ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

1 листопада 2011 року, 16 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватись до реєстрації. І ввімкніть систему "Рада".

16:00:35

"За" – 388. Перепрошую, зареєструвалися картками у сесійній залі 388 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати! Продовжуємо розгляд питань, визначених розкладом на сьогодні.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення процедури розмежування земель державної та комунальної власності (реєстраційний номер 9104).

Ми його включили в прядок денний, комітет його підготував до розгляду. Тому я ставлю на голосування вашу пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

16:02:08

За-199

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник голови Державного агентства земельних ресурсів Микола Никифорович Калюжний. Співдоповідач – голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Миколайович Калетнік.

КАЛЮЖНИЙ М.Н.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення процедури розмежування земель державної та комунальної власності розроблено на виконання Національного плану дій на 2011 рік щодо запровадження Програми соціально-економічних реформ.

Концептуальною ідеєю покладеною в основу проекту закону є удосконалення нормативно-правової бази у сфері розмежування земель державної та комунальної власності та про спрощення процедури розмежування земель, надання права районним державним адміністраціям приймати рішення про розмежування земель державної та комунальної власності, скасування державного акта на право комунальної власності на землю та посвідчення права комунальної власності шляхом внесення даних до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок комунальної власності за межами населених пунктів та земельних ділянок державної та комунальної власності в межах населених пунктів.

Визначення меж земельних ділянок лише на кадастрових планах, а не в натурі чіткого визначення складу та змісту проектів землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності. Усунення правових колізій між Земельним кодексом України та Законом України про розмежування земель державної та комунальної власності. Підготовкою закону, окрім фахівців агентства земельних ресурсів, займалися провідні фахівці системи науково-дослідних інститутів землеустрою.

Хочу зазначити, шановні народні депутати, що при прийнятті цього законопроекту зменшаться бюджетні витрати на проведення робіт з розмежування земель державної і комунальної власності. На сьогоднішній день це становить 2,5 мільярди гривень. І після прийняття законопроекту це буде коштувати державі та органам місцевої влади 600 мільйонів гривень.

Варто зазначити, що за узагальнюючим висновком головного управління встановлено, що за результатом розгляду в першому читанні проект може бути прийнятий за основу з урахуванням зроблених зауважень.

Враховуючи викладене, прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Сідайте будь ласка.

Григорій Миколайович Калетнік, голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

16:04:49

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Комітет розглянув цей законопроект. І доповідаю вам рішення комітету. Комітет відмічає, що зазначений законопроект містить значні недоліки та неузгодження, які, на превеликий жаль, не будуть спрощувати та й взагалі не дозволять зняти проблему розмежування земель державної та комунальної власності.

Законопроект розроблено без врахування діючих норм законодавства. В законопроекті не визначена процедура здійснення державної реєстрації права власності держави та територіальної громади на розмежовані земельні ділянки. Положенням проекту вносяться зміни до статті 84 Земельного кодексу стосовно врегулювання права власності Земельного кодексу. І вони не містять визначених таких земель та не вносять зміни до Водного кодексу. У законопроекті відсутній єдиний підхід щодо процесу розмежування земель. Так при проведенні розмежування земель лісогосподарського призначення пропонується відносити їх відразу до земель державної власності лише на підставі того, що вони знаходяться у постійному користуванні лісогосподарських підприємств.

Зміни, запропоновані до положень Закону України про розмежування земель державної та комунальної власності містять ряд прогалин, суперечностей, зокрема не є обґрунтованим віднесення до земель державної власності і земельних ділянок господарських товариств, в статутних капіталах яких є навіть незначна кількість часток акцій, паїв, що належать державі. Також викликає серйозні заперечення перехід земель до державної власності, на яких знаходяться об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти і в числі тих, що перебувають у приватній власності. "Прикінцеві положення" запропонованого законопроекту суперечать Конституції України статтею 13, якою визначено, що всі суб'єкти права власності рівні перед законом. Однак, незважаючи на це, положення проекту містять імперативну норму, якою передбачено після 2015 року всі землі, які не були передані у комунальну власність, залишити у державній, чим звужують…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КАЛЕТНІК Г.М. …чим звужуються права комунальної власності.

З огляду на викладене, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо спрощення процедури) повернути на доопрацювання суб'єкту права законодавчої ініціативи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу записатися на обговорення цього законопроекту. Будь ласка, прізвища народних депутатів виведіть на інформаційне табло.

Народний депутат Гривковський відмовляється. Ганущак, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

16:07:38

ГАНУЩАК Ю.І.

Я вибачаюся, я проти. Не ту кнопку…

Панове, тільки що Президент виступав на муніципальному форумі і заявив, що пріоритет є розвиток місцевого самоврядування. Насправді, ми бачимо повзучу експансію і централізацію.

Принципи розмежування земель у законопроекті не визначено. Тобто законопроект навіть не має бази, по якій можна було би обговорювати, він просто ніякий. Як можна розглядати такий законопроект, який не має сутності по свої? Це, насправді це є рейдерство. Тобто прийшов, сказав – це моє, я забрав. Хто буде за це платити? Це абсолютно неправильно.

Нормальний підхід, який би був би: все, що не визначено за державними, в межах відведених земель, все лишається в комунальній власності, ну, крім, звичайно, приватних земель. Отакий підхід абсолютно логічний, абсолютно нормальний. У даному випадку те, що пропонується урядом, є тим, що суперечить тому, що каже Президент. Поважайте, якщо вже не місцеве самоврядування, то хоча би Президента. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

16:09:05

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук. Прошу передати слово Роману Ткачу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Ткач, мікрофон.

ТКАЧ Р.В. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Ну, перш за все, в принципі треба вітати ініціативу уряду про те, що вони не хочуть нарешті поставити крапку у питанні розмежування земель. Ви знаєте, що цей закон уже прийнятий ще в 2004 році, але, на жаль, на сьогоднішній день в цьому плані абсолютно нічого не зроблено, починаючи від таких речей як акт, що посвідчує право власності на землі державної власності, комунальної власності, тобто нічого не робиться. І в цьому плані треба вітати ініціативу Держкомзему.

Але я би хотів, і тут уже мої колеги говорили, наголосити на двох речах. Логіка розмежування каже, що кінцевим етапом розмежування має бути встановлення межових знаків в натурі: тут земля державної власності, тут земля комунальної власності. Цей законопроект цього не передбачає, він говорить про розмежування тільки на кадастрових картах. Це є перше питання.

І друге, найважливіше, що говорив мій попередник, про те, що тут ще йде страшніше. Тут не йде питання про розмежування земель державної і комунальної власності. В останньому пункті законопроекту сказано чітко, що, якщо до 1 січня 2015 року не буде проведена ця робота із розмежування, всі землі стають землями державної власності. А що це означає? Що, якщо не буде фінансування, а його не буде, бо його не передбачено ні цього року, не передбачено ні на наступний рік, то ця робота фактично не буде проводитися. А це означає, що за два роки ті землі, які логічно мали би бути муніципальними землями, комунальними, вони автоматично стають державними. Про що ми говоримо? Це пряме порушення Конституції України.

Тому наш комітет, я вважаю, що поступив послідовно і правильно, і пропозиція є логічною: відправити цей законопроект суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення пиатння завершено.

Нагадую вам, шановні колеги, що комітет пропонує повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи законопроект на доопрацювання.

Натомість Головне науково-експертне управління у своїх рекомендаціях зазначило, що законопроект може бути прийнятий за основу.

Тому, шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо спрощення процедури розмежування земель державної та комунальної власності) (реєстраційний номер 9104). Прошу голосувати.

16:12:03

За-205

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про повернення законопроекту суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу, визначайтесь.

16:12:31

За-246

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, дві фракції: фракція "БЮТ – "Батьківщина", фракція "Наша Україна – Народна самооборона" – вимагають перерви для проведення засідання Погоджувальної ради, а також готові виголосити заяву. Заяву буде виголошувати Сергій Шевчук. Нам треба плідно працювати, шановні колеги. Будь ласка.

16:13:07

ШЕВЧУК С.В.

Шановні народні депутати, шановні виборці! Як ви знаєте, усі провідні європейські політики та європейські інституції засудили методи боротьби з опозицією діючої української влади. Суди над Юлією Тимошенко і Юрієм Луценко, іншими урядовцями попереднього уряду продемонстрували підступно боязливий стиль дій влади, яка використовує правоохоронні органи як каральний механізм проти опозиції. Але до останнього часу подібні методи знаходились лише в юридичній площині, і от 1 листопада цей рубіж перейдено. В хід прийшли брутальні і злочинні дії.

Саме 1 листопада минув рік, як жителі міста Ковеля на Волині обрали мером міста обласного підпорядкування представника "Блоку Юлії Тимошенко" Олега Кіндера. Рік роботи продемонстрував принциповість і енергійність нового мера. На нього не діяли типові методи адміністративного тиску у вигляді батога чи пряника, він відстоює інтереси громади і свої ідеологічні переконання. І саме на річницю роботи бютівського мера зловмисники о другій годині ночі підпалили його новозбудований дім, не палац, як пишуть недоброзичливці, а дерев'яну, зведену з брусу хатину, в яку сім'я ще й не поселилась.

Сам мер не висловлює ніяких версій, окрім зумисного підпалу. Не вказує він і на політичну мотивацію. Однак, підконтрольні місцевій владі ЗМІ уже почали артпідготовку, натякають, вдумайтесь тільки, на самопідпал як форму самореклами. Я процитую: "Підпали і вибухи, після яких погорільці перемагали на виборах, вже давно стали своєрідною передвиборчою технологією", кінець цитати. Тобто замість людського співчуття до погорільців вони просять перевірити, на які кошти був зведений дерев'яний будинок, що згорів до фундаменту. Вульгарно оббріхуються люди, які виступили на захист мера. Хочеться запитати, чи совість хоча б ночувала в таких редакціях.

Ми вимагаємо від правоохоронних органів в максимально можливі терміни розслідувати цей злочин, і міністру внутрішніх справ доповісти в парламенті на дні уряду. Я прошу вважати мій виступ депутатським запитом до міністра МВС пана Могильова. І водночас я хочу допомогти йому відкинути версію про самочинне займання від короткого замикання, як це часто пишуть, оскільки будинок не був підключений до електромережі.

Шановні колеги! Традиційно на Україні вчили молодих чоловіків: збудуй дім, посади дерево, вирости сина. Нова влада спотворює цю народну мудрість: кради будинок у заповіднику, вирубай ліс для нових маєтків, зроби сина депутатом. Кінець такої влади буде закономірним.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Я прошу Секретаріат оформити цей виступ як депутатський запит тим, кому він адресується.

Шановні народні депутати! Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (щодо вдосконалення механізму укладення угод про розподіл продукції) (9357).

Пропозиція звучала – за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію.

16:16:44

За-219

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат Юрій Каракай. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олексій Плотніков.

16:16:58

КАРАКАЙ Ю.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Зазначеним законопроектом передбачається удосконалити чинний Закон України "Про угоди про розподіл продукції", бо базовий закон вже був прийнятий в 1999 році. Пройшло 12 років. Є передовий світовий досвід в цій сфері. На жаль, в Україні за ці 12 років немає чим сильно похвалитися по угодам по розподілу продукції.

Законопроект дуже маленький, він складається з двох сторінок. Передбачається, що видобуток стратегічних корисних копалин, насамперед нафти і газу, він стає технічно і технологічно все більш важкий і більш коштовний по грошам. Тому , як правило, у світі до цього залучаються консорціуми спеціалізовані, які мають спеціалізоване обладнання і спеціалізовані технології.

Також при цьому в законопроекті передбачається захист інтересів вітчизняного бізнесу, бо за міжнародним досвідом пропонується законопроектом обов’язкова участь у такому проекті наряду, якщо це потрібно, іноземної компанії, обов’язкова участь вітчизняної компанії, в тому числі і за участю держави.

Також передбачається уточнити значення термінів "інвестор" та "учасник" з метою унеможливлення подальшого подвійного тлумачення результатів конкурсу. Дякую. Прохання підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Від комітету слово має Олексій Плотніков. Будь ласка.

16:18:48

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики на засіданні 1 листопада 2011 року розглянув проект Закону про внесення змін до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (щодо вдосконалення механізму укладення угод про реалізацію продукції), що поданий народним депутатом України Каракаєм (реєстраційний номер 9357) від 28.10.2011 року.

Законопроектом пропонується внести зміни до закону України, які надають можливості державі долучати до реалізації проектів на умовах угод про розподіл продукції разом з оперативними угодами провідними світовими нафтогазовими та іншими добувними компаніями також і профільні українські державні компанії. Це особливо важливо, якщо мова йде про профільні українські державні компанії, або відповідні їх дочірні підприємства, або господарські товариства за їх участі, тим самим стимулюючи як розвиток окремих компаній, так і галузі в цілому, і також уточнити термінології, які використовуються в Законі "Про угоди про розподіл продукції" та її уніфікації з метою запобігання різночитання.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до Закону "Про угоди про розподіл продукції" (щодо вдосконалення механізму укладання угод про розподіл продукції), поданий народним депутатом Каракаєм, прийняти в першому читанні за основу. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, будь ласка, запишіться на обговорення цього законопроекту. Так, прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Сергій Гордієнко, фракція комуністів.

16:20:36

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина. Я хотів би почати свій виступ із того, що автор законопроекту сказав, що видобуток природних ресурсів – нафти, газоконденсату стає більш дороговартісним. Звичайно, що стає, бо повністю, фактично, як в колоніальних країнах знищили все те, що було розвідано, пробурено і облаштовано за часів радянської влади.

Я хотів би привернути увагу до того, що… також автора законопроекту, що в своєму законопроекті 9360 він прибирає, щоб органи місцевого самоврядування мали вплив на погодження виділення саме цих ділянок.

І ще до головнішого я привертаю увагу. Бо це дуже актуально для Полтавщини, ви багато-багато років не хочете хоча б десять відсотків рентної плати віддати туди на місця, де видобуваються нафта, газ і конденсат. Ви там плюндруєте природне середовище, ви позбавили людей пити нормальну воду і не даєте навіть копійки на розвиток цих територіальних громад. Тому актуальним є також внесення змін до Бюджетного саме кодексу, і нам необхідно саме як голосувати за цей законопроект, дуже серйозно думати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.

16:22:20

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! І моя особиста думка завжди була і є послідовною в плані надр нашої держави.

Надра нашої держави є обмеженими, і ми все повинні робити для того, щоб майбутнє покоління ці надра хотя би в залишковому варіанті залишилися для них. І значить так, ми керуємося так, що сьогодні в нас нема технологій, сьогодні ми залучаємо світові провідні корпорації-гіганти, які викачують з жил сили нашої держави. І так станеться, що наше майбутнє покоління, у моєму розумінні, нічого не залишиться.

Чому ми говоримо про таку галузь стимулювання, як нафти і газу? Та вони достатньо сьогодні прибуткові, даже зверх прибуткові, тому і придбаєте тоді. Чому ми не говоримо про відходи, чому ми не говоримо про звалища, чому ми не говоримо про інші питання, які треба в екологічному плані поліпшувати і там надавати пріоритети? Ні, ми говоримо про нафту і газ, дуже смачний пиріг.

Я дивуюся взагалі, чому це питання є актуальним на сьогоднішній день? Чому ми як народні депутати, які давали присягу тут, не відстоюємо статтю 13 Конституції і 14? Чому Голова Верховної Ради на цьому питанні… не загострює це питання? Тому що це є наше загальнонаціональне багатство нашої держави, нашого українського народу. І якщо не можемо сьогодні розробити, завтра покоління будуть мати технологічні можливості, спроможні будуть добувати, спроможні будуть розвивати цю галузь. Я заперечую проти такого лобістського закону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, комітет пропонує прийняти законопроект за основу. (Шум у залі)

Зніміть, будь ласка, з голосування. Хвилину має право на виступ Юрій Кармазін, будь ласка.

16:24:20

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу, ну, вдумайтеся: сьогодні вранці ми ставимо цей проект. Відсутні висновки експертних управлінь. Зараз після обіду ми вже його розглядаємо. Чому? Я відповім вам чому. Відкрийте, подивіться зміни, які пропонуються. Подивіться статтю шосту.

Я, до речі, доповідаю вам, що на цей закон про ….. про розподіл продукції Президент накладав вето і писав. Тоді влітку вам написав, що ви прийняли 242 голосами лобістський законопроект, корупційний законопроект. Цей законопроект завершує лобізм, це – верх лобізму. Чому? Тому що тут ви нове визначення інвестора даєте, ви нове визначення в статті 6, ви пишете, у разі, якщо надрокористувач, який має спеціальний дозвіл на користування і розпочав діяльність на передбачених нею умовах, виявив бажання укласти угоду про розподіл продукції. Така угода за рішенням Кабінету Міністрів України також може бути укладена без проведення конкурсу. Що незрозуміло вам тут? Кому незрозуміло ще?..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. Шановний Володимире Михайловичу! Тому до вас зауваження, Володимире Михайловичу, без заключення, без експертизи, в тому числі тої експертизи, яка передбачена законом…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу, дякую.

Сергій Соболєв, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

16:25:53

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги! Я думаю, що будь-хто, хто прочитав цей текст, зрозумів без будь-якої експертизи, на що направлений цей законопроект. Фактично це є узаконення схеми, по якій подальший розподіл надр буде відбуватися поза конкурсом, коли будуть виділятися, фактично, в обхід загальної схеми, яку ми установили з вами дуже в важкій боротьбі, законодавчо врегулювали порядок. Тепер можна буде це все робити поза законом, оскільки будуть виключення, які надають можливість діяти саме по цій схемі як ключовій.

Більше того, наша фракція вважає, що навіть якби і були якісь висновки до цього законопроекту, такий законопроект, який прямо впливає на доходи бюджету, не може розглядатися без представника міністерства фінансів, який повинен тут доповісти, яким чином будуть компенсовані ті мільярдні втрати в разі, якщо цей закон почне діяти. Ми крохи кидаємо безпосередньо чорнобильцям і афганцям, заявляючи, що грошей немає, бачите. А коли треба попробувати забрати мільярди з бюджету, всі мовчать і роблять вигляд, що так…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

16:26:04

СОБОЛЄВ С.В.

…представника міністерства фінансів, нехай доповість, яким чином він буде компенсувати мільярдні втрати бюджету. Ми за цей законопроект голосувати не будемо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, обговорення законопроекту завершено. Доводжу до вашого відома, шановні народні депутати, що в понеділок на Погоджувальній раді Кабінет Міністрів запропонував розглянути цей законопроект. Я звернувся до членів Погоджувальної ради і запитав, чи немає заперечень. Заперечень не було. І водночас є і рішення комітету, і є заключення науково-експертного управління, які вам роздані. Тому з точки зору формальної, Регламенту всі вимоги дотримані. Але рішення приймати абсолютно тут в сесійній залі вам, шановні народні депутати.

Тому, прошу уваги! Я ставлю на голосування пропозицію комітету: про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 9357) про внесення змін до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (щодо вдосконалення механізму укладення угод про розподіл продукції).

Головне науково-експертне управління також вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу. Прошу голосувати.

16:28:57

За-239

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 185, "Блок Юлії Тимошенко" – 0, "Наша Україна – Народна самооборона" – 5, комуністів – 0, "Реформи заради майбутнього" – 20, Народна Партія – 20, позафракційні – 9.

Шановні народні депутати, пропоную вашій увазі проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо завершення процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу. Доповідач – заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Чех Сергій Михайлович. Міністр відсутній, оскільки перебуває у відрядженні, проводить переговори в "Газпромі". І співдоповідач – заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Романюк.

Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію. Ну, шановні колеги, ваша друга пропозиція, якщо ні, вона буде зреалізована.

16:30:12

За-234

Рішення прийнято.

Будь ласка, Сергій Михайлович.

ЧЕХ С.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Законопроект розроблено на виконання доручення Президента України від 28 січня поточного року для забезпечення належної реалізації спеціальної процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу.

Положення цього законопроекту спрямовані на впорядкування окремих норм Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", які не враховані чинною редакцією. Зокрема законом передбачається встановити строк дії спеціальної процедури погашення заборгованості до 1 січня 2012 року.

Цим законопроектом також передбачається врегулювати процедуру зняття мораторію на виконання рішень суду органами виконавчої служби на обсяги заборгованості, які виникли до 1 січня 2007 року та визначити окремим порядком розстрочення примусового виконання судових рішень щодо внесених до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу за грошовими зобов'язаннями, які виникли з 1 січня 2007 року по 1 січня 2011 року шляхом внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" щодо вдосконалення процедури примусового стягнення. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Микола Прокопович Романюк, заступник голови комітету, доповість про рішення Комітету з питань ПЕК. Будь ласка.

16:32:10

РОМАНЮК М.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки на засіданні 21 вересня 2011 року розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо завершення процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу (реєстраційний номер 9057) поданий Кабінетом Міністрів України.

Метою законопроекту, що розглядається, є упорядкування окремих норм закону про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, які не враховані чинною редакцією, передбачивши встановлені строки спеціальної процедури погашення заборгованості до 1 січня 2012 року.

Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 21 вересня 2011 року, за результатами розгляду проекту Закону, (реєстраційний номер 9057), прийняв рішення, що законопроект не має впливу на показники бюджету. У разі прийняття відповідного закону він може набрати чинності, згідно законодавству.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України вважає, що проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо завершення процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу може бути прийнятий у першому читанні, з врахуванням висловлених зауважень і пропозицій. За результатами обговорення, Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект в першому читанні.

Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Прошу записатись на обговорення цього законопроекту. Будь ласка, запишіться. Прізвища народних депутатів покажіть на інформаційне табло.

Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів. Наступний буде виступати Іван Кириленко.

16:34:20

СМІТЮХ Г.Є.

Спочатку репліка відносно закону лобістського характеру. Чомусь вони так стрімко проходять у нас, у Верховній Раді, що не встигли зареєструватися, а ми їх тут же приймаємо. Це, Володимире Михайловичу, до вас.

Друге питання. Як так сталося, що енергетичний комплекс, це сама прибуткова у всьому світі галузь. Як так сталося, що ми дотуємо сьогодні вугілля? Як так сталося, що ми добуваємо дешевий газ на Україні? Як так сталося, що ми повинні робити привабливу приватизаційну складову для енергетичного комплексу? Чому ми це підтримувати повинні? Чому ми ці привілеї повинні робити?! Це дуже висока прибуткова галузь.

І ви знаєте, що ці інтереси до приватизації обленерго і так далі, так дальше, у тому числі за участю іноземних компаній. Вони ж чомусь не створюють робочі місця, фабрики, заводи по виробництву плугів, тракторів і так далі. Ні. Вони приватизують важливу артерію держави – це енергетика і фінанси. І держава наша, ми з вами, натискуючи пальцями кнопки, даємо можливість їм не просто прибутки отримати, а стимулюємо ці прибутки за рахунок державних коштів. І Верховна Рада, і її керівництво підтримують цю ідеологію. Так само ці закони стрімко проходять у Верховній Раді обов'язково по скороченій процедурі, щоб ніхто не побачив.

Пам'ятаєте, був такий анекдот при радянській владі: "Чому молдовани картоплю садять вночі? Щоб колорадський жук не бачив". А чому Україна по скороченій програмі такі важливі питання приймає? Щоб ніхто не зрозумів. Щоб ніхто не задав питання: чому, по якій причині, за які кошти і так далі, так далі це робиться? Але люди добрі, ну схаменіться. Мені 50 років, я не про себе думаю, я думаю про дітей, про онуків, дай Боже дожити до цього, я думаю про них, що ми їм залишимо. Ми всі з вами тут маємо достатньо хороше життя, зарплату, можливості і так далі… Чому ми робимо такі кроки? Чому ми робимо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, що ви на мене дивитеся?

СМІТЮХ Г.Є. Володимире Михайловичу, чому ми робимо з вашим керуванням…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я шановному колезі прошу перейти через дорогу у Кабінет Міністрів і поставити там запитання.

Іван Кириленко. Сергій Соболєв, будь ласка.

А то такі розумні, тут виступили – туди побігли.

16:37:02

СОБОЛЄВ С.В.

Володимире Михайловичу, я не знаю, хто розумний, але як це може бути, що в один рік ми встановлюємо пеню для населення і в один же рік спочатку списуємо 24 мільярди для енергетичних компаній, а тепер ще встановлюємо 5-річний термін, за який вони не повинні проплачувати борги, яких вони наробили перед державними підприємствами, включаючи НАК "Нафтогаз України". От скажіть, будь ласка, у чому ця логіка? 24 мільярди списали майже в один і той самий день. коли населенню встановили пеню за оплату за комунальні послуги. І тепер продовжуємо далі цю саму політику. Ви хоч вчитайтесь, що це за законопроект, підписаний Азаровим. От кого треба притягати до кримінальної відповідальності по 365 статті: Азарова і тих, хто в цій залі проголосує за чергові мільярди, які ви списуєте енергетичним приватним компаніям.

Тому моя пропозиція є наступна. Як міг комітет встановити, що немає ніяких втрат бюджету? Якщо абсолютно чітко зрозуміло, що за кожним таким списанням це чергові мільярди, які забирають з бюджету. Більше того, немає сьогодні у компанії грошей, встановіть термін, добре, я розумію, нехай без пені оплатять це все. А ви подивіться, що цей законопроект робить – п'ятирічний термін скошує цим компаніям, щоб вони мали можливість всі кошти абсолютно не платити в бюджет.

Саме тому це є чистий лобістський законопроект. Не дивно, що в цій залі сесійній є люди, які отримали за це гроші, я переконаний в цьому. Володимире Михайловичу, підтвердіть це, що ви Голова Верховної Ради! Не може бути у Верховній Раді голосування по списанню боргів приватних енергетичних компаній, коли населенню встановлюється пеня.

У мене пропозиція є. Треба Генерального прокурора запросити в сесійний зал, нехай доповість, як можуть взагалі такі законопроекти з'являтися в сесійній залі; хто несе персональну відповідальність за це. Я хотів би бачити тут Азарова! А не завтра там він буде перед Президентом звітувати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

СОБОЛЄВ С.В. Перед нами він повинен прозвітувати, на якій підставі він спочатку плаче "крокодильовими сльозами", у нього немає грошей в бюджеті, а після цього вносить такі законопроекти. За нього не можна голосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

У зв'язку з тим, шановні колеги, що прозвучало серйозне звинувачення, що у Верховній Раді тут отримали за голосування за законопроекти гроші, я, з вашого дозволу, направлю офіційне звернення до Генеральної прокуратури з тим, щоб вони провели розслідування, і з тим, щоб наш шановний колега надав відповідні свідчення, хто, які гроші, яку суму з цього приводу отримав. Якщо ні, то щоб сказав про це з трибуни Верховної Ради України.

Сергій Гордієнко, будь ласка, фракція комуністів, у вас право на виступ.

16:39:55

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України.

Я думаю, що читаючи цей законопроект, ми давайте дамо чесну відповідь на те чи будуть після прийняття цього законопроекту відключатись водоканали, інші заклади, які будуть мати борги. Чи це, дійсно, ліквідовується той мораторій, який існує до 2013 року? Яка доля чекає шахти Центрального Донбасу, які мають величезну енергетичну складову, і яким гасить уряд цю енергетичну складову своїми коштами, і сьогодні має величезну заборгованість? То чи не будуть ці шахти потім збанкручені і пущені на приватизацію?

Тому, коли фракція Компартії України обговорювала цей законопроект, ми прийняли рішення не підтримувати даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Павло Жебрівський, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

16:41:00

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Досить цікава прозвучала теза, що не вимагає додаткових витрат з бюджету, тобто вкрадено вже до цього закону.

Сумно з приводу того, що коли 24 мільярди списання ми розглядали, ми розглядали це за скороченою процедурою у першому читанні і в цілому. Це, безумовно, вина тих, хто голосував за ту скорочену процедуру і хто приймав цей законопроект.

Кому списуємо? Облгазам. А що таке облгаз? Це контора у газорозподільчій мережі – це державна власність. І вони, експлуатуючи державну власність, отримують надприбутки і ми їм ще списуємо те, що вони не платять взагалі нічого. Те ж саме по обленергам відбувається,

Друзі, скільки можна дерибанити цей бюджет? Скільки можна грабувати? Дивіться, після того 24 мільярди ми з Шкутяком направили до Президента запит з приводу непідписання цього законопроекту. Зробив все до навпаки. Буквально, після того, як лист отримали. Був підписаний цей законопроект.

Я розумію, що хочеться зразу стати мільярдером за один рік, Друзі, якщо ви надовго, то ви заробите ці гроші. Ми не будемо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. Ми не будемо голосувати за цей законопроект не тільки, як лобістський, а який злочинний і спрямований проти українського товаровиробника.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, що з приводу порушення Регламенту?

16:42:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу! От ми розглядаємо закон по суті. А по суті взагалі не треба було розглядати його, ми не мали права це робити.

І через те, що текст проекту щодо змін до абзацу шість пункту 3.7 статті 3 Закону про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств ПЕК і про виконавчі провадження, не відповідають тексту відповідних змін, які викладені у порівняльній таблиці до проекту, що суперечить частині шостій статті 91 Регламенту Верховної Ради. І вам чітко написали, що відповідно до частини другої статті 92 має бути відмовлено у прийнятті на реєстрацію цього законопроекту, бо він поданий з порушенням вимог статті 90 і 91 цього Регламенту.

Тому, шановний Володимире Михайловичу, я прошу вас, не доводьте до голосування, зніміть цей законопроект в зв'язку з порушенням Закону про Регламент, запропонуйте уряду зробити експертизу цього законопроекту, в тому числі корупційну, антикорупційну експертизу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, розгляд законопроекту завершено.

Нагадую вам, шановні колеги, про те, що цей законопроект за підписом Прем’єр-міністра України надійшов до Верховної Ради 16 липня 2011 року. Одну хвилиночку. Щоб він був розглянутий науково-експертним управлінням, яке рекомендувало прийняти його за основу, і розглянутий комітетом, який також пропонує його прийняти за основу. Разом з тим, депутати, що виступали, висловили свої сумніви і глибокі застереження.

З урахуванням цього, я не маю права знімати законопроект з розгляду, а поставити його на голосування про прийняття за основу (реєстраційний номер 9057) про внесення змін до деяких законів України щодо завершення процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу. Прошу голосувати. Все тут формально. Ну, я прошу вас, я ж вам читаю документи, які в мене є, будь ласка.

16:44:50

За-200

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування другу пропозицію – про направлення на повторне перше читання проекту закону.

Що, що? Зніміть голосування.

Друга є пропозиція. (Шум у залі) Я прошу вас! Повернути суб`єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Будь ласка, голосуйте.

16:45:28

За-238

Рішення прийнято. Справедливість торжествує. Бачили, обговорили і все нормально.

Шановні народні депутати! Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про космічну діяльність" (щодо удосконалення державного регулювання та управління) (реєстраційний номер 9036).

Комітет і народні депутати пропонують розглядати питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

16:46:05

За-220

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати! Мав доповідати цей законопроект голова космічного агентства. Разом з тим, я отримав лист від Кабінету Міністрів за підписом прем`єра, що доповідатиме Засуха Сергій Олексійович. Я тільки прошу представників Кабінету Міністрів наступного разу вказувати причину, чому відсутня ця людина.

Засуха – заступник голови Державного космічного агентства. Це не той, що ви думали. Будь ласка, доповідайте.

ЗАСУХА С.О. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується законопроект про внесення змін до Закону України "Про космічну діяльність".

Забезпечення розвитку сучасних космічних технологій в Україні є важливим чинником, що визначає стратегічне місце держави у світі. Виконання космічних програм України, які затверджуються законами України, за роки незалежності забезпечило розв`язання невідкладних проблем розвитку космічної діяльності, а саме: збереження наукового і виробничого потенціалу в інтересах національної економіки та безпеки; вихід на міжнародний космічний ринок із власною продукцією і послугами; інтегрування України до Міжнародної космічної спільноти; формування основ внутрішнього ринку космічних послуг, реалізація перших кроків на шляху до комерціалізації космічної діяльності.

Наразі космічна діяльність України забезпечує їй гідне місце серед порівняно невеликої кількості держав світу, які мають можливість створювати ракетно-космічну техніку у замкнутому циклі. Основні засади космічної діяльності в державі визначаються Законом України "Про космічну діяльність" (№ 502), який прийнято Верховною Радою України 15.11.1996 року.

