ЗАСІДАННЯ ДВАНАДЦЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

2 березня 2011 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:02:05

Зареєструвалися в сесійній залі картками 396 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошу відкритим.

Шановні народні депутати, саме сьогодні, а не вчора, як я оголошував помилково, день народження народних депутатів України Лєщинського Олександра Олеговича і Семиноги Анатолія Івановича. Прошу привітати сьогодні наших колег. (Оплески)

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України 1 березня 2011 року. Розглянуто 26 питань порядку денного, за результатами їх розгляду: 9 законопроектів прийнято за основу, 3 законопроекти повернуто на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи, 10 законопроектів та один проект постанови відхилено.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у середу відводиться 30 хвилин для виступів народних депутатів із заявами, повідомленнями, інформаціями, запитами тощо. Прошу, шановні колеги, записатися на виступ. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Валерій Камчатний, група "Реформи заради майбутнього".

Підготуватися Найдьонову.

10:04:08

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Доброго ранку, шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, шановні громадяни України! Наші колеги пропонують двома законопроекти ввести мораторій на 9 і відповідно 19 років на підвищення пенсійного віку мінімального трудового стажу для отримання пенсії. Дійсно, це надзвичайно важкі і непопулярні кроки. В той же час ніхто не думає про те, що співвідношення на сьогоднішній день працездатного населення на сьогодні та пенсіонерів наближається до критичної позначки. Вже в ближчому майбутньому кожний працюючий українець буде забезпечувати одного пенсіонера. Тому слово мораторій – це своєрідне слово-паразит. Жодної реформи не можна буде привести в життя, якщо ми кожну реформу будемо підміняти словом мораторій. Тому затягування пенсійної реформи, і про це я з цієї трибуни вчора казав, з одного боку, може привести до соціальної кризи, але з іншого боку, подібні реформи треба робити дуже зважено і таким чином, щоб найменш захищені соціальні верстви населення отримали відповідні компенсаційні механізми. Тому справедливі слова Президента, це буде злочином нинішнього покоління перед старшим поколінням, якщо ми не приведемо в життя цих реформ. Ми не повинні цього допустити.

Тому фракція "Реформи заради майбутнього" закликає колег підійти зважено до законопроектів 8042, 8042-1.

І ще одну тему я хотів би порушити сьогодні в цьому залі. Ми щойно повернулися з округів. І, ви знаєте, виникла одна для мене несподівана проблема. 5 січня Кабінет Міністрів прийняв постанову щодо переводу такого препарату, як кетамін, до розряду наркотиків. До чого це призвело? Це призвело до того, що сьогодні жодний ветеринарний лікар не має права, не має можливості зробити операції домашнім тваринам. Виборці, які мають дома домашніх тварин, не мають можливості сьогодні в критичних ситуаціях їх полікувати. У ветеринарів зав’язані руки.

Подібного роду рішення не продумане, воно повинно було супроводжуватися посиленням контролю за вживанням, за розповсюдженням і реалізацією кетаміну. Насправді це призвело до дуже серйозних проблем власників тварин.

Ми просимо переглянути це рішення Кабінет Міністрів України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Найдьонов передає право на виступ колезі Алексєєву, фракція комуністів. Наступним буде виступати Анатолій Кінах.

10:07:37

АЛЕКСЄЄВ І.В.

Дякую. Шановні колеги, на початку цього року Україна черговий раз зіткнулася із дефіцитом на ринку продовольства. Після серії цінових кульбітів з магазинів почали зникати гречка, слідом за нею борошно і інші продукти харчування.

Вже не перший раз Україні, яка прагне стати аграрним лідером світової економіки, для ліквідації дефіциту продовольства доводиться вдаватися до імпорту сільськогосподарської продукції.

Чому ситуація із року в рік повторюється? Дефіцитом по черзі стають м’ясо, яйця, цукор, олія. Чому кожні півроку продовольча безпека держави та добробут українських громадян опиняються під загрозою?

Відповідь на питання, кому вигідна така ситуація, цілком зрозуміла і очевидна. Гра в штучне створення дефіцитів – улюблений спосіб крупних агротрейдерів та магнатів роздрібної торгівлі наживатися на населенні. Зовсім інше питання, що необхідно робити.

Кабінет Міністрів сьогодні намагається уповільнити зростання цін та ліквідувати локальні дефіцити, але знову діє нерішуче і з великим запізненням. При цьому уряд прагне обмежуватись декларативними меморандумами із виробниками та публічними вмовляннями крупних роздрібних мереж. Вочевидь, цього недостатньо.

Наприклад, рішення про обмеження експорту зернових було правильним і комуністи його повністю підтримали. Проте, забезпечити стабільність внутрішнього ринку так і не вдалося. Для того, щоб унеможливити ціновий диктат трейдерів та припинити практику монопольних змов необхідно докорінно змінити підходи до економічної політики. Держава має стати активним суб’єктом на продовольчому ринку, а не підсліпуватим наглядачем, який впритул не бачить, що відбувається в його господарстві.

Сьогодні необхідно відроджувати державні сільськогосподарські підприємства, стимулювати кооперацію селян, відновлювати аграрну інфраструктуру, створювати альтернативну систему роздрібної торгівлі. Тільки в цьому випадку продукція вітчизняного АПК буде доходити до столів наших громадян, а не вивозитись за безцінь під виглядом фуражу. З огляду на першочергове завдання уряду, Верховної Ради у стислі терміни необхідно розробити нову узгоджену програму розвитку агропромислового комплексу України, як мінімум до 2020 року. І тільки в цьому контексті можна розглядати питання пролонгації, чи відміни мораторію на вільний продаж продаж землі. Без наявності чіткої стратегії вітчизняного АПК приймати рішення про запуск ринку землі – це наражати продовольчу безпеку держави на нові ризики. Те, що сьогодні відбувається на ринку продовольства не можна розглядати, як окрему одиничну проблему. Ця ситуація – прояв якості нинішнього українського приватного капіталу. Єдине, що сьогодні цікавить українського капіталіста – це отримання надприбутків за будь-яку ціну. Як можна сьогодні говорити про так звану реформу ЖКХ – жилищно-коммунального господарства, якщо наслідком приходу приватного капіталу в цей сектор можуть стати неконтрольовані тарифні стрибки? В нинішніх умовах підтримка соціальних стандартів та забезпечення гідного рівня життя населення – завдання номер один для влади. Якщо це завдання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

АЛЕКСЄЄВ І.В. … її зовнішні сили, які сьогодні наполягають на ліберальних реформах, завтра можуть стати і головними критиками, і основними рушійними силами політичної дестабілізації.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Кирилович Кінах, фракція Партії регіонів, будь ласка, ваше слово. Наступним буде виступати Іван Заєць.

10:11:13

КІНАХ А.К.

Шановні співвітчизники, шановні народні депутати!

2011 рік має принципове значення для створення незворотних умов для зростання економіки, підвищення соціальних стандартів життя наших громадян. І це, по суті, головне завдання, над яким необхідно наполегливо працювати і владі, і державі в цілому.

Внутрішні і зовнішні умови дуже складні: нестабільність на Близькому Сході, Північна Африка створили передумови різкого зростання цін на нафту і природний газ; безпрецедентне зростання цін на продовольчих світових ринках. Необхідно провести життєво необхідний, складний пакет структурних реформ: пенсійна, адміністративна, податкова, правова тощо. І величезне значення в цих умовах має створення необхідних умов для платоспроможного попиту на внутрішньому ринку, підвищення його інвестиційної активності, створення в Україні потужного середнього класу.

З 1 січня поточного року введений в дію Податковий кодекс, який напряму впливає на вирішення цих завдань. На думку експертів, фахівців, об’єднань промисловців, підприємців, роботодавців України, і це постійне завдання ставить, у тому числі, Президент України, необхідно вести постійний моніторинг, контроль впливу Податкового кодексу на розвиток економіки України, на вплив Податкового кодексу на ділову активність, від якої залежить створення робочих місць, і, безумовно, добробут наших громадян.

Має принципове значення і необхідно зробити все, щоб виконати доручення Президента України і Кабінету Міністрів разом з профільними комітетами парламенту внести у Верховну Раду пакет законодавчих актів по створенню сприятливих умов для підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування.

Має принципове значення вирішення питання, яке сформульовано в Законі «Про Податковий кодекс» - автоматичне відшкодування податку на додану вартість. Зрив термінів відшкодування податку на додану вартість – це руйнація фінансів підприємств, це зниження довіри інвесторів до України. Митна вартість, звичайні ціни, податковий, бухгалтерський облік, перевірки – це всі ті питання, які треба вирішувати, негайно об’єднуючи наші зусилля.

Тому ми закликаємо всіх народних депутатів не залежно від політичної кон’юнктури, фракцій об’єднати зусилля і створити все, щоб створити умови для зростання нашої економіки і добробуту громадян. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць, фракція "Наша Україна – Народна Самооборона". Наступним буде виступати Даниленко.

10:14:25

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія.

Шановні народні депутати, рік роботи нової влади спонукає нас рішуче стати на захист працівників освіти всієї освітянської галузі. Уряд та парламентська більшість, не жалуючи зусиль переконують народ в надзвичайно ефективній їхній діяльності, зокрема посилаються на ріст ВВП.

На мою ж думку, синтетичним і більш справедливим показником ефективності правлячого режиму є ситуація в освітянській сфері. Бо підтримка освіти – це інвестиція в громадянина, в майбутнє держави і нації. До чого ж тут догосподарювалася нова влада? До ручки.

Перше. Тільки шкільна та дошкільна освіта недофінансовані майже на 3 мільярди. Жахлива фінансова скрута відчувається по всій країні, але особливо гостро вона б’є по освітянах на селі, де вони позбавлені будь-якого маневру.

Минулу п’ятницю я зустрічався з громадськістю Маньківського району Черкаської області. Так от, освіта в цьому невеликому сільському районі недофінансована порівняно з минулим роком на 5 мільйонів гривень. Це катастрофа. Якщо раніше недофінансування освіти негативно відбувалося на забезпеченні шкіл та дошкільних закладів підручниками, методичною літературою, приладдям, знаряддям для фізпідготовки тощо, то зараз вже почали економити на оплаті праці вчителів. Педагогів попереджають, що вони більше не отримуватимуть доплати за перевірку зошитів. І як у минулому році, їх відправлятимуть у відпустку за свій кошт. Про винагороду за сумлінну працю вчителі вже почали забувати. Але на цьому тлі бідності освіти статки олігархів за рік подвоїлися, якщо не потроїлися.

Друге. Нова влада під керівництвом міністра освіти Табачника руйнує з маніакальною впертістю інституційний рівень освіти. Під приводом так званої оптимізації навчальних закладів закриваються школи. Щоб вивільнити приміщення шкіл, училищ, гімназій, ліцеїв тощо для нових скоробагатьків, щоб вони могли розширити мережу своїх розважальних центрів та заманювати у ці кубла розпусти молодь і позбавляти їх майбутнього.

Нова влада не перестає тривожити і дратувати суспільство своїми недолугими реформами вищої школи. Тільки за організацію минулорічної вступної кампанії горе-міністра треба було вигнати з роботи. Нова влада не покидає спробу обмежити самостійність … і студентське самоврядування.

Третє. Правлячий режим розгорнув шалену кампанію по денаціоналізації, деукраїнізації освіти. Все українське видушується з освітнього процесу. Міністерство освіти суттєво скоротило сферу функціонування української мови в освітянській діяльності, з підручників історії вилучаються надзвичайно важливі для нації персоналії та події. Освітянський процес організовується таким чином, щоб прищіпити комплекс меншовартості всьому українському, щоб українська нація, українська культура втратили в Україні титульні позиції.

Різного роду табачники прагнуть замінити Україну як державу національного типу на державу громадян з мультикультурною багатонаціональною природою, а насправді на державу, наповнену виключно російською політичною культурною традицією, і це є домінуючим інтересом батьків теперішньої освітянської реформи, а це вже екзистенційний виклик українській нації, з чим ми ніколи не погодимося.

Ми, народні депутати від України, вимагаємо від уряду, парламентської більшості та Президента Януковича припинити руйнувати освітянську галузь, ми закликаємо …

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ЗАЄЦЬ І.О. Ми закликаємо правлячий режим переглянути політику фінансування освіти в бік його суттєвого збільшення, перестати закривати школи і боротися з самостійністю університетів, і студентів, ми категорично відкидаємо спроби влади деукраїнізувати освіту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Александровська, фракція комуністів, підготуватись Тарану.

10:18:04

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые народные депутаты! Уважаемые избиратели! Несколько дней тому назад мы стали свидетелями неординарного события: Президент Украины Виктор Федорович Янукович отвечал на вопросы народа. Мы все помним лозунг кандидата в Президенты Украины Януковича: "Услышу каждого". Действо, которое мы наблюдали, по замыслу его постановщиков должно было продемонстрировать реализацию этого тезиса в жизни. Однако на самом деле все свершилось по известному высказыванию: хотели как лучше, а получилось как всегда. Возникает простой вопрос: хочет Президент объединить Украину? Хочет, однако, вокруг какой идеи, ради какой цели, ответа на этот вопрос мы не получили. Но ведь совершенно очевидно, что Президент не хочет слышать и замечать желание русскоязычного населения Украины получить законное право пользоваться русским языком во всех сферах жизни. Законопроект, позволяющий решить эту проблему на региональном уровне, автором которого вместе с лидером фракции коммунистов Петром Николаевичем Симоненко, является и представитель фракции Партии регионов, лежит в Верховной Раде без движения. Может, Президент Украины об этом не знает, странный процесс объединения народа Украины, проживающего на востоке и в Галичине, происходит на региональном уровне.

В преддверии праздника 23 февраля, всем известного Дня Советской армии, в Харькове главы обладминистрации харьковщины и львовщины, меры городов Львова и Харькова открыли мемориальную доску Иосифу Слепому, запятнавшему себя сотрудничеством с немецкими захватчиками во время Великой Отечественной войны. Во всех публичных заявлениях и мер города Кернес Геннадий Адольфович, и глава администрации Михаил Маркович Добкин, которые являются лидерами региональных организаций Партии регионов, заявили, что они работают в целях объединения народа Украины.

Я хочу здесь с трибуны Верховной Рады заявить, если Президент Янукович, почетный лидер Партии регионов, понимает объединение народа Украины как процесс унижения чести и достоинства тех, кто никогда своими героями не признает прислужников немецких фашистов, то такую политику большинство народа не приемлет. И притом, это то большинство народа Украины, которое избрало Януковича Президентом, а Партии регионов дало большинство мандатов в Верховной Раде и в местных советах. Поэтому сегодня хочется спросить: с кем вы, господин Президент, с кем вы Партия регионов?

Хочу сказать, коммунисты выступили на защиту чести и достоинства ветеранов, мы выступили против этого оскорбительного действа, однако милиция совершенно незаконно не дала нам провести пикет, а ко мне, к народному депутату, применили физическую силу. Позор тем, кто предает интересы избирателей, позор тем, кто оскорбляет ветеранов …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таран. Підготуватися Ващук.

10:21:22

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, "Блок Юлії Тимошенко". Передусім, я хочу заявити, що наша фракція ще в жовтні місяці зібрала 107 підписів за відставку нинішнього уряду. Ці підписи зібрані прошнуровані, ми вдячній "Нашій Україні", яка приєдналася до цієї роботи. І я хочу сказати, що це ми робимо і з огляду на те, яка сьогодні ситуація склалася в гуманітарній сфері. Зокрема, ситуація із закриттям шкіл.

Я, з вашого дозволу, наведу цитату, я дуже люблю цитувати, тим більше я буду цитувати дуже відому людину: "Врятувати від закриття тисячі шкіл шляхом скасування обмеження наповнюваністю класів", - кінець цитати. Це передвиборна програма Віктора Федоровича Януковича.

Чи врятував Віктор Янукович школи від закриття? Ні, не врятував. Школи продовжують закриватися, люди голодують, люди протестують проти того, що робиться з україномовними школами, насамперед. І тому Президент змушений був на засіданні Комітету з економічних реформ поставити питання перед Табачником, і вимагав від нього дати вичерпну інформацію стосовно закриття українських шкіл. І тут починається найцікавіше. Буквально після цього через день, як Президент поставив вимогу перед Табачником, у Москві депутат Госдуми Сергій Марков ззиває свою прес-конференцію, і на цій прес-конференції говорить, що, цитую дослівно: "Табачник – це честь і совість української інтелігенції". Нагадаю, колись був такий лозунг: "Партія – розум, честь і совість епохи". Тепер стосовно теж саме до Табачника тільки тут десь розум випав, залишилося тільки тут це без розуму.

Але хочу звернути вашу увагу, чи було це випадковим, що так швидко прореагувала Москва? В політиці випадковостей не буває. І те, що це сталося так швидко, устами депутата із путінської фракції означало одне: Президенту поступив чіткий сигнал, Табачника – не чіпати. І тому Україна почула запитання Президента, але відповіді від нього не почула? Відповідь була в іншому.

В Макіївці закривається зараз 44 школа, в Одеські області закривається 64 школи і так по всій Україні.

І тому постає дуже слушним питання, яке задав наш колега, он він сидить там, Кириленко В’ячеслав у Савіка Шустера, коли він запитав заступника голови адміністрації пані Ганну Герман запитав: "Хто керує цією країною, хто Президент цієї країни? І чи розповсюджується влада Януковича на Табачника?" Мабуть, не розповсюджується, інакше його би давно зняли з цієї посади. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук, фракція Народної Партії. Підготуватися Каплієнку.

10:24:39

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук, фракція Народної Партії. Через кілька днів сильна чоловіча половина українського суспільства вітатиме жінок із святом весни, зі святом 8 березня. Опереджаючи це, я хочу від себе особисто, від жінок, які мене просили, від громадської організації "Громадянський парламент жінок України" привернути увагу нашої сильної половини суспільства, нашого суто чоловічого українського уряду, наших дорогих чоловіків депутатів, вельмишановного Президента до тих волей і проблем, як сьогодні стоять перед українськими жінками, вірячи в те, що ми будемо почуті.

Багатодітні матері просять мене вкотре звернутися до всіх, від кого це залежить з проханням прискорити вручення їм заслужених, напрацьованих нагород матері-героїні. Бо всі старенькі бояться не дочекатися тих високих нагород.

Проблема пенсійна. 60 років для жінки відпрацювати на виробництвах, дивлячись на яких, а якщо це жінка-доярка або буряківниця, або вона працює на шкідливому виробництві. Це можливо. Но, певно, на це питання треба дати відповідь нашому уряду. А якщо ця жінка селянка і працює в себе на підсобному господарстві, бо не має роботи. Сьогодні розпалися колективні господарства, але господарство продає молоко, м’ясо, овочі, зерно. Вона не заслуговує на пенсію? Напевно, це теж треба врахувати, рахуючи за коефіцієнтом від зданої продукції. І скільки жінок серед безробітних, чим можна виміряти сьогодні проблему, яка стоїть перед молодими мамами, які не мають квартир і ютяться з дітьми по чужих кутках або не можуть родити, бо нікуди принести дитину. Або горе, біль матері, яка не має коштів вилікувати важкохвору дитину або вилікуватись самі.

Я знаю, це проблеми не нинішні, вони з бородою, але доля випала саме нинішній владі, чоловічій владі України справді стати сильною, мужньою і вирішити їх. Ось тоді, коли жінки в Україні всі будуть усміхнені і щасливі, майбутнє України забезпечене. Ми хочемо вірити в це, бачити наші проблеми в ваших …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Завершуйте.

ВАЩУК К.Т. … і чути про їх вирішення. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Усміхніться, Катерина Тимофіївна, усміхніться. Кравчук Віктор, фракція "БЮТ". Підготуватися Ключковському.

10:28:02

КРАВЧУК В.П.

Василь Кравчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Буквально через два-три тижні сільгоспвиробники вступають в проведення комплексу весняно-польових робіт, на який необхідно майже 30 мільярдів гривень. Де брати кошти селянину? Матеріально-технічні ресурси дорожчають не по днях, а по годинах. Сьогодні 1 тонна дизпалива коштує майже 10 тисяч гривень, тонна аміачної селітри коштує 3 тисячі 300 гривень. При уряді Юлії Тимошенко ціни на пальне і добриво були в 2 рази менші. А що зараз робиться з цінами на сільгосппродукцію?

Сьогодні один літр молока закупляють у населення взагалі по 1 гривні 70 копійок, один кілограм живої ваги м’яса ВРХ і свиней – по ціні 12 гривень. А ціни у магазинах на цю продукцію страшні і неприйнятні для людей. Так, один кілограм твердого сиру коштує 50-70 гривень. Один кілограм дешевої ковбаси коштує 65-75 гривень. Це паразитування на праці селянина. І за цим спокійно спостерігають і Антимонопольний комітет, і Комітет по цінах. А хтось на цьому наживає мільйони.

Продукції рослинництва у господарствах практично немає для реалізації. Про що це говорить? Врожай минулого року був приписаний. То де ж паритет цін на сьогоднішній день? Аграрний фонд по форварду сільгосппродукції так і не закупляє. Банки кредитів практично не дають, а як дають, то під 20 і більше відсотків річних і то тільки 10 відсоткам виробників.

У Державному бюджеті на 2011 рік коштів на підтримку сільгоспвиробників практично не передбачено. 10 мільйонів гривень – хіба це кошти на часткову компенсацію вартості складної техніки? Або 100 мільйонів гривень на бюджетну тваринницьку дотацію? Чи 500 мільйонів на здешевлення кредитів? Це сльози для селян.

Як далі має функціонувати сільське господарство? Знову за рахунок вирізання худоби? Так її практично уже немає. За останні 6 місяців 2010 року поголів’я ВРХ скоротилося по державі на 830 тисяч голів. Вирізано по суті поголів’я двох областей. Такими темпами тваринництво практично буде знищено за 3-4 роки через недолугу цінову політику уряду Азарова. А далі що? Де продовольча безпека держави? Знову буде так, як сьогоднішня епопея із гречкою та іншими видами продуктів харчування? Адже монополісти, які сьогодні мають 300 і більше тисяч гектарів релі в користуванні, сіють ті культури, які їм вигідно, - це соняшник, ріпак, сою. А хто ж буде вирощувати пшеницю, жито, гречку, горох? Це ті продукти харчування, які необхідні людям кожного дня. Скільки можна дурити селянина, дозвольте запитати представників Кабінету Міністрів та відповідних комітетів і служб. Оцінку вам за роковини господарювання на селі, і не тільки на селі, вже дав народ – жирна двійка. Дякую за увагу.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ключковський, фракція "Наша Україна - Народна самооборона".

10:31:21

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги, мене уповноважили звернуться до вас група народних депутатів Україна членів партії "Наша Україна".

Народні депутати України, вступаючи на свою посаду складають Присягу на вірність Україні, в якій, зокрема, зобов'язуються дотримуватися Конституції України. Стаття 84 Конституції України вимагає, щоби, при прийнятті рішень, народні депутати України голосували лише особисто. Голосування за інших є грубим порушенням Конституції.

Хотів би нагадати той урок, який недавно ми отримали від Конституційного суду. Навіть Закон "Про внесення змін до Конституції", якщо, при його прийнятті, порушується встановлена Конституцією процедура, є неконституційним, тобто протиправним.

Мусимо визнати, що практика голосування за інших сьогодні настільки поширена в залі Верховної Ради, що практично всі закони, які приймаються тут, є неконституційними. Таку практику не можна продовжувати безконечно. Вона не просто стала вже об'єктом ганьби і насміхання з боку парламентарів інших держав. Хотів би нагадати про недавній сором, коли Верховну Раду відвідала делегація польських послів до Сейму. Вона не просто є загальновідомою, коли майже на кожній зустрічі з виборцями запитують депутатів: коли ви припините цю ганебну практику. Вона є порушенням Конституції, засад правової держави.

Присяга депутата є святе для людини, яка має честь. Тому, цю практику колись потрібно кінчати. У зв'язку з цим, ми заявляємо про те, що ми, з цього моменту, а вже властиво з попереднього пленарного тижня, будемо голосувати виключно кожен особисто. Ми пропонуємо кожній фракції, кожному народному депутатові публічно зобов’язатися дотримуватися Конституції, зокрема її 84 статті.

Більше того, ми вважаємо, що у Верховній Раді є всі передумови технічні для того, щоби забезпечити особисте голосування кожного депутата.

У зв’язку з цим ми звертаємося офіційно, і прошу розглядати це як депутатське звернення, до Голови Верховної Ради України щодо причин, з яких досі не запущена в дію система "Рада-3", яка гарантує особисте голосування кожного депутата. Порушення Конституції з боку обранців народу мають бути припинені, бо тим самим ця влада дає приклад всій державі, як ганебно можна не дотримуватись Конституції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

Шановні народні депутати, на цій енергійній ноті заклику… Шановні колеги, ну, 30 хвилин. Ви, шановні колеги, всі закликаєте дотримуватись Регламенту. По Регламенту закінчився виступ.

Шановні народні депутати, я прошу вас, заспокойтесь, особливо Романа Зварича. (Шум у залі) Завтра репліку. Репліку о 15 годині отримаєте і перестаньте. Репліка, коли це образив депутата.

Шановні народні депутати, прошу заспокоїтись. Відносно пропозицій, які прозвучали у виступах народних депутатів, я прошу підготувати відповідні доручення, листи і звернення.

З приводу практики організації роботи Верховної Ради України, а саме у частині голосування народних депутатів України. Шановні колеги, я щиро вдячний депутатам, які порушують це питання. Щиро вдячний депутатам, які взяли на себе конституційний обов’язок виконувати Конституцію після трьох років роботи у Верховній Раді України. Дуже добре, що всі будем голосувати за себе за однієї умови, щоб ще й ходили на роботу в сесійну залу. Бо в нас є депутати, які заявляють, що вони картку носять з собою, але в сесійну залу з’являються дуже рідко. Я думаю, що й сьогодні ви їх бачите, що вони відсутні. Але, шановні народні депутати, з наступного тижня (зараз ведеться робота до підготовки нової системи для голосування), щоб були підписані документи про прийняття цієї системи в експлуатацію, чого немає. Буде проведено тестування цієї системи, і з наступного тижня я підпишу розпорядження про введення цієї системи, подобається це комусь чи ні, але терпіти цю ганьбу далі не можна. (Оплески)

Вчора в Луганську журналісти управлялися по Верховній Раді. Найбільш м’яке було слово – це "кнопкодави". І вони абсолютно праві. Тому давайте мобілізовувати депутатів на роботу. Хто не хоче – заяву, і я думаю, що ми приймемо відповідне рішення. І тому давайте припинимо один одного закликати до роботи. Давайте будемо працювати тоді, коли належить працювати Верховній Раді, особливо це стосується не тільки пленарних засідань, а це і стосується роботи в комітетах. Я вам вдячний за підтримку в цьому плані.

Тепер по нашій організації роботи. По хвилині, будь ласка. Олександр Єфремов.

10:37:34

ЄФРЕМОВ О.С.

Спасибо, Владимир Михайлович. Я в прошлую среду поднимал этот же вопрос и хочу к нему опять вернуться. Из 121-го, которые записались сегодня на выступление, 62 народных депутатов записалось от Партии регионов. В десятку попал только 1 человек. Я не знаю, что это за случайные цифры, как считает машина, но при любой математической модели по случайным цифрам такого не должно быть, Владимир Михайлович. Поэтому я прошу официально дать поручение, пусть проверят, кто химичит у нас в системе предоставления слова. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, є ще бажаючі? Немає.

Я на попереднє звернення з цього приводу давав доручення. Відповідь однозначна, шановні колеги, що ніхто не хімічить – просто треба натискувати на кнопки, а в цей час не цілуватися з сусідами, і не вітатися, і не обговорювати усі справи. Ну, я прошу вас, шановні колеги! Ми так дискредитуємо усе: і машина не така, і ми не такі. Ну давайте ж ми врешті-решт розберемося! Я цікавився цією ситуацією. Мені дали заключення відповідне. Я ще раз хочу…

Треба натиснути на кнопки! (Шум у залі)

Шановні колеги, ну, я ще раз вам говорю. Якщо потрібно, давайте поставимо сюди працівника інформаційної системи – він відповість. Я прошу вас! Якщо кнопки тиснуть, то тиснуть всі, а не "пізно". Я не раз хочу вам сказати: давайте проведемо службове розслідування. Давайте.

Шановні колеги, ну, було вже з одного боку. Іван Григорович Кириленко пред’являв претензії, що записалися одні "регіонали" і не записалися "бютівці". Бо тоді ті не записувалися – потім ці не записуються. Ну, давайте хоча б не будемо шукати винних, давайте в собі пошукаємо винних.

Я прошу регламентному комітету, Апарату провести службове розслідування, дати відповідну інформацію.

Тепер, шановні колеги, інформую вас про відсутніх депутатів, які перебувають або у відрядженнях, або на лікарняному: Олег Білорус, Еліна Шишкіна, Ірина Геращенко, Микола Катеринчук, Микола Янковський, Роман Ткач, Олександр Ткаченко. Я прошу, щоб їхні картки не працювали.

Шановні колеги, я вас прошу: підіть і запитайте. Ви дуже хитрі всі, от підіть запитайте. Я даю ті документи, які мені офіційно надав Апарат Верховної Ради. Ви всі – герої, з боку стоїте, от скажіть: «де», підіть.

Так, шановні народні депутати, ми завершили процедуру виступів, тридцять хвилин використано. Переходимо до розгляду питань. Оголошується до розгляду… Адам Іванович, ми будемо їх….

Шановні колеги, оголошується до розгляду питання проект Закону про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення, 0201. І є ще проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України в зв’язку з приєднанням України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення. Очевидно, є потреба розглядати їх окремо. Бо якщо не буде ратифікована конвенція, то не буде потреби розглядати наступний закон. З огляду на це, я оголошую до розгляду проект Закону про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення, реєстраційний номер 0201. Доповідач – перший заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту Суліма Євген Миколайович. Співдоповідач – перший заступник голови Комітету в закордонних справах Тарас В’ячеславович Чорновіл.

СУЛІМА Є.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, України, на ваш розгляд виноситься проект Закону України про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення, який розроблено на виконання доручень Кабінету Міністрів України та внесений до Верховної Ради Президентом України.

Основна мета зазначеного законопроекту – це приведення діяльності з міждержавного усиновлення в Україні у відповідність до міждержавних, міжнародних стандартів у цій сфері. Щороку іноземні громадяни усиновляють більше тисячі українських дітей. Лише минулого 2010 року 1 тисяча 202 дитини були усиновлені іноземцями і виїхали на проживання за межі України. Держава, яка дозволяє усиновлення дітей за кордон, зобов’язана дбати про дотримання їх прав та інтересів як у процесі усиновлення, так і по його завершенню.

Саме такий порядок з максимальним урахуванням найвищих інтересів дитини та дотриманням її прав і свобод закріплено Гаазькою конвенцією про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення. Учасницею конвенції є вже 83 держави світу, включаючи Сполучені Штати Америки, держави Європейського Союзу, а також більшість держав європейської частини пострадянського простору – Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, Молдови, Грузії, що як і Україна є державами-донорами.

Конвенція утворює систему співробітництва держав та їхніх компетентних органів у сфері міждержавного усиновлення. Її основою є створення гарантій для здійснення міждержавного усиновлення у найвищих інтересах дитини та з дотриманням її основних прав, визнаних у міжнародному праві, створення системи співробітництва між договірними державами, яка забезпечить запобігання викраданню та продажу дітей або торгівлі ними.

Приєднання України до конвенції дозволить вирішити проблемні питання у сфері міждержавного усиновлення, заборонить незаконну діяльність фізичних осіб, які, по суті, є посередниками при усиновленні дитини і дозволить забезпечити державний контроль за діяльністю організацій, які належним чином будуть акредитовані в Україні на здійснення діяльності з усиновлення, запровадити дієвий механізм отримання інформації про долю дітей, усиновлених іноземцями через організації, що надають послуги з усиновлення.

Слід зазначити, що пропозиції про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення вносилися на розгляд Верховної Ради України чотири рази. На порушення прав дитини в Україні у зв’язку з неприєднанням до конвенції, неодноразово звертав увагу Комітет ООН з прав дитини.

Вихід у цій ситуації, що склалася, Президент України бачить у приєднанні України до Конвенції про захист дітей та співробітництва з питань міждержавного усиновлення.

Шановні народні депутати України, прошу підтримати даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на запитання до доповідача.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Іван Кириленко, будь ласка. Володимир Бондаренко, мікрофон. Хто?

Олена Бондаренко, будь ласка.

10:46:36

КИРИЛЕНКО І.Г.

Володимире Михайловичу, не передали слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Бондаренко.

10:46:52

БОНДАРЕНКО О.Ф.

Все є, дякую. Шановний доповідачу, опоненти ратифікації конвенції посилаються на те, що, мовляв, треба укладати прямі міждержавні угоди. Чи не можете ви назвати цифру, скільки міждержавних угод країна Україна уклала з іншими і якими саме країнами на пряму про міждержавне усиновлення.

СУЛІМА Є.М. Я можу тільки сказати одне, що крім міждержавних існує ще, дійсно, Гаазька конвенція, яка вже об’єднує сьогодні 83 держави. І я хотів би додати, що до цих держав мають відношення, підписали цю конвенцію: Австралія, Австрія, Болгарія, Великобританія, Ірландія, Іспанія, Ісландія, Італії, Сполучені Штати Америки, Франція, Німеччина. У той же самий час, дійсно, існують і міждержавні договори. Але їх на багато менше. І я вважаю… Їх навіть немає сьогодні, тому що, дійсно, на багато менше країн, які хочуть сьогодні таки договори підписувати. Вони підписують перш за все Гаазьку конвенцію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.

10:48:16

СУХИЙ Я.М.

Євгене Миколайовичу, ви розумієте, в Новій Зеландії недавно наших жінок розігрували в лотерею і тепер якесь "чмо" навіть виграло дві тисячі доларів і в додачу нашу україночку, як виграш. Ми з цим припустимо, поправимо, це наша ганьба, ганьба української влади, що ми жінкам нашим створили такі невиносимі умови, що вони погоджуються себе розігрувати в лотерею.

Але скажіть, будь ласка, чому Верховна Рада України чотири рази відхиляла цю конвенцію? Ви знаєте основну причину, вона полягає в тому, що Кримінальний кодекс України передбачає карну, кримінальну відповідальність за посередництво в торгівлі людьми. Ви ж вводите в цій конвенції, пропонуєте узаконити діяльність якихось посередників, які наших дітей будуть продавати за кордон.

Нещодавно, ви знаєте, на границі дві голандочки були піймані, гомосексуалістам везли дитинку, бо вони хотіли удочерити чи усиновити. Ви розумієте, що це неприпустимо на сьогоднішній день.

СУЛІМА Є.М. Я з вами повністю згоден, що ситуація, яка існує вона неприпустимо, тому що сьогодні ми маємо справу іншу. До України приїздять громадяни інших країн, не володіючи українською, російською мовою і вже починаючи з аеропорту Бориспіль попадають у відносини з фізичними особами, які надають ці посередницькі послуги незаконно вже сьогодні. А йде мова про те, що, дійсно, конвенція передбачає існування уповноважених громадських організацій, які повинні, перше, відповідати вимозі, вони повинні бути неприбутковими організаціями. І друге. Завдяки таким громадським організаціям встановлюється можливість навести порядок як на шляху усиновлення, так і після того, контролю за життям дитини в умовах нової сім’ї, якраз громадська організація і виступає посередником в цьому питанні.

Тому що, наприклад, сьогодні в Сполучених Штатах Америки, п’ять консульських працівників не можуть проконтролювати існування, в яких умовах живуть діти, їх сьогодні в Сполучених…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Подгорний, фракція "БЮТ - "Батьківщина".

10:50:38

ПОДГОРНИЙ С.П.

Прошу слово передати депутата Суслову Євгену. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Суслов, будь ласка.

10:50:48

СУСЛОВ Є.І.

Дякую. Я хотів би все ж таки уточнити, ви сказали про те, що зараз у нас дійсно може будь-яка фізична особа займатися посередницькими діяльностями, я хотів би уточнити чи це дійсно так. Тому що, дійсно, є приклади і приклади, які я особисто, як народний депутат, направляв в прокуратуру, коли посередницькими діяльностями займаються, беруть за це кошти в Україні, єдине, що не несуть відповідальності за це, тому що вимагають кошти у тих батьків, які несуть. І саме основне, ви правильно сказали, хотів би, щоб ви ще раз підтвердили, що в нас немає контролю за цими дітьми. Тому що той контроль, який проводиться за здоров'ям і правами дітьми за кордоном, Україна зараз володіє номінально, мається на увазі не фізично, тому хотів би уточнити чи це дійсно так. І особисто я підтримую цю конвенцію, хоча минулий раз голосував проти. Дякую.

СУЛІМА Є.М. Я думаю, що кожний, хто ознайомиться з текстом конвенції, а це 14 сторінок, він знайде відповіді на багато питань. І я думаю, якщо б кожен почитав, то там дійсно перша вимога, яка є, це сама вища вимога повинна бути це гуманне і саме високий ставиться інтерес дитини, закладений в цій конвенції. Тому коли сьогодні ми говоримо про те, що комусь ми будемо заважати чи навпаки будемо ловити за руку тих, хто сьогодні займається посередницькою діяльністю, я хотів би сказати, що по-перше, треба бачити дитину, дитину, яка може і має з боку держави отримати всі умови для покращення свого майбутнього життя в сім'ї. По-друге, те що ви кажете, про існуючий номінальний контроль, я вважаю, приклад, який привів, про п’ять чоловік на Сполучені штати Америки, він може бути чи номінальний чи не номінальний. А це все, що є сьогодні для контролю за життям наших дітей за кордоном в Сполучених штатах Америки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Тарас Чорновіл, перший заступник голови Комітету у закордонних справах.

10:53:09

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати, ратифікаційний закон і сама конвенція, які виносяться до вашої уваги, є дуже складним, дуже проблемним документом, навколо якого, на превеликий жаль, переважно бушують серйозні пристрасті. І дуже рідко про нього говорять, і його опрацьовують з підходом прагматичним з вивіренням юридичних норм, деталей і окремих моментів, і загроз, і переваг, які він надає. І тому я би просив, щоб ми сьогодні підійшли до нього не з політичної складової, а саме з професійного, фахового погляду. Наш комітет саме за цим поглядом його і розглядав. Річ в тому, що ця конвенція вже 4 рази вносилась до нашого залу, і 4 рази відхилялася Верховною Радою України. Це п’яте подання даної конвенції.

По даній конвенції вноситься ратифікаційний закон, який передбачає певні заяви з приводу даної конвенції. І ці заяви, на погляд комітету, не є достатньо вичерпуючими. Вони надають достатніх гарантій того, що не буде допущена саме неприємлема для України, в нашому розумінні, кримінальна посередницька діяльність з питань усиновлення. Оскільки цей напрямок в багатьох країнах, в тому числі в Сполучених Штатах Америки є дуже активним, дуже прибутковим бізнесом, і це питання через це викликає певні застереження.

Застереження, також викликає той факт, що обмежуються можливості контролю за, перше, сім’єю, яка має усиновлювати дитину. Ще раз кажу, через участь безпосередньо посередника. І, друге, обмежуються можливості після того контролю за долею даної дитини в тих сім’ях, куди вона усиновлюється.

У зв’язку з цим, оцінюючи всі ті складові, оцінюючи той факт, що поки що ми не бачимо політичної волі на прийняття цікавого і вартового уваги законопроекту пана Євгена Суслова, який передбачав мораторій на міждержавне усиновлення, і усиновлення все ж таки може відбуватися, і виписане достатньо чітко українськими законами, Комітет у закордонних справах прийняв рішення більшістю голосів рекомендувати Верховній Раді направити даний проект суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Наші голоси розділилися наступним чином: одна людина пропонувала прийняти конвенцію в тому вигляді в якому вона є, одна людина пропонувала повністю її відхилити, і висловитися повністю категорично взагалі проти існування цієї конвенції, але більшість депутатів зійшлися на тому, що захист українським дітям за кордоном потрібний, що ця конвенція могла би його гарантувати, але у випадку, якщо вона не буде суперечити базовим нормам українського законодавства. А для цього… А оскільки згідно з нашими конституційними принципами міжнародні договори, ратифіковані Україною мають первинність супроти національного законодавства, ми вважаємо, що Україна мала би піти шляхом, яким пішли ряд країн: Сполучені Штати Америки, Білорусь, Болгарія ряд інших, які в своїх заявах достатньо чітко виписали первинність свого національного законодавства по окремих чітких пунктах. Оскільки наше законодавство щодо міжнародного усиновлення після того, як ми вчора в першому читанні проголосували, на мій погляд, дуже позитивний і дуже корисний законопроект, який внесений був від Кабміну щодо більш чіткого виписання принципів усиновлення, в тому числі і міждержавного у внутрішньому нашому законодавстві, ми вважаємо, що ці норми мали би бути збережені. А, отже, суб’єкт законодавчої ініціативи міг би, вносячи повторно дану конвенцію, передбачити в ратифікаційному законі в заявах, які робить Україна по кількох небагатьох, а по кількох пунктах застереження щодо цих пунктів, зокрема: щодо посередницької діяльності, щодо контролю за станом дітей в усиновлюючій сім’ї, щодо дій України по захисту своїх дітей має відбуватися первинність українського законодавства. Ми це можемо виписати, хоча, ще раз кажу, за принципом, який застосували інші країни – учасники конвенції і в такому випадку конвенція, на погляд більшості членів комітету, була приємимою.

Тому комітет просить вас стосовно конвенції, прийняти нашу позицію про направлення на доопрацювання.

Що стосується закону про внесення змін до ряду законів України – це, власне, про внесення змін до Сімейного кодексу і до Закону про захист дитинства, ми вважаємо, що ці зміни напряму випливають виключно з тексту конвенції, напряму пов’язані з нею і окремо розглядатися не повинні. І тому ми просимо обидва документи разом направити на доопрацювання. І після їх повернення додатковими заявами, безумовно можна буде розглядати серйозно цю конвенцію. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання, будь ласка, до доповідача.

Прошу записатись на запитання. Прошу прізвища народних депутатів.

Руслан Князевич, фракція "Наша Україна – народна самооборона".

10:58:25

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Тарас В’ячеславович, ну, я розумію рішення комітету і розумію, в тому числі, вашу позицію. А вам не здається, що зважаючи на те, що сама конвенція діє з 1993 року і, фактично, через півтора року їх 20 років. І якщо ми знову будемо відкладати, то може і немає сенсу вже взагалі до неї приєднуватись.

По-перше, невідомо, що буде за 2 роки. Може, буде вже якась нова конвенція. Зрештою, в мене таке враження, що ті країни, які підписали цю конвенцію і є її ініціаторами, абсолютно не заперечують, щоб Україна не вступала до цієї конвенції. Навпаки, вони все роблять для того, щоб вишукати таку можливість і залишати її в сірій зоні чи так, як сказав заступник міністра, серед країн-донорів. Мені здається, що це взагалі принизлива назва и тим більше, що нам би точно не личило її вживати. Яке ваше відношення до цього? Бо ми так затягнемо до того часу, що просто в нас всіх дітей повивозять, вже і не буде кого захищати. Дякую.

ЧОРНОВІЛ Т.В. Пане Руслане, я згоден абсолютно з вашими застереженнями, які є, але річ в тому, що в Україні вже сьогодні діє законодавство, яке достатньо чітко виписує, кого, в який спосіб можна усиновлювати за принципами міждержавного усиновлення. Це досить серйозні обмеження. На сьогоднішній день ми пробували не один раз досягти двосторонніх домовленостей з тими країнами, куди часто усиновлюються українські діти. На превеликий жаль, цього поки що не відбулося.

Що стосується позиції, щоб прийняти, аби так прийняти, знаєте, ми, я кажу, рішення комітету не було. Я ще раз кажу, доповідаю не свою позицію, а рішення комітету. Більшість членів комітету. Рішення комітету не було про те, що конвенція не потрібна. Воно зводилося до одного. Що все ж таки треба кілька моментів, слідуючи за не найостаннішими, не найдурнішими країнами. Ті ж самі Сполучені Штати Америки, виписати більш повно.

Мені здається, що логіка тут є. Якщо воля є політична до того, щоб ця конвенція була все ж таки прийнята Україною, то я думаю, що новий ратифікаційний закон з цими поправками, змінами міг би появитися і дуже швидко. Якщо такої політичної волі немає, він все одно не буде проголосований в п’ятий раз, навіть, якщо ми зараз будемо ставити позицію комітету про прийняття.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Корж, фракція Партії регіонів.

11:00:37

КОРЖ В.П.

Пане Тарасе, у мене запитання до вас і до заступника міністра Євгена Суліми. Скажіть, будь ласка, давайте пригадаємо, ми буквально днями прийняли Європейську конвенцію про захист прав дітей. У нас є Сімейний кодекс. Якщо, дійсно, є необхідність деякі законодавчі акти прийняти, ми їх можемо прийняти. Але, говорячи сьогодні про цю конвенцію, про міждержавне усиновлення, ми практично узаконюємо концепцію продовження цієї ганебної практики. За умов демографічної ситуації, за створення інститутів сімейного оточення, дитячих будинків і так далі, і так далі, ми, мабуть, намагаємося припинити цю практику. Навіть Китайська Народна Республіка утримується від міждержавного усиновлення. Ми маємо створити всі можливості для наших діточок, для сиріт насамперед для того, щоб їх залишити у нашій країні, для того, щоб створити їм умови і для того, щоб вони, дійсно …

ЧОРНОВІЛ Т.В. Шановний колего, я недавно з цієї трибуни якраз і доповідав цю оновлену Європейську конвенцію. Вона абсолютно позитивна. І це дуже добре, що ми її прийняли, і дуже добре, що ми вчора проголосували вже первинні певні зміни до законодавства України, у тому числі і щодо особливостей міждержавного усиновлення. Мені здається, вони є логічними і правильними ті зміни, які ми проголосували. І жаль, що ми не проголосували в цілому, тому що, мені здається, документ був дуже добре підготовлений урядом і фактично відшліфований належним чином.

Що стосується взагалі принципів міждержавного усиновлення. Наше внутрішнє законодавство закладає певні фільтри: перше – це, дійсно, ті діти, яких в Україні неможна вилікувати. Мені здається, що тут ми не можемо забороняти, але це дозволено нашим законодавством вже на сьогоднішній день. Ми передбачаємо, що ті діти, яких не захотіли усиновити в Україні, можуть підпасти під усиновлення державне. Це не є норма, це є конвенція, це норма діючого законодавства України. Конвенція у даному випадку вносить на нас певні зобов’язання, які члени комітету вважають надмірними. Ми вважаємо, що ми повинні примат українського законодавства, і ви це підтвердите як людина, яка причетна до організації і виписання цього законодавства, і я як член комітету …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Тарас Вячеславович, час вичерпаний.

Шановні народні депутати, переходимо до обговорення питання. Я прошу записатися на виступи від фракцій. Записатися на виступи від фракцій. Прошу прізвища вивести на інформаційне табло. Так, тепер прошу записатись народних депутатів. Прошу прізвища вивести. Таким чином, шановні колеги, 30 хвилин на обговорення питання.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна самооборона". Наступний буде виступати Колесніченко.

11:04:04

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я хотів би нагадати вам, що ми цю конвенцію чотири рази не ратифікували. Хтось піднімав питання чому, чи ні? Подивіться, будь ласка, 2009 рік: Прем'єр Янукович Віктор Федорович, "за" конвенцію, ратифікацію я маю на увазі, 34 чоловіки.

Що помінялося зараз? Те помінялося, що зараз дають кілька заяв від імені України, які ви бачите на четвертій сторінці. А я вас прошу, ви відкрийте статтю 40 конвенції, а там написано, цитую: "Жодні застереження до цієї конвенції не дозволяються". Тобто, які б ви заяви, шановні, не робили, ніякі застереження туди не приймаються.

І наступне. Я звертаюся зараз до представників дуже серйозних держав, які, в принципі, є такими, що багато дітей усиновляють, але які не приєдналися до Конвенції Організації Об'єднаних Націй з прав дитини, вони її не ратифікували. Як не дивно для вас буде почути, це Сполучені Штати Америки і Сомалі. Дві держави не ратифікували основну конвенцію, базову Конвенцію з прав дитини.

Тепер я вас запитую: "А що буде, якщо Україна як держава не приєднається до цієї конвенції?" – "Та нічого не буде". Ми її не підписували і, слава Богу, і нормально буде.

Тепер щодо тексту конвенції. Я її прочитав, абсолютно до кожної статті вздовж, поперек, назад і подивився. У нас передбачено, ми з вами визначали судовий порядок, тепер суди не будуть діяти, все, скасовується цей порядок, нема, суди не будуть розбиратися.

Далі. Ми говорили про те. що не будуть інші організації-посередники. Статтю 9 відкрийте. Там прямо написано: або через державні органи чи інші організації, тобто посередники.

Інша стаття. Стаття 9, пункт "є" відкриває такий ящик Пандори, що ми не зможемо контролювати, що там буде з нашими дітьми.

І з огляду на це, шановні народні депутати, не дивлячись, що 83 держави приєдналися до цієї конвенції. Що це за держави? Це, як правило, ті держави, які зацікавлені ввозити. Ми ж, я погоджуюся з колегами, які зараз виступили, маємо створювати умови для того, щоб діти жили тут, у державі. Крім всього іншого, тисяча 202 дитини у минулому році було таким чином ще і …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Едуард Павленко, фракція Партії регіонів, будь ласка. Наступною буде виступати Олена Бондаренко.

11:07:29

ПАВЛЕНКО Е.І.

Уважаемые народные депутаты! Я обращаюсь к тем народным депутатам, которые вместе со мной были во втором созыве. В то время я возглавлял Специальную следственную комиссию по предотвращению торговли детьми. Все вы здесь, кто был со мной в этом созыве, помните львовское дело, тернопольское дело, одесское дела. И с учетом этих обстоятельств пришлось выехать в Америку и в Госдепе по этому поводу разговаривать. Вы помните, что с Тернополя было вывезено 156 детей на ликування, то есть на лечение. Вы помните, с каким трудом мы какое-то количество вернули. А есть порядка, память чтоб не изменяла, 56 детей до сих пор не вернули. Что мне сказали в Госдепе Америки: "Вы не забывайте, что у нас федеративное устройство". И мне лично пришлось сталкиваться с посредническими этими организациями.

Какая цель этого документа? Цель одна, якобы здесь, и здесь предлагается и министерством, и теми людьми, которые предлагают, чтобы таким же образом, как и раньше, громадские организации, то есть общественные организации осуществляли эту функцию. И здесь надо поддержать Кармазина, который совершенно очевидно говорит и доказывает. И мы проработали эту конвенцию вдоль и поперек. Она нацелена только на то, чтобы в завуалированном виде мы своими руками узаконили торговлю детьми.

Более того, в то время Консулом генеральным в Америке был Наливайченко Валентин. Послом был Константин Грищенко. Вы можете и у них спросить, что когда мне собрали этих детей, я спрашиваю Наливайченко: "А каким же образом можно идентифицировать?". А никаким!

И вы ж посмотрите, буквально правильно здесь говорили, кто ратифицировал, те, кто поставляет детей или те, кто у нас их берет. Я хотел бы выступить, чтоб это просто звучало. Так вот, никакого контроля быть не может, потому что в каждом штате свое законодательство. И я там выглядел, понимаете, не совсем корректно, не совсем ловко мне было там находиться. После этого я побывал в Вашингтоне, Нью-Йорке, в Северной Каролине, в Миннесоте в Штатах. Да, действительно, некоторые страны, и в частности тогда заключают двухсторонние договора, тогда нет посреднической деятельности.

Более того, мало времени, я хочу сказать, и вспомните, когда мы здесь собрались 4 комитета, и 1 депутат из Харькова, мне некорректно называть его фамилию, говорит: "А что вы здесь из себя представляете? Мы вам 128…".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПАВЛЕНКО Е.І. Поэтому я призываю, что конвенция – это завуалированная торговля детьми. Поэтому категорически… Да "на доопрацювання" - "на доопрацювання"… Да давайте сядем еще раз…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олена Бондаренко, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Олег Зарубінський.

11:11:09

БОНДАРЕНКО О.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Направду, це питання з конвенцією є надзвичайно складним, достатньо контраверсійним. І ми підходимо до ратифікації конвенції уже, напевне, чи не вчетверте. Президент Кучма, Президент Ющенко, Президент Янукович подавали відповідні законопроекти стосовно нашого приєднання.

Не можу приховати, що на засіданні нашої фракції тривала дуже бурхлива і серйозна дискусія стосовно цієї конвенції. З одного боку, не може не непокоїти ситуація, яка склалася стосовно практичної безконтрольності перебування наших дітей за кордоном усиновлених. Консульства не справляються з цією проблемою, і ми це прекрасно розуміємо.

Більше того, часто говориться, що конвенція нам не потрібна, а потрібні прямі угоди про міждержавне усиновлення з відповідними країнами. Переді мною відповідь Міністерства закордонних справ, де зазначається: "Україною не укладено двосторонніх міжнародних договорів у сфері усиновлення. Україна неодноразово ініціювала проведення переговорів… - ну і далі за текстом, - з країнами-реципієнтами, де проживають усиновлені діти, проте згадані країни, серед яких Канада, США, ФРН, Франція, Швеція, не підтримали такої пропозиції, посилаючись на існування більш ефективного багатостороннього механізму, а саме: Гаазької конвенції про захист дітей".

Таким чином, міждержавних угод у нас немає, конвенцію ми не ратифікуємо – і залишаємо ситуацію в повній безконтрольності, коли пан Крюгер особисто своїм корявим язиком пише звіти в Україну про те, що діти чудово почуваються, вони прекрасно виховуються. А тим часом дітей цих мордують і перевірити ми це не можемо жодним чином.

Наступний момент, хто займається… комерційна, кома, посередницька – так говорить закон – діяльність у нас заборонена – правильно. Але з іншого боку, посередники створюють малі підприємства, приватні підприємства, вибачте на слові, люди, які займалися до цього перукарською справою, охоронці, водії, які не мають жодного відношення до питання міждержавного усиновленні і усиновлення взагалі. Відповідні акти застановчі ухвалюють одні і ті самі нотаріальні контори. Скажіть мені, будь ласка, що це означає, чи є в цьому елемент корупційності? Чи є в цьому елемент торгівлі дітьми, чи немає?

Тому, справді, документ тяжкий, там обов’язково мають бути відповідні зауваження і застереження. І я тут повністю погоджуюсь із міністром юстиції стосовно висновків, і все ж ми вважаємо, що закон необхідно приймати за основу і рухатися далі. Інакше ми далі потераємо, вибачте, потураємо, хто «кришує» незаконну, незаконне усиновлення і хто зкористується цим у своїх кримінальних цілях. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної партії. Наступним буде виступати Сергій Подгорний.

11:14:32

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, щодо приєднання України до цієї конвенції є декілька проблем, в тому числі і щодо сьогоднішнього нашого рішення. Перша проблема полягає в тому, що ми не можемо голосувати за основу ратифікаційні документи. Тобто ми маємо сьогодні або прийняти рішення щодо закону про прийняття… приєднання нас до конвенції, або не приєднуватися. Правильно говорила попередня доповідачка з приводу того, що це дуже контроверційна тематика і дуже складна тематика. І полягає вона в тому, що якщо я зараз висловлю таку сентенцію, я думаю, всі з нею погодяться, що за посередництво в усиновленні дітей? От вдумайтесь в сам інститут посередництва в усиновленні дітей. Як можуть посередники бути зацікавлені, не маючи комерційної вигоди у тому, щоб гідно усиновлені були українські діти іноземцями. Немає цього. Тому інститут посередництва як такий є неправильний. І не так, як це зараз існує, коли будь-які фізичні особи можуть чим завгодно займатися, але мені, чесно кажучи, не подобається і те, що пропонується в конвенції, коли цим будуть займатися якісь уповноважені громадські організації. Уповноважені на що? На посередництво?

Другий момент, про нього теж треба говорити. В конвенції, а я, як і колега Кармазін, прочитав її, сказано, і хороша така фраза, що вона покладає зобов’язання на приймаючу державу перед державою походження дитини здійснювати контроль всебічно. Скажіть, будь ласка, яким чином? Які звіти? Ви розумієте, що це – повна формалістика, що нічого серйозного в цьому немає?

І остання тема, непопулярна, я її вчора піднімав ще раз. Скажіть, будь ласка, у країнах багатьох європейських допущені сім’ї гомосексуального характеру? Допущені чи ні? Допущені. Перші особи держав вітають своїх міністрів із вступом у такі сім’ї. В мене виникає питання, а хто буде контролювати питання, щоб усиновлення відбувалося в сім’ї саме такого плану, а не інші сім’ї? Ніякого контролю в цьому не буде.

Тому мені здається, до цього треба серйозно підходити, тут немає ніякого антидемократизму, але дитина, яка проживає в сім’ї не звичайній, будемо так казати, усвідомлює і їй нав’язується модель подальшої поведінки, у тому числі і в сімейному плані, яка домінує в цій сім’ї. Хто гарантує, в яку сім’ю попаде, якщо міністри такі одностатеві шлюби в дуже цивілізованих європейських країнах допускають?

Тому мені здається, над цією конвенцією і над самим фактом приєднання України до неї ще треба працювати. Дійсно, дуже контраверсійна і невизначена тема. Дякую.

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я, дозвольте, на правах автора одного з законопроектів, з повагою до нашого колеги Зарубінського, хочу сказати, що, на щастя, у нас у Сімейному кодексі дуже чітко передбачена неможливість тих речей, про які він говорив. Ми заборонили не те що одностатевим шлюбам, хто в одностатевому шлюбі, а навіть якщо в шлюбі не перебуває іноземець. Нашим Сімейними кодексом забороняється всиновлювати нашу дитину, якщо іноземець є не в шлюбі. Ми виходили із тої тези, що якщо іноземець не здатний створити сім’ю, то він не здатний виховати дитину.

Тому я це кажу до того, щоб ми не лякали зараз людей. Бо насправді чітко поступив, і ми в Сімейному кодексі зняли ці можливі моменти, про які пан Олег говорив. В українському законодавстві таких можливостей немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Суслов. Право на виступ передає йому колега Подгорний. Наступним буде виступати Кирило Куликов.

11:18:44

СУСЛОВ Є.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Ви знаєте, для мене досить дивна ситуація, яка відбувається зараз у цьому залі.

Розповім чому. Більшість піднімає питання, що ця конвенція не потрібна, тому що, по-перше, саме чомусь більш обурено виступають проти посередництва, проти так званих шлюбів, не звичних для України.

Але інша ситуація, хочу наповнити, коли цю конвенцію минулий раз піднімали, аналогічно все говорилося. І я вніс законопроект, який забороняв взагалі всиновлювати дітей, який статтею 213 до Сімейного кодексу України, якщо немає заключених угод між Україною і тою країною, де усиновлюються наші діти.

Тому що для мене як для громадянина України, як для батька перш за все питання про те, що ми не контролюємо взагалі, як відносяться до наших дітей за кордоном. Нам потрібно визначитися, якщо ми не можемо проконтролювати, чи потрібно усиновлення. Тому що якщо в цьому залі хтось каже, що у нас немає усиновлення за кордон зараз в Україні, я рахую, що це буде, м’яко кажучи, дуже обманно. Тому що зараз усиновлюються діти. І зараз немає контролю про наших дітей.

Мені дивно про те, що ми говоримо цифрами, що нам вдалося із 150 дітей вернути десь приблизно 60, а десь приблизно не вернули за кордоном, та про що ми говоримо. Як ми можемо віддавати наших дітей, наших українців за кордон, коли ми не знаємо, що з ними за доля далі стається.

Я не буду приводити приклади про те, що, дійсно, трапляються доволі не дуже добрі справи в якості відношення до наших дітей.

Тому я б хотів, щоб ми визначилися тільки чітко в одному, що, так, конвенція важка, так, проблеми існують, так, дійсно, скажімо, нам потрібно раз і назавжди вирішити для себе: або ми взагалі не всиновлюємо дітей, не даємо за кордон, тому що по статистиці, я вам хочу сказати, що зараз набагато більша черга українців усиновити цих дітей, чим іноземців. І я вам хочу сказати, проблема, тому що зараз немає і не можуть усиновити дітей, яким до п’яти років, до чотирьох років, тому що черга дуже велика, це треба певною мірою треба мати зв’язки на те, щоб усиновити українську дитину.

Тому давайте приймемо зважене рішення, якщо ми все ж таки залишаємо… залишати ситуацію, вірніше, так як вона є, неможливо, потрібно чітко розуміти про те, що ми повинні в цьому напрямку навести раз і назавжди якийсь порядок.

Якщо ми не згодні і не можемо переступити, щоб заборонити усиновлення дітей без міжнародних угод, а в цьому залі ми бачили, що мій закон два рази хотіли, як мінімум, не прийняти, але вдячний, що прийняли до другого читання. Або якщо ми на це не згодні, тому нам іншого шляху немає, як приєднуватися до конвенції, яка б вона важка не була і працювати в цьому напрямку. Тому що залишати ситуацію таку, як вона є, неможливо. Я ще раз закликаю всіх зважити на цю обставину і як мінімум…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

СУСЛОВ Є.І. Тому хотів би сказати, що я особисто ще раз хочу наголосити, минулого разу був проти цієї Конвенції, але як вник в цю проблему і подивився як зараз відбувається все ж таки закликаю, як би це не було важко, але приєднатися до конвенції. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирило Куликов, фракція "Наша Україна - Народна самооборона".

11:22:16

КУЛИКОВ К.Б.

Шановні колеги! Шановний Володимир Михайлович! Я чув багато різних думок, але хочу сказати, що серед багатьох вас я людина, яка практично працювала над міжнародним усиновленням дітей. Я бачу державного Уповноваженого з прав людини тут, я шаную її позицію.

Але ще у 2005 році ми з'ясували такий приклад, у сім’ї, яка усиновила дітей було вбито дитину з Росії, але після цього ми узнали, що в цій сім'ї була дівчинка з України. Була інша історія, коли в сім'ї брали на відпочинок дітей американці, зараз ви кажете про одностатеві шлюби, одна людина брала 12 хлопчиків з України, після того хлопчики поверталися до України і що вони розповідали, я не хочу, щоб чули всі в цьому залі. Я хочу сказати одне: головне що є – це звітування в цій конвенції, звітування про стан, про життя дитини. Це дає можливість консульським закладам України перевіряти, як ці діти живуть, це дуже і дуже важливо.

Ще раз хочу сказати, якщо ми зараз з вами почнемо дискусію, ще довгу-довгу дискусію, як всиновлювати дитину, це буде впливати на життя кожної окремої дитини. Життя дитини не коштує всієї цієї зали, тому що там, за кордоном, всиновлюють дітей, які хворіють на СНІД, які хворіють гепатитом, наше вітчизняне всиновлення це повинна бути гарна дитинка, голубі очі, дві ручки, а вони всиновлюють хворих. Якщо ми зараз зупинимо цей процес, ми не дамо можливість дітям нашим бути щасливими. І я вважаю, що вся наша каденція коштує життя однієї дитини, щоб ми не казали про посередницькі услуги, вони все ж таки, ці услуги здійснюються, тому що це дуже і дуже клопітка процедура, і багато шахраїв на цьому заробляють.

Тому сьогодні це питання стосується життя кожної окремої дитини. І я закликаю до кожного з вас, давайте все ж таки підтримаємо це, ми зможемо привести до ладу цю конвенцію, але я прошу кожного розуміти, сьогодні від вас залежить життя однієї дитини. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів, наступним буде виступати Іван Кириленко.

11:25:21

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Я особисто буду голосувати проти ратифікації цієї угоди. Чому? На перший погляд, якщо ми подивимося, дійсно, ратифікаційний документ відсутній, тоді немає якоби захисту дітей, які усиновлюються, а їх значна частина за роки незалежності, значна частина знаходиться за кордоном і вже з них дуже багато є дорослих. З іншої сторони, немає двохсторонніх угод, що не дозволяють начебто, на перший погляд, контролювати тим чи іншим посадовим особам.

На самом ділі треба признатися чесно, що наші консульські і посольські відносини з тими чи іншими країнами, діти які… наші діти, які находяться по усиновленню в тих країнах, недостатні. Я би сказав, повністю відсутні механізми, які дозволяють контролювати або забезпечити їх права цих дітей.

Що ж робити країні? На мій погляд, треба нашій державі і міністерству першим ділом, міністерству, яке опікується цим питанням, – першим ділом зробити таку законодавчу базу, такі умови, щоб у нас не було взагалі дітей, які потребують, щоб їх усиновляли за кордоном.

У нас достатньо сьогодні на Україні є сімей, які не мають дітей, і із задоволенням це могли б зробити. Але, що треба зробити зі сторони держави? Треба просто створити належні умови для того, щоб при усиновленні дітей, так, по-перше, вирішилися проблеми соціального характеру в плані житлового питання, забезпечили грошовою підтримкою і багато-багато інших моментів. Якби держава дала цьому значення достатньо зі сторони бюджету і забезпечила, першим ділом фінансування, я думаю, що у нас значна частина цих дітей знайшла б всередині країни своїх батьків. І це б дало можливість контролювати нас тими службами, які відповідно є. Що потрібно робити, на мій погляд? На мій погляд, по-перше, я б сказав, що не потрібно підтримувати цю угоду.

По-друге, потрібно звернути увагу, що нам треба передивитися законодавчу базу і створити всі умови для того, щоб у нас такого ганебного, на мій погляд, в ХХІ столітті як діти, які не мають батьків, взагалі було відсутнім.

А першим ділом це треба вирішити соціальні питання для тих батьків, які готові або беруть дітей для усиновлення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Будь ласка.

11:28:00

ШКІЛЬ А.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, я хочу наголосити, що в цій залі, от я переконаний попри все, немає тих людей, які хотіли би зла нашим дітям. От жодного тут присутніх немає. Але просто ми мусимо підійти тут строго, ну, як законодавці до вирішення цієї проблеми.

Так, потрібно ратифіковувати конвенцію, я цілком згоден. І дуже багато разів – шість разів вносилося це питання до сесійної зали. Але я хотів би просто тут в присутності всіх висловити просто, ну, не застереження, а якби закид Кабміну. Бо коли ми хочемо говорити про ратифікацію в першому, в другому читанні, її немає. Ратифіковувати будь-яку конвенцію ми можемо тільки тоді, коли ми або висловили застереження, або не висловили. Зараз я вважаю, що треба було нашому Кабінету Міністрів українському, я сподіваюся, висловити ряд застережень. Фахівці, і я з ними погоджуюся, нарахували до 20 застережень. Бо навіть, якщо ж для того, щоб діяло українське законодавство в полі, яке перетинається разом з конвенцією, потрібно висловити ці застереження.

Тому, будь ласка, панове з Кабміну, не перекладайте з хворої голови на здорову. Ви мали внести до сесійної зали готовий ратифікаційний документ. Ви мали внести сюди ті застереження, які ми мали обговорювати, а не саму конвенцію. Бо ми її обговорювали вже десятки разів в комітетах Верховної Ради. Обговорити, додати ще застереження, скасувати ті, які ми внесли і вже готовий, а не маргінальний продукт виносити на обговорення сесійної зали.

Я розумію, що коли ви їдете за кордон, вам кажуть: "Ратифікуйте конвенцію, дотримуйтеся демократії, не садіть невинних людей в тюрму". То ясно, що вам легше ратифікувати конвенцію. Ясно, що вам легше прозвітуватися про таку дурницю, - як ви вважаєте. Але насправді це не дурниця, насправді - це долі наших дітей, нашого майбутнього, в принципі долі тих, заради кого ми тут працюємо, ну, хто працює, а хто ні, і пишемо закони і приймаємо їх. Бо, якщо ми будемо діяти в такий спосіб, ставитися до цього, що та, там вже ви, ви проголосуєте, а ми побачимо. Це, я ще раз хочу наголосити, це злочин з боку Кабміну, з боку Кабміну вносити такі ратифікаційні документи до сесійної зали. І я ще раз кажу, що і наша фракція, і я особисто на комітеті в закордонних справах стверджував, що конвенція є необхідною. Але для того, щоб прийняти цю конвенцію, потрібно внести застереження. Ці застереження має запропонувати Кабінет Міністрів, обговорити в сесійній залі і тільки після того пройти. Підтримати ці застереження і тільки з ними, з цими застереженнями буде працювати конвенція на Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, одну хвилиночку. Одну хвилинку. Давайте ж будемо… Одну хвилинку. Одну хвилинку. Ви ж поки що не керуєте. Іван Кириленко передав вам право на виступ, так? Ви, коли передаєте право на виступ, то ви про це скажіть, а не махайте руками, що ви передаєте право на виступ Юрію Прокопчуку.

ШКІЛЬ А.В. Прошу передати слово, пане головуючий, Юрію Прокопчуку.

11:31:38

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Дуже дякую. Все строго так от. І я хотів би, шановний головуючий, шановні колеги, повернути нас, хто є ініціатором законодавчої ініціативи, тобто це є Президент України. Більше того, тут уже говорили і про звітування, я не буду про це говорити. Цей документ дійсно той, якого вимагає світова спільнота. Він є необхідний, але більше є необхідний для України. Чому?

Неодноразово проводились, в тому числі і комітетські засідання, і комітетські слухання з цього приводу Комітету законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Одним із ініціаторів цього питання був тоді депутат Володимир Сівкович. Була утворена група, як виявила, що сьогодні близько 300 дітей взагалі кудись загубилися. Шановні колеги, вдумайтесь, нема двосторонніх угод, немає жодного документа, який би регламентував це питання.

І що ми сьогодні маємо? Ми маємо корупційні схеми тих, хто реально приторговує дітьми, маємо певні скандали, які вже відбувалися, у тому числі по областям, які називалися, і інші області, взагалі по всій Україні. А саме найгірше, що доля тих дітей, які вже вивезені за кордон, абсолютно не може ніяк відслідковуватися, тому що при консульствах наших одна людина, яка там є у штаті, вона не може об’їхати, наприклад, всю Америку або іншу якусь крупну державу. Я теж взагалі проти того як людина, як громадянин, щоб з України забирали дітей, щоб плодили нових яничарів. Я проти того.

Але тим не менше тут перечислялися реальні факти, коли забирають дітей хворих, які вже не мають абсолютно ніякої надії, тому що тільки гепатит С, проблема якого є в Україні сьогодні і який тихо знищує українців, практично у нас не лікується, якщо лікується, то за такі гроші, що рядовий українець цього ніколи собі дозволити не може, це діти з іншими захворюваннями. І коли ми не маємо жодного документу, який би регламентував ці питання, ми просто віддаємо їх на потал, а потім виникають питання, що хтось там став донором, хтось змінив прізвище в якійсь сім’ї, там взагалі діти пропадають.

Тому я ще раз закликаю всіх, документ складний, про це вже неодноразово говорилося, але потрібно рухатися у цьому напрямку. Я вважаю, що Президент, який подав цей законопроект, дає сигнал, що сьогодні цей документ приймати необхідно. Відповідно до прийняття цієї конвенції можуть бути не застереження, а у зв'язку з прийняттям є так звані примітки, пропозиції. Врахувати те, що говорив і колега Кармазін, врахувати те, що тут …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ПРОКОПЧУК Ю.В. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, ми завершили виступи з цього приводу з цього питання.

Відповідно до статті 34 Регламенту Верховної Ради України Уповноважений Верховної Ради України має право на виступ при обговоренні у тому числі цього питання. Ніна Іванівна Карпачова – Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, будь ласка, 3 хвилини.

КАРПАЧОВА Н.І.

Дякую, Володимир Михайлович. Дякую за можливість виступити сьогодні під час обговорення надзвичайно складного і болючого питання. Але, почну з конкретного прикладу. Нам пропонують легалізувати посередників в Україні, які Кримінальним і Сімейним кодексом в Україні заборонені. Заборонені саме в 1996 році, коли в цій сесійній залі парламентська слідча комісія намагалася навести, зрештою, порядок, коли наших дітей вивозили списком, коли голови райдержадміністрацій, як тварин, давали дозвіл і списком вивозились наші діти. Ми передали функцію судам, ми взяли все найкраще, що є в цій конвенції і, що відповідає національним, підкреслюю, інтересам України. Ми створили державний, підкреслюю, державний центр по усиновленню дітей-сиріт і функцію усиновлення закріпили виключно за державою, це її обов'язок за головною конвенцією – Конвенцією ООН з прав дитини.

На сьогоднішній день, в 2005 році, ми столкнулися з цією ситуацією, що з України було вивезено три хлопчика з херсонського будинку педофілом Крюгером, він зараз перебуває у в'язниці. Американці, абсолютно справедливо, дали йому 75 років. Але, за цей час, він познущався сексуально над нашими дітьми через те, що саме громадська американська організація, каліфорнійська, яку зараз нам пропонують в Україні легалізувати, саме надала йому дозвіл і гарантувала Україні, що ця людина не має проблем з законом. А тепер з'ясувалося, в ході провадження омбудсмана, що ця людина притягалася навіть в Америці, до усиновлення наших дітей, за сексуальні домагання до відповідальності. Тому, покладати і перекладати функцію державну на якісь громадські організації це є злочин. І я прошу, щоб депутати це зрозуміли.

Саме головне – усиновлення, зрештою, має бути виключно національним, пріоритет має бути нашого державного усиновлення. Виключення має бути, коли родини наших дітей-сиріт за кордоном готові взяти їх на усиновлення або є якась невилікувана в Україні хвороба. Кажуть, що не беруть наші люди дітей хворих на хвороби різні, у тому числі на ВІЧ/СНІД – це неправда. Саме послідовні кроки Верховної Ради привели до того, що сьогодні навіть дітей з ВІЧ/СНІДом беруть наші громадяни. І правильно було сказано, черга стоїть в Україні.

Дорогі мої колеги, нам треба навести лад у державі на сьогоднішній день. Я би хотіла, щоб питання державного усиновлення от так само з болем розглядалося, як сьогодні лобіюється в п’ятий раз у Верховній Раді – ви тільки замислиться над цим! – Гаазька конвенція з приватного міжнародного права. Це не є обов’язок України. Саме ті країни взяли на усиновлення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Ніно Іванівно.

КАРПАЧОВА Н.І. Саме ті країни взяли на усиновлення, які зацікавлені брати, особливо білих дітей, білої раси на усиновлення, і ті країни, яких поставили на коліна.

Я пропоную дати можливість сьогодні навести лад у цьому питанні через законодавство, врегулювати ті питання, які ще неврегульовані залишилися. Наші, до речі, дипломати, які намагалися по справі Крюгера зайти у цю родину, зустрітися з дітьми, які за нашим законом зберегли громадянство (я була автором цього закону, це єдиний виключний випадок – до 18 років український законодавець зберігає за дітьми-сиротами наше українське законодавство), що їм відповіли? Саме департамент соціальних служб міста Бейкерсфіл відмовився від співпраці з Генеральним консульством України …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ніно Іванівно.

Шановні народні депутати! Обговорення питання завершено. Я прошу ще раз секретаріат закликати народних депутатів до прийняття рішення.

Шановні колеги, я прошу вас, немає мотивів, вже виступили. Шановні народні депутати, ще раз хочу сказать: "Читайте Регламент".

Шановні народні депутати, давайте домовимся таким чином, що секретаріат за 10 хвилин завжди до голосування буде робити відповідне оголошення. Якщо депутати працюють в комітетах, вони повинні знати, що протягом 10 хвилин треба підійти до сесійної зали для участі в голосуванні.

Заключне слово від Кабінету Міністрів буде? Будь ласка, мікрофон.

СУЛІМА Є.М. Я хотів би звернутись, дійсно, до шановних народних депутатів і просто сказати, що за той час, який, дійсно, розглядає Верховна Рада, хотілося б, щоб були кроки назустріч дітям, які всерівно мають право на щастя. І якщо ми сьогодні говоримо про те, що треба створити умови, треба створювати, але в рамках законодавчого поля. Сьогодні говорили, що в Сімейному кодексі вже багато є перепон, які не дозволяють брати на таке усиновлення дітей, які не повні сім’ї, інші якісь, у них своя орієнтація і таке інше. Але з іншого боку, як я вже сказав, одна людина на консульство не може сьогодні проконтролювати подальше життя до 18 років наших дітей, які знаходяться закордоном.

Тому я все ж таки від імені Кабінету Міністрів, від Міністерства освіти і науки, молоді і спорту просив би рухатись в напрямку до законодавчого поля, яке дасть можливість і контролювати, і забезпечувати умови для подальшого щастя наших дітей. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, враховуючи настрій, очевидно, нам потрібно прийняти погоджене рішення, запропонувати Президенту України врахувати аргументи Верховної Ради України і викласти до цього проекту відповідні застереження. Ще раз кажу, запропонувати Президенту України, враховуючи настрій тут і дискусії, які в нас були, ще раз уважно подивитися на цей документ і запропонувати відповідні запобіжники, які б гарантували безпеку наших дітей. Окрім того, нам, очевидно, треба подумати над питанням щодо того, щоб був Уповноважений з прав дитини, бо проблема потребує особливої уваги в цьому плані.

Тому, шановні колеги, якщо ви не заперечуєте, я би поставив на голосування пропозицію, яка сформульована комітетом: запропонувати Президенту України внести відповідні застереження до цієї угоди, таким чином щоб у нас була можливість її схвалити.

Шановні колеги, спокійно! Я ставлю на голосування пропозицію, яка міститься у проекті рішення, а точніше, рішення комітету: про повернення суб’єкту права законодавчої ініціативи документа на доопрацювання. Прошу голосувати.

11:43:29

За-234

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оскільки…

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 170, "БЮТ – "Батьківщина" – 6, „Наша Україна – Народна самооборона” – 5, комуністів – 8, "Реформи заради майбутнього" – 18, Народна Партія – 20.

Шановні колеги, оскільки ми прийняли рішення по документу 0201, то автоматично нам треба прийняти рішення про повернення на доопрацювання і проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення, оскільки ми не прийняли конвенцію.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про повернення на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення (реєстраційний номер 7496). Прошу голосувати.

11:44:52

За-257

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, зараз ми з вами мали розглядати проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють контррозвідувальну діяльність). Разом з тим, автор законопроекту народний депутат Сергій Міщенко звернувся до Верховної Ради України з листом, в якому він повідомляє про те, що він відкликає поданий проект закону. Тому я ставлю на голосування пропозицію про зняття з розгляду проекту закону, реєстраційний номер 7261, про внесення змін до деяких законів України (щодо нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють контррозвідувальну діяльність). Прошу голосувати.

11:46:01

За-312

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не заважайте.

В Регламенті покажіть мені, що написано.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Покажіть, покажіть. Наполягати будете потім. Да.

Шановні народні депутати, тепер оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до пунктів 14 і 15 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо терміну на продаж земельних ділянок. Доповідач – народний депутат України Володимир Олександрович Яворівський. Відповідальний від комітету – голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Калетнік Григорій Миколайович.

Оскільки комітет учора розглянув, то співдоповідач – голова комітету. Володимир Олександрович, будь ласка.

11:47:11

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Добрий день! Добрий день, Україно! Володимире Михайловичу, ми розглядаємо за повною програмою?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиції не було, як буде пропозиція, поставлю на голосування.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Все, добре. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Уже пізно, вже почали розглядати.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Вже пізно, пізно, пізно.

Шановні колеги, підчас повинні на Закарпатті прокидається вранці чоловік і бачить, що вода вже підступила під ліжко, на якому він спить. Він починає молитися до Господа Бога і просить, щоб Господь Бог йому допоміг. А тим часом вода підступає і підступає вище. Він вилізає вище, він вилізає на горище, і вже на горищі починає молитися Богу і просити Господа, щоб той допоміг і врятував його. Вода підступає ще вище, він вже вилізає на дах, і ще молиться Господу і просить: «Допоможи, допоможи, допоможи!» І тоне. І коли, потонувши, постає перед Господом Богом, він каже: «Господа, ну, чого ж ти мене не врятував? Я ж тебе просив!» Він каже: «Я три рази тобі посилав допомогу: один раз до тебе чоловік на човні підпливав, другий раз на воротях. Ти не послухався. Через те правильно, що ти втопився».

Я це сказав до того, що у країні залишився один, останній, третій шанс для того, щоб встати, справді, з колін, і якось бути впевненому у завтрашньому і післязавтрашньому дні. Ми вже цілковито програли через бездарну політику багатьох поколінь політиків, і тих, які тут є, і тих, яких немає уже, через те, що ми, фактично, провели бездарну приватизацію промисловості. І відбулася деіндустріалізація України, тому що були доведені до банкрутства великі наші престижні підприємства, які пізніше були продані за безцінь, в них не вкладено ні копійки грошей, з них лишень викачувалися капітали. І сьогодні, фактично, Україна, якщо в нас є якась промисловість, то вона допотопна, яка нікого не цікавить.

Залишилося в нас останнє, що ми на сьогоднішній день, хай і умовно, але все-таки маємо, це наша з вами українська земля. Так сталося, що ми маємо десь біля однієї третини всіх світових чорноземів. Судячи з усього, якщо ми зробимо ще одну помилку, я ще раз кажу, ми залишимося абсолютно без нічого, голими і босими. Ось чому таке принципове сьогодні питання – це щодо нашої земельної реформи.

Я хочу просто скористатися можливістю і нагадати і Володимиру Михайловичу, і багатьом, хто нас сьогодні слухає, ось прекрасні тези із президентської, передпрезидентської програми Володимира Михайловича Литвина, вона в мене є в руках: ревізія усіх сільськогосподарських земель, усунення зловживань, скасування незаконних операцій купівлі-продажу, притягнення до кримінальної відповідальності земельних шахраїв. Прекрасно! Надання на безоплатній основі документів про право власності на земельні ділянки. Юля Тимошенко це робила, хоча це гальмувалося на місцях всіма без винятку абсолютно чиновниками. Але ідея прекрасна. Державна реєстрація орендарів земельних паїв та суворий державний контроль за розрахунками з орендодавцями. Пільгове кредитування господарств, які використовують земельний пай за прямим призначенням. Державна підтримка сільських товаровиробників, допомога у виході на ринки. Прекрасна, Володимире Михайловичу, браво, прекрасна абсолютно ідея!

Що ж ми маємо на сьогоднішній день в Україні із землею. Тому що те, що взяв Литвин для своєї програми, це взято із тих болючих питань, які сьогодні є в селі. Уже банальним стало питання про те, що фактично українське село сьогодні розтрощене. Ми вже не говоримо про те, що колись це було джерело духовності. Сьогодні навіть це джерело швидше бездуховності. Тому що село або спилося, або взагалі морально опустилося найнижче, нижче уже не може бути.

Ми прекрасно розуміємо, що ринок землі, тіньовий ринок землі в Україні існує. Він існує, і там обертаються колосальні кошти. Чи можна сьогодні, навіть коли діє мораторій, придбати землю? Звичайно, що можна. В обхід багатьох законів, статей законів і тому подібне. Можна оформити на будь-кого, можна оформити як дарчу, скажімо там. Все це на сьогодні є. Як стверджують деякі дослідники, десь біля 60 відсотків сьогодні українських земель, уже фактично перебувають у приватній власності. Ті люди, які сидять у тіні, в кущах і чекають, тільки-но чекають, коли буде знято мораторій і вони зможуть цю землю захопити.

Я хотів би розвіяти кілька міфів, які існують довкола проблеми української землі. Це, скажімо, говорить про те, що, мовляв, якщо буде знято… До речі, я хотів би наголосити на тому, що "Блок Юлії Тимошенко", ми тут у чомусь якісь наші позиції трішки тільки-но пересікаються із позицією комуністів, тобто щоб продовжити мораторій. Але я хотів би заявити про те, що ми не погоджуємося з ними про те, що земля не повинна бути товаром.

В 90-му році, коли я вперше балотувався у народні депутати, я пригадую, на Світловодщині, коли я говорив, зухвало говорив, казав, що земля повинна стати приватною власністю, мені із зали вигукували: забери ту, що є, ми не знаємо, що з нею робити. Але уже через 3-4 роки люди приходили на прийом і вимагали, що а мені не там межу поставили, а мені ту землю не нарізали і тому подібне. Через те абсолютно зрозуміло, що сьогодні ситуація помінялася.

Через те, якщо хтось вважає, що після цього держава отримає контроль і будуть дуже прозорі земельні відношення, очевидно, помиляється. Тому що якщо буде при Комземі, чи буде утворена якась інша інституція, хто може дати гарантію про те, що вона не буде корумпована, тим більше в нашій країні? Через те, це теж не є гарантією.

Чи підуть до нас інвестори? Я не думаю, що сьогодні інвестори почнуть так, знаєте, ли,хо, відразу вкладати кошти в українську землю, тому що виникає відразу запитання: чи це будуть величезні наділи, які можна буде їм передавати, чи ті лоскутики землі, які сьогодні мають селяни у вигляді тільки одного папірця? І ви самі розумієте, сьогодні він не може продати цю землю, тому що вона існує в якомусь великому масиві, а як до неї потім до цієї землі дібратися. Тобто проблем дуже багато.

Але я, завершуючи, або наближаючись до завершення, хочу сказати про те, що ми звичайно "за" ринок землі, рано чи пізно це має бути. Але якщо зробити це сьогодні, тому що ми вже заговорилися, скільки разів ставили вимогу про те, що має бути закон про ринок землі, його до сьогоднішнього дня немає. Хтось мені скаже, що це випадково. Я думаю, що не випадково, гальмується навмисне, щоб та тіньова ситуація, яка сьогодні є в Україні, щоб вона продовжувалася, вона багатьом, очевидно, вигідна.

Скажімо, Володимир Михайлович, ставив питання у своїй програмі і це питання обговорювалось безліч разів тут, про те, щоб мати земельний банк. Де він той земельний банк? Сьогодні кілька банків, скажімо, які там інвестують земельні речі, земельного банку, як такого, на сьогоднішній день не існує. Скажіть, будь ласка, як можна сьогодні знімати мораторій, коли у нас немає цін? Хто може порівняти вартість землі, скажімо, на Галичині і вартість землі на Херсонщині, вона однакова чи не однакова?

Ринок землі. Сьогодні хтось, очевидно, розраховує на те, що можна буде якийсь невеличкий сегмент тих людей, які готові, даруйте мені за півлітру, там або за 100 доларів продати свій земельний наділ, на це, я думаю, сподіватися абсолютно не варто.

Через те, я вважаю, що було б дуже розумно, якби ми з вами, не кваплячись не втратили, ще раз кажу, останній шанс України піднятися економічно. Це все-таки найбільша проблема, яка сьогодні є, це навіть не газ, не нафта, хоч це теж дуже важливо, найголовніша проблема, яка стоїть перед людством сьогодні, це продовольча криза, яка буквально насувається з шаленою швидкістю і для України це просто, ну, Господь Бог нам дарує цей шанс: візьміть цю землю. Одначе, я хотів би, щоб ті хто мене слухає, щоб зрозуміли, це не означає, якщо завтра буде ринок землі і ми землю приватизуємо, то завтра вже ми станемо багаті саме за рахунок харчування. Але перший етап, це треба розв’язати проблему землі, другий етап це модернізація сільського господарства, це налагодження світових, так би мовити, стандартів у виробництві сільськогосподарської продукції.

Через те, як автор цього законопроекту, я наполягаю і прошу, прийняти, продовжити сьогодні мораторій, але не просто продовжити для того, щоб потім це все так, знаєте, присипати і забути, а продовжити для того, щоб ми мали можливість напрацювати класні, принаймні, більш-менш наближені до ідеалу закони про ринок землі, про облік сільськогосподарських земель. Весь той перелік законів, не буду гаяти на них часу, який дуже і дуже сьогодні потрібний Україні.

