ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

7 вересня 2011 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:02:14

Зареєструвалися картками в сесійній залі 351 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошу відкритим.

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 6 вересня 2011 року. Розглянуто 12 питань порядку денного, за результатами їх розгляду: прийнято 4 закони та одну постанову. 5 законопроектів прийнято за основу, один проект постанови відхилено.

Шановні колеги, пропоную вашій увазі оголошення. Згідно з поданою заявою та відповідно до частини три статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про вихід народного депутата України Лабунської Анжеліки Вікторівни зі складу депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина".

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у середу 30 хвилин відводиться для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, виголошенням заяв, повідомлень тощо. Прошу, шановні колеги, записатися на виступ.

Василь Кравчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина", будь ласка.

Наступний буде виступати Григорій Смітюх.

10:04:08

КРАВЧУК В.П.

Передаю слово своєму колезі Томенку Миколі Володимировичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, прошу.

10:04:28

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, хотів привернути вашу увагу до 2 задекларованих реформ, про які говорив вчора Президент, і про які говорять сьогодні міністри, їздячи по Україні. Мова йде про так звану земельну реформу. Я з великим занепокоєнням прочитав інтерв'ю чи оцінку міністра АПК, який сказав, що він проїхав всю Україну і не зустрів жодного аргументу проти створення ринку землі і земельної реформи. Я думаю, що наші парламентські слухання і більше як 70 відсотків громадян, які сьогодні виступають проти зняття мораторію на куплю-продаж землі, для міністра чомусь не являються аргументом. Я хочу вас поінформувати, що сьогодні у самих хлібних і земельних областях України діють групи людей, які записують прізвища соціально вразливих громадян, які готові будь-що і швидко продати землю. І можете уявить собі ситуацію, якщо буде зреалізований радикальний сценарій, і з 1 січня 2012 року земля стане товаром, я уявляю, що відбудеться в Київській, Черкаській, Полтавській і інших областях, де є головний запас українських чорноземів і землі сільськогосподарського призначення.

Тому я хочу від імені опозиції, від фракції "Батьківщина" попередити владу, що спроба революційного сценарію запуску ринку землі є не просто небезпечною, а може привести ситуацію до близької до громадянської війни, оскільки мої зустрічі в сільській місцевості показують, що сьогодні абсолютна більшість людей, які задіяні в сільськогосподарському виробництві, є категоричними противниками такої швидкісної реформи отримання землі кількома фінансово-політичними групами України.

Друга реформа пов’язана з так званою приватизацією, про яку говорив вчора Президент, яка перенесена вчора парламентською більшістю, на неї я хотів звернуть увагу. В документі, який вчора уряд нам подав і який перенесений вчорашнього голосуванням, є 675 підприємств, які виключаються з об`єктів, що не підлягають приватизації.

Я зараз не буду казати про підприємства авіаційної галузі, ми вважаємо абсурдом, щоби військові підприємства були приватними. Але що найбільш мене здивувало? Може це такий дембельський акорд Міністерства освіти і науки чи якийсь спільний проект Міністерства освіти і науки, Держтелерадіо. Отут перелік всіх найбільших українських видавництв і друкарень.

Мені цікаво, голови обласних адміністрацій, обласні ради, міські голови знають, що всі обласні друкарні і поліграфічні видання, які мають кілька гектарів землі, мають великі приміщення, передбачено приватизувати одним цим рішенням. Я для прикладу вам скажу. От Міністерство освіти пропонує приватизувати, вивести з державного підпорядкування одне з найбільших видавництв "Київська правда". Який аргумент там написано? Написано, що діяльність цього підприємства втратила ознаки загальнодержавного значення. Там що, газети не друкують? Підручники не друкують? В чому смисл, що вона втратила?

Тому я хочу звернути увагу і Президента, і Прем'єра, що якщо оця ідея зліквідувати українську поліграфічну галузь буде зреалізована, ми втратимо будь-які шанси конкурувати з поліграфією інших держав. Тому ми вимагаємо переглянути цей законопроект, щоб уряд його відкликав і, зокрема, підприємства авіаційної галузі і поліграфії залишилися в державній власності. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх передає право на виступ Григорію Калетніку, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Каплієнко.

10:08:26

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Шановні виборці! Дозвольте мені від імені всієї Верховної Ради подякувати нашим хліборобам, всім працівникам агропромислового комплексу України, які своєю працею зробили достойний дарунок 20-річному ювілею незалежності України.

На сьогодні зібрано урожай із 11 мільйонів гектарів і намолочено 35 мільйонів тон зерна, що на 6 центнерів більша урожайність з кожного гектара проти минулого року і на шість мільйонів тонн уже зібрано зерна більше, ніж в цілому за минулий рік. Такі показники по посіву гречки вівса, ячменю та їх урожайність теж дають підстави стверджувати, що в цьому році Україна буде не тільки з гречаною крупою, а і з власними крупами всіх інших видів. Зважаючи на такий гарний урожай, Україна повністю забезпечить свої внутрішні потреби та зможе упевнено здійснювати експорт зерна, обсяг якого може скласти в цілому по року 23 мільйони тон. Отже сільські трудівники, весь агропромисловий комплекс України продемонстрував, що, дякуючи Богу, погоднім умовам та, як завжди, хліборобській майстерності і відповідальності, сільськогосподарської продукції вироблено в обсягах, що гарантують не тільки продовольчу безпеку в державі, а і обсяг експортного потенціалу, як мінімум у сім мільярдів доларів.

Але хочу привернути і на деякі окремі деталі ситуації, що складається, тобто вирощене селянами багатство – це ще не гарантія стабільності в цінах на хліб і хлібобулочні вироби, оскільки не зважаючи на менші ціни продовольчої пшениці з нового урожаю бізнес-структури та власники хліб-заводів не спішать закупляти хліб, зерно, якого б вистачило для хлібопечення до урожаю 2012 року. Такий же спокій, на превеликий жаль, і в рядах структур, що мали б викупити зерно потрібне для виробництва тваринницької продукції. Особливу тривогу складає сьогодні і поведінка експортерів зерна, експорт склав на сьогодні два мільйони тонн, це не просто мало в співставленні з цьогорічними можливостями, а це навіть менше на 300 тонн, ніж в минулому році.

Тому є декілька в цьому проблем. Перше питання – це, мабуть, те, що експортери, як завжди, хотять взяти все, що можна. І розмови про зняття вивізних мит, мабуть, стримують експорт продукції. Тому я звертаюсь до Кабінету Міністрів, якщо є така можливість, зняти їх, то їх потрібно зняти терміново. Підсумовуючи сказане, хочу наголосити, в Україні відсутні підстави для дефіциту зростання цін на ринку зерна і хліба в державі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Каплієнко, група "Реформи заради майбутнього". Наступний буде виступати Михайло Чечетов.

10:11:46

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги, шановні народні депутати, шановні громадяни! Цінова кон'юнктура на ринку нафти на України, на жаль, не втішна. Ви всі чули про те, що Світовий банк озвучив підвищення цін на нафту на 107 доларів за барель, а політична нестабільність у Північній Африці та Близькому Сході загрожує її подальшому подорожчанню. Така ситуація вкрай невигідна для української економіки, тим більше, що з огляду на стрімке зростання вартості російського газу, який згідно за оцінками експертів та прогнозами "Газпрому" може зрости до 50-ти доларів… п'ятиста доларів за тисячу кубометрів, є загрозою для української економіки.

На жаль, ціни за газ використовуються керівництвом Росії як важіль політичного тиску на України. І це питання прямо пов'язується зі вступом України до Митного Союзу.

У зв'язку з цим депутатська група "Реформи заради майбутнього" закликає уряд вжити невідкладних першочергових заходів щодо гарантування енергетичної безпеки нашої держави. По-перше, ми вважаємо, що необхідно рішуче переломити тенденцію скорочення власного видобутку газу, що чого згідно з експертними оцінками треба щорічно впродовж 5-6-ти років вкладати у цю галузь не менше, ніж один мільярд гривень на рік. Вказану суму треба передбачити вже при формуванні бюджету на 2012 рік.

По-друге, слід прискорити будівництво терміналу з прийому скрапленого газу у місті Одеса і чітко визначитися з остаточними термінами введення його в експлуатацію.

По-третє, треба нарешті взятися за реалізацію ухваленої урядом ще у 2006 році енергетичної стратегії розвитку України на період до 2030 року.

І нарешті, четверте. Ми звертаємо увагу на те, що повністю підтримуємо позицію Президента Януковича щодо підняття важливості впливу на енергетику України вугільної галузі. За геологічними запасами вугілля в України посідає перше місце в Європі і восьме місце у світі, що дозволяє задовольнити потреби вітчизняної енергетики та промисловості на найближчі 300 років. 96 мільярдів гривень, які ми щороку витрачаємо на імпортний газ у разі інвестування їх у нашу економіку та вугільну галузь дозволили повністю замінити потребу України в газі вітчизняним вугіллям за 5-6 років. Я хотів би нагадати вам розробки за радянські часи, які були введені в 1986-1989 році, коли вугільна пиль була використана як паливо, в тому числі для автотранспортних засобів. Давайте відновимо таку практику.

Відтак, власне вугілля плюс майже 100 мільярдів щорічних інвестицій в галузь – ось найреальніші перспективи забезпечення енергобезпеки нашої держави.

Фракція "Реформи заради майбутнього" закликає уряд приступити до реалізації усіх перерахованих нами пунктів, бо енергетична безпека України – це запорука стабільного і процвітаючого майбутнього нашої держави. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло передає право на виступ Анатолію Кириловичу Кінаху, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Андрій Павловський.

10:14:53

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати! Шановні громадяни! Верховна Рада України як і держава в цілому вступає в дуже відповідальний етап свого розвитку, від якого будуть залежати і соціально-економічні, і суспільні показники майбутнього нашої держави і економіки.

За попередній період 2011 року завдяки нашим спільним зусиллям економіка України демонструє стабільну позитивну динаміку. Валовий і внутрішній продукт зростає до 5 відсотків, промислове виробництво – до 9 відсотків. У той же час залишається величезна низка системних проблем, які суттєво впливають на наші показники. По-перше, зберігається загроза чергової хвилі світової фінансової кризи, складні проблеми Єврозони. Економіка України до 50 відсотків формується за рахунок експортерів і знаходиться поки в дуже високій економічній і політичній зовнішній залежності. Необхідно вирішувати складні проблеми вартості енергоносіїв, у першу чергу, природного газу, на основі пошуку балансу інтересів наших партнерів, не поступаючись нашими українськими національними інтересами.

Фракція Партії регіонів впевнена, що всі ці проблеми можна вирішувати тільки сконсолідованими, відповідальними, прагматичними діями як в парламенті, так і в суспільстві, і державі в цілому. Необхідно зробити все, щоб своєчасно прийняти Державний бюджет 2012 року разом з Державною програмою соціально-економічного розвитку, ефективної валютно-курсової, грошово-кредитної політики, поглиблення всіх напрямків структурних реформ, і, що дуже важливо, якісне і своєчасне їх законодавче забезпечення.

Дуже важливо прийняти закон, який ми не прийняли на попередній сесії, що стосується подальшої підтримки малого, середнього бізнесу, підприємців, фізичних осіб (8521). Це основа для створення нових робочих місць, це основа для покращення умов самозайнятості наших людей.

Має принципове значення захист внутрішніх наших ринків. Тому політика програм імпортозаміщення повинна бути однією з головних в напрямках як державної так і урядової політики разом з парламентом. Треба створювати робочі місця на українській землі.

Абсолютно підтримую попередні виступи і звертаємося до уряду дуже відповідально, професійно розглянути ситуацію з експортними митами на зернові, які дуже суттєво погіршують фінансовий стан наших селян. Це питання треба вирішити в балансі з принципами продовольчої безпеки держави і, безумовно, зміцнення позицій України на світових ринках.

Як висновок, ми закликаємо всіх до відповідальної високопрофесійної роботи в інтересах нашого суспільства, розвитку економіки і держави. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський право на виступ передає Володимиру Яворівському, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Володимир Карпук.

10:18:12

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Доброго ранку Україно! Якби 20 років тому, коли я вів мітинги протестні в статусі народного депутата СРСР, а потім України, якби мені хтось сказав, що через 20 років, повторюю, через 20 років, Україна опуститься в такий жахливий морок, в якому вона перебуває сьогодні, я би подумав, що це говорить або людина несповна розуму, або просто-на-просто провокатор. Але це сталося, це сьогодні є.

Сьогодні тривога фактично торкається, б'є по душі кожного українця. Що відбувається сьогодні з країною? Фактично зруйновано все, зруйновано судову систему. Я пригадую, я завів на суд до Юлії Тимошенко дивовижного чоловіка, суддю із Федерального суду Америки, українця нашого таки, він посидів 20 хвилин, взявся за голову і вискочив звідти. Каже: я не можу більше. Це Богдан Футей, я називаю це прізвище, дивовижного суддю. Каже: це не суд, це страхіття ваше якесь, підморгує весь час суддя, відкидаються… Назву один приклад, я був щодня на суді, один приклад наведу всього-на-всього. П’ять експертів, які підписали про те, що завдано державі збитків, два з них сховалося, третього десь взагалі немає, одна жіночка прийшла, яка змушена була визнати, що фактично ці висновки сфабриковані, все доведено, все розсипається. Суддя Кірєєв два роки, перебуваючи суддею у Березані, я добре знаю це містечко, бо в тому районі маю дачу, за два роки його суддівства, він виніс два позитивних ухвалення, і тих двоє людей повісилися. Прізвище можу їхнє назвати Баранько і Стародубний. Це знають, якщо чують у Березані, то мабуть знають про це. І це цьому судді, безграмотному, доручають вести такий колосальний процес.

Я хочу сказати про те, що соціально Україна опустилася. Після вчорашнього закону, який було прийнято, сьогодні вже люди мусять знати про те, фактично ніякого підвищення ваших пенсій не буде, на 100 гривень при сьогоднішній інфляції ці 100 гривень буде з'їдатися ще на далеких-далеких підходах. Тепер вони ще хочуть провести земельну реформу і вибити, українці, з-під ваших ніг вирвати ту землю, за яку стільки і крові пролити і всього.

Через те, я маю все-таки надію, колосальну надію, остання соціологія показує, біля 60 відсотків студентів готові до опору, активного опору, десь 50 із хвостиком середнє покоління готове до опору і навіть старше покоління, на яке вже можна було не покладатися, теж майже 50 відсотків до опору. Я завершую тим, хлопці, запам’ятайте: в політику приходять з прекрасним майбутнім, а виходять з неї з ганебним минулим і це ваше минуле.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна - Народна самооборона".

Ярослав Кендзьор буде виступати, да? Передає право на виступ Ярославу Кендзьору, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Наступним буде виступати Микола Шершун.

10:21:37

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, фракція "Наша Україна – Народна самооборона", партія "За Україну".

Шановні колеги, Україна відзначила свій перший 20-літній ювілей. По-різному відзначала Україна це справді велике державне свято. Одні відзначали його щиро, тому що все життя вони і їхні попередники прагнули незалежної української держави, інші плакали за розвалений Радянський Союз, ще інші якомога швидше хотіли проскочити цей день, 24 серпня, бо він завдав їм дуже багато клопоту.

Ті, хто пережив тривоги і надії днів ГКЧП серпня 1991 року, звичайно, що сподівалися, що перший ювілей української новітньої незалежності спонукає владу сьогоднішню, все суспільство до серйозної розмови, до серйозного аналізу того, як ми прожили перших 20 років ювілею. Верховна Рада, на превеликий жаль, виділила вже заднім числом годину часу в час відкриття дев'ятої сесії Верховної Ради. І, якщо говорити відверто, просто для того, щоб поставити галочку і згадати мимохідь цю дату.

Вчора, згадуючи про 20-літній ювілей, виступив і Президент України. Багато сподівалося, що логічно, маючи такий рубіж життя новітньої української держави, неодмінно треба було щиро і чесно сказати, чому, що ми здобули за 20 років, чому наші сусіди, які разом з нами були в Радянському Союзі, маю на увазі країни Балтії, сьогодні на їхньому двадцятому році незалежності вони вже члени Європейського Союзу, вони члени НАТО.

У них вже уже абсолютно інший рівень життя. Чому ми на 20-му році незалежності у Верховній Раді, в цій залі, де творився акт відновлення державної незалежності, приймаємо, ратифіковуємо антиукраїнський закон про ратифікацію харківських угод. Приймаємо закон про червоний прапор, приймаємо ще маса законів, які руйнують ідею 1991 року.

Невже Президентові сьогодні і владі українській на загал незрозуміло, що іти, так би мовити, в ногу з Москвою, це загибель України. А відтак треба одуматися всім, що ми мусимо творити національну українську державу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун, фракція Народної Партії. Наступний буде виступати Заблоцький.

10:24:54

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Народної Партії.

Шановний Голово! Шановні колеги! Вчора, виступаючи на відкритті сесії парламенту, Президент наголосив на рішучих діях у становленні економіки держави.

Зі свого боку хочу сказати, що лінію рішучих дій потрібно наслідувати у вирішенні і чорнобильських питань. Цей шлях чітко окреслений Постановою Верховної Ради України про рекомендації парламентських слухань від 4 квітня цього року. Але її виконання ігнорується. Єдиним результативним заходом за 5 місяців стало Розпорядження МНС щодо проведення дозиметричної паспортизації в 12 областях України.

А Міністерство аграрної політики та продовольства нещодавнім листом поінформувало профільний комітет, що не збираються виконувати постанову і вважає недоцільним розроблення окремого проекту Загальнодержавної програми ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених територіях.

Як бачимо, окремі державні органи ліниво і безвідповідально ставляться до вирішення чорнобильських питань. Але ж за вирішенням цих проблем стоять сотні тисяч живих людей, більшість з яких це діти. За науковими даними, 90 процентів дози формується за рахунок споживання молока місцевого виробництва.

У 120 населених пунктів ще і досі виробляється молоко з перевищенням державного нормативу. Тому діти у цих місцевостях живуть у таких умовах, у яких не дозволяється працювати навіть робітникам атомної промисловості. Ми маємо припинити розмови і нарешті вирішити проблему радіаційної безпеки населення, цим самим надавши поштовх економічному розвитку регіонів, на що ї має бути спрямована зазначена програма, а відмову від її розроблення всупереч рішень Верховної Ради можна кваліфікувати як чиновницьку відповідальність. Адже забезпечити створення культурних пасовищ, внесення мінеральних добрив, меліорантів, налагодити вітчизняне виробництво фурацину не є великою проблемою.

Тому я вкотре звертаюся до Прем`єр-міністра України. Шановний Миколо Яновичу, мої пропозиції – це не піар-акція, це тривога за людей, на яку чиновники відповідають мовчанням. Настав час рішуче проявити владоорганізуючу роль держави, застосувати правові та фінансові механізми у вирішенні нагальних питань.

Ще раз нагадаю слова Президента: "Потрібні рішучі дії для становлення економіки, тому давайте розпочнемо з вирішення невеликого, але важливого завдання – з оздоровлення забруднених територій". А значить забезпечимо дітей чистим молоком, чистими продуктами харчування. Будуть здорові діти, буде майбутнє України, буде становлення економіки держави. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Заблоцький, будь ласка, фракція Партії регіонів.

10:28:00

ЗАБЛОЦЬКИЙ В.П.

