ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

17 травня 2011 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему "Рада".

10:01:59

Зареєструвалися картками у сесійній залі 375 народних депутатів.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Єдіна Олександра Йосиповича та Касянюка Олександра Ростиславовича. Прошу привітати наших колег, побажати їм успіхів. (Оплески)

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період з 11 по 13 травня 2011 року. Відбулося 4 пленарних засідання Верховної Ради України. За результатами цих пленарних засідань розглянуто 61 питання порядку денного. За результатами розгляду цих питань прийнято 16 законів та 21 постанову, 6 законопроектів прийнято за основу, 4 законопроекти повернуто до комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання, 16 законопроектів та 5 проектів постанов відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України 3 закони прийнято в цілому з урахуванням пропозицій Президента України, 1 закон відхилено. Проголошено 88 депутатських запитів.

Шановні народні депутати, пропоную вашій увазі оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статей 59 і 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народного депутата України Сігала Євгена Яковича до складу депутатської фракції Партії регіонів.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради у вівторок ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп. Прошу здійснити запис на виступ від фракцій і групи.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Наступним буде виступати Корж. Або кого визначите від фракції.

10:04:42

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

Шановні громадяни! У своєму виступі я хочу звернути увагу на проблеми тих наших громадян, якими мало або ж зовсім не цікавляться політики. Бо цих людей не збереш на мітинги, їх важко використати для досягнення своїх політичних цілей. Водночас ці люди не дуже цікавлять і більшість засобів масової інформації, адже на їхніх проблемах ані грошей, ані рейтингів не зробиш. Йдеться про численних жертв торгівлі людьми.

Торгівля людьми визнана серйозним злочином на міжнародному рівні. Жертвами цього злочину стають як жінки та чоловіки, так і діти, які потерпають від різноманітних форм експлуатації.

Україна є країною походження, країною транзиту та країною призначення для чоловіків, жінок і дітей, які вивозяться за кордон з метою сексуальної експлуатації та примусової праці. Жінок примушують до праці в секс-індустрії в якості домогосподарок, у сфері обслуговування, на текстильних або інших підприємствах легкої промисловості. Більшість чоловіків, постраждалих від торгівлі людьми, експлуатувалися в різних країнах, переважно в якості будівельників, працівників на заводах, у сільському господарстві або моряків.

Починаючи з 1991-го року вже сотні тисяч українців постраждали від торгівлі людьми і це дані Міжнародної організації міграції. Підписання і ратифікація Україною Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності, засвідчили визнання Україною як державою необхідності вжиття заходів для подолання такої проблеми, як торгівля людьми, шляхом впровадження державної повноцінної політики у цій сфері на якісно новому рівні. І введення Україною в 1998 році кримінальної відповідальності за торгівлю людьми стало ознакою визнання цього явища як суспільно небезпечного та відмінного від інших злочинних діянь.

Згідно з інформацією правоохоронних органів щодо випадків торгівлі людьми, якщо до 2007 року майже всі випадки були пов'язані з сексуальною експлуатацією, то нині в більшості областей України все більше набуває актуальності проблема торгівлі людьми з метою трудової експлуатації. Міжнародна організація з міграції повідомила, що 4 відсотки постраждалих від торгівлі людьми в Україні є діти.

Незважаючи на існування низки нормативно-правових актів, які передбачають практичні заходи боротьби з торгівлею людьми, не існує комплексного законодавчого документу, в якому визначались би всі аспекти протидії цьому небезпечному явищу. Оптимальним способом розв'язання проблеми є прийняття Закону України про протидію торгівлі людьми, проект якого вже нами зареєстрований у Верховній Раді України, а там має йтися не тільки про напрямки реалізації державної політики, спрямованої на протидію торгівлі людьми, але і повноваження органів виконавчої влади, але і механізм запобігання цього явища, але і надання допомоги та захисту постраждалим особам, але і посилення відповідальності за правопорушення у цій сфері.

Шановні колеги, у всіх різні долі: хтось досяг життєвого успіху, хтось вважає, що взяв бика за роги, а хтось опинився на узбіччі, ошуканий та обманутий. Але у цивілізованій державі не може бути громадян-фаворитів і громадян-відторгнутих, адже всі вони люди і всі заслуговують бути щасливими. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович Кириленко, фракція „БЮТ – „Батьківщина”. Наступний буде виступати Радовець. Мікрофон, будь ласка.

10:09:02

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановна президія, шановні співвітчизники! Два роки тому, написавши фантастичний Закон про підвищення вдвічі соціальних стандартів, тодішня опозиція, а нинішня більшість на півроку, як кажуть, намертво заблокували трибуну. Врешті-решт, влади добилися, а закон успішно поховали. І сьогодні замість обіцяних вдвічі більших зарплат, пенсій, стипендій є вдвічі більші ціни, тарифи, послуги, вдвічі більше за рік стало мільярдерів і так само вдвічі збільшилися їхні статки.

Ви думаєте, люди цього не бачать і не знають? Ситуація в суспільстві стає все більш загрозливою, людей вже давно дратують стогнання про труднощі та звинувачення попередників. Але проблема не лише в цьому. Абсолютно очевидно: країні катастрофічно не вистачає грошей. За даними Рахункової палати фінансування казни за перший квартал здійснювалося переважно за рахунок зовнішніх запозичень. В результаті Державний борг збільшився майже на 12 мільярдів гривень. Це не висновок, це – вирок.

Поставивши на диби всю країну податковими горе-новаціями, небезпечними забаганками пенсійної і трудової реформи, тягарем житлово-комунальних "хотєлок"***, на колінах на цих умовах випрошується у МВФ всього півтора мільярди доларів. Порівняно з тим, що можемо мати за рахунок власних ресурсів, це – "понюшка табаку".

Посудіть самі на прикладі хоча б Казахстану: після кризи 1998 року ця країна лежала в руїнах, але звернулися до людей, амністували приватний капітал – раз, прикрили втечу грошей в офшори – два, дали максимальну свободу малому і середньому підприємництву – і все. За десять років економіка країни (тільки вдумайтеся!) виросла в 13 разів, на душу населення виробляють товарів і послуг на десять тисяч доларів, скоро очікують 15. Нагадую, у нас всього три тисячі.

То що заважає нарешті позбавитися світової ганьби? Бо ми єдині, хто за минулий рік безперешкодно і без податків вивезли в офшори більше 30-ти мільярдів доларів, більше, ніж живими грошима зібрала державна казна. Ці кошти повинні залишитися в країні і бути реальним джерелом і для інвестицій, і для суттєвого підвищення зарплат і пенсій.

Друге. Що заважає прийняти Закон про легалізацію доходів? Це близько 40 мільярдів доларів, які лежать мертвим капіталом. І це треба робити теж невідкладно. Бо після прийняття антикорупційного закону люди розуміють, хоча він стосується і не всіх, але ситуація у нас така, що постукатися можуть до кожного.

Наступне. Чому ви ігноруєте нашу пропозицію про оподаткування надприбутків. Проаналізуйте хоча б банки. Вони у нас у більшості іноземні. В країнах з цивілізованою економікою на долю цього сектору припадає близько 10 відсотків від загальної маси прибутку в економіці. У нас же за різними оцінками у 4-5 разів більше. Так у нас банки обслуговують економіку чи паразитують на ній? Самі дорожчі кредити в Європі – у нас, процент по депозитах для населення скоротили в рази, а кредити для села як були під 15-20 відсотків, так і залишилися.

Сьогодні відновлюється споживче кредитування. Громадянам України пропонується, зрозуміло, імпортні товари. На довірливих українцях знову зароблять тричі. По-перше, такі кредити у нас у три рази дорожче, ніж у Європі, по-друге, з країни вивезуть валюту, а по-третє, за рахунок нашого споживача буде підтримуватися іноземний виробник. Невже вчорашня криза нічому не навчила чи комусь це вигідно?

А візьміть пальне. Три роки тому ціна на нафту була більшою, а бензин у нас був в півтора рази дешевший. Нині прибрали акциз. Деякі компанії завозять пальне без будь-яких податків. То воно і повинно коштувати 6-7 гривень. Кому йдуть надприбутки? Та негайно треба збільшувати податки. 5-6 мільярдів гривень щомісячно додатково в бюджет зайвими не будуть.

Отже, шановні, прийміть хоча б ці три закони, які ми пропонуємо, і отримайте щороку додатково в казну майже 100 мільярдів гривень і 30 мільярдів доларів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КИРИЛЕНКО І.Г. Ще раз підкреслюю, підтримайте ці всього три закони, ось вони переді мною. І отримайте додатково в казну щорічно майже 100 мільярдів гривень і 30 мільярдів доларів інвестицій. Люди змогли це зробити, і у них все вийшло. Що ж вам заважає? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Каплієнко. Будь ласка, депутатська група "Реформи заради майбутнього". Наступним буде виступати Микола Мартиненко.

10:13:39

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги, шановні народні депутати, шановні громадяни! Група "Реформа заради майбутнього" звертає вашу увагу, що після подій 9 травня у Львові з'явилося офіційне підтвердження представників лівих та ліворадикальних політичних сил щодо намірів провести у Львові 22 червня спільно з представниками лівих сил Росії заходи з нагоди відзначення початку Великої Вітчизняної війни. Прогнози можливих сценаріїв аж до силового протистояння поширюються у ЗМІ. Тому ми вважаємо, що парламенту необхідно втрутитися в цю ситуацію і звернутися із закликом до керівництва Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України, докласти максимум зусиль, щоб запобігти повторенню скандальної ситуації з наругою над пам’яттю героїв, які захищали нашу батьківщину.

Щодо законопроектів, які вносяться на розгляд парламенту на цей тиждень, група "Реформи заради майбутнього" звертає вашу увагу на урядовий законопроект реєстраційний номер 7532 – про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель. Проект не задовольняє наших виборців, які висловлюють обурення наявними в ньому тіньовими схемами зловживань у сфері державних закупівель. Вони вимагають наведення порядку і запровадження чітких, прозорих та зрозумілих процедур державних закупівель. Безумовно, в усьому світі існує інституція, в який спосіб і як здійснюються закупівлі за державний кошт. Вони є і в таких інституціях як Європейський, Світовий банк, в кожній країні європейської спільноти, проте там немає корупції.

Принципове зауваження групи "Реформи заради майбутнього" наступні: відсутній порядок моніторингу державних закупівель, які здійснюються Мінекономікою, не встановлені чіткі межі контрольних повноважень органів уповноважених на здійснення цього контролю.

Друге. Звужені права учасників в частині страхування відповідальності за договором. Сума визначена в договорі при закупівлі товарів, робіт та послуг дорівнює або перевищує десять мільйонів гривень. Тобто виходячи, що якщо сума договору нижча ніж десять мільйонів, то страхування відповідальності виключається.

Третє. Не визначено хто конкретно: продавець, учасник, покупець чи замовник повинен займатися страхуванням у відповідальності за угодою. А тому існує ризик, що страхуванням може займатися третя сторона, сумнівна лобістська група.

Четверте. Проектом допускається внесення фактично будь-яких змін в істотні умови договору. Дивіться, обсяг, одиниці продукції, якість та строки можуть бути порушені у відповідності до умов цього закону. Незрозумілий механізм закупівлі за ринковими угодами, особливо укладання ринкових угод визначає Мінекономіки, а особливості визначення – Кабінет Міністрів.

Вади, які має цей законопроект, викликають лише недовіру до влади. Корупція та нехтування інтересами 47 мільйонів громадян українців іде червоною ниткою через все тіло цього законопроекту. Відвідуючи виборчі округи, кожен з нас червоніє на зустрічах із виборцями, яким не можна пояснити, чому парти до школи можна отримати лише в тридорога та і не на початок учбового процесу, а лише на його кінець навчального року. А відповідь проста: ворують. Тому що деякі ділки, які паразитують на державних закупівлях, живуть за принципом "по крупному можна вкрасти лише у держави", бо все інше більш-менш захищено.

Група "Реформи заради майбутнього" бачить своїм принциповим завданням поставити крапку в цьому питанні. Нами прийнято рішення щодо непідтримки законопроекту 7532 доти, поки не будуть враховані вищезазначені поправки. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Мартиненко, фракція "Наша Україна - Народна самооборона". Наступний буде виступати Петро Симоненко.

10:17:51

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні співгромадяни, шановні колеги! 11 травня відбулася знаменна подія для нашої держави, Україна очолила Комітет міністрів Ради Європи. Міністр Костянтин Грищенко прийняв у Стамбулі з рук свого попередника символічний ключ від Європи. Буде цей ключ марно лежати в МЗС чи справді відкриє нам двері до Європи – це залежить від української влади. Адже ми отримали на півроку певне вікно можливостей, щоб надати нового імпульсу процесу євроінтеграції. Треба визнати: численні заяви влади про рух до Європи так і не були підкріплені реальними діями, взяті на себе зобов’язання не виконуються. Натомість тривають шлюбні ігри навколо Митного союзу.

Є дві ключові речі, на які насамперед зважають європейці: це вільна ринкова економіка, орієнтована на задоволення потреб людей; друге, дотримання демократичних свобод, в тому числі свободи слова. Всюди провали. Скільки б керівник уряду не хвалився очікуванням росту валового національного продукту, але його на хліб не намастиш. Безглуздо показувати народу віртуальну реальність, коли він бачить справжні ціни. От вони справді зростають, при чому щодня.

В міжнародних економічних рейтингах Україна стрімко падає. Так, у рейтингу "Економічних свобод" за 2010 рік наша держава опустилася на 164 місце серед 179 країн світу і зайняла останнє місце в Європі. За статистикою Організацією Об’єднаних Націй за межею бідності в Україні перебуває до 78 відсотків населення. Це про економічні досягнення влади.

А тепер деякі приклади дотримання, вірніше, недотримання демократичних свобод. Правосуддя є вибірковим і політично вмотивованим. Влада переслідує опозицію, відкрила проти неї низку кримінальних справ. Без усяких на те підстав за гратами демонстративно тримають опозиційних політиків, принижують їх людську гідність та ставлять під загрозу здоров’я та життя. А свобода слова – це для влади щось дивне і явно зайве. Вона щиро не розуміє, при чому тут рух до Європи. Не дивно, що антирейтинг ворогів преси, складений незалежними журналістськими організаціями, всього за рік очолили Президент та Прем’єр-міністр. Україна опустилася із 108 на 121 місце (до речі, на рівень Колумбії) у щорічному рейтингу свободи преси Freedom Hause. Сполучені Штати прямо закликають українську владу розслідувати випадки цензури та тиску на засоби масової інформації.

Отже, в реальності маємо рух від Європи та ігнорування демократичних стандартів, а декларації нашої влади нікого в оману не вводять. Склалася парадоксальна ситуація: країна, яка очолила Раду Європи, досі перебуває під її моніторингом. Наша влада ще має шанс змінити ситуацію. Для цього потрібно виконати дві абсолютно прості умови.

По-перше, припинити порушувати демократичні свободи в Україні.

По-друге, необхідно однозначно засвідчити свій геополітичний вибір. Керівники української держави мають чітко заявити про необхідність приєднання України до зони вільної торгівлі з Євросоюзом і відмовитися від пострадянських митних союзів. Це і буде тестом на щирість заяв влади про євроінтеграцію. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Миколайович Симоненко, фракція комуністів. Наступним буде виступати Леонід Кожара.

10:21:54

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые избиратели, уважаемые коллеги! Информирую вас о том, что компартия проводит всенародный украинский референдум. Мы вынесли на суд трудового народа вопросы, которые являются сегодня определяющими. Цель референдума – привлечь к выработке политики решения конкретных проблем тружеников, объединить их в борьбе за свои права и заставить власть услышать голос народа. О каких вопросах идет речь?

Первое. Очевидно, что продовольственная безопасность – это одна из ключевых составляющих национальной безопасности. А земля – это тот стратегический ресурс, без которого невозможно такую безопасность обеспечить. Именно поэтому Компартия призывает поддержать наше предложение о том, чтобы запретить продажу земли.

Второе. Государство, которое не владеет собственностью на средства производства, не способно выполнять свои социальные функции то есть платить достойные пенсии и зарплату, финансировать здравоохранение и образование, гарантировать конституционные права граждан на труд, отдых, жилище. Мы предлагаем проголосовать за то, чтобы ключевые отрасли экономики вернуть в госсобственность, национализировать предприятия нефтегазовой, угольной, металлургической и оборонной промышленности, электроэнергетики и железнодорожного транспорта.

Третье. Очевидно, что нынешнее повышение цен и тарифов на услуги ЖКХ, которое осуществляется по требованиям МВФ – это откровенный грабеж населения, на котором наживаются олигархи. Компартия настаивает на том, что размер платы за жилье и коммунальные услуги не должен превышать 10 процентов от общего дохода семьи и призываем высказаться по данному вопросу.

В ходе всеукраинского референдума Компартия так же предлагает поддержать введение государственной монополии на продажу спиртных напитков и табачных изделий. Мы призываем граждан высказаться за то, чтобы государство было обязано устанавливать жесткий контроль над ценами и в том числе на социальные товары и услуги.

В то время, когда средняя продолжительность жизни падает, безнравственно и безответственно повышать пенсионный возраст и увеличивать срок трудового стажа для получения пенсии. Компартия выступает категорически против этой унизительной пенсионной реформы, и призывает на референдуме высказаться против проведения такой именно реформы.

Мы предлагаем высказаться и по вопросу о статусе русского языка. Вопрос так и звучит: "Согласны ли вы, что вторым государственным языком должен быть русский?" Ни для кого не секрет, что коммунисты, с одной стороны, последовательно и принципиально выступают за недопустимость сотрудничества с МВФ на тех кабальных условиях, которые эта международная организация выдвигает Украине. Мы также являемся противниками безумного вступления Украины в ВТО и уничтожение отечественного производителя под прикрытием красивых, но лживых лозунгов о свободном доступе наших товаров на европейский рынок. Никто их туда пускать не будет и не даст возможность, чтоб украинские товары продавались так, как мы с вами хотели бы на европейских рынках.

С другой стороны, мы являемся приверженцами возрождение тесных экономических связей и дружественных отношений со странами СНГ, в первую очередь с Россией, учитывая те реальный преимущества, которые может дать Таможенный союз.

Поэтому среди вопросов, на которые Компартия предложила дать ответ во время проведения референдума, безусловно, есть и такие. Согласны ли вы, что необходимо отказаться от сотрудничества Украины с Международным валютным фондом и пересмотреть условия вступления Украины во Всемирно торговую организацию? И согласны ли вы, что Украине необходимо присоединиться к Таможенному союзу и войти в Единое экономическое пространство с Россией, Белоруссией и Казахстаном?

Уважаемые граждане Украины, мы предлагаем вам реализовать ваше конституционное право, и как единого источника власти предлагаем принять участие в референдуме и высказать свое слово. Если власть не услышит это слово, это только хуже для власти. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Кожара, фракція Партії регіонів. Будь ласка, ваш виступ.

