ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

17 лютого 2011 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:01:34

Зареєструвалися картками в сесійній залі 403 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошу відкритим.

Шановні народні депутати, сьогодні день народження наших колег народних депутатів України: Грицака Василя Миколайовича, якому виповнилось 50 років – ювілей, Льовочкіної Юлії Володимирівни, Пєрєдєрія В’ячеслава Григоровича і Савченка Ігоря Васильовича, йому 45 років. Прошу привітати наших колег і побажати їм всього того що можна побажати гарним людям.(Оплески)

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 16 лютого 2011 року. Розглянуто 8 питань порядку денного, за результатами розгляду: прийнято одну постанову, один законопроект повернуто на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, 5 законопроектів відхилено.

Шановні народні депутати, 16 лютого 2011 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного 30 вересня 2007 року у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі Нетецьку Олену Анатоліївну, включено до виборчого списку Партії регіонів.

Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають посаду перед Верховною Радою України. Для складення присяги запрошую на трибуну народного депутата України Нетецьку Олену Анатоліївну.

НЕТЕЦЬКА О.А.

Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про блага Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу привітати Олену Анатоліївну. (Оплески)

Шановні народні депутати, а тепер дозвольте надати вам оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України «Про статус народного депутата України» та статей 59 і 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народного депутата України Нетецької Олени Анатоліївни до складу депутатської фракції Партії регіонів. (Оплески)

Шановні народні депутати, нам потрібно розглянути, шановні колеги, нам потрібно розглянути, якщо ви не заперечуєте організаційні питання, а саме про направлення депутатів до роботи у відповідних комітетах, які щойно увійшли до Верховної Ради України, а також вирішити питання про обрання голови комітету. Немає заперечень?

Оголошую до розгляду проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України шостого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаріату членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації.

Доповідач – голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Володимир Володимирович Макеєнко. Будь ласка.

10:06:11

МАКЕЄНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Комітет на своєму засіданні 16 лютого 2011 року розглянув проект Постанови Верховної Ради України «Про обрання народного депутата України Бевза головою Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією», внесений народним депутатом України Симоненко (за номером 8080 від 04.02.11).

За пропозицією депутатської фракції Комуністичної партії України головою Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією при утворенні комітету було обрано народного депутата України Калєтніка Ігоря Григоровича, який 4 лютого 2011 року склав свої депутатські повноваження.

Згідно з частиною 7 статті 83 Регламенту Верховної Ради України у разі відкликання голови комітету з посади право висунення кандидатур на цю посаду належить депутатській фракції, за квотою якої він був обраний на цю посаду. Отже, посада голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією належить за квотою депутатської фракції Комуністичної партії України.

Водночас комітет звертає увагу на те, що назва проекту постанови не відповідає вимогам частини 4 статті 84 Регламенту Верховної Ради України, в якій зазначено, що «при вирішенні питань про зміну персонального складу комітетів Верховної Ради України приймається Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про обрання членів комітетів».

У зв`язку з цим комітет пропонує Верховній Раді України змінити назву проекту постанови та викласти у такій редакції: «Про внесення зміни до Постанови Верховної Ради України «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України шостого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації».

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України підтримати зазначений проект Постанови Верховної Ради України з урахуванням зауважень комітету, а саме: змінити назву проекту постанови.

Просимо підтримати рішення комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, немає заперечень? Немає. Є запитання? Якщо тільки один, більше ні в кого немає запитань? Немає?

Тоді Володимир Карпук, будь ласка, щоб не робити запис на запитання.

10:08:42

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, «Наша Україна».

Шановний пане Макеєнко, коли формувалися відомчість комітетів і керівники комітетів, то Комітет боротьби з корупцією належав опозиції. Зараз в більшості виходить так, що, практично, всі комітети: бюджету, боротьби з корупцією – належать більшості. Хто ж тоді буде контролювати всі ці дії влади?

МАКЕЄНКО В.В. Комітет з питань Регламенту. «Наша Україна» буде контролювати. Комітет з питань Регламенту складається з працівників всіх фракцій, в тому числі і «Нашої України». У нас є квоти при обранні членів комітету ми користуємося цим правом. Я вам навів довідку, що комітет майже одностайно підтримав дане рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, питання, очевидно, має під собою певну основу, але давайте ми так, по-перше, домовимося, що це відповідає квотному принципу розподілу, по-друге, ми з вами домовилися, не потрібно нам розпочинати «броунівський рух» і починати перерозподіл комітетів, оскільки тоді в нас буде тут протистояння і багато ображених. Тому цих два, тому ці два чинники, шановні колеги, тому ці два чинники (Сміх) Тому ці два чинники, очевидно, мають бути покладені в основу нашого рішення. Будь ласка, Михайло Чечетов.

10:10:11

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги! Я полностью согласен с логикой Владимира Михайловича, что и квота есть. С другой стороны профессионал настоящий приходит на руководство комитета, да. Ну, и самое главное третье, Компартия у нас же в оппозиции. Вы можете спросить Петра Николаевича, они в оппозиции, да. Они сегодня будут голосовать против многих законов, да. Это настоящая оппозиция, так что здесь по трем всем пунктам абсолютный плюс. Я думаю, надо ставить на голосование и підтримати профессионала на должность такого комитета, да. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, шановні колеги, з урахуванням цього третього важливого чинника, про який щойно сказав Михайло Чечетов, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту Постанови про внесення зміни до Постанови Верховної Ради України «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України шостого скликання, та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації» в частині обрання Бевза Валерія Ананієвича, народного депутата України від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, фракція Комуністичної партії України головою Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, увільнивши від обов’язків секретаря Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Проект Постанови 8080 ставиться на голосування.

10:12:01

За-263

Рішення прийнято, дякую вам. (Оплески) Переходимо до наступного… Будь ласка, Петро Симоненко, репліка. Згадувалося прізвище.

10:12:14

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги! Симоненко, фракція комуністів. Я вдячний вам за підтримку і переконаний, що кандидатура Валерія Ананійовича буде достойною на чолі цього комітету.

Але я хотів би попросити вас і підтримати наступну пропозицію, з якою я вийшов, розуміючи, що кандидатура буде підтримана. Замість Валерія Ананійовича на посаді секретаря Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, ми його увільнили з цієї посади, призначити Лещенка Володимира Олексійовича, члена нашої фракції, і він також, так скажемо, за квотою розглядається ця кандидатура. Володимир Михайлович!... Володимир Михайлович, я пропоную, ми внесли цей проект, і я пропоную тоді його розглянути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я ж голові комітету говорю, що комітет повинен своє слово сказати.

МАКЕЄНКО В.В. Петро Миколайовичу, у нас дуже злажено працює Комітет з питань Регламенту у цих кадрових питаннях. Ми розглянемо заяву, яка поступить по процедурі, і приймемо рішення комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, немає заперечень, давайте хай комітет розгляне. Ми питання зняли це, яке питання може бути. На комітет відправили, щоб комітет прийняв рішення.

Так, другу постанову давайте.

10:13:33

МАКЕЄНКО В.В.

Шановні колеги, комітет на своєму засіданні 16 лютого 2011 року розглянув заяви народних депутатів України (Андерса,
Євтухова, Степаненка, Солтуса, Литвинова, Зварича, Столара) про обрання їх членами відповідних комітетів Верховної Ради України. Та пропозицію депутатської фракції Партії регіонів про обрання народного депутата України Пшонки заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, увільнивши його від обов’язків члена цього комітету.

Повідомляємо наступне. Згідно з пунктом 2 Постанови Верховної Ради України "Про внесення змін до деяких постанов Верховної Ради України щодо кількісного та персонального складу комітетів Верховної Ради України шостого скликання" від 13 квітня 2010 року за номером 2117 заміщення посад членів комітетів Верховної Ради України шостого скликання замість вибулих здійснюється відповідно до квот пропорційного представництва депутатських фракцій у комітетах Верховної Ради України шостого скликання, що склалися на момент формування комітетів Верховної Ради України на початку діяльності Верховної Ради України шостого скликання.

На момент формування комітетів Верховної Ради України до Комітету з питань бюджету було обрано 15 народних депутатів України. Станом на 16 лютого 2011 року в цьому комітеті від депутатської фракції Партії регіонів працює 11 народних депутатів. 4 лютого одинадцятого року народні депутати (Боярчук, Злочевський, Саламатін) достроково припинили свої депутатські повноваження.

До Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією було обрано 11 народних депутатів України. Станом на 16 лютого 2011 року у цьому комітеті від депутатської фракції Партії регіонів працює 9 народних депутатів України. 4 лютого 2011 року народні депутати України (Джига, заступник голови комітету, Ілляшов) достроково припинили свої депутатські повноваження.

Отже, у Комітеті з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією посади заступника голови комітету та члена цього комітету, а також членів Комітету з питань бюджету належить за квотою депутатської фракції Партії регіонів.

У Комітеті з питань європейської інтеграції працює від депутатської фракції Партії регіонів один народний депутат України. А квота депутатської фракції Партії регіонів у цьому комітеті складає 6, тобто квота не використана.

З огляду на викладене, комітет прийняв рішення підтримати пропозицію депутатської фракції Партії регіонів про обрання Пшонки заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованої злочинності і корупцією та заяви народних депутатів України: Андроса, Євтухова, Степаненка, Солтуса, Літвінова, Зварича, Столара про обрання їх членами відповідних комітетів Верховної Ради України та внести на розгляд Верховної Ради України народним депутатам членами комітету відповідний проект Постанови Верховної Ради України. Комітет проголосував за дане питання одноголосно. Просимо підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, заперечень немає? Є одне питання в Андрія Шкіля. Будь ласка, Андрій Шкіль, мікрофон.

10:16:58

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Я просто хотів би повернутися і нагадати про зняття пана Терьохіна з голови комітету відповідного. І там якось забула більшість дотриматися і квотного принципу, і справедливості, і логіки, просто взяли викинули і поставили того, кого не заважав приймати урядові непопулярні рішення.

Тому давайте хоч не вживати тут цих всіх дурниць на рахунок справедливості, на рахунок там квотних принципі. Ви кажіть, що хочете туди і вставляєте – не треба виправдовувати своїх дій. Вам треба забрати всі комітети Верховної Ради, то забирайте. Панове, забирайте! Ви і так перетворили Верховну Раду на обслуговуючий пристрій вулиці Банкової. Тому, будь ласка, про справедливість і квотні принципи от з цієї трибуни не вартує, тому що вони були тут неодноразово порушені. І ще я впевнений, неодноразово будуть порушуватися, чим будуть зневажені засадничі принципи демократії у Верховній Раді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оскільки це питання стосується всієї Верховної Ради, дозвольте я надам відповідь шановному колезі.

По-перше, давайте не змагатися в тому, хто цинічніше скаже про Верхону Раду. Якщо не подобається, поступіть так: заяву, округ наріжемо, ідіть доводьте свою потрібність.

По-друге, шановні колего, давайте усвідомимо, що коли була вакантною ставка в Комітеті з питань свободи слова та інформації, тоді цю посаду передали представникам фракції «БЮТ – «Батьківщина». І відбувався, якщо хочете, розмір на підставі домовленостей. Тому спочатку ви вичерпну інформацію з цього приводу майте, потім будете розповідати, принижувати Верховну Раду. Уже й так далі її принизити не можна, як ми це всі зробили разом зробили з вами.

Тому, шановні колеги, давайте не будемо далі вести дискусії з цього приводу. Я говорю: не гласна домовленість.

Тому, шановні колеги, я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України шостого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації» (реєстраційний номер 8118). Прошу голосувати.

10:19:43

За-255

Рішення прийнято.

Шановні колеги, тепер давайте перейдемо до практичної роботи, а саме до розгляду питань, які визначені розкладом на четвер 17 лютого.

Шановні колеги, пропонується вашій увазі проект Постанови про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи. Анатолій Іванович Семинога – доповідач, голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Га? Може за скорочено, Анатолій Іванович? Комітет не заперечує проти того, щоб підтримати ініціативу депутатів щодо розгляду питання за скороченою процедурою? Прошу голосувати за цю пропозицію.

10:20:46

За-222

Рішення прийнято.

Будь ласка, Анатолій Іванович.

10:20:54

СЕМИНОГА А.І.

Шановні народні депутати, шановні співвітчизники, 26 квітня виповнюються 25-ті роковини трагедії, Чорнобильської трагедії, найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Аварія на Чорнобильській АЕС має тяжкі наслідки соціального, демографічного, економічного, екологічного та соціально-психологічного характеру. Проблеми, породжені нею, з часом не зникають. Особливої уваги заслуговують учасники ліквідації тієї страшної техногенної катастрофи.

Усе світове співтовариство готується до проведення заходів, пов’язаних з 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи. Президент України видав указ про заходи, пов'язані з 25-ми роковинами Чорнобильської аварії. 20 січня 2011 року відбулося перше засідання оргкомітету з підготовки заходів, пов’язаних з цією трагедією.

Метою проекту постанови є забезпечення належного вшанування мужності, самовідданості і високого професіоналізму, поліпшення соціального захисту часників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Адже її масштаби могли бути незрівнянно більшими, якби не мужність і самопожертва сотень тисяч учасників ліквідації наслідків аварії, наших співвітчизників. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов'язок.

У проекті постанови пропонується надати підтримку на державному рівні заходам, пов’язаним з 25-ми роковинами Чорнобильської аварії. Рекомендувати раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування здійснити підготовку та проведення комплексу заходів, пов’язаних з 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи, та заходи щодо вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув на своєму засіданні 16 лютого 2011 року проект Постанови про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

СЕМИНОГА А.І. …реєстраційний номер 8093, внесений народними депутатами Семиногою і Шершуном та рекомендує Верховній Раді України прийняти її в цілому як постанову. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка. Шановні колеги! Прошу записатися на те, щоб висловити своє ставлення до запропонованого проекту постанови. Андрій Павловський, фракція «БЮТ – «Батьківщина».

10:23:41

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні співвітчизники! Народні депутати! Фракція партії «Батьківщина» пропонує підтримати зазначену постанову, віддати шану тим, хто віддав своє здоров’я і життя, ліквідуючи аварію на Чорнобильській АЕС. Тим більше, що 25 – роковини цієї трагедії.

Разом з тим хотів би звернути увагу, що треба надати належне і соціальному захисту, і підтримці цих людей. В той же час урядом внесено законопроект 14 січня за номером 7562, який нібито не має ніякого відношення до соціальної проблематики про гарантії виконання судових рішень. Але разом з тим там, в перехідних положеннях записано, що всі соціальні виплати, соціальні пільги чорнобильців в першу чергу суттєво обмежуються або взагалі ліквідуються.

Я маю на увазі, що буде обмежено право їхнє на пільги по виплаті квартплати, комунальних послуг. І крім того, їх позбавляють права на щорічну санаторно-курортну путівку, лікування цим законом в Кабінеті Міністрів.

Так от, заради вшанування цих людей, які врятували країну від чорнобильської ядерної катастрофи, треба зробити все, щоб не пропустити цей ганебний урядовий законопроект, який позбавляє пільг не тільки чорнобильців, а ще й 16 категорій громадян. Починаючи від тих же чорнобильців, афганців, учасників бойових дій, дітей-інвалідів, ветеранів війни і закінчуючи шахтарями, міліціонерами і прокурорами. Я думаю, ми повинні все зробити, щоб не дати йому навіть вийти до зали, цьому ганебному законопроекту! І чорнобильці, захищайте свої інтереси! Приходьте до Верховної Ради і пікетуйте разом з чорнобильцями, не давайте винести до Верховної Ради цей ганебний законопроект 7562, який позбавляє вас пільг і соціальних виплат.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

10:25:56

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! У цьому році виповнюється 25 років Чорнобильської катастрофи. Проект Постанови про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з нагоди 25-річчя Чорнобильської катастрофи. Цей законопроект має метою забезпечення належного вшанування мужності, самовідданості, високого професіоналізму, поліпшення соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Пропонується надати підтримку, на державному рівні, заходам, пов’язаним з 25-річними роковинами Чорнобильської катастрофи.

Постанова має спонукати Кабінет Міністрів України, місцеві органи влади та місцевого самоврядування до практичної діяльності підготовки та проведення заходів, пов’язаних з роковинами Чорнобильської катастрофи та вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Шановні друзі, мы с вами в вечном долгу перед сотнями тысяч людей, те, кто ценой своей жизни, здоровья спас жизнь на земле. Поэтому, фракція Партії регіонів пропонує підтримати усім цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, хто наполягає з фракції, що не брали участі у виступі? Так, Юрій Кармазін. Хто ще? Все. Будь ласка, Юрій Анатолійович.

10:27:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни «Наша Україна - Народна самооборона».

Шановні народні депутати, дійсно постанова, яка вноситься нашими колегами Семиногою і Шершуном, абсолютно правильна і фракція буде підтримувати вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи. Позиція фракції – одноголосно підтримати цей проект.

Але я вимушений заявити, що на сьогоднішній день абсолютно правильно висловив свої зауваження народний депутат Павловський щодо закону 7562, який вчора більшість голосів регіоналів, 12 проти 7, був протягнутий у Комітеті з питань правосуддя. Ганебна річ, законопроект 7562 називається: «Гарантії держави щодо виконання рішень суду». А там про що б ви думали? А там іде мова, і статті називаються, ліквідовується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до першої категорії; ліквідовується для інших ліквідаторів. Там…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович завершуйте. Все у вас? Завершуйте.

КАРМАЗІН Ю.А. Через це, Володимире Михайловичу шановний, я вас дуже прошу як Голову Верховної Ради України поговоріть, можливо, ви з Миколою Яновичем Азаровим, який займає посаду голови уряду, бо депутатів він не приймає, скажіть хай відкличе цей ганебний законопроект, бо все кінчиться у державі дуже печально…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Доповідаю, що я сьогодні вранці мав розмову з Прем`єр-міністром України, ми обговорили коло тих питань, щодо яких потрібна спільна скоординована позиція Верховної Ради і Кабінету Міністрів України.

Шановні народні депутати, є пропозиція така. Я прошу і Анатолія Семиногу деякі уточнення ввести, якщо ви не заперечуєте. Шановні колеги, прошу уваги. Тут пропонується: «Вважати за необхідне надати підтримку на державному рівні заходам…» і далі за текстом.

Може давайте запишем.

Пункт перший. Вважати за необхідне провести на державному рівні заходи, пов’язані з 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи.

У пункті два слово «рекомендувати» викреслити і написати: «Кабінету Міністрів:…» і далі за тестом. Не «затвердити план заходів», а «розробити», бо «затвердити» - це технічна… затвердити» і далі по тесту.

