ЗАСІДАННЯ ДВАДЦАТЬ П’ЯТЕ    

Сесійна зала Верховної Ради України

7 квітня 2011 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати, прошу  підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:01:43

Зареєструвалися в сесійній залі 398 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошу відкритим.

Шановні народні депутати! Шановні  гості Верховної Ради України! У пленарному засіданні Верховної Ради України бере участь Президент України Віктор Федорович Янукович. (Оплески) 

 Шановні народні депутати! Шановні гості! Присутні також Прем`єр-міністр України Микола Янович Азаров і члени Кабінету Міністрів України,  голова та судді Конституційного Суду України, голова Верховного суду України, Генеральний прокурор України, голова Вищого адміністративного суду України,  голова Національного банку України, голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, голова Центральної виборчої комісії, голова Служби безпеки України, голова Служби зовнішньо розвідки, голова Фонду державного майна України, голова Антимонопольного комітету України, голова Вищої ради юстиції, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України,   Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Голова Ради Міністрів  Автономної Республіки Крим, голови обласних рад, голова  Севастопольської міської ради, голови обласних, Київської та  Севастопольської міських державних адміністрацій, глави дипломатичних представництв іноземних  держав, інші офіційні особи (Оплески).

  Шановні народні депутати, шановні гості! Запрошую Президента України  Віктора Федоровича Януковича  для проголошення Щорічного послання до Верховної Ради України  про внутрішнє і зовнішнє становище України.

 

ЯНУКОВИЧ В.Ф.

Шановні співвітчизники! Шановні народні депутати! Перед тим, як зробити це звернення, я хотів би всіх вас  привітати з сьогоднішнім святом – з Благовіщенням. (Оплески)

Згідно з Конституцією України сьогодні я представляю чергове Послання Президента до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2011 році, в якому викладені основні економічні, соціальні та політичні підсумки минулого 2010 року. Але послання – це не лише звіт про стан справ в державі, це, в першу чергу, привід для серйозної розмови про проблеми сьогодення та перспективи нашого розвитку.

Рік тому, відразу після президентських виборів, я звернувся з Посланням до народу України, де виклав основні  контури  майбутньої програми дій в економіці, гуманітарній сфері, у внутрішній та зовнішній політиці. Я відверто говорив про те, що зміни, яких потребує наше суспільство, вимагають від нас концентрації зусиль, довіри і терпіння і  наголошував на тому, що наш вибір – модернізація України – є незворотнім.

Водночас ми маємо розуміти, що політика глибоких змін буде проводитися в умовах глобальної світової нестабільності, нових криз і нових загроз, які ми повинні навчитись своєчасно попереджати і враховувати.

Сучасний світ швидко змінюється. Він стає багатополярним, більш складним і динамічним, з новими можливостями і викликами для розвитку кожної країни, кожної спільноти. Ускладнюється ситуація у світовій економіці. 

Водночас невпевнене економічне відновлення стикається із новими важкими випробуваннями. З середини 2010 року відзначається стрімке зростання цін на базові сировинні ресурси. Глобальна інфляція здатна найближчим часом зірвати процес економічної стабілізації та підірвати соціальну рівновагу в багатьох країнах. Продовольча криза включно із загрозою голоду в окремих густонаселених регіонах світу та загострення проблем нестачі питної води перетворюється на один із основних викликів людству на найближчу перспективу.  На цьому тлі загострюється боротьба за ресурси розвитку ХХІ століття. У глобальному просторі з'являється все більше конфліктних зон напруженість у міжнародних відносинах відчутно зростає.

Особливого значення набувають проблеми екологічної і техногенної безпеки. Кліматичні зміни все більше впливають на цивілізаційний розвиток. Трагічні події в Японії стали справжнім потрясінням для всього людства. Землетрус спричинив тисячі жертв, радіаційну катастрофу та страждання мільйонів людей. Катастрофа ще раз засвідчила той очевидний факт, що лише спільні зусилля та взаємоповага дозволять людству рухатися далі шляхом технологічного та соціального прогресу. Україна має свій трагічний досвід і ми розраховуємо на те, що міжнародна конференція, присвячена 25-й річниці Чорнобильської катастрофи, стане серйозною віхою на шляху глобальної консолідації та вироблення механізмів взаємодії по колективному подоланню екологічних та техногенних загроз. 

Останні події в Північній Африці, в країнах Близького Сходу ще раз засвідчили, що період політичних і економічних трансформацій в цих частинах світу буде складним і драматичним. Але я впевнений, що повернення до часів глобального протистояння не буде. На заваді цьому стоїть загалом виважена і відповідальна політика провідних світових держав та усієї демократичної спільноти.

Шановні співвітчизники! Зміни у світі гартують сильних. З цієї трибуни я хочу звернутися до кожного українця із закликом: досить жалітися і принижуватися. Україна сильна і амбітна держава. Настав час проявити український характер, довести і собі і світові, що Україна – це країна-лідер. (Оплески)

На що ми мусимо спиратися у планах модернізації? В першу чергу, залишається незадіяним промислово-індустріальний і науковий потенціал нашої країни. Українська держава має унікальне географічне розташування, що створює ідеальні умови для розміщення виробництв, орієнтованих як на ринки Європейського Союзу, так і країн Євро-Азійського регіону. Наша країна володіє покладами рідкісних природних копалин, що створює прекрасні можливості для розвитку виробництв. Україна є лідером по запасам чорнозему і має все необхідне для того, щоб вийти на позиції одного з аграрних лідерів сучасного світу. Але головне – потужний людський капітал.

Не дивлячись на кризові процеси у вітчизняній освіті, ми все ще маємо розвинену систему підготовки професійних кадрів. Значний потенціал зберігає вітчизняна академічна та університетська наука, є великий кадровий резерв освіченої та професійної трудової сили. Цей капітал створює реальні передумови для розвитку в нашій країні високоінтелектуальних виробництв та кластерів економіки знань. В цих перевагах і потенціалі я бачу основну для стратегії розвитку до 2020 року  і далі. І саме реалізація цього потенціалу розвитку дозволить вийти з кризового періоду в новій якості, з високим економічним статусом, з належним місцем у новому світовому розподілі праці.

Щоб докорінно змінити ситуацію, ми повинні побудувати демократичну модель політичної системи та сучасну конкурентну державну владу. В її основі – верховенство права, розвинена правова культура, збалансована представницька демократія, сильне самоврядування, ефективний державний менеджмент.

Україна сьогодні потребує якісно нову модель економіки, в основі якої висока продуктивність праці та ефективність виробництва, активні інвестиції у впровадження технологічних інновацій, сприятливий діловий клімат для підприємницької діяльності громадян. Пріоритетом має стати гуманізація розвитку, забезпечення нової якості життя людей, створення всіх необхідних умов для максимального розкриття її творчого потенціалу.

Саме такими я бачу пріоритетні цілі політики реформ, які були ініційовані мною у 2010 році. І перші кроки вже здійснено. Нашими спільними зусиллями розроблена програма економічних реформ. Почав активно працювати Комітет з економічних реформ. Прийнята ціла низка значущих нормативних актів. Зокрема конституційний Закон про Основні засади внутрішньої та зовнішньої політики, нові Бюджетний та Податковий кодекси.

У минулому році також започатковані реформи в різних сферах: в судовій, регуляторній, державного управління, освіті та медицині. Я підтримав громадську ініціативу щодо створення Конституційної асамблеї, мета якої – розробка пропозицій до оновлення політичної системи та внесення відповідних змін до Конституції. І це лише частина наших починань.

Але даючи загальну оцінку роботі влади за минулий період, чи можу я бути задоволений першими підсумками? Випереджаючи критиків та опонентів, зразу скажу і відрито скажу, ні. Із задумів та планів на 2010 рік ми спромоглися реалізувати щонайбільше третину. В чому я бачу причини низької ефективності?

Перш за все 2010 рік засвідчив, що далеко не в усьому влада і суспільство були готові до запропонованих змін. Бюрократизована державна машина, що виживала за будь-якої влади по інерції намагається зберегти свої звичні механізми управління, свої адміністративні можливості та корупційні схеми тіньового заробітку.

Національний бізнес як великий так і малий, поки що займає вичікувальну позицію або критика, або спостерігача. Навіть так званні підприємницькі майдани були скоріше критичною реакцією на дії уряду, а ніж продуктивною пропозицією з конкретними і обґрунтованими проектами для влади.

І, в решті-решт, мільйони наших людей за 20 років незалежності, дійсно, втомилися від очікувань якісних змін. У певній мірі суспільство призвичаїлось виживати, спираючись лише на власні сили та можливості. І я розумію побоювання людей, що будь-які радикальні зміни можуть погіршити і без того складне їх життя. Але висновок категоричний: потрібно зламати практику зволікань та інерції, подолати розгубленість політиків та бюрократичний саботаж. Запит на зміни, саме на якісні зміни, сьогодні став ключовою вимогою до влади, до бізнесу, до громадськості. Але, щоб реформи стали, дійсно, спільною справою держави, бізнесу, громадського суспільства, потрібні чіткі і якісні суспільно-значущі орієнтири на майбутнє.

Наші дії по модернізації країни будуть мати успіх лише за умови, якщо кожен крок буде підпорядкований завданням гуманістичного розвитку суспільства, зміцнення та розкриття  потенціалу нашого людського капіталу, саме в цьому полягає зміст цілей розвитку тисячоліття, що визначені Декларацією тисячоліття ООН. І цей гуманістичний зміст закладено в пакет реформ, що націлені на розвиток соціального капіталу. Перш за все, мова йде про радикальне подолання корупції. Корупція в Україні – системне явище, вона руйнує державу і принижує кожного громадянина, який вимушений захищати свої інтереси на основі тіньових стосунків з чиновниками. Сьогодні корупція стала безпосередньою загрозою конституційним правам і свободам громадян, тому прикриття корупційних схем та термінове схвалення антикорупційних законів – це  моя категорична вимога. Але навіть цих кроків замало, тіньові корупційні послуги та корупційну ренту ми зможемо подолати лише за умови, якщо на боротьбу підніметься вся громадськість. Я підтримаю всі ініціативи, що пов’язані з моніторингом та виявленням корупціонерів де б вони не працювали і якою б владою не володіли. Подолання корупції це також важливий додатковий ресурс економічного розвитку.

Вимагаю від правоохоронного сектору та від нашого суддівського корпусу неухильного дотримання закону, чесності в розслідуванні справ та при винесенні судового вироку. Саме так ми зможемо поставити крапку і в тих справах, які тривалий час хвилюють суспільство. Розслідування зловживань  високопосадовців з урядових кабінетів, злочинів проти журналістів та відомих громадських діячів будуть доведені до логічного завершення.

Роками замовчувалася і проблема наркоманії в Україні. На сьогодні розповсюдження наркотичних засобів та рівень організації наркоторгівлі набув рівня національної загрози. Боротьба з наркотиками це боротьба за майбутнє як у людському вимірі так і у фінансовому. Торік ми оголосили війну  наркоманії та наркоторгівлі, у як найкоротші терміни чекаю від СБУ та МВС відповідних пропозицій та програм дій.

Особлива увага і піклування до охорони здоров’я. І в цій сфері наша першочергова турбота про дітей, матерів та батьків.  В чому головний сенс реформи охорони здоров’я? Перш за  все  базові гарантовані медичні послуги мають бути беззаперечно забезпечені фінансово  і технологічно.     Це безпосереднє завдання Міністерства охорони здоров’я. В  родини мають повернутися сімейні лікарі, які будуть  відповідати і турбуватись про здоров’я кожної дитини і її батьків. Запрацює страхована медицина для тих, хто заробляє і користується страховими  послугами.

Модернізація економіки, зміни в соціальній системі захисту в медицині і в інших сферах вимагають і нової якості освіти. Уже не перший рік Україну лихоманить від різних експериментів та новацій у цій сфері. Розумію хвилювання студентства, батьків, учителів щодо нестабільності освітньої галузі. Але ж давайте також говорити відверто про реальний стан справ. Сотні вищих навчальних закладів, де формальний підхід до отримання диплому переважає над якістю.  Переважання спеціальностей гуманітарного напрямку над технічними, що вже призводить до дефіциту таких важливих професій як інженер, технолог, конструктор тощо.

Ще гостріша ситуація в середніх школах та дошкільних закладах. Нині сотні й тисячі українських шкіл та дитячих садків ледь зводять кінці з кінцями. Професії вчителя та вихователя залишаються не престижними.    Послідовне підвищення доходів вчителів, вихователів та реалізація програми "Соціальне житло" мають вже найближчим часом повернути довіру і надію цих прекрасних людей до держави.  Переконаний, в питанні реформи освіти ми всі маємо бути союзниками, це  загальнонаціональна справа.

Розглядаю реформу освіти як одне з ключових завдань  2011 і наступних років.  Подолання корупції в цій сфері, раціональне  використання бюджетних ресурсів  держави та місцевої влади, підготовка кадрів, впровадження сучасних технологій, формування доступних  навчальних електронних   бібліотек – ключові  напрямки реформи. Вимагаю від уряду  зваженої програми реформування освіти, яка спиратиметься на широку   соціальну підтримку.   

 Реформа освіти та виховання має пройти  широку громадську експертизу. Зі свого боку я зроблю все, щоб  ці реформи супроводжувались максимально швидким впровадженням сучасних технологій: комп'ютеризація шкіл,  електронні підручники, бази даних національної та світової літератури. Переконаний, що саме через реформу освіти ми зможемо  впритул підійти і до радикальних змін в сфері науки, яка також потребує не лише підтримки, але і глибокого  реформування.

Велика надія  на університети, науково-дослідні установи та наукові центри, які навчаються  поєднувати фундаментальну  науку  з практикою, інноваційними та технологічними рішеннями. Прискорене комерційне впровадження наукових розробок – це ключ до розвитку інноваційної економки. Тому реформа науки, на мою думку, має бути тісно поєднана з завданням розвитку національної інноваційної інфраструктури.

Ще один пріоритет соціальних змін – реформа пенсійної  системи. В мене дуже багато зауважень до ідеології останніх напрацювань. Я їх висловлював прямо і відкрито. Головна мета цієї реформи:  гарантувати достойну старість нашим батькам і водночас забезпечити високий рівень захищеності  молодих поколінь, наших дітей. Для цього потрібно оптимізувати ситуацію з Пенсійним фондом, не допустити його знекровлення і залежності від державного бюджету. Необхідно нарешті навести порядок з необґрунтованими привілеями. Лише праця і власні досягнення будуть критерієм рівня пенсійного забезпечення.  Потрібні і нові механізми накопичення трудових внесків працюючих. Врешті-решт потрібно максимально ефективно використовувати страхові накопичення як ресурс для розвитку економіки в гарантованих і захищених державою сферах. В результаті, пенсійна система майбутнього перестане бути тягарем для держави, вона стане ефективним і надійним джерелом соціального забезпечення і додатковим ресурсом економічного розвитку.

Сьогодні, як ніколи, стає актуальною і реалізація нових проектів в культурній сфері. Я переконаний, що розвиток суспільного мовлення, модернізація каналу "Культура", створення в музейному комплексі "Мистецький арсенал" справжнього культурно-освітнього центру, розвиток сучасного українського кіновиробництва, формування єдиної бібліотеки української та світової літературної спадщини – це   ті практичні проекти, які забезпечать нову якість освіти і знань для кожного, незалежно від віку і місця проживання.

Дорогі співвітчизники! Шановні гості! Економічні зрушення, розпочаті в минулому році, лише набирають обертів. Вже в цьому році ми в рамках програми реформ визначили 21 напрямок роботи. І кожен з  цих напрямків  з планом реалізації чітко окреслений в національному плані дій, проект якого вже готовий до втілення. Водночас амбітні цілі, які ми маємо проголосили у 2010 році, потребують більш глибокого осмислення та нових акцентів економічної політики на довготривалу перспективу, як мінімум до 2020 року.

Основне довгострокове завдання, яке стоїть сьогодні перед нами: темпи і якість зростання конкурентоспроможності економіки, підвищення продуктивності праці.

Необхідно визнати, сьогодні національна економіка залишається здебільшого неефективною, залежної від кон'юнктури на зовнішніх фінансових та товарних ринках. До цього часу у структурі вітчизняної промисловості зберігається домінування старих технологічних укладів та виробництва продукції з низькою доданою вартістю. Базові галузі надзвичайно витратні. Рівень енергоємності ВВП в Україні дотепер перевищує середні показники по СНД та майже втричі економічно розвинених країн світу. І це одна з головних причин нашої залежності від імпорту енергоносіїв у невиправдано великих обсягах.

Відтак, першочерговим пріоритетом для України у середньостроковій перспективі є прискорення інноваційного розвитку, технічне та технологічне оновлення виробничих потужностей, розвиток виробництв п'ятого та шостого технологічних укладів. Безумовно, структурна перебудова національної промисловості України, підвищення її ефективності та конкурентоздатності потребуватиме значних інвестицій. Тому успіх інноваційної стратегії буде безпосередньо залежати від здатності держави забезпечити сприятливий інвестиційний клімат, створити належні умови для спрямування фінансових, технологічних та організаційних ресурсів на інноваційні цілі.

З огляду на це, 2011 рік має стати періодом побудови нової нормативно-правової бази захисту прав та інтересів інвесторів, впровадження сучасних механізмів промислової політики та надання державної підтримки високотехнологічним підприємствам та секторам економіки. Водночас в Україні залишається значний нереалізований потенціал внутрішнього інвестування. Для того, щоб мобілізувати ці ресурси, в першу чергу, необхідно зацікавити громадянина інвестувати у майбутнє. Уряд має для цього всі необхідні механізми.

В Комітеті економічних реформ ми визначили три важливих до цих пір незадіяних ресурсів розвитку.

По-перше, це дерегуляція та  стимулювання підприємницької ініціативи. За умови якісної та системної регуляторної реформи вже наступного року ми можемо розраховувати на вагомий ефект додаткового зростання ВВП на 2 відсотка порівняно з минулим роком та збільшення бюджетних надходжень щонайменше на 6 мільярдів гривень. Особлива увага  розвитку малого та середнього бізнесу. Зокрема саме бізнес середньої ланки найбільш орієнтований на інноваційні рішення та прориви технологій. Ефективне використання механізму державно-приватного партнерства дозволить нам спільно сформувати нові галузі виробництва.

По-друге, це прискорення процесу приватизації. При раціональній організації процесу державний бюджет може щорічно додатково отримувати десятки мільярдів гривень. Водночас прихід ефективного власника розблокує процес технічної та технологічної модернізації виробництва, дозволить підвищити продуктивність праці, а також сприятиме збільшенню доходів державного бюджету за рахунок надходження додаткових податків.

По-третє, земля. На сьогодні мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення гальмує розвиток вітчизняного сільського господарства. Заборона робить неможливим створення ефективних сільськогосподарських підприємств на основі концентрації земельної власності. Відтак заходи щодо запровадження регульованого ринку земель сільськогосподарського призначення слід розпочинати першочергово та невідкладно.  Основне завдання: запуск найближчими роками повноцінного земельного ринку і одночасно створення надійних правових гарантій використання землі за прямим призначенням.

Водночас наголошую, що всі кроки в цьому напрямку будуть здійснюватися в широкому діалозі з громадськістю. Жодна фермерська родина, що працює на землі, не буде дискримінована.

Шановні колеги! Майбутнє України як  процвітаючої європейської держави залежить насамперед від нас всіх. Тому особливого значення в рамках курсу реформ набуває реформування сектору безпеки і оборони.  Слід визнати, протягом 20 років незалежності, цій визначальній складовій держави належної уваги не надавалося. Тривалий час Україна споживала свій безпековий ресурс за рахунок спадщини, що дісталася нашій країні з розпадом колишнього СРСР.

Сьогодні цей ресурс майже вичерпаний. Нині в Україні сектор безпеки та оборони критично послаблений. Зараз ми виправляємо цю ситуацію. Протягом 2010 року ухвалено радикальні рішення щодо розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу, створено нову схему управління ним.

У 2010 році нами була підготовлена оновлена Стратегія національної безпеки України. Вже опрацьовано якісно нову військову доктрину, яка враховує зміни військово-політичної обстановки і виходить із позаблокової політики нашої держави. Іде розробка нової концепції реформування Збройних сил України, яка визначить нову модель Збройних сил України.

 В цьому контексті хочу ще раз підкреслити, політика позаблоковості – наріжний камінь української зовнішньої і безпекової доктрини. Позаблоковість розглядається Україною як послідовна позиція захисту національних інтересів без участі у військових союзах, що створює необхідні можливості для розвитку партнерських, взаємовигідних стосунків із іншими державами та міжнародними організаціями за усіма напрямами.

Ми виходимо з розуміння, що більшість сучасних викликів та загроз мають глобальний характер. Їх подолання вимагає об'єднання зусиль країн світу та спільних підходів до забезпечення регіональної та глобальної безпеки. І Україна готова до такої співпраці. Нашим основним пріоритетом сьогодні є підтримка курсу на глобальне ядерне роззброєння, активна участь у  створенні загальноєвропейської системи безпеки і пошук шляхів для остаточної демілітаризації європейського континенту. (Оплески) 

Україна буде послідовною у підтримці ідеї створення без'ядерної зони у центрально-східному європейському регіоні. Для досягнення цієї мети наша держава  відкрита для діалогу і співпраці з всіма країнами-партнерами та міжнародними безпековими організаціями. Зокрема, Україна буде продовжувати взаємодію з НАТО, реалізовувати спільні проекти з країнами  ОБСЄ, ОДКБ, іншими  регіональними безпековими структурами. Україна була  і залишиться  контребутором миру і стабільності у глобальному вимірі. Україна і надалі буде брати активну участь у миротворчій діяльності  ООН.

Вже понад рік Україна реалізовує якісно новий зовнішньополітичний курс, в основу якого покладена концепція національного  прагматизму. Її базовими елементами стали:  позаблоковий вимір, ідеологічна нейтральна політика партнерства у відносинах з Росією та країнами СНД,  з Європейським Союзом, Сполученими Штатами, Туреччиною, Китаєм, країнами ……. іншими державами   та регіональними об'єднаннями. 

Відмовившись від ідеологічних кліше у зовнішній політиці, Україна змогла  істотно розширити коло партнерів, розвивати нові  вектори дипломатичної активності. Почали налагоджуватись контакти   з країнами   Центральної та Південно-Східної Азії, латинської Америки, відбувся прорив у відносинах з Китайською Народною Республікою. Фундаментальною складовою концепції національного прагматизму є стратегія  європейської інтеграції України. Сьогодні Україна веде активний переговорний процес щодо Угоди про асоціацію. Підписання   цієї угоди створить  передумови для повноцінної інтеграції України  у європейський економічний, соціальний і культурний   та  правовий простори. Вже в цьому році ми прагнемо шляхом компромісу усунути розбіжності в позиціях і вийти на остаточне підписання Угоди про Асоціацію та створення зони вільної торгівлі.

У 2010 році Україна та Європейський  Союз зробили якісний крок уперед у сфері безвізового діалогу. У ході саміту "Україна-ЄС" було оголошено про надання  Україні Плану дій з лібералізації візового режиму.  Для подальшого просування до безвізового режиму з ЄС у 2011 році ми маємо виконати ряд технічних завдань. Зокрема,  у сферах безпеки документів, міграції, охорони громадського порядку. Переконаний, що до кінця року ми це зробимо.

Хочу наголосити, що євроінтеграційний курс не був і не буде зашкоджувати розвитку стратегічного партнерства з Росією. Для України  нормалізація відносин з Росією стала невід`ємною складовою її  європейського вибору. У 2010 році ми виконали важливу частину двостороннього порядку денного – відновили повноцінний діалог, економічне співробітництво і вийшли на нову формулу стратегічного партнерства України та Росії. Черговим свідченням серйозності  наших намірів і закономірним результатом спільної роботи у найближчій перспективі стане підписання Декларації про зміст українсько-російського стратегічного партнерства.

Водночас наша принципова позиція в тому, що двосторонні відносини мають базуватися на взаємній повазі національних інтересів.  Саме на цій основі ми сьогодні розглядаємо питання співпраці України з Митним союзом. Вважаю, що подальший розвиток стосунків з Митним союзом буде  спиратися на нову договірну базу щодо угод про вільну торгівлю та можливу пакетну угоду про співпрацю за формулою "три плюс один". Це дасть нам змогу  забезпечити реальний курс на зближення європейського та євро-азійського економічних просторів.

Ми і надалі розвиватимемо відносини стратегічного партнерства із Сполученими Штатами Америки на основі хартії 2008 року. Ми надаємо пріоритетного значення політичному діалогу в безпековій сфері, взаємодії у боротьбі з міжнародним тероризмом і врегулювання конфліктів. Україна залишатиметься надійним партнером Сполучених Штатів у підтриманні стратегічної стабільності і безпеки – це наша незмінна позиція.

Шановні співвітчизники! Наше завданням: витягнути Україну з історичної ями перехідного періоду, в яку вона потрапила через постійні кризи, через боротьбу за владу і власність, гарантувати реалізацію неписаних, але життєво важливих, невід'ємних прав кожного громадянина на вільний розвиток, на успіх, на чесне життя і на звичайне людське щастя – жити в справедливому, вільному і відкритому суспільстві, забезпечити на практиці справедливість і верховенство права. Злочин має бути засуджений і покараний морально, адміністративно і кримінально. Переконаний, що вже в цьому році ми змінимо ставлення громадян до права і повернемо людям віру у справедливість закону і незворотність покарання. Україна має стати країною сучасником ХХІ століття, а не периферією і ресурсом для розвитку інших, ствердитися як сучасна політична нація, що творить історію разом з найбільш амбітними та енергійними суспільствами. Врешті-решт ми разом забезпечимо поступальний розвиток демократичних інститутів, створимо спільними зусиллями нову Україну. В цих завданнях філософія реформ, сенс ідеї модернізації України. Саме в реалізації цих завдань, на моє глибоке переконання, полягає наша спільна національна мета.

Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Президентові України за його виступ з Посланням до Верховної  Ради про зовнішнє і внутрішнє становище України. Дякую усім запрошеним за участь у цьому засіданні Верховної  Ради України.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 169 Регламенту Верховної  Ради України оголошую перерву на 20 хвилин, до 11-ї години.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, продовжуємо роботу.

У нас є добра нагода привітати нашого колегу Михайла Васильовича Зубця із днем народження. (Оплески)

 Дозвольте проінформувати щодо результатів роботи Верховної Ради  України на пленарному засіданні 6 квітня. Було розглянуто 11 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 2 закони, 1 законопроект прийнято за основу, 1 законопроект повернуто на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, 6 законопроектів та 1 проект постанови відхилено.

Переходимо до реалізації порядку денного на сьогодні.

Розглядається питання про зняття з розгляду деяких законопроектів та інших актів. Реєстраційний номер законопроекту  8343.

Шановні колеги, декілька слів щодо інформації. Ми неодноразово на засіданні Погоджувальної ради зверталися до керівництва комітетів з тим, аби вони провели в комітетах ревізії на предмет того, які законодавчі акти уже застаріли морально і не відповідають параметрам Конституції, тим змінам, які сталися в Конституції, що не відповідає тому у зв’язку із прийняттям нових законопроектів. І саме під таким кутом зору просили розчистити поле законодавче з тим, щоб познімати ті законопроекти, які вже втратили актуальність.

За поданням профільних комітетів Голова Верховної Ради  вносить Постанову Верховної Ради  про зняття з розгляду деяких законопроектів та інших актів за реєстраційним номером 8343.

Якщо немає зауважень, шановні колеги, я ставлю його на голосування. Прошу підтримати.

 

11:04:36

За-206

Будь ласка, Сас мікрофон.

 

11:04:45

САС С.В.

Дякую, Сергій Сас, "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина".

Адам Іванович! Зараз буде розглядатися питання на порядку денному, Закон "Про державну службу". Так от ви прекрасно знаєте, я вам нагадую, що 100 стаття Регламенту передбачає можливість для народних депутатів у 14-денний термін внести альтернативні законопроекти – це право народного депутата. Є 101 стаття, якщо законопроекти визнані невідкладними Президентом, а в даному випадку так і є, то Верховна Рада може прийняти рішення про скорочення строків, але Верховна Рада не приймала ніякого рішення з цього приводу, вона ледве включила це питання до порядку денного, але скоротити строк можна тільки наполовину, тобто сім днів, після того, як законопроект розданий народним депутата України.

Законопроект розданий два дні назад, я хотів уточнити, хто дав право вам, не треба посилатись на Погоджувальну раду, тому що вона дорадчий орган, позбавляти…  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович, ми поки що говоримо питання 8343 про зняття з розгляду законопроектів, перейдемо до іншого, будемо говорити про інше. будь ласка, Чечетов.

 

11:06:08

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги! Я понимаю,  что просто после такого глубокого содержательного выступления Президента депутаты  обсуждают его выступление и в кулуарах, и здесь, они просто не сосредоточились на данном уже конкретном рабочем вопросе. Поэтому я предлагаю еще раз  вернуться к повестке дня, еще раз вернуться к вопросу про  зняття з розгляду деяких законопроектів, поставить на голосование и проголосовать. Просто депутаты еще не собрались. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я ще раз звертаю вашу увагу, розуміючи ситуацію, що ми ще не відійшли від перерви, і, звичайно, частина наших колег занята тими чи іншими справами. Одна зустрічаються із журналістами розповідають про свої враження від почутого, інші ловлять за руки членів Кабінету Міністрів, щоб вирішити ті чи інші  проблеми, пов’язані із життям виборців, це таке життя і це можна зрозуміти. Тому я ще раз запрошую всіх колег зайти до сесійної зали, тому що нам треба приймати відповідальні рішення.

Я ще раз наголошую, проект постанови, запропонований Головою Верховної Ради, базується виключно на поданнях профільних комітетів. Те що профільні комітети на своїх засіданнях не одноосібно, а на своїх засіданнях розглянули і прийняли рішення про зняття з розгляду законопроектів, які втратили чинність, ще раз повторюю, це наша з вами спільна по суті пропозиція, яка оформлена постановою за номером 8343.

Я ставлю на голосування пропозицію про повернення розгляду голосування цього питання. Прошу підтримати.

 

11:08:12

За-251

Повернулися. Дякую.

Я ставлю на голосування про прийняття Постанови Верховної Ради України про зняття з розгляду деяких законопроектів та інших актів (реєстраційний номер 8343). Прошу голосувати.

 

11:08:41

За-242

Постанова прийнята.

Переходимо до розгляду питання проект Закону про державну службу (реєстраційний номер 8306). Доповідає – міністр юстиції Лавринович Олександр Володимирович, підготуватися до співдоповіді Демчишену. Будь ласка.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, проект Закону про державну службу розроблений як один з важливих елементів проведення адміністративної реформи в Україні і спрямований на підвищення якості управління в українській державі. Прийняття законопроекту сприятиме комплексному реформуванню державного управління та створення в Україні професійної політично-нейтральної та ефективної державної служби. Законопроект визначає основи державної служби, порядок вступу на державну службу, її проходження та припинення, правовий статус державного службовця.

Згідно з положеннями законопроекту державна служба як публічно-правовий інститут, основними функціями якого є підготовка пропозицій щодо формування державної політики, забезпечення її реалізації, надання  адміністративних послуг фізичним та юридичним особам, А також відповідна професійна діяльність державних службовців.  Крім того, у зазначеному    законопроекті йдеться зокрема про основні принципи державної служби.

Державна служба пропонується, щоб була поділена відповідно до  посад на групи та підгрупи і залежно від функцій і відповідальності державних службовців. Поділ посад встановлює більш чітку класифікацію в залежності від характеру та обсягу посадових обов’язків, залежно від організаційно-правового рішення і рівня того органу державної влади, який створений в  українській державі.  Новий підхід до  класифікації посад на державній службі перш за все ґрунтується на функціях, що виконують державні службовці в органах державної влади, а не на правовому статусі самого органу.

Принаймні, я хочу сказати, що загальний підхід до державної служби має, звичайно,  ще  окремий сегмент, який стосується державних службовців і тих, на кого поширюється тільки частина  вимог щодо державної служби, це ті службовці, які забезпечують виконання функцій політичних діячів, якими є Президент України, члени Кабінету Міністрів  України. І виникло якраз питання щодо тих, хто знаходячись на державній службі, допомагає здійснювати функції народним депутатам України.   

Загальна концепція не передбачала включення  до цього проекту тих, хто забезпечує діяльність народних депутатів України. Оскільки   питання відходу від загальної концепції вже притаманне вирішенню цього питання, то  Глава держави у даному випадку бачить можливість того, щоб ми  здійснили такий крок,     щоб помічники, які працюють з народними депутатами, мали бути прирівняні до статусу, до тих державних службовців, які працюють в патронатних службах інших політиків. Таким чином ми повністю можемо зняти будь-яку проблему, яка стосується статусу помічників тих,  хто працює в Верховній Раді України.

Закон також регулює правовий      статус кожного державного службовця. До основних прав державних службовців належить зокрема: право  на безпечні умови служби, оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності і інші, які викладені в законі і  передбачають реакцію на кожну професійну дію державного службовця і  захист його в разі, якщо до нього застосовуються неправомірні засоби. 

Законопроектом передбачається встановити вимоги щодо політичної нейтральності та лояльності  державного службовця. До речі, я тут також хочу сказати, що політична нейтральність  і лояльність державних службовців до політичних діячів, які керують органами державної влади, -   це є вимога до державної служби демократичних країн, вона  реалізується практично в усіх демократичних країнах.

І хочу нагадати, що Президент України  Віктор Федорович Янукович ініціював деполітизацію державної служби, будучи прем'єр-міністром України. І цей проект Закону про державну службу  2006 року розглядався тут, у Верховній Раді України. Так само, будучи  лідером опозиції, 2008 року народний депутат Янукович Віктор Федорович ініціював  проект Закону про державну службу, де теж  пропонував, і, звичайно послідовно відстоюючи деполітизацію і професіоналізацію державної служби, Президент України  Янукович Віктор Федорович запропонував цю ж позицію.

Одночасно хочу сказати, що такі позиції є в законодавствах багатьох країн, зокрема багатьох країн таких, як Угорщина, Польща, Німеччина, Велика Британія, Ірландія. Практично в усіх країнах в різних формах забезпечується деполітизації державної служби. Закиди, які були, що це треба вирішувати в Конституції, також не зовсім обґрунтовані. Я хочу нагадати, що в нас питання, яке стосується участі в політичному житті, вирішено багатьма законами України, які регламентують діяльність податкової служби, митної служби, військовослужбовців і багато інших, більше 10 законів, де є обмеження для політичної діяльності.

