ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

17 червня 2011 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:00:52

Зареєструвалися в сесійній залі 367 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошу відкритим.

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 16 червня 2011року. Розглянуто 35 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 11 законів та 10 постав, 5 законопроектів прийнято за основу, 2 законопроекти повернуто на доопрацювання суб'єктам права законодавчої ініціативи, 8 законопроектів та 2 проекти постанов відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України 2 закони прийнято в цілому з урахуванням пропозицій Президента України.

Шановні народні депутати, перед тим, як перейти до розгляду питань, визначених розкладом на п’ятницю, я вимушений звернутись до вас з відповідною інформацією.

Шановні народні депутати, ви правильно робили зауваження до того, що в сесійну залу заходять люди, які не мають відношення до депутатського корпусу. Разом з тим, спроби співробітників Управління державної охорони в деяких народних депутатів запитати про посвідчення наражаються на непристойні, м’яко кажучи, висловлювання. Твердження, що ви вождів повинні всіх знати в обличчя, я вважаю, що це неподобство, яке потрібно негайно припинити. І матірні слова, які застосовують народні депутати, яких я сьогодні прізвища не називаю, залиште в разі такого рівня виховання для своїх рідних і близьких. І доторкатися руками, тягати за форму співробітника Управління державної охорони, я вважаю, що не личить, як мінімум, народному депутату. І я прошу вас і попереджаю, що якщо будуть застосовуватися до народного депутата відповідні заходи, щоб потім не було проблем. Це діти стоять наші, розумієте, за віком стоять наші діти, і матюкати їх, бити їх в груди народні депутати права не мають. Доповідну записку я віддам на фракції, у фракціях розберетеся. (Шум у залі)

Шановні народні депутати, о 10 годині…

Я називаю прізвища, якщо ви так хочете. Іван Стойко і Задирко, ведіть себе пристойно. (Шум у залі)

Шановні народні депутати, відповідно до Закону про Регламент ми маємо "годину запитань до Уряду". Відповідно до пропозицій фракцій сьогодні має відповідати Міністерство з енергетичних питань, з паливно-енергетичного комплексу. У зв`язку тим, що міністр перебуває у відрядженні, це є поважна причина, сьогодні доповідати і відповідати на запитання народних депутатів України буде перший заступник міністра. Так? Заступник міністра? Чех Сергій Михайлович, так? Будь ласка.

Будь ласка, Сергій Сас.

10:05:10

САС С.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Ну відверто кажучи, мені вже незручно нагадувати про це, але я буду це робити постійно.

Не дивлячись на те, що відповідно до статті 35 Закону "Про Кабінет Міністрів" і статті 230 Регламенту Верховної Ради, під час проведення "години запитань до Уряду" в залі повинен бути весь уряд в повному складі за виключенням тих, хто відсутній з поважних причин, сьогодні у ложі присутній один член Кабінету Міністрів – Тігіпко. Інших немає. У нас що, уряд весь з поважних причин відсутній чи як, Володимире Михайловичу? Що це за неповага така? Це неповага до депутатів? До вас особисто, тому що ви неспроможні організувати проведення чи як?

Припиніть порушення Регламенту і Закону "Про Кабінет Міністрів"! І сьогодні ставити запитання не члену Кабінету Міністрів, що заборонено законом, є некоректним, Володимире Михайловичу. Припиніть порушення закону! Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за увагу. Дякую за зауваження і рекомендації.

Шановні народні депутати, доповідаю вам. Сьогодні з офіційним візитом за кордоном перебуває Президент України, з ним група міністрів. Прем'єр-міністр України перебуває у відрядженні в Луганську, з ним група міністрів. Одну хвилинку! Перший віце-прем'єр перебуває у відрядженні у Санкт-Петербурзі. Бачите, як активно працює Кабінет Міністрів України.

Шановні народні депутати! (Шум у залі) Я вас розумію, але згідно… Шановні колеги, без крику! Але згідно Закону "Про Кабінету Міністрів" відрядження, і Закону про Регламент, є поважною причиною.

На превеликий жаль, ви маєте рацію в тому плані, що нам треба з Кабінетом Міністрів домовитися, щоб ми заздалегідь з вами, не в середу в кінці дня визначили, кого ми хочемо послухати, а заздалегідь, як мінімум у понеділок, щоб ми сказали, який міністр не повинен бути у відрядженні. Да, я ще забув: ще група міністрів перебуває у відрядженні у Сполучених Штатах Америки. Не кричіть!

Тому сьогодні присутні віце-прем'єр і міністри - у мене записано, що міністр охорони здоров'я присутній, і він і присутній, - ті, хто є Києві. Тому у нас є вибір: або ми будемо слухати питання, або нам потрібно тоді тримати чистоту наших рядів і чекати. Час закінчився.

Будь ласка, на запитання відповідайте. Давайте таким чином: письмові запитання по черзі від кожної фракції. Півгодини у вас на відповіді на запитання. На відповідь на одне питання – до двох хвилин. Будь ласка.

ЧЕХ С.М.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Спочатку я відповім на ті запитання, які були надіслані до Кабінету Міністрів фракціями Верховної Ради.

Перше питання. Які заходи здійснюються урядом з метою поглиблення співробітництва між Україною і Європейським Союзом у енергетичній сфері?

Енергетична сфера є ключовим пріоритетом співробітництва між Україною та ЄС. Уряд задоволений прогресом, досягнутим з усіх п'яти стратегічних напрямків, визначених Меморандумом про взаємопорозуміння в енергетичній сфері. Пріоритетом співпраці є проект синхронізації об'єднаних енергетичних систем України та Молдови з європейською мережею системних операторів з передачі електроенергії ЕНСО.

Також важливим пріоритетом залишається реалізація спільної декларації про модернізацію газотранспортної системи, яка була підписана 23 березня 2009 року. Цей проект є найбільш економічно вигідним у порівнянні з іншими проектами, дозволить посилити гарантії безпеки поставок газу до Європи, а також істотно збільшити обсяги транзиту. Іде роботу по розробці техніко-економічного обґрунтування проекту модернізації і ми розраховуємо, що вже цієї осені за підтримки міжнародних фінансових організацій приступимо до реалізації конкретних проектів. Про переведення в практичну площину подальшої інтеграції енергетичних ринків України та ЄС та приєднання до реалізації європейської політики, спрямованої на посилення енергетичної стабільності та безпеки, свідчить членство України в енергетичному співтоваристві. Зобов'язання України в рамках енергетичного співтовариства стали невід'ємною частиною загального процесу реформ в енергетичному секторі України, пов'язаних як з адаптацією законодавства ЄС, так і з модернізацією підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Наступне питання. Як вирішується проблема нелегального видобутку вугілля, зокрема копанок?

Наказом від 11 квітня цього року номер 60 по Міністерству енерго… вугілля створено робочу групу з розроблення заходів щодо запобігання несанкціонованого надрокористування у сфері вуглевидобутку за участю представників Держпромнагляду, Держгеонадра, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України та Донецької, Луганської обласних держадміністрацій. Розглянута пропозиція щодо посилення відповідальності за несанкціонований видобуток вугілля та спрощення існуючого порядку отримання дозвільних документів для легалізації видобутку.

За результатами нарад Міністерством розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України, деякі питання діяльності малих шахт, який 19 травня 2001 року подано на погодження до зацікавлених центральних органів виконавчої влади Донецької та Луганської адміністрації.

Додатково хочу повідомити, що проектними інститутами з розробки вугільно-добувних підприємств розробляються спеціальні проекти видобутку на малих шахтах по Луганській області, кількість таких проектів підготовлених складає 20 штук.

Наступне питання. Які заходи здійснюються міністерством задля лібералізації ринку вугілля?

Спеціалістами міністерства розроблено концепцію впровадження біржової форми продажу вугілля. Основною метою розробки концепції є обґрунтування економічної доцільності розвитку біржової форми торгівлі вугільної продукції для забезпечення конкурентоспроможності української економіки за рахунок досягнення балансу інтересів між споживачами і виробниками та підвищення інвестиційної привабливості вугільної галузі. Запроваджені біржові торги вугільної продукції дозволять в середньостроковій перспективі отримати ринковий механізм формування ціни на вугільну продукцію, спростити та скоротити час процедури закупівлі та продажу вугільної продукції для державних підприємств.

З урахуванням прогнозованого дефіциту вугільної продукції на світових ринках це дозволить підвищити в конкурентному середовищі ціни на вугільну продукцію в середньому на 15-20 відсотків, що знизить рівень збитковості вугільної галузі та відповідно дозволить зменшити обсяг коштів, що виділяються з державного бюджету для підтримки вугільної галузі. Біржова торгівля також має підвищити інвестиційну привабливість вугледобувних підприємств завдяки досягненню прозорості механізму збуту продукції та ціноутворення на неї.

За попередніми оцінками зростання обсягу інвестицій може бути збільшено на 10-15 відсотків. На сьогодні ведеться робота щодо погодження та затвердження проекту розпорядження Кабінету Міністрів України про схвалення концепції переходу на біржову форму продажу вугілля.

Наступне питання. Яка структура енергогенерації склалася в Україні сьогодні в залежності від технології її видобування, теплоелектростанцій, гідроелектростанцій, атомні електростанції, відновлені джерела енергії, в тому числі сонячні електростанції, вітрові електростанції, теплоенергостанції на біопаливі і термальні установки? Та який прогноз розвитку національної енергосистеми на 2015 та 2030 роки може зробити уряд з урахуванням невідворотності вичерпання експлуатаційного ресурсу вітчизняних генеруючих потужностей та щорічного зростання електроспоживання?

Інформую, що загальновстановлена потужність енергогенеруючих станцій України на 1 січня цього року склала 53 мільйона кіловат, 51 відсоток яких припадає на теплові блочні електростанції, 26 відсотків – на атомні електростанції, 10 – на гідроелектростанції та гідроакумулюючі станції, 14 відсотків – на теплоелектроцентралі, блок станцій та інші об’єкти. Разом з цією потужністю 53 мільйона кіловат, за винятком законсервованих потужностей, а також енергоблоків, які перебувають в реконструкції та модернізації, встановлена потужність готових до експлуатації блоків на сьогодні становить 47 мільйонів кіловат.

Довідково скажу, що на сьогодні максимум навантаження енергосистеми складає 20,7-21 мільйон. Тобто існуючих блоків кількість, потужність вдвічі покриває сьогоднішні потреби і зимові також. Зимові наші потреби складають максимальне, що спостерігалося навантаження, 32 мільйони. Я нагадую, у нас готових до експлуатації – 47.

За минулий рік вироблено 188 мільярдів кіловат годин, в тому числі 47 відсотків на атомних електростанціях, на ГЕС та гідроакумулюючих – 6,9 відсотків, на теплоелектростанціях та на теплоелектроцентралях – 41,5 відсоток, блок-станціями та комунальними ТЕЦ – 4 відсотки.

Загальний обсяг виробництва вітровими електростанціями складає 5,4 мільйона кіловат-годин відповідно до національного плану дій на 2011 рік щодо впровадження програми економічних реформ на 2010-2011 роки міністерством здійснюються корегування енергетичної стратегії України на період до 2030 року схвалено Розпорядженням номер 145 Кабінету Міністрів від 2006 року. Схвалено стратегію за базовим варіантом передбачено зростання виробництва енергетичної енергії в порівнянні з 2010 роком, в 2011 році на 6 відсотків, а в 2030 році майже у два рази. При цьому напрацьованим матеріалом по змінам до стратегії передбачається, що частка атомної електричної енергії і в майбутньому буде дорівнювати половині всього обсягу виробництва, а збільшення по іншій частині буде відбуватися за рахунок введення сонячних та вітроелектростанцій.

Наше законодавство – стимулювання виробництва електричної енергії з відновлювальних джерел та альтернативної енергетики є найбільш прогресивним законодавством в Європі за оцінкою фахівців. І ми вже відчуваємо чисельні запити інвесторів щодо будови вітро- і сонячних електростанцій.

Сьогодні експериментально, скажімо так, але промислове виробництво здійснюється – введена сонячна електростанція в Криму 7,5 мега-ват "Роднікова", будується ще дві, загальний обсяг технічних умов, що запитали інвестори з будівництва сонячних та вітростанціях лише по Криму складає 4,5 мільйони кіловат-годин. Головним, це є виклик до державного сектору економіки в енергетиці (це, насамперед, "Укренерго") щодо потужної розбудові мереж, які мають забезпечити приєднання альтернативних джерел до об'єднаної енергосистеми України і відповідну диспансеризацію і резервування цих джерел енергії.

Наступне питання. Які заходи здійснюються урядом з метою законодавчого врегулювання питання приєднання споживачів до електричних мереж?.

З метою врегулювання питання приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж та об’єктів газопостачання, до газорозподільних мереж, Міненерговугілля розробило проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування оплати послуг, які надаються об’єктами природних монополій". Цей законопроект було схвалено на засіданні Кабінету Міністрів і потім було розглянуто в Верховній Раді України за номером реєстраційним 4420. І 2 лютого цього року проект Закону було схвалено Верхо вною Радою України.

Але в зв’язку з тим, що після того було прийнято в цілому Закон України "Про врегулювання містобудівної діяльності", це було 12 березня 2011 року. Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу розглянув ті розбіжності і протиріччя, які виникли в запропонованому проекті і цей проект було знято з розгляду до другого читання. Сьогодні Комітетом Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки створено робочу групу за участю представників Міненерговугілля, НКРЕ, Мінінфраструктури, консалтингових компаній та громадських рад. І іде доопрацювання зазначеного законопроекту, з врахуванням того, що було прийнято Законом про містобудівну діяльність.

Наступне питання. Чи передбачається оцінка сучасного стану безпеки діючих атомних енергоблоків? Які плани уряду щодо подальшої експлуатації та розвитку ядерної енергетики з урахуванням подій в Японії на атомній електростанції Фукусіма-1?

Атомна енергетика України є статичною галуззю для економіки держави, яка на протязі останнього десятиріччя працює стабільно, безпечно і виробляє біля 50 відсотків від загального обсягу виробітку електричної енергії України для задоволення потреб населення та галузей економіки.

З часу незалежності Україна як держава, усвідомлюючи високу відповідальність перед своїм народом та світовою спільнотою за використання ядерної енергії в мирних цілях, запровадила реалізацію на вітчизняних АЕС програм з підвищення безпеки на діючих енергоблоках.

Робота з підвищення рівня безпеки енергоблоків українських АЕС проводиться на основі послідовної реалізації програм підвищення безпеки, кожна наступна з яких базується на досягнутих результатах, враховує матеріали звітів з аналізу безпеки і передовий досвід в області атомних технологій.

Основними програмами, які уже виконали на ядерних об'єктах є Комплексна програма модернізації підвищення безпеки енергоблоків атомних станцій, Концепція підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій, Програма підвищення безпеки після пуску енергоблоків ХАЕС-2/РАЕС-4. До речі, цей проект на думку кредиторів – ЄБРР і "Євроатом", такий проект реалізований і є найуспішнішим в Європі серед тих, які були виконані. Також виконується Комплексна зведена програма підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій України.

Рівень безпеки українських атомних електростанцій пройшов міжнародну оцінку, якою визначено, що за умови завершення виконання запланованих заходів з підвищення безпеки, він буде відповідати міжнародно визнаному рівню.

Оцінка рівня безпеки діючих атомних електростанцій була проведена в 2007-2010 роках в рамках спільного проекту «Європейська комісія МАГАТЕ – Україна». В рамках цього проекту було проведено 15 експертних місій, які охопили всі 4 майданчика атомних електростанцій. В цих місіях прийняли участь 92 сторонніх експерта міжнародних організацій з 20 країн. А також 32 штатних співпрацівника МАГАТЕ.

У 2010 році було завершено комплексну програму за чотирма напрямками, відповідно до діючих стандартів МАГАТЕ. Це такі напрямки: проектна безпека АЕС, друге – експлуатаційна безпека АЕС, третє – поводження з радіоактивними відходами та виведення АЕС з експлуатації і четверта – регуляторні питання ядерної та радіаційної безпеки.

Завершальний звіт за підсумками виконання спільного проекту з оцінки ядерної безпеки українських атомних електростанцій був переданий 28 травня минулого року Україні та Європейській комісії в Брюсселі. На даний час комплексно зведена програма підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій України переглядається щодо доповнення її корегуючими заходами для запобігання аварій, аналогічній аварії на атомній електростанції «Фокусіма-1».

На цьому тижні Президент Національної атомної енергокомпанії Недашковський перебуває у відрядженні в Японії, де відбувається саме з цих питань науково-практична конференція. І з узагальненням цього досвіду будуть внесені доповнення, зміни в діючі програми. Хочу також повідомити народних депутатів про те, що в травні було на Запорізькій атомній електростанції проведено комплексне протиаварійне тренування з питаннями ядерної безпеки. На вересень цього року планується проведення міжгалузевих, за участю інших міністерств, тренувань з ядерної безпеки на всіх об’єктах.

Наступне питання. Як виконуються плани із забезпеченням вугіллям на побутові потреби?

На сьогодні, згідно із статтею 43 гірничого Закону України чисельність осіб, які мають право на отримання вугілля на побутові потреби, складає 138 тисяч 800 осіб, а обсяг пільгового вугілля на побутові потреби складає 771,8 тисяч тон.

Фактично за 5 місяців 2011 року було забезпечено 98 тисяч осіб даної категорії побутовим паливом, яким вивезено 387 тисяч 700 тон вугілля, це складає 112,5 відсотків. Ну, і фактична більшість була вивезена в травні – 81,7 тисяч. Тобто більше як піврічну, більше як половину річної потреби цієї роботи вже виконано. Ми впевнені, що до опалювального сезону всі ветерани-шахтарі і діючі працівники будуть забезпечені побутовим паливом.

Наступне питання. Які перспективи збільшення видобутку природного газу в Україні, зокрема на шельфі Азовського і Чорного морів?

З метою стабільного розвитку економіки України та підвищення рівня енергетичної безпеки держави нам необхідно прискорити розв'язання проблем надійного забезпечення країни вуглеводними ресурсами. Цілком очевидно, що на сьогодні це є збільшення власного видобутку вуглеводнів, насамперед освоєння сектору акваторії Чорного і Азовського морів за умови раціонального використання наявних розвідувальних запасів вуглеводнів і нарощування обсягів геологорозвідувальних робіт та постійної державної підтримки вітчизняних підприємств, які виконують роботи в акваторії морів, як в сенсі вдосконалень діючої системи надракористування, так і законодавчих актів, що визначають інвестиційну політику і, відповідно, привабливість. Існує можливість значного збільшення видобутку нафти і газу в акваторії Чорного і Азовського морів.

Зрозуміло, що для виконання завдань і планів стосовно збільшення власного видобутку газу і нафти необхідно значні капітальні вкладення, які важко забезпечити тільки за рахунок власних ресурсів суб'єктів господарювання за діючої системи оподаткування. Саме не це спрямована діяльність заінтересованих центральних органів виконавчої влади, зокрема на збільшення обсягів та підвищення ефективності інвестицій.

Сьогодні успішно ідуть переговори з акціонерним товариством "Лукойл" щодо розвідки і видобутку нафти і газу на шельфі Чорного моря. Міністерством проведені переговори і підготовлено проект Розпорядження Кабінету Міністрів України про погодження укладання угоди про спільну діяльність між дочірньою компанією "Нафтогазу" "Укргазвидобування" та дочірньою компанією "Shell". Це розпорядження буде найближчим часом розглянуто урядом, і вже робота перейде у практичну площину.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте таким чином, шановні колеги. У нас виходить, що це запитання для заступника міністра, він сам собі відповідає і все на них. Я прошу, давайте так, народні депутати, якщо у вас є запитання до Кабінету Міністрів і до присутнього представника міністерства, запишіться на запитання. Півгодини. Будь ласка. Запишіться на запитання.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Черноморов, фракція Партії регіонів.

10:30:55

ЧЕРНОМОРОВ О.М.

Прошу передать слово депутату Сухому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому, кому? А, Ярослав Сухий, будь ласка.

10:31:00

СУХИЙ Я.М.

У мене запитання. Неодноразово у цій сесійній залі ми намагалися прийняти законопроекти, які би наводили порядок у забезпеченні вугіллям населення тих регіонів, які проживають там в зоні роботи тих чи інших шахт. Ситуація може бути така, наприклад. Шахта перестала існувати, шахта не працює, а ветерани залишилися, пенсіонери залишилися, вдови їхні залишилися. Це одна проблема соціальна.

А до вас запитання ваше професійне. Все-таки не вся територія України газифікована. Є велика проблема з твердим паливом, з вугіллям. Скажіть, будь ласка, ваш підрозділ, міністерство, яким чином намагається, буде вирішувати оцю проблему, план і забезпечення вугіллям в побуті, забезпечення вугіллям в побуті для населення. Яким чином вирішується, і яка ціна? Чи міняється ця цінова політика чи не міняється? Бо це дуже надзвичайно гостра проблема для сіл, наприклад.

ЧЕХ С.М. Дякую. На першу частину запитання, шановний депутате, ви самі сказали, що ми виконуємо лише те, що вимагає закон, і виконуємо сумлінно, і впевнені, що в цьому році виконаємо. Так, саме в Донбасі багато населених пунктів не газифікованих.

Сьогодні існує не дуже ефективна система продажу вугілля населенню на комерційній основі понад ті обсяги, що передбачені законом. Але видобуток вугілля, його якість, сортовий склад, наявність в балансі держави, дозволяє запропонувати населенню і якісне вугілля, і в достатній кількості. Тому я думаю, що і ціни не будуть більші за ті, за якими закуповується і надається вугілля по 43 статті Гірничого закону. Я рахую, що нам треба посилити роботу з адміністраціями, от, районів, міст і обласних адміністрацій областей, які потребують цього. Але вугілля є в балансі передбачено, і понад те, що передбачено законом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, депутатська група "Реформи заради майбутнього".

10:33:24

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Прошу передати слово колезі по фракції Каплієнку Володимиру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Каплієнко, мікрофон.

10:33:31

КАПЛІЄНКО В.В.

Щиро дякую. Шановний доповідачу! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" у письмовому вигляді подавала вам запитання щодо наявної енергетичної стратегії захисту національних інтересів України, чи є вона, чи ні?

І по-друге. Яка структура електричної генерації у розподілі між атомом, вітро-, газо-, гідро-, сонце- енергетикою… галузями? А можливо ще й такими екзотичними галузями, як використання тепла землі. Я хотів би нагадати, що там коефіцієнт корисної дії 500 відсотків.

І друге питання. Конкретно. Чому експортована електроенергія, яка іде за кордон з України, вдвічі дешевша, ніж на внутрішньому ринку України? Будь ласка, дайте відповідь.

ЧЕХ С.М. Дякую. По структурі виробництва потужностей я доповів. Це 26 відсотків атомної енергетики встановлена потужність, 51 – на теплові електростанції, 10 – на гідроелектростанції.

У нашій країні відсутній геотермальний потенціал, який може бути використаний в промисловому процесі, для промислового виробітку… видобутку і виробництва електричної енергії. Але іде робота дуже швидко і ініціативно і відповідно до європейських норм щодо оцінки вітропотенціалу. Здійснюється моніторинг по встановлених процедурах на висоті 90 метрів, фіксується температура, швидкість вітру, платність воздуха і таке інше. На підставі розробляється інвестпроект, тобто гідропотенціал, можливість… оцінка кількості електричної енергії, що може бути вироблена, і інвестори вибирають найкращі для себе умови, маючи на увазі отримати пільги у вигляді високого тарифу.

Що стосується експорту електричної енергії. Електрична енергія продається сьогодні в напрямку Західної Європи з максимальною потужністю 550 мегават з "бурштинського острову" так званої синхронної роботи. Ця електрична енергія продається в Європі операторами національними, які купують електричну енергію на енергоринку на загальних підставах, і не дешевше. Але вона дещо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат – Маньковський, фракція Партії регіонів.

10:36:36

МАНЬКОВСЬКИЙ Г.В.

Прошу передати слово Олександру Пеклушенку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Пеклушенко, фракція Партії регіонів.

10:36:42

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемый докладчик, что-то в ваших ответах мало энергетики. Вы добавьте ее, пожалуйста.

Меня интересует и моих избирателей, какие перспективы состояния запасов газа с учетом зимы 2011-го и 2012-го годов, какая ситуация сегодня с тарифами на газ. Моих избирателей интересует, сколько сегодня себестоимость и отпускная цена для промпредприятий, для коммунальных предприятий, для населения; какая гарантия стабильности тарифов.

Следующий вопрос, который всегда присутствует на приемах, - это освещенность сельской местности. В чем стоит проблема: две улицы, сто дворов – три лампочки, а проект сделать – это стоит 50 тысяч. Неужели мы сегодня с Министерством финансов, с вами не можем решить этот простейший вопрос? "Лампочка Ильича"… Ни лампочки, ни Ильича.

Поэтому я вас очень прошу взять этот вопрос на особый контроль.

ЧЕХ С.М. Дякую.

Щодо освітлення. Це, дійсно, є соціальний запит на таку, скажімо, послугу, яка підвищує якість життя. І вирівняти якість життя в містах, в селах – це спільне завдання уряду, всіх гілок влади.

Але що стосується улаштування освітлення, то це не функція енергозабезпечення, а це функція використання. Сьогодні існує пільговий тариф на кіловат-години, які використовуються для освітлення, і він дозволяє за рахунок економії витрат на кіловат-годину як таку здійснити інвестиційно окупний проект щодо влаштування самого освітлення. Якщо зробити це за рахунок ще енергозберігаючих приладів освітлення автоматизованих систем, то це буде, ну, ефективно, довго слугувати людям.

Сьогодні не передбачено в інвестиційних програмах обласних енергопостачальних компаній витрат на улаштування освітлення. Але у разі, якщо місцеві громади звертаються щодо дозволу погодження на використання ліній електропередач уже існуючих по вулицях для спільного, спільної підвіски проводів і використання цих опор для освітлення, то у разі вирішення проектом ці питання можуть бути вирішені і також сприяють зниженню витрат на улаштування освітлення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, народний депутат Корж, фракція "БЮТ" – "Батьківщина".

10:39:53

КОРЖ В.Т.

Прошу передати слово колезі Володимиру Дмитровичу Бондаренку.

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Володимир Бондаренко, фракція "БЮТ" – "Батьківщина".

10:40:02

БОНДАРЕНКО В.Д.

Фракція "Блоку Юлії Тимошенко", партія "Реформи і Порядок". Шановний доповідачу, я декілька разів звертався з депутатськими зверненнями до Прем'єр-міністра уже в кінці, а спочатку до міністра, а потім ще раніше до "Київобленерго" з одним дуже актуальним питанням. Сьогодні в сільській місцевості відключення електроенергії, особливо з приходом нової влади, відбувається, ну, занадто регулярно. Наприклад, в лютому місяці 22 відключення було, в березні – трошки менше, іноді – більше буває. Ну, зокрема, от я отримую відповіді про те, що все в порядку, ви – третя категорія, село, можна вас відключати. Тому у людей інкубатори захололи, у багатьох теплиці просто були вибиті і таке інше.

Скажіть, будь ласка, можна навести в цьому порядок чи ні? Останній випадок, ось буквально в понеділок, вихідний день, ремонтні бригади відключили о 8.30 і включили о 18.00…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть формулювання питання. Мікрофон Бондаренка.

10:41:06

БОНДАРЕНКО В.Д.

Заробивши на цьому, до речі, подвійний тариф. Тому що у вихідний день плюс польові роботи. Але вони заробили подвійні тарифи, а люди мучились цілий день з 8.30 до 18.00, без будь-яких причин відключили без попередження. Що треба зробити, щоб стійко забезпечити сільське населення електричною енергією?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

ЧЕХ С.М. Дякую. Це, дійсно дуже суттєва проблема і головне в цьому, шановний народний депутате, ви сказали, без попередження, людей дратує те, що з ними не рахуються.

Національна комісія, міністерство, дуже жорсткі вимоги ставить і буде надалі підвищувати відповідальність. У нас є державна енергоінспекція, вона може і має давати приписи стосовно порушення прав споживачів. Третя категорія допускає в аварійному випадку припинення енергопостачання до доби, а відключення на планові ремонти лише за умови попереднього оголошення, попередження споживачів. У містах це легше робити: є ЖЕК, є під’їзд, оголошення і так далі. Я в Києві також бачив ці оголошення. В сільській місцевості наші енергетики складніше, але я рахую, що зауваження і критика справедлива, треба не лінуватися, працювати з сільськими головами, населенням, оголошення, ЗМІ взагалі є, і у нас є набагато менше скарг. Я рахую так, що люди, якщо бачать, що є пошкодження мереж, але там працюють люди, вони розуміють і скаржаться не на це, скаржаться на те, що без уваги залишається припинення енергопостачання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, позафракційні.

10:43:10

ЛЯШКО О.В.

Дякую. На моє тверде переконання, головна загроза енергетичній безпеці держави – це кабальні газові угоди, які сьогодні має Україна. Я хочу нагадати, що перші угоди були підписані в 2009 році Тимошенко, Путіним, другі угоди – в Харкові Медвєдєвим Януковичем. У мене питання до уряду, очевидно не до заступника міністра фінансів, а до уряду.

Що робить уряд, щоб розірвати ці кабальні газові угоди, які зашморгом душать енергетичну, економічну і національну незалежність України? Що робить влада до того, щоб притягнути до відповідальності осіб, які фактично поставили під загрозу національну незалежність України? Адже ціна газу по 500 доларів за тисячу кубів – це непідйомна ні для споживачів, ні для промислових, ні для приватних споживачів. Чому станом на сьогоднішній день ці угоди і досі не розірвані чи в судовому порядку, чи в односторонньому порядку? Чому досі не відповідають ті, хто цей зашморг накинув на шию українського народу?

ЧЕХ С.М. Дякую. Шановний народний депутате, мені важко відповісти на питання, як відбуваються переговори, який прогрес. Але я погоджуюсь з вами, що важкі умови. Але ті договори, які є, треба виконувати, щоб ми забезпечили економіку газом як товаром.

По-друге, навіть у разі, що нам не подобається, ми переконані, треба інакше, але виконувати сьогодні, домовлятися, щоб нас сприймали як надійних партнерів і Російська Федерація "Газпром", і європейське співтовариство.

Що стосується відповідальності, дозвольте, я не буду відповідати, бо інформації достовірної не маю, а коментувати не хочу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

10:45:25

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний доповідачу, в мене два питання.

Перше. Я переконаний, що найбільше для енергетичної безпеки України робить Володимир Володимирович Путін, бо він нам допомагає зіскочити з енергетичної російської газової голки. У мене таке питання. Перше. Куди іде різниця між вартістю газу власного виробництва і відпускною ціною для населення? Це перше питання. Воно більше, правда, для прокуратури і для Служби безпеки, якби вона у нас була, але поки для вас. Це перше питання.

І друге питання. Наш потенціал сонячної енергії колосальний. Ви знаєте, що середньорічна кількість сумарної сонячної радіації, яка на один метр поверхні поступає на територію України, досягає 1,5 кіловата-годину на метр квадратний на Півдні України. І ми нічого не робимо для впровадження сонячної енергетики, та ми повсемісно завдяки Путіну маємо запроваджувати це – там же колосальні резерви. Що робиться урядом для цього? Дякую.

ЧЕХ С.М. Саме урядом минулого року розпочата робота по актуалізації схеми розвитку мереж насамперед Півдня України це: Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська області і зрозуміло Крим. Для того, щоб сприймати електричну енергію, що виробляється на сонячних електростанціях ми маємо розбудувати не тільки мережі 110 кіловольт з приєднанням саме станції, а магістральні мережі 330, по Криму може буде визначено проектом і лінія 750. Тому що з одного боку треба прийняти електричну енергію в період, коли вона виробляється. Але потім наступила темрява, споживання є і воно є піковим. І треба по цих мережах з півострова Крим, скажімо, йшла електрична енергія в день, скажімо…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ЧЕХ С.М. Ну, в Києві для цього треба ще землю і важкувато. А коли немає цієї електричної енергії, в той регіон треба надати електричну енергію, що виробляється на теплових, атомних і гідроелектростанціях.

Тому це будівництво є досить масштабним. Але ми вже маємо попередні рекомендації, техніко-економічні обґрунтування. На сьогодні в інвестиційних програмах окремим ліцензіатом, зокрема: Крименерго, Одесаобленерго і Миколаївобленерго передбачені кошти на мережі приєднання. Всі сонячні електростанції, що сьогодні є робочі проекти – це будуються за рахунок інвестицій господарюючих суб’єктів. Вони будуть членами енергоринку, але не будуть належати до державного сектору енергетики. Різниця ціни за газ, вона є уявною, її не має при формуванні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Волинець, фракція комуністів.

10:48:51

ВОЛИНЕЦЬ Є.В.

Уважаемый замминистра, скажите, пожалуйста, а вот сколько, с начала года, было сдано в эксплуатацию лав и сколько метров проходки было сдано в эксплуатацию. Сколько вы планируете к концу года нарезать лав и сдать метров проходки в эксплуатацию, это первый вопрос

И второй вопрос. И второй вопрос, сколько закрыли, и сколько планируем закрыть шахт мы то знаем, я понимаю, что время не советское. Но, тем не менее, есть ли в планах правительства в этом году открыть новые шахты, где, когда и сколько. Спасибо.

ЧЕХ С.М. Спасибо. Ну, прежде всего, по лавам. По состоянию на начало прошлой недели данные у меня, в отрасли введено 35 новых лав, выведено 29. Продуктивность, или нагрузка на лаву как говорят профессиональные шахтеры, составляет более 1 тысячи тонн. И не только количеством, но повышением продуктивности, этот прирост составляет сейчас более 2 тысяч тонн в суточном исчислении.

Собственно говоря, это и есть причина того, что сегодня объем добычи угля на шахтах Украины, независимо от форм собственности, имеет прирост, по сравнению с прошлым годом, 9,7 процентов. Полностью обеспечиваются потребности энергетики металлургии и неплохие позиции по экспорту. Но мы говорили по побутовому паливу, його можна і по закону, и на коммерческих условиях продавать.

По проходке. 1200 метров проходка составила на май месяц и мы шли на 150 метров впереди плана. В мае, из-за недостатка финансирования, несколько темп снизился, потому что в апреле нам нужно было принять повышение тарифных ставок для шахтеров, это мы сделали. Но, а, соответственно, ценой угля для энергетиков компенсировать повышение полностью не удалось. Значит, резервы в энергетике – это кредитование временное, и в угольном были застосовані. И, вот, остаток проблемы лег на ………. Но годовой план проходки, темп, за 5 месяцев выполнен сегодня. Спасибо.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ЧЕХ С.М. Нововолынская, я сейчас не…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, фракція Партії регіонів.

10:51:42

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановний доповідачу, всім відомі наслідки катастрофи на АЕС "Фокусіма-1" в Японії. З огляду на це у мене два запитання.

Перше. Чи передбачається оцінка сучасного стану безпеки всіх без виключення діючих атомних енергоблоків в Україні?

І друге. Які плани уряду щодо подальшої експлуатації та розвитку ядерної енергетики в Україні з огляду на світові тенденції в області ядерної енергетики? Я маю на увазі те, що зараз відбувається в Європі: Німеччина, інші країни, які приймають рішення. Дякую.

ЧЕХ С.М. Дякую за запитання.

Ну, по-перше, я доповідав, що контроль за ядерною безпекою відбувається постійно. В 2007 році розпочата була робота, в 2010 завершена щодо комплексної оцінки. Ми отримали позитивний висновок, але це не є фінішем цієї роботи. Це робота буде відбуватися, нові етапи, і вони плануються з урахуванням сформульованих ядерною спільнотою так званих стрес-тестів. Є відпрацювання. Ми за термін, час, що з цієї події на Фукусімі, українська сторона, фахівці не пропустили жодного міжнародного заходу, на яких обговорювались, приймались рішення щодо безпеки.

І я казав що і сьогодні перебуває у відрядженні президент компанії на Фукусімі, там науково-практична конференція або щось на такий зразок. Значить, планується, що відповідно до планів Комітету Верховної Ради з паливно-енергетичних питань в нашій державі будуть проведені громадські слухання, на яких і буде обговорюватися, готується потім в пленарному залі. А в комітеті обговорюється, визначається дата, ну, скажімо, там порядок денний і доклади. Це слухання, за оцінкою депутатів, яку я чув, варто проводити після того, як будуть сформульовані програми, стрес-тести і ми визначимося з часом, обсягом і фінансуванням на ці заходи.

І ще хочу доповнити, що питання ядерної безпеки вирішується також і під час проведення робіт по продовженню терміну гарантованої експлуатації. Ми отримали сертифікат відповідності на продовження експлуатації, в тому числі розуміємо, що і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

10:54:35

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія. Шановний доповідачу! Прописною істиною є те, що першочерговим завданням будь-якої влади є забезпечення безпеки країни, зокрема енергетичної. Я насмілюсь стверджувати, що уряд не має енергетичної стратегії для України. Не все гаразд із безпекою в ядерній галузі.

Лише один приклад для ілюстрації мого твердження. За 3 роки планова кількість будівництва енергетичних блоків на АЕС коливалася в діапазоні від 22 до 6 блоків. Уряд хоче, а парламентська більшість підтримує його, добудувати Хмельницьку атомну станцію на реакторних установках другого покоління, російських, які в безпековому плані не витримують жодної критики.

Вчора парламентська більшість за помахом руки пана Чечетова відмовилася провести парламентські слухання з питань енергетичної стратегії і безпеки на атомних станціях. Як ви оцінюєте такий крок парламентської більшості? Якщо ви не можете дати на це відповідь, хай дасть пан заступник Прем’єр-міністра чи хтось інший. Але довідково вам скажу, що парламенти багатьох європейських…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть формулювання питання, будь ласка.

ЗАЄЦЬ І.О. Але довідково скажу, що парламенти багатьох демократичних країн розглянули питання безпеки в ядерній сфері, питання енергетичної стратегії саме з огляду на…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Будь ласка.

ЧЕХ С.М. Шановні народні депутати! Я в попередніх відповідях на питання, що надійшли, згадував, що було здійснено проект підвищення ядерної безпеки, так звана програма "Після пуску", це блоки "ХА-2" (Хмельницький номер 2 атомний), і Ровенський-4, це саме російські ВВЕРи. Така програма за підсумками роботи була оцінена як найуспішніший проект в Європі щодо підвищення безпеки атомних станцій, визнана фахівцями. Я кажу, там були з 22 міжнародних організацій. Ну, якщо я не можу переконати, я просто…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я прошу вас, двосторонній діалог. Ви відповіли на запитання?

ЧЕХ С.М. Відповів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

10:57:05

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Прошу передати слово народному депутату Горошкевичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Горошкевич, мікрофон.

10:57:14

ГОРОШКЕВИЧ О.С.

Доброго дня! Я от зовсім не згоден з попереднім виступаючим щодо енергетичної безпеки. Більше того скажу, сьогоднішнім урядом, і міністерством в тому числі, зроблено дуже багато кроків щодо оснащення технічного такого підприємства "Чорноморнафтогаз".

Скажіть, будь ласка, які перспективи у нас видобутку газу на нафти, особливо на шельфі Чорного та Азовського морів?

ЧЕХ С.М. Ну, головний там акцент буде зроблено на розробку Безіменного і Суботинського покладів газу і нафти. Передбачається, що до 2015 року обсяг видобутку нафти, за рахунок освоєння шельфу, буде на рівні 2,9 мільйонів тон з урахуванням газового конденсату, а збільшення обсягу видобутку газу "Чорноморнафтогазом" буде на 1 мільярд в рік.

Але щоб підтримати таку динаміку, нам потрібно, ну, загальне правило – щоб видобувати у дуже хорошому темпі, треба у 2-3 рази мати більше розвідані і за допомогою буріння підготовлені наступні запаси, поклади газу. У нас є певне відставання, але у цьому році вже прийнята програма збільшення на 20-25 відсотків по окремих родовищах буріння з метою введення додатковихсвердловин. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Камчатний, група "Реформи заради майбутнього". Будь ласка, ваше запитання.

10:59:08

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, прошу передати слово колезі Каплієнку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Каплієнко, будь ласка. Мікрофон.

10:59:18

КАПЛІЄНКО В.В.

Щиро дякую, Володимире Михайловичу.

Питання наступне. У своїй відповіді на моє попереднє питання від імені групи відповіли, що стратегії забезпечення енергобезпеки України до сьогоднішнього дня немає. Хотілось би отримати все ж таки відповідь. Та робоча група, яка працює зараз при Кабінеті Міністрів України, чи вже ви знайшли той термін, який буде відпрацьовувати довгострокову перспективу енергобезпеки держави?

І друге питання. Я хотів звернути вашу увагу в якості поради, що на сьогоднішній день інститут соціальних проектів презентував на території України так званий "будинок майбутнього" – це новітні будівлі, які генерують по зеленому тарифу і здатні передавати по зеленому тарифу до енергомереж електричний струм, при цьому повністю є автономними. Зверніть на це увагу.

І по тепловому насосу. Хотів би ще раз нагадати, що ми не використовуємо існуючі на сьогоднішній день потужності в Україні.

ЧЕХ С.М. Шановний народний депутат, що стосується стратегії. Стратегія є, вона є діючим документом і досить якісним, скажу, тому що з моменту прийняття цієї стратегії за винятком того, що не можна було спрогнозувати фінансово-економічну кризу і зменшення обсягу споживання електричної енергії, все решта в частині прогнозування дуже близько до величин визначених стратегій відбувалося в державі.

Але сьогоднішнє завдання – не тільки фактичні данні відновити і поставити акценти, головне – визначитися не тільки, що може бути з точки зору прогнозування, а зробити наголос на те, що треба робити стосовно визначення пріоритетних напрямків. Тому що, перше, ми маємо змінити структуру обсягів виробництва за джерелами, це підвищити значним чином, до 5 відсотків щонайменше, обсяги виробництва електричної енергії з відновлювальних джерел; друге питання, ми маємо за той час, Україна прийняла на себе певні зобов’язання стосовно адаптації до вимог Європейського Союзу, і ми повинні враховувати це в стратегії. І це друга причина, за якою стратегію треба оновлювати.

І що стосується енергозбереження. Так, я вважаю, що це дуже значний резерв, тобто енергозабезпечення локальне на об’єктах і енергозбереження в цілому. Воно не надасть істотних переваг стосовно балансу держави, але важливе і з точки зору економії, і з точки зору …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Завершили, шановні колеги, "годину запитань до Уряду".

Я дякую Чеху Сергію Михайловичу, дякую членам Кабінету Міністрів, які сьогодні брали участь в "годині запитань до Уряду". Я думаю, шановні колеги, що я звернуся до Кабінету Міністрів України із пропозицією відповідати взаємністю Верховній Раді України, яка позитивно ставиться до урядових законодавчих ініціатив, і в п’ятницю планувати роботу Кабінету Міністрів таким чином, щоб весь Кабінет Міністрів годину був у Верховній Раді, і відбувалося спілкування. В іншому випадку буде те, про що я вже говорив: урядові законопроект розглядатися не будуть. Я думаю, тоді у нас буде співпраця.

Іван Стойко, мікрофон, будь ласка. Мікрофон Івана Стойка.

11:03:54

СТОЙКО І.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги, радіослухачі! Справді, вчора, скажімо, перевіряли у нас, народних депутатів, посвідчення. І заходячи сюди, скажімо, через двері, стояв на посту черговий, як завжди це відбувається. Коли я підійшов до нього, він запропонував показати, я йому показав своє посвідчення. Але, Володимире Михайловичу, я не лихословив, як ви казали, я не штовхався і таке інше. Тому я прошу перед всією України, перед журналістами всіма, перед моїми колегами спростувати те, що було сказано і названо моє прізвище, що начебто я бив когось чи погані слова говорив. Тому я прошу от зараз з цієї трибуни, щоб це було мабуть спростовано, бо цього не було. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я регламентний комітет прошу розглянути це питання, взяти відеоматеріали. У нас відео спостереження ведеться. А, шановні колеги, я думаю, із цих випадків прикрих Верховна Рада має зробити висновки.

Я ще раз хочу… (Шум у залі) Я хочу розказати. (Шум у залі)

Шановні народні депутати! Шановні народні депутати, дві фракції – фракція "БЮТ – "Батьківщина", фракція "Наша Україна – Народна самооборона" – вимагають перерви або оголошення заяви. Хто буде виступати з заявою? Юрій Прокопчук? Будь ласка, Юрій Прокопчук.

11:05:28

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановний Голово, колеги, виборці! Сьогодні в п`ятницю в Національному прес-клубі Сполучених Штатів Америки відбудеться спільна прес-конференція відомої міжнародної юридичної фірми "Кавінгтон енд Берлінг" і "BDO" (США), що буде присвячена, дослівно цитую: "викриттю політичних мотивів, що стоять за карним переслідуванням Юлії Тимошенко, зокрема представники згаданих компаній обговорять результати свого розслідування обвинувачень проти колишнього Прем'єр-міністра України, висунутих раніше в доповіді фірми "Плато Качеріз", яка була щедро оплачена з кишені українських платників податків". (нагадаю, це 70 мільйонів гривень).

"Кавінгтон енд Берлінг" – одна із самих авторитетних американських юридичних фірм. Колишній партнер цієї фірми Ерік Холдер зараз обіймає посаду Генерального прокурора Сполучених Штатів Америки, вищої посадової особи в юридичній системі США в адміністрації Барака Обами.

В свою чергу, компанія "BDO" є п'ятою найбільшою аудиторською компанією у світі. "BDO" працює в 119 країнах світу і має 1 тисячу 82 представництва.

Надбанням гласності вже став лист, спрямований Брюсом Бердом, президентом компанії "Кавінгтон енд Берлінг", до компанії "Плато Качеріз" в рамкам розслідування з проханням надати, цитую: "деякі документи і докази, на які голослівно посилається у своїх доповідях Качеріз. "Кавінгтон енд Берлінг" попросила, пряма мова: "надати додаткові матеріали, по яких надіслано запит, або прямо, або шляхом одержання їх від вашого клієнта. Якщо ви не в змозі цього зробити – пише компанія "Кавінгтон", - ми вимагаємо виключити з вашої доповіді розділи, що стосуються Кіотського протоколу і автомобілів "Опель-комбо", які без підтверджувальних доказів не коштують паперу, на якому вони надруковані. Ми всі працюємо в системі правосуддя, що цінує прозорість і очікує, щоб висновки підкріплювалися доказами або логічними обґрунтуваннями. Якщо ви відмовляєтесь надати ці матеріали або відкликати свою доповідь, я можу тільки дійти висновку, що ваша доповідь є неправдою, а упередженою думкою вашого клієнта – Йдеться в листі. – На прес-конференції будуть надані переконливі докази того, що так звана справа Тимошенко була повністю сфальсифікована нинішньою українською владою і є нічим іншим, як політичним переслідуванням лідера опозиції – Юлії Тимошенко. Ми заявляємо ще раз і ще раз: ні політичним переслідуванням, слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, відповідно до Регламенту, у п'ятницю ми маємо 30 хвилин для виголошення депутатських запитів. Дозвольте виголосити депутатські запити, які надійшли і зареєстровані в установленому порядку.

Надійшли запити народних депутатів України:

Геннадія Задирка до Президента України щодо ситуації, яка склалася навколо Всеукраїнської радіомережі "Мелодія" в питанні позбавлення права на користування каналами мовлення.

Ставлю на голосування пропозицію про підтримку запиту.

11:09:14

За-40

Запит не підтримано.

Олександра Пеклушенка до Президента України щодо вирішення питання стосовно подальшого функціонування гірничодобувної компанії "Мінерал", розташованої в Пологівському районі Запорізької області.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

11:09:45

За-249

Запит підтримано.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати.

11:10:05

За-247

Запит прийнято.

Ірини Геращенко до Голови Верховної Ради України щодо погашення перед Національною радіокомпанією України заборгованості за укладеними договорами з висвітлення діяльності Верховної Ради України.

Василя Чуднова до Прем'єр-міністра України щодо неповної виплати бюджетних дотацій за вирощену і продану худобу протягом 2008-2011 років.

Вікторії Дем'янчук до Прем'єр-міністра України про неприпустимість закриття спеціального загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів № 4 імені Михайла Олефіренка Олександрійської міської ради Кіровоградської області.

Володимира Лещенка до Прем'єр-міністра України щодо термінів проведення поточного ремонту автодороги Корюківка-Холми-Семенівка Чернігівської області.

Євгена Царькова до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо перевірки дій державної газовидобувної компанії "Укргазвидобування" у сфері розпорядження коштами.

Ігора Шарова до Прем'єр-міністра України стосовно необхідності посиленого контролю за утилізацією озброєння, військової техніки та боєприпасів, з метою зниження рівня загрози виникнення катастроф техногенного характеру.

Володимира Яворівського до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо грубих порушень законодавства України Генеральним директором Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" Павлом Довгошиєю, дії якого найближчим часом можуть призвести до втрати Україною унікального надбання нашої історії - заповідника "Переяслав".

Ігоря Шарова до Прем'єр-міністра України щодо необхідності посилення контролю за проведенням комплексної утилізації непридатних та заборонених для використання хімікатів, з метою захисту життя та здоров'я населення країни, забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища.

Катерини Ващук до Прем'єр-міністра України про різке погіршення продовольчої безпеки держави та необхідність невідкладної розробки на найвищому державному рівні комплексної програми забезпечення громадян України якісними харчовими продуктами.

Лілії Григорович до Прем'єр-міністра України щодо звіту про виконання Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки.

Володимира Яворівського до Прем'єр-міністра України щодо захоплення Українською Православною Церквою (Московського патріархату) Михайлівської церкви та Свято-Вознесенського собору у місті Переяслав-Хмельницькому, з яких викинуто два музеї – Музей одягу та Музей архітектури часів Київської Русі; наступною жертвою може бути Музей-діорама "Битва за Дніпро у жовтні 1943 року".

Лілії Григорович до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо хабарництва у Національному університеті харчових технологій.

Миколи Деркача до Прем'єр-міністра України щодо завершення будівництва Комплексу навчально-лабораторних споруд та гуртожитку для аспірантів і студентів в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара.

Миколи Рудченка до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів з Державного бюджету України на завершення будівництва загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів у селищі міського типу Черняхів Житомирської області.

Миколи Деркача до Прем'єр-міністра України щодо вирішення соціально-економічних питань міста П'ятихатки Дніпропетровської області з метою забезпечення належної підготовки до відзначення 125-річчя від дня його заснування.

Олега Зарубінського до Прем'єр-міністра України щодо дієвості державного контролю за безпекою продуктів харчування, які продаються у вітчизняних супермаркетах.

Олега Зарубінського до Прем'єр-міністра України щодо захисту здоров'я громадян та упередження розвитку захворювань, пов'язаних з несприятливим впливом літньої спеки.

Олега Тищенка до Прем'єр-міністра України про бездіяльність представників Кабінету Міністрів України у питанні виділення коштів на будівництво житла громадянину України Сергію Швецю, у зв'язку з затопленням будинку його батьків під час будівництва Дніпродзержинської ГЕС.

Олександра Шепелева до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів на будівництво мосту в селі Теребля Закарпатської області.

Олександра Чорноволенка до Прем'єр-міністра України, Віце-прем'єр-міністра України – міністра інфраструктури України, голови Київської міської державної адміністрації, Київського міського голови щодо будівництва лівобережної лінії метрополітену міста Києва з метою покращення транспортного сполучення мешканців Деснянського району з іншими районами міста Києва.

Петра Писарчука до Прем'єр-міністра України щодо фінансування робіт з берегоукріплення річки Стрий у Стрийському районі Львівської області.

Сергія Гриневецького до Прем'єр-міністра України щодо господарської діяльності Державного підприємства "Кучурганське" та проведення його приватизації.

Сергія Гордієнка до Прем'єр-міністра України про необхідність передбачити в Законі України "Про державний бюджет України на 2011 рік" виділення коштів, необхідних для проведення компенсаційних виплат спадкоємцям померлих вкладників у відповідності до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України".

Сергія Гордієнка до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо бездіяльності вищого та центральних органів виконавчої влади, правоохоронних органів в питаннях погашення заборгованості по заробітній платі працівникам дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Полтаванафтогазгеологія", та необхідності вжиття радикальних заходів щодо розрахунку з колишніми і нинішніми членами трудового колективу.

Сергія Павленка до Прем'єр-міністра України щодо фінансування у 2011 році реконструкції шляхопроводу через залізничну колію по вулиці Сквирське шосе (Горбатий міст) у місті Біла Церква Київської області.

Сергія Павленка до Прем'єр-міністра України щодо пасажирських перевезень річковим транспортом у місті Херсон.

Сергія Терещука до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів із Державного бюджету на поліпшення водопостачання жителів міста Жашків Черкаської області.

Сергія Храпова до Прем'єр-міністра України щодо відсутності відведених земель для Публічного акціонерного Товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" що призвело до часткового зупинення роботи гірничого устаткування та загрожує припиненню роботи та фактичного залишення без засобів існування 5,5 тисяч працівників комбінату та відповідно 48 тисяч мешканців міста Орджонікідзе.

Групи народних депутатів (Комар, Маньковський та інші) до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення Чернігівської області імунологічними препаратами для проведення профілактичних щеплень.

Групи народних депутатів (Комар, Маньковський та інші) до Прем'єр-міністра України щодо прискорення виплат бюджетної дотації сільськогосподарським товариствам.

Миколи Шершуна до Віце-прем'єр-міністра України – міністра інфраструктури України щодо звернення депутатів Ярославицької сільської ради Млинівського району Рівненської області стосовно призупинення маршруту Луцьк - Баболоки та Луцьк - Боремець.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністра України – міністра інфраструктури, Віце-прем'єр-міністра України – міністра соціальної політики, Генерального прокурора України, генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України, голови Федерації професійних спілок України, голови Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України щодо створення комплексної комісії з урегулювання трудових спорів між адміністрацією Державного підприємства "Укрзалізниця" та трудовими колективами поїзних бригад (всього 14 тисяч працюючих), що виник внаслідок незаконного виходу наказу генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" Володимира Козака від 11 травня 2011року "Про затвердження порядку використання автоматизованої системи відбору на вакантні робочі місця працівників поїзних бригад та порядку використання автоматизованої системи формування поїзних бригад", який грубо порушує трудові права членів поїзних бригад, наносить державі матеріальних збитків на десятки мільйонів гривень, вирішення питання із приведення даного наказу у відповідність до трудового законодавства з урахуванням інтересів трудових колективів і держави та притягнення винних осіб до відповідальності.

Володимира Лещенка до Віце-прем'єр-міністра України – міністра соціальної політики України щодо забезпечення в 2011 році інвалідів кріслами колісними з електроприводом.

Миколи Шершуна до Кабінету Міністрів України щодо збереження діяльності Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.

Миколи Рудченка до міністра охорони здоров'я України стосовно забезпечення сучасною рентген установкою Володарсько-Волинську центральну районну лікарню у Житомирській області.

Олександра Шепелева до міністра охорони здоров'я України щодо термінового вжиття заходів для забезпечення лікувальних закладів західних областей України сироваткою проти зміїної отрути.

Сергія Гриневецького до міністра охорони здоров'я України щодо пересадки рогівки в Україні.

Юрія Кармазіна до міністра екології та природних ресурсів України, Генерального прокурора України щодо недопущення порушень екологічних, культурних, оздоровчих та інших прав мешканців міста Одеса, інших громадян, що виражається у знищенні об'єкту природно-заповідного фонду внаслідок запланованого будівництва та експлуатації закритої трансформаторної підстанції 110/6 кіловольт "Марзаліївська" у Центральному парку культури та відпочинку імені Тараса Григоровича Шевченка в місті Одеса.

Володимира В'язівського до Державної фінансової інспекції України про надання інформації.

Анатолія Ягоферова до голови Державної податкової служби України щодо надання роз'яснень відносно застосування норм Податкового кодексу України.

Анатолія Ягоферова до голови правління Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" щодо надання інформації про нарахування авансової абонплати за телекомунікаційні послуги.

Володимира Толстенка до голови Національної комісії регулювання електроенергетики щодо колективного звернення жителів міста Вінниця стосовно можливих фактів порушення чинного законодавства при встановленні тарифів на теплову енергію.

Юрія Гнаткевича до голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з приводу перешкоджання виконанню Постанови Вищого Спеціалізованого Суду захисникам засудженого у місті Сімферополі Миколи Ларіонова - помічника народного депутата України, через незаконну відмову судді Михайла Білоусова дозволити їм ознайомитись з матеріалами кримінальної справи.

В'ячеслава Коваля та Олександра Чорноволенка до Вищої ради юстиції, Вищої кваліфкомісії суддів України про вжиття заходів та перевірки обставин, викладених у зверненні мешканця міста Дніпродзержинська Олега Ясенчука, з метою усунення порушень чинного законодавства, притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, голови Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Валерія Гнєзділова, а також ініціювання, за наявності підстав, питання про звільнення зазначеного судді з посади у зв'язку з порушенням присяги.

Андрія Павловського та Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України, Голови Державної податкової служби України щодо організації перевірки фактів грубого порушення конституційного права власності понад 500 мешканців села Новоолександрівка Одеської області, протиправного заволодіння посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра-Юг" майновими паями вказаних громадян за сприянням посадових осіб органів внутрішніх справ Ананьївського району, ухилення від сплати податків вказаними особами та інших порушень, вжиття відповідних заходів.

Групи народних депутатів (Бондик, Плотніков та інші) до Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства земельних ресурсів України, Державного агентства водних ресурсів України стосовно необхідності всебічного розгляду колективного звернення громадської організації "Оазис" та депутатів Ніжинської районної ради Чернігівської області щодо комплексної перевірки процедури продажу водного фонду ставка "Карлове" та режиму використання земельних ділянок прилеглої до ставка території, внаслідок чого жителі села Талалаївка та прилеглих населених пунктів не можуть користуватися цим водним ресурсом для відпочинку або ведення домашнього господарства.

Анатолія Матвієнка до Генерального прокурора України стосовно незаконного порушення кримінальної справи.

Андрія Павловського до Генеральної прокуратури України, Київської міської державної адміністрації щодо недопущення незаконної забудови прибережної зони озера Тельбін у Дніпровському районі міста Києва.

Бориса Шиянова до Генерального прокурора України щодо фактів зловживань та корупційних дій з боку керівництва Інспекції Державного архітектурного будівельного контролю у Львівській області.

Валентина Матвєєва до Генерального прокурора України щодо правової обґрунтованості відмови правоохоронних органів мешканці Житомирської області Раїсі Сидоровій у порушенні кримінальної справи по факту смерті її сина.

Василя Кравчука до Генерального прокурора України щодо неприпустимості систематичного поширення Генеральним прокурором України Віктором Пшонкою недостовірної інформації щодо лідера політичної партії Юлії Тимошенко та використання Генеральної прокуратури України для політичного переслідування опозиції.

Вікторії Дем’янчук до Генерального прокурора України про невиконання рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда приватною фірмою "Сагіта".

В'ячеслава Кириленка до Генерального прокурора України щодо незаконності рішення Одеського міськвиконкому про зміну статусу усіх загальноосвітніх та дошкільних закладів міста Одеси на двомовні, як такого, що суперечить Конституції України та чинному законодавству та призведе до остаточного знищення освіти українською мовою у місті Одеса.

Євгена Волинця до Генерального прокурора України щодо перевірки результатів ревізії фінансово-господарської діяльності міського відділу освіти Кіровської міськради Донецької області.

Євгена Царькова до Генерального прокурора України, начальника Управлiння Служби безпеки України в Одеськiй областi щодо порушення конституційних прав мешканців селища міського типу Сарата, Саратського району Одеської області з боку можновладців місцевої влади.

Василя Чуднова до Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, міністра внутрішніх справ України стосовно невжиття правоохоронними органами України заходів щодо неправомірних дій керівництва Кредитної спілки "Християнська злагода".

Івана Зайця до Генерального прокурора України щодо зволікання у розслідуванні кримінальної справи № 50-4468 Дніпровським районним управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві.

Миколи Шмідта до Генерального прокурора України щодо порушення права депутата Ящиківської селищної ради Перевальського району Луганської області Віктора Хворостяненка на одержання інформації необхідної для здійснення депутатських повноважень.

Ірини Геращенко та Ольги Герасим'юк до Генерального прокурора України щодо законності обшуку квартири одеського журналіста інтернет-видання Богдана Осинського.

Павла Мовчана до Генерального прокурора України щодо незаконного закриття української школи № 27 у місті Торез Донецької області.

Олега Тищенка до Генерального прокурора України щодо перевірки фактів чисельних порушень чинного законодавства України при наданні громадянам земельних ділянок для будівництва та ведення особистого сільського господарства у селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області колишнім головою Софіївсько Борщагівської сільської ради Сергієм Кремецем, його заступником Лесем Кудриком та секретарем сільської ради Ларисою Сиротюк протягом 2006-2010 років, висвітлених у Звіті тимчасової депутатської комісії Софіївсько Борщагівської сільської ради шостого скликання "Щодо перевірки законності надання рішень на виділення земельних ділянок за період 2006-2010 років".

Сергія Терещука до Генерального прокурора України щодо повного, всебічного та об'єктивного розслідування обставин ДТП, що сталось 21червня 2008 року в місті Боярка внаслідок чого загинуло дві особи (з них одна дитина) та травмовано чотири особи (з них двоє дітей).

Уляни Мостіпан до Генерального прокурора України стосовно неналежного розгляду депутатського звернення щодо знищення дитячого оздоровчого комплексу "Дніпро", що розташований в Обухівському районі Київської області.

Юрія Литвина до Генеральної прокуратури України, Київської обласної ради, Київської обласної державної адміністрації стосовно звернення мешканців гуртожитків, що знаходяться по вулиці Центральній, будинки 14, 16, 20 у селі Гора, Бориспільського району Київської області, з проханням допомогти їм вирішити болюче питання приватизації їхніх помешкань.

Ярослава Кендзьора до Генерального прокурора України про надання обґрунтування витрачання Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України Дмитром Табачником 918 тисяч гривень бюджетних коштів на виготовлення трихвилинного відеоролика та визначення в якості виконання фірми "Місія України - відома" без застосування тендеру.

Групи народних депутатів (Мойсик, Григорович та інших. Всього 10 депутатів) до Генерального прокурора України щодо перевірки фактів втручання прокуратури Житомирської області в господарські відносини, що склалися між власниками земельних паїв села Нові Озеряни Житомирської області та користувачами - суб'єктами господарювання.

Групи народних депутатів (Кожем'якін, Павловський. Всього 37 депутатів) до Генерального прокурора щодо чисельних фактів порушення чинного законодавства вищими посадовими особами України.

Групи народних депутатів (Яценюк, Зварич. Всього 12 депутатів) до Генерального прокурора України щодо перевірки фактів незаконних дій органів виконавчої влади, утисків і незаконного переслідування інвестора, товаровиробника і експортера сільськогосподарської продукції – Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН".

Ольги Герасим'юк та Ірини Геращенко до заступника Генерального прокурора України – прокурора міста Києва щодо недопущення рейдерського захоплення та знищення приміщення гончарної майстерні в місті Києві по вулиці Костянтинівська, 44-а.

Ольги Герасим'юк та Ірини Геращенко до голови Київської міської державної адміністрації щодо збереження приміщення гончарної майстерні в місті Києві по вулиці Костянтинівська, 44-а.

Олексія Плотнікова до Київської міської державної адміністрації, Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва стосовно необхідності всебічного розгляду колективного звернення жителів будинку № 9А по вулиці Академіка Туполєва Святошинського району міста Києва щодо обладнання дитячого майданчика для відпочинку дітей у літній період відповідно до Законів України "Про благоустрій населених пунктів" та "Про столицю України – місто-герой Київ".

Групи народних депутатів (Стешенка, Шлемка, Прокопчука) до голови Державної податкової служби України щодо затримки виплати заробітної плати та інші порушення у діяльності горілчаної компанії “Златогор”, міста Золотоноша.

Ярослава Сухого до Генерального прокурора України щодо необхідності здійснення перевірки фактів несплати збору з операції відчуження легкового автомобіля "Мерседес Бенс 500" до Пенсійного фонду громадянином Яценюк.

Таким чином, шановні народні депутати, виголошено 101 депутатський запит. Шановні колеги, ми тільки маємо право за один раз озвучити не більше 2 запитів від одного депутата.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду питання: звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування випадків цензури у засобах масової інформації, тиску на свободу слова в Україні та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Шановні колеги, доповідати буде голова Тимчасової слідчої комісії Геращенко Ірина Володимирівна. Нам потрібно визначитись щодо регламенту. За аналогією як ми слухали звіти і відповідно регламент встановлювали щодо попередніх звітів, зокрема, щодо вчорашнього звіту, пропонується такий регламент: для доповіді голови ТСК Ірини Геращенко – до 20 хвилин, відповіді на запитання – до 10 хвилин, а також якщо буде потреба, виступи від фракцій – по 2 хвилини. Нема заперечень? Таким чином, якраз ми вкладаємося в регламент.

Будь ласка, Ірино Володимирівно.

11:32:49

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, шановні журналісти! ТСК з питань розслідування випадків цензури було створено 1 липня 2010 року, в першу чергу, як реакцію на численні скарги журналістів відносно спроб тиску на засоби масової інформації.

Протягом року до ТСК надійшло близько 100 звернень від громадських організацій, журналістів, профспілок, і ТСК було направлено близько 50 запитів до компетентних органів.

За весь період роботи відбулося 10 засідань, у тому числі спільне засідання ТСК з Комітетом з питань свободи слова та інформації, з яким ми плідно співпрацювали. Ми запрошували на наше засідання близько 50 осіб.

Принагідно хочу подякувати всім колегам, що працювали в Тимчасовій слідчій комісії, тому що попри там наші якісь партійні розбіжності ми всі разом намагалися вивчити кожну скаргу і звернення, допомогти журналістам, разом працювали над законопроектами і ініціативами. Звіт ТСК було затверджено на засіданні комісії 14 червня. При цьому нардепи від Партії регіонів підписали цей звіт із зауваженнями і запереченнями, зокрема, я зразу їх зачитаю, що наші колеги із Партії регіонів вважають, що в нинішній оцінці ситуації зі свободою слова часто перемагає емоційно-політична складова, а не фактаж. Наголошують, що багато скарг від журналістів, що надійшли до ТСК, не підтвердилися. Зазначають, що опозиція, на їх думку, має вільний доступ до ефіру і що за нинішньої влади справа Гонгадзе розслідується ефективніше.

Опозиція набагато більш критично оцінює стан зі свободою слова в Україні і, власне, на цьому я зосереджуся в своїй доповіді.

Я хочу сказати, що за результатами розгляду… взагалі питань на засіданні ТСК нами було зареєстровано та внесено на розгляд Верховної Ради шість проектів нормативно-правових актів, з яких два вже прийнято, два – на розгляді, два ми тільки зареєстрували, і я думаю, що ці законопроекти є важливим підсумком нашої спільної роботи, направленим на посилення захисту журналістів.

Так само ми приймали активну участь у просуванні Закону "Про доступ до публічної інформації" і наполягали на включені до порядку денного сесії звіту Нацради з питань телебачення і радіомовлення, яка, до речі, звітувала в Верховній Раді вперше за 5 років.

Аналізуючи звернення і скарги, ми висловлюємо занепокоєність наступними тенденціями.

Перше. Це збільшення випадків перешкоджання журналістській діяльності з боку силових структур. 9 подібних випадків, шановні колеги, трапилися протягом року.

Друге. Неможливість на практиці захистити журналістів, які постраждали під час виконання професійних обов'язків, яким правоохоронні органи і суди по суті відмовляють у відкритті справи. Стаття 171 Кримінального кодексу України, яка захищає журналіста від перешкоджання професійній діяльності, на жаль, в Україні не застосовується. Як нам повідомила Генеральна прокуратура, протягом року лише один такий факт було доведено до суду, і було виплачено компенсацію за побиття журналіста 850 гривень. Всі інші подібні випадки було перекваліфіковано і не доведено до суду.

Третя, дуже резонансна, річ, яка турбує не тільки українське суспільство, але й світ, - це відсутність прогресу в розслідуванні справи Василя Клементьєва.

Четверте. І я, колеги, особливо хоче звернути вашу увагу на це. Дуже багато скарг на непрозорість діяльності Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

П'яте. Це збільшення випадків економічного тиску на редакції з боку власників і менеджменту. І в першу чергу це стосується комунальних і комерційних медіа, що призводить до конфлікту колективів.

Шосте. Невмотивовані звільнення критично налаштованих журналістів під приводом скорочення редакцій.

Сьоме. Це дуже важлива проблема і складна: повна залежність комунальної преси від місцевої влади, яка нерідко просто розглядає ці редакції як власність свою і намагається втручатися в роботу редакцій. І проблема, яка вже є такою кричущою, – це відсутність реакції влади на критику з боку медіа.

Звичайно, було б несправедливо говорити, що всі ці моменти виникли лише за останній рік, але сьогодні кількість конфліктних ситуацій збільшилася.

Я в нашому звіті наводжу достатньо багато прикладів, і ви можете ознайомитися. Роздано вам звіт з подібними сигналами, які надходили, в першу чергу, від журналістів Хмельницької, Черкаської, Одеської, Донецької, Харківської областей. Так, губернатор Хмельницької області взагалі публічно повчає, вичитує журналістів за критичні матеріали; голова Одеської облдержадміністрації півтора роки веде війну з комунальними медіа, і, зокрема, з єдиною в області україномовною, однією з найстаріших газет, яка видається з 1917 року, – "Чорноморські новини".

Дуже багато скарг йде з Донецької області, де губернатор звинувачує журналістів в негативному іміджі регіону, втручається в роботу редакцій. Взагалі договорився до того, що звинуватив журналістів, що це саме вони заразили вітрянкою вихованців торицького інтернату.

Зростає кількість приниження журналістів, невмотивовано образливих та некоректних заяв на адресу преси, в тому числі і народних депутатів. І на жаль, шановні колеги, жодного разу не отримали належної реакції і осуду з боку однопартійців. Але особливо зараз хочеться звернутися так само і до журналістів. Тому що звіт буде необ'єктивний і однобокий, якщо ми не скажемо, що не тільки політики сьогдні і не тільки влада, насправді, іноді знищують журналістику.

Так само по журналістиці, шановні колеги, надзвичайно б'ють і такі проблеми, як замовні матеріали, самоцензура, таблоїзація наших медіа, коли вони перетворюються на суцільні таблоїди. Звичайно, влада і політики мають захищати право журналістів на інформацію. Але так само Конституція захищає, шановні колеги, сьогодні право будь-якої людини і політика на приватне життя і ми маємо про це говорити, тому що коли подібні речі відбувається, то це приводить просто до вульгаризації українських медіа і приниження і української журналісти і падіння рівня професії.

Але повертаючись до тих негараздів, які влада сьогодні і політики приносять в професію, я хочу сказати, що дуже багато скарг у нас іде на дії працівників Управління Державної охорони. Я вже говорила, що близько дев'яти випадків зафіксовано таких некоректних відношень між силовиками і журанлістами. І резонансу набув і інцидент з журналістом Андрушком. В Донецьку під час відвідин Президентом України в кореспондента газети "По-українськи" пані Светницької охорона видалила знімки з фотоапарату. Охорона перешкоджає журналістам знімати проїзд кортежів високопосадовців, хоча не вмотивовано жодним взагалі актом закону. Так і не було відкрито справу за фактом побиття херсонського журналіста Дементія Білого охороною мера. І таких випадків, на жаль, багато.

Шостого червня 2011 року під час зустрічі провідних українських ЗМІ з Президентом України журналісти передали Януковичу перелік фактів перешкоджання журналістській діяльності, який включає в себе більше 20 випадків перешкоджання журналістам та 35 випадків економічного і непрямого тиску на редакції. Президент доручив Генеральному прокурору Віктору Пшонці створити спеціальну комісію. Але я хочу зазначити, що більшість з цих фактів ми розглядали на нашій ТСК і на них просто, на жаль, немає реакції необхідної. Приходять відписки, що вони перевірені, фактів для реагування немає.

Я вже наголошувала, що особливо нашу стурбованість викликає відсутність прогресу у розслідуванні зникнення Василя Клементьєва. Ми двічі заслуховували на своїх засіданнях цю історію, свідки у справі скаржились, на невмотивоване, на їх думку, вилучення у них техніки, яку вдалося повернути тільки після втручання ТСК. І залишається прохання передати цю справу під відомчість Генеральної прокуратури, щоб забезпечила неупередженість розслідування, але не чують, на жаль, і тут нас наші правоохоронні органи.

ТСК уважно стежить за розслідуванням справи Гонгадзе. Ми підтримуємо, безумовно, бажання влади розкрити вбивство журналіста і покарати винних, але при цьому наполягаємо на об’єктивному, всебічному і неупередженому розслідуванні злочину, яке б дало відповідь відносно ролі всіх фігурантів цієї справи. У тому числі і тих, хто оприлюднив плівки з кабінету Президента України у долі Гонгадзе, їхньої можливої причетності до цього злочину, чи не причетності до цього злочину.

Родина Гонгадзе зверталася до ТСК зі скаргою на порушення прав потерпілих вивчати матеріали після закінчення досудового слідства і також має серйозні застереження відносно закритості майбутнього процесу, на це ми хочемо звернути увагу так само правоохоронних органів.

На думку впливових українських і міжнародних неурядових організацій, за останній рік ситуація зі свободою слова і Україні погіршилась. Свою стурбованість, ви знаєте, висловили і Парламентська Асамблея Ради Європи, Європейський парламент, Європейська комісія, низка міжнародних правозахисних організацій. Народні депутати від Партії регіонів, що працювали в ТСК вважають таку оцінку зі свободою слова не об’єктивною і упередженою, натомість представники опозиційних фракцій, що входять до ТСК поділяють цю стурбованість. Тому що і наш аналіз тих звернень, які до нас приходять показує, що проблема існує і до цих зауважень потрібно ставитися відповідально, вивчати їх і негативні тенденції просто з нашого життя вичленяти.

Головним важелем тиску сьогодні на регіональну пресу стає економічний чинник, місцева влада, якщо вона бачить не лояльність місцевих медіа просто перестає фінансувати непокірні газети, виходить із під засновників, відчужує майно і приміщення. І я хочу навести тільки кілька фактів.

Півтора роки, я вже говорила, газета "Чорноморські новини" на Одещини намагається просто протистояти голові обладміністрації Матвійчуку, який видав одноосібне розпорядження без відповідного рішення облради вийти із співзасновників цієї газети.

Також ми на ТСК заслуховували скаргу хмельницьких журналістів про тиск з боку голови облдержадміністрації. Ця скандальна історія була вирішена і завдяки, в тому числі, такій активній позиції журналістів і тому, що голова області визнав свою неправильну позицію. І такі приклади, коли журналісти публічно оголошують проблему, а керівництво чує і визнає, що було не праве, вони завжди позитивно працюють і на вирішення проблеми, і на репутацію, в даному випадку, і влади, і журналістів, які захищають професію.

В Полтавській області колектив Гадяцької ТРК "Гадяць" скаржаться на незаконне, на їх думку, звільнення з роботи працівників редакції, тиск з боку нового директора. Який, до речі, шановні колеги з провладних фракцій, звертаю вашу увагу, за словами журналістів, змушує працівників писати заяву про вступ до Партії регіонів. От невже вам потрібно таким саме чином збільшувати ряди і так багаточисельної партії?

На ТСК також були заслухані свідчення журналістів, які скаржилися, що фізично постраждали від спілкування з представниками регіональної влади чи міліції. Зокрема Людмила Луніна головний редактор газети "Моя газета" з Хмельницького, знову ж таки, скаржилася на перешкоджання з боку представників міліції.

Після втручання ТСК місцеві правоохоронні вибачилися перед журналістською, віддали їй її техніку. Власне є дуже багато скарг від регіональних журналістів і треба тільки вітати, коли вони мають таку сміливість, і мені здається, що дуже важливо тут не формально розглядати їх запити, тому що також треба мати велику мужність, щоб маленькому містечку говорити про проблему боячись втратити роботу.

Голова Спілки журналістів національної Ігор Лубченко в своїх листах підняв дуже важливу, колеги, тему, хотілося б, щоб ви почули тут не тільки політичну складову, а вона є і такою професійною, це виключена з кабельних мереж на лояльних мовників. Якщо до телеканалів у нас прикута увага суспільства і дуже легко промоніторити об’єктивність чи заангажованість новин, то оператори мовники вони в іншому полі працюють і дуже легко можуть відключити нелояльного мовника під абсолютно надуманими приводами, тим самим просто припинити таке мовлення.

Так, наприклад, у травні 2011 року операторами "Воля-кабель" було припинено трансляцію Черкаського незалежного телеканалу "Антена-плюс". Хоча ліцензія в них була до 2016 року. Так само канал "ТВі" скаржиться, що його партнери в регіонах отримали негласні попередження щодо вилучення їх з кабельної мережі в разі продовження співпраці із столичним незалежним телеканалом.

Колеги, я хочу звернути вашу особливу увагу, на кількість скарг і взагалі на роботу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Це дуже добре, що вперше за 5 років ми заслухали Нацраду на засіданні Верховної Ради. Але ви знаєте, просто хочу звернути увагу керівництва Верховної Ради, ми два засідання ТСК присвячували Нацраді. І на них не з’явилися представники Національної ради. Хоча ми з вами, як Верховна Рада України є їх роботодавцями – ми призначаємо на посаду четвірку Нацради. І по суті ми несемо відповідальність нашу за роботу регулятора. Тому не з’являтися на такі засідання це просто не поважати не лише Верховну Раду, а і всіх наших виборців. Ми розглядали, насправді, скарги відносно, ви пам’ятаєте скасування ліцензій "5 Каналу" і "ТВі" і друге було присвячено вже іншим скаргам, що накопичилися протягом року. Так ось, якщо минулого року говорилося, що "Тві" і "5 Канал" отримали наче ці ліцензії з порушення закону – добре. Я наводжу наступний приклад, протягом року "ТВі" не отримав взагалі жодної ліцензії. Хоча подавав заявки на всі оголошені конкурси, ми всі з вами є не тільки депутатами, ми є глядачами і ми бачимо, що це справді цікавий канал. Чим гірший він від інших телеканалів, які пакетами отримують ліцензії?

Звичайно, тут можна говорити тільки про таке об’єктивне дуже і упереджене ставлення. І сьогодні доля цих двох телеканалів, вона знаходиться в підвішеному стані – три судові інстанції пройшли телеканали. Але ще з лютого місяця лежить їх заява апеляційна до Верховного Суду України щодо розгляду питання. Хоча протягом 15 днів має бути відповідь – немає ніякої відповіді, не знають чи візьмуть у впровадження цю справу, очевидно, затягування питання, що унеможливлює звернення каналів до Європейського суду з прав людини.

Рік триває конфлікт Нацради з "Чорноморкою". І своїм останнім рішенням Нацрада у травні відмовила подовжити ліцензію ТРК на частотах, де вона працює 7 років, зокрема в селищах Нова Петрівка, Радянське, Чорноморське в Криму.

Сьогодні шановний пан спікер зачитав кілька звернень так само до Генеральної прокуратури відносно скарг на порушення ліцензій всеукраїнської радіомережі "Мелодія". Ми так само розглядали це питання, колеги. "Мелодія" залишилась без ліцензії сьогодні. В неї відібрали пакет цих ліцензій і передали новому мовнику, який за 2 засідання отримав, вдумайтесь, 55 частот. При цьому, Нацрада мотивує, що начебто цей новий мовник "Нові обрії" подав дуже оригінальну концепцію.

Оригінальність концепції заклечається в наступному: 20 відсотків – інформаційного мовлення, 80 – музичного. Надзвичайно оригінально. Хто стоїть за "Новими обріями" невідомо навіть самій Нацраді , не говорячи вже про нашу ТСК. Ми не змогли знайти на це відповідь.

І мені здається, що всі ці речі, вони сьогодні вимагають того, щоб ми спеціально заслухали все-таки Нацраду на нашому засіданні Верховної Ради з питань непрозорості ліцензування. І другої такої проблеми дуже важливої, це перевірок позапланових мовників. От вдумайтесь: минулого року 300 планових перевірок, 107 – позапланових перевірок. При цьому, посилаються вони в цьому на Верховну Раду України.

ТСК отримала скаргу від Незалежної асоціації телерадіомовників про незаконні перевірки каналів, разом з Генеральною прокуратурою з'являлася Нацрада. При цьому надавала формальну відповідь з посиланням на рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні "Молодь за здоровий спосіб життя." Хоча насправді, жодні слухання наші не дають додаткових повноважень для органів прокуратури і при цьому посилаються на Верховну Раду. Самі мовники розцінюють ці позапланові рейди як одну з форм тиску на редакцію.

І дуже непрозорим, шановні колеги, є процес впровадження цифрового мовлення. Це проблема, з якою зіштовхнеться кожен український мовник і глядач уже в 2015 році, коли Україна перейде на цифрове мовлення. Рішенням Національно ради сьогодні провайдером цифрового мовлення визначено структуру, досі невідому на ринку, яка відразу встановила за свої послуги необґрунтовано високі ціни телекомпаніям. Ми поки що маємо такий великий дуже пакет не публічних скарг, мовники так само не хочуть наражатися на конфліктні ситуації. Але ми пропонуємо, по-перше, і Комітету з питань свободи слова провести такі спеціальні слухання, присвячені публічності роботи нашого оператора, регулятора, вибачте, будь ласка, і впровадженню цифрового мовлення, і заслухати це на засіданні Верховної Ради.

І так само члени ТСК від опозиційних фракцій ще раз звертаються до голови держави з проханням дослухатися до думки неурядових організацій і призначити за президентською квотою до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення професійного, неупередженого, незаангажованого фахівця від громадських неурядових організацій. Тому що, нонсенс, але вперше за всі роки діяльності Нацради там немає жодного представника ані від опозиції, ані від громадських організацій. Звичайно, це не сприяє прозорості роботи оператора, ой, регулятора, вибачте, будь ласка.

Залишається проблемою застосування на практиці 171 статті Кримінального кодексу України, я говорила про це, і наш колега Павловський з групою інших народних депутатів зареєстрували зараз цікавий законопроект, в якому пропонують сильніше захистити журналістів, які мають право не розголошувати свої джерела інформації. Важливо, щоб ми дослухалися до того і підтримали цей законопроект.

Протягом року ТСК отримала багато скарг відносно невмотивованих, на думку журналістів, обшуків у приміщеннях репортерів. Зокрема, наприклад, головний редактор інформаційного агентства "Поряд з вами" Олена Білозерська скаржиться, що в неї було вилучено комп'ютерну, фото-, відеотехніку після того, як вона розмістила на своїй інтернет-сторінці відео підпалу офісу однієї з партій. Під час допитів якраз її змушували назвати свої джерела інформації, хоча законодавство захищає права журналістів не розкривати своїх джерел. І я думаю, що в цьому контексті необхідно законодавчо розв'язувати правову колізію між законами, які захищають журналістів, і Кримінально-процесуальним кодексом.

Я хочу сказати, що ми дуже старалися, колеги, щоб наш звіт був всебічним, обґрунтованим, таким неупередженим, щоб ми там виклали всі ті проблемні моменти, які існують сьогодні в площині свободи слова і з точки зору стосунків влади з медіа, з точки зору тих негараздів, які самі журналісти часто приносять в професію. Тому що так само має відбутися така серйозна дискусія в журналістському середовищі відносно стандартів професії.

І в рекомендаціях ми виклали, в першу чергу, прохання прийняти відповідне законодавство, яке би посилювало захист журналістів, яке би заслухало, ми пропонуємо заслухати так само Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ щодо все-таки справи Клементьєва, Гонгадзе, як тривають розслідування. Заслухати представників Нацради щодо важливих питань для кожного українця і всіх мовників, цифрове мовлення.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться на запитання. Так, 10 хвилин. Юрій Кармазін.

11:53:19

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я дуже дякую всій комісії за роботу. Ви підняли серйозний пласт проблем. Я хотів би зараз наголосити на одному. На моє глибоке переконання, Національна рада стала на корупційний шлях у випадку з переводом всіх на цифрове телебачення, який направлений на те, щоб забрати, тобто здійснити рейдерське захоплення і зачистити до наступних виборів весь телерадіопростір. Ви окреслили, тільки так, обережно це. Я хотів би, щоб ви продовжували це перевіряти, по-перше.

І по-друге. У мене велике питання до вас від шанувальників радіо «Мелодія». Я ознайомився з документацією, вірніше, з фальсифікацією, яка допущена була Національною радою. Національна рада не виконувала ні рішень судів, нічого цивілізованого. Як ви думаєте з цим боротися далі? От ви зараз на найвищій трибуні Верховної Ради України. І ви побачили, що радіо «Мелодія» рейдерськи захоплено фактично, зі згоди…

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую за запитання.

Шановні колеги! Що стосується цифрового телебачення, то це не рішення Нацради. Ми маємо усвідомлювати, що Україна 2006 року підписала в Женеві Конвенцію про перехід до цифрового телебачення. Питання є до прозорості цього процесу і професійності того, як це робиться. І, звичайно, нам надзвичайно важливо, щоб мовники, які будуть переходити на цифру, перше, могли сплачувати обґрунтовані тарифи, і друге, щоб всі мовники були допущені до цифрового телебачення. Тому що ви праві, шановний колего, в тому, що зараз Нацрада визначила такі правила, що тільки 3 телеканали в кожному регіоні от мають право включитися до цього цифрового пакету, що є порушенням права мовників на рівний доступ до цифрових пакетів, і що, звичайно, може бути використано для того, щоби невмотивовано перешкоджати тут певним каналам просто працювати в цифрі.

Що стосується "Мелодії", знову таки об'єктивно. Були порушення в радіо "Мелодія" відносно там сплати певних ліцензій і таке інше. Але я думаю, що це питання потрібно вирішити в судовому порядку із радіо, виплатити всі ці речі, але залишити "Мелодію" в полі мовному…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Катеринчук, за ним – Шевченко.

11:55:47

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Микола Катеринчук, "Наша Україна – Народна самооборона", Європейська партія України.

Шановна пані Геращенко, ви провели велику роботу. Я як член ТСК можу підтвердити, що достатньо серйозна проводилася робота по всіх скаргах, які відбувалися, незалежно від того чи то центральне ЗМІ, чи регіональне ЗМІ. Але, от ваша думка, чому така реакція Генеральної прокуратури? Тому що ми, в більшості випадків, отримали відписки разом з вами. Що треба вдосконалити в цьому питанні?

Друге питання в мене, це все ж таки радіо "Мелодія". Чи ви бачите можливість, через продовження роботи ТСК, все ж таки розібратися в цьому феномені нової української влади що відбувається з мовниками?

І доля сьогодні ТВі, "5 каналу" відносно частот?

Оці три питання, будь ласка. І, пані Геращенко, чи не вважаєте ви за потрібне все ж таки щоб звернутися в Верховну Раду України, щоб ТСК продовжили роботу ще на півроку?

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Я почну з останнього питання відносно "Мелодії" і інших мовників.

Насправді, і радіо "Мелодія", і ТВі, і "5 канал" збираються подавати скарги до Європейського суду з прав людини. Я хочу наголосити, що вже такий прецедент є, коли цього року один з інвесторів, так само радійників, які в Україні втратили свої інвестиції, виграли в держави України кілька мільйонів доларів за те, що попередня Нацрада, яка працювала там ще до 2005 року, порушувала його права. От по цим всім правам так само, розумієте, держава Україна потім отримає негативний імідж у світі, рано чи пізно змушена буде платити компенсації з грошей платників податків. Тому дуже важливо, щоби все-таки і Нацрада, і суди, дійсно, розібралися в історіях цих там, де були недоплати якісь, наприклад, по ліцензіям, і люди їх сплатили, але і "Мелодія", і ТВі, і "5 канал" залишилися працювати у мовному полі, тому що б'є надзвичайно по репутації України, якщо у нас будуть мовники, які займають таку, скажемо, опозиційно-нейтральну позицію, викидати з медіа-простору.

Що стосується ваших інших…

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шевченко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

11:58:06

ШЕВЧЕНКО А.В.

Колеги, мені здається, ми почули дуже зважений звіт. І кожен депутат, який розуміє цінність свободи слова, який відчуває, що країна на очах сповзає у темінь несвободи, він сьогодні точно буде голосувати за ухвалення цього звіту.

Як голова Комітету свободи слова я також хотів би подякувати за розроблені законопроекти – це рідкісний випадок, коли ТСК нам дає на виході ще і такий результат.

Фактаж, який щойно оприлюднений головою ТСК, мені здається, що він вражаючий, він шокуючий, він колосально масштабний. І я розумію, що вам важко було назвати джерело цього тиску. Я, можливо, допоможу, тому що новини, які зараз перетворились на криве дзеркало в Україні, чітко показує, що це дзеркало викривлено в інтересах Президента і безпосередньо його найближчого оточення і його команди. Ми знаємо, що з УТ-1 зникла опозиція, що закрита тема Межигір'я.

Чи могли б ви більше сказати про джерело цього тиску, щоб ми не розійшлися з висновком, що цей тиск абстрактний невідомо звідки?

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я хочу сказати, що я бачу кілька джерел цього тиску. І, повертаючись до питання так само Миколи Катеринчука, чому Генеральна прокуратура часто не бачила, можливо, таких абсолютно очевидних випадків там, де треба все-таки порушувати справи і розбиратися в них. Нам писали відписки, що вони не підтверджені.

Звичайно, таке враження, що іноді ми з владою, опозиція з владою абсолютно інакше вкладаємо інший зміст у одні і ті самі слова, що таке свобода слова, що таке демократія.

Я хочу сказати, що вже комісія наша не могла це включити в роботу, але прийшли кричущі факти, наприклад, з Донецької області, де журналісти Донецької обласної ТРК скаржаться на те, що вони почали отримувати темники, де їм, наприклад, пропонується замість того, щоби знімати холеру у Маріуполі, кажуть, на це немає бензину, їм пропонують в цей час знімати, і бензин є доїхати до засідання обладміністрації, і зняти брифінг Близнюка, насправді.

Обов’язковими спікерами кожного дня називаються там регіональні чиновники високого рівня. Це неприпустимі речі, і мені здається, що сьогодні центральна влада, регіональна влада якось інакше сприймає слова "свобода слова".

Але, Андрію, будемо необ’єктивними, якщо не будемо говорити…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, народний депутат Курпіль, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

12:00:27

КУРПІЛЬ С.В.

Шановна пані Ірино! Комісія провела величезний обсяг роботи, і я насамперед хотів би висловити вдячність від журналістської громади вам як голові комісії, оскільки найбільше труднощів, найбільший тягар ви звалили на свої тендітні плечі. На жаль, чимало не вдалося із задуманого зробити, хоча за ефективністю це одна напевне з найбільш результативних тимчасових комісій, які існували у Верховній Раді.

Питання таке. Ті проблеми, які ми розглядали, вони залишаються актуальними. Скарги наростають. Тенденція до збільшення існує. Чи не думаєте ви, що роботу такої, власне, тимчасової комісії варто продовжити?

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую за запитання. Ми маємо відповідне звернення від громадських неурядових журналістських організацій, які так само вважають, що в передвиборчий рік, який, по суті, стартує в вересні 2011 року в Україні, збільшується, як правило, кількість спроб тиску на журналістів, і було би правильно моніторити ситуацію.

Повертаючись ще до питання Андрія Шевченка, я хочу сказати, що, звичайно, є, мені здається, розбіжності між словами Президента, коли він говорить, що він за свободу слова, і тими діями, які потім демонструють, коли говорять, що, а де ж фактаж. Фактажу багато, і журналісти, я наголошую, під час зустрічі з Президентом 6 червня 2011 року передали весь цей пакет документів Президентові, який ми по суті розглядали на ТСК. По Межигір'ю ви говорили, сам Президент вважає рішення суду на заборону проведення мирних актів журналістів абсурдним. Незрозуміло тільки, чи то, дійсно, підлеглі хочуть так його підставити, чи це гра в доброго і поганого слідчого. Дійсно, питання є.

Але хочу ще повернутись до журналістської спільноти. І ми з вами, Андрію, як журналісти так само по професії будемо не чесні, якщо не будемо говорити про кількість замовних матеріалів про дуже іноді низький професійний рівень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску. Останнє запитання.

12:02:44

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановна Ірина Володимирівна, чи проводила ваша комісія контент-аналіз офіційних органів Верховної Ради – "Голосу України", каналу "Рада", "Віче" – щодо пропорційного висвітлення роботи фракцій?

І друге питання. Чи спостерігались факти цензури, коли, наприклад, дається інформація про участь у певних заходах одних народних депутатів і мовчазна, скажімо, мовчазне ігнорування інших. оскільки інколи представники, у тому числі опозиції, піднімають питання щодо інших органів. Я хотів б знати, чи є таке на рівні Верховної Ради? Чи проводили ви такий контент-аналіз? І якщо ні, то можливо в майбутньому це зробите. Дякую.

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я хочу сказати, що я зазначила в нашому звіті (не зачитала це), не знаю як іншим ТСК, а нам, нашій комісії, попри те, що Регламент зобов`язує це робити, не було виділено навіть тих двох працівників на рік, які би мали допомагати нам працювати в цій ТСК. І вся робота лягла на плечі наших помічників і народних депутатів, які так само завантажені. Тому, в першу чергу, ми розглядали ті скарги від журналістів, які до нас приходили. Ми розглядали, в першу чергу, не скарги політиків, яких кудись пустили чи не пустили, а скарги журналістів відносно того, що відбувався там якийсь тиск.

Якщо ми з вами створимо ТСК з приводу захисту політиків, може така потрібно теж ТСК, думаю, що вона має, в першу чергу, такі речі моніторити. Ми користувалися моніторингами тими, які нам надавали IBI, наприклад, які моніторять на предмет присутності влади чи опозиції, в першу чергу, державний національний канал і новини. Якщо… Я за те, щоб у нас було якомога більше моніторингів, ви тут праві. Але для цього потрібно мати відповідні технічні можливості.

Я ще раз хочу подякувати всім колегам, хто працював в ТСК, всім журналістам, які мали сміливість звертатися, писати і політикам, які відстоюють цю тему, тому що ми разом захищаємо надзвичайно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірино Володимирівно.

Шановні колеги, відповіді на запитання під час, відведений для цього, завершено. У вас є матеріали комісії. Комісія працювала, судячи з усього, ґрунтовно, тому у нас є можливість зараз висловити свою позицію щодо роботи комісії, щодо оцінок народних депутатів, точніше кажучи, представників фракцій. Як ми і домовлялись, по 2 хвилині. Я прошу записатися на виступи від фракцій.

І, шановні колеги, пропозиція така: давайте ми не будемо робити перерву. Завершимо розгляд цього питання, у нас там є ряд нагальних, і о 13 годині перейдемо до "Різного". Мудро, да? Як завжди. Дякую.

Шановні колеги, народний депутат Корж, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Микола Томенко. Потім буде виступати Ландік.

12:05:52

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хотів би звернути увагу на важливість сьогоднішнього розгляду питання, оскільки, як, на жаль, в гуманітарній політиці – я тут з Президентом погоджуюся, який сказав, що в Україні немає гуманітарної політики, немає людей, відповідальних за гуманітарну політику, і немає розуміння, якою повинна бути гуманітарна політика, – так само, на жаль, в Українській державі в 2011 році немає державної інформаційної політики і немає людей, яких можна запитати. Ну, по ідеї, коли таке питання розглядається, чи новопризначений голова Держтелерадіо повинен тут сидіти, повинні сидіти люди, які за повноваженнями відповідають, представники Нацради, напевно, повинні були бути. Таке враження, що кожен вирішує свої питання на тих чи інших посадах – і ніхто ні за що не відповідає.

Коли вчора ми розглядали питання призначення голови Держтелерадіо, ну, по ідеї, він би хоча б мусив виступити, розповісти, яка програма, що він буде робити з державними, комунальними… Так радісно проголосували за нього – і він далі піде буде займатися.

Тому мені здається, що парламент повинен повернути свою функцію. І якщо уряд не здатний це робити, давайте парламент буде контролювати, впливати на інформаційну політику. Це перша теза.

Друга теза. Я не хочу говорити про ситуацію в комерційних медіа. Ми повинні їх контролювати, вони повинні виконувати закони, але найважливіше для нас – це державні і комунальні медіа. Вони отримують державні кошти, кошти платників податків. І таке враження склалося, що скоро голови обласних і районних адміністрацій вважатимуть, що це їхні власні якісь медіа, хоча ми всі, український народ за них платить.

Я просив би комітет спеціально розглянути питання, як працюють у нас державні – Перший національний, і Національна радіокомпанія, – бо мені вже розповідають такі легенди, що в нас там же ж багато зараз громадян інших держав керують, що вже на Першому національному просять писати російською, бо вони російську з помилками знають, а українську зовсім не знають. Ми скоро вже Перший національний переведемо на іноземну мову, бо іноземців попрацевлаштовували, які не читають ні українською, ні російською.

От я читаю звернення працівників Луганської обласної телерадіокомпанії до Президента, до Верховної Ради. Просять владу звільнити генпродюсера: громадянин Росії приїхав в Луганську область, міст не знає як називається в Луганській області, керує обласною телерадіокомпанією. Шановні друзі, так що давайте ми, що в нас в Україні немає людей, які можуть керувати обласними телерадіокомпаніями, чи щось робити.

І третя позиція, закінчую. Я просив комітет так само звернути увагу на низку незаконних звільнень, які мали місце. На сьогоднішній день незаконно звільнений керівник Національної радіокомпанії Віктор Набруска, керівник Черкаської обласної телерадіокомпанії Михайло Калініченко і низка інших людей.

Я так само вважаю, що такі речі ми мусимо звертати увагу і професіонали повинні працювати на цих посадах, а не з головами обласних адміністрацій приїжджати їхні помічники і ставати керівниками медіа. Я думаю, що комітет повинен звернути увагу на ці питання. Вважаю, що комісія повинна продовжити свою роботу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Ландік, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Микола Катеринчук.

12:08:55

ЛАНДІК В.І.

Шановна президія, шановні народні депутати! Так, як до мене не дійшло слово і запитати, хотя я і перший заступник цієї тимчасової комісії, то хотів би сказати свої зауваження, які були при нашій роботі і ті висновки, які доповіла до мене, переді мною Ірина.

Ті слова, які там вживалися, наприклад, "численні", ну, вони некоректні, ніхто нічого не рахував, ніхто ні з чого не виходив. Коли нам кажуть заяву "Тві" і "5-го каналу", то що їм не дають ні одної ліцензії, наприклад, каналу ТВі, так я можу назвати ще сто, а може і більше каналів, які також за весь рік не получили нічого від цієї Національної ради. Це не є, що якомусь конкретному каналу не дають, це в нас робота така Національної ради.

Коли ми кажемо за те, що репортери без кордонів зустрічалися і розмовляли, так вони розмовляли тільки з однією частиною цієї комісії, другу ніхто не запросив, ніхто не вислухав, тому її висновки однобокі.

І коли ми кажемо, що стають нормою, не реагує влада і це стає нормою, то скажіть, будь ласка, у цьому залі не так давно був прийнятий Закон "Про доступ до публічної інформації" , який не міг був прийнятий вашою владою три роки до цього, тепер він прийнятий, все це можна питати, запитувати у влади, не у влади, і не тільки журналісту, а любому громадянину України.

Також розроблені зміни до закону про інформацію, де також це все розписано, цього не робилось роками і ви кажете, що це не є реагування. Реагування є. І коли по Клементьєву запросили і Генеральну прокуратуру, і прийшла посадова висока особа, і МВС…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЛАНДІК В.І. Ми розбирали, це все на контролі, всі ми контролюємо. Ми показуємо, де треба шукати, нас слухають, нам відповідають, може довго, але робота йде. Так що я не думаю, це все більше політичні висновки. А висновки треба робити такі, які є настоящі і шкодою таких висновків я думаю є політична складова. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Катеринчук передає право на виступ Олесю Донію, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

12:11:54

ДОНІЙ О.С.

За термін попереднього президентства було дуже багато проблем у різних сферах. Але часто ці політики, журналісти, звичайні громадяни казали, що єдиний, найбільший здобуток – це свобода слова. І як швидко ми втрачаємо цей здобуток, як швидко падає цей останній бастіон.

На жаль, у звіті дуже багато чітких, конкретних прикладів як втрачається бастіон свободи слова. З одного боку, монополізація органів мас-медіа. І ми бачимо, що ті хто не опозиційні канали, а більш-менш об’єктивні, які намагаються висвітлити і надати можливість виступати і представникам влади, і опозиції, канал "ТВі" і "5 канал" позбавляються ліцензій. Зараз кажуть, що це лише були помилки за попередньої влади.

Шановні друзі, нещодавно була подана від співробітників каналу "ТВі", була подана заявка, яка потребує лише реєстрації на супутникове мовлення. Цей факт ще не увійшов в звіт, тому що він відбувся лише нещодавно. Але навіть супутникове мовлення вже вважається якимось небезпечним для незалежного каналу. І заявка була відхилена, не надана ліцензія. Ще раз кажу, хоча вона за законом повинна лише реєструватися.

Це факт конкретної політичної цензури. Ми повинні говорити не лише про представництво на каналі "УТ-1". Знову ж таки не увійшла конкретна цифра. Згідно моніторингу Інституту масової інформації, які були на сайті "Телекритики", понад 80 відсотків висвітлення в новинах є у представників владних фракцій і менше 10 – у представників опозиційних фракцій. Ось так втрачається свобода слова. Побиття журналістів, не розкриття справи вбивства журналіста Клементєєва в Харкові – це конкретний політичний тиск.

На жаль, ще раз кажу, зараз обговорення воно перетворюється в формальність. Подивіться, будь ласка, на трибуну…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ДОНІЙ О.С. Там завжди присутні мас-медіа. На жаль, мас-медіа, журналісти не вірять, що ми спроможні вплинути на ситуацію.

Тому, шановні друзі, потрібно одуматися. По-перше, очевидно потрібно затвердити звіт і продовжити діяльність цієї комісії.

І звертання до журналістів. Якщо ви не будете сподіватися, очевидно на цю залу менше сподіватися, потрібно більше само організовуватися. Структури, профспілки – і самостійно захищати свої права, якщо держава на цей момент неспроможна захистити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, розгляд питання завершено. Проект постанови дайте мені. А, от проект постанови.

Шановні колеги! Підготовлений проект постанови, як мені здається, такий збалансований, він завізований членами ТСК, є там зауваження. Разом з тим як ви погодитесь, щоб ми поставили зразу прийняття постанови як постави чи за основу, а потім в цілому. Яка думка?

Що-що…

Будь ласка, мікрофон Павла Жебрівського

12:15:24

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Я пропоную за основу. Тому що там в кінці написано було "припинити діяльність Тимчасової слідчої комісії", а від колег було багато пропозицій з приводу того, щоб продовжити. І через це на доповненні ми можемо це прийняти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте таким чином, ми тоді приймаємо за основу. А потім, якщо так, то Верховна Рада підтримає. Тоді вилучимо пункт про припинення діяльності і тоді треба визначити, якщо в разі підтримки Верховною Радою наскільки ще продовжити роботу комісії. От таким чином. От і все.

Ні, так це я ж кажу так, як за логікою йти, шановні колеги, а ви приймайте рішення.

Я ставлю на голосування про прийняття проекту Постанови реєстраційний номер 8691 за основу. Прошу, визначайтесь.

12:16:22

За-89

Рішення не прийнято.

Тоді ж виходить таким чином, шановні колеги. Таким чином ми можемо поступити, якщо буде новий проект рішення про продовження роботи комісії – тоді розглянути, іншого виходу я не бачу тут. Тоді мені залишається одне – подякувати голові комісії і членам комісії за ту роботу, яка була проведена. І, очевидно, результати роботи комісії треба оприлюднити і далі будемо працювати. Будь ласка, Ірина Геращенко.

12:17:01

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги! Хочу зараз звернутися до залу, насправді, враховуючи те, що у нас дуже заполітизовані будь-які такі слухання, ми намагалися зробити максимально-об’єктивний і неупереджений звіт цієї ТСК і врахувати там всі зауваження, пропозиції і таке інше.

І мені здається, що знову правляча більшість наступає на одні і ті ж самі граблі. Коли проблема існує як "апендицит", а замість того, щоб визнати цей "апендицит" і разом його лікувати, не тільки політикам, а і журналістам піднімати ці важливі теми. Ви просто робите вигляд, що проблеми не існує. Від цього не зменшиться оцінка ситуації в Україні з журналістами, неурядовими міжнародними організаціями, іншими інститутами. І мені здається, що це такий "шлях в нікуди", від якого, в першу чергу, страждає сьогодні як би все суспільство.

І дійсно, я думаю, що в мене інше трошечки бачення відносно того, чому прес так неактивно дивиться на ці всі речі. Насправді, можливо пресі так само заборонено взагалі говорити про свободу слова. Ми пам’ятаємо, з чого починались колись "темники". З того, що про це забороняли говорити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я ще раз тоді кажу, ми передамо для оприлюднення звіту комісії. Я дякую ще раз членам комісії, особисто голові комісії. І тепер прошу комітет активніше контролювати хід виконання тих рекомендацій і пропозицій, які були намічені і визначені у звіті тимчасової слідчої комісії.

Шановні колеги, пропонується вашій увазі проект Закону про внесення змін до статті 17-1 Закону України "Про електроенергетику" (щодо умов стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел). Реєстраційний номер 8231. Пропозиція розглянути це питання за скороченою процедурою.

12:19:10

За-221

Рішення прийнято.

Доповідач – член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Глущенко Ігор Миколайович. І від комітету тоді, 4 хвилини у вас є часу.

12:19:25

ГЛУЩЕНКО І.М.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Мною було внесено на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до статті 17-1 Закону України "Про електроенергетику" (щодо умов стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Діюча редакція Закону "Про електроенергетику" для можливості застосування зелених тарифів вимагає від ліцензіатів, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, з 1 січня 2012 року забезпечити не менше 30 відсотків, з 1 січня 2014 року не менше 50 відсотків українського походження у вартості будівництва зелених електростанцій.

Однак, на сьогодні український ринок виробництва обладнання для потужних об'єктів альтернативної енергетики світового класу знаходиться лише в стадії формування. Крім того, підзаконні нормативні акти, які б визначили порядок розрахунку питомої ваги сировини, матеріалів, основних фондів, робіт та послуг українського походження у вартості будівництва об'єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, не прийняті та знаходяться в стадії розробки.

Законодавчо визначених критеріїв та порядку віднесення товарів, робіт чи послуг до таких, що мають українське походження, на сьогодні не існує. За таких обставин знижується інвестиційна привабливість проектів з будівництва об'єктів зеленої електроенергетики, зростають ризики повернення інвестиційних вкладень.

З метою усунення обставин, стримуючих інвестиційні надходження до розрахунку розвитку галузі альтернативної енергетики пропонується запровадити умови для стимулювання розвитку виробництва та використання відновлюючих джерел енергії шляхом встановлення більш гнучкого графіку впровадження вимог з обсягів питомої ваги сировини, матеріалів, основних фондів, робіт та послуг українського походження у вартості будівництва зелених генерацій.

Проектом закону пропонується ці вимоги розділити на три етапи. З 1 січня 2012 року не менше 15 відсотків, з 1 січня 2013 року не менше 30 відсотків, а з 1 січня 2014 року залишити діючі не менше 50 відсотків, а для виробників електроенергії з сонячного випромінювання вимоги щодо питомої ваги сировини, матеріалів, основних засобів, робіт та послуг українського походження у вартості будівництва сонячних модулів розділити на 2 етапи. З 1 січня 2013 року частка складової українського походження повинна становити не менше 30 відсотків. А починаючи з 2014 року – не менше 50 відсотків.

Запропоновані періоди забезпечать умови для поступового виконання інвесторами вимог щодо обсягу товарів, робіт та послуг вітчизняного походження в умовах української економіки.

Комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки на засіданні 15 січня 2011 року розглянув проект Закону України про внесення змін до статті 17.1 Закону України про електроенергетику (щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел) та запропонував прийняти законопроект за основу і в цілому. За результатами розгляду прошу підтримати пропозицію комітету та прийняти законопроект в основному та в цілому. Дякую за увагу.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Миколайовичу.

Є необхідність обговорювати? Все зрозуміло? Шановні колеги! Так, від групи хто?

Гасюк, будь ласка, мікрофон.

12:23:36

ГАСЮК П.П.

Дякую, Адаме Івановичу! Шановні колеги! Депутатська група «Реформи заради майбутнього» звертає вашу увагу на законопроект номер 8231 щодо умов стимулювання виробництва альтернативної електроенергії, які, на наш погляд, є недостатньо обґрунтованими.

Проектом пропонується застосовувати як стимулюючий фактор виробництва альтернативної електроенергії умови, при яких питома вага сировини, робіт та послуг українського походження у вартості будівництва відповідного об’єкта альтернативної електроенергетики з 1 січня 2012 року - не менше 15 відсотків. З 1 січня 2013 року – 30 відсотків. В тому числі енергії сонця. А з 1 січня 2014 року – 50 відсотків. В тому числі енергії сонця. Безпосереднім економічним стимулом для розвитку альтернативної енергії вже є запроваджений зелений тариф, за яким вироблена альтернативна енергія реалізується споживачам за підвищеним тарифом.

Тому реалізація даної законодавчої ініціативи зводить нанівець норми запропонованого законопроекту щодо стимулювання власного виробництва та інших ресурсів, необхідних для розвитку альтернативної енергетики. При цьому непереконливою є аргументація авторів законопроекту про те, що українська економіка неспроможна запропонувати достатню кількість матеріалів, сировини, обладнання для будівництва об'єктів альтернативної енергетики світового рівня через брак фінансування та майже повну відсутність кредитування з боку українських банків. А тому проектом фактично зменшуються існуючі відсоткові частки матеріалів українського походження для будівництва об'єктів альтернативної енергії.

Зважаючи на викладене, вважаємо недостатньо аргументованим обґрунтування необхідності прийняття даного законопроекту. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ви слухали виступ профільного комітету. А я думаю, в нас сумнівів немає, що в профільному комітеті зібралися люди, які розуміються на темі, і піддавати сумніву рішення у нас з вами немає.

Тому я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття Закону про внесення змін до статті 17 прим. Закону України "Про електроенергетику" (щодо умов стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел) (реєстраційний номер 8231). Прошу голосувати.

12:26:33

За-288

Дякую, закон прийнято.

Розглядаємо питання проект Закону про внесення змін до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (щодо газовидобувних підприємств) (реєстраційний номер 8657). Є пропозиція за скорочено процедурою. Прошу визначитись.

12:27:09

За-212

Прийнято.

Заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Чех Сергій Михайлович.

ЧЕХ С.М. Шановні народні депутати, шановний Адаме Івановичу! Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" розроблено з метою оптимізації витрат газовидобувних підприємств, які здійснюють видобування природного газу для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення та здійснити умови для виконання договірних зобов'язань по експорту природного газу за існуючими контрактами згідно з міжурядовими домовленостями.

Зокрема, положенням законопроекту передбачено внести зміни до статті 1, яка дає нове тлумачення "товарний природний газ", вона визначає: такий природний газ, який постачається до загальної мережі, яка формує баланс, тобто за винятком газу, що використовується на власні потреб газовидобувного підприємства, так званий, технологічний газ, а також за винятком того газу природного, з якого виробляється видобувним підприємством скраплений газ, який у свою чергу також за фіксованою ціною постачається населенню на спеціальних аукціонах.

Тому прийняття такого закону поліпшить економічний стан підприємства за умови утримання існуючого балансу газу у державі.

Законопроект погоджено із заінтересованими центральними органами виконавчої влади. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від профільного комітету – Микола Мартиненко, будь ласка.

12:29:29

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Комітет на своєму засіданні 15 червня цього року розглянув законопроект про внесення змін до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (щодо газовидобувних підприємств) (номер 8657), внесений Кабінетом Міністрів України.

Законопроект спрямований на врегулювання двох проблем: по-перше, це усунення несправедливості, яка виникає у зв’язку з зобов’язаннями вітчизняних газовидобувних підприємств продавати весь товарний газ суб’єкту, визначеному Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу". Але у підприємств є власні потреби, які виникають при видобутку, підготовці та транспортуванні природного газу, нафти та газового конденсату. І вони змушені здійснювати закупівлю необхідних обсягів природного газу за цінами, встановленими НКРЕ, як для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання. Друге питання – це виконання державними підприємствами своїх зовнішніх зобов’язань.

Комітет рекомендує Верховній Раді України законопроект про внесення змін до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (щодо газовидобувних підприємств) (номер 8657) прийняти за основу та в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Володимировичу.

Є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Так, тоді я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття Закону про внесення змін до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (щодо газовидобувних підприємств) (реєстраційний номер 8657).

12:31:25

За-274

Закон прийнято.

Розглядаємо питання: проект Закону про санаційний банк (реєстраційний номер 8586). Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

12:31:53

За-220

Підтримана пропозиція.

Доповідає автор законодавчої ініціативи Юрій Васильович Каракай. Підготуватись Хомутинніку.

12:32:05

КАРАКАЙ Ю.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Формування потужної банківської системи ж вкрай необхідною передумовою для сталого економічного розвитку національної безпеки нашої держави. Однак ми ще далеко від досягнення цієї мети.

На сьогоднішній день сума негативно класифікованих активів в банківській системі сягає більше 177 мільярдів гривень, що складає близько 15 відсотків від її загальних обсягів. За останні 3,5 роки цей показник зріс майже в 11 разів. На жаль, заходи, які вживалися с початку фінансової кризи, принципово ситуацію не змінили.

Не дивлячись на 4-річні безкінечні теоретичні та практичні дискусії, вивчення світового досвіду, ні Національний банк, ні інші органи державної влади відповідних законопроектів на розгляд Верховної Ради не внесли. Тому ми, члени профільного комітету Верховної Ради, були вимушені підготувати і внести на ваш розгляд проект відповідного законопроекту, який, на нашу думку, створює умови для врегулювання цієї вкрай проблемної для нашої держави ситуації.

Досвід інших країн світу свідчить про наявність міжнародного аналогічного досвіду, створення спеціалізованих фінансових установ, санаційних банків, фондів, компаній, тощо за рахунок державних коштів, у тому числі і коштів центральних банків.

Ми, як автори, прекрасно розуміємо, що закон потребує доопрацювання до другого читання. Відповідна дискусія точилася і на засіданні нашого комітету.

Національний банк, представники органів центральної влади, народні депутати висказали багато слушних пропозицій як допрацювати цей законопроект. Тому ми просимо вас прийняти його в першому читанні, а ми його доопрацюємо на друге повністю і з тою гарантією, що ні вкладники банків, ні банки не постраждають від нього, а тільки отримають позитив. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хомутиннік Віталій Юрійович, голова Комітету з питань банків… фінансів, вибачте, банківської діяльності, податкової та митної політики.

12:34:23

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Комітет на своєму засіданні розглянув проект Закону про санаційний банк, який визначає правовий статус, функції та повноваження санаційного банку. Також встановлюється в спеціальний статус цього банку, виходячи з його специфіки.

На сьогоднішній день існує загальна потреба в відповідному регулюванні. Комітет, почувши позицію авторів та проаналізувавши досвід європейських країн, прийшов до висновку, що, дійсно, необхідно створювати на сьогоднішній день такий банк. Як він буде називатися: санаційний чи, там, токсичний банк, – це вже інше питання. По суті, цей банк має на своїй меті почистити ті активи банківські, які сьогодні не дозволяють розвиватися банківській системі та тягнуть на дно відповідні окремі банки.

Автор доповів про те, що сьогодні сумнівна банківська заборгованість складає близько 177 мільярдів гривень, тобто 15 відсотків від загального портфеля. І ми проаналізували, який є досвід в Європі, в Сполучених Штатах. Є різні підходи. В певних випадках це держава створює, в певних випадках створює національний банк такі банки, в певних – це спільна власність держави та бізнесу.

Той підхід, який запропонований авторами, в цілому підтримується комітетом. Та комітет пропонує прийняти в першому читанні цей закон. До другого читання ми висловили низку своїх пропозицій та певних застережень, в тому числі питання, яке стосується більш чітко прописаної процедури діяльності цього банку, щоб максимально були прямі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ХОМУТИННІК В.Ю. …щоб максимально в законі були прямі норми процедур та визначень всіх необхідних і якомога менше відповідних ссилок на нормативно-правові акти, які має розробляти відповідно Національний банк.

Тому до другого читання ми домовилися створити робочу групу з числа авторів – народних депутатів, членів комітету; запросити фахівців Національного банку та відповідно представників Кабінету Міністрів України для того, щоб на цій сесії прийняти доопрацьований проект Закону про санаційний банк в цілому. Тому рекомендація на сьогодні – в першому читанні прийняти за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, хто бажає участь в обговоренні, прошу записатися.

Глущенко.

12:37:38

ГЛУЩЕНКО І.М.

Прошу передать слово Пеклушенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Пеклушенко.

12:37:49

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, я могу ошибаться, но думаю, что ни одна европейская страна, ни одна страна постсоветского пространства не пострадала так, как Украина от проблем в банках и от проблемных банков. Поэтому мы особо должны отнестись серьезно при рассмотрении этого вопроса.

Конечно, одно дело кричать, верните вклады населения, а другое дело реально пробовать это делать. Не знаю, как можно правильно охарактеризовать, повезло, мне выпала честь, но мне приходилось быть членом следственной комиссии по банку "Украина", членом межведомственной комиссии по "Славянскому банку" и членом межведомственной комиссии по возврату вкладов нашего банка.

Я знаю, что такое возвращать активы, когда сидит представитель Генеральной прокуратурыи ты ему говоришь:"Вот негодяй, вот он украл у людей, вот его машина и дача, заберите". Нет решения суда. На следующий день: "Есть решение суда, заберите". Нет возможности, через исполнительную службу. Сегодня отсутствует центр, который бы системно решал этот вопрос. И именно этот законопроект направлен на то, чтобы с государственных позиций решать проблемы проблемных банков на старте, а не тогда, когда они становятся катастрофой для всей страны. Можно по-разному относиться к предложенному законопроекту, наверняка, его нужно совершенствовать, но я вас прошу, уважаемые коллеги, нужно смотреть на то, что это закладывается фундамент в систему мер защиты вкладчиков.

И я прошу вас, уважаемые коллеги, подходить к этому не с позиции врача проктолога, а с позиции государственных деятелей, с позиции интересов наших избирателей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Курило.

12:39:50

КУРИЛО В.С.

Я прошу передати слово Каплієнку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Каплієнка.

12:39:59

КАПЛІЄНКО В.В.

Володимир Каплієнко, депутатська група "Реформи заради майбутнього". Безумовно, проблема, яка піднімається в даному законопроекті актуальна для сьогоднішньої держави, для будь-якого вкладника, для кожного громадянина сьогодні, який має свої особисті відносини в межах контрактів заключних з банківськими установами.

Безумовно, така проблема є, тому що громадяни впродовж декількох років не можуть повернути свої вклади, які є заощадженнями. Я би хотів надати пояснення чому депутатська група "Реформи заради майбутнього" двічі за вчорашній день не підтримувала на введення до складу порядку денного цього законопроекту. Ми посилалися на пункт перший статті першої проекту про санаційний банк, де створення банку передбачалося у формі приватного акціонерного товариства, коли цю норму як ми чули вчора було прибрано ми будемо підтримувати цей законопроект і в першому, а можливо і в другому читанні, якщо будуть прибрані ті помилки, які там є.

І на них я хотів би зробити деякі наголоси. По-перше, проект по суті має декларативний характер і не пропонує чіткого механізму функціонування санаційного банку. Для реалізації нами цього проекту НБУ необхідно буде прийняти цілий ряд підзаконних актів, які, на превеликий жаль, на сьогоднішній день в цьому законопроекті не відзначені.

Друге. Цей закон регулює відносини, що виникають під час заснування, якщо дослівно, реєстрації діяльності та реорганізації, ліквідації банків. Але оскільки санаційний банк є окремим видом банків, то логічно було б ці відносини щодо його створення внести до Закону України "Про банки та банківську діяльність". Я хотів би, щоб до другого читання ми звернули на це увагу.

Наступне. У частині 4 статті 1 вказується, що санаційний банк, це банк зі спеціальним статусом, який діє на підставі ліцензії, що видається Національним банком України. Проте, закон не містить положень, в чому саме полягає цей спеціальний статус.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мойсик Аржевітіну передає, будь ласка.

12:42:11

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, я слухав уважно виступаючих. Але ви не почули саме головне.

Санаційний банк (послухайте, будь ласка) – це державний банк, який за державні кошти, за кошти платників податків повинен викуповувати проблемні активи, тобто шахрайські активи. Я хотів би на цьому особливо наголосити. Таку розкіш між іншим дозволили собі одиниці, поодинокі країни, щоб за рахунок платників податків викуповувати шахрайські активи. Я хотів би це підкреслити.

І для створення такого банку державного потрібно щонайменше 120 мільйонів для формування статутного капіталу і декілька мільярдів, десятків коштів для того щоб викуповувати ці проблемні активи, задумайтесь, будь ласка.

Далі. Проблемні активи ми з вами вже вирішили, як з ними боротися, і сьогодні банківська система за рахунок собівартості, за рахунок валових витрат сформувала 120 мільярдів резервів по проблемних активах, йому дозволили не платити податки банкам, державі, але формувати резерви у зв’язку з цією проблемою, ми вже вирішили цю проблему по саме таким активам. Тому я хотів би привести тепер що в тексті сказано, щоб ви зрозуміли що це за банки із спеціальним статусом.

По-перше. Набуття відчуження санаційним банком активів проводиться без згоди акціонерів, боржників, кредиторів, вкладників банків, раз. При відчуженні таке майно не застосовується встановлені законом будь-які обмеження. Друге. Санаційний банк звільняється від сплати будь-яких платежів пов'язаних від сплати державного мита і таке інше. Перебирає у власність активи, в тому числі безоплатно, за своєю оцінкою. Скажіть, будь ласка, чи не є це ознаки корупційності, чи не є це ознаки закріплення державних рейдерським принципів.

Ми повинні йти іншим шляхом, не боротися з проблемними активами, ми повинні захищати вкладників через перехідний банк разом із Фондом гарантування вкладів. І такий закон…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Завершуйте.

АРЖЕВІТІН С.М. Шановні, прошу не підтримувати, коли за державні гроші, за гроші платників викуповуються проблемні кредити. Це аморально.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено, будемо приймати рішення. Перед прийняттям рішення я хочу наголосити, ще на одну обставину, вчора, коли ми включали цей законопроект до порядку денного автор законопроекту заявив про те, що по всьому тексту слова які мають відношення з приводу приватної власності з цього законопроекту знімаються.

Тому, будь ласка, тоді будь ласка ще раз наголошуємо ми вчора включали його до порядку денного саме з таким розумінням. Тому якщо ми зараз проголосуємо і профільний комітет буде готувати до другого читання, я прошу врахувати цю позицію, що ми голосуємо про прийняття Закону про санаційний банк (реєстраційний номер 8586) з вилучення згадок про приватну власність по всьому тексту цього законопроекту. Прошу голосувати.

12:45:46

За-258

Прийнято в першому читанні.

І давайте, шановні колеги, оперативно розглянемо наступний законопроект Постанови про відзначення на державному рівні 360-річчя з часу битви під Берестечком (реєстраційний номер 8475). Можемо голосувати?

Я ставлю на голосування Постанову про відзначення на державному рівні 360-річчя з часу битви під Берестечком (реєстраційний номер 8475). Прошу голосувати.

12:46:35

За-282

Дякую. Постанова прийнята.

Розглядаємо питання друге читання проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (щодо державної гарантії) (реєстраційний номер 7402). Від комітету доповідає голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Плотніков Олексій Віталійович. Будь ласка.

12:46:59

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики на засідання 16 червня 2011 року розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (щодо державних гарантій) у другому читанні.

Проектом, зокрема, пропонується встановити, що держава гарантує щодо прав і обов’язав інвестора визначених угодою про розподіл продукції, протягом його строку дії, застосовується законодавство України, чинне на момент її укладення. Крім законодавства, що зменшує, чи скасовує розмір податків та зборів, або пом’якшує відповідальність інвестора, який повинен застосовуватись з дати набрання чинності таким законодавством.

До другого читання надійшло чотири поправки від народних депутатів, дві поправки враховані. Комітет пропонує прийняти цей законопроект і, звичайно, прийняти в цілому. І я готовий розглянути відповідні поправки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ідемо за поправками.

2-а поправка. Толстенко наполягає?

3-я поправка. Кармазін, будь ласка, мікрофон.

12:48:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати. Я хотів би, шановний Адаме Івановичу, щоб ви звернули увагу на заключення Головного юридичного управління, яке зробило висновок, що цей закон підлягає відхиленню як такий, що суперечить Конституції.

Я пропоную в статті 27 частини першої викласти в такій редакції: "Умови угоди про розподіл продукції, включені до неї, відповідно до акту законодавства, який діяв на момент укладання угоди, зберігають чинність протягом усього строку дії угоди, за виключенням випадків, передбачених цією статтею. У випадках, коли відповідний акт законодавства втратив чинність, якщо сторони угоди не дійшли згоди щодо зміни умов у відповідності до чинного законодавства, умови угоди про розподіл продукції зберігають свою чинність протягом двох років з дня втрати чинності цього законодавчого акту. У випадках, коли відповідний акт законодавства втратив чинність, продовження строку дії договору на умовах угоди про розподіл продукції, включених до неї відповідно до цього акту законодавства, який суперечить чинному законодавству, забороняється".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ПЛОТНІКОВ О.В. Фактично це є альтернативним баченням. Це суперечить пропозиціям, які надавав народний депутат. Тому комітет прийняв рішення відхилити пропозицію колеги Кармазіна і сконцентруватися саме на пропозиціях, які були первинно, подавалися народним депутатом Горошкевичем.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 3-ю колеги Кармазіна. Прошу визначатись.

12:50:05

За-21

Не підтримана.

4-а поправка, Круць.

ПЛОТНІКОВ О.В. Ну, там врахована. Це дуже слушна поправка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Врахована. Ніхто не наполягає.

ПЛОТНІКОВ О.В. Ми вдячні, до речі, колезі Круцю за цю поправку, вона юридично бездоганна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Таким чином, шановні колеги, є у нас підстави ставити на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття в другому читанні і в цілому Закону про внесення змін до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (щодо державних гарантій) (реєстраційний номер 7402). Прошу голосувати.

12:50:51

За-254

Дякую. Закон прийнято.

Розглядаємо питання – проект Закону про Державний Прапор України (реєстраційний номер 4782). Іван Олександрович Заєць десь недавно був.

Є пропозиція за скороченою процедурою, прошу проголосувати.

12:51:30

За-195

Підтримана пропозиція.

Так, поки нема Зайця, давайте ми почнемо від зворотного: заслухаємо інформацію профільного комітету.

Демчишен Василь Васильович, прошу.

12:51:49

ДЕМЧИШЕН В.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Комітет за дорученням Голови Верховної Ради України Володимира Михайловича Литвина розглянув на своєму засіданні 6 квітня 2011 року проект Закону про Державний Прапор України, (реєстраційний номер 4782), поданий на розгляд парламенту народними депутатами України Костенком, Зайцем, Джоджиком. Законопроектом пропонується на виконання вимог частини 6 статті 20 Конституції України встановити опис та порядок використання Державного Прапора України у зв’язку з необхідністю законодавчого регулювання суспільних відносин у сфері використання державних символів України.

Комітет Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України, проаналізувавши зазначений законопроект на відповідність його вимогам Регламенту Верховної Ради України, у своєму висновку зазначив, що законопроект зареєстрований згідно з вимогами статей 90, 92 Регламенту.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету, за підсумками розгляду законопроекту зазначив, що законопроект не має впливу на доходну та видаткову частину бюджету. А також на його виконання в поточному бюджетному періоді.

Таким чином, у разі прийняття відповідного закону, його норми можуть набрати чинності з дня його опублікування. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України в цілому погоджуться з необхідністю законодавчого врегулювання суспільних відносин у сфері використання встановлених Конституцією України державних символів України. Проте, за наслідками розгляду законопроекту, висловив ряд зауважень та пропозицій щодо цього. І узагальнюючий висновок управління, за результатами розгляду законопроекту в першому читанні, - повернути його суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Під час обговорення на засіданні народними депутатами, членами Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, одноголосно було ухвалено рішення – рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про Державний Прапор України, (реєстраційний номер 4782)…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

ДЕМЧИШЕН В.В. Костенком, Зайцем, Джоджиком, за наслідками розгляду в першому читанні повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Просимо підтримати рішення нашого комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, обговорювати будемо? Запишіться.

Будь ласка, Мовчан.

12:54:31

МОВЧАН П.М.

Шановний Адаме Івановичу, ну безперечно, питання, яке винесене сьогодні, треба вирішувати в позитивному варіанті і виключно. І тут двох думок не може бути, тому що це конституційні засади наші і це головні принципи наші національні і державні. Тому я буду закликати всіх вас: підтримайте, будь ласка, цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кендзьор Ярослав.

12:55:03

КЕНДЗЬОР Я.М.

Прошу слово Олегу Ляшку, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшка мікрофон.

12:55:08

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Олег Ляшко. Я вважаю, що законопроект цей треба підтримати, адже Прапор, Герб, Гімн – це головні символи держави, будь-якої держави, і в тому числі і нашої. І тому потрібно не лише підтримати цей законопроект, але потрібно, нарешті, щоб і Україна отримала Великий Герб, який ми впродовж 20 років, ми в цьому році святкуємо 20-річчя незалежності, у нас і досі немає Великого Національного Герба. Я думаю, що треба активізувати роботу, аби ми мали всі ті символи, і щоб ніхто, у тому числі і присутня тут в залі частина людей, яка по сьогоднішній день ходить з червоними прапорцями, щоб ніхто не мав права наругатися і топтатися по наших національних символах (по жовто-блакитному Прапору, по Гербу і по українському Гімну). А не і досі, як кажуть, повертають голову назад і хочуть Радянського Союзу, ще щось.

Як можна будувати країну, коли люди не люблять цієї країни, коли за державні гроші отримують зарплати, 20 років сидять у Верховній Раді і топчуться по українських символах, зневажають їх? Тому я думаю, що виборці повинні дати оцінку цим горе-діячам, щоб в майбутньому скликанні Верховної Ради їх не було. А Верховна Рада, замість того, щоб займатися політикою, має, врешті, узаконити національні символи держави. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина – Яворівський.

12:56:41

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина".

Шановні колеги, мабуть, ще не всі знають, сьогодні сталася дуже добра подія. Конституційний Суд розглянув подання народних депутатів з приводу використання червоного прапора під час святкування і перемоги, а у деяких областях уже навіть і під час інших подій. Конституційний Суд прийняв дуже точне рішення про те, що символами української держави є Герб – тризуб, є Прапор – синьо-жовтий, і є Гімн – "Ще не вмерла Україна".

Через те законопроект Юрія Костенка важливий тим, що він регламентує використання, уточнення і використання одного єдиного Державного Прапора України. Блок Юлії Тимошенко буде його підтримувати.

Ще раз кажу, після того, коли Конституційний Суд стільки гріхів набрав на свою душу, сьогодні він почав такий реабілітаційний процес, за ми йому, звичайно, вдячні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві хвилини автору ініціативи і будемо голосувати.

12:57:54

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати! Іван Заєць це.

Я та народний депутат Джоджик і Юрій Костенко запропонували вам прийняти Закону про державні символи України, зокрема про Державний Прапор України. Ми виходимо із того, що Державний Прапор України ідентифікує не тільки націю, але ідентифікує і владу у системі суспільних відносин, як всередині України, так і за кордоном.

20 стаття Конституції прямо приписує нам прийняти такий закон, де був би опис Державного Прапору, і де були положення, які регламентують його використання.

65 стаття Конституції говорить про те, шанування державних символів є обов'язком громадян України.

І тому ми своєю ініціативою заповнюємо те пусте місце у чинному законодавстві, яке б мали б вже заповнити давним-давно. Тим більше, що Конституційний Суд сьогодні так само буде звертатися до Верховної Ради за своїм рішення про те, щоб ми прийняли такий закон.

У нашому законі є кілька статей, присвячених опису прапора, у нашому законі є статті, які регламентують його використання, є статті, які забороняють прапор використовувати, як основу для геральдичної діяльності чи якоїсь іншої діяльності по символіці. У нашому прапорі є багато інших положень. І я думаю, що нам треба прийняти такий прапор і з огляду ще й на ту практику, яку ми маємо в Україні.

Не секрет, що ми можемо найти приміщення органів місцевого самоврядування, де вивішені замість державного прапора прапори інших держав. Не секрет, що ми уляпалися, вибачте, із цим червоним прапором на Хрещатику, коли несли червоний прапор попереду Державного Прапору України, і там був Президент. Тому, щоб не було таких речей, нам треба прийняти цей прапор сьогодні. Тут Українська Народна Партія розгорнула цей прапор на площі перед Верховною Радою, і ви можете його побачити, величезний, найбільший прапор у світі синьо-жовтий державний, щоб нагадати нам, що у нас є державна символіка, і ми маємо її оберігати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 1 хвилина, Чечетов, будь ласка.

13:00:14

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, сегодня Конституционный Суд принял решение, в соответствии с которым Закон о Знамени Победы, принятый нами, является неконституционным. Мне сейчас звонят журналисты и говорят: "Михаил Васильевич, а почему Президент не приказал Конституционному Суду узаконить решение парламента?" А я говорю: "Да мы провели судебную реформу. У нас третья независимая ветвь власти. У нас даже Президент не может сказать суду, проголосовать так или не так. Конституционный Суд голосует как по Конституции и по закону". Это говорят: "Мы строим демократическую державу". Я в душе остаюсь приверженцем того закона. Если б еще раз голосовать, я б еще раз проголосовал. Но я уважаю третью независимую ветвь власти. Я уважаю судебную инстанцию, Конституционный Суд, и мы признаем это решение.

А что касается сегодняшнего закона, его нужно будет принимать, но в другой редакции. Мы направим на доопрацювання, доработаем и примем такой, который нужен стране. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про Державний Прапор України. Профільний комітет і Головне науково-юридичне управління рекомендують направити його на доопрацювання.

Ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу. Прошу визначатись.

13:01:48

За-80

Не підтримано.

На доопрацювання. Прошу визначатися.

13:02:10

За-263

Направляється на доопрацювання.

Шановні колеги! 13 годин. Прошу записатися на "Різне". Так, будь ласка, година у нас на "Різне".

Найдьонов, фракція комуністів. Підготуватись Глущенко.

Царькову передає. Будь ласка, Євген Царьков.

13:03:05

ЦАРЬКОВ Є.І.

Уважаемые избиратели! Уважаемые телезрители, народные депутаты, Адам Иванович! Ну вы знаете, что сегодня был совершен циничный акт Конституционным Судом, в котором запретили использовать красные знаменны в соответствии с принятым нами законом. Причем, этот закон подписали, как вам известно, представители всех фракций, кроме националистов.

Я хочу остановиться на трех моментах. Ну то, что было задумана провокация, в принципе мы ожидали, потому что, когда здесь бегал один из представителей Администрации Президента, мы видели у него в книге при принятии закона минусы в строке Администрации Президента и правительства. И благодаря тому, что все-таки рука господина Чечетова не дрогнула и поддержало тогда большинство, закон был принят, потому что иначе наши коллеги по большинству понимали: этого не поймут ни избиратели, ни в том числе родственники, деды, прадеды, которые воевали в этой Священной войне.

Циничным является, что Конституционный Суд принял это решение в канун 22 июня и по большому счету плюнул в лицо всем ветеранам, всем, без исключения, воевавшим в Советской Армии солдатам, а это деды, прадеды. Единственное, вы видите, с правой части зала это бандеровская собачатина поднимает вой, потому что их деды в схронах с Гитлером воевали, и они сегодня празднуют победу.

Так вот, третий цинизм является – это в тех обещаниях, которые давала в том числе и партия власти избирателям: защищать правду в истории. С одной стороны, Табачник подписывает у нас сегодня законодательные акты и дублирует на русский все учебники, а, с другой стороны, сегодня Конституционный Суд, и, я уверен, не без поддержки и указки партии власти, потому что в это может поверить только наивный человек, принимает такой циничный акт.

Я брал открытки для себя, в машине нашел: и Азарова с 9 Мая, и высших руководителей власти. И, вы знаете, у меня одна мысль: а теперь хочется узнать у судей Конституционного Суда, в каких армиях воевали деды и прадеды, и не перевернулись ли они, если их рука не дрогнула и подняла, и отдала голос за то, чтобы признать красный флаг вне закона.

Я вам сразу скажу и наше мнение: никто не запретит флаг Победы использовать ни одному гражданину Украины, не только коммунисту, а и тем, кто ценит этот великий подвиг.

Если брать даже с исторической точки зрения, вы прекрасно все помните, что под бандеровским цветом жовто-блакитного флага в 1941-1945 год не был освобожден ни один город Украины, ни один населенный пункт Украины, ни одна братская страна, ни над одним объектом не находился цвет этого знамени. Совершенно над всеми объектами победы, над городами Украины, над странами: и Польша братская, и Чехословакия, и в том числе Рейхстаг, – висело Красное Знамя. Им никогда не удастся вытравить этот подвиг из наших сердец…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Муц. Підготуватись Мойсику.

13:06:25

МУЦ О.П.

Орест Муц, Тернопільщина. Шановні земляки-тернополяни, майбутня Україна – це сучасна, позбавлена корупції держава, підкреслює Президент, проводячи системні реформи в країні. То ж на викорінення негативних явищ, які залишили у спадок корумповані попередники, спрямовує зусилля також парламент та місцева влада.

Як народний депутат України я неодноразово піднімав питання з приводу діяльності агрохолдингу "Мрія", який був створений за помаранчевої влади, щоб обкрадати селян та громаду Тернопільщини.

Агрохолдинг, в який входять 59 суб'єктів підприємницької діяльності, встановив контроль над більшістю посівних площ Тернопільщини. Значна частина цих фірм була створена виключно для махінацій.

Так, в групу компаній "Мрія" входить шість цукрозаводів Тернопільщини, які з метою мінімізації сплати платежів були зареєстровані як 27 суб'єктів підприємницької діяльності. На цукрозаводах агрохолдингу під час кризи ввійшло в практику катастрофічне заниження цукристості буряків. Приймаючи за сезон від 850 до 900 тонн буряка та занижуючи цукристість до трьох відсотків, заводи отримували більш як 30 тисяч тонн "лівого" цукру, а це майже півбюджету міста Тернополя, 250 мільйонів гривень, які не надійшли у соціальну сферу Тернопільщини, на лікарні, школи, дороги. У той же час заводи декларували більш як 155 мільйонів гривень збитків.

Перевірки з ДПА України, прокуратури, Держстандартів підтвердили грубе порушення законодавства, мінімізацію податків, зловживання,в тому числі щодо якості харчових продуктів. Про масштаб зловживання на цукрозаводах "!Мрія" свідчать і порушені кримінальні справи за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 364 та статтею 218 Кримінального кодексу України. Загалом аграрій має відшкодувати суму, що майже дорівнює бюджету міста Тернополя, а це близько півмільярду гривень.

Відродження аграрної галузі є одним з пріоритетних напрямків для Тернопільської області та важливим для держави. Громада Тернопільщини переконалась, що недоторканих багатіїв, шахраїв, які наживаються на мозолях селян нічого не роблячи для свого краю, сьогодні за нової влади, яка оголосили боротьбу з корупцією, не існуватиме. Дякую.

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

М.В.ТОМЕНКО

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Ярослава Кендзьора. Цому передав слово Володимир Мойсик. За ним буде виступати Степан Курпіль, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

13:09:48

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, депутатська група "За Україну!". Шановний голово! Шановні колеги народні депутати! Я ще раз повторюю, повідомляю всій країні про, нарешті, розумне і чесне рішення Конституційного Суду про визнання цього проти вокативного, антиукраїнського закону про червоний прапор, який був прийнятий тут у Верховній Раді і відбулася наруга над Україною, Конституційний Суд визнав не конституційним.

Сьогодні ми бачили тут спалах, так би мовити, істерії представників, як писав Василь Симоненко "байстрюків, катів осатанілих", які захищають червоний прапор – той прапор під яким знищено мільйони українців. Коли ми порівнюємо злочини фашизму, гітлерівського і злочину фашизму сталінського червоного, який тут захищають оці покидьки комуністичні, то у концентраційних таборах сталінських знищено у кілька разів більше свого власного народу, ніж у концентраційних таборах фашистських. І якщо сьогодні комуністи обіцяють приїхати до нас в гості 22 червня до Львова, ми, якщо вони приїдуть і з наміром разом з нами замовити молитву на місцях масового знищення галичан, у Львові, в кожному районному центрі і покласти квіти на могили жертв сталінських, комуністично-фашистських репресій, нехай приїжджають. Якщо вони приїдуть до нас, вчити нас любити червоний прапор і шанувати червоний прапор, який сьогодні є не конституційним від сьогоднішнього дня, вони поїдуть до своїх, так би мовити, родин в свої міста без штанів. Ви будете мати повні штани радості від того прийому, який вам влаштують галичани.

Отже, шановний український народе! Нарешті, все-таки правда, вона незважаючи ні на яке бісівство цієї червоної комуністичної, фашистської камаріллі, яка нищила, нищила і сьогодні хоче добивати, нищити Україну і її громадян, вона ця правда все одно пробивається наверх. Комунізм буде знищений, як і фашизм. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Курпіль передає слово Володимиру Яворівському, фракція "БЮТ – "Батьківщина". За ним буде виступати Віталій Терентійович Корж.

Будь ласка, Володимире Олександровичу.

13:12:56

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Доброго дня, Україно! Ця трибуна, товариство, і ця зала чого вона тільки не чула, що тільки не прозвучало з цієї трибуни. Були, звичайно, і епохальні, і історичні речі, коли ми проголошували українську державу, але з цієї ж трибуни нагороджено безліч дурниць, а якщо хочете, то і провокацій.

Я взяв слово, один раз я вже про це говорив, ми майже не говоримо про літературу. Одного разу я з цієї трибуни вам порадив прочитати роман Василя Шкляра "Чорний ворон", після цього можу вам сказати, що цей роман став бестселером, він здобув шевченківську премію і лауреат цієї премії поставив вимогу, він не буде її отримувати доки Табачник не піде з посади.

Я сьогодні піднявся на цю трибуну, щоб використати її для того, щоб вам презентувати сьогодні і тим, хто буде дивитися цю нашу програму, мій новий роман, маленький роман, який називається "Найдовша ніч Президента". Це роман і про вас, дорогі мої колеги. Це художній роман, в якому одначе легко очевидно вгадуються і прообрази тієї ночі, коли відбувалися президентські вибори. Це єдиний документальний момент – президентські вибори. Тут три основних герої, це звичайно діючий Президент, обставлений іконами і який переконаний, що він для України зробив все, що тільки можна – всі блага, які були він їх зробив, виконав, і через те народ зобов’язаний удруге за нього проголосувати.

Це одна лінія роману, але інша вона вже повністю, так би мовити, белетристична. Це дівчинка-школярка, яка закохалася у свого сусіда-студента, старшого від неї і віддається йому, і народжує від нього дитину, і фактично він про неї більше ніколи не згадує. І коли він уже стає Президентом, вона їде до нього, щоб би він помилував чоловіка її, якого запроторили до тюряги абсолютно нізащо – він її навіть не приймає. Коли довідується діючий Президент про те, що він програє вибори, він йде на змову із своїм опонентом вчорашнім здаючи національні інтереси.

Завершується роман тим, коли Президент звонить і хоче взнати як його село проголосувало, і йому врешті-решт кажуть, що він має там один єдиний голос – це голос від цієї дівчинки, якій він фактично перекапустив усе життя.

Я звертаюся до народних депутатів, я знаю, що ви в основному читаєте. І особливо "більшість" читаєте свої ощадні книжки або чекові книжки – це найулюбленіше ваше чтиво. Але я вважаю, ця книжка ось вийшла, вона зараз поступає в продаж, вона недорога тут м’яка спеціально обкладинка – купіть, прочитайте і багато зрозумієте. Хто нами керує на найвищих щаблях української влади. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Коржа Віталія Терентійовича, йому передали слово два народні депутати: Антоніна Болюра і Сергій Кошин. Шість хвилин регламент, будь ласка. За ним буде виступати Петро Гасюк, група "Реформи заради майбутнього". Будь ласка.

13:16:12

КОРЖ В.Т.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Вчора відбулися дві важливі події, які дивним чином і невипадково збіглися у часі.

Перша подія. Верховна Рада України розглядала питання Постанови Верховної Ради України про проведення парламентських слухань на тему: "Стан та перспективи розвитку державно-конфесійних відносин в Україні". Результат ви знаєте.

Друга подія. У Києво-Печерській Лаврі розпочалася міжнародна конференція на тему: "Православ'я – цивілізаційний стрижень слов'янських народів.". По суті це одна тема, що розглядається з двох точок зору, але в даному разі вони обидві доповнюють одна одну.

Тільки у Верховній Раді України ми оперуємо таким поняттями, як державно-конфесійні, тобто державно-церковні відносини. Тоді, як організатори конференції в Лаврі вже у назві свого заходу одразу подають московський варіант: православ’я як цивілізаційний стрижень імперського типу. Причому і в нашому, і в лаврському випадку всі знають, що згідно з Конституцією України церква відділена від держави і що таких відносин, як державно-конфесійні, у нас, на разі, бути не може, а, отже, не може бути мови про якийсь їх розвиток.

Отже, як бачимо, певні кола, причому як з політичного, так і з клерикального боків, намагаються прив’язати політику нашої держави до інтересів московського православ’я, заздалегідь підводячи під ці руйнівні наміри "цивілізаційну", в лапках, аргументацію.

Якщо вже йдеться про державно-конфесійні відносини, то треба визнати, що за нашого з вами потурання в Україні панує церква іншої держави, яка на практиці продовжує дотримуватись великодержавної, а по суті, імперської ідеології, що виходить далеко за межі апостольської, духовно-просвітницької, тобто душпастирської місії церкви. Адже цілком очевидно, що діяльність Російської УПЦ МП, тобто церкви Московського Патріархату, яка лукаво заявляє себе як українська, супроводжується численними фактами відвертого втручання у господарське і політичне життя України та суперечить прагненням українського народу до незалежності. До того ж саме московська конфесійна форма православ'я ніколи не сприяла і нині не сприяє демократизації суспільного життя, а отже і реалізації цивілізаційних принципів у житті народів навіть в Росії.

Тому, підтримуючи ідею розібратися із цим неподобством, яке триває на території нашої держави, та спираючись на нашу Конституцію, слід було б озаглавити парламентські слухання так: "Визначення ролі держави по відношенню до релігійних конфесій в Україні". До того ж далеко не всі слов'янські народи дотримуються православ'я, яке організатори конференції в Лаврі вважають цивілізаційним стрижнем слов'янських народів.

Цілком очевидно, що поляки, чехи, словаки, Хорвати, котрі сповідують християнство західного, латинського обряду, значно випереджають українців, росіян і білорусів за рівнем цивілізаційного розвитку. Поляки, чехи, словаки, хорвати не організовували у своїх країнах голодоморів і ГУЛАГів, не переслідували священників, не руйнували храми, не влаштовували гоніння на інтелігенцію, а ієрархи їх церков не ставали прислужниками влади та інструментом в руках політиканів. Бо християнство західного обряду, католицизм, давно стало складовою частиною європейської культури і насправді сприяло цивілізаційним процесам в історії Європи.

Це дуже добре, що ми декларуємо наше прагнення активного співробітництва з країнами Європейського Союзу і розвинутої цивілізації. Але тоді нам слід звернути увагу хоча би на той факт, що жоден з президентів європейський цивілізованих країн не принижує себе поклонінням церковним ієрархам іншої країни, котрі в його країні ведуть боротьбу за власні інтереси.

А поки що є цілком очевидним, що з усіх існуючих в Україні конфесій, не лише претензії на роль політичної сили, а й практичну політико-ідеологічну і господарську діяльність на теренах нашої батьківщини давно здійснює Церква, керівництво якої знаходиться в столиці іншої держави. Подивіться хоча б на те, скільки землі й будівель отримала УПЦ МП в Україні за підтримки можновладців, що поклоняються Москві. А тому слід визнати, що в Україні має місце реальний клерикалізм як легальна форма участі Церкви, причому іноземної Церкви, в політичному управлінні державою. А це вже є питання національної безпеки. Дякую тим, хто мене вислухав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Геннадія Задирка, група «Реформи заради майбутнього», якому передав слово Гасюк Петро. За ним буде виступати Микола Шершун, фракція Народної Партії. Будь ласка.

13:22:17

ЗАДИРКО Г.О.

Геннадій Задирко, депутатська група «Реформи заради майбутнього», партія «Народна влада». Шановні народні депутати! Депутатську групу «Реформи заради майбутнього» турбують україно-румунські відносини, які завжди були непростими. А останніми роками вони вийшли на досить напружений рівень.

Всі пам’ятають неприємну для нашої держави історію шельфу острова Зміїний. Є проблема українського проекту відновлення глибоководного судового ходу «Дунай – Чорне море». Є ще одне важливе питання. Можливість втратити частину, значну частину української території. У засобах масової інформації пройшла інформація тільки про територіальні претензії Румунії на острів Майкан. Але Майкан насправді – це найменший острів, декілька квадратних кілометрів, з ланцюжка таких островів, як Ярмак, Великий і Малий далєр, Лімба та інші, на які може претендувати Румунія, беручи до уваги принцип головного навігаційного форватера.

Як член Комітету Верховної Ради України з питань транспорту і зв’язку я впродовж останніх років цілеспрямовано займався питанням реалізації українського проекту відновлення глибоководного судового ходу «Дунай – Чорне море». Головною метою якого є транспортна інтеграція України в Євросоюз. Крім того, він націлений на оптимізацію і соціально-економічний розвиток того самого депресивного регіону, це українського Придунав’я.

Разом з цим є ще один важливий аспект, який буде вирішений завдяки цьому проекту. Це питання збереження територіальної цілісності України. І хочу завірити, що позиція Румунії в цьому аспекті дуже неконструктивна. Зокрема я направив серію офіційних звернень в робочі органи Конвенції Еспо, Орхузської, Бернської, на якій я акцентував увагу, що волаючим, з погляду впливу Румунії на екологію української дельти Дунаю.

І ось румунська сторона знову використовує своє власне політичне лобі, намагається добитися ухвалення негативного рішення для України під час П'ятої наради сторін в рамках Конвенції за оцінкою впливу на навколишнє середовище в трансграничному контексті, так звана Конвенція Еспо, яка відбудеться в червні 2011 року.

Суть намірів Румунії в цьому питанні зводиться до того, щоб під час засідання країн-учасниць Конвенції добитися визнання українського проекту ГСХ "Дунай – Чорне море" і всіх тих робіт в рамках цього проекту на річці Дунай екологічно небезпечними.

Якщо Румунія отримає позитивне для себе рішення Міжнародної конвенції, це стане єдиним могутнім юридичним аргументом для блокування всіх проектів України в дельті річки Дунай. Однозначно буде заблокована реалізація ГСХ, що в свою чергу поставить хрест на національному проекті "Дунайський коридор". Будуть заблоковані всі проекти по розвитку портової інфраструктури України на Дунаї. Будуть заблоковані всі роботи на річці Дунай по відновленню гідрологічного балансу, штучно зміненого Румунією. Стане неможливою боротьба України з подальшою зміною гідрологічного балансу, що однозначно призведе до подальших територіальних претензій.

Депутатська група "Реформи заради майбутнього" наполягає на більш активних діях Служби безпеки України, Міністерства закордонних справ, Міністерства екології і природних ресурсів в захисті національних українських інтересів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Миколу Шершуна, фракція Народної Партії. За ним буде виступати Юлія Ковалевська, Партія регіонів.

13:25:33

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Народної Партії.

Шановний Голово! Шановні колеги! Ми часто декларуємо, що дитина з особливими потребами повинна стати в майбутньому повноцінним членом суспільства, але так стається лише коли вона отримає якісну освіту, здобуде спеціальність. Однак не всі діти мають для цього можливості. Нам добре відома проблема із забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх шкіл, але набагато гостріше вона стоїть перед учнями із вадами зору. На жаль, більшість закладів, де навчаються ці діти, мають величезні прогалини у науково-методичному забезпеченні.

За реальними прикладами далеко ходити не потрібно. Нині у Рівненській області на обліку перебуває майже 4 тисячі дітей шкільного віку з вадами зору. Для них працює Клеванська спеціальна школа-інтернат, де щороку навчається близько 120 діточок. На сьогодні їм гостро не вистачає 320 підручників, але і це половина від загальної потреби.

Для кожного загальноосвітнього класу потрібно по 12 комплектів. В цілому по Україні потреба у спеціальних підручниках становить 170 тисяч примірників. Щоб їх надрукувати потрібно всього 11 мільйонів гривень, але кошти на це не виділяють зовсім, хоча і діють державні програми з видання підручників для дітей з порушенням зору ще із 1995 року, які постійно переглядаються і вдосконалюються.

Проте, питання друку таких підручників, я вже не кажу про художню літературу, випало з поля зору держави. Зрозуміло, що ці книги набагато дорожчі, адже більші за розмірами та і потребують спеціальних малюнків.

Оскільки заклади для слабозорих дітей є чи не у кожному регіоні, то проблеми для всіх типові. Правда дехто намагається вирішити їх, закуповуючи таким діткам підручники для звичайних шкіл, хоча лікарі категорично забороняють це робити. Але ж чи можна порівнювати проблему нестачі коштів з важливістю книги для здобуття освіти дитиною. З цієї причини лише у Рівненській області 750 дошкільнят не мають змогу якісно розпочати навчання.

Полегшити життя дітям з вадами зору здатні персональні комп'ютери. Завдяки ним розширилося коло професій, за якими можуть працювати люди з порушенням зору, однак для цього потрібно володіти відповідними навиками ще у школі.

Можна ще багато говорити, але педагоги наголошують, що 70 відсотків сприйняття навколишнього світу діти отримують через зір. А обмежуючи їхній доступ до книги, підручника, комп'ютера, ми закриваємо їм вікно у світ, забираємо можливість повноцінно жити.

Тому зараз із трибуни Верховної Ради переконливо прошу уряд звернути увагу на цю проблему. Особисто звертаюсь до міністра освіти Табачника аби знайти можливість видати підручники для слабозорих дітей та забезпечити їх комп'ютерами, аби створити їм нормальні умови для якісної освіти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Юлію Ковалевську, фракція Партії регіонів. За нею буде виступати Віктор Таран (Терен), "БЮТ – "Батьківщина". Ближче до мікрофону, будь ласка.

13:29:10

КОВАЛЕВСЬКА Ю.С.

Шановний головуючий, шановні телеглядачі та радіослухачі! Наша країна впевнено крокує шляхом перетворень в політичні, економічні і соціальній сферах. Реформи, що впроваджуються діючою владою, спрямовані на розв’язання багатьох болючих питань, які накопичувалися багато років.

Вчора Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект Закону про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи, необхідність якої давно назріла. Шановні співгромадяни, слід зазначити, що населення невпинно старіє в усьому світі. Урядам багатьох країн стає дедалі важче забезпечувати пенсійні виплати. За останні 10 років пенсійна реформа впроваджена або розпочата в більшості країн СНД та Європи, навіть в тих, де співвідношення працюючих і пенсіонерів значно краще ніж в Україні. За прогнозами фахівців вже в 2014 році в Україні на 100 працюючих громадян буде припадати 100 пенсіонерів.

За таких обставин варіантів не багато: або тотальна несплата пенсій, або економічний дефолт. Ще на початку 90-х років солідарна система пенсійного забезпечення, єдина, діюча в Україні, зжила себе. Оскільки альтернативи їй поки-що немає, зростає дефіцит Пенсійного фонду. В 2009 році нестача коштів на виплату пенсій складала 31 мільярд гривень, в 2010-у – 34,4 мільярда гривень.

В поточному році за найбільш оптимістичними прогнозами очікується дефіцит Пенсійного фонду на рівні 17,8 мільярдів гривень. Як бачимо, з кожним роком ситуація здебільш погіршується і ускладнюється, адже дефіцит Пенсійного фонду покривається з державного бюджету, тобто його покриваємо всі ми, платники податків.

Тож пенсійна реформа впроваджується не на вимогу МВФ для отримання кредитів, як стверджують багато хто з наших опонентів, а саме для того, щоб забезпечити гарантовані пенсійні виплати мільйонам українців. Реформи завжди протікають болісно. Але тим не менш, уряд винайшов більш м`який шлях перетворень, відмовившись від шокового варіанту, як, скажімо було в Польщі.

Реформування має лише одну мету – зробити розподіл пенсійних коштів соціально справедливими, адже в останні роки мінімальна пенсія в 75 разів була меншою за максимальну. Є абсолютно неприпустимим усереднення пенсійних виплат. Пенсія вчителя, який наполегливо здобував вищу освіту, все своє життя працював над самовдосконаленням, підвищенням професійного рівня, не повинні дорівнюватися пенсії технічної робітниці тієї ж школи. Це соціально несправедливо.

Під час обговорення законопроекту ми з вами почули багато страшилок і відвертих дурниць про те, що реформа впроваджується з метою економії коштів. Мовляв, не всі доживуть до отримання пенсій і таке інше.

Шановні співвітчизники! Не довіряйте пустопорожнім гаслам та відвертій брехні! Впровадження пенсійної реформи ніяк…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

КОВАЛЕВСЬКА Ю.С. Впровадження пенсійної реформи ніяким чином не торкнеться теперішніх пенсіонерів. Абсолютно всі існуючі нині пенсії залишаться, як мінімум, незмінними, а як максимум, будуть тільки зростати.

Я впевнена, що реформування пенсійної системи нарешті забезпечить гідний рівень життя громадян України, які протягом всього свого трудового життя сплачували пенсійні внески та посилить соціальну справедливість в нашій державі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Таран-Терена Віктора. За ним буде виступати Володимир Даниленко, фракція комуністів. Будь ласка.

13:32:56

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, „Блок Юлії Тимошенко”, партія "Батьківщина". Справді, вчора в першому читанні парламентською більшістю в цьому залі було прийнято пенсійну реформу. Образно кажучи, це є путівка на цвинтар для людей старшого покоління. Чому?

Перша теза. Коли нам говорять, що продовження пенсійного віку – це є практика всієї Європи, то я хочу сказати, що в Україні є найвища в Європі смертність, про що вчора Тігіпко тут не говорив. І продовження пенсійного віку для людей означає те, що більшість пенсіонерів до пенсії просто не доживуть.

Теза друга. Ця пенсійна реформа приведе лише до зниження пенсій. Чому? І чому влада про це говорить? Збільшення страхового стажу на 10 років приведе до зменшення бази обрахунку пенсій, бо зменшиться понаднормова надбавка. Іншими словами, багатьом пенсіонерам пенсії будуть виплачуватися менші. І це головна ідеологія пенсійної реформи.

Теза друга. Влада лицемірно заграє з людьми, і щоб сподобатися людям, говорить, що от, мовляв, ми уріжемо високі пенсії – і все буде добре. Я є представник „Блоку Юлії Тимошенко”. Ми завжди голосували, були ініціаторами скасування будь-яких пільг, чи то пенсійних, чи депутатських. Але та ідеологія: якщо зменшать високі пенсії – і все стане добре, – це є брехлива ідеологія. Це означає пенсіонерів стикнути лобами, це є більшовицька ідеологія: посіяти розбрат між пенсіонерами. Чому? Зменшення високих пенсій призведе до того, що в Пенсійний фонд поступить приблизно 400 мільйонів. Це означає, що кожен пенсіонер в результаті скасування високих пенсій отримає надбавку від 17 копійок до 1 гривні 20 копійок.

Четверта теза. Нам говорять, що в результаті прийняття цієї пенсійної реформи люди будуть отримувати вищі пенсії. І вчора Тігіпко про це говорив: що вони отримають більше на 10 відсотків. Якщо брати середню пенсію сьогодні, 700 гривень, то в результаті всього цього отримають більше аж на 70 гривень, це в кращому випадку. Це те, що говорить уряд.

Теза п'ята. Нам кажуть, і тільки що ви чули: змушені це робити, бо немає коштів для наповнення Пенсійного фонду. Це чергова урядова брехня. Ось конкретні джерела наповнення Пенсійного фонду: відмінено пенсійний збір з валютних операцій, який давав мільярди гривень щороку, іншими словами, ці кошти взяли з Пенсійного фонду і віддали фінансовим олігархам. Лише одна фірма "Лівела" не сплатила до Пенсійного фонду 3 мільярди гривень. Через недолугий Податковий кодекс, прийнятий у цьому залі, зарплаті в тіньовому секторі складають 120-130 мільярдів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ТАРАН В.В. Будь ласка, да.

І ясно, що відрахування в Пенсійний фонд дорівнює нулю.

Теза шоста. (Я зараз закінчую) Доти в цій країні буде корупція, ні про які нормальні пенсії не можна говорити. Навіть наша прокуратура відкрила десятки справ кримінальних з приводу закриття шкіл, де зараз там будуть офіси Партії регіонів, ресторани, бари і таке інше. Колосальні відкати, колосальні хабарі, Табачник залишається на своєму місці, це той пішак, який керує ферзем, керує королем, а Тимошенко, яка виплачувала людям пенсії сьогодні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу, ще дуже багато бажаючих, прошу вкладатися в регламент.

Володимир Даниленко, фракція комуністів. За ним буде виступати Юрій Самойленко, фракція Партії регіонів.

13:36:52

ДАНИЛЕНКО В.А.

Шановний головуючий, шановні громадяни України! Я хочу зупинитися на питаннях соціального захисту громадян в нашій країні та виконання законодавства в цій сфері.

До мене як народного депутата України, ще в 2009 році звернувся ветеран органів внутрішніх справ Анатолій Устименко з проханням допомогти йому у вирішенні питання щодо реалізації права на пільгу, передбачену пунктом десять статті Закону України про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, деяких інших осіб та їх соціальний захист. У своєму зверненні заявник зазначив, що в 2009 році по путівке лікувався в санаторії Міністерства внутрішніх справ, поїздку здійснював за власні кошти. Після лікування звернувся до головного управління МВС у Сумській області за відшкодуванням коштів, витрачених на проїзд до санаторію.

Незважаючи на право ветерана органів внутрішніх справ у відшкодуванні втрачених коштів на проїзд, йому було відмовлено. І тут почалося саме цікаве. Для вирішення зазначеного питання мною було надіслане депутатське звернення до Міністерства внутрішніх справ України з вимогою вирішити питання щодо відшкодування громадянину Устипенку як ветерану органів внутрішніх справ поїздку до санаторію.

На моє звернення в Міністерство МВС мене було повідомлено, що законом України про Державний бюджет на 2010 рік видатків для МВС на виплату компенсацій на проїзд пенсіонерам не передбачено. Тому МВС немає законних підстав для проведення виплати компенсацій на проїзд пенсіонерам, ветеранам органів внутрішніх справ.

Після отримання даної відповіді мною було направлено депутатське звернення до Міністерства фінансів України з проханням надати роз'яснення для вирішення зазначеної ситуації. Міністерство фінансів пояснило. Згідно стаття 63 Закону України "Про Державний бюджет 2010 року" було визначено, що витрати на санаторно-курортне лікування та відпочинок для оздоровлення, а також безоплатний проїзд пенсіонерів з числа начальницького рядового складу. в тому числі ветеранів органів внутрішніх справ. здійснюється в межах відповідно Міністерством внутрішніх справ.

Враховуючи наведене, мною було повторно було направлено депутатське звернення до Міністерства внутрішніх справ з вимогою здійснити виплату компенсацій за проїзд, на що я отримав відмову його законних вимог.

Потім я вирішив скористатися контролюючими функціями комітетів Верховної Ради України та у січні цього року надіслав депутатське звернення до Комітету з питань забезпечення правоохоронної діяльності, розглянути це питання на засіданні. Після розгляду мого звернення з порушенням строків, через чотири місяці, підкреслюю, я отримав відповідь, що комітет порекомендував мені звернутися до Комітету з питань ветеранів та пенсіонерів. Після звернення до цього комітету я отримав чергову відмову і рекомендацію звернутись в Комітет з питань національної безпеки та оборони.

Саме цікаве, що після мого звернення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ДАНИЛЕНКО В.А. Добре. Він не вжив контролюючих функцій і знову ж моє це звернення було надіслано до Міністерства внутрішніх справ.

Беручи до уваги сказане, я звертаюсь до Голови Верховної Ради України з вимогою вжити заходів для належного і своєчасного реагування комітетів на звернення депутатів та доручити Комітету з питань національної безпеки і оборони розглянути на своєму засіданні питання щодо невиконання Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та соціальний захист" Міністерством внутрішніх справ України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я даю вказівку підготувати відповідне звернення, щоб комітет розглянув запитання.

Запрошую до слова Юрія Самойленка, фракція Партії регіонів. За ним буде виступати Володимир Лещенко фракція комуністів у якого два регламенти – 6 хвилин. Будь ласка.

13:40:52

САМОЙЛЕНКО Ю.П.

Уважаемые телезрители! Работая в 39 избирательном округе Днепропетровской области, я получил несколько обращений в отношение неправомерной деятельности коммерческих банков, связанных с выбиванием долгов за выданные кредиты.

Я подчеркиваю, неправомерный, так как Законом Украины за номером 543 от 22 ноября 1996 года "Об ответственности за несвоевременное выполнение денежных обязательств" предусмотрено ограничение пени в размере двойной учетной ставки Национального банка Украины, который в настоящее время составляет 7,75 процента.

На практике банки привлекают к этому процессу коллекторские компании, которые своевременно не уведомляют должников, а самостоятельно отчисляют штрафы в виде пени, которая доходит до 5 процентов в день, а затем идет процесс их запугивания ежедневными звонками, угрозами забрать имущество, квартиры и тому подобное.

Последствия такой деятельности часто освещается в средствах массовой информации. Несколько примеров. В Днепропетровской области из-за невозможности рассчитаться с банком за кредиты и штрафы по нему совершила самоубийство семейная пара. В Черниговской области по этой же причине 60-летняя женщина прыгнула в колодец.

А вот еще пример. Житель города Синельника Панюшев, имея незначительную задолженность по взятому кредиту в размере 800 гривен, подвергся атаки со стороны коллекторской компании, которая установила ему штрафные санкции в виде пени 5 процентов в день, превратив 800 гривен в 11 тысяч гривен. И когда на счет заявителя в этом же банке поступила государственная помощь за рождение ребенка, без решения суда и уведомления должника банк просто снял поступившиеся на его счет деньги. И таких примеров много.

Достаточно вот посмотреть. Мариуполец пытался совершить самоубийство из-за кредита. На Украине семья фермеров покончила с собой из-за кредита. Невыплаченный кредит стал причиной самоубийства. И таких вот примеров много.

Я за то, чтобы долги за кредиты должны возвращаться, в том числе и физическими лицами. Но здесь не место крылатой фразе: "цель оправдывает средства". Банкам целесообразнее систематически работать с должниками, которые по объективным причинам не могут своевременно погасить взятый кредит. Помогать найти выход, а не душить финансовыми санкциями. При этом они должны действовать исключительно в законодательном поле.

Поэтому мною разработан законопроект за номером 8621, в котором предусматривается ответственность коммерческих банков за нарушение положения выше указанного закона Украины (543), усиления контрольных функций Национального банка Украины за их деятельностью. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Володимира Лещенка, якому передала слово ще й народний депутат Перестенко Марина. 6 хвилин. За ним буде виступати Михайло Волинець, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Будь ласка.

13:43:57

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Миколо Володимировичу! Шановні народні депутати! Шановні виборці!

Перше, тут розпиналися окремі депутати, безпідставно обливаючи в черговий раз брудом комуністів "мовляв закопаємо комунізм". Відповідаю: "не дочекаєтесь", бо комуністи завжди діють лише в інтересах трудового народу, а ви на шкоду. Тому діагноз озвірілим націоналістам "тяжка невиліковна психічна хвороба – піна з роту і весь толк".

Друге. 22 червня в Україні сумна дата – 70 років від початку Великої Вітчизняної війни. У вівторок 14 червня Верховна Рада України розглядала проект Постанови "Про проголошення в Україні 2011 року – Роком пам’яті загиблих у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років". Що може бути святішим ніж пам'ять про тих, хто ціною свого життя захистив нашу Батьківщину від поневолення німецько-фашистськими загарбниками про тих хто безневинно став жертвою коричневої чуми звірів у людській подобі.

І хоча пам'ять про загиблих у Великій Вітчизняній війні присутня в наших серцях постійно, було б правильним оголосити 2011 рік, рік 70-річчя з початком війни – Роком пам’яті загиблих. Але у Верховній Раді України знайшлося чимало народних депутатів байдужих до наших попередників, котрі втратили найцінніше в цій кровавій бійні – життя. За прийняття постанови проголосувало лише 221 народний депутат, в тому числі фракція регіонів – 181, комуністів – 25, "НУ-НС" – 4, група "Реформи заради майбутнього" – 7, позафракційні -4. Жодного голосу не дали фракції "БЮТ-"Батьківщина" і Народної Партії – на чолі з Головою Верховної Ради Литвином. Ганьба цим депутатам!

Чернігівщина в 1941-1943 роках стала центром партизанського руху. Фашистським окупантам не вдалося знищити організований опір населення. У лютій злобі і безсиллі нацисти вдалися до ганебного терору проти мирних жителів. В області за 2 роки окупації було знищено 127 тисяч стариків, жінок і дітей.

Особливо постраждало селище Корюківка. Каральна акція нацистів 1, 2 і 9 березня 1943 року безпрецедентна, навіть за світовими масштабами.

Якщо у відомій на всю планету білоруській Хатині гітлерівцями було знищено 149 осіб, у чеському Лідіце – 320, у французькому Орадур-сюр-Глан – 642 людини, то Корюківка у березні 1943 року втратила розстріляними, замордованими та спаленими близько 7 тисяч осіб.

Вранці 1 березня 1943 року з міста Щорс до Корюківки прибув есесівський каральний загін. Містечко було оточене. Мешканців, під виглядом перевірки документів, на окраїнах зганяли в житлові будинки. А в центрі групами по 50, 100 чоловік – у приміщення театру, ресторану, земельного відділу і розстрілювали.

Одночасно нацистські кати прочісували всі житла, аби не залишити живих свідків. Заграву від пожежі було видно у Щорсі, Сосниці, Холмах. Карателі звірствували 2 дні. А 9 березня повернулися добити вцілілих і тих, хто знову прийшов додому з навколишніх сіл та лісів.

Зважаючи на це та масштаби трагедії, пропоную Кабінету Міністрів України підготувати пропозиції законодавчого проголошення 2 березня Днем пам'яті міста Корюківки, а також всіх знищених нацистами населених пунктів України, всіх загиблих на окупованій території під час Великої Вітчизняної війни. Прошу вважати мій виступ в цій частині депутатським запитом до Прем’єр-міністра України Миколи Яновича Азарова.

Третє. Вчора Верховної Ради України прийняла в першому читанні ганебний, антинародний проект про пенсійну реформу. Щоб і надалі знущатися над народом України, об'єдналися представники крупного капіталу з фракцій Партії регіонів, Народної Партії і групи "Реформи заради майбутнього". Ми вже є свідками 20 років проведення таких реформ. Але всі вони були лише на шкоду простим людям.

Згадаємо реформу форми власності. Вся власність опинилася в руках олігархів. Реформа агропромислового комплексу – знищили. Пенсійна реформа 2004 року була зрівняйлівкою. Або нинішні реформи. Охорона здоров'я – це взагалі люди сільські будуть вимирати від того, що ніде буде полікуватися. Готується трудовий кодекс аби проста людина, робітник, став рабом. Житловий кодекс – аби викидати на вулицю всіх простих людей. І пенсійна реформа – це зниження рівня пенсій для простих людей.

Візьмемо для прикладу лише одне. Середня заробітна плата по Україні як базис для нарахування пенсії за віком бралася за 1 рік. Пропонується в цьому законопроекті за останні 3 роки. Втрата розміру пенсії для простої людини 100 гривень на місяць. Як наповнити Пенсійний фонд? Комуністи пропонували – націоналізація стратегічних галузей і підприємств, виведення з тіні зарплати в конвертах, державна монополія на зовнішню торгівлю, державна монополія на лікеро-горілчані і тютюнові вироби.

Фракція Компартії України ніколи не підтримає таку ганебну антинародну так звану пенсійну реформу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підготувати відповідний запит до Прем'єр-міністра, про який говорив народний депутат.

До слова запрошую Михайла Волинця, фракція "БЮТ – "Батьківщина". За ним буде виступати Іван Попеску, фракція Партії регіонів.

13:50:11

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні телеглядачі, шановні радіослухачі, шановні жителі міста Маріуполя! До мене звернулися із письмовим зверненням представники міської організації Союзу жінок України за майбутнє дітей. Вони стурбовані тим, що сесія міської ради міста Маріуполя винесла рішення про організацію спеціальної музикальної школи, а по суті закриття цієї школи.

Автори звернення звертають увагу, настільки талановиті, настільки здібні жителі, люди, діти в Донбасі, вони наголошують на тому, що серед випускників цієї школи є аспіранти, солісти, виконавці, артисти провідних світових оркестрів і таке інше. І влада сьогодні не враховує цих обставин, цих досягнень школи. А автори звертають увагу на те, що приміщення в центрі міста, які належать музикальній школі і де знаходиться, які належать музикальному училищу і за адресою, де знаходиться ця музикальна школа, саме ці приміщення цікавлять певних олігархів місцевих.

Із свого боку, в зв’язку з тим, що у мене зараз недостатньо часу, щоб висвітити остаточно цю тему, я зроблю письмове звернення до всіх інституцій і ми разом з вами, шановні маріупольці, поборемося за те, щоб зберегти цю музикальну школу.

І наступне. Найпозорніше питання, яке розглядалося в парламенті за всі роки, це вчора питання пенсійної реформи. Я хочу сказати, що влада сьогодні зробила такі дії, коли додатково на робочих місцях залишиться від 2 до 2,5 людей пенсійного віку, які просто не зможуть продуктивно працювати. При цьому, півтора мільйона людей молодих, молодого віку, випускники шкіл, інститутів, профтехучилищ залишаться без роботи.

В той же час наголошую, що в тіні у нас сьогодні працює 60 відсотків економіки. Ми могли б додатково отримати збір податків в 100 мільярдів! З них більше 40 мільярдів отримати до Пенсійного фонду. Але влада не збирається сьогодні боротися з корупцією, бо сама знаходиться в цій корупції. І ті люди, які сьогодні знаходяться при владі, ті люди, які поставали нашими олігархами, вони нічого не робили для здобуття Україною незалежності. Вони боролися проти незалежності України.

І я закликаю, я закликаю всіх жителів, всіх людей, трудовий люд сьогодні бойкотувати поведінку, дії цієї влади. Я пропоную на ментальному рівні включити всі свої дії, всі свої думки для того, щоб влада зрозуміла, що вона зробила дуже великі помилки! Що ми всі разом цю владу не підтримаємо! Що влада при таких діях просто злетить. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Івана Попеску, фракція Партії регіонів. За ним буде виступати Володимир Каплієнко, група «Реформи заради майбутнього», будь ласка.

13:53:16

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску. Фракція Партії регіонів. Шановний Миколо Володимировичу! Шановні колеги! Спочатку я хотів би поінформувати виборців Сторожинецького, Глибоцького та Новоселицького районів, які звертались до мене з приводу укріплення берегів річок Прут, Сірет та Сіріцел, та відновлення зруйнованих мостів у селах: Сучевени, Їжівці, Красноїльськ тощо.

Повідомляю, що в результаті моїх звернень, у тому числі із трибуни Верховної Ради України, в Закон про внесення змін до Державного бюджету України на 2011 рік на подолання наслідків повеней у басейнах річок Дністер, Прут та Сірет додатково виділено 100 мільйонів гривень.

Виходячи з цього, звертаюсь до Мінфіну, Мінекології, Укравтодору, Чернівецької обласної адміністрації, щоб при перерозподілі цих коштів виділили відповідне фінансування, зокрема і на відновлення мостів у селах Сучевени, Їжівці, Красноїльськ та укріплення берегів річки Прут в Магалі, річки Сірет в Йорданештах, річки Сіріцел в Нижніх та Верхніх Петрівцях.

Шановні колеги, повідомляю також, що у Чернівецькій області 12-13 червня відбулися заходи щодо вшанування 70-річчя з початку масової депортації частини мирного населення з територій сучасних Герцаївського, Глибоцького, Новоселицького, Сторожинецького та інших районів.

Приведу лише декілька цифр. Тільки з території Герцаївського району 13 червня 1941 року було депортовано тисяча 996 чоловік; із села Магала в цей день було депортовано 569 чоловік. У моєму рідному селі стоїть пам'ятник тим, хто не повернувся з депортації та постраждав під час та після війни. І таких невинних односельчан було більше 300 осіб.

За наполяганням міжрегіонального об'єднання "Румунська спільнота України" я зробив це повідомлення з метою вшанування пам'яті тих, хто не повернувся з депортації у рідні краї.

І останнє. Оскільки вже були прийняті зміни до Закону "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та з огляду на мої неодноразові попередні звернення, у тому числі і з трибуни Верховної Ради, я звертаюсь до Мінкультури, до Управляння культури Чернівецької обласної державної адміністрації, до Сторожинецької державної районної адміністрації розглянути можливість виділення коштів на святкування 600-річчя від першої письмової згадки про село Нижні Петрівці під попередньою назвою села ………Сіріцел, яке планується відзначити у день села 28 серпня 2011 року.

Дякую і прошу мій виступ вважати депутатським запитом. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підготувати відповідний депутатський запит.

До слова запрошую Володимира Каплієнка, група "Реформи заради майбутнього". За ним буде виступати Юрій Гнаткеви, "БЮТ – "Батьківщина". Будь ласка, пане Володимире.

КАПЛІЄНКО В.В. Шановні колеги, шановні українці, чи ви знаєте про те, що у місті Саки існує унікальний санаторій імені Бурденка, який, починаючи з 1974 року, лікує інвалідів-спінальників. І при цьому ці люди приїжджають сюди не тільки з України, а з всього пострадянського простору. Це єдиний санаторій, який має відповідну інфраструктуру, що пристосована до лікування інвалідів першої групи та хворих, що пересуваються на інвалідних візках. Щороку у черзі на лікування в цьому санаторії очікує понад 10 тисяч хворих.

Цей санаторій добре відомий не тільки в Україні, але й закордоном, і є свого роду брендом України в цьому напрямку. Ймовірно, саме це стало причиною рішення керівництва ФПУ передати санаторій імені Миколи Бурденка Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Але доцільність цього кроку аргументується керівництвом ФПУ начебто необхідністю залучення фінансових ресурсів для розвитку санаторію. Однак, це не так. Санаторій на сьогоднішній день, до сьогоднішнього дня, даруйте, не потерпав і ще в 2010 році збільшив на 15 відсотків обсяг реалізації послуг, а до місцевого бюджету сплачено лише у цьому році на 1 мільйон гривень надходжень більше ніж у 2009-у, тобто тренд існує, і він зростає. На кінець 2010 року балансовий прибуток підприємства склав майже 1,4 мільйона гривень, що на 700 тисяч більше ніж в 2009-у.

2 червня 2011 року відбулися збори трудового колективу санаторію імені Бурденка за участю представників Федерації профспілок України, громадський організацій, інвалідів-спінальників та уряду Автономної Республіки Крим. На зборах представники трудового колективу санаторію імені Бурденка та організації інвалідів-спінальників висловили обурення та побоювання, що у разі передачі санаторію Фонду соціального страхування існує реальна загроза його продажу, як це, наприклад, відбулося раніше з такими санаторіями, як "Золотий пляж", "Сакрополь", "Енергетик", які на сьогоднішній день вже припинили своє існування, і території знаходяться в приватній власності. У підсумку трудовий колектив та представники організації інвалідів-спінальників за підтримки уряду Автономної Республіки Крим заявили про необхідність збереження санаторію імені Бурденка як профільного лікувального закладу. З цією метою ухвалення рішення звернувся до керівництва держави.

Зважаючи на реальну загрозу втрати санаторію імені Бурденка, депутатська група "Реформи заради майбутнього!" звертаються до Прем'єр-міністра України Миколи Азарова з проханням вжити вичерпних заходів щодо збереження санаторію імені Бурденко у тому числі змінивши його форму власності на державну.

Прошу вважати мій виступ депутатським запитом до Прем'єр-міністра України, про що прошу вас, вельмишановний Миколо Володимировичу як головуючого подати відповідні розпорядження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підготувати відповідний запит.

До слова запрошую Юрія Гнаткевича, фракція "БЮТ – "Батьківщина". І завершуватиме годину "Різного" Юрій Кармазін.

13:59:07

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Дорогі співвітчизники! Я був присутній і ще 33 народні депутати України на останньому суді в Київському апеляційному суді, де розглядалася скарга Юлії Тимошенко.

Я собі подумав, невже в цій державі немає кого судити? Невже нема тих, хто розікрав усю державу? Вкрав заводи і фабрики шахрайським методом? Їх не чіпають. Судять Юлію Тимошенко і Луценка. Але я не про це.

Я звернув увагу на одну обставину. Якщо Юлія Володимирівна, її адвокат дуже детально, пунктуально розказали і обґрунтували свою позицію, то прокурор сказав лише два речення: не бачить підстав. Два речення сказала і суддя: не бачить підстав.

Скажіть, будь ласка, якщо Юлія Тимошенко, за плечима якої величезна партія, величезна фракція, за плечима якої рішення європейського парламенту, величезна кількість… мільйони виборців, які їй співчувають, якщо вона не може себе захистити, то як може себе захистити у нашому суді себе проста людина?

І ось у Сімферополі засудили мого помічника-консультанта на громадських засадах, людину, яку я добре знаю, і звинуватили його за вбивство наркоділера у Сімферополі, яке він вчинив нібито 13 років аж тому. 13 років тому!

Микола Юрійович не визнав і не визнає своєї вини. Зараз ніби Вищий спеціалізований суд прийняв до впровадження касаційну скаргу, незважаючи, як мені відомо, на супротив збоку сімферопольського районного Ленінського суду, де суддя Білоусов не давав адвокатам подивитися справу, щоб зафіксувати, на яких сторінках є порушення.

Я не буду говорити по суті справи, аби мене не звинуватили в тому, що я чиню тиск. Суть справи днями висловлять юристи і експерти публічно. Але як свідок хочу сказати, щоб мене чули: двічі дружина Миколи Юрійовича просила мене позичити 15 тисяч євро. І, вона сказала, це є гарантія для того, що Микола вийде. І я знаю, що до цього, як вона просила, вона вже давала хабара, і на суді сам Микола в кінці сказав: "Так ви мені дали 10 років за те, що я не дав вам 15 тисяч євро?" Суддя обурився. "Я, - каже, - в цьому розберуся, хто це розвиває таку думку". І дальше обурення справа не пішла. Суд лише проштампував все те, що написала міліція. Суд не виконував нашого Кримінального кодексу, який зобов'язує вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження. Жодного процедурного прохання і процесуального з боку…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. …з боку того, що свідчить про те, що він не винен, суд їх не заслухав. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Юрія Кармазіна і на цьому будемо завершати. Один…. Юрій Анатолійович, прохання до вас, вкластися в дві хвилин. Будь ласка.

14:02:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, 3 червня на сесії було проголошено мій запит щодо перевірки незаконної передачі в оренду приватній структурі ВАТ "Лемтранс", яке з 2000 року очолює Козак, той самий, який з березня 2011 року призначений генеральним директором Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця", вдумайтесь, будь ласка, вантажних вагонів класу "Копер" для перевезення зерна, що наносить державі збитків на сотні мільйонів гривень, штучне завищення цін на перевезення, виття заходів із повернення вагонів у власність держави та вирішення питання про відповідність займаній посаді Козака.

Що ви думаєте, порушена кримінальна справа Генеральною прокуратурою чи Службою безпеки, чи МВС? Ні, нічого цього не зроблено. Одразу після оголошення запиту до мене почалися звертатися десятки провідників і начальників проїздів, поїзних бригад з проханням допомогти в питанні створення комплексної комісії з урегулювання трудових спорів між адміністрацією ДП "Укрзалізниця" та трудовими колективами поїзних бригад, що виник внаслідок виходу наказу гендиректора "Укрзалізниці" номер 185 від 11 травня 2011 року, який називається "Про затвердження порядку використання автоматизованої системи відбору на вакантні робочі місця працівників поїзних бригад та порядку використання автоматизованої системи формування поїзних бригад".

Цей наказ грубо порушує трудові права членів поїзних бригад, наносить державі значних матеріальних збитків і вирішення питання з приведення даного наказу у відповідність треба привести і з врахуванням інтересів трудових колективів.

А мова йде про те, що людей зобов’язують всіх підряд оформити закордонні паспорти і абсолютно всіх провідників і начальників, а це біля 14 тисяч людей. І потім, випадково вони будуть вибирати, ніби це робиться для боротьби з корупцією.

Шановні народні депутати! Шановні громадяни! За всі, за сто років, всі поїзні бригади провозячи так званих зайців не принесуть стільки збитків держави скільки приносять корупційні схеми про які я сьогодні сказав.

Через це…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, будь ласка, підсумково.

КАРМАЗІН Ю.А. Підсумовуючи, шановний Миколо Володимировичу, прошу вважати мій виступ депутатським запитом до Генерального прокурора, до керівника уряду Миколи Азарова, до секретаря Ради безпеки і оборони. І прошу вжити заходів до скасування незаконного наказу і до припинення корупції на залізниці, яка веде до збільшення цін. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу підготувати відповідні запити.

Шановні колеги і шановні телеглядачі, хотів би коротко вас проінформувати.

Оскільки в засобах масової інформації не зовсім адекватно висвітлюється ситуація, яка сталася на нашому засіданні. Після виступу представника Комуністичної партії, який, м’яко кажучи, не адекватно висловився стосовно державної символіки, народний депутат Ляшко виступив на захист того, що державна символіка не може у принизливій формі ображатися або оцінюватися депутатами будь-яких фракцій. Йшлося про захист народним депутатом Ляшком державної символіки.

До речі, я як автор законопроекту разом з Володимиром Мойсиком, і Верховна Рада проголосувала за цей законопроект, ми зафіксували, що наруга над державними символами України карається, включно до кримінальної відповідальності. Тому я хотів, щоб журналісти тут були коректні, йшлося про захист державної символіки.

Водночас наголошую, що чергове пленарне засідання відбудеться у вівторок 5 липня о 10 годині. Напередодні, 4 липня об 11 годині – Погоджувальна рада. Година для "Різного" завершена.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим.