ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

1 лютого 2011 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати,    запрошені та гості Верховної Ради! Прошу народних депутатів  підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.  

10:00:32

Зареєструвалися  у сесійній залі 425 народних депутатів.

Шановні народні депутати та гості Верховної Ради у церемонії відкриття восьмої сесії Верховної Ради України  шостого скликання бере участь Президент України Віктор Федорович Янукович. (Оплески) 

   Присутні: Прем`єр-міністр України Микола Янович Азаров (оплески) та члени уряду, Голова та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, голова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ, голова Національного банку України, голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, голова Центральної виборчої комісії, Генеральний прокурор України,  голова  Служби безпеки України,  голова Фонду державного майна України, голова Антимонопольного комітету України, голова  Вищої ради юстиції, глави дипломатичних представництв іноземних держав, інші офіційні особи.

Шановні народні депутати та гості Верховної Ради України! Відповідно до статті 83 Конституції України восьму сесію Верховної Ради України шостого скликання оголошую відкритою.

 

(Лунає Державний Гімн України)

   

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати і гості Верховної Ради! Сьогодні день народження у Голови Конституційного Суду України Головіна Анатолія Сергійовича (оплески), голови Антимонопольного комітету України Цушка Василя Петровича (оплески), народних депутатів України Круця Миколи Федоровича та Петрука Миколи Миколайовича (оплески). Прошу привітати іменинників і побажати їм міцного здоров’я і плідних успіхів у роботі. (Оплески)

Шановні народні депутати та гості Верховної Ради України! До вітального слова запрошую Президента України Віктора Федоровича Януковича. (Оплески)

 

ЯНУКОВИЧ В.Ф.

Шановні народні депутати! Вітаю вас всіх з початком роботи чергової сесії Верховної Ради України. Декілька слів хотів би сказати на початку роботи Верховної Ради в 2011 році. Перш за все, хочу сказати, що робота у нас буде дуже  напруженою і ті кроки, які ми будемо робити разом з вами, вони будуть доленосними, а можливо і історичними. Оцінку цим крокам буде давати український народ.

Працюючи разом, ми будемо продовжувати реформування законодавства, завдяки чому Україна  остаточно візьме курс на модернізацію нашого суспільства, на формалізацію відносин асоціації з Європейським  Союзом. Це означає, що Україна стане сильнішою, будуть створюватися нові робочі місця, робота влади буде стабільнішою, підвищаться стандарти життя наших громадян. Починаючи з середини минулого 2010 року, нам  разом вдалося стабілізувати ситуацію, у тому числі у владі, консолідувати усі її гілки і працювати спільно на основі довіри та взаєморозуміння. Переконаний, що і в 2011 році ця практика буде збережена.

В умовах глобальної економічної кризи, наслідки якої ще не подолані остаточно, лише політика глибоких реформ, спрямованих на модернізацію країни, може забезпечити подальший розвиток України. Про це свідчать всі без виключення світові дискусії навколо шляхів та паритетів посткризового розвитку.

Я б додав ще один важливий висновок: криза засвідчила, що немає ідеальних моделей чи зразків, які б можна було сліпо повторювати. Часи буквального копіювання чужого досвіду  пішли в минуле разом з минулою стабільністю. Кожна країна буде успішною тоді, коли зможе віднайти власний, по-своєму унікальний шлях реформ і подальшої модернізації, використовуючи при цьому весь корисний досвід інших країн, який ефективно адаптується і сприймається суспільством.

Наше завдання дуже складне: увійти до кола країн – лідерів розвитку, знайти і пройти власний шлях і методи, бути сучасними, конкурентоспроможними і сильними. В цьому, власне, і полягає зміст соціально-інноваційного розвитку.

Шановні депутати, у 2010 році проголошено курс реформ, мета яких  глибока і всебічна модернізація України. Ідею змін підтримують усі громадяни нашої країни. реформаторський курс об’єднав більшість народних обранців у Верховній Раді.

Робота над конкретними планами дій по втіленню основних напрямків реформ взяла чимало часу і сил. В році, що минув, нам спільно з вами вдалося зробити ряд важливих кроків реформування економіки, судоустрою нашої держави. Але попереду, без перебільшення, велетенський обсяг завдань.

Сьогодні ми маємо говорити в першу чергу про забезпечення управлінської, політичної, соціальної та – найголовніше – законодавчої бази реформ. У цьому полягає головний виклик і завдання у 2011 році.

У 2010 році ми зробили перші кроки в реформі державного управління. Поступово від реформи влади ми перейдемо до реформи усієї політичної системи, застосувавши механізм конституційної асамблеї. Але всьому свій час. Політичною передумовою реформ має бути стабільність і тісна взаємодія гілок влади, постійні комунікації і широкий суспільний діалог, подальший розвиток принципу розподілу влади, посилення ролі її судової гілки. І водночас ми маємо зробити все для посилення ефективності парламентської роботи і виходу політичних сил із стану протистояння. Саме тому потрібен національний круглий стіл, ділова розмова з опонентами. Сьогодні я раджу всім політичним силам відкласти корпоративні інтереси і розпочати конструктивний діалог, орієнтований на національні інтереси, а не на власні амбіції.

Наступне. Соціальна база реформ – дуже складне завдання, над яким ми маємо працювати усі разом. Захист слабких та уразливих членів нашого суспільства – це наш моральний та політичний обов’язок. Серед невпевненостей сьогодення ми маємо пересвідчитися в тому, що система соціальних гарантій непохитна і відповідає вимогам належних соціальних стандартів для наших громадян. Можливо, не всі рішення будуть сприйматися з першого дня. Не виключаю гострої критики і невдоволення, але глибоко переконаний в одному: практичні результати реформаційних змін для підприємництва, подальшої дерегуляції, створення нових виробництв та робочих місць в будівництві, в соціальній сфері, пенсійній системі, охороні здоров’я та освіті вже через короткий час стануть нашою відповіддю опонентам та недоброзичливцям. Ми повинні зробити усе, щоб люди не на словах, а у власному повсякденному житті відчули, що реформи проводяться заради них, заради наших дітей, заради майбутнього країни.

Наше спільне завдання – зробити необхідні реформи якомога менш болючими для суспільства, довести на практиці результативність нашої боротьби з корупцією на всіх рівнях. Отже, відповідь нинішнім негараздам – в успішності  і соціальній ефективності реформ.

Шановні колеги, в цій залі завжди працювали і працюють і зараз народні обранці з різними політичними поглядами. Адже, невже різні політичні погляди – це обов’язково протистояння і ворожнеча? Глибоко переконаний, що нам необхідно назавжди перегорнути сторінку протистояння. Політики, безумовно, можуть мати різні погляди на ідеологію, політичний устрій чи економічну політику. Але є проблеми, що не мають партійності: бідність і безробіття, неефективна економіка, нереформовані Збройні сили, зубожілі лікарні, школи, корупція. І вирішення цих проблем – спільна державна справа усіх без виключення політичних сил, які вважають себе патріотами своєї країни. Підкреслюю: усіх без виключення.

Саме тому нас мають об’єднувати ідеї глибоких реформ в економіці і соціальній сфері, модернізація країни, створення ефективної системи  національної безпеки, зміцнення авторитету України на зовнішній арені. Нам необхідно спільно продовжити роботу над ефективною формулою співпраці усіх політичних сил. А хто її не поділятиме і не знайде в собі сил приєднатися до спільної роботи заради майбутнього нашої держави, прохання: не заважайте!

Тому звертаюсь до вас усіх, народних депутатів: давайте разом за Україну! Дякую за увагу. (Оплески)

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати та гості і запрошені Верховної  Ради України, слово для виступу надається Голові Верховної  Ради України Володимиру Михайловичу Литвину. (Оплески)

 

ЛИТВИН В.М.

Шановний Президенте, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради! Нинішня участь у відкритті восьмої сесії Верховної Ради України глави держави Віктора Федоровича Януковича, присутність членів Кабінету Міністрів на чолі з Прем’єр-міністром Миколою Яновичем Азаровим, керівників правоохоронної системи, судової гілки влади і місцевого самоврядування – це далеко не традиційне засвідчення початку нового політичного сезону в країні. Це наочний доказ того, що вся державна влада повністю – підкреслюю – повністю усвідомлює виняткову важливість завдань, які належить вирішувати найближчим часом і спільну відповідальність за злагоджену роботу для отримання тих відчутних позитивних результатів, на які вже так зачекався наш народ.

Отже, починаючи сесію, маємо чітко бачити усі складові, які виокремлюватимуть її значення, а відповідно вибудовувати логіку своїх дій. Вважаю, що ці півроку багато в чому визначатимуть не лише долю країни, а й політичне майбутнє кожного із нас.

2011 рік є роком 20-річчя суверенної української держави. Звісно, що цей період не був позбавлений змісту. Але така дата – найбільш важливий етап у процесі державного становлення, якщо хочете, переломний час, зважаючи на історію та попередні спроби витворити суверенну Україну, які, як відомо, закінчувалися невдачею і відомо з яких причин, і відомо за яких обставин. Відтоді виклики не змінилися. Більше того, загострилися, набули нових вимірів.

Країна перенапружена. Народ заплатив величезну соціальну і навіть морально-психологічну ціну за незалежність. Частково вбито віру людей у справедливість, у тому числі соціальну, у людську солідарність. Невідкладно потрібно дати відповіді на далеко не прості питання. Як сумістити ідеал рівності з реальністю – гігантським розшаруванням суспільства? Як не допустити того, щоб багатство і його носії переважили владу? Як сформувати цивілізовані відносини капіталу і суспільного загалу, а головне – дати людям прийти в себе і захистити їх від наслідків попередніх дій щодо введення ринкових відносин, виправити апатію та жорстокість суспільної атмосфери, утвердити національну солідарність та справедливість.

Влада повинна практично стати на службу народу, почуття справедливості має набути реальних вимірів. Без допомоги держави, окремо взятий громадянин сьогодні не в змозі впоратися зі своїми проблемами, які до того ж не ним спричинені. Таким чином, нам необхідно осмислено оцінити рубіжний етап державності, без занурення в одвічно українське самокопання, аж до самопоїдання, і вийти на практичні системні реформи. На реформи, як життєздатну альтернативу соціальному озлобленню, на реформи, які мають не лише характер доцільності, а і суспільної, моральної переконаності.

Про реформи говорять всі, причому дедалі більше. Це ключове слово в лексиконі політиків, але скажіть: хто запропонував активну, в тому числі мізкову роботу щодо виведення країни зі складного соціально-економічного становища? Хто на ділі окреслив і запропонував своє бачення реформ та наполягає на здійсненні далеко не простих перетворень? Президент Віктор Федорович Янукович.

Банкова сьогодні виступає як центр реформізму, це треба вітати і підтримувати, насамперед Верховній Раді. Хто не погоджується, принаймні, не заважати. (Оплески)

 Передбачаючи реакцію скажу, ми навчилися критикувати, але не навчилися жити за тими принципами, які проголошуємо. Взагалі критика – це рабська звичка, а відповідно заклики побудувати рай в Україні обертаються пеклом.

Ми можемо, шановні колеги, є таке прислів’я. (Шановні колеги, спокійно). Є таке прислів’я, що один чоловік все життя, або цілий рік обурювався щодо свого начальника, а той про це не знав. А відповідно заклики побудувати рай в Україні, обертаються пеклом.

Ми можемо витворити подію, точніше кажучи конфлікт, а не життя, так і не навчилися великому мистецтву творити життя. Нас вистачає на боротьбу, а країна, як ніколи потребує сьогодні роботи. Потребує негайно нового повороту, нового курсу, початку нового відліку часу, щоб не допустити руху назад. Нам треба показати здатність наздогнати світ.

Тому саме під час цієї сесії Верховна Рада повинна продемонструвати винятково важливу роль у реалізації реформ, а відтак, стати вирішальною частиною політичної системи країни, а не офіційною частиною прикриття задавнених соціальних та економічних проблем. Для цього кожен народний депутат зобов’язаний піднести планку своєї професійної, політичної, моральної та інтелектуальної відповідальності.

Період «жити високо і думати скромно та діяти абияк» належить перетворити в епоху «жити скромно, думати і діяти високо». Без цього годі сподіватися на суспільну підтримку, у свою чергу, без неї жодних реальних реформ в Україні не буде.

Тепер зупинюся на декількох тезах, пов’язаних з практичною роботою Верховної Ради на цій сесії.

Теза перша. Законодавче забезпечення реформ. Україна є уособленням настільки складного комплексу політичних, економічних, соціальних, культурних, ідеологічних та інших проблем, що підходити до їх вирішення несистемно. це марнування часу, сили і державних фінансів. Це остаточно вбити державу.

Кабінет Міністрів України готує для передачі до парламенту 117 реформаторських законопроектів. Очевидно, на додачу до вже зареєстрованих у Верховній Раді 136 проектів законів. З огляду на це, бачу необхідність визначення поетапності та послідовності розгляду та впровадження пропонованих законів. У цьому плані заслуговує на увагу пропозиція щодо проведення спільного засідання Кабінету Міністрів та Погоджувальної ради Верховної Ради України. Акцентувати увагу на цьому доводиться через те, що наші закони втратили ореол святості. Та який може бути ореол, коли як не закон, то мінімум – 3-4 зміни до нього?!

Для роздумів. З 24 серпня 1991 року в Україні прийнято 886 законів і 2 тисячі 174 змін до них. І на цьому фоні постійні апеляції щодо відсутності правового регулювання тих чи інших сфер нашого життя. А на практиці виходить, що для Європейського суду з прав людини виявилось достатнім два десятка статей, щоб охопити майже все життя країн-членів Ради Європи, а нам замало майже 90 тисяч правових актів. Звідси і стимулювання підзаконних актів, які часто-густо підмінюють закони і створюють невластиве йому правове поле. З такою практикою віднині треба завершити.

Теза друга. Верховна Рада має невідкладно законодавчо забезпечити реальну протидію корупції з акцентом на запобігання корупційних правопорушень. Взагалі належить вийти на прийняття таких законів, які попереджали б корупційну спокусу, поки що переважно маємо словесні змагання у тому, хто більше не любить це зло. Причому, коли говорять про це явище, то думають, що воно їх не стосується.

Перед Верховною Радою стоїть завдання: прийняття закону, ініційованого Президентом.  Однак у ньому не можна допусти відтворення положень попередніх законодавчих актів, через які довелося їх скасовувати. Він має враховувати положення відповідних міжнародних договорів нашої країни та застереження, що містяться в експертних оцінках міжнародних організацій щодо України.

Теза третя. Стосується  надзвичайно чутливого для всього українського суспільства земельного питання. Розгляд його після широкого суспільного обговорення повинен відбуватися за однієї беззаперечної умови – надання безумовного пріоритету нашим національним інтересам та інтересам українського народу. Земля – це, якщо хочете, наш останній бастіон. Теж саме повною мірою стосується пенсійного законодавства.

Теза четверта. Про підходи до проблем гуманітарної сфери. Вони мають бути об’єктивними, делікатними, хірургічно точними.  На практиці ж ініційовані законопроекти на освітню, мовну, історичну, релігійну тематику несуть величезне конфліктогенне навантаження. Треба уберегти країну від конфлікту на цьому ґрунті, інакше Україна буде розділена. А розділена Україна не вистоїть. Давайте пам’ятати: дерево живиться не цвітом, а корінням. А для народу гуманітарна сфера – це теж саме коріння. 

Пропоную і прошу: не намагаймося перетиснути один одного, думаймо про спільне, а не своє. І так у нас вистачає ненависті, вистачає підозр у політичному середовищі, не слід це переносити на всю країну. Ми повинні бути конструктивними і діяти абсолютно продумано.

Теза п’ята. Важливість вивіреної   позиції Верховної Ради у політичних питаннях. Тим більше, що змінилася сама їх природа. Вони перестали бути чисто законодавчими. Вони стали соціальними. Оскільки ми маємо справу з необхідністю підтримання самого життя. Під таким кутом зору, як мені бачиться необхідно, насамперед, підходити до конституційної реформи. Конституція повинна бути інструментом розвитку країни; забезпечувати її стійкість на основі чіткого розподілу влади: законодавчу, виконавчу, судову. При цьому обов’язково треба пам’ятати, що говорить перевірена віками мудрість: «Трикутник, у якому кожна сторона інша за розміром, ніж інші – найбільш нестійка фігура». Головне, що належить зробити – повернути суверенітет народу, у тому числі через цивілізовану виборчу систему. Демократичне управління повинно бути самоуправлінням.

У найближчі дні нам належить остаточно визначитись з проектом Закону про внесення змін до Конституції України у частині встановлення єдиних термінів, на які обирається представницька влада. Тим же, хто постійно слинить тему про дострокові вибори, скажу: за українських умов це потрясіння для країни. А за сьогодення – максимальне потрясіння. Потрібні вони? Моя відповідь: ні.

Теза шоста. Про місце та роль України в регіональних та універсальних світовзаєминах. Сьогодні ці питання набули особливого звучання. І це пов’язано з двома обставинами.

Перша. Зараз Україна головує у ПАЧЕС. З травня приступає до головування в Комітеті Міністрів Ради Європи. У 2013 році головуватиме в ОБСЄ. У 2012 році відповідальна разом із Польщею за проведення чемпіонату Європи з футболу. Тобто маємо шанс виявити себе як лідера регіону, адже до цього Україна була скромно представлена у світі.

Друга обставина диктується необхідністю жити провінційністю України. Усвідомлення того, що ми не сусіди Європи, а сусіди по Європі. Що час демонструвати українізм у міжнародних справах. Словом, забезпечити свободу дій, право дружити з ким хочемо, а не лише з тим, з ким нам дозволяють дружити. Звідси, все це можливо за однієї… Звісно, все це можливо за однієї умови: коли спільно будемо облаштовувати нашу українську домівку, а не розвіювати сміття з неї по Європі. Ми і так створили унікальний прецедент для Ради Європи, коли головуюча держава сама знаходиться під моніторингом. ПАРЄ прийняла більше 10 резолюцій і рекомендацій, у яких закликала, звертала увагу і хіба що не умовляла Україну виконати не те, що їй наразі хочеться, а все, що обіцяла. Результат відомий. Велика доля відповідальності за це лежить на Верховній Раді.

Вважаю, що Верховна Рада разом із Кабінетом Міністрів зобов’язані чітко визначити графік робіт щодо підготовки та прийняття законів, перелік яких визначено Указом Президента України від 12 січня 2011 року «Про план заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи».

Зважимо і на те, що чим довше в часі Україна перебуває під моніторингом, тим до неї більше висувається нових претензій у тих сферах, що раніше не були предметом розгляду в якості взятих на себе зобов’язань. Чому так? А тому, що життя не стоїть на місці, зростають вимоги, стандарти і критерії оцінки демократичності. Та й на комусь треба перевіряти нові підходи. Ось ми і виступаємо в ролі таких собі солдатів демократії. Наша бездіяльність обертається приниженням країни. Розкіш жити розмовами неприпустима.

Шановні народні депутати! Настрій людей на давно очікувані переміни повинен стримувати нас від того, щоб ми й надалі витрачали енергію на внутрішні суперечки та протистояння. Події 22 січня, пов’язані з заходами з Дня соборності, показали низький поріг розуміння політиками своєї відповідальності за консолідацію та єднання України. Партійні заходи дисонували з державними. Кожен з політиків закликав до єдності зі свого майдану, стверджуючи, що Україна має об’єднатися під нього, демонструючи таке собі бажання вкрасти Україну.

Це добре, що країна не відчуває нестачі амбітних особистостей. Погано лише те, що загалом правильні гасла не знаходять продовження в практичній роботі. Уже настав час продемонструвати соборність у практичній роботі. Влада – не партійні кольори, а професійна компетентність. Влада повинна бути командою. А ми усі – влада, хоча і різні. Ми просто зобов’язані виконати ту велику роботу, про яку сьогодні говорив Президент України.

Повністю підтримую пропозицію Президента щодо круглого столу. Треба відкинути нам  амбіції, претензії один до одного, вийти, так би мовити, на новий  нульовий варіант і розпочати діалог, навчитися чути один одного і приймати консолідовані рішення. Перефразовуючи слова відомого державного діяча початку ХХ століття, скажу:  ця робота вимагає від  нас фізичної форми атлета, терпіння матері і мужньої витримки ранніх християн. Дякую за увагу.  (Оплески)

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, давайте подякуємо  Президенту України, уряду на чолі з Прем'єр-міністром, всім тим, хто брав  участь у церемонії відкриття сесії. 

Так що, ми ж  дякуємо? Давайте подякуємо, шановні колеги. (Оплески)

Є пропозиція, шановні народні депутати, оголосити перерву на 30 хвилин для того, щоб ми могли обмінятися думками, поспілкуватися один з одним. Об 11 годині ми продовжимо наше засідання.

Дякую за розуміння.

 

Після перерви

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити до сесійної зали, будемо продовжувати напружено працювати.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок відводиться 30 хвилин для виступів уповноважених представників депутатських фракцій. Я прошу представників фракцій здійснити запис на виступ.

Так, Сергій Гриневецький, фракція Народної Партії. Наступним буде виступати Олександр Єфремов.  

 

11:03:26

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний пане Голово, шановні депутати! Досвід минулого року переконав нас у тому,  що вихід із кризи та модернізацію країни неможливо здійснити на існуючій технологічній базі і, що найголовніше, на основі існуючої моделі  управління держави. Щоб уникнути фінансової катастрофи, влада змушена виконувати вимоги Міжнародного валютного фонду, проводячи непопулярні реформи, обмежуючи витрати бюджету та  скорочуючи соціальні гарантії. Але разом з тим, ми повинні шукати власні шляхи побудови конкуренто здатної економіки. Одним з таких шляхів є проведення  ефективної державної регіональної політики.

Криза показала, наскільки тонкою є межа, яка відрізняє економічно розвинені регіони від депресивних і як легко одні перетворюються на інші. В той же час, збільшилися диспропорції в економічному розвитку окремих територій, що загрожує негативними політичними наслідками. Бідність є саме тим фактором, що підживлює радикалізм соціального та  національного ґатунку. У цьому контексті цілком своєчасним є намір Президента України  запровадити нову регіональну політику, що покликала б поєднати завдання економічної реформи і модернізацію країни із завданням розвитку регіонів. Створення  державного фонду регіонального розвитку поряд із реалізацією національних проектів, на мою думку, мають створити нові точки зростання.

В питаннях впровадження регіональної політики Україна, на жаль, суттєво відстає від   інших східноєвропейських країн. Не варто також забувати, що поряд із внутрішнім виміром така політика має і суттєвий зовнішній вимір. Це досить чітко виявляється у відносинах України з Європейським Союзом. Свідченням тому є резолюція Європарламенту від 20 січня поточного року «Стратегія Євросоюзу для Чорноморського регіону».

На жаль, у цьому досить змістовному документі Україна удостоїлася лише згадування у загальному переліку чорноморських країн-сусідів Євросоюзу поряд із Азербайджаном, Вірменією, Грузією та Республікою Молдова. При тому, що наша держава має найдовшу прибережну лінію на Чорному морі, і 19 із 40 чорноморських портів, ми, на відміну від Росії, не розглядаємось навіть стратегічними партнерами Євросоюзу.

Відсутня Україна і в проектах диверсифікації джерел та маршрутів постачання енергоносіїв. Натомість, пріоритет віддано газопроводу «Набукко», проектам транспортування зрідженого природного газу до Європи, зокрема проекту АГРІ за участю Азербайджану Грузії та Румунії, розвитку терміналів в портах Чорного моря та пан’європейському нафтопроводу Констанца-Трієст.

Ще одним з пунктів резолюції Європарламенту передбачено розвиток чорноморських і морських дунайських портів Євросоюзу. Євросоюз має намір поєднати свою дунайську стратегію із чорноморською. Чорноморські та дунайські порти Європейського Союзу – це перш за все румунські Констанца, Тулча, Галац та Браила, болгарські Варна та Бургас. Тобто конкуренти українських – Одеси, Южного, Іллічівська, Рені, Ізмаїла та інших.

Подібне ставлення до України з боку Європейського Союзу є, серед іншого, наслідком відсутності регіональної політики. Тривалий час проекти щодо розвитку українського Придунав’я, інших приморських територій залишалися поза увагою центральної влади. Держава по-хижацьки ставилася до власного транзитного потенціалу.

Сьогодні Київ повертається обличчям у бік Чорного моря та Дунаю. Прийнято рішення щодо продовження дії комплексної програми розвитку українського Придунав’я на 2011 рік. В якості національного затверджено проект «Дунайський коридор». У той же час виникає питання: наскільки проекти, які передбачають розбудову  інфраструктури в українському Придунав’ї, узгоджується із Дунайською стратегією Європейського Союзу. Ініціатива щодо реалізації цієї стратегії значною мірою знаходиться в руках Румунії, яка, як відомо, без особливого ентузіазму сприймає наміри України щодо зміцнення позицій на Дунаї. Відповідь очевидна: Україні потрібна активна, довгострокова дунайська та чорноморська політика, яка б враховувала як власні, національні інтереси, так і  політику  Європейського Союзу в регіоні. Наміри глави держави необхідно підкріпити базовим законом про засади державної регіональної політики, який має визначити основи міжнародного співробітництва регіонів, ресурсного забезпечення, а також механізми отримання міжнародної технічної допомоги.

Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Єфремов, фракція Партії регіонів, будь ласка ваш виступ.

Наступний буде виступати Петро Миколайович Симоненко.

 

11:08:34

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый президиум, уважаемые коллеги! От имени депутатской фракции Партии регионов поздравляю вас с открытием восьмой сессии Верховной Рады шестого созыва.

Прошлый год был непростым. Тем не менее, власть создала хороший задел для развития в текущем году: прекращены политические распри, восстановлена управляемость государства, стабилизирована экономика, ВВП страны вырос в прошлом году на 4 процента, более чем на 11 – возросло промышленное производство.

Достигнутая стабилизация позволила приступить к системным изменениям. Реформы назрели давно, но в стране не было ответственного руководства, которое бы признало – просто плыть по течению дальше нельзя. Да, модернизация может быть болезненной, но власть должна говорить правду. Мы, команда государственников, поэтому думаем о перспективе развития страны, о завтрашнем дне человека, а не оглядываемся на ближайшие выборы.

Я убежден, что главной тенденцией 2011 года должен стать открытый диалог государства с обществом о целях и методах реформ. Мы готовы к честному диалогу. Одной из наиболее чувствительных для миллионов граждан является пенсионная реформа. Поэтому к рассмотрению этого вопроса народные депутаты подходят с особым вниманием. Цель реформы: сделать пенсионную систему максимально справедливой, а размер пенсий достойным. Необходим откровенный диалог не только на экспертном  уровне, но и  с обществом в целом.

Один из элементов такого диалога запланирован на 16 февраля – парламентские слушания. Только после серьезнейшего, подчеркну, серьезнейшего обсуждения  мы  будем принимать решение.

Волнуют граждан и проекты Трудового, Жилищного кодекса. Не скрою, и нас беспокоит то, что  предлагаемые нововведения не объяснены людям в достаточной степени. Нехватка информации создает почву для искажения цели законопроектов, на основе чего оппозиция провоцирует  рост социального напряжения. Самое эффективное лекарство от этого – честность и открытость власти.

Среди других неотложных задач, которые нам  предстоит решать  в ближайшее время, – демонтаж  раздутой бюрократической  системы, являющейся источником и носителем коррупции. Для этого Верховной Раде     предстоит принять соответствующее европейским  нормам антикоррупционное законодательство. В рамках   административной реформы  на рассмотрение народных депутатов  будет внесены законы о госслужбе, о центральных органах исполнительной власти, изменение в Закон о Кабинете Министров, а в перспективе  реформа должны спуститься  до уровня региональных и местных властей.  Речь   не только о сокращении персонала, а и об изменении формата взаимоотношений граждан с чиновниками.  Государственный служащий обязан оказывать  услуги на своем рабочем месте, а не продавать их.

Для повышения уровня жизни людей  необходима реформа социальной сферы,  образования, здравоохранения. Соответствующие законы будут  безотлагательно рассмотрены после их внесения в Верховную Раду. В этой связи хотел бы напомнить, что своевременное принятие государственного бюджета  позволило с первых дней нового года  в полном объеме финансировать  социальные расходы, в том числе пенсии.

В бюджете  заложен планомерный рост доходов населения. Исходя из показателей экономического развития  страны, в первом полугодии    правительство, надеюсь, выполнит наши  договоренности и  пересмотрит бюджет в направлении дальнейшего  увеличения социальных выплат.

Также  по поручению главы государства  разработан и буде внесен в парламент  Избирательный кодекс. Он систематизирует   правила проведения выборов в стране на всех  уровнях. В нем учтены накопленные  отечественный опыт и пожелания  экспертов Евросоюза. Практика принятия законов  под каждые конкретные выборы будет прекращена.

Уважаемые коллеги, в середине года Верховная рада должна  в целом завершить законодательное обеспечение основных реформ. Я убежден, что положительный эффект от их воплощения люди ощутят уже в текущем году. Этот год уникален, ведь впервые за 7 лет страна не стоит на пороге очередных выборов. Взял паузу изнурительный политический марафон. Сегодня мы получили шанс провести системную модернизацию страны. Мы обязаны достойно встретить 20-летие независимости, как уважаемое государство возглавить Совет Европы. Уверен, все понимают, насколько важен конструктивный настрой депутатского корпуса. Верховная Рада обязана сохранить свою роль одного из интеллектуальных центров реформирования страны. Работа парламента на основе диалога и компромисса обеспечит Украине достойное будущее. Спасибо за внимание. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую до виступу Симоненка Петра Миколайовича, фракція комуністів. Наступним буде виступати Володимир Мойсик. Мартиненко? Микола Мартиненко.

 

11:13:30

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні громадяни України, шановні колеги! Розглядаючи основні завдання сесії, фракція Компартії України виходе з наступного. Сьогодні, ще не оговтавшись від світової фінансової кризи, Україна опинилася на порозі нової кризи. В першу чергу, мова йде про низку так званих реформ пенсійної, житлово-комунальної, трудового законодавства та земельної реформи. Всі ці так звані реформи проштовхуються лобістами вітчизняних і транснаціональних корпорацій Міжнародного валютного фонду та закордонних держав. При цьому соціальні інтереси, потреби найманих робітників, селян, вчителів, лікарів, науковців, діячів культури і мистецтва, військовослужбовців і представників правоохоронних органів, трудящих інших професій, а також мало захищених верств населення, пенсіонерів, ветеранів, інвалідів, тобто народу України брутально нехтуються великим олігархічним капіталом та високим чиновництвом. Компартія з самого початку виступила категорично проти тих змін до пенсійного законодавства, Трудового та Житлового кодексу, які всупереч Конституції значно погіршують соціальні гарантії населення та безпосередньо ведуть до падіння життєвого рівня людей. Ми також чітко заявили, що голосувати за такі законопроекти не будемо.

В той же час Компартія запропонувала низку радикальних заходів на законодавчому та організаційному рівнях, реалізація яких, безумовно, сприятиме посиленню соціальної справедливості і соціальних гарантій трудящих та створення механізмів більш справедливого  перерозподілу суспільного багатства.

Ми переконані, що проблема дефіциту державних фінансів – це не проблема трудящих, які справна сплачують податки, у тому числі і в Пенсійний фонд. Це проблема якості державного управління і відсутність державної власності  на найбільш потужні та  прибуткові стратегічні підприємства і галузі економіки. Ось і маємо ситуацію, коли, наприклад, Пенсійний фонд на 52 проценти формується з надходжень від державних та бюджетних установ, які становлять тільки 2,3 процента від всіх платників податків. Саме тому серед першочергових заходів із законопроектів, які наша фракція пропонує розглянути на цій сесії Верховної Ради, має бути закон про повернення майна  базової галузі народного господарства у власність держави. Іншими словами, закон про націоналізацію.

Ми закликаємо громадян приймати участь активну у всіх тих акціях, які будуть спрямовані на те, щоб відстояти права і свободи наших громадян. Ми також пропонуємо прийняти низку соціальних законів, які захищаються громадян  від банківського та фінансового свавілля, гарантують повернення втрачених заощаджень, визначають достойний рівень пенсій, зокрема, підвищення мінімальної пенсії за віком, надають право  безоплатного проїзду в громадському транспорті особам, що втратили роботу і мають статус безробітного.

Ми, комуністи, категорично проти продажу землі. Треба  сьогодні навчитися хазяйнувати на землі, господарювати так, щоб ми були не сировинним придатком для Європи чи інших країн, а могутньою державою, яка  повністю забезпечує продовольством внутрішній ринок і з вигодою реалізує свою продукцію на зовнішньому. Треба створювати  кооперативні господарства, а породжувати  латифундистів, перетворюючи селян на жебраків.

Шановні товариші і шановні  громадяни! Ще  однією болючою проблемою, з якою   України увійшла в друге десятиріччя XXI століття – це проблема націонал-фашизму. Це  відбувається за свідомою політичною та фінансовою підтримкою  націонал-екстремістських організацій з боку олігархічних кланів, і про це вони заявляють відкрито.

Я хочу нагадати, що  загравання з нацистами свого часу призвело до світової трагедії. Сьогодні націоналісти… націоналістам, нащадкам вояків ОУН-УПА,  які присягали на вірність Гітлеру та Рейху, запалюється зелене світло на приватних телеканалах і радіостанціях. Навіть на державному телебаченні вони жадані гості.

Це ганьба для країни, яка в складі антигітлерівської коаліції звільняла світ від фашистської навали. Це ганьба для України, яка була засновником Організації Об’єднаних Націй.

Ми, комуністи, сьогодні категорично виступаємо проти цієї політики. І хочемо почути відповідь від Міністерства закордонних справ, чому делегація України на Генеральній асамблеї Організації Об’єднаних Націй у грудні минулого року не голосувала за резолюцію, яка засуджує пропаганду нацизму.

Тому ми виносимо на розгляд Верховної Ради і наполягаємо на посиленні кримінальної відповідальності за пропаганду фашизму та наругу над пам’яттю радянських воїнів-визволителів. Ми повинні переглянути і бюджетну політику - і не надавати більше допомоги тим областям, які сьогодні якраз надають пенсії підвищені тим, хто були посібниками фашистів в роки Великої Вітчизняної війни. Націонал-фашистську чуму треба зупиняти сьогодні, і зупиняти негайно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До виступу запрошується Микола Мартиненко, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”. Підготуватися Івану Кириленку.

