ЗАСІДАННЯ СОРОК ШОСТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

11 січня 2012 року, 10 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги, гості, запрошені Верховної Ради! Прошу, народний народних депутатів підготуватися до реєстрації. Будь ласка, увімкніть систему "Рада", будемо реєструватися.

10:02:10

В сесійній залі зареєстровано 392 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Шановні колеги, ви знаєте, вчора була домовленість про те, що сьогодні зранку буде засідання Погоджувальної ради за участю представників відповідних міністерств і відомств, де буде розглядатися ситуація, з приводу якої вчора робили перерву дві фракції і просили провести таке зібрання.

Тому зараз триває ця робоча зустріч. За її результатами ви будете проінформовані. А ми будемо поки що працювати у звичному для нас режимі.

Сьогодні день народження народних депутатів України Андроса Сергія Олександровича, якому виповнилося 50 років. (Оплески) І Олексія Васильовича Бабуріна, який трошки старший. (Оплески)

Дозвольте проінформувати щодо результатів роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 10 січня 2012 року. всього ми вчора розглянули 28 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято один закон та дві постанови. 13 законопроектів прийнято за основу і 13 законопроектів відхилено.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту в середу ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, оголошенням заяв, повідомлень. Прошу колег записатися на виступи. Будь ласка, Маньковський, фракція Партії регіонів. Підготуватись Ярославу Кендзьору. Муц? Орест Муц, будь ласка. За ним Ярослав Кендзьор.

10:04:46

МУЦ О.П.

Орест Муц, Тернопільщина. Шановні українці, вже вдруге в історії нашої незалежності жителі Тернопільщини відзначали одне з найбільших релігійних свят – Різдво Христове разом з Президентом України. З особливим піднесенням християни не тільки Галичини, а й всієї країни сприйняли слова глави держави,сказані під час різдвяного богослужіння у Свято-Успенській Почаївській лаврі про те, що це свято дає всім нам надію і віру в майбутнє, а також його побажання нашій державі миру, спокою і Божої благодаті.

Після того як Віктор Янукович став на чолі країни, на Заході України повністю припинилися конфлікти на релігійному ґрунті, відійшли в минуле ті часи, коли в боротьбі за храми йшов брат на брата з кулаками та кийками. У цьому мої земляки вбачають велику заслугу нашого Президента та його команди, адже церковно-релігійна ситуація, стан міжконфесійних відносин значною мірою залежить від позиції держави та влади. Галичина, галичани також не хочуть, щоб їх сприймали лише як заробітчан у чужих державах.

Минулого року укладено рекордну кількість угод про лібералізацію візового режиму України з іншими країнами. Проте, кількість тих, хто виїжджав за кордон із західних областей не збільшилася, а навпаки зменшується. Мої земляки прагнуть відчувати себе європейцями у своїй власній державі, і покладають надії на успіх започаткованих тут соціально-економічних реформ. До того ж, як вважає глава держави, продовження політики реформ – це єдиний реальний спосіб поліпшити життя українського народу і шлях, який здатен вивести Україну до числа передових держав Європи. І коли Президент у християнському храмі спільно з мирянами підносить свої молитви до Бога за щасливу долю свого народу та держави, це окрилює людей, демонструє єдність влади та народу.

Від імені галичан я висловлюю слова щирої вдячності главі держави за те, що на Різдво він уже вдруге поспіль взяв участь в богослужінні саме в Почаївській лаврі, що на Тернопільщині, а також за його щирі привітання. Для моїх земляків це підтвердження того, що Віктор Янукович є Президентом всієї України та будує сильну розвинену країну. Дякую.

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Ярослав Кендзьор. Підготуватись Лисову.

10:08:03

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, депутатська група "За Україну!".

Христос родився! Шановні колеги народні депутати! Я хочу тут сьогодні з трибуни Верховної Ради підтримати ініціативу журналістського колективу газети "День", який пропонує 2012 рік умовно назвати роком "Списку Сандормоху". Що мається на увазі? Це має бути рік, який, відштовхуючись від дня 75-річчя трагедії Сандормоху, де була розстріляна велика група у складі 165 представників української інтелігенції із тисячу 111 розстріляних кадебістом, чекістом Матвєєвим, щоб ми, відштовхуючись від цієї трагедії, подумали про всю велику трагедію України у час перебування у складі Радянського Союзу.

Мені довелося побувати у Сандормоху і побувати на тих місцях знищення, розстрілів і Миколи Куліша, і Зерова, і Підмогильного, і Леся Курбаса, і кількох представників родини Крушельницьких. І тільки у Карелії у 30-х роках було більше 120 таборів знищення інтелігенції, у тому числі і української.

Завтра, 12 січня виповнюється 40 років від часу других чекістських погромів вже так би мовити у минулому столітті, коли внаслідок після невеличкої хрущовської відлиги, а перші кадебістські погроми відбулися у 1965 році, у 1972 році знову була запроторена у мордовські табори велика група української інтелігенції. І знову ж там гинули найкращі із найкращих: і Стус, і Марченко, і Литвин, і Сорока, і багато-багато інших.

Чому я згадую і вважаю, що цю ініціативу неодмінно треба підтримати? Тому що всі проблеми сьогоднішньої України, шановні колеги, – це проблеми, це наслідок тих тотальних винищень українців у 30-і, 40-і, 50-і роки, бо знищена була вся інтелігенція. І сьогодні ми на 20-у році незалежності ще досі не пройшли процедури десталінізації, декомунізації України, коли на 20-у році відновлюється пам'ятник Сталіну у Запоріжжі, коли у парламенті приймається Закон про Червоний прапор, під котрим знищено було мільйони українців, ось оце все…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Ви себе ж також до інтелігенції відносите, а ви ще живий. Лисов, будь ласка, фракція Партії регіонів. Хто? Колесніченко. Прошу Літвінову підготуватись.

10:11:29

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Президент Украины Виктор Федорович Янукович в своем ежегодном Обращении к Верховному Совету указал следующее: "Национальная принадлежность граждан Украины должна формироваться, в первую очередь, на базисе общего гражданства, провозглашении гражданских свобод, построении консолидированной демократии, создании условий для полноценного и гармоничного развития культур национальных меньшинств и коренных народов". И далее он говорит: "Наша общность, наша идентичность формируется на основе гражданства, единства и культурного разнообразия, широкого диалога". Вместе с тем, применение эффективных демократических механизмов в консолидации всех этнических, языковых, культурных составляющих украинского сообщества является необходимым условием для успешного развития Украины в качестве европейского государства.

Однако, к сожалению, даже диалог, который не состоялся сегодня в парламенте, говорит о том, что мы находимся в плену, и государство, и политики, в плену устаревших мифов ушедшего прошлого, прошлого века. При этом сегодня, если во времена Ющенка подход авторитарного устаревшего подхода к сфере этнонациональной политики, определение стратегий государственной политики в этой сфере считался правильным, то сегодня мы должны от этого отказаться. Мы сегодня должны понимать, что разделение, при котором национальные языковые меньшинства воспринимается как что-то чуждое для украинской нации, является недопустимым в демократическом обществе и создает цивилизационные угрозы для Украины.

Мы должны сегодня понимать следующее, что многонациональный этнос Украины, к которому относится более 130 этносов коренных народов в поликультурной Украине, созданы 20 лет назад всеми ее согражданами, подход, направленный на насильственную ассимиляцию, он взрывоопасен. Мы должны добиваться того, чтобы мы уважали друг друга, слышали друг друга и понимали друг друга. Насаждение авторитарных методов по принципу, что мы кому-то должны за что-то отомстить, вы здесь не стояли, вы "пятая колонна" – это признак дурного тона, дурновкусие, это признак не политика, это признак мещанина, который из хуторянских штанов до сих пор не может вылезти.

Нам сегодня нужно признать принципы мультикультурализма, культурной мозаики, при которой каждая общность имеет право на сохранение своей культурной этнической идентичности, а единство общества обеспечивается гражданским консенсусом на политико-правовых основах. Это главная стратегия деятельности государства в области этнонациональной политики.

В таком разрезе понятие "украинская нация" следует определять как политическое объединение всех граждан Украины, которые могут иметь разное этническое происхождение или родной язык, но разделяют общее видение демократического будущего нашего государства и выступают за единство. Именно в этом мы видим будущее нашего государства.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Літвінов, фракція Партії регіонів. Підготуватися Суслову. А Літвінов де? Будь ласка, Стоян. Будь ласка, виступайте, Олександре Миколайовичу.

10:15:19

СТОЯН О.М.

Шановні колеги народні депутати! (Шум у залі) Шановні співвітчизники! Тема мого виступу: "Соціальна політика уряду в 2012 році".

Проаналізувавши бюджет на 2012 рік, я прийшов до висновку, що це бюджет найбільш соціально зорієнтований за останні 10 років. Це визнають і наші опоненти, і я наведу декілька фактів підтвердження свого висновку.

Перший висновок. Мінімальна заробітна плата. Вперше за роки незалежності мінімальна заробітна плата в 2012 році буде 100-відсотково відповідати прожитковому мінімуму на працездатну особу, і вона складе в грудні 2012 року 1134 гривні.

Другий аргумент. Мінімальна пенсія. Мінімальна пенсія буде чотири рази переглядатися в цьому році, і на грудень 2012 року складе 884 гривні. Принагідно нагадаю, що мінімальна пенсія уряду Тимошенко в жовтні 2009 року, останнього року уряду, була 498 гривень, тобто за два роки пенсія за часів нашого уряду збільшиться на 400 гривень.

