ЗАСІДАННЯ СОРОК ПЕРЕШЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

19 травня 2011 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України  А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні  колеги! Прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть, будь ласка,  систему „Рада”. Реєструємось.

10:01:23

В сесійній залі зареєстровано 370 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, давайте привітаємо сьогодні іменинників: Володимира Миколайовича Стретовича і Євгена Яковича  Сігала і побажаємо, щоб ми ще декілька десятиріч у цій залі їх вітали. (Оплески) 

Дозвольте зробити інформацію щодо результатів роботи Верховної Ради України  на пленарному засіданні 18 травня. Вчора ми  з вами розглянули 16 питань  порядку денного, за результатами їх розгляду: прийнято одну постанову, один законопроект прийнято за основу, 12  законопроектів та 2 проекти постанов    відхилено.

Будь ласка, переходимо  до розгляду питань порядку денного. Розглядається питання: проект Постанови про внесення зміни до Постанови Верховної Ради України "Про проведення парламентських слухань на тему: "Інститут сім'ї в Україні: стан, проблеми та шляхи їх вирішення" (щодо перенесення дати проведення на 21 вересня 2011 року) – це реєстраційний номер 8486.

Шановні колеги,  є пропозиція профільного комітету, які просять, щоб ми  із 6 липня 2011 року перенесли ці слухання га  21 вересня. Немає заперечень? Я думаю, зрозуміло чому, бо  ми в липні якраз закінчуємо цю сесію. І, мабуть, логічніше, щоб ми наступну розпочинали з такого серйозного питання парламентських слухань. Не наполягають на обговоренні? Тоді, будь ласка, якщо наполягають, Павло Іванович Костенко, будь ласка, 1 хвилину ви скажіть мотиви, і потім Карпук.

 

10:03:41

КОСТЕНКО П.І.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати! У березні 2011 року Верховна Рада України прийняла Постанову "Про проведення 6 липня цього року парламентських слухань на тему: "Інститут сім'ї в Україні. Стан, проблеми та шляхи її вирішення".

Комітет приступив до слухань, проте до комітету звернулись ініціатори даного законопроекту Білозір Оксана Володимирівна та Лук'янова Катерина Євгенівна, а також керівники ряду громадських організацій, що переймаються цією проблемою з проханням перенести дату проведення парламентських слухань з 6 липня на 21 вересня 2011 року. Члени комітету підтримали цю пропозицію, враховуючи, що у липні місяці більшість представників громадських організацій, а також значна частина фахівців, які займаються проблемами сім'ї, знаходяться у відпустках, займаються організацією літнього оздоровлення дітей, а також те, що адміністративна реформа органів виконавчої влади, до сфери видання яких відноситься реалізація державної сімейної політики, що не завершилася, і чітко не визначена відповідальність за цю політику у структурний підрозділ …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будь ласка, Володимир Карпук, і будемо голосувати. Мікрофон Карпука.

 

10:04:59

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна".

Ми будемо підтримувати цей законопроект, він вже 3 роки є. Але, Адаме Івановичу, я звертаюся до вас. Нами зареєстрований законопроект Постанови про проведення парламентських слухань з питань реформування охорони здоров'я. Надзвичайно важлива тема, надзвичайно болюча, тому що багато про це говориться, і це потрібно обговорити. Тому прошу в законопроект поданий і включити на наступну сесійну неділю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Микола Володимирович, будь ласка.

 

10:05:39

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! В цілому ідея зрозуміла, але я боюся однієї обставини: що  ви розумієте, в якому стані сьогодні знаходяться органи виконавчої і місцевого самоврядування, коли не завершилася адміністративна реформа і загалі люди не знають, хто займається проблемами материнства і дитинства. Один аргумент - про те, що 6 липня вони знаходяться у відпустках, - ніби коректний, але давайте тоді таким чином: якщо ми це переносимо, що треба звернутися до уряду про те, щоб якнайшвидше завершити адміністративну реформу – і ми розуміли, хто на рівні області, і району, міста опікується проблемами материнства і дитинства, щоб ми до вересня не підвісили проблему і вона не вирішувалася. Бо так ніби логіка тут є – перенести на вересень, - але, щоб не виникла порожнеча у вирішенні цих питань на місцевому рівні.

Тому я б за такої умови, що ми голосуємо перенести, але з таким зверненням до уряду і відповідного профільного міністерства: зактивізувати роботу по завершенню упорядкування структур, які опікуються проблемами сім'ї, материнства і дитинства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція підтримати проект Постанови 8486: про перенесення терміну парламентських слухань із 6 липня на 21 вересня. Прошу голосувати.

 

10:07:13

За-292

Рішення прийнято. Дякую.

Переходимо до розділу "Друге читання".

Розглядаємо питання: проект Закону про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо особливостей усиновлення окремих категорій дітей (реєстраційний номер 7332). Від комітету – секретар Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Найдьонов Андрій Михайлович.

Будь ласка.

 

10:07:47

НАЙДЬОНОВ А.М.

Шановні народні депутати, законопроектом 7332: про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо особливостей усиновлення окремих категорій дітей, - внесеним Кабінетом Міністрів України, пропонується шляхом внесення змін до Сімейного кодексу заборонити усиновлення дітей особами без громадянства  та особами, які перебувають у шлюбі з громадянами, які не можуть бути усиновлювачами.

Крім того, пропонується, що дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем, якщо вона перебуває не менше як один рік на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належить питання усиновлення та захисту прав дітей, і досягла 5-річного віку. Крім того, чітко визначені виключення зазначеними нормами.

До законопроекту надійшло 15 пропозицій, 6 з них відхилено. Головне юридичне управління завізувало законопроект без зауважень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, йдемо за поправками.

Сушкевич не наполягає, перша поправка.

Чуднов, 3-я. Не наполягає.

Шаго, 4 поправка. Не наполягає.

Чуднов, 6-а, 7-а. Чуднов, 10-а.

Так, все решта, шановні колеги, враховано. Комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому. Головне юридичне управління завізувало даний законопроект без зауважень.

Я ставлю на голосування пропозицію: про прийняття в другому читанні і в цілому Закону про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо особливостей усиновлення окремих категорій дітей (реєстраційний номер 7232). Прошу голосувати.

 

10:10:12

За-256

Дякую. Закон прийнято.

Розглядаємо питання: проект Закону про облік та технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації (реєстраційний номер 2788) (друге читання). Від комітету – заступник голови Комітету з питань економічної політики Воропаєв Юрій Миколайович, будь ласка.

 

10:11:06

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемые коллеги, есть просьба по данному законопроекту, есть обращение, коллективное обращение городских советов по всей территории Украины, чтобы данный законопроект еще раз внимательно посмотреть, создать рабочую группу совместно с Кабинетом Министров Украины и вынести его на следующую пленарную неделю. Я прошу вас это предложение поддержать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Миколайович, а, можливо, давайте порадимось. Головне юридичне управління пропонує, що зважаючи на характер та обсяг необхідного доопрацювання проекту доцільно було б скасувати рішення парламенту про прийняття проекту за основу та направити його суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання чи ви доопрацюєте в другому?

 

10:11:54

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Как раз многие городские советы, более того, они уже приняли сессионное решение в поддержку данного законопроекта…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, тоді, значить, зважаючи на прохання комітету, прошу Князєвича.

 

10:12:09

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Адам Іванович, а як його доопрацьовувати? Я не розумію, вже всі минули строки на подачу відповідно поправок. Може, є сенс просто сьогодні його розглянути і відправити на повторне друге читання? І це  було б логічно, тоді можуть і відповідні ради через депутатів, і самі депутати його вдосконалювати, бо зараз ви його не зможете вдосконалити, бо вже закінчився строк для вдосконалення.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Я готов докладывать данный законопроект, повторяю еще раз. Более того, он рассмотрен на комитете, я его докладывал на комитете и комитет его утвердил ко второму чтению. Однако были представители общественных организаций, они были здесь на Верховной Раде, на этой неделе. Есть решение десяти городских советов в поддержку данного законопроекта и есть позиция Кабинета Министров и Минист… в первую очередь Министерства юстиции против этого законопроекта. Я предлагаю, на одну неделю мы создали рабочую группу,  ее заседание состоится в понедельник 23 мая,  а на следующую пленарную неделю 24-25 вы вынесете его еще раз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте вирішимо демократичніше.

Я ставлю пропозицію профільного комітету і прошу  її підтримати про перенесення розгляду даного законопроекту на наступний пленарний тиждень. Прошу проголосувати.

 

10:13:37

За-264

Прийнято рішення. Будь ласка, наступного тижня чекаємо.

Розглядається питання: проект Закону про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України (щодо порядку надсилання копії позовної заяви) (реєстраційний номер 4546) (друге читання).

Голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Львочкіна Юлія Володимирівна. Немає доповідача? Хто може з комітету?

Шановні колеги, візьміть таблицю, тут було шість поправок, п’ять із них враховані повністю, 2-а поправка Кармазіна врахована частково. Головне юридичне управління завізувало даний законопроект без зауважень.

Да, будь ласка, Юлія Володимирівна. Я вже практично все сказав за вас.

 

10:14:43

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.

Комітет Верховної Ради  України з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні шостого квітня 2011 року в другому читанні проект Закону України про внесення змін до статті 56 Господарського процесуального кодексу України (щодо порядку надсилання копій позовної заяви), внесений народним депутатом Мірошниченком.

Під час підготовки законопроекту до другого читання  від суб’єктів права законодавчої ініціативи надійшло шість пропозицій, які комітетом враховані. Головне юридичне управління вважає, що вдосконалювати існуючий порядок забезпечення сторін копіями позовних заяв необхідно з врахуванням  відповідних положень інших процесуальних кодексів.

Комітет в цілому погоджується із зауваженнями щодо необхідності внесення, а також відповідних змін до статті 64 ГПК України, статті 120, 127 ЦПК України, статті 106, 107 КАС України. Звертаю увагу на те, що внесення таких змін не відповідало б вимогам частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Враховуючи вище зазначене, комітет рекомендує Верховній Раді України прийняти законопроект у другому читанні та в цілому як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна.

Шановні колеги, я вже говорив, що всі поправки враховані, лише одна частково, автор не наполягає. Головне юридичне управління завізувало із певними зауваженнями, але комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому як закон. Цю пропозицію я ставлю на голосування.

Про прийняття в цілому Закону про внесення змін до статті 56 Господарського процесуального кодексу України (реєстраційний номер 4546). Прошу голосувати.

 

10:16:51

За-242

Дякую. Закон прийнято.

Немає мотивів голосування такого, тому що немає в Регламенті.

Розглядаємо питання: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства про заборону грального бізнесу в Україні (реєстраційний номер 8024) (друге читання).

Від комітету –  член Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Крайній Валерій Григорович. Будь ласка.

 

10:17:30

КРАЙНІЙ В.Г.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги, Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва на засіданні 19 квітня 2011 року розглянув підготовлений до другого читання проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства про заборону грального бізнесу в Україні (№ 8024), поданий народним депутатом України Королевською. Метою зазначеного законопроекту є віднесення інтерактивних закладів до залів ігрових автоматів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України в своєму висновку  від 11.02.2011 року до законопроекту визначилась, що за результатами розгляду  у першому читанні проект закону може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій. До законопроекту народними депутатами України  подано 7 зауважень, з яких  3 враховані, 2 відхилені у зв’язку  з  зміною преамбули до закону, 2 відхилені як такі, що  не відповідають тексту першого читання. 

Хочу звернути увагу на те, що законопроект доопрацьовано з урахуванням  чисельних запитів, які надійшли від комітетів і від голів обласних рад території України щодо продовження роботи аграрних  закладів під виглядом інтерактивних комп'ютерних клубів, які створені на базі заборони залів ігрових автоматів, в яких, як правило, після внесення  користувачем у комп'ютер відповідної ставки надається доступ через Інтернет-мережу або внутрішню мережу до віртуального казино з можливістю  отримання виграшу у грошовому еквіваленті.  Чисельність таких  клубів в Україні неухильно  зростає.    Так, тільки у Львові за останні 6 місяців кількість  клубів зросла на третину і налічує понад 70 таких закладів. І така ситуація майже в усіх країнах нашої держави.

Також  хочу зазначити, що цей законопроект є  доповненням до Закону України, який приймався 22 грудня 2010 року, коли комітет слушно керуючись вимогами статті 116 Регламенту Верховної Ради, не зміг у повній мірі відпрацювати зазначений законопроект. Законопроект  завізовано Головним юридичним управлінням без зауважень.

Прошу, шановні колеги, підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Валерій Григорович.  Ідемо    за поправками.

2 поправка.    Полунєєв не наполягає.

Яворівський, 3 поправка. Не наполягає. 

Полунєєв, 4-а.

Горіна, 5 поправка. Не наполягає. 

Решта враховано.

Таким чином, шановні колеги,  комітет і  Головне юридичне управління єдині в своїх пропозиціях, а саме: прийняти  в другому читанні і в цілому як  закон про внесення змін до деяких законів України  щодо вдосконалення законодавства  про заборону грального бізнесу в Україні (реєстраційний номер  8024). Прошу голосувати.       

 

10:20:39

За-251

Дякую. Закон прийнято.

Розглядаємо питання за реєстраційним номером 8295, повторне друге читання Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур припинення юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва  Чечетов Михайло Васильович. Будь ласка.

 

10:21:07

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Адам Івановичу, шановні народні депутати, Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва на засіданні 17 травня 2011 року розглянув проект Закону України щодо внесення до  деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур припинення юридичних та фізичних осіб – підприємців, підготовлений на повторне друге читання.

Метою зазначеного законопроекту є спрощення процедури припинення юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців  і встановлення відповідності для голови ліквідаційної комісії або ліквідатора, залученими до ліквідації  юридичної особи щодо проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в порядку та в межах строку, встановленого законом.

До зазначеного законопроекту народними депутатами України було подано 39 поправок. На повторне друге читання 2 поправки подані народним депутатом Воропаєвим, які враховані.

Члени комітету визначили, що реалізація положень законопроекту створить умови, за яких процедура припинення суб'єкта господарювання буде виконуватися за принципом "єдиного вікна" та забезпечить на законодавчому рівні скорочення строків проведення перевірок контролюючими органами тих суб'єктів господарювання, стосовно яких прийнято рішення щодо припинення.

Просимо підтримати рішення комітету і проголосувати за закон в другому читанні і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги,  ідемо за поправками. Так, комітет поступив мудро, в основному все враховано редакційно.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Врахував все, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 поправка, Кравченко. Не наполягає.

Так, шановні колеги, я звертаюсь, я звертаюсь до вас, хто вносив поправки, вони не враховані, але я щось не бачу таких. В основному всі враховані або враховані редакційно. Ніхто не наполягає?

Тоді я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні і в цілому законопроекту 8295 –  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур припинення юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Прошу голосувати.

 

10:23:50

За-246

Дякую. Закон прийнято.

Трошки розбавимо наше засідання. Надійшла заява двох фракцій, "Нашої України – Народної самооборони" і "Блоку Тимошенко – "Батьківщина", про оголошення перерви, але вони готові виступити. Вони готові без перерви виголосити свої питання.

Будь ласка, Ірина Геращенко.

 

10:24:30

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановний пане головуючий, шановні колеги! Від імені двох фракцій, опозиційних в цьому залі, я хочу привернути вашу увагу до долі нашого колеги Юрія Луценка. Вже 5 місяців Юрій Луценко знаходиться за гратами і місяць як він оголосив голодування. І сьогодні кожна година, кожен день можуть стати трагічними і вирішальними.

Я хочу, в першу чергу, звернутися до фракції більшості, тому що Юрій Віталійович так само є і вашим колегою. Він є народним депутатом кількох скликань. Юрія Віталійовича затримали п'ять місяців…, і особливо цинічно це виглядає тоді, коли навіть опоненти визнають, що він не складає ані суспільної небезпеки, що він не може впливати на слідство. І в цей час на волі знаходяться ті, наприклад, хто стріляв по натовпу у Львові. Випустили Комарницького, який не лише розкрав Київ, а був затриманий за розбійний  напад. Сьогодні на волі насправді розгулюють ті люди, які нанесли в першу чергу удар по репутації влади, які побили битами рибалок. І таких випадків можна навести тисячі. Але чомусь тільки опозиційні політики знаходяться під вартою. І насправді ми звертаємося в першу чергу до представників влади. Тому що сильна влада, насправді сильна влада, вона шанує, а не знищує опонентів.

Сьогодні більше ста депутатів Верховної Ради готові були взяти Луценка на поруки. І Герої України про це підписувалися. Але суд не бере ці аргументи до уваги.

Шановні колеги! коли кілька років тому представники іншого табору на поруки брали 2 народних депутати чи 10, їх відпускали під запобіжний захід. Невже сьогодні ми не усвідомлюємо, що ми своїм мовчанням вбиваємо не тільки Юрія Луценка, але й репутацію України? України, яка сьогодні головує в Раді Міністрів Ради Європи. І принциповим тут є захист прав людини в Україні.

Скажіть будь ласка, який це захист прав людини в Україні, якщо до суду за незрозумілими обвинуваченнями людина знаходиться під вартою? Більше того, щодня журналісти телеканалів, журналісти інших медіа друкують статті, в яких пишуть, що сьогодні за такими начебто провинами, за якими Луценко сидить за гратами, у нас укомплектовані міністерства і відомства покоївками, стилістами, задача яких підносити губні помади своїм керівницям. І вони отримують за це високі зарплати і є на держслужбі.

Луценко за це зараз начебто знаходиться у в’язниці. Ми звертаємося до колег депутатів забути тут про політичну приналежність, згадати, що ми в першу чергу люди. І звернутися до Генеральної прокуратури, до влади з вимогою змінити запобіжний захід Юрію Луценко. Це вже стає, знаєте, просто проблемою не тільки його родини, не тільки його колег, а і України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається питання - проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо збільшення обсягів дохідної частини бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування в умовах подолання наслідків світової фінансової кризи) (реєстраційний номер 6115).

Заступник Голови Комітету з питань соціальної політики та праці Сухий Ярослав Михайлович.

Сухий, на трибуну. Так візьме папери. Все-таки відчувається галицьке коріння, так і тягне його до "Нашої України".

 

10:28:14

СУХИЙ Я.М.

Ми, Адам Іванович, всі сьогодні в залі обговорюємо одну подію, ви про неї не знаєте.

Шановні колеги, 6115 законопроект пропонується вашій увазі до прийняття до другого читання. Дозвольте коротенький вступ історії. З 1999 по 2003 рік ми з вами тут, в цій залі, виконуючи Концепцію 1993 року про соціальне забезпечення, надзвичайно важко, вперто, я бачу багатьох колег по Комітету соцполітики, котрі з нами тоді працювали, переводили соціальне забезпечення на рельси соціального страхування. Було не просто, було важко. Але уявіть собі зараз якби ці фонди соціального страхування перестали існувати, де ми взяли би майже більше 200 мільярдів гривень для виплати  регресникам, лікарняні листки, народження-поховання, безробіття, пенсійні виплати, тому ці фонди потрібно підтримувати. Сталося так, що в епоху, в період початку фінансової кризи і в період фінансової кризи Кабміном було видано розпорядження, яке дозволяло не виплачувати платежів до фонду, виплачувати тільки заробітну плату. Як наслідок сьогодні перед регресниками борг 700 мільйонів гривень. Шановні колеги, це ті люди, які втратили здоров'я, а й сім'ї є, яких втратили життя люди, які приїдуть сюди до нас в Київ з касками, тому що їм немає чим, от ще трошки, і не буде чим платити. Нещасні, тимчасова втрата працездатності, вам приходили такі самі листи як і мені, не виплачуються лікарняні листки, після смерті на поховання не виділяються гроші.

