ЗАСІДАННЯ СОРОК СЬОМЕ   

Сесійна зала Верховної Ради України

2 червня  2011 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,    запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:02:18

Зареєструвалися в сесійній залі 382 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошу відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження наших колег народних депутатів України: Крука Юрія  Борисовича, якому виповнилося 70 років,  Сандлера Дмитра Михайловича, його всього 50 років, і Царьова Олега Анатолійовича. Прошу привітати наших колег і побажати їм успіхів. (Оплески) 

 Шановні народні депутати, надаю вам інформацію  про  результати роботи Верховної Ради України на пленарному  засіданні 1 червня 2011 року. Розглянуто  16 питань порядку денного. За результатами  їх розгляду  прийнято 3 закони, 9 законопроектів відхилено.

Шановні народні депутати,  переходимо до розгляду питань, визначених розглядом на 2 червня 2011 року. Оголошується до розгляду проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України  "Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України шостого скликання" (щодо предметів відання окремих комітетів).

Будь ласка, Сергій Сас, мікрофон.

 

10:03:48

САС С.В.

Дякую. Сергій Сас, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

Володимире Михайловичу,  до якого часу… Володимире Михайловичу, я до вас звертаюся. Колега  Писаренко, не заважайте головуючому.

Законопроект внесений 31 травня. Комітет з питань  Регламенту і депутатської етики, який є головним щодо даного законопроекту щодо предметів відання, не розглядав даний законопроект. Немає висновку науково-експертного управління щодо даного законопроекту.

Я хотів би, Володимире Михайловичу, у вас запитати як головуючого на засіданні. На якій підставі цей законопроект зараз розглядається в сесійній залі? Чому грубо порушується закон? Дайте, будь ласка, відповідь на це запитання і припиніть порушення Регламенту Верховної Ради України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні народні депутати, даю вам відповідь. Оскільки комітет не розглянув проект постанови, розгляд питання відкладається.

Ну, будь ласка, Писаренко.

 

ПИСАРЕНКО В.В. Враховуючи те, що комітет не розглянув цей законопроект, і немає висновків профільних комітетів, ми вийшли з проханням його сьогодні не розглядати і перенести. Тому цього питання немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України в частині видачі особи (екстрадиції) (реєстраційний номер 7306) (друге читання). Доповідач – перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Миколайович Олійник. Будь ласка. Володимир Миколайович! Так, шановні народні депутати … Так, будь ласка.

 

10:06:24

ОЛІЙНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності підготовлений для розгляду в другому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України в частині видачі особи (екстрадиції)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, йдемо по поправках. Так, Юрій Кармазін, 7-а поправка, мікрофон.

 

10:06:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Поправка 7-а. я пропоную частину першу статті …..викласти в такій редакції: "Підставою для попереднього ув`язнення є винесене відповідно до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України мотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу  взяття під варту або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту при наявності рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом".

Чим це відрізняється від тої реакції… редакції, яка є сьогодні? Я вам скажу, що до підстав, крім мотивованого рішення, я ще пропоную записати "винесене відповідно до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України". Бо ми сьогодні бачимо, що вносяться нібито мотивовані, а не обґрунтовані на підставі цих документів рішення. Через це я і пропоную… я не знаю, у вас такий колосальний досвід, чому…

 

ОЛІЙНИК В.М. Комітет відхилив цю поправку, оскільки можна починати напевне, що винесене мотивоване рішення на підставі Конституції, кримінально-процесуального і так далі.

Передбачає безперечно вмотивовані, це на підставі чинного законодавства.  Тому вона й була відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ставлю на голосування  поправку номер 7 за авторством Юрія Кармазіна.

 

10:08:44

За-50

Поправка не підтримується.

Поправка 10-а Юрія Кармазіна. Мікрофон, будь ласка.

 

10:08:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я щиро дякую 50-и депутатам, які читають законодавство, які не хочуть вакханалії.

Частину третю статті 12 пропоную викласти в такій редакції: "Особам, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, побачення з родичами або іншими особами надається адміністрацією місця попереднього ув'язнення без письмового  дозволу органу, який проводить екстрадиційну перевірку", – оскільки особа, щодо якої застосовується процедура екстрадиції, не є злочинцем у звичайному розумінні кримінального законодавства і її немає смислу обмежувати контактами з суспільством, а тим більше лишати права спілкуватися з рідними, хоча б і для захисту її прав людини.

Через це я вважаю, що те, що цього не вказали, є також річ, яка може бути політично вмотивованою. Прошу підтримати мене. Дякую.

 

ОЛІЙНИК В.М. Комітет відхилив цю поправку і вважає, що виписана редакція, яка пропонується, більш вдала і в рамках законодавчої техніки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка номер 8, Юрія Кармазіна.

 

10:10:24

За-26

Поправка не підтримана.

Поправка 10-а, Юрія Кармазіна. Мікрофон, будь ласка.

 

10:10:31

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, частину четверту статті 12 пропоную викласти в такій редакції: "Заяви осіб з питань оскарження постанови судді на обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, або на постанову про продовження строків тримання під вартою, або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту надсилаються адміністрацією місця попереднього ув'язнення до визначеного законом суду невідкладно після їхнього подання". Лист може надійти і пізніше, але відправлений повинен бути невідкладно.

Тому я вважаю, що ці речі мають бути чітко регламентовані. Ви подивіться, скільки зараз людей сидить в слідчих ізоляторах з порушенням термінів, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом! Жодна інституція на це сьогодні не реагує, хіба що тільки Уповноважений з прав людини, більше ніхто не реагує. Немає реакції поки що Генеральної прокуратури України. Такий запис має бути зроблен.

 

ОЛІЙНИК В.М.  Комітет відхилив цю поправку. Вона занадто деталізує цю норму права в тому числі таки розмиває деякі речі, наприклад, як лист може надійти і пізніше, але відправлений повинен бути невідкладно і так далі. Це такі оціночного характеру категорії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 10-у Юрія Кармазіна.

 

10:12:13

За-36

Поправка не підтримана.

Так, поправка Юрія Кармазіна 16-а, будь ласка.

 

10:12:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я розумію, чому заминка була у пана Голови, бо там написано, що 164-а, 16-а насправді. Але написано, що 164-та.

Вилучити пропоную частину шосту статті 20: за десять днів до закінчення максимального строку екстрадиційного арешту начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний надіслати прокурору області, або його заступнику повідомлення про дату його закінчення. Кінець моєї пропозиції, що це вилучити треба.

Мотивую тепер. Оскільки немає потреби завантажувати начальнику установи попереднього ув'язнення зайвою роботою, тому що прокурор області або його заступник повинні самі забезпечити контроль за датами закінчення утримання під вартою. Тому комітет то заперечує проти надмірної деталізації, де мова говорить про дотримання законодавства, а то вводить таку деталізацію, яку до єфрейтора скоро дойдем, що має єфрейтор зробити і це пишемо в законі. Через це я пропоную виключити цю частину. Дякую.

 

ОЛІЙНИК В.М. Комітет рекомендує відхилити, оскільки вважає, що запропонована нині для голосування редакція більш вдало в законодавчому  відношенні прописана.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 16-у Юрія Кармазіна.

 

10:13:59

За-35

Поправка не підтримується

Наступна поправка 19-а, автор Чуднов. Наполягаєте на ній? Ні.

Так, всі інші поправки враховані. Шановні народні депутати, прошу уваги! Комітет пропонує прийняти законопроект у другому читанні і в цілому як закон. Юридичне управління зауважень до законопроекту не має.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України в частині видачі особи екстрадиції, реєстраційний номер 7306. Прошу голосувати.

 

10:15:06

За-312

Закон прийнято.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порушення законодавства про захист персональних даних, реєстраційний номер 7355. Доповідач – Мойсик Володимир Романович, голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

10:15:36

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, Партія "За Україну”. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги народні депутати! Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порушення законодавства про захист персональних даних ухвалено в першому читанні 3 лютого цього року. Комітет спільно з Головним юридичним управлінням Верховної  Ради України та Міністерством юстиції плідно попрацював над його підготовкою до розгляду у другому читанні, і сьогодні до вашої уваги пропонується редакція законопроекту, яку ми пропонуємо ухвалити як закон.

Законопроект розроблено з метою приведення законодавства України в частині встановлення відповідальності за порушення вимог щодо захисту персональних даний у відповідності до положень Конвенції Ради Європи про захист осіб у зв'язку із автоматизованою обробкою персональних даних.

Зокрема законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінально-процесуального кодексу, до Закону "Про інформацію". Всього до законопроекту під час підготовки його до другого читання надійшло 20 поправок народних депутатів України. З них 12 враховані повністю, 8 поправок відхилено. Під час підготовки, повторю, закону до другого читання активну участь у його підготовці брало Міністерство юстиції, текст закону завізований Головним юридичним управлінням без зауваження. Отже, комітет пропонує вам прийняти його як закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Поправка номер 3. Володимир Яворівський, мікрофон, будь ласка. Наполягаєте на ній?

 

10:17:28

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. 4-а поправка. Юрій Кармазін, наполягає, мікрофон.

 

10:17:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я хотів змінити підходи і вони таки змінені, практично все, що я пропонував в двох своїх поправках, я всього їх дав дві – це четверта поправка і це поправка 12-та. Вони враховані, одна пропозиція народного депутата Швеця в поправці другій,  а друге в десятій. Через це комітету коректніше було написати, що враховано по змісту, а не написати відхилено. Бо зміст я пропонував ідентичний тому, але не в повному обсязі, тому з врахуванням цього я хочу почути думку колеги і не буду наполягати на голосуванні, тому що вважаю, що ми робимо спільну справу і її фактично зробили, але просто формували таким чином і думку в комітеті. Я хотів би почути думку колеги Мойсика, дякую.

 

МОЙСИК В.Р. Юрію Анатолійовичу, дякую вам. Я хотів на ваші дві поправки на четверту і 12-у відповісти, що дійсно текстуально і змістовно вони враховані у інших поправках колеги Швеця Віктора Дмитровича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 6-а поправка, автор не наполягає на ній.

Микола Шершун, 11-а поправка. 

Не наполягає? Ні.

Юрій Кармазін. Ви не наполягаєте на 12-й, вона врахована. Далі не наполягають. Шершун не наполягає.

17-а поправка. Ви наполягаєте? Юрій Анатолійович, мікрофон, будь ласка.

 

10:19:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Щодо 17-ї поправки, я хотів би щоб мене почули, стаття 23 Закону України про інформацію, пропоную, щоб вона була викладена в іншій редакції. Інформація про особу – це відомості чи сукупність відомостей про особу, яка ідентифікована, або може бути конкретно ідентифікована, та може бути використана для нанесення збитку суб’єкту або у зв’язку з цим і третій стороні. Вичерпним списком інформації персональних даних про особу, що охороняється законом, є: расове походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, а також даних, що стосуються здоров'я чи статевого життя, номери платіжних карток, ………… інформація для доступу до електронних платіжних рахунків, номер та серія паспорту, ідентифікаційний код, номер посвідчення водія, номер технічного паспорту на автомобіль, адреса проживання, номер домашнього телефону. Не вважають персональними даними, що охороняються законом, дані про власників доменів та веб-сайтів, що розміщені в системі Інтернет. Кожна особа має…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Романовичу, будь ласка, ваша думка.

 

МОЙСИК В.Р. Юрій Анатолійович пропонує нам розширити диспозицію інформації про особу, що вважати інформацією про особу, комітет погодився з таким текстом. Інформація про особу це є інформація відомостей або сукупність відомостей про особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Тобто в цих слова, Юрій Анатолійович, є відповідь і на вашу пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 17-а поправка. Автор –  Кармазін Юрій Анатолійович.

 

10:21:22

За-20

Поправка не підтримана.

Шановні народні депутати, всі поправки проголосовано. Комітет пропонує прийняти проект як закон. Головне юридичне управління зауважень до законопроекту немає. 

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні і в цілому як  закон проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порушення законодавства  про захист персональних даних (реєстраційний номер  7355). Прошу голосувати.

 

10:22:09

За-263

Закон прийнято. Дякую.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 18 Закону України "Про міліцію" (щодо підготовки фахівців). Так, доповідатиме, шановні колеги Верховній Раді України, голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Малишев Володимир Степанович. Будь ласка.

 

10:22:34

МАЛИШЕВ В.С.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые народные депутаты! Уважаемые граждане Украины!  Вашему вниманию предлагается  во втором чтении проект Закона Украины о внесении изменений в статью 18 Закона о милиции.

В данном законопроекте, который разработан Министерством внутренних дел, предусмотрена подготовка специалистов высших учебных заведений к Министерству внутренних дел на основании договора, который будет заключаться между учебным заведением и лицом, желающим учиться в  этом учреждении. В случае досрочного расторжения договора, но здесь много причин:  по отрицательным или он не хочет работать, или не дисциплинированный, если после окончания трех лет не приступил к работе, он будет возмещать ущерб через суд.

Мы использовали опыт  Германии и других    европейских стран при разработке. Но я хотел бы еще раз вам напомнить, почему нужен этот закон. Вдумайтесь, только за последние два года государство вложило полтора  миллиарда в эту систему, подготовило 14 тысяч специалистов. Из них половина развернулись и ушли на гражданку. Кстати, чтобы  вы знали, среднегодовая стоимость подготовки одного  курсанта  стоит 20 тысяч гривен. Считаю, что для нашей небогатой страны большая роскошь – тратить такие деньги и при этом еще содержать 12 ВУЗов системы МВД.

Я считаю, это мое твердое убеждение и практиков, и теоретиков, что для нашей   страны достаточно будет четыре высших учебных заведения в министерстве и одна академия. И обращаюсь к министру внутренних дел господину Могилеву, чтобы поддержал такую позицию.

При подготовке данного законопроекта поступило  8 предложений. Все они учтены. Цель законопроекта не меняет, а наоборот, его улучшает. Прошу данный законопроект поддержать во втором чтении и в целом как закон. Благодарю за  внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую!

Так, поправка 7 Юрія Кармазіна, вона відхилена. Юрію Анатолійовичу, ви наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка.

 

10:24:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  Шановні народні депутати, я погоджуюся з тим, що дійсно треба робити  реорганізацію в міліцейських ВУЗах, але шляхом розатестації треба робити викладацького складу. От там якраз і є основна частина витрат, от там вона криється, я проаналізував це.

Але, що нам з вами робити, якщо в Конституції,  в статті  53 записано: "Право кожного громадянина на безоплатну освіту".  Стаття 143 кожному гарантує право на працю, яка  обирається вільно.  А  Конституційний Суд  України  в своїх рішеннях  (номер 5 РП 2004 року) і в іншій справі (1.13 2002 року) роз’яснив, що безоплатність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає можливість здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги, визначених законодавством рівня змісту обсягу  і в межах тих видів освіти, безоплатність яких передбачена частиною третьою статті  53 Конституції…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка.

 

МАЛИШЕВ В.С. Спасибо.  Юрий Анатолиевич, это обыкновенный популизм с вашей стороны как и всегда. Это касается только учебных заведений Министерства внутренних дели и я сказал, какая причина. И комитет полностью поддержал, там тоже очень опытные и грамотные  юристы. Спасибо.     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 7 Юрія Кармазіна.

 

10:26:42

За-14

Поправка не підтримана.

Я думаю, тут не варто переживати, бо в нас скоро буде така мала кількість випускників, що їх не вистачить навіть для того, щоб  заповнити вищі навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ.

Шановні народні депутати, ставлю  на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до статті 18 Закону України "Про міліції" (щодо підготовки фахівців) (реєстраційний номер 8210).

Головне юридичне управління зауважень до законопроекту немає.

          Прошу голосувати.

 

10:27:32

За-270

          Закон прийнято. Дякую.

          Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Мойсик Володимир Романович. Володимир Романович, прошу вас.

 

10:28:00

МОЙСИК В.Р.

          Володимир Мойсик, Партія "За Україну".

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати, Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності підготовлений до розгляду у першому читанні поданий народним депутатом України Сергієм Міщенком проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист).

Хочу нагадати, що законопроектом доповнюється стаття 44 Кримінально-процесуального кодексу України новими положеннями, що нададуть змогу захисникові отримати допуск до справи негайно після надання ним документів, що підтверджують його повноваження, але в будь-якому разі не пізніше ніж за 24 години з часу надходження заяви захисника про його допуск до участі у справі.

Передбачається також, що до винесення постанови про допуск захисника до справи будь-які слідчі дії чи інші процесуальні дії за участю підозрюваного, обвинуваченого, підсудного не здійснюються. Також законопроектом пропонується внести зміни до статті 106 КПК України, передбачивши, що скарга на затримання надійшла до суду до винесення подання органу дізнання про обрання запобіжного заходу, вона розглядається суддею до розгляду подання.

До законопроекту надійшло 27 поправок від суб'єктів права законодавчої ініціативи. 20 з них враховано, 7 відхилено. Тому комітет пропонує ухвалити законопроект у другому читанні і в цілому як закон.

Додам на завершення. Головне юридичне управління апарату Верховної Ради України завізувало законопроект без зауважень. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 3-я поправка. Юрій Кармазін, ви наполягаєте на ній? Вона врахована іншими пропозиціями. Будь ласка, мікрофон.

 

10:30:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Якраз 3-я поправка не врахована, на превеликий жаль. І я її маю пояснити, і думаю, що Володимир Мойсик і мене зрозуміє, і зал мене зрозуміє.

В новій частині шостій я пропоную вилучити слова "але в будь-якому випадку не пізніше ніж 24 години з часу надходження заяви захисника про його допуск до участі у справі", кінець цитати і далі за текстом. Чому? Тому що мова йде про допуск захисника. А я пропоную вам подивитися статтю 63 Конституції, яка має норму прямої дії. Я не розумію, чому там юридичне управління не має зауважень.

А тепер дивіться. Норма прямої дії 63-я дає право підозрюваному, обвинуваченому, підсудному мати право на захист негайно. Слово "негайно" і 24 години – це великі дві різниці. Це, в іншому випадку, і при інших обставинах, то може бути, але право має бути забезпечено негайно.

 

МОЙСИК В.Р. Шановний Юрію Анатолійовичу, шановні колеги! Дійсно,  в Конституції іде мова   про негайний  допуск   захисника. Але  ці норми врегульовують  повноваження самого захисника.  З того часу, як він надав тут  документ те, що він має повноваження, він негайно допускається до участі у справі. Але якщо він прийшов  пізніше і   заявив про свою участь  у справі, не пізніше 24 годин  він має   право брати участь у справі. Ось  що  ми написали у законопроекті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 3-я. Автор  –  Юрій Кармазін. 

 

10:32:09

За-30

Поправка не підтримана.

Поправка 5-а Юрія Кармазіна, Мікрофон.

 

10:32:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  На превеликий жаль, те, що ми  не врахували цю поправку – це велика помилка. Тому що ми не даємо реалізувати пряму  норму  Конституції 63, шановні народні депутати, яка вже дала право. І зараз  Кримінально-процесуальний кодекс увійде у протиріччя.

Я вважаю, що  тільки  за наявності обставин, які перешкоджають негайному допуску захисника, підкреслюю, за наявності обставин, які перешкоджають, на підставі заяви підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, особи, яка проводить дізнання,  слідчий прокурор, суддя виносить     постанову  про  перенесення строку допуску  захисника, але не пізніше ніж за 24 години  з часу надходження заяви  захисника про його  допуск до участі у справі. Ось  саме  в такому випадку, коли щось перешкоджає, я  не буду зараз перелічувати, які обставини, але, в принципі, допуск має  бути здійснено негайно. Саме таку пропозицію  я вношу. 

Дякую.  Прошу підтримати.

 

МОЙСИК В.Р. Шановний  Юрію  Анатолійовичу, ви побачили     суперечливість  між попередньою поправкою  і теперішньою. Попередньо  ви  заперечуєте можливість відтермінування, а вживаєте слово "негайно". А тут за постановою  слідчого судді може  бути і відтерміновано за  наявності вагомих  підстав. Тобто комітет з такою поправкою  не погодився.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 5-а поправка   Юрія Кармазіна.

 

10:33:58

За-15

Поправка не підтримана.

Поправка 10, автор Толстенко. Наполягаєте на ній? Ні.

15-а, Толстенко. Ні.

Так, Толстенко, 25 поправка. Ні.

Всі інші поправки враховані. Шановні колеги! Комітет пропонує прийняти в другому читанні та в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист). Реєстраційний номер 6654. Головне юридичне управління зауважень до законопроекту не має. Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати. Прошу, голосуйте будь ласка.

 

10:35:05

За-95

Рішення не прийнято.

Шановні колеги! Ми не можемо направляти на повторне друге. Всі пропозиції враховані. Головне юридичне управління до законопроекту не має заперечень. А? Що, що? А, ваша не врахована.

Я ставлю на голосування про направлення на повторне друге читання проекту Закону, (реєстраційний номер 6654). Прошу голосувати. На повторне друге.

 

10:35:47

За-81

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні народні депутати, ми зараз мали б розглядати проект Закону про внесення змін до статті 48 Гірничого кодексу України (щодо соціальних гарантій працівникам гірничих підприємств). Разом з тим, є звернення з проханням відкласти розгляд цього законопроекту в зв’язку з тим, що потрібно провести консультації з Кабінетом Міністрів України додаткові. Немає заперечень? Дякую.

Шановні народні депутати, ми зараз мали з вами розглядати проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Разом з тим Головне юридичне управління наголошує, що текст законопроекту не відповідає вимогам статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Я прошу комітет дотримуватись Регламенту. Розгляд законопроекту відкладається. І привести у відповідність до Регламенту Верховної Ради.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання взаємовідносин у сфері телебачення та телекомунікацій (реєстраційний номер 6527). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань свободи слова та інформації Ландік Володимир Іванович. Будь ласка.

 

10:37:14

ЛАНДІК В.І.