Уряду вдалося порозумітися з чорнобильцями. В результаті підписання меморандуму хочу привернути вашу увагу, що з 1 січня розмір постраждалим від Чорнобильської катастрофи складе, збільшиться в 2 з половиною рази: з 1 тисячі 815 гривень до 4 тисяч 129 гривень. Це значне підвищення. Будуть підвищені і пенсії і дітям-інвалідам і таке інше.

Пригадаю також, що уряд послідовно виконує свої зобов’язання, які давалися матерям при народженні дитини. Назву цифри: перша дитина в цьому році буде платитись 26 тисяч 790 гривень – це на 6 тисяч 700 гривень більше; за другу дитину будуть платити 53 тисячі 580 гривень – це 12 тисяч плюс; і за третю дитину 24 800 плюс. Тобто ми бачимо, що, незважаючи на те, що 2011 рік – це був рік подолання кризи економічної, подолання кризи соціальної, уряд послідовно, крок за кроком виконує свої зобов’язання.

Чи є проблеми? Безумовно, є,їх Партія регіонів бачить. І я хочу привернути увагу нашого уряду до тих проблем, які треба вирішувати. Перша проблема: треба негайно подати новий розрахунок прожиткового мінімуму через півроку, на червень місяць, і відповідно збільшаться всі соціальні параметри на 25-30 відсотків. Я думаю, що треба уряду привернути увагу і на те, що вирішити питання, пов’язане з виплатами дітям війни: треба значно збільшити виплати. Я думаю, треба значно збільшити виплати людям по заощадженнях. Таким чином, я думаю, що виконання бюджету за півроку дасть можливість у липні значно підвищити всі соціальні параметри…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Суслов, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

Будь ласка, мікрофон з місця.

10:18:42

СУСЛОВ Є.І.

Прошу передати Миколі Томенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, наступний – Володимир Лещенко.

10:18:54

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, від імені фракції "Батьківщина", зокрема, і парламентської опозиції загалом хотів звернути увагу на три принципові законопроекти, які, на щастя, під тиском громадськості і опозиції перенесені з цього парламентського тижня. Але характер обговорення цих законопроектів виглядає, на мою думку, безвідповідально з боку влади і парламентської більшості. Мова йде про спробу здати газотранспортну магістраль і економічну незалежність України, яку сьогодні влада чомусь вважає трубою, яка не потрібна Україні. Я коли чую про те, як два роки назад нинішня влада говорила про те, що між Україною і Росією холодна війна і вона зробить, перетворить це в велику дружбу, то в мене враження, що ця холодна війна, якщо вона мала місце, сьогодні перетворилася в гарячу війну. Вожді двох країн гарячо обнімаються, але не здатні вирішити жодного питання.

Так от я хочу вам нагадати, що рівно п'ять років назад, коли Президентом був Віктор Ющенко, Прем'єр-міністром – Віктор Янукович, народні депутати Юлія Тимошенко, Олександр Турчинов внесли законопроект стосовно заборони приватизації об'єднання, злиття, реорганізації газотранспортної магістралі. І тут, в сесійній залі була серйозна дискусія. Ця серйозна дискусія призвела до того, що 430 народних депутатів проголосували за заборону будь-яких маніпуляцій з основою економічної енергетичної незалежності України. Якщо ви піднімете стенограму, то ви побачите, що віце-прем'єр міністр Андрій Клюєв поклявся тут ніколи не здавати газотранспортну магістраль. Один із членів Партії регіонів взагалі сказав геніальну штуку, яка мені сподобалася: "Правительство Януковича не собирается сдавать газотранспортную систему по той простой причине, что после этого, действительно, нужно будет всем отдыхать на обочине мировой политики". То я хотів нагадати Партії регіонів, якщо ви не хочете отдыхать разом з Президентом на обочине мировой политики, не сдавайте наші національні економічні інтереси і не говоріть про трубу і металолом.

Така сама історія, друзі, з земельним питанням, тут почалися розмови, що опозицію, мовляв, чуть не там іноземці якісь лобіюють. Ми лобіюємо українським громадянам, у яких ви хочете вже за 300 доларів, як написало Державне земельне агентство, скупить по гектару. Тому так звана земельна реформа – це друге зло, яке ми не будемо допускати.

Третє зло, яке вдалося відкласти, це реформа вищої освіти. Міністр освіти у нас уже додумався, що усі студенти або хто виступає проти нього, це п'яниці, які ходять по Верховній Раді. Я думаю, що аби мав гідність Президент і Прем'єр, заставили б такого міністра вибачитися перед студентами, які захищали вчора свої права, а міністр обізвав їх п'яницями.

Одним словом, друзі, я хочу вам сказати, що робіть все, щоб не збувся той сумний жарт, який я недавно прочитав, що реформи уряду можуть привести до того, що Севастополь і ГТС віддадуть російському братському народу, землю братському…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ТОМЕНКО М.В. Я звертаюся до влади і більшості, щоб той жарт, який я прочитав в Інтернеті, не збувся. Давайте все разом робити, щоб так з влади не жартували. Що якщо влада буде реалізовувати реформи, то ГТС і земля віддасться братському російському, земля віддасться братському китайському, арабському, а рідному українському підвищать ціни, тарифи і податки. Давайте захищайте український народ, а не братські інші народи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Володимир Лещенко, фракція комуністів. За ним виступатиме Баранов.

10:22:44

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партія України, Чернігівщина. Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, шановні виборці! Комуністи запевняли своїх виборців, що постійно будуть контролювати виконання передвиборних обіцянок представниками буржуазної влади. Ми це постійно робимо. Одне з найбільш резонансних питань, яким заманювали громадян України на свій бік кандидати в Президенти України напередодні виборів 2010 року, було і є повернення ошуканим вкладникам їх знецінених заощаджень. Під час зустрічі з головами обласних громадських організацій ошуканих вкладників, яка відбулася наприкінці грудня 2009 року, лідер Партії регіонів, тодішній кандидат у Президенти України, Віктор Янукович наголосив на можливості і необхідності повернення заощаджень українським громадянам. Звертаючись до присутніх, він зазначив: "Для мене це одне із найважливіших питань. Я знаю, що сьогодні, перш за все, повернення вкладів потрібно людям бідним. Вони найбільше постраждали і досі страждають від неповернення вкладів. Тому для мене як для людини це найважливіше, як для майбутнього Президента – це принципово. Я вважаю, що держава, яка не повертає боргів людям, погано ставиться до людей. Обов’язок держави – виконувати свої зобов’язання. Це моя принципова позиція, і я хочу, щоб ви це від мене почули і знали, що я до цього питання також буду ставитися принципово. Я обов’язково це зроблю і це питання закрию."

28 грудня 2010 року в Києві відбулася установча конференція Спілки захисту прав вкладників України. На конференцію був запрошений Микола Азаров. Він погодився з Програмою повернення вкладів, запропонованою громадською організацією. Минуло два роки. Але влада з цього питання абсолютно нічого не зробила.

Наші виборці в Чернігівській, Харківській та в інших областях України обурюються. Фракція Компартії України пропонувала передбачити на виплату заощаджень в Державному бюджеті на 2012 рік хоча б один мільярд гривень. Ні буржуазний уряд Азарова, ні представники буржуазії у парламенті цієї пропозиції не підтримали.

Тому фракція комуністів вимагає від Президента і Прем'єр-міністра України згадати про свої передвиборні обіцянки і розпочати конкретні практичні дії з повернення заощаджень нашим громадянам. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Баранов, фракція Народної Партії. Підготуватися Каплієнку.

10:25:41

БАРАНОВ В.О.

Уважаемый Адам Иванович, коллеги, избиратели! Совсем недавно мы завершили бюджетный процесс, и я уверен, что нам нужно сделать выводы из опыта и проблем, которые нам мешают успешно реализовывать задачи, которые перед нами ставят наши избиратели. Важно найти действительные причины наших проблем и устранить именно их, а не бороться со следствиями, что стало уже нашей национальной утехой. Здесь стоит отметить, что главной проблемой всех поколений нашей власти, а также ее оппозиции, есть дремучий популизм обмана общества позерством, враньем и настоятельным ожиданием бесплатного чуда.

Мой опыт показывает, что все предлагаемые законопроекты можно разделить на две части. Первая – это актуальные законы, способные изменить систему управления, поддержать и стимулировать экономику, развивать и улучшать жизнь людей. Зачастую, они бывают не популярными, но дают ожидаемый результат обществу. И второе – это законопроекты чистого популизма, демонстрирующие либо личную неграмотность, либо способ политической борьбы за власть через обман доверчивой части населения. То, что мне приходится изучать в комитете как альтернативные проекты законов, в частности касаемых бюджета, на 99 процентов являются обманом общества или попыткой скушать больше чем у нас есть, было и будет в будущем. Я понимаю, что мне не удастся призвать таких авторов к здравомыслию, особенно перед следующими парламентскими выборами, но наблюдать словоблудие, тратить время на распространение, откровение, рассмотрение откровенной глупости недопустимо да и жаль драгоценного времени.

Еще я говорю об этом потому, что эта законотворческая суета и попытка обмануть малограмотных есть главным тормозом в развитии Украины. Я пришел к выводу, что правительству нужно терпеливо и настойчиво разъяснить обществу ситуацию, в которой мы находимся. Людям нужно говорить правду, но это полдела, важно сказать, что мы собираемся делать профессионально для того, чтобы потом получить результат, который может ощутить каждый. Нет пока у нас системы стратегического планирования и реформаторских действий, нет приоритетов и нет системы подготовки разъяснения нужности таких действий. Эта ситуация удобна любой оппозиции, поскольку создают условия для перекручивания сути реформ, их дискредитации, забалтывания и нивелирование любых усилий. Именно с учетом того, что я говорю, проводились все реформы в постсоветских странах, которые выбрались из ситуации подобных нашей, их опыт мне пришлось изучать.