Ну не буває чудес ні з того, ні з сього. Суб'єкти господарювання, виплачуючи зарплату, повинні вносити внески. Які це внески?  Я вам, дозвольте, коротенько нагадаю. Безробіття – всього 2 процента від фонду оплати праці роботодавець і півпроцента найманий працівник. Тимчасова втрата працездатності – 2,9  роботодавець,  півпроцента  найманий працівник. Це маленькі нібито  суми, але  в цілому  обсязі фонду оплати праці  воно складало таку проблему.

Тому  цей законопроект (6115) обговорювався дуже довго на робочих групах. Ми прийняли рішення просити Верховну Раду  схвалити порівняльну таблицю, але  Головне науково-експертне управління  висловило зауваження щодо змін до Закону України "Про виконавче провадження". Тому ми   прийняли рішення, щоб текст законопроекту  відповідав вимогам статті  22, 55 та 124 Конституції,  вилучили частину четверту розділу I законопроекту, зауваження врахували.

 І ще одне. Ми з колего Шевчуком внести  законопроект 8508, який стосується внесення змін до Закону "Про виконавче провадження" аби не було колізій між законами, які регламентують фонди соцстраху і виконавче провадження.

Тому прошу іти по поправках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  Національний банк, 9 поправка. Не наполягають.

Семинога, 10-а. Не наполягає.

Корж, 12-а. Ні.

Семинога, 17-а. Також не наполягає.

Корж, 24-а.

25-а, Семинога.

27-а, Семинога.

У нас потім іде знову 24-а. Враховано.

32-а, Корж.

34-а.

Семинога, 35-а.

Решта все враховано.

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету: прийняти у другому читанні  Закон про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення обсягів  дохідної частині бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування  в умовах подолання наслідків світової фінансової кризи. Прошу голосувати.

 

10:32:43

За-239

Закон прийнято.

Розглядаємо питання: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу" (щодо визначення часу закінчення переривання телевізійної програми) (реєстраційний номер 6429). Голова підкомітету Комітету з питань свободи та інформації Олена Кондратюк.

 

10:33:07

КОНДРАТЮК О.К.

Шановні колеги! На засіданні Комітету з питань свободи слова та інформації 20 квітня 2011 року у процесі розгляду питання щодо підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про рекламу" (реєстраційний номер 6429).

Комітетом прийнято рішення щодо зняття з розгляду вище згаданого законопроекту. У зв’язку з цим було зареєстровано відповідний проект постанови, у якому відповідно до частини другої статті 48 та частини другої статті 95 Закону України "Про Регламент Верховної Ради" пропонується Верховній Раді України прийняти рішення про зняття з розгляду законопроекту, реєстраційний номер 6429, та визнати такою, що втратила чинність Постанову парламенту від 1 січня 2010 року прийняття за основу вище згаданого законопроекту. Зазначу, що таке рішення комітет прийняв з огляду на те, що даний законопроект суперечить сучасній світовій практиці та міжнародним стандартам у цій сфері, зокрема, чинній для України Європейській конвенції про транскордонне телебачення. Керуючись вище згаданими міркуваннями, комітет і прийняв рішення про внесення на розгляд проекту Постанови Верховної Ради України про зняття з розгляду проекту Закону про внесення змін до реклами. Прошу підтримати рішення комітету і дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, давайте ми поступимо таким чином. Це і друге читання, і не друге читання, бо вноситься постанова, тому, мабуть, я маю право надати можливість обговорити це питання. Будь ласка, Олено, сідайте. Запишіться від фракцій, будь ласка.

Так, по одній хвилині вистачить, шановні колеги? Да? Добре, по одній хвилині. Будь ласка, Гасюк, група "Реформи  заради майбутнього".

 

10:35:23

ГАСЮК П.П.

Прошу передати моє слово депутату Гайдуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не почув. Гасюку?

 

ГАСЮК П.П.

Прошу передати слово моє депутату Трайдуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Трайдука мікрофон, будь ласка.

 

10:35:39

ТРАЙДУК М.Ф.

Трайдук, група "Реформи заради майбутнього".

Шановний Адам Іванович, шановні депутати, 1 грудня 2010 року ми з вами у цій залі конституційною більшістю 309 голосів проголосували за цей законопроект в першому читанні. Була єдина така замітка нашого науково-експертного управління, там чисто стилістичне питання, котре було вирішено.

Будемо так казати, нас всіх уже з вами, я перепрошую, достали памперси, достали інше – прокладки та інші питання. І кожен споживач має право знати, скільки ж буде йти ця реклама? І цей законопроект як раз робить цю справу. І ще одне прошу я, мало дуже часу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

10:36:34

ТРАЙДУК М.Ф.

Будемо так казати, що в конвенції нема такої, такого предмету щодо цього закону, навпаки, там закликається упорядочити питання щодо споживача і надання реклами. Тому тут дуже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Лещенко, фракція комуністів.  Володимир Бондаренко підготуватися.

 

10:36:56

ЛЕЩЕНКО В.О.

Прошу передати слово Александровській Аллі Олександрівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська Алла, будь ласка.

 

10:37:03

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Уважаемые коллеги, все избиратели стонут от этой рекламы, которая заставляет их смотреть совершенно абсурдные, очень часто неэтичные, очень часто оскорбительные даже вещи. В свое время мы ограничили время рекламы, мы заставили обозначать начало рекламы, завершение рекламы, хотя бы чтобы было видно, что это рекламное время, чтобы можно было это контролировать. Потому что мы же знаем, какие большие деньги тратятся на рекламу и как дорого это все стоит. И это все оплачивает, в конце концов, потребитель, то есть зритель. Люди стонут и просят ограничить время рекламы. Мы хотели ли бы хотя бы внести поправки чтобы человек, который смотрит художественный фильм, передачу, знал как и когда эта реклама закончиться, чтобы он мог в конце концов не смотреть эти гадости, которые ему навязывают. И сегодня  комитет превысил свои полномочия, почему то решил на этапе второго чтения…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

10:38:10

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Комитет превысил свои полномочии на этапе второго чтения, не выполнил ту функцию, которую они должны были выполнить по Регламенту, рассмотреть поправки, внести нам на второе чтение таблицу и внес почему то предложения про відхилення.

Это совершенно неправильно с точки зрения Регламента и я настаиваю на том, чтобы комитет выполнил свои функции. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Томенко.

 

10:38:40

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Я хочу звернути вашу увагу на ситуацію, яка склалась довкола законопроекту, це вічна проблема, коли ми думаємо, як знайти компроміс  і баланс між телеглядачем, якого більшість населення України, або, власне, все населення України і телеіндустрією.

Я розмів би логіку комітету, якби ми були в 2009 році, коли була фінансово-економічна криза. Сьогодні показники  телеіндустрії і доходів від реклами пішли серйозно вгору. Ви можете сьогодні подивитись телеканал "Інтер", який сьогодні колишніх таких зів’ялих і не зів’ялих зірок російських запрошує на свої програми за мільйони гривень. У мене питання: що вони не заробляють на рекламі?

Тому я вважаю, що треба підготувати до другого читання. Я проти того, щоб знімати цей законопроект, тому що є інтереси глядачів і Верховна Рада передусім повинна захищати інтереси глядачів, а не лише власників телекомпаній. Більше того, як зараз працюють телекомпанії, хіба ви не бачите, вони синхронізують час показу реклами і ви клацаєте по всіх каналах і на всіх каналах приблизно в один час йде реклама, таким чином вас позбавляють вибору взагалі як глядача щось робити.  Тому ідея закону була правильна: є лічильник і ми знаємо реклама йде стільки-то, стільки-то.  Більш того, це допомагає Національній раді з питань телебачення і радіомовлення моніторить, чи виконується наш законопроект про тривалість реклами.

Тому я проти зняття з розгляду цього законопроекту, готуємо до другого читання   і голосуємо за нього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чечетов. Потім – Зарубінський.

 

10:40:16

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Мы то же самое полностью поддерживаем позицию, высказанную Николаем Томенко в части того, что когда ситуация заходит в тупик, нужно смотреть на процедуру, на Регламент. Поэтому никто не отменял права, никто не давал право комитету отменить второе чтение, поскольку 20 депутатам так захотелось. Есть 450 депутатов в зале, есть общественность, есть миллионы телезрителей, которые тоже имеют свою точку зрения, просто не могут высказать здесь. Поэтому я думаю абсолютно правильное решение, которое сказал заступник Голови Верховної Ради господин Томенко в части того, что нужно дать комитету поручение с тем, чтобы он подготовил на процедуру второго чтения этот закон, а дальше рассматривать его по процедуре. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Зарубінський Олег.

 

10:41:12

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Адам Іванович. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.  Шановні колеги, рекламний бізнес – це великий бізнес, багатий ринок з багатьма лобістами. Я не думаю, що народні депутати чи якісь комітети мають виконувати функцію інструментарію для реалізації інтересів винятково рекламістів, рекламного бізнесу. Це перше.

Другий момент. Мені здається, що ключове питання тут таке: визначатися, то що первинне є інтереси споживача чи інтереси рекламістів? Більше того, треба для себе вибудувати ієрархію інтересів споживача і того, хто купує рекламу. Зважаючи на ці дві обставини, намагання відкинути цей закон, цей законопроект, мені здається, є не тільки не коректним, але і нечесним. Тому я думаю, що весь зал має проголосувати за цей законопроект, тому що він відповідає інтересам споживача, а споживач…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, так щоб нас зрозуміли виборці про що йде мова. Ми з вами, я вважаю, прийняли цілком логічне рішення, ми не забороняємо рекламу, ми просто кажемо в цьому законі, що після того моменту, коли починається реклама, повинен вказуватися час, коли вона закінчиться. Тобто ніхто реклами не забороняє. Просто інформуємо глядача, що рекламна пауза закінчиться через 5, 7, чи там скільки хвилин. Я  тут не бачу ніякого наступу на тих, хто хоче  давати рекламу і  на цьому заробляти.

Тому, мабуть, комітет має право прийняти таке рішення,  яке він  прийняв, ми тут не скажемо, що вони повинні тільки таке рішення примати. Єдине, що ви знаєте, що рішення комітету не є остаточним, бо остаточне рішення  приймає сесійна зала, Верховна Рада.

Тому,  спочатку я ставлю на голосування проект Постанови  за номером 6429 про зняття з розгляду проекту Закону України  про внесення змін до Закону України   "Про  рекламу" (щодо визначення часу закінчення переривання телевізійної програми). Прошу визначатись.  

 

10:43:49

За-6

Постанова не підтримана.

Таким чином, шановні колеги, я  прошу профільний комітет підготувати цей законопроект до другого читання.

Розглядається питання, проект Закону про внесення зміни до статті 34 Закону України "Про дорожній рух" (щодо відомчої реєстрації транспортних засобів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту) (реєстраційний номер  4723).

Заступник Голови Комітету з питань транспорту і зв’язку Мироненко Михайло Іванович. Михайло Іванович, будь ласка.

 

10:44:42

МИРОНЕНКО М.І.

Шановні народні депутати! Народними депутатами України  Василенком, Кальченком та Бондаренко на розгляд Верховної Ради було подано проект Закону України   про  внесення змін до статті 34 Закону України  "Про дорожній рух".    Авторами законопроекту пропонується запровадити відомчу  реєстрацію та облік транспортних засобів оперативно-рятувальної служби цивільного захисту,  внесення відповідної зміни до статті 34 Закону України "Про дорожній рух". 

Комітет Верховної Ради України з питань транспорту і зв'язку 14 квітня 2010 року розглянув зазначений законопроект та рекомендував Верховній Раді України направити його суб'єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.  Верховна Рада на пленарному засіданні 17 лютого розглянула вказаний законопроект  та прийняла його за основу. В ході доопрацювання законопроекту члени комітету встановили, що підготувати його до другого читання без порушення статті 116 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" неможливо. Через те, що пропозиція народних депутатів України Макеєнка, Гриневецького, Дончака та інших стосується запровадження відомчої реєстрації та облік також і  для транспортних засобів Державною прикордонною службою України.  Окрім цього, до комітету неодноразово надходили пропозиції про запровадження зазначеного порядку реєстрації також для транспортних засобів Державної спеціальної служби транспорту та адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Враховуючи вище зазначене, та відповідно до статті 2, статті 95 частини другої статті 48 Регламенту Верховної Ради України члени комітету на засіданні 11 травня 2010 року прийняли рішення внести на розгляд Верховної Ради України проект Постанови про зняття з розгляду проекту Закону України про внесення зміни до статті 34 Закону України "Про державний рух" та визнання Постанови  Верховної Ради України від 17 лютого 2011 року за номером 3059-6 про прийняття за основу проекту Закону України про внесення зміни до статті 34 Закону України "Про дорожній рух" такою, що втратила чинність. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Зрозуміла позиція? Ні в кого немає інших думок?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Тоді я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету: прийняти Постанову за номером 4723 – про зняття з розгляду проекту Закону України про внесення зміни до статті 34 Закону України "Про дорожній рух" і визнати такою, що втратила чинність Постанова Верховної Ради України від 17 лютого цього року про прийняття цього закону за основу. Прошу голосувати.

 

10:47:54

За-236

Дякую. Постанова приймається. Закон знятий з розгляду.

Розглядається питання – проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та затвердження ставок вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур (друге читання) (реєстраційний номер 8321). Голова Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Юрійович Хомутиннік.

 

10:48:28

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги, комітет розглянув проект закону під реєстраційним номером 8321, доопрацьований до другого читання. До комітету надійшла 41 пропозиція від народних депутатів України і деякі з них враховані, деякі, відповідно, відхилені, 13 враховано, 4 враховано частково, решта поправок відхилена.

Суть даного законопроекту полягає в тому, що фактично всі позиції – це ресурсні норми для додаткового, для додаткових надходжень в бюджет. Загальна вартість цих пропозицій складає біля 3 мільярдів гривень, тому кожна поправка, кожна пропозиція, вона безпосередньо пов'язана з надходженням до бюджету і, відповідно, видатків цього ж бюджету.

Тому комітет готовий розглядати і йти по поправках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Віталій Юрійович, одне загальне запитання. Я думаю, воно цікавить усіх. Що ми із першого читання залишили в цьому законопроекті? Так, щоб колеги більше орієнтувалися.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Значить я коротенько. Ми виключили дві позиції з цього законопроекту при доопрацюванні  до другого читання.

Перша позиція. Це комітетом запропоновано не підвищувати рентну ставку на нафту та газовий конденсат. А також плату за надра по тим самим нормам. Чому така позиція комітету і доповідали уряду. Ми з 1 січня цього року підвищили ці ж самі ставки на 1,4 відсотки. Тобто на 40, в 1,4 рази, тобто на 40 відсотків. І зараз пропонується ще підвищити на 7,2 відсотки.

З урахуванням тієї ситуації, яка є сьогодні на нафтовому ринку та з ціновою політикою на паливно-мастильні матеріали, ми запропонували все ж таки залишити діючу в Податковому кодексі ставку.

Більше того, я хочу нагадати, що в кодексі діє корегуючий коефіцієнт, який безпосередньо залежить від ціни, світової ціни на барель нафти. Ми записали, що цей коефіцієнт, якщо 560 гривень барель нафти коштуватиме, то цей коефіцієнт автоматично застосовується до Податкового кодексу. З урахуванням того, що сьогодні ціна на світову нафту вже більше 110 доларів, то відповідно автоматичний корегуючий коефіцієнт в Податковому кодексі вже автоматично діє. І він складає десь ще плюс 1,8 рази.

Тому така позиція була, було запропоновано цю позицію залишити на цьому рівні. Також, також комітет запропонував не підвищувати надбавку до діючого тарифу на електричну і теплову енергію. Пропозиція була з 3 до 4 відсотків підвищити цю надбавку. Це також ресурсна норма – 490 мільйонів. Але, порадившись і запропонувавши альтернативні джерела доходів, ми також порекомендували цю позицію відхилити.

Є одна поправка народного депутата Каракай Юрія Васильовича, це позиція по залізорудному концентрату (поправка номер 29). В таблиці написано: для прийняття рішення Верховною Радою України. Але рішення комітету було, просто воно тут не відображене, в таблиці відповідно, щоб цю пропозицію просто відхилити. Тому якщо парламент погодиться, щоб 29 поправка була просто відхилена, все решта збалансоване й погоджене. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, йдемо за поправками.

2-а, Майборода. Не наполягає.

Воропаєв, 3-я. Не наполягає.

Святаш, 4-а. Не наполягає.

Корж Віктор, 6-а, 5-а, вибачте.

Крук, 6-а. Ні.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Наполягає, наполягає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягає? Будь ласка, мікрофон, Крук.

 

10:53:46

КРУК Ю.Б.

Уважаемый Виталий Юрьевич, вы, наверное, не совсем внимательно посмотрели мою поправку 6. Почему? Потому что не понятно, вы в нашем зале уже не первый год находитесь, и НДС на портовые сборы ставился в этом зале уже на протяжении 15 лет и 15 лет он был відхилений. Почему? Потому что временное, мизерное пополнение бюджета якобы может привести к колоссальным потерям в морских портах Украины.  Причем эти потери исчисляются на несколько порядков выше чем то, что мы временно получим в бюджет. А если говорить по всей транспортной системе, то я вам там обоснование давал, что порядка 25 миллиардов мы просто потеряем доходов. Если только Одесский порт 450 миллионов потеряет и потеряет 12 миллионов грузопереработки. Поэтому мы настаиваем на том, чтобы эта поправка была принята.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Юрієвич.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Дякую. По-перше,  ми розібрались, безумовно, з цією та з іншими поправками, що стосується податку на додану вартість і ці позиції знову ж таки ресурсні.

Безпосередньо ваша поправка  коштуватиме для бюджету 264 мільйони гривень. Для того, щоб вирішите це  питання, вам необхідно було працювати разом з Міністерством фінансів і з комітетом у робочому порядку для того, щоб, якщо   її приймати, то запропонувати  альтернативні джерела покриття цієї позиції.

Тому  зараз з голосу я б  не  рекомендував би приймати  таке рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 6 поправка крука ставиться на голосування.

 

10:56:08

За-47

Не підтримана.

Гриневецький, 7-а. будь ласка, мікрофон.

 

10:56:16

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Дякую. Адаме Івановичу, моя поправка аналогічна, і я хотів би зазначити про те, що прийняття вказаного проекту закону  передбачає обов'язкове врахування ПДВ  до ставок портових зборів  та плат для іноземних суден, аналога цьому немає у жодному з іноземних портів Чорноморського басейну і суперечить міжнародній морській практиці.    На думку фахівців, нарахування ПДВ на портові збори, що фактично є  20-відсотковим збільшенням вартості суднозаходжень,   по всім портам ми будемо мати збитки   сотні мільйонів гривень.

На мою думку, збільшення надходжень  до державного бюджету  більш  доцільно збільшувати не за рахунок  нав'язування додаткових платежів і  податків, а шляхом послідовного прийняття ряду заходів, у тому числі удосконалюючи діючого  законодавства, – це повноцінне впровадження   роботи контейнерів у вітчизняних портах, шляхом внесення змін до Закону…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

10:57:28

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Дякую. Це і розвиток внутрішніх перевезень контейнерів водним транспортом, і що саме найголовніше, прийняття цієї поправки не відповідає національним економічним інтересам і загрожує втратою статусу транзитної морської держави. Я просив би прислухатись до цього. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую. Відповідь уже була комітету. Я ставлю 7-у і 9-у, вони чомусь, мабуть, помилка технічна, однакові поправки, на голосування. Прошу визначатись.

 

10:58:08

За-43

Не підтримано.

