ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

1 лютого 2011 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

16:00:58

Зареєструвалися картками 394 народних депутати. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав (реєстраційний номер 6523). Доповідач - перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Луцький Максим Георгійович.

Може за скороченою його? Так, комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

16:01:55

За-179

Рішення прийнято.

Максим Георгійович, будь ласка.

16:02:04

ЛУЦЬКИЙ М.Г.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Відомо, що однією з передумов успішного розвитку демократичної правової держави є охорона та захист приватних прав, до яких належать права авторів, художників, архітекторів, режисерів, виконавців та інших творців.

На сьогодні у сфері авторського права і суміжних прав діє базове законодавство, яке в цілому відповідає міжнародному, однак практика застосування законодавства виявила ряд недоліків, серед яких: перше – недостатній рівень адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу; друге – неузгодження деяких положень законодавства між собою, зокрема Цивільного кодексу України та Закону України "Про авторське право і суміжні права"; третє – недотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства щодо виплати винагороди за використання об’єктів авторського права і суміжних прав. Низька ефективність системи колективного управління майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав. А також недостатньо відповідальності за порушення законодавства з врахуванням розвитку інформаційних технологій, зокрема в мережі Інтернет. З метою вирішення зазначених проблем, проблемних питань розроблено та пропонується ваші увазі проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав.

Вважаємо, що прийняття цього законопроекту надасть можливість: по-перше, привести національне законодавство у відповідності до положень законодавства Європейського Союзу; по-друге, узгодити національні акти законодавства між собою, що сприятиме врегулюванню відносин у сфері авторського права і суміжних прав; по-третє, удосконалити відносини у сфері колективного управління, майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав. І четверте, запровадити дієвий захист авторського права і суміжних прав в Україні.

Крім того, вагомим аргументом є для підтримки даного законопроекту є вимога Міжнародного альянсу інтелектуальної власності зазначеної у щорічному звіті відповідно до якого Україну включено до переліку країн, що потребують спостереження у рамках так званого списку 301 та передбачено провести моніторинг прогресу щодо здійснення урядом України невідкладного …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

ЛУЦЬКИЙ М.Г. Дозвольте закінчити.

Комітет позитивно підтримав даний законопроект, є висновок Науково-експертного управління, тому є прохання підтримати даний законопроект, взяти його за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення питання.

Народний депутат Чуднов, фракція Партії регіонів.

16:04:57

ЧУДНОВ В.М.

Василь Чуднов, фракція Партії регіонів. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Як на мене, даний закон є доцільним, законопроект є доцільним, і тому пропоную підтримати його. Проте дозволю висловити собі одне, на мій погляд, суттєве зауваження. Що я маю на увазі? Викликають певні сумніви зміни, запропоновані до Кримінального кодексу України. Справа в тому, що діяння, про які йдеться у відповідних новелах законопроекту, за своєю природою є цивільними, а не кримінальними правопорушеннями. Причому, факт наявності правопорушення може бути встановлений лише через суд. Тобто до прийняття відповідного рішення судом питання про те, законно чи незаконно відповідна особа не сплачує винагороду чи відрахування, є спірним.

Не можна виключати і такої ситуації, що після судового розгляду справи виявиться, що така так звана несплата є законною. Між тим, у разі прийняття нової статті 203-2 Кримінального кодексу України, правоохоронні органи мають самостійно вирішувати питання цивільно-правового характеру, вирішення яких належить до компетенції суду.

Пропоную виключити цю новелу з тексту законопроекту та прийняти його в першому читанні з урахуванням мого зауваження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Степан Давимука, фракція «БЮТ – «Батьківщина».

16:06:23

ДАВИМУКА С.А.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Ця ділянка є надзвичайно непростою. Ми провели комітетські слухання. Такі комітетські слухання були в 2008 році, в 2009 році. Були відповідні проекти змін до закону. Але вони так і не дійшли до своєї реалізації. В той час проблеми надзвичайно складні. Є велика практика вже. І серед творчих працівників вже виробилися певні вимоги до того, які зміни необхідні.

Даний законопроект розглядався на засіданні нашого комітету. І комітет в цілому, навіть автори, треба признати, схилялися до того, щоб все-таки доопрацювати серйозно ці зміни. Але все ж таки, враховуючи важливість цього питання і те, що все-таки потрібно винести цю дискусію на рівень Верховної Ради, ми погодилися власне на те, щоб розглянути його в першому читанні.

Але все ж таки повинен відзначити, що є надзвичайно серйозні недоліки в цьому законопроекті, які потрібно виправити і виправлення ці надзвичайно суттєві.

Дуже, в окремих випадках, законопроект не узгоджується з положеннями як міжнародно-правових актів у сфері авторського права і суміжних прав, та й з положеннями чинного законодавства України. Він містить норми, якими прямо порушуються конституційні права та інтереси суб’єктів авторського права і суміжних прав. Так, у проекті закону пропонується введення механізму, завдяки якому відбувається підміна суб’єктів авторського права і суміжних прав уповноваженою організацією і колектив…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ДАВИМУКА С.А. Тобто, я вважаю, що даний законопроект потрібно направити, все ж таки, на доопрацювання, надто багато зауважень і недоліків в обговоренні проявилося. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати. Обговорення питання завершено, комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Такої ж думки дотримується і Головне науково-експертне управління.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав) (реєстраційний номер 6523). Прошу голосувати.

16:09:41

За-249

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, прошу прослухати оголошення. Згідно з протоколом засідання депутатської фракції «БЮТ – «Батьківщина» від 1 лютого 2011 року та відповідно до пункту 3 статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про виключення народних депутатів України: Бабаєва Олега Мейдановича, Богдана Руслана Дмитровича, Куровського Івана Івановича, Мовчана Павла Михайловича, Павленка Віктора Вікторовича, Семиноги Анатолія Івановича, Яценка Антона Володимировича зі складу депутатської фракції "БЮТ - "Батьківщина".

Шановні колеги, оголошую до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про міжнародні договори України" (стосовно пропозицій щодо укладення міжнародних договорів України) (реєстраційний номер 2575). Доповідач – перший заступник голови Комітету у закордонних справах Чорновіл Тарас В’ячеславович. І від автора, і від комітету, да?

Шановні колеги, є пропозиція розглядати це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

16:11:16

За-229

Рішення прийнято.

Доповідач і співдоповідач одночасно Чорновіл Тара В’ячеславович. 4 хвилини, будь ласка.

16:11:26

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати України! Власне кажучи, дана ситуація, яка склалася щодо долі цього законопроекту, не вимагає 4 хвилин. На мій погляд, законопроект абсолютно коректний, абсолютно конституційний і потрібний. Але відомо вже, політична воля фракції більшості, да і до того заявлялася така ж сама позиція тих фракцій, які сьогодні в опозиції, коли вони ще були при владі, про те, щоби не підтримувати цей законопроект з того приводу, що нібито такі зміни, які пропонують законопроектом, будуть суперечити Конституції.

Отже, все-таки я дуже коротко поясню позицію нашого комітету, чому ми не згодні з таким висновком і Головного науково-експертного управління, і Міністерства закордонних справ, і ряду інших структур. Річ у тому, що законопроектом пропонується надати Верховній Раді право в силу того, що вона має повноваження щодо формування засад зовнішньої і внутрішньої політики, тобто і пропонування тих напрямків, в яких має розвиватися зовнішня політика України, а значить і договірної бази, надання Верховній Раді права вносити пропозиції. Я ще раз хочу застерегтися на цьому слові, не ініціювати, на підписувати, не проводити переговори, як про це, на мій погляд, некоректно у своєму зауваженні висловилося Міністерство закордонних справ, а вносити Президенту України або Кабінету Міністрів України пропозиції щодо можливості заключення тих чи інших договорів з відповідними узгоджувальними документами щодо доцільності, щодо потреб такого договору. Дальше відповідно Президент України або Кабінет Міністрів України, розглянувши пропозицію Верховної Ради, яка голосується в цьому залі більшістю депутатів Верховної Ради, може прийняти її до розгляду або аргументовано відхилити і сказати, що на сьогоднішній день такий договір Україні не вигідний або до нього Україна ще з тих чи інших обставин не готова, або не готова зустрічна сторона. Але нам було зроблено зауваження, що, мовляв, є частина друга 62 статті Конституції, яка жорстко обмежує функції Верховної Ради. Мовляв, Верховна Рада може робити тільки те, що чітко зазначено в Конституції. Але іде мова про саме визначення робити, вчиняти дію, правочин.

Що стосується пропозицій. Це не є імперативний акт. Він не несе за собою жодних юридично-правових наслідків, окрім рекомендацій. Але виходячи з того, що вже з тих самих позицій була відхилена така ж сама за своєю юридичною суттю норма щодо консультацій при призначенні послів України при іноземних державах, я розумію, що і в даному випадку оце змішування імперативної і неімперативної норм діяльності Верховної Ради, напевне, буде знову застосовано у підходженні до цього законопроекту. Я розумію, що він не буде підтриманий сьогодні, але, дійсно, жаль, тому що застережіться до такої зауваги, що право вносити пропозиції щодо міжнародних договорів можуть навіть обласні адміністрації. Верховна Рада, яка наділена функцією визначати засади зовнішньої політики, не має права навіть зробити пропозицію щодо того, що має бути підписаний той чи інший міжнародний договір, ще раз кажу, не нав’язати їх Президентові чи Кабміну, а просто запропонувати. Я думаю, що це було б абсолютно логічно.

Позиція нашого комітету однозначно «за». Тому прошу підтримати позицію комітету, хоча розумію, що, напевне, результат, на жаль, буде негативний. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Шановні колеги, прошу записатися на виступи з цього приводу. Так, прошу прізвища народних депутатів. Чуднов.

16:17:32

ЧУДНОВ В.М.

Василь Чуднов, фракція Партії регіонів. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Згідно з чинним Законом «Про міжнародні договори України» право вносити до Верховної Ради проекти законів про ратифікацію міжнародних договорів належить Президенту України та Кабінету Міністрів України (частина 6 статті 9 закону).

Згідно з частиною 1-ю статті 151 Основного закону питання відповідності Конституції України міжнародних договорів, що вносяться на розгляд Верховної Ради України вирішуються Конституційним Судом України за зверненням Президента України або Кабінетом Міністрів України. Привертає увагу у цьому зв`язку пункт 2-й Віденської конвенції «Про право міжнародних договорів» від 23 травня 1969 року (до речі, 4квітня 1986 року до неї приєдналась і Україна), відповідно до якого відповідні особи з огляду на їх функції і без необхідності пред`явлення повноважень вважаються такими, що репрезентують свою державу: зокрема глави держав, глави урядів і міністри закордонних справ, з метою вчинення всіх актів, що стосуються укладання договору; глави дипломатичних представництв, до речі, призначаються також главою держави, з метою прийняття тексту договору між акредитуючою державою і державою, при якій вони акредитовані; представники, уповноважені державами репрезентувати їх на міжнародній конференції або міжнародній організації або в одному з її органів з метою прийняття тексту договору на такій конференції, такій організації або в такому органі.

Зрозуміло, що такими представниками можуть бути і парламентарі. Вбачається, що наведений контекст є достатньо показовим щодо суб`єктів вчинення всіх актів, що стосуються укладання договору.

Законопроектом пропонується наділити Верховну Раду України повноваженням подавати пропозиції щодо укладання міжнародних договорів України, які прийматимуться у вигляді постанови Верховної Ради України, до якої додаватимуться, зокрема, подання відповідно Президентові України або Кабінету Міністрів….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон. Завершіть свій виступ.

ЧУДНОВ В.М. … може містити доручення Кабінету Міністрів України підготувати документи. З огляду на зазначене вбачається доцільним законопроект відхилити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, одна хвилина. І Сергій Шевчук, одна хвилина.

16:17:50

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція «Регіонів».

Вельмишановні колеги, звичайно, ідея хороша, але треба звернути увагу на те, що запропоновані зміни розширюють компетенцію парламенту всупереч вимогам частини другої статті 85 Конституції України. Повноваження парламенту України щодо міжнародних договорів України визначено у статті 9 (пункт 5 та пункт 32), частиною першою статті 85 Конституції України. До таких повноважень належать: надання згоди на обов’язковість міжнародних договорів та денонсація міжнародних договорів, визначення засад зовнішньої політики.

На даний момент Конституція України не встановлює повноважень парламенту щодо ініціювання процедури укладання міжнародного договору. Крім того, запропоноване проектом поєднання у діяльності парламенту повноважень подавати пропозиції щодо укладання міжнародного договору та повноважень надавати згоду на їх обов’язковість суперечить також закріпленому у статті 6 Конституції принципу поділу державної влади.

Поки не будуть внесені зміни до Конституції, такі пропозиції доцільно відхиляти. Партія регіонів голосувати не буде. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук, фракція «БЮТ - «Батьківщина».

16:18:56

ШЕВЧУК С.В.

Сергій Шевчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Ну, мені дивно чути від депутатів, які працюють в міжнародних парламентських структурах, подібні аргументи.

Всі ми добре знаємо, що, на жаль, Україна відстає в багатьох моментах щодо ратифікації міжнародних договорів, конвенцій. Інколи проходить 5 років, інколи 7 проходить років. Лише після цього документи від МЗС поступають сюди, в парламент. Це не перевищення повноважень парламенту, це наша законна ініціатива. І дуже прикро, що представники більшості, розуміючи це, однак будуть голосувати зовсім по-іншому.

Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” вважає, що цей законопроект є дуже слушний, він доповнює можливості парламенту в міжнародній діяльності. І буде голосувати - «за».

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… Будь ласка, Юрій Кармазін, одна хвилина.

16:20:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я звертаюсь до вас у зв’язку з тим, що у нас получається так, що тільки після того, як Конституцію поміняли, Верховна Рада втратила значну частину своїх повноважень. Це ускладнює сьогодні нормальне цивілізоване життя і пришвидшує тунізацію і єгиптизацію України. Через це та пропозиція, яка сьогодні подається, що пропозиції щодо укладання міжнародних договорів може подаватися Міністерством закордонних справ і Верховною Радою України, є абсолютно слушною і такою, що є безконфліктною. На мій погляд, з такою пропозицією мав би вийти і Президент України, який має зрозуміти, що владою, яка отак сьогодні ним прихилена до себе, треба ділитися, інакше прийдеться ділитися на багато більшим. Я прошу вас, підтримати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення питання завершено, ще раз нагадую вам, що комітет прийняв рішення: рекомендувати прийняти цей законопроект за основу. Головне науково-експертне управління зайняло відмінну позицію, вважає, що цей законопроект належить відхилити.

Ставлю на голосування пропозицію: про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про міжнародні договори України» (стосовно пропозицій щодо укладення міжнародних договорів України). Реєстраційний номер 2575. Прошу голосувати.

16:21:54

За-99

Рішення не прийнято. Отже, законопроект відхилено.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо нотаріального посвідчення та реєстрації договорів найму будівель).

Шановні колеги, автор законопроекту – народний депутат Барвіненко звернувся до Верховної Ради України з проханням такого змісту: про перенесення розгляду запланованого до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України проекту закону в зв’язку із моєю відсутністю з об’єктивних обставин.

Будемо голосувати, да? Тому я поставлю на голосування. І прошу вас прийняти рішення.

Ставлю на голосування на голосування пропозицію про відкладення… перенесення розгляду проект Закону, реєстраційний номер 5218.

16:23:19

За-217

Рішення не прийнято. Давайте будемо тоді розглядати. За скороченою процедурою, да, Юрій Романович? Є пропозиція комітету розглядати це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

16:23:46

За-218

Рішення прийнято. Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань правової політики Юрій Романович Мірошниченко, будь ласка.

16:23:56

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Дякую, Володимир Михайлович. Шановні колеги, шановні виборці! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів. Шановні колеги, Комітет з правової політики розглянув на своєму засіданні проекту Закону України щодо внесення змін до Цивільного кодексу України щодо нотаріального посвідчення та реєстрації договорів найму будівлі (реєстраційний номер 5218) від 12.10.2009 року, поданий народним депутатом Барвіненком Віталієм Дмитровичем.

Шановні колеги, насправді, це короткий закон, він передбачає збільшення терміну з трьох років як необхідної умови до п’яти років дії договору. Я хочу вам нагадати, що у 2006 році ми вже подовжили цей термін з одного року до трьох. Зараз автор пропонує ще подовжити ці терміни як необхідної умови нотаріального посвідчення до п’яти років.

Комітет розглянув цю ініціативу, дійшов висновку, що діюча норма цілком відповідає потребам сьогоднішнього часу. І крім того, Головне науково-експертне управління рекомендує відхилити цей законопроект. Рішення ж нашого комітету полягає в тому, щоб повернути цей законопроект на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи, оскільки необхідності зараз врегульовувати це питання у той спосіб, який пропонує автор законопроекту, не вбачається доцільним.

Дякую вам за увагу. І прошу ухвалювати рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги, є потреба обговорювати це питання? Хто наполягає на обговоренні? Юрій Кармазін, мікрофон, будь ласка.

16:25:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, от вдумайтеся, будь ласка, я нічого не маю проти того, що всі народні депутати мають право на законодавчу ініціативу. Але що пропонується в даному випадку? У даному випадку пропонується замість 3 років записати 5 років. Це зміни до Цивільного кодексу.

Тобто, якщо до 5 років, то не треба нотаріально освідчувати договір найму будівлі або іншої капітальної споруди. Це зміни до 793. До 794 – також, що державна реєстрація договору найму не відбувається, якщо він укладений на строк менше 5 років.

Кому цікаво те, щоб не було такого? Очевидно, що це не для наведення порядку. Це просто нерозуміння цієї ситуації. І я просив би дуже і комітет, і всіх наших колег, коли ми вносимо зміни до базових кодексів, а такими є цивільний, кримінальний, земельний, до цих кодексів, коли вносимо зміни, вони мають бути більш-менш системними, а не змінити в одній статті якісь слова.

Я просто закликаю до цього і народних депутатів, і керівництво Верховної Ради з тим, щоб ми змінили підхід. Те, що ми зараз, сьогодні, проголосували, щоб розглянути вісімсот з лишнім питань порядку денного, це не говорить про якість цих законопроектів. Можливо, нам всього треба було б внести зміни в 30 законопроектів, але зробити це так, щоб вони один з одним були узгоджені, щоб вони органічно випливали один з одного, щоб ми забезпечили подальшу систематизацію і кодифікацію законодавства в інтересах суспільства. Так же я бачу, такі законопроекти абсолютно, ну, шкідливими. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, ще хто наполягає на виступі? Ні.

Комітет пропонує повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання законопроект.

Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект підлягає відхиленню. І відповідно до процедури, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону реєстраційний номер 5218.

16:28:49

За-0

Є ще інша пропозиція? Це висновок… яка міститься у висновку комітету, повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання цей проект. Я ставлю на голосування цю пропозицію.

16:29:21

За-2

Рішення не прийнято.

Зважаючи на таку підтримку я оголошую про те, що законопроект відхилено.

Шановні колеги! Вношу на розгляд проект Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо процесуального правонаступництва. Доповідач – член Комітету з питань правосуддя Притика Дмитро Микитович. І є прохання від автора і від комітету розглядати це питання за скороченою процедурою. Я ставлю на голосування цю пропозицію.

16:30:08

За-221

Рішення прийнято.

Будь ласка, Дмитре Микитовичу.

16:30:15

ПРИТИКА Д.М.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд внесено законопроект (№ 4604), метою якого є підвищення захисту прав суб’єктів господарювання шляхом більш детального врегулювання питань процесуального правонаступництва у господарському процесі. На даний час ряд норм Господарського процесуального кодексу України застарілі і не відповідають реаліям сьогодення.

Так, згідно з чинною редакцією статті 25 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право замінити сторону її правонаступником лише в одному випадку: у випадку реорганізації підприємства чи організації. На відміну від цього статтею 37 Цивільного процесуального кодексу України передбачено декілька підстав для заміни сторони правонаступником: смерть фізичної особи, припинення юридичної особи, злиття, приєднання, поділ, перетворення, заміна кредитора і так далі.

Ознайомлення з арбітражним і господарським процесом країн-сусідів України, а також з їх судовою практикою в аналогічних правовідносинах показує, що Україна єдина, де на сьогодні унеможливлено здійснення відступлення права вимоги у господарському процесі або після винесення судового рішення. Російська Федерація, Білорусь, Польща, Чехія, Молдавія не мають проблем із застосуванням ……… процесів або після винесення судового рішення. Аналогічні підстави повинні бути передбачені і у Господарському процесуальному кодексі України. Одночасно пропонується внести зміни до статей 62, 79, 80 Господарського процесуального кодексу, які є похідними від статті 25 цього кодексу.

Науково-експертне управління законопроект підтримує, рекомендуючи при цьому внести деякі зміни до законопроекту при підготовці до другого читання. Окрім того, законопроект підтримують Верховний Суд України, вищі суди, Мін’юст, деякі вищі навчальні заклади. Комітет з питань …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

ПРИТИКА Д.М. Прошу прийняти цей законопроект за основу. Прошу підтримати внесений законопроект, який є надзвичайно важливим для сторін у господарському процесі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також, Дмитро Микитович.

Шановні колеги, хто планує брати участь в обговоренні цього питання, прошу записатись. Так, прізвища будь ласка. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

16:32:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Пропонується внести дуже прості зміни, на мій погляд. Але чим більше я над ними розмірковую, тим більше приходжу до висновку, що не треба їх приймати. Я думаю, що, Дмитро Микитовичу, ви також зі мною погодитесь. Чому?

Існує матеріальне правонаступництво, якого ми не торкаємося. Воно існує. Після смерті фізичної особи або в зв’язку з припиненням діяльності суб’єкта господарювання, його права переходять до когось іншого. А якщо по цим правам чи по цим правам чи по цим правовідносинам порушено провадження в суді, то воно має раптом припинитися в зв’язку зі смертю чи в зв’язку ще з якимись обставинами. Навіть тоді, коли це не відповідає інтересам того, хто помер. Через це і очевидно, того, хто є правонаступником.

Через те я проглядаю в цьому одну таку річ цікаву. Що просто важко в судах залучати до справи правонаступника. Бо треба буде його розшукувати. То тоді давайте так. Ідея тут є. І суть ідеї хороша, шановний Дмитро Микитовичу. Але тоді давайте напишемо, - в тому випадку, якщо правонаступник не наполягає на тому. А якщо він звернувся до суду, прошу продовжувати захищати ті ж самі права, які були. Тоді не позбавляти його цього права. Тому що ми знаємо, як проводиться провадження сьогодні в судах, особливо після тієї реформи, яку зробила Партія регіонів сьогодні судової реформи. Це знущання над людьми і до речі, знущання над суддями, які не отримали зараз ні надбавок до заробітної плати, нічого, особливо молоді судді, тому в такому вигляді він дуже сирий цей законопроект, його треба переробляти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні народні депутати. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління також вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо процесуального правонаступництва) (реєстраційний номер 4604). Прошу голосувати.

16:36:00

За-302

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги. Пропонується вашій увазі проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підсудності спорів) (реєстраційний номер 6608). Доповідач – народний депутат України Писаренко Валерій… А?! Пилипенко – і доповідач, і співдоповідач.

Шановні колеги, автор і комітет пропонують розглядати питання за скороченою процедурою. Я ставлю на голосування цю пропозицію.

16:36:49

За-220

Рішення прийнято.

Будь ласка, Володимир Пилипович.

16:36:59

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую. Шановний пане головуючий, шановні колеги!

На ваш розгляд внесено законопроект реєстраційним номером 6608. Метою цього законопроекту є усунення неточностей, що містяться в абзаці 8 частини 3 статті 8 Закону України «Про здійснення державних закупівель», та узгодження цього Закону із спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює провадження в адміністративних справах, Кодексом адміністративного судочинства. Для досягнення цієї мети проектом закону пропонується.

Перше. Виключити абзац 2 частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства. Доповнити частину 3 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства положеннями про те, що адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель вирішується окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Третє. Викласти абзац восьмий частини третьої статті 8 Закону України «Про здійснення державних закупівель» у новій редакції і зазначити, що рішення Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель можу бути оскаржене до адміністративного суду протягом 30 днів.

Слід зазначити, що прийняття законопроекту сприятиме уточненню порядку судового оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель.

Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні 15 грудня 2010 року проект цього закону і рішення, яке прийняв комітет, є наступне: комітет рекомендує Верховній Раді України законопроект номер 6608 прийняти у першому читанні та за основу. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, переходимо до обговорення законопроекту. Прошу записатися на обговорення. Будь ласка, прізвища. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

16:39:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, цей законопроект також має позитивні наміри, але реалізація їх може привести до не зовсім хороших наслідків. Зокрема, я хотів би вас про це попередити, я розумію, що політична воля у цій залі вирішується одною правою рукою, і далі інстинкт голосування.

Тому хотів би нагадати вам, я не кажу про негативний висновок Головного науково-експертного управління, чому? Тому що положення проекту суперечить одне одному. Пропонується вилучити абзац два частини два статті 5 КАСУ, яким передбачається, що провадження в адмінсправах у сфері державних закупівель здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Законом про здійснення державних закупівель. В той же самий час з змінами до частини третьої статті 8 пропонується встановити 30-денний строк оскарження до суду рішень цього органу, оскарження з питань державних закупівель, хоча 99 статтею кодексу встановлено 6-місячний строк для звернення до адміністративного суду.

Тепер подивимося, давайте, з точки зору Конституції. Ви маєте право протягом 6 місяців звернутись до суду чи 30 днів. Що більше захищає ваші права? Очевидно, 6-місячний термін більше захищає.

Через це, через такі протиріччя, які є в законі, я вважаю, що приймати його зараз абсолютно недоречно, і погоджуюсь з думкою Головного науково-експертного управління, яке пропонувало його відхилити. До речі, неоднозначними є і оцінки цього законопроекту іншими органами …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую, Юрій Анатолійович.

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підсудності спорів) (реєстраційний номер 6608). Так, прошу голосувати.

16:41:53

За-214

Рішення не прийнято.

Не встигли?

Я ставлю на голосування про повернення до розгляду проекту Закону реєстраційний номер 6608.

16:42:20

За-228

Повернулись до розгляду питання.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підсудності спорів) (реєстраційний номер 6608). Прошу голосувати.

16:42:51

За-233

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати! Оголошую до розгляду проект Закону про гарантії рівності парламентських партій при висвітленні їх діяльності державними телерадіоканалами і радіоканалами (реєстраційний номер 5314). Автор законопроекту, Леонід Іванович Грач, звернувся із листом, в якому він звертається до Верховної Ради України з проханням перенести розгляд цього питання у зв`язку з тим, що він перебуває на лікарняному.

Я поставлю на голосування пропозицію про перенесення розгляду законопроект, реєстраційний номер 5314. Ну я думаю, що Верховна Рада визначиться.

16:44:01

За-198

Рішення не прийнято.

Шкода. Я тоді попрошу, щоб комітет доповів Верховній Раді України про зміст законодавчої ініціативи нашого колеги.

Доповідає голова підкомітету Комітету з питань свободи слова та інформації Бондаренко Олена Анатоліївна.

Шановні колеги, Олена Анатоліївна пропонує розглянути це питання за скороченою процедурою. Да? Прошу проголосувати.Прошу голосувати за скорочену процедуру.

16:44:46

За-207

Рішення прийнято.

16:44:52

БОНДАРЕНКО О.А.

Дякую. Уважаемые коллеги! Перед вами лежит текст законопроекта, я надеюсь, и я прошу обратить внимание на точное название данного законопроекта: про гарантії рівності парламентських партій при освітленні їх діяльності державними телеканалами і радіоканалами.

По сути самого законопроекта. Он своему названию не соответствует, потому что там также внесена попытка регулировать отношения телеканалов и радиостанций государственных с теми партиями, которые представлены в местных советах. Это первый момент.

Второй момент. Те декларативные принципы и вещи, которые занесены в этот законопроект, - это фактически дубляж тех норм, которые существуют уже в действующих законах: о телевидении и радиовещании, в Законе об информации, в Законе о политических партиях в Украине и в Законе о выборах в местные советы, Президента Украина и в Верховный Совет.

В данном случае эти нормы нам не помогут, не помешают, то есть в данном случае это декларация о благих намерениях, которые уже в Украине зафиксированы другими законами.

Не смотря на то, что Комитет по вопросам свободы слова и информации смотрит на него благожелательно, предложение отклонить данный законопроект. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доповідь закінчена. Будемо переходити до прийняття рішення.

Хто наполягає на обговоренні? Юрій Анатолійович Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”. Гаразд, гаразд, потім – Володимир Бондаренко.

16:46:40

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Юрій Кармазін.

Я хотів би подякувати і Леоніду Грачу, і Ганні Герман, які поставили підпис під цим законопроектом. За що? За те, що вони нагадали зайвий раз сьогодні суспільству про те, що висвітлення діяльності парламентських партій державними телеканалами і радіоканалами має здійснюватись на основі таких принципів: розповсюдження об’єктивної і повної інформації про діяльність кожної партії, надання рівного об’єму ефіру, надання рівного об’єму ефірного часу для кожної парламентської партії, представленої в областях, для партій, представлених у відповідних місцевих радах. І публічність державного контролю за висвітленням діяльності парламентських партій, а також про гарантії всебічного, об’єктивного інформування телеглядачів і радіослухачів.

Іронія долі, але якраз в перерві я сьогодні розглядав звернення громадянина зі Львова, який просив мене направити копію в комітет і особисто народному депутату Шевченку, заступнику Голови Верховної Ради Томенку і Соболєву, Сергію Соболєву. Трьом депутатам вони просили направити. І скаржилися на те, як висвітлюються, Володимире Михайловичу, діяльність Верховної Ради України і радіоканалами, і канал «Рада», як транслюється в місцях, зокрема у Львові. Саме сьогодні я читав цей лист. Через те я бачу, що є величезна проблема в тому, що не доходить інформація, я не говорю вже про вибірковість здійснення цієї інформації. Я розумію, що цей законопроект подавався в 2009 році. Я розумію, що тоді Герман і Грач знаходились в опозиції, сьогодні вони при владі, сьогодні цей законопроект їм невигідний.

Я просив би підтримати цей законопроект і ті політичні сили, які за ними стоять…

ГОЛОВУЮЧИЙ. … так я вже говорив, що….

КАРМАЗІН Ю.А. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Шановні колеги, тепер слово для виступу має Володимир Бондаренко.

16:49:07

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, «Блок Юлії Тимошенко».

Шановні друзі, кожна партія у нас в Україні, особливо парламентські великі мають певні можливості в розповсюдженні своїх ідей, думок, висловлювань і праць теоретиків своїх і таке інше. Це їхня внутрішня партійна проблема, кому вони і скільки надають місця в тих газетах, чи в тих радіопередачах.

Але коли мова йде про державні канали, які висвітлюють роботу такого органу як Верховна Рада – єдиного законодавчого органу, якщо вони висвітлюють в місцевій пресі все те, що робиться на місцевому рівні, то вони бути повинні хоча би, як мінімум, толерантними по відношенню до тих політичних сил. Не може бути такої ситуації, що домінування однієї політичної сили в Україні, яке сьогодні намітилося, дасть можливість їм абсолютно чітко і вільно висловлювати свої думки на всіх каналах, на всіх газетах і на всіх радіо, а всі інші будуть мовчати і шукати інші канали. Це є державні гроші, і державні гроші передбачають використання їх не за політичним заангажованим принципом, а за принципом рівноправ’я всіх політичних сил. Тому, безумовно, ми повинні дотримуватися цих принципів, інакше говорити про Україну як про демократичну державу неможливо.

Я би навіть розширив і говорив не тільки про парламентські політичні партії, а й про ті політичні сили, які сьогодні є в Україні, які є на місцевому рівні. Їм треба давати доступ до інформації, доступ до думок і душ громадян. Інакше ми хочемо нібито своєю діяльністю законсервувати той стан, який стався сьогодні.

Тому вважаю, що будь-яка перевага будь-якої політичної сили в цих засобах масової інформації є неможливою. І якщо така намітилася, вона є недемократичною. Тому я просив би підтримати якраз таке паритетне використання тих засобів масової інформації, які є.

В Німеччині є таке правило: там в середньому обирається п’ять партій до Бундестагу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, одну хвилиночку. Будь ласка, завершуйте свій виступ. Потім Алла Александровська, потім Ландік.

16:51:27

БОНДАРЕНКО В.Д. Так, у тій же Германії фінансування партій, які набрали найбільше голосів, здійснюється за принципом рівних прав, а остання, найменше хто набрав, в подвійному розмірі, щоб дати можливість їм розвиватися. Тут ми просимо паритет чистий, і все. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Алла Александровська, фракція комуністів.

16:51:44

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Уважаемые коллеги, я думаю, что в последнее время достаточно часто звучит тезис о необходимости свободного доступа к информации всем гражданам. И самое главное, мы как народные депутаты должны обеспечивать, действительно, чтобы люди получили объективную всестороннюю информацию. На совести уже у тех, кто выступает, насколько они правдиво излагают суть происходящего в Украине – политику, статистику, экономику и так далее. Однако же, пусть народ видит действительно, за кем правда. А для этого доступ к информации должен быть у всех, и особенно у тех партий, которые несут ответственность за то, что происходит в Украине, то есть те партии, которые представлены в парламенте.

В этом смысле, я думаю, что этот законопроект нужно поддержать. Если мы его примем в первом чтении, то я думаю, даже если кто-то не согласен с отдельными позициями, которые в этом законе прописаны, или по крайней мере есть другие какие-то подходы к необходимости реализации права на доступ к информации, к объективной информации, то при работе над этим законопроектом ко второму чтению, мы сможем внести такие поправки, или депутаты смогут высказать свою точку зрения.

Поэтому я думаю, что совершенно логично, совершенно справедливо было бы сейчас в зале поддержать этот законопроект в первом чтении и дать возможность депутатам работать над этим законопроектом ко второму чтению, излагать им свою позицию по тому, какой мы видим свободу слова, по тому, какие мы видим гарантии обеспечения доступа к объективной информации гражданам Украины и тем политическим партиям, которые представлены в парламенте.

Поэтому я предлагаю этот законопроект поддержать в первом чтении. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ландік, бюджет, мікрофон.

16:53:25

ЛАНДІК В.І.

Спасибо. Вы знаете, один из выступающих правильно сказал, что когда были в оппозиции, кстати, этот закон не 2009, а 2008 года, когда были в оппозиции, тогда и хотелось больше быть в эфире и так далее. Но давайте вспомним, уважаемые коллеги, когда мы бываем в регионах, на любом государственном радио и телекомпании нам что, кому-то не дают время? Дают.

Давайте посмотрим законодательство. И в Законе об информации, в Законе о доступе к публичной информации – везде все расписано. В этом же законе взяты отрывки с законов и сделано изменение в законодательство. Новеллы никакой.

Поэтому, я не думаю, что кого-то ущемляю. Тем более, что не было ни одного прецедента, чтобы нам в комитет кто-то жаловался хоть с одной парламентской фракции, что где-то на государственном теле-, радиоорганизации не дали выступить. Их там ждут, да туда мало кто ходит и не хочет отчитываться перед своими избирателями.

Поэтому этот закон, он лишний, даже будет только мешать. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Томенко, будь ласка.

16:54:50

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, нагадаю, дійсно, закон зареєстрований 5 листопада 2009 року тоді головою Комітету з питань свободи слова Ганною Герман і народним депутатом Леонідом Грачем. І ідея зрозуміла мені і очевидно вона стосувалася перебігу політичних подій, і певне застереження опозиції у можливості донести свою точку зору до широкої громадськості.

Я, якщо говорити про правове забезпечення, я з народним депутатом Ландіком погоджуюсь, тут є дуже серйозні застереження стосовно того як це викладати. Але, коли йдеться про ідею, то звичайно ідея ця правильна в тому сенсі, що якщо є обласне державне телебачення чи державне, я маю на увазі Перший національний чи Національна радіокомпанія, то за задумом вони повинні бути зразком в об’єктивності, достовірності викладу інформації.

От я на Першому національному бачу, що в них нова тенденція, такої не було тенденції ніколи, вони зараз транслюють дні народження відомих там українців, росіян, євреїв чи поляків. Коли відомі люди, які приналежні до влади, вони беруть своє день народження, десь, наприклад, було 20 років назад і транслюють за державні кошти по Першому національному.

На обласних телерадіокомпаніях зараз така тенденція, що починаються трансляції життя губернаторів. От губернатор йде на роботу, потім він йде з роботи, потім він значить зустрічається із заступниками – от такі значить речі відбуваються.

Я вважаю, це неприпустимі речі, це зневажливі речі до територіальної громади. Тому я думаю, що в даній юридичній формулі законопроект недосконалий. Але як ідея, яка вимагає від нас донести до керівництва державних телерадіокомпаній, що вони за гроші територіальної громади чи за гроші платників податків не повинні висвітлювати життєдіяльність і дні народження, а повинні висвітлювати життєдіяльність українського народу і територіальної громади.

Тому я теж вважав би, за необхідне в першому читанні прийняти і подумати, як далі рухатися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Обговорення питання завершено. Нагадую вам, що висновок комітету, який полягає в тому, що потрібно прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління вважає за доцільне відхилити законопроект.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 5314) про гарантії рівності парламентських партій при освітленні їх діяльності державними телеканалами і радіоканалами.

16:57:50

За-115

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів - 2, "БЮТ – "Батьківщина" – 74, „Наша Україна – Народна самооборона” – 8, комуністів – 25, Народна партія - 0, позафракційні – 6.

Так, шановні колеги, переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення) (реєстраційний номер 6342). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань свободи слова та інформації Олена Анатоліївна Бондаренко.

За скороченою, да? Так, пропозиція поступила розглядати питання за скороченою процедурою. Я ставлю її на голосування. Прошу голосувати.

16:58:59

За-202

Рішення прийнято.

Так, Олена Анатоліївна, прошу вас.

16:59:06

БОНДАРЕНКО О.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Знаю, що цей законопроект для деяких з вас буде така собі червона тряпочка для бика. И в данном случае пойдет речь о том, что якобы данный законопроект убивает украинский язык в музикальному просторі України. Це повна нісенітниця. Ті, хто буде це говорити, це некомпетентні люди, які навіть не читали взагалі мій законопроект.

Что касается самого законопроекта, прежде всего обратите внимание на то, что мы фактически берем и впроваджуємо норми Європейської конвенції про транскордонне телебачення і радіомовлення до нашого вітчизняного законодавства. Це принципи роботи, по яких живе Європа, це принципи роботи, по яких ми хочемо, щоб жила наша українська радійна галузь. Це перш за все для нас, якщо ми приймемо цей закон, а я впевнена, що приймемо, це тест на демократичність і тест на європейськість. Це перш за все розвиток нашого українського національного радіопростору. Це робочі місця для радіожурналістів, це розвиток нашої української музики у цьому радіопросторі. І це також додаткові податки до нашого бюджету.

Тому прошу прийняти даний законопроект. Комітет поставився дуже схвально до цього законопроекту. На нашому боці суспільство, на нашому боці радіожурналісти. На нашому боці галузь і на нашому боці демократія. Тому будь ласка, хто хоче доказати, що він євроінтегратор, голосуйте за цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую вам також. Сідайте будь ласка. Шановні колеги! Прошу записатися на обговорення питання. Прізвища будь ласка дайте.

Валерій Кальченко, фракція «БЮТ – «Батьківщина». Будь ласка, Косів.

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, "Блок Юлії Тимошенко". Я пам’ятаю ті розмови, які постійно велися, коли ми приймали закони про засоби масової інформації. В тому числі і про радіомовлення і телебачення. І кожного разу виникало те саме питання. Про відсотки мовлення і демонстрації наших вітчизняних, українських творів і неукраїнських. Були навіть такі, ставилося навіть таке питання, що вітчизняної продукції у цих трансляціях має бути не менше 70 відсотків.

Ну, врешті-решт встановили 50. І якщо доповідач говорить, що це якесь приведення до відповідності з вимогами Європейської конвенції. То це до цієї конвенції не має абсолютно ніякого відношення, адже законопроектом пропонується вилучити із чинного закону норму про те, що в радіопрограмах музичні твори – ви тільки послухайте! – українських авторів і виконавців не повинні займати 50 відсотків за тижневим часом; а так само у програмах теле- і радіопередач, знову ж таки, треба виключити цих 50 відсотків. То що ж, то що ж вийде? А вийде те, що у наших електронних засобах масової інформації на українські твори і на українських виконавців може не залишитися взагалі жодного місця. Воно і зараз уже є загрозливою ситуацією. А що буде після?..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ландік, фракція Партії регіонів.

17:03:29

ЛАНДІК В.І.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Як неодноразово зазначалось в міжнародних правових експертизах Закону України «Про телебачення і радіомовлення», підготовлених на замовлення Ради Європи, музичні твори українських авторів чи виконавців належать до категорії «Європейські твори». Розумієте? Це Європа, ми ж з вами живемо в Європі. Якщо ми живемо в Європі і йдемо у цю Європу офіційно, то як же ми для України повинні робить якісь виключення і особисті права розписувати для своїх творів. Це, ви там казали, сейчас, що це для телебачення – ні, це для радіомовлення, для музичних творів на FM станціях. Крім того, квоти на поширення музичних творів українських авторів чи виконавців, встановлені в чинній редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення», не враховують кількості таких творів, що реально існують на сьогоднішній день. Тому дотримання цих квот телерадіоорганізаціями призводить до того, що їх програми практично не відрізняються одна від одної, і слухачі їх не відрізняють, не хочуть і слухать. А після того, як почалась у нас криза, і коли 80 відсотків не стало ринка реклами у радіомовників, вони скоротили численність своїх працівників, немає їхніх представництв у других містах. А тепер ми даєм можливість крутить європейське, враховуєм своє, що воно також європейське, і тоді вони будуть нішові ці FM-станції, і люди будуть вибирати те, що їм краще. Але ще більше прийде працівників, кращі зарплати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

17:05:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, тут наперед сказали, всім ярлики повісили, що якщо хтось виступить проти, то він буде проти євроінтеграції. Я за євроінтеграцію, але проти такого розуміння євроінтеграції, як нам пропонується у цьому законі, причому категорично проти.

Через те, що. Як називається стаття 9, до якої вносяться зміни? Вона називається «Захист інтересів держави та національного телерадіовиробництва». І з цієї статті пропонується вилучити слова: «або музичні твори українських авторів чи виконавців». Це крок до Європи чи крок від Європи?

А тепер для того, щоб не говорили про те, що це думка тільки політичної сили чи-то Партії захисників Вітчизни, чи фракції «Наша Україна», то я процитую вам з висновку науково-експертного управління кусочок маленький: «Слід застерегти від того, що вилучення із статей 9 та 28 чинного Закону про телебачення і радіомовлення вищезазначених положень може призвести до послаблення захисту інтересів держави та національного телевиробництва, що не узгоджується зі змістом відповідних положень Конституції, згідно з якими держава має сприяти розвитку української культури».

Нагадаю, це мова йде про статтю 11 Конституції України. Тут також є інші речі, які я хочу процитувати, бо в мене напрошуються ще більш сильніші вирази, ніж тут написані. Наприклад, законопроекту властивий характер деталізації, який не має якогось специфічного юридичного змісту, оскільки за своєю природою музичні твори у українських авторів чи виконавців охоплюються поняттям «національний аудіовізуальний продукт». І на кінець, нічого це ніякій конвенції не шкодить, такий законопроект просто не потрібен. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення законопроекту завершено. Комітет пропонує прийняти його за основу і в цілому. Головне … Шановні колеги, все по Регламенту. Будемо іти по Регламенту. Головне науково-експертне управління рекомендує відхилити законопроект.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення) (реєстраційний номер 6342).

(Шум у залі)

Одну хвилинку. Шановні колеги, не кричіть!

17:09:00

За-225

Рішення не прийнято.

Да. Звучить пропозиція про те, що не спрацювали картки, і повернутися. (Шум у залі) Шановні колеги, я дію відповідно до Регламенту, спокійно. Я прошу вас, шановні колеги. Якщо є голоси, то вони є. Якщо нема, то їх немає.

Я ставлю на голосування про повернення до розгляду законопроекту.

Можна. Ну, я прошу вас. Ну, я прошу вас, шановні. Ну, ми ж поверталися. Я не… Я по Регламенту, дію за Регламентом. Я розумію, але я виконую Регламент. Про повернення до розгляду питання.

17:10:04

За-239

Так, повернулися.

Тепер я ставлю на голосування пропозицію про прийняття законопроекту за основу.

17:10:27

За-240

Рішення прийнято.

По фракціях? Будь ласка. Шановні колеги, в цілому – є заперечення, я поставити не можу.

Партія регіонів – 177, «БЮТ-«Батьківщина» – 0, «Наша Україна – Народна самооборона» – 7, комуністів – 25, Народна Партія – 20, позафракційні – 11.

Шановні народні депутати! Вноситься на розгляд проект Закону про внесення зміни до статті 143 Сімейного кодексу України (щодо обов'язку батька забрати дитину з пологового будинку).

Юрій Романович, за скороченою процедурою? Пропонує автор проекту закону і комітет розглянути питання за скороченою процедурою.

Я вам скажу, що ми вже дожилися до того, що треба приймати закон, який би… зобов`язує батька забрати дитину із пологового будинку. Щодо обов`язку батька.

17:11:28

За-200

Рішення прийнято. Будь ласка.

Доповідач – народний депутат України Юрій Романович Мірошниченко. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Катерина Євгеніївна Лук`янова.

17:11:46

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці! Шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Це дуже простий закон, шановні колеги, і він випливає з тієї судової практики, з якою ми стикаємося, коли працюємо в Комітеті правової політики. І в чому він полягає? Справа в тому, що 143 стаття Сімейного кодексу зобов`язує, якщо батьки в шлюбі, забрати або матір, або батька.

Якщо батьки не в шлюбі, навіть коли батьківство встановлено, є зобов`язання матір забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров`я, а для батька такого обов`язку немає, хоча батьківство встановлено, тобто в тих випадках, коли батьківство встановлено. І виникає ситуація, коли батько готовий забрати, але підстави такої, яка би його зобов’язувала, немає. Тому, власне, і пропонується доповнити цю статтю таким змістом: «Мати, яка не перебуває у шлюбі, зобов’язана забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я – І ми доповнюємо. - Батько, який не перебуває у шлюбі, батьківство якого встановлено, зобов’язаний забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я, якщо цього не зробила мати дитини». Тобто, в принципі, цей закон можна ухвалювати в цілому, він вирівнює в правах як жінку, так і чоловіка, коли йдеться про батьківські обов’язки.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, тепер я запрошую до співдоповіді голову підкомітету.

17:13:29

ЛУК’ЯНОВА К.Є.

Шановні колеги, законопроектом пропонується закріпити на законодавчому рівні обов’язок батька, який не перебуває у шлюбі і батьківство якого встановлено, забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я, якщо цього не зробила мати дитини.

Комітет з правової політики вважає, що законодавча пропозиція відповідає принципу рівності прав жінки та чоловіка і спрямована на захист інтересів дитини. Ознак невідповідності його положень Конституції України не встановлено.

Головне науково-експертне управління висловило зауваження до законопроекту. І вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу за умови врахування висловлених зауважень. Які це зауваження?

По-перше, можуть виникнути проблеми щодо встановлення батьківства, якщо мати покинутої дитини цього не хоче або не знає, хто може бути батьком дитини, а Сімейний кодекс не зобов’язує матір покинутої дитини вказувати на потенційного батька дитини. По-друге, хто буде виступати позивачами при поданні заяви до суду про встановлення батьківства?

Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу законопроект про внесення змін до статті 143 Сімейного кодексу України щодо обов’язку батька забрати дитину з пологового будинку (реєстраційний номер 6007). Просимо підтримати рішення комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, прошу записатись на обговорення питання.

Так, будь ласка, прізвища народних депутатів покажіть. Олександр Єдін, фракція Партії регіонів.

17:14:59

ЄДІН О.Й.

Шановні народні депутати, запропонований законопроект є надзвичайно важливим, оскільки йдеться мова про долю дитини з пологового будинку та про обов’язок батьків. Зважаючи на сучасні реалії в українському суспільстві щодо офіційного оформлення шлюбів такі зміни, дійсно, будуть сприяти захисту інтересів дитини, зменшенню потреби у дитячих будинках, зменшенню кількості дітей-сиріт та дітей, що позбавлені батьківського піклування. Цей законопроект цілком відповідає стратегічному завданню держави щодо прирівняння обов’язків матері та батька стосовно дитини, не залежно від того, чи перебувають вони в шлюбі, чи ні. Тож прошу підтримати даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної партії.

17:15:47

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, ну, я розумію, що сама назва законопроекту така гуманна, гуманістична і, очевидно, на слух вона сприймається. Але в мене виникає декілька питань. От скажіть, будь ласка, якщо мати не хоче, щоб біологічний батько забирав дитину? Є відповідь в цьому законопроекті? Немає.

Друге питання: а куди батько буде забирати дитину? Що сам факт, щоб із пологового будинку він її забрав, а потім кудись здав в інший пологовий будинок? Про що йдеться? Мені здається, що тут є багато питань, знаєте, якщо підійти з такої не, ну, гуманітарно-популістичної точки зору, а з юридичної, на яких немає відповіді. Взагалі мені здається, що за рахунок таких законопроектів можна до мишей, знаєте, як в анекдоті, дійти. Мені здається, що законодавчі пропозиції мають носити більш комплексний характер. І на них має бути дана відповідь в самому законопроекті. Я розумію, що за цей законопроект всі проголосують. Ну, як же за таке не проголосувати? Але серйозніше треба підходити до законодавчої роботи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція «Наша Україна – Народна самооборона».

17:17:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, якщо хоча би б одна сирота… стане менше на одну сироту через дію цього закону, а він може діяти. І я хочу подякувати Мірошниченку за те, що, в принципі, він його запропонував, цей законопроект. Повірте мені, що може діяти цей закон і ті застереження, які передбачені у Головному науково-експертному управлінні, зокрема, у третьому абзаці, де вони пишуть «можуть виникнути проблеми щодо встановлення батьківства». Так от, шановні, я хочу вам сказати, що у законопроекті інша зовсім формула, це я говорю для Борденюка, коли він підписує зауваження, щоб він теж думав, що він підписує, я вже не перший раз з цієї трибуни кажу. А тут написано, «батько, який не перебуває у шлюбі (кома), батьківство якого встановлено». Тобто сумнівів у нас у тому, що він батько – немає. У пологовому будинку – немає. Тому кожний раз на одного сироту буде менше. І таких сиріт буде менше і менше.

Через це абсолютно не бачу ніяких перешкод, і до комітету звертаюся у тому, щоб закон був прийнятий і в першому читанні, і в цілому, бо тут немає, що доробляти. Всі ті проблеми, які написано, що нібито проблеми, у зауваженнях Науково-експертного управління, вони висосані з пальця.

І накінець, Володимир Михайлович, я до вас звертаюся. Ви знаєте, я сиджу шокований і думаю: ну, ваша політична сила, Народна Партія, взяла зараз проголосувала за антинародний проект!... Я просто не можу прийти до тями. От не можу прийти до тями: хіба назва всього українського має бути сьогодні вилучена в Україні, хіба все абсолютно має бути знищено українське? Та тут же ваш Президент сьогодні говорив: «За Україну!». І я погоджуюся з ним у цьому. А ми таке робимо!

Давайте приймемо цей законопроект, але не будемо такі приймати, по яких шкодуєш…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановний колего Юрій Анатолійович! Я настільки опікуюся діяльністю всього парламенту, що випустив з поля зору фракцію. Буду виправлятися.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього питання. А взагалі зверніть увагу, яка дивна ситуація, що ми законом регулюємо питання відносин батька і дитини. І собі можна уявити, що буде з цієї дитиною, якщо… силоміць дадуть, куди цю дитину будуть дівати. Оце проблема моральних устоїв нашого суспільства. Я розумію, я кажу, що ми вимушені примушувати, розумієте. Вимушені.

Шановні колеги, комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення зміни до статті 143 Сімейного кодексу України щодо обов’язку батька забрати дитину з пологового будинку. Реєстраційний номер 6007.

17:20:46

За-253

Рішення прийнято.

Шановні колеги, була пропозиція прийняти в цілому, немає заперечень? Є заперечення? Є заперечення, не можемо приймати. Шановні колеги, комітет заперечує.

Я пропоную проголосувати за скорочену процедуру щодо підготовки цього законопроекту до другого читання. Ставлю на голосування цю пропозицію, прошу голосувати.

17:21:26

За-240

Отже, комітет зобов’язаний підготувати цей законопроект до другого читання за скороченою процедурою, тобто на наступний пленарний тиждень.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про туризм" щодо обов'язковості встановлення категорій об'єктам туристичної інфраструктури. Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Зац Олександр Вікторович.

Олександр Вікторович пропонує розглянути питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію.

17:22:15

За-202

Рішення прийнято.

Будь ласка.

17:22:22

ЗАЦ О.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Целью разработки законопроекта Украины о внесении изменений в Закон Украины о туризме есть необходимость стимулирование предпринимательской конкуренции в гостиничной сфере – повышение качества о предоставления гостиничных услуг, вывод из тени средств размещения и увеличение поступления в бюджет. Так же проект закона направлен на приведение законодательства Украины в сфере предоставления туристических услуг в соответствии с законодательством Европейского Союза.

Существующая система обязательной сертификации на требование безопасности и добровольное - на установление категорий гостиницам построено преимущественно на бюрократических подходах, а сами ее стандарты устарели и не отвечают современным требованиям рынка туристических услуг.

За 11 лет действий Правил обязательной сертификации услуг по временному размещению и проживанию по данным Госкомстата в Украине действуют и прошло сертификацию лишь 1 тысяча 648 гостиниц и аналогичных средств размещения. Хотя по оценкам экспертов рынок гостиничных услуг составляет примерно 8-9 тысяч средств размещений, то есть около 70 процентов находится в тени.

Законопроект предусматривает отмену обязательной сертификации гостиниц на требование безопасности. И внедрение системы обязательной категоризации, то есть звездности, которая так же включала в себя вопросы безопасности жизни, здоровья и сохранность имущества гостей. Ведь процедура обязательной сертификации почти полностью дублирует полномочия других органов. Зато следует отметить, что установленная категория – это показатель комфортности и безопасности услуг, позволяющих туристам получить полную и достоверную информацию о средстве размещения, а также сравнить по соотношению цена-качество.

Россия отказалась от подобной сертификации в 2003 году, а в прошлом году ввела новый порядок классификации объектов туристической индустрии, включая гостиницы и другие средства размещения, горнолыжные трасы и пляжи.

Великобритания, которая имела несколько видов классификаций гостиниц, ввела национальный стандарт качества и в обязательном порядке в 2010 году все до единого средства размещения должны были подтвердить полученную ранее соответствующую категорию.

Польша, Литва, Латвия и другие страны перед вступлением Европейский Союз привели нормативные документы в области гостиничного хозяйства к единым европейским стандартам…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка, ввімкніть.

ЗАЦ О.В. ... разработаные гостино-ресторанной конфедерацией в декабре 2009 года.

Вышеупомянутый проект закона Украины поддержан Министерством культуры и туризма Украины, ведущими гостиничными ассоциациями Украины, Советом Министров Автономной Республики Крым и многими экспертами в туристической и гостиничной сфере.

Над дальнейшей разработкой механизма внедрения обязательной категоризации работает большое количество ученых, предпринимателей и экспертов гостиничного бизнеса Украины. Замечания, изложенные в заключении Главного научно-экспертного управления Верховной Рады Украины, будут учтены в ходе внесения изменений в порядок установленных категорий: гостиницам и другим объектам, предназначенным для предоставления услуг по временному размещению, утвержденному Постановлением Кабинета Министров Украины от 29 июля 2009 года (номер 803).

Комитет по вопросам семьи, молодежной политики, спорта и туризма рассмотрел на своем заседании данный законопроект и принял решение рекомендовать Верховной Раде принять его в первом чтении. Также проект закона рассмотрел и поддержал Комитет по вопросам промышленной и регуляторной политики и предпринимательства. Благодарю за внимание. Просьба поддержать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, прошу записатися на виступи. Так, будь ласка, прізвища. Олександр Єдін, фракція Партії регіонів.

17:25:51

ЄДІН О.Й.

Шановні колеги. Цей законопроект спрямований на вирішення дійсно важливих проблем стосовно готельного господарства в Україні. На сьогоднішній день потрібно вдосконалити законодавчо-нормативну базу України у сфері надання туристичних послуг до вимог законодавства Європейського Союзу. І існуюча система сертифікації готельного бізнесу, яка на сьогоднішній день є, вона є непрозорою, корумпованою та не відповідає кращій світовій практиці. Зміни, що пропонуються у законопроекті є цілком слушними та сприятимуть досягненню поставленої мети. А також це дозволить готельному бізнесу в Україні динамічно розвиватися та покращувати свою якість. Тому я переконаний, що цей законопроект необхідно підтримати за основу, а в процедурі вже другого читання потрібно його доопрацювати і врахувати висловлені зауваження.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Терен, фракція «БЮТ – «Батьківщина». Вам да?

17:26:53

ТАРАН В.В.

Томенку, будь ласка, прошу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, будь ласка.

17:27:03

ТОМЕНКО М.В.

Шановні кодеги, хотів привернуть у вас увагу до серйозної проблеми, щоб ми тут під ідеєю допомоги підприємництву не натворили чудес. Що сьогодні відбувається? Сьогодні є кілька категорій, які займаються розміщенням громадян, і де відбувається сертифікація і стандартизація.

Що пропонують автори? Цю систему відмінити і ввести обов’язково процедуру надання дозволів, свідоцтв через надання категорії, але не лише готелям, а і всім об’єктам, що призначаються для надання послуг тимчасового розміщення проживання. Тобто от у нас зараз тисячі є хат у сільському туризмі. У нас є тисячі об’єктів, де, наприклад, люди у селах, зараз от наприклад Карпати, хто їздить і немає можливості жити в готелі, вони знімають одну кімнату. Тепер Кабінет Міністрів розробить нам, які свідоцтва треба отримати. От уявіть собі, яка ціна буде зняти кімнату в сільській хаті в Карпатах, якщо їм треба буде пройти всю процедуру обов’язкового свідоцтва, затвердженого Кабінетом Міністрів.

Тому я думаю, що треба йти іншим шляхом, виключно готелі. Як з готелями діяти? У всьому світі існує система самоорганізації готельного бізнесу. Самі асоціації готельного бізнесу визначають принципи, щоб не допустити недобросовісної конкуренції і не пустити на ринок тих, хто погано працюють. Вони, власне, підказують державі, як оцей категоріальний апарат, як ці зірочки поставити. Це одна історія. І цим нам треба шляхом іти.

А стосовно тих простих людей, які здають кімнату для тих, хто приїжджає відпочивати, чи для сільського зеленого туризму, ну це біда. Якщо ми введемо свідоцтва, то ми знищимо те, що тут написано в законі. Яке підприємництво? Ми познищуємо всю галузь малого бізнесу, який займається у цій сфері. Тому я вважаю, що автори пішли хибним шляхом. І треба повернутися у ту систему, яка, ще раз кажу, існує у світі: готелі окремо, а навпаки зелений туризм, малий бізнес треба розвивати різного роду стимулами, скажімо, стимуляторами, пільгами і таке інше.

Тому я за те, щоб законом регулювати лише готелі. І у даному випадку підтримую наше Науково-експертне управління, яке вважає, що законопроект треба відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка.

17:29:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Я звертаюсь до вас з тим, що що принесе цей законопроект? По-перше, я вважаю, що він порушує Конституцію, де покладено захист прав споживачів як обов’язок держави. Він погіршує ситуацію, яка є зараз. Він просто пропонує, стаття 18, яка говорила про захист інтересів споживачів і держави з питань безпеки туризму, життя і здоров’я громадян, охорони майна і довкілля. Яка говорила про перелік туристичних послуг, що підлягають обов’язкової сертифікації стосовно безпеки для життя і здоров’я, захисту майна і охорони довкілля, повиключати це все.

І через це я вважаю, що абсолютно слушною є думка заступника Голови Верховної Ради Миколи Томенка, який сказав, що він бачить більше шкоди від прийняття такого законопроекту, ніж користі. Користі я в цьому законопроекті не бачу ніякої. Хіба буде користь для тих, хто буде встановлювати отут ці зміни до статті 19 частина четверта, де пропонується встановити. Порядок встановлення відповідної категорії готелям та іншим об’єктам, що призначаються для надання послуг тимчасового розміщення, визначається Кабінетом Міністрів відповідно до закону. А хто їх буде визнавати в світі? Ви думаєте, що ви робите, чи не думаєте, що ви пропонуєте?!

Кругом сьогодні приїжджають і дивляться, і кажуть, покажіть сертифікат, покажіть, а з чим воно, а як воно гармонізовано? А ми що будемо показувати? Що ми покажемо? А як буде відповідальність яка?

Через це я вважаю, що в даному випадку Головне науково-експертне управління абсолютно слушну пропозицію дало, вони сказали, що доцільно відхилити цей законопроект. Навело ще безліч інших аргументів, які зараз сказали депутати. Я вважаю, що такого закону бути не потрібно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Джоджик, будь ласка, мікрофон. Одна хвилина.