ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

17 травня 2011 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

16:01:52

Зареєструвалися картками в сесійній залі 389 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, ми зараз з вами маємо розглядати проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення прав власників земельних ділянок, що передаються в оренду для сільськогосподарських потреб) (реєстраційний номер 6290).

Разом з тим є звернення автора законопроекту народного депутата Еліни Шишкіної з проханням перенести розгляд законопроекту на наступний пленарний тиждень у вівторок або в четвер. Причина не пояснена. Очевидно пов’язана з об’єктивними обставинами.

Разом з тим, шановні колеги, є два підходи. Перше. Якщо є звернення, то підтримати або просто прийняти рішення підтримати висновок комітету щодо того, щоб законопроект прийняти за основу. І науково-експертне управління також дотримується такої позиції, тобто вони єдині у цьому підході. Що будемо робити? Відкладаємо? Чи є у нас голоси, щоб прийняти рішення за основу?

Я зрозумів, що треба відкласти. Немає заперечень? Відкладаємо. І я прошу секретаріат при підготовці пропозицій на наступний пленарний тиждень передбачити розгляд цього питання.

Шановні народні депутати, пропонується вашій увазі проект Закону про внесення змін до Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" (щодо розміру ставки збору) (реєстраційний номер 7270). Пропозиція тут настійно звучить, за скороченою процедурою розглядати це питання. Що? Одну хвилинку зараз Смітюх, автор законопроекту.

16:04:04

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! Я би просив, тому що я сьогодні спілкувався з Міністерством фінансів і з Міністерством аграрної політики і продовольства, перенести цей законопроект на слідуюче пленарне засідання і прошу підтримати. Там є деякі уточнення, де треба довести інформацію до народних депутатів щодо використання коштів і ефективності їх використання на сьогоднішній день.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є заперечення? Немає. Відкладаємо на наступний пленарний тиждень для узгодження позицій з Кабінетом Міністрів України.

Шановні народні депутати! На черзі проект Закону про внесення змін до статті 6 Житлового кодексу Української РСР (щодо визначення житлової та загальної нерухомості) (реєстраційний номер 8203). Доповідач – народний депутат України Забарський Владислав Валерійович і співдоповідач – заступник голови комітету Сербін Юрій Сергійович.

За скороченою процедурою, ставлю на голосування цю пропозицію, прошу голосувати.

16:05:10

За-193

Рішення прийнято.

Владислав Валерійович, будь ласка.

16:05:19

ЗАБАРСЬКИЙ В.В.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! До вашого розгляду пропонується проект Закону України про внесення змін до статті 6 Житлового кодексу Української РСР (щодо визначення житлової та загальної площі об’єкту житлової нерухомості) (реєстраційний номер 8203 від 4 березня 2011 року). Цей законопроект внесений мною у співавторстві з колегою Зарубінським та Сербіним. Зокрема законопроектом пропонується доповнити статтю 6 Житлового кодексу частинами 2, 3 та 4 та визначити, що житлова площа об’єкту житлової нерухомості визначається як сумарна площа житлових кімнат, загальна площа об’єкту житлової нерухомості визначається як сумарна площа житлових кімнат і підсобних приміщень з врахуванням лоджій, балконів, веранд і терас.

Також проектом визначається, що житловою площею об’єкту житлової нерухомості не відноситься площа приміщень призначених для гігієнічних або господарсько-побутових потреб громадян, саме там ванна, вбиральня, душова, приміщення для прання, кухня, комора, передпокій, внутрішньо квартирний хол, коридор, вбудована шафа тощо.

Обґрунтування необхідності прийняття акту вважаю за необхідне зазначити, що на сьогодні визначення житловою та загальною площею об’єкту житлової нерухомості міститься в декількох підзаконно нормативно-правових актах та ДБН України, накази Комітету статистики України про затвердження інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження, положення про порядок передачі квартир, будинків та інше.

Вважаю, що прийняття зазначеного законопроекту позволить уникнути цієї невизначеності і буде мати позитивний ефект, будь-яких витрат державного бюджету у зв’язку з прийняттям цього законопроекту не передбачається. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Сергійович Сербін, заступник голови комітету. Будь ласка, рішення комітету.

16:07:32

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги, комітет розглянув цей проект закону і підтримує його. Які плюси в цьому питанні?

Перше. Ми все ж таки маємо зараз багато законодавчих актів, в тому числі, і Податковий кодекс, в якому визначено як об’єкт оподаткування, оподаткування житлова площа. Для цього нам потрібно чітко визначити, що таке житлова площа. Всі інші показники і назви, взяті з ДБН, тобто протирічні, я їх не буду. Комітет підтримує в першому читанні і все ж таки висловлює свою точку зору. Є зауваження Науково-експертного управління, що потрібно не записувати об’єкти житлової нерухомості, бо в Житловому кодексі зовсім інше формулювання. Я думаю, що при другому читанні ми все ж таки повинні це питання обговорити, бо якщо ми вже записали Податковий кодекс як об’єкт житлової нерухомості, то щоб не було протиріч при оподаткуванні, мені здається, що потрібно залишити таке ж точно формулювання. Це перше.

Друге. Деякі з наших колег висловлюють побоювання, що тепер після прийняття цього закону при продажу квартир не будуть застосуватися коефіцієнт для балконів і лоджій, ви знаєте, понижуючий коефіцієнт 0,3; 0,5; 0,7. Але це не є предметом цього закону, це є предметом ДБН. Тому і це питання не буде від’ємним або "отрицательным" для прийняття рішень по житловій площі.

Тому комітет рекомендує прийняти за основу і доопрацювати до другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, хто бажає брати участь в обговоренні, взяти участь в обговоренні цього питання, прошу записатися. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Ярослав Кендзьор, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Наступним буде Смітюх виступати.

16:09:45

КЕНДЗЬОР Я.М.

Анатолію Матвієнку слово, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, Анатолія Матвієнка.

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія "Собор", Блок "Наша Україна – Народна самооборона".

Я думаю, що взагалі з нерухомістю нам потрібно провести цілу революцію і визначитися, як в усьому цивілізованому світі, що податок на нерухомість є місцевим податком. І зрозуміти, що це є головне надходження до місцевих бюджетів в усьому світі. Якою ж дорогою рухаємося ми?

Ми зараз маємо дефініцію, дійсно, в Податковому кодексі про так звану житлову площу і пробуємо зараз під житлову площу підвести тільки те, де людина там знаходиться, відпочиває. Це є неправильна логіка. Такої логіки немає ніде в світі. Ми маємо розуміти, якщо є житловий будинок, то це є квадратні метри на які мають нараховуватися відповідно податки. А як використовують ті квадратні метри, то вже проблема господаря. Інакше ми будемо мати по два квадратних метри житлової площі, і я свідомо перебільшую по 150-200 квадратів, так званих, не житлових приміщень.

І ніколи із багатіїв ми не будемо мати цих податків. Тому я вважаю, що це ні що інше як "медвежа послуга". Ми маємо не підтримувати цей закон і вважати, що якщо є житловий будинок, то цей житловий будинок має оподатковуватися. А спосіб його використання, це проблема господаря.

Інакше, я ще раз повторюю, ми нічого іншого не робимо як з багатих не збираємо податки, а відтак не маємо можливості підтримати бідних. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Олег Зарубінський.

16:11:53

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я не погоджуюся з точкою зору свого колеги Матвієнка, який тільки сказав, що не можна цього робити. Нам не тільки потрібно виправити ту помилку, яку ми записали в Податковому кодексі. Тому що дуже багато людей, які все життя працюючи, на кінець то змогли, після розпаду Радянського Союзу, побудувати свій будинок. Їх діти подорослішали і поїхали в найми, на заробітки за кордон, а ці батьки їхні, діди, залишилися в цьому будинку, маючи пенсійне забезпечення в 800, або більше, плюс-мінус, гривень, не можуть платити податки. Тоді виникає питання, а як же ж з ним буди? Продати будинок і йти в будинок пристарілих як їх у нас немає, чи як їм робити?

І про цю саме категорію людей треба турбуватися. І я не сторонник тому, що ми повинні базувати свої доходи місцевого, або державного бюджету за рахунок податків. Треба працювати таким чином, що за рахунок не податків від громадян, а за рахунок розвиненої економіки створювати робочі місця. Створювати робочі додатково вартість до продукту, переробляти наші ресурси в кінцевий продукт і таким самим забезпечити наповнення бюджету, а не за рахунок надходження таких коштів. Я підтримую таку норму і її давно треба прийняти, в тому числі, посилаючись на кодекс, який ми прийняли. Дякую!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

16:13:30

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу! Шановні колеги, я є одним з авторів цього законопроекту і повірте, кажу це для тих, очевидно, які неуважно його прочитали, то тут жодного слова про податки нема. Тут навіть немає слова "податок". Тут мова йде про те, що ці інструкції, які можуть мінятися щодня мають бути узаконені. Бо вони стосуються дуже серйозних цивільних взаємовідносин, відносин в житловій сфері.

Але, якщо ви вже зачепили це питання, то, шановні колеги, я думаю, що люди, які сповідують державницьку і, я так розумію, достатньо ліберальну економічну концепцію чи контент, мали б розуміти, що людям треба давати будуватися. Бо коли люди будуються і чим більше вони будуються, тим більше працює економіка. Бо люди один раз платять податки, коли мають зарплату, мають доходи. Другий раз – коли купують будівельні матеріали. Третій раз – коли сплачують чорт знає що, що тільки сплачує людина, яка хоче побудувати собі будинок. А тут ще допомагають цій людині, щоб вона продавала свої оці будинки, свої квартири і так далі. Не в цьому сутність розвитку економіки, а в тому, щоб стимулювати людей до роботи.

Я вже не кажу, тут є спеціалісти в будівельній галузі і ви прекрасно розумієте, що треба підтримувати будівельну галузь. Треба підтримувати прагнення людини нормально і гідно жити, а не всіх опускати до рівня бідних. Навпаки треба, щоб люди заможними і багатими ставали. Але це не є предметом, шановні, я вимушений був на це відреагувати, не є предметом цього законопроекту. Законопроект абсолютно правильний з точки зору тих, хто в цьому розбирається. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління в своєму висновку зазначає: що законопроект може бути прийнятий за основу.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (8203) про внесення змін до статті 6 Житлового кодексу Української РСР (щодо визначення житлової та загальної нерухомості). Прошу голосувати.

16:16:00

За-300

Рішення прийнято.

Пропоную вашій увазі, шановні народні депутати, проект Закону про внесення зміни до статті 76 Кримінального кодексу України (щодо встановлення обов'язкових громадських робіт для осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням), (реєстраційний номер 6160). Доповідач – народний депутат України Олег Зарубінський. Співдоповідач – голова підкомітету Володимир Мойсик.

Пропозицію ставлю на голосування про розгляд питання за скороченою процедурою.

16:16:45

За-213

Рішення прийнято.

Доповідач – Олег…

16:16:53

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, да.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Фракція Народної Партії. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, ідея залучення до громадських робіт осіб, що перебувають на випробувальному терміні, є не новою з точки зору досвіду інших держав. Саме ця ідея і пропонується в названому головою парламенту законопроекті.

Така практика застосовується в кримінальному законодавстві Франції, Швеції, Данії та багатьох інших країн, які є, ну, все пізнається у порівнянні, але є зразковими в контексті порівняння з українською пенітенціарною системою.

Наприклад, у кримінальному законодавстві Данії випробувальний період, максимальний строк на 2 роки, завершується тоді, коли засудженим виконані зобов'язання щодо громадських робіт.

Кримінальне законодавство, переслідуючи гуманні і виховні цілі, встановлює можливість для окремих категорій засуджених не нести в повній мірі покарання за злочини, вчинені ними. В таких випадках до осіб, винних в скоєнні незначних злочинів, може застосовуватися звільнення від відбування покарання з випробовуванням або так званий умовний вирок.

