ЗАСІДАННЯ СЬОМЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

16 лютого 2011 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні народні депутати, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:01:41

Зареєструвалося картками в сесійній залі 405 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, як ви знаєте, раптово обірвалося життя голови Чернівецької обласної ради Ватаманюка Василя Ананійовича. Я прошу вшанувати пам’ять цієї чудової людини.

(Хвилина мовчання)

Прошу сідати.

Шановні народні депутати! Тепер переходимо до життя. Сьогодні день народження нашого колеги, тим паче ювілей, у Болдирєва Юрія Олександровича. Прошу привітати його і побажати йому міцного здоров’я і успіхів. (Оплески)

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 15 лютого 2011 року. Розглянуто 27 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято 10 законів, 2 законопроекти прийнято за основу, 3 законопроекти повернуто на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи, 8 законопроектів відхилено.

Шановні народні депутати, надаю вам оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України «Про статус народного депутата України» та статей 59, 59-1, 60 Регламенту Верховної України повідомляю про створення з числа позафракційних народних депутатів України та реєстрацію в Апараті Верховної Ради України депутатської групи «Реформи заради майбутнього» у Верховній Раді України. Скорочена назва – депутатська група «Реформи заради майбутнього». У складі 20 народних депутатів України. Головою депутатської групи обрано народного депутата України Рибакова Ігоря Олександровича. Заступником голови депутатської групи обрано народного депутата України Каплієнка Володимира Володимировича.

Склад групи оголосити? Оголошую. Я просто з вашого дозволу зачитаю прізвища. Прошу уваги. Рибаков, Камчатний, Буджерак, Бобильов, Радовець, Сорочинська-Кириленко, Константинов, Сідельник, Гасюк, Каплієнко, Задирко, Чорновіл, Курило, Денькович, Крук, Гацько, Трайдук, Гейман, Мовчан і Плющ.

Ну, я все зробив правильно? Відповідно до Регламенту.

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, дозвольте оголосити оголошення. Відповідно до вимог статті 60-1 Регламенту Верховної Ради України оголошую про створення міжфракційного депутатського об’єднання «Здорова та спортивна Україна». Метою об’єднання є підтримка здорового способу життя серед української молоді, сприяння розвитку в Україні туризму, фізичної культури, масового спорту, спорту вищих досягнень.

Об’єднання бере на себе відповідальність за підготовку спільних підходів до формування законодавчого забезпечення в сфері молодіжної політики, спорту, туризму, підтримки і популяризації здорового способу життя, обмеження споживання алкогольних, тютюнових виробів.

Інформую, що співголовами міжфракційного депутатського об’єднання «Здорова та спортивна Україна» обрано народних депутатів: Томенка Миколу Володимировича, заступника Голови Верховної Ради України, і Коржа Віктора Петровича, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

До об’єднання вступили представники всіх фракцій, і воно відкрито для співпраці як з народними депутатами, так з громадськими організаціями. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів України. Прошу народних депутатів записатися на виступ.

Так, Ярослав Кендзьор, фракція «Наша Україна - Народна самооборона». Наступним буде виступати Фомін.

10:07:27

КЕНДЗЬОР Я.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати! Ярослав Кендзьор, депутатська група «За Україну!».

Шановні друзі, вчора ми були свідками, як у черговий раз колегіально у великому складі парламент України оконфузився на усю Європу, на весь світ. У присутності великої групи парламентарів Польщі ми продемонстрували, тобто, на превеликий жаль, частина парламенту продемонструвала, як можна безпардонно топтатися по Конституції.

Якщо, так би мовити, психологічно розглянути цей епізод вчорашньої роботи Верховної Ради, можна було збагнути, наскільки звикли депутати нашого парламенту тиснути дві, три кнопки цілого ряду, навіть не соромлячись присутності колег із іншої держави. Це настільки увійшло у звичку, настільки стало природнім, що ми вважаємо це за нормальний порядок речей.

Отже, Україна знову прославилася на всю Європу. Я уявляю, як вже сьогодні газети Польської Республіки, інших держав Європейського Союзу смакують все те побачене польськими депутатами у нашому парламенті.

Це епізод, який можна було, так би мовити, нам звиклим до того і не помітити, і не говорити про нього, але давайте, відштовхнувшись від вчорашнього епізоду, бо вже і вчора наші всі телевізійні канали продемонстрували і цей епізод і запитали думку польських парламентарів, які просто реготали, сміялися і говорили про те, що, ну, яка ж це може бути демократія, коли за депутата відсутнього хтось голосує, тобто розпоряджається його волею і його голосом?

Я пропоную, щоби давайте відштовхнемся від вчорашнього епізоду і вже кожен для себе народний депутат візьму, що він буде голосувати виключно за себе, що він, як кажуть, поклянеться,згадає свою клятву на цій трибуні, де він говорив, що він свято виконуватиме і дотримуватиметься положень Конституції. І ми кожен будемо голосувати виключно за себе. Давайте з цього починати наводити порядок в Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фомін передає право на виступ Володимиру Бондаренку, фракція "БЮТ - "Батьківщина". Наступний буде виступати Володимир Яворівський.

10:10:49

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, «Блок Юлії Тимошенко», партія «Реформи і Порядок».

Шановні друзі, пройшов рік або, як кажуть, роковини нової влади. Що змінилось в країні? Чому говорять, що ми живемо в новій країні? У нас тільки новий уряд, і цей новий уряд можна характеризувати декількома словами – це сплав або синдром некомпетентності, безпорадності і широкомасштабної корупції. За що б не брався цей уряд, як мертвою водою кропить цю галузь, і вона просто зникає або стає непосильною для нашої економіки і для народу.

Ну, подивіться: віддали Севастополь, а що отримали? Підвищення цін на газ на 50 відсотків, а обіцяли пониження цін на газ. Запустили, як козла в город, фірму «Лівела», яка в минулому році тільки не сплатила 3 мільярди акцизу і 1 мільярд ПДВ, і закрилися 6 нафтопереробних заводів України, так ми готуємося до посівної.

Посівна в цьому році буде цікава, по 10 гривень літр солярки і, ви думаєте, що хтось посіє. А тоді виникне ситуація, яка вже сьогодні з радістю повідомляється нашим урядом. Азаров каже: «Ми добилися, стоячи на колінах, у Європи грошей», тобто гроші чужі. За них ми купимо у китайців кормову гречку, тобто фураж, у кубинців купимо 270 тисяч тонн цукру, у білорусів купимо 15 тисяч тонн масла. А для чого ж ви припинили дотацію на кожну корову, яка йшла при уряді Тимошенко? Для чого ріжете заводи цукрові, які могли би давати свій цукор і не стояти перед кубинцями на колінах? Тому нова влада діє по-новому, дійсно, але який ефект цієї діяльності.

Ось на таблицях ви можете звернути увагу по цій стабілізації. Дивіться: картопля в 4 рази зросла, капуста – любимий корм деяких тваринок домашніх, і Азаров, він минулий раз казав, що на капусту ціна впала. Так от капуста, ви бачите, і так далі. Так зваріть тепер, дорогі друзі, борщ для українця з того, що ми маємо.

Я колись сюди приносив корзинку, в тій корзинці лежали продукти, і ми писали, що можна було раніше, що зараз. Зараз у тій каструльці, а то не каструлька, а нічний горшок порожній, отам можна зварити лише п’яту або шосту частинку того, що можна було зробити рік назад. Тому перестаньте шукати дрібненькі різні помилки у минулого уряду, не кивайте на нього, тому що в народі знають, що поганому танцюристу завжди щось заважає. То треба відірвати те, що заважає отим, хто сьогодні керує нашої країною і урядом, і уже сьогодні активно думати над тим, який уряд потрібен Україні. Не цей, який сьогодні довів цю справу до такого, а який повинен витягувати нас із тої ями, в яку ви за цей рік потрапили. І не кивайте на минулий рік, це вже ваші рідні досягнення.

Тому будемо працювати над тим, щоб уряд наступний був компетентним і українським. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так тепер сюди ж покажіть, що ви там демонстрували.

Володимир Яворівський передає право на виступ Уляні Мостіпан. Наступним буде виступати Юрій Литвин.

10:14:15

МОСТІПАН У.М.

Мостіпан, «Блок Юлії Тимошенко», «Батьківщина».

Шановні народні депутати! Шановні виборці! Пенсійна система України вже давно потребує комплексного реформування, а не окремих змін, як це відбулося в урядовому пенсійному законопроекті. У тривожному очікуванні вся країна. Кожній більш-менш освіченій людині зрозуміло, що найголовніше в пенсійній системі це економічна складова, тобто розбудова національного виробництва, підвищення продуктивності праці, ріст заробітної прати, своєчасна її виплата (офіційної, а не в конвертах!), сплата пенсійних страхових фондів… внесків, як роботодавцями, так і найманими працівниками. Тобто забезпечення високих стандартів життя, а не виживання.

А що ж відбувається? Борг Пенсійного фонду досяг кризової точки – близько 20 мільярдів гривень. Кількість платників внесків поступово зменшується. Роботодавці ховають фактичну заробітну плату, цим самим зменшуючи надходження до Пенсійного фонду. Ось вам сумна статистика. Працездатне населення в Україні – близько 21 мільйона, платять внески – 14, а пенсіонерів – 13. Фактично один працездатний утримує одного пенсіонера. А де ж інші 6 мільйонів? Можна спрогнозувати: вони або в Центрі зайнятості, або у наймах за кордоном, або на ринку чи просто без роботи. Ясно одне, ці 6 мільйонів економічно активного населення виключені із економічного життя держави.

При таких умовах держава має серйозно переглянути економічну стратегію і стимулювати розвиток національної економіки, підтримувати малий та середній бізнес, а не лякати його, як це відбулося при прийнятті Податкового кодексу. За інформацією неофіційних джерел зараз тільки в Києві щодня закриває свою офіційну діяльність близько 60 осіб, які працюють по спрощеній системі оподаткування, в цілому по Україні такий процес ще активніший.

Що ж нам пропонує урядовий законопроект? Якщо коротко, то багато пенсійних норм погіршується, а це пряме порушення Конституції, підняття пенсійного віку і в першу чергу для жінок, погіршення умов призначення пенсії для інвалідів в середньому в три рази, погіршення умов для призначення нових пенсій до проведення їх перерахунків через зміну правил обрахування заробітної плати.

Особливу увагу хочу звернути на те, що терміни запровадження обов’язкової накопичувальної системи в законопроекті вказані дуже розмито. У рік, коли буде забезпечено бездефіцитні бюджети Пенсійного фонду, а це значить, що держава не придає належного значення цьому надзвичайно важливому факту, ставлячи у майбутньому нам за межу пенсійної бідності молоде покоління. Необхідно термін…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Дякую.

МОСТІПАН У.М. Чотирьох, п’яти законів пенсійної реформи замість тридцяти, які діють сьогодні. І впевнена, що сьогодні слухання будуть почуті і будуть прийняті…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Литвин, фракція Народної партії.

Зараз, одну хвилиночку, я вже ж оголосив.

10:18:07

ЛИТВИН Ю.О.

Включайте. Фракція Народної партії, Кіровоградщина.

Прошу слово передати Миколі Харитоновичу Шершуну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запис відбувся.

Я дав команду, щоб зараз подивилися, яка причина. До мене зараз поставили запитання, чому у нас запис відбувся блоками, а не так, як воно, як правило, йшло у розкид. (Шум у залі)

Я прошу вас! Я прошу вас! Є питання, я доручив, щоб зараз це питання вивчили і доповіли. Я прошу вас, емоції свої залиште. (Шум у залі) Отам, на прес-пойнті будете виступати і говорити, а тут давайте працювати.

Будь ласка, Миколо Харитонович. Я не до вас це говорю, так що спокійно!

10:19:14

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Народної партії.

Шановний Голово, шановні колеги! Минають роки, але Чорнобильська катастрофа відкликається великим болем для багатьох поколінь українців. Нині в Україні статус постраждалих від аварії на ЧАЕС мають більше двох мільйонів осіб. На Рівненщині їх близько 387 тисяч. Вони звертаються з проханням не допустити прийняття Закону України "Про гарантії держави щодо виконання рішень суду" за номером 7562, яким запропоновані зміни до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Гіркий приклад: на 1 січня 2000 року учасників ліквідації Чорнобильскої катастрофи по Рівненській області було 6 112 осіб, а зараз їх 4 тисячі, ліквідаторів по області за десять років стало на третину менше, а це ж молоді люди, їм на сьогодні виповнилось би трошки більше сорока років. А законопроект за номером 7562 повністю руйнує законодавчо закріплені гарантії чорнобильців на пенсію та соціальні виплати.

На сьогодні Закон про статус та соціальний захист чорнобильців є законом прямої дії і передбачає чіткі суми виплат, які залежать від розміру мінімальної заробітної плати. У новому законопроекті замість твердих ставок виплат чорнобильцям вводиться термін «у порядку, встановленому Кабміном України».

Запропоновані зміни суперечать статті 17 і Закону «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», в яких закріплена вимога щодо встановлення законами, підкреслюю, законами і тільки основних державних соціальних гарантій, до яких також належать розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат. А стаття 71 Закону про статус та соціальний захист чорнобильців прямо визначає, що дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону.

Тому внесення законопроекту про гарантій держави щодо виконання рішень суду, викликало величезний резонанс серед чорнобильців, які категорично виступають проти його прийняття.

Потрібно визнати, що Закон про статус і соціальний захист чорнобильців потребує реформування і про це говорять самі постраждалі. Дійсно, багато норм цього закону, якщо можна так сказати, потребують унормування. Але це повинно відбуватися фахово, з врахуванням думки науковців та громадських організацій, які займаються цією проблематикою.

Завершуючи, хочу підкреслити, що 2011 рік – це рік 25-річниці найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. І ми сьогодні зобов’язані підтримати постраждалих від чорнобильської катастрофи, а не ставити під загрозу їх соціальні гарантії та пільги. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, позафракційні. Наступним буде виступати Андрій Шкіль.

10:22:28

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Оскільки минулого понеділка на Погоджувальній раді парламенту було прийнято рішення, що на парламентських слуханнях з питань пенсійної реформи, які мають відбутися сьогодні виступатиме лише по одному депутату представнику від фракції. Зважаючи на те, що я позафракційний, мене буде позбавлено можливості висловити свою позицію з питань пенсійної реформи. Тому я хотів би озвучити зараз цю позицію.

На мою думку, пенсійна система в Україні на грані банкрутства. Пропозиції уряду, що зводяться до підвищення пенсійного віку і скорочення пенсійних виплат не є пенсійною реформою. Це просто відмова уряду виконувати свої обов’язки перед громадянами, адже трудова пенсій не є благодійністю, а погашення нагромадженого державою боргу перед платниками внесків до Пенсійного фонду. Скорочення пенсійних виплат є відмовою держави від виконання своїх фінансових зобов’язань, тобто державним дефолтом. Якщо вже держава дійшла до дефолту, то більш справедливо оголосити його не власним ветеранам праці, а Міжнародному валютному фонду, рекомендації якого жодну країну світу ще не врятували.

Бюджетом на 2011 рік закладено економію на пенсіях задля збільшення видатків на утримання бюрократії та репресивного апарату, це злочин. Адже держава, яка намагається економити на старшому поколінні, не заслуговує називатися цивілізованою.

Перші кроки по створенню накопичувальної пенсійної системи уряд планує зробити лише після фінансової стабілізації Пенсійного фонду. Це навіть не утопічна мрія, це нерозуміння справжньої глибини суспільних хвороб і відсутність бачення хоча б якихось можливостей для їх лікування. Солідарна пенсійна системи відійшла у минуле, вона увійшла в суперечність з усіма складовими суспільно-економічного життя, слабкістю економіки, разом із безмірною тінізацією доходів, прогресуючим старінням народонаселення, проваллям між бідністю і багатством тощо.

Давайте не будемо називати пенсійною реформою дефолт, який має намір оголосити Пенсійний фонд, краще відкласти розгляд цієї теми ще на місяць і за цей підготувати два питання. Перше, це перерозподіл витратних статей бюджету з органів влади на підвищення виплат пенсіонерам і друге, це створення накопичувальної пенсійної системи, яка спроможна вирішити проблеми як пенсійного забезпечення так і інвестиційного наповнення економіки країни довгостроковими грошима. Негайне створення накопичувальної системи це буде справжня пенсійна реформа і найважливіша складова кардинальних перетворень економічного механізму держави. Я готовий взяти участь у її створенні і знаю фахівців здатних здійснити наукове обґрунтування необхідних кроків. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, фракція «БЮТ – «Батьківщина».

10:25:24

ШКІЛЬ А.В.

Шановні народні депутати, шановна президія, шановні колеги і шановні радіослухачі, і телеглядачі, звичайно, що в нинішній час дуже багато вартує приділяти уваги економічним проблемам і негараздам, у які нас загнав існуючий уряд, у які нас вкинули ті керівники, які взяли на себе всю відповідальність і обіцяти дослухатися до кожного, почути кожного. І обіцяли покращення життя вже сьогодні. І це сьогодні, ми розуміємо, що не наступить ніколи. Тому що, якщо у нас таке сьогодні, то яке буде завтра? Це вже тяжко собі уявити.

Але мене спонукало вийти на цю трибуну інша біда, яка впала на Україну – це політичні репресії. Політичні репресії, які розпочалися і тривають в Україні, бентежать я впевнений не тільки тих кого безпосередньо торкнулася рука нинішнього режиму.

Я вже не кажу про те, що у нас виявляється терористичним актом є підрив бюстика узурпаторові і просто дегенерату, який свого часу хотів знищити не одну націю в Радянському Союзі і українську націю знищив значним чином – це був Сталін. Стояв бюстик на території якоїсь там однієї з політичних партій, його підірвали і це в Україні було оголошено терористичним актом.

Понад 12 осіб молодих людей зараз утримуються не те, що навіть у в’язниці, а у районному відділенні міліції – півтора місяця це можна, ми можемо ствердити, що це катування над людьми. І власне не тільки це. Я вже не кажу, що понад два десятки опозиційних керівників, які з тих чи інших політичних сил були присутні в попередньому уряді, зараз утримуються в слідчому ізоляторі тільки з одної причини, щоб помститися, принизити і залякати – залякують їхніх дітей, родину і найближчих. Залякують розпочатком нових кримінальних справ – підписками про невиїзд. І, власне, з цього приводу і виникла громадянська, я би хотів наголосити, цивільна ініціатива – створення комітету захисту політв’язнів України.

Я, власне, з цієї високої трибуни хочу оголосити на всю Україну кого політично переслідують, хто зазнає політичних утисків, звертайтеся будемо спільно боротися, бо якщо ми залишимо це все на розподіл, що це належить до одної політичної партії, той до іншої політичної сили. Цього ми не будемо захищати, тому що він належить до іншої політичної партії. Таким чином вони нас пересадять поодинці. Тому ми мусимо боронити і Україну, і кожного українця разом.

Я вважаю, що необхідно підтримати цю громадянську ініціативу і всіляко, як тільки можемо, її посилювати, бо час настав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Терен передає право на виступ колезі Давимуці, фракція "БЮТ - "Батьківщина". Наступним буде виступати Борис Тарасюк замість Гнаткевича.

10:28:48

ДАВИМУКА С.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні пані і панове! Галичина, безумовно, була, є і буде оплотом українства і громадянських свобод.

Саме це викликає особливу злобу і ненависть з боку всіляких «українофобів». Галичина була чужою в Австроугорщині, вона була чужою в Польщі, Радянському Союзі. Галичина не буде чужою в Україні. Галичина не може терпіти антиукраїнської сверблячки Міністерства освіти, науки, молоді і спорту, яке фактично перетворилося в п’яту колону і відтворює старорежимні, совдепівські порядки і русифікацію.

Як бачимо, антигалицькі, антиукраїнські переконання очільника міністерства не розходяться з його ділами. Галичина не терпить політичних переслідувань і поліцейщини, яка впроваджується в Україні знову ж таки в совдепівському варіанті, з приниженням людської гідності, з моральним приниженням, з порушенням прав людини, з провокаціями.

Нинішня влада ніяк не може усвідомити, що ефективну, конкурентну, здатну до еволюції державу можна побудувати лише на основі українства, громадянських свобод і демократії. Україну не можна побудувати на основі поліцейщини і порушень прав людини, на основі антиукраїнства.

Мені видається, що нинішня влада бездумно грається зі скринькою Пандори і їй так і кортить її відкрити. Але ми знаємо, що чекає на тих, хто це зробить, – катастрофа. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Тарасюк. Фракція "Наша Україна - Народна самооборона". Наступним буде виступати Лілія Григорович.

10:31:18

ТАРАСЮК Б.І.

Борис Тарасюк, Народний Рух України.

Шановні колеги, статтею 12 Конституції України на державу покладається обов’язок дбати про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.

На даний час наші співвітчизники в Росії, а їх близько 4 мільйонів, не відчувають дієвої підтримки з боку української влади. У цьому я зміг особисто переконатися під час поїздки до Москви 4-5 лютого цього року. Змушений констатувати, що факти порушення прав української національної меншини в Росії дійсно мають місце, про що раніше повідомляли засоби масової інформації.

Викликає занепокоєння наявність політичної складової в останніх подіях навколо заборони діяльності двох найбільших громадських організацій етнічних українців в Росії. Вже де-юре ліквідованої Федеральної національної культурної автономії українців в Росії, а також Об’єднання українців в Росії. Судовий процес, щодо ліквідації якої триває.

Фактично українська національна меншина в Росії може залишитися без своїх громадських організацій загальнодержавного рівня, що є прямим порушенням її прав. Намагання МЗС України спільно з російською стороною створити нову Всеросійську організацію українців суперечить самій ідеї громадської ініціативи при створенні таких організацій. Фактично мова йде про формування проросійської, провладної, адміністративно-керованої організації етнічних українців в Росії.

Не меншу стурбованість викликає ситуація навколо єдиної на території Росії бібліотеки української літератури в Москві. Ситуація в бібліотеці після трьох обшуків вилучення так званої екстремістської та антиросійської літератури із серверу, а також побиття правоохоронцями директора бібліотеки Наталії Шаріної досі не нормалізовано. Крім того, бібліотечні фонди давно не оновлювались, бібліотека відчуває брак свіжих надходжень української літератури.

Дуже складною і напруженою залишається ситуація із забезпеченням релігійних прав української національної меншини в Росії. Прихожани Української Православної Церкви Київського Патріархату і УВКЦ позбавлені можливості здійснювати богослужіння та релігійні обряди у спеціально відведених для цього місцях. Ситуацію можна було б вирішити, створивши міжконфесійну капличку в Національному культурному центрі України в Москві. Попри численні звернення вірян до української влади, до цього часу питання залишається невирішеним.

Варто наголосити, що ситуація навколо української меншини в Росії йде в розріз з положеннями статті 12 Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. Україна на відміну від Російської Федерації завжди неухильно дотримувалась положень договору, про що свідчить, зокрема, становище російської громади на території України.

Я звертаюся до Президента України Віктора Януковича як до гаранта Конституції з проханням вжити дієвих заходів, спрямованих на захист і підтримку…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ТАРАСЮК Б.І. …задоволення її національно-культурних та релігійних потреб. Прошу вважати цей виступ моїм депутатським запитом до…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, Лілія Григорович, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

10:34:49

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні українці! Шановні народні депутати! Для чого існує опозиція в кожній країні і в нас в тому числі? Ну, для того, щоби працювати на державу, на народ разом із владою. Причому саме завдяки опозиції якісно покращуються владні рішення. Тому опозиція не заважає, не плентається під ногами, а працює на державу, причому покращуючи якість тих рішень.

Мені дуже імпонують, як представнику опозиції, євроінтеграційні устремління Президента України. Я за те, щоб ми якомога швидше рухалися до Європи, в тому числі і в питанні візового режиму.

Дозволю собі з точки зору представника опозиції зробити зауваження тим, які зупиняють євроінтеграційні устремління Президента України. З чим ми ідемо до Європи? Безумовно, здобутків у нас не так вже й багато. Не той соціальний рівень, який би хотілося мати, ідучи до Європи. На жаль, погіршуються показники корупції, погіршуються показника свободи слова, свободи вибору, політичних переслідувань.

Але є цінності, якими ми можемо пишатись перед Європою. Це міжконфесійний мир, це міжнаціональна злагода. Це ті невеликі здобутки, які ми сьогодні маємо. Скажіть будь ласка, чи не зупиняє євроінтеграційний рух, який очолює Президент України, те, що сьогодні подивіться законопроекти, які руйнують міжконфесійний мир. Ніхто і ніщо, кажу з цієї трибуни, не заставить мене і всіх інших змінити своє, свою совість, своє, свій вибір, свою вибір.

Подають законопроекти про мову, виводять на майдани студентів в Донецьку, Симферополі, по всій Україні підприємців. Хто це робить? Опозиція? Ні. Ці спроби, ці намагання йдуть від команди, яка оточує Президента. Скажіть, будь ласка, коли є проблема із знеболюючим для, не тільки для тварин, але для людей в сільській місцевості, я маю на увазі кетаміни. І це діяльність Міністерства внутрішніх справ. У той час є ініціатива, щоб кожних 10 років, розумієте, ці вже ініціативи засудили, але кожних 10 років права водіям переробляти. Бо це доходи. Хто це робить? Влада чи опозиція? Ці всі речі - ніж у спину євроінтеграційному руху України.

З огляду на те, «Наша Україна» закликає припинити переслідування Дмитра Говердовського. Тієї людини, до якої даїшник звернуся не говорити телячою мовою. 22 січня, через 20 днів його арештували. Ми закликаємо припинити залякування людей по всій Україні. Влада, яка працює чесно, людей не боїться.

Ми закликаємо діючу владу, не бійтесь людей! Працюйте з опозицією. Тоді ваші рішення будуть оптимальними.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Час для виступів завершено. З приводу пропозицій, які прозвучали, і вимог народних депутатів я прошу оформити відповідні доручення, листи та звернення.

Шановні народні депутати, я інформую вас на зауваження про те, що начебто неправильно було здійснено запис. Справа в тім, як повідомила наша інформаційна служба, просто представники фракції «БЮТ – «Батьківщина» тиснули на кнопки всі разом і одразу, а інші розслабились, і таким чином ситуація вийшла саме, ситуація вийшла саме такою. Тому тут звинувачувати інформаційну структуру не треба. (Шум у залі)

Шановні колеги, ну я прошу вас! Уже в нас негативу вистачає і так. Давайте хоть зараз ми не будемо ще додавати. Уже переливає через край.

Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на середу.

Оголошується до розгляду проект постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення 140-річчя з дня народження видатної української поетеси, громадського діяча Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач)".

Шановні колеги, є прохання нам розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати. (Шум у залі)

10:39:30

За-197

Рішення прийнято.

Доповідач – Мартинюк Адам Іванович. Співдоповідач – Володимир Олександрович Яворівський. Будь ласка, Адаме Івановичу.

10:39:47

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги! Вашій увазі пропонується внести зміни до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення 140-річчя з дня народження видатної української поетеси, громадського діяча Лесі Українки".

Ми з Миколою Володимировичем були ініціаторами цієї постанови. На жаль, із певних технічно причин випало тут згадка про те місце, яке має безпосереднє відношення до Лесі Українки, а саме: про Житомирську область, де, як ви знаєте, вона народилася.

Тому, тому пропонується, щоб у постанову, за яку ми з вами майже одностайно всі проголосували, внести відповідні зміни, а саме те, що стосується Житомирщини. Передусім здійснити заходи для забезпечення ремонту, оновлення експозиції, належного функціонування літературно-меморіального музею Лесі Українки та музею родини Косачів у місті Новоград-Волинському.

І, по-друге, у тому пункті, де ми пропонуємо, щоб певні адміністрації, зокрема, Волинська обласна адміністрація, Волинська обласна рада, звернулися із пропозиціями щодо заходів по відзначенню цієї річниці, долучити туди ще і Житомирську обласну державну адміністрацію та Житомирську обласну раду.

Я від імені авторів законопроекту просив би нас вибачити за певне недоопрацювання і підтримати ці пропозиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Олександрович Яворівський, голова комітету, будь ласка.

10:41:32

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Доброго ранку, Україна! Шановні колеги, Комітет з питань культури і духовності цілковито підтримує ці поправки і доповнення до Постанови про відзначення ювілею геніальної української поетеси Лесі Українки.

Справді, так сталося, очевидно, з чисто технічних причин, що було випущено з увагу Новоград-Волинський – це те місто, де пройшло дитинство Лесі Українки. З одного боку, це справді трагічне місце, тому що саме тут, у Новограді-Волинському, вона проламалася під кригу і фактично пізніше ця її важко хвороба, яка мучила її все життя, справді народилася саме тут. Через те, я думаю, що це дуже добре, і добре, що уточнено, що даються відповідні доручення саме Житомирській обласній адміністрації.

Через те ми цілковито підтримуємо прийняття цієї постанови і просимо колег, не вагаючись, натиснути зелені кнопки на ваших пультах. І після цього доповнення, я думаю, що відзначення ювілею Лесі Українки в Україні відбудеться на тому належному рівні, на якому ця дивовижна, ще раз підтверджую, геніальна жінка заслуговує, особливо її поетична драматургія у першу чергу, яка абсолютно не старіє.

І я переконаний, що ніякий наліт часу на неї не ляже. Ми вам дякуємо за те, що ви підтримуєте цю постанову. До речі, я думаю, що і проголосує за це Володимир Литвин, бо це його Батьківщина.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу, якщо є потреба обговорити це питання, записатися. Ну, якщо немає, не записуйтеся, будь ласка. Але давайте пройдемо регламенту процедуру.

Прошу прізвища вивести на табло. Юрій Одарченко і Сергій Гриневецький.

10:43:32

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Прошу передати слово Косіву Михайлу Васильовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко. А, Михайло Косів, будь ласка.

10:43:39

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, хоча міг би це сказати і Микола Томенко. Бо останнім часом Микола Володимирович нав’язує дуже тісні зв’язки із Болгарією.

Зокрема в попередній постанові про Михайла Драгоманова, там, власне, і було зазначено, що варто було б спільно із урядом цієї країни відзначити пам’ять цього славетного чоловіка.

Я думаю, що аналогічно варто було б і в цій постанові теж звернутися до Уряду Республіки Болгарія і до Польщі, а також до Грузії, адже відомо, що Леся Українка сказала, що якби вона була не українкою, то хотіла б стати грузинкою. А чому б і науковців із тих країн не заангажувати до відзначення цієї славної дати? І взагалі Леся Українка – це геніальна постать, яка могла би стати взагалі загальноєвропейською постаттю в літературі, культурі, історії, тому що вона і знала іноземні мови, і писала іноземними мовами.

Отже, я хотів би якось так сформувати ще одну позицію до цієї постанови, що звернутися, ну, принаймні до тих трьох країн, про які я назвав, щоб вони теж взяли участь у цьому відзначенні. І, можливо, цими мовами: болгарською, польською, грузинською – вийшли б якісь матеріали до цієї дати. І це було б справді міжнародною акцією, пов`язаною із геніальною представницею української культури. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Сергій Гриневецький, фракція Народної Партії.

10:45:39

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р. Дякую.

Сергій Гриневецький, фракція Народної Партії.

Прошу передати слово Катерині Тимофіївні Ващук.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук, мікрофон, будь ласка.

10:45:49

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги! Дійсно, сьогодні ми приймаємо дуже важливу постанову, і Леся Українка зробила для України стільки для підняття духу, українського духу нашого народу, взагалі людського духу. Це, дійсно, була жінка, яку назвали «чоловіком у поезії» по духу, по силі, по могутності, і ми перед нею заборгували.

