ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

21 жовтня 2010 року, 16 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

16:01:45

Зареєструвалось у сесійній залі 405 народних депутатів, зареєструвались картками. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги! Ми з вами на раковому засіданні прийняли рішення про включення до порядку денного і розгляд на вечірньому засіданні проекту Закону про регулювання у сфері енергозбереження. І одночасно нам потрібно буде розглянути і проект Закону про регулювання та управління викидами та адсорбцію поглиначами парникових газів. Так же? Будемо розглядати їх послідовно, спочатку проект Закону про регулювання у сфері енергозбереження - це реєстраційний номер 7231, а потім - проект Закону про регулювання та управління викидами та адсорбцією поглиначами парникових газів (реєстраційний номер 4750, 5166). Нормально так? Немає заперечень? За скороченою процедурою, чи як ми його розглянемо?

Я ставлю на голосування пропозицію про розгляд цих питань за скороченою процедурою, прошу проголосувати.

16:03:19

За-202

Рішення прийнято.

Доповідач – Юхим Леонідович Звягільський. Співдоповідачі Микола Мартиненко і Анатолій Семинога – голови комітетів.

16:03:37

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.

Глубокоуважаемый Владимир Михайлович, глубокоуважаемые народные депутаты! По Киотскому протоколу Украина получила право до 2012 года продать 2,4 миллиарда тонн условных выбросов. Украина не одна на этом рынке, Россия только вышла на этот рынок и ближайшие два года она захватит более 25 процентов этого рынка.

Второе. В сложившейся ситуации, в Украине необходимо создать внутреннюю систему прав предприятий на выбросы, организовать учет выбросов, усовершенствовать разрушительную систему, создать эффективный внутренний рынок торговли единицами права на выбросы.

Третье. Урегулирование в этой сфере осуществляется исключительно нормативными актами Кабинета Министров, существует порядка 20 нормативных актов. На законодательном уровне правила игры не выписаны. За восемь лет в Украине до сих пор нет закона, который регулировал бы сферу сокращения выбросов.

Четвертое. Действие Киотского протокола ограничены во времени. В связи с этим возникает законодательная необходимость регулирования правоотношений в этой сфере. Задачами законопроекта есть: гармонизация украинского законодательства с европейским; второе – создание системы учета прав на выбросы; третье – создание внутреннего рынка торговли единицам сокращения выбросов; четвертое – создание украинской системы торговли выбросами…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. ... киотского периода, то есть с 2012 по 2020 год. Адаптация рынка выбросов к европейскому рынку и к рынкам других стран.

Уважаемые коллеги, нам необходимо как можно быстрее интегрироваться в международную систему торговли правами на выбросы. Для этого необходимо унифицировать законодательство Украины с целями международными. Это поможет нашим предприятиям – нашим предприятиям Украины – выйти на международный рынок, так и иностранным компаниям прийти к нам так же на наш рынок. Чем быстрее мы вольемся в международную систему рисков торговли выбросами, тем значительней будут инвестиции в нашу экономику.

Уважаемые коллеги! Учитывая все вышеизложенное, прошу вас поддержать наш законопроект 7231 за основу и в первом чтении. Мы не должны упустить наш шанс модернизировать экономику Украины. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую вам Юхиме Леонідовичу. Микола Володимирович Мартиненко, голова комітету, будь ласка, рішення комітету.

16:07:44

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні колеги! Профільний комітет розглянув законопроект 7231 і він отримав позитивну оцінку. Ми виходили з того, що наслідком реалізації Кіотського протоколу є, зокрема залучення інвестицій у підвищення енергоефективності економіки, кошти спрямовуються на використання нетрадиційних та поновлювальних джерел енергії для виробництва з них теплової та електричної енергії на перехід на енергозберігаючі технології в усіх сферах від промисловості до побуту. Як відомо, 80 відсотків викидів парникових газів здійснюються в паливно-енергетичному секторі економіки. Тому саме суб’єкти енергетики будуть частіше за інших застосовувати економічні механізми, передбачені Кіотським протоколом.

Цим законопроектом підприємства паливно-енергетичного комплексу визнаються операторами установок, які будуть мати спеціальні рахунки у національному реєстрі.

У своїй більшості саме для них і створюється система торгівлі, обігу прав на парникові викиди, структуру якої запроваджує цей законопроект.

Одним із дуже позитивних моментів законопроекту і таким, що вигідно його виокремлює від інших редакцій, є можливість застосування його положень не тільки у рамках терміну дії Кіотського протоколу, це мається на увазі 2012 рік, але й пізніше. Більшість країн, що підписали Кіотський протокол, вже мають досить розвинене законодавство з питань його реалізації. З прийняттям цього законопроекту Україна буде співпрацювати з ними, також маючи нормальний закон, а не численні підзаконні акти. З огляду на це, комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також, сідайте, будь ласка.

Від Комітету з питань екологічної політики хто буде виступати? Глазунов Сергій Миколайович? Будь ласка, секретар Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

16:09:42

ГЛАЗУНОВ С.М.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув проект Закону України „Про регулювання в сфері енергозабезпечення” (№ 7231), автором якого є народні депутати Мартиненко, Шевчук і Звягільський.

За своєю метою та змістом законопроект спрямований не на врегулювання питань енергозбереження, а зроблена спроба визначення правових та організаційних основ запобігання і пом’якшення наслідків зміни клімату та викидів парникових газів, передбачених Кіотським протоколом. Відповідно до законодавства, перекислені питання віднесені виключно до сфери відповідальності та предметів відання Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Таке неспівпадання назви законопроекту його, по суті, призвело до порушення законодавства України в частині змін і предметів відання комітетів та визнання комітету відповідального за проходження законопроекту. На цьому наголошує у своєму і Головне науково-експертне управління.

Хотів би сказати, що прийняття закону в запропонованій редакції, створить загрози для економіки держави, зокрема створить можливість заборони на використання певних технологій, зокрема норма про можливість залучення Нацагентством екологічних інвестицій юридичної особи для ведення національного кадастру і національного реєстру може виконуватися самим агентством. Частина функцій перекладається національним агентством на місцеві органи. Передбачається можливість створення комерційних підприємств.

Хотів би звернути вашу увагу на те, що Головне науково-експертне управління у своєму висновку на семи сторінках виклала свої зауваження. І двічі у своєму висновку пропонує взяти за основу доопрацьований з урахуванням усіх зауважень проект Закону про регулювання та управління викидами та адсорбцією поглиначами парникових газів номер 4750.

Комітет пропонує відхилити проект Закону України про регулювання в сфері енергозбереження номер 7231, внесений народними депутатами Мартиненком, Шевчуком…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

ГЛАЗУНОВ С.М. За основу прийняти проект Закону про регулювання та управління викидами та адсорбцією поглиначами парникових газів (реєстраційний номер 4750) і при доопрацюванні проекту Закону про регулювання та управління викидами та адсорбцією поглиначами парникових газів (реєстраційний номер 4750) до другого читання врахувати окремі положення закону 7231. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, давайте тепер послухаємо доповіді ще по законопроекту 4750 і 5166, а потім разом їх обговоримо.

Народний депутат України Володимир Петрович Скубенко, будь ласка, а потім Сергій Пашинський. Сергій Володимирович Пашинський, будь ласка, підготуйтесь до доповіді.

16:12:51

СКУБЕНКО В.П.

Шановні колеги, закон 4750 находится уже год у Верховной Раде у нас. Битва вокруг этого законопроекта идет нешуточная, вы сами понимаете. И я хочу сосредоточиться только на небольших аспектах между законами. При всей той терминологии, которая есть, в структуре законопроекта все она совпадает. Разница только в одном: в том законопроекте, который предлагаем мы вместе: депутат Глазунов, депутат Дейч, Скубенко и депутат Даниленко от Коммунистической партии, заключается государственная позиция. Мы предлагаем только одно, чтобы под нацагентством було державне підприємство, которое будет использовать государственные продукты для регулирования торговли квотами. Речь идет о создании в том проекте, который предложили до этого авторы, заложена возможность создания коммерческой структуры, которая будет заниматься реестром, ведением реестра и торговлей квотами. О чем идет речь?

