ЗАСІДАННЯ ДВАДЦАТЬ СЬОМЕ        

Сесійна зала Верховної Ради України

3 листопада 2011 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати! Прошу підготуватися до реєстрації.  Увімкніть систему "Рада".

16:01:50

Зареєструвалися у сесійній залі 393 народних депутати. Вечірнє засідання Верховної Ради  України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради  України бере участь Президент України Віктор Федорович Янукович. (Оплески)

 На засіданні Верховної Ради  України присутні Прем'єр-міністр України Микола Янович Азаров, Голова Конституційного Суду України Анатолій Сергійович Головін, виконувач обов’язки Голови Верховного Суду України Анатолій Григорович Ярема. (Оплески)

 Шановні колеги, відповідно до статті 85 та 148 Конституції України Верховна Рада  України призначила Олександра Михайловича Пасенюка суддею Конституційного Суду України. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про Конституції Суд України" та частиною першою статті 217 Регламенту Верховної Ради  України суддя Конституційного Суду України при вступі на посаду складає присягу на засіданні Верховної Ради  України.

Для складання присяги на трибуну запрошується суддя Конституційного Суду України Пасенюк Олександр Михайлович. Будь ласка.

 

ПАСЕНЮК О.М.

Присяга судді Конституційного Суду України. Я, Пасенюк Олександр Михайлович, урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов’язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вітаю вас, Олександре Михайловичу.

Шановні народні депутати! В зв’язку з призначенням Пасенюка Олександра Михайловича суддею Конституційного Суду України нам потрібно прийняти Постанову про звільнення його з посади судді Вищого адміністративного суду України.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття  проекту Постанови Верховної Ради України як Постанови про  звільнення з посади судді Вищого адміністративного суду України Пасенюка Олександра Михайловича в зв’язку з призначенням суддею Конституційного Суду України. Прошу голосувати.

 

16:05:17

За-275

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, дозвольте подякувати Президентові України Віктору Федоровичу Януковичу за участь у засіданні Верховної Ради України, а також Прем'єр-міністру України, Голові Конституційного Суду України  та виконуючого  обов’язки Голови Верховного Суду України. Дякую.    

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України  А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо засідання. (Оплески) 

Шановні колеги, продовжуємо засідання. Дві фракції: "БЮТ-"Батьківщина" і НУ-НС просять оголосити  перерву або виголосити виступи. Будь ласка, Оксана Білозір, півтори хвилини. І півтори хвилини, Шевченко.

 

16:06:30

БІЛОЗІР О.В.

Шановна Президія! Шановні колеги народні депутати! Шановна українська спільнота! 9 листопада Україна буде відзначати День української писемності та мови. 9 листопада минулого року Президент України Віктор Янукович, вітаючи громадян   України з нагоди української писемності та мови, сказав такі слова: "Українська мова  як безцінне надбання народу і надалі буде консолідуючою силою нашого суспільства, надійно захищеною на благо нашої держави".

Стаття 14 Закону України "Про культуру" говорить: "Підтримка вітчизняних виробників у сфері культури здійснюється шляхом встановлення квот, демонстрування вітчизняного, україномовного, культурного продукту на телебаченні, радіо та кіно".

Тому квоти – це механізм реалізації державної політики, яка стосується функціонування державної мови, визначеної в законах України. Я розумію, шановна більшість, що вам нецікаво слухати про державну політику, яка стосується державної мови. Але хочу наголосити, що це законодавчі і конституційні норми обов'язкові для виконання як державою так і суспільством, громадянами України, в тому числі.

Що ми сьогодні розглядаємо? Ми розглядаємо вилучення із Закону про телебачення і радіомовлення положень, які зобов'язують радіо і телемовлення реалізовувати державну політику України. А саме, вилучається присутність в ефірі українських творів і виконавців. Це перше.

Друге. Позбавляється україномовний культурний продукт взагалі претендувати на присутність в ефірі. Інша зміна, яка стосується програмної концепції мовлення надає телерадіомовникам підстави взагалі не включати твори українських авторів і виконавців до своїх ефірів.

Фактично ми сьогодні говоримо про те, що цей закон узаконює те, що сьогодні реально відбувається в Україні. Україномовний, вітчизняний, культурний продукт як обов'язкова складова нації системно вилучається із нашого життя. Українська мова як державна...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Так, будь ласка, Шевченко, прошу. Тоді, будь ласка, у вас ще одна хвилина. Закінчуйте.

 

16:08:59

БІЛОЗІР О.В. …українська мова як державна виводиться із життя українського суспільства.

У мене природне питання: про що буде говорити Президент Віктор Янукович, і дуже шкода, що він не може зараз цього чути, але про що він буде говорити, коли буде вітати українську націю 9 листопада 2011 року? Хто підставляє Президента? Тому що саме  він в кінцевому підсумку буде відповідальний за те, що відбудеться сьогодні в залі. Тому що саме він є гарантом Конституції України, стаття 10 якої говорить: "Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на території всієї України".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, все. Вибачте. я ще раз повторюю, 3 хвилини. Ви не хотіли поділити на дві, тому це не моя проблема. Будь ласка, Бондаренко. Це не моя проблема. Вибачте. вибачте. це не моя проблема. Бондаренко. Там не залишилось хвилин. Бондаренко, будь ласка, на трибуну.

Шановні колеги, я ще раз повторюю. Ви повинні поступати чесно один перед одним. Ви хочете брати по півхвилини, виступаєте 3 хвилини…

(Шум у залі)  1 хвилина. Будь ласка, виступайте.

 

16:10:35

ШЕВЧЕНКО А.В.

Шановні колеги, від імені фракції "Блоку Юлії Тимошенко" та фракції "Наша Україна - Народна самооборона" ми закликаємо зняти з розгляду законопроект, яким пропонується скасувати квоти на українську музику і національний продукт. Ми дякуємо фракціям "Реформи за майбутнє" та фракції Народної Партії, які підтримали нас у цій вимозі.

Всі, хто любить Софію Ротару чи Потапа і Настю Каменських, кому подобається українська пісня, кому подобається "Океан Ельзи" чи "Мандри", ми можемо слухати різну музику, але ми повинні бути патріотами, коли йдеться про українського виконавця, про українського продюсера і українського журналіста.

В Європі, у Франції - 40 відсотків для національного продукту, в Іспанії – 51 відсоток для національного продукту. В Євросоюзі є вимога, що мінімум 50 відсотків для продукту, виробленого в Європейському Союзі. Що змушує нас відмовлятися від цього? Ми не розуміємо, що ми віддаємо ринок іноземному шоу-бізнесу і медіа-бізнесу. Може в цьому є справжня ціль?

Культура – це не лише вивісити рушники чи співати українські пісні за вечерею. Це стояти за нашого виконавця, за нашого журналіста, за нашого продюсера. Ми вимагаємо зняти цей законопроект з розкладу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Олена, на трибуну.

Олено, сідайте на своє робоче місце тоді. Про перенесення ви одержали 138 голосів. Сесія вже голосувала.  (Шум у залі)

 Так, будь ласка, перша поправка, Косів. Михайло Косів, наполягаєте на поправці? Будь ласка, мікрофон Косіва. Мікрофон Косіва, прошу.

 

16:12:34

КОСІВ М.В.

Шановні народні депутати! У загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації національні аудіо- і відеопродукт, в тому числі і музичні твори українських авторів чи виконавців, має становити не менше 70-73 відсотки. Я вніс таку пропозицію. Аргументація протилежної сторони, що у нас немає вітчизняного продукту на такий обсяг теле- і радіопередач не відповідає дійсності. За цим немає жодних аргументів.

Тому що навпаки дуже велика спадщина української культури якраз і не використовується і на телебаченні, і на радіо. А тому я хочу, щоб ви підтримали мою пропозицію і за неї проголосували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перша поправка ставиться на голосування. Прошу визначатись.

 

16:13:52

За – 103

Не підтримана.

2 поправка врахована.

3-я, будь ласка, Яворівський.

 

16:13:58

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги! Шановні наші виборці, дорогі українці, які нас зараз слухають! Я хочу зачитати маленький фрагмент із інтерв’ю авторки цього законопроекту, який, законопроект, я б його назвав, це терористичний акт проти української культури. Послухайте, що вона каже. Її запитують: "Кого ви мали на увазі, коли казали про неякісних українських виконавців?" Вона відповідає: "Я в житті вам цього не скажу. Навіщо я зараз виступатиму в ролі кривдника. У мене з цього приводу є міркування, але я не самовбивця і не називатиму їх. А ви б назвали своїх ворогів по роботі?" Це вона називає українських виконавців пісень, називає своїми ворогами по роботі!

Я знаю, що ви не проголосуєте за моїх 74 відсотки. Але я хочу сказати про те, що фактично ця група людей сьогодні демонтують українську державу, демонтують українську душу. Через, українці, піднімаймося, бо вони скоро підімнуть нас під себе повністю! Їх мало, але вони страшенно агресивні!

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України  В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.

 

БОНДАРЕНКО О.А. На самом деле мне нужно ответить на выпад. Во-первых, вы процитировали фальшивое интервью "УНИАН" – это раз.

А второй момент. Вы знаете, вы триста лет были подстилкой Кремля, как вы сами признались в одном интервью, теперь хотите быть подстилкой Америки. С Богом! Вперед!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на голосування… Прошу уваги, шановні колеги! Прошу уваги!

Ставиться на голосування поправка номер 3, автор – Володимир Яворівський. Будь ласка.

 

16:15:51

За-107

Поправка не підтримана.

Йдемо далі. Поправка 4-а, Шаго. Поправка Шаго. Мікрофон, будь ласка.

Йдемо далі тоді. Поправка 6-а, В’ячеслав Кириленко. Мікрофон, будь ласка.

 

16:16:25

КИРИЛЕНКО В.А.

Дякую. В’ячеслав Кириленко, партія "За Україну!"

Ну, це закон, який виб’є українську музику із ефіру взагалі. При чому, якщо автори спочатку планували обмежити це в 50 відсотків на телебаченні і 25 на радіо, то тепер 25 відсотків – і телебачення, і радіо. Тобто нашим музикантам, не залежно від того, якою мовою вони співають, нашим творчим людям можна і нічого і не починати, бо зараз більшість скаже їм, що за них це зроблять в Росії росіяни і їхнім продуктом заполонимо наш національний ефір.

В мене питання, взагалі-то це проблема національної безпеки, о це, що зараз відбувається в залі: а де ці всі перелякані міністри? Де міністр культури? Де Держтелерадіо? Це державна справа, чому зараз український парламент на догоду іншим країнам, на догоду іноземним інтересам в… руками лобістів іноземних країн хоче ударити по українській музиці, українським виконавцям і всьому, що тут напрацьовано? Я наполягаю на голосуванні своєї поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет, позиція комітету.

 

БОНДАРЕНКО О.А.  Дякую. На жаль, В'ячеславе, ви не розумієте, що для того, щоб наповнювати український ефір українською музикою, її має бути вдосталь, а її немає, це по-перше. (Шум у залі)  

По-друге, квотування занадто високе і це квотування, по-перше, душить українське радіо і ви це знаєте прекрасно. Все, що ви сказали, це дуже популістське і вас радіомережі просто не підтримають. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на голосування поправка номер 6, автор –  В'ячеслав Кириленко.

 

16:18:22

За-129

Поправку не підтримано.

Поправка номер 7 Юрія Кармазіна, мікрофон.

 

16:18:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я звертаюсь до вас. Перед нами приклад радіо "Мелодія". Хто його задушив? Офшорний бізнес донецького походження. Давайте дивитися далі. Подивіться висновок Головного юридичного управління, воно пропонує цей закон відправити на доопрацювання. Подивіться про назву закону, цинізм: про внесення змін до Закону про телебачення і радіомовлення. І пропонується юридичним управлінням вилучити слова: "щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення,  оскільки там немає нічого в цій конвенції.

На кінець, що пропонує Кармазін. Кармазін пропонує записати так. У загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації національний аудіовізуальний продукт, в тому числі музичні твори українських авторів чи виконавців, мають становити не менше 70 відсотків.

І пані Олено, я хочу вам нагадати, що в Ізраїлі більшість кнесеті є ізраїльтян. І це абсолютно правильно. І я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, комітет, яка думка.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Комітет наполягає на своєму рішенні, яке не було взято зі стелі. Воно було взято при вирішенні цього питання у робочій групі. І у цю робочу групу увійшли усі і навіть, ви дуже здивуєтеся, там були представники української музичної сфери.

Тому це виважений компромісний варіант. І цей варіант, ми наполягаємо на своїй поправці – 25 відсотків.

А цю поправку Кармазіна ми пропонуємо відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування поправка номер 7 Юрія Кармазіна.

 

16:20:34

За-128

Поправку не підтримано.

Поправка наступна. Шлемко Дмитро, поправка номер 8. Мікрофон, будь ласка.

 

16:20:47

ШЛЕМКО Д.В.

Дмитро Шлемко, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Сьогодні, напевно, немає жодного у цьому залі, щоб не побував за кордоном, у Європі чи в іншій державі світу, щоб не включив увечері телебачення чи радіо, і майже на всіх каналах раптом почув російську, російську і, ще раз, російську, як у нас, або іншу мову, яка є там не державною.

Одна країна як виняток не може позбутися цього російського синдрому – це Україна. При цьому, що нинішня планка – це не менше 50 відсотків. За останній період 80 відсотків українців вважають українську мову рідною. Згідно Конституції України українська мова – державна.

Тому досить смітити українське поле російським сміттям. Моя пропозиція – підняти планку українського мовлення на каналах до 72 відсотків, стільки, скільки українців вважають українську мову рідною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БОНДАРЕНКО О.А.   За рішенням комітету, ця норма може призвести просто до того, що українське радіо не виживе, тому комітет наполягає на своєму рішенні. А цю поправку пропонуємо відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 8 поправка, автор –  Дмитро Шлемко.

 

16:22:22

За-113

Рішення не прийнято.

Поправка 9, Володимир Бондаренко, мікрофон, будь ласка.

 

16:22:30

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко. Безумовно, розгляд такого законопроекту в українському парламенті є черговим доказом того, що це далеко не український парламент за своєю суттю, бо  навіть порушення такого питання у будь-якому парламенті європейської держави призвело би до конституційного розгляду проблеми мови тієї держави, в якій такий парламент існує.

Сьогодні тут збиткуються над українською мовою люди, які просто шкіряться на залу своєю посмішкою, яку вважають чарівною. Вона далеко не чарівна, вона сьогодні є оскалом отого російського шовінізму, який сьогодні в Україні засів скрізь. Він засів, на жаль, і в душах багатьох українців, яких як манкуртів перевиховали, щоб ми забули, що ми є українці, що ми є окрема держава, що далеко не всі українці, які розкидані по світу, мають можливість говорити своєю мовою взагалі. А ми створюємо передумови для того, щоб  мова сусіднього народу тут домінувала, і  в кінці кінців додавила нашу рідну мову. Тому я хочу відкинути цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Ще раз наполягаю на тому, що рішення комітету таке, що даний законопроект, він лібералізує радіосферу, це по-перше. По-друге, це європеїзація нашого вітчизняного законодавства. І по-третє, це дерегуляція, це той курс, який взяв за основу Президент і його команда. Дякую. Пропоную цю поправку відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування  9  поправка. Прошу визначатися.

 

16:24:19

За-126

Поправка не підтримана.

10 поправка, Андрій Шкіль, мікрофон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відмовляється Андрій Шкіль? Будь ласка, йдемо далі тоді. Поправка 11. Оксана Білозір, мікрофон.

 

16:24:45

БІЛОЗІР О.В.

Шановні колеги, я просто ще раз хочу акцентувати  свою увагу, що моєю поправкою я хочу всі законодавчі норми, які вже прийняті, зокрема, Законом про культуру, а також Конституцією України забезпечити державну владу – Уряд України  виконувати свої конституційні повноваження.

Тому  національний аудіовізуальний продукт, його значення я розширюю і доповнюю, створюючи таким чином механізм для влади. Я доповнюю: "державною мовою та  мовами національних меншин", щоб ми з вами не маніпулювали. Тому що українська мова – це є державна мова, і її не можна ставити вряд зі всіма мовами 125-ма, які функціонують на території України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, комітет.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Ще раз зважу на те, що цей закон не стосується мовного питання - це, по-перше.

І, по-друге, якщо  говорите про Конституцію, то саме свобода вибору – це  і є конституційна норма. Саме цим  законопроектом ми забезпечимо  свободу вибору нашим слухачам. Дякую.

Тому рішення комітету – пропонувати відхилити 11 поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування 11 поправка. Прошу голосувати.

 

16:26:16

За-134

Поправка не прийнята.

Поправка 12.

Володимир Стретович, мікрофон.

 

16:26:23

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, Християнсько-Демократична Союз, "Наша Україна – Народна  самооборона" .

Шановні колеги, під час голосування в першому читанні цього законопроекту якийсь доброзичливий з Партії регіонів нажав мою кнопку і проголосував за прийняття закону в першому читанні. Щоб розвіяти сумніви, що цього не може бути апріорі, я вніс свою поправку. Якщо це мова йде про національний радіопростір, радіоефір і взагалі формування національного продукту, моя поправка стосується двох третин, а саме не менше 60 відсотків повинен становити той продуктів програмах національної аудіовізуальної подачі, яка повинна бути в державі.

Тому я прошу приєднатися до моєї поправки і цим самим спростувати те голосування, яке за мене проголосував представник Партії регіонів, я не нариваючись на право репліки, не називаю його прізвище, бо я тут сиджу поруч і з цією, так би мовити, псевдодержавною більшістю. І вони зробили для мене велике зло, що виявились певні моральні…

 

БОНДАРЕНКО О.А. Рішення комітету таке: що у 60 відсотків квота – це занадто висока для українського радіо квота. Тому як за прислів'ям: "Що занадто – то не здраво". Рішення комітету -  відхилити дану поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 12 поправка. Автор – Володимир Стретович.

 

16:28:07

За-137

Поправка не прийнята.

Поправка 13. Юрій Гнаткевич, мікрофон.

 

16:28:13

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Я тут. Шановні колеги, я помітив цікаву річ, що ось пані доповідачка каже, що у нас мало національної продукції, мало пісень, мало фільмів є українською мовою. Але, якщо йдеться про ніч, вночі, коли всі люди сплять, то майже всі телекомпанії все передають українською мовою. І саме тому я вніс цю… а вдень чомусь її не находять цієї української мови. І саме моя поправка пов'язана з цим, і я наполягаю на її прийнятті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Якщо вважати вашу поправку за вірний шлях, то це  шлях в нікуди, тому що це є пряме втручання в господарчу діяльність радіостанцій. Радіостанції, по-перше і по-друге, залежать від своїх слухачів, тому вони формують свої плей-листи в залежності від того, щ хоче слухач, а не те, що йому кажуть політики, в якій час і що їм транслювати. Дякую. Тому рішення комітету – відхилити дану поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 13, автор –  Юрій Гнаткевич.

 

16:29:38

За-134

Поправку не підтримано.

Поправка 14. Андрій Шевченко, мікрофон.

 

16:29:48

ШЕВЧЕНКО А.В.

Представляючи свою поправку, я хочу уточнити три моменти і спростувати три неправди, які звучать в залі. Перше. Цей законопроект стосується не лише радіо, тому що зменшуються квоти на будь-який аудіовізуальний національний продукт. Власними телеканалів, які нас чують, цим законом вас зроблять частинками російських медіа-імперій.

Друга неправда, що робоча група підтримала цей текст законопроекту. Це неправда. Робоча група не підтримала, не ухвалила рішення. І ті виконавці, які були там, виступали жорстко проти цього законопроекту.

Третя позиція, що ми нібито приводимо у відповідність наше законодавство до європейської практики. Це неправда. В Європейській конвенції немає нічого, з чого би випливав цей закон. Кожна європейська країна захищає свій ринок, від 40 до 50 відсотків для національного продукту або для європейського продукту.

Шановні колеги з Партії регіонів, знайте, що цим законом ви забираєте роботу в українського журналіста, телеоператора, в українського продюсера, режисера і виконавця. Я вас закликаю не голосувати за цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету, Олена Анатоліївна.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Дякую. Насправді, шановний пане Андрію, я дуже вражена. Ви не приймали участі у робочій групі, тому ви не знаєте, що там відбувалося і до якого рішення робоча група прийшла. Це по-перше.

По-друге, законопроект насправді стосується не тільки радіо, але саме за цієї квоти, за цим квотуванням більш всього потерпало українське радіо. Ви просто його задушили. Це по-перше. По-друге, що відповідає, а що не відповідає європейській практиці. Якщо пан Шевченко не знає, то я йому нагадаю, що 50 відсотків  європейського продукту, в який входить і український також. Якщо не знаєш, я тобі допоможу.

І ще. Що стосується саме роботи робочої групи. Ми за місяць виважили всі варіанти, їх було п’ять. Але загалом ми прийшли тільки до одного - зберегти 25 відсотків. Перший варіант був буде жорсткий – 0. Тому не треба тут розказувати казочки для журналістів і операторів, для того, щоб …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування. Одну хвилиночку. Ну, це ж дискусія йде з автором поправки. Ну, прошу вас. Ставиться на голосування поправка 14 Андрія Шевченка. Всі репліки – в кінці.

 

16:32:29

За-130

Поправка не прийнята.

15 поправка, Юрія Кармазіна. Будь ласка, мікрофон Юрія Анатолійовича.

 

16:32:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Задумайтесь будь ласка, що вам пропонується. Вам пропонується чисто лобістський варіант, абсолютно лобістський. Почитайте заключення Головного юридичного управління, де вам кажуть про зменшення частки національного продукту. Тобто, що вироблено…, то в Україні! Що не зрозуміло?! Не на якій мові, а вироблено в Україні, пані Олено! Це страшно те звинувачення, яке я зараз скажу!

У радіопрограмах я пропоную, щоб було записано, музичні твори українських авторів і виконавців, тобто і авторів, і виконавців, повинні становити не менше 70 відсотків загального щотижневого обсягу мовлення. Це тоді ми б забезпечили для себе, щоб на відкритті "Олімпійського" не 500 тисяч доларів було викладено за одну з целюлітом співачечку, від якої задоволення я не отримав ніякого, вибачайте! А ви витратили ці кошти!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я повинен вам сказати, шановні колеги, що через екран задоволення отримати дуже важко. Будь ласка, позиція комітету.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Позиція комітету незмінна, ми пропонуємо відхилити дану поправку так само, як і попередні. А саме для пана Кармазіна, я все-таки хочу сказати, що, знаєте, для радіо єдиний критерій – це якість музики та смак слухача, а не наші політичні вподобання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 15, автор –  Юрій Кармазін.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Прошу підтримати!

 

16:34:37

За-128

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За-128. Поправка не підтримується.

Поправка 16, Дмитро Шлемко. Будь ласка, ваша аргументація.

 

16:34:45

ШЛЕМКО Д.В.

Вже не один раз у залі піднімалося, що не може сьогодні працювати той закон, який погіршує все, що є українське, не може та частина залу, яка не представляє більшості української нації, сьогодні диктувати умови українській частині. Тому ми ще раз і ще раз говоримо, що треба цей закон відхилити і треба всі поправки ті, які відхилені, приймати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Рішення комітету щодо 16 поправки – відхилити, прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 16, автор –  Дмитро Шлемко.

 

16:35:47

За-126

Поправка не підтримана.

Володимир Яворівський, поправка 17, мікрофон.

 

16:35:53

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, ви прекрасно розумієте позицію нашої доповідачки. Якщо не слухають нас, я хочу ось кілька слів вам зацитувати відомого, як на мене, просто талановитого нашого автора багатьох пісень, який до речі пише і російською мовою і українською, Юрка Рибчинського. Згадайте його "А на том берегу", згадайте його пісню про те, як молодий солдатик веде свого друга на розстріл, це дивовижні пісні, якими можна гордитися.

Ось що він говорить: "А оця Бондаренко  сказала одного разу фразу: мовляв, такі, як ми,  вже маємо бути на кладовищі".  Цитата: "А хіба існує українська сучасна  пісня?"  Це ця людина запитує, чи існує пісня.