16-а, Гордієнко? Не наполягає.

19-а, 20-а його ж.

Палиця, 21-а. Не наполягає.

Романюк, 22-а? Не наполягає.

23-я його ж.

24-а.

Так, 28-а, Палиця. Не наполягає.

29-а. Нам потрібно прийняти рішення. Так, Віталій Юрійович?

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Да. Комітет пропонує відхилити цю поправку. Мова йде про збільшення ще на 50 відсотків плати за надра на залізну руду. Ми вважаємо, що в першому читанні запропоновано було збільшення на 50 відсотків, це достатнє підвищення. Ця позиція коштуватиме 171 мільйон гривень. Додатково ще, я вважаю, і ми порадились з комітетом, що це недоцільно ще збільшувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, прошу вашої уваги.

29 поправка колеги Каракая, комітет не прийняв рішення. Тобто нам треба з вами визначатися. Я ставлю 29 поправку на голосування. Прошу визначатись.

 

10:59:39

За-0

Навіть Каракай не проголосував. Нуль. Тобто залишається редакція першого читання.

Калетнік Григорій, 36 поправка. Не наполягає.

І 37-а, Кармазін. Не наполягає.

Так, 40-а, Кармазін. Не наполягає.

І остання, 41-а, Крук. Наполягаєте? Будь ласка, мікрофон.

 

11:00:18

КРУК Ю.Б.

Я еще раз хотел бы напомнить на тех потерях, которые могут быть в украинских портах Украины, и подойти к этому очень серьезно.

Наша депутатская фракция голосовать за этот закон не будет, и, я думаю, не только наша. Дело все в том, что обоснования все есть в комитете, и мне еще раз не понятно то, что вы говорите, Виталий Юрьевич, что надо было с кем-то там работать, в этом зале мы работаем уже не первый год, и работаем со всеми. На нашем комитете даже этот вопрос не рассматривался. Вы его не дали нам и не пригласили нас на заседание своего комитета.

Поэтому я еще настаиваю на поправке той, которую подал не только я (и Гриневецкий, и ряд депутатов): НДС по портам необходимо снять.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Ми не могли вас не запрошувати на засідання комітету. Засідання комітету – це не закритий такий собі клуб. Це дискусія нормальна, робоча, фахова дискусія. Тому, якщо було б бажання, ви б знайшли шлях, як бути присутнім на засіданні комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 41 поправка депутата Юрія Крука ставиться на голосування. Прошу визначатися.

 

11:01:56

За-21

Не підтримана.

Будь ласка, мікрофон, Шпенов.

 

11:02:03

ШПЕНОВ Д.Ю.

Уважаемые коллеги, в розданной таблице нету моих поправок, которые были мною поданы, и есть документ, который с отметкой официальной. Я думаю, произошло какое-то техническое недоразумение. Поэтому я прошу поставить на голосование: исключить повышение пользования платы за недрами для следующих  полезных ископаемых: это металлическая руда, железная руда для обогащения, железная руда для обогащения содержания магнетитового железа меньше 20 процентов, железная богатая, сырье огнеупорное - это доломит и известь флюсовая. Это в сравнительных таблицах под номерами идут 23, 24, 25 и 40. Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ви чули для стенограми ми зафіксували. Комітет не визначився чисто технічно, є це подання, є подання народного депутата Дмитра Шпенова. Я ставлю цю поправку Шпенова на голосування, на рішення сесійної зали. Прошу голосувати.

 

11:03:22

За-227

Враховані.

Таким чином, шановні колеги, ми з вами пройшли всі поправки. Я ставлю на голосування…

 

ХОМУТИННІК В.Ю.  Для стенограми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для стенограми, будь ласка.

 

ХОМУТИННІК В.Ю.  Да, я хотів би також для стенограми. Цим законом запроваджується вивізне мито до кінця року на зернові культури від дев'яти до чотирнадцяти відсотків. Закон вступає в дію з 1 числа наступного місяця і відповідно я хотів би для стенограми, щоб було зафіксовано, щоб уряд за цей час відповідно скасував ті квоти, які сьогодні діють. Тому що не може діяти одночасно і вивізне мито, і квоти, це суто для стенограми. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, з урахуванням сказаного головою комітету я ставлю пропозицію про прийняття в другому читанні і в цілому Закону за номером 8321 – про внесення змін до Податкового кодексу України та затвердження ставок вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур. Прошу голосувати. Хоча тут йдеться не тільки про зерно. Голосуємо. Там є, там є трохи зерна до…

 

11:04:46

За-226

Закон прийнято.

Розглядається питання проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо акредитації на території України відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб) (друге читання) (реєстраційний номер 5148).

Від комітету – Олексій Плотніков, будь ласка.

 

11:05:32

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо акредитації на території України відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб був внесений попереднім Кабінетом Міністрів України 21.09.2009 року. Потім він був внесений на заміну у зв’язку зі змінами в уряду 29.03.2010 року.

Верховна Рада України прийняла проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо акредитації на території України відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб в першому читанні 29.06.2010 року і доручила Комітету з питань економічної політики доопрацювати зазначений законопроект на друге читання. Під час підготовки законопроекту до другого читання до комітету надійшло 300 пропозицій від суб’єктів права законодавчої ініціативи, які в своїй більшості стосувалися зміни концепції тексту законопроекту, прийнятого Верховною Радою за основу в першому читанні.

Відповідно була зроблена порівняльна таблиця, яка розглядалась в Кабінеті Міністрів України, а саме: в Міністерстві економіки, в Міністерстві юстиції, Державному Комітеті з питань регуляторної політики і підприємництва. Однак до цього часу Кабінетом Міністрів України не вироблено єдиного концептуального підходу до вирішення цього питання, про що міністерства та відомства поінформували Кабінет Міністрів, а той в свою чергу просив комітет не вносити питання на розгляд Верховної Ради України.

Таким чином, зважаючи на звернення Кабінету Міністрів України, Комітет з питань економічної політики не зміг внести на розгляд Верховної Ради  України опрацьований та узгоджений з урядом проект тексту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо акредитації на території України відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб.

Виходячи з вище викладеного, комітет неодноразово звертався до керівництва Верховної Ради України щодо перенесення розгляду зазначеного питання та включення його в порядок денний тільки після відповідного подання від комітету. Це була позиція Комітету з питань економічної політики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, цей законопроект у першому читанні ми прийняли майже рік назад, тому іншого варіанту ніж поставити на голосування пропозицію про прийняття у другому читанні, у тій редакції, яку ми прийняли у першому читанні, в мене немає. Цю пропозицію я ставлю на голосування, а вас прошу визначатися.

Ставиться на голосування законопроектом за номером 5148 – про прийняття як Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо акредитації на території України відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб. Прошу визначатися.

 

11:08:35

За-37

Таким чином законопроект не набрав необхідної кількості голосів. Відхилений.

Розглядаємо питання проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо участі народних засідателів) (реєстраційний номер 8308). Доповідає – перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Миколайович Олійник. Будь ласка.

 

11:09:06

ОЛІЙНИК В.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, Комітетом Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності підготовлений для розгляду у повторному другому читанні і поданий народним депутатом Пилипенко Проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо участі народних засідателів).

Хочу нагадати, що зазначеним законопроектом пропонується ліквідувати інститут народних засідателів в кримінальному процесі як застарілий та такий що втратив свою актуальність. Комітет не погоджується з пропозицією запропонованою автором і зазначає, що необхідність участі народних засідателів у кримінальному судочинстві  обумовлене тим, що сфера кримінально-процесуального законодавства є найбільш чутливою, де найчастіше обмежуються права та свободи громадянина,   а відтак, вимагає дієвих кримінально-процесуальних гарантій захисту цих прав. Так, існування самого інституту народних засідателів є вимогою  частини 4 статті 124 Конституції України.

Під час підготовки законопроекту до повторного другого читання до нього надійшла одна пропозиція від народного депутата України  Кармазіна, це поправка номер 6, сторінка друга.  Комітет прийняв  рішення її відхилити.

Взагалі, до законопроекту надійшло 29 пропозицій: 25 з них враховані повністю, частково, або редакційно і 4 відхилено.  Комітет пропонує прийняти його в другому читанні та в цілому як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, ідемо за поправками. Поправки є, поправки…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну є десь таблиця. У мене, принаймні, є значить  і у вас вона повинна бути.

Так, будь ласка,    2 поправка на підтвердження?  Михайло Васильович?  2 поправка на підтвердження.   І вона ж, це я так розумію, 2-а і  3-я. Правильно, Володимир Миколайович, це одна і та ж сама поправка, чи ні?

 

ОЛІЙНИК В.М. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Значить так, 2 поправка Кармазіна врахована редакційно. Ставиться на підтвердження. Прошу визначатись. 

 

11:11:55

За-3

Залишається редакція першого читання.

3 поправка  на підтвердження. Прошу визначатись.  

 

11:12:17

За-22

Не підтверджено.

5 поправка на підтвердження, це колеги Власенка, врахована редакційно. Будь ласка, мікрофон Власенка.

 

11:12:32

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Адам Іванович. Шановні колеги, я прошу підтримати цю поправку. Оскільки діюча Конституція України передбачає можливість безпосередньої участі громадян України у відправленні правосуддя лише двома шляхами: у вигляді присяжних та у вигляді народних засідателів.

Якщо ми зараз абсолютно повністю ліквідуємо інститут народних засідателів, то ми практично ліквідуємо можливість для громадян України здійснювати контроль над відправленням правосуддя. Ми уже практично відсторонили людей від формування законодавчого органу. Ми практично уже на сьогодні відсторонили людей від формування Кабінету Міністрів. Практично на сьогоднішній день у нас ще не буде президентських виборів. Ми практично зруйнували систему місцевих органів влади, відсторонивши людей від виборів.

Тому відсторонити людей іще від відправлення правосуддя, мені здається, що це буде, ну, по-перше, немає в цьому здорового глузду. А по-друге, це буде пряме порушення Конституції України. Прошу підтримати млою поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміло. 5 поправка голосується. Прошу голосується.

 

11:13:56

За-33

Не підтримана.

9 поправка Кармазіна на підтвердження.

Почекайте, 7 поправка Мойсика.  Будь ласка, мікрофон.

 

11:14:11

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, Партія "За Україну!

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, у двох статтях Конституції: 124-ї і 127-ї йде мова про участь народу у здійсненні правосуддя. То моя поправка відхилена в зв'язку з тим на комітеті, що була врахована поправка Швеця. Але сьогодні ми не підтвердили поправку Швеця. Тому я пропоную, що засідателі беруть участь у здійсненні судочинства три плюс два професійних судді, коли про це клопоче підсудний. І прошу поставити її на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, яка думка комітету?

 

ОЛІЙНИК В.М. Ну, ця поправка була тільки відхилена в зв'язку з тим, що була прийнята поправка номер 3 і 4.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 7 поправка ставиться на голосування.

 

11:15:18

За-50

Не підтримано.

Так, будь ласка, по 9 поправці. Але 9 поправка, шановні колеги, вона відхилена, тому що суперечить 116 статті Регламенту. Михайло Васильович, яка у вас пропозиція? Будь ласка, Чечетову мікрофон.

 

11:15:39

ЧЕЧЕТОВ М.В.

На підтримання 9 статтю поставити.

 

ОЛІЙНИК В.М. Вона суперечить. 9-а, вона суперечить...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 9 поправка, на якій ви наполягаєте, Михайло Васильович, вона відхилена, бо не відповідає 116 статті Регламенту. Там немає необхідності ставити на підтвердження, бо вона не врахована. Розібралися?

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Розібралися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто не голосуємо 9-ї.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Вона відхилена?

 

ОЛІЙНИК В.М. Вона відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ідемо далі. Враховано, враховано, враховано.

10 поправка на підтвердження. Будь ласка, яка думка комітету? Вона врахована. Да, да. По 10 поправці, будь ласка. Тоді я ставлю на голосування 10 поправку. Яка думка комітету, Володимир Миколайович?

 

11:16:51

За-1

Не підтверджено.

11-а на підтвердження. Яка думка комітету?

 

ОЛІЙНИК В.М. Відхилена ця поправка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, попробуйте. Власенко, будь ласка, мікрофон.

 

11:17:19

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Адаме Івановичу. Пане Олійник, як відхилена, коли вона врахована? Так у вас запитали думку комітету. А за думкою комітету, ця поправка є слушною і вона врахована. То у мене велике прохання. Коли ви доповідаєте, то доповідайте позицію комітету, а не позицію фракції Партії регіонів з цього приводу.  Комітетом ця поправка врахована. Тому я не бачу підстав її ставити на якесь підтвердження чи непідтвердження.

Ще раз підкреслюю, зазначена поправка стосується можливості реалізації безпосередньо народом участі у відправленні правосуддя. У нас інших підстав і можливостей громадянам приймати участь у відправленні правосуддя, яке це прямо передбачено Конституцією, не існує. Лише у вигляді народних заседателів. Я не розумію оце бажання викинути людей взагалі від усього, в тому числі і від можливості впливати на правосуддя хоча б якимось чином.

Я розумію, що суди уже приватизовані і краще слухати справи тими суддями, так званими професійними. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Думка комітету, будь ласка.

 

ОЛІЙНИК В.М. Вона врахована була, я перепрошую. Тому що редакційно було прийнято рішення повернутись до чинної редакції частини першої статті 18 Кримінально-процесуального кодексу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 11 поправка колеги Власенка врахована. Але депутати наполягають на голосуванні щодо її підтвердження. Прошу визначатись.

 

11:19:02

За-63

Не підтримана поправка.

12 поправка Кармазіна ставиться на підтвердження, прошу визначатись.

 

11:19:24

За-12

Залишається редакція першого читання.

13-а Власенка. Мікрофон, будь ласка, Власенка.

 

11:19:33

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Адаме Івановичу. Ну, я, по-перше, вам вдячний за те, що ви сьогодні  жорстко дотримуєтесь Регламенту і відхиляєте поправки, які суперечать статті 116, я сподіваюся, що так буде цілий день у нас сьогодні, а не лише відповідно до цього законопроекту.

Що стосується цієї поправки, я ще раз підкреслюю, шановні колеги, чинна українська Конституція передбачає участь громадян у відправленні правосуддя. Громадян позбавили уже будь-якої можливості впливати на функціонування держави. Громадяни не мають ніякого відношення до формування Кабінету Міністрів. Громадяни не мають ніякого відношення, по суті, до формування вищого законодавчого органу влади. І цим законопроектом робиться спроба усунути громадян від впливу на правосуддя в ті процесуальні способи, які встановлені були кодексами і законами, це з другого боку.

З третього боку, я хочу нагадати одну із позицій Конституції, яка говорить про те, що не можна зменшувати права громадян по відношенню до тих, які уже задекларовані. Права громадян приймати участь у відправлені правосуддя у вигляді народних засідателів, воно існувало …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ВЛАСЕНКО С.В. …воно існувало до сьогоднішнього дня. Тому я вважаю, що прийняття, вимога поставити на підтвердження ці поправки і не голосування їх порушує Конституцію в чергове. Дякую, Адам Іванович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви кажете правду, але сесійна зала визначається. Я ставлю на голосування 13 поправка. Прошу  голосувати.

 

11:21:20

За-55

Залишається редакція першого читання.

14 поправка, мікрофон Власенко, будь ласка.

 

11:21:27

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Адаме Івановичу. Але я би просив, перед тим як ви надаєте слово представникам, авторам поправок, які розглядаються, я би хотів все-таки почути думку комітету і мотиви, з яких комітет керувався тим, що спочатку підтримали і потім хотілося б почути мотиви, з яких пропонується відхилити ці поправки. Ще раз підкреслюю, зазначені мої поправки направлені на одне єдине – на збереження можливості участі громадян у відправленні правосуддя в той спосіб, який передбачений Конституцією, Конституцією України. На жаль, ще раз підкреслюю, комітет підтримав ці поправки, це було логічно,  мудро і конституційно. На жаль, щось змінилося у залі. Позиція  Михайла Васильовича у нас трошки інша  з цього приводу. Але прошу думку комітету з цього приводу висвітлити, чому комітет підтримав, а  зараз пан Олійник говорить, що це не так.

 

ОЛІЙНИК В.М.  По-перше, …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович. Вибачте Володимир Миколайович.

До комітету і до доповідача претензій немає. Він доповідає те, що вирішив комітет. І ви у таблиці бачите, що комітет підтримує. І доповідач не заперечує, щоб ця поправка залишилась. Але відповідно до регламенту кожен із нас має право висловити зауваження до тієї чи іншої поправка. Якщо є зауваження, то визначається… Ще раз повторюю, визначає  не комітет, приймаємо ми з вами рішення. Тому до комітету претензій немає.

Будь ласка, я ставлю 14 поправку на голосування на предмет підтвердження. Прошу визначатись.

 

11:23:18

За-57

15 поправка на підтвердження ставиться на голосування.

 

11:23:39

За-32

Не враховано.

16 поправка, Власенко. Будь ласка,  мікрофон.

 

11:23:45

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Я бачу настрій залу, я бачу настрій Партії регіонів, яка готова  за будь-яких обставин продавити це рішення, я  розумію навіщо це потрібно. Це потрібно для того, щоб не дай Боже, громадяни України не мали  жодної можливості приймати на ті судові рішення, які будуть  зараз прийматися у нас оцими трійками суддівськими, так званих, професійних суддів, які, на жаль, на сьогоднішній день готові виконувати будь-які  забаганки діючої влади.

Я не бачу  необхідності у подальшому підтримувати свої поправки. Дяку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  16-а ставиться на голосування.

  

11:24:37

За-26

Не підтримана.

17-а ставиться на голосування.

 

11:24:56

За-12

Не підтримана.

18-а Власенка ставиться на голосування на предмет підтримки.

 

11:25:16

За-35

Шановні колеги, можливо, ми давайте поступимо таким чином. Чи будемо голосувати чи кожну окремо, чи поступимо таким чином, що поправки, які враховані на предмет того, щоб залишити народних засідателів, один раз за всі проголосувати. Ні? Хорошо.

19 поправка ставиться на голосування.

 

11:25:55

За-37

Не підтримана.

20-а ставиться на голосування.

 

11:26:12

За-30

Не підтримана.

21-а ставиться на голосування.

 

11:26:30

За-33

Не підтримана.

22-а ставиться на голосування.

 

11:26:48

За-35

Не підтримана.

23-я.

 

11:27:04

За-32

Не підтримана.

24-а.

 

11:27:21

За-33

Не підтримана.

25-а. Голосуємо.

 

11:27:38

За-28

Не підтримана.

26-а ставиться на голосування.

 

11:27:58

За-28

27-а.

 

11:28:17

За-29

Не підтримана.

28-а. Зніміть голосування, будь ласка. Мойсика це поправка. Мікрофон ввімкніть.

 

11:28:33

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, партія "За Україну!" Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, а особливо шановні наші виборці! За цими поправками, за нумераціями ви, напевне, не вловили суті цього законопроекту.

У першому читанні автори запропонували, на відміну від чинного закону, позбавити народ участі у здійсненні правосуддя. Це було завжди в нашій державі: і за часів комуністичних засідателі брали участь. То сьогодні пропонується без них. Але не це саме страшне, Адаме Івановичу.

Наступним йде закон про знищення Верховного Суду України. Так ось, 363 поправки, які були внесені депутатами, жодна з них не врахована комітетом. Отже, ми переходимо до практики, коли задарма, не задарма, а за гроші, але без результату, і ми в залі, і комітети, і експерти. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги. (Шум у залі) Зараз, Михайло Васильович, послухайте мене всі уважно. Я не бачу тут принципової різниці, це перше. А друге, ми взагалі останнім часом приймаємо саме в такій редакції, що закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування. Ви ж пропонуєте залишити: з дня опублікування. Один день нічого не змінить, але це, повірте, юридично чистіша норма: з наступного дня після дня опублікування. Тому що в день опублікування один побачив, що діє закон, а другий не побачив, що діє закон. І тут можуть бути колізії.

Я пропоную, Михайло Васильович, не наполягайте, один день нічого не міняє. Тобто поправку (Шум у залі) Да, да, врахували, бо ми зараз останнім часом саме в такій редакції і приймаємо. Я думаю, це буде краще. Да, да, тобто врах… 29-та… 28-ма залишається, не наполягають, тобто в редакції, яку запропонував колега Мойсик. 29-та поправка ставиться на голосування. Прошу визначатися.

 

11:30:53

За-17

Не підтримана.

Таким чином, з врахуванням результатів голосування я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття в другому читанні та в цілому Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо участі народних засідателів) (реєстраційний номер 8308). Прошу голосувати.

 

11:31:37

За-239

Закон прийнято.

По фракціях… Немає такого, на жаль. Партія регіонів – 182, БЮТ – не голосувала, Народна Україна… "Наша Україна", вибачте –  5, комуністів – не голосували, "Реформи" – 20, Народна партія – 20, позафракційні – 12.

Шановні колеги! Зараз у нас на розгляді питання  проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо упорядкування функцій органів державного нагляду в електроенергетиці (реєстраційний номер 8152). Але зараз ось-ось має надійти таблиця, як надійде будемо тоді його розглядати.

Розглядається питання проект Закону про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції (реєстраційний номер 7408). Профільний комітет звернувся з пропозицією у зв’язку з тим, що у них немає рішення 50 на 50 його перенести, але інша частина наполягає на тому, що терміни, які були відведені профільному комітету для розгляду, уже пройшли.

Тому я, шановні колеги, на розгляд залу ставлю пропозицію, про прийняття у другому читанні Закону про відповідальність за шкоду завдану внаслідок дефекту продукції (реєстраційний номер 7408) в редакції першого читання, прошу голосувати.

 

11:33:32

За-241

Закон прийнято.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення роботи Верховного Суду України.

Шановні колеги, є пропозиція направити цей законопроект на повторне друге читання. Прошу підтримати цю пропозицію, на повторне друге читання, Михайло Васильович, голосуємо.

 

11:34:15

За-291

Законопроект направляється на повторне друге читання. Але я прошу, шановні колеги, з профільного комітету врахувати, дійсно, нюанси, які там є, дослухатися і до думки Верховного Суду, і до пропозицій народних депутатів. Давайте попрацюємо з тим, щоб на наступному пленарному тижні ми з вами прийняли рішення, бо рішення треба з цього приводу нам приймати. Ми прийняли з вами мудре рішення, ось що сталося.

Розглядається питання проект Закону про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (реєстраційний номер 3224) (повторне друге читання). Доповідає  член Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Валерій Григорович Крайній. Будь ласка.

 

11:35:14

КРАЙНІЙ В.Г.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги, проект Закону про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності розроблено та доопрацьовано членами комітету з метою практичної реалізації Закону України про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, який регулює відносини, що виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб’єктами господарювання у зв’язку з видачею документів дозвільного характеру та запровадження на законодавчому рівні переліку документів дозвільного характеру, що дають право на впровадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності та визначення об’єктів, на які видаються документи дозвільного характеру.

До законопроекту народними депутатами України було подано 7 зауважень, 6 з яких враховано. До опрацювання законопроекту було залучено представників центральних органів виконавчої влади, міжнародних та громадських організацій. Законопроектом затверджується перелік документів дозвільного характеру, які дають право на впровадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності та визнають об’єкти, на які видаються документи дозвільного характеру. При цьому до вказаного переліку включаються документи дозвільного характеру, необхідність отримання яких передбачено виключно законами України та стосуються, які є економічно виправданими та доцільними. Проектом встановлюється положення, згідно яких забороняється вимагати від суб’єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, необхідність отримання яких не передбачено законом та які не внесені до переліку. Окрім того, з метою уникнення правових колізій в подальшому законопроект містить норму, згідно якої зміни до переліку документів дозвільного характеру вносяться одночасно з внесенням змін до законів України, що регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру.

З набранням чинності положення  цього проекту  закону органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, посадові особи, а також підприємства, установи, організації уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру, не матимуть правових підстав вимагати від суб'єктів  господарювання  отримання документів дозвільного характеру. Необхідність яких не передбачена законом та які не внесені до переліку, затвердженого  цим законопроектом.  Прийняття зазначеного проекту закону сприятиме вдосконаленню системи відносин між державою та бізнесом дозвільними органами та суб'єктами господарювання  в частині видачі документів дозвільного характеру.

Позитивним  результатом прийняття закону буде  визначення загальної кількості документів дозвільного характеру, зменшення витрат часу суб'єктів   господарювання на отримання відповідної інформації. Зменшення кількості документів дозвільного характеру, чи скасування документів дозвільного характеру. Попередження зловживання та зупинення корупційних дій з боку  посадових державних осіб, що дозволяють створити більш сприятливі умови для подальшого розвитку    підприємництва в Україні. Комітет  просить підтримати прийняття даного законопроекту в цілому як закону. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, дякую, Валерій Григорович.

Так, у нас усі поправки, крім однієї поправки 3 колеги Кармазіна, враховані.  І, при тому, наголошую, що пропозиція, що цей закон набирає чинності  з 1 січня 2012 року.   Ніхто не наполягає на голосуванні тих, чи інших поправок? Немає.

Тоді я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в  другому читанні і в цілому Закону  про перелік документів дозвільного характеру в сфері   господарської діяльності (реєстраційний номер   3224). Прошу голосувати.

 

11:39:20

За-260

Закон прийнято. 

Переходимо до розгляду питання: проект Повітряного кодексу України (реєстраційний номер 7144). Голова підкомітету Комітету з питань транспорту і зв'язку Шиянов Борис Анатолійович. Будь ласка.

 

11:39:41

ШИЯНОВ Б.А.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні запрошені! Комітетом Верховної Ради України з питань транспорту і зв'язку пропонується до розгляду по процедурі повторного другого читання порівняльна таблиця до проекту Повітряного кодексу України (реєстраційний номер 7144) (від 20.09.2010 року). Автор – Кабінет Міністрів  України.

Вказаний законопроект  внесено з метою гармонізації законодавчого поля, що регламентує діяльність цивільної авіації України зі стандартами Міжнародної організації цивільної авіації, Об'єднаних авіаційних властей Європи, Європейської конференції цивільної авіації, Європейської організації з безпеки аеронавігації та інші. А також змін до норм українського законодавства, які відбулися за період після введення в дію Повітряного кодексу України 1993 року.

Всього в порівняльну таблицю для розгляду по процедурі повторного другого читання внесено 53 зауваження та пропозицій народних депутатів Воропаєва, Макеєнка, Зейналова, Синиці, Лемзи, із них враховано 50 зауважень.

Дуже стисло  зупинюся на деяких поправках. Законопроект   доповнено новим розділом "Права пасажирів у разі відмови перевезення, скасування чи тривалої затримки авіарейсів" (зауваження народного депутата Воропаєва). Врахована пропозиція юридичного управління щодо виключення частини третьої статті 81. Після обговорення порівняльної таблиці законопроекту 7144 на повторне друге читання на засіданні комітету комітетом було отримано пропозицію народного депутата Хари Василя Георгійовича щодо внесення змін в частину першу статті 53, замінивши при цьому слово "Об'єднаної федерації профспілок авіаційної галузі України" на "профспілками працівників цивільної авіації України", відповідне обґрунтування було надано. Прошу підтримати вказану пропозицію.

Тепер про висновки комітетів Верховної Ради відносно законопроекту. Нагадую, що Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України вважає, що законопроект  внесений Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України від 05.10.2010 року відзначено, що за результатами розгляду в першому читанні зазначений законопроект може бути взятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій. У висновку Головного юридичного управління від 16 травня 2011 року відмічено, що законопроект може бути прийнятий в другому читанні за умови врахування Головного юридичного управління.

За результатами розгляду Комітет з питань транспорту і зв'язку прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді Україні прийняти проект Повітряного кодексу (реєстраційний номер 7144) від 20.09.2010 року у другому читанні та в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Ідем за поправками.

1-а, Зейналов. Не наполягає.

Зейналов 6-а, 7-а. Не наполягає.

Воропаєв, 11-а. Врахована, врахована частково. Не наполягає.

Зараз, от якраз я до неї і підійшов. 25 поправка Кармазіна врахована. Ставиться пропозиція на підтвердження. Прошу визначатись.

 

11:43:29

За-6

Не підтверджена, тобто залишається редакція першого читання.

Так, Макеєнко, 39-а врахована частково. Не наполягає.

Так, шановні колеги, не врахована Зейналов, 47-а. Не наполягає.

Так, і все. Решта питань немає.

Таким чином я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття в другому читанні в цілому Повітряного кодексу України (реєстраційний номер 7144). Прошу голосувати.

 

11:44:33

За-299

Шановні колеги! Повітряний кодекс є. Залишилось купити ще літаки.

Розглядаємо питання 7331 проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо цільових облігацій. Лист комітету на перенесення, на завтра будуть готові. Нема заперечень?

Тоді завтра 7331, буде готова таблиця сьогодні. Роздайте будь ласка і ми будемо розглядати завтра. На п’ятницю.

Розглядається питання – проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо нагляду на консолідованій основі), (реєстраційний номер 7399). Доповідає Голова Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік. Будь ласка.

 

11:45:43

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Законопроект готувався до другого читання комітетом за участю представників Національного банку України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, банківських асоціацій та Світового банку.

Довідково, запровадження такого виду нагляду на консолідованій основі в європейських країнах передбачено ще положенням директиви Європейського Союзу 1983 року про нагляд за кредитними установами на консолідованій основі. Отже, нагляд на консолідованій основі здійснюється регуляторами ринків фінансових послуг європейських країни вже понад 25 років.

До другого читання надійшли пропозиції від Національного банку – 55 пропозицій, з них враховано 52, 3 відхилено. Від народних депутатів. Аржевітін Станіслав Михайлович – 22 пропозиції, з них враховано 14,  та інші народні депутати. Загалом законопроект погоджений та прийнятий на комітеті. Тому рішення комітету: прийняти його в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Розглядаємо поправки.

Так, поправка 14 і 15, Кармазін  не наполягає.

Національного банку 20-а і 22-а. Не наполягає.

23-я, Аржевітін.

 

11:47:31

АРЖЕВІТІН С.М.

Я пропонував для того, щоб з метою, коли буде формуватись консолідована звітність, крім того, що не будуть включатись страхові компанії до цієї звітності, я пропонував, щоб не включались також компанії з надання допоміжних послуг. Комітет не підтримав.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Позиція комітету вона відображена щодо відхилення цієї поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, з 23 поправкою, ставимо на голосування. Прошу визначатись.

 

11:48:29

За-6

Не підтримана.

Так, 23-я...

Аржевітін 24-а, будь ласка, мікрофон.

 

11:48:41

АРЖЕВІТІН С.М.

Моя пропозиція була у 24 поправці щодо того, коли загальна сума прямує або опосередкованою участю банківської групи визначається, щоб не враховувати інститути спільного інвестування, які входять в банківську групу як такі, що вони як би виходять за межі цієї концепції і штучно збільшують обсяг такої опосередкованої участі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 24-а ставиться на голосування. Прошу визначатись.

 

11:49:27

За-6

Не підтримана.

12-а, Аржевітін.

 

11:49:32

АРЖЕВІТІН С.М.

25 поправка була пов'язана з тим, щоб Національний банк якби не поширював, коли  до банківської групи входить страхова компанія, щоб він не поширював обсяг і  контроль за всіма операціями. А моя пропозиція була: сконцентруватись Національному банку виключно на тих операціях, коли є  страхова компанія у складі банківської групи, якщо створюється і генеруються саме кредитні ризики, щоб не було такого широкого нагляду за страховими  компаніями, а  виключно там, де є операції, які пов'язані  із кредитним ризиком.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування  25-а. Прошу визначатись.

 

11:50:33

За-13

Не підтримана.

28-а, Аржувітін.

 

11:50:37

АРЖЕВІТІН С.М.

Власне, 28-а, я не знаю чому написана, вона  відхилена, тому що  у першій редакції ми прийняли, що контролюються операції, і була планка 10 відсотків від статутного капіталу. Я пропонував звузити цю   планку до 20 відсотків. Власне кажучи, у другій редакції Національний банк погодився з моєю концепцією про звуження і замінив 10 відсотків статутного капіталу на норму – 5  відсотків консолідованого  статутного капіталу всієї групи, тобто фактично  звузив кількість операцій. Тому я розумію, що моя поправка врахована по сіті, якщо так розібратися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Наступна ваша 31 поправка. Аржевітіна мікрофон.

 

11:51:27

АРЖЕВІТІН С.М.

В цій поправці я теж пропонував  додати, що коли у склад  банківської групи входять компанії  з надання  допоміжних послуг, то, я думаю,  що це є не головною діяльністю, і тому їх теж не включати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 31-а голосується. Прошу визначатись.

 

11:52:04

За-8

Не підтримана.

55-а Аржевітіна. Будь ласка, мікрофон.

 

11:52:08

АРЖЕВІТІН С.М.

З 55 поправкою я погоджуюсь, тому що моя редакція була: "фінансово-холдінгова компанія, виключним видом діяльності якої є". Національний банк запропонував слово "основним видом діяльності якої є", тому я погоджуюсь і не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

65-а, Національний банк. Не наполягає? Ні.

67-а, Аржевітін.

 

11:52:35

АРЖЕВІТІН С.М.

Це аналогічна моя поправка про вилучення компаній, які надають допоміжні послуги як неосновні. Я теж не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.

Так, решта поправок враховано або враховано частково.

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету прийняти в другому читанні і в цілому Закон про внесення змін до деяких законів України (щодо нагляду на консолідованій основі) (реєстраційний номер 7399). Прошу голосувати.

 

11:53:25

За-258

Закон прийнято.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг (реєстраційний номер 7511). Комітет просить перенести на наступний пленарний тиждень. Прошу підтримати цю пропозицію, голосуємо про перенесення на наступний пленарний тиждень.

 

11:54:02

За-255

Рішення прийнято.

Але вже це останній раз переносимо.

Законопроект 6620: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення дозвільних процедур. 6220, вибачте. Заступник голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ляпіна Ксенія Михайлівна. Будь ласка.

 

11:54:33

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги.

Цей законопроект впорядковує два дозволи: дозвіл на цілительство –народну медицину і дозвіл на використання, застосування, експлуатацію машин, механізмів і устаткування підвищеної небезпеки, - приводить у відповідність з Законом "Про засади дозвільної системи".

Частина, переважна більшість зауважень були враховані. Кілька зауважень було відхилено. Комітет рекомендує ухвалити в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправки. Кармазін – не наполягає. Перша, третя, четверта, п'ята… Не наполягає. Решта, я бачу, все… Ще одна, 22-а, Кармазіна, не врахована. Все решта враховано.

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету: прийняти в другому читанні і в цілому Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення дозвільних процедур. Прошу голосувати.

 

11:55:54

За-237

Дякую. Закон прийнято.

І надійшла, шановні колеги, порівняльна таблиця до законопроекту 8152: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо упорядкування функцій органів державного нагляду в електроенергетиці (друге читання). Доповідає заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу і ядерної політики та ядерної безпеки Романюк Микола Прокопович.

Будь ласка, я продовжую засідання до розгляду цього питання.

Прошу, Микола Прокопович.

 

11:56:39

РОМАНЮК М.П.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, у комітеті були опрацьовані пропозиції та поправки, що надійшли від суб'єктів права законодавчої ініціативи – п'яти народних депутатів України до урядового законопроекту, прийнятого у першому читанні 21.04.2011 року. Загалом було подано 87 пропозицій і поправок, з яких 38 відхилено, враховано 37 поправок, 3 поправки – по суті, всі поправки ******– в іншій редакції, частково – дві поправки. Ці поправки стосуються як редакційного удосконалення тексту законопроекту, так його системних положень, зокрема щодо приведення статусу функцій органу державного нагляду в енергетиці до положень Закону України про основні засади державного нагляду в сфері господарської діяльності в зв'язку з проведенням адміністративною реформою законодавчого вивчення допоміжних заходів, забезпечення сталого функціонування об'єднаної енергетичної системи. Пропоную розглянути таблицю.

Всі обґрунтування відхилення поправок наведені у порівняльній таблиці. Якщо автори поправок наполягають на їх врахуванні, пропоную перейти до розгляду конкретних пропозицій по поправкам. За результатами розгляду прошу підтримати пропозицію комітету про прийняття законопроекту у другому читанні і в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я звертаюсь до двох народних депутатів, тому що їхні тільки поправки не враховані, це поправки колеги Кармазіна, він не наполягає, і поправки колеги Шпенова. Наполягаєте? Також не наполягає. Решта поправок враховані. Ніхто не наполягає на підтвердженні, чи запереченні тої, чи іншої…? Немає. Тоді я ставлю на голосування пропозицію… пропозицію профільного комітету, профільного комітету: прийняти в другому читанні і в цілому Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо упорядкування функцій органів державного нагляду в електроенергетиці. Прошу голосувати.

 

11:59:02

За-252

Дякую, прийнято.

І, шановні колеги, давайте швиденько розглянемо. Ми з вами прийняли законопроект 8425 –  про фінансове оздоровлення державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова". Профільний комітет підготував до другого читання законопроект і він готовий.

Будь ласка, 8425 доповідає Чечетов Михайло Васильович. Прошу.

І буде перерва. Тут в законопроекті, шановні колеги, є дві поправки, які враховані, тому я прошу.

 

11:59:43

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, мы рассмотрели этот законопроект консолидированным голосованием. Комитет поддержал его и просит сессионный зал поддержать не просто законопроект, а флагман нашей индустрии – "Южмаш".Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми не порушуємо. 11.59. Яраз за одну хвилину ми проголосуємо.

Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного законопроекту за номером 8425 – про фінансове оздоровлення державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені Макарова". Це друге читання, воно і так зрозуміле. Прошу проголосувати.

 

12:00:35

За-281

Проголосували, 281.

Тепер я ставлю на голосування: прийняти Закон "про фінансове оздоровлення державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені Макарова" (реєстраційний номер 8425). Прошу голосувати.

 

12:01:04

За-296

Дякую, закон прийнятий.

Оголошується перерва до 12 години 31 хвилини.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошується на трибуну Ігор Леонович Самсін, голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Будь ласка, Ігор Леонович.

 

САМСІН І.Л.

Дякую. Шановний головуючий, шановні народні депутати, згідно частини третьої статті 76 Закону України про судоустрій і статус суддів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснила перевірку дотримання кандидатами на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України, статей 53 і 64 цього закону, а також розглянула звернення громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидатів на посади суддів, які надійшли до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України станом на час розгляду комісією питання про надання їм рекомендацій для обрання на посаду судді безстроково.

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 85, частини першої статті 128 Конституції України, статті 78 Закону України про судоустрій і статус суддів вношу подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та прийняті нею рішення щодо рекомендування кандидатів для обрання на посади суддів безстроково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

Постанова 7528. Заперечень до запропонованих кандидатур не було. Я ставлю на голосування. Ви ще не представляли? Будь ласка.

 

САМСІН І.Л. Обрати суддів раніше обраних безстроково на посади суддів:

Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Рожку Марину Володимирівну;

Апеляційного суду Полтавської області Герасименко Вікторію Миколаївну; Нізельковську Ліліану Валентинівну;

Апеляційного суду Рівненської області Бондаренко Надію Володимирівну;

Донецького Апеляційного Господарського суду Богатиря Костянтина Вікторовича.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауважень до цих кандидатур не було. Я не бачу.