Те ж саме у третьому пункті викреслити слово «рекомендувати» і далі за текстом. І додати восьмий пункт : «Ця постанова набирає чинності з дня опублікування». Нема заперечень? Немає?

Будь ласка, Анатолій Семинога. Мікрофон.

10:30:34

СЕМИНОГА А.І.

Заперечень немає, лише до пункту 2 з приводу розробити. Справа в тому, що план заходів уже розроблений оргкомітетом, його лише затвердити потрібно Кабінетом Міністрів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте знімемо цю пропозицію. Якщо вони вже розроблені, то затвердити і все. До цього пункту? Будь ласка, Руслан Князевич.

10:30:59

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Володимир Михайлович, в мене до пункту 7, якщо дозволите. Ну, це калька, яка повторюється фактично в кожній нашій постанові, але я вам нагадую, що є відповідне рішення Конституційного Суду, і ми відповідні внесли вже зміни до Регламенту. Рішення Конституційного Суду передбачає, що контроль від імені парламенту згідно Конституції не може здійснюватись будь-яким комітетом, а може здійснюватись парламентом відповідно як органом, і парламент не може нікому делегувати такий контроль. Тому навіть якщо це буде робити комітет, він може це зробити, зрозуміло, в робочому порядку, але на рівні нормативних документів його фіксувати не треба. Воно й так зрозуміло, що буде робити комітет, а не парламент загалом. Але повторювати знову ці речі, мені здається, недоречно, бо знову нас буде поправляти відповідний орган. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте прислухаємось до цієї слушної поради. Як немає заперечення, пункт 7 ми просто вилучимо, 7 пунктом запишемо, що ця постанова набирає чинності з дня опублікування. Нема застережень? Комітет буде ж так чи інакше забезпечувати контроль.

З урахуванням викладених уточнень і пропозицій ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України, для прийняття її як постанови, про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи (реєстраційний номер 8093). Прошу голосувати.

10:32:30

За-370

Постанову прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, нам потрібно включити до порядку денного ряд законопроектів. Прошу уваги!

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про центральні органи виконавчої влади (реєстраційний номер 8055), для включення до порядку денного. Прошу голосувати.

Голосуєм, голосуєм активно.

10:33:10

За-263

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (щодо повноважень) (реєстраційний номер 8056).

Прошу голосувати.

10:33:39

За-263

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, нам потрібно включити до порядку денного проект Постанови про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2011 році (реєстраційний номер 8102).

Ставлю на голосування цю пропозицію Прошу голосувати. Прошу голосувати.

10:34:11

За-140

Щось не спрацювало… Не працює табло, я дивлюсь, у мене. Ні, ні. зараз пере голосуємо, оскільки не спрацював у мене комп’ютер, я не бачу, про що йде…

Я прошу подивитися чому не працює система.

А поки дивляться, Володимир Яворівський, будь ласка.

Та ні, не працює тут у мене…

10:34:41

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, голова Комітету з питань культури і духовності.

Шановні колеги! Я ще раз хочу нагадати, що ми за домовленістю з Погоджувальною радою і з Головою Верховної Ради ми пропонуємо один список пам`ятних дат, проти яких ніхто – я підкреслюю, ніхто абсолютно – не заперечує.

Ми вивели в окремий другий список ті імена, щодо яких є певні там… ну в першу чергу, звичайно, ідеологічні заперечення. Але не проголосувати сьогодні за перший список, де є повний консенсус і взагалі відмовитися від відзначення пам`ятних – ну це, даруйте мені, я не знаю навіть як це назвати. Через те я дуже просто прошу, давайте ми зараз перший цей список проголосуємо, а другий, будь ласка, обговоримо.

Не захочете голосувати – не голосуйте. Крапка. Ну, скільки можна товктися на цьому питанні? Крім ганьби Верховна Рада на свою голову у цьому питанні нічого іншого не бере. Я вірю у ваш розум.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов з цього приводу, будь ласка.

10:35:46

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, предыдущее голосование по Чернобыльской катастрофе показало, что мы можем объединить усилия и правых, и левых, и большинства, и меньшинства, и проголосовать за документы, касающиеся стратегических вопросов. Мы знаем опыт работы парламента, что когда нужно решить какой-то вопрос, развязать какую-то проблему, есть альтернативные законопроекты. И если один не идет законопроект, значит, нужно принимать другой. Сейчас готовиться альтернативный законопроект то же самое о… касающееся этой проблемы: про визначення пам’ятних дат і ювілеїв. Поэтому мы и предлагаем, поскольку это законопроект не проходит, мы его сегодня відхилимо, а внесем другой, альтернативный и будем тот обсуждать и за тот проголосуем. Поэтому проблемы будет решена. И мы… и за тот законопроект, который объединит зал, он будет проголосован, да. У нас сомнений нет, что там будет 250-270 голосов. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Карпук.

10:36:46

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, «Наша Україна». На жаль, Верховна Рада не змогла прийняти Постанову про відзначення пам’ятних дат на 2010 рік, не в змозі уже впродовж кількох місяців прийняти Постанову про відзначення пам’ятних дат і на 2011 рік. Це приводить до багатьох незручностей, адже породжується багато інших постанов про відзначення дати тієї, чи іншої людини, які, як правило, приймаються уже на передодні відзначення, коли залишається мало часу до підготовки, дійсно, до відзначення на державному рівні.

Цей законопроект, який внесений і опрацьований комітетом, якщо дивилися, має два додатки: додаток номер один, узгоджений з усіма фракціями, жодна фракція заперечень не вносила і додаток номер два, з якихось причин виникали сумніви щодо відзначенні на державному рівні тієї чи іншої дати. Але я, наприклад, не розумію, які заперечення викликає у іншої частини залу відзначення на державному рівні ювілею Леся Мартовича, чи Івана Могилевича …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, треба 3 хвилини, щоб перезапустити зараз тут систему. Тому Петро Цибенко, потім - Володимир Ландік.

10:38:08

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко, голова Ради організації ветеранів України. Зараз голова профільного комітету висловлював, так би мовити, праведний гнів з приводу того, що не проголосований цей документ. Але я хочу назвати одну з причин того, чому він не голосується. А причина ця полягає у вибірковому підході. Як народний депутат України, як голова Ради ветеранів України я подавав пропозиції щодо відзначення низки дат, присвячених Великій Вітчизняній війні, і зокрема, я пропонував відзначити на державному рівні 90 років Івана Олександровича Герасимова, Героя України, депутата трьох скликань, командувача Київського особливого військового округу протягом дев’яти років. Не бачу я сьогодні цього прізвища там.

Тому я розцінюю це як окремий, вибіркових підхід до формування цього списку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Ландік, фракція Партії регіонів.

10:39:11

ЛАНДІК В.І.

Дякую. Я, щоб не повторять слова мого колеги Чечетова, но я хотів би сказати, що не все було включено паном Яворівським. І коли ми готували альтернативний законопроект, я сам підходив до всіх фракцій, взявши цей проект постанови Яворівського, і в нас, буквально, сьогодні буде зареєстровано, і ми подамо.

А от, наприклад, по Яворівському що б я хотів сказати, по його постанові, наприклад, таке просте, як гідрометеорологічна служба, якій у листопаді буде 175 років, но вона, перша станція була відкрита в Луганську, вже не попало. Так оце ж воно то і єсть та політика. Хоча є подання комітету, є подання метеорологічної самої служби, і є свято з 2003 року, ще Кучма його назначив на 19 листопада. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Катерина Лук’янова, фракція "Наша Україна – Народна самооборона”.

10:40:25

ЛУК’ЯНОВА К.Є.

Шановні колеги, я не розумію, із-за чого ми ламаємо списи. Для того, щоб голосувати за додаток 1 або додаток 2, треба ці додатки взагалі мати в порядку денному. У нас питання стоїть про внесення цього пункту до порядку денного взагалі. Давайте ми його внесемо, будемо обговорювати, які прізвища ми вносимо, які прізвища ми не вносимо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ми обмінялися думками з цього приводу. Зараз, одну хвилиночку, запустять систему.

Я поставлю на голосування про повернення до розгляду питання про включення його до порядку денного. Якщо ви підтримаєте, тоді буде час для дискусії. Все вже ж, Володимире Олександровичу.

Ну, будь ласка, 30 секунд, Володимир Яворівський.

10:41:08

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Я звертаюся до Ландика, шанованого дуже мною. Зрозумійте нас, Гідрометслужбу внесено тоді, коли вже проект постанови був зареєстрований. Що вам заважає зараз, з голосу. Ми з Володимиром Михайловичем домовилися, будь ласка, вносьте ваші пропозиції, і ми їх будемо включати. Ми ж не заперечуємо. Але ж ми не могли цього включити, бо воно подано Іваном Зайцем за два дні перед обговоренням. Ну зрозумійте ж нас. Це ж безрозмірно тоді буде. Вносьте ваші пропозиції і голосуйте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обмінялися думками. На превеликий жаль, ми зараз з голосу не можемо внести, оскільки питання стоїть про те, щоб включити проект постанови до порядку денного. Після того можна буде тоді вже говорити про конкретний зміст цього документу.

Можна вже ставити на голосування? Готові вже? Шановні колеги, я буду орієнтуватися туди на табло.

Ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проекту постанови про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2011 році. Реєстраційний номер 8102. Прошу визначайтеся.

10:42:33

За-144

(Шум у залі) Що? Не працює? "За" – 144. Говорите, що не працює.

Я ще раз ставлю на голосування про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проекту постанови про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2011 році. Прошу визначайтесь.

10:43:12

За-152

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні колеги, тепер будемо таким чином поступати: ініціатива депутатів, підготовка постанови вивірена і будемо тоді розглядати у Верховній Раді України, іншої, на жаль, ми не можемо знайти позиції.

Покажіть по фракціях, якщо збереглась ця інформація. Партія регіонів – 0, «БЮТ - «Батьківщина» - 100, "Наша Україна –Народна самооборона" – 44, комуністів – 0, «Реформи заради майбутнього» - 5, Народна партія – 0, позафракційні – 3.

Це ми з Адамом Івановичем тут голосували.

Шановні народні депутати, переходимо до розгляду законів, щодо яких Президент України вніс свої зауваження і пропозиції, тобто застосував право вето.

Оголошую до розгляду Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" з пропозиціями Президента України. Доповідач – представник Президента України у Верховній Раді України Юрій Мірошниченко. Співдоповідач – голова Комітету з питань будівництва містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Рибак Володимир Васильович. Так, будь ласка.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні виборці! Шановні колеги! Юрій Мірошниченко, представник Президента України у Верховній Раді України. Шановні колеги, ви знаєте, що 13 січня цього року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (реєстраційний номер 7418). І цим законом передбачається удосконалити регулювання відносин у сфері містобудівної діяльності, значно спростити дозвільні та погоджувальні процедури у будівництві, що сприятиме подальшому розвитку будівельної та суміжних галузей національної економіки.

Однак, поряд із позитивними сторонами цей акт законодавства містить і значну кількість додаткових проблем, що виникли і викликали значний резонанс у суспільстві. Останнім часом на ім’я Президента України надійшло багато звернень від народних депутатів України, в тому числі і від опозиції. Хочу відзначити Юрія Анатолійовича Кармазіна, який підготував такий великий лист на Президента України, де виклав свою точку зору. Надходили також звернення і від громадян України, представників екологічних, історично-архітектурних організацій, органів місцевого самоврядування із вимогою щодо застосування права вето до цього акту законодавства.

Після уважного їх опрацювання, Президент України повернув закон до парламенту із своїми пропозиціями для його повторного розгляду. На думку глави держави, закон не може бути підписаний з наступних причин.

По-перше, законом порушуються права громадян щодо можливості прийняття участі в обговоренні при плануванні і забудові територій. Глава держави наголосив, що положеннями закону суттєво звужено предмет громадського обговорення, зміст та обсяг якого визначено Законом України «Про планування і забудову територій», які втрачають чинність, прав фізичних осіб, а також механізм забезпечення, гарантованих Конституцією України, прав на безпечне для життя і здоров’я довкілля, це стаття 50 Конституції України.

По-друге, створюються можливості для втручання у виключно компетенцію органів місцевого самоврядування щодо затвердження містобудівної документації. На думку глави держави, зазначена норма закону обмежує права територіальних громад на місцеве самоврядування, яке гарантується Конституцією України. І є конституційним правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, це стаття 140 Основного закону. Це також не відповідає конституційній нормі щодо підконтрольності органів місцевого самоврядування органам виконавчої влади лише в частині здійснення повноважень органів виконавчої влади.

По-третє, законом порушуються права власників щодо володіння, користування та розпорядження своєю власністю, оскільки питання щодо будівництва або реконструкції інженерно-транспортної інфраструктури на належних їм земельних ділянках може здійснюватися без їх згоди або навіть повідомлення про це. Зазначене не відповідає основоположним конституційним принципам щодо гарантування права власності. А саме права кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Непорушність права приватної власності, захист державою прав усіх суб’єктів права власності є чітко визначеними нормами Конституції.

По-четверте, законом кардинально змінено підхід до питання обов’язковості проведення експертиз проектної документації на будівництво. Змінами до деяких Законів України скасовується обов’язковість низки експертиз проектів будівництва, зокрема екологічної експертизи, експертизи проектної та іншої документації на відповідність нормативним актам із пожежної безпеки, державної санітарно-епідеміологічної експертизи, державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки, державної експертизи з енергозбереження, експертизи на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці. А я ще можу сказати і щодо охорони пам’яток культурної спадщини, також скасовується необхідність такої експертизи.

Підтримуючи заходи з лібералізації будівельної діяльності, усунення надмірного адміністративного впливу в цій сфері та пов’язаних з цим корупційних ризиків, Президент України стверджує, що такі заходи мають супроводжуватися визначенням адекватного механізму, який забезпечив би безумовну відповідність проектів будівництва відповідним нормам, стандартам і правилам, гарантував би якість будівельних робіт. На його думку, один із таких механізмів могла би бути персоніфікована відповідальність суб’єктів містобудівної діяльності.

У зв’язку з цим глава держави вважає за необхідно додати до прикінцевих положень закону завдання Кабінету Міністрів України розробити та внести на розгляд парламенту законопроект про відповідальність за негативні наслідки, спричинені допущеними порушеннями будівельних норм та стандартів у процесі будівництва відповідних об’єктів.

Президент України пропонує прийняти Закон України про регулювання містобудівної діяльності з урахуванням наведених зауважень та пропозицій. Оскільки зміна існуючого порядку регулювання в будівельній сфері має здійснюватись виважено та збалансовано. Враховувати інтереси як забудовників, так і громадян, територіальних громад та держави. Адже результати і наслідки будівельної діяльності мають безумовний вплив на життєдіяльність громадян та суспільства в цілому.

Шановні колеги! Це надзвичайно важливий закон. Саме тому Президент України ініціював внесення на розгляд саме цього пленарного тижня розгляд його пропозицій. І я закликаю вас підтримати пропозиції Президента і ухвали з урахуванням цих пропозицій Закон про містобудівну діяльність в цілому як закон, щоб він якомога швидше вступив в дію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, тепер я запрошую до… А, я перепрошую. Юрій Романович, питання. Прошу записатись на запитання, шановні колеги. Прошу прізвища народних депутатів. Юрій Кармазін.

10:52:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”. Шановний Юрій Романович! Я з вдячністю сприймаю те, що наклали вето на цей закон і що ганебні явища такі, як суттєве звуження предмету громадського обговорення і все інше, буде накінець зупинено.

Але я просив би вас донести до Президента ту стурбованість, яка навіть зараз виражена на першій сторінці нашої парламентської газети «Голос України», де зупинити скандальне будівництво біля метро «Театрального», біля Російського драматичного театру на вулиці Богдана Хмельницького уже просять у російського Президента, бо на українського вже не вірять. Тому, я просив би вас, бо це має пряме відношення до цього закону, тому що монстр будується російським бізнесменом в центрі української столиці. Як запобігти цьому, в тому числі цим законом? І допоможіть, будь ласка…

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую, дякую, Юрію Анатолієвичу.

Ну, по-перше, я вдячний вам за вашу активність і за ваші пропозиції, які ви вносите. Мені здається співпраця Президента з депутатами, коли йдеться про ті зауваження, які надходять навіть після ухвалення законопроектів свідчить про те, що Президент дослухається до думки всіх народних депутатів, незалежно від фракції, яку вони представляють, а скеровуючи свою увагу виключно на ті пропозиції і їхню конструктивність, яка власне і викладена в їх зверненнях.

Тепер, що стосується факту, який ви наводите. Саме для того Президент і вносив свої пропозиції, щоби без належного обговорення, без належних експертиз ніяке будівництво в місті не відбувалося. Щодо факту цього, я переконаний, що він вже вивчається в офісі Президента і я ще раз зверну увагу на цей факт. Дякую вам за вашу активність.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич, фракція «Наша Україна - Народна самооборона».

10:54:18

ЗВАРИЧ Р.М.

Пане Юрію, дозвольте, насамперед, озвучити мої щирі вітання з цього приводу, що Президент, принаймні ви озвучили таку тезу, готовий прислухатися до думки всіх, без винятку, народних депутатів України. Було б, до речі, й добре, щоби Президент України теж звернув увагу більшості в парламенті подібну поведінку демонструвати, в тому числі, до речі, й самому представнику Президента. Чому я так кажу? Тому що якраз пропозиції Президента співпадають із тою критикою, яка була озвучена в сесійному залі і з боку депутатів опозиції. На превеликий жаль, цей законопроект був внесений урядом, підтриманий парламентською більшістю, тобто в тому числі також, до речі, і ви голосували за цей законопроект і якраз більшість тоді не прислухалася до аргументів, які були озвучені якраз депутатами від опозиції. Тому слід було би Президенту якраз звернути на це увагу і таки примусити більшість прислуховуватися до раціональних аргументів депутатів від опозиції.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую, Романе Михайловичу, дякую вам.

Факти – річ вперта. Ви бачите, що Президент дослухається. Я зацитував сьогодні цілий перелік звернень, які надходили, і, зокрема, звернув увагу на те, що зауваження, такі грунтовні зауваження Юрія Анатолійовича Кармазіна, які він викладав, і інших народних депутатів, вони почуті і враховані, і навіть стали предметом повернення до Верховної Ради цього законопроекту.

