ЗАСІДАННЯ СОРОК ШОСТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

24 грудня 2010 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему “Рада”.

10:00:44

Зареєструвалися картками у сесійній залі 396 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 23 грудня 2010 року. Розглянуто 36 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 9 законів та 18 постанов, 7 законопроектів прийнято за основу, 2 законопроекти повернено на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, 1 законопроект та 5 проектів постанов відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України 1 закон прийнято в новій редакції з урахуванням пропозицій Президента України.

Шановні народні депутати! Відповідно до статті 229 Регламенту у Верховній Раді України в п’ятницю з 10 до 11 години проводиться «година запитань до Уряду». Представники депутатської фракції внесли пропозицію під час «години запитань до Уряду» заслухати інформацію Кабінету Міністрів України щодо перспективи пенсійної реформи в Україні.

Депутатські фракції: Партія регіонів та Блок "Наша Україна-Народна Самооборона" – відповідно частини шостої статті 229 Регламенту заздалегідь письмово повідомили Кабінет Міністрів України про запитання, які будуть поставлені під час години запитань до Уряду.

Тому, шановні колеги, пропонується організувати нашу роботу таким чином. Відповіді на письмові питання – півгодини. Якщо раніше вони будуть вичерпані, то тоді буде більше часу відведено на запитання безпосередньо від народних депутатів України.

Сьогодні під час «години запитань до Уряду» Кабінет Міністрів України представляє віце-прем’єр-міністр України, міністр соціальної політики Тігіпко Сергій Леонідович, і присутні відповідальні працівники Кабінету Міністрів України.

Шановні народні депутати! Я запрошую до відповіді на запитання віце-прем’єр-міністра України, міністра соціальної політики Тігіпко Сергія Леонідовича. Будь ласка.

ТІГІПКО С.Л.

Пане Голово! Шановні народні депутати! Пані та панове, присутні! Я отримав запитання від двох фракцій: „Нашої України – Народної самооборони” і Партії регіонів.

Перше запитання. «13 грудня, – це запитання «Нашої України – Народної Самооборони», – 13 грудня уряд зареєстрував у Верховній Раді України законопроект про так зване реформування пенсійної системи. Більше тижня він був недоступний. Чому текст законопроекту про пенсійну реформу так довго приховувався від громадськості? Уряд боявся збурити суспільство так, як збурив його проектом Податкового кодексу? Чи негативна позиція мільйонів громадян щодо запроваджених пенсійних змін для Кабміну нічого не означає? І він не збирається з нею рахуватися?».

Хочу сказати, що у нас виникли чисто технічні питання. І тому ми забрали на доопрацювання законопроект. Зараз він повернутий, він оприлюднений. І з 21 грудня Мінпраці розпочало громадське обговорення цього закону. Можуть, всі громадяни України можуть звертатися по телефонам гарячої лінії з питань пенсійної реформи, цей телефон: 0-800-500-392. У робочі дні: з 9-00 до 18-00. Всі дзвінки по Україні безкоштовні. Та в контакт-центр Пенсійного фонду України, який має телефон: 0-800-503-753. Цей телефон працює в робочі дні з 8-00 до 20-00, в суботу – з 8-00 до 14-00, неділя – вихідний.

Друге запитання. «3 листопада ви заявили, що Україна відмовилася від можливого підвищення пенсійного віку, може… що Україна відмовилася від можливого підвищення пенсійного віку для жінок. За вашими словами уряд знайшов компенсатори тих доходів, які планувалося отримати до Пенсійного фонду від підвищення пенсійного віку для жінок. Чому ж пенсійний вік все-таки підвищується? Куди поділися компенсатори?»

Хочу сказати, що від тих заходів, які ми зараз запропонували цим законопроектом, ми передбачаємо в перший рік отримати додатково до бюджету пенсійного віку 1,8 мільярда гривень.

Можу сказати, що, безумовно, ця цифра на бюджет, який передбачається на наступний рік – 203 мільярда гривень, впливати буде незначно. Але, хочу сказати, що сама пенсійна реформа налаштована, націлена, в першу чергу, на середньо- і довгострокову перспективу. ЇЇ основна мета – це підняти пенсії людям на… і зробити цю пенсію достойною на середньостроковій перспективі.

Для справки, наша сьогоднішня пенсія складає тільки на 65, середня пенсія по Україні, на 65 відсотків більша, ніж прожитковий мінімум. Якщо взяти європейські країни, цей показник в чотири рази більше прожиткового мінімуму тих країн.

Більше всього страждають не сьогоднішні пенсіонери, яким ми призначаємо пенсії, а більше всього страждають ті люди, яким пенсія була призначена 15, 10, 20 років. Якщо ми будемо мати дефіцит, то з таким дефіцитним бюджетом підняти пенсію цим людям ми не зможемо.

Тому всі ті компенсатори, які ми нараховували, вони були націлені, буквально, на рік-півтора. А якщо говорити про середньострокову перспективу, то тут ключове питання – це співвідношення працюючих людей до пенсіонерів. Таке співвідношення, я хочу вам сказати, у нас постійно погіршується у країні. І якщо чисельність пенсіонерів сьогодні ми маємо 13 мільйонів 700, то ті люди, які працюють, які сплачують внески до Пенсійного фонду, сьогодні складають 14 мільйонів 400. А якщо взяти ще 2006 рік, то працюючих, які сплачували внески до Пенсійного фонду, було 15 мільйонів 859 тисяч, а кількість пенсіонерів була приблизно такою ж – 13 мільйонів 800. Тобто нам потрібно, що б ми не робили, все одно всіма шляхами досягати збільшення кількості людей, які працюють. І тому ми пішли на такі кроки, маючи на увазі, у першу чергу, середньострокову перспективу. Більше всього це буде працювати через 5-10 років.

«Як вказують експерти, у разі запропонованого збільшення на 10 років нормативного стажу для призначення пенсії за віком до 30 років і 35 років для чоловіків відповідно на ті самі 10 років скоротиться понаднормовий стаж, і Пенсійний фонд виплачуватиме надбавки за понаднормовий стаж уже у менших розмірах. Зрозуміло, що це призведе до щомісячного зменшення на кілька десятків гривень виплат практично для всіх пенсіонерів України.

Уточніть, будь ласка, скільки саме коштів не доплачуватимуть пенсіонерам внаслідок цих маніпуляцій з надбавками? Яку економію коштів на пенсіонерах закладе тут Кабінет Міністрів?»

Я хотів звернути увагу народних депутатів, що, перше, ніякі зміни, запропоновані до пенсійного законодавства, не торкаються тих пенсіонерів, кому пенсії уже були призначені. Ті люди, які отримали вже свої пенсії, всі, всі категорії, всі вони будуть отримувати ті пенсії, які вони і отримували. Нічого на них по скороченню, ніяких заходів не передбачається. Це забороняється Конституцією, і тому вони будуть отримувати всі ті пенсії, які вони і отримували.

Для вновь призначених, так. Коли буде призначатися нова пенсія, то понаднормований стаж буде рахуватися для чоловіків не з 25 років, а з 35 років, а для жінок не з 20 років, а з 30 років. Понаднормований стаж рахується таким чином: він добавляється до робочої пенсії, яка призначається. І він рахується таким чином: береться середня… береться призначена пенсія людини, множиться на 1 відсоток від кожного понаднормованого року, який людина працювала, але це не повинно перевищувати… це не повинно перевищувати 7 гривень 34 копійок на цей час. Тому за 1 рік, тому максимально, скільки може втратити, якщо вона буде мати понаднормовий стаж, за 1 рік – це 7 гривень. Дякую.

«Чи справді як повідомлялося у засобах масової інформації тим громадянам України, які з якихось причин не заробили 15 років пенсійного страхового стажу, соціальну пенсію не планують підвищувати до прожиткового мінімуму для непрацездатних шляхом адресної допомоги? Як вони будуть виживати?»

Що стосується тих людей, які не будуть мати мінімального страхового стажу, а цей стаж зараз буде передбачатися не 5 років, а 15 років, вони будуть повинні звертатися так, як і зараз, в управління соціального захисту. Всі люди України сьогодні мають право отримувати мінімальний прожитковий мінімум, 734 гривні який складає. З 1 січня він буде складати 750 гривень. І через управління соціального захисту їм будуть донараховуватися чи нараховуватися оці соціальні виплати. Практично, вони теж не втратять від такого перерахунку.

Далі. «Пенсійна реформа передбачає ліквідацію права на достроковий вихід на пенсію і принципу врахування року за два на небезпечних підприємствах. Чи передбачав уряд, вносячи такі пропозиції, можливість масового звільнення людей зі Збройних сил, міліції, шкідливих підприємств, що вже почалося? Якими будуть наслідки звільнення найдосвідченіших працівників цих установ та підприємств?».

Ще раз хочу сказати, що як раз вся пенсійна реформа, направлена на те, щоб людина працювала довше. І можу сказати, що зараз багато вже чую чутків, але, якщо говорити конкретно, то для всіх працюючих пенсіонерів, які сьогодні працюють, все залишається таким же чином, як і є, вони далі будуть працювати. Більше того, ті працюючі пенсіонери, які будуть виходити на пенсію після прийняття цього закону, практично теж будуть жити… всі військові – за таких же принципів, всі люди, які мають спеціальні пенсії, крім державних службовців і категорій, прирівняних до них.

Що зміниться для державних службовців і категорій, прирівняних до них? Ця категорія людей отримує пенсію сьогодні, яка нараховується за іншим принципом. Вона нараховується, як середня заробітна… як середній заробіток за два останніх роки і яка множився… який множився на коефіцієнт до 90, бралось до 90 відсотків. Зараз цей коефіцієнт зменшується до 80 відсотків. Але коли людина захоче продовжити свою роботу, то за таким принципом її пенсію не будуть нараховувати, їй будуть нараховувати пенсію за загальним принципом. Тобто такий коефіцієнт заміщення – оце відношення її заробітної платні до пенсії – буде прирівнюватися приблизно 50 відсотків, як зараз в середньому по Україні. Тобто вона буде отримувати приблизно 50 відсотків від свого заробітку пенсію і буде отримувати заробітну платню.

Для військових все залишається так, як було. Звільнятися нема чого. Тому що, якщо говорити про військових і всі категорії, які прирівняні до них, то практично змінюються дві норми для військових. Перше – це збільшується вислуга років з 20 до 25 років, так як це було за радянських часів для військових, і зменшуються максимальні можливості по отриманню військовими пенсій, які до цього часу були, дорівнювались до 90 відсотків їх доходу.

Для військових пенсія нараховувалася таким чином, що після 20 років кожен рік вислуги множився на 3 відсотки, добавлялось до пенсії 3 відсотки. Зараз цей принцип залишається повністю для військових, але пенсії не можуть бути вищі, ніж 80 відсотків, до цього часу було – ніж 90 відсотків їх заробітку. Залишаються всі вихідні виплати по військовим. Всі військові, які підуть на пенсію, можуть працювати і отримувати повну свою пенсію на своїх робочих місцях. Тобто нічого такого не змінюється, багато слухів, я просив би, щоб на це звертали увагу і пояснювали.

«Представники уряду багато говорять про намічене заощадження коштів на обмеженні максимального розміру пенсії. Як відомо, його пропонується встановити на рівні 12 прожиткових мінімумів для непрацездатних. Чи правда, що через рішення Конституційного Суду це торкнеться лише тих, хто оформлював пенсії після 1 січня 2011 року? Поясніть, яким буде реальний обсяг зекономлених за цією статтею коштів і чому в законопроекті робляться винятки для членів уряду?».

По-перше, в законопроекті не робиться ніяких винятків по максимальним пенсіям ні для однієї категорії. Передбачається в законопроекті, що максимальний розмір пенсій по Україні, який сьогодні необмежений, буде складати 12 прожиткових мінімумів. 12 прожиткових мінімумів зразу після того, як буде прийнятий закон. Торкатися це буде тільки новопризначених пенсій. Ті люди, які до цього часу вже оформили пенсії, вони будуть отримувати ці пенсії. Ми не можемо за Конституцією, за 22 статтею Конституції, погіршувати ситуацію для людей в соціальному плані. Тому те, що було призначено, воно буде залишатися.

Одна норма, запропонована нами по відношенню до цих пенсій, ці максимальні пенсії, які були призначені до цього часу, не будуть індексуватися, і їм пенсія не буде підвищуватися до того часу, поки вона не досягне 12 мінімальних прожиткових… не досягне 12 прожиткових мінімумів. Така максимальна пенсія на сьогодні складала би 7… 8 мільйонів 808 гривень. Оце була би максимальна пенсія по Україні, якщо б цей закон був прийнятий зараз. 8 тисяч 800 гривень. 8 тисяч 800 гривень.

Це всі запитання фракції "Наша Україна – Народна самооборона" .

Друге. Запитання від фракції Партії регіонів щодо подальшого реформування пенсійної системи.

«Чи не планує влада розпочати пенсійну реформу саме з себе? Чим вона обернеться для державних службовців?».

Ще раз хочу сказати і повторити. Думаю, що певну соціальну справедливість ми частково відновлюємо прийняттям цього, з прийняттям цього закону.

Ще раз звертаю увагу, перше – встановлюється максимальний розмір пенсії на рівні 12 прожиткових мінімумів. Він буде складати, якщо б закон був прийнятий на сьогоднішній день, 8 тисяч 808 гривень.

Друге. Збільшення періоду, за який обраховується заробітна платня для державних службовців. Зараз заробітна платня рахувалася по останнім 2 рокам, в законопроекті передбачається, якщо б це було, останні 60 місяців.

Третя зміна. Зниження максимального відсотку для визначення розміру пенсії, так званий коефіцієнт заміщення. Я сказав, що зараз він складає 90 відсотків від заробітку державного службовця, чи категорії прирівняних до них, буде складати максимально 80 відсотків.

Виплата спеціальних пенсій – четверта позиція. При продовженні роботи проводитись у розмірі тільки трудової пенсії. Я сказав, що буде нараховуватись не через коефіцієнт заміщення, не буде братися 80 відсотків, а буде йому розраховуватись так, як всім іншим людям розраховується їх середня пенсія.

Друге запитання: «Чи буде ліквідовано розриви між надвеликими і мінімальними розмірами пенсії, якщо так, то яким чином це планується здійснити?».

Я сказав: практично, що за рахунок, в першу чергу того, що ми обмежуємо максимальну пенсію. І якщо нам вдасться буквально за пару років зменшити дефіцит бюджету, от тоді ми можемо приходити достатньо активно до того, щоб ми значно збільшували мінімальні пенсії.

