ЗАСІДАННЯ ДЕСЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

23 вересня 2010 року, 16 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть, будь ласка, систему „Рада”. Реєструємось.

16:01:08

Зареєструвалося -409

В сесійній залі зареєстровано 409 карток народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" (щодо декларування залишків цукру) (реєстраційний номер 6380). Це урядовий законопроект. Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

16:01:54

За-164

Рішення прийнято.

Будь ласка, Сухомлин Олександр Анатолійович, заступник міністра економіки. Від комітету підготуватися Перестенко.

СУХОМЛИН О.А.

Добрий день. Добрий день, шановний Адаме Іванович! Добрий день, народні депутати! Сьогодні ми пропонуємо від уряду Закон України про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру".

Суть закону. Упродовж останніх декількох років на внутрішньому ринку спостерігаються суттєві коливання цін на цукор, що, з одного боку, негативно впливає на інфляційні процеси та призводить до додаткових витрат населення при купівлі цього соціально значущого товару. З іншого боку не дає можливості виробникам буряків та цукру обґрунтовано планувати свою виробничу діяльність. Одним з головних чинників, які впливають на нестабільність цінової ситуації, є відсутність достовірної інформації щодо наявних залишків цукру, що гальмує оперативне прийняття управлінських рішень. Крім того, відсутність інформації є приводом до різного роду спекуляцій, які час від часу з’являються в засобах масової інформації щодо можливого дефіциту цукру, що призводить до необґрунтованого зростання цін.

З метою вирішення вище вказаної проблеми і розроблено проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру”, яким передбачається запровадити механізм обов’язкового декларування залишків цукру суб’єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності та встановлення міри відповідальності за порушення цієї норми.

Коротко скажу, що законопроект пройшов громадське обговорення і підтримується Національною асоціацією цукровиків України „Укрцукор”. На засіданні Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин 14 вересня законопроект було рекомендовано прийняти за основу. Також є висновок головного управління, узагальнюючий висновок за результатами розгляду - у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу. Тому прошу шановних народних депутатів підтримати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Олександр Анатолійович.

Будь ласка, від комітету Перестенко Марина Володимирівна. Нема питань, скорочена процедура.

16:04:32

ПЕРЕСТЕНКО М.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Проект Закону про внесення змін до Закону України „Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” (щодо декларування залишків цукру) (реєстраційний номер 6380) від 12 травня 2010 року, поданий на розгляд Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України.

Необхідність подання законопроекту викликана періодичною нестабільністю ситуації на ринку цукру, викликаної відсутністю достовірної інформації щодо наявних залишків цукру, що сприяє прийняття оперативних рішень для ефективного регулювання.

Законопроектом передбачається запровадження механізму декларування залишків цукру суб’єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності та встановлення відповідальності за порушення вимог подачі декларації. Також визначено, що у разі неподання або несвоєчасного подання декларації про обсяг цукру, що перебуває у власності суб’єкта підприємницької діяльності, чи включено до декларації неповних або недостовірних даних суб’єкта підприємницької діяльності, стягується штраф у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку пропонує за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу.

Враховуючи, що прийняття законопроекту надасть можливість отримувати достовірну інформацію про залишки цукру, що підвищить ефективність прийняття рішень щодо регулювання ринку цукру та сприятиме прогнозованому розвитку цінової ситуації, комітет пропонує законопроект прийняти за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є необхідність обговорювати? Прошу, два – „за”, два – „проти”. Другого читання нема, так що… Будь ласка, Сулковський.

16:06:40

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Павло Сулковський, фракція Партії регіонів, Рівненщина.

Ми надзвичайно уважно послухали доповідачів, особливо заступник міністра економіки Олександр Анатолійович Сухомлин детально, хоч коротко, але роз’яснив, що цей проект закону надзвичайно потрібен для України.

По-перше, якщо ми проголосуємо, і цей закон вступить в силу, це буде велика допомога для продовольчої безпеки України, тому що у нас, дійсно, сьогодні розбалансовано продовольчу безпеку, і вона на сьогоднішній день вкрай, я би сказав, за 5 попередніх років попередня влада вона не то, що не займалась над стабільністю продовольчої безпеки України, вона, навпаки, все робила для того, не контролювала, не займалась, і практично не тільки зруйнувала фінансові органи в державі і економіку, вона поставили Україну у край таку небезпечну ситуацію, де ні уряд, ніякі контролюючі органи не займались цією ситуацією.

Тому я прошу шановних народних депутатів, треба обов’язково підтримати і цей проект закону, дійсно, цей закон принесе користь велику Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Одарченко.

16:08:08

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Я прошу передати слово Бондаренку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко, мікрофон.

16:08:19

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”. Шановні друзі, ну чим ми відрізняємося від Європи і від всього цивілізованого світу? Якимись специфічними методами роботи в економіці, в торгівлі, в соціальному захисті? Ніде в світі ніхто ні в кого не запитує, які в кого залишились залишки. Існують закони торгівлі, закони економіки, закони ціноутворення, і таке втручання держави свідчить про те, що ми залишаємося тим совком, який хоче залізти в кишеню до громадянина, талонами регулювати, скільки йому їсти цукру, скільки ще чого. А давайте сьогодні введемо такі ж самі правила декларування залишків гречки, бо сьогодні її не вистачає. Давайте введемо декларування інших продуктів. До чого ми йдемо, я хотів би запитати?

Я думаю, що краще було, якби була запропонована система стимулювання виробництва цукру в Україні, заохочення в бурякосіючих районах фермерів і інших господарів, які працюють на землі, для того щоб вони сіяли, щоби була селекція українських буряків, щоби ми добивалися того, що виробляли цукор не тільки, який треба б було декларувати, а який би ми чітко знали, що в нас є запаси, для того щоб не купувати їх у білорусів, які на піскові, в болотах вирощують достатні врожаї. Так от сьогодні сільське господарство України треба стимулювати, а не контролювати кожний хід кожного буряка, куди він прийшов, куди пішов.

Тому, на мій погляд, запропонована система заходів Міністерством економіки, яка палко підтримується критиками минулих режимів, які не можуть ніяк усвідомити, що вже сьогодні ви рік при владі, довели до ручки, що сьогодні немає не тільки гречки, цукру, скоро не буде буряків, картоплі і всього іншого. Тому беріть на себе трошки відповідальність за цей рік роботи, і нема чого отакі совкові закони сунути у Верховну Раду. Дякую.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Хто наполягає на виступі? Немає.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" (щодо декларування залишків цукру). Прошу голосувати.

16:10:51

За-236

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо надання бюро кредитних історій відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (реєстраційний номер 6483).

Доповідач - голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Волга Василь Олександрович. Співдоповідач – голова Комітету з питань податкової та митної політики Хомутиннік Віталій Юрійович.

Є пропозиція розглядати це питання за скороченою процедурою.

16:11:44

За-202

Рішення прийнято.

Василь Олександрович, будь ласка.

ВОЛГА В.О.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати України! Представляю вам розроблений Держфінпослуг відповідно до статті 5 Закону України „Про організацію формування та обігу кредитних історій” проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо надання бюро кредитних історій відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Законопроект стосується мільйонів громадян України, до яких формуються кредитні історії та користувачів бюро кредитних історій. Відповідно до статті 5 Закону України „Про організацію формування та обігу кредитних історій”, який набрав чинності 26 січня 2006 року, одним із джерел формування кредитних історій є відомості державних реєстрів, які бюро кредитних історій має право отримати на договірних засадах. Аналіз норм законів України про організацію формування та обігу кредитних історій та Закону „Про Державну податку службу в Україні”, Закону „Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів” свідчить про те, що надання відомостей з Державного реєстру, держателем якого є Державна податкова адміністрація України, не вбачається можливим здійснювати без внесення змін до законів України: „Про Державну податкову службу в Україні”, „Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів”.

Головною метою представленого вашій увазі законопроекту є забезпечення реалізації статті 5 Закону України „Про організацію формування та обігу кредитних історій” шляхом усунення колізії норм вищезазначених законі щодо права бюро кредитних історій отримувати відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів.

Хочу наголосити, що прийняття запропонованого проекту закону дозволить бюро кредитних історій отримувати від органів Державної податкової служби України інформацію…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка, ввімкніть.

ВОЛГА В.О. … щодо достовірності ідентифікаційного номера фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів, визначить порядок передачі відомостей з державних реєстрів, а також розмір плати за це та інші умови.

Прийняття зазначеного проекту закону України дозволить, по-перше, удосконалити законодавчу базу, оскільки створить можливість прийняття Кабінетом Міністрів порядку передачі відомостей з державних реєстрів, а також розмір плати за це та інші умови; по-друге, забезпечить належні умови для формування кредитних історій, оскільки буде забезпечено всебічність, об’єктивність, повноту і достовірність інформації, яка складає кредитну історію, регулярність та безперервність надходження інформації до кредитної історії; по-третє, підвищить рівень довіри користувачів та суб’єктів кредитних історій до бюро кредитних історій; і останнє: створить ефективний механізм запобігання шахрайству у фінансово-кредитній сфері з використанням підробних ідентифікаційних номерів, що відповідає інтересам держави, бізнесу, сумлінних громадян України.

Прошу підтримати представлений проект закону та прийняти його за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від комітету, будь ласка, хто буде виступати? Так, комітет прийняв рішення: рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу цей законопроект. Прошу записатися, шановні колеги, на обговорення цього питання. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Юрій Болдирєв, фракція Партії регіонів.

16:16:06

БОЛДИРЄВ Ю.О.

У меня к этому законопроекту только один вопрос: как он будет, как в результате будут чувствовать себя люди, которые по религиозным соображениям отказываются от принятия идентификационных номеров? Урегулирован ли этот вопрос в законопроекте и как это будет выглядеть?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

16:16:18

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Поэтому, да, хотелось бы понять, как будут чувствовать себя люди, которые по религиозным соображениям отказываются принимать идентификационные номера? Это единственный вопрос, который есть к этому законопроекту. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, із позафракційних, будь ласка, Тарас Чорновіл.

