ЗАСІДАННЯ ДВАДЦАТЬ ТРЕТЄ   

Сесійна зала Верховної Ради України

5 квітня 2011 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України  А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада". Реєструємося.

16:00:35

У сесійній залі зареєстровано 378 карток народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради  оголошую відкритим.

Продовжуємо розгляд питань порядку денного.

Розглядається  питання – проект Закону про електронну комерцію (реєстраційні номери 6086, 6086-1, 6086-2).

Не буде заперечень за скороченою процедурою? Я ставлю цю пропозицію на голосування.

 

16:01:25

За-173

Підтримана пропозиція.

Законопроект за номером 6086 доповідає Полунєєв Юрій Володимирович. Підготуватися Коржу.

Будь ласка.

 

16:01:48

ПОЛУНЄЄВ Ю.В.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Законопроект номер 6086 про електронну комерцію розроблено з метою встановлення принципів електронної комерції, запровадження єдиного підходу до державного регулювання цієї важливої сфери. Системно врегульовуються відносини, пов’язані із вчиненням правочинів через глобальну інформаційну мережу Інтернет, порядок використання у цій мережі електронних документів та електронного цифрового підпису, участь інформаційних посередників у сфері електронної комерції, а також   встановлюється відповідальність суб’єктів електронної комерції за правопорушення у сфері електронної комерції.

Факт реєстрації у Верховній Раді відразу трьох законопроектів щодо електронної комерції, активна суспільна реакція на це свідчить про важливість і актуальність питання законодавчого врегулювання сфери електронної комерції і розвитку інформаційних технологій в Україні.

Постійно триває професійне, експертне і громадське обговорення вказаних проектів закону. Законопроект номер 6086 в цілому підтримано підприємцями, експертним середовищем та громадськістю. Отримано позитивні висновки від Кабінету Міністрів України.

Проведений аналіз наданих на розгляд альтернативних проектів законів і представлених експертних висновків дозволяє зробити висновок про суттєвий збіг більшості норм проектів закону номер 6086-1, 6086-2 з основними нормами і положеннями законопроекту, про який я доповідаю, а також про безумовну необхідність врахування під час другого читання, якщо цей законопроект буде прийнято в першому, окремих пропозицій і зауважень з боку експертного середовища і органів державної влади.

Головний Комітет Верховної Ради  з питань фінансів, банківської діяльності, розглянувши зазначені законопроекти на своєму засіданні та зважаючи на кількість зауважень і пропозицій, що надійшли, рекомендує Верховній Раді України прийняти в першому читанні проект Закону про електронну комерцію (реєстраційний номер 6086).

Таким чином законопроект про електронну комерцію номер 6086 направлений…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. …про прийняття у першому читанні. Прошу підтримати цей важливий законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступний законопроект, Корж Віталій Терентійович, будь ласка. Підготуватися Яценку.

 

16:04:22

КОРЖ В.Т.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати України! Мушу зазначити, що розгляд цих трьох законопроектів здійснювався із порушенням положень постанови Верховної Ради  України про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України шостого скликання. Згідно із якою головним комітетом мав бути визначений Комітет з питань транспорту і зв’язку, до питань відань якого віднесені питання інформаційних технологій та інформатизації. Але всупереч цьому головним був визначений Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.

У своїх висновках Головне науково-експертне управління відзначає, що законопроекти у багатьох положеннях збігаються, але кожен з проектів мають положення, які викладені краще, ніж у інших проектах. Цим управлінням надані також численні пропозиції і слушні зауваження. Тому управління вважає доцільним відхилити всі три законопроекти в першому читанні і розробити на базі запропонованих законопроектів єдиний проект з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Я вважаю, саме такий підхід найбільш раціональним, але з цим не погоджується у своїх висновках Комітет з питань фінансів і банківської діяльності. Тому пропоную, якщо Верховна Рада прийме в першому читанні законопроект (автор Полунєєв), то відповідна постанова повинна містити чіткі вимоги обов’язкового врахування положень інших двох альтернативних законопроектів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Віталію Терентійовичу, справа в тому, що будь-який законопроект ми, якщо приймаємо, то потім при підготовці до другого читання автори мають право внести вже свої пропозиції, тому що іншого варіанту немає. Добре.

І законопроект Яценка. Ніхто не представляє. Не бачу я.

Тоді хто бажає взяти участь в обговоренні, прошу записатися.

Тарас Чорновіл, Аржевітін.

 

16:07:18

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги народні депутати! Я не буду забирати багато часу. Хочу тільки наголосити, що експертне середовище зверталося не один раз до багатьох депутатів Верховної Ради, я хочу донести їхню думку, що дане законодавство необхідне. Сьогодні, дійсно, назріла потреба в законодавчому регулюванні тих питань, і від експертного середовища йдуть пропозиції про те, щоб  в першу чергу все ж таки як основу для подальшого доопрацювання обрати законопроект Полунєєва. В якому краще на погляд людей, яким доведеться потім працювати з цими законами, відображена суть явища, відображено методологію.

І тому від імені нашої, як ви кажете депутатської групи, наголошую, згідно з Регламентом з повними правами, абсолютно присущими для фракцій, передаю прохання щодо підтримки в даному випадку законопроекту Полунєєва. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тарасе В’ячеславовичу, я підтверджую вашу фразу про те, що ваша група має права такі, як і фракція, але називаєтесь група.

Аржевітін, будь ласка.

 

16:08:31

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати! Дійсно, тема електронної торгівлі є актуальною для нашої держави. Але ми сьогодні маємо три майже ідентичні законопроекти, які в свою чергу є точною копією того законопроекту, який відпрацьований на  міжнародній асамблеї країн СНД і є рамочний. І він не може бути,  лежати в основі того чи іншого закону, тієї чи іншої країни.

І саме тому цей закон сьогодні суперечить цілій низці вже діючих законів. Це є Закон про платіжні системи, це і Закон про  електронний цифровий підпис і Цивільний кодекс, про телекомунікації і багато й багато інших.

Тому перед тим, як приймати цей законопроект чи цей рамковий закон, який  запропонували в країнах СНД, спочатку країни приводять у відповідність своє власне законодавство, особливо, що стосується електронного підпису, електронних грошей, а потім уже розвивають цей законопроект.

Тому я приведу декілька прикладів. Наприклад щодо ключових понять, коли говорять електронні гроші і всі три автори говорять, що електронні гроші це тільки замінник банкнот і монет, тобто готівкових. Це не так, тому що саме безготівковий найбільше є кількість  форм грошей, тому це не є правильне тлумачення.

Якщо говорити щодо підпису, то для фізичних осіб є електронний підпис, для юридичних осіб електронний, цифровий підпис, для державних організацій  є підпис електронний з сертифікованими ключами і багато інших. Є три моделі   електронної торгівлі: для фізичних осіб, для юридичних і  для державних, тому не можна все валити в одну кучу.  Тому моя пропозиція співпадає з думкою Науково-експертного  нашого управління, Національного банку України  про те, що ці всі треба просити авторів, щоб вони зібрались в одну  групу, подали один законопроект, перед цим внесли відповідні зміни до діючих законів, інакше воно вступає  в суперечність. І після  того  розглядати оцей базовий закон, який запропонували у країнах СНД.

Тому пропоную повернути всім трьом і зробити один  законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Обговорення питання завершено. Я буду ставити на голосування законопроекти, які ми обговорили. При тому, ще раз зауважую, шановні колеги, ще раз зауважую, що оскільки це закон  новий, якщо ми його приймемо. Тут не буде діяти 216 стаття Регламенту про те, що мовляв якщо не було у першому, то не можна до другого. Тобто кожен   з авторів законопроекту усі підстави, при підготовці до другого читання,  внести свої пропозиції. І ми будемо просити профільний комітет дійсно все найкраще з кожного законопроекту взяти, щоб створити хороший  документ, який би слугував добрій справі.

Я ставлю пропозицію про прийняття за основу законопроекту  за номером 6086 – про електронну комерцію. Автор законопроекту  -  колега Полунєєв. Прошу голосувати.

 

16:12:04

За-47

Не підтримано.

Ставиться на голосування законопроект 6086-1, автор законопроекту -  Корж.   Прошу визначатися.

 

16:12:29

За-3

Не підтримано.

І законопроект  за номером 6086-2, автор - Яценко. Теж ваш друг, Роман Михайлович.

 

16:12:56

За-0

Шановні колеги, можливо, давайте так. Висновок комітету – прийняти за основу 6086. Головне науково-експертне управління  усі пропонує направити на доопрацювання. Давайте, який набрав найбільше , 47 голосів, я пропоную проголосувати законопроект  за номером 6086 на доопрацювання.

Прошу голосувати.  Голосуємо на доопрацювання.

 

16:13:45

За-249

Прийнято.

І давайте ми звернемося публічно, як кажуть, і відкрито до колеги Полунєєва з тим, що коли він буде доопрацьовувати законопроект для повторного  розгляду, дійсно, щоб він або всі три автори можуть бути – це було б краще, або візьме нехай те, що на його думку вважає позитивне у тих законопроектах, про які ми також сьогодні говорили.

Розглядаємо питання, повторний розгляд з позиціями Президента України (реєстраційний номер 4179) – Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" та інших законодавчих актів". Доповідає Мірошниченко Юрій Романович – представник Президента у Верховній Раді. Прошу, Юрій Романович.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги, Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів, представник Президента України у Верховній Раді України.

Шановні колеги, я не буду забирати багато часу, оскільки у нас в порядку денному дуже важливі законопроекти. Цей законопроект, на думку Президента, хоча торкається надзвичайно важливої теми амністії, ви знаєте, що на розгляді Верховної Ради є законопроекти про застосування амністії на 2011 рік, і Президент ініціює його включення до розгляду.

Разом з тим саме в цьому законі, який ми з вами ухвалили (за номером 4179), цілий ряд положень порушують Конституцію України, права і свободи людини і громадянина, а відповідно Президент пропонує нам відхилити його. Я звертаюсь до депутатів незалежно від фракцій, чи то більшість, чи меншість, підтримати пропозицію Президента, але не завершувати роботу в цьому напрямку. Можливо, доопрацювавши ми зможемо, шляхом нової законодавчої ініціативи, врегулювати системно питання застосування амністії в Україні. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання, Юрій Романович? Крім Чорновола, ні в кого більше немає? Будь ласка, Тарас.

 

16:16:03

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Юрій Романовичу, скажіть, будь ласка, а чи не кращий був би варіант зараз, щоб не брати знову велетенський тайм-аут в часі, коли тема дійсно є гаряча і болюча, підтримати пропозицію комітету? Вона ж теж не зводиться до того, щоб там долати вето Президента. Ми розуміємо, перше – це не вдасться зробити. Друге – в позиції Президента там, де він аргументує її, є теж дуже мудрі і правильні речі. Але частина речей, які є в законі, вони потрібні і щодо них говорити, що вони десь звужують права людини – мені здається, теж не коректно. А комітет пропонує профільний направити законопроект їм на доопрацювання, що виписано Регламентом, така норма. Коли вони тоді частково врахують пропозиції Президента, частково якісь доопрацюють, в свій відповідний спосіб, вернути назад у Верховну Раду, і після того вже остаточно визначатися. Тому що деякі речі, як скажімо застосування амністії до рішення суду, ну, вибачте в мене, з моєю долі, коли амністували людину, яка була причетна до вбивства мого батька, ну мені важко якось голосувати тут за підтримку позиції, що це, мовляв, не підтримає права людини. 

 

МІРОШНИЧЕНКО  Ю.Р. Дякую, Тарасе В'ячеславовичу.

Я не можу зараз якимось чином підтримати або заперечити   рішення комітету, тому що це справа Верховної Ради, я представляю позицію Президента, якм говорить про те, що не всі, звісно,  положення закону є такими, що не відповідають Конституції. Але деякі з них звужують права і свободи. Саме   тому Президент і пропонує скасувати цей закон.

Що є стосується  доопрацювання, то  ця робота може бути реалізована, у тому числі працюючи разом з експертами  і Адміністрацією Президента. Я щодо співпраці не заперечую. Яке буде рішення, це буде нам відомо за кілька хвилин, коли ми будемо голосувати. Але Президент пропонує цей законопроект скасувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кармазін.

 

16:18:15

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, Шановний Юрій Романович! Мабуть,  ви пам'ятаємо як я вас тут переконував і казав, у тому  вигляді, якому є, цей закон не можна приймати. Я знову потратив час, знову звертався до Президента   про накладання вето на цей закон.  Правда я просив його підправити, а не взагалі знищити.