Дякую. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується розглянути в другому читанні законопроект номер 6527 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо урегулювання взаємовідносин у сфері телебачення та телекомунікацій.

Метою законопроекту є внесення змін до Законів України "Про телекомунікації" та "Про телебачення і радіомовлення", які дозволяють оператору, провайдеру телемережі, забезпечити своїм абонентам доступ до програм телеорганізацій, що здійснюють ефірне чи супутникове мовлення на території телемережі, відповідно до ліцензії, виданої Національною радою. Також удосконалюється, відповідно до вимог часу та розвитку супутникового телебачення, визначення поняття "універсальна програмна послуга". Фактично цей законопроект направлений на захист невеликих та так званих нішових та регіональних вітчизняних каналів, які виробляють свій продукт та не мають можливості бути представленими на екранах телевізорів.

Ми пропонуємо законодавчо зобов'язати провайдерів включати вітчизняні регіональні канали. Сьогодні склалась така ситуація, що провайдери вирішують, які канали побачить глядач, які ні. Час іде, світ переходить на нові технології, а більшість українських провайдерів не тільки не готові до 2015 року  перейти на цифрові технології, а навіть  не модернізують свої, використовуючи ті технології і можливості, які були побудовані ще у радянські часи.

З маленьких регіональних каналів береться оплата за те, щоб  потрапити в ефір, а  доповнюються пакети  іноземними потужними каналами, які провайдери  закупають за рахунок  невеличких, маленьких місцевих    телерадіоорганізацій.

Є, звичайно, ті, хто вважають, що  цим  законопроектом ми порушуємо  Конвенцію про транскордонне телебачення, яку ратифікувала Україна. Тут я можу сказати, що конвенція  прямо говорить про те, що кожна країна сама визначає спосіб,  в який вона буде  захищати свій  інформаційний простір. Виробник національного інформаційного  продукту і є тим, хто створює наш національний інформаційний простір. Ми розуміємо, що законопроект неоднозначний, він торкається інтересів провайдерів, але ми строк його вводу  відклали до 1 липня 2012 року.

Но так як я ще не успів, і ми всі командою не вспіли всім доказати нужність прийняття цього законопроекту, то я прошу, щоб ми відклали друге слухання цього законопроекту  до наступної сесії Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,  пропозиція комітету перенести розгляд. Але тут  така ситуація, ви зверніть увагу. Висновок  комітету:  прийняти у другому читанні та в цілому. Головне юридичне управління  фіксує, що законопроект потребує суттєвого  доопрацювання та внесення на повторне друге читання. Враховуючи останню пропозицію,  на повторне друге давайте приймемо рішення, і це буде правильно.

С ставлю на голосування, прошу уваги, пропозицію. Ми не розглядаємо, на повторне друге ми його голосуємо.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.    (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Та ні, ми не розглядаємо, ми його  відправляємо на повторне друге  читання, повертаємо назад до  комітету.

Юрію Анатолійовичу, ну, будь ласка, мікрофон Кармазіна.

 

10:41:19

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я хочу щиро подякувати Володимиру Івановичу Ландіку, він в суть дивиться. Тільки коли ви будете з липня вводити наступного року, уже буде зачистка зроблена. Хіба ви не знаєте, що зараз саме в ці дні з допомогою Національної ради з питань телебачення і радіомовлення і олігархів, які володіють каналами, відбувається зараз зачистка цих каналів. Вони будуть зачищені до 1 січня, а ви хочете вводити закон аж з 1 липня 2012-го, вже буде зачищено весь простір. Його треба приймати в другому читанні, а потім вводити негайно, через те, що зачистять, за копійки скуплять. Такі пропозиції зараз до власників каналів, буде те ж саме, що робиться зараз з радіо "Мелодія". Хоча це радіоканал, але також отримав невідомо хто.

Через це, Володимире Івановичу, спасибі вам. Ви правильно робите, але переконайте свою фракцію, що це треба негайно робити, для демократії в Україні треба, не для чогось іншого. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, будь ласка, Ландік, мікрофон.

 

10:42:31

ЛАНДІК В.І.

Дякую колезі Кармазіну за підтримку. Але давайте вместе з вами також будемо переконувати всю Верховну Раду, не тільки свою фракцію, але і в БЮТі мене не зовсім зрозуміли. Тому що, знаєте, тут сидять і ті ж самі провайдери, і всім хочеться своє, але нікому не хочеться вітчизняного. Тому давайте всі вместе і цей законопроект доведемо все-таки до логічного кінця. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ставлю на голосування пропозицію про повернення на повторне друге читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо регулювання взаємовідносин у сфері телебачення та телекомунікації (реєстраційний номер 6527). Прошу голосувати.

 

10:43:33

За-275

Рішення прийнято.

Мікрофон, Королевська, будь ласка, ввімкніть.

 

10:43:42

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, я прошу вернуться  к рассмотрению законопроекта 7062. Так как мы не можем пройти без 116 статьи Регламента для подготовки качественного документа, в связи с тем, что с момента рассмотрения данного законопроекта в первом чтении и во втором чтении были приняты уже другие законы, комитет предлагает данный законопроект снять с рассмотрения.

Мы учтем все те предложения, а до второго чтения к нам поступило 123 поправки в данный законопроект и подадим его на следующей неделе на  первое чтение в доработанном варианте. Тогда мы обойдемся без 116-й и не будем забирать лишнее время для рассмотрения в зале. Поэтому прошу  снять с рассмотрения данный законопроект и поставить на следующей неделе в первом чтении тот законопроект, который будет подготовлен, чтобы мы его успели принять до конца текущей сессии. Потому что это технический закон, который согласовывает параллельные нормы для того, чтобы эффективно заработало законодательство по разрешительной системе. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Пропозиція зрозуміла. Автор законопроекту і комітет пропонують зняти законопроект з розгляду. Просто… Немає заперечень? То я поставлю на голосування пропозицію про відхилення проекту Закону (реєстраційний номер 7065) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Прошу голосувати. 

 

10:45:32

За-277

Рішення прийнято. Дякую. 

Шановні народні депутати! Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до статей 19 та 43 Закону України "Про охорону праці" (щодо штрафних санкцій) (реєстраційний номер 6134). Це повторне друге читання.

Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Світлана Олександрівна Шмельова. Будь ласка, Світлана Олександрівна.

 

10:46:01

ШМЕЛЬОВА С.О.

Шановний  Голово! Шановні народні депутати! 11 січня 2011 року Верховною Радою України був прийнятий у першому читанні за основу законопроект про внесення змін до статей 19 та 43 Закону України "Про охорону праці", поданий народними депутатами України Коновалюком, Деркачем, Кравченком.

Постановою Верховної Ради України було доручено Комітету з питань соціальної політики та праці доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

21 квітня при розгляді в залі Верховної Ради законопроекту у другому читанні він не набрав необхідної кількості голосів у свою підтримку та був направлений на повторне друге читання.

Як ви пам'ятаєте, законопроект спрямований на посилення адміністративної відповідальності за порушення законодавства про охорону праці та приведення його норм у відповідність до чинного законодавства України.

Отже, до комітету у другому читанні внесено 37 пропозицій народних депутатів України, з яких більшість враховано. Інші було відхилено з ряду причин.

При розгляді законопроекту у другому читанні Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України висловило ряд зауважень та в узагальнюючому висновку зазначило, що законопроект може бути прийнятий у другому читанні за умови врахування зазначених зауважень.

На повторне друге читання в комітет надійшло 2 пропозиції: перша – від Кармазіна і одна – моя. Ці пропозиції внесені з урахуванням зауважень Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України. Обидві враховані.

За результатами розгляду проекту комітет прийняв рішення погодитись з текстом порівняльної таблиці та прийняти законопроект у другому читанні та в цілому. Головне юридичне управління завізувало законопроект без зауважень і зазначило, що законопроект може бути прийнятий у другому читанні та в цілому як закон.

Прошу підтримати законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, давайте по поправках.

Поправка народного депутата Коржа, номер 1. Наполягаєте на ній? Ні.

Звягільський, друга поправка. Ні.

Коновалюк? Ні.

Всі інші поправки всіх інших депутатів враховані.

Так, шановні колеги, враховані зауваження Головного юридичного управління під час розгляду в повторному другому читанні.

Так, ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні та в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до статей 19 та 43 Закону України "Про охорону праці" (щодо штрафних санкцій), реєстраційний номер 6134. Прошу голосувати.

 

10:49:25

За-290

Закон прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проекту закону, перепрошую, проект Постанови про Національне військове меморіальне кладовище (реєстраційний номер 8052). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оброни Олександр Іванович Кузьмук.

 

10:49:52

КУЗЬМУК О.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 18 березня 2011 року (номер 3169) Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони доопрацьовано до другого читання з урахувань зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи проект цієї постанови, поданий народним депутатом Колесніченко.

Проектом постанови пропонується Кабінету Міністрів України на державному рівні прийняти рішення про створення Національного військового меморіального кладовища для вшанування та гідного поховання ветеранів війни, учасників бойових дій, військовослужбовців, які здійснювали героїчні вчинки в ім'я українського народу та мають особливі заслуги перед Вітчизною. Автори законопроекту вмотивовують його розробку і прийняття наступними чинниками: на цей час в Україні в цілому  та місті Києві зокрема поховання ветеранів війни і учасників бойових дій відбувається безсистемно та з порушенням законодавства, про що свідчать численні скарги від родин ветеранів війни та військової служби, учасників бойових дій. Розміри хабарів фантастичні, і такі дані у нас маються. На загальних кладовищах Києва місць для поховання катастрофічно не вистачає, догляд за могилами ветеранів та учасників бойових дій належним чином не забезпечується, є випадки мародерства і наруги.

Необхідно зауважити, що зазначена постанова під номером 5044 від 05.08.09 року вже проходила всі необхідні парламентські процедури, отримала схвальний висновок Комітету з питань національної безпеки і оборони. Народні депутати, члени комітету підтримують проект постанови та рекомендують Верховній  Раді України прийняти його в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, по поправках.

Володимир Карпук, 1-а поправка, мікрофон.

 

10:52:14

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна". Я пропоную у проекті слова "Великій Вітчизняній війні 1941-45-х років" замінити словами "у Другій Світовій війні". Це термінологія, яка склалася у світовій історичній науці і для українців війна почалася саме 1 вересня 1939 року як Перша Світова війна. 200 тисяч українців зустріли цю війну у лавах Війська польського. І це, дійсно, термін, який треба підтримати.

Я попрошу проголосувати. І загалом, звертаю увагу на заключення науково-експертного управління, що цей закон не відповідає Конституції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, зараз. Наступні поправки всі враховані.

Шановні колеги, всі наступні поправки враховані. Я поставлю на голосування, хоча логіка була у пропозиції колеги Карпука. Бо Друга Світова війна, вона включає як  ключову складову Велику Вітчизняну, і таким чином  ми б розширили коло людей, які в 1939 році брали участь в бойових діях, вони мають право бути похованими на військових меморіальних кладовищах, логіка абсолютно є. Але оскільки Верховна Рада не підтримала цю пропозицію, то я ставлю на голосування проект постанови, для прийняття її як постанови відповідно до рекомендацій комітету. Разом з тим наголошую, що Головне юридичне управління вважає, що проект постанови підлягає відхиленню як такий, що суперечить Конституції України.

Ставлю на голосування проект постанови про Національне військове меморіальне кладовище для прийняття її  як постанови реєстраційним номером 8052, прошу визначайтесь.

 

10:54:35

За-227

Постанову прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати! Юристи, я маю на увазі Головне юридичне управління, пропонують дещо пізніше зараз розглянути проект Закону про безоплатну правову допомогу. Вони там дошліфовують останні позиції. Ви не заперечуєте? Дякую. Ми його дещо пізніше розглянемо. Немає заперечень, щоб ми відтермінували на певний час?

Шановні колеги! Оголошую до розгляду проект  Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо цільових облігацій. Реєстраційний номер 7331, доповідач – голова підкомітету Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Прасолов Ігор Миколайович. Будь ласка.

 

10:55:46

ПРАСОЛОВ І.М.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Предложенный вашему вниманию законопроект был рассмотрен в первом чтении и принят 19 апреля этого года. Проектом предлагается усовершенствовать систему регулирования контроля за размещением, оборотом и погашением  целевых облигаций, прежде всего тех обязательств, по которым происходит передача объектов жилищного строительства.

В сущности законопроект заполняет определенный законодательный пробел в части урегулирования вопроса эмиссии и обращения целевых облигаций. Так, например, с целью повышения уровня законодательного обеспечения целевых облигаций и рынка целевых облигаций вводится новая специальная статья 8.1 Закон о ценных бумагах и фондовом рынке.

Теперь собственно то, что касается доработки к второму чтению. Всего ко второму чтению поступило 41 поправка от народных депутатов. Из них преобладающее количество,  35, учтены. При этом одна учтена по сути, одна – частично, две – редакционно. Все остальные, 31,  учтены полностью. Шесть поправок уважаемых коллег мы вынуждены были отклонить. Аргументация по отклонению приведена в таблице, которая у вас имеется. Также был учтен ряд замечаний Главного научно-экспертного управления. Таким образом, от имени комитета предлагаю одобрить решение нашего комитета и поддержать этот законопроект во втором чтении и в целом как закон. Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Йдемо по поправках, шановні колеги. Поправки враховані.

Відхилена поправка 18-а Юрія Кармазіна. Мікрофон, будь ласка.

 

10:57:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я дякую, Ігор Миколайович, що дуже серйозно ви підійшли до поправок, частину ви їх врахували, але тут треба в принципі вирішити. Я звертаюсь до всіх народних депутатів, це не політичне питання. У Законі України про цінні папери та фондовий ринок у статті 7 пропоную залишити в чинній редакції частину другу, а саме: "облігації розміщуються у документарній або без документарній формі", кінець цитати. Вважаю, що доцільним є збереження документарної форми розміщення облігацій за умови ведення їх реєстрації самим емітентом.

У зв’язку з цим пропоную також не  виключати з цієї статті частину восьму. Справа йде про те, що зараз проект пропонує тільки бездокументарну форму. А що робити з документарною?  Тому я пропоную, давайте залишимо, ми не нашкодимо, ми навпаки зробимо впевненість громадян в тому, що у них є. І через…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ПРАСОЛОВ І.М. Я должен сказать, что реформирование рынка  ценных бумаг в нашей стране осуществляется таким образом,  что все обращение, учет ценных бумаг переводится в бездокументарную форму. Поэтому мы отклонили эту поправку. А те облигации, которые  до этого выпускались документарной форме, их, грубо говоря, никто не  аннулирует эти облигации, они как обращались, так и будут обращаться. Спасибо.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування  18-а поправка Юрія Кармазіна.

 

10:59:42

За-19

Поправка не підтримана.

Станіслав Аржевітін, 11-а поправка. Давайте повернемося назад.

 

10:59:49

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні, в 11-й поправці  пропонується запровадити дуже високі покаральні заходи до суб’єктів господарювання. І притому це  не прописано саме за які порушення тепер треба буде платити 17 тисяч гривень або 85 тисяч гривень. Слово "невиконання умов емісії" – це, знаєте, дуже широке тлумачення. Можна  неправильно поставити крапку,  кому і за це  заплатити 85 тисяч.

Тому моя пропозиція була: в зв’язку з тим, що не розписані оці сурові санкції, за що будуть платити 85 тисяч суб’єктів господарювання, за що 17. Я запропонував понизити планку із тисяч неоподаткованих мінімумів, тобто   17 тисяч, до 500 – на половину. І одночасно, щоб комісія, яка регулює, розписала, за що тепер будуть платити суб’єкти господарювання до 85 тисяч гривень за порушення в емісії, навіть за  формальні ознаки. Дякую. І прошу  підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ПРАСОЛОВ І.М. Уважаемые коллеги! Значит второе направление реформирования рынка ценных бумаг в нашей стране –  это защита прав инвесторов.

Поправка касается пункта, в котором говорится  о невыполнении условий проспекта эмиссии ценных бумах. Ужесточение делается для того, чтобы, если любая  компания объявила о выпуске  облигаций, чтобы у нее было желание придерживаться условий этой эмиссии и выполнения  обязательств перед  владельцами этих ценных бумаг. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ставиться на голосування поправка  11-а Станіслава Аржевітіна.

 

11:01:44

За-16

Поправка не приймається.

Так, поправка  22-а Юрія Кармазіна, мікрофон, будь ласка.

 

11:01:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я звертаюся до вас, це стосується наших виборців.  Я пропоную залишити у чинній редакції частину восьму,  а саме: "У сертифікаті облігацій зазначаються:  назва виду цінного паперу, найменування та місцезнаходження  емітента,  міжнародний ідентифікаційний номер цінного паперу, номінальна вартість облігацій, загальна  сума  випуску, строк погашення, розмір та строки виплати відсотків для відсоткової облігації, дата прийняття рішення про розміщення облігацій, серія та номер сертифікату облігації, підпис керівника емітента або іншої уповноваженої особи, засвідчений печаткою емітента. Державною комісією з цінних   паперів та фондового ринку можуть  встановлюватися додаткові реквізити сертифікату облігацій.  У сертифікаті іменної облігації обов'язково  зазначається ім'я власника. До  сертифіката відсоткової облігації на пред'явника  додається купон. У купоні зазначаються   серія і номер сертифікату, за якою виплачуються відсотки, найменування  і місцезнаходження емітента, строки  виплати відсотків. На кожному  купоні  зазначається його порядковий номер". Вважаю, що це забезпечить гарантування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка.

 

ПРАСОЛОВ І.М.  Уважаемые коллеги, коллега Кармазин  что-то перепутал, потому что здесь ничего нового он как бы не  добавляет, а говорит чтобы оставили в законе ту норму, которая была до внесения этого законопроекта. В связи с тем, что переводится обращение облигаций из документарной формы в бездокументарную, поэтому отпадает необходимость описывать, что такое сертификат и какие у него есть реквизиты. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 22-а поправка Юрія Кармазіна.

 

11:03:54

За-23

Поправка не підтримується.

Так, наступна поправка 24-а Станіслава Аржевітіна.

 

11:04:07

АРЖЕВІТІН С.М.

Погоджуюся. Я погоджуюся з комітетом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуєтесь? Дякую.

Так, 34-а, Аржевітін, погоджуєтесь?

 

11:04:18

АРЖЕВІТІН С.М.

Так, я погоджуюся з комітетом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Тоді все. Яка? 39-а, дда, перепрошую, вона відхилена у вас.

Станіслав Аржевітін, мікрофон.

 

11:04:33

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, шкода, що ви попередню мою поправку не підтримали. І тепер ми залишили право чиновнику визначати за будь-яке формальне порушення проспекту емісії від 17 до 80 тисяч гривень. Тепер чиновник по суб'єктам господарювання буде визначати, скільки знімати штрафу. Ви знаєте, про що тепер далі могла бути,  іти мова.

Що стосується поправки 39, де сказано, що облігації, які існують і обертаються, і відповідно до строку передбачений їх проспектом емісії. Я пропоную слово "їх" викинути. Це безграмотно написано. А які ще можуть бути проспекти емісії, не їхні? Це просто смішно в тексті у Верховній Раді залишати такі зайві і непотрібні слова. Тому я прошу слово "їх" вилучити. Тому що  інших,  як проспектів емісій, їхніх і їхніх не буває.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ПРАСОЛОВ І.М.  Для того, чтобы было очень четкое правоприменение данного закона. В том числе комиссии по ценным бумагам, именно слово "их" специально здесь и написано, чтоб не шла речь о каких-то иных облигациях. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Ставиться на голосування поправка 39 Станіслава Аржевітіна.

 

11:06:05

За-16

Рішення не приймається щодо цієї поправки.

Шановні народні депутати, комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому як закон проект закону. Головне юридичне управління немає зауважень до законопроекту.

Отже, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні і в цілому як закону проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо цільових облігацій (реєстраційний номер 7331). Прошу голосувати.

 

11:06:49

За-247

          Закон прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг. Доповідач – голова Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Хомутиннік Віталій Юрійович.

 

11:07:13

ХОМУТИННІК В.Ю.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Запропонований вашій увазі законопроект своєю основною метою ставить надання органам, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, додаткових повноважень щодо посилення контролю на цих ринках, а також передбачається збільшення прозорості та відкритості на цих ринках через запровадження збільшення обсягів інформації, що буде розкриватись учасникам ринку небанківських фінансових послуг.

До другого читання надійшло 45 поправок народних депутатів України та від Національного банку України. З них переважна кількість врахована комітетом, тобто 28 поправок враховано, з яких 22 враховано повністю, 6 враховано по суті та редакційно, 15 поправок комітет був вимушений відхилити.

Слід зазначити, що зміни до другого читання не змінювали суті законопроекту, а лише уточнювали та коригували окремі його положення.

Також під час доопрацювання законопроекту до другого читання були внесені зміни, спрямовані на його узгодження з нещодавно прийнятим новаціями  у фінансовому законодавстві, зокрема  Законом про  нагляд на консолідованій основі, який  ми прийняли на минулому тижні. Таким  чином комітет ухвалив рішення прийняти законопроект  7511  у другому читанні та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  ми тут з'ясували зараз зауваження  Юридичного управління про те, що  проект Закону суперечить  вимогам статті 116 Регламенту. Тому я прошу комітет  разом із Головним  юридичним управлінням доопрацювати цей законопроект, тоді ми до нього повернемося. Немає заперечень?  Я дякую, Віталій Юрійович. Оскільки  ми не можемо   порушувати  Регламент.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Можливо, ми одразу врахуємо  ці…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні,  ну давайте ви подивіться зараз  з  Юридичним управлінням. Коли будете готові, скажете, які статті  ми голосуємо, які суперечать, і ми тоді приймемо і все.

 

ХОМУТИННІК  В.Ю.   І повернемося. Добре. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Наступний проект Закону про внесення змін до статті 2 Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо викупу облігацій) (реєстраційний номер 8439). Доповідач  -  Віталій Юрійович Хомутиннік.

 

11:09:49

ХОМУТИННІК В.Ю.

Дякую. Ми на  минулому тижні прийняли у першому читанні цей законопроект  урядовий (8439) і прийняли рішення  щодо  прискореної процедури розгляду  в комітеті  та парламенті. Тому комітет готовий до розгляду у другому читанні цього проекту закону.

До другого читання надійшли  три поправки:  дві – від  народного  депутата  Аржевітіна, одна  –  від  Кармазіна. Всі вони відхилені. І фактично  рекомендація: прийняти  у другому читанні той текст, який був  вперше прийнятий  нами за основу.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте по поправках.

Станіслав Аржевітін, мікрофон.

 

11:10:30

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати,   якщо ви дбаєте про вкладників банків, то ви повинні цей  законопроект  сьогодні не підтримати.  Мова іде про те, що цим законом дозволяється формувати статутні капітали українських банків за рахунок не живих грошей, за рахунок  цінних паперів, які можуть обертатись  5 років і більше.

Тому банківська установа – це установа фінансова, де потрібні живі негайні кошти для того, щоб рятувати ситуацію. А класти взамін живих грошей цінні папери з багатьма роками обертання, я думаю, що це не допомога вкладникам банків. Це навпаки.

Тому я вас дуже прошу, або підтримайте мою поправку, або відправте цей законопроект на друге читання. Тому що формувати статутні капітали не грошима, це є неправильний крок. Ми не маємо права це вчиняти. Якщо держава буде купувати за рахунок цінних паперів, а не живих грошей, ми тільки погіршимо ситуацію і не захистимо вкладників, а зробимо їм ведмежу послугу. Я дуже прошу або підтримати мою пропозицію, що тільки за рахунок грошових коштів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Ці пропозиції розглядались. І спільна позиція комітету, Національного банку та Кабінету Міністрів залишається незмінною. Тому комітет відхилив пропозицію Аржевітіна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 1 Станіслава Аржевітіна. Будь ласка, визначайтесь.

 

11:12:09

За-25

Поправка не підтримана.

2-а поправка. Юрій Кармазін, мікрофон.

 

11:12:14

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, шановні народні депутати! Можна взагалі штампувати все, що дає уряд. Але мені здається, що вже Президент зрозумів, що все, що подає уряд, це є від лукавого. І через це він почав проріджувати чиновників, і правильно робить. Треба прорідити зовсім і поміняти команду.

Через це, Віталій Юрійович, я просив би вас дослухатися до пропозицій опозиції. Ви розумний чоловік, растущий. Я пропоную в частині першій друге речення викласти в наступній редакції. «Такі державні облігації можуть», наголошую на слові можуть, «бути викуплені Національним банком за номінальною вартістю». Кінець цитати.

Обґрунтовую. Зменшення негативного впливу наслідків світової кризи на економіку України є актуальним і на сьогоднішній день. Проте, статус Національного банку робить формулювання щодо обов’язковості викупу облігацій у встановлені строки некоректним. Водночас економіка не повністю нормалізується. Існуюча практика викупу облігацій певною мірою сприяє формуванню або збільшенню статутних капіталів банків. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Віталій Юрійович.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Комітет відхилив пропозицію народного депутата Кармазіна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 2-у поправку Юрія Кармазіна.

 

11:13:47

За-25

Не підтримали.

3-я поправка, Станіслав Аржевітін, автор, мікрофон, будь ласка.

 

11:13:54

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати! Коли я аргументував, що в статутні капітали потрібно вносити виключно тільки грошові суми а ніякі не сурогати, відповідь була одна: так хоче Міжнародний валютний фонд. Я думаю, що це не є аргументована позиція.

І скажіть, будь ласка, відповідно до Конституції України всі суб'єкти господарювання і держава, яка в цій ситуації займається бізнесом, повинні бути рівні. Чому державі можна цінні папери, тобто нереальні грошові кошти, а іншим суб'єктам треба виключно грошові кошти? Крім того, у всіх країнах статутні капітали формуються грошовими коштами, а не стільцями, комп'ютерами, цінними паперами і всілякими замінниками грошей. Це класична банківська формула. Вкладникам потрібні реальні живі кошти в статутні капітали для того, щоб виправляти ситуацію. Всі інші цінні папери, з багаторічним терміном обертання, це не є правильний крок. Уявіть собі, про державне рейдерство, якщо хтось захоче цим зайнятись. Тому я вас дуже прошу, відправте на повторне друге читання цей законопроект.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Дякую. Станіславе Михайловичу, ну ви ж по суті кажете про зовсім інші речі. Мова йде про державні цінні папери, про облігації державної внутрішньої позики. Тобто ці папери вони забезпечені в першу чергу гарантіями держави. Тому навіщо ви перекручуєте всі ці речі? Це абсолютно зрозумілий і своєчасний закон. Ми зараз, ми всі ці речі обсуждали в першому читанні і в другому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не зрозумів, з якого приводу. Я зараз поставлю на голосування поправку вашу.

Мікрофон  Аржевітіна, будь ласка, репліка.

 

11:15:46

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, шановний доповідач, я не перекручую, я ще раз  хотів вам нагадати, коли два роки тому ми приймали норми  про те,  що статутні капітали українських банків, де є проблема, де потрібно  рятувати тему з депозитами, ми дозволили у вигляді виключення на період кризи  цінні папери  уряду давайте у статутні капітали з одночасним викупом Національним банком у п'ятиденний термін. Тобто  цінні папери через п'ять днів стають  реальними грошима. Ми цю норму запровадили на період  антикризовий. Зараз ми ці норми вилучаємо. Якщо ми вилучаємо Національний банк  як гаранта викупу, то ми повинні вилучити  і цінні папери, тобто зробити те саме, що ми три роки зробили тільки у зворотному порядку. А ми   Національний банк звідси вилучили, а цінні  папери уряду залишили. Чому ми не послідовні?

Тому я і пропоную, давайте ми те, що зробили три роки тому,  приведемо у відповідність і вилучимо і цінні папери,  формування за рахунок цінних паперів, і вилучимо обов'язковість Національного банку. Ви "а" зробили, а "б" ні. Я не перекручую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 3-ю Станіслава Аржевітіна.

 

11:17:10

За-30

Поправка не підтримується.

Шановні колеги, комітет пропонує прийняти у другому читанні  і в цілому як закон проект закону. Головне  юридичне управління зауважень до законопроекту не  має.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття у другому читанні  і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до статті 2  Закону України "Про  першочергові заходи щодо запобігання  негативним наслідкам фінансової кризи та  про внесення змін  до деяких законодавчих актів України" (щодо викупу облігацій) (реєстраційний номер 8439). Прошу голосувати.

 

11:18:04

За-252

Закон прийнято.

Шановні народні депутати,  оголошую до розгляду проекту Закону  про забезпечення безпеки та громадського порядку під час проведення масових спортивних та фізкультурно-оздоровчих заходів. Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Василь Миколайович Грицак. Будь ласка.

 

11:18:36

ГРИЦАК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітетом розглянуто проект Закону про забезпечення безпеки та громадського порядку під час проведення масових спортивних та фізкультурно-оздоровчих заходів. Нагадаю вам цілі законопроекту: створення умов для забезпечення дотримання безпеки та громадського порядку футбольних матчів, запобігання протиправним вчинкам, забезпечення взаємодії і координації дій між держаними органами, організаторами матчів і міжнародними службами охорони правопорядку.

Тепер по суті. При прийнятті у першому читанні Верховна Рада чітко визначила завдання комітету – визначити у проекті особливості забезпечення безпеки та громадського порядку під час підготовки та проведення футбольних матчів, що організовуються відповідно до національних та міжнародних вимог, виключити зі статей проекту загальні положення щодо правових та організаційних засад забезпечення безпеки та громадського порядку під час масових спортивних та фізкультурно-оздоровчих заходів, відповідно уточнивши назву проекту.

Комітет відповідно до цього доручення разом з МВС України та агентством з питань підготовки до Євро-2012 суттєво вдосконалив норми законопроекту при підготовці до другого читання. Ми використали вже напрацьовані методики забезпечення охорони громадського порядку, а також міжнародні стандарти в цій сфері. Зокрема, сфери дії даного закону обмежено лише футбольними матчами, що проводяться федерацією футболу, чемпіонат та Кубок України, а також тими, де більше 15 тисяч глядачів, плюс матчі під егідою ФІФА та УЄФА.

До комітету надійшло 52 поправки, з них враховано або частково 48, відхилено лише 4 поправки. В той же час ми отримали зауваження юридичного управління, частину яких слід було врахувати.

Тому комітет пропонує законопроект прийняти в другому читанні в цілому або повернути його все-таки на повторне друге читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, так ми приймаємо його в другому читанні, в цілому чи на повторне…

 

ГРИЦАК В.М. На повторне друге.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте тоді я зразу поставлю його на голосування на повторне друге і щоб допрацювали, да і все.

Шановні колеги! Ставлю на голосування пропозицію про направлення законопроекту на повторне друге читання (реєстраційний номер 7137). Прошу голосувати. 

 

11:21:20

За-251

Рішення прийнято.  Дякую. 

Шановні народні депутати!  Оголошую до розгляду Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" та інших законодавчих актів України" з пропозиціями Президента України від 11.03.2011 року. Закон допрацьований комітетом відповідно до рішення Верховної Ради України.

Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Степанович Малишев.

Що? Я перепрошую, що я пропустив? Ну ви доповідайте, а зараз ми розберемося.

Секретаріат, будь ласка, що там трапилося? Розберіться.

Будь ласка.

 

11:22:10

МАЛИШЕВ В.С.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Уважаемые граждане Украины! Вашему вниманию предлагается доработанный проект Закона о применении амнистии.

Данный законопроект доработан с учетом замечаний Президента Украины и, соответственно, он не противоречит положению статьи 62 Конституции и соответствует  европейским стандартам.  Решение о применении амнистии будет приниматься исключительно судом после вынесения обвинительного приговора и возмещения виновным лицом материального ущерба, что бесспорно усилит роль судов, а также уменьшит коррупционные деяния правоохранительных и судебных органов.

Амнистия не будет применяться на стадии дознания досудебного следствия. Расширен круг осужденных  лиц, к которым амнистия не может быть применена вообще. Это к лицам, которые совершили умышленные тяжкие или особо тяжкие преступления, когда погибло двое и более людей или в состоянии алкогольного или наркотического опьянения.

При доработке данного законопроекта к нему поступило 6 предложений. Все они учтены.

Теперь, с целью защиты интересов потерпевших от преступных действий, а также пополнения бюджета государства, я хочу в дополнение к своим поправкам внести поправку к статье 4-й законопроекта и дополнить ее пунктом ж) в такой редакции: "лицам, которые не выполнили обязательства по возмещению причиненного ими ущерба", - при этом исключив часть третью статьи 6-й данного проекта. То есть амнистия и лицам, не возместившим ущерб, применяться не будет вообще. Прошу поддержать данное предложение.

Теперь относительно моей поправки номер 6. Я бы хотел изменить ее редакцию, и предлагаю, чтобы данный закон вступил в силу с 1 января 2012 года. Прошу поддержать.

С учетом предложений Президента Украины предлагаю в части второй статьи 4 после слова "осужденных" дополнить словами "за преднамеренное убийство". Слова "в состоянии алкогольного, наркотического или другого опьянения, или под воздействием лекарственных препаратов, которые снижают внимание и скорость реакции" заменить словами "в состоянии алкогольного опьянения или в состоянии, вызванном употреблением наркотических или других одурманивающих средств". После слов "при получении взятки" дополнить словами "применение оружия массового уничтожения". А после слова "геноцид" дополнить словами "посягательство на жизнь представителя иностранного государства". Часть вторую статьи 5-й: после слов "в исключительных случаях" дополнить словами "с целью прекращения общественно опасных групповых проявлений". Часть первую статьи 6-й изложить в такой редакции: "Лица, на которых распространяется действие Закона "Об амнистии", могут быть освобождены от отбытия как основного, так и дополнительного наказания, назначенного судом, кроме конфискации имущества, части приговора, которая не была выполнена на день вступления в силу Закона об амнистии.

Таким образом, прошу поддержать законопроект 4179 во втором чтении и в целом как закон с учетом озвученных мной предложений. Данный законопроект будет направлен, прежде всего, на защиту наших простых граждан с целью недопущения новых днепропетровсков, и чтобы как можно меньше совершалось тяжких преступлений. Именно и требует наш этого Президент Украины Виктор Федорович Янукович. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Юрій Кармазін, будь ласка.

 

11:26:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я дякую автору, колеге Малишеву. Єдине, має застереження і зауваження.

Поправка 6-а, яка врахована, там записано: "цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування". Абсолютно правильна поправка. І те, що зараз колега ви з голосу говорите, давайте замінимо з 1 січня, я прошу вас зняти цю поправку.

Через те, що абсолютно правильно, що пов'язуєте з відшкодуванням шкоди. Ви знаєте, я багато років проводив цю лінію і, слава богу, що і ви зараз підтримуєте цю позицію. Але це ж пройшли роки поки до цього дойшли зараз люди. Але зраз може бути виданий указ про амністію, ви знаєте, в зв'язку… закон, вірніше, прийнятий про амністію, в зв'язку з двадцятиріччям Незалежності і так далі. Через це має бути тут записано в тій редакції, яку ви пропонували раніше, тобто з дня, наступного за його опублікуванням. Прошу вас відкликати о цю поправку, що з 1 січня 2012 року. Дякую.

Володимире Михайловичу, ви…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

МАЛИШЕВ В.С. Спасибо. Можно отвечать?

Члены нашего комитета пришли единогласно к выводу, что необходимо принимать  с 1 января 2012 года. Именно с 1 января 2012 года.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте тут розберемося. Одну хвилинку. Тут було зафіксовано, поправка 6-а: цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Так ви тепер пропонуєте…

 

МАЛИШЕВ В.С. Да, да, я вношу поправку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправку на поправку, да?

 

МАЛИШЕВ В.С. Да, поправку на поправку. Чтоб не со дня опубликования в газете "Голос Украины", а со дня…  то есть с 1 января 2012 года.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Нам тоді потрібно буде проголосувати, шановні колеги, якщо є поправка на поправку.

Я ще раз нагадую. Тут зафіксовано, і комітет врахував, таку позицію, що цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. До поправки цієї була поправка, що набирає чинності з 1 січня 2012 року. Отже, нам потрібно підтвердити цю пропозицію рішенням Верховної  Ради України.

Я ставлю на голосування пропозицію, що цей закон набирає чинності з 1 січня 2012 року. Прошу голосувати.

 

11:29:01

За-254

Рішення прийнято. 

Тепер я ставлю на голосування пропозицію про прийняття Закону України про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" та інших законодавчих актів України у новій редакції (реєстраційний номер 4179). Прошу голосувати.

 

11:29:33

За-292

Закон прийнято у новій редакції. Дякую.

Оголошую до розгляду Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання відчуженню об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". З пропозиціями Президента України, доопрацьований закон, реєстраційний номер 4552. Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олександр Миколайович Бондар.

 

11:30:03

БОНДАР О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Я хочу звернути увагу всіх фракцій до важливості цього закону, нагадати, у чому полягає його суть.

На виконання постанови Верховної  Ради  України Кабінет  Міністрів подав законопроект, який забороняє будь-кому, уряду чи міністерствам, здійснювати ліквідацію чи реорганізацію, банкрутство, злиття і так далі з об'єктами, які заборонені до приватизації. Ви знаєте, що ці об’єкти знаходяться під впливом Верховної Ради, і цей перелік затверджується Верховною Радою України.

Причому було підтримано цей законопроект всіма фракціями, Президент України висловив свої зауваження, які полягали в тому, що за рішеннями Кабінету Міністрів такі дії здійснювати можна. Це говорить про те, що Верховна Рада повністю усувається від впливу на питання власності до об’єктів, які заборонені до приватизації, тобто знаходяться під її безпосереднім віданням. Коли у Верховній Раді голосувались пропозиції Президента, вони не набрали необхідної кількості голосів  і вето Президента не було подолано, теж не було певної кількості голосів.

Верховна Рада запропонувала комітету доопрацювати зазначений законопроект. Він доопрацьований, декілька разів розглядався на комітеті і був все ж таки підтриманий в такому вигляді. Там  є єдина моя поправка, яка співпадає повністю з зауваженнями Науково-експертного  управління, тобто я її не формулював, я просто вніс те, що запропонувало Науково-експертне управління. І воно виглядає так, що юридичні особи включені до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації можуть підлягати злиттю, приєднанню, поділу, перетворенню, виділу, або ліквідації лише після їх виключення із сказаного переліку. Тобто цією поправкою Верховна Рада не усувається від свого впливу на об’єкти, що заборонені до приватизації, якщо Кабінет Міністрів хоче щось з цими об’єктами зробити він повинен внести відповідні зміни в цей перелік і вилучати ці об’єкти з переліку.

Хочу до справки нагадати, що з тисячі 537 об'єктів, які затверджені Верховною Радою як такі, що не підлягають приватизації, значна кількість об’єктів перебуває в незадовільному фінансовому стані або втратила статус юридичної особи. Зокрема за даними Кабінету Міністрів, на сьогоднішній день 106 об'єктів знаходяться в стані банкрутства. Тобто завтра їх не буде в забороненому переліку і Верховна Рада ніяким    чином на це вплинути не може.

Тому я прошу уважно поставитися до цієї пропозиції, підтримати мою поправку, зауваження Науково-експертного управління, а також думку комітету з питань економічної політики. Це дозволить більш чітко впливати на питання власності, які торкаються об’єктів щодо заборонити приватизації. До речі, ліквідовуючи, об'являючи банкрутом и зливаючи об’єкти, уряд досі жодного разу не подав зміни в цей перелік, щоб ці об’єкти вилучити і піти правовою процедурою, а робить це самостійно без втручання Верховної Ради.

Тому я ще раз нагально рекомендую підтримати поправку, яка затверджена Комітетом з питань економічної політики. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття у новій редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання відчуженню об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (реєстраційний номер 4552). Головне юридичне управління не має зауважень до запропонованого варіанту закону в новій редакції. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Та вони вже розглядали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це доопрацьований. Ми розглядали, направили на доопрацювання, це доопрацьований законопроект. Це ж доопрацьований, це ж не вето ми розглядаємо. Будь ласка.

 

БОНДАР О.М. Я ще раз нагадую, Михайло Васильовичу, ви просто прослухали те, що я казав. Верховна Рада вже розглядала поправки Президента, вони не набрали певної кількості голосів для їх підтримки, одночасно Верховна Рада не набрала голосів і для подолання вето. Тому Верховна Рада прийняла рішення направити в комітет на доопрацювання, ми доопрацювали, я врахував тільки поправку Науково-експертного управління, яка підтримана складом повністю Комітету з питань економічної політики, іншого варіанту по регламенту ми не маємо на сьогоднішній день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми направили на доопрацювання у комітет., Комітет  готує нову редакцію. Він запропонував  цю нову редакцію. Якщо Верховна Рада прийме, і Президента не погодиться, він буде мати право застосувати ще раз вето і все. 

Тому, шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в новій редакції Закону України "Про  внесення змін до деяких законів України щодо запобігання відчужень і об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (реєстраційний номер 4552). Прошу голосувати.

 

11:36:19

За-75

Рішення не прийнято. Закон відхилено.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, "БЮТ – "Батьківщина"- 30, "Наша Україна –Народна   самооборона" –  19, комуністів – 24,  "Реформи заради майбутнього" – 0, Народна Партія – 0, позафракційні – 2.

Який номер? Подивіться з Адамом Івановичем

Шановні народні депутати!  Учора Верховна Рада  України  включила  до порядку денного проект Постанови про відзначення 70-річчя з дня народження Івана Миколайчука.

Шановні народні депутати!  Уже  фактично ювілей, а ми ще постанови не прийняли. Тому є пропозиція, давайте  проголосуємо і приймемо цю постанову без політики. Немає заперечень?

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття Постанови Верховної Ради України про відзначення 70-річчя з  дня народження Івана  Миколайчука (реєстраційний номер 8587). Прошу голосувати.

 

11:37:43

За-331

Постанова прийнята. Автор – народ. Народ.

Шановні народні депутати! Оголошую до розгляду проект…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В'ячеслав Кириленко. Я  ж сказав, народ, ну що ви.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Другого додаткового протоколу  до Європейської конвенції про взаємну допомогу  в кримінальних справах.

Звучала пропозиція розглядати це питання за скороченою процедурою. Я вимушений поставити її на голосування. Прошу голосувати.

 

11:38:36

За-211

Рішення прийнято.

Доповідач – Урядовий уповноважений у справах  Європейського суду з прав людини Лутковська Валерія Володимирівна. Співдоповідач – перший заступник Голови Комітету з питань законодавчого забезпечення і  правоохоронної діяльності Олійник Володимир Миколайович.

Будь ласка.   

 

ЛУТКОВСЬКА В.В.

Дякую, шановний головуючий, шановні народні депутати!

Вчора Верховна Рада України дала згоду для ратифікації Другого додаткового протоколу до Європейської  конвенції про правову допомогу в кримінальних справах. Однак, цей Другий додатковий протокол не буде належним чином імплементований в національне законодавство до тих пір, поки не буде національного закону, який належним чином змінить Кримінально-процесуальне законодавство для того, щоб надати можливість новим формам здійснювати нові форми міжнародного співробітництва у відповідності до Другого додаткового протоколу.

У зв’язку із цим був розроблений цей проект закону України, який ми зараз пропонуємо вашій увазі, який передбачає внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України. Які будуть стосуватись і підстав, і порядку зносин між  судовими та правоохоронними органами України та інших  держав в порядку здійснення міжнародної правової допомоги в кримінальних справах, і будуть передбачати нові форми  і процедури співробітництва при проведенні слідчих дій щодо застосування телефонної та відео конференції, і умови створення і порядку  діяльності спільних міжнародних слідчих груп, порядок відшкодування витрат, які пов’язані із наданням міжнародної правової допомоги, тощо.

У зв'язку із тим, що цей проект закону, дійсно, дозволить імплементувати наші   міжнародні зобов’язання, які вже Верховна Рада надала згоду взяти на себе, пропоную підтримати цей проект закону. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так. Володимир Миколайович Олійник, перший заступник голови комітету. Будь ласка, рішення комітету.

 

11:40:26

ОЛІЙНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, 1 червня 2011 року  Верховною Радою України прийнято Закон про ратифікацію Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу в кримінальних справах.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ратифікацією Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах, внесений Президентом України з метою імплементації в законодавство України положень Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах, які підписані від імені України 8 листопада 2001 року.

Для цього законопроектом пропонується внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу України, якими, зокрема, визначити підстави та порядок зносин судових та правоохоронних органів України з компетентними органами іноземних держав, умови створення та порядок діяльності спеціальної слідчої групи, порядок виконання запиту, доручення про міжнародну правову допомогу та умови, за яких у міжнародній правовій допомозі може бути відмовлено. Кримінально-процесуальний кодекс доповнюється новими статтями та главами, які регулюють вищезгадані питання.

Згідно висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради даний законопроект  за результатами розгляду в першому читанні, з огляду на вимогу статті 116 Регламенту Верховної Ради України, доцільно направити на доопрацювання.

Разом з тим, на думку комітету, висловлені зауваження можуть бути враховані під час підготовки законопроекту до другого читання, а отже, комітет рекомендує Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти законопроект  за основу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте. Що, будемо голосувати, шановні колеги?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Обговорювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення. Запишіться. Так я ж кажу серйозні речі. Запишіться, будь ласка. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло.

Володимир Карпук, фракція "Наша Україна - Народна самооборона".

 

11:42:36

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук. Прошу передати Юрію Кармазіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна –  Народна самооборона".

 

11:42:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я висловлю спільну позицію з Володимиром Карпуком. На мій погляд, науково-експертне управління надзвичайно ретельно опрацювало, це пан Попович, цей законопроект. І хочу вам сказати, що зауваження, які вони написали, є надзвичайно слушними. Через це законопроект… Яка доля має бути законопроекту. Вони пропонують направити на доопрацювання.

В принципі, ми можемо підтримати його в першому читанні. Але. Обов'язково, але. Глава 39 і особливо стаття 485 передбачають, що перейняття кримінального переслідування не тільки заставляє Україну виходити за межі Другого додаткового протоколу, де відсутні положення про перейняття кримінального переслідування, вона зобов'язує за клопотанням іншої держави також порушувати кримінальну справу стосовно свого громадянина, підозрюваного у вчиненні злочину на території іншої держави, тобто паралельно як би проводити розслідування.

Через це, це не відповідає інтересам України в даному випадку. В законопроекті взагалі не йдеться про подальшу долю цієї людини, справа щодо якої передається. І є суттєві зауваження до статей 479 – це попередній розділ 38, до статті 478. і таким чином, можна, звісно, прислухатися до науково-експертного управління в повному обсязі, тобто відправити на доопрацювання, але я пропоную прийняти в першому читанні, але ретельно виписати і почистити цей законопроект, бо там ми пішли вже попереду планети всієї. Не треба так запобігливо, це я уряду кажу, не треба так запобігливо розстилатися перед заходом. Не спішіть. Треба мати українську національну гідність. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

 

11:45:05

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, я не був би такий категоричний як мій попередник, хоча в багатьох позиціях він є правий, конкретно постатейно він є правий. А таким радикальним в тому плані, що тут  все є неправильно і що це шкодить українським інтересам. Ну, це не так.  По-перше, не так хоча б тому, що…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. …деякі моменти, ви сказали.

По-перше, давайте відштовхуватися від того, що ми вчора прийняли відповідну угоду, ми її ратифікували. Я виступав з цією трибуни і інші мої колеги говорили про те, що одночасно цей законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, мав розглядатися і вчора. І достатньо непогано те, що фактично ми  це зробили на наступний день, тобто можна тут   з певними претензіями, але сказати, що одночасний розгляд  все-таки відбувається. У загальному плані, я думаю, що тут немає жодних перепон для того, щоб ми  за основу, дійсно, взяли.  Не всі  висновки науково-експертного управління є, як вам сказати,  істинними, мені здається. Деякі з них  викликають дискусію, але      це не значить, що  ми не можемо  цієї дискусії вести, коли будемо готувати пропозицію до другого читання.

Взагалі це треба  приймати цей законопроект,  треба його приймати, бо глобалізується не тільки   економіка, не тільки  політика, глобалізується і кримінальний світ, ми це прекрасно знаємо. І особливо це стосується  того співтовариства, того середовища, коли  ми хочемо потрапити і у політичному, і  в економічному, а відповідно  маємо бути  і в законодавчому  юридичному плані.  Тому давайте приймемо  за основу цей законопроект, а далі  ті побоювання і ті   дискутивні або дискусійні моменти, які є, ми зможемо поправити.

Фракція Народної партії   буде голосувати за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,   ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ратифікацією Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах (реєстраційний номер 8467). Прошу голосувати.

 

11:47:31

За-297

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги,  ми зараз мали з вами    розглядати проект Закону про відновлення платоспроможності боржника або визнання його  банкрутом (нова редакція). Зараз, одну    хвилинку.  Реєстраційний номер 8531.

Разом з тим немає рішення комітету з приводу цього законопроекту. Я пропоную його відкласти і прошу комітет підготувати до наступного пленарного тижня до розгляду цей законопроект.

Тарас Чорновіл, будь ласка. У вас якесь запитання було? Будь ласка, мікрофон.

 

11:48:07

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Стосовно тільки що прийнятого в першому читанні проекту. Ну, наша депутатська група вважала, що його в принципі можна і в такому вигляді приймати в цілому. Але, якщо є застереження, то і сам законопроект носить варіант технології втілення нашої співпраці при допомозі в кримінальних справах. І зміни до нього можуть бути технологічні.

Тому наша пропозиція, скоротити термін підготовки до другого читання. В даному випадку це буде виправдано. Тому що обов’язкова норма, що ми маємо разом приймати ратифікацію і зміни до законів, ми трошки розірвали вже цей термін, щоб на тій сесії ми закінчили процедуру. Тому прохання від депутатської групи, скоротити термін розгляду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Кабмін не заперечує, думаю, проти такої пропозиції? Я ставлю на голосування пропозицію про скорочення терміну підготовки до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу в кримінальних справах. Реєстраційний номер 8467.

Тобто підготовку його до другого читання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

11:49:33

За-254

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Є звернення від комітету про відкладення розгляду проекту Закону про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, (реєстраційний номер 8462). Оскільки його також не розглянув комітет.

Я прошу комітет на наступний пленарний тиждень подати на розгляд цей законопроект. Нема заперечень? Дякую.

Давайте таким чином ми приймемо рішення. Якщо не готові законопроекти до розгляду і ще місяць не закінчився, ми не будемо включати до розкладу засідань.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (реєстраційний номер 8545).

Ставлю на голосування пропозицію народних депутатів про розгляд законопроекту за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

11:50:47

За-222

Рішення прийнято.

Доповідач – голова Комітету з питань бюджету Валерій Олексійович Баранов. Будь ласка.

 

11:51:00

БАРАНОВ В.О.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні депутати! Наш законопроект передбачає внести зміни до окремих норм Бюджетного кодексу, які нададуть можливість місцевим територіальним громадам та їх органам залучати до свого розвитку інвестиції, зламати бар'єри, які сьогодні не дають можливості містам мати стратегію розвитку і деякі  інші норми, які ідуть на пользу нашій регіональній політиці. Законом передбачено внести зміни щодо окремих норм Бюджетного кодексу, зокрема наприклад такі.

По-перше, розширення переліку міст, що можуть здійснювати місцеві зовнішні запозичення. У нас було вказано 500 тисяч населення, сьогодні цей поріг знижено до 300 тисяч жителів. Та упорядкування положень щодо надання державних і місцевих гарантій. Це дасть можливість нарешті містам залучати інвестиції не від комерційних банків, які не можливо прийняти, оскільки високі проценти, а інші залучати источники і брати гроші під, дешеві гроші під великі строки реалізації проекту.

По-друге, ми пропонуємо упорядкувати складові частини Бюджету розвитку місцевих бюджетів, шляхом включення до його доходів податку на нерухоме майно та коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, віднесення до його витрат платежів по виконанню зобов'язань  за місцевими гарантіями та надання кредитів щодо реалізації програм та заходів, покладених на  органи місцевого самоврядування.

Також пропонується наблизитись з тринадцятого до дванадцятого  року  набрання чинності норм закон статті 40 Закону про регулювання  містобудівної діяльності (щодо надходжень…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

БАРАНОВ В.О.  …пайової участі  в розвитку інфраструктури і багато іншого.

Завершуючи, скажу, що дуже багато  пропозицій було напрацьовано Асоціацією міст України, Асоціацією голів обласних рад разом з Мінфіном і бюджетним  комітетом. Тому це єсть дуже прогресивний   законопроект, який надасть можливість нашим регіонам розвиватися більше, ніж це було раніше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення питання.

Олександр Пеклушенко, фракція Партії регіонів.

 

11:53:54

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, сегодня хорошо известно, что любой, себя уважающий мер,  как и народный депутат, который  занимается проблемами региона,  с утра до вечера занят самым главным вопросом – это выбивать деньги. Выбивать, значить выпрашивать их в  Киеве при том, что не используются  условия местного  бизнеса, не создана соответствующая законодательная  среда, которая бы позволяла заинтересованных бизнесменов-патриотов на своих территориях вкладывать в определенные  социальные программы, прежде всего,  вопросы газификации, дорог.

Именно этот законопроект  направлен на то, чтобы создать стимулирующие условия  для того, чтобы позволить привлечь дополнительные финансовые ресурсы. 

Я  считаю, что законопроект однозначно  нужно поддерживать. Более того,  я бы пошел радикально, не просто  население с 500 до 300 тысяч, а вообще любой город должен иметь право. В чем отличие города в 100 тысяч, 50 тысяч от города в  300 тысяч? Поэтому законопроект однозначно требует поддержки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стешенко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

 

11:55:13

СТЕШЕНКО О.М.

Володимире Михайловичу, прошу Сасу Сергію Володимировичу слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Сас. Мікрофон, будь ласка.

 

11:55:19

САС С.В.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я хотів звернути увагу колег, що даний законопроект, пропонується внести зміни не лише до Бюджетного кодексу, а і вносяться зміни до Регламенту Верховної Ради щодо процедури розгляду законопроекту про бюджет.

В законопроекті пропонується на відміну від тієї редакції, яка зараз існує, тієї процедури, яка є в Регламенті по прийняттю Закону про Державний бюджет, скасувати розгляд постатейний у другому читанні. У першому читанні пропонується прийняти висновки й пропозиції, коли вносяться пропозиції народними депутатами, комітетами і фракціями, але ці пропозиції розглядаються тільки комітетом, і приймається в першому читанні законопроект про державний бюджет, схвалюючи висновки і пропозиції. У другому читанні в даному законопроекті не передбачено постатейного голосування. Тобто суть в тому, що народний депутат, внісши свої пропозиції і висновки, він не може їх захистити, вони не розглядаються Верховною Радою.

На нашу думку, це є грубе порушення Конституції України щодо права законодавчої ініціативи. Тому ми вчора це питання розглядали на профільному комітеті щодо змін до Регламенту, в Комітеті з питань Регламенту, і пропонуємо, щоби внести зміни до частини шостої 157 статті, щоб при розгляді законопроекту в першому читанні обов’язково розглядати пропозиції народних депутатів в залі, і лише Верховна Рада повинна визначитися щодо підтримки чи не підтримки даного законопроекту. Якщо ця пропозиція не буде підтримана, то тоді все буде зводитися до того, що в першому читанні прийняли, в другому в цілому, і буквально за декілька днів законопроект про державний бюджет буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін передає право на виступ Кирилу Куликову.

 

11:57:32

КУЛИКОВ К.Б.

Дякую. Шановні колеги, як член бюджетного комітету я вчора голосував проти цього законопроекту. Я  повністю, по-перше, погоджуюся з колегою Сасом, який сказав, що вносяться зміни до Регламенту. Яким чином будуть розглядатися в скороченому режимі питання бюджету.

Вони й так вже розглядаються сьогодні на бюджетному комітеті. Є рішення уряду, і бюджетний комітет  все, що пропонує уряд, приймає. Немає жодного заперечення діям уряду. Це перше.

Друге питання. Що ми робимо, коли ми надаємо право збільшення боргових зобов`язань? Ми змінюємо методику підрахунку граничного боргу. Ми змінюємо засадче положення Бюджетного кодексу. Тобто сьогодні вся країна в боргах, завтра будуть всі місцеві ради в боргах. Всі будуть і боргах. Ми бачимо на прикладі міста Києва що сьогодні відбувається з запозиченнями. Що ми хочемо зробити?  Щоб вся країна була в заставі? Такого неможливо робити.

Інше питання щодо розгляду питання лише в присутності представника Кабінету Міністрів – уряду. Тобто сьогодні ми практично створюємо кураторів, які будуть керувати бюджетним комітетом. Так воно вже є. бюджетний комітет лише погоджує… легітимізацію всіх рішень уряду, нічого сьогодні бюджетний комітет не вирішує.  Все, що дає уряд, бюджетний комітет "проковтує". Тобто сьогодні це не орган Верховної Ради, це не орган  представництва.

Я з таким погодитися не можу. Сьогодні повністю нівелюється роль  бюджетного комітету, і повністю цим законопроектом нівелюється роль Верховної Ради. Таке приймати неможливо, і цей законопроект ми повинні відхилити. Дуже дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  розгляд питання завершено.

Давайте таким чином домовимося, що Верховна Рада України  є Верховна Рада України. І якщо є підтримка уряду, то бюджет завжди буде прийнято. А ті зауваження, які  чітко зафіксовані Науково-експертним управлінням, свідчать про те, що Верховна Рада України  повинна виконувати  роль освячення. Я думаю, це абсолютно є неправильно. Тому давайте не будемо нівелювати  Верховну Раду України. Там у цьому проекті є дуже потрібні пропозиції, які стосуються розвитку ініціативи і підприємливості на місцях.

Але я просив би комітет, я розумію, що у вас налагоджені зв'язки безпосередньо з Кабінетом Міністрів України,   враховувати, що  є ще Верховна Рада України. Тому я пропоную направити законопроект на повторне перше читання і запропонувати комітету вилучити всі недоречності, які стосуються Верховної Ради України. Ну, я маю на увазі Регламенту Верховної Ради України.

Я ставлю на голосування пропозицію про направлення на повторне перше читання проекту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (реєстраційний номер 8545). Прошу голосувати.

 

12:00:59

За-284

Рішення прийнято.

Оголошується перерва до 12 годин 31 хвилини. На 30 хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, запрошую вас до продовження роботи.

Оголошується до розгляду… Шановні колеги, ми мали зараз з вами розглядати проект Закону про внесення змін до статті 17-1 Закону України "Про електроенергетику" (щодо гарантування правонаступництва зобов'язань), але, оскільки комітет не розглянув, не встиг розглянути, і є звернення від комітету, я пропоную відкласти розгляд цього питання на наступний пленарний тиждень. Немає заперечень? Я прошу комітет обов'язково підготувати законопроект до розгляду на наступний пленарний тиждень.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про безоплатну правову допомогу (друге читання). Доповідач – Мірошниченко Юрій Романович, голова підкомітету Комітету з питань правової політики.

 

12:33:38

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів, Комітет правової політики.

Комітет з питань правової політики вносить на розгляд парламенту порівняльну таблицю проекту Закону України про безоплатну правову допомогу (реєстраційний номер 4406).

Зазначу, що Закон про безоплатну правову допомогу є одним з найбільш важливих і довгоочікуваних актів, які громадяни України чекають від Верховної Ради України  протягом багатьох років з часу прийняття Конституції України, адже далеко не кожен громадянин, особливо зараз, коли доходи у людей невеликі, зможе забезпечити за власний кошт собі реалізацію своїх конституційних прав на захист і представництво, як це передбачено відповідно 59 статтею Конституції України.

Тому прийняття Закону про безоплатну правову допомогу є також одним з суттєвих  зобов'язань України перед радою Європи, яка надавала підтримку при створенні саме цього законопроекту. На підтвердження цієї тези нагадаю про те, що у плані заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи, Президент України Віктор Янукович окремо відзначив необхідність якнайшвидшого прийняття цього закону.

Суть закону полягає в створенні ефективної системи надання безоплатної правової допомоги. Для цього концепцією закону прийнятого у першому читанні за основу, передбачено створення центрів з надання безоплатної правової допомоги в усіх областях України. Безоплатну правовому допомогу пропонується надавати як під час досудового врегулювання спорів, це, так звана, первинна правова допомога, так і на стадії судового розгляду – це вторинна правова допомога. Надання громадян безоплатної правової допомоги пропонується здійснювати з Державного бюджету України поетапно.

Тепер, що стосується рішення нашого комітету. Комітет ґрунтовно підійшов до опрацювання порівняльної таблиці до другого читання і провів консультації з Міністерством юстиції, з громадськими об'єднаннями, з громадянами. І більшістю голосів пропонує ухвалити цей закон в другому читанні і в цілому. Я сподіваюсь на вашу підтримку, оскільки це в інтересах найнезахищеніших верств населення України. Прошу підтримати комітет. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ідемо по поправках. Шановні колеги, 1-а поправка. Шановні колеги, 1-а поправка. Олександр Стешенко наполягає на ній? Ні.

Далі, поправка 3-я, Юрій Кармазін. Вона врахована частково. Влаштовує вас? Дякую.

Так, 5-а Кармазіна поправка – відхилено. Мікрофон, будь ласка.

 

12:36:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, безумовно, є позитив в цьому проекті. Тут уже, ви бачите, є вже термін "медіації". Але я хотів би сказати, що зараз Закон "Про медіацію" внесений народним депутатом Іщенко, ми написали звернення до Президента, щоб він прискорив і визнав це позачерговим, цей Закон "Про медіацію".

Я ж пропоную доповнити частину другу статті 7 підпунктом 5 такого змісту: "Представництво прокурором у суді інтересів громадянина у випадках, передбачених законом". Мова йде про те, що… в Конституції записано, що є представництво інтересів громадянина в суді прокурором. Мова йде про те, що бувають престарілі люди, люди, які не можуть себе захистити, інваліди, і це прокуратура є державний орган, який в таких випадках має здійснювати це представництво, і це має бути у випадках, передбачених законом, обов'язок прокурора, а не право, бо інакше це залежить від право…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз.

Будь ласка, Юрію Романовичу, ваша позиція.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.   Дійсно, комітет відхилив цю поправку. Але ми знаємо, що Конституція розрізняє поняття правової допомоги та представництва прокуратурою інтересів громадян у суді.

Право на правову допомогу передбачено в частині першій статті 59 Конституції і залежить від волі громадянина, у той час, як згідно з частиною  п’ятою статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах та форми його здійснення. Тому ця поправка нам видалася такою, яку врахувати неможливо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 5-а Юрія Кармазіна.

 

12:39:10

За-14

Поправка не підтримана.

10-а поправка. Василь Хара наполягає на ній? Ні.

Кармазін, 14-а поправка. Наполягаєте, Юрію Анатолійовичу? Мікрофон. Там є 15-а Кармазіна.

 

12:39:24

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, ці поправки, вони тільки йдуть на користь людям, так що не хвилюйтеся. Я пропоную частину десяту статті 10 вилучити… Стоп. Це 14-а. Це 14-а?

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. 15-а, напевно. Бо 14-а, там…

 

КАРМАЗІН Ю.А. Володимире Михайловичу, по 14-й йде мова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є поправка ваша 14-а і 15-а.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Так, я 14-у. Статтю 10 статті 10 вилучити.

Мова про що йде. Звернення, що не стосуються надання первинної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законодавством про звернення громадян, оскільки практично всі скарги і звернення до органів влади вимагають надання правової допомоги в тій чи іншій формі.  Адже, навіть надання роз’яснення щодо прав громадянина, який звернувся до органу влади вже є наданням такої допомоги. Так само, як чиновники завжди будуть пробувати інтерпретувати ці звернення, які такі, що не стосуються надання первинної правової  допомоги.

Саме через це я і пропоную частину 10 статті 10 вилучити і прошу підтримати і проголосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на  голосування 14-а поправка Юрія Кармазіна.

 

12:40:48

За-10

Поправка не підтримана.

15-а поправка, Юрія Кармазіна, мікрофон.

 

12:40:53

КАРМАЗІН Ю.А.

Поправка 15-а стосується частини другої статті 11, яку я пропоную викласти в такій редакції. Прийом осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги проводиться постійно в установлені дні та години, не рідше двох раз на тиждень. Графік прийому осіб повинен бути доведений до їхнього   відому, оскільки в іншому випадку чиновники можуть визначати прийом таких осіб раз на рік тощо. Бо та редакція, яка записана, я вам покажу різницю, між  тією, що я написав демократичною, записана так. Проводиться постійно в установлені дні та години, графік повинен бути доведений до їх відому. Це волюнтаризм.

Шановний Юрію Романовичу! Хіба ви не бачите, що треба уточнювати, я вам скажу, що із свого досвіду я знаю, що треба проводити двічі на тиждень мінімум, це люба посадова особа має робити. Чому ми це робимо? Ми ж звужуємо права громадян. Тому дивіться, я хочу покращити закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.  Юрію Анатолійовичу, я вам дуже вдячний за те, що ви сумлінно працюєте, фактично, над усім масивом законодавства і вносите дуже багато поправок, і по великому рахунку я особисто поділяю вашу логіку. Але я доповідаю від імені комітету, і, на жаль, комітет вважає, що встановлення кількості разів коли має відбуватися прийом, він обмежує права громадян, а не їх гарантує. Це позиція комітету, Юрій Анатолійович, я ще раз наголошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу вас, давайте будемо спокійно вести дискусію.

Ставиться на голосування 15-а поправка Юрія Кармазіна.

 

12:43:08

За-23

Поправка не підтримується.

18-а поправка. Юрія Кармазіна, мікрофон.

 

12:43:19

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, 18-а поправка. Шановні, я дякую всім 23 чоловікам, хто зрозумів, що людям треба допомагати. Я думаю, що чекайте поки Президент вам пояснить після житлово-комунальних, що ще треба приймати людей, чекайте, поки я вас вже попередив.

Статтю 12 пропоную доповнити частиною дев'ять наступного змісту: "Суб'єктом отримання безоплатної правової допомоги надається право вільного вибору захисника своїх прав, з яким у випадку згоди цього захисника представляти інтереси цього суб’єкту укладається відповідна угода".

Це робиться з метою дотримання вимог частини першої статті 59 Конституції, оскільки кожен є вільним у виборі захисника своїх прав, через це прошу підтримати цю поправку. Сьогодні ми вже зробили при прийнятті іншого закону неправильну річ, де не витримали вимоги в статті 63 Конституції України, яка передбачає, що захисник надається негайно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Романович, будь ласка.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Шановні колеги, справа в тому, що сам зміст поправки він заслуговує на увагу. Але разом з тим вводяться нові поняття: такі, як суб’єкт дотримання безоплатної правової допомоги та захисник.

Виходячи з того глосарію, який  використовується в самому тілі закону, таких понять немає. І у нас виникає питання можливої колізії: коли одна й та ж сама річ називається по-різному в тексті одного закону. Тому, власне, і відхилили цю поправку. Її треба було або узгоджувати з тими поняттями, які йшли по всьому тексту, і тоді ухвалювати, або треба відхиляти. Комітет вирішив відхилити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку  18-у Юрія Кармазіна.

 

12:45:31

За-21

Поправка не підтримується.

Так, поправка 31-а. Василь Хара наполягає на ній? Ні.

Так, поправка 33-я, Хара.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  28-у? Я перепрошую, Юрію Анатолійовичу, так, справді.   28-а поправка, мікрофон Юрія Кармазіна.

 

12:46:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Поправка 28-а, вона відхилена.

Задумайтесь, будь ласка. Пункт 8 частини першої статті 14  я  пропоную викласти в такій редакції: "Інваліди, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, багатодітні батьки, одинокі матері на правові послуги стосовно питань, пов’язаних з їхнім соціальним захистом". Та ситуація, яка  склалася у нас з соціальним захистом цієї категорії осіб, взагалі не витримує ніякої критики. Ми чекаємо, що знову буде більше рішень прийнято проти України Європейським судом з прав людини, Очевидно, так.

Тому давайте, будь ласка, враховуйте такі речі, і ці категорії людей, найбільше знедолених,  це має бути передбачено тут в цьому законі. Дякую. Прошу підтримати.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.    Юрію Анатолійовичу, я дякую  вам за те, що ви акцентуєте увагу парламенту і всього суспільства саме  на цих незахищених верствах.

Але хочу звернути увагу всіх, хто нас і чує,  і зараз працює над цим законом, що цей закон поширюється в принципі на тих знедолених, які потребують безоплатної правової допомоги. І, власне, говорити окремо ще про ці  категорії, ну комітет вважав недоцільним, оскільки можливо ми когось  не врахували, які так само потребують як ті, кого ви  перелічили.

То таким чином, всі хто  потребують такої допомоги безоплатної, повинні рівно користуватися     правом на безоплатну правову допомогу. І власне от  з того виходив комітет, тому і не підтримав поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування  поправку 2-у, автор – Юрій Кармазін.

 

12:48:17

За-12

Поправка не підтримуються.

Поправка 40-а Юрія Кармазіна. Мікрофон.

 

12:48:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я дякую, Володимире Михайловичу, вас вчора не було, ми піднімали питання по чорнобильцям. На жаль,  жоден проект не пройшов.  І зараз по інвалідам ми окремо не хочемо виокремлювати, це обов’язок  держави, і ми його рано чи пізно будемо   нести. Ну, це вже потім ви побачите, що це треба враховувати.

Я пропоную пункт 5 частини першої статті 20 вилучити. Нагадаю, що там мова йде про підстави для відмови в надання безоплатної вторинної допомоги. І  там як підстава є: "Особа використала  всі  національні засоби правового захисту у справі, з якою звертається за наданням безплатної  вторинної правової допомоги". Оцей пункт я прошу  вилучити. І говорю, що  існує вірогідність обмеження надання допомоги у випадку звернення до відповідних міжнародних судових органів чи відповідних органів. 

Тобто ми не можемо відмовляти із-за цього людині в правовій допомозі, якщо вона ще звертається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Юрію Романовичу, будь ласка.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Юрію Анатолійовичу, ви знаєте, знову ж таки хочу погодитися з вами по суті, але комітет стояв перед складним вибором. З одного боку, наші благі наміри вони зрозумілі. І в даному випадку захист і представництво інтересів громадян України не лише на національному рівні, але і на рівні міжнародних судів, воно є прийнятним.

Але, виходячи з тих можливостей, які має сьогодні держава, ми не зможемо реалізувати цю норму. Це дуже і дуже коштовна річ. І бюджет країни  не забезпечить його виконання. І ми стикнемося з ситуацією, коли норма задекларує таке право, а ми не зможемо її забезпечити, чим буде будемо викликати ще більше дорікань з боку наших громадян, оскільки будемо займатися популістськими нормами, які не будуть реалізовані. Дякую. Тому, власне, комітет не врахував їх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 40-а Юрія Кармазіна. Прошу, визначайтесь.

 

12:50:57

За-17

Поправка не підтримана.

41-а поправка, Юрій Кармазін, мікрофон.

 

12:51:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я дякую всім, хто підтримав поправки, зокрема колезі Ландику.

Частину другу статті 20 пропоную викласти в такій редакції: "У разі, коли особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якою зверталася за наданням безоплатної вторинної правової допомоги при підготовці звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна". Кінець цитати.

Обґрунтовую. Це потрібно з метою надання правової допомоги у випадку звернення до відповідних міжнародних судових чи відповідних органів міжнародних організацій. Дякую.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Юрію Анатолійовичу, шановні колеги, та сама проблема. Там в попередній поправці йшлося про міжнародні суди, тут йдеться про міжнародні організації. І, звісно, дуже би хотілося, щоб те право на безоплатну правову допомогу, коли йдеться про звернення наших громадян вже на міжнародний рівень по захисту своїх прав, було би забезпечено за рахунок бюджету. Але, на жаль, гарантувати наявність коштів, щоби ця норма діяла, ми зараз не можемо.

Тому ми пропонуємо запроваджувати такі норми по мірі того, як наш бюджет буде здатен їх забезпечити фінансово. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 41-а поправка. 41-а поправка голосується. Прошу уваги.

 

12:52:51

За-17

Поправка не підтримана.

Поправка 51-а. Олександр Стешенко, наполягаєте на ній? Ні? Да?

Будь ласка, мікрофон тоді Олександра Стешенка.

 

12:53:04

СТЕШЕНКО О.М.

Шановні колеги, я думаю, що ця поправка є доречною і прохав би головуючого поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 51-у поправку Олександра Стешенка.

 

12:53:31

За-37

Поправка не підтримана.

Шановні колеги, всі інші поправки враховані.

Так, ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да. Прийняти в другому читанні та в цілому як закон проекту Закону "Про безоплатну правову допомогу" (реєстраційний номер 4406).

Разом з тим, шановні колеги, довожу до вашого відома, що Головне юридичне управління вважає, що законопроект потребує доопрацювання та внесення на повторне друге читання. Викладені пропозиції юридичного управління вкладаються в 12 позицій.

Голосується  пропозиція комітету. Да, 5 сторінок. Голосується пропозиція комітету про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону про безоплатну правову допомогу (реєстраційний номер  4406). Прошу голосувати.

Я ставлю на голосування першу регламентну пропозицію. Якщо – ні, тоді будемо  думати далі. 

 

12:54:53

За-289

Закон прийнято. Дякую.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зауваження  Головного юридичного управління надаються до… Шановні колеги,  прошу уваги.  …надаються  до  закону, який ми надсилаємо на розгляд  Президентові України. А Президент буде визначатися,  враховуючи ці пропозиції, чи брати  їх до уваги, чи ні.

Шановні народні депутати,   пропоную  вашій  увазі відкласти розгляд  проекту  Закону про внесення змін до Закону  України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" (щодо розміру ставки збору). З таким листом звернувся автор законопроекту, ми це втретє відкладаємо його розгляд. Давайте останній раз. На наступний пленарний тиждень?  Немає заперечень? Дякую.

Шановні народні депутати,    пропоную вашій увазі проект  Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих повноважень Центральної виборчої комісії)  (реєстраційний номер  5482).

Зважаючи на вашу пропозицію, ставлю на голосування її, а саме:   про розгляд  питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

12:56:26

За-203

Рішення  прийнято.

Доповідач – народний депутат України  Юрій  Анатолійович Кармазін. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету  з питань  державного будівництва та місцевого самоврядування Сергій Петрович Подгорний. Будь ласка. Ольга Боднар буде доповідати від комітету.  

 

12:56:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати,   дуже  жаль, що ми такий серйозний законопроект  розглядаємо в скороченому варіанті. Цей законопроект внесений давно, принаймні ще в 2009 році, в грудні.

Проектом пропонується внести зміни до Закону України про вибори Президента України, в зв’язку з рішенням Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року. А також у частині строки його оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії інформації щодо етапів виборчого процесу. Обмежень для використання кандидатами на пост Президента України, що займають посаду, в тому числі і за сумісництвом, в органах державної влади чи в органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, у закладах, установах і організаціях, у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, залучав або використовував для проведення передвиборної агітації підлеглих йому осіб, службових і посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних чи комунальних підприємств, закладів, установ, організацій, військових формувань, утворених відповідно до законів України або таких, що фінансуються за рахунок Державного бюджету.

Я спішу, ви розумієте, щоб унеможливити це тобто.

У XXI столітті, коли до Інтернету мають доступ майже половина жителів України, доцільно навіть використовуючи електронно-цифровий підпис розміщати всю цю інформацію на офіційних веб-сайтах невідкладно.

Пропонується ввести також відповідальність за відмову від участі в теледебатах. Кандидат на пост Президента України зобов’язаний прийняти участь в теледебатах. Кількість теледебатів має бути такою, щоб кандидати на пост Президента прийняли участь у них не більше, не менше одного разу. Відмова кандидата на пост Президента від участі в теледебатах тягне за собою звернення ЦВК до Верховного суду України щодо скасування рішення про реєстрацію кандидата на пост Президента України.

Для недопущення фальсифікації результатів виборів пропонується, аби протокол номер один був невід’ємним додатком до протоколу з позначкою «уточнений», а протокол з позначкою «уточнений» без протоколу номер один не мав юридичної сили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую. Шановні народні депутати! Пропонується, щоб довірені особи кожного з кандидатів в Президенти України отримували можливість мати копію протоколів про підсумки голосувань в межах виборчої дільниці, навіть якщо довірена особа з якихось причин не зможе прийняти участь у засіданні цієї комісії.

Я хочу подякувати Комітету з питань правової політики, який повністю підтримував цей законопроект. Хочу також подякувати членам Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування, голоси в якому розділилися. Прошу підтримати цей проект в першому читанні, він потрібен для демократизації суспільства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Ольга Боднар від Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

 

12:59:44

БОДНАР О.Б.

Дякую. Шановний головуючий! Шановні колеги! Комітет Верховної Ради України Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування 2 лютого 2011 року за дорученням Голови Верховної Ради розглянув, поданий народним депутатом Кармазіним, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих повноважень Центральної виборчої комісії.

Законопроектом зокрема пропонується зобов'язати ЦВК невідкладно оприлюднювати на офіційному веб-сайті ЦВК інформацію щодо етапів виборчого процесу; ввести відповідальність за відмову від участі в теледебатах, у вигляді скасування рішення про реєстрацію кандидата на пост Президента; встановити обмеження щодо використання кандидатами на пост Президента України, що займають посади, в тому числі за сумісництвом, в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування, для проведення передвиборної агітації не тільки підлеглих їм осіб, а й службових та посадових осіб органів державної влади і так далі.

Водночас, законопроектом пропонуються зміни до  зазначених законодавчих актів, пов'язані з Рішенням Конституційного Суду від 19 жовтня 2009 року у справі про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України. Пропонуються також зміни до окремих положень щодо фінансування  виборів Президента, закупівлі товарів та послуг, складання виборчими комісіями протоколів та надання їх копій суб'єктам виборчого процесу тощо.

Народні депутати також розглянули висновки щодо цього законопроекту, які надійшли до комітету. Так, Комітет Верховної Ради України з питань правової політики вважає, що положення законопроекту не суперечать Конституції України та що за результатами розгляду в першому читанні він може бути прийнятий за основу.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету дійшов до висновку, що законопроект не має впливу на дохідну та видаткову частину бюджету, а також на виконання його у поточному бюджетному періоді. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу, з урахуванням висловлених до нього зауважень та пропозицій.

При обговоренні законопроекту на засіданні нашого комітету думки  членів комітету розділились. Частина народних депутатів  підтримала…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

БОДНАР О.Б. …доцільність реалізації запропонованих змін. Інші вважають, що запропоновані зміни  варто розглядати  при комплексному вдосконаленні виборчого  законодавства.

У підсумку обговорення питання народними депутатами  не було досягнуто згоди: чотири його підтримали з присутніх дванадцяти, і шість   не підтримали.

У зв'язку з викладеним Комітет з питань  державного будівництва місцевого самоврядування відповідно до частини четвертої   статті 111 Регламенту Верховної Ради України  вніс проект Закону  України про внесення змін до деяких законодавчих актів України номер 5482 на  розгляд Верховної Ради України  для прийняття рішення. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги,  будемо обговорювати чи приймати рішення? Обговорювати? Запишіться, будь ласка. Прошу прізвища народних депутатів висвітити на табло. Народний депутат Петьовка, Руслан Князевич,  фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Наступний   буде виступати Володимир Яворівський.

 

13:02:56

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я дякую Василю Васильовичу Петьовці за можливість висловитися.

Шановні колеги, правий комітет, напевно, що найкраще було би, звичайно,   нам обговорювати весь масив виборчого законодавства. І ми мали таку надію, плекали її до того часу, коли  вірили, що ми у найближчий час отримаємо проект Виборчого кодексу в тій робочій групі, яка засідала при Президенті. Але, на жаль,  пішли іншим шляхом, пішли шляхом напрацювання     змін  тільки до Закону "Про вибори народних депутатів".

І тому автор законодавчої ініціативи, між іншим,  сконцентрувався не на повному масиві виборчого законодавства, я думаю, що тут треба було дочитати до кінця,    насправді у самому законі йдеться тільки про один закон – про Закон "Про вибори Президента".

Я розумію, що десь вибори Президента ще далеко, я розумію, що не хочеться  зараз провокувати їх наближення  шляхом розроблення зараз норм  виборчого закону. Однак, якщо ми зараз  говоримо зараз про те, що   у найближчій перспективі ми будемо працювати  над Законом про вибори  депутатів, то ми  просто не можемо собі дозволити надалі, відштовхуючись від того закону, який  буде  напрацьований, не вдосконалити  і той закон, за яким ми нещодавно  проводили вибори Президента.  Ми пригадуємо, скільки проблем ми тоді  мали.

Я зараз не буду на них зупинятися за браком часу, однак,  скажу, що ті речі, які тут є,  звичайно, вони дискусійні у великій мірі, але певну логіку мають. От, наприклад,  ми витрачаємо шалену кількість грошей з Державного бюджету на дебати кандидатів, яких може бути кілька десятків, на які навіть кандидати в більшій мірі не з'являються. Приходять їхні довірені особи, які навіть не розуміють, про що ефір, не розуміють суть проблеми, і держава на це виділяє сотні мільйонів гривень. Ну, це тільки в Україні таке може бути.

Зараз пішли шляхом іншим. Зараз в цьому проекті закону говориться про те, що будь-які витрати на передвиборну агітацію, в тому числі дебати, можливі тільки за фонди самого кандидата. Напевно і в цьому законі на перспективі треба так само робити, бо ми не можемо собі дозволити поки-що таку велику розкіш.

Те саме стосується тієї проблеми, яка зараз тут піднімається, щодо можливості, скажімо, долучати перший протокол до уточненого. Ми знаємо, що ми маємо проблему з цим ділом, бо як в нас з'являється уточнений, потім не зрозуміло, який він по черзі, цей уточнений. Кінці з кінцями виборча комісія не може звести. Я як людина, яка …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

КНЗЕВИЧ Р.П. Я прекрасно пригадую ту ситуацію, коли навіть до Центральної виборчої комісії довозили низку уточнених протоколів після того, як вже були встановлені результати виборів. Щоб усунути ці проблеми, цей законопроект є доброю основою, добрим підґрунтям для майбутнього комплексного опрацювання, але відкидати його зараз не можна. Давайте його беремо за основу і на основі …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Олександрович Яворівський, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Михайло Чечетов.

 

13:05:44

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні виборці, шановні колеги! Абсолютно очевидно, що ми з вами живемо в країні, де є певні ознаки залишкової демократії, точніше рахітичної демократії. Здавалося б, найчесніші вибори відбулися в 1990 році, можу це засвідчити як учасник тогочасних виборів і переможець, ще, можливо, в 1994-у. Пізніше це були вибори, які в більшій чи меншій мірі, але були, як правило, сфальшовані.

Сьогодні українське суспільство фактично не довіряє результатам виборів. Це вже всі соціологічні служби, які є, сьогодні це підтверджують. Здавалося б, нас, законодавців, це мусило би підганяти, підштовхувати до того, щоби робити закони і про вибори Президента, і про вибори до місцевих рад, і вибори до Верховної Ради, робити законодавство якомога демократичнішим, відкритішим, доступнішим для кожного. Ми ж ідемо в абсолютно зворотному напрямку. І вже те, що нам зараз пропонують на наступні наші вибори.

Я маю на увазі, депутатські вибори до Верховної Ради, уже той законопроект, в якому така каша намішана і такі пастки закладені для того,  щоби фальсифікація була абсолютно відкрита.

Я це сказав для того,  щоби сказати, що фактично нам треба було би робити нові закони, не латати їх на ходу, на бігу, як ми зробили… ви, власне кажучи, зробили: буквально перед виборами за 3-4 дні внесли поправки, які вже не можна було ніде ні оскаржити, нічого. Через те я хочу сказати, що справді треба робити фундаментальну роботу, але в даному випадку те, що зробив Юрій Кармазін, я думаю, ми повинні йому подякувати, і там є дуже слушні моменти. Я хотів зупинитися на одному-єдиному.

В усьому світі прийнято, що головні конкуренти виходять на арену, на телебачення, їх бачить вся країна, кожен із виборців має можливість оцінити інтелект,  моральність, розторопність, освіту, розум – що хочете, оцінити кандидата і тоді обирати. Що ми зробили? Юлія Тимошенко змушена була говорити з стіною і з оператором кінокамери, тому що Янукович побоявся вийти на ці… В іншій країні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. В іншій країні, якби людина відмовилися від цього, та не можна було б взагалі говорити ні про які голоси.

Через те, я вважаю, і ми будемо голосувати – „Блок Юлії Тимошенко” – за ці поправки у першому читанні, їх потрібно приймати обов`язково, вони покращать наш Закон про вибори.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Михайло Васильович Чечетов, фракція Партії регіонів.

 

13:08:17

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Если бы я не знал автора, а прочитал закон, я подумал, что это б написал секретарь по идеологии Суслов при генсеке Брежневе. Когда регламентировали все жестко до последнего момента.

Да мы ж живем в демократической стране! (Шум у залі)  О чем речь идет? (Шум у залі. Сміх) Или автор еще мыслит теми категориями? Выдвигает… право выдвижения – партии. 

Пожалуйста, мы в Законе о выборах пошли дальше даже. В Законе о выборах в местные органы… вернее, Верховный Совет мы заложили право даже самовыдвижения непартийным. А чего мы считаем, что самые умные только в партиях? А может есть умные люди, которые вне партии? Так что, он не имеет право быть в парламенте? Пусть выдвигается, да. Вот это демократия!

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Про Президента говори!

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Теперь что касается Президента. Если человек правильно… он выдвинулся, а это его право, как себя рекламировать: или я встречаюсь с людьми тысячу раз, или два раза. Если я не встречаюсь с людьми, я же играю против самого себя, я свой рейтинг посажу. Наоборот, я играю, не выходя на эфир, я воду лью на мельницу своему конкуренту, я помогаю своему конкуренту. Но это демократично: или я выхожу на телевидение, или нет; или я выступаю на митинге, или нет. Но если вы хотите сусловскую демократию построить, то нам с вами не по пути, мы идем в Европу, там другие ценности, да.

Поэтому этот вопрос нафталином покрыт, нафталином, да! Не голосовать за него! Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, репліка, будь ласка.

 

13:10:07

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я не зовсім схожий на Суслова, пане Чечетов, це по-перше.

А, по-друге, надзвичайно жаль, що з усього величезного комплексного законопроекту, який говорить про те, що треба врахувати і рішення Конституційного Суду… Та що говорити про рішення Конституційного Суду!  Ваш міністр юстиції, ви всі Конституцію не поважаєте, а ви кажете про рішення Конституційного Суду. Так от, він враховує і рішення Конституційного Суду комплексно, він враховує зміни, які треба внести і до Закону "Про Центральну виборчу комісію", і про вибори Президента. Бо те, що ви зробили зараз, те, про що вам зараз говорив Руслан Князевич, коли ви в Мін'юсті зробили… там під столом написали проект, а потім сказали, що це від імені всіх партій вноситься, то ви узаконюєте політичну корупцію. А цей закон якраз проти політичної корупції. Але, по Фрейду, ви обмовилися: ви сказали, що ви відмовляєтеся від теледебатів. Зрозуміло, чому. Народ сам зробить висновок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Шановні колеги! Все, все, шановні колеги! Обговорення завершено питання. Шановні колеги, комітет прийняв рішення: рекомендувати Верховній Раді України визначитися шляхом голосування щодо підтримки чи непідтримки  законопроекту. Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу.

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію, регламентну, тобто першу пропозицію: про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих повноважень Центральної виборчої комісії. Реєстраційний номер 5482.

 

13:12:22

За-100

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, "БЮТ – "Батьківщина" – 46, "Наша Україна – Народна самооборона"  - 15, комуністів – 0, "Реформи заради майбутнього" – 16, Народна партія – 20, позафракційні – 3. Рішення не прийнято, законопроект відхилено.

Так шановні народні депутати, Юрій…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте поставлю на повторне перше.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення законопроекту на повторне перше читання (реєстраційний номер 5482). Прошу визначайтесь.

 

13:13:13

За-109

Не дивлячись на збільшення підтримки, рішення не прийнято, законопроект відхилено.

Шановні народні депутати, Юрій Мирошніченко звернувся із листом до Верховної Ради з проханням зняти з розгляду низки законопроектів. Я їх номери зачитаю і поставлю на голосування, щоб ми одразу прийняли рішення. Про зняття з розгляду, пропозиція, законопроектів, реєстраційний номер: 634…

 

МАРТИНЮК А.І. Кожен окремо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кожен окремо треба? От мені підказують, що треба голосувати кожен окремо. Ну давайте проголосуємо.

Ставлю на голосування про знаття з розгляду проекту Закону про внесення змін до статей 55 та 252 Господарського кодексу України щодо уточнення визначення суб'єктів господарювання (реєстраційний номер 6347). Прошу голосувати.

 

13:14:23

За-256

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування про зняття з розгляду проекту Закону  про внесення змін до Господарського  процесуального кодексу України (щодо уточнення визначення суб'єктів, які мають право звертатися до суду), реєстраційний номер 6348. Прошу голосувати.

 

13:14:58

За-258

Рішення прийнято.

Ставлю пропозицію про зняття з розгляду проекту Закону   про внесення змін до статей 228 і 253 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо перевірки окремих слідчих дій), реєстраційний номер 7219. Прошу голосувати.

 

13:15:36

За-253

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про зняття з розгляду проекту Закону про внесення змін до статей 172 і 173 Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за злочини у сфері захисту трудових прав), реєстраційний номер 7236. Прошу голосувати. Автор вважає, що іншими законами норми, які він пропонує, вже врегульовані.

 

13:16:06

За-253

Рішення прийнято. 

Ставлю на голосування про зняття з розгляду проекту Закону про внесення змін до статті 116 Господарського процесуального кодексу України (щодо порядку видачі наказу господарського суду), реєстраційний номер 6040. Прошу голосувати.  (Шум у залі) Знімаємо з розгляду законопроекти, які втратили актуальність.

 

13:16:35

За-252

Рішення прийнято.

Вони в порядку денному. А якщо вилучити їх з порядку денного, треба рішення Верховної Ради  України.

І ставлю на голосування пропозицію про зняття з розгляду проекту Закону про внесення змін  до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо судового контролю та статусу підозрюваного). Реєстраційний номер  7235. Це законопроект, якому виповнився рік. Прошу голосувати.

 

13:17:19

За-255

Рішення прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (щодо державних гарантій). Реєстраційний номер 7402. Пропозиція розглядати питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

13:17:50

За-222

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Горошкевич Олександр Сергійович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету  з питань економічної політики Олексій Віталійович Плотніков.

 

13:18:02

ГОРОШКЕВИЧ О.С.

Шановні народні депутати! Шановний Володимире Михайловичу! Про потенційні запасів вуглеводнів в Україні, особливо щодо розробки шельфу Чорного моря говориться останнім часом дуже багато. Однак, на жаль, дієвих результатів ми поки що так і не бачимо. Тому одним з головних наших з вами завдань є забезпечення умов для стабільного ведення бізнесу та створення узгодженого законодавства для реалізації інвестиційних проектів в України. З досвіду світової практики одним з найдієвіших механізмів співпраці держави та інвестора є угоди про розподіл продукції.

Минулого року було прийнято закон про зміни до Закону "Про угоди про розподіл продукції" метою якого в першу чергу було приведення даного закону у відповідність до законодавства України в   цілому та до світової практики. Про те, відкритим залишається один з найбільш актуальних для інвесторів аспектів гарантій з боку стабільності законодавства, які надаються інвесторам.

І так відсутність гарантій змін в Законі "Про угоди про розподіл продукції" дуже негативно впливає та впливатиме на залучення іноземних інвестицій,  довгострокові ризикові капіталоємні проекти. Тим паче, що статтею 340 Податкового кодексу України та статтею 8 Закону України про режим іноземного інвестування вже закріплена так звана стабілізаційна норма. Більше того, Податковим кодексом передбачено, що держава гарантує щодо прав та обов’язків інвестора при виконанні податкових зобов’язань, визначених про угоду і про розподіл продукції, буде застосуватися законодавство чинне на момент укладання угоди крім випадків коли законом зменшується розмір податків чи зборів або податки чи збори скасовуються.

Запропонованим мною законопроектом пропонується розповсюдити таку саму норму не тільки на податкові питання, а також і на інші цивільно-правові відносини, що виникають під час реалізації проектів. Прийняття цього законопроекту дозволить створити стабільну основу для залучення багатомільярдних інвестицій в розвитку і видобутку корисних копалин та вирішення стратегічних завдань з енергоресурсами, що призведе до збільшення обсягів видобування власних енергоресурсів, зокрема нафти та газу, відповідно і до енергетичної незалежності України.

Отже, пропонується…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ГОРОШКЕВИЧ О.С. Держава гарантує щодо прав і обов’язків інвестора, визначених угодою про розподіл продукції протягом строку її дії, буде застосовуватися законодавство чинне на момент укладання угоди крім законодавства, що зменшує розмір податків чи зборів, чи скасовує їх, спрощує регулювання господарської діяльності щодо пошуку розвитку та видобутку корисних копалин. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Плотніков Олексій Віталійович, будь ласка, заключення комітету.

 

13:20:41

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики на засіданні 5 квітня 2012 року, протокол номер 60, розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (щодо державних гарантій), поданий народним депутатом України Горошкевич.

Законопроектом передбачається внесення змін до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", яка дозволить забезпечити гарантії від змін в законодавстві на термін дії укладеної угоди. Отже, створити стабільний та сприятливий режим користування на період дії цієї угоди. Головне науково-експертне управління в своєму висновку 3.02.2011 року висловила до законопроекту декілька зауважень і пропозицій, і зазначає, що його доцільно повернути на доопрацювання.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України  проект Закону України "Про  внесення змін до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (щодо державних гарантій), поданий народним депутатом України Горошкевичем, і прийнятий у першому читанні за основу.  Спасибі. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Хто буде брати участь у обговоренні  цього законопроекту, прошу записатись. Будь ласка, прізвища висвітліть.

Павло Сулковський, фракція Партії регіонів.

 

13:22:06

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Вношу пропозицію:  підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Карпук, фракція "Наша Україна – Народна  самооборона" .

 

13:22:15

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук. Прошу передати слово Юрію Кармазіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, мікрофон, будь ласка.

 

13:22:24

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати!  Так сталося, що напередодні  відпустки в минулому році ви пропонували той закон, на  який потім Президент наклав вето. Ви не дослухалися тоді того, що цим лобіюються інтереси, зокрема і тих студенток, які вирішили дерибанити шельф, і "Газпром", який зараз скуповує у наших видних олігархів також ті частинки шельфу.

Саме для цього, для обслуговування цього, і було прийнято той закон, який потім справедливо Президента  приніс вето. І зараз робиться також чергова спроба не зовсім конституційна.

Я зверну увагу на ті несуттєві зауваження, ніби-то, які сказали від   науково-експертного управління. Насправді, це дуже суттєве зауваження. Воно говорить про те, що  норма про незмінність законодавства,  яка регулює діяльність  інвестора за угодою про розподіл продукції, виключена з частини першої статті 27 Закону України "Про угоди про розподіл продукції" внаслідок врахування пропозицій Президента України  до  закону від 23 вересня 2010 року  "Про внесення змін до  деяких законодавчих актів стосовно   угод про розподіл продукції".

Підставою стало те, що цими положеннями встановлюються можливі застосування до цих відносин актів законодавства і після втрати ними чинності, що не відповідає визначеним статтями 58 і 94  Конституції України  принципам  дії  закону в часі. 

Статтею 94 встановлено Конституцією, що закон набирає чинності  через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення і що інше не передбачено самим законом.

Крім того, згідно з позицією Конституційного Суду України, висловленою у низці його рішень, за загально визнаним принципом  закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей  принцип закріплений також у частині  першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту  в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і приміняється     з втратою ним чинності тобто до …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка. 

 

КАРМАЗІН Ю.А.   Тобто застосовується той закон, який, або  інший  нормативно-правовий акт, під час  якого вони  настали, або мали місце.

Шановні народні депутати, з огляду  на те, що я зараз сказав, з огляду на заключення   Науково-експертного управління, з огляду на комплексне вето, яке накладав Президент, вважаю, що цей закон не можна підтримувати як такий, що буде сприяти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую

Сергій  Гордієнко, фракція комуністів.

     

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина.

Ну, я записався проти лише для того, щоб  сказати, що фракція  Компартії України і я особисто як полтавчанин, який  регіон, де найбільше видобувається нафти і газу, проти того, що відбувається  в нафтогазодобувній сфері. 

Ми практично сьогодні йдемо колоніальним шляхом, безжалісно експлуатуючи  наші надра. Звичайно, необхідно, дивлячись на ініціативу народного депутата Горошкевича, саме слід сказати, що максимально, що можна зробити, це з великою натяжкою підтримати даний законопроект у першому читанні.

Наступне. Я хотів би, щоб ми сьогодні привернули увагу  до наступних речей.

Перше, рентних платежів, які в нас  існують в Україні. Вони надзвичайно  низькі, вони в 4 рази менші, ніж в Росії і в рази вони саме менші, чим    в інших саме країнах Європи на які ми так саме орієнтуємося і куди  прагнемо потрапити.

Я також би хотів привернути  увагу  до того, рентні платежі ідуть до державного бюджету України, а регіони, в яких добувається, райони Полтавської області, в яких добувається нафта, газ і конденсат, практично від цього нічого не мають. І якщо за підсумками 2010 року Полтавщина направила або було відрахування до Державного бюджету 1,7 мільярда, то Полтавщина і територіальні громади вважають, що 10 відсотків цих платежів мали б залишатися на місці для розвитку саме регіонів і для того, щоб пом'якшити техногенний вплив на навколишнє природне середовище. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення питання завершено.

Ставлю на голосування пропозицію комітету щодо прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (щодо державних гарантій) (реєстраційний номер 7402). Одночасно, шановні колеги, привертаю вашу увагу до того, що Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект  потребує більш детального  доопрацювання.

Так, голосується пропозиція про прийняття за основу проекту закону.

 

13:27:58

За-249

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 17 Закону України "Про міліцію" (щодо вимог до осіб, які приймаються на службу до міліції) (реєстраційний номер 6418). Доповідач – народний депутат України Деревляний Василь Тимофійович, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Грицак Василь Миколайович.

Пропозиція від автора - розглядати питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

 

13:28:45

За-222

Рішення прийнято.

Будь ласка, Василь Тимофійович.

 

13:28:51

ДЕРЕВЛЯНИЙ В.Т.

Шановні колеги, проект закону підготовлено з метою визначення кола осіб, які мають право служити в міліції  через закріплення відповідних вимог до претендентів на службу. Зрозуміло, що особи, які приймаються на службу до міліції, повинні відповідати ряду вимог щодо віку, освітнього рівня, певних особистих, ділових і моральних якостей, стану здоров'я.

Вважаю за необхідне внести до статті 17 Закону України "Про міліцію" запропоновані мною зміни з наступних підстав. У положенні про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України окрім вимог, встановлених в статті 17 закону, передбачено, що на службу в органи внутрішніх справ приймаються особи, які досягли 18-річного віку, а призовники не підлягають прийому на службу в органи внутрішніх справ за винятком випадків, передбачених законодавством. У даному випадку підзаконний акт встановлює додаткові вимоги, які не передбачені законом. Через те ці вимоги потребують законодавчого закріплення.

Важливим принципом організації ефективної роботи міліції є стабільність кадрового корпусу. Однак з отриманої інформації мені відомо, що на сьогоднішній день проблема кадрового забезпечення міліції стоїть дуже гостро. Як свідчить статистика, більшість працівників міліції служить в міліції незначний проміжок часу, 1-2 роки. Вказані факти мають місце через багато чинників, тому необхідно доповнити Закон України "Про міліцію" нормою, яка зобов'язує саме випускників вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, які здобули освіту за кошти державного бюджету, відпрацювати у підрозділах міліції за направленням. Працівники міліції мають особисто суворо додержуватися вимог закону, через те вважаю, що необхідно розширити коло осіб, які не можуть бути прийняті на службу до міліції у зв'язку з вчиненням ними у минулому злочину.

Тому у новій редакції передбачено, що особи, які раніше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ДЕРЕВЛЯНИЙ В.Т. …до кримінальної відповідальності, не можуть бути працівниками міліції.

Окрім того законопроектом встановлюється про прийняття до підрозділів міліції громадян, які звільнені із строкової військової служби або військовозобов'язані, що перебувають у запасі Збройних Сил України, про повну загальносередню освіту  як мінімальний освітній рівень та про володіння державною  мовою. Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від   комітету  буде виступати  голова підкомітету  з питань законодавчого  забезпечення правоохоронної діяльності Василь Миколайович  Грицак. Будь ласка.

 

13:31:41

ГРИЦАК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні народні депутати! Комітетом з питань   законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто  поданий народним депутатом України  Деревляним  проект Закону про внесення  змін до статті  17 Закону України "Про міліцію" (щодо вимог до осіб, які приймаються на службу до міліції). 

Метою законопроекту є визначення   кола осіб, які мають право  служити у міліції, через закріплення відповідних  вимог до претендентів на службу.

Проектом закону пропонується викласти статтю 17  Закону  "Про міліцію"  у новій редакції, передбачивши ряд додаткових вимог, яким повинні відповідати   громадяни, що  приймаються на службу до міліції. А  ще вимоги щодо віку, освіти, проходження військової служби, володіння державною  мовою тощо. Встановлюється обов'язок для випускників вищих  навчальних  закладів   Міністерства  внутрішніх справ  України, які здобули освіту за кошти  державного бюджету,  відпрацювати  у підрозділах міліції за направленням і у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  Також у законопроекті закріплюється вимога про те, що особи, які раніше   притягувалися до кримінальної відповідальності  за вчинення злочину, крім  виправданих судом,  не можуть бути   прийняті  на службу до міліції.

Звертаю вашу увагу, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, МВС, Генеральна прокуратура висловили свої зауваження, але вважають,  що законопроект  може бути підтриманий. Міністерство юстиції також внесло  свої пропозиції, які можна врахувати перед другим читанням.  Комітет  вважає, що пора вже на  законодавчому рівні визначити більш чіткі вимоги до  кандидатів на проходження служби  в органах внутрішніх справ України.

За результатами обговорення законопроекту комітет прийняв рішення: рекомендувати     Верховній Раді  України  прийняти даний  законопроект  в першому читанні за основу.  Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  будемо голосувати? (Шум у залі)

Я бачу,  да, будемо   обговорювати. Шановні колеги,  є така пропозиція, можливо, до неї пристали, щоб ми розглянули питання, завершили розгляд питань, які визначені розкладом на сьогодні, а вечірнє засідання тоді будемо працювати в комітетах.

Якщо ви не заперечуєте, то ми, шановні колеги, ми продовжили б ранкове засідання до завершення розгляду питань, їх не так багато залишилось. Дякую.

Переходимо до обговорення. Будь ласка, запишіться на обговорення. Проголосуємо, коли будуть готові. Я спочатку пропозицію вніс. Запишіться на обговорення. А після завершення розгляду питання тоді і визначимося щодо рішення.

Павло Сулковський. Потім – Олег Зарубінський. Потім – Кармазін. Павло Сулковський, фракція Партії регіонів.

 

13:34:33

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановні колеги! Вношу пропозицію підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олег Зарубінський, будь ласка, фракція Народної Партії.

 

13:34:43

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Відверто кажучи, на наш погляд, всі пропозиції, які є в цьому законопроекті, є абсолютно слушними. Я знаю, що є певна критика з боку Науково-експертного управління, з боку Генпрокуратури. Але якщо відійти від відомчих інтересів, то що викристалізовується? Викристалізовується дуже проста річ. Що люди, які здійснюють правопорядок, тобто займаються, як в анекдоті сказано, не беспорядками, а порядком, очевидно, мають, повинні мати бездоганну біографію.

Якщо людина свого часу була злочинцем, якщо суд не виправдав її, тобто вона де-факто, де-юре була злочинцем, мені дуже цікаво спостерігати, як ця людина потім буде здійснювати правопорядок.

До речі, тут є багато викладачів і ви знаєте, що не так давно, не знаю зараз статистики, але були такі дослідження, що, знаєте, де найбільше правопорушень, в яких вузах, на яких факультетах було? На юридичних. Найбільше злочинів і правопорушень були здійснені серед всіх інших студентів всіх факультетів на юридичному факультеті. Да, ну, очевидно, знали, що робити.

Тому мені здається, що ця пропозиція є абсолютно правильною.

Другий момент. Він на перший погляд тільки має дискутивний характер. Чи має людина, яка навчалася повністю за державний кошт… А зверніть увагу, що в міліцейських вишах, там не тільки держава платить за навчання, за організацію навчання, платить і за, в більшості випадків, за харчування, за проживання і так далі. Тобто людина, в принципі, знаходиться, протягом свого навчання в міліцейському ВУЗі, виші, на державному утриманні. Після цього він без, як то кажуть, зазрения совести просто елементарно не приходить на місце роботи або, пропрацювавши один рік, іде з цієї роботи, виникає питання: що держава дурна чи що? Яка держава бере на себе такі функції…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. …абсолютно без жодних гарантій, щоб ця людина попрацювала заради того, чому її вчили. Ну, мені здається, абсолютно правильний законопроект і варто його підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

13:37:24

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я буду підтримувати цей законопроект в першому читанні, але я хотів би зауважити деякі речі, які ми маємо застерегти, в тому числі міліцію, від деяких незаконних речей. Зараз МВС ставить питання про створення в підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю підрозділи по боротьбі з екстремізмом, причому в кожній області по 12 чоловік. Замисліться, будь ласка! Раскрываемость злочинів, особливо важких і тяжких, знизилась майже вдвічі, раскрываемость.

Мені соромно було читати вчора звернення і приймати людину з Черкащини, що в Золотоноському районі працюють банди, прокурор області і району займається відписками. Мені соромно, що зараз ми створюємо жандармське управління  практично в кожній області. Для чого?  Для політичної розправи? Ці ж функції, екстремізм, тероризм, є в СБУ.

Через це, дуже важливо, що ми зараз відходимо положення від проходження служби рядовим і начальницьким складом, а закріпляємо це в Законі "Про міліцію". Разом з тим, я категорично проти того, що ми виключаємо із числа  кандидатів, які ідуть на службу у міліцію, жінок. Оскільки  вони не проходять строкову службу,   не перебувають у запасі Збройних Сил  України. Однак, це сьогодні 12 відсотків атестованих працівників міліції. І я думаю, що у майбутньому цей відсоток  має підніматися і підніметься. Через це  треба зробити застереження щодо цього і з точки зору, як кажуть сьогодні, гендерної  рівності, а фактично з точки зору Конституції, з огляду на те, що  всі мають однакові права.

Через  це,  я  вважаю, що жінок треба виписати окремо, бо вони сюди…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я завершу. Вони не вписуються у цю модель, яка тут виписана. Через це прошу підтримати у першому читанні, але обов'язково наполягаю на тому, що б були  виписані і не обіднені жінки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Сас, мікрофон. Задирко – потім. 

Забзалюк Роман, будь ласка.

 

13:40:01

ЗАБЗАЛЮК Р.О.

Безперечно, фракція  підтримує і наполягає на тому, що сьогодні  вкрай  нагальний це       законопроект щодо внесення змін до статті 17  Закону "Про міліцію". Чому?  Тому що сьогодні чимало, а фактично величезна кількість  випадків, коли в органи внутрішніх справ  попадають, проникають якраз представники кримінальних середовищ, причому  які мають не одну, не дві і більше судимостей, використовуючи практично органи внутрішніх справ  для ведення  своєї бандитської корупційної діяльності.

Окрім того,  в умовах, коли ми стверджуємо, що сьогодні влада утворює сприятливі умови для  перетворення правоохоронних органів  практично у жандармерську дубинку для переслідування і  опозиційний сил інакомислячих, сьогодні, як ніколи, потрібно     підняти питання  про чистоту рядів  органів міліції.

Тому, звісно, ми  наполягаємо на тому, щоби цей закон  приймався невідкладно. Ми наполягаємо на тому, щоб,  у першу чергу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Завершуйте думку свою.

 

13:41:16

ЗАБЗАЛЮК Р.О.  …профільні комітети. У першу чергу, такий, як по боротьбі з організованою корупцією і злочинністю, взяв на контроль питання чистоти лав в органах внутрішніх справ і підняв питання, в тому числі, чому сьогодні в антиконституційний спосіб в органах внутрішніх справ утворюється відділ по боротьбі в областях з екстремізмом. Це не притаманно Міністерству внутрішніх справ, це функція Служби Безпеки України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Геннадій Задирко, будь ласка, депутатська група "Реформи заради майбутнього".

 

13:41:49

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Депутатська група "Реформи заради майбутнього", Миколаїв, Задирко.

На мій погляд, Верховна Рада заборгувала робітникам міліції, і сьогодні ми робимо добру справу. Наша депутатська група буде підтримувати цей законопроект. Справа в тому, що на відміну від тих законопроектів, які ми будемо розглядати, стосовно пенсійних новацій, то цей законопроект якраз приносить користь і додає стабільності в лавах Міністерства внутрішніх справ.

Ми будемо підтримувати цей законопроект. Це слушні пропозиції стосовного того, щоб в ніякому випадку в міліцію не йшли люди, які мають проблеми з законом. І досить слушна пропозиція. Ми ж знаємо, що сьогодні для того, щоб отримати освіту, дуже багато працівників міліції платять гроші, юридичну освіту, міліцейську освіту. А тут люди, які отримали за кошти бюджету міліцейську освіту, ще й умудряються якимось чином не відпрацьовувати державі. І Верховна Рада вирішує це питання законопроектом, це дуже слушно і дуже правильно. Ми …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, думку свою.

 

13:43:00

ЗАДИРКО Г.О.

Наша депутатська група підтримує цей законопроект як дуже слушний і дуже потрібний державі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Валерій Бевз, фракція комуністів.

 

13:43:08

БЕВЗ В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я хотів би нагадати про те, що ми 2 години назад щойно проголосували законопроект 8210, яким передбачили якраз всі питання, які стосуються підготовки фахівців. Що стосується проникнення в органи внутрішніх справ елементів раніше судимих, з нахилами, скажемо так, злочинними і таке інше, то всі ці питання урегульовані 114 Постановою Кабінету Міністрів України від серпня  1991 року.

І тут присутній один із заступників керівника департаменту генерал Гіда, він вам може пояснити, що й по сьогоднішній день як ніде в  органах внутрішніх справ при наявності маси проблем,  що стосується вичищення, так би мовити, елементів, які  порушують законність, робота проводиться на надзвичайно високому рівні.

Що стосується екстремізму. Я хотів би сказати ось що, шановні колеги. Буквально ще 10…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте думку.

 

13:44:19

БЕВЗ В.А.

Сьогодні звернень до органів міліції за рік збільшилось на 3 мільйони, суди розглядають в рік 9 мільйонів справ, як  суди Китаю, а органи прокуратури – звернення збільшилися на півмільйона. Про що  це говорить? Суспільство всі свої проблеми робить спробу вирішити через правоохоронні органи, тоді, коли треба вирішувати їх через зовсім інших соціально-економічні важелі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні народні депутати! Ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 17 Закону України "Про міліцію" (щодо вимог до осіб, які приймаються на службу до міліції) (реєстраційний номер 6418).

Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу. Прошу голосувати.

 

13:45:24

За-278

Рішення прийнято.

Шановні колеги, тепер я  ставлю на голосування пропозицію, яка була вами майже одностайно підтримана, про те, щоб продовжити ранкове засідання до завершення розгляду питань, визначених розкладом  на четвер 2 червня, а час вечірнього засідання присвятити роботі в комітетах і у фракціях.  Прошу підтримати цю пропозицію. 

 

13:46:00

За-249

Рішення прийнято. Дякую. 

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про міліцію" щодо вдосконалення системи  кадрового забезпечення органів внутрішніх справ. Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Малишев Володимир Степанович.

Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

13:46:39

За-206

Рішення прийнято.

Будь ласка, доповідач. Шановні колеги… доповідач же був у нас…

Комітет пропонує повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Головне науково-експертне управління пропонує відхилити законопроект.

Я ставлю на голосування пропозицію про повернення законопроекту суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання (реєстраційний номер 7547). Прошу голосувати.

 

13:47:21

За-256

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, Комітет і автори законопроекту пропонують відкласти розгляд проекту Закону (реєстраційний номер 8302) про внесення зміни до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", для того щоб узгодити позиції і в комітеті, і в Кабміні. Немає заперечень? Немає.

Те ж саме стосується проекту закону реєстраційний номер 8303. Немає заперечень? Немає. Відкладаємо.

Те ж саме стосується проекту закону реєстраційний номер 7224.  Немає заперечень? Немає.

Тепер оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення прав дитини на свободу пересування). Доповідач – народний депутат України Сергій Володимирович Власенко. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань правової політики Еліна Вікторівна Шишкіна.

Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою.

 

13:48:41

За-218

Рішення прийнято. Будь ласка. (Шум у залі)

Ну, тоді запишіться на обговорення. (Шум у залі)  Ну, якщо… Я тоді поставлю на голосування пропозицію про зняття з розгляду. Будь ласка. (Шум у залі) Ну, так я розумію, шановні колеги, ну, ну, або…

Я не бачу тут проблеми, у нас позитивний є висновок і комітету, і позитивний висновок є науково-експертного управління, можна було б прийняти за основу. (Шум у залі) Якщо немає заперечень, давайте потрібний документ, да й приймемо, да й все. (Шум у залі)

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону (реєстраційний номер 7522) прошу голосувати, за основу.

 

13:49:43

За-69

Законопроект відхилено.

Так може таким чином поставимо: давайте проголосуємо тоді на повторне, на повторне перше читання його для того, щоб не спалити законопроект.

Я пропоную другу пропозицію: направити законопроект на повторне перше читання. Будь ласка, підтримайте, шановні колеги. Прошу голосувати, на повторне перше читання.

 

13:50:21

За-90

Рішення не прийнято.

Давайте ще одна пропозиція: про повернення суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу підтримати.

 

13:50:44

За-72

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Сергій Сас, мікрофон.

 

13:50:53

САС С.В.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, ви бачите, що відбувається в залі? Я хочу звернути вашу увагу на неякісну підготовку порядку денного. Сьогодні з порядку денного викреслено, знято  перенесено більше десяти законопроектів.

Автор законодавчої ініціативи стосовно законопроекту, який тільки що мав розглядатися, розраховував, що буде розглядатися весь перелік законопроектів і тому спланував свій час саме таким чином. Ви дивіться, що… Володимир Михайлович, наступне: ви не мали права поставити на розгляд цей законопроект, тому що процедура передбачає доповідь, співдоповідь, обговорення, і тільки тоді приймається рішення. Тому абсолютно неправомірно ви поставили на розгляд законопроект без доповіді і співдоповіді.

І наступне, Валерію Михайловичу, у нас пленарний час дуже дорогий, три хвилини виступу коштує до 20 тисяч гривень. Що ми робимо? Що, в нас немає що розглядати, що ми скасовуємо вечірнє засідання? У нас тисячі законопроектів нерозглянутими є, і залишилося на цій сесії…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да я… Ви порахуйте, шановні колеги… Прошу, спокійно! Давайте таким чином домовимося: законопроекти надалі ми не будемо знімати з розгляду, тільки за рішенням Верховної  Ради України знімати і переносити з розгляду, бо спочатку пропонують включати, а потім, коли немає підтримки… Я розумію всі ці моменти, але разом з тим, у даному випадку всі офіційні звернення, листи від комітетів і від авторів законопроектів були. А нашим колегам я пропоную бути на роботі в робочий час. От і все. 

Тому шкода… (Оплески) Шкода, шановні колеги, шкода, що цей законопроект просто спалили, але такий настрій у залі.

Тому, шановні колеги, давайте зараз розглянемо проект Закону України про внесення  змін до деяких законів України (щодо звернення стягнення на окремі види доходів), реєстраційний номер 6144. Доповідач –  народний депутат України Сушкевич Валерій Михайлович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Писаренко Валерій Володимирович.

Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою.

 

13:53:30

За-202

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Сушкевич Валерій Михайлович. Мікрофон, будь ласка, ввімкніть.

 

13:53:37

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Сушкевич.

Проект  закону 6144 подано мною з метою врегулювання відносин щодо звернення стягнення недержавної соціальної допомоги, яка призначена інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам. Практично те єдине джерело доходу, яке сьогодні має  відношення до інваліда може бути випадки, коли у відношення до нього є стягнення.

Тому був розроблений мною цей законопроект, але підтримуючи концепцію законопроекту як нашим комітетом, комітетом у справах пенсіонерів та інвалідів, головним комітетом з питань правосуддя, іншими комітетами і відомствами, в тому числі органами виконавчої влади, Верховним Судом і іншими інституціями, все-таки трапилася ситуація в тому, що після написання мною цього закону, прийняття рішень по комітетам відбулись зміни в редакції Закону України про виконавче впровадження. І фактично сьогодні не узгоджуються норми, куди вносились мною в закон з тим, що торкається цього Закону "Про виконавче впровадження".

Фактично технічна ситуація виникла, тому потрібно сьогодні по процедурі, щоб доопрацювати мені, як автору законопроекту і комітету в новій редакції, яка буде відповідати закону про виконавче провадження, просто відправити цей законопроект на доопрацювання. І цікава така незвична ситуація, я звертаюсь до вас як автор законопроекту про те, щоб відправити його на доопрацювання для того, щоб можна було привести його і гармонізувати його з діючим законодавством, яке змінилося сьогодні після написання мною закону. Дякую. І прошу підтримати, відправити  цей законопроект на доопрацювання.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Писаренко. Є? Немає. Хто бажає участь в обговоренні? Немає?

Тоді я вношу пропозицію: висновок комітету і висновок Головного науково-експертного управління повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Голосуємо  направлення на доопрацювання.

 

13:56:19

За-266

Законопроект за номером 6144 направлений на доопрацювання.

Розглядається питання проект Закону про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту (реєстраційний номер 7252). Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

 

13:56:56

За-198

Підтримана пропозиція.

Доповідає перший заступник міністра юстиції Ємельянова Інна Іванівна, від комітету підготуватися Гнаткевичу.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України! На ваш розгляд представлено нову редакцію Закону про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту. Закон України про біженців в першій редакції був прийнятий на Україні у 1993 році, наступна редакція у 2001 році. І хочу сказати, що ті два закони повністю відповідали на той час вимогам відповідної Конвенції про захист біженців 1951 року.

Але міжнародне право не стоїть на місці і розвивається. І за цей період було прийнято ряд резолюцій відповідно комітету УВКБ ООН, який прийняв ряд висновків, зокрема за номерами 19 і 22, який передбачає розширення гарантій прав осіб на отримання і додаткового, і також тимчасового захисту.

Разом з тим, Рада Європи також прийняла ряд міжнародно-правових документів, зокрема 3 травня 2000 року Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рекомендацію номер 9 про тимчасовий захист. Ці акти міжнародного права вимагають для того, щоб ми досконало прийняли в новій редакції Закон про біженців і врегулювали правове становище тих осіб, які за міжнародним правом не матимуть статусу біженців, але разом з тим потребуватиме захисту тієї країни, до якої вони  прибули, на отримання допомоги у вигляді додаткового захисту або у вигляді тимчасового захисту.

Така  особа і до такої категорії осіб відносяться ті, які зустрілися з ризиком тортур або нелюдського або такого, що принижує  гідність ставлення чи покарання в країні її походження. Або така особа змушена була втекти чи залишитися за межами своєї країни походження в результаті загрози її життю,  безпеки чи свободи з причин безладного насильства, що випливає з таких ситуацій, як наприклад, військові конфлікти. Або через інші причини, які визнаються законодавством країни чи міжнародним правом та практикою держав учасниць конвенції, коли особа не може бути повернутою…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Дякую, Адаме Івановичу.

Хочу сказати, що прийняття цього закону надзвичайно потрібно для виконання Україною плану отримання безвізового режиму. Ви знаєте, що цей план дій з лібералізації з Європейським Союзом візового режиму для України був затверджений указом Президента.

Я дуже прошу, шановні народні депутати, прийняти в першому читанні вказаний проект закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Інно Іванівно.

Голова  підкомітету Комітету з питань прав людини і національних меншин і міжнаціональних відносин – Гнаткевич Юрій Васильовичу.

 

13:59:56

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановні колеги! Власне, останньою своєю фразою пані перший заступник міністра юстиції показала, чому так терміново приймається цей законопроект. Власне, він тільки вчора розглядався у нас на комітеті.

Маленьке  протиріччя. Головне експертне управління, виходячи з того, що воно має до нього має масу дрібних і часом не дуже  дрібних, а таких трошки товстіших зауважень, виходячи з цього воно рекомендувало експертним управлінням дати на доопрацювання Кабінету Міністрів. Тим не менше, наш комітет після тривалого і дуже  ґрунтовного обговорення прийняв інше рішення, прийняв рішення рекомендувати прийняти його за основу.

На завершення, я, шановні колеги,  хотів би сказати, що і в рішенні самого комітету, і в позиції експертного управління відбиваються, знову ж таки, два протиріччя. Це одне з них. Перше –  це та тенденція європейська на лібералізацію міграційного  законодавства.  Європа  любить лібералізацію, спираючись на права людини. А наше суспільство, спостерігаючи за деякими реальностями, практикою, яка була, а також тим, що  відбувається зараз в світі, особливо в Північній Африці, і розуміючи про великий наплив біженців, які  будуть просити притулку у нас. Ну, неоднозначно сприймається ця позиція і нам хочеться не дуже його лібералізувати. І вирішувати нам з вами.

Ну,  я хочу вам сказати, що, ну в середньому в Україні   розглядається  до 2000 заяв на рік про біженців, ну які  просять такий статус надати. Але тільки десь приблизно 10-11 процентів комісія надає це право тобто нам потрібно мати чіткі критерії. Такі критерії в цьому проекті закону є.   Я повинен вам  також нагадати, що в основному біженці досі йшли, це із Близького Сходу: Афганістан, Пакистан.

І  є  ще одна проблема, я хочу на ній наголосити, хоча  законопроект…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка. 

 

 ГНАТКЕВИЧ Ю.В. …говориться, що фінансових витрат там  особливих не треба. А виявляється, що треба. Бо до цієї кількості, яка зараз проситься,  скажімо 4 тисячі, потрібні притулки. А їх потрібно 5, а це  150 мільйонів, а вони там вимагають, щоб притулки були добрі.  От  я був у Німеччині, відвідував ці притулки  то в таких "тюрмах"  і багато хто з наших людей хотіли б посидіти, там нормальні тюрми.

Вони вимагають для себе певних соціальних благ, тому, безумовно,  витрати потрібні будуть. Приймайте рішення, шановні колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Так, хто крім Попеску? Запишіться тоді. 

Будь ласка, Задирко. За ним – Попеску.

 

14:02:57

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую. Передайте, будь ласка, слово Валерію Камчатному. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Камчатного мікрофон.

  

14:03:05

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Камчатний, група  "Реформи заради майбутнього".

Шановні друзі, я хотів би  з дещо несподіваного боку підійти до цієї проблеми. Всі ми перед біженцями у великому боргу, тому що це люди, які в силу обставин життєвих попали  в скрутну ситуацію.

Цей рік оголошений роком Фритьофа Нансена, якого ми знаємо  як великого полярника. Але це був великий гуманіст, великий філантроп, який свого часу врятував життя, полегшив долю багатьом біженцям саме, коли ввів ідею, так званого, нансенівського паспорту. І я думаю, що підтримка цього  законопроекту саме буде вшануванням пам'яті цього великого філантропа, цього великого гуманіста, 150-річчя якого ми відзначаємо в цьому році.

Наша група пропонує підтримати цей законопроект   в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, фракція Партії регіонів.

 

14:04:04

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановні колеги, прийняття цього закону сприятиме удосконаленню законодавства щодо біженців, шляхом врахування документів у сфері міграції, прийнятих Радою Європи та Європейським Союзом. Неухильному виконанню  міжнародних зобов'язань України у сфері прав людини. Зокрема, положень Конвенції про статус біженців 1957 року та Протоколу щодо статусу біженців 1967 року, та запровадження в Україні інститутів допоміжного та тимчасового захисту, що  є складовою інтеграції України до Європейського Союзу у сфері міграції. Та сприятиме лібералізації безвізового режиму між Європейським  Союзом та Україною.

І, не зважаючи на те, що були висловлені деякі зауваження, їх всіх можна врахувати під час підготовки до другого читання. Але я хочу звернути увагу на те, що, якщо ми сьогодні приймемо цей законопроект  за основу, це буде нашим сигналом для Європейського Союзу, що ми готові до того, щоби продовжувати переговори щодо впровадження лібералізації безвізового режиму між Європейським Союзом та Україною.

Тому Партія регіонів, виконуючи свою виборчу програму і політичну програму, буде голосувати за це, оскільки це наближає нас до Європи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна - Народна самооборона".

 

14:05:24

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, звичайно, факт розробки подальшого законодавства щодо біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, є похвальним. І ми, як завжди, дуже стараємося гарно виглядати перед Європою, дивна країна. В нашій країні створюються всі умови прийняттям Податкового кодексу, Бюджетного кодексу, змінами закону щодо судоустрою такі, що наші люди вимушені покидати нашу країну. І кількість людей, які перебувають за кордоном, становить біля, за різними даними від 5-7 мільйонів осіб.

У той же час ми хочемо лібералізувати настільки наше законодавство, щоб, дійсно, наша країна стала відстійником для інших держав. І та статистика, яка наводиться і в пресі, і сьогодні з цієї трибуни звучала, свідчить про те, що надто багато осіб і з Південної Азії, і зі Сходу, і так далі. І створюються передумови, я хочу до недавніх подій, які були, які склалися в Франції і поміж Італією, дипломатичний конфлікт, коли направлений був поїзд з Італії з біженцями з Тунісу. Ви пам'ятаєте, наскільки загострено. І зараз законодавство і в Франції, і в Німеччині, і в Італії, і в інших країнах щодо біженців і щодо таких осіб переглядається.

І тому треба більше дбати про наших громадян. Звичайно, та велика кількість недоліків, термінологічних зауваг, які сказані науково-експертним управлінням, і які підтверджує обговорення в залі, ще раз підтверджує, що цей закон треба направити на доопрацювання. І от мій колега Станіслав Аржевітін нагадує, нещодавно в селі Колочава, звідки він родом, його коштом відкрито пам'ятник заробітчанам. За роки незалежності за кордоном загинуло 79 людей, загинуло наших людей з одного села…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Олег Зарубінський, будь ласка.

 

14:07:55

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я не збирався виступати, від комітету гарно доповів голова підкомітету з питань біженців, але останній виступ, очевидно, може просто дезорієнтувати людей, дезорієнтувати депутатів.

Ситуація зовсім не така як було описано. Ситуація така, що якраз до цього законопроекту, ви знаєте, в кого найбільше є претензій? В представника Верховного комісара з питань біженців регіонального відділення по Україні і Білорусі, і Молдові. І  це не випадково. Якраз цей законопроект вважають надзвичайно жорстким по відношенню до біженців в контексті надання їм додаткових послуг, жорстким. І від нас Верховний комісар, ну, скажімо так, має претензії до нас з приводу того, що треба знати, щоб не паралізувати ситуацію.

Тому говорити про це, що цей законопроект робить Україну відстійником, ну, просто не відповідає дійсності. Для цього треба подивитися всі висновки і сам законопроект детально. Хоча, безумовно, під час обговорення на засіданні комітету було дуже багато претензій і очевидно, тому ми і порадили тільки за основу його приймати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, шановні колеги, обговорення питання завершено.  Будь ласка, Петро Цибенко.

 

14:09:09

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги! У фракції Компартії України  є свої запитання до цього проекту закону. Але ми проголосуємо його в першому читанні. Але я хочу звернутись, звертаючись до своїх колег, сказати про одну дуже цікаву річ. Нам не просто долати проблеми, які створює нам хтось. Але ще складніше долати проблеми, які створюємо самі собі.

Я маю на увазі і голосування документу по реадмісії, де ми попереду, як кажуть, телеги побігли. Я маю на увазі і та обставина, що ми створили для всіх, для всіх зарубіжних країн безвізовий режим, а сьогодні говоримо, нам не йдуть назустріч. То хто нам піде назустріч, як ми самі попереду паровоза, як то кажуть, створили для всіх безвізовий режим, а тепер чекаємо, що нам хтось чимось відповість.

То я хочу звернутись до своїх колег. Давайте все-таки, коли приймаємо якісь рішення, особливо, які мають міжнародний резонанс, міжнародне значення, все-таки спочатку думати, а потім робити. І розуміти, що у кожного рішення є позитив і негатив. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, (реєстраційний номер 7252). Нагадую, що комітет пропонує прийняти за основу і Головне науково-експертне управління, правда, вважає, що треба направити на доопрацювання.

 

14:10:48

За-281

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, комітет звернувся з проханням до Верховної Ради України відкласти розгляд проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості господарським судам справ за участю органів Антимонопольного комітету України (реєстраційний номер 7143). Немає заперечень? Немає.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав кредиторів і споживачів фінансових послуг (реєстраційний номер 7351). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності податкової та митної політики Юрій Полунєєв. І від  комітету… (Шум у залі)  Ця пропозиція вона є, але тут може, вона й так є. А від комітету  буде доповідати Хомутиннік.

Разом з тим, була пропозиція розглядати питання за скороченою процедурою, прошу голосувати. А повна і так є, вона є. Вона так є.

 

14:12:06

За-213

Рішення прийнято, дякую.

 

14:12:13

ПОЛУНЄЄВ Ю.В.

Шановний Голово! Шановні колеги! У цьому актуальному законопроекті, з метою захисту інтересів і прав споживачів фінансових послуг, вкладників банків, а також фінансових установ, зниження ризиків фінансової системи, пропонується внести ряд важливих змін до Цивільного, Господарського, Процесуального, Кримінального та Житлового кодексів України, а також Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про іпотеку", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" "Про захист прав споживачів".

За своєю сутністю законопроект є збалансованим з точки зору захисту як споживачів фінансових послуг, так і кредиторів, тобто фінансових установ. Його мета сприяти вирішенню чисельних проблем, які існують між позичальниками, клієнтами банків, і між самими фінансовими установами, зокрема шляхом проведення реструктуризації. Законопроект має наступні положення щодо захисту прав споживачів. Законодавчо забороняється надання  споживчих кредитів в іноземній валюті на території України, кредитодавцю забороняється встановлювати  у договорі про надання  споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі за дії, які не є послугою у визначеному законі. 

У договорі про надання споживчого  кредиту повинні зазначатись детальний розпис сукупної вартості  кредиту для  споживача; виключається    положення статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", за яким відсоткова ставка може змінюватись, тобто вона має бути постійною; кредитодавцю забороняється   відмовити споживачу  у прийнятті платежу при достроковому поверненні споживчого кредиту і встановлюється, що  за згодою між фінансовою установою і клієнтом банку може проводитися реструктуризація заборгованості, тобто реструктуризація  проблемних кредитів, і вводиться цілий ряд положень, які регламентують цю реструктуризацію, зокрема, обмежується 35 відсотками …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. …сума платежів по обслуговуванню боргу 35 відсотками сукупного доходу сім'ї з метою захисту, у першу чергу населення, яке  обслуговує кредити.

На цей законопроект є  позитивні висновки  і Головного науково-експертного  управління і Кабінету Міністрів, і  Національного банку України. Прошу колег підтримати цей важливий для    споживачів фінансових послуг і для банків законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Від комітету – голова комітету Віталій Хомутиннік, будь ласка.

 

14:15:01

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний  Володимире Михайловичу, шановні колеги,  комітет  розглянув проект закону  7351 за авторством народних депутатів  Полунєєва, Воропаєва  та Аржевітіна. Фактично ми вже розглядаємо  вдруге цей проект, тому що перший раз, коли розглядався  аналогічний проект, він не знайшов підтримки  в залі, тому що    законопроект був не достатньо збалансований між  інтересами кредиторів  та споживачів. Більше пунктів та позицій  стосувалися захисту прав кредиторів.

І зараз народні депутати, доопрацювавши цей проект закону,  прописали низку суттєвих норм, які стосуються і захисту прав   споживачів фінансових послуг.

Я буквально тезисно про те, які саме права споживачів пропонується додати. Законодавчо забороняється надання споживчих кредитів в іноземній валюті на території України. Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначеному законом. У договорі про надання споживчого кредиту повинні значитись: детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача з урахуванням всіх додаткових видатків, таких, як послуги реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо. Кредитодавцю забороняється відмовити споживачу у прийнятті платежу про дострокове повернення споживчого кредиту. Встановлюється, що кредитодавець має право проводити за погодженням зі споживачем реструктуризацію заборгованості.

Щодо захисту прав кредиторів, то, в принципі, залишаються всі ті самі права кредиторів, які були і в минулому при минулому розгляді законопроекту.

Тому з урахуванням того, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ХОМУТИННІК В.Ю.  Зараз цей проект є, дійсно, збалансованим між інтересами споживачів та кредиторів, є погодження Національного банку України, Кабінету Міністрів України, позитивний висновок науково-експертного управління та заключення комітету, підтримати цей проект закону і прийняти його за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, шановні колеги, прошу записатись на обговорення цього питання.

Так, Володимир Карпук передає право на виступ Станіславу Аржевітіну. Потім – Павло Мовчан.

 

14:18:02

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, я теж є співавтором цього закону. І ви знаєте, щоб повернути довіру між фінансовими інститутами і клієнтами, то ми з вами повинні прописати чіткі правила поведінки, які будуть наставати в разі, коли буде проблема з поверненням кредиту чи проблема з поверненням депозиту. Сьогодні фантазують банкіри, сьогодні фантазують позичальники, боржники, сьогодні фантазують судові виконавці.

Цим законодавством з внесенням у 18 законів різних змін  унормовуємо ті відносини, які повинні… про які вони повинні знати, коли вони наступлять.

Які новації є? по-перше, забороняється валютне кредитування, споживче валютне кредитування.

По-друге,  кредити будуть сплачені тільки за той термін, за який за фактичне користування. Якщо відбувається дострокове повернення.

Далі. Процентні ставки фіксуються договором, і вони можуть бути змінені тільки на тих умовах, на тих індексах, які прописані і підписані з двох боків.

Надання інформації третім особам буде тепер передаватися тільки за згодою сторін.

Прописані чітко процедури щодо звернення стягнення, яке буде зроблено на підставі напису нотаріуса, чітко прописані правила мораторію. І під час здійснення мораторію ми законодавчо закріпили заборону виведення, незаконне виведення активів із володіння підприємства під час дії мораторію.

Ми прописали  механізм реструктуризації. І зараз, якщо боржник добросовісно буде виконувати договір по реструктуризації, то банк має право 0,5 відсотків боргу, непогашеного боргу списувати клієнту і відносити на валові витрати. Загальна сума цих боргів повинна складати не більше 35 процентів місячного доходу громадянина. І багато-багато інших новацій.

Тому є пропозиція звичайно в першому читанні  підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Мовчан, група "Реформи заради майбутнього".

 

14:20:13

МОВЧАН П.М. Цю надзвичайно складну тему для аналізу я передаю фахівцю Задирку Геннадію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Задирко, будь ласка.

 

14:20:22

ЗАДИРКО Г.О.

Депутатська група "Реформи заради майбутнього", Миколаїв, Задирко.

Дійсно, потрібний законопроект, він удосконалює нормативне  регулювання і підвищує захист тих людей, які взяли кредит, і банків, які надали кредити. Бо не врегулювання цього питання в умовах світової кризи, яку ми відчули всі, фактично вносило навіть певну таку соціальну напругу в суспільстві.

І сьогодні цей законопроект захищає права споживачів, чітко виписує правила гри на цьому ринку і дає можливість, чітко законодавчо врегульовує питання дострокового повернення кредиту. І також, якщо виникли якісь певні проблеми з поверненням кредиту, то можливість реструктуризації. І це, дійсно, вже не новела якогось там конкретного банку, а фактично законодавчо врегульоване питання.

Наша депутатська група, звичайно, буде підтримувати цей законопроект, бо це той законопроект, який сьогодні потрібен на фінансовому ринку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський. За ним – Гордієнко.

 

14:21:35

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, „Блок Юлії Тимошенко”, "Батьківщина".

Шановні співвітчизники, як відзначили автори цього законопроекту, він написаний в першу чергу для захисту інтересів і прав кредиторів, фінансових установ, великого фінансового капіталу. І, навпаки, тут спрощується процедура вилучення заставного майна, нерухомості наших громадян, які потрапили у фінансову халепу, а іноді і договори, ми знаємо, більшість написані однобоко, на користь тільки фінансової установи, а самі вкладники-боржники фактично безправні і так згідно діючого законодавства перед фінансовими установами.

Тому, я думаю, з цієї точки зору закон є антисоціальним, підтримувати його не можна. І мені дивно, що попередні виступаючі, які вважають себе європейським соціалістом, підтримує цей закон, який написаний в інтересах крупного фінансового капіталу.

Я тому пропоную не підтримувати зазначений законопроект, тому що того законодавства, яке зараз є, його достатньо, щоб врегулювати конфліктні різні ситуації між кредитором і боржником. І не посилювати ні в якому разі і без того сильні позиції фінансового капіталу, тим більше тут передбачено продаж права вимоги за кредитними договорами. Це призведе до того, що борги наших громадян будуть продаватися різним бандитським структурам, а як вони вибивають борги з громадян, ми і без того знаємо. Тому ми ще й легалізуємо бандитські методи вибивання боргів. Тому в жодному разі не можна підтримувати і цей антисоціальний закон фракція партії "Батьківщина" підтримувати не буде, і іншим, які рахують себе лівими, теж не рекомендуємо його підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви себе до лівих відносите?

Сергій Горідєнко, фракція комуністів, будь ласка.

 

14:23:28

ГОРДІЄНКО С.В.

Спасибі. Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина.

Я хотів би привернути увагу до назви цього законопроекту. Ніби хороша тут назва: про внесення  змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання правових відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг. І я повинен сказати, що є тут певні просування до того, щоб піти на зустріч, але по великому рахунку, необхідно погодитися з попереднім виступаючим, що в цілому цей законопроект все-таки захищає тих, хто буде ці кредити надавати і великий банківський капітал.

Я хотів би окремо привернути увагу сьогодні до проблеми кредитних спілок. От давайте хто сьогодні, яким чином  ми захистимо? І я не бачу тут механізму, по великому рахунку, як ми захистимо учасників кредитної спілки "Лубно", "Добробут Полтавщини", "Акорд" і інших, які "вляпалися" в цю історію, понесли свої кошти, погнавшись за великими відсотками, а тепер не можуть найти крайніх, правоохоронні органи підігрують не тим, хто дав саме кошти, хто вклав у ці кредитні спілки, а підігрують тим, хто забрав і зник у невідомому напрямку, чи переписав майно.

Я не бачу відповіді на те, де ж найти того, хто ж відповідатиме за ці питання в цьому в цьому… за такі речі в цьому законопроекті. Тому максимально, на що можна погодитися, це відправити даний проект закону на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, хвилина, Сухий.

 

14:25:27

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, в мене велике прохання, давайте  не будемо себе… в своїх виступах ганьбити себе і всю Верховну Раду. Читайте закон, закон спрямований на захист прав кредиторів.

Хто такий кредитор? Це той пенсіонер, якого обманним шляхом, рекламою затягнули у кредитну спілку, він заніс туди свої гроші. Спілка розлетілася, і головна проблема полягає зараз у чому? Суд не може встановити правонаступника, і є у людей, у тому числі, в Запоріжжі, на руках виконавчі листки абсолютно без перспективи їх виконання. Що ж тут не зрозуміло? Навпаки, цей закон гармонізує стосунки між кредиторами, між тими людьми, які гроші віддали і от тими, що отримують фінансові послуги.

Ну, і ще одне. Ви ж не забувайте, тут же ж передбачено комплекс заходів. Я думав, що після виступу Станіслава Аржевітіна вже й питання не буде ні у кого. Ну, що ж ви на звичайнісінький закон, який регламентує саме відносини між кредиторами і отримувачем кредитів, навіщо ви стільки  ярликів …ще якихось лівих сексуалістів привели тут до залу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти за основу у першому читанні проект Закону   про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав кредиторів та споживачів фінансових послуг). Реєстраційний номер 7351.

 

14:27:13

За-251

Прийнято.

Шановні колеги, тут ми вияснили з приводу законопроекту 7143. Помилкове було повідомлення, що комітет просить перенести. Тому будемо його розглядати.

Є пропозиція розглянути питання, проект Закону   про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості господарським судам справ за участю органів Антимонопольного комітету України за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

14:28:00

За-206

Підтримано.

Будь ласка, народний депутат Зарубінський, підготуватися Притиці.

 

14:28:10

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Запропонований законопроект розроблено, зареєстровано і подано до Верховної Ради  з метою врегулювання розбіжностей, які виникають під час застосування положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про захист економічної конкуренції" в частині визначення підвідомчості справ у спорах, у яких однією із сторін є Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення.

Я не буду забирати вашу увагу, говорячи про те, наскільки зараз важливо, щоб всі питання, пов’язані з діяльністю Антимонопольного комітету, були юридично бездоганно виписані, зважаючи на ту роль, яку він має, повинен відігравати в нинішньому економічному середовищі, як це відбувається в багатьох країнах світу, де Антимонопольний комітет – це  дуже серйозна і впливова інституція.

Я скажу лише, що на сьогоднішній день існує необхідність визначення безпосередньо у процесуальному законі правил підвідомчості і підсудності справ за участю органів Антимонопольного комітету, що виникають у зв’язку із захистом економічної конкуренції та захистом від недобросовісної конкуренції.

Рішення органів Антимонопольного комітету як правило зачіпають інтереси і це, шановні колеги, розуміють, не лише заявника і відповідача, але і  суб’єктів господарювання та споживачів, і це головне, які підтримують, або можуть підтримувати господарські відносини з відповідачем, чи конкурують або можуть конкурувати з ним на одному ринку.  

Тобто, особливість публічно-правових спорів за участю таких органів полягає у наявності в них цивільно-правової складової частини. Тому здається, що ідеї запропоновані в законопроекті, які врегулюють підвідомчість і в перше за все, я думаю, що  це представник комітету скаже, формулюють, що Господарський суд має в першу чергу цим займатися, є абсолютно об’єктивні, які випливають з нинішньої ситуації. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від   Комітету з питань правосуддя –  Притика Дмитро Микитович, будь ласка.

 

14:30:29

ПРИТИКА Д.М.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Метою законопроекту, про який щойно доповідав Олег Зарубінський, є врегулювання розбіжностей, що виникають під час застосування положень Кодексу адміністративного судочинства в Україні, Господарсько-процесуального кодексу України та Закону України "Про захист економічної конкуренції" в частині визначення підвідомчості справ у спорах, у яких  однієї із сторін є Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення.

Законопроектом автор пропонує внести зміни щодо підвідомчості господарським судам справ за участю органів антимонопольного комітету України, що виникають у зв’язку з захистом економічної конкуренції та захистом від недобросовісної конкуренції. Таку позицію необхідно підтримати, оскільки правові відносини, що складаються між органами антимонопольного комітету та суб’єктами господарювання, мають ознаки організаційно-господарських відносин, передбачені частиною шостою статті 3 Господарсько-процесуального кодексу України. А відповідальність за порушення законодавства про захист економічної або недобросовісної конкуренції встановлена законами України про захист від недобросовісної конкуренції та про захист економічної конкуренції.

Що стосується пропозиції автора про внесення змін до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" і Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", в яких слово "суд" необхідно замінити словами "Господарський суд", то така позиція піддається сумніву Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради. Оскільки вони вважають, що поняття "суд" в цьому сенсі вважається як орган судової влади, який здійснює правосуддя України, незалежно від його спеціалізації. Але я переконаний, що при підготовці цього абсолютно необхідного законопроекту, який внесе чіткість в компетенції судів адміністративних та господарських, ми, комітет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ПРИТИКА Д.М. Доопрацюють цей законопроект і представимо вам, народні депутати, в найкращому виді. Прошу підтримати в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є необхідність обговорювати? Голосуємо.

Я тоді ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу в першому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо підвідомчості господарським судам справ за участю органів Антимонопольного комітету України (реєстраційний номер 7143). Прошу голосувати.

 

14:33:29

За-258

Дякую. Прийнято в першому читанні.

Розглядаємо питання, повторне перше читання: проект Закону про судовий збір (реєстраційний номер 7530). Будь ласка.

Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

14:34:05

За-216

Підтримано.

Будь ласка, доповідає  Писаренко Валерій Володимирович.

 

14:34:14

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, щоб не відволікати зайвого часу, я нагадаю, що ми вже розглядали цей законопроект. Минулого разу ми набрали 225 голосів, і я переконаний, що  сьогодні нам потрібно набрати 226 і більше.

Якщо пам’ятаєте, ми з вами вирішили змінити, нарешті, Декрет Кабінету Міністрів, який сьогодні підміняє Закон про державне мито, і ввести судовий збір,  який буде, нарешті, стимулювати суди для того, щоб не стояти з  протягнутою рукою, а нормально працювати.

Я хочу нагадати, що в окремих справах у нас до сьогодні залишився судовий збір на розмірі 3 гривні. Я думаю, що ви всі розумієте, що навіть відправити повістку не завжди можна сторонам за рахунок такого судового збору.

Тому проведена колосальна робота і Міністерством юстиції, і народними депутатами, випрацюваний закон, який сьогодні я вас прошу підтримати      для того, щоб ми врятували судову систему від того, що в ній сьогодні відбувається. Нам потрібно, щоб суди займалися справлянням правосуддя,  не випрошували гроші у органів державної влади для своєї роботи. Тому прошу  підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Віталій Хомутиннік –  від комітету.

 

14:35:35

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Прийняття    Закону про судовий збір обумовлений необхідністю законодавчого врегулювання питання  справляння судового збору, сплата якого вже передбачена кількома законами та кодексами.

Зокрема, такий  збір передбачений в Цивільно-процесуальним кодексом  України, кодексом адміністративного судочинства  України, Господарським процесуальним кодексом України. Але, на даний час, такого законодавства не існує. Таким чином, всі ці питання регулюються досі декретом Кабінетом Міністрів     України  про державне мито.  Тому є потреба замінити цей декрет законодавством.

Про суть законопроекту автор  докладно доповів, комітет  рекомендує прийняти  цей законопроект в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, є  бажаючі  обговорювати? Є. Крім Кармазіна хто ще наполягає?   Немає.

Юрій Кармазін, будь ласка, 2 хвилини. А, Кармазін і Матвєєв, будь ласка.

 

14:36:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Зрозуміло, що в судах    зараз важка ситуація склалася, і вона склалася не тільки в судах. Вона склалася в лікувальних установах, в зв'язку з чим порушуються вимоги Конституції і відбувається так звана оптимізація. Вона склалася в школах, де також відбувається оптимізація. Під оптимізацією по-регіональному це називається "скорочення" шкіл, ФАПів, лікарень,  всього іншого.

Так от, Закон про судовий збір. В принципі, я  те, що треба законом врегульовувати, а не декретом, але треба комплексний підхід до всіх декретів. Треба взагалі забути, чи були декрети, бо це суперечить Конституції.  Але ж давайте подивимось,   а що відбувається? Ми зараз, наскільки підвищуємо чи понижуємо ці плати.

Статтю 4 відкрийте закону, і ви побачите, що судовий збір – це ставка його за позовною заявою майнового характеру 1 відсоток ціни позову. Візьміть, подивіться, які розглядаються справи. Майновий характер, щось ділять люди: чи машину, чи квартиру. Візьміть, подивіться, що таке 1 відсоток. Ну, ви адекватно сприймаєте те, що було і те, що є? Це додатковий податок, причому колосальний податок на громадян України, який ми не передбачили в Податковому кодексі. Це що ми, покращуємо умови уже сьогодні, уже для людей робимо?

Через те, треба серйозне і фінансово-економічне обґрунтування. Я за те, щоби ми в принципі вирішили питання судового збору, але не обдирали людей як липок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Матвєєв Валентин.

 

14:39:08

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги, в чому ж все-таки головна суть цього внесеного законопроекту? Вона дуже проста. Але про це, на превеликий жаль, не сказав ні доповідач, ні співдоповідач. А все заключається в тому, що за рахунок наших громадян  хочуть вирішити окремі питання організації або навіть здійснення правосуддя.

Тут уже говорилося про те, що у поданих до законопроекту документах навіть і немає, відсутнє взагалі належне обґрунтування розмірів ставок судового збору, які пропонуються. Як же можна приймати тоді цей сьогодні уже законопроект, як головний, основний документ.

Друге. Законопроектом також пропонується зараховувати судовий збір до Державного бюджету України та спрямовувати на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази суддів. І це з огляду на те, що згідно з чинним сьогодні ще Декретом Кабінету Міністрів України про державне мито, державне мито зараховується до місцевих бюджетів за окремим тільки винятком.

Отже, що все це суперечить вимогам частини другої статті 95 Конституції України, якими визначено, що виключно Законом "Про Державний бюджет України" визначаються будь-які видатки державі на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Тому не можна в черговий раз запускати руку в кишені наших громадян. Тому фракція комуністів не буде підтримувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, одна хвилина, Сас, будь ласка.

 

14:41:24

САС С.В.

Дякую, Адаме Івановичу. Шановний Адаме Івановичу! Сергій Сас, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

Адаме Івановичу, я хочу звернути вашу увагу і увагу колег в залі, що судовий збір це своєрідний податок і тому, запроваджуючи його, чи вносячи зміни, чи пропонуючи внесення закону про судовий збір, треба йти відповідно податкового законодавства. Вносити зміни до Податкового кодексу. Це перше.

Наступне. Ми вважаємо, що введення цього закону обмежить, суттєво обмежить право наших громадян на судовий захист, обмежить право доступу до суду наших громадян. Тим більше, що ситуація складається таким чином, щоб було зрозуміло, чим більше суддя розгляне справ, тим більше грошей залишається в нього для того, щоб…, це стимулює розгляд справ саме судами, збільшення розгляду цих справ.

Тому наша фракція не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, думка зрозуміла. Завершуйте, будь ласка.

 

14:42:42

САС С.В.

Дякую, Адаме Івановичу. Наша фракція за таких обставин не може підтримувати даний законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу в першому читанні  проекту Закону про судовий  збір (реєстраційний номер  7530).

 

14:43:14

За-232

Прийнято.

І останнє, шановні колеги, питання. Ми з вами на ранковому  засіданні розглядали  законопроект 7511 (друге читання) –  про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг.

Будь ласка,  Хомутиннік щодо  врегулювання  щодо…

 

14:43:42

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні колеги, ще раз хочу повторити коротенько. До законопроекту надійшло  45 поправок від народних депутатів та від Національного  банку. Майже всі поправки враховані, там  дещо біля   10 пропозицій не враховано, тому що вони не відповідають суті законопроекту. Тому комітет рекомендує прийняти цей закон  у    другому читанні та в цілому. Це урядовий  проект  закону, який говорить про регулювання  ринку  фінансових послуг та надання певних повноважень регулятору. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, хто  з народних депутатів, які вносили поправки, наполягає  на  їхній аргументації? Немає.

З вашого дозволу я ставлю на голосування пропозицію про  прийняття  у другому читанні та в цілому Закону  про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг (реєстраційний номер 7511). Прошу голосувати.

 

14:44:53

За-261

Дякую. Закон прийнято.

Шановні колеги,  порядок денний на сьогодні  вичерпаний у зв'язку  з тим, що чимало питань ми перенесли. Ранкове засідання  Верховної Ради  оголошую  закритим.  Відповідно до нашого рішення  вечірнє  засідання сьогодні не проводиться. 

Я пропоную  попрацювати  у комітетах з приводу  тих  законопроектів, які потребують  негайного  розгляду, у нас їх ще є чимало.