Уважаемые коллеги, сегодня мы еще раз с вами убеждаемся и видим, как наши оппозиционеры, которые очень так себя любят называть, рассказывают о 20-летней истории и говорят сегодня, что та действующая власть, которая сегодня и именно действует, все беды, вроде бы, от нее.

Давайте же будем справедливыми. С этой трибуны зачастую выступают коллеги от оппозиции и рассказывают, как они любят Украину. Но мы смотрели с вами, когда в День Независимости оппозиционные силы просто пытались все сделать, чтобы этот праздник испортить. Так где ж ваш патриотизм? Хотя бы в этот день вы воздержались и были вместе с народом и отпраздновали то 20-летие, которое праздновала вся Украина.

Я хочу вам напомнить, что было 15-летие незалежной Украины, 16-ти, 17-ти и Партия регионов не мешала вам проводить этот всенародный государственный праздник. Поэтому много вы тут рассказываете, вы были при власти, социальные стандарты… в этом зале целый год вы говорили о том, что если мы их вводим, вся экономическая ситуация разбалансируется, но пришел Виктор Федорович, стал Президентом, ввели социальные стандарты. Вы сегодня много говорите о популизме, но вы сегодня все знаете и понимаете, что за полтора года, которые страну принял Президент Янукович и правительство Азарова невозможно поднять государство Украина на тот уровень, хотя бы который у нас был. Поэтому сегодня все делается для того, чтобы поднять уровень социальных стандартов наших избирателей, нашего народа. Поэтому вчера с этой трибуны Президент сказал, что есть позитивные сдвиги в экономике.

Мы не говорим, что все проблемы решены, но они сегодня есть, есть рост сегодня экономики, есть сегодня рост особенно в строительной индустрии. И я вам докладываю сегодня: впервые за последние годы угольная отрасль прирасти на десять процентов, лучше работает, чем в прошлом году. Поэтому День шахтера, который отмечался в этом году, отмечался на высоком подъеме. Я благодарю депутатов, которые пересматривают бюджет, и мы полтора миллиарда направили в угольную отрасль. Мы подняли вот этой мужественной профессии, которая называется "шахтеры" на тридцать процентов заработную плату. И сегодня мы видим отдачу в угле. И на торжественном собрании в городе Донецке Президент четко заявил, что такая отрасль, стратегическая отрасль, угольная отрасль будет под постоянным контролем лично Президента. И мы в этом убеждены, и мы знаем, что Виктор Федорович, будучи премьер-министром Украины, серьезное внимание уделял угольной отрасли. И это вы все хорошо знаете.

Поэтому перед нами стоят огромные …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЗАБЛОЦЬКИЙ В.П. … большие, огромные задачи стоят. И я хотел бы призвать всех наших коллег, депутатов плодотворно работать на государство Украины и на народ Украины. И я думаю, что у нас все получится.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Глазунов передає право на виступ колезі Луцькому, фракція Партії регіонів.

10:31:57

ЛУЦЬКИЙ М.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Останнім часом лунає надзвичайно багато заяв щодо сучасного стану освіти в Україні, і чомусь вони не відповідають ні дійсності, інколи просто бувають образливими. Тому я хотів би декілька слів сказати про те, які здобутки у нас є за останній час.

Зараз почався новий навчальний рік, і закінчилась вступна кампанія. Хочу сказати, що за останні роки вступна кампанія, вона супроводжувалась постійними скандалами, постійно хтось незадоволений, когось не так зарахували. Цього року вступна кампанія, як-то кажуть, пройшла як годинник. Ми чітко проаналізували всі недоліки роботи приймальних комісій попередніх років і зробили все для того, щоб вступна кампанія для абітурієнтів і для батьків була якомога більш комфортнішою. Зокрема ми подовжили термін прийому документів у вищі навчальні заклади з 15 до 30 днів, чим прибрали питання черг, збільшили кількість приміщень, які виділені для роботи приймальних комісій, збільшили кількість викладачів, які працюють, чітко визначили і ліквідували поняття "позаконкурсний вступ" для переможців академій, малих академій, міжнародних академій, і чітко визначили, що вони отримають, скажімо, за перше місце 50 балів, 40 і 30 відповідно, таким чином, поставили всіх в рівні умови, відродили поняття як "доуніверситетська підготовка" і тим самим визначили, що ті діти, які за рік визначилися, в якому вищому навчальному закладі хочуть навчатися, вони отримують додатковий стимул, обмежили кількість вищих навчальних закладів, в які можна подавати документи, і прибрали таке поняття, як було раніше, були рекордсмени, які подавали до сотні вищих навчальних закладів і навіть не забирали документи. Сьогодні це чітко 5 вищих навчальних закладів і не більше, як три спеціальності.

І коли раніше пільговики займали абсолютно всі бюджетні місця на модних так званих спеціальностей, то сьогодні ми цю кількість визначили як… не більше як 25 відсотків. Тому що вступати треба за знанням, а вже потім отримувати ті пільги, які вам положено за тими чи іншими категоріями.

Таким чином, можна зазначити, що Міністерство освіти і науки, проаналізувавши всі помилки попередніх вступних кампаній, зробила все для того, щоб вступ для абітурієнтів – ну тепер уже студентів – був якомога більш комфортнішим.

Ще буде проаналізовано – знову ж таки, не все ідеально – помилки, які були цієї вступної кампанії, і я думаю, що наступного року вже будуть такі умови, які вже навіть і корегувати не буде потрібно. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас завершився час для виступів народних депутатів України. Я прошу секретаріат підготувати відповідні доручення, листи та звернення з приводу проблем, які порушували у своїх виступах народні депутати України.

Шановні колеги! Переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на 7 вересня. У нас є два проекти законів щодо ратифікації, а саме: проект Закону про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна.

Нема заперечень, якби ми розглянули це питання за скороченою процедурою? Немає?

Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу підтримати.

10:35:48

За-219

Рішення прийнято.

Доповідач – голова Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті Соболевський Григорій Григорович. Співдоповідач – перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас В'ячеславович Чорновіл.

СОБОЛЕВСЬКИЙ Г.Г.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!

На ваш розгляд виноситься проекту Закону України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна".

Міжнародна конвенція прийнята 10 травня 1952 року у Брюсселі та набула чинності у 1956 році. В даний час учасниками конвенції є 94 країні. Зазначена конвенція є основним міжнародним документом, регулюючим порядок накладення арешту на морські судна. Конвенція встановлює єдині правила що стосується арешту морських суден, що ходять під прапором договірних держав за морськими вимогами у межах юрисдикції цих держав. Конвенція містить перелік морських вимог, за якими може проводитися арешт судна та встановлює ряд обмежень щодо арешту судна. Основна перевага участі у Конвенції – можливість арешту судна тільки з морських вимог, зокрема, таких як збиток, завданий будь-яким судном в результаті зіткнення; загибель людей або ушкодження, що заподіяні будь-яким судном або пов'язані з його експлуатацією; рятування судна або вантажу; з договору, що стосується використання або здачі будь-якого судна в наймання за договором про фрахтування; з договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування; загальна аварія; морська позика, буксирування, лоцманство, заробітна плата капітанів, офіцерів, екіпажу тощо.

Судна під прапором держав, що не є учасниками конвенції, можуть бути арештовані також і на підставі вимог національного законодавства країни, що значно збільшує шанси на арешт судна. Більшість європейських країн є учасниками вищезазначеної конвенції, їх національне законодавство або повністю інкорпорує її положення, або на основі конвенції приймає національний нормативно-правовий акт.

Проект Закону України передбачає приєднання України до конвенції із застереженням не застосовувати правила міжнародної конвенції до військових кораблів та інших державних суден, які експлуатуються з некомерційною метою.

Прийняття запропонованого проекту Закону сприятиме скороченню кількості …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, завершуйте, будь ласка. Все у вас? Дякую, сідайте. Тарас В'ячеславович, будь ласка, рішення комітету.

10:38:28

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги народні депутати України! Наш комітет ще у кінці минулої сесії розглянув дану конвенцію і прийняв одностайно позитивне рішення. Це той випадок, коли можна дивуватися тільки, чому стільки часу Україна не приєднувалася до конвенції, яка їм абсолютно однозначно вигідна. Україна – морська держава. І ми вже не один раз зазнавали серйозних збитків через накладення арешту на певні засоби українського майна за кордоном, в тому числі і повітряних, і основне, у даному випадку, що стосується цієї конвенції, наших водних суден.

Проблема в тому, що до цього часу будь-який комерційний корпоративний борг, який виникав, навіть не державний борг, міг стати причиною накладення через суди третіх держав, іноді абсолютно які не мали відношення зовсім до моря, навіть виходу до моря не мали, накладення арешту на українські судна.

Дана конвенція вводить абсолютно чіткі, прийняті в усьому світі норми, які жорстко систематизують взаємовідносини між країнами, які мають судна і які їх експлуатують, і тими, які хочуть на них накласти арешт. Дуже чітко вводиться обмеження тих випадків, коли може накладатися арешт на судна. Для України це є колосальна вигода. Оскільки ми, як правило, не зловживали своїм правом накладення арешту на іноземні судна, але ми дуже часто від цього потерпали. Входження в цю цивілізаційну нормальну систему дає можливість нашим судновласникам, суднокористувачам бути впевненими, що застосування необґрунтованих випадків накладення арешту на наші судна уже буде не допустимим.

Цей проект дістав позитивний висновок Головного науково-експертного управління, Комітету Верховної Ради з питань транспорту і зв’язку. І так само Комітет з питань бюджету підкреслив, що він не впливає на прибуткову і витратну частину бюджету.

Прошу підтримати рішення комітету про ратифікацію даної угоди.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є застереження? Хто наполягає на виступі? Немає?

Є, я бачу. Запишіться, будь ласка. Прошу прізвища народних депутатів.

Володимир Каплієнко.

10:40:52

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" буде підтримувати проект Закону щодо приєднання України до Міжнародної конвенції брюссельської 1952 року.

Хотілось би наголосити на декількох фактах. Нині в Україні нараховується дві тисячі 600 суден під прапором України, водо-вантажність яких більше ніж 80 тонн і вище. Середній вік українських суден перевищує 25 років. А у відповідності до портових правил більшості країн Європи та Америки збудованим понад 15 років суднам заборонений вхід до цих портів. Виключно через це 550 українських компаній не можуть бути обслуговувані в цих портах і виключно працюють на афро-азіатському напрямку. Виходячи з цього, кількість заарештованих суден на цьому ринку стрімко зростає.

Відповідно до пункту 8 статті 8 даної конвенції судна, що ходять під прапором держави, яка приєдналася до цієї конвенції, не підпадають під вимоги цих портових правил. Тому ми повністю підтримуємо, виключно тому, що це позбавить наші судна від додаткових навантажень на арешт.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

10:42:15

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Я взяв слово для того, щоб поставити таке питання. От ми час від часу, коли відбуваються ратифікації в стінах Верховної Ради, звертаємо увагу на те, що та чи інша конвенція, та чи інша угода, до якої приєдналось 50, 100, більше країн, нами ратифікується або подається нам на ратифікацію через 50 років або через більше років після того, як вона була підписана.

Суб’єкт законодавчої ініціативи підкреслив це, що сьогодні 94 країни вже приєднались до цієї конвенції. Чому серед них немає України? Я думаю, що це не так вина конкретної людини, яка тут доповідала, як не системного підходу до ратифікаційної діяльності. Якщо подаються документи на ратифікацію до Верховної Ради на надання згоди щодо тієї чи іншої конвенції, міжнародного договору, то хотілось би, щоб була певна система. Оскільки суб’єктом законодавчої діяльності, який подає документи на ратифікацію, є Кабінет Міністрів України, можливо треба було поставити питання перед Кабінетом Міністрів України, подивитися системно на ті документи міжнародного характеру, договірного міжнародного характеру, де ми не беремо участь. І якщо це такі провали часові в 50 років, то очевидно треба їх швидше системно долати.

Що стосується цієї концепції, Тарас Чорновіл абсолютно правильно сказав, що вона дає можливість, щоб наші кораблі не арештовували за рішенням судів країн, які ніякого відношення не мають до арешту наших країн, тобто через суди третіх країн. Ця конвенція це не дозволяє. Тут є вимоги, коли країна лише та, якої це безпосередньо стосується, суд цієї країни може здійснювати правосуддя в цьому плані. Це є позитив.

І останнє…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. І останній момент. Безумовно є позитивним те, коли чітко визначається, за яких умов може бути заарештоване те чи інше судно. Бо коли цього немає, суди, тим більше третіх країн, можливо зацікавлені, я не знаю, але можуть знаходити свої суб’єктивні обставини для того, щоб відкривати судову справу. Варто приєднуватися до конвенції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна самооборона".

10:45:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, я хотів би продовжити думку попереднього виступаючого Олега Зарубінського про те, що нам не повідомили, на яких підставах 59 років не розглядалася ця конвенція на предмет ратифікації, 59 років.

І я хочу вам сказати, що мій аналіз і моя практика показують, що це не такі прості підстави і не так все просто зараз відбувається. Сам той факт, що зараз закон пропонується ратифікувати конвенцію з таким застереженням, цитую: "Україна зберігає за собою право не застосовувати положення цієї конвенції до військових кораблів та інших державних суден, які експлуатуються з некомерційною метою". Це ми не застосовуватимо. А щодо нас? І тут нові працівники, вони не знають, як і більшість народних депутатів, 110 суден, які плавали, ходили по морям і океанам під прапором Чорноморського морського пароплавства, у нас сховані були, сховані були у Фонді держмайна. Вони під іншими прапорами, не дефлаговані. Що від них залишилося? Я думаю, що ми почуємо тут коли-небудь доповідь, але зараз вони вже не під державними прапорами ходять. Вони не будуть захищені, в тому числі і цією конвенцією. І взагалі нам треба підняти авторитет Державного українського прапора на суднах. Більшість суден, більшість компаній не тримають судна під українським прапором, бо то не вигідно. А чому невигідно? А тому, що у Мінтрансу немає мозгів, тому що в Кабміну немає мозгів, вони не стимулюють це. Стимулюють це навпаки – Беліз, всякі острови і так далі. І через це Кіпр і всі інші більше мають суден.

Це питання, яке треба розглядати тут після цих ратифікацій. І я…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. І я завершую тим, про що сказав Олег Зарубінський. Нам треба, щоб давали і ті застереження, які висловлені були міністерствами, бо в нас тільки в довідці написано, що окремі міністерства і відомства написали застереження. Депутатам цих застережень не показують. Або треба тоді відкладати, або давайте застереження сюди і показуйте всі застереження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення питання завершено. Комітет пропонує підтримати ратифікацію конвенції. Тому я ставлю на голосування пропозицію про схвалення Закону України про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна (реєстраційний номер 0216). Прошу голосувати.

10:48:28

За-276

Дякую. Закон прийнято.

Шановні народні депутати! Пропонується вашій увазі проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грузії про повітряне сполучення (0220).

Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

10:49:05

За-212

Рішення прийнято.

Доповідач – Голова Державної авіаційної служби Колісник Анатолій Антонович. Співдоповідач – перший заступник Голови Комітету у закордонних справах Тарас Вячеславович Чорновіл. Будь ласка.

КОЛІСНИК А.А.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грузії про повітряне сполучення, який розроблено з метою виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання Угодою чинності.

Проект Закону передбачає, проектом Закону передбачається ратифікація Верховною Радою України зазначеної Угоди, яка була підписана 10 червня 2010 року. За результатами засідання Уряду України була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 2011 року про подання на ратифікацію Верховною Радою України Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грузії про повітряне сполучення.

Реалізація положень закону не потребує фінансування з державного або місцевих бюджетів України. Прийняття проекту закону дозволить забезпечити створення та функціонування надійного правового механізму міжнародного рівня для реалізації та розвитку міждержавних зв’язків між Україною та Грузією. Сприятиме співробітництву в сфері перевезень повітряним транспортом, туризму, подальшому розширенню географії польотів українських авіакомпаній.

Прошу підтримати проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грузії про повітряне сполучення. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету у закордонних справах Тараса В'ячеславовича Чорновола.

10:51:17

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати, цей проект Закону про ратифікацію міжнародної угоди також був розглянутий ще у кінці минулої сесії і був абсолютно одностайно підтриманий нашим комітетом.

Що стосується даної угоди? Це є той випадок, коли ми покращуємо наші міжнародні документи. Між Україною і Грузією існують певні договірні основи про забезпечення діяльності цивільної авіації, але вони недосконалі. Зараз, виходячи з принципів, які закладені у новітніх міжнародних документах, ми пропонуємо ратифікувати угоду, яка повністю відповідає всім міжнародним нормам плюс двостороннім інтересам наших двох держав. Цією угодою вводиться поступова лібералізація міжнародних повітряних пе6ревезень на двосторонньому рівні, ця угодо дозволяє кожній стороні збільшувати кількість призначених авіапідприємств для здійснення регулярних перевезень між Україною та Грузією. Крім того угода дає право встановити нові умови стосовно надання дозволу на експлуатацію повітряних ліній, на виконання польотів, а також їхнього скасування. Україна та Грузія також зможуть впроваджувати механізм інспектування авіапідприємств з метою їхньої оцінки стандартам міжнародної авіації, перейти від процедур затвердження тарифів до процедури моніторингу тарифів та обмеження втручання авіаційних властей у процес формування тарифів.

Згідно з документом призначені урядами України та Грузії авіапідприємства матимуть змогу укладати комерційні домовленості щодо спільної експлуатації повітряних ліній.

Загалом це є дуже добре відшліфований, хороший документ, який відповідає міжнародним принципам цивільної авіації, який повністю відповідає тим принципам, які закладені у всіх інших міжнародних договорах, які діють, у тому числі у межах Європейського Союзу.

Тому це є новий додатковий крок, і ми просимо підтримати цю ратифікацію. Немає потреби для виділення додаткових коштів у бюджеті. І всі зацікавлені сторони, комітет і Науково-експертне управління підтримують також цю ратифікацію. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто наполягає? Будь ласка, запишіться для обговорення цього питання. Так, прізвища народних депутатів виведіть на табло. Андрій Павловський.

10:53:40

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу! Прошу передати слово Володимиру Яворівському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, будь ласка. Наступним буде виступати Олег Зарубінський.

10:53:49

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Колеги, можна лишень дивуватися, що ратифікація цього документу так затягнулася. Ще на початку, вибачаюсь, минулого літа її вже можна було ратифікувати, і ми втратили фактично в стосунках, повітряних стосунках між нами і Грузією, втратили рік. Я думаю, що цю ратифікацію ми повинні просто підтримати, вона дуже вигідна для України. А найголовніше – це те, що українці, дай Боже, щоб вони мали гроші, яких вони зараз не мають, щоби вони літали до Грузії і літали якомога частіше, тому що якби воно там не було, але Міхо Саакашвілі скористався все-таки революцією врешті-решт, Грузія перейшла через ті дуже важкі якісь моменти свого реформування. І сьогодні на колосальному підйомі і економіка, будуються дороги, на узбережжі Чорноморському будуються готелі. А найголовніше про те, що Ніно Бурджанадзе, опозиціонерка набагато, можливо, навіть гостріша аніж Юлія Тимошенко, яка критикує на кожному, буквально на кожному повороті критикує і уряд, вона на волі, її не судять. Вони мають свій телевізійний канал, опозиція в грузинському парламенті має і Комітет з свободи слова, і бюджетний комітет, і аналог нашої Рахункової палати. От вам, будь ласка, результати їхньої трояндової революції. І ось маємо результати нашої помаранчевої завдяки Віктору Андрійовичу, який фактично довів це до такого стану. Через те ми маємо літати в Грузію, з неї треба брати приклад, бо вона – колосальний приклад і колосальний аналог. Треба проголосувати за ратифікацію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Наступним буде виступати Григорій Смітюх.

10:55:54

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я все-таки повернуся до теми питання, яке розглядається, а воно стосується повітряного сполучення між двома країнами, які дійсно є дружніми.

А що стосується цієї угоди, то в ній є такі речі, які, мені здається, треба було б певною мірою перенести і на внутрішнє українське сполучення, позитивні речі. От наприклад, от що я тут читаю? Що договірні сторони будуть займатися – послухаймо, цитую – захистом споживачів від застосування необґрунтовано високих або надмірно обмежуючих тарифів, пов`язаних зі зловживанням домінуючим становищем на ринку або змовою повітряних підприємств.

Чудова фраза! Абсолютно чудова фраза. І якщо ми йдемо на міжнародному рівні на таке, якщо ми погоджуємося з тим, що первинним є право споживача літати за адекватну плату, незважаючи на інтереси монополіста, то мені здається, що шановний Анатолій Антонович (я знаю, що ви прекрасно розумієте цю проблему, про що йдеться), треба би ці норми перенести і вам виступити як суб`єкт законодавчої ініціативи через Кабмін, щоб ми в Україні надавали можливості, що внутрішньо повітряні сполучення здійснювалися монополістом, ціни на квитки, коли… не контролюються і які часто більше, ніж ціни на міжнародні сполучення. Я думаю, що це просто неприпустимо. Для цього я і взяв слово, щоб це сказати.

А що стосується… ще раз повертаюся до самої угоди, то мені здається, що крім того, що правильно написано в пояснювальній записці, що це буде сприяти пожвавленню ділових стосунків з Грузією, тут є і важливий момент – налагодження зв`язків і подальше розширення географії польотів українських авіакомпаній. І ця угода дасть можливість це робити.

Дякую. Позитивна угода, варто ратифікувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.

10:58:13

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я взяв слово не з-за того, щоб підтримати. Безперечно, що ця угода… треба підтримати, і вона буде ратифікована. Я впевнений.

Я взяв слово з приводу того, що звернути увагу на голову, саме доповідача пана Колісника в плані експлуатації і функціонування внутрішніх і зовнішніх перевезень, що стосується наших авіаліній. Ну, так, наприклад, я неодноразово користувався нашими авіалініями "Аеросвіту" і знаходжу в тому плані, що недостатня увагу уділяється сьогодні міністерством і комітетом в плані контролю з якістю самих повітряних суден. Є судна повністю розламана вся електроніка і таким чином дивуєшся, як цей літак може літати, це перше питання.

Друге питання, чому на наших авіалініях застосовуються, або експлуатуються літаки, які давно списані на західних і саме… країнах? Якщо з вас хто-небудь користується "Люфтганза", "КЛМ", там "Дельта" или іншими літаками перелітали по Європі або в цілому світі, в жодній країні, в жодній цій компанії ви не побачите таких страшних літаків, які експлуатуються нашими авіакомпаніями. Я дивуюсь, чому цим літакам дається дозвіл на польоти?

І ще одне застереження, яке я звертаю увагу пана Колісника, в плані ціноутворення на білети, в нас внутрішніх лініях, особливо на південному напрямку в літні часи білети стоять дорожче, чим за кордон літати в любу країну. Чому це питання не контролюється? Чому це питання знехтується? Чому монопольний комітет мовчить? Чому міністерство транспорту мовчить по цьому питанню? Тому я вважаю і звертаю увагу, і вважаю те, що ми… це мій депутатський запит відносно дотримання технічного стану використання літаків в частині безпеки, що стосується наших громадян. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан Князєвич, одна хвилина.

11:00:18

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, тут, насправді, не про те треба говорити, треба говорити по суті питання. Адже, ви подивіться на дату підписання угоди, вона датується всього-на-всього червнем 2010 року.

І до того часу, насправді, в нас існували зв'язки міжповітряні і ні в кого не було сумнівів в тому, що до того часу підписання треба було б укладати таку угоду, бо є Міжнародна конвенція Гаагська і жодних перешкод для того, щоб належним чином здійснювати такі авіаперевезення не було. Але в 2008 році, ми пам'ятаємо, об'єктивні обставини сталися, які змусили, у тому числі, і надалі підписати спеціальну угоду. Мова іде про те, що попередні авіалінії не мали можливості прямого перельоту, а йшла мова про переліт через території сусідньої нашої країни. Ви пам'ятаєте, що у 2008 році досить серйозно загострилися відносини між Грузією і, відповідно, Росією, що унеможливлювало належні перевезення. І тому ця угода є запорукою того, що надалі такі речі не траплятимуться. У цьому її суть, і тому вона…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть, будь ласка, свою думку.

11:01:31

КНЯЗЕВИЧ Р.П. … і тому її необхідно сьогодні ратифіковувати, щоб надалі в нас не траплялося так, що чиїсь забаганки у сусідніх державах унеможливлять належні контакти між дружніми країнами. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Комітет пропонує ратифікувати угоду. Ставлю на голосування пропозицію про схвалення Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів і урядом Грузії про повітряне сполучення", реєстраційний номер 0220. Прошу голосувати.

11:02:22

За-299

Закон прийнято. Дякую.

Шановні колеги, пропоную вашій увазі проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження кримінальної відповідальності за наругу над державною мовою та мовами національних меншин України) (реєстраційний номер 8092-1).

За скороченою процедурою? Будь ласка, я поставлю на голосування. Ставлю на голосування цю пропозицію.

11:03:06

За-224

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Арсеній Петрович Яценюк, співдоповідач – голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Дмитрович Швець. Будь ласка.

11:03:26

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановні народні депутати, з приходом нової влади слово "наруга" стало основним інструментом роботи нової влади. Учора зробили наругу над пенсіонерами, зменшивши їм пенсії і підвищивши пенсійний вік. Потім зробили наругу над платниками податків. Тепер роблять наругу над мовою. І той закон, який внесений Партією регіонів щодо засад державної мовної політики, є саме справжньою наругою над країною, над мовою, над культурою і над історією.

Те, що робиться протягом останнього періоду часу в освіті, коли закриваються україномовні школи, як наприклад, в Донецьку 111-а школа, яку вдалося відстояти і вдалося відкрити в цьому році, коли не друкуються україномовні підручники, коли керівництво державної влади не вміє ні читати, ні писати українською мовою та і будь-якою іншою. Це є, звичайно, наруга над країною, над людьми, над державою, над культурою і над мовою.

Мій закон передбачає введення кримінальної відповідальності. Кримінальної відповідальності по відношенню до тих людей, які не поважають свою націю, які не поважають свій народ, які не поважають свою країну, які не вміють розмовляти і не знають, що говорити.

Тому я прошу підтримати цей закон і висловити свою позицію по відношенню до неучів, хамів і тих людей, які сьогодні начебто представляють державну владу в країні. Вони не знають, як керувати країною, тому що вони в принципі і не вміють розмовляти, в тому числі і українською мовою.

Прошу підтримати закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Дмитрович Швець, голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

11:05:21

ШВЕЦЬ В.Д.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Я вважаю, що такі важливі законопроекти для українського суспільства, як захист державної мови і мов національних меншин, мають розглядатися в парламенті по повній програмі, з серйозним обговоренням і відповідним прийняттям рішення. Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув поданий народним депутатом Яценюком зазначений законопроект і прийняв відповідне рішення.

Метою і завданням законопроекту є запровадження кримінальної відповідальності за наругу над державною мовою та мовами національних меншин для запобігання публічного приниження чи зневаження, навмисного спотворення української або інших мов в офіційних документах і текстах, створення перешкод і обмежень в користуванні ними з метою виховання у людей, громадян, незалежно від їх національної належності, розуміння соціального призначення української мови як державної та поваги до мов національних меншин.

Зазначений законопроект видається надзвичайно актуальним, адже його розробниками пропонується ввести зміни до таких законодавчих актів України як: Кримінальний кодекс України пропонується доповнити новою статтею 338 зі значком 1 під назвою "Наруга над мовами" і відповідні зміни пропонується внести і до Кримінально-процесуального кодексу України.

Комітет отримав багато висновків від державних органів та установ, зокрема свої висновки надали Генеральна прокуратура, Міністерство юстиції, Служба безпеки України, провідні юридичні заклади держави. Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду в першому читанні цей законопроект…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ШВЕЦЬ В.Д. Проте проаналізувавши законопроект, комітет вважає за можливе рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей законопроект в першому читанні за основу. В комітеті ми вважаємо, що є всі необхідні юридичні підстави для того, щоб кримінально-процесуальними заходами забезпечити захист української мови як державної та мов національних меншин. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Прошу записатися на висловлення своїх позицій з приводу законопроекту.

Будь ласка, прізвища народних депутатів. Арсеній Яценюк, фракція "Наша Україна - Народна самооборона". Володимир Яворівський фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Юрій Прокопчук.

11:08:40

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Мені видається, що законопроект, внесений нашим колегою Арсенієм Яценюком, є, сказати, такий кришталево демократичним. Адже він говорить не лише про захист державної мови, що потрібно робити в нашій державі в тій ситуації, яка сьогодні склалася, а законопроект говорить і про пошанівок, шанобливе ставлення і до мов національних меншин. Те, що ми маємо сьогодні в Україні, абсолютно не відповідає жодному міжнародному стандарту.

Скажіть мені, будь ласка: представники кримської влади, депутати Криму, Кабінет Міністрів Криму, керівництво Криму знають кримськотатарську мову? Та ніхто не знає її і знати не хоче, і вчити не буде, а повинні були б знати, оскільки їхнє законодавство територіальне визначає три державні мови: українську, російську і кримськотатарську. Ще раз кажу, вони не знають ні української, ні кримськотатарської.

Через те кримінальна відповідальність за наругу над державною мовою, над 10 статтею Конституції для України сьогодні є архиактуально. Коли сьогодні Костусів, мер міста Одеси, на запитання журналіста: а ну, будь ласка, прочитайте хоча б один або два рядки Тараса Шевченка, - відповідає: вы что смеетесь. Це мер великого міста, ще раз кажу, мільйонника, який може дозволити собі такі речі. Так само, як той же самий автоінспектор, який теж відмовився говорити українською мовою, має за це бути, звичайно, відповідальність.

І завершую я як філолог за освітою свій виступ, недавно почув дуже гарну притчу. Найстрашніший сон філолога: це тоді, коли Віктор Федорович пише диктант під диктовку Азарова.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Прокопчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Олег Зарубінський.

11:10:40

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, "БЮТ – "Батьківщина", Рівненщина.

Шановні українці, колеги, те, що сьогодні відбувається в країні не входить ні в які, ні європейські, ні світові рамки. Сьогодні не просто закривають школи в Донецьку, їх закривають на Рівненщині. Скорочується педагогічний склад. Сьогодні вчителі української мови і літератури скоро не будуть знать, куди ж їм подітися в державі Україна. Сьогодні вносяться законопроекти, які фактично є основою отієї якраз міжнаціональної розні, про яку багато тут говорять. Сьогодні робиться все, щоб руками "табачників", інших, не буду їх тут згадувати, просто знищити українську державу. І скільки можна вже робити заяв політичних з боку нібито гаранта української Конституції – Президента щодо звільнення таких-от посадовців, які роблять шкоду в тому числі і йому. Скільки можна декларувати про те, що ми ні в якому разі не будемо зменшувати навчальних закладів з україномовною системою викладання. Це що робиться сьогодні?

От на фоні тих політичних репресій, на фоні тих судилищ, які сьогодні в Печерському суді проходять, де лідер опозиції Юлія Тимошенко катується сьогоднішньою системою, цією владою, де Юрій Луценко незаконно катується, інші політв'язні, що робиться тихенько через внесення подібних законопроектів у парламенті. І хто за це буде відповідати?

Я думаю, прийде час і все-таки відповідь потрібно буде давати. Тому потрібно цей законопроект підтримати, він актуальний, щоб нікому не повадно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Наступним буде виступати Колесніченко.

11:13:02

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, я взяв слово тому, що 2 роки тому подавав законопроект, який передбачав відповідальність, кримінальну відповідальність за приниження гідності українського народу. Іншими словами, за паплюження гідності українського народу. А мене не підтримали тоді достатня кількість народних депутатів. Я переживав, чесно кажучи. А потім проаналізував ситуацію. І дещо для себе зрозумів. Зрозумів ті речі, що гідність або є, або її немає.

А мова як єство народу є. Або хто не має такого розуміння, у нього і не буде. Вони просто, очевидно, мають займати інші посади.

Я взяв зараз Конституцію України і знайшов статтю 24, де сказано, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками, кажу, кажу, пропускаю, і тут: "місце проживання за мовними або іншими ознаками". Конституція України містить в той же час статтю 8, всі це знають, яка говорить про те, що це є закон прямої дії. Тому мені здається, при всій, ну, прогресивності і правильності сутнісної ідеї захисту української мови я державної, захисту інших мов як мов національних меншин або, я би краще сказав, різних етносів в Україні, очевидно, не законом регулюються ті речі, які визначають сутність людини і те, що чи вона є українською людиною.

І мені здається, що тут треба покладатися перш за все на статтю 8 Конституції як прямої дії. І всі речі, які пов’язані з дискримінацією, з приниженням гідності українського та інших народів, а відповідно і мовними ознаками, треба посилатися на Конституцію як на Основний Закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Колесніченко, фракція Партії регіонів.

11:15:08

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Дякую. Фракція Партії регіонів, Вадим Колесніченко. Шановні колеги! Мене, безумовно, дивує тональність обговорення цього нескладного питання. Тому що здається, що завтра починається виборчий процес. Тільки таким можна пояснити те, що політичні пігмеї сьогодні хочуть про щось розказати. Про цей законопроект практично немає потреби і обговорювати. Тому що мій колега Зарубінський дуже чітко сказав. В статті 24 Конституції вже все написано. А для тих, хто взагалі не знається на нашому законодавстві, нагадаю, ті, хто хочуть щось добавити до Кримінального кодексу, стаття 161 Кримінального кодексу: вже є відповідальність за розпалювання ворожнечі за національною, мовною та релігійною ознакою. Оцю статтю треба, мабуть, застосувати до тих, хто цей законопроект вносив, тому що наша країна багатомовна. І тут головне – це права людини. А от ті профашистські організації, які нам нагадують, що може бути тільки одна мова, що тільки одна нація, і постійно нам кажуть, що ми начебто хочемо біти у Євросоюзі, вони не хочуть туди, вони хочуть відсидітися у себе на хуторах, зробити тільки щось для себе і біля своєї хати.

Україна – це соціальна, правова держава для всіх громадян. Ми прямуємо до Ради Європи. І, безумовно, у нас будуть захищені права кожної людини, кожної мови, кожного віросповідання. У нас не буде хуторянства. Ми є прагматична і цивілізована держава. Тому цей законопроект неможливо підтримати, бо цей законопроект погіршує становище наших людей. Мову не можна примусити любити чи поважати, мову треба пропагувати і показувати її привілеї, її можливості. А те, що ви робите, її знищує і знищує майбутнє української нації. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ми завершили розгляд цього питання. І ми з вами домовлялися, в принципі, що такі чутливі теми ми завжди повинні делікатно розглядати або не втручатися, особливо коли ми цю проблему розглядаємо під політичним кутом.

Зверніть увагу, до 2005 року у нас не стояла з такою гостротою мовна проблема, тому що політики не займались цією темою. А мова – це джерело, вона проб'є собі дорогу; мова – це конкуренція. І у нас дивно виходить, що у державі Україна ми повинні говорити про захист української мови.

Тому я просив би, шановні колеги, щоб ми спокійно розглядали це рішення, не управлялися у термінології, хто гучніше скаже один проти одного. Бо я вам повинен сказати, що у державі повинна бути нація, але у політичному вимірі, і ми не путаємо націю із національністю. І давайте не будемо братись за ті питання зліва, справа, в яких ми, ну, не досить розбираємося.

І відносно взаємних звинувачень. Шановні колеги, так давайте звернемо увагу на те, що за роки незалежності, за 20 років в Україні зникло 1,5 тисячі шкіл. Раніше не помічали цього, зараз один одного звинувачуємо, бо раніше це називалось оптимізація, зараз це називається наступ на права людей. Ми за це все відповідальні. Тому давайте не ділити один одного, а приймати ті рішення, які потрібні. І я просив би, давайте ми не будемо збурювати ті тонкі почуття в людей: мова, національність, релігія. Ви вже церкву поділили. Уже в нас конфесії нагадують політичні партії, які моляться. Давайте ще на цьому ґрунті ми країну зруйнуємо взагалі.

Тому я ще раз нагадую, що висновок комітету – прийняти за основу. Висновок Головного науково-експертного управління – відхилити законопроект.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 8092-1) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження кримінальної відповідальності за наругу над державною мовою та мовами національних меншин України).

11:19:44

За-82

Рішення не прийнято.

Законопроект відхилено.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, "БЮТ – "Батьківщина" – 30, "Наша Україна – Народна самооборона" – 30, комуністів – 0, "Реформи заради майбутнього" – 11, Народна Партія – 0, позафракційні – 2.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" (щодо приведення норм національного законодавства у відповідність до європейських стандартів).

Зважаючи на вашу вимогу, ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою. Реєстраційний номер цього питання 8090. Прошу голосувати.

11:20:46

За-203

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Андрій Володимирович Парубій. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Юрій Васильович Гнаткевич. Будь ласка.

11:21:06

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій, "Наша Україна".

Шановні депутати! Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" розроблено з метою вдосконалення чинного законодавства України в сфері отримання громадянства України іноземцями і особами без громадянства.

Сьогодні ця тенденція є загальна в усіх країнах Європейського Союзу, адже ті проблеми, які виникали і виникають в останній час у Франції, Великобританії, вони в великій мірі були спричинені тим, що свого часу їхній закон про прийняття громадянства дозволив прийняти громадянство для багатьох осіб, які не були адаптовані, власне, до цих суспільств. В останній період в Європейському Союзі є поширена тенденція, коли йдуть законопроекти, які посилюють вимоги до отримання громадянства в тій чи іншій державі. В деяких країнах ці вимоги є особливо жорсткими.

В даних поправках я взяв за основу досвід Франції і, власне, їхні зміни до законодавства, які сьогодні в Європейському Союзі стають найбільш поширеними. Отже, в діючій редакції закону зазначено, що є вимога при отриманні громадянства знання державної мови, але жодним чином не визначено який рівень має бути знання державної мови. Це, окрім іншого, і дає підстави для корупції, оскільки нижчі чиновники на свій розсуд можуть визначати чи людина знає чи не знає на достатньому рівні державну мову. Те ж саме стосується і знань Конституції України.

Тому в своїх поправках я пропоную, щоб був запроваджений механізм письмового тестування на знання державної мови і на знання основних положень Конституції. Без сумніву, якщо людина не зможе освоїти мову і знання Конституції, вона не зможе буде адаптована до українського суспільства.