 

11:18:52

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні колеги, минула, сьома, сесія стала відверто провальною для Верховної Ради, точніше для провладної більшості. Її робота звелася до автоматичного натискання депутатами-більшовиками кнопок за ті рішення, біля яких їм поставили галочки. В результаті цього кнопкодавства з’являються закони, просто шкідливі для суспільства. Згадаймо серіал із багатостраждальним Податковим кодексом чи вкрай сирий Держбюджет на 2011 рік.

На жаль, законопроекти меншості демонстративно ігноруються, їх валять, не обговорюючи, і навіть не читаючи. Приводжу приклад: минулої сесії їх ухвалили аж 13 – це 2 відсотки від усіх проектів законів, які пачками штампувала більшість. Коли ж Партія регіонів була в опозиції, голосувалося 15 відсотків їх пропозицій. Проста арифметика: демократії було в 7 з половиною разів більше.

Минулої сесії парламентській меншості доводилось навіть бойкотувати засідання Верховної Ради, це була вимушена форма протесту проти дій влади. Але головне в іншому – ігноруються інтереси більшої частини суспільства, що не підтримує владу.

З іншого боку, і уряд, і більшість в парламенті проявили повну неспроможність адекватно відреагувати на проблеми, які переживає Україна. Ефективність роботи влади для людей навіть не нульова, вона від’ємна. Громадяни щодня відчувають зростання цін на все і погіршення життя вже сьогодні. Так звані реформи полягають у витяганні з кишень людей коштів на фінансування державних видатків та дефіцит бюджету. Україна стрімко подає на саме дно в усіх міжнародних рейтингах від рівня демократії до економічних свобод та ситуації в засобах масової інформації. На жаль, наша держава відкотилась уже до рівня африканських країн третього світу. Афроінтеграція – от такий показник роботи влади. Євроінтеграція, як і розрекламований безвізовий режим з Євросоюзом, перетворилися на порожню декларацію. І Європа, і Сполучені Штати вже прямим текстом висловлюють стурбованість політичними переслідуваннями з боку влади… української влади. Вона ж старанно імітує глухоту.

Повертаючись до роботи парламенту, треба сказати, необхідно не просто формалізувати права опозиції (до речі, відповідний законопроект представник нашої фракції уже вніс) головним тестом є готовність влади до врахування наших пропозицій у роботі Верховної Ради. Зокрема, фракція «Наша Україна – Народна самооборона» готова взяти участь у вдосконаленні податкового законодавства, адже Податковий кодекс все одно потрібно серйозно корегувати. У квітні ми пропонуємо провести щодо цього парламентські слухання, а до того часу напрацюємо пропозиції.

А скажіть, в якій країні світу, крім бананових республік, збираються створити конституційну асамблею в обхід парламенту? Це з якого Гондурасу беруть приклад? Хоча навіть там такого не робиться. Будь-які зміни Конституції мають відбуватися за активної участі найвищого законодавчого органу. Представник нашої фракції вніс відповідний законопроект. Виключення Верховної Ради з цього процесу, може остаточно зруйнувати український парламентаризм, відсунути нашу державу на європейську периферію.

Фракція "Наша Україна – Народна самооборона” закликає парламентську більшість згадати нарешті про інтереси держави, підтримуйте рішення, що їх пропонує меншість, за одним простим принципом – їх користі для країни.

На цю сесію анонсована чергова хвиля так званих реформ: пенсійна, Трудовий та Житловий кодекси. Але якщо вони і далі ухвалюватимуться методами асфальтоукладчика без нормального обговорення, без урахування думки меншості, то це буде черговий крок до колапсу. Тоді краще вже нічого не робити –  менше шкоди для країни. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую до виступу Кириленка Івана Григоровича, фракція „БЮТ – „Батьківщина”.

 

11:23:17

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні співвітчизники, колеги, шановна президія! Стартував Новий рік, а з ним і нове десятиліття. Як свідчать останні події у світі, спокійного життя не буде. Постійно в напрузі загалом ще сита Європа, палає ще вчора благополучне Середземномор’я, неспокійно за океаном. Глибинні причини руйнівного стихійного бунтарства, включаючи тероризм, були названі в Давосі: безробіття, зубожіння, бідність, сирітство, масова безвихідь.

На цьому фоні, як ніколи, небезпечно і аморально виглядає прірва між багатими і бідними, а недолугі дії влади в будь-якій країні викликають гнів, роздратування і масові некеровані прости. Очевидно, що без широкого діалогу із суспільством, без повернення до реальних життєвих цінностей для людей, а саме: чесності, справедливості, відкритості, владі буде сутужно будь-де, і Україна у глобальному світі не виключення.

Доказом сказаного є те, з чого почалися реформи у нас: з шалених цін, драконівських тарифів, закриття шкіл, лікарень, нового пенсійного віку і багатьох інших екзотичних новацій, що б’ють саме по народу. Тобто з похідного, а не з фундаментального. Люди чекали іншого, адже очевидно, що без радикальних, глибинних змін саме у конкретній економіці реформи в інших сферах майже приречені. Для багатьох з нас вітчизняна економіка, її структура – річ звична, а для фахівців зі сторони – просто парадоксальна. І, дійсно, імпортуємо величезні обсяги надзвичайно дорогих енергоресурсів, левову частку їх використовуємо для видобутку і лише первинної обробки сировини, яку потім експортуємо за копійки. А далі імпортуємо вироблену з нашої сировини продукцію з високою доданою вартістю. Абсурд. Ніколи на сировинних галузях багатою країна не буде. Не шукайте там високих заробітних плат, благополучних бюджетів і ситих пенсійних фондів. Можливості зростання добробуту країни на сировинних джерелах вичерпалися. У цих умовах економіка приречена на крах.

Говоримо про це не вперше, але ще раз зазначимо, вже багато років поспіль як імпорт енергоносіїв, так і експорт, і виробництво продукції гірничо-металургійного комплексу під вашим контролем. Логічне питання: коли врешті-решт розпочнуться дійсні структурні реформи у цій сфері. А те, що такі крупні, глибинні прориви реальні, свідчить досвід Китаю.

Ще зовсім недавно ми цю країну знали по ліхтариках і кедах, а сьогодні – це вже друга економіка світу. Китайському автопрому отроду всього 5 років, а він уже на першому місці у світі з виробництва і продажів. І не тільки автопром. Чим ми сьогодні не Китай? Є єдина правляча партія, відповідна концентрація влади. То вам і карти в руки. Але дійте.

Тим більше, що є речі, які взагалі лежать на поверхні і вирішуються миттю, одним розчерком пера, і можуть дати колосальний соціально-економічний ефект уже зараз. Посудіть самі. В країні явний інвестиційний голод. Куди не кинь, потрібні кошти і немалі. Тому майже на колінах випрошуються мізерні транші у МВФ. І в цей же час за минулий рік з України втекло майже 30 мільярдів доларів. Якби ці колосальні гроші, співставні з розміром національного бюджету, залишилися тут, безумовно, їх би ніхто не солив. Це були б чітко інвестиційні кошти, які б пішли на зростання заробітних плат, модернізацію і розширення виробництва, створення нових підприємств і сотень тисяч робочих місць, зокрема для безробітної молоді. Та особливо прикрим є те, що це в основному  ваші капітали покинули Україну. Чому? Ви що, чогось чи когось боїтесь? Все ж стабільно. Чи не вірите в себе? Чи недовіряєте один одному? В цих умовах, який розумний іноземний інвестор прийде сюди із серйозними ресурсами?

У будь-якому разі відповідати за це вже не опозиції, бо саме другий рік для влади є визначальним. На попередників вже не покиваєш. Від вас і тільки від вас тепер повністю залежить чи справдяться, чи впадуть ті надії та сподівання, що плекає 46-мільйонна нація дослухавшись до обіцянок, що лунали в цьому залі ще рік тому. Владі властиво забувати, а  завдання опозиції – про це нагадувати. Ви це успішно це робили ще зовсім недавно. Ми будемо не гіршими, і свідчення тому понад 130 наших законопроектів, спрямованих на соціальний захист наших співвітчизників: ветеранів, інвалідів, чорнобильців, дітей війни, молоді, а також на реальний розвиток вітчизняної економіки.

Безумовно буде жарко…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Безумовно буде жарко в цій залі, але іншого і не дано в нинішніх умовах. Спасибі, що слухали. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Виступи від фракцій завершено, я прошу секретаріат з приводу пропозицій, зауважень, які прозвучали у виступах народних депутатів підготувати відповідні листи та доручення.

Шановні народні депутати! Пропоную розглянути питання про порядок денний восьмої сесії Верховної Ради  України шостого скликання.

Шановні народні депутати! Відповідно до Регламенту Верховної Ради  України до проекту порядку денного восьмої сесії Верховної Ради  України в перший розділ включено питання, які підготовлені до розгляду на пленарних засіданнях, а це 243 законопроекти. До другого розділу включено законопроекти, які потребують опрацювання в комітетах, таких 620 законопроектів. Всього 863 проекти законів.

Також, шановні колеги, в запропонованому вами проекті міститься два додатки. В додатку номер один є перелік законопроектів, які комітети, за висновками їх попереднього розгляду, пропонують не включати до порядку денного восьмої сесії. Враховуючи ту обставину, що ці законопроекти вже враховані в інших законах, які були прийняті Верховною Радою України або втратили свою актуальність, і немає потреби виносити їх на суд Верховної Ради України.

У додатку номер два містяться законопроекти, на вилучення яких з порядку денного наполягають окремі фракції. Мотив переважно має політичне забарвлення. Відповідно до усталеної практики, для того щоб знайти компроміс, ми домовилися, що будемо розглядати це питання в такій послідовності. Я поставлю на голосування пропозицію про затвердження порядку денного сесії, включаючи всі питання, які містяться і в основній частині проекту порядку денного, і в першому та другому додатках. Якщо Верховна Рада України підтримає, про що я прошу вас, шановні колеги, ми таким чином затвердимо всі питання, які внесені на розгляд до Верховної Ради України. А вже в процесі розгляду конкретних питань, кожна фракція буде мати можливість висловити свою точку зору. Якщо така позиція не буде підтримана, то я поставлю на голосування спочатку ту частину, яка не викликає заперечень проекту порядку денного і складається з двох частин:  законопроекти, що підготовлені до розгляду і законопроекти, які потребують свого розгляду. А потім, в разі позитивного рішення, окремо поставлю на голосування пропозицію щодо додатків. Немає заперечень? Немає.

Тоді, шановні колеги, прошу уваги. Першою я ставлю на голосування пропозицію про схвалення проекту Постанови Верховної Ради України про порядок денний восьмої сесії Верховної Ради України шостого скликання без жодних вилучень. Прошу, голосуйте.

 

11:32:25

За-95

Рішення не приймається.

Тепер я ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України «Про порядок денний восьмої сесії Верховної Ради України шостого скликання» без додатків. Без першого і другого додатку.

Прошу голосувати.

 

11:33:00

За-361

Рішення прийнято.

Тепер шановні колеги, я ставлю на голосування про включення до  порядку денного сесії додатку номер один, йдеться про перелік законопроектів, які комітети за висновками їх попереднього розгляду пропонують не включати до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України  шостого скликання.

Додаток номер один. Ставлю на голосування про включення  його до порядку денного.

 

11:33:48

За-3

Рішення не приймається.

Тепер шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про включення до  порядку денного переліку законопроектів, які за пропозиціями окремих депутатських фракцій вилучено з проекту порядку денного восьмої сесії Верховної Ради шостого скликання. А також переліку законопроектів, які не  включені до проекту порядку денного восьмої сесії, на розгляді яких наполягають окремі депутатські фракцій. Прошу голосувати.

 

11:34:35

За-0

Рішення не прийнято.

Отже, шановні народні депутати,  порядок денний сесії Верховної Ради України затверджено без додатків,  тобто в межах майже 900 проектів законів.

Шановні народні депутати,  з огляду на це, що ми затвердили порядок денний, у  нас немає потреби розглядати питання про затвердження розкладу нашого засідання на цей пленарний тиждень. Разом з тим, ті законопроекти, які передбачено до розгляду на цьому пленарному тижні,  а вони не були включені до порядку денного, то я просив би секретаріат при формуванні розкладу засідань визначати розділ: спочатку – про включення питань до порядку денного, а потім уже, в результаті позитивного рішення,  щодо включення до порядку денного  ми будемо мат можливість  розглянути їх  на наступному пленарному засіданні. Зрозуміла пропозиція  всім? Дякую.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проект  Закону про внесення змін до Закону України "Про насіння і садивний матеріал". Доповідач – голова Комітету  з питань аграрної політики та земельних відносин Калетнік Григорій Миколайович. 

Може розглянемо його за скороченою процедурою? Ну пропонуйте тоді, пропонуйте.

 

11:37:06

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, є пропозиція розглянути цей законопроект за скороченою процедурою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою.

 

11:36:57

За-220

Рішення прийнято, будь ласка.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Дякую!

Даний законопроект підготовлено з метою приведення положень Закону України  «Про насіння і садивний матеріал» у відповідність до Закону про дозвільну систему у сфері господарської діяльності та адаптації його до міжнародних вимог  у частині запровадження в Україні схем сортової сертифікації насіння, організація економічного співробітництва та розвитку.

Цим  законопроектом внесено зміни у 26 статей діючого закону та введено понад 50 нових норм і понять. Піч час вирішення організаційних питань щодо приєднання України до схем сортової сертифікації, організації економічного співробітництва і розвитку, даний законопроект пройшов міжнародну експертизу спеціалістів Франції, Великобританії, Нідерландів, що дало можливість приєднатися Україні до схем організації економічного співробітництва і розвитку.

Під час акредитації лабораторій Української державної насіннєвої інспекції до вимог Міжнародної  асоціації з контролю якості насіння, цей проходив експертизу також спеціалістів Угорщини і Німеччини. Узгодження законопроекту з міжнародними організаціями дозволило українським виробникам насіння продавати свою продукцію у 62 країнах світу, які є членами цієї організації.

В законопроекті пропонується змінити назви категорій насіння на такі, які вживаються в законодавстві країн, які працюють за цією схемою. Запровадження в Україні схем сортової сертифікації насіння відкриває шлях вітчизняному насінню на ринки насіння більшості країн світу. Запропоновані зміни в законопроекті сприятимуть усуненню внутрішніх суперечок між законодавчими актами. Зокрема, в запропонованому законопроекті пропонується відмінити видачу паспорту на виробництво і реалізацію насіння, і садивного матеріалу.

Даний захід в короткий термін забезпечить формування Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, та відмінить дублювання – дасть змогу всім виробникам насіння, які мають відповідні ліцензійні угоди та матеріально-технічну базу, на внесення до Державного реєстру виробників насіння та садивного матеріалу на відповідний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, ще 2 хвилини.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Перше. Заготівля насіння в Державний резервний насіннєвий фонд здійснюється на конкурсній основі, а також за рахунок імпорту. Формування партій з товарного зерна забороняється, крім випадків, пов’язаних з форс-мажорними обставинами. Рішення щодо формування Державного резервного насіннєвого фонду з товарного зерна приймається в кожному конкретному випадку Кабінетом Міністрів України.

Отже, прийняття цього законопроекту завдяки впорядкуванню структури та функцій органів державного контролю у сфері насінництва та розсадництва, посиленню вимог за вирощуванням, підготовкою, затаровуванням та торгівлею насінням позитивно вплине на збільшення виробництва та підвищення якості сільськогосподарської продукції.

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув проект закону і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект за основу. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради за результатами розгляду в першому читанні не заперечує проти прийняття законопроекту за основу. Прошу підтримати пропозицію комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на виступ. Прошу прізвища народних депутатів показати. Народний депутат Кравчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина", будь ласка.

 

11:40:55

КРАВЧУК В.П.

Кравчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

Фракція "БЮТ – "Батьківщина" буде підтримувати законопроект, але я хотів би доповідача запитати про те, що в цьому законі пропонується не поширювати дію закону на насіння і садівний матеріал генетично модифікованих організмів і рослин. Яким шляхом буде контролюватися ввезення і вивезення насіння, яке має походження від генетично модифікованих рослин?

Тому ми пропонуємо прийняти в першому читанні, але передбачити до другого читання механізм контролю за генетично модифікованими рослинами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чуднов, фракція Партії регіонів.

 

11:41:52

ЧУДНОВ В.М.

Василь Чуднов, Партія регіонів.

Шановний голово, шановні народні депутати, вважаю законопроект змістовним, доцільним, а головне своєчасним. По-перше, він адаптує вітчизняне законодавство до вимог СОТ та ЄС, що значно покращує перспективи України на зовнішньому ринку, а отже позитивно вплине на виробництво сільськогосподарської продукції.

По-друге, законопроектом посилюються вимоги щодо вирощування, підготовки, тарування та торгівлі насінням та садивним матеріалом, а також оптимізуються функції органів  державного контролю у сфері насінництва та розсадництва, що також  позитивно позначиться на якості сільгосппродукції. 