Розуміючи той накал дискусії, яка виникла щодо цього питання серед політиків і парламентських діячів, і розуміючи необхідність спільного підходу з опозицією, в тому числі щодо побудови ефективної державної служби, глава держави не наполягає на тому, щоб це було прив'язано до членства в політичних партіях. І ця позиція не є ключовою для цього закону. Тому вже сьогодні можна говорити про те, що якщо є бажання, щоб ми іншими інструментами обмежували політичні впливи на державну службу, питання партійності можна взагалі вилучати з цього проекту закону.

Відповідно до положень проекту закону державний службовець в межах своїх повноважень повинен об'єктивно і неупереджено виконувати законні вимоги своїх керівників і механізм захисту від того, щоб незаконні вимоги, коли ставляться, державний службовець захищений тими нормами, які виробляють механізм протидії подібним підходам.

Проект закону також розглядає питання просування по державній службі, підготовку службовців до вступу на державну службу, забезпечення обов'язкових конкурсних умов для вступу на державну службу. Пропонується відмовитися від інституту кадрового резерву, який засвідчив свою неефективність в українській державі, і забезпечити можливості для кожного громадянина України, який має відповідну професійну підготовку і готовий для того, щоб прийняти ряд обмежень, які накладає державна служба, звичайно, з певними компенсаціями щодо цих обмежень, щоб в умовах конкурсу міг потрапити на державну службу в різні органи державної влади.

Те, що ми пропонуємо змінити, підходить до управління державною службою, також є суттєвим кроком для того, щоб зайва політизація не була присутня в органах державної влади, коли керувати державною службою в органі державної влади має керівник апарату або інша особа, якщо це передбачено законом в інших органах влади, в повній мірі і організовувати діяльність органу і роботи кожного державного службовця.

Передбачені в проекті закону умови для відповідальності державного службовця за результати своєї роботи і пряма залежність результатів роботи від стимулювання якісної роботи кожного державного службовця. Передбачено підвищення значення посадового окладу для державних службовців і зміна системи оплати праці, яка має підвищити життєвий рівень тих, хто знаходиться на державній службі.

Ці статті закону передбачається вводити дещо пізніше, після комплексного завершення реформування в Україні і встановлення вже стабільної, суттєво меншої чисельності на державній службі, коли Державний бюджет України зможе виконувати цю основну функцію оплати праці. Дякую за увагу. Прошу підтримати ініціативу Президента України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Володимирович. Прошу записатись на запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Каплієнко.

 

11:19:33

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги! Дякую за надане слово. Я хотів би сказати, що законопроект, безумовно, знаєте, як кажуть, викликає довольно сильне, довольно сильне обговорення серед народних депутатів і можливо, в подальшому в суспільстві. Є деякі тези, які викликають занепокоєння.

Перше. Ми на сьогоднішній день виводимо за межі державної служби помічників. І при цьому, якщо навіть ми це збережемо, то питання, яке в принципі унеможливлює їх партійну належність, в подальшому, на мій погляд, зробить деякі перепони для того, щоб в кожного народного депутата була повноцінна нормальна команда його помічників.

Друге. Є в цьому законопроекті питання, які стосуються отримання льгот по кредитуванню. Мені здається, що державний службовець, який немає іншої захищеності, так як на сьогоднішній день він мав право отримати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, вибачте, але ті питання, які ви задаєте, ви, напевно, були відсутні, на них уже була дана відповідь у доповіді. Прошу, Олександр Володимирович.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Ну, я можу ще раз повторити, звичайно. Що те, що стосується помічників народних депутатів України, пропонується залишити існуючий порядок. Він регулюється Законом про статус народного депутата України з вилученням тих норм, які є зараз в першому розділі цього проекту закону із зміною статусу державного службовця тих, хто перебуває на державній службі, щоб вони користувались всіма правами і обов’язками члена патронатної служби політичного діяча.

Що стосується кредитування житла для державних службовців, які стоять на квартирній черзі і передбачається, що половину кредитної ставки держава може оплатити, якщо державний службовець збере кредит для побудови житла самостійно, не очікуючи черги, це один із видів заохочення, який має прийматися для тих, хто якісно, сумлінно виконує свої функції на державній службі і водночас перебуває на обліку як особа, яка потребує покращення житлових умов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнко Анатолій.

 

11:22:08

МАТВІЄНКО А.С.

Олександр Володимирович, Українська республіканська партія "Собор", блок "Наша Україна – Народна  самооборона". В мене до вас два запитання. Чи знайомі ви із висновком Науково-експертного управління і чому ви нічого про це не сказали? Якщо можна, то хоч про частину неконституційності цілого ряду норм, які є в цьому законопроекті, і як на них ми маємо реагувати?

І питання друге, є така новація як спеціальна перевірка, яка тільки декларується, але не прописана. Я хотів би, щоб ви може пояснили, що закладається в цю норму і в який спосіб можна було б і чим уточнити Регламент цієї спеціальної перевірки і як вона корелюється з іншими законами. Дякую.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Що стосується висновку Науково-експертного управління, я свідомо взяв з собою, але потім залишив зараз там на місці, відповідь фахівців права, які працюють в Міністерстві юстиції України на ті положення, які викладені спеціалістами, які працюють в тому управлінні. Я думаю, мало хто в цьому залі буде сумніватись, що рівень кваліфікації в різних сферах права тих, хто працює в Міністерстві юстиції поступається рівню кваліфікації тих, хто працює в управлінні у Верховній Раді. Можу вам сказати, що всі закиди, які там є, вони носять характер концептуальних дискусій.

А що стосується конституційності, я вам можу відповідально заявити, що там немає жодного положення, яке вступає в конфлікт з основним законом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко.

 

11:23:59

КРАВЧЕНКО М.В.

Прошу передати слово Матвєєву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Валентина Матвєєва.

 

11:24:06

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Олександре Володимировичу, у своїй доповіді ви сказали про те, так я зрозумів, що ви погоджуєтьсь, що помічники-консультанти народних депутатів були    виключені  із того положення, яке  говорить про те, що вони не  можуть бути державними службовцями. Так.

Але тоді мені скажіть, у той же час,  коли ви говорите цю тезу, а як же бути з помічником-консультантом  народного депутаті від політичної партії, щоб він не був членом цієї партії? Що ж то за народний депутат, який буде підбирати собі кого-небудь, але не члена партії? Тобто   державний службовець,  помічник-консультант народного депутата,  зовсім деполітизований – це  алогічно. По-перше.

А по-друге, я думаю, що така заборона є безпідставною, що суперечить…

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Валентин Григорович, я хочу вас сказати, що ви першу частину слухали  уважно те, що я говорив у доповіді, а другу, напевно, ні. Тому що я одразу  після цього сказав,  що ця позиція, яка стосується належності до політичної партії, не є ключовою для цього закону, і є  розуміння  того, що, якщо   вона викликає критику, Президент держави готовий, щоб вона була відсутня у цьому законі. І питання політичної нейтральності державних службовців вирішувалося іншими механізмами.  Тому питання державного службовця, який  працює у патронатній службі,  чи політичного діяча, воно взагалі не стоїть.

Звичайно, що ви підберете собі тих  помічників, яких будете вважати за потрібне і з тим партійним квитком, який для вас є прийнятним. Це питання не є конфліктним сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Володимировичу.

65 років – пенсія, будь ласка.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановні народні депутати,  проект пропонує, щоб державні службовці виходили  на пенсію у 65 років. Тут є певні питання, які виникають,  сьогодні, я хочу сказати, що  інститут продовження  права  перебування на державній службі задіяний у повному об'ємі. І ті, хто працювали у різних державних органах, знають, що коли підходить пенсійний вік державного службовця, близько половини те, що я можу по своїй пам`яті пригадати  в органах, де я працюю і працював, просять дати можливість  продовжити перебування на державній службі. І ми даєм можливість того, щоб в контексті майбутньої пенсійної реформи ми забезпечили право – право! – кожного  громадянина, який працює на державній службі, щоб він до 65 років працював. Якщо він не захоче далі бути на державній службі, він звідти може піти, і на нього розповсюджується загальне пенсійне законодавство. (Шум у залі)  Звичайно. Да.  Якщо він не хоче  далі перебувати на державній службі. Це питання надає право вибору для державного службовця і не ставить необхідності, щоб він просив на рік, на два продовжити державну службу, як це сьогодні кожен день відбувається.

Було ще питання по спеціальним перевіркам, Адам Іванович. Значить, що стосується спецперевірок  тут ніяких новацій немає, це ті самі перевірки, які сьогодні проводяться для певних категорій, коли державний службовець обіймає посаду, яка пов`язана з допуском до державної таємниці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Володимировичу.  Сідайте, будь ласка.

Від комітету голова підкомітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Демчишен Василь Васильович.

 

11:28:23

ДЕМЧИШЕН В.В.

Шановний  Адаме Івановичу, колеги! Комітет Верховної Ради України  з питань державного будівництва та місцевого самоврядування за дорученням  Голови Верховної Ради України Володимира Михайловича Литвина розглянув 30 березня 2011 року на  своєму  засіданні проект Закону про державну службу (реєстраційний номер 8306) від 25 березня поточного року, внесений Президентом України Віктором Федоровичем Януковичем та визнаний ним як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України.

Як підкреслював щойно Олександр Володимирович, даний законопроект розроблений в рамках проведення адміністративної реформи, одним з напрямків якої є підвищення якості державного управління.

Комітет підтримав певні новації, запропоновані у даному законопроекті, а саме:

введення поняття та визначення повноважень керівника державної служби в органі державної влади, яким здійснюється управління державною службою у цих органах;

 введення системної кваліфікації посад державної служби в залежності від характеру та обсягу посадових обов'язків та посадою, та від організаційно-правового рівня відповідного органу;

визначення єдиних умов вступу на державну службу шляхом проведення відкритого конкурсу, крім вищих посад державної служби;

встановлення нових підходів до оплаті праці державних службовців шляхом посилення ролі посадового окладу;

встановлення вичерпного переліку підстав для припинення державної служби тощо.

Під час активного обговорення даного законопроекту на засіданні комітету за участі представників Міністерства юстиції були висловлені ряд зауважень до окремих положень, зокрема, на яких наголосив вже сьогодні теж доповідач – міністр юстиції. Зокрема ми наголошували про членство в політичних партіях державних службовців і вже детально про це міністр дав вичерпну відповідь, мені здається, на це питання.

У законопроекті передбачено теж віднесення посад помічників. Попередній виступаючий теж про це вже говорив. Але хотів би наголосити, Олександре Володимировичу, про посади помічників Голови Верховної Ради Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Законопроектом визначається, що його положення щодо встановлення мінімальних загальних вимог до рівня відповідної професійної компетенції осіб при вступі на державну службу не поширюється на посади патронатної служби. Комітет вважає, що такий винятковий підхід щодо визначення відповідних вимог до претендентів на зайняття посад державної служби не сприятиме зниженню рівня корупції.

Потребує суттєвого доопрацювання стаття щодо соціально-побутового забезпечення державних службовців в частині визначення розміру компенсації ставки за кредитом на придбання та будівництво житла тощо. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму узагальнюючому висновку рекомендує за результатами розгляду у першому читанні повернути даний законопроект суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Разом з тим, за результатами обговорення даного  питання на засіданні нашого профільного комітету ми ухвалили рішення рекомендувати Верховній  Раді України за наслідками розгляду у першому читанні прийняти даний законопроект за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Васильович.

Прошу записатися на запитання. Василь Васильович…  (Шум у залі) Так, 3 хвилини. Соболєв Сергій.

 

11:32:29

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина", партія "Реформи і порядок".

Шановний доповідач! От щойно перед вами виступав Президент Віктор Федорович Янукович, який проявив ініціативу кожний законопроект аналізувати на корупційну складову. От моя чітка позиція, що це – один з тих законопроектів, який буде прямо сприяти розцвітанню корупції. Чи ви у комітеті аналізували ключові положення цього законопроекту саме на корупційну складову? Якщо так, скажіть, будь ласка, які у вас є застереження стосовно цього, бо черговий рапорт про те, що ви підтримуєте цей законопроект, а потім після прийняття і ухвалення його у першому читанні, а ще страшніше, в цілому, починаєте вносити зміни, як це було з податковим законодавством і з десятками інших актів, то чи не варто на першому етапі його розгляду зупинити ті прямо корупційні діяння, які передбачає цей законопроект? Дякую.

 

ДЕМЧИШЕН В.В. Дякую за запитання, але ви не назвали жодного, скажемо, якої новели цього законопроекту, який… де є корупційні ці схеми.

Ми уважно вивчили цей законопроект і ми пішли шляхом того, що цей законопроект має право на життя, тому що це ще раз одна із складових реформи, яку започаткував Президент України. Через те ми його приймаємо за основу, і в нас буде час уважно доопрацювати його до другого читання і прийняти той закон, який зараз потрібний нашій державі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Карпук.

 

11:34:17

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна".

Шановний Василю Васильовичу, і в доповіді вашій, і в співдоповіді, і в запитаннях може виникнути в людей питання, що основне, що не влаштовує, це питання щодо зміни статусу помічників народних депутатів. Це таке.

Загалом, ви зверніть увагу, Головне науково-експертне управління зробило, причому з приміткою, що це основні зауваги, при більш детальному їх би кількість збільшилася на 26 сторінках зауваг. Тобто міняється повністю ідеологія, міняється суть державної служби, розуміння її, державної служби.

Дуже багато питань, які потребують обговорення. Як ви вважаєте, чи друге читання зможе ці всі недоліки зліквідувати?

І ще одне. Питання щодо зміни… деполітизації. Тут багато говорилося. Деякі губернатори, до речі, вже приступили до деполітизації. На користь Партії регіонів. На практиці це буде означати, що буде єдиною партією Партія регіонів, інших думок…

 

ДЕМЧИШЕН В.В.   Дякую вам за запитання. Насправді, науково-експертне управління на 26 сторінках висловило свої зауваження до даного законопроекту. Є багато положень. Не хотів би дуже в деталях теж зараз вникати. Там є і по переходу державних службовців з органів місцевого самоврядування в органи виконавчої влади і так далі, багато є питань. Я переконаний, що ми спільно попрацюємо, і у нас буде два тижні до другого читання, щоб ми спокійно цей законопроект допрацювали. Я думаю, що нам це вдасться.

Щодо політизації. Це позиція Президента, скажемо. І я думаю, і переконаний, що наша політична сила буде послідовно їх виконувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте, будь ласка.

Прошу записатися представників фракцій.

Будь ласка, від депутатів, відводимо 30 хвилин на обговорення з тим, щоб до перерви завершити розгляд цього питання, потім оголосимо перерву залежно від того, як буде у  нас складатися ситуація.

Кармазін "Наша Україна – Народна самооборона", підготуватись Кравченко.

 

11:37:25

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна – Народна самооборона".

Шановні народні депутати! Шановні наші співгромадяни! Я щиро вітаю всіх з Благовіщенням, дай Боже всім отримувати благу вість, але пане міністр, я вас також вітаю, але ви сьогодні не благу вість віщали звідси, проповідуючи за цей законопроект.

Мені давно не приходилося читати таких опусів, які мають 45 сторінок тексту, 46 сторінок тексту, але 31 сторінку зауважень Науково-експертного управління. Тобто на одну сторінку тексту, одна сторінка зауважень, майже, з маленьким коефіцієнтом.

Це рекорд, Олександр Володимирович! Рекорд, я би сказав, некомпетентності тих людей, які це готували. Точно так як і рекорд сьогодні був, коли виступає з посланням Президент, а в посланні написано, що виявляється в кінці у нього є автори, в тому посланні. То не Президент виявляється автор?

Тому я хотів би бачити, щоб і за такими законопроектами також тоді писали, а автори хто, щоб можна було ставити питання і розуміти ступінь кваліфікації авторів, які так робили адміністративну реформу, яка розповсюджується на всіх державних службовців, що зараз є потреби весь час видавати укази нові, нові і нові, і змінювати, і все про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади. Вчора черговий указ, ліквідовано дві служби, перейменовано дві і утворено ще знову сім. Люди добрі, та не витримає жодний бюджет!

До речі, шановні, по відношенню до бюджету. По-перше, я стверджую, що цей проект є неконституційним по багатьом позиціям, він погіршує права тих громадян, які присвятили своє життя службі Вітчизні, для яких це основна функція. І хочу вас повернути до того розуміння, яке є сьогодні поки що, слава богу, в діючому Законі України про державну службу, за яким державна служба – це професійна діяльність. І нам треба написати, що це добровільна професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах і в їх апараті щодо практичного виконання завдань, і функцій держави, і одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Я хочу сказати, що цей законопроект не можна приймати в першому читанні, він має бути відправлений на смітник. Я більш ґрунтовно ще…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко, фракція комуністів, підготуватися Зарубінському.

 

11:40:48

КРАВЧЕНКО М.В.