Не дивлячись на те, що є багато пам`ятників, є музеї, але є дуже багато місць, які сьогодні не можуть відповідати тим стандартам, яких заслуговує це високе ім`я. зокрема, готуючись до ювілею, хотілося б не лише з музеями навести лад, а як ми обговорювали це у Волинській адміністрації, Волинській обласній раді, привести до порядку всі місця, зв`язані з творчістю Лесі Українки, і, зокрема, я прошу внести у цю постанову: привести до порядку, почистити озеро Нечимне, яке зв`язане з написанням «Лісової пісні», де кожне дерево, кожен дуб, знаменитий пеньок, криниця говорять устами Лесі, її поезією.

Є домовленість з Міністерством надзвичайних ситуацій. Ми знайшли розуміння міністра Віктора Івановича Балоги, Сташука Василя Андрійовича (водний комітет). Вони можуть допомогти почистити це озеро, аби до нього був доступ, можна було б проводити…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, свій виступ.

10:47:52

ВАЩУК К.Т.

Тому я дуже прошу, щоб там, де ми даємо доручення всім, згадали озеро Нечинне. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас.

Володимир Карпук, будь ласка, одна хвилина.

10:48:08

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, «Наша Україна».

Звичайно, що ми підтримуємо цю постанову. Але хочу привернути увагу Володимира Михайловича.

Тут Михайло Васильович Косів, дійсно, говорив, що треба звернутися до урядів тих країн, в яких побувала Леся Українка. Але я насамперед хочу звернутися до вищого керівництва держави, до Президента і до Голови Верховної Ради, до голови Кабінету Міністрів, адже, хоча ми приймаємо постанови про відзначення цих дат на державному рівні, окрім Миколи Володимировича Томенка ніхто участі в цих заходах не приймає. Надіюсь, оскільки Адам Іванович – з Волині, а Володимир Михайлович – з Житомирщини, то в цьому випадку, дійсно, відзначення буде, дійсно, на державному рівні. І треба, щоб цей рік, бо звертаю увагу, до 22 лютого подати пропозиції, сьогодні ми маємо вже 16-те. Зрозуміло, що це буде зроблено нашвидкуруч і неефективно. Тому 2011 рік повинен бути роком Лесі Українки, коли можна буде щось зробити для вшанування видатної дочки українського народу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Томенко.

10:49:36

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я від нашого авторського колективу хочу сказати про те, що, дійсно, ми визнаємо вину, що хотіли ми швидше постанову прийняти і малу Батьківщину Лесі Українки – Новоград-Волинський, Житомирщину випустили. Треба віддати належне місцевій владі, яка активно готується в незалежності до того, що ми цей регіон і це благодатне місце не вписали, але історично, ідеологічно правильно, щоби і Житомирщина, і Волинь, і Київ були присутні.

Я, до речі, зібрав інформацію, що вже зроблено: Київ активно готується і Волинь, і Житомирщина активно готується. Є одна проблема і хотів її озвучити. Уряд Криму, а ви знаєте Леся Українка багато часу провела в Ялті, в Криму, є там надзвичайно важливий і красивий музей, поки що уряд Криму не виконує нашу постанову в частині підготовки його до ювілею, посилаючись на те, що уряд повинен дати кошти. Я хотів би попросити уряд Криму, це не такі великі гроші, щоб підготуватися належним чином і знайти в місцевому бюджеті ці кошти.

Що стосується поправок. Ну, от ми, Володимире Михайловичу і Адаме Івановичу, просимо всіх не розширяти текст постанови. Є державний оргкомітет, який, я надіюсь, створять, є обласні оргкомітети, які б якісь нюанси додали, а ми внесемо цю поправку, проголосуємо у цілому, і сподіваємось, що протягом року ювілейні заходи відбудуться на належному рівні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ми завершили обговорення питання. Прохання таке: не наполягати на розширенні пропозицій, оскільки, дійсно, є оргкомітет, і рекомендовано відповідним адміністрація подати свої пропозиції щодо того, що належить зробити у плані того, щоб не лише під дату ми провели відповідні заходи, але й упорядкували в історичній пам’яті місця, пов’язані з цією видатною легендарної нашої співвітчизниці.

Шановні колеги, тільки така пропозиція, якщо ви не заперечуєте. Я буду ставити на голосування про прийняття в цілому, прибрати «до 22 лютого» і записати «протягом першого півріччя 2011 року вирішити питання щодо музею. Бо до 22 лютого, ви ж прекрасно розумієте, що це нереально. А потім скажуть, «дата минула, нічого робити не будемо». Немає заперечень? Я ставлю на голосування про прийняття проекту постанови як постанови з урахуваннями одного уточнення: записати «протягом першого півріччя 2011 року…» і далі за текстом. Прошу голосувати.

10:52:16

За-352

Постанову прийнято. Дякую.

Шановні колеги, щодо проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення заходів по охороні природи, ми зараз його маємо розглядати, 7322. Автор цього законопроекту є Микола Томенко. Він просить слова.

Будь ласка, Миколо Володимировичу.

10:53:02

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Надзвичайно важлива проблема, яка стосується захисту нашого довкілля і мисливства, і рибальства. Але я, як автор, який виходив з пропозицією громадських природоохоронних організацій, хотів не просто сказати, що у нас там погано, а хотів ситуацію виправити.

І на даний момент склалася така ситуація, що ми поки що по термінології, по інструментах остаточно не погодили з урядом, і з тими організаціями, які контролюють цю справу. Тому у мене прохання, щоб ми цю ідею не провалили, а ще попрацювали ми з урядом і з уповноваженими структурами, і знайшли вихід з ситуації, щоб і громадськість залучалася до контролю охорони довкілля.

Тому у мене уклінне прохання перенести розгляд цього законопроекту, а ми далі будемо працювати з урядом над погодженням тексту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Немає заперечень, щоб відтермінувати розгляд цього питання? Не треба голосувати? Ні, дякую.

Шановні колеги! Пропонується вашій увазі проект Закону про введення мораторію на стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги. Реєстраційні номери 7554, 7554-1. Доповідачі народні депутати України: Ляшко Олег Валерійович і Чорноволенко Олександр Віленович, від комітету Рибак Володимир Васильович.

За скороченою процедурою? Ви заперечуєте?

Шановні колеги! Є дві пропозиції: перша пропозиція за скороченою процедурою, друга – заперечення. Тому я ставлю на голосування спочатку першу пропозицію, яка прозвучала від депутатів про розгляд за скороченою процедурою, якщо ні – буде працювати друга.

За скороченою процедурою, прошу визначайтесь.

10:55:07

За-198

Рішення прийнято.

Будь ласка.

10:55:16

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Знаєте, от Михайло Васильович Чечетов, я навмисно називаю прізвище, щоб громадяни країни знали хто запропонував розглядати це питання за скороченою процедурою. Нічого дивного, коли ви за скороченою процедурою за 30 хвилин продовжуєте свої повноваження, для людей нічого дивного. Але коли ви такі питання пропонуєте розглядати за скороченою процедурою, які є соціально важливі для мільйонів людей. І замість того, щоб тут серйозно, по повній програмі, обговорити цю проблему професійно без популізму, щоб тут були представники уряду, які б виклали своє бачення, як людям допомагати в сьогоднішніх умовах, при пенсії 800-900 гривень і сплачувати за комунальні послуги по 500-600 гривень, ви кажете, ні, давайте за скороченою процедурою. Це нехтування інтересами людей, це зневага по відношенню до людей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, давайте до теми.

ЛЯШКО О.В. Я хочу сказати, чим викликана необхідність внесення пропозицій про прийняття мораторію на стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення оплати за житлово-комунальні послуги.

Станом на початок цього року держава майже 2 мільярди гривень, у нас в країні майже на 2 мільярди гривень заборгованість по заробітній платі. Тобто люди не отримують місяцями, роками, а часто частинами заробітну плату. Унаслідок цього вони не можуть вчасно сплачувати комунальні послуги. Не тому, що не хочуть, а тому, що не можуть. На жаль, немає у наших громадян таких зарплат, як у депутатів, і не виплачують їм вчасно ці зарплати, як депутатам, до 15 числа кожного місяця поклали круглу суму в кишені.

Тому громадяни вимушені ходити побиратися, просити у приватних власників, щоб їм видали заборгованість по зарплаті, чи держава не виплачує цих зарплат. І внаслідок цього не можуть сплачувати. На жаль, держава не може забезпечити прийнятні пенсії пенсіонерам і тому вони вимушені жити в квартирі, яку радянська влада дала, а сьогодні нема можливості оплачувати цю квартиру.

Тому я і пропоную прийняти закон, який дуже…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЛЯШКО О.В. Який передбачає запровадження мораторію на стягнення пені. Наперед скажу, бо багато розказують про те, що от не платять ті, хто має можливості платити. Цей закон передбачає цю можливість.

Цей закон буде стосуватися лише тих людей, перед якими існує заборгованість по заробітній платі, по інших соціальних платежах, людям які не повернули гроші в банки, які сьогодні знаходяться в стадії ліквідації і тим, хто користується послугами без лічильників. От саме оцих категорій громадян стосуватиметься цей закон. Тобто якраз тих, які не мають реально можливостей сплачувати за житлово-комунальні послуги.

Я прошу, шановних колег, підтримати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, будь ласка, Олександр Віленович Чорноволенко.

10:58:37

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановні друзі! Добре, що ці законопроекти швидко включили в порядок денний. Але погано, що дійсно вони розглядаються по скороченій процедурі, більше того без висновків Науково-експертного управління. І зараз ви не побачите на сайті Верховної Ради, принаймні, вчора там не було законопроекту Ляшка і моєї пояснювальної записки. Так, що я навіть не міг ознайомитись з тим, що він написав, навіть, знаючи, що він це вніс.

Тому, дійсно, організація цього всього процесу направлена або все абсолютно зрозуміло і ми одноголосно зараз підтримуємо ці пропозиції. Або ви налаштовані все це завалити і далі обдирати людей – не виплачуючи при цьому те, що мали б заплатити.

Суть законопроекту полягає в тому, щоб з 1 лютого не забирати жодної пені за всі комунальні послуги – включаючи квартплату і всі значить розрахунки: вода, водовідведення, тепла вода, електроенергія, газ, вивезення сміття, прибудинкова територія, прибирання, ліфтове господарство і все-таке інше.

А в зв’язку з тим, що держава не виконує свої зобов’язання перед своїми громадянами по виплаті заробітних плат, вкладів з банку і, взагалі, по більшості своїх зобов’язань перед громадянами. Тому, чесно кажучи, абсолютно безглуздо вимагати від громадян, щоб вони сплачували завищені, необґрунтовані, неправильно розраховані платежі монополістом.

Фактично мова йде про те, що населення грабують, а ми ще хочемо за те, що воно несвоєчасно вивертає свої кармани, додатково з нього щось збирати. Це явно не по-людськи, неетично з нашого боку і може привести тільки до соціального вибуху. Якщо ми хочемо ситуацію, як в Єгипті чи Тунісі, але значно швидше, то ми прямим ходом ідемо до неї.

Тому давайте вчасно зупинимося і повернемося обличчям до людей. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Від комітету, будь ласка, хто буде виступати? Будь ласка, запишіться на виступи.

Андрій Павловський, будь ласка, фракція "БЮТ - "Батьківщина".

11:01:19

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський партія «Батьківщина».

Шановні співвітчизники, шановні колеги! Це питання соціальної справедливості, захисту наших громадян. Тому що коли зростають ціни на житлово-комунальні послуги, на газ, на електроенергію і ще при цьому людям не виплачують заробітну плату, бо у нас залишається таке ганебне явище, як заборгованість по заробітній платі, і держава не виконує своїх зобов’язань, то що ж з простих громадян деруть останню шкуру, повертають пеню, збільшують її в 10 разів.

З цього приводу в мене є лист пенсіонерки Марії Петрівни Маді з міста Ужгорода, яка якраз з цього питання і пише:

"Шановні депутати! Пеня і та субсидія, яку ви надаєте, це ж не винагорода, а доплата за існування за межею бідності. І, відповідно, субсидія повинна надаватись і на борги, які були утворені в порушення соціальних і конституційних прав малозабезпечених громадян".

І, шановні колеги, не буду зачитувати всього листа, безумовно, проблема заборгованості є. Але не заборгованості населення, а заборгованості приватних облгазів, які належать одному спонсору – Партії регіонів, якому ж належить «РосУкрЕнерго». 70 відсотків облгазів мільярди гривень повинні за газ. А населення розраховується на 102 відсотки.

Тому прошу підтримати зазначені законопроекти. І фракція «Батьківщина» буде за них голосувати.

Треба відновити елементарну справедливість: не збільшувати для населення пеню в 10 раз. Для чого? Щоб пеня за борги зросла до вартості квартири, і ви могли потім відбирати від людей квартири, викидати їх на вулицю? Для чого це робиться? Треба захищати людей. Тому підтримувати цей законопроект повинні ми усі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів. Наступним буде виступати Микола Катеринчук.

11:03:30

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Я хочу напомнить всем присутствующим, откуда появилась идея моратория на взимание пени в случае, если потребитель жилищно-коммунальных услуг не может своевременно рассчитаться.

Фракция коммунистов в свое время инициировала именно этот законопроект, это решение. Потому что, напоминаю, в то время бурными темпами росли долги по заработной плате. Мы прекрасно понимали, что подавляющее большинство потребителей жилищно-коммунальных услуг – это народ Украины. Который, во-первых, не имеет возможности найти работу; во-вторых, не имеет возможности получить нормальную заработную плату, чтобы было достаточно денег, чтобы кормить семью и оплачивать жилищно-коммунальные услуги; и в третьих - это тот народ Украины, который не получает заработную плату даже тогда, когда он работает.

У нас к 2005 году долги по заработной плате долги достигли 4 миллиардов. Сегодня, если посмотрите статистику, вы увидите почти 2 миллиарда. Куда делись 2 миллиарда? А их просто списали. Потому что было принято решение о том, что в качестве долгов по заработной плате принимаются долги тех людей, которые работают на экономически действующих предприятиях. То есть предприятие, которые уже обанкрочены, они из статистики выпали. И, грубо говоря, народу простили ту зарплату, которую люди не получили, лишившись работы.

Сегодня в Харькове большая проблема одного из предприятий крупнейшего завода имени Шевченка. 28 миллионов долгов по заработной плате. Могут эти люди оплачивать коммунальные платежи, если они сегодня друг у друга одалживают по десятке, чтобы приехать все-таки на работу, и все равно понимают, что заработную плату они не получат. Люди боятся, что предприятие в мае-месяце будет просто обанкрочено. Потому что они понимают, в этом случае 28 миллионов будет просто списаны, и люди никогда их не получат. О какой пене можно говорить, когда паритет государство и народ нарушен в сторону государства?

Государство взвинчивает…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Государство взвинчивает тарифы, потому что не хочет финансировать жилищно-коммунальное хозяйство, и все бремя падает на плечи потребителей. Государство не хочет навести порядок в экономике, чтоб люди могли заработать себе заработную плату и оплачивать все, в том числе коммунальные платежи.

Поэтому мораторий, пеня должна быть отменена до тех пор, пока у нас не будет порядка в экономике, пока государство не будет выполнять свои конституционные обязательства перед народом, не даст ему заработную плату, не даст ему работу. И только тогда можно будет говорить о паритете. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Катеринчук, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Будь ласка, мікрофон.

11:06:27

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Микола Катеринчук, Європейська партія України.

Я думаю, що це питання приречено на більш ретельне обговорення і мені здається, що не прав Ляшко, що треба обговорювати в присутності профільних міністрів. Це питання не державної власності, воно, я думаю, на рівні питань національної безпеки для громадян. Тому тут має бути Прем’єр-міністр України і позиція уряду. І хоч це неурядовий законопроект, все одно в таких законопроектах, я думаю, це цілком змістовно, послухати, а що збирається робити уряд.