А теперь выводы и предложения из бюджетного процесса. Первое. Запрашиваемых министерством денег нет и не будет, выделяемые средства используются крайне неэффективно и в основном на проедание. И третье. Ни одно министерство не внесло предложений по изменению ситуаций. Это крайне тревожная ситуация и я хочу сказать, что если мы не осознаем, что первая реформа, которую мы должны провести в стране, это административно-территориальная реформа и не приступим к ее реализации, то все последующие действия власти будут неэффективны и не принесут никакой пользы. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Каплієнко, будь ласка. За ним – В'ячеслав Кириленко.

10:28:52

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги! Шановні українці! Сьогодні знову на порядку денному в парламенті з'явилося питання запровадження біометричних паспортів. Нагадаю вам, що це законопроект за номером 8507, який має... таку нормальну назву "Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України". Але всі ми пам’ятаємо, що стоїть саме за цим законом, коли мільйони українців повинні поміняти свої первинні документи і заплатити за це гроші. Мало того, державний бюджет втратить відповідні суми.

Свого часу фракція "Реформи заради майбутнього" зверталася до Президента України із великим проханням: накласти вето на цей законопроект. Також до Президента України зверталися представники Української Православної Церкви і велика кількість громадських організацій. І Президент наклав вето на цей проект закону, в якому було чорним по білому написано, що цей законопроект, цитую: "несе ризики порушень конституційних прав громадян; загальновизнаних прав особи; засадничих підвалин існування демократичної правової держави, якою є Україна; не збільшує безпеку громадян; призведе до невиправданого суттєвого збільшення бюджетних витрат; негативно позначиться на бюджеті кожної української родини". Там також чітко по-білому сказано: "низка пропонованих законом інновацій не відповідає нагальним потребам сьогодення, є необґрунтованою та неприйнятною". Тому виникає питання: хто, чому так постійно і наполегливо в п’ятий раз вносить до парламентської зали цей законопроект? Ми його від двигаємо – він вноситься знову, ми його відкликаємо – він виноситься знову. Чому?

Шановні пані лобісти, схаменіться! Українцям не потрібен цей закон, який їх обирає. Мало того, хочу вам сказати, що відповідь на це питання доволі проста: банальна бюджетна корупція, яка дорівнює 60 мільйонам гривень тих грошей, які кожний українець повинен виплатити на забезпечення цього закону. 1600 гривень обійдеться цей закон для кожного українця, який досяг віку 17-18 років, має отримати паспорт та відповідні документи. Притому, що, наприклад, у Польщі або Словаччині такі витрати на подібні документи на порядок нижче. Вони складають 250 євро. В нашому питанні – це 300 євро. В більш розвинених країнах, наприклад, Франція чи Німеччина цей показник складає 85-90 євро. Чому в нас так наполегливо хочуть обібрати?!

Я хотів нагадати, що Кабінет Міністрів цим законом також може отримати право на визначення саме, яку інформацію треба збирати в громадян, яка може бути продана чи розповсюджена через недбалість державних чиновників на Петрівці.

Тому ми звертаємося до Голови Верховної Ради, депутатів, поставити крапку в цьому ганебному питанні. Ми вимагаємо припинити знущання над українцями, Верховною Радою та здоровим глуздом. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, В'ячеслав Кириленко.

10:32:01

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, Партія "За Україну!"

Шановні колеги, шановні виборці, в нас вкрай турбує метушня, яка відбувається навколо газотранспортної системи. У будь-якому випадку за теперішньої влади будь-які маніпуляції з газотранспортної системи України призведуть до того, що вона буде відчужена, забрана в українського народу і передана російському "Газпрому". Така тепер влада, такі її справжні мотиви і такі її справжні наміри. Це, по-перше.

А, по-друге, великим негативним наслідком для України ось після цієї метушні з газотранспортною системою є те, що наступним після передачі Росії газотранспортної системи кроком буде вступ України до Митного союзу, до Єдиного економічного простору, до ЄврАзЄС і до всіх інших структур, які придумані тільки для того Москвою, щоб закабалити Україну, позбавити її суверенної економіки і керувати тут усім, що залишилося таким, що рухається і приносить гроші українському народу.

По-третє, ось ця метушня навколо газотранспортної системи – ще один крок України від Європи, всупереч запевненням влади, що вони аж такі великі євроінтегратори. Оскільки "Газпром" не визнає Договору про енергетичне співтовариство, не визнає прозорості газового ринку, не визнає вільного доступу до ресурсів, не визнає будь-яких речей, які визнані і служать на потребу народів вільної Європи. Таким чином після підписання угоди із "Газпромом" розпочнеться остаточне закабалення української економіки, яке призведе до втрати Україною, в тому числі, врешті-решт і політичного суверенітету.

Я вже не кажу про те, що Україна втрачає величезні можливості впливати на ціну російського газу, впливати на тарифну політику, думати про розробку Чорноморського шельфу із використанням газотранспортної системи, тому що після таких закритих таємних переговорів у Москві цієї газотранспортної системи в України не буде взагалі.

І останнє. Мене глибоко здивувала фраза із пояснювальної записки до цього урядового закону, який передбачає по суті віддати все на поталу Кабміну, який систему передасть Росії. Восьмий пункт пояснювальної записки говорить: "Законопроект консультації з громадськістю не потребує". Тобто вони в Москві домовляються про те як здати трубу і пишуть нам в пояснювальній записці, що ось ця їхня діяльність не потребує втручання з боку громадськості. Звичайно, тому що громадськість уже висловилась проти. Три чверті корпусу експертів, депутати першого скликання, незалежні експерти – всі говорять проти. Висновок – влада хоче за безцінь продати газотранспортну систему і покласти гроші собі в кишеню. Вимагаємо діяти в інтересах українського народу, а не народів сусідніх.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, виступи народних депутатів ми завершили. Час вичерпаний. З приводу пропозицій, які були викладені у виступах народних депутатів України, секретаріат прошу підготувати відповідні листи-звернення та доручення, щоб була належна реакція.

Шановні народні депутати, дві фракції, фракція "БЮТ – "Батьківщина", фракція "Наша Україна - Народна самооборона" звернулися із заявою про оголошення перерви для проведення консультацій з питань порядку денного, але готові виголосити заяву. З заявою буде виступати Сергій Міщенко, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Будь ласка, Сергій Григорович.

10:35:55

МІЩЕНКО С.Г.

Шановний народ України! Шановні колеги! Я хочу повідомити про те, як відбулися у нас перемовини з питання, яке ви знаєте, що декілька днів тому Юлія Володимирівна Тимошенко непритомна декілька годин була, їй не надавали медичну допомогу. І сьогодні ми хотіли почути питання, чи дійсно така ситуація відбувається. Чи дійсно пенеціарна система і медична система все робить для того, щоб Юлія Володимирівна отримувала всю необхідну допомогу, яка необхідна їй зараз в цій ситуації? Так, що ми почули? У нас було запитання, на яке ми не отримали відповіді.

Перше. Якщо пенітенціарна система говорить про те, що ніякої критичної ситуації не було, через 4 хвилини була надана медична допомога. Ми говоримо про те чи було спостереження цієї камери і там де знаходиться Юлія Володимирівна? Да, було, ця камера знаходиться над ліжком Юлії Володимирівни. Ми кажемо, дайте нам, будь ласка, на обстеження відеозапис і ми точно скажемо і побачимо хронологію цього запису: 20 хвилин, 4 хвилини, як вони говорять, чи 2 години був стан той, який був у Юлії Володимирівни. Відповідь наступна: "У нас ці матеріали не зберігаються". А для чого тоді ця камера? Для того, щоб хтось в замочную скважину за Юлією Володимирівною підглядав? Як не зберігається? Уже говориться про те, що вони не хочуть давати нам ці матеріали. Вони знають, що там критична ситуація. Вони не хочуть давати пояснення самої Юлії Володимирівні, що вона пояснює, що співкамерниця пояснює. Скільки вона, 20 хвилин добивалася, щоб до неї підійшли медики і співробітники пенітенціарної системи. Це не надається, це говорить про те, що методично, послідовно влада вбиває лідера опозиції. І це тільки перший дзвіночок.

Тому ми вимагаємо, наша фракція і фракція "Наша Україна – Народна самооборона", про створення слідчої комісії про те, щоб дослідити всі матеріали. Нам треба надати всі матеріали, щоб ми знали, щоб не вбили людину. Це перший дзвіночок до того, що людину можуть знищити. Тому я закликаю, щоб за це рішення проголосувала вся Верховна Рада. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, на засіданні Погоджувальної ради за участю керівника пенітенціарної системи, першого заступника міністра охорони здоров'я була заслухана інформація, яку надали представники цих двох центральних органів виконавчої влади щодо подій, пов'язаних із Юлією Володимирівною Тимошенко.

Відбулася, я сказав би так, гостра розмова, яка, очевидно, дозволить нам більш виразно знати і відчувати цю проблему.

Водночас я порадив колегам народним депутатам, які є медиками за фахом, не дискутувати, а провести зустріч із членами комісії Міністерства охорони здоров'я і з ними продискутувати це питання. І я думаю, тоді буде можливість надати інформацію, у тому числі і своїм колегам, і фракціям з цього приводу. Я думаю, що така пропозиція була підтримана, у всякому разі з боку Міністерства охорони здоров'я така згода з цього приводу є.

Шановні народні депутати, а щодо створення тимчасової слідчої комісії з цього приводу, будь ласка, давайте проект відповідного документу, проведіть перемовини з фракціями, щоб вони надали своїх людей. Я попрошу Комітет з Регламенту, депутатської етики тоді, коли буде цей документ, оперативно розглянути, коли розгляне, буде виносити на розгляд Верховної Ради.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду питання: проект Закону про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги…

Будь-ласка, мікрофон Кармазіна. Мікрофон Кожем'якіна, перепрошую.

10:41:06

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Володимире Михайловичу, ми тільки-що на Погоджувальній раді домовились, що є, як завжди ми спочатку розглядаємо питання, які стоять для включення до порядку денного. Ми домовились, що ви поставите ці питання, які стоять сьогодні чомусь в кінці, проголосувати зразу спочатку, перед розглядом всіх законопроектів. Будь-ласка, якщо можна, зробіть це, про що ми домовилися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумів, що ви цю проблему були зняли, оскільки не було згоди Погоджувальної ради. Так я сказав, у разі, якщо не погоджуються члени Погоджувальної ради в особах керівників фракцій і груп, то я поставлю на голосування Верховної Ради України пропозицію про те, щоб спочатку розглянути питання, які стосуються включення до порядку денного, а потім розглядати питання, які уже включені до порядку денного і підготовлені до розгляду. Чому, шановні колеги, й була запропонована на Погоджувальній раді, і, до речі, ніхто не заперечував, пропозиція про те, щоб у середу спочатку розглянути ті питання, які включені до порядку денного і підготовлені до розгляду комітетами. Справа в тім, що ми місяцями не доходимо до розгляду цих законопроектів, і з боку депутатів виникають нарікання, чому не розглядаються ці… (Шум у залі)

Я прошу вас, я прошу вас. Шановні колеги, чому не розглядаються ці питання. Тому було запропоновано розглядати ті питання, які вже готові до розгляду, а потім повертатись… (Шум у залі) Я прошу вас, до питання про включення до порядку денного, тим більше, що це останній пленарний тиждень. А з наступної сесії вони в пакеті і, я думаю, автоматично будуть включені до порядку денного. Я прошу вас! Ну, я прошу вас.

Але в зв'язку з наполяганням я поставлю на голосування пропозицію фракції "БЮТ – "Батьківщина" про те, щоб поміняти розділи, спочатку розглянути…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну ви не голосуйте тоді. Я ж поставлю на голосування. Чому ви всі обурюєтесь?

Я поставлю на голосування спочатку… поставлю на голосування пропозицію – спочатку розглянути законопроекти, які потребують включення до порядку денного, а потім розглядати законопроекти, які вже включені до порядку денного і підготовлені комітетами. Я ставлю на голосування цю пропозицію і прошу визначитися шляхом голосування.

10:43:50

За-140

Рішення не прийнято.

З приводу чого? Будь ласка.

10:44:04

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановні колеги! Тільки що ми ще раз побачили результати цього голосування. Голосування не відбулося і не голосувала більшість тільки тому, що одним із питань для включення в порядок денний стоїть проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо гармонізації національного кримінального законодавства із Конвенцією ООН проти корупції. Проект народного депутата Швеця.

Шановні колеги! Справа в тому, що дуже багато про це вже говорилося: і міжнародні організації, і міжнародні європейські лідери неодноразово закликали нас, український парламент, зробити все, щоб привести наше законодавство до європейських стандартів. На жаль, сьогодні Верховна Рада цього робити не хоче, більшість не хоче робити. Тому, Володимире Михайловичу, наша фракція зранку прийняла рішення: якщо цей законопроект не буде включено в порядок денний, ми покидаємо сьогодні цю залу в знак протесту і працювати в цей день не будемо. Ми повернемося в зал завтра і підготуємо всі документи по Тимчасовій слідчій комісії, яка буде…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Якщо ми будемо організовано працювати, сьогодні ми розглянемо законопроект, який стосується декриміналізації статті 365 на предмет його включення до порядку денного. За однієї умови – коли ми будемо працювати. А я пропоную прийняти нам рішення працювати до завершення розгляду питань, визначених розкладом на середу, і нема проблеми. Якщо є потреба приймати це питання.

Оголошується до розгляду проект Закону про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення. Доповідач – народний депутат України Євген Суслов. Співдоповідач – голова Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Рибак Володимир Васильович.

Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

10:46:20

За-233

Рішення прийнято.

Будь ласка, Євген Суслов, доповідач. Не хоче доповідач. Я нагадую, що сьогодні всі питання порядку денного формуються за поданням опозиції.

Будь ласка, Володимир Васильович Рибак, голова Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.

10:46:46

РИБАК В.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Проектом Закону про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення передбачено встановити мораторій на підвищення тарифі на житлово-комунальні послуги для населення без визначення терміну його дії.

Хочу зазначити, що мораторій – це відстрочка виконання певних дій або тимчасове призупинення дії конкретного нормативно-правового акту. Звертаю увагу на те, що встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення не узгоджується з пунктом 3 статті 116 Конституції України, згідно з яким забезпечення проведення цінової політики є повноваження Кабінету Міністрів, а не Верховної Ради.

Тому ми виносили це питання на комітет, розглядали це питання, однак рішення, Володимир Михайлович, ми не прийняли. Автор законопроекту на комітеті не був, тому я вношу пропозицію, прийняти сьогодні рішення Верховної Ради і цей закон відхилити. Тому що це не повноваження Верховної Ради України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні народні депутати, є потреба обговорювати це питання? (Шум у залі) Запишіться, будь ласка. Сідайте, будь ласка, Володимире Васильовичу. Так, прізвища народних депутатів прошу вивести на табло. Алла Александровська, фракція комуністів.

10:48:59

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, вопрос, который мы рассматриваем, имеет колоссальное значение для всех граждан Украины, для наших избирателей. Речь идет о том, что выполняется или не выполняется сегодняшний закон Украины, который регламентирует вопрос установления цен и тарифов. Выступающий коллега только что говорил о том, что это не наша компетенция. Я напоминаю вам, в 98-ом году фракция коммунистов в Верховной Раде Украины инициировала принятие закона о моратории на рост цен и тарифов на жилищно-коммунальные услуги с учетом того, что были колоссальные долги по заработной плате и они остались, были колоссальные долги тогда по пенсиям, слава Богу, что сегодня их еще нет, но пенсии, к сожалению, очень маленькие и очень плохо работает система субсидий. Верховная Рада Украины поддержала коммунистов и такой законопроект был принят. Но, к сожалению, действительно, в 99-ом году Конституционный Суд отменил действие этого закона, мотивируя тем, что это не компетенция Верховной Рады Украины.

Уважаемые коллеги, мы с вами представляем здесь народ Украины, мы с вами должны жить и должны думать, и должны заботится точно также о проблемах, как это делает народ Украины. Мы же с вами понимаем прекрасно сегодня, органы местного самоуправления поднимают цены и тарифы, в том числе вот в Харькове это было сделано, увеличивают нормы потребления отдельных услуг, и в Харькове это было сделано. Мы – коммунисты предлагаем через бюджет Украины ввести субвенции, дотации, датировать цену на газ, чтобы снизить реальную себестоимость услуг в Харькове и по всей Украине. Вы к нам не прислушиваетесь. Скажите, пожалуйста, каким же образом вы стараетесь помочь тем людям, которые вас избрали сюда в парламент, которые вам дали этот мандат, чтобы вы решали вопросы в их интересах?

На местах большинство представителей власти местных – это Партия регионов, они принимают сегодня повышенные тарифы; депутаты местных советов Партии регионов, они принимают эти решения. В правительстве большинство ваше, и вы принимаете эти решения. Что же делать нам, как не вносить такой законопроект в парламенте?...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. … фракция коммунистов настаивает, чтобы такой законопроект был принят.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Гривковський. Відмовляєтсья. Кармазін Юрій Анатолійович, фракція "Наша Україна" – Народна самооборона".

10:51:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, я здивований, що представники більшості визнають, що за Верховною Радою залишається все менше і менше повноважень. Мабуть, не дивно те, що про підвищення тарифів вдвічі за минулий рік ми жодного разу не обговорювали проблему, жодного разу з цієї високої трибуни ця проблема не обговорювалась, їй не присвячувалось спеціальне засідання.

У нас у складі уряду перебував і зараз перебуває центральній орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарство, ціле Міністерство, саме до повноважень якого належить регулювання державної політики у цій сфері. Ми робимо сьогодні істерику у вигляді виступів представників міністерства чи то економіки, чи то палива і енергетики Бойко, чи повністю неспроможності закордонної політики, яку здійснює пан Грищенко, коли говоримо про те що українська труба перетвориться в груду металу.

А разом з тим, північний потік російський уже зупинявся двічі, причому один раз на чотири дні. А уявімо на хвилинку, що були б морози і Європа замерзла? І це все робиться у той час, коли людям із засобів масової інформації про це нічого не доводять і "стихаря" ведуть перемови замість того, щоб здешевлювати квартирні плати. Вони збільшилися вдвічі.

Через це Закон про мораторій, який виходить всього із трьох статей, де встановлюється, що припинення дії мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення можливо тільки за одночасного виконання таких умов: реальний ріст доходів не менше ніж на 30 відсотків, повної заборгованості. Це правильний закон, його треба прийняти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

10:53:50

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги. Мне кажется, что мы не туда акценты смещаем. Вот предыдущий оратор опять делит полномочия. Да полномочий у нас у всех хватает – и у Президента, и у Премьера, и у Кабинета Министров, и у парламента. А главное, чего не хватает во власти, и особенно в парламенте, – это ответственности. Вы вдумайтесь, мы день дали оппозиции для того, чтобы она внесла свои законопроекты, чтобы мы их рассмотрели детально, обсудили, приняли соответствующие решения. Мало того, что они внесли всякий мотлох, который читать даже невозможно, так они взяли и ушли еще из зала. В зале же никого нет, но совести ж ни у кого не хватит пойти в кассу и отказаться от зарплаты за сегодняшний день. Вот это ответственное решение, когда покинули зал? Это безответственность. Вот это самое страшное, что может быть.

Дальше. Вносится законопроект автором. Вносится автором, и правильно говорит Владимир Васильевич, автор даже на комитете не бывает. Ну как можно рассматривать этот законопроект? Это что, ответственное решение? Это элементарная безответственность. С этого надо начинать – с повышения ответственности.

Поэтому я думаю, то, что касается законопроекта, я полностью согласен с Владимиром Васильевичем, руководителем комитета, его и рассматривать не стоит. Проголосовать против и все. Нам не нужно влазить в компетенцию других органов власти. С собой разобраться. Ползала – позорище! – ушло. Какая ответственность? Какая дисциплина? Совесть хоть есть? А зарплату получают. Хотя бы один человек сегодня отказался. Поэтому поддерживаю предложение Владимира Васильевича, проголосовать против этого законопроекта. Есть компетенция органов власти и не надо парламенту влазить в не свою компетентность, есть исполнительная власть, она в праве принимать соответствующие решение в том сегменте экономической проблематики, о которой идет речь. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадій Задирко, будь ласка, мікрофон.

10:56:05

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую. Депутатська група "Реформи заради майбутнього". Геннадій Задирко, Миколаївщина. Насправді, на мій погляд, враховуючи те, що в минулому році ми проголосували в першому читанні закон, який фактично відокремлює державу і вплив держави на ціноутворення в комунальній сфері, мені здається, що було б доцільно, щоб сьогодні парламент зробив крок на зустріч людям. Ми пам’ятаємо, що в кінці минулого року Бюджетним кодексом ми фактично передбачили те, що Кабінет Міністрів своїм рішенням назначає ті пільги, які були передбачені різними законами. Тому, мені здається, що постійно "закручувати гайки" не можна і треба робити крок на зустріч людям. І такий законопроект якраз і є тим самим законопроектом, який робить цей крок.

Наша депутатська група буде голосувати за цей законопроект, тому що ми розуміємо, що мораторій на житлово-комунальні тарифи сьогодні потрібен. Його можна було б доопрацювати в другому читанні, якщо там є…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення законопроекту завершено. Головне науково-експертне управління вважає недоцільним прийняття даного законопроекту. Позиція комітету також була доведена до вашого відома.

Тому ставлю на голосування регламентну норму про прийняття за основу проекту Закону про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення (реєстраційний номер 9019).

10:58:01

За-52

Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації бюджетного процесу та посилення відповідальності за виконання державного бюджету (реєстраційний номер 9017).

Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

10:58:34

За-222

Рішення прийнято.

Доповідача знову ж таки не має. Тому я прошу голову комітету Баранова Валерія Олексійовича висловити позицію комітету.

10:58:51

БАРАНОВ В.О.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні депутати! Комітет з питань бюджету на своєму засідання 4 жовтня розглянув цей законопроект. Слід зазначити, що комітетом у березні вже розглядався цей законопроект (№ 8083), внесений Королевською, який аналогічний за назвою і змістом. Верховна Рада 15 березня минулого року не підтримала включення цього законопроекту до порядку денного восьмої сесії, а Комітет з питань бюджету рекомендував Верховній Раді його відхилити.

Пропозиція у законопроекті щодо подання урядом річного звіту про виконання Закону про державний бюджет не пізніше 1 квітня втратила свою актуальність, оскільки вже врегульована Бюджетним кодексом. В законопроекті передбачена можливість звільнення міністра фінансів на підставі Верховної Ради за результатами розгляду річного звіту. Це суперечить статті 106 Конституції України, згідно з якою членів Кабінету Міністрів за поданням Прем’єр-міністра призначає Президент та припиняє їхні повноваження на цих посадах.

Я не буду вас затримувати переліком тих пропозицій, які або втратили своє значення, або помилкові. Скажу тільки, що Головне науково-експертне управління висловлює зауваження до законопроекту і відмічає необхідність отримання висновку для прийняття виваженого рішення.

Міністерство фінансів не підтримує цей законопроект. За наслідками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект 9017 відхилити. Просимо підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є міркування з цього приводу? Ну, хто наполягає на обговоренні, запишіться, будь ласка. Прізвища народних депутатів виведіть на табло. Вадим Колесніченко, фракція Партії регіонів.

11:00:53

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые коллеги, мы сейчас послушали выступление представителя комитета и в очередной раз убедились, что представители оппозиции занимаются только вопросом социального популизма. Популизмом ради себя любимых. Даже то, что автора законопроекта нет в среду, в день, который по нашей договоренности отведен исключительно для оппозиции. А оппозиция этот день в повестку дня сегодня сформировала, игнорирует собственные же законопроекты. Это, по сути, мать к своему ребенку отнеслась просто как к пасынку. И мы видим, ребенок, пани Королевская, сегодня остался сиротой. По одной простой причине, а она и не желала принять этого законопроекта, потому что он, по сути, противоречит и Конституции, и действующему законодательству.

Задача у представителей "Блока Тимошенко" одна – постоянно быть в сфере общественного внимания. С помощью средств массовой информации транслировать любовь народа к себе, потому что они якобы кому-то в чем-то мешают. Могу сообщить, никому ни в чем оппозиция не мешает. Они сегодня борются за свои места в возможном будущем списке с целью попадания в Верховный Совет. Однако их вся деятельность сводиться на переработку бумаги, на макулатуру. И, к сожалению, не несет ни малейшего конструктивизма.

Поэтому предложение комитета по вопросу отклонения данного проекта закона – оно обдуманное, аргументировано и объективное. К сожалению, большая часть законопроекта, который нам сегодня предлагают она имеет вот такой характер – чистого популизма, который под собой не имеет не малейшего прагматизма и никакой перспективы. Я считаю, что этот законопроект необходимо отклонить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна самооборона.

11:02:48

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, от зараз ви почули і шановний український народе, ви почули, як діюча більшість не хоче звітності уряду і відповідальності уряду, в тому числі Міністерства фінансів, за провали. За кілька місяців мінус 8 мільярдів золотовалютних запасів в доларах – 8 мільярдів викинули в трубу. Для чого? Для кого? Ви що, гривню підтримуєте? Ви підтримуєте американську валюту. Ви показуєте, що ви прийняли бюджет, ви ж відверто…, це добре знаєте, що ви прийняли його тільки для Міжнародного валютного фонду, щоб їм показати, їм звітувати. Бо якщо не дадуть цих грошей, то ви будете голими.

Я запитую, ви говорите, що це суперечить Конституції. Якій Конституції? Давайте згадаємо, що всі ці депутати, які сидять сьогодні в залі, обиралися зовсім по іншій Конституції і зовсім по іншій Конституції обирався Президент Віктор Федорович Янукович. Ви ж Конституцію дали змінити недолугому дебільному Конституційному Суду, який зробив державний переворот. Ви все добре усвідомлюєте. Без парламенту зробив державний переворот, хоча по тій Конституції Україна жила 4 роки. І тепер ви посилаєтесь на Конституцію. А тепер, а тепер для того, щоб Конституційний Суд мовчав, заплив жиром, ви його закидали мільйонами. 67 мільйонів на 18 членів Конституційного Суду. Покажіть мені як їх можна витратити? Ну, розкажіть, хоча би, як витратити. Ну. Золоті унітази тільки поставити можна в тому Конституційному Суді. Тому абсолютно правильно поставлено питання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Завершуйте, Юрій…

КАРМАЗІН Ю.А. Я завершую. Тому абсолютно правильно поставлене питання, що рішення про звільнення міністра фінансів може прийняти вищий орган - парламент держави. Тоді не буде того, що сталося, як було після конституційного перевороту, що сьогодні борг Одеси півтора…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, Юрій Анатолійович. Шановні колеги, обговорення питання завершено.

Якщо питання ставиться принципово про посилення ролі відповідальності Верховної Ради України, то очевидно автор законопроекту має прийти у Верховну Раду, обґрунтувати свою позицію. Комітет пропонує відхилити законопроект. Головне науково-експертне управління висловлює серйозні зауваження до поданого законопроекту.

Разом з тим, знову ж таки відповідно до Регламенту, першою голосується пропозиція про прийняття за основу цього проекту (реєстраційний номер 9017) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації бюджетного процесу та посилення відповідальності за виконання державного бюджету. Так, іде голосування.

11:06:27

За-5

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 116 Регламенту Верховної Ради щодо підготовки законопроектів.

Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати цю пропозицію.

11:06:57

За-221

Рішення прийнято.

Знову ж таки нагадую, що законопроект внесений представниками опозиційної фракції, але доповідач знову не з'явився. Тому слово для співдоповіді має голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Макеєнко Володимир Володимирович, будь ласка.

11:07:17

МАКЕЄНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Комітет на засіданні 16 листопада цього року попередньо розглянув проект Закону України про внесення змін до статті 116 Регламенту Верховної Ради України щодо підготовки законопроектів, внесений народним депутатом України Королевською Наталією Юріївною (за номером 9070). По суті внесеного законопроекту комітет зазначив, що можна було б погодитись із внесенням змін до статті 116 Регламенту Верховної Ради України, але лише в частині надання можливості внесення технічних поправок до тексту закону або таких, що усувають суперечності між прийнятими положеннями і текстом цього закону.

Водночас, враховуючи, що у першому читанні попередній розгляд законопроектів, проектів інших актів у комітетах Верховної Ради України з наданням наукової експертизи, висновків інших комітетів, тому є достатньо часу і можливостей ознайомитись із законопроектом, розглянути його і запропонувати своє бачення головному комітету.

Крім цього, комітет вважає, що запропоновані зміни практично втручаються у роботу головного комітету по підготовці законопроекту, проекту іншого акту до першого читання, а відтак і рішення Верховної Ради України про прийняття законопроекту за основу.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 2 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України відхилити зазначений законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги, можемо голосувати? Не можемо. Ну, будь ласка, запишіться на обговорення тоді. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів, будь ласка. Потім буде виступати Юрій Кармазін.

11:09:17

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Вот здесь все время дискутируется вопрос, где-то мы считаем потери миллиардов, миллионов. Да давайте самих себя считать. Сегодня мало того, что вбросили, "Батькивщина", весь мотлох сюда, который рассматривать здесь еще не надо, он не готов для рассмотрения – это популистские законопроекты под выборы, так ушли из зала. Мало того, что они зарплату получат, никто же откажется, так теперь и мы полдня вхолостую будем работать. А это же десятки тысяч гривен, которые выброшены будут. Мы залазим в карман избирателя, забираем эти деньги и вхолостую работаем на корзину. А мы говорим о каких-то миллиардах. От этого надо уходить.

А теперь, что касается этого закона. Опять для чего закон этот, попытка внести эту поправку? Да для того, чтобы опять в нормальный закон внести поправку, которая концептуально будет менять закон, а вноситься будет поправкам опять-таки популистского плана, которая извратит закон полностью, сделает его извращенцем, этот закон. И опять мы вхолостую сработаем день, обговаривая эти законы, которые под выборы будут с поправками с такими вноситься. А кто же будет считать деньги? Поэтому очень жаль, что мы говорим о высоких вещах, о высоких материях, а когда касается самих себя, я имею в виду, прежде всего, о Батькивщине, которая больше всего пиклуется про народ, она деньги не считает. На полдня сегодня забили повестку дня ненужными законами, хотя мы могли сегодня спокойно рассматривать жизненно нужные для страны законы, и социальные, и экономические. Так они нам не дали работать и сами ушли. Это что, по государственному? Это разве правильно?

Поэтому данный законопроект нужно отвергнуть, для того чтобы мы вхолостую не работали в парламенте. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

11:11:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, шановний український народе! Про що мова йде сьогодні? Мова йде про те, щоб, як збільшити ефективність роботи парламенту. Ви хтось аналізували чи ні, що ви приймаєте? Я проаналізував і подивився всі поправки. Оце перелік тих законів, оце показую вам, перелік тих законів, які ми прийняли. Тут кругом відображені мої поправки і ваша реакція на них. Я думаю, суспільству коли-небудь буде цікаво вивчити, що і коли ви робили, в тому числі ви, пане Чечетов, коли махали рукою.

Так от, якраз 116 стаття Регламенту допомагає профанації, яка називається парламентаризмом чи роботі над законом. І тому надзвичайно правильна пропозиція внесена зараз Королевською. Хоча, Адаме Івановичу, згадайте, чи ми з вами не вносили подібну пропозицію? Вносили, Адаме Івановичу. І ця пропозиція стосувалася того, щоб при розгляді законопроектів, при внесенні до другого читання, щоб можна було внести ті пропозиції і поправки, які необхідні для усунення суперечностей між положеннями законопроекту і положеннями чинних законодавчих актів. А сьогодні уряду, сьогодні Президенту вигідно, щоб парламент приймав закони-метелики про внесення чогось до підпункту змін. Тому ця стаття 116-а Регламенту є тормозом в розвитку законодавства, і ми за те, щоби збільшити ефективність і підвищити ефективність роботи парламенту.

А тепер… Шановна більшість! Хіба вам не запропонувала фракція БЮТ? Сказали: давайте першими проголосуємо питання про включення до порядку дня, як ми це завжди робити, і це домовилися на Погоджувальній раді. Але ж ви відмовилися. І тому ви відмовляєтесь від взаємодії і діалогу з опозицією, а це ненормально, і тому ми будемо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. На Погоджувальній раді було домовлено про інше. Анатолій Семинога, мікрофон.

11:13:49

СЕМИНОГА А.І.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги! Я все-таки призивав би вас не заполітизовувати даний законопроект. Зрозуміло, що сьогодні під час роботи підготовки законопроектів в комітетах до другого читання 116-а стаття звужує наші можливості: можливості комітету, можливості депутатів навіть в плані внесення технічних правок, якщо ці правки стосуються внесення змін до деяких законів, які суперечать прийнятому законопроекту. Тому я вважаю, що поправка, дійсно, абсолютно доручна, абсолютно фахова, і Верховна Рада повинна підтримати даний законопроект, тому що це поліпшить роботу законопроектів, це поліпшить роботу наших комітетів, і дасть можливість нам приймати більш досконалі закони і законопроекти. Тому звертаюся до більшості підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Обговорення законопроекту завершено. Я маю діаметрально протилежну точку зору, і коли ми говоримо, що при підготовці закону треба вносити технічні зміни і таке інше, так я вам відповім, шановні колеги, з усією відвертістю те, що ми знаємо. Коли вносяться закони, суб`єктам права законодавчої ініціативи треба думати мозками, а не тим місцем, на якому сидимо, і вносити зразу довершені закони, а не метелики. Бо у нас спочатку вноситься привабливий закон, а в процесі підготовки до другого читання лобістські інтереси протягуються, які не мають нічого спільного із законодавчою базою. Тому законопроект не гідний і в тій частині, що 116 стаття, вона примушувати повинна думати, що вносять, не метелики, як сказав наш колега. І давайте ми будемо працювати, а не видумувати для себе додаткові можливості, для того щоб нічого не робити.

Ставиться на голосування пропозиція регламентна, а саме: про прийняття за основу проекту закону. Нагадую: комітет пропонує його відхилити. Прийняття за основу, реєстраційний номер 9070.

11:16:05

За-10

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Постанови про запровадження мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання в адміністративно-територіальних одиницях України, де такі навчальні заклади становлять менше половини від їх загальної кількості (реєстраційний номер 8131). Доповідач – народний депутат України Андрій Парубій. Співдоповідач – секретар Комітету з питань науки і освіти Катерина Самойлик.

Комітет пропонує розглянути питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію.

11:16:57

За-212

Рішення прийнято.

Андрій Володимирович, будь ласка.

11:17:04

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій. Шановні депутати, шановні українці! Хочу вам повідомити, що в 2010-2011 році під приводом оптимізації системи освіти у ряді регіонів України, де навчальні заклади з українською мовою навчання складають відчутну меншість від їх загальної кількості, а попит на отримання середньої освіти українською мовою постійно зростає, розпочався процес безпідставного скорочення шкіл та класів з українською мовою навчання.

По статистиці, в Україні кількість шкіл з українською мовою навчання за цей рік зменшилась на 83, тобто на 83 школи стало менше шкіл з українською мовою навчання.

В деяких регіонах, як в Криму, взагалі є тільки сім шкіл з українською мовою, в місті Севастополі – лише одна школа, в більшості районів Криму нема взагалі ні однієї школи. Вслухайтесь, в Донецькій області в школах з українською мовою навчання навчається лише 18,5 відсотків дітей, в Луганській – 22 відсотки, в Криму – лише 1,3 відсоток, а в Севастополі – 0,3. І, власне, на тих, в тій ситуації, коли навпаки необхідна підтримка, ми бачимо як влада системно проводить політику по знищенню і закриттю шкіл з українською мовою навчання. Поспішність і необґрунтованість вже прийнятих та підготовка нових рішень, ігнорування думки батьків та представників місцевої громади призводить до соціальних конфліктів, створюють нездорову напругу, змушують батьків вдаватися дякую погроз самоспалення у разі продовження порушення прав їхніх дітей на отримання освіти державною мовою. Група депутатів, які тут присутні є і є авторами законопроекту, ми їздили в Донецьк, в Макіївку, ми бачили розпач в очах тих батьків, які сотнями збиралися на акції протесту і наголошую, погрожували самоспаленням. Але це в більшості випадків не зупиняло місцеву адміністрацію і діючу владу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПАРУБІЙ А.В. Проектом постанови пропонується встановити мораторій терміном на п'ять років на закриття загально-навчальних закладів з українською мовою навчання, де такі навчальні заклади складають менше половини від їх загальної кількості. Прошу підтримати вас і не політизувати це питання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Катерина Семенівна Самойлик, секретар Комітету з питань науки і освіти. Будь ласка, рішення комітету.

11:19:43

САМОЙЛИК К.С.

Автор законопроекту доповів вам, шановні колеги, щодо суті закону. Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти змушений констатувати, що запровадження мораторію шляхом прийняття Постанови Верховної Ради України не вирішує зазначеної проблеми. Прикладом є його Постанова Верховної Ради України з цього питання, яка прийнята була в 2009 році і тоді не завадило це саме вам закрити майже півмільйона шкіл в сільській місцевості.

Наступне. Це питання, практично, врегульовано статтею 11 чинного Закону України "Про загальну середню освіту", пункт 6.

Існують інші конституційні підстави щодо доцільності прийняття постанови. По-перше, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 92 Основного Закону порядок застосування мов визначається виключно Законами України.

По-друге, частиною першою та другою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою є українська мова. Водночас, Основний Закон гарантує вільний розвиток, використання і захист російської мови, інших мов національних меншин. Статтею 53 народу України гарантовано право на навчання рідною мовою чи навчання рідною мовою у державних і комунальних навчальних закладах.

Таким чином, запропонована постанова, практично, штучне створення привілеїв чи обмежень прав особи за мовною ознакою, а це суперечить статті 24 Конституції України. Отже, Комітет Верховної Ради України прийняв рішення повернути шановному Андрію Володимировичу дану постанову на доопрацювання з метою приведення у відповідність до вимог Конституції України. Прошу підтримати рішення Комітету Верховної Ради України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, запишіться на обговорення цього питання. Зіновій Шкутяк, фракція "Наша Україна" – Народна самооборона", наступною буде виступати Алла Александровська.

11:22:20

ШКУТЯК З.В.

Шановні народні депутати, я думаю, що ми зобов'язані підтримати цей законопроект. Справа у тому, що… і цю постанову. Справа у тому, що ми сьогодні маємо таку ситуацію, коли наповнюваність шкіл неповна. Але ми повинні зрозуміти, що найближчим часом ми будемо мати ту саму ситуацію, яку ми маємо сьогодні в Україні із садочками, де люди стоять декілька років в черзі для того, щоб можна було влаштувати дитину в дошкільний навчальний заклад.

Давайте не будемо допускати того самого із освітою. Але тут ще є окремий випадок. Останніми роками, дійсно, йде просто штучним способом ліквідація шкіл. От як приклад, можна навести школи, які пробували закрити цього року в місті Донецьку. Це школа, в якій навчається біля 200 дітей. Її переводять в сусідній район міста, куди з цього району немає дороги і немає транспорту. На превеликий жаль, навіть і цю школу закінчували деякі депутати, які сьогодні є депутатами Верховної Ради. Але вони або не бувають у Верховній Раді, або не цікавляться цими питаннями, що роблять з їхньою школою. І тільки батьки одні разом з дітьми захищають свою школу для того, щоб її не ліквідовували.

Я думаю, що при прийнятті цієї постанови ми зможемо почати такий добрий крок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів. Наступним буде виступати Григорій Смітюх.

11:24:42

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Хотела начать свое выступление с обращения: уважаемые коллеги из фракции "Наша Украина". Но поняла, что я не могу к вам обращаться со словом "уважаемые". До какого цинизма нужно дойти, чтобы поднимать вопрос о моратории на закрытие школ с преподаванием на украинском языке, подтекст такой: а с русским пусть закрывают.

Ведь мы же с вами все, коллеги, знаем, к сожалению, что действительно проводится уже ни один год, ни один год проводится политика так называемой оптимизации сети просвещения и кстати здравоохранения. И под этой оптимизацией называется массовое закрытие, в том числе школ. И надо сказать честно, вам нужно сказать, что этот процесс наиболее интенсивно шел тогда, когда премьер-министром была Тимошенко, та, которую вы сделали премьер-министром, именно в этот период большинство школ было закрыто. Вот по сравнению с тем, что сделано за эти годы, по закрытию школ в сельской местности, это было сделано в период правления, так сказать, Юлии Владимировны, вы не хотите об этом говорить.

Уважаемые коллеги, давайте осудим это предложение как циничное, дискриминационное, нарушающее Конституции. Потому что оно разделяет детей, с русским языком пусть закрывают, а с украинским нельзя. Это абсурдный подход, абсолютно ненормальный, с точки зрения психологии обычного культурного, интеллигентного человека, и я такой подход осуждаю, и такой законопроект, конечно, мы поддерживать не можем.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.

11:26:25

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Я взагалі виступаю, будь-яке закриття школи це є надзвичайний стан того чи іншого регіону, того чи іншого населеного пункту. Але треба природно сказати і про інше. Ви знаєте, що за останні 20 років незалежності України по тим чи іншим причинам на Україні зменшилось майже на 10 мільйонів людей. За останні роки в нас була демократична ситуація, така складалася ситуація, що народжуваність менша була чим смертність. Відповідно, тільки дякуючи тому, що в останні роки запровадилися фінансова підтримка, коли народжується дитина, якимось чином за останній рік стабілізувалася ситуація відносно і почалося збільшуватися народження наших дітей. Це дуже позитивний, дуже ефективний, так би мовити, знак для того, що в нас на кінець може змінитися демографічна ситуація в Україні, але щось треба зробити. Безперечно, що в нас є дуже багато питань.

Я, наприклад, з Волині і мій округ у Волинській області. Я вам можу привести десятки шкіл, які ще були побудовані з дерев'яного матеріалу, з дерева, і вони знаходились ще тоді, коли ще Польща займала цю територію, тобто довоєнного часу. І безперечно, що ці школи за частую приходять в такий жахливий стан, вони знаходяться, що там не тільки не можна навчатися, там не можна навіть тимчасово знаходитись, не говорячи про те, що для дітей треба створити належні умови для того, щоб вони мали повноцінну можливість освіти. І наша держава повинна на це звернути увагу.

На мій погляд, треба радикально рішати соціальні питання, пов’язані з народжуваністю дітей і про їх комфортні можливості навчатися. А вже інші питання, де ця школа знаходиться і яким шляхом чи довозити дітей, чи витрачати кошти для того, щоб невелику кількість дітей акумулювати їх в конкретному населеному пункті.

До речі, Володимире Михайловичу, я… до скороченої процедури не дала мені можливість висунути питання свою точку зору відносно Регламенту нашого. Але я не розумію, чому у нас деколи у нашій Верховній Раді розглядаються закони, які тільки вносяться і тут же розглядаються Верховною Радою через неділю, через день, через місяць…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, закінчуйте, що ви ще хотіли.

СМІТЮХ Г.Є. Тому я, Володимире Михайловичу, я вніс закон за номером 9286 від 13.10.2011 року, який направлений саме на будівництво, на реконструкцію, на утримання спеціальних шкіл, які утримуються наші дітей без батьків, інтернати і так далі, і так далі. І чому цей закон не вноситься до Верховної Ради. Я вас прошу втрутися в це питання і внести його без комітету, тому що комітет блокує цей закон важливий, соціальний, важливий для нашої держави. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Володимир Каплієнко, будь ласка.

11:29:10

КАПЛІЄНКО В.В.

Щиро дякую, Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Представникам депутатської групи "Реформи заради майбутнього" здавалося, що ми будуємо вільну, незалежну, соборну державу Україну, яка, як відомо, як будь-яка держава і має такі риси, які притаманні саме незалежній державі – це мова, це грошова одиниця, це незалежні кордони, історична свідомість, національна єдність і саме головне – мова.

І якщо на сьогоднішній день ми кажемо про те, що українські школи на Заході чи Сході закриваються лише за мовною ознакою, то це неприпустимо? Тому що, щонайменше це порушує дві статті Конституції 10 та 11. Мало того, консолідуючу функцію в кожній державі це мова якраз і виконує. І тому кожна держава прагне на збереження цієї мови. І хотів би нагадати, що в Російській Федерації на сьогоднішній день навчання в загальноосвітніх школах ведеться виключно на російській мові.

Тому, зважаючи на це і з огляду на доповідь нашого доповідача, який є автором цього законопроекту, коли він посилався на донбаські проблеми. Ми будемо підтримувати цей законопроект і закликаємо всіх, давайте боротися за нашу державу, за нашу мову. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення питання?

Взагалі складається дивна ситуація, коли ми в державі Україна говоримо про проблеми української мови і української школи. На превеликий жаль, я повинен констатувати, що в нас за великим рахунком не було обговорення цієї проблеми. Одну хвилинку. У нас звелося до звинувачення, а хто більше шкіл закрив. Давайте припинимо цю практику взаємозаліків і вийдемо з того, що школи повинні закриватися лише там, де вони повинні закриватися. І говорити про те, про що сказав Григорій Смітюх, - про якість освіти наших дітей. А ми змагаємос, хто більше любить яку мову. І, на превеликий жаль, це призводить до того, що починають пересмикувати статті Конституції.

От я переглянув, посилання було на статті Конституції, Конституцію переглянув, да там ж нема тих посилань, шановні колеги, де хто про які говорить. І взагалі немає такого терміну як "народ України", є "український народ". І я просив би всіх уже засвоїти цей термін.

Тому і сам, власне, проект постанови він, очевидно, слугує тому, щоб привернути увагу до цієї проблеми. Хоча сам проект постанови, особливо в констатуючій частині потрібно почистити, дисциплінувати думку – це в разі, якщо Верховна Рада Україна прийме його за основу.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Постанови про запровадження мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання в адміністративно-територіальних одиницях України, де такі навчальні заклади становлять менше половину від їх загальної кількості (реєстраційний номер 8131). Прошу голосувати.

11:32:10

За-66

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо збільшення кількості бюджетних місць у державних вищих навчальних закладах). Доповідач – народний депутат України Павловський Андрій Михайлович. Співдоповідач – голова Комітету з питань науки і освіти Луцький Максим Георгійович.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про розгляд питання за скороченою процедурою.

11:32:54

За-214

Рішення прийнято.

Доповідач, знову ж таки, відсутній. В нас взагалі, шановні колеги, треба порадитися, дивна виникає ситуація, люди вимагають, пропонують розглядати питання й потім не приходять, не доповідають. Будь ласка, Максим Георгійович Луцький – голова комітету.

11:33:15

ЛУЦЬКИЙ М.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу. Мабуть, так потрібен цей законопроект автору. Але ж… проектом закону про внесення змін до закону "Про вищу освіту" щодо збільшення кількості бюджетних місць у державних вищих навчальних закладах (№9007), внесений народним депутатом Павловським і Сочкою, пропонується збільшити кількість місць для студентів, прийнятих на перший курс навчання, за державним замовленням у державних і комунальних вищих навчальних закладах з 51 відсотка до 75 відсотків.

Ініціативу щодо збільшення кількості бюджетних місць у державних і комунальних навчальних закладах загалом слід визнати доцільною, спрямованою на розвиток положень статті 53 Конституції України у частині другій, якою закріплений обов'язок держави забезпечити доступність і безоплатність вищої освіти, в тому числі і в державних, і комунальних навчальних закладах.

Разом з тим за висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту потребує додаткового бюджетного фінансування у сумі понад півтора мільярди гривень. Натомість у законі відсутнє фінансово-економічне обґрунтування та конкретні пропозиції щодо витрат, які належить скоротити або пропорції про джерела додаткових надходжень до державного бюджету для покриття збільшення витрат.

Не важко передбачити, що зростання частки державного замовлення призведе до зменшення обсягу осіб, що будуть навчатись за контрактною формою навчання. Відповідно і буде скорочений обсяг власних надходжень у навчальних закладах, і може стати причиною утворення заборгованості із заробітної плати, комунальних послуг, інших витрат по спеціальному фонду. До того ж не виключена ситуація недобору вступників на певні спеціальності. Відсутність додаткової кількості абітурієнтів, необхідної для забезпечення прийому на навчання, є підставою для державної кваліфікаційної комісії анулювати ліцензії на підготовку освітніх рівнів з певних спеціальностей.

Враховуючи викладене, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти на своєму засіданні 2 листопада 2011 року прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України про внесення змін до Закону "Про вищу освіту" (щодо збільшення…), автор – Павловський, із … - "відхилити".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все у вас, да? Дякую. Шановні колеги, хто буде брати участь в обговоренні, запишіться, будь ласка. І прізвища народних депутатів виведіть на табло. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

11:35:41

КАРПУК В.Г.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Я за підтримку цієї ідеї про збільшення бюджетних місць у вищих навчальних закладах. Але просто механічно вирішувати питання з 51 до 75 відсотків, це не вирішує проблему, а навіть її ускладнює. Тому що ми знаємо, що в Україні є "перевиробництво", можна сказати, юристів, економістів. Люди отримують освіту, не можуть бути забезпечені робочими місцями, тим паче за бюджетні кошти. В той же час є брак інших спеціалістів і прикладом того є саме і галузь охорони здоров'я, де за підрахунками уже не вистачає до 20 тисяч лікарів. І тому і практика, яка на сьогодні є, я ще раз хочу на цьому наголосити увагу, із тим, що присутній у залі заступник міністра освіти, Міністерство прийняло досить логічний крок, тобто збільшивши набір за бюджетні кошти до тих вищих навчальних закладів, які розташовані в пілотних регіонах. Київський національний інститут Богомольця – до 800, Донецький – до 500, Дніпропетровський – 450 і Вінницький – 400 студентів. Тобто якраз це пов'язано, що проводячи такі реформи, коли вищі навчальні заклади є в одному міністерстві, легше ці всі питання вирішувати і працювати дійсно на вимогу дня.

А до ідеї про те, що треба дослухатися про те, що збільшити кількість бюджетних місць, я дійсно схожий, але є у нас, де можна навіть 100 відсотків зробити набори, скажімо, інженерні спеціальності, будівельні і так далі, де, дійсно, є потреба на сьогодні це вирішувати. І до цього питання більш треба підходити скореговано. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Володимир Лещенко, фракція комуністів. Петро Цибенко передає право на виступ. Наступною буде виступати Юлія Ковалевська.

11:37:58

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України Чернігівщина.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні виборці! За часів радянської влади, коли держава трудового народу дбала за кожного свого громадянина, за державним замовленням навчалося 100 відсотків студентів, зараз – 50, а у законопроекті популістів від буржуазної опозиції, які перебували у свій час при владі і нічого з цього питання не зробили, пропонується 75. Вони це пропонують не задля вирішення по суті, а задля того, щоб сподобатися виборцям.

Комуністи впевнені, що це питання буде вирішене лише за умови, коли знахабніла українська буржуазія буде відсторонена від влади, і вся повнота влади перейде до рук трудового народу. А це обов'язково станеться, як би того хтось із олігархів не хотів.

За часів нової держави трудящих буде прийнята народна Конституція України, обов'язково відновиться зруйнована промисловість, ефективно запрацює аграрний сектор економіки, для кожного громадянина буде створене нове робоче місце, освіта, в тому числі і вища, стане безплатною, державне замовлення буде для 100 відсотків студентів, кожна молода людина розпочне свій трудовий шлях за направленням, отримає нормальну зарплату, житло і інші соціальні гарантії. А все те, що пропонує буржуазна опозиція зараз, – голий популізм.

Незважаючи на це, фракція комуністів цей законопроект підтримає, як ініціює і підтримує все, що хоч трішечки на користь простих людей. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юлія Ковалевська, фракція Парії регіонів. Наступний буде виступати Радовець.

11:39:48

КОВАЛЕВСЬКА Ю.С.

Прошу передати слово Стояну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.

11:40:00

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, доктор історичних наук, професор.

Я чому так представився? Тому що 15 років працював в вузах Донецька і Києва і маю право на оцінку того, що зараз робиться, а робиться наступне. Останні роки, коли в державних вузах почали робити, вчити студентів не за державне замовлення, а за гроші, які платили батьки, ми не побачили студента в аудиторії, ми не почули від студента гарних відповідей на екзаменах, при заліках. І ми побачили, що зовсім інша категорія студентів, яка приходить для того, щоби отримати диплом, а потім піти в бізнес чи ще кудись. І повірте мені, якщо ми кажемо про державні вузи, то ми повинні казати про державне замовлення, і не тільки замовлення на навчання, а про державний розподіл, про створення робочих місць для майбутніх спеціалістів. Тому що сенс в чому? Якщо прийняли студента на державне замовлення, а потім кажуть: "Шукай собі місце роботи", то це, не потрібно цього робити.

Тому я, на диво, може, моїх колег з Партії регіонів підтримую пропозицію збільшення фінансування на державне замовлення. В нас є приватні вузи. Їх багато, цих вузів, вони різні, ці вузи. Вони мають одну кімнату і декілька комп’ютерів, але вони заробляють колосальні гроші, набираючи студентів за проплату батьків.

Тепер давайте подивимося далі. А скажіть, будь ласка, чи може сільська дитина талановита вчитися в Київському національному університеті. Ні, не зможе, тому що батьки не зможуть за неї заплатити. Чи може в інших навчальних закладах вчитись? Державне замовлення, збільшення його дасть можливість відібрати талановитих людей. Більше того, ці талановиті люди поїдуть по розподілу і будуть працювати. А не так, як купили місце в вузі, купили диплом і потім не хоче далі йти працювати.

Тому, я ще раз підкреслюю, як людина, яка відпрацювала понад 15 років в вузах України, підкреслюю, в київському університеті, в донецькому, я за те, щоб держава вчила спеціалістів, давала високу освіту …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

Радовець, група "Реформи заради майбутнього".

11:42:14

РАДОВЕЦЬ А.А.

Прошу передати слово Курило Віталію Семеновичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Курило?

РАДОВЕЦЬ А.А. Курило, да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Мікрофон.

11:42:21

КУРИЛО В.С.

Віталій Курило, група "Реформи заради майбутнього"

Що об`єднує дві такі речі, як вища освіта і футбол? На перший погляд, начебто нічого. Але є одна річ. Всі вважають, що не можуть керувати збірною України, і всі вважають, що не можуть робити реформи і вносити закони щодо вищої освіти.

От та дискусія, яка зараз розгорілася, невеличка в залі, вона дуже далека від цього законопроекту. Якщо хтось уважно, дуже уважно і знайомий з освітою прочитав цей законопроект, то зрозуміє, що він не має нічого спільного до збільшення кількості бюджетних місць і державного замовлення в Україні, тому що норма закону, яку автори хочуть змінити – Павловський і Сочка – в цьому законі це цифри стоять, що повинні вузи мати не більше 49 відсотків контрактних студентів від кількості бюджетних студентів. А це не значить, що це збільшує, якщо 75 поставити цифру, то це просто зменшує кількість контрактників, але не збільшує абсолютно кількості бюджетних студентів.

Є норма, яка прийнята Організацією Об`єднаних Націй, яка говорить, що вимірюється кількість студентів на 10 тисяч населення. Сьогодні в Україні 138 студентів, які вчаться за бюджетні кошти на 10 тисяч населення. Тому авторам би треба було збільшити цю норму, скажемо, з 138 до 150 студентів, і тоді б це будо, дійсно, полегшення для батьків, для дітей. Це збільшення бюджетного фінансування і кількості бюджетних місць.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть, будь ласка, свою думку.

11:44:27

КУРИЛО В.С.

Тому ми вважаємо, що цей закон треба відхилити, і авторам просто його переробити і по-іншому сформулювати свої "благі намеренія".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Кармазін, одна хвилина.

11:44:41

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Я хочу звернутися зараз, бо я знаю, що Президента дезінформують про те, що відбувається у Верховній Раді, до Віктора Вікторовича Януковича як до колеги. Віктор Вікторович, передайте, будь ласка, Віктору Федоровичу про те, що оця пропозиція, яка, цитую, звучить так: "У вищих навчальних закладах державної і комунальної форм власності кількість студентів, прийнятих на перший курс на навчання за державним замовленням, повинна становити не менше ніж 75 відсотків від загальної кількості студентів, прийнятих на навчання на перший курс". Це я процитував так, як в законі пропонують.

А тепер я цитую так, як було написано в передвиборній програмі Віктора Федоровича Януковича: "На законодательном уровне гарантирую увеличение количества бюджетных мест в государственных высших учебных заведениях до 75 процентов". Я на російській мові зачитав для комуністів, які не розуміють української мови, бо вони не українські комуністи.

Через це…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення питання… (Шум у залі). То це претензії до автора, до Павловського, пред’являйте. Шановні колеги!

Шановні народні депутати, ми завершили розгляд цього питання. Я просив би авторів і всіх, хто цікавиться цією проблемою, взяти матеріали Рахункової палати, які буквально вчора надійшли до Верховