ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

14 грудня 2010 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему «Рада».

15:59:36

Зареєструвалося картками в сесійній залі 412 народних депутатів. Вечірнє засідання…

Шановні колеги, є кому добавляти.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, пропонується організувати нам роботу таким чином. Зараз розглянемо законопроект (реєстраційний номер 7115), потім розглянемо питання про звільнення та надання згоди на призначення на посаду антимонопольного комітету, а потім далі законопроект 7450 і далі за текстом. Немає заперечень?

Тому оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розрахунків за природний газ та електричну енергію. Доповідач – голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Мартиненко. Будь ласка, Микола Володимирович.

16:01:40

МАРТИНЕНКО М.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, комітет на своєму засіданні 1 грудня цього року розглянув порівняльну таблицю до другого читання законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо розрахунків за природний газ та електричну енергію (реєстраційний номер 7115), внесений Кабінетом Міністрів України.

До тексту прийнятого в першому читанні надійшло 12 пропозицій від чотирьох народних депутатів, з яких було відхилено. Пропоную перейти до розгляду порівняльної таблиці.

Стосовно поправок, внесених, зокрема, мною, то я зазначу, що ці поправки утворюють законодавчу базу щодо механізму застосування розподільчих рахунків аналогічно до діючої вже протягом майже 10 років в електроенергетиці. Цей механізм дозволив високо підняти рівень платіжної дисципліни на енергоринку. Тому немає потреби створювати нове, а можна правильно застосувати вже напрацьоване. Пропозиції погоджені з НКРЕ, на яку в даний час покладені функції Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

Тепер можна переходити до поправок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. … народні депутати! По поправках підемо.

4 поправка народного депутата Шпенова Дмитра. Наполягаєте на ній? Ні.

Далі. Поправка Воропаєва, 6-та. Наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка, Юрій Воропаєв. Мікрофон.

16:03:12

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Хотел бы ваше внимание обратить на следующее, что предлагает закон? Он говорит, что все надходження, які приходять за тепло или за воду на счета коммунальных предприятий, должны поступать только на спецсчета. И со спецсчетов они будут идти, в первую очередь только на погашение задолженности за электроенергию и за газ. При этом не определяется, в каком объеме они будут идти? Будет ли при этом выплачиваться заработная плата, будут ли оплачиваться иные подобные расходы предприятий, коммунальных предприятий, для создания этой тепловой энергии или для создания воды для населения.

Так вот моя правка 6-я, она как раз и предусматривает возможность использования этих средств не только для расходов за электроэнергию и газ, но и, в том числе и для иных расходов, которые сопутствуют для создания этого объекта потребления для населения. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.

МАРТИНЕНКО М.В. Дякую. Поправка номер 6 у першій частині має уточнюючий характер щодо інших розрахунків. Але комітет вважає доцільнішим напрямки спрямування коштів викласти в підзаконних актах, що випливають з цього закону. Тому поправку запропоновано відхилити.

Також, у другій частині поправки, автори пропонують внести до закону термін «економічно обґрунтовані витрати», який не в повній міні відповідає аналогічному за змістом терміну «витрати, які включаються до тарифів», визначеного Законом України «Про природні монополії». Цей закон є базовим щодо природних монополій і наведені у ньому терміни мають застосовуватися до всіх природних монополій, тому і ця поправка відхилена.

У нас були дискусії в комітеті по цьому питанню і прийнято рішення було одноголосно цю поправку відхилити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування поправку номер 6. Прошу голосувати.

16:05:30

За-220

Поправка не підтримана.

Так, ідемо далі.

Поправка 7-ма. Воропаєв. Ви наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка.

16:05:43

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Обращаю ваше внимание, ну, она связана с предыдущей, 6 поправкой. Если не принимается 6-я, то 7-я тоже не будет действовать. Просто я прошу вас обратить внимание на следующее. Не могут субъективно устанавливаться размеры платы за электроэнергию и газ для этих коммунальных предприятий. Тогда государство в лице Кабинета Министров должно на себя взять ответственность за обеспечение населения водой и теплом. Без проблем, тогда все будет нормально, честно и справедливо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

МАРТИНЕНКО М.В. Володимире Михайловичу, абсолютно правильно автор поправки сказав, що 7 поправка, вона містить ті ж самі посилання на економічно обґрунтовані тарифи, в чому я проводив аргументацію, чому комітет прийняв таке рішення по 6 поправці її не підтримувати. Тому теж пропозиція не підтримувати цю поправку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми можемо таким чином поступити: просто цю поправку не розглядати, оскільки вона пов’язана з 6 поправкою. Або таким чином поступити: поставити на голосування про повернення до розгляду 6 поправки. В разі підтримки, тоді будемо логічно розглядати 7 поправку. Нема заперечень щодо такого підходу?

Я ставлю на голосування пропозицію про повернення 6 поправки.

16:07:37

За-237

Повернулися до 6 поправки.

А тепер я ставлю на голосування пропозицію про врахування 6 поправки. Прошу голосувати.

16:08:00

За-232

Поправка прийнята.

Тепер логічно, шановні колеги, поставити на голосування 7 поправку.

Я ставлю на голосування поправку №7. Прошу голосувати.

16:08:26

За-229

Поправка прийнята.

Наступна поправка, Воропаєв, 9-та, будь ласка, мікрофон. Будете, наполягаєте на ній?

16:08:37

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Эти поправки они взаимосвязаны. Они определяют порядок определения рентабельности этих предприятий и возможности устанавливать тарифы на нормальной цене.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, будь ласка.

МАРТИНЕНКО М.В. Проблема 9 поправки заключається в наступному: вона не містить механізму визначення паливної складової тарифу на теплопостачання, відповідно до якої мають розподілятися кошти на спецрахунках, та відповідального за правильність їх визначення.

Тому по цим мотивам поправка була відхилена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку №9, автор – Воропаєв і Корж.

16:09:38

За-211

Поправка не підтримана.

Так, наступна поправка 10. Шпенов, наполягаєте на ній?

12-та, Шпенов. Ні.

Микола Володимирович, будь ласка, можемо ми ставити на голосування в цілому?

МАРТИНЕНКО М.В. Інші всі поправки враховані, то можна ставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що, є пропозиція переголосувати 9 поправку?

МАРТИНЕНКО М.В. 11-ту, да, 9-ту, 9-ту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду 9 поправки. Прошу голосувати.

16:10:28

За-240

Повернулися до поправки.

Тепер ставлю на голосування про врахування поправки №9. Голосується пропозиція про врахування поправки 9.

16:10:55

За-238

Поправка врахована.

Будь ласка, Микола Володимирович.

МАРТИНЕНКО М.В. Так, я дякую, Володимир Михайлович. Всі поправки враховані, ми всі поправки пройшли. Можна ставити на голосування закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому як закон проект закону ... Головне юридичне управління має певні зауваження, комітет з якими не погодився. Тому я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо розрахунків за природний газ та електричну енергію” (реєстраційний номер 7115). Прошу голосувати.

16:11:50

За-272

Закон прийнято. Дякую.

МАРТИНЕНКО М.В. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, оголошую до розгляду питання про надання згоди на звільнення Президентом України Костусєва Олексія з посади Голови Антимонопольного комітету України та про надання згоди на призначення Президентом України Цушка Василя Петровича на посаду Голови Антимонопольного комітету України.

Необхідні документи вам роздані. Ми переходимо до розгляду цього питання. Процедуру розгляду регламентує стаття 211 Регламенту Верховної Ради України. Доповідач – представник Президента України у Верховній Раді України Мірошниченко Юрій, співдоповідач – голова Комітету з питань економічної політики Ткаченко Олександр Миколайович.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Відповідно до пункту 24 частини першої статті 85 Конституції України Президент України вніс подання про надання згоди Верховної Ради України на звільнення Олексія Олексійовича Костусєва з посади Голови Антимонопольного комітету України у зв’язку з обранням його Одеським міським головою.

Прошу підтримати це подання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Шановні колеги, запитань нема до доповідача? Немає. Дякую. Сідайте, Юрію Романовичу.

Від комітету, будь ласка, Олександр Миколайович Ткаченко, голова комітету.

16:13:50

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, Комітет з економічної політики розглянув подання Президента про звільнення Костусєва Олексія Олексійовича з посади Голови Антимонопольного комітету в зв’язку з обранням його мером міста Одеса.

Комітет розглянув дане подання і одноголосно прийняв рішення про підтримку подання Президента про звільнення товариша Костусєва з займаної посади.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, коли немає заперечень, тоді вноситься на ваш розгляд проект Постанови Верховної Ради України про надання згоди на звільнення Президентом України Костусєва Олексія Олексійовича з посади Голови Антимонопольного комітету України. Прошу голосувати.

16:15:16

За-301

Рішення прийнято.

Тепер переходимо до розгляду другої частини цього питання - про надання згоди на призначення Президентом України Цушка Василя Петровича на посаду Голови Антимонопольного комітету України.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Відповідно до пункту 24 частини першої статті 85 Конституції України глава держави вніс подання про надання згоди Верховної Ради України на призначення Василя Петровича Цушка на посаду Голови Антимонопольного комітету України. Прошу підтримати відповідне подання.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до доповідача? Немає. Сідайте, будь ласка. Так, від профільного комітету прошу Олександр Миколайович Ткаченко.

16:16:20

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, комітет розглянув подання Президента на призначення Цушка Василя Петровича на посаду Голови Антимонопольного комітету. Комітет розглянув це питання, заслухав Василя Петровича, висловив свої пропозиції, зауваження і вважає за можливе підтримати дану кандидатуру на цій посаді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Почекайте, до виступів ще є час.

Скажіть будь ласка, сідайте, Олександр Миколайович, чи є запитання до кандидатури? Немає?

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступів не передбачено.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступ і обговорення по 211 статті не передбачено. Подивіться будь ласка, Ляшко. Питання до Цушко? Будь ласка. 5 хвилин достатньо буде? Достатньо.

Василь Петрович, прошу на трибуну. Запишіться на запитання. Будь ласка, Пеклушенко. Прошу.

16:17:39

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемый Василий Петрович! Я думаю, что на всех участках, что вам поручала страна, вы оставляли хороший след. След человека профессионального, вдумчивого, умеющего сплачивать коллектив. Я не сомневаюсь, что и на новом месте вы будете руководствоваться этой философией.

Как вы считаете, что сегодня в вашем новом качестве вам предстоит сделать на этом посту? На что будет направлена философия вашей работы и возглавляемого вами коллектива?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ващук. А?!

ЦУШКО В.П. Спасибо за вопрос. Я думаю, что сегодня Антимонопольный комитет должен заняться тем, что волнует каждого гражданина. Это вопрос стабилизации цен, потребительских цен. Я коротко так отвечу, как первоочередное.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ващук Катерина, прошу.

16:18:40

ВАЩУК К.Т.

Можна тільки порадіти за вас, що серйозна така ділянка роботи зараз буде. Але у мене такого роду запитання. Останні роки були такі приливи і відливи у роботі Антимонопольного комітету. Ви прекрасно знаєте як хороший економіст, яка важлива роль належить Антимонопольному комітету в боротьбі з монополістами на різних ринках. І особливо боляче це б’є кожен раз по селянах. Коли йдуть зговори і переробників одного напрямку чи другого, чи зернотрейдерів. Як ви бачите роль Антимонопольного комітету в тому, щоб хоч раз в історії показати, що держава захищає товаровиробника, а не тих усіх, хто йдуть після нього. Дякую.

ЦУШКО В.П. Катерина Тимофеевна, спасибо за добрые слова. Я… для меня это дело новое, но я постараюсь, чтобы Антимонопольный комитет выполнял все полномочия, которые предусмотрены законодательством. И по вопросам, которые вы подняли, я буду всегда открыт, как всегда был. Я думаю, что мы вместе с вами, с депутатами народными, сможем сделать так, чтобы этот орган, конституционный орган выполнял те задачи, о которых вы только что подняли вопрос.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Маньковський, фракція Партії регіонів.

МАНЬКОВСЬКИЙ Г.В. Прошу передати слово Ярославу Сухому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, мікрофон.

16:20:25

СУХИЙ Я.М.

Василь Петрович, я можу тільки підтвердити слова моїх колег про те, що ви дійсно порядна і мужня людина. І в нас є в залі, безумовно, представники легендарної когорти чорноротих зубоскалів, ви на них просто не звертайте уваги.

Ви народний депутат України не одного скликання. Ви прекрасно знаєте – хто чого вартий.

Питання в мене до вас конкретне. Сьогодні, як ніколи, актуальною є проблематика змови монополістів, тобто антимонопольної змови виробників тих чи інших товарів і продукції, на які можна таку змову поширити. Ви прекрасно розумієте і як міністр економіки, як колишній губернатор, що без подолання цієї біди ми ніколи не зробимо наше економіку конкурентоздатною. Якщо немає конкуренції, якщо немає потреби боротися, то і економіка така буде.

Чи є у вас напрацюванні ваші губернаторські, міністра економіки, напрацювання для законодавчих ініціатив з тим, аби ми посилили антимонопольне спрямування…

ЦУШКО В.П. Спасибо вам. Эти наработки есть, я говорил уже предварительно с работниками Антимонопольного комитета. Есть у меня свои идеи. Но опять же говорю, я очень серьезно рассчитываю на депутатский корпус, потому что вы каждый месяц имеете ту неделю, в которую вы выезжаете в округа, и вы это видите воочию и говорите с руководителями предприятий и с нашими гражданами, которые являются потребителями всех этих товаров и услуг. И думаю, что нам совместно придется что-то модернизировать.

Сейчас сказать, что я готов положить на стол такой документ, нет, для меня это новое дело, разберемся, думаю, и подадим предложение.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Павленко, фракція Народної партії.

16:22:18

ПАВЛЕНКО С.Г.

Сергій Павленко, фракція Народної партії, Київщина.

Прошу передати слово колезі Зарубінському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, мікрофон.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановний Василь Петрович. Ви знаєте, що Антимонопольний комітет або в різних країнах по-різному називається, але той орган, який займається антимонопольною діяльністю і не допускає монополії – це друге Міністерство фінансів по впливовості. Наприклад, капітали Єйца були поділені тому, що так захотів Антимонопольний комітет США, і він нічого не міг зробити, ця потужніша людина, і поділив свої капітали.

Ясно, що Антимонопольний комітет український нинішній потребує своєї модернізації, він має зайняти ту нішу, якої, вибачте, будь-який монополіст боявся б. Що ви хочете зробити, що ви зробите для того, щоб його модернізувати? Бо в нинішньому стані він не є не тільки другим Мінфіном, а він не є десятим Мінфіном. Дякую.

ЦУШКО В.П. Я с вами согласен, что в рыночной экономике Антимонопольный комитет – важней орган власти. И, опять же, не буду говорить о больших планах и так далее. Повторяю, для меня это дело новое, вникну и думаю, что лично к вам как к ученому и разбирающемуся в этом законодательстве, я вас не забуду. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василію Петровичу…

ЦУШКО В.П. Я имел в виду, обращусь за помощью к Зарубинскому, как к прекрасному специалисту в этой области.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я дякую. Час вичерпаний.

Шановні колеги, прошу підготуватись до голосування. Ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про надання згоди на призначення Президентом України Цушка Василя Петровича на посаду голови Антимонопольного комітету України (реєстраційний номер 7434). Прошу голосувати.

16:24:35

За-272

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, дозвольте від вашого імені привітати Василя Петровича з тим, що Верховна Рада України надала згоду на призначення його Президентом України головою Антимонопольного комітету, а також подякувати Олексію Костусєву, нашому колезі, який до цього часу плідно працював на цій посаді. Ну, не будемо аплодувати, ні? (Оплески)

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (реєстраційний номер 7450). Доповідач – заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський, співдоповідач – голова Комітету з питань бюджету Валерій Баранов.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується до розгляду проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України, який передбачає узгодження положень нових Бюджетного та Податкового кодексів, а також внесення змін до деяких інших законодавчих актів з метою врегулювання окремих питань бюджетного процесу.

Цей законопроект підготовлено на виконання пункту 4 «Прикінцевих положень» Податкового кодексу.

Зміни до Бюджетного кодексу передбачають: зміну назв окремих податків і зборів, зокрема, податку на доходи фізичних осіб, як і логічного податку, акцизного податку; збору за першу реєстрацію транспортного податку; збору за спеціальне використання води; збору за впровадження деяких видів підприємницької діяльності; вилучення окремих платежів у зв`язку із їх скасуванням, а саме: збору за геологорозвідувальні роботи і збору за проведення гастрольних заходів; зарахування частини екологічного податку, крім податку за утворення та тимчасове зберігання реактивних відходів із його спрямуванням на фінансування цільових проектів екологічної модернізації підприємств. Зокрема, частину буде зараховано у спеціальний фонд Мінприроди чи Мінекології, а інша частина буде спрямована на фінансування цільових проектів екологічної модернізації. А також доповнення переліку захищених видатків Державного бюджету видатками на роботи та заходи Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об`єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему та роботи з посиленням бар`єрних функцій «зоні відчуження».

Разом з тим, положення законопроекту передбачають зміни до Кодексу «Про надра», законів «Про нафту і газ», «Про держану геологічну службу України» (щодо запровадження прозорої процедури продажу спецдозволів на користування надрами на аукціонах і встановлення максимальної їх вартості), що забезпечить відповідні надходження від збору та видачу від продажу таких спецдозволів на рівні 2010 року і які вже враховані в проекті закону «Про Державний бюджет на 2011 рік».

Також вносяться зміни до законів «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства та управління об`єктами державної власності» в частині встановлення обов`язкової виплати дивідендів державі та… як акціонеру та частини чистого прибутку доходу державних унітарних підприємств, що забезпечать також відповідні надходження до держбюджету, зокрема в 2011 році це складає близько 2,1 мільярд гривень. Також вносяться зміни Закону, до Закону про оренду державного та комунального майна, щодо здійснення на конкурсних засадах передачі в арену державного та комунального майна, що забезпечить в 2011 році надходження до держбюджету від орендної плати близько 700 мільйонів гривень. Також до Закону про провадження радіоактивними відходами в частині забезпечення фінансування заходів поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи за рахунок коштів відповідного державного фонду. А також передбачається внесення змін про Закон про судоустрій і статус суддів в частині визначення державної судової адміністрації, головним розпорядником бюджетних коштів, а також щодо врегулювання питань у 2011 році по суддівській винагороді.

Крім того, вносяться зміни до деяких інших законодавчих актів, що дасть можливість збалансувати показники бюджету 2011 року і які норми із яких ми враховували раніше у тексті самого Закону про Державний бюджет. Врахування цих положень в базових законах дасть можливість привести Закон про Державний бюджет до норм, які нам кожний рік, звертаю увагу, Конституційний Суд при розгляді щодо відповідності таких норм іншим законам та Конституції.

Зазначений законопроект був розглянутий на засіданні бюджетного комітету, підтриманий і уряд пропонує його розглянути Верховній Раді. І якщо буде така добра воля, прийняти його в цілому, як закон. Це дасть можливість нам уніфікувати законодавчу базу і підготувати до другого читання в наступний четвер Закон про Державний бюджет уже з урахуванням цього закону. Дякую за увагу.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Іванович. Прошу записатися на запитання. Будь ласка, 10 хвилин. Прошу, Притика.

16:30:54

ПРИТИКА Д.М.

Дякую. Шановний доповідачу! Я бачу у ваших змінах до Закону України "Про судоустрій та статус суддів» ви передбачаєте зупинити на 2011 рік дію статей 129 і 130 щодо суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення. Ви ж знаєте, кожний день у Верховній Раді зачіпається проблема судів і суддів. Ви знаєте, яка заробітна плата, особливо у суддів першої інстанції, особливо ті, які прийшли перші, там до п’яти років стажу, так сказать, у них – це 2 тисячі, 2 тисячі з половиною. І ця вся зарплата ліпиться з усіх цих речей, які передбачаються: винагорода і так далі.

Немає логіки у цьому. Приймаємо бюджет, я не бачу, щоб десь ви по іншим правоохоронним органам зачіпали це питання. А суддів ви знову, так сказать, обіжаєте, а потім шкодуєте, що вони там правильно чи неправильно приймають рішення.

Тому я прошу, по-перше…

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую за запитання.

Якраз сьогодні ми обговорювали проект Закону про Державний бюджет на 2011 рік, і доповідь була міністра фінансів, в якій він озвучив таку позицію, що ми згодні разом з бюджетним комітетом в межах загального балансу видатків на 2011 рік повернутися до конкретних пропозицій, які стосуються збільшення видатків на ті чи інші сфери, галузі або органи влади. Тому у цьому контексті, я думаю, що ми розглянемо показники бюджету 2011 року на здійснення видатків у цілому на суддівську систему, у тому числі, щодо оплати їхньої… винагороди за їхню працю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Кармазін.

16:32:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановний доповідачу! Я бачу, що ваш так званий проект цього закону, внесення змін до Бюджетного кодексу і деяких інших законодавчих актів України, є продовженням тієї політики, яку зараз проводить уряд, продовженням наступу на всі завоювання громадян, наступу на, я б сказав би, на матеріальну частину.

І, зокрема, я хотів би вас запитати. От зараз і ви не реагуєте, я так розумію, на рішення Конституційного Суду України, який забороняв вам зменшувати конституційні гарантії тим же суддям, іншим категоріям громадян, дітям війни і так далі. І зараз ви це ігноруєте рішення Конституційного Суду. Чому це робить уряд зараз?

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую за запитання.

Я хотів би наголосити на тому, що подання зазначеного законопроекту було пов’язано із деякими питаннями, якраз які і були викликані рішенням Конституційного Суду щодо неконституційності норм Закону про Державний бюджет на 2010 рік, яким регулювалися питання, наприклад, там надходжень до Державного бюджету або зупинення норм тих чи інших законодавчих актів.

І саме на виконання цього рішення ми підготували окремий законопроект, яким ми в 2010 році врегулювали питання відповідності норм окремих законів. А також пропонуємо на 2011 рік і на постійній основі закріпити певні норми. Крім того, в цьому законопроекті передбачається приведення норм Податкового кодексу з чинним… з Бюджетним кодексом, який набере чинності 1 січня, оскільки змінилися назви податків.

І також цей законопроект забезпечить якраз гарантованість надходжень, наприклад, податків по ренті за нафту і газ…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Воропаєв.

16:35:25

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Я бы хотел задать вопрос по изменениям в Закон об акционерных обществах. Это страница 34 таблицы сравнительной. Я вам задавал его в устно уже виде.

Мне непонятна логика предложения, здесь написанного вами, в отношение того, чтобы в качестве дивидендов шла только прибыль текущего года и ни в коем случае не делилась прибыль, нераспределенная прибыль предыдущих лет. В чем выгода Кабинета Министров, не могу понять. Если он получит свою долю дивидендов пропорционально, естественно, количеству акций, которым владеет государство, за счет предыдущих лет, он, получается, будет только в выигрыше, а не в проигрыше. Если акционеры получат свою долю дивидендов за предыдущие годы, если она не делилась эта прибыль, он тоже получит выгоду, потому что авансовые платежи будут по дивидендам идти. Почему Кабинет Министров хочет это исключить? Объясните, пожалуйста.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Мається на увазі, що прибуток у минулих періодах має розподілятися за механізмами і нормами, які діяли для минулих періодів. Тобто, щоб ми не могли застосовувати закон у зворотному напрямку, тільки цією ідеологією керувався уряд.

Якщо ви вважаєте, що там є казус юридичний, ми готові до цього питання повернутися. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пеклушенко Олександр. Прошу.

16:36:52

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Анатолий Иванович! У меня нет больших вопросов по этому законопроекту, практически вы в своем докладе сказали главное, закон призван сбалансировать и гармонизировать законодательство с целью увеличения бюджетных поступлений.

Но в силу ряда обстоятельств мне и моим коллегам не удалось выступить сегодня по Основному закону – по бюджету, проекту бюджета 2011 года, поэтому используя момент и возможность, вы как человек стоящий всегда в центре всех бюджетных процессов должны понимать, что гармонизировать процесс надо с базовых, социально острых вещей.

Первое. Школьный автобус – прошу себе пометить, с цифрой 50 миллионов мы не согласимся.

Второе. Учебники для школ. И третье – разумеется многострадальные запорожские мосты. Пожалуйста, это черный юмор, 200 миллионов, минимум, с чем могут согласиться наши земляки избиратели, это 500 миллионов. Запомните, пожалуйста, эту цифру и придите в следующий раз именно с этой цифрой по запорожским мостам.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Спасибо, Александр Николаевич, я знаю, что вы всегда даете очень конструктивные предложения. Поэтому мы их рассмотрим на бюджетном комитете. И я думаю, что мы обязательно найдем компромисс. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Джоджик.

16:38:17

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

Шановний Анатолій Іванович! Сьогодні ми розглядаючи бюджет нашої держави неодноразово говорили про те, що темпи зростання видатків на силові структури суттєво вищі ніж зростання соціальних видатків. Додатково цим проектом бюджету передбачена можливість фінансування міліції з місцевих бюджетів. Це може привести до того, що свою зарплату місцеві міліціянти вимагатимуть, шантажуючи місцевих чиновників кримінальними справами, а чиновники, щоб залишитися у спокою, будуть перекроювати місцеві бюджети на користь правоохоронців, зменшуючи частку місцевих, освітніх і медичних закладів. Як відомо, в попередній версії Бюджетного кодексу було заборонено одночасно фінансувати міліцію з місцевих і державних бюджетів. Чи не вважаєте ви за необхідне внести зміну до Бюджетного кодексу, щоб повернути цю норму. Дякую.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. Я думаю, що ваша пропозиція щодо статті проекту Закону про державний бюджет, яка пов’язана із можливістю надання фінансової підтримки місцевими бюджетами підрозділів міліції, фактично яка виконує певні функції для місцевого самоврядування, я думаю, що ця пропозиція буде розглянута. Але хотів би доповісти вам, що у Бюджетному кодексі, який прийнятий 8 липня, є норма, яка дозволяє, якщо у місцевих органів самоврядування є понадпланові надходження доходів або залишки, які незадіяні з минулих періодів в цьому бюджетному періоді, то дозволяється направляти такі кошти на регіональні програми, що фінансуються з державного бюджету.

Тому я думаю, що ми в процесі доопрацювання бюджету на друге читання, цю норму і цю колізію врегулюємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Жебрівський, будь ласка.

16:40:21

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановний Анатолій Іванович, насправді, ми вже говорили при розгляді бюджету те, що ви пропонуєте, зміни до Бюджетного кодексу, фактично вилучити 50 відсотків прибуткового податку з громадян з Києва на користь центрального бюджету, не є справедливим і руйнує місцеве самоврядування. Ви можете бюджетом вилучення вилучати в ті чи інші періоди, в ті чи інші роки, деяку суму, але ви тут стабілізуєте ситуацію на довгі роки, бо ви записуєте це в Бюджетному кодексі.

Далі. Коли до розмежування, а насправді земель між комунальною і державною власністю раніше 10 відсотків залишалося на фонд розвитку якраз місцевих органів самоврядування. Сьогодні 100 відсотків згідно бюджету переходить у центральний бюджет, а в місцевому ви нічого не залишаєте.

І третє питання. Анатолій Іванович, чи не пора нам перестати латати дирки? Зупинили там по суддях, завтра ще по комусь іншому зупинимо. А чи не пора переглянути взагалі соціальну політику і монетизувати пільги, щоб пільги отримували тільки ті, хто потребує їх, а не латати дири і знову рі…

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую за запитання. Саме головне завдання, одне з головних завдань, яке поставлено Президентом – це оптимізувати боргову політику. Ви знаєте, наскільки вона має великий навіс, навантаження по перехідним виплатам. І уряду приходиться враховувати саме необхідність зменшення тиску боргу на бюджет. З цього випливають і всі інші позиції.

Що стосується до соціальних показників чи механізмів інструментів надання соціальної підтримки? То в бюджетній декларації і в програмних документах Кабміну є такі норми, тобто ми ставимо собі за завдання саме перейти до більш ефективної системи соціальної підтримки, яка б включала би і механізми монетизації пільг. До речі, у нас є такий експеримент, який проводиться в деяких областях, уже на сьогодні ми проводимо ці експерименти, є рішення уряду з цього приводу. А також до надання пільг значить з урахуванням всіх факторів, які впливають на майновий стан цього отримувача. Але це перспектива, це розробки. Я думаю, що ми з вами будемо над ними працювати.

Що стосується питання розподілу загальнодержавних податків і зборів? А податок…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Я хотів би наголосити, що податок з доходів фізичних осіб відноситься до загальнодержавних податків. І держава в праві відповідно до Конституції норма є, що ми значить при формуванні бюджету маємо виконувати функцію розподілу ресурсів між регіонами, між категоріями населення і таке інше.

Тому для досягнення балансу бюджету і для того, щоб оптимізувати рух, потоки коштів, я думаю, що найкраща пропозиція, яку ми запропонували. Я думаю, що я в індивідуальній бесіді вам докажу, що це є краще ніж те, що було. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Іванович, сідайте.

З приводу пільг суддів тут було багато запитань, ви просто згадайте, коли вони і як появилися, ці пільги, який уряд їм завдячував, щоб позакривати справи.

Будь ласка, Баранов від комітету.

16:43:47

БАРАНОВ В.О.

Шановні депутати та запрошені! Проект закону номер 7450, який щойно був вам представлений, неодмінно належить розглядати разом із проектом Закону про Державний бюджет на наступний рік, оскільки його основним завданням є узгодити між собою бюджетно-податкове та інше законодавство для забезпечення належними ресурсами державного і місцевих бюджетів, та ефективного здійснення видатків.

Нормативними підставами для такого проекту закону, стало прийняття Податкового кодексу, а також ухвалення окремих рішень Конституційним Судом стосовно предмету і змісту Закону про Державний бюджет.

Комітет з питань бюджету розглянув зазначений проект закону після представлення у комітеті проекту Державного бюджету на наступний рік і відмітив, що запропоновані зміни безпосередньо пов’язані з формуванням показників державного і місцевих бюджетів на 2011 рік. Тому його належить опрацювати одночасно з проектом бюджету, щоб забезпечити законність, послідовність і правильність планування бюджетних показників.

Основні положення законопроекту стосуються унормування термінології та по податкам і зборам, уточнення їх переліку та складу, визначення захищеними видатків на заходи з перетворення об’єкту укриття на екологічно безпечну систему, тощо.

Змінами до іншого законодавства унормовано ряд питань, результатом яких є зміцнення ресурсної бази державного бюджету, уникнення втрат його доходів, спрощення бюджетних процедур для окремих розпорядників коштів. Головне науково-експертне управління рекомендує за результатами першого читання прийняти законопроект за основу. З огляду на зазначене, комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України номер 7450, поданий Кабінетом Міністрів. Доручити Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його у скорочені строки на розгляд Верховної Ради у другому читанні.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Олексійович. Є запитання? Прошу записатися, 5 хвилин. Будь ласка, Куликов Кирило.

16:46:28

КУЛИКОВ К.Б.

Дуже дякую, Валерій Олексійович. У мене декілька запитань.

По-перше, важлива позиція, що за рахунок податків з фізичних осіб повинні формуватися місцеві бюджети. Це логіка цього податку, це зрозуміло.

Друге питання, яке є, цей закон несе в собі зміни до інших законів. Нам декілька разів про це вже казав Конституційний Суд. Неможливо це робити. Тобто ми приймаємо зміни до Бюджетного кодексу, інші закони, зміни до них приймаємо своїм чином. Тут ми все приймаємо в пакеті, цього ми не можемо робити.

І третє питання. Там прописано, що спецпатенти видає, згідно до Закону України, крім рішень Кабінету Міністрів. Коли рішення Кабінету Міністрів стало вище, ніж закон України. Це повинні змінювати, ми як члени бюджетного комітету. Три питання.

БАРАНОВ В.О. Ну, що стосується прибуткового податку, то він в різні роки по-різному розчіплювався між різними бюджетами. Але, як казав сьогодні доповідач по цьому закону, він відноситься до загальнодержавних податків і держава має право регулювати його.

Що стосується тих зауважень, які ви назвали, то у нас якраз і буде час разом із Кабінетом Міністрів, Міністерством фінансів знайти порозуміння, щоб виправити максимально ті проблеми, які ви вказали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноволенко Олександр.

16:47:56

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Олександр Чорноволенко, Народний Рух України.

Чи не здається вам, що оце стільки проблем у нас виникло із цим бюджетом, і з цими змінами до Бюджетного кодексу, бо ми не вчасно розглядаємо? Нам треба було на старій податковій основі, напевно, робити цей бюджет, тоді б у нас і проблем не було.

В тому числі, я знов таки хочу повернутися, щоб всі почули і мою позицію щодо вилучення половини міського бюджету дуже дивним шляхом, а саме зарахуванням до податків, які платяться в Києві до державного бюджету, половина їх. Такого ніколи не було в Україні. Я сподіваюся, такого ніколи не буде. Чому це робиться, чому це робиться для міста Києва? Чому нинішня влада отак відноситься до мешканців міста Києва? Це вже, ну, безглуздо, вилучити 7 мільйонів, потім ще півтора, 7 мільярдів, потім ще півтора мільйона і залишити менше ніж вилучили при таких великих проблемах, які є в місті Києві. По-моєму, позиція комітету має бути – це не допустити. І я хотів би, щоб ви це підтвердили.

БАРАНОВ В.О. Ну, ви праві в тому, що це новела, яку ви назвали, і сьогодні йде дискусія і шукається консенсус, оскільки сьогодні і міський чи голова міської адміністрації був у Голови Верховної Ради і була бесіда з міністром фінансів. І я знаю, що сьогодні до цього підключався і Прем’єр-міністр України. Тому між усіма, хто має участь і до цього якесь відношення, сьогодні йде дискусія для того, щоб знайти якесь логічне рішення цієї проблеми, а вона є, ця проблема і ви її дуже слушно обозначили.

Те, що касается процедури прийняття бюджету, но, це вже така, на жаль, українська традиція, що майже всі бюджети приймаються не по процедурі і у нас з вами, як у членів комітету, нема можливості заслухати розпорядників бюджетних коштів сьогодні і ми вимушені так діяти, і у нас нема іншого виходу. Я впевнений, що наступний рік з 15 вересня ми з вами плідно будемо виконувати Бюджетний кодекс України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Павло Сулковський дочекався.

16:50:19

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Павло Сулковський, фракція Партії регіонів, Рівненщина.

Ви знаєте, от коли послухаєш, сьогодні люди в основному в цьому залі, колеги наші, від минулої влади, та влада що тільки не робила. Понаробляла стільки біди в Україні, що треба ще роками виправляти стан справ, який вона залишила. І тому сьогодні будь-які пусті слова, отак аби час забрати, видумувати різні речі, і просто лукавити, і брехати на всю Україну. Просто треба завершити, шановні колеги, завершити оцю брехню і цю неправду. Просто яка б вона не була гірка, солодка, але треба говорити реальні речі. І тому я підтримую, вношу пропозицію підтримати голову комітету, рішення комітету треба підтримати. Треба завершувати ось тут говорити пусті слова, а просто приймати це рішення. Це на користь України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так це було побажання. Кармазін, будь ласка, запитання.

16:51:32

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. В мене два запитання. Перше питання. Яким чином ми, коли хочемо привести норми Бюджетного кодексу у відповідність до положень Податкового кодексу, залишаємо посилання на норми, які втрачають чинність. І Науково-експертне управління розписало вам понад 20 законів. Ви мабуть це бачите, уряду розписала. І ми вже звертали увагу на це неодноразово. Це перше питання.

І друге питання. Як нам бути в зв’язку з тим, що зараз в зв’язку з цими змінами мова ідеться вже про продаж прав на земельні ділянки не тільки несільськогосподарського призначення, а про продаж прав на будь-які земельні ділянки, в тому числі сільськогосподарського призначення, продаж яких на сьогодні заборонено. Як бути, що це, фактично, можливо спеціально для цього робиться, щоб просто земельку...

БАРАНОВ В.О. Якщо це питання, Юрію Анатолійовичу, то ви знаєте, що я не автор цього бюджету, але з сьогоднішнього дня ми розпочинаємо з усіма депутатами і фракціями працювати щодо узгодження цього та Закону про бюджет. І я вас, вас прошу подати свої письмові зауваження, щоб ми могли їх розглянути, і якщо можливо взяти до уваги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Запитання закінчилися. Сідайте, будь ласка, Валерій Олексійович. Є бажаючи обговорювати чи будемо приймати рішення? Так, крім Ляшка, ще хто хоче обговорювати? Будь ласка, прошу записатися від фракцій. Від фракцій спочатку. Представники фракцій записалися. Тепер прошу депутати.

Так, будь ласка, тоді від фракції у нас записалось 2, 6, 15… Значить, 25 хвилин відводиться на обговорення. Будь ласка, Володимир Карпук. З місця прошу мікрофон

16:54:16

КАРПУК В.Г.

Шановні народні депутати! Я хочу привернути увагу ще до однієї цікавої новели, яка введена у частині 14 змін до Бюджетного кодексу та деяких законодавчих актів. Мова іде про зміни до Закону про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою працездатністю та витратами, зумовленими похованням. Передбачається цією новелою, що якщо не прийнятий бюджет фонду до 1 вересня року, який передує прийняттю нового бюджету, то такий бюджет затверджується Кабінетом Міністрів. Ми знаємо, що бюджет фонду з тимчасової непрацездатності має досить великий бюджет, це кілька мільярдні кошти. І, звичайно, що до 1 вересня не встигається затверджувати бюджет, тому що він приймається на трьохсторонній основі застрахованими особами, державною та представниками роботодавців. І в другому-третьому кварталі тільки приймаються ті принципи сплати внесків до загальнодержавного фонду. І це зовсім інші принципи, зовсім інші методи роботи. І мені здається, що… А це є пропозиція, прошу це розглянути як пропозицію до змін, щоб цю норму з даного проекту виключити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Бондаренко. З місця? Прошу мікрофон.

16:55:54

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, «Блок Юлії Тимошенко». Шановні друзі! Розглядаючи цей законопроект після ухвалення в першому читанні бюджету України, виникає питання, а на якій тоді базі ухвалювався бюджет? Ну, голова бюджетного комітету тут сказав, що ми завжди мали якусь там не таку практику при ухваленні бюджету. Хочу сказати, що такої практики ми ніколи не мали. Коли ухвалюється один закон, а на базі нього, на базі чого він будується? На базі ще неіснуючого закону, який потім ухвалюється?

Так от цікаво, коли він буде підписаний? І чи не буде він підписаний пізніше від того, як в цілому буде ухвалений закон про бюджет України. Ще раніше, коли подавався Бюджетний кодекс, ну, коли він розглядався тут оперативно дуже, за декілька хвилин у цій залі, я звертав увагу на повне нівелювання ролі Верховної Ради і зокрема Бюджетного комітету.

Ми поставлені були поза роботою над цим законопроектом. Ну, от і тепер в другому читанні закон буде розглядатися в Кабінеті Міністрів і будь-які поправки від депутатів фактично внести буде дуже важко вже до цього читання. Це вже власність Кабінету Міністрів.

І в бюджетному комітеті сьогодні, - чи ми розглядали чи не розглядали, - все рівно до залу це все приходить без врахування знову ж таки думок депутатів. Тому, таким чином можуть діяти керівники парламенту, які просто махнули на все це рукою. Просто лягли під ті структури, які вирішують сьогодні і за законодавчу владу, і за виконавчу владу, і перш за все для себе. Тому, коли ми побачили той бюджет, який нам подали, ми були дуже здивовані, зокрема я по своєму напрямку роботи помітив там різке зменшення фінансування місцевої влади. Розподіл субвенцій не відомо, на якій основі. Чому там Броварський район Київської області отримує там десятки мільйонів? Там, очевидно, хтось має хатинку або буде будувати, або цілі латифундії.

В цій ситуації, безумовно, сьогоднішнє ухвалення цього чи інших законів вже ніякої ролі не грає. Всі рішення давно прийняті, прийняті поза межами цієї зали. Це принижує мене як депутата. І я думаю, не тільки мене, а і всіх інших. А отут з’ясовувати проблеми, що робила попередня влада. В крайньому разі вона була порядною, вносила до зали документи, вони розглядалися, безпідставно поверталися тоді, тодішньою опозицією. І все рівно, та влада діяла по закону, а ця – діє поза законом. Так що, давайте ми, ухвалюйте що хочите, ми в цьому участі не беремо, безумовно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так зрозумів, що ті діяли беззаконно, а ці – поза законом, чи як? Кармазін, будь ласка.

16:58:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Взагалі-то, шановний Адам Іванович, я хочу вас привітати. Я хочу привітати Володимира Михайловича Литвина і більшість, і більшість… Насправді, ви отримали 20 хвилин назад серйозну шикарну перемогу. В Вищому адміністративному суді, де, так звана кілерська палата, відмовила у визнанні протиправними дій Верховної Ради по прийнятті змін, антиконституційних і антизаконних змін, до Закону «Про Регламент Верховної Ради». Приблизно в цьому стилі є і те, що ми розглядаємо зараз. Приблизно так же: ми спочатку розглядаємо бюджет, а потім зміни до Бюджетного кодексу. Причому, ми наскільки любимо місцеве самоврядування, що ми потім забираємо із компетенції місцевих бюджетів, місцевих органів влади, і податок на прибуток підприємств. От, ми думаємо серйозно про розвиток міст і базових селищ базового рівня. Оце серйозно.

Я, чесно кажучи, думав: а, можливо, у Партії регіонів спрацює щось, щоб назва хоча б «регіони», щоб за регіони переживали? Нічого не спрацювало.

Зараз у цьому проекті ви пропонує також фактично порушувати встановлене законодавством положення, згідно з яким ми заборонили продавати землю сільськогосподарського призначення. Це, очевидно, на угоду знову ж тим же силам.

Зараз ви вже залазите у кишеню при виплаті дивідендів – це зміни до статті 30 Закону «Про акціонерні товариства». Уже не можна …. прибуток буде виділяти по рішенням загальних зборів.

Зараз ви зупиняєте на 2011 рік дію статті 129 і дію статті 130 Закону «Про статус суддів». Цим самим ви що робите? Влізаєте і зменшуєте ту суддівську винагороду і говорити: «Судді, беріть хабарі», – « Для чого?», – «Тому що все, що гарантувала вам держава, ми зараз зупиняємо на цей рік безмотивно, протиправно, проти рішень Конституційного Суду». Просто так забираєте, даєте сигнал по всій держави на кормлєніє, на місцеві кормлєнія. І у нас це буде узаконюватись.

Через це, шановні друзі, є ще безліч зауважень до цього законопроекту. Він абсолютно є неконституційним, не відповідає десятку чинних законів і його треба відхиляти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У Павла Івановича Жебрівського інша думка, будь ласка.

17:02:01

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, насправді, у парламент люди приходять для того, щоб виписати правила суспільного життя. І влада сильна тоді, коли починає роботу з себе, коли влада починає дотримуватись законодавства України. Вчора БЮТ критикував регіони, сьогодні регіони критикують БЮТ, і ті не виконували, і ці ще більше не збираються виконувати закони.

Ми змінюємо Бюджетний кодекс, перепрошую, але ж бюджет не мали права формувати на новій податковій основі, бо тільки що прийняли новий Бюджетний кодекс, який забороняє згідно цього Податкового кодексу приймати в принципі бюджет. Кажуть, є Постанова Верховної Ради. Друзі, так Постанова Верховної Ради не може ліквідувати закон України, тим паче Бюджетний кодекс.

Тепер зміни до Бюджетного кодексу, які сьогодні передбачаються. Ну, власне, не люблять Київ, не люблять киян. Є призначена людина, яка, на жаль, є порядною, хорошою людиною, але не самостійною, яка виконує тільки те, що йому вказують із двох кабінетів: з Банкової і з Грушевського. Але, зрозуміло, що він не може відстояти, бо він не обраний киянами, а космічний десь в космосі. І на сьогоднішній день з Києва просто на всі часи забирають 50 відсотків прибуткового податку з громадян в загальнодержавний бюджет. Власне, якраз передбачалося, що можна вилучати з бюджету міст чи населених пунктів тоді, коли є суттєве перевищення доходної частини, і тоді можна вирівнювати якраз бюджети різних міст і населених пунктів. Сьогодні назавжди фактично записуючи в Бюджетний кодекс з Києва забрали 50 відсотків доходів, а це 75 відсотків київських доходів. І не в оперативному режимі, не розписано це все буде, а просто захотіли і відібрали.

Шановні друзі, давайте подивимося сьогодні, й хоча Анатолій Іванович говорив, що ми поправимо це все, з приводу розподілів там по землі до розмежування, і якщо ми це все відрегулюємо, то, я думаю, що нормально буде, бо там також передбачається суттєве вилучення із місцевих бюджетів коштів. Якщо ми насправді готові попрацювати з цим, то це було б дуже добре.

І ще раз наголошую, що пільги сьогодні дбають за суддів, дбають за інших. А що в нас судді самі бідніші люди? Чи вони є найбільш соціально незахищеними людьми? Дотації і пільги мають мати тільки ті, хто їх потребує, а не якісь категорії людей. Нагадаю, що пільги приймалися тоді, коли держава не могла забезпечити гідним життям всіх і на більш обездолені категорії населення якраз передбачалися пільги. Ми сьогодні пішли шляхом пільг надання по категоріям: шахтарям, вчителям – незалежно від їхньої… доходів. Я думаю, що над цим потрібно працювати. Якщо така програма є, ми готові в ній приймати….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. …для реформування. Але насправді достатньо сирі зміни, і я думаю, що або над ними потрібно суттєво попрацювати, або цей законопроект потрібно відхилити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В`язівський передає Чорноволенку слово. Будь ласка. Підготуватись… Аржевітін… Ні, трошки по-іншому висловлена.

17:05:37

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановні друзі, я хотів би від імені опозиції поспівчувати нашому уряду. От в тяжкій ситуації він опинився. Уявляєте, він готував Податковий кодекс – податкова реформа, і записав, що до 15 липня треба було… якщо все, що прийнято після 15-го липня, вже не враховується в наступному бюджеті, а тільки через рік, тобто в даному випадку 12-а.

Тут Президент бере і каже «ні, це не підходить, готуйте інший». Вони готують інший. Нарешті приймаєте ви тут всі. Це вже восени, пізно, але ще є трошки часу. Але Президент бере і накладає вето. Ну добре, уже наклали вето, уже наче все нормально, починається, що все ж таки подають бюджет. і в ту ніч, коли подають бюджет, Президент починає адміністративну реформу. Ну тобто отаке знущання і над урядом своїм, і над своєю більшістю у Верховній Раді, бо міністерства одні – в бюджеті, а інші – після реформи. Функції одні до того, як була проведена реформа, записано в бюджеті, а тут інше виходить. Тому, мені здається, тільки цим можна пояснити оте, що уряд в черговий раз пішов на порушення чинного законодавства і підготував бюджет на новій податковій основі, хоча Бюджетний кодекс вимагав стару податкову основу. Але мене дивує, чому уряд не вніс цю пропозицію – зміни до Бюджетного кодексу, тому я прошу, давайте ми можемо включати все – це моя офіційна пропозиція – все, що прийнято до 1 січня, в бюджет наступного року.

Не будемо казати, що ми дуже розумні. Будемо казати, що нерозумні, але хоч чесні, от. Це як ковбой, знаєте, собі дівчину вибирав, дружину, то каже: «Скільки буде двічі два?». Вона каже: «Не знаю». Каже: «Хоч чесна. Дурна, хоч чесна». Так давайте ж і ми скажемо, що не можемо.

І друге, шановні друзі, ну, на що ми забираємо все у міста Києва і головне – вже спроба була. Знову таки, давайте повернемося до Податкового кодексу. Була моя поправка: вилучити о цей пункт про 50 відсотків з прибуткового податку, бо записали ж Податковий кодекс. Ви всі проголосували: не вилучати, прийняли його. Потім Президент взяв, наклав вето, ви і це проголосували, тобто прибрали цю дурницю. Тепер нам це пропонують знову таки в бюджеті і тепер зміни до Податкового кодексу, до Бюджетного кодексу. Навіщо нам ще раз нариватися на президентське вето? То давайте, все ж таки о це питання вирішимо і не будемо забирати основний податок місцевого самоврядування у міста Києва. Бо в жодного міста, села, селища району, області це не забирається, у Києва ви забираєте. Ну, не можна ж так, ви вже виїхали з Донбасу, час приїхати до Києва. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін. І нарешті, Ляшко.

17:08:43

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, мене особливо турбує норма, яка запроваджена щодо зміни повноважень ради Національного банку України і передачі цих функцій до правління Національного банку. Тобто якщо тут, у Раді ми дуже часто говорили про те, що саме депутати,які представляють ті, чи інші фракції у раді Національного банку, фахівці,які працюють в раді Національного банку, вони як би контролюють діяльність Національного банку, працюючи в раді через те, що вони затверджують кошторис витрат і доходів Національного банку, звітують перед Верховною Радою. Здавалось би все логічно, і ми цим гордилися, що якобы є контроль з боку Верховної Ради по відношенню до Національного банку, до правління Національного банку. Тепер ця функція цим законом як би передається від ради Національного банку до правління Національного банку. І тепер кошторис витрат і доходів буде формувати саме правління Національного банку. Мені здається. Що це є принципово не правильно. Навіщо тоді Рада Національного банку як головний керуючий орган, який звітував тут перед нами. Я думаю, у цьому щось… великий якийсь задум, який не має логіки. Тому мені здається, що це потрібно повернути знову так, як воно діяло у сьогоднішній редакції. Саме Рада Національного банку повинна затверджувати кошторис витрат і доходів Національного банку. Це логічно. І заробітні плати, і всі інші форми стимулювання оплати у Національному банку, це повинен хтось бачити, принаймні, Рада Національного банку.

Ми зруйнували ще один механізм, яким передбачалося, що перерахування надлишків над доходами, витрат над доходами Національного банку буде спрямовуватися до Кабінету Міністрів тільки після того, як буде завершений фінансовий рік, буде зроблений аудит, і після цього по результатами відправити кошти до Кабінету Міністрів. Ми зробили і зламали цю струнку систему, яка діяла, і тепер щоквартально ми перерахуємо у Кабінетом Міністрів від… перевищення доходів Національного банку над витратами, що не є логічним, немає такої практики, тобто платежі наперед.

Пригадуєте, Національний банк звітує, що у нас буде 600 мільйонів перевитрати, а ми йому записуємо, чи, вірніше, Кабінет Міністрів записує 10 мільярдів, тому що треба відправити на «Євро», треба відправити на свиний грип. Доходило до смішного. Я думаю, що це все неправильно.

І далі, я хотів би ще раз звернутися у Кабінет Міністрів: сьогодні знову плавають цілі міста і школи, особливо, на Закарпатті. І де ділися, чому зникли, я не знайшов у програмі… у роздруковці Кабінету Міністрів, програми протизсувних заходів, програми комплексного захисту річки Тиса і таке інше. Це чомусь зникло. Поверніть, будь ласка, назад ці програми.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Ляшко, позафракційний. За ним Кирильчук.

17:11:56

ЛЯШКО О.В.

Адам Іванович, що я вам зробив, що ви з таким сумом називаєте моє прізвище?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я називаю із сумом вашу приналежність до позафракційних.

ЛЯШКО О.В. Це не надовго. Це не надовго.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви в БЮТі були активнішим.

ЛЯШКО О.В. Щодо суті розглядуваного законопроекту. До обіду тут міністр фінансів… шановний Федоре Олексійовичу, дозвольте вашу увагу звернути. Доповідаючи до обіду законопроект про Державний бюджет на нинішній рік, ви розказували, як ви любите Київ, нинішня влада. Після обід ви доповідаєте закон, який забирає в Києва мільярди грошей. До обід, представляючи закон про бюджет, ви розказували, що ви на 16 мільярдів даєте ресурсу місцевим бюджетам. Після обід ви розглядаєте зміни до Бюджетного кодексу, який забирає ресурси у місцевих бюджетів.

Ви, очевидно, давно із своїх київських кабінетів їхали в село, їхали в забиті райцентри, містечка, міста і не бачили, як люди там живуть. Там немає ні доріг, там у селах немає ФАПів, там немає де ліки придбати, там немає дитячих садків, там закривають школи через одне село. А ви забираєте у них гроші. Там у клубі опалення немає, там немає за що купити музичного центру, і там молоді хлопці і дівчата, які байдикують без роботи, бо уряд не може зробити роботу, вони спиваються. І ваші доплати на народження дітей не заставлять їх народжувати цих дітей, бо у них немає роботи, у них немає зарплати. Зате у вас є пенсії, по 20, по 30 тисяч гривень, у вас є сотні тисяч зарплати, у вас є мерседеси, у вас є кабінети, у вас є державні дачі. І у вас є лікування, і у вас є санаторії, де ви відпочиваєте після тяжкої праці по розвалу країни. У вас на все є гроші. Але на громадян країни у вас грошей немає.

Я хочу, щоб ви знали, що ви: уряд, Міністерство фінансів, нинішня влада – персонально ведете… несете відповідальність за те, що баби, діди не можуть ліки собі в селі купити, за те, що не можуть своїх онуків, дітей вивчити, бо вони на ПТУ гроші забираєте. За те, що ви замість того, щоб вкладати гроші в створення нових робочих місць, ви їх проїдаєте, ви їх прокрадаєте на «Євро», на інші об’єкти, на яких насправді країна не тримається. Базис, на якому тримається наша країна, - це сільське господарство, це промисловість. Ви ні те, ні інше не підтримуєте. Ви захищаєте інтереси імпортерів, які всякий непотріб завозять сюди в країну, ви вирізаєте поголів’я скота, ви забираєте в людей роботу, ви в них молоко по 2 гривні за літр приймаєте. А сир у магазині кілограм, за 70 гривень за кілограм. Оце ваша робота уряду імпортерів, який на корню знищує виробництво і позбавляє Україну перспективи розвитку, не можна голосувати ні за цей закон, ні за будь-який інший, який подає нинішній уряд. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Для довідки, хоча колега Ляшко і до обіду був на сесії. Перший законопроект доповідав міністр фінансів Ярошенко, а другий – його заступник Мярковський, так що до Ярошенка претензій не майте. Будь ласка, Кирильчук. З місця мікрофон, прошу.

17:15:26

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Кирильчук, "БЮТ - "Батьківщина"".

Адам Іванович! Я спершу хочу звернутися прямо до вас. Я поважав вас і багато в цьому залі, за те, що ви людина, яка завжди дивилась в букву закону і старалася її дотримувати, а що ви зараз робите? Чому ви зараз змінилися? Що з вами сталося? Ви дивіться, порушується стаття 140 Конституції цим законом. І пише про це наше управління Верховної Ради - не звертаєте уваги.

Ви прекрасно знаєте, що для того, щоб розглядати Державний бюджет, то бюджет Верховної Ради повинен розглянутий бути у профільному комітеті, і на бюджетному комітеті, і в залі до розгляду бюджетного комітету, ви на це закрили очі. Грошово-кредитної системи Національний банк не подав, її немає, не можна розглядати бюджет взагалі.

Далі. Якщо подивитися на місцеві бюджети, то ви ж голосували особисто накладення мораторію на продаж сільськогосподарських земель, тепер це вичеркується.

Ви знаєте, що у в цьому законодавстві записано, що землі і податок на них виключно йде місцевим бюджетам, це все перечеркнуто. Таким чином за земельні проблеми і за зменшення або переливання податку на прибуток, і на фізичних осіб, і ще на забруднення території з місцевих бюджетів забрано цією бумажкою 11 мільярдів гривень. Через те такий низький вже процент, як ніколи не було, сьогодні на місцевих бюджетах у зведеному бюджеті. Ви все це знаєте, ви все це бачите, але я знаю, що не виступи депутатів в залі, а піднята рука Чечетова вирішить питання як проголосує зал. Але якби не було цих «тушок» у залі, ні одна поправка, ні один закон не був би прийнятий. Щоб ви тоді робили? Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, чи є необхідність, Анатолій Іванович Мярковський, заключне слово будете робити? Анатолій Іванович, не будете?

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, я ще раз хочу вам подякувати за таке активне обговорення. І тут Ляшко виступав, дуже сильно критикував, але я хочу сказати, дуже слабенько почитав Закон про державний бюджет і виступ дуже слабенький, тому що він абсолютно відірваний від реального життя. Я не відірваний, я їжджу також по територіям, дивлюся як іде розвиток, балансуємо. І законопроект 7450 якраз не забирає гроші, а він якраз додає гроші. Будь ласка, почитайте пояснювальну записку.

Тому я думаю, що пропозиції, які ви внесете, ми також їх опрацюємо і в другому читанні у нас буде прийнятий збалансований, гармонійний закон, який дозволить врегулювати всі проблеми, які ви висловлюєте.

Дякую за увагу. І прошу підтримати законопроект у першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Баранов є у вас необхідність? Мікрофон, будь ласка. Якщо депутати називають, а гості тоді репліка не дається.

17:20:04

БАРАНОВ В.О.

Адаме Івановичу! В мене необхідності немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, давайте… ви знаєте, я солідарний практично з кожним, хто тут виступав. Солідарний в тому відношенні, що, на превеликий жаль, починаючи з далекого 2000 року кожного року, незважаючи на те, який уряд подає бюджет, ми завжди з вами стикаємося із такою проблемою, що подається бюджет, до бюджету зміна в півсотні чи сотню законів і ставлять перед нами… нас перед фактом. І тому, шановні колеги, ті хто звинувачує нинішній уряд, ще раз повторюю, починаючи з 2000 року це ноу-хау було заведено. Після того, після того, коли нарешті Конституційний Суд в минулому році і в цьому році, в тому числі прийняв рішення, яким категорично каже, що в Закон про державний бюджет не можна вносити змін до інших законодавчих актів, ми вперше, ще раз повторюю, вперше за останні 10 років розглядаємо Закон про державний бюджет, і окремо Закон про внесення змін до необхідних законів, що пов’язані з Законом про державний бюджет.

Хоча тут я, колеги, підтримую вас в одному, і просив би і звертаю увагу Кабінет Міністрів на те, що було б дуже добре якби ми цей закон розглянули десь місяць тому назад, прийняли його, щоб ви вже на основі цього закону мали можливість спокійно формувати Закон про державний бюджет. Але маємо те, що маємо.

І тому я пропоную підтримати законопроект 7450 проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України в першому читанні. Прошу голосувати.

17:22:30

За-259

Прийнято.

І є ще одна пропозиція, шановні колеги. Буде по фракціях. По фракціях, будь ласка. Партія регіонів - 173, «Батьківщина» - 0, "Наша Україна" - 20, комуністів – 26, Народна Партія – 20, позафракційні – 20.

Є пропозиція прийняти рішення про скорочення терміну підготовки до другого читання протягом 7 днів, щоб ми, так як і записали в постанові, разом з бюджетом прийняли цей закон. Прошу голосувати.

17:23:13

За-269

Рішення прийнято.

По фракціях? Ну, це ж саме, що ж фракції. Давайте по фракціях. Партія регіонів - 178, «Батьківщина» - жодного, «Наша Україна» збільшила – 21, комуністів – 26, Народна Партія – 20, позафракційні також збільшили кількість – 24.

Шановні колеги, ми зараз з вами мали б розглянути законопроект за номером 0884. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо регулювання діяльності банків) (друге читання). Але є одне «але». Напевно в зв’язку з тим, що цьому закону років 6, чи 4, коли його готували до другого читання, абсолютно переступили 116 статтю, якщо я не помиляюсь, десь понад 20 поправок сюди внесли таких, які не мають відношення до цього законопроекту.

Тому в черговий раз, я ще раз звертаюсь в даному випадку до профільного комітету з питань фінансів і банківської діяльності, так як і до інших комітетів. Будь ласка, коли ви готуєте законопроекти до другого читання, не допускайте внесення туди змін, які не були предметом розгляду у першому читанні за виключенням нових законопроектів. Коли пишеться новий закон, тоді зрозуміло, що можеш вносити будь-які пропозиції. А коли вносиш зміни до діючих законів, то до другого читання вносяться тільки зміни до тих статей, які розглядалися в першому читанні. І тому, в зв’язку з тим переноситься розгляд даного законопроекту, я просив би... Ні, знімати ми не можемо поки що, я просто прошу профільний комітет оперативно його зробити, і я думаю, що ми його незабаром приймемо.

Станіслав, ми його не розглядаємо, ми його відклали розгляд, ми відклали розгляд. А в комітеті працюєте, ви ж також член того комітету. Працюйте так, щоб 116-ту забрати. Так особлива думка при розгляді, а ми ж не розглядаємо питання. Ну, будь ласка, одна хвилина, бо не витримаєте.

17:25:49

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, мені комітет дозволив виступити з особливою думкою. Я хотів сказати: законопроекту 4 роки. Зненацька з запізненням на 4,5 роки внесено дуже багато пропозицій. До 22 статей внесені нові правки. 9 статей за заключенням юридичного управління – пряме порушення Конституції носять. Сьогодні Національний банк має законодавчу ініціативу, хай внесе ці правки.

Я приведу тільки один приклад. Сьогодні за цим законом повинен бути статутний капітал 500 мільйонів. У Європі, хай пояснить хтось, чому 500 мільйонів? У Європі 5 мільйонів євро, в Росії 2 мільйони євро. Сьогодні у нас уже є 8 мільйонів євро. Чому ми повинні 50 мільйонів євро? 70 відсотків банківської системи повинна тепер вмирати? Хай хтось дасть відповідь. А це малі і середні банки, які обслуговують малий і середній бізнес. Хто хоче знищити разом із малим, середнім бізнесом фінансові інститути, які їх обслуговують? Хай дадуть відповідь на ці запитання.

Тому я прошу, щоб наш комітет розглянув, розчленив перший закон і фактично другий закон в новій редакції, хай Національний банк подасть пропозиції як суб’єкт…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, ще раз прошу, не робіть навколо цього проблеми. Єдина проблема полягає в тому, що привести його у відповідності з 116 статтею. Я думаю, наступного пленарного тижня ми його розглянемо. Ось і все.

Розглядається проект Закону про внесення зміни до статті 155 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо взяття під варту), (реєстраційний номер 7084). Так, будь ласка, тут Швець записаний. Прошу, Володимир Миколайович.

17:27:43

ОЛІЙНИК В.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності відповідно до Регламенту розглянуто поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України про внесення зміни до статті 155 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо обґрунтованості застосування взяття під варту) (реєстраційний номер 7084). Законопроектом передбачається більш широке використання альтернативних запобіжних заходів, встановлення чітких формалізованих критеріїв застосування взяття під варту, обґрунтованості такого кроку.

Зокрема стаття 155 Кримінально-процесуального кодексу викладається в новій редакції, яка передбачає наступні новели. Перше, взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років, у разі неможливості застосування більш м’якого запобіжного заходу. Раніше це було 3 роки.

Крім того, тепер лише у виняткових випадках взяття під варту може бути застосовано в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років. Закон перелічує 6 таких виняткових підстав.

Наступне дуже важливе положення. У справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років, взяття під варту не може бути застосовано до осіб, які вперше підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, крім оголошених у міжнародний розшук, до жінок, які перебувають у стані вагітності або мають дітей віком до 3 років, до осіб, які на момент обрання цього запобіжного заходу визнані інвалідами І групи, до осіб, яких у встановленому законодавством порядку визнано хворими на тяжкі хвороби, що є несумісними з перебуванням особи під вартою і потребують особливих умов лікування.

Третє. Місцями попереднього ув’язнення для утримання осіб, хворих на туберкульоз, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, є спеціалізовані протитуберкульозні заклади центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я та центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань. Таким чином ми вирішуємо проблему утримання під вартою хворих на туберкульоз, яка наразі не врегульована законодавчо.

До проекту надійшло 12 поправок. З них враховано 10 повністю або частково. 2 відхилено. Поправка номер 7 відхилена, оскільки комітет вирішив залишити відповідне положення в редакції першого читання.

Комітет рекомендує ухвалити законопроект (реєстраційний номер 7084) в другому читанні та в цілому як закон. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, хто з авторів поправок, які вносили, але не враховані або враховані неповністю наполягає на своїх пропозиціях чи хто хоче, щоб якусь поправку ми обговорили. Так, Яворівський, будь ласка. Яка поправка?

17:31:07

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Це 11 поправка. Вона дає можливість, захищає вагітних жінок, тут уже Олійник про це говорив і інваліди першої групи, я вважаю, що це дуже нормальні, особливо ті, хто вперше потрапив, скажімо, там під арешт. Я думаю, що це дуже нормально і гуманно. Це було би розумно таку поправку прийняти. Вона врахована частково. Навіть мені важко зрозуміти, що саме враховано і в якій іншій статті. Через те я би попросив, Адаме Івановичу, поставити на голосування і перевірити народних депутатів на гуманізм.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Володимир Миколайович. Що мається на увазі «враховано частково», 11 поправка. Тут мова іде, дійсно, про вагітних жінок, про їхнє ув’язнення попереднє. 6-та, 7-ма сторінки.

ОЛІЙНИК В.М. 11-та, да. Врахована частково.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут є, тут є. Володимир Олександрович, тут є вверху на шостій сторінці, дивіться: у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, взяття під варту як запобіжний захід не може бути застосований до осіб, які вперше підозрюються, до жінок, які перебувають у стані вагітності, або мають дітей віком до 3 років, до осіб, які на момент обрання цього запобіжного заходу визнані інвалідами першої групи і так далі.

Практично ваш текст тут повторюються у правій колонці на шостій сторінці, вище трошки від вашої поправки. Тобто вона врахована, вона врахована.

ОЛІЙНИК В.М. Врахована частково.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ще які пропозиції авторів? Немає.

Тоді з вашого дозволу я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому законопроекту за номером 7084, а саме: проекту Закону про внесення змін до статті 155 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо обґрунтування застосування взяття під варту). Прошу голосувати.

17:33:43

За-129

Не підтримано.

Я розумію, повторне друге… Просто я пояснюю, що ми з вами досить часто користуємося поняттями повторне перше, повторне друге з єдиною метою – відтягнути час для роздумів, а Регламент передбачає конкретику. Коли ми направляємо на повторне друге, то ми повинні указати, а що під час повторного другого треба доопрацювати. А так ми робимо з вами ось що: ми направляємо на повторне друге, комітет, я не маю на увазі цей, будь-який комітет через тиждень або два знову приходить до сесійної зали з тим же законопроектом і пропонує нам його.

Але є пропозиція на повторне друге, прошу проголосувати за направлення законопроекту на повторне друге читання.

17:34:56

За-327

Підтримано рішення.

Але ще раз прошу, керівники комітетів, голови комітетів, зверніть увагу на мої слова. Щоб ми, коли ми розглядаємо після повторного, на повторне готуємо питання.

Будь ласка, переходимо до, так, ще у нас один законопроект. Проект Закону про внесення змін до процесуально, Кримінально-процесуального кодексу України (щодо строків тримання під вартою). Проект Бондика. Так, це вже перше читання. Реєстраційний номер 7343. Будь ласка, Бондик, мікрофон прошу.

17:35:48

БОНДИК В.А.

Шановний головуючий Адам Іванович! Я прошу зняти з розгляду цей законопроект. Тому що мене впевнили, що готується паралельний законопроект, який поглинає цю мою законодавчу ініціативу. І я з цим погоджуюсь. Тому прошу зняти його з розгляду на невеликий термін. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ми, значить, давайте, підтримуємо пропозицію автора. І знімемо його з розгляду. А буде новий законопроект, незабаром сесія, внесемо його до порядку денного. Прошу підтримати цю пропозицію про зняття з розгляду законопроекту. Голосуємо.

17:36:30

За-247

Дякую. Шановні колеги! Є аналогічне прохання авторів законопроекту. Баранов, Бевзенко, Сербін, - щоб ми відповідно також зняли з розгляду законопроект за номером 6487. Прошу підтримати цю пропозицію, зняти з розгляду. Це про спрощення порядку розмежування земель державної та комунальної власності. Прошу голосувати, зняти з розгляду.

17:37:11

За-271

Також підтримана пропозиція.

Так, переходимо до розділу «Повторний розгляд питань з пропозиціями Президента України». Розглядається законопроект 5497 Закон України «Про бурштин» з пропозиціями Президента. Будь ласка, доповідає перший заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища Романов. Підготуватись Скубенко, від комітету.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А там написано: по черзі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Де написано?

Президент попросив, щоб заступник доповів. Так, будь ласка, прошу.

РОМАНОВ М.І.

Дякую. Шановний головуючий, шановні народні депутати! Верховною Радою України 9 жовтня цього року був прийнятий Закон України «Про бурштин», який надійшов на підпис Президенту України. У преамбулі Закону України «Про бурштин» визначено, що його метою є недопущення несанкціонованого видобутку бурштину-сирцю, забезпечення вимог охорони довкілля, розвитку галузі обробки бурштину-сирцю, підвищення зайнятості населення. Разом з тим, аналіз тексту закону свідчить, що в ньому не визначено механізм системного розв’язання існуючих проблем у названій сфері. Законом пропонується врегулювати лише окремі проблемні питання. Основні зауваження Президента України до закону зводяться до такого. Статті 5, 6, 7, 8 та 9 даного закону, які розкривають зміст державного управління та регулювання у галузі видобутку бурштину-сирцю та поводження з ним викладено у загальному вигляді.

Крім того, законом взагалі не передбачено відповідних механізмів, які б стимулювали, заохочували розвиток господарювання в галузі видобутку бурштину-сирцю та поводження з ним, розвивали конкурентні відносини у цій сфері.

Друге. Законом України передбачено, що до повноважень обласних рад віднесено: надання надр у тимчасове користування для розробки родовищ бурштину-сирцю на родовищах та проявах, які не мають промислового значення; видачу спеціальних дозволів на користування бурштиносними надрами на родовищах та проявах, які не мають промислового значення (стаття 12).

Однак, наділення обласних рад зазначеними повноваженнями суперечить законодавчим актам, адже до відання обласних рад віднесено лише питання надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин лише місцевого значення.

Стосовно ж корисних копалин загальнодержавного значення, до яких у встановленому порядку віднесено і бурштин, Кодекс України про надра наділив обласні ради лише повноваженнями щодо погодження клопотань надання надр у користування по даній корисній копалині.

Третє. Також слід відзначити, що цей закон набирає чинності з дня його опублікування.

Статтею 22 закону України передбачено, що плата за видачу спеціальних дозволів на користування надрами зараховується виключно до місцевих бюджетів. Разом з тим відповідно до пункту 22 статті 2 Закону України про Державний бюджет на цей рік та пункту 31 частини два 2.29 нового Бюджетного кодексу України збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами також та від продажу таких дозволів віднесено до доходів Державного бюджету.

Крім того, слід наголосити, що Президентом України за результатами робочої поїздки до Рівненської області надано доручення Кабінету Міністрів України внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону про бурштин, який би забезпечив комплексне вирішення проблемних питань, пов’язаних з видобуванням та поводженням з ним.

Враховуючи вищесказане, Президентом України запропоновано Закон України відхилити, як такий, що не відповідає Конституції України, базовим законодавчим актам, які регулюють відносити у сфері охорони навколишнього природного середовища, видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, до яких належить і бурштин.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Прошу, запишіться, будь ласка. Так, будь ласка, 5 хвилин Кармазін.

17:41:41

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я, звісно, вітаю, що Президент третє вето наклав на ці неподобства, які допускаються, але я хотів би запитати. Ви сьогодні представляєте уряд, шановний пане перший заступнику міністра, ви представляєте уряд, який чомусь не спромігся прислати міністра, який був тут сьогодні, бігав, і написано у нас, що представляє міністр охорони навколишнього природного середовища. Очевидно, Адам Іванович, це для вас зауваження, щоб ви зобов’язали міністрів все-таки доповідати, а то в них перші заступники тільки є для биття. А питання в мене до заступника міністра таке. Чому по ходу супроводу цього закону ви більшості не пояснили, що є порушення і Конституції, і Закону про охорону навколишнього природного середовища, і Земельного кодексу, і Закону про надра, і всіх інших законів, які вам зараз нагадав Президент? Чому це не зробив уряд і міністерство?

РОМАНОВ М.І. Коли цей документ був направлений на погодження міністерству, ми також це підкреслювали, що ці пропозиції необхідно врахувати обов’язково. І станом на сьогодні 3 зауваження не враховані з розробником цього проекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Прокопчук.

17:43:08

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, «Блок Юлії Тимошенко – «Батьківщина», Рівненщина. Шановний Микола Іванович, Рівненщина є сьогодні фактично монополістом з видобутку бурштину, а саме Сарнинщина, Клесовські родовища, про які йдеться. І ця проблема, на превеликий жаль, вона вже за всі часи незалежності просто виноситься, спекулюється, далі продовжується, і таким чином Україна втрачає величезні багатства, тому що наш бурштин вивозиться до Польщі, до інших Прибалтійських республік в тому числі, потім завозиться у вигляді вже готової продукції. Ми втрачаємо колосальні засоби, у тому числі для розвитку місцевого самоврядування і територій. То в кінці-кінців чи буде вирішено це питання хоча з продовженням в дію ну можливо поправок до цього закон?

РОМАНОВ М.І. Дякую за запитання. Я вже у своєму виступі доповідав вам про те, що є доручення Президента щодо розробки нового Закону «Про бурштин», який буде поданий на розгляд Верховної Ради України в січня наступного року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євген Кирильчук.

17:44:25

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Євген Кирильчук, «БЮТ - «Батьківщина».

Я хотів би дуже подякувати автору цього законопроекту Шершуну, який, між іншим, сьогодні теж займає серйозну посаду, він взявся, щоб хоть якось навести порядок. Але чи не варто було б Президенту підписати цей закон і зразу дать доручення, які поправки чи правки до цього закону внести? Бо ви ж не сказали, доручення Президент дав, але воно в повітрі висить. Коли ви, міністерство, подасте такий проект закону або хоч подібний до цього. У мене таке конкретне питання.

Чи ми будем ждати декілька років?

РОМАНОВ М.І. Дякую за запитання. Я вже сказав про те, що в січні-місяці 2011 року даний закон буде внесений на розгляд Верховної Ради України. В наступному році.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, сідайте, будь ласка.

РОМАНОВ М.І. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від комітету голова підкомітету комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Володимир Петрович Скубенко.

17:45:48

СКУБЕНКО В.П.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, Комітету за дорученням Голови Верховної Ради України розглянув пропозицію Президента України до прийняття Верховною Радою України Закону України про бурштин.

Президент України пропонує відхилити цей закон, як такий, що не відповідає деяким статтям Конституції та базовим законодавчим актам, які регулюють. Основні зауваження Президента до цього закону зводилися до такого: це положення, які розкривають зміст державного управління та регулювання в галузі видобутку бурштину-сирцю та поводження з ним.

Друге. Наділення обласних рад повноваження надання надр у користування для розробки родовищ бурштину-суперечить законодавчим актам, які є базовими.

Третє. За Конституцією закон… за концепцією закону всі питання щодо користування земельними ділянками для видобування бурштину-сирцю вирішуються лише органами місцевого самоврядування.

Четверте. Законом, який розглядається, міські, селищні і сільські ради наділяються повноваженнями безпосередньо здійснювати викуп у громадян і користувачів бурштиноносних надр, випадково знайденого, а також видобутого ними бурштину-сирцю.

І п’яте. Законом запроваджується особливий, відмінний від загального, підхід до справляння плати за користування бурштиноносними надрами.

За законом, що розглядається, господарська діяльність юридичних і фізичних осіб, суб’єктів господарювання, а також окремих громадян, які проводяться щодо видобутку бурштину-сирцю, обробки, виготовлення виробів з нього торгівлі, виробами з бурштину, не підлягає ліцензуванню. Це суперечить закону України про ліцензування певних видів діяльності.

На підставі викладеного Президент України пропонує Закону України "Про бурштин» відхилити. Такий висновок наданий також і Головним науково-експертним управлінням.

При доопрацюванні зазначеного законопроекту у комітеті всі зауваження Президента були враховані… Взагалі… здійснена конкретизація положень статей 5-9, узгоджені норми законопроекту з нормами Кодексу України «Про надра» щодо плати за користування надрами. Норми законопроекту приведені у відповідність до норм Земельного кодексу та Закону України «Про місцеве самоврядування» щодо повноважень органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади у питаннях розпорядження земельними ділянками державної власності.

Норми законопроекту приведені у відповідність до норм Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та норм Кримінального кодексу України шляхом вилучення відповідних статей.

Статтею 6 Кодексу України «Про надра» визначено, що внесення корисних копалин до корисних копалин до загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України. При доопрацюванні зазначеного закону запропоновано Кабінету Міністрів України віднести бурштин-сирець, який видобувається на родовищах та проявах, які не мають промислового значення, до корисних копалин місцевого значення.

Така пропозиція у повній мірі враховує зауваження Президента України щодо надання повноважень обласних рад у питаннях надання надр у користування.

Враховуючи результати доопрацьованого Закону України «Про бурштин», з метою законодавчого врегулювання відносин, пов’язаних з видобуванням бурштину-сирцю на родовищах та проявах, які не мають промислового значення, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України підтримати доопрацьований Закону України «Про бурштин» і прийняти його у цілому.

А що торкається законопроекту, який буде представлений Кабінетом Міністрів України, то он может быть как доповнення або зміни до діючого законодавства. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, комітет дуже мудро поступив. Але пропозиція Президента то була одна – відхилити законопроект. А ви пропонуєте його прийняти з пропозиціями Президента.

Якби не було головної пропозиції, він дає зауваження, а потім пише: у зв’язку з цим пропоную даний законопроект відхилити. Ось якби не було такого слова «відхилити», да, тоді ви врахували пропозиції Президента, і ми мали б можливість голосувати.

Шановні колеги! Зараз я буду ставити відповідно до 135 статті Регламенту ці питання, ми визначимось. Ще раз єдине хочу наголосити, те що ви всі говорили, і в тому числі і представляючи законопроект від Президента говорили, і кожен із нас розуміє, що дійсно питання про бурштин треба врегулювати. І Президент дав доручення, щоб ми в січні це питання розглянули.

Тому я ставлю на голосування пропозицію Президента, яка полягає в тому, щоб законопроект про бурштин відхили. Прошу голосувати пропозицію Президента.

17:51:22

За-254

Рішення прийнято.

Закон «Про бурштин» (реєстраційний номер 5497) відхилений.

Розглядається Закон України "Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування" з пропозиціями Президента України (реєстраційний номер 7030). Доповідає представник Президента у Верховній Раді Мірошниченко, підготуватись Наталії Королевській.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги, 19 жовтня 2010 року Верховна Рада України 241 голосом прийняла у другому читанні та в цілому Закон України про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування. Необхідність прийняття закону визначено програмою економічних реформ на 2010-2014 роки, як один із основних кроків, спрямованих на поліпшення бізнес-клімату і створення сприятливих умов для надходження інвестицій, і забезпечення прискореного економічного зростання. Глава держави переконаний, що виконання вимог цього закону органами місцевого самоврядування дасть змогу зменшити регуляторний тиск на суб’єктів господарської діяльності шляхом спрощення регуляторних процедур та зменшення пов’язаних з цим фінансових та інших витрат підприємців. В той же час, прийнятим Верховною Радою України законом, одним із суб’єктів здійснення заходів з перегляду таких регуляторних актів прямо визначено голів районних рад у місті Києві, а виконання роботи з перегляду районних регуляторних актів у місті рад, покладено на робочі комісії, що утворюються виключно головами районних в містах рад. При цьому не враховано, що рішенням Київської міської ради від 9 вересня 2010 року (№ 7/4819) про питання організації управління районами в місті Києві, прийнятий відповідно до Закону України «Про столицю України місто-герой Київ» з урахуванням змін від 7 вересня 2010 року районні в місті Києві ради ліквідовані 31 жовтня 2010 року. За таких обставин значний масив регуляторних актів, прийнятих раніше органами та посадовими особами місцевого самоврядування в районах міста Києва, не підлягатиме передбаченим законом прискореному перегляду. Для уникнення такої ситуації глава держави пропонує покласти відповідну роботу з перегляду регуляторних актів районних в місті Києві рад на робочу комісію, що буде утворена Київським міським головою. Подання узагальнених результатів діяльності робочої комісії на Київського міського голову, а здійснення контролю за приведенням відповідних регуляторних актів у відповідність із принципами державної регуляторної політики на Київську міську державну адміністрацію.

Враховуючи викладене Президент пропонує.

Перше. Друге речення частини другої статті 3 доповнити такими словами «а робоча комісія, утворена Київським міським головою, проводить також аналіз регуляторних актів, прийнятих районними в місті Києві радами»;

Друге. У частині першій статті 8 пункт 3 викласти в такій редакції: «Київським міським головою щодо регуляторних актів прийнятих районними в місті Києві радами, їх органами, посадовими особами, головами районних у місті Севастополі рад відповідно Київської та Севастопольській міській державній адміністрації». Доповнити пункт 4 після слів: «Київським міським головою словами «щодо регуляторних актів, прийнятих Київською міською радою, її виконавчим органом, Київським міським головою».

Прошу підтримати пропозиції Президента України і дякую вам за увагу!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, чи є запитання? Є в Кармазіна, будь ласка, Кармазіна запитання.

17:55:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Юрій Романович, ви, безумовно талановита людина, але ви не можете не розуміти, що вибори і місті Києві не проводились не конституційно. Ви не можете не зрозуміти і не розуміти, що влада в місті Києві узурпована таким чином і усунутий Київський міський голова. Але зараз ви озвучили пропозицію, яку підписав ніби то Президент, чи може то «факсимільєшка» стоїть, я не знаю. Я, до речі, прошу, щоб нам головуючий і Голова говорили, коли факсимільє стоїть, а коли підпис і з факсимільє не приймати, з поваги до парламенту.

Але ви пропонуєте тобто від вас Президент пропонує, а здійснення контролю за приведення відповідних актів у відповідність, щоб здійснювала Київська міська державна адміністрація тобто підконтрольний орган Київського міського голови буде контролювати як під його керівництвом проведено ревізію цю, цих регуляторних актів. Як це взагалі…

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Шановний Юрій Анатолійович, я вас запевняю, що всі ініціативи, які приходять до парламенту за підписом Президента, зроблені ним особисто і кожне рішення, яке він пропонує ухвалити парламенту України – ним особисто розглянуто, уважно вивчено і запропоновано у Верховній Раді.

Що стосується того механізму, який пропонується, то він виник з об’єктивних причин, і ви це знаєте. Оскільки ми з вами вболіваємо за тим, щоби регуляторна політика сприяла розвитку підприємництва, то відповідно ті органи місцевого самоврядування, які мали у відповідності до того закону, який ми з вами ухвалили, переглянути цілий ряд своїх рішень, а в Києві ліквідовані районні ради, то нам треба було врегулювати це питання. Саме про це говорить Президент в своїх зауваженнях. Саме на Київську міську раду покладено ухвалення рішень, як на представницький орган в Києві, Київської територіальної громади, і саме цей орган буде здійснювати цю роботу.

Що стосується підготовки до..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ну, там все написано. Наталія, ви зараз будете виступати. Так, Королевська, задавайте запитання.

17:58:23

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемый представитель Президента в парламенте, у меня к вам возникает вопрос. С момента получения предложений Президента к данному законопроекту до момента его рассмотрения в зале прошла, так званая, административная реформа.

И я хочу теперь выяснить у вас, как же будет работать данный законопроект, суть которого сводится к тому, что специальный уполномоченный орган, которым является центральный орган исполнительной власти, который обеспечивает реализацию государственной политики в сфере предпринимательства, то есть Госкомпредпринимательства, которое ликвидировано согласно административной реформе, будет теперь проводить в действие данный закон. То есть это получается очередная профанация по дерегуляции и по созданию бизнес-климата, то, о чем вы нам так прекрасно говорили, или это все-таки опять будет очередное вето на данный закон и мы еще 3 месяца будем дорабатывать, после этого все местный органы зарастут уже таким количеством регуляторных актов, что нечего будет и дерегулировать, уже все будет …

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую. Дякую вам, Наталія Юріївно. Я дуже зворушений вашою турботою про підприємців, але хочу вам як правник повідомити про те, що в Україні діє конституційний принцип безперервності влади. І незалежно від того інституту, який реалізує регуляторну політику, а зараз в результаті оптимізації, якам відбувається в межах адміністративної реформи, ці функції передані відповідному міністерству, реалізація ухваленого нами з вами закону буде неухильно забезпечена.

Тому незалежно від того, як називається той орган центральної, орган виконавчої влади, який буде реалізовувати цей закон, закон буде працювати. Дерегуляція буде відбуватися і ми разом з вами, ви як опозиція будете контролювати, а ми як влада будемо забезпечувати дерегуляцію, власне, разом допоможемо підприємцям забезпечити зростання нашої економіки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Сідайте. Наталія Юріївна, ви дуже задавала і вона зараз висловиться від комітету переконливо і полум’яно, і ми підтримаємо їхні пропозиції.

Будь ласка, Королевська.

18:00:48

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Спасибо большое. Уважаемые коллеги, уважаемый Адам Иванович, я хочу несколько слов сказать в ответ представителю Президента.

Вы знаете, сегодня предприниматели просят ободном: не помогать им, а не мешать. И мы, конечно, все рады, что наша власть работает без перерыва, может быть лучше, чтобы она иногда отдыхала, потому что тогда, когда она работает, регуляция в нашей стране увеличивается в несколько раз.

19 октября Верховная Рада поддержала данный законопроект во втором чтении и в целом и Президент внес свои предложения. Комитет поддерживает данные предложения. Они касаются особенностей пересмотра регуляторных актов в городе Киеве и городе Севастополе. Подчеркну еще раз, органы местного самоуправления штампуют подзаконные акты, которые иногда абсолютно не соответствуют принципам государственной регуляторной политики. А принципы государственной регуляторной политики – это, в первую очередь, целесообразность принимаемых решений, адекватность, эффективность, сбалансированность, предсказуемость, прозрачность и учет общественного мнения.

К сожалению, сегодня большинство решений в стране принимается без учета принципов регуляторной политики. Также предлагается установить 4 этапа ускоренного пересмотра созданных общих списков регуляторных актов, принятых органами местного самоуправления:. проведение анализа, подготовка предложений по его результатам, составление обобщенных выводов с дальнейшим контролем над их приведением в соответствии с принципами государственной политики. Так вот контроль над проведением данной дерегуляции, которая предложена Кабинетом Министров, должен был осуществлять орган центральной исполнительной власти, которая обеспечивает реализацию государственной политики в сфере предпринимательства. Как вы слышали, согласно административной реформы данный орган был ликвидирован.

Поэтому мы можем понимать, что данный закон мы примем, кому-то потом его перепоручат выполнять. Но осуществить контроль над дерегуляцией в стране уже будет некому. Законопроектом предоставляется возможность для повторной экспертизы норм актов, которую может проводить специально уполномоченный центральный орган исполнительной власти по вопросам государственной регуляторной политики. Как я вам уже сказала, такого органа в нашей стране нет, но законопроектом мы сейчас с вами это предусмотрим, советом министров… соответствующими местными госадминистрациями. Документ устанавливает четкие временные рамки для каждого этапа. Так что мы с вами сможем провести эту работу в максимально сжатые сроки в том случае, если такой орган у нас опять же появится.

Этот закон, задача его в основном никак не наступает на права и полномочия органов местного самоуправления проводит задачу провести все акты согласно законам регуляторной политики. Когда закон вступит в силу, в Украине можно широкомасштабно провести аудит органов местного самоуправления и решения их должностных лиц. Да, это действительно необходимо давно делать. Жалко только, когда мы подошли к этому решению, орган такой уже ликвидировали.

Поэтому надеемся на то, что появится новый орган и все-таки дерегуляция в стране будет продолжаться. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка. Шановні колеги! А? Виступів немає, це вето Президента. Я ще раз наголошую, виступів, коли розглядається вето Президента, немає. Подивіться будь ласка регламент.

Шановні колеги! Ми будемо зараз визначатись, голосувати. Єдине я просив би, ви знаєте, на скільки Наталія Юріївна активно та інші депутати піднімають ці питання. Але пора, мабуть, якщо їх вирішувати, то вирішувати в комплексі. А так ми майже кожного дня розглядаємо якусь фітюльку, вибачте, що я так кажу. То в той закон вносимо зміну, то туди вносимо. То там щось не так, то там щось не так і так далі.

Я думаю, що мабуть, можна внести один законопроект, який вирішить оці проблеми. Бо ми вже 2 чи 3 роки розглядаємо тільки законопроекти щодо регуляції і дерегуляції, а віз і нині там. А віз і нині там.

Відповідно до 135 статті регламенту, я ставлю на голосування. Буде такий порядок. Будемо, оскільки комітет враховує підтримати усі пропозиції Президента, кожну з пропозицій Президента я буду ставити окремо.

Ставиться на голосування перша пропозиція Президента. Друге речення частини два статті 3 доповнити такими словами: «а робоча комісія, утворена київським міським головою проводить також аналіз регуляторних актів, прийнятих районним радами у місті Києві». Прошу голосувати.

18:05:53

За-263

Підтримана поправка Президента.

Друга поправка. Викласти у частині 1 статті 8 пункт 3 викласти у такій редакції: «третє київським міським головою щодо регуляторних актів, прийнятих районними, у місті Києві, радами і їх органами, посадовими особами, головами районних, у місті Севастополі, рад, відповідно у Київській та Севастопольській міській державній адміністрації». Прошу голосувати.

18:06:32

За-255

Підтримана.

І 3, остання поправка Президента: доповнити пункт четвертий після слів: «київським міським головою» словами: «щодо регуляторних актів, прийнятих київським міським головою, її виконавчим органом, київським міським головою». Прошу голосувати.

18:07:02

За-263

Підтримані всі пропозиції.

Тепер я ставлю про прийняття в цілому Закону України про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування з врахуванням всіх пропозицій Президента. Прошу голосувати.

18:07:33

За-261

Закон прийнято.

Шановні колеги, я вам дякую за плідну роботу. Ми сьогодні з вами досить добре попрацювали, дали країні надію на бюджет 2011 року.

Завтра працюємо за порядком денним, який пропонують опозиційні представники, фракції. На цьому вечірнє засідання оголошую закритим.