Що ж стосується впливу Президента на більшість або на парламент в цілому, я хочу звернути вашу увагу як на свого колегу з Комітету правової політики на те, що за Конституцією інститут Верховної Ради – єдиний законодавчий, вищий представницький орган є незалежним, і будь-які прояви керування парламентом, на моє переконання, і на переконання Президента тим більше, є неприпустимими. Ми тут маємо з вами знаходити спільну мову, формувати культуру дискусії і, я переконаний, що ми вже маємо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Володимир Романович Мойсик зараз спокійно поставить запитання. Передає право Анатолію Матвієнку, да, будь ласка.

10:56:55

МАТВІЄНКО А.С.

Пане Юрій! Анатолій Матвієнко, УРП «Собор», „Наша Україна – Народна самооборона”. Я хотів би звернутися до вас. Я менш так оптимістично сприймаю те, що Президент врахував все так дуже прислухається. Тому що формально, можливо, сторона якась і витримана, але, скажімо, з точки зору експертизи, ні екологічної, ні археологічної, ні ядерної. Ми так ідем через спрощення, але ми можем загубити просто цінність, ми можемо втратити якість. Це одне.

І друге. Пане Юрію, я продовжу, звертаючись через вас, до Президента. Якщо Президент не поважає Верховну Раду, а ви тут є представником Президента, то тоді це гра.

Верховна Рада – ніщо, а Президент зараз добрий дядя. Якщо такий стиль відносин з Верховною Радою буде і далі, то мені видається, що ми нікуди не перейдемо, бо ми тратимо час, і Верховну Раду ми й так уже перетворили в орган, який не дискутує. Тому я хотів би, щоб ви порадили Президенту, і ви самі на етапі прийняття закону відстоювали правильні рішення, а не через вето.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую, Анатолію Сергійовичу. Але, ну, не можу я з вами погодитись, що Президент не поважає парламент. Адже дивіться, ті зауваження і пропозиції, які пропонувала опозиція, вони враховані. І вимога щодо таких експертиз, про які ви сказали, якраз і міститься в зауваженнях Президента.

Що ж стосується, шановні колеги, нашої з вами роботи і опрацювання законопроектів до того, як вони будуть ухвалені, і врахування пропозицій як Кабінету Міністрів, так і Президента на етапі першого читання перед другим читанням, то таку роботу ми розпочали. І дякую вам за пропозиції, запрошую всіх депутатів, в тому числі і звертатися до мене з тим, щоб Президенту не приходилось повертати з своїми пропозиціями. Тому я вас запевняю, що стосується опрацювання законопроектів, то ця робота, вона має бути системна, до якої я запрошую всіх наших колег, в тому числі з опозиції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я думаю, що зауваження і застереження, які прозвучали, вони абсолютно правильні. Але давайте подивимося, що перед другим читанням Головне науково-юридичне управління дає свої зауваження і рекомендації. У багатьох випадках комітети їх не враховують, і підписуючи закон, я неодночасно Президенту направляю ці зауваження, які стають основою вето. Тому проблема лежить в комітетах, тому що комітети, одну хвилинку, всі комітети, це ж питання не тільки стосується даної проблеми, повинні максимально враховувати рекомендації юридичного управління. А ми керуємося в багатьох випадках політичною або корпоративними інтересами.

Тому давайте будемо повертати тоді назад напрацювання в комітети, якщо не враховані зауваження рекомендації юридичного управління, тоді не буде у нас проблем таких.

Будь ласка, Володимир Васильович, голова Комітету з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства і регіональної політики.

11:00:29

РИБАК В.В.

Шановні Володимире Михайловичу, шановні колеги, Комітет Верховної Ради розглянув пропозиції Президента України до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також нову редакцію цього закону з врахуванням пропозицій Президента.

Опрацьовано 11 зауважень Президента України, які включені до порівняльної таблиці закону. Всі без виключення зауваження Президента комітетом враховані. Нова редакція дозволила привести текст закону в повну відповідальність до вимог Конституції України, сучасних потреб суспільства.

Передбачено: зменшення кількості дозвільних і погоджувальних процедур; запровадження в дозвільній системі у будівництві принципів єдиного вікна та організації єдності; здійснення окремих видів господарської діяльності без отримання документу дозвільного характеру на основі декларації відповідальності; персоніфікація відповідальності суб’єкта містобудівної діяльності; поступового переходу від ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єкта архітектури, до професійної атестації виконання окремих видів робіт; дерегуляція господарської діяльності шляхом передачі частини функцій з державного регулювання та контролю самоврядним організаціям.

Таким чином, закон у новій редакції забезпечить сприятливі умови ведення бізнесу, розвідку будівельної та суміжних галузей шляхом удосконалення дозвільних та погоджувальних процедур у будівництві, адаптації регуляторної політики України до європейських стандартів. Головне науково-експертне управління надіслало позитивний висновок до цінності врахування пропозицій Президента і прийняття Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності» в новій редакції.

Враховуючи наведене, комітет пропонує прийняти Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності» (№7418) у новій редакції з урахуванням пропозицій Президента України.

Дякую за увагу і прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо голосувати поправки, які комітет врахував. Потрібно, щоб Верховна Рада України підтримала пропозиції комітету.

Поправка 1. Що, що? Питань немає до співдоповідача. (Шум у залі) Ну, перед голосуванням тоді. Ну, зараз ще не голосування, ми працюємо по поправках. Ну, я думаю, треба ж бути пока, да.

Шановні колеги, 1 поправка, комітет її підтримав. Прошу уваги, я ставлю на голосування про підтримку 1 поправки. Прошу… Я ставлю на голосування пропозицію щодо 1 поправки, прошу голосувати. Голосуємо.

11:04:24

За-260

Поправка прийнята.

Тепер ставлю на голосування 2 поправку, яка підтримана комітетом. Прошу голосувати.

11:04:45

За-262

Поправка прийнята.

Ставлю на голосування 3 поправку, комітет її підтримав. Прошу голосувати.

11:05:05

За-268

Поправка прийнята.

Ставлю на голосування 4 поправку. Комітет її підтримує. Прошу голосувати.

11:05:27

За-265

Поправка прийнята.

Ставлю на голосування 5 поправку, яка тако підтримана комітетом. Прошу голосувати.

11:05:48

За-267

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування 6 поправку, яка також підтримана комітетом. Прошу голосувати.

11:06:08

За-266

Поправка приймається.

Ставлю на голосування 7 поправку, яка врахована комітетом. Прошу голосувати.

11:06:28

За-268

Поправка прийнята.

Ставлю на голосування 8 поправку. Вона схвалена комітетом. Прошу голосувати.

11:06:50

За-268

Поправка приймається.

Ставлю на голосування 9 поправку, яка також врахована комітетом. Прошу голосувати.

11:07:11

За-273

Поправка приймається.

Вношу на голосування 10 поправку. Вона врахована комітетом. Прошу голосувати.

11:07:32

За-270

Поправка приймається.

Ставлю на голосування 11 поправку, яку врахував комітет. Прошу голосувати.

11:07:58

За-267

Рішення прийнято.

Отже, шановні колеги, всі поправки які запропонував Президент України, враховані.

Кирило Куликов, мікрофон, будь ласка.

11:08:13

КУЛИКОВ К.Б.

Дуже дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Дійсно, я казав, що закон має мету гарну. Тому що повинні зняти цей адміністративний тягар, вимагання з кожного будівельника коштів за будівництво. Але проглядаються, на жаль, не дуже гарні явища. Здається так, що повинен хтось щось будувати зараз, тому що… Приклад, поправка Президента щодо громадських слухань. Немає імперативу, яке значення мають громадські слухання?

Друге. Цей закон в "Прикінцевих положеннях" має, повинен мати правку, що до затвердження Генерального плану ніякі зміни до Генерального плану не вносяться. В мене таке враження, що це якраз цей закон має на меті внесення змін до Генерального плану.

І третє. Я хочу сказати, через три місяці буде внесено Закон щодо персоніфікованої відповідальності. А якщо вони вже наносять шкоду, якщо вони руйнують місто, якщо наносяться шкоди екології в мене…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершіть формулювання.

11:09:26

КУЛИКОВ К.Б. Головна мета – хтось щось хоче збудувати, як завжди біля Софії, біля Лаври і ще десь. Дякую.

РИБАК В.В. Уважаемый коллега, что касается ответственности, так 20 лет персонификацию мы не вводили. И три месяца давайте подождем и разработает Кабинет Министров. 20 лет разрушали.

Второе - громадські обговорення. Там записано, что Кабинет Министров еще разработает полностью положение. Но самое главное, самое главное, коллеги, что Президент действительно высказал и расписал все, что касается громадських обговорювань. И мы будем это делать. И вот эта Погоджувлаьна рада, яка буде розглядати ці питання. Тут тоже ці питання уже всі будуть вирішені. Внесення до Генплану не буде. Тут тоже розписано: хто приймає, коли, ніхто не може його міняти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Володимир Васильович.

З мотивів голосування… Це вже порушення процедури, Іван Олександрович. Будь ласка.

11:10:49

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія.

Шановні народні депутати, як я оцінюю пропозиції Президента. Ті пропозиції, які є в значній частині – вони нормальні. Але в цілому Президента просто підставили. Президент справедливо каже: що цей закон погіршує регулювання містобудівної діяльності, обмежує права людини. Цей закон не відновлює жодної експертизи, яка присвячена на упередження. А натомість пропонується такий механізм, корупційний, що давайте по факту. Уявіть собі, побудували об’єкт, знищили археологічну спадщину чи погіршили екологічну ситуацію, і кажуть: тепер відповідай. І почнуть ганяти того будівельника прокуратура і інші речі.

Так само з громадськими слуханнями. Громадські слухання сьогодні виписані в законі, але це знищено і пропонується передати порядок обговорення, встановити Кабінетом Міністрів.

Тому цей закон на сьогоднішній день із поправками Президента не зменшив руйнівної його сили. Президента просто підставили. Я пропоную не голосувати за нього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершили ми обговорення питання. Давайте будемо рухатися. Можливо, закон і недосконалий, але якщо нічого не робити, так тоді буде взагалі недосконале наше життя.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому закону з урахуванням пропозицій Президента України (реєстраційний номер 7418) – це Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності». Прошу голосувати.

11:12:37

За-269

Закон прийнято. Дякую.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядаємо законопроект за номером 6380, Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" щодо декларування наявності цукру" з пропозиціями Президента.

Будь ласка, Мірошниченко Юрій Романович, представник Президента у Верховній Раді.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Цукор. Точно, цукор. Солодке життя.

Шановні виборці, шановні колеги, Верховна Рада України 21 грудня 2010 року прийняла Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" щодо декларування наявності цукру" (реєстраційний номер 6380). Цим законом запроваджується обов’язок усіх суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності декларувати наявні обсяги цукру в порядку, що визначатиметься Кабінетом Міністрів України. Крім того, передбачається і фінансова відповідальність за неподання або несвоєчасне подання суб’єктами підприємницької діяльності декларації про обсяг цукру, що перебуває у їх власності, чи зазначення у декларації неповних або недостовірних даних. Передбачено, до речі, штраф у розмірі від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За такої редакції закону обов’язок декларування залишків цукру буде стосуватися не лише господарюючих суб’єктів, що виробляють або ж здійснюють оптово-роздрібну торгівлю ним, а й кожної фізичної особи-підприємця чи малого підприємства, які закупили цукор, наприклад, для власного споживання.

Реалізація цієї норми на практиці може призвести до чисельних зловживань з боку контролюючих органів.

Наприклад, стосовно закладів громадського харчування чи малих підприємців. Разом з тим, значно ускладниться аналіз та облік наданих юридичними особами декларацій, що практично унеможливить складання реальної картини наявних ресурсів цукру в державі з тим, як це передбачалося Кабінетом Міністрів України. Щоб адекватно впливати на цінову політику на ринку цукру.

Для уникнення таких ризиків у забезпеченні прийняття ефективних управлінських рішень щодо державного регулювання ринку цукру та прогнозованого розвитку цінової ситуації на ньому доцільніше конкретизувати коло суб’єктів підприємницької діяльності, на яких поширюватиметься зазначений механізм декларування. І обмежити його лише тими, що виробляють цукор і зберігають його для наступної реалізації чи здійснюють оптово-роздрібну торгівлю ним.

Тому Президент України пропонує переглянути Закон України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» щодо декларування наявності цукру» з урахуванням наведених зауважень і пропозицій.

От, власне, мені здається, досить, досить просто і зрозуміло. Перелік суб’єктів, регулювати ринок цукру нам потрібно. Подавати декларації нам потрібно. Але лише з боку тих, хто або виробляє, або займається оптово-роздрібною торгівлею. З тим, щоб ми з одного боку не ускладнювали облік. Адже, якщо буде один і той самий облік виробленого цукру кілька разів декларуватися і тими, хто виробив, і тими, хто оптово-роздрібно продав його, і тими, хто вже фактично споживає його, то ми не будемо мати реальної картини.

Прошу підтримати пропозиції Президента. І ухвалити закон з урахуванням цих пропозицій. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться на запитання. Карпук.

11:17:21

КАРПУК В.Г.

Шановний Юрію Романовичу, це величезна кількість законопроектів, на яких накладено вето Президента і пропозиції Президента, свідчать про непрофесійну підготовку законопроектів і про те, що приймаємо їх за скороченою програмою без обговорення. Адже заперечення такі: щодо чіткої регламентації кола тих осіб, які подають декларації про залишки цукру, подавалося б і під час обговорення і подавалося Науково-експертною радою. Мені здається, що й ця пропозиція також не вирішує всього питання, тому що, скажімо, багато фермерських господарств, які виробляють цукор (там 50, 60, 70 мішків) вони все рівно ж потім продають його. Тобто це створює, не вирішує цього питання. Як на ваш погляд?

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую вам за увагу.

Ну, ви знаєте, я не є фахівцем в галузі обліку цукру. Тому, напевно, коментувати ефективність тих механізмів, які пропонуються, було би з мого боку некоректно. Але я є правником і можу сказати, що враховуючи, що цей закон передбачає примусове декларування і відповідальність, в тому числі і фінансову, за недекларування, я можу сказати, що якщо ми не окреслимо чітко коло суб’єктів, які займаються виробництвом і оптово-роздрібною торгівлею, то ми можемо спричинити фактично ще одну точку росту корупції. Адже будуть приходити до малих підприємців і скажуть: ви задекларували, не задекларували; більше у вас чи менше ніж ви задекларували. І це вже буде спричиняти, ну, додатковий корупційний тиск на кінцевих споживачів, які, ну, не мали би, навіть за задумами Кабінету Міністрів, бути суб’єктами обліку цього цукру. Тому, власне я переконаний, що, з одного боку…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Включений?

З одного боку, ті пропозиції, які вносились і депутатами в цій залі і враховані Президентом, вони однозначно покращать цей механізм, який запропонований законом. Чи вони будуть ідеальними? Я стверджувати не можу. Але те, що якість закону буде покращена, в результаті врахування пропозицій Президентом України, я абсолютно впевнений. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнко Анатолій.

11:19:59

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія «Собор», Блок „Наша Україна – Народна самооборона”.

Юрій Романович, я хочу звернути вашу увагу на те, мені видається, що, декларуючи дерегуляцію, уряд сьогодні, і Президент у тому числі, йде навпаки за зарегулювання абсурдне, яке у світі не існує, і яке ви хочете тільки встановити державну монополію. Ми боремся з наслідками. Зрозумійте, що причина полягає у тому, що в Україні немає інфраструктури. Ці речі регулюють оптові ринки, оптовий суб’єкт. У нас оптів немає. Ми нічого не робимо. 7 мільярдів виділили, профінансували тільки 20 відсотків і ті вкрали.

Таким чином, якщо ми не створимо інфраструктури, сьогодні немає вже борошна, у нас нічого у цій державі не буде, тому що держава не здатна бути регулятором в ринкових умовах.

І тому, Юрій Романович, не туди йдемо. Я передаю вітання Президенту. І якщо ми будемо далі так рухатись, то скоро прийдемо до кінця. Дякую.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую, Анатолію Сергійовичу.

Я хочу вам нагадати, що закони ухвалює Верховна Рада. І це ми з вами запропонували Президентові на підпис той закон, який, на нашу думку, зможе… Коли я кажу: ми з вами, я маю на увазі парламент України. І звісно, я абсолютно погоджуюсь, що в умовах існування розвинутого ринку товарного, з існуванням всієї інфраструктури, коли будуть діяти товарні біржі, коли буде вестися там облік, коли будуть квотування, коли буде прогнозовані і ф’ючерсні контракти, то, звісно, такої форми не буде необхідності запроваджувати.

Але, якщо ви говорите за зарегульованість через декларацію, декларація не є актом дозвільного порядку, вона актом є інформаційного порядку. Тому я погоджуюсь з вами в суті проблеми, все ж таки хочу сказати, що є конкретний закон, є конкретний механізм, і є загроза, що цей механізм спричинить …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матчук.

11:22:18

МАТЧУК В.Й.

Дякую. Матчук, «Наша Україна». Пане Юрію, скажіть, будь ласка. До цього часу завжди коли уряд втручався і займався регулюванням якихось позицій, особливо на продовольчому ринку, як правило, це закінчувалось бідою, чи це стосувалось олії, чи це стосувалось пшениці, борошна, чи це стосувалось м’яса. Про окорочки ще до цього часу пам’ятаємо. Зараз ми бачимо цю ситуацію з гречкою. Але ніколи до цього часу не приходило в голову, що попередньо зібрати всю інформацію про те, скільки цієї позиції є взагалі в Україні. Чи не думаєте ви, що це може закінчитись просто катастрофою, тому що після цього адміністративне втручання може нести, ну, просто руйнівний характер?

І ще друге питання. В якій з розвинених країн світу такий механізм взагалі використовується, чи можете ви назвати?

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую. Дякую вам за запитання.

Ну, власне, ви самі і дали на нього відповідь. Якщо йдеться про додаткові механізми зарегульованості, то вони не є прийнятними. Але ви ж самі сказали, що нам треба збирати інформацію, прогнозувати обсяги, які споживаються на ринку, обсяги запасів, які у нас є, від того робити або товарні інтервенції, для того щоб тримати ринковими механізмами ціну на ринку. Але всього цього не можна, оскільки ринкової інфраструктури нема, біржі не працюють, і єдиний спосіб, це зібрати інформацію через декларування. Це не є обмеження в діяльності, це просто інформація статистична, яка буде подаватися у відповідне міністерство, щоб вони знали, скільки ж в країні цукру, щоб ми потім не бігали і не шукали кожен з нас, і не могли купити собі кілограм цукру для того, щоб приготувати щось дома. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Так, від комітету у нас Калетнік Григорій Миколайович. Прошу.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знає, знає, Обама все знає. (Шум у залі)

11:24:38

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!