Я тоді ставлю на голосування про прийняття постанови щодо обрання суддів  (реєстраційний номер 8528). Прошу голосувати.

 

12:32:55

За-239

Постанову прийнято.

Будь ласка, постанова 8528-1.  Ігорю Леоновичу.

 

САМСІН І.Л.  Обрати на посади суддів безстроково:

Донецького апеляційно-господарського  суду, Азарову  Зінаїду Петрівну, Бойко Ірину Анатоліївну;

Кіровського   районного суду  Автономної Республіки Крим, Чулупа Олександра Степановича;

Рожищенського районного  суду Волинської області, Сіліча Івана Івановича;

Нікопольського  міськрайонного суду   Дніпропетровської області, Багрову Анжеліку Геннадіївну;

Шахтарського міськрайонного  суду Донецької області Вірченко Олену Миколаївну;

Жовтневого районного суду міста Луганська, Лозко Юлію Петрівну;

Київського районного суду міста Полтави, Куліша Юрія Вікторовича;

Ленінського районного суду     міста Полтави, Новака Юрія Дмитровича;

Кременецького районного суду Тернопільської області, Мочальську Валентину Миколаївну;

Луганського адміністративного суду, Матвєєву Вікторію Вікторівну;

Окружного адміністративного суду міста Севастополя, Дудкіну Тетяну Миколаївну;

Прошу підтримати. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зауважень до кандидатур не надійшло.

Я ставлю  на голосування прийняти Постанову Верховної Ради (реєстраційний номер  8528-1) щодо обрання суддів. Прошу голосувати.

 

12:32:59

8528-1

Проект Постанови про обрання суддів

 

12:34:39

За-247

Постанову прийнято.

І остання постанова (реєстраційний номер  8528-2). Будь ласка, Ігор Леонович.

 

САМСІН І.Л.  Обрати суддів раніше обраних безстроково на посади суддів Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних і кримінальних справ:

Амеліна В'ячеслава Івановича, Британчука Володимира Васильовича, Висоцьку Валентину Степанівну,  Гримич Майю Костянтинівну, Гулька Бориса Івановича, Дибу Василя Гурійовича, Закропивного Олександра Васильовича, Зубара Валентина Васильовича, Іваненко Юлію Геннадіївну, Кадєтову Олену Веніамінівну, Коротуна Вадима Михайловича, Кравченка Станіслава Івановича, Кульбабу Василя Миколайовича, Маляренка Артема Васильовича, Матвєєву Олену Анатоліївну, Нагорняка Володимира Анатолійовича, Наставного Вячеслава Володимировича, Остапчука Дмитра Олексійовича, Романець Лоліту Анатоліївну, Савченко Валентину Олександрівну, Ситнік Олену Миколаївну, Ступак Ольгу В'ячеславівну, Франтовську Тетяну Іванівну, Червинську Марину Євгенівну, Черненко Віру Анатоліївну, Широян Тетяну Анатоліївну, Щепоткіну Валентину Володимирівну.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зауважень до кандидатур не було? Я ставлю на голосування проект Постанова Верховної Ради щодо обрання суддів (реєстраційний номер 8528-2). Прошу голосувати.

 

12:36:40

За-266

Дякую. Постанову прийнято.

 

САМСІН І.Л.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ми вже повністю укомплектували Вищий спеціалізований суд чи ще залишилось?

Шановні колеги, давайте привітаємо суддів, яких ми обрали безстроково чи перепризначили на інші посади, і побажаємо їм успіхів у подальшій роботі. (Оплески) Дякую.

Розглядаємо питання: повторний розгляд з пропозиціями Президента України - Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення державної підтримки розвитку сільського господарства" з пропозиціями Президента України від 28.04.2011 (реєстраційний номер 8324). Мірошниченко Юрій Романович, будь ласка.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко, представник Президента України у Верховній Раді України.

Шановні колеги, Верховна Рада України 7 квітня 2011 року прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення державної підтримки розвитку сільського господарства", яким вносяться зміни до законів України "Про зерно та ринок Зерна в Україні", "Про державну підтримку сільського господарства України", "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Президент України відхилив зазначений закон з таких підстав. Законом пропонується встановити порядок, за яким під час застосування в Україні режиму ліцензування експорту або імпорту зерна і продуктів його переробки, в тому числі через встановлення квот, кількісних або інших обмежень, розподіл таких квот здійснюється шляхом продажу на аукціонах. Однак такий підхід не відповідає міжнародним зобов'язанням України за багатосторонніми торгівельними угодами СОТ, а також порушує зобов'язання України, закріплені в звіті робочої групи, які є невід'ємною частиною Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі, ратифікованої Законом України від 10 квітня 2008 року за номером 25-6 і за статтею 9 Конституції України, який є частиною національного законодавства, оскільки продаж квот розглядається як запровадження Україною додаткового податку на експорт або імпорт зерна і продуктів його переробки.

За статтею 18 Конституції України зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів шляхом підтримання взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права. Одним із таких загальновизнаних принципів є принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань. Відтак наведені положення закону суперечать і статті 18 Конституції України.

Крім того Законом України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення державної підтримки розвитку сільського господарства" передбачається встановити, що кошти, які надходитимуть від продажу на аукціонах квот на зерно та продукти  його переробки акумулюватимуться на окремому спеціальному рахунку державного бюджету. Це не відповідає частині другій статті 95 Конституції України, за якою виключно законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби. Розмір і цільове спрямування цих коштів, наведено, не відповідає також Бюджетному кодексу України.

На думку глави держави, запровадження прозорих та ефективних адміністративних процедур державного регулювання експорту або імпорту зерна і продуктів його переробки є умовою для гарантування продовольчої безпеки держави, нарощення експортного потенціалу ринку зерна України, забезпечення його функціонування на засадах поєднання вільної конкуренції і державного регулювання з метою збалансування інтересів суб’єктів господарювання та держави.

При цьому зазначені процедури мають застосовуватись виключно на недискримінаційній основі та відповідно до міжнародних зобов’язань України щодо усунення нетарифних бар’єрів у зовнішній торгівлі. В тому числі щодо загального скасування кількісних обмежень.

Шановні колеги! Підсумовуючи свій виступ хочу сказати, що Президент України вимушений був накласти вето на цей закон, оскільки він в першу чергу порушує Конституцію. А Президент України як гарант Конституції, прав і свобод, людини і громадянина зобов’язаний застосовувати в таких випадках право вето. Прошу підтримати позицію Президента України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Якщо є запитання, прошу записатись. Жебрівський хоче запитати. Так, будь ласка, Анатолій Матвієнко.

 

12:42:12

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія «Собор», блок „Наша Україна – Народна Самооборона”. Пане Юрію, скажіть будь ласка, Президент дійсно, я підтримую вето, бо це неринкові і неконституційні кроки. Але те, що діє сьогодні, коли є квоти і коли за кожну тону зерна на експорт платять від 30 до 35 доларів, невідомо в яку кишеню, це є також ненормально. Очевидно я хотів би, щоб ви, чи ви володієте цією інформацією, чи не володієте, передайте Президенту, що крім вето, бо це є неринкові речі, треба наводити порядок з корупцією, яка, на превеликий жаль, сьогодні діє, і з тим квотуванням, яке ми маємо. Дякую..

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую, Анатолію Сергійовичу.

Президент, тому я і сказав, що наклав вето як вимушений крок, оскільки він розуміє, наскільки важливо врегулювати. Але в той спосіб, який передбачений і міжнародними зобов'язаннями України, який вкладається в норми Конституції, але впорядкувати це питання. В ринковий спосіб, через ринкові механізми, через механізми стимулювання і мотивації суб'єктів ринку з тим, щоби і інтереси України, щодо забезпечення продовольчої безпеки, були гарантовані, і, разом з тим, Україна як один з найбільших експортерів зерна в світі розвивала цей потенціал, наповнюючи нашу казну надходженнями від експорту. Я сприймаю вашу пораду і думаю, що ми будемо разом з вами працювати і Президент буде ……… участь брати у розв'язанні цього питання, у тому числі в законодавчий спосіб. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін, будь ласка. Жебрівський Павло, прошу.

 

12:44:07

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Павло Жебрівський, "Українська платформа", фракція НУ-НС.

Пане Юрію, фракція НУ-НС виступала проти цього законопроекту і я думаю, що Президент дослухався до нас. Але скажіть, ви до яких відноситеся до розумних чи до красивих? Тільки що перед цим, годину назад, ви прийняли закон, точно такий же як і цей, на введення мита на експорт зерна. Зараз ви будете голосувати про підтримку Президента, який же з тих же самих мотивів наклав вето на закон і тільки що ви перед цим голосуєте. Ви що не знали, що Президент з цих мотивів накладає вето на аналогічний закон? Чому ви голосуєте за ці законопроекти? Це повний абсурд. Що ви збираєтесь, ви збираєтесь узгоджувати у себе у фракції з Президентом якісь дії для того, щоб не робити отого, що ви робите одною рукою  одне, а другою – інше.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.   Дякую, пане Павле, за ваше запитання і вашу небайдужість. Президент, дійсно, дослухається до слушних пропозицій   депутатів окремих і фракцій незалежно від того, чи вони є провладними, чи складають більшість, чи-то є опозиційні фракції, оскільки він є Президент  всієї країни і сумлінно виконує свої обов'язки.

Що ж стосується законотворчої діяльності і ухвалення законів, то це питання парламенту. І я думаю, що  ми з вами,  працюючи у комітетах, повинні ретельніше вивчати ці питання з тим, щоб потім не стикатися з вето.

Що ж стосується наведеного закону, який ви прокоментували,  то, я думаю, мені як представнику  Президента з цієї трибуни саме у цьому статусі  було би некоректно критикувати депутатів. Єдине, що я можу сказати, що ваші   пропозиції Президентом будуть почуті так само, як і пропозиції  всіх інших депутатів і фракцій. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

 

12:46:12

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

Шановний Адаме Івановичу, шановний Юрій Романовичу, цілком зрозуміло що, якщо Україна  бере на себе зобов'язання, то їх треба виконувати. В іншому разі не треба  брати на себе ці зобов'язання, бо це,в принципі, дискредитує   наші переговорні групи, і у наших партнерів по переговорам , очевидно, тоді нема відчуття прогнозованості з боку  української сторони.

Але у мене питання от такого плану. Зрозуміло, там можна сперечатися  з приводу тих чи інших відповідностей  чи ні Конституції,  але Президент тут абсолютно чітко зазначає у своєму поданні, що    цей законопроект, прийнятий  нами, напряму суперечить   статті 95 Конституції, за якою виключно Законом про Державний бюджет України призначаються будь-які видатки держави на  загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

У мене запитання: "Коли приймався цей закон, ви як представник  Президента могли нас наштовхнути…

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую, пане Олеже, за запитання. Звісно, я як представник Президента не міг впливати на перебіг законотворчого процесу, в інший спосіб, як тільки передбачено Конституцією і законами України, шляхом внесення поправок або участі в засіданнях комітетів, які запрошують мене як представника Президента.

Що ж стосується моєї ролі як народного депутата, то тут ваше зауваження абсолютно слушне, і я його сприймаю. Дякую. Тим більше, що я – правник і конституціоналіст. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ну, щоб уже було все по-доброму. Карпук, будь ласка.

 

12:48:13

КАРПУК В.Г.

Юрій Романович! Володимир Карпук, "Наша Україна". От, якраз до вас запитання як до представника Президента у Верховній Раді. Адже це не перший закон, який ветується Президентом. І це певне є свідчення відсутності системності на рівні Адміністрації Президента, парламентська більшість, коли за помахом руки за скороченою програмою приймається уряду. Адже зразу, відразу було видно, що до цього даного законопроекту є дуже багато запитань. Чи це, дійсно, є як, скажімо, неузгодженість дій чи непрофесійність команди, скажіть, будь ласка.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую. Дякую за запитання.

Можливо, хтось би сказав, що воно провокаційне, але я скажу, що воно дуже слушне і дає мені можливість підкреслити, що суспільні і державні інститути, якими є Парламент України – єдиний законодавчий орган так само, як і інститут Кабінету Міністрів або інститут Президента України є незалежними в своїх діях. В тому полягає принцип розподілу влад. І саме тому Президент України завжди, висловлюючи свою позицію щодо того або іншого законопроекту, не використовує механізми тиску на парламент і не перешкоджає Кабінету Міністрів формувати економічну політику. Разом з тим, він як гарант Конституції має обов’язок в тих випадках, коли є, в першу чергу, порушення Конституції, і тут надзвичайно велика роль  є  опозиції, за що Президент вдячний і вам як народному депутату, вашій фракції, всім опозиційним фракціям, коли  вони наводять аргументи, які, на жаль, не були почуті, або на етапі підготовки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

МІРОШНІЧЕНКО Ю.Р.   …або на етапі підготовки, або на етапі ухвалення цього рішення він  застосовує право вето. Тому я думаю, що цю ситуацію треба берегти і пишатися тим, що український парламент, українська демократія має міцні засади, які   дотримуються всіма.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Від комітету – голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Калетнік  Григорій Миколайович. Будь ласка.

Сідайте. Юрій Романович.

 

12:50:54

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановний  Юрій Романович! Колеги! Щойно законопроект, який ми розглядали із пропозиціями Президента України був розглянутий в Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин. І я хочу до відома всіх довести наступне.

До вето Президента по цьому законопроекту, який   ми щойно розглядали, є певна особливість. І ця особливість полягає в наступному.

Перше. В минулому році з огляду на ту ситуацію, яка  склалася в світі і на світових ринках, не тільки Україна, а і інші держави вводили певні обмеження  на рух зерна, оскільки  його був значний дефіцит. І такими обмеженнями, які були вирішені Постановою Кабінет Міністрів України , а саме введення квоти, вони не були порушенням і  таким інструментом користуються і інші держави  – члени Світової організації торгівлі.  І претензії до України були від світового співтовариства і експортерів в основному не стільки щодо квот, скільки порядок їх розподілу. І тому у січні місяці цього року, коли постановою Кабінету Міністрів було прийнято ще чергове квотування і на 2 мільйони тонн кукурудзи, на півмільйона тонн пшениці, як інструмент для розподілу квот, аби він не був ручним і досить корумпованим, був і прийнятий нами з вами законопроект, який ми зараз обговорюємо, - це розподіл квот шляхом продажу їх на аукціоні.

І оскільки в даний час постановою Кабінету Міністрів скасовано квоти, другий транш квот, і домовлено у відповідних переговорних процесах про те, що Україна теж як член Світової організації торгівлі вводить надалі інструмент вивізного експортного мита, яке теж є таким же інструментом, досить-таки тимчасовим, тому потреба у порядку продажу квот на аукціоні, зрозуміло, відпала. Таким чином, комітет одноголосно проголосував за підтримку пропозицій Президента про скасування дії даного законопроекту.

І наступне, наступне, про що я вам хочу сказати. Що і в одному, і в іншому законопроекті: і в тому, про який щойно колеги піднімали питання, по прийнятому нами сьогодні у Верховній Раді (про вивізні експортні мита), - вони, на превеликий жаль, мають певний негативний вплив на формування ціни продажу виробленого, вирощеного зерна товаровиробниками в Україні. І певним чином постраждають товаровиробники.

Тому і в законопроекті, який ми зараз на підтримку вето Президента проголосуємо, і скасуємо цей законопроект; і в проекті закону, який ми проголосували (про вивізні мита), був пункт, яким ми просили кошти, які надійдуть від продажу квот на аукціоні, або кошти, які надійдуть шляхом стягнення вивізних мит, необхідно направити на компенсацію товаровиробникам їхніх затрат на виробництво цього ж самого зерна. На превеликий жаль, ця друга норма не пройшла ні в тому законопроекті і не пройшла у проголосованому законопроекті про вивізні мита.

Я думаю, що ми до цього питання дещо пізніше повернемося, а поки що комітет просить підтримати і проголосувати за пропозиції Президента щодо скасування законопроекту про аукціонний розподіл квот на зерно. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Не йдуть, можливо запитання будуть, чи все зрозуміло? Добре, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги! ми заслухали ґрунтовні доповіді і Представника Президента і від профільного комітету. Я бачу, що ми всі схиляємося до того, щоб дружно підтримати Президента і відхилити Закон про внесення змін до деяких Законів України (щодо забезпечень державної підтримки розвитку сільського господарства) (реєстраційний номер 8324). Прошу голосувати.

 

12:56:18

За-292

Рішення прийнято.

Закон відхилено. Підтримана пропозиція Президента.

Розглядаємо питання про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан і перспективи розвитку економічних відносин з ЄС (зона вільної торгівлі) та Митним союзом" (реєстраційний номер 8532).

Тарас Чорновіл, будь ласка, від комітету.

 

12:56:53

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги, народні депутати України! В сесійному залі на минулому тижні було проведено дуже насичені і на наш погляд потрібні Україні парламентські слухання щодо певних обставин вибору нашого вектору розвитку, планування нашої діяльності в економічній, політичній, міжнародній, стратегічний сфері. Це питання задіяння України до інтеграційних процесів через зону вільної торгівлі з Євросоюзом. І так само друге питання: про нашу співпрацю і форми участі в діяльності митного союзу. На слуханнях, на наш погляд, відбулося дуже чітке позиціонування і воно відображено в проекті резолюції. Дуже чітко було заявлено представниками всіх, фактично, основних політичних сил, представниками експертного товариства, більшістю виступає, ну, принаймні всіма тими виступаючими, які висловлювали офіційну позицію Кабінету Міністрів. Немає альтернативи європейському вибору –  євроінтеграції. Але другий пункт, який був підкреслений, так само не можна в ході євроінтеграції нехтувати обов'язковими нашими потребами, збільшення економічних контактів з країнами – членами СНД, в тому числі і країнами – членами Митного союзу.

Ми в комітеті пропрацювали всі можливі пропозиції, ми запросили експертну групу, яка теж брала участь в засіданні комітету, запросили представників Кабінету Міністрів, вислухали детальні пропозиції від Міністерства економіки і Міністерства закордонних справ. І відраз можу сказати, що вони були в повному обсязі враховані. Обговорили всі деталі, які можуть бути в формулюваннях, щоб не створювали вони навіть гіпотетично можливих перешкод у нашій справі євроінтеграції і щоб вони десь не могли бути використані, навіть при дуже великій злій волі, проти покращення наших відносин з країнами – членами Митного союзу і країнами – членами СНД. Мені здається, що ця позиція є абсолютно збалансованою, вона підтримана Кабінетом Міністрів і хочеться вірити, що ми сьогодні в залі проголосуємо за ці резолюції і дамо додатковий інструментарій нашому  уряду в ході переговорів.

До нашого комітету поступила тільки одна письмова пропозиція – це від нашого колеги Таріела Васадзе щодо того, щоб в резолюції конкретизувати максимально питання автовиробників, постачання машин, введення певних квот. Але від Кабінету Міністрів була пропозиція, яку підтримав комітет з цього привод, щоб ми не вводили в текст резолюції такі деталі, які десь будуть сковувати руки Кабінету Міністрів  і, плюс, які будуть задавати, можливо, ускладнюючі моменти для ходу майбутніх переговорів.