Опозиція запропонувала інститут мораторію. Ми всі знаємо як працює цей інститут в законодавчому полі. У нас є один приклад, це мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, тобто на продаж на землю. А чи виконується він? Тому інститут мораторію, ну, це може бути тільки привернення уваги уряду і влади до того, що просто люди цього не витримають. І введення сьогодні пені на затримку щодо виплати комунальних тарифів, мені здається, має вирішуватися в наступному напрямку. Якщо сьогодні влада ставить питання про встановлення пені або збільшення пені на затримку по сплаченню комунальних тарифів, то так треба, такий же самий симетричний підхід треба по затримці по виплаті заробітної плати, пенсії, стипендії. Теж треба нараховувати пеню. І я думаю, що це була б адекватна відповідь на питання вирішення цього взагалі питання.

Тому що якщо ми сьогодні говоримо про мораторій, то ми розуміємо, що питання домовленості з МВФ будуть ускладнені. Тому позиція Європейської партії України – підтримати це питання щодо мораторію. Але вийти після того, як воно буде провалено, на все ж таки підхід, в якому громадяни України не відчували дискримінацію. Якщо не виплачується вчасно заробітна платня, теж має нараховуватися пеня. І якщо не виплачується пенсія – так само пеня, якщо не виплачується стипендія – так само пеня. І вона має виконуватися. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, будь ласка.

11:08:34

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, «Наша Україна».

Попередні виступаючі говорили про підстави того, що треба прийняти цей законопроект і мораторій внести на, за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Я хочу привернути увагу до того, що, дійсно, це подарунок народу до роковин влади. Коли вчора ми лицемірно, завдяки голосам більшості, відхилили законопроекти, які би економічними чинниками зумовили своєчасну виплату заробітної плати і інших виплат, і в той же час сьогодні будемо не приймати цей законопроект.

Законопроекти Ляшка і Чорноволенка близькі. Вони єдині по ідеології. Є певні нюанси. Треба один з законів прийняти за основу. До другого читання опрацювати, об’єднати ці законопроекти і внести ті пропозиції, які є чи в одному, чи в іншому законопроекті. І треба проголосувати за цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Хто з фракцій, які не виступали, наполягає на виступі? Немає? Значить, обговорення законопроекту завершено. Шановні колеги! Я просив би, щоб ми звернули увагу на виступ Миколи Катеринчука. Залізна логіка є. Якщо не виплачується заробітна плата, так пеня не нараховується.

Тому, якщо ми сьогодні не підтримаємо один із цих законопроектів, я думаю, тоді, якщо ви не будете заперечувать, дамо доручення Комітету соціальної політики та праці, щоб вони підготували відповідний законопроект, який би визначав алгоритми нарахування пені тим, хто не виплачує своєчасно заробітну плату людям. І тоді якраз ми можем виходити на нуль у цих питаннях, і буде власне логіка у тих рішеннях, які ми приймаємо.

Тому, шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про введення мораторію на стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги (реєстраційний номер 7554). Будь ласка, визначайтесь.

11:11:06

За-163

Рішення не прийнято. (Шум у залі)

Я… Одну хвилиночку. Я тепер ставлю на голосування… По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, «БЮТ– «Батьківщина» – 94, «Наша Україна – Народна самооборона» – 38, комуністів – 25, Народна Партія – 0, позафракційні – 6.

Тепер я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту закону за реєстраційним номером 7554-1, автор – народний депутат Чорноволенко.

11:11:52

За-155

Рішення не прийнято.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. По фракціях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. По фракціях? Будь ласка.

Партія регіонів – 0, «БЮТ– «Батьківщина» – 88, «Наша Україна – Народна самооборона» – 35, комуністів – 25, Народна Партія – 0, позафракційні – 7. (Шум у залі) Ну, зараз вирішиться із законопроектом. Я пам’ятаю.

Шановні колеги, у зв’язку з тим, що ми відхили законопроект і розуміємо розклад сил, я тоді думаю, що ви підтримаєте доручення Комітету з питань соціальної політики та праці. Так він називається у нас цей комітет? Підготувати законопроект, який чітко передбачав би застосування штрафних санкцій до підприємств, організацій і установ, які затримують заробітну плату. Кримінальна відповідальність – кримінальна відповідальність, а людина щоб знала, якщо не виплачують, то їй повинні виплатити з відповідними відсотками.

Тому нема заперечень? Таке доручення буде підготовлено.

Під час виступу свідомо було названо прізвище Михайла Чечетова, він має право, народним депутатом, він має право на репліку.

11:13:15

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Я хочу ответить пламенному оратору, что никогда ни многословие, ни пустословие, ни популизм, ни пиар, ни пустая болтовня не приводили к реальному улучшению жизни людей. К реальному улучшению жизни людей ведут конкретные дела и решения, которые обеспечены ресурсами.

Мы уже с вами напринимали столько популистских законов, пиарясь, ради собственных партийных флагов, что сегодня за голову хватаются местные органы власти, которые не в состоянии и мизер даже оплатить.

Поэтому мы будем шаг за шагом долговые обязательства государства выполнять, но в соответствии с реальным финансовым ресурсом, но не нагромождать долговые обязательства государства, поскольку это путь просто в никуда. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чорноволенко згадував прізвище Олега Ляшка. Тільки запам’ятайте, що репліки на репліку більше не буде.

Будь ласка, Ляшко мікрофон.

11:14:24

ЛЯШКО О.В.

У мене питання до нашого видатного державного діяча, який шаг за шагом збирається покращувати життя. А чи доживуть ті люди, поки ви дійдете до кінцевої мети. Я думаю, що мільйони якраз не доживуть.

У мене ще одне питання і не риторичне. Як прожити людині, яка отримує 850-900 гривень пенсію і за комунальні послуги має заплатити 500-600 гривень, як їй прожить? Дайте відповідь на це питання. Таких людей внаслідок вашої політики мільйони сьогодні в Україні. Як продити людям, які працюють і не отримують зарплати, і немає за що квартплату заплатить, немає за що дитину в школу випроводить? Як їм жити? Скільки ви шагів робитимете, поки, нарешті, люди отримають те, що їм має бути належним? Що ви дурите народ? Ви мільярди тут заробляєте одними голосуваннями, а 3 копійки простим людям дати не хочете. Там елементарне питання: 0,1 відсоток пені. Зробіть крок назустріч людям, проявіть повагу, а то тільки про власні інтереси дбаєте!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, розгляд питання завершено.

Я думаю, давайте ми заспокоїмося і будемо працювати. Ще передвиборча кампанія не почалася. Це по-перше.

А по-друге, давайте говорити не ви, а ми, тому що ці суми на комунальні послуги виникли не сьогодні, а виникли давно. Тому давайте говорити про спільну відповідальність всієї Верховної Ради за те, що ми тут робимо і робили раніше. А намагання сподобатися, воно дуже гарне, від цього людям солодше не стане. Тому спокійно давайте будемо продовжувати роботу.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо мораторію на приватизацію майна культового призначення). Але разом з тим, шановні колеги, є звернення автора законопроекту Боднар Ольги Борисівни щодо необхідності узгодження ряду позицій. І в зв’язку з цим вона звертається до Верховної Ради України з пропозицією перенести розгляд законопроекту.

Разом з тим, шановні колеги, інформую вас, що ми отримуємо листи від фракцій опозиційних про формування на середу порядку денного. Але я повинен сказати, якщо зараз подивитися на інші законопроекти, де є пропозиція про перенесення або з боку комітетів, або від автора, нам треба буде о 12 годині завершити наше засідання. То в мене прохання, давайте ж відповідально ставитися до середи, щоб потім не було нарікань один на одного.

Я ставлю на голосування пропозицію про перенесення розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо мораторію на приватизацію майна культового призначення) (реєстраційний номер 3347). Прошу голосувати.

11:17:35

За-337

Рішення прийнято. Дякую.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до розгляду законопроекту за номером 4709 – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та інших законодавчих актів України (щодо усунення корупційних механізмів та недопущення монополізації). Автор законопроекту – Ольга Борисівна Боднар.

Є пропозиція – за скороченою. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

11:18:26

За-192

Підтримано.

Будь ласка, Ольга Борисівна.

11:18:32

БОДНАР О.Б.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Ольга Боднар, фракція «Блок Юлії Тимошенко», партія «Батьківщина».

Запропоновані мною зміни до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" розроблені з метою усунення корупційних механізмів у сфері оціночної діяльності.

На сьогоднішній день державне рулювання оціночної діяльності розподілено між двома органами – Фондом державного майна України та Державним комітетом України із земельних ресурсів. На практиці це призводить до зрегульованості оціночної діяльності та створення можливих корупційних механізмів та схем, що дозволяють контролювати ринок оцінки.

З метою вирішення порушеної проблеми поданим мною проектом передбачається об`єднати повноваження щодо державного регулювання оціночної діяльності та передати їх органу державної влади, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Крім того, до компетенції Кабінету Міністрів України відносяться повноваження щодо розробки та затвердження нормативно-правових актів з оцінки майна, Положень національних стандартів оцінки майна, методик тощо. Однак, якщо ви подивитесь на дату реєстрації даного законопроекту, це 2009 рік. Законопроект був позитивно сприйнятий у експертному середовищі, однак після відновлення дії Конституції України в редакції 1996 року частина повноважень, які передбачається віднести до компетенції Кабінету Міністрів України, на сьогодні відноситься до компетенції Президента України. З огляду на це, а також на те, що вже готується інший комплексний законопроект з залученням фахівців Фонду держмайна, а також Державного комітету України з земельних ресурсів і він стосується державного регулювання у сфері оціночної діяльності, прошу Верховну Раду зняти поданий мною законопроект з реєстрації, з розгляду. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Борисівно.

Будь ласка, від комітету ще Бондар, але вже Олександр Миколайович.

11:20:39

БОНДАР О.М.

Добрий день, шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Ну оскільки автор законопроекту зняв з розгляду, розмовляти ні про що. Але я можу поінформувати, що комітет цей закон не розглядав, в комітеті знаходиться декілька законів на цю тему, які не розглядаються за домовленістю з урядом, оскільки Фонд держмайна зараз із залученням експертів розробляє свій варіант цього закону. У тому числі там знаходиться закон, де я є автор, Плотніков, Писаренко і Ващук. І ми не наполягали на розгляді цього законопроекту у зв’язку з вищезазначеним.

Я хочу сказати, що законопроект цей приймати не можна: він руйнує існуючу систему оцінки в державі, позбавляє Фонд держмайна всіх повноважень. Є проблеми, які треба вирішувати в оціночній діяльності, але вони повинні вирішуватися професійно, виходячи з інтересів держави.

Передавити функції невідомо якому новому органу – це дуже небезпечно, тому що я сам особисто стояв у витоків оціночної діяльності в Україні, я знаю, на скільки це складна справа і на скільки там повинно бути кваліфікована, професійна підготовка. Оціночна діяльність регулюється зараз законом. Вона має недоліки. Але ще раз хочу сказати, це прерогатива Фонду держмайна і уряду – подати кваліфікований професійний закон.

Тому моя особиста думка: цей закон підтримувати не можна. А ще раз наголошую, комітет його навіть не розглядав. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Миколайовичу.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію автора законопроекту про зняття його з розгляду. Прошу підтримати.

11:22:36

За-302

Рішення прийнято.

Розглядаємо проект Закону про в несення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (щодо об’єктів, які мають стратегічне значення для держави), реєстраційний номер 6399, автор законопроекту Володимир Дмитрович Бондаренко. Прошу. (Шум у залі)

Шановні колеги, є ваша пропозиція, але послухайте мене. На Погоджувальній раді у понеділок представники фракцій, які формують порядок денний або вносять пропозиції до порядку денного на середу опозиційні дуже просили саме цей закон розглянути за повною процедурою. Тому давайте підемо назустріч. Я розумію, що ви праві, але давайте послухайте один раз головуючого. Будь ласка, Володимир Дмитрович.

11:23:46

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”, партія «Реформи і порядок».

Шановні друзі, цей закон маленький, він складається лише з півтори сторіночки, але надзвичайно важливий. Справа у тому, що проблеми приватизації в Україні завжди вирішувалися або непрозоро, або якимось напівкримінальним шляхом. Тому доводилося повертатися до окремих приватизованих об’єктів, ви знаєте, це було в нашій історії. Це надзвичайно неприємно як для того, хто став уже нібито власником якогось об’єкта, а потім виявляється, що переглядається. Тобто іде як би такий процес цікавий, який у світі відомий як після роздержавлення знову одержавлення того чи іншого виробничого об’єкту.

Хотілось би, щоб ми більш глибоко розглядали проблеми приватизації, перш за все, в цій залі. Тому що Конституція України, закони України передбачають, що роль Верховної Ради у процесі приватизації надзвичайно важлива. І перш за все, якраз Верховна Рада повинна визначати перелік об’єктів, які можуть бути приватизовані і визначати перелік об’єктів, які не можуть бути приватизовані.

Безумовно, тут існує логіка. Є речі, які повинні розумітися всіма однаково. Яка б влада не була, але ракетну галузь України, яка є передовою в світі, одною з небагатьох країн, які взагалі нею володіють, не можна приватизувати.

Вважаю, що літакобудівна галузь також не може приватизуватись, тому що ми належимо до тієї шестірки чи сімки країн, які випускають літаки, до речі, рівень нашої авіаційної техніки надзвичайно високий в тій галузі, якою вона займається, це важкі авіаційні перевезення, тобто важкі літаки.

Мова йде про те, що ми їх випускаємо у себе, маючи і алюміній, і двигуни, і композитні матеріали – все, маючи інженерну добру підготовку, маючи навчальні заклади, які для цього створені в Україні, маючи серійні заводи. Тому йти на те, щоб її комусь віддавати, як це запропоновувалося, наприклад, об’єднати з так званою, авіаційною галуззю Росії, яка, до речі, розвалена далі нікуди, тому що немає там вже Яковлівського заводу, він доживає, немає там Іллюшинського заводу, він практично зник. Є Туполівський, який кожного дня розбирається з падаючими літаками, є, правда, там хороший напрямок, це гелікоптери. Але от, наприклад, вони не хочуть йти на об'єднання нашої гелікоптерної галузі, Дубнининського заводу, чи там ремонтних заводів в Конотопі із своїми. Тут вони не хочуть, а тут давайте об’єднаємо авіаційну галузь, та при тому 51 відсоток за Росією і 49 за Україною, та ще й менеджер повинен бути обов’язково громадянином Росії.

Це абсолютно не рівноправні угоди, вони нічого доброго не дають. І я радий, що вчора на бюджетному комітеті ми ухвалили рішення про фінансування закупівлі для нашої армії літаків АН-70, які випускаються на українських заводах.

Думаю, що і росіянам ми можемо робити літаки, якщо вони їх влаштовують, нехай купують, хай купують НАТівці, хай купують в ті країни, які мають в цьому потребу, зокрема і Південно-східна Азія, і Індія та інші.

Коли ми говоримо про даний законопроект він стосується тої галузі, в основному, там всього три підприємства визначені, які ми пропонуємо не включати до переліку підприємств для приватизації, або спеціально визначатись по них, як по таких підприємствах, які не підлягають приватизації.

Мова йде про те, що з 2003 року в Україні взагалі не затверджується перелік підприємств, тобто план приватизації. Це все йде якимось чином спеціальними рішеннями, якимись постановами уряду, але Верховна Рада ніколи після 2003 року комплексно питання приватизації не розглядала. А тут мова йде, лише три, ще раз підкреслюю, підприємства. Але перед тим, як перейти до них, я хочу сказати, для чого цей законопроект вноситься.

Ми сьогодні володіємо велетенською інформацією про спеціальні методи заволодіння майном, великим чи малим, підприємствами, чи земельними ділянками, яке можна називати рейдерством, різноманітним юридичним захопленням. І є такі процедури як злиття, приєднання, поділ, виділ, перертворення об’єкту, які дають можливість, навіть при забороні, маніпулювати так законодавством, щоб все виглядало пристойно, забирати ці підприємства. Тому якраз цей законопроект передбачає затикання цих маленьких шпоринок і велетенських дірок в законодавстві України, які дають право сьогодні недобросовісним майбутнім власникам маніпулювати так законодавством, щоб отримати ці об’єкти.

Про які ж об’єкти мова йде. Я хотів би повернутися до цих об’єктів, перш за все, атомної сфери. Україна надзвичайно залежна сьогодні в газовій галузі від нашого великого сусіда, ми повністю залежні. Будь-який рух вентилем на кордоні з Україною може призвести до повного колапсу економіки України, зупинення виробництва, а також до тяжкого удару по соціальній сфері, зокрема по житловому комплексу, особливо в період таких холодів як зараз. Мова йде про те, що український газ, який добувається, на жаль, знову ж таки зливається сьогодні, як кажуть, в один потім і вже ніхто не може визначити той газ, який вироблений в Україні по 30 доларів собівартість і той, який купується в десять разів дорожчий.

Так от ми говоримо сьогодні про те, що атомна галузь, атомна енергетика могла б деверсифікувати поставки електроенергії в Україні і також замістити газ на ринку тих енергоносіїв, які є. Бо у нас ще один ринок також, на жаль, не розвивається. Маючи велетенську нафтопереробну промисловість, маючи велетенську кількість виробленого мазуту, ми його не використовуємо, на жаль в топках на наших ТЕЦах, а спалюємо дорогий російський газ. І якщо б держава займалася цим, то сьогодні нафтопереробні заводи не були б знищені фірмою «Лівела», яка сьогодні представляє от в закритому варіанті інтереси урядовців українських.

Стосовно атомної енергетики. Ви знаєте, що в Україні так сталося, що побудовані дуже потужні атомні електростанції – їх декілька. І дуже потужна галузь для обслуговування атомної енергетики не тільки України, а й світового рівня. Перш за все, це Харківське відкрите акціонерне товариство «Турбоатом». Дуже мало країн у світі мають такі турбобудівні комплекси. Вони можуть будувати турбіни не тільки для атомної енергетики, а й для іншої галузі. Ви пам’ятаєте, як колись розігрувалися міжнародні тендери, і Харків виграв право будувати турбіни для газоперекачуючих установок. Але, на жаль, тодішня влада під керівництвом Леоніда Даниловича Кучми продала цей тендер фактично, я образно кажу, поміняла на якісь інші вигоди. Ці вигоди стосувалися трубної промисловості, закупівлі труб близьких родичів і таке інше. Те ж саме стосується такого органу управління Міненерго, як Національна атомна енергетична компанія – "Енергоатом". Це ці дві структури, які ми вважаємо, що повинні потрапити під дію цього закону. І будь-які підходи до них чи виділом, чи розділенням, чи банкрутством не повинні дати ефекту перетворення їх у приватну власність.

Є ще одна структура, яка знаходиться в системі Мінтрансзв’язку. На жаль, сьогодні йдуть великі маніпуляції навколо Укртелекому. І ми бачимо, що там так сталося, що взагалі конкурентів немає чомусь. Такі умови приватизації були придумані, що взагалі туди тільки одна фірма підпадає. Безумовно, з часом всім стане зрозуміло, що все це проектувалося, все це робилося спеціально для того, щоб той, хто вже намічений, намітився купити цей об’єкт, безумовно його купив.

Свого часу ми мали такі цікаві речі, але це було так дрібніше злодійство. Зокрема Сергій Леонідович Тігіпко свого часу цікаво передав українські цементні заводи асоціації «Хорда» французам, за що отримав орден Почесного легіону. Це сьогодні він не хоче згадувати ніколи і ніде. От і те саме стосується продажу його банку, «Приватбанку», інших банків його. І я хотів би звернути увагу, що такі маніпуляції урядовців, вони були можливі і, на жаль, сьогодні зберігається така ж сама діяльність.

Тому я би закликав цю залу підтримати цей законопроект, який є, на мій погляд, дуже важливим. Ще раз підкреслюю, він є не просто економічний, з точки зору там вигоди держави, він є стратегічним законопроектом, тому що зберігає за Україною ту галузь, яка може бути нами втрачена. У нас залишилось не так багато тих галузей, або тих підприємств.

Якби сьогодні ми думали, і раніше думали наші керівники державні про існування України як самостійної держави, як держави, яка має свою потугу, зокрема і в кораблебудівній галузі, там би не було того, що ми маємо сьогодні, хоча уже ми будуємо дещо. І Президент відзначав, що для Білорусі ДОК будується. Ну, можливо там він трошки помилився, але ДОК то будується.

І я звернув би увагу на те, що ми маємо сьогодні розробку дуже цікавого плавзасобу військового, який є в попиті за кордоном. Тому давайте спільно думати трошки про державу, а не тільки про власні інтереси, не тільки про інтереси тих лобійованих угрупувань, які намітились розібрати остатки того промислового економічного потенціалу, який ще є в Україні. Прошу підтримати законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, якщо є запитання, запишіться.

Будь ласка, 5 хвилин, Болюра.

11:34:07

БОЛЮРА А.В.

Пане Володимире, ви зараз сказали про стратегічну складову, але ж дуже важлива і фінансова складова цього питання. І я хочу сказати, що саме ці підприємства, які ми з вами запропонували щодо заборони приватизації, зараз в фінансовому плані показують результат на покращення.

І тому ваша думка, хоча вона ваша думка, але і моя думка: що приватизацію цих підприємств не можна робити жодним чином.

БОНДАРЕНКО В.Д. Я з вами згоден. Тому що, ну знаєте, ота стара мудрість, яка, ну може її часто вживають, але: курочку, яка несе золоті, безумовно, ні різати не можна, ні продавати нікому, тому що вона таки несе золоті яйця.

Сьогодні декілька лише галузей України є конкурентоздатними, які сприймають нанотехнології, які знаходяться на рубежі економічного світового прогресу і технічного прогресу. Безумовно, діяльність цих підприємств могла би бути більш ефективною, якби ще й держава сприяла отриманню міжнародних різноманітних замовлень на об’єкти і би стимулювалася ця діяльність, і щоб Міністерство закордонних справ не займалося політичною боротьбою з попереднім урядом, не займалося…займало своїх фахівців проблемами: як ставиться в Україні опозиція до влади і так дальше. У них зовсім інша повинна бути діяльність – економічна. Вони повинні шукати по всьому світі будь-які замовлення для наших підприємств, просувати наш товар. І тому товар, який випускається тут, – це, дійсно, крильчатки, це те устаткування, яке потрібне сьогодні в світі, в тому числі і тим країнам, які розвивають свою енергетику, але не мають таких підприємств. Це стосується «Укртелекому», який…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лещенко, фракція комуністів.

11:36:09

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Компартії України, Чернігівщина.

Я хочу нагадати доповідачу, що у цьому році відзначається 20 років з того часу, як купка пройдисвітів ліквідувала радянську владу і соціалізм, тоді оцих проблем не існувало.

І хочу сказати наступне. Що ви правильно поставили питання, але дуже вузько. Як ви вважаєте, чи потрібно зараз повернутися до тих уже приватизованих стратегічно важливих підприємств, щоб ставити питання про їх реприватизацію? Дякую.

БОНДАРЕНКО В.Д. Дякую. Ну, мова йде про те, що сьогодні є і такі пропозиції. Вони звучали і раніше. На мій погляд, треба займатися економічним аналізом. І тим міністерствам, які сьогодні також займаються більше політикою, аналізувати: а що дала приватизація для сільськогосподарського машинобудування в Україні? Коли заводи діючі перетворилися в ніщо. Коли цукрова промисловість України, яка мала там під 200 з лишком заводів, сьогодні активно розрізається на шмаття, а уряд радіє тому, що домовився з Кубою про 270 тисяч тонн цукру.

Тому якщо підприємство було приватизовано, а там були умови приватизації, і вони визначали, як воно повинно розвиватися і що воно розвивається, реконструйоване, дає хороші економічні показники, безумовно, ніякого повернення не повинно бути.

А там, де пройдисвіти, дійсно, вхопили собі великі шматки підприємств, притому іноді з політичних мотивів, для того, щоб не мати конкурентів в Україні, дехто завозить сюди ідеї про знищення цілих галузей і потім радіє тому, що те, що було в нас колись, його вже немає. Це стосується тієї ж цукрової промисловості. Тому тут таке ставлення.

Я ще раз сказав, якщо ефективно діє…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Мойсик, "Наша Україна – Народна самооборона".

11:38:01

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, партія "За Україну!".

Прошу передати слово колезі Карпуку Володимиру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Володимира Карпука.

11:38:11

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна".

Шановний Володимире Дмитровичу, запитання до вас відповідно вашої, дійсно, так необхідного законопроекту для України. Є повідомлення про те, що "Group DF" Дмитра Фірташа прибрала акції Сєвєродонецького об’єднання "Азот". І на сьогодні це об’єднання, тобто в їх власності 51 відсоток виробництва аміаку і 73 відсотка аміачної селітри. Це ж об’єднання має намір придбати Одеський припортовий завод. Практично стовідсотково буде зосереджено в їх руках виробництво аміачної селітри і аміаку.

Ми розуміємо, що це виробництво залежить від російського газу. І Дмитро Фірташ, який давно відомий співробітництвом з "Газпромом", і ми розуміємо, що залежність його від "Газпрому", чи не варто включати до цього об’єктів і об’єкти, по які я мовив?

БОНДАРЕНКО В.Д. Стосовно даного законопроекту, це вже неможливо, тому що він представлений таким як є. Можливо, при доопрацюванні до другого читання щось спробуємо включити, але я думаю, що це не дасть ефекту, тому що, ну, є правила і регламент.

Але стосовно того, що робиться, ну, я звертаю увагу на те, на що вже давно звертають увагу і міжнародні спостерігачі, на унікальну роль Антимонопольного комітету України, який мав би слідкувати за процесами концентрації активів в одних руках.

І те, що названі цифри – понад 50 відсотків, понад 70 відсотків, свідчить про те, що у нас знову ж таки вибіркова принциповість по відношенню до окремих, в тому числі і підприємців великих, і тих олігархів, які працюють в Україні.

Ну, те, що залежить від газу, а те, що Україна може позбавити себе мінеральних добрив, сировини для хімічної промисловості в зв’язку з рішенням уже тепер не нашим, а сусідньої держави. От припинять поставки і добре.

А Севастополь ми вже віддали. Так що віддавати є ще, правда, трошки в Україні території. Можна її віддати, умити руки і піти всім разом. Тому що ми не потрібні будемо тут, в Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте будь ласка.

Прошу записатись від фракцій. Ну, комітет не розглядав. Я не знаю, давати слово чи не давати слово. А комітет не розглядав. Що ж ви можете сказати крім того, що комітет. Зараз ми порадимось.

Так, тепер від депутатів.

Шановні колеги! От, дійсно, у нас ситуація. Я, звичайно, надам слово представнику комітету. Але він може висловити тільки одну думку. Що комітет не розглядав. Бо будь-що інше висловлювати, це буде не думка комітету. Бо вас на це ніхто не уповноважував. Будь ласка, Бондар Олександр Миколайович.

11:41:32

БОНДАР О.М.

Шановний Адаме Івановичу! У порядку денному стоїть доповідь від комітету Ткаченка. Його немає. Підкомітет по цим питанням очолюю я. Тому я право маю повне виступити від імені комітету. Дійсно, комітет цей законопроект не розглядав. Але завтра розглядається вето Президента, який я буду доповідати від комітету на аналогічний закон. І я про це повинен депутатів повідомити.

У свій час уряд подавав законопроект, який відповідає першій частині законопроекту Бондаренка про заборону ліквідації, реорганізації, злиття, поєднання і таке інше підприємств, які заборонені до приватизації.

Я вам ще раз хочу сказати, що Президент на цей законопроект надав свої зауваження і пропонує депутатам дозволити уряду робити ці дії, тільки за рішенням уряду. Рішення комітету було підтримати зауваження Президента.

Моя особиста думка – цього робити категорично не можна. Тому що законопроект був направлений саме на те, щоб тільки з дозволу Верховної Ради робились такі дії. Уряд не має права об’єкти, які заборонені до приватизації, ліквідовувати, реорганізовувати, зливати і таке інше, тому що це прихована приватизація.

Я вам наводжу конкретний приклад. Є об’єкт в забороненому переліку. Він реорганізовується, змінюється його код ЄДРПОУ, і він більше не є забороненим до приватизації. І такі дії уряд, міністерства неодноразово робили. І саме проти цього було направлено.

Тому в першій частині проекту Бондаренка, я його повністю, цілком підтримую і пропоную підтримати в першому читанні. Тому що це абсолютно логічна дія. До речі, аналогічний закон є по нафтогазовому комплексу. І доки цей закон існує, ні про яке злиття "Газпрому" і "Нафтогазу України" взагалі не може йти мови, тому що це заборонено законом.

Я думаю, що більшість змінить цей закон, але на сьогоднішній день ці розмови про об’єднання і створення СП на базі нафтогазового комплексу чи газового просто не відповідають чинному законодавству.

Тепер друга частина законопроекту Бондаренка, яка стосується внесення в заборонений перелік номер 1 трьох об’єктів. Це питання дискусійне, тут можуть бути різні думки. І вони полягають в чому. "Укртелеком" фактично проданий. Проданий по стартовій ціні, дуже дешево, а цей факт уже відбувся, і вже навіть мені відома оцінка цього об’єкту, є покупець. Тому зараз забороняти – це однозначно буде вето Президента.

"Турбоатом" – акціонерне товариство, де більше 50 відсотків належить державі, але воно теж частково приватизовано. Чи є сенс його забороняти приватизацію – це теж проблема.

Є підприємство державне "Енергоатом", яке знаходиться в другому переліку, тобто воно дозволено до корпоратизації. Бондаренко його пропонує перенести у перший перелік, оскільки це державне підприємство, - це абсолютно логічна пропозиція. І я думаю, що її депутати можуть підтримати.

Тому я хотів просто кваліфіковано від комітету дати пояснення по цьому законопроекту. І ще раз хочу сказати, дуже погано, що ми не розглядали у комітету, тому була б офіційна думка комітету. Але я думаю, що вона була би підтримати у першому читанні і доопрацювати його з точки зору забороненого переліку, які об’єкти туди включати, а які ні.

А от першу частину про заборону ліквідації, реорганізації і всього іншого, треба обов’язково підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходим до обговорення. 30 хвилин.

Лемза, фракція БЮТ. Підготуватись Мармазову. Передають слово, будь ласка. Гудима. Говоріть, будь ласка, мікрофони увімкнені.

11:45:46

ГУДИМА О.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати!

Гудима, фракція "БЮТ - "Батьківщина".

На превеликий жаль, опозиція змушена подавати подібні законопроекти і вкотре нагадувати, що в Україні існують цілі законодавчі ніші, якими забороняється приватизація тих чи інших стратегічних об’єктів. Але, на превеликий жаль, влада дуже часто не звертає на це увагу.

Я хочу вам нагадати, у 2007 році своїм законопроектом, внесеним Юлією Тимошенко, 320 народних депутатів внесли зміни до Закону «Про трубопровідний транспорт», яким додатково нагадали, заборонивши приватизовувати і без того заборонені до приватизації газотранспортні системи, заборонили передавати в оренду, в концесію. І що? Цей законопроект діє. Впродовж року влада Януковича-Азарова веде переговори з «Газпромом», робить заяви про утворення спільних підприємств по передачі в оренду, у концесію.

Шановні, ми є не можемо подавати законопроекти, які маємо заборонити вам вести розмови, тратячи державні кошти, щодо тих об’єктів, які заборонені до приватизації. Хочете приватизовувати українську газотранспортну систему, у вас є 300 голосів. Внесіть законопроект, щоб український народ бачив, що ви насправді хочете робити.

Друге. Ми нещодавно спостерігали, як цілі квартали в Києві замерзали від браку тепла. Я хочу нагадати вам, що забезпечує місто Київ теплом «Київенерго», державна енергогенеруюча компанія. І формально 50 відсотків акцій цієї компанії належить державі. А держава несе відповідальність за те, що робиться в «Київенерго», коли на сьогодні заборгованість «Київенерго» за поставлений газ перед збанкрутілим НАК «Нафтогазом» складає 1 мільярд гривень? Ні, не несе, бо держава передала управління в тій компанії через нового голову адміністрації, пана Попова групі СКМ Ахметова.

Шановні, що ми маємо вносити законопроект, який забороняє вам передавати стратегічні державні пакети акцій вашим компаньйонам? Ні. Але виходить, що ми змушені це робити, щоб вкотре нагадати. Ми нагадуємо вам, що заборонені до приватизації системи водопостачання, системи розподільчого газопостачання заборонені до приватизації теплоелектроцентралі, але ви це все ігноруєте. Ви передаєте ті об’єкти стратегічної життєдіяльності в руки структур, які потім знищують цілі галузі.

Тобто я пропоную як початок підтримати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мармазов Євген Васильович, будь ласка, фракція комуністів. Підготуватись Кармазіну.

11:49:11

МАРМАЗОВ Є.В.

Уважаемые народные депутаты! Данный проект закона мы рассматривали на нашей комиссии и, в принципе, этот проект закона мы поддерживаем. Действительно, тут есть много положительных моментов, хотя есть и такие моменты, которые еще нужно доработать. Ну, в первом чтении можно принять, ко второму чтению доработать.

Ну что к позитиву нужно отнести? Конечно, правильно предлагает автор проекта, что нужно предусмотреть невозможность реорганизации объектов. Ну что такое «реорганизация»? Мы знаем, реорганизация – это уничтожение объекта. Это практика показала. Так что, очень правильно это замечание.

Теперь разумное замечание авторов проекта о том, что нужно запретить передавать предприятия, которые не подлежат приватизации, в аренду. Это правильное тоже… правильный подход ибо мы на практике убеждаемся, передача в аренду – это по сути дела размывается государственная доля. Есть пример, вот я вам приведу, когда предприятия были в списках неподлежащих к приватизации, а на сегодняшний день без приватизации их уже нет. Это вам пример, Ужгородский коньячный завод. Через приватизацию полностью размыта доля государственная.

Очень правильно предлагается и надо поддержать пример, что вот предприятия, которые в списках не подлежащих приватизации, не допускать банкротства.

Я приведу пример. Наша комиссия столкнулась. Через банкротство уничтожили Никопольский трубный завод, который работает на космос. Притом, через искусственное банкротство. Обанкротили и практически уничтожили завод, который, я подчеркиваю, работает на космос. И мы сейчас не можем через суды добиться возврата этого предприятия государству.

Что касается доработок, то нужно сказать, чтобы авторы проекта ко второму чтению доработали такой момент. Они предлагают запретить отчуждение основных фондов предприятий, которые не подлежат приватизации.

Тут спорный момент. Во-первых, почему? Ну вот конкретный пример. «Дунайское пароходство». Оно не подлежит приватизации. Если мы запретим отчуждение, вот там из 650 единиц судов 50 судов – это хлам, металлолом. В Индии где-то находится. Если мы запретим… Они не могут их списать, потому что по закону запрещено, значит, отчуждение. Поэтому это еще нужно доработать этот момент.

В целом законопроект, мы считаем, что он ценный, его нужно поддержать в первом чтении, а вот эти замечания доработать ко второму чтению. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Кармазін, «Наша Україна – Народна самооборона». За ним буде виступати Шкіль.

11:52:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, «Наша Україна – Народна самооборона».

Шановні народні депутати, фракція «Наша Україна – Народна самооборона» виступає «за» прийняття цього законопроекту. Це перший момент.

Другий момент. Я хочу наголосити на тому, що Конституція України, зокрема стаття 17, її перша частина, передбачає, що крім того, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу. Тому саме законопроект цей направлений на справу всього українського народу. Все, що робиться проти цього, робиться проти народу.

Що в нас відбувається в сфері цих об’єктів, про які йшла мова і законопроектом, яким забороняється реорганізовувати, зливати, приєднувати, виділяти, поділяти, перетворювати і так далі. Що в нас робиться? У нас так: або інтереси олігархів на один об’єкт, або інтереси Росії, російських олігархів.

Давайте говорити так, тут є харків’яни, ви що, не знаєте, що обов’язковою умовою призначення вашого губернатора з усіх засобів масової інформації було – приватизація Харківського «Турбоатома» Російською Федерацією. Ви що, цього не знаєте? Якщо не знаєте, то я вам відкрию, пошлюсь на джерела в засобах масової інформації. Я запитую: що цього не знає Служба безпеки України, чи це не знає Генеральна прокуратура України? Що в такому випадку треба робити? Порушувати кримінальні справи і зупиняти ці речі. Але нічого цього не робиться, навпаки порушуються кримінальні справи в інші сторони.

Через це абсолютно очевидно, що і «Турбоатом», і Національна атомна енергогенеруюча компанія, яка є сьогодні конкурентом газовим монополістам, які не дозволять видобувати свій газ, бо теж хочуть його отримати, українські олігархи в парі з російськими олігархами хочуть поділити наш Шельф. Разом же не допускать до видобування сланцевого газу і заміни іншому джерелу енергії.

Через це законопроект треба приймати у першому читанні. Мене радує позиція голові контрольної комісії з питань приватизації пана Мармазова, але хочу сказати, що, шановні, я звертався до вас з приводу приватизації Северодонецького об’єднання «Азот» втричі дешевшого. Ви направляєте запити до Генпрокуратури, то я їх вже туди направив. Я прошу вас, щоб ви казали, це не відповідає державним інтересам …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шкіль Андрій, фракція „Блок Юлії Тимошенко – „Батьківщина”. За ним – Жебрівський.

11:55:31

ШКІЛЬ А.В.

Шановна президія, шановні колеги народні депутати, шановні родіослухачи і радіослухачі і телеглядачі! Я хочу почати з приємного, том що закон, справді, є серйозним, але я хотів би почати з приємного: привітати Партію регіонів з визначним, я вважаю, навіть стратегічним кроком, тому що ми будемо говорити про стратегічне об’єднання. Я хочу оголосити це з трибуни високої, що, практично, весь колектив Симферопольського державного цирку ім. Тезікова вступив у Партію регіонів. (Шум у залі) Це визначна подія, коли … Тут всі, практично… Це повідомлення республіканської партії – Партії регіонів.

Тому я не дивуюсь цьому, до речі. Я цьому не дивуюсь, тому що ви намагаєтеся перетворити на цирк усе, що за що ви беретеся. Тому, звичайно, що циркачі відкрили своїх. Тому що, насправді, коли ми говоримо зараз про приватизацію стратегічних державних об’єктів, то тут реально не до сміху, реально не до цирку, реально не до клоунади. Тому що ми своїм законопроектом, тобто ми як фракція «Батьківщана-БЮТ» і представник цієї фракції Володимир Бондаренко застерігає у своєму законопроекті щодо того, що не можна за жодних обставин. Він збільшує перелік заборони на приватизацію, то що у нас є перелік підприємств, які приватизовані. І як член постійної комісії з питань приватизації, звичайно, я знаю про цей перелік. Але в ньому є лазівки, через котрі можна шляхом лізингу, підставних осіб, шляхом збільшення кількості акцій, ми це все знаємо, шляхом зміни внесення в заставу підприємства, штучного банкрутства підприємства, змінити його, вивести його з переліку об’єктів, які не підлягають приватизації. Тому ми застерігаємо навіть ці лазівки.

І якщо ви серйозно ставитеся до держави, а держава властиво стоїть на трьох китах: на ідеї державотворення, на економіці, і на суспільстві. Так от економіка– це стратегічні державні підприємства, це те, на чому держава заробляє. Вже, як вона витрачає ці кошти, хто на цьому наживається, це вже інше. Але треба зберегти ту структуру, яка забезпечує економічну, державну незалежність. Тобто залежність цих стратегічних об’єктів прямо означає залежність України від того, хто ці об’єкти приватизував чи привласнив, в той чи інший спосіб.

Тому я б властиво звернувся до тих, хто зараз сумнівається, бо я не думаю, що представники Партії регіонів прагнуть знищення України. Хто ж тоді забезпечувати їхню життєдіяльність, ким буде керувати Кабмін, ким буде керувати Президент, якщо не буде держави, суб’єкта?

Тому ми допомагаємо вам захистити те, чим ви керуєте, не розбазарити його. Тому я вас закликаю не перетворити в цирк, те що вступив весь симферопольський цирк в вашу партію не означає, що ви можете перетворити Україну на цирк. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський, "Наша Україна – Народна самооборона". За ним – Матвєєв Валентин.

11:58:49

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги! Звичайно, на сьогоднішній день ми обговорюємо достатньо важливий законопроект, але хочу сказати, що не тільки винна сьогоднішня діюча влада, винна і попередня влада, тому що з 2000 року ми так і не удосужились жодного разу прийняти програму приватизації.

І всі уряди багато чого говорили, але програму приватизації ніхто не хотів прийняти. Бо як в тому кажеться: «Тиха украинская ночь, но сало надо перепрятать». Бо по-тихеньку можна якимось чином, щось собі відколупнути.

Власне, чи потрібен цей закон? Безумовно, потрібний. У першу чергу, тому що іде останнім часом, на жаль, попрання Конституції і законів. От на сьогоднішній день, давайте подивимось, що відбувається в газорозподільних мережах. Якимсь чином облгази приватизували, а труби – це власність державна і, фактично, експлуатуючи ці труби, фактично заробляють страшні гроші, не вкладаючи жодної копійки в ці речі.

От сьогодні в Луганську у концесію віддали водопровід. А хоч одну копійку туди інвестував так званий концесіонер? Нічого не інвестував. Власне, на сьогоднішній день і по багатьом іншим обласним центрам багато людей хочуть віддати в концесію водопровід і житлово-комунальну сферу. Але це не для того, щоб перевлаштувати, модернізувати, а для того, щоб в принципі на тих речах заробити достатньо багато грошей, а потім просто кинути. І через це цей законопроект опозиція не може пропонувати програму приватизації, це не є право опозиції. Але право опозиції якраз говорити про заборону тих чи інших галузей, тих чи інших підприємств до приватизації і, власне, опозиція цю функцію виконує.

Я хотів би звернутися до провладної частини залу. Безумовно, вас жмуть, душать. І, власне, коли кажеш, що тут всі лобіюють свої інтереси, я переконаний, що і в провладній частині залу не всі лобіюють власні інтереси. Я просто хотів би, щоб ми всі з вами задумалися, що на сьогоднішній день при цьому беззаконні, при бажанні просто знищити те, що було, без бажання модернізувати, інвестувати і зробити якісною Україною, у нас шляху немає.

Я просто хочу, щоб ми не ділилися на владу і опозицію, а проголосували цей законопроект. І в тому числі у вас буде елемент торгу з вашими можновладцями. Я закликаю всіх проголосувати за цей законопроект у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, у нас надійшов час перерви і залишилося три законопроекти. Можливо, ми попрацюємо без перерви? Немає заперечень?

Тоді продовжуємо обговорення даного питання.

Матвєєв Валентин Григорович, фракція комуністів. Підготуватися Одарченку.

Александровській передає слово, будь ласка.

12:02:06

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги! Обсуждая сегодня серьезный вопрос, связанный с мораторием на приватизацию стратегически важных предприятий, я хочу обратить ваше внимание на то, что этот вопрос возник не сегодня. Хотя многие выступающие говорили сегодня-сегодня, он возник не сегодня. Он возник 20 лет тому назад. 20 лет тому назад разрушили Советский Союз, в Украине пошли так называемые реформы, а на самом деле реставрация капитализма. Нам обещали, что у нас появится эффективный собственник, который обеспечит бурное развитие экономики, подъем и благосостояние народа Украины, что мы будем в Европе жить, как европейцы. Нам много обещали все эти 20 лет.

Вопрос "Энергоатома", вопрос "Турбоатома", вопрос "Телекома", то, что так же как и вопрос многих предприятий, в том числе и предприятий металлургических, они неоднократно обсуждались здесь в зале, и каждый раз нам говорили, проведем приватизацию честную, прозрачную, демократическую, придет эффективный собственник и все будет хорошо. Где эти люди, которые нам это обещали? Те, которые из списка в список перебрасывали предприятия, что давайте мы корпоратизируем. Откуда у нас появилась Национальна Акционерная кампания НАК "Нафтогаз Украины"? Мы, коммунисты, - единственные, которые выступали против приватизации, против создания этой так называемой национальной государственной компании, которая сегодня в долгах как шелках.

Сегодня речь идет совершенно правильно, кстати, об исключении из списка номер два предприятий, которые не подлежат приватизации Енергоатома. Подумайте, о чем идет речь? Государственное предприятие, которое единственное в Украине имеет право модернизировать, работать с атомной энергетикой, обеспечивать ту работу, которая нам крайне нужна. И работа, которая плохо финансируется, и сегодня речь идет опять о приватизации, якобы приватизации "Энергоатома", мы об этом слышим. Что произойдет с Украиной, если мы пойдем, по этому пути. Мы потеряем атомную энергетику, тот островок, который обеспечивает стабильность энергетическую еще в Украине.

Поэтому категорически настаиваем на том, чтобы в первом чтении этот законопроект был поддержан, чтобы ко второму чтению мы его доработали, и чтобы действительно прекратились всякие поползновения приватизации в сфере, в том числе атомной энергетики.

Приватизация «Укртелекома». Довели до ручки компанию, и сегодня процесс приватизации «Укртелекома» уже начат. Опять таки, нам обещают эффективного собственника. Что мы увидим? Рост тарифов. Население, которое сегодня как-то платит за все эти услуги связи, не будет пользоваться связью, потому что тарифы явно вырастут, потому что частник, который возьмет «Укртелеком», он конечно захочет получать прибыль. Мы бросаем сегодня на произвол судьбы наших людей, которые будут лишены связи. Одиноких людей, многие миллионы, которые имеют возможность друг с другом поговорить по телефону. И мы сегодня…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Будь ласка, Одарченко фракція БЮТ.

12:05:28

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги! Я хотів би нагадати на користь даного законопроекту деякі події, які відбувалися в минулому.

Не так давно ми з вами розглядали в цій сесійній залі звіт тимчасової слідчої комісії, яка досліджувала діяльність такого об’єднання, як «Украгромашінвест». І на прикладі роботи цієї структури, цього державного холдингу, ми можемо бачити, яким чином працюють такі якісь підпільні схеми відчуження майна.

Шановні колеги, хочу вам нагадати, що тоді завдяки от таким от схемам, яким запобігає цей законопроект, вдалося за 28 мільйонів гривень приватизувати усю галузь сільгоспмашинобудування. Вдумайтесь, тільки 34 підприємства калібру «Харківський тракторний завод».

І, шановні колеги з правлячої більшості, я звертаюсь до вас. Тоді документом, який дозволив робити це, дозволив робити приватизацію, було підписано Віктором Федоровичем Януковичем розпорядження, яке вивело частку державного майна з особливого статусу тобто він тоді своїм розпорядженням сказав, що немає такої частки. Це майно може розподілятися і приватизуватися.

Ну, раніше можна було зрозуміти Віктора Федоровича і думати про те, що на нього тиснув Президент, тому що «Украгромашінвест» відійшов "Інтерпайпу". Але на сьогодні Віктор Федорович сам Президент, і тому він мусить абсолютно по-державницькому відноситися до державного майна.

Цей законопроект, я впевнений в тому, що він лежить не на користь опозиції, а він лежить, працює, буде працювати на користь усього суспільства України.

Шановні колеги! Я от хочу нагадати вам візит, який був на Херсонщину, Віктора Федоровича Януковича. І серед підприємств, які приватизувалися разом з «Украгромашінвестом» був Херсонський комбайновий завод. І не дивлячись на те, що вся громадськість і народні депутати запрошували Віктора Федоровича прийти на цей завод для того, щоб відновити галузь сільгоспмашинобудування, він поїхав на такі потьомкінські дєрєвні, на працююче підприємство херсонський завод «Палада». Мабуть, пам’ятав, що саме він підписав документи, які розорили ці підприємства.

Прийняття цього закону, воно убезпечить всю Україну від подальших подібних дій. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гудима передає Болюрі. За нею – Бондар Олександр.

12:08:26

БОЛЮРА А.В.

Шановні колеги! Шановні телеглядачі! Шановний народе! Про ці підприємства, які сьогодні пропонуються щодо заборони щодо приватизації. Звичайно, цей список треба розшири. Але безпосередньо за ці підприємства.

«Турбоатом». Це підприємство дає половину своєї виробленої продукції на експорт і займає 15 процентів світового ринку. Це підприємство абсолютно прибуткове, і воно збільшує свої прибутки. У 2010 році їхні прибутки збільшилися на половину. Яка необхідність його приватизувати?

У той же час в грудні 2010 року Президент своїм указом скасував заборону на приватизацію цього підприємства.

"Енергоатом". Що таке "Енергоатом"? Це найбільший виробник електроенергії, про це говорилося. Крім того на нього покладені функції експлуатуючої організації, яка відповідає за безпеку експлуатації всіх АЕС. А крім того, це підприємство дає щорічно порядку 10 мільярдів прибутку, так як вони господарюють. Сьогодні у них більше 11 мільярдів боргів. Тому, напевно, що потрібно зайнятися здором боргів. В той же час вони вже в лютому цього року купили декілька машин дорогостоящих, які коштують більше півтора мільйони гривень.

"Укртелеком". Ми сьогодні чули від пана Володимира, що майже воно приватизоване і приватизоване задешево, хоча займає це підприємство 93 проценти всього зв'язку, всіх обсягів зв’язку. Так якщо навіть приватизувати, то держава як управлінець, про який зараз говорилося, повинна довести це підприємство дорого, до високої вартості, щоб від цього держава тільки отримала. Тому необхідно не тільки заборонити приватизувати, а ще й заставити, щоб держава управляла достойно, щоб наповнювався бюджет за рахунок таких активів і наповнювався не за рахунок тиску на населення, підвищення тарифів, а саме за підвищення ефективності і прибутковості саме таких підприємств. Дякую за увагу і прошу підтримати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Бондар, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". І за ним – Чуднов.

12:11:16

БОНДАР О.М.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, я висловлю свою особисту думку по даному законопроекту. Володимир Бондаренко подавав його в травні минулого року. Він тоді міг здогадуватись, яка буде приватизація при новому уряді, але в нього ще не було фактів. На сьогоднішній день, я думаю, він би подав інший закон. Я б це зробив з задоволенням, але, на жаль, його не підпише Президент.

У чому проблема приватизації сьогоднішньої влади і Фонду держмайна? Тому що приватизація проводиться без конкуренції. Жодного продажу, де було б декілька покупців, які між собою конкурують, не було. І я так зрозумів, і не буде, оскільки така стратегія нинішньої приватизації.

Нагадую останні приклади. Сєвєродонецький «Азот» проданий по ціні на 30 відсотків нижче номінальної. Я хочу нагадати, коли створювалось це закрите акціонерне товариство, основні фонди держава вносила по номінальній вартості на той час, тобто вони на сьогоднішній день вже занижені. А це продається ще на 30 відсотків нижче.

МАУ – єдина державна авіалінія України, продаються в одні руки по ціні 250 мільйонів гривень. Ми розглядали це питання на спеціальній контрольній комісії. Ціна не тільки смішна, але й викликає здивування, в які руки передається цей об’єкт.

«Укртелеком». Уряд оголошує конкурс відкритий з пропозицією відкритої ціни на кшталт того, як продавалось вдруге «Кріворіжсталь». Приходить одна заявка і уряд продає цей об’єкт в одні руки невідомій австрійській компанії. І ціна буде не на багато відрізнятись від стартової. Це останні приклади.

Тому навіть закон Володимира Бондаренка не позбавить можливості уряду і Фонду держмайна проводити таку приватизацію. В минулому скликанні я подавав закон, який був в першому читанні підтриманий регіонами, а в другому, на жаль, ні, який забороняв фонду встановлювати кваліфікаційні умови. Тому що по «Укртелекому» встановлені такі умови, що всі західні відомі компанії просто не мали права приймати в ньому участь. І ця умова навіть не вирішить проблему.

Я вважаю, що зараз треба вносити зміни в законодавство, які просто забороняють Фонду держмайна продавати об’єкти в одні руки. Тобто якщо нема конкуренції декількох заявок, заборонити фонду продавати об’єкти по стартовій ціні без конкуренції. Тоді можна було б вирішити питання якоїсь ефективності приватизації чи більш-менш зацікавленості інвесторів в нашому майні.

Я хочу вас запевнити, що після такого показового, бездарного, непрофесійного продажу «Укртелекому», який вважався взірцем наших об’єктів для міжнародних компаній, більше жоден інвестор не подасть заяви на наші приватизації. Тому що нам просто вже запропонувати нічого цікавого більше нема. І уряд повинен був би в першу чергу бути зацікавлений провести там відкритий, прозорий продаж. На жаль, цього не відбулося. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Чуднов, фракція Партії регіонів. Немає?

Так, Матвєєв Володимир Йосипович.

Є Чуднов? Так, ми вас чекаємо на трибуні.

Ні, почекайте, почекайте. Чуднов появився, так що йому слово.

12:14:34

ЧУДНОВ В.М.

Василь Чуднов, фракція Партії регіонів, Івано-Франківщина.

Шановий Адаме Івановичу, шановні колеги! Визначення правового режиму діяльності та майна державних підприємств, включених до переліку об’єктів права державної власності, не є предметом регулювання згаданого закону, а регулюється іншими законодавчими актами, зокрема Господарським кодексом, законами про приватизацію державного майна, про управляння об’єктами права державної власності тощо.

Питання заборони злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу юридичних осіб, включених до переліку об’єктів, заборона їх оренди розглядається в Законі про внесення змін до деяких Законів України (щодо запобігання відчуженню об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації) (від 06.07.2010 року), зокрема у змінах до статті 5 Закону «Про приватизацію державного майна», який Президентом повернуто для повторного розгляду до Верховної Ради з відповідними пропозиціями.

Щодо заборони вчинення правочинів, наслідком яких може стати відчуження майна відповідних юридичних осіб, загальні обмеження щодо вчинення таких правочинів та порядок здійснення, встановлені у статті 75 Господарського кодексу. Згідно з нею державне комерційне підприємство має право, зокрема відчужувати майнові об’єкти, що належать до основних фондів, лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, а відчуження нерухомого майна повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту здійснюється за умови додаткового погодження у встановленому порядку з Фондом державного майна.

У частині дев’ятій статті 11 Закону «Про управління об’єктами державної власності» встановлено, що господарські організації, створені на базі об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації, до виключення їх із переліку не можуть вчиняти дії стосовно майна, переданого до їх статутного фонду, наслідком яких може бути відчуження майна, в тому числі передачу його до статутного фонду інших господарських організацій, заставу тощо.

Щодо пропозицій про заборону порушувати щодо підприємств, включених до переліку підприємств, які не підлягають приватизації, справи про банкрутство у частині п’ятій статті 5 Закону «Про відновлення платіжоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що положення цього закону застосовується до юридичних осіб, підприємств, що є об’єктами в частині санації чи ліквідації лише після виключення їх у встановленому порядку з переліку об’єктів.

Тому запровадження додаткових обмежень щодо діяльності державних підприємств, включених до переліку об’єктів, може негативно позначитись на їх господарській діяльності.

Стосовно доповнення переліку об’єкту ВАТ «Турбоатом» і НАК «Енергоатом», ВАТ «Укртелеком»…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, обговорення питання завершено.

Будь ласка, мікрофон Бондаренку для заключного слова.

12:18:15

БОНДАРЕНКО В.Д.

Шановні друзі! Перш за все я хотів би висловити подяку співавторам цього законопроекту: пані Антоніні Балюрі та панові Олегові Білорусу.

Дев’ять місяців тому ми готували його і подали до Верховної Ради. Завтра якраз буде дев’ять місяців. За цей час народжується дитина. На жаль, він пролежав так і комітет не розглянув, цей закон дуже важливий.

Хотів би також подякувати всім, хто виступав, хто вносив конструктивні пропозиції, особливо панові Олександру Бондарю, Павлові Жебрівському та іншим, товаришам Александровській, Мармазову. Я дякую, тому що там була проявлена зацікавленість все-таки зберегти для держави ці об’єкти.

Дисонансом виступає позиція Партії регіонів. Вона чітко зорієнтована на те, щоби ці об’єкти якомога швидше знищити, передавши або компаніям, які під виглядом український є насправді російськими, знищивши конкурента на цій території. Тобто ви хочете грати на одну руку з тими, хто керує в цілому вашими політичними і іншими діями на території України. Тому люди повинні знати, що це робиться просто здача інтересів держави тою політичною силою, яка зібралась будувати нову державу. Ця нова держава буде без Енергоатома, без своєї, власно, промисловості авіаційної. Вона буде без нічого, вона повинна перетворитися в територію підконтрольну сусідній державі, яка сьогодні активно запускає своїх агентів економічних, фінансових, банківських в українську систему, в тому числі це робиться і на гуманітарному фронті.

Я, безумовно, не є якимось мрійником, який думає, що цей законопроект тут знайде глибоку підтримку, особливо в тих, хто сьогодні керує. На жаль, що в українському парламенті є фракція, яка не є суто українською в цілому, хоча там є порядні люди. Можливо, їх менше ніж хотілось би, але вони там є. Тому я закликаю також представників цієї фракції не підкорятися командам там, які, ну, да, помахом руки визначаються. А народ уже охрестив це явище дуже цікаво, кажуть: «Як розмахуй скаже, так і буде», от. Так от не нада розмахувати руками в даному випадку, а потупить очі і голосуйте як хочете. А всіх інших чесних і порядних парламентарів я закликаю підтримати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (щодо об’єктів, які мають стратегічне значення для держави) (реєстраційний номер законопроекту 6399). Прошу голосувати.

12:21:34

За-178

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. По фракціях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, по фракціях. Партія регіонів – немає голосів, «Батьківщина» – 102, «Народна самооборона» – 45, комуністів – 25, Народна Партія… позафракційні – 6.

Розглядаємо законопроект 5066 – проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо скасування державного технічного огляду транспортних засобів.

За скороченою? Хто за таку пропозицію, прошу підтримати. Автор також не заперечує.

12:22:27

За-190

Підтримана пропозиція.

Анатолій Степанович Гриценко, будь ласка. Підготуватися Швецю.

12:22:37

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Законопроект простий з зрозумілий. Це та ситуація, де всі в темі, всі водії. Питання тільки – хто в долі. Оце насправді риторичне питання.

Всім зрозуміло, те, що пропонується, а саме: скасування державного технічного огляду для приватного (наголошую!) автотранспорту треба було зробити давно. Це обман, корупція, мільярдні побори – нічого іншого. Жодного відношення до безпеки на дорогах. Все купується.

Я хочу зробити акценти на деяких важливих питаннях.

Перше. Законопроект вноситься вдруге. Першого разу в 2009 році. В тому самому вигляді (до коми).

Хочу наголосити. У 2009 році за нього голосували: повністю фракція Блоку Литвина, включаючи Володимира Михайловича; фракція комуністів, включаючи Петра Миколайовича; більшість фракції Партії регіонів, включаючи Януковича Віктора Федоровича і його опозиційний уряд. За цей проект голосували і Льовочкін, і Клюєв, Колесніков, Герман, Мірошниченко (представник Президента зараз), Яцуба, Джарти, Кузьмук, Кінах, депутати, даже Іванющенко, очевидна карточка. Тому є можливість зробити правильну справу: вбити це джерело корупції, хабароємну функцію.

І ще одна обставина. Три тижні тому, про це повідомляла преса, Президент показав жовту картку міністру Могильову і вимагав від нього, щоб той не гальмував процес скасування техогляду і не знущався над водіями. Зробіть, я далекий від думки, що ви тоді голосували, не розібравшись в суті проекту. Я знаю точно, що Володимир Михайлович Литвин усі закони читає і не голосує просто так. Я знаю точно, що Віктор Федорович Янукович, навіть якщо сам не прочитав, то він був головою Опозиційного уряду…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ГРИЦЕНКО А.С. І уряд йому пояснив, що це таке.

Тому або ми зараз уб’ємо це джерело корупції і підтвердимо, що ця сильна влада має розум, або ми ще раз обманимо людей. Робіть вибір. Прошу підтримати у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, мав би доповідати Швець. Я звертаю увагу голів комітетів, що, будь ласка, ходіть на основну роботу. Бо досить часто стоїть голова комітету, а виходять члени комітету. Тому я публічно, я публічно звертаю, в мене немає рішення про те, що комітет доручив вам виступати. Немає такого рішення, розумієте? Повинен виступити Швець.

Ну скажіть, будь ласка, хто вам доручив виступати?

12:26:01

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Значить, доручив виступати голова комітету за рішенням комітету, за погодженням…

ГОЛОВУЮЧИЙ. За рішенням комітету? Рішення комітету в мене лежить: виступити доручено голові комітету…

ПРОКОПЧУК Ю.В. Ну, значить, погано спрацювала канцелярія…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голові комітету Швецю.

ПРОКОПЧУК Ю.В. Адаме Івановичу, мені доповідати далі закон чи не доповідати?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, так от ми зараз із залом порадимося, що робити. Хай доповідає?

ПРОКОПЧУК Ю.В. Я, я не можу зрозуміти вашої позиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві хвилини, будь ласка. Дві хвилини, будь ласка. (Шум у залі)

ПРОКОПЧУК Ю.В. Тим більше, що я входжу в цей комітет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ще раз повторюю, це останній раз. Будуть доповідачами ті, кого комітет визначає, а не ті, хто бажає вийти на трибуну.

ПРОКОПЧУК Ю.В. Адаме Івановичу, ви постійно знаходитесь в президії, і я до цього ставлюсь абсолютно нормально. Тому не робіть мені зауваження, я такий же депутат, народний депутат, як і ви.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, залиште сесійну...

ПРОКОПЧУК Ю.В. Тому, шановні колеги...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зупиніться. Хто за те, щоб надати можливість виступити не тому, хто визначений у рішенні комітету, прошу голосувати. Є таке рішення. (Шум у залі)

Ну, це ви почитайте Регламент спочатку.

12:26:40

За-98

Сідайте, будь ласка.

Прошу записатися на виступи. (Шум у залі)

Я ще раз повторюю, сесійна зала не підтримала того, щоб ви виступили від імені комітету. Від імен комітету має виступати голова – Швець. Будь ласка, запишіться.

Так, будь ласка, Мойсик, "Наша Україна – Народна самооборона”. Ягоферов.

12:27:07

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, партія „За Україну!”. Прошу передати слово Анатолію Гриценку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолій Гриценко.

12:27:16

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановні колеги! Я хочу поінформувати, що комітет, який очолює Віктор Швець, у 2009 році підтримав цей законопроект. Так само профільний комітет, який, на жаль, не зміг тут представити свою позицію, підтримав цей же законопроект учора, тобто рішення комітету – рекомендувати Верховній Раді проголосувати у першому читанні.

Я ще раз хочу додати, це приклад, коли держава може скасувати хабароємну функцію, оце насправді зміст адміністративної реформи, а не скорочення числа чиновників.

Я ще раз хочу звернути увагу на відповідальність. Якщо тоді, у 2009 році, я був у складі коаліції, а зараз я знаходжусь у складі опозиції, моє ставлення до цього законопроекту і до цієї проблеми не змінилося, я послідовний.

Комітет профільний, який складається із представників усіх п’яти фракцій, а зараз ще й різних груп, там само послідовний, він не змінив свою позицію, він підтримав цей законопроект, і пропонує скасувати державний технічний огляд, і у 2009 році, і зараз те саме.