На ваш розгляд виносяться пропозиції Президента України до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" щодо декларування наявності цукру", яким передбачається запровадження механізму обов`язкового декларування наявності цукру.

На думку Президента України положення прийнятого закону щодо запровадження обов`язкового декларування наявності цукру стосуватиметься не тільки суб`єктів, що виробляють цукор або здійснюють оптово-роздрібну торгівлю ним, а і кожної фізичної особи-підприємця малого підприємства, які закуповують цукор, наприклад, для власного внутрішнього споживання, що може призвести до численних зловживань із боку контролюючих органів, зокрема стосовно закладів громадського харчування, малих підприємців і таке інше. Тому глава держави вважає, що для уникнення таких ризиків забезпечення прийняття ефективних управлінських рішень щодо державного регулювання ринку цукру та прогнозованого розвитку цінової ситуації на ньому необхідно конкретизувати коло суб`єктів підприємницької діяльності, на яких поширюватиметься зазначений механізм декларування і обмежити його лише тими суб`єктами, що виробляють цукор, зберігають його та проводять оптову і роздрібну торгівлю.

Комітет підтримав висловлені Президентом України зауваження та пропозиції до прийнятого закону і пропонує Верховній Раді України його розглянути і схвалити як закон в остаточній редакції.

Прошу підтримати.

Окрім того, хотів би пояснити, що цукор не відноситься до тих товарів, які можна назвати «в ряду всіх інших». Ми всі з вами розуміємо, що цукор, борошно, зерно – це стратегічно у нас важлива харчова продукція, продукт, і тому він і квотується і тому ми з вами навіть взяли зобов`язання – 260 тисяч тонн дати можливість реалізовувати його з інших держав на українському ринку, тому знання наявності цукру є дуже і дуже важливим.

Я не буду забирати час у народних депутатів, але ми в цьому залі вже не один раз з вами опікувалися тим, що начебто цукру нема, прийняли якісь законодавчі акти, цукор появився. І ніхто не знає, де це він був і чого він знову появився. Тому це дуже важливий закон, це не регулювальний, як тут уже народні депутати давали зауваження. Тут не регулює держава, тут держава має знати, скільки є гречки, скільки є цукру і таким чином планувати відповідні дії. Тому ще раз хочу, з огляду на це, просити підтримки народних депутатів, прийняти з пропозиціями Президента цей закон в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запишіться на запитання. Бондаренко Володимир.

11:28:22

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, «Блок Юлії Тимошенко», Партія «Реформи і Порядок».

Безумовно, цей абсурдний закон дає можливість сьогодні контролюючим органам залізти в будь-який кіоск, в будь-який магазин, бо там написано, що контролювати всіх, хто займається оптовою, роздрібною торгівлею, його можна доповнити пунктом, забезпечити контроль рівня цукру в крові громадян, в мочі і так далі, це було би доповнення до цього закону абсолютно логічне.

Хочу звернути увагу, що тільки береться цей уряд за будь-яку проблему, гречки – так в країні дефіцит, її немає, взялись за борошно – його скоро не буде, візьметесь за цукор, який ви обов’язуєтесь привезти з Куби 270 тисяч тонн, нещодавно Копилов про це повідомив, його також не стане. Не трогайте нічого, все воно нормально, йде, поки що іде. Тільки ви беретесь, так і зразу виникає проблема. Цей контроль дасть можливість брати хабарі з кожного, хто тримає в кіоскові десять пакетів цукру. Цей закон дасть можливість лізти в кожну, я скажу, торгову точку і наживатися на цьому. Тому зніміть його з розгляду і все.

КАЛЕТНІК Г.М. Тут немає чого відповідати, сарказм тут недоречний, а по суті там більше політики, ніж будь-якого здорового глузду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позбавити його цукру.

Кармазін, будь ласка.

11:29:45

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я, шановний Григорій Миколайович, хотів задати вам таке питання. Назва закону, не зважаючи на зауваження Президента, вона не стосувалася, немає нічого в законі про державне регулювання виробництва. Нічого немає про те, що держава сприяє. Нічого немає. Тому, мабуть, треба викидати з назви закону те, що це регулює виробництво. І далі, якщо ми підемо цим шляхом, як ви вважаєте, нам треба йти цим шляхом розвитку законодавства про державне регулювання виробництва і реалізації там гречки чи там соняшника, чи м’яса? Чи меблі? Сьогодні вже про меблі повідомили зранку, що на третину меблі будуть дорожчати. І зараз вже меблі будуть дорожчати, і вже паніка, і вже люди дзвонять, що робити?

Тому, можливо, треба вносити зміни і в назву закону тут, бо декларування і виробництво – це різні трошки речі. Дякую.

КАЛЕТНІК Г.М. Юрій Анатолійович, дякую за запитання. Вам як людині, яка постійно відслідковує всі законопроекти і маєте завжди, що сказати, я у відповідь можу тільки попросити вас прочитати уважно назву закону – це Закон України про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізацію цукру». Тобто Закон України "Про регулювання виробництва і реалізацію цукру» є, діє і, Слава Богу, торжествує. В нього ми тільки вносимо зміну щодо декларування в наявності в мережі у названих суб’єктів… наявності цукру. А всі регулювальні питання є в базовому законі, який діє і прийнятий чуть раніше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, ви заслухали доповіді, співдоповідь. Пропозицію комітету, яку підтримує, з яким погоджується Головне науково-експертне управління, погодитися з пропозиціями Президента України.

Я ставлю на голосування першу пропозицію Президента України. Прошу голосувати.

11:32:16

За-255

Підтримано.

І ставиться на голосування друга пропозиція Президента.

11:32:35

За-254

Отже, у нас є всі підстави поставити на голосування про прийняття в цілому Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державне… (ви поки ще не Президент) "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" (щодо декларування наявності цукру з пропозиціями Президента України) (реєстраційний номер 6380). Прошу голосувати.

11:33:13

За-260

Закон прийнято.

Розглядаємо Закон України "Про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод" з пропозиціями Президента України (реєстраційний номер 4530).

Будь ласка, Мірошниченко Юрій Романович.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Право на невідкладний прийом у депутата є навіть під час засідання. Тому я перепрошую.

Шановні виборці! Шановні колеги! Верховною Радою України 4 листопада 2010 року прийнято Закону України "Про повернення в державну власність цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод" (реєстраційний номер 4530).

Законом фактично передбачається примусове відчуження об’єкта права приватної власності, яким є товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод", без визначення у цьому або іншому законі порядку такого відчуження.

Відтак закон суперечить конституційним засадам примусового відчуження об’єктів права приватної власності та гарантій захисту права власності. Так відповідно до статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності, рівність усіх суб’єктів права власності перед законом. А стаття 41 гарантує непорушність права приватної власності. При цьому статтею 41 Основного Закону чітко визначено умови застосування примусового відчуження об’єктів права приватної власності. Таке відчуження можливе лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі і в порядку встановлених законом. Примусове відчуження з наступним повним відшкодування їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

На неприпустимості порушення зазначених конституційних гарантій неодноразово наголошував і Конституційний Суд України. Переді мною як мінімум два рішення – це від 12 лютого 2002 року №3-РП/2002, від 20 червня 2007 року №5-РП./2007. А також от, скажімо, рішення від 16 жовтня 2008 року №24-РП./2008.

Слід також зауважити, що Конституція України чітко визначила повноваження Верховної Ради в сфері відносин власності і встановила, що повноваження Верховної Ради обмежені тими, які віднесені до її відання Основним Законом держави, зокрема це визначати правовий режим власності, затверджувати перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначати правові засади вилучення об’єктів приватної власності. І водночас норми Конституції не наділяють Верховну Раду України повноваженням повернути об’єкт у державну власність.

Тому Президент України пропонує Закон України «Про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський машинобудівний завод» відхилити як такий, що прийнятий Верховною Радою України всупереч Конституції України.

Шановні колеги, я хочу наголосити, що тут йдеться не про пропозиції, які треба врахувати, а про відхилення закону в цілому. Його неможливо вдосконалити, бо його філософія сама по собі суперечить принципам і нормам Конституції України, які пов’язані з захистом приватної власності. Дякую за увагу. Прошу підтримати вето Президента.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У кого є запитання, крім Кармазіна? Є? запишіться.

Так, будь ласка, В’язівський.

11:38:08

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В’язівський, "Наша Україна". А чи не згадаєте ви для присутніх і для радіослухачів громадян України, а хто голосував за такий недолугий закон, що треба требу було його відміняти Президенту?

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую, шановні колеги. Голосувала Верховна Рада України. Рішення Верховної Ради ухвалюються більшістю. І в тому числі серед тих, хто голосує і підтримує закони є представники як Партії регіонів, так і інших фракцій, які сьогодні представляють і опозицію.

Тому я би не став переводити зараз дискусію, хто винен в тому, що ми ухвалили такий закон. Важливіше є те, що Президент як гарант Конституції прав і свобод людини і громадянина завжди є тим останнім рубіконом, який контролює, щоби ми з вами не порушили права громадян України. За це ми має бути йому вдячні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

11:39:20

СУХИЙ Я.М.

Я прошу моє запитання уважно послухати тих народних депутатів України, котрі вважають себе патріотично налаштованими. Я за цей законопроект голосував. Під час голосування, під час обговорення найбільш аргументованою критикою виділявся виступ Олександра Миколайовича Бондара. Він з точки зору юридичної розклав цей законопроект на складові, що зараз і підтверджено вето Президента. Я голосував тому, що проблема є. Юрій Романович, проблема полягає в тому, що, застосовуючи різні схеми, Херсонський комбайновий просто вкрали, Тернопільський комбайновий завод за такою самою схемою, він ще в 1991 році випустив 4 з половиною тисячі комплексів КМ-6, БМ-6. Сьогодні його просто розікрали, розкрадають.

У нас такий був колись великий патріот в сесійній залі, який так само захапав цукрові заводи, половину порізав на металобрухт, а тепер ми шукаємо, де нам цукру взяти.

Юрій Романович, ця проблема є і до неї ми все одно колись повернемося обов’язково.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую, Ярославе Михайловичу. І дякую Олександру Бондару, оскільки він, дійсно, звертав нашу з вами увагу і є одним з найфаховіших спеціалістів в питаннях приватизації.

Я підтверджую, що проблема існує. Ви пам’ятаєте, що там були чисельні звернення і до депутатів, і до Президента України, і вони обговорювались в засобах масової інформації, але разом з тим є конституційний правовий механізм, а цей механізм пов’язаний з судовим розглядом. Коли йдеться про порушення під час приватизації, то ми маємо ці порушення виявити, в тому числі і за допомогою нашої Контрольної комісії з питань приватизації, де пан Бондар є заступником, і поставити це питання перед Фондом держмайна, наприклад. Він може виступити ініціатором звернення до суду, але застосовувати прецедент, коли держава може спочатку продати, а потім забрати, є небезпечно з точки зору існування засад демократії і верховенства права в Україні, на що звертає увагу нашу Президент. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Трошки не так, Юрій Романович. Держава може і продати, і може забрати. Конституція дозволяє, так що не кажіть, що це …

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одарченко.

11:41:52

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, "Херсонські комбайни" для Херсону є абсолютно визначним підприємством. Сьогодні населення Херсонщини зменшилося на 50 тисяч людей. Тому що людям по суті нема де працювати. Вони не можуть заробити ні собі, ні дітям на хліб. Вирішення цієї проблеми є абсолютно важливою і для уряду, і для Верховної Ради. Я згодний, що запропонований закон, він має певні вади. Але уряд нічого не пропонує навзаєм цього закону. Я бачу в цьому певні причини. Власником цього заводу є пан Олійник, який є очильником Партії регіонів в Білій Церкві. Він по суті серйозно доводить підприємства до деградації. Діяльність його виконавчих структур на заводі несе в собі низку злочинів.

Але ні уряд, ні Президент не реагує на це. Цей завод можна було повернути тільки на основі порушення кримінальних справ. Нема ніякої реакції влади. Є скорочення населення в Херсонщині. Оце інновації….

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую. Я ще хочу ще раз наголосити на своїй тезі, що держава так само, як і будь-хто, не може забрати будь у кого державну, точніше, його власність. Вона може вилучити на суспільні потреби, виплативши, викупивши тобто за гроші те, що належить не державі, а іншим власникам. І в такий спосіб ми повинні регулювати, ухвалювати закон.

Що стосується пропонованого механізму тут, то він взагалі не передбачений. Хоча Конституція говорить, на підставі і на механізмах, які там мають бути в законі передбачені.

Що ж стосується самої проблеми, то я з нею погоджуюсь. Я вже відповідаючи на запитання пана Сухого підкреслював, що ця проблема існує. І ми повинні проявляти як депутати, в тому числі маючи контрольну комісію з питань приватизації, як уповноважений Верховною Радою орган, працювати у цьому напрямку. Контролювати ситуацію по приватизації і в разі порушень ініціювати судові позови.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка.

Бондар Олександр Миколайович, голова підкомітету Комітету з питань економічної політики.

11:44:29

БОНДАР О.М.

Шановний Адам Іванович! Шановні народні депутати!

Комітет розглянув, запропоновані Президентом, пропозиції до закону, більшістю голосів підтримав вето Президента і вважає доцільним цей закон відхилити.

Але, я хотів би, з фахової точки зору, дати деякі пояснення, тим більше, що тут було посилання. Я дуже вдячний, що пам’ятають мій попередній виступ, коли цей закон приймався і коли я виступав від комітету. Про що я наголошував? По своїй формі Президент зробив абсолютно правильну дію, відхиливши цей закон. Але по суті йому підготували абсолютно не кваліфіковані пояснення причин цього вето. Я хочу пояснити в чому вони полягають. І наступні ще два вето Президента я теж, з професійної точки зору Секретаріату Президента, хотів би дати аналіз.

Справа в тому, що цей закон, цей об’єкт ніколи не продавався державою і не був приватизований. Держава не мала ніякого відношення до процесу продажу цього об’єкту тому, говорити про якусь націоналізацію, а тим більше, як передбачено в законі, повернення власнику якихось коштів з бюджету – це повна нісенітниця, про яку я казав з цієї трибуни. Цей об’єкт, в свій час, рішенням уряду був переданий пакет акцій в холдинг «Агромашінвест» разом з усіма підприємствами агропромислового комплексу. І сам Агромашхолдинг, порушуючи всі норма законодавства, Конституції, законів, без жодного дозволу Фонду держмайна України розпродав ці об’єкти і забрав гроші на рахунок Агромашхолдингу. Відбулась шалена корупційна схема, за яку повинні були нести відповідальність всі її виконавці. Неодноразово фонд подавав в суд з цього приводу, але завжди юридичне крючкотворство не дозволяло ці об’єкти повернути в державну власність.

До речі, хочу сказати, що всі голови фонду, починаючи з мене, Чечетова підписували листи, наполягаючи на тому, що ці пакети, які передавались в державну власність, були державними і не мали права продаватись. Єдиний лист, який ми розглядали на комісії, яку очолював Одарченко з цього приводу, який з цього приводу, які підписала голова фонду Валентина Петрівна Семенюк, казав про те, що ці пакети не є державними. І з цього почалась вся проблема.

Тому я хочу сказати, що, коли я виступав з цієї трибуни, я казав, що об’єкт треба повертати у державну власність, але повертати через суди, через порушення кримінальних справ, через наказання тих, хто брав у цьому участь. Я хочу ще раз сказати, держава в особі Фонду державного майна завжди виступала проти цього продажу і давала неодноразово звернення в суд.

Перед голосування цього пакету, до речі, хто голосував за нього, я хочу нагадати. Я підійшов до свого колеги, який очолював фонд після мене Михайла Васильовича Чечетова, який дуже добре знає, яким чином продавався цей об’єкт, і сказав йому, що не можна цей закон приймати, бо він нічого в собі не несе по суті, його не можливо виконати, і він нічого не вирішує. Але партійна солідарність фракції комуністів, оскільки автори закону були Симоненко і Ткаченко, не дозволила прислухатись до моїх аргументів. Зараз Президент начебто це почув, але формулювання вето абсолютно не відповідає дійсності. Те, що нам зачитав представник Президента у парламенті стосується процесу приватизації, статей Конституції, які стосуються націоналізації об’єктів, де, дійсно, треба попереднє відшкодування або повернення грошей при повторному продажі. А як тут держава може повертати гроші, якщо держава їх не отримала за жоден з цих пакетів?

Я хочу нагадати, що у свій час була створена спеціальна комісія слідча, яку очолював мій колега з БЮТ Одарченко, яка підготувала дуже кваліфікований, принциповий аналіз всього, що відбувалось. У звіті цієї комісії, який повинен був парламент підтримати, але не підтримав, було записано все, що, кому треба зробити, починаючи з прокуратури, Кабінету Міністрів, Фонду держмайна. Але, на жаль, цього ніхто робити не хоче.

Одне з пояснень по конкретному об’єкту вже дав мій колега Одарченко, а по іншим об’єктам, я думаю, що така ж сама зацікавленість є людей, які займались цією аферою, я би сказав так, міжнародного масштабу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться на запитання.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваш, ваш був, ваш був, ваш. Це ще коли був Ющенко прем’єром. Лещенко, будь ласка.

11:49:42

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Компартії України, Чернігівщина. Шановний Олександре Миколайовичу, імпонує те, що ви визнаєте, що приватизація чи прихватизація проводилась за корупційними схемами. Ви говорите, що єдиний шлях зараз повернути це через суди. Але ж ви також сказали перед цим, що пробували через суди повертати, нічого не вийшло. Значить, і в майбутньому не вийде. Тому мені здається, що найвірнішим буде, якщо Верховна Рада подолає вето Президента і поверне цей завод у державну власність. Дякую.

БОНДАР О.М. Я хочу ще раз сказати, що навіть подолавши вето Президента, його підписання нічого не вирішить в проблемі повернення цього заводу, тому що там іде доручення Кабінету Міністрів, і передбачається повернення власнику грошей з державного бюджету, які в бюджет ніколи не потрапляли від цього об’єкту.

Друге. Якщо Фонд держмайна буде кваліфіковано з юристами захищати інтереси держави, якщо їх підтримає Мін’юст і Кабінет Міністрів, всі суди можна виграти. Я вас переконливо в цьому можу переконати, треба тільки довести, що об’єкти, які передавали в свій час в «Агромашхолдінг» були в державній власності, вони не вилучались. І тому їх продавати ніхто не мав права. Все, більше нічого не треба. Але для цього треба політична воля і юридична кваліфікація, більш нічого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноволенко.

11:51:11

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановний пане Бондарю, в мене до вас таке питання. Ви дуже красиво розказали, от як це все було, але не назвали роки і не назвали, значить, учасників того всього, чий це був уряд, хто був прем’єром, хто був Президентом в той час, хто очолював Агрофонд оцей. Тобто, ну, і, можливо, варто було би таким чином подати, звернутися Верховній Раді до прокуратури з тим, щоби вона розглянула, вину встановила, відповідальність того всього. Ну, і ще раз детальніше, як розумію, що єдиний спосіб вирішити це питання – це через суд. То напевно і це питання варто було би підняти Верховній Раді і можливо нам зараз прийняти таку постанову. Дякую.

БОНДАР О.М. Я дякую за запитання. Я не ставив собі мету ставити тут політичні оцінки і тим більше визначати коло осіб, які приймали участь в цих махінаціях.

Я хочу попросити свого колегу Одарченка, він вам дасть звіт повністю наших комісій, яку він доповідав, назвав всі прізвища, всі уряди: коли, при кому це відбувалося. Він вам передасть, там все написано. Це абсолютно не нова інформація, яку я вам зараз повинен тут оголошувати. Я з професійної точки зору оцінюю сьогоднішні питання, а не з точки зору політики. Це робилось багато років тому, але основні проблеми, які виникли при реалізації цих пакетів, відбувались після 2003 року. Оце єдине, що я можу сказати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Кирильчук.

11:53:00

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, фракція «БЮТ-«Батьківщина».

Шановний доповідачу! Шановний голова комітету! От сидить скільки народних депутатів, вони готові сьогодні всі підписатися під депутатським запитом до Генеральної прокуратури. Якщо вона в нас є, то… да, а не тільки політичні репресії, то тоді у нас в державі є якась правова основа. Чи є така можливість? І чи порушить Генеральна прокуратура таку кримінальну справу по цій афері, яку ви назвали?

БОНДАР О.М. Я ще раз повторюю, біля вас сидить ваш колега по фракції депутат Одарченко, у якого всі матеріали як голови Тимчасової контрольної… слідчої комісії є. Ми всі ці рішення на комісії прийняли більшістю. І там є звернення до Генеральної прокуратури. Якщо ви хочете, він оформить як лист до Генпрокуратури, ми ще раз туди звернемося. Але це робилося не один раз.

Я вам ще раз хочу сказати. Для того, щоб повернути всі ці об`єкти, включаючи "Херсонський комбайновий завод", в державну власність, треба політична воля керівництва держави і кваліфіковане супроводження юриста.

Я готовий попрацювати консультантом у цих юристів, сформулювати нормальні вимоги. Але ми як опозиція цього зробити не можемо, це повинна зробити влада, а не кивати тут на якісь закони, на якісь вето і таке інше. Тут абсолютно процедурне юридичне питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги. (Шум у залі) То, що назвав, це назвав він зовсім з іншого приводу. Ви звід… (Шум у залі) Ще раз повторюю, якщо всі народні депутати будуть керувати засіданням Верховної Ради з цього нічого не вийде, перше. Друге, Одарченко, як голова Тимчасової спеціальної коміс… слідчої комісії звітував на Верховній Раді про роботу своєї комісії. Той, хто хотів почути – почув, той, хто її не почув, нехай прочитає звіт.

Так, шановні колеги, висновок комітету: підтримати пропозиції Президента. Головне науково-юридичне управління – те саме. А Президент пропонує відхилити, відхилити закон, хоча кожному з нас проблема зрозуміла і її треба на законодавчому рівні врегульовувати. Не тільки Херсонське, а взагалі врегулювати, але в даному випадку постала проблема Херсонського заводу і, на жаль, ми її з вами не вирішили і зараз залишимо в такій же ситуації.

Але я ставлю на голосування пропозицію, яка надійшла від комітету: підтримати пропозицію Президента і відхилити Закон «Про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський машинобудівний завод», реєстраційний номер 4530. Прошу визначатися.

11:56:31

За-206

Пропозиція Президента не підтримана. Які будуть інші пропозиції? Будь ласка, Кармазін.

11:56:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Адам Іванович, очевидно, що аргументація Президента з посилкою, посиланням на статтю 41 Конституції, де говорилося про законно надбану власність ніяк не має відношення до того, що відбулося в цьому випадку. Через це цей закон має бути повторно розглянутий, підготовлений зараз. І я вважаю, що те, про що говорив колега Бондар, нам треба повернутися до рішення слідчої комісії, проголосувати і те рішення слідчої комісії, за яке Верховна Рада не проголосувала, бо по суті закон правильний. Трошечки по формі є до нього зауваження.

І пан Олійник сьогодні, відома людина, хай відмовиться від цього заводу, або хай пан Президент проявить таку ж принциповість, як він проявляє до опозиції, яку садять сьогодні до в’язниці. І все, і завод буде повернутий людям. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Чечетов.

11:58:00

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, дискуссия состоялась, были услышаны аргументы и с одной, и с другой стороны. Я думаю, нужно теперь дальше идти по процедуре, по регламенту. Коль предложение Президента не набрало голосов в части відхилення закону, давайте ставте на преодоление вето, проголосуем и перейдем к следующему вопросу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цибенко.

11:58:24

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги, голосування показало, що значна кількість депутатів в залі розуміють, що ситуація абсурдна. Абсурд полягає в тому, що вкрасти підприємство можна. Більше того, крадія захищає Конституція у даному випадку.

То я хотів би підтримати пропозицію щодо того, що треба ставити питання на подолання вето. Яким буде результат, то вже інша річ. Але це питання має бути поставлено на подолання вето. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одарченко.

11:59:03

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, поки йде обговорення нашого рішення, сьогодні на заводі інтенсивно відбуваються процеси, коли вирізається обладнання. Питання йде, буквально може вирішуватися днями або тижнями. Тому сьогодні нам необхідно прийняти рішення, хоча це недосконалий закон, але за нього потрібно проголосувати. Він дає можливість відновити вітчизняне комбайнобудування. Ми будуємо космічні кораблі, а комбайна немає.

А стосовно того, хто підписував дані розпорядження, шановні колеги, я як голова комісії можу сказати, що останнє розпорядження уряду, яке вивело державну частку з управління державою, підписав Віктор Федорович Янукович. Тому сьогодні ми мусимо виправити цю помилку. І потім будемо визначати, скільки вартує оця вартість повернення цього і проголосувати за подолання вето по цьому законопроекту.

Кожний день біля сотні людей під Адміністрацією хочуть працювати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо керуватися 135 статтею, яка говорить про те, що першими ставляться на голосування пропозиції Президента. Я їх поставив. Вони не були підтримані, а саме: про відхилення закону.

Зараз буде ставитися пропозиція про прийняття закону, тобто подолання вето Президента. Для цього треба 300 голосів. Прошу голосувати.

12:00:58

За-126

По фракціях? Прошу. Будь ласка. Партія регіонів – не голосувала, БЮТ – 94, "Наша Україна – Народна самооборона" – 4, комуністів – 25, "Реформи заради майбутнього" – 1, Народної Партії – не голосували, позафракційні – 2.

Виходячи з того, що не прийнято жодне рішення, законопроект…

КАРМАЗІН Ю.А. Пропозиція була…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є, є пропозиція направити комітету… Є пропозиція колеги Князевича. Ні, він знімає її.

Добре, тоді законопроект відхилено.

Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо засідання. … обирати. Будь ласка, я запрошую на трибуну голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ігоря Леоновича Самсіна.

САМСІН І.Л.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Згідно частини третьої статті 76 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснила перевірку дотримання кандидатами на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України, статтей 53 і 64 цього закону, а також розглянула звернення громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій всіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидатів на посади суддів, які надійшли до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України станом на час розгляду комісії питання про надання їм рекомендацій для обрання на посаду судді безстроково.

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 85, частини першої статті 128 Конституції України, статті 78 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вношу подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та прийняті нею рішення про рекомендування кандидатів для обрання на посади суддів безстроково.

До вашої уваги пропонуються наступні проекти постанов.

Проект Постанови про обрання суддів (№ 8112).

Обрати на посади суддів безстроково:

Луцького міськрайонного суду Волинської області Іщук Ларису Петрівну;

Пологівського районного суду Запорізької області Іванченка Максима Валерійовича;

Стахановського міського суду Луганської області Кузнецову Марину Леонідівну;

Доманівського районного суду Миколаївської області Вадовську Аллу Василівну;

Великобагачанського районного суду Полтавської області Дем'янченка Сергія Миколайовича;

Котелевського районного суду Полтавської області Загнійко Антоніну Володимирівну;

Хорольського районного суду Полтавської області Карпушина Григорія Леонідовича;

Володимирецького районного суду Рівненської області Іванків Олену Валеріївну;

Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Хайкіна Вадима Михайловича;

Первомайського міськрайонного суду Харківської області Библіва Станіслава Володимировича;

Святошинського районного суду міста Києва Миколаєць Іванну Юріївну;

Львівського окружного адміністративного суду Кузьмича Сергія Миколайовича, Мартинюка Віталія Ярославовича;

Харківського окружного адміністративного суду Зінченка Андрія Вікторовича;

господарського суду міста Києва Дідиченко Марину Анатоліївну, Літвінову Марину Євгенівну.

Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Леонович.

Шановні колеги, відводів заперечень до названих кандидатур я не бачив. Тобто ми маємо підстави проголосувати Постанову за номером 8112 про обрання суддів безстроково. Прошу підтримати.

12:35:03

За-311

Рішення прийнято.

Будь ласка, наступна постанова.

САМСІН І.Л. Проект Постанови про обрання суддів (№ 8112-1).

Обрати суддів, раніше обраних безстроково, на посади суддів:

апеляційного суду Івано-Франківської області Фіцака Тараса Дмитровича;

апеляційного суду Кіровоградської області Мурашка Сергія Івановича;

апеляційного суду Тернопільської області Костіва Олександра Зіновійовича;

апеляційного суду Харківської області Сілантьєву Еліну Євгеніївну;

апеляційного суду міста Києва Іванченка Миколу Миколайовича, Кирилюк Галину Миколаївну, Кулікову Світлану Василівну, Осіпову Людмилу Олександрівну, Павленко Оксану Петрівну, Стрижеуса Анатолія Миколайовича;

Вінницького апеляційного адміністративного суду - Матохнюка Дмитра Борисовича;

Житомирського апеляційного адміністративного суду - Жизневську Анжелу Владиславівну, Котік Тетяну Станіславівну, Малахову Наталію Маратівну;

Львівського апеляційного адміністративного суду - Судову-Хомюк Наталію Михайлівну.

Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Також не було зауважень, заперечень, тому є у нас можливість поставити на голосування законопроект за номером 8112-1 про обрання суддів безстроково. Прошу підтримати.

12:36:53

За-302

Рішення прийнято.

Шановні колеги, давайте привітаємо з позитивним рішенням і побажаємо справедливості в державі. (Оплески)

Продовжуємо розгляд законопроектів з повторним розглядом з пропозиціями Президента України. Можливо, шановні колеги, ми їх будемо за скороченою процедурою?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Можна пропозицію?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна. Хто за те, щоб законопроект за номером 4552 – "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання відчуженню об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" розглянути за скороченою позицією, прошу визначитись.

12:37:52

За-195

Рішення прийнято.

Будь ласка, заступник міністра економіки Олександр Анатолійович Сухомлин. Прошу, вам 2 хвилини. Підготуватися Бондару.

СУХОМЛИН О.А.

Добрий день, шановний Адаме Іванович! Добрий день, шановні народні депутати! Прийнятий Верховною Радою України 6 липня 2010 року Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання відчуженню об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» не був підписаний Президентом України з таких підстав.

Законопроектом передбачається внести зміни до частини 6 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» в частині заборони на реорганізацію, ліквідацію підприємств, включених до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації до виключення їх із зазначеного переліку.

Відповідно до пропозицій Президента України, зазначена норма не узгоджується з пунктом 5 статті 116 Конституції України, частиною першою статті 25 Закону України «Про Кабінет Міністрів» та статтею 5 Закону України «Про управлення об’єктами державної власності» в частині здійснення Кабінетом Міністрів України повноважень щодо управління об’єктами державної власності, в тому числі і щодо прийняття рішень про створення, реорганізацію та ліквідацію господарських структур, реорганізацію підприємств, які не підлягають приватизації тощо.

Таким чином, Президент України пропонує закріпити у Законі України «Про приватизацію державного майна» конституційне повноваження Кабінету Міністрів України щодо прийняття рішень про реорганізацію та ліквідацію об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації, виклавши абзац другий пункту 2 розділу I даного закону в такій редакції: «Злиття, приєднання, виділення, поділ, перетворення та ліквідація юридичних осіб, включених до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а також визначених у частині другій статті 5 цього закону, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України».

Пропонуємо підтримати пропозицію Президента України до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання відчуженню об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Анатолійович. Сідайте будь ласка.

Олександр Миколайович Бондар. Нема. Сідайте будь ласка. Скорочена процедура.

12:40:41

БОНДАР О.М.

Шановний Адам Іванович! Шановні народні депутати! Комітет розглянув пропозиції Президента і більшістю голосів прийняв рішення погодитись з пропозиціями Президента.

Я висловлю свою особисту думку, яку я висловив на комітеті. Я категорично проти поправок Президента і поясню чому. Цей проект, я вам хочу нагадати, урядовий. Він передбачав, що для того, щоб уряд або якесь міністерство мали право робити реорганізацію, ліквідацію, приєднання і таке інше, що є прихованою приватизацією, дії, вони повинні звернутись до Верховної Ради і вилучити зазначений об’єкт із забороненого переліку. Тільки після цього це можна робити.

На сьогоднішній день за станом на 2009 рік із 1800 об’єктів, заборонених до приватизації, 140 об’єктів вже практично вилучені із цього переліку рішенням уряду, 47 об’єктів передано до статутних фондів суб’єктів господарювання, 13 – реорганізовано, 12 – передано до господарських структур, 5 об’єктів створено шляхом реорганізації…..47 об’єктів. Тобто іде процес такого прихованого вилучення об’єктів з державної власності, подальшим їх... І до речі, попередній приклад "Херсонського машинобудівного заводу" це якраз оця сама схема: вилучається, а потім розпродається і держава нічого не отримує.

Тому, ми вважали, і уряд з цим погодився, до речі була на це і згода Верховної Ради, що такі дії можна здійснювати тільки за рішенням Верховної Ради. І я думаю, що Президент, коли готував вето, йому підготували вето, яке стосується всіх об’єктів, а ми говоримо про абиякі, які заборонені до приватизації і не можуть вилучатись.

Тепер, що виходить? Президент повернув стару норму – тепер за рішенням Кабміну все це можна робити. І наприклад, от приклад вам. Захочу створити СП між "Нафтогазом" і "Газпромом" без всякого рішення Верховної Ради, уряд приймає рішення про злиття, реорганізацію, ліквідацію і цей об’єкт переходить у власність іншої держави. Тому, я вважаю, що таке рішення приймати не можна, треба долати вето Президента.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, шановні колеги. Будемо визначатись. У Президента була одна поправка, комітет врахував її у таблиці порівняльній. Тому, я ставлю на голосування пропозицію про підтримку пропозиції Президента, поправку номер 1.

12:43:28

За-213

Пропозиція не підтримана.

Є пропозиція поставити щодо подолання вето. Прошу голосувати.

12:43:56

За-72

Ні.

Шановні колеги, у зв’язку з тим що Президент не пропонує відхилити закон, можливо, давайте ми направимо його на доопрацювання комітету, і нехай попробує комітет викласти ці аргументі, які тут, я вважаю, цілком резонно викладали вони, що це стосується не всіх підприємств, а це стосується тільки підприємств, які включені і затверджені Верховною Радою до переліку тих, що не підлягають приватизації. А то вийде так, що ми, Верховна Рада – єдиний орган, який має право приймати такі питання, прийняли, а потім Кабінет Міністрів може нас поправити – це неконституційно, я вважаю. Давайте направимо комітету на доопрацювання, Прошу підтримати цю ідею.

12:45:01

За-320

На доопрацювання.

Я просив би, дійсно, комітет знайти можливість вирішити у конституційному полі це питання.

Розглядається питання про збереження оздоровчих закладів, Закон України "Про збереження оздоровчих закладів, що знаходяться в державній та комунальній власності" з пропозиціями Президента України (реєстраційний номер 6436). Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Можна, не забороняє, якщо висловляться не менше, як 150 народних депутатів.

12:45:42

За-206

Воля 206 народних депутатів враховується. Законопроект розглядається за скороченою процедурою.

Будь ласка, представник Президента Мірошниченко Юрій Романович.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую, Адам Іванович.

Шановні колеги, шановні виборці! Верховна Рада ухвалила Закон України «Про збереження оздоровчих закладів, що знаходяться в державній та комунальній власності» (за реєстраційним номером 6436). Але на думку Президента, підхід, що запропонований в законопроекті до забезпечення збереження оздоровчих закладів, що знаходяться в державній та комунальній власності, суперечить Конституції України і не гарантує досягнення проголошеної мети, а саме: забезпечення належних умов для оздоровлення та відпочинку населення.

Зокрема, встановлення пропонованої заборони щодо об’єктів комунальної власності є втручанням в здійснення місцевого самоврядування. Воно порушує закріплене Конституцією України право територіальних громад сіл, селищ, міст безпосередньо або через уповноважені ними органи місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення. Крім того, передбачена законом заборона унеможливить прийняття Кабінетом Міністрів України та уповноваженими міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування рішень про припинення діяльності оздоровчих закладів в разі порушення такими закладами законодавства про охорону здоров’я, невиконання державних вимого щодо якості медичної допомоги та іншої діяльності в галузі охорони здоров’я або вчинення дій, що суперечать їх статутам, це частина п’ята статті 16 «Основ законодавства України про охорону здоров’я». Це може мати наслідком існування оздоровчих закладів, які не відповідають встановленим критеріям та гарантіям якості медико-санітарної допомоги. У свою чергу це призведе до невиконання державою конституційних обов’язків щодо …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. … щодо створення умов для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.

Шановні колеги, Президент України пропонує, враховуючи всі ті обставини, які виклав і які я, на жаль, не можу викласти в межах цього регламенту, відхилити ухвалений Верховною Радою закон.

Дякую за увагу і прошу підтримати позицію Президента. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від комітету Бондар Олександр Миколайович.

12:48:47

БОНДАР О.М.

Шановні народні депутати! Ну це ще один приклад, коли уряд і більшість приймає одні рішення, а Президент має з цього приводу іншу думку, а головне ще, що принципово, - ця думка сформульована абсолютно не професійно Секретаріатом Президента.

Якщо можна погодитись з тим, що Верховна Рада, дійсно, не має права втручатись в питання комунальної власності, то Секретаріату Президента треба було б внести зміни в цей закон і залишити заборону для державної власності і вилучити для комунальної. Але Секретаріат готує повне вето на закон і таким чином підставляє Президента, говорячи про те. що Президент за те, щоб далі розбазарювали оздоровчі заклади, розтягували майно і робили все таке інше, що не дозволяє нормально людям оздоровитися.

Я хочу нагадати, що 4 березня 2004 року Конституційний Суд на заборону ліквідації дошкільних навчальних закладів, які знаходяться в державній та комунальній власності згідно з Законом «Про дошкільну освіту» визнав такою, що відповідає Конституції України. Тобто така аналогічна норма є рішення Конституційного Суду і посилатись на неї Секретаріату Президента було б не дуже доцільно. Я ще раз хочу сказати, що це рішення було не окремого депутата, була Постанова Верховної Ради, прийнята більшістю її складу, яка ввела мораторій на відчуження об`єктів оздоровчих закладів і було доручення уряду новому уряду підготувати закон, який забороняє це робити. Уряд це подав. Верховна Рада підтвердила більшістю голосів. Секретаріат знайшов зачіпку в тому, що це стосується комунальної власності. Згоден, ми би цю поправку проголосували б, але залишили б для державної. Але зараз нам пропонується відхилити закон в цілому. Я вважаю, що цю поправку треба або дати на доопрацювання в комітет, або подолати вето Президента. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення немає. Обговорень…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я? Я нічого не забирав. 206 народних депутатів. Кармазін, хвилина.

12:51:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Юрій Кармазін. Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, я звертаю увагу, очевидно, Президента не проінформували, що існує у нас стаття 49 Конституції. Особисто я вносив поправку, що стосувалася заборони скорочення існуючої мережі закладів охорони здоров’я державних і комунальних. Я наголошую вам, державних і комунальних. Цей закон стосується оздоровчих закладів, які знаходяться в державній комунальній власності. Тобто цей закон має пряме відношення до статті 49 Конституції України. І через це я бачу, що в нас нема іншого виходу, ніж той, що запропонував зараз колега Бондар. Нам треба долати вето. Я звертаюсь до правої руки, яка визначає тут, як голосує більшість. Будь ласка, підніміть її і не бійтеся. Вам тільки подякує Президент, не треба боятися про те, щоб підняти руку. Ну, в крайньому випадку треба буде направити…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію Президента України щодо відхилення Закону про збереження оздоровчих закладів, що знаходяться в державній та комунальній власності (реєстраційний номер 6436). Прошу визначатися.

12:52:59

За-220

Рішення не підтримано.

Є пропозиція: направити… Є пропозиція: подолати вето. Прошу визначатися.

12:53:24

За-116

Жодне з рішень не підтримано.

Олександр Миколайович… (Шум у залі) Пропозиція комітету була підтримати пропозицію Президента.

Бондар, будь ласка. Бондар може пропонувати, але комітет запропонував інше.

12:53:51

БОНДАР О.М.

Включіть мікрофон, будь ласка. Я звертаюся до більшості. Я думаю, що вона підтримає цю пропозицію.

В зауваженнях Президента було сказано про те, що не можна втручатися в питання місцевого самоврядування, вносити заборону на комунальну власність. Комітет готовий цю поправку внести в закон і подати в новій редакції. Але державну власність треба залишити заборонену. Ми це готові зробити. Тому я прошу направити у комітет на доопрацювання. Тому що текст вето Президента відрізняється від загального вето на закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, є пропозиція направити комітету на доопрацювання. Інших уже не може бути пропозицій. Прошу визначатися, на доопрацювання.

12:54:49

За-102

Так, шановні колеги, таким чином, закон, який вносив Кабінет Міністрів і заветував Президент, відхилено.

Зараз ми маємо розглядати Закон України про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з пропозиціями Президента. Проте комітет просить його перенести на наступний пленарний тиждень. Прошу підтримати цю пропозицію. Реєстраційний номер 4071, перенести на наступний тиждень.

12:55:45

За-251

Рішення підтримано.

Розглядаємо Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо розрахунків за природний газ та електричну енергію" з пропозиціями Президента України. Реєстраційний номер 7115.

Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу визначатися.

12:56:18

За-206

Пропозиція підтримана.

Доповідає заступник міністра з питань житлово-комунального господарства Ольга Панасівна Романюк. Будь ласка, 2 хвилини. Підготуватися ще одному – Романюку тільки, депутату.

Будь ласка.

РОМАНЮК О.П. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Шановні присутні! Беззаперечним сьогодні є той факт, що питання забезпечення своєчасних і в поновному обсязі розрахунків підприємств водо-, теплопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії та природний газ набувають сьогодні особливої актуальності.

Також особливу актуальність набувають і питання забезпечення сплати, своєчасної сплати всіх фінансових платежів підприємств, які передбачені законодавством.

З метою врегулювання окресленої проблеми Кабінет Міністрів розробив і вніс законопроект (реєстраційний номер 7115) від 9 вересня 2010 року, яким передбачалося встановлення на законодавчому рівні механізму розрахунків підприємств природних монополій за спожиті енергоносії із застосуванням поточних рахунків і спеціальним режимом використання.

На нашу думку, це мало би сприяти накопиченню коштів, які надходять як плата за надані послуги водотеплопостачання та водовідведення від усіх категорій споживачів з метою їх подальшого цільового використання для проведення збалансованих розрахунків за спожиту електричну енергію, природний газ і фінансування першочергових фінансових зобов’язань підприємств, передбачених чинним законодавством.

Міністерством регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства було розглянуто прийнятий Верховною Радою України 14 грудня Закон про внесення змін до деяких законів України (щодо розрахунків за газ і електричну енергію). І ми змушені сьогодні констатувати, що він суттєво відрізняється від проекту Закону України (№ 7115), який був с внесений Кабінетом Міністрів України. За результатами розгляду міністерство підтримує висловлені Президентом України зауваження і його пропозицію відхилити прийнятий закон.

Наші міркування виходять із наступного. Прийнятий Верховною Радою закон України суттєво звужує перелік тих підприємств, які зобов’язані проводити розрахунки за енергоносії із застосуванням поточних рахунків спеціальним режимом використання….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

РОМАНЮК О.П. Ми пропонуємо підтримати пропозицію Президента і відхилити даний законопроект, і повернутися до тієї редакції проекту закону, який був зареєстрований за номером 7115.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

Микола Володимирович Мартиненко, думку комітету, будь ласка.

12:59:14

МАРТИНЕНКО М.В

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, Комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу ядерної політики та ядерної небезпеки розглянув пропозиції Президента України до Закону України «Про внесення змін до деяких законів щодо розрахунків за природний газ та електричну енергію (реєстраційний номер 7115) (від 09.09.2010 року) (прийнятого Верховною Радою України 14 грудня 2010 року).

Президент пропонує відхилити закон як такий, що не відповідає меті його прийняття, покращенню розрахунків підприємств житлово-комунального господарства за спожиті енергоносії. Проголосовані Верховною Радою України поправки щодо розповсюдження дії закону тільки на теплопостачальне підприємство, яким тарифи на теплову енергію затверджені на рівні економічно обґрунтованих витрат з урахуванням рентабельності. А для проведення розрахунків за спожитий газ можуть бути використані кошти не більше частки паливної складової частини в тарифах на теплову енергію, затверджених на рівні економічно обґрунтованих витрат з урахуванням рентабельності.

Ці всі поправки зробили цей закон практично недієвим. Ми ж знаємо, що в усіх без винятку теплопостачальних підприємств рівень тарифів не відповідає економічно обґрунтованому рівню. Тоді на кого цей закон взагалі може діяти?

Такої думки, як і Президент, дотримувався комітет, подаючи законопроект на друге читання, і обґрунтована позиція комітету була висловлена перед голосуванням поправок, але вона не була підтримана залою при голосуванні. В результаті маємо очікуване вето. Комітет з ним погоджується і пропонує Верховній Раді також погодитися з Президентом і відхилити прийнятий закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Володимирович.

Шановні колеги, при розгляді законопроектів з пропозиціями Президента обговорення не проводиться.

Я ставлю на голосування пропозицію Президента, яку підтримує комітет і Науково-експертне управління, відхилити законопроект за номером 7115 "Про внесення змін до деяких законів України щодо розрахунків за природний газ та електричну енергію". Прошу підтримати.

13:01:41

За-260

Рішення підтримано. Закон відхилено.

Переходимо до розділу другого читання. Розглядається проект Закону про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів (реєстраційний номер 0960) (повторне друге читання). Заступник Голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Валерій Федорович Бевзенко, будь ласка.

13:02:09

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги! Законопроект про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів (автори - Мармазов Євгеній Васильович та Алексєєв Ігор Вікторович) був направлений на повторне друге читання з метою врахування зауважень, висловлених до нього Головним юридичним управлінням 2 грудня 2010 року.

При доопрацюванні законопроекту до повторного другого читання надійшло 7 пропозицій від народних депутатів України, з яких 4 враховано, 3 відхилено. Із врахований пропозицій це пропозиції, які, 4 пропозиції спрямовані на усунення зауважень Головного юридичного управління. З трьох відхилених пропозицій це одна пропозиція №5 народного депутата Кармазіна, якою пропонується виключити в зазначеному законопроекті термін "магістральний трубопровід" як такий, що існує в базовому законі про трубопровідний транспорт. Крім того, відхилені дві пропозиції, номер 24 і 31 народного депутата Лук’янчука Руслана Валерійовича, який погодився з рішенням комітету по їх відхиленням.

В процесі доопрацювання законопроекту до другого читання комітетом були проведені консультації та обговорення, та враховані пропозиції Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Мінпаливенерго, Держкомзему, НАК «Нафтогаз України», ДК «Укртрансгаз» та ВАТ «Укртранснафта». Запропонована до другого читання редакція законопроекту в повному обсязі підтримується всіма зазначеними органами.

Законопроект має важливе значення для держави. На відміну від існуючих законодавчих актів, він містить дієвий механізм встановлення та дотримання обмежень на використання земельних ділянок, розташованих в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів. Та забезпечує паритет інтересів з одного підприємств магістральних трубопроводів, а з іншого, землевласників та землекористувачів.

Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України законопроект був завізований без зауважень. З огляду на це, комітет пропонує прийняти законопроект у другому читанні та в цілому як закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, хто з депутатів, які вносили, будьте на трибуні поки що, будьте на трибуні. Хто з депутатів які вносив поправки, вони відхилені, наполягає? Немає таких. Ніхто не наполягає на тому, щоб переголосувати поправки, враховані комітетом? Ні?

Тоді я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття в другому читанні та в цілому Закону «Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів», (реєстраційний номер 0960). Прошу голосувати. Не викликайте вовка з лісу.

13:05:28

За-294

Закон прийнято.

Шановні колеги, наступний законопроект комітет пропонує перенести розгляд для узгодження певних позицій з тим, щоб ми вийшли на злагоджене рішення. Тому я ставлю пропозицію про перенесення законопроекту (за номером 7035) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення управління землями на території Автономної Республіки Крим). Прошу підтримати.

13:06:11

За-244

Підтримано.

Прошу комітет попрацювати з тим, щоб ми розв’язали це питання.

Розглядається законопроект про внесення змін до Закону України "Про захист рослин" (реєстраційний номер 4593) (друге читання). Калетнік Григорій Миколайович, голова комітету, будь ласка.

13:06:38

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Законопроект "Про захист рослин" був повернутий 13 січня цього поточного року, повернутий до комітету головуючим на пленарному засіданні в зв’язку з тим, що він на той момент порушував певні вимоги статті 116 нашого Регламенту. Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин було розглянуту 1 лютого 2011 року і приведено у відповідність до вимог і підготовлений законопроект до розгляду. Всі поправки, які надійшли до комітету, були розглянуті і теж враховані. 13 поправок було враховані частково.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей проект Закону про внесення змін до Закону України «Про захист рослин» (№ 4593) в другому читанні і в цілому як закон.

Хотів би також сказати, що зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради на комітеті теж було уважно проаналізовано і не підтримано саме тлумачення Головного юридичного управлення, і прийнято членами комітету у тій редакції, в якій були надані поправки наших народних депутатів.

Також положення законопроекту враховують вимоги меморандуму між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством охорони здоров’я України, і Федеральною службою по ветеринарному, фіто-санітарному нагляду щодо безпеки продукції рослинного походження, що постачається з України до Російської Федерації в частині вмісту пестицидів, нітратів і нітритів від 19 жовтня 2010 року.

Тому просив би врахувати думку комітету і прийняти зазначений законопроект в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тільки маленьке уточнення, Георгій Миколайович, не 13 враховано частково, а всього розглянуто 13 пропозицій, з них: 11 враховано повністю, а 2 – частково. Чи автор цих пропозицій, депутат Комар, наполягає на їх обгрунтуванні? Ні? Немає заперечень до тих, які враховані? Не бачу. Тоді я ставлю на голосування пропозицію комітету, хоча Головне юридичне управління зазначає, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання та внесення на повторне друге читання. Але пропозиція комітету прийняти його у другому читанні і в цілому як Закон про внесення зміни до Закону України «Про захист рослин» (реєстраційний номер 4593). Прошу голосувати.

13:10:02

За-300

Закон прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про виноград та виноградне вино" (щодо компетенції центрального органу виконавчої влади із сільського господарства) (реєстраційний номер 7049). Голова комітету доповідає Калетнік Григорій Миколайович.

13:10:29

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Дуже цінний Закон про внесення змін до Закону "Про виноград та виноградне вино".

Метою розробки законопроекту є уникнення дублювання чинного законодавства шляхом внесення відповідних змін до діючого Закону України «Про виноград та виноградне вино». Прийняття даного закону забезпечить законодавче врегулювання наступних питань: затвердження технологічної документації та нормативних документів на виробництво вин, переробка або знищення фальсифікованих вин, вермутів, коньяків, бренді, конфіскованих за рішенням суду. В зазначеному законопроекті також приведено у відповідність назву центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства України. До комітету надійшло 4 пропозиції народних депутатів, враховано 2, відхилено 2. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект у другому читанні та в цілому як закон.

Якщо є наполягання аргументувати відхилені поправки, я готовий до відповіді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка. Тут 3 поправки, 1 з них врахована, 2 відхилено. Чуднов не наполягає.

Кармазін, 3 поправка.

13:11:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. В мене є поправка 3. У частині четвертій статті 15 закону слова: «із порядком, що затверджується» замінити словами: «порядку, що визначається». Я вважаю, що для юридичної техніки краще було б саме такий зміст. І не знаю, чому комітет його відхилив. Справа в тому, що це ж не несе ніякого політичного навантаження, як і виноград, і виноградне вино. Це якраз те, що має об’єднувати, мабуть, і зал, і весь український народ. На жаль, у нього не вистачає, у цього народу, грошей ні на виноград, ні на виноградне вино і тому п’ють сурогат. Тому я прошу отут в порядку, що визначається, записати саме таким текстом. Дякую.

КАЛЕТНІК Г.М. Дякую, Юрій Анатолійович. Ви, як завжди, даєте дуже слушні поправки і пропозиції. Але стосовно цієї поправки вашої, то вона врегульована Законом України «Про вилучення з обігу переробки, утилізації, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», де є ці визначення, про які ви говорите, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку утилізації або знищення або знищення неякісних або небезпечних алкогольних напоїв», там теж є трактовка цих значень, а також Постанова Кабінету Міністрів №985 «Про затвердження порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби». Тому в зв`язку із відсутністю необхідності прийняття окремого рішення уряду по цих питаннях, які вже раніше врегульовані зазначеними нормативно-правовими актами і законом, комітет порахував, що цю поправку можна відхилити.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю… (Шум у залі) Не наполягає Юрій Анатолійович, він сьогодні добрий.

Таким чином, ми маємо підстави поставити пропозицію комітету про прийняття закону в другому читанні і в цілому. Головне юридичне управління завізувало його без зауважень. Мова йде про законопроект 7049 – Про внесення змін до Закону України «Про виноград та виноградне вино».

Прошу голосувати.

13:14:35

За-252

Рішення прийнято.

Розглядається законопроект за номером 2518 – проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення таємниці голосування).

Голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Подгорний Сергій Петрович. Будь ласка.

13:14:58

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Шановні виборці! За дорученням Верховної Ради України Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні 22 грудня 2010 року розглянув зауваження і пропозиції, що надійшли від суб`єктів права законодавчої ініціативи до проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення таємниці голосування) (реєстраційний номер 2518), прийнятого за наслідками розгляду в першому читанні за основу 6 жовтня 2010 року.

Комітетом до другого читання підготовлено порівняльну таблицю до законопроекту, яка містить 13 поправок і пропозицій, що надійшли від чотирьох народних депутатів України. За результатами розгляду поправок і пропозицій на засіданні комітету 10 з них було враховано, 2 враховано редакційно, 1 – відхилена. При чому поправка депутата Кармазіна, вона такого змісту, що відхилити цей законопроект. Комітет не зміг її врахувати, тому що в першому читанні закон прийнятий 256-тю народними депутатами.

Комітет голосами всіх присутніх на засіданні народних депутатів України прийняв также рішення: не включати до порівняльної таблиці поправки, що подаються на розгляд Верховної Ради України також депутата Кармазіна, там дві поправки було, оскільки вони не відповідають частині першій статті 116 Регламенту Верховної Ради України.

Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України висловило окремі зауваження до законопроекту та вважає, що за результатами розгляду в другому читанні законопроект доцільно відхилити. Однак комітет вважає, що цей законопроект потрібно приймати та рекомендує Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 123 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України (щодо забезпечення таємниці голосування) за результатами розгляду в другому читанні прийняти в другому читанні та в цілому.

Значить, хочу сказати, що зміни вносяться до двух законів: це Закон про вибори, про місцеві вибори, і Закон про вибори народних депутатів України. Значить, поправки, які вносились, вони носили більше такий, редакційний характер, враховуючи, що Закон про вибори, про місцеві вибори, він вже в новій редакції. Тому в самих поправках просто змінена нумерація статей, в зв’язку з тим, що, ну, нова редакція закону. Якщо там, умовно кажучи, стаття була 60, то в новому законі, по якому ми вже провели вибори, ця стаття, умовно кажучи, там 65-та. О такі поправки були внесені. Просимо підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, Юрій Анатолійович, ви не наполягаєте на своїй? Наполягаєте. Будь ласка.

13:17:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я, дійсно, однією поправкою, я дякую, що інші враховані, а в одній я записав, що недоцільно вносити зміни до законопроекту, якщо нові норми не можуть бути реалізовані на практиці.

Що я під цим мав на увазі? Я мав на увазі, що необґрунтовано і неможливо реалізувати встановлені для виборців заборони на оприлюднення ними свого волевиявлення на виборах. Встановлення заборони на користування мобільним телефоном, фото, відеоапаратурою, за допомогою якого може бути проведена зйомка у кабіні для таємного голосування, є декларативним, тому що незрозуміло, як воно буде зреалізовано це і як це заборонити.

Крім всього іншого ми бачили і бачимо зараз, як це застосовується. Зокрема, вибори в Затоці Одеської області були сфальсифіковані, прокуратура порушила кримінальну справу, і за допомогою судів і облдержадміністрації робиться все для того, щоб навіть справа не розслідувалася. Тому всі закони сьогодні можуть бути декларативними. Ось…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович. Але ви тут на шпагаті: однією поправкою пропонуєте взагалі скасувати закон, а другими поправками його удосконалюєте.

Так, я ставлю на голосування поправку Кармазіна про відхилення даного законопроекту.

13:19:38

За-7

Все решта враховано.

Таким чином, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття закону у другому читанні і в цілому. Головне юридичне управління підтримує Кармазіна, що законопроект доцільно відхилити. Прошу визначатися.

13:20:09

За-85

Таким чином, Верховна Рада підтримана Кармазіна, закон відхилено, бо він не набрав необхідної кількості голосів.

Розглядається проект (реєстраційний номер 4179) – про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" (нова редакція). Повторне друге читання. Від комітету доповідає Олійник Володимир Миколайович.

13:20:40

ОЛІЙНИК В.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Верховною Радою України 10 лютого 2010 року прийнятий у першому читанні проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні", за прийняття якого проголосувало 248 народних депутати.

Вагомим поштовхом для розробки проекту закону стала величезна кількість звернень громадян, що надійшли до комітету з моменту прийняття парламентом останнього Закону України "Про амністію" 2008 року.

Громадяни обурені тим, що особи, що скоїли злочини, звільняються від кримінальної відповідальності ще на стадії досудового слідства. Не менш резонансним стало звільнення від відбування кримінального покарання внаслідок амністії осіб, що визнані винними у вибуху побутового газу у місті Дніпропетровську, коли загинуло та постраждало декілька десятків осіб.

Можливо, виходячи з принципу гуманізму, таке ставлення до осіб, що скоїли злочин, з боку держави виправдане. Але існує ще юридична природа таких понять, як принцип законності та принцип відповідальності за скоєний злочин, адже амністія за своєю суттю не реабілітує громадянина. А отже, виходячи із загальних положень, що регулює інститут амністії, та основних принципів кримінального права, закон вимагає концептуального вдосконалення та приведення його у відповідність із Конституцією України.

Хоча хочу нагадати основні новели проекту. Це, перше, заборона застосування амністії на стадії дізнання, досудового слідства, а також коли кримінальна справа знаходиться у провадженні суду, але не розглянута останнім.

Друге. Розширення кола засуджених осіб, до яких амністія не може бути застосована взагалі. Насамперед до засуджених за вчинення умисних тяжких або особливо тяжкого злочину, які відбули менше двох третин призначеного строку покарання, осіб, засуджених за злочини середньої тяжкості, які відбули менше половини призначеного строку покарання, а також осіб, які вчинили злочин будь-якого ступеня тяжкості, наслідком якого стала загибель двох або більше осіб. Зміна порядку звільнення засуджених від відбуття додаткової міри покарання – це звільнення від додаткового покарання, крім конфіскації майна, може мати місце тільки у випадку, якщо на день набрання Законом про амністію чинності вирок суду в частині додаткового покарання не було виконано. А звільнення від покарання у вигляді штрафу може бути тільки в тому випадку, коли особа засуджена до такого покарання після набрання Законом про амністію чинності.

Було всього подано поправок 54, із них враховано 24, 30 - відхилено. Здебільшого поправки відхилялися як такі, що суперечать статті 116. Комітет пропонує прийняти законопроект у другому читанні та в цілому як закон. Його прийняття сприятиме утвердженню, дійсно, гуманних засад у суспільстві та унеможливить застосування амністії до осіб, засуджених за скоєння тяжких або…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Так йдемо за поправками.

Будь ласка, 3-тя Кармазін.

13:23:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я пропонував виключити преамбулу закону, де говорилось «внести зміни до Закону про застосування амністії…» і так далі по тексту. Оскільки необхідно приймати новий закон і в "Прикінцевих положеннях" визнавати такими, що втратили чинність з моменту набуття чинності цього закону, цей та інші вісім первинних законів про амністію, які до цього часу є чинними. Оскільки їх просто забули визнати не чинними в порядку встановленому законом. Всього ж є сьогодні 119 первинних законів, що втратили чинність або фактично не діють, крім тих, які вносили зміни, але які невизнані не чинними в порядку встановленому законом.

Через те, я звертаючись до комітету, хочу сказати, що такого становища не може бути, ми засмічуємо правове поле замість того, щоб його розчищати. Через це давайте, коли-небудь, якщо дотронулись до закону, робити все, що треба для розчистки цього правового поля. Дякую.

ОЛІЙНИК В.М. Позиція комітету: відхилити таку поправку, оскільки ми вносимо зміни до Закону "Про застосування амністії в Україні" 1996 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться 3 поправка Кармазіна на голосування.

Не наполягає.

На 4-й, не наполягаєте? Не наполягає.

На 7-й? Будь ласка, 7 поправка Кармазіна.

13:25:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Адам Іванович, я звертаю вашу увагу на таке. Пункти «А» і «Б» частини першої статті 2 пропоную викласти в такій редакції:

пункт «А». «Повне звільнення, зазначених у ньому осіб від призначеного судом покарання чи відбування (повна амністія)». Тоді б людина розуміла і всі в світі розуміли, в державі, що це повна амністія.

І «Б». «Часткове звільнення, зазначених у ньому осіб від призначених судом покарання чи відбування (часткова амністія)». То ті обґрунтування, які написані в третій колонці я вважаю такі, як нічого не обґрунтовують. Поняття «повної і часткової амністії» добре відпрацьовано в багатьох цивілізованих країнах, які такими себе називають. Думаю, що і нам треба б цьому вчитися. Дякую.

ОЛІЙНИК В.М. Комітет вносить пропозицію відхилити цю поправку. Оскільки пропозиція не несе жодного такого смислового навантаження, а в законі розділяється такі поняття як «відбування покарання» та «подальше відбування покарання».

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаєте? Так, 8 поправка. Кармазін.

13:26:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я пропоную доповнити частину першу статті 2 абзацом «В» такого змісту: «…повне або часткове звільнення з метою легалізації або повернення в країну із закордону незаконно виведених грошових коштів або коштів щодо яких своєчасно не були сплачені податки». Я розумію, що ця пропозиція виходить за межі того регламенту, який тут мінявся недолуго нами з вами за кілька хвилин по скороченій процедурі без надавання взагалі слова опозиції. Але ми приймаємо зараз не про амністію закон на 2011 рік, а вносимо зміни в Закон "Про застосування амністії". Саме через це і така моя поправка, яку я просив би проголосувати і підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, відносячись з усією повагою до вас, ми не можемо порушити 116 статті Регламенту.

9 ваша поправка.

13:28:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я стверджую, Адам Іванович, що в даному випадку Регламент є тормозом на шляху прогресу, і ви це добре розумієте. І 116 стаття …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Головне, що ви в нас рушій прогресу.

КАРМАЗІН Ю.А. …в даному випадку, 116 стаття Регламенту є тормозом на шляху прогресу. Я повторюю. Я пропоную в 9 поправці доповнити статтю 4 новим абзацом: "а" частини один такого змісту: до осіб, які відбули менше двох третин призначеного вироком суду загального строку покарання…". І змінити подальшу нумерацію частин статті. Така суть моєї пропозиції. Дякую.

ОЛІЙНИК В.М. Комітет пропонує відхилити, оскільки обґрунтованого такого, вагомого змістового навантаження ця пропозиція не несе, крім одного, що тормоз шляхах, чи гальмо на шляху прогресу. Поэтому відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаєте?

КАРМАЗІН Ю.А. Так, я прошу поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Тормознем. Ставиться на голосування 9 поправка Кармазіна.

13:29:24

За-14

Не підтримана поправка.

12 поправка Кармазіна.

13:29:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я пропоную пункт "г" частини першої статті 4, нагадаю вам, що стаття 4 відноситься і говорить про те, до кого не може бути застосована амністія, викласти в такій редакції. "До осіб, яких засуджено за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину", вилучивши, "крім зазначених у пункті "г" цієї статті", які відбули менше двох третин призначеного вироком суду основного покарання.

І я перепрошую, але не солідно від комітету питати, писати, щоб автор наводив ще якісь обґрунтування. Регламент цього, по-перше, не вимагає. А, по-друге, я аргументую. І це моя позиція. Особи, які засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину, таким чином, мають абсолютно по-іншому і звільнятися. Оце позиція. Дякую. І прошу її підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться 12 поправка на голосування. Прошу визначатись.

13:30:51

За-32

Не підтримано.

13 поправка, Кармазін. 13-та.

13:30:57

КАРМАЗІН Ю.А.

13 поправка відхилена, до речі, з таким же формулюванням. Амністія не може бути застосована щодо. Пункт «Є» частини першої статті 4 пропоную викласти в такій редакції: «До осіб, яких засуджено за злочин середньої тяжкості», вилучивши слова «крім зазначених у пункті «Д» цієї статті, які відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання».

Я маю на увазі, що мова йде про тих людей, внаслідок дій яких загинули люди. Це дуже серйозна відповідальність. І коли ми говоримо про те, що ми застосовуємо амністію і в тих випадках, коли загинули люди, в цих випадках треба бути надзвичайно, надзвичайно обережним. Через те я застерігаю вас від прийняття таких кроків. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але не наполягаєте на поправці? 13 поправка ставиться на голосування. Прошу визначатись.

13:32:16

За-39

Не підтримана.

Так, 19 поправка Кармазіна. Юрій Анатолійович, може, ви спочинете?

13:32:25

КАРМАЗІН Ю.А.

Спасибі, Адам Іванович, за турботу, спасибі. Краще ви голосуйте за мої поправки. Це буде краща турбота.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все одно не вистачає.

КАРМАЗІН Ю.А. Я пропоную вилучити частину першу статті 5: «Дія Закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на злочини, що тривають або продовжуються, якщо вони закінчені, припинені або перервані після прийняття Закону про амністію".

А частину два: «У виняткових випадках, з метою припинення суспільно-небезпечних групових проявів, чинність амністії може бути поширена на діяння, вчинені до певної дати після оголошення амністії за умови обов’язкового виконання до цієї дати вимог, передбачених у Законі про амністію, умовна так звана амністія, вважати частиною першою.

Прошу підтримати, шановні народні депутати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 19 поправка ставиться на голосування. Прошу визначатись. Думка комітету викладена в порівняльній таблиці. Ми ж усі вмієм читати.

13:33:43

За-20

Не підтримано.

22 пропозиція Кармазіна.

13:33:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я пропоную виключити частини 1, 2 статті 6. «Особи, на яких поширюється дія Закону «Про амністію» можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, якщо на день набрання вказаним законом чинності вироки суду, в частині додаткових покарань, не були виконані. Особи, засуджені за вчинення злочину, до покарання основного або додаткового у вигляді штрафу до набрання Законом «Про амністію» чинності не звільняються від сплати штрафу, сума сплаченого штрафу їм не повертається. А амністія не звільняє від обов’язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, покладену на винну особу вироком чи рішенням суду».

Шановні народні депутати, та обставина, що ми сьогодні звільняємо без того, щоб відшкодували шкоду породжує тисячні звернення громадян, які протестують проти того, що ми піклуємося, не піклуємося про потерпілих від…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Наполягаєте.

22 голосується поправка.

13:35:15

За-34

Не підтримали вас братани.

28 Кармазіна поправка.

13:35:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Поправка 28 стосується статті 9. Стаття 9 передбачає осіб, які засуджені за вчинення злочинів і підлягають звільненню. Я пропоную частину першу статті 9 викласти у такій редакції: «Особи, які відповідно до Закону про амністію підлягають звільненню від відбування або подальшого відбування покарання, звільняються не пізніше, як протягом двох місяців після опублікування Закону про амністію». Зараз чинна редакція, яку пропонується, тут три місяці.

Через те, я пропоную скоротити термін на цілий місяць. Це ж гуманно. Я не розумію, чому комітет не хоче це підтримати. І без мотивування, яке зобов’язує зробити, написав просто: «відхилено». Це неналежне виконання обов’язків, які передбачені Регламентом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 28 ставиться на голосування поправка. Прошу визначатись.

13:36:42

За-35

Не підтримана.

30 поправкам Кармазіна не ставиться на голосування (116 стаття Регламенту).

31 поправка Кармазіна, будь ласка.

13:36:46

КАРМАЗІН Ю.А.

А 30-та?

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30-та не відповідає 116 статті. Будь ласка, 31-ша.

13:36:52

КАРМАЗІН Ю.А.

№1 поправка. Шановний Адаме Івановичу, ви, звісно, неправі щодо 116 статті Регламенту. Ну, нічого.

31 поправка стосується розділу другого «Прикінцеві положення», які пропонують доповнити новою частиною два такого змісту: «Визнати такими, що втратили чинність з моменту набуття чинності цього закону наступні закони: Закон України від 26.06.97 року «Про амністію з нагоди першої річниці Конституції України», Закон України від 21.11.96 року «Про амністію осіб, які брали участь у масових акціях протесту. Закон від 24.07.1998 про амністію, Закон від 16.07.1999 про амністію, Закон від 11.07.2003 про амністію, Закон від 11.05.2000 і ще ряд законів, які я переліковую. Це для очистки правового поля потрібно зробити …

ОЛІЙНИК В.М. Ну, з цим комітет не погодився і пропонує відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, 31 голосується поправка.

13:38:20

За-33

Ваша думка правильна, Юрій Анатолійович, і вона одержала 33 солідариста на вашу пропозицію.

Так, 33-тя, 34-та, 35-та, 36-та, 37-ма, 38-ма, 39-та. 39-та не будемо розглядати, бо 116 стаття Регламенту.

40 поправка Кармазіна, будь ласка.

13:38:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, те, про що зараз Адам Іванович сказав, що просто порушується стаття Регламенту, є життя людей. Через те, що я пропонував про те, що суд може звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням лише за умови попереднього відшкодування завданих ним збитків або усунення заподіяної шкоди. Таким чином, весь час Верховна Рада не діє в інтересах більшості людей.

Моя поправка 40 стосується доповнень до статті 85, де я пропоную доповнити її частиною другою такого змісту: «Звільнення від покарання чи його відбування на підставі Закону про амністію або акту про помилування є можливим лише за умови, якщо підсудний або засуджений повністю відшкодував завдані ним збитки чи усунув заподіяну шкоду». Я думаю, що нам подякують всі ті люди, які сьогодні чекають, коли ж їм відшкодують збитки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 40 поправка Кармазіна ставиться на голосування. Прошу визначатись.

13:40:13

За-31

Не підтримана.

Поправка 44 Кармазіна, будь ласка.

13:40:19

КАРМАЗІН Ю.А. Я щиро дякую всім депутатам, які підтримали принцип, що треба відшкодовувати сьогодні, що не тільки покарання важливе чи зведення політичних рахунків, як відбулося вчора, коли на слухання по пенсійному законодавству безграмотний слідчий викликає Прем'єр-міністра заміть того, щоб Прем'єр-міністр, за якого проголосувало… колишній Прем'єр-міністр, за якого проголосувало 14 мільйонів людей, виступив на парламентських слуханнях, безграмотний, повторюю, слідчий, який повторював одні і ті ж запитання, вирішив, що не треба займатися політикою, політичною діяльністю. Через це я пропоную виключити пункт 4-й частини першої статті 6: в наслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарань за вчинені діяння також в зв`язку з помиленням окремих осіб.

Дякую. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 44-а поправка голосується.

ОЛІЙНИК В.М. Відхилити пропонуєм.

ГОЛОВУЮЧИЙ.

13:41:38

За-49

Росте підтримка ваша, Юрій Анатолійович.

46 поправка. Кармазін, будь ласка.

13:41:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Давайте пам`ятати, що ми приймаємо серйозний закон про застосування амністії, а не простий закон про амністію в такому-то році. Через це він має підходи теоретичні, і тому виключення поправок Кармазіна на тій підставі, що вони не списуються в чиєсь бачення, чи не вписуються в 116-у статтю Регламенту, натомість вписується те. що сьогодні відбувається в країні, абсолютно є недолугим. Через це я пропоную частину другу статті 6 викласти в такій редакції:

«Якщо обставини, зазначені в пунктах 1, 2 цієї статті виявляються в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця, постановляє виправдовувальний вирок».

Я думаю, що ці виправдовувальні вироки будуть постановлені щодо діячів опозиції, які сьогодні переслідуються. Натомість ті, хто розкрадає цілі заводи, цілі галузі і шельф, навпаки вітаються сьогодні в державі. Прошу підтримати мою пропозицію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 46 поправка ставиться на голосування.

ОЛІЙНИК В.М. Пропозиція: відхилити.

13:43:07

За-50

П’ятдесят – не поправок, 50 – голосів одержав Юрій Анатолійович, але поправок в нього в цілому більше 50-ти. Так, 47-ма поправка Кармазіна, будь ласка.

13:43:19

КАРМАЗІН Ю.А.

Адам Іванович, спасибі вам за підтримку. Спасибі народним депутатам за підтримку. Я думаю, що базовий закон має бути ґрунтовно, звісно, підготовлений про це говорить і наші юридичні управління. Я просив би вас, я просив би вас виключити частину п’яту статті шостої такого змісту: «Закриття справи на підставах, зазначених у пункті 4 цієї статті не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі впровадження в справі продовжується у звичайному порядку». Через те, просив би, шановні народні депутати, підтримати цю поправку до базового закону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 47 поправка Кармазіна ставиться на голосування.

ОЛІЙНИК В.М. Відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися.

13:44:24

За-39

І 49 поправка Кармазіна.

13:44:28

КАРМАЗІН Ю.А.

49 поправка передбачає: частину сьому статті 6 викласти в такій редакції: «якщо в ході дізнання досудового, чи судового слідства, або перевірки, що проводилась на підставах, передбачених частиною 4 статті 97 цього кодексу поряд з обставинами, зазначеними в пунктах 1, 2, 6, 7, 9-11 частини один цієї статті, що виключають впровадження в кримінальній справі у діянні особи будуть виявлені ознаки адміністративного правопорушення, орган дізнання, слідчий, прокурор, суд або суддя зобов’язані направити відповідні матеріали органу або посадовій особі, уповноваженому розглядати справи про таке адміністративне правопорушення, виключивши цифру шість.

Не розумію, чому ця поправка не врахована. Ніякого політичного завантаження вона не має. Ви й так поки що зробили все, що хотіли. Хочете, щоб опозицію не чули – робите, щоб не чули. Але тут треба враховувати. Це теоретична позиція мене як фахівця і великої групи науковців. Я …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ставиться 49 поправка на голосування.

ОЛІЙНИК В.М. Адам Іванович, буквально хвилинку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, зніміть голосування.

ОЛІЙНИК В.М. Я просив би, щоб наш колега Кармазін не ображався, але позиція комітету, практично, звучить скрізь так: пропозиція не несе змістового… смислового навантаження, і в даній частині вона за змістом повністю повторює редакцію, прийняту у першому читанні. До того ж, фактично, зміни вносяться до частини шостої статті. Ну, як же можна її підтримати? Тому пропозицію відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 49-та ставиться на голосування, прошу визначатися.

13:46:26

За-39

49 поправка одержала на свою підтримку 39 голосів.

Всі поправки враховані або не відповідають 116 статті. Тому є в нас підстави … (Шум у залі) Нема чим… 51-ша не відповідає 116 статті.

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття у другому читанні і в цілому законопроекту за номером 4179 про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні». Прошу голосувати.

13:47:20

За-309

Закон прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального та Кримінального кодексів України (щодо обмеженої осудності) (реєстраційний номер 4521).

Мойсик Володимир Романович від комітету, будь ласка.

13:47:40

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, партія «За Україну!» Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! В жовтні минулого року ми ухвалили в першому читанні зміни до Кримінального кодексу і Кримінально-процесуального кодексу (щодо обмеженої осудності).

Коротенько нагадаю зміст тих змін. Йшлося про те, що у 2001 році було ухвалено новий Кримінальний кодекс України, де крім осудних і неосудних осіб ввели поняття "обмежено осудні". То на відміну від "неосудних" "обмежені осудні" підлягають кримінальній відповідальності за злочини. Але у статті 417 Кримінально-процесуального кодексу впровадження щодо неосудних і обмежено осудних здійснювалося однаково. Тобто обвинувальний висновок у справі не складався, а за рішенням слідчого суддя закривав кримінальну справу. Натомість стаття 20, повторюю, нового Кримінального кодексу України передбачає положення про те, що обмежено осудні особи підлягають кримінальній відповідальності.

І власне 314 голосів віддано за цей законопроект усіма фракціями парламенту. До другого читання надійшло 7 поправок, з них 6 враховані, одна відхилена. І комітет просить ухвалити закон в цілому. Юридичне управління немає зауважень до законопроекту і так само повністю його підтримує. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправки враховані, крім однієї – 4-ї Юрія Кармазіна. Наполягаєте? Будь ласка, мікрофон.

13:49:25

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я дякую комітету за толерантний підхід, вони всі практично поправки, крім однієї, врахували.

І шановний Адаме Івановичу, користуючись нагодою, я просив би вас звертати увагу народних депутатів, які дехто з них керується тільки правою рукою, а не відомою правою рукою мого дуже шановного колеги пана Чечетова, а не змістом закону. Через те попередній закон, зауваження були юридичного управління, де було чітко записано: «…що звужене визначення поняття «амністії». Звужене. Я це пояснюю для тих, до кого не доходить, ви розумієте? І ось за такий закон ми проголосували. І цей закон буде зараз діяти.

А цей закон, який зараз доповідався, я підтримую і вважаю, що його треба приймати, не зважаючи на те, що відхилили поправку Кармазіна одну. Ну це теоретичні спори, вони завжди можуть бути між юристами. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Юрій Анатолійович подобрішав, він не хоче, щоб ми голосували його поправку. Таким чином, я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття в другому читанні та в цілому Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального та Кримінального кодексів України (щодо обмеженої осудності) (реєстраційний номер 4521). Прошу визначатися.

13:51:08

За-136

Закон не прийнято. Відхилений.

Якби Юрій Анатолійович не виступав, то може було би по-іншому.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів…(Шум у залі)

Так, будь ласка, репліка Кармазіна, потім – Чечетов. Так, Чечетова, будь ласка, мікрофон.

13:51:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

13:51:38

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Юрий Анатольевич, ну, я вас глубоко уважаю, как самого известного юриста оппозиции. Но я понимаю, вы как-то можете там критически оценивать, там, нас, как большинство. Ну, зачем вы подчеркиваете интеллектуальную ущербность «Нашей Украины» и БЮТа, что они вообще ничего не думают, когда за вас не голосуют. Они ж там вообще ноль отдают. Ну, проведите с ними работу. Ликбез как ведущий юрист. Объясните, может они действительно там пропаны. А если вы не справитесь, нас попросите, у нас юристы, и мы подключимся. Проведите работу среди своих. Они вас просто не понимают. Вы на разных языках говорите. Но я защищаю, считаю, что там довольно компетентные люди и в БЮТе и в «Нашей Украине», поэтому вы в гордом одиночестве, вы пересмотрите свою позицию.

Вас просто не понимает ваше окружение. Вы не в ту сторону идете. Вы идете в тупик.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких… (Шум у залі) Давайте розглянемо закон, потім… Дайте Кармазіну, бо не …

13:52:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я взяв репліку на слова Мартинюка Адама Івановича, але хочу відповісти людині, яка дає всім зараз оцінки і намагається рухати не туди державу. Ми сьогодні з вами розглянули майже 10 вето Президента. Чого? Того що ви так махаєте своєю правою рукою. То де проблеми з інтелектом? Очевидно, проблеми в правящей партії і в правящей коаліції. Ви сьогодні дозволили далі розкрадати і розтягувати Херсонський комбайновий завод. Ви сьогодні дозволили далі, щоб той, хто у вашій фракції, це робив безнаказано. І ви це вітаєте. Я, знаєте, сам розберуся з тими, хто мене підтримує чи є підтримую в опозиції. А ви розберіться з тим, куди йде держава. Ви її вже штовхаєте в глибоку прірву. Ось …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, в зв’язку з цим я продовжую на 15 хвилин ранкове засідання. Будь ласка, розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплат страхового відшкодування (реєстраційний номер 4652-д). голова підкомітету Прокопчук Юрій Володимирович. Будь ласка, Юрій Володимирович.

Шановні колеги, ми з вами уже один раз розглядали цей законопроект і в нас була тоді проблема із 166 статтею Регламенту. Ви зараз бачите про те, що комітет врахував наші зауваження. Тому, якщо не буде заперечень, давайте ми проголосуємо з врахуванням пропозицій комітету з приводу прикінцевих положень в цілому цей закон. Нема заперечень?

Я ставлю на голосування про прийняття …

ПРОКОПЧУК Ю.В. Дякую.

І слова не скажу, но я хочу привітати всіх з чудовою перемогою, блискучою перемогою футбольної команди "Шахтар". В українського футболу є перспектива. А цей законопроект саме спрямований на те, щоб ще врегулювати і питання тих, хто буде до нас приїжджати. Тому прохання проголосувати закон в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Володимирович, він в першу чергу нас з вами стосується. А хто приїде, це буде довго ще. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в цілому законопроекту за номером 4652-д - про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплат страхового відшкодування, з врахуванням пропозиції комітету про те, щодо пункту 5 прикінцевих положень законопроекту. Прошу голосувати.

13:55:47

За-329

Закон прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення доповнення до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо скасування відповідальності за провадження господарської діяльності із застосуванням принципу мовчазної згоди, (реєстраційний номер 6339). Мойсик Володимир Романович.

Володимир Романович, якщо ви не заперечуєте, я скажу за вас два слова. Все враховано. І комітет, і юридичне управління пропонують підтримати. Прошу голосувати про прийняття в цілому як закону, (реєстраційний номер 6339 ), про внесення доповнення до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Прошу підтримати.

13:56:47

За-305

Закон прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку випуску видавничої продукції на умовах державного замовлення, (реєстраційний номер 6554). Голова комітету Яворівський Володимир. Будь ласка.

13:57:09

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Доброго дня, Україно! Шановні народні депутати! Шановні виборці! Суть цього закону, в кількох словах, щоб вам було зрозуміло. Йдеться про те, що на державне замовлення випускається, скажімо там, суспільно важлива книга. Вона, як правило, випускається для того, щоби потім розійтися по бібліотеках і фактично на ринок вона не потрапляє. Йдеться про те, щоби після того, коли виконано державне замовлення, виконано цілковито, передано книги до бібліотек, щоби була можливість видавцеві, який, власне кажучи, видає цю книжку на державне замовлення, дозволити йому після цього робити додатковий тираж для того, щоби ми збільшували звичайну кількість книжок на душу населення. Я підкреслюю, що це законопроект урядовий, я ще один раз повторюю, це законопроект урядовий. І третій раз повторюю, що це законопроект урядовий.

Фактично враховані майже всі поправки. Затримка була за одним єдиним питанням про те, що було внесено поправки щодо державного замовлення до цього законопроекту, але потрібно було звичайно внести поправки і до Закону «Про державні замовлення», тому що він важливіший ніж той. Це зроблено, це все сюди внесено. Тут єдиний, що мабуть, якщо Кармазін…Ще не враховано, частково враховано його поправку. Через те, я прошу мого колегу Кармазіна, частково ми врахували, пане Юрій. Я думаю, що це вас задовольнить? (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, крім поправки Кармазіна, якого можна задовольнити, є суттєве зауваження Юридичного управління. І тому, я прошу сесійну залу визначитись.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сюди внесений… Почекайте, до дванадцятої ми ще не дійшли. У цей законопроект, так як і сказав Володимир Яворівський, вони внесли зміни до інших законів, які в першому читанні не передбачались. Тобто порушується 116 стаття Регламенту.

Володимире Олександровичу, давайте, давайте ми…

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Адаме Івановичу, але це…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми обійдемось без внесення змін до інших законів, а приймемо цей закон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. А він тоді не буде працювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоб я не повертав. Володимире…..

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Адаме Івановичу, він же не буде працювати тоді.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Він, дійсно, не буде працювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, я не маю права його поставити на голосування, якщо ви не знімете те, що суперечить 116 статтю Регламенту.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Адаме Івановичу, дозвольте вам все-таки сказати, це помилка не комітету, не Верховної Ради, це фактично технічна помилка Кабінету Міністрів, який мусив би у першому читанні це подати. І я великого гріха тут не бачу, в тому, що Верховна Рада виправила цю технічну помилку Кабінету Міністрів. Є присутній добродій Плаксюк, з ними все погоджено, представник нашого уряду, голова Комітету з питань радіомовлення.

Дійте, як хочете, я доповів все те…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Плаксюк – це добре, але не він суб’єкт законодавчої ініціативи. Кабінет Міністрів – суб’єкт законодавчої ініціативи, і є 116 стаття.

Я звертаюсь до сесійної зали. Хто за те, що розглядати законопроект, незважаючи на зауваження юридичного управління з приводу 116 статті. Прошу визначатись.

14:00:30

За-287

Тепер 4 чи 14 поправка, яка у Кармазіна? 12 поправка Кармазіна, визначимось і будемо голосувати.

14:00:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, це якраз той випадок зараз, коли зала проголосувала. Бачите, пане Михайле, я звертаюсь до колеги Чечетова, проголосували 116 поправку якраз, коли вона була тормозом.

Моя поправка стосується того, щоб не порушувати авторське право. Через те після виконання державного замовлення виконавець має право на виготовлення за власні кошти на умовах, визначених авторським договором додаткового тиражу видання, що випущене за державним замовленням, для наповнення книжкового ринку та задоволення виробничих потреб, оскільки видання цих книг для отримання комерційної вигоди повинно здійснюватися на основі комерційної угоди з автором, і участь держави і додаткове регулювання законом тут не потрібно.

Через те я прошу вилучити доповнення статті 5 Закону про державну підтримку книговидавничої справи в Україні новою частиною цього змісту, який я зараз навів, оскільки ту є сумнівність. Ви це бачите самі, пане Володимир, як автор, дуже плодовитий автор і талановитий. Така у мене юридична поправка.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я дуже дякую за комплімент, але все одно я буду непоступливим у цьому, тому що у першій версії було про те, що Кабінет Міністрів, буквально, навіть розписує назви книжок, які треба видавати – це нерозумно. Ми перевели це в іншу площину про те, що Кабінет Міністрів розробляє, так би мовити, підзаконний акт або постанову свою, якою випрацьовується механізм і все. Але тоді залишається абсолютна свобода для книговидавців і таке інше, тобто ми не зв’язуємо людей. Це перше.

А по-друге, да, Юрію, але друге, автору, звичайно, треба платити, але це діє і інше законодавство, авторська винагорода. За це несе відповідальність видавництво, яке буде потім продовжувати. І воно, звичайно, що воно йому виплачує. Через те, пане Юрію, ну, не потрібно сюди втягувати зараз ще і це, тим більше, що ми можемо просто зіпсувати друге читання, а цього не варто зробити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягає.

Так, ми будемо голосувати про прийняття в другому читанні в цілому, але я наголошую, що Головне юридичне управління пропонує відхилити законопроект як такий, що не відповідає, ну і так далі.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття в другому читанні і в цілому законопроекту за номером 6554 про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку випуску видавничої продукції на умовах державного замовлення. Прошу голосувати. Ні, ні, буде ще більше позитиву зараз.

14:03:24

За-340

Закон прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення … Я ще раз наголошую, на прохання Юрія Анатолійовича Кармазіна я продовжив наше засідання на 15 хвилин. Розглядається проект Закону про внесення змін до статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (реєстраційний номер 4314). Волинець Михайло Якович, будь ласка.

14:04:02

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні колеги! Протягом 2 останніх років ми з вами досить активно приділяли увагу шахтарській тематиці і розробили, і прийняли всіма фракціями Закон про підвищення престижності шахтарської праці. Після того ми вносили кілька досить необхідних і позитивних змін до цього закону, тому що не враховувались деякі моменти, бо тим законом передбачалося внести зміни до інших законів, для того щоб всі положення і статті Закону про підвищення престижності шахтарської праці запрацювали. Але виник ще один такий момент, коли працівники, які працюють на шахтах, на підземних шахтах з видобутку інших корисних копалин, крім заліза, крім вугілля, крім урану і таке подібне. І таким чином, автор законопроекту Кравченко передбачив доповнити цей перелік працівників, які працюють на інших шахтах. Наприклад, з видобутку сірки, золота і таке подібне. Тобто є категорія людей, які працювали на шахтах, які сьогодні уже в Україні не існують, але ці люди втратили здоров`я на таких підприємствах і справедливо було б підтримати законопроект народного депутата Кравченко для того, щоб люди, які втратили здоров`я на виробництві, які все життя відпрацювали на державу, щоб вони заслужено користувалися тими самими ж пільгами, як інші працівники.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так… Шановні колеги, всі пропозиції враховані. Я ставлю на голосування пропозицію щодо прийняття в цілому як закону про внесення змін до статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (щодо поширення дії Закону також на шахтарів нерудних та розсипних родовищ) (реєстраційний номер 4314). Прошу голосувати.

14:06:24

За-123

Не підтримано. (Шум у залі)

По фракціях. Партія регіонів – 40, БЮТ – 73, „Наша Україна” – 16, комуністів – 25, реформи – 2, Народної партії – немає, позафракційні – 3.

Законопроект відхилено.

Шановні колеги, у нас залишилось ще два законопроекти до другого читання, і кожен із них порушує 116-у статтю Регламенту. Тому спочатку 6379. Там внесені зміни ті, які не були враховані при першому читанні. Тому, будь ласка, я прошу комітет, ви тут пишете, що…

КАРМАЗІН Ю.А. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви тут пишете, що на наше переконання, не повинно бути завадою для прийняття ефективних і так далі… законопроектів. Я не кажу, що законопроект неефективний, але є 116 стаття. Тим більше, що це, шановні друзі, стосується мита, тарифів і так далі, і тому подібне. І коли ми в першому читанні приймає одне, а потім добавляємо інше, тут ми заходимо дуже далеко. Я прошу комітет врахувати 116 статтю і наступного тижня ми розглянемо.

2260. «Текст законопроекту не відповідає вимогам статті 116 Регламенту» - пише нам Головне юридичне…

Законопроект може бути прийнято у другому читанні з урахуванням висловлених ГоловниМ юридичним управлінням зауважень. А перше зауваження Головного юридичного управління гласить: законопроект підготовлено до другого читання з порушенням вимог статті 116. Я знімаю його з розгляду. Будь ласка, комітет, готуйте. Комітет, готуйте. Михайло Васильович, я не піду на порушення 116 статті.

Так, ще раз повторюю. Будь ласка, нема проблеми, ви зніміть те, що не було в першому читанні… (Шум у залі)

А, розсипається? Тоді зніміть законопроект, якщо він розсипається, або пишіть такий, щоб не розсипався, щоб не розсипався.

Так, будь ласка, Чечетов.

14:08:52

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Адам Іванович, ну, ми перед этим где-то закона за три, то же самое, когда споткнулись о 116 статью Регламента, поставили вопрос на голосование. И зал поддержал, практически, тремястами голосами закон рассматривать. Давайте тогда будем последовательны и эти два закона тоже самое – поставим на голосование. Если зал согласиться – будем рассматривать, нет – значит, нет. Да. Ну, вполне логично и последовательно, а также получилось: перед этим проголосовали, а этот, как специально, так сказать, или эти два специально мы отбрасываем. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильович, ви абсолютно логічно мислите, але дайте мені відповідь на запитання, одна справа, коли я звертався до сесійної зали і просив: закрити очі на 116 статтю, коли мова йшла про друкування книжок, і зовсім інша справа, коли йде про державне регулювання виробництва і обігу спирту, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і так далі і тому подібне. Ви бачите різницю? Я думаю, бачите. Тому, будь ласка, комітет по 116 статті.

Оголошується ранкове засідання закритим. Початок роботи о 16 годині. Будь ласка.