  Через  це, шановний Юрію Романовичу,   очевидно, є потреба і практика вето Президента, яке є вже в цьому, до речі, по вето  цей Президент результативніший, ніж попередній,  подивіться, будь ласка, уважно,  але він накладає вето на ті рішення, які приймає ваша ж більшість.  Через це, очевидно, треба слухати опозицію, і це є шлях, місточок до порозуміння у суспільстві взагалі, щоб справи пішли швидше і краще.

Через це у мене пропозиція. Чи можливо відкласти цей розгляд цього законопроекту, щоб ви переконали Президента, що треба приймати буде закон, але в іншій редакції і дати…

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую, Юрію Анатолійовичу.

Що стосується відкладання розгляду, це не у  моїй компетенції, це компетенція Верховної Ради, тому я не буду коментувати це питання. Що стосується позиції Президента, то він не ділить  Верховну Раду на більшість і меншість. І ви маєте власний досвід через звернення, коли Президент дослухався у тому числі до ваших пропозицій. Ви сьогодні зверталися до мене, як до представника Президента щодо занепокоєння по якості тих законів,  які ухвалюються. І тому Президент як гарант Конституції, прав і свобод людини і громадянина, незалежно від того, яке рішення, ким би воно  не було ухвалено – чи Верховною Радою, чи Кабінетом Міністрів – він застосовує інструменти, передбачені Конституцією, у тому числі і вето, з тим, щоби права людей були захищені. А ініціативи опозиції він так само схвально і уважно розглядає, якщо вони с прияють такому підходу.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, будь ласка.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю. Р. І що стосується  можливості, скажімо, повернення до цієї теми, то я буду сам особисто ініціювати, якщо не буде ініціативи з боку депутатів, щоб Президент вніс системний закон про  застосування амністії в Україні.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Миколайович Олійник.

 

16:20:59

ОЛІЙНИК В.М.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні колеги! 17 лютого 2011 року  Верховною Радою України прийнятий Закон "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" і інших законодавчих актів України".

Президент України 11 березня 2011 року застосував вето на в казаний закон і запропонував його відхилити як такий, що звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод людини і громадянина.

Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності до обговорення пропозицій Президента залучились відомі вчені в галузі конституційного та кримінального права, а також юристи-практики, які також прийшли до узгодженої думки про те, що Конституцією України та Кримінальним кодексом України для осіб, які притягуються  до кримінальної відповідальності та засуджених за скоєння злочину, не передбачено такого права як право на ухвалення  Закону "Про амністію". Ці особи звільняються від покарання по амністії лише в тому випадку, коли законодавець шляхом ухвалення відповідного закону оголосив амністію і здійсненні  засудженим  діяння підпадає під цю амністію. Також законодавець не визначив доцільним прийняти Закон про амністію, засуджений не може претендувати на обов'язкове звільнення від покарання по амністії.

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ухвалив рішення про рекомендацію Верховній Раді України, відповідно до пункту восьмого статті 135 Регламенту Верховної Ради України направити законопроект (реєстраційний номер 4179) на доопрацювання до головного комітету. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, є дві пропозиції з приводу цього законопроекту. Одна пропозиція Президента, який пропонує його відхилити, інша пропозиція, яку я вважаю реальнішою на нинішньому етапі, це пропозиція профільного комітету, щоб направити цей законопроект на доопрацювання в комітет. Проблема тут полягає в тому, що, дійсно, ми з вами, на жаль, не маємо базового закону про амністію, а десь в середньому раз в два роки приймаємо закони про амністію на той, чи інший рік. Варто було б це приймати на основі базового закону.

Першим буде ставитися на голосування пропозиція Президента про відхилення законопроекту 4179 про внесення зміни до Закону України про застосування амністії в Україні. Прошу визначатися.

 

16:23:54

За-215

Тепер пропозиція профільного комітету: направити законопроект номер 4179 – про внесення зміни до Закону України про застосування амністії в Україні в комітет для доопрацювання. Прошу голосувати.

 

16:24:25

За-257

Направляємо комітету на доопрацювання з таким чином, щоб вони врахували пропозиції Президента по можливості, ті, що там є, в його зауваженнях, і ми його розглянули.

Повторне перше читання, проект  Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення дозвільних процедур, реєстраційний номер 6220. Ксенія Михайлівна, якщо ми за скороченою, можемо? Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

16:25:17

За-212

Підтримана пропозиція.

Будь ласка, Ксенія Михайлівні Ляпіна. Оскільки вона доповідає і як автор, і від комітету, прошу 4 хвилини.

 

16:25:30

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Ну, я спробую, достатньо стисло. Цей законопроект спрямований на приведення у відповідність до Закону "Про дозвільну систему" двох законів: Закону про основи законодавства України "Про охорону здоров'я" і другий – "Про охорону праці". І в одному, і в другому законі є статті, які не відповідають сьогодні  чинній редакції Закону "Про дозвільну систему". От, власне, я і пропоную привести їх у відповідність.

Щодо  основ законодавства України про охорону здоров'я. Пропонується викласти в новій редакції статтю 74.1, і вона направлена на розмежування діяльності осіб, які мають спеціальну медичну освіту та здійснюють медичну практику на підставі ліцензій Міністерства охорони здоров'я, від діяльності осіб, які не мають спеціальної медичної освіти та для яких дозвільним документом на початку здійснення діяльності  є спеціальний дозвіл на зайняття народною медициною, цілительством.  Такі дозволи є і сьогодні, однак не врегульований ані процес їх видачі, ані встановлено термін, за який вони мають бути видані, не встановлено підстав для відмови або анулювання цього дозволу або переоформлення цього дозволу, як це вимагає Закон "Про дозвільну систему".

Власне, в моїй редакції  статті 74.1 всі ці параметри вказані. Вказано, що за 30-денний термін має бути оформлений, виданий цей дозвіл. Вказано, на якій підставі можуть бути надані відмови. Вказані підстави для переоформлення та анулювання цього дозволу.

Другий – це Закон про охорону праці. Там пропонується в статті 21 впорядкувати видачу… анулювання та видачу дублікатів дозволів на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації застосування устаткування підвищеної небезпеки. Так само встановлюються чіткі підстави і встановлюється процедура вилучення і анулювання цих дозволів.

Прошу підтримати. Я думаю, що прийняття цього закону просто покращить і упорядкує дозвільну діяльність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Є бажаючі взяти участь в обговоренні? Прошу записатися. Вона і автор, і від… Да, будь ласка. Прошу записатися на виступи.

В’ячеслав Кириленко. Ксенія Ляпіна, будь ласка.

 

16:28:40

ЛЯПІНА К.М.

Я вибачаюся. Я тільки доповню, що, власне, є позитивний висновок профільного комітету. Є підтримка, наскільки мені відомо, відповідних урядових органів, редакцію ми з ними погоджували. Є деякі зауваження науково-експертного управління. Але на моє переконання, при доопрацюванні цього законопроекту  до другого читання можна врахувати низку цих зауважень.

Зокрема науково-експертне управління звертає увагу, що за ці кілька місяців, що лежить ця редакція, відбулися певні зміни в дозвільному законі, і варто вказати, що відповідні суб’єкти подають заявку про видачу або переоформлення дозволу в єдине вікно. Це, дійсно, варто додати. І, власне, до другого читання ми, я думаю, в комітеті обов’язково додамо це формулювання. Думаю, що підтримка цього законопроекту  просто покращить нормальну роботу державних органів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Григорій Смітюх.

 

16:29:44

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Адам Іванович! Шановні народні депутати, особисто я завжди виступаю і підтримую ті розумні пропозиції, які стосуються спрощення роботи тих чи інших підприємств, тих чи інших людей, які надають користь нашому суспільству або своїй сім’ї, або собі особисто, в тому числі ті роботи, які вони виконують в силу своїх зобов’язань, в силу своєї професії та інше. Але треба однозначно розуміти і таким чином, що нам дає спрощена система чи потрібно ліцензувати вид діяльності чи не потрібно, чи потрібно скорочувати якісь вимоги чи не потрібно.

Що стосується, на мій погляд, здоров’я людини, то тут ми повинні підійти обережно до цієї сфери діяльності. Тому що ви знаєте, якщо навіть подивитися, не треба далеко ходити, на наше телебачення особливо у вечірній час, скільки там різних знахарів, порадників, лікарів і так далі, дають поради тим чи іншим людям, як виліковувати ті чи інші хвороби. І насправді, безперечно, що народна медицина як її називають, або народні лікарі, які є, є люди, які дійсно дають людям корисні поради, лікують людей. Але серед цих людей, які сьогодні займаються цим видом діяльності, на мій погляд, дуже багато людей, які не мають жодного відношення до можливості реалізувати ті чи інші програми.  Але в силу тих чи інших питань, якщо має та чи інша людина медичну освіту і надати таке право, на мій погляд, держава не завжди буде контролювати сам процес, а відповідно не дає гарантії людині, яка може отримати ту чи іншу шкоду своєму здоров'ю.

Тому я цей закон, особисто, не буду підтримувати тому що він має певні недоліки, але якщо дивитися в цілому на цю проблему, то тут більш ширше треба дивитись, а не тільки з точки зору дозвільної системи.

Тому що є цілий ряд документів, які сьогодні регулюються Кабінетом Міністрів, в тому числі дозвільна система, яка є. Є постанови, де суттєво скоротилися ці питання і відповідно до яких відноситься дозвільна система, або яким не надається дозвільна система. Тому я рахую, що Кабінетом Міністрів …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

СМІТЮХ Г.Є.  У Кабінету Міністрів є сьогодні достатньо, достатньо законних підстав регулювати ці питання і відповідно зменшити, що і відбувається на сьогоднішній день види ліцензування дозвільні системи і так далі. Я особисто не підтримую цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук.

 

16:32:14

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні депутати! Цей законопроект стосується двох абсолютно різних за змістом понять. От ви вдумайтесь, про  охорону праці, про експлуатацію машинних механізмів і про знахарство, про цілительство, про доступ широких мас цілителів до медицини і допомоги людям. Здається навіщо таке поєднання? Відповідь дуже проста: тому що в попередньому читанні цей закон  не був  прийнятий, от він був доповнений.

Тепер щодо суті цього законопроекту. Ви знаєте, що тут пропонується? Тут пропонується допустити до лікування громадян України усіх осіб, які виявлять бажання, будь-яких осіб, які лише заповнять правильно пакет документів і подадуть в Мінздрав. Зараз це дозволено, але  Міністерство охорони здоров’я контролює це видачу ліцензії.

В цьому законопроекті знахарство виводиться з-під ліцензування. І тепер один комітет, фактично одна людина в міністерстві буде видавати спеціальний дозвіл "дяді Вані і тьоті Вірі" там на те, щоб вона займалася лікуванням людей – без будь-якого контролю.

Але є одна умова, і ця умова ще більш дивна. Подумайте, будь ласка, ти можеш займатися  знахарством, навіть якщо ти не маєш ніякої медичної освіти, ніякої середньої і початкової освіти, але якщо ти зареєструєшся як підприємець. От вдумайтесь, будь ласка! Можливо, дійсно, на селі є люди, які перейняли великий досвід і вони безкорисно допомагають людям. Так це тепер буде заборонено каратися законом. А той хто робить те ж саме, тільки зареєструвався як підприємець і щомісяця має ходити в податкову і давати звіти, це буде робитись законно.  Давайте, люди, не будемо  змішувати різні поняття, Адаме Івановичу, цей закон, знаєте, якби писати про революцію і про полюцію у тінейджерів. От в одному законі ми це об’єднали, от це  той самий закон.

Фракція "Блок Юлії Тимошенко" не буде голосувати за цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні законопроекту     за номером 6220 – проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо вдосконалення дозвільних процедур. Прошу визначатись.

 

16:35:55

За-232

Хто за те, щоб повернутись, прошу визначатись. 

 

16:35:24

За-237

Повернулися.

Я ставлю на голосування  пропозицію про прийняття за основу законопроекту 6220 – про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо вдосконалення дозвільних процедур. 

 

16:35:55

За-232

В першому читанні прийнято.

Так, шановні колеги, розглянемо низку законопроектів, які ми сьогодні включили на ранковому засіданні і визначились, що ми з ними будемо працювати на вечірньому засіданні.

Слухається питання, реєстраційний номер 8316, проект Закону про внесення зміни до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (щодо міжнародного проекту "Циклон-4"). 