В законопроекті пропонується, що цей умовний вирок, а, фактично, позбавлення людини від відповідальності, бо він продовжує абсолютно таке ж саме життя як і до правопорушення, ще доповнювалося тим, що певну кількість громадських робіт він має реалізувати. Він скоїв правопорушення, він скоїв злочин, хай незначний, але чому суспільство має дарувати цьому правопорушнику тільки умовний термін. Чому не попрацювати на це суспільство? Мова йде про дуже маленькі терміни. На 5 днів одна година. На 5 днів покарання одна година громадських робіт. Але, шановні колеги, я знаю позицію науково-експертного управління, знаю позицію багатьох з вас. Вона не є однозначною в підтримці цього законопроекту. І тому я погоджуюсь з думкою науково-експертного управління.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Я погоджуюсь з думкою науково-експертного управління з тим, що цей законопроект може бути доопрацьований. Я готовий його як суб’єкт законодавчої ініціативи доопрацювати, врахувавши певні пропозиції і негативні оцінки моїх колег. Прошу проголосувати за, це і є висновок комітету, за те, щоб відправити мені як суб’єкту законодавчої ініціативи, на доопрацювання. Я зроблю його краще. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Прокопчук від комітету, будь ласка.

16:19:38

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Зазначеним законопроектом автор пропонує в статті 76 Кримінального кодексу України серед обов’язки, які суд покладає на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, встановити обов’язкові для цієї особи громадські роботи на умовах, визначених статтями 56, 100 Кримінального кодексу та у розмірі не менше, ніж одна година за кожних повних 5 днів іспитового строку.

Проаналізувавши законопроект, комітет зазначив, що з його прийняттям створюється ситуація, за якої суд звільняє засудженого від реального відбування покарання і одразу ж призначає нове, а саме громадські роботи. Які, до речі, в пункті 4 статті 51, частини першої статті 52 і статті 56 Кримінального кодексу є основним видом покарання.

Проект не враховує також наявність окремого виду звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбаченого статтею 79 Кримінального кодексу України. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 7 років. А тому не зрозуміло, чи будуть розповсюджувати положення законопроекту щодо обов’язковості призначення покарання у виді громадських робіт на вказану категорію засуджених.

Також є незрозумілими запропоновані автором строки відбування покарання, які він називає розміром, не менше ніж одна година за кожні повні 5 днів іспитового строку, які також не узгоджуються з чинним законодавством.

Враховуючи наведене, комітетом прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді повернути законопроект суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити. Тому, щоб залишити автору роботу над цим законопроектом, яка також має в певній частині слушність, є пропозиція від комітету відправити даний законопроект на доопрацювання. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ну давайте пропозиція, яку виголосив автор законопроекту і яку підтримує комітет, зводиться до одного – повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи цей законопроект на доопрацювання. Я ставлю на голосування цю пропозицію, прошу голосувати.

16:22:04

За-288

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо реалізації права на пенсію осіб, які перебувають в місцях позбавлення волі).

Шановні колеги, за скороченою процедурою є прохання розглядати питання. Ставлю на голосування цю пропозицію, прошу голосувати.

16:22:40

За-217

Рішення прийнято.

Доповідач народний депутат України Уляна Миколаївна Мостіпан, співдоповідач від комітету – Володимир Романович Мойсик. Чи Юрій Прокопчук буде? Юрій Прокопчук. Так, будь ласка, Уляна Миколаївна.

16:22:57

МОСТІПАН У.М.

Шановні колеги! Шановні виборці! Даний законопроект підготовлений з метою врегулювання питання реалізації права на пенсію особам, які втратили працездатність чи досягли пенсійного віку у період відбування покарання. На сьогодні у діючому законодавстві є певні неузгодженості або подвійні стандарти. Згідно із статтею 122 Кримінально-виконавчого кодексу України особи, які набули право на пенсію у період перебування у місцях позбавлення волі, можуть скористатися таким правом лише після їх звільнення.

У той же час особам, які набули право на пенсійне забезпечення до позбавлення їх волі, виплата пенсії проводиться згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". А це значить, що 75 відсотків перераховується цієї пенсії на установу, в якій вони утримуються, і 25 відсотків перераховується на особистий рахунок засудженого. Тобто особи, які досягли пенсійного віку до позбавлення волі, і особи, які такого віку досягли у період перебування у місцях позбавленнях волі, знаходяться в різних правових категоріях, що є порушенням Конституції.

Засуджені зберігають статус громадян України, і тому вони користуються відповідними правами з врахуванням обмежень, які випливають тільки лише із вироку суду.

Даним законопроектом передбачається внести зміни до статті 122 Кримінально-процесуального кодексу, передбачивши, що особам, які набули права на пенсію у період перебування у місцях позбавлення волі, пенсія призначається і виплачується на загальних підставах і згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Уточнюю, що мова йде тільки …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

МОСТІПАН У.М. …тільки про тих осіб, які на момент набуття права на пенсію вже мають необхідний страховий стаж, тобто заробили його до того, як потрапили у місця позбавлення волі. Дуже прошу проголосувати за цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Юрій Прокопчук від комітету, будь ласка.

16:25:38

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, зміни, запропоновані проектом зумовлені наступним. Так, згідно зі статтею 122 Кримінально-виконавчого кодексу України особи, які набули право на пенсію у період перебування у місцях позбавлення волі, можуть скористатися своїм правом на пенсійне забезпечення лише після звільнення з місць позбавлення волі. Тобто, згідно діючого законодавства особа, яка має необхідний стаж роботи і позбавлена волі в передпенсійний вік, позбавляється ще й права на пенсію до її звільнення. Також проектом пропонується час роботи засуджених, період відбування ними покарання у виді позбавлення волі зараховувати у стаж роботи для призначення трудової пенсії, за умови сплати ними страхових внесків до Пенсійного фонду України в порядку і розмірах, передбачених законодавством. Тобто законопроектом не усувається положення статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України "Про зарахування часу роботи в місцях позбавлення волі до загального стажу роботи при призначенні трудової пенсії, за умови сплати звільненою особою страхових внесків до Пенсійного фонду за час цієї роботи". При цьому визначення пенсії особам, які на час перебування в ув’язненні отримали на її призначення, не здійснюється, допоки ця особа не звільниться з місць відбування покарання.

Таким чином, задекларована в пояснювальній записці до проекту 6382 його мета щодо забезпечення пенсійного для засуджених осіб, які набули право на пенсію в період перебування в місцях позбавлення волі, не матеріалізована в даному законопроекті.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради та Міністерство юстиції законопроект не підтримують, у зв’язку з чим при підготовці законопроекту до другого читання, якщо таке буде, відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради виключається можливість включення до законопроекту додаткових положень, які були відсутні під час розгляду проекту в першому читанні. Зважаючи на відсутність у тексті законопроекту законодавчих пропозицій, які б передбачали внесення змін до вищеназваних законодавчих актів України, регулюючих правовідносин …… забезпечення, в тому числі і особливості щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

ПРОКОПЧУК Ю.В. … засудженими особами та органами, установленими виконання покарань, комітетом внесена пропозиція щодо рекомендації Верховної Ради за результатами розгляду проекту закону в першому читанні повернути його суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу підтримати рішення комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, є потреба обговорити це питання? Ну, будь ласка, запишіться. Прошу прізвища народних депутатів.

Народний депутат Шишкіна, будь ласка.

16:28:24

ШИШКІНА З.Л.

Міщенко, будь ласка, передаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Міщенка.

16:28:29

МІЩЕНКО С.Г.

Шановні колеги, автор підняв дуже велику проблему відносно пенсійного забезпечення засуджених осіб. Я поясню в чому ця проблема існує на сьогоднішній день.

Якщо ми візьмемо питання, коли людина перед тим, як відбуває… повинна відбути покарання, але у неї уже пенсійний факт настав того, що вона повинна отримувати пенсію чи за віком, чи по інвалідності, чи за вислугу років, вона не має такого права – отримувати цю пенсію, вона отримає тільки після того, як відбуде покарання. І це говорить про те, що ми порушуємо конституційний принцип, що людина за кримінальний злочин несе додатковий вид покарання – неотримання пенсії, хоча вона на це заслуговує, тому що подвійно трактуються норми сьогоднішнього законодавства. І тому питання на сьогоднішній день існує, дійсно, йде дуже багато листів і заяв відносно того, що людина позбавлена ні за що цього права. Тому я пропоную… те, що написано Науково-експертне управління писало, що треба… хто ж повинен призначати цю пенсію, тільки в одному питання, якщо подивитися… Науково-експертне управління. Пенсійний фонд. Записати в цю статтю – Пенсійний фонд призначає цю пенсію, і все, питання… не треба даже 116-у статтю Регламенту порушувати.

Тому в такому вигляді питання вирішується.

Якщо все-таки в парламенті немає волі цю проблему вирішувати, нема голосів, то я хоча б прошу повернути його на доопрацювання, щоб зараз автор міг переподати цей законопроект, щоб ми його не провалили, і тільки на наступній сесії ми могли його подати. Тому чи в першому, чи в іншому випадку ця проблема вирішується. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.

16:30:36

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я впродовж виступу Сергія Міщенка. Цілком погоджуюся з тим, що законодавча ідея зрозуміла. Проблема така дійсно має місце. Тобто законодавча пропозиція цілком абсолютно зрозуміла і мабуть, що і обґрунтована чи аргументована, але згідно нормотехніки вона написана, описана ця процедура, що законом стати не зможе ніколи.

Коротко поясню. Україна має 5 видів пенсії: вислуга літ, втрата годувальника, інвалідність, соціальна і за віком. У даному випадку в законопроекті не зрозуміло, про який вид пенсії мова йде і як призначення цієї пенсії буде врегульовуватися. Тут вже мова йшла про зауваження Головного науково-експертного управління стосовно Пенсійного фонду. Просто-на-просто цей законопроект виписаний не під ті зміни і не до тих законодавчих актів. І якби вона була виконана так, як потрібно, тоді, безумовно, цей закон би працював.

Я вношу пропозицію. Безумовно, у такому вигляді приймати не можна, бо ми до другого читання нічого там не змінимо абсолютно. Я пропоную, і було би непогано, якби на комітеті автори законопроекту запропонували забрати, відкликати свій законопроект на доопрацювання, і виписати норму у відповідності з діючим, з чинним пенсійним законодавством, тоді це було би нормально. А так, зміни, які вносяться тільки до Кримінально-виконавчого кодексу України, вони не зможуть в повній мірі відповідати завданням, які поставив автор цього законопроекту перед собою. Тому цей законопроект було би доцільно, було непогано, якби автор відкликав на доопрацювання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення питання завершено. Комітет пропонує повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи законопроект на доопрацювання. Головне науково-експертне управління також стверджує у своєму висновку, що законопроект потребує доопрацювання.

Разом з тим, я першою ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 6382) про внесення змін до статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо реалізації права на пенсію осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі). Прошу, голосуйте.

16:33:21

За-97

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про повернення законопроекту суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Реєстраційний номер 6382.

16:33:50

За-112

Голосів не вистачило. Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні народні депутати, зараз ми з вами мали б розглядати проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо вдосконалення умов діяльності вищих навчальних закладів). Разом з тим, автор законопроекту звернувся з таким листом: "Прошу перенести розгляд законопроекту на інший пленарний тиждень у зв'язку із необхідністю узгодити позиції з Кабінетом Міністрів України". Немає заперечень?

Ну, тоді, якщо немає заперечень, не будемо голосувати, відкладаємо розгляд законопроекту на наступний пленарний тиждень.

Шановні народні депутати, пропоную вашій увазі проект Закону про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я (щодо прискорення надання першої медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях). Доповідач – народний депутат України Олег Зарубінський, співдоповідач – Володимир Карпук.

Враховуючи вашу пропозицію Ставлю на голосування пропозицію знову ж таки цю – про розгляд питання за скороченою процедурою.

16:35:20

За-198

Рішення прийнято.

Будь ласка, Олеже Олександровичу.