І нарешті, по-третє,  законопроектом коригується питання формування державного резервного насіннєвого фонду та створення страхового насіннєвого фонду, що  набувають винятково важливого значення в умовах  світової кризи, глобального потепління клімату на планеті посухи та неврожаю, що спіткали деякі регіони  України минулого року.

Закінчуючи, зазначу, що законопроект  узагальнив та підсумував всі попередні позитивні законотворчі  напрацювання у зазначеній сфері, пропоную підтримати законопроект  та прийняти його  в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Шершун, фракція  Народної Партії. 

 

11:43:14

ШЕРШУН М.Х.

Дякую.   Микола Шершун, фракція Народної партії. Шановні колеги,   цей законопроект  є одним з тих, які  активізують діяльність  України  в межах Світової організації   торгівлі і наближають українські стандарти до стандартів  ЄС.  На мою думку, значним кроком до поліпшення стандартів стане  виконання статті  10 цього проекту. Вона на відміну від діючого  Закону про насіння та садивний матеріал  визначає повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері  захисту прав споживачів стандартизації і метрології. Не менш важливо, що передбачений порядок формування партій насіння  і зерна   при  форс-мажорних обставинах. Це  дасть змогу  у подальшому уникнути ситуації, коли зерно чи насіння  розпродане, а поля засівати нічим. 

В цілому даний законопроект  має задовольнити  інтереси Всеукраїнської спілки  виробників садивного матеріалу.  До речі,  у своїй резолюції за результатами проведення круглого столу у грудні минулого року вона  визнала недоліки у функціонуванні українського  ринку насіння і необхідність  внесення змін  у діючий Закон про насіння  і садивні матеріали.  То ж вважаю, що  законопроект  варто підтримати у першому читанні і  дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, хто ще наполягає на виступі від фракцій, які не отримали або не скористались можливістю на виступ? Не бачу.

Шановні колеги! Комітет пропонує прийняти за основу законопроект. Головне науково-експертне управління також вважає, що цей законопроект може бути прийняти за основу. Відтак я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 6598) про внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал», (нова редакція).

 

11:45:35

За-329

Рішення прийнято.

Дякую. Шановні народні депутати! Зараз ми мали з вами розглядати проект Закону про внесення змін до Закону України про відчуження земель, земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені,  які перебувають у приватній   власності,  для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності (щодо об'єктів, пов'язаних з проведенням чемпіонату Європи 2012 року з футболу).

Разом з тим є лист від народного депутата Заца, автора цього законопроекту, про те, що він просить Верховну Раду України перенести розгляд цього питання на наступний пленарний тиждень в зв’язку з необхідністю його узгодження. Разом з тим є висновок комітету такого змісту, що належить повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи цю ініціативу на доопрацювання. Натомість Головне науково-експертне управління рекомендує прийняти законопроект за основу.

Зважаючи на такі обставини, що виникли розбіжності і між комітетом, і між автором, і автор просить відкласти розгляд цього питання, то я поставлю на голосування цю пропозицію. Немає заперечень? Про відкладення розгляду? Що, що?

Шановні колеги! Тоді, якщо Верховна Рада України не підтримує пропозицію про відтермінування розгляду, ми будемо його розглядати. І тоді будемо розглядати пропозицію комітету у тому числі про повернення законопроекту суб’єкту права законодавчої ініціативи. Ну будь ласка, Роман Ткач, мікрофон.

 

11:47:21

ТКАЧ Р.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Розумієте, питання в тому, що тут тільки назва стосується «Євро», а законопроект взагалі не пов’язаний з «Євро». Я просто хочу нагадати всім колегам народним депутатам, що ми прийняли окремий Закон про Євро – 2012 і, якщо наприклад, мова йде про об’єкти, то Кабінет Міністрів має повністю  повноваження встановлювати перелік об’єктів, які там є проблемні питання. Тому я би все-таки хотів, щоб ми зняли цей законопроект з розгляду, так як це запропонував комітет, аграрний комітет. Дякую. І відправити суб’єкту на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз. Шановні колеги. Для того, щоб ми прийняли рішення про повернення на доопрацювання, нам потрібно питання обговорити, а потім прийняти відповідне рішення. Тому пропозиція така. Перша пропозиція, з якою звернувся автор законопроекту, про відтермінування його розгляду. Якщо Верховна Рада України не підтримає, тоді ми будемо розглядати це питання. Першим я, після його розгляду, поставлю на голосування пропозицію, відповідно до Регламенту, про прийняття за основу. Якщо не буде прийнято, тоді повернення на доопрацювання. Така логіка. (Шум у залі)

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про відкладення розгляду законопроекту (реєстраційний номер 6405). Прошу голосувати. Про відкладення розгляду законопроекту.

 

11:49:01

За-10

Рішення не прийнято.

Отже, ми будемо розглядати питання. Сергій Сас, мікрофон. Не треба?

Ми розглядаємо це питання. Я пропоную тоді його розглядати за скороченою процедурою. Прошу проголосувати за цю пропозицію. (Шум у залі)

Я прошу вас, шановні колеги. Ну питання ж очевидно буде стояти про повернення, чого ми будемо час витрачати.

А, ну, я це мав на увазі.

 

11:49:28

За-178

Рішення прийнято.

Доповідач народний депутат України – Зац Олександр Вікторович, співдоповідач – голова  Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Калетнік Григорій Миколайович. Прошу вас.

 

11:49:53

ЗАЦ О.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, ключовою метою законопроекту є забезпечення  належної підготовки  до успішного проведення чемпіонату з футболу Євро-2012 в частині належного та вчасного виконання умов щодо здійснення  будівництва, реконструкції та капітального  ремонту стадіонів та аеропортів, приймаючих фінальну частину  чемпіонату Європи 2012 року з футболу у містах України.

Прийняття даного закону сприятиме більш чіткому врегулюванню суспільних відносин  щодо відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності для суспільних потреб чи з мотивів  суспільної необхідності, що у свою чергу матиме наслідком не лише досягнення зазначеної вище мети, а і забезпечення дотримання  прав та законних інтересів, як приватних власників, так і суспільства   в цілому у процесі реалізації  суспільно вагомих проектів, які потребуватимуть відчуження  земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для   суспільних потреб чи з мотивів  суспільної необхідності.

Підтримайте, будь ласка. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, тепер слово має співдоповідач, голова Комітету  з питань  аграрної політики та земельних відносин  Григорій Миколайович Калетнік.

 

11:51:20

КАЛЕТНІК Г.М.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Законопроект є, дійсно, необхідним. Його уважно розглядав комітет. Законопроектом пропонується  більш чітко врегулювати суспільні відносини щодо відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що  на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для  суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Запропоновані у законопроекті положення щодо виключення із викупної ціни  вартості відшкодування третім особам збитків, заподіяних при відчуженні земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, не узгоджуються із положеннями   Цивільного кодексу України,  зокрема  із статтею 350, а також суперечить вимогам статті 22 Конституції України в частині звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян. Є декілька інших зауважень, які було вказано авторам членами комітету при розгляді. Тому з огляду на зазначене комітет пропонує зазначений законопроект повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатись на те, щоб висловити своє ставлення до запропонованого законопроекту. Записуйтесь, будь ласка. Так, прошу табло. Олександр Чорноволенко, фракція «Наша Україна – Народна самооборона».

 

11:53:07

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановні друзі, ну, насправді, дійсно, питання дуже серйозне і треба міняти Закон про відчуження земель щодо суспільної потреби, але не в цю сторону, а навпаки, повикидавши звідти туди всяку дурницю, типу заради того, щоби вилучити земельну ділянку, яка є в приватній власності, щоби створити парк. Це в одного вилучать, потім парк не створять, іншому віддадуть. Тобто треба радикально міняти весь цей закон з більшою повагою до прав інвесторів, орендарів і таке інше.

Щодо приводу, яким вирішили скористатися щодо Євро-2012, то ви всі знаєте той скандал, який зараз є. Я думаю, що, ну, безглуздо було б його розглядати до 4 лютого, бо велика ймовірність, що Україна буде позбавлена права проведення Євро-2012. Тому тема неактуальна, а тим тільки скористаються заради всяких, всіляких зловживань.

І я б хотів ще 1 хвилинку віддати Роману Ткачу, щоб він сказав теж своє слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Ткач.

 

11:54:20

ТКАЧ Р.В.

Дякую. Володимире Михайловичу, дійсно, пам’ятаєте, ми тут рік назад приймали цей законопроект? Проблеми є, але не треба сьогодні, знаєте, працювати так, що і аж себе перехитрити. Ви подивіться, сьогодні пропонується така норма. Власнику, який має у власності, наприклад, земельну ділянку, дотепер був термін попередження його – 3 місяці. Тепер ми зменшуємо цей термін до 30 днів. Уявляєте собі, ви поїхали у відрядження. Ви приїжджаєте, а у вас уже через суд забрали цю земельну ділянку.

Друге. В законопроекті чітко виписано  органи влади, які і для чого вони виділяють земельні ділянки: для потреб і по необхідності. І там є чіткий перелік.

І для прикладу. Цим законопроектом вноситься, що капітальний ремонт дошкільного закладу освіти уже підпадає ця земельна ділянка під викуп.

Наступне питання. Упущена вигода. На сьогоднішній день, коли власник земельної ділянки буде оцінюватися його…є таке питання, згідно Цивільного кодексу (статті 22), упущена вигода. Цим законопроектом забирається це. Значить, тим самим ми зменшуємо вартість земельної ділянки. Скажіть, будь ласка, як ця норма пов`язана з проведенням Євро-2012. І тому не можна приймати цей законопроект.

Я ще раз хочу нагадати. Є профільний закон, що стосується Євро-2012. Кабінету Міністрів  ми передали дуже  багато  повноважень, і хай він вирішує всі ці питання.

Закликаю всіх колег голосувати проти! Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Володимир Бондаренко, фракція «БЮТ-«Батьківщина».

 

11:55:56

БОНДАРЕНКО В.Д. Прошу передати слово Томенкові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, будь ласка.

 

11:56:12

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Ну по-перше, просив би колег у вищому законодавчому органі не жартувати, оскільки хтось серйозно віднесеться до цього, і я не хочу, щоби тут ще ми стали причиною скандалу. І так багато у нас скандалів. Ніхто і ніколи  Євро у нас не забере, буде воно проведено. Інша справа, як воно буде проведено. От давайте будемо говорити про те, як  буде проведено Євро.

Стратегічно звичайно абсолютно правильно діяти або земельним законодавством, або законодавством базовим про Євро. Як ми почнемо «плодити» спеціальні закони, це неправильний підхід.

Друга позиція. Я думаю, що ми визріли вже до того, і я, Володимире Михайловичу, зареєстрував постанову, яка передбачає, щоби  ми можливо спочатку на рівні спільних парламентських засідань проаналізували  що ж відбулося в тій частині, що ми дали право уряду попрацювати фактично  без жодного контролю в частині використання бюджетних коштів.

От я так, випадково відкрив, які в нас державні закупівлі здійснюються. І читаю, наприклад, що в нас для проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу пропонується виділити кошти для будівництва гелікоптерного майданчика місткістю 10 посадкових  місць з пасажирським терміналом з пропускною спроможністю 50 пасажирів в селі Пекарі Канівського району. Це біля 3 мільйонів гривень.

Тут проблема навіть не в грошах, я думаю. Що біля поховання Тараса Шевченка будуть робити футболісти? Чи вони будуть літати на вертольоті, чи вилітати звідси? І це один приклад.

По Львову, я можу сказати, що з метою будівництва стадіону чи дороги там уже повилучали стільки землі, що на тій землі, я не знаю, вже скільки людей забудується!

Тому, я думаю, таким чином: ми в парламенті повинні послухати, що вже проведено, які закупівлі, чи є порушення. Якщо є порушення, передати в прокуратуру, перевірити, а потім далі рухатися. Бо я вже коли слово «Євро» чую, то рука тягнеться написати звернення до Генерального прокурора.

Тому я хотів би, щоб «Євро» було в користь народу, а не на шкоду Державному бюджету. Тому, вважаю, треба відправити законопроект на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думав, як правило, перший порив треба реалізовувати, бо він є найбільш благородним.

Шановні колеги, ніхто не наполягає більше на обговоренні цього питання? Ні?

Тому я ставлю відповідно до Регламенту на голосування першою пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» (щодо об’єктів, пов’язаних з проведенням чемпіонату Європи 2012 року з футболу) (реєстраційний номер 6405). За основу прошу голосувати.

 

11:59:30

За-0

Шановні народні депутати, тепер я ставлю на голосування другу пропозицію :про повернення суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання законопроекту.

 

11:59:58

За-259

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, я зараз передаю слово першому віце-прем’єру… першому віце-спікеру…  Адаме Івановичу Мартинюк, Мартинюку.

 

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Володимире Михайловичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бажане видав за дійсне.

 

МАРТИНЮК А.І. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, я хочу вас проінформувати що відбулося засідання Тимчасової спеціальної комісії, яка розглянула законопроект з приводу внесення змін до Конституції України щодо проведення позачергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Реєстраційний номер 7265.

І Тимчасова спеціальна комісія, яка працювала в повному складі, були всі десять членів комісії, абсолютною більшістю голосів – вісім при двох, що утрималися, прийняла пропозицію: запропонувати Верховній Раді України, запропонувати Верховній Раді України, щоб з огляду і відповідно до частини 11 статті 147 Регламенту Верховної Ради України зараз поставити на голосування пропозицію про те, щоб розглянути законопроект, за реєстраційним номером 7265, тобто зміни до Конституції, сьогодні на ранковому засіданні.

Прошу, Володимире Михайловичу, поставити цю пропозицію на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу вашої уваги. Є перша пропозиція, щоб, оскільки ми о 10:30 зробили перерву, щоб, як ми домовлялись, щоб о 12-й годині не робили перерву. (Може, проголосуємо?)

Я прошу проголосувати, щоб ми не робили перерву, як це передбачено у нас в Регламенті, о 12-й годині. Прошу голосувати.

 

12:02:14

За-281

Рішення прийнято. Дякую.

Ставлю на голосування пропозицію, щоб відповідно до вимог статті 147 частини 11 Регламенту Верховної  Ради України ми зараз на ранковому засіданні Верховної  Ради України розглянули проект Закону про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Прошу голосувати.

 

12:03:04

За-285

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, давайте таким чином поступимо: для доповідача, як того вимагає Регламент, до 10 хвилин, відповіді на  запитання – 5 хвилин, виступи від фракцій – 15 хвилин, і для народних депутатів, давайте домовимося, 15 хвилин достатньо буде? Да. Значить, ми погодили відповідний регламент. Потім заключне слово, і далі будемо думати… напружено.

Слово для доповіді має голова ТСК, Перший заступник Голови Верховної  Ради України Адам Іванович Мартинюк.

 

12:03:56

МАРТИНЮК А.І.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати України, шановні виборці! Ми  сьогодні маємо можливість вийти на фінішну пряму щодо врегулювання одного з важливих конституційних положень, а саме виборів усіх гілок влади: парламенту, Президента України, Верховної Ради  Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Дозвольте нагадати основні етапи цього процесу. 19 жовтня минулого року Верховна Рада  кількістю 270 голосів підтримала ініціативу 230 своїх колег про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради  Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних і міських голів.

Цей законопроект за реєстраційним номером 7265 було включено до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради  України і направлено до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо його конституційності.

18 листопада 2010 року Конституційний Суд України дійшов висновку: законопроект про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради  Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (реєстраційний номер 7265) відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Я це цитував висновок Конституційного Суду. Наступного дня 305 народних депутатів України прийняли постанову Верховної Ради  України про попереднє схвалення цього важливого загальнодержавного законопроекту.

Сьогодні ми маємо всі підстави поставити остаточну крапку і дати відповідь на питання, що хвилюють громадян України: коли мають відбутися чергові вибори парламенту, Президента, Верховної Ради  Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Запропоновані зміни до статей 76, 77, 103, 136, 141 та до розділу ХV "Перехідні положення"… України  дають відповіді на ці питання  і вони зосереджені в основному на чотирьох таких важливих положеннях.

По-перше, уніфікують строки повноважень Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Для всіх – нагадую – встановлюється п’ятирічний строк, з метою забезпечення безперервності процесу здійснення державної влади і самоврядності та зменшення витрат з державного бюджету на проведення виборів.

По-друге, заповнюється правова прогалина щодо строків припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, селищної і сільських рад, міського, селищного, сільського голови. Всі вони мають п’ятирічний строк – наголошую – лише за умови обрання на чергових виборах. Тобто всі, хто будуть обрані на позачергових виборах все одно під час чергових виборів будуть переобиратись.

По-третє, змінюються строки проведення виборів. Зокрема пропонується замість останньої неділі березня четвертого року повноважень Верховної Ради  України чергові вибори проводити в останню неділю жовтня п’ятого року її повноважень.

Чергові вибори Президента замість останньої неділі жовтня пропонується проводити в останню неділю березня п’ятого року його повноважень.

Також пропонується узгодити строки виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим і строків чергових виборів до сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів і проведення їх в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, наголошую, обраних на чергових виборах.

І по-четверте, навколо чого вирують політичні пристрасті. Визначається дата проведення чергових виборів народних депутатів України та Президента України після відновлення положень Конституції України в редакціях від 28 червня 1996 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року  передбачається встановити дати проведення наступних чергових виборів: до Верховної Ради України – остання неділя жовтня 2012 року і чергових виборів Президента України – остання неділя березня 2015 року.

Як я вже вам інформував, шановні народні депутати, сьогодні Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з правами головного комітету Верховної Ради України для підготовки пропозицій щодо змін до чинного законодавства у зв’язку з прийняттям Конституції України  рішення щодо відповідності Конституції України конституційності Закону України про внесення змін до Конституції України від 8 грудня 2004 року на своєму засіданні розглянула законопроект про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (реєстраційний номер 7265) і вносить його на розгляд Верховної Ради України для остаточного прийняття як закону. Із присутніх усіх десяти членів тимчасової спеціальної комісії вісім членів ТСК проголосували за таку пропозицію, два члени ТСК утримались.

Я сподіваюсь, що ми гідно, шановні колеги, розпочнемо з вами восьму сесію. Я вірю, що рішення тимчасової спеціальної комісії буде підтримане сесійною залою. Разом з тим, ми тим самим налаштуємо і парламент, і суспільство на результативну роботу, принаймні, на найближчий рік щодо розв’язання нагальних проблем народу України.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на запитання до Адама Івановича Мартинюка, якщо такі є. Прошу прізвища народних депутатів вивести на…

Руслан Князевич фракція "Наша Україна – Народна  самооборона".

 

12:11:46

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний Адаме Івановичу!  Я вам дякую за те, що ви вказали, що кілька людей справді мали окрему позицію і, правда, не назвали їх. Але я можу відверто сказати, що я один з них. І моя позиція полягала в тому, що на превеликий жаль, ми  маємо ситуацію, коли та дискусія, яка лунала тут тричі в парламенті і носила навіть подекуди більше теоретичний, ніж практичний зміст, ми дуже сподівалися, що вона буде розрішена в стінах Конституційного Суду. Але, як на мене, своїм рішенням, своїм висновком суд не вирішив її, а, швидше, породив низку запитань і підвісив ситуацію, скажімо в невизначеній формі.

Як ви відноситесь взагалі до  того рішення, особливо в його частині, де Перехідні положення суперечать основному тілу Конституції? І як ви вважаєте на те, що до цих пір Конституційний Суд не спромігся відповісти на тлумачення Центральної виборчої комісії щодо їхніх дій  по призначенню виборів народних депутатів. А пройшло чотири місяці. Хоча сам Закон про Конституційний Суд передбачає як не відкладний розгляд питання впродовж місяця. Дякую. 

 

МАРТИНЮК А.І. Ще раз наголошую, я постійно, коли виступав з цієї трибуни, коли оголошував про результати, постійно говорив, що дійсно є члени ТСК, які утримуються. І постійно таку позицію займав Руслан Петрович Князевич, і він сьогодні ж її підтвердив. Це з приводу вашого першого висловлювання.

З приводу вашого запитання, я хотів би сказати наступним чином. Руслане Петровичу, хоча я і не юрист за фахом, але я законослухняна людина, я поважаю і виконую рішення Конституційного Суду України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Чорноволенка, фракція "Наша Україна –Народна   самооборона".

 

12:13:33

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановний Адаме Івановичу! У мене до  вас таке  запитання: чи  згодні ви, що якщо  зараз Верховна Рада не підтримується двома третинами голосів, то наступні вибори будуть 27 березня 2011 року. Тобто через, фактично менше ніж через два місяці. І по старому закону, до якого вибори були раніше, бо новий навряд чи вже ми встигнемо прийняти.

І друге питання з цього випливає. А чого ви вибрали саме такі дати:  жовтень 12-го – для Верховної Ради, хоч насправді завжди в березні вибирали, для Президента – березень, хоча мали взимку вибирати або восени, як воно. Тобто якось воно наплутано, не підготовлено і взагалі, чесно кажучи, не обґрунтовано, як і сьогоднішня дата розгляду цього питання.

 Дякую.

 

МАРТИНЮК А.І. Дякую, шановний колего! Мені шкода, що ви забули Конституцію зразка 1996 року. А Конституція 1996 року, до якого ми повернулися восени 2010 року, говорить про те, що останні вибори, вибачте, чергові вибори парламенту проводяться в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України, а чергові вибори Президента проводяться в останню неділю жовтня п’ятого року   повноважень.  І це відповідь на ваше перше запитання: як я відношусь до того, якщо ми сьогодні не проголосуємо. Якщо ми сьогодні  не проголосуємо, то чинна Конституція говорить, що в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України (а це березень  2011 року) Верховна Рада за Конституцією має піти на вибори. І якщо ми не внесемо зміну в Конституцію України, то ми зменшимо конституційний термін…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мікрофон.

 

МАРТИНЮК А.І. … конституційний термін Президента, який піде у жовтні, в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень, тобто він не добуде  десь майже один рік  своїх повноважень.

Тому-то ми і змінюємо ці терміни, що остання неділя жовтня, а це 2012 рік, бо ми з вами обиралися у вересні  2007 року. Президент обирався  в 2010 році, значить у нього остання неділя березня 2015 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, я тільки до цього запитання поспішаю заспокоїти. Якщо, боронь Боже, Верховної Ради України не прийме рішення, то вибори будуть у березні, але за законом новим і дуже               цікавим, так що будьте всі спокійні в цьому плані.

Ну, от я вам кажу, щоб… не намагаймося переграти один одного, а діємо відповідально.

Андрій Шкіль, «БЮТ – «Батьківщина». Будь ласка.

 

12:16:47

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, пане головуючий. Адам Іванович, ви мені скажіть, будь ласка, я думаю, що це ж, ну, серйозна історія зараз відбувається в сесійній залі. Зміна до Конституції у нас тільки один раз, голосувалася руками і люди голосували там наші народні депутати, колеги піднімали дві руки. Рахували це… Я думаю, що це сторінка перегорнута, і ми до не ї ніколи не будемо вертатися. Але хотілося, щоб нинішні зміни до Конституції відбувалися чесно. Щоб принаймні люди, які відсутні зараз в залі, їхні голоси не були зараховані, які б були прийняті в зміни  до… щоб депутати прийшли врешті-решт в сесійну залу, і підтримали своє рішення, а не їхні карточки проголосували у їхню відсутність.

Бо, більше того, ще значна частина депутатів навіть не мала бажання зареєструватися в сесійній залі, а їхні карточки беруть участь у роботі Верховної Ради.  Тобто, ну, тут якщо вже міняти Конституцію, то в законний спосіб, а не так як завжди. Дякую.

 

МАРТИНЮК А.І. Андрію, я атеїст, ви це знаєте, але хочу сказати наступне. Дай Боже, щоб хоча б раз в місяць у сесійній залі було стільки народних депутатів, як є сьогодні. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Адаме Івановичу, час вичерпаний.

Шановні колеги, прошу записатися на виступи від фракцій. Спочатку ми домовилися – це 5 фракцій по 3 хвилини, до 15 хвилин. І 15 хвилин від народних…безпосередньо виступи народних депутатів.

Прошу від фракцій запис здійснити. Олександр Чорноволенко, Алла Александровська, Михайло Чечетов, Олег Зарубінський, Сергій Соболєв.

А тепер прошу запишіться, будь ласка, прошу записатися народних депутатів, щоб у нас була вже цілісна картина. Так, будь ласка, прізвища виведіть на табло. Так, єсть. Олександр Чорновленко передає право на виступ від фракції Руслану Князевичу.

 

12:19:08

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний Голово, шановні колеги! Я, відверто кажучи, втретє виступаю на цій трибуні саме з цього питання, і знаєте,  не соромлюсь тим, що позиція моя щодо нього не змінилась впродовж останніх, принаймні півроку. Суть її полягає в тому, що, насправді, очевидна ситуація, що сьогодні буде прийняте відповідне рішення, але дуже хотілося б, щоб такі, справді, як щойно було сказано, доленосні речі, як внесення змін до Конституції, і за свою каденцію Верховна Рада будь-якого скликання не може дуже багато хизуватись, що вона причетна до таких історичних подій як сьогодні, ми приймали все ж таки в максимально коректний правовий спосіб.

Про що йдеться? Йде мова про те, що, незважаючи на бурні дискусії в парламенті, які, між іншим, нічим не закінчилися, вони розпочалися на тимчасовій спеціальній комісії, активно продовжувались в стінах парламенту, але ми вирішили їх перенести тому кваліфікованому спеціальному уповноваженому конституційному органу, до повноважень якого якраз і віднесено вирішення таких, м’яко кажучи, не зовсім, скажімо так, правових, а подекуди навіть політико-правових рішень, яким є сьогоднішнє рішення.

Йдеться про те, що Конституційний Суд, який відповідно до Конституції уповноважений питаннями виключної конституційної юрисдикції, повинен був, в першу чергу, звернути увагу і вийти якось з цього правового тупика, в який ми зайшли, щодо двох основних, як на мене, зауважень по цьому законопроекту.

Перше і основне стосується того, що ми після повторного направлення до Конституційного Суду в проміжку між першим і другим голосуванням внесли певні корекції в заданий законопроект і доповнили його певними перехідними положеннями. Якраз ці перехідні положення, сталося так, під час голосування, по суті суперечать самому основному тілу конституційних змін.

Ну, до прикладу, ми говоримо про те, що строк повноваження, відповідно, Президента 5 років, а обирається він в останню неділю березня п’ятого року повноважень і саме так говорить основне тіло цього законопроекту. Хоча перехідні положення говорять, що цією датою є березень 2015 року. Ну треба не дуже довго вчитися в школі, щоб порахувати, що березень 2015 року це вже шостий рік повноважень Президента. І хто-хто, а Конституційний Суд  повинен був таку конституційну арифметику провести. Якщо не конституційну, то хоча б таку звичну арифметику. І повинен був нас поправити в цій частині.

Так само як і друге положення, яке викликає багато запитань щодо перехідних положень, коли ми доповнюємо їх додатково двома пунктами, де встановлюємо чіткі дати проведення виборів парламенту наступних  і Президента, не вилучаючи… (5 хвилин, казали. Три?) … якщо не вилучаємо попередні дати, які ще закладені   Конституцією  1996 року. Я вже не кажу про те, якою ганьбою залишиться на тілі українського конституціоналізму те питання, що за   4 місяці  Конституційний Суд  не виконав  свій        прямий  обов’язок і не дав відповідь  на звернення  Центральної виборчої комісії щодо  їхніх дій у цій ситуації.  При тому, що це рішення повинно було як невідкладне розглядатися у місячний строк. Суд просто  його не розглядає. Тому, шановні колеги, давайте чисто підходити  конституційно  до таких речей …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Алла Александровська,  фракція комуністів. Підготуватися Михайлу Чечетову.

 

12:22:27

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская,  фракция коммунистов, город  Харьков. Уважаемые коллеги, в конце концов пора прекратить тот хаос, который  порожден, я напоминаю всем, событиями  2004 года. Сегодня здесь опять  пытаются людям повесить лапшу на уши, вводят  их в заблуждение, говорят о якобы   неправомерных решениях, о назначении выборов парламента Украины  осенью, весной, о  неправильной дате выборов  Президента  осенью, забывая о том, что на самом деле именно оранжевые события 2004 года передвинули конкретный срок вступления в полномочия  Президента  на весну. Именно с весны начался отчет реальных  полномочий Президента Украины. Именно незаконный роспуск парламента в 2007 году передвинул срок полномочий парламента на  осень. Именно с осени правильно начинается срок отсчета  реальных полномочий парламента Верховной Рады Украины.

Не хотят   националбуржуазные фракции здесь     в Верховной Раде    Украины  говорить о том, что для того, чтобы Украина  была сильным государством,  единым государством, нам нужно единая вертикаль органов власти. И сегодня предлагается  эту вертикаль выстроить, назначив одновременные в местные советы, одновременные выборы   парламента Украины  и одновременный срок   полномочий  Президента   -  5 лет.  В конце концов  пора прекратить  хаос  в избирательном   законодательстве. И это возможно будет сделать тогда, когда время  действия  и парламента,  и  местных органов власти, и  президента  будет  одно и тоже   5 лет, и мы сможем наконец-то приступить к разработке Избирательного кодекса, то, чего ждут граждане Украины, чтобы мы понимали, что правила выборов и для депутатов местных советов, и для депутатов Автономной Республики Крым, и для депутатов Верховной Рады Украины, это одинаковые правила проведения выборов по всех территории Украины.

Поэтому я хочу поддержать предложение Конституционного Суда. Я хочу поддержать предложение нашей с вами Временной следственной комиссии и предлагаю всем проголосовать за эти совершенно справедливые, разумные изменения в Конституции Украины. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів. Наступний буде виступати Олег Зарубінський.

 

12:24:50

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Мы, конечно, можем с симпатией или антипатией относиться друг к другу. Мы, конечно, можем уважать или не уважать друг друга. Это наше право. Мы с вами, конечно, можем с симпатией или антипатией относиться к правительству, к губернаторам. Можем уважать или не уважать членов правительства и губернаторов, местную власть – это тоже наше право. Но мы с вами как парламентарии украинского народа не имеем морального права не уважать и не любить свой народ. Не считаться с мнением своего народа, которое он высказал путем прямого тайного голосования!

Вы знаете, когда народ голосовал за Президента, когда народ голосовал за Верховную Раду, это было прямое тайное голосование. Народ как источник и носитель власти выдал мандат доверия и Президенту, и парламенту на 5 лет. Народ научен уже на своей жизни, когда  ежегодная встряска с выборами, она прежде всего сказывается негативно на уровне жизни простых людей. И народ захотел, он почувствовал, он понял, что нужно дать возможность своим избранникам за 5 лет реализовать ту программу, за которую проголосовали. А дальше пожалуйста, или пролонгация, если оправдано доверие людей, или наоборот,  избираются новые. Поэтому прямое голосование на выборах – это был законодательный акт высшей степени легитимности. Народ, как источник власти, путем прямого голосования принял решение. Поэтому то, что поменялась редакция Конституции, мы с вами чисто логически должны в соответствии с высшим легитимным документом – еще раз повторяю – нет в стране демократической, в любой стране более высшего в легитимном плане, документа, чем свободное прямое волеизлияние народа. Мы просто обязаны текст вернувшейся Конституции привести в соответствие с волеизлиянием народа и тем самым продемонстрировать, что мы, украинские парламентарии, независимо от того мы с левого или с правого берега, мы парламентарии Украины, мы любим и уважаем свой народ и считаемся с его мнением. Я предлагаю проголосовать за Конституцию. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Наступний буде виступати Сергій Соболєв.

 

12:27:59

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

          Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

Шановні колеги. Вам не здається, що дискусія достатньо квола така відбувається. Думаю, що цілком закономірно, бо після того як Верховна Рада 305 голосами попередньо схвалила відповідні зміни до Конституції, ця дискусія набула характеру не боротьби аргументів, а боротьби мотивів. І, за великим рахунком, те, що відбувається полеміка з приводу того чи вносити, чи не вносити зміни до Конституції, то це є просто боротьба мотивів. Яких? Юридичних – ні, правових – не зовсім, аргументів – не зовсім. Боротьба політичних мотивів і свого бачення, свого позиціонування на наступний рік, 2 і 5 років. І, якщо так розглядати, то стає все зрозумілим. Абсолютно зрозумілі певні сегменти, певні категорії наших людей. Перш за все не населення, бо населенню до цього, ну, не дуже багато уваги приділяє, а певні категорії політиків і тих,  хто є у  забезпеченні політики.

Абсолютно зрозуміло і, знаєте, на їхньому місці, очевидно, і багато  з присутніх поступали так, коли  люди в силу певних причин не опинилися у Верховній Раді, то, очевидно, є    прагнення  прискорити, не пролонгувати,  бо ніякої пролонгації немає. Ви ж прекрасно розумієте, що депутати  обиралися цього скликання на 5 років. Це всі розуміють, але  ж мотиви,  а не аргументи. Так ось хочеться не пролонгувати, а прискорити виборчу кампанію, і мотиви  зрозумілі.

Частина людей, які находяться  в забезпеченні певних політичних сил через політтехнологічну роботу, політологічну роботу, експертну роботу, журналістську роботу і так далі, об’єктивно теж зацікавлені в тому, щоб виборів було більше, щоб вибори  прискорені, і щоб вибори були ледве не кожні півроку. Ви ж теж розумієте абсолютно мотиви.  

І тому  мені б навіть не хотілося наводити ще додаткові  аргументи, тому що у рішенні Конституційного Суду, подобаються чи ні, але  сказано,  що народ здійснив своє виборче право на підставі п’ятирічного  терміну повноважень народних депутатів, що тут зазначено, цитую: не суперечить і не обмежує, не звужує права і свободи громадян. Все, на цьому можна   поставити крапку.

Але чому всі говорять  тільки про Верховну Раду? Чому не говориться про те, що у цьому законопроекті є норми, які стосуються сотень тисяч наших громадян, тих людей, ….. обирали не для того, щоб мати  заробітну плату у Верховній Раді на  постійній роботі, не для того, щоб  користуватись якимись пільгами, про які всі говорять, а які мають бути  депутатами сільської, селищної, районної, міської, обласної ради? Ці люди, які обиралися на   посаду сільського, селищного, міського голови. Чому ви не говорите про те. що їм дається   5 років повноважень, що є справедливо при тому, що і у Президента 5 років повноважень,  і у Верховній Раді 5 років повноважень?

Одним словом, не вдаючись в аргументацію, оскільки вона нікого тут не цікавить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. … оскільки вони, в принципі, юридична аргументація нікого не цікавить, скажу, що полеміка є боротьбою мотивів.

Думаю, що для 400, 424 чоловік реально  мотив є такий, щоб Верховна Рада працювали стільки, на скільки обирали цих депутатів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій   Соболєв, фракція "БЮТ - "Батьківщина". Наступний буде виступати Олег Ляшко.   

 

12:31:36

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, шановні радіослухачі! Ви знаєте, в такий стан, в який потрапив цей парламент, ще жоден парламент за часів незалежної України не потрапляв. Я дуже добре пам’ятаю, як ті самі оратори штатні 8 грудня 2004 року ратували за зміну Конституції і заявляли, що Конституція 1996 року не дає розподіл повноважень, створює елементи авторитаризму, надає надзвичайні повноваження Президенту, саме тому парламент і уряд повинні отримати додаткові повноваження. Тепер ці самі оратори заявляють про те, яка це чудова Конституція, і її тільки треба доповнювати.

Так от я хочу сказати, що, мабуть, Україна поки що є єдина країна в світі, де б Конституція змінювалась не шляхом всенародного референдуму або рішенням парламенту, а коли Конституція змінювалась конституційною безпосередньо віткою, яка є Конституційний Суд України. Для мене це дивно слухати, як і для будь-якого, хто пов’язаний з правовою системою держави. Але не це навіть головне. Ті, хто так ратували за зміну Конституції, тепер зрозуміли, а термін повноважень інший. Що робити в цій ситуації? Бо я уявляю, якби Президент Янукович чи Партія регіонів, чи партія комуністів, чи «Блок Литвина» йшли б на вибори і казали: «Ми приймемо такий Податковий кодекс. Ми ухвалимо таке пенсійне законодавство. Ми ухвалимо такий Трудовий кодекс». Я уявляю, скільки голосів отримали б ці політичні сили.

Тому всі чудово розуміють, якщо вибори відбудуться 27 березня, і сьогоднішнє голосування провалиться, то буде зрозуміло, що жодна з цих політичних сил ніколи не отримає підтримки. Всі чудово розуміють, що накінець-то зміниться антидержавний, антинародний курс, який проводить Президент Янукович і ця парламентська більшість. Саме тому у нас є унікальний шанс сьогодні або змінити те, що відбувалося в останні місяці, і забути це як страшний сон, і повернути країну в нормальне цивілізоване русло розвитку. Чудово зрозуміло, що першими актами, які будуть відмінені, це страшний Податковий кодекс, який поставив на коліна мільйони підприємців.

Ніколи ми не дозволимо прийняти пенсійне законодавство, яке збільшує пенсію для жінок до 60 років. Чудово зрозуміло, що ніколи не пройде Трудовий кодекс, який вводить рабство в  XXI столітті. Саме тому сьогодні є визначальний момент. 27 березня в разі, якщо сьогоднішнє голосування не пройде, докорінно  змінить політичну карту країни. Саме тому фракція „Блоку Юлії Тимошенко”  не дасть  жодного голосу, а ті, хто на це  погодяться, будуть виключені негайно з фракції.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, позафракційні. Наступним буде виступати  Володимир Карпук.

 

12:34:48

ЛЯШКО О.В.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу. Прав був один із попередніх колег, який виступав, котрий сказав,  що понад 400 депутатів  вони дбають про власні інтереси. Абсолютно правильно.

На превеликий жаль, нинішній склад ради так далекий від народу, що вони проголосують все, що завгодно. І той, хто найбільше кричить і прикривається народом, це колега Чечетов з фракції Партії регіонів, очевидно давно не чув голосу того народу.

Соціологи, про яких ви кажете «вони продажні», вони роблять опитування. Понад 80 відсотків людей взагалі  не хоче бачити нинішньої Верховної Ради і влади ніякої взагалі. І ми не маємо права позбавляти людей права вибору. Якщо влада робить неправильно, її треба міняти з регулярністю раз на рік, щоб врешті вибрати ту  владу, яка не дуритиме людей перед виборами, а виконуватиме свої обіцянки. Бо сьогодні, коли ми бачимо, що приходимо на 5 років, людям перед виборами понаобіцяли золоті гори, потім 5 років сидять, вирішують власні проблеми. І люди позбавлені можливості поміняти цю владу. І не кожен внаслідок такої політики  ще й доживе до наступних виборів. От саме тому вибори мають бути хоча б раз на рік у цей перехідний період. 5-10 виборів  підряд провести, можливо нарешті після цього до влади прийде парламент, прийдуть люди, які пам`ятатимуть про інтереси  виборців, а не про власні інтереси. Перше.

Друге. За цей законопроект не можна голосувати хоча б тому, що він  не відповідає Конституції. Незважаючи на рішення Конституційного Суду. Наш Конституційний Суд самий  справедливий суд в світі, він може прийняти будь-яке рішення, у тому числі і те, яке протирічить Конституції. Але ж реально ми бачимо, що у випадку прийняття цих змін до Конституції повноваження Президента продовжуються. По Конституції, що по старій, що по новій, Президента обирали на 5 років. У випадку прийняття змін Президент буде мінімум 5 з половиною років працювати. Тобто хто, який народ, шановний пане Михайле, який народ давав повноваження на продовження повноважень Президента? Який народ давав повноваження міняти форму правління в державі? І цілий ряд інших риторичних питань, на які, на жаль, ви не можете відповісти. Усі справи, які ви робите отут проти народу, проти людей, ви якраз і найгучніше прикриваєтеся їхніми інтересами.

Те, що зараз відбувається у Верховній Раді, це робиться проти інтересів суспільства, це робиться проти інтересів України. Ви позбавляєте можливість людей обирати собі достойну владу. Я категорично проти цього. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”. Передає право на виступ Анатолію Матвієнку.

 

12:37:40

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія «Собор», блок „Наша Україна – Народна самооборона”.

Шановні колеги, я нікого не збираюся з цієї трибуни агітувати, просто хочу аргументувати, чому я особисто ні за яких умов не можу підтримати сьогоднішнє рішення, голосувати «за».

Найперше. Я абсолютно не вірю в те, що, якщо вибори будуть у 2011 році 27 березня, то щось кардинально зміниться. Нічого не зміниться, крім, можливо, спасіння деяких політиків. Тому що Україна стала на шлях авторитаризму і цим шляхом успішно рухається, який може закінчитися для України дуже плачевно – це диктатурою.

І я думаю, що парламент, який сидить зараз в цьому залі, перший винуватець того, що саме такий сценарій: згортання демократії, наступ на свободи і права людини, невіра людей в майбутнє України – сьогодні зароджено і успішно реалізується нинішньою владою.

Я думаю, що все почалося з того, що ми забули, що Верховна Рада як головний державний інститут має виконувати свої функції, і ці функції нікому не має права з Конституцією делегувати, а тим більше миритися з тим, коли ці повноваження хтось забирає. Верховна Рада, і тільки Верховна Рада, може змінювати Конституцію.

На жаль, Конституційний Суд перевищив свої повноваження і зробив це замість Верховної Ради. В Верховній Раді не знайшлося сміливців, захистити повноваження Верховної Ради і поставити тому кінець, таким чином і відповідно дати оцінку конституційному суду. А далі все відбувається за сценарієм, який нами не пишеться, далі все без нас відбувається. А тому Верховна Рада, яка не виконує своїх функцій, не має права бути Верховною Радою, вона має бути розпущена. Це є аксіома, це має бути, як навчання для майбутніх поколінь. І якщо ми це змовчимо, то в нас не буде ні демократії, ні майбутньої української України.

Друге. Авторитет Верховної Ради, залежить це від того, якій документ ми сьогодні пропонуємо. Якщо основне тіло протирічить перехідним положенням, то скажіть, будь ласка, це не що інше, як демонстрація, що с кондачка, з опалу, навіть не думаючи, що ми робимо, виконуємо функції, які нам нав’язують з Банкової.

Третє. Не треба обманювати людей, місцеве самоврядування зокрема, тому що чергові, позачергові вибори не врегульовані, більше того, ви не даєте їм п’ять років, це тільки з наступних повноважень. А це можна було зробити все до місцевих виборів, таки це ні що інше, як загравання.

І накінець останнє, коли в нас немає ладу, коли ми йдемо шляхом змін, то вибори мають бути не через п’ять років, а якомога швидше. І тому чотири роки є доброю нормою, поки ми не встановимо, дійсно, нормальне, стабільне, цивілізоване… державу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Мірошниченко, фракція партії регіонів. Наступним буде виступати Григорій Смітюх.

 

12:40:59

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги, Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

По-перше, хочу висловити свою повагу до опозиції і висловити свою повагу до їхнього права певною мірою і обов’язку критикувати ті, чи інші рішення, які пропонуються в Верховній Раді більшістю. Але, не коментуючи тих політичних виступів, які зараз були, я би хотів продовжити правову дискусію, яку розпочав мій добрий колега пан Князевич. І, власне, дати розуміння і колегам в залі, і виборцям нашим, чи є тут правові стримуючі фактори для голосування за цей закон?

Я висловлюю свою позицію, яка ґрунтується на конституційному праві і випливає з двох обставин. По-перше, це політичне рішення, оскільки його ухвалює наш представницький орган. І у нас виникла обставина, коли нас з вами обирали виборці на п’ять років, а це одна із складових мандату повноважень представницького органу, тобто сукупність повноважень і терміну, який діють ці повноваження. Якби ми зараз обмежили термін дії Верховної  Ради шостого скликання, то наразилися б певної мірою на критику, у тому числі, з експертного середовища. І тому, власне, в Перехідних положеннях визначено той … ту дату, коли починає діяти норма в основному тілі закону. Тобто це старт, з якого починається дія норми, і, власне, тому воно у Перехідних положеннях і зафіксовано.

Тепер, що стосується критики в бік Конституційного Суду. Я хотів би захистити Конституційний Суд, оскільки дуже часто, шановні колеги, ті рішення, які мають приймати політичні інститути, такі, як парламент, ми намагаємося перекласти на Конституційний Суд. Адже Конституційний Суд в тих обставинах, в яких він знаходився, в контексті того представлення, яке ми з вами зробили, дав нам чіткі відповіді на ті обставини, які випливають з Конституції, а саме чи є конституційними ті норми, які ми намагаємося імплементувати в Конституцію? Так, вони є конституційними. Друге, чи парламент України має право ухвалювати такі рішення? Так, він має таке право.

І я вам скажу одну річ, шановні колеги, виходячи з тієї дискусії, яка розгорнулася в суспільстві: нам треба вже сьогодні, в перший день сесії, яка починається, поставити крапку в правовій, я підкреслюю, в правовій дискусії, коли має обирати народ України, парламент і всі інші представницькі органи. І це питання сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. І це питання, шановні колеги, сьогодні отримає відповідь. Я сподіваюся, що вона буде позитивною.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Андрій Павловський.

 

12:44:30

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні громадяни України! Я взяв слово не в тому плані, щоб аргументувати, що доцільно чи не доцільно приймати цей законопроект. Я думаю, що хто прочитав висновки Конституційного Суду, заключення Конституційного Суду і висновки науково-експертного управління і тимчасової комісії, яка була створена для цього, всі зрозуміють, що у нас потрібно приводити в норму виборчу систему в Україні, яка б регулювала,  чітко громадяни і політики знали, що вибори проходять в певний час, на певний строк. І щоб не було такого, як відбувалося за останні 5 років, коли Верховна Рада  була достроково відправлена на дострокові вибори, коли Президент, не визначено було, коли перший, другий, третій тур і так дальше, і так дальше.

Щоб у майбутньому цього не було, я думаю, що ми маємо всі підстави для того, щоб сьогодні привести ці норми у відповідність. І ми як парламент діємо у відповідності до діючої Конституції, нічого при цьому не порушуючи.

Ще декілька слів до політичної оцінки нашої опозиції. Безперечно, така позиція, як колега Соболєв заявляв тут, що хто проголосує з їхньої фракції, той негайно буде виключений, я рахую, що це тиск на демократію, тиск на народного депутата. Тому що відповідно до Конституції кожний депутат має право сам приймати рішення в залі і безперечно сам голосувати. А якщо політична сила тисне, то я рахую, що демократичні принципи  в опозиції тут самі по собі говорять про все.

Тому я призивав би колег відповідально віднестися, тому що це не є політичне рішення, яке стосується конкретної політичної сили. Це є політичне рішення, яке стосується України. І чим краще Україна продемонструє свою позицію відносно того, що вона приводить у порядок виборчу систему, тим бистріше в країні, на мій погляд, буде запанований спокій і порядок.

Тому я прошу підтримати цей законопроект і проголосувати, і поставити крапку, щоб на наших телеекранах не було спекуляцій відносно виборчого процесу в Україні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Подгорний,  право на виступ йому передає колега Павловський, будь ласка, фракція "БЮТ - "Батьківщина". Останній виступ.

 

12:46:35

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановна президія, шановні виборці, шановні колеги! Що сьогодні відбувається і в чому різниця того, що ми робимо сьогодні від того, що було зроблено в 2004 році? Коли в 2004 році прийняли зміни до Конституції, то вони стосувалися парламенту, який обирався в 2006 році, і виборець про це знав. Ці зміни стосувалися Президента, який обирався в третьому турі в січні 2005 року, і він також про це вже знав, і народ, який йшов голосувати, також про це знав.

Що відбувається сьогодні? Ми обрані в 2007 році під одні повноваження, сьогодні інші повноваження, народ цього не знав, ніхто його не запитав, Президент – точно также.

Що далі? Відбулися місцеві вибори. Питання: на який термін ми обрали ради? Відповідь: на п’ять років, все зрозуміло. А міських, сільських, селищних голів? На чотири роки. Зміни, які ми пропонуємо внести, вони стосуються цих голів? Ні, ні, ніде немає цього в цьому тексті. І тому сільських, селищні голови будуть обиратися через чотири роки на п’ять років, а сільські, селищні, міські, обласні районні ради – на п’ять років, але через  п’ять років. І ця вакханалія вона буде подовжена, і далі, далі, далі.

Про те, що Перехідні положення цього законопроекту і тіло Конституції суперечать, про це вже було сказано.

Хочу звернути увагу на інше. Що стало основою прийняття змін, вірніше, повернення до Конституції 1996 року? Який головний висновок Конституційного Суду? Що була порушена процедура. А що ми робимо сьогодні? У залі немає депутатів: Горбаль, Саламатін, Джига, Демішкан, Ахметов, Іванющенко, Бабаєв, Шпак, Зубець, Петьовка, Скубенко і деякі інші, але їх картки проголосують. Це не порушення процедури?

І я думаю, що це і буде основним аргументом тих депутатів, які звернуться до Конституційного Суду, що не можна більше так, я перепрошую, ґвалтувати  цю Конституцію і ґвалтувати наших виборців.  Тому пропоную не голосувати за цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ярослав Сухий, у нас тут ще є хвилина, будь ласка.

 

12:49:03

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, не нервуйтеся, я все про всіх розповім.

Перше. Рішення Конституційного Суду, як і рішення інших судів, потрібно не коментувати, а потрібно виконувати. Бо коли одній політичній силі дуже сподобалось, як суд списав з одного суб’єкта підприємницької діяльності 7,5 мільярдів гривень боргу і розписав на нас всіх, цей суд був правильний. Тому є рішення Конституційного Суду, але, на превеликий жаль, дискусія наша не в правовому полі, а в полі політичному.

Цікава логіка аргументів критики законопроекту. Так, ніби ви ні до чого і ніколи не мали відношення. Люди, в 2008-2009 роки у вас рот не закривався, ви критикували зміни 2004 року:  «розбалансували», «ганебно», «потрібно міняти», «потрібно змінити». Ми йдемо вам на зустріч, ми унормовуємо і приводимо у відповідність з вимогами законодавчого поля.

Ще одне. А хто у 2007 році створив штучну політичну кризу в Україні? Хто допустив факт ганебного самообрізання своїх членів фракцій? Ви ж порозпускалися тут всі, привели народ в стан ступору, давайте приведемо у відповідність зі здоровим глуздом.

І дуже правильно сказав чоловік з фракції БЮТ: ті самі оратори, які два роки плели одне, тепер раптом говорять зовсім інше. Це аморальне право, потрібно чи не потрібно. Цей законопроект потрібно прийняти і кінчити всі ці розмови і балачки, і поменше нервуйте людей, бо народу вже надоїли ваші балачки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, виступи завершено. Заключне слово має Адам Іванович Мартинюк. Запросіть народних депутатів у сесійну залу.

 

12:50:59

МАРТИНЮК А.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, я щиро вдячний кожному з вас, хто висловлював свої думки. Я хотів би щиро подякувати, користуючись нагодою, членам Тимчасової спеціальної комісії, особливо тим хто виступав з опозиційних позицій. Бо дійсно, в ході роботи над цим надзвичайно серйозним документом ми знайшли можливість серйозно його удосконалити і поліпшити. Ті, хто говорить про те, що ми не врахували проблем місцевого самоврядування, дещо лукавлять. Ми не могли все врахувати. І для того, щоб його врахувати, то правильно говорили виступаючі, треба було не чекати цих змін до лютого 2011, а внести перед виборами місцевих органів влади і встановити для них п’ятирічний термін. Тобто тоді б ви б і дбали про місцеве самоврядування. 

Ще одна позиція. Мені в зв’язку із виступами деяких наших колег пригадалися слова відомого нашого класика Бориса Олійника, який не один рік засідав у стінах цієї зали, він сказав такі відомі слова, «що народ не візьмеш на макуху».  І ті, хто сьогодні з усіх сил намагається довести, що він хоче йти на вибори у березні 2011 року, він не договорює іншого, його заставляють працевлаштувати тих, хто знаходиться за стінами цього парламенту.  Але я думаю, кожний із вас знає вже списки і виступають тільки ті, хто потрапив або хто хоче ще потрапити у ті списки, які ви знаєте, якими є, і для тої політичної сили, яка досить агресивно наполягає, шукаючи різні можливості, що не треба за це голосувати.

Я ще раз і ще раз хотів би наголосити, висловлювати, повторюючись, подяку членам тимчасової спеціальної комісії, Верховній Раді, яка в ході, бо ви з вами вже  тричі розглядали це питання, удосконалювали ці положення. Можна врахувати і прислухатись до того, що говорили ті чи інші виступаючі, що варто було б зробити те, інше і третє. Але ви знаєте, що меж удосконаленню немає. І я думаю, що  ви погодитесь, що ми з вами сьогодні  голосуємо в цілому за кваліфікований документ і він піде на користь суспільству. Я прошу підтримки рішення тимчасової спеціальної комісії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Прошу підготуватися до реєстрації... до голосування, перепрошую, і я прошу всіх колег прийняти відповідальне рішення.

Прошу, шановні колеги,  не милуватись тим, що, мовляв, не приймемо рішення ми у вигляді закону, то вибори будуть у березні місці. В такому разі буде невизначеність і вибори будуть тоді, коли порахують за потрібне, і вибори будуть за тим законом, за яким порахують потрібним. Давайте ми, критикуючи те рішення, яке було прийнято, будемо відновлювати справедливість, бо нам треба приймати дуже відповідальні рішення.

Так, шановні колеги, оголошується пропозиція. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття як закону законопроекту про внесення змін до Конституції України   про проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів  Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Реєстраційний номер 7265. Прошу голосувати.

 

12:55:08

За-310 (Оплески)

Шановні народні депутати, за – 310, закон прийнято.

У понеділок, під час зустрічі з журналістами я сказав, що буде 320…  10 голосів. Співпало. Шановні народні депутати, по фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 180, "БЮТ - "Батьківщина" – 7, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 41, комуністів – 25,  Народної Партії – 20,  позафракційні – 37.

Шановні народні депутати, на вимогу двох фракцій – фракції "БЮТ - "Батьківщина"  і блоку "Наша Україна - Народна Самооборона" – оголошую перерву на 30 хвилин для проведення консультацій. Погоджувальна рада не треба? Для проведення консультацій між фракціями.

Перерва  до 13 годин 30 хвилин.

 

Після перерви

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я прошу шановних народних депутатів до сесійної зали для того, щоб ми мали можливість продовжити роботу.

Шановні народні депутати, на вимогу двох фракцій: фракції «БЮТ – «Батьківщина» і "Наша Україна - Народна самооборона" було оголошено перерву на 30 хвилин для того, щоб була можливість провести консультації між фракціями і депутатами. За результатами цих консультацій у фракції є інформація. І вони мають право на виступ.

Я запрошую до виступу Сергія Саса. Будь ласка.

 

13:30:46

САС С.В.

Дякую. Шановний головуючий, шановні народні депутати, я уповноважений оголосити рішення фракції, засідання якої відбулося щойно в перерві. Одноголосно за рішенням фракції «Блок Юлії Тимошенко – «Батьківщина» із складу фракції виключені наступні народні депутати: Бабаєв, Богдан, Куровський, Мовчан, Павленко, Семинога і Яценко.

Принагідно хочу сказати наступне: щойно до перерви відбулося голосування Верховної Ради України щодо змін до Конституції. За пропозицію, висловленою тимчасовою слідчою комісією, проголосувало 310 народних депутатів.

Проте, я хочу нагадати шановним колегам, що відповідно до статті 84 Конституції України частини третьої голосування на засіданнях Верховної Ради здійснюється народними депутатами особисто. За попередніми даними в залі засідань Верховної Ради були відсутні народні депутати при голосуванні: Горбаль, Саламатін, Джига, Демішкан, Ахметов, Іванющенко, Бабаєв, Веревський, Мовчан, Кіровський, Богдан, Шпак, Зубець, Петьовка,  Скубенко, Богуслаєв, Демянко та деякі інші.

Відповідно до статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду визнаються неконституційними повністю або в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції або якщо була пропущена встановлена Конституцією процедура їх розгляду, ухвалення та набрання ними чинності.

Тобто, шановні колеги, є всі підстави говорити про те, що при прийняття рішення про зміни до Конституції була порушена конституційна процедура прийняття даного законопроекту і є всі підстави звернутися до Конституційного Суду щодо визнання цього законопроекту неконституційним.

Шановні колеги, я хотів задати присутнім у залі риторичне питання. Як Верховна Рада, яка не дотримується вимог Регламенту, не дотримується вимог самої Конституції при внесенні змін до Конституції, може вимагати виконання законів від державних органів, юридичних осіб і наших громадян. Зупиніться, поки не пізно. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Я просив би вам рішення, щоб ви передали фракції до секретаріату для того, щоб можна було б оформити відповідне повідомлення офіційне.

Шановні народні депутати, пропоную вашій увазі також оголошення. Згідно з поданими заявами повідомляю про вихід народних депутатів України Бобильова Олександра Фадійовича зі складу депутатської фракції "Наша Україна – Народна самооборона" і Ветвицького Дмитра Олександровича зі складу депутатської фракції "БЮТ – "Батьківщина".

Шановні народні депутати, нам належить зараз розглянути проект Закону про органічне виробництво.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Хто автор?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Автор – народний депутат України Юрій Литвин. І також Микола Томенко. Буде доповідати Юрій Литвин. Співдоповідачем виступатиме голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Калетнік Григорій Миколайович.

Тут звучить настійна пропозиція про те, щоб ми розглядали це питання за скороченою процедурою. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

 

13:34:56

За-206

Рішення прийнято.  Будь ласка.

 

13:35:09

ЛИТВИН Ю.О.

Шановна президія, шановні колеги! Розробка проекту  Закону про органічне виробництво обумовлена реальною   необхідністю, оскільки цей напрямок сільськогосподарського виробництва набув в Україні широкого  масштабу і продовжує розвиватися, проте вся робота  здійснюється поза законодавчим  полем.

Сучасна ситуація на світовому продовольчому ринку  характеризується  підвищенням попитом на якісні та безпечні продукти  харчування та зростанням інтересу споживачів до продукції, яка має назву  органічні продукти харчування. Аналіз інформаційних матеріалів свідчить, що  зазначений  напрямок аграрного виробництва набуває  все більшого поширення у багатьох країнах світу і є найдинамічнішим сектором у галузі.  Він,   починаючи з 70-х років,   збільшується на 10-12 відсотків щорічно.

Обсяг світового ринку органічних продуктів на сьогодні  оцінюється на рівні понад  40 мільярдів доларів  в рік. Україна за своїми природно-кліматичними та ґрунтовим потенціалом має   унікальну можливість  зайняти одне з провідних  місць серед виробників органічної продукції. Разом з тим реалізація цього потенціалу  розвивається повільно і безсистемно головним чином через відсутність законодавчої бази, недостатній рівень організаційної роботи на визначенні щодо  реального координатора проблем.

На сьогодні в Україні налічується більше  100  сільськогосподарських підприємств, які     здійснюють свою діяльність за принципами органічного господарювання та сертифіковані у відповідності з діючими міжнародними  стандартами.   Площа, що  зайнята під органічне виробництво, становить  понад  260 тисяч гектарів. Створення  господарств такої категорії відбулося головним чином завдяки ентузіазму керівників та за підтримки  іноземних компаній і організацій. Проте подальший активний розвиток органічного руху  в Україні може відбуватися лише за умови створення чіткої, ефективної системи підтримки на державному  і правовому забезпечені народний  та рівні.  Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую  вам також.

Григорій Миколайович Калетнік, будь ласка,  щодо рішення комітету.

 

13:37:04

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!  Сучасна ситуація на світовому продовольчому ринку характеризується підвищенням попиту на якісні та безпечні продукти харчування та зростанням інтересу споживачів до продукції, яка має назву "органічні продукти  харчування". Зазначений напрямок аграрного виробництва набуває все більшого поширення в багатьох країнах світу і є найдинамічнішим сектором в галузі. В основі виробництва органічної продукції є здійснення комплексу технологічних заходів з її вирощування без застосування синтетичних мінеральних добрив та пестицидів. На сьогодні в Україні налічується більше 100 сільськогосподарських підприємств, які здійснюють свою діяльність за принципами органічного господарювання та сертифіковані у відповідності з діючими міжнародними стандартами.

Прийняття цього законопроекту визначить правові, економічні та соціальні основи ведення органічного сільського господарства, надасть органічному сектору сільського господарства легальної визначеності. А технології органічного виробництва отримають офіційне визнання. Стимулюватиме сільськогосподарських товаровиробників вдаватись до заходів, необхідних для переходу на органічне виробництво, що сприятиме розвитку органічного сектору сільського господарства, сприятиме покращанню здоров’я населення. А також забезпечить раціональне використання ґрунтового покриву.

Проте, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради за результатами розгляду в першому читанні рекомендує зазначений законопроект направити на повторне перше читання. Однак, під час обговорення зазначеного законопроекту на засіданні комітету народними депутатами України, членами комітету були висловлені пропозиції по врахуванню зауважень під час підготовки його до другого читання.

Тому комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про органічне виробництво», (реєстраційний номер 7003), прийняти за основу. Прошу підтримати пропозицію комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Шановні колеги! Прошу записатися на участь в обговоренні цього питання. Прошу прізвища вивести на інформаційне табло. Катерина Тимофіївна Ващук, фракція Народної Партії, будь ласка, ваш виступ.

 

13:39:21

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук, фракція Народної Партії. Шановні колеги! Можна сказати, що це дуже важливий, злободенний на нинішній день закон. З огляду на кілька аспектів.

Перше. Це збереження здоров’я нашого майбутнього покоління і нинішнього покоління. Всі ми знаємо, які є великі проблеми в зв’язку з використанням хімікатів, в зв’язку з невитриманням усіх вимог до вирощування якісної органічної продукції. Другий момент – це  збереження в чистоті і родючості наших ґрунтів. І третій момент – це економіка. Економічно вигідно сьогодні виробляти органічну продукцію буде тоді, коли ми визнаємо, що вона справді така. А вона є така в Україні і, аби заохотити і підтримати ті господарства, які самотужки тягнуть цю важливу програму, обов’язково слід проголосувати за даний законопроект. У всьому світі така продукція в кілька разів завжди цінується вище, ніж та, яка  вирощена за звичайними технологіями з використанням хімії. Тому це законопроект на часі, розроблений він серйозно, базово. І фракція буде підтримувати даний законопроект і я, звертаючись до всіх колег народних депутатів: давайте підтримаємо цей закон, думаючи за майбутні покоління, за нинішнє здоров’я нації і за те, щоб Україна в світі дійсно була державою екології і чистоти. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Сергій Шевчук, будь ласка, фракція «БЮТ – «Батьківщина». А потім Ярослав Джоджик.

 

 

13:41:36

ШЕВЧУК С.В.

Спасибі, Володимир Михайлович.  Фракція «Блоку Юлії Тимошенко» розглянула цей законопроект і прийняла рішення голосувати «за». І ми маємо чимало аргументів, чому «за». Справа в тому, що, буквально тиждень тому, скажем таку країну як Німеччина потряс шок в зв’язку з тим, що в продуктах харчування (в яйцях, м’ясних продуктах) було знайдено діоксин – отруйна речовина. Це в державі, де дуже чіткі стандарти й вимоги до якості харчування. Що говорити вже про Україну? Ми не знаємо як ми харчуємось, ми йдем на поводу у мережі супермаркетів. На жаль, і санітарно-епідеміологічна служба також не виконує свою роль належним чином. Тому, безумовно, сама ідея законопроекту, яка полягає у тому, щоб дати право українцю мати змогу харчуватися здоровими, чистими продуктами харчування, є абсолютно вірною. І тому ми  будем підтримувати  цей законопроект у першому читанні.

Я тільки хочу  додати, що законопроект був розглянутий на засіданні  профільного медичного комітету, і всі народні депутати, члени комітету,  від усіх партій також висловились за підтримку даного законопроекту у першому читанні. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Джоджик, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”. Будь ласка.

 

13:42:57

ДЖОДЖИК Я.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Україна має колосальний потенціал для органічного землеробства, а тому Українська Народна Партія була, є і буде    активним провідником іде широкого застосування органічного землеробства та відповідного законодавчого врегулювання цієї діяльності.

Але при цьому ми вважаємо, що, перше, було би доцільніше не видумувати велосипед, а взяти постанову Європейського Союзу, яка   визначає стандарти сертифікації виробництва  органічної продукції і готувати  цей законопроект на її основі.

По-друге, хотілося би всім присутнім нагадати,  що відповідно до законодавства ЄС для присвоєння  продукції статусу «органінік», контролюючі органи мають інспектувати  кожен етап цього шляху від поля до прилавка, посівний матеріал, угіддя і агротехнічні заходи, умови збереження і таке інше. І важливо врегулювати  ці питання у законопроекті, а не передавати їм на ручне управління, органам виконавчої влади,  як це пропонується у цьому законопроекті.    

Враховуючи  це, пропонуємо, і вітаючи законодавче  врегулювання питання українського органічного землеробства, Українська Народна Партія вважає, що одночасно обов’язково  необхідно передбачити норми, згідно з якими оздоровлена, екологічно чиста земля повинна отримати особливий статус, який би на законодавчому рівні  забороняв застосовувати на ній  отруто-хімікати та інші неорганічні препарати.

Четверте. Ще на етапі прийняття Податкового кодексу ми пропонували і вважали, що було би правильним надати податкові преференції для  сільськогосподарських товаровиробників, що є сертифікованими виробниками органічної продукції. Якщо сільськогосподарський товаровирбник вирощує і виробляє продукцію за органічної системи землеробства, не тільки не пошкоджуючи землю, а навпаки її …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

13:45:09

ДЖОДЖИК Я.І. … а навпаки її покращуючи, то держава повинна встановити нульову ставку фіксованого сільськогосподарського податку, тим самим максимально стимулюючи та вітаючи подібну форму землеробства. Тому Українська Народна Партія наполягає на необхідності передбачити в Прикінцевих та Перехідних положеннях відповідні зміни до Податкового кодексу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.

 

13:45:38

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимир Михайлович. Шановні народні депутати! Я взяв слово, тому що підтримую цей законопроект. Ми розглядали на нашому комітеті і одностайно підтримали його, для того щоб можна було в зал внести під час першого слухання. І підтримуючі ті деякі ідеї, які виступав попередній виступаючий, пан Джоджик, я хочу запропонувати, щоб під час другого читання деякі слушні моменти, які він, в тому числі акцентував увагу нашу, можна було внести до другого читання. А остальні питання, будь ласка, подавайте як законопроект, окремий законопроект. І наш комітет, який являється профільним у цьому питанні, завжди підтримує здорові ідеї, які направлені на тому, щоб харчування або використання земельного покрову, який нас, на щастя, дано Богом на цій землі, є всі можливості для того, щоб вирощувати чисту продукцію і надавати людям, так сказати, чисті продукти, які не будуть ушкоджувати їх здоров’я. То ми завжди їх підтримували і підтримаємо. Тому я пропоную наоборот зосередитись на цьому питанні. І всі ідеї, які пов’язані з тим, щоб поліпшити стан ґрунтовий наш у використанні земельного ресурсу, поліпшити використання, вирощування тих чи інших продуктів без ГМО, без шкідливих, так сказати, хімікатів і так дальше, все це буде підтримане, тому що це є здорові нормальні ідеї, які потребують сьогоднішнього негайного, так сказати, включення всіх безпосередньо народних депутатів.

Я прошу підтримати цей законопроект, тому що він є одним із кроків, які ми повинні направляти на те, щоб цю ситуацію поліпшити в нашій країні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Микола Томенко, будь ласка.

 

13:47:29

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я як співавтор законопроекту, думаю, було би справедливо сказать, щоб і згадати нашого колегу по попередньому скликанню Михайла Мельничука, який тоді вніс першу версію законопроекту. У першому читанні її ухвалили, але потім в силу різних обставин він загубився і тому, Юрій Олексійович Литвин, я  при активній допомозі Романа Ткача, який тільки в останню хвилину там підключився, не підписав законопроект, і ми вирішили, що Верховна Рада мусила би  стратегічно почати серйозну роботу про узаконення серйозної, на мою думку, не лише з точки зору здорової їжі  і здорового харчування, а і з точки зору нашої стратегії і заняття серйозного місця Україною в ситуації агропромислової… продовольчого ринку світу. Тому я вдячний, що комітет з аграрної політики на чолі з Григорієм Миколайовичем Калетніком підійшли дуже фундаментально і серйозно і підтримали даний законопроект. І я переконаний, що ті всі застереження, бо до нового завжди є застереження, коли ми розробляємо новий підхід, багато є свіжих ідей, між першим і другим читанням звичайно ми  мусили б  залучити і тих фахівців, які працюють уже в господарствах органічного виробництва і які на громадському рівні намагаються це регулювати, залучить і іноземних фахівців… Вас   інформують, що це не лише Європа. От Білорусь і Росія вже мають державні програми «Підтримка органічного виробництва». Фактично ми тут залишилися єдині, які загальмувалися в цій сфері. І після серйозного обговорення виходити на друге читання, тому що без уряду ми не зможемо зреалізувати цей проект, тому що треба після закону прийняти Державну програму, подумати над інструментами.

Народний депутат Джоджик там правий в тій частині, що давайте подумати що ми віддамо уряду, а що ми залишимо прямими нормами закону.  Можливо не треба віддавати аж забагато інструментарію уряду, щоб це на місцевому рівні не привело до якихсь зловживань тих людей, які працюють. Але сьогодні  мова йде  про підтримку стратегії, концепції, над якою ще дуже багато роботи. Тому просив би проголосувати і  готовий разом з комітетом далі доопрацьовувати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Комітет пропонує прийняти його за основу. Головне науково-експертне управління рекомендує направити законопроект на доопрацювання.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про органічне виробництво (реєстраційний номер 7003). Прошу голосувати.

 

13:50:23

За-302

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, ми зараз маємо розглядати проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань освіти (щодо дотримання державних гарантій стосовно осіб, які навчаються у приватних навчальних закладах). Разом з тим, є звернення від автора одного з законопроектів - Вадима Колесніченка, який просить Верховну Раду України перенести розгляд законопроекту на наступний пленарний тиждень для узгодження деяких позицій з Кабінетом Міністрів України.

Я поставлю на голосування цю пропозицію: про перенесення розгляду цього питання, а саме двох законопроектів – 5087, 5087-1. І прошу підтримати. Вони ж спільно тоді мають йти, треба ж перенести питання…

 

13:51:32

За-210

Рішення не прийнято.

Тоді переходимо до розгляду цього питання. Доповідачі: народний депутат України Вадим Колесніченко і співдоповідач – народний депутат України Марущенко.

Шановні колеги, є таке прохання: розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

 

13:52:09

За-215

Рішення прийнято.

Будь ласка, шановні колеги, таке прохання, щоб ми продовжили наше ранкове засідання і завершили розгляд цього питання. Нема заперечень? Дякую вам. Будь ласка.

 

13:52:31

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Дякую. Шановні колеги, Президент України зауважив, економити на дітях і вчителях неможливо і визначив інвестиції в освіту основним пріоритетом, зазначивши на необхідність шукати альтернативні та солідарні джерела соціальних інвестицій. Успішний міжнародний досвід показує, що ані державне, ані приватне фінансування саме по собі не ма… не є оптимальним для розвитку освіти і перевага має їх поєднання. Відтворення обов’язкового фінансування державного стандарту освіти у незалежності від форм власності загальноосвітнього навчального закладу знаходиться у контексті державної політики у сфері освіти і не потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету.

Справа в тому, що сьогодні ми маємо дуже дивну ситуацію, коли держава виділяє на всіх дітей кошти на навчання, але приватні учбові заклади і дитячі установи цих коштів не отримують. Тому ці кошти, я вже другий рік не можу, поспіль, ніде знайти. Хоча приватні недержавні учбові заклади виконують соціальну громадську функцію – вони навчають наших дітей і не завжди в гірший засіб. В Європі переважна частина державних… переважна європейська кількість держав має приватні дитячі садки і школи, а інколи і по 80, і 90 відсотків, і вони дуже успішно конкурують.

Тому є пропозиція: відказатися від тієї ганебної практики, яка зараз є в нашій державі, коли недержавні освітні заклади виступають як підприємницькі структури і завдяки цьому вони платять дуже великі податки, а батьки витрачають дуже великі кошти на те, щоб дітей утримувати в цих учбових і навчальних закладах. Тому є пропозиція, не роблячи навантаження на державний бюджет, передивитися наше відношення до приватних учбових закладів і дошкільних учбових закладів також.

Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будь ласка, по 5087-1, Марущенко. Я не бачу. Від комітету хто?

Катерина Семенівна Самойлик, секретар Комітету з питань науки і освіти.

 

13:54:47

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги, я почала свій виступ із статистичних  даних. У нас налічується 217 закладів загальної середньої освіти приватної форми власності, навчається 34 тисячі учнів, а в системі державної загальної середньої освіти 20 тисяч з половиною – навчається 4,5 мільйони.

І ще один додаток до сказаного: за один місяць навчання у приватній школі батьки платять від 500 до 700 доларів за навчання дітей.

Комітет Верховної  Ради України прийняв рішення щодо направлення на доопрацювання даний законопроект. По-перше, він не… ці обидва законопроекти, вони однакові, вони не відповідають суті запропонованих змін, і треба вносити зміни в ряд Законів України.

Далі. Створено таку суперечливу концепцію відносин приватних навчальних закладів з державою. З одного боку, пропонують автори запровадити бюджетне фінансування державного стандарту, з іншого боку рекомендують ліквідувати державну атестацію керівних складів освіти приватних загальноосвітніх закладів, відмінити попереднє погодження з державними органами управління освіти призначення їх керівників, затвердження державними органами освіти порядку зарахування учнів, наповнюваність класів та тощо.

І тому, виходячи з того, що, практично, приватні навчальні заклади створюються для єдиного результату – це одержання прибутку, а державні заклади навчання створюються для того, щоб  здійснювати освіту в нашій державі, Комітет Верховної  Ради України спочатку хотів би просити вас, щоб ми взагалі відхилили законопроект, але за проханням одного з депутатів, яка не присутня, а повинна доповідати цей законопроект, все-таки більшістю голосів одноголосно прийняли рішення відхилити. Ми не можемо бути дуже щедрими за рахунок держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Є необхідність обговорювати? Запишіться, будь ласка.

Прошу, Мойсик… Кириленко В’ячеслав. Підготуватися Тарану.

 

13:57:46

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, партія "За Україну!".

Шановні колеги, шановні виборці! Мені також, як і комітетові, здається, що ми цим законопроектом  проблеми в середній освіті не вирішимо. Так і як їх можна вирішити, якщо у всіх практично сферах освіти зараз відбуваються абсолютно сумнівні речі.

От зробили 11 років навчання в середній школі. Підручників нових не зробили, з програмами казна-що відбувається, грошей педагогам більше не дали. Стало ще гірше, ніж було. Ну що ж можна вирішити цим законопроектом, який стосується лише приватних навчальних закладів у середній освіті? Нічого.

Дошкільну освіту зробили обов’язковою. Ну й що від того? Стало більше дитсадків? Ні, як і було. Стала більша зарплата у працівників дитсадків? Ні, як і було. Менше стало на них навантаження? Та ні, не вистачає дитсадків, а подекуди в сільській місцевості їх просто немає. Я вже не кажу про навчальні посібники, спеціальні програми у зв’язку з обов’язковістю тепер дошкільної освіти і так далі. Нічого цього Міністерство освіти на чолі із Табачником не робить і робити не хоче.

Вища освіта. Студенти не дають уже депутатам заходити у зал на Погоджувальну раду. І правильно роблять. Тому що хочуть зробити таку реформу вищої освіти уже, коли університету Києво-Могилянська академія не буде, бо він по параметрах Табачника перестає бути університетом – всесвітньо відомий заклад. Острозького університету не буде, бо Табачник не бачить його університетом по кількості студентів.

Зовнішнє незалежне оцінювання по суті скасовується, бо вводиться законом і середній бал атестату, і вступні іспити. Значить корупція повертається. І це все називається реформою вищої освіти. Може грошей більше викладачам дають? Та ні. Може автономії більше? Ні. Може назустріч студентам йдуть? Теж ні. Бо по всій країні – від Донецька до Києва і Львова – учора відбулися студентські протести. І думаю, далеко не останній. Тому вважаю, що парламент серйозно повинен подивитися на всі ці реформи горе-Табачника і зробити все для того, щоб Президент Янукович…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

КИРИЛЕНКО В.А. І зробити все можливе, щоб Президент Янукович зняв Дмитра Табачника якомога швидше в інтересах всіх форм освіти. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таран, підготуватися Смітюху.

 

14:00:15

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко, партія «Батьківщина». Шановні колеги! Я буду повністю кореспондентувати  свій виступ із виступом попереднього доповідача. Чому? Тому що розглядати ці два законопроекти відірвано від того, що робиться з освітою в Україні, це просто неможливо і це не  потрібно, адже сьогодні стан справ з освітою такий, і ви це прекрасно знаєте, більшість, що міністр освіти, справді, постійно знищує освіту в Україні. Це є факт.

Більш компрометувати уряд, більш компрометувати чим Табачник компрометує уряд і Президента, ну, це просто неможливо знайти, але я не про це. Йдеться про знищення освіти тоді, коли на половину скорочується набір студентів на державне замовлення, а це означає, що навіть обдаровані діти, особливо з сільських родин вони вже освіти не здобудуть. Знищується освіта і тоді, коли пропонується так звана концепція мовної політики і ця концепція розколює Україну, розпалює національну ворожнечу, і взагалі перетворює Україну в космополітичну територію, на якій колись жили українці.

І отож, цю україножерну реальність і маємо пам’ятати при розгляді кожного законопроекту. І коли автори цих двох законопроектів пропонують звільнити приватні загальноосвітні заклади від податку, то чи будуть після цього батьки платити менше за навчання своїх дітей, то це велике питання? Адже одним розчерком пера може бути збільшена плата за навчання, як це робить сьогодні міністр освіти з вузами, коли запланував щороку підвищувати оплату студентів за навчання.

Більше того, в принципі ідея цих законопроектів, концептуальна ідея в принципі нормальна, але якби це було зроблено за умови, як скажімо робиться за кордоном, чи в США, чи в Сінгапурі, коли гроші просто видаються батькам для отримання освіти, щоб вони платили в якісь ті чи інші приватні заклади. У нас цього немає, у нас це зведеться до того, що просто, на превеликий жаль, будуть ці гроші йти в кишені якихось підприємців. Треба доопрацювати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Смітюх. За ним Цибенко.

 

14:02:32

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Адам Іванович.

Шановні народні депутати, я особисто призиваю вас підтримати законопроект мого колеги Колесніченко і от за яких наступних причин. Давайте подивимось, Україна при радянських часів наша освіта в цілому була достатньо на високому рівні і її кваліфікація рахувалась, що вона входить в кращу п’ятірку світової, так би мовити, освітньої системи, яка була на той час. На сьогоднішній день візьміть нашу освіту. На сьогоднішній день у нас 500 кращих вузів, жодного вищого навчального закладу, я вже не кажу про дитячі садочки, я не говорю про загальноосвітні школи.

Наступне питання. Ми перейшли на ринкові відносини, тобто ми погодилися з основним конституційним принципом, де всі мають рівні права. Чому б нам, якщо держава на цьому етапі не може справитися з такою проблемою, яка стосується дитячих садків, загальноосвітніх шкіл та вищих навчальних закладів, не перекласти на тих людей, які можуть це запровадити, які можуть його реалізувати і впроваджувати або довести наш рівень до того рівня, який відповідає світовим стандартам. Я рахую, що це повинно мати місце і це передбачено навіть в цьому плані, деякі наші законопроекти, які вже прийняті були за роки незалежності.

Наступне питання. Я безперечно стою на тому питанні, коли бюджетна система виділяє кошти для утримання дитячих садків, загальноосвітніх шкіл, то ці кошти повинні розподілятися рівними долями на кожного громадянина, незалежно від його віку, три роки йому або він в 11 класі знаходиться на навчанні. Тому ці питання є актуальні для нас, що стосується організації навчання, що стосується функціонування в навчальних закладах, загальноосвітніх шкіл, що стосується фінансування і бюджетної підтримки, і загальнодержавного бюджету, і національного бюджету, і в тому числі що стосується пільг. Давайте звернемось до досвіду більшості країн світу. Ви знаєте, що у Сполучених Штатах Америки, в Англії, в Швейцарії та інших країнах, загальноосвітні, загальні заклади, незалежно від форми власності, мають дуже високі пільги…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

СМІТЮХ Г.Є. … їх доходи не обкладаються податками там дуже суттєво зроблена система, де спонсори і меценати надають дуже великі кошти, де піднімають рівень і можливості навчання. Тому вони мають сьогодні кращих науковців, вони мають кращі наукові і технологічні рішення тої чи іншої проблеми промисловості, які стосуються сьогоднішнього часу.

Я прошу вас підтримати законопроект Вадима Колесніченка для того, щоб дати можливість обговорити це питання під час першого і другого читання. Ніхто не призиває вас сьогодні голосувати за цей закон, але дати можливість. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко, будь ласка.

 

14:05:17

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! Фракція Компартії України підтримувати ці два проекти закону не буде. І ось чому? З чого ми виходили, приймаючи таке рішення? Я можу погодитись з попереднім виступаючим, коли він оцінював здобутки радянської системи освіти, справді, вони були надзвичайно солідними. Але з цих здобутків я роблю зовсім інший висновок, що ми втратили не лише економіку, ми втратили не лише соціальну сферу, ми втратили не лише охорону здоров’я, ми втратили і освіту.  Причому освіту одну із найкращих у світі.  Бо свого часу після того як радянська країна проклала дорогу в космос, багато хто із так званих демократичних держав дуже серйозно задумались над тим, а чому це відбулося? Що треба запозичити в радянської системи освіти для того, щоб це відбулося?

Повертаючись до законопроектів, шановні колеги, дуже цікава сентенція – приватні навчальні заклади. Що пропонується? Пропонується, щоб держава з державного бюджету і з місцевих бюджетів фінансували приватні навчальні заклади. Дуже цікава пропозиція, бо приватний навчальний заклад, який існує, мав би існувати за кошти засновника, тепер складається ситуація така, що матеріальний і фінансовий зиск – прибуток, а навчання сьогодні, освіта сьогодні перетворилась в одну з найбільш прибуткових сфер діяльності, так от прибуток сьогодні буде отримувати засновник  навчального закладу, а навчання нехай оплачує відповідний бюджет.

А може ми підемо іншим шляхом, шановні колеги? Може ті навчальні заклади, які не є державними і щодо яких сьогодні ставиться питання щодо фінансування їх з державного або місцевих бюджетів, спочатку отримують статус державного, тобто змінить форму власності, а тоді ми розглянемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

ЦИБЕНКО П.С.  … а тоді ми розглянемо питання щодо  фінансування з державного бюджету. Ще раз наголошую на тому, що фракція Компартії України  не буде  голосувати за цей документ і закликає депутатів дяки таким саме чином. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Заключного слова немає, одна хвилина, Кармазін, будь ласка.  

 

14:07:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я уважно ознайомився з усіма законопроектами і законопроектом Марущенка, і Колесніченка. І хочу вам сказати, що вони відповідають Конституції, через те, що Конституція передбачає рівність форм власності.

Давайте  замислимося, про що ми говоримо? Ми говоримо про бізнес, освіту як бізнес? Очевидно це можна говорити тільки тим людям, які не знають, що відбувається. Держава отримує зайнятість викладачів, це краще, ніж те,  що вони стоять на ринку? Краще. Держава отримує нормальну, повноцінну освіту дітей, це краще? Краще. Гроші, які виділялись і мають виділятися в тих  державних установах і не виділяються на них, вони є мають кудись іти, вони мають рухатися за дітьми. Через це ми маємо створювати  і умови однакові як  по закону положено.

Через це я проголосую за обидва цих законопроекти, до чого і вас закликаю. Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено, я вас інформую, що висновок комітету: повернути ці обидва законопроекти суб’єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання. Висновок Головного науково-експертного управління: відхилити обидва законопроекти.

За результатами обговорення я ставлю на голосування про прийняття за основу законопроекту про внесення змін до деяких законів України з питань освіти, щодо дотримання державних  гарантій стосовно осіб,  які навчаються в приватних навчальних закладах. Реєстраційний номер 5087. Прошу визначатись.

 

14:09:54

За-9

Законопроект  не підтримано.

Ставиться на голосування законопроект реєстраційний номер 5087-1. Прошу визначатися.

 

14:10:18

За-10

Цей трохи більше.

Є пропозиція комітету повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу голосувати. 5087

 

14:10:45

За-211

Я думаю, шановні колеги, що…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І другий….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я ставив обидва. Я ставив обидва. Ми питання ці ще будемо не один раз розв’язувати. Ви знаєте, що є законопроекти, що ми будемо і парламентські слухання ще проводити, напевно, з цих питань і так далі, тобто… Ідея хай живе, якщо має право.

Шановні колеги, на цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. О 16 годині – вечірнє засідання.