10:26:06

КОЖАРА Л.О.

Добрий ранок, шановні колеги. Сьогодні я в чергове виступаю від імені фракції Партії регіонів з повідомленням про зовнішньополітичну діяльність. І, фактично, вперше за цей час можу обійтись без згадки про якісь зовнішньополітичні скандали або провокації.

В Україні йде щоденна, можна сказати, рутинна робота на міжнародній арені, але саме ця спокійна робота приносить державі найбільше користі. Така важлива подія… Головна увага цими тижнями була зосереджена на європейському напрямі. З 11 травня Україна почала шестимісячне головування в Комітеті міністрів Ради Європи. Така важлива подія свідчить, по-перше, про авторитет Києва у цій поважній європейській інституції, а, по-друге, про те, що галасливі заяви нашої опозиції про нібито встановлення в Україні авторитарного режиму виглядають щонайменше перебільшеними.

Головування у найбільш авторитетній європейській організації у сфері формування та захисту стандартів демократії і прав людини дозволить істотно зміцнити позицію України в європейському політичному просторі. Україна розглядає Раду Європи, і це також є позицією моєї політичної сили, як базову платформу для формування загальноєвропейських цінностей для всіх країн континенту незалежно від їх участі в тих чи інших наддержавних об'єднаннях.

Україна продовжує успішно рухатися вперед шляхом економічної інтеграції як у відносинах з Європейським Союзом, так і в рамках Співдружності Незалежних Держав. Вчора і сьогодні в Брюсселі проходить черговий раунд переговорів з Євросоюзом щодо зони вільної торгівлі. Ми щиро сподіваємося, що під час цього раунду останні суттєві розбіжності між сторонами будуть погоджені і незабаром та частина Угоди про асоціацію, яка стосується зони вільної торгівлі, буде готова до підписання.

Одночасно 19 травня у рамках чергового засідання Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав у Мінську буде підписано Угоду про зону вільної торгівлі СНД. Кабінет Міністрів України брав найактивнішу участь у розробці цього документу. В ньому враховані принципові торговельно-економічні інтереси нашої держави.

Таким чином ці формально незалежні одна від одної події, які втім, фактично збіглися у часі, наочно свідчать про вірність принципу, за яким інтересам України відповідає найактивніша участь у процесах економічної інтеграції як на заході, так і на сході.

Партія регіонів завжди відстоювала цей принцип. Мені особливо приємно, що він наразі успішно втілюється у конкретній зовнішньополітичній діяльності.

Цими днями маємо ще один приклад успішної взаємодії з ЄС на регіональному рівні. Між Автономною Республікою Крим та Євросоюзом підписано угоду про фінансування програми «Підтримка спільної ініціативи співпраці в Криму». Програма надасть 12 мільйонів євро на економічний розвиток Криму та Севастополя. Зокрема на розвиток туристичної сфери, соціальних об’єктів та на сприяння залученню іноземних інвестицій.

І насамкінець. Згадаю ще один напрямок нашої зовнішньої політики, напрямок східноєвропейський. Розвиваючи відносини з великими країнами та регіональними об’єднаннями, Україна не забуває і про взаємини з сусідніми східноєвропейськими країнами. Нагадаю, що на сьогодні президенти і України, і Республіки Польща зустрічаються практично щомісяця. Віктор Федорович відвідав Варшаву з державним візитом у лютому. А остання його зустріч з Президентом Комаровським відбулась наприкінці квітня в Києві. І ось 27-28 травня цього року Президент України знову відвідає Польщу для участі у черговій зустрічі глав-держав центрально-східної ініціативи. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Виступи від фракцій завершено. З приводу пропозицій, вимог, які прозвучали у виступах, я прошу Секретаріат підготувати відповідні доручення.

Шановні народні депутати! Переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на вівторок, 17 травня. Нам потрібно включити до порядку, розглянути питання про включення до порядку денного низки законопроектів. Прошу, шановні колеги, підготуватися до роботи.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про схвалення рішення Президента України щодо направлення миротворчого контингенту для участі України в наданні підтримки Операції ООН у Кот-д'Івуарі (реєстраційний номер 8499). Прошу голосувати.

10:31:27

За-237

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення зміни до статті 151 Земельного кодексу України щодо спрощення процедури надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами (реєстраційний номер 8209). Прошу голосувати.

10:32:06

За-260

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення зміни до статті 28 Закону України "Про землеустрій" щодо скорочення строку складання документації із землеустрою (реєстраційний номер 8387). Прошу голосувати.

10:32:42

За-276

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що створилася станом на 1 грудня 2006 року" (щодо механізму отримання субсидій) (реєстраційний номер 8390). Прошу голосувати.

10:33:27

За-283

Рішення прийнято. Дякую.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення і примусове видворення іноземців та осіб без громадянства під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні (реєстраційний номер 8426). Прошу голосувати.

10:34:07

За-271

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлюваних джерел енергії (реєстраційний номер 8455). Прошу голосувати.

10:34:40

За-284

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу (реєстраційний номер 8393). Прошу голосувати.

10:35:10

За-281

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" щодо порядку видачі копії ліцензії (реєстраційний номер 8450). Прошу голосувати.

10:35:45

За-271

Рішення приймається.

Ставлю на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" щодо розширення мережі дозвільних центрів (реєстраційний номер 8463). Прошу голосувати.

10:36:18

За-261

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до статті 2 Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (реєстраційний номер 8439). Прошу голосувати.

10:36:55

За-263

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення зміни до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (щодо охорони культурної спадщини) (реєстраційний номер 8428). Прошу голосувати.

10:37:27

За-269

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про перелік предметів, які звільняються від сплати мита у зв'язку з організацією та проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу (реєстраційний номер 8443). Прошу голосувати.

10:38:06

За-197

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про рибне господарство, промислове рибальство і охорону водних біоресурсів (реєстраційний номер 8454). Прошу голосувати.

10:38:42

За-257

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проект Закону про внесення змін до статті 20 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо збільшення граничного віку вступу до вищих військових навчальних закладів) (реєстраційний номер 8141).

10:39:22

За-296

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту… Так, зараз. …на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про регулювання фінансової діяльності у сфері державних лотерей в Україні (реєстраційний номер 8445).

І водночас звертаю увагу авторів законопроекту і секретаріат, що зміст цього проекту закону виходить далеко за межі назви цього закону. Так не повинно бути.

Прошу, визначайтесь.

10:40:13

За-208

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Постанови про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2011 році (реєстраційний номер 8122).

Перед голосуванням. Шановні колеги, за пропозицією голови комітету ми одноразово вносили цей проект, він не набирав необхідної кількості голосів. Потім ми перейшли на те, що приймати відповідно постанови щодо окремих пам`ятних дат, щодо окремих видатних осіб. Тепер навздогін ми ставим питання про постанову. З урахуванням цього прошу, визначайтесь, будь ласка. Реєстраційний номер 8122.

10:41:06

За-252

Рішення прийнято.

Щодо законопроекту, шановні колеги - це проект Закону про перелік предметів, які звільняються від сплати мита у зв'язку з організацією та проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, - я думаю, що ми повинні запропонувати уряду, щоб вони розшифрували коди, про що конкретно йдеться. Якщо йдеться про ті предмети, які необхідні, власне, для проведення чемпіонату Європи, то, очевидно, Верховна Рада повинна піти назустріч і підтримати Кабінет Міністрів України. Тому я прошу підготувати відповідне звернення до Кабінету Міністрів, щоб були внесені уточнення до проекту цього закону, оскільки в даному вигляді він не набрав необхідної кількості голосів для його підтримки.

Шановні народні депутати, дві фракції: фракція "БЮТ – "Батьківщина" і фракція „Наша Україна – Народна самооборона” – відповідно до Регламенту вимагають оголосити перерву на 30 хвилин для проведення консультацій. Разом з тим, шляхом складних консультацій попередніх ініціатори перерви погодилися виголосити заяву, з приводу чого вони вимагали перерви.

Будь ласка, Андрій Кожем'якін, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

10:42:26

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановні виборці, шановні колеги, заява фракції "БЮТ – "Батьківщина" у Верховній Раді.

Учора у Печерському районному суді міста Києва відбулася безпрецедентна ситуація, коли на брудних, абсолютно не аргументованих обвинуваченнях суд підтвердив нібито законність порушення кримінальної справи проти Юлії Тимошенко. З юридичної точки зору, рішення, яке прийняв Печерський суд, не має під собою жодних правових підстав і є демонстрацією правового свавілля. З точки зору здорового глузду, суд лише створював видимість розгляду позову Юлії Тимошенко, а насправді продемонстрував готовність беззастережно виконувати будь-які вказівки влади.

Вчорашнє рішення Печерського районного суду стало фактично панахидою по верховенству права, по Конституції та законах України. Уся судова система України повністю перейшла в режим ручного управління, і будь-які рішення судів сьогодні приймаються виключно під потреби владної політичної сили.

Показову політичну розправу над своїми опонентами влада намагається замаскувати під боротьбу з корупцією. Усі, хто слідкує за перебігом відкритої кримінальної справи проти Юрія Луценка, вже давно в цьому пересвідчилися, для його арешту не було жодних підстав. Вже рік безпідставно і всупереч усім можливим законам під вартою перебувають Ігор Диденко, Анатолій Макаренко, Тарас Шепітько, ще ряд державних службовців лише за те, що вони сумлінно виконували службові обов'язки і захищали інтереси держави. Самі слідчі, знаючи, що ці люди ні в чому не винні, кілька разів перекваліфіковували справи, але руками судів різних інстанцій їх вперто тримають у в'язниці.

Тому цілком зрозуміло, коли депутати нашої фракції йшли до Печерського суду, в нас не було жодних ілюзій, ми чудово розуміли, що чекати правосуддя від цієї установи марно, так само, як ми і не сподівалися на правосуддя Київського апеляційного суду.

У чому ж обвинувачують Тимошенко? Їй інкримінують те, що вона нібито перевищила службові повноваження і нібито тим самим завдала збитків державі. Насправді, слідчі свідомо фальсифікують кримінальну справу проти екс-Прем'єр-міністр'а. Юлію Тимошенко обвинувачують у тому, що вона затверджувала директиви уряду, але при цьому слідчі вперто ігнорують висновок діючого заступника Генерального прокурора, в якому говориться, що Юлія Тимошенко діяла виключно в межах своїх повноважень. Це саме підтвердив у своєму листі і міністр юстиції України пан Лавринович, датованим 7 квітня 2011-го року. Враховуючи очевидні факти, суд повинен був визнати незаконність відкриття кримінальної справи проти Тимошенко, однак було прийняте інше рішення.

Ми заявляємо, що ніколи з цим не змиримося і не дамо поховати демократію. Саме тому ми будемо звертатися до Європейського суду з прав людини, який, ми переконані, прийме справедливе…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Завершуйте.

КОЖЕМ’ЯКІН А.А. …який, ми переконані, прийме справедливе обґрунтоване рішення щодо незаконності відкриття кримінальної справи проти Юлії Тимошенко. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель. Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олексій Віталійович Плотніков. Так, будь ласка.

10:46:18

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель був прийнятий Верховною Радою України в першому читанні 15 березня 2011 року.

У комітет в установленому Регламентом Верховної Ради України строк надійшло 212 пропозицій від суб’єктів законодавчої ініціативи. Всі вони включені до порівняльної таблиці. Із 212 пропозицій відхилено 104 пропозицій. Інші пропозиції враховані повністю або частково. Також в таблицю внесені техніко-юридичні виправлення.

Загалом законопроект спрямований на спрощення порядку здійснення закупівель вітчизняними промисловими підприємствами, що підвищить їх конкурентоздатність як на вітчизняному, так і на зовнішньому ринках.

Даний проект дозволить також розблокувати здійснення закупівель замовниками, забезпечить належні умови для здійснення державних закупівель та вирішить актуальні і проблемні питання із застосування замовниками у сфері державних закупівель норм Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Розглянувши пропозиції Головного юридичного управління від 12.05.11 року комітет пропонує врахувати шостий пункт пропозицій щодо пункту 2 Прикінцевих положень. А саме: у пункті 2 Прикінцевих положень слова "відповідно до цього закону" замінити словами "відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Крім того, проектом пропонується з метою зменшення дисципліни замовників при проведенні закупівель посилити адміністративну відповідальність за порушення законодавства, спростити порядок закупівель підприємствами, уточнити підстави для застосування процедури і дещо іншого. Зокрема це стосується і отримання погодження уповноваженого органу у сфері державних закупівель, встановити вичерпний перелік випадків, яких можлива зміна умов, і інші речі, які мають відношення до вдосконалення процедури державних закупівель, до розблокування ситуації, яка склалася зараз, і для того, щоб все було спокійно, прозоро і відповідало національним інтересам України.

Таким чином Комітет Верховної Ради України з економічної політики пропонує Верховній Раді України прийняти проект Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель (реєстраційний номер 7532) в другому читанні та в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, йдемо по поправках, якщо є такі наполягання.

Поправка номер 1. Круць, наполягаєте на ній? Ні.

Поправка 2-а, Ветвицький? Ні.

Поправка 3-я, Анатолій Кінах? Ні.

Поправка 4-а, Савченко.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. 8-а поправка, Савченко? Ні.

9-а, Савченко. Не наполягає.

Ветвицький, 10-а. Ні.

Палиця, 14-а. Не наполягає.

Савченко, 15-а.

Оробець, 16-а. Будь ласка мікрофон.

10:49:39

ОРОБЕЦЬ Л.Ю.

У мене є запитання до представника комітету. Шановні колеги, на засіданні Комітету з питань економічної політики цей законопроект розглядався, я була присутня. І той текст, який розглядався, і ті поправки, які були на комітеті, які роздані нам зараз, відрізняються щонайменше на третину. Скажімо, ваше рішення по цій поправці, я точно знаю, що комітет приймав текст на засіданні, де значилося, що поправка має бути підтримана. Зараз той текст, який розданий в останній момент в минулий четвер у Верховній Раді поправка значиться як відхилена.

Поясніть, будь ласка, ситуацію. Це що у вас було інше засідання комітету, чи нам надали різні тексти, йдеться про фальсифікацію, чи як?

Текст, той який розглядався на комітеті, і той, який розглядається зараз, відрізняється на третину, колеги! Зокрема по п’яти ключових моїх поправках. Я подала на цю тему лист на голову комітету і лист на Голову Верховної Ради України.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ПЛОТНІКОВ О.В. Добре. Я починаю відповідати?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, відповідайте.

ПЛОТНІКОВ О.В. Комітет розглядав на своєму засіданні цей законопроект двічі. П’ятого квітня, де ви були присутні.

І у зв’язку з тим, що після 5 квітня юридичне управління надіслало дуже багато суто юридичних зауважень, було прийнято рішення зібратися ще 11 травня і дещо відкорегувати. Ви не були присутні на засіданні 11 травня. Тобто, я не знаю, це не функції комітету вас запрошувати, стоїть на сайті оголошення що відбувається комітет, це ваше абсолютно право ходити на наш комітет чи не ходити. Саме тому, якщо вас не було на другому засіданні, можливо ви не знайшли певні речі в цій таблиці.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, колега Оробець наполягає, щоб 16 правка, яка відхилена, була проголосована. Прошу визначатися.

10:51:47

За-20

Поправка не підтримана.

17-а, Ярослав Сухий, поправка. Ні.

18-а. Савченко.

Савченко, 21-а.

Савченко, 22-а.

Палиця, 23-я.

Кінах, 25-а.

24-а, вона врахована. Оробець. Будь ласка, мікрофон Оробець.

10:52:32

ОРОБЕЦЬ Л.Ю.

Шановні колеги, хотіла б ще раз уточнити. Перше, ніякого запрошення на додатковий комітет, втім як і моєї віри в те що він проводився, немає.

Другий момент. Це пряме порушення Регламенту, те що ви цим рішенням комітету прийняли поправки, нові поправки, які суттєво розширяють норми, прийняті в першому читанні, це порушення Регламенту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу комітет врахувати це зауваження.

ПЛОТНІКОВ О.В. Ми врахуємо в подальшій роботі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Джоджик, 29 поправка. Ярослав Джоджик не наполягає.

Нацбанк. 35 поправка. Є представник Національного банку? Немає.

Савченко не наполягає. Савченко не наполягає.

Так, Оробець Леся, 43 поправка. Мікрофон.

10:53:29

ОРОБЕЦЬ Л.Ю.

Я наполягаю на голосуванні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ставлю на голосування 43 поправку Лесі Оробець. Комітет її відхилив.

10:53:53

За-17

Поправка не підтримана.

Ветвицький, 46 поправка?

47 поправка, Джоджик? Ні.

Федорчук, 48 поправка? Ні.

Володимир Яворівський, 49 поправка. Володимире Олександровичу наполягаєте на 49 поправці? Ні.

Королевська, 50-а? Ні.

Корж, 51-а? Ні.

Сушкевич, 52-а? Ні.

Так, Савченко не наполягає.

Сушкевич? Не наполягає.

54-а, перепрошую, Микола Томенко. 54 поправка.

10:54:38

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хочу звернути увагу на поправку колеги Ландіка. Я бачу в ній позитивний сенс, але оформлення викликає в мене застереження і я наполягаю на її підтвердженні.

Шановні колеги, ми законодавчих ініціатив бачили багато новел, но я це позиціоную як таке управлінське диво, що у нас тепер можна буде бюджетні кошти використовувати без тендерних процедур, якщо буде доручення Адміністрації Президента. У нас Адміністрація Президента, що це якийсь орган який кошти бюджетні ділить?

Я зачитую вам поправку: "товари і послуги…" - далі пропускаю - "…для культурно-мистецьких, туристичних заходів і фестивалів, які мають суспільно-політичне, культурне або історичне значення, терміновість і доцільність проведення яких визначається за дорученням Адміністрації Президента України чи Кабінет Міністрів".

Друзі, це ж ми далеко так зайдемо! Що чиновник Адміністрації Президента буде писати доручення, що ці бюджетні кошти можна використати без тендерних процедур. Значить моя пропозиція, що це можна зробити лише за рішенням Кабінету Міністрів. Тоді Кабінет Міністрів як колективний орган бере на себе відповідальність за цю справу. Ну як це за вказівкою і дорученням Адміністрації Президента?

Тому я вважаю, що або треба зредагувати цю поправку, або її зліквідувати, вона суперечить загальній логіці і повноваженням структур влади України. Тому я пропоную поставити на підтвердження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я прошу уваги! Є така пропозиція, поставити на підтвердження цю поправку. Але слово "Адміністрації" вилучити, бо це логіка абсолютна, бо "Адміністрація", це люди і невідомо хто буде давати вказівку. І залишити "Президента України, чи Кабінету Міністрів" і з врахуванням цього проголосувати цю поправку, і це буде правильно.

Тому я ставлю на голосування поправку 54 в кінці з такими словами: "За дорученням Президента України, чи Кабінету Міністрів України", слово "Адміністрації" вилучається. Прошу голосувати.

