ЗАСІДАННЯ ДЕСЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

18 лютого 2011 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:01:37

Зареєструвалося в сесійній залі картками 422 народних депутати.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 17 лютого 2011 року. Розглянуто 38 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 7 законів та 5 постанов, 8 законопроектів прийнято за основу, 1 законопроект повернуто на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, 4 законопроекти та 1 проект постанови відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України 2 закони прийнято в цілому з урахуванням пропозицій Президента України, 1 закон направлено на доопрацювання до комітету, 3 закони відхилено.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної ради України у п’ятницю з 10 до 11 години проводиться "година запитань до Уряду". Представники депутатських фракцій внесли пропозицію під час години запитань до Уряду заслухати інформацію Кабінету Міністрів України стосовно українсько-російських взаємин. Депутатські фракції Партії регіонів, "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина", блок "Наша Україна – Народна самооборона", Комуністична партія України керуючись частиною шостою статті 229 Регламенту Верховної Ради України, заздалегідь повідомили Кабінет Міністрів України про запитання, які будуть поставлені під час години запитань до Уряду.

Шановні колеги, відповідати на запитання народних депутатів України сьогодні буде Міністр закордонних справ України Костянтин Іванович Грищенко. В роботі Верховної Ради України бере участь Прем’єр-міністр України Микола Янович Азаров. Присутні члені Кабінету Міністрів України, які на цей момент перебувають в Києві, не у відрядженнях.

Шановні народні депутати! Регламентом Верховної Ради України визначений такий порядок проведення "години запитань до Уряду". На запитання до членів Кабінету Міністрів України від депутатських фракцій та відповіді на них відводиться до 30 хвилин. На запитання народних депутатів до членів Кабінету Міністрів відводиться до 30 хвилин. Ну, я маю на увазі спочатку письмовий варіант, а потім безпосередньо в процесі спілкування.

Пропонується для формулювання запитання до 1 хвилини, відповіді на запитання - до 2 хвилин. Немає заперечень?

І шановні колеги, є пропозиція або звернення до Верховної Ради, або прохання, як завгодно розглядайте, міністра закордонних справ України. Оскільки у нього об 11 годині розпочинається міжнародна зустріч, то прохання нам, щоб запитання до міністра ми завершили до 10.50. А якщо будуть запитання до членів Кабінету Міністрів, то протягом 10 хвилин може буде можливість також її поставити. Немає заперечень? Я вам дякую за підтримку. Шановні колеги, ми тут витримали регламент, врахували критику і зауваження з боку депутатського корпусу.

Я запрошую на трибуну міністра закордонних справ України Костянтина Івановича Грищенка. Костянтине Івановичу, давайте будемо поступати таким чином: письмові запитання почергово від фракції регіонів, «Батьківщина», „Наша Україна – Народна самооборона”, комуністів, так будемо по черзі на них відповідати.

ГРИЩЕНКО К.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Загалом на мою адресу надійшло 20 запитань від 4 депутатських фракцій. Депутатська фракція „Наша Україна – Народна самооборона” – 11 питань, фракція Партії регіонів – 6 питань, фракція «Блок Юлії Тимошенко - 2 питання та від фракції Комуністичної партії – одне питання. Оскільки більшість питань перегукуються або стосуються однієї теми, я в своїх відповідях їх згрупую з метою економії часу, якщо у вас немає заперечень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, нема заперечень, шановні колеги? Дякую. Будь ласка.

ГРИЩЕНКО К.І. Я хочу почати з гуманітарної проблематики.

Запитання щодо Бібліотеки української літератури в Москві. Вони стосуються наступного. Які заходи вживаються МЗС України на відновлення нормальної роботи Української бібліотеки в Москві? Чи розглядає МЗС України можливість проведення консультацій з російською стороною щодо можливості фінансової підтримки з Державного бюджету України діяльності Бібліотеки української літератури в Москві, зважаючи на незадовільну ситуацію з наповненням її фондів? Це було від «Наша Україна - Народна самооборона».

Запитання від фракції Партії регіонів. В якому режимі працює сьогодні Бібліотека української літератури в Москві?

Запитання від депутатської фракції «Блок Юлії Тимошенко – «Батьківщина». Які кроки зроблені урядом задля захисту Бібліотеки української літератури в Москві?

Хотів би дати наступну відповідь. Бібліотека української літератури в Москві працює у своєму штатному режимі. Приходять відвідувачі, видаються книги. Майже кожного дня згідно із затвердженим щомісячним планом у бібліотеці проходять різні тематичні заходи, книжкові виставки. 22 січня у приміщенні бібліотеки відбувся урочистий захід з нагоди Дня злуки, за участі посла України та представників громади. Одразу після проведення слідчих***заходів в бібліотеці 21 грудня 2010 року, за моїм дорученням, Посол України в Росії провів зустріч із керівництвом Адміністрації Президента РФ, Міністерства закордонних справ Російської Федерації, уряду Москви та інших причетних російських державних установ. Під час всіх моїх зустрічей з російським колегою, міністром Лавровим, остання з яких відбулася у Мюнхені 5 лютого цього року, питання забезпечення потреб української громади в Росії, захисту їх прав були пріоритетними. Російською стороною були дані запевнення щодо налаштованості забезпечити належне функціонування бібліотеки.

24 січня 2011 року провела зустріч посла України з головою уряду Москви Сабянінин. 25 січня відбулось спільне відвідування бібліотеки послом України в Російській Федерації, стат-секретарем, заступником міністра закордонних справ Росії Карасіним та заступником мера Москви з питань соціальної політики Швецовою, під час якого цьому закладу у дарунок було передано книги від Президента України Віктора Федоровича Януковича. Цього ж дня до бібліотеки були повернуті читацькі формуляри, вилучені раніше правоохоронними органами Російської Федерації. Сьогодні ситуацію в цілому врегульовано.

Загалом фонди бібліотеки нараховують 40 тисяч томів, є одними із найбільших серед бібліотек, які обслуговують потреби національних громад у Москві.

Хотів би також привернути увагу, що цей заклад на всі 100 відсотків є закладом Російської Федерації і він знаходиться у муніципальному підпорядкуванні та активно фінансується урядом Москви. Тому можливості з фінансування цього заходу з державного бюджету просто не існує. Сьогодні бібліотека нараховує понад 25 тисяч примірників книг, 15 тисяч періодичних видань, також карти, ноти, образотворчі видання, аудіо- та відеозаписи, рукописи. Одночасно з цим ми ведемо роботу по розширенню можливостей культурного центру України, який знаходиться на Арбаті, де дії також бібліотека, і таким чином у Москві будуть діяти дві бібліотеки, які обслуговують нашу громаду та всіх, хто цікавиться українською культурою та мистецтвом.

Наступна група питань стосується ситуації навколо об’єднань українців федерального рівня у Росії. Були надані наступні запитання.

Від фракції Партії регіонів: «Яка сьогодні ситуація навколо об’єднань українців федерального рівня у Росії?».

Від депутатської фракції «Наша Україна – Народна самооборона»: «Чи здійснювались МЗС України заходи, спрямовані на зупинення процесу ліквідації федеральної національної культурної автономії українців в Росії? Чи надсилалися ноти, чи проводилися консультації, зустрічі з російською стороною з цього приводу? Чи планує МЗС України надавати правову допомогу об’єднанню українців в Росії у судовому процесі щодо ліквідації цієї організації?». Це номер 3.

Запитання номер 4. «Чи вважаєте ви, що ліквідація Організації етнічних українців на території Російської Федерації та події навколо єдиної на території Російської Федерації бібліотеки української літератури йдуть в розріз з положеннями статті 12 Договору "Про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією? Чи не варто за таких обставин провести детальну перевірку дотримання законодавства України з боку громадських організацій етнічних християн, створених на території України?».

Ще одне запитання від цієї ж фракції: «На даний час в РФ створюється нова Загальноросійська громадська організація українців в Росії. Яку участь бере МЗС у створенні такої організації? Яку участь беруть офіційні представники офіційної влади Росії в створенні цієї організації? Наскільки контрольованою від Кремля буде ця організація?».

І запитання від фракцію «Блок Юлії Тимошенко – «Батьківщина»: «Чи існує програма заходів, спрямованих на збереження та розвиток українських громадських об’єднань на території Російської Федерації?».

Хотів би надати наступну відповідь. Протягом 2009 року органами юстиції Російської Федерації було здійснено планову перевірку низки мистецько-культурних і громадських організацій Росії, серед яких були не тільки українські організації в Російській Федерації.

Перевірялися федеральні національно-культурні автономії вірменів та євреїв, російські громадські організації: "Союз таджиків Росії", "Російський азербайджанський конгрес", "Російський єврейський конгрес", "Федерація єврейських общин Росії".

За підсумками перевірок було прийнято рішення про ліквідацію Федеральної національно-культурної автономії українців в Росії та Союзу таджиків Росії. Попередження органів юстиції отримав "Російський єврейський конгрес", який усунув недоліки та продовжує свою діяльність.

Було також проведено перевірку діяльності низки регіональних національно-культурних автономій українців в Росії. А їх загалом існує в Росії понад 130, які продовжують функціонувати, а також об’єднання українців Росії.

Що стосується останнього, то, на жаль, певні претензії російського правосуддя мають юридичні підстави. Зокрема організація не проводила щорічні збори. І відсутні відділення більш ніж у половині суб’єктів Російської Федерації, що надає йому законних підстав вважатися федеральною громадською організацією згідно російського законодавства.

Питання щодо діяльності організації української громади в Росії неодноразово обговорювалося мною з міністром закордонних справ Росії Лавровим в рамках політичних консультацій першого заступника міністра закордонних справ, статс-секретарем Міністерства закордонних справ Карасіним, послом України в Російській Федерації, з представниками компетентних органів Російської Федерації.

В результаті проведеної роботи маємо певний проміжний результат. Верховний Суд Російської Федерації задовольнив клопотання Організації українців Росії про призупинення розгляду справи щодо закриття цієї організації. На моє доручення 5 лютого у Москві в посольстві України в Росії відбулася зустріч посла з понад 70 активістами українських громадських організацій майже з усіх регіонів Російської Федерації. Для участі в цій зустрічі був також відряджений директор Департаменту зв’язків із закордонним українством.

Представниками української громади було прийнято рішення про створення координаційної ради, яка розпочне підготовчу роботу зі створення нової української організації із загальноросійським статусом. Громада вважає, що така організація мала б зосередитись насамперед на забезпеченні культурно-освітніх та інформаційних потреб громади. На переконання представників громади, які ми однозначно підтримуємо, слід зробити все для того, щоб зберегти ОУ. Однак в разі, якщо це не вдасться зробити, то організаційний склад Організації українців в Росії, може бути взятим за основу для створення нової авторитетної організації.

Представники регіональних українських організацій в Росії усвідомлюють, що лише за умови існування всеросійської організації вони зможуть успішно вирішувати питання щодо забезпечення власних культурно-освітніх потреб. Для більш активної роботи планується створити секретаріат організацій. Я доручив продовжити переговори з російською стороною з метою надання останній сприяння у діяльності українських організацій в Росії.

Переконаний, що зайва політизація згаданих питань та в цьому контексті ініціювання проведення якихось перевірок дотримання законодавства України громадськими організаціями етнічних росіян, створених на території України, аж ні як не допоможе у вирішенні проблем українських громад і задоволення їх потреб в Російській Федерації.

Хотів би підкреслити, що в цілому за останній рік значна кількість тих організацій, які раніше скорочували свою діяльність або відійшли від завдання підтримання зв’язку з Україною, повернулись до виконання цих функцій. І сьогодні, зокрема, земляцтва, які існують в Москві, дуже активно долучаються до роботи по створенню нової організації.

Наступні запитання. Фракція "Наша Україна - Народна самооборона". Які існують сьогодні програми гуманітарної політики України за кордоном, зокрема в Росії, та у яких кроках полягає їх реалізація?

Від цієї ж фракції. Росія активно розгортає підтримку російськомовних організацій за кордоном, зокрема в Україні. Які кроки Україна здійснює для підтримки української мови та україномовних організацій за кордоном, зокрема в Російській Федерації?

Хотів би дати наступну відповідь. Протягом 2006-2010 років українським громадам за кордоном і в Росії зокрема надавалася фінансова підтримка з боку держави в рамках реалізації державної програми співпраці із закордонними українцями та також в рамках міністерської бюджетної програми, заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України. Ця допомога включає фінансування проведенню культурних заходів, присвячених видатним постатям української культури, мистецьких фестивалів, придбання комп’ютерів та оргтехніки для оснащення українських недільних шкіл та бібліотек, які створені при українських громадських організаціях в Росії тощо. ……… забезпечення культурних потреб української діаспори в Росії діють Національний культурний центр України в Москві, Український культурний центр в Сургуті, Центр української культури в Лазаревському районі міста Сочі. При більшості українських національно-культурних товариств діють аматорські культурно-художні осередки, фольклорні колективи.

На разі міністерство разом з іншими центральними органами виконавчої влади працює над підготовкою нової державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2015 року. Під час її опрацювання першочергова увага буде приділена забезпеченню потреб української громади в Росії.

Наступне запитання – від депутатської фракції "Наша Україна –Народна самооборона". Просимо назвати кількість реально діючих в Росії українських шкіл, товариств та україномовних періодичних видань, радіостанції і TV-каналів? Яка підтримка надається їм з Державного бюджету України?

Я хотів би дати наступну відповідь. В Росії діє більше 130 українських громадських організацій, товариств майже в усіх суб’єктах Російської Федерації, працює 15 суботніх і недільних шкіл, виходять друком 8 засобів масової інформації, працює 5 бібліотек, 3 музеї, недержавні заклади при українських організаціях в Сургуті, Тольятті та Самарі, 3 аматорські театри: «Пролісок» (Тюмень), «Світень» (Омськ), «Еней» (Москва). На оренбурзькому радіо щомісячно виходить україномовна передача «Кобзар». Я фактологічно йду.

Значить деяким з організацій українських мають зареєстровані власні періодичні видання, які виходять з різною періодичністю. Так є газета «Вісник Товариство українців Кубані» (Краснодарська крайова громадська організація "Національно-культурний центр «Товариство українців Кубані»); газета «Оренбурзька криниця», зрозуміло; газета «Думка» в Тольяті; «Батьківщина» автономія українців Камчатки. І ціла низка інших. У більшості прикордонних з Україною областей РФ* приймаються канали українського телебачення. Про підтримку з державного бюджету України, я говорив даючи відповідь на попереднє запитання.

Запитання щодо забезпечення релігійних потреб українсько-національної меншини в Російській Федерації – запитання від депутатської фракції "Наша Україна – Народна самооборона", які заходи вживаються МЗС України з метою забезпечення релігійних потреб української національної меншини в РФ? Чи вживаються кроки спрямовані на забезпечення релігійних громад української православної церкви Київського патріархату та української греко-католицької церкви приміщення для здійснення богослужінь та релігійних обрядів? Чи розглядають в МЗС питання щодо можливості облаштування міжконфесійної каплиці в приміщенні національно-культурного центру?

Цілком очевидно, що як в Україні, так і в Росії церква відділена від держави. Але просто хотів би надати інформацію, щодо ситуації, яку ми маємо з задоволенням потреб української національної меншини в Російській Федерації і їх релігійних потреб.

Ну, перше, що більшість українців, які проживають на території Російської Федерації є православні віруючі і вони, звичайно, ходять в ті церкви, які у них є поблизу. В середовищі російської православної церкви, хотів би також це підкреслити, є дуже багато вихідців з України, які не забули ні мову, не забули своїх коренів, саме тому це дозволяє нашим співвітчизникам залучатись до церкви. У місті Нагинськ в Московській області є релігійна громада української православної церкви Київського патріархату. Крім того, на території Російської Федерації нараховується 18 громад української греко-католицької церкви.

Щодо ідеї облаштування в приміщенні національно-культурного центру України в Москві міжконфесійної каплиці, слід мати на увазі складний юридичний підтекст цього питання. З одного боку центр є установою України, з іншого він має статус російської юридичної особи. Тому це питання потребує додаткового опрацювання і ми це зробимо.

Наступна група запитань стосується економічної проблематики.

Запитання від фракції Партії регіонів: «Чи вдалося подолати спад у взаємній торгівлі України з Російською Федерацією і вийти на докризовий рівень за підписом ….2010 року? »

Відповідь. Завдяки налагодженням інтенсивного політичного діалогу, між Україною і Росією було створено сприятливі умови і для досягнення перелому в двосторонньому торговельно-економічному співробітництві. Найбільш яскравим підтвердженням цього є суттєве зростання торговельного обороту за 2010 рік. Обсяг взаємної торгівлі товарами і послугами збільшився на 15,3 мільярдів доларів або в 1,6 рази і склав майже 41,5 мільярдів доларів США. У порівняння з показником докризового 2008 року, який тоді становив рекордні 39,9 мільярди доларів, обсяг взаємної торгівлі за 2010 рік перевищив його на 3,8 відсотки.

З метою подальшого нарощення обсягів взаємної торгівлі вживаються заходи щодо розширення географії наших поставок у більш віддалені регіони Російської Федерації. Диверсифікація номенклатури товарів, що просуваються на російський ринок. Збільшення в українському експорті частки продукції з високою доданою вартістю.

Достатньо сказати про те, що якщо в структурі російських поставок в Україну основною статтею експорту є енергоносії з часткою 66,7 відсотка, то в наших поставках в Росію основною статтею є продукція машинобудування, на яку припадає понад 37 відсотків всього обсягу українського експорту до Росії.

Ведеться також робота щодо подальшої інтенсифікації коопераційних та інвестиційних зв’язків. Поглиблення міжгалузевого співробітництва, реалізації спільних промислових та інфраструктурних проектів в атомній енергетиці, авіабудуванні, суднобудуванні, ракетно-космічній галузі, транспорту і сільськогосподарському машинобудуванні та інших проривних напрямках розвиту. Усе це разом дає підстави розраховувати, що вже за підсумками 2011 року ми зможемо вперше вийти у взаємній торгівлі на рівень 50 мільярдів доларів.

Наступне запитання від фракції Партії регіонів. "Які вживаються заходи з метою вдосконалення торговельного режиму у відносинах України з Російської Федерацією?"

Відповідь. Одним з основних завдань у відносинах з Росією в економічній сфері, безумовно, є робота, пов’язана з удосконаленням торговельного режиму. Між нашими країнами на разі діє режим вільної торгівлі, вилученням з якого на період до 1 січня 2013 року залишився тільки цукор. Крім того, застосовується низка тарифних і нетарифних обмежень. Робота з їх усунення послідовно ведеться в рамках дорожньої карти з урегулювання торговельних відносин у торгівлі України з РФ, підписаної сторонами 9 квітня 2010 року.