16:35:29

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський фракція Народної партії. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Яка ідея цього законопроекту? Найголовніша вимога – під час надання медичної допомоги у будь-якій ситуації – нещасного випадку чи загострення тяжкого захворювання – це вчасність отримання цієї допомоги, адже від цього залежить, і це медики добре знають, не лише стан здоров’я, але і життя людини. Однак, через природні чинники віддаленість лікарень від хворого чи постраждалого, складну соціально-економічну ситуацію в країні медична допомога може прибути зі значним запізненням, втрачаючи при цьому вимогу оперативності.

Разом з тим частиною першою статті 37 Основ законодавства України про охорону здоров’я передбачено, що (цитую) "медичні працівники зобов’язані подавати першу невідкладну допомогу при нещасних випадках і гострих захворюваннях" (кінець цитати). Та на практиці в екстремальних ситуаціях, навіть якщо медичні працівники і знаходяться поруч з хворим або потерпілим, надання першої допомоги ускладнено, оскільки лікарі, і вони, і потенційні пацієнти, можуть навіть не бачити один одного.

Для цих цілей відповідно до діючих Правил дорожнього руху передбачено можливість ідентифікації автомобілів лікарів спеціальним розпізнавальним знаком. Але чи часто ми сьогодні бачимо цей розпізнавальним знак. І ситуація полягає в тому, що такий підхід, який є на сьогодні, видається певною мірою однобічним. Лікар має взяти на себе добровільно зобов’язання, але не отримує ніяких додаткових прав і навіть можливостей. Як наслідок, в умовах комерціоналізації усіх послуг такі добровільні обов’язки практично не реалізуються, а відповідно автомобілі з позначками "лікар" практично не зустрічаються.

В законопроекті пропонуються дуже прості речі, які допоможуть лікарю здійснювати, лікарю-водієві, те, що він може зробити. І тому я прошу підтримати цей законопроект, він…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Він абсолютно гуманний. Він абсолютно спрямований на допомогу лікарям надавати допомогу постраждалим. І в першу чергу при ДТП на дорогах. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, будь ласка, щодо рішення комітету.

16:38:00

КАРПУК В.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я на своєму засіданні 2 лютого поточного року розглянув законопроект нашого колеги Олега Олександровича Зарубінського за номером 7359, метою якого є створення умов для прискорення надання медичної допомоги в екстремальних і не відкладних випадках та для поліпшення ідентифікації автомобілів, якими керують лікарі. Для цього за допомогою прийняття відповідних змін до частини 1 статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я пропонується надати лікарям право на безкоштовне паркування їх приватних автомобілів у випадку, якщо такі автомобілі обладнанні спеціальними номерними знаками і наклейками з контактними телефонами відповідного лікаря-водія.

Автор законопроекту також пропонує доповнити статтю 37 Основ законодавства про охорону здоров’я наступним текстом: "в екстремальних і невідкладних випадках перша медична допомога може надаватись медичним працівником, який знаходиться в місті виникнення такої ситуації".

Згідно з пояснювальної записки до законопроекту діючі Правила дорожнього руху пункт "ж" стаття 33 передбачає можливість ідентифікації автомобілів лікарів за допомогою спеціального розпізнавального знаку з написом "лікар". При цьому відзначено, що наданням медичної кваліфікованої допомоги в разі ДТП автомобіль має бути оснащений спеціальною медичною аптечкою і медичним інструментарієм згідно з переліком, встановленим Міністерством охорони здоров’я України.

Міністерство охорони здоров’я підтримує даний законопроект. Головне науково-експертне управління вважає, що надання лікарям додаткових пільг на безкоштовне паркування їх особистого автотранспорту суперечить ідеології Податкового кодексу і пропонує законопроект відхилити. Комітет все ж таки підтримує цей законопроект. Ми доопрацюємо з врахуванням зауважень і пропонуємо прийняти його за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам також.

Шановні колеги, якщо немає заперечень, то давайте перейдемо до обговорення цього питання, прошу записатись на це обговорення. Прошу прізвища народних депутатів висвітлити на табло.

Сергій Шевчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

16:40:23

ШЕВЧУК С.В.

Дякую. Шановні колеги! Фракція "БЮТ – "Батьківщина", звичайно, буде підтримувати цей законопроект, який стосується надання хоч якихось, хоч мінімальних пільг для медичних працівників. Безумовно, краще було б, щоб замість безкоштовної стоянки для авто були безкоштовні санітарні автомобілі для медичних працівників, що пропонувалося робити раніше. Однак і ця невелика пільга також буде мати значення.

Ще один аргумент, який я хочу сказати, це відома подія "Євро-2012". Уявіть собі, десятки тисяч іноземних туристів, стільки ж тисяч, десятки тисяч наших туристів, величезний рух і уявіть собі чи справиться в таких ситуаціях, скажемо, швидка допомога чи інші підрозділи медичної служби? Звичайно, ні. І тому спроба таким чином розширити можливості надання медичної допомоги, як вітчизняним, так іноземним туристам, буквально через якийсь рік часу, заслуговує на увагу. Ми б хотіли, щоб Міністерство охорони здоров'я не лише на словах підтримало, а й визначилоа спеціальний знак, зрозумілий для українців, для іноземних туристів, що в цій машині є фахівець-медик і що він зобов’язаний в окремих ситуаціях скористатися тим об’ємом знань, які йому дала держава для того, щоб врятувати життя своїх співгромадян. Тому ми будемо голосувати за законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вечерко, фракція Партії регіонів. Потім – Юрій Кармазін.

16:42:02

ВЕЧЕРКО В.М.

Владимир Вечерко, Партия регионов.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты, уважаемые граждане Украины! То что мы сегодня рассматриваем это имеет огромное значение. И я очень рад что мы наконец то начали уделять внимание здравоохранению и его реформам. Нужно было это раньше сделать. И не только в экстремальных и неотложных состояниях врачи должны иметь специализированное в своей машине оборудование, но нужно начинать, как говорится, с села, идти от села, идти к городу. Сегодня ни в одной сельской больнице врачи, которые не имеют даже транспорта, не то что там специализированных машин. Нужно это учесть и когда мы на следующий раз будем слушать этот законопроект, мы должны включить все необходимое для того, чтобы этот законопроект, он прижился в обществе. И действительно врачи имеют право на то, чтобы иметь специализированные номера, чтобы к ним было нормальное отношение со стороны ГАИ, населения, чтобы они знали, отличали, что эти машины, в которых ездят врачи, они будут оказывать неотложную специализированную и первичную медицинскую помощь.

Поэтому наша фракция, фракция Партии регионов, будет голосовать за этот законопроект в первом чтении. И нужно учесть все замечания. И еще прошу учесть, что очень главное для населения и для врачей: идти нужно, действительно, от села в город, потому что сегодня в селах, Владимир Михайлович и уважаемые народные депутаты, нет даже врачей. Врачей нет вообще! Две тысячи населения живет в селе и ни одного врача. Полуразрушенный фельдшерский акушерский пункт – это трагедия для всего населения Украины. С этого нужно начинать и идти в город не популистскими…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так завершуйте, будь ласка.

16:44:16

ВЕЧЕРКО В.М. А идти ближе к народу, как говорит наш Президент, нужно идти к народу. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Юрій Кармазін, будь ласка, фракція "Наша Україна – Народна самооборона"

16:44:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Краще ви б до народу ніхто не йшли, тоді б може дотримувались статті 49 Конституції, де записано, що не допускається скорочення існуючої межі державних і комунальних закладів охорони здоров’я. Крапка. Там так записано.

І те, що ви сьогодні робите, я звертаюсь до урядовців, до коаліції до тих, хто в Міністерстві охорони здоров’я, це є антиконституційно. Ось за це треба арештовувати. Не Луценка тримати під вартою за ті 40 тисяч, які ви йому даєте, а ту оптимізацію, скорочення лікарень – це все кримінальний злочин, бо це є пряме порушення вимог статті 49 Конституції, а вона норми прямої дії. Тому, шановні, як ви тільки підете від влади, чекайте, що всі, хто це робив, можуть бути порушниками кримінальної справи. І це буде правильно.

Я хотів би навести такі… колись говорили про медиків, такі цифри. За рік число медиків у Києві зменшилось на 10 тисяч чоловік: 8 тисяч медсестер, 1,5 тисячі лікарів, 500 фельдшерів. За рік! Про яку сімейну медицину ви там сьогодні говорите?! Кому це буде потрібно? Люди виїжджають в інші країни, бо ви не платите те, що передбачено законом, ось що робиться.

Через це, шановні, треба приймати цей закон, але давайте виходити за межі Регламенту, доповнювати цей закон дійсними гарантіями для медицини, а не тими, які тут передбачені. Вибачайте, пане Олеже, я дуже вас люблю як автора, як законодавця, але цього дуже-дуже мало. Не тільки погано сьогодні з медициною і в селах, і в містах, кругом погано. Бо платять не так, бо за 900 гривень медсестра не буде працювати, а хірург за 2…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. І завершуючи, я просив би вас прийняти в першому читанні і доручити комітету доопрацювати, виходячи за межі 116 Регламенту, прямо так записати, Володимире Михайловичу. Інакше, пропаде вся охорона здоров'я, не буде ні лікарів, нікого не буде в цій країні, всі виїдуть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні народні депутати, обговорення питання завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу.

Ставлю на голосування цю пропозицію, а саме: про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я (щодо прискорення надання першої медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях) (реєстраційний номер 7359). Прошу голосувати.

16:47:48

За-311

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, пропоную вашій увазі проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки благодійної діяльності.

Пропозиція розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. А що там є ще в нас, да?

16:48:26

За-205

Шановні колеги, в нас тут є законопроект з цього приводу – 6024, 6343. Давайте таким чином ми зробимо: доповіді окремо, а після того якраз доповідь голова комітету зробить по обох законопроектах, тобто 4 хвилини. І тоді їх обгоримо і окремо проголосуємо. Нема заперечень ? Дякую.

Григорій Євдокимович, будь ласка.

16:49:03

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься законопроект 6024 від 1.02.2010 року. Як ви бачите, що цей законопроект уже знаходиться понад один рік і потребує на визначення Верховної Ради.

Ціль і завдання проекту – прийняття цього закону є… Метою прийняття цього закону є забезпечення реальної державної підтримки благодійної діяльності в Україні.

Завдання законопроекту реалізується у встановленні конкретних форм державної підтримки благодійності, благодійної діяльності. Визначення окремих благодійників-меценатів почесними званнями, державними нагородами України та іншим. Надання податкових пільг благодійникам та благодійним організаціям за надану благодійну допомогу.

Чому я вирішив це питання поставити саме таким чином, щоб надати ці пільги і стороні, яка надає і стороні, яка отримує? Тому що ви знаєте, що, на жаль, в нашій країні дуже багато людей, які потребують дійсно благодійної допомоги. І на щастя, на щастя є частина наших успішних сьогодні бізнесменів, які цю допомогу надають. І для того, щоб якимось чином це узаконити, більш чітко визначити, я вирішив конкретно внести зміни до діючого законодавства. Тому що, з однієї сторони, держава повинна підтримувати, рекламувати і стимулювати, і показувати, що ці громадяни дійсно частину своїх грошей або частину свого майна, або інших продуктів, в тому числі харчування можуть передавати тим людям, які безпосередньо цього потребують і мають нагальну потребу життєву. Це стосується і медичних питань. Це стосується і освітніх програм. Це стосується і інших, багато, багато що потребує сьогодні допомоги. На жаль, так сталося, що держава не завжди може задовольнити або забезпечити цих людей, які потребують цієї допомоги. Тому я, безперечно, що знаю попередньо, що цей законопроект не буде підтримуватися, но одночасно я звертаю увагу, що потреби в цьому законі є, вони актуальні. І такого роду закони, де підтримує з одної сторони держава тих, і стимулює, і відзначає тих, хто дає благодійну допомогу, а з іншої, хто отримує. В багатьох країнах ці норми є, вони, закони, діють і успішно впроваджуються в життя.

Підтримка цього закону дасть можливість більш ширше рекламувати, більш ширше залучати таких людей, які можуть і хочуть допомагати тим людям…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

СМІТЮХ Г.Є. …вас, народні депутати, підтримати законопроект в першому читанні. А, якщо буде підтриманий цей законопроект, то до другого читання можна залучити і вашу, так сказати, участь. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте, будь ласка. Юлія Володимирівна Льовочкіна, будь ласка.

Ми прийняли рішення, що зараз дві доповіді, потім голова комітету, а будемо голосувати окремо кожен, оскільки вони з однієї і тієї ж самої, на одну й ту саму тему.

16:52:19

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.

26 квітня 2010 року мною та депутатами Фельдманом, Зарубінським, Оробець було зареєстровано проект нової редакції Закону України "Про благодійництво та благодійні організації".

Законопроект було розроблено із залученням широкого кола громадськості та підтриманий найбільш ми благодійними фондами України. Законопроект має на меті створення сприятливих умов для утворення і діяльності благодійних організацій, захисту прав благодійників та набувачів благодійної допомоги.

В сфері благодійництва зараз існують наступні проблеми. По-перше, строк реєстрації благодійної організації в Україні щонайменше 2 місяці, в середньому в 15 разів більше ніж строк реєстрації підприємства.

По-друге, діяльність благодійних організацій штучно обмежена територіальними статусами. Місцевій благодійній організації заборонено надати, наприклад, соціальні послуги постраждалим від природного лиха в інших місцевостях.

По-третє, благодійні організації зобов’язані вимагати навіть від потерпілих, від вибухів чи повеней, які втратили документи, їхні ідентифікаційні коди для здійснення переказів чи банківських рахунків. Взагалі я можу сказати, що дуже багато обмежень, дуже багато безглуздя існує в цій сфері законодавства.

Чинне законне забезпечення ефективного контролю за цільовим використанням благодійної допомоги та захисту прав благодійників. Це сприяє таким небезпечним явищем, як використання благодійних внесків для відмивання грошей, підмінної благодійності суто рекламними акціями або шахрайство в публічному збиранні пожертв на лікування тощо.

З метою вирішення цих та інших проблем законопроектом пропонується прощення реєстрації управління благодійними організаціями, підвищення контролю благодійником за коштами і майном, переданим на благодійні цілі, запровадження нових інструментів для здійснення благодійної діяльності як громадянами, так і юридичними особами. Мова йде про благодійні сервітути…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. До законопроекту надійшло ряд зауважень, але я вважаю, що вони можуть бути враховані при підготовці до другого читання. Тому я прошу шановних колег підтримати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Володимир Олександрович Яворівський, Голова Комітету з питань культури і духовності. Будь ласка, рішення комітету?

16:55:01

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги! Я щойно буквально прийшов із прекрасного заходу. В театрі імені Івана Франка вручалися нагороди переможцям всесвітнього конкурсу з української мови імені Петра Яцика, за якого ви, до речі, не проголосували, щоб відзначити бодай його ювілей.

Йдеться про те, що фактично влада відмовилася сьогодні підтримувати цей прекрасний конкурс. І його підтримала ліга українських меценатів на чолі із генеральним директором Дарницької фармацевтичної фабрики, а також "Блок Юлії Тимошенко" і всім дітям вручені премії. Через те, потреба у благодійності в Україні назріла давно, вона вже навіть і перезріла. Я хочу сказати про те, що фактично наявність благодійної діяльності, заохочення її з боку держави в різні способи, цих способів є чимало, це, власне кажучи, є ознакою цивілізованості країни. Через те, я хотів би подякувати і Григорію Смітюху, і тому колективу кількох наших народних депутатів Львочківна, Новікова, Фельдман, Зарубінський і Оробець, називаю їхні прізвища, які заторкнули ці дві важливих теми і важливих дуже.

Чим відрізняються два законопроекти? Вони фактично на одну і ту ж саму тему. Через те, я навіть не ставлю питання, тобто комітет не ставить питання, про те, щоб один із них, скажімо, знімати, оскільки вони однотемні. Вони обидва, кожен по своєму, цікавий. Але мені і комітету нашому законопроект Смітюха видається більш демократичнішим, він іде туди аж в глибину. Тобто він досягає до того, що кожна людина, яка здатна, скажімо, надати оцю саму благодійну допомогу, навіть якщо вона не дуже велика, вона теж заохочується країною. І я переконаний, що це дає можливість нам робити цивілізоване наше суспільство, залучати тоді до благодійної діяльності виключно всіх. Законопроект колективу авторів, яких я називав, назву ще раз Львочківна, Новікова, Фельдман, Зарубінський і Оробець, він стосується таких уже існуючих, так би мовити, гуманітарних благодійних фондів.

Через те комітет вважає за необхідне, можна було би звичайно… Я прекрасно розумію, що і Міністерство фінансів буде чинити певний опір. Більше того, я вам навіть зізнаюся, міг би, скажімо, такий законопроект внести чи я, чи хтось від нашої меншості, але ми прекрасно розуміємо, що ви за нього не проголосуєте. Через те, я гаряче підтримую і дуже радий, що за нього взялися представники більшості, то хоч підтримайте своїх уже, своїх людей. Я хочу вірити в те, що законопроект, скажімо, Смітюха взяти за основу і з другого законопроекту з колективу авторів комітет готовий до цієї чорнової праці разом з авторами взяти долучити якісь місця, і ми можемо мати дуже добрий Закон про благодійну діяльність. Він справді буде стимулювати людей, організації до того, щоби у нас оця благодійна діяльність була, меценатство і благодійна діяльність.

Через те я дякую обом авторам і колективам за те, що вони торкнулися цієї теми, я апелюю до амбіцій більшості, це ваші автори приготували ці законопроекти і гріх буде вам не проголосувати за законопроект базовий Смітюха і з другого проекту ми повинні використати все краще, що в ньому є. З Богом, давайте перевіримо чи ви здатні на це, чи ні. Вперед. Чи ми здатні всі. Правильно. Сказав Юрій Мірошниченко і натискає кнопку "за".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення питання. Прошу прізвища народних депутатів показати.

Василь Кравчук передає право на виступ Миколі Томенку.

16:59:12

КРАВЧУК В.П.

Василь Кравчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина"…

16:59:28

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, оскільки треба висловитися стосовно двох законопроектів, почнемо з першого зареєстрованого. Загальна моя оцінка народних депутатів, що зареєстрували дані законопроекти, як позитивна, оскільки треба врегулювати цю справу і всіляко її підтримати. Натомість, є серйозні проблеми з практикою реалізації цих законопроектів.

Які наші застереження і експертів, і фахівців стосовно першого законопроекту, що запропонував Григорій Смітюх.

Перше. Пільгові речі є дуже важливі але, натомість, сьогодні я вас інформую, як людина, яка так само опікується проблемою і просвітницької діяльності, і фізичної культури і спорту, у нас Міністерство фінансів не розробило жодної постанови і положення, як використовувати ці пільги. Наприклад, у новій редакції Закону про фізичну культуру і спорт, який ми прийняли, передбачається можливість пільг для тих людей, які фінансують фізичну культуру і спорт, натомість, ця норма не діє, бо Мінфін не прийняв відповідної постанови. Тому я за те, щоби культурологічна, оздоровча, спортивна, так би мовити, підтримка мала пільги держави, але це можна вже зробити, якби Мінфін пішов назустріч цієї справи.

Друга позиція, яку я не можу ідеологічно підтримати. Я вважаю, що меценатська і благодійницька діяльність не повинна оцінюватися державою, це якби внутрішнє переконання, це світогляд, це думання. Тому, ну, вибачте, як ще в нас буде заслужений чи почесний благодійник України, то вже сміятимуться не тільки, так би мовити, в Європі, а у всьому світі. Тому я категоричний противник якогось державного узаконення.

Тепер другий авторський законопроект. Він ще більше мене непокоїть, оскільки в мене складається враження, що він все-таки більше оперує, так званими, "великими благодійниками". Що таке "великі благодійники", це ті люди, які найбільше державних коштів отримують, бо вони оперують великими коштами бюджетними і можуть дозволить собі бути і великими благодійниками. Що тут небезпечно? Небезпечні, на мою думку, серйозні пільги, які передбачають, наприклад, там оренду. Якщо це великий благодійник, який оперує мільйонами, які пільги йому по оренді приміщення йому треба давати? Непокоїть мене історія з тим, що для міжнародної діяльності можна, наприклад, тут працевлаштовувати іноземців. Як ми будемо всіх іноземців працевлаштовувати на благодійних проектах, то невідомо, що залишиться з нашими людьми, які тут працюють.

Ну, і на останнє. Звичайно, якщо ще ми створимо орган центральної виконавчої влади по благодійництву, то тоді кінець цьому благодійництву. Ну, не треба міністерство чи комітет створювати по благодійництву, треба ним займатись.

Тому я вважаю, що в в обох законопроектах є добрі ідеї, але обидва законопроекти на сьогоднішній день не готові до такої міри, щоб їх підтримувати і голосувати за них.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

17:02:24

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук. Прошу передати слово Лесі Оробець.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леся Оробець, будь ласка.

17:02:33

ОРОБЕЦЬ Л.Ю.

Леся Оробець, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Колеги, є люди, які уже варті пошани хоча б за те, що вони замість того, щоб нити, вимагати підтримки в держави, чекати коштів з бюджету, беруть, збираються і роблять самі, рішають ряд питань, які, на жаль, ні ми, ні міністерства, ні інші державні чини інколи вирішити не можуть, це благодійники. І максимум, що ми можемо для них зробити, це прийняти адекватний рамковий закон, тому що наше законодавство досі грішне перед цими людьми, зокрема викручуванням їх рук… їм рук.

Про те, про що говорив пан Микола Томенко, про пільги – немає цього в тексті законопроекту. Я його особисто читала і особисто дописувала.

Буду голосувати "за" хоча б тому, що в статті 10 є таке новшество, як "ендаумент", це схема фінансування всіх недержавних (і державних) закладів освіти, закладів медицини, музеїв, інших благодійних починань, які дають можливість мати недержавний дохід, недержавні кошти для існування.

Як на мене, то, не маючи можливості забезпечити державними коштами все, колеги, даймо ж можливість людям, які не прагнуть… не просять нашої допомоги, просять їм просто не заважати, давайте їх підтримаємо. Дуже прошу проголосувати за цей законопроект, незалежно від політичного… приналежності авторів чи незалежності від політичної позиції вашої фракції на тепер.

Між іншим, коли ми його реєстрували, в співавторах було 4 з 5 представників фракції на той момент, це був рік тому, колеги. І рік тому ми добиваємося, щоб цей закон попав в зал. Величезна просьба – зверніть увагу, передумайте і, будь ласка, проголосуйте за нього. Дякую. Кожен голос важливий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

17:04:33

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, чим менше будемо ми педалювати питання приналежності до більшості чи меншості і в залежності від цього голосування за законопроект, тим більше людей буде проголосовано. Тому, якщо ми насправді хочемо, щоб законопроект голосували, давайте про зміст цього законопроекту говорити. А і один, і інший законопроект є в принципі позитивними. У мене немає жодного упередження щодо законопроекту колеги Смітюха Григорія Євдокимовича, але як співавтор іншого законопроекту хотілось би декілька позитивів тільки сказати.

В ньому достатньо добре врегульовано все поле благодійництва. Я не хотів би говорити про значення цього, бо якщо б, знаєте, не було благодійників і меценатів… в Києві багато лікарень, які були побудовані до 17-го року, не було б сьогодні, точно также, як Бессарабського ринку і багато чого дуже, чим пишається сьогодні Київ, без благодійників і меценатів ну не було би просто. Тому факт благодійництва треба підтримувати незалежно від політичних цих позицій і педалювання цього весь час питання.

Ми будемо підтримувати законопроект 6343. Він є системний, він дає можливість в тому числі і контролювати з боку держави благодійництво, бо благодійництво не є мінімізація прибутків, справжнє благодійництво. Тому це і не може бути в законопроекті.

Я, якщо можна, Володимир Михайлович, хоче Кармазін дуже… Я йому казав, я йому казав, але він наполягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу вас: давайте не дискусію… Оскільки не можна, але Кармазін дуже наполягає, одну хвилину, будь ласка. Але не можна.

17:06:14

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, заспокойтесь! Ми поєднали непоєднувані речі: ми поєднали два зовсім різних закони. І ви ніхто про це не сказали. Я звернув увагу головуючого, Голови Верховної Ради, на це. І тому я по суті.

Перший законопроект, Смітюха, передбачає, що суми коштів або вартість майна, які перераховані, якщо не перевищують 5 відсотків оподаткування доходу платника, вони знімаються, не включаються до загального місячного доходу. Це те, що є в усіх цивілізованих країнах. Давайте це підтримаємо. Раз.

Це Закон "Про податок з доходів фізичних осіб". Це зовсім інший закон, це не інша редакція Закону про благодійництво. Я за те, щоб прийняли Закон про благодійництво, який зараз доповідався в новій редакції, але там немає цього механізму, який є у Смітюха. Треба приймати зміни до чинного законодавства, які говорить Смітюх.

Тому я буду вас просити прийняти Закон про благодійництво, приймати закон і інший Смітюха, де є зміни в діючий Закон про благодійництво, де вноситься поняття "державні нагороди" в…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович.

Микола Томенко, репліка. Леся Оробець згадувала прізвище.

17:07:41

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, хочу сказати, що в обидвох законопроектах містяться пільги. Я не за те, щоб пільг не було, тобто пільги повинні обґрунтовані. В законопроекті Смітюха передбачаються пільги, якщо ви добровільно перерахували податок як благодійна допомога, що не перевищує 5 відсотків. І, в принципі, загальна ідея правильна, тільки треба розписати, як це робиться. Натомість законопроекти, назвемо його "групи авторів", тут міститься низка пільг, тут передбачається, що органи державної влади і місцевого самоврядування ухвалять закони про оподаткування з пільгами для суб'єктів благодійної діяльності, забезпечать фінансування державних цільових програм, що передбачають підтримку благодійної діяльності і поза конкурсом нададуть майно. Тому пільги є там і там.

Тому ще раз хочу сказати: на мою думку треба подивитися, як ці пільги повинні бути дієвими, щоб, дійсно, гроші доходили до проектів цих освітніх, культурних, а не були засобами маніпулювання. І ще раз кажу, мені здається, що треба поєднувати добрі ідеї одного і іншого законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, обговорення питання завершено. Якщо йти за логікою, то нам спочатку треба прийняти нову редакцію Закону "Про благодійність та благодійні організації", а потім вносити зміни. Враховуючи таку ситуацію, яка склалася, то прохання до вас, шановні колеги, поставитися прихильно до рішення комітету, до висновку комітету: проголосувати за обидва законопроекти і прийняття за основу.

І, очевидно, комітет буде опрацьовувати нову редакцію разом із пропозиціями депутатів і врахує ті пропозиції, які є в законі, у тому числі, нашого колеги Григорія Смітюха. Головне, щоб жодна ідея не загубилася. А там вже далі, яке рішення прийме комітет.

Тому я буду зараз ставити на голосування і перший, і другий законопроект, і просив би, шановні колеги, підтримати цю пропозицію, яку я щойно озвучив.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки благодійної діяльності (реєстраційний номер 6024) Автор - Григорій Смітюх. Прошу голосувати.

17:10:08

За-102

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про благодійництво та благодійні організації (нова редакція) (реєстраційний номер 6343). Прошу голосувати.

17:10:34

За-238

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, пропоную вашій увазі проект Закону (реєстраційний номер 7029) про внесення змін до статті 15 Закону України "Про кінематографію" щодо порядку видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів.

Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою, прошу голосувати. Доповідач – Ірина Володимирівна Геращенко.

17:11:13

За-214

Рішення прийнято.

Співдоповідач – голова Комітету з питань культури і духовності Володимир Олександрович Яворівський.

17:11:21

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, у нашому законопроекті мова йде про приведення відповідальності Закону про кінематографію у відповідність до Закону про дозвільну систему у сфері господарської діяльності. І мова йде про чітке визначення правових та організаційних засад функціонування дозвільної системи, встановлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру.

Чинним Законом України "Про кінематографію", зокрема статтею 15 закону, яка і передбачає видачу державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів не встановлюється сьогодні, як того вимагає Закон України "Про дозвільну систему" у сфері господарської діяльності, строку видачі посвідчення на демонстрування фільму і розповсюдження його, також немає вичерпного переліку підстав для відмови у видачі і анулювання посвідчення. Немає положення щодо платності видачі посвідчення, що насправді створює передумови для певних зловживань і іноді невмотивованих умов. Самі прокатники нерідко скаржилися на небезпеку в такому випадку необ’єктивності прийнятих рішень державним органам, до повноважень якого і входить питання видачі державних посвідчень на право розповсюдження і демонстрування фільмів та відповідну небезпеку неконкурентних методів впливу на суб’єктів у галузі кінематографії.

Тому ми своїм проектом, що розглядаємо зараз, пропонуємо врегулювати ці питання, аби затвердити строки прийняття рішення про видачу або відмову в ліцензії протягом 15-20 днів і встановити чіткі підстави для відмови або для надання такої ліцензії. В цьому законі немає жодної політики абсолютно, мова йде про технічні речі, які необхідні для того, аби наша система кіно могла краще і точніше працювати. Прошу підтримати, дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Олександрович Яворівський, рішення комітету з цього приводу, будь ласка.

17:13:30

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Товариство, йдеться, звичайно, про чисто технологічний проект, ніякою політикою тут і не пахне. Йдеться про те, щоб просто внормувати саму процедуру надання посвідчень на показ і на розповсюдження кіноматеріалів, кінофільмів. Це не означає, що це абсолютно новий закон і це абсолютно нова тема в українському законодавства, але справді саме це питання було не внормовано і, чесно кажучи, тут було всякого кумівства і корупції, і тому подібне.

Цей законопроект фактично вводить у правові рамки сам цей процес. Дається 15 днів, за які має отримати той, хто подав цю заявку отримати право на розповсюдження, показ кінофільмів. У випадку, коли виникають якісь там неузгодженості і таке інше, дається 20 днів, тобто є дуже конкретний термін, є дуже конкретний період, коли вирішується це запитання

Через це Комітет з питань культури і духовності на своєму засіданні одноголосно підтримав цей законопроект. І я прошу так само і більшість, і меншість за нього проголосувати. Ніяких підтекстів не шукайте, бо їх там немає. А пані Ірині Геращенко я дякую за те, що вона увійшла в цю тему і заповнила ще одну таку білу пляму, яка була в цьому законі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Є потреба обговорювати питання? Запишіться, будь ласка. Прошу прізвища народних депутатів.

Володимир Карпук передає право на виступ В'ячеславу Кириленку, так? Будь ласка. Наступним буде виступати Колісниченко Вадим.

17:15:22

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, Партія "За Україну!".

Шановні колеги, це важливі зміни і доповнення до Закону "Про кінематографію". Але у нас скоро взагалі мови про український кінематограф не буде. З одного боку, цей уряд і бюджет цього року передбачає величезні гроші на розвиток українського кіновиробництва. З іншого боку, якщо подивитися всі українські телеканали, то ми може з вами побачимо не більше 5 відсотків питомо українських фільмів. Більше того, ось ця навала іноземних, головним чином російських серіалів, вона взагалі Україну із культурного контексту вимиває. Тому що ми з вами вже ніде не бачимо на картинках цих серіалів ні Хрещатика нашого, ні українських пейзажів, ні українського змістовного контексту, ні гри українських акторів, нічого.

І я вважаю, що це питання і до Верховної Ради України також, тому що наші актори втрачають роботу, вони мають дедалі менше, наші інфраструктурні об’єкти кінематографа також у зв’язку з цим під загрозою. І виникає питання: вносячи різноманітні зміни, чи вирішуємо ми в принципі майбутнє українського кінематографа як галузі важливої і для гуманітарної політики держави і для, що може найголовніше, економічної політики держави?

Тому все-таки я просив би, щоб може вже з вересня, я прошу підтримки Голови Верховної Ради Володимира Михайловича Литвина, парламент все-таки повернувся до ідеї парламентських слухань щодо проблем українського кінематографу. Бо треба знати, в якому напрямку тут іде розвиток і чи має місце він взагалі.

І друге питання я хочу принагідно порушити. 15 червня ювілей великого українського актора Івана Миколайчука 70 років. Парламент ніяк не прийме Постанову про відзначення пам’ятних дат. Вона ніби стоїть у порядку денному на цей тиждень, але таке, може приймемо, може ні, а ювілей 15 червня. Кабмін повинен прийняти відповідні свої розпорядчі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КИРИЛЕНКО В.А. Тому у зв’язку з цим я вважаю, що і це питання повинно бути зараз на вістрі уваги Верховної Ради, ми і тут повинні допомогти українським кінематографістам. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Вадим Колесніченко, фракція Партії регіонів, будь ласка.

17:17:51

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Шановні колеги, безумовно, ми маємо вболівати за розвиток нашої державності, за розвиток нашого кінематографу, за розвиток наших діячів культури і мистецтва. Але їх треба підтримувати, надаючи їм можливість працювати, а не заганяючи їх в політичні коридори, де вони мають піднімати руки так як комусь хочеться і за це платити. Ми маємо надати можливість мистецтву розвиватися вільно як і це є в демократичних державах.

Безумовно, кінематограф України переживає не найкращі часи. Але діючий уряд, Президент України, роблять все від нас можливе і все, що від нас залежить, щоб розвиток нашої мистецької галузі відбувався в залежності від того як це впливає на нашу культуру і на культуру нашого суспільства. На жаль, той законопроект, який запропонований, не відповідає тим вимогам, високим вимогам, про які казали виступаючі переді мною депутати. Він має дуже велику кількість вад, суто юридичних, які унеможливлюють реалізацію тієї мети, заради якої цей законопроект був написаний.

Тому, було б найкраще, щоб ми цей законопроект повернули на доопрацювання. Отримали його з новою юридичною технікою, щоб було вправно і дуже слушно прописано ті позиції, які стосуються виключно розвитку нашого кінематографу. І після цього всі загалом би ми цей законопроект підтримали, заради нашого кінематографу, заради нашого мистецтва, заради нашої України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Гнаткевич, фракція "БЮТ - "Батьківщина".

17:19:57

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Юрій Гнаткевич, фракція "БЮТ - "Батьківщина".

Ви знаєте, шановні колеги, мене здивували і Ірина Геращенко, і Володимир Яворівський, і навіть Вадим Колесніченко трохи сказавши, що цей закон не має жодної політики. Та ви ж мудрі люди! Як це в кіно не має жодної політики! Ви згадайте Володимира Ілліча Леніна, що він казав? "Із всіх мистецтв для нас найважливішим є кіно".

А щоб ви зрозуміли, що мав на увазі, Володимир Ілліч Ленін, я вам розкажу, що я багато разів, коли була так звана ……DDR, я дуже багато разів відвідував DDR. І там мені розказували німці, викладачі, педагоги, що коли прийшли наші туди окупаційні війська, то показували вже радянські фільми. Але їх показували так, ну скажімо, боротьбу радянських партизан з німцями. І от кажуть: показують, їде поїзд і везе німецьких солдатів на фронт на Восток, nach Osten! А партизани хочуть підірвати той поїзд. І ми, - каже - хлопці-маленькі 13-14 років, знаєте, за кого переживаємо? За радянських партизан. І ми дуже були незадоволені, що їм не вдалося підірвати того поїзда.

От що таке кіно і як воно маніпулює свідомістю людей. Після "Роксолани", яка показала, що українське кіно є і може бути як перспективна і цікава галузь, це кіно було знищено українським олігархатом і українським "пацанатом", бо це кіно їх сильно налякало. Зрештою було знищено українські кіностудії, зокрема кіностудія О.Довженка. Я хочу нагадати, що кіно – це гроші, яке приносить державі гроші, але для кіно потрібно гроші.

Я нагадаю, що Шуфрич (якийсь десь зник, я щось його не бачу) вніс законопроект про створення Фонду сприяння кіно. Павло Мовчан вніс такий законопроект. Та до цього навіть не дійшло. І запам’ятайте, і не дійде. Зняли Семиноженка з посади віце-прем’єр-міністра тільки за те, що він відмовився або не знав, як можна ліквідувати дубляж російських і американських бойовиків і серіалів. А для нас українців на сьогоднішній день каже, колега…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. Я завершую.

Шановні колеги, міністр Кулиняк уже з французами домовляється про відновлення українського кіно. Нічого в нього не вийде. Краще б він домовлявся з українським олігархатом і "пацанатом". Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу.

Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект доцільно направити на доопрацювання.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 7029) про внесення змін до статті 15 Закону України "Про кінематографію" щодо порядку видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

17:23:23

За-94

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про повернення суб'єкту права законодавчої ініціативи законопроекту на доопрацювання. Прошу голосувати.

17:23:47

За-295

Рішення прийнято.

Оголошую до розгляду проекту Постанови про Заяву Верховної Ради України "Про засудження висловлювань, які нівелюють внесок українського народу в перемогу над фашизмом у Другій Світовій війні" (реєстраційний номер 7493). Ставлю на голосування про розгляд питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

17:24:22

За-202

Рішення прийнято.

Доповідач – Геращенко Ірина Володимирівна, співдоповідач – перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл.

17:24:33

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, тут я не буду говорити, що немає ніякої політики. Звичайно, тут в нашій пропозиції є політика. І як говорят наши братья россияне: "Хороша ложка к обеду".

Нашу постанову ми запропонували розглянути Верховній Раді ще в грудні 2010 року, коли Прем'єр-міністр Російської Федерації Володимир Путін двічі під час публічних заходів заявив: що Радянський Союз і значить його правонаступниця Росія і без України перемогли би у Другій Світовій війні. Цю заяву було з обуренням сприйнято тими тисячами українських ветеранів, які ще живі і мільйонами українських родин, які сприйняли це як особисту образу. І дуже вразила тут позиція правлячої партії, яка заявила, що Путін висловлювався, це була його особиста думка. Вибачте, про це говорив прем'єр-міністр дружньої нам країни, який не може собі дозволити приватну думку висловлювати не на кухні. І я вважаю, що після того, коли оцей зал прийняв такий закон абсолютно провокаційний про червоний прапор, яким він начебто захищав ветеранів, насправді зараз має бути послідовним і сказати нашим друзям із Російської Федерації про той внесок, який зробила Україна в Другу світову війну. А ми знаємо, що тоді втрати України складали від 40 до 44 відсотків загальних людських втрат Радянського Союзу.

Також я хочу нагадати шановному залу, що, коли комусь в цій половині дня здалося, що Марія Матіос, видатна українська письменниця сучасна, образила начебто пам'ятник тільки війни Великої Вітчизняної героям, то за нею ганялося все відділення міліції київської і Генеральна прокуратура. Тому, мабуть, що, якщо ми хочемо подбати про ветеранів, ми маємо сьогодні засудити ці висловлювання і звернутися до всіх наших колег, де б вони не жили, що це російські депутати чи лідери Російської Федерації, ставитися з повагою до внеску українців у Велику Вітчизняну війну.

Я думаю, цим ми зробимо велику користь нашим двостороннім взаєминам. І взяти тут приклад з Держдуми Росії, яка буквально щоразу кожного дня…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ГЕРАЩЕНКО І.В. Щоразу кожного дня після будь-якої події в Україні, яка їм здається начебто заторкнула російські інтереси, вона визначається, там ідуть бурні дебати, дуже такі гострі висловлювання, і приймаються відповідні рішення. Я думаю, що нашим сьогоднішнім рішенням, хоча це дико, що Верховна Рада розглядає цю постанову через півроку після нашої пропозиції, ми, насправді, попрацюємо на, справді, захист історичної пам'яті. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Тарас В'ячеславович, рішення комітету.

17:27:19

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимир Михайловичу, шановні колеги, народні депутати! Ну, перше, щодо рішення комітету. Комітет на своєму засіданні розглянув проект даної заяви і підтримав його одноголосно.

А тепер трошечки щодо самої заяви. Знаєте, от є тестові, тестові законопроекти. В цьому залі, напевно, не знаю, чи є хоча би людина, яка не клялася у відданості справі Великої Перемоги, пам’яті загиблих в ній, ну, сприйняттю героїзму людей, які боролися, радянських воїнів, які боролися за перемогу. І заява пропонує вшанувати цих людей. Заява не носить якогось провокаційного характеру. В заяві немає випадів проти Російської Федерації. Більше того, мені разів, напевне, з 10 повторюється про нашу відданість дружбі, стратегічного партнерства з Російською Федерацією. Виключно позитив. Тільки відзначається, що було некоректне висловлювання.

От мене цікавить, як люди, які перед всіма телекамерами клялися, як вони віддані справі наших ветеранів, справі загиблих в тій війні. Проголосують проти цієї постанови, в якій в тексті багато разів повторюється, що радянські воїни в Україні, з України воювали за цю перемогу, поклали мільйони життів, були віддані їй. І що не можна по їх пам’яті топтатися. От мене цікавить позиція тих, хто зважиться не проголосувати за це.

Що стосується самого проекту постанови і тексту. Знаєте, для мене самого є речі, які, скажімо, неприйнятні. Мені здається, вона зам’яка. Я би, якби писав подібний текст, я би жорстко нагадав, скажімо, Володимиру Путіну про те, що єдина в світі країна, в якій була армія колоборантів, не дивізія, не полк, не батальйон, а армія – Русская освободительная армия – це є Росія. Єдина країна, яка виставила близько мільйона колоборантів, це теж Росія. Але я вважаю, що це не треба згадувати. І авторка цього уникла. Неймовірно толерантний текст, який відновлює честь і славу радянських воїнів з українських земель, які загинули в тій війні.

Я від імені комітету прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього питання. Прошу прізвища народних депутатів. Микола Кульчинський, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Лілія Григорович, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Потім Михайло Чечетов буде виступати.

17:29:56

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, «Наша Україна». Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Моя сьогоднішня позиція, це офіційна позиція українського депутата і громадянки, а не приватна позиція. І я маю надію, що таку офіційну позицію здатний заявити увесь український парламент. Чому? Та, тому що немає на Україні родини, яка би не поклала на вівтар Другої Світової війни, Великої Вітчизняної війни своїх рідних і близьких.

Чомусь здається, що перемога, це тільки десь одна частина України говорить про Великую Победу – неправда. Моя сім'я, перший чоловік моєї матері загинув у Фінській війні, вона з дитиною на руках залишилась, дитина померла. Рідний брат моєї матері загинув у Великій Вітчизняній війні. Дід мого чоловіка пройшов всю Вітчизняну війну попереду, у перших загранотрядах, які йшли з одним патроном в штику. Тому, коли мені говорять, что это Великая Победа їхня, неправда, це наша, це моя, це кожного з нас українська перемога. Адже Україна поклала на вівтар найбільше, адже вся наша територія була окупована, адже був Перший, Другий, Третій, Четвертий українські фронти. То хіба ж це не наша перемога? Тому, дорогі мої, в світі поважають того, хто сам себе поважає. Ми українці дуже толерантні, ми не любим переписувати чужі історії, красти чужі церкви, ми не любимо зрештою брати чужі перемоги. Але так як полита кров'ю земля під час Великої Вітчизняної війни наших батьків, то я думаю, що ми сьогодні повинні бути єдині, поважати самих себе, щоб і нас світ поважав. І якщо від Галичини до Донбасу кожна родина дала людей у цю Велику Перемогу, то давайте сьогодні разом зробимо перший крок до того, щоби наша українська перемога, наша честь, наша слава, наша гідність була підтримана українським парламентом. Вірю, що так і буде!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, потім буде… Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів. Потім Володимир Бондаренко.

17:32:06

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, я обращаюсь к автору. Надо действительно, права Лилия Григорович, надо, чтобы автор, она разговаривала, а не слышала, о чем было сказано. Были перечислены героические украинские фронты, было сказано, что это была наша победа, и каким цинизмом, циникам нужно было автору этой постановы, чтобы вывернуть все с точностью до наизнанку.

Да вы должны были подготовить проект постановы и осудить украинских националистов за то, что они плюнули в душу ветеранов и растоптали Знамя Победы. Вы должны были осудить украинских националистов за то, что они вообще отметают термин "Великая отечественная война". Вы должны были осудить украинских националистов за то, что они отрицают сам факт победы. Вот какую постанову надо было вам подготовить. А то, что вы пытаетесь сегодня вбить клин между великой дружбой двух братских народов, которые остановили фашизм, не удастся. Запомните, те политики, что замахнулся на святыню, на дружбу русского и украинского народа, они сегодня находятся на помойке истории, и оттуда они никогда не выйдут.

Поэтому подготовьте постановление, осуждающее позицию националистических, профашистских организаций 9 Мая в Западной Украине, извинитесь перед ветеранами войны, перед теми, кто отстоял мир, кто сломил фашизм, и мы с удовольствием такую постанову поддержим. А такого цинизма даже после Дня Победы я, откровенно говоря, от вас не ожидал. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

17:33:53

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", Партія "Реформи і порядок".

На цю трибуну я вийшов, у тому числі і від імені свого діда Павла, який загинув на території Білорусії, дядька Григорія, який двічі прострелений був на Дніпрі, діда Павла іншого по батьковій лінії, який помер у 1958 році від ран, чотирьох дядьків моєї дружини і мільйонів українців, які загинули у Великій, як ви називаєте, вітчизняній війні, я називаю її Другою світовою війною.

Чому Друга світова війна? Тому що в неї були втягнуті багато народів з одної і з іншого боку. Чому ми сьогодні обмежуємо себе, перш за все? Тому щоб ні поляки про нас не згадували, ні чехи, ні югослави, які воювали. Це була і їхня війна, це була світова війна. Це перше.

Друге. Яким нада бути циніком? Для цього можна махати руками і так, і так, але треба усвідомити, мова йде про те, що один з керівників сусідньої держави плюнув в обличчя мільйонам ветеранів, назвавши їх такими, що відсиділись десь, відгуляли десь, не воювали. Ось про що мова йде, а не про тих молодчиків, які там десь спровоковані були кимсь або запрограмовані кимсь, як і в Карпатах тоді НКВДісти, прислані з сусідньої в тому числі держави, стріляли в спину мирним жителям, будучи одягнутими в форму українських військ УПА. Так от я хочу вам сказати, сьогодні ці історичні факти дуже ретельно охороняються від громадськості, так як і військовий парад у Бресті, де червоний прапор, за який ви говорите, був поряд з фашистським, зі свастикою шов, і ви рекламували на весь світ от ту ідеологію, яка сьогодні притаманна фашизму і комунізму, у них нема абсолютно ніякої різниці. Тому коли ви говорите про червоний прапор, згадайте 14,6 мільйона українців загноблених, загроблених в період голодомору і таке інше. Але ж ми не про це говоримо, ми говоримо, що нам плюють в обличчя, ви витираєтесь і хочете лизнути ще раз чи Путіна, чи …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ми завершили обговорення цього питання. Дозвольте перед голосуванням декілька слів.

Я думаю, що фракція мені дозволить їх сказати. Я думаю, що треба менше нам тут експресії, а більше таку нормальну, спокійну розмову. Ми розводимо ж країну, я маю на увазі, по різні боки барикад, а що буде далі? Шановні колеги, я прошу вас, не кричіть. А я думаю, взагалі-то тут не було б не зайве Верховній Раді прочитати нормальні декілька курсів лекцій, які стосуються війни. Була і Друга світова війна, і спочатку радянсько-німецька війна, бо потім назва Велика Вітчизняна пізніше було. Ніхто ж цього не заперечує. Тільки не треба ж кричати, шановні колеги, так, як ми кричимо, а читати нормальних людей, які професійно займаються цією тематикою, бо тим більше, що схоже, що проблема війни зміщується в епіцентр нашого політичного протистояння.

Я повинен вам сказати, шановні колеги. Вчора відбулася в Санкт-Петербурзі Міжнародна конференція в зв`язку з 65-ою річницею Нюрнберзького процесу. Я виступав там від імені парламенту України і поставив питання про ціну перемоги і місце України. Без крику і без заяв, які зараз пропонуються, чесно давайте скажемо, які нагадують скиглення, запізніле… Прошу вас, послухайте. (Шум у залі) Послухайте!

Я прошу вас, послухайте! Я вас слухав. Послухайте!

Шановні колеги, я хочу ще раз сказати. Головне для нас – ну давайте ми домовимося про головне – щоб ми розуміли значення… (Шум у залі) Ну я прошу вас! …про значення війни і значення… щоб ми з вами були єдині в країні. Щоб ми з вами були єдині. І головне, щоб ми поважали себе. І головне, шановні колеги, щоб ми ветеранам деінде не говорили, що "ви не за те воювали".

І не треба прикриватися прапором, бо негідники завжди прикриваються прапором.

Шановні колеги! Зіткнення були у нас і без прапора. Треба нам просто віддати належне тим людям, які боронили… воювали за Україну. Не ми судді з вами, шановні. І не нам судить наших батьків, наших дідів будь-яких, а ми взяли на себе роль суддів.

І шановні колеги, і тепер відносно перемоги. Ну давайте ми будемо тримати солідну позицію – і скажемо: перемогу поділити не можна, не дивлячись на те, що у перемоги дуже багато батьків, а поразка завжди сирота, ми це знаємо.

А тепер по змісту документа. Шановні колеги, ми всі ж вами вчили історію. Якщо вже щось готувати, то воно повинно бути – хай не ображається наша колежанка Ірина Геращенко, - то це повинен бути серйозний документ, якщо ми хочемо щось сказати, заявити нашу вагому позицію, співставляючи із заявами, які є Держдуми. Ну, от ви візьміть і подивіться цей текст і прочитайте без політичних емоцій. Це що, рівень Верховної Ради України може бути? Чому ми зараз, там, до 44 відсотків… Там близько двох… чи понад дві тисячі героїв. Якщо вже ми пишемо, так давайте скажемо, скільки генералів було. Я за те: якщо ми щось спрацюємо, то давайте не наскоком, шановні колеги, а покажемо, що у нас є, дійсно, позиція.

У даному разі, я думаю, це добре, що ми, хоч з запізненням, обговорили цю тему. Ми будемо тепер більш відповідальні і більш консолідовані, я думаю. І я просив би зараз без політичних образ. Давайте ми не будемо ставити на голосування цей проект заяви. По-перше, ми його не проголосуємо, а, по-друге, як мені видається, заява, ну, вона не відбиває того внеску України у велику перемогу, про яку ми всі говоримо. 86 відсотків, шановні колеги, 86 відсотків всього часу участі у війні СРСР – це територія України.

Шановні колеги, я без патетичних фраз, більше, ніж дехто кричить …… вас. Так що ви заспокойтесь, читайте нормальні публікації!

А я з урахуванням того, що у головуючого є право підвести підсумки і апелювати до нашої спільної позиції, ставлю на голосування пропозицію, ви наполягаєте, про схвалення цієї заяви. А просто ви визначайтесь самі.

Я прізвище не називав. Шановні колеги, я прошу вас!... Я нікого не образив. Я прошу вас, все! Я поважаю всіх, навіть більше люблю. Все! Голосування йде.

17:41:26

За-97

Рішення не прийнято. Дякую.

По фракціях, будь ласка… Шановні депутати, ну, буде по фракціях! Що ви?... Партія регіонів – 0, "БЮТ-"Батьківщина" – 47, "Наша Україна – Народна самооборона" – 30, комуністів – 0, "Реформи заради майбутнього" – 16 , Народна партія – 0, позафракційні – 4.

Бачите, і тут розкололися, не всі разом приймаємо. Я прошу, давайте не політизувати тему.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 17-1 Закону України "Про електроенергетику" (щодо вдосконалення системи тарифоутворення на електроенергію, яка виробляється з біогазу). Доповідач – Мартиненко Микола Володимирович.

Шановні колеги, прохання розглянути питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

17:42:27

За-212

Рішення прийнято.

Будь ласка, Миколо Володимирович.

17:42:33

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні народні депутати! Законопроектом 8028, поданим народним депутатом Горошкевичем, пропонується через стимулювання "зеленим тарифом" поширити в Україні застосування відомих в Європі технологій, а саме біогазових комплексів з мінітец на базі використанні біомаси рослинного та тваринного походження та будівництва мініТЕЦ на сміттєзвалищах та очисних спорудах.

Законопроект неодноразово розглядався комітетом і був визнаний актуальним та таким, що заслуговує на підтримку. Однак, під час обговорень члени комітету вважали слушним і доцільним доопрацювати подану редакцію, оскільки на сьогодні уже напрацьований достатній досвід застосування положень статті 17 Закону про електроенергетику щодо стимулювання альтернативних джерел енергії і є потреба у їх удосконаленні.

Доопрацювання, яке здійснив наш комітет, полягає у таких законодавчих пропозиціях. По-перше, чітко визначено поняття "біомаси" у відповідності до прийнятого у загальноєвропейському законодавстві, по-друге, уточненню визначення встановленої потужності в установах з метою стимулювання використання нового більш потужного і ефективного обладнання, по-третє, конкретизовано величину коефіцієнту для біогазу сміттєзвалищ в залежності від потужності установки, що дозволить врахувати ефект масштабу виробництва електроенергії. По-четверте, встановлено порядок застосування "зеленого" тарифу при використанні альтернативних джерел енергії з частковим використанням традиційних джерел енергії. По-п’яте, Національній комісії регулювання електроенергетики надання функцію контролю за використанням коштів, отриманих за рахунок "зеленого" тарифу з метою збереження інвестиційної спрямованості коштів і забезпечення подальшого розвитку альтернативної енергетики.

Одночасно комітетом разом з НКРЕ напрацьовані економічно обґрунтовані величини стимулюючих коефіцієнтів для згадуваних видів альтернативних джерел енергії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

МАРТИНЕНКО М.В. Всі ці напрацювання викладені у доопрацьованій редакції законопроекту, яку я пропоную прийняти за основу. Комітет це рішення прийняв одностайно. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, так давайте приймемо за основу, немає заперечень?

Ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 8028) і продовжимо нашу роботу на 15 хвилин до 18 годин 15 хвилин. Прошу голосувати.

17:45:28

За-303

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, тепер щодо Закону (реєстраційний номер 5042) про внесення змін до деяких законів України (щодо вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування). Разом з тим автор законопроекту Валерій Писаренко звернувся до Верховної Ради України з заявою з проханням прийняти рішення про відкликання внесеного ним законопроекту.

Я ставлю на голосування цю пропозицію, про зняття з розгляду проекту Закону (реєстраційний номер 5042). Прошу голосувати.

17:46:22

За-257

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, ми на ранковому засіданні включили до порядку денного два дуже важливих законопроекти, серед інших 8463 – про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" щодо розширення мережі дозвільних центрів і законопроект 8450 – про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" щодо порядку видачі копії ліцензій.

Оскільки комітет готовий і підготував ці законопроекти, і пропонує їх прийняти за основу, як би ви поставилися до цього, оскільки ми всі говоримо про важливість цих документів, і голова комітету Наталія Королевська, яка опікується представниками малого, середнього і дрібного бізнесу, щоб ми прийняли ці законопроекти за основу для того, щоб була можливість працювати над остаточним рішенням. Нема заперечень?

Тоді ставиться на розгляд законопроект 8463. Прошу розглядати його за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

17:48:03

За-208

Доповідач Яцишина Галина Миколаївна, перший заступник голови Державного Комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, вона ж і доповідач щодо законопроекту 8450. Але ми окремо тоді його оперативно розглянемо. Будь ласка. Так я сказав окремо розглянемо.

ЯЦИШИНА Г.М.

Шановний голово, шановні народні депутати, шановні присутні, законопроект про внесення змін Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" розроблено на виконання Протокольного рішення від 14 січня 2011 року за результатами засідання Комітету економічних реформ при Президентові України. Чим викликана розробка цього законопроекту? На сьогодні існує 24 дозвільних органів, це із загальною кількістю центральних органів виконавчої влади і п’ять дозвільних органів на рівні області, що входять до складу структурних підрозділів обласного рівня. Тобто всього 29 структур, з них 78 не мають структурних підрозділів на рівні міста, району, де сьогодні діє система дозвільних центрів. Отже, 80 відсотків документів видається на рівні області, і вони не мають змоги виконувати Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Для того, щоб мати можливість виконати закон, вони повинні щоденно 35-40 працівників відправляти на місця в міста і райони.

Тому намагалися ми вирішити це питання в якийсь інший спосіб. Зверталися до міських голів міст, що є обласними центрами, лише 14 з них погодилось впустити до себе обласні дозвільні структури. До того ж бюджети, міський бюджет і обласний бюджет, вони бюджети різних рівнів, і виникають питання щодо відшкодування вартості цих витрат. У нас було багато звернень губернаторів. Тому питання було винесено на засідання Комітету економічних реформ і ми отримали не тільки підтримку і розуміння, а доручення від Президента на розробку цього закону.

Додатково цей законопроект врегульовує питання щодо районних дозвільних центрах у містах Києва і Севастополя. Ви знаєте, що Закон також передбачає в кожному районі цих міст створення дозвільних центрів, а в них видається лише 20 відсотків…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте, будь ласка.

Михайло Чечетов від комітету.

17:50:48

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Целью законопроекта является введение нормативно-правового основания для выдачи документов разрешительного характера по принципу организационного единства на областном уровне, а именно: создание разрешительных центров областного уровня, региональных разрешительных органов.

Предлагается внести изменения в Закон Украины "О разрешительной системе в сфере хозяйственной деятельности". Вводится термин "региональные разрешительные органы," термин "разрешительный центр" излагается в новой редакции. Предусматривается должность госадминистратора на областном уровне. Предлагается предусмотреть, что положение о госадминистраторе и порядке его взаимодействия с разрешительными органами утверждается уполномоченным органом. Убирается утверждение типового положения, на основании которого местные органы утверждают положение. В связи с этим исключаются нормы о том, что положение о госадминистраторе и порядке его взаимодействия с разрешительными органами на местном уровне утверждается соответствующим советом. Вносятся изменения в текс закона, в связи с введением термина "региональные разрешительные органы".

Комитет по промышленной политике и предпринимательству рассмотрел этот законопроект и единогласно рекомендовал залу принять в первом чтении. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є потреба обговорювати питання, чи поставимо на … ?

Тоді, будь ласка, запишіться з цього приводу. Так, тепер, будь ласка, покажіть прізвища народних депутатів на інформаційне табло.

Володимир Карпук передає право Ксенії Ляпіній, так? Будь ласка, Ксеніє Михайлівно.

17:52:22

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, Партія "За Україну!".

Шановні колеги, тут вся наша фракція має достатньо спільну думку з цього приводу. Замість покращення в цьому законі суттєві погіршення для підприємців. От вдумайтесь, ідея дозвільного центру була в тому, що на місці утворюється центр, в який з’їжджаються дозвільні органи і підприємець може близько до себе до здійснення своєї діяльності отримати ті дозволи в дозвільному центрі, в дозвільному офісі.

Тепер 80 відсотків цих дозволів знову повертаються в область. І тепер не органи до підприємця, а підприємець з кодами Одеської області 6 годин на старому автобусі має трусити в Одесу за кожним дозволом. Це органи просто роблять саботаж. Вони не хочуть працювати в єдиних дозвільних центрах. Особливо вони не хочуть виїжджати в райони, бо там, вибачте, хабарів не набереш.

А таким чином, централізуючи це все знову в області, ми знову повертаємося до старої системи надання державних послуг. Коли людина має витрачати дні і гроші, наприклад, для того, щоб переночувати в обласному центрі задля отримання якогось папірця під назвою "дозвіл". Ми вважаємо, що це суттєво погіршить ситуацію, подібний підхід.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Шановні народні депутати, ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 8463) про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" щодо розширення мережі дозвільних центрів, дозвільних центрів, перепрошую. Прошу голосувати.

17:54:27

За-254

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" щодо порядку видачі копії ліцензії (реєстраційний номер 8450).

Ставлю на голосування про розгляд питання за скороченою процедурою.

17:54:59

За-221

Рішення прийнято.

Галина Миколаївна Яцишина, будь ласка.

ЯЦИШИНА Г.М.

Необхідністю прийняття цього акту є те, що чинний Закон "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" носить ознаки дискримінаційного характеру по відношенню до фізичних осіб-підприємців. Сьогодні тільки юридичні особи мають право отримати копію ліцензії для своїх філій і відокремлених структурних підрозділів, які розташовані не за місцем реєстрації цієї юридичної особи. Фізичні особи-підприємці, вони позбавлені такої можливості і сьогодні вони можуть здійснювати свою діяльність лише за місцем свого проживання.

Тому в законі вводиться таке право для них – отримувати копії ліцензій на відокремлене місце впровадження своєї діяльності. Тобто це територія, приміщення, які відповідають вимогам ліцензійних умов, знаходяться поза межами місця проживання такої особи та належать їй на праві користування або власності.

Також законом врегульовуються правова колізія, де написано, що копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або структурного підрозділу на здійснення діяльності, ми заміняємо на право ліцензіата, а не філії. Тобто приводимо у відповідність до законодавства. Усувається ця правова колізія. Просимо підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, сідайте будь ласка. Дякую вам. Чечетов Михайло Васильович від комітету.

17:56:32

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Целью законопроекта является создание равных условий для всех субъектов хозяйствования, которые намереваются осуществлять или осуществляют хозяйственную деятельность, которая подлежит лицензированию.

Предлагается внести изменения в Закон Украины о лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности. Главной необходимостью принятия законодательного акта является то, что действующим Законом Украины о лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности установлен порядок выдачи копий лицензий только для юридических лиц. И не установлен такой порядок для физических лиц, предпринимателей.

Такое несовершенство закона создает условия недобросовестной конкуренции и носит признаки дискриминационного характера по отношению к физическим лицам, предпринимателям.

Кроме отмеченного выше, принятие законодательного акта обусловлено необходимостью исправления некорректного изложения редакции отдельных норм действующего Закона 1775. Так в части седьмой статьи 14 Закона 1775 записано, что засвидетельствованная органом лицензирования копия лицензии является документом, который подтверждает право филиала или другого структурного подразделения лицензиата на осуществление определенного вида хозяйственной деятельности на основании полученной лицензии. Тогда как в соответствии с определенным законом 1775 термина "лицензия", такой документ удостоверяет соответствующее право лицензиата, а не филиала. Отмеченная некорректность редакции закона приводит к коллизии ее норм, ведь копия какого-либо документа не может изменять правовое содержание оригинального документа. Комитет по промышленной политике и предпринимательству рассмотрел данный законопроект и принял решение рекомендовать сессионному залу принять этот законопроект. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, нема заперечення, щоб поставити на голосування пропозицію комітету? Немає?

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" щодо порядку видачі копій ліцензії (реєстраційний номер 8450). Прошу голосувати.

17:58:53

За-251

Рішення прийнято.

Шановні колеги, у нас ще є одне питання. Це проект Закону про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилися станом на 1 грудня 2006 року" (щодо механізму отримання субсидій) (реєстраційний номер 8390).

Я прошу підтримати пропозицію щодо розгляду цього питання за скороченою процедурою.

17:59:39

За-215

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра регіонального розвитку та будівництва Віталій Шаповаленко. Співдоповідач – заступник голови комітету Юрій Сергійович Сербін.

ШАПОВАЛЕНКО В.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати України, присутні, на ваш розгляд пропонується проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з надання послуг і з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилися станом на 1 грудня 2006 року.

Зазначений законопроект розроблено урядом з метою покращання соціального захисту громадян, зокрема тих, які мають право на отримання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

На даний час Законом України "Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальні послуги, що утворилися станом на 1 грудня 2006 року", передбачена норма, яка не дозволяє призначати субсидію в разі наявності у громадянина заборгованості за житлово-комунальні послуги без укладання договору про реструктуризацію такої заборгованості. Це призводить до затягування в часі процесу призначення субсидій, а деякі громадяни навіть не можуть її отримати, маючи право за законом. З метою усунення зайвого бар'єру під час отримання громадянами субсидій пропонується у Законі України "Про реструктуризацію заборгованості з надання послуги за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилися станом на 1 грудня 2006 року" виключити вимогу щодо обов’язкового укладання громадянином, боржником з підприємствами, надавачем житлово-комунальних послуг договору про реструктуризацію заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Юрій Сергійович Сербін, заступник голови комітету. Будь ласка, щодо рішення комітету.

18:01:54

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги, ну, суть закону дуже проста. Ви зрозуміли, що для того, щоб оформити субсидію, людині потрібно було піти в ЖЕК або піти райенерго і оформити договір, що він колись погасить свою заборгованість. Через це, ви знаєте, у нас досить низький рівень… визначення цих субсидій, і тому зараз пропонується виключити оцю вимогу, щоб людина могла оформити собі субсидію не встигнувши, а не… якщо немає змоги, оформити цей договір про реструктуризацію свого застарілого боргу. Тому що це крок вперед – так вважає комітет. Хай це невеличка крапка в морі або капля в морі для наших людей, а все ж таки полегшення, скорочення шляху до субсидій, і комітет підтримує цей законопроект і просить вас теж підтримати для того, щоб трохи полегшити життя нашим людям при сплаті комунальних послуг. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, нема заперечення, щоб поставити на голосування це питання? Немає?

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту закону (реєстраційний номер 8390). Прошу голосувати.

18:03:23

За-285

Рішення прийнято.

Шановні колеги, може ми б прийняли це рішення остаточно, якщо нема заперечень? Немає заперечень?

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту Закону як закон (реєстраційний номер 8390) про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що створилися станом на 1 грудня 2006 року" (щодо механізму отримання субсидій). Реєстраційний номер 8390. Прошу голосувати.

18:04:14

За-285

Закон прийнятий.

Шановні колеги, отут у нас ще один є законопроект (я серйозно прошу вас!), співдоповідачем якого є Юрій Кармазін, бо інакше… Шановні колеги, він не висловив застереження щодо прийняття в цілому попереднього закону. Тому давайте ми його розглянемо, цей проект закону, 4192, за скороченою процедурою. Доповідач – Юрій Воропаєв. І співдоповідач – Юрій Кармазін. Прошу проголосувати: за скороченою процедурою.

18:05:03

За-221

Рішення прийнято. Дякую.

Юрій Миколайович Воропаєв, будь ласка. 4192.

18:05:23

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемые коллеги, данный законопроект был подан в 2007 году. Касается он возможности внесения…

ГОЛОВУЮЧИЙ. В девятом, в девятом.

ВОРОПАЄВ Ю.М. …в конце концов, оживить такую форму уголовного процесса…

Хорошо, пусть будет в 2009-м. Родился он в 2007-м

…как залог. То есть в отношении освобождения из-под стражи обвиняемого или подозреваемого под залог, что у нас, в принципе, в стране не работает. Я не буду говорить о самом законе, вы его видели, вон есть таблица у вас к нему. Я буду говорить только о высновках экспертного управления по этому закону. В частности, экспертное управление считает, что размер залога, который указан в законе, слишком маленький. О чем идет речь? По этому закону предлагается, чтобы залог в отношении освобождения из-под стражи подозреваемого или обвиняемого в совершении, скажем, средней тяжести преступления, предлагается от 8,5 тысяч гривен до 17 тысяч гривен. Много это или мало – такой субъективный фактор, у каждого может быть своя точка зрения по этому поводу. С моей точки зрения, освобождение под залог подозреваемого, обвиняемого – это небольшая сумма.

Или второе, например, замечание экспертного управления в отношении возможности, то есть права следователя и судьи освободить из-под стражи под залог, или их обязанности. Я считаю, что в нашей стране право освобождать под залог нельзя давать, надо делать обязанность. Потому что этим правом будут торговать. И в итоге получат не государство доход, а получат совсем другие люди этот доход. И другие подобные замечания.

Может быть, в настоящее время, ну, к данному закону еще как бы мы не готовы, мы не подошли. Но я вас уверяю, что это время каждый раз будет, мы будем каждый раз не готовы. Или одна половина зала будет не готова к этому закону идти, или другая половина зала будет к этому закону не идти. Если бы мы закон ставили в конкретный список, на кого…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ВОРОПАЄВ Ю.М. …тогда возможно мы бы его поддержали.

Я оставляю на ваше усмотрение голосование по этому закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка, пропозиції від комітету. Юрій Анатолійович Кармазін – перший заступник голови Комітету з питань правосуддя.

18:07:54

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Зразу наголошу, що моя думка відрізняється від тої думки, яку я зараз озвучу від імені комітету. Я вважаю, що закон запропонований надзвичайно прогресивний і надзвичайно виписаний на високому рівні. Це моя особиста думка, Юрія Кармазіна.

Комітет же визначає, що проект має за мету викласти в новій редакції статтю 154 прим. та частину першу статті 155 Кримінально-процесуального кодексу України.

Зазначені зміни на думку її авторів мають сприяти забезпеченню реалізації принципу недоторканості особи, тобто скороченню сфери застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрання замість цього заставою, оскільки застава, не обмежуючи свободи особи, діє опосередковано через майнові інтереси такої особи. До вашого відому хочу сказати, що там встановлено щодо особи обвинуваченої чи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від 1001 до 6000 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто серйозні суми.

Комітет відзначає, що положення цього проекту співпадають по своїй суті з положенням проекту про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу про попереднє ув’язнення та запобіжні заходи номер 4189.

Профільні міністерства, відомства, наукові установи у своїх висновках наполягають на необхідності доопрацювання цього законопроекту, реалізація цього законопроекту впливає на доходну частину державного бюджету. В своєму висновку Головне науково-експертне управління говорить про те, що треба його відправити на доопрацювання. Зважаючи на це, рішенням комітету прийнято більшістю голосів повернути згаданий законопроект на доопрацювання.

Я хотів би тепер сказати від імені Юрія Кармазіна. Я не хочу ганьбитися і хочу сказати, що тут написано так: "якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний порушує взяте на себе зобов’язання, застава звертається в доход держави". А тут колосальніша застава…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. …сума якої від 102 тисяч до 306 тисяч гривень. Бюджет ми би наповнили колосально.

І через те, вивчивши добре цей законопроект, я стверджую, тут стояв Воропаєв, я йому дякую, це ще законопроект і народного депутата Писаренка, я дякую їм обом. Надзвичайно серйозний законопроект, на західному рівні зроблений, його можна було б приймати в першому читанні. Але політичний момент потребує іншого, він внесений у 2009 році. Хто зможе, в кого совість дозволить, підтримайте його. Я буду голосувати "за". Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, пропозиція зрозуміла і автор доповідав. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Головне науково-експертне управління такої ж думки.

Але разом з тим і відповідно до Регламенту і зважаючи на особисту думку персонально Юрія Анатолійовича Кармазіна, ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо застави) (реєстраційний номер 4192). Прошу голосувати.

18:11:32

За-17

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію: повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи законопроект на доопрацювання. Прошу голосувати.

18:11:58

За-234

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу в пленарному режимі, тобто будемо працювати в сесійні залі з 10 години за розкладом на середу. Завтра, як відомо вам, день опозиції. Дякую за роботу.