10:56:56

За-259

Поправка підтверджена з уточненням: слово "Адміністрація" – вилучається.

Так, поправка 70. Національний банк наполягає на ній?

Савченко не наполягає.

Джоджик, 72-а. Ні.

Мірошниченко Юрій Романович, 74-а. Ні? Ні.

Джоджик, ні.

Савченко. Так, не наполягає.

Так, Томенко Микола, 95-а.

10:57:44

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, ідеться про принципову статтю 10 і я думаю, що це одна із тем, яка буде активно аналізуватися експертами і засобами масової інформації. Це базова, я вважаю, стаття в такій справі, бо вона називається: "Оприлюднення інформації про закупівлю".

Якщо сьогодні піти за логікою авторів, які запропонували в даній статті практично півстатті зліквідувати, це абзаци 5, 6, 7, 8, абзац 10-й, абзац 11-й, абзац 13-й, 14-й і 15-й, тоді фактично ми не отримаємо інформації про те, як же відбувалися закупівлі. Тобто фактично вилучається інформація про те: протокол розкриття пропозицій, про відхилення пропозицій (чому вони були відхилені), повідомлення учасників про результати процедури закупівлі, повідомлення про результати проведення попередньої кваліфікації, повідомлення про відміну торгів, звіт про результати проведення процедури закупівлі і так далі.

Як оскаржити? От я беру участь у тендерних закупівлях, як мені оскаржити незаконність цих процедур, якщо ця інформація не опубліковується? Я вважаю, що треба залишити редакцію діючого закону і не вилучати ці статті, оскільки фактично громадськість і учасники закупівель не будуть знати інформацію про це. Я наполягаю на тому, щоби моя поправка була врахована.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, позиція комітету.

ПЛОТНІКОВ О.В. Позиція комітету: комітет вважає, що все ж таки ця поправка не є доцільною. Редакція, яка запропонована в тексті, вона є більш коректною, вона відповідає концепції ідеології цих змін. Тому є пропозиція відхилити цю поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на голосування поправка 95, автор – Микола Томенко.

10:59:53

За-74

Поправка не підтримана.

Андрій Шевченко, 97-а, наполягаєте на ній? Не бачу.

Так, Васадзе, 105-а? Ні.

Так, Савченко не наполягає.

123 поправка, Ксенія Ляпіна. Будь ласка, мікрофон.

11:00:22

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Ксенія Ляпіна, "За Україну!" Шановні колеги, мушу зробити зауваження: що вкрай неуважно складена комітетом таблиця. Ця моя поправка фактично врахована. Тому що я пропоную виключити виключення частини другої.

І, власне кажучи, комітет до цього прислухався. Але написано, що вона відхилена. І як-от, цікаво, потім буде обробляти комітет і науково-експертне управління, і юридичне управління цей текст. Так виключили чи не виключили? Відхилили чи не відхилили? І, до речі, дуже часто зустрічаються поправки, які написано "частково враховано". Що, власне, частково враховано, нікому не відомо. Я прошу зупинятися на цих поправках, щоб ми хоча б для себе з'ясували, так що ж враховано.

ПЛОТНІКОВ О.В. Ну, мені подобається, що ви знайшли свою поправку в цьому тексті. Це, безперечно, позитив. І такій редакції, як ви пропонуєте, вона відхилена, але те, що там комітет підтримав редакцію першого читання і, відповідно, в першому читанні по своїй суті вона врахована, ну, вважаємо, що врахована. Але, якщо ми ставимо в таблиці, що ваша редакція відхилена, ну, відхилена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ми що, будемо на…

ПЛОТНІКОВ О.В. Ні, вона відхилена, відхилена. Відхилена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, одну хвилиночку. То ми голосувати її повинні?

ПЛОТНІКОВ О.В. Ні, ну, відхилена вона, вона… вона ідеологічно врахована, но тут вона відхилена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.

Тепер 154-а. Ксенія Михайлівна, мікрофон. Мікрофон.

11:01:52

ЛЯПІНА К.М.

Мені, наприклад, так і не ясно, що ж в результаті.

ПЛОТНІКОВ О.В. Відхилено.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ідеологічно врахована.

ЛЯПІНА К.М. Відхилена, тобто зберігається редакція першого читання? Чи не зберігається? В третій колоночці нема редакції першого читання. Хай доповідач пояснить, де ж та тоді частина друга, виключити. Де ті слова?

ПЛОТНІКОВ О.В. Відхилено. Ну, що, давайте, ще раз скажу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ні, так нам треба, щоб враховано. Ну, логіка тут є. якщо написано відхилено, то повинна бути прав а колонка. Якщо її нема, то значить врахована. Ви логіку правильно говорите.

ПЛОТНІКОВ О.В. У нас правої колонки…, якщо відхилена, ну, не ставимо праву колонку. У нас немає цієї колонки, якщо відхилено.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ладно. Розбирайтесь тоді. 154 поправка, Ксенія Ляпіна, мікрофон. 154-а.

11:02:48

ЛЯПІНА К.М.

Я хочу звернути увагу, що тут по дорозі є ще 130 поправка, яка написана "частково врахована". Я знову-таки не розумію, де там частково врахована. Написано "підпункт 13 виключити". Його виключили чи не виключили? Як можна цей пункт частково врахувати, скажіть будь ласка? Або виключили, або не виключили. Тобто або враховано, або відхилено.

ПЛОТНІКОВ О.В. Редакційно в 13 пункті внесені зміни, завдяки чому ми можемо вважати, що цей частково, він скорочений там частково. І будемо вважати, що частково врахована ваша поправка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна. Ксеніє Михайлівно, давайте 154-у, вона тут чітко вже.

11:03:33

ЛЯПІНА К.М.

154 поправка, чітко написано, що відхилена. І дійсно відхилена. Це єдина, що я знайшла, дійсно редакційно написано. І поясню, чому я вважаю, що я наполягаю на цій поправці. Зверніть увагу, мова йде про оприлюднення знову-таки інформації.

Я наполягаю, щоб була оприлюднена не тільки ціна договору, як це було раніше, а і ціна одиниці товару та сума договору. Тому що дуже часто гра йде саме на ціні одиниці товару. І саме там відбуваються основні зловживання. В чому логіка? Чому її не можна публікувати? Це ж і є головний, власне кажучи, предмет, навколо якого проводяться закупівлі. Бо ж на яку кількість закупати? Можна купити дешевше, тобто меншу кількість дуже дорогих там автомобілів, наприклад, і публікувати, що витрачено мільйон гривень насправді на один автомобіль. А можна …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

ПЛОТНІКОВ О.В. З точки зору комітету, редакція першого читання є більш коректною. Це колективна думка, яка пройшла на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 154 поправку. Автор – Ксенія Ляпіна.

11:05:06

За-44

Поправка не підтримана.

Поправка 161 Ксенії Ляпіної. Мікрофон будь ласка.

11:05:13

ЛЯПІНА К.М.

161 поправка насправді врахована, знову-таки. Хоча написано, що відхилена. Я не наполягаю. Це просто комітет вкрай неуважно робить свою роботу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А 164-а, Ксенія Михайлівна?

11:05:33

ЛЯПІНА К.М.

164-у я наполягаю. 164 поправка така сама і в інших депутатів і я наполягаю, тому що власне слова "як виняток", це слова, за якими стоїть корупція. Стояла, стоїть і буде стояти доти, доки буде виняток нічим не впорядкований і ніяк не формалізований. Фактично винятки можна робити на будь-якому кроці і за тим потім ми втрачаємо мільярди гривень державних коштів.

ПЛОТНІКОВ О.В. Комітет вважає, що редакція першого читання є більш коректною, саме тому відхилена ця поправка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 164 поправку, автор – Ксенія Ляпіна.

11:06:29

За-22

Поправка не підтримана.

Поправка 165, Леся Оробець. Мікрофон, будь ласка.

11:06:37

ОРОБЕЦЬ Л.Ю.

Колеги, я наполягаю на цій поправці, це взагалі ключова поправка. Те що ви пропонуєте, пропонуєте формулювання, що даєте можливість закупляти з одним учасником за наявності особливих економічних чи соціальних умов. Вам пояснювати, що у нас особливі соціально-економічні умови настають щозими, щовесни і щоліта? І як на мене, то зважаючи на темпи розпилу цього бюджету, а ціна питання 30 мільярдів гривень щороку держзакупівель, то цю норму потрібно вилучити як негайно, інакше ті, хто зараз не голосують за неї, голосують за корупційний законопроект. Дякую.

ПЛОТНІКОВ О.В. Що таке надзвичайні соціально-економічні умови, у нас є окремо законодавче регулювання, це відносить до там, не дай Бог, військових дій, до техногенних катастроф, до інших речей. Тобто саме це мається на увазі і саме тому ця поправка відхилена, ми вважаємо, що в першому читанні прописана більш коректно. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз будемо голосувати. Оскільки Миколи Томенко також поправка фактично стосується цієї ж проблеми, то мікрофон Миколи Томенка, потім кожну поправку проголосуємо окремо.

Будь ласка, Микола Володимирович.

11:07:52

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я підтримую логіку народного депутата Лесі Оробець в тій частині, що думають, що некоректно пояснив Олексій Віталійович, оскільки у тексті йдеться "особливі економічні та соціальні обставини", не надзвичайні. У нас законодавство розписує надзвичайну ситуацію техногенного природного характеру, вона у законі є, і там чітко передбачено.

Тепер у мене запитання. У нас 17 число. У нас є особливі економічні і соціальні обставини у країні? Звичайно, є. Або гречка, або цукор, або ще якась біда, у нас кожний день особливі обставини.

Значить, тепер у мене питання: "Хто ці особливі обставини визначає?" В законі немає. Тому абсолютно очевидно, що треба повернутися до діючої редакції, де чітко написано: "…лише в разі нагальної потреби, пов'язаної з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного характеру та у зв'язку з надання гуманітарної допомоги", яка теж розписана законодавством.

Тому я теж пропоную, у нас фактично одна поправка, зліквідувати або зняти, ви лучити слова: "у зв'язку з виникненням особливих економічних, соціальних обставин", оскільки ми щоденно живемо в особливих соціальних, економічних оставинах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, пропозиція зрозуміла? Комітет не підтримав ці пропозиції. Разом з тим прошу визначитись у сесійній залі. Ставлю на голосування поправку 165, автор Леся Оробець.

11:09:41

За-62

Поправка не підтримана.

Отже, 168-у ми не будемо ставити на голосування, вони ж фактично тотожні.

Поправка 167, Ксенія Ляпіна. Наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка.

11:09:55

ЛЯПІНА К.М.

Власне, ця поправка стосується тої самої теми, просто в інший спосіб пропонувала її редакційно вирішити. На жаль, зал не підтримав це, я не наполягаю. Але вважаю, що зал зараз робить крок до погіршення ситуації з державними закупівлями.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Михайлівна, а 174 тоді одразу ваша поправка на сторінці 65.

11:10:17

ЛЯПІНА К.М.

Власне, це стосується тої самої теми, тільки п'ятого пункту. Я знову-таки, просто сенсу немає наполягати, але я підкреслюю, що редакційні правки, які мали хоч якось упрозорити закупівлі, власне, були відкинуті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 179 поправка, Леся Оробець. Ви наполягаєте на ній? Мікрофон.

11:10:38

ОРОБЕЦЬ Л.Ю.

Не наполягаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаєте.

183 поправка, Ярослав Сухий. Будь ласка, мікрофон.

11:10:48

СУХИЙ Я.М.

Шановний Володимир Михайлович! Я коли отримав порівняльну таблицю, додивився, що тут в моїй поправці, вона врахована, але опущене одне речення: " … учасник може, а у разі попередньої оплати, повинен …" Я цю фразу пропоную включити: "… а у разі попередньої оплати, повинен …", тому що воно, ну, редакційно, видно, випало, щоб ми потім не мали якихось неприємностей, коли закон буде підписуватися в цілому. Тобто мова йде про проведення зайвих виплат коштів унаслідок завищення вартості чи обсягів виконаних робіт. Ми це повинні поправити і можемо поправити вставленням речення: "…а у разі попередньої оплати повинен …" після слів: "10 мільйонів гривень учасник може".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропозиція зрозуміла? Я зараз поставлю на голосування, прошу уваги, про підтвердження цієї поправки з доповненнями, про які сказав Ярослав Михайлович Сухий. Це поправка 183. Ставлю на голосування про підтвердження поправки з доданням слів після слова "може", "а у разі попередньої оплати повинен". Прошу голосувати.

11:12:18

За-250

Поправка прийнята.

Поправка тепер 185, Ксенія Ляпіна. Будь ласка.

11:12:29

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Ксенія Ляпіна, "За Україну!". Звертаю увагу, що це стосується зміни договору, який укладається вже після конкурсу, і питання, наскільки цей договір може відрізнятися, власне, від пропозиції конкурсних торгів. Тут також завжди криється корупція. Я пропоную, що не може відрізнятися за сумою і не може бути скорочення кількості одиниць закупівлі. Якщо таке відбувається, знову-таки об`являється пропозиція на закупівлю 10 автомобілів. Виграє компанія, а потім продає один автомобіль за ціною мільйона, який об`явили конкурс. І за нашим законом, без моєї поправки, такий договір буде абсолютно законний. Це пряма і чиста корупція. Це просто обдурювання держави.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 185-а поправка. Комітет її відхилив, аргументація автора поправки щойно була озвучена.

11:13:47

За-54

Поправка не підтримана.

187-а поправка. Ксенія Ляпіна. Наполягаєте на ній?

11:13:53

ЛЯПІНА К.М.

Ну, власне, це продовжується тема, чим відрізняється договір від, власне, пропозицій, на яку виграв конкурс той чи інший виконавець.

Мова йде про те, що тут дозволяється, що в разі покращання якості предмета може бути зміна договору без збільшення суми, але з скороченням кількості. Це той самий приклад. Об`являємо конкурс на закупівлю 10 "шкод", продаємо один "мерседес". Не питання, "Мерседес" кращої якості, ніж "Шкода". Але потрібно було державі 10 "шкод" і всі інші учасники конкурсу пропонували свою ціну на 10 "шкод". В результаті держава отримує один "Мерседес" і оскаржити це неможливо. Буде вважатися, без моєї поправки, що це законне рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка… є міркування комітету з цього приводу? Мікрофон, будь ласка, на трибуні включіть.

ПЛОТНІКОВ О.В. Ця поправка … це дуже складний приклад, який побудувала наша колега. Ну все ж таки, якщо хтось закуповує "Шкоди", він буде закуповувати "шкоди", йому не треба замінювати там на якийсь "мерседеси". Давайте ми не будемо цю поправку вставляти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 187-у Ксенії Ляпіної. Комітет її відхилив. Аргументацію автора поправки ви чули, шановні колеги.

11:15:36

За-38

Поправка не підтримка.

Поправка 190-а. Ксенія Ляпіна, мікрофон.

11:15:47

ЛЯПІНА К.М.

Ну, власне, це стосується тої самої теми. Я наполягаю, що має бути ціна одиниці товару робіт, послуг, по-перше, оприлюднена, а, по-друге, незмінна і відома в ході укладання договору.

Мою поправку відхилили – отже, відповідно знову контролюється лише сума визначена, одиниця товару буде варіюватися. Це призведе до зловживань.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка Ксенії Ляпіної, 190-а.

11:16:35

За-36

Поправка не підтримана.

Поправка 197-а. Тадеєв, наполягаєте на ній? Ні.

202-а, Уляна Мостіпан. Ні, не наполягає.

Таким чином, шановні колеги, всі поправки розглянуто. Прошу підготуватися до прийняття рішення. Будь ласка, після…

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію комітету: про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель (реєстраційний номер 7532). Це пропозиція комітету. Головне юридичне управління завізувало цей законопроект з зауваженнями, частину яких врахував комітет, частину яких не врахував.

З урахуванням цієї інформації ставлю на голосування пропозицію про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону (реєстраційний номер 7532) про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель. Прошу голосувати.

11:18:05

За-231

Закон прийнято.

Олександр Бондар, будь ласка.

По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 179, „БЮТ – „Батьківщина” – 0, "Наша Україна–Народна самооборона" – 2, комуністів – 25, "Реформи заради майбутнього" – 0, "Народна партія" - 20, позафракційні – 5.

Будь ласка, Олександр Бондар.

11:18:24

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Я розумію, що після голосування вже ні до кого звертатися. Але я хочу нагадати представникам більшості, як "рьяно" вони бороли з тендерною мафією колись, змінювали закони, на які потім вето накладав Президент. Зараз начебто цієї мафії нема, а всі ж ці норми знову діють.

Ви подивіться в інформаційний, є такий сайт в Інтернеті, про закупівлі, що робиться зараз в цьому напрямку. І замість того, щоб закрити всі ці прогалини у законодавстві, уряд подає законопроект, а більшість його підтримує, де взагалі ми тепер нічого в Інтернеті побачити не зможемо. Ми не будемо мати інформацію, що відбувається в цій сфері. І за це все голосує більшість.

Я думаю, що більшість взяла на себе зараз відповідальність, за той "дерибан", який зараз буде відбуватися з бюджетними коштами. Я вас із цим поздоровляю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю (реєстраційний номер 8211).

Ставлю на голосування пропозицію про розгляд цього законопроекту за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

11:19:52

За-219

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник голови Державної служби експортного контролю Решетілов Ігор Валентинович. Співдоповідач – заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Стретович Володимир Миколайович. Так, комітет, будь ласка, щоб доповідач був.

А, Володимир Лещенко! Я перепрошую, шановні колеги, це моя помилка, Володимир Олексійович Лещенко буде співдоповідачем. Прошу вас.

РЕШЕТІЛОВ І.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Пропонований вашій увазі проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення" та Кримінального кодексу України щодо порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю покликаний усунути існуючу конкуренцію між положеннями статті 333 Кримінального кодексу України та статті 212 Кодексу України про адміністративні порушення, а також забезпечити часткову декриміналізацію правопорушень в галузі експортного контролю.

Метою зазначеного проекту є розмежування відповідальності фізичних осіб за правопорушення в галузі державного експортного контролю між кримінальною та адміністративною.

Прийняття закону дозволить підвищити ефективність заходів правозастосування в галузі державного експортного контролю та посилити відповідальність фізичних осіб за порушення вимог законодавства у цій галузі.

Надмірність норм статті 333 Кримінального кодексу України призводить на сьогоднішній день до поширення кримінальної відповідальності навіть на незначні порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю. Це в свою чергу ускладнює процес здійснення заходів опротестування, унеможливлює визнання суб’єктами скоєними ними адміністративних правопорушень через побоювання суб’єктів бути притягнутими до кримінальної відповідальності.

Висновок, наданий Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради, містить низку пропозицій, які дозволять поліпшити проект закону і можуть бути враховані під час його доопрацювання.

Але погодитися з повною декриміналізацією правопорушень в галузі державного експортного контролю, як це пропонується, вважаємо неможливим, тому що притягнення до відповідальності за порушення вимог законодавства в цій галузі є однією з обов’язкових процедур у практиці правозастосування провідних держав світу.

Крім того, вчинення незаконних передач озброєнь, військової техніки…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

РЕШЕТІЛОВ І.В. З огляду на викладене, прошу вашої підтримки щодо прийняття законопроекту за основу з дорученням головному комітету підготувати його до другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Ігоре Валентиновичу, сідайте, будь ласка. Володимир Олексійович Лещенко, секретар комітету.

Будь ласка, рішення комітету.

11:22:52

ЛЕЩЕНКО В.О.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності розглянуто поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю) (реєстраційний номер 8211).

Зазначеним законопроектом пропонується внести зміни до статті 212-4 Кодексу України "Про адміністративні правопорушення" та статті 333 Кримінального кодексу України з метою приведення їх норм у відповідність до вимог статті 24 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання".

Однак, під час обговорення законопроекту члени комітету зазначили, що він потребує доопрацювання, зокрема в частині встановлення адміністративної відповідальності за порушення законодавства в галузі державного експортного контролю, стаття 212-4 Кодексу України "Про адміністративні правопорушення", а також внесення змін до Кримінального кодексу України щодо декриміналізації порушень передбачених статтею 333 Кримінального кодексу України як таких, що не є суспільно небезпечними, а отже не повинні визнаватися злочином.

Проаналізувавши проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю) комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України повернути його суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Такої ж думки дотримується Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, вам також, Володимир Олексійович.

Шановні колеги, є потреба обговорити питання? Якщо так, то прошу записатися. Будь ласка, прізвища народних депутатів покажіть.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

11:25:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, в цьому році виповнилося 10 років з дня прийняття Кримінального кодексу. Як правило, аналіз тих змін, які внесені після прийняття кодексу, показав, що ті норми є або мертвими або не застосовуються, або вносяться так, як внесені зараз зміни до статті 333 Кримінального кодексу України. Вдумайтесь, що являється критерієм межі між адміністративним правопорушенням і кримінальним злочином. В одному випадку це факт передачі товарів, а в іншому випадку сама передача цих товарів. Тобто передача це злочин, а сам факт здійснення такої передачі це є адміністративний проступок.

Я цілком погоджуюся з думкою і Головного науково-експертного управління, яке зробило свій висновок, що цей законопроект треба повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання, тому що він абсолютно не відповідає ніяким вимогам, які пред’являються до кримінального закону. Більше того, вважаю, що це шкідлива і помилкова криміналізація діяння, яка створить ще більші проблеми, і категорично наполягаю на тому, що зміни до Кримінального кодексу можна робити тільки комплексно як і до всього іншого законодавства. Вважаю, що цей законопроект треба відхилити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію першу відповідно до Регламенту про прийняття за основу законопроекту. Разом з тим, ще раз нагадую, що комітет прийняв рішення повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання цей проект. Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Отже, першою голосується пропозиція про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 8211) – про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю.

11:28:28

За-221

Законопроект не прийнято за основу.

Ставлю на голосування другу пропозицію: про повернення суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу голосувати.

11:28:55

За-256

Рішення прийнято.

Так, оголошується до розгляду проект Закону про розвиток виробництва та споживання біологічних палив.

Так, за скороченою пропонуєте, будь ласка, ставлю на голосування цю пропозицію.

11:29:31

За-218

Рішення прийнято.

Доповідач і співдоповідач – голова комітету Григорій Калетнік. Будь ласка, Григорій Миколайович, 4 хвилини у вас є часу.

11:29:51

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Проект Закону України про розвиток виробництва та споживання біологічних палив доопрацьований на виконання постанови Верховної Ради України. Йшлося про те, що у відповідності до прийнятого Регламенту, доповнення, також прийнятого нового Податкового кодексу все те, що стосується структури Податкового кодексу має вноситись окремими законами. Тому із першого варіанту цього законопроекту, на сьогодні вилучені всі ті статті, які відносяться до Податкового кодексу. І в цьому законопроекті, який сьогодні я доповідаю, ідеться тільки щодо законодавчого врегулювання ринку біологічних палив і створення необхідних умов для стимулювання виробництва та споживання біопалив в Україні.

Диверсифікація шляхів забезпечення нашої держави нафтопродуктами і природним газом, заміщення традиційних палив відновлювальними джерелами енергії, залишаються найбільш актуальними в Україні і в світі як проблема розвитку енергетики та економіки. Україна значно, на превеликий жаль, відстає від цих питань від інших країн. На даний час частка відновлювальних джерел енергії в світових обсягах енергоспоживання уже становить понад 14 відсотків. А директивами Євросоюзу до 2020 року передбачено довести їх по державах Євросоюзу більше 20 відсотків.

В Україні ми маємо, на даний час, менше 1 відсотка і то, це переважно віднесли до цієї статті спалювання соломи та деревини. Що робилося, по-суті давним-давно, у далекі століття всіма нашими попередниками, які тоді й не знали, що це біопалива. На сьогодні одним з найбільш перспективних відновлювальних джерел енергії є палива: біоетанол, біодизель, біогаз. Та вони підготовлені сумішеві бензини ти дизельне паливо, яке використовує ці біопалива як компонент. Україна може вже найближчим часом замінити біопаливами майже 30 відсотків палив, вироблених із нафти, що споживається в країні.

Використання біологічних палив в Україні слід розглядати і як засіб диверсифікації джерел енергії, і як засіб зниження залежності від імпортованих енергоносіїв, щорічна вартість яких становить понад 30 мільярдів доларів США. А також як і стабілізаційний процес у фінансово-господарській діяльності агропромислового комплексу України. До основних переваг виробництва із застосуванням біопалив можна віднести також створення нових робочих місць і джерел фінансових ресурсів у сільській місцевості, захист навколишнього середовища, надійність і доступність постачання, економію витрат, власні ресурси майже вдвічі дешевші.

В цілому проект закону забезпечує комплексне вирішення всіх питань, пов'язаних із розвитком виробництва та споживання біопалив з відновлювальних джерел енергії. А також міжнародним інвесторам працювати в одному законодавчому полі за єдиними правилами гри. Тобто цим законом ми гармонізуємо розвиток ринку біопалив в Україні із законодавством Євросоюзу.

Крім того, доцільно сказати про те, що стимули, які потрібні для розвитку цього, сьогодні уже не такі значимі. Оскільки ціна нафтових палив, ми всі з вами свідки є тому і вона зростає дальше, є вже настільки високою, що сьогодні виробництво біопалив практично може проводитися і без пільг, без яких раніше розвиток цієї галузі був неможливий.

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, завершуйте.

КАЛЕТНІК Г.М. Остання фраза. ...розглянув зазначений законопроект та рекомендував Верховній Раді України прийняти його за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую вам також.

Шановні колеги, прошу записатися на виступи. Так, будь ласка, прізвища народних депутатів. Юрій Литвин, фракція Народної Партії передає право на виступ Олегу Зарубінському. Наступним буде виступати Ярослав Сухий.

11:34:39

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

Шановні колеги, я взяв слово тому, що розумію наскільки важливу тему підняв автор цього законопроекту. Свого часу я був автором іншого законопроекту, він сьогодні є законом України, який стосується зеленого тарифу в Україні, який фактично дав можливість розвиватися цілому ряду, як було правильно сказано, альтернативних, ну, мені більше подобається, відновлювальних джерел енергії. Бо всі прекрасно розуміють, що ні нафта, ні газ не є відновлювальними. І рано чи пізно, я думаю, що рано, вони все-таки закінчаться.

Законопроект про зелений тариф дійсно дав можливість розвиватися малій гідроелектроенергетиці і вона непогано в Україні почала розвиватися, сонячній енергії, вітровим електростанціям, вітрякам так званим. Але достатньо серйозний сегмент, який держава має підтримувати, в контексті альтернативної відновлювальної енергетики – це, дійсно, біопаливо. І правильно було Григорієм Калетніком сказано, що на сьогоднішній день, він сказав, менше 1 відсотка, я уточню, 0,7 відсотка це те, що Україна сьогодні виробляє з альтернативних джерел енергії - 0,7 одного відсотка. Правильно було сказано, в Німеччині показник 20 відсотків.

І просто для аналогії я вам хочу навести Норвегію, яка посідає 4 місце в світі по здобичі газу на 4 мільйони населення, але альтернативні джерела енергії використовує сьогодні на 21 відсоток, хоча, здавалось би, нема ніякої економічної потреби. Тому цей законопроект сприяє економіці, сприяє екології, сприяє тому, щоб ми не були варварами по відношенню до природи. Дякую. Вважаю, що його варто підтримувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Юрій Кармазін.

11:36:34

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я закликаю всіх, і опозицію, і владу, підтримати цей законопроект. Справа в тому, що не в перший раз з цієї трибуни і я особисто, і народні депутати України до мене і цього скликання говорили про те, що Україна має всі шанси стати Кувейтом. Колись виступав Іван Григорович Кириленко, його зараз немає в залі, він цифри хороші наводив як ми збільшимо кількість посівних земель зернових, наскільки ми збільшимо кількість зайнятих робочих місць. А саме головне, наскільки ми зможемо здешевити паливно-мастильні матеріали.

Так, є певна група людей, яким це, безумовно, не сподобається, які на цьому мають якісь великі собі капітали. Але ми повинні думати про майбутнє, про Україну. Чим дешевше паливо, чим дешевші бензини і солярка, тим дешевше ціна на продукцію, яка виробляється, яка споживається.

Але я вийшов на цю трибуну аби загострити питання на іншому. Шановні колеги, в нас, в тому числі на Тернопільщині, і є заводи, які готові і мають установки, встановлені за рахунок і закордонних інвесторів. Але подивіться, будь ласка, я не знаю, хто від уряду сьогодні присутній в залі, до кого про це говорити. В що перетворилася спиртова галузь! За два роки деребану фактично реорганізація привела до того, що майно українських спиртозаводів, ще колишня державна власність, опинилось в одних руках. «Укрспирт», який не можна приватизувати – за якимось монополістом централізованим.

Хто буде управляти? Хто буде керувати?! Хто буде здійснювати державну політику з тим, аби цей закон наповнити реальним змістом? Я думаю, уряд повинен негайно повернутися до цієї теми і поправити те все паскудство, яке скоєна навколо українських державних спиртових заводів. Інакше цей закон працювати не зможе. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”. Будь ласка.

11:38:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, асоціація «За чисте землеробство і безпечне довкілля».

Шановні народні депутати! Хочу почати з тих слів, якими закінчив мій попередник. Що цей закон не зможе працювати. Він не зможе працювати по іншій причині. Через те, що уряд в цьому не зацікавлений.

Більше того, ми запропонували, як збільшити врожайність тільки з застосуванням мікрохвильової технології від 25 до 50 відсотків. Прем’єр не удосужується навіть прочитати! Ну, не здатні в уряді оцінити нічого цього.

Ви думаєте, що цей закон буде працювати? Тим більше, такі речі, які дублюють положення закону про альтернативні види палива. А цей законопроект його дублює в багатьох частинах. Там ті самі визначення.

Подивимось також на плюси цього законопроекту. Є спроба залучити державу до сприяння виробництву дизельного біопалива, а по місту Києву і по містах заселення більше ніж 500 тисяч до заохочення. І в рекреаційних зонах, в 2012 році там вже плануються такі пропорції у реалізації біопалива в загальному обсязі до реалізації традиційних палив, розробити як 5 відсотків, в 2013 – 10, в 2014 і 2015 – довести до 30. Це позитивно, але чи буде це працювати як норма закону?

Я, наприклад, проголосую "за", але я переконаний, що в такому вигляді виписаний закон, на превеликий жаль, не спрацює. Нам треба заслуховувати це питання, нам треба кричати SOS з цього приводу, нам треба припинити сидіння на "газовій голці" у Російської Федерації. Але для цього треба дати по зубам тому бізнесу, на якому сьогодні тримається цей уряд – крупному бізнесу, залежному від російської олігархії. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення питання… Одну хвилинку, обговорення питання завершено. Разом з тим депутатська група, Тарас Чорновіл, одна хвилина, будь ласка, мікрофон.

11:41:16

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" уважно вивчила цей законопроект, у нас були до нього серйозні претензії і в плані дублювання, і в плані термінології тощо. Але ми переконані, до другого читання це можна ці проблеми зняти.

Основне – це дуже серйозна, насущна проблема енергетичної безпеки, безпеки і зниження вартості палива, що тягне за собою зниження вартості і всієї продовольчої корзини. І в зв'язку з цим ми прийняли одностайне рішення голосувати за цей законопроект. Але дуже серйозні проблеми є поза межами законопроекту. Потрібні урядові рішення, щоб цей законопроект міг працювати. Потрібні додаткові рішення для того, щоб ми не виснажували землю максимально, внаслідок вирощування відповідних технічних культур, потрібні відповідні сівозміни і тому подібне. Тому цей законопроект – тільки перший крок, дальше треба дуже багато ще провести роботи. Зокрема дуже важливо – це тема біогазу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до прийняття рішення. Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу законопроекту. Головне експертне управління вважає, що законопроект потребує доопрацювання. В разі позитивного рішення, то я переконаний, що комітет врахує рекомендації науково-експертного управління.

Так, шановні колеги, прошу голосувати щодо прийняття за основу проекту Закону про розвиток виробництва та споживання біологічних палив (реєстраційний номер 6524). Прошу голосувати.

11:43:10

За-278

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, зараз у нас на часі розгляд проекту Закону про аграрні палати в Україні. Разом з тим, є лист від комітету і від авторів законопроекту з проханням відкласти розгляд цього питання. Немає заперечень? Не треба голосувати. Тоді відкладаємо цей законопроект.

Шановні народні депутати, пропонується вашій увазі проект Закону про довірче управління фінансовими активами (реєстраційний номер 2167). Тут звучала пропозиція розглянути це питання за скороченою процедурою. Я ставлю її на голосування, цю пропозицію. Прошу голосувати.

11:44:07

За-212

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Коновалюк Валерій Ілліч. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, податкової та митної політики Олександр Іванович Клименко. Будь ласка.

Доповідач від комітету. Шановні колеги, я секретаріат і голів комітетів звертаю увагу на цю проблему.

Олександр Іванович Клименко, будь ласка.

11:44:44

КЛИМЕНКО О.І.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу. Хотілось би, звичайно, подякувати водночас суб'єкту права законодавчої ініціативи, на жаль, Валерій Коновалюк відсутній. Але хочу доповісти рішення комітету, яке розглянуло на своєму засіданні даний законопроект, який був розроблений автором в березні 2008 року.

І хочу вам докласти, що даний законопроект, в першу чергу, передбачає врегулювати правові засади здійснення операцій з довірчого управління фінансовими активами та основи впровадження професійної діяльності з довірчого управління. Згідно із висновком Головного науково-експертного управління від 26 березня 2008 року законопроект може бути прийнятий за основу, але з урахуванням наступних зауважень і висловлених суттєвих…, які, і на думку нашого комітету, також збігаються.

Хотів би зазначити, що до законопроекту є досить суттєві зауваження як з боку нашого комітету, так і у листі, наданому від Кабінету Міністрів України. Наприклад, термін про довірче управління, але він не передбачений нашим Цивільним кодексом, натомість є інші механізми про управління майном і тощо. Слід відмітити, що у законопроекті не виконані положення частини другої статті 4 Цивільного кодексу, яким встановлено, що у випадку якщо суб’єкт права законодавчої ініціативи подав у Верховну Раду України проект закону, який регулює цивільні відносини, інакше, ніж це оговорено в кодексі, він зобов’язаний одночасно подати проект Закону про внесення змін до кодексу. Також у положеннях законопроекту вбачається невідповідність з чинними законами України, які регулюють професійну діяльність на фондовому ринку. Крім того, положення проекту містять певні внутрішні неузгодження. Усі наші застереження детально викладені у супровідних документах, які підготовлені …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон.

КЛИМЕНКО О.І. Також ми маємо висновок Кабінету Міністрів України за підписом віце-прем'єра Сергія Тігіпко, який також нам подав документи, якими зазначається, що даний законопроект слід доопрацювати. Виходячи із змісту висновку уряду, можна зробити висновок, що його необхідно кардинально переробити, законопроект, і повернути автору.

Виходячи з наведеного комітетом 1 грудня минулого року, було прийнято рішення рекомендувати повернути даний законопроект авторам права законодавчої ініціативи.

Прошу підтримати пропозицію комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Хто наполягає на обговоренні цього питання, прошу записатися.

Так, будь ласка, прізвища покажіть народних депутатів. Володимир Карпук передає право на виступ Станіславу Аржевітіну. Будь ласка.

11:48:08

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати! Наш комітет звичайно прийняв коректне рішення, враховуючи автора, що цей законопроект відправити на доопрацювання. По великому рахунку його потрібно було б відхилити.

Законопроекту уже четвертий рік. Поруч із цим законопроектом був зареєстрований урядовий альтернативний законопроект, який відхилили, а цей закон… І ми мали надію, що він буде… ці два законопроекти будуть допрацьовані і концептуально буде поданий автором на заміну інший. Цього не відбулось, тому він в такій редакції втратив свою актуальність і по великому рахунку технологія цього законопроекту вона сьогодні вже суперечить багатьом законопроектам, які регулювали фінансові ринки. Ми за 4 роки внесли багато змін і особливо невідповідність Цивільному кодексу в ключових термінах звичайно свідчить про те, що його потрібно просто відхилити або кардинально змінити. Не чітко визначені предмети довірчого управління. Ну, наприклад, як буди з фінансовими активами, що передаються в управління?

Наприклад, майно, яке стає предметом управління внаслідок фінансових активів. Як бути з майном, яке… накладено арешт? Як бути з майном, коли воно передано в довірче товариство і розпочиналося… розпочалась процедура банкротства. Це все звісно ключові речі, вони звичайно не прописані. Не зрозуміло, наприклад, чому "доверітелю" забороняється тримати свої кошти на депозиті в тому банку, якому він обслуговується. Не визначені власники. Держава має право – не має право; в комунальній власності може бути – не може бути і дуже багато речей. А головне – цей законопроект відміняє… пригадуєте, той декрет Кабінету Міністрів про довірчі товариства і, пригадуєте, проблеми з трастами, які були в нашій країні. Це все "зависло", і якщо ми приймемо цей законопроект, ми скасуємо цей декрет, який… Кабінету Міністрів , який, ну, як би як остання інстанція, яка регулює ось ці проблеми, які вже були в наших українців.

Тому, звичайно, по великому рахунку, цей законопроект треба відхилити і автору подавати принципово новий законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ніхто не наполягає більше на виступі? Нагадую вам про висновок комітету: повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Шановні колеги, що це ви кричите? На роботу не приходите вчасно, а потім якісь претензії пред'являєте! Без крику ж треба, без крику.