Є ще одна проблема, від того що ми приймемо ці закони, це не означає, що завтра можна відкривати це все, знімати всі табу на продаж землі. Тому що ще треба довести до свідомості українського селянина, до власників тих паїв, які є, довести до них суть цього законопроекту. Це величезна, величезна робота, якоюсь мірою навіть ідеологічна, для того щоб людям пояснити як продавати землю, як це зробити, щоб їх знову не надурили, а решта, дивіться, голосуйте, як вам підказує ваша совість. Я переконаний, що нам треба мораторій продовжити і виконати ті умови, про які ми вже тут не раз говорили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доповідь завершено. Прошу записатися на запитання до доповідача. Прошу прізвища народних депутатів. Володимир Бондаренко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

11:57:00

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко. Пане доповідачу, безумовно, проблема, яка порушується, має дуже багато різних напрямків і можна говорити про плюси, і про мінуси. Безумовно, одним із мінусів, який сьогодні є, це невизначеність із землею, а паралельно активна діяльність, в тому числі через судові органи, через різноманітні закладні документи це все перекочовує у великі латифундії. Я думаю, що при доопрацюванні законопроекту, якщо ми будемо його продовжувати над ним працювати, треба передбачити все-таки, якісь права того населеного пункту, на території якого знаходиться ця земля для його соціального розвитку. Інакше ми просто відірвемо проблеми сільгоспвиробництва від соціальних проблем села. Як ви вважаєте, це є зав’язані проблеми чи їх можна окремо розв’язувати? Дякую.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Володимире Дмитровичу, шановний, я переконаний, що їх можна… потрібна політична воля і воля парламенту, їх можна, звичайно, що їх можна вживити і у Земельний кодекс України, можливо, навіть у "Перехідні положення" і в статтю 10, до якої я вношу свої пропозиції. Але я думаю, що ми б виграли набагато більше, коли б ми окремим, так би мовити, підзаконним актом розглянули ті проблеми, про які ви говорите. Тому що хіба це не секрет, що сьогодні фактично закриті всі Будинки культури у селах, що сьогодні село абсолютно вже немає чим ні дороги ремонтувати, нічого. І от ті латифундист, які сьогодні (їх небагато), але вони є, але дуже багато залежить, скажімо, від їхньої моральності і совісті.

Я можу згадати тут нашого колишнього колегу, Володимира Бортника, який тримає, орендує землі в Кагарлицькому районі, який постійно вкладає кошти, скажімо, там і в медицину сільську і таке інше. Але міг би назвати і іншого, до речі, теж нашого колишнього колегу, але прізвища називати не буду, який фактично сьогодні не вкладає нічого, хоча має в оренді десь біля 20…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Одарченко, фракція "БЮТ-"Батьківщина".

11:59:19

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одарченко, "БЮТ – "Батьківщина". Шановний Володимире Олександровичу! В мене таке запитання, от влада, просовуючи ці законопроекти, ці рішення, вона розповідає про те, що ринок землі дасть можливість відкрити шлях інвестиціям в сільське господарство. Скажіть, будь ласка, які інвестиції можуть бути при нинішній вартості землі, коли селянин володіє там 5-6 гектарами і ця вартість землі може складати, там, 50-70 тисяч гривень. Які інновації, інвестиції можуть бути? Чи ця схема, яка пропонується владою – це відвертий шлях до монополізації землі і взагалі до монополізації цього ринку, який приведе до неминучого зростання вартості цін на продукти? Дякую.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дуже важливе запитання. Я мушу вам сказати, якщо покласти руку на серце, ми ж знаємо, що сьогодні десь 5-7 відсотків багатих людей в Україні фактично тримають весь капітал. Десь 80 відсотків людей – це абсолютний люмпен сьогодні. Це ж правда, нікуди від цього не дінешся.

Скажіть, будь ласка, якщо ми знімаємо мораторій, хто завтра може купити цю землю? Ті, хто сьогодні уже має великі гроші, вони завтра в 10 разів стануть ще багатшими. Ті, хто є сьогодні бідний, завтра в 10 разів стануть біднішими. От вам відповідь на запитання.

І ще один аргумент до того, чому потрібно продовжити обов’язково мораторій. Ви знаєте, які країни зробили колосальний ривок сьогодні саме в аграрному секторі? Здивуєтеся – Албанія. Бідна країна з Енвером Ходжею, де були такі самі колгоспи, яку нас і таке інше. Сьогодні зробила колосальний ривок.

На другому місці після цього – Хорватія. Маленька. Да, там температурний трошки виграш у них. Але потрібна політична воля в першу чергу. А ми намагаємося приховати все і перевести в тіньовий режим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє запитання, Уколов ставить, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

12:01:28

УКОЛОВ В.О.

Володимир Олександрович, я підтримав ваш законопроект, але питання таке: ви депутат першого скликання і ви пам’ятаєте кілька ваших колег любили повторювати, що ринок вирішує все, що треба провести негайно велику приватизацію, треба приватизувати заводи. От приватизували. В результаті нові якісь технології туди не вкладаються в ті заводи, нові заводи не будуються. Зараз у нас з’явився новий якби божок капіталізму, називається він "ринок землі". І ви про нього так само говорили. А може взагалі відмовитися від цього принципу – запровадити ринок землі. Адже є країни, які прекрасно живуть без приватної власності на землю.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Питання дискусійне. Я не можу з вами цілковито погодитися. Так само як не можу абсолютно відкинути, скажімо, вашу думку. Тому що приватизацію, і велику, і малу приватизацію, провели поляки. До речі, в аграрному секторі поляки сьогодні дуже й дуже успішні. Я б не сказав, що поляки працьовитіші від українців, стожильніших від нас, від наших батьків, які працювали в цих колгоспах, народу взагалі немає.

Через те йдеться, шановний мій колего, йдеться не про те, робити приватизацію чи не робити, головне як її робити. Тому що приватизацію, ще раз кажу, провели всі майже пострадянські республіки, і ті, які входили до Варшавського договору, але одні зробили це успішно, в тому числі і прибалти, у яких і землі фактично немає, і промисловість була мала.

Через те у нас, наша основна трагедія – я завершую – в тому, що бізнесмени, даруйте мені, що я так скажу, лізуть в політику. Коли б бізнесмени займалися бізнесом, а політики займалися політикою і законами, у нас би було набагато більше ладу. Ось у чому я бачу основну причину тих помилок, які в Україні відбулися. І хтось хоче продовжити ці помилки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Шановні колеги, пропозиції. Оскільки зараз… Дякую. Оскільки зараз нам треба оголошувати перерву, то давайте таким чином. Співдоповідь ми заслухаємо і обговорення проведемо після перерви.

Оголошується перерва до 12 годин 30 хвилин.

Після перерви

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, продовжуємо розгляд проекту Закону про внесення змін до пунктів 14 і 15 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо терміну на продаж земельних ділянок. Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Калетнік Григорій Миколайович. Будь ласка, рішення комітету. Будь ласка, Григорій Миколайович.

12:31:57

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Члени Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин при обговоренні даного законопроекту звернули увагу на те, що запропоновані зміни до "Перехідних положень" Земельного кодексу України є досить передчасними.

По-перше, рік тільки розпочався. Зараз ведеться активне напрацювання законопроектів щодо врегулювання земельного законодавства. Крім того, хочу наголосити і привернути увагу всіх, що ще у січні місяці було прийнято постанову і проініційовано розгляд такого важливого питання на парламентських слуханнях.

Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин провів уже два комітетських слуханнях, на яких були присутні з усіх регіонів України, представлені наука, представлені різні категорії працюючих, у тому числі і власники земельних паїв, фермери, представники органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади. Відтак ми маємо більше 50 виступаючих на цих двох комітетських слуханнях і маємо дуже багато думок, цінних пропозицій щодо термінового врегулювання земельного законодавства і ніяк аж ніхто не налаштований на відсиджування за такою стіною як мораторій. 23 березня у нас у цьому залі відбудуться парламентські слухання на тему: "Земля в українській долі. Ситуація в земельній сфері. Законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації".

Саме тому, ми не маємо права допустити подальшого розвитку тіньового ринку землі. І тому, я хотів би сьогодні ще раз звернутися до всіх і всіх, хто нас слухає і дивиться. Мораторій сьогодні існує? Да. А тіньовий ринок землі, продажа землі є? Є і розвивається. І про це навіть автор запропонованого законопроекту сказав. Так нам потрібно сьогодні напрацьовувати і приймати закони чи потрібно знову просунути цю стіну, яка дає можливість дальше продовжувати розвивати і вдосконалювати тіньовий розвиток… тіньовий обіг землі? І кошти при цьому0 ідуть не в бюджет, не на розвиток села, а йдуть тим спритникам, які знаходять прогалини законодавства і збагачуються.

Звідси і сам по собі висновок: закритись мораторієм і вдавати із себе героя і борця за народ неможливо. Потрібно сьогодні напрацьовувати законопроекти, перекривати всі тіньові схеми і виводи на шлях ефективного використання землі на благо народу України, держави, сповідуючи при цьому, національні інтереси. І потрібно це робити не гаслами, а давати відповідь людям, що нові закони не допустять продаж землі іноземним громадянам та юридичним особам, що землю ми розглядаємо не як предмет торгів базарних, як продаються тапочки і секонд-хенд, а земля, насамперед, це живий організм, який потрібно плекати і який має слугувати головній місії – це годувати народ, це забезпечувати продовольчу безпеку України і формувати експортний потенціал для того, щоб можна було ще заробляти для розвитку України кошти у вигляді валюти на світових ринках.

Для цього законодавства не так, шановні колеги, і багато є прикладів, як тут з цієї трибуни оптимістично наводили. І я скажу, чому немає таких прикладів. Тому що ми маємо зрозуміти, що ні у кого практично немає такого унікального явища, як українське село. А ми знаємо, що село – це колиска України. Тож у земельному законодавстві ми маємо прописати статті, які будуть зміцнювати село, його інфраструктуру, рівень життя, а не бути могильщиками цього села. Нам дуже необхідно аби питання земельного законодавства вивести з об’єкту політичних та міжфракційних змагань, це дуже серйозно, це дуже відповідально і перед народом, і перед історією, нашими батьками, попередниками всіх віків. Тому давайте будемо працювати тут професійно. І комітет, розглядаючи це питання, прийняв рішення повернутися до цього питання після парламентських слухань у дев’ятій сесії. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги, запитання якщо є до голови комітету, запишіться, будь ласка. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Андрій Павловський, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

12:37:17

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, "Батьківщина". Прошу передати слово Володимиру Яворівському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський. Мікрофон, будь ласка.

12:37:26

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний колего, шановний доповідачу! Хай залишається на вашій совісті, що хтось там, значить, хоче славу на цьому здобути. Ми ніколи б до цього питання, мені б у голову не прийшло питання про продовження мораторію, оскільки ми ринковий вже-таки політичний сегмент. Коли виникають проблеми у культурі, я сідаю і сам роблю ці закони або члени мого комітету. Ви виступаєте зараз і починаєте мені пояснювати і українському людові про те, що вже можна сьогодні це все робити. Де закони ваші? Ви голова комітеті, ну, ви готуйте Закон про ринок землі. Ви ж його не хочете готувати, кадастр, будь ласка, вносьте закони і проблема мораторію зникне тут же. Ви цього не робите. Чому ви цього не робите?

І останнє. Коли ми приймали закони про приватизацію ще у першому скликанні, всюди вимагали довідку на те, де ти взяв гроші на приватизацію і тому подібне. Чому зараз зникли ці всі питання?

КАЛЕТНІК Г.М. Ну, мені практично нема що відповідати. Я дивуюся, що автор законопроекту щодо землі абсолютно некомпетентний у тому, що діється сьогодні у законодавстві в напрацюванні проектів закону. Мені дуже шкода, і тому приймайте це на себе. Я вам більше нічого не можу сказати. Ви навіть не володієте інформацією, скільки сьогодні законопроектів, Державний земельний кадастр про ринок землі, інші закони про власність і так далі. Тому я взагалі не хотів би проводити з вами дискусію, оскільки у вас початок вашого виступу був дуже гарний, коли ви розказуєте там, де ваша тема про приказки, про казочки, а все те, що по суті, по закону ви, вибачте. Займайтесь своєю справою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Уколов, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

12:39:23

УКОЛОВ В.О.

Прошу передати слово Володимиру Яворівському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський. Мікрофон, будь ласка.

12:39:30

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний доповідачу! Ну, перше, я би вас просто дуже попросив і хочу вам нагадати. Я народний депутат з 1989 року, через те, суть не в казочках. Якщо вам нічого відповідати, то ви скажіть: "Мені нічого відповісти". І дуже вас прошу, якщо можна, не хаміть усе-таки. Я такий самий народний депутат, як і ви. І якщо ви вважаєте, що я гірший від вас через те, що я пишу книжки, а ви їх не пишете. Через те я би вас дуже просто попросив, не вдавайтеся до хамства, якщо у вас немає жодних аргументів.

КАЛЕТНІК Г.М. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, будь ласка, фракція «Наша Україна – Народна самооборона».

12:40:08

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна". Прошу передати слово Володимиру, ой, вибачаюся, Івану Стойко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Стойко. Будь ласка, мікрофон.

12:40:19

СТОЙКО І.М.

Дякую. Іван Стойко, партія "За Україну!". Шановний доповідачу! Справді, Україна – унікальна країна тим, що вона має багатство, якого не має світ. І допоки українці не будуть господарями на своїй землі, справжніми господарями, а не такими паперовими, які сьогодні є, яким дають, даруйте, лантух якогось збіжжя за ті гектари, це несправедливо. І тому ми повинні рано чи пізно приступити до реальної власності землі. І потрібно зробити багато застережень. Я думаю, що ми в цій залі це зробимо. Але в мене питання, скажіть, будь ласка, ви як спеціаліст, чи знаєте ви хоч одну країну, яка досягла успіху без саме ринку землі, без приватної власності на землю і без ринку землі?

КАЛЕТНІК Г.М. Дякую за запитання.

Світ якраз має приклади, де досягнуто значних успіхів у використанні, ефективному використанні землі як на державній формі власності, так і на приватній власності. І тому сьогодні не є панацеєю, і ми вже бачимо на власному досвіді, що тоді, коли ми говорили: розпаювавши землю, ми знайдемо ефективного господаря, - ми сьогодні потихесеньку повертаємося до більших масивів, оскільки ми не можемо виробляти на ньому, на мілких, дрібних господарствах конкурентоспроможну в світовому значенні, на світових ринках сільськогосподарську продукцію.

Тому, дійсно, я дякую за таке гарне питання: нам потрібно всім сьогодні долучитись. І я ще раз нагадую, як я про це сказав в своїй доповіді: нам потрібно відкинути тут політичні змагання і міжфракційні. Ми запрошуємо вас вносити пропозиції. В комітеті йде активне напрацювання сьогодні законодавства. Будь ласка, ми разом будемо формувати законодавство земельне в інтересах українського народу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповіді на запитання завершено. Переходимо до обговорення. Я прошу записатися на виступи від фракцій. Прошу прізвища вивести на інформаційне табло.

Так, прошу записатись депутатів. Так, прошу прізвища вивести.

Шановні колеги, давайте 30 хвилин ми відводимо на обговорення.

Станіслав Аржевітін, будь ласка. Передає Павлу Жебрівському.

12:43:26

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Павло Жебрівський, "Українська платформа". Шановні колеги, в принципі, в такому стані, в якому є на сьогоднішній день земля, ми про це неодноразово говорили, воно не може бути, тому що, по великому рахунку, ми сьогодні є напіввагітними. Тобто є обмежене право власності на землю, це право обмежене. І через це держава має визначитися і в сесійній залі, і в суспільстві маємо визначитися, якщо ми повертаємося до державної власності, значить, держава має сконцентрувати фінансовий ресурс і викупити землю. І є приклади з приводу господарювання, коли є державна земля у державній власності, це та ж Голландія і той же Китай, де ефективне господарювання, і є ринкові механізми – це та ж Польща. І через ми, безумовно, маємо… але ситуація в тому, що ми маємо зрозуміти, що ми хочемо побудувати, яку ми хочемо модель сільськогосподарського господарювання збудувати? Якщо ми хочемо зробити латифундій - це одне питання. Ось зараз в суспільстві мусується питання про те, що з 2012 року мораторій призупиниться, буде, вірніше, відмінений. Що відбувається на ринку землі? Якщо купували підприємства з правом довгострокової оренди 100 гривень за гектар, то сьогодні ціни звентилися – 200-300 доларів уже за гектар. На сьогоднішній день у деяких кабінетах лежать мапи розписані, яка компанія, хто за цією компанією стоїть, орендує землю і збирається після відміни мораторію запропонувати такі принципи, від яких відмовитися ці орендарі не зможуть. Фактично, на сьогоднішній день 2-3 достатньо серйозних групи хочуть сконцентрувати в своїх руках весь масив сільськогосподарських земель і власне всі в парламенті про це знають, всі розуміють. Без суттєвого доопрацювання тих законопроектів, про які говорили, і ринок землі, і земельний кадастр, і визначення земельного іпотечного банку, і так дальше, говорити про зняття мораторію безперспективно. Тобто на сьогоднішній день ми маємо вибудувати, перше, ми маємо чітко визначити, що латифундії в Україні не може бути. Ви ж розумієте, що якщо в районі по 50-60 відсотків буде в землі якогось одного власника, то він буде господарем в тому районі. Ми це розуміємо? Розуміємо. Якщо в області буде латифундій такий величезний, то це буде і політичний, і адміністративний, єдиний господар. Без такого подрібнення, без такого поділу обмежень латифундій неможливо говорити про зняття мораторію на землю.

Я "за" ринок землі, але на сьогоднішньому етапі, я переконаний, що до врегулювання цих питань потрібно підтримувати закон пана Яворівського. Я вам дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І було б добре, якби назвали прізвища ці, ви говорите, що всі знають. Так давайте скажемо. Я, наприклад, не знаю. Назвіть, будь ласка. Чого ми ховаємося?

Володимир Зубанов, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Сергій Гордієнко. Василь Кисельов, будь ласка, фракція Партії регіонів. Сергій Гордієнко наступний.

12:46:39

КИСЕЛЬОВ В.О.

Шановні колеги, як автор законопроекту, я почну з алегорій. І нагадаю вам вислів радянських часів, коли говорили, що у футболі і в сільському господарстві розбираються всі. А тепер робіть висновок.

Значить, продовжуючи мораторій на приватизацію землі, на ринок землі сільськогосподарського призначення, ми обкрадаємо своїх громадян. На сьогоднішній день майже сім мільйонів громадян України отримали у власність і отримали державні акти на право власності на землю, а це 27 мільйонів гектарів із 41 мільйона гектарів сільськогосподарського призначення, і ця земля працює на одну третину своєї потужності. Тому що нема хазяїна. Виснажують ріпаком, виснажують соняшником, і закінчується тим, що беруть нові землі, ті кидають, бо немає хазяїна на землі.

А тепер по суті. Згідно даних спеціалістів, і це ми почули у виступі шановного автора проекту, і від комітету виступав голова, і ми чули у запитаннях колег актора проекту, які говорили про те, що сьогодні іде тіньовий ринок землі. Спеціалісти говорять про те, що більше чотирьох мільйонів гектарів землі, за різними схемами – дарування, обміну, застави – під час дії отієї дірки, яка існує між двома мораторіями – 10-17 днів, уже тричі це було, коли стара дія закінчилася, новий мораторій не накладено, не введено, і за цей час все це оформляється документально. То хіба ми можемо, знаючи про це, далі гратися? Кого ми обдурюємо? Де логіка?

І, шановні колеги, треба терміново, тут я повністю підтримую автора проекту, терміново доопрацювати Закон про Земельний кадастр, Закон про ринок землі. І в Законі про ринок землі передбачити, що зміна цільового призначення землі сільськогосподарського призначення не може бути ніяким чином змінена без рішення Верховної Ради. Точно так, як ми змінюємо сьогодні межі міст, населених пунктів, ви знаєте про це. Тільки ми тут робимо.

Крім того, треба заборонити мінімум 10 років перепродажу землі. А ті землі, які 2 роки поспіль не використовуються, треба повертати у власність держави безоплатно. Тому що її держава безоплатно надала. І Кабінет Міністрів повинен створити агенцію, яка б контролювала хід ринку землі. І також треба, щоб вони управляли землями державної власності. І не треба лякати людей. Все буде в порядку.

Фракція Партії регіонів пропонує не підтримувати даний законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко, фракція комуністів. Наступним буде виступати Володимир Яворівський від БЮТ.

12:49:43

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні громадяни України! Із цієї трибуни ми сьогодні чуємо неодноразово запитання: до чого ми дійшли. То давайте згадаємо, від чого ж ми прийшли.

А прийшли ми від високоорганізованого великотоварного сільськогосподарського виробництва, яке було гордістю України, Європи і світу. І до нас їздили, дивувалися, і ми запозичували, і в нас запозичували досвід. Ми були великим конкурентом на світовому ринку сільськогосподарської продукції. І коли побачили, що ми цей конкурент є, і наклавши на ті всі недолугі, саме злочинні реформи, які були запроваджені в часи перебудови, просто шляхом тих реформ прибрали конкурента із ринку, розваливши велике товарне сільськогосподарське виробництво.

Сьогодні ми бачимо, що у нас робиться, коли в країні немає балансів, елементарних балансів на все і вся. І ми зустрічаємося із проблемою і гречки, і цукру, і іншого.

Перше. Те, що сьогодні пропонується, безперечно, фракція Компартії України буде, саме, підтримувати даний законопроект, бо іншого не може бути.

Наступне. Тим, хто плачуть і ллють крокодилячі сльози з цієї трибуни, із різних ефірів, що у нас запроваджений тіньовий ринок землі. Я звертався і звертаюсь і до минулих президентів і до нинішніх, до керівників Генеральних прокуратур, правоохоронних органів, якщо вам відомо, то чому ви не робите, щоб це зупинити? А не робиться по одній причині, що всі хто каже і не каже, вони задіяні у тих тіньових, саме, схемах. Давайте не будемо дурити людей саме в Україні і скажемо, що сьогодні рух землі у світі зупиняється, сьогодні монополізується право саме держав у кожній країні на землю і на її використання, подивіться на Сполучені Штати Америки, більше 40 відсотків землі вже викуплено в державний, саме, федеральний фонд, подивіться скільки в Європі.

І вчора, виступаючи, Симоненко вам наводив про ті моменти, коли, якщо ти отримав землю, то 30 років, 20 років ти не можеш її передати нікому. І, саме, завершуючи, хочу сказати наступне: фракція Компартії України і позиція Компартії, що якщо і запроваджувати ринок землі, то цю землю повинна викупляти держава у свою державну власність у власників земельних паїв. Організовувати на цій базі велике товарне сільськогосподарське виробництво, чи це кооперативи, чи інші форми власності, під саме жорстким контролем держави.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Іван Кириленко, фракція "БЮТ - "Батьківщина". Наступним буде виступати Сергій Гренівецький від Народної партії, від фракції Народної партії.

12:53:05

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги! Я змушений на три хвилини назвати тільки факти без коментарів, а залу визначатися. Рівно десять років тому в залі Організації Об'єднаних націй з вуст Генерального секретаря тодішнього Кофі Анана, прозвучала така фраза: "В найближчі роки людство зіткнеться з самими двома великими загрозами і викликами: перша загроза – голод і дефіцит продовольства, і друга загроза – дефіцит питної води". І ніякі загрози з приводу дефіциту мінеральних ресурсів і так далі потьмяніють порівняно з цими попередніми двома. Тоді в залі трошки посміялися, бо на рівні СОТ йшов страшенний скандал між Сполученими штатами Америки і Європейським Союзом, іншими країнами і крупними виробниками сільськогосподарської продукції за величезні дотації фермерам, за субсидії експорту і так далі, перевиробництво одним словом всі 10 років продуктів харчування.

Пройшла історична мить, сьогодні мільярд населення в світі, чітка статистика ООН, голодує, два мільярди на порозі. І в цьому зв’язку, коли всі знають у світі, що Україна це аграрна країна, яка може прогодувати не тільки свій народ, а ще пару тройку сотень мільйонів людей. Скажіть, будь ласка, що робити в цьому відношенні державі, втягуватися в надзвичайно відповідальну, непередбачувану, земельну реформу чи підтримати сільське господарство, яке це можна зробити миттю, без особливих затрат.

Шановні друзі, правильно питання звучить: як? Хоча б одне слово, хоча б один жест зробити, зніміть адміністративне обмеження на ринок зерна і отримайте 12 мільярдів у касу зараз. Ринок зерна, експорт заблокований, 12 мільярдів втрат і сільгоспвиробники вже обраховані. Який бюджет покриє ці втрати, друз? Це один факт.

Наступний. Шановні колеги, двома законами про кадастр і про ринок землі не можна обмежитися, щоб розблокувати мораторій. Давайте уявімо собі ситуацію, один відсоток землі в світі продається щороку, але 70 відсотків знаходиться в оренді і ще 70 відсотків в заставі, в спеціальній іпотечній установі банківській, яка називається земельний або іпотечний банк. У нас така установа є, ми ж хочемо щоб був ринок землі, ради того, щоб була його капіталізація, щоб можна було отримати довготерміновий кредит. У нас банківська установа є? Немає. Ми страхуємо ці ризики чи ні, банку треба страхувати ці ризики, видаючи кредит, немає страхового ринку і багато ще де чого немає.

Уявімо собі стогектарний сівозмінний масив, а середня величина паю 4,2 гектара 5 чоловік продало, а інші ні. І що з цим земельним масивом стогектарним? І таких питань дуже, і дуже багато.

І нарешті останнє. Я хочу, щоб всі почули: вартість української землі із 41 мільйона гектарів – 300 мільярдів доларів. Хто не вірить, візьміть ручку в руки і порахуйте…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КИРИЛЕНКО І.Г. 5 тонн з гектара сьогодні пшениці продати по 250 доларів не проблема, вже вирощують 50 і більше. Тепер порахуйте окупність капіталу вкладеного, окупність, бізнес буде задоволений, якщо за 5-7 років окупається, беріть перемножте і ви отримаєте 300 мільярдів доларів. Сьогодні ціна декларується не більше 7-8 мільярдів, які будуть вкладені в ринок землі. Друзі! Давайте рахувати, що во що обходиться і хто буде на цьому ошуканий? Мораторій, мораторій і ще раз мораторій. Спасибі. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гринівецький від фракцій Народної партії.

12:56:55

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Дякую. Шановні колеги! Один великий письменник сказав: "Який характер нації – такий характер земельних відносин". І перш ніж говорити про головний ресурс, головне національне багатство, мені здається, що нам би необхідно було б обговорити і вирішити, на мій погляд, 4 головні проблеми для сьогоднішнього села. Перше – це низька технічна озброєність виробничих процесів.

Друге. Це не вдалося нам вирішити питання диспаритету цін на продукти сільського господарства і виробництва для села. Відсутність довгострокових і розумних кредитів для агропромислового комплексу. Давайте вдумаємось, село виробляє сьогодні близько 30 відсотків валового національного продукту, а повертає собі у вигляді дотацій всього 16 відсотків, і дика експлуатація праці.

Третє. Для села вирішається не вирішеною проблема кадрів. Причому кадрів з вищою освітою.

Четверте. Негативну роль для розвитку села зіграла економічна наука, давайте вдумаємось в таке поняття як "неперспективні села в Україні". Коли ми говоримо про таке поняття як "земля-товар", то на мій погляд, це непорозуміння, бо земля як продукт природи не може мати вартості. Купуватися і продаватися може тільки право на володіння земельною рентою, і рента може виступати як ціна землі.

Тому, коли ми говоримо про зняття мораторію, треба, на мій погляд, враховувати, що землеробці можуть лишитися права власності на землю як ресурс виробництва. І попадають в залежність від власників земельних паїв, які дуже часто змінюються не тільки кількісно, але й адресно. А далі територіальні громади втрачають право на земельну ренту, а це є головне джерело наповнення місцевих бюджетів. От над цим би треба було замислитися. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз о 13 годині у нас у конференц-залі розпочинається зустріч з аграріями з усіх областей, які ініціативно тут приїхали до Києва, за участю представників уряду. Я повинен вести цю зустріч. Тому, з вашого дозволу, Адам Іванович, буде продовжувати засідання. Але ще хочу сказати одне.

Під час Погоджувальної ради ми з вами в принципі намагалися домовитися про те, що нам не варто сьогодні приймати ті чи інші рішення до проведення парламентських слухань, які повинні бути справжніми парламентськими слуханнями без політичних емоцій, без потрясіння повітря. А після того вийти на систему рішень – ті, які будуть потрібні людям. Бо у нас склалася така ситуація: якщо тільки політична сила при владі, одразу виступають за ринок землі. Влади немає – оголошується мораторій. Давайте приймемо рішення не для себе і не під себе, а рішення ті, які потрібні країні.

То, можливо, нам варто було би піти на таке рішення – відтермінувати розгляд всіх цих питань до проведення парламентських слухань і до парламентських слухань не приймати тих рішень, які не будуть сприйняті в суспільстві загалом. Можливо, це був би один із виходів знаходження порозуміння у нас в сесійній залі. Давайте будемо, можливо, враховувати і цю позицію. Спасибі. Я прошу вас.

От Лемза передає право на виступ Юрію Одарченку. Наступним буде виступати Олександр Чорноволенко.

13:01:07

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, я хотів би перед тим, як ми будемо голосувати за даний законопроект, нагадати вам, ну, деякі етапи минулого нашого дійства. Депутати, які виступали з цієї трибуни, проводили паралель, що нинішні процеси продажу земельного ринку, вони нагадують процеси, які відбувалися при приватизації державного майна.

Шановні колеги, я хочу привести вам приклад, коли минула влада, а тут виникає питання довіри до влади, чи може вона зробити цей процес чисто легітимно на користь людям. Для того, щоб зрозуміти, чи може, чи ні, варто подивитися у минуле.

Ви знаєте, дуже показова ситуація по Украгроінвесту, це державний холдинг, який об’єднував 34 сільгосппідприємства машинобудування. 34 підприємства калібру Харківський тракторний завод, Херсонські комбайни. І при тій владі, до речі, при Прем’єр-міністрі Януковичу, який підписав постанову, яка знімає обмеження держави на відчуження майна, відбулося роздержавлення. Як же воно відбулося? 34 заводи були поміняні на 1 комп’ютер і на 2 дискети, на програмний продукт. От уявіть собі, афера якого масштабу відбувається.

Чи щось змінилося сьогодні у нас в процесі побудови влади, у процесі зміни дійових осіб? Та нічого не змінилося, ми сьогодні всі абсолютно свідомо розуміємо, що це афера, яка закінчиться стражданнями для сільського населення, для сільського населення.

Можна провести паралелі, як це відбувалося в Латинській Америці, коли оці селяни, які спочатку радувалися продажу земля, вони потім оказалися в містах з фанери і рубероїда під великими містами по 300, по 400 тисяч населення, куди не може поткнутися навіть поліція. Вони витратили гроші і зараз мусять існувати у таких містах.

Я, шановні колеги, перед тим, як ми будемо приймати рішення, а ми мусимо проголосувати зараз за продовження мораторію, я хочу вам нагадати про те, як утворилася держава Ізраїль. При всій повазі до цієї держави, вона утворилася на основі купівлі землі у палестинців. І потім уже виникла на палестинських землях держава. У нас може відбуватися одне і теж, тому що сьогодні 6 і 8 власників земельних паїв, 6 і 8 мільйонів, дві третини з них складають пенсіонери. Тобто казати про те, що цей процес піде на користь підняття рівня сільського господарства сьогодні неможливо.

І я закликаю, особливо фракцію "Реформи за майбутнє" чи депутатську групу, проголосувати за продовження мораторію.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноволенко Олександр, фракція „Наша Україна – Народна самооборона". Підготуватися Ляшку.

13:04:34

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановні друзі! Олександр Чорноволенко, Народний Рух України. Я чудово розумію пана Яворівського, бо він був засновником Руху, він рухівцем у душі і залишився. Він не може сказати, що непотрібна приватна власність на землю. Очевидно, вона потрібна, очевидно, запровадження в оборот ринку землі принесе великі здобутки українській економіці, подвоївши фактично валовий національний продукт. Все це правильно. Але, очевидно, не при цій владі. І тут я теж його чудово розумію, коли він пропонує цей мораторій. Бо при цій владі всі ці ресурси будуть вкрадені, вкрадені в українського народу і будуть неефективно використані.

Тому, очевидно, що його законопроект абсолютно слушний, його варто підтримати з болем у серці, з жалем, але варто підтримати. І ще сказати, що ще кілька років, на жаль, український народ втратив у своєму економічному і соціальному розвитку, ще кілька років він не буде схожий на інші європейські народи, бо ще якійсь час ця влада протримається і відповідно нічого не буде зроблено.

Тепер по тому, ну, а дійсно, якби от у нас все було ідеально чи могли би ми зараз от розпочати приватизацію. Чи готовий у нас Закон про ринок землі? Ні, не готовий. Чи давно ми його готуємо? Да, давно готуємо. Які у нас перспективи того, що він буде найближчим часом прийнятий? Теж, поки що, не зрозуміло. Тому, якщо буде скасований мораторій, то це буде просто дика така приватизація і, фактично, і люди втратять, і бюджет втратить. Бо, абсолютно 100 процентів, що ціни будуть на цю землю неадекватні. Фактично, декілька, а може й один, клан в Україні забере всю землю під себе по бросових цінах і від того втратять і громадяни України, і українська економіка, і взагалі можливості подальшого розвитку України. Тому, очевидно, що нам треба почекати поки зміниться ця влада, щоби знову повернутися до обговорення цього проекту.

Тому, я пропоную підтримати законопроект Яворівського, хоча був і залишаюся прихильником приватної власності на землю, продажу землі, ринку землі. Але, в умовах панування Партії регіонів, все це неможливо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко Олег, позафракційні. Підготуватись Матвієнко.

13:07:12

ЛЯШКО О.В.

Цілком очевидно, що проблеми аграрної політики в Україні полягають не стільки у власності на землю, як у створенні передумов для ефективного ведення бізнесу сільськогосподарського спрямування. Зведення проблеми до форми власності, мені видається, є неприпустимим. На мою думку, твердження про те, що приватна власність на землю є необхідною умовою виведення сільського господарства з кризи, воно досить неоднозначне. Щоб користуватися, не обов'язково володіти.

Хочу нагадати слова англійського економіста і філософа Джона Стюарта Мілля, який вважав, що земля не є товаром, а – засобом виробництва і має бути одинаково доступною для всіх. При цьому, стверджував, що держава має виступати в ролі єдиного землевласника, а землекористувачі мають бути орендарями, які отримують свої ділянки на засадах договору безстроково або на певний термін.

Ринковій економіці це не тільки не заважає, а навпаки суттєво допомагає, бо сільськогосподарська продукція, одержана з орендованої землі, значно дешевша в багатьох випадках, а тому і конкурентноспроможніша, ніж продукція з приватної землі.

У розвинених країнах система земельних відносин спрямовується на державне стимулювання і підтримку саме орендної форми землекористування. Так, у Сполучених Штатах частка орендованої землі у задіяні для виробництва як фермерами, так і великими компаніями становить 70 відсотків, у Німеччині – близько 80 відсотків, у Китаї закріплена державна власність на землю з довічно успадкованим правом землекористування орендованих земельних ділянок, у Ізраїлі 95 відсотків землі перебуває у державній власності і лише 5 у приватній, яку, до речі, викупити тоді, коли створювалась держава Ізраїль. Разом з тим ефективність господарювання сільськогосподарських кооперативів кібуців в умовах напівпустелі вдвічі-тричі перевищує ефективність колгоспів і радгоспів у колишньому СРСР. Тож прибуток має приносити не власність на землю, а її продуктивне використання.

У зв’язку з цим влада мала б запропонувати план дій для села, яким чином вирішити проблеми, аби наше село, наша країна годувала весь світ. Що натомість пропонує влад? Продати всю землю і, мовляв, завтра прийде рай до нас на українську землю. У 1998 році вже розпаювали, зробили власність через розпаювання. Де той рай? Село, як гинуло, так по сьогоднішній день і гине.

І наостанок. Володимир Михайлович питав сказати, хто скуповує землю. Всі мовчать. Я скажу. Є таке підприємство "Дружба нова". Один із власників цього підприємства серед нас у залі працює. Це підприємство зібрало вже банк десь понад 100 тисяч гектарів землі. На це підприємство у Чернігівській області, зокрема, працюють, починаючи від голови адміністрації до голів сільських рад. Людям по 3 тисячі гривень дають лише за те, щоб вони уклали договір оренди землі. Але договір оренди укладений так, що ця людина ніколи назад цієї землі не отримає. І от таке відбувається по всій країні. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Матвієнко, фракція "„Наша Україна – Народна самооборона” .

13:10:32

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія "Собор", Блок „Наша Україна – Народна самооборона”.

Шановні друзі, я хочу попробувати перефразувати одну відому приказку "Чого ми такі бідні?". Мені видається, ми бідні тому, що лякаємо самі себе і плачемо. Оце скільки ми маємо вже років незалежності, все лякаємо і плачемо, лякаємо і плачемо замість того, щоб проявити політичну волю і рухатися. При тому маємо знати, що реформи ніколи не робила більшість. На більшості, на популізмі тільки спекулювали ті, хто безвідповідально ставилися до майбутнього України, а тому сьогодні й бідуємо. Я хочу нагадати тим, хто так любить плакати, і хто хоче так лякати сьогодні із цієї трибуни, в тому числі і цим законопроектом, що біда буде і нічого іншого.

Згадайте нашу дискусію. Приватизуємо житло, на Хрещатику будуть жити одні іноземці. Приватизуємо торгівлю, солі і хліба не буде в жодному магазині. Приватизуємо АЗС, бензину не буде. Прийдуть іноземні банки, катастрофа. Ну, друзі, ну так же весь світ. Якщо ми хочемо рухатися, маємо рухатися шляхом реформи.

Друге. Стосовно того, про ринок. Так, ринок, це тоді, коли власник володіє тим, що він має. А ми сьогодні маємо, що власник не володіє, а володіє проходимець. Ну, якщо ми хочемо далі консервувати те, що власник не має ніяких прав, то давайте тоді підтримувати цей законопроект. В результаті того, що ми не запускаємо ринок землі, що ми сьогодні маємо: втрачаємо родючість, соняшником і ріпаком виснажуємо всі наші ґрунти. Це жах, це злочин. Ми не маємо права ще до 2015 року цю злочинну дію продовжувати.

Друге. Латифундисти закабалили сьогодні селянина практично не за 300 гривень, а за 100 гривень, високою ціною розраховуються за пай, по 100 тисяч, по 200 тисяч. Да вони сьогодні перші замовники, щоб не було ринку землі. Ці латифундисти, якими ви лякаєте невідомо кого, вам аплодують за те, що ви вносите такий законопроект.

Продовжується корупція, яка збагачує окремо. Кредит не можемо взяти, беремо кредит під врожай. Такого світ не знає. Це не господарювання, це якесь рабство. Пропоную мораторій. Для чого, коли до 2012 року є? Давайте ми, дійсно, послухаємо, як пропонує Литвин, слухання; прискоримо прийняття законів – і будемо рухатися з тими запобіжними якимись проблемами, які, дійсно, потребують: ринок землі, обмеження кількості, як поступити з іноземцями (так, як Польща: не дати їм, може, на якихось 10 років права користуватися цим ринком), і багатьох інших. Інакше село загине – і нічого не буде.

Цей законопроект підтримувати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Я бачу, що чисельність Партії регіонів може збільшитися за рахунок Анатолія Сергійовича.

Заключне слово. Яворівський, будь ласка. Мікрофон ввімкніть.

13:14:06

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, я ні з ким не буду сперечатися, хоч думки були полярно, абсолютно протилежні. Я хочу подякувати усім учасникам нашого обговорення і сказати про те, що ми не даремно згаяли цю годину з гаком парламентського часу. Я навіть почав думати про те, що це початок уже отих наших слухань, які відбудуться у цій самій залі. Через те я усім учасникам дякую з цього приводу.

Я хотів би внести таку пропозицію. Розумію, що вона, може, не зовсім вписується до нашого Регламенту, Адаме Івановичу, але, скажімо, я би запропонував зараз не голосувати, тут такі думки звучали. Це воля парламенту, він може прийняти таке рішення. А проголосувати після слухань.

Я розумію, що це складно зробити, але це, мені видається, було б дуже розумно: зараз не голосувати. Ми обговорили цю тему. Я думаю, що і Володимир Михайлович Литвин як один із прихильників цього законопроекту, так я собі думаю. Давайте зійдемося на цій думці: справді проголосувати після слухань. І тоді все б стало на свої місця. А взагалі дякую за обговорення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від комітету немає. Будемо голосувати, хоча непогана ідея: проголосувати після парламентських слухань. Але після парламентських слухань ми з вами будемо голосувати постанову – рекомендації парламентських слухань, і там будуть указані, указані в тому числі і ті законопроекти, які треба буде прийняти. Я не виключаю, що результат… за результатами парламентських слухань ми можемо написати не 15-й рік, а 25-й рік і так далі. Так що, да, да, я маю на увазі, що розгляд цього питання сьогодні не завершується, бо, дійсно, буде і парламентські слухання і найголовніше давайте не будемо забувати, що є закон, який говорить про те, що навіть якщо закінчиться термін на купівлю-продажу землі, то її не можна реалізовувати цього права до того часу, поки не буде прийнято два основоположних закони і передусім закон, який буде визначати ціну землі. Тому що вона у нас, ви знаєте, безцінна і провести кадастр, як кажуть спеціалісти, для цього треба мінімум три роки для того, щоб провести кадастр земель.

За результатами обговорення я ставлю на голосування пропозицію про прийняття у першому читанні проекту Закону про внесення змін до пунктів 14, 15 розділу десятого перехідні положення загального кодексу… вибачте, Земельного кодексу України щодо терміну на продаж земельних ділянок. Реєстраційний номер 7541. Прошу голосувати.

13:17:19

За-117

Не прийнято рішення.

Будь ласка, по фракціях. Партія регіонів – не голосувала, «БЮТ – «Батьківщина» – 62, «Наша Україна – Народна самооборона» – вісім, комуністів – 24, «Реформи заради майбутнього» – не дали голосів, Народна партія – 20, позафракційні – три. Таким чином, законопроект відхилений, але я ще раз наголошую, шановні колеги, це не значить, що ми розв’язали це питання і до нього ми ще не один раз будемо повертатися, в тому числі і за результатами парламентських слухань.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо зарахування до доходів бюджету міста Києва податку на доходи фізичних осіб, реєстраційний номер 7560. Олександр Віленович, ми можемо за скороченою?

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Чого? Таке серйозне питання… Адам Іванович, я проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви проти, але є пропозиція за скороченою від фракції БЮТ. Хто за те, щоб розглянути питання за скороченою процедурою, прошу визначатися.

13:18:41

За-203

Будь ласка, Олександр Віленович.

13:18:49

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановні друзі, ви проголосували за скорочену процедуру, бо боїтеся, що люди почують обговорення і побачать вашу позицію, яка спрямована повністю проти міста Києва.

Я хочу нагадати коротко суть законопроекту. Завжди у нашому законодавстві у Бюджетному кодексі, у тому числі, і той, що ви прийняли останнім влітку минулого року, 100 процентів прибуткового податку з громадян йшло до бюджету міста Києва, як, до речі, і Севастополя. Хочу нагадати, що в областях приблизно така ж ситуація, обласний центр і сама область ділять цей бюджет. Так як Київ є одночасно і містом, і областю, то в Київ завжди зараховували 100 відсотків.

У цьому бюджеті минулого, на 2011 рік, у минулому році на перше читання нам уряд подав, що до бюджету міста Києва зараховується тільки 50 відсотків прибуткового податку з громадян. Коли було зрозуміло, що це протирічить Бюджетному кодексу, одночасно з другим читанням бюджету було внесено зміни до Бюджетного кодексу, де замість 100 процентів, як це було споконвіку в Україні, до бюджету міста Києва написали зарахувати 50 відсотків цього податку. Тобто пограбували киян на 6,7 мільярди гривень, бо загальні збори по прогнозу Міністерства фінансів по місту Києву мали бути 13,4 мільярди гривень прибутку на податок. Тобто у Киян забрали 6,7 мільярди. Частину цих грошей компенсували за рахунок різних дотацій і субвенцій з Державного бюджету, частина так і пропала для киян. Але у будь-якому випадку місто Київ вирішили посадити на ручне управління, тобто щоб Кабінет Міністрів сам розподіляв ці гроші. Щоб ні Київрада, ні кияни, навіть ні обласна адміністрація київська, яку очолю регіонал Попов, а Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів вирішували питання: чи дати гроші місту Києву на ту чи іншу програму чи не дати. Це повне нехтування…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В. Повне нехтування принципами місцевого самоврядування, це повне нехтування принципом того, що основою місцевого самоврядування є фінансова самостійність будь-якої території. Це повною мірою стосується і міста Києва.

І більше того, я вам хочу сказати, що Президент зробив з цього приводу зауваження, висловивши здивування, чому це місту Києву залишили тільки 50 відсотків прибуткового податку.

Не дивлячись на це, Кабінет Міністрів всупереч так званій декларованій вертикалі влади намагається втримати контроль над фінансовими потоками по столиці України в своїх руках і змушує вас відхилити мій законопроект. Я знаю про те, що там є негативне рішення бюджетного комітету, в якому ви маєте більшість. З іншого боку, хочу нагадати, що каже науково-експертне управління. Після першого читання внести зміни на друге читання. Яким чином…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, від профільного комітету Баранов, прошу.

Немає Баранова. Хто готовий від Комітету з питань бюджету доповісти? Немає.

Висновок бюджетного комітету: відхилити даний законопроект. Прошу записатися на обговорення питання.

Прошу, Одарченко, "БЮТ – "Батьківщина". Підготуватися Карпуку.

13:22:56

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, це дуже значуще питання для Києва.

Я хочу нагадати передвиборчу програму Віктора Януковича, котрий казав, що він забезпечить всім вчителям і лікарям державну службу і таким чином підвищить їх заробітну плату.

Що відбувається сьогодні в Києві в цьому році? В бюджеті міста Києва були не передбачені дотації на соціальну підтримку працівників бюджетної сфери. От, шановні члени Партії регіонів, ви підіть в любий дитячий садочок чи в школу і ви будете чітко розуміти, що сьогодні там після вашого керівництва це вперше в історії України, люди отримали суттєве зменшення заробітної плати. Сьогодні там заробітна плата від 900 до півтори тисячі гривень. І мені дуже дивно дивитися, як на сесії міської ради фракція Партії регіонів вона підтримує таке зростання фінансування для вчителів, а тут в сесійній залі буде відбуватись дещо протилежне.

Сьогодні для того, щоб підкреслити вашу загальну позицію потрібно проголосувати за закон Чорноволенка, змінити Бюджетний кодекс в плані повернення цих вилучень, які були зроблені у місті Києві. Це буде серйозне свідчення про те, що влада піклується про людей, які сьогодні виховують наших дітей, які працюють в лікарні, і таким чином демонструє свою повагу до них.

Шановні колеги! Я підкреслюю на сесії міської ради члени всіх фракцій, депутати всіх фракцій виступали з різкою критикою проти цього вилучення, в тому числі ваші депутати ставили питання про те, щоб це вилучення було повернено. Продемонструйте таку повагу до депутатів місцевих рад, не дивлячись на це, що… це серйозна ознака, позиція фракції в міській раді, що місцеве самоврядування потрібно, ви знищили його …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Карпук.

13:25:09

КАРПУК В.Г.

Прошу передати слово В'ячеславу Кириленко.

13:25:22

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, Партія "За Україну!". Дякую пану Володимиру за передане слово. Я хочу підтримати законопроект пана Чорноволенка, бо він понад усе в інтересах київської громади. Багато років була команда так званих реформаторів у Києві, що тепер не можна дорахуватися тієї київської землі, півтори тисячі ділянок незаконно розбазарено чи більше, які втрати для міського бюджету і як це все покривати.

А до цього всього зараз, хоча ніби вже і не команда реформаторів при владі у Києві, а люди, які з однієї команди, глава КМДА і уряд повинні ж бути кореспондентською парою, а насправді відбувається таке, що 50 відсотків подоходного у міста Києва забирається. А хто страждає? Страждають ті люди, які з бюджету міста Києва отримують заробітні плати, соціальні виплати і інші види фінансових виплат, за які вони живуть. А якщо порахувати, що загальна сума вилучень із міського бюджету міста Києва порядку 8,5 мільярдів гривень, а якщо Київ вдало спрацює і збере більше, то ще коефіцієнт працює і вилучать більше ніж 8,5 мільярдів гривень. То виникає питання: а що це за грабунок такий Києва відбувається з боку уряду, а чому ніхто не рахується із міською громадою?

Я думаю, що тут треба щоб парламент ухвалив консолідоване рішення. Тому що ці гроші, які набуваються киянами, вони створюють цей додатковий продукт, вони повинні киянами, київською міською громадою і розподілятися в інтересах міста Києва.

Тому я розумію, що зараз правлячій більшості повна процедура обговорення не підходить, бо це незручне питання, тому що уряд і міська адміністрація не можуть знайти спільної мови, і уряд по суті грабує місто Київ. Тому ясна річ, що повної процедури бути не може, а тільки по скороченій, швидесенько так, щоб ніхто цього моменту не помітив. Так діяти не можна, пропоную і правлячій більшості проголосувати в інтересах міста Києва і киян. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, В'ячеслав Анатолійович, те що була скорочена процедура, то навпаки більше почули, бо якби більше говорили, то менше б чули. А так чітко і ясно вас почули, не переживайте.

Одна хвилина, будь ласка, від фракції, прошу, Юрій Болдирєв. Всім, які не записалися.

13:27:58

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемые коллеги, уважаемый Адам Иванович, я не собирался выступать, но вот этот плачь отнюдь не Ярославны, который я сейчас выслушал у двух выступлениях, заставил меня выйти на трибуну. Я был депутатом, членом бюджетного комитета во втором созыве, и на моих глазах Киевский городской бюджет начал наполнятся средствами. В бюджете 1994 года город Киев, как и большинство других крупных областных центров, был дотационным. В бюджете 1995 года город Киев, как и большинство крупных областных центров, был дотационным. А донорами были исключительно города Юга и Востока: Полтава, Харьков, Днепропетровск, Луганск, Донецк, Запорожье, Одесса, Николаев и Херсон – так было. Но затем в нашей стране начались естественные процессы, связанные с суверенизацией. Киев стал становиться с каждым годом все больше и большей мере настоящей…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте, будь ласка.

Я ще раз повторюю: дві хвилини – тоді, коли фракція записується, коли фракція не записалася – одна хвилина. Тому я ж за вас записуватися не буду. Волинець, будь ласка, одна хвилина.

13:29:29

ВОЛИНЕЦЬ Є.В.

Евгений Волынец, город Шахтерск, фракция коммунистов.

Конечно, понятное дело, Киев – столица, туда стекаются все потоки так и так – денежные. Но, вот скажите пожалуйста, чем отличается Киев от того же Донецка, который наполняет бюджет в большинстве своем, бюджет Украины? Или от той же Полтавы, или от того же Чернигова? Почему мы должны делать какие-то преференции в пользу Киева, и забывая о других областных городах, которые тоже нуждаются, я считаю, именно в этом плане. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення питання завершили. Але у нас є можливість ще заслухати профільний комітет. Будь ласка, Валерій Олексійович Баранов голова комітету дві хвилини.

13:30:26

БАРАНОВ В.О.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні депутати! Комітет розглянув на своєму засіданні вчора це питання, і враховуючи те, що державний бюджет на цей рік затверджений з урахуванням положень чинного Бюджетного кодексу, прийняття зазначеного законопроекту призведе до розбалансування в поточному бюджетному періоді державного бюджету. Бюджету самого міста Києва та місцевих бюджетів, які одержують з державного бюджету дотацію вирівнювання. Відповідно до розподілу податку на доходи з фізичних осіб між бюджетами, запропонований в Бюджетному кодексі, максимально враховує потребу у доходній та видатковій частині бюджетів, оптимізуючи зустрічні потоки між місцевими та державними бюджетами.

До цього від себе хочу добавити, що спочатку НКРЕ та Київській міській адміністрації треба провести тарифи на комунальні послуги до їх реальної вартості. Тоді популізм, який був у минулому, не треба буде компенсувати мільярдами за рахунок усіх міст і всіх мешканців нашої держави.

Тому не може вода, куб води коштувати в моєму Бердянську - 10 гривень, у Запоріжжі - 5 гривень 70 копійок куб, а в Києві - гривня 60. За рахунок всього народу одна столиця не може існувати.

Тому комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо зарахування до доходів бюджету міста Києва податку на доходи фізичних осіб) за номером 7560 відхилити. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина, будь ласка, Чорноволенко. Згадували його прізвище, для репліки.

13:32:15

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Ні, не приймав, і це не гарно так казати. Мене взагалі дивує, коли правляча коаліція намагається знищити свою столицю і таке про неї говорить. Це унікальний випадок взагалі в історії. Це щоби уряд Франції казав таке про Париж або Англії про Лондон.

Шановні друзі, ще раз я вам хочу сказати: це гроші, які збираються в місті Києві і належать місту Києву. Бо Києва нема Київської області, він не входить туди. Це те, що залишається місту Києву. Воно не повинно йти в державний бюджет, бо в жодній області ці гроші не йдуть в державний бюджет. Це із Києва вилучається 8 з половиною мільярдів гривень після того, як він сплатить всі податки, як будь-яке інше місто України. Це не те, що Київ за рахунок інших. Київ за рахунок інших нічого не отримує. Замість того він дає в державний бюджет для перерозподілу ще 8 мільярдів гривень. Але в Києва дуже багато своїх власних проблем і просто ми паралізуємо столицю. А, паралізувавши столицю, знищимо державу. Я боюся, що оце отакі плани справжні тих, хто …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення проекту завершено. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо зарахування доходів бюджету міста Києва податку на доходи фізичних осіб)(реєстраційний номер 7560). Комітет – відхилити. Головне науково-експертне управління – направити на доопрацювання. Прошу визначатись.

13:34:01

За-65

Законопроект відхилено.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. По фракціях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу по фракціях. Партія регіонів не голосувала, "БЮТ - "Батьківщина" – 44; "Наша Україна – Народна самооборона" – 18 і позафракційні - 3. Решта фракцій і група не голосували.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо медичних транспортних засобів для сільської місцевості) (реєстраційний номер 8027). Можемо за скороченою процедурою?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Будь ласка, доповідайте, Болюра Антоніна Володимирівна. Не хочете - не треба.

13:34:53

БОЛЮРА А.В.

Дякую. Мій законопроект полягає в тому, що ми пропонуємо збільшити асигнування на 700 мільйонів для закупівлі машин швидкої допомоги за рахунок, така потреба у нас, є такі розрахунки, загальна потреба складає біля 8 тисяч автомашин. Суму ми пропонуємо 700 мільйонів за рахунок того, щоб зменшити капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів на 405 мільйонів, і придбання повітряних суден - 295 мільйонів. Я являюсь автором цього законопроекту, але це за дорученням нашої фракції і це наша позиція.

Чому так актуально стоїть це питання? Тому що влада розпочала реформу, реформу чергову на цей раз у медичній галузі. І реформування полягає у тому, що іде різке скорочення медичних закладів і саме медичних закладів тих, які знаходяться у селі: це ФАПи, це амбулаторії. Ми знаємо, що смертність в Україні і так надзвичайно висока. Ми займаємо перше місце. Смертність в селі, вона більша за долею, ніж у місті. Ми знаємо, наскільки потребують допомоги сільські жителі, яка там відстань від села до села, від закладу до закладу. І на сьогодні, коли дорожчають медикаменти, коли дорожчає проїзд із-за того, що подорожчав сильно бензин і продовжує дорожчати, медичні послуги якраз стають все складнішими і складнішими, все більш недоступними. Приклад закупівлі тих машин, по яких зараз порушена кримінальна справа, тисячу машин, показали, наскільки це необхідно, наскільки багато зараз надано послуг, наскільки багато людей отримали необхідну допомогу, наскільки збережено кількість життів. Хочу ще подати таку статистику, що саме на порозі чи на дорозі очікування медичної допомоги за викликом "швидкої допомоги" чи лікаря 70 процентів людей, які потребують цієї допомоги, помирають не дочекавшись.

І ще одна цифра. Статистика показує, що кількість викликів "швидкої допомоги" дорівнює приблизно 13 мільйонів. Так от, 3 мільйони з них саме не потребують виїзду до медичного закладу. Надається медична допомога безпосередньо на місці.

Вчора розглядалось це питання на засіданні бюджетного комітету. Звичайно, і Міністерство фінансів України і Експертна рада нам відмовили. Відмовили, посилаючись на те, що це, можливо, придбання, таке придбання можливо за рахунок бюджетів місцевих. Але ж, ми знаємо, наскільки там грошей недостатньо. Хоч би місцеві бюджети забезпечили вкрай необхідні ці витрати, які стоять в черзі.

Ми не ставимо питання, чи якого походження потрібна ця техніка. Ми погоджуємось на будь-яку техніку, тому що важливо не тільки госпіталізувати до медичного закладу того, хто потребує медичної допомоги, а й навпаки – працівників медичних закладів доставити до тих, хто потребує допомоги. Ми просимо провладну фракцію підтримати саме нашу пропозицію, пропозицію нашої фракції в тому, щоб ми зрозуміли, що не можна те, що направлено проти людей, те, що направлено на гноблення людей, на знищення людей, називати реформами. Реформи необхідні. Ми також розуміємо, що в Україні найбільша кількість медичних закладів на 100 тисяч населення, в Україні найбільша кількість ліжко-місць. Але ж смертність яка висока. Народжуваність у нас не підвищується. Тому, давайте на сьогодні погодимось і все-таки проголосуємо за те, щоб виділити додаткові кошти для закупівлі вкрай необхідних машин. Дякую за увагу і прошу підтримати пропозицію нашої політичної сили. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка. Є запитання? Антоніна Володимирівно, залишайтеся, запишіться.

БОЛЮРА А.В. Прошу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Бондаренко Володимир.

13:40:18

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", Партія "Реформи і порядок".

Пані Антоніна, ми вчора з вами були учасниками того цікавого засідання бюджетного комітету, де, можливо, було більше людей, ніж завжди. Але багато хто із тих, хто там був присутній, звернули увагу на те, що можна було б проголосувати, якби це була там типу вітчизняна техніка і так далі. Чи не здається вам, що це прості, звичайні відмовки тої політичної сили, яка сьогодні скорочує райони в Україні, знищує фельдшерсько-акушерські пункти, залишає людей абсолютно без будь-якої медичної допомоги і цим самим іде по шляху російського нечорнозем'я для того, щоб очистити цю землю для латифундистів, для того, щоби там сіяти рапс, сіяти там технічні культури? У мене таке враження склалось Як ви думаєте, чи це не цілеспрямована політика знищення українського села, коли медичної допомоги селянам ніякої надавати ніхто не збирається? Дякую.

БОЛЮРА А.В. Я поділяю вашу думку і думаю, і впевнена, і ми все це бачимо, що це не тільки знищення села, а це всі складнощі, які є в Україні, які виникають у результаті такого, знаєте, неталановитого, непрофесійного управління, всі ці проблеми перекладаються на плечі людей. І коли скорочується життя людей, коли зовсім ставляться на важелі, які суми можна, не можна, чи це є, ч немає, чи багато, чи небагато і зовсім не береться до уваги життя людей – це злочин. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський Андрій.

13:42:03

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Пані Антоніно, ви правильно відмітили, що чомусь влада під реформами розуміє суцільну економію коштів, в першу чергу на простих громадянах. І от реформа охорони здоров’я зводиться до того, що закривають сільські лікарні, сільські амбулаторії, фельдшерські пункти, вилучають ті машини, які були ще уряду Тимошенко, тисячу машин для сільських амбулаторій, які якраз довозили лікарів до хворих.

І як ви думаєте, чи це метод економії бюджету саме на людях? А чому ж уряд нічого не робить, щоб повернути ті гроші з офшорів, яких з головою вистачило би, щоби вирішити всі ці проблеми. І чому вони відмовляються економити на бюрократах, на скороченні бюрократичного апарату, на його утримання, в цьому бюджеті на 30 відсотків тільки збільшилось грошей? Хай скорочують апарат, але гроші віддають на сільську медицину. Як ваша думка?

БОЛЮРА А.В. Пане Андрію, я продовжу тому, що моя думка така ж, як і ваша, і продовжу, що є можливість не тільки десь знаходити гроші, а ті гроші, які вже є, які зароблені, які розподілені бюджетом, саме збільшення. І збільшення безпосередньо медичних закладів спостерігається для закладів, які обслуговують Верховну Раду, шановних колег, працівників Адміністрації Президента, Кабміну. Там іде дуже велике збільшення фінансування. Такі силові структури, як прокуратура, МВС, СБУ отримали також збільшення, в тому числі і на оздоровленні. До речі, вчора на засіданні бюджетного комітету після того як люди, знаєте, вони боялися чи піднімати, чи піднімати, тому що серце і совість, мені здається, є у кожного, так, можливо, тому що стидно чи соромно, так вони всерівно проголосували за збільшення іще видатків на медицину для МВС на 173 мільйони. Ну, от вам і відповідь. А тому що там люди, а інші…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Косів, будь ласка.

13:44:22

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, БЮТ, партія "Реформи і Порядок". Антоніно Володимирівно! Дуже слушно у вас вказані джерела фінансування, і в нормальному суспільстві це не викликало б жодного сумніву. Незалежно від того, як закінчиться голосування, я на цьому моменті вважав би, щоб ви мали можливість виступити перед засобами масової інформації і саме цю проблему піднімати.

Тепер друге. Ви сказали, що не ставите в своєму проекті закону питання про марку машини, яку саме має купувати та чи та медична сільська установа. Мені здається, що тут все-таки треба було б над цим подумати, і, можливо, передбачити те, що стаціонарні оці УАЗи, якими оснащені наші сільські амбулаторії, не завжди виправдовують себе, а тому можуть бути…

БОЛЮРА А.В. Пане Михайле, ви знаєте, я, дійсно, не ставлю такої вимоги чи умови, тому що, ну, це і не наша функція. Я за те: нехай буде будь-яка машина. Наше виробництво – це прекрасно, тому що виробництво також необхідно. І навіть ті УАЗи, про які ви говорите, нехай вони будуть, тому що якраз дослідження показують, що 8 тисяч машин взагалі немає, взагалі вони відсутні, будь-які. На велосипеді далеко не поїдеш. І тому…

А щодо засобів масової інформації: якби це дало толк, то я б, чесне слово, цілодобово говорила, просила, доносила. Але ж ті, від кого залежить саме фінансування додаткове, підтримка, вони не чують.

Засоби масової інформації будуть слухати, але важливо, щоб почула влада. Тому що, якщо скрутно, якщо підтягувати ремні, до чого нас взагалі, не нас, а всіх людей призивають, так давайте з кожного. І почнемо з себе приклад брати. Давайте самі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Баранов Валерій Олексійович, голова Комітету з питань бюджету.

13:47:02

БАРАНОВ В.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Законопроект, який щойно був представлений, спрямований на вирішення питань оснащення сільських закладів охорони здоров’я та придбання для них автомобілів "швидкої допомоги".

Сьогодні ніхто не заперечує, що медичне обслуговування жителів сіл, селищ потребує значного покращання та навіть радикальних змін. Проте, зважаючи, що досвід закупівлі автомобілів "швидкої допомоги" для сільської місцевості в минулому році викликав неоднозначну реакцію, вирішення цього питання не повинно відбуватися на хвилі політборотьби.

Тому необхідно ґрунтовно вивчити всі бюджетні можливості для придбання автомобілів швидкої допомоги та іншого обладнання для села і прийняти зважене рішення, хоча б за підсумками півріччя, коли буде така можливість.

Враховуючи наведене, Комітет з питань бюджету на своєму засіданні вчора розглянув цей проект Закону і прийняв рішення: рекомендувати Верховній Раді за наслідками розгляду у першому читанні відхилити проект Закону про внесення змін за номером 8027, прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання, запишіться. Валерій Борисович…. Олексійович, поверніться. Прошу записатися на запитання. Так, прошу Кальченко.

13:48:32

КАЛЬЧЕНКО В.М.

Валерий Александрович, ви тільки що сказали, що це питання можна розглянути за підсумками першого півріччя. То де ж логіка комітету, який зараз пропонує відхилити, можливо в першому читанні прийняти, а потім же приймати рішення у другому півріччі так, як ви це пропонуєте. Тому що, ну, в вашій доповіді і в оцій фразі, що можна це питання розглядати, на мій погляд, немає ніякої логіки.

БАРАНОВ В.О. Оскільки Державний бюджет мабуть буде переглядатися за підсумками півроку і ви знаєте, що коли приймався бюджет, деякі соціальні питання, такі як виплати заощаджень та виплати дітям війни було записано фразою: переглянути по факту виконання півріччя, мабуть і це питання можна буде вирішувати, якщо буде збільшення додаткової частини бюджету. Оскільки сьогодні такого перевищення ще нема і не могло бути, то прийняття цього закону з сьогоднішнього дня приведе до повного дисбалансу Державного бюджету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мороко.

13:49:43

МОРОКО Ю.М.

Мікрофон…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гордієнко Сергій, будь ласка.

13:49:52

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина.

Шановний Олег Олексійовичу. Питання абсолютно актуальне, надзвичайно болюче для України, дійсно, сільська медицина, як і вся медицина знаходиться в катастрофічному стані, особливо це питання, яке відноситься до медичного обладнання. Люди саме роблять розумні, люди розуміють, але роблять на апаратурі, яка 74-х там і інших років саме випуску. У тому числі, і надання первинної медичної допомоги – це придбання для амбулаторій фельдшерсько-акушерських пунктів автомобілів швидкої допомоги.

Я саме вважаю наступне, що нам необхідно, і бюджетному комітету, і всім, зовсім по-іншому подивитися на рентні платежі, і за рахунок збільшення рентних платежів вирішувати цю нагальну проблему. Яка ваша точка зору?

БАРАНОВ В.О. Зараз Комітет з питань бюджету напрацьовує багато пропозицій до нашого уряду щодо поповнення доходної частини і скорочення витрат з Державного бюджету, і в цьому в нас є розуміння і підтримка центральної влади. Я хочу вам сказати, що на оці цілі – придбання обладнання і автомобілів – у цьому бюджеті закладено 491 мільйон гривень. Тому казати, що нічого не виділялося – це буде неточно. Але ви дуже слушно кажете, що треба переглянути і цю статтю збільшити, якщо тільки буде така змога по ітогам першого півріччя.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Прошу записуватися … Сідайте, Валерій Олексійович. Прошу записатися на виступи від фракцій. Так, депутати…

Так, шановні колеги, давайте ми продовжимо до завершення розгляду цього питання засідання, 25 хвилин. Прошу, Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона”. Підготуватися Гордієнко.

13:52:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, безумовно, проект, який зараз вноситься, надзвичайно важливий для країни. І по рішенню фракції ми маємо голосувати його за основу.

Я хотів би сказати, що у нас все так добре в державі. Я чую весь час такі обнадійливі виступи Миколи Яновича Азарова, правда, кожен раз думаю: можливо, встане виступить і скаже, це я в останній раз виступаю як голова уряду, а далі поїду в ті країни, мови яких я добре знаю і де я може краще пригоджусь.

Чому я чекаю того? Через те, що коли я чую Азарова, у мене таке враження, що в іншу країну приїхав, що в іншій країні живу, ніж він. Безумовно, це інша країна. Безумовно, в країні, в якій сьогодні знищуються школи, знищуються, оптимізуються, вдумайтеся тільки собі, оптимізуються лікарні. У той час, коли Конституція чітко говорить, що не допускається скорочення чисельності лікарень. Не може скористатися ні на одну. Стаття 49 Конституції. А у них, бачите, оптимізація. І сидять всі мовчать.

Ну, зараз я бажаю здоров’я Президенту Януковичу. У нього є час зараз почути нас з вами. І я думаю, що він чує і дасть оцінку оптимізатору Азарову таку, щоб просто звільнити уряд від нього.

Але надзвичайно правильно зроблено, що з бюджетної програми придбання повітряних суден (код 3108050) планується забрати 295 мільйонів гривень. Це що, без літака чи гелікоптера чергового ми вже не можемо жити? Можемо і жили до того. І дуже правильна є така ініціатива щодо пересадження на "шкоди" високопосадовців замість "мерседесів". Але ж поки цього немає.

Через це, я думаю, що нам урядовці обіцяли, що як тільки кінчиться якийсь час, коли будемо жити з попереднім бюджетом, ми будемо жити краще. З огляду на те, що говорить прем'єр і вже стало краще, я думаю, що і тих 405 мільйонів на державні капітальні видатки, які дані урядом, дані уряду України, вони якраз туди можуть піти.

До речі, пані Антоніні Болюрі хочу подякувати і сказати, що ще і наші видатки, які йдуть на транспортне обслуговування депутатів, практично всі відмовились від нього, так давайте ми їх і туди включимо. Це також є варіант, я підказую…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Гордієнко, підготуватися Шевчуку.

13:55:55

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Шановні громадяни України! Я хотів би привернути увагу до того, що авторами законопроекту і всі хто задавав запитання є виключно, я кажу в лапках, жителі сільської місцевості України, які виступають, рвуть саме тільняшки тут на своїх грудях і розказують, як важко живеться сільській медицині.

І авторам законопроекту і тим хто задає запитання, і всім нам я задаю одне питання, а чиїми владами протягом 20 років ми привели до такого стану сільську медицину, хто, саме передаючи як естафетну паличку один одному владу, вів цю саме сільську медицину до такого ганебного стану? І кому плакатися за те, що довели? Саме ті хто виступають, ініціюють розгляд цих законопроектів повинні стати на коліна і молитися день і ніч просячи вибачення у сільських жителів, і у сільської медицини за те, що довели.

Так, сільській медицині потрібні сьогодні дев’ять тисяч автомобілів, вони потрібні сьогодні, і потрібні були вчора, і напевно, слід подякувати вам за те, що ви купили тисячу цих автомобілів, але не потрібно було писати Юлію Тимошенко саме на тому автомобілі, бо його придбала не особисто Юлія Володимирівна Тимошенко, а його придбала, ті автомобілі, українська держава, і там ніяких написів не потрібно робити.

Стосовно саме цього законопроекту, фракція Компартії України безперечно буде підтримувати законопроект. Але я ще раз саме привертаю вашу увагу до того, що і минулий уряд робив все можливе, і неможливе аби зменшити видатки, а сьогодні дорікає нинішньому уряду, то це принаймні скажіть, що ми це робили, а вам такого ми не радимо. І сьогодні сільська медицина, як і вчора, закриваються саме сільські медичні заклади, саме заклади освіти і як заклади культури, і це як минулий уряд, так і нинішній уряд пояснює тим, що немає коштів на те, щоб його утримувати і необхідно оптимізувати.

Завершуючи, я кажу, що фракція Компартії України буде голосувати за законопроект, в якому повинні бути надані і придбані ці автомобілі, але, джерела, вони знаходяться у вас. Давайте подивимось на монополію на горілку, на тютюн, на надра, на те все, що наповнює бюджет і повернувши його в державу, ми зможемо виконати ті програми. Нагадую, що навіть німецька влада, яка приходила до нас, не закривала закладів, які закривали ви і тепер продовжується ця політика й далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я звертаюсь до великого знавця Регламенту і першого заступника голови регламентного комітету Сергія Володимировича Саса, щоб він попросив своїх колег не порушувати Регламенту вигуками, викриками і так далі, і тому подібне.

Шевчук Сергій, фракція "БЮТ – "Батьківщина", підготуватися Болдирєву.

13:59:27

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Адаме Івановичу, ви знаєте, бути в опозиції, критикувати владу завжди просто, легко, але бути у владі, як попередньо виступаючий, і критикувати цю владу це вершина парламентського мистецтва, такого ще не було. Майте совість, хоча б, я знаю, якесь ідеологічне переконання, або вийдіть з тієї влади, або скажіть, що даремно ваш представник був міністром охорони здоров'я, або не будьте Арлекіном, комедіантом у Верховній Раді України.

Але я за інше хочу сказати, стосовно даного Законопроекту. Так він запропонований представником опозиції. Але як не дивно, найбільш зацікавлені в його прийнятті це є нинішня більшість парламентська і нинішній уряд. Чому? Зовсім не тому, що уряд Азарова не зміг достойно відповісти надією попереднього уряду, який закупив для селян, для сільської медицини тисячу автомобілів. Вони ж за цей рік не спромоглися і десяток закупити хоча б в свої регіони Донецьк, Луганськ чи інші. Не було достойної відповіді, можна було б скористатися цим законопроектом – підтримати його і хай би селяни, дійсно, отримали належну медичну допомогу.

Але саме головне, шановні, що в недрах Адміністрації Президента зріє медична реформа, і, можливо, не всі ви з нею познайомилися, я вам хочу сказати, яка суть цієї реформи? Суть надзвичайно проста, ліквідовуються, як клас, як не потрібна річ центральні районні лікарні в кожному районі України - в кожному районі! Туди, куди ви ще сьогодні приїжджаєте і зустрічаєтесь з медиками або з пацієнтами, замість них утворюються госпітальні округи. В обласних центрах обласного підпорядкування буде багатопрофільна лікарня, в інших 5-6 районах навколо будуть так звані лікарні для доліковування хронічних хворих, або хоспіси. Хто не знає, що таке слово хоспіс? Хоспіс – це якщо популярно сказати, це вестибюль морга, тобто там люди не будуть лікуватися, а достойно вмирати. Оце називається хоспісом. Оце планує нинішня влада Секретаріат адміністрації Президента. Та в таких ситуаціях, якщо у вас такі грандіозні плани і ви плануєте, що госпітальний округ має бути радіусом в 100-кілометрів, то ви перші маєте дякувати пані Болюрі за те, що вона пропонує закупити санітарний транспорт. Тому що 100 кілометрів в планах Адміністрації Президента Януковича санітарний транспорт має подолати за 20 хвилин. Це написано в документах, почитайте їх. Крім гелікоптера я не знаю, як це можна подолати. Тому шановна більшість підтримайте цей законопроект, я відходжу від політики він потрібний для людей – для наших і ваших виборців. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Болдирєв, фракція Партії регіонів. Підготуватися Прокопчуку.

14:02:35

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемые коллеги, уважаемый президиум! Снова мы слышим все тот же плач, правда, никто не вспоминает о том, что совсем недавно, когда ваше правительство закупало скорые помощи, они почему-то были закуплены не в той комплектации, не того качества, которое необходимо для того, чтобы выполнять свои функции и используются по сегодняшний день в основном, как просто разъездные машины местных медицинских начальников, что тоже неплохо, но это не по профилю.

Теперь вы начинаете рассказывать свои сказки относительно того, что нужно найти еще почти миллиард гривен для того, чтобы сделать новую закупку. Я хочу вам напомнить, если в прошлый раз по этому поводу возбуждено уголовное дело, потому что, ну, не вы лично, конечно, но ваши люди получили серьезные откаты, завысив цены закупочные, то сейчас все равно вы к этому делу отношения иметь не будете.

Поэтому я предлагаю вам, поддержать нас. А у нас совершенно другая идея. После вот этой позорной истории с вашими закупками, которые сделала госпожа Тимошенко, сейчас зарегистрированы уже два отечественных производителя, которые готовы приступать к производству своих собственных скорых помощей на импортных шасси. И проходит регистрацию третий производитель. И мы сделаем все возможное для того, чтобы закупить за бюджетные средства скорые помощи для сельской местности, которые будут произведены отечественным производителем для того, чтобы не только потратить деньги, но еще и собрать деньги в бюджет в виде налогов.

И мы, еще раз обращаемся к вам, поддерживать не ваш популистский закон, а поддерживать ныне действующую власть. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прокопчук Юрій, фракція БЮТ. Підготуватися Ляшку.

14:04:47

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина", Рівненщина.

Шановні українці, шановні громадяни і особливо ті медики, які сьогодні нас чують і бачать. Ті, хто сьогодні чекає, коли їх викинуть з їхніх медичних закладів.

Тут звучать цинічні речі, коли, в тому числі, колеги, яких я поважаю, заявляють про те, що уряд Юлії Тимошенко, який тільки за минулий рік, депресивний рік, забезпечив кожну райлікарню як мінімум апаратом УЗД, як мінімум апаратом штучного дихання, як мінімум у всіх селах в амбулаторіях з’явились ці автомобілі, які зрятували тисячі життів. Це верх цинізму.

При тому, коли ми говоримо про санавіацію, а є в цьому законопроекті, то я вважаю, де шукати засоби, нехай оту президентську ескадрилью вертольотів не куплять або продадуть, або переобладнають, і в тому числі у екстрених випадках будуть допомагати і нашим любимим шахтарям, яких потрібно до опікових центрів туди доставити. Цього сьогодні нема. Яка сьогодні санавіація? Точніше, була до того, поки машини перші не з’явились у селах. Це коли лікар дільничний, як в рідному Зарічненському районі, сідав на коня і їхав до хворого. Ні транспортувати він його не міг назад, ні інші речі. Оце, що було до того.

І коли сьогодні колега говорить про плач, давайте не плакать, давайте щось робить. І цей законопроект є одним із питань вирішення проблеми. Це дійсно так. Давайте його підтримаємо. І не важливо, які надписи на бортах будуть. Чи будуть від Януковича, чи від Азарова, Юлія Володимирівна Тимошенко про це казала. І не важливо для людей, яка швидка за ними приїде і яка реанімація надасть їм допомогу. Тому цей законопроект потрібно підтримать. Не шукати причини, а думать, як сьогодні рятувати людей.

І ще, про ті реформи, якщо реформа знищить амбулаторію, ФАП, клуб, бібліотеку, а значить знищить село, бо це інфраструктура, оце в цьому полягає, потім знять мораторій на землю, побудувати резервації, де ми між колючою проволокою будемо ходить, а особливо селяни, це є реформи. То давайте не про ці реформи думать, а давайте сьогодні, як в тих районах, де є сьогодні найбільша народжуваність, а це саме Полісся, якраз допомагати і робить те, що зробив уряд Тимошенко, зробіть хоча б половину того, і ми вам подякуємо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, позафракційний. Підготуватися Подгорному.

14:07:38

ЛЯШКО О.В.

Я думаю, що в цьому залі не знайдеться жодної людини, яка не знає одну дуже просту істину, що сьогодні селяни позбавлені конституційного права на отримання медичної допомоги. Якщо мешканці міст ще можуть дійти до своєї лікарні, то із села мало яка людина доїде до райцентру. Бо ми знаємо, що переважна більшість людей, які живуть у селі сьогодні, це люди похилого віку. Бо молодь, яка могла, вже із села давно втекла. Люди похилого віку,наші з вами діди, баби, які відпрацювали все життя, вони до району не поїдуть, бо, по-перше, ні на чому їхати, по-друге, ні за що їхати, а головне – здоров’я немає, бо вони вже віддали своє здоров’я за те, щоб ми з вами отут сиділи у залі і вибачте мене цинічно тут розказували про те, як любимо людей і при цьому палиць об палиць не вдарили для того, щоб справді допомогти цим людям.

Сьогодні у селах немає ФАПів, сьогодні в селах багатьох немає аптечних пунктів. Від головної болі, ще від якихось елементарних болячок не можуть селяни купити ліків, бо створені такі умови, і не можуть доїхати до райцентру, аби отримати допомогу. І тому, на жаль, тут наводилась страшенна статистика, що 70 відсотків людей, які вчасно не отримали медичну допомогу, помирають.

От наше з вами завдання, якщо ми хочемо зробити щось людям, виправляти цю ситуацію, не на словах обіцяючи колись, щось буде. Для себе вже зробили: у бюджеті 2011 року на лікування представників органів влади 300 мільйонів гривень. У законопроекті, в якому пропонується придбати автомобілі для сільської медицини, пропонується 700 мільйонів. От давайте хоча б 200 мільйонів із себе з влади заберемо і віддамо селянам. Нехай хоча б половина областей буде забезпечена цим транспортом. Але ж ні, бо кожен хоче ходити себе і мило лікувати, щоб заглядали, куди тільки можна. А ті селяни нехай сидять, бо що їм вже, віджили своє, що їм кудись ходить. Давайте, маємо ж, дає Бог можливості, давайте ділиться ними з людьми. Хватить гребти тільки під себе. Тому треба голосувати за цей закон. Треба виділяти нехай, правильно кажуть колеги, саме вітчизняного виробництва має бути автомобілі. Давайте передбачимо, до другого читання унесем цю пропозицію. Нехай наші люди працюють, виробляють автотранспорт. І нехай наші хворі добираються на цьому автотранспорті до лікарні. А то ні собі, ні людям. Давайте міняти ситуацію, давайте піднімати, допомагати селу, у тому числі надання їм необхідної медичної допомоги. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Подгорний передає слово Павловському. Підготуватись Бондаренко Володимиру.

14:10:48

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні співвітчизники, шановні колеги!

Андрій Павловський, "Батьківщина".

Хочу звернути увагу, що ми є свідками чергового блюзнірства влади, коли на себе любимих, на ту ж "Феофанію", збільшують фінансування на 93 мільйона гривень, а на всю іншу медицину для простих людей – в двічі менше. І при цьому нам розповідають, що нема грошей, вибачте, в бюджеті. На себе є? На свої забаганки є?

І, хотів би звернути увагу, що пані Антоніна Болюра вказала реальні джерела, де взяти ці кошти, дала обґрунтоване фінансово-економічне обґрунтування. То чому ж бюджетний комітет на цьому ж засіданні голосує, що на міліціантів, на їхню охорону здоров'я збільшити на 173 мільйона – гроші знайшли; а для сільської медицини, щоб підтримати людей в сільській місцевості, де взагалі нема вже зараз цієї медицини – грошей нема. Чому? Щоб Януковичу люстру за 50 тисяч доларів в Межигір'я купить гроші з бюджету є? А це 50 тисяч доларів, до речі, дорівнюють вартості чотирьом машинам, які Юля Тимошенко купила для сільських ФАПів і сільських амбулаторій. І взагалі, якщо хто знає арифметику, на один вертольот, гелікоптер імпортний для Януковича витратили з бюджету 17 мільйонів євро, а на тисячу автомобіль, що купила Юля Тимошенко, від уряду Юлії Тимошенко для сільських людей, витратили 12,5 мільйонів євро. То ви бачите, один гелікоптер для Президента вартий більше, ніж тисячу автомобілів для простих людей. То може Януковичу наліпку на цьому вертольоті начепити "Програма Януковича для себе любимого за бюджетні кошти"? Совість треба мати і виконувати свої власні обіцянки.

Тому, ще раз наполягаю, якщо є хоч грам совісті у членів Партії регіонів, підтримайте цей законопроект, бо в цьому році ви ні копійки не дали не дали на придбання для сільської медицини ні обладнання, ні автомобілів. Тому голосуйте, навіть якщо вам забороняє партійна дисципліна, совість важливіша, треба підтримати це. Я думаю, що це повинен зробити кожний чесний народний депутат. І це буде тест на наявність совісті у народних обранців. А у кого її нема, хай складає мандат, йде геть і гуляє на свої офшорні кошти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко.

14:13:35

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", Партія "Реформи і порядок".

Якби ми сьогодні осмислили всю ту ситуацію, яка складається в Україні, і поглянули на неї з точки зору здорового глузду, то всі би усвідомили, що сьогоднішня нинішня українська влада працює не на цю країну, вона працює для розвалу цієї країни. Вона робить все для того, щоби не дай Бог ми не потрапили в європейський структури; щоб не дай Бог на нас хтось не подивився, як на нормальну країну. Вони хочуть перетворити нашу країну у частинку території сусідської країни і робиться для цього все і в освіті, і в науці, робиться це сьогодні в тому числі і в аграрному секторі, у знищенні села в цілому.

Тому, коли сьогодні тут виступає один орденоносець, який пропонує дочекатись вітчизняного автомобіля, так де він, скажіть. Якщо він є, давайте його купувати, давайте будь-який купувати, тому що життя людей коротко, і воно має певні терміни. І поки будете випускати вітчизняний автомобіль, як ви вчора заявили на харківському ракетному комплексі, то тільки на ракетах можна буде літати у космосі тим, хто чекає сьогодні допомоги.

Я думаю, що ще один цинізм, який сьогодні демонструють наші тут сусіди по залу, які розказують про гріхи великі, що щось було не те написано. Було написано від уряду України, який очолювала на той час Юлія Тимошенко. Повісьте свого любимого Сталіна на автомобілі, але купіть автомобілі. От він вам, Сталін, який знищував Україну, від реформ якого загинуло 14 з лишнім мільйонів українців, добийте, от, не купуючи ці автомобілі, або вийдіть з коаліції, чого ви там сидите. Чого ви критикуєте владу і сидите в тій коаліції? Кожного разу виступ ваш, ну, просто цинізм, від якого голова обертом іде.

Тому, шановні друзі, от все те, що тут робиться сьогодні, це є, дійсно, тест на ставлення, чи ми хочемо зберегти цю державу, чи хочемо, щоб оті люди, які нас обирали, народили більшість із вас, і які сьогодні або доживають на селі, або вже померли, щоб вони сьогодні якимось чином були віддячені цієї держави. Напишіть, що хочете на машинах. Наклейте будь-яких свої лідерів. Напишіть, що це від Януковича подарунок, але купіть, купіть ці автомобілі селянам, потому що вас страшенно заділо, що Юлія Тимошенко там була написана. Та нічого страшного. Сьогодні тисячі подяк приходять за ті автомобілі. А те, що хтось туди не може ноші засунути, так, вибачте, а куди ви сьогодні їх засуваєте? Засуваєте на підводи, на велосипеди місцевих фельдшерів, ви знищуєте сьогодні всю інфраструктуру села і хочете, щоб добиралися. Якщо сьогодні бабуся якась, на саночках онуки привезуть у ФАП, то тепер ФАПів ж не буде, на саночках не повезеш в райцентр, треба хоч якусь машину.

Тому перестаньте тут, дійсно, займатися словоблудством, перестаньте тут цинічну політику свою гнути. Давайте допомагати тим людям, які чекають від нас допомоги. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я продовжив до завершення розгляду цього питання, в нас осталась 1 хвилина. Будь ласка, доповідач, прошу. Є у вас заключення?

14:17:05

БОЛЮРА А.В.

Мені дуже приємно відчувати небайдужість усього залу. І я зовсім впевнена, що це так і є. Навіть ті, які опускають голови, і це дуже радує.

Я хочу подякувати всім тим змістовним доповненням, саме які дають розуміння ситуації і проблеми.

Я хочу звернутися до тих, хто вирішує сьогодні долю саме цих автомобілів: щоб ви проголосували. Просто подумайте про тих людей, просто проїдьтеся, чи поживіть, чи відчуйте їх проблеми. Давайте проголосуємо.

Щодо джерел, так їх, ну, їх можна винайти. І навіть якщо нічого не змінювати, давайте надприбутки просто розподілимо, але закупимо. Я вас дуже прошу: давайте на сьогодні забезпечимо цих людей, які потребують такої допомоги, саме автотранспортом.

Дякую вам. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Будемо визначатись. Нагадую: комітет відхилив законопроект. Висновок Головного науково-експертного управління: висловило певні зауваження до даного законопроекту.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо медичних транспортних засобів для сільської місцевості) (реєстраційний номер 8027). Голосуємо.

14:18:55

За-122

По фракціях. Але радості для вас буде мало. Партія регіонів – 0, "БЮТ – "Батьківщина", яка нараховує більше 100 народних депутатів, - тільки 64 проголосувало; "Народна Україна" – 10, комуністів – 24, "Реформи заради майбутнього" – 1, Народна Партія – 19, "Позафракційні" – 4. Законопроект відхилено.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. У другій половині дня працюємо у фракціях і комітетах. Завтра початок роботи о 10 годині.