Те ж саме стосується і визначення мінімального майна прожиткового мінімуму, який має мати людина, яка претендує на громадянство України. В даному законі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПАРУБІЙ А.В. … у даному законі немає будь-яких політичних аспектів, це є адаптація українського законодавства до європейського. І тому прошу вас всіх, підтримати даний законопроект. І профільний комітет, і експертне управління рекомендує у першому читанні підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Юрію Васильовичу. Будь ласка, рішення комітету

11:23:38

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановні колеги, я почну з кінця, рекомендує, прийняти даний законопроект в першому читанні. І хоча те ми почули від Порубія, що зачіпається, ну, трішечки така етнічна проблематика, все-таки наш комітет прийняв, голосував за це узгоджено. Чому? Справа в тому, що ми виходили з того, що сьогодні для світу, особливо для Європи завдяки її демократичності дуже характерна етнічна дифузія. Вона починає поширюватися і на Україну. І на Україні скоро ми почнемо говорити не тільки про ці національні меншини, які є, ну, споконвіку в нас живуть і про які ми знаємо, і про які ми фіксуємо в різних законах, а й ті, які ми досі таки не були і не називались.

У цьому зв'язку набуває великого значення для суспільства фактор адаптації іноземця в суспільство наше. Ось що ми хочемо сказати? Що людина адаптована до цього суспільства, вона розчиняється в цьому суспільстві. Ті іноземці, які до нього не адаптовані, в законодавчому, мовному, фінансовому відношенні, вони, що є характерно, схильні, ну, групуватися за етнічними ознаками. І утворюються за кордоном і у нас починають утворюватися різні кланові етнічні структури. Вони сформовані за мовними, релігійними, національно-культурними ознаками, у них діють свої закони. Вони можуть не знати нашого Президента, не знати наших законів, зате знати своїх лідерів, лідерів своїх кримінальних кланів, а таке теж є. Ось чому ми… і тут Андрій Парубій недарма згадував, що різні роду нібито соціальний конфлікти в країнах Західної Європи, наприклад, Франції, чи в Англії, починаються саме із тих місць, де кланово, де компактно проживають оці люди, що прибули з інших держав. Тому ми вважаємо, що потрібно, як і зараз це робить парламент європейських країн, сприяти адаптації і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. І, власне, автори законопроекту пропонують лише три позиції. Це позиція перша – знати законодавство, зокрема Конституцію і її конкретні розділи, зокрема, Закон "Про громадянство", "Про біженців" і таке інше. І друге – це знати українську мову.

Я хотів би… Одну секундочку. Тут, може, декого дратує, що йдеться про державну мову як українську. Але в законі не написано, що не треба знати інших мов, скажімо, російської мови. Так і знаєте ж, мине час, мало що може бути в нашій країні.

І трете – це фінансові спроможності на рівні прожиткового мінімуму.

Тому автор… Ми підтримуємо цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Васильович, дякую.

Шановні колеги, очевидно, є потреба обмінятися думками. Якщо є така потреба, запишіться, будь ласка. Так, прізвища народних депутатів прошу вивести. Віктор Терен, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

11:26:43

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, „Блок Юлії Тимошенко”. Українське законодавство однозначно має бути приведене до норм міжнародного законодавства, європейського законодавства, і в цьому контексті ми тільки вітаємо будь-які кроки у цьому напрямку, це однозначно. І тому, відповідно, підтримуємо законопроект депутата Парубія.

Разом з тим, ми добре знаємо, що кожен закон може діяти лише тоді, коли він враховує реальні речі, які відбуваються у державі. І тому ніхто нас не прийме ні в яку Європу доти, доки відбувається оте судилище у Печерському районному суді, бо, однозначно, світові країни – і Франція, й Італія, й Німеччина – говорили прямим текстом уже, що Україна може бути членом, асоціативним членом Європейського Союзу лише тоді, коли будуть зняті звинувачення із Юлії Тимошенко. Це є реаліями.

Разом з тим, видатний мовознавець Пономарів говорив, що від Азарова пішло вже п’ятеро вчителів, тобто його навчити української мови неможливо. Не можуть його вивчити. Або він зневажає Україну, або, цитую Пономаріва, "або такий тупий". Я говорю те, що говорять професори українознавства.

І тому цю норму, яку пропонує Пономарів, її треба обов’язково завести, її треба завести, бо всі європейські держави мають таку норму в своєму законодавстві.

І тут переді мною, попереду трошки, виступав чильник відомого політичного пігмейства, один з керівників цього політичного пігмейства, якому, звичайно ж, ця норма не подобається. Але антиукраїнський пігмейський рух робить своє, ми маємо робити своє. Ми маємо іти до Європи, ми маємо підтримувати такі законопроекти, як у Парубія, і відстоювати Україну, відстоювати демократичні принципи, як це роблять цивілізовані держави.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич має право на виступ. Таке право йому передає Володимир Карпук, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Наступним буде виступати Вадим Колесніченко.

11:29:16

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, пану Карпуку. Шановний Голово, шановні колеги! Я би хотів підтримати пана Парубія і не політизувати це питання.

Бо насправді ситуація виглядає таким чином. У нас є Закон про громадянство, який, давайте визнаємо об’єктивно, морально давно застарів. І ті норми, які стосуються у переважній більшості цього закону, вже не діють, вони є у великій мірі мертві. Одна з таких мертвих норм – це норма про необхідність володіння людини, яка має бажання натуралізуватися, володіння державною мовою. У законі написано, що цей рівень повинен бути достатній для спілкування. А хто визначає, в якій спосіб ця людина повинна такою спроможною до спілкування, ніхто дальше ніяких механізмів не прописав. Це спосіб просто на розвиток тієї норми, яка, на жаль, є декларативною, зробити її дієвою і живою. Не через те, що так хочеться когось зараз якимось чином політизувати це питання, а через те, щоб ми мали перспективу в цьому плані максимально тісно інтегруватися до європейського законодавства, про яке ми так багато говоримо. Зрештою, ми повинні хоч трішечки оберегти свою державу, з цієї точки зору. Бо на превеликий жаль, щоб не трапилося так, що на перспективу Європа все зробить для того, щоб додаткові бар’єри, і це абсолютно логічно і правильно, навіть в мовному питанні і знанні законодавства поставити по відношенню до своїх країн, а Україну залишити відстійником для тих хто, на превеликий жаль, не може апріорі потрапити в Європу. Ще нам не вистачає цієї проблеми.

Тому давайте зараз, можливо, я погоджуюсь, певні речі треба доопрацювувати, бо я глибоко переконаний, що не тільки письмові тести, а треба, напевно, і усний рівень мови все ж таки перевіряти, бо письмові тести не дають відповіді на такі питання.

Що стосується законодавства, то треба подивитися, можливо все законодавство, весь масив людина і не повинна знати, але основні ази Конституції вона зобов’язана знати, вона повинна розуміти, в якій державі вона хоче бути громадянином.

З рештою для того, щоб прийняти в першому читанні я жодних перешкод не бачу, а до другого читання є перспектива і можливість належним чином його доопрацювати і зробити його тим законом, який функціонує в будь-якій європейській цивілізованій країні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Колесніченко. Народний депутат Павленко, фракція Партії регіонів, будь ласка. Потім – Камчатний.

11:31:50

ПАВЛЕНКО Е.І.

Шановні народні депутати! Депутатська фракції Партії регіонів не буде підтримувати даний проект у зв’язку із наступним.

Конституція України не визначає умов, при яких можлива натуралізація особи, а тому вибір тих чи інших умов є питаннями доцільності і в основному зумовлюється політикою держави у сфері громадянства і демографії. Сам факт проходження письмового і усного тестування не означатиме знання державної мови, адже результати такого тестування можуть бути різними, в тому числі і з порушеннями конституційних прав людини. Адже володіння українською мовою хоча би на побутовому рівні є необхідною умовою інтеграції іноземців в українське суспільство. Водночас вимоги знання мови та Конституції держави не є міжнародними стандартами, оскільки базуються на ????дискреційних повноваженнях держави. Отже, норми проекту суперечать іншим положенням закону, що унеможливлює його прийняття. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Камчатний, група "Реформи заради майбутнього", будь ласка.

11:32:43

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Шановні колеги! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" підтримувала і підтримуватиме всі законопроекти, не зважаючи ким вони внесені чи владою, чи опозицією, якщо вони є корисними, якщо вони є потрібними для нашої країни. Саме така позиція в нас відносно цього законопроекту. Цей законопроект відповідає світовій практиці, особливо практиці країн європейського співтовариства, він потрібний і його ми пропонуємо підтримати.

На наш погляд, запровадження таких норм до Закону про громадянство України сприятиме формуванню у осіб, які мають намір отримати громадянство України, поважливого ставлення до української держави та українського народу. Разом з тим, законопроект потребує певного доопрацювання. Скажімо, щоб виключити суб’єктивізм при проведенні тестувань або усних якихось екзаменів, не можна це перетворити в якийсь вступ до вищого учбового закладу, тобто повинні бути викладені в законі мінімальні норми щодо знання державної мови та Конституції держави.

Крім того, потребує уточнення в законі перелік осіб, до яких може не застосовуватися ця норма, це зокрема люди, які мають вади, сліпі, глухонімі, вони там викладені в переліку. Але забуті категорії певних громадян, які, скажімо, страждають на хвороби такі, що перешкоджають якісному оволодінню мовою та знанням Конституції. При доопрацюванні подібних речей цей законопроект буде підтриманий і він необхідний. Пропонуємо підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Томенко, будь ласка.

11:34:29

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хотів звернути вашу увагу і це той приклад, коли такого рівня законодавчої ініціативи і проблеми повинні врегулюватися спільно і опозицією, владою, більше того я скажу, що і за участю СБУ, правоохоронних органів. Тому що мій досвід спілкування з товариствами інших, з товариствами національно-культурними інших держав показує, що вони самі розуміють, наскільки складна проблема є сьогодні з набуттям громадянства.

Перша проблема полягає в тому, що сьогодні тотально порушується закон. От підіть так неформально на ринки київський чи якийсь інший і ви знайдете, що існують фірми по реєстрації фіктивних шлюбів іноземців з працівниками, з жінками працівницями цього ринку для того, щоб легалізувати іноземців, які працюють на цьому ринку. Ви можете дуже швидко зрозуміти, як набувається громадянство багатьма людьми із таких непростих країн, які приїжджають в одному спортивному і з одним пакетом в Україну. І вони стають громадянами України. Я при всій повазі до них, ну, скоро це набуде такого катастрофічного масштабу. Є місцеві суди деяких регіонів, які можуть вам за гроші видати довідку, що ви прожили 5 років в Україні, а цей чоловік прожив 3 місяці, наприклад, в Україні. І таким чином обходяться на практиці норма набуття громадянства і в нас виникає масова кількість людей, так званого торгуючого елементу, я б так сказав. Да, вони приїхали торгувати і десь при ринку там живуть.

Тому, насправді, тут треба дуже системно підійти не лише з мовою, яка важлива, а з загальною системою набуття громадянства. Так само повинна бути жорсткіша норма про законні джерела існування. На що вони живуть? Тобто ці люди повинні мати фінансову підтримку, вони повинні, там, покласти на рахунок якісь кошти, як в усьому світі, і таке інше.

Тому я би радив таким чином, що нашому комітету Зарубінського, можливо, залучити фахівців в цій сфері і подумати як системно з одного боку дотримувати норм закону про громадянство, з іншого боку його вдосконалити для того, щоб ми не отримали вибух, бо такі анклавні у нас виникають при деяких ринках, анклави маленьких держав, де люди достатньо швидко допомагають один одному.

Тому мені здається, що це мусить бути більш системна робота при всій добрій ідеї, яку б наш комітет спільно з правоохоронними органами, спільно з урядом провадив, і тоді винести якесь спільне, спільну ініціативу і уряду, і парламенту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Зарубінський, 1 хвилина, від фракції.

11:37:08

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, шановний Володимир Михайлович. Ми будемо підтримувати цей законопроект, фракція Народної Партії. Але я зараз не про це. Микола Володимирович, ви підняли важливе питання з приводу набуття громадянства. Я вам можу чесно сказати, ви знаєте, я вам об'єктивно скажу, можливо, раніше і були речі, коли можна за фіктивною довідкою взяти, що 5 років людина є. Можливо, і раніше масово було, і так і було, коли фіктивні шлюби і так далі.

Зараз я можу просто свідчити, що, будучи членом Комісії при Президенті України по громадянству, настільки ретельно, я підкреслюю це слово, ретельно розглядаються всі документи тих людей, які претендують на громадянство, з залученням різних відомств, в тому числі і спеціалістів з МВС. А в більшості випадків, ну, я думаю, що можуть бути якісь прецеденти. Але не проходять уже ті речі. Про тих людей, які ви кажете, в спортивних костюмах, які там стоять, спитайте, вони не є громадянами України. Розумієте, це різні речі. Вони можуть перебувати в тому числі і законно на території України. Але громадянство їм не надається. Дуже важко зараз отаким…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Проблема є. І ми, очевидно, повинні її бачити і шукати можливості, як на цю проблему реагувати, з урахуванням особливо того, як ставляться до наших співвітчизників з українським паспортом. Щоб ми в перспективі не мали тих проблем, які мають деякі країни. Тому я з урахуванням цього просив би приймати рішення.

Шановні колеги! Комітет пропонує прийняти за основу. Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" (щодо приведення норм національного законодавства у відповідність до європейських стандартів), (реєстраційний номер 8090). Прошу голосувати.

11:39:23

За-129

Рішення не прийнято.

Законопроект відхилено. По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 6, "БЮТ – "Батьківщина" – 37, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 41, комуністів – 0, "Реформи заради майбутнього" – 20, Народна Партія – 20, позафракційні – 5.

Добре. Ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання законопроекту 8090. Прошу голосувати.

11:40:03

За-116

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні народні депутати! Оголошую до розгляду проекти законів про визнання деяких законів України такими, що втратили чинність, реєстраційний номер 8569, 8658.

Взагалі, якщо немає заперечень, то ми могли б таким чином поступити: доповідь від комітету і проголосувати та і все. Але давайте за скороченою процедурою. Будь ласка, ставлю на голосування цю пропозицію.

11:40:50

За-197

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Олена Юріївна Шустік. Співдоповідач – Дмитро Юрійович Шпенов.

11:41:05

ШУСТІК О.Ю.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, сьогодні 75 день політичної розправи над Юлією Тимошенко. Ця розправа над лідером опозиції відзначається систематичним і грубим порушенням прав людини і нехтуванням закону, Конституції і моралі.

І все це стало можливим завдяки тихому судовому перевороту, що відбувся рік тому. Оновлений більшістю Закон "Про судоустрій і статус суддів України" виявився не реформою судової влади, а скоріше інструкцією із захоплення судової влади. Закон, від якості якого залежить наявність в Україні правової держави, став втіленням тотального порушення засадничих положень Конституції України: скорочено строки позовної давності, терміни апеляційного та касаційного оскарження, запроваджено відверто неконституційний спосіб призначення суддів на адміністративні посади Вищою радою юстиції, хоча Конституція таким правом цей орган не наділяє. В результаті вже змінено 163 керівників судів. Процес призначення суддів на адмінпосади виділено зі сфери відання судової влади і кадрові рішення, по суті, приймаються на Банковій. Ротація кадрів традиційно проходить зі сходу на захід.

Знижено статус Верховного Суду України, а по суті знищено його як судовий орган. Свідомо ігноруючи Конституцію, людей позбавили можливості безпосередньо звертатися до найвищого судового органу.

Під конкретну ситуацію з Юлією Тимошенко більшість прийняла так само неконституційні зміни до Кримінально-процесуального кодексу України, якими дозволила знову ж таки через суд обмежувати строки ознайомлення за справою, що і було швидесенько зроблено персонально для Юлії Володимирівни Тимошенко.

Саме тому пропонуємо визнати власні помилки, визнати такими, що втратили чинність, ці закони, і почати реальну судову реформу з нуля. Від тюрми та від суми не зарікайся. Сьогодні ви розправляєтесь руками суддів з політичними опонентами, з єдиним лідером опозиції, а завтра самі можете стати жертвою власних законодавчих помилок. Аналогічний варіант було застосовано…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ШУСТІК О.Ю. Аналогічний варіант було застосовано при скасуванні антикорупційних законів, тому досвід такий Верховна Рада має. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую вам також. Сідайте.

Дмитро Юрійович Шпенов, голова підкомітету Комітету з питань правосуддя.

11:43:36

ШПЕНОВ Д.Ю.

Законопроект 8579 рассмотрен Комитетом по вопросам правосудия на заседании 6 июля 2011 года. Авторы предлагают признать утратившим силу Закон о судоустройстве и статусе судей и Закон о внесении изменений, 218, Уголовно-процессуальный кодекс Украины относительно ознакомления обвиняемого, защитника с материалами дела.

Напомню, законопроект о судоустройстве и статусе судей, который был принят больше года назад, был решительным шагом в реформировании судоустройства и положил начало масштабных изменений в судебной реформе. В статью 218 Уголовно-процессуального кодекса Украины изменения были внесены в апреле 2011 года. Данными изменениями суду предоставлено право устанавливать срок для ознакомления с материалами дела, если обвиняемый либо его защитник затягивает данный процесс. Авторы считают и ссылаются на то, что данный закон …… противоречит Конституции Украины. Хочу отметить следующее. Право определять соответствие законов Украины и Конституции принадлежит исключительно Конституционному Суду Украины. Народные депутаты такими правами не наделены, но вместе с тем они могут звернуться со своим зверненням в Конституционный Суд Украниы. Предложенными авторами законопроекта способами изменения законодательства являются радикальными, необоснованными и могут привести к пробелам в судебном регулировании всех законов.

Также хотел сказать, что в законопроекте 8658, как и в предыдущем законопроекте, авторы ссылаются на несоответствие Конституции Украины и предлагают признать на этом основании утративший силу Закон о внесении изменений в некоторые законодательные акты.

Как я уже отмечал, народные депутаты Украины не наделены правом устанавливать соответствие законам Украины и Конституции Украины. Единственным органом конституционной юрисдикции является Конституционный Суд.

Также хотел обратить внимание… о том, что некоторые изменения, внесенные в Закон в внесении изменений в некоторые законодательные акты были предметом рассмотрения…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ШПЕНОВ Д. Ю. …Конституционного Суда. И было вынесено решение Конституционного Суда от 16 июля 2011 года.

Также хотел сказать, что Главное научно-экспертное управление не поддерживает законопроект и решение комитета нашего было – не поддерживать данный закон. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте.

Шановні колеги! Очевидно, треба обговорити це питання, я бачу. Запишіться, будь ласка. Прізвища народних депутатів виведіть на табло.

Олена Шустік, потім – Юрій Кармазін.

11:46:42

ШУСТІК О.Ю.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Минув рік з часу дії нових правил у судочинстві. І цей час показав, що Закон "Про судоустрій і статус суддів" не має нічого спільного з справжньою судовою реформою, яку декларувала влада. Всі ми тепер пожинаємо її наслідки. Судова система працює в ручному режимі, маємо залежний і слухняний суд. В Україні такої окремої гілки влади як судова фактично вже немає. Руками суддів намагаються прибрати головних політичних опонентів.

Судилище над Юлією Тимошенко яскраво це демонструє. Справа слухається щодня по 10-12 годин. У Тимошенко немає можливості з адвокатами підготуватися до процесу. Суд відмовляє стороні захисту у залученні до справи ключових матеріалів, які свідчать на користь Юлії Тимошенко та повністю доводять те, що справу сфальсифіковано. Суд допустив лише двох свідків із 30 заявлених адвокатами Тимошенко і допитав усіх 39 свідків обвинувачення, отака собі рівність та змагальність у судовому процесі, а справа все одно розвалюється на очах. Юлію Тимошенко звинувачують у тому, що вона нібито власноручно підготувала директиви, підписала їх, поставила на них печатку Кабміну і особисто передала їх керівнику НАК "Нафтогаз", проте в суді остаточно з'ясувалося, що жодну з цих дій екс-прем'єр-міністр не робила. На документі стоїть не підпис Тимошенко, а факсиміле, печатку, на яку могли поставити лише співробітники секретаріату Кабміну, а текст директив Олегу Дубіні передав екс-прем'єр-міністр палива та енергетики Юрій Продан, який сам це підтвердив раніше. Весь цей правовий безпредел та вседозволеність породження неконституційними законами під виглядом судової реформи.

Тому, шановні колеги, виборці, наша політична сила наважилася на такий крок – скасування неконституційних законів, законів, які не реформують, а руйнують правосуддя. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Наступним буде виступити Михайло Чечетов.

11:49:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна – Народна самооборона".

Шановні народні депутати, я звертаюсь до вас в зв'язку з тим, що на перший погляд дуже простий законопроект, він всього з двох пунктів: визнати такими, що втратили чинність два закони. Один Закон про судоустрій, а коли його приймали, я вийшов сюди на цю трибуну з альтернативним проектом, запропонував законопроект і сказав, що цей законопроект розвалить судову систему, що його написали "вершники без голови", ті люди, які жодного дня не працювали в цій системі. Зараз ви переконалися, в що перетворюється судова система. Сьогодні я розмовляв з поважними депутатами-регіоналами, вони чесно сказали, що готуються до судів над ними в майбутньому, готуються і правильно роблять. Бо ми самі створили законодавчу базу для репресій. І обговорюючи ось ці питання, ці закони з відомим суддею Верховного суду багаторічним народним депутатом Володимиром Мойсиком ми правильно задали одне питання один одному: а скажіть, будь ласка, а скільки судді треба часу для того, щоб вивчити справу? Багатотомну, 200-300 томів, які зараз отам зшивали Тимошенко. А хіба не видно, очевидно, що якщо суддя, такий, як недоучка як Кірєєв, перевищив своє повноваження, вийшов свідомо за межі своїх повноважень і вчинив кримінальний злочин, тобто незаконно взяв під варту людину, хто має перевірити і в який час? Чому не діє Конституція, чому не діє апеляційне і касаційне оскарження у цьому випадку, чому спеціально під одну людину ми прийняли Закон "Про обмеження терміну ознайомлення зі справою"? Хіба робилось це колись раніше?

Тому треба знищити цю законодавчу …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. І на кінець я хотів би сказати, що Науково-експертне управління не просто так сказало, що не можна приймати закон, воно сказало, що да, є питання до цих законів, тобто, ну, репресивні ці закони, але треба одночасно запропонувати інші. Ось про що сказало Науково-експертне управління. Тому я пропоную поки що владі, сядьте, замисліться, щоб потім проти вас таких речей не було.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до виступу Вадима Колесніченко, фракція Партії регіонів. Право на виступ передає Михайло Чечетов.

11:51:58

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Фракция Партии регионов, Вадим Колесниченко.

Уважаемые коллеги, уважаемые граждане Украины! Я задам риторический вопрос: кто выступит против лозунга "Бандитам – тюрьмы". Никто против не выступает? Однако этот лозунг очень долго витал под куполом нашего уважаемого Верховного Совета. Но только начал его реализовывать Президент Украины Виктор Янукович, который начал серьезную, тяжелейшую борьбу с коррупцией, со служебными злоупотреблениями и с теми, кто пытается покрыть преступную деятельность предыдущих деятелей нашего государства. (Шум у залі)

Из тех выступлений, которые вы здесь услышали, вы поняли, уважаемые жители Украины, что нет предмета внесения изменений в законы. Есть попытка увести от уголовной ответственности бывших чиновников нашего государства.

Но сегодня все стало четко и понятно. Данный законопроект не соответствует нормам законотворчества. Потому что заявлять о том, что нарушена Конституция, необходимо только в Конституционном Суде. Это раз. Давать оценки по ходу судебного следствия в деле Тимошенко мы тоже не имеем права, потому что по этому поводу уже высказался Конституционный Суд. Что мы не имеем права вмешиваться в следствие, тем более в судебный процесс. Будет вынесен приговор либо оправдательный, либо обвинительный, но его постановит уполномоченная на то судебная власть. И никто из нас не уполномочен от имени государства давать оценку судье либо тем нарушениям, которые, по их мнению, состояли в судебном процессе.

И, наконец, я хочу дополнить и завершить главным, словами Шарапова: "Вор должен сидеть в тюрьме". Я думаю, никто против этого не выступит. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Я прошу… обговорення питання завершено, я, щоб потім було зрозуміло, в якому порядку буду ставити на голосування пропозиції.

Перша пропозиція буде ставитися про прийняття за основу. В разі, якщо немає підтримки, автоматично ми говоримо про те, що законопроект відхилено. І це буде відповідати і Регламенту, і змісту тут обговорення, яке відбулося. Тому уважно приймайте рішення.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 8658) про визнання такими, що втратили чинність деякі закони України. Про прийняття за основу. Я сказав...

Шановні колеги, зніміть голосування.

Я просто порушив послідовність, назвав першим законопроект, який стоїть на другому місці. Тому я ставлю… Зняли голосування?

Тому, шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту закону (реєстраційний номер 8579) про визнання деяких Законів України такими, що втратили чинність. Будь ласка, визначайтесь.

11:55:44

За-73

Рішення не прийнято.

По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 0, "БЮТ – "Батьківщина"- 41, "Наша Україна – Народна самооборона" – 29, комуністів – 0, "Реформи заради майбутнього" – 1, Народна Партія – 0, позафракційні – 2.

Очевидно, шановні колеги, немає потреби ставити на повторне перше, бо голосів не буде. Немає заперечень? Законопроект тоді відхилено.

Ставлю на голосування тепер другий законопроект, а де він? Я шукаю його, зараз 8658, проект Закону про визнання такими, що втратили чинність деяких Законів України.

Ставлю на голосування про прийняття законопроекту за основу.

11:56:57

За-85

Рішення не прийнято.

Таким чином, шановні колеги, два законопроекти (реєстраційний номер 8579, 8658) відхилені.

Шановні народні депутати, ми могли б розглянути ще один законопроект, потім перерву зробити, немає заперечень? Давайте, у мене прохання таке, шановні колеги, і колега доповідач просить, щоб пішли на зустріч. Я поставлю на голосування розглянути це питання за скороченою процедурою. За скороченою процедурою розглянемо, а потім оголосимо перерву. Прошу проголосувати.

11:58:01

За-208

Рішення прийнято.

Будь ласка.

11:58:14

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Десятинна церква, перша кам'яна церква Київської Русі, її було споруджено російськими і візантійськими майстрами у 988-996 роках на честь Різдва Богородиці. У цій церкві було поховано великого київського князя Володимира (Великого), там же зберігалися мощі княгині Ольги, перенесені туди Володимиром. Сьогодні збережений під землею фундамент первісної Десятинної церкви, який увібрав духовні надбання минувшини, відіграє для нашого та майбутніх поколінь роль живих свідків багатовікових традицій.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України залишки фундаменту Десятинної церкви є пам’яткою археології національного значення. Крім того, дана історична пам'ятка знаходиться під охороною ЮНЕСКО. За дорученням Кабінету Міністрів, Київської міською радою було проведено конкурс концепцій консервації та музеєфікації фундаменту Десятинної церкви. Незважаючи на пряму заборону міжнародним та українським законодавством здійснювати будь-яке будівництво на території історичних пам'яток, концепція переможець???????? передбачає спорудження на місці унікальної пам’ятки нової культури споруди однієї з чисельних конфесій, а саме: Української Православної Церкви Московського патріархату. В той же час, за словами представників Православної Церкви Київського патріархату вважають, що Десятинна церква має бути відбудована і передана саме їй. Весь період існування храму з Х століття, коли він був до того часу, поки він був зруйнований, цей храм був храмом київської церкви. Московський патріархат виник у 1589 році, тобто за багато століть після того, як цей храм був зруйнований. Тому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ДЖОДЖИК Я.І. Тому спроба почати будівництво на цьому місці означає загострення і так непростої міжконфесійної ситуації в нашій державі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

ДЖОДЖИК Я.І. Метою…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, завершуйте, будь ласка.

ДЖОДЖИК Я.І. Метою прийняття даної постанови є забезпечення збереження цінності та схоронність автентичності загальнолюдської пам'ятки історії – фундаменту церкви Богородиці, Десятинної, і недопущення міжконфесійних конфліктів. Я прошу депутатів підтримати дану постанову. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Співдоповідач голова Комітету з питань культури і духовності Володимир Олександрович Яворівський.

12:01:09

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Мало яка нація у політичному і в етнічному сенсі цього слова має таку унікальну пам'ятку як маємо з вами ми і яку має український народ. Це справді дивовижа. Якби це мали американці, скажімо, Софію, Михайлівський і таке інше, можна собі було б тільки уявити як би вони на весь світ гордилися всім цим.

Ті лжепристрасті, які сьогодні відбуваються довкола, за останків, залишків Десятинної церкви, очевидно, повинні вразити кожну совісну, так би, навіть, я сказав, не обов'язково і суперпатріотичну душу.

Комітет, який я очолюю, зробив виїзне засідання. Ми вивчили це питання і були, звичайно, ну, просто вражені всім тим, що там відбувається. Вночі завезені вагончики, невідомо хто дав на це згоду. Вони відгородилися. Через якийсь час там вже виникла невеличка дерев'яна церква. Це буквально за кілька метрів від Десятинної, від фундаментів Десятинної церкви. Є безліч версій для того, щоб це зберегти, є варіант, щоб залишити там музей, щоб люди могли побачили залишки оцих фундаментів, цих мурів. Зверху це все може бути накрито. Все це є, але ніхто не хоче цього робити. Ніхто не хоче цього робити, я ще раз кажу.

Сьогодні, я, до речі, прихильник того, що у нас є всі конфесії. І влада повинна підтримувати всі без винятку конфесії. Те, що виробляє там Московський патріархат сьогодні, власне кажучи, збудувавши свою церкву без будь-яких дозволів. Через те, законопроект, постанову, яку вніс Джоджик, наш колега, вона дуже актуальна. І тут немає ніякої політики. Ми повинні просто захистити цей унікум, який ми з вами маємо. Якщо ми цього не зробимо, він буде втрачений. І на наше покоління, на нашу Верховну Раду ляже весь той сором, вся та ганьба за те, якщо така пам’ятка зникне!

Перевіримо вас ще раз. Хоча, мені здається, вже й так все зрозуміло.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є потреба обговорити це питання? Ні, ну, є отам. Давайте запишемося. Запишіться будь ласка. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Володимир Карпук.

12:03:38

КАРПУК В.Г.

Прошу передати слово В’ячеславу Кириленко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Кириленко отримує право на виступ від колеги.

12:03:51

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, партія "За Україну!".

Я підтримую проект постанови колеги Джоджика, тому що він вирішує багато питань. Ну, от виникла ця скандальна по суті історія з будівництвом нової Десятинної церкви. Я підкреслюю слово нової, оскільки всі пам’яткоохоронці, усі археологи, вся громадськість, яка зацікавлена цим питанням, стверджують в один голос, що немає жодного посилання, яке заслуговує на історичну правду, на те, як насправді виглядала Десятинна церква. Тобто мова іде про спорудження нової церкви на історичних фундаментах Десятинної церкви. Це означає, що пам’яткоохоронне законодавство як національне, так і міжнародне буде порушено.

Це означає, що влада, і київська, і центральна, ігнорує сотні протестів, які вже скеровані і до київської, і до центральної влади з боку громадських організацій, з боку захисників міста Києва, його культурного середовища, з боку релігійних конфесій, з боку політиків, з боку громадських діячів, лідерів і науковців Інституту археології. Це означає, що другою, як наслідок, проблемою навколо фундаментів Десятинної церкви виникне проблема міжконфесійного протистояння, оскільки так складається, що в Україні тепер є одна державна Церква – УПЦ Московського патріархату, не дивлячись на те, що лише православних конфесій великий у нас щонайменше три, ну, так склалося, на жаль. Це означає, що будуть надані преференції одній конфесії і утиснуті права інших конфесій. За кожною конфесією віруючі, миряни і всі ті, хто так чи інакше у цю ситуацію заведені. Це означає напругу у самому серці міста Києва.

Я звертався до прокуратури по цьому питання, отримав відповідь, що все це незаконно оті вагончики, які там стоять, і надано відповідні приписи, але питання не вирішується. Тому треба голосувати постанову Джоджика, і щоб парламент втрутився у це питання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Боднар, будь ласка. Андрій Шкіль. Потім – Юрій Болдирєв.

12:06:10

ШКІЛЬ А.В.

Шановні народні депутати, шановний головуючий, шановні телеглядачі, радіослухачі! Це питання насправді не таке просте, як видається на перший погляд. От, здавалось би, прийшла нова влада, наголошую, і вона вирішили зруйнувати святиню, українську святиню, яка розташована у центрі Києва, як і, в принципі, все місто Київ будувалося навколо Десятинної церкви. Чому тут дивуватися? Це природній рух нинішньої влади. Вони сплять і бачать знищення всього українського, знищення української духовності, знищення Української Церкви, знищення української культури, знищення української мови, тому це послідовний крок. Не варто дивуватися цьому. Просто дивує, що вони не просто руйнують, вони місці Десятинної церкви, я так розумію, зі скла і бетону будуть будувати храм донецький чи російський, я вже не пам'ятаю вже який. Але у будь-якому випадку це буде щось те, що буде подвійно паплюжити, подвійно паплюжити українську історію. Тому що насправді цей крок вмотивований тільки тим, щоб принизити, притиснути коліном до землі українську націю. Це просто і зрозуміло. І нагадаю, руйнували церкви більшовики і представники Партії регіонів, більше ніхто цим не займався. Німецько-фашистські загарбники, ось ці окупанти, проти котрих тут інтенсивно борються, не дозволили собі зруйнувати жодної церкви. Монголи заводили своїх коней до церков, більшовики руйнували церкви і представники нинішньої влади намагаються знищити не просто церкву, а нашу духовність. І ви маєте це визнати, вийти на цю трибуну і сказати, що це вам вигідно, тому що безбатченки будуть під вами міцніше лежати. Тому треба підтримати цю постанову. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Болдирєв, фракція Партії регіонів.

12:08:21

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Здесь не сказана вся правда о том, что происходит на фундаменте Десятинной церкви. Не сказано ни слова о том, что на фундаменте Десятинной церкви уже много лет происходит камлание, которое проводит зарегистрированная еще той оранжевой властью община так называемой РУНВиры, рідна українська народна віра, созданная гитлеровским офицером, неким Сиренко, и членом этой секты была жена предыдущего Президента. Так вот лучше на этом фундаменте будет стоять новодел, так как сегодня стоит и своими золотыми куполами радует нас Михайловский монастырь, так как сегодня возрожден Успенский собор Киево-Печерской лавры, который тоже был в руинах. Лучше пусть там будет Храм Божий, нежели там будут камлать нынешние язычники, берущие свои истоки от гитлеровских захватчиков. Такова полная правда.

Что же касается претензий Киевского Патриархата на этот фундамент, то я хочу напомнить, что Киевский Патриархат возник в 1992 году. А Украинская Православная Церковь Московского Патриархата, как вы любите говорить, является апостольской святой Церковью и представителей этой конфессии пускают на Афон. А вас не пускают на Афон. И представителей этой конфессии пускают в Храм Рождества и в Храм Грома Господне, и они служат там вместе с греками…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

Шановні колеги! Тільки фракція вже ж виступала. Шановні колеги, ну це перейдем у бійку. Просто… Павло Мовчан, від фракції одна хвилина. З "Нашої України" вже виступали. Ну я прошу вас!

12:10:45

МОВЧАН П.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Ну зрозуміла річ, що все, що щойно було створено як нова міфологія депутатом від Партії регіонів, ну ні в які воно не вкладається ні історичні, ні в інші береги. Тому я хочу поставити питання, чи дійсно ми хочемо зберегти всі ті сліди величі нашої історії, зародження і становлення нової нашої культурної історичної парадигми, коли Україна прийняла християнство, Україна-Русь, коли великі князі привезли сюди святині з Візантії, коли почали будівництва перших храмів. І чи ми можемо сьогодні віддати під "Руський мір", цьому самому попу Кирилу Гундяєву, який хоче поширити сферу впливу і дійсно пригнобити коліном, як щойно говорили переді мною, притиснути коліном, як це сказав Андрій Шкіль. Або ми хочемо бути незалежними…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть свою думку, будь ласка.

12:11:57

МОВЧАН П.М. ….і історичний, мати свою історію, зберегти ці пам`ятки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання… Шановні колеги, завершено. Ну зараз у нас буде ж протистояння. Я прошу вас! Ви виступали від фракції, шановні колеги. Шановні колеги, я прошу вас! Давайте ми краще перейдемо зараз до узгодженої позиції.

Шановні колеги, дозвольте, запропоную компромісне рішення. Я повинен нагадати, що в свій час Президент Леонід Кучма видавав Указ про відбудову Десятинної церкви, але науково-експертне середовищ переконало, що не може бути реалізований цей указ, бо будуть завдані збитки більші, ніж ті, які сьогодні маємо. Бо історія свідчить, що інколи уламки і залишки набагато цінніші, ніж новобуди, які будуть гарно розписані, тоді від цієї ідеї відмовилися.

Тому, шановні колеги, якщо брати о цей проект постанови і уважно прочитати його пункти, він не зупиняє будівництво. Я вам зачитаю: "заслухати інформацію". Коли? Невідомо. Далі, "звернутися до Генеральної прокуратури, розслідувати" – дуже гарно. "Кабінету Міністрів - невідкладно доповісти про хід виконання, проведення робіт по збереженню залишків".

Якщо ми, дійсно, хочемо, щоб у нас не було протистояння, то нам потрібно прийняти одне рішення із одного пункту: зобов'язати Кабінет Міністрів України заборонити будь-які будівельні, пошукові роботи до остаточних експертних висновків і погодження з науковою громадськістю, для початку, скажімо, с Інститутом археології, який категорично проти, на скільки мені відомо, цього будівництва, це було б рішення. Зараз ми просто займаємося тим, що випускаємо пару.

Тому пропозиції дві таких є, вони я думаю, мають примирити всіх, або ми зараз голосуємо цю постанову і я бачу, що голосів вона не дістане, або, якщо ви погоджуєтесь, доручимо юридичному управління, вони б опрацювали з одного пункту і ми прийняли відповідне рішення, в всякому разі так мені бачиться. Тому давайте таким чином, може, я поставлю на голосування цю постанову, побачимо, який є потенціал підтримки, але тоді ми внесемо, якщо нема заперечень, оцю постанову з одного пункту. І це буде правильно, і це буде не на користь ні одній частині, ні іншим. Ну, треба подумати, що ми, що ми робимо і ви прекрасно розумієте, коли видавали указ, можна було б наполягати, щоб той указ виконувався. Тоді вели дискусію і його скасували і тут не йде мова про будь-яку конфесію. Тому як будемо поступати? Ми ж повинні з цією постановою, ми ж обговорили, визначитися? Я ж так розумію?

Тому давайте таким чином: я поставлю зараз пропозицію про прийняття цієї постанови за основу. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Постанови (реєстраційний номер 8582) про забезпечення дотримання пам'яток охоронного законодавства України (щодо недопущення будівельних робіт на території пам'ятки археології національного значення "Місто Володимира - дитинець", стародавнього Києва з фундаментами Десятинної церкви).

12:15:48

За-112

Рішення не прийнято.

Таким чином, шановні колеги, я пропоную, давайте ми підготуємо такий проект Постанови. Я прошу таке доручення щоб ми дали, і ми його погодимо з усіма, обговоримо. І на наступному пленарному тижні, скажімо, у наступний вівторок, коли буде пленарний тиждень, приймемо відповідне рішення. Я вважаю, що воно правильним. А далі життя покаже.

Шановні народні депутати, оголошується перерва до 11-ти… Перепрошую, до 12 годин 45 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, давайте будемо продовжувати нашу роботу. Я прошу запросіть, зробіть оголошення, щоб депутатів запросили до сесійної зали.

Шановні колеги, зараз ми маємо чи мали б розглядати проект постанови про надання Українській Греко-Католицькій церкві статусу репресованої церкви (реєстраційний номер 7104).

Разом з тим я отримав звернення від фракції, а також від комітету і від автора. Сутність цих звернень зводиться до того, що вони просять відтермінувати розгляд цього питання. Мотив чи мотивація: необхідність додаткового узгодження окремих позицій проекту. Яка буде ваша воля, шановні колеги?

Є перша пропозиція: якщо немає заперечень, то ми його можемо автоматично відкласти. Якщо є заперечення, тоді будемо голосувати про перенесення.

Пропозиція про те, щоб відкласти розгляд цього питання. Немає заперечень? Немає. Дякую.

Шановні колеги, тепер нам належить з вами розглянути пакет законодавчих ініціатив, якими пропонується відзначення та вшанування різного роду дат, а також історичних осіб. Ми під час Погоджувальної ради обговорили таке. Щоб нам об’єднати розгляд усіх цих законопроектів. Я зараз номери їх перелічу. Реєстраційні номери: 8589, 8590, 8591, 8592, 8593, 8594, 8595, 8596, 8644, 8646, 8647, 8648. Надати авторові можливість протягом 10 хвилин доповісти ці проекти, якщо будуть питання протягом п’яти хвилин дати поставити запитання, отримати на них відповіді. Потім запропонувати фракціям висловити свою позицію до цих законодавчих ініціатив, голосування провести по кожній постанові окремо.

Немає заперечень, шановні колеги? Тоді ми погодили позицію, отже, спочатку 10 хвилин доповідь автора. Якщо є питання, 5 хвилин на відповіді і також у загальному від комітету, голова комітету в межах 3-5 хвилин. Достатньо буде? Після того, фракція якщо є що сказати, говорить і голосуємо по кожній окремо постанові. Погодили. Тоді, будь ласка, Петро Андрійович.

12:49:31

ЮЩЕНКО П.А.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Взагалі ціллю цієї низки постанов явилося бажання згадати тих великих геніїв нашої і світської, і духовної цивілізації. І, можливо, їх життєвий приклад послужить для нас сьогодні і для наших керівників держави, і для Верховної Ради, і для пересічного громадянина якимись змінами поведінки, ліній поведінки, оцінки свого житія. Тому цим учасникам здебільшого до тисячі років, але істина через цей час, вона пробилась і залишилась на тих профілях. Давайте на них глянемо і згадаємо цих достойників.

Якщо ми говоримо за перший проект, за Євпраксію Всеволодівну, то одне тільки її, як кажуть, місце її в історії – імператриця Священної Римської Германської імперії, дружина Генріха IV, сама багата жінка Європи. Майте на увазі, що в ті часи в Європі була і в Священній Римській імперії правила не демократія, а аристократія. Тому залучення до двору Римської імперії, Германської імперії доньки Всеволода онуки Ярослава і правнука Володимира (Великого) Євпраксії це велика значимість, там вважали, що то за кров, що то за гени. Але не менш того, майте на увазі, це не так шлюби просто, знаєте, так весілля, свадьба. Ні, це військово-політичні союзи, який був рівним партнером, тому що в той час київська держава наша дорівнювала Візантійській імперії.

Тому Євпраксія. Святий Антоній і Феодосій, які заснували Лавру, як сказав у 60-х роках Андрій Первозванний, Першоверховний апостол, який прийшов на нашу землю, на цих же пагорбах він сказав, що гляньте на гори сії, на них зійде благодать Божа і тут воссіяє істина, яка освітить і дасть, пронесе цю істину від Карпат до Аляски. І прийшов Антоній, який із Любеча, який відслужив вже на Афоні, прийшов на ці гори, а Іларіон Архімандрит вже викопав йому печеру. І почалося велике житіє цього великого інституту монашества, якого не було у вказаних тих параметрах, яких я вам географічних подав. До речі, Божа Матір Антонію і Феодосію показала місце будівництва Успенського собору, за який говорив сьогодні головуючий, де йому будувати. Безпосередньо, було випалено те місце блискавкою, це такі великі святі епізоди, які супроводжують наше життя.

Тому Святий Антоній. Так от Іларіон, який викопав першу печеру, в якій посилився Антоній, Іларіон Архімандрит, це був перший українець етнічний, житель цього краю, який став митрополитом Київським і він святий. Були серби, були греки, були сирійці, до речі, перший митрополит Михайло, Іларіон, і разом з Ярославом ця кореспондентська пара світської влади і духовної показала всьому світу велич, могутність і мирне житіє Київського князівства. Відомий його труд "Закон Моісея і благодать Господа нашого Ісуса Христа", який стоїть рядом із Ярославовою першою Конституцією "Правда руська". І оці два твори, власне, твір Іларіона – це наш Синайський кодекс. І "Руська правда" – це наша перша Конституція. І це були 1040 роки.

Тому, Іларіон… Дмитро Ростовський, коли ми читаємо Біблію і питаємо, хто не читав ще, питаємо: а що, батюшка, далі почитати? Рекомендують почитати …… Дмитра Ростовського, Ярославського і Новгородського митрополита, автора "Житія святих". 20 років писав цей великий святий 12-томне "Житія святих".

Нестор Літописець підвів у 1113 році уже І століття, ХІ століття ті надбання, які створили, скажімо, Никон написав літопис у 1073 році від сотворіння світу до тогодення. Були відомі Аскольдові літописи, Ярополка. І у 1113 році Нестор Літописець підвів оцей весь, весь цей багаж звів і підсумки підвів. Але вже був і Київський літопис. І оці літописи, через 100 років створився Галицько-Волинський і створився загальний етнічний поліфонічний літопис всього цього краю. Це великі віхи, Нестор Літописець.

Не відносимося ми до, знову ж, до шлюбу Ярослава, Анни Ярославівни з Генріхом І. Генріх І, французький король, який, прийнявши Ганну, яка дала, принесла туди першу книгу святу, написану Прокопієм, Євангеліє на двох мовах, на кирилиці і на глаголиці, до сьогоднішнього дня лежить ця, цей, ця свята книга лежить у Рейнському соборі. До 1793 року на цій книзі французькі королі приймали присягу.

Діти її, Філіп, онук Луї Грос - це стали великими королями. Вони розпочали гілку Людовиків. А син Гуго, який одружився, її син одружився із донькою Де Валуа, дали гілку Де Валуа. У Франції до сьогоднішнього дня існують клуби, які святкують, леліють і шанують цю, цей зв’язок і цю. Є клуб "Ганнуся", який шанують і знають перш за все за цим, безумовно.

Коли ми говоримо за Інгігерду, за шведську принцесу, і Ярослава, немає в XI столітті більш славетних мужів і діянь, чим зробила ця пара. Крім державного, світського, духовного, вони дали 4 королеви європейських! Єлизавета норвезька, Анастасія угорська, Агата принцеса англійська, Ганна, Ганна, Ганна із, Ганна із Ярославом. Тому вся Баварія поклоняється святій Едігні, донці, донці Ганни.

Коли ми говоримо за Дмитра Галицького, всім відома його роль. Можливо, не зовсім відомо те, що його син від доньки Князя Литовського був Великим Князем Литовським. Це ще був 1269 рік. Але це говорить про той великий зв’язок від Мстистава, Ізясласлава, Мстислава, Романа, Данила, Лева. Оце творіння Галицько-Волинського Князівства і яке воно вплив до Литовської доби зробило відомий.

Коли ми говоримо за Іоанна Максимовича, ми так, з підтримкою всіх наших флангів, ми минулого разу, коли приймали його до голосування, згадували Іоанна Максимовича, святителя сибірського. Святителя, який благословив в свій час Гончаренка, який на Камчатці 300 років тому назад збудував перший православний храм. Наш, українець, який благословив із Тобольська, із Сибіру цей великий святитель Сибірський.

Коли ми говоримо про Рафаїла Краснопольського, Семіон Полоцький із благословіння, із прохання Олексія Михайловича, імператора російського, створив першу школу у Москві, де виховувалися його діти. Ця школа переросла у майбутню академію, і першим ректором став Рафаїл Краснопольський. І після Краснопольського і Концевич, і …., і Варлаам Лящевський, і ще 20 випускників Києво-Могилянської академії стали ректорами цього великого славетного заходу, який у минулому році святкував своє 325-річчя під гаслом: "Врата учености" Москва святкувала.

Ігор Святославович, я думаю, що цей герой нам відомий із шкільних підручників, тому ми на ньому зупиняємося. Тільки єдине скажу, що у той час, коли це сталося, його битва ця трагічна (1187 рік), тоді у джерелах наших перша була згадка за Україну, коли загинув Володимир Глібович, так сказано, то за ним Україна багато потужила – це був 1187 рік.

Мстислав Володимирович. Це перше престольне Євангеліє, яке він замовив, це чотири доньки ……. і Молфріда, і Євпраксія, і Єфросинія, Інгеборг – це королеви …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон. Завершуйте, будь ласка.

ЮЩЕНКО П.А. Власне, я перелік завершив і звертаюсь з таким, можливо, риторичним питанням. Яка держава, яка нація, яка земля дала світу таких вождів і не тільки у тих літах, а й, скажем, у другому тисячолітті після Різдва Хрестового? Немає, не найдете такого в історії. Але майте ви на увазі ще одну обставину, чому я тут, можливо, так, знаєте, себе експансивно веду, вибачте, за таку вольність, але ви цієї інформації ні у підручниках шкільних, за середню школу, ні у вищій школі не найдете послідовної, концептуальної, ви не найдете. Будуть уривочки і далеко не всі, але це наше сьогоднішнє служіння Вітчизні і істинні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є запитання до Петра Андрійовича Ющенка? Якщо є, то, будь ласка, запишіться, ні – будемо далі працювати. Так, будь ласка, прізвища народних депутатів. Юрій Кармазін.

13:00:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Петро Андрійович, я перш за все хотів би подякувати вам за такий кропіткий підхід до підготовки цих питань. У мене тільки при ознайомленні з ними, і, безумовно, я всі буду підтримувати, голосувати, в мене тільки при ознайомленні виникло одне питання. Ми вже неодноразово ставили це питання цій залі. Іноді ми пишемо: "відзначаємо 940 років", іноді 960, іноді тисяча 10 років. Можливо, якось нам в назвах, тобто і нема круглості такої в датах, розумієте? Можливо, щось тут поміняти нам в підходах? Чи ви думали, чи ні про це? А те, що треба відзначати, і те, що той сам факт, щоби знали, і хто такий Данило Галицький, і що він робив, і яка його роль, і щоб знали сьогодні …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка.

ЮЩЕНКО П.А. Дякую.

Я це запитання получив сьогодні і вчора декілька раз. І скажу вам, що я свідомо пішов на таку, розуміючи цю обставину і цей норматив, для того щоб, знаєте, ну, щось сколихнути в нашій пам'яті, в нашій традиції. А чи буде другий привід коли-небудь, знаєте? Чи доживемо ми до тих ювілеїв? А це ж не приходяще. Тому вибачте за таку, дійсно, там таку аритмію у датах, ну, ціль така взагалі була блага.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Сергій Гордієнко, фракція комуністів.

13:02:45

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина. Шановний доповідачу, я, звичайно, детально записав все, що необхідно прочитати після Біблії. Спасибі за ці поради. Я думаю, це саме зробили і радіослухачі, хто нас саме слухає.

Але, Володимире Михайловичу, ну давайте ми все-таки якогось будемо дотримуватися здорового глузду і вже є певний алгоритм, який… що вважається ювілейно, і ми, як правило, відзначаємо якийсь ювілей. Це 25, 50, 75, 100. Тут же я абсолютно згідний із Юрієм Кармазіним, те, що ну відзначаємо 1010-річчя. А чого не 11-річчя? І це ми тратимо на це час. І давайте приймемо раз і назавжди цю пропозицію, що лише дати, які вважаються ювілейними будемо реєструвати і такі постанови Верховної Ради.

ЮЩЕНКО П.А. Дякую. Я повторяюся, більше не подам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

13:03:51

КАРПУК В.Г.

Шановний Петре Андрійовичу, дійсно, дякуємо вам за таку і лекцію пізнавальну, особливо для широкої аудиторії. Ми знаємо, що ви уже проводили на телеканалі "Рада"… були телепередачі щодо участі українських військових і їх роль в розвитку космонавтики, Другої світової війни, і загалом ми досить багато уже провели постанов щодо відзначення на державному рівні ювілеїв багатьох видатних українців. Я думаю, що якщо ми і за ці всі проголосуємо, я би хотів це зробити, підтримаємо, що вони пройдуть формально. І звертаюся, Володимире Михайловичу, до вас, чи не надати ще Петру Андрійовичу телеефір на каналі "Рада", щоби він провів такі… ну дійсно лекції, виступи щодо цих наших видатних предків, щоби широкий загал був з ними ознайомлений. І це буде більш дієво, чим ми формально визначимо…

ЮЩЕНКО П.А. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Болдирєв, фракція Партії регіонів.

13:05:05

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый Петр Андреевич! Во-первых, хочу поблагодарить вас за большую просветительскую работу которую вы делаете. А во-вторых, хочу спросить у вас. Не кажется ли вам, что если бы вы не перегружали повестку таким большим количеством своих предложений, а сосредоточились бы на 2-3, максимум 4, то это имело бы гораздо большую эффективность, большую проходимость через парламентский зал. Спасибо.

ЮЩЕНКО П.А. Дякую. Я скажу, що вони готувалися так, десь на півріччі, а так уже технічно получилося, що вони випали на цей день. Я тут….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Мовчан.

ЮЩЕНКО П.А. Але більше не допустимо цього.

13:05:45

МОВЧАН П.М.

Шановний Петре Андрійовичу, ясна річ, що я буду підтримувати так, як і на комітеті всі ваші ініціативи, тому що це великий історичний календар, який не знає, як ви слушно зауважили, нація і доцільність таких навіть постановок питання, вона виправдовує себе, як ви це робите. Тому що якщо немає підручника історії, якщо історія сьогодні переформатовується під політичні завдання, то зрозуміла річ, що ми хоч повинні нагадувати, яка ми велика нація, скільки ми дали світові, скільки подарували, що треба його повертати. І доцільність у цьому є одна, на мій погляд, я хотів би від вас почути, щоб про це довідалися всі. І чи не доречніше все-таки залучити Академію наук, зокрема Інститут історії началі із Валерієм Смолієм і нам розробити і доручення Верховної Ради, розробити новий підручник за всіма тими даними історичними, які…

ЮЩЕНКО П.А. Я вам скажу, дам відповідь так, дивлячись, сказати, з горизонтальної площини. От, ну, відомо, що портрети наших видатних діячів, а це національна взагалі прерогатива, це атрибут національний і в Англії, і в Штатах, і в Франції, Польщі Галерея слави і так далі. Ну, був в Українському домі, ми виїхали звідти, ви розумієте. Але запросили три університети: Драгоманова, Шевченка і сьогодні ми в чотири години, в 16 годин відкриваємо галерею ……… портретів у політехнічному інституті в бібліотеці. Якби ви знали, який це визиває у студентів подив, тягу, вона там, знаєте, під цими портретами там колоквіум проводять, Драгоманова – зробили путівничок по цьому всьому. І от сьогодні ми запрошуємо в 16 годин будуть там канали, запрошуємо на відкриття цієї галереї у політехнікуму і ви практично пересвідчитесь, чи це потрібно, чи це не потрібно. А я повторюю, портретна галерея, національний статус який вона має, вона повинна бути на рівні, ну, якомусь, скажемо там, чи "Арсенал", чи "Український дім". Повинні бути видання, залучити, безумовно, і Академію наук.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Андрійович. Шановні колеги, доповідь і відповіді на запитання завершено.

Я попрошу голову Комітету з питань культури і духовності Володимира Олександровича Яворівського висловити позицію комітету з приводу цих законодавчих ініціатив.

13:08:32

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, голова Комітету з питань культури і духовності.

Шановні колеги, шановні виборці! Ну, по-перше, тут прозвучало запитання, щоб дати ще можливість Петру Андрійовичу виступити по телебаченню. Я думаю, що можна було б йому… У нас бувають такі бездарні тижні законодавчі, що йому можна було б і тиждень дати. Головне тільки, щоб не поснули тут у залі, коли ця доповідь.

Сьогодні є просто нагода нам нагадати про те, що ми, українці, у політичному сенсі, ще раз підкреслюю, маємо таку глибоку, таку давню історію, як правило, недосліджену, дуже часто із велетенськими прямо масивами, не плямами окремими, а масивами, давно забутими істориками, ідеологією і тому подібне.

До речі, хто цікавий до цього всього, я не думаю, що так багато у цій залі до цього людей цікавих, вибачайте на слові. Але прочитайте обов'язково, вийшла унікальна книжка зараз Володимира Белінського, три томи, про те, як у нас, в українців Катерина і Петро викрали буквально історію. Коли була створена комісія таємна, яка їздила по храмах, по церквах для того, щоб вилучити всі документи, всі історичні посвідчення, які були. І все це переписувалося, все це перероблялося і тому подібне. Через те з цієї точки зору, та пропозиція, яку вніс член нашого комітету Петро Ющенко, вона справді видається цікавою.

Але я би не хотів… От ми в опозиції, звичайно, нам найпростіше було б сказати, так, все абсолютно приймаємо, хай Азаров цим займається чи міністр культури там і тому подібне. Але ми хочемо все-таки підійти прагматично до цих деяких питань. І хочу вам сказати про те, що тут уже питання порушувалося. Я хочу нагадати про те, що був указ і Кучми, Президента, була постанова Кабінету Міністрів, яку підписував, якщо не помиляюся, здається, не помиляюся, Янукович, де дуже чітко регламентовано, як відзначати ювілеї. Це тоді, коли це круглі дати, скажімо там, нульові, це тоді, коли 50 років. Оце ті якісь ознаки, які… Через те нам би варто було би дотримуватися все-таки цієї норми.

Якщо подивитися на цей список, який тут є. Тут є речі, які комітет гаряче підтримує, і їх потрібно відзначити. Це, звичайно, ювілей Києво-Печерської Лаври, довкола якої зараз так багато пристрастей. Це, звичайно, ювілей Данила Галицького, Державника (з великої букви, дуже великої навіть літери), Державника, який Литовсько-Галицьке князівство підняв тоді на таку висоту, з розквітом і культури, і всього. Безперечно, потрібно відзначити.

Я вважаю, що, і комітет вважає, що потрібно відзначити нам обов’язково тут Ігоря Святославича, героя "Слова о полку Ігоревім". Але я думаю, що мої колеги і письменники, не тільки письменники, які є у парламенті, мабуть, би підтримали, щоб все-таки прийняти постанову і відзначити не лише Ігоря самого, а взагалі "Слово о полку Ігоревім" як унікальну пам’ятку, яку ми маємо, привернути до нього ще раз увагу. Воно, до речі, теж споганене цією комісією, але не на стільки. Через те, очевидно, було б справді нам і було б зрозуміло "Слово о полку Ігоревім" і в оцій системі, Петро Андрійовичу, відзначити, скажімо, і самого Ігоря.

Я розумію, що викликає багато тут у кого, я розмовляв з людьми у залі про те, що от весілля Ганни Ярославни там і таке інше. Я чогось згадав слова блискучого українського поета Дмитра Павличка, який колись написав: "І за неграмотних французьких королів розписувалася Ганна Ярославна". Це справді унікально. І тут я Петра Андрійовича цілковито підтримую. У тому ж це було не просто весілля, як дехто хоче на це дивитися, це був унікальний на той час політичний союз: скріплення двох родин, двох держав, кровозмішування і тому подібне. Через те, думайте.

Але з іншого боку, ми вважаємо, і на комітеті ми про це говорили, але як ви проголосуєте, так і буде, тут, звичайно, є імена, є постаті, унікальні постаті, але які було би дуже доречно, щоб їх відсвяткувала сама церква, скажімо, це було і нормально, і таке інше. І можливо, це справді не потрібно робити вже аж так публічно. Хоча, ще раз кажу, маємо дуже багату історію і можна було б, якби ми розкопали всю нашу історію і повернулися до справжньої нашої історії, яку сьогодні Табачник так споганив, що нам доведеться знову це все відновлювати, повірте мені, ми б святкували щодня.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, як ми і домовлялися з вами, я просив би фракції висловити свої позиції, давайте від фракції по дві хвилини.

Фракція "Наша Україна – Народна самооборона" Лілія Григорович. Потім від фракції "БЮТ – "Батьківщина" прошу визначитись. З трибуни чи з місця будете виступати? На трибуну. Будь ласка, до трибуну.

13:13:36

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Шановні народні депутати! Лілія Григорович, "Наша Україна". Я хочу почати із цитати із Святого письма: "Пізнайте правду і правда зробить вас вільними". Хочу сказати другу дуже відому цитату, Галілео-Галілей: "Дайте мені точку опори і я перервну світ".

Ми часто чуємо від наших виборців, чому так довго, 20 років, чому ми не маємо того поступу, а сьогодні Президент України каже, швидкої євроінтеграції, та ще за 10 років Україна має стати серед чільних країн Європи по розвитку, то де нам взяти тут точку опори, з якої ми рушимо у цей швидкий, динамічний поступ, успіх? Відповідаю. Після самопізнання, приходить самоусвідомлення, після самоусвідомлення приходить самооцінка, після самооцінки приходить її реалізація, тобто успіх.

Шановні друзі! Від імені нашої фракції я так само хочу подякувати Петру Андрійовичу за те, що ми сьогодні мали приклад і самопізнання, і самоусвідомлення, і дай Боже, завдяки нашому голосуванню, самореалізації.

Я би не робила винятки, що одні церковні, інші не церковні. Я скажу тільки одне: на Євангеліє, яке привезла Анна Ярославівна, французькі королі складали присяги, воно сьогодні стоїть у Луврі як їхня святиня.

Дуже добре, що ми сьогодні про це говоримо з високої трибуни. Тому ми ніколи, тисячу років не говорили про такі речі. Тому є пропозиція, там де це звичайно потужні ювілейні дати, скажімо, як літопис "Слово о полку Ігоревім" чи, скажімо, річниця Києво-Печерської Лаври і так далі, робимо, голосуємо всі постанови, одні хай будуть нарешті першою згадкою, а другі будуть потребувати більш реальних кроків, які держава зможе зробити. Давайте, оскільки це вперше, згадаємо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ГРИГОРОВИЧ Л.С. Я дуже прошу, щоб ми сьогодні не тільки самоусвідомили, але самореалізували перший крок до українського національного поступу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, будь ласка, потім – Павло Мовчан.

13:16:18

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я теж на дозвіллі займаюся громадською роботою, просвітницькою роботою, в тому числі маю якийсь досвід в напрямі цієї роботи і хочу сказати, що ми приречені виробити спільний підхід і уряду, і органів місцевої влади, і парламенту в системі відзначення визначних подій і визначних діячів.

Подивіться, в кожній постанові, ми ж всі постанови переписуємо, там що написано, створити оргкомітет урядовий. В мене питання: що буде тисячу урядових оргкомітетів по відзначенню цих дат? Звичайно не буде. У нас оргкомітет урядовий по 150 років перепоховання Шевченка і 200 років від дня народження Шевченка скільки разів збирався? Жодного разу не збирався, правда створений. Тоді в мене питання: що ми записуємо? Невже ви вірите в те, що уряд сформує ці оргкомітети і ці оргкомітети будуть збиратися? Тоді в мене питання: навіщо ми це робимо? Якщо йдеться про просвітницьку складову, просвітницьку складову треба робити в системі просвітницьких координат. Я видав український щорічник біля тисячу персоналій і 365 афоризмів цих видатних людей, і на просвітницькому рівні це популяризую. Є релігійна складова, яка займається. Коли йдеться про державні ювілейні дати, я тут підтримую колегу Гордієнка, ми повинні зробити і нічого не придумувати. Є 100, 50, є визначні дати, які держава бере на себе, є дати, які бере на себе місцева регіональна влада, є дати, які бере громадськість чи Академія наук і так далі. І таким чином ми вийдемо на, ну, абсолютно зрозумілу логіку речей. Тому що просто ми можемо вечора такі проводити, наприклад. Хто хоче з депутатів залишиться і будуть такі вечора, де хтось із депутатів буде розповідати про історію, про культуру, хтось вірші читатиме.

Ну, перетворювати засідання Верховної Ради в, скажімо, згадки про діячів, там, Київської Русі і так далі, я вважаю, це некоректно, це не наша функція. Нам треба визначати принципи державної політики. Тому я просив би Володимира Олександровича Яворівського запропонувати спільно із урядовими структурами єдиний принцип, як ми тут працюємо.

Я вважаю, що Верховна Рада за рік може прийняти до 10 постанов такого рівня, де вся держава відзначає, і тоді вся машина влади забезпечує це відзначення. Кожна область зробить, може, теж 10 таких ювілеїв. А все решта – це громадські ініціативи, громадська організацій, Академія наук, релігійні інституції, тоді кожен буде займатися своєю роботою, а в даному випадку, на мою думку, я при всій повазі до визначний діячів, про яких мова йде, і ми домовилися, що ми деяких підтримаємо. Але загально, мені здається, це не та справа, яку повинна робити Верховна Рада.

Ми раз і назавжди повинні визначити формат і працювати в режимі вищого представницького органу, який задає принципи державної політики, а не займається просвітницькою роботою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Мовчан, будь ласка, депутатська група "Реформи заради майбутнього".

13:19:15

МОВЧАН П.М.

Дякую. Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, нещодавно в межах відзначення 20-річчя незалежності відбувся п'ятий Всесвітній форум українців, де історичній проблематиці відводилося дуже високе місце. І я маю можливість зацитувати одного історика, природоохоронця, джерелознавця Миколу Біляшівського, який сказав:" Популяризація знань з історії творить нашу повсякденну свідомість, а згодом визначає і правильний цивілізаційний вибір на майбутнє цілого народу. А без належної праці архівів, бібліотек, музеїв правильного вибору не буде".

І якщо по сьогоднішній день ще засекречено тисячі-тисячі джерел, до яких ми не маємо доступу, якщо сьогодні історія переписується, що нам робити? Я питаю Миколу Володимировича, яким шляхом нам вирішувати ці проблеми, якщо сьогодні відсутня гуманітарна сфера у складі уряду? Якщо немає віце-прем’єра? Якщо взагалі гуманітарна сфера винесена на узбіччя. То я чому і підтримую Петра Андрійовича. Тому що це єдиний спосіб озвучити ті теми, які стоять. І якщо ми, наприклад, зосередимо хоча б увагу на одній даті національній, яка відповідно до Указу Президента Леоніда Даниловича Кучми відзначається щорічно, це 9 листопада – день народження літописця Нестора, то ми хоча б таким чином актуалізуємо цю тему раз на рік!

Але таких тем у нас дуже багато. І саме тому Петра Андрійовича треба взагалі всі ці речі підтримати, його ініціативу. Немає значення. Бо вже на одні теми ми запізнилися, на інші ми тільки виходимо, вони попереду. А на третій ще буде 12 рік. Уже півроку фактично ми вже пропустили. І тому хоча б у такий спосіб відзначення. Що Верховна Рада не заперечує проти того, щоб в наш великий національний…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

13:21:26

МОВЧАН П.М. … щоб наш історичний календар відбувся. Це залежить від нас.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, спасибі. Будь ласка, Народна Партія, є виступаючий? Немає. Юрій Болдирєв, будь ласка, фракція регіонів. Потім – Петро Цибенко.

13:21:43

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Я думаю, что все согласятся с тем, что государство, народ приобретают историю тогда, когда история становится письменной. И мне кажется, если мы будем осуществлять именно такой подход при рассмотрении этих законопроектов, то мы не ошибемся.

И в этом ключе ясно, что Киево-Печерская Лавра – это начальница нашей культуры. Нестор Летописец, это тот, кто сделал ее письменной. Князь Игорь, это герой, благодаря которому возникло одно из первых литературных, по сути первое литературное произведение в нашей культуре. Дмитрий Ростовский – это человек, который, чей вклад в становление нашей культуры, просто не ясно, с кем можно сравнить, только, наверное, с авторами "Слово о полку Игореве". Поэтому вот такой, при таком подходе, я думаю, мы не ошибемся.

Что же касается других проектов, там всевозможные принцессы, которых мы делегировали в Европу. Это интересно, но достаточно ли это для того, чтобы делать из этого государственный праздник.

Или, скажем, князь Данило Галицкий – это региональный правитель, который внес большой вклад в развитие одной из частей нашей страны, но он региональный правитель, его войска в свое время воевали с Киевом. Киев не входил в эту державу. Поэтому это совсем другое дело.

Поэтому я предлагаю, и я надеюсь, что зал меня поддержит, именно такой подход, то есть, поток нашей культуры: Киево-Печерская Лавра, Нестор Летописец, Дмитрий Ростовский, Князь Игорь – это вырисовывает некую логику, некую логику в том, что мы собираемся праздновать.

А остальное, да, это тоже интересные исторические фигуры, но, мне кажется, недостаточно материала, недостаточно их влияния на историю для того, чтобы мы их…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко, фракція комуністів.

13:23:57

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, мені, як, вочевидь, багатьом з нас доводилось чути в проміжок між сесіями попередньою і сьогоднішньою думку деяких представників Кабінету Міністрів України, які казали про те, що у нас накопилась маса запитань, які треба вирішувати Верховною Радою, дуже жаль, що Верховна Рада в цей час не працює. Але коли я сьогодні подивився у порядок денний нашої сьогоднішньої роботи, а потім послухав шановного Петра Андрійович, і сам собі думаю: мабуть, це не зовсім так, судячи з тих питань, які ми виносимо на розгляд Верховної Ради України.

Шановні, у мене глибоке переконання, що ми сьогодні у порядку денному змішали грішне з праведним: і шлюб Анни Ярославівни, і день народження шведської принцеси, і надання статусу постраждалої Греко-Католицькій Церкві, і святкування дружини імператора Священної Римської імперії, і так далі, і тому подібне.

Це я говорю до того, що хочу підтримати ту думку, яка сьогодні вже лунала, про те, що, справді, є події різного, так би мовити, калібру, є події загальнодержавного значення, і, вочевидь, Верховна Рада України приречена їх розглядати, і є події регіонального масштабу, і там має прийматись рішення відповідним органом на рівні цього регіону і відповідно святкуватись, і є події, які носять суто релігійний характер, а відтак цим має займатися Церква. Тобто, шановні колеги, я вважаю, що нам треба все це розділити.

І ще одне, про що я хочу сказати. Думка, яка сьогодні вже лунала, але я хочу підкреслити. Сьогодні виступав голова Комітету з культури і духовності, і він, вочевидь, мав би нам нагадати про те, що свого часу в червні місяці комітет прийняв рішення, що дати святкувати, скажімо, дати, ювілейні дати загальнореспубліканського значення святкувати …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

13:26:07

ЦИБЕНКО П.С.

… з інтервалом в 25 років, більш дрібні – 10 років і так далі, і тому подібне. Тобто ми маємо притримуватись тих рішень, які приймаємо на своєму …… Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення пакету проектів постанов. Прозвучала пропозиція відносно того, щоб розширити можливість для виступу нашого колеги на каналі "Рада". Я в цьому не бачу жодної проблеми, і нам не треба тут приймати рішення Верховної Ради. Фракції мають свої квоти, мають свої можливості і можуть донести позицію, яка викликатиме загальний інтерес.

Щодо видання історичних календарів. Їх видається дуже багато, шановні колеги. Можливо, нам потрібно було б порекомендувати, щоб щорічно видавався офіційний історичний календар, не під кутом зору того чи іншого політичного настрою чи політичних партій, да, позицій, а офіційний історичний календар.

Тому, шановні колеги, як ми домовлялися, я буду ставити на голосування кожну постанову окремо, а ви приймайте відповідальне рішення. Я буду ставити пропозицію про прийняття за основу і в цілому, так як рекомендував комітет.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу і в цілому проекту Постанови про відзначення 940-річчя з дня народження давньоруської князівни Євпраксії Всеволодівни – дружини імператора Священної Римської імперії Генріха IV (реєстраційний номер 8589). Прошу визначатися.

13:27:57

За-58

Ви мені скажіть, бо у мене не працює комп`ютер. "За" – 58, рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу і в цілому проекту Постанови (реєстраційний номер 8590) про відзначення 960-річчя з дня заснування Києво-Печерського монастиря святим Антонієм.

Прошу голосувати.

13:28:36

За-297

Постанову прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу і в цілому проекту Постанови про відзначення 960-річчя з дня поставлення митрополита Іларіона на київську кафедру (реєстраційний номер 8591).

13:29:14

За-55

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу і в цілому проекту Постанови про відзначення 360-річчя з дня народження святого Димитрія Ростовського, митрополита Ярославського і Ростовського (реєстраційний номер 8592).

13:29:48

За-60

Рішення не прийнято.

По фракціях? Будь ласка.

Партія регіонів – 10, "БЮТ – "Батьківщина" – 11, "Наша Україна – Народна самооборона" – 27, комуністів – 0, "Реформи заради майбутнього" – 11, Народна Партія – 0, позафракційні – 1.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу і в цілому проекту Постанови про відзначення 955-річчя з дня народження преподобного Нестора Літописця (реєстраційний номер 8593). Прошу голосувати.

13:30:37

За-300

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу і в цілому проекту Постанови про відзначення 960-річчя з дня укладення шлюбу Анни Ярославни з Генріхом І (реєстраційний номер 8594).

13:31:11

За-49

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу і в цілому проекту Постанови про відзначення 1010-річчя з дня народження шведської принцеси Інгігерди, дружини Ярослава Мудрого (реєстраційний номер 8595).

13:31:44

За-53

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування проекту Постанови про відзначення 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького, для прийняття за основу і в цілому (реєстраційний номер 8596).

13:32:16

За-263

Рішення прийнято.

Так, шановні колеги, ще зарано, ще є проекти постанов.

Ставлю на голосування проект Постанови про відзначення 360-річчя з дня народження святителя Іоанна Максимовича, митрополита Тобольського і всього Сибіру для прийняття за основу і в цілому. Реєстраційний номер 8644.

13:32:54

За-228

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови про відзначення 300-річчя з дня народження Рафаїла Краснопольського, архієпископа Холмогорського і Важеського, першого ректора Московської слов'яно-греко-латинської академії (реєстраційний номер 8645) для прийняття за основу і в цілому.

13:33:27

За-79

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови про відзначення 860-річчя з дня народження новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича, головного героя давньоруської поеми "Слово о полку Ігоревім" для прийняття за основу і в цілому (реєстраційний номер 8646). Прошу голосувати.

13:34:01

За-288

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови про відзначення 310-річчя з дня смерті Дем'яна Многогрішного, Гетьмана Лівобережної України для прийняття за основу і в цілом (реєстраційний номер 8647). Прошу визначатися.

13:34:31

За-54

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу і в цілому проекту Постанови про відзначення 935-річчя з дня народження великого князя київського Мстислава Володимировича (Великого) (реєстраційний номер 8648) за основу і в цілому.

13:35:06

За-58

Рішення не прийнято.

Таким чином, шановні колеги, підтримана частина постанов, які засвідчили, що ми можемо і повинні знаходити спільні позиції, уставлені до історичних постатей України.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про…

Що, що? Будь ласка, мікрофон Чечетова.

13:35:35

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Мы хотим поблагодарить Петра Андреевича, действительно, за огромную работу по возрождению духовности украинской, по самоидентичности украинской нации. Но нам не понятно, как такого человека, настоящего украинца в крови "Наша Украина" исключила из фракции. Это что, в знак благодарности? Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України…

Що, що? Так хто один, будь ласка, хто? Від фракції, будь ласка, скажіть. Я ж… Скажіть, будь ласка. Будь ласка, один хтось. Шановні колеги, спокійно.

_______________. Я хочу сказати, що Петра Андрійовича Ющенка ніхто не виключав з фракції "Нашої України". І я би дуже просив наших колег, щоб ми не поширювали на цілу Україну просто свої побажання такі попередні, в кого є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо використання коштів від приватизації ВАТ "Укртелеком" для підвищення мінімального рівня пенсійного забезпечення).

Ставлю на голосування за скороченою процедурою, будь ласка. Доповідач буде народний депутат… Ще рано, ще рано, Валерію Олексійовичу, ще рано.

13:37:16

За-191

Рішення прийнято.

Доповідач – Микола Володимирович Томенко. Відповідальний від комітету голова Комітету з питань бюджету Валерій Олексійович Баранов.

Будь ласка.

13:37:30

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, хочу презентувати вам погляд групи авторів Томенко, Королевська, Семерак на необхідності спільної роботи над бюджетом, очевидно, 2012 року, оскільки законопроект був зареєстрований раніше, і якщо наші ідеї і підходи до формування бюджету будуть підтримані йдеться, звичайно, про бюджет 2012 року.

Логіка наша була наступна. Протягом останнього періоду і, особливо, з огляду на останні голосування щодо пенсійної реформи, яку, очевидно, підпише Президент, ситуація виглядає таким чином, що ідеологічно політика влади сьогодні призводить до того, що багатші – багатіють, бідніші – бідніють. І на нашу думку це прямо суперечить конституційній нормі, яка позиціонує Україну як соціальну державу. Соціальна держава передбачає солідарність, де навпаки бідні мусять за рахунок багатих і за рахунок єдиних принципів зрозумілих бюджетного утворення відчувати свій соціальний захист. І коли держава після приватизації, зокрема, "Укртелекому" отримує більше як 10 мільярдів гривень, то держава через інститути влади мусить продемонструвати, передовсім, турботу про малозабезпечених людей. Тому ми, виходячи з того, що на сьогоднішній день у нас мінімальна пенсія 764 гривні, з 1 жовтня, якщо уряд перерахує, то буде 784 гривні, хотіли би підвищити мінімальну пенсію до прожиткового мінімуму для того, щоб продемонструвати, що держава, продаючи об’єкти, залучаючи кошти від приватизації, передовсім піклується про найбільш соціально незахищених людей.

Ця наша ідея думаю була б корисною при формуванні бюджету 2012 року як, до речі, інші ідеї, от зараз в європейських країнах активно обговорюють цю тему. Ви знаєте, що в Італії є ідея про так званий податок справедливості, де найбагатші люди починаючи з футболістів, там мільйонерів чи міліардерів сплачують більший податок. Є, наприклад, французькі міліардери и міліонери звернулися з пропозицією про те, що при критичній ситуації вони готові більше інвестувати, платити податки для того, щоб підтримати соціально незахищених громадян. Тому ми не наполягаємо на жорстких формулюваннях нашого закону, але розглядаємо його як пропозиція уряду при формуванні бюджету 2012 року, скориставшись приватизаційними коштами, передовсім направити їх на підвищення найбільш соціально не забезпечених наших громадян, тобто пенсіонерів, які отримують найменші пенсії. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова комітету Валерій Олексійович Баранов, будь ласка, від комітету.

13:40:22

БАРАНОВ В.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Зазначений законопроект комітетом щойно розглядався, ми його планували розглянути сьогодні. Але хочу зазначити, що авторами пропонується шляхом внесення змін до Закону про Державний бюджет на цей рік кошти від "Укртелекому", продажу його, в сумі 10,6 мільярдів спрямувати до Пенсійного фонду для підвищення пенсій.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є аналогічним за змістом законопроекту за номером 8323, який 11 травня цього року ми з вами не підтримали для включення до порядку денного поточної сесії. По суті законопроекту необхідно зауважити, що кошти від приватизації "Укртелекому" вже включені до надходжень державного бюджету, а відповідні і спрямовані на проведення затверджених видатків державного бюджету. Тому неможливо два рази розподілити одне і те ж. Прийняття законопроекту у цій редакції матиме наслідок розбалансування показників бюджету. За експертними висновками Міністерства фінансів прийняття законопроекту є недоцільним.

Підсумовуючи, слід наголосити, що запропонована законодавча пропозиція є популістською, немає реалістичного джерела покриття видатків і тому прошу вас врахувати цю позицію при голосуванні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги, запишіться на обговорення: два – "за", два – "проти". Будь ласка, прізвища народних депутатів. Андрій Павловський.

13:41:58

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, фракція "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина". Шановні співвітчизники, ми всі добре пам’ятаємо як ще на початку 2010 року Віктор Янукович, тоді кандидат в Президенти, обіцяв мінімальну пенсію в тисячу 200 гривень і обіцяв суттєве підвищення заробітних плат і соціальної допомоги. На жаль, цього не відбулося. Якщо влада цього не хоче робити, це буде змушувати нагадувати і примушувати це робити опозиція. І тому законопроект Миколи Томенка і фракції "Батьківщина" дуже актуальний, який вимагає кошти від приватизації, зокрема "Укртелекому" направляти на підвищення, в першу чергу мінімальних пенсій, які 800 гривень з чимось складають. От і порівняйте обіцянку Януковича в 1200 гривень і 800, що реально 7 мільйонів людей в нашій країні отримують.

І тому пропонував би від себе, що теж не тільки від приватизації, а за рахунок скорочення утримання бюрократичного апарату, в першу чергу особисто Віктора Януковича, його челяді з Адміністрації Президента, там теж йдуть мільйони. Йде тільки на дачі Президента 152 мільйона гривень з бюджету цього року. Може на цих ремонтах шикарних дач поекономити, а, може, зекономити 17 мільйонів євро на вертольотах, на майданчиках для посадки вертольотів, на золотих унітазах?

Так що, друзі, є де гроші, тільки мати треба волю і бажання допомогти найбільш соціально незахищеним категоріям, бідним нашим пенсіонерам, яким ви вчорашнім рішенням вже з 1 жовтня фактично по факту зменшили пенсії, тому що вашим законом про пенсійну реформу зменшена база обрахування пенсій. І ви всім людям, і молодим в тому числі, підняли на 10 років мінімальний трудовий стаж. Тобто тепер кожному прийдеться за цю мізерну пенсію, яку ви даєте людям, працювати аж на 10 років більше. То побійтеся Бога, хоч один отакий соціально направлений законопроект…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Каплієнко, депутатська група "Реформи заради майбутнього".

13:44:14

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги, ми переконуємо, і самі переконані, і хотіли переконати вас, що це питання, яке зараз обговорюється, має дві, два прошарки. Перший прошарок, нібито соціальна складова присутня, ми соціально спрямована держава, ми повинні піклуватися про пенсіонерів, громадян, незахищені верстви населення. Але це ж подвійне дно. Дивіться, про що ми хочемо сказати. Пенсійний фонд існує як самостійна позабюджетна установа. Цей фонд, який має стосунки із державним бюджетом виключно через трансферти або позички, які беруться не тимчасово. Але будь-яка держава, яка на сьогоднішній день формує порядок в своїх фінансових оборудках, існує лише той спосіб, коли вона має цільове використання коштів. Я повністю підтримую голову профільного комітету в тому, що не можна двічі увійти в одну і ту ж річку і перерозподілити ті кошти, які вже увійшли до складу дохідної частини державного бюджету.

Але ще одне. Чи має Україна на сьогоднішній день фішку, таку фішку, куди б спрямовувались гроші проекту розвитку на те, щоб українські товари чи українські послуги, які накормлять наше населення і фінансами, і пенсіями, і додатковими якими надходженнями, чи існує така фішка?

Я хотів би звернути вашу увагу на наступне. Польща, наприклад, всі гроші від приватизації направляє в будівельний сектор. Насамперед у будівництво господарчих об’єктів. І значна частина коштів направляється також в телевізійну індустрію, інфраструктуру та сферу комунальних послуг. Зрозуміло, куди кошти йдуть. Таджикистан, можливо, не дуже високий приклад. Але це наш колега по СРСР буквально ще 20 років тому. Спрямовує надходження від приватизації в сфери видобутку корисних копалин. Чи можна це застосувати в Україні? Безумовно, можна.

Тайвань. Тайвань спрямовує своє кошти від приватизації, вдумайтесь, в розвиток промисловості і виключно, виключно в розвиток електроніки та електричної техніки. Я хотів би вам нагадати, хто не знає. Що розмір експорту Тайваню в 2010 році…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, що там у Тайвані?

13:46:25

КАПЛІЄНКО В.В.

… склав 305 мільярдів доларів. Тому ми вважаємо, що цей законопроект підтримувати не варто. А треба зосередити свою увагу на інших джерелах формування Пенсійного фонду України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Петро Цибенко, фракція комуністів.

13:46:41

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги! Я хотів би всіх нас повернути до вчорашнього голосування щодо пенсійної реформи. І нагадати, що кінець-кінцем вчора все було поставлено на свої місця. За два місяці, які були між двома сесіями, чого тільки не розповідали баснописці про те, чому не підписується закон. І альтернативні документи згадали, і те, що там якісь є неузгодженості, згадали.

А виявляється, що ящик відкривався, як то кажуть, дуже просто. Комусь із чиновників в уряді здалося, що пенсіонер, ветеран, інвалід, який відпрацював 40-50 років, буде одержувати за цим законом надзвичайно велику пенсію. Вчора переглянули ту статтю, вилучивши і у такий спосіб зменшивши на триста з лишнім гривень розмір чинної пенсії діючого пенсіонера.

Тому я вважаю, що, незважаючи на те, що від комітету пролунала інформація, що документ популістський, що він необгрунтований, що його не можна приймати, знаєте, у на останнім часом стало так, що все те, що спрямовано на людину – все це популізм, і його не треба приймати аж ніяк.

Тому всупереч думці профільного комітету фракція Компартії України буду підтримувати цей документ, маючи на увазі, що у такий спосіб ми будемо намагатися хоч у якійсь мірі пом'якшити згубні дії того документу, який було прийнято вчора, бо вчора залізли у карман, у тому числі до сьогоднішніх пенсіонерів. І я пояснюю у який спосіб: людина отримує доплату до базової пенсії за понад нормований трудовий стаж, а оскільки його піднято, то у такий спосіб буде зменшено пенсії сьогоднішнім пенсіонерам. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від фракції, будь ласка, Олександр Єфремов.

13:49:02

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемые коллеги, вы знаете, я вас призываю все-таки остановиться в популизме. Давайте ж мы реально рассмотрим ситуацию, о чем мы говорим.

Первое. Мы говорим, что давайте мы продадим предприятия и эти деньги передадим в Пенсионный фонд. Пенсионный фонд – это постоянная составляющая, когда надо выплачивать ежемесячно. И от одного вливания, если мы передадим какую-то сумму, мы проблему не решим.

Есть путь, по которому идут все разумные государства, от приватизации предприятия деньги направляются на создания новых рабочих мест, тогда от этого получается дополнительная прибыль, и от этого идут поступления в Пенсионный фонд, – это тот путь, по которому мы должны идти.

И здесь я хотел бы ответить тем, которые ратуют по поводу того, что вот мы сделали с Пенсионным фондом. Та с ним сделали уже давно. Дырка на сегодняшний день в Пенсионном фонде составляет 60 миллиардов, и все это знают, ну, или около того, там различные оценки экспертов есть. И мы вчера предлагали по предложению одного очень умного и очень …… человека еще на 42 миллиарда увеличить эту дырку. А чем закрывать? А из какой статьи доходной обеспечивать закрытие это? Никто об этом не говорит. Поэтому прежде чем заниматься популизмом и говорить, давайте, что мы продадим одно предприятие и потом всю жизнь будем людям выплачивать пенсию, давайте мы обратимся к людям, они ж не такие глупые. Такого сделать просто невозможно. Поэтому за этот документ априори голосовать нельзя. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено.

Тут, очевидно, ми мали б розглядати його в двох площинах. Верховна Рада могла б поцікавитись в Кабінету Міністрів, куди скеровані гроші від продажу, скажімо, "Укртелекому", а заодно перед цим поцікавитись, як були витрачені кошти від продажу "Криворіжсталі", і тоді б у нас менше тут менше було б популізму. Я взагалі пропоную до таких законів, коли мова йде десятки і сотні мільйонів збільшувати, докладати ще одне рішення Верховної Ради України, призначати на посади як мінімум заступника або міністра, для того щоб ці закони були реалізовані. Те, що нам треба запитати, мабуть, і отримати інформацію, це було б правильно, але це вже наступний крок.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо використання коштів від приватизації ВАТ"Укртелеком" для підвищення мінімального рівня пенсійного забезпечення) (реєстраційний номер 8547).

(Шум у залі)

13:52:00

За-67

Шановні колеги, прошу уваги! За – 67. Рішення не прийнято. Голос Кармазіна зараховується.

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні колеги, я прошу вас, щоб ми продовжили ранкове засідання до завершення розгляду ще одного документа. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо фінансування заходів із безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки) (реєстраційний номер 8572).

Прохання – розглянути питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. Бо інакше ми не встигнемо.

13:53:05

За-191

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Василь Кравчук. Відповідальний від комітету – голова комітету Валерій Баранов. Будь ласка.

13:53:18

КРАВЧУК В.П.

В 2009 році уряд Юлії Тимошенко започаткував спрощену процедуру безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні присадибні ділянки. На ці цілі урядом Юлії Тимошенко у 2009 році було спрямовано 507 мільйонів 784 тисячі гривень, за рахунок яких безплатно оформлювалися та видавались громадянам державні акти на право власності на земельні ділянки. Однак, з початку 2010 року і до цього часу безкоштовна видача державних актів на землю в сільській місцевості припинилась. Внаслідок відсутності фінансування на оплату робіт, послуг по видачі державних актів мільйони громадян України позбавлені можливості безкоштовно оформити право власності та безоплатно одержати державні акти. Такі речі є відвертим порушенням законних прав наших співвітчизників і несумісні у державі, яка проголосила власним головним обов`язком захист прав і свобод людини, про що зараз трудно сказати.

Виправити цю ситуацію можливо шляхом ініційованого законопроекту. У законопроекті пропонується збільшити на 400 мільйонів гривень видатки по головному розпоряднику бюджетних коштів – Державному агентству земельних ресурсів України на видачу державних актів на право власності на землю в сільській місцевості. Джерелом покриття додаткових видатків пропонується визначити додаткові надходження до державного бюджету податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів. Прошу підтримати законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ні, треба ще щоб комітет же ж висловив свою точку. Валерій Баранов, голова Комітету з питань бюджету.

13:55:27

БАРАНОВ В.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Засідання комітету те ж сьогодні планувало розглянути це питання. Але за результатами попереднього опрацювання слід зазначити наступне: законодавча пропозиція полягає у збільшенні обсягу видатків державного бюджету в Агентство земельних ресурсів за програмою: видача державних актів на право приватної власності на землю в сільській местности на суму 400 мільйонів гривень за рахунок збільшення обсягу надходжень від податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів.

Слід зазначити, що за здійснення заходів цих, за цієї програмою в державному бюджеті цього року заплановано із врахуванням змін 234 мільйони гривень, з яких за сім місяців використано лише 90,5 мільйонів, або лише 34 відсотки всієї суми. При цьому автори законопроектів в порушенні вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради не надали реальних фінансово-економічних обґрунтувань стосовно збільшення видатків державного бюджету. За експертним висновком Міністерства фінансів законопроект не підтримується. Але хочу додати, що поставлене питання дуже своєчасне і важливе і його треба врахувати при формуванні бюджету наступного року. Це дуже важлива проблема для селян і ми її повинні врахувати. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги, є потреба обговорювати це питання? Запишіться, будь ласка. Так, Дмитро Шлемко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

13:57:18

ШЛЕМКО Д.В.

Дмитро Шлемко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

Дійсно, питання, яке винесено сьогодні на розгляд, надзвичайно важливо. Більше року за рішенням попереднього уряду видавалися безоплатно державні акти на право власності і їх отримало більше одного мільйона громадян. Це ті сільські жителі, які, практично, не мали до тих пір можливості забезпечити це у… через гроші, тому що треба було витрачати тисячі при тій пенсії чи заробітній платі 800 і більше гривень. От чому відсутність державних актів сьогодні є не просто проблемою, а великою загрозою для тих, хто не має.

Як живий приклад я можу навести по одному з районів, у Верховинському районі Івано-Франківської області, де є одна із святинь гуцулів – так званий "Писаний камінь", і вже добралися туди донецькі, і зовсім недавно тих людей, які мають вже віками там земельні ділянки і сповідують їх як національну традицію, забирають оцю земельку, бо немає донині там державних актів. Значить, от чому для мільйонів людей може стати загрозою у перспективі, у майбутньому. Тому вважаю, що сьогодні треба вживати заходи. Якраз оця постанова є одним з тих моментів, коли нам треба спільно проголосувати для того, щоб цю проблему зняти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Ткач, фракція "Наша Україна" – Народна самооборона".

13:58:52

ТКАЧ Р.В.

Шановні колеги, піднята проблема нашими колегами є надзвичайно актуальною, надзвичайно важливою. Але я би хотів сказати, що вона трішечки звучить однобоко.

Ситуація сьогодні полягає у наступному. Перше питання, ми прийняти тут з вами, у залі, підписаний Президентом Закон "Про Державний земельний кадастр". Тобто сама процедура видачі державних актів не стає вже актуальною. З 1 січня 2012 року вступає в дію Закон "Про реєстрацію прав на нерухомість", де людина буде просто йти і посвідчувати своє право.

Але питання полягає у наступному. Ось недавно Президент заявив, що знову будемо йти до реалізації земельної реформи. Тому кошти на земельну реформу потрібні виділятися.

На сьогоднішній день в Україні не проведено розмежування земель державної комунальної власності.

Сьогодні на Україні, по пам’яті, десь тільки 5 відсотків проведено грошової оцінки земель.

Коли говорити за вузьку проблему – видачу державних актів – сьогодні навіть сам Держкомзем, вчорашній Держкомзем, земельна агенція не знає, скільки реально треба коштів. Сьогодні колега Баранов уже про це говорив: 235 мільйонів гривень на цей рік видано на проведення земельної реформи. Реально освоєно десь близько 40 відсотків.

Тому я би все-таки хотів всіх тут уже не зважати на політику. Ми у серйозному процесі продовження земельної реформи. Давайте ми все-таки може проголосуємо у першому читанні, але до другого читання ось цю річ треба узгодити з Міністерством фінансів, треба узгодити з Мінагрополітики. І може написати, що ці кошти не тільки на видачу державних актів.

Бо ми розуміємо, що в 2009 році, я трішечки скептично відносився до цих речей: безоплатно виділяти державні акти. Бо вийшло дуже багато колізій, коли людина оплатила кошти, але у цей час видавала безплатно, і вони по цілому року не могли одержати свій державний акт оплачений.

Тому треба проголосувати в першому читанні. І до другого читання виписати процедуру, що ці кошти треба направити на продовження земельної реформи, але…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Лещенко, фракція комуністів.

14:01:09

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні виборці! Право власності на землю – це одне з надзвичайно важливих питань в українському суспільстві. Так от мета нашої буржуазії – відібрати землю в селян.

У зв’язку з цим і зроблена оце роздача земельних паїв нашим селянам, начебто держава віддає землю безплатно. До речі, це робиться ще завдяки тому, що був підписаний меморандум із Україною Міжнародним валютним фондом ще в 90-х роках. Ну, якщо вже держава віддала землю безплатно, то логічно, мабуть, щоб безплатно і акти державні віддати. Але ж робиться все по-іншому: щоб ще з селянина здерти ще якусь шкуру, плата за оці акти.

Тому, звичайно, слід підтримати зазначений законопроект. І я думаю, що всі народні депутати України, які зустрічаються з виборцями, знають, що люди прагнуть, щоб якраз віддали акти безкоштовно. Я думаю, що це не буде великими витратами з бюджету, а потім уже нехай вирішує селянин, що з ним робити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили розгляд питання, воно дуже чутливе і важливе. Я повинен сказати, що Кабінет Міністрів України вніс в проект Закону про спрощення процедури розмежування земель державної і комунальної власності, це те про що говорив Роман Ткач.

І нам, очевидно, потрібно було б отримати відповідну інформацію, провести розгляд питання, що зараз є із землею, в тому числі за наслідками видачі безоплатних актів на право власності, коли поспішаючи, чітко не розмежували земельні ділянки і сьогодні в багатьох випадках люди з вилами стоять і захищають свої земельні ділянки, бо одна земельна ділянка наїжджає на іншу земельну ділянку, і виникає безліч проблем у цих питаннях. Очевидно, тут треба отримати вичерпну і повну інформацію.

І з врахуванням цього, шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо фінансування заходів і за безоплатне оформлення та видачу громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки) (реєстраційний номер 8575).

14:04:04

За-66

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні народні депутати, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. З 15-ї години робота в комітетах і фракціях. Завтра ми продовжимо роботу в пленарному режимі з 10-ї години ранку за розкладом на четвер 8 вересня.