Вот если сегодня взять даже звіт Національного агенства вот за первое полугодие, которое я взял, я могу зачитать из него, из этого звіта одну фразу про реестр. Вы понимаете, что прежде чем торговать надо вести реестр того, что торгуем. И вот этот реестр сейчас, я цитирую: „знаходиться у робочому стані на території та з використанням програмно-апаратних засобів та технічної підтримки ЗАТ «Софтлайн» за звітний період”. Вы помните все прекрасно, я напомню вам все истории с тендерной палатой. Вы помните, что там этот «Софтлайн» везде это и сидит.

Вот разница между двумя законами. Два законопроекта. В том законопроекте, который предлагает депутат Глазунок, Дейч, я и депутат Даниленко, мы предлагаем создание державної структури Нацагентство, под ним государственное дочерное предприятие, которое само ведет реестр и само распределяет эти кошти. Речь идет о многомиллионных инвестициях, которые имеются сегодня у государства. И второй законопроект, который предыдущий был рассмотрен, который подразумевает возможность создания коммерческой структуры частное, которая будет на частном программном продукте, на частных условиях вести торговлю квотами. В итоге мы с вами получим, что все те деньги, которые сегодня, к примеру, вот в Японии мы получили, уже будут распределяться при помощи этой частной компании, распределяться по тем регионам, вашим округам. Вот сегодня 246 субъектов теплопостачання школи или эти самые больницы, которые уже переоборудуются за счет этих денег, они оборудуются без вашего участия, без вашей информации, оно оборудуется все путем, так сказать, мелких таких оборудок.

Поэтому я очень прошу внимательно подойти и к рекомендациям Науково-экспертного управления, которое могу зачитать вам по законопроекту предыдущему 7231, который четко говорит. «Враховуючи те, що на розгляді у Верховній Раді знаходиться законопроект 4750 (который я сейчас представляю), Головне управління рекомендує об’єднати ці два законопроекти і на їх основі розробити єдиний законопроект з врахуванням позитивних напрацювань обох законопроектів.

Притом, я хочу, чтобы этот один проект делался в комитете по экологии – профильном комитете, а не в комитете по ТЭКу, в котором, изменив название законопроекта, в течении одной недели законопроект по экологическим инвестициям превратился в энергосберегающий, попал в комитет по ТЭК. Там очень быстро получил согласование и лег сегодня уже на стол Верховной Рады, вы видите.

Ну, здесь нет никакой политики. Здесь есть четко одно отношение к нашим дэржавным коштам и к тем экологическим инвестициям, которых, извините, совсем немного. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все у вас, да? Спасибі. Шановні колеги! Сергій Володимирович Пашинський, будь ласка. Немає, відмовився. Сергій Миколайович Глазунов доповів, що до двох цих законопроектів, очевидно, нема потреби доповідати. Немає, Сергій Миколайович? Чи є у вас ще щось сказати? Будь ласка, якщо є і акцентовано, ще будь ласка скажіть щодо цих законопроектів.

16:17:12

ГЛАЗУНОВ С.М.

Я для того, щоб не гаяти час, хотів би сказати одне. Що проект Закону про регулювання та управління викидами та адсорбцією поглиначами парникових газів, 4750, ну, розглядався 4 рази і робота була дуже складна. Я хотів би сказати, що було 3 законопроекти. Про це вже казали. Це законопроект 4750 Скубенка, Пашинського 5166, також був законопроект Шевчуком 5422. Комітет їх розглянув. До цих законопроектів було багато зауважень науково-експертного центру і зауважень комітету. І комітет прийняв рішення, на базі трьох законопроектів зробити один законопроект, врахувати всі зауваження і науково-експертного центру, а також всі зауваження, які були дані міністерствами та відомствами.

Тому я пропоную від імені комітету підтримати законопроект 4750, взявши його за основу. Таку ж думку має і Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради. Головне науково-експертне управління рекомендує прийняти за основу законопроект 4750. Прошу Підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка. Шановні колеги! Прошу записатись на обговорення законопроектів, реєстраційний номер 7231, 4750, 5166. На обговорення. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло інформаційне. Вечерко, фракція Партії регіонів, будь ласка. Мікрофон або з трибуни. Мікрофон увімкніть, будь ласка.

16:18:44

ВЕЧЕРКО В.М.

Вечерко, Партия регионов.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты, уважаемые граждане Украины, Европа сегодня и Украина за развитие Киотских соглашений. И законопроект, который под номером 7231, я прошу принять за основу, принять его в первом чтении, в Комитете по ТЕКу доработать и посмотреть на рациональное предложение законопроекта 4750, и объединить на базе 7232, потому что здесь реальные вещи, которые способствуют развитию экономики Украины. И то, что говорится, что некоторые коммерческие структуры подменяют государственную структуру, это совсем неправильно. Поэтому нужно всесторонне изучить.

И я хочу напомнить, что Киотские соглашения в Украине были узаконены в 2007 году , когда приезжали члены Европарламента в Украину. И мы провели совещание, и потом Европарламент в Брюсселе утвердил эти Киотские соглашения, и наши предприятия начали получать денежные средства.

Поэтому 7231 законопроект соответствует всем европейским стандартам. И я прошу всех депутатов и все фракции принять за основу 7231 и на базе этого законопроекта посмотреть, что делается в законопроекте 4750, и во втором чтении принять законопроект. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зараз, одну хвилинку.

Юрій Сербін, мікрофон, хвилина. Потім Юрій Кармазін. Від фракції вже був виступ, так. І Микола Томенко, потім...

Шановні колеги, ну так...

16:20:58

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги, знаєте що у нас погано? Коли ми починаємо боротьбу між комітетами. Закон, який зараз презентував наш колега Скубенко, належить до Комітету по екології безумовно. Чому сюди входить інший комітет не зрозуміло. Я почитав один і другий закон, і там є позитив, і там є позитив, але відпрацьовувати повинен той комітет, який по профілю відповідає за це питання. Тому я пропоную підтримати пропозицію Науково-експертного управління – взяти за основу 4750 і взяти те позитивне, що є в законі, який пропонували не менш шановні депутати. Ніхто їх не хоче принижувати, але потрібно, щоб кожний займався своїм фахом. Або ми так переплутаємо свої функції, що нам буде важко розібратися хто за що відповідає. Ще раз прошу підтримати закон 4750. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін. Потім Зубов, Каплієнко.

16:22:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Законопроекти народних депутатів Звягільського і інших (до речі, він піднімає руку, зараз, Володимире Михайловичу, ви просто не бачите) відмінні від інших хоча би тим – 7231, я маю на увазі – що цей ринок буде створюватися з 2014 року. Якщо ми будемо створювати ринок по торгівлі викидами з 2020 року, вони вже нікому не будуть потрібні. Що ж ми робимо?

Через це очевидно, що ми маємо зараз робити кроки, направлені на участь України в міжнародній торгівлі цими викидами поки в нас і промисловість нормально не працює. Але якщо так далі буде діяти податкова адміністрація, то у нас скоро нічого не буде працювати. А якщо прем`єр Азаров не буде приймати ще й народних депутатів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Зубов, мікрофон.

16:23:23

ЗУБОВ В.С.

Валентин Зубов, Народно-трудовой союз Украины. Уважаемые коллеги, сегодня мы обсуждаем очень актуальную проблему, но вся беда состоит в том, что глубины всей проблемы мы не знаем.

Основная задача Киотского протокола – установление для высокоразвитых в промышленном отношении страны, установление квот на вредные выбросы в атмосферу. И поэтому, если наша страна, скажем, будет торговать этими квотами, давайте зададим себе вопрос: во-первых, сколько вредных выбросов в атмосферу происходит в Украине. Представим себе сегодня ситуацию, когда промышленный наш потенциал реализуется с советского периода. И поезжайте в Запорожье, в Днепропетровск, Мариуполь и так далее – и вы посмотрите, насколько актуальна эта проблема.

Втрое. Обязательно Киотский протокол предусматривает ответственность. И не исключена возможность, что финансовая ответственность за нарушение квот. А мы продаем то, что мы еще не знаем: может быть, нам самим эти квоты нужно будет приобретать.

Поэтому, я считаю, поддержать нужно комитетский законопроект и более глубоко…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Каплієнко.

16:24:35

КАПЛІЄНКО В.В.

Володимир Каплієнко, група „Реформи заради майбутнього”. Шановні колеги, я хотів би звернути вашу увагу лише на три питання. Безумовно, 3 законопроекти: 7231, 4750 і 5166 – потребують розгляду в сукупності. Я від імені групи хочу довести нашу позицію, що ми вважаємо, що за основу треба брати законопроект 4750 і біля нього працювати. це перше.

Друге. Я хотів би подякувати парламенту і всім парламентаріям, які залучилися до цієї роботи, що врешті-решт у нас з’явилася своя точка зору щодо унормування вимог Кіотського протоколу на території України. Якщо ми цього досягнемо, ми зробимо великий крок вперед.

Але хотів би поговорити щодо духу цього законопроекту. Дивіться, тут мова йде про те, що 3 базові функції: спостереження, яке повинно створювати національний центр кадастру і національний реєстр антропогенних викидів; друге – це економічні механізми стимулювання скорочення таких викидів; і саме головне – третє – визначити основи та методи розподілу прав на викиди.

Шановні колеги…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

16:25:49

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги, чи не здається вам, що не підходить до духу цього законопроекту обмеження прав через розподіли на викиди парникових газів в умовах тих викидів, які були на момент укладання Кіотського протоколу. Я звертаю на це увагу при доопрацюванні цього законопроекту. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, мікрофон Юхима Леонідовича Звягільського, будь ласка.

Ви ж виступали….

16:26:13

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.

Уважаемые друзья, коллеги мои, вы только вдумайтесь, сегодня до 2012 года Украина имеет право продать 2,4 миллиарда тонн выбросов, средняя цена – это 10 евро, сколько мы можем положить в казну державы сегодня до 2012 года, это первое. Поэтому мы должны спешить, бежать вперед участвовать в международных отношениях, чтобы мы были на рынке в европейском, нас уважали и с нами, значит, ну, уважали и с нами торговали. Мои коллеги, друзья, которых я глубоко уважаю, значит, ихний законопроект предлагает в 2020 году выйти на рынок. До этого времени мы уже никому не нужны будем, уже без нас все продадут.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Микола Томенко.

16:27:31

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я тут, при всій повазі до своїх колег, хотів би сказати. що в екологічних питаннях поспішати треба повільно, особливо, коли в екологічних питаннях хочуть заробити великі гроші і швидко, це викликає… це викликає занепокоєння.

Друга теза, я вважаю, що ми в Верховній Раді кожен повинен займатися своєю роботою. Якщо предмет, предмет законопроекту є питання навколишнього середовища, повинний його розглядати комітет екологічний, бо ми так далеко зайдемо, що кожен свій закон буде носити в свій комітет. Давайте комітети зліквідуємо і кожен буде доповідати свій закон і розповідати, який він хороший. І третя позиція, чесно кажучи, я маю слабкість читати всі документи і я в перший раз бачу такий жорсткий висновок науково-експертного управління, який, до речі, підписали сім працівників, не один, а сім. От дивіться, виконавець Єрофєєв, Кузнецова, Гудзинський, Чечетова, Фомін, які сказали, що законопроект 7231, ну, м’яко кажучи, далекий від ідеалу. Якщо в законопроекті про екологію нам пропонують без мита ввозити обладнання, якщо в законопроекті з питань екології нам пропонують відмінити норму про тендерні закупівлі, в мене багато питань. Я вважаю, що в таких справах, коли йдеться про екологію, про великі гроші, інструменти повинні бути такі, щоб потім ми не бідкалися, що хтось ці гроші, десь вони пішли там не у тому напрямку.

Тому я би не поспішав, брав би за основу законопроекти, які наші колеги розробили з екологічного комітету, і думав над чистотою, прозорістю цих норм, які б давали можливість і енергозбереження забезпечувати і гроші заробляти для країни. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Всі вже виступили, хто бажав. Тому я у порядку їх доповіді буду ставити на голосування. Першим ставлю на голосування пропозицію щодо прийняття за основу проекту Закону, реєстраційний номер 7231, „Про регулювання у сфері енергозбереження”. Комітет пропонує прийняти його за основу. Прошу голосувати.

16:30:06

За-273

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 169, „Блок Тимошенко” – 3, "Наша Україна–Народна самооборона" – 41, комуністів – 25, "Блок Литвина" – 20, позафракційні – 15.

Шановні колеги, очевидно, немає сенсу розглядати наступні законопроекти, оскільки вони альтернативні, є пропозиція до комітету при підготовці до другого читання уважно подивитися на пропозиції, викладені у законопроектах, реєстраційні номери 4750, 5166, і врахувати всі раціональні зерна, які дозволять істотно покращити проект Закону, який ми щойно прийняли за основу. Немає заперечень? Дякую.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (щодо погашення заборгованості за спожиту електроенергію і поставлене вугілля, що виникла у підприємств вугільної та енергетичної галузі). Є пропозиція розглянути це питання за скороченою процедурою.

16:31:25

За-212

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Віктор Іванович Турманов. Співдоповідач – Владислав Лук’янов, перший заступник голови Комітету з питань бюджету.

16:31:39

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Проект закона номер 7157 про внесение змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік", он розроблений на основании протокола номер 6 наради под головуванням Першого вице-премьер-министра Украины Клюева Андрея Петрович по проблемам угольной отрасли.

Что касается именно этого проекта закона, он предусматривает перераспределение средств Минтопэнерго в сумме 160 миллионов с тем, чтобы эти средства направить на Министерство угольной промышленности, чтобы потом Министерство угольной промышленности розрахувалося или рассчиталось с долгами по электроэнергии и на 40 миллионов закупить угля, бытового угля для закрытых предприятий угольной промышленности.

Поэтому реализация данного законопроекта не требует дополнительных средств по Державному бюджету, принятому на 2010 год. Реализация этого законопроекта позволит нам урегулировать отношения, то есть погашение взаимной кредиторской заборгованости за спожиту электроэнергию и поставленный уголь.

Прошу данный законопроект поддержать за основу и в целом. Есть положительное решение бюджетного комитета и комитета топливно-энергетического. Министерство финансов также поддерживает данный законопроект. Прошу поддержать данный законопроект. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Вікторе Івановичу.

Владислав Валентинович Лук’янов, рішення комітету.

16:33:24

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! Запрошені! У комітеті розглянуто законопроект про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” (номер 7157). Законопроектом пропонується зменшити на 160 мільйонів гривень видатки Міністерства палива та енергетики за бюджетною програмою „Заходи з реалізації комплексної програми створення ядерного паливного циклу в Україні” та державно-цільової екологічної програми, приведення в безпечний стан уранових об’єктів виробничого об'єднання Придніпровський хімічний завод та спрямувати їх на збільшення видатків Міністерства вугільної промисловості за бюджетною програмою „Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості”, в тому числі погашення заборгованості за спожиту у минулих періодах електричну енергію.

Додаткові кошти підприємствами вугільної галузі передбачається використати на забезпечення працівників пільговим побутовим паливом, на погашення заборгованості перед енергопостачальними компаніями за спожиту електроенергію, що дозволить здійснити розрахунки з „Укрзалізницею” за перевезення вугілля.

Зазначений законопроект не має впливу на доходну та видаткову частину бюджетів та є збалансованим.

За підсумками розгляду законопроекту підтримано більшістю депутатів Комітету з питань бюджету та рекомендовано Верховній Раді з результатами розгляду у першому читанні прийняти цей законопроект за основу та в цілому, як закон з врахуванням наступних змін у додатку до законопроекту.

Після колонки „код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету” додатково включити колонку „код функціональної класифікації видатків та кредитування державного бюджету”, у якій в рядках з кодами програмної класифікації 1101080 та 1301070 зазначити коди функціональної класифікації 0434 та 0431 відповідно.

Ця пропозиція викладена у листі Комітету з питань бюджету, щодо цього законопроекту. Прошу підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення, якщо є така потреба. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Вранці ми проголосували. Я прошу вас, Андрій Анатолійович. Юрій Кармазін.

16:36:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, я здивований тим, Володимире Михайловичу, що ви поставили в скороченому режимі цей законопроект. Це законопроект про зміни до державного бюджету України. Це законопроект, який передбачає те, що навіть ті куці кошти, які закладені в цьому бюджеті, бюджету для реалізації комплексної програми і створення ядерної паливного циклу в Україні, і державної цільової екологічної програми приведення в безпечний стан уранових об’єктів виробничого об’єднання „Придніпровський хімічний завод” в обсязі 160 мільйонів гривень, будуть перерозподілені і на користь куди, куди вони підуть.

Я хочу, щоб Азаров, з яким ніхто з депутатів не може зустрітися і Юрій Кармазін теж, знав, що поки що в галузі керує „смотрящий”. Смотрящий навіть не громадянин України, громадянин іншої країни – Болгарії. Я хочу припинення того, що відбувається, ми маємо зараз мати і висновки Міністерства фінансів по вартісній величині впливу на доходну видаткову частину. Ми маємо узгодити це з Бюджетним кодексом, ми маємо мати заключення Кабінету Міністрів України. І, шановні друзі, давайте перестанемо так просто відноситись до змін до Закону про державний бюджет України. Давайте перестанемо просто так вносити закони до розгляду в сесійній залі. Давайте повернемось до Закону про Регламент Верховної Ради, навіть того „зґвалтованого”, який ви дали восьмого числа і прийняли, Адаме Івановичу, а Президент підписав, ви знаєте – абсолютно неконституційний Закон про Регламент. Але і той Закон про Регламент не дотримується у нас. Через це я звертаю увагу нашого регламентного комітету на постійне ігнорування законодавчих прав народних депутатів і проти цього законопроекту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Хто ще наполягає на виступі з тих фракцій, які не скористалися таким правом? Не бачу.

Шановні народні депутати! Комітет пропонує прийняти законопроект за основу і в цілому як закон з урахуванням тих пропозицій, які озвучив перший заступник голови комітету. Ще треба їх раз читати чи не потрібно?

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття законопроекту за основу і в цілому з зарахуванням пропозицій, які викладені в рішенні комітету, які щойно озвучив перший заступник голови комітету Владислав Лук’янов, прошу голосувати.

16:39:40

За-241

Закон прийнято. Дякую.

Оголошую до розгляду…

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів 170, "Блок Юлії Тимошенко" - 0, "Наша Україна –Народна самооборона" - 6, комуністів – 25, "Блок Литвина" – 20, позафракційні – 20.

Оголошується до розгляду проект Постанови про встановлення меж міста Шостка і Шосткинського району Сумської області. Доповідач – Сінченко Віктор Миколайович, я просив би дуже коротко зробити доповідь Віктор Миколайович.

16:40:15

СІНЧЕНКО В.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!

В результаті соціально-економічного розвитку в місті Шостка промислова, житлова і комунальна забудова вийшли за межі міської території, яка була визначена ще в 1967 році. Відведення земельних ділянок для житлових мікрорайонів промисловості та комунальної інфраструктури здійснювалося згідно чинного законодавства. Проте нові межі міста не встановлювалися. У зв’язку з цим Сумська обласна рада порушила перед Верховною Радою України клопотання про встановлення меж міста Шостка. Проект встановлення змін меж міста Шостка виготовлений шосткинською міською філією державного підприємства Глухівського районного центру державного земельного кадастру.

Існуюча територія міста становить 3 тисячі 557 гектарів. У межі міста передбачено включити: 321 гектар території, яка знаходиться у віданні Ковунівської сільської ради, 84 гектари Ображіївської сільської ради, 14 гектарів Миронівської сільської ради, 301 гектар території, яка знаходиться у віданні Гамаліївської сільської ради Шосткинського району. На цих землях розташовані промислові підприємства: ВАТ „Ока”, „Свема”, Шосткинський завод хімічних реактивів казенного заводу „Імпульс”, Шосткинський хлібозавод, завод залізобетонних виробів та інші промислові підприємства.

Таким чином територія міста Шостка після внесення відповідних змін згідно проекту становитиме 4 тисячі 368 гектарів. Питання про встановлення зміни меж погоджено відповідно до законодавства, розглянуто і схвалено Шосткинською міською, Ковтунівською, Ображіївською, Миронівською, Гамаліївською сільськими Шосткинського району і Сумською обласною радами та Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування підтримує клопотання Сумської обласної ради про встановлення меж міста Шостки. Просимо депутатів підтримати територіальну громаду і рішення нашого комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, до матеріалів і до рішення комітету додані пропозиції Сумської обласної ради, Шосткинської районної ради, Шосткинської міської ради тобто питання опрацьоване на всіх рівнях. Якщо у вас немає заперечень, дозвольте поставити на голосування пропозицію про прийняття проекту Постанови про встановлення меж міста Шостка і Шоскинського району Сумської області. Прошу голосувати.

16:43:08

За-300

Постанову прийнято. Дякую.

Шановні колеги, ми зараз маємо розглянути два проекти постанов про проведення парламентських слухань. У мене є прохання: давайте ми розглянемо це питання у вигляді двох проектів постанов за скороченою процедурою. Нема заперечень? Прошу проголосувати. Це проекти постанов: реєстраційний номер 7085 і 7201.

16:43:50

За-226

Рішення прийнято.

Доповідач – В’ячеслав Кириленко щодо проекту Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Військово-Морські Сили України: стан, проблеми, перспективи розвитку" у лютому 2011 року. В’ячеславе Анатолійовичу, там треба буде мабуть запропонувати вже, якщо в лютому, то який день. Бо в нас 12 лютого є про вуглеводні, про стан видобутку. Треба буде тоді наступну середу пропонувати. Треба буде пропонувати дату, але ж тільки не 12.01. Будь ласка.

16:44:28

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, Партія „За Україну!”.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! З вашого дозволу перед початком доповіді я зазначу, що сьогодні 15 років патріаршого служіння Патріарха Київської і всієї Руси України Святійшого Філарета і з цим я вітаю Українську Православну Церкву Київського патріархату, всіх віруючих і весь український народ. (Оплески)

Тепер по суті проекту постанови. Після одного із виступів Міністра оборони України я запропонував на парламентському рівні обговорити питання Військово-Морських Сил України у сенсі покращення їх матеріально-технічного, соціального забезпечення та інших аспектів їхнього життя.

На попередніх експертних рівнях було визначено, що це слушна пропозиція, яка заслуговує на підтримку.

Враховуючи те, що ратифіковано харківські угоди і Чорноморський флот Російської Федерації перебуватиме у версії правлячої коаліції на території України до 2042 року ще більш актуальною є потреба збільшення фінансування Військово-Морських Сил України, збільшення заробітної плати і грошового утримання військовослужбовця Військово-Морських сил України, а також підтримка належного морально-політичного і духовно-патріотичного духу військовослужбовців Військово-Морських сил України.

У нас викликають у партії „За Україну!” стурбованість деякі процеси, які відбуваються навколо Військово-Морських сил України, навколо флоту, і головним чином це питання звільнення у зв'язку із низькою заробітною платою і грошовим утриманням, а також щодо патріотичного виховання у сенсі останнього звільнення багатолітнього керівника флотської телерадіокомпанії „Бриз” Мирослава Мамчака. Це лише декілька питань, які потребують обговорення, на нашу думку, і в залі пленарних засідань.

У зв'язку з цим я вніс проект Постанови про проведення парламентських слухань: "Військово-Морські сили України: стан, проблеми, перспективи розвитку" (у лютому 2011 року). Прошу, може спільно зараз визначимо конкретну дату у лютому згідно розкладу Верховної Ради України і прошу підтримати, по-моєму, цей абсолютно конструктивний проект постанови. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Валентин Сергійович Зубов, заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони.

16:47:09

ЗУБОВ В.С.

Валентин Зубов, Народно-трудовий союз України. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Відповідно до доручення Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони 22 вересня цього року на своєму засіданні розглянув поданий народним депутатом України Кириленком проект Постанови Верховної Ради України про проведення парламентських слухань на тему: "Військово-Морські сили України: стан, проблеми, перспективи розвитку". Пропонується провести такі слухання цієї постанови у лютому 2011 року.

Занепокоєння автора проекту щодо нинішнього стану Військово-Морських сил, викликаного неприйнятно низьким рівнем їх фінансування та матеріально-технічного забезпечення, на наш погляд є цілком слушним і поділяється членами нашого комітету. Але враховуючи, що сьогодні необхідно говорити про стан Збройних сил України в цілому, про хронічне недофінансування, яке фактично веде їх до руйнації та підриває обороноздатність країни, комітет рекомендує Верховній Раді України направити проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: „Військово-Морські Сили України: стан, проблеми, перспективи розвитку" суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Та пропонує автору від імені фракції, згідно з пунктом 3 статті 229 Регламенту Верховної Ради України порушити на Погоджувальній раді питання про заслуховування у поточному році, напередодні розгляду проекту Державного бюджету України на 2011 рік, під час години запитань Уряду, Прем’єр-міністра України та Міністра оборони України щодо стану та проблем подальшого реформування Збройних сил України. Просимо підтримати рішення комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка. Є потреба обговорювати це питання? Запишіться будь ласка. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Андрій Парубій. В’ячеслав Кириленко, да? Будь ласка, право на виступ передає В’ячеславу Кириленку. Потім Андрій Павловський.

16:49:44

КИРИЛЕНКО В.А.

Дякую, пане Андрію! В’ячеслав Кириленко, партія „За Україну!” Я розумію, шановні колеги, що, можливо, не буде підтримки цьому проекту Постанови. Хоча, на мою думку, він цілком слушний і конструктивний. Але я хочу привернути увагу до проблем Українського флоту загалом, який, знаєте, як такий пасинок на питомій українській території, яким є місто Севастополь.

Тому українці через бюджет, через уряд, через більшість, через опозицію, якщо вони українці і дійсно дбають про свій національний інтерес і про всій флот, повинні все робити для того, щоб нашим морякам там було чути себе добре. Щоб вони відчували підтримку всієї країни. І щоб це виражалося не тільки в якихось словах, але в заробітній платі, в забезпеченні квартирами і в їхньому високому морально-політичному духові.

Ось зараз всі говорять про проблему піратства, яка стала актуальною для України, як, може, ні для кого. Бо в українців багато моряків. А хто буде брати участь в операціях визволення наших моряків? Скільки людей потерпає і зараз перебуває у полоні? Ми будемо апелювати до кого, до Росії лише, до Сполучених Штатів лише, до Євросоюзу, а свої кораблі ми не будуємо, послати а акваторію захистити наших українських моряків з Одеси, з Бердянська, з Маріуполя, з Севастополя ми не можемо, бо у нас, вибачте, не те забезпечення Військово-морських сил України.

І тому я вважаю, що на цю тему давно пора говорити не тільки з геополітичної точки зору, а просто з точки зору елементарної людської потреби, щоби дружини і родичі моряків могли з Одеси, з Севастополя, з Маріуполя спокійно відправляти своїх чоловіків у довгі плавання, знаючи, що є Військово-морські сили України, які несуть чергування і можуть прийти на допомогу.

А зараз ось ці корвети, які треба збудувати для боєздатності, не фінансуються у цьому бюджеті взагалі, бо гроші, які виділені, тільки за розрахунки за минулі, вже виконані роботи. Вся армія потребує щонайменше плюс 9 мільярдів гривень зараз вже, не у наступному році. Більшості не зручно про це говорити тепер, тому що це вже не прийнято. Але я буду про це говорити від опозиції, як громадянин України. Тому пропоную все-таки мій проект постанови. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський право на виступ передає Андрію Кожем’якіну, так? Мікрофон, будь ласка, увімкніть.

16:52:14

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановні колеги, дійсно, є проблема, і наша фракція підтримає ініціативу нашого колеги В’ячеслава Анатолійовича Кириленка про проведення парламентських слухань на тему: „Військово-морські сили України”.

Але я хотів би сказати як колишній військово-морський офіцер, що, дійсно, стан поганий, проблеми є, а перспективи розвитку Військово-морських сил України ніякі.

По-перше, очолює, ви знаєте, Міністерство оборони сьогодні колишній теж військово-морський офіцер пан Єжель, він дуже добре знає, щго таке військово-морський флот, він добре знає проблеми флоту. Я думаю, що якраз він повинен як міністр оборони в першу чергу звертати увагу на ці Військово-морські сили, які сьогодні, дійсно, перебувають в досить такому серйозному стані поганому. Тому цю проблему треба вирішувати в комплексі і не ставити на сьогоднішній день для парламенту такі завдання, щоб слухати проблеми військово-морського флоту, завтра – аеромобільних військ, післязавтра – сухопутних військ. Там все погано. Тому треба вирішувати проблему кардинально. Але знову-таки це відволікання на негодний, як кажуть, об`єкт, тому що сьогодні головна проблема і нашої країни, і уряду, який сьогодні очолює пан Азаров, це звичайна економічна криза. Тому наша фракція буде голосувати „За”, але цю проблему треба вирішувати в комплексі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію – прошу уваги! – про прийняття проекту Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Військово-Морські Сили України: стан, проблеми, перспективи розвитку" у лютому 2011 року (реєстраційний номер 7085). Якщо Верховна Рада підтримає це рішення, тоді ми дату проведення слухань в технічному плані відрегулюємо. Я маю на увазі в лютому, оскільки вже 12 лютого передбачені парламентські слухання. З урахуванням цієї пропозиції я ставлю на голосування проект постанови. Прошу голосувати.

16:54:48

За-157

Рішення не прийнято. (Шум у залі)

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 5, „Блок Тимошенко” – 73, „Наша Україна – Народна самооборона” – 43, фракція комуністів – 0, „Блок Литвина” – 20, позафракційні – 6.

Шановні колеги, враховуючи важливість цієї тематики, можливо таким чином поступимо. Доручення комітету запропонувати можливо на парламентські слухання, можливо в інший спосіб, розгляд питання в комплексі, які стосуються військової організації України – Збройних сил України. або вийти на рівень комітетських слухань з наданням Апаратом Верховної Ради України необхідної підтримки. Нема заперечень? Дякую.

По одній хвилині, будь ласка. По одній хвилині від фракції.

Шановні колеги, по одній хвилині від фракцій.

Кириленко. Дальше хто буде виступати? Ну, не можна ж так, це ж обговорення!

16:55:57

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, партія „За Україну!”. Шановні колеги, шановний Володимир Михайлович, я думаю просто, що, коли ми відкладаємо розгляд цього питання, то ми розуміємо, що ми його не розглянемо, напевно, ніколи. Тому що комітетські слухання – це вузька присутність, це відсутність резонансу і реагування громадськості на вирішення тих проблем, які вже давно, багато років потребують цього розв’язання.

Обговорення під час проекту бюджету – вибачте, я його боюся. Тому що обговорення бюджету на цей рік у нас було відсутнє взагалі. Азаров приніс бюджет в диму після ратифікації „харківських угод” – і за 10 хвилин якимось чином більшість без обговорення цей бюджет ухвалила. В результаті такої діяльності – в диму – плюс 9 мільярдів зараз потрібно Збройним силам України взагалі, не кажучи вже про потреби окремо Військово-Морських сил України.

Тому я пропоную все-таки, можливо, повернутися до цього питання на наступному засіданні, і я внесу з цього приводу ще одну пропозицію. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ну, будь ласка, Мовчан Павло. Потім – Катерина Ващук. Потім – Колесніченко.

16:57:15

МОВЧАН П.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Ну, якщо ми не спромоглися під час формування бюджету передбачити тих необхідних коштів в розмірі 2 мільярдів, а зараз ми не голосуємо те, що запропоновано, для того щоб зміцнити власні сили, присутність у світі, присутність у тих ризикованих зонах, які наводив пан В’ячеслав, то в мене є пропозиція, і поставте її на голосування: давайте ми проголосуємо ліквідацію Збройних сил України. Я переконаний, Партія регіонів на догоду Кремлю це зробить.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Тимофіївна Ващук. Потім – Вадим Колесніченко.

16:57:59

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, всі ми прекрасно розуміємо, що таке армія, бо посилаємо туди на службу своїх синів. І хочеться, щоб ті роки, які вони проводять в армії, не проходили просто так, а щоб вони, дійсно, з повною віддачею служили Батьківщині, щоб армія була технічно озброєна, щоб вона була всім забезпечена. І питання армії це не просто політичне питання, це питання життя країни, її обороноздатності, це питання честі держави, в кінці кінців. Тому воно заслуговує не просто на обговорення, а на всіляку підтримку. І, напевно, немає людини, яка не знає істини: якщо ми не будемо достойно годувати свою армію, то рано, чи пізно будемо годувати чужу. Тому приймемо колись належне рішення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Колесніченко, фракція Партії регіонів.

16:59:10

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые коллеги, мне, как жителю Севастополя, приходится с болью в сердце констатировать тяжелое состояние военно-морских сил Украины и я, как и все члены Партии регионов, члены фракции Партии регионов, переживаем за то, каким образом нам за пять лет «ухайдокала» оранжевая власть все наши вооруженные силы. Теперь они хотят сыграть спектакль, в выступлении автора этого законопроекта прозвучало, ему нужно общественное обсуждение, ему нужен общественный резонанс. Да, общественный резонанс состоялся, когда за главнокомандующего Ющенко люди не проголосовали. Гарант Конституции Виктор Янукович, правящее большинство сделают все, от нас зависящее, чтобы вооруженные силы были лучшими. Но это не будет спектакль, это будет серьезная и очень взвешенная, грамотная работа. Поэтому, пожалуйста, проведите комитетские слушания, подготовьте вопрос и мы с удовольствием сможем вас поддержать. А спектакли здесь устраивать не надо. Спасибо. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, отже, давайте ми домовимося таким чином, доручення комітету, щоб комітет розглянув це питання і вніс пропозиції щодо реагування Верховної Ради України. І до вашого відома у 2009 році Державним бюджетом на фінансування Міністерства оборони було передбачено менше восьми мільярдів гривень. Реально було профінансовано 68 відсотків. На 2010 рік передбачено 13,5 мільярдів, фінансування йде стовідсотково відповідно до розпису. Мало? Але разом з тим, певні зрушення є. Да, це 40 відсотків від потреби. Давайте будемо працювати над тим, щоб істотно збільшити при прийнятті бюджету. Тут я переконаний, ми маємо бути всі єдині і не зводити політичні рахунки.

Шановні колеги, пропонується вашій увазі проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему „Пенсійна реформа як складова економічних реформ”. Доповідач Валерій Сушкевич, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Будь ласка, мікрофон.

17:01:14

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Володимир Михайлович. Шановні колеги, шановний Володимир Михайлович! Проведення на найвищому рівні обговорення питань подальшого удосконалення пенсійної системи у нашій державі викликано надзвичайно гострою дискусією сьогодні в суспільстві серед владних інституцій, у парламенті, серед пенсіонерів щодо спроби, знаєте, таких локальних спорадичних дій по, ну, скажімо так, я б не сказав, пенсійного реформування, а якогось пенсійного покращання. Зокрема, прозвучали дії… спроби підвищення пенсійного віку для жінок.

Водночас, хочу сказати, що сьогодні реально у світі і в Європі головним чинником того, що торкається проведення пенсійної реформи, є системність у тому, що торкається проведення самої пенсійної реформи. Я хотів би звернути вашу увагу на назву парламентських слухань, які ми з Миколою Томенко запропонували на сьогоднішній день як парламентські слухання по пенсійному реформуванню: „Пенсійна система як складова економічних реформ”. В самій назві визначено системні моменти, пов’язані з тим, що торкається пенсійного реформування. Системність повинна бути у тому, що торкається і реформи заробітної плати, і питань розвитку фінансового ринку, питань стабілізації солідарної системи. Я не буду перераховувати за браком часу всі ті системні чинники, які корелюються абсолютно з економічними реформами в Україні. Саме ці питання пропонуються розглянути на засіданні парламентських слухань по цим питанням.

Сьогодні дуже багато є фахівців, які готові запропонувати і європейський, світовий досвід, є експерти національні, є експерти, пов’язані з тим, що торкається питань, пов’язаних з народонаселенням України, економіки, соціальної сфери і так далі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка, дайте можливість завершити виступ.

17:03:25

СУШКЕВИЧ В.М. Доцільність розгляду цього питання підтвердив і Голова Верховної Ради, який запропонував проведення цих парламентських слухань.

Нашою постановою пропонується провести ці парламентські слухання 1 грудня. Але йдучи назустріч пропозиції Міністерства праці, соціальної політики і Пенсійного фонду, є пропозиція, і комітет підтримав цю пропозицію, провести парламентські слухання 15 грудня цього року.

Чесно кажучи, мене здивувала позиція Міністерства праці, яке направило не в комітет, а на Голову Верховної Ради, після пропозиції на комітеті 15 грудня взагалі у цьому році не розглядати це питання на парламентських слуханнях і перенести на наступний тиждень. Мені незрозуміла така позиція, оскільки було прохання провести саме 15 грудня.

Комітет підтримує цю пропозицію і пропонує вам, народним депутатам, визначитися щодо проведення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Андрій Парубій. В’ячеслав Кириленко, хто? Ксенія Ляпіна, будь ласка. Фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

17:04:55

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, партія „За Україну!”.

Шановні колеги, я хочу звернути увагу на те, що ця тема вкрай актуальна сьогодні. Вона актуальна як для тих, хто сьогодні вже є пенсіонерами, так і для всіх наших працюючих громадян в Україні. Ми сьогодні маємо, на жаль, дуже такі рішення, які просто затикають поточні дірки і руйнують як економічну, так і трудову діяльність, так і підприємницьку діяльність. Це абсолютно не логічно і не доцільно.

Деякими рішеннями, які, здавалося б, дуже короткі і прості, як наприклад, введення для підприємців додаткового пенсійного внеску, фактично призводять до того, що бюджет втрачає навіть ті мізерні кошти, які від них отримував, не додатково отримує, а втрачає. Що ми маємо як результат? Ми маємо збільшення дефіциту Пенсійного фонду. Якщо ми будемо розраховувати тільки на збільшення пенсійного віку, крім бунтів це нічого не викличе. Системна пенсійна реформа висить у повітрі і вимагає нашої уваги, вимагає наших дій.

Ми подали законопроект, яким ми запропонували кардинальне рішення щодо скорочення пільгових пенсій, по пільгових категоріях і щодо виведення, наприклад, підприємців – фізичних осіб в окрему категорію, яка могла б брати участь у пенсійному страхуванні солідарної системи, виключно на добровільних засадах. Але ми свідомі того, що на часі термінове введення накопичувальної складової. Просто давайте порівняємо два приклади. От Франція, яка бунтує, тому що їм весь час приходиться додавати пенсійний вік і Канада, яка, наприклад, не має проблем з Пенсійним фондом. А чому? А тому, що вони ввели диверсифіковану пенсійну систему і основна пенсія виплачується з накопичувальних джерел. Доки ми будемо брати весь час негативний досвід? Може, настав час брати позитивний досвід? Може настав час, дійсно, провести глибоку і реальну, комплексну пенсійну реформу?

Таким чином, зберігаючи наших підприємців, зберігаючи наше працююче населення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ЛЯПІНА К.М. … нарешті приводячи нашу систему нарахувань на заробітну плану до загальноприйнятних норм, тому що, вибачте, 40 відсотків на заробітну плату, це виключно шлях до тінізації і втрат Пенсійного фонду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Андрій Павловський, замість Фоміна, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Одну хвилину.

17:07:40

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, партія „Батьківщина”.

Шановні співвітчизники! Шановні депутати! Це дуже актуальна зараз тема, тому що у нас мінімальна пенсія 723 гривні, більше десяти мільйонів отримують пенсію менше 900 гривень. І в той же час стає зрозумілим і не дивним, що за даними ООН майже 80 відсотків нашого населення є бідними. От якраз бідними є ті пенсіонери, ті десять мільйонів, які не можуть дожити, копійки складають, щоб якось виживати до кінця місяця.

І хотів би також звернути увагу, що нинішня влада все ж таки не виконує свої соціальні зобов’язання і обіцянки, які були надані кандидатом в Президенти Януковичем, який казав ще в лютому, що мінімальна пенсія буде 1 тисяча 200 гривень, а середня – 3 тисячі гривень. І порівняйте, шановні пенсіонери, з тим що ви зараз отримуєте. Тому дійсно треба говорити про пенсійну реформу. Але треба казати про реформу не як про погіршення життя вже сьогодні, тому чомусь наші реформатори розуміють реформи як погіршення соціального стану, погіршення життя наших людей, а як про реформу, яка дасть. Дійсно, питання є і проблема є, 14 мільйонів пенсіонерів в нашій країні, вирішити цю проблему. І треба йти... колеги казали, про системність. Не йти найбільш простим і, вибачте, тупим шляхом, коли механічно підіймати пенсії, як декларує уряд Азарова, на п’ять років чи збільшувати мінімальний страховий стаж для наших пенсіонерів. Тому що це вирішення проблем дефіциту Пенсійного фонду за рахунок самих нещасних і бідних пенсіонерів. Чи ці реформи нам потрібні, чи треба нарешті перейти до трьохрівневої пенсійної системи, до накопичувальної системи, від розмов перейти до справ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко, потім Михайло Чечетов.

17:09:56

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів Петро Цибенко, голова Ради ветеранів України. Шановні колеги, принаймні ті з нас, хто цікавляться цією проблемою, знає про те, що словосполучення „пенсійна реформа” серед ветеранства стала вже своєрідною лайкою. У суспільстві, де три чверті населення, де три чверті пенсіонерів отримують пенсію у тисячу гривень і менше, інакше бути не може.

Я хочу сказати про те, що фракція Компартії України безумовно підтримає ініціативу про проведення парламентських слухань. Але ми вбачаємо головний напрямок справжньої, а не бутафорської пенсійної реформи, не в переписуванні, в черговому переписуванні Закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а в докорінну зміну ситуації в економіці, в економічній сфері. Бо коли за радянських часів було в Україні 30 мільйонів робочих місць, то були одні надходження до Пенсійного фонду, а коли менше 10, то вже інша…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

17:11:08

ЦИБЕНКО П.С. Тобто я ще раз акцентую увагу на тому, що головним напрямком пенсійної реформи має стати докорінна зміна на краще ситуації в економіці. Без цього всяке…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Васильович Чечетов, фракція Партії регіонів.

17:11:23

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Меня просто поражает фантазия наших политических оппонентов, то подогнали людей несколько десятков к зданию Верховной Рады, которые начали шуметь, кричать для того, чтобы не принимался Закон о языках. Я подхожу и спрашиваю: «Ну, нет Закона о языках у повестке дня, нету его, разойдитесь, да». Они говорят: «Нет, мы не можем, нам заплатили деньги». Я говорю: «Ну расходитесь». «Нет, - говорят, - если мы разойдемся, нужно деньги возвращать». Я тогда говорю: «Тогда кричите громче – премию дадут».

Сейчас начинают притягивать «за уши», якобы будут повышать пенсионный возраст? Да не будет повышаться. Нет его – это опять таки фантазии. Не надо уже, и так рейтинг у вас ниже плинтуса, и этими фантазиями рейтинг не подымите. Делами надо подымать – делами.

Пенсионная реформа будет проведена системная, комплексная, которая действительно будет справедливая по сути, которая даст возможность учесть, и качество труда и количество труда, повысить пенсию наиболее малоимущим людям – это будет справедливая пенсионная реформа, но это будет решение по делу, а на болтовня и говорильня.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Микола Томенко, будь ласка мікрофон.

17:12:50

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Я хочу сказати про те, що якраз функція парламенту і фахівців, експертів і вчених полягає в тому, щоб ті рішення, які приймає Президент чи уряд не були рішеннями проти суспільства, а були рішеннями в інтересах суспільства. От перед тим як їх приймати – треба надзвичайно серйозно і фундаментально їх обговорити.

Коли тут виникла дискусія про можливість прийняття пенсійного віку, всі наші колеги: Ярослав Сухий, Володимир Михайлович Литвин, колеги з „Нашої України” відповідно сказали, що, друзі, давайте ми обговоримо фундаментально, що таке пенсійна реформа як її проводити. Тому що підвищення, чи не підвищення пенсійного віку є одним з дуже багатьох і не ключових моментів пенсійної реформи, яку чекають від нас пенсіонери.

Тому виходячи з характеру обговорення цього питання, ми і запропонували ідею спокійно, спільно з Міністерством праці і соціальної політики, з Пенсійним фондом і залучивши фахівців, обговорити це питання, тоді це підкаже і уряд у, і Президенту як рухатися в цьому напрямку. До речі, і міністерство, і Пенсійний фонд готові до цієї дискусії і пропонують нам як співавторам не 1, а 15 грудня, ми погоджуємося з Валерієм Михайловичем 15 грудня підготуватися і провести таку професійну дискусію. І я тут погоджуюся з колегами, що це не повинна бути, або якась вимога, чи контр вимога, а це повинна бути розмова професіоналів, які добре розуміються на непростій ситуації, яка склалася сьогодні у нас і з станом Пенсійного фонду, і з ситуацією зі статусом пенсіонерів.

Тому що одну вам цифру скажу сьогодні, дійсно, ми сьогодні практично на 11 років тривалості життя відстаємо від Європейського Союзу. Очевидно треба думати як сьогодні нам допомагати і пенсіонерам не просто виживати, а довше жити, тому що якість життя і тривалість життя, це ознака цивілізованості.

І давайте на цих парламентських слуханнях проведемо серйозну дискусію і після того будемо визначати як рухатися в пенсійної реформи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту Постанови про проведення парламентських слухань на тему „Пенсійна реформа як складова економічних реформ” 15 грудня 2010 року. Прошу голосувати.

17:15:21

За-138

Рішення не прийнято.

По фракціях.

Шановні колеги, давайте без мотивів. Працювати треба.

Партія регіонів – 3, „Блок Юлії Тимошенко” – 73, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 25, комуністів – 26, „Блок Литвина” 0- 0, позафракційні – 11.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо прийняття господарським судом рішень стосовно примусового проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи-підприємця) (реєстраційний номер 2147).

Є прохання розглянути це питання за скороченою процедурою. Я його ставлю на голосування.

17:16:14

За-202

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Фельдман Олександр Борисович, співдоповідач голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Новікова Юлія Володимирівна.

Будь ласка. Співдоповідач заступник голови комітету, перший заступник голови Комітету з питань правосуддя Юрій Анатолійович Кармазін. Будь ласка, Юрію Анатолійовичу.

17:16:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, Комітетом з питань правосуддя 15 липня 2008 року було розглянуто поданий народним депутатом Фельдманом проект Закону про внесення змін та доповнень до Господарського процесуального кодексу щодо прийняття господарським судом рішень стосовно примусового проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи-підприємця (номер 2147), що має за мету впровадження спеціального правового регулювання відносин, пов’язанних з порушенням фізичної особи- підприємцем законодавства про захист економічної конкуренції.

Проектом передбачається в реалізації абзацу першого частини п’ятої статті 44 та пункту 4 Прикінцевих положень Закону про захист економічної конкуренції встановити порядок прийняття господарським судом рішення стосовно проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи- підприємця проведених огляду чи обшуку.

В зв’язку з цим проектом пропонується доповнити Господарський процесуальний кодекс після розділу В-1 „Запобіжні заходи” новим розділом щодо прийняття господарським судом рішення стосовно примусового проникнення до житла або іншого володіння фізичної особи-підприємця.

Міністерство юстиції, Верховний Суд, Вищий господарський суд, Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, Одеська національна юридична академія, Інститут держави і права, Інститут законодавства Верховної Ради у своїх висновках до цього проекту вказують на недоцільність його прийняття як закону і висловлюють ряд зауважень. Комітет погодився з тими зауваженнями, про які йшла мова. Через це комітет прийняв рішення повернути цей законопроект автору, рекомендує Верховній Раді повернути законопроект (№2147) суб’єкта права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Зокрема через те, що він має системні зауваження.

Перше. Ці зміни не є предметом регулювання Господарського процесуального кодексу, оскільки предметна діяльність господарських судів пов’язана із здійсненням правосуддя по господарським справам.

Друге. Уже чинним кодексом, чинним Господарсько-процесуальним кодексом врегульовано …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка. Завершуйте.

КАРМАЗІН Ю.А. Чинним кодексом вже врегульоване питання щодо забезпечення особі можливості реалізації права на звернення до господарського суду із заявою про вжиття запобіжних заходів у зв'язку із підставами побоюватися, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підставами вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення. Зокрема статтею 43 зі значком 2 ГПК передбачені такі запобіжні заходи, як витребування доказів, огляд приміщень, у яких відбуваються дії, пов’язані з порушенням прав, накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжиті запобіжні заходи і знаходиться в неї або в інших осіб.

Доповідь закінчив. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення питання. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Народний депутат Фомін, будь ласка, мікрофон, фракція БЮТ. А, на трибуну. Будь ласка.

17:20:03

ФОМІН О.В.

Шановні колеги, шановні виборців, питання надзвичайно цікаве сьогодні. Підприємці у такому становищі сьогодні перебувають, що нагадують таку поговорочку: „Семеро з ложкой, а один з сошкой”. На них тиск іде шалений. Ви сьогодні бачили, хто хотів вийти до людей цих біля Верховної Ради, чим вони живуть і чому вони не люблять нашу владу. До них, на жаль, ніхто не вийшов із представників влади, а терпіння у них уже переривається, чому?. Вони зараз заручники політичної ситуації. До них приходять кожного дня. Тільки хтось висунувся, я хочу балотуватись за опозиційну партію десь, - а сиди, бо знищимо й тебе і твій бізнес. Такі сигнали до нас на сьогодні надійшли з Житомирської області, з Донецької області. На Львівщині взагалі не можна говорити, що відбувається, тому що там повна, повна вакханалія. І чому. Тільки тому, що підприємець має свою думку, яка не співпадає з думкою влади.

Що ми сьогодні розглянемо з вами. Пропонується фактично унормувати ті заходи, які дозволять вдертися до приміщень, які займають підприємці. До їх машин, до їх квартир. Для чого? Для того, щоб нібито пошукати там докази протиправної діяльності. Хто і яким чином це має робити, на думку авторів? Це має вирішувати суд. А яким чином. Коли до нього поступає подання Антимонопольного комітету. Вибачте, а яким чином Антимонопольний комітет буде збирати докази, що у цього підприємця вдома перебуває якась інформація, яка засвідчує його порушення? Хіба у нас створено ще одну міліцію у вигляді Антимонопольного комітету чи Служби безпеки? Чи має право Антимонопольний комітет проводити оперативну діяльність чи розшукову, чи слухати розмову? Ні. Тоді яким чином буде прийматись рішення суддею? На підставі яких доказів? Ми ставимо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

ФОМІН О.В. І Антимонопольний комітет.

По-друге. Якщо на суд автор подання не з’являється один раз, інший раз, - підприємець залишається на гачку у влади. Чому. Тому що тільки тоді, коли питання буде розглянуте і суд, наприклад, не знайде підстав для того, щоб відбулось вторгнення до його приміщення або автомашини під соусом пошуку інформації, додатково яка цікава Антимонопольному комітету, тільки тоді він може…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Шановні колеги! Розгляд питання завершено. Висновок комітету: повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу. Відповідно до Регламенту ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 2147) про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо прийняття господарським судом рішень стосовно примусового проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи (підприємця).

17:23:43

За-9

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Пропоную вашій увазі, шановні колеги, проект Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо оскарження рішення третейського суду та отримання виконавчого листа) (реєстраційний номер 5322). Є прохання розглянути його за скороченою процедурю. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

17:24:23

За-202

Рішення прийнято.

Доповідач – Дмитро Микитович Притика. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Дмитро Юрійович Шпенов.

17:24:36

ПРИТИКА Д.М.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо оскарження рішення третейського суду та отримання виконавчого листа) (номер 5322).

З часу прийняття Закону України про третейські суди до нього внесені певні зміни, однак , залишаються неврегульованими деякі відносини, пов`язані з оскарженням рішень третейських судів у судах загальної юрисдикції та видачі такими судами виконавчих листів за рішеннями третейських судів. Така ситуація іноді зводить нанівець доцільність звернення до третейського суду за вирішенням спору між учасниками цивільних правовідносин.

Для усунення зазначених недоліків правового регулювання здійснення третейського судочинства виникла необхідність доповнити Господарсько-процесуальний кодекс України нормами, які регулюють… регулюватимуть порядок оскарження рішень третейських судів у господарських судах, а також видачі такими судами виконавчих листів за рішенням третейських судів. Зокрема пропонується вирішити питання підсудності оскарження рішень третейських судів, визначити форму та зміст скарги на рішення третейського суду, порядок прийняття скарги до розгляду, процедури її розгляду, передбачити підстави для скасування рішення третейського суду тощо. Крім того, визначається форма і зміст заяви про видачу виконавчого листа на виконання рішення третейського суду, порядок її розгляду, підстави для відмови у її задоволенні та деякі інші процесуальні аспекти виконання рішень третейських судів.

Відповідно до висновку Головного науково-експертного управління за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу.

Комітет Верховної Ради з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України, Міністерства юстиції України, Верховний Суд, Інститут законодавства Верховної Ради України, Академія правових наук України, Одеська національна юридична академія підтримали законопроект. Прошу прийняти цей законопроект за основу.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шпенов Дмитро Юрійович, будь ласка, щодо рішення комітету з цього приводу.

17:26:46

ШПЕНОВ Д.Ю.

Этот законопроект – это еще одна логическая инициатива на пути развития законодательства о третейском судопроизводстве.

7 сентября 2010 года Верховная Рада Украины приняла в первом чтении законопроект номер 4806 Притыки Дмитрия Никитовича. Им предусматривается ряд изменений в Гражданский процессуальный кодекс Украины, которые связаны с вопросом обжалования решений третейских судов и выдачи на их основании исполнительных листов.

Законопроект 5322, который мы сегодня рассматриваем, предлагает внести аналогичные изменения в Хозяйственно-процессуальный кодекс Украины. Предлагается устранить пробелы в хозяйственном процессе по вопросам обжалования и исполнений решений третейских судов.

Процедура обжалования решений третейского суда, его исполнение является чрезвычайно важным. Во время обжалования и исполнения подтверждается легитимность решений третейского суда наравне с решением судебной ветви власти.

В Законе о третейских судах вопросом обжалования решений третейских судов и выдачи на их основании исполнительных листов не уделено достаточно внимания. Например, вопросам обжалования посвящена всего одна статья.

Законопроект 5322 поддержали в своих заключениях: Высший хозяйственный суд Украины, Институт законодательства Верховной Рады Украины, Институт государства и права имени Корецкого, Академия правовых наук Украины, Одесская национальная юридическая академия.

Позиция Главного научно-экспертного управления относительно законопроекта: его можно принять в первом чтении.

Законопроект 5322 Комитет по вопросам правосудия рассмотрел на своем заседании 10 марта 2010 года. Было принято решение рекомендовать Верховной Раде Украины принять указанный законопроект в первом чтении. Содержание законопроекта требует определенной доработки, что и будет сделано с учетом предложений народных депутатов при подготовке ко второму чтению.

Учитывая вышеизложенное, прошу поддержать решение комитета – и принять законопроект 5322 в первом чтении. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, можемо ставити на голосування цю пропозицію?

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо оскарження рішення третейського суду та отримання виконавчого листа. Реєстраційний номер 5322. Прошу голосувати.

17:29:22

За-292

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення дозвільних процедур. Реєстраційний номер 6220. Доповідач – заступник голови комітету Ксенія Михайлівна Ляпіна. Пропозиція: розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

17:29:56

За-194

Рішення прийнято.

Будь ласка, Ксенія Михайлівна.

17:30:07

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги.

Ксенія Лапіна, партія „За Україну!” Цей законопроект спрямований на подальше приведення законодавства у відповідність до Закону про засади дозвільної системи. І в першу чергу і в основному він присвячений наведенню порядку в видачі такого дозволу, як дозвіл на заняття народною медициною, цілительством. Такий дозвіл передбачений чинним Законом України про основи законодавства України про охорону здоров’я. Але, на жаль, він передбачений в такому вигляді, що він не враховує вимоги сьогоднішнього законодавства про дозвільну систему. А саме, в ньому не було передбачено підстав для відмови в наданні дозволу, не були передбачені підстави для переоформлення дозволу, не були передбачені підстави для анулювання дозволу.

От, власне кажучи, законопроект, спрямований на внесення змін, які надають оті всі підстави, як це сьогодні і вимагає Закон „Про дозвільну систему”.

Законопроект обговорювався з певною профільною асоціацією. Є певні пропозиції до другого читання, але за основу він може прийнятий, і таке рішення комітету щодо прийняття за основу. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, так є потреба обговорювати чи голосувати зразу будемо? Ну, якщо є потреба висловити свою позицію до цього проекту, прошу записатися. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Немає. Так що, будемо голосувати тоді? Прошу підготуватися до голосування. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект доцільно направити на доопрацювання.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення дозвільних процедур. Прошу голосувати.