Незважаючи на те, що закон прийнято вже більше ніж 10 років назад, він є ключовим нормативним документом в галузі і успішно регулює переважну більшість правових питань. Разом з тим, життя йде вперед, і навіть хороші закони потребують уточнення.

Загалом розроблення законопроекту пов’язане з адміністративною реформою. Основні зміни до закону: змінено власну назву "Національне космічне агентство" на центральний орган виконавчої влади з питань космічної діяльності; додано нове положення щодо створення та експлуатації наземного та космічного сегментів, супутникових систем зв’язку, мовлення та дистанційного зондування Землі, контролю і аналізу космічної обстановки, координатно-часового та навігаційного забезпечення; додано нове положення щодо створення суб’єктами космічної діяльності…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЗАСУХА С.О. Прошу підтримати цей закон у першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також, Сергію Олексійовичу. Сідайте, будь ласка.

Наталія Юріївна Королевська, будь ласка. Михайло Чечетов.

16:49:08

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет з питань промислової, регуляторної політики та підприємництва на засіданні 7 вересня 2011 року розглянув проект Закону про внесення змін до Закону України "Про космічну діяльність" (щодо удосконалення державного регулювання та управління) (реєстраційний номер 9036), поданий Кабінетом Міністрів України.

Метою зазначеного законопроекту є подальше удосконалення механізму нормативно-правового регулювання космічної діяльності в Україні.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку від 19.08.2011 року визначило, що за результатами розгляду у першому читанні проект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень.

Враховуючи те, що космічна галузь забезпечує поступальний розвиток економіки держави, підтримує необхідний рівень її науково-технічного потенціалу, члени комітету прийняли рішення, таке рішення. Проект Закону України про внесення змін до Закону України про космічну діяльність щодо вдосконалення державного регулювання та управління, реєстраційний номер 9036, внести на розгляд Верховної Ради України та пропонувати сесійній залі прийняти його за основу. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є потреба обговорювати цей законопроект? Тоді, будь ласка, запишіться. І прізвища народних депутатів виведіть на інформаційне табло.

Народний депутат Солошенко, фракція Партії регіонів.

16:50:43

СОЛОШЕНКО М.П.

Уважаемые коллеги, законопроектом предлагается внести изменения в Законы Украины о космической діяльності в части переименования Национального космического агентства на центральный орган исполнительной власти по вопрос космической діяльності.

Кроме того, закон дополнен двумя новыми положениями относительно создания и эксплуатации наземного и космического сегментов спутниковых систем, а также относительно создания суб'єктами космической деяльності подразделений ведомственной военизированной охраны.

Отмечу, что замена в законе названия соответствующего органа на центральный орган исполнительной власти по вопросам космической деятельности содержит потенциальный риск лишения агентства гарантий против изменения самостоятельного статуса. Однако, принимая во внимание Указ Президента об оптимизации системы центральных органов исполнительной власти и утверждения нового положения о Государственном космическом агентстве, также отраженное в указе Президента, вопросы Государственного космического агентства Украины, целесообразным считаю инициировать изменения данного редакционного наполнения и предлагаю депутатам принять данный законопроект за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, група "Реформи заради майбутнього", будь ласка.

16:52:02

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати України! Наша депутатська фракція розглянула на своєму засіданні даний законопроект і ми дійшли висновку, що по трьох пунктах, в яких вносяться зміни, це зміни не суттєві, незначні, але вони потрібні були для того, щоб привести і цей законопроект до тої стандартної форми, в якій звичайно ми формулюємо положення законів щодо відповідних органів влади. Так ми вже по більшості органів, центральних органів виконавчої влади внесли такі зміни.

В даному випадку залишилася ще одна прогалина, коли фігурував в законі чітка назва, діюча сьогодні, органу виконавчої влади, але внаслідок певних реорганізацій ті зміни можуть відбутися, може бути змінений орган. Щоб була збережена на постійно спадковість, у даному випадку, не було якихось непорозумінь на майбутнє, ми розуміємо, вважаємо, що це абсолютно доречно тут так само застосувати позицію щодо застосування найменування про центральний орган виконавчої влади у сфері космічної діяльності.

Ми так само цілковито підтримуємо те, що потрібно перший пункт, який йде у змістовній частині, відмітити щодо створення та експлуатації наземного та космічного сегментів супутникових систем. Це теж потрібно було визначити у законопроекті.

У нас немає якихось крайніх застережень щодо останнього пункту закону про те, що створюється окрема спеціальна система охорони, воєнізованої охорони таких об'єктів, але у нас виникло питання, жаль, що ми не можемо задати це запитання представникові центрального виконавчого органу влади у цій сфері. А що конкретно, які конкретно об'єкти будуть охоронятися? Ті об'єкти, які вже не підлягають сьогодні певним іншим видам охорони: відомчої охорони, державної служби охорони і тому подібного. Наскільки цей останній пункт принципово важливий.

Але при тому всьому ми вважаємо, що у першому читанні закон можна приймати, і в принципі, він є достатньо підходящим для того, щоб голосувати за нього, можливо, і в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Чорноволенко, фракція "Наша Україна" – Народна самооборона".

16:54:17

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановні друзі! От у процесі розгляду цього законопроекту я от вирішив порахувати, скільки буде доповідач говорити про саму суть законопроекту, а скільки загальні фрази, які його до цього підводять. Що таке дві хвилини на доповідь. Так от, по самому законопроекту доповідач сказав рівно 20 секунд. І як ви розумієте, це абсолютно несерйозне ставлення до такої важливої державної функції Верховної Ради, як прийняття законів. Фактично, це не робота, Володимире Михайловичу, а профанація роботи, це імітація Верховною Радою законотворчої діяльності.

І по суті самого закону. Якби ми мали можливість задати питання доповідачу, то от ми з паном Кармазіним обговорювали питання і хотіли б задати наступне питання. Колись це було національне агентство. Потім Президент перейменував його в державне агентство. Тепер це пишеться, як центральний орган. Але центральний орган це може бути не це агентство, а скажімо, передати його функції Міністерству інфраструктури і на тому все закінчити.

Так от в мене питання до всіх. Приймаючи цей закон, чи не знищуємо ми космічне агентство України і чи не знищуємо ми космічну галузь України? Тим більше, що у нас були спроби розпродати все попереднім законопроектом і пустити його все це на приватизацію.

Я думаю, що кожний має задуматися чи варто, щоб виникали такі питання, а якщо вони… і чи варто розглядати по скороченій процедурі. А якщо все ж таки вони обосновані, в такому випадку чи маємо ми право знищувати космічну галузь України? Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено.

Я думаю, що ми уважно слухали представника Державного космічного агентства. Якраз він говорив про необхідність удосконалення роботи цього відомства.

Тому шановні колеги, нагадую вам, висновок і пропозицію комітету: прийняти законопроект за основу. Головне науково-експерте управління у своїх рекомендаціях також дійшло висновку, що є всі підстави рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект за основу (реєстраційний номер 9036).

Я ставлю на голосування цю пропозицію, прошу голосувати.

16:57:13

За-284

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, я нагадую вам, що комітети, фракції, в тому числі під час засідання Погоджувальної ради погодили необхідність розгляду на цьому пленарному тижні до сотні законопроектів. То я відповідаю на запитання, з яким звертався до мене колега. Як нам розглянути всі ці питання за повною процедурою? Є один вихід – працювати до завершення розгляду питань, визначених розкладом на щодня. Підтримки це не знаходить. Доводиться йти на розгляд питань за скороченою процедурою.

Крім того, нагадую, до кінця сесії уже зареєстровано до розгляду майже тисячу законопроектів. Якщо бути точним – 880. Щотижня реєструється як законодавча ініціатива народних депутатів, Кабінету Міністрів від 40 до 50 законопроектів. От давайте будемо приймати рішення.

Оголошується до розгляду, спокійно, я прошу вас, спокійно. Оголошується до розгляду проект Закону, проекти законів про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" та інших законодавчих актів (реєстраційні номери: 8452, 9031, 9042, 8452-д). Пропозицію вашу я ставлю на голосування – про скорочену процедуру розгляду цього питання. Прошу голосувати.

Разом з тим, що я абсолютно згоден з вами. Треба менше, та краще. Але, на превеликий жаль, і де таки вал.

16:59:14

За-242

Рішення прийнято.

Доповідачі: голова Державної митної служби Ігор Калетнік, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Володимир Бандуров і голова Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік.

Будь ласка, Ігор Григорович.

КАЛЄТНІК І.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні присутні! Проект Закону про внесення змін до Митного тарифу України (реєстраційний 8452) розроблено Державною митною службою України.

Метою даного законопроекту є законодавче вирішення проблемних питань класифікації кондиціонерів, а саме на даний час Митним тарифом не визначено характеристики товарної підкатегорії "кондиціонери промислові автономні", за якими їх можливо одночасно відрізнити від інших кондиціонерів, наприклад, побутових або для нежитлових приміщень. Крім того кондиціонери з однаковими технічними характеристиками можуть мати різне призначення та цільове використання. В той же час ставка ввізного мита на промислові кондиціонери з потужністю від 5 до 50 кіловат складає 10 відсотків, а на інші 2 та 5 відсотків.

З огляду на зазначене Держмитслужбою розроблено законопроект, яким пропонується внести зміни до опису товарних кодів, за якими класифікується дана категорія кондиціонерів та класифікувати їх не за цільовим призначенням, промислові і непромислового призначення, автономний, неавтономний, а в залежності від їх потужності.

Таким чином прийняття даного законопроекту забезпечить достовірність декларування згаданої категорії кондиціонерів, правильність їх класифікації та застосування відповідних ставок ввізного мита. Слід зазначити, що положення законопроекту без змін включені до проекту закону 8452-д, який розроблено Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності, податкової та митної політики.

Враховуючи зазначене, Митслужба пропонує схвалити підготовлений народними депутатами комплексний законопроект, що зареєстрований за номером 8452-д. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я запрошую заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Бандурова Володимира Володимировича. Він буде доповідати по двох законопроектах: 9031, 9042. Тобто 4 хвилини, якщо потрібно вам. А потім – Віталій Хомутиннік.

БАНДУРОВ В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, суть законопроекту 9031. Верховною Радою прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України" від 21.12.2010 року, положеннями якого передбачено переведення Митного тарифу на базу УКТЗД, яка побудована на основі гармонізованої системи опису та кодування товарів 2007 року.

В свою чергу, на сьогодні, в разі вивезення товарів за межі митної території України, експортне мито справляється за ставками та згідно з переліками продукції, що побудовані на основі гармонізованої системи опису та кодування товарів 1996 року.

Таким чином, з метою гармонізації національного законодавства розроблено проект Закону України про внесення змін до деяких законів України, який пропонується до вашої уваги.

Крім того, цим законопроектом пропонується у Законі України про ставки вивізного експортного мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикатів за їх використанням закріпити норму щодо застосування експортних мит на брухт кольорових металів на рівні останнього сьомого року, закінчення трансформаційного періоду зниження ставок мита на цю продукцію, відповідно до взятих на себе Україною зобов’язань перед СОТ.

А також відобразити положення Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року стосовно деталізації одягу та інших виробів, що використовувалися у Законі України "Про Митний тариф України", у зв’язку з переведенням УКТЗД на версію ГС 2007 року.

Просимо підтримати цей законопроект.

Законопроект 9042. Суть цього законопроекту в тому, що на сьогодні, під час митного оформлення товарів застосовуються ставки ввізного мита відповідно до положень Закону України "Про Митний тариф України". Водночас діяльність України як члена СОТ передбачає насамперед виконання домовленостей та зобов’язань, досягнутих в результаті переговорного процесу. Зокрема, тарифних, що вже є частиною національного законодавства.

Враховуючи зазначене, на виконання зобов’язань України в рамках вступу до СОТ, зокрема приведення ставок ввізного мита у відповідність з рівнем, визначеним графіком тарифних зобов’язань України за товарами на 2012 рік, урядом розроблено проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", яким передбачається зменшення пільгових ставок ввізного мита на моторні транспортні засоби, обладнані для тимчасового проживання людей, нові автомобілі легкові з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 3 тисячі сантиметрів кубічних, човни, катери, моторні, морські.

Отже, законопроект спрямований на гармонізацію національного законодавства в частині усунення розбіжностей між ставками ввізного мита, що передбачено Законом України "Про Митний тариф України" та Законом України про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі. Враховуючи те, що всі пропозиції, які містяться у цих урядових законопроектах, також містяться у проекті закону 8452-д, пропонуємо підтримати законопроект номер 8452-д. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все у вас? Дякую. Сідайте, будь ласка.

Віталій Хомутиннік щодо законопроекту і відносно рішення комітету. Будь ласка, 4 хвилини у вас.

17:05:46

ХОМУТИННІК В.Ю.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Мова іде про три окремих законопроекти урядових під реєстраційними номерами 8452, 9031 і 9042, які по суті своїй відображають ту чи іншу позицію щодо змін до Закону "Про Митний тариф України".

Перший закон – це зміни до Митного тарифу України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу, де класифікуються певні групи товарів, а саме: одяг та інші вироби, що використовувалися. Тобто мова не йде про ставки, мова іде про деталізацію кодів товарів.

Інша позиція, інший закон – це мова іде про уніфікацію та спрощення митного оформлення кондиціонерів шляхом здійснення їх класифікації на національному рівні в залежності від споживчої потужності. Це дасть можливість, ця пропозиція унеможливить ввезення потужних кондиціонерів за низькими ставками ввізного мита.

І третій законопроект – це гармонізація митних тарифних кодів до вимог Світової організації торгівлі. Ми маємо певні зобов'язання на 2012 рік по низки товарів, які стосуються транспортних засобів. І мова іде про зниження на один відсоток: з 7 до 6 відсотків та з 8,5 до 8 відсотків – на транспортні засоби, в тому числі на морські човни.

Тому ці три окремих законопроекти, а також зміни до інших законодавчих актів, які в більшій частині носять суто технічний характер, були комітетом об'єднані в один доопрацьований законопроект під реєстраційним номером 8452-д. Для того, щоб не розглядати три окремих проекти і не вести всі процедури в парламенті, які втричі більше займуть наш час, ми об'єднали в один, по суті який відображає всі ті позиції, які були в урядових проектах. Тому ми пропонуємо прийняти за основу саме комітетську редакцію законопроекту під реєстраційним номером 8452-д. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записатись на обговорення цього питання. Прізвища народних депутатів прошу вивести на табло. Тарас Чорновіл, група "Реформи заради майбутнього".

17:08:25

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати України! Наша депутатська група розглянула на своєму засіданні всі три урядові законопроекти і підготований підсумковий об'єднаний законопроект від комітету профільного. Ми дійшли висновку, що, перше, зміни, які пропонуються в цих законопроектах, вони дійсно потрібні, необхідні і ми вважаємо, що це добре, що був в кінцевому рахунку підготований підсумковий законопроект, в якому всі ці зміни разом об'єднані, щоб не намножувати велику кількість законопроектів, які взаємодоповнюють один одного.

Що стосується суті цих законопроектів. Перше, зміни ті, які запропоновані до митного тарифу, спрямовані: на забезпечення законодавчого вирішення проблемного питання класифікації промислових автономних кондиціонерів; деталізації одягу; насіння олійних культур; брухту чорних і кольорових металів. Це все ті специфікації, в яких ми маємо певні зобов'язання по СОТ. По частині з них, в даних законопроектах і в підсумковому законопроекті, вводяться зміни щодо митного тарифу, які відповідають чітко нашим зобов'язанням перед Світовою організацією торгівлі по частині зданих специфікацій. Ми у майбутньому матимемо теж вносити певні зміни, які стосуються диференційовано різних підвидів тої продукції, яка зараз була поки що об'єднана під одну класифікацію.

У зв'язку з цим всі ці зміни наша депутатська група вважає доречними, вигідними, відповідними до наших міжнародних зобов'язань, у кінцевому рахунку такими, які будуть корисні для кінцевого українського споживача, хоча б примушуватимуть нашого виробника трішечки подбати про те, щоби знизити собівартість свого виробництва і бути конкурентоздатним у майбутньому.

У зв'язку з цим ми прийняли рішення, підтримуючи ідею, яка закладена у всіх законопроектах, проголосувати за законопроект, який іде під номером 8452-д, тобто депутатський законопроект, в якому об'єднані всі ці пункти. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Павленко, фракція Народної Партії, будь ласка.

17:10:35

ПАВЛЕНКО С.Г.

Сергій Павленко, фракція Народної Партії.

Ми так само підтримуємо проект 8452, тому що, якщо поступити іншим чином, то треба взагалі видати абсолютно інший документ, записати в один закон, який стосуються Митного тарифу України. дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів, будь ласка.

17:11:15

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, безперечно, що слово "гармонізація" або любов, або так дальше – це дуже гарні слово, і вони повинні відповідно у нашому житті все більше і більше присутні бути. І, безперечно, я за те, щоби наше законодавство, наші можливості завжди співпадали із західними можливостями. І я за те, щоб вони, ці питання регулювалися і управлялися.

Безперечно, мені трохи дивує, що саме депутатський буде прийнятий, тому що є потужні наші відомства і міністерства, і комітет в тому числі, де, безперечно, знають ці проблеми, володіють цими проблемами. І коли подається законопроект, то він, безперечно, надається такою формою в такому обсязі, який задовольняє потреби того чи іншого дію закону.

Тепер що стосується моєї точки зору відносно Митної служби. На мій погляд, Митна служба в любій країні в любій економіці працює завжди на державу. На жаль, так сталося, що в нашій державі дуже багато продуктів, в тому числі які йдуть відповідно в цьому законопроекті, не виробляються або давно перестали вироблятися. Вигідно, невигідно, це є інше питання, але тут Митна служба могла би стати ініціатором введення таких податків тимчасових, недивлячись на сотовські закони, хоча ми маємо право, або інші, щоб спрямувати, саме стимулювати розвиток виробництва для нашої держави. Що ми в результаті робимо? Ми регулюємо, кажеться. Що ми регулюємо? Ми регулюємо більше й менше, а ми не стимулюємо виробництво в нашій країні. І нема таких товарів, які ми сьогодні обговорюємо.

Що треба митниці, на мій погляд, зробити? Нам митниця повинна сказати, а скільки ми тих, в тому числі кондиціонерів ввезли, скільки ми надали робочих місць шляхом оплати. І чому би нам не створити, якщо це масове або велика кількість, дуже велика кількість, це мільйонів сьогодні одиниць завозиться на Україну, не стимулювати створення тут виробництва? От, на чому, я думаю, що митниця повинна робити. А якщо митниця в нас буде виконувати тільки одну функцію наповнення бюджету, то, безперечно, митниці що, головне план виконати, вони свою функцію, я думаю, що сьогоднішнє керівництво…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка. Завершуйте.

СМІТЮХ Г.Є. …дуже справно справляється, це їм треба надати належне. Але я призиваю і митницю.

Говоріть, пропонуйте що нам треба зробити, щоб виробництво саме було на Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні народні депутати! Обговорення законопроекту завершено. Комітет пропонує прийняти за основу законопроект 8452-д (це депутатський). Головне науково-експертне управління вважає за доцільне рекомендувати Верховній Раді розглянути можливість прийняття за основу законопроектів, номери: 8452, 9031, 9042.

Шановні колеги, я буду ставити відповідно до порядку реєстрації законопроекти на голосування. Прошу бути уважними при прийнятті рішення.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (8452) про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" (урядовий).