Є пропозиція за скороченою процедурою, прошу підтримати. 

 

За-219

Підтримано.

Заступник міністра фінансів  Рибак Сергій Олександрович. Немає. Тоді від комітету, прошу. Голова Комітету з питань бюджету  Баранов Валерій Олексійович. Прошу.

 

16:37:15

БАРАНОВ В.О.

Шановний Адам Івановичу, шановні народні депутати і запрошені, Комітет з питань бюджету сьогодні розглянув законопроект  щодо внесення змін до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу, поданий Кабінетом Міністрів за номером 8316.

Законопроектом пропонується не поширювати на реалізацію міжнародного проекту "Циклон-4" вимоги частини четвертої статті 17 Бюджетного кодексу, згідно з якими гарантії не надаються для забезпечення боргових зобов'язань суб'єктів господарювання, якщо джерелом їх повернення передбачаються кошти державного бюджету.

За висновком Головного науково-експертного управління законопроект  за результатами розгляду у першому читанні може бути прийнятий за основу, з урахування висловлених зауважень та пропозицій.

Необхідно зазначити, що у статті 9 Закону про Державний бюджет на цей рік визначається загальний обсяг державних гарантій у сумі 15 мільярдів гривень та виключений перелік напрямків надання державних гарантій. Одним із цих є фінансування інвестиційних проектів розвитку, які мають стратегічне значення, та реалізація яких сприятиме розвитку економіки України.

Постановою уряду від 23 грудня  цього року  до переліку таких інвестиційних проектів включено створення космічного ракетного комплексу "Циклон-4".

За висновком Міністерства фінансів прийняття законопроекту підтримується. При цьому Мінфін відмічає, що у разі прийняття та залучення кредитних коштів у цьому році необхідно буде внести відповідні зміни до Закону про державний бюджет на 2011 рік в частині збільшення видатків Загального фонду державного бюджету Державному космічному агентству та обслуговування та, можливо, погашення таких кредитів.

За підсумками розгляду законопроекту Комітет з питань бюджету ухвалив рішення  рекомендувати Верховній раді прийняти законопроект  (№  8316) …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

БАРАНОВ В.О. Комітет рекомендує прийняти законопроект в цілому як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, зрозуміла ситуація. Є необхідність виступати? Прошу записатись. Так, будь ласка, Прокопчук Юрій, сьогодні позитивна активність.

 

16:39:59

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Дякую. Юрій Прокопчук, "БЮТ – "Батьківщина", Рівненщина. Ну, звичайно за космосом у нас дійсно майбутнє. Це і високі технології, це і взагалі, як то кажуть, комунікації, які мають бути. Тому, безперечно, ті замовлення, які буде виконувати і Україна, якраз дадуть змогу підтримувати комплекс "Південний" і наше космічне будівництво на перспективу. Ну, якщо вже не вийшло із стюардесами, то хоча би підтримаємо космос. Прошу, підтримаємо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Григорій Смітюх.

 

16:40:45

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Адам Іванович. І я особисто буду підтримувати цей закон, тому що цей закон направлений на підтримку якоїсь певної частини нашого промислового комплексу. А саме створення "Циклон-4" програма, яка сьогодні в нашій країні єдина, а може бути одна із єдиних програм, яка ще може трохи функціонувати на міжнародному конкурентному середовищі в плані наших великих технологій. І це єдиний приклад, на мій погляд, де ми іще тримаємося і повинна Верховна Рада все зробити, щоб ми не тільки трималися, ми розвивали цю тематику, тому що вона дає нам престижність як державі, яка дійсно входить до держав, які мають космічну галузь. Це перше питання.

Друге питання. Ви знаєте, на жаль, у нашому суспільстві так склалося, що за останні 20 років незалежності України – 20 урядів. І кожний уряд говорить про свою програму, і деколи забуваючи в тому числі про міжнародні наші зобов'язання. Ви знаєте, якщо Україна має сьогодні з Бразилією відношення, якщо Україна вже вклала певні кошти і якщо Україна хоче втриматись на цьому ринку, то ми повинні продовжити ці програми і підтримати  у тому числі  бюджетними грошима або тими можливостями, які Верховна Рада уповноважена робити.

Тому я призиваю цю програму підтримати  і надалі підтримувати ті програми, які, дійсно,  дають якийсь прорив в економіці або високих технологіях нашої держави.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чорноволенко Олександр.

 

16:42:11

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановні друзі! Я хочу нагадати тим, хто не знає, мова йде  про зміни до Бюджетного кодексу, який ми з вами  недавно прийняли і чомусь забули про космос туди записати, а зараз дописуємо. Так от  мені цікаво чому.  Я  сьогодні не зміг на бюджетному комітеті це з'ясувати, як і не зрозумів чому ми так швидко поспішаємо, збираємо термінове засідання бюджетного комітету.   Мова йде по 260 мільйонів  доларів, тобто   про майже 2 мільярди гривень. І я не думаю, що вони зайві нам. А те, що  поки що   немає ніяких перспектив, що  вони будуть сплачені самим зайомщиком по цьому  проекту, я вам хочу сказати, що у 2004 році  ви вже взяли на 150 мільйонів  доларів кредит під державні гарантії, тепер  держава виплачує цей кредит замість того, щоби  виплачували автори цього проекту.  Тому  це велике питання  чи потрібно нам це, чи є у нас може ще кудись ці гроші, можливо, ці гроші  на щось інше треба буде  віддати.

Освоєння космосу – це велика мета, це чудова мерія. Але, шановні друзі,  у нас   з вами багато справ на землі і багато проблем на землі.  Тому  замість того, щоб запускати мирні бульбашки до космосу, то, я думаю, варто було б звернути увагу  на наших пенсіонерів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за класичний виступ опозиціонера.

Шановні колеги,  ви розумієте, що  це престиж нашої української держави, це міжнародне співробітництво, це те, де ми,дійсно, щось робимо и маємо  певний позитивний результат, а саме із державою Бразилією.

Чому певна поспішність? Тому що є певні міжнародні взаємовідносини, незабаром має бути зустріч на  рівні президентів і бажано, звичайно, оскільки  є такий законопроект, щоб ми його реалізували.

Я думаю, у нас є всі підстави підтримати цей законопроект. Єдине, я ще раз звертаю увагу і Міністерства фінансів, і нашого Бюджетного комітету, щоб ми обов`язково внесли відповідні зміни до Закону "Про Державний бюджет на  2011 рік", якщо ми приймемо цей закон. А я сподіваюся, що ми його зараз приймемо.

Ви знаєте, що ми з вами зобов`язали Кабінет Міністрів подати за результатами першого півріччя доповнення і зміни до Закону про Державний бюджет, і з тою інформацією, яка зараз лунає і вчора на Погоджувальній раді прозвучала з вуст першого віце-прем'єр-міністра, навіть не чекаючи першого півріччя найближчим часом будуть запропоновані певні зміни, і коли будемо розглядати зміни, що стосуються, наприклад, заробітної плати вчителів і так далі, тому треба буде врахувати ці  зміни по "Циклону-4".

Я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти законопроект 8316 про внесення зміни до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (щодо міжнародного проекту "Циклон-4"). Прошу голосувати. 

 

16:45:45

За-282

Дякую.  Прийнято.

Розглядаємо питання - Проект Постанови про газету Верховної Ради України "Голос України" (реєстраційний номер 8325).

Я, як один з авторів законопроекту і доповідач,  пропоную розглянути його за скороченою процедурою.

Прошу підтримати.

 

16:46:17

За-213

 

16:46:26

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, дозвольте коротку інформацію.

Керівництво Верховної Ради, Голова і його  заступники, вносять на ваш розсуд проект  Постанови про газету Верховної Ради України "Голос України". З чим це пов`язано? Пов`язано це з двома моментами.

По-перше, нам потрібно унормувати діяльність нашого  органу – Верховної Ради, а саме газети "Голос України" і привести у відповідність до нині діючого законодавства статут редакції. Тому що статут редакції затверджувався ще Президією Верховної Ради Української РСР аж 18 березня 1991 року. Поза всяким сумнівом, це вже не відповідає тій нормативній базі, на якій сьогодні повинні діяти засоби масової інформації.

Друга проблема, яка вимагає від нас обов'язкового прийняття нинішньої постанови, полягає в тому, що виникають певні суперечності в фінансуванні газети "Голос України". "Голос України" фінансується так, як і газета "Урядовий кур'єр" фінансується окремим рядком в Законі про Державний бюджет. Але це фінансування йде не безпосередньо на газету "Голос України", а воно іде на фінансування Верховної Ради. А вже Верховна Рада фінансує, із цих видатків фінансує видання газети "Голос України". І тому пропонується, щоб установити, що Управління справами Апарату Верховної Ради України представляє інтереси засновника газети, а засновником газети є Верховна Рада в частині фінансового та матеріально-технічного забезпечення видання газети "Голос України" та укладає договір з редакцією газети "Голос України" про підготовку видання та розповсюдження газети "Голос України".

За статутом, який пропонується, за статутом, який пропонується, буде державне підприємство, ще раз наголошую, державне підприємство редакція "Голос…"Голос України". Державне підприємство буде відповідати за підготовку та видання газети, засновником газети, ще раз наголошую, є Верховна Рада України. Газета є державним друкованим органом. Орган державної влади, який скеровує діяльність редакції є Верховна Рада і до її компетенції, до компетенції Верховної Ради належить: затвердження статуту редакції; внесення змін і доповнень до нього, прийняття рішення про організацію або ліквідацію редакції; призначення та звільнення головного редактора; визначення державного замовлення щодо завдань, обсягу та порядку інформаційного забезпечення діяльності засновника; реалізації мети і основні напрямки в діяльності редакції; забезпечення бюджетного фінансування і так далі.

Тобто ще раз наголошую, шановні колеги, що нам практично треба привести у відповідність із чинним законодавством статут редакції, який діє з 1991 року, і визначити прозорі напрямки фінансування цього органу.

Дякую. Будь ласка, від комітету, прошу, Андрій Шевченко. Мікрофон з місця, прошу.

 

16:49:41

ШЕВЧЕНКО А.В.

Шановні колеги, постанова зареєстрована чотири дні тому. Тому комітет поки що не розглядав цю постанову. При цьому, ми неодноразово розглядали ситуацію, яка пов'язана з "Голосом України" на засіданнях комітету. І я цілком можу підтвердити ті слова, які були сказані про те, що нас юридично недоврегульована ситуація навколо парламентської газети.

Зокрема, один простий приклад. У нас з одного боку, формально "Голос України" є газетою, заснованою Верховною Радою, з іншого боку, з точки зору Господарського кодексу, у нас цю газету видає трудовий колектив. Тобто ми щороку передаємо бюджетні кошти юридично тій особі, яка не пов'язана, з точки зору Господарського кодексу, із парламентом.

Більше того, минулого року був судовий позов, пов'язаний саме з тим, що недоврегульовані питання фінансування цієї газети. Тому, я думаю, що треба всіляко вітати зусилля керівництва Верховної  Ради, спрямовані на врегулювання юридичного статусу "Голосу України". Я думаю, що нам залишається побажати колективу, який працює в цій газеті, працювати збалансовано. І від себе скажу, що, можливо, прийде час, коли ми будемо розглядати питання роздержавлення преси, реформування державної преси, і саме з "Голосу України" починати цей важливий процес.

Тому я би від себе особисто закликав би підтримати цю постанову, вона є дуже своєчасною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрію Віталійовичу. Тільки ми роздержавлення закінчимо "Голосом…" На інших навчимося, щоб тут не було цього…

Так, є бажаючі обговорювати? Прошу записатися. Так, будь ласка, Попеску і Карпук.

 

16:51:27

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Звичайно, треба вирішити питання щодо статусу "Голосу України". Але паралельно після того, як ми проголосуємо і приймемо це рішення, треба згадати про те, що у свій час саме "Голос України" підтримував додатки мовами національних меншин.

Була зроблена велика помилка, коли ці додатки були передані Державному комітету з питань національностей і міграції. Зараз іде реорганізація. Вже немає цього комітету формально де-юре. Всі функції передаються Міністерству культури.

Я думаю, що є сенс потім повернутися з тим, щоб ці додатки мовами національних меншин також повернулися до "Голосу України". А сьогодні цю постанову ми підтримуємо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Так, будь ласка, Карпук.

 

16:52:13

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна".

Підтримуємо прийняття цієї постанови і зміненого статуту. Час вимагає новизни.