Уважаемые коллеги, уважаемый Адам Иванович, тяжелый закон должен вам сказать. В нем речь идет не просто о госслужащих, в нем речь идет о миллионной армии специалистов, которые прошли определенные стадии своего восстановления и потеря управления страной может наступить в результате принятия этого закона. Я, слушая внимательно министра Лавриновича, красной линей прошли деполитизация, департизация, то есть сегодня министр, говоря о том, что они, так сказать, кидают кость Верховной Раде, убирают якобы эти понятия  "деполитизации" и "департизации",  и таким образом хотят протянуть более зловещий момент – 65 лет. Смотрите, что получается? Причем это и для женщин и для мужчин. Что получается? 60 лет наступает, человека заставляют уйти на пенсию по общим основаниям, то есть на него не будет распространяться Закон  о госслужбе. И таким образом до 65 лет человек недоработает, то есть на него не сможет распространяться  Закон о госслужбе.  Поэтому я все же предлагаю, чтобы в обязательном порядке мы сегодня проголосовали все то, что обещал министр … Прежде чем голосовать в первом чтении, нужно проголосовать исключение того, о чем говорил министр, это помощники-консультанты, это департизация и так далее.

Речь ведь  не идет о том, чтобы не  сложилось у наших телезрителей и избирателей моменты того, что коммунисты беспокоятся только о госслужащих. Речь идет о том, что помощник-консультант народного депутата той или иной политической силы, он представляет политическую партию и он выполняет свои функции от имени и по поручению этой партии,  не может быть в данному случае департизации. Спасибо.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної партії. За ним –  Подгорний.

 

11:43:38

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги!  Я думаю дискусія з приводу того, що державну службу треба реформувати  є, в принципі, недоречною, тому що всі можуть сказати, що вона сьогодні не на тому рівні, яка  має бути в європейській країні, якщо ми вважаємо себе європейською країною. Тобто це аксіома,  це я не дискутую.

Я хочу про інші речі говорити. Ви знаєте, чого немає ні в цьому проекті, а що є взагалі на практиці в Україні протягом вже    багатьох років? Державний службовець, особливо середньоъ ланки, у  нас в країні ні в гріш не ставиться: він абсолютно не впевнений в  завтрашньому  дні, його можуть викинути в будь-якій ситуації. І є надзвичайно багато, фактично масові приклади,  як в обласних адміністраціях, районних адміністраціях людина по 15, по 20 років бездоганно пропрацювала, без жодної  догани, без жодних претензій, приходить нова команда і її просто викидають, їй 45 років, їй 50 років і її викидають на вулицю, ні  інша робота не пропонується, нічого.

Тому, мені здається, в основі філософії зміни або реформи  державної служби має бути увага до державних службовців, інакше вони не будуть на повну працювати, бо вони не довіряють тим, хто їм  ставлять.  Така увага, яка є  в Німеччині, яка є у Франції, треба вивчити, до речі, той досвід.

Наступний момент. От тут багато дискусій з приводу нейтральності політичної, входження  в партії чи не входження державних службовців. Я знайшов норми, які треба  просто переписати в закон. Ці норми виписані в  типовому Кодексі поведінки посадовців органів державної влади та місцевого самоврядування, Модельний кодекс - називається, рекомендовані державам членам  Комітету Міністрів Ради Європи.  Там абсолютно чітко сказано, яким чином треба боротися з тим, щоб державний  службовець працював на державу, а не в даному випадку на свою політичну партію. От, наприклад: "Посадовець повинен  залишатися політично нейтральним і не може робити спроб діяти всупереч законним настановам, рішенням чи діям органів державної влади". Це ж міжнародна  практика, це європейський документ, треба його інкорпорувати і не придумувати нічого нового.

Наступне. "При виконанні своїх обов’язків посадовець не повинен дозволяти використовувати себе  для цілей політичний партій". Треба це інкорпорувати в наше законодавство.

Тому, мені здається, європейський досвід свідчить  про те, що не філософія заборони брати участь в політичній діяльності має бути присутня в цьому законодавстві, а інше – визначення меж цієї діяльності.  Це зовсім інший, правильний, сучасний, європейський підході – визначення меж політичної діяльності державного службовця.

І ще дуже важливий момент, я просто не можу цього не сказати, Чомусь відривається …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. …чомусь відриваються права державного службовця від загальних прав на працю. Що державний службовець немає підпорядковуватися Закону про працю? І відбувається зменшення, звуження можливостей і прав державного службовця. Тому що в Кодексі про працю виписані права всіх громадян в Україні, які працюють краще.

Над цим документом треба ще буде досить серйозно попрацювати. В ньому багато проблемних місць. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Подгорний, фракція "БЮТ - "Батьківщина". Підготуватися Горбатюку.

 

11:47:34

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановні виборці, шановні колеги, шановна президія! Декілька хвилин тому з цієї трибуни виступав Президент України, який одним із завдань визначив – підвищення правової культури. Так от, розгляд цього питання сьогодні в цій залі з грубим порушенням Регламенту Верховної Ради – це ілюстрація того, що говорить Президент одне, а робить його партія, його більшість в цій залі  зовсім інше, протилежне. Ніякої правової культури!

Комітет розглядав це питання, вам сказали, 30 числа,  це на п'ятий день після його реєстрації. Які депутати його вивчили? Ніякі. Він був внесений в порядок денний з голосу. Але даже ті 15 хвилин, які були на комітеті, дали можливість вказати на ті недоліки, які в ньому є. І це відображено в довідці комітету.  Але, якщо  подивитися висновки Науково-експертного управління, то законопроект суперечить не тільки Конституції України, він суперечить Європейські хартії, якій 60 років і під якою Україна також підписалася –  Хартія про права людини. 

Але, що по суті даного документу?

Мене дуже бентежить один пункт в цьому законі. Стаття 4 частина п'ята – на помічників і радників Президента України не поширюються положення закону, якими встановлено мінімальні загальні вимоги до рівня професійної компетентності, можливості випробування державного службовця з метою визначення відповідності рівня його професійної компетентності.

Шановні, це говорить про те, що у нас скоро вже коханки будуть помічниками працювати у Президента. Якщо нема елементарних вимог до професійного рівня, до освітнього рівня цієї людини, яка перша отримує документи, яка готує їх Президенту на підпис і таке інше. Я уверен, що 100 відсотків тут розуміють, що Президент всі документи не читає, а читають саме радники і помічники. І якщо у них нема фахового рівня, то тому ми так і живемо, тому і документи виходять сирі. І цей закон – це дуже яскрава ілюстрація про це. Тому ми вважаємо, що цей документ, треба погодитись з науково-експертним управлінням, і направити авторам на доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Горбатюк, фракція Партії регіонів. Підготуватися Найдьонову.

 

11:50:30

ГОРБАТЮК А.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, народні депутати! Законопроект, який виноситься до нашої уваги, є, насправді, складним і проблемним документом, навколо якого, на превеликий жаль, переважно бушують серйозні пристрасті. І тому я би попросив, щоб ви сьогодні підійшли до нього не з політичної складової, а саме з професійного фахового погляду. Однак поряд з позитивними сторонами цей акт законодавства містить і значну кількість додаткових проблем, що виникли і викликали значний резонанс в суспільстві.

Ми повинні розуміти, що відшліфувати чинний закон набагато простіше і ефективніше, ніж виписати одразу ідеальні положення без практики застосування. Чинний Закон України "Про державну службу" 1993 року заклав міцний фундамент для створення інституту державної служби, однак сьогодні він не здатний забезпечити нову якість державної служби, якої вимагає суспільство, особливо в час проведення в державі адмінреформи. Необхідно новий закон про державну службу прийняти, який ґрунтуватиметься на прозорій та підзвітній системі управління державною службою, що забезпечує єдині стандарти професіоналізму у всій державній службі з урахуванням практики країн ЄС та українських традицій.

Прийняття нового Закону України про державну службу стане важливим політичним кроком і служитиме як внутрішнім інтересам суспільства і держави, забезпечуючи нову якість державного управління та створення в Україні професійної, політично нейтральної та ефективної державної служби. А також стане продовженням роботи над Законом України про Кабінет Міністрів та центральні органи виконавчої влади.

І до опозиції. Я не можу вас зрозуміти, шановні колеги. Коли ви нас часто критикуєте за те, що влада представлена в основному в більшості виконавча членами нашої політичної партії. І коли ви зараз сьогодні бачите по прийняттю цього законопроекту багато наших керівників з виконавчої гілки влади, складуть свої повноваження члена партії, то якраз цим кроком ми і деполітизуємо виконавчу гілку влади. Це нормальний крок, який дасть можливість владі більш ефективно управляти всіма процесами в державі.

Я думаю, що ви навпаки повинні такі речі, які пропонуємо ми, підтримувати. Шановні колеги! Це надзвичайно важливий і терміновий закон. Саме тому Президент України ініціював внесення його на розгляд у Верховну Раду. Я закликаю вас за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Найдьонов Андрій, фракція комуністів. Підготуватися Шишкіній. Передає Самойлик Катерині. Прошу. Прошу, Катерина Семенівна.

 

11:53:24

САМОЙЛИК К.С.

Я щиро дякую. І пропоную колегам народним депутатам України проголосувати за те, щоб відправити даний законопроект на доопрацювання. Тільки в тому випадку, якщо зауваження, які були висловлені колегою Матвєєвим, колегою Кравченком і іншими, будуть тут же вилучені із законопроекту, за нього можна голосувати у першому читанні. Інакше треба відправляти на доопрацювання.

З чого виходжу я, особисте моє міркування. Все це є продовженням ідеї пенсійної реформи через конкретну категорію. Це перші кроки реалізації не існуючого ще пенсійного законодавства.

Подивіться, держслужбовець, жінка ти чи чоловік, повинен працювати до 65 років. Це є порушення Конституції України, чи ні? Є порушення Конституції. Це є порушенням чинного законодавства? Є порушенням чинного законодавства. Не треба йти шляхом виокремлення окремих категорій.

Хочу задати питання. Що вирішиться прийняттям цього законопроекту? З'являться нові робочі місця? Ні. Що, молодь може бути долучитися до державної служби? Ніколи в житті, бо скоро і до 90 років ми цю планку зможемо підняти. І тому, безумовно, метою законопроекту є шматками зреалізувати пенсійну реформу, яка нам пропонується. Де політизація і депаритизація? Ну, це ж також не відповідає ні основному закону, ані існуючій правовій законодавчій базі.

Ну скажіть, будь ласка, партія отримала значну перевагу на виборах, не тільки ж одна партія, а й інші. І в цей час всі ті, хто боровся за перемогу, повинні полишити ряди цієї політичної партії. Скажіть, де тут є логіка? І чи це не суперечить Конституції України? Звичайно суперечить Конституції України.

Я так думаю, що починати треба було не з цього, а взагалі зліквідувати Конституцію України, і починати тоді діяти таким чином, яким пропонується нам приймати рішення в сесійній залі. Ще раз хочу повторити, якщо тут ми не знімемо спірні питання, в такому випадку даний законопроект треба відправити на доопрацювання. І нехай хтось не думає, що це стосується тільки помічників народних депутатів України, це багато людей, які віддали своє здоров'я, свою молодість, свою мудрість і розум служінню нашої держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерино Семенівно. Будь ласка, Шишкіна, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Підготуватись Боднар.

 

11:56:29

ШИШКІНА Е.В.

Шановний головуючий, шановні колеги! Давайте уважно  поглянемо на вказаний закон. Що  ми можемо побачити? Лише перший розділ цього закону   називається "Державна  служба". Наступний розділ вже називається "Правовий статус державного службовця" і далі по  тексту  лише положення, які стосуються проходження державної служби, тобто і саме статусу державного службовця.

Так чи можна назвати вказаний закон  Законом про державну службу? Як на мене ні. Цей закон радше є законом  про державного службовця, про державну  службу там майже нічого не сказано.

У мене таким чином виникає питання, а взагалі при підготовці  цього закону чи були враховані  наробки вітчизняної української правової науки, чи були враховані, наприклад, розробки щодо державної і публічної служби  ті, які зробив   свого часу центр  політико-правових реформ?

У мене запитання до шановного пана міністра: "Ви керувалися статтями, наприклад, Ігоря  Борисовича Коліушка, Романа Куйбіди, покійного нині Вадима Борисовича Авер'янова щодо проведення адміністративної реформи, реформи адміністративного права, державної служби,взагалі функцій державного управління  і публічної служби?"

Чому у цьому законі  нічого не сказано про  публічну службу, єдине визначення  як терміну якої ми зустрічаємо  у статті 17 Кодексу  адміністративного судочинства України?

Тобто у мене зауваження  до цього закону вже доктринальні, а не такі, які стосуються окремих положень. Цей  закон не можна приймати за основу і в цілому тим більше. Його  не просто потрібно направити на доопрацювання, його взагалі потрібно відхилити. Цей закон   аж ніяк не є прогресивним, він аж ніяк не враховує  європейський досвід, європейську практику, в якому чітко іде поділ на державну службу, і є поділ на публічну службу. І поняття публічної служби є   більш широким  за своїм, і воно включає в себе  поняття державної служби.  В цьому проекті закону  ні слова про це сказано, а він побудований  на тих же засадах, на яких зараз нині діючий  Закон "Про державну службу".

Тому  я вважаю, і фракція "Блоку Юлії Тимошенко" не буде підтримувати цей  законопроект. І ми  закликаємо всіх не голосувати  його, а відправити на доопрацювання тим більше,  що там є чимало положень, які є неконституційними.

І хоча міністр юстиції   не хоче це визнавати,  все ж таки,  наприклад, норма щодо заборони державним службовцям брати участь у політичних партіях, тобто бути членами політичних партій є прямим порушенням норми Конституції України. Конституція України не містить вимоги, не містить заборони  державним службовцям, окрім єдиної категорії – судді, не містить заборони не бути членами  політичний партій. Дякую за увагу.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ольга Боднар, фракція БЮТ. Яворівський наступний.

 

11:59:19

БОДНАР О.Б.

Ольга Боднар, "Блок Юлії Тимошенко  – "Батьківщина", партія "Батьківщина".

Шановний  головуючий! Шановні колеги! Дякую за підтримку колег тої думки, яку я теж буду зараз висловлювати, і от мене дуже вразила така манера   виступу саме головних доповідачів: доповідача від Міністерства юстиції – міністра, а також співдоповідача.

Ну не можна таким сумним голосом розказувати і сумною манерою розказувати, який прекрасний законопроект ви представляєте.  Навіть вашою поведінкою видно, що ви навіть не поділяєте тих слів, які ви самі сказали.

Предметом нашого  розгляду на сьогодні є Закон про державну службу України. Наша видатна  реформаторська влада вже почала знищення українців і активно будує нову Україну. Спочатку вона запровадила пенсійну реформу, зараз от уже податкова реформа може..  дуже радісно її  сприйняли, тепер от ми уже взялися за адміністративну реформу. Законопроект про державну службу – це вже третій проект з пакету сумнозвісної адміністративної реформи, анонсованої владою.

Не можна казати, що адміністративна реформа – це така проста річ, що можна просто перетасувати назви, наприклад, міністерств і підписати їх там призначити на посаду своїх там хлопців, а тепер от зробити таке, щоб зробити непривабливою державну службу і таким чином  вважати, що реформа адміністративна буде здійснена найкращим чином.

Запропоноване реформування державної служби може невдовзі безпосередньо вплинути не  лише на сотні тисяч державних службовців, але й на простих громадян, які щодня звертаються до чиновників. Тому будь-які помилки в цьому випадку матимуть надзвичайно великі наслідки.

Один із головних принципів державної служби – це принцип професіоналізму. Шановні, ви ж зараз всі дуже модно любите захищати свої кандидатські, докторські безпосередньо по державному управлінню і в тому числі по державній службі. Та невже ви не знаєте, що принцип професіоналізму є самим головним принципом того, щоб люди могли, звертаючись до державних службовців, отримувати кваліфікована допомогу, а держава не стояла на глиняних стовпах.

Приймаючи цей закон, перш за все ми маємо дати чітку відповідь: які позитиви будуть від його реалізації для суспільства? На жаль, для простих громадян я позитиву в ньому не бачу. Перш за все, звертає увагу, цинізм влади по відношенню до рядових працівників державної служби. Цілий ряд посад із кола???? державних службовців, працівників органів державної влади, що виконують допоміжні функції, виключається з її сфери, натомість посади помічників і радників Президента, посади працівників патронатної служб членів Кабміну відносяться до категорій державних службовців найвищих рангів. Ось така реформа нам пропонується.

Присловута деполітизація. Краще взагалі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

БОДНАР О.Б. Краще взагалі заборонити державним службовцям брати участь в мирних заходах і це буде найкращій спосіб для того, щоб забезпечити свої інтереси. 

Найважливіше питання – фінансування цієї реформи. Відповідно до пояснювальної записки  прийняття законопроекту не вимагає додаткових видатків з державного бюджету. Однак, чомусь ніхто не звертає увагу на положення статті 7 законопроекту, відповідно до якої фінансування державної служби передбачається не тільки за рахунок коштів державного бюджету, але і місцевого. Що це означає? Це означає, що місцева влада буде вимушена думати не про дороги, освітлення вулиць і про оплату зарплати, тої часті зарплати, яка передбачається для своїх мешканців, а де взяти додаткові гроші. Я здогадуюсь, в принципі, де це взяти ці гроші.

До речі, підказую владі ще один крок: ви обіцяли педагогам і медикам включити їх до державних службовців, бігом, бігом включайте, приймайте цей закон і тоді взагалі в вас не буде проблем з інтелігенцією в Україні, тому що на державну службу будуть іти або студенти, які поки що не можуть працевлаштуватися, або люди передпенсійного віку, які, на жаль, не можуть найти там фінансово забезпечену, гарну роботу. І таким …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, ви вже два регламенти. Вибачте, Ольго Борисівно. Яворівський, будь ласка.

 

12:04:00

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Добрий день, Україно! Тебе, Україно, уже розділено за всіма можливими версіями, які тільки є: за релігійним, за етнічним, за мовним, за географічним. І Президент щойно з цієї трибуни заявив про те, що боротьба з корупцією буде доведена до кінця. В мене таке враження, що вона вже доведена до кінця, вже можна все закінчувати, тому що все нові і нові закони, які сьогодні вносяться владою, фактично, тільки-но посилюють и легалізують саму корупцію в українській владі.

Я, до речі, чесно кажучи, я думав, що в цьому законопроекті буде реалізовано одну з тих обіцянок Президента, яка, можливо, дала йому найбільший "навар" голосів, так би я сказав, це про те, що українські медики і українські педагоги стануть державними службовцями. Я хочу вас привітати, медики і вчителі наші: як бачите, забули про свої обіцянки, які були в час виборів.

Буквально, днями у Брюсселі відбулася дуже цікава розмова, яка подивувала політичну еліту Європи: Інститут Горшеніна робив доповідь "Великий український бізнес і Уряд України". До речі, радник Єжи Бузика сказав дуже цікаву фразу: "В нормальному демократичному суспільстві має існувати чіткий розділ між держслужбовцями, політичними лідерами і бізнесом". Звичайно, необхідна їхня співпраця. Проте, коли все це знаходиться в одних руках, відповідальність розмивається, звітність перед суспільством, практично, зникає.

І були наведені унікальні приклади: із 16-ти членів українського уряду п'ятеро, я наголошую, люди, запам'ятайте, п'ятеро з них є офіційними, ще раз повторюю, офіційними, і ще раз повторюю, офіційними мільйонерами. Але ми знаємо, що неофіційно багато з них уже є і мільярдерами. Я назву ці прізвища, от вам, будь ласка, державні службовці! Я назву ці прізвища: це Андрій Клюєв, Борис Колесніков, Сергій Тігіпко, Юрій Бойко і Микола Присяжнюк. А ще двоє – Балога і Злочевський, я думаю, що ніхто не сумнівається у тому, що вони неофіційні мільйонери. Це при тому, що Перший віце-прем’єр Андрій Клюєв збільшив за один тільки-но рік, один рік, а вони ж планують бути довго, за один рік збільшив свої капітали на півмільярда доларів.

Через те, ще раз кажу, цей законопроект, хто за нього проголосує, він проголосує за розквіт корупції в Україні. Голосуйте, на здоров’я, будь ласка!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, Павловський, у вас одна хвилина. Бо ваша колега ваших дві забрала хвилини. Одна хвилина. Є таке в Регламенті. Якщо не… Це ви слідкуйте.  Будь ласка, одна хвилина.

 

12:07:01

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Це, по-перше, грубе порушення Регламенту.

А, по-друге, я хочу сказати, що ми є свідками чергової не реформації, а профанації. І треба було, якщо чесно, назвати цей закон не про державну службу, а про державну опричину. Тому що державна служба по своїй суті знищується, а треба лояльні чиновники, особисто лояльні одній особі, навіть непартійні. Тому вони проголошують принцип як благо департізації. А навпаки треба підвищення політичної відповідальності.

Якщо у нас є зараз, як раніше казали, направляющая и руководящая сила в нашем обществе, – это Партия регионов, то й хай вона за все несе відповідальність. І так вони захопили всі посади, і вихідці з одного відомого регіону. То хай залишається партізація і політизація. Бо всі повинні знати, хто за все в державі відповідає за те, що колдобини на дорозі, за те, що немає тепла, за те, що піднімаються ціни. За все це відповідає особисто Янукович і його Партія регіонів. І не треба прикраватися словами,  реформами як фетіш…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М. І не треба прикриватися реформами, коли насправді продовжується побудова авторитарно-репресивного режиму. А цими реформами робимо гарну міну перед Заходом і всім іншим світом. В жодному разі не можна підтримувати цей закон з розряду узурпації влади і надалі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, обговорення питання завершено.

Я ще раз нагадую, що коли ми почали обговорення питання, я наголошував на тому, що ми завершимо розгляд цього питання і оголосимо перерву. Тому незабаром буде  перерва, не переживайте, будь ласка, Олександр Володимирович, заключне слово.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановні народні депутати! Дискусія в сесійній залі засвідчила наскільки є різні позиції, з яких оцінюється внесений Президентом проект і здебільшого, звичайно, прив’язаний до  того чи іншого мотиву, який видається найголовнішим. Головна мета цього проекту закону, щоб ми вийшли на унормування, побудову якісно нової державної служби, де не велика чисельність за рахунок збільшення державних службовців в країні буде робити кращими можливості державного менеджменту, а де будуть працювати професійні, відповідальні люди.

Звичайно, я в доповіді сказав, про те, що є позиції, які не є ключовими, тому зараз, навіть до другого читання, прямо зараз, при прийнятті в першому читанні звідси можна вилучити позицію, яка стосується обмеження членства в політичних партіях, зараз можна звідси вилучити.

Так само можна вилучити пункт 2 частини другої  статті 2, де мова йде про помічників-консультантів. Питання пенсійного віку, питання пенсійної реформи, ви правильно ставите питання, ясно, що це має бути єдиний контекст. Зараз у нас була проблема набагато більша з тим, що державні службовці прагнуть працювати довше ніж визначено пенсійним віком і якщо хтось сумніваються в цьому, зробіть запит на Головдержслужбу, вона дасть відповідь, яка величезна кількість щодня приходить прохань, які розглядаються, дозвольте продовжити перебування на держслужбі, тому передбачалось таке право.

Ми можемо також абсолютно без втрат для суті цього проекту закону рівень пенсійного віку в даному проекті закону не вирішувати.

Я прошу вас підтримати загальний, концептуальний напрямок проекту закону, який повинен забезпечити якісно новий рівень державної служби в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від комітету, немає?

Шановні колеги! Обговорення питання завершено, дозвольте декілька слів за результатами обговорення.

Я думаю, що праві і ті, хто говорив, що закон має право на життя, як і праві ті, хто виступав з критичними зауваженнями щодо цього законопроекту. Те що потрібно унормовувати таку важливу галузь нашого суспільно-політичного і державного життя як державних службовців, я думаю, ні в кого не викликає сумніву, і чим чіткіше ми випишемо ці правила, тим краще буде для нашого суспільства і для тих, хто хоче бути не в бізнесі, а працювати на державній службі. Я думаю, ми тут повинні спільно шукати компроміси для того, щоб це було чітко прописано.

Наступне. В результаті обговорень, в результаті виступів, з'ясування позицій, зверніть, будь ласка, увагу на наступне. Доповідач, проконсультувавши із суб'єктом законодавчої ініціативи, послухавши наші зауваження, погоджується, дає від імені суб’єкта законодавчої ініціативи згоду на три найпринциповіші питання. Перше, те що стосується політизації і департизації, тобто питання пов’язані з тим, що державні службовці не можуть бути членами партій і з цього законопроекту знімається, залишається щодо партійності чи непартійності ті категорії людей, які визначені в окремому законі про об'єднання громадян. А там, як ви пам’ятаєте, це стосується лише людей в пагонах і Конституція. Друге, те що стосується теми, яка безпосередньо зачіпає кожного народного депутата і тих, хто з ними працює в патронатній службі, чотирьох помічників-консультантів, які мають сьогодні статус державного службовця. Ці положення із даного законопроекту забираються. І третє, на чому особливо наголошувала фракція комуністів, щодо пенсійного віку. Дійсно, тут буде логічніше ці проблеми врегульовувати не в Законі про державну службу, а в законі, який стосується безпосередньо пенсійного забезпечення і нічого виділяти державних службовців в окремий закон, ми ж говоримо про те, що треба якомога менше законів про пенсійне забезпечення.

Тому, з урахуванням цих позицій, я просив би, вони враховані вже по суті, я просив би … Почекайте, будь ласка, Юрій Анатольович. Юрій Анатолійович, не збивайте мене,  у вас не вийде,  не вийде.

Наступне. Шановні колеги, я просив би і звертаю увагу профільного комітету, вони про це говорили при підготовці до першого читання, про це говорили ви у виступах, про це говориться у висновках Науково-експертного головного управління, щоб при доопрацюванні до  другого читання ми ще звернули увагу на такі проблеми.

Одна з них – це проблеми забезпечення заробітної плати. Щоб не було боязні того, що  є у державних службовців побоювання, що, мовляв, вони можуть у них урізати заробітну плату і лише з 2013 року повернеться. Цього немає, але треба чіткіше буде виписати.

Те, що стосується патронатної служби. Я просив би звернути  увагу, що таке ж положення  потрібно записати і для Верховної Ради, бо в міністерствах  є патронатні служби,  а в керівництва Верховної Ради їх немає. Тобто я думаю це можна поправити. І інші нюанси, про які говорили.

Тому шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про державну службу (реєстраційний номер 8306) із вилученням положень,  що стосується політизації, що стосується помічників-народних депутатів і що стосується пенсійного віку. Прошу голосувати. (Шум у залі)

Статті будуть конкретизовані.  Зніміть голосування.

Ще раз повторюю, ми приймаємо в першому читанні з вилученням положень  і тих статей, які стосуються тих трьох головних напрямків, які я озвучив. А при підготовці …

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що народних депутатів?

Народних депутатів це не стосується.

Ще раз повторюю. З вилученням  цих трьох положень, а при доопрацюванні до другого читання профільний комітет в усіх статтях це врахує, щоб їх не  було.

Я  ставлю з такою пропозицією на голосування.

      

12:16:10

За-263

Дякую, Закон  прийнято.

Юрій Анатолійович, ваша рука, це не та рука.

Так, оголошується  перерва до 12 години  46  хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядаємо, шановні колеги, питання про звільнення суддів. Доповідач – Голова Вищої ради юстиції Колесніченко Володимир Миколайович. Будь ласка.

 

КОЛЕСНИЧЕНКО В.М.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати! Вноситься проект постанови №8344 про звільнення судді Васіної Лілії Анатоліївни з посади судді Кіровського районного суду. Тільки що вручили телеграму про те, що суддя знаходиться в нарадчій кімнаті. Така телеграма, мабуть, є, Адам Іванович, у вас. Тому я би хотів би, щоб ви визначилися з можливістю слухання цього питання без явки судді. Ну, я вважаю, що, оскільки суддя знаходиться в нарадчій кімнаті і є відповідне доручення, дав зараз голові суду про те, щоб він з'ясував, дійсно, чи знаходиться вона в нарадчій кімнаті, але сьогодні, зараз спростувати це, у нас такої інформації немає. Телеграма надійшла тільки щойно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Значить, шановні колеги, по постанові 8344 з приводу звільнення з посади судді Васіної є пропозиція перенести на наступний пленарний тиждень. Прошу наступне.

 

КОЛЕСНИЧЕНКО В.М. Проект постанови №8359 – про звільнення суддів. Відповідно до пункту 3, 9 частини п’ятої статті 126 Конституції України, Верховна Рада України постановляє звільнити з посад суддів:

апеляційного суду Херсонської області Пляса Миколу Григоровича  – у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Марганецького міського суду Дніпропетровської області Панасенко Олену Павлівну –  у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Київського районного суду міста Донецька Виродова Юрія Тарасовича – у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Ленінського районного суду міста Миколаєва Богатирчук Галину Антонівну – у зв’язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров’я. Відповідні документи, підтверджуючі її стан здоров'я є.

Садгірського районного суду міста Чернівці Плавана Володимира Олександровича – у зв’язку з поданням заяви про відставку.

У всіх суддів з'ясоване їх дійсне волевиявлення. Стороннього впливу або примусу при прийнятті ними рішення про звільнення не встановлено.                                                             

Вища рада юстиції пропонує підтримати нашу пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги! Немає запитань?

Тоді я ставлю на голосування постанову за номером 8353 – про звільнення суддів. Прошу підтримати.

 

12:51:53

За-259

Дякую. Сідайте будь ласка.

І розглядаємо проект Постанови про надання згоди на затримання та арешт (взяття під варту) судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Кучеренка (реєстраційний номер 8257).

Так, хто у нас тут доповідає? Заступник Генерального прокурора, будь ласка.

 

БЛАЖІВСЬКИЙ Є.М.

Шановний Адам Іванович! Шановні панове депутати! Прокуратурою Запорізької області 12 серпня 2004 року порушено кримінальну справу щодо судді Мелітопольського міськрайонного суду Кучеренко Наталії Володимирівни за частиною 2 статті 368 Кримінального кодексу України. Органами досудового слідства Кучеренко Наталія Володимирівна обвинувачується в отриманні при пособництві секретаря суду Левандовської грошових коштів в сумі 1 тисячі американських доларів за призначення сину хабародавця покарання, не пов’язаного з позбавленням волі.

Скоєння тяжкого злочину Кучеренко підтверджується протоколом особистого обшуку Левандовської, відповідно до якої у неї виявлено та вилучено предмет хабара – гроші. А також матеріалами оперативно-розшукових заходів: аудіо-, відеозйомкою, якою зафіксовано факт одержання хабара, висновками експертизи та записами розмов Кучеренко і Шестерної, та іншими доказами в їх сукупності. Оскільки Кучеренко впродовж 2006-2010 років більше 30 разів не з'явилася без поважних причин на виклики до слідчого, чим злісно ухиляється від слідства, прошу підтримати подання та надати згоду на затримання і взяття під варту судді Мелітопольського міськрайсуду Запорізької області Кучеренко Наталії Володимирівни. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, запитання. Запишіться.

Так, будь ласка, 3 хвилини – Карпук.

 

12:54:43

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна".

Прошу передати слово Ярославу Кендзьору.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Кендзьор.

 

12:54:50

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, "За Україну!".

Пане Євгене, будьте ласкаві, скажіть, це не по цій справі, але справа паралельна, чи відомо Генеральній прокуратурі, чи є вже матеріали в Генпрокуратурі, про аналогічне подання до Верховної Ради з приводу судді залізничного суду міста Львова щодо судді Ганича, який був спійманий на хабарі у 400 тисяч гривень. Це вже пройшло, здається, біля двох місяців і нічогісінько не чути про долю цього горе-судді.

 

БЛАЖІВСЬКИЙ Є.М. Ну, я можу сказати, що таке розслідування проводиться, і як тільки слідчий визнає за необхідне, що зібрано достатню кількість доказів, таке подання буде скеровано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ющенко – немає. Вернидубов.

 

12:55:53

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Да. Шановний Євгене Миколайовичу! Питання таке, ви кажете, у 2004 році уже був скоєний злочин, порушена кримінальна справа. І що, до цього часу вона судить, суддя, яка скоїла тяжкий злочин, чи що тут проходить? Чи треба ждати 30 разів, ви кажете, не з'явилась, ну? І оце судова реформа цей позор наш держави чи устраняє вона, чи ні? Я маю на увазі, чи можемо ми скоріше ці справи робити? Дійсно, як це таке можливо, 5-10 років  після скоєння злочину суддя судить інших. Яке він має моральне право?    Дякую.

 

БЛАЖІВСЬКИЙ Є.М.  Оскільки щодо судді є певні застереження, щодо обрання міри запобіжного заходу, тому і, враховуючи, що понад 30 разів суддя не прибула до слідчого, слідчий звертається з поданням про обрання запобіжного заходу – затримання та взяття під варту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Зварич.

 

12:56:57

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний пане Євгене, ви  говорили про те, що основний  доказ про скоєння злочину цим суддею щодо отримання хабара – це  фіксація  цієї події після відповідного відеоспостереження. Я припускаю, що таке відеоспостереження  було здійснене у службовому кабінеті  судді. Якщо не так, то спростуйте, будь ласка.  А якщо воно було проведене у службовому кабінеті судді, то відповідно такі процесуальні дії  вимагають санкцію для того, щоб вони були проведені.

 Тому для стенограми, будь ласка, підтвердіть, що  така санкція, дійсно, є, що вона  міститься у матеріалах справи. Бо у протилежному випадку Верховна Рада України не має права тоді погоджуватися,  вірніше надати  свою згоду на притягнення цього судді  до відповідальності, оскільки такий доказ  буде неприйнятним у суді.

 

БЛАЖІВСЬКИЙ Є.М. Такі заходи оперативно-розшукового  характеру, які легалізовані в межах кримінальної справи,  мали дозвіл  відповідної судової інстанції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Тільки, шановні колеги,  я хочу сказати, що я то оголосив 8257, а  доповідався 8258. Прізвище там одні і ті ж, а це, видно, чи чоловік і дружина, мабуть, чи родичі, ну, у всякому разі зараз ми розглядаємо 8258 – Кучеренко Наталія Володимирівна.

Будь ласка,  Сергій Васильович Ківалов.

 

12:58:45

КІВАЛОВ С.В.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні 16 березня подання Генеральної прокуратури України, підтриманий та внесений головою Верховного Суду про надання згоди  на затримання та арешт (взяття під варту) судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Кучеренко Наталії Володимирівни.

Нагадаю, що комітет розглядав подання на відповідність вимогам  Закону  України "Про Регламент Верховної Ради України". розглядаючи питання  законності чи незаконності порушення самої кримінальної справи комітет не може, це виключно компетенція судових та правоохоронних органів.

Розглянувши подання, комітет в межах своїх повноважень ухвалив висновок, що подання Генеральної прокуратури України, підтримане та внесене головою Верховного Суду України  про надання згоди  на затримання та арешт (взяття під варту) судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Кучеренко Наталії Володимирівни відповідає вимогам  частини 1 статті 220 Регламенту Верховної Ради України та може бути… підтримати.

Проект постанови у вас є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Васильович.  Тільки у мене є запитання. Чому комітет запропонував, щоб Генпрокуратура доповідала, а не голова Верховного Суду доповідав?  

 

КІВАЛОВ С.В.  У нас, Адаме Івановичу, по  Регламенту… Дело в том, что этот вопрос рассматривается уже  несколько лет, и прокуратура Запорожской области, следователь прокуратуры обратился  в  Генеральную прокуратуру. Генеральная прокуратура обращалась в Верховный Суд, Верховный Суд просто  поддержал представление Генеральной прокуратуры.

Все то, что касается Кучеренко Наталии Владимировны и Кучеренко Виктора Васильевича это Генеральная прокуратура, потому что они были инициаторами. А то, что касается третьего, я имею в виду Василия Максимовича Следя, то там суд обратился. Мы чуть позже будем обращаться и поэтому будет доповідати Голова Верховного суду или его заместитель.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, ви на половину праві, бо Регламент передбачає, що те, що стосується подання на суддів представляє Верховний суд, те, що стосується подання на народних депутатів представляє Генеральний прокурор. А тут, хоч і подання Генеральної прокуратури, але треба нам подання Верховного суду ще, крім подання Генеральної прокуратури. Тобто він може підтримати, але доповідачами все-таки потрібно було визначити Голову Верховного суду, так як і по іншому питанню. Тому ми тут, вибачте, трохи дали маху.

Які будуть запитання до Сергія Васильовича? Запишіться. Карпук, будь ласка.

 

13:02:19

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук. Прошу передати слово Роману Зваричу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич.

 

13:02:23

ЗВАРИЧ Р.М.

Пане Сергію, я те саме питання, яке я ставив пану Євгену. Я би просив, щоб ви, як голова комітету, підтвердили цю інформацію, яка була записана в стенограмі і озвучена тут в сесійному залі. Зокрема, про те, що комітет мав свої наявності, відповідний дозвільний документ, що ви його бачили, ви його таки фізично тримали в руках про те, що був наданий відповідний дозвіл на проведення відповідної процесуальної дії, а саме відео-спостереження відповідного судді у його службовому комі… кабінеті при скоєнні ним злочину. Підтвердить, будь ласка, цю інформацію для стенограми.

 

КІВАЛОВ С.В. Я еще раз хочу подчеркнуть, что, розглядаючи питання законності, чи незаконності порушення самої кримінальної справи, комітет не може, це виключно компетенція судових та правоохоронних органів. Мы слушали информацию следователя Генеральной прокуратуры, начальника следствия Генеральной прокуратуры, слушали информацию Голови Верховного Суду и с их слов, как и сказано в моем слов, как и сказано в моем выступлении, мы приняли такое решение: не доверять двум – Генеральной прокуратуре и Верховному Суду, я думаю, что это не совсем так. Это не наша компетенция – доказывать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще у вас одна хвилина.

 

13:04:02

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний пане Сергію, шановні колеги! Якраз є всі  підстави не довіряти Генеральній прокуратурі у даному випаду. Тому що я хотів нам усім нагадати, що був уже такий випадок, я не про конкретний склад керівництва цієї Генеральної прокуратури, але без документального підтвердження, основного процесуального документу, а саме дозвіл на проведення відеоспостереження у службовому кабінеті судді, цей доказ, який, я розумію, є основний доказ, має бути тоді визнаний як неприйнятний у суді. І в такому випадку Генеральна прокуратура тоді не матиме жодних підстав для притягнення цього судді до кримінальної відповідальності.

Хочу нагадати, що такий випадок уже був, коли Генеральна прокуратура просила такої згоди Верховної  Ради, не маючи відповідного процесуального документу, а згодом суд визнав цього суддю… На відео було записано, що він отримував хабар, але не було дозволу, щоби проводити таке відео спостереження…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

13:05:16

ЗВАРИЧ Р.М.

Суддя був визнаний тоді невинним. Тому це є дуже важливий момент,  я би просив, щоб ми таки остаточно його з'ясували.

 

КІВАЛОВ С.В. Уважаемые коллеги, я хочу напомнить, что мы сегодня рассматриваем вопросы, не связанные с обвинением, конкретным обвинением, мы рассматриваем вопросы взятия под варту и арест. То есть мы рассматриваем вопросы, то, что к нам обратились только в соответствии с Регламентом, 220-й статьи Регламента. А Генеральная прокуратура может воспользоваться тем, что мы будем решать сегодня, зал решит, или может не воспользоваться.

Сегодня есть информация, что в этой семье четверо детей, что в этой семье …  несколько по-другому здесь. Но вы понимаете, какая ситуация сложилась. На протяжении полутора лет мы рассматриваем этот вопрос. Он находится в комитете. Один раз мы рассматривали, что они не смогли явиться по болезни. Другой раз мы рассматривали, что они не имеют возможности, потому что идет судебный процесс. Третий раз и так далее… Мы рассматривали девять раз.

И давайте сегодня в зале решим этот вопрос. Или поддержим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

КІВАЛОВ С.В. Или не будем поддерживать его. Нельзя, полтора года чтобы в парламенте были эти документы. Вот буква – вы решаете здесь в зале.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. 

Шановні колеги, Сергій Васильович правий. Він не слідчий. Він доповідає висновок комітету про те, що вони розглянули подання Генеральної прокуратури. І не вони приймають рішення, а ми з вами. Або дамо згоду, або не дамо згоду.

Ми за регламентом мали б заслухати людей, щодо яких розглядається справа. Але ось тільки що надійшла телеграма: "Шановні депутати, у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою своєчасно з’явитися на засідання Верховної Ради  України не зможемо. Просимо відмовити у поданні Генерального прокурора. З повагою Кучеренко Наталія Володимирівна, Кучеренко Віктор Васильович".

Хто бажає взяти… Запишіться, будь ласка. Шановні колеги, можливо, домовимося по хвилині. Вистачить? Немає заперечень?

Тоді, будь ласка, Вернидубов Іван Васильович. Мікрофон з місця. 

 

13:08:06

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Шановні друзі, я все-таки возвращаюсь к тому же вопросу. Вот рассмотрение судьи Кучеренко Наталью, уже 7 лет после того, как она обвиняется в преступлении и не может прибыть.

Второй вопрос. Кучеренко совершил преступление в 2001 году. Прошло 10 лет. Он там как мошенник обвиняется, и все 10 лет продолжает судить. От имени государства выносит приговор и решение, и так далее. Сегодня он тоже дает телеграмму – не  может прийти. Я не за то, чтобы принять сейчас решение, я за то, что давайте создадим или следственную, временную следственную комиссию, или поручим Высшему совету юстиции, чтобы серьезно проработали эти вопросы, как например, взять это… вообще, почему так в государстве мы терпим такой позор. Преступники издеваются, вот судьи по десять лет мы не можем разрешить вопрос, потому что не желают общаться со следствием, не желают приехать в Верховный Совет, это уже действительно издевательство над парламентом, над следствием, почему такое?

Если судебная реформа не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

13:09:18

ВЕРНИДУБОВ І.В. …эти вопросы не учла, то давайте тогда срочно поручим профильному комитету внести изменения, чтобы такого больше не было. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стойко Іван "Наша Україна – Народна самооборона",

 

13:09:29

СТОЙКО І.М.

Дякую, Адаме Івановичу! Прошу передати слово пану Роману Зваричу, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич.

 

13:09:38

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановні колеги! Я не маю найменшого сумніву, якщо ця подія зафіксована на відео, на відеоплівці про те, що цей суддя отримав хабар, що він таки хабарник і він має бути притягнений до кримінальної відповідальності. Однак, вибачте мені, але я маю всі підстави говорити про те, що я також не маю всіх таких підстав вірити про те, що наші правоохоронні органи дотримуються всіх процесуальних норм, для того, щоб отримувати такі докази.

Я би хотів нагадати, що незаконно отриманий доказ не може бути прийнятий як такий у суді. І в  такому випадку, якщо це є єдиний доказ, по якому можна довести винуватість цієї особи, то це така особа, винуватість її в судовому процесі буде не завершена, вона буде визнана, як це, до речі, раз вже і було. Я був єдиний депутат, який голосував проти такої постанови і виявилося, що я був правий, коли суддя…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам ще Криленко передає хвилину. Будь ласка.

 

13:10:42

ЗВАРИЧ Р.М.

Тому для того, щоб ми знову ж не повторили таку помилку, як це було кілька років тому, я пропоную слідуюче: щоб ми утрималися до прийняття відповідного рішення до отримання відповідного процесуального документу від Генеральної прокуратури України, який би свідчив, документально би підтвердив, що був наданий судом  дозвіл на проведення відповідної процесуальної дії, внаслідок якої отримано цей доказ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це майже історія з Мельниченком, да? Гордієнко передає Бабуріну.

 

13:11:23

БАБУРІН О.В.

Уважаемые коллеги, я бы сегодня обратил внимание на то, что мы будем принимать решение, которое будет касаться судьбы не только Виктора и Наталии Кучеренко, а в первую очередь, вот Сергей Васильевич обмолвился, четверых несовершеннолетних детей, один из которых инвалид с детства. И вот мы принимаем с вами решение, даем согласие на арест и после этого задаются вопросом, что будет с этими детьми. Поэтому, принимая решение, мы наверное в какой-то мере несем ответственность и за судьбу этих четырех ребят.

Поэтому я хотел бы, чтобы мы в этот великий праздник не брали грех на душу и не поддержали, хотя я не сомневаюсь в том, что решение прокуратуры правильное. Поэтому обращаюсь к коллегам пожалеть детей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Баранов.

 

13:12:23

БАРАНОВ В.О.

Уважаемые коллеги, то что эта история длится 10 лет говорит о том, что есть сомнения в объективности происходящего процесса. Вот ко мне обращались жители Мелитополя и судьи этого города, которые эту историю несколько в ином свете трактуют. Вот здесь говорили, что у них четверо детей, я хочу вас порадовать, что у них скоро будет пятый, поэтому если мы закроем ее в клетку, я не знаю кому станет от этого легче. И то что 10 лет не рассматривался этот вопрос, это говорит и о профессионализме тех, кто этим занимался. Поэтому я прошу вас не поддерживать это постановление.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євген Миколайович Блажівський. Натисніть кнопку там, Євген Миколайович.

 

БЛАЖІВСЬКИЙ Є.М. Хочу сказати, що мова йде не тільки про один доказ, про який говорить народний депутат пан Зварич, а мова йде про сукупність тих доказів, які зібрані у справі. Ми не даємо їм сьогодні повний аналіз цих доказів, але і кошти, які давалися в якості хабара, були вилучені там і всі ті десять купюр по 100 доларів були вилучені зразу ж після віддавання хабару.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так дякую. Обмін думками завершено.

Я ставлю на  голосування Постанову про надання згоди на затримання  та арешт (взяття під варту) судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Кучеренко Наталії Володимирівни (реєстраційний номер 8258). Прошу визначатись.

 

13:14:09

За-13

Постанова не підтримана.

Розглядаємо проект  Постанови  про надання згоди на затримання та арешт (взяття під варту) судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Кучеренка Віктора Васильовича (реєстраційний номер 8257).

Будь ласка, Євген Миколайович.

 

БЛАЖІВСЬКИЙ Є.М. Шановний Адаме Івановичу! Шановні панове депутати!  Прокуратурою Запорізької області 23 червня 2004 року порушено кримінальну справу стосовно судді Мелітопольського міськрайонного суду Кучеренка Віктора Васильовича за частиною другою статті 364 і частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України.

Органами досудового слідства Кучеренко обвинувачується в тому, що він впродовж 2001 року, діючи з користі з метою заволодіння грошовими коштами правопорушників, після розгляду  справ про адміністративні правопорушення називав останнім за відомо завищені суми штрафів максимально передбачені статтею 130 Кодексу про адміністративні правопорушення, які вони повинні були передавати йому особисто. Надалі незаконно отримуючи ці гроші Кучеренко у винесених ним постановах указував мінімальний розмір штрафу, передбачений статтею кодексу, а різницю сум привласнював. Визначені в постановах суми за його вказівкою сплачувала до банку секретар суду, яка не знала про  злочинні дії Кучеренка. Загалом Кучеренко таким чином заволодів коштами 56 громадян на суму понад  13 тисяч гривень. Досудовим слідством  зібрано достатньо доказів для підтвердження вини Кучеренка в інкримінованих злочинах. Оскільки Кучеренко  упродовж 2004-2010 років більше 40 разів не з'являвся без поважних причин на виклики слідчого, чим злісно ухилявся від слідства, прошу підтримати подання, яке скероване до Верховної Ради   Верховниим Судом  на затримання і взяття під варту     судді Мелітопольського міськрайонного суду, Запорізької області Кучеренко Віктора Васильовича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, зрозуміла ситуація, так?   Сідайте, будь ласка.

Ківалов Сергій Васильович. Ліпше виступити. Ну, будь ласка, Зварич, запитання.

 

13:16:52

ЗВАРИЧ Р.М.

Пане Євгене, ви мені пробачте, що я такий настирливий, але  я хотів би  вірити вашим словам. Але, ви знаєте, я значно більше  вірю документам, тому я таки попросив би, щоб ви   тут, у сесійному залі, для стенограми знову ж таки сказали. Якими доказами володіє    Генеральна прокуратура, чи вірніше органи прокуратури щодо скоєння цим суддею  тих злочинів, які вами були названі, це по-перше.

І, по-друге. Чи знову ж таки відповідно були проведені всі процесуальні дії, відповідно   до вимог Кримінально-процесуального кодексу щодо проведення таких дій. Зокрема, чи там було відео спостереження, чи був обшук, і таке подібне, і чи всі процесуальні документи є  в наявності. І в такому випадку я би просив, щоб ви їх надали до Верховної Ради  України, щоб ми могли на них подивитися. Це не є таємниця слідства. Процесуальний документ, це не є частиною матеріалів справи, це є якраз те, що я сказав, це є процесуальний документ. Без нього я не зможу   підтримати це …

 

БЛАЖІВСЬКИЙ Є.М. Шановний народний депутате, пане Зварич, в інформації, якою я володію, є перелік  доказів, які лягли в основу документу, який скерований до Верховної Ради України. Це показання потерпілих: Гришина, Петрова, Діденка,  а всього їх 56 осіб, які показали, що на вимогу Кучеренка при розгляді відносно них адміністративних справ, передавали останньому в його службовому кабінеті названі суми штрафів. Потім ідуть квитанції про сплату штрафів; показання свідка оператора-касира Ощадбанку, яка приймала кошти; працівника суду Левандовської, яка вносила до каси такі суми грошей; висновки почеркознавчої експертизи, відповідно до якої рукописні тексти в квитанціях виповнені цим секретарем Левандовською; квитанції на оплату штрафу від імені правопорушників; адміністративні справи відносно того …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте..

 

БЛАЖІВСЬКИЙ Є.М. ...більші суми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте, будь ласка.

Ківалов Сергій Васильович.

 

13:19:33

КІВАЛОВ С.В.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати! 16 березня на засіданні Комітету з питань правосуддя розглянуто подання Генеральної прокуратури  України, підтримано та внесено  Верховним судом України про надання згоди на затримання та арешт судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Кучеренка Віктора Васильовича.

Нагадую ще раз, що комітет розглядав подання на відповідність вимогам Закону України "Про Регламент Верховної Ради України". Розглядати питання законності чи незаконності порушення самої кримінальної справи комітет не може, це виключно компетенція судових та правоохоронних органів. 

Розглянувши подання, комітет в межах своїх повноважень ухвалив висновок: що подання Генеральної прокуратури України підтримане та внесене Головою Верховного Суду України про надання згоди на затримання та арешт судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Кучеренка Віктора Васильовича відповідає вимогам частини першої статті 220 Регламенту Верховної Ради України та може  бути підтриманий. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, я думаю, ситуація зрозуміла? Я ставлю на голосування постанову за номером 8257 про надання згоди на затримання та арешт (взяття під варту) судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Кучеренка Віктора Васильовича. Прошу визначатися.

 

13:21:36

За-35

Рішення не прийнято.

Розглядаємо проект постанови про надання згоди на арешт (взяття під варту) судді Кодимського районного суду Одеської області Следя (реєстраційний номер 8259). Доповідає виконувач обов'язків Голови Верховного Суду Пилипчук Петро Пилипович. Будь ласка, Петро Пилипович. На трибуну.

 

ПИЛИПЧУК П.П.

Шановні народні депутати! Йде мова про суддю Кодимського районного суду Одеської області Следя Василя Максимовича. Він сьогодні з'явився. Справа щодо цього судді знаходиться в провадженні Апеляційного суду Вінницької області у судді Сілакова. Следь звинувачується в тому, що він одержав 12 хабарів по 100-200 гривен кожен на загальну суму десь близько 6 тисяч, а також в тому, що він зловживав владою, вчинив підроблення службових документів і деякі інші злочини, які в порівняні з хабарництвом значно меншої суспільної небезпечності.

Вся справа в тому, що суддя Вінницького суду не може розглянути справу. Свідки із Одеської області, хоча він приблизив місце свого розташування до 15 кілометрів, не з’являється до суду. В тому числі не з’являються до суду ті особи, які начебто передавали по 100-200 гривень хабарів судді Следю. Звинуватити в цьому суддю, ну, достатньо важко це. Це пов’язано з тим, що суддя Следь постійно з’являється в суд на розгляд його справи.

Але появилися показання одного свідка, однієї особи, яка передавала хабарі, передала хабар, по-моєму, в 200 гривень. Це адвокат, який сказав, що суддя Следь підговорював його змінити показання, шантажував і так далі. Більше цього, цей адвокат послався на те, що йому відомо, що 2 інших свідка також зустрічалися зі Следєм і той впливав на те, щоб вони змінили показання.

Голова Верховного суду, одержавши подання Сілакова про підтримання його подання перед Верховною Радою на дачу згоди затримання і арешту судді Следя зазначив у своєму поданні, що по-іншому не може вчинити, оскільки є дійсно обґрунтована підозра того, що суддя следь намагається вплинути на свідків.

Але, зважаючи цей невеликий масив цієї доказової бази і розмір тих злочинів, звичайно, з долею цього судді має визначитися сесійний зал. Якщо є запитання, я відповім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так. Більше рук я не бачу.

Будь ласка, Шкіль Андрій, запитання.

 

13:25:22

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Адам Іванович. Пане  … , я розумію, що злочин не може обмежуватись тією чи іншою сумою. Ну, от ви собі уявіть, щоб суддя… Нагадайте мені, скільки зарплата у судді? Трошки більше, ніж 5 тисяч гривень в місяць, правда? Щоб він брав хабара в 100 гривен. Це мені нагадує, я не знаю, обмову чи якусь придуману історію. Це фантастика, щоб в Україні суддя брав такий мінімальний хабар – 200 гривен!

Це сміх викликає, я думаю, і в суддівському корпусі, і у вас також. Тому для мене ця справа виглядає, як мінімум, штучною. За тими чутками, які ми чуємо від наших виборців, ці суми, до цих двохсот треба дописати як мінімум чотири нулі, такі суми вимагають чи виплачують. І тому для мене це виглядає штучно і я впевнений, що Верховна Рада мала би не підтримати це подання, бо це виглядає глупо, чесне слово, і смішно. Дякую.

 

ПИЛИПЧУК П.П.  Дякую за запитання. Я з самого початку сказав, що вся проблема полягає в тому, що суд не може розглянути справу. А справа зайшла до суду з обвинуваченням цих 100-200 гривнях хабарів. І суд зобов'язаний її розглянути і сказати – винен чи не винен. І саме суд зробить такі висновки.

А сьогодні вирішується питання про те, чи належним чином в процесуальному сенсі, вів себе Следь, з'являючись до суду, але начебто підмовляючи свідків до дачі неправдивих показань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, Петро Пилипович, сідайте. Шановні колеги! Сідайте. Я ще раз повторюю, я звертався до сесійного залу: хто крім колеги Шкіля хоче задати запитання – таких не було. Сідайте, будь ласка. До Ківалова поставите запитання. Ви ж слухайте головуючого, а не ви ведете себе як хочете, а потім звинувачуєте когось. Ви слухайте, будь ласка! Слухайте, що до вас звертаються. Не було бажаючих , потім появилися – ну, так не може ж бути.

Будь ласка, Сергій Васильович.

 

13:27:37

КІВАЛОВ С.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні 16 березня Подання судді апеляційного суду Вінницької області Сілакова Сергія Миколайовича, підтримане та внесене Головою Верховного Суду України про надання згоди на арешт судді Кодимського районного суду Одеської області Следя Василя Максимовича. Нагадаю, що комітет розглядав подання на відповідність вимогам Закону України "Про Регламент Верховної Ради України". Розглядаючи питання законності чи не законності порушення самої кримінальної справи комітет  не може, це виключно компетенція судових та правоохоронних органів.

Розглянувши подання, комітет в межах  своїх повноважень  ухвалив висновок, що подання судді  апеляційного суду Вінницької області, підтримане та внесене головою Верховного Суду України про надання згоди на арешт, взяття  під варту  судді  Кодимського районного суду Одеської області Следя Василя Максимовича відповідає вимогам частини третьої статті 218, частини  першої статті  220 Регламенту Верховної Ради та  може бути підтриманим. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запишіться на запитання. Будь ласка, Карпук.

 

13:29:18

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук. Прошу передати слово  Володимиру Мойсику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Мойсик.

 

13:29:25

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, Партій "За Україну!" Сергію Васильовичу, хочу допомогти Роману Зваричу.  Як у цій справі, там були відеозаписи, вилучалися гроші у подружжя. Як тут, є хоч один факт зафіксований передачі 100 гривень, 200 гривень чи  немає нічого?

 

КІВАЛОВ С.В. Видеозапись  на комитет не была представлена. Мы  рассматривали представление судьи и поддержана головой Верховного Суду. Верховный    Суд и судья  сами рассматривали  и нам представили только те материалы, которые у нас есть, и о которых мы говорили сегодня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прокопчук Юрій.

 

13:30:13

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Прошу передати слово колезі Сасу Сергію Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Саса, будь ласка.

 

13:30:17

САС С.В.

Дякую. Шановний доповідачу! Зрозуміло. Що  після проведення, так званої, судової реформи, на жаль, функція Верховної Ради  зводиться до статистичної. Нажимайте кнопки про все те, що подано.

Мова йде про що? Що  по …. 28 грудня 2008 року  у кримінальній справі було пред'явлено звинувачення за хабар. 2008 рік. Де ми були до цього часу?  Сьогодні вже 2011 рік.

Дайте відповідь, будь ласка, на це питання.

 

КІВАЛОВ С.В. В отношение Следя Василия Максимовича документы поступили в конце прошлого года. Мы рассматривали на заседании комитета этот вопрос и  надо отдать должное, что именно Василий Максимович присутствовал  на всех заседаниях комитета. Присутствовал и рассказывал, что он абсолютно не мешает проведению следствия; что это субъективная оценка судьи Апелляционного винницкого суда;  что он на все заседания приезжает и дает показания. Но судья, это очень редко бывает, когда настаивает судья, который ведет это дело, рассматривает, вернее, это дело он настаивает и внес такое представление в Верховный Суд. Верховный Суд передал нам. Мы обязаны рассмотреть на своем заседании. (Шум у залі)

 Но это не к нам вопросы. Это вопросы к Суду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій Шкіль.

 

13:32:02

ШКІЛЬ А.В. Мені слово? Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання. Не слово… 

 

ШКІЛЬ А.В. Ні, я хотів би те ж саме переадресувати. Ви ж також як голова комітету працюєте в судівському корпусі. Ви ж, коли розглядали на комітеті, ну 200 гривень –  хабар, від адвоката… ну це просто виноситься в сесійну залу. Та зарплатня…  переговорили, він би віддав би ті 200 гривень, закрили би тему, якщо б це було претензія щодо фінансів. Це просто бажання натиснути на суддю. Це у мене таке враження складається.

Я не розбирався, але от зовні таке враження складається. Бо коли смішні звинувачення або сміхотворні… ну давайте пригадаємо одного суддю, який "наколядував" там трошки більше, ніж 200 гривень. Правда? Ну тут порівнювати…  Ну просто це в смішне положення ставить всю Верховну Раду. Ну це просто на комітеті треба було відмовити та і все, пане Ківалов. Мені так здається.  Дякую. 

 

КІВАЛОВ С.В.  Уважаемые коллеги! Вы знаете,  перечислять вам все статьи, по  которым повторять то, что  сегодня повторил исполняющий обязанности… сказал исполняющий обязанности председателя Верховного Суда наверное нет смысла.

В совокупности, если хотите знать, общая сумма, которая есть, 13 тысяч там с чем-то гривен, 13 тысяч с чем-то. Я вам хочу, что на заседании комитета, ну, было принято решение, и выступали все, и представители… я имею в виду выступали и поддерживали представление судей апелляционного суда в Винницкой области и представители вашей политической силы, и представители Коммунистической партии, и регионы, потому что состав есть. И мы не могли по-другому поступить, потому что комитет юридический. Если есть состав преступления, мы должны оценивать это. (Шум у залі)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Васильович. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, Следь Василь Максимович присутній на засіданні Верховної Ради. Будь ласка, якщо в вас є, що сказати, ми вас слухаємо.

 

СЛЕДЬ В.М.

Шановні депутати, я всіх вітаю з днем Благовіщеня і бажаю вам мати Бога в серці при винесенні рішення. 

Тепер по справі. У 2008 році в лютому місяці проти мене була порушена кримінальна справа СБУ, по заявах громадян, що вроде би вони мені давали взятку. Що цьому передувало? Перед цим я відказав бувшому голові адміністрації винести рішення угодні йому по чотирьох справах. (Шум у залі)  І вам ще скажу одне, в мене ніхто не взяв ні одної копійки грошей, предмета взятки по справі немає.

Кроме того, о те, що три неділі по ICTV показували мою фамілію, що там гроші були, то чистий монтаж, це для  того, щоб мене очередний раз макнути. Три роки ця справа розглядається. Чого так получилося з цим? Тому що в минулому році в серпні місяці суддя заявив мені: "Либо ти признаєш вину, либо ми тобі даємо условно,  либо ми тебе арештуємо". От  що це йшло. В августі місяці була винесена ця ухвала, тиск…  на судовому, на попередньому слідстві, так і в суді, на свідків, на мене був великий. Я пока привозив свідків у Вінницю, пока все йшло нормально. Мені заборонили везти свідків, свідки не являються. Я в цьому абсолютно … я їх сам, кого стрічав по дорозі, просив, що приїжджайте, люди добрі, тому що суд не може закінчитися, якщо не буде свідків.

Два рази СБУ робило приводи свідків, три рази міліція. За цей період уже залишилося, це вчора було судове засідання, залишилось ще два свідки. І то було б розглянуто, но вчора прокуророві просто стало у судовому засіданні погано, і був перерваний. Лишилося два свідки, яких міліція вчора доставила була.

Я прошу вас, народні депутати, я говорю вам чисту правду. І не 13 тисяч, як сказав Сергій Васильович, а шість тисяч мені вмінили, вобщем…  Да, Сергій Васильович, шість тисяч всього вмінили. І других доказів, крім свідків, немає.

І я вас прошу не примінять до мене такої суворої міри. Дайте мені можливість самому захистити себе  у подальшому. Тим більше, судове слідство уже закінчується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.  (Шум у залі) Обговорення? Так, крім Зварича, хто ще бажає? Немає? Є. Запишіться. Так, по одній хвилині.

Яворівський, будь ласка.

 

13:37:05

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановні наші виборці! Я голосувати за цю постанову не буду. Ну, по-перше, справді, знайдіть якусь спільну мову, про яку там суму йдеться чи про 13 тисяч, чи про шість. І тут уже говорили колеги, ми ж знаємо трошки ставки, які є в суді, знаємо від наших виборців, це сміховинні абсолютно суми. То більше, що, справді… Людина ж нікуди не тікає, абсолютно нічого, хай суд з цим розбирається і поставить крапку. Я гріха на душу брати не буду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина.

 

13:37:41

САМОЙЛИК К.С.

Дякую за надане слово. Хочу сказати, сьогодні таке велике свято і сьогодні такі нікчемні питання ми розглядаємо. Соромно за тих, хто готував, за тих, хто доповідав, чесне слово. Треба більш серйозно відноситися до цих питань.

Що стосується взагалі суті цього питання? От глава адміністрації, а ми знаємо, що така практика є, вимагав, щоб обов'язково там закрили три чи скільки  кримінальні справи.

От мене, наприклад, навіть цікавить, я розумію, що ви не зможете зараз відповідати на питання, але мені цікаво, а де ж зараз цей голова адміністрації? Де він зараз – той, хто вимагав закриття кримінальних справ? Чи він під слідством зараз знаходиться чи не знаходиться? Чи він понесе перед законом… чи буде відповідальність його перед законом чи ні? Нам треба глибше розглядати ці питання і в правовому плані, і в плані моральному ті, хто знаходиться сьогодні при владі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Карпук.

 

13:38:52

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук. Я більше звик довіряти людині року в галузі права 2010, але передаю Володимиру Мойсику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Мойсик.

 

13:39:01

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, партія "За Україну!".

Шановний пане суддя, я хочу вам сказати… Я тут сиджу, ви не бачите мене. Що як казали козаки, як не їв часнику, то не буде пахнути. Але це до вас торкається як до судді.

Що торкається подання. То я бачу так, що у справі не розібралася суддя сама, суддя Вінницького суду. тобто є свідки, вони міняють покази. Притягують їх до відповідальності. При чому тут суддя обвинувачений, який сумлінно ходить на допити?

То я би сказав пану Колесниченку, голові Вищої ради юстиції, з тим суддею розібратися. Вони втягли нас з вами у пустопорожню роботу, як каже, Андрій Шкіль. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Чечетов.

 

13:39:46

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Действительно, в предыдущие годы бесцеремонно главы администраций вмешивались в работу судов. Это и положило основанием для Президента Виктора Януковича провести судебную реформу и защитить судей от давления административного.

Поэтому в данной ситуации, я думаю, мы как раз правы были, когда проголосовали за судебную реформу для того, чтобы давление со стороны власти и политиков, и местных администраций уменьшить на судей.

Поэтому я, думаю, человек довольно искренний, точку зрения сказал, он был максимально корректен. Он не называл, где, кто и как, хотя понятно и так. Если говорим, несколько лет назад тут и так четко просматривается, кто это был. Поэтому я думаю голосование покажет то, что справедливость в этом зале восторжествует. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування постанову про надання згоди на арешт, взяття під варту судді Кодимівського районного суду Одеської області Следя. Реєстраційний номер 8259, прошу визначатись.

 

13:41:19

За-0

Постанова не прийнята.

Шановні колеги! Питання ми закінчили із суддями, є прохання двох фракцій "Наша Україна – Народна самооборона" і ""Блок Юлії Тимошенко"    оголосити…, але я звертаю увагу на неправильну назву фракції, крім "Блоку Юлії Тимошенко" , треба ставити тире і писати "Батьківщина".

Хто буде виступати? Будь ласка, Яценюк Арсеній Петрович і Кириленко, по півтори хвилини. Прошу.

 

13:42:06

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановні народні депутати України! Єдине, з чим можна погодитись з Президентом України Віктором Януковичем, це з тим, що він визнав роботу Кабінету Міністрів і всієї влади, і своєї адміністрації незадовільною. Єдине, що він не зробив, він повинен був оголосити про відставку Кабінету Міністрів України, це був би мужній крок глави держави.

Друге. З здивуванням і з турботою почув сьогодні виступ глави держави, жодної конкретики щодо того як повинна розвиватися країна. Глава держави повинен був представити: перше – план стабілізації цін і тарифів у Україні. Друге – план подолання безробіття. Третє – план війни з корупцією. Четверте – план вступу України, а точніше інтеграції України до євроструктур, підписання угоди про асоціацію та безвізовий режим.

Натомість Президент дуже незрозуміло сказав про те, що українська земля скоро буде продаватися і ми очікуємо другу хвилю приватизації на кшталт  90-х років. Думаю, що главі держави треба серйозно задуматися про те, що на ньому лежить вся повнота відповідальності за все, що відбувається в країні і будуть питати виключно з нього. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Григорович.

 

13:43:31

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, шановні виборці, з приводу послання Президента фракція уповноважена заявити про наступне. За аргументами про європейський вибір, демократичні цінності, захист національних інтересів, необхідності прискорити реформи, боротьби з корупцією, рефреном звучить питання, чи здійснимо проголошене, зважаючи на рівень, професіоналізм і бажання це виконувати велетенською державною машиною. Чи здатна влада на це – відповів  сам Президент. Минулорічні рубежі виконали лише на третину. Непід'ємною виявилася для виконавчої влади економічна реформа, бо ніяких структурних змін не було і немає, скандалом розпочалася податкова реформа, вибухом загрожує пенсійна і трудова, хаосом може позначитися земельна, дестабілізація в результаті шокових цін, тарифів і послуг вже реальність. Стабільність у державі, якою ви так пишаєтеся, перетворюється в міф. Без упереджувальних заходів соціального захисту вже майже всіх верств населення, а не тільки вразливих, соціальний вибух неминучий. Владній коаліції треба приземлятися, не забаганки вузьковідомчі, корпоративні чи олігархічні повинні бути в цьому залі, а в першу чергу, зміни до бюджету по захисту людей, в іншому випадку біда і неминуче. І саме люди в результаті біди пригадають вам хто сьогодні на возі, пам’ятайте про це, бо історія має властивість повторюватися, особливо в Україні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте будемо вважати ваші оплески схваленням того, що коли політичні сили, як тут заявляли в своїй декларації, стануть президентами, вони будуть говорити те, що обіцяли сьогодні на трибуні.