Я хочу пані Бондаренко як філолог з вищою світою сказати, що "кремлівська підстілка" жіночого роду, а не чоловічого.

Поставте на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я, єдине, що попрошу вас,  давайте введемо у таке конструктивне річище розмову. Будь ласка.

Я прошу вас.

 

БОНДАРЕНКО О.А. 17 поправка. Рішення  комітету – пропонувати  відхилити.

А щодо того, що сказав пан Яворівський, я нагадаю свого земляка Василя Стуса: "Час бездарних яворівських, їхній час, їхня доба". Пам'ятайте це".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз закликаю всіх, шановні колеги, давайте  по суті будемо говорити.

Ставиться на  голосування 17 поправка Володимира Яворівського.

 

16:37:42

За-131

Рішення не прийнято.

Павло Мовчан, поправка 18. Мікрофон.

 

16:37:49

МОВЧАН П.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановна доповідачко,  передовсім у мене виникають підозри, що це, дійсно, лобістський абсолютно законопроект, і всі ті норми, які виписані, за них добре заплачено. І я сподіваюся, що ми з'ясуємо згодом, чому це робилося, чому це руйнувалося. Весь інформаційний простір перекособочується.

У мене виникають підозри, що  це одного плану акції. Спершу нас зсувають у рубльову зону,  пишеться  спільний підручник історії з Росією,  з міністром освіти Табачником,  тепер цілком поглинається інформаційний простір.

Я написав толерантну норму – не  менше 50 відсотків, і ваш комітет відхилив. Це  абсолютно існуюча норма. Я закликаю вас до того, щоб   ви були свідомі того, що вас знесуть, знесуть, зруйнують …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Рішення комітету щодо 18 поправки –  відхилити. Прошу підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 18 поправка. Прошу голосувати.

 

16:39:22

За-116

Поправку не підтримано.

В'ячеслав Кириленко, 19 поправка. Мікрофон.

 

16:39:30

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, партія «За Україну!». Шановні колеги і шановні слухачі і глядачі! Тут навіть не проти україномовного продукту іде боротьба, а проти всього вітчизняного. От зараз рубається квота діюча і проти україномовних виконавців, і проти російськомовних, і проти угорськомовних, і проти румуномовних, всі ті, хто народилися і творять тут, тут роблять музику, пісню, телепрограми. От проти них скерований цей закон. Таким чином, слухачам це невигідно, бо вони не будуть чути нічого свого, музикантам це невигідно, бо ніхто із молодих особливо в ротацію на радіо не потрапить, це вигідно іноземцям, які тримають мережеві українські радіостанції.

Тому в мене питання не до пані Олени, Володимир Михайлович, в мене питання до вас. Я прошу вас, щоби ви зараз не доводили до голосування в цілому, і поки не прийде сюди міністр культури, голова Держтелерадіо, і не висловлять офіційну позицію української держави, українського уряду по цьому антиукраїнському…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Одну хвилиночку, дайте можливість завершити формулювання своїх рекомендацій.

 

16:40:45

КИРИЛЕНКО В.А.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я прошу вас, щоби поки не прийде міністр культури і голова Держтелерадіо і офіційно всій Україні не скажуть свою позицію щодо ось цього удару проти українських музикантів, ми в цілому не голосували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Олена Анатоліївна.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Рішення комітету щодо 19 поправки також відхилити. Прошу підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 19. Прошу голосувати.

 

16:41:26

За-142

Поправку не прийнято.

Поправка 20-а, Шаго. Відмовляється?

Поправка 21-а, Михайло Косів.

 

16:41:44

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, „Блок Юлії Тимошенко”. Всі мої пропозиції до цього проекту зводяться до того, що не треба його взагалі приймати. Треба залишити попередні норми, які не були дуже сприятливі до української вітчизняної культури, в тому числі і музичної, але вони все-таки були виважені. Що стосується нинішніх пропозицій, то уявити собі тільки, що в незалежній державі для вітчизняного продукту залишається тільки 25 відсотків, тобто чверть усього часу, ну, що це таке, як не колоніальна, окупаційна політика нинішнього уряду?

У Івана Дзюби є така книжка, вона вийшла до 20-ліття: "Від чорносотенців початку двадцятого століття до українофобів початку століття двадцять першого". Оце і є приклад, взятий Дзюбою…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, комітет. Позиція комітету.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Щодо 21-ї поправки народного депутата Косіва, рішення комітету – відхилити. Прошу підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 21-у, автор – Михайло Косів.

 

16:43:26

За-139

Поправку не підтримано.

Поправка 22-а, Оксана Білозір. Мікрофон.

 

16:43:33

БІЛОЗІР О.В.

Наша доповідач постійно говорить про те, що рішення комітету… прийняло таке чи інше рішення. Справа в тому, що в мене складається враження, чи легітимним було це рішення комітету, чи був кворум на комітеті.  Тому що жоден предсатвник,який вніс сьогодні свої поправки, не був запрошений на засідання цього комітету. І тому дивно, чому тільки одна поправка була прийнята – це ваша, яка стосувалася власне зміни 50 відсотків на 25 відсотків. Вам же навіть 50 відсотків муляло очі, тому що ви хочете як сапою викорінити все українське з українського ефіру, з української душі. Не вийде, не вийде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Щодо деяких звинувачень, які не відповідають дійсності.

5 жовтня відбувся комітет, на якому було присутні дев'ять членів із одинадцяти. Один був у відрядженні і один просто не прийшов, я не буду прізвища називати. З дев'яти шість "за". Тому ваші звинувачення… ви спочатку подивіться документи, а потім щось тут говорити в залі.

Щодо 22 поправки. Рішення комітету: відхилити. Прошу підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 22 поправка, автор –  Оксана Білозір. Прошу голосувати.

 

16:45:07

За-143

Рішення не прийнято.

Володимир Бондаренко, поправка 23.

 

16:45:14

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок  Юлії Тимошенко".

Безумовно, те, що ми сьогодні робимо, це дуже добре, тому що громадяни України все-таки відчують, хто тут знаходиться і що тут робиться. Якби це було в російській Думі, або спільне засідання російської Думи і української ради, то, можливо, тоді голоси розкладалися би так, бо у них у думі більше людей. Сьогодні, на жаль, ми маємо німе голосування окремої частини, яка не висловлює своєї думки, ні за, ні проти. ми маємо тут дуже цікавих людей, які потім буде проаналізоване їхнє голосування, які відмовчуються на цьому питанні, і маємо якусь позицію, яку висловлює опозиція і зокрема "Блок Юлії Тимошенко".

Ми хочемо, щоб Україна була Україною. Я думаю, що Президент, який буде потім підписувати цей закон, якщо, не дай Бог, він пройде, у нього не знайдеться слів для оправдання цієї позиції, бо те, голосування, яке сьогодні відбудеться і, на жаль, може стати останнім голосуванням в історії української мови в Україні, знищує його як Президента України.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Щодо 23 поправки, 73 відсотки загального  …….. обсягу мовлення – це просто вбивча норма для українського радіо. Ось де журналісти або ті, хто працюють на українському радіо, просто втратять роботу. Тому рішення комітету – 23 поправку відхилити. Прошу підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 23, автор – Володимир Бондаренко.

 

16:47:10

За-123

Поправка не підтримана.

Поправка 24, Андрій Шкіль, мікрофон.

 

16:47:16

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я, власне, до вас також хочу апелювати, Володимире Михайловичу, тому що я впевнений, що от ви особисто розумієте, що, звичайно, втручатися у таку тонку сферу, як культура, треба дуже уважно.

І коли зараз існує норма 50 на 50 в українському ефірі, ви, коли включите радіо, не почуєте там української пісні так часто, як би там мало бути. Зараз пропонується її прибрати.

Я не впевнений, Володимире Михайловичу, що ви особисто у своєму транспорті будете включати і слухати "Владимирский централ, ветер  северный" чи "золотые купола", которые у них там на груди наколотые. Я впевнений, чи "Мурку", яку вони так люблять співати на піаніно.

Тому я вас прошу зніміть від гріха подалі з голосування ці всі поправка і цей закон. Тому що не можна ґвалтувати українську культуру, не можна ґвалтувати українську мову. Не можна, пробували вже, ґвалтувати українську душу. Зніміть це, будь ласка, не робіть цього. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Щодо 24 поправки. Рішення комітету – відхилити. А щодо деяких зауважень депутатів, я хочу сказати, що дехто плутає культуру з шоу-бізнесом. І якщо хтось хоче і надалі слухати на українському раді "Поющие трусы" або поющего ректора, тогда я сочувствую этим людям. Мы хотим слушать хорошую музыку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. 

Шановні колеги… Зачекайте, ще ж не все. Ще поправки ми йдемо.

Шановні колеги, там звернення звучало до мене Андрія Шкіля. Я скажу вам, що я не слухаю жодне радіо, на превеликий жаль. Читаю серйозні книжки. Я до чого закликаю. Разом з тим, якщо мою позицію, я демонструю її голосуванням. Я про це сказав. Я не можу зняти, буду пропонувати розглянути відповідно до Регламенту, бо у ми у процесі розгляду питання, я не маю права зняти.

Тому я ставлю на голосування поправку 24, автор – Андрій Шкіль. Будь ласка, визначайтеся.

 

16:49:46

За-145

Поправку не підтримано.

Поправка 25, Володимир Стретович. Будь ласка.

 

16:49:53

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановні колеги, ця поправка перегукується з моєю попередньою поправкою щодо 60 відсотків загального щотижневого обсягу мовлення авторів українських, що народилися в Україні. Але я звертаю вашу увагу на дві речі. По-перше, детальний аналіз поправок показав, що комітет не врахував жодної поправки, яка була запропонована до цього законопроекту, крім редакційних.

А, друге, вражає невігластво  професійне доповідача, яка  не коментує по суті поправки, а лише  говорить про рішення комітету. Так і хочеться сказати рідною для  неї  російською мовою: "Что вы друзья как не садитесь – а в докладчики не годитесь", пора сходить с трибуны и с политической арены. Спасибо. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Рішення   комітету від 5 жовтня по 25 поправці –  відхилити. Прошу підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування 25 поправку, автор –  Володимир Стретович. І ще раз закликаю до взаємної такої стриманості.

 

16:51:11

За-139

Поправку не підтримано.

Поправка 26. Юрій Гнаткевич, мікрофон, будь ласка.

 

16:51:17

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановні колеги! Я хотів би посперечатися з пані Оленою, яка каже: "що це  було втручання в господарську діяльність". Мова, культура – це не зовсім господарська діяльність. А хіба вся діяльність законодавча Верховної Ради – не  є втручанням нашим у життя в країні і в тому числі господарську, і комерційну діяльність.

Шановні колеги, ви зверніть увагу на телеканал "Україна". Це претензійна назва, там нічого українського немає. Навіть 24 серпня – транслюють Кіркорова і все з Москви. Я хочу протестувати. 

Справа в тому, що  в Україні  є маса: солістів, дуетів, тріо, хорів, капел, гуртів, колективів народної самодіяльності – є що знімати і є що показувати. Однак нинішня влада нам українцям оголошує війну просто українській мові  і культурі й нації. Ви хочете війни!? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Шановні колеги, ви так піклуєтесь іноді про народ, що забуваєте, що  саме цей законопроект – це про народ і про людей. Нехай вони обирають, яку музику їм слухати.

Щодо 26 поправки народного депутата Гнаткевича рішення комітету – відхилити. Прошу підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на  голосування 26 поправка, автор –  Юрій Гнаткевич. Прошу голосувати.

    

16:53:00

За-140

Поправка не підтримується.

Поправка 27. Андрій Шевченко, мікрофон. Будь ласка.

 

16:53:06

ШЕВЧЕНКО А.В.

Колеги, я більш не буду говорити про юридичну сторону медалі. Всі все зрозуміли. Ми маємо унікальний випадок, коли депутати українського парламенту виступають за зняття захисту з українського працівника і виробника. Може, тому що чужі "поющие трусы" кращі за наші "поющие трусы", чи як це розуміти?

Про політичну сторону медалі. Дивіться, у нас в залі завжди був хиткий консенсус. Ми не чіпали мовних питань і тих питань, які суміжні з ними, щоб не розхитувати, бо знали, що це конфліктне. Навіщо зараз від цього відходити? Тому що є невеличка кількість наших колег, яких це персональна амбіція - будь-якою ціною цей закон протягти.

Я звертаюся до колег з Партії регіонів, чому через це повинна страждати репутація всієї вашої команди  і всього українського парламенту? Ми не розуміємо, що буде далі. Далі Президент накладе вето на цей законопроект, тому що він прямо порушує 11 статтю Конституції, там держава має дбати про українську культуру.

Я закликаю всі фракції парламенту, не голосувати за цей законопроект, тому що це початок нової ідеологічної війни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я доведу до вашого відома зміст поправки Андрія Шевченка, бо він говорив про все, тільки поправку не сказав. Він виходить з того, що враховуючи, що встановлюється законом квота 25 відсотків, пропонує далі, починаючи з другого року дії закону квота щорічно зростає на 7 відсотків до досягнення мінімальної квоти для музичних творів українських авторів і виконавців, встановлених розділом І цього закону. Гарна пропозиція. Будь ласка, позиція комітету.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Рішення комітету щодо 27 поправки – відхилити, прошу підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, одну хвилиночку, я ставлю на голосування 27 поправку Андрія Шевченка. Прошу голосувати.

 

16:55:04

За-132

Поправку не прийнято, шкода.

28 поправка. Врахована.

29 поправка, Володимир Яворівський, мікрофон. Прошу.

 

16:55:18

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні наші виборці, шановний Володимире Михайловичу, я вніс поправку, щоб цей законопроект був введений в дію, якщо він буде прийнятий, із 2015 року.

Я готовий зменшити. Я готовий, щоб навіть до 2013. Я думаю, що до 2013 ми зметемо цю антиукраїнську орду і  над Україною небо розчиститься.

І останнє, що я хотів сказати, оскільки це остання поправка. Малошановная мною пані, Василь Стус сидів за гратами і він мав моральне право про тих, хто на волі, говорити все, що він хотів. І він казав це про Павличка, про Драча. Уявіть собі на одну єдину мить, якби в цій залі появився Василь Стус, що би він сказав про вас, представницю антиукраїнської орди, що б він про вас сказав? Камінь на камені б не залишив!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олена Анатоліївна. Будь ласка.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Тут хтось верещав щодо Стуса. Не треба було писати на нього доноси до КДБ. (Шум у залі)

А щодо 29 поправки, рішення комітету – відхилити. Прошу підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправка 29 зводиться до того, щоб закон набрав чинності з 1 січня 2015 року. Так? Я ставлю її на голосування. Прошу приймати рішення.

 

16:57:02

За-142

Поправку не підтримано.

Будь ласка, Кармазін, мікрофон.

 

16:57:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, ми зараз розглянули відхилені поправки. Шановний Володимир Михайлович, поправка номер 5 врахована комітетом, хоч вона і антиукраїнська, і антиросійська. Через те, що і росіяни,  і болгари, і угорці, і румуни, всі живуть в Україні. А тут пропонується пані Оленою таку річ записати. У загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 25 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт. Тобто 75 відсотків – це не національний продукт, вироблений за межами України! Де він буде, імпорт цей? Тоді, може, треба встановити мито на ці 75 відсотків? Це перше.

І друге. Це чітко порушує бюджет, норми бюджетного кодексу, впливає на дохідну частину бюджету. І через це такий закон не може бути прийнятий. Це закон чисто лобістський, антиукраїнський, антиросійський, антибілоруський, анти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ну, В’ячеслав Кириленко, будь ласка.

 

16:58:26

КИРИЛЕНКО В.А.

Шановний Володимире Михайловичу! От поправка номер 5, про яку щойно говорив колега Кармазін, вона змінила навіть суть внесеного законопроекту. Від 50 відсотків лишилося 25 відсотків квоти на національний аудіовізуальний продукт. Мова іде про продукт будь-якомовний, тобто б’ється по всьому, - що видається, пишеться, співається українською, російською, угорською, румунською, але тут, в Україні. От по цьому іде удар.

Оскільки комітет врахував цю поправку, я наполягаю, щоб зараз вона була поставлена на підтвердження. І ми побачимо, хто за вітчизняних виконавців виступає, а хто проти, за чужоземних.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олена Анатоліївна, будь ласка, мікрофон. 5-а поправка.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Щодо цієї пропозиції. Ви поглянете на табло, коли ми проголосуємо в цілому, і побачите результат.

А щодо законопроекту. Я нагадаю, що початок цього законопроекту, це 0 відсотків українського продукту для радіо і телебачення. Було знайдено компроміс у 25 відсотків. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні! Так я ставлю на голосування, чого ви кричите? Шановні колеги! Тут мова йшла про те, ну, прошу уваги, і Олена Анатоліївна сказала, що, одну хвилинку, ну, що ви! Що в загальному обсязі мовлення кожної теле- і радіоорганізації не менше, я підкреслюю, більше, да, 25 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт. А, можливо, щоб так. Знайти компроміс і написати – український? (Шум у залі)

Ну, шановні колеги, я шукаю компроміс, не влаштовує, я тоді вимушений поставити цю поправку, яка підтримана, на розгляд Верховної Ради України. Я ставлю на голосування поправку номер 5 Олени Бондаренко, яка врахована, потребує підтвердження. Прошу, визначайтесь шляхом голосування. (Шум у залі)

 

17:00:48

За-231

Поправку прийнято.

По фракціях, будь ласка. (Шум у залі)  По фракціях, прошу. Партія регіонів – 175, "БЮТ - "Батьківщина" – 0, "Наша Україна – Народна самооборона" – 1, комуністів – 25, "Реформи заради майбутнього" – 1, Народна Партія – 20, позафракційні – 9. (Шум у залі)

 Будь ласка, шановні колеги, ну прошу вас. Звучало декілька…

(Шум у залі) Ну я прошу вас!

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та, заспокойтеся! Шановні колеги, звучало декілька пропозицій. Перша, очевидно, і це так, регламентна, комітету прийняти в другому читанні і в цілому.

Друга пропозиція була відкласти до з'ясування всіх обставин і отримання висновків експертів і в тому числі…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, одну хвилинку! …і в тому числі Міністерства культури. З урахуванням того, що ці сформовані дві пропозиції, то я просив би, щоб ви визначались при прийнятті рішення.

Перша пропозиція буде ставитись на голосування про прийнятті в другому читанні та в цілому як закон. І з урахуванням того, що Головне юридичне управління зафіксувало у своїх висновках, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання та внесення на повторне друге читання. В разі не підтримки першої пропозиції, автоматично буде запропоновано направити на повторне друге читання з отриманням необхідних додаткових заключень. Зрозумілі пропозиції?

Я ставлю на голосування першу пропозицію про прийняття законопроекту (реєстраційний номер 6342) про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення) для прийняття     у другому читанні та в цілому як закон (реєстраційний  номер 6342).

Нагадую, висновок юридичного управління негативний.  Прошу, визначайтесь. (Шум у залі)

 

17:03:03

За-238

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати! (Шум у залі)

 Шановні народні депутати!  По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 180, "БЮТ – "Батьківщина" – 1, "Наша Україна – Народна самооборона" – 2, комуністів – 25, "Реформи заради майбутнього" – 1, Народна Партія – 20, позафракційні – 9.

Шановні народні депутати! Шановні колеги, зараз ми маємо … Андрій Шевченко. У нього є право на репліку і далі  будемо рухатись. Тільки Андрій Шевченко, прізвище називалось. І  я, шановні колеги, відповідно до Регламенту зобов'язаний… Шановні колеги,  відносно Литвина дивіться на табло, як Литвин голосує.  (Шум у залі)

Я прошу вас, спокійно.   

Шановні колеги, ви навчились тільки ганьба кричати, ви дивіться, як результат голосування. Будь ласка.

 

17:04:23

ШЕВЧЕНКО А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я зараз хочу звернутися  не лише до українського парламенту, а до всіх, хто дивиться за трансляцією. Те, що сталося, – це  спроба віддати   український ринок в руки російському шоу-бізнесу і російському медіа-бізнесу.

Я хочу зараз звернутися до країни і заспокоїти, це не вдавалося зробити за попередні століття, десятиліття і останні роки, і цього не вдасться зробити   у майбутньому. Я абсолютно впевнений, що ця історія не закінчена. Я закликаю Президента України скористатися своїм правом вето щодо цього закону, хай зверне увагу на 11 статтю Конституції, яка зобов'язує державу дбати  про українську культуру. Це питання точно повинно  повернутися до зали українського парламенту. І я закликаю, щоб ми зберегли той  статус-кво, який є в українському законі і в українському суспільстві.

Ми не повинні далі розхитувати цю тему. Ми повинні дбати про українського виконавця, українського продюсера, українського режисера, українського журналіста.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, при підготовці і поданні на підпис Президенту України також буде подане заключення Головного юридичного управління.

Шановні народні депутати, ми зараз з вами мали розглядати проекти законів, їх є 5, про вибори народних депутатів України. Разом з тим, дозвольте поінформувати вас, шановні колеги, отут я попросив би послухати, щоб у нас не було збурення і з приводу чергової проблеми.

Шановні колеги, у нас було проведено ряд засідань Погоджувальної ради для того, щоб знайти порозуміння і компроміс у цьому чутливому питанні. В результаті тривалих дискусій ми домовилися і виносимо на ваш розгляд такі пропозиції про те, що необхідно створити Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України, яка б підготувала проект Закону про вибори народних депутатів України і провела цю роботу до 17 листопада. Водночас пропонується, щоб Верховна Рада України повернула на повторне перше читання зареєстрованих 5 законопроектів.

Пропонується такий склад комісії, щоб головою комісії обрати Руслана Князевича, фракція "Наша Україна – Народна самооборона", заступником голови комісії –  Першого заступника Голови Верховної Ради України Адама Мартинюка, членами комісії, я буду читати тільки прізвища і називати, яку фракцію представляє: Забарський Владислав, Козуб Олександр, Олійник Володимир, фракція Партії регіонів, Шпенов Дмитро, фракція Партії регіонів, Кожем'якін Андрій і Сас Сергій Володимирович, і Подгорний Сергій, фракція "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина", Мойсик Володимир Романович, фракція "Наша Україна – Народна самооборона",  Гордієнко Сергій Володимирович, фракція Комуністичної партії України; Гриневецький Сергій, фракція Народної Партії; Трайдук Микола, група "Реформи заради майбутнього".

Водночас ми з вами домовилися, шановні колеги, що (одну хвилиночку!) таким чином. Ми шукали і намагалися знайти компроміс. Були різні пропозиції: 50 на 50 плюс, нейтральний головуючий – не підтримана ця пропозиція. Нарешті домовилися про те, що буде комісія у складі 13 людей, очолювати комісію буде представник опозиції.

Водночас ми домовилися, шановні колеги, про те, що в разі, якщо комісія не зможе виробити проект документу, то 17 числа ми будемо розглядати всі законопроекти, які ми з вами повинні направити на повторне перше читання.

Ми домовилися про те, що ми приймемо такий проект постанови як постанову, не будемо обговорювати питання по суті. Але, разом з тим, на базі цієї інформації, якщо фракції будуть бажати висловити свою точку зору, то ми проведемо таке обговорення цього питання.

Після того, шановні колеги, ми домовилися, що ми приймемо одним голосуванням рішення про створення ТСК і про направлення законопроектів на повторне перше читання, але потім оформимо це двома окремими постановами, для того щоб у нас тут було взаємопорозуміння і підтримка.

Тому пропонується, шановні колеги, обговорити це питання з такою процедурою. Перше: надати право представникам фракцій висловити свою точку зору щодо домовленостей, які досягнуто протягом 3 хвилин. Після того я зачитую проект постанови, який ми узгодили. Після того ми голосуємо цей проект постанови, але при оформленні в результаті, якщо буде позитивне голосування, буде оформлено дві постанови: перша – про створення ТСК і визначення завдань ТСК,  і друга – про направлення на повторне перше читання п’яти зареєстрованих законопроектів.

Хто за таку процедуру розгляду цього питання, прошу голосувати.

 

17:10:24

За-377

Рішення прийнято.

Я прошу уповноважених представників від фракцій записатися на  виступи, хто бажає від фракцій. Будь ласка, прізвища народних депутатів. І від груп, я перепрошую, обов'язково. Олександр Чорноволенко. Микола Мартиненко, будь ласка.

 

17:11:05

МАРТИНЕНКО М.В.

Дякую. Шановні співвітчизники, шановні народні депутати,  останнім часом у нас складалася дискусія, що неначе не існує діючого закону про вибори до Верховної Ради. Насправді, це не так, ми прекрасно розуміємо і пам'ятаємо добре про те, що по цьому закону провелись демократично вибори у 2006 та 2007 роках. І при цьому, до речі, Партія регіонів вигравала обидва рази ці вибори. Ми до останнього часу стоїмо на позиціях, що закон принципово змінювати не можна. Яку ми маємо картину на сьогодні? На сьогодні внесено п'ять законопроектів. Від опозиції жодного узгодженого з фракціями законопроекту не існує, є окремі думки окремих народних депутатів. Існує законопроект, який підписаний, в тому числі керівниками фракцій більшості. Цей законопроект також неприйнятний з нашої точки зору, тому що він містить зміну принципову виборчої системи, це по-перше, і він передбачає взагалі багато норм, які дозволять фальшувати вибори.

Наступне, як же нам діяти надалі? Принципово ми повинні орієнтуватися на те, щоб вибори були демократичними, це у нас один тільки шлях для того, щоб країна розвивалася цивілізовано.

Ми повинні захистити законом голос кожного виборця. Тому ми пішли сьогодні на компроміс, який озвучив Голова Верховної  Ради про створення Тимчасової слідчої комісії і маємо… спеціальної комісії, вибачте, і маємо надію, що на протязі… до 17 числа ми отримаємо документ, який задовольнить, в першу чергу, наших громадян. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція "Народної партії", наступний буде виступати Іван Кириленко.

 

17:13:14

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція "Народної партії". Шановні громадяни, шановні колеги! Насправді, полеміка досить штучно навколо виборчої системи – це просто прикриття. Прикриття реальних конкретних політичних  інтересів. Інтересів, які реалізуються через схему виборчого закону.

Недарма не так давно почали друкуватися багато соціологічних досліджень. З одного боку, вони несуть на собі пропагандистсько-агітаційний ефект, а з іншого боку, вони видають те, що прив'язується виборча система до того. як вона кореспондується до нинішнього стану рейтингу і яким чином ця виборча система найкраще може допомогти конвертувати цей рейтинг в прихід або повернення до влади. Ось суть питання.

Тому коли кажуть про те, що якась виборча система краща, гірша – брехня! Одна система краще для однією політичної сили, виходячи з її розкладок, а інша вигідна до інших.

Якщо б так не було, шановні, то не було б такої ситуації, коли немає двох однакових виборчих систем в двох країнах. Немає. Всі вони різні. Є 60 країн, в яких пропорційна система, я знаю, про що говорю. Є ще більше країн, в яких мажоритарна, абсолютно мажоритарна виборча система, є Німеччина, Іспанія, Італія, Угорщина, Болгарія, Литва, Грузія, в якій змішана система. І справа зовсім не у виборчій системі.  Справа в тому, що вона призвела до реального демократичного волевиявлення.

І тому фракція Народної Партії погоджується і підтримується з тим алгоритмом, який запропонований тут Головою Верховної Ради. коли виборча система, яка за суттю своєї є інструментом реалізації інтересу приходу або повернення до влади була максимально прозорою і такою, яка б мала в собі і несла в собі компромісне начало.

І тому, коли, наприклад, з приводу законопроекту, який подавався рядом народних депутатів, представників більшості, були комітетські слухання і були висловлені реальні, серйозні пропозиції, де зазначені проблеми, по цьому шляху треба йти. Тобто треба дивитися, де є прогалини, де є юридичні колізії в законопроектах, а не говорити те, що зараз дехто буде говорити, що треба зупинитися тільки на цій системі, яка є. Я це розумію. Продовжуйте це говорити, бо вона на сьогоднішній день вигідна конкретним політичним силам. Ще раз хочу сказати, це є абсолютно конкретний політичний інтерес. І тому пафосні розмови про народне щастя і про демократію тут – це просто замилювання очей. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Кириленко, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Тарас Чорновіл.

 

17:16:27

КИРИЛЕНКО І.Г.

Хочеться підписатися під словами мого колеги, який щойно виступав. Я завжди дуже з великим задоволенням слухаю виступи і, дійсно, віддаю належне.

Але що б сказав мій шановний колега, якби йому сказали за підсумки виборів минулої неділі у Броварському районі Київської області до виборів у районну раду? Представник партії "Батьківщина" набрав в 3,5 рази більше, ніж представник партії влади. Те, що робили з цією молодою людиною: пресували, кінчали, душили, що тільки не робили –  людина не здалася. І тоді знайшли рішення: пішли до суду, і суд прийняв рішення – скасувати вибори у зв’язку з тим, що на дільниці було слабеньке освітлення.

Тому можна облакать в красиві форми, говорити красиві слова, все підводити чи так, чи так, чи так. Реалії такі, які вони є. На превеликий жаль. От такі реалії, які сьогодні продемонстровані в Броварському районі на довиборах, це було сплошь и рядом, вибачте за русизм, на місцевих виборах. Все це перекочувало успішно в закон, який представили сьогодні представники правлячої коаліції. Два попередження – до побачення без суда и слідства. Угадайте з двох разів, кому будуть ці попередження виноситися? Комісія засідає при любій кількості членів комісії. На місцевих виборах засідань було без участі опозиції і її просто не запрошували, рішали, що хотіли. На дільницях вибори можна признати не дійсними, а  на окрузі – ні.  Угадайте з двох раз, на яких дільницях вибори будуть признаватися не дійсними? Ви прекрасно розумієте за що йде мова?

Ось проти чого вибухнув увесь цивілізований світ, ось чому цивілізована Європа, яка моніторить нас як членів Ради Європи, як головуючій в цій структурі, як країні, яка пробиває вікно своє до Європи, до нас придивляються чи є тут верховенство права.

Вчора Юлія Тимошенко чітко на цю тему і ще раз зупинила  всі інсинуації, що  ми спекулюємо навколо судового процесу, навколо неї. Вона  вчора сказала: "Жертвою свободою  ради свободи українського народу, який йде в Європу і не зупинити цей процес – ходи українського народу до Європи."

І якщо Закон про вибори Рада Європи теж моніторить через Венеціанську комісію, то друзі, зупинімо цю ганьбу, яка написана в тих законах, які пропонуються, а особливо той, який йде базовий. Ось чому ми зажадали Тимчасову спеціальну комісію, яка повинна з чистого листа написати демократичний закон погоджений, напрацьований, зроблений разом з опозицією. Тільки такий закон треба вносити до залу. Ми будемо працювати в цій комісії, ніхто не буде ні блокувати, ні ігнорувати її засідання. Але тут закон повинен набрати 400 голосів у залі. Не влада потрібна, а майбутнє українського народу. Його майбутнє  в Європі в цивілізованій. Давайте напишемо цивілізований закон. Спасибі. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, група "Реформи заради майбутнього". Потім буде виступати Олександр Єфремов.

 

17:19:39

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний  Володимире Михайловичу! Шановні колеги  народні депутати України! З приводу виборчого законодавства наша депутатська група виходить з кількох постулатів.

Один з них і мабуть основний: найважливіше значення має навіть не сама виборча система, не сам виборчий закон, а те, щоб цей закон        виконувався, щоби ті норми, які дають право волевиявлення вільного громадян, щоб вони не були знехтувані одними, і не були розтоптані правовим нігілізмом других. Це є найосновніше.

Що стосується виборчої системи і основних параметрів, які закладаються у виборчий закон, вони були закладені в той закон, який був зареєстрований від більшості. І тому було підписано цей закон також лідером нашої фракції Ігорем Рибаковим.

Тому наша позиція в цьому плані основних параметрів вже була висловлена. Є ряд проблем в цьому законі, і можливість знімати кандидата в депутати за двома зауваженнями, і питання кворуму і тому подібне. Зрозуміло, що це свідчить, що закон потребував би доопрацювання і серйозного доопрацювання.

Ми були готові працювати в звичайному регламентному параметрі, але є два нюанси. Один нюанс, що необхідно, щоб ми вийшли на доопрацювання цього закону всіма силами парламенту, включаючи дійсно тих людей, які мають добрі і знання,  і розуміння справи в усіх фракціях – і це дуже позитивний момент.

І другий момент, який стосується рішення Венеціанської комісії, яке дійсно прийнято не на шкоду, а на благо нашим інтересам, нашим майбутнім інтересам і нашій виборчій системі. Воно зводиться до того, що виборче законодавство повинно викликати у громадян і політичних сил України відчуття того, що воно було прийнято з консенсусом, загальносуспільним, загальнополітичним і громадським консенсусом.   І тому створення цієї комісії, можливість доопрацювати спільними зусиллями даний закон, врахувати всі позиції, продискутувати всі ці позиції є дійсно тим кроком, який необхідний при русі в Європу.

Тому наша депутатська група прийняла рішення підтримати анонсований проект Постанови про створення спеціальної комісії щодо доопрацювання виборчого законодавства.

Єдине що, нас дуже тривожить, що робота в цій групі може зійти в цій комісії, зійти, замість того, щоби опрацьовувати максимально оті деталі, в яких криється диявол, оті моменти, через які можуть бути фальсифікації, зневаження волі виборців, замість цього знову дискусія почнеться про базові питання виборчого законодавства.

Ми розуміємо, що базові питання виборчої системи… Ми розуміємо, що виборча система є певна позиція загальна, яка засвідчена вже була в цьому залі, яка все одно здомінує. Очевидно, що вона може бути кращою чи гіршою, але буде все ж таки змішана система. І ми би дуже хотіли, щоб спеціальна комісія в першу чергу зайнялася доведенням всіх тих деталей в тексті закону, які роблять ризик, що навіть найкраща виборча система може бути зневажена процедурою голосування. Тому ми голосуємо за дану постанову, а…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

 

ЧОРНОВІЛ Т.В. Але закликаємо учасників членів робочої групи, і це затвердив наш представник в цій комісії, в першу чергу звернути увагу на ті деталі, з яких і складається виборчий закон. Не політика, а виборче право має стати основою. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Єфремов, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Петро Симоненко.

 

17:23:20

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, прежде чем выйти на эту трибуну с выступлениями, у нас были длительные дискуссии в рамках Согласительного совета в кабинете у спикера парламента.

И вы знаете, когда я внимательно, действительно, очень внимательно слушал своих коллег, которые в противовес, может быть, эмоциональных дискуссий, которые мы вели ранее, очень сдержанно и очень взвешенно подходили к рассмотрению по данному вопросу, то я думал, что нас объединяет. И мне кажется, что нас сегодня объединило даже не закон, а уважение к своему государству. В конечном итоге мы должны прийти к тому, что сами начать уважать себя и свое государство. Мы должны дать сигнал нашему обществу об уважении к нему со стороны людей, которые проживают в нашем государстве, и в конечном итоге выйти на то, чтобы нас уважали и за пределами нашего государства.

Именно поэтому фракция Партии регионов пошла на компромиссы, которые предлагались со стороны наших коллег. Мы согласились на то, что…, мы прекрасно понимаем, что есть большинство сегодня в зале, которое готово принять решение. Но нам такое решение через колено не нужно. Мы хотим, чтобы выборы прошли честно и прозрачно.

Первым шагом для этого является принятие соответствующего законопроекта, который бы объединил большинство в этом зале. Мы понимаем, что всех не объединит. Но то, что большинство, я больше чем уверен, мы к этому можем прийти. И об этом может показать голосование, когда мы отработаем в комиссии.

Поэтому мы поддержали то, что будет создана комиссия. Что все проекты законов, которые сегодня имеются, они будут рассмотрены специалистами в этой комиссии. Мы поддержали то, что от меньшинства сегодня будет возглавлять эту комиссию представитель, с нашей точки зрения, квалифицированный специалист и порядочный человек.

И я надеюсь, что все-таки работа над этим законодательством будет тем первым камнем, который будет в фундамент заложен единения нашего государства. И единение начнется именно с этого зала. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Петро Миколайович Симоненко, фракція комуністів, будь ласка.

 

17:25:50

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги! Мы проголосовали за это решение, фракция коммунистов. Но мы не идеализируем эту ситуацию, так как мы реалисты. И прекрасно понимаем, почему эта борьба ведется в зале.

Я хотел бы ещё и ещё раз уважаемым коллегам напомнить следующее. А кто вообще создавал вот эту атмосферу, когда каждые выборы сопровождаются тем, что даётся самая негативная оценка действующему на тот период закону и пытается внести те или иные изменения? И о каком консенсусе мы сегодня говорим? Мы говорим о консенсусе крупного капитала между собой? Или о консенсусе с народом Украины? Вот же где вопрос и в чем он состоит.

Потому что за все эти годы так называемой независимости Украины ни народ Украины, ни простые избиратели привнесли все то, что в законе есть сегодня. Это запрет ветеранам голосовать на дому. Это открепные талоны. Это подкуп избирателей. Это те вертушки, которые вы поизобретали. И здесь не фокусничайте и не идеализируйте, о чем вы говорите. Потому что именно вы изобретали вертушки. Именно вы заставили судебную власть третий тур выборов провести. Именно вы всё сделали для того, чтобы так называемые досрочные выборы были в 2007 году. Потому что вы подталкивали Президента, а вернее, не Президента Ющенка, чтобы он подобные вещи совершал.

Мы сталкиваемся с тем, что запугали народ Украины шантажом и подкупом. И все это сопровождает так называемую независимость. Забудьте вообще, господа, о понятии демократии, вы демократию давно растоптали, и нет ее, и не пытайтесь здесь сегодня рассказывать, какие вы борцы за народ.

Главная задача, которая сегодня стоит перед нами с вами – это защитить народ Украины и от некой неполноценности, которую вы навязали народу Украины. У нас получается так: бюджет Украины, независимое государство называется, нельзя принять без рекомендаций, а вернее, без санкций Международного валютного фонда. Ну, это же позор для Украины! Оказывается, мы неполноценные! И вот это все привнесли после того, как был совершен неконституционный переворот в 1991 году и когда к власти пришли националисты в Украине. Они политику "меншовартості" і запровадили как раз у нас в Украине. Я считаю, что подобные решения, и в том числе, когда идет упор на то, что надо решение Венецианской комиссии внедрять, я считаю, тоже это политика  "меншовартості".

И последнее, уважаемые коллеги. Если мы хотим сделать добро для народа Украины, то первое, что я вас прошу, а здесь представители крупного капитала, не мешайте народу Украины сделать выбор, не мешайте ему прийти на выборы, не гоняйте его по выборным избирательным участкам! На западе Украины, когда там все повыезжали, а у нас голосовали 120 процентов на западе. Не делайте того, чтобы церковь заставляла,  после того, как отмолились, значит, с утра, а в два час приходили все…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СИМОНЕНКО П.М. … и когда заставили, так скажем, что и церковь вмешалась в эти же наши, так скажем, простые дела. Поэтому, уважаемые товарищи и те, кто здесь присутствует, кто нас слышит, только предоставить право народу Украины выборы, для того, чтобы они были действительно демократическими…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Шановні, народні депутати, є дуже велике прохання. Для того, щоб ми наші суперечки не перенесли в тимчасову спеціальну комісію, ми наче з вами домовилися, але вже в виступах прозвучало, що ми займаємо дещо відмінні позиції. І дуже добре, що ми прийняли таке компромісне рішення, і давайте не будемо перехоплювати там пальму першості один в одного і говорити, що ми зажадали створення, там, ТСК і таке інше.

Давайте скажемо, це я умовив одну частину і іншу частину для того, щоб ми знайшли з вами нормальне рішення.

Тому, шановні колеги, давайте ми  зараз приймемо цю постанову для того, щоб комісія напрацювала той закон, який би влаштовував  Україну, не для закордону. Ми не повинні працювати на винос, щоб для когось тільки сподобатись, а для того, щоб ми   зрозуміли і були впевнені, що це буде нормальний закон, який дасть можливість кожній людині  висловити свою точку зору і тому, хто є  або має підстави бути обраним  її представником,  представником тої чи іншої громади.

Шановні колеги, дозвольте я вам зачитаю проект постанови, ви уважно ще раз послухайте.

Проект Постанови Верховної Ради України   про утворення  Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питання підготовки проекту Закону України про вибори народних депутатів України.

Відповідно до частини третьої  статті 89 Конституції України, статті 85 Регламенту Верховної Ради України   Верховна Рада України постановляє:

Перше. Утворити Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України  з питання підготовки проекту Закону України про вибори народних депутатів України (далі Тимчасова спеціальна комісія).

Другий пункт. Тимчасовій спеціальній комісії підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України  до 17 листопада 2011 року проект Закону України про вибори народних депутатів України.

Третє. Визнати,  що кількісний склад Тимчасової  спеціальної комісії становить 13 народних депутатів України.

Засідання Тимчасової спеціальної комісії   скликаються головою Тимчасової спеціальної комісії або у разі, якщо голова цієї комісії на вимогу не менше, як половину її членів  не скликає засідання, заступником голови Тимчасової спеціальної комісії  і є правомочними за умови присутності  на засіданні більшості народних депутатів  від складу Тимчасової спеціальної комісії.

Четверте. Обрати головою Тимчасової спеціальної комісії народного депутата України Князевича Руслана Петровича, фракція блоку "Наша Україна – Народна самооборона", заступником голови Тимчасової спеціальної комісії Першого заступника Голови Верховної Ради України Мартинюка Адама Івановича.

П'яте. Обрати до складу Тимчасової спеціальної комісії таких народних депутатів України: Забарський Владислав Валерійович, фракція Партії регіонів, Козуб Олександр Андрійович, фракція Партії регіонів, Олійник Володимир Миколайович, фракція Партії регіонів, Шпенов Дмитро Юрійович, фракція Партії регіонів, Кожем'якін Андрій Анатолійович, фракція "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина", Сас Сергій Володимирович, фракція "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина", Подгорний Сергій Петрович, фракція "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина", Мойсик Володимир Романович, фракція "Наша Україна – Народна самооборона", Гордієнко Сергій Володимирович, фракція Комуністичної партії України, Гриневецький Сергій Рафаїлович, фракція Народної Партії, Трайдук Микола Федорович, група "Реформи заради майбутнього".

Шосте. Направити на повторне перше читання Тимчасової спеціальної комісії проекти законів України:

про вибори народних депутатів України (реєстраційний – 9265), поданий народними депутатами України Чорноволенком, Ковалем, Тарасюком;

про вибори народних депутатів України (реєстраційний –  9265-1), поданий народними депутатами України Єфремовим, Шаровим, Рибаковим, Олійником, Мартинюком, Козубом;

про вибори народних депутатів України (реєстраційний –  9265-2), поданий народними депутатами України Ключковським, Томенком, Жебрівським, Подгорним та іншими;

про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" (реєстраційний – 9265-3), поданий народними депутатами України Джоджиком, Костенком, Зайцем, Давиденком;

"Про вибори народних депутатів України" (реєстраційний – 9265-4), поданий народним депутатом України Ляшком.

Сьоме. Матеріально-технічне, інформаційне та організаційне забезпечення роботи Тимчасової спеціальної комісії покласти на секретаріат Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

Восьма. Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Шановні колеги, ми домовилися, що ми приймемо цей проект постанови одним голосуванням, а при підготовці на підпис ми розділимо її. Власне, постанова буде про сформування ТСК і визначення її завдань, а друга постанова – про направлення на повторне перше читання до ТСК законопроектів, про які я щойно говорив.

І останнє. Ми домовилися, що в разі, якщо комісія внаслідок різного роду причин і обставин не зможе запропонувати Верховній Раді України до 17 листопада напрацьований, узгоджений законопроект, то тоді ми вимушені будемо повернутися до розгляду тих законопроектів, які зареєстровані у Верховній Раді України. Це також була позиція, яку я доводжу до вашого відома, Погоджувальної ради.

Отже, шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття Постанови Верховної Ради про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України  з питань підготовки проекту Закону України про вибори народних депутатів України. Прошу голосувати.

 

17:35:40

За-383

Постанову  прийнято. Дякую.

Я думаю, що це є основа для нашого дальшого такого узгодженого руху. Шановні колеги, я прошу Головне юридичне управління підготувати дві постанови на підпис. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питань, які в нас є в розкладі.

Оголошується до розгляду проект Закону про морські порти (0881). І давайте одразу будемо йти по поправках для того, щоб ми встигли завершити розгляд цього питання. (Шум у залі)  

 

17:36:56

КРУК Ю.Б.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Вашему вниманию предлагается проект Закона о морских портах Украины, подготовленный Комитетом по вопросам транспорта и связи ко второму чтению.

Принятие закона значительно улучшит законодательное урегулирование вопросов развития отечественной портовой инфраструктуры. К сожалению, на сегодня наблюдаются серьезная недостаточность нормативной базы для регулирования отношений порта со всеми транспортными структурами, государством, в связи с чем, возникают тысячи судебных споров. Работа над законопроектом о морских портах Украины ведется с 202 года.

Проект был принят в первом чтении Верховной Радой 10 января 2007 года, "за"-301 голос. Ко второму чтению официально поступило 373 замечания и предложения от 30 народных депутатов всех фракций. Хочу поблагодарить за помощь и участие при подготовке  окончательной редакции законопроекта народных депутатов, членов профильного комитета и авторов поправок Геннадия Задирко, Юрия Воропаева, Юрия Морокко, Игоря Рыбакова, Михаила Мироненко, Алексея Бабурина, Виталия Барвиненко, Владимира Иосифовича Матвеева, Юрия Одарченко и многих других.

Также хочу поблагодарить вице-премьера, министра инфраструктуры Бориса Викторовича Колесникова за создание рабочей группы министерства, которая дала целый ряд существенных замечаний и предложений к законопроекту. Особая благодарность одному из лучших юристов  Украины, активнейшему народному депутату Украины Юрию Анатолиевичу Кармазину: он не дал ни единой поправки к нашему закону и согласился, что этот закон надо принимать. Спасибо.

Я прошу, комитет просит принять этот закон во втором чтении и в целом как закон. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  2 поправка, наполягають на ній?

Поправка… поправка… Яка поправка? Будь ласка, мікрофон. Семинога, будь ласка.

 

17:39:15

СЕМИНОГА А.І.

2 поправка, Володимир Михайлович. Шановні колеги, Комітет з питань екологічної політики пропонує у статті 1 у визначенні терміну "морський порт" виключити слова "розташованих на земельній ділянці, включаючи територію штучного походження та акваторію зі встановленими межами", або викласти у редакції чинного Кодексу торговельного мореплавства України та Закону України "Про прикордонний режим". Таким чином морський порт – це державне транспортне підприємство, призначене для обслуговування суден, пасажирів, вантажів та відведених порту територій і акваторій, а також приведення вантажів, пасажирів на судах, що належать порту.

Справа в тому, що мова йде про те, що якщо порт бажає розширюватися, то відповідно до чинного законодавства він повинен напрацьовувати певні проекти, узгоджувати їх в установленому законом порядку і обов’язково узгоджувати це з екологічними службами нашої держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це 4 поправка, яка була врахована частково.

 

КРУК Ю.Б.   Да, эта поправка врахована частково, потому что проголосовал комитет за поправку номер 3 Мороко. Поэтому если вы настаиваете на своем, она частково так и отражена. В основном ваша просьба была в этом удовлетворена, Анатолий Иванович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я ставлю на голосування 4 поправку за наполягання автора щодо необхідності врахування її повною мірою. Прошу визначатися.

 

17:41:07

За-2

Поправка не підтримана.

Володимир Йосипович Матвєєв, будь ласка, щодо поправки. Якої?

 

17:41:13

МАТВЄЄВ В.Й.

Я имею в виду не свою поправку, я имею вообще подход к организации и рассмотрении этого закона. В электронном виде на сайте Верховной Рады сравнительная таблица не опубликована до сих пор. Последнее, что я смотрел, в 15.00. До сих пор не опубликована.

Это можно было бы просто так сказать, что  так это оно и есть. Но разница между тем, что было опубликовано полтора года назад, и нынешней, что раздали таблицу, – это почти 70 поправок народных депутатов Украины, которые неизвестно откуда взялись, неизвестно как появились и в том числе от депутатов, которые уже давно не депутаты. Это первое.

Второе. Здесь еще важно то, что от людей мы скрыли последствия принятия этого закона. Например, многие присутствующие в этом зале не знают о том, что терминалы, которые они строят, будут поглощены морскими портами  и прекратят свою деятельность для того, чтобы  устранить конкуренцию морским портам.

Поэтому я просил бы, сначала опубликовать таблицу, а после этого рассматривать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, вам роздані таблиці. Комітет, я виходжу з того, що він офіційно розглянув останній раз цей законопроект 6.07.2011 року, звісно, вже  немає багатьох депутатів, які раніше подавали поправки. Є ваш проект Постанови про направлення на повторне друге читання. Але відповідно до Регламенту, якщо Верховна Рада України не підтримає пропозицію комітету, тоді ми будемо голосувати цю вашу пропозицію. Давайте рухатися далі по поправках.

 

КРУК Ю.Б.    Можно, я  отвечу Владимиру Иосифовичу?

Вы знаете, что закон девять с половиной  лет в Верховной Раде,  и он неоднократно рассматривался. Ваши поправки учтены на 90 процентов и все остальные, если вы хотели, самое  последнее заседание комитета, надо было придти на  заседание комитета и внести свои предложения. Но я вам еще раз говорю ваши поправки все, их здесь очень много, больше всех, они учтены на 90 процентов. Поэтому я прошу это учесть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якраз поправка 8 не врахована. Ви наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка.

 

17:43:32

МАТВЄЄВ В.Й.

Обязательно.  Поправка 8. Законопроектом предлагается изложить в новой редакции термин "акватория порта" таким образом, что акватория становится одновременно объектом водо- и землепользования, что не согласуется с действующим земельным и водным законодательством.

Предложенная редакция понятия "акватория порта" предлагает введения в правовое поле  нового объекта права, однако совершенно не определяет ни порядка предоставления такого объекта в пользование, ни правового режима такого пользования. Земельный кодекс требует оформление государственного акта на землю и установлением соответствующего режима пользования.

Согласно статей 4, 26, 29 и 30 Водного кодекса объектами водопользования могут быть только воды Единого государственного водного фонда. На водных объектах предоставленные в особое водопользование и общее водопользование допускается только на условиях, установленных первичным водопользованием про согласование с органом регулирования использования и охраны вод. Предложенные нормы законопроекта данным положением Водного кодекса, не отвечает. Учитывая изложенное, а также то, что акватория порта отводится администрациям морских портов в пользование исключительно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершіть свою тезу. Давайте в одну хвилину.

 

17:44:43

МАТВЄЄВ В.Й.

… исключительно Кабинетом Министров (статья 9 законопроекта) считает, что указанное положение проекта не учитывает требование статей Конституции 19, 92 и 120 в части исключительного регулирование законом основ пользования природных ресурсов. Кроме того…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую. Будь ласка, комітет.

 

КРУК Ю.Б. Дело все в том, что эта поправка была рассмотрена внимательно и учена поправка Морока, который досконально ее и расширено, как говорится, изложил. Поэтому в поправке 3 Морока изложена суть этого вопроса.

Но я вам должен сказать, что вас интересует, будут ли возвращены земли Водного фонда те, которые сегодня в аренде? Никто их…

Закон обратной силы не имеет и никто их забирать не может, если это касается предприятий Николаевского региона. Поэтому не надо переживать. Они удовлетворены в решении этого вопроса.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 8 поправка і продовжуємо вечірнє засідання на 15 хвилин.

8 поправка голосується.

 

17:46:04

За-26

Поправка не підтримана.

Так. Поправка 18. Народний депутат Круць наполягає на ній?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Задирко, 3 поправка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. 9 поправка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку. Зараз буде 9 поправка. Вона врахована частково. Будь ласка, мікрофон Задирка.

 

17:46:28

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую. Справа в тому, що дійсно була врахована 3 поправка нашого колеги народного депутата Мороко, яка фактично визначила всі терміни і всі поправки, які надавали народні депутати, вони були скасовані або частково враховані саме в третій поправці.

Але про що я хочу сказати. Шановні колеги, я хотів би все ж таки, щоб ми звернули серйозну увагу стосовно того, що в цій статті, статті 1, да, яка стосується, в тому числі і третій поправці, є таке формулювання "частина сухопутної території України", яка, ну, не определена, що це таке. Такого терміну взагалі не існує. І взагалі це буде дуже серйозна проблема стосовно того, що це стосується відведення землі з визначеними межами. І тому я хотів би все ж таки, щоб ми відмовилися  від того, що частина сухопутної території України в цьому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершіть думку. Давайте в хвилину вкладайтесь.

 

17:47:43

ЗАДИРКО Г.О.

Ну, чітко і професійно відведені землі з визначеними межами. Оскільки правовий режим частини сухопутної території законодавством взагалі не визначений, а в нашому законопроекті це є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, є щось?

 

КРУК Ю.Б. Дело все в том, что всё-таки поправка номер 3, она практически учитывает ваше замечание. И я думаю, что если вы ещё дальше почитаете в остальных поправках, то вы поймёте, что ваша просьба удовлетворена.

Поэтому я прошу поддержать комитет и эту поправку 9 в редакции поправки номер 3 Мороко оставить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка номер 9. Вона врахована частково. Автор наполягає на її повному врахуванні.

 

17:48:44

За-1

Поправка не підтримана.

Поправка 18, Круць наполягає на ній? Яка поправка? Ну, 10-а врахована. Ви наполягаєте на підтвердження її ставити на голосування? Мікрофон Задирка будь ласка.

 

17:49:03

ЗАДИРКО Г.О.

Все, ну, я відмовляюся. Добре, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Круць  не наполягає.

Одарченко? Ні.

Козак? Ні.

Лебедєв? Ні.

Крук, 26-а?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні? Ні, Слава Богу.

Лебедєв, 31-а? Ні.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка? 27-а? Добре. Вона врахована редакційно.

Будь ласка, Володимир Йосипович Матвєєв, мікрофон.

 

17:49:42

МАТВЄЄВ В.Й.

Она совсем не учтена. Предложенная редакция определения "морской терминал" не учитывает, что уже на сегодняшний день морские терминалы расположены и действуют не только в морских портах, но и далеко за их пределами. В том числе, например, в Николаеве открыто акционерное общество "Морской специализированный порт "Ника-Тера". Ну, кто здесь владелец этой "Ника-Теры", пусть делают выводы. В такой редакции законопроекта лишь одно размещение объектов морского порта за пределами морского порта, то есть за пределами государственного предприятия, лишит уже действующие предприятия статуса морского терминала.  Такая ситуация приведет к правовой неопределенности и лишит такие предприятия возможности свободно конкурировать с теми субъектами хозяйствования, которые выполняют транспортные операции с грузами и судами на территории морских портов.

Кроме того, предлагаемое определение понятия "морской терминал" предполагает обязательное наличие в составе такого объекта причалов. В то же время, грузовые операции и обслуживание судов могут проводиться у причалов других субъектов хозяйствования, что данный законопроект не учитывает. Поэтому предлагая принять поправку, учесть ее редакционно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет що з цього приводу думає.

 

КРУК Ю.Б. Комитет говорит о том, что  на странице 61, пожалуйста, прочтите пункт   4, пункт 5 страница 62 и пункт 4 страница 11: причалы могут быть и приватными, и те причалы, которые  уже забудованы людьми, которые за свои деньги их сделали, они  остаются приватными.

Поэтому полная трактовка, которая есть в поправке номер три Мороко, комитет ее поддержал. Поэтому я прошу поддержать мнение комитета.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування  27 поправка.

 

17:51:47

За-24

Поправка не підтримана.

Поправка 39. Лев Бірюк. Наполягає на ній? Ні.

Задирко,  40 поправка. Наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка.

 

17:52:03

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую. Дійсно, так сталося, що  3 поправка практично врахувала  всі наші пропозиції, але, наприклад, мене дуже турбує  така ситуація, що центральним органам виконавчої влади у сфері транспорту стає  адміністрація морських портів, яка  фактично на себе замикає всі    правові, адміністративно-правові функції. 

І фактично всі українські порти стають цехами цим Державної морської адміністрації. Мені здається, в цьому є загроза, в тому числі, це, мені здається, не дуже кореспондується з міжнародними зобов’язаннями України. І, до речі, в цьому випадку можуть бути проблеми стосовно сприйняття цього закону у світі взагалі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 40 поправка Геннадія Задирка. Будь ласка.

 

17:53:11

За-0

Поправка не підтримана.

Так, поправка наступна, Лев Бірюк. Не наполягає.

Одарченко, 52-а? Ні.

Крук? Ні.

Третьяков? Ні.

Козак? Ні.

Так, Семинога, 57-а. Наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка. Не наполягаєте?

 

17:53:31

СЕМИНОГА А.І.

Не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягає. Дякую.

Так, Бірюк? Ні.

Так, Воропаєв, 61-а? Ні.

Так, Третьяков? Ні.

Гриневецький, 68-а? Ні.

Так, Ковзель, 71-а? Ні.

Одарченко? Ні.

Крук, 74-а? Ні.

Шкіря, 75-а? Ні.

Задирко, 76. Ні? Мікрофон, будь ласка. 76 і 77 ваші.

 

17:54:09

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую. Чесно кажучи, я хотів би просто звернути увагу шановних народних депутатів ще на одну серйозну проблему. У статті 5: "Будівництво, відкриття та закриття морських портів" – передбачено те, що порти, стратегія розвитку морських портів України буде відбуватися виключно на землях резервного фонду. Знову-таки, такої дефініції правової взагалі не існує. І мені здається, що тим самим ми фактично ніколи не дамо можливість розвиватися морським портам взагалі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування поправку цю?

 

КРУК Ю.Б. Да, надо ставить на голосование. Дело все в том, что развитие портам мы… Я просто не хочу долго объяснять с учетом дефицита времени. Но я думаю, что мы уже говорили. Поэтому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 76 поправка, Геннадія Задирка.

 

17:55:17

За-2

Поправка не підтримана.

77 поправка. Ви наполягаєте на ній, Геннадій Задирко? Ні? Ні. Дякую.

85 поправка, Воропаєв. Ні.

Одарченко. Ні.

Мироненко. Ні.

Скибінецький, 89. Ні.

Корж. Ні.

Воропаєв. Ні. Воропаєв взагалі не наполягає на своїх поправках. Добре.

Задирко, 94-а. мікрофон.

 

17:55:52

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую.  Реєстр морських портів, я хотів би сказати, що будь-який причал приватного терміналу повинен межувати з акваторією, що надана у користування адміністрації морських портів України, на яку покладається функція забезпечення безпеки мореплавства в цій акваторії. Реєстрація приватного причалу або морського терміналу до ведення відповідної акваторії адміністрацією морських портів України заборонена. Це дасть можливість зберегти цілісність державної системи забезпечення безпеки мореплавства. Тому мені здається, що статтю 6 треба доповнити пунктом п'ятим такого змісту, що все ж таки було надіслано, бо знову таки, ну, ми, фактично, проголосуємо про закон, а потім будемо давати нові правки до нього. Я взагалі не розумію, чому це не можна було врахувати відразу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 94 поправку.

 

17:56:57

За-6

Поправка не підтримана.

Чудновський, 99-а. Ні.

Так, Радковський, 101-а. Ні.

Задирко, 102-а, наполягаєте на ній?

 

17:57:08

ЗАДИРКО Г.О.

Ну, ні, не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Дякую. Так, далі йдемо.

Задирко, 106-а, наполягаєте на ній?

 

17:57:16

ЗАДИРКО Г.О.

Да. Я хотів би сказати про межі  морського порту. Межі морського порту встановлюються і змінюються Кабінетом  Міністрів України за поданням центральному органу виконавчої влади у сфері транспорту на підставі пропозицій адміністрації морських портів.

Насправді, мені здається, це теж не дуже досконале  формулювання, тому що межі території морського порту встановлюються і змінюються відповідно до чинного законодавства за погодженням з Кабінетом  Міністрів. Це дасть можливість знову таки розвиватися українським портам, тому що стаття 9, вона насправді має таку, знаєте, "мину замедленного действия", яка все ж таки… Ми ж цей закон приймаємо для того, щоб все ж таки закон працював, і певні можливості надавав морським портам для розвитку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 106 поправка.

 

17:58:31

За-2

Поправка не підтримана.

Поправка 116, Володимир Матвєєв, мікрофон.

 

17:58:38

МАТВЄЄВ В.Й.

Учитывая, что законопроект предполагает оказание специализированных услуг только в морских портах, а право собственности на портовые гидротехнические сооружения и навигационное оборудование морских портов принадлежит государству, то логично было бы определить, что к специализированным услугам относится надзор за состоянием  и содержанием портовых гидротехнических сооружений и навигационного оборудования государственной формы собственности. А содержание объектов других форм собственности может осуществляться силами собственников таких объектов.

Поэтому я предлагаю принять все-таки поправку, которую предложил.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування 116 поправка.

 

17:59:35

За-25

Поправка не підтримана.

Геннадій Задирко, 119 поправка. Наполягаєте на ній?

 

17:59:40

ЗАДИРКО Г.О.

Я розумію, що фактично парламент не підтримає моєї поправки. Але я хочу сказати, що вони дуже слушні, і на жаль, вони чомусь не враховані.

Дивіться, у нас є ще певна проблема. Закон передбачає, що морські порти фактично є монополістами, і тому застосовується Закон про природні монополії. Але всі сьогодні розуміють, що порти сьогодні не монополісти. Тому що дуже серйозний розвиток сьогодні отримали термінали.

І у зв’язку з тим, що морські порти втратили ознаки суб’єкта природних монополій, і було б правильно все ж таки це врахувати в цьому законопроекті, тому що це дуже суттєво полегшить роботу саме морських портів, які на сьогодні є ще державні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ставиться на голосування поправка 119.

 

18:00:59

За-1

Поправка не прийнята.

130-а. Володимир Йосипович Матвєєв. Мікрофон, будь ласка.

 

18:01:05

МАТВЄЄВ В.Й.

Прошу прощенья, как известно наличие глубоководных каналов и причалов является существенным конкурентным преимуществом  на рынке  услуг морского транспорта. Законопроект предполагает лишить собственников морских терминалов, которым на законном основании переданы в пользование земли Водного фонда, предварительно отнесенных к землям водного транспорта, возможности проводить дноуглубительные районы на  отведенных участках земли.

Подобное ограничение права землепользователей, во-первых,  не согласуется с действующим  земельным законодательством, поскольку условия использования определяет его собственник. А, во-вторых, запрет на проведение дноуглубительных работ поставит собственников и операторов  морских терминалов негосударственной формы собственности в неравные условия с субъектами хозяйствования других форм собственных.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що комітет говорить з цього приводу?

 

КРУК Ю.Б. Комитет говорит о том, что принята поправка Лебедева номер 123 и поддерживет эту поправку. Прошу поддержать мнение комитета.       

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 130.

 

18:02:26

За-14

Поправка не підтримана.

Так, йдемо далі. Геннадій Задирко, 137-а, ви наполягаєте на ній? Ні.

Так. Зараз, зараз, зараз. Одну хвилиночку. Так. Задирко, 148-а. Ні.

149-а, Володимир Матвєєв, наполягаєте на ній? Ні? Ні.

 

18:03:01

МАТВЄЄВ В.Й.

Терминалы,  морские порты ………..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Матвєєв, 154-а. Чи ви взагалі вже знімаєте поправки? Знімає.

 

18:03:12

МАТВЄЄВ В.Й.

Нет, мы согласны в связи с тем, что изменилась концепция закона, я согласен с этой поправкой.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я зрозумів. Так. Йдемо тоді далі. Далі, далі, далі, далі, далі. Давайте тоді скажемо так, шановні колеги. Анатолій Семинога, будь ласка, мікрофон. А потім, хто наполягає на своїх поправках, будемо голосувати.

 

18:03:34

СЕМИНОГА А.І.

Шановні колеги, шановний Володимир Михайлович, у мене дві поправки. Вони в мене в таблиці 138-а і 140-а, у вас, мабуть, інші поправки Комітету з питань екологічної політики. 138-а стосується акваторій порту.

Комітет врахував нашу поправку частково і вважає, що акваторія порту не належить до рибопромислових ділянок. Ми з цим погоджуємося, але в той же час вважаємо, що вона належить до складу і є частиною рибогосподарських об'єктів. Не можна акваторію порту відділити від водного об'єкту. Справа в тому, що і в акваторії порту теж водиться риба і цю рибу як мінімум потрібно захищати і природоохоронні заходи повинні бути і в портах вжиті до охорони довкілля і охорони рибних і інших живих істот, які там водяться в порту.

Тому я прошу проголосувати за цю поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка Анатолія Семиноги.

 

18:04:45

За-3

Поправка не прийнята.

Це поправка була 155.

Так. Шановні колеги, хто наполягає на своїх поправках? Володимир Матвєєв, будь ласка, яка поправка, кажіть?

 

18:05:03

МАТВЄЄВ В.Й.

Поправка номер 180.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Є така. Вона врахована.

 

МАТВЄЄВ В.Й. Проект…можно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона врахована.

 

МАТВЄЄВ В.Й. Она редакционно, но не совсем полностью.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона написано, що врахована повністю. Частину восьму статті 14 виключити. Написано "врахована".

 

МАТВЄЄВ В.Й. Понимаете, можно, Владимир Михайлович, можно написать все, что угодно, в том числе номер моей регистрационной карточки не 430, а просто 33. Я просто к тому, что как внимательно комитет всё это делал. Поэтому я прошу поставить на голосование мою поправку 180.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Поправка 180 врахована. Але разом з тим автор пропонує поставити її на підтвердження. Будь ласка, голова комітету, так що нам робити? Чи представник комітету. Так поправка врахована. Треба її підтримати чи ні?

 

_______________. Та не треба її підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так вона врахована комітетом. Тоді ми ж порвемо закон. Ви ж між собою розберіться. Знімаємо? Добре, знімаємо. Ідемо далі.

Так, 182-а. Семинога, наполягаєте на ній? Ні. Будь ласка.

 

18:06:23

СЕМИНОГА А.І.

Ні, я не наполягаю на цій поправці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто ще наполягає на своїх поправках? Не бачу. А, Задирко, будь ласка.

 

18:06:38

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую. Я так розумію, що зала втомилася. Насправді я просто хотів би акцентувати увагу народних депутатів стосовно того, щоб ви розуміли. Законопроект приймається у другому читанні. І цим законом ми з вами відкриваємо приватизацію портів. Послухайте будь ласка, ми відкриваємо приватизацію портів.

Якщо всі порти до цього часу, до того, як ми прийняли цей закон, були всі державні, то фактично там є розділ, який стосується того, що ми відкриваємо приватизацію портів. І мені здається, що ми повинні бути дуже відповідальні і дуже відповідально віднестися до цього законопроекту. Тому, я розумію, що ми втомилися, ми хочемо додому, але які наслідки буде мати цей закон, це треба враховувати, шановні колеги. І насправді там є дуже такі суперечливі речі. Є договори, які закінчуються, наприклад, в Одеському порту. А після приватизації хто буде продовжувати оренду тих причалів і тих людей, які там сьогодні працюють? Я хочу сказати, що там буде дуже багато конфліктів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Йосипович, мікрофон, Матвєєва.

 

18:07:50

МАТВЄЄВ В.Й.

Поправка 183. Отраслевой закон не должен регулировать отношения права собственности иначе, чем Гражданский кодекс. Поэтому приобретение и реализация права собственности на причалы и другие объекты портовой инфраструктуры должны регулироваться в общем порядке, установленным Гражданским кодексом. В противном случае законотворческая практика может скоро прийти к тому, что отношение права собственности к той или иной отрасли народного хозяйства будут регулироваться не Гражданским кодексом, как актом высшей юридической силы, а отраслевым законодательством, что приведет к разбалансированности экономических отношений. Я прошу, это очень важная поправка, это очень важный закон. И прошу ее проголосовать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 183 поправку, автор –  Володимир Матвєєв.

 

18:08:51

За-28

Не підтримана поправка.

Йдемо далі.  Поправка 200, Задирко. Ви зняли вже, да, висловивши застереження? Будь ласка, мікрофон.

 

18:09:05

ЗАДИРКО Г.О.

Я розумію просто те, що я роблю сьогодні, немає сенсу це робити, тому взагалі, я вважаю, що всі мої поправки немає чого, я їх знімаю, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую.

Хто ще наполягає на своїх поправках? Володимир Матвєєв.

 

18:09:22

МАТВЄЄВ В.Й.

205  поправка. Отклонение  данной  поправки приведет к ущемлению прав собственником морских терминалов, которым в пользование переданы земли  водного фонда и  земли транспорта, на пользование  арендованными земельными участками и на самостоятельное обслуживание своих  гидротехнических сооружений.

Кроме того,  ограничение  данной группы участников рынка грузовых работ на морском транспорте  противоречит конституционным основам законодательства о защите экономической конкуренции, поскольку различные участники рынка  будут поставлены в неравные условия  ведения хозяйственной деятельности. Государственные предприятия могут  выполнить дноуглубительные работы  и наращивать свой экономический потенциал и повышать конкурентоспособность, а все иные субъекты хозяйственной деятельности нет, что приведет к  дискриминации по признаку  формам  собственности и формам хозяйственности.

Прошу принять поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон. Що з мікрофоном?

 

КРУК Ю.Б.  Я говорю, эта поправка под номером 199 Буджерака учтена, поэтому я прошу поддержать мнение поправки 199, что поддержал комитет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 205 поправка. Будь ласка, голосуванням прийміть рішення.

 

18:10:56

За-21

Поправка не підтримана.

Йдемо далі. Матвєєв, 215-а. Наполягаєте на ній? Ні.

Йдемо далі тоді. 273-я? 273 поправка. Будь ласка, мікрофон Володимира Йосиповича Матвєєва.

 

18:11:26

МАТВЄЄВ В.Й.

Вы знаете, я думаю, что не имеет смысла сейчас голосовать эти поправки, я сейчас объясню почему. Есть заключение научно-экспертного комитета управления Верховной Рады, что ряд статей этого закона принято вообще без рассмотрения в первом чтении, и они меняют концепцию. Поэтому вообще весь закон нужно было бы сделать таким образом: четвертую колонку сделать как первое чтение и через две недели вернуться к ней во втором чтении.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тоді поправку ми не розглядаємо.

Ще на яких поправках ви наполягаєте? Хто ще наполягає на поправках?

Шановні колеги, тоді є дві тут позиції, які дозвольте озвучити. Комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому як закон. Головне юридичне управління вважає, що законопроект потребує доопрацювання та внесення на повторне друге читання. І також Володимир Йосипович Матвєєв вніс проект постанови про те, щоб відхилити законопроект у другому читанні і направити його на повторне друге читання. Тобто, по суті справи, збігається позиція з пропозицією Головного юридичного управління.

Тому я поставлю першою на голосування пропозицію про прийняття його в другому читанні і в цілому як закон. Якщо – ні, то тоді друга пропозиція буде голосуватись: про направлення законопроекту на повторне друге читання.

Ставлю на голосування першу пропозицію комітету: про прийняття проекту Закону (реєстраційний номер 0881) про морські порти України для прийняття його в другому читанні і в цілому як закон. Будь ласка, визначайтесь.

 

18:13:37

За-266

Закон прийнято.

Шановні народні депутати, все, закон прийнято.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А? Це багато, це багато.

Шановні колеги, далі ми, на превеликий жаль, не дивлячись на ваше нестримне бажання працювати, не маємо права приймати відповідні рішення.

Тому вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу в пленарному режимі за розкладом на п'ятницю 4 листопада.