16:17:03

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати України! Як на мене, абсолютно правильний законопроект, потрібно його, дійсно, підтримувати і потрібно нарешті в доповнення того, що… чи протиставлення того, що сказав тільки що мій колега, народний депутат України Болдирєв, хочу сказати, що потрібно нарешті внести чітку кримінальну відповідальність для осіб. Які відмовляються виконувати свій обов’язок перед державою, прикриваючись фальшиво релігійними переконаннями, тому що це мракобісся, яке пробують нав’язати, яке, насправді, не підтримано офіційними церковними органами. Я хочу нагадати, що покійний патріарх руської православної церкви Алексій про це дуже чітко фіксував, що ніякого відношення церква до цих вигадок немає, що це відверто, на скільки я розумію, мафіозні абсолютно речі. Значить, у зв'язку з цим, необхідно паралельно з цим документом, який будемо приймати, вводити дуже чітку відповідальність для тих, хто пробують свої брудні оборудки проводити, обдурюючи людей і заставляючи їх не брати на себе…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити, будь ласка.

16:18:14

ЧОРНОВІЛ Т.В. … відповідальність перед державою через оформлення відповідних документів.

Тому підтримуємо цей законопроект як перший пункт по дорозі до того, що всі мають виконувати свої фінансові зобов’язання, і відповідний моніторинг має проводитися тотально, а не з якимось дивними винятками.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Катерина Самойлик, фракція комуністів.

16:18:31

САМОЙЛИК К.С.

Я б уже так не говорила про те, що оборудки, мафіозні структури. Ви вийдіть, будь ласка, сьогодні зранку біля Верховної Ради України були прості пересічні віруючі, у яких ні за душею ніякого немає майна, абсолютно нічого. І ми знаємо, що до нас саме віруючі, рядові віруючі звертаюся з цим питанням. Василю Олександровичу, я просила б вас дати відповідь, тому що 10 років тому Верховна Рада України майже конституційною більшістю внесла зміну до Закону України, яка дозволила віруючим мати альтернативу. І це, дійсно, було так, і відмітка була в паспортах.

Мова не йде про олігархів, мова не йде про людей, в яких дуже великі статки є, а які за своїми релігійними уподобаннями, дійсно, вони вимагають від нас додержання прав людини. Я б також хотіла б одержати цю відповідь від вас, Василю Олександровичу, як ми будемо відноситися до цієї категорії людей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Давайте, якщо ви не заперечуєте, такий відступ від Регламенту. Василь Олександрович, з цього приводу, будь ласка, мікрофон, ставлення до ідентифікаційних кодів.

ВОЛГА В.О. Шановний пане Голово, шановні депутати! Я прошу дуже уважно подивитися на цей проект закону. Питання полягає у тому, що він просто дозволяє брати ідентифікаційні номери, інформацію про ідентифікаційні номери, які вже надані податковій адміністрації. Якщо людина не надала податковій адміністрації, в силу релігійних уподобань не надала свого ідентифікаційного номеру, ну, тобто не присвоїла собі цей номер, не дала згоди на його присвоєння. То тоді вона і тут не буде занесена. Це ні в який спосіб не зачіпає права релігійних, права совісті, одним словом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Ставлю на голосування пропозицію щодо прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо надання бюро кредитних історій, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів (реєстраційний номер 6483). Прошу голосувати.

16:21:15

За-237

Рішення прийнято.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. З мотивів глосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мотивів немає у нас, шановні колеги. Будь ласка, мікрофон Бондика, але перед цим загляньте в регламент, немає мотиву.

16:21:28

БОНДИК В.А.

Да, вибачаюсь Володимире Миколайович. Дійсно, по скороченій процедурі… Михайлович, так, от поправляють колеги. Немає по скороченій процедурі з мотивів. Але у Верховній Раді, тобто це вже власність Верховної Ради, є законопроект щодо бюро кредитних історій, які я вносив. Цей законопроект, який надав шановний представник Василь Волга, дійсно, коли Мін’юст передав функцію тотальної реєстрації до Комісії з цінних паперів, тобто який зараз нам доповідач давав цей законопроект давав, забули норму прямої дії, Конституцію. Тобто відповідно до Конституції всі відомості щодо особи повинні збиратися і навіть фіскальними органами, тобто за згодою особи. А зараз комісія нам пропонує для того, щоб робити… Оцей законопроект, він неправильно був доповіданий. Чому? Тому що він направлений тільки на одне, щоб не було по фальшивим паспортам не отримувалось бюро кредитних історій якась інформація. Ви знаєте, що зараз люди інколи получають кредити по фальшивим паспортам, тобто є махінації відповідні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації декларації виробника про відповідність (реєстраційний номер 6711).

Пропозиція розглянути питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

16:23:11

За-211

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра економіки Олександр Анатолійович Сухомлин. Співдоповідач – голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Королевська Наталія Юріївна. Будь ласка.

СУХОМЛИН О.А.

Добрий день, шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації декларації виробника про відповідність.

Суть законопроекту. Проектом закону України вносяться зміни, перше, до Закону України „Про стандарти, технічний регламент та процедуру оцінки відповідності”, якими передбачається скасувати обов’язковість реєстрації виробником або уповноваженою ним особою декларації про відповідність продукції.

У зв’язку із скасуванням реєстрації декларації передбачається відмінити норми законів України щодо необхідності зазначення цих реєстраційних номерів декларації про відповідність у документах, згідно з якими передається відповідна продукція та щодо відповідальності суб’єктів господарювання за реалізацію продукції без зазначення у супровідних документах реєстраційних номерів декларації.

Необхідність скасування реєстрації декларацій про відповідність обумовлена тим, що така реєстрація, по-перше, є зайвою, по-друге, призводить до невиправданих витрат часу та коштів суб’єктів господарювання при введенні продукції в обіг.

Верховна Рада 15 червня 2010 прийняла у першому читанні проект Закону України про внесення змін до статті 32 про стандарти, технічний регламент… про скасування. Водночас ми хочемо сказати, що не було врахована, що реєстраційні ці номери в накладних документах передачі зберігалися. Тому він є неповним.

Хочу сказати також про оцінку. Підтримано було Головним науково-експертним управлінням, за браком часу скажу, були слушні зауваження і, в першу чергу, щоб слово „скасування” було в назві.

Ураховуючи, що проект закону спрямований на зняття не виправданих бар’єрів на шляху розвитку підприємницької діяльності та на приведення національного законодавства у сфері технічного регулювання у відповідність з європейським законодавством, прошу прийняти його за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Від комітету, будь ласка. Наталія Юріївна, голова Комітету з питань промислової регуляторної політики та підприємництва. Є.

16:25:52

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги! И уважаемый Владимир Михайлович! Сегодня мы выносим на рассмотрение парламента законопроект 6711 о внесении изменений в некоторые Законы Украины относительно регистрации деклараций производителя про соответствие. Украина в рамках обязательств про вступление в ВТО обязалась как можно более широко признать декларации производителя без требования регистрации или подтверждения украинскими органами в отношении соответствующих технических регламентов.

Это европейская практика, которая имеет широкое распространение и так согласно европейского законодательства в сфере технического регулирования прежде всего директив нового подхода не предполагается регистрация деклараций в государственных органах.

Согласно директив иностранный производитель самостоятельно, под собственную ответственность создает декларацию про соответствие продукции и требования соответствующих и сохраняет в комплекте документов на продукцию. При этом декларация предъявляется только в том случае когда контролирующие органы имеют основания ее потребовать. Производитель же имеет основную обязанность это маркировать продукцию.

Украинское законодательство пока не предлагает такого подхода. Законопроект предлагает внести изменения в норму закона про защиту прав потребителей и Закона Украины о подтверждении соответствия. Предлагается исключить требования украинского законодательства, указывать в сопроводительных документах регистрационные номера деклараций.

В целом комитет поддерживает такую инициативу, в свою очередь это улучшит ведения предпринимательской деятельности в стране, улучшит инвестиционную привлекательность, создаст условия для увеличения объемов производства продукции и масса всяких других нюансов. То есть в принципе это является не плохой косметической мерой, которая сокращает количество бумажек, времени, которое тратят сегодня предприниматели при выпуске новой продукции, выпуске конкурентоспособной продукции и при конкуренции на внутреннем рынке.

Единственное, что слегка возмущает комитет: мы начинаем опять заниматься, Верховной Радой, рассмотрение одних и тех же законопроектов у несколько чтениях…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливість дайте завершити виступ.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. … рассмотрение одних и тех же законопроектов, которые находятся на разной стадии рассмотрения, и проблема только в том, что не могут поделить авторство.

Уважаемые коллеги, я как представитель оппозиции не настаиваю на авторстве, но мы как представители комитета не хотим каждый раз тратить время на то, чтобы рассматривать одни и те же законопроекты в разных чтениях.

Я хочу напомнить, что уже принят у первом чтении законопроект 6234, который был подан 15 июня 2010 года, который находится сейчас на подготовке ко второму чтению. Но автором того законопроекта, к сожалению, является Королевская. Поэтому Кабмин подает такой же законопроект, он теперь опять рассматривается в первом чтении. И мы опять затягиваем время и забираем, в принципе, время от рассмотрения более важных законов.

Решение комитета: конечно, поддержать данный законопроект за основу, он нужный, но зря тратим время. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення питання. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Павло Сулковський, мікрофон, будь ласка, фракція Партії регіонів.

16:29:16

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Павло Сулковський, фракція Партії регіонів, Рівненщина. Ви знаєте тільки що от заступник міністра чітко і зрозуміло доповів, що це вкрай необхідний проект закону для того, щоб полегшити виробникам, оту ходню знищити, а щоб виробники, дійсно, займалися надвиробництвом. Так от після заступника міністра від комітету, від опозиції виходить і доповідає нам, що вже проекти такі попереду подавалися ними і так далі, і тому подібне. Це все неправда і не так. Ви подавали проекти і протягували протягом попередніх 5 років ваша помаранчева команда на чолі з Юлею Тимошенко. Ви подавали і приймали такі закони, що виробникам не вигідно було займатися виробництвом, а тільки ходили роками і мучились, поки позбирають ті папери, щоб погодити і приступити до виробництва. І тому сьогодні не треба „вішати лапшу” від опозиції нам тут в парламенті і виробникам по Україні, не треба „вішати”, а треба чесно визнати і підтримувати пропозиції сьогоднішньої влади, уряд і підтримати Міністерство економіки, де сьогодні заступник міністра чітко доповів. І я вважаю, що цей, дійсно, проект допоможе виробникам не на словах, а на ділі. І не треба сьогодні дурити виробників, хватить опозиції тут і далі, хватить що ви 5 років популізмом займалися на парламентській трибуні і по всій Україні.

І тому я закликаю, треба голосувати, поменше слухати ось цих пустих слів. Цей закон дійсно принесе користь не тільки виробникам, а в цілому Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція БЮТ.

16:31:13

БОНДАРЕНКО В.Д.

Прошу передати Одарченку слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Одарченка, фракція БЮТ.

16:31:20

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, я просив би вас дуже уважно віднестись до цього законопроекту. Правильно сказав наш представник Кабінету Міністрів, що мова йде у цьому законопроекті про скасування реєстрації відповідності. То що сьогодні ми будемо мати? Ми будемо мати те, що на прилавках магазинів з’явиться маса продукції, вміст якої ми не будемо знати. Ми будемо думати, що то ковбаса, а по суті воно буде щось накшалт ковбаси чи хліб.

Шановні колеги, зараз коли піднімаються тарифи, зараз тарифи на газ піднімаються, ми бачимо серйозний дефіцит бюджету і який викликає скорочення усіх потреб населення. Якщо ми приймемо цей законопроект, то ми будемо бачити на прилавках цілу масу дешевого непотребу, який буде завезено з-за кордону, чи який буде вироблено в Україні.

Шановні колеги, я хотів би звернути вашу увагу на те, що Україна, вона складається не тільки з виробників, а й з споживачів, простих громадян України. Сьогодні по суті, якщо поцікавитися статистикою захворюваності дітей на дисбактеріоз, ми можемо казати, що кожна друга дитина хвора на те, що вона не може перетравити оці продукти споживання, які є в магазинах. По суті народження дитини жінкою природнім шляхом є екзотичною річчю. Цей закон не треба приймати по суті, він веде до серйозних захворювань, серйозних знущань над населенням.

Я персонально закликаю голосувати проти прийняття цього закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Джоджик, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

16:33:19

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія. Підтримуючи загалом прагнення запровадити більш спрощений доступ продукції на ринок, пропоную робити це в розумній послідовності. Реєстрація декларації запроваджена в зв’язку з відсутністю угод про взаємне визнання робіт з оцінки відповідності між Україною та державами-імпортерами товарів. Мета реєстрації полягає у перевірці наявності у виробника-постачальника задокументованих доказів відповідності продукції встановленим до неї вимогам. В тому числі наявності протоколів випробувань продукції, проведений у компетентних лабораторіях за всіма обов’язковими показниками щодо відповідності продукції технічним регламентам, розробленим на основі директив Євросоюзу. Скасування реєстрації декларацій про відповідність без жодних умов, створить можливість для введення в обіг на внутрішньому ринку України продукції без будь-якого контролю з боку держави, в тому числі потенційно небезпечної продукції як імпортного, так і вітчизняного виробництва.

Директиви є на продукцію і процедури оцінки її відповідності забезпечують вільне пересування товарів, вироблених в країнах ЄС, між якими існують угоди про взаємне визнання робіт з оцінки відповідності. Для продукції третіх країн встановлений окремий порядок. Крім цього, в країнах ЄС запроваджена жорстка система ринкового контролю, забезпеченістю і якістю продукції. Країни ЄС, не зважаючи на всій ринок, українську продукцію без підтвердження відповідності її вимог європейських директив, не допускають.

Тому я пропоную, відходячи з необхідності підтримки вітчизняного товаровиробника та захисту споживачів приймати або вводити в дію цей закон лише після прийняття та запровадження законів України …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

16:35:30

ДЖОДЖИК Я.І. Є пропозиція вводити в дію цей закон лише після введення Законів про ринковий нагляд і контроль продукції, про недопущення обігу в Україні небезпечної продукції. Хочу нагадати, на цьому тижні ми розглядали ці законопроекти, але їхня доля подальша є неясною. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Будь ласка. Адам Іванович, як прізвище? Народний депутат Перестенко, фракція комуністів.

16:36:07

ПЕРЕСТЕНКО М.В.

Спасибо. Скасування реєстрації декларації про відповідність, передбачена цим законопроектом, створить умови для введення в обіг на внутрішньому ринку України продукції без будь-якого контролю з боку держави, в тому числі потенційно небезпечної продукції як імпортного, так і вітчизняного виробництва. Прийняття законопроекту в такій редакції без попереднього запровадження системи державного ринкового контролю та нагляду відповідно до європейських та міжнародних вимог створить для вітчизняного товаровиробника катастрофічну ситуацію внаслідок недобросовісної конкуренції з боку імпортерів. Також будуть створені сприятливі умови для ввезення в Україну небезпечної, фальсифікованої, недоброякісної продукції невідомого походження за демпінговими цінами, що негативно вплине на економіку вітчизняних підприємств, які виробляють аналогічну продукцію. В результаті неминуче буде нанесена шкода життю і здоров’ю пересічних громадян України …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте думку, будь ласка. Мікрофон.

ПЕРЕСТЕНКО М.В. … які будуть споживати цю продукцію. Такий стан речей не буде відповідати ні європейській, ні міжнародній практиці. Для забезпечення підтримки вітчизняного товаровиробника та захисту життя і здоров’я споживачів прийняття цього законопроекту у пропонованій редакції зараз є несвоєчасним та не буде відповідати національним інтересам. Його прийняттю має передувати прийняття та запровадження низки законів України, а саме: про державний ринковий нагляд, про відповідність за дефективну продукцію, про загальну безпечність, затвердження і запровадження урядом технічних регламентів та створення ефективної моделі ринкового нагляду.

У зв’язку з цим я прошу, шановні колеги, не підтримуйте даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Від „регіонів” був уже виступ. Тому все.

Шановні колеги, вношу на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації декларації виробника про відповідність (реєстраційний номер 6711). Прошу голосувати.

16:38:50

За-224

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду питання, про повернення до розгляду питання.

16:39:16

За-221

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення на повторне перше читання проекту закону (реєстраційний номер 6711). На повторне перше.

16:39:44

За-244

Рішення прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування (реєстраційний номер 7030). Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

16:40:20

За-211

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник голови Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Третьяков Сергій Іванович. Співдоповідач – голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Королевська Наталія Юріївна. Будь ласка.

ТРЕТЬЯКОВ С.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, розроблення законопроекту зумовлене необхідністю закріплення на законодавчому рівні якісно нових підходів до регулювання господарської діяльності органами місцевого самоврядування.

Аналіз звернення суб’єкта господарювання щодо реалізації органами місцевого самоврядування норм Закону „Про засади державної регуляторної політики” свідчить про недотримання або неналежне виконання його вимог, зокрема стосовно здійснення перегляду прийнятих ними власних регулярних актів щодо відповідності принципам державної регуляторної політики.

Передбачається визначити правові та організаційні засади здійснення прискореного перегляду регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування щодо їх відповідності принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Законопроект спрямований на забезпечення додержання цих принципів здійснення місцевих органів влади. Законопроектом встановлюється, що всі регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування на момент набрання чинності цим законом, підлягають прискореному перегляду у порядку встановленому законом у 90-денний строк. Етапами такого перегляду є чітко визначені чотири етапи: складання переліку регуляторних актів, проведення аналізу їх, за результатами аналізу підготовка пропозицій, узагальнення та контроль за результатами аналізу відповідних регуляторних актів.

Таким чином результатом прискореного перегляду є подання у 90-денний строк посадовими особами місцевого самоврядування спеціально уповноваженому центральним органом виконавчої влади з питань державної регуляторної політики копій актів про внесення змін, про визнання таких, що втратили чинність або скасування таких актів.

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні місцеві органи державної у 120-денний строк подають спеціально уповноваженому органу зведену інформацію про проведену роботу.

Виконання органами місцевого самоврядування вимог цього закону в частині проведення прискореного перегляду …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ТРЕТЬЯКОВ С.І. … призведе до зменшення тиску на суб’єктів господарської діяльності і спрощенню процедур державного регулювання господарської діяльності і самих суб’єктів господарської діяльності. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

У зв’язку з тим, шановні колеги, що від депутатів прозвучало звернення, де голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, повідомляю вас, що відповідно до листа з Кабінету Міністрів України Бродський перебуває у відрядженні, тому замість нього доповідав заступник. Є відповідний документ.

Будь ласка, Наталія Юріївна.

16:43:24

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, уважаемый Владимир Михайлович! На рассмотрение вынесен законопроект о проведении ускоренного пересмотра регуляторных актов, принятых органами и должностными лицами местного самоуправления (номер 7030).

Вчера в парламенте прошли парламентские слушания «Экономические реформы: реалии и ожидания украинского бизнеса». И также поднимался вопрос принципов государственной регуляторной политики. У нас есть принцип целесообразности, адекватности, эффективности, сбалансированности, предсказуемости. К сожалению, предприниматели оценили сегодня экономическую и регуляторную политику и не адекватной, и не совсем эффективной, не очень сбалансированной, не совсем предсказуемой. И результатом таких решений показаны цифры, когда количество регуляторных актов с каждым годом в нашей стране увеличивается в десятки раз, особенно регуляторных актов, которые делают органы местного самоуправления. Но, к сожалению, мы так и не рассматриваем законопроект 7033, который предусматривает, что органы местного самоуправления также должны попадать под компетенцию Закона о регуляторной политике. И тогда бы мы с вами не принимали сегодня законопроект, который является абсолютно техническим, и который по большому счету дублирует функции Госкомпредпринимательства. Работа Госкомпредпринимательства согласовывать все регуляторные акты, и без их согласования ни один регуляторный акт выходить не должен. Что у нас получается? Сначала насогласовывали колоссальное количество регуляторных актов, а потом мы начинаем всю эту машину пересматривать, что соответственно дублируется два раза одна и та же функция и просто на этом теряется время. Не нужно выпускать те регуляторные акты, которые потом оказывают негативное действие, негативное влияние на бизнес. Поэтому мы понимаем этот законопроект…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Мы понимаем необходимость принятия этого законопроекта, потому что накопилось уже такое количество актов, которые не работают и которые мешают, и их нужно радикально пересмотреть.

Комитет рекомендует принять за основу, 7030, но на будущее мы предлагаем урегулировать эти нюансы в стабильном законодательстве и не допускать того, чтобы мы два раза делали одну и ту же работу и грамотно подходить. Поэтому комитет готов вместе с Госкомпредпринимательством доработать закон о регуляторной политике и чтобы не было потом исключений из правил. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Можемо голосувать, шановні колеги? Є бажаючі виступить? Прошу записатися. Прошу прізвища народних депутатів. Ксенія Ляпіна, мікрофон, будь ласка. Потім Андрій Павловський.

16:46:27

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, партія „За Україну!”. Шановні колеги, насправді, це дуже важливий закон. Він має як би довгі наслідки, але має і дуже чітке коротке завдання. Потрібно зараз переглянути накопичений обсяг різноманітних регуляторних актів, які роблять наше середовище регуляторне не прозорим і не зрозумілим. Це все треба переглянути, повідміняти непотрібні акти і оптимізувати ті регулювання, які є особливо на рівні місцевих рад.

І дійсно. Ми сьогодні маємо дивну картину. Місцеві ради хочуть – виконують закони про засади державної регуляторної політики, а не хочуть – не виконують. Ну як так може бути в державі, щоб закон виконувався по бажанню? І, власне, це ненормально. Тому цей закон треба прийняти за основу і підійти до нього досить серйозно для того, щоб він насправді дав ті наслідки, які ми очікуємо від цього закону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський, мікрофон.

16:47:40

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, партія „Батьківщина”. Прошу передати слово депутату Бондаренку Володимиру Дмитровичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція БЮТ.

16:47:48

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Реформи і Порядок”. Безумовно, проблема видачі регуляторних актів місцевими органами самоврядування є дуже важливою. Всі пам’ятають у Києві проблему з встановленням тарифів. Різні читання були. Міська рада вважає, що вони ввели тарифи, чи міська адміністрація. Нам дають відповідь з Антимонопольного комітету, що там щось не погоджене, з Мін’юсту інше дають і так далі. Тому треба встановити в державі чіткий порядок погодження цих документів.

І, безумовно, було би набагато краще, якби спеціальні підрозділи комітету, який очолюється паном Бродським, прослідковували на етапі проектувальних дій на цих законопроектах. Тому що ми маємо з тисячі законопроектів, які приймаються радами, лише одиниці, які мають регуляторний характер, все інше – це розподіл землі, фінансів, майна і так далі, чим сьогоднішні ради займаються дуже успішно, замість того, щоб творити якісь акти місцевого значення, які б врегульовували поведінку громадян на території, правила благоустрою, правила користування природними ресурсами, охоронні зони, зелені зони і так далі. На жаль, цим ради не займаються. Коли й займаються, то виключно в лобістських цілях для окремих замовників, що їм треба провести.

Тому важливо було би, щоб цей документ був всебічно обговорений, в тому числі за участю Асоціації міст України і інших колективних органів самоврядування, які сьогодні є в Україні. І я би не спішив його сьогодні приймати в остаточному, можливо, там, в першому читанні його прийняти і дуже серйозно доопрацювати, тому що від цього залежить порядок самого життя на території України, на території окремих органів самоврядування.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ніхто більше не наполягає на праві виступу?

Ставлю на голосування пропозицію комітету: про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 7030) про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування. Прошу голосувати.

16:50:18

За-224

(Шум у залі) Ще раз, да? На вимогу, на вимогу народних депутатів ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду проекту закону (реєстраційний номер 7030).

16:50:49

За-245

Повернулися.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 7030) про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування. Прошу голосувати.

16:51:20

За-244

Рішення прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом "єдиного вікна" (реєстраційний номер 7032). Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою.

16:51:55

За-211

Рішення прийнято.

Доповідач – голова Державного агентства з інвестицій та розвитку Таран Олександр Володимирович. Співдоповідач – голова комітету Королевська Наталія Юріївна.

ТАРАН О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, сучасна ситуація в економіці нашої держави і задачі відновлення її економічного зростання вимагають уваги державних органів щодо вирішення проблем, і які виникають в інвестиційних процесах. У зв’язку з цим президентом України та програмою економічних реформ на 2010-14 роки, розробленої Комітетом з економічних реформ при Президентові України визначено, як один з пріоритетів у сфері залучення інвестицій і розвитку підприємництва створення на місцях єдиного інвестиційного вікна, на яке буде покладена функція взаємодії з органами влади в інтересах інвесторів, насамперед тих, які реалізують інноваційні інфраструктурні проекти з одержанням ліцензій, дозволів, погоджень, вирішення земельних питань тощо. Саме на вирішення вказаного завдання спрямований законопроект, який внесено на ваш розгляд, що враховує найкращий досвід європейських та інших країн запровадження принципу єдиного інвестиційного вікна з метою максимального спрощення процедури здійснення інвестиційної діяльності.

Відповідно до законопроекту на місцях надання послуг для допомоги по підготовці та реалізації інвестиційних проектів будуть здійснювати регіональні центри з інвестицій та розвитку, що на сьогодні уже існують в усіх обласних центрах України. Вказана допомога надаватиметься на безоплатній основі шляхом налагодження взаємодії із дозвільними центрами, органами ліцензування, експертними організаціями, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Крім того, на регіональні центри покладається обов’язок організовувати за бажанням інвестора, власне, підготовку інвестиційних проектів, розробку проектної, проектно-кошторисної технічної документації, що є вкрай важливим, оскільки зараз на державному рівні відсутня будь-яка організація такого процесу, що має наслідком за наявності багатьох геніальних ідей вкрай низьку якість підготовки інвестиційних проектів.

Водночас законопроектом передбачено право і можливість, а не обов’язок суб’єкту інвестиційної діяльності користуватися…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ТАРАН О.В. … послугами „єдиного вікна”. Також слід наголосити, що вказаний механізм „єдиного вікна” не дублює, а якісно доповнює існуючу систему дозвільних центрів.

Вважаємо, що прийняття законопроекту дасть можливість не на словах створити механізм якісного обслуговування інвесторів. Прошу прийняти за основу проект Закону України про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом „єдиного вікна” та за скороченою процедурою прийняти у другому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Королевська Наталія Юріївна.

16:54:58

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, уважаемый Владимир Михайлович! На наше рассмотрение выносится проект Закона Украины о подготовке и реализации инвестиционных проектов по принципу «единого окна» (номер 7032). Принцип «единого окна» является действенным механизмом для улучшения ситуации в данной сфере. И в целом та система, которая предлагается документом, поддерживается комитетом. Но, несмотря на важность и актуальность темы, документ был представлен на рассмотрение комитета в достаточно сыром виде.

Приведу несколько весьма серьезных недоработок. К примеру, в законопроекте ничего не сказано об исчерпывающем перечне документов, которые получает потенциальный инвестор-заявитель при обращении в уполномоченный орган. Мы уже имеем горький опыт подобных законодательных норм. Как только чиновник получает возможность требования какие-то дополнительные документы, он обязательно такой возможностью воспользуется. То есть эта норма может оцениваться как потенциально-коррупционная.

Еще одна норма потенциально коррупционная – это разделение услуг относительно подготовки и реализации инвестиционных проектов на административные, то есть те, которые предоставляются госорганами и органами местного самоуправления, и хозяйственные, которые предоставляются предприятиями и организациями. Такие нормы плодят количество посредников, что, несомненно, могут воспользоваться в результате реализации инвестиционного проекта.

К тому же возможна ситуация, когда частные предприятия, организации будут тесно связаны с госорганами. Такой подход при привлечении инвесторов вряд ли приведет к увеличению самих инвестиций, а послужит лишь одним методом обогащения для чиновников. Это всего две такие самые яркие нормы, которые мы привели.

Вне сомнения создание системы, которая облегчит сегодня привлечения инвестиций, необходима стране. Особенно с учетом того, что за первые полгода в 2010 году в Украину поступило всего полмиллиарда иностранных инвестиций, что почти в 2,5 раза меньше, чем в 2009 году. При этом инвестиции с Европы сократились в 14 раз. Эти цифры говорят сами за себя. Идея…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Идея «единого окна» вне сомнений является обоснованной, необходимой. Но в таком виде, в котором мы сегодня рассматриваем, может принести обратный результат.

Также мы уже имеем в законах Украины норму о «едином окне», которая так и не работает, к сожалению. И предприниматели сегодня в полном объеме не пользуются, потому что вставлены административные преграды. Поэтому наша задача – не допустить классической ошибки, когда хорошие начинания извращают и потом носят абсолютно обратные последствия. Поэтому комитет предлагает отравить законопроект номер 7032 на доработку автора. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатись на обговорення цього питання. Прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Володимир Бондаренко, фракція "Блок Юлії Тимошенко”.

16:58:01

БОНДАРЕНКО В.Д.

Шановні друзі, безумовно, практика, яка у нас склалася останнім часом, коли більше говориться про „єдине вікно” і нічого для цього, на жаль, не зроблено, свідчить про те, що і цей законопроект, якщо він буде в такому вигляді, як сьогодні запропонований, ухвалений без доробки, він зіграє ту ж роль. Ми просто дамо сигнал суспільству, який не буде мати будь-яких наслідків.

Є досвід світовий, в тому числі Чилі і деяких інших країн, Грузії, де дуже ретельно підійшли до розробки цього законодавства. Там ви не будете знати, хто подав заявку на інвестицію, ви не будете знати взагалі нічого - це все амонізовано, і ніхто не може там ні хабаря нікому давати, як з боку того хто дає, як з боку того, хто дає, нікому брати, як з боку того, хто бере. Бо це надходять документи, які потребують потім розробки і доробки вже в тих органах, де не можна взяти хабаря. Вони в анонімному варіанті потім надходять потім до того хто їх запросив. Людина платить спеціальну плату за те, що проведена така розробка і тоді ця інвестиція, дійсно, не обтяжується величезними хабарами.

Сьогодні ми маємо велику багатолітню практику в Україні, коли будь-яка інвестиція наштовхується на хабарників і пропадає. В Києві вже два десятки років говориться про те, що треба побудувати сміттєпереробний завод на сучасному рівні. За це бралися всі без виключення мери, і жоден з них нічого не зміг зробити, тому що ті служби, які погоджують ці проекти, як кажуть „закатують” такі суми від яких вуха в’януть і люди повертаються.

Тому, от пропозиція Наталії Королевської про те, що треба відправити цей законопроект для доробки в першому читанні, вона абсолютно відповідає стану цього законопроекту і стану нашого суспільства, яке сьогодні вже, на жаль, так проїдене корупцією, що далі нікуди. Тому підтримую ту пропозицію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

17:00:04

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Ксеня Ляпіна, партія „За Україну!” Шановні колеги, не кожне гасло відповідає змісту того, що нам пропонують. Насправді, пропонують нам зовсім інше ніж намагаються показати. В чому справа?

Сьогодні і так Законом про дозвільну систему вже передбачено створення „єдиного вікна” для отримання дозволів будь-ким, зокрема інвесторами, хоч іноземними, хоч українськими, хоч українським малим бізнесом, хоч великими олігархами. Все передбачено - „єдине вікно”, яке створюється на базі місцевих органів. Це дуже важливо, місцевих органів. Так, воно працює не дуже. Ну, це знову таки від бажання місцевих органів залежить. Якщо місцевий орган хоче налагодити цю роботу, він має таку можливість і, власне, має зобов’язання. Але, на жаль, не всі хочуть.

Однак, що нам пропонують? А нам пропонують крім „єдиного вікна” одного створити ще якісь так звані „єдині вікна”. По-перше, вони вже не єдині, вони вже другі, треті, чи я там вже не знаю які. По-третє, а хто їх буде створювати? А створювати їх хоче агенція, яка буде залучати ці інвестиції. Тобто, власне кажучи, ця агенція сьогодні не знає просто чим зайнятися, у них просто потоків немає, немає на чому гроші заробити, виходить. От вони й пропонують такі пропозиції.

На наш погляд, це сьогодні абсолютно недоцільно і недоречно. Сьогодні треба вдосконалювати створення того „єдиного вікна”, яке дійсно єдине. Інакше ми просто, вибачте, смішимо весь світ. Весь світ скоро сміятися буде з наших „єдиних вікон”, якими ми покриємо країну, і всі вони будуть непрацюючі і тільки хабарі брати. Навіщо це робити? Як на мій погляд, ми мусимо серйозно, якщо агенція хоче, вдосконалити Закон про дозвільну систему, подивитися, де ми можемо зробити більш інтенсивним цей механізм, як ми можемо допомогти місцевим органам нарешті зрозуміти, що вони зобов’язані створювати ці…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, свій виступ.

ЛЯПІНА К.М. Тому власне я пропоную цей закон не підтримувати, а попрацювати нормально над Законом про дозвільну систему. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Чечетов у вас одна хвилина.

17:02:36

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Цей законопроект спрямований на спрощення для суб’єкта інвестиційної діяльності порядку отримання послуг, пов’язаних із підготовкою та реалізацією інвестиційних проектів шляхом запровадження принципу „єдиного вікна”. Я хочу сказать, что законопроект ложится в русло дерегуляции экономики, дебюрократизации, уменьшения бюрократических процедур при оформлении документов и при реализации инвестиционных проектов, мы зажигаем зеленый свет, нам нужны инвестиции как воздух, не кредит, а инвестии.

Поэтому у меня конкретное предложение. Да, справедливыми были критические замечания, но в принципе, рациональное зерно в этом законе есть и жизненно он необходим. Предложение одно, принято в первом чтении и поручить комитету „за скороченою процедурою” підготувати його до другого читання и на следующей неделе принять во втором чтении. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Комітет пропонує повернути суб’єктів права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Головне науково-експертне управління рекомендує відхилити законопроект.

Але відповідно до Регламенту я ставлю на голосування першою пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом „єдиного вікна” (реєстраційний номер 7032). Прошу голосувати.

17:04:14

За-243

Рішення прийнято.

Є пропозиція надати доручення комітету підготувати його до розгляду в другому читанні за скороченою процедурою. Я ставлю на голосування цю пропозицію і прошу голосувати.

17:04:47

За-244

Рішення прийнято.

Пропоную, шановні колеги, вашій увазі проект Закону про внесення зміни до статті 4 Закону України "Про використання земель оборони" (щодо будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей) (реєстраційний номер 6430). Пропозиція аналогічна: розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

17:05:24

За-211

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Новікова Юлія Володимирівна. Співдоповідач – член Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин Черпіцький Олег Зенович.

17:05:41

НОВІКОВА Ю.В.

Шановні колеги, станом на поточний місяць у Збройних силах України нараховується понад 45 тисяч військовослужбовців, які потребують отримання житла. З них 26 тисяч військовослужбовців орендують житло в організаціях та у приватних осіб. В той же час існуючий порядок змін цільового призначення земель та відведення їх під будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, суттєво обтяжує державний бюджет. Так, замовники будівництва міністерства оборони України додатково сплачують на зазначені цілі понад 6 мільйонів гривень на рік, що суттєво впливає на вартість будівництва.

Крім того, існуюча процедура зміни цільового призначення земель оборони та землі житлової та громадської забудови збільшує терміни будівництва від 6 до 12 місяців. Цей законопроект розроблено з метою вдосконалення положень Закону України „Про використання земель оборони”. Справа в тому, що чинний закон дозволяє будівництво на землях оборони соціального та доступного житла. Але чомусь не передбачає можливості будівництва на землях оборони житла саме для військовослужбовців та членів їх сімей, оскільки таке житло не підпадає ані під категорію доступного, ані під категорію соціального житла. Одночасно чинним законодавством України з питань соціального та правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей передбачено обов’язок держави щодо безоплатного забезпечення військовослужбовців Збройних сил України житлом.

Таким чином, законопроект покликаний вдосконалити чинний закон щодо надання можливості використовувати землі оборони не тільки для будівництва соціального та доступного житла, але й для будівництва житла власного для військовослужбовців та членів їх сімей, та дозволяє використовувати для цього землі оборони без зміни їхнього цільового призначення.

На завершення хочу сказати, що цей закон було розроблено разом з відповідальними працівниками Міністерства оборони, які повністю його підтримують. І цей закон не потребує додаткових коштів з Державного бюджету. І я хочу висловити пропозицію, щоб, якщо зал підтримує цей закон, було …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

НОВІКОВА Ю.В. …щоб цей закон було проголосовано в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Черпіцький Олег Зиновійович, будь ласка.

17:08:12

ЧЕРПІЦЬКИЙ О.З.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, до вашої уваги пропонується проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України „Про використання земель оборони” (щодо будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей) (реєстраційний номер 6430) (від 25.05.2010 року), поданий народним депутатом України Новіковою, який було розглянуто на засіданні Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин 8 вересня 2010 року.

Проект спрямований на вдосконалення положень Закону України „Про використання земель оборони”, які стосуються можливості будівництва на землях оборони об’єктів соціально-культурного призначення, шляхом внесення зміни до статті 4 Закону про використання земель оборони, будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей буде здійснюватися на землях оборони без зміни цільового призначення. Це головне.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради висловило ряд зауважень до проекту, проте за результатами розгляду в першому читанні пропонує законопроект прийняти за основу. Також висновок, наданий Міністерством оборони України, щодо законопроекту також позитивний.

Враховуючи викладене, Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин пропонує проект закону України про внесення зміни до статті 4 Закону України „Про використання земель оборони” (щодо будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей) (номер 6430) (від 25.05.2010 року), поданий народним депутатом Новіковою Юлією Володимирівною, прийняти за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка.

Шановні колеги, прошу записатися на виступ. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Сергій Шевчук.

17:10:20

ШЕВЧУК С.В.

Сергій Шевчук, фракція "БЮТ - "Батьківщина". Шановні колеги, всі ви добре знаєте по своїх округах, є дуже багато міст і містечок, де, в яких є так звані військові містечка колишні. Вигляд їхній жалюгідний. Спроби передати на баланс місцевої влади ніколи, рідко коли увінчається успіхом. Тому що Міноборони завжди хоче якихось додаткових пільг для себе. Саме Міноборони з ними нічого не робить, навіть якщо може зробити у вигляді житла для військовослужбовців. І воно так і розкрадається, розбазарюється, знищує. І має абсолютно неприглядний вигляд. Тому, враховуючи значення забезпечення житлом членів родин і самих військовослужбовців, наша фракція вважає, що раціональне зерно в цьому законопроекті, безумовно, є.

Тому ми вважаємо, що не лише нове військове обладнання, нова техніка, а й елементарне покращення житла військовослужбовців і побуту військовослужбовців має важливе значення для обороноздатності нашої держави. І ми пропонуємо підтримати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Плотніков, фракція Партії регіонів.

17:11:48

ПЛОТНІКОВ О.В.

Прошу передати слово народному депутату Кузьмуку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Іванович Кузьмук, фракція Партії регіонів.

17:12:03

КУЗЬМУК О.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Дорогі колеги! Діючий з 2008 року закон, він є прогресивний. Але він є в плані можливості забезпечити житлом військовослужбовців та членів їх сімей недостатньо досконалий. А наші сім’ї знаходяться в жалюгідному стані, в принизливому стані. Законопроект, який подала наша колега Юлія Новікова, унеможливлює дискримінаційні заходи у відношенні військовослужбовців всіх військових формувань, дає можливість заощадити державні кошти на будівництво житла, вона прибирає неприглядні речі, як збільшення терміну будівництва на 8-12 місяців, які зараз є, і надає можливості по-господарські розпорядитися землями оборони і дозволити законно, так як і доступно і соціальне житло, будувати житло для сімей наших військовослужбовців.

Переконливо прошу підтримати цей законопроект і за основу, і в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка.

17:13:26

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Прошу передати слово Катерині Ващук.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук, мікрофон.

17:13:32

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, при всіх недоопрацюваннях і недоліках, їх можна буде усунути у повторному другому читанні, цей закон сьогодні на часі. Я наведу приклад із своєї області. У нас є районний центр Ківерці, у центрі міста знаходиться під військовим містечком, яке давно не існує, просто забудова, огорожа і сторож, більше 20 гектарів землі. А межі міста розширювати нікуди, там тисячі людей офіцерських сімей, і не тільки офіцерських, стоять у черзі на земельні ділянки під забудову. Якщо там мудро використати цей закон, можна продати цю ділянку людям, які хочуть мати ділянки під забудову і за ці кошти збудувати житло для всіх військових, які є у Луцьку і містечку Ківерці, бо це поряд. Цю пропозицію, ми писали листи давно в Міністерство оборони, в Кабмін, ніяк не могли вирішити. Я думаю, що таких прикладів у нашій державі дуже багато, а люди не мають житла. Я думаю, що цей закон – це крок до вирішення болючої проблеми, яка стоїть не тільки перед сім’ями військовослужбовців, а й тих жителів, які знаходяться в околицях того містечка. Тому наша фракція буде голосувати за даний законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Анатолій Гриценко, будь ласка, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

17:15:35

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Я переконаний, що це та ситуація, де немає значення влада чи опозиція, а є важливе державне питання, яке треба вирішити. І я пропоную вирішити його сьогодні остаточно, прийняти закон цей в цілому. Немає в ньому тих речей, які змушують витрачати час принаймні ще тиждень. Зараз, ви знаєте, яка складна ситуація в Збройних силах і в інших силових структурах з фінансуванням. Ідуть масово рапорти на звільнення, і за відсутності інтенсивної бойової підготовки ситуація, коли сім’я лейтенанта отримує 1700 гривень, і з них 900 витрачає на піднайом житла без компенсації. Якщо когось ще щось і стримує, крім тяги до військової професії, це можливість отримати житло, службове житло. І цей законопроект спрямований на те, щоб, перше, скоротити час на оформлення документів на будівництво, друге, скоротити кошти, які вимірюються конкретними квартирами, тому що місцева влада при переоформленні при зміні цільового призначення бере собі відсотки рішенням місцевих органів плюс…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

ГРИЦЕНКО А.С. Плюс, пройти по кабінетам деяких космічних мерів, треба залишити дуже багато ще хабарів. Тому я пропоную прийняти цей закон, і він має дуже важливе значення для всіх силових структур, зразу в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, Олександр Ляшко і Григорій Смітюх по хвилині. Олег Ляшко, я перепрошую.

17:17:06

ЛЯШКО О.В.

Дякую, шановний Володимир Михайлович, за вашу демократію, демократичність. Звичайно, ми цей закон будемо підтримувати і будемо сподіватися, що він дозволить розв’язати проблеми житла. Але я, користуючись нагодою, що розглядається цей законопроект, хотів би звернуться до уряду. У суботу відзначається 925 років від дня застування міста Прилуки Чернігівської області.

Упродовж багатьох років там стоїть недобудований 74-квартирний будинок для військовослужбовців і, на жаль, упродовж багатьох років уряд не може знайти можливості виділити кошти на добудови цього будинку. Я знаю, що в суботу заплановано візит Президента Януковича в Прилуки якраз на відзначення цієї дати. Я знаю, що ще уряд Юлії Тимошенко в січні-місяці приймав рішення про проведення ряду заходів, спрямованих на відзначення 925-ї річниці міста Прилуки.

Я звертаюся до уряду винайти можливості виділити кошти на добудову 74-квартирного будинку для військовослужбовців, для льотчиків, там великий був гарнізон. Сьогодні гарнізону…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЛЯШКО О.В. …десятки років чекають житла. Я звертаюся до уряду вирішити цю проблему.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Шум у залі)

17:18:41

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу! Звертаю вашу увагу як член аграрного комітету, що цей закон розглядався на аграрному комітеті, і тільки 5 членів аграрного комітету його підтримали. І чому не підтримали його… рішення було: п`ять – „за”, п`ять – „проти”. П`ять – „за”, є питання, але це не рішення комітету. І чому комітет висловлює таку думку, я не знаю… Черпіцький доповідав, що комітет прийняв рішення, комітет не приймав рішення. І от які міркування. Вдумайтесь, будь ласка, в бюджеті нашому не коштів для того, щоб будувалося це житло. Це перше питання.

Друге питання. При будівництві, наприклад, землі сільгосппризначення, які є в Міністерстві оборони, будується котеджний городок. Скажіть, будь ласка, як можна змінити потім призначення, коли людина получає житло, вона повинна приватизувати землю?

Третє питання. Якщо військовослужбовці, які вийшли на пенсію, вони мають на загальних підставах право звернутися до місцевих органів влади і отримати земельну ділянку безкоштовно в межах земель, які підпадають під забудову для будівництва такого житла, якщо вони мають на це кошти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

СМІТЮХ Г.Є. Тому я категорично проти, щоб приймався цей закон, тому що він протирічить Земельному кодексу, а Земельний кодекс має пріоритет по відношенню до Закону про землі оборони. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. З боку депутатів прозвучала одностайна думка прийняти його за основу і в цілому.

Я спочатку ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 6430) про внесення зміни до статті 4 Закону України „Про використання земель оборони” (щодо будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей). Прошу голосувати.

17:20:52

За-325

Рішення прийнято.

Шановні колеги, була пропозиція проголосувати за цей законопроект… (Шум у залі) Ну от, заперечення… (Шум у залі)

Шановні колеги, у мене пропозиція така: оскільки є заперечення… Що? Є пропозиція доручити комітету підготувати його до розгляду за скороченою процедурою. (Шум у залі)

На якій підставі? Зараз закінчимо розгляд питання – і потім дамо слово. Ну це ж по закону, ну, що ви… Я прошу вас!

Я ставлю на голосування пропозицію, шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про доручення комітету підготувати його до другого читання за скороченою процедурою. А після того ви отримаєте слово. Я йду по Регламенту. Що ви хочете? Заспокойтеся!

17:22:17

За-244

Рішення прийнято.

Мікрофон Андрія Кожем’якіна.

17:22:24

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановний Володимир Михайлович! Справа в тому, що, коли вас тут не було, на жаль, ваш перший заступник під час розгляду законопроекту, який розглядався в першій половині, це законопроект номер 6550, проект народного депутата Журавка, так от коли, коли ми проголосували, Партія регіонів проголосувала коаліція за цей законопроект в першому читанні, то пан Мартинюк поставив, коли були заперечення від п’яти депутатів, він поставив в цілому і порушив регламентні норми.

Зараз ви робите те ж саме, але навпаки. Тобто, коли теж людина, яка заперечує, ви ставити, що по скороченій процедурі, а пан Мартинюк навіть не звертає уваги на заперечення депутатів. Я вважаю, що це подвійні стандарти і порушення закону про Регламент. Тому я хотів би висловити пану Мартинюку зауваження сьогодні.

Будь ласка, Володимире Михайловичу, це ще раз кажу, ви робите одне, пан Мартинюк робить інше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оскільки, оскільки Георгій, Григорій Смітюх заперечував проти прийняття його в цілому, я поставлю на голосування іншу пропозицію про підготовку до другого читання за скороченою процедурою. Жодних регламентних норм порушено не було. А що стосується, що стосується ранкового засідання, ми після завершення проведемо відповідний аналіз і поінформую я вас про результати. (Шум у залі) Ну… оголосимо… (шум у залі) … сувору, сувору подяку.

Шановні колеги, пропонується вашій увазі проект Закону про саморегулюючі організації. Може за скороченою процедурою? Тут висловлюють пропозицію, розглядати це питання за скороченою процедурою. Шановні колеги, Михайло Васильович, пропозиція ж без вас не може пройти: розглянути законопроект про саморегулюючі організації (реєстраційний номер 4841, 4841-1, 4841-д) за скороченою процедурою. (Шум у залі)

17:25:06

За-205

Рішення прийнято.

Доповідачі – народні депутати України Кінах Анатолій Кирилович, Мойсик Володимир Романович, Ксенія Ляпіна і голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Королевська Наталія Юріївна.

17:25:34

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати! Законопроект про саморегулюючі організації спрямований на створення умов ефективної взаємодії суб’єктів господарювання і органів влади. Ми впевнені у тому, що взаємна відповідальність за якість товарів, послуг, створення сприятливих умов для розвитку господарської діяльності, взаємний контроль мають принципове значення і є невід’ємною складовою формування в Україні сучасного громадянського демократичного суспільства.

Постійний зворотній зв’язок, залучення досвіду і інтелекту громадських організацій також є дуже принциповим і важливим для формування всіх напрямків системної політики розвитку суспільства, економіки, держави в цілому.

Дуже позитивно те, що цей принцип і таку стратегію, мету підтримують, практично, всі політичні складові нашого парламенту, і це підтверджується високим рівнем законотворчої активності, у тому числі, наших колег Наталії Королевської, Ксенії Ляпіної, інших депутатів.

Аналізуючи і розглядаючи законопроекти, які подані по саморегулюючим організаціям, ми прийшли до висновку, що у кожному з них є дуже серйозні позитиви. Безумовно, є і зауваження, які, у тому числі, сформульовані Головним науково-експертним управлінням. І з тим, щоб вийти на консенсусний варіант, пропонується Верховній Раді повернути законопроект на доопрацювання і дати доручення внести у парламент єдиний сконсолідований законопроект про розвиток саморегулюючих організацій в Україні. Дякую за увагу.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Будь ласка, наступний законопроект 4841-1, Ляпіна Ксенія Михайлівна. Будь ласка.

17:27:55

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, партія „За Україну!”. Шановні колеги, це, дійсно, дуже важливе питання, тому що ми з вами тут багато в залі працюємо над дерегуляцією економіки, і про це часто заявляють високі посадові особи. Але що є альтернативою регулюванню економіки. У всьому світі відповідь на це питання давно надали. Альтернативою є саморегулювання.

Але питання в тому, що саморегулювання – це насправді серйозний фаховий підхід, і воно можливо не всюди, не на абстрактних ринках, а на конкретних визначених ринках, де є якісь ознаки, де є вимоги, де є чіткі критерії регулювання, де можна створити зрозуміло саморегулівну організацію.

Мій законопроект трошки відрізняється від законопроекту колеги Кінаха тим, що я пропоную не тільки саморегулівні, а і фахові саморегулівні об’єднання. Це стосується не тільки юридичних осіб суб’єктів господарювання, це стосується також фізичних осіб, які займаються професійною діяльністю.

Ви знаєте, у світі добре відомі фахові саморегулівні організації лікарів, на лікарські товариства чи, наприклад, юристі, адвокатів, юристів там по різних інших ознаках і так далі. Я вважаю, що це також для України є дуже актуально. Серед авторів нашого законопроекту є наш колега Карпук, який займався історією лікарського саморегулювання в Україні. А таке було і майже 100 років існувало.

Тому ми вважаємо, що питання треба ставити не тільки про саморегулювання суб’єктів господарювання, а про саморегулювання на фахових ринках. Ми намагалися дати тому визначення, окреслити форми створення таких організацій, окреслити правила їх існування, окреслити, яким чином вони можуть координувати свою діяльність.

Я переконана, що безумовно і в нашому законопроекті, як і в законопроекті інших колег є що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ЛЯПІНА К.М. Але хочу сказати наостанок, що наш законопроект пройшов велике громадське обговорення серед тих громадських об’єднань, які вже сьогодні можуть претендувати на статус саморегулівних, фахових об’єднань. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, 4841-д. Доповідає Королевська, так? Будь ласка.

17:30:36

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги! Мы рассматриваем проект Закона о саморегулирующих организациях, который носит три разных концепции, три законопроекта, авторами которых являются Чечетов, Янукович, Гуреев, Кинах, Комар, Карпук, Мойсик, Ляпина, Шевченко и Королевская.

В принципе, подобная законодательная инициатива никого не удивляет, так как скорейшее внедрение качественно новой системы саморегулирующих организаций является крайне актуальной для развития предпринимательства и повышения системы эффективности в государственном управлении. Сегодня развитие саморегулирования крайне хаотично и на одних рынках, как то в сфере оценки бумаг, финансовых услуг такие организации существуют, на других полностью отсутствуют. И в каждом отдельно взятом сегменте работают свои правила самоорганизации. Бизнес ищет пути для создания таких организаций, создавая, например объединение граждан, но в большинстве случаев законодательное доверие для развития этого сегмента прочно закрыто.

Вчера на парламентских слушаниях, которые прошли в этом зале, профессор Либанова заметила, что саморегулирование - это один из самых действенных способов борьбы с коррупцией. И в тоже время позитивные саморегулирования они очевидны. В первую очередь это создание единых правил хозяйственной деятельности в определенном сегменте. Второе – это повышение стандартов хозяйствования и профессиональной деятельности. В-третьих – это повышение качества товаров и услуг. В-четвертых – это совместная защита своих прав предпринимателями в определенной сфере. Бизнес станет более защищенным перед произволом чиновников и сможет более эффективно отстаивать свои права. Позитивное внедрение правового поля под функционирование саморегулирующих организаций скажется и на государственном управлении. Во всем мире подобные организации проводят отраслевое управление, то есть по сути облегчают работу органам государственной власти, ну так сказать, которым часто достаточно сложно проверить все субъекты…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилину, будь ласка.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. … саморегулирующая организация делает этот процесс более эффективным, одновременно следя и предупреждая коррупционные риски. То есть это внедрение данной системы выигрывают, как потребители и предприниматели, так и государство в целом.

Украине для дальнейшего развития необходима такая система. Без нее нам не удастся построить эффективную, комплексную цепочку взаимодействия: государство, предприниматель, потребитель, где саморегулирующии организации будут отыгрывать доминирующую роль контроля и защита прав всех без исключения участников данной системы. Саморегулирующии организации – это элемент рыночной экономики, рыночной системы ХХІ века, которая эффективно работает во всех развитых странах мира. И вчера на парламентских слушаньях мы также понимали, что реформировать нашу систему нужно в первую очередь путем демонтирования. Так вот сегодня передача части функции от контролирующих государственных…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. … саморегулирующим организациям - это и есть часть демонтажа той коррупционной системы, которая сегодня работает. Без борьбы с коррупцией не будет построено другой экономики.

Поэтому предложенные комитетом данные три законопроекта отправить на доработку авторам и поручить комитету разработать единый законопроект, который и был бы представлен в зале в парламенте. Потому что есть здравые идеи и у Анатолия Кирилловича Кинаха, и у Ксении Михайловны Ляпиной, и у нашей группы, которая разрабатывала на платформе комитета законопроект. И я надеюсь, что мы придем к единому мнению и сможем представить единственный сильный серьезный документ. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо голосувати?

Крім Аржевітіна, хто ще хоче обговорювати? Тоді, будь ласка, мікрофон Аржевітіну і будемо визначатися.

17:34:45

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні, дійсно, не віриться, що наша країна дожила до того часу, коли ми можемо розглядати такі законопроекти, коли держава готова делегувати частину своїх повноважень, частину своїх функцій для того, щоб перекласти на плечі саморегулюючих організацій. Дійсно, потрібно подякувати авторам за дуже важливі новації, які в нашій країні розпочнуться у зв’язку з цим.

Наприклад, у багатьох країнах держава навіть делегує свої функції по регулюванню фінансових ринків. Для прикладу, в Канаді мають саморегулюючі організації, які кредитні спілки регулюють і держава тільки спостерігає. Між іншим, на наступному пленарному тижні можливо ми будемо розглядати законопроект як приклад однієї із саморегулюючих організацій, саме в козацькому середовищі. І автори Аржевітін, Мірошниченко, Сухий, Богуслаєв покажуть вам цей законопроект і ви побачите там хороший приклад саморегулівної організації у нас в українському суспільстві. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено, я ставлю на голосування. Можливо ми одразу проголосуємо про направлення їх на доопрацювання авторам, не буде заперечень? На доопрацювання.

Тоді, будь ласка, щоб я не ставив кожен окремо законопроект, я пропоную проголосувати за пропозицію направити законопроекти за номером 4841, 4841-1 і 4841-д авторам на доопрацювання. І доручити комітету вийти з узгодженим проектом. Прошу голосувати.

17:36:42

За-279

Рішення прийнято.

Розглядається законопроект 6703 - проект Закону про розвиток підприємницької діяльності на окремих територіях. Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою, але ми скоро вже будемо приймати про розвиток підприємств в окремому селі. Прошу підтримати скорочену процедуру.

17:37:20

За-199

Підтримано.

Будь ласка, Наталія Юріївна.

17:37:30

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, уважаемый Адам Иванович, на рассмотрения в сессионный зал Комитет выносит законопроект о развитии предпринимательской деятельности на отдельных территориях. Сегодня Украина крайне не равномерно развивается на региональном уровне. Одни территории имеют, как для нашего государства, достаточно высокий уровень предпринимательской активности, другие поражены экономической болезнью, депрессией и социальной безысходностью.

Приведу несколько цифр. В 2009 году в Киеве на 10 тысяч населения приходилось 259 малых предприятий. В Харьковской области на этот показатель равнялся 83 малым предприятиям. В Одесской – 88-ми. В то же время в Винницкой области количество малых предприятий на 10 тысяч населений составляло всего лишь 46. В Тернопольской – 44, в Ровенской – 46. По менее показательным являются данные за первое полугодие 2010 года относительного объемов инвестиций в основной капитал на одного жителя разных областей.

Если в Киеве показатель инвестиции в основной капитал равнялся 3,5 тысячам гривен, в Днепропетровской области порядка 1,5 тысяч, в Запорожской – 1800, в Черниговской всего 520 гривен, в Черновецкой – 700 гривен, в Закарпатской – 550, а в Луганской – 670 гривен. Это лишь показатели по областям. Если же мы будем брать некоторые районы в областях аутсайдерах, то нам показатели будут еще ниже.

Экономическая депрессия, безработица, низкая покупательная способность и безысходность – вот визитные карточки таких территорий. Неравномерность экономического развития региона и серьезные перекосы. Люди покидают некогда перспективные районы и города, оставляют свои жилища и ищут лучшей судьбы в областных центрах или же в других государствах. Необходимо дать толчок в развитие, простимулировать предпринимательскую активность на данных территориях, и дать им шанс на полноценное и качественное будущее. Это позволит не только уничтожить дисбаланс развития и экономически реанимировать огромные территории, это также позволит увеличить поступления в общегосударственные и местные бюджеты. Создавать новые производства и рабочие места. Привлечь инвестиции как внутренние, так внешние…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Наталія Юріївна.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. … посмотрите на Киев, Одессу. Харьков. Именно развитие предпринимательской активности позволило им стать центрами современной Украины, и эффективно развивать и улучшать инфраструктуру и уровень жизни. Но ведь Украина это не только столица и несколько городов-миллионников. Это еще десятки тысяч полуразрушенных сел, опустошенные экономической разрухой города, умирающие поселки. Мы не имеем права отмахнуться от миллионов украинцев и поставить крест на таких населенных пунктах. Именно поэтому законопроектом предлагается внедрить системный комплекс мер, направленный на стимулирование предпринимательской деятельности и создание зоны свободного предпринимательства. В них будут действовать отдельные режимы, которые привлекут инвестиции и преобразят экономику.

В первую очередь это предоставление возможностей органам местного самоуправления устанавливать упрощенные процедуры по выдаче разрешительных документов. Во-вторых, это компенсация 50 процентов расходов на создание одного рабочего места. В-третьих, это освобождение на 10 лет от налогообложения прибыли, которая будет получена от реализации, я обращаю ваше внимание, только инвестиционных проектов, которые повлекут за собой создание новых рабочих мест. В-четвертых, это установление свободного налогообложения товаров, которые ввозятся на такие территории, но не имеют права перевода в другие территории.

Мы установили очень жесткие условия для таких территорий, предусмотрели региональные особенности и предоставили возможности для индивидуального развития на основе разработки концепции функционирования зон с учетом местной специфики.

Уверена, что данный документ сможет вдохнуть новую жизнь во многие регионы Украины и даст им шанс на полноценное развитие. комитет просит парламент принять данный законопроект за основу. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пояснюю, що на прохання Ландика я дав можливість виступати довше. Так, будь ласка, Хто бажає виступити? Запишіться, два – „за”, два – „проти”. Хто хоче вільних зон? Ляшко і Сухий, будь ласка. Ляшко хоче, Сухий – ні.

17:41:52

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу, Ляшко не хоче вільних зон, Ляшко хоче аби депресивні території в Україні, яких чи не половина, стали прогресивними. І якраз на це і спрямовано цей закон, який доповідала моя колега Наталія Королевська.

Я вам приведу приклад Чернігівської області. Нещодавно видання „Кореспондент” опублікувало рейтинг… „Коментарі” опублікувало рейтинг областей. Чернігівська область по всіх показниках займає останнє місце в Україні. Зате перше місце в Україні по смертності і останнє місце в Україні по народжуваності. Половина області – це депресивна територія, особливо ті, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Ріпкинський, Городнянський райони, Щорський район, Семенівський тощо. І у нас є закон про державну підтримку депресивних територій. Але, на превеликий жаль, цей закон виписаний так, що якраз половина області, яка є депресивною, не попадає під дію цього закону. І область позбавлена фактично державної підтримки, можливості розвиватися. І саме тому щороку на Чернігівщині людей помирає значно більше, ніж народжується.

І я думаю, що оцей закон, який ми сьогодні розглядаємо, законопроект, дасть можливість якраз зробити так, аби Чернігівська область, Волинська область, Тернопільська область, Чернівецька область, Закарпатська область перейшли з розряду депресивних в розряд прогресивних. На жаль, уряд не долучився до роботи над цим законом. І я знаю, що коаліція не буде підтримувати цей закон. Але я пропоную, що якщо цей закон не буде підтриманий зараз, давайте разом з урядом доопрацюємо його, передбачимо, врахуємо ті нюанси. Бо цікавлять уряд. Бо все-таки стратегія має бути за урядом. І я думаю, що опозиція, опозиційні депутати мають приєднатися і разом з урядом виробити той закон, який би дозволив депресивній території…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте.

ЛЯШКО О.В. Який дозволив би звести нанівець і зробити якомога менше цих депресивних територій. Бо насправді там живить наші люди. І вони чекають державної підтримки. І ми з вами як законодавці маємо все зробити, таке законодавство, аби люди звідти не виїжджали, а навпаки приїжджали. Аби села не зникали, а навпаки відроджувались, було там виробництво.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кожем’якін звертає увагу, що я порушую Регламент.

Будь ласка, Сухий. Мікрофон.

17:44:54

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, Чому я буду голосувати проти цього законопроекту, підтримувати його не буду. Хочу вам всім нагадати, як на хвилі вуличного заколоту зими 2004 року той уряд, який у 2005 році прийшов до влади, ліквідував всі вільні економічні зони в України. Про це з гіркотою у жовтні 2005 року у Львові на бізнес-форумі говорив Президент України Віктор Ющенко. Я не вірю у щирість нинішніх авторів цього законопроекту про те, що вони намагаються здійснити якийсь переворот.

Друге. У нас є базовий законопроект, ви, напевно, про нього знаєте, про загальні засади створення і функціонування спеціальних вільних економічних зон. Хочу вам нагадати статтю 5 цього законопроекту. Де чітко виписані правила, не треба нічого видумувати, чітко виписано і розписано, хто , в якому порядку, які необхідні документи для того, аби визнати необхідність, об’єктивну неминучість створення і надання певній території статусу вільної економічної зони.

Ну, і ще одне про митний режим. Шановні колеги, особливо автор законопроекту, ну, ви ж повинні розуміти, що мова йде про таку територію, яка виробляє продукцію, яка йде на експорт. Яка продукція виробляється на експорт на території, яка називається депресивна? Ким виробляється, чим виробляється, якими фабриками чи заводами у Чернігівській чи в тій же самій Тернопільській області?

Тому я вважаю, в принципі, пропозиція колеги Ляшка була правильною. Давайте цю ідею, як поштовх для Кабінету Міністрів… Я тебе не обізвав поки що, я просто прізвище назвав, читай Регламент, як треба, я обізву. У нас присутній від Кабінету Міністрів заступник міністра фінансів, будь ласка, нехай Кабінет Міністрів внесе реальний законопроект з тим, щоб ми надавали статус вільної економічної зони тим територіям, які можуть здійснювати необхідну господарську діяльність. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування проект Закону за номером 6703 про розвиток підприємницької діяльності на окремих територіях. Прошу визначатись.

17:47:33

За-14

Не підтримано. Законопроект відхилено.

Будь ласка, Королевська, хвилина репліки.

17:47:41

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, ну мы видим, как у нас борются с депрессией. К сожалению, мало народных депутатов бывают на территориях и видят в каком сегодня состоянии находятся небольшие села, поселки и те бывшие промышленные центры, которыми раньше гордилась вся страна, а сегодня находятся в полной разрухе. И к сожалению, наверно, многие не разобрались, о чем в принципе идет речь. Здесь нет разговора о свободных экономических зонах, мы говорим о депрессивных территориях, о тех территориях, которым сегодня государство обязано дать стимулы для развития, для того чтобы бизнес на этих территориях понимал, что вкладывая деньги, развиваясь, государство заинтересовано в этом и поддерживает. Потому что на депрессивных территориях сегодня отсутствует полностью инфраструктура, отсутствуют рабочие места и в большинстве своем панует безработица. А это не зоны, через которые раньше отмывались миллиарды, и ничего не поступало в бюджет.

Поэтому, я считаю, что нам необходимо, действительно, доработать этот законопроект вместе с Кабинетом Министров и вложить это в полную концепцию. Если это получится сделать...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто Сулковського називав?

Значить так, шановні колеги, в нас немає часу займатися непродуктивною роботою. Кабінет Міністрів, я розумію, обіцяє зробити законопроект.

Да, будь ласка, одна хвилина. Прошу.

ЄФИМЕНКО Т.І. Буквально одно слово как комментарий к тому, что было сказано. Я хочу напомнить вам, уважаемые господа депутаты о том, что Украина присоединилась к Киотской конвенции, где четко определены все условия, связанные с отдельным таможенным режимом. По этому, безусловно, то, что предложено в законе, как бы оно находится в прямом противоречии с положениями Киотской конвенции, во-первых. Во-вторых, что касается территорий с депрессивными признаками, то, действительно, такая практика в Европе существует, но она имеет несколько Инной характер отличный от того, что предложено в этом законе. Речь идет о том, что устанавливаются определенные индикаторы, связанные с уровнем безработицы, с уровнем жизни, с уровнем доходов по сравнению в целом по стране. Поэтому я бы просила, чтобы те позиции, которые связаны с поддержкой, с экономической поддержкой депрессивных территорий были бы ориентированы на те международные стандарты, в соответствии с которыми Украина взяла на себя обязательство. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, переходимо до розгляду питання законопроекту 5007 - про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення у відповідність із Конституцією України (щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно).

Автор законопроекту направив лист про його відкликання, але оскільки він уже включений до порядку денного, тому я прошу проголосувати і підтримати автора законопроекту про те, щоб відкликати цей законопроект. Прошу голосувати.

17:51:15

За-238

Рішення прийнято. Дякую.

І переходимо до завершального розділу нашої роботи „Включення до порядку денного”. „Різне” буде завтра.

Я ставлю на голосування пропозицію про те. щоб включити до порядку денного законопроект за номером 0954 (друге читання) проект Закону про Національну комісію України з контролю за впровадженням, функціонуванням та удосконаленням Єдиної державної системи моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і житлово-комунальні послуги.

Прошу визначатися.

17:52:13

За-1

Питання не включено. Воно вже не один раз ставилося. Знімається з розгляду, хоча це друге було читання. Тобто вважаємо, що такого закону у нас вже немає.

Так, ставиться питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення зміни до розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами (реєстраційний номер 7148).

Будь ласка, Сасу мікрофон.

17:52:51

САС С.В.

Дякую, Адам Іванович. Депутат Сас, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”, партія „Батьківщина”.

Адам Іванович, безумовно, ви знаєте положення статті 100 Регламенту Верховної Ради України. А для тих колег, які забули Регламент дома, я нагадаю, що ця стаття називається: „Альтернативні законопроекти”. І частина перша говорить, що альтернативними вважаються законопроекти, які містять положення, що регулюють однакове коло питань, які повторюють за суттю положення щодо регулювання одних і тих самих відносин.

У Верховній Раді зареєстровано законопроект 7134 і 7148. І 7134, зареєстрований 16.09, а 7148 – 20.09. Тому за змістом, за об’єктами правового регулювання вони є однаковими, навіть за назвою.

Тому у відповідності до статті 100 я пропоную включити обидва ці законопроекти до порядку денного і розглядати їх як…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я подивився: дійсно, є такий законопроект – 7134, який тотожний. Тому давайте ми обидва: і 7148, і 7134 – включимо до порядку денного, щоб ми їх розглянули разом. Прошу підтримати. Це дуже необхідний законопроект. Голосуємо.

17:54:35

За-283

Рішення прийнято.

І є ще одна пропозиція: включити до порядку денного два законопроекти альтернативні (за номером 7101 і 71011-1) – це Податковий кодекс України. 7101, автори законопроекту: Катеринчук і Терьохін. І 7101-1 – Кабінет Міністрів, автор законопроекту. Я прошу включити до порядку денного законопроекти за номером 7101, 7101-1. Про включення їх до порядку денного прошу голосувати.

17:55:40

За-243

Включено. Колега Аржевітін пропонує, щоб ми їх сьогодні розглянули. Шановні колеги… Да, і проголосували в цілому.

Я просив би, давайте дамо ми протокольне доручення комітету профільному з тим, щоб на наступний пленарний тиждень вони підготували нам пропозиції комітету для розгляду цих законопроекті в у першому читанні. Дякую.

Усі питання порядку денного достроково ми вами вичерпали. На цьому вечірнє засідання Верховної Ради вважаю закритим. Усі ті, хто мене ображав, я їм прощаю, і простіть мені, кого я образив. До побачення.