Ще раз повторюю, Сергій Володимировичу, я роблю вам зауваження за те, що  ви викрикуєте в сесійній залі, а цього робити за  Регламентом не можна. Не можна, не можна.

Я прошу, шановні колеги, у нас є одна проблема, яка зачіпає інтереси мільйонів і мільйонів. Ті, хто з вас має автомобілі, знаєте, що це таке.  Кабінет Міністрів пропонує нам певним чином вплинути на цінову політику щодо нафтопродуктів. І тому пропонує, щоб ми розглянули два законопроекти.

Я пропоную включити  до розгляду законопроект за номер 8354 –  проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік". Те, що стосується цього питання, прошу проголосувати. Голосуємо, дружно.

 

13:46:43

За-249

По фракціях? Зараз важливіше буде.

І 8355 – проект Закону про внесення зміни до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (щодо нафтопродуктів) з тим, щоб знизити …   з  тим щоб зменшити податок акцизний  із 182 євро до 132 євро, тобто на 50 євро, що повинно позначитись на ціні бензину.

Прошу голосувати про включення його  до порядку денного.

 

13:47:38

За-267

А тепер по фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 177, "Батьківщина" – 12, "Народна самооборона" – 9, комуністів – 25, "реформи" – 18, Народної партії – 20, позафракційні – 6.

Враховуючи нагальну актуальність проблеми, я прошу профільні комітети в перерві розглянути з тим, щоб на вечірньому засіданні ми могли прийняти рішення.

Слухаємо питання, пов'язане  із позачерговими виборами. Будь ласка, Подгорний   Сергій Петрович.  Будемо називати, бо там їх багато.

 

13:48:26

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановні колеги, Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування  на своєму засіданні 30 березня 2011 року розглянув клопотання окремих  місцевих рад щодо призначення позачергових виборів сільських та селищних голів у  8 органах місцевого самоврядування, зокрема 6 сільських голів  та  2 селищних голів у зв'язку     з  достроковим припиненням їх повноважень відповідно до статті 79 Закону України   "Про місцеве самоврядування в Україні".   Повноваження  дострокового припиненяються за власним  бажанням у 6 випадках і у зв’язку зі смертю - 2 випадки.

Також на засіданні були розглянуті висновки  робочої групи комітету з вивчення ситуації, що склалася  в Плесецькій сільській раді Васильківського району, Київської області. Керуючись нормами  Конституції  України, Законів про місцеве  самоврядування в Україні та про вибори депутатів Верховної Ради  Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних голів,   комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України  призначити позачергові вибори окремих сільських та селищних голів, а також  депутатів Плесецької сільської ради та Плесецького сільського голови на неділю 19 червня 2011 року. Відповідні проекти  постанов були  роздані в сесійні зали і ми просимо підтримати.

Крім того, Комітет Верховної Ради   з питань державного будівництва 6 квітня 2011 року розглянув  проект Постанови про призначення позачергових виборів депутатів Чернівецької міської ради та Чернівецького …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми ще не голосуємо, ми ще слухаємо доповідь. Продовжуйте, Сергій Петрович.

 

ПОДГОРНИЙ С.П. У мене все. Прошу …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, так, будемо голосувати ті проекти постанов, які є, бо комітет їх розглянув. Хто знімає – це його проблема. Якщо він знімає, хай він звернеться із заявою, що знімає, ми його знімемо з розгляду. Іншого варіанту я не бачу, на жаль.

8331 -  про призначення позачергових виборів Носачівського сільського голови, це Смілянський район Черкаської області, на 19 червня. Прошу голосувати.

 

13:51:21

За-288

Прийнято.

8331-1 – позачергові вибори Ковалівського сільського голови (Немирівський район Вінницької області) та ж дата. Прошу голосувати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

13:51:46

За-283

8331-2 – позачергові вибори Козлівщинського сільського голови (Котелевський район Полтавської області) на 19 червня. Прошу голосувати.

 

13:52:15

За-283

Рішення прийнято.

8331-3 – Вівнянський сільський голова (Стрийський район Львівської області) 19 червня. Прошу голосувати.

 

13:52:42

За-287

Прийнято рішення.

Постанова 8331-4 –  Благодатненський сільський голова (Арбузинський район Миколаївської області) та ж дата. Прошу голосувати.

 

13:53:08

За-288

          Щоб не повторювати дати, вони всі 19 червня, тому я буду економити.

8331-5 - Старосільський сільський голова (Рокитнівський район Рівненської області). Прошу голосувати.

 

13:53:40

За-280

          Дякую.

8336-3 – селищний голова Запорізької селищної ради (Краснолуцька міська рада Луганської області). Прошу голосувати.

 

13:54:11

За-286

Не підтримано. Вибачте, підтримано рішення.

8331-7 – Дмитрівський селищний голова (Бахмацький район Чернігівської області). Прошу голосувати.

 

13:54:38

За-287

Так, 8338-8 –  позачергові вибори депутатів Плесецької сільської ради та Плесецького сільського голови (Васильківський район Київської області). Прошу голосувати.

 

13:55:11

За-284

Прийнято.

Постанова  8342 –  про призначення позачергових виборів депутатів Чернівецької міської ради та Чернівецького міського голови. Прошу визначатись.

 

13:55:37

За-56

8337 – позачергові вибори депутатів Київської міської ради та Київського міського голови.

 

13:56:03

За-55

Я продовжую засідання на 15 хвилин.

Переходимо до розгляду питань другого читання. Проект Закону про забезпечення комерційного обліку природного газу (реєстраційний номер 7024). Заступник голови комітету Романюк Микола Прокопович, будь ласка.

 

13:56:41

РОМАНЮК М.П.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується законопроект, реєстраційний номер 7024, внесений Кабінетом Міністрів України та підготовлений комітетом до другого читання. Законопроект спрямований на запровадження комерційного обліку природного газу для всіх категорій споживачів з метою здійснення контролю та використання ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку. Верховною Радою законопроект був прийнятий за основу 19 жовтня 2010 року.

Необхідно зазначити, що Головне науково-експертне управління підтримало в цілому цю законодавчу ініціативу. Однак зауважило, що вирішення питань щодо оснащення засобами обліку споживання природного газу населення доцільно здійснювати шляхом розробки, затвердження і реалізації відповідної цільової програми у відповідності до вимог Закону України про державні цільові програми.

Так, на думку головного управління, варто встановити співвідношення фінансування робіт оснащеними засобами обліку споживання природного газу населення за рахунок суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території та коштів державного бюджету.

Необхідно звернути увагу на особливості закупівлі товарів і послуг за рахунок державного бюджету.

Комітет при підготовці законопроекту до другого читання опрацював поправки, що надійшли від народних депутатів. На своєму засіданні 15 грудня 2010 року було розглянуто порівняльну таблицю до тексту, прийнятого у першому читанні, надійшло 66 поправок, з яких 24 було відхилено. Поправки були опрацьовані спільно з Мінпаливенерго, НКРЄ і НАК "Нафтогаз України".

Перш ніж перейти до поправок, необхідно сказати про зауваження Головного юридичного управління. У висновку від 28.12.2010 року юридичне управління зазначило, що законопроект може бути прийнятий у другому читанні з урахуванням зазначених зауважень. Тому виникла необхідність доопрацювати комітетом зауваження юридичного управління та включити ці поправки до порівняльної таблиці. У комітеті були опрацьовані зауваження юридичного управління.

З огляду на вищевикладене, комітет пропонує народним депутатам України погодитись з текстом законопроекту про забезпечення комерційного обліку природного газу, викладеному у правій колонці таблиці та доповненням, відповідно до зауважень юридичного управління і прийняти у другому читанні і в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до поправок.

Так, поправка 5, Джоджик. Наполягаєте? Ні?

Будь ласка, мікрофон. Прошу, Ярославе.

 

13:59:19

ДЖОДЖИК Я.І.

На п'ятій не наполягаю, я ж сказав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін – 8-ма.

 

13:59:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  Шановні народні депутати, я хочу, щоб нас урядовці чули і дуже жаль, що сьогодні Президент про це нічого не сказав, що українці мають платити за те, що їм належить, за природний газ, по тим цінам, які нам пропонують газ росіяни. Це є неподобство, ми не маємо платити за своє. Чекати, поки народ буде відбирати це своє, це не є добре.

Тепер щодо поправки конкретної. Статтю 1, де визначення термінів, я пропоную доповнити новим підпунктом такого змісту: "Суб'єкти господарювання, для цілей цього закону, – це суб'єкти господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом  та або його розподіл   на відповідні території. Я наголошую на тому, що здійснюють постачання природного газу  за регульованими тарифами. Бо ті ціни, які зараз підвищуються,  вони встановлюються…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, голосується поправка.

 

14:01:00

За-5

Не врахована.

Джоджик, 9-та. Не наполягає.

Богдан, 12-та. Не бачу.

13-та, Джоджик. Будь ласка, мікрофон.

 

14:01:17

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

Дана стаття встановлює граничний термін  встановлення комерційних лічильників для обліку  газу. І моя пропозиція передбачає встановлення  короткого терміну для впровадження цих лічильників, тому що текстом пропонується 2016 рік. Це значить ще близько  5 років, по суті, ця проблема  буде обійдена. А вирішення цього питання  не знаходиться лише у технічній площині. Насправді головне – це  відверне небажання обліковувати  газ національного походження, який споживає населення. Реальне споживання за експертними оцінками  складає десь 13 мільярдів кубів, а "Нафтогаз" намагається нам переконати, що населенням споживається 18 мільярдів кубів.

У цьому  випадку, враховуючи, що ціни на газ для населення суттєво  нижчі, ніж для промислових підприємств,  то  виникає дуже велика різниця, і вона …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуємо 13 поправку.

 

14:02:44

За-8

Не підтримана.

Джоджик, 15-та.

 

14:02:51

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик,  Українська Народна Партія. Суть цієї пропозиції полягає  також у тому, щоб максимально прискорити введення обов'язкового обліку газу. І скажімо так, коли розглядався Податковий кодекс, ми пропонували запровадити податкові пільги для тих громадян, хто встановлює лічильник за власний рахунок, тим більше, що значна кількість громадян уже і так встановила це за власний рахунок. Тому строки тотального встановлення лічильників –  це питання, в першу чергу, політичної волі, а не технологічних можливостей.

На жаль, в заключенні комітету виключно дається аргументація та, що це технічно неможливо встановити. Однак, якщо парламент продемонструє політичну волю, продемонструє бачення того, наскільки встановлення комерційного обліку є важливим для реальної енергоекономії в нашій державі, то технічно це можливо зробити. Тому я прошу підтримати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується 15-та поправка.

 

14:04:17

За-12

Не підтримана.

21-ша. Богдан, не наполягає.  (Шум у залі) Будь ласка, Кармазін.

 

14:04:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я прошу, Адам Іванович, подивіться 26-ту позицію. Стаття 3 – джерела фінансування. У першому читанні було записано, що джерелами є кошти суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом та (або) його розподіл на відповідній території. Тобто постачання і розподіл. Зараз же ця поправка пропонує виключити постачання і залишити тільки розподіл. Шановні, це трошки не… в цій поправці трошки не запах газу.

Я думаю, що я маю право наполягати на тому, щоб підтвердили цю  поправку. І наголошую, що очевидно щось не так у нас відбувається. У першому читанні трішки інша мета закладена. Я прошу поставити на підтвердження цю поправку. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка, чому комітет викинув "постачання газу"?

20-та поправка, Миколо Прокоповичу.

 

РОМАНЮК М.П.  У другому читанні 20-ї поправки у нас не було, не розглядалася. Не подавали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  20-та поправка ваша врахована.

"Постачання природного газу" ви забрали. Залишили тільки "розподіл природного газу, що є джерелами фінансування за оснащення лічильниками". Чому врахував комітет, щоб забрати "постачання газу"?

 

РОМАНЮК М.П. Технічно це неможливо було зробити. Тому рішення комітету…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Та ні. Тут технічно як це не можна? Постачання – при чому тут техніка? Це зрозуміло, у чому справа, я думаю. Ясно.

Я ставлю 20-ту поправку на підтвердження. Прошу визначатися.

 

14:06:39

За-3

Не врахована поправка. Залишається редакція першого читання.

22-га, Джоджик.

 

14:06:46

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

Завдання цієї поправки полягає в тому, щоби усунути ті неузгодження, які є між уже прийнятим Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" та даним законопроектом. Так Законом про засади функціонування ринку природного газу визначено:  розподіл діяльності з постачання газу та його транспортування споживачам. При цьому передбачено, що одне і те саме підприємство не має права постачати газ і транспортувати його. Між постачальниками газу може бути конкуренція за постачання газу споживачам, і ті можуть купувати його в різних постачальників.

Отже, якщо споживач прийняв рішення замінити постачальника газу, то виникає питання: хто компенсує витрати на встановлення лічильника… постачальника газу.

Тому лічильники, якщо і мають встановлювати, то лише підприємства, які здійснюють  розподіл газу і ця пропозиція пропонує саме таке встановити. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 22-га голосується поправка. Прошу визначатися.

 

14:08:12

За-7

Не підтримана.

23-тя, Мельник. Не наполягає.

Кармазін, 24-та. Будь ласка, Кармазін.

 

14:08:20

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я хочу, щоб ви замислилися, скільки ж ми будемо на те населення класти вже тягарів. Вони мають платити по вищим цінам в Європі і в світі, вони ж мають і платити і лічильники, і все інше. Тому це  відходить від першого читання, навіть там такого не було. Бо тут пропонується доповнити цю статтю, вдумайтесь, коштів населення, тобто фінансування має бути… повертаю  вас до… джерела фінансування. "…коштів населення в разі звернення фізичної особи до суб`єкта господарювання, що здійснює розподіл на відповідній території щодо намірів забезпечити вузлами обліку природного газу квартиру  чи приватний будинок за власні кошти".

Так вибачте мені, постачаєте, то й забезпечте зразу елемент  вимірювання, щоб  можна було. Точно так же, як сідаєте в таксі, то ніхто  в таксі не сідає з своїм лічильником. Чи….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, ви, з одного боку, праві, але, з другого боку, якщо людина хоче заплатити гроші, чому ми це забороняємо йому? Якщо він хоче. Тут же ж написано, якщо він хоче це зробить.

Так, я ставлю на голосування 24-у поправку. Прошу визначатись.

 

14:10:01

За-3

Залишається. Тобто нічого не залишається, бо в першому читанні його не було.

26-та, Кармазін.

 

14:10:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Це надзвичайно важлива  стаття, вона буде, від неї буде залежати як люди будуть жити завтра, чи буде взагалі впроваджено те, що написано в тій розумній книжке, яка сьогодні презентувалася, називається "Модернізація України, наш сучасний вибір" за підписом Президента. Так от я допомагаю Президенту і кажу, що частину першу статті 3 треба викласти по-іншому, треба викласти в такій редакції: "фінансування робіт, зазначення засобу обліку споживання природного газу населення і фізичних осіб підприємців, юридичних осіб здійснюється за рахунок коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом та його розподіл на відповідній території". Ось я прошу вас за це проголосувати.

Натомість ми говоримо, що це може… це цитата моя була. Натомість… і Державний бюджет підключається, і населення. Хоча мають платити ті, хто по …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 26-та голосується – поправка Кармазіна.

 

14:11:35

За-21

29-та Кармазіна.

 

14:11:40

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Дуже прикро, що, відхиливши цю поправку виробите все для того, щоб ціни для людей здорожчали. А потім будемо говорити: чому вони живуть гірше? Тому що ми знову піклуємося про гаманець пана Фірташа, про інших, кому належать Облгази і про інші джерела. Стаття 29, поправка 29, я пропоную частину першу статті четвертої викласти в такій редакції: "виконавцями робіт із встановлення засобів обліку споживання природного газу є суб'єкти господарювання, що отримали відповідні дозволи та ліцензії для виконання робіт із встановлення засобів обліку споживання природного газу". Це я пишу для того, щоб не сталося тих випадків, які були в Дніпропетровську, в інших місцях, коли встановлювали ті люди, які не  мають права це робити і потім траплялися якісь надзвичайні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, 29 поправку.

 

14:13:06

За-15

Не підтримано.

Наступна поправка, по 30, також, якщо ми врахували в одному місці,  що постачання газу не виключаємо, то тут знову виключається постачання газу, залишається тільки розподіл,  я пропоную залишити. 30 поправка, я ставлю  на голосування 30 на предмет підтвердження.

 

14:13:52

За-0

Залишається перше читання.

31, Джоджик.

 

14:13:58

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

Знову таки проблема полягає в тому, щоб встановлювати лічильники, насправді мають лише ті підприємства, які здійснюють розподіл газу,на сьогодні це одна і та ж сама компанія. Але якщо прочитати абзац четвертий частини  першої Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", то з 1 січня 2015 року починає діяти другий етап під час якого всі категорії споживачів набувають статусу кваліфікованих споживачів, тобто постачати їм газ можуть різні компанії. Тому щоб потім не переписувати норми цього закону пропонується залишити в цьому переліку лише підприємства, що отримали відповідні дозволи та ліцензії для виконання робіт із встановлення засобів обліку споживання природного газу  без вказівки хто це буде. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 31 поправка голосується, прошу визначатись.

 

14:15:18

За-7

Оголошується перерва до… Вірніше, вибачте, ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим.  Перерва до 16 години.