«Чи передбачається обмежити пенсії працюючим пенсіонерам, якщо так, то в який спосіб?».

Ще раз хочу сказати: всі працюючі пенсіонери, які сьогодні працюють, а це близько 3 мільйонів людей, практично не відчують ніяких змін, закон не передбачає, щоб працюючі пенсіонери щось втрачали. Ще раз хочу звернутись до шахтарів, до військових, до інших людей, які сьогодні працюють на роботі. Уряд якраз зацікавлений, щоб ці люди знаходились на робочому місці, тому що від них іде, в першу чергу сплата до Пенсійного фонду, і ніхто не хоче, щоб вони ішли.

Торкнеться це в перспективі тільки тих категорій, які відносяться до державних службовців, плюс 10 категорій, які до них прирівнюються. Тому, я сказав, торкнеться в який спосіб, що ця категорія зможе отримувати під час продовження своєї роботи не коефіцієнт заміщення приблизно 80, тобто не 80 відсотків пенсії, яка… не пенсію, яка дорівнювала би 80 відсоткам їх заробітку, а приблизно 50 відсотків. І все. Заробітну платню – він зможе працювати, заробітну платню буде отримувати.

У законопроекті для державних службовців і для категорій, прирівняних до них, також є норма, що пенсійний вік для чоловіків передбачається підвищити для державних службовців з 2013 на 2 роки. На 2 роки.

І ще третє питання. «Як довго буде існувати практика ходіння людей по підприємствам, організаціям та установам для одержання довідок про зарплатню 10-20 річної давнини, необхідних для оформлення пенсії органами Пенсійного фонду України? Яким чином у нас зараз нараховується пенсія?».

Люди, всі люди, які сьогодні працюють, і які працювали, починаючи з 2000 року уже мають, так званий, персоніфікований облік. Пенсійний фонд має заробітну платню і внески кожної людини, починаючи з 2000 року. Така система працювала з 1998 року, але з 2000 вона вже працює по всім працюючим людям.

Для того, щоб сьогодні нарахувати пенсію, люди беруть довідку по цим персоніфікованим своїм рахункам і шукають ще 5 років перед цим. Зараз ми вводимо норму, що нарахування пенсії буде відбуватися тільки по персоніфікованим рахункам. Для тих людей, які цей час не працювали, залишається принцип такий, який був до цього. Вони можуть брати той період роботи, який у них не був з 2000 року, а брати до цього відповідні роки.

Далі. «Яких змін в законодавстві чекати працівникам освіти, культури та охорони здоров’я?».

Хочу сказати, що для цих працівників залишається норма, що вони можуть вийти на пенсію по практично тим же принципам по вислузі років. Вони сьогодні мають від 25 до 30 років. Певні категорії до 30, а в основному всі мають можливість, відпрацювавши 25 років, вийти і отримати пенсію в тому разі, якщо вони не продовжують працювати.

Ця ж норма залишається, але ми вводимо достатньо серйозну норму для цих категорій. Що передбачається? Коли людина відпрацює повний стаж і буде виходити на пенсію, це стосується вчителів, лікарів і працівників культури, одноразово зі своєю пенсією вона отримає 10 нарахованих пенсій. В середньому, якщо вчитель сьогодні отримує приблизно 1200 гривень пенсію, коли він виходить, він отримає зі своєю пенсію першою ще 12 тисяч гривень. Оце норма, яку ми ввели для того, щоб прирівняти вчителів, лікарів і працівників культури по цій, якраз, нормі до державних службовців і прирівняних до них. Нам потрібно також стимулювати цих людей, щоб вони довше працювали. Можу сказати, що це торкнеться тільки тих людей, які будуть мати повний пенсійний стаж.

Пане Голово, оце всі запитання.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Леонідовичу.

Будь ласка, у нас залишилося 8 і 3, 38, 40 хвилин. Запишіться на запитання.

Так, будь ласка, Руслан Князевич. Підготуватись Одарченку.

10:26:03

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Прошу передати Павлу Жебрівському слово. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський, мікрофон.

10:26:09

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Пане Сергію, пенсійна реформа має, в принципі, визначити якусь справедливість соціальну. Сьогодні є різні категорії населення, для яких по різним ставкам нараховується пенсія. І, безумовно, колеги абсолютно праві, що розпочинати пенсійну реформу потрібно з себе, з нас.

І, власне, оскільки для більшості населення України обраховується 1,35 відсотків за відпрацьований рік, то чи не було б правильно, щоб ми зафіксували одну і ту саму систему нарахування пенсії: 1,35 за відпрацьований рік. Хоче держава віддячити держслужбовцям, військовим, нехай піднімає для них заробітну плату. Ви ж запроваджуєте так звану адміністративну реформу. Скоротите кількість людей – збільшите заробітну плату, зробите престижною працю, високооплачуваною держслужбовців, і 1,35... І тоді у вас буде моральне право, у нас буде моральне право говорити, в тому числі приватним підприємцям: платіть по повній...

ТІГІПКО С.Л. Дякую. Дякую за запитання, пане Жебрівський.

Ви знаєте, що, безумовно, це б призвело до того, щоб ми мали покращання ситуації по бюджету Пенсійного фонду. Але я можу сказати, що ми не пішли на такий різкий крок, тому що ми боїмося втратити і до цього часу недостатньо великий престиж державної служби.

Якщо сказати відверто, то сьогодні заробітна платня по державній службі не така велика. Сьогодні середня заробітна платня по державній службі 2 тисячі 400 гривень. І в основному люди, якщо і тримаються за державну службу, то в першу чергу за рахунок того, що є достатньо висока пенсія. Ми сьогодні не пішли на такий крок. Якщо це буде прийнято депутатами Верховної Ради, то я можу сказати, що це може людьми сприйнятися позитивно. Але від цього, на мій погляд, на цей час державна служба втратить.

Я хочу сказати, що депутати і прирівняні до них категорії, і так втратять достатньо багато. Тому що якщо взяти середню пенсію тих депутатів, які сьогодні знаходяться на пенсії, то вона по Україні складає більше, трішки більше 16 тисяч гривень. Якщо зараз ми обмежимо 8800, то це практично нові депутати, які будуть виходити, вони будуть отримувати приблизно половини тої пенсії… Всі, всі практично будуть втрачати достатньо багато. Але це тільки новопризначені.

Якщо ви вирішите, що ще більш жорстко поставитися, це буде рішення депутатів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Одарченко, підготуватися Чечетову.

10:29:09

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Я передаю слово Томенку.

10:29:24

ТОМЕНКО М.В.

Сергію Леонідовичу, у мене два… або два запитання чи дві проблеми.

Перша проблема в запитанні. Невже уряд не прораховує ситуацію, що неможлива реформа без згоди українського суспільства? От на сьогоднішній день порядка 95 відсотків громадян проти озвученого підходу проведення пенсійної реформи, зокрема через підвищення пенсійного віку і таке інше.

Ми у Верховній Раді прийняли рішення про те, що проводимо парламентські слухання 16 лютого. Натомість, я розумію, що логіка Президента і уряду, що пенсійна реформа вже розпочалася без парламенту і без суспільства. З 1 лютого вже підвищення пенсії. В бюджеті вже закладено. Невже ми хочемо ще раз піти по шляху податкової так званої реформи. Що суспільство і парламент, і фахівців поставить перед фактом, що без нас все вирішили?

І друга позиція. Хіба не очевидно, що для того, щоб пенсійна реформа була успішна, треба спочатку розробити програму створення робочих місць, забезпечити максимальну кількість людей роботою. Тому що збільшувати їм трудовий стаж по виходу на пенсію, це означає, поставити їх перед виходом на вулицю. Де ж вони ці 35 років будуть працювати, якщо немає робочих місць?

Тому моє запитання. Чи не правильно було б: а) отримати згоду суспільства, фахівців, парламенту, потім - декларувати; і друге – розробити програму створення робочих місць підвищенням мінімальної заробітної плати, а потім працювати з пенсійною реформою.

ТІГІПКО С.Л. Дякую.

Що стосується обговорення, то ми передбачаємо, що весь січень ми будемо проводити зустрічі. Весь лютий ми будемо проводити зустрічі з фахівцями, з людьми, з представниками різних категорій, професій різних. І 16-го будуть слухання. Після цього – перше і друге читання. Я переконаний, що за 2 місяці ми зможемо почути людей.

Якщо говорити сьогодні, то те, що чую я, от до мене навіть сьогодні підходили народні депутати, те, що вони говорять – це чутки. Таких моментів немає в тих пропозиціях, які сьогодні ми, Кабінет Міністрів, подав до Верховної Ради. Я вважаю, що за 2 місяці ми зможемо відповісти на ці запитання.

Ми підготували зараз по 3-4 фахівця з кожної області від Пенсійного фонду, по 3-4 фахівця соціальних служб в кожній області для того, щоб вони могли проводити такі зустрічі, ходити на засоби… до засобів масової інформації відповідати людям. Але я ще раз хочу сказати, що у нас надзвичайно важка ситуація по тим пенсіям, які сьогодні наші люди отримують.

Я хочу сказати, що сьогодні, наші пенсії, середня пенсія – це середня пенсія, я хочу сказати, - на 65 відсотків більша, ніж прожиткового мінімуму. В Європі в 4 рази вона більша. Якщо ми хочемо щось змінити для пенсіонерів, і в першу чергу, я звертаю увагу, для самих бідних пенсіонерів – це самі старі люди, яким була призначена пенсія 20, 15 років, і які практично живуть на межі бідності, то ми повинні проводити пенсійну реформу.

Що таке пенсійна реформа? Основне питання пенсійної реформи – це зміна співвідношення працюючих до пенсіонерів. Наші сьогодні тенденції показують… Я хочу зачитати вам, що у нас з тими робиться, з тими платниками, які платять до Пенсійного фонду внески. 2006 рік їх було 15 мільйонів 859, 2007-й – 15 мільйонів 619 уже, 2008…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка

ТІГІПКО С.Л. … 15 мільйонів 200, 2009 – чотирнадцять триста, зараз – чотирнадцять чотириста двадцять вісім. Трошки зросла кількість. А кількість пенсіонерів: тринадцять вісімсот, тринадцять вісімсот, тринадцять сімсот, тринадцять сімсот, тринадцять сімсот. Практично залишається на тому ж рівні. Як би ми не крутилися, якщо ми хочемо покращити ситуацію для пенсіонерів, ми повинні більше працюючих людей знайти. У нас солідарна система. Солідарна система означає одне: всі працюючі повинні забезпечити нормальний рівень пенсій для пенсіонерів. І так кожного разу.

Тому ми все ж таки вважаємо, два роки провести відкриту дискусію… два місяці провести відкриту дискусію послухати людей, врахувати всі пропозиції, зауваження, і все-таки іти цим шляхом; інакше ми заморозимо ситуацію для самих бідних практично українців. Я вважаю, що це ми робити не маємо права.

Що стосується робочих місць. У нас сьогодні тенденція така: 9,1 відсоток безробіття ми мали з початку року, зараз ситуація – 8,5, у середньому по Європі – 9,8. Ситуація трошки покращується. Але робочі місця нам потрібно знаходити різними шляхами, безумовно, це легалізація, безумовно, це економічне зростання. Але без підвищення пенсійного віку ми теж не обійдемося. Це роблять всі країни практично Європи. Ви подивіться, вісім із десяти країн сьогодні роблять це, тому що іншого шляху просто нема. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прохання: задавати не такі об’ємні питання, щоб мали можливість не порушувати регламент.

Михайло Чечетов, будь ласка.

10:34:49

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Сергей Леонидович! Вы знаете, в чем сильна сегодняшняя действующая власть? Она сильна в конкретных делах. Причем власть не боится идти на реформаторские шаги, даже в ущерб своему рейтингу, понимая, что это нужно делать для страны. Но знаете, в чем мы проигрываем оппозиции? Оппозиция слаба в конкретных делах, оппозиция сильна в очернении, в очернении страны, в очернении власти, в очернении реформ.

Мы проиграли информационную площадку. Ведь вы смотрите, только несколько дней назад был опубликован закон, а уже практически полгода льются ушаты грязи на то, что неизвестно, о чем речь идет. Поэтому мы не должны проиграть информационную войну. И вот здесь нужно, вы абсолютно правильно сказали, продумать огромную разъяснительную работу, рассказывать людям правду, поскольку за этой грязью люди не увидят главное рациональное зерно, как они не увидели при налоговой реформе. Спасибо.

ТІГІПКО С.Л. Вы знаете, мы готовимся активно к оговариванию этой реформы. Мы имеем очень хорошие аналитические материалы, которые подготовили с учеными Украины. Мы взяли и имеем хороший опыт проведения реформ в других странах. Я надеюсь, что мы очень хорошо проведем и слушания в парламенте. Сегодня то, что мы предложили, это есть продукт, прежде всего, украинских специалистов, в том числе в первую очередь, ученых, которые хотели эти изменения проводить уже достаточно давно. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Демчишен. За ним – Болюра.

10:36:40

ДЕМЧИШЕН В.В.

Дякую. Прошу передати слово Стояну Олександру Миколайовичу.

10:36:46

СТОЯН О.М.

Шановний Сергій Леонідович! Ну, найбільше претензій у опонентів до майбутньої пенсійної реформи – це вік збільшення на пенсію. Два аргументи вони кажуть.

Перший аргумент. Збільшення виходу на пенсію приведе до того, що стомилися наші люди, чоловіки і жінки. Тут є сенс, дійсно, стомилися. Але я задаю вам питання: чому тоді майже 3 мільйони працюють після виходу на пенсію. Зрозуміло чому також, тому що низький рівень оплати праці.

І другий момент. Нові робочі місця для молодих людей. Я б подивився як голова підкомітету по соціальній політиці, хто сьогодні працює, 70 відсотків жінки, серед них категорії двірники, прибиральниці, медсестри. То на ці робочі місця не підуть молоді люди, треба створювати нові робочі місця, привабливі. Тому я хочу, щоб ви пояснили все-таки всім, що, які будуть позитиви від того, що за кожний рік буде збільшуватись вік виходу на пенсію? Яка це буде економія средств, які це будуть надбавки…

ТІГІПКО С.Л. По-перше, коли ми пропонуємо піднімати пенсійний вік, то ми пропонуємо робити це поступово. Для жінок, коли буде підніматися пенсійний вік, то за рік цей вік буде збільшуватись на 6 місяців. Тобто збільшення на 5 років буде проведено за 10 років. За кожні півроку та жінка, яка буде працювати довше, буде отримувати до нарахованої пенсії 2,5 відсотки. Останні, які будуть виходити через 10 років на пенсію, отримають до своїх пенсій 25 відсотків нарахованих.

Хочу сказати, що сьогодні наші жінки отримують значно нижчу в середньому пенсію, ніж чоловіки, в тому числі тому, що і працюють менше, раніше виходять на пенсію. А після цього їм важко працевлаштуватися. І тому після цього вони знаходять саму важку, саму таку малооплачувану роботу.

Середня пенсія сьогодні для чоловіка складає 1300 гривень, для жінки – 850, приблизно. Тобто дуже великий розрив. Цим заходом ми також покращимо ситуацію.

Те ж стосується військових. Коли ми говорили, що ми збільшуємо вислугу років, то вона буде проводитися поступово, рік в рік, кожний рік на рік, з 20 до 25 за 5 років. Тобто ми не хочемо робити щось раптово.

Коли ми говоримо, що ми збільшуємо пенсійний вік для чоловіків державної служби, то ми говоримо, що це буде призведено у 2013 році, щоб зараз спокійно провести адміністративну реформу, скоротити тих людей, я би сказав так, природнім шляхом. А після цього уже і більше дати можливість їм працювати і почати як раз з чоловіків – державних службовців. Хочу сказати, що ми обмежили, після цього ми обмежили роботу державних службовців. Ми забороняємо, практично, продовження державної служби, 62 роки і ніякого продовження, на пенсію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Болюра. За нею…

10:40:01

БОЛЮРА А.В.

«Блок Юлії Тимошенко» - «Батьківщина». Антоніна Болюра.

Шановний Сергію Леонідовичу, зрозуміло, що таке швидке прийняття пенсійної реформи необхідне, тому що всі ми говоримо і чуємо, що дуже великий дефіцит Пенсійного фонду. Але ж знову реформа передбачає тиск і перекладання проблем на населення. Основним джерелом наповнення Пенсійного фонду являється відрахування від заробітної плати. Більше половини бізнесу знаходиться в тіні. Отже, від всіх оцих зарплат Пенсійний фонд не наповнюється.

Ви як основний реформатор України дуже багато пропонували і в тому числі реформ, які б вивели бізнес з тіні. Саме це необхідно робити, щоб наповнювався Пенсійний фонд. Що вам вдалося зробити на цьому шляху ,і як від цього зміниться ситуація? Не тільки зменшення виплат, але й…

ТІГІПКО С.Л. Пані Болюра, дякую за запитання.

Дійсно, якщо ми проаналізуємо що робиться з дефіцитом Пенсійного фонду, то ми побачимо 2009 рік, якщо взяти запозичення всі, які були зроблені від Кабінету Міністрів і які були профінансовані Кабінетом Міністрів з бюджету, то вони склали 30 мільярдів. У цьому році дефіцит Пенсійного фонду буде складати 26,6 мільярдів.

Хочу сказати, на сьогоднішній день Пенсійний фонд свій рік закінчив, ми сплатили всі пенсії повністю всім українцям. Тобто, ми виконали свої зобов’язання по Пенсійному фонду. Якщо буде прийнята пенсійна реформа, яку ми пропонуємо, дефіцит Пенсійного фонду в 2011 році буде складати 18 мільярдів, якщо ні, то приблизно 20 мільярдів гривень.

Дійсно, яким чином його можна подолати – тільки кількістю працюючих. Яким чином збільшити кількість працюючих – безумовно, економічне зростання це самий кращий показник. І якщо ми добавимо в цьому році 4,5 відсотки, плюс-мінус там трошки, на наступний рік ми заклали з вами знову 4,5 відсотки. То ми зразу побачимо, що така кількість людей, і я передбачаю, що буде це, приблизно 1 мільйон людей, зразу з’являться на своїх робочих місцях.

Хочу сказати, з початку року у нас в сім разів скоротилася кількість людей, які працювали, були у вимушених відпустках і в два рази скоротилася кількість людей, які працювали неповний робочий день. Це вже гарні ознаки. Але, коли говорити про детінізацію, то я вам хочу сказати так, ми маємо нарахування на всі соціальні фонди приблизно 41 відсоток, один із самих великих показників по всій Європі. Я говорю приблизно, тому що там плюс-мінус. Коли ми говоримо про нарахування на Пенсійний фонд, то це 35 відсотків. Теж один із самих великих нарахувань по Європі.

Що говорять фахівці. Фахівці говорять, якщо ви хочете досягти детінізацію, зменшити цей відсоток. Але з другого боку вони теж говорять, що якщо ми хочемо зменшувати ці показники, то це потрібно робити…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ТІГІПКО С.Л. Дякую. То це потрібно робити в двох випадках. Перше, чи коли ми маємо гарне економічне зростання, це хоча би 6-7 відсотків, чи коли ми маємо збалансований Пенсійний фонд, хоча би в нуль вийти.

І тому зараз ми попробуємо зробити оці перші кроки. Ми передбачаємо, що максимально 2014 рік, якщо нічого не буде мінятися в економіці, якщо не буде такого зростання великого, в 2014 році ми збалансуємо бюджет Пенсійного фонду. А якщо буде економічне зростання, ми можемо це зробити і швидше. Якщо буде зростання в наступному році 6-7 відсотків, ми запропонуємо зниження оцих навантажень хоча би на 2-3 відсотки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Косів.

10:44:13

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, "Блок Юлії Тимошенко" партія «Реформи і Порядок».

Сергію Леонідовичу! Ви сказали, що ці мобілізаційні заходи, які будуть проведені внаслідок прийняття Пенсійного кодексу, становитимуть 1,7 мільярда гривень. І знову ж таки ви сказали, що дефіцит Пенсійного фонду становить 26 мільярдів гривень. Ну порівняти ці дві цифри, то перша виявляється дуже мізерною.

А якими заходами ви, уряд, намагаєтеся мобілізувати ці кошти? Шляхом змін підвищення пенсійного віку. Але якщо середній вік життя наших співвітчизників заледве сягає пенсійного віку, то чи варто сьогодні робити такі заходи і чи не варто було би піти таким шляхом, яким йдуть багато країн, щоб встановити градацію пенсій: найвищий рівень не може перевищувати найнижчого рівня, скажімо…

ТІГІПКО С.Л. Перше. Я хотів би сказати вам так, що ті заходи, які ми запропонували, дадуть нам приблизно 0,2 відсотка ВВП. Це стосується того, що ми сказали по підвищенню віку. Але через 10 років цей показник буде приблизно 1,8 ВВП. Тому що з кожним роком кількість людей, які будуть виходити на пенсію пізніше, а це означає, кількість працюючих буде постійно збільшуватись.

Я хочу сказати так для порівняння. Сьогодні Пенсійний фонд до ВВП у нас складе на кінець року, в тому році це було 18 відсотків, в цьому році складе приблизно 16,4. Інші країни, які мають більш збалансовані пенсійні фонди, мають приблизно 10 відсотків по відношенню до ВВП.

Були і у нас колись такі часи, коли ми мали 8-10 відсотків по відношенню до ВВП. Це означає, що через 10 років, якщо ми вийдемо на такий рівень, то ми будемо мати за рахунок оцих рішень, які ми зараз приймемо, 1,8 відсотка ВВП. А це вже приблизно 1/6 від всього бюджету Пенсійного фонду, це надзвичайно важливо і надзвичайно суттєво.

Тепер друге. Ми, на жаль, плутаємо два поняття: середній вік. Середній вік людини по Україні враховує всі ризики життя людини до своєї природної смерті в він дійсно складає для чоловіків там приблизно 63 роки, а для жінок більше. Але коли ми говоримо про пенсійну реформу, то ми повинні говорити про інші поняття, ці поняття називаються: скільки людина живе після досягнення пенсійного віку. І я хочу сказати, що чоловіки в Україні живуть сьогодні, після виходу на пенсію, в середньому 14 років, а жінки, після виходу на пенсію, живуть в середньому 25 років.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євген Волинець передає Петру Цибенку.

10:47:30

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко, Голова ради ветеранів України.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, яким чином співвідносяться європейські стандарти виходу на пенсію 60-65 років з нашими «африканськими» стандартами тривалості життя, рівня медичної допомоги, заробітної плати, ну і врешті-решт, якості життя.

Друге запитання. Те, у якому «концтаборі» молоді люди, які нині вступають в життя, шукатимуть роботу, бо ті місця, на які вони могли розраховувати у зв’язку з виходом на пенсію частини людей тепер зайняті.

І дуже коротка ремарка до цього. Сергій Леонідович, ви розумієте, що дієте зараз за принципом відомого римського імператора, який заявляв: гроші не пахнуть. Ви справді вважаєте, що гроші не пахнуть? Я так не вважаю, бо вони не лише пахнуть, вони смердять. Дякую.

ТІГІПКО С.Л. Ви знаєте, мені важко відповідати на неконкретні запитання. Якщо щось конкретно, давайте розмовляти конкретно. Якщо говорити про щось таке загальне, не хотілося б.

Я можу сказати: що, коли ми говоримо про робочі місця, то я вам сказав тенденцію. З початку року ми мали рівень безробіття за підрахунками міжнародних фахівців – 9,1 відсотка, зараз ми маємо 8,5 відсотків – рівень безробіття. В середньому по Європі рівень безробіття на сьогоднішній день складає 9,8 відсотків.

Я можу сказати, що на протязі двох років ця проблема у нас зникне. І по моїм прогнозам у нас виникне інша проблема, яка буде називатися недостача робочих рук. І мали таку проблему уже в 2007 році. У нас по всій країні не вистачало штукатура, будівельника і так далі. І це надзвичайно серйозна робота. Тому ми не передбачаємо якихось проблем створення для робочих пенсіонерів, особливо в школі, скажімо, в лікарні, де всі фахівці знають, що краща вчителька – це якраз вчителька, яка вже має гарний досвід.

Тому я вважаю, що те, що ми сьогодні робимо в пенсійній реформі – це направлено, в першу чергу, на самих бідних людей. І якщо ми говоримо не популіськими заходами, а якщо ми хоч трошки солідарне суспільство сьогодні, то ті працюючі, ті люди, які мають сьогодні сили повинні якраз допомогти пенсіонерам, і на це направлена якраз оця пенсійна реформа. Вона направлена на те, щоб підтримати самого вікового пенсіонера, який вже сьогодні працювати не може. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прокопчук, будь ласка.

10:50:13

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Георгій Прокопчук, “БЮТ – “Батьківщина”, Рівненщина.

Пане міністр, ви говорили, про якісь там телефони контактні гарячої лінії. Хочу вам доповісти: пів години набираю, і вони не відповідають.

І по суті. За що ви і Партія регіонів так ненавидите військових і інших представників силових структур? Ваша вся реформа пенсійна зводиться до того, що ви грабуєте людей служивих. Тобто зменшуєте їм пенсії на 10 відсотків. Я хочу вам надати, що 90 відсотків пенсії, насамперед мають право отримувати ті люди, служба яких була пов’язана з ризиком для життя і здоров’я. Це учасники бойових дій, це льотний склад, це моряки, це спецпідрозділи СБУ, спецназ таке інше, таке інше.

Я хотів би тих авторів і вас отак-от, щоб ви побули в гарячих точках, попілотували бойовий літак і так далі. Тоді б ці автори ніколи не замахнулись би на святе. Ви розвалюєте армію. Ви розвалюєте силові структури, які сьогодні звільняються пачками. І яка доля Чорнобильських пенсій? Дякую.

ТІГІПКО С.Л. Дякую. Ви знаєте, я б настільки не гарячкував, тому що я просив би просто вивчити той документ, який оприлюднений сьогодні. Треба вивчити його. Чому? Тому що документ передбачає одне погіршення – збільшення вислуги років з 20 до 25 років. Більше того, те, що нараховувалося за кожний рік після 20 років залишається. А що нараховувалося? Військовому давали 50 відсотків його окладу і за кожний рік давали 3 відсотки надбавки. Це все залишається. Всі ті гарячі точки, які є у людей, які будуть, всі залишились.

Коли ми обраховуємо йому тривалість його служби, то вони всі теж враховують, а я можу сказати, спитайте і покажіть мені, будь ласка, військовослужбовців, які мали коефіцієнт виходу на пенсію 90. І я вам можу сказати – це генеральський склад. Це генеральський склад. Чорнобильці залишились там і так далі. Ці категорії всі залишились. Тому для подавляючої більшості військовослужбовців це абсолютно їх не торкнеться, абсолютно.

Можу сказати, що сьогодні середня тривалість стажу військовослужбовців, вислуга років, 27 років, 27 років. Ми передбачаємо 25, так як було за радянських часів. Тому ні в якому разі це не вплине на силові міністерства, на тих людей, які там працюють. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Найдьонов передає Царькову. Єгоренку підготуватися.

10:52:55

ЦАРЬКОВ Є.І.

Сергей Леонидович, вы просили конкретные вопросы от фракций. Хотим уточнить, вы как министр-миллиардер продали 2 своих банка шведам и продали, если не ошибаюсь, страховую компанию через оффшоры. А сколько конкретно вы заплатили налогов в Пенсионный фонд и в бюджет государства? Конкретно.

ТІГІПКО С.Л. Вы знаете, вы знаете, если разговариваем о пенсионной реформе, давайте разговаривать о пенсионной реформе. Страховые компании еще не продавал.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Царькову мікрофон увімкніть.

Запитав, так. Прошу.

10:53:36

ЦАРЬКОВ Є.І.

Мы спросили, сколько было уплачено в Пенсионный фонд. Это имеет отношение напрямую к моим избирателям, к моей пенсии, к пенсии военнослужащих. Я поэтому хочу сумму узнать. Я получаю зарплату в парламенте. Смотрю, написано столько-то я заплатил в Пенсионный фонд.

Меня интересует, сколько мой министр заплатил в Пенсионный фонд средств.

ТІГІПКО С.Л. Знаете, я заполняю декларацию. Заполню, если вам интересно, можете посмотреть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єгоренко, будь ласка.

10:54:03

ЄГОРЕНКО Т.В.

Прошу передати слово Ярославу Сухому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий. Гордієнко наступний передає Шмельовій підготуватись.

10:54:10

СУХИЙ Я.М.

Шановний Сергію Леонідовичу, ну не можна сказати, що Україна нічого не робила або вдосконалити систему пенсійного забезпечення.

Я хочу нагадати колегам депутатам, котрі не перше скликання. Коли Україна відчула, які ще держави Європи загрозу відлунь, вторими відлуння демографічної катастрофи, ми надзвичайно важко впроваджували в свій час пенсійне страхування.

Колеги, якби пенсійного страхування у нас не було, щорічно з бюджету прийшлося би вишукувати 190, 200 мільярдів гривень. Це те пенсійне страхування, це те, яке рятує зараз пенсійну систему.

Але, закон 7455 скажіть всім тут присутнім – це не пенсійна реформа, це спроба запустити пенсійну реформу зупинену в 2005 році. Другий рівень - накопичення обов’язкове, третій рівень – добровільне накопичення.

Скажіть, будь ласка, Сергію Леонідовичу, чи в уряду є чітка програма розуміння поетапно ...

ТІГІПКО С.Л. Дякую. Дійсно, зараз останні події, особливо криза показала, що пенсійна система солідарна і надзвичайно вразлива по відношенню до кризи. Різко скорочується кількість робочих місць і ті люди, які отримують пенсію, ну стикаються з проблемою, якщо не вони стикаються з проблемою, то це перетікає на бюджет. Відпрацювати це, покращити це можна за рахунок другого рівня.

Але в чому проблема. Що таке другий рівень? Другий рівень – це люди чи роботодавці починають відраховувати на персональний рахунок людини спочатку 2 відсотки, а після цього до 7 відсотків збільшується це перерахування. Це ми передбачили. І ці гроші персонально виходячи на пенсію людина може використовувати. Більше того, вона ці гроші може залишити своїм дітям, тобто є спадкоємність по цим грошам.

Але будемо казати відверто, що кожна така гривня, яка буде відраховуватися, вона ще буде більше погіршувати ситуацію солідарної системи. Тобто що ми зараз передбачаємо.

Перше. Першим етапом швидко збалансувати саму солідарну систему. Більше того, ми на наступний рік попробуємо подивитися. Тому що сьогодні Пенсійний фонд, якщо говорити серйозно, то він деякі гроші сплачує ті, які йому не притаманні. Він доповнює, скажімо, до прожиткового мінімуму рівень пенсій. А це не солідарна система, це не пенсійні виплати, а це соціальні виплати. І я вважаю, що їх треба переносити на бюджет держави, а не на бюджет Пенсійного фонду.

Якщо ми це зробимо в наступному році, ми можемо пришвидшити перехід до другого рівня пенсійного забезпечення. І ми такі розрахунки зробимо. Одне можу сказати, що до цього треба відноситись надзвичайно виважено. Безумовно, по роках це передбачається, якщо нам вдасться це зробити, я думаю, що ми можемо в 2013 році вийти на таку систему. Якщо ми тільки збалансуємо. І після цього переходити і працювати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шмельова. Підготуватись Зайцю.

10:57:30

ШМЕЛЬОВА С.О.

Шмельова, Компартія України.

Для того, щоб заплановані вами достойні пенсії стали такими насправді, необхідно перш за все запровадити державний контроль над цінами. Чи плануєте ви взяти під жорсткий контроль ціни, коли і яким чином це буде здійснюватися? Будь ласка.

ТІГІПКО С.Л. Державний контроль над цінами, безумовно, в ринковій економіці дуже важко тримати. Тому що зразу є тінізація економіки. Але те, що сьогодні передбачено рішеннями Кабінету Міністрів, ми контролюємо так звані соціально чутливі товари. І там встановлена максимальна націнка на ці товари. І сьогодні цінова інспекція, цінова інспекція відслідковує те, щоби ті товари, які передаються в офіційній торгівлі не мали вищої націнки. Дякую.

Але я хочу, я можу сказати, що тут ситуація набагато глибша. Коли ми вивчаємо ситуацію с цінами, то ми бачимо, що, в першу чергу, це проблема інфраструктурна. У нас кожний рік ціни зростають дуже швидко осінню, а це означає, що в нас просто не вистачає однієї інфраструктури дешевої – складів. Овочебази всі практично зруйновані, немає холодильників відповідних, і так далі.

Тут потрібно зараз стимулювати якраз цей сектор для того, щоб було зберігання, щоб ми не переходили на імпорт, щоби не було такого здорожчання. Тому що спочатку все здорожується, після цього ціни, як правило, не повертаються, в нашому кошику, який визначає інфляцію, більше 60 відсотків це продукти харчування, і вони якраз більше всього на це впливають. Ми зараз передбачаємо в уряді відповідні кроки для того, щоб цього не було. Дякую. Тобто, щоб системно це вирішити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць, будь ласка. За ним – Турманов

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія.

Шановний доповідачу! Пенсійна реформа у виконанні уряду звелася по суті до двох речей: до збільшення віку виходу на пенсію, а також до збільшення страхового пенсійного стажу. Одним з аргументів, яким уряд пояснює потребу в такій пенсійній реформі, є посилання на досвід європейських країн. Невже уряд не розуміє різниці між Україною і європейськими країнами? Те, чим в демократичних країнах завершують пенсійну реформу, український уряд її розпочинає. Чому не почати з реалізації урядом політики дорогої робочої сили? А по солідарній системі: чим більша зарплата, тим більший пенсійний фонд. Але, мабуть, олігархам це не вигідно. Чому не почати роботу з детінізації економіки? Зменшення тінізації економіки на 10 відсотків дасть, перекриє дефіцит всього Пенсійного фонду. Чому не ліквідувати несправедливість у сплаті пенсійних податків бідними і багатими? Одні сплачують з усієї зарплати, інші з інших.

Тому давайте відверто скажемо, що ця реформа впаде на плечі бідних людей і, в першу чергу, на жінок, які завжди тримають три кути в українській хаті.

ТІГІПКО С.Л. Дякую, пане Заєць.

Я хочу сказати, що нинішній пенсійний вік, який сьогодні у нас працює, був встановлений за радянських часів у 1929 році. У 1929 році декретом було встановлено, що чоловіки будуть працювати 60 років, а жінки 55. Я не буду говорити про охорону здоров’я, про тривалість життя, про умови життя для людей тоді. За цей час ми це не міняли. Зараз ми бачимо, дійсно, що це для нас такий достатньо серйозний, але далеко не єдиний вихід. І коли ми говоримо, що нам потрібно міняти співвідношення працюючих до пенсіонерів для того, що покращити життя цих пенсіонерів, щоб більше надходило в солідарну систему, то ми говоримо, у першу чергу, про економічне зростання. Я того разу у вас тут був, звітував, уже звик перед вами звітувати, і з радістю приходжу сюди, я казав, що є сьогодні три позиції, які можуть серйозно вплинути на економічне зростання.

Перша позиція. Нам потрібно збалансувати бюджет. І якраз пенсійна реформа – це комплексна реформа, яка теж допоможе збалансувати держаний бюджет.

Друга позиція. Нам потрібно допомогти банківському сектору українському, у першу чергу, через капіталізацію його і через таке економічне примушення, я б сказав, до збільшення кредитування свого реального сектору економіки.

І третя. Я вважаю, сама важлива зараз позиція – це створення умов для інвесторів – це дерегуляція, це податкове законодавство, це судова реформа, це митне законодавство.

Цим всім ми практично зараз займаємося. Ніхто не говорить, що за рахунок тільки однієї пенсійної реформи ми зможемо вирішити питання пенсіонерів. Дійсно, це комплексне питання, тут я з вами погоджуюсь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Турманов. За ним – Кендзьор.

11:02:27

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемый Сергей Леонидович! У меня вчера состоялся телефонный разговор с шахтером города Краснодона. Где-то он информацию прочитал. Он неработающий, пенсионер-шахтер. Задает вопрос, что якобы он с пенсии будет платить 15 процентов в Пенсионный фонд согласно нашей новой пенсионной реформе.

И второй вопрос я хочу вам задать. Сегодня 58 процентов шахтеров, пенсионеров работает под землей. Если брать технологическую цепочку, связанную с поверхностной, то где-то порядка 70 процентов. Шахтеры тоже задают вопрос, в связи с новой пенсионной реформой будут ли у них сниматься пенсии или обмеживаться там 50 процентов пенсии. Потому что если мы это сделаем, на шахтах практически некому будет работать. Пожалуйста. Спасибо.

ТІГІПКО С.Л. Спасибо. Я еще раз хочу обратиться и отдельно к шахтерам.

Первое. Для всех пенсионеров, которым пенсия была назначена уже до этого времени, никакие ухудшающие нормы не предусматриваются вообще. Раз. Первое.

Второе. Для всех работающих пенсионеров, которые сегодня работают, даже для тех госслужащих, которые получили разрешение на госслужбу, никакие нормы ухудшающие не действуют. Мы просим всех шахтеров и дальше, которые вышли на пенсию, которые работают, дальше работать, потому что мы понимаем, что это будет колоссальная проблема для шахт. Не хватает людей, свозят их на шахты с разных поселков. Поэтому никакого ухудшения нету, идет просто непонятная для меня, потому, что это очень, ну, такая серьезная пропаганда, а вообщем-то если говорить по правде, то это ложь, это брехня самая настоящая. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кендзьор передає Миколі Кульчинському. Підготуватись Кармазіну.

11:04:21

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Микола Кульчинський, партія «Наша Україна».

Шановний Леоніду Сергійовичу! Об’єктивно кажучи Закон про пенсійну реформу, він достатньо продуманий і відповідає на ті загрози, які стоять перед пенсійною системою в найближчі 5-10 років. Але, проте, все-таки як ви ставитесь до того… От Іван Заєць уже заторкнув це питання, але нечітко. Сьогодні нарахування на пенсію відбувається зарплати в 10 тисяч. Якщо більша зарплата, все одно 10 тисяч тільки ідуть відрахування в Пенсійний фонд з 10 тисяч. Як ви ставитесь до того, щоб відрахування у Пенсійний фонд ішло із всієї суми зарплати? Це одне питання.

Далі. Є в нас верства людей, про яких ніби в державі ніхто і не пам’ятає. В 91-му році, як прийняли Закон про реабілітацію жертв політичних репресій і, до речі, він не виконується в повній мірі, суперечить Конституції, поправки до нього відверто…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте, будь ласка. Прошу Сергій Леонідович.

ТІГІПКО С.Л. Я, пане Кульчинський, я хочу сказати, що, дійсно, у нас зараз по діючому законодавству діє норма, коли 15 мінімальних заробітних план – це той обсяг, з якого беруться відрахування всі в соціальні фонди. Зараз ми передбачили 17 таких заробітних плат, тобто ми збільшуємо це. Чому не більше? Було бажання, збільшити це.

Фахівці говорять, що можете отримати зворотній ефект – тінізація. І всі країни хотять, говорять, що максимально наближуйте о цей показник до того обсягу, яким ви зменшуєте максимальний рівень пенсії. І вони говорять, що було б методологічно вірно, щоб це було 12 мінімальний заробітних план і 12 мінімальних пенсій. Ми збільшили це з 15 до 17. Більше не можемо, тому що втратимо доходи бюджету.

Якщо б у нас була, ну, трошки, може, інше суспільство, яке б було готове платити більше, може б ця ситуація і змінилася, но на сьогоднішній день це, те, що говорять ті ж фахівці європейські, говорять, що це недоцільно.

Що стосується якихось інших категорій, скажімо, політичні… тих людей, які попали під політичні репресії, якщо будуть якісь пропозиції, я хочу сказати, ми, практично, тільки розпочали обговорення. Ми чекаємо від вас пропозиції. Ми готові враховувати, ми будемо слухати. Ми розуміємо, що це надзвичайно така чутлива реформа і тут потрібно чути всіх і максимально врахувати все. Ми збалансуємо любі питання. Давайте пропозиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кармазін, за ним – Королевська.

11:07:24

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Сергію Леонідовичу, ви в своєму виступі показали, що економія від, так званої реформи буде копійчаною. Очевидно, що гроші в державі треба шукати в іншій площині. І насамперед, ми вважаємо, що це має бути перекриття дірок від офшорів, зокрема і денонсація угоди з Кіпром, інші офшори, які різними урядами були дозволені.

У мене запитання. Чому ми не хочемо йти по цьому шляху і чому ми не хочемо сьогодні, я звертаюсь до економічного блоку уряду, який ви весь час цей опікувалися, і чому ми не хочемо піти по шляху перекриття суперприбутків тих величезних компаній, які завозили зараз паливо без сплати акцизів і там зразу 3 мільярда? Це варто всієї вашої пенсійної реформи. Треба було одну точку тільки перекрити і не робити потім цього більше нічого. Чому ми не шукаємо таких кроків?

І наступне.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ТІГІПКО С. Ще раз хочу сказати, я скажу відверто, що зараз уряд робить може і для нього не дуже вигідні кроки. Чому? Тому що, дійсно, для цього 2011 року і в 2012 році ефект від тих кроків, які ми робимо, не буде достатньо серйозним. Основний ефект це 8-10 років. Але, якщо ми сьогодні не подумаємо про нашу перспективу, завтра буде пізно.

І тому ми все ж таки, я ще раз хочу підкреслити, на наступний рік ми отримаємо ефект 0,2 відсотка ВВП, а через 10 років це буде 1,8 відсотка ВВП. Ми не будемо мати пенсійну систему, яка має сьогодні навантаження одне з самих великих в світі з 18 до 16,4 ми спустилися. Але це все одно одне із самих великих в світі навантаження по відношенню до ВВП. Ми поступово перейдемо до десяти і тоді ці 1,8 відсотка по відношенню до 10, це буде надзвичайно суттєво.

Що стосується офшорів, я думаю, що найближчим часом Кабінет Міністрів внесе таку пропозицію. Моє доручення надано, Міністерство закордонних справ зараз готує і Кабінет Міністрів найближчим часом це буде розглядати, воно прийде до вас. Тому що у нас дійсно є можливість, попередивши завдяки, вийти з угоди, яка у 90-х роках була підписана Радянським Союзом. І тому така денонсація може бути, ми мали право через п’ять років її денонсувати. Зараз МІД готує по моєму дорученню таке внесення до Кабінету Міністрів.

Що стосується легалізації, то я вам можу сказати, що я би не спрощував ці процеси. Тому що багато країн борються. Ви знаєте, що навіть ті ж фахівці Сполучених Штатів говорять, що в них сьогодні існує 5 відсотків тіньової економіки. А те, що наскільки вони все організовано, наскільки вони вже довго працюють в ринковій економіці, це з нами важко порівняти. Тому це потрібно робити поступово і в першу чергу я вважаю економічними стимулами. Але з другого боку, і посилювати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Королевська Наталія.

11:10:49

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемый Сергей Леонидович! Скажите, пожалуйста, на протяжении 2010 года вы надавали мыльные пузыри по поводу реформ, вы говорили нам о реформе налогового законодательства, сегодня говорите о пенсионной реформе.

Вы же профессионал. Как вы себя считаете. И, наверное, прекрасно понимаете, что ухудшение социальных условий жизни, предложение антисоциальных законов и тот социальный эксперимент, который вы хотите поставить над всеми женщинами страны и над всеми пенсионерами, и инвалидами, никакого отношения к слову «реформа» не имеет. Реформа – это если бы вы нам предложили сегодня модель изменения солидарной системы на накопительную систему. И показали бы, когда в нашей стране люди, получая заработную плату, будут тут же иметь накопления на своих пенсионных счетах и будут понимать, что выходя на пенсию, для них будет пора путешествий, а не пора выживания, как это происходит. Зачем вы подменяете понятие реформы и ухудшения социальных стандартов…

ТІГІПКО С.Л. Что касается пузырей, то вы знаете, у меня задача одна – не надувать вот эти популистские мыльные пузыри, которые надувались последние 5 лет. И которые, ничего как раз с экономикой и с реформами за последнее время, действительно, не имели.

Сегодня мы идем на не популярное решение, я признаю это. Я понимаю, что я делаю хорошо. Я понимаю, что это эффект через 7-10 лет узнают и почувствуют все украинцы, и в первую очередь женщины. Поэтому что касается ,накопительной системы, то вы не преувеличивайте ее значение. Потому что многие страны сейчас начинают от нее даже отказываться, причем это очень развитые и экономически грамотные страны, я бы так сказал. Поэтому… Это Эстония, я вам могу называть, у нас сегодня есть проблемы в Казахстане, сегодня есть по Южной Америка, есть такие страны, есть проблемы в Польше.

Поэтому мы специально взяли небольшую паузу для того, чтобы изучить этот опыт по второму уровню накопительной системы. И мы постараемся его в ближайшее время сделать, действительно, там есть определенные стимулы для людей, хотя все специалисты, если вы захотите поговорить с ними, поговорите, говорят: не ждите очень быстрого эффекта от второго уровня, этот эффект, который будет опять получен через определенное время. Спасибо. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми навіть дещо перебрали регламент, більш ніж годину запитань до уряду. Але справа в тому, що дійсно питання, яке ми сьогодні слухали, надзвичайно актуальне і важливе. І давайте подякуємо Сергію Леонідовичу за те, що він відповів на ті запитання, які, мабуть, більше цікавили не депутатів народних, а цікавили тих, кого це незабаром буде стосуватися, мається на увазі величезної кількості і нинішніх пенсіонерів, а особливо майбутніх пенсіонерів.

Шановні колеги, «годину запитань до Уряду» ми завершили.

Репліку? Вас ніхто ще, Павло Гнатовичу, крім мене сьогодні не згадував. А я вас по-доброму згадую, так що мовчіть.

Є заява від представників двох фракцій, від керівників голів двох фракцій, це "БЮТ - "Батьківщина"", Кириленко підписав, і НУНС Мартиненко з приводу того, щоб надати їм перерву. Я так зрозумів, бо тут дописано: «Для виголошення заяви». Так? Так.

І слово має Сергій Соболєв. Прошу, будь ласка, Сергію, 3 хвилини.

11:14:57

СОБОЛЄВ С.В.

Сьогодні очевидно, що чергова, так звана реформа, яка прямо іде за податковою реформою, зміст якої звівся до одного – знищення середнього класу в Україні. Тепер вже пенсійна реформа, яка прямо свідчить про те, що наступна, так звана, реформа буде здійснена за рахунок найменш забезпечених пенсіонерів і громадян, які готуються вийти на пенсію - стартувала.

Для нашої фракції є очевидно, той цинізм і співпадіння декількох факторів: старту пенсійної реформи і чергового допиту Тимошенко в прокуратурі, який вона зараз має кожен день. За що, вслухайтесь, “за своєчасну виплату пенсій громадянам України під час кризи”. Це відповідь цій владі, і ця відповідь українському народу, що планує ця влада як експеримент у вигляді пенсійної реформи. Але навіть не це головне.

Ви подивіться, з якою зухвалістю діє на сьогодні Генеральна прокуратура. Виклик Тимошенко в момент, коли чоловік лежить в найважчому стані в реанімації. Арешт пана Корнійчука в момент, коли у нього народжується дитина. Виклик в Генеральну прокуратуру побитих наших колег, причому, вдумайтесь, з якими запитами: “що ви робили з 9 години ранку в сесійній залі?”

Замість того, щоб дослідити, так хто ж бив наших колег, чи опізнали вони тих, хто їх бив, і яким чином далі буде розслідуватися кримінальна справа, і чи взагалі вона буде розслідуватися? Таких фактів можна приводити десятки. Але тут нічого дивного немає. Бо ті 80 відсотків, які додатково отримала Генеральна прокуратура у фінансуванні, згідно з цим бюджетом це є унікальний досвід, яку державу будує ця влада і цей Президент.

Ну, я розумію, що не вийшло покращення життя вже сьогодні, а завтра ніхто і не обіцяв покращення життя. Тому давайте проаналізуємо, що сталося вчора? Прийняття бюджету без постатейного обговорення, фактично привело до того, що ми маємо незбалансований бюджет, в якому всі показники дуті, починаючи від рівня інфляції, закінчуючи дохідною частиною бюджету. Але зрозуміло, за рахунок чого буде це зроблено.

Дохідна частина бюджету буде надуватися для того, і призначений був голова Національного банку, який не посоромився в своїй декларації про доходи записати дохід 150 мільйонів гривень, які він отримав через схему роялті і дивідендів. А ви шукаєте 1,7 мільярда для пенсіонерів?

Тому цинізм очевидний. Наша фракція в таких умовах приймати участь далі в засіданнях не буде. І ми вважаємо, що до розслідування справи і покарання винних за побиття депутатів і припинення репресій...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Дякую. Єдине прохання, тут мені філологи кажуть: не приймати, а брати участь.

Так, переходимо, переходимо до запитань, так. Запитання ми закінчили. Заяву ми послухали. Відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради у п’ятницю ми маємо 30 хвилин для оголошення запитів.

Надійшли запити народних депутатів України.

Арсенія Яценюка до Президента України щодо термінового втручання Президента в ситуацію, що склалася в парламенті 16 грудня цього року, яка призвела до нанесення тілесних ушкоджень деяким народним депутатам від опозиції та надання доручення Генеральному прокуророві здійснити перевірку по зазначеним фактам та порушити відповідні кримінальні справи, а також скористатися передбаченим Конституцією України правом визначати невідкладним проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (щодо забезпечення та захисту демократичних принципів діяльності парламентської меншості) (реєстраційний номер 7507) від 23 грудня 2010 року.

Прошу проголосувати про підтримку депутатського запиту.

11:19:53

За-133

Необхідно 150 голосів. Не підтримано.

Сергія Павленка до Президента України щодо недопущення зникнення громадсько-політичної газети "Чорноморські новини".

Володимира Яворівського до Президента України з приводу неналежного реагування Україною на твердження Прем'єр-міністра Росії щодо українських ветеранів-фронтовиків Другої Світової війни, що є випадом проти всього українського народу, який, йдучи за думкою Володимира Путіна, не брав активної участі у боротьбі з фашизмом.

Василя Петьовки до Прем'єр-міністра України щодо критичної ситуації, що склалася на державному підприємстві "Солотвинський солерудник" Міністерства аграрної політики та в Українській алергологічній та обласній алергологічний лікарнях Закарпатської області.

Шановні колеги, вибачте, два попередні запити і Сергія Павленка і Володимира Яворівського також до Президента. Тому я ставлю на підтримку запит Сергія Павленка до Президента України щодо недопущення зникнення громадсько-політичної газети “Чорноморські новини”. Прошу визначатись.

11:21:33

За-170

Підтримано запит.

Тепер я ставлю на голосування пропозицію про направлення Президенту цього запиту.

11:21:57

За-249

Рішення прийнято.

Правда я не знаю яке відношення має Президент до газет.

Так і Володимира Яворівського до Президента з приводу заяви Прем’єр-міністра Росії, я ставлю на голосування про підтримку запиту.

11:22:26

За-6

Не підтримано.

Дозвольте продовжити далі.

Володимира Даниленка запит до Прем'єр-міністра України стосовно виділення додаткової дотації з Державного бюджету України на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів Сумської області.

Володимира Карпука до Прем'єр-міністра України щодо недопущення згортання в Україні міжнародної програми "Німецький мовний диплом", яка діє відповідно до угоди про культурне співробітництво між Німеччиною та Україною.

Євгена Царькова до Прем'єр-міністра України, міністра освіти і науки, молоді та спорту України щодо підтримки національних художніх колективів, концертних і циркових організацій під час доопрацювання проекту Державного бюджету України на 2011 рік. Вже під час внесення змін, напевно.

Катерини Ващук до віце-прем'єр-міністра України – міністра інфраструктури України про запобігання дорожньо-транспортних пригод на автомобільній трасі Київ-Одеса шляхом облаштування регульованого світлофорного переїзду в районі селища Гатне Києво-Святошинського району Київської області.

Катерини Ващук до Прем'єр-міністра про нагальну потребу вирішення невідкладних питань, пов'язаних з функціонуванням Волинської обласної дитячо-юнацької спортивної школи.

Олега Зарубінського до Прем'єр-міністра України щодо захисту майнових прав сімей інвалідів та виконання вимог законодавства про безплатну передачу у їх власність наданої гуманітарної допомоги.

Олега Зарубінського до Прем'єр-міністра України щодо захисту трудових прав та зниження рівня безробіття серед громадян України середнього та передпенсійного віку.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України, секретаря Ради національної безпеки та оборони України, голови Антимонопольного комітету України щодо вжиття невідкладних заходів стосовно забезпечення умов для сталого зростання та підвищення конкурентоспроможності портів України, що сприятиме забезпеченню національних інтересів та економічної безпеки України, зміни тарифної політики у галузі спеціалізованих послуг портів, внесення відповідних змін до актів Кабінету Міністрів України, які визначають портові збори, з метою створення рівних конкурентних умов серед морських портів першої тарифної групи, створення умов для залучення додаткових вантажопотоків до України та стимулювання ділової активності в цій сфері.

Валерія Баранова до голови Національної комісії регулювання електроенергетики України щодо необхідності приведення діяльності енергопостачальних підприємств у відповідність до норм чинного законодавства.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України, міністра надзвичайних ситуацій України, Генерального прокурора України, голови Львівської обласної державної адміністрації щодо вжиття заходів негайного реагування, спрямованих на забезпечення реалізації конституційних прав мешканців міста Борислава Львівської області, які постраждали внаслідок липневої стихії, що мала місце в Західній Україні в 2008 році, відновлення фінансування добудови пішохідного мосту через річку Лошань у вказаному населеному пункті й укріплення берега водойми з метою недопущення подальшого його руйнування та захисту прав мешканців прибережних вулиць, перевірки фактів цільового використання розпорядниками бюджетних коштів за відповідними бюджетними призначеннями та притягнення винних осіб до відповідальності.

Володимира Ландика до генерального директора Національної телекомпанії України щодо законності перебування і роботи приватної компанії Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄС Продакшен груп".

Володимира Яворівського до міністра закордонних справ України з приводу вжиття невідкладних заходів реагування на обшук у бібліотеці української літератури в Москві та вимоги від Російської Федерації пояснень, яким чином українська література несе в собі елементи екстремізму.

Едуарда Прутніка до Міністерства культури України, Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради стосовно необхідності планування витрат на ремонт та реконструкцію приміщення під Центр дозвілля для молоді села Вертіївка з метою створення належних умов для відпочинку та культурного розвитку сільської молоді Ніжинського району Чернігівської області.

Едуарда Прутніка до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Чернігівської обласної державної адміністрації стосовно розгляду звернення жителів села Вертіївка щодо необхідності будівництва автоматичної газорозподільної станції, згідно доручення Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2004 року, для газифікації двадцяти населених пунктів північної зони Ніжинського району Чернігівської області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2003 року № 1826 "Про затвердження переліку магістральних газопроводів-відводів для газифікації сільських населених пунктів, які будуються в рахунок погашення Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" заборгованості (недоїмки) минулих років за платежами до Державного бюджету України".

Євгена Царькова до міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо бездіяльності співробітників міліції під час проведення актів вандалізму біля Вічного вогню у парку Слави міста-героя Києва.

Олега Ляшка до Міністерства охорони здоров'я України щодо розширення Переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, які можуть реалізовуватись через фельдшерсько-акушерські пункти, дільничні лікарні та лікарські амбулаторії.

Олександра Шепелєва до міністра надзвичайних ситуацій України щодо вжиття заходів для ліквідації наслідків повені в Закарпатській області.

Сергія Храпова до міністра юстиції України щодо можливості внесення змін у наказ Міністерства юстиції України від 2 жовтня 1998 року, №53/5 "Про затвердження інструкції про призначення і проведення судових експертиз і експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки і призначення судових експертиз і експертних досліджень".

Сергія Храпова до голови Рахункової палати, Генерального прокурора щодо ситуації на флагмані української атомної промисловості державному підприємстві «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (місто Жовті Води Дніпропетровської області).

Лілії Григорович та Миколи Кульчинського до міністра закордонних справ України щодо проведення правоохоронними органами Росії обшуків у бібліотеці української літератури у Москві.

Григорія Маньковського до Генерального прокурора України щодо проведення комплексної перевірки законності прийняття розпоряджень і оформлення відповідної документації Чернігівською районною державною адміністрацією Чернігівської області по передачі у власність земель запасу Ульянівської сільської ради.

Павла Жебрівського до Генерального прокурора України стосовно надання правової оцінки діям колишнього сільського голови Плесецької сільської ради та вжиття необхідних заходів щодо поновлення роботи Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області.

Павла Мовчана до Генерального прокурора України щодо розслідування факту злочинного нападу на проректора Донецького національного університету Тетяну Лев та шантажу законно обраного ректора Донецького національного університету Юрія Лисенка.

Сергія Павленка до Генерального прокурора України щодо недопущення зникнення громадсько-політичної газети "Чорноморські новини".

Групи народних депутатів (Кирильчука, Чорноволенка та інших. Всього 9 депутатів) до Генерального прокурора України про невиконання Урядом України рішення Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України положень статей 14, 24, 64, пунктів 7-13 розділу VII "Прикінцеві положення " Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік".

Групи народних депутатів (Шкутяка, Кульчинського та інших. Всього 7 депутатів) до Генерального прокурора України щодо нападу народних депутатів України провладної коаліції на представників опозиції у залі засідань Верховної Ради України.

Валерія Бондика до прокурора Кіровоградської області щодо перевірки законності приводів та підстав для порушення кримінальної справи.

Валерія Бондика до начальника Головного управління юстиції у Миколаївській області щодо неналежного виконання судового рішення.

Олександра Чорноволенка до голови Київської міської державної адміністрації щодо необхідності фінансування у 2011 році з бюджету міста Києва будівництва другої нитки головного каналізаційного колектора в місті Києві у обсязі 360 мільйонів гривень.

Олександра Чорноволенка до голови Київської міської державної адміністрації щодо необхідності фінансування у 2011 році з Київського міського бюджету будівництва другої черги Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену в місті Києві в напрямку житлового масиву «Теремки» в обсязі 860 мільйонів гривень та будівництва Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену в місті Києві в напрямку житлового масиву «Троєщина» в обсязі 150 мільйонів гривень.

Олександра Шепелева до Харківського міського голови щодо термінового вжиття заходів для погашення заборгованості із заробітної плати працівникам Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс".

Вадима Колесніченка до міністра оборони України стосовно ненадання відповіді на звернення про хід виконання Постанови Верховної Ради України «Про забезпечення дотримання законодавства України в галузі культури та спорту» (щодо недопущення знищення стадіону в місті Севастополь).

Ось усі депутатські запити на сьогоднішній день.

Шановні колеги, переходимо до розгляду наступних питань порядку денного, їхній перелік у вас є. Але перед цим я хотів би, шановні колеги, попросити вас, щоб ми зараз відповідно до статті 131 Регламенту України внесли узгодження, внесли узгодження у текст прийнятого Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розрахунків за природний газ та електричну енергію», законопроект за номером 7115. Він у вас розданий. Я думаю, необхідності зачитувати немає, тут дві статті.

Юридичне управління, юридичне управління коли почало працювати над остаточною редакцією, воно побачило певні юридичні недоречності. Головний комітет, а в даному випадку таким комітетом виступає Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Погоджується з цим і просить нас усунути неузгодженості у прийнятому законі за номером 7115. Прошу голосувати.

11:34:49

За-251

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, узгодженням ми питання вирішили. І у нас ще потрібно вирішити одне питання, я просив би з розумінням поставитися до цього.

Закінчується фінансовий рік, нам вкрай необхідно прийняти проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» щодо додаткових джерел фінансування субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам (реєстраційний номер 7454). Прошу проголосувати про включення його до порядку денного і розгляду цього. З урахуванням того, що це останній сесійний день, вірніше в 2010 році, а ми вносимо зміни до бюджету 2010 року. Прошу голосувати.

11:36:02

За-254

Дякую. Шановні колеги, 254 голоси в нас є.

Послухаємо Баранова Валерія Олексійовича, голову Комітету з питань бюджету. Прошу.

11:36:40

БАРАНОВ В.О.

Шановні депутати, цей законопроект ми розглядали, але не змогли його реалізувати у зв’язку з тим, що наш уряд не знайшов на той час механізм як виконати дуже важливу задачу це виплату компенсації в різниці тарифів для органів місцевого самоврядування, які виконують делеговані повноваження.

Тому якщо ми зараз приймемо цей закон, а механізм був знайден, то ми з вами дуже допоможемо місцевому самоврядуванню, нашим громадам вийти чистими без заборгованості в наступний рік. Тому це дуже велика й поважна справа. Я прошу вас всіх підтримати цей закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, ще раз звертаю вашу увагу. Прошу із зрозумінням до цього віднестися.

Суть полягає в наступному. Сьогодні у нас останній пленарний день у 2010 році. Ми з вами розглядаємо зміни до Закону про Державний бюджет 2010 року. Цей закон закінчить своє існування буквально за тиждень. Тобто, якщо ми з вами зараз не розглянемо цієї пропозиції, вкрай необхідної для фінансування місцевої влади, тобто тих, хто проживає на місцях, в тому числі і нас з вами.

Тому я з вашого дозволу ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу в першому читанні Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (щодо додаткових джерел фінансування субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам). Прошу голосувати.

11:38:33

За-265

Рішення прийнято.

Із урахуванням того, що я вже говорив, шановні колеги, у нас іншого шляху, ніж прийняти в цілому як закон, немає, бо інакше нам нічого було його розглядати.

Тому заплющимо очі і голосуємо про прийняття в цілому Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (щодо додаткових джерел фінансування субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам). Що?

Прошу голосувати. Голосуємо як закон.

11:39:25

За-263

Дякую, шановні колеги, ну в такі умови ми були поставлені.

З мотивів голосування, будь ласка, Кармазін.

11:39:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, ми з вами, демонструючи зневагу до Регламенту, показали вчора як прийняли бюджет з понад 2000 поправок, бюджет для всієї країни, взагалі без обговорення, з порушенням прав народних депутатів на відстоювання позиції своєї. Таким чином ми порушили Конституцію. Не «ми», а «ви», «агресивна більшість», дозвольте я буду вас так називати, «агресивна більшість». Бо ті події, які були, вони це підтвердили.

І зараз знову відбувається те ж саме, знову практика прийняття законів в першому і другому читанні одночасно. Така практика абсолютно ні до чого хорошого не приводить.

Адаме Івановичу, я вас дуже прошу дотримуватись Регламенту і я звертаюсь до регламентного комітету. Очевидно перший комітет, який треба скоротити, це регламентний комітет, тому що він абсолютно не контролює дотримання Закону про…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, мені дуже соромно, в мене навіть обидві щоки почервоніли, ви говорите абсолютну правду і я з вами солідарний. Але разом з тим я в черговий раз пояснюю: ми потрапили в цейтнот, ми потрапили в такі умови, що по-іншому, на жаль, ми вивішити питання не можемо. Могли, могли б зробити, якби він був раніше поданий. Якби ми зараз не прийняли цього законопроекту, ми залишили б місцеві органи влади без дотацій, а не буде дотацій, не буде тепла і електроенергії в оселях наших з вами виборців.

Тому, я думаю, вони нас за це пробачать. Вони нас за це пробачать і навпаки, подякують, бо їм наші регламенті норми не так важливі як важливе світло і тепло в квартирах. Це один момент.

І другий момент, шановні колеги! Для того, щоб уже в нас не було, бо ми не встигнемо навіть, не буде часу внести певні уточнення, а тут є вже, юристи мені говорять, що нам треба дещо уточнити.

Тому давайте я для стенограми зачитаю, що доповнити пункт 6 розділу І законопроекту абзацом третім такого змісту: “Надати право Кабінету Міністрів України здійснювати перерозподіл загального обсягу зазначеної субвенції між місцевими бюджетами, виходячи з прийнятих рішень щодо проведення таких розрахунків”. І у додатку 2 до законопроекту у назві субвенції слова “послуги з водопостачання та водовідведення” виключити.

І відповідно доручити, щоб при підготовці на підпис Президенту все це узгодити з останньою редакцією Закону про Державний бюджет на 2010 рік, у зв’язку з прийнятими 21 та 23 грудня законів про внесення змін до Закону “Про Державний бюджет України на 2010 рік”. Законопроекти за номерами: 7346, 7388 і 7382. Тобто, щоб все там привести у відповідність.

Я прошу ось такі доповнення ще раз проголосувати до того закону, який ми з вами прийняли. Прошу, це уточнення до законопроекту номер 7454.

КАРМАЗІН Ю.А. Адаме Івановичу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо руками, а не словами.

11:43:31

За-259

Так, дякую, 259 є.

І де Баранов? Так, будь ласка, Валерію Олексійовичу, є ще у вас одне прохання. Озвучте.

11:43:53

БАРАНОВ В.О.

Шановні депутати, є ще одне прохання: оскільки бюджет у нас прийнятий. Але у процесі його підготовки виникають іноді помилки, і я прошу вас, виправити одну помилку. Оскільки у нас з головних розпорядників коштів є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, і було раніше в структурі ті, яку потім Президент своїм указом змінив, було Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України. Сьогодні, коли вже нова структура, такого головного розпорядника як агентство з інвестицій вже нема. Тому технічно без зміни фінансових якихось перерахунків пропонується, щоб був один головний розпорядник, як ця реформа і пропонує, міністерство економічного розвитку і торгівлі України. І я вимушений прочитати, яка повинна бути правка і прошу вас її вислухати.

У додатку номер 3. Враховуючи положення Указу Президента України від 9 грудня номер 1085 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади”, відповідно до якого діяльність Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України координується через першого віце-прем’єр-міністра України, міністра економічного розвитку і торгівлі, необхідно внести зміни до додатку номер 3 до Закону про Державний бюджет на наступний рік, а саме. Перше, у графі «Код, програми, класифікації видатків та кредитування Державного бюджету» коди 6300000, 6301010, 6301030, 6301040, 6301100, 6301110, 6301120, 6301130, 1205040, 1205100, 1205110, 1205120, 1205130.

Два. Рядок за кодом 6301000 вилучити зовсім.

І третє. У рядку за кодом 1200000 цифри 343 мільйони 877, двісті дев’яносто п’ятсот, сто п’ятдесят п’ять дев’ятсот сорок вісім і сім, одинадцять нуль шістдесят дев’ять і сім, п’ятдесят три триста шістдесят сім і вісім та триста сорок шість дев’ятсот дев’яносто і два замінити відповідно цифрами: 1 мільярд 502 мільйони 771,5 , триста тридцять дев’ять сто сорок чотири і сім, сто сімдесят чотири п’ятсот шість, п’ятнадцять нуль двадцять два і вісім, 1 мільярд сто шістдесят три шістсот двадцять шість і вісім та 1 мільярд п’ятсот п’ять вісімсот вісімдесят чотири і сім.

Зазначені зміни не впливають на загальні показники та баланс бюджету. Здійснюються лише перерозподіл видатків. Те, що я вам на початку цього казав. Прошу вас підтримати цю правку.

І ще, шановні друзі...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Олексійовичу, ми будемо голосувати тільки те, що стосується про що ми говорили: внесення змін розпорядників, що немає органу національне агентство і так далі. Всі інші пропозиції, які зараз будуть поступати, ми з вами не розглядатимемо. Тому, будь ласка, народні депутати, не носіть своїх пропозицій.

Я ставлю на голосування те узгодження, яке озвучено головою бюджетного комітету – це пропозиції і бюджетного комітету, і Кабінету Міністрів з тим, щоб ми змінили розпорядника. Прошу проголосувати.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так ми ж це пропонували! Наша пропозиція. Це написано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І Юрій Анатолійович це ще раніше пропонував. Давайте підтримайте, Юрію Анатолійовичу, зараз.

11:47:40

За-254

Рішення прийнято. Дякую.

Так, шановні колеги, слухаємо звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин та причин сучасного стану справ в системі кредитної кооперації. Доповідає голова тимчасової слідчої комісії Прасолов Ігор Миколайович. Будь ласка – 15 хвилин.

11:48:13

ПРАСОЛОВ І.М.

Спасибо. Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Вашему вниманию предлагаются результаты полугодичной работы Временной следственной комиссии, которая по заданию парламента исследовала состояние системы кредитная кооперация в Украине.

Временная следственная комиссия, которую я сегодня представляю, была создана по инициативе народных депутатов Украины, членов профильного Комитета по финансам и банковской деятельности во главе с председателем комитета Пеклушенко Александра Николаевича.

Комиссия была создана Постановлением Верховной Рады 01 июля этого года с целью разобраться, что происходит в системе кредитных коопераций, выяснить обстоятельства возникновения и причины негативных явлений в этой сфере, в том числе многочисленных фактов нарушений прав граждан и постараться определить основные пути выхода из сложившейся ситуации.

В состав комиссии вошли: Ващук Екатерина Тимофеевна, Клименко Александр Николаевич, Матвеев Владимир Йосипович, Прасолов Игор Николаевич и Яворивский Владимир Александрович.

Пользуясь, случаем хочу поблагодарить коллег, членов нашей комиссии за профессиональную и добросовестную работу.

Источниками, предоставленного вашему вниманию отчета, были, в первую очередь, достаточно объемная информация от государственных органов: Госфинуслуг, МВД, Генпрокуратуры и областных прокуратур, Налоговой администрации и Государственной исполнительной службы.

Во-вторых, временной следственной комиссией внимательно изучены обращения граждан, как частные, так и коллективные, и информация, предоставленная нашим парламентским информационным управлением.

В-третьих, для объективной оценки происходящего, комиссия на конкретных примерах разбирала ситуации по некоторым негативным резонансным случаям в отдельных кредитных союзах. Приглашая представителей таких союзов, но при этом заслушивая все стороны: и представителей союзов, и Госфинуслуг и пострадавших граждан.

И, наконец, мы постарались провести довольно продуктивный диалог с ассоциациями кредитных союзов, конструктивные предложения которых также нашли свое отражение в предоставленных вам материалах. Сложившаяся, довольно таки целостная, картина о системе кредитной кооперации, о ее проблемах, причинах этих проблем, о шагах по их устранению изложена в нашем отчете, который вы все получили.

Во-первых, в отчете проанализировано состояние системы кредитной кооперации, как в мире, так и в нашей стране. Так, в мире, кредитные союзы существуют в 97 странах, как развитых, так и развивающихся, общее количество союзов достигает 49 тысяч человек, а общее количество членов – порядка 184 миллионов человек. В Европе, например, кредитные союзы действуют в Великобритании, Ирландии, Польше, Румынии, Венгрии, Прибалтийских странах. А в других европейских странах работают, так называемые, кооперативные банки, которые являются разновидностью кредитных кооперативов. В Украине современные кредитные союзы начали формироваться еще в 1992 году.

Отечественные кредитные союзы имеют статус неприбыльных организаций, являются кредитными учреждениями кооперативного типа. В основном они ориентированы на предоставление финансовых услуг малообеспеченным категориям населения, домохозяйствам, мелким предпринимателям, фермерам. Часть кредитных союзов работает не по территориальному признаку, а на базе трудовых коллективов, профсоюзов, общественных и религиозных организаций. Традиционная ниша кредитных союзов – микрокредитование.

Подавляющее большинство заемщиков кредитных союзов не является приоритетной клиентской базой для коммерческих банков Украины.

Хотелось бы отметить, что даже в условиях недавнего финансового кризиса значительная часть кредитных союзов продолжала кредитовать население, оставаясь фактически единственным источником финансовой поддержки для тысяч наших сограждан в такое сложное время. И это невзирая на то, что кредитные союзы абсолютно были лишены любой государственной поддержки в отличие от коммерческих банков.

Цифра официальной статистики говорит о следующем. На середину этого года в Украине было 700 зарегистрированных кредитных союзов, что ан 14 процентов меньше 2009 года. Союзы объединяют полтора миллиона граждан, что на 29 процентов меньше, чем в прошлом году. Отток количества членов союза за год – свыше 600 тысяч человек.

Тем не менее, даже в условиях падения основных показателей деятельности большинству союзов удалось сохранить финансовую стабильность и проводить активную рыночную политику. В активах всех кредитных союзов почти 3 миллиарда гривен, падение за год – около полутора миллиардов гривен.

В первом полугодии текущего года в кредитах находилось 2,74 миллиарда гривен. Всего на депозитных счетах членов кредитных союзов находилось 1 миллиард 660 миллионов гривен. Среди членов кредитных союзов действующий кредит имели почти 337 тысяч человек и юридических лиц в то время, как депозитные вклады на 1 ….2010 года имели только 70,6 тысяч лиц.

В то же время необходимо отдельно подчеркнуть, что в кредитных союзах более 50 процентов вкладчиков – это пенсионеры с вкладами от 5 до 15 тысяч гривен. Средняя сумма кредита на одного заемщика – свыше 8 тысяч гривен, а средний депозит – 23,5 тысяч гривен.

Говоря о рынке кредитных союзов в целом, определенная часть кредитных союзов, около 10 процентов от всего количества, сегодня имеет значительные проблемы с финансовым состоянием и с расчетами по депозитным обязательствам, причем в половине случаев проблемы связаны со злоупотреблением, включая уголовные преступления. У другой половины проблемы из-за ненадежности управления или ненадлежащего управления, нарушения кооперативных принципов, чрезмерно рискованной кредитной политики, резким ухудшением платежеспособности заемщиками, обесценением залогового имущества, что в суме и обусловило резкое падение платежеспособности таких кредитных союзов.

Проблемой является то, что среди кредитных союзов, испытывающих трудности, значительная часть кредитных союзов крупные, и на их долю приходится до 40 процентов всех активов рынка и соответственно всех вкладчиков. Таким образом, можно утверждать, что цифры, которые часто озвучивали в средствах массовой информации, по поводу количества пострадавших в кредитных союзах граждан на уровне чуть ли не 2 миллионов человек является явно завышенными и необоснованными.

В целом констатируем, что государство не наделяло надлежащего внимания развитию этому виду кредитных учреждений. На протяжении 10 лет существования кредитных союзов отсутствовало специальное законодательство. На данный момент специальный в этой сфере Закон Украины «О кредитных союзах» уже требует существенной доработки с целью устранения необоснованных препятствий и рисков деятельности кредитных союзов. Существующий организационный статус, надзорный инструментарий и действующая система функционирования деятельности Госфинуслуг не позволяет этому регулятору наладить надлежащий …… надзор и осуществлять действенное воздействие на кредитные союзы в случае возникновения риска их неплатежеспособности или утраты ими ликвидности.

Все вышеперечисленные причины, а также те, о которых я не смогу в виду их длинного списка сейчас вам сказать, все это иллюстрирует явно недостаточную реакцию государства на те проблемы, которые существовали в деятельности национальной системы кредитной кооперации с момента ее образования. И это происходило, невзирая на очевидную потенциальную положительную роль кредитной кооперации в решении социальных проблем малообеспеченных слоев населения, поддержке частной предпринимательской инициативы, развитие территориальных общин, в особенности в сельской местности.

В результате такой государственной политики на протяжении первых десяти лет существования кредитных союзов в условиях регуляторного вакуума и значительной бесконтрольности их деятельности сложилась ситуация, когда одновременно на рынки образовались и развивались независимо одна от другой две группы структур. Первая группа – классические – кредитные союзы, деятельность которых проводилась на основах стабильности, прозрачности, социальной ответственности и соблюдения в управлении общепризнанных международных кооперативных принципов. Вторая, так называемая, псевдокредитные союзы, которые по своей сути были сомнительными бизнес-проектами, которые проводили рискованную финансовую политику и реализовывали сомнительные финансовые схемы.

Мировой финансовый кризис не был первопричиной возникновения сегодняшних проблем на рынке кредитных союзов, он стал лишь катализатором и наглядно проявил эти проблемы. В частности, стало очевидно, что именно здоровые кредитные союзы из первой группы, с минимальными потерями пережившие активную фазу кризиса и начавшие постепенно восстанавливать своим рыночные позиции, такие союзы требуют немедленной поддержки через проведение необходимой законодательной реформы и образования соответствующей инфраструктуры. Остальные кредитные союзы, по нашему мнению, подлежат цивилизованному и эффективному выводу с рынка с учетом интересов их членов, в первую очередь – вкладчиков.

Остановлюсь на отдельных основных проблемах в сфере государственного регулирования деятельности кредитных союзов. Первое – это проблема поддержки адекватного уровня ликвидности, обеспеченного на трех системных уровнях. На уровне кредитного союза – ограниченность перечня ликвидных активов, на уровне системы кредитной кооперации не предусмотрено адекватного механизма поддержки ликвидности кредитных союзов. На уровне финансовой системы страны кредитные союзы должны иметь доступ, как и банки, к рефинансированию, что на практике никогда не осуществлялось, даже в условиях недавнего финансового кризиса.

Второе – это проблема надлежащего кооперативного управления. Это формальное проведение общих собраний членов кредитных союзов, непрофессиональность и отсутствие реальной мотивации у членов выборных органов, союзов, отсутствие механизма действенного, внутреннего, контроль за деятельностью, нанимаемых союзом менеджеров, недобросовестность и недостаточность раскрытия ключевой правленческой информации кредитных союзов.

Следующая проблема – проблема достаточности капитализации, платежеспособности на трех системных уровнях. На уровне кредитных союзов. Отсутствие достаточных пруденциальных стандартов деятельности кредитных союзов. На уровне профессиональных объединений кредитных союзов лишь частично реализуются функция мониторинга. На уровне уполномоченных государственных органов государственный регулятор из-за недостаточного инструментария, из-за недофинансирования не в состоянии обеспечить полноценный пруденциальный надзор и регулирование. Последний тезис находит свое развитие в целом ряде проблем адекватности регуляторных процедур.

Необходимо отметить, что данные проблемы не всегда обусловлены непоследовательными или непрофессиональными действиями со стороны регуляторов. В значительной мере имеет место закономерный результат хронической нерешенности ряда законодательных и институциональных проблем регулятора, его функциональности, обеспечение надлежащего уровня политической, ведомственной и финансовой независимости.

Следующая проблема защита прав членов кредитных союзов, в первую очередь, находит свое выражение в недостаточности реальных гарантий защиты прав членов кредитных союзов. Отсутствие действенных механизмов досудебного урегулирования споров. Слабая осведомленность населения о сути и принципах кооперативной природы деятельности кредитных союзов.

В связи с вышеприведенным выше, с целью урегулирования проблемных вопросов деятельности кредитных союзов Украины, на современном этапе его развития предлагаются такие неотложные шаги. Первое. С целью устранения угрозы для сохранности вкладов членов кредитных союзов создать с участием и под контролем государства систему гарантирования вкладов, как это имеет место для вкладчиков банков. В любом случае, по нашим оценкам, на момент образования фонда как государственного специализированного неприбыльного учреждения, его уставный капитал следует сформировать на уровне, как минимум, 50 миллионов гривен. В ближайшее время рассмотреть три законопроекта, которые указанные в постановлении, в проекте постановления, касающихся кредитных союзов.

Третье. Обеспечение доступа кредитных союзов к рефинансированию со стороны Национального банка Украины как кредитора последней инстанции с целью поддержки краткосрочной ликвидности восстановлению текущей платежеспособности.

Четвертое. Обеспечение реальной защиты прав членов кредитных союзов.

Петое. Упорядочение работы профильного регулятора кредитных союзов, Государственной комиссии по регулированию рынков финансовых услуг, которая имеет ограниченные функциональные возможности и низкий уровень ведомственной финансовой независимости, что препятствует осуществлению по-настоящему эффективного регулирования и надзора за деятельностью рынков небанковских финансовых услуг и в особенности в условиях трудной финансовой ситуации.

Шестое. Нужно немедленно принять меры по обязательному участию всех участников рынка кредитных кооперации, саморегулируемых организаций.

Седьмое. Активизировать работу правоохранительных органов с целью реального противодействия проявлениям мошенничества в действиях должностных лиц отдельных кредитных союзов и привлечение таких лиц к предусмотренной законом ответственности.

Восьмое. Обеспечение кардинального пересмотра основ функционирования государственной исполнительной службы с целью повышения эффективности ее деятельности и ответственность за выполнение своих обязанностей.

Девятое. С целью снятия социальной напряженности со стороны десятков тысяч граждан Украины, преимущественно пенсионеров и представителей других малообеспеченных слоев населения, целесообразно ввести механизм компенсации со стороны государства вкладов граждан, утраченных в обанкротившихся под влиянием финансового кризиса кредитных союзах. При этом компенсация должна проводиться под жестким государственным контролем.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ПРАСОЛОВ І.М. Выделение средств на осуществление денежной компенсации вкладчикам неплатежеспособных кредитных союзов следует предусмотреть при условии ограничении суммы такой компенсации с дальнейшим возмещение этих средств за счет имеющихся в таких кредитных союзах кредитных портфелей и других видов активов, а также путем взыскания с виновных лиц. Сами кредитные союзы данной категории подлежат выводу с рынка и ликвидации.

Заканчивая свое выступление, позвольте поблагодарить всех причастных к формированию предложений нашей комиссии, и выразить уверенность в том, что эти предложения реально позволят все-таки упорядочить работу и вывести на новый качественный уровень деятельность системы кредитной кооперации в Украине. Прошу поддержать поданный Временной следственной комиссией проект постановления и одобрить отчет о работе нашей следственной комиссии. Благодарю за внимание!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, якби ми з вами поступили мудро. Сідайте, будь ласка. А саме: зараз підходить перерва, я вношу таку пропозицію, попрацювати нам без перерви до 12 години 30 хвилин і на цьому завершити наше засідання з врахуванням того, що нас чекає попереду. І обійтись без різного, перед Новим роком не збуджувати суспільство. Я ставлю на голосування цю пропозицію, щоб працювати без перерви до 12 години 30 хвилин і на тому завершити ранкове засідання. Прошу підтримати пропозицію.

12:04:41

За-248

Пропозиція підтримана.

Ляшко матиме можливість виступити в обговореннях питання і висловити те, що він думає і інші також.

Шановні колеги, зараз ми переходимо до прийняття проекту, з приводу проекту постанови ми зараз обміняємось. Проект Постанови 7506, я бачу, є необхідність обмінятись думками. Будь ласка, Аржевітін Станіслав, 2 хвилини, прошу.

12:05:21

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, дійсно потрібно подякувати колегам, які працювали в цій комісії, тому що правильно розставлені всі акценти, правильно зроблені, вивчені причини, наслідки і саме головне, дана правдива оцінка сучасному стану у кредитній кооперації. Я поділяю думку з тим, що на сьогодні втрачений, дійсно, державний контроль над, ми забули за кредитну кооперацію. Причина зловживань зрозуміла, адже в цих установах, відповідно до законодавства, не сплачуються податки і тому багато людей, які мріють про те, щоб не сплачувати податки, вони використовують ці інструменти.

І тому пропозиція щодо того, щоб здійснити дійсно інвентаризацію кредитних спілок та предмет того, чи відповідають вони законодавству є слушною, і я думаю, що це буде своєрідне очищення кредитної кооперації. Адже філософія кредитної спілки – допомагати один одному без сплати податків. І це велика перевага для такого інституту.

Я думаю, слушна пропозиція про те, що потрібно створювати фонд, Фонд компенсації чи Фонд гарантування. Адже українці, які є в банківській установі чи українці, які є вкладниками в кредитній спілці – це одні і ті ж самі наші громадяни, і вони повинні рівними правами захищатися. Єдине, потрібно визначитися: чи потрібно дублювати створення ще одного Фонду гарантування вкладів населення чи, можливо, надати існуючому державному фонду додаткові функції для того, щоб здійснювати подібний захист.

Я думаю, що це правда, було сказано про те, що під час кризи ми забули за кредитку кооперацію. Якщо інші кредитні установи у якийсь спосіб захищали, мінімізували фінансову кризу, то за кредитні спілки ми забули. Дискусія про те, що вони якби можуть отримати півтора мільярда на те рефінансування на те, щоб уникнути тих проблем, дискусія так і залишилася.

Тому я підтримую позицію і проект постанови нашої комісії. І хотів би нагадати, що законодавство потрібно вдосконалювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Ляшко. Потім – Зарубінський.

12:07:42

ЛЯШКО О.В.

2010 рік став переломний в історії незалежної України. У державі кардинально змінилася влада. На жаль, ця влада далека від народу, від цивілізованості, усвідомлення своєї історичної місії. Ця влада ставить за мету знищити паростки демократичних свобод і прав, право на слово, думку, протест. Але як велика нація ми не здамося. Ми вистоїмо і доведемо, що дух свободи у нас в крові. Українська сила в тому, що ми сильніші, добріші, і мудріші, ніж ті, хто опинився нині у владних кріслах. За ними лише мить влади. А за українським народом – майбуття. Однак треба не тільки проголошувати, що ми – творці свого майбутнього, а й щоденно доводити це рішучими діями. Ми – європейці. За нами Козацька республіка і перша у світі Конституція.

І ганьба тому, хто думає, що українці комусь і чимось зобов’язані. Всі ми цінуємо волю і незалежність. Всі ми ставимося з повагою до батьків, допомагаємо знедоленим і піклуємося про дітей. Ми шануємо дружбу і далекі від заздрощів. Ми віримо в Бога і пам’ятаємо наших славних героїв, тому ми справжні українці. Тому ми переможемо. Дай Боже всім нам, нашим батькам та дітям достатку і здоров’я. Хай щастить в Новому році. Ваш Олег Ляшко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А де кредитні спілки? Так, будь ласка, Олег Зарубінський і будемо голосувати.

12:09:17

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

От зараз, шановні колеги, ми були свідками двох стандартів. Виступав колега Прасолов Ігор Миколайович і знав, про що говорить. До речі, я без зайвої компліментарності можу сказати, що в нас давно не було такої якості звіту тимчасової комісії, високої якості. Всебічний аналіз, професійний аналіз, багатогранний аналіз. Думаю, що, якщо ми перейдемо на такий стандарт роботи, то, тоді потреба в, і ефект від роботи тимчасових комісій, як спеціальних, так і слідчих, дійсно, буде серйозний. Я хочу вам щиро подякувати, пане колега Прасолов.

І другий стандарт. Ми розглядаємо питання про кредитні спілки і знову балаканина, знову оцей, вибачте, понос слів, ні про що. Абсолютно ні про що. Адам Іванович, треба припиняти виступи, які не стосуються тієї теми, це вимога Регламенту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І зараз ви говорите не по темі.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Скільки можна оцей блуд і балаканину слухати?

А по темі я хочу сказати наступне. Питання про кредитні спілки, це питання держави, шановні колеги. Я банальні речі кажу, але є договір суспільний. Люди платять податки, люди беруть на себе певні обмеження в своїй діяльності, за це держава забезпечує їм необхідний рівень безпеки. Що сталося? Держава не забезпечила рівень безпеки в плані існування людей в цих кредитних спілках. Я думаю, що ключовий тягар вини тут падає на державу. До речі, яку державу, коли оці проблеми і виникли з приводу другого виступу.

І ще один момент, мені здається, дуже важливо. От чого в аналізі було мало – це відповідальності керівників кредитних спілок за те, що вони зробили. Бо крім того, що були об’єктивні причини пов’язані з фінансовою кризою. Ми що не знаємо, що повно шахраїв...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Шахраїв серед кредитних спілок, що ми це не знаємо? Знаємо. Вони що зарплату не отримували? Отримували. Доходи не мали в кризовий момент? Мали. Але нічого не мали ті хто віддавав їм гроші.

Тому оцю складову, мені здається, треба підсилити і врешті-решт мають відповідати і ті, які крім фінансової кризи просто надурили людей. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено. Я дякую колегам і комісії, і тим, хто брав участь в обговоренні, які загострили увагу на актуальності цього питання. Тому давайте ми дружно проголосуємо за постанову 7506. Але звідси заберемо 3 пункт, де дається доручення Верховній Раді негайно розглянути ті чи інші законопроекти.

Я звертаю увагу необхідних комітетів, щоб (реєстраційний номер 3265) Фонд гарантування вкладів, (реєстраційний номер 2256) внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності системи кредитної кооперації і (реєстраційний номер 6010) про кредитні спілки щодо створення саморегулівної організації кредитних спілок, комітети яких це стосується, давайте нагально підготуйте ці питання. А з самої постанови перелік цих законопроектів заберемо.

Тому я ставлю на голосування прийняти в цілому постанову за номером 7506 про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин та причин сучасного стану справ в системі кредитної кооперації за виключенням 3 пункту і відповідно змінити нумерацію. Прошу голосувати.

12:13:22

За-239

Дякую.

Постанова прийнята.

Розглядається проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про тваринний світ" (щодо збереження диких птахів), (реєстраційний номер 7335). Є необхідність обговорювати даний законопроект? Ніхто не наполягає? Можемо проголосувати за прийняття закону в першому читанні.

Я тоді ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу в першому читанні законопроекту за номером 7335. Проект Закону про внесення зміни до Закону України «Про тваринний світ» (щодо збереження диких птахів). Прошу голосувати.

12:14:18

За-228

Дякую. Прийнято в першому читанні.

Я хотів би Даниленка, Володимир Андрійович, яка думка комітету? Ми могли б в цілому прийняти як закон? Ні? Ні. Комітет каже, що треба працювати.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України в частині видачі особи, (реєстраційний номер 7306), екстрадиція. Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. Голосуємо.

12:15:03

За-216

Підтримана пропозиція. Будь ласка, Валерія Володимирівна Лутковська, заступник міністра юстиції. Підготуватися Олійнику.

ЛУТКОВСЬКА В.В.

Дякую. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Свого часу Верховна Рада внесла зміни в Кримінально-процесуальний кодекс України, врахувавши наші пропозиції стосовно того, що необхідно законодавчо врегулювати питання екстрадиції, видачі особи. Одночасно Верховна Рада дала доручення Уряду України підготувати зміни до тих законів, які потребуватимуть змін у зв’язку із тією процедурою, яка врегульована зараз вже Кримінально-процесуальним кодексом. Власне, це результат цієї роботи.

Ми пропонуємо зміни до Кримінально-процесуального кодексу, які пов’язані із набуттям чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Ми пропонуємо внести відповідні зміни до Кримінального кодексу України. Крім того, необхідно врегулювати питання, які стосуються попереднього ув’язнення особи, яка знаходиться на екстрадиційному арешті.

У зв’язку із цим, вносяться відповідні зміни до Закону України «Про попереднє ув’язнення». Для того, щоб права цих осіб були належним чином забезпечені. В зв’язку із тим, що ці закони спрямовані на те, що, цей проект закону, спрямований на те, щоб внести необхідні зміни в зв’язку із вже врегульованими відносинами, прошу підтримати в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Володимир Олійник – від комітету, прошу.

12:16:36

ОЛІЙНИК В.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності підготовлено для розгляду в першому читанні проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України в частині видачі особи (екстрадиції).

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінально-процесуального, Кримінального кодексу України, Закони України «Про попереднє ув’язнення», «Про ратифікацію Європейської конвенції», «Про видачу правопорушників» від 13 грудня 1957 року, додаткового Протоколу 1975 року, та другого додаткового Протоколу 1978 року до Конвенції про біженців.

Для ефективного виконання положень нового розділу дев’ятого Кримінально-процесуального кодексу України, у тому числі врегулювання процедури тримання під вартою осіб, стосовно яких вирішується питання про видачу (екстрадицію) та транзитне перевезення, а також забезпечення належного виконання вимог міжнародних договорів України. А також приведення у відповідність до нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Проаналізувавши законопроект, комітет зазначає, що запропоновані зміни спрямовані на приведення положень вищезгаданих законодавчих у відповідність до європейських стандартів і вимог чинних міжнародних договорів України про видачу правопорушників, та вважає за необхідне рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект закону за основу. Дякую за увагу, прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Миколайовичу. Сідайте.

Я думаю, доповідачі нас переконали у тому, що треба прийняти за основу цей законопроект. Нема заперечень? Ставлю на голосування пропозицію про підтримку у першому читанні законопроекту 7306 – Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України в частині видачі особи (екстрадиції). Прошу голосувати.

12:18:50

За-243

Дякую. Закон прийнято у першому читанні, готуємо його.

Мали б ми зараз розглянути законопроект за номером 7067 – проект Закону про внесення зміни до статті 19 Закону України "Про охорону дитинства" (щодо здобуття вищої освіти дітьми з багатодітних сімей), але є взаємне прохання і Кабінету Міністрів, і профільного комітету про те, щоб ми перенесли розгляд цього законопроекту. Прошу підтримати цю пропозицію про перенесення розгляду законопроекту за номером 7067. Прошу голосувати.

12:19:44

За-241

Дякую. Перенесли.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (щодо фонду "Взаєморозуміння і примирення") (реєстраційний номер 7286).

Є пропозиція – за скороченою процедурою. Немає заперечень? Прошу проголосувати.

12:20:17

За-204

Підтримано.

Будь ласка, заступник міністра праці і соціальної політики Лушніков Ігор Миколайович. Підготуватись Цибенку.

ЛУШНІКОВ І.М. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Проектом закону передбачено виключити частину четверту статті 3 та статтю 7 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» в частині вилучення повноваження Українського національного фонду взаєморозуміння і примирення.

Український національний фонд взаєморозуміння і примирення при Кабінеті Міністрів був утворений з метою здійснення компенсаційних платежів громадянам, які в роки Другої світової війни особливо постраждали від націоналістських переслідувань, а також здійснення гуманітарних заходів в інтересах цієї категорії осіб. Програми здійснення компенсаційних виплат жертвам рабської примусової праці …соціалізму завершено 31 грудня 2006 року.

Крім того, в червні 2008 року Німецький федеральний фонд офіційно завершив фінансування діяльності Українського національного фонду взаєморозуміння і примирення. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба внесення відповідних змін до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», яким визначено повноваження фонду, який закінчив свою діяльність.

Прийняття запропонованого законопроекту надасть можливість уряду в установленому порядку здійснити процедуру ліквідації Українського національного фонду взаєморозуміння і примирення. Реалізація законодавчого акту не потребує видатків з Державного бюджету України. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Петро Степанович Цибенко – від комітету, перший заступник голови…

12:22:07

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Я дуже коротко.

Комітет розглянув цей проект закону, поданий Кабінетом Міністрів України. І зважаючи на те, що фонд взаєморозуміння і примирення виконав свою функцію, а також зважаючи на те, що ми зараз працюємо в умовах адміністративної реформи, яка теж потребує скорочення певних структурних одиниць, комітет прийняв рішення підтримати зазначений проект закону. Більше того, вважаю, що його можна було б прийняти і в цілому, але з одним уточненням, треба визначити правонаступника, це зауваження зроблено нашим науково-експертним управлінням. Тобто з урахуванням цього застереження науково-експертного управління його можна було б прийняти і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Петро Степановичу, тоді давайте ви побудьте поки що біля мікрофону. Нема необхідності?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Нема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає, да? Добре, тоді поки що давайте проголосуємо за прийняття в першому читанні законопроекту 7286 про внесення змін до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» (щодо фонду «Взаєморозуміння і примирення»). Прошу голосувати.

12:23:35

За-233

Прийнято.

І шановні колеги, ви розумієте, що ми можемо прийняти його і варто прийняти, як закон. Якщо ми зараз знайдемо з вами відповідь на питання правонаступника цього фонду, які є пропозиції? Що каже міністерство? Будь ласка.

ЛУШНІКОВ І.М. Ми можемо запропонувати службу, яка буде утворена, - Служба з проблем інвалідів та ветеранів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, я не розчув. Яка служба?

ЛУШНІКОВ І.М. Служба з проблем інвалідів та ветеранів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, що комітет? Петро Степановичу.

12:24:20

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Адаме Івановичу, шановний Ігоре Миколайовичу, я думаю, що все-таки правонаступником має бути Міністерство праці, соціальної політики, оскільки служба, яку… Служба з питань інвалідів і ветеранів, яка створена на уламках, так би мовити, Фонду соціального захисту інвалідів і Держкомітету з прав ветеранів, це не зовсім той орган, який міг би бути, міг виступати право наступником. Я вважаю, що це має бути все-таки Міністерство праці, соціальної політики.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ближчий до істини Петро Степанович. Тим більше, що за указом Президента, служба, яка буде створена, вона буде координувати свою діяльність через Міністерство соціальної політики. І зараз такі порядки, наскільки мені відомо, що жодна служба як орган центральної виконавчої влади не має права видавати свої розпорядчі документи, це може робити тільки міністерство, правильно, тому логічно.

А що Міністерство юстиції думає? Іно, будь ласка, от зараз перший заступник міністра юстиції у нас присутня.

Ми зараз розглядаємо питання про те, що ми ліквідовуємо фонд, який виконав свою місію, взаєморозуміння і примирення, і шукаємо право наступника. І пропонується два варіанти, щоб це була державна служба ветеранів і інвалідів чи як там вона називатиметься або ширше, щоб все-таки це було Міністерство соціальної політики. Яка думка ваша, будь ласка.

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України! Відповідно до Указу Президента і до тих реформ, що здійснюються, передбачено, що відповідальним за формування правової політики буде міністерство. Ні служби, ні агентства не будуть формувати політику в тій чи іншій сфері.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тобто підтвердження те, що я перед тим говорив.

Тому давайте і з врахуванням того, що правонаступником фонду взаєморозуміння і примирення буде Міністерство праці та соціальної політики, з такою поправкою приймемо в цілому Закон за номером 7286 про внесення змін до Закону України про жертви нацистських переслідувань щодо фонду взаєморозуміння і примирення. Прошу голосувати.

12:26:51

За-229

Дякую. Закон прийнято.

Шановні колеги, наступний наш закон – 6359. Але є пропозиція, Кабінет Міністрів і комітет пропонують перенести його розгляд. Прошу проголосувати про перенесення розгляду законопроекту 6359. Голосуємо.

12:27:29

За-231

Дякую.

Шановні колеги, в мене є пропозиція найбільш дисциплінованому з опозиції колезі Аржевітіну дати одну хвилину, а потім будемо визначатись. Прошу.

12:27:44

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати! Я прошу вибачення, я виступаю тільки завжди по своїм питанням. Але зараз Закарпатське земляцтво святкує 50 років. Це одне із найстаріших земляцтв тут у місті Києві.

Ви знаєте, що українці з того боку Карпат тисячу років чекали того, щоб об’єднатися з цього боку з українцями з Карпат. І коли це відбулося у 1944 році, то, як кажуть кращі сини закарпатського народу приїхали сюди в Київ, і сьогодні я хотів би нагадати тих закарпатців, які прославили Україну.

Найперші це були футболісти Коман, Сабо, Медвідь, Рижко і багато інше. Більше сотні сьогодні є академіків, професорів, які трудяться на благо нашої України. Всесвітньо відомий Герой України Євген Станкевич. Я не знаю, чи не поклониться кожний українець цій людині. Були такі часи, коли в уряді працювали одночасно чотири міністри з нашого земляцтва закарпатців: Дурдинець, Климпуш, Пинзеник, Герц і багато інших.

Тому дозвольте, я їх привітаю, адже 50 років – це велика визначна дата. Дякую вам шановні депутати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Значить так, шановні колеги, ми з вами наближаємось до завершення відповідно до того, як ми проголосували.

Тому, шановні колеги, дозвольте і мені долучитися до того, що кожний із вас хотів би сказати від імені фракцій, і Володимир Михайловичу просив це передати, він зараз знаходиться на зустрічі в Президента держави.

Я від імені Голови Верховної Ради, від себе особисто, від кожного з керівників, присутніх у сесійній залі фракцій, хотів би щиро привітати кожного з вас і наших співгромадян із завершенням 2010 року, який для України приніс певну надію і перспективи, і з тим, щоб в 2011 році ми плідно з вами працювали, щоб ніщо нам не заважало і готувались до майбутніх виборів 2012 року. Нехай щастить усім нашим співгромадянам. (Оплески)

Ми наступний тиждень працюємо в округах. Наша наступна зустріч, чергове пленарне засідання, останнє засідання цієї сесії, відбудеться у вівторок (останній тиждень, мається на увазі сесійний) 11 січня уже 2011 року.

На все добре, шановні колеги!