Але, Адаме Івановичу,  я хочу, щоб ви послухати. Ми приймаємо нову редакцію і виключаємо, що встановити, що головний редактор цієї газети призначається Верховною Радою України. Разом з тим навіть сьогодні ми пишемо у новій редакції, що Верховна Рада  Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє. Ну, чинна редакція  уже – Верховна Рада  чи… Змінити треба було б. Яка вже Верховна Рада  Української РСР? Яка на сьогодні є Українська РСР?

І загалом я хочу сказати, що є цікаві матеріали і цікаво і про будні розповідається, і інтерв’ю з народними депутатами. Хоча досвід показує, що не завжди всі народні депутати мають рівні права. Є квота від фракції, є квота від комітетів, але є автори, які постійно публікуються. І якщо прослідкувати навіть за останні роки, то можна зробити висновок, що величезний вплив на формування редакційної політики має Голова Верховної Ради. Як один Голова Верховної Ради –  одні тенденції висвітлюються, навіть суто політичних поглядів чи поглядів і пріоритетів чи в соціальному, чи в економічному розвитку країни. Змінюється Голова Верховної Ради –  змінюється відповідно і… хоча журналіст залишається… Це ніякої користі газеті як органу Верховної Ради  не надає. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Володимире Георгійовичу, пригадуєте, відому фразу, що я коливався разом із політикою партії. Так що тут журналістів не звинувачуйте. Тут таке життя у нас.

Так, будь ласка, Томенко.

 

16:54:22

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, від авторського колективу скажу про те, що  дійсно це питання перезріло, і дуже важливо, що тепер і можливо з тим, що ми узаконюємо чіткі правила гри, і головний редактор тепер статусно, фактично посадова особа, яка уповноважено поодинока посадова особа, яка уповноважена всією Верховною Радою, лише  вся Верховна Рада може головного редактора і звільнити. Таким чином він більш самостійний статус має і трудовий колектив так само тоді вже може більш вільніше себе почувати.

Єдине, що зазвичай, і як я був головою Комітету з питань свободи слова, завжди була вічна проблема балансу між владою і опозицією, між фракціями і тут, звичайно, треба редакції бути коректними в цій частині, щоб дійсно "Голос України" була газетою всього парламенту, де були б всі багатогранні і різнокольорові в політичному сенсі, і виступи, і позиції представлені.

Тому я переконаний, що з прийняттям даного документу навпаки "Голос України" покращить свою діяльність в тій частині, що і ті районні адміністрації і бібліотеки, бо ми поодинока газета, яка доходить, фактично, до сільського району побачать різні точки зору на політичні, гуманітарні і соціально-економічні процеси в Україні, і це буде допомагати зорієнтуватися в нашому не простому житті.

І тому я як співавтор даного документу теж просив би підтримати документ і побажати "Голосу України" активної і добросовісної праці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено. Шановні колеги! Буквально маленька інформація, цей статут і відповідні документи готувалися вже протягом чотирьох місяців,  Голова Верховної Ради створив спеціальну навіть робочу групу. Я особисто провів три чи чотири наради в  тому числі включаючи   представників редакцій, все це узгоджено, ми з вами маємо прийняти сьогодні, я думаю, виважену постанову, яка дасть можливість редакції працювати у правовому полі.

Це один момент. І другий момент. Можливо я висловлюю суб’єктивну думку, але читаючи "Голос України" я не можу зробити  висновку, що вона ставиться упереджено до тої чи іншої політичної сили. Кожен із нас  народних депутатів має можливість там виступити і висловити ті думки, які він висловлює. Тобто тут напевно і відрізняється тим "Голос України", що вона в цьому відношенні стоїть на передових позиціях.

Я ставлю на голосування  про прийняття Постанови про газету Верховної Ради України  "Голос України" (реєстраційний номер 8325). Прошу всіх підтримати. Голосують всі присутні.

 

16:57:18

За-304

Дякую. Постанова прийнята.

Пропонується розглянути проект Постанови (реєстраційний номер 8182) про відзначення 140-річчя з дня народження Василя Стефаника.

Є пропозиція за скороченою процедурою.  Прошу підтримати.

 

16:57:52

За-198

Підтримано.

Мойсика я не бачу.

Будь ласка, тоді Володимир Олександрович, голова Комітету з питань культури і духовності.

 

16:58:04

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний Адаме Івановичу! Мойсик мені передав свої дві хвилини, бо в нього там якісь дуже важливі справи, через те дозвольте мені мати 4 хвилин.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, 4 хвилини.

 

16:58:18

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги! Шановні наші виборці! Добрий день Україно! Українська культура, українська духовність, українська література  має багато унікальних імен, неповторних, дивовижних. Василь Стефаник абсолютно  винятковий, навіть на цьому дуже такому багатому і широкому тлі.

Я ось відкриваю листування Василя Стефаника. Оскільки його творчість, я думаю, народні депутати в основному знають, а листування…

Ось, тут він весь:  "Треба бути духом аби самому і тишину самоти любити. Мене тишина виносить на такі висоти, що мені голова в’яне і я скочуюсь як камінь у долину. Мені  ….… треба дуже білих рук, аби мене гладили по голові, і губів грубих, аби хукали на мене і казали: не бійся, я тебе не дам. Так будо давно, як видирав горобці із гнізда  і впав, то моя мама гладила мене і хукала на голову, та й казала, що буде легше. Справді, було легше, бо я знову  брався до гнізда. Мій  ліс пожовтів   і подібний до лану проса, на найбільшому дереві зависло ворон багато. Я сиджу під тим деревом, гадаю про брата, що повісився, і тішуся як дитина, що мене на тім дереві ще так борзо  не найдуть."

Це із його листа до Ольги Кобилянської, видатної української поетеси європейського, а не хуторянського штибу. 

Творчість Василя Стефаника невелика, його не поставиш поруч із Іваном Франком, який написав десь біля 100 томів. Але про нього той же самий Франко сказав: "Як коротко, сильно і страшно пише цей чоловік!".  

Його новели складені із самого болю. Нагадайте цього батька, який веде свою дочку втопитися, бо немає  чим годувати. Нагадайте його іншого, іншого рівня його  новелу, коли жінка приходить із церкви із чоловіком і потиху, потиху, потиху накручує його, накручує, накручує і говорить до нього, і говорить   і заводить його. А новела закінчується: "І починав бити, бо мусив бити.".

Стефаник,  з його "Кам'яним хрестом", абсолютно епохальний твір про тих перших емігрантів українських,  трудова еміграція, які виїздили туди до Бразилії. І мені поталанило із Юрієм, немає Юрка, на жаль, побувати в Бразилії у штаті Парана. Де живуть уже в четвертому поколінні ті люди, з "Кам'яного хреста" Василя Стефаника, які не забули, до речі, свою мову і під вікнами у них соняшники цвітуть, це дивовижно. З  Юрієм Костенком ми там були десь в 1992 році.

Тобто це письменник, який ніколи    не виїздив в якийсь великий, широкий світ, який написав десь добрих 30-40 новел. Але в цих новелах колосальне життя оцього покуття, бо це була дивовижна трійці. Це людина, яка, коли помер Черемшина,   він запряг коней, поїхав, гнав цих коней до нього в село, підбіг до нього вже померлого і кричав: "Що ти наробив, дурню!" - над мертвим чоловіком.

Стефаник – це справді унікальне абсолютно явище. Я вже хочу ще й додати до того, що він і був послом або депутатом тодішнього автуро-угорського парламенту разом із своїм тестем. Тут уже Адам Мартинюк нагадував про продовження Стефаника, про його синів, справді з дивовижним якимось талантом.

Через те ми переконані, треба обов'язково цю постанову прийняти. Ювілей Стефаника потрібно відзначити і показати його кінофільм "Кам'яний хрест" -  унікальний, геніальний кінофільм, який знято в нас на студії "Довженка.

Тільки, Адаме Івановичу, є одне прохання. Я би просив не писати "майстра експресіоністської…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ  В.О. ..."майстра експресіоністської новели" – це не рівень державного документу визначати там стилі. Просто видатного українського письменника і громадського діяча, і тоді все стане на свої місця.

Я переконаний в тому, що ви проголосуєте за проект цієї постанови. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я те саме хотів запропонувати, але боявся, бо думав, що це ваша фраза щодо майстра новели. Будемо голосувати?

Я пропоную прийняти Постанову про відзначення 140-річчя з дня народження Василя Стефаника (реєстраційний номер 8182), внісши поправку, яку запропонував колега Яворівський.  Прошу голосувати.

 

17:03:28

За-311

Постанова прийнята.

Розглядається питання проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Стан проведення пенсійної реформи та шляхи її вдосконалення" (реєстраційний номер 8205). Доповідає Сушкевич Валерій Михайлович. Є пропозиція за скороченою процедурою.

Прошу підтримати.

 

17:04:04

За-206

Підтримано.

Будь ласка, мікрофон, Сушкевич.

 

17:04:08

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Адам Іванович. Шановні колеги, відповідно до Постанови Верховної Ради від 17 грудня 2010 року, 16 лютого поточного року відбулися парламентські слухання на тему "Стан проведення пенсійної реформи і шляхи її вдосконалення". Я хочу сказати, що в роботі наших слухань взяла участь рекордна кількість людей, біля п'ятисот осіб, серед яких і народні депутати, представники уряду, міністерств, відомств, державних комітетів, експерти, міжнародні експерти і досвідчені менеджери пенсійного реформування, громадські організації.

Аналізуючи здійснення, і починаючи з 1 січня 2004 року, заходи з реформування пенсійної системи, та її сьогоднішній критично-проблемний стан, я хочу зазначити, що комітет погоджується із пропозицією уряду щодо необхідності значної активізації процесів проведення відповідних реформ у цій сфері. Та їх коригування з урахуванням накопиченого національного і міжнародного досвіду, та соціально-економічного стану в країні сьогодні. Але позиція комітету залишається незмінною. Тому що це мають бути системні кроки і не тільки в соціальній, а й в інших сферах, зокрема в економічній.

Колеги, я хочу звернути увагу, що комітет, виходячи з ретельного аналізу ситуації з пенсійною системою в Україні, зазначає, що серед усіх стабілізуючих факторів необхідно вибрати саме пріоритети. Пріоритети державного законодавчого регулювання, які суттєво зменшать дефіцит Пенсійного фонду і стануть вагомим ресурсом для запровадження другого рівня пенсійної системи. Всі пропозиції, я підкреслюю всі пропозиції, дуже були ретельно опрацьовані в нашому комітеті, вони максимально були враховані. І виходячи з концепції необхідності визначення загальнодержавних системних, комплексних заходів, які дадуть можливість забезпечити реально українську пенсію, в тому абсолютному визначенні, яке відоме у…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

СУШКЕВИЧ В.М. Власне, щоб пенсія залежала від заробітної плати і трудового стажу. Колеги, я хочу звернути увагу на те, що, дякуючи парламентським слуханням, ми забезпечили сьогодні все-таки більш ретельну роботу уряду над цією реформою.

До  результатів парламентських  слухань, на мою думку, дослухався і Президент України і звернув увагу на ті ж самі моменти, які сьогодні є  у наших рекомендаціях.

Звертаюсь до всіх, щоб доопрацьований    проект рекомендацій парламентських слухань на  тему: "Стан проведення  пенсійної реформи та шляхи її вдосконалення" прийняти за основу  і у цілому на нашому засіданні. Дякую за увагу.  Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Записуємось на виступи, якщо є бажаючі.  Будь ласка, Соболєв.

 

17:07:30

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Блок Юлії Тимошенко", Партія "Реформи і порядок".

Шановні колеги, я думаю те, що зробив парламент під час  парламентських слухань по темі пенсійної реформи, – це    унікальна подія  за останній рік царювання пана Януковича  на посаді Президента. Те, що розробив уряд Азарова, і те,  що безпосередньо було подано  паном Тігіпко, ми маємо на кінець-то можливість ознайомитись з цим опусом, як знищити пенсіонера в України, я думаю, що парламент дав свою гідну відповідь,  і те, що це сталося не лише   за допомогою депутатського корпусу, але і за численних зауважень фахівців світового  рівня,  які оцінили новацію уряду Азарова-Януковича, я думаю, що це гідна  відповідь тому, що готувалося у країні.

Але я переконаний, що автори цього законопроекту  не зупинилися, саме тому ця постанова дасть можливість  чітко раз і назавжди розставити всі крапки. Пенсійній реформі так, але  не за рахунок    простого пенсіонера, а за рахунок  наведення порядку  у тих, хто має  суперпенсії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Карпук Володимир.

Прошу передати слово В'ячеславу Кириленку. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В'ячеслав Кириленко.

 

17:08:51

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, Партія "За Україну!"

Шановні колеги, пенсійна реформа вона ж не може бути окремо від загальноекономічних змін та реформ,, а от якраз цього і не немає, тому що робити вигляд, що тільки за рахунок збільшення пенсійного віку, страхового стажу і інших ускладнень для пенсіонерів теперішніх і майбутніх можна робити пенсійну реформу, це неправильно. Понад усе треба робити реформу оплати праці, реформу, пов`язану  із зменшенням навантаження на фонд оплати праці. По суті, розвиток реформи єдиного соціального внеску, який внесений, але поки що для підприємців і роботодавців жодного послаблення не дав. Треба думати над розподілом соціального внеску між найманими працівниками і роботодавцями. І без зменшення навантаження на фонд оплати праці жодної пенсійної реформи не відбудеться, бо все одно грошей в належній кількості до Пенсійного фонду  іти не буде.

Що пропонує уряд? На радикальні кроки він іти не хоче – зменшувати розмір єдиного соціального внеску. Він пропонує індикативні заробітні плати. Не знаю де ще в цивілізованих країнах є  індикативні заробітні плати, і хто буде цю величину індикативності визначати.

І пропонує в`язниці для всіх тих, у кого буде знайдений якимось контролером найманий працівник, який нібито не облікований. Тобто пів-країни по такому закону від уряду треба буде посадити до в`язниці. От і всі економічна – (тире) пенсійна реформа!

З огляду  на це, я  підтримую повністю те, що запропонував профільний комітет за результатами  слухань з  питань пенсійної реформи. Там сказано, що уряд повинен, по-перше, переглянути свою урядову концепцію щодо  подальших кроків по впровадженню пенсійної реформи. А по-друге, уряд повинен відкликати ось цей законопроект щодо так званої в цьому випадку пенсійної реформи із парламенту і не робити вигляд, що нічого не відбулося, бо парламент і не розглядає його, бо страшно навіть правлячій більшості, і не відкликає, бо це ж політична відповідальність.

Давайте проголосуємо постанову і буде законна підстава для відкликання цієї реформи про  пенсійний геноцид.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Так, по хвилині тоді. Будь ласка, Чечетов.

 

17:11:27

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги!

Все реформаторские законы, которые инициируются Президентом, правительством, они принимаются путем проведения диалога с обществом, дискуссий, круглых столов и финальным аккордом при принятии окончательного решения по голосованию, по проекту Закона по пенсионной реформе должна быть, мы планировали проведение парламентских слушаний. Но в результате публичных дискуссий возникло много вопрос серьезных по сути, по содержанию этого законопроекта и по философии, по концепции. Было принято абсолютно справедливо решение Президента в отношении того что этот закон сегодня еще сырой. Его нужно очень и очень серьезно дорабатывать или, может быть, вносить другой законопроект. Поэтому это как раз и хорошо, и нормально, что казалось бы на финальной стадии, на парламентских слушаниях, где мы должны поставить точку, а мы, фактически, еще зажигаем зеленый свет на путях серьезной доработки. Это нормальный процесс. На выходе мы получим обязательно качественный законопроект, который найдет понимание у общества. Таким путем мы будем идти и дальше. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко, будь ласка.

 

17:12:33

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги, ми з вами свідомі того, що протягом тривалого часу тема пенсійної реформи в Україні була одною найбільш обговорюваних. Обговорювали цей документ офіційно, неофіційно. І парламентські слухання, які пройшли в залі засідань Верховної Ради, вони певною мірою підвели підсумки цієї дискусії. Ці підсумки в кінцевому варіанті вилились в такі рекомендації парламентських слухань.

Я абсолютно переконаний, що і те рішення, яке прийняв Президент України щодо відкликання цього законопроекту, вони значною мірою є результатом того, що відбувалося під час парламентських слухань. Хочу звернути увагу, що комітет опрацював цю проблему дуже ретельно, тут є рекомендації Верховній Раді України по доопрацюванню законопроектів, тут  є рекомендації Кабінету Міністрів України, зокрема, узгодження проекту Закону і концепції пенсійної реформи і маса інших доручень.

Фракція Компартії України буде підтримувати цей проект …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінский Олег.

 

17:13:56

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, я хотів розпочати з подяки голові  комітету профільного, Валерію Сушкевичу, за таку принципову і, я би сказав, постійну позицію… послідовну позицію. І я думаю, треба подякувати нашим колегам з профільного Комітету соціальної політики, до яких би фракцій вони не відносилися.

Врешті-решт, і парламентські слухання, і сам парламент виконали свою функцію. Бо ми часто говоримо про місію представництва, місію політичну парламенту… А знаєте, там, де парламент має не таку, як у нас історію, а сторічну, він завжди виконує більш поважну і корисну для суспільства функцію: він є фільтр. Фільтр  на шляху різноманітних пропозицій. Ті пропозиції, які не знаходять підтримки не тільки в суспільстві, а і в експертному середовищі, парламент в цьому фільтрі має залишати. Далі мають проходити ті речі, які є ефективними, і які  в суспільстві хочуть цього чи не хочуть, але мають сприйматися.

Тому вважаю, що ми добре попрацювали, і парламентські слухання були відповідно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. У даному випадку, мені здається, що буде голосування ледве не одностайне. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Каплієнко, одна хвилина.

 

17:15:20

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги, ви знаєте, проведені парламентські слухання і взагалі підняття цього питання в суспільстві, ми впевнені, що це призведе до того, що ми зможемо дивитися чи побачимо пенсійну реформу в Україні як систему.

Ви пам'ятаєте, який сирий законопроект був винесений до цієї зали. І через широке обговорення, через дослухання до позиції не тільки депутатів, але і спеціалістів, фахівців, спільноти ми вийшли до зовсім іншого бачення майбутнього пенсійної системи забезпечення чи страхування двох-трьохрівневої і таке інше.

Депутатська група, безумовно, буде підтримувати і схвалення рекомендацій парламентських слухань щодо стану проведення пенсійної реформи, але ми хотіли б зробити коротке зауваження: нам всім треба побачити в пенсійній реформі систему, нам треба побачити майбутній продукт, який ми хочемо утворити, а не захищати статус-кво конкретних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Обговорення питання завершено.

Шановні колеги, ті, хто був з вами учасниками парламентських слухань або мав можливість спостерігати за їх ходом за допомогою електронних засобів масової інформації, я думаю, погодяться зі мною, що, дійсно, комітет досить сумлінно підійшов до вироблення рекомендацій і практично врахував всі ті слушні зауваження, які там звучали.

Той, хто з вам ознайомився із проектом  постанови, бачать, що вона, дійсно, досить і досить і розлога, з одного боку, і з другого боку, об’єктивно дає характеристику, що зроблено, що не зроблено, які проблеми і рекомендації різним гілкам влади, що потрібно зробити.

Я думаю, ми маємо з вами всі підстави проголосувати за постанову (8205) про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Стан проведення пенсійної реформи та шляхи її вдосконалення". Прошу підтримати.

 

17:17:53

За-300

Постанова прийнята.

Розглядаємо питання – проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан та перспективи видобутку вуглеводнів в Україні та запровадження державної монополії на цю діяльність" (реєстраційний номер 8221).

Доповідає перший заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Кунченко Олексій Петрович.

Є пропозиція розглянути питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

17:18:37

За-209

Підтримано.

Будь ласка, Олексію Петровичу. У вас 2 хвилин.

 

17:18:44

КУНЧЕНКО О.П.

Уважаемые народны депутаты! Уважаемые слушатели Украины! В соответствие с пунктом 3 Постановления Верховной Рады Украины от 1 июля 2010 года (№ 2386) о проведении парламентский слушаний на тему: "О состоянии и перспективах добычи углеводорода в Украине" и введение государственной монополии на эту деятельность.

12 января текущего года в Верховном Совете Украины прошли указанные парламентские слушания, в слушаниях приняли участие более 400 человек. Среди них народные депутаты Украины, представители Министерства энергетики, угольной промышленности, Министерств экологии и природных ресурсов, НАК "НефтегазУкраины", НАК "НадраУкраины", ООО "Укрнафта", других предприятий и организаций отрасли, а также ведущие  специалисты и научные работники нефтегазовой отрасли.

По мнению участников, указанные парламентские слушания достигли своей цели, всесторонне и обстоятельно обсужден широкий круг проблем связанных с состоянием и перспективами добычи углеводородов в Украине и введение государственной монополии на эту деятельность.

По результатам слушаний были наработаны соответствующие рекомендации, которые прорабатывались в Комитетах Верховной Рады Украины по вопросам топливно-энергетического комплекса, ядерной политики, ядерной безопасности и по вопросам экологической политики природопользования и ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы.

Все эти рекомендации приложены к рассматриваемому сегодня постановлению и направлены в Кабинет Министров Украины,  а также Министерству энергетики и угольной промышленности Украины.

На заседании Комитета по вопросам топливо-энергетического комплекса, ядерной политики и ядерной безопасности указанные рекомендации были рассмотрены и одобрены. Прошу вас поддержать проект постановления о рекомендациях парламентских слушаний на тему: "О состояниях и перспективах добычи углеводородов в Украине и введение …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КУНЧЕНКО О.П.  …и прийнять за основу и в целом. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Будемо голосувати? Я ставлю на голосування проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан та перспективи видобутку вуглеводнів  в Україні та запровадження державної монополії на цю діяльність"  (реєстраційний номер 8221). Прошу визначатись.

 

17:21:38

За-197

Хоча, шановні колеги, є там питання. Ще раз зачитаю назву: "Про стан та перспективи видобутку вуглеводню в Україні та запровадження державної монополії на цю діяльність". А в  постанові говориться, що  ніякої державної монополії на цю діяльність бути не може.

Є пропозиція направити проект постанови на доопрацювання. Прошу голосувати.

 

17:22:22

За-215

Смітюх, будь ласка.

 

17:22:33

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Адаме Івановичу! Адаме Івановичу, ви ж знаєте, що це питання дуже важливо для України, дуже важливе, воно стосується статті 13 і 14 Конституції. І неможливо було її розглядати за  скороченою, на мій погляд, процедурою. Тому що є колеги, які неприсутні були, але  мають право висказатись по цьому питанню. І це можливо  б тоді додало голосів на те чи інше рішення. А так не туди і не сюди. Відкладати це питання неможливо. Тому що йде розбазарювання державних або національних багатств в надрах. І це треба навести в цьому порядок, порядок навести  елементарний. І якщо це питання не повернутися зараз, то ми залишимо Україну в невизначеному стані і дамо можливість грабити її.

Я прошу повернутися до питання і хоча б направити, і призиваю  колег направити на повторне перше  читання. І розглянути при повторному першому читанні по не скороченій процедурі, а по повній процедурі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Григорій Євдокимович, з частиною вашого виступу я на сто відсотків солідарний, що питання дуже важливе. А з приводу того, що, мовляв, скорочена процедура, ми ж  говоримо про результати парламентських слухань, які   майже 4 години, так що це не скорочена процедура, не скорочена процедура була.

Так, Гудима, будь ласка і будемо визначатись.

 

17:23:57

ГУДИМА О.М.

Шановні колеги, однозначно, є сильне протиріччя   всередині самої більшості. Фракція комуністів, яка була ініціатором тих  слухань, природно не хоче голосувати, бо вона хоче монополії.  А Партія регіонів, яка хоче  приватизувати шельф Чорного моря, природно, що вона хоче, щоб тієї монополії не було. І через те фракція "Блоку Юлії Тимошенко" погоджується  з тим, що парламент тільки но що проголосував відправити ті рекомендації в нікуди і   надалі не розбиратися з тими непотрібними розборами.

Сьогодні, коли немає газу, сьогодні, коли такі  ціни на нафту,  встановлювати державну монополію, це  посмішити нас всіх. Так що я пропоную не повертатися до того питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, ви правильно почали критикувати, але ви закінчували також тим, що не треба нічого робити.

Так, будь ласка, Сергій Гордієнко.

 

17:25:02

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція компартії України, Полтавщина.

Шановні громадяни України, шановні колеги! В статті 13 Конституції України  записано: "Земля, надра і атмосферне повітря є предметом власності українського народу". Дивлячись як грабуються наші державні надра, ми не можемо сказати, що є власником  народ і держава, їх грабують  клани і окремі особи.

Парламентські слухання були зініційовані  лише з причини дикого знищення державою величезного підприємства "Полтаванафтогазгеологія", яка віддала у приватні руки як  ліцензії, так і родовища. Скажіть мені як полтавчанину: скільки на Полтавщині свердловин, кому вони належать, скільки видобувають, по якій ціні куди реалізовують? У тому виді,    які зроблені рекомендації парламентських слухань, вони не лише не посилюють роль держави, а ще більше приводять до грабунку  наших надр.  За це голосувати не можна!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто за те, щоб повернутися  до голосування проекту постанови 8221, прошу визначатися.  (Шум у залі) Це перший раз, поки що.

 

17:26:32

За-222

Не повернулися. Постанова не прийнята.

Слухається питання – проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань "Законодавче забезпечення та реальний стан дотримання прав дитини в Україні" (реєстраційний номер 8097). Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

17:27:05

За-216

Підтримано.

Голова Комітету з питань сім'ї і молодіжної політики, спорту та туризму – Костенко Павло Іванович. Прошу.

 

17:27:15

КОСТЕНКО П.І.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати України, 22 грудня 2010 року відбулися парламентські слухання "Законодавче забезпечення та реальний стан дотримання прав дитини в Україні".

В запропонованих рекомендаціях парламентських слухань враховані та систематизовані пропозиції народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, представників громадських організацій України, що були висловлені на парламентських слуханнях.

Актуальність питань, які було винесено на парламентські слухання і рекомендації, які ми сьогодні пропонуємо затвердити Постановою Верховної Ради України підтверджуються їхньою позитивною оцінкою, що висловили представники комітету ООН з прав дитини на засіданні круглого столу, присвяченого обговоренню рекомендацій Комітету ООН за підсумками звіту уряду України щодо виконання Конвенції ООН з прав дитини.  

Це засідання відбулося минулої середи. І наші гості із Комітету ООН та ЮНІСЕФ відмітили, що проект рекомендацій слухань у Верховній Раді України розроблений у руслі рекомендацій Комітету ООН з прав дитини.

Комітет з питань сім'ї і молодіжної політики, спорту та туризму рекомендує Верховній Раді України проект Постанови Верховної Ради України про Рекомендації парламентських слухань  "Законодавче забезпечення та реальний стан дотримання прав дитини в Україні" прийняти в основному та в цілому. Прошу підтримати рішення комітету, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Іванович.

Голосуємо? Я ставлю на голосування пропозицію прийняти Постанову про Рекомендації парламентських слухань "Законодавче забезпечення та реальний стан дотримання прав дитини в Україні" (реєстраційний номер 8097). (Шум у залі)

Зніміть голосування. Бондаренко, будь ласка. Мікрофон, Олена Бондаренко, "БЮТ".

 

17:29:19

БОНДАРЕНКО О.Ф.

Шановний Адам Іванович! Шановні колеги! Безумовно, будь-які слухання залишаються лише випусканням пари, якщо у їхньому висліді не з'являються ґрунтовні рекомендації. Мною були подані пропозиції до рекомендацій, дві із яких, на моє переконання, є суттєво важливими. Але, на превеликий жаль, провладна більшість у профільному комітеті відкинула мої пропозиції. Тому прошу, як автор пропозицій до рекомендацій, поставити на голосування таку пропозицію. В розділі: Верховній Раді України опрацювати питання щодо запровадження інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав дитини. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу  проекту Постанови про Рекомендації парламентських слухань "Законодавче забезпечення та реальний стан дотримання прав дитини в Україні" (реєстраційний номер 8097). Прошу голосувати.

 

17:30:30

За-306

Прийнято.

Була пропозиція, яка не один раз уже звучала, тобто вона не нова, як кажуть, про те, щоб опрацювати питання щодо запровадження посади ще одного Уповноваженого, саме Уповноваженого з прав дитини. Я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу визначатись.

 

17:31:01

За-59

Пропозиція не підтримана.

Я ставлю на голосування про прийняття Постанови за номером …

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона була у комітеті? Ваша пропозиція, Юрію Анатолійовичу? Не було. Значить, не будемо голосувати. Вибачте, Юрію Анатолійовичу вибачте, не було її у комітеті.

Бондаренко подавала, не врахували, тому ми поставили на розгляд сесійної зали.

Голосуємо в цілому Постанову  8097 про рекомендації парламентських слухань "Законодавче забезпечення  та реальний стан дотримання прав дитини в Україні". Прошу підтримати.

 

17:31:53

За-287

Дякую, постанов прийнята.

Розглядається питання – проект  Постанови про Рекомендації парламентських слухань з питань оздоровлення та відпочинку дітей і молоді, проект з поданням комітету (реєстраційний номер 8144). Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу  підтримати.

 

17:32:23

За-212

Підтримана.

Будь ласка. Павло Іванович Костенко, голова комітету.

 

17:32:29

КОСТЕНКО П.І.

Дякую, Адаме Івановичу.  Шановні народні депутати України! Відповідно до Постанови Верховної Ради України, яка була прийнята 6 жовтня 2010 року, 9 лютого  поточного року   відбулися парламентські слухання  з питань оздоровлення та відпочинку  дітей і молоді. В роботі слухань взяли участь   понад 500 осіб, серед яких народні депутати України, представники уряду, міністерств, Генеральної прокуратури, місцевих органів виконавчої влади та органів  місцевого самоврядування, профспілок, оздоровчих закладів.

Всі учасники слухань  дійшли єдиного висновку, що організація якісного, повноцінного оздоровлення     та відпочинку дітей і учнівської молоді є одним із стратегічних завдань  української держави. Це особливо важливо в умовах, коли впродовж  останніх років  зберігається  тенденція до погіршення  здоров'я дітей в Україні, коли 80 відсотків  випускників шкіл  мають хронічні захворювання.

На даний час, підкреслювалося на  слуханнях,  актуалізується проблема  розвитку у мережі дитячих  закладів оздоровлення. Просліджується негативна  динаміка щодо зменшення кількості стаціонарних дитячих  закладів оздоровлення та відпочинку і неналежного їх використання,    трапляються випадки їх перепрофілювання, що створюють передумови для відчуження майнових комплексів дитячих оздоровчих закладів з вилученням земель, на яких  вони розташовані.

Незадовільний стан матеріально-технічної бази цих оздоровчих закладів призводить до того, що за таких умов більшість з них не відповідає сучасним вимогам і не в змозі надати дитині якісні оздоровчі послуги, що призводить до припинення експлуатації об`єктів.

На думку учасників, зазначені парламентські слухання досягли своєї мети, всебічно і ґрунтовно обговорено широке коло проблем, пов`язаних з оздоровленням та відпочинку дітей і молоді, запропоновані шляхи подолання існуючих проблем.

Внесено значну кількість пропозицій до Рекомендацій парламентських слухань. Переважна більшість пропозицій, висловлених учасниками, врахована при опрацюванні Рекомендацій парламентських слухань, де визначені шляхи, конкретні програми і заходи, які повинні забезпечити розв`язання цілого ряду ключових проблем щодо удосконалення….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

КОСТЕНКО П.І.  …і молоді.

Комітет пропонує прийняти доопрацьований проект Постанови щодо зазначених Рекомендацій за основу і в цілому.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будемо голосувати?

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття постанови (реєстраційний номер 8144) про Рекомендації парламентських слухань з питань оздоровлення та відпочинку дітей і молоді.

Прошу голосувати.  

 

17:35:20

За-89

Не підтримано.

Є пропозиція направити комітету на доопрацювання. Прошу голосувати. 

 

17:35:41

За-279

Прийнято рішення.

Розглядається питання – Про рекомендації парламентських слухань "Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи" (реєстраційний номер 8335).

Є пропозиція – за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

 

17:36:14

За-219

Підтримано.

Будь ласка, Анатолій Іванович Семинога, голова комітету профільного.

 

17:36:26

СЕМИНОГА А.І.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги, відповідно до Постанови Верховної Ради, яка була прийнята 2 грудня 2010 року, 16 березня відбулися парламентські слухання на тему: сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. У роботі цих слухань прийняло… понад 500 учасників прийняло участь, серед них народні депутати, представники Кабінету Міністрів, міністерств, державних комітетів, місцевих органів виконавчої влади, науковці і громадські організації. В обговоренні прийняли участь більше 30 осіб. Зазначені парламентські слухання досягли своєї мети, всебічно і ґрунтовно обговорено широке коло проблем, пов'язаних з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, запропоновані шляхи подолання існуючих перешкод, внесено значну кількість пропозицій до рекомендацій парламентських слухань з зазначеної теми. Переважна більшість пропозицій, висловлених учасниками, врахована при опрацюванні рекомендацій парламентських слухань, де визначені шляхи, конкретні програми і заходи, які повинні забезпечити розв'язання цілого ряду ключових проблем соціального захисту постраждалого населення, забезпечити підтримку і підвищення рівня безпеки атомних електростанцій .

Комітет на своєму засіданні розглянув проект рекомендацій парламентських слухань: сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи і пропонує прийняти його в цілому, як постанову. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Іванович.

Шановні колеги, також ознайомлення з проектом Постанови дає підстави… з рекомендаціями дає підстави вважати, а я мав щастя вести ці парламентські слухання, з одного боку – щастя, з другого – нещастя, бо ви розумієте, скільки було розмов там і справедливих розмов, як виконуються ці програми. Тут абсолютно все враховано, я пропоную підтримати. Тут є і про закон, в тому числі, шановні колеги, в тому числі шановні колеги, є про той закон, про який ви говорите. Тут рекомендується, щоб Кабінет  Міністрів відкликав цей законопроект у тому числі.

Так, я ставлю на голосування про прийняття в цілому Постанови за номером 8335 – Про рекомендації парламентських слухань "Сучасний стан  та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи".

Прошу голосувати. Як почнемо обговорювати, можемо  не проголосувати.

 

17:39:15

За-284

Дякую.

Розглядається питання проект Постанови про Заяву Верховної Ради України "Про співробітництво між Україною та Європейським Союзом у візовій сфері" (реєстраційний номер 7504). Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

17:39:51

За-218

Дякую, прийнято рішення.

Я продовжую засідання на 15 хвилин.

Будь ласка, Борис Іванович Тарасюк, голова Комітету з питань європейської інтеграції.

 

17:40:04

ТАРАСЮК Б.І.

 Шановний пане головуючий, шановні народні депутати! Від імені профільного комітету, Комітету з питань європейської інтеграції як один з авторів законопроекту, я вношу проект  Постанови про Заяву Верховної Ради України щодо співробітництва між Україною та Європейським Союзом у візовій сфері. Автороми цієї постанови виступили члени Комітету з питань європейської інтеграції. Ця заява містить оцінку нинішнього стану візових відносин між Україною і Європейським Союзом, а також низку рекомендацій інституціям Європейського Союзу, Президенту, Кабінету  Міністрів стосовно першочергових кроків у напрямі забезпечення рівних прав  громадян України та громадян – країн членів ЄС на свободу пересування та вільного розвитку міжлюдських контактів.

Хочу сказати, що за ініціативою в Україні у комітеті  з парламентського співробітництва, який включає депутатів Європарламенту і Верховної Ради, було створено спільну робочу групу, яка внесла Рекомендації. Ці Рекомендації висловлені у вигляді спільної доповіді Комітету парламентського співробітництва. Відповідним чином Комітет парламентського співробітництва рекомендував Європарламенту розглянути питання цієї спільної доповіді, а також Верховній Раді.

Європарламент розглянув на своєму засіданні 25 листопада минулого року доповідь цієї робочої групи нашої спільної і визначив, що зокрема серед своїх рішень про те, що стосовно громадян України мають бути запроваджені безкоштовні візи до країни Шенгенської зони.

У зв’язку з цим Верховна Рада  повинна розглянути цю доповідь. І, власне, цей проект постанови, який містить заяву Верховної Ради, визначає позицію Верховної Ради, як це зробила 25 листопада, зробив Європарламент.

У зв’язку з цим я прошу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я прошу підтримати даний проект постанови як позицію Верховної Ради  щодо безвізового режиму для громадян України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Так, сідайте, будь ласка. Бажаючих обговорювати прошу записатися.

Будь ласка, Соболєв.

 

17:42:46

СОБОЛЄВ С.В.

Прошу надати слово Миколі Томенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги… Зараз, Миколо. Шановні колеги, коли йде запис, видно, всі були "за", і тому записує два тільки "за". Хто не встиг записатися, по одній хвилині буде мати від кожної фракції.

Соболєв передав Томенку. Будь ласка, Чорноволу підготуватися.

 

17:43:05

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я вважаю, що це важливий документ і його треба ухвалити для того, щоб ми чітко зафіксували позицію парламенту і не було різних позицій різних гілок влади, а була єдина позиція у питаннях європейської інтеграції.

Натомість я взяв слово для того, щоб звернути увагу і, можливо, не допустити такої ситуації, яка сталася сьогодні при обговоренні у нас постанови про парламентські слухання. Я вів ці парламентські слухання про оздоровлення і відпочинок дітей і молоді. І тут міністр освіти і всі представники уряду розповідали, що в цьому році у нас найкраще буде оздоровлення.  В кінці кінців цю постанову не прийняли. Може побоялися норми про те, що закриваються мережі дитячих закладів оздоровлення. Бо нас в Черкаській області обласна адміністрація вже дала два санаторії закрити. Чи може ми боїмося і хочемо взагалі оздоровлення відмінити? Що тут відбувається? Ми голосуємо, слухаємо, збираємо з усієї країни парламентські слухання, збирається тут 700 людей, міністри тут клянуться, що будуть працювати, а потім ми не голосуємо постанову про парламентські слухання, так тоді не треба їх проводити.

Тому, я Адам Іванович, давайте проаналізуємо ситуацію, це абсурд, що два місяці займався комітет, всі займалися обласні ради, займалися міста і в кінці кінців без жодного аргументу проти не проголосована дуже важлива постанова. Тому я просив би, щоб ми таких речей не допускали, а це сигнал як розумієте обласним адміністраціям в Черкасах депутати обласної ради зупинили те,що закривають два санаторії, а тепер їм сигнал, ми не прийняли постанови можна санаторії перед відпочинком закривати.

Тому я вважаю, що вкрай необхідно прийняти постанову, де чітко буде зафіксовано, не дозволяється змінювати профіль, закриття, перекваліфікацію санаторіїв, а Генеральна прокуратура повинна за цим  слідкувати. Тому таку постанову, треба, можливо, я не знаю, що там змінити, ще раз поставити і проголосувати. А документ, який представив Борис Іванович, ми підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Володимирович, але про постанову ми вже говорили, ми її направляємо на доопрацювання, я сподіваюсь наступного тижня  буде доопрацьована і прийнята. Мова йде про не менш серйозні речі.

Чорновіл Тарас, будь ласка.

 

17:45:22

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Адам Іванович! Шановні колеги, народні депутати! Я маю можливість зараз представити позицію як нашої групи на правах фракції, як пропонував Адам Іванович називатися нам так і Комітету у закордонних справах, і одна і друга структура одностайно підтримали даний проект заяви. Річ в тому, що наші переговори з Європейським Союзом щодо безвізового статусу для українських громадян мають сьогодні дещо однобічний характер, я би сказав, навіть, шкутильгають вони на обидві ноги. Річ у тому, що нам не надали того статусу в переговорах, який називається "дорожня карта". Нам надано було план дій, який містить в собі достатньо односторонні вимоги і  односторонні зобов’язання. І в межах цих односторонніх зобов’язань в заяві дуже добре віддзеркалені основні кроки, які ми маємо зробити. Досі вони поки що  були зафіксовані тільки в міжнародному певному документі, який не має чіткого статусу. Це певні наші обов’язки, які треба було зафіксувати в одному  з документів внутрішнього законодавства. Ця заява, яка фіксується від Верховної Ради  як статус передбачений, яка має статус передбачений Конституцією, чітко зафіксовує цілий ряд перших основних ключових дій.

З другого боку, в заяві містяться ряд наших пропозицій, ряд наших бачень, достатньо чітких, які створюють певні умови для другої сторони,  яка поки що на себе  не хотіла брати жодних зобов’язань для  Європейського Союзу. І тому цей документ як збалансований ми від імені  як групи на правах фракції так і від комітету просимо всіх вас   підтримати.

Так само хочу повідомити, що у  нас на засіданні комітету представники Міністерства закордонних справ однозначно підтримали так само цей документ. Були деякі дрібні текстові зауваження, але вони не носять суттєвого характеру.  Тому прошу проголосувати, документ, дійсно, потрібний для конкретних реальних наших українських громадян.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, Зарубінський. Від фракції регіонів, нехай мені керівництво скаже, хто буде виступати? Будь ласка, Зарубінський одна хвилина.

Іван Васильович Попеску. Так.

 

17:47:37

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги, безумовно, було б приємніше і дуже хотілося, щоб заява називалась про  співробітництво між Україною і ЄС у безвізовій сфері. Бо на сьогоднішній день, дійсно, колега щойно сказав, нерівноправні умови надання  і ненадання  віз, і всі прекрасно про це знають. Але документ,  заява, текст заяви реалістичний, коректний, в усякому разі спирається на те, що є і те, що парламентська складова має бути потужною  в переговорах з Європейським Союзом щодо набуття дійсно безвізового режиму, це є факт. В усякому разі всі країни, які свого часу вели переговори з ЄС щодо безвізового  режиму, намагалися консолідовано діяти в межах своєї країни: і виконавча влада, і законодавча влада, і там де є Президент, всі разом

Тому ще раз хочу сказати, що   варто підтримати запропонований текст заяви. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, дякую. Попеску, будь ласка.

 

17:48:40

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Шановні колеги, Партія регіонів  вітає ініціативу профільного комітету підготувати та прийняти відповідну заяву і буде голосувати "за". Цією заявою Верховної Ради  України  з одного боку  заявляє про готовність України виконувати  національний план дій з лібералізації  Європейським Союзом візового режиму   для України. В той же час в заяві подаються і чіткі сигнали Європейському Союзу щодо конкретних кроків, які очікує Україна від Європейського Союзу та його  держав-членів в процесі усунення  принципу асиметричності у візових  відносинах між Україною та ЄС.       

А саме, Верховна Рада України, зокрема закликає Європейський Союз та його держави-члени  продемонструвати політичну волю  та зняти достроковий статус   з перспективи запровадження   безвізового режиму для громадян України, включивши відповідне положення  до майбутньої угоди  про асоціацію між Україною та ЄС та інші моменти.

Тому Партія регіонів буде голосувати "за". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Так, від фракції, так, хто у вас керівник фракції? Мартиненко. Немає начальника, немає кого визначити, так? Кириленко, будь ласка.

 

17:49:56

КИРИЛЕНКО В.А.

Дякую, Адаме Івановичу. В'ячеслав Кириленко, Партія "За Україну!".

Шановні колеги, ми пропонуємо безумовно підтримати проект постанови, який внесений Борисом Івановичем Тарасюком. І взагалі цей напрямок він потребує інтенсифікації.

Ну, по-перше, наші громадяни – українці, які стоять у чергах за отриманням візи до країн Шенгену, вони не повинні піддаватися приниженням. І це, до речі, теж завдання української влади і дипломатичних служб та зв'язків. Бо щодо цього, продовжують  надходити скарги, хоча звичайно їх стало істотно менше.

По-друге, звичайно, вартість отримання цих віз повинні тяжіти до нуля. І значною мірою це питання окреслюється у проекті цієї заяви.

Ну і, по-третє, мені здається, найголовніше, якщо у нас буде вектор визначений європейський, то ми отримаємо ось цей безвізовий режим із країнами Шенгенської зони, якщо не будемо шарахатися. А то не встигли зону вільної торгівлі організувати, уже Митний союз із СНГ робимо. Треба бути послідовними. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте про безвізовий.

Так, шановні колеги, дозвольте на правах головуючого надати слово ще представнику депутатського об'єднання волинян Смітюху. Будь ласка, одна хвилина.

 

17:51:13

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Адам Іванович.  Ну, розумієте є, на мій погляд, для того, щоб нам отаким чином завжди з проханням не ходити з протягнутою рукою по світу, ми повинні поважати себе. Ми повинні, щоб наші державні службовці, які відповідали в той час в односторонньому порядку відкрили візовий режим, безвізовий режим для багатьох країн, а тепер ми ходимо і просимо, що дайте, будь ласка, дайте, будь ласка. пора навчитися, що зовнішньоекономічні, зовнішньополітичні відносини базуються завжди на взаємовигідних, паритетних відносинах.

А не так, як ми: зброю здали, візи відкрили, границі відкрили, дозволили в'їздити мігрантам, а потім ходимо і просимо якісь кошти, або що інше. Навчіться, будь ласка, працювати, ті, хто відповідає за цю діяльність і перестаньте просити. Я виступав і виступаю за введення візового режиму для Європейського Союзу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оце по-нашому, по-волиньськи. Шановні колеги, я думаю, ми всі свідомі того, що даний документ треба приймати. Єдине, я звертаюсь до Бориса Івановича, можливо дійсно дослухаємось до Зарубінського, не у візовій, а у безвізовій сфері. Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую. Я дякую колезі Олегу Зарубінському за його пропозицію, але мені здається, він не вносив формальної пропозиції, і він підтверджує це. Перше.

А друге, мова йде про те, що на шляху до безвізового режиму для українських громадян ми зараз співробітничаємо із Європейським Союзом саме у візовій сфері, оскільки наші взаємини регулюються Угодою "Про спрощений порядок видачі віз для українських громадян". Тобто все це візовий режим. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, у нас є всі підстави дружно проголосувати за Постанову 7504 щодо Заяви Верховної Ради України "Про співробітництво між Україною та Європейським Союзом у візовій сфері". Прошу підтримати.

 

17:53:38

За-290

А сподівались на більше.

Розглядаємо питання проект Постанови про спеціальну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини "Стан дотримання та захисту прав дитини в Україні"  (реєстраційний номер 8105). За скороченою? Прошу  проголосувати.   

 

17:54:14

За-215

Підтримано.

Павло Іванович Костенко, будь ласка.

 

17:54:20

КОСТЕНКО П.І.

Дякую, Адаме Івановичу. Шановні народні депутати! 22 грудня  2010 року Уповноважений Верховної Ради України  Карпачова представила Верховній Раді України спеціальну доповідь: "Стан дотримання  та захисту прав дитини в Україні" до 20-річчя ратифікації Україною  Конвенції ООН про права дитини.

У доповіді зроблено комплексний аналіз виконання  Україною положень конвенції, викладено  підсумки моніторингу  Уповноваженого з прав людини стану дотримання прав дитини  органами влади, їх посадовими,  службовими особами, зокрема за результатами  розгляду звернень до Уповноваженого дітей та  дорослих в інтересах дітей. Зосереджено увагу   на необхідності подолання бідності, забезпечення прав дитини  на життя і здоров'я, протидії жорсткості, насильству, агресивності серед дітей, запобіганню торгівлі дітьми, сексуальних злочинів.

Особливу увагу у доповіді  приділено захисту прав дітей  вразливих груп, передусім дітей-біженців, неповнолітніх шукачів притулку  без супроводу дорослих, ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, а також дітей з особливими потребами.

За висновками доповіді  внесено низку рекомендацій щодо заходів, які мають бути здійснені органами влади  з метою забезпечення  прав дитини в Україні відповідно до міжнародних  стандартів.

У відповідності до частини  четвертої статі 18 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав  людини" за спеціальною доповіддю  Уповноваженого з прав людини   Верховна Рада  приймає постанову.  Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги… Ага, Зарубінський, будь ласка, Олег Олександрович. Майже хвилинки… якби ви вклались. Від комітету.

 

17:56:02

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, я не буду повторювати  автора суб`єкта законодавчої ініціативи. Скажу тільки, що у відповідності із частиною 4 статті 18 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" за спеціальною доповіддю Уповноваженого Верховної Ради України приймає постанову і Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, розглянувши внесений народним депутатом України  Костенком Павлом Івановичем проект постанови  з даного питання ухвалив: рекомендувати Верховній Раді України проект Постанови Верховної Ради України про спеціальну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини "Стан дотримання та захисту прав дитини в Україні" (реєстраційний номер 8005) від 14.02.2011 року прийняти в цілому.

Просимо підтримати. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письменники наполягають. Таран, будь ласка.

 

17:57:08

ТАРАН В.В.

Я маю право, Адаме Івановичу!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А я не кажу, що ви не маєте права, тому я вам дав слово.

 

ТАРАН В.В.

Добре. Дякую дуже. 

Значить, Віктор Таран, фракція "Блок Юлії Тимошенко".

Шановні колеги, спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, ось вона у мене в руках: стан дотримання та захисту прав дитини в Україні. Вона і справді містить дуже переконливі статистичні дані. Я дуже радив би з нею ознайомитися, хто з нею ще не ознайомився, це і про рівень життя багатодітних родин, і про неналежні умови утримання дітей в інтернатах, про рівень захворюваності серед дітей. І я хотів би звернути вашу увагу, що це видання: Київ 2010 рік, я підкреслюю, ідеться 2010 рік. І вже після цього можна робити такі висновки, от проаналізувавши цю доповідь, це два, перше, що в Україні поневажено право дитини на саме життя і друге, і друге, що бідність в Україні має, на жаль, має, на жаль, дитяче обличчя. Адже, дитяча… це обличчя таке, що сьогодні 81 відсоток родин знаходяться на межі бідності і при чому 30 відсотків цю межу бідності уже переступили.

Статтею 32 Конвенції ООН про права дитини передбачено, що кожна дитина має право на захист від економічної експлуатації. Я читаю доповідь і, ну, от мене вражає, да, як широко використовується праця дітей. При цьому 40 відсотків дітей працюють у неналежних умовах і щороку в сільському господарстві діти травмуються, стають інвалідами, а то й гинуть, це сьогодні. Причина, яка змушує малолітніх працювати, є, на жаль, та ж сама бідність. Діти мають право на освіту, але в потабачненій країні вони цього не мають. А ще й після того, як Табачник скоротив на 42 відсотки набір студентів на державні замовлення, діти з сільських родин ніколи вищої освіти не здобудуть. І дуже жаль, що, до речі, не була прийнята пропозиція депутата Олени Бондаренко про введення спеціальної посади. Але я пропоную це підтримати, тим більше, це надрукується після цього. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я ставлю на голосування проект Постанови про спеціальну доповідь Уповноваженого Верховної  Ради України з прав людини "Стан дотримання та захисту прав дитини  в Україні" (реєстраційний номер 8105). Постанова дуже коротка, з трьох пунктів: взяти до відома, опублікувати і рекомендувати. Прошу підтримати.

 

17:59:45

За-282

Прийнято.

Розглядаємо питання проект Постанови про щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні (реєстраційний номер 8109). Я пропоную за скороченою процедурою і надати по одній хвилині доповідачам. Прошу підтримати.

 

18:00:20

За-208

Дякую. 208.

Будь ласка, Едуард Павленко. Підготуватися Зарубінському. По хвилині.

 

18:00:43

ПАВЛЕНКО Е.І.

Шановний Адаме Івановичу,  шановні народні депутати! Відповідно до статті 85 Конституції України 14 січня цього року Уповноважений з прав людини Ніна Іванівна Карпачова представила Верховній Раді України щорічну доповідь про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні.

У доповіді викладено результати системного моніторингу дотримання прав і свобод людини органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, здійснено комплексний аналіз фактів порушень прав і свобод людини у 2010 році, про яке стало відомо зі звернень до Уповноваженого громадян України, іноземців, осіб без громадянства.

Увагу органів влади зосереджено на необхідності подолання бідності та зростаючої соціальної нерівності, створенні якісних робочих місць, забезпеченні гідних умов праці, об’єктивному визначенні прожиткового мінімуму та інших соціальних стандартів, забезпеченні реальних змін у системи оплати праці.

Особлива увага приділена таким гострим проблемам, як зростання кількості арештів, необґрунтованого тримання людини під вартою, застосування правоохоронцями катувань. Пропонується, зокрема, прискорити створення національного механізму запобіганню катувань. Наголошується на необхідності суворого виконання рішень національних судів і Європейського суду з прав людини…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ПАВЛЕНКО Е.І. Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини" за щорічної доповіді Верховна Рада України приймає постанову. Проект постанови номер 8109   вам  розданий, прошу підтримати. Дяку за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олег Зарубінський, голова Комітету з питань прав людини, нацменшин і міжнаціональних відносин.

 

18:02:20

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! 14 січня цього року Уповноважений Верховної Ради  України з прав людини представила парламенту щорічну доповідь "Про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні". Комітет з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин на своєму засіданні 2 березня 2011 року розглянув проект постанови щойно представленої одним із авторів, там є група авторів з даного питання про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні (реєстраційний номер 8109) від 15.02.2011 року і рекомендував Верховніій Раді України прийняти її, постанову, в цілому. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Давайте голосуємо.

Ставлю на голосування про  прийняття в цілому  Постанови про щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України   з прав людини про стан дотримання та  захисту прав і свобод людини в Україні (реєстраційний номер  8109). Прошу голосувати.

 

18:03:39

За-268

Постанову прийнято.

Розглядається питання проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України  "Про впровадження мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості" від 19 грудня 2008 року номер постанови 778-VI (реєстраційний номер законопроекту 6690).

Є пропозиція за  скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

18:04:20

За-225

Підтримано.

Будь ласка, Волинець Євген Валерійович, народний депутат Компартії України. Від комітету підготуватись …

 

18:04:32

ВОЛИНЕЦЬ Є.В.

Уважаемый  Адам Иванович! Уважаемые коллеги! В  2008 году мы с вами приняли важливий документ, який мав би  на меті не просто встановити мораторій на закриття шкіл в сільській місцевості. А спонукати Кабінет Міністрів  України   до вжиття невідкладних заходів щодо недопущення  закриття загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості. А також  змінити умови їх фінансування, не допустити   безвідповідального закриття учбових  закладів на селі. Ця мета не досягнута, проблема фінансування даних навчальних закладів не усунута. Основна кількість закритих шкіл в останні 3 роки, це заклади, які   знаходяться у сільській місцевості, близько 80 відсотків.

Враховуючи той факт, що останнім часом під терміном "оптимізація бюджетної сфери" мається на увазі банальне і бездумне закриття учбових закладів. То можна зробити висновок, що фактично руйнується вся мережа загальної освіти.

Хочу навести приклад. Тільки в Донецькій області, на сьогодні, планується закрити 26 шкіл, цей процес вже розпочато, громадяни в сільській  місцевості вкрай занепокоєні руйнацією соціальної мережі. Школа в селі Маринівки, Шахтарського  району, Донецької області має невелику наповнюваність. Але  її планується не закрити, а оптимізувати через переведення середніх та старших класів у іншу школу, за 9 кілометрів. При цьому саме приміщення  залишається на балансі сільської ради  і його інше використання. Наприклад здавати  в оренду, чи інші засоби, не планується.

Де тут економічна доцільність, коли за рахунок районного відділу освіти витрати на одного учня становить на рік 18 тисяч 957 гривень. На наступний рік збільшаться, так як у школі останеться тільки навчальна школа. Програма "Шкільний автобус" не фінансується уже 2 роки. Все перенесено на плечі місцевих рад. В тому числі в шахтарському районі 3 автобуси із  3 – зламані. Підвіз дітей нерегулярний. Прикладів таких багато. Тобто проблеми існують та поглиблюються. А фактично за 2,5 роки механізмів, які б зберегли систему освіти на селі не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ВОЛИНЕЦЬ Є.В. Шановні депутати, прошу вас підтримати даний законопроект, тим самим ми даємо змогу Кабінету Міністрів усунути наявні недоліки функціонування і фінансування загальноосвітніх навчальних закладів*** у сільській місцевості. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Від комітету  член Комітету з питань науки і освіти Володимир Іванович Личук. Прошу.

 

18:07:09

ЛИЧУК В.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про впровадження мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості" (від 19 грудня 2008 року) (внесений народним депутатом Євгеном Волинцем).

Ще в грудні 2008 року Верховна Рада України прийняла Постанову за номером 778  "Про впровадження мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості". Метою цього законодавчого акту було не допустити безпідставного закриття загальноосвітніх навчальних закладів в сільській місцевості. Протягом 2009 – 2010 року постанова була стримуючим фактором, щоб недопущення прийняття місцевими органами державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування необґрунтованих і поспішних рішень із зазначеного питання. Разом з тим комітет відзначає, що прийняття зазначеного законодавчого акту не вирішило проблему функціонування загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості. Загальне зменшення кількості дітей продовжило впливати на мережу загальноосвітніх навчальних закладів, збільшення кількості шкіл з малою чисельністю учнів. Скорочення контингенту учнів природно призвело до збільшення  кількості  загальноосвітніх навчальних закладів з малою чисельністю учнів. Таких шкіл на сьогодні понад 3,7 тисячі, в сільській місцевості понад 3,6 тисячі. Це у свою чергу спричинило погіршення якості наданих освітніх послуг, та збільшення вартості утримання цих закладів. Із-за відсутності учнівських контингентів школи продовжували закриватися. Тільки впродовж 2009 року кількість загальноосвітніх  навчальних закладів зменшилась на 368 одиниць, з них в сільській місцевості – 319 (87 відсотків всіх шкіл закритих в країні).

Мали місце і факти необґрунтованого закриття шкіл. Наприклад  в селі Новомиколаївка Новоград-Волинський району Житомирської області місцева влада в порушення чинного законодавства, без згоди на це територіальної громади, не призупинила діяльність школи, а фактично  її закрила.

Законопроектом передбачається  продовжити мораторій на закриття загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості  в 2011 році, активізувати роботу центральних органів виконавчої влади щодо  усунення наявних недоліків  фінансування загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості.  Зважаючи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Володимир Іванович.

 

ЛИЧУК В.І. … на те, що в Україні продовжує існувати реальна загроза руйнування  загальноосвітньої мережі та до цього часу не вироблено  наукової програми її упорядкування, Комітет   Верховної Ради України  з питань науки і освіти  рекомендує проект Постанови про внесення  змін до  Постанови Верховної Ради України  про впровадження мораторію на   закриття загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості  від 19 грудня 2008 року  номер 778-6…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Не треба перераховувати, всі   ж знають. Дякую.

Шановні колеги,  я думаю, все зрозуміло. Деякі нюанси  вносяться, питання досить актуальне. Я пропоную підтримати постанову за номером 6690  - про внесення змін до Постанови Верховної Ради України  "Про впровадження мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів   у сільській місцевості" від 19 грудня  2008 року (№  778-VI).

Прошу голосувати.

 

18:10:32

За-75

По фракціях. Партія регіонів – 4, „Батьківщина” – 25, „Народна самооборона”  – 12, комуністів – 25, „Реформи” – 5, Народної Партії – 1, позафракційні – 3.

На доопрацювання прошу проголосувати.

 

18:11:03

За-68

Ще менше. На жаль, відхилено.

Шановні колеги! Шановні колеги, 30 хвилин тому або й 40 я продовжив на 15 хвилин, і ми в них вкладемося.

У нас залишилося проект Постанови про відкликання проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав кредиторів та споживачів фінансових послуг. Автори законопроекту  Полунєєв, Воропаєв та Аржевітін відкликають і пропонують зняти з розгляду законопроект за номером 7351.  Прошу підтримати.

Зніміть голосування. Аржевітін, будь ласка.

 

18:11:57

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, я від нашої авторської групи. Ми, дійсно, підготували комплексний законопроект щодо захисту прав споживачів і кредиторів. Це комплексний законопроект, який, дійсно, покращить грошово-кредитні відносини у площині клієнт-банк.

До нас звернулась група депутатів про те, щоб ми вилучили норму, що стосується іпотечного кредитування. Ми пішли на зустріч, ми вилучили цю норму і після цього, після цієї постанови ми зареєструємо цей законопроект без цієї норми. Але хотів би вам наголосити, що за оцінкою Національного банку і Кабінету Міністрів, і нашої авторської групи, якщо ми вилучимо норму щодо іпотечного кредитування, ми погіршимо ситуацію в країні з іпотечним кредитуванням, фактично, його зупинимо, то я думаю, що ми зробимо ведмежу послугу для наших українців. І ми після реєстрації свого законопроекту будемо вас переконувати, щоб ми цю норму знову повернули в тіло закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіславе, ви могли переконати зараз в протилежному. Краще потім будете переконувати, давайте знімемо.

Я  пропоную підтримати Постанову за номером 7351 – про відкликання проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав кредиторів та споживачів фінансових послуг.

Прошу голосувати.

 

18:13:43

За-260

Постанову прийнято.

Шановні колеги, я зекономив навіть дві хвилини.  (Шум у залі). Порядок денний  на сьогодні вичерпаний.

Вечірнє засідання Верховної  Ради України оголошую закритим. Завтра – опозиційний день.