Якщо на початку 2010 року обсяг української продукції, до якої застосовувались обмежувальні заходи в Російській Федерації, становив близько мільярда доларів, то впродовж року було повністю скасовано заходи щодо української продукції обсягом понад 300 мільйонів доларів США та лібералізовано умови доступу по товарах обсягом понад 360 мільйонів. Зокрема скасовано квотування поставок українського холоднокатаного прокату і арматури до Росії, лібералізовано умови поставок деяких видів українських труб. Крім того, укладено відповідний протокол про безмитні поставки в 2011 році української трубної продукції на митну територію Росії в обсязі 300 тисяч тонн.

Разом з тим на сьогодні у торгівлі між Україною та Росією застосовуються захисні заходи щодо імпорту 6 українських товарів і 7 російських товарів.

Переговорною делегацією України ведеться постійний діалог з російськими партнерами з метою скасування або лібералізації обмежувальних заходів з урахуванням економічних інтересів України в цілому та інтересів вітчизняних товаровиробників, які працюють на російському ринку.

Наступне запитання від депутатської фракції "Наша Україна – Народна самооборона". Чи не надто однобічно виглядає українсько-російська економічна дружба?

Якщо у 2009 році Україна мала негативне сальдо у торгівлі з Росією 5 мільярдів доларів, то статистика 2010-го ще гірша для України – 7 мільярдів. Ну і далі запитання йде.

Враховуючи час, дозвольте перейти зразу до відповіді. Якщо за 2010 рік від’ємне сальдо взаємної торгівлі товарами і послугами України і Росії складало близько 4,5 мільярдів доларів, а від’ємне сальдо торгівлі лише товарами становило трохи більше 8,7 мільярдів доларів США. Зазначене від’ємне сальдо сформувалося в основному за рахунок збільшення вартості енергоносіїв, що їх Україна закуповувала в Російській Федерації.

Як свідчить аналіз, застосування російською стороною вилучень та обмежень по відношенню до українських товарів у вигляді мита і квот за своїми обсягами у вартісному вираженні суттєво не впливає на розмір від’ємного сальдо взаємної торгівлі. В більшості товарних позицій український експорт переважає імпорт з Росії. Зокрема по продукції машинобудування більш як удвічі; в металургійній продукції в 1,7; в продовольстві більше як утричі; по деревині, паперу і целюлозі в 1,7 рази.

Ми докладаємо всіх зусиль для того, щоб не допустити поширення обмежувальних заходів, які застосовуються Росією на нашу торгівлю з іншими країнами-членами Митного союзу, який зараз створюється.

Наступне запитання від депутатської фракції „Наша Україна – Народна самооборона”. Просимо надати інформацію про стан переговорів України стосовно участі України в Митному союзі Росія-Білорусь-Казахстан.

Ми уважно спостерігаємо за формуванням і розвитком Митного союзу цих трьох країн та виступаємо за розвиток рівноправного співробітництва з цим інтеграційним утворенням. У зв’язку з набранням чинності 1 липня 2010 року Митного кодексу, держави-члени Митного союзу проводять уніфікацію митного законодавства, у тому числі і в частині формування консолідованого переліку вилучень із режиму вільної торгівлі з Україною. Саме тому, ми дуже чітко проводимо переговори з тим, щоб звести до мінімуму застосування захисних засобів однією країною на всю територію митного утворення.

Наступна група питань. Запитання від фракції… Прикордонна проблематика.

Уже 15 років тривають переговори з Російською Федерацією щодо розмежування Азовського і Чорного морів та Керченської протоки. Які перспективи завершення цих переговорів?

Це питання є одним з пріоритетних. Переговори тривають вже з 1996 року. Статус Азовського моря та Керченської протоки визначено Міждержавним договором про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки, він набув чинності в квітні 2004 року. Згаданим договором встановлено, що Азовське море та Керченська протока історично є внутрішніми водами України і Російської Федерації. При цьому Україна і Росія зобов’язалися розмежувати Азовське море лінією державного кордону та здійснити, за угодою між сторонами, врегулювання питань, що належить до акваторії Керченської протоки. Ці переговори тривають. Ми виходимо з того, що в інтересах обох сторін мати чітке розуміння того, де закінчується сфера застосування відповідно українського права і російського. У нас є прогрес на цих переговорах, але вони ще далеко не завершені, тому я буду готовий доповісти, по завершенню переговорів, про їх результат.

Це стосується…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Костянтин Іванович, може зараз давайте, оскільки у вас залишилося ще 20 хвилин, перейдемо зараз на запитання безпосередньо від депутатів. Нема заперечень?

Я прошу, шановні колеги, зараз підготуватись до того, щоб здійснити запис на запитання до міністра закордонних справ. Так, проводиться запис, будь ласка.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Юрій Одарченко, фракція "БЮТ - "Батьківщина".

10:35:43

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Я передаю слово Степану Курпілю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Курпіль, мікрофон.

10:35:50

КУРПІЛЬ С.В.

Оце, коли ми з вами ще спимо, наш північний сусід вже годину не спить. Якщо подивитися ранкову програму Першого національного каналу, то відкривається вона у такий спосіб: спочатку звучить Гімн України, і це прекрасно, а через дві хвилини звучить ранкова молитва – це також, ніби, правильно, але звучить вона чомусь російською мовою.

От у мене питання: «Чи це якась домовленість між Україною і Росією, чи це політика уряду така у релігійній сфері, чи це просто дурість доморощених малоросів?»

Ще одне питання. Прем`єр-міністр Росії Путін досить принизливо оцінив роль українського народу у перемозі у Другій Світовій…

ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, завершіть формулювання питання. І прошу, колеги, вкладайтесь у хвилину.

10:36:58

КУРПІЛЬ С.В.

Відповідь МЗС була, як на мене, такою, знаєте, меншовартісною, мовляв, це приватна справа Прем`єр-міністра.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зрозуміло. Будь ласка.

ГРИЩЕНКО К.І. Я думаю, що питання релігійного, так би мовити, забезпечення права українських громадян звертатися до Церкви свого вибору, цілком забезпечена нашим законодавством.

Що стосується програм на телебаченні, мені здається, це не повністю сфера моєї компетенції. Можу тільки одне сказати, що існує достатньо програм українською мовою і в Україні, хотілось би, звичайно, щоб було і більше таких програм українською мовою в Росії на телебаченні. І питання якраз доступу через засоби телевізійні до програм на українській мові є також предметом наших перемовин з Російською Федерацією.

Що стосується реакції на коментар. Ну, ми отримали пояснення від російської сторони, причому по декількох каналах, де нас запевнили, що Глава російського уряду аж ніяким чином не мав намір якийсь принизити роль України в українців в визволенні Європи, в тих колосальних зусиллях, які український народ доклав для того, щоб не допустити перемоги нацистів у Другій світовій війні. Ми переконані, що роль України, українських вояків, вона загальновідома всім і не вимагає до такого якогось додаткового …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Євген Царьков, фракція комуністів.

10:39:27

ЦАРЬКОВ Є.І.

Прошу передать слово коллеге Лещенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лещенко, мікрофон.

10:39:32

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Компартії України, Чернігівщина. Шановний Костянтине Івановичу! Чинна влада стала в своїх взаєминах з Росією все частіше озиратися на Захід. Запитання. Чи є розуміння в уряду, що нам потрібно, перш за все, іти до Митного союзу, єдиного економічного простору, до значно тісніших зв’язків з Російською Федерацією, Республікою Білорусь і Казахстаном?

І друге в зв’язку з цим. Я як представник Чернігівщини, як людина, яка була 19 грудня 2010 року на виборах в Білорусії, обурений інтерв’ю посла Білорусії Романа Безсмертного за той день. Він сказав: «З точки зору українців у Білорусії виборів не було. Я не зміг би жити в таких умовах. Я зробив би все, щоб побороти таку ситуацію, або ця держава поборола б мене». Так він там посол України в Білорусії, чи він просто громадянин? Дякую.

ГРИЩЕНКО К.І. Пріоритети зовнішньої політики України визначені у відповідному законі, який був проголосований тут, у Верховній Раді, де чітко прописані ці пріоритети. І пріоритет, який ми сьогодні розглядаємо як основний, це проведення переговорів з Європейським Союзом щодо укладання угоди про асоціацію, яка передбачає зокрема і укладання зони вільної торгівлі, як ми її називаємо – поглибленої, що само по собі унеможливлює фактично входження України до Митного союзу.

Крім того, треба також розуміти, що Україна є членом Світової організації торгівлі. Три інших держави не є членами Організації світової торгівлі, тому у нас зовсім різні умови для взаємодії. Разом з тим, як я вже говорив у відповіді на письмові запитання, ми зацікавлені в домовленостях, які дозволять нам максимально широко вести торговельно-економічну взаємодію з країнами Митного союзу і домовляємося про те, щоб ці умови були якнайсприятливішими.

Що стосується запитання по послу нашому в Білорусі, можу вам сказати, що в Україні дипломатична служба не дозволяє, або, скажемо, етика дипломатичної служби виступати із заявами від свого імені. Це означає, що якщо людина іде на дипломатичну службу, вона має полишити свої особисті погляди у себе вдома.

Відповідно я хотів би зазначити, що питання нашої представленості в усіх країнах світу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

ГРИЩЕНКО К.І. …відповідно до тих вимог, які визначені у Законі про дипломатичну службу. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Чорноволенко, фракція "Наша Україна – Народна Самооборона".

10:42:53

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Володимире Михайловичу, по організації обговорення. Щось ми почали тільки про Росію говорити, одразу в залі холодом подуло. Прохолодно, стало, серйозно, вдарили морози, скоро ведмеді забігають. А тепер, до пана міністра питання.

Шановний пане міністре! От ви мені скажіть, чи вважаєте ви наші стосунки України і Росії рівноправними? Чи не здається вам, що от ваша заява про те, що якщо людина пішла на державну службу, дипломатичну службу, то вона має відмовитися від власних поглядів і дивитися на світ очима російської дипломатії. Що це означає?

І тоді, я ще вас хотів спитати, зобов’язання Росії щодо телеканалу, як українського в Росії відслідковує це, і щодо українських шкіл, не недільних шкіл, а справжніх шкіл? Адже Росія свої інтереси в Україні захищає, а Україна захищає інтереси Росії в Україні, і не захищає інтереси України в Росії. Дякую.

ГРИЩЕНКО К.І. Холод до мене ще не дійшов, може хтось вже змерз? Не думаю, що тут температура в залі визначається також у Москві. Щось мені так не здається.

А друге. Ви знаєте, це вимога, тому що дипломат має виступати в рамках виконання своїх службових повноважень, воно визначалось не нами, і не російською дипломатією, це ази – основа роботи на державній і тим більше дипломатичній службі.

Тому питання не йде про те хто, які має особисті погляди. Ми поважаємо особисті погляди кожного, в тому числі і кожного державного службовця. Але в країні, на державній службі, на дипломатичній службі, необхідно дотримуватись і певної дисципліни. Без цього неможливо впроваджувати жодну державну політику і тим більше буди послідовно, і переконливим в політиці зовнішній.

Таким чином, хотів би просто сказати, що ми керуємось необхідністю захисту реальних національних інтересів нашої держави, в тому числі, і в питаннях захисту інтересів наших співвітчизників за кордоном. Я особисто, ще коли був на посаді посла України в Російській Федерації, займався питанням відкриття української школи в Москві, є одна з основних, ми пройшли цілу низку етапів, які визначені російським законодавством. І потрібно, як мінімум, достатньо велика кількість тих, хто бажає направити своїх дітей в школу. Це питання знаходиться у нас на контролі, ми їм опікуємось, і виходимо з того, що ми знайдемо рішення для цього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Шлемко, фракція «БЮТ – «Батьківщина».

10:46:40

ШЛЕМКО Д.В.

Прошу передати слово народному депутату Віктору Тарану.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Таран, мікрофон, будь ласка.

10:46:47

ТАРАН В.В.

Пане міністре, от в мене сьогодні в руках, тримаю газету «День» і цитую звідси. Газета пише, посилаючись на біографа Табачника пана Зубченка, наводить цікаву інформацію. Газета пише, що Табачник, цитую дослівно: «У часи Ющенка слав у Москву доноси на посла Російської Федерації в Україні пана Черномирдіна, щоправда донос він називав «серьезным исследованием» і так далі, кінець цитати. Йдеться про те, що Табачник давав свою оцінку роботи російської дипломатичної служби і писав доноси на Чорномирдіна. Чорномирдін, царство йому небесне, був прекрасний чоловік, багато робив для зміцнення стосунків між Україною і Росією, слава богу, що він у нас був. То яке можуть бути стосунки між Україною і Росією, коли пише доноси навіть на Чорномирдіна. І це людина, яка сьогодні офіційно працює міністром освіти і науки, як відреагує ваше відомство. Дякую.

ГРИЩЕНКО К.І. Давайте… Справа в тому, що мені здається, що ми більш продуктивно будемо працювати, якщо не будемо займатися обговоренням тих чи інших, навіть найбільш нових публікацій, де згадуються ті чи інші імена. Адже ж відносини, якщо ми беремо тільки відносини України з Росією, є багатопланові і вони мають дуже багато складових.

Ми вже пройшлись по частині з тих питань, які турбують і політиків, і українське суспільство. Але необхідно пам’ятати і про те, що це наш найбільший сусід, це країна, де у нас є визначально високі економічні інтереси, і ми зацікавлені в тому, щоб у цих відносинах був і паритет. Але що більш важливо, щоб було ще місце для їх розширення і їх збагачення. Тому цю роботу ми проводимо по різних напрямках. І для цього зроблено головне: створені нормальні передумови на політичному рівні для того, щоб можна було працювати не тільки великим українським та російським корпораціям на ринках один одного, але і для того, щоб вже і малий, і середній бізнес також міг активно долучатись до цієї широкої роботи.

Наші гуманітарні зв’язки, до них залучені мільйони людей. Тому зараз ми робимо все можливе для того, щоб полігшити і прикордонний контроль, перехід його для того, щоб розвивати прикордонну торгівлю.

Я сподіваюся, що на наступних слуханнях, коли мене будуть запрошувати, нам буде можливість поговорити про більш широке коло завдань нашої зовнішньої політики, оскільки вона не обмежується тільки Росією. Зовнішня політика ведеться активна по всіх напрямках.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Останнє запитання до міністра закордонних справ, тому що ми таке рішення прийняли. Народний депутат Кошин, фракція «БЮТ - «Батьківщина», будь ласка.

10:50:11

КОШИН С.М.

Прошу передати слово моєму колезі Шкілю Андрію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, мікрофон.

10:50:19

ШКІЛЬ А.В.

Дякую за слово.

Шановний пане міністр! Ну, звичайно, тут можемо ми говорити про українську зовнішню політику в розрізі. Зараз головне питання, я вважаю, продемонструвати якість української зовнішньої політики на захистові громадян, які пов’язують своє походження з Україною. В Росії 6 мільйонів українців в Росії не мають жодної школи, ви це тільки що процитували, вони не мають жодного періодичного видання українською мовою. Вони мають, скільки ви казали, раз на місяць? Я думаю, що навіть непогано було б якби вони мали раз на рік передачу українською мовою на одній з радіостанцій тобто вони ні в чому не мають захищених своїх прав і національних потреб.

Далі ви сказали, я цитую вас, що російська бібліотека налічувала 40 тисяч крижок, а зараз вона налічує 20 тисяч примірників книг. І знову таки, пріоритети і захисти. Я б хотів би, щоб ви продемонстрували, в чому полягає український інтерес в захисті…

ГРИЩЕНКО К.І. Значить, не зовсім зрозумів запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, уточнення, я перепрошую, уточнення зробіть коротко.

10:51:33

ШКІЛЬ А.В. Дякую. В чому полягає захист українців і інтересів українців в Росії, якщо вони не мають можливості задовольнити жодної своєї потреби: школи немає, церкви немає…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

ГРИЩЕНКО К.І. Значить я хотів би підкреслити одне. Що перш за все, якщо ми хочемо комусь допомагати, а ми хочемо і прагнемо цього, треба дослухатись до того, що хочуть самі громадяни Російської Федерації українського походження. Наскільки вони зацікавлені в самоорганізації і в утворенні власних можливостей як в сфері публікацій газет, так і в сфері організації шкіл. Від нас надається вся можлива допомога тим… У мене не вистачить часу зараз розказати про все, що ми робимо в цьому плані. Тому надання конкретного зараз сприяння в тому, щоб створена ефективна загальноросійська організація українців в Росії дозволить виходити на зовсім іншому рівні цій організації, а це організація саме російських громадян, українців, і висувати перед російським урядом ті вимоги, які вони самі формулюють для забезпечення власних потреб. З нашого боку буде надаватися вся можлива і технічна допомога – таку, яку ми надаємо осередкам українських громад в багатьох регіонах Росії. Буде надаватись і політична підтримка в тому, щоб їх можливості спілкуватися з російським урядом були значно розширені і призвели до прийняття тих рішень, в яких зацікавлена сама українська громада в Росії. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, давайте подякуємо міністру закордонних справ Костянтину Івановичу Грищенку. (Оплески)

Ми домовилися, шановні колеги, в зв’язку з тим, що в міністра міжнародна зустріч, що ми закінчимо раніше. Ну, ми ж погодили. Будь ласка, якщо у вас є… (Шум у залі)

Шановні колеги, заспокойтесь. Відповідно до Регламенту під час «години запитань до Уряду» є можливість і право поставити запитання до присутніх членів уряду. В нас залишилося 5 хвилин. Будь ласка, запишіться на запитання до… (Шум у залі) Ну, давайте…Шановні колеги, Ну, запишіться, будь ласка. якщо є. Ну, ми ж до міністра записувалися. Я прошу вас. Шановні колеги, будь ласка, запишіться.

Так, Михайло Чечетов. Будь ласка, до кого ви будете ставити запитання?

10:54:42

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Сергей Леонидович, мы благодарны за то, что была организована такая обширная дискуссия по пенсионному законодательству и такое многочасовое обсуждение многогранное – не было давно. Разные точки зрения высказывались, разные позиции. Но хотелось бы услышать от вас, как видится вам дальше все-таки, будет доработанный законопроект в Верховную Раду направлен о пенсионном законодательстве, который мы будем рассматривать, или мы все-таки в первом чтении будем рассматривать тот, который лежал в основе обсуждения этой дискуссии в парламенте. Как видится перспектива вот этого продвижения и принятия этого законопроекта далее вами?

ТІГІПКО С.Л.

Дякую. Дійсно, ми провели сотні, модна сказати тисячі, зустрічей і ми отримали достатньо багато пропозицій. Ми змогли їх переглянути, підготуватися і деякі рішення, ми вважаємо, потрібно було б переглянути. І деякі пропозиції вважаємо абсолютно слушними. Про що йдеться в першу чергу. Дійсно, нам потрібно чітко визначитись з датою введення другого рівня пенсійної системи. І те що ми можемо це зробити з 2013 року, це вже точно видно. Ми можемо це зробити. Раз.

Друге. Деякі позиції, я вважаю, ми могли б пом’якшити. В тих пропозиціях, скажімо, в нас була вислуга років, піднімалась вона на 5 років, за 5 років. Я думаю, що це було б розумно, щоб вислуга років для військових, для Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки ми підняли і збільшили на 10 років цю вислугу, підняття цієї вислуги по 6 місяців кожний рік. Те ж саме для державних службовців, підняття віку і для 10 категорій, які прирівняні до них, це йде розмова про чоловіків. Щоб не в 2013 році, а з 2013 по 6 місяців в рік і провести це за 4 роки.

Теж вважаємо слушним, щоби залишити 5 років, які могли громадяни брати по своєму стажу до 2000 року, щоб …, при нарахуванні пенсії. Оце все ми вважаємо, ми могли би внести і сприйняти. Як це буде робитися? Мені здається, це не принципово. Ми б могли це внести чи через наших представників, які в Верховній Раді, чи через відкликання. Поки що процедуру ми не розглядали. Кабінет Міністрів ще не знає, але те, що це ми зробимо системно, ми вже це відпрацювали як зміни до закону, до законопроекту, ми маємо їх. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль.

10:57:40

ШКІЛЬ А.В.

Прошу Павловському передати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський, будь ласка.

10:57:46

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, «Батьківщина».

Питання пану Азарову. Ну, ви є однім з батьків харківських угод. І ми пам’ятаємо, як обіцяли, що буде знижка ціни на газ. А зараз в житті спостерігаємо, що з 1 липня минулого року підняли на 50 відсотків, з 1 квітня знову на 50 відсотків. І на побутовий газ для населення буде збільшена ціна вдвічі. Хоча обіцяли, що після цих харківських угод і на тарифи на комунально-житлові послуги теж не будуть підніматись. Щось виходить все навпаки. Хтось казав неправду.

І ми пам’ятаємо, що ще й в минулому році і Путін, і Медведєв обіцяли, що будуть українські телеканали діяти на території Росії. Що уряд з цього робить? А харківські угоди дали нам боргів на 40 мільярдів на 10 років, які наші діти, онуки будуть повертати. І підвищення ціни для простих людей, і підвищення для олігархів, знижка…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Микола Янович.

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые народные депутаты! Ну, если мы говорим о батьках, то надо и о мамах вспомнить. То надо вспомнить и о мамах, о мамах московской угоды, по которой Украина получила резкое увеличение цены на газ. Напомню тем, кто забыл - 450 долларов умножить на дробь, которая приближается к единице, господин Павловский.

Поэтому вспомните вот, прежде всего про эту угоду, по которой, к сожалению, Украина работает уже третий год. И по которой цена на газ сейчас, если бы не харьковская угода, была уже почти 400 долларов. Тогда на сколько, посчитайте, надо было повысить тарифы? Поэтому, харьковская угода, обеспечившая Украине передышку и снижение цены на газ на 100 долларов, себя полностью оправдала.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, шановні колеги.

«Година запитань до Уряду» завершена. Питань багато. Я думаю, що у нас буде можливість наступної пленарної п’ятниці, ну, ми ж з вами домовились, що година … Шановні колеги… Я дякую членам Кабінету Міністрів на чолі з Прем’єр-міністром України за те, що сьогодні ми разом мали можливість працювати. (Оплески)

Шановні народні депутати, відповідно до Регламенту у п’ятницю ми маємо 30 хвилин для виголошення депутатських запитів. Дозвольте оголосити депутатські запити, які надішли і в установленому порядку зареєстровані в Секретаріаті Верховної Ради України.

Надійшли запити народних депутатів України.

Андрія Шкіля до Президента України щодо незаконності та необґрунтованості передачі Національного заповідника «Софія Київська» в підпорядкування Міністерства культури України та збереження існуючої системи управління. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

11:01:28

За-114

Запит не підтримується.

Володимира Полохала до Президента України щодо необхідності вжиття заходів, направлених на забезпечення прав жителів Донецької і Луганської областей на освіту. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

11:01:57

За-109

Запит не підтримується.

Кирила Куликова до Президента України щодо критичної ситуації на Жуківському, на острові Жуків та Трухановому островах в місті Києві. Правильно я сформулював? Жуків острів. Так, будь ласка, голосується пропозиція про підтримку запиту.

11:02:35

За-73

Запит не підтримується.

Наталії Королевської до Президента України щодо посилення боротьби з незаконним гральним бізнесом.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

11:02:59

За-84

Запит не підтримується.

Олексія Бабуріна до Президента України стосовно тривалого розгляду питання про призначення на посаду судді окружного адміністративного суду міста Києва та надання формальної відповіді на депутатське звернення. Ставлю на голосування пропозицію про підтримку запиту.

11:03:31

За-236

Запит підтримано.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення запиту до Президента України.

11:03:52

За-247

Запит направляється до Президента України.

Дмитра Шлимка та Василя Деревляного до Президента України стосовно грубих порушень законодавства правоохоронними органами Івано-Франківської та Запорізької областей під час проведення досудового слідства по кримінальних справах, порушених відносно членів Всеукраїнської організації "Тризуб". Ставлю на голосування про підтримку запиту.

11:04:29

За-111

Запит не підтримується.

Ігоря Шарова до Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України стосовно необхідності повторного розгляду питання створення Міждержавної регіональної організації з питань охорони торгівельних марок.

Алли Александровської до Прем'єр-міністра України щодо критичного стану Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод імені Тараса Шевченка".-

Андрія Павловського до Прем'єр-міністра України щодо недопущення ліквідації Державного закладу "Центр реабілітації кардіохірургічних хворих" Міністерства охорони здоров'я України.

Андрія Шкіля до Прем'єр-міністра України щодо незаконності та необґрунтованості передачі Національного заповідника "Софія Київська" в підпорядкування Міністерства культури України та збереження існуючої системи управління.

Арсенія Яценюка до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення належного проведення політики у сфері освіти, дотримання законів і норм Конституції з метою недопущення закриття загальноосвітніх шкіл та закладів культури, зокрема, у Донецькій області.

Василя Кравчука до віце-прем'єр-міністра України – міністра соціальної політики України щодо невиконання статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Володимира Бондаренка до Прем'єр-міністра України про неправомірне введення в місті Києві нових тарифів на теплову енергію для населення.

Василя Петьовки до Прем'єр-міністра України щодо ситуації, яка склалася на державних підприємствах агропромислового комплексу Закарпатської області.

Володимира Даниленка до Прем'єр-міністра України стосовно виділення цільової державної субвенції на проведення ремонтно-відновлювальних робіт у ліфтовому господарстві міста Суми.

Володимира Даниленка до віце-прем'єр-міністра України – міністра інфраструктури України стосовно приниження великої історії українського народу при показі площі Свободи у місті Харкові без пам'ятника Володимиру Іллічу Леніну у промо-ролику "Увімкни Україну", який транслюється на провідних європейських телеканалах у рамках промо-компанії України до фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Володимира Яворівського до Прем'єр-міністра України з приводу ненадання суттєвої, точної відповіді на два депутатські запити про кількість коштів, які витрачено Кабінетом Міністрів України на проведення аудиту, начебто, зловживань у діяльності уряду Юлії Тимошенко, найнятими іноземними компаніями, які взагалі не займаються аудитом.

Володимира Яворівського до Прем'єр-міністра України щодо наміру Уряду передати через Міністерство культури України Національний заповідник "Софія Київська" у безпосереднє користування Українській православній церкві (Московського патріархату), що спровокує міжконфесійну напругу та призведе до втрати Україною національної пам'ятки історії.

В'ячеслава Кириленка до Прем'єр-міністра України про необхідність завершення передачі Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" з підпорядкування Служби безпеки України і забезпечення належного фінансування музею.

Геннадія Задирка до Прем'єр-міністра України щодо бездіяльності чиновників Миколаївської міської влади у вирішенні питання забезпечення житлом багатодітної сім'ї Чернишових з міста Миколаєва, яка складається з дванадцяти осіб та мешкає в однокімнатній квартирі загальною житловою площею чотирнадцять з половиною квадратних метрів, найменшому з членів сім'ї Чернишових шість місяців з дня народження.

Едуарда Прутніка до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Полтавської обласної державної адміністрації, Головного управління здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації стосовно необхідності вжиття термінових заходів щодо відкриття гемодіалізного кабінету у місті Миргород Полтавської області для забезпечення належного доступу до медичних послуг хворих на хронічну ниркову недостатність, для яких термін вирішення цього питання є життєво необхідним.

Ігора Алексєєва до віце-прем'єр-міністра України – міністра соціальної політики України щодо надання інформації та вжиття заходів по забезпеченню автомобілями інвалідів Великої Вітчизняної війни, які знаходяться у черзі на позачергове отримання автомобіля як засобу протезування.

Ігора Алексєєва до Прем'єр-міністра України про надання інформації та вжиття заходів реагування щодо забезпечення виконання законодавчих вимог у сфері поводження з твердими побутовими відходами.

Миколи Деркача до Прем'єр-міністра України щодо завершення реконструкції Територіального центру в селищі Вишневе Покровського району Дніпропетровської області.

Миколи Шершуна до Кабінету Міністрів України щодо відновлення фінансування соціально-економічного розвитку сіл Великі Озера, Великий Черемель, Різки, Шахи Дубровицького району Рівненської області відповідно до Закону України від 3 лютого 2004 року.

Наталії Королевської до Прем'єр-міністра України щодо відновлення порушених прав іноземного інвестора.

Оксани Білозір до Прем'єр-міністра України про вжиття заходів щодо недопущення порушення статті 14 Закону України "Про культуру", спрямованої на забезпечення конституційних прав громадян України.

Олега Зарубінського до Прем'єр-міністра України щодо заходів з легалізації "тіньових зарплат" як засобу наповнення видаткової частини Пенсійного та інших соціальних фондів.

Олега Зарубінського до Прем'єр-міністра України щодо усунення штучних перешкод для доступу населення до субсидій на комунальні послуги.

Олега Тищенка до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України стосовно контрабанди у грудні 2010 року 40 тисяч тонн гречаної крупи із державних запасів та міждержавну закупівлю із Китаю 20 тисяч тонн того ж продукту для, нібито, стабілізації роздрібних цін на Українському ринку.

Олександра Чорноволенка до Прем'єр-міністра України, міністра надзвичайних ситуацій України, міністра фінансів України, Генерального прокурора України щодо ефективності використання коштів на евакуацію громадян України з Арабської республіки Єгипет з Державного бюджету України, а також обґрунтованості виділених сум грошей та забезпечення повернення їх до Державного бюджету України внаслідок невикористання.

Олександра Чорноволенка до Прем'єр-міністра України, міністра юстиції України, Голови Конституційного суду України, Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України щодо систематичного порушення Конституції України, Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" та іншого законодавства в процесі голосування у Верховній Раді України народними депутатами України, в тому числі при голосуванні за Закон України "Про внесення змін до Конституції України".

Олександра Шепелева до Прем'єр-міністра України щодо прискорення підготовки загальнодержавної протипаводкової програми та виділення коштів на її реалізацію в повному обсязі.

Ореста Муца до першого віце-прем'єр-міністра України – міністра економічного розвитку і торгівлі України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, голови Державної служби технічного регулювання України, Генерального прокурора України, прокурора Тернопільської області щодо правомірності закриття кримінальних справ, порушених проти Євгена Мельничука, керівника державного підприємства "Тернопільстандартметрологія", а також затягування їх розгляду Тернопільським міськрайонним судом.

Ореста Муца до першого віце-прем'єр-міністра України – міністра економічного розвитку і торгівлі України, голови Державної служби технічного регулювання України щодо незаконних дій керівника державного підприємства "Тернопільстандартметрологія" Євгена Мельничука, недопущення чиновницького свавілля.

Павла Мовчана до Прем'єр-міністра України щодо закриття навчальних закладів з українською мовою навчання у місті Донецьку.

Петра Симоненка до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення збереження та подальшого функціонування Державного закладу "Центр реабілітації кардіохірургічних хворих" Міністерства охорони здоров'я України.

Сергія Гордієнка до Прем'єр-міністра України, голови Державної виконавчої служби України, Голови Фонду державного майна України, Генерального прокурора України про вжиття невідкладних заходів щодо виплати заробітної плати звільненим та працюючим працівникам Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Знамя" міста Полтава.

Сергія Терещука до Прем'єр-міністра України щодо необґрунтованого завищення тарифів на житлово-комунальні послуги в Черкаській області.

Зіновія Шкутяка до Прем'єр-міністра України, Керівника Державного управління справами стосовно створення національного природного парку "Синьогора".

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України щодо вжиття заходів реагування, спрямованих на затвердження плану проектних робіт та виділення коштів на фінансування будівництва, в поточному році, автомобільної дороги за напрямком Привокзальне - Шаповалівка - Соснівка - (на Голінку) на ділянці від села Малий Самбір Конотопського району Сумської області до села Голінка Бахмацького району, забезпечення оптимізації автобусної маршрутної мережі за вказаним напрямком з метою зв'язку населених пунктів з районними та обласними центрами.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України щодо вжиття заходів реагування з метою забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території Івано-Франківської області, вирішення питання виділення коштів з Державного бюджету України на фінансування заходів з попередження та ліквідації зсувних процесів в адміністративно-територіальних межах області та відшкодування завданих геологічними процесами шкоди.

Андрія Павловського до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Генерального прокурора України щодо застосування тортур до членів Всеукраїнської організації "Тризуб" у слідчому ізоляторі міста Запоріжжя.

Валерія Бевза до Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України стосовно неправомірних дій співробітників органів Служби безпеки України щодо складення протоколів про адміністративні правопорушення за порушення спеціальних обмежень, передбачених Законом України "Про боротьбу з корупцією" відносно осіб рядового складу пожежних підрозділів Міністерства надзвичайних ситуацій України.

Валерія Бевза до голови Вищої ради юстиції стосовно перевірки фактів порушення норм процесуального права суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Світланою Штелик при розгляді цивільної справи, що призвело до порушення конституційних прав та свобод одного з відповідачів.

Василя Кравчука до голови Центральної виборчої комісії щодо законності дій Теофіпольської районної виборчої комісії Хмельницької області.

Віктора Тополова до міністра освіти і науки, молоді та спорту України, Генерального прокурора України про порушення трудового законодавства та незаконне звільнення з посади директора Державного підприємства "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон" Тетяни Багрій.

Едуарда Прутніка до Міністерства культури України, Міністерства фінансів України, Чернігівської обласної державної адміністрації стосовно необхідності розгляду звернення громади міста Ніжина Чернігівської області, яка опікується питанням збереження пам'яток архітектури XI - XIX століть з проханням сприяти у проведенні ремонту Спасо-Преображенської церкви, у якій 17 травня 1861 року була відслужена панихида над труною Тараса Шевченка, з часу перепоховання якого у поточному році виповнюється 150 років, та Благовіщенського собору, якому у 2016 році виповнюється 300 років з дня освячення.

Євгена Царькова до міністра екології та природних ресурсів України, Генерального прокурора України щодо будівництва у межах морських пляжів та незаконної забудови узбережжя в місті Одеса та Одеській області.

Катерини Ващук до голови Державного агентства земельних ресурсів України, Генерального прокурора України про перевірку законності розподілу земельних паїв в селах Бузаки і Краснилівка Камінь-Каширського району Волинської області та усунення допущених порушень і зловживань.

Катерини Ващук до міністра охорони здоров'я України про нагальну потребу збільшення фінансування медичних закладів для надання невідкладної медичної допомоги.

Миколи Рудченка до міністра освіти і науки, молоді та спорту України щодо незадовільної ситуації, яка склалася із укомплектуванням шкіл Житомирської області автобусами для підвозу учнів та педагогічних працівників з віддалених сіл, в рамках реалізації Державної програми "Шкільний автобус".

Миколи Шершуна до міністра аграрної політики та продовольства України щодо необхідності підтримання розвитку Державного підприємства "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" Рівненської області.

Олександра Голуба до голови правління Пенсійного фонду України щодо обчислення пенсії державного службовця колишньому меру міста Турки Львівської області.

Олександра Шепелева до міністра охорони здоров'я України щодо вжиття заходів для забезпечення дитячих лікувальних закладів необхідною кількістю вакцини для здійснення щеплень.

Романа Забзалюка до голови Вищої ради юстиції щодо ненадання відповіді головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Ігорем Самсіним на депутатське звернення стосовно прийняття можливо неправосудного рішення суддею Заводського районного суду міста Миколаєва Сергієм Щербиною.

Сергія Терещука до міністра енергетики та вугільної промисловості України щодо непроведення розрахунків за виконані роботи з газифікації окремих сільських населених пунктів Черкаської області.

Юрія Болдирєва до міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо матеріалів кримінальної справи від 3 січня 2001 року, порушеної прокуратурою Дзержинського району Харківської області.

Юрія Болдирєва до міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо переведення кримінальної справи, порушеної прокуратурою Дзержинського району міста Харкова до іншої області для об'єктивного розслідування.

Юрія Крука до голови Державної служби автомобільних доріг України щодо ремонту транзитних доріг через місто Рені Одеської області.

Юрія Литвина до голови Державної служби автомобільних доріг України стосовно звернення Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області щодо необхідності капітального ремонту ділянки дороги Городище-Новоукраїнка-Бобринець-Устинівка, яка не ремонтувалася близько 30 років.

Юрія Литвина до міністра освіти і науки, молоді та спорту України, Голови Кіровоградської обласної державної адміністрації щодо питання реорганізації Млинківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на школу І-ІІ ступенів.

Групи народних депутатів (Шишкіної, Крайнього та інших) до міністра охорони здоров'я України щодо звернення пацієнтів кардіологічного відділення санаторію "Ірпінь" стосовно недопустимості розформування центру реабілітації кардіохірургічних хворих.

Групи народних депутатів (Шлемка, Кожем’якіна. Всього 45 депутатів) до міністра внутрішніх справ України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Генерального прокурора України стосовно грубих порушень законодавства правоохоронними органами Івано-Франківської та Запорізької областей під час проведення досудового слідства по кримінальних справах, порушених відносно членів Всеукраїнської організації "Тризуб".

Євгена Волинця та Євгена Царькова до голови Державної податкової служби України щодо надання детальної інформації стосовно факту та розміру сплачених податків при укладанні угод із купівлі-продажу Відкритих акціонерних товариств "ТАС - Комерцбанк" та "ТАС - Інвестбанк".

Арсенія Яценюка до Генерального прокурора України щодо здійснення перевірки дотримання законів і норм Конституції України та вжиття заходів Генеральним прокурором України з метою недопущення закриття загальноосвітніх шкіл у Донецькій області.

Валерія Коновалюка до Генерального прокурора України щодо порушення законодавства України у діяльності Державної компанії "Укрспецекспорт" та Міністерства оборони України.

Василя Деревляного до Генерального прокурора України щодо неналежного розгляду депутатського звернення стосовно зловживання Володимиром Болєщуком у період його перебування на посаді голови Тернопільської районної державної адміністрації.

Віктора Матчука до Генерального прокурора України стосовно вчинення злочинів передбачених статтею 382 Кримінального кодексу України та вжиття заходів відповідно до статті 94 Кримінально-процесуального кодексу України.

Володимира Пилипенка до Генерального прокурора України щодо перевірки фактів вчинення організованим злочинним угрупуванням шахрайських дій по заволодінню майном Відкритого акціонерного Товариства Комерційний банк "Надра" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробнича компанія "Львівхолод" та причетності до цього генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробнича компанія "Львівхолод" Богдана Козака.

Геннадія Задирка до Генерального прокурора України по факту підроблення документів землевпорядкування громадянки Наталії Бровченко та відсутності належного реагування з боку правоохоронних органів.

Євгена Кирильчука до Генерального прокурора України про незадоволення відповіддю Генеральної прокуратури України на колективний депутатський запит від 22 грудня 2010 року щодо невиконання Урядом України рішення Конституційного Суду України про невідповідність Конституції України (конституційності) положень статей 14, 24, 64, пунктів 7-13 розділу VІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" зупинених Конституційним Судом України.

Євгена Кирильчука до Генерального прокурора України про поверхову відписку на звернення народного депутата України прокурором Волинської області Анатолієм Гілем щодо правомірності рейдерського захоплення адміністрацією Волинської області недержавних лісів.

Івана Зайця до Генерального прокурора України щодо нищення Українською Православною церквою Московського патріархату пам'ятки національного значення - будівлі Михайлівської церкви в місті Переяслав-Хмельницькому та про ліквідацію Музею одягу Середньої Наддніпрянщини і загрозу ліквідації Музею архітектури Переяслава часів Київської Русі, які входять до складу Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".

Івана Стойка до Генерального прокурора України щодо незаконного арешту в місті Одесі активіста громадської організації "Дорожній контроль".

Володимира Карпука до Генерального прокурора України щодо вжиття заходів реагування з метою недопущення порушення житлових прав мешканців гуртожитків номерів 2, 6 та 4-а на бульварі Дружби Народів у місті Луцьку Волинської області.

Лілії Григорович до Генерального прокурора України щодо переслідувань за політичними мотивами колишнього голови Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області Петра Панчука.

Олега Тищенка до Генерального прокурора України щодо розгляду звернення Білоцерківської районної організації "Спілка пайовиків Білоцерківського району" про вирішення майнових питань.

Петра Симоненка до Генерального прокурора України про перевірку дотримання законності та вжиття невідкладних заходів реагування.

Сергія Гордієнка до Генерального прокурора України щодо обґрунтованості закриття кримінальної справи по факту смерті неповнолітнього жителя селища міського типу Чутове Чутівського району Полтавської області Івана Лобанова.

Сергія Храпова до Генерального прокурора України щодо ознак неправомірних дій прокуратури Ленінського району міста Запоріжжя в особі молодшого радника юстиції Дениса Пузіна стосовно порушення кримінальної справи.

Спірідона Кілінкарова до Генерального прокурора України про вчинення злочину Віце-прем'єр-міністром України - Міністром соціальної політики України Сергієм Тігіпком, щодо ввезення в Україну автомобіля контрабандним шляхом, та необхідністю притягнення його до кримінальної відповідальності.

Групи народних депутатів (Ландик, Турманов, всього 12 народних депутатів) до Генерального прокурора України щодо звернення громадянина Дмитра Єгоренка по справі Акціонерного товариства "Родовід".

Євгена Волинця та Євгена Царькова до Генерального прокурора України щодо перевірки можливого факту скоєння злочину, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів), діючим Віце-прем'єр-міністром - Міністром соціальної політики України Сергієм Тігіпко при проведенні ним процесу відчуження Відкритих акціонерних товариств "ТАС - Комерцбанк" та "ТАС - Інвестбанк".

Валентина Матвєєва до голови Сумської обласної державної адміністрації щодо неналежного ставлення органів місцевої влади до соціально-культурних та побутових потреб жителів села Новгородського Тростянецького району Сумської області.

Лілії Григорович до голови Київської міської державної адміністрації щодо ситуації навколо фундаментів Десятинної церкви у місті Києві та недопущення руйнування історичної пам'ятки.

Таким чином, шановні колеги, всього виголошено 119 запитів народних депутатів України. В тому числі із 6 запитів до Президента України один запит отримав позитивну оцінку, тобто направляється до Президента України.

Шановні народні депутати! Оголошуються до розгляду проекти Постанов про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України шостого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації».

Доповідач – Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Володимир Володимирович Макеєнко, прошу вас.

11:28:07

МАКЕЄНКО В.В.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет на своєму засіданні 18 лютого 2011 року розглянув проект Постанови Верховної Ради України про обрання народного депутата України Лещенка Володимира Олексійовича секретарем Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, внесений народним депутатом України Симоненком Петром Миколайовичем (за №8107).

За пропозицією депутатської фракції Комуністичної партії України, на момент утворення комітетів, секретарем Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності…Фракція Комуністів, уважно прошу, про вашого колегу йде мова. На момент утворення комітетів, секретарем Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності було обрано народного депутата України Бевза, якого з 17 лютого цього року Верховна Рада України обрала головою Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Згідно з частиною сьомою статті 83 Регламенту Верховної Ради України, у разі відкликання секретаря комітету з посади, право висунення кандидатури на цю посаду належить депутатській фракції, за квотою якої він був обраний на цю посаду. Отже, посада секретаря Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, належить за квотою депутатській фракції Комуністичної партії України.

Водночас, комітет звертає увагу на те, що при вирішенні питань про зміну персонального складу Комітетів Верховної Ради України, приймається Постанова про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів та членів комітетів».

У зв’язку з цим комітет пропонує Верховній Раді України змінити назву проекту постанови та викласти у такій редакції: «Про внесення зміни до Постанови Верховної Ради України про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України шостого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаріату, члені Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації».

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України підтримати зазначений проект Постанови Верховної Ради України з врахуванням зауваження комітету, а саме, змінити назву проекту постанови. Просимо підтримати рішення комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, застережень немає? Давайте тоді, якщо є, то від фракцій по одній хвилині, будь ласка. Іван Кириленко. Хто ще буде наполягати від фракції? Валентин Матвєєв.

11:30:41

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановний пане голова комітету! Ми зверталися до вас із проханням у зв’язку з тим, що наш колега зараз перебуває на сесії обласної ради, якраз розглядається його питання, ми просили колегу Березкіна, є його заява, Березкін, наш депутат.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович, мікрофон не працює. Увімкніть мікрофон Івана Кириленка.

11:31:18

КИРИЛЕНКО І.Г.

Вибачаюсь. Шановний Володимире Михайловичу, шановний голово комітету! Ми з вами домовлялись, що ми переглянемо питання сьогоднішнього рішення комітету стосовно включення до Комітету з питань податкової та митної політики нашого новообраного депутата Березкіна. Він зараз на сесії Кіровоградської обласної ради, де розглядається саме питання, де він доповідачем. Ми просили зважити на цей факт, що він не зміг бути на засіданні комітету, але є його заява, щоб ми одною постановою вирішили питання. Квота фракції в цьому комітеті не використана, там дві ще кандидатури може бути. Просили б підтримати.

МАКЕЄНКО В.В. Дякую. Шановний Іван Григорович, ми зараз розглядаємо проект постанови щодо обрання народного депутата Лещенка секретарем Комітету з питань законодавчого забезпечення. Потім ми розглянемо іншого народного депутата – Нетецьку.

Сьогодні пройшов комітет, де ми розглянули ці питання. Дійсно, є заява народного депутата Березкіна про включення його в роботу Комітету з питань податкової політики, але комітет це не розглядав. Ми розглянемо на найближчому засіданні. Да, у нас одноголосно ми голосуємо ці питання. Я думаю, тут нічого нема такого страшного, просто пройдемо процедуру. Да.

А зараз би я просив би, Володимир Михайлович, повернутися до питання, яке ми розглядаємо, обрання народного депутата Лещенка секретарем Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Матвєєв, будь ласка, мікрофон.

11:32:54

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Шановні колеги, як відомо, у відповідності з Законом про комітети головні повноваження секретаря комітету зводяться до організаційної роботи у комітеті, тобто у забезпеченні планування його роботи, складанні планів роботи комітету і таке інше, організація підготовки засідань. Я до чого це все веду. Володимир Олексійович Лещенко має великий, я не боюсь цього слова сказати, великий досвід депутатської діяльності. Він – народний депутат України уже двох скликань 4 роки, був депутатом Чернігівської обласної ради. Тому, думаю, тут коментарі щодо рівня необхідної підготовки для виконання Лещенком обов’язків секретаря цього комітету більш не потрібні. Прошу підтримати проект постанови. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, немає інших міркувань? Прошу уваги тепер!

З урахуванням уточнення назви проекту постанови, ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України шостого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голи, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації» (реєстраційний номер 8107) в частині обрання Лещенка Володимира Олексійовича, народного депутата України від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу фракції Комуністичної партії України секретарем Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Прошу голосувати.

11:35:07

За-258

Рішення прийнято.

Привітали нашого колегу із тим,що він уже працевлаштований на роботу в комітет. Будь ласка, проект постанови 8127.

МАКЕЄНКО В.В. Я ще не зачитав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, і уже голова комітету доповів з приводу проекту постанови наступної – 8127, а саме: про обрання Нетецької Олени Анатоліївни, народного депутата України від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, фракція Партія регіонів, членом Комітету Верховної Ради України з питань європейської федерації. Це проект постанови реєстраційний номер 8127.

Якщо немає заперечень ні в кого, я ставлю її на голосування. Прошу голосувати.

Зніміть, будь ласка, з голосування. Будь ласка, Анатолій Матвієнко, запитання.

11:36:04

МАТВІЄНКО А.С.

Володимире Михайловичу, я звертаюся до вас. Я не розумію, про що ми зараз ведемо мову. Поскільки я дивлюся заяву пані Олени. В одному місці вона пише, що вона Нетецька Олена, а в другому місці пише, що Нитицька Олена, своєю ж рукою. Я не розумію, так яке ж прізвище ми голосуємо, і чи ми можемо відноситися до відповідних документів з повагою? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Питання дуже важливе. Я думаю, що ми тут його уточнимо. Там просто, якщо брати особисту заяву, там такий широкий розмах був пера, да.

МАКЕЄНКО В.В. Анатолію Сергійовичу, є заява, написана рукою Нетецької Олени Анатоліївни. Я, Нетецька Олена Анатоліївна, прошу обрати мене членом Комітету Верховної Ради України…

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте так. Там написано: Нетецька, м’який знак просто… (Шум у залі)

Шановні колеги, Нетецька Олена Анатоліївна присутня. Я ставлю на голосування проект відповідної постанови. Прошу голосувати.

Анатолій Олександрович, підійдіть, познайомтесь, будь ласка.

11:37:42

За-250

Давайте привітаємо нашу колегу з входженням до складу комітету. (Оплески)

Будь ласка, Михайло Чечетов, мікрофон. За результативне голосування.

11:37:56

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые колеги! Вот тот вопрос, который был поднят, еще раз говорит об одном, что если мы ведем два языка русский и украинский, мы отсечем вот эти все пустые вопросы, ясно будет и понятно будет для всех. Поэтому тот вопрос еще раз подчеркнул актуальность постановки в повестку дня русского языка, как второго государственного. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми так нормально працювали, давайте будемо в цьому плані працювати, наскільки мені відомо, що… Стойко, не від фракції, а Стойко, не від фракції. Іван Стойко, будь ласка мікрофон, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

11:38:42

СТОЙКО І.М.

Дякую. Михайло Васильович дуже цікаві речі завжди говорить, але тут, справді походить Бог зна на що. Якщо людина, яка йде в парламент, вибачте, не знає державної мови, то що вона буде тут робити?

Але, якщо ви пропонуєте вже другу державну, тоді я не знаю на якій тоді будуть, чи на китайській, чи на молдавській, чи на якій писати тут? І ми взагалі відійдемо, я не знаю куди. Тому давайте тут не спекулювати на цьому, справді це було питання не насмішки, а питання, яке породило у нас, дійсно, запитання до цієї депутатки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кириленко. Правильно.

11:39:28

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимир Михайлович! Слово передати Андрію Кожем’якіну, моєму колезі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Кожем’якін, будь ласка.

11:39:38

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановний Володимир Михайлович! Тільки що наша фракція отримала інформацію про те, що з боку Служби безпеки України готується провокація щодо партійного офісу політичної партії «Батьківщина». І зараз спецпідрозділ «Альфа» разом з слідчими і співробітниками Служби безпеки під’їжджає вже до Турівської для того, щоб брати його штурмом. У зв’язку з цим наша фракція покидає залу і ми їдемо всі в офіс на вулицю Турівську, 13 для того, щоб з’ясувати ситуацію і захистити наш офіс. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я інформацію сприймаю до відома. Зараз я попрошу, щоб зробили офіційний запит з цього приводу, оскільки це стосується великої політичної фракції, яка представлена в парламенті. Я прошу з’ясувати цю ситуацію Адама Івановича Мартинюка.

Шановні колеги, тепер давайте будемо далі працювати над розглядом питань, які визначені розкладом на сьогодні. Шановні колеги, зараз з приводу цієї інформації перший заступник Голови Верховної Ради України з’ясує реальний стан справ у Службі безпеки України. А щодо всього іншого, то я думаю, що наші народні депутати колеги продемонстрували конкуренцію, ви розумієте з яких причин.

Шановні колеги, ми зараз мали з вами розглядати проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо пенсійного забезпечення)(реєстраційний номер 4321). Разом з тим, автори законопроекту Шенцев і Дейч звернулися з листом до Верховної Ради України, точніше кажучи до Голови Верховної Ради України, такого змісту: «У зв’язку з необхідністю доопрацювання закону, відкликаємо законопроект».

Тому я зараз поставлю на голосування пропозицію, прошу підтримати, шановні колеги, про відкликання проекту закону за ініціативою народних депутатів України (реєстраційний номер 4321). Прошу голосувати.

11:42:23

За-246

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, тепер переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до статей 78 і 79 Кримінального кодексу України (щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням) (реєстраційний номер 6232). Доповідач – Володимир Романович Мойсик і від комітету і як автор. Прохання, Володимире Романовичу, може за скороченою?

Пропозиція є розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

11:43:12

За-195

Дякую за ініціативу.

Володимире Романовичу, будь ласка, у вас 4 хвилини.

11:43:22

МОЙСИК В.Р.

Добре. Володимир Мойсик, партія «За Україну!». Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я готовий доповісти закон, але немає багатьох колег в залі зараз. Як ви скаже, Володимире Михайловичу? Володимире Михайловичу, те що немає півзалу депутатів, чи ми не згубимо закон. Нічого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приступили до розгляду. Нічого не можемо зробити.

МОЙСИК В.Р. Шановні колеги, йде мова в законопроекті про те, що коли особа засуджена за злочин і піддана покаранню, позбавлення волі умовно з іспитовим строком, і під час цього іспитового строку вчиняє новий злочин. То ще судова практика Союзу Радянських Республік і вже українська судова практика свідчить про те, що суди по-різному трактують цю норму, не зважаючи на роз’яснення Пленуму Верховного Суду і Союзу, і України. І в одних випадках не призначають за новий злочин ще раз випробувальний строк, а в інших випадках призначають. То суть закону зводиться до того, що відповідно правил призначення покарань, відповідно до основ особа, яка вчиняє злочин під час іспитового строку, не повинна більше отримувати іспитовий строк, а підлягає позбавленню за новий злочин і за попередній, до позбавлення волі.

Є різні точки зору на цей закон. Мін’юст підтримує, Генеральна прокуратура підтримує, Головне юридичне управління, науково-експертне каже, що проблема є, але вони бачать це не в законі, а в тому, що суди по-різному тлумачать чинний закон. То для того, щоб його не тлумачили, я вважав за необхідне встановити чітку законодавчу норму: «Особа, засуджена за злочин, вчинений під час іспитового строку, засуджується до позбавлення волі за сукупністю вироків і не підлягає більше випробувальному строку.». Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пропозиція зрозуміла.

Шановні колеги, хто наполягає на обговоренні цього питання, прошу записатися. У нас до розгляду ж залишилося ще крім цього три законопроекти і ми можемо таким чином поступити. Розглянути їх, одразу перейти до «Різного» і коли година виступів звершиться, закрити ракове засідання Верховної Ради. Будь ласка, прізвища народних депутатів.

Чуднов, будь ласка, фракція Партії регіонів.

11:45:56

ЧУДНОВ В.М.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Василь Чуднов, фракція Партії регіонів. Стурбованість суб’єкта права законодавчої ініціативи фактами прийняття рішень судами, в окремих випадках про повторне звільнення засудженого, який вчинив злочин в період іспитового строку відбування покарання з випробуванням є цілком зрозумілою. Водночас, варто зазначити, що повторне звільнення від випробування покарання з випробуванням осіб, які вчинили злочин протягом іспитового строку вже заборонено чинним кримінальним законом.

Таке розуміння змісту діючого закону відображене зокрема у Постанові Пленуму Верховного Суду України номер 11 від 6 листопада 2009 року «Про внесення доповнення до Постанови пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року номер 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»», де сказано: виходячи з положень частини другої статті 75 Кримінального кодексу, якою передбачено, що суд, за наявності визначених законом підстав, може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки. А також і змісту частини третьої статті 78 Кримінального кодексу, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 Кримінального кодексу «Про звільнення від відбування покарання з випробуванням» і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 Кримінального кодексу. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Викладене свідчить, що проблема повторного застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо особи, яка вчинила новий злочин упродовж іспитового строку, …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка

11:48:10

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, Народна Партія. Шановні колеги, є три статті в Кримінальному кодексі – 75, 79 і 104, які в своїй сукупності спрямовані, у всякому разі законодавець це передбачав, забезпечити виправлення засудженого без відбування покарання. Але тут є дуже важливий момент і про це казав представник профільного комітету, що фактично це є випробувальний термін або, як ще називають, іспитовий термін. І парадоксальна і неправомірна ситуація, коли людина порушила норми законодавства під час свого іспитового випробувального терміну. І правильно суб’єкт законодавчої ініціативи наголошує на тому, що багато є випадків, достатньо багато випадків, коли суд і судді трактують норму закону, ну, скажімо так, в довільному плані, другий раз звільняючи від покарання людину за один і той же злочин, коли вона вже не пройшла випробування, вона не випробувана.

І тому, мені здається, посилатися на те, що це є тільки провина суддів і що, якщо би вони правильно працювали, то все було би гаразд – не зовсім точно. І якщо є певна колізія, якщо є певна колізія, якщо є певна щілина в законодавстві, наше завдання, щоб цієї щілини не було. Тому підтримати суб’єкта законодавчої ініціативи доцільно. Перш за все підтримати для блага і спокою наших громадян, які стають жертвами таких злочинців, які не пройшли випробувальний термін. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, хто ще наполягає на виступі? Немає. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління висловило з цього приводу сумнів. Разом з тим відповідно до Регламенту я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту закону, реєстраційний номер 6232, про внесення змін до статей 78 і 79 Кримінального кодексу України (щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням). Прошу голосувати. Прошу голосувати.

11:50:41

За-46

Рішення не прийнято.

Поставлю на голосування другу пропозицію про повернення на повторне перше читання. Давайте таким чином. Скільки? 46. Поставимо на голосування про повернення суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

11:51:13

За-259

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо мінімального розміру пенсії за віком)(реєстраційний номер 1024). Що? Так а навіщо нам? Так ми ж домовилися, закінчимо раніше?

Петро Степанович, можемо …, яка пропозиція? За скороченою, да? А?

ЦИБЕНКО П.С. Можна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна. Я ставлю на голосування пропозицію від автора про розгляд питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

11:52:02

За-215

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Цибенко Петро Степанович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Кульчинський Микола Георгійович. Будь ласка.

11:52:15

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Шановні колеги! Шановні громадяни України! На цьому тижні тема рівня пенсійного забезпечення отримала, так би мовити, нове підтвердження і нове звучання. В тому числі вчора, на цьому тижні на Парламентських слуханнях, які були присвячені пенсійній реформі, віце-прем’єр-міністр, Міністр соціальної політики України Сергій Леонідович Тігіпко від імені уряду де-факто визнав, що рівень пенсійного забезпечення в Україні не, є надзвичайно низьким.

Було заявлено про те, що дві третини громадян України отримують пенсії до тисячі гривень і менше. Безумовно, навіть після всіх реформувань, з врахуванням всіх доплат, які є і в законодавстві України, рівень пенсійного забезпечення в Україні не можна назвати ні цивілізованим, ні таким, який відповідає трудовому вкладу кожного громадянина України. Бо значна кількість громадян України має трудовий стаж 35, 40 і навіть 50 років, і тим не менше рівень є таким, яким є.

Коли приймався Закон про загальнообов’язкове пенсійне страхування, а це було в 2003 році, то одним із акцентів, який робився, було зроблено на тому, що тепер пенсійне законодавство максимально враховуватиме трудовий вклад кожної людини в рівень пенсійного забезпечення.

На превеликий жаль, так не сталось. Ось чому ми разом з Петром Миколайовичем Симоненко внесли проект змін до статті 28 Закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Про що йде мова в цьому документі. Закон надзвичайно простий і зрозумілий. Мова йде про те, що статтею 28 Закону…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон. Завершуйте будь ласка.

ЦИБЕНКО П.С. Дякую. Статтею 28 Закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування передбачено, що за кожен рік понаднормового трудового стажу (тобто для жінок понад 20 років і для чоловіків понад 25 років), запровадити доплату в обсязі 1 відсотка мінімальної пенсії. Ми пропонуємо збільшити цю цифру до 2 відсотків за кожен рік понаднормового трудового стажу. Я вважаю, що це було б гідною оцінкою трудового вкладу громадян України в ті досягнення, які вони вкладали в розбудову економіки України.

Ще раз прошу, шановні колеги, підтримати проект закону, принаймні в першому читанні. А далі ми з вами відпрацюємо все, все, що належить. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Кульчинський Микола Георгійович. Хто від…? Зараз, одну хвилиночку, треба ж з’ясувати. Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Правда тут є рішення комітету.

Давайте, будь ласка, запишіться для висловлення свого ставлення до цього законопроекту. Прошу прізвища народних депутатів. Володимир Мойсик передає право Олегу Ляшку, будь ласка. Олег Ляшко, мікрофон.

11:56:04

ЛЯШКО О.В.

Дякую, шановний Володимире Романовичу, за можливість висловити позафракційному депутату свою позицію. Бо, на жаль, Регламент Верховної Ради такий, що за скороченою процедурою лише члени фракцій можуть висловлювати позицію. Натомість законопроект, який щойно доповів колега Цибенко, справді заслуговує на підтримку, на увагу.

І треба звернути увагу, що цей законопроект зареєстрований ще наприкінці 2007 року. Ми вже маємо 2011 рік і оце три роки такий нагальний законопроект, який би допоміг би багатьом людям, як кажуть, зайву копійку, пенсіонерам, які все життя пропрацювали, також отримати зайву копійку допомоги від держави, у Верховної Ради майже чотири роки не доходили руки до розгляду цього важливого законопроекту. Добре, що дійшли зараз і я абсолютно певен, що партнери по коаліції, комуністи і фракція Партії регіонів, голосуватимуть за цей законопроект, адже він спрямований якраз на підвищення рівня життя громадян, на покращання їхнього життя.

Але хотів би звернути увагу на зауваження парламентських експертів, які стверджують про те, що законопроект сприятиме вирівнюванню розмірів пенсії, тобто фактичному поглибленню зрівнялівки у пенсійному забезпеченні.

Тож, я думаю, що при доопрацюванні до другого читання вказаного законопроекту треба усунути ці недоречності, щоб люди реально отримували свої пенсії залежно від трудового стажу. Бо, на превеликий жаль, ми сьогодні у країні маємо таку ситуацію, коли працював, не працював – однакові пенсії. А інколи у того, хто все життя не працював, соціальна пенсія там більша, ніж у людини, яка 30-40 років у колгоспі чи на заводі, чи на іншому виробництві була зайнята.

Тому я звертаюсь до колег, шкода, що тут немає колег від опозиції, які мали б проголосувати за цей законопроект, і не на словах, а на ділі зробити черговий крок до того, аби підтримати наших найменш…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чуднов, фракція Партії регіонів.

11:58:16

ЧУДНОВ В.М.

Василь Чуднов, Партія регіонів. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Щиро підтримую ідею необхідності вдосконалення існуючого підвищення розміру пенсій залежно від тривалості трудового стажу. Проте, її реалізація у даному законопроекті, на жаль, залишає бажати кращого. Підвищення надбавки до пенсії з одного відсотка, як це існує у чинній редакції закону, до двох відсотків, як це запропоновано у законопроекті, на практиці дає жалюгідну суму – всього-на-всього декілька гривень, які, на жаль, ніяк не поліпшать соціальний стан пенсіонерів. Будьмо об’єктивними.

Проте, у масштабах всієї країни ці декілька гривень виплат на одну особу призведуть до значних видатків з державного бюджету, що у законопроекті ніяк не обгрунтовано. А шлях покриття додаткових витрат за рахунок зняття обмеження розміру заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески до Пенсійного фонду, як це запропоновано автором, на сьогоднішній день законодавчо не врегульовані.

На думку авторів, метою і завданням цієї законодавчої ініціативи є забезпечення диференціації розмірів пенсії. Проте, на мою думку, диференціації сприятимуть не так запропоновані законопроектом зміни, як перегляд обмеження, який міститься у статті 28 обговорюваного закону, а саме слова: «не більше ніж на 1 відсоток від прожиткового мінімуму» замінити словами: «не менше ніж на 1 відсоток від прожиткового мінімуму». Таким чином, розмір надбавки не буде універсальним для всіх категорій пенсіонерів, а стане диференційованим в залежності від базового рівня пенсії громадянина. В зв’язку з цим вважаю за доцільне направити законопроект на доопрацювання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Петро Цибенко, мікрофон. А потім Іван Стойко, хоча вже від фракції було, ви передавали просто …

12:00:13

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів. Шановні колеги, ну, по-перше, я хотів би зреагувати на дві репліки, які пролунали. Щодо жалюгідності цієї доплати. Шановні колеги, сьогодні в даний момент кожна людина, кожен пенсіонер за понаднормовий трудовий стаж має доплату у розмірі за кожен понаднормовий рік 7 гривень 50 копійок. Якщо мова йде про наступний рік, а мова, безумовно, буде йти про наступний рік, то це може бути уже, скажімо, 15-16 гривень. За 10 понаднормових років – 160 гривень, за 20 понаднормових років – це понад 300 гривень. Я не вважаю, що це жалюгідно.

По-друге, не можу погодитись з зауваженням науково-експертного управління, що цей закон веде до зрівнялівки. Вибачте, більше працював, відповідно більше отримає доплати за трудовий стаж. Я вважаю, абсолютно правильний підхід, і просив би шановних колег підтримати проект закону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Стойко. Мікрофон. Фракція «Наша Україна – Народна самооборона».

12:01:22

СТОЙКО І.М.

Шановні колеги, Іван Стойко, партія «За Україну!», фракція «Наша Україна – Народна самооборона». Справді дуже виглядає цинічно, коли люди говорять: «А що там декілька гривень для пенсіонера». Та сьогодні, вибачте, я звертаюсь до правлячої партії, Партії регіонів, будь-яка гривня для цих пенсіонерів дуже багато важить, коли ціни щодня галопують, коли немає уже навіть сьогодні елементарного борошна, а то й є десь, то ховають по 10 гривень. І тому, як на мене, все зробити, аби цей закон був прийнятий. І я не думаю, що Партія регіонів буде голосувати проти. Я вважаю, що якщо ви були в опозиції, це підтримали, то ви і при владі повинні такі законопроекти підтримати.

І для мене незрозуміло, коли виступає представник цієї фракції і читає з листочка, мабуть, він сам не розуміє, про що читає і ображає таким чином усіх пенсіонерів України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено.

Прозвучали різні пропозиції. Комітет пропонує повернути законопроект суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Давайте таким чином. Першою голосуватиметься пропозиція про прийняття за основу. Якщо ні, тоді повернемося до другої пропозиції.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення зміни до статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (щодо мінімального розміру пенсій за віком). Реєстраційний номер 1024.

12:03:20

За-47

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування другу пропозицію. Другу пропозицію – про…

По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 3, "БЮТ – "Батьківщина" – 0, "Наша Україна – Народна самооборона" – 17, комуністів – 25, "Реформи заради майбутнього" – 0, Народна Партія – 0, позафракційні – 2.

Ставлю на голосування другу пропозицію – про повернення законопроекту суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу голосувати.

12:04:03

За-53

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

По фракціях, будь ласка. Я почув. Партія регіонів – 3, "БЮТ – "Батьківщина" – 0, "Наша Україна – Народна самооборона" – 13, комуністів – 25, "Реформи заради майбутнього" – 1, Народна Партія – 9, позафракційні – 2.

Шановні колеги, у нас тут колізія із проектом закону, там два проекти закону, про внесення змін до Кодексу законів про працю (щодо встановлення святкового дня - пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира). Два законопроекти – 2685 і 2705. 2705 – авторство Горбаля, 2685 – Рибаков і Малишев. (Шум у залі) Одну, хвилиночку, не відкликають.

Разом з тим я отримав два взаємовиключних листи. Перше – від групи «Реформи заради майбутнього»: «Відповідно до Регламенту Верховної Ради та порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України прошу розглянути законопроект 2685 навіть в разі відсутності ініціаторів законопроекту в сесійній залі. Прошу вашої особистої підтримки зазначеного законопроект». Так я вам розповідаю те, що пишуть.

А далі депутатське звернення наступне: «Відповідно до статті 50109 Регламенту Верховної Ради просимо перенести розгляд законопроекту 2685, ініціатори Рибаков та Малишев на наступний пленарний тиждень». Мова йде не про відкликання, а про перенесення. То є дві великих різниці, як в Одесі говорять.

Тому, шановні колеги, я поставлю спочатку на голосування пропозицію… Якщо Верховна Рада України не підтримає, будемо розглядати. Я зараз поставлю на голосування і просив би визначитись.

Я ставлю на голосування пропозицію про перенесення розгляду законопроектів (реєстраційний номер 2685, 2705).

12:06:26

За-227

Рішення прийнято, перенесли розгляд законопроектів.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" (щодо упорядкування внутрішніх перевезень) (реєстраційний номер 6235).

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію комітету і автора про розгляд законопроекту за скороченою процедурою.

12:07:07

За-211

Дякую, що ви підтримали автора, шановні колеги. Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Королевська Наталія Юріївна. Співдоповідач – заступник голови Комітету з питань транспорту і зв’язку Мироненко Михайло Іванович.

12:07:23

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, предлагаю вашему вниманию проект Закона о внесении изменений в Закон Украины "Об автомобильном транспорте" оносительно упорядочивания внутренних перевозок (№ 6235).

Цель этого законопроекта: исключить неоднозначность трактовки терминов "внутренней перевозки" и убрать термины, которые не имеют определения. То есть я хочу сделать Закон "Об автомобильном транспорте" более понятным для тех, кто сталкивается с ним по роду деятельности, хочу использовать возможность облегчить данный законопроект.

Вам известно, сколько недоразумений случается на практике, если нормы закона можно трактовать неоднозначно. Известно, как такое непонимание вредит делу. Что я предлагаю изменить в данном законопроекте.

Первое. Поменять определение терминов «внутренние перевозки», определив их как перевозки пассажиров и грузов по территории Украины. Это снимет неоднозначность трактовки.

Второе. Заменить слово «перевозки» словосочетанием «внутренние перевозки» и тем самым внести уточнения, поскольку термин «перевозки» действующим законом не определен.

Третье. Словосочетание «перевозки грузов во внутреннем сообщении» заменить словосочетанием «предоставление услуг по внутренним перевозки грузов». Потому что в действующем законе отсутствует определение термина «перевозки грузов во внутреннем сообщении». Такие уточнения сделают закон более четким и избавят его от двойственной трактовки. Позволят адаптировать нормы законодательства к современным условиям на рынке автомобильных перевозок.

С моей позицией согласны Министерство транспорта и связи Украины, которое в своем письме просит поддержать данный законопроект. Чиновник или перевозчик не может сегодня догадываться как по мнению ГНЕУ должны трактоваться та либо иная норма закона, тот либо иной термин. Чиновник или перевозчик должен использовать закон, а при неоднозначности определений исполнять такой закон сложно. Комитет промышленной и регуляторной политики и предпринимательства просит поддержать законопроект 6235 …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Спасибо за внимание, прошу данный законопроект поддержать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Заступник голови Комітету з питань транспорту і зв’язку Мироненко Михайло Іванович. Прошу вас рішення комітету.

12:09:42

МИРОНЕНКО М.І.

Шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з питань транспорту і зв’язку 28 квітня 2010 року розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо впорядкування внутрішніх перевезень), поданий народним депутатом України Королевською. Автором законопроекту пропонується усунути двояке трактування терміну «внутрішні перевезення», уточнити його, а також виключити термін і поняття «що не мають визначення».

Головне Науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у висновку від 14 квітня 2010 року взагалі не вбачає потреби в прийнятті зазначеного законопроекту. Оскільки його прийняття істотно не вплине на впорядкування внутрішніх перевезень, що задекларовано в його назві. А завдання, на розв’язання якого він спрямований, в цілому вже вирішено в чинному Законі "Про автомобільний транспорт". В зв’язку з цим прийняття законопроекту суттєво не вплине на регулювання суспільних відносин в цій сфері. Міністерство транспорту та зв’язку України просить підтримати даний законопроект.

Враховуючи наведення та результати обговорення, комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України вказаний проект Закону України направити суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Прошу записатись на обговорення питання. Прошу прізвища народних депутатів.

Володимир Мойсик, фракція "Наша Україна – Народна самооборона" . Володимир Мойсик.

12:11:30

МОЙСИК В.Р.

Передайте слово колезі Королевській.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталя Королевська, будь ласка, мікрофон.

12:11:46

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, я хочу напомнить слова Монтескье: «Бесполезные законы лишают силы законы необходимые».

У нас сегодня с вами есть возможность непонятый, а значит бесполезный закон, сделать понятным и действенным. Чем больше коллизий в законодательстве, чем больше запутаны сегодня законодательные нормы, тем тяжелее нам работать. Вы знаете, сколько времени и денег уходит на то, чтобы уладить проблемы, вызванные разным недопониманием одной и той же нормы закона. Мы все можем представить, что думают о нас, законодателях, те, кто ежедневно пытается на практике разобраться в запутанном и в двойственном законе. Наверное, думаю что-то не очень хорошее.

Что же не так в действующем законе? Я еще раз хочу обратить ваше внимание, в статье 1 этого закона термин «внутренние перевозки» определяется как «перевозки пассажиров и грузов между населенными пунктами, расположенными на территории одного государства». Казалось бы, все очевидно, но как бы не так, на практике постоянно возникают недоразумения. Дело в тому, что это определение двусмысленно трактуется и органами исполнительной власти, и субъектами хозяйствования. В частности, постоянно возникает вопрос: а являются ли перевозки в пределах одного населенного пункта внутренними перевозками.

Возникают и другие вопросы: попадают ли автомобильные перевозчики, осуществляющие перевозки в пределах одного населенного пуна под действие положения данного закона. Необходимо ли получать лицензию на право осуществления хозяйственной деятельности по предоставлению служб по перевозкам пассажиров и грузов в пределах одного населенного пункта.

Поэтому предложения мои по изменению в данный закон именно ликвидируют данные неточности и данные вопросы, которые часто чиновниками используются с помощью элементов коррупции: для одних перевозчиков трактуется закон в одном образе, а для других трактуется в другом. В такое же неоднозначное положение ставится и Министерство транспорта.

Поэтому данные поправки технически, но они внедряют, в полном смысле, работы …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка, фракція Партії регіонів.

12:14:02

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановні колеги, маємо базовий Закон, він називається «Про автомобільний транспорт». Стосовно законопроекту, шановна колего Королевська, я його взяв і читав, вивчав з експертами. Тому що в місті Запоріжжі постійно виникають суперечки і сутички при внутрішніх перевезеннях, при отриманні ліцензії міська рада, обласна рада, перевізники, підприємці, бізнесмени. Тому я задався питанням, яке задаю сьогодні всім вам: чи вирішує цей законопроект двоєдине завдання? Для нас з вами найважливіше не те – там, ліцензування, не ліцензування, для нас найважливіше питання безпеки оцих внутрішніх перевезень.

Скажіть, будь ласка, скільки ще має під колесами маршруток по вині невиспаного водія і тому подібне, скільки ще має загинути людей, аби ми зрозуміли, в цій сфері потрібно жорстко навести порядок?

Ви знаєте прекрасно, є стаття 9 цього базового Закону про автомобільний транспорт. Ті питання, які ви піднімаєте про ліцензування, в статті 9 чітко зазначені. Я вам процитую: «Надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами. Надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів та таксі. Надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення тому подібне». Ці питання в статі 9, по-моєму, я не пам’ятаю частина четверта чи п’ята чітко розписана і регламентована.

Цей законопроект, ви не гнівайтеся, але він не має логіки, він немає аргументації. Тому ми не можемо приймати законопроект, тому що потрібно прийняти такий законопроект.

Тому я вношу конструктивну пропозицію. Це питання висить в повітрі, його потрібно розв’язати. Цей законопроект відхиляти не можна, але його потрібно автору направити на доопрацювання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення питання завершено. Комітет пропонує повернути законопроект суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Головне науково-експертне управління у своїх рекомендаціях зазначило: що воно взагалі не вбачає потреби прийняття відповідного законопроекту.

І, шановні колеги, оця наша практика повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи означає, що ми одночасно хочемо сидіти на двох стільцях. З одного боку, не можемо відмовитися від цього законопроекту, а з другого, начебто прийняли половинчасте рішення і знову оцей законодавчий портфель забитий донесхочу, ми не можемо тоді спокійно розбиратися із системними законопроектами. Тому давайте будемо приймати принципове рішення, а не рішення такого половинчатого характеру. Тому пропозиція перша – розглянути про прийняття за основу. Тоді друга – будемо вже до пропозицій комітету повертатися в разі, коли перше голосування буде, не матиме позитивного характеру.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" (щодо упорядкування внутрішніх перевезень)(реєстраційний номер 6235). Прошу, голосуйте.

12:17:37

За-10

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування другу пропозицію щодо повернення суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання цього законопроекту.

12:18:03

За-4

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні колеги, всі питання, які планувалися до розгляду сьогодні, ми з вами успішно розглянули в від’ємним результатом.

А тепер переходимо до "Різного". Виставляємо годину. І я прошу, шановні колеги, дотримуватися такої практики. Коли записалися і буде налаштованість передати на право на виступ, за однієї умови, що людина присутня в залі і до кінця сидить, а не так, записку передали і пішли собі, залишається 2 виступаючих у залі.

Так, прошу записуватись. Так, прізвища, будь ласка, виведіть на інформаційне табло. Даниленко, фракція комуністів, будь ласка, ваш виступ. Наступним буде виступати Чертков.

Покажіть на табло будь ласка весь список бажаючих виступити. Так, Даниленко передає право на виступ Гордієнку Сергію, фракція комуністів, будь ласка.

12:19:38

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Мій виступ викликаний глибоким занепокоєнням щодо майбутнього двох дуже важливих для економіки держави підприємств. Відкритого акціонерного товариства «ДніпроАзот» і Кременчуцького нафтопереробного заводу «Укртатнафта». Над обома цими виробничими велетнями згущаються незрозумілі орендні хмари, реальна загроза знищення.

Наше занепокоєння викликано перш за все рішенням Антимонопольного комітету України дозволити найбільшій нафтогазовидобувній компанії «Укрнафта», 50 відсотків плюс одна акція якої належить державі, взяти в оренду цілісний майновий комплекс ВАТ «ДніпроАзот», що знаходиться в місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області та перебуває у приватній власності.

До того ж, Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта», особливо наголошую, як державна компанія за останні роки спричинила стільки фінансово-економічних скандалів і порушень, що це повністю затьмарило її роль як монополіста у видобутку вуглеводнів в Україні. Коротко нагадаю, що впродовж останніх років і особливо в минулому 2010 році згадування «Укрнафти» майже щоденно було присутнім на шпальтах друкованих засобів масової інформації та у телевізійних передачах.

Так багато місяців тривала боротьба експертів, урядовців, політиків за наведення ладу у проведенні біржових аукціонів з продажу нафти і газу українського видобутку. Як кажуть, погоду у лапках на цих аукціонах робила всемогутня «Укрнафта». Завдяки різним маніпуляціям та хитрим схемам з бюджету державних компаній і перш за все «Укрнафти» вимивалися мільярди гривень.

В решті-решт, завдяки спільним зусиллям порядок у цій царині був наведений. При цьому особливо підкреслюю, лише народними депутатами від фракції Комуністичної партії України було зроблено з трибуни більше десятка запитів та виступів з цього приводу. Вже поточний, 2001 рік розпочався для "Укрнафти" зі скандалу на найвищому рівні. 19 січня на засіданні Кабінету Міністрів України Прем’єр-міністр Микола Азаров різко розкритикував компанію за зменшення видобутку вуглеводнів і перш за все нафти і газу. Поставив вимогу замінити неефективних менеджерів Укрнафти, які допустили відставання базової галузі.

На початку лютого Антимонопольний комітет України надав дозвіл державній компанії «Укранафта» на одержання в оренду активів у вигляді цілісного майнового комплексу ВАТ «Дніпроазот». На перший погляд, чом би й ні? Лише б закон не порушувався. І хоча дехто називає такий саме крок вимушений, але чи взяли уряд і Антимонопольний комітет до уваги той факт, що і в державній «Укранафті», і в приватному «Дніпроазоті» балом править менеджмент однієї…

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, там Перестенко, передає йому також слово, Марина. Будь ласка, продовжуйте.

ГОРДІЄНКО С.В. …менеджмент однієї фінансової промислової групи.

Що творилося з українською нафтою і, так званими, аукціонами з її саме продажу, ми вже бачили. Чи не спіткає подібна доля виробництво азотних міндобрив: карбаміду, аміаку, їдкого натрію, хлору рідкого і соляної кислоти, на якому спеціалізується Дніпроазот? Про які чорні схеми, в контексті новоспеченої оренди, нам доведеться найближчим часом робити депутатські запити?

Адже перші симптоми появилися ще наприкінці минулого року, коли, чомусь, Вищий господарський суд дозволив Укранфті використати з підземних сховищ більше 1 мільярда кубометрів газу для поставок Дніпроазоту. Кого будемо називати справжнім автором банкрутства Дніпроазоту як юридичної структури, про що все активніше і активніше попереджають нас експерти?

Вже на рівні… Вже не нарівні чуток говорять і про передачу в оренду Укранафті ще одного флагмана вітчизняної енергетики Кременчуцького нафтопереробного заводу «Укртатнафта», який нещодавно прославився на мінімізації податків, з так званих, компонентних бензинів. Цілком зрозуміло, що нафта і газ, хімічне виробництво – це величезні ресурси і потенціал, але це ще більш великі гроші і ще більш великі інтереси. І в такій важливій для держави царені мають домінувати перш за все інтереси нашої держави.

Фракція комуністів України вимагає від Кабінету Міністрів України ретельно проаналізувати доцільність передачі цілісного майнового комплексу відкритого акціонерного товариства «Дніпроазот» і Кременчуцького нафтопереробного заводу «Укртатнафта» в оренду державній компанії «Укрнафта», яка сама нагально потребує технологічного, фінансового та організаційного оздоровлення.

Прошу мій виступ вважати депутатським запитом до уряду України та керівництва Антимонопольного комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка Чертков. Підготуватись… Будь ласка, Муц. Не бачу. Солтус. Муц, будь ласка, прошу. Солтусу підготуватись.

12:25:57

МУЦ О.П.

Шановні колеги! Орест Муц, Тернопільщина.

Минає рік з того часу, як українці доручили Віктору Януковичу відповідальність за відбудову країни. І маємо відповідальний уряд, консолідовану роботу влади, політичну та економічну стабільність.

Позитивне соціально-економічне значення має перший рік президентства Віктора Януковича для Західної України. Перше виїзне засідання регіонів Віктор Янукович провів на Галичині, наголосивши: «Я зроблю все, щоб люди на Львівщині, на Тернопільщині чи будь-якому іншому західному регіоні жили не гірше ніж в цілому по Україні. Адже заробітчанство, занедбані галузі, економіка в тіні – таким став підсумок діяльності попередньої псевдо патріотичної влади для західних областей». Тож важливим для цих областей є пріоритети, які підтримує глава держави, боротьба з корупцією, нова регіональна та бюджетна політика, підвищення соціальних стандартів. Без цього не реалізувати заявлене. Сильні регіони – сильна Україна, в тому числі сильна Західна Україна.

Сьогодні уряд підписує угоди з рядом областей про їхній соціально-економічний розвиток. Львівщина, Тернопільщина, Івано-Франківщина отримають кошти для вирішення нагальних проблем: будівництво доріг, молочних комплексів, відновлення виробництва, реконструкція замків, завершення довгобудів. Йдеться про відбудову Західної України. Завдяки главі держави в західних областях відповідально триває робота над об’єктами Євро-2012. Люди підтримують дію влади, зросла підтримка Партії регіонів на виборах до місцевих рад на Галичині.

Для західняків важливим стало те, що День Різдва Христового у ювілейний рік незалежності Президент України Віктор Янукович зустрів у Свято-Успенській Почаївській Лаврі на Тернопільщині. У 2009 році на Галичині Віктору Януковичу подарували вишиванку, щоб вона стала оберегом йому як Президенту України. Цього року на заході України главі держави подарували образ Божої Матері Почаївської, побажавши нести велике та відповідальне служіння народові України. Приклад такого служіння країна вже має, це приклад нинішнього Президента. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз я надам слово наступному.

Але разом з тим дозвольте проінформувати з приводу доручення Голови Верховної Ради щодо заяви, яка звучала від фракції БЮТ. За інформацією Служби безпеки України ніхто офіс на Турівській не штурмує.

Солтус. Немає. Є? Є, Солтус є, да. Будь ласка, прошу.

Бевзу підготуватися.

12:29:32

СОЛТУС П.С.

Слово передаю депутату Самойленку.

12:29:53

САМОЙЛЕНКО Ю.П.

Уважаемые коллеги избиратели! По оценкам ООН уже сейчас более 800 миллионов человек в мире страдает от голода и недоедания. Каждый из них шестой – ребенок. Около 24 тысяч человек ежедневно умирает от голода и болезней, вызванных ним. Три четверти из них – дети в возрасте до 5 лет.

В ближайшие 40 лет ситуация еще больше усугубится. Население Земли вырастет до 9,2 миллиарда человек. Чтобы их прокормить, потребуется увеличение мощности пищевой промышленности, как минимум, вдвое.

Под сельскохозяйственные угодья уже отведено 37 поверхности Земли. Увеличить их площадь вряд ли удастся. Вместе с тем все больше посевных площадей отводится под рапс и другие технические культуры. Самое же главное – пресловутый человеческий фактор. Предполагается, что в 2050 году в городах будет жить не менее 80 процентов землян. Планета превратиться в огромный мегаполис, который надо будет как-то прокормить.

По мнению мировых экспертов Украина – одно из ключевых государств, которое может помочь в выходе из продовольственного кризиса, ожидающегося вскоре в мире. Но для этого необходимо сделать систему, которая воссоздаст сельское хозяйство, которая будет направлено, в первую очередь, на внутренний рынок, а не импортирование базовых продовольственных культур из-за рубежа и ликвидировать стремительно удорожание продуктов.

Должна быть создана система, которая предусматривает ответственность за неэффективное использование земли, невыполнение требований севооборота, эффективную систему контроля и выполнения всеми участниками рынка государственной политики. Сельское хозяйство должно развиваться интенсивными методами, чтобы увеличивалась плодородность земли и качество выращиваемой продукции. Поэтому необходимо вернуть эффективного собственника на землю, дать ему возможность развиваться. Страна должна быть экспортером готовой сельскохозяйственной продукции.

Я неделю провел в своем округе (39 избирательный округ, Днепропетровщина), а там в основном сельскохозяйственные районы. И то, что я сказал, в общем-то это разделяют все жители сельской местности. Ко мне обратилась с письмом Герой социалистического труда, мастер-сыродел Покровского району Днепропетровской области, бывший депутат Верховного Совета двух созывов, Перепечаенко Раиса Степановна. Копию направила Президенту Украины, Премьер-министру и Председателю Верховной Рады Украины. Я оглашу часть из этого обращения.

«Я родилась и до настоящего дня проживаю в селе, знаю его жизнь от «а» до «я», каждый вечер включаю телевизор и жду, что вот скажут о помощи селу. Но в ответ слышу: Киев, Киев, построить жилье, удешевить его, чтобы было доступно каждому. Может быть, это и не плохо, все говорят поднять экономику за счет нефти, газа и угля, почему забыли о земле, сельском хозяйстве, которое кормило весь земной шар? Отдали землю арендодателям, не вменив в обязанности выращивать овощи, фрукты, хлеб, мясо, молоко.

У нас был завод, который местные колхозы обеспечивали сырьем, и это позволяло вырабатывать высокого качества…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Бевз, передає Лещенко, прошу, підготуватись Зайцю.

12:33:11

БЕВЗ В.А.

Лещенко.

12:33:23

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Компартії України, Чернігівщина.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Шановні виборці! Під час розгляду питань порядку денного сесії не завжди вдається висловити свою думку, тому зупинюся на трьох питаннях.

Перше. Провладна фракція не підтримала законопроект про симулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу і його провалили. Їх не цікавить ціла низка обставин, в першу чергу стан в сільському господарстві. Чотири мільйони гектарів ріллі пустує, культура землеробства не витримує ніякої критики, по схемі монокультури земля виснажується, деградує. Де традиційні, приміром, культури для Полісся льон і картопля, де сівозміни, де підвищення родючості ґрунтів, звідси і технічна озброєність. У монополістів-аграрників зарубіжна техніка, підтримують зарубіжних товаровиробників, створюємо там робочі місця. А у наших сільгосптоваровиробників допотопна техніка ще з радянських часів, вона варена, переварена, зв’язана дротом або вила і лопати, і простоюють вітчизняні промислові потужності. Тому до цього питання, я думаю, нам потрібно повернутися.

Друге. За поданням Президента України Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект Закону про внесення змін до Закону України про державну допомогу сім’ям з дітьми. Виплати збільшено це правильно, але попахує популізмом, проблеми сім’ї, дітей, молоді потрібно вирішувати комплексно і тут ставляться в нерівні умови село і місто, а також депресивні території. Я думаю, що для молоді потрібно, в першу чергу, створювати робочі місця, потрібно регулювати ціни і тарифи, щоб та допомога не з’їдалася ними, хоча говорили, що інфляція враховується. Потрібно, щоб вони мали не тільки право, а мали можливість отримати житло.

І третє. В середу відбулися Парламентські слухання стосовно пенсійної реформи. Доповідав віце-прем’єр-міністр Тігіпко. Він переконував, що урядовому кабальному варіанту альтернативи немає, бо Пенсійний фонд і державний бюджет не витримують навантаження. Засоби масової інформації повідомили, що вже питання практично вирішено. А в людей спитали, є ж і інші варіанти вирішення проблеми, не брати кредит у Міжнародному валютному фонді, нехай патріоти-капіталісти скинуться, підставлять плече державі. Взятися, в решті-решт, за відродження економіки, створити нові робочі місця, вивести зарплату з тіні і таке інше.

11 лютого в Чернігові, за ініціативою комуністів, на центральній площі біля Адміністрації Президента відбулися громадські слухання з проведення пенсійної реформи. По-перше, ніхто з представників влади не прийшов, по-друге, люди рішуче проти цієї нової авантюри уряду. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Іван Заєц. Ляшко, не зривайте процес. Підготуватись Миронеку.

12:36:34

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія.

Шановні народні депутати, завершується рік, як править нова влада, вже потрібно підбивати підсумки, подивитись що вийшло, що не вийшло, а що було шкідливим для громадян і держави. Потрібна правдива оцінка дій Президента, уряду, парламентської більшості.

Я б не виступав нині, якби не чув у вівторок виступів представників фракції Партії регіонів та комуністів. Представник фракції Партії регіонів соловейком заливався, вихваляючи річну діяльність правлячого режиму. Невже ви не усвідомлюєте, що в цю неправду ніхто з громадян не повірить, бо вони в реальному житті бачать протилежну картину: від дня до дня їхні доходи зменшуються, бо ціни зростають шаленим темпом, а пенсії і заробітні плати залишаються на місці, зростає безробіття. За минулий рік більшість громадян ще більше збідніло. А справедливість утекла з країни. Водночас, олігархи подвоїли свої статки. Тому було б правдою, якби представники Партії регіонів, що вони вихваляють владу від імені олігархічних кланів, мафії, корупції, а не від імені простих людей.

Представник фракції комуністів так бідкався, так захищав народ від олігархів, від правлячого режиму, що в декого, мабуть, і сльозу видушив. А на кого були розраховані ці слова? Адже кожний знає, що КПУ є частиною цього режиму і ідеологічним прикриттям для Партії регіонів. Для чого людей дурити? Чи вибори на носі, чи що ще треба виторгувати в олігархів, то причому тут люди праці, трудівники полів і заводів?

В середу Верховна Рада проводила парламентські слухання по пенсійній реформі. І там нам знову урядовці розповідали, що влада веде українців європейським шляхом. Бачите, країни-члени Європейського Союзу такі, як Франція, піднімають вікову планку виходу на пенсію, і ми це робимо, чому ж обурюватися? Але тут спільно між Україною і ЄС є стільки, як між водою і вогнем. Нам пропонують почати пенсійну реформу з того, чим європейські демократичні країни її завершують. Перед тим, як збільшити вік виходу на пенсію, західні європейці задіяли комплекс заходів, зокрема вони реалізували доктрину дорогої робочої сили, яка дозволила їм вийти за межі солідарної пенсійної системи до накопичувальної. В західних демократіях влада звела тіньову економіку до мінімуму. У нас 50 відсотків тіньової економіки. Звідки буде наповнюватися Пенсійний фонд? Можна говорити про те, що на Заході є кращі механізми задоволення громадян робочими місцями, у нас - суцільне безробіття. Там так само працюють над виправленням демографічної ситуації, у нас - все на місці.

Тому, шановні народні депутати, я закликаю вас говорити правду і правда зробить вас вільними: Партію регіонів вільними від комуністичної ментальності, а комуністів від олігархів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі за турботу.

Мироненко. Будь ласка, підготуватись Комару. Так, Колесніченку Мироненко передає. Прошу. Комар наступний.

12:39:50

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Страну потрясло ужасное известие, которое раздули все средства массовой информации о том, что якобы в Луганске, в Красном Луче в Луганской области кто-то закрывает украинскую школу и издевается над украинским языком. Сообщаю, на державній мові, це брехня!

И вот, к сожалению, какую мы имеем проблему. В государстве, которое 20 лет назад создали люди всех национальностей, всех вероисповеданий. Которые сегодня являются коренными, государство образующими нациями нашего государства, сегодня пытаются навязать фашистскую идеологию и объяснить, что есть у нас главные языки, есть главные нации и есть оккупанты, и есть манкурты и «прочая дрянь».

Напомню, что мы строим общество равных возможностей, которое является демократическим и где у нас все равны. Почему то средства массовой информации не сообщают о том, что например летом этого года и в Донецке, и в Луганске около 100 родителей не могли добиться открытия класса с русским языком обучения. Что в эту проблему пришлось вмешиваться министру образования и только через 3 месяца родители смогли удовлетворить потребности своих детей.

Почему то средства массовой информации не рассказали о том, что 2 дня назад в Донецке, при 10-градусном морозе 4 часа шел митинг из 200 родителей, которые требовали, чтобы не закрывали русскоязычную школу номер 2 в городе Донецке. Где же ответственность этих средств массовой информации? Где же ответственность тех людей, которые несут доброе вечное, которое воспитывает наше общество?

А как оценивать ситуацию, когда вчера в телемосте с представителями украинской диаспоры в Москве мы получаем объективную информацию о том, что нет нарушений в вопросах закрытия Украинской Организации, которая не соответствовала стандартам закона Российской Федерации? Они не имели представительства в более чем в половинах субъектов Российской Федерации. Под такие действия закона Украины попало еще несколько национально-культурных федеральных округов. Где правда в таком случае? Почему происходит передергивание?

Во время эфира прямого представитель, сопредседатель землячеств украинских господин Соловьев говорит: «да у нас нет проблем, почему к нам никто не хочет подойти и спросить: какие у нас есть проблемы?» Задаем ему вопрос: «А где же украинские классы?» Говорит: «Так мы не можем скомплектовать эти классы. Московское правительство предоставляет площади, предоставляет помещения, как и для украинской библиотеки, которая финансируется за счет бюджета Российской Федерации».

Поэтому я в очередной раз призываю, услышать друг друга и понимать, мы все вместе находимся в очень хрупкой лодки нашей государственности. И мы должны уважительно относиться друг к другу. У нас нет лучших и худших, мы все равны и мы все обречены жить в одном государстве. Националистам и фашистам в этой лодке не место. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Комар передає Ковалевській. Будь ласка, Юлія. Підготуватися Попеску.

12:43:09

КОВАЛЕВСЬКА Ю.С.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, телезрители, радиослушатели! На днях исполняется год со дня принятия присяги на верность народу Украины Президентом Виктором Януковичем. Еще во время президентской избирательной кампании украинский народ дал четкий сигнал о необходимости радикальных изменений ситуации в стране, прежде всего в экономике, доверив их проведение команде Партии регионов. И новая власть оперативно и профессионально в предельно короткие сроки смогла переломить экономическую ситуацию к лучшему, остановив стремительное скатывание Украины в пучину экономического кризиса.

Уже сегодня видны результаты. В экономической жизни страны, начался неуклонный уверенный подъем. Нас часто упрекают в том, что за истекший год сделано мало. Не могу с этим согласиться. Результаты работы нашей команды видны уже сегодня.

2010 год по оценкам экспертов был одним из самых тяжелых в истории независимости страны. Юлия Тимошенко оставила пустую разворованную казну, астрономические долги, развал системы управления, падение минус 15 процентов внутреннего валового продукта. Страна стояла на краю пропасти. Украине пророчили дефолт. Однако правительство Азарова смогло за год совладать с кризисной ситуацией. Правительство выдержало установленный законом о государственном бюджете дефицит, рассчиталось со всеми долгами страны, возобновило сотрудничество с МВФ, повысило запас прочности финансовой системы государства, получило доступ к международному рынку капиталов.

В полном объеме выполнены все социальные обязательства власти. В частности исполнены требования Закона Украины об установлении прожиточного минимума и минимальной заработной платы, базовые социальные стандарты населения повышены в среднем на 24 процента при показателе инфляции 9,1 процент. Обеспечен рост реальной заработной платы на 10,2 процента. Среднегодовой минимальный размер пенсии по сравнению с 2009 годом вырос на 200 гривен. С 1 августа 2010 года инвалиды Великой Отечественной войны и участники боевых действий получили дополнительное повышение минимальной пенсионной выплаты в среднем на 21 процент.

Из государственного бюджета Украины выделены средства на обеспечение жильем инвалидов первой группы Великой Отечественной войны и за счет этих денег для них приобретено около 500 квартир в 115 населенных пунктах.

При увеличении социальных выплат в 2010 году правительство сократило расходы на содержание бюрократического аппарата на 600 миллионов гривен. И в этом году за счет сокращения и оптимизации органов власти запланировано сэкономить более 1 миллиарда гривен. В системе управления наведен порядок ни на словах, а на деле, началась борьба с коррупцией, упрощены многие административные процедуры.

Правительство Азарова своей работой доказало то, что при грамотном управлении …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, все правильно.

Так, Попеску. За ним підготуватись, Бондар передає Шлемку.

12:46:29

ПОПЕСКУ І.В.

Шановні колеги! До мене як до народного депутата надійшов лист такого змісту. «Територіальна громада Іжевської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області просить вас посприяти у виділенні фінансування на відновлення будівництва мосту в селі Іжевці по вулиці Головна, який був зруйнований під час стихійного лиха 29 червня 2010 року. Будівельні роботи розпочато Вінницьким МБУ, однак припинено із-за відсутності фінансування. В селі Іжевці проживають 5 тисяч 600 чоловік, які залишились відірваними від районного центру. На даний момент сполучення здійснюється по понтонному мосту, який є небезпечний для експлуатації. В зв’язку з цим транспортні організації відмовляються здійснювати транспортні перевезення пасажирів. Є проблеми з постачанням продуктів харчування та хліба. Сільський голова Піцул».

Під час мого перебування у виборчому окрузі я поїхав особисто на місце для того, щоб ознайомитись із ситуацією. З’ясувалось наступне. До грудня минулого року роботи відбувались повним ходом. Але потім Вінницьке МБУ забрало робітників, залишивши техніку та сторожів, оскільки фінансування закінчилось. Міст залишився недобудований. Міст знаходиться у селі Іжевці Сторожинецького району Чернівецької області через річку Сіретел на кілометрі 2+000 автодороги С-261006 Іжевці-Урсая і на капітальний ремонт потрібно 6 мільйонів 670 тисяч гривень.

Я у зв’язку з цим звернувся до Прем’єр-міністра України, Мінфіна, Укравтодору зі зверненням з проханням посприяти включенню цього об’єкту у проект розпорядження Кабінету Міністрів України про затвердження переліку об’єктів будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування, державного і місцевого значення у 2011 році та обсяги їх фінансування. Я виголосив це для того, щоб мешканці села Іжевці знали, що влада проінформована про дану ситуацію і ця ситуація знаходиться під контролем. А ті, хто намагається спекулювати на цьому, прошу заспокоїтись. Дякую за увагу. І ще раз запевнюю мешканців села Іжевці і навколишніх сіл, що ми цю проблему вирішимо. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шлемко. Підготуватись Стойко.

12:48:39

ШЛЕМКО Д.В.

Дмитро Шлемко, фракція «БЮТ – «Батьківщина». Шановні співвітчизники! Сталінізм знову в дії. На жаль, це не слова, а нинішня реальність. Бо саме так можна охарактеризувати події, що останнім часом відбуваються в нашій країні: переслідування лідерів опозиції, відкриття кримінальних справ проти людей, які дбають про народну власність, придушення свободи слова і, нарешті, знущання над українськими патріотами.

Саме так. Бо чим завинили перед Україною молоді хлопці з «Тризубу» імені Степана Бендери, які мають власну позицію щодо оцінки ситуації в Україні, законним способом борються з антиукраїнськими силами? Їхня провина лише в одному. На відміну від владних мужів та багатьох політиків вони добре знають історію своєї рідної Батьківщини, закони, якими заборонено встановлювати пам’ятки катам українського народу. Саме на одному із них, його … і було нещодавно відрізано голову як такому, що незаконно встановленому в місті Запоріжжі, про що й днями заявив новообраний міський голова Сін.Як не парадоксально, але нинішня влада, яка б сама мала боротися з незаконними діями, розгорнула війну проти тих, хто законопослушний. Дійшло до того, що голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк на всю Україну оголосив про підготовку хлопцями з «Тризубу» терористичного акту проти Президента України Януковича на Прикарпатті. Провокація не вдалася. Незважаючи на це, десяток молодих тризубівців кинуто в тюрми лише за те, щоб мати мужність виконати Указ попереднього Президента країни про знесення пам’ятників тоталітаризму.

Згадаємо історію. Що було характерним для роботи сталінських опричників? Садистські дії, приниження честі та гідності людини. Окремі нинішні правоохоронці, на жаль, нічим не відрізняються від попередників. Підтвердженням цього є наступне. Шість затриманих В Івано-Франківській області тризубівців чартерним рейсом зі Львова до Запоріжжя в наручниках, як каторжан, супроводжує аж тридцять спецназівців. Чотири дні в морозних тюремних камерах Запоріжжя їх утримують без їжі, лише на п’ятий день дають воду з «Мівіною». На прохання затриманих вести протокол допиту українською мовою, допустити адвокатів, відповідь одна – електрошок по найболючіших чоловічих місцях, жорстоке побиття, тортури. Як наслідок, в одних струс мозку, в інших – вже туберкульоз, а молодий тризубовець Пилип Таран потребує термінової операції на хребті. Обрання запобіжного заходу – термін утримання під вартою, суд приймав без адвокатів, без присутності кожного із затриманих. Про це й пишуть в зверненні до мене, як народного депутата, мати Тарана Жанна Стемпіцька, адвокат Ігор Сулима. Сьогодні до Президента, правоохоронних органів України з цього приводу звернулися 45 народних депутатів фракції "БЮТ - "Батьківщина". Мій виступ теж адресую як запит. Ось чому зовсім знущально і цинічно звучать слова головного міліціонера країни Могильова, який стверджує, що на 90 відсотків – це брехня. Добре, що хоч 10 залишає для правди.

А Генпрокурор України Пшонка заявляє, що «тризубівці» скаржилися на відсутність лампочки у камері. Воістину брехня не має меж. Або інакше і словом, і ділом за Сталіна по-сталінськи. Але всьому є межа…

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

М.В.ТОМЕНКО

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Івана Стойко, фракція „Наша Україна». За ним буде виступати Володимир Яворівський.

12:51:58

СТОЙКО І.М.

Шановні колеги, дорогі українці! Іван Стойко, Партія «За Україну!» Сьогодні справді тут багато говорилося про те, що річниця насувається, приходить, можна, так би мовити, правління нової влади Віктора Януковича. І ми бачимо по Україні, як готується влада, всюди біг-борди вже висять: прийти, послухати Президента. Але я чомусь думаю і боюсь, що це буде так, як відбулося вчора в Одесі, де Президент сам був змушений запросити людей, тому що людей не допускали. Так само і будуть, мабуть, відібрані питання, як це відбувається в Росії, і Президент так буде спілкуватися з Україною.

Нам би не хотілося, щоб так було. І судячи з того, як виступав колега Муц, який представляє Тернопільщину, казав, що все дуже гарно, молочні ріки течуть там, і що іде відбудова. Насправді це не так, тому що якщо хтось хоче доїхати з Тернополя до Львова, то не треба дві години, 120 кілометрів зараз їхати, а потрібно вже 4-5 годин, тому що яма на ямі, дорога не ремонтується; замки, які були занедбані у Теребовлі, чи Бучачі, чи у Кременці такі ж самі, і багато прикладів можна приводити по роботі державних органів, про працівників освіти, культури, у яких немає тої зарплати, яка була обіцяна, і таке інше.

І тому не дивно, що сьогодні виходять люди на протестні акції, не дивно тому, що, як і на Сході ми вже бачили, люди не тільки голодують, а вже кажуть: будуть себе підривати, будуть самоспаленням займатися.

І тут Колесніченко казав, що це не так, знову ж таки це так, тому що людей ніхто не виводить, вони самі ідуть на мороз і говорять про те, що закриваються школи, скорочуються штати вчительські, зарплати не ростуть, всюди хабарі, кругом корупція. Уже дійшло до того, що ми не тільки сьогодні говоримо про гречку, а уже говоримо про те, що борошна немає, а якщо є, то по 10 і по більше гривень. Що це за нова політика? Що це за економічна політика? Коли ми, провівши недолугу пенсійну реформу, вірніше податкову реформу, сьогодні беремось нібито за пенсійну, де повний абсурд, тому що до тих меж, до яких доводиться пенсіонер, він просто не те, що не зможе жити, але він не доживе до цієї пенсії. І уже ноу-хау придумав Донецький губернатор, який говорить: «Да, нічого. Ми будемо тих людей з великих квартир переселяти в менші», тому що вони начебто не заслужили. Що ця влада робить?

І тому я звертаюся до Януковича і до привладної більшості, зокрема, до Партії регіонів. Ви не обдурите людей, тому що сьогодні вони висловлюють уже довіру не таку, яка була ще рік назад. Уже вдвічі ви маєте рейтинг менший. А я не кажу по Західній Україні, де не було того рейтингу і ніколи не буде, тому що там сповідують український патріотизм, українську …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Володимира Яворівського. За ним буде виступати Катерина Самойлик.

12:55:15

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський. Є велика мудрість, яка свідчить про те, що розумна людина, мудра людина вчиться на чужих помилках, дурень намагається вчитися на своїх, але й це йому не вдається. В мене таке враження, що челядь Януковича, та, яка працює, значить, на підтанцьовках довкола нього, іде саме оцим другим шляхом, і вчитися на своїх власних помилках. Що я маю на увазі? Свого часу коли ми зрозуміли про те, що Кучма веде Україну в абсолютно в тупикову політику, я написав йому 5 відкритих листів, які були опубліковані, з вимогою подати у відставку. За це було Національній спілці письменників, яку я очолюю, і одній з найактивніших творчих організацій навіть у політичному сенсі, було завдано колосального удару, принаймні так вони думали. Намагалися вночі захопити приміщення головного нашого офісу на Банковій, 2, не дали приміщення для проведення з’їзду. Організували якийсь самодіяльний в кущах, якесь збіговисько кількох людей, але письменники тоді стали і захистили себе.

Я хочу нагадати про те, що це, як правило, люди збіднілі,тому що сьогодні забуто про гонорари, забуто про можливість взагалі видати книжку. І ми зібралися тоді на вулиці і провели повноцінний легітимний з’їзд, де підтвердили всі повноваження і відбили атаку Кучми.

Після цього прийшов Віктор Ющенко, якому я теж через півтора року написав доволі різкого відкритого листа з вимогою не мучити більше народ і добровільно піти у відставку. Після цього займався операцією "Балога", який заключив, підключив сюди кримську прокуратуру, Київської області, міста Києва, Львівську область – все, що тільки можна було, для того, щоб перетрусити все майно, яке є в Національній спілці письменників. Працювали десь три місяці у поті чола. Нічого не знайшли. Жодної найменшої помарочки ніде не було і жодного зауваження. Хоча цілком природно, що десь могли бути якісь там неточності, тому що це самоврядна організація, яка сама розпоряджається, з’їзд розпоряджається майном.

Що роблять вони сьогодні, зрозумівши, що письменники не потерплять антиукраїнської політики, антинаціональної політики, здачу національних інтересів, які відбуваються на кожному кроці. І таких міністрів, як Табачник, це всім абсолютно зрозуміло, ми ці в опозиції сьогодні. Розпочинається нове коло репресій щодо Національної спілки письменників.

Зараз намагаються кримські деякі голови міських рад розірвати угоди на землю, і тоді наші будинки творчості нікому не потрібні. Я хочу сказати про те, що настав час поставити біля президентського палацу чи резиденцію діючу модель граблів. І хай кожен, хто приходить до влади, хай на них наступає, хай ці граблі б’ють його по чолу, і хай вони вчаться на чужих помилках, а не на своїх. Спілку письменників, пане Януковичу, вам не віддамо!

Прошу, пане Миколо, оформити це як мій офіційний запит до Президента, до голови уряду, до міліції…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Прошу Апарат підготувати відповідний депутатський запит, про який говорив Володимир Яворівський.

Катерина Семенівна Самойлик передає слово Євгену Царькову, фракція комуністів. За ним буде виступати Микола Шершун.

12:58:37

ЦАРЬКОВ Є.І.

Уважаемые избиратели, уважаемые телезрители! Не могу не ответить на один тезис, передо мной вступающий, Шлемко был, и правильно сказала Екатерина Самойлик, что, слава Богу, что партия очистилась от таких людей, которые были секретарем райкома Компартии Украины в Ивано-Франковске, а потом такую огромную родину, богатую поменял на Батьківщину с бубликом на голове. Ну, Бог ему судья.

Остается не так много времени, когда на футбольных полях Украины и Польши пройдет чемпионат Евро-2012, в котором примут участие много команд из стран участников антигитлеровской коалиции. Украина как одна из воюющих сторон с фашизмом и его преступным формированием дивизии СС «Галичина» и бандами ОУН УПА понесла наиболее тяжкие потери от гитлеровцев и верно служивших им украинских националистов.

От изощренных методов зверских убийств населения бендеровскими головорезами приходили в ужас даже гестаповские мастера смерти. Кровавые следы их преступлений оставлены во многих городах и селах Белоруссии, России, Словакии, Югославии, Франции. Жертвами, учиненными бандитами ОУН УПА зверств на территории Украины, Белоруссии, Польши стали десятки тысяч украинцев, русских, белорусов, поляков, евреев.

Перечень их злодеяний, ужасающих преступлений можно перечислять часами, приходится сожалеть о том, что Украина за последние годы дала возможность поднять головы недобитым бендеровцам, которые опутали неофашистской идеологией всю страну, а пагубные последствия сказываются сегодня и на нашем поколении.

Процесс фашизации страны, особенно в Западной Украине превратился в эпицентр неонацистской экспансии и достиг гигантских размеров. Где гарантия, учитывая уроки истории, что неонацистская эпидемия не затронет и другие страны Европы? Уже сегодня оттуда раздаются безнаказанные публичные призывы форсировать бендеровской армией Днепр, для захвата всей Украины вплоть до Донецка, чтобы установить там, по их выражениям, новый порядок.

Львов как центр Галичины превратился в неуправляемый центральной властью анклав, где с вызовом всем странам антигитлеровской коалиции героизируются фашистские прихвостни, а террористу Бендере и гауптштурмфюреру Шухевичу и другим нацистским прихвостням ставят памятники.

В связи с этим возникает вопрос, как воспримут участники Евро-2012 символику нацизма, которой буквально напичкан Львов? Такой вопрос задает немец, на родине которого подобное считается преступлением и карается законом, также спросит нас поляк, русский и еврей.

Наверняка, увидевши мемориальный комплекс Бендере, будут возмущены представители национальностей стран Европы и СНГ. Одно лицо Львова – это не лицо всей Украины и поэтому к нам поступают во фракцию массовые обращения и ветеранских организаций, и Союзов офицеров, и ветеранов Вооруженных сил с тем, чтобы фракция Коммунистов перед Премьер-министром Украины, перед Колесниковым вице-премьером, перед Президентом подняла этот вопрос, что к «Евро-2012» нужно очистить Львов и другие города Западной Украины от символики неофашистов, и прихвостней, которые убивали как славян так и жителей Европы. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Миколу Шершуна. Шановні колеги, хотів би коректніше висловлюватися, тому що обличчя Львова чи обличчя Донецька, чи обличчя Києва це обличчя України, бо Україна різна, але мусить бути єдина. Я хотів би, щоб ми були коректними.

Микола Харитонович Шершун, "Блок Литвина". За ним буде виступати Володимир Мойсик.

13:02:03

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Народної Партії. Шановний голово, шановні колеги, Рівненську область, як і багато інших областей України, не полишають проблеми села, їх безліч: молодіжне безробіття, погана якість доріг, недостатня кількість та оснащеність медичних, та освітніх закладів і багато іншого. Найбільш гостро постає проблема дрібнотоварних господарств. В Рівненській області біля 50 тисяч маленьких господарств, розміром від 2 до 5 гектарів, в цілому вони займають близько 100 тисяч гектарів землі. В області, разом з фермерськими господарствами, вони виробляють біля 80% м’яса молочної продукції, 95% картоплі та овочів, та майже половину зернових, але є проблеми.

Тому власники дрібнотоварних господарств просять звернутися до уряду, Верховної Ради аби на їх рівні врегулювати умови державної підтримки та кредитування. В першу чергу, слід розширити дію Закону України про особисте селянське господарство, врахувавши в ньому систему державної підтримки дрібнотоварних господарств. Також постала необхідність змінити правила аукціону на сільськогосподарську землю. Адже сьогодні, щоб збільшити свій земельний наділ за рахунок земель запасу, фермеру необхідно прийняти участь в аукціоні. Асоціація фермерів Рівненської області пропонує внести зміни до чинного законодавства з тим, щоб фермеру або особі, яка планує займатися фермерством і проживає на території відповідної сільської ради, де є земля запасом, виділяти землю без даної процедури, а тільки за рішенням місцевої ради.

І головне, фермери виступають за створення Земельного банку. Селяни розуміють, що українська земля неминуче стане товаром, тому висувають свої варіанти утворення ринку землі.

Головний принцип першого варіанту полягає в наступному: землю купує тільки держава і тільки через Земельний банк. При цьому діє такий порядок: держава встановлює ціну на землю, купує її у власника через Земельний банк, можливо, в розстрочку, а потім здає в оренду бажаючим її обробляти. З орендної плати сплачується вартість землі її колишньому власнику, а певний відсоток залишається в держави.

Інший варіант, який пропонують фермери, може стати джерелом наповнення Пенсійного фонду України. У даному разі купівля-продаж землі здійснюється безпосередньо від продавця до покупця. Але держава встановлює ціну на землю і контролює такі операції. Натомість покупець і продавець разом сплачують 10 процентів вартості землі до Пенсійного фонду.

Вважаю, що нам варто прислухатись до пропозиції фермерів. Адже вони, як ніхто інший, розуміють всю сутність земельних відносин в Україні, і врахувати їхню думку у проектах Законів про Державний земельний банк України, про ринок земель, про Державний земельний кадастр. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую, Володимира Мойсика, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". За ним буде виступати Євген Волинець, фракція комуністів.

13:05:10

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, партія «За Україну!» Шановний Миколо Володимировичу! Шановні колеги народні депутати! Хотів би перед тим, як виступити про стан судово-правової реформи, два слова сказати про те, чого не встиг доповісти в сесійній залі мій колега по партії Іван Стойко. То не тільки Орест Муц переплутав часи і віки, а він навіть переплутав листочок, з якого виступав. Клянуся, що я чув цей виступ на попередньому порядку денному «Різне».

Шановні колеги народні депутати, я хотів би висловити стурбованість нашої партії – партії «За Україну!» станом судово-правової реформи у нашій державі. Власне, відбулася не судово-правова реформа, а відбулось навколо судова реформа. Завдяки ухваленому закону партія влади укомплектувала, а точніше «упакувала», Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісію членами своїх партій-прихильників, а власне до судів справа так і не дійшла. Суддям не покращили процесуальний закон, не покращили матеріальне забезпечення, людям не стало легше від такого правосуддя і воно не стало ні ближчим, а ні доступнішим.

І на сам перед у цьому колі питань я хотів би виокремити положення з Верховним Судом України. Шановні колеги, шановні мої виборці, я виступаю за те, щоб ми в цьому залі повернули всі повноваження Верховному Суду України, які він мав від часів 1918 року. Суд має бути найвищим судовим органом, а не академічною установою. Скажіть, яка сила роз’яснень пленуму Верховного Суду України, якщо сам пленум не є судовим органом, а сам Верховний Суд не має процесуальних повноважень.

Власне, сила роз’яснень пленуму Верховного Суду у всі часи на тому і базувалася, щоб Верховний Суд України мав процесуальну зверхність над всіма судами України. Іншими словами, суд Верховний завжди змушував застосовувати закон так як він написаний нами, законодавцями, ухвалюючи рішення в останній інстанції.

І ще одне, про скорочення суддів у Верховному Суді, я казав про це. Шановні парламентарі, нечесно ми відносимося до Верховного Суду України. У законі, який є базовий, реформаторський ми пообіцяли суддям, що всі ви, хто залишається у Верховному Суді аж до зменшення до 20 суддів, будете працювати доти, доки вас не залишиться 20-ть. Через кілька місяців вноситься закон, яким пропонується суддям іти у примусову відставку. Це, по-перше, незаконно і, по-друге, це нечесно.

І ще одне, шановні колеги, чи справа закону встановлювати 20, чи 30, чи 50 суддів …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я перепрошую, дякую за виступ, бо тут черга дуже велика і наших колег. Запрошую до слова Євгена Волинця, фракція комуністів за ним буде виступати Василь Делевляний від "БЮТ - "Батьківщина"

13:08:32

ВОЛИНЕЦЬ Є.В.

Уважаемый Николай Владимирович, уважаемые коллеги, уважаемые избиратели, я хочу обратить ваше внимание на проблемы центрально-обогатительных фабрик, например, одной обогатительной фабрики в Донецкой области. В настоящий момент ЦОФ «Краснолиманская» города Красноармейска доведена до катастрофического состояния. При нормальной работе фабрика способна перерабатывать 3 миллиона тонн угля в год, получая при этом высококачественный концентрат. В данный момент фабрика практически стоит, так как происходит отгрузка рядового угля. Коллектив ЦОФ поставлен в условие не позволяющее выполнять установленные плановые задания и таким образом это приводит к снижению заработной платы почти вдвое. Значительная часть основного оборудования на ЦОФ в здании и сооружения эксплуатируется боле 30 лет и требует замены или капитального ремонта. Выделяемые угольной компании средства не позволяют обеспечить бесперебойную работу оборудования на ЦОФ.

В настоящее время из-за отсутствия запасных частей, материалов выведена из строя часть обогатительного оборудования. Некоторые машины механизмы находятся в аварийном состоянии. Подъездные железнодорожные пути находятся в аварийном состоянии.

Но что особенно важно, что из-за отсутствия средств не финансируются программы по охране труда, в результате чего не выполняются предписания МЧС, других инспекций, не обеспечивается нормальная степень освещенности на рабочих местах. Стоят лифты на фабрике. Не осуществляется накладка …и автоматики подрядными специализированными организациями. Остановлена плановая аттестация рабочих мест. Не работает программа обучения персонала. Отсутствует снабжение спецодеждой, средствами индивидуальной защиты. Отсутствуют источники питьевой воды на рабочем месте и многое, многое другое.

Таким образом, пункт коллективного договора об обеспечении безопасных и здоровых условий труда, не выполняется. Отсутствует снабжения инструментами и материалами: веники, лопаты, мыло, щетки, кисти, шпателя, резиновые перчатки и другие инструменты и прочее другие моменты, мелочи трудящиеся приобретают за свои средства.

Всем понятно, что работать на отлаженном производстве во время проводимым профилактические мероприятия проще и выгоднее, чем на изношенном и лишенном возможности полноценных ремонтов. Латания дырок и поддержка штанов требует, несомненно, больших трудозатрат, моральных и материальных сил.

Исходя из вышесказанного, прошу проверить финансовую деятельность ЦОФ "Краснолиманская", обратить внимание Министерства угольной промышленности на проблемы обогатительной фабрики "Украина", разработать предложения по действенному реформированию угольной отрасли, по защите прав трудящихся на ЦОФ по охране труда.

Прошу мое выступление считать официальными запросами Министерству угольной промышленности и Министерство… Минтруда и социальной политики. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Василя Деревляного, фракція "БЮТ – "Батьківщина". За ним буде виступати Олег Ляшко.

13:11:37

ДЕРЕВЛЯНИЙ В.Т.

Василь Деревляний, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

Шановні жителі України, хочу повідомити вас як ставляться українці за кордоном до нинішньої влади Януковича. Український конгресовий комітет Америки, який представляє понад 1 мільйон американців українського походження, рішуче засуджує останню хвилю переслідувань українською владою політичних опонентів, а також залякувань журналістів, громадських і культурних активістів.

Український конгресовий комітет Америки схвильований і глибоко занепокоєний зростанням за останній час кількості антидемократичних подій в Україні та застосуванням Президентом Януковичем кримінального правосуддя для своїх політичних цілей. В останні кілька тижнів, навіть днів, його політичні опоненти заарештовуються. Велика кількість журналістів піддається залякуванню, громадські свободи придушуються, а національна ідентичність України опинилася під загрозою.

В документі зазначається, що з моменту приходу на пост Президента Віктора Януковича в лютому 2010 року ми стали свідками тривожного повернення до тактики сильної руки в стилі Кремля, яка нагадує дні радянського режиму.

Останніми тижнями усією Україною прокотилися хвилі арештів на підставах антитерористичних дій. Письменників і журналістів залякують, книжки і літературу конфісковують із видавництв, а музеї зачиняють. Найбільше занепокоєння в комітеті викликає вибіркове застосування режимом правосуддя, що призвело до численних арештів і розслідувань проти лідерів політичної опозиції.

Крім того, режим Януковича намагається переписати українську історію, проводячи схожу на апартеїд руйнацію української національної ідентичності, заперечуючи Голодомор як акт геноциду проти українського народу, ліквідувавши Інститут національної пам’яті, закривши Національний республіканський музей і офіційно відібравши в Степана Бандери звання Героя України, йдеться в заяві. Український конгресовий комітет Америки рішуче засуджує огидне та неконституційне ставлення режиму Януковича до громадян і дискредитує ним, дискредитацію ним української історії національної ідентичності та закликає негайно припинити порушення прав людини і національних прав у країні.

Наступне, що я хочу повідомити, це як на сьогоднішній день ставиться влада Януковича до жителів Галичини. Два таких моменти. Протягом січня-лютого місяця 2011 року по вказівці голови ОДА розпочався черговий терор проти підприємців області. Їх заставляють в примусовому порядку купляти телевізори, бруківку, освітлювати всі населені пункти, виконувати програму Партії регіонів в зв’язку з тим, що сам голова ОДА каже, що грошей у них на це немає.

Друге. Сьогоднішня влада міська почала процедуру закриття Третьої тернопільської міської лікарні. Мій виступ прошу вважати як запит до Уряду України…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я зрозумів. Я прошу Апарат підготувати відповідні запити, що стосуються зокрема у частині дій голови обласної адміністрації та, можливо, закриття медичного закладу. Слово надаю Олегу Ляшку і за ним буде виступати Ольга Боднар.

13:15:02

ЛЯШКО О.В.

Шановні колеги! Україна сьогодні є державою, яка все ще не вирішила питання про гарантії своєї національної безпеки. Нам, на жаль, не вдалося посилити в рамках будапештського меморандуму 1994 року гарантії з боку ядерних держав. Навіть події 2008 року в Грузії нас нічому не навчили. Ми не змогли змусити країни-підписанти започаткувати новий безпековий діалог для отримання Україною нових посилених гарантій. Це провал.

Одночасно після президентських виборів 2010 року інша безпекова тема, співпраця Україна – НАТО, також відійшла на другий план. Така ситуація є неприйнятною, з національною безпекою не жартують. Тому я не полишаю своїх зусиль на те, щоб зепековий діалог з НАТО було продовжено не лише в рамках річних національних програм. Ми повинні ширше дивитися на ці питання.

Принаймні прийнятий Верховною Радою України Закон «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики України» не спалює мости діалогу між НАТО та нашою державою. Саме турбуючись про стан національної безпеки та спокою громадян, я, ще в грудні 2010 року, виступив з ініціативою запросити до виступу у Верховній Раді України Генерального секретаря НАТО Андерса Фог Расмуссена, який 24 лютого здійснить візит в Україну. Просив би колег з різних фракцій підтримати цю ініціативу.

З урахуванням світових подій, сподіваюся, що виступ Генерального секретаря НАТО відбудеться ще під час роботи нинішньої сесії Верховної Ради України. Адже для обговорення тем накопичилося багато. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Ольгу Боднар, фракція «БЮТ – «Батьківщина».

13:16:47

БОДНАР О.Б.

Дякую. Ольга Боднар, партія «Батьківщина» фракція «БЮТ – «Батьківщина».

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні радіо- і телеглядачі і слухачі! Під час ведення чергового прийому громадян, у Деснянському районі міста Києва, до мене із відповідною заявою та документами звернулась виборець Валентина Кошелева із проханням допомогти у справедливому вирішенні проблеми, яка триває вже понад два роки. Ціна питання – трагічно обірване життя безневинної людини.

Інцидент стався 21 травня 2009 року. В затоці річки Десенка, що біля села Троєщина в Деснянському районі Києва, громадянин Дроботов Сергій Антолійович, керуючи моторним судном, на шаленій швидкості, в п’ятнадцяти метрах від берега протаранив дерев’яний весловий човен. Внаслідок зіткнення з тяжкими тілесними ушкодженнями загинула Лавріненко Ніна Павлівна, киянка, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, пенсіонерка. Її чоловік, який був поруч з нею, дивом залишився живим. Факти цієї трагедії відразу пильно приховувались від широкої громадськості. Телеканал «Магнолія» лише через місяць у добірці новин розповів про цю трагедію. Відразу після трагічної події берег річки Десенки перетворився на виставку дорогих іномарок. У свідків відбирали мобільні телефони, фотоапарати, камери, знищуючи докази скоєного злочину, після чого усіх свідків взагалі розігнали. На наступний день, 21 травня 2009 року Деснянським РОГУ МВС України в місті Києві було порушено кримінальну справу за фактом порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, за ознаками злочину, передбаченого статтею 291 Кримінального кодексу України. Частина друга стаття 98 Кримінально-процесуального кодексу України передбачає, що у випадку встановлення особи, яка вчинила злочин на момент порушення кримінальної справи, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.

Виходячи з цього, кримінальна справа повинна була терміново порушена відносно Сергія Дроботова, 1983 року народження та за статтею 291 Кримінального кодексу України об’єднана в одне провадження та передана до суду. Проте, реалії сьогодення такі, що зв’язки та соціальний статус у суспільстві є вищим за норми закону.

На родину Лавриненків постійно лунають погрози адвоката та від батька Анатолія Дроботова, який є власником судна, а також інших родичів злочинця, які замість співчуття за скоєний злочин, прийшли в убиту горем родину і запевняли, що вони дуже впливові і заможні люди, що, мовляв, легко знайдуть відповідну суму грошей, щоб відкупити сина від кримінальної відповідальності. Це прямі прояви корупції, про що похибно свідчить майже дворічна паперова тяганина у слідчих органах міста Києва.

За цей період було призначено та виконано дві судово-……експертизи, за висновком яких повинно бути прийняте кінцеве рішення по справі. У вересні минулого року слідче управління Головного управління МВС України у Києві завершило слідство та направило справу у прокуратуру Києва для порушення кримінальної справи відносно Дроботова та визначення її за підслідністю. Три місяці прокуратура Києва створювала умови для ухилення винної особи від кримінальної відповідальності, про що свідчать численні відповіді на адресу родини загиблої. Всі звернення, адресовані Президенту, відписані на Генеральну прокуратуру, звідти всі документи посилаються до прокуратури Києва. Ця столична родина як і тисячі інших не знайшла у нашій країні навіть співчуття, не кажучи про справедливість.

Прошу вважати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу апарат підготувати таке звернення, про яке говорила народний депутат Ольга Боднар. І для завершення години для питань «Різне» запрошую Юрія Кармазіна. Будь ласка, Юрію Анатолійовичу, якомога оперативніше.

13:20:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, шановні громадяни України! Необхідність мого звернення викликана тим, що я хочу звернути увагу Ради безпеки України, і щоб вона розглянула питання щодо зміни тарифної політики у галузі спеціалізованих послуг портів. Тому що завдяки географічному положенню у транспортній інфраструктурі Україна може і мусить задовольняти транспортні потреби не лише власних внутрішніх і зовнішньоекономічних зв’язків, але і попит третіх країн.

Той аналіз, який ми провели, показав, що Україна сьогодні має ставки на судозаходи контейнеровозів в 5 разів вищі ніж Греція і Єгипет, в 3 рази вищі ніж Італія, в 2 рази вище ніж Туреччина і Румунія. Таким чином, всі нас обходять, і ми сьогодні створюємо умови для підвищення економічного зростання в названих країнах. Через те ми втратили білоруські, молдавські, російські вантажі, більш того, деякі товари, наприклад, з Туреччини більш вигідно везти довкола Європи, до Риги або Клайпеди, а звідти доставляти в Київ, ніж провезти через Одесу або Іллічівськ.

Саме цю проблему я просив би розглянути Раду безпеки України і прошу направити туди відповідний запит. Також звертаюсь до Антимонопольного комітету і до Кабінету Міністрів України, який під керівництвом Азарова не може комплексно подивитись на цю проблему. Дякую за увагу і сподіваюсь на те, що Україна стане і буде надалі чітким перевізником і гарантованим, і може находити кошти до державного бюджету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович. Прошу підготувати відповідні запити.

Шановні колеги, нагадую вам, наступний тиждень депутати Верховної Ради працюють з виборцями. Чергове пленарне засідання відбудеться у вівторок 1 березня о 10 годині, а, як зазвичай, в понеділок об 11 відбудеться засідання Погоджувальної ради.

Отож, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. На все добре.