.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Будь ласка.

Шановні колеги, я прошу, спокійно!

12:50:48

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Голово! Шановні колеги та гості Верховної Ради України! Заслуховування Щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні є одним з повноважень парламенту, що передбачено статтею 85 Конституції України і що дає можливість отримати сконцентровану і, головне, систематизовану інформацію про ситуацію з правами людини в нашій державі, почути про найбільш болючі проблеми з їх забезпеченням.

Власне, кожен із народних депутатів України, хто зустрічається з виборцями, отримуючи звернення громадян, має реальну уяву про стан забезпечення прав людини. І, на жаль. він далекий від бажаного рівня, від міжнародних стандартів і того обсягу прав, і це головне, що проголошує Конституція нашої держави. І питання тут не так у відсутності відповідного законодавства, прийнятого Верховною Радою, я хочу на цьому наголосити. Якраз законодавча база в даній сфері є, і вона як мінімум не гірша, ніж в інших багатьох країнах. Питання у виконанні існуючих законів. Підкреслюю, питання у виконанні діючої законодавчої бази.

До Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин лише впродовж минулого періоду надійшло понад тисячу звернень громадян, і майже третина з них – 28 відсотків – є колективними.

Практично всі ці звернення мають на меті відновлення порушених справ заявників, забезпечення дотримання законності та фактичної реалізації проголошених Конституцією прав та свобод людини.

Згідно з проведеним аналізом звернень громадян, що надходять в комітет, можна виокремити кілька аспектів, які викликають особливе занепокоєння наших громадян. В першу чергу це скарги на незаконні методи ведення слідства, застосування катувань, про що вже йшлося в доповіді, та інших форм жорстокого поводження до осіб, взятих під варту та ув’язнених, ненадання їм належної медичної допомоги, позбавлення можливості користуватися правовою допомогою захисника.

Хочу наголосити, що Україна є стороною – це з приводу законодавчого забезпечення, – Україна є стороною міжнародних конвенції щодо недопущення катувань. І в 2006 році Верховна Рада ратифікувала факультативний протокол до Конвенції ООН проти катувань, відповідно до якого має бути створений національний контрольних механізм із запобігання катуванням. Так ось, превентивним механізмом міг би стати окремий, незалежний орган із спеціальним статусом. І, на нашу думку, такий орган потрібно невідкладно створювати, що дало б змогу запобігати катуванням та посилити контроль за умовами тримання осіб, позбавлених волі.

Ще один важливий аспект, на якому хотів би зупинитися, - це надмірна тривалість досудового слідства в кримінальних справах і, як наслідок, порушення строків тримання під вартою. Це призводить до переповненості слідчих ізоляторів, умови тримання в яких гірші, ніж у засуджених. Але хочу наголосити, що вина цих осіб ще не доведена судом.

Існування в кримінальному процесі інституту додаткового розслідування часто призводить до того, що люди роками можуть утримуватися в слідчих ізоляторах без доведення їх вини у скоєнні злочину і, врешті, в порушення презумпції невинуватості.

Наведу приклад. До комітету звернувся громадянин Дубовий, який з 2002 року утримується у слідчому ізоляторі. Справа відправлялась на додаткове розслідування, запобіжний захід у вигляді взяття під варту і людина вісім років, вісім років утримується в СІЗО без доведеної в суді вини у скоєнні злочину. А санкція статті, яка інкримінується, передбачається від шести років, і такі випадки непоодинокі. Питання щодо ліквідації інституту додаткового розслідування назріло.

Хотів би ще висловити кілька важливих і актуальних проблем у сфері захисту прав людини, про які не дуже люблять говорити. Права людини торкаються різних аспектів її життя. Доктрина сама прав людини розвивається та має всеосяжний характер. Сучасна концепція прав людини виділяє третє покоління прав людини, до якого відносять, так звані, колективні права: право на мир, право на здоров’я довкілля, право на свободу від дискримінації за статевою, віковою, національною ознакою. Ці права адресовані більшою мірою окремим соціальним групам, які потребують додаткових гарантій захисту своїх прав.

В контексті цього хочу сказати про права людей похилого віку. За результатами досліджень найбільш дискримінованою категорією населення в Україні є люди літнього та похилого віку. Особи, які досягли п’ятдесятирічного віку, а в Україні таких проживає близько 16 мільйонів, часто стають об’єктом дискримінації у трудовій соціальній побутовій та інших сферах. Їм відмовляють в прийомі на роботу в першу чергу і їх першими звільняють при скороченні кадрів. З огляду на це, комітет активно працює над проектом Закону України про запобігання дискримінації щодо осіб літнього і похилого віку в Україні, автором якого є Микола Шершун, який створить умови для ефективної системи забезпечення та захисту прав цієї категорії громадян.

Хочу також виокремити питання захисту прав жінок, про що теж йшлося, які не рідко зазнають дискримінації за статевою ознакою. Головні її прояви: безробіття серед жінок, як приховане, так і зареєстроване вище, ніж у чоловіків. Заробітна плата жінок складає в середньому 72,5 відсотка від заробітної плати чоловіків. Жінки здебільшого працюють у таких сферах: освіта, медицина, соціальна сфера тощо, де заробітна плата нижча, ніж у середньому по народному господарству, що призводить до зростання економічної нерівності чоловік та жінок.

Жінка працює на 4-6 годин більше, ніж чоловік. Праця в домашньому господарстві не враховується як продуктивна і тому не оплачується. Жінки, які мають дітей та перебували у відпустці по догляду за дітьми, стають неконкурентоспроможними на ринку праці. До речі, таку відпустку брали лише 2 відсотки чоловіків.

Майже кожна третя дитина виховується одинокою матір’ю. Жінки складають більшість трудових мігрантів з України. Жінки більше потерпають від домашнього насильства. Жінки практично не представлені на вищих шаблях влади та управління.

Наш комітет веде постійну діяльність у напрямку вдосконалення законодавства у сфері забезпечення гендерної рівності, безпосередньо опікується цими питаннями Олена Бондаренко. Такі зусилля повинні докладати інші комітети нашої Верховної Ради і весь парламент.

Потрібно змінювати, у першу чергу, законодавство про працю в даній ситуації у частині заборони дискримінації громадян – і жінок, і літніх людей – у сфері трудових відносин. Хочу наголосити, з деталізацією видів порушень і прямою забороною конкретних дискримінаційних дій.

У цивілізованій державі центральне місце в усій правовій системі належить суду. Саме суд є ключовою ланкою механізму захисту прав людини. На жаль, ефективність судової системи на даному етапі її функціонування є низькою, це всі знають. Сьогодні найбільша кількість скарг громадян приходиться на рішення судів, на зволікання з розглядом судових справ, яке суперечить всім так званим розумним строкам. Значні проблеми існують в забезпеченні виконання судових рішень.

Крім того, відсутність ефективності механізмів надання правової допомоги безоплатно або за доступну плату позбавляє захисту, позбавляє бідні прошарки населення можливості належним чином захистити свої права в суді. Політики себе можуть захистити і то важко, а бідні люди навіть можливості фінансової і цього не мають.

Оптимізму додає лише те, що мабуть у всіх вже є розуміння актуальності реформування системи правосуддя і перші кроки, підкреслюю, лише перші кроки на цьому шляху здійснені.

Нинішня доповідь Уповноваженої, як і попередні містять висновки та рекомендації щодо шляхів поліпшення стану забезпечення прав і свобод людини. Таким чином вона не може бути лише барометром щодо ситуації з правами людини. Адже ми не можемо бути статистами і обмежитись заслуховуванням фактів порушення прав людини. Ми повинні реагувати на них як суб’єкти законотворення. Ця доповідь повинна використовуватись, як ґрунт для подальшої законотворчої діяльності.

Комітет висловлює переконання, що на часі провести системний аналіз виконання висновків та рекомендацій, які містяться у щорічних доповідях про стан дотримання та…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. … які містяться і в цьогорічній і в минулих щорічних доповідях Уповноваженого Верховної Ради з питань прав людини. І комітет співпраці з Уповноваженим проведе це в найближчий період.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми завершили розгляд питання, право на репліку має Андрій Шевченко. Будь ласка.

13:01:22

ШЕВЧЕНКО А.В.

Дякую. Ви знаєте, я думаю, що Ніна Іванівна Карпачова як наша союзниця в боротьбі за права та свободи людини, вона намагалася згадавши моє прізвище дати відповідь все-таки, хто винен в тому, що за останній рік відбулося погіршення ситуації з правами людини. Нам на допомогу приходить Міжнародна організація, яка називається «Фрідом Хаус», яка за підсумками 2010 року вилучила Україну з переліку вільних країн.

І я зацитую одне речення, яким закінчується звіт щодо України, цієї авторитетної, правозахисної міжнародної організації. Вона покладає відповідальність за ситуацію в Україні на Президента Віктора Януковича, який безпосередньо керував погіршенням свободи слова, державними зусиллями для обмеження студентської активності, залякуванням неурядових організацій, а також підвищенням впливу виконавчої влади на судову систему.

Панове! Починається новий рік, у нас зараз унікальний момент, дивіться і уряд в залі, і Уповноважена з прав людини, я просто хочу нагадати, знаєте ми про реформи говоримо, а права та свободи людини згортаємо в реальному житті. Давайте це міняти, це наша спільна місія.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, ми завершили розгляд питання, а саме доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні. Дозвольте від вашого імені подякувати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за її роботу. (Оплески) Разом з тим, я переконаний, що в нас буде поглиблюватися конструктивізм у співпраці Верховної Ради із Уповноваженим, наголошую, Верховної Ради України з прав людини. І не буде звучати теза, що вся проблема чи ключова проблема з порушенням прав людини – це Верховна Рада України. Не треба нам говорити про те, що не вистачає законів, треба виконувати ті закони, які є. І я просив би всіх, щоб ми розуміли, що Верховна Рада України в Конституції серед гілок влади на першому місці.

Шановні народні депутати, перед тим як перейти до завершення нашої роботи, я вимушений надати вам одну інформацію, оскільки вона набула резонансу відповідного. У зв’язку з тим, що наш колега Борис Тарасюк заявив, що законопроект про мови, який був направлений до Верховного комісара ОБСЄ з прав національних меншин… була реакція і направили свої міркування (ця поважна інституція) щодо цього законопроекту. І, мовляв, Верховна Рада України приховала цей законопроект, Голова Верховної Ради не познайомив народних депутатів – я перепрошую – з цими висновками, рекомендаціями, як це містилося у листі Верховного комісару ОБСЄ.

Сьогодні я вже мав шквал дзвінків і звернень народних депутатів, які вимагали від мене, щоб я їм надав відповідні рекомендації і висновки. І мене дивує така позиція нашого колеги, з огляду на те, що ми вчора з ним спілкувалися, якщо я не помиляюсь, що він жодним чином не поставив питання. А проблема полягає в тому, що Верховна Рада України лише сьогодні вранці факсом отримала від Міністерства закордонних справ і відповідно Міністерство закордонних справ отримало цей документ, який ще потрібно перекласти і забезпечити його автентичність. Тому я просив би всіх нас, давайте не шукати проблем там, де їх абсолютно немає.

І, шановні народні депутати, відповідно до календарного плану проведення сьомої сесії Верховної Ради України шостого скликання 14 січня перебачено завершення сьомої сесії Верховної Ради України.

Шановні народні депутати! Зараз на церемонії закриття сьомої сесії Верховної Ради України присутні: Прем’єр-міністр України Микола Янович Азаров та члени Кабінет Міністрів України, заступник Голови Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, Голова Вищого адміністративного суду України, Голова Національного банку України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Центральної виборчої комісії, Генеральний прокурор України, Голова Фонду державного майна України, Голова Антимонопольного комітету України, Голова Вищої ради юстиції та інші офіційні особи. (Оплески)

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я запрошу до слова Голову Верховної Ради України Володимира Михайловича Литвина.

ЛИТВИН В.М.

Шановні члени уряду! Микола Янович! Шановні керівники! Дорогі колеги! Я думаю, що кожний з нас зараз переживає таке відчуття, яке можна висловити одним словом – нарешті. Нарешті, завершилась ця виснажлива, тривала і по-своєму жорстка, непроста сесія. Разом з тим, вона мала свої значні особливості, і я тезово їх окреслю.

Перша і ключова особливість цієї сесії, що це cьома сесія була Верховної Ради України. Отже, ми перейшли з вами рубікон і, як модно зараз казати, пройшли точку неповернення. І тому у нас є всі сьогодні підстави констатувати, що ця Верховна Рада України допрацює свій конституційний термін за однієї умови, що ми разом з вами зробимо все, щоб піднести порозуміння в сесійній залі, забезпечити конструктивізм на принциповій основі. Я переконаний, що так воно і буде.

Більше того, і це цілком очевидно, нас будуть підтискувати наступні вибори, і ми будемо розуміти, що нам треба буде звітувати перед людьми не словами хто краще любить Україну, а практичними нашими діями, які б мали під собою результат – практичний результат.

Друга особливість цієї сесії. Вона пов’язана з тим, що ми з вами, шановні колеги, працювали в нових конституційних реаліях. Коли Верховна Рада України не мала такого вагомого аргументу у взаєминах із Кабінетом Міністрів України та судовою системою, по суті справи, такого вирішального аргументу не мала вже вона, як визначальний вплив на кадрові призначення.

Зрозуміло, що це породило твердження з приводу того, що Верховна Рада відіграє підпорядковану роль. Але давайте вдумаємося, до 2006 року Верховна Рада України ж працювала в таких же реаліях конституційних, в яких ми працюємо сьогодні. І, очевидно, ми не повинні вести мову в такій площині, бо ведуть того, хто хоче, щоб його вели. Компроміс і намагання його знайти – це не здача позицій. Бо на нас дивиться і дивилася вся країна. І можливо, зараз люди хочуть перепочити від нас, і зібратися з думками. І зрозуміло, що ми повинні поступати таким чином, щоб не намагатися завжди і скрізь сподобатися.

Ви знаєте, одному із великих, здається, Наполеону належать слова: “Якщо людина всім подобається – це означає, що життя в неї не склалося”. А це свідчить про те, що нам надалі треба мати спокійну, зважену позицію в інтересах України. Зрозуміло, для цього треба підпорядкувати наші партійні інтереси. Тим більше, що ніхто не відбирав у Верховної Ради України контрольні і представницькі функції. Я наголошую, контрольні функції. І зверніть увагу, зараз кожному комітету підписаний закон направляється для того, щоб був належний парламентський контроль.

Я переконаний, що ми всі свідомі того, що Верховна Рада – це центр діалогу і компромісу. І в цьому має бути сила Верховної Ради України. І я вдячний представникам фракцій, насамперед, і Верховній Раді Україні, що ми почали знаходити компроміс і розуміти, що силою ми не можемо перетиснути один одного. І я думаю, що в намаганні налагодити порозуміння, ми будемо бачити не слабкість Верховної Ради України, а її силу.

Нарешті третя особливість цієї сесії, яку ми завершуємо. Вона полягає в тому, що нові конституційні реалії спричинили вплив на організаційну структуру Верховної Ради України. Відійшла в минуле конституційна вимога щодо необхідності формування коаліції у Верховній Раді України і відбувся, якщо хочете, такий природно-стихійний або стихійно-природний процес формування більшості.

І за цих умов, коли немає, давайте будемо відверто казати, кадрових преференцій, те, що мала коаліція, сьогодні вкрай відповідально приймати ті рішення і брати на себе відповідальність, які далеко не завжди будуть, як казав в нас один політик, солодкими, і не будуть сприйматись суспільством сьогодні, але без них ми не можемо жити зараз.

І я думаю, що в нас відбувся процес притирання за нових реалій щодо більшості у відносинах між більшістю і опозицією через, шановні колеги, через конфлікти, через протистояння, але давайте візьмемо останній парламентський тиждень. Ми знайшли порозуміння і підтримку один в одного і прийняли необхідні рішення. Якщо хтось з вас невдоволений, може запропонувати щось краще, прапор з великим древком в руки – запропонуйте і зробіть. І давайте хоч тут продемонструємо певну толерантність. Да, були в нас і протистояння, і жорсткі, із 58 пленарних засідань 8 пленарних засідань з цього приводу не відбулися. Це значно менше, ніж було в попередній період. І водночас, ми не розглянули десь порядку 100 питань, які, очевидно, були важливими.

Тому мені бачиться головне і ключове завдання, шановні колеги, зберегти парламентаризм. Таким чином зберегти демократію і, якщо хочете, зберегти Україну. Я говорив і ще раз кажу, що у всіх питаннях, особливо питаннях нашої організації нашої роботи, нам варто було б, окрім всього іншого, демонструвати корпоративну солідарність. Тоді у нас, очевидно, буде інша ситуація, тоді з Верховною Радою України будуть більше рахуватися. А при цьому, зверніть увагу, не дивлячись на те, що Верховна Рада часто-густо з коліс приймала рішення, як тільки виникає проблема невдоволення, хто винен? Невістка. І сьогодні ми також це почули. Не варто, очевидно, нам допускати до цього, але до нас будуть ставитися так, як ми будемо дозволяти, щоб ставились до вищого представницького органу народу. Це ставлення, по суті справи, до народу, а ми повинні звісно бути на висоті вимог.

Нам треба дати відповідь на питання, шановні колеги, ключове. От люди пишуть листи, зверніть увагу, зараз маса пішла листів людей. Вони кажуть: як ви збираєтесь далі будувати Україну, якщо ви між собою не вмієте розмовляти? Нам треба з цього зробити, очевидно, відповідні висновки і навчитися слухати, а головне чути один одного і вести діалог. Ми приречені на порозуміння, а відповідно на результат. Тим більше, що ми знаходимо це порозуміння, шановні колеги. Статистика промовиста: 38 відсотків законів, які ми прийняли на цій сесії, вони проголосовані конституційною більшістю, 38 відсотків законопроектів.

Четверта особливість. Верховна Рада України наважилась і вийшла на прийняття базових системних законів. Важко, складно, кострубато, через конфлікт, але ми стали на цей шлях. Із вже підписаних Президентом законів, які були прийняті на цій сесії, 21, тобто кожен шостий закон прийнято у новій або оновленій редакції. Це вже є позитив. І зрозуміло, що ми з вами отримали урок, шановні колеги, щодо того, як треба підходити до прийняття надзвичайно чутливих, отаких базових законів. Яскравий приклад тому Податковий кодекс. Очевидно, ми всі із цього зробили висновок.

І п’ята особливість. Вона полягає у тому, що підвищилось домінування Верховної Ради в законотворчому процесі. Так, всього протягом сесії розглянуто 758 питань, тобто законопроектів, не питань, з них 21 від Президента України, 138 Кабінету Міністрів, 3 від Національного банку, 596 від народних депутатів України. Додаймо сюди понад 300 постанов установчого організаційного характеру. Про що це свідчить? Це свідчить про те, що знаходимо і порозуміння з іншими інститутами влади. Не рідко законопроекти реформаторського характеру виходять за підписом народних депутатів України, що дозволяє скоротити цей бюрократичний процес надходження законопроектів до Верховної Ради України і, я вважаю, в цьому великий плюс. Рівно ж як і те, що зменшилась кількість заветованих законів Президентом України, тобто ми шляхом консультацій і узгодження позицій доводимо їх до вищої кондиції.

І шоста прикмета сесії – зростання негативних оцінок щодо проектів законів. Вдумайтесь, шановні колеги, в таку цифру: 70 відсотків законопроектів народних депутатів із загального числа, розглянутих на цій сесії, знято з розгляду. Що стосується урядових і президентських законопроектів, ну урядових – це одиниці, президентських законопроектів таких не було, щоб отримали негативну оцінку. Постає питання: очевидно, ми надалі маємо дати відповідь на це питання. Це принциповість, чи це якість законопроектів? Очевидно, нам потрібно надалі буде подумати над тим, щоб, можливо, закони мали іменний характер. Що якщо це якісний закон, щоб це знали, що це закон такого-то народного депутата, поправка Джексона-Веніка, всі знають, що це за документ. Так? Давайте, можливо, подумаємо над такою пропозицією. Зрозуміло, що це буде певною мірою входити у суперечність із конституційною процедурою.

І сьома особливість сесії – вона позначена, і я в цьому вважаю, треба на цьому особливо наголосити – істотною активізацією міжнародної діяльності Верховної Ради України. Я переконаний, що це дуже правильно, оскільки сьогодні повинен відбуватися діалог між народами, а цей діалог, в першу чергу здійснюється через парламент. Така статистка. За час сесії відбулося сім офіційних делегацій, візитів офіційних делегацій Верховної Ради України в інші країни. І, відповідно, сім офіційних делегацій ми прийняли в Україні. Додаймо до цього обміни візитами парламентських груп дружби, які істотно активізувались, налагодження взаємин на рівні комітетів.

Більш помітною сала наша присутність у міжнародних парламентських організаціях. Україна перебрала на себе головування у ПАЧЕС, відтворено роботу спільних комісій і асамблей. І це дуже добрий знак, якому нам потрібно надати нового динамізму.

Шановні народні депутати, нема потреби говорити про те, наскільки важливою буде наступна сесія. Але очевидним для нас є одне, що вона вимагатиме від нас особливої витримки, відповідальності, толерантності і, звісно, професійного підходу до нашої роботи. Сподіваюсь і вірю, що ми здатні забезпечити саме таку роботу, підпорядкувавши цій роботі, наші партійні позиції. Тим більше, що зараз на опрацюванні у Верховній Раді України знаходиться тисячу 100 законопроектів, із яких майже 160 вже готуються до другого читання. Отже, у нас є чим займатися з 1 лютого.

Шановні колеги, я дякую уряду за співпрацю, дякую вам всім за те, що ми так працювали важко, складно, але, попри все, працювали. І дякую за те, що ви терпіли мене цю сесію. Дякую вам. (Оплески)

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, сьому сесію Верховної Ради України шостого скликання оголошую закритою.

(Лунає Державний Гімн України)

(Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідно до статті 83 Конституції України чергова восьма сесія Верховної Ради України шостого скликання розпочне свою роботу у вівторок 1 лютого 2011 року.