От ми зараз маємо можливість перевірити, чи ставши Президентом і привівши свою команду в урядове крісло на Банкову, Віктор Федорович Янукович, який тоді проголосував «за» і його команда проголосувала «за», залишиться на тих же позиціях, підтвердить, що він послідовний у позбавленні держави хабароємної функції? Чи то було голосування в режимі «баба Яга – проти»? Як опозиція проти, а ставши владою, вони зразу перекреслили всі свої позиції, всі свої обіцянки і змінили ставлення до проблем, які турбують понад дев’ять мільйонів водіїв. А якщо перемножити на членів сімей, бо із сімейного бюджету сплачуються ті побори за техогляд, то мова йде про десятки мільйонів людей, а проти них 10 тисяч…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Правда треба і говорити, а хто ж не голосував тоді? Ягоферов, будь ласка, "БЮТ - "Батьківщина". Підготуватись Єфремову.

12:29:24

ЯГОФЕРОВ А.М.

Будь ласка слово Прокопчуку, передайте, депутату.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прокопчук, будь ласка.

12:29:30

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, "БЮТ - "Батьківщина", Рівненщина.

Ви знаєте, от зараз, сьогоднішніми діями, я, правда, не розумію, чому така вибіркова позиція і вибіркове ставлення? Тим більше, що будучи членом Комітету законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, я повністю на всіх засіданнях присутній і знаю цю тему і тим більше її підтримував.

І коли є доручення голови, безпосередньо, будь-кому із комітету доповідати, чи співдоповідати цей законопроект, я не думаю, що тут має бути якась певна ревізія, і мають переглядатися ці норми, і знову ми будемо повертатись до якоїсь бюрократії.

Якщо немає доброї волі прийняти, дійсно, антикорупційний закон, то тоді потрібно про це заявити, ми не хочемо сьогодні долати корупцію в Україні. Ми не хочемо сьогодні втрачати позиції там де йдуть тіньові оборони, ми будемо і далі мучити український народ, тим більше декларуючи про те, що ми так піклуємося про нього. Ось і все. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! 14 лютого, комітет на своєму засіданні прийняв рішення співдоповідачем на засіданні Верховної Ради України визначено голову Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності народного депутата України Швеця Віктора Дмитровича. Інших подань, що хтось комусь, щось доручив у головуючого немає, і тому, будь ласка, не ображайтесь. Нехай принесе голова комітету лист, що комітет передоручає, змінює своє рішення і доручає вам виступити. Я абсолютно не маю нічого проти.

Я просто на вашому прикладі, шкода, що саме на вашому прикладі, хотів показати, що голови комітетів повинні серйозніше відноситись до своїх обов’язків. Тим більше, голова комітету одержує більшу заробітну плату, ніж рядовий депутат. Я вибачаюсь, колега Прокопчук, перед вами. Ви тут не винні, тут винен голова комітету.

Будь ласка, Єфремов.

12:31:42

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемые коллеги! При докладе, кроме эмоций, я не услышал здравого смысла. Поэтому сразу хочу сказать, что фракция Партии регионов не будет поддерживать именно этот законопроект, хотя считаю, что эта проблема существует, ее надо решать. Почему мы не будем поддерживать этот законопроект.

Первое. Он отменяет норму в проведении государственного технического осмотра и ничего не предлагает. Если кто-то соглашается с тем, что у нас на дорогах будут ездить автомобили, которые совершенно не пригодны для использования и которые являются средством повышенной опасности, то я с этим человеком не соглашусь, будь он из любой политической силы.

Теперь второе. Мы все согласны в одном, мы должны состыковать нашу норму законодательства с европейским, а над этим работали предыдущие правительства, над этим работает и нынешнее правительство. Поэтому я вас информирую, что у нас подписан протокол с представителями Евросоюза, которые говорят о том, что в стране должен проводится техосмотр. В какой форме или в какие сроки он проводится это надо нам определить законодательством и это надо прописать, а не просто разрушить и ничего не принять в замен.

И последнее. Вы знаете, эти все заявления, кто в доле, оскорбительные вещи какие-то, которые звучат из уст депутатов, которые были десятилетиями здесь в парламенте и ничего для этого не сделали, они выглядят, по меньшей мере, очень так популистки, если не сказать, шутовски.

Поэтому фракция работает вместе с Кабинетом Министров над новой нормой данного законодательства, она будет в ближайшее время внесена в парламент и мы получим тот закон, который будет признан, в том числе, и Европейским Союзом. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Бевз Валерій.

12:33:50

БЕВЗ В.А.

Шановні колеги, я представляю профільний комітет, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Питання організаційне. Перше. Члени нашого комітету розділилися майже навпіл в частині підтримати чи не підтримати цей законопроект. В один голос якраз переважила та частина, яка знаходиться на позиціях про те, що треба підтримати цей законопроект. Це перше.

Друге. При всій повазі до автора законопроекту, шановні друзі, кожний комітет має працювати, перш за все, не на емоціях, не на політичних інтересах, а з професійної точки зору. І виходячи з цієї тези, що проблема є, і що її необхідно вирішувати, ми маємо прийти до того і погодитися з тим, що цей законопроект не готовий. Ми його приймемо, навіть, приймемо в першому читанні. Але при підготовці до другого читання ми впремося в стіну – 116 статтю Регламенту і таким чином, вибачте за сленг, а взагалі цей законопроект загробимо.

Які претензії до законопроекту?

Перше. В Пояснювальній записці написано про те, «що технічний огляд частини спеціально спеціалізованого транспорту має проводитися на сертифікованих станціях технічного огляду». Але в законі, чи в законопроекті про це не сказано абсолютно нічого. Це перше.

Друге. Фахівці порахували, для того, щоб проводити сьогодні технічний огляд на сертифікованих станціях, нам їх треба таких на Україні більше ніж півтори тисячі станцій. Зрозуміло, всі вони приватні, зрозуміло всі вони мають йти з торбою грошей до Управління транспорту тієї чи іншої обласної державної адміністрації для того, щоб вирішити питання і стати сертифікованою станцією. Тому що ціна питання 4 мільярда 800 мільйонів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Я ще раз, шановні, мені прикро, що я своєму колезі обриваю. Але, на жаль, всі в рівних умовах. Але всі в рівних умовах. Тому головне Валерій Андрійович сказав.

Шановні колеги, будемо зараз визначатись. Я хотів би, єдине, тут правильно Анатолій Степанович каже, звернути увагу, що 10 років він не очолює комітет, він тільки депутат першого скликання тобто 3 роки очолює комітет.

Суть досить проста і зрозуміла. З одного боку дійсно є проблема, проблема, яка полягає в тому, про що говорив і автор, і виступаючі. Але з другого боку є й інша проблема не менш зрозуміла, що якщо в нашому, вибачте, «царстві-государстві» залишити без технічного огляду особливо громадський транспорт, то ви розумієте, чим це може закінчитись.

Тому я ставлю на голосування пропозицію підтриману комітетом, комітет прийняв, пропонує підтримати за основу, Головне науково-експертне управління пропонує повернути автору на доопрацювання. Ставлю пропозицію про прийняття законопроекту в першому читанні, законопроект за номером 5066 про внесення змін до деяких законів України щодо скасування державного технічного огляду транспортних засобів.

12:37:49

За-143

Є пропозиція підтримати думку, яку висловили і виступаючі, і Головне науково-експертне управління направити, – на доопрацювання. Прошу підтримати цю пропозицію. Голосуємо.

12:38:18

За-356

Я сподіваюсь, що коли ми наступний раз будемо розглядати, така ж цифра буде і за підтримку законопроекту.

Шановні колеги, давайте порадимось. Про перерву ми вже домовились, що ми працюємо без перерви до розгляду всіх питань.

Зараз ми маємо розглядати, реєстраційний номер законопроекту 6444, проект Закону проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо експертизи навчальних програм, підручників для системи загальної середньої освіти). Автор законопроекту – Яценюк.

Разом з тим, є лист від комітету про перенесення розгляду. Голова комітету написав: у зв’язку з хворобою вересні-грудні голови комітету та несвоєчасністю надходження до комітету висновків Головного науково-експертного управління законопроекти за реєстраційним номером 6444 та 6445 просимо перенести розгляд зазначених проектів законів на пленарне засідання, яке відбудеться у березні-місяці.

Це голова комітету Полохало. Хоча їм надійшли висновки в січні від Головного науково-експертного управління.

Я тоді ставлю на голосування пропозицію комітету про те, щоб перенести розгляд законопроекту 6444. Прошу визначатися.

12:40:06

За-222

Не підтримано.

Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

Так повна… комітету немає, яка ж повна.

12:40:29

За-192

Арсеній Петрович Яценюк, будь ласка, 2 хвилини.

12:40:40

ЯЦЕНЮК А.П.

Звук дайте, будь ласка. Доброго дня, шановні колеги! Я хотів би розпочати виступ з минулого голосування щодо боротьби з корупцією. І коли фактично влада відмовилася скасувати ще однин антикорупційний інструмент, що є технічний огляд. Але я вам відкрию таємницю, шановні колеги, починаючи з 5 січня поточного року, у зв’язку з скасуванням всіх законів про боротьбу з корупцією, в Україні повинна пройти повна декриміналізація всіх злочинців, які були засуджені за корупційні діяння.

Я думаю, що ми це можемо чудово відсвяткувати роковини влади і всі ті, хто були посаджені за корупцію, за сьогоднішнім законодавством стали ні з того ні з сього не винні. У мене виникає запитання щодо формування порядку денного в цілому Верховної Ради України.

Перше. Де Програма дій уряду, з якою я звернувся до Прем’єр-міністра Азарова, і він написав про те, що Програми дій уряду немає. Ну правильно, немає Програми дій уряду, немає гречки, тепер вже немає муки і скоро не буде заробітної платні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Арсенію Петровичу, по темі законопроекту, будь ласка. По темі законопроекту.

ЯЦЕНЮК А.П. Це по темі законопроекту.

Тепер переходимо далі: до формування порядку денного і до розгляду сьогоднішнього законопроекту. Під час засідання Погоджувальної ради вносилось декілька законопроектів, в тому числі і закон, який забороняє ліквідацію україномовних шкіл в Україні. Тільки за останній тиждень до мене звернулося 10 шкіл про те, що в Донецькій області їх закривають. Другий закон – про введення кримінальної відповідальності за наругу над українською мовою та над мовою національних меншин. Жодні закони не включаються у порядок денний.

Заледве вдалося добитися включення до порядку денного закону, який передбачає обов’язкову експертизу Національною академією наук та Національною педагогічною академією всіх підручників, які видаються Міністерством освіти і науки України. Прийшла Партія регіонів – і всі підручники української історії, і всі підручники, якими користуються українські школярі, стали під редакцією Партії регіонів. Із цим категорично не можна погодитися. Ви як прийшли, так і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться на виступи.

Так, будь ласка, Володимир Карпук, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Підготуватись Павловському.

12:43:07

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна".

Підтримуємо законодавчу ініціативу Арсенія Петровича Яценюка. Тому що, дійсно, зараз склалася така ситуація, що підручники, якими навчаються українські школярі, з переходом з 12-річної на 11-річну систему навчання, з введенням нових програм, які змінюються в політичну угоду, навіть не уряду, не тільки політики нашої держави, а політики, насамперед, російської сторони. І оті публікації, що саме куратором Малоросії призначений Сечин, який діє через міністра Табачника, щоб в першу чергу змінити гуманітарну сферу освіти, підручники з історії, підручники з мови, підручники з літератури і інше, все це є якраз ті впливи, через які Партія регіонів хоче впливати на самосвідомість українців, на майбутні покоління. Це саме те, що чекає Україну.

Тому це є питання досить вагомі попри, здавалося, технічні моменти в цьому законодавстві. І тому, щоби позбавити впливу саме політичного на формування думки майбутніх поколінь, на формування свідомості, якраз потрібна об’єктивна, наукова, науково-педагогічна оцінка підручників, які будуть пропонуватися Академією наук і Академією педагогічних наук. Тому цей законопроект треба приймати.

І щодо зауважень науково-експертного управління, що там є Міністерство освіти і орган центральної влади з освіти, то якраз автор законопроекту був правий. Бо зараз назва міністерства змінилася. Міністерство освіти стало впливати і на Міністерство молоді і спорту, і так далі. Тому це є досить вагомо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павловський Андрій, фракція БЮТ.

12:45:15

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, партія «Батьківщина».

Шановні співвітчизники, колеги! Партія «Батьківщина» пропонує підтримати зазначений законопроект щодо експертизи навчальних програм і підручників для системи загальної і середньої освіти. Тому що зараз відбувається ганебна практика чергового переписування підручників з гуманітарних дисциплін, в першу чергу історії, літератури і таке інше, які формують і виховують громадянина. І ми повинні мати громадянина, який є патріотом своєї держави, який її любить. А не космополітичним манкуртом, який не знає ні історії, ні культури, ні традицій свого народу.

На жаль, зараз все це відбувається в освіті, яка формує світогляд людини на все майбутнє життя в майбутньому. Тому кого ми хочемо? Ми хочемо громадянина чи безвольну істоту, з якої будуть визискувати гроші можновладці.

Я думаю, що все-таки ми хочемо отримати громадянина. І треба обов’язково підтримати цей законопроект, тому що цю експертизу будуть робити незалежні експерти, Академія наук України, Педагогічна академія, я думаю, що там є фахівці, які можуть об’єктивну, поза політичну оцінку. І ще раз закликаю відмовитись від ганебної практики, коли змінюється влада (уряд) знову починають переписувати історію, літературу і таке інше. Все-таки повинні якісь бути об’єктивні оцінки, незалежно від зміни влади. І тому я пропоную підтримати зазначений законопроект, тому що він буде сприяти об’єктивному сприйняттю історії, літератури нашими школярами, які стануть в майбутньому свідомим громадянами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, всі, хто бажав взяти участь в обговоренні, скористалися цим.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ, Та не всі, а всі, кого записали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракцій, які не записались, ніхто не наполягає? Ні? Тоді я ставлю на голосування пропозицію…

Будь ласка, одна хвилина, Єфремов.

12:47:28

ЄФРЕМОВ О.С.

Вот вы знаете, уважаемые коллеги, действительно очень серьезный вопрос, который сегодня подымается. Но он подымается односторонне и не говорится следующее. Что начало переписывания наших учебников положили не мы, а положили именно те, которые сегодня пытаются его защитить, и написали там столько мусора. Когда коллеги, которые сидели здесь в парламенте и, пользуясь тем, что их родители были у власти, имели в этих учебниках, в историческом плане, такую роль, которой не имели исторические личности, которые тысячелетия назад заслужили это право. Хотя бы для того, чтобы привести это в соответствие и мусор этот убрать из этих учебников, необходимо провести соответствующую ревизию.

А для того, чтобы провести соответствующую ревизию, необходимо провести ту работу, которая сегодня делается министерством. Если вы не будете согласны с чем-то, что будет внесено в этот учебник, давайте мы будем конструктивно работать в этом направлении. Но говорить сегодня голословные вещи и выходить на трибуну, представляя данный законопроект, а говорить о политических вещах – это просто-напросто близоруко, это не нужно ни парламенту, ни обществу. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо експертизи навчальних програм, підручників для системи загальної середньої освіти (реєстраційний номер 6444).

12:49:15

За-127

Немає, Іван Олександрович, мотивів.

По фракціях, прошу. Партія регіонів – нема голосів, "БЮТ - "Батьківщина" – 93, „Наша Україна – Народна самооборона” – 29, комуністів, Народної Партії немає, позафракційні – 5.

Законопроект відхилено.

Шановні колеги, законопроект за номером 6445. Знову ж таки нагадую, я вже вам зачитував лист від комітету. Комітет просить перенести розгляд законопроекту. Ставлю цю пропозицію на голосування Прошу визначатись.

12:50:06

За-231

Пропозиція комітету про перенесення підтримана. Таким чином не будем розглядати.

Шановні колеги, ми реалізували порядок денний, визначених на сьогодні. Працювали та, як і домовились, без перерви.

Я нагадую, що сьогодні о 15 годині у нас парламентські слухання на тему: «Стан проведення пенсійної реформи та шляхи її вдосконалення». Із 16 години робота у комітетах.