Будь ласка, Коновалюк, мікрофон. Одна хвилина.

11:50:50

КОНОВАЛЮК В.І.

Спасибі. Шановний Володимире Михайловичу, дійсно, Верховна Рада працює достатньо ефективно, тому я не розраховував, що за півгодини може розглядатись мій законопроект.

Я хочу подякувати всім народним депутатам за те, що вони привернули увагу до цієї актуальної теми. Я погоджуюсь, що цей законопроект був розроблений та внесений у 2008 році, але питання сьогодні достатньо серйозне. Тому я переконаний, що всі пропозиції, які ми залучимо до нової редакції, і комітету,і науково-експертного управління, і інших структур, я переконаний, що це питання, дійсно, треба розглядати вже в більш виваженому вигляді. І я вважаю, що економіка країни, яка сьогодні перебуває, потребує додаткових фінансових ресурсів, додаткових обігових коштів, цього вимагає

Дякую, шановні колеги. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідно до Регламенту ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про довірче управління фінансовими активами (реєстраційний номер 2167). Будь ласка, визначайтесь.

11:52:14

За-5

Рішення не прийнято.

Я тоді ставлю на голосування пропозицію комітету: повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Шановні колеги, давайте пройдемо все ж за Регламентом.

11:52:39

За-207

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні колеги, є ще один проект Закону – про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (щодо емісії облігацій міжнародними фінансовими організаціями). Автор – народний депутат України Полунєєв Юрій Володимирович і співдоповідач – голова комітету Віталій Юрійович Хомутиннік.

Давайте приймемо рішення, щоб розглянути це питання за скороченою процедурою, і тоді проведемо перерву. Немає заперечень? Прошу голосувати.

11:53:26

За-210

Рішення прийнято.

Юрію Володимировичу, будь ласка. І від комітету підготуватися, хто там буде доповідати.

11:53:52

ПОЛУНЄЄВ Ю.В.

Шановний Голово, шановні колеги! У законопроекті про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (щодо емісії облігацій міжнародними фінансовими організаціями) пропонується надати міжнародним фінансовим організаціям, зокрема Європейському банку реконструкції та розвитку та Міжнародній фінансовій корпорації, якій цей законопроект у першу чергу стосується, право здійснювати в Україні емісію власних облігацій, номінованих у національній валюті України – гривні, з метою фінансування цими організаціями пріоритетних для України секторів економіки, у першу чергу муніципальних, транспортних проектів інфраструктури тощо.

Залучення коштів міжнародними фінансовими організаціями шляхом емісії на території України облігацій, номінованих у гривні, дозволить збільшити обсяг інвестицій в ці пріоритетні сектори. З цією метою підготовлений законопроект, і прийняття його дасть можливість розширити вже в найближчому майбутньому портфель цих проектів, які дуже важливі для України. Питанні емісії та обігу цінних паперів в тому числі облігацій регулюються Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок". Відповідно до підпункту два частини п’ятої статті 3 цього закону у цивільному обороті можуть бути, зокрема, облігації підприємств, державні облігації України, облігації місцевих позик, тому потрібно змінити положення цього закону і дозволити міжнародним фінансовим організаціям випускати на території України свої облігації, кошти від яких будуть використовуватися виключно на території України для фінансування цими організаціями своїх проектів в секторах, про які я говорив.

Враховуючи вище викладене, єдиним варіантом вирішення зазначеного питання є розширити поле по можливості емісії облігацій і включити в нього міжнародні фінансові організації. Прошу законопроект 7258 прийняти за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Віталій Юрійович Хомутиннік, голова комітету.

11:56:11

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Наслідком прийняття цього законопроекту буде створення сприятливих умов для залучення в економіку України додаткових інвестиційних ресурсів. По суті проект дуже простий. Так, у базовий закон вводиться нова категорія емітентів, міжнародні фінансові організації, а також відповідно нова категорія емісійних цінних паперів, облігацій міжнародних фінансових організацій.

Кабінет Міністрів України підтримує проект закону за умови врахування зауважень щодо існування облігацій виключно без документарній формі, редакційних уточнень, змін термінології, а також необхідності спрямування отриманих коштів на розвиток національної економіки тощо.

Національний банк України у своєму висновку висловлює деякі зауваження та пропозиції до даного закону, але не заперечуючи при цьому проти його прийняття.

Слід зазначити, що за оцінками експертів випуск міжнародними фінансовими організаціями своїх облігацій в інших країнах є доволі поширеною практикою у світі, що дозволяє спрямовувати додаткові інвестиції в реальний сектор.

Таким чином, з урахуванням усіх зазначених аспектів проект закону був розглянутий на засіданні комітету 15 грудня та рекомендований прийняти у першому читанні законопроект 7258. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, і будемо приймати рішення.

11:58:01

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, я точно знаю, що за цей законопроект потрібно голосувати ось так, і докажу вам, чому. Ну, по-перше, ми знаємо, що міжнародні організації дуже плідно працюють на ринку цінних паперів через Кабінет Міністрів. І чому б не працювати: дві-три ціни вони отримують у порівнянні із своїми ринками та ще й безризикові, тому що є хороший захисник – Міжнародний валютний фонд, Світовий банк. Звичайно, це дуже зручно. Ну, але це ще півбіди, тому що вони свої кошти завозять до нас на Україну.

Цей варіант передбачає, коли міжнародні організації будуть мобілізувати наші українські ресурси для своїх оцих от програм. І те, що сьогодні говорили, що це буде в реальний сектор економіки, на превеликий жаль, нічого в законопроекті немає.

Тому, я думаю, що навіть якщо почитати статтю 7, де сказано, що міжнародна фінансова організація, яка надає фінансові кошти, у тому числі, Україні… Як же надає, якщо вона мобілізує на українському ринку наші кошти і обертає їх тут, на Україні? Я думаю, що це суперечність.

Далі. Напевно, навмисно законопроектом не визначено, які обсяги цих емісій будуть здійснювати, напевно, навмисно цим законопроектом не зафіксовано, що ці кошти повинні розміщатися на українських фондових біржах і зберігатися в українських депозитаріях. Я думаю, що це навмисно. Навмисно не визначена валюта цих коштів, тобто в яких коштах будуть вони зберігатися.

Напевно, невипадково вибрана неефективна форма, це документарна форма. Я зроблю, зачитаю вам заключення, яке робить Національний банк, який підписав Арбузов: в разі прийняття цього закону міжнародні фінансові організації мають право вивозити з України і без того вкрай обмежені ресурси з одночасним посиленням девальваційного тиску на гривню, що є неприпустимим. У нас і так обмежений внутрішній ринок для того, щоб ми кредитували нашу економіку. Я думаю, що таке право надавати міжнародним організаціям в таких умовах не потрібно. Прошу відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу уваги. Так я говорив, хто буде виступати. Будь ласка, Григорій Смітюх.

12:00:24

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимире Михайловичу. Пропозиції не було, щоб записалися на виступ.

Я особисто підтримую повністю тут, що виступав попередній депутат Аржевітін. Я не завжди погоджуюсь з його точкою зору, в даному випадку повністю підтримую. Я не розумію тих депутатів, які внесли цей закон. На кого працюємо на Україну чи проти України? Я вважаю, що цей закон не тільки наносить шкоду нашій державі, а він повністю знищує внутрішній ринок. Деякою частиною ще володіють українські банки. Ви що не розумієте, що зовсім інша річ іде. Річ іде не про інвестування в Україну, річ не йде про те, щоб надати українській економіки пільгові кредити. Річ іде і в тому плані, щоб забрати залишки українських грошей і щоб на Україні нікого не залишилося. Ви що про це не розумієте? Ви що не розумієте, що сьогодні вже Україна не контролює свої валютні резерви, не контролює свою валютну політику, вона не управляє цим питанням, вона не направляє питання на національні інтереси? Ви що про це не розумієте?

Хто проголосує за цей закон, буде злочинцем перед українським народом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще з фракцій наполягає на виступі, які не скористалися цим правом? Нема заключного слова.

Полунєєв від групи "Реформи заради майбутнього". Будь ласка.

12:02:05

ПОЛУНЄЄВ Ю.В.

Шановний Голово, я хочу сказати, що тут абсолютно неправильно колеги представили сутність цього законопроекту. Не йде мова ні про які вивезення коштів з України і так далі. І розмови про злочини – це просто нерозуміння реальної і міжнародної економіки. Міжнародні організації фінансують в Україні проекти. І для того, щоб сплачувати за українські товари і українські послуги, вони завозять сюди долари, які потім наші позичальники мають повертати. Так от набагато простіше ці кошти запозичити на українському ринку, де 60 мільярдів вільних коштів сьогодні сидить в панчохах і направити їх на розвиток української економіки муніципального сектору, який вже впав і падає. І ми сидимо і говоримо тут про злочини. Почитайте, будь ласка, літературу. І ознайомтеся краще, як функціонують європейські банки, які є сьогодні найбільшим інвестором в Україні. А потім говоріть про злочини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу уваги.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок (щодо емісії облігацій міжнародним фінансовим організаціями).

Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу (реєстраційний номер цього документу 7258). Так йде голосування.

12:03:51

За-215

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування про повернення суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання цього проекту.

Так, шановні колеги, всі треба можливості, щоб демократія панувала, використати.

12:04:17

За-219

Законопроект відхилено. Ось вам і демократія.

Шановні народні депутати, оголошується перерва до 12 години 35 хвилин. Першим буде розглядатися після перерви проект Закону про впорядкування обігу нафтопродуктів. Прошу бути всіх своєчасно на робочому місці.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, запросіть депутатів до сесійної зали для того, щоб ми могли продовжити роботу.

Шановні народні депутати, ми зараз з вами маємо розглядати проект Закону про впорядкування обігу нафтопродуктів. Автор, шановні колеги, перебуває в лікарні на стаціонарному лікуванні і просить, щоб доповідав його колега по цьому законопроекту, основний автор Василенко Сергій Володимирович. То давайте ми тоді його розглянемо за скороченою процедурою, це питання?

Я ставлю на голосування пропозицію, прошу уваги! Про розгляд питання щодо законопроекту, реєстраційний номер 7484, за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

12:37:22

За-199

Доповідач – Василенко Сергій Володимирович, співдоповідач – Віталій Хомутиннік, голова комітету.

12:37:56

ВАСИЛЕНКО С.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати! На розгляд Верховної Ради України подається проект Закону України про впорядкування обігу нафтопродуктів. Одним із важливих завдань законопроекту є створення перешкод та руйнація злочинних схем з мінімізації та ухилення від сплати податків на ринку нафтопродуктів. Основним завданням проекту є встановлення основних засад державного регулювання, створення ефективної системи контролю за обігом нафтопродуктів, забезпечення високої якості, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом нафтопродуктів на території України.

Що і автор, і я теж би просив, шановні депутати, підтримати цей законопроект в першому читанні і, якщо будуть поправки, то в другому читанні всі ми їх врахуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все у вас?

ВАСИЛЕНКО С.В. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Голова Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Хомутиннік Віталій Юрійович. Будь ласка, рішення комітету.

12:38:48

ХОМУТИННІК В.Ю.

Проведений, шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, проведений аналіз зазначеного законопроекту свідчить про те, що його норми направлені на створення системи додаткового контролю за запровадженнями акцизного податку з нафтопродуктів, шляхом запровадження маркерів акцизного податку; визначення додаткових повноважень органів Державної податкової служби щодо такого маркування та додаткових обов'язків і відповідальності платників податків щодо зазначеного.

Комітет зазначив актуальність питання: посилення контролю за обігом нафтопродуктів. Запропонована система контролю є за своєю суттю аналогічною діючої системи маркування алкогольних та тютюнових виробів акцизними марками.

Але в той же час відповідно до діючого вже Податкового кодексу всі питання, які стосуються адміністрування податків, в тому числі адміністрування акцизу як окремого податку, вони мають всі вирішуватися шляхом внесення змін до Податкового кодексу України. І на сьогоднішній день рішення Науково-експертного управління і рекомендації також аналогічні думці комітету, що необхідно вирішувати шляхом внесення до Податкового кодексу.

Тому комітет на своєму засіданні прийняв рішення: рекомендувати розглянути ці пропозиції авторів законопроекту шляхом внесення поправок до законопроекту 8217 – зміни до Податкового кодексу, який ми готуємо на друге читання. І думаю, що на наступний пленарний тиждень будемо готові, щоб виходити з цим комплексним документом до другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, хто наполягає на участі в обговорення цього законопроекту? Є бажаючі. Будь ласка, запишіться тоді. Так. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів. Наступним буде витупати Олег Зарубінський. Будь ласка.

12:41:25

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимир Михайлович. Шановні народні депутати, вам не склалося на думку, що ми за останні пару років тільки і боремося, то, або з нафтопродуктами, з їхньою ціною, або з подоланням кризи в фінансовому секторі. І попередній виступ один із моїх був на це теж у тому числі направлений.

В мене особисто склалося враження, що чим більше ми контролюємо нафтопродукти, тим більше вони зростають в ціні. І сьогоднішнє… свідком… ми бачимо, в якому стані знаходиться наш аграрний сектор, який потребує значної частини дизельного пального та іншого пального для того, щоб своєчасно посіяти, зібрати, переробити і так дальше, і так дальше. І, на жаль, що всі наші ці не комплексні програми приводять до того, що тільки зростають ціни.

Ще одне питання. В мене таке враження, що ми сьогодні повинні мати за кожним товаром окремий закон. І тут правильно голова комітету Хомутиннік сказав, що це є предмет внесення змін до Податкового кодексу, якщо є в цьому необхідність, в цьому маркуванні, а не окремого закону. Що ж получається, що ми на кожний продукт будемо окремий мати закон? Якби цей закон, з прийняттям цього закону ми врегулювали або відновили справедливу ціну на нафтопродукти, в тому числі за рахунок видобутку нафти, яка йде на переробку на наші комбінати, я би погодився з цією точкою зору.

Я вважаю, що цей закон не тільки не надає позитивного характеру для нафтопродукту або на ринку нафтопродуктів, він тільки збільшує податки і перекладає відповідальність на тих трейдерів, які роблять. Я вважаю, що він не вирішує питання, проблеми наші, які є, наше господарство сталкивается з ціною на нафтопродукти, за забезпеченням своєчасним, якістю цих нафтопродуктів. Ніхто не несе відповідальність і цей закон не передбачає, що він достатньо регулює питання, щоб була така відповідальність. Тому що ви знаєте, що нарікання ті, які є на заправки, що паливо не відповідає якості відповідно до стандарту, який запроваджений, по маркуванню їх, не відповідає ця якість…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон. Завершуйте, будь ласка.

СМІТЮХ Г.Є. І ми жодного прикладу не чули, що хтось в цьому, втратив ліцензію або у нього конфіскували те чи інше обладнання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Наступним буде виступати Юрій Кармазін.

12:43:52

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Те, що впорядковувати обіг нафтопродуктів в нашій країні, як і багато чого іншого впорядковувати в нашій країні треба, то тут нема питань. Це є аксіома. Якщо ж говорити по цьому закону, то, очевидно, варто солідаризуватися з головою профільного комітету з попереднім виступаючим про те, що власне і куди вносяться зміни.

Є пункт 7.3 статті 7 Податкового кодексу, він є чинним, як і весь Податковий кодекс, подобається чи ні. Де сказано, що питання щодо оподаткування регулюється Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України. Ну, це є факт, це є аксіома. Тут не треба доводити. Тому, очевидно, треба над цим подумати суб’єкту законодавчої ініціативи, як і над декількома іншими моментами.

От, наприклад, дивіться. В законопроекті сказано, що виробники та імпортери нафтопродуктів підлягають обов’язковій реєстрації в органах Державної податкової служби за місцем знаходження цих суб’єктів господарювання як платники акцизного податку в порядку, увага, встановленому податковим законодавством та вносяться до Єдиного державного реєстру виробників та імпортерів нафтопродуктів. Це стаття 3 законопроекту.

Однак, в самому проекті не сказано, нічого немає, який буде порядок ведення оцього Єдиного державного реєстру виробників та імпортерів нафтопродуктів. Ви розумієте прекрасно, що від цього буде фактично все залежати. Хто буде цим займатися? Як буде цей реєстр вестися?

Ще один момент. Не можу про це не сказати. Виникають певні сумніви і в правових підставах самої операції продажу маркерів акцизного податку саме виробникам та імпортерам нафтопродуктів. Адже по суті це може призвести до того, що фінансування відповідних заходів по посиленню правильного контролю за обігом нафтопродуктів буде на кого перекладено? На виробників та імпортерів нафтопродуктів, які є платниками акцизного податку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. На тих, хто є платниками акцизного податку. А отже, це буде перекладатися на споживачів нафтопродуктів. Тому, мені здається, що при тому, що впорядковувати ринок нафтопродуктів треба, але очевидно це треба робити акуратно, виважено і так, щоб не нашкодити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Наступний Тарас Чорновіл.

12:46:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Я сьогодні, буквально вночі, повернувся із Харкова і маю спостерігати весь час, проїжджаючи по Україні, за заправками і якістю пального. Ми ж досягли дивної ситуації. Ми досягли ситуації, коли у нас ціна кругом європейська, а якість у нас, я боюсь образити Африку, я не знаю вже континент, який треба назвати, яка в нас якість. У нас ніхто не відповідає за якість. Бо у нас одну фірму шановну зв'язують з міністром палива і енергетики, іншу – з віце-прем'єром, третю фірму зв'язують з такими олігархами, які в цій залі сидять, четверту – з тими, які фінансують здоровенні-здоровенні політичні проекти і таким чином ніхто нічого не перевіряє.

В цьому законопроекті є принаймні дещо позитивне. Наприклад, ідуть на крок, зроблений до Європейського Союзу, де з 1996 року на законодавчому рівні введено обов'язкове маркування нафтопродуктів спеціально розробленою хімічною речовиною євромаркером, що додається під наглядом фіскальних органів перед відпуском нафтопродуктів. Це серйозна річ і це може знизити той негативний вплив від контрабандного і фальсифікованого моторного палива, яке зараз оцінюють в 30 відсотків. Ітого, якщо оцінюють втрати біля 3 мільярдів гривень на рік та плюс від "Лівелли" 5 мільярдів гривень. Те, що ми отримали під дозволом, під кришуванням Податкової адміністрації, яка відкликала з суду навіть, не пішла скаржитись до апеляції, до касації, до Верховного…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую. І ось з цього питання ми і створили слідчу комісію. Через це вважаю, що сама ця пропозиція європейська, вона правильна, її треба запроваджувати.

А щодо змін до оподаткування, то, звісно, треба внести зміни потім і у Податковий кодекс. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тарас Чорновіл, депутатська група "Реформи заради майбутнього".

12:49:09

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" детально вивчила цей законопроект і з самого початку у нас, дійсно, були сумніви, а може би і був сенс його підтримати. Ціль в ньому зазначена, дійсно, благородна, дійсно, хороша. Але коли приглянулися і пройшлися по всіх формулювання, по всій методології і сприйняли це й загальному контексті діяльності ринку нафтопродуктів, все-таки прийняли рішення, що підтримувати цей закон у такій редакції недоцільно.

Перше. Це той випадок, коли можна говорити: ціль добра, а методи викликають сумніви. Найперше, про що вже було сказано, ми зобов'язані ці питання вирішувати, найперше, у Податковому кодексі і, очевидно, це є перша і основна причина, через що окремий цей закон в цій формі самостійно прийматися не може.

Друге. Ми не вважаємо, що при нинішньому стані функціонування ринку нафтопродуктів ми можемо припускати, що заходи, які передбачені цим законом, зокрема, і маркування при тотальній корумпованості і чиновників, і перевіряючих органів можуть бути дієвими, що вони змінять ситуацію на краще на ринку нафтопродуктів.

Сьогоднішні механізми, які вже у нас в Україні є і які за нормальних умов могли би дати гарантії цивілізованої діяльності ринку нафтопродуктів, на сьогоднішній день не виконуються, не працюють. За таких умов немає жодних підстав вважати, що нова методика щось кардинально може змінити, зате появляються нові технології, при яких можна знову задіювати певні корупційні схеми, схеми відкатів і тому подібне.

Давайте розберемося, перше, з "Лівелою", де найбільші були втрати.

Друге. Розберемося з тим, чому не виконуються діючі сьогодні нормальні, адекватні законодавчі норми.

Третє. Внесемо законопроект у відповідній формі, яка би вносила зміни до Податкового кодексу. І тоді будемо ще допрацьовувати ті варіанти, які існують щодо маркування тощо. Тому наша пропозиція відправити на доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення питання завершено. Комітет у своїй доповіді зазначив, що норми, які пропонуються в цьому законопроекті, будуть враховані в процесі підготовки до другого читання проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу, і виходить з того, що ці зміни і ці положення мають регулюватись Податковим кодексом. Головне науково-експертне управління виставило ряд зауважень до поданого законопроекту. Тому я, шановні колеги, просив би з урахуванням зазначених обставин визначитись щодо прийняття рішення.

А відповідно до Регламенту я ставлю на голосування першою пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про впорядкування обігу нафтопродуктів (реєстраційний номер 7484). Прошу визначайтесь.

12:52:18

За-246

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проекту Закону про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України, тобто мова йде про нову редакцію Закону про Митний кодекс України. Шановні колеги, відповідно до Регламенту ми не можемо за скороченою процедурою, оскільки тут більше ніж 100 статей. Я просив би авторів, тобто доповідачів, щоб вони оперативно доповідали свої законопроекти і стисло. Доповідачі – народний депутат України Євген Ігорович Царьков, народний депутат України Василь Михайлович Чуднов і голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Юрійович Хомутиннік. Шановні колеги, з таким розрахунком, щоб ми завершили розгляд питання до 14 години. Так, будь ласка, Євген Ігорович.

12:53:32

ЦАРЬКОВ Є.І.

Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України – це фактично нова редакція Митного кодексу – має на меті виконати завдання з реформування митної служби України та привести діючий Митний кодекс України у відповідність до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур та до Конвенції про тимчасове ввезення, а також імплементування в національне законодавство рамкових стандартів безпеки Всесвітньої організації митників.

Підготовлена мною редакція проекту готувалася з урахуванням пропозицій Державної митної служби і переважна більшість цих пропозицій Держмитслужби враховано.

Разом з тим, проект закону про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України за номером 8130, де також внесено народним депутатом України Хомутинніком, законопроект було підготовлено за результатами роботи робочої групи з числа представників профільного комітету, громадськості, представників центральних органів виконавчої влади, в тому числі представниками Держмитслужби. Тому ми на комітеті з найбільш компромісним варіантом погодились і також проект 8130, де об`єднав переважну більшість позитивних пропозицій, відображених в законопроекті, підготовленими і народними депутатами: Шевчуком, Сухим, Чудновим. 8131.

Доопрацьований проект 8130, де містить більш вдалі положення в частині, і ми врахували тут основні напрямки, оголошені в моїй доповіді, це:

право декларанта на здійснення митного оформлення товарів в будь-якому митному органі;

персональну відповідальність посадової особи Митниці за неправомірні затримки митного оформлення;

право декларанта задекларувати товар до моменту їх перебування, прибуття в Україну або до митного органу призначення;

звільнення декларантів від відповідальності за ненавмисні помилки.

Також є і пропозиції щодо декларування митних декларацій фізичними особами і… письмовому декларуванню митної декларації товару сумарну вартість яких перевищують 10 тисяч євро.

Підвищено вартісну межу ввезення товарів без сплати податків. Це товари, сумарна вартість яких не перевищує 2 тисяч євро та які переміщуються в ручній поклажі або у супроводжувальному багажі один раз на 10 днів, вони звільняються від оподаткування.

Також забезпечується до впровадження електронна система декларування з використанням інформаційних технологій. визначаються можливості митного оформлення товару у будь-якому територіальному органі України.

Тому, враховуючи викладене, вношу пропозицію прийняти в першому читанні за основу проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України (реєстраційний номер 8130-д).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, запитання до доповідача. Прошу прізвища.

Григорій Смітюх. Будь ласка, мікрофон.

12:56:58

СМІТЮХ Г.Є.

Григорій Смітюх, Партія регіонів. Скажіть, будь ласка, чи передбачається у вашому законі або у новій редакції Митного кодексу відповідальність безпосередньо митної служби за те, що вони вимагають або зачастую зволікають правами суб'єктів господарювання в частині того, що несвоєчасно, на сьогоднішній день дуже велика кількість таможених грузів не розмитнюється своєчасно? Відповідно господарюючі суб'єкти несуть додаткові прямі і непрямі збитки, враховуючи те, що вони перебувають на митній території довгий час, враховуючи те, що від них вимагають зачастую лишні документи, які не передбачені діючим законодавством, і так дальше.

Чи врегулюєте ви цим законом чітку і ясну позицію, що повинен вимагати, з однієї сторони, митник, а що повинен надавати суб'єкт господарювання, який завозить товар, чи експортує, чи імпортує?

ЦАРЬКОВ Є.І. Справедливый вопрос, с учетом того, что проживаю в Одессе, и, как вы понимаете, на мой депутатский прием приходят много граждан, которые обращаются на те или иные действия, волокиту. И даже после того, когда глава Держмитслужби Игорь Калетник ввел четкие нормативы по процедуре растаможки (вы знаете, это доходило до 2 часов), эти нормативы не всегда выполнялись.

Поэтому со всех наших проектов, со всех наших законопроектов в этом есть четкая норма, которая называется: "Персональна відповідальність посадової особи митниці за неправомірні затримки митного оформлення". Хотя, в принципе, по пунктам розписано действие таможенника, которые он имеет право, или документы, которые он имеет право спрашивать. Поэтому уже волокиты той, которая была сегодня даже при том, что голова давал определенные распоряжения по срокам, будут невозможны, это будет персональная ответственность таможенника на месте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

12:58:58

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Скажіть, будь ласка, колего, а чи передбачається цим законопроектом ведення слідства митними органами, це те, що заперечувалося на протязі всіх років? Перше питання.

Друге питання. Чи надається право митниці самостійно визначати коди, які не узгоджуються з кодами, які визначає Торгівельно-промислова палата?

І третє питання. Чи передбачається знову на розсуд митниці визначення митної вартості, з якої мають братися платежі мита і податок на додану вартість?

ЦАРЬКОВ Є.І. Тоже справедливые вопросы, потому что основные злоупотребления, как показывают, связаны с действиями, в том числе, и рядовых… работников таможни, и это проконтролировать сложно, когда стоит обычный инспектор с барсеткой подмышкой и говорит, вот у меня бытовой случай был, когда привезли растения в горшках, а есть код на розы, которые совершенно несовместимы. Поэтому четко выписаны сейчас эти процедуры, так как свыше пятисот правил, которые содержаться в конвенции к нам, 280 здесь учтены напрямую, остальные просто у нас были до этого. И поэтому, по большому счету, уже играть кодами будет невозможно без прямого нарушения этого пункта, о котором говорили, в том числе, и коллега Смитюх, потому что там и персональная ответственность появляется, он будет обязан ставить четкие, вот как на акте с налоговой, четкую роспись о том или ином коде.

Поэтому вообще философия документа такова, чтобы в единой системе учета кодов человек вывез себе по коду, ну, грубо говоря, обувь, будь то брендовую или небрендовую, из Польши, привез сюда, чтобы эти коды совпадали. Тогда не будет злоупотреблений.

И второе… ну, лично я был, я знаю, что, в том числе, в любом органе…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Юрій Кармазін, будь ласка.

13:00:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я маю кілька питань.

Перше. Я бачу, що це нова редакція Митного кодексу. Причому де абсолютно розписані навіть повноваження посадових осіб митних органів, і це в принципі правильно. Але відповідальність держави коли у нас буде передбачена, чи передбачається це в комітеті, встановити відповідальність держави за те, що страждають суб’єкти підприємництва.

Я багато часу знайомий з цією проблемою і бачу, що грузи повертаються від України, в тому числі із-за необґрунтованих якихось придірок, які іноді бувають.

І друге питання у мене пов’язано із захистом працівників митної служби, які потерпали за останні роки від необґрунтованих реорганізацій митної служби. Чи не вважаєте ви за необхідне обмежити це в Митному кодексі? Дякую.

ЦАРЬКОВ Є.І. По первому вопросу здесь тоже согласен. Так как вы знаете проблемы, какие есть у нас с грузами. Но тут не только нужно относиться, будем говорить, с претензией к Таможенному кодексу. Как одесситу вам известно, что одной сдачей Джурджулешт, то есть мы свои порты практически оставили без груза. И тут ни один коррумпированный чиновник не смог бы сравниться с тем ущербом, который нанесли нам в свое время мидовцы, когда неправильно подошли и отдали по большому счету для страны, которая для нас является экономическим конкурентом, целый порт построили и лишили потоков.

Однако, вы видели, что в этом варианте Таможенного кодекса у каждого из авторов, то есть и в моем случае с Царевым, и у Сухого, и тот, который доработан был уже Виталием на комитете, эти проблемы по максимуму решены. Я уверен, что ко второму чтению мы сможем, если у вас будет как у профессионального юриста предложения, мы обязательно их учтем.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Євгене Ігоревичу, сідайте, будь ласка.

ЦАРЬКОВ Є.І. Я категорически против, я на этом настаивал. И в моем варианте этого не было. Как вы видели, в этом по большому… В этом варианте по большому счету нету этой нормы.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую автора законопроекту другого Василя Михайлович Чуднова. Будь ласка.

13:03:22

ЧУДНОВ В.М.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги народні депутати! Презентуючи вам розроблений проект нової редакції Митного кодексу України, хочу звернути увагу на ті основні моменти, на яких ґрунтувалася його розробка. Як вам відомо, Україна займає одне з останніх місць в світі по оцінці простоти митних процедур. Діюче митне законодавство не лише заплутане, а і не містить необхідної кількості прямих норм через що і відбувається викривлення самого законодавчого простору і як результат права митників майже необмежені. У суб’єктів господарювання є лише обов’язки, а поряд, на жаль, існують всі умови для процвітання корупції і "сірого імпорту".

За великим рахунком, діюча практика митної справи не відповідає ратифікованим Україною міжнародним конвенціям "Про спрощення та гармонізацію митних процедур і тимчасового ввезення", Рамковим стандартам безпеки Всесвітньої митної організації. Як результат суб’єкти декларування кожен день зустрічаються із безґрунтовними та інколи безглуздими вимогами щодо переліку документів на підтвердження своїх намірів. А Україна є майже єдиною країною в світі, де декларант довідується про митну вартість не з тексту зовнішньоекономічного договору, а з картки відмови чи побажання митного інспектора. Наприклад, якщо митна вартість може змінюватись митним органом у рази, підриваючи основний принцип бізнесу: "дешевше купив – дорожче продав", то це підтверджує встановлена в 2002 році система сьогодні вже не працює або працює так, що створює перепони в законі міжнародної торгівлі.

Тому оновлення митного законодавства і має бути направлено на усунення існуючих недоліків, створення сприятливого клімату як для інвесторів, так і для пожвавлення економічної активності та міжнародної торгів, дотримання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань. Поряд з цим ми маємо також пам’ятати про захист внутрішнього ринку та наповнення бюджету, збереження та примноження робочих місць в країні.

Ось чому однією з головних завдань під час розробки проекту нового кодексу було максимальне застосування прямих норм законодавства. Як приклад хочу навести бюджетне законодавство, коли до прийнятого в минулому році оновленого Бюджетного кодексу, закони про бюджет складали від 95 до 120 статей, потребували значної кількості підзаконних актів та часу на їх розробку, погодження та запровадження, інколи і кошти витратити не встигали. Сьогодні бюджет менше 40 статей, відповідні нормативні акти мають постійну дію в часі, що спрощує і розуміння, і керованість бюджетною сферою. Те саме пропонується зробити і в митній сфері.

Законопроектом пропонується цілий ряд нововведень, які за браком часу я не можу викласти. Зокрема, кримінальну складову санкцій також пропонується звести до мінімуму. Порушив – заплатив належні податки та нараховані штрафи і працюй далі, але вже не ображайся, якщо завтра тебе перевірятимуть більш прискіпливо. Таке перенесення навантажень із кримінальної площини в економічну із використанням юридичної практики дозволить, як мінімум, не порушувати безрезультатні та тривалі судові справи, встановити чіткі строки проведення процесуальних дій та оскаржень у справах, не застосовувати санкцій до перевізника, який не винний у порушенні щодо товару.

Загалом вже проект кодексу направлений на встановлення презумпції невинності декларантів, забезпечення їх рівними порівняно з митним органом і правами, обов’язками та відповідальністю, забезпечення умов для цивілізованої законної міжнародної торгівлі, усунення перепон і можливості корупційних проявів в будь-якій справі.

Окреме системне питання – консолідації законодавства. На мою думку, всі процедурні питання митної справи мають бути максимально об’єднані в одному кодексі. Така кодифікація зручна і для держави, і для суб’єктів господарювання. Водночас пропонується розділ щодо служби в митних органах разом із дисциплінарним статутом виділити в окремий закон, як у податкових органах. Для реалізації цього всі норми щодо служби в митних органах концентровані в окремому розділі та надано відповідне доручення Кабінету Міністрів. Ми очікуємо, що прийняття цього проекту як закону дозволить забезпечити, як значне зростання зовнішньоекономічної активності в Україні, так і надходжень до бюджету; дозволить у декілька разів зменшити, як контрабанду, так і корупцію на кордоні, а також усунути значну корупційну складову в ціні імпортованих товарів.

Враховуючу значну роботу, проведену в профільному комітеті Верховної Ради, прошу вас, шановні колеги, при розгляді альтернативних законопроектів, в тому числі при розгляді норм нашого законопроекту підтримати збереження загальноєвропейських та світових цінностей в митній справі, дотримання законності та презумпції невинностості в міжнародній торгівлі. Дякую за увагу. І прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, одну хвилиночку. Василь Михайлович, запитання ж є. Якщо є запитання до Василя Михайловича, будь ласка, запишіться шановні колеги. Так, прошу прізвища показати.

Юрій Кармазін і потім Григорій Смітюх, будь ласка.

13:09:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я уважно ознайомився з законопроектом, який називається 8130-д. І очевидно, що він кращий ніж 8130. Але в мене питання до вас. У мене склалося враження, що в цьому кодексі хочуть зробити митно-процесуальний кодекс України, фактично так, кодекс про відповідальність за порушення митних правил. І все це в одному, при чому я можу сказати, що тут же і все, що стосується служби в митних органах, навіть захисників у цьому процесі і то регулюємо окремо. Чи є така потреба, чи комітет бачить небезпеку тут, що такі поняття, очевидно, мали б визначатися в процесуальному законодавстві, зокрема в кримінально-процесуальному законодавстві чи в Кодексі про адміністративні право…

ЧУДНОВ В.М. Дякую за запитання, Юрій Анатолійович.

Я думаю, що думку комітету висловить Голова Комітету. А що стосується нас, то ми старалися більш чітко встановити перелік необхідних документів для митного оформлення і визначення митної вартості. Спростити митні процедури тобто якнайбільш зробити законопроект зрозумілим і прозорим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Григорій Смітюх, будь ласка, мікрофон.

13:11:20

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую! Василь Михайлович, я дуже радий, що ви звернули увагу Верховної Ради на те, що у нас сьогодні дуже великі проблеми є відносно експорту і імпорту. І на цих засадах, безперечно, що безпосередню роль, важливу роль для держави, це знаходиться Митна служба України. І треба ці питання, з врахуванням сьогоднішнього часу, якимось чином врегулювати для того, щоб стимулювати і той же транзит, і так далі. У зв’язку з цим в мене два запитання.

Перше питання. Чи досліджували ви питання як збільшити транзит грузів для того, щоб коридор який є сьогодні Україна між Європою і Азією наповнювали бюджет. Це перше питання і яка тенденція в цьому плані стоїть.

І друге питання. Чи не вважаєте ви, що такий важливий документ як, я рахую, для економіки України після Податкового кодексу це другий документ, який важливіший для економіки нашої України. Що повинен такий же порядок бути обговорення як, наприклад, Податкового кодексу. Я маю на увазі і за участю Міністерства фінансів, і за участю, безпосередньо Митної служби. Тому що це дуже важливий документ, який регулює експорт і імпорт, і стоїть на стражі наших економічних інтересів.

ЧУДНОВ В.М. Дякую, Григорій Євдокимович, за запитання.

Я думаю, що питання цілком важливі і слушні. Що стосується другого, на мій погляд, я згоден з вами щодо проведення таких консультацій і я думаю, що до другого читання ми ще це встигнемо зробити. Щодо першого питання, нагадайте, будь ласка. Щодо транзиту, так.

Я думаю, що якщо заберуться оті перепони, які, в першу чергу стосуються корупційної складової, бюрократичної складової, звичайно, що збільшиться і транзит експорту, і імпорту через наші кордони.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте, будь ласка.

Віталій Юрійович Хомутиннік має слово.

13:13:40

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, якщо можливо, то я хотів би доповісти як автор одного із проектів Митного кодексу, а також позицію комітету одночасно в своєму виступі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ХОМУТИННІК В.Ю. Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності, податкової та митної політики ще в грудні минулого року, навіть раніше, створив робочу групу, яка почала працювати над аналізуванням всіх питань, які стосуються митного законодавства.

До сьогоднішнього дня було внесено на розгляд парламенту два проекти законів: 8130 та 8131, про які автори щойно доповідали. Результати розгляду показали, що перший із цих законопроектів здебільшого відображає позицію контролюючих органів щодо митного регулювання і як наслідок, не передбачає суттєвого послаблення адміністративного тиску на бізнес.

А другий навпаки є значною мірою орієнтованим на інтереси бізнесу, створює більше свободи для зовнішньоекономічної діяльності, але одночасно обмежує контрольні повноваження митних органів, і тому може виявитися недостатньо ефективним як інструмент забезпечення захисту і економічних інтересів держави.

Враховуючи викладене, комітет, керуючись статтею 110 Регламенту України, Верховної Ради України, підготував новий об'єднаний проект Митного кодексу під реєстраційним номером 8130, який органічно поєднує обидва зазначені вище законопроекти. І його головною перевагою є вирішення двох блоків взаємопов'язаних питань.

Перший блок питань – це спрощення митних процедур, прискорення митного оформлення товарів, зменшення впливу людського фактору на процес та результати митного оформлення, перенесення здійснення більшості контрольних процедур з прикордонних на внутрішні митниці.

Вирішення цих питань означатиме максимальне скорочення часу, відведеного для завершення митного оформлення, вихід від паперової тяганини, мінімізація безпосереднього контакту між учасниками зовнішньоекономічної діяльності та посадовими особами митниці.

Другий блок питань – це надання митним органам достатніх повноважень для виконання покладених на них завдань, зокрема посилення ролі постаудиту як форми митного контролю, підвищення ефективності протидії митним правопорушенням. Необхідність вирішення цих питань зумовлена тим, що спрощення митних процедур у жодному разі не повинно призвести до втрат державного бюджету.

Характеризуючи законопроект 8130-д, слід зазначити, що він відповідає Міжнародній конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, Конвенції про тимчасове ввезення, модернізованому Митному кодексу, який був прийнятий 2008 року, Європейського Союзу мається на увазі. Також Митного кодексу наших сусідів, це Білорусії та Російської Федерації.

Проект узгоджено з Податковим кодексом, тобто багато норм, які узгоджені між цими двома системними документами, а також приведено у відповідність до Законів України "Про центральні органи виконавчої влади" та "Про доступ до публічної інформації".

До його позитивних рис можна віднести наступне. Проектом визначено вичерпний перелік документів, які надаються митним органам для здійснення митного контролю. Значно обмежено можливість проведення безпідставних переглядів товарів. Приділено значну увагу розширенню сфери застосування електронного декларування та використання інформаційних технологій в митній справі. Передбачено надання декларанту права на представлення товарів для митного оформлення у будь-якому митному органі на декларування товарів до моменту їх прибуття в Україну або до митного органу призначення. Також запроваджується право на декларування товарів значної кількості найменувань за одним кодом, якому відповідає найбільша ставка мита. А також звільнення декларанта від відповідальності за ненавмисні помилки, допущені в митній декларації.

Передбачено запровадження дієвої системи управління ризиками при здійсненні митного контролю, яка є основою митного контролю. Строки документальних перевірок, що проводяться митними органами, приведено у відповідальність до перевірок, які прописані в Податковому кодексі. Тобто строки синхронізовані.

Запроваджено інститут уповноваженого оператора економічної діяльності та врегульовано його статус, отримання якого передбачає надання суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності максимальних спрощень при митному контролі та митному оформленні товарів.

У розділі «Митна вартість товарів та методи її визначення» встановлено чіткий та вичерпний перелік основних документів, які повинні надаватись до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості. Та додаткових документів, які може запитувати митний орган в разі необхідності. Також в цьому блоці важливим, важливою складовою є нововведення, де мається можливість визначення випадків, коли суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності має право на автоматичне застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди. Тобто контрактної митної вартості.

Суттєво лібералізоване правило переміщення громадянами товарів через митний кордон України. Безпосередньо в проекті визначено перелік особистих речей, які не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від оподаткування. Вартісну межу безмитного ввезення товарів громадянами підвищено до 2 тисяч євро. Загальну ставку на обсяги товарів, що перевищують цю межу, зменшено з 20 до 10 відсотків. Тобто сьогодні ця межа 200 євро. І кожен день ці товари можуть бути переміщуватись. Це створює певний бізнес. Ми для тих, хто мешкає неподалеку від кордону, ми запропонували збільшити в десять разів цей обсяг. Але, в той же час, термін, за який може ввозитись товар, має бути не менше ніж 10 днів, тобто раз в 10 днів.

Також в проекті зосереджено всі норми щодо порядку оподаткування митом, які на сьогодні розпорошені по кількох законодавчих актах та багатьох постановах Кабінету Міністрів. Це дозволить зробити Митний кодекс України частиною податкового законодавства, як це визначено і Податковим кодексом України.

Врегульовано питання оскарження рішень, дій та бездіяльності митних органів та їх посадових осіб та також врегульована решта інших питань, які стосуються як переміщення товарів через кордон юридичними особами, так і громадянами України.

В цілому ця редакція була підтримана комітетом і є підтримка Кабінету Міністрів. Науково-експертне управління також зазначило про те, що є можливість прийняти цей проект за основу. І комітет рекомендує прийняти проект закону 8330-д сьогодні за основу і почати працювати до другого читання. Я думаю, що буде знову ж таки багато пропозицій від народних депутатів. Ми маємо створити одразу робочу групу при комітеті Верховної Ради, залучити всіх бажаючих прийняти активну участь в доробці цього системного і важливого для економіки документу. Безумовно, наші двері відкрити для всіх бізнес-асоціацій, з якими ми працювали вже півроку і надалі будемо працювати, поки не буде прийнятий цей документ. І я думаю, що було б доцільно, якщо б ми прийняли цю редакцію, нову редакцію Митного кодексу на цій сесії для того, щоб з 1 січня наступного року країна вже могла працювати і жити по новим митним правилам.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, запитання, до голови комітету, будь ласка, якщо є. Запишіться. Прошу прізвища народних депутатів.

Олександр Пеклушенко, фракція Партії регіонів.

13:23:33

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемый Юрий Виталиев, а что из тех оставшихся двух законов лучшее было учтено, наверное, интересует и наших коллег, и наших избирателей?

Второй вопрос. Как вы считаете, сумма в 2 тысячи евро, она, безусловно, увеличена практически в 10 раз, но отвечает ли она современным требованиям, которые все-таки выставляет жизнь?

Ну, и, как вы думаете, как отразится экономически и бюджетно принятие этого закона?

ХОМУТИННІК В.Ю. Дякую за запитання. Те, що стосується двох попередніх проектів, то ми найяскравіші пропозиції і найконструктивніші включили саме у цю редакцію і запропонували бути всім народним депутатам співавторами цього доопрацьованого документу, над яким працював комітет.

Щодо цієї межі, то, якщо логічно порахувати, то, скажімо, нормальна людина не їздить за кордон кожен день, і, напевно, раз на тиждень також складно їздити за кордон, якщо це не твій бізнес.

Тому ми вирішили зробити більш такі ліберальні правила для багатьох наших співвітчизників, які тим чи іншим чином стосуються саме цих питань. І думаю, що це така буде компромісна цифра, але ми будемо це дискутувати до другого читання і чути позицію, яка буде…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

ХОМУТИННІК В.Ю. …будемо приймати рішення по цих у другому читанні остаточно.

Щодо надходжень, то, безумовно, вони збільшаться, наскільки – я думаю, що це має розрахувати Міністерство фінансів і до другого читання надати такі пропозиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

13:25:48

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна". Шановний Віталій Юрійович! Хочу запитати, наскільки задіяний в розробці цього документу уряд. Ми собі розуміємо, наскільки важливий документ – Митний кодекс, і фактично потрібно, щоби подавав цей законопроект уряд, а тут подають депутати. І згідно авторів ми собі розуміємо, що це зроблено для того, щоби спростити попадання до Верховної Ради цього документу і, разом з тим, зняти відповідальність за всі ті недоліки, які є в цих документах, тому що ми бачимо, є провали по пенсійній реформі, багато було дорікань по Податковому кодексу. До цього часу ми вносимо зміни до Податкового кодексу. Наскільки відповідає за цей документ уряд, скажіть, будь ласка.

ХОМУТИННІК В.Ю. Дякую. Ну, ми як автори, суб’єкти законодавчої ініціативи, також маємо безумовне право бути учасниками цього процесу, але, безумовно, це важливий системний документ, який має бути погоджений з урядом. І він погоджений з урядом, тому що комітет, створивши робочу групу, залучив фахівців Міністерства фінансів, Державної митної служби України, інших міністерств та відомств, які зацікавлені в прийнятті цього нового Митного кодексу, і, безумовно, ми залучили максимально бізнес-середовище. І намагалися найти якийсь такий баланс між інтересами бізнес-середовища та пропозиціями уряду. Мені здається, що ми цей баланс знайшли. І думаю, що, безумовно, підтримка уряду буде, і інакше бути не може. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Григорій Смітюх, будь ласка.

13:27:49

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Віталій Юрійович, декілька питань. Перше запитання. Як ви відноситесь до того питання, якщо сьогодні прийметься за основу один з законів, які зараз буде визначатися Верховна Рада, щоб його опублікувати в "Голосі України" і дати можливість висловити точку зору нашим підприємцям, які безпосередньо кожного дня хто експорт-імпорт займається з цим питанням пересікається. Це перше питання.

І друге питання. Як ви відноситесь, які ви кроки приймаєте як голова комітету в плані парламентського контролю за діяльністю митної служби на сьогоднішній день? Ну в частині, наприклад, того, що ви знаєте, що створені спеціалізовані митниці, і це задає дуже великий клопіт… проблем для підприємців, які вимушені з різних, так сказать, точок України звозити свій товар на певну митницю, і це додаткові витрати несуть наші підприємці. Відповідно зразу накладується на подорожчання цих товарів. Дякую.

ХОМУТИННІК В. Ю. Дякую. Я думаю, що одразу після прийняття за основу одного з документів ми обов`язково маємо можливість вивісити на сайті профільного нашого комітету цей текст і будемо чекати пропозицій від суб`єктів законодавчої ініціативи до другого читання.

Одночасно з тим створимо робочу групу і будемо працювати.

Щодо "Голосу України", я думаю, то це не до мене питання.

По співпраці з митною службою, то комітет фактично в постійному контакті з митною службою, і на минулому тижні ми заслуховували інформацію голови Митної служби України Ігоря Григоровича Калетніка і знайшли багато спільних, скажімо, позицій, по яких нам необхідно працювати. І саме прийняття нової редакції Митного кодексу буде сприяти тому, щоб швидше врегулювати всі ці питання, про які у тому числі ви щойно наголошували. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Віталій Юрійович, дякую вам. Сідайте.

Шановні колеги! Прошу записатися на виступи від фракцій. Будь ласка. Проводиться запис на виступ від фракцій. Так, будь ласка, прізвища покажіть. Так, Пеклушенко записався.

Тепер запишіться, будь ласка, від народних депутатів.

15 хвилин для народних депутатів.

Прошу прізвища народних депутатів. Григорій Смітюх. Тобто у нас 2 виступаючих: Олександр Пеклушенко, потім – Григорій Смітюх.

13:30:51

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Мы должны четко себе ответить на вопрос, какие задачи мы ставим при принятии этого закона и какие мы достигаем. К сожалению, некоторые наши коллеги и представители правительства считают главной задачей – это собрать побольше таможенных пошлин. Я думаю, что как раз это не есть цель, цель есть в другом: в том, чтобы создать условия, наделить правами декларантов и обязанностями таможню. В этом состоит задача. И эффективность данного законопроекта мы должны не по сумме пошлины считать, а по тому, как растет экономика, по тому, как завозится так необходимое оборудование для пищевой, легкой промышленности в страну, и самое главное – как растет товарооборот.

Мне кажется, что данный, предложенный Виталием Юрьевичем законопроект как раз отражает все по этим задачам. И я не случайно ему задал вопрос, он подтвердил, что все лучшее, которое есть в предыдущих двух законопроектах, включено в него.

Поэтому, уважаемые коллеги, если мы хотим поставить заслон коррупции, если мы хотим дать новый толчок малому и среднему бизнесу, нужно голосовать за предложенный законопроект. Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів, будь ласка.

13:32:41

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимир Михайлович.

Ну, якщо чесно, то мене дивує дуже пасивність по відношенню до дуже важливого, одного з самих важливих документів, які ми сьогодні розглядаємо, тому що воно стосується дуже великої частини нашого населення, яке займається безпосередньо виробництвом, або працюють в реальному секторі економіки, з однієї сторони.

А з другої сторони, ми тим самим говоримо про економічну незалежність України і про економічну стабільність України, тому що вона регулює експорт-імпорт в Україні. І від експорту і від імпорту залежить наш торгівельний баланс, залежить наповнення бюджету.

І такий важливий документ, така пасивність мене трошки дивує. І мене дивує тому, що сьогодні неприсутній голова кмітету таможеної служби… Митної служби України, тому що я хотів би, щоб він виступив і сказав, які проблеми сьогодні є.

А проблем, дійсно, у службі за останні роки накопилося дуже багато. Ми, з однієї сторони, вступили в митний… не в митний, а сотівські прийняли закони, відповідно, вони мають певне регулювання, ми сьогодні будуємо нові відношення відносно вільної торгівлі з тими чи іншими країнами, ми запроваджуємо якісь нові механізми для того, щоб спрощену процедуру запровадити для нашої економіки, і, безперечно, що наші громадяни, які займаються експортом-імпортом, постійно сталкуються з вакханалією, яка твориться і в законодавчому плані, і в адміністративному плані. І нарікань на цю службу, ви знаєте, дуже багато.

Тому одна з пропозицій моя: безпосередньо після прийняття за основу одного з документів, який ми розглядаємо, опублікувати в "Голосі України" і залучити широкі верства населення для того, щоб висказали вони ці пропозиції свої, тому що від них залежить саме наповнення і від них залежить реальний сектор в економіці. Це – перша пропозиція.

Друга пропозиція, безперечно, що ми повинні зробити такі норми закону, які унеможливлюють чиновнику приймати ті чи інші рішення або оприділяти ціну. Ну, давайте зробимо таким чином: купляє людина якусь ту чи іншу річ, безперечно, що в різних країнах різна ціна. І одне, в плані… він купує якісну річ на китайському ринку, а друга річ, наприклад, на італійському ринку або у виробника. Безперечно, що це ринок є.

З чим він пересікається, коли приходить на таможню? А в таможні є так званий відділ цін, він оприділяє, вказується ціна. І в незалежності, що у вас в декларації написано, що у вас у контракті написано, він оприділяє і нараховує кошти по сьогоднішньому дню, виходячи з тих цін, які він оприділяє. Це, безперечно, що адміністративне, так сказать, порушення, і цього не можна допускати у майбутньому.

Ще одна важлива річ. Ми повинні розуміти, що до тих пір, поки ми на завантажимо реальні чотири коридори українські, які мають можливість транзитного грузу, а це – швидке оформлення грузу.

Як, наприклад, в Гонконгу: 15 хвилин, максимум, оформлюється груз. У нас оформлюється, декілька неділь може оформлятися. І безперечно, що наші транзитні грузи, і Україна втрачає, йдуть поза межами України. І це питання треба врегулювати таким чином, щоб було чітко і ясно, що ніхто не має права. Якщо всі документи подані вчасно і в повному обсязі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

СМІТЮХ Г.Є. …тримати більш ніж одну годину.

Тому я безперечно пропоную підтримати один із законопроектів, вчасності нашого колеги Хомутинніка. Але залучити до другого читання більш широкі верстви населення. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ніхто не виступає від фракції на виступ, ті, які записалися, ні?

Юрій Кармазін, будь ласка. Потім, якщо потрібно заключне слово і від Державної митної служби, є потреба.

13:36:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна – Народна Самооборона".

Шановні народні депутати, наша фракція виступає за те, щоб на митниці припинилися побори. Наша фракція виступає за те, щоб на митниці була встановлена відповідальність держави безпосередньо, а не конкретного митника за те все, що відбувається. Наша фракція виступає проти того, коли з людей вимагають чи хабарі, коли б то не було, і в ті місця, які говорять. А сьогодні людям кажуть так: ми вимагаємо не для себе, ми вимагаємо для того, щоб давати наверх і давати "смотрящім". Так сьогодні відповідають, починаючи з західних, кінчаючи південними митницями. Я хочу, щоб це сьогодні чули. Так сьогодні говорять кругом.

На превеликий жаль, мені дуже хотілося б, щоб ситуація змінилася. Щоб вона змінилася з прийняттям хай цього комплексного документу. І я дуже зрадів, що з’явився комплексний документ з буквочкою "д" (депутатський). Правда, в ньому є спроба поєднати і митний процес, і адміністративне законодавство, Кодекс про адміністративні правопорушення. В ньому навіть є спроба процесуальні нормі, які є в Кримінально-процесуальному кодексі, запровадити і практично вони тут переписані, що стосується доказів, що стосується інших речей.

Я хочу сказати, що в цьому є позитив, в цьому є і негатив. І очевидно, що цей законопроект не треба спішити приймати, його треба всебічно обґрунтувати, подивитися, тому що ті реорганізації, які робилися в митних органах впродовж останніх років, коли приходить, призначають керівника і він щороку робить перетасовку людей і все це нервує тих людей і робляться ці переатестації і все інше. Це не сприяло, звісно, і закріпленню там нормальних позитивних кадрів.

В цілому, я вважаю, треба ще визначитись, як міст будувати вздовж чи впоперек, що робити з оперативно-розшуковою діяльністю, адже фактично ми надаємо цим кодексом зброю, ми надаємо зброю митникам. Давайте вирішимо, що робити і треба серйозно зважити при прийнятті цих рішень, але це питання до другого читання. В першому читанні, я думаю, ніякої небезпеки в прийнятті цього кодексу не буде, його треба приймати і далі будемо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція Держмитслужби. Є у вас з цього приводу, щось сказати? Будь ласка, мікрофон.

БОНДАР В.В. Шановний Володимир Михайлович! Ми просимо підтримати редакцію 8130-д. Це дійсно консолідована редакція, яка відпрацьована комітетом Верховної Ради, вона дійсно дозволяє спростити багато різних процедур по реімпорту, по реекспорту, створює додаткові перспективи для розвитку транзитного потенціалу України, спрощує багато митних процедур, формальностей, дозволяє…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні. Все у вас?

Віталій Юрійович, вам потрібно заключне слово? Немає.

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Комітет пропонує прийняти за основу законопроект 8130-д за основу. Але разом з тим, шановні колеги, прошу уваги, будемо голосувати відповідно до реєстрації, тобто за чергою.

Першим ставиться на голосування проект закону (реєстраційний номер 8130). Автор – народний депутат Царьков. 8130 ставиться на голосування першим.

13:41:37

За-29

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування другий проект за реєстраційним номером 8130-1. Автори – Чуднов, Сухий і Шевчук. Прошу, визначайтесь.

13:42:08

За-11

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту (реєстраційний номер 8130-д). Проект цього закону доповідав Віталій Хомутиннік. Фактично він опрацьований зусиллями комітету профільного нашого. Прошу голосувати за основу.

13:42:47

За-257

Рішення прийнято. Дякую.

Так, шановні колеги, тепер наступне питання: проект Закону про громадські організації (реєстраційні номери 7262 і 7262-1). Доповідачі – народні депутати України Мойсик Володимир і Шевченко Андрій. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Подгорний Сергій Петрович.

Що за скороченою було процедурою?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так-так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю … Так, Шевченко йде…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре-добре. Я ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

13:44:03

За-227

Рішення прийнято.

Доповідач – Мойсик Володимир Романович. І другий законопроект буде доповідати один із авторів Пінчук Андрій.

13:44:20

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, Партія "За Україну!".

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я доповідаю законопроект від авторського колективу, до якого входить доповідач і народні депутати Карпук Володимир і Олег Гуменюк.

Одним із кроків у напрямку розвитку громадянського суспільства є визначення стратегії з удосконалення взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства нових форм такої взаємодії, створення умов для подальшого розвитку громадянського суспільства. Свобода об’єднань як основа будь-якої демократичної держави є одним із механізмів, що розширює права кожної людини, створює умови для розбудови правової держави і громадянського суспільства.

Поступальний розвиток ринкової економіки в нашій державі свідчить про об’єктивну необхідність підсилення цих процесів формуванням відповідних інститутів громадянського суспільства, які б могли згармонізувати і збалансувати інтереси держави, громадянина і бізнесу. До того ж, демократичне суспільство, побудова якого проголошена в Україні і в її Конституції, характеризується такими визначальними ознаками як розвиток громадянської активності, широкі залучення і реальне забезпечення участі громадян у вирішенні державних справ через повноцінний діалог і партнерство з державою тощо.

В національному законодавстві загальні засади об'єднання громадян України і закріплені в Основному Законі, в статті 36 Конституції України. Правові і організаційні основи реалізації права об'єднуватися нині регулюються Законом "Про об'єднання громадян", що нині морально застарів, є нечітким і не прогнозованим. Крім того, він гальмує розвиток громадських організацій. Саме тому нагальною, невідкладною вимогою часу є створення належної правової основи діяльності організацій громадянського суспільства в цілому та громадських організацій зокрема.

Такою основою має виступати базовий Закон про…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

МОЙСИК В.Р. … базовий Закон про громадські організації. Він має відповідати визнаним у Європі поняттям громадянського суспільства, демократичної правової держави.

Шановні колеги, є інші законопроекти, то наш авторський колектив не буде заперечувати, якщо ви підтримаєте законопроект Андрія Шевченка або наш. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Народний депутат Пінчук, запрошую вас до виступу.

13:47:05

ПІНЧУК А.П.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати! Я хотів би представити законопроект декількох авторів: Мірошниченка, Пінчука, Шевченка, Подгорного, Литвина, Оробець. Як ви бачите, представники майже всіх фракцій. Проект Закону про громадські організації (№ 7260-1).

Законопроект має на меті вдосконалення процедури реалізації права громадян на свободу об'єднання, передбаченої Конституцією України, статтею 36, та міжнародними договорами України, зокрема Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, стаття 11.

Чому потребує країна нового Закону про громадські організації саме зараз? Тому що чинний Закон про об'єднання громадян, по-перше, протирічить європейській Конвенції з прав людини і значно обмежує права громадян. Президент України Віктор Янукович своїм Указом про заходи із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи, передбачив необхідність ухвалення законопроекту про громадські організації. Виконання України зобов'язань перед Радою Європи є особливо важливим з огляду на головування України в Кабінеті Міністрів Ради Європи, яке розпочалося 11 травня 2011 року.

В нинішньому законодавстві є основні проблеми – це такі, я хотів би сказати, як система реєстрації громадських організацій. Вона дуже ускладнена: необхідно 42 особи, 30 днів для того, щоб зареєструвати. Натомість, щоб створити підприємства потрібні 3 дні і набагато скоріше. Хоча біля 50 ініціатив громадян про створення організації закінчується відмовою. Громадські організацію мають право захищати інтереси виключно своїх членів. Це фактично обмежує діяльність правозахисних і екологічних організацій. Громадські організації не мають права безпосередньо здійснювати некомерційну господарську діяльність. Наприклад, громадська організація не може друкувати і продавати свої книжки про, там, здоровий спосіб життя, а отримувати гроші і спрямовувати на статутну діяльність. Це змушує організації постійно просити гроші…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПІНЧУК А.П. Законопроект пропонує: спростити та здешевити реєстрацію громадських організацій, надати право громадським організаціям захищати інтереси не тільки своїх членів, а і будь-які законні права та інтереси, скасувати обов'язковий територіальний статус громадських організацій, створити відкритий реєстр громадських організацій.

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендував прийняти за основу законопроект про громадські організації (№7261-1). Законопроект підтримує багато громадських організацій та висловлені дуже позитивні оцінки міжнародних аспектів. Від цього колективу авторів прошу підтримати законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, а тепер рішення комітету. Про нього доповість Подгорний Сергій Петрович, голова підкомітету Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

13:50:13

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановні колеги, наш комітет 30 березня 2011 року розглянув законопроекти України про громадські організації – 7262, поданий депутатами Мойсиком, Карпуком, Гуменюком, та проект 7262-1, поданий депутатами Мірошниченком, Подгорним, Шевченком, Литвином, Оробець, Пінчуком.

Зазначені законопроекти пропонують визначити правові, організаційні основи реалізації права осіб на свободу об'єднання у громадські організації. При цьому проект закону 7262 передбачає встановити, що Закон України "Про об'єднання громадян", положення якого також внормовують вказані питання, діє щодо громадських організацій лише в частині, що не суперечить цьому закону.

Структура проекту майже ідентична структурі згаданого чинного закону, що призводитиме до конкуренції законів та виникнення правових колізій, ускладнень у правозастосуванні.

Цим законопроектом також пропонується заборонити створення громадських організацій іноземцями, особами без громадянства, передбачається обов'язковість створення контрольних органів громадських організацій, дублюються окремі положення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб.

"Прикінцеві положення" проекту передбачають обов'язок усіх легалізованих громадських організацій протягом року привести свої установчі документи у відповідність із новим законом та зареєструвати ці зміни в органах легалізації, що суперечить рекомендаціям Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно правового статусу неурядових організацій в Європі.

Проект закону 7262-1 пропонує чинний базовий у цій сфері відносин Закон "Про об'єднання громадян" визнати таким, що втратив чинність, а також внести зміни до деяких законодавчих актів. Законопроектом пропонується вирішити основні проблеми в правовому регулюванні створення та діяльності громадських організацій, передбачивши здійснення їх реєстрації на основі Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" з одночасним спрощенням і здешевленням реєстрації, створення прозорого реєстру…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Да, завершуйте.

ПОДГОРНИЙ С.П. З одночасним спрощенням і здешевленням реєстрації, створення прозорого реєстру громадських організацій, надання додаткових гарантій участі та захисту прав не лише членів громадських організацій, а й суспільних груп, скасування територіальних обмежень, зняття обмеження щодо видів діяльності, запровадження загального дозвільного принципу у діяльності організацій, можливість створення громадськими організаціями територіальних підрозділів тощо.

Комітет звернув увагу на те, що положення обох законопроектів, якими пропонується змінити коло суб’єктів, що можуть бути засновниками громадських організацій, та передбачити таке право для юридичних осіб, приватного права, не узгоджується з Конституцією України, відповідно до частини першої статті 36 Конституції України. Саме громадяни України мають право на свободу об’єднання в політичні партії та громадські організації для здійснення захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Комітет з питань бюджету вважає, що проект Закону України 7262-1 має вплив на показники бюджету та суперечить статті 87 Бюджетного кодексу України. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради пропонує за результатами розгляду в першому читанні оба законопроекти повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Комітет в той же час одноголосно ухвалив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону, (реєстраційний номер 7262), поданий народними депутатами Мойсиком, Карпуком, Гуменюком, за результатами розгляду його у першому читанні відхилити.

А законопроект 7262-1 за результатами розгляду прийняти в першому читанні за основу.

Хочу на закінчення звернути увагу, що при опрацюванні цих законопроектів був проведений також круглий стіл за участю багатьох громадських організацій, які підтримали саме законопроект 7262-1. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу записатись на обговорення питання. І уважно просив би читати ці закони, шановні колеги, одночасно в процесі обговорення.

Народний депутат Каплієнко, група «Реформи заради майбутнього». Потім – Зарубінський.

13:54:57

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Шановні народні депутати!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилину.

13:55:06

КАПЛІЄНКО В.В.

Ми обговорювали обидва законопроекти впродовж.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка. Каплієнко, мікрофон.

13:55:15

КАПЛІЄНКО В.В.

Депутатська група "Реформи заради майбутнього" на своєму засіданні розглядала обидва законопроекти. Ви знаєте, ми повністю підтримуємо тезу про те, що Україна потребує на новий Закон про громадські організації. Ми підтримуємо тезу, що треба надати відповідні можливості громадським організаціям, більш широкі ніж сьогодні, у напрямках здійснення своєї господарської діяльності, у тому числі якщо вона є неприбутковою, для того, щоб кожна громадська організація не стояла на паперті і не просила в українців чи закордонних наших деяких діячів грошей на те, щоб здійснювати свою діяльність.

Депутатська група прийшла до висновку, що законопроект 7262 не буде підтриманий нами, тому що він фактично конкурує з базовим Законом України "Про об'єднання громадян."

Більш краща ситуація по відношенню до законопроекту 7262, який більш-менш регулює всі питання. Але, ліквідуючи діючий Закон України "Про об'єднання громадян", не врегульованими залишається значний обсяг питань, які на сьогоднішній день регламентуються зазначеним законопроектом. Зокрема, мова йде про право громадських організацій на здійснення ними господарської діяльності, державний нагляд та контроль за діяльністю громадських організацій. А Конституція передбачає, що об'єднання громадян можуть існувати у двох видах: політична партія та громадська організація.

Ми, депутатська група, прийняли рішення щодо не підтримки законопроекту 7262-1 і просимо доопрацювати цей законопроект задля доведення його до рівня не конкурентності і не протистояння діючим законодавчим полем. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Наступний буде виступати Юрій Кармазін.

Шановні колеги, продовжуємо роботу на 15 хвилин, тобто до завершення розгляду цього питання.

13:57:15

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Щодо цих двох законопроектів є достатньо ґрунтовні висновки науково-експертного управління. З деякими можна не погоджуватися, але деякі викликають достатньо серйозний сумнів щодо логічності і коректності тих чи інших диспозицій законопроектах. Зокрема, у проекті, мається на увазі перший, який є хронологічно, недостатньою мірою визначається особливості правого статусу філій та представництв іноземних громадських неурядових організацій, на діяльність яких відповідно до частини третьої статті 1 розповсюджується дія закону, проект якого пропонується. А, дійсно, проект не містить жодних обмежень щодо діяльності, передусім політичної, до речі, діяльності, зазначених організацій. Внаслідок чого, наприклад, складається враження, що передбачений у статті 19 проекту єдиний загальний перелік прав, зареєстрованих громадських організацій, розповсюджується на філії та представництва іноземних громадських неурядових організацій у повному обсязі.

У зв'язку з тим я зараз хочу підняти питання, можливо, воно відразу якесь гвалт у декого буде викликати і нерозуміння, дискусію, але коли кажуть про те, що громадська організація, яка фінансується із-за кордону, може все, то у мене виникає певні думки. Якщо громадська організація утримується з іноземцями або утримується із-за кордону, у тому числі посольствами іноземних держав, і займається боротьбою з ВІЛ/СНІД, і підтримує українських хворих, немає питань. Але ж є організації громадські, які просто є реальними, об'єктивними учасниками політичного процесу в Україні. Вони працюють на боці тих чи інших політичних партій, вони організують політичні мітинги, демонстрації, пікети і так далі.

Як ви вважаєте, коректним є, коли та громадська організація, яка опікується не громадськими справами, а є учасником політичного процесу, що вона фактично утримується на гроші…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. …на представників іншої держави. Якщо хтось вважає, що це нормально, тоді, очевидно, можна і політичним партіям, що є абсурдом, вважати, шор вони можуть фінансуватися з інших держав, тоді і не треба називати Україну державою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич, будь ласка, замість Юрія Кармазіна.

13:59:47

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний пане Голово, шановні колеги, насправді той закон, який ми розглядаємо, абсолютно непрохідний. Я вважаю, що для того, щоби демократичні процеси в Україні набули незворотного характеру. То він може розглядатися наряду, принаймні, з двома, які нещодавно прийняв парламент, а саме, про доступ до публічної інформації і про запобігання боротьби з корупцією як такі, які роблять досить серйозні міцні підвалини для того, щоби в Україні нарешті з'явилось громадянське суспільство.

Інша справа, що, як на мене, серед тієї дискусії ми не почули найважливішого, як і сказав представник комітету, що є позиція Комітету з правової політики і фахового комітету з приводу того, що в певній мірі цей законопроект суперечить Конституції України. Про що йдеться? Йде мова про те, що якщо ми говоримо про громадські об'єднання і об'єднання громадян, то, звичайно, до складу таких об'єднань не можуть входити іноземці, особи без громадянства, а також юридичні особи приватного права, оскільки вони не є відповідно громадянами. Зважаючи на цю обставину, ми одразу не можемо, не переступивши або не вирішивши цю проблему, далі рухатись. Перед нами стоїть конституційна стіна.

В який спосіб можна вийти з цієї ситуації? Як на мене, спосіб єдиний. Якщо ми дійдемо згоди і приймаємо рішення про те, що ми приймаємо його за основу, до другого читання ми повинні міняти назву закону і суть всього закону. І нам треба перейти до тієї практики, яка є у всьому світі, говорити не про громадські об'єднання і громадські організації, а про неурядові організації NGO (non-governmental organization). Тоді це спрощує наше завдання і спрощує те, про що говорив попередній доповідач.

Все інше, яке є в цих законах, воно в великій мірі перегукується. Йде мова про вирішення 3 основних речей, які вкрай необхідно вирішити, і після того, як я нагадаю, Конституційний Суд визнав неконституційним Закон про об'єднання громадян в цій частині. Йде мова про дозвільний характер реєстрації організацій, про відміну, так званої, територіальності, яка сковує можливість для маневру організацій, і третє як найважливіше те, що відтепер громадські організації повинні будуть опікуватись всіма громадянами …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

КНЯЗЕВИЧ Р.П. …, а не тільки тими, які є їхніми членами.

Однак, зважаючи на те, що в нас є 2 законопроекти, і нам цю проблему треба вирішувати, починаючи з конституційної, давайте приймемо рішення про те, що один з них, я би говорив, з штрихом 1 прийняти за основу, а до другого читання радикально його поправляти, зважаючи на те, що, справді, ми не повинні закривати очі на неконституційність окремих його положень. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 1 хвилину Юрій Мірошниченко. Потім 1 хвилину Андрій Шевченко.

14:02:35

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні колеги! Я хочу для інформації, коли ви будете визначатися, довести вам таку інформацію, що ви знаєте, Україна прийняла перед Радою Європи зобов`язання суттєво допрацювати законодавство у сфері об`єднань громадян. І Президент України своїм Указом про план заходів з виконання обов`язків та зобов`язань України, що випливають з її членства в Раді Європи передбачив необхідність ухвалення законопроекту про громадські організації. До цього ж нас закликає і Парламентська асамблея Ради Європи.

Безперечно, сприймаючи всі зауваження, всі пропозиції, які лунали з цієї трибуни, і можливо навіть із тим, щоб удосконалити і назву про неурядові організації, все ж таки я закликаю вас підтримати законопроект 7262-1 за основу з тим, щоб Європа не лише декларув… Україна не лише декларувала свій європейський вибір, але й забезпечувала…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Але й забезпечувала його реальними механізмами. Дякую. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шевченко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

14:03:55

ШЕВЧЕНКО А.В.

Колеги! Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” – "Батьківщина" буде підтримувати законопроект з кількох очевидних причин.

По-перше, ми послідовно підтримуємо всі законодавчі ініціативи, які йдуть на користь громадянському суспільству.

По-друге, і логіка абсолютно зрозуміла, тому що тільки так країна, де люди беруть на себе відповідальність за своє життя, за майбутнє, тільки ця країна має шанси на успіх.

По-друге. громадянське суспільство – це не просто благородні справи, це і конкретні результати. І не обов`язково політичні результати, як нам кажуть. Більше 60 відсотків неурядових організацій працюють із людьми з особливими потребами. Це молодь, діти, інваліди і так далі. І ці організації на кожну гривню бюджетного фінансування залучають 3 гривні сторонніх коштів. Це плюс.

І третя причина. Ми вважаємо, що в умовах, коли громадянські права і свободи в країні під великою загрозою, будь-який крок на підтримку громадянського суспільства він виправданий, він позитивний.

Я думаю, що це – одна з тем, які можуть об`єднати парламент, незалежно від наших партійних значків і політичних вподобань. Ми будемо підтримувати новий Закон про громадські організації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено.

Всі фракції, які наполягали, скористались можливістю виступити.

Я просто прошу лише шановних народних депутатів, починаючи з авторів законопроекту, які ставили під ним підписи: перед тим, як ви ставите, бажано, щоб ви його прочитали. Бо я там з одним автором… розповідав, він цей законопроект не читав. Кажуть, попросили – я підписав його.

Тим більше, що цей закон потрібен. Я це одразу кажу, щоб потім там перекручень не було. Дуже потрібен. Не для Ради Європи – для України, насамперед для України. Я просив би, щоб прислухалися до слів незаангажованої, неупередженої людини – Руслана Князевича. І коли я говорю про незаангажовану людину, я знаю, про що говорю, і ви всі знаєте, про що говоримо.

Отже, давайте підтримаємо один із проектів, а до другого читання серйозно доопрацюємо його. І не треба посилатись… ми ж всі розуміємо, що треба нам це рішення прийняти. Але це рішення для України, щоб потім чергами не ходили і не розказували, що ж ми прийняли і куди ми повинні зараз носити свої декларації. Тобто, шановні колеги, уважно читайте документи.

Тому я просив би підтримати один із варіантів, який ви підтримаєте, для того щоб ми далі могли прийняти фахове рішення після доопрацювання, про що сказав Руслан Князевич.

Відповідно до Регламенту я ставлю на голосування першим законопроект, який доповідав колега Мойсик, про прийняття його за основу.

14:07:13

За-49

Рішення не прийнято.

Тепер я ставлю на голосування другу пропозицію: про прийняття за основу проекту закону (реєстраційний номер 7262-1), доповідав його народний депутат Андрій Пінчук, для прийняття за основу. Це проект Закону "Про громадські організації". Так голосуйте ж, колеги.

14:07:48

За-251

Рішення прийняли.

Доручення і прохання до комітету, до всіх вас, шановні колеги: свої пропозиції – до комітету з тим, щоб він оперативно його підготував до другого читання.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Перерва до 16-ї години. О 16-й годині ми продовжимо розглядати питання, визначені розкладом на вівторок, 17 травня.