Тому в нас є прохання підтримати дану резолюцію. Ще раз кажу, дати додатковий інструментарій для Кабінету Міністрів  у переговорному процесі і після того в ході виконання намічених планів максимально реалізувати і європейську інтеграцію, добитися в найближчі терміни зони вільної торгівлі з Євросоюзом, і при цьому не просто не втратити, а інтенсифікувати нашу діяльність на східному векторі в рамках нашої співпраці з Митним союзом і з країнами СНД. Основні застереження, які ми чітко підкреслили в даній Резолюції, - це те, що будь-яка діяльність в одному і другому напрямку має повністю базуватися на українській Конституції, на Законі про засади зовнішньої і внутрішньої політики України, який недавно був прийнятий, і на принципах Світової організації торгівлі, які для України вже є фактично економічною нашою Конституцією.

Тому, ще раз повторюю, прохання від нашого комітету підтримати дану Резолюцію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

Тарас В'ячеславович, в мене запитання, як дивитесь ви особисто і комітет:  юридичне управління пропонує за основу і доопрацювати її. Чи ви вважаєте, що вона відпрацьована повністю?

 

ЧОРНОВІЛ Т.В. Перше. Я не побачив якихось чітких застережень, що саме доопрацьовувати. Друге. Ми на комітеті зважили абсолютно всі позиції, ми дуже уважно враховували  пропозиції від Кабінету Міністрів. Ми вважаємо, що доопрацювання фактично не може чогось нового добавити. Викладено великий спектр, це є великий документ, ця резолюція,  з серйозною преамбулою, в якій викладена наша позиція, причому вона  формувалася в дискусії, потім була прийнята консенсусом представниками як більшості, так і опозиції. Так само при участі Кабміну.  Мені здається, що якісь додаткові зміни і доопрацювання  просто розбалансують даний документ. Ми не побачили застережень, які би говорили, що в цій резолюції потрібно щось конкретно міняти, що щось може зашкодити. Ми не можемо закладати в неї надмірно  деталізовані нюанси, оскільки це є фактично напрямна, це є вказівка Верховної Ради, як повинен діяти Кабінет Міністрів. Якщо ми туди всунемо велику кількість деталей, ми можемо поставити Кабінет Міністрів  в ситуацію, коли в силу певних обставин, які виникатимуть при обговореному процесі, він опиниться між Сціллою і Харібдою, коли є резолюція Верховної Ради, яку треба виконувати і є практика переговорного процесу, де треба іти трошки іншим шляхом.

Тому ми вирішили рекомендувати цей проект. І ми не погоджуємося з пропозицією, що його треба доопрацьовувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Каплієнко, у вас запитання чи..? Запитання. Так, тоді запишіться на запитання, будь ласка. Так, 5 хвилин, Каплієнко.

 

13:03:00

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановний Адам Івановичу, дякую вам за слово. Шановний Тарасе В'ячеславовичу, ви знаєте, безумовно, результатами цих слухань була визначена чітка позиція, яка на наш погляд, погляд депутатської  групи "Реформи заради майбутнього" доволі толерантна, яка доводить в принципі і  захищає інтереси України на цьому поприщі. Безумовно, проблема актуальна, значуща та бажана переважною частиною українців. Проте, лунала така позиція впродовж слухань: а чи не треба нам утворити парламентську урядову комісію щодо розгляду питань по євроінтеграції? І ця комісія, на наш погляд, повинна бути утворена. Чи не треба внести такі зміни до затверджених результатів парламентських слухань? На мій погляд, і на погляд депутатської групи "Реформи заради майбутнього" це доволі слушна пропозиція. Дякую за відповідь.

 

ЧОРНОВІЛ Т.В. Шановний колего, щодо цієї пропозиції. Вона на засіданні комітету була запропонована народним депутатом України Оксаною Білозір, комітет її не підтримав. Я доповідаю виключно позицію комітету. Якщо буде позиція головуючого на пленарному засіданні, він може поставити це питання на голосування для включення до резолюції. Позиція комітету була майже  одностайна в тому, щоб не змішувати виконавчу і законодавчу владу в питаннях, які стосуються нашої міжнародної діяльності. Я доповів позицію комітету. Далі, це позиція головуючого, як він вважатиме за доцільне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гацько, будь ласка. Ясно, тоді В'язівський передає Князевичу прошу.

 

13:04:49

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний Тарас В'ячеславович! По-перше, я подякував би народним депутатам, які ініціювали самі слухання, Яценюку і Мартиненку і учасникам слухань, і комітету, і вам особисто за те, що ви спромоглися зараз представити нам один із способів, показати до чого можна дійти шляхом консенсусу сесійного залу, якщо поставити національні інтереси перед усім.

Хоча я хотів вас спитати. Скажіть, будь ласка, в який спосіб може на сьогоднішнє голосування вплинути вчорашня заява Президента Російської Федерації, в якій по суті спростовує про все те, що ви пишете в своїй заяві, що ми будемо, не зважаючи на наші євроінтеграційні прагнення, все ж таки намагатися розвиватись схід і напрямок нашої кооперації і так далі. Він чітко сказав, що нам треба визначатися і не гратися, і не намагатися сидіти однією задницею на двох стільцях, вибачте.

Зважаючи на ці обставини, як ви вважаєте, чи варто взагалі зараз якимось чином  бути нам наскільки дипломатичними і лагідними, чи все ж таки варто відверто задекларувати свою європейську позицію і вже не бавитись, в якісь знаєте якісь дипломатичні дискусії, а життя воно саме виведе…

 

ЧОРНОВІЛ В.Т. Шановний пане Руслане, дякую за високу оцінку. Я, до речі, був набагато скептичніший  щодо самого факту проведення слухань, я боявся, що ми таким чином можемо легітимізувати саму тему Митного союзу, яка просто не може реалізовуватися в першу чергу через те, що ми члени Світової організації торгівлі.

Тому Митний союз просто не може розглядатися, він не є протиставленням до зони вільної торгівлі з Євросоюзом, він протиставленням є до СОТ. Але, слава Богу ми на слуханнях побачили, що є позиція Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Президента, які вибрали саме такий варіант, тобто не ж безальтернативною, тобто абсолютно безальтернативний напрямок на Євросоюз. Але відкинути моменти співпраці, я вважаю, що це було б зайвим. Що із східними нашими сусідами. 

В нашому проекті постанови це виконано в дуже толерантний, але чіткий спосіб. Зона вільної торгівлі з Росією – вона нам потрібна. Співпраця економічна з країнами, членами СНД, - безумовно. А писати, що ми з ними не будемо працювати, я думаю, це негатив.

Що стосується вчорашньої заяви Медвєдєва. Ну, до того була заява Путіна, взагалі, як на мене, жорстка і неприємлива. Це є політика. В Росії наближаються президентські вибори…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сас Сергій.

 

13:07:17

САС С.В.

Дякую. Прошу передати слово Миколі Володимировичу Томенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Микола Томенко.

 

13:07:29

ТОМЕНКО М.В.

Тарасе Вячеславовичу, я кілька слів загальної оцінки, оскільки я мав честь вести ці парламентські слухання і вважаю, що комітету у співпраці з урядом і з експертами максимально погодив всі ідеї і пропозиції, які висловлювалися. І для того, щоб уточнити або, скажімо, спрямувати парламент в те русло, яке було під час парламентських слухань, я хотів, щоб ви уточнили або підтвердили мою думку. Наскільки я пам’ятаю, ми обговорювали рекомендації, які пропонував уряд. І базові речі, які уряд пропонував, увійшли сюди, зокрема принципова позиція, яку я підтримую, яку подав уряд, вона звучить от позиції першого Кабінету Міністрів у сфері переговорного процесу: продовжити активну роботу щодо створення зони вільної торгівлі між Україною  та ЄС, а також щодо укладання та подальшої імплементації нового договору про створення зони вільної торгівлі у рамках СНД на принципах умови Світової організації торгівлі з неухильним забезпечення національних інтересів України у контексті пріоритетності захисту національного виробництва і так далі. Ця норма була і в урядовому тексті. Якщо ви підтверджуєте, я думаю, що це як би сигнал для всіх фракцій, що комітет шукав би правильну стратегію геополітичного і геоекономічного руху, і такий текст дає можливість нам за нього голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка.

 

ЧОРНОВІЛ Т.В. Формулювання, яке ви тільки що озвучили, було в двох базових текстах, на яких розбудовувався весь документ. Було в тексті, запропонованому Кабінетом Міністрів, і було в тексті, запропонованому експертним товариством і так само ініціаторами слухань.

Тобто в даному випадку можемо говорити про повне співпадіння позицій. Я ще раз кажу,  комітет працював дуже активно над узгодженням всіх деталей. Ми дуже розуміємо добре наскільки одне невдале слово у міжнародних відносинах може завдати великої біди. І ми тут дуже точно, претензійно вимірювали наші відносини як на Сході так і на Заході. І тому співпраця і дискусія з представниками уряду, з Міністерством економіки, з Міністерством закордонних справ під час засідання комітету тривала кілька годин, це не було швидке пробігання всього документу. Всі моменти, які могли бути сумнівними, були вилучені. Ці слова, які ви кажете, вони об'єднали, вони були представлені в двох базових пропозиціях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвєєв Валентин.

 

13:09:58

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. У Рекомендаціях зокрема зазначено, що в ході реалізації співробітництва з ЄС та державами Митного союзу, українська сторона має керуватися виключно своїми національними інтересами та забезпечити такі умови економічного співробітництва, які дозволять повною мірою скористатися перевагами та мінімізувати ризики інтеграції в Європейський Союз та співпраці з державами Митного союзу. Тоді як розуміти положення про те, що укладення угоди про асоціацію, включаючи зону вільної торгівлі, на максимально вигідних для України умовах, з одночасною активізацією економічних відносин з країнами СНД це вірно, в тому числі Митним союзом, відповідно до принципів і на умовах СОТ. А ми дуже добре з вами знаємо до чого призвів вступ України до цієї організації.

 

ЧОРНОВІЛ Т.В. Шановний колего, в даному випадку ваша позиція, як я розумію, означає те, що ви пропонували якимось чином виступити проти принципів СОТ. А оце питання, яке затверджено всією законодавчою базою України, воно сьогодні є де-факто, це по суті основа нашої економічної політики, торгівельно-економічної політики. Тому в даному випадку наш комітет будував свою позицію на тому, що вибудувано в законодавстві України. Я наскільки знаю, ваша фракція в день Парламентських слухань роздала через сектор реєстрації  пропозиції свої. Вони під час слухань, в основному, не знайшли підтримки, в тому числі і від Кабінету Міністрів. Ми представили резолюцію, в якій представили загальну позицію, яка об'єднала абсолютну більшість виступаючих в залі і людей, які представляли уряд. Але ми беремо до уваги всі ваші теж пропозиції. І я думаю, там, де якісь принципи суперечать інтересам України, звичайно, враховуючи те, що ми завжди йдемо на компроміс, коли нам поступаються, і ми комусь мусимо десь поступатися, але в цьому випадку базові все-таки інтереси України, тут я з вами абсолютно згоджуюся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

ЧОРНОВІЛ Т.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, я ставлю на голосування. На виступи? Ну, давайте по 1 хвилині від фракцій, запишіться. Треба було виступати на парламентських слуханнях. Так, будь ласка, Чечетов.

 

13:12:50

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, я думаю, что в данном постановлении отражена главная формула нашего успеха, суть которой сводится к тому, что разумной альтернативы курсу на евроинтеграцию не существует. Но для того, чтобы минимизировать финансово-экономические и временные издержки на этом пути мы должны по максимуму использовать потенциал наших нормальных добрососедских торгово-экономических, финансово-политических, гуманитарных, культурных отношений с нашим главным стратегическим партнером и вечным соседом Россией.

На мой взгляд, тоже, и на наш взгляд, довольно сбалансированная текстовка и я думаю, что мы не ошибемся, если проголосуем, да. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Павленко, Народна Партія. Зарубінський, будь ласка.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановний Адам Іванович, шановні колеги, до змісту, власне, рекомендацій, питань не так багато, можливо, зовсім немає. Я можу погодитися, що збалансований і ґрунтовний зміст, але я, коли ми голосували за проведення цих парламентських слухань, і зараз, наголошую на тому, що назва є кон'юнктурною. Назва є неправильною цих парламентських слухань, бо  різні вагові категорії Митний союз і зона вільної торгівлі, ну дуже вже різновагові.

Якщо мова йшла про співробітництво з Митним союзом, треба було б проводити окремі парламентські слухання щодо митних процедур з цими країнами. А що таке зона вільної торгівлі? Це чотири свободи, це рух  чотирьох речей: грошей, людей, фінансів і послуг.

Тому, вибачте, але мені здається, що і назви парламентських слухань не повинні носити кон'юнктурний характер, ініційований  їх ініціаторами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ірина Геращенко.

 

13:14:50

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, дуже шкода, що на цих парламентських слуханнях було представлено дуже мало народних депутатів. Тому що серед експертних думок, які там звучали, були надзвичайно цікаві виступи відносно тих перспектив і ризиків, які несуть для України  як Митний союз, так  звичайно  і зона вільної торгівлі. Наскільки тут наші дипломати мають попрацювати, щоб український виробник був захищеним при приєднанні України  до зони вільної торгівлі.

Треба підтримати цю нашу постанову, тому що ведеться велика робота, вона ведеться з 2008 року, розпочата попередньою владою. І це теж треба підтримати  всім нам і нинішній  влади, тому що  шлях до євроінтеграції є  безальтернативним. І от дуже важливо, що нинішня влада змінює свою риторику, після того, коли ми бачимо як Росія шантажує і тисне сьогодні нинішню владну команду по Митному союзу. То тут опозиція готова "підставити вам плече" і сказати, що ми будемо захищати Україну, що наш шлях тільки до євроінтеграції і тут ми є союзниками, і  треба підтримати цю постанову. Дякую!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Курило, будь ласка

 

13:15:56

КУРИЛО В.С.

Шановні депутати!  Депутатська група   "Реформи заради майбутнього". Ми будемо підтримувати дану резолюцію, вважаємо, що вона достатньо зважена і визначає, на   сьогоднішній день, ту політичну лінію, яка сьогодні є в державі у нас.

У той же час, ми б хотіли зазначити, що необхідно, в першу чергу, більш активно роз'яснювати громадянам України  переваги перебування України  в одній зоні, чи в іншій зоні  і що це дасть простому пересічному громадянину України.   А цього розуміння на сьогоднішній день ще немає. Більше, можливо, йде політичних спекуляцій.

І друге. Це звернення до парламенту. Нам необхідно активно адаптувати наше законодавство до європейських норм. Це різне, особливо законодавство, пов’язане з економічними питаннями. Але в цілому ми підтримуємо те, що на сьогодні є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, обговорення питання завершено. Томенко, будь ласка, одна хвилина.

 

13:17:24

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Я теж хотів приєднатись до тих виступів, які говорять про нагальність і необхідність прийняття цього документу. Ця нагальність і необхідність пов’язана, на мою думку, ще з двома обставинами, про які тут мимохідь чи мимоволі згадали, але вони є дуже актуальні.

Так історично склалося, що російська політика, особливо напередодні президентської виборчої кампанії і президентська виборча риторика в Росії не стосується саме економічного стану в Росії, а ставлення російських політиків до України. І один прем’єр-міністр нещодавно своє ставлення висловив. Тепер інший президент своє ставлення висловив.

Тому я думаю, що Україна повинна просити російських кандидатів у президенти перейнятися долею російського народу. А долею українського народу, української держави ми самі будемо перейматися.

І друга теза надзвичайно важлива. Це все-таки після цього документу просити чиновників, особливо другого рівня, бо, на жаль, ми мали місце це і на парламентських слуханнях, - робити такі, занадто різкі і радикальні заяви, що ми ледь вже не в Радянському Союзі. Очевидно, я так розумію, Президент так не думає і Прем’єр-міністр не думає. То ми б такий документ прийняли. І оцей другий ешелон чиновників все-такі би просили діяти у відповідності до чинного законодавства. І я сподіваюсь, до постанови, за яку ми проголосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо приймати рішення.

Шановні колеги, як ви дивитесь на те, якби ми все-таки вставили сюди слово, про кого ж йдеться? Тобто я пропоную і назвати: «Про стан і перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС (зона вільної торгівлі) та Митним союзом». Нема заперечень?

України, да. Слова вставити "економічних відносин України з ЄС та Митним союзом", щоб було зрозуміло, що ми говоримо про нашу державу, а не взагалі про весь світ.

Тоді давайте таким чином поступимо. Я ставлю на голосування за основу проект постанови 8532, за основу.

 

13:19:39

За-290

Підтримано.

Тоді я ставлю пропозицію: підтримати в цілому із поправкою, яку я вніс, -  про стан і перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС (зона  вільної торгівлі) та Митним союзом. Прошу голосувати.

 

13:20:09

За-289

Рекомендації, постанова прийнята.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 172, БЮТ – 40, "Наша Україна" – 30, комуністи – не голосували, "Реформи"- 20, народна партія – 20, позафракційні – сім.

Розглядається питання проект Закону про схвалення рішення Президента України щодо направлення миротворчого контингенту для участі України в наданні підтримки Операції ООН у Кот-д'Івуарі (реєстраційний номер 8499).

Є пропозиція: за скороченою процедурою розглянути це питання. Прошу визначитися.

 

13:20:58

За-210

Підтримана пропозиція.

Запрошую до доповіді міністра оборони Єжеля Михайла Броніславовича. Підготуватися від комітету Кузьмуку.

 

ЄЖЕЛЬ М.Б.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, відповідно до Закону України від 4 лютого 2011 номер 301 про схвалення рішення Президента України щодо направлення  миротворчого контингенту для участі України  в  наданні підтримки Операції Організації Об`єднаних Націй в Кот-д'Івуарі з 1 березня 2011 року авіаційна група 56-го Окремого  вертолітного загону "Місія ООН в Ліберії" виконує миротворчі завдання в  цій країні.

Завдяки спільним міжнародним зусиллям у тому числі активному залученню українських вертольотів до  проведення Операції  Організації Об`єднаних Націй вдалося припинити збройне протистояння ворогуючих сторін та стабілізувати ситуацію в країні.

Місія Організації Об`єднаних Націй в Кот-д`Івуарі наші ударні та транспортні боєвертольоти розцінюються в якості важливого фактору мирного врегулювання відновлення стабільності в цій країні. Саме тому Секретаріат Організації Об`єднаних Націй звернувся до України про продовження терміну перебування авіаційної груп и в Кот-д`Івуарі  до 30 вересня цього року. Збройні сили мають на сьогодні таку можливість: озброєння та військова  техніка вертолітного  підрозділу в строю; морально-психологічний стан особового складу задовільний, дозволяє виконувати поставлені завдання.  Усі безпекові, організаційні, логістичні, технічні питання, пов`язані з діяльністю авіаційної групи в Кот-д`Івуарі вирішені і дозволяють продовжити  виконання завдань.

Крім того, з метою підвищення рівні соціальних гарантій Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №150 збільшено на 100 відсотків щомісячну грошову винагороду в іноземній валюті миротворцям за виконання завдань та території Кот-д`Івуару.

Враховуючи визначене та…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЄЖЕЛЬ М.Б.   …Об`єднаних Націй в  український авіаційний підрозділ і враховуючи те, щоб забезпечити  моральний дух нашого особового складу прошу схвалити представлений проект закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Броніславович. Сідайте.

Голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Олександр Іванович Кузьмук.

 

13:23:54

КУЗЬМУК О.І.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні колеги! Комітет Верховної Ради України  з питань національної безпеки і оборони  18 травня розглянув на своєму засіданні поданий Президентом України проект Закону про схвалення рішення Президента України щодо направлення миротворчого контингенту для участі України в данні підтримки Операції ООН в Кот-д'Івуарі.

Проект розроблений з метою нормативно-правового оформлення Указу Президента України № 578 від 12 травня "Про направлення миротворчого контингенту для участі України в наданні підтримки Організації Об'єднаних Націй в  Операції  в Кот-д'Івуарі".

Згаданим законопроектом передбачено продовжити термін перебування українського миротворчого контингенту в Кот-д'Івуарі до 30 вересня поточного року. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацію згаданого проекту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на утримання українського авіаційного підрозділу з подальшим відшкодуванням цих витрат з бюджету Організації Об'єднаних Націй.

Хочу акцентувати увагу Верховної Ради, що завдяки наполегливості Верховної Ради України Постановою Кабінету Міністрів від 23.02 "Деякі питання забезпечення миротворчого контингенту" щомісячну грошову винагороду збільшено на 100 відсотків.

Вважається, що прийняття цього закону позитивно вплине на зміцнення міжнародного авторитету України, посилить позицію нашої країни як надійного партнера ООН. В той де час, враховуючи складність обстановки в Кот-д'Івуарі, що може нести ризики та загрози життю військовослужбовців українського миротворчого контингенту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

КУЗЬМУК О.І. … посилення їх охорони, що наразі здійснюється контингентом Збройних Сил Пакистану, думки членів комітету щодо зазначеного проекту розділилися, причому за схвалення – 6, проти – 6.

Вважаю – і це моя стійка позиція, - що проект закону необхідно підтримати. І прошу Верховну Раду схвалити  рішення Президента України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Олександр Іванович. Будемо обговорювати?  (Шум у залі) Можна було б, якби не скорочена процедура. Прошу записатися: два – "за", два – "проти".

Так, будь ласка, Станіслав Аржевітін.

 

13:27:01

АРЖЕВІТІН С.М.

Гриценку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Гриценко Анатолій, будь ласка.

 

13:27:07

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановні колеги, я хочу уточнити. За прийняття цього законопроекту проголосувало п'ять членів комітету із дванадцяти. Але суті це не міняє. Дискусія була дуже серйозною і ті питання, які поставили, на превеликий жаль, абсолютно не кваліфіковано, навіть з викликом. Доповідь міністра оборони вона тільки збурила ситуацію. Не отримали і відповіді на питання, яким чином буде забезпечена фізична охорона наших солдат. Не можна покладатися в такій місії на іншу державу. І члени комітету абсолютно правильно ставили питання про те, щоб було збільшено контингент, якщо Президент вирішив його там продовжити його перебування за  рахунок саме сил охорони, це не було враховано. Так само ми ще раз побачили, що попередні рішення щодо Кот-Д'Івуар, коли МЗС надавав інформацію, що Україна в тому регіоні є єдиним контрибутором  вертольотної техніки виявилися неправдивою, тому що ми бачили місяць тому, французи застосовували свої вертольоти і літаки. Значить там є інша техніка вертольотна, але жодна з країн, їх понад 20, які знаходяться в складі миротворчого контингенту Кот-Д'Івуар, і понад 10 з них мають набагато більше і набагато сучаснішої вертольотної техніки, не хоче направляти її туди, не хоче підставляти  своїх солдат під ризики.

Члени комітету висловлювали застереження щодо того, що ситуація в Кот-Д'Івуарі не завершиться 30 вересня, це на багато років. Тому що, якщо раніше було протистояння попереднього і нинішнього Президента, тепер уже нинішнього Президента з урядом. Армія практично зруйнована. Розвідки, які доповідали інформацію там, засвідчують наявність  серйозної загрози з боку тих, понад 2 тисячі, збройних формувань, які не підконтрольні нікому, так само як і засобів протиповітряної оборони, які можуть нести шкоди нашим вертольотам. Я пропоную відхилити це рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Зарубінський Олег.

 

13:29:10

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги, а питання це дійсно не таке вже однозначне і не просте, про це справедливо каже голова комітету. Але я думаю, що ми маємо виходити з кількох позицій, які мають і бути визначальними при прийнятті цього рішення.

Перший момент. Це дійсно миротворчий контингент і той період, який українські вояки, українські воїни знаходяться в Кот-д'Івуарі, підкреслив, що вони гідно, достойно і професійно виконують свою місію.

Другий момент. Це місія під егідою і на прохання Організація Об’єднаних Націй, це треба зважати на це. Я знаю, що деякі жартівники зараз порівнюють ООН з бабушкою, яку всі поважають, але ніхто не слухає. Але цим жартівникам можна відповісти, що іншої міжнародної організації, яка б бодай на певному легітимному рівні опікувалася б світовим порядком і впливала на ті процеси, які є в країнах, які знаходяться в ситуації конфлікту, це є факт. І те що Організація Об'єднаних Націй звертається до України з проханням, я думаю, що це теж має бути фактором, який не можна не враховувати при прийнятті цього рішення.

Але оскільки дійсно питання це не є простим, то можна погодитися з тим, що якщо ми схвалюємо рішення, я думаю, ми схвалимо, Президента України щодо направлення миротворчого континенту, то це зовсім не означає, що після цього не мають бути певні заходи, задіяні Міністерством оборони, Міністерством закордонних справ для того щоб максимілізувати безпеку наших воїнів, які знаходяться там. В тому числі і через управлінську сферу, в тому числі і через направлення тих людей, які є найбільш підготовленими. До речі, я так розумію, що контингент повністю складається з добровольців. Якщо це так, то прошу підтвердити голову оборонного відомства. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добряк Євген.

 

13:31:21

ДОБРЯК Є.Д.

Прошу передати слово Миколі Миколайовичу Петруку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петрука мікрофон, будь ласка.

 

13:31:28

ПЕТРУК М.М.

Шановні колеги! Зрозуміло, що  наш підрозділ знаходиться  в Кот-д'Івуарі,  зрозуміло, що він виконує завдання і виконує ці завдання   достойно. Але  знаходиться він в таких умовах, що  не побажаєш ворогові.  Зрозуміло,  що і Міністерство оборони, і  Генеральний штаб, на що вчора на комітеті було звернено увагу, повинен був прийняти рішення по забезпеченню   безпеки наших військовослужбовців там, де вони знаходяться і виконують завдання. Достойне виконання завдання, це не значить, що ми не повинні турбуватись за наших військовослужбовців. 

І вчора  було рекомендовано міністру  оборони, який сприйняв  це якось так незрозуміло для комітету і негарно, тому що там професіонали рекомендували, що зробити. Якщо наші рекомендації і пропозиції не підходять, то давайте свої   і на комітеті доповісте, що ви думаєте робити по забезпеченню безпеки наших військовослужбовців. Ми цього не почули.

Тому наша фракція не буде голосувати, тому що  ми не надіємось а те, що  наші військові там забезпечені, що вони повернуться звідти живими і здоровими. А Міністерство оборони і Генеральний штаб нехай приймають рішення, нехай доповідають на Раді  нацбезпеки і оборони, нехай доповідають Верховному головнокомандуючому і приймають рішення, і забезпечують все, щоб наші військові звідти повернулись живими і здоровими. Дякую!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  По одній  хвилині.

Будь ласка, Зварич.

 

13:33:18

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановні колеги, я буду голосувати проти цього  проекту. Це вперше, що я буду таке робити і я зараз хочу пояснити чому.  Ми почули різні суперечливі заяви про те, чи термін передислокації цього контингенту сплив чи не сплив. В тому  числі і була озвучена позиція чи заява, вірніше, міністра оборони.

Натомість в мене на руках є офіційний документ, це є пояснювальна записка до цього документу. Документ, який внесений Президентом України, отже це є позиція Президента України. І я тепер цитую цей документ: "Визначений Законом України   від 4 лютого 2011 року термін тимчасової передислокації українського авіаційного підрозділу до Кот-д'Івуар  спливає 4 травня цього року".

Висновок: цей контингент,  це вперше за історію української держави, всупереч  Конституції України перебуває  на території іншої держави незаконно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цибенко. Потім Чорновіл.

 

13:34:33

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, шановні громадяни України, фракція Компартії України  у даному випадку абсолютно послідовно  діє, коли не  підтримує будь-яке посилання військ  на відміну від того, що деякі наші колеги визначаються голосування у залежності від того, де вони  знаходиться, чи у владі, чи в опозиції. Ми  думаємо про життя і здоров'я наших громадян, наших хлопців, яких направляють туди, і тому  маємо враховувати наскільки гарантується їх безпека.

Те, що сьогодні лунають посилання  на рішення Організації Об'єднаних Націй, даруйте, це теж не індульгенція віл всіх бід, бо по північній Африці приймали рішення  про блокування повітряного простору, а сьогодні вже відбувається бомбардування.

І ще одне. Ми маємо розуміти, що  той конфлікт, який виник, – це   протистояння двох  сторін в одній країні, і посилання тули військового контингенту – це ставання на …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

13:35:46

ЦИБЕНКО П.С.  … це підтримка тієї чи іншої сторони.

Отже, ще раз наголошую,  фракція Компартії України не  голосуватиме за це рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорновіл, будь ласка.

 

13:35:58

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги народні депутати України, наша  депутатська група "Реформи заради майбутнього"  визначилася з тим, що ми будемо підтримувати  це рішення. Ми вважаємо, що українські воїни, справжні мужчини, можуть   свідомо, добровільно виконувати  гуманітарні, навіть бойові місії під егідою ООН – це був їхній вибір. І це ганьба для української держави, що важкі, дуже важкі умови на африканському континенті виявляються набагато кращими для наших воїнів ніж умови на своїй рідній землі, на своїй Батьківщині, що і штовхає їх до участі в таких операціях. Наш підрозділ з гідністю виконав всі зобов’язання. Застосування сили нашими воїнами було виключно в рамках, які визначені міжнародними правами законодавства, були зроблені ефективно, і в тому числі при нашій участі було припинене пряме двовладдя, яке було в цій країні, і фактично країна поступово має шанс вийти зі стану громадянської війни. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов.

 

13:37:07

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, прошу передать слово Александру Ивановичу Кузьмуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Кузьмука.

 

13:37:15

КУЗЬМУК О.І.

Шановні колеги! Український контингент в Кот-д'Івуарі знаходиться на законних підставах. Верховна Рада прийняла закон 4 лютого, Президент підписав його 8 лютого. В законі не написано, з якого терміну він вступає в силу, тому прибавте 10 днів, коли він набирає чинності. До 18 травня він на законних підставах. Це перше.

По-друге. Ризик? Да, ризик є, і ризик потужний. Так от тут задача і нас як законодавців, і політичного керівництва зробити так, щоб він був зменшений.

Слідуюче. Що цей контингент робить для нашої держави? Ми – безблокова держава, і наша безпека якраз і в тому, в активній участі …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

КУЗЬМУК О.І. … пишатися нашими миротворцями. І я всіх поздоровляю, 29-го – Всесвітній день миротворця. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено. Було тут запитання, колега Зарубінський, з приводу примусовості і так далі, якщо я не помиляюся. Якщо помиляюся, міністр оборони мене поправить. Там не просто примусовість, там великий конкурс, щоб потрапити до подібного контингенту.

Так, шановні колеги, обговорення питання звершено. Я ставлю на голосування пропозицію щодо підтримки Закону про схвалення рішення Президента України щодо направлення миротворчого контингенту для участі України в наданні підтримки Операції ООН у Кот-д'Івуарі. Прошу голосувати.

 

13:39:22

За-242

Закон прийнято.

По фракціях. Партія регіонів - 182, "Блок Тимошенко" – не голосували. "Наша Україна" – 14, комуністів – не голосували, "Реформи" – 18, Народна Партія – 20, позафракційні – 8.

 Розглядаємо проект Закону про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів (реєстраційний номер 8454). Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

13:40:08

За-213

Підтримано.

Будь ласка, доповідає Калетнік Григорій Миколайович. Підготуватися від комітету Перестенку.

 

13:40:29

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд виносить проект Закону України про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів, які визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади в рибогосподарській діяльності. Порядок взаємовідносин між державними органами управління і користувачами водних біоресурсів, процес їх вивчення, охорони, відтворення і раціонального використання, що належить до природних ресурсів, внутрішніх водних об'єктів України, її континентального шельфу, виключної морської економічної зони та Світового океану.

Проект  містить 15 розділів та 55 статей, це проект базовий. Законопроект  містить норми щодо принципів державної політики, які ґрунтуються на забезпеченні продовольчої безпеки держави, раціональному використанні і науково обґрунтованому водних біоресурсів та виконання міжнародних зобов'язань України.

У законопроекті містяться вимоги щодо здійснення спеціального використання водних біоресурсів. Законопроектом визначено суб'єктів рибного господарства, які мають переважне право на одержання квот вилову водних біоресурсів для здійснення спеціального використання за умови дотримання правил промислового рибальства.

Розділ ХХІ проекту закону регулює діяльність рибних портів та флот рибної промисловості, зокрема визначаються місця базування суден флоту рибної промисловості та їх основні функції. Законопроект містить і інші норми, які необхідні для регулювання діяльності у галузі рибного господарства.

Враховуючи вищевикладене, необхідність прийняття внесеного законопроекту про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів є очевидною. Прошу колег підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, і вам дякуємо за підтримку рибальства. Голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин – Марина Володимирівна Перестенко.

 

13:42:40

ПЕРЕСТЕНКО М.В.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати. Зазначений законопроект №8454 був поданий народними депутатами членами Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин і є досить своєчасним, оскільки рибна галузь України продовжує існувати без законодавчого регулювання, що унеможливлює її нормальне функціонування.

Крім того, база чинних підзаконних актів у сфері рибного господарства на сьогодні складається із значної кількості нормативно правових документів. Багато з них регулюють питання, які законодавчо не врегульовані, що робить існуючу правову базу занадто складною та суперечливою, що ускладнює управління рибним господарством. Тому є необхідність прийняти Закон про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів.

Комітет на своєму засіданні підтримав зазначений законопроект і запропонував розглянути його на сесії Верховної Ради України у першому читанні  та прийняти за основу.

Щодо зауважень Головного науково-експертного управління до законопроекту, то слід зазначити, що з деякими зауваженнями можна погодитись і вони будуть враховані при доопрацюванні законопроекту. І головне. Закон України про рибу і інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них за предметами правового врегулювання відрізняється від внесеного нового законопроекту. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо обговорювати? З рибою все ясно, була б тільки вона. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Закону про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів, (реєстраційний номер 8454). Прошу голосувати.

 

13:44:49

За-243

Рішення прийнято. Закон в першому читанні.

Розглядаємо питання - проект Закону про Державний земельний кадастр, (реєстраційний номер 8077). Доповідає народний депутат Ткач Роман Володимирович. Від комітету підготуватись Бевзенку. Будь ласка.

 

13:45:16

ТКАЧ Р.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні присутні! Шановні слухачі! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про Державний земельний кадастр України, (реєстраційний номер 8077), розроблений народними депутатами Валерієм Безвенком, Романом Ткачем, Русланом Лук’янчуком.

Я думаю, що всі присутні тут розуміють важливість цього законопроекту. Якщо коротко сказати, суть полягає в тому, що разом, спільно суспільство одержує вигоду. Держава одержує вигоду в тому, що вона має відомості про всі земельні ресурси. Вона може готувати економічно-адміністративну базу в подальшому для нарахування податків і всього, що стосується землі. Чим вигідно громадянину, чим вигідно суспільству.

Ну, в першу чергу, той власник, той користувач, який має земельну ділянку, через цей закон держава йому гарантує цю власність.

Перед тим, як перейти, коротко, до викладення суті законопроекту, я би хотів все-таки нагадати історію цього питання і чому на протязі 20 років у нас в Україні не прийнятий цей закон. Ще в 2004 році у Верховну Раду був поданий законопроект. на протязі трьох років він, на жаль, не був розглянутий, аж в 2007 році у березні Верховна Рада розглянула цей законопроект, прийняла його, але, на жаль, у квітні 2007 року законопроект був заветований Президентом з відповідними пропозиціями. Потім, знову ж таки, він був направлений у Верховну Раду, розглянутий і восени 2010 року Верховна Рада відхилила цей законопроект.

Я просто хочу ще раз коротко нагадати, чому все-таки Верховна Рада відхилила. Ну, ви розумієте, все-таки присутність політичних мотивів була і, на жаль, вона кожен день присутня і в цій залі і в суспільстві, і тому це був також один із факторів. Але інше питання, на той момент нам не вдалося врегулювати дві принципові позиції, що стосуються базових положень цього законопроекту.

Перше полягало в тому, якою має бути реєстраційно-кадастрова система: єдиною системою чи двохкомпонентною. І друге питання полягало в наступному. Все-таки який найнижчий рівень введення кадастру, що делегує держава, чи це місцеве самоврядування, чи це є виконавча влада і на який рівень опускається, чи це є село, місто чи район. Після цього нам, народним депутатам, спільно із Міністерством агрополітики, Міністерством юстиції, з Держкомземом і з багатьма фахівцями, я вважаю, вдалося зробити дуже велику роботу. Ми провели декілька круглих столів і всі ті положення, які не потребують узгодження, ми їх залишили так як були виписані у старому законопроекті. А по тих положеннях, які були принципові зауваження, в результаті довгих дебатів, нам все-таки вдалося дійти спільної думки.

Так ось, у законопроекті про Державний земельний кадастр концептуально закріплено положення про  те, що  земельний кадастр є інформаційною системою, відокремленою від Державного реєстру речових прав  на нерухоме майно, а також те, що функція ведення земельного кадастру покладається на органи земельних ресурсів.

При розробці законопроекту ми виходили з того, що Державний земельний кадастр не можу включати в себе Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, адже кадастр здебільшого фокусується  на фізичних властивостях  землі, а саме, тут  зазначаються: форма, розмір, координати, межі, оцінка, якість грунту, забруднення. А система реєстрації  прав зосереджені на їх правових характеристиках, зокрема: права на ділянку, вимоги  щодо неї третіх осіб та  встановленні обтяження.

Наприклад, при незмінних розмірі, місце розташуванні та власникові або користувачеві земельної ділянки її цільове призначення, грошова оцінка та інші характеристики можуть часто змінюватись. Особливо це стосується грошової оцінки земельної ділянки, розмір якої залежить  від прокладення до неї чи повз цієї ділянки нових комунікацій: доріг, засобів зв'язку тощо. Облаштування територій, які роблять це місце розташування більш вигідним та загалом ринкової кон'юнктури.

У разі включення всіх цих даних до Державного реєстру прав доведеться вносити до нього зміни мало не  щорічно, все це робитиме  зазначений реєстр нестабільним. А головне, вищевказані додаткові відомості не впливають на характер  прав власників чи користувачів конкретних земельних ділянок.

І, навпаки, при цьому при незмінних    характеристиках земельної ділянки може змінюватися тільки власник земельної ділянки, що у свою чергу ніяк не відображається на цій ділянці, але має значення  для встановлення прав  на неї.

Хочу сказати, що у світі  є різні приклади існування  кадастрової та реєстраційної системи. В залежності від історичних та культурних  традицій у деяких країнах відбувається  поєднання реєстраційної системи кадастру у єдину систему, в інших вони існують паралельно  і  підпорядковуються різним органам  влади, наприклад, у Швеції, Фінляндії, Італії, Нідерландах, на Кіпрі, у Чехії, Грузії кадастр і реєстр  прав утворюють єдину систему в той час, як у Австрії, Хорватії, Данії, Франції, Німеччині, Греції, Ірландії ведення кадастру і реєстру  доручено різним установам.

Намагання України  всі ці роки створити об'єднану систему виявились безуспішними. І саме  тому в даний момент ми пробуємо запровадити двохкомпонентну систему. Тобто ще раз наголошую, що кадастр функціонуватиме виключно як  інформаційна система про земельні ресурси країни, а реєстрація і гарантування прав на ці ресурси здійснюється окремо відповідно до спеціального закону.

Шановні депутати! Я хочу нагадати, що в 2010 році нами, Верховною Радою, прийнятий Закон України про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який передбачає, що з 1 січня 2012 року державна реєстрація прав на нерухомість, у тому числі і на земельні ділянки, буде здійснюватися єдиним державним органом. Цими органами визначені органи юстиції, а саме новостворену в системі юстиції Державна реєстраційна служба України  та її відділення на місцях. Тобто з 1 січня 2012 року  при здійсненні реєстрації права власності чи то на будинок, чи на земельну ділянку органи юстиції будуть  видавати єдиний правовстановлюючий  документ  - Свідоцтво на право власності на нерухоме майно.

На сьогодні документом,що посвідчує право власності на земельну ділянку, є Державний акт на право власності на указану земельну ділянку. Тому, якщо запрацює з 1 січня 2012 року Єдина державна реєстраційна система, потреба в отриманні  дублюючого правовстановлюючого документа, яким є Державний акт сама по собі відпадає. Однак, незважаючи  на багато моментів, на реалії українські пропонуємо, щоб не зразу скасовувалася необхідність отримання  Державного акту на право власності на землю,а  хоча би з 1 січня 2013 року, і щоб люди  мали  змогу ознайомитися з новою процедурою оформлення право  власності на свою нерухомість.

Крім того, в законопроекті прописується, що Державні акти на право власності на землю, які вже сьогодні є у людей, і надалі залишаються  чинними і нічого переоформлювати їм не потрібно. А якщо людина будь-коли схоче отримати інформацію про  свою земельну ділянку, її характеристики, властивості, координати, вона зможе звернутися до  органів ведення Державного земельного кадастру, тобто органів земельних ресурсів, і отримати витяг із кадастру, який міститиме завжди  актуальну інформацію про її земельну  ділянку.

Крім того, такий витяг вона отримує, коли  реєструє новосформовану земельну ділянку в кадастрі.  На витязі також буле "мокра печатка", підпис та контактні дані особи, що його видає.

Ще одне. на чому хочу зосередити вашу увагу. Розробляючи даний законопроект, ми думали чи мають  бути залучені до процесу ведення  Державного земельного кадастру органи місцевого  самоврядування.

Однак, проаналізувавши ситуацію та враховуючи українські реалії, на сьогодні сільські, селищні, міські ради не володіють достатнім матеріальним ресурсом для здійснення таких функцій. А це відповідно несе загрозу виникненню регіональних провалів у веденні Державного земельного кадастру. Натомість у законопроекті в статті 36 передбачений чіткий механізм безоплатного забезпечення органів місцевого самоврядування земельного кадастру інформацією, що необхідно для виконання їхніх повноважень.

Також ми плануємо до другого читання передбачити норму, яка б надавала органам місцевого самоврядування права доступу до електронної системи Державного земельного кадастру.

Ще раз наголошую, що введення кадастру буде здійснюватися тільки органами земельних ресурсів. А технічне обслуговування системи буде здійснювати спеціальне державне підприємство. Чи це буде сьогоднішній центр ДЗК, чи інше підприємство, але ми чітко стоїмо на тій позиції, що це підприємство вести кадастр не буде.

Хотів би наголосити на ще одному революційному позитиві законопроекту. Ним передбачається обов’язковість відображення відомостей Державного земельного кадастру в мережі Інтернет з режиму відкритого доступу за виключенням відомостей провласників та користувачів земельних ділянок. Це європейський досвід. Практика багатьох країн свідчить, що для реалізації прав інтересів фізичних та юридичних осіб, внесення інвестицій в економіку України суттєве значення має прозорість інформації про земельні ділянки. Закритість такої інформації в нинішніх умовах є однією з основних причин корупції в земельній сфері. На нашу думку, запровадження таких положень принесе значну користь суспільству і сприятиме формуванню позитивного іміджу України як…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

ТКАЧ Р.В. Шановні колеги, на завершення.

Я розумію, що цей закон стоїть однією із умов введення ринку землі. Але я би просив вас всіх не драматизувати і не політизувати цей момент. Чи буде прийнятий ринко землі з 2013, з 2014 чи з 2015 року, Державний земельний кадастр мав працювати вже з 1991 року. Тому я вас дуже прошу, давайте все-таки ми поступимо з вами розумно і розважливо: приймемо закон. На сьогодні за інформацією Держкомзему уже запущена розробка електронної системи, і вона може з 1 січня 2012 року запрацювати. Тому я прошу вас не політизувати цей момент, а всі ті зауваження численні, які є, ми врахуємо у процесі розробки і вже разом спільно з вами приймемо нормальний цивілізаційний закон, який буде працювати і який зробить одне, відкритість земельного ринку і відкритість всієї інформації, що стосується землі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хоча Держкомзему і без закону ніхто не забороняв створювати подібний кадастр, тому що це така справа. Так, запитання є? Запишіться, будь ласка.

Я продовжую засідання на 15 хвилин.

Так, будь ласка, Кравчук Віктор. За ним –  Мовчан.

 

13:56:55

КРАВЧУК В.П.

Василь, не Віктор, Адам Іванович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, Василь. Василь Петрович, вибачте.

 

КРАВЧУК В.П. В мене запитання до того, що, на нашу думку, ми розглядали з моїми колегами, які також є аграрії, і те, що закон потрібно приймати, але в нього дуже багато негативів. На нашу думку, його потрібно доопрацювати, а саме, проект запроваджує непрозорий порядок користування відомостями та документами кадастру і особливого одержання інформації з нього. Ним обмежується перелік осіб, які мають право на отримання відомостей. Також проект пропонує частину важливих питань у сфері кадастру визначати підзаконними актами уряду. Тому як ви маєте врегульовувати оці проблеми?

 

ТКАЧ Р.В. Ну, я думаю, що згідно законопроекту ті, хто хочуть і мають право одержати інформацію, вони можуть безперешкодно, хто безоплатно, хто за відповідну плату одержати їм потрібну всю інформацію.

Що стосується, наприклад, як я вже казав, органів місцевого самоврядування, ми зробимо таку річ, щоб вона була відпрацьована автоматично. Наприклад, кожного року в кінці січня Держкомзем має земельний звіт по всіх землях. Він буде оброблятися і відповідно у електронному режимі направлятися всім місцевим радам.

Що стосується того зауваження, що багато речей ми направили для розробки Кабінету Міністрів, відповідних постанов. Розумієте, якщо брати, цей закон є технічний, технологічний. Якщо би ми зараз вписали всі ті речі, що має розробити Кабінет Міністрів, тут би було не 40 статей, а 400 статей.

На сьогоднішній день – ми вже радилися з фахівцями – можна зробити елементарно одну-дві постанови, наприклад на впровадження Державного земельного кадастру, постанови Кабінету Міністрів, чисто такого, регламентуючого характеру, і воно запрацює. Тому я тут не бачу в цьому ніяких…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан, будь ласка.

 

13:59:02

МОВЧАН П.М.

Дякую. Шановний пане Романе, я солідаризуюся із Адамом Івановичем, він каже: хто заважав Держкомзему відповідний кадастр провести п'ять, сім, в минулому році? Чому ми повинні тільки це врегульовувати законом? Без сумніву, це необхідно робити, але в прив'язці до зовсім інших принципів. Бо ви часто вживало слово "ринок", "ринок землі". Ми усвідомлюємо – всі ті, хто хоч трошки думає про майбутнє України, так, як і ви, - чим може закінчитися цей ринок. І чи не є це прискорене прийняття Закону про Державний кадастр земель механізмом, який запускає уже остаточний розподіл нашого основного багатства - нашої землі? Адже ми розуміємо, чим це може закінчитися для українського етносу: коли ми не стаємо господарями на цій землі. Дякую.

 

ТКАЧ Р.В. Шановний Павле Михайловичу, розумієте, шкода, але на сьогоднішній день Україна залишається єдиною державою в Європі, яка не має закону про державний земельний кадастр, єдина країна,  я вже не говорю, на пострадянському просторі. В Європі немає країни, в якої би не було закону про це.

Я не хочу захищати Держкомзем, але з 2003 року Держкомзем зробив певні речі для впровадження кадастру. І, якщо розібратися, фактично на рівні кожної адмінодиниці сьогодні діє кадастр, створені ДЗК у 2004 році. Але єдина проблема в тому, що немає єдиної системи. Кожен собі веде сам, кожен собі робить, що хоче, а не було регламентуючого нормативного документу, який би виписав правила гри, за якими треба було би працювати. Ось, в чому проблема.

І я спеціально не вживав ні разу "ринок землі". Чи буде ринок землі, чи він буде вільний, чи регульований, кадастр мусить бути. Ось про що сьогодні говоримо і не прив'язуємо це на пряму до ринку землі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Сухий.

 

14:01:16

СУХИЙ Я.М.

Те, що впродовж останніх років робиться в сфері земельних відносин, можна назвати одним словом "владне паскудство". Звичайнісінька, здавалось би, процедура – оформити держакт, переоформити договір  куплі-продажі, чи дарування до того навмисне ускладнено і заплутано, що у людей викликає одне почуття – озлобу і ненавість до влади. І те, ви погодьтесь, як над людьми зараз знущаються в територіальних органах може викликати, я думаю, колись викличе вибух невдоволення. Люди займають чергу з ночі аби потрапити до чиновника. Не працює зовсім система, абсолютно заплутана схема, що Київська область, Обухів, Бровари, Бориспіль і ніхто за це не несе відповідальність.

Скажіть, будь ласка, шановний Роман Володимирович, ви вносите зміни, вони революційні, вони будуть, вони будуть, вони потребують підзаконних нормативних актів. Чи не заплутається с… о цю систему оформлення права власності на земельну ділянку зовсім до кінця? І хто несе відповідальність за те, що зараз робиться?

 

ТКАЧ Р.В. Ярославе Михайловичу, знаєте, шкода, що я не можу продемонструвати кожному з вас. Ось ми спеціально сьогодні, готуючись, виписали ось тут, скажімо, десять тих кроків, чи одинадцять, які має зробити громадянин, щоб оформити собі документи на право власності. Цим нашим законопроектом ми їх спрощуємо при первинному формуванні до чотирьох. І як раз проблема в тому, що сьогодні немає крайнього. Ми своїм законопроектом до другого читання хочемо взагалі виписати норму, що той, хто буде реєструвати Державний земельн… кадастровий номер, ми хочемо йому дати статус державного реєстратора, щоб чітко знали, що не там якийсь чиновник Управління земельних ресурсів, а конкретна ліцензована людина.

І якщо він допустив помилку, хай він собі ту помилку виправляє за свої гроші. І тоді ми будемо чітко знати, хто допустив помилку, чому людина ходить. І якщо брати сьогодні відсотків на 30-40 нашим законопроектом ми спрощуємо походи людей по різного кабінету чиновництва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Бевзенко Валерій Федорович, заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. (Шум у залі)  Я на 15 хвилин продовжив, Ігор Федорович, продовжив.

 

14:03:41

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні 22 березня цього року розглянув та підтримав законопроект про Державний земельний кадастр, внесений групою народних депутатів України.

У запропонованому законопроекті визначені засади функціонування Державного земельного кадастру, система органів, що здійснює його ведення, склад відомостей кадастру та порядок користування ним. Комітет визначає, що прийняття вказаного законопроекту дозволить на законодавчому рівні врегулювати актуальні питання пов’язані з обліком земель, гарантування прав власності та користувачів земельних ділянок.

Комітет підтримує норми законопроекту щодо публічності відомостей Державного земельного кадастру і відзначає, що значна кількість існуючих проблем у сфері земельних відносин викликана саме закритістю таких відомостей.

Необхідно зауважити, що в процесі розробки законопроекту силами нашого комітету вперше за багато років було досягнуто реальних домовленостей між Держземагенством та Міністерством юстиції України щодо взаємодії останніх при здійсненні державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на них. Запропонований законопроектом порядок такої взаємодії є найменш обтяжливим для землевласників та землекористувачів.

Враховуючи вище викладене, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує  Верховній Раді України прийняти вказаний законопроект за основу. Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України також підтримує цей законопроект з зауваженнями, які будуть враховані при доопрацюванню законопроекту до другого читання. Прошу підтримати таке рішення комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Крім Карпука ні в кого більше запитань немає? Є. Тоді запишіться, будь ласка. Будь ласка, Аржевітін, три хвилини на запитання. Карпуку передає. Будь ласка, мікрофон Карпука.

 

14:06:19

КАРПУК В.Г.

Шановний доповідачу, таке запитання. Зконопроект дійсно важливий, віховий, багато часу за це говориться. Але, як підкреслює головне управління, і це видно, що він не є завершеним в регулюванні в земельних відносинах. І багато запрограмовано необхідність прийняття підзаконних актів Кабінету Міністрів. Перелік цих питань, які повинні врегулюватися Кабінетом Міністрів, досить широкий.

Скажіть, будь ласка, чи не знівелюються цими підзаконними актами всі ті нові ваші новели з цього закону і чи не має перестороги в тому, що Кабінет Міністрів не тільки змінить суть вашого законодавства, а може ввести корупційні механізми?

 

БЕВЗЕНКО В.Ф. Дякую за запитання.

Ви знаєте, цим законопроектом максимально ми зменшили до всіх проектів законів, які до того були по земельному кадастру, ми зменшили функцію і вплив Кабінету Міністрів. Але це є сугубо технічний законопроект, який оприділяє порядок, склад відомостей, який мусить бути введений земельним кадастром. Тому безумовно вплив Кабінету Міністрів на виконання цього законопроекту буде значний. Тому є відсилочні норми до Кабінету Міністрів, інакше бути не може. Дякую вам за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мойсик Володимир.

 

14:08:00

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, партія "За Україну!". Прошу передати слово колезі Кисельову Василю Олексійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Кисельов, будь ласка.

 

14:08:15

КИСЕЛЬОВ В.О.

Є мікрофон вже, дякую. Шановний колего, у когось складається хибна думка, що з прийняттям Закону про земельний кадастр вже автоматично  відкривається ринок землі. В цьому контексті хочу запитати вас: скільки часу і фінансових коштів потрібно буде витрати, щоб створити земельний кадастр? Дякую.

 

БЕВЗЕНКО В.Ф. Дякую за запитання. Воно дуже слушне, тому що  дуже важлива функція якраз Кабінету Міністрів   і Державної агенції земельних ресурсів по створенню земельного кадастру. Тому цей законопроект мусив бути їх. Але з огляду на те, що  його дуже довго відпрацьовували, ми  мусили підняти свої, так скажімо, сили і зробити цей законопроект. Хочу вам сказати, що можливо, якщо підуть добрі справи, то за декілька років у нас буде вже карта електронної системи земельних ділянок по всій території України, декілька років, можливо, це буде  3-4, можливо 5 років.  Це можливо зробити власними силами, але за допомогою державного  бюджету.  Власне ні, стільки грошей не потрібно. Я чую тут мільярди, стільки грошей не потрібно, тому що система вже ця  функціонує в багатьох в місцях. Власне, у місті Києві повністю функціонує державна система кадастрова в електронному вигляді. І любий з вас може поїхати …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ну як сатисфакція за те, що я Кравчука обізвав Віктором, Василь Кравчук, будь ласка.

 

14:10:08

КРАВЧУК В.П.

Дякую.  Законопроектом передбачається відміна з 2013 державних  актів на право власності на земельні ділянки. Тобто люди, які  потратили кошти на те, щоб виготовити державні акти, вони їх викинули практично після прийняття на вітер. Або ж як тоді отримувати нове свідоцтво на право власності на земельну ділянку знову треба платити кошти.

І ще одне запитання. Призначається адміністратор. За якими критеріями, в законі визначено, повинен призначатися? Тобто є, поки що проглядається непрозорий механізм призначення адміністратора.

 

БЕВЗЕНКО В.Ф. Дякую за запитання. Це запитання в принципі повинні були при доповіді  ще  вам доповісти.

Але всі державні акти, які раніше видані громадянам України  і підприємствам України, вони  будуть мати силу. Вони перестануть видаватись, тому що  у нас помінялось Законом про реєстрацію речових прав, помінялась система реєстрації. Тому ми відкинули державний акт  як документ, який не потрібен громадянам України. Не потрібно буде  стояти а ним чергу, добиватися його видачі і так далі тобто ми, таким чином, спростили систему. Але всі діючі  ці державні акти, вони будуть мати силу, про що  ми і скажемо додатково, при другому читанні, коли ми будемо доопрацьовувати законопроект. 

Ми обов'язково цю норму включимо  і тим паче, що ви звернули  на неї увагу. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте.

Можливо без обговорення приймемо? Ніхто  не наполягає?

Тоді, з вашого дозволу, я ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу в першому читанні      Закон про державний земельний кадастр (реєстраційний номер  8077). Прошу голосувати.

 

14:12:31

За-267

Прийнято в першому читанні.

Шановні колеги, у нас є 3 хвилини, давайте ми розглянемо одне організаційне питання.  Я пропоную включити до розгляду, він був, але з технічних причин випав сьогодні, проект Постанови про внесення змін  до Постанови  Верховної Ради України про перелік, кількісний склад і  предмети відання комітетів Верховної Ради України VІ скликання (реєстраційний номер 8492). Прошу включити до порядку денного.

 

14:13:19

За-232

Включено.

Суть законопроекту зводиться ось до чого. До сьогоднішнього дня, на превеликий жаль, у нас у Постанові про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради питання регулювання діяльності грального бізнесу і регулювання діяльності державних лотерей не віднесено до відання жодного з комітетів. І коли вносяться подібні законопроекти, постійно іде, кожен комітет намагається, щоб ці питання потрапили саме в той чи інший комітет.

Сьогодні подібні законопроекти знаходяться на розгляді вже трьох чи чотирьох комітетів, керуючись тим, що немає… який же ж комітет має відповідати. Полунєєв і Царьков запропонували, а Комітет з питань Регламенту підтримав цю ідею про те, щоб ми віднесли питання регулювання діяльності грального бізнесу і діяльності державних лотерей до комітету, який опікується… (Шум у залі)  найближче, а? Ні-ні, не свободи слова, ви і так багато маєте. Ландік, ясно, хотів би до свободи слова. Комітету з питань фінансів, банківської діяльності і так далі.

Я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу підтримати.

 

14:14:57

За-223

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 174, "Блок Тимошенко" – не голосував, "Наша Україна" – 1, комуністів – 25, "Реформи" – не голосувала, Народна Партія – 20, позафракційні – 3.

Хто за те, щоб повернутися, прошу проголосувати. А чого ви не хочете до свого комітету? Це…

 

14:15:30

За-236

Повернулися.

Ставлю на голосування пропозицію прийняти постанову 8492. Голосуємо.

 

14:15:54

За-230

Прийнято.

Шановні колеги, і Комітет з питань Регламенту пропонує прийняти Постанову про дострокове припинення повноважень народного депутата України Козака. Прошу проголосувати. Він, ви знаєте, призначений директором "Укрзалізниці". Прошу проголосувати. Це постанова 8538.

 

14:16:25

За-257

І в зв'язку з цим, що Козак уже не народний депутат, він, відповідно, не може бути головою комітету, головою Комітету з питань транспорту і зв'язку.  У зв'язку з тим є пропозиція підтримати постанову 8417 –  обрати Мироненка Михайла Івановича, народного депутата України від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу Партії регіонів, фракція Партії регіонів, головою Комітету Верховної Ради України з питань транспорту і зв'язку. Профільний Комітет з питань Регламенту цю постанову підтримує. Прошу голосувати 8417. Прошу голосувати.

 

14:17:18

За-244

Прийнято.

Давайте привітаємо колегу Мироненка.

Шановні колеги, ранкове засідання… (Шум у залі)

 Сергій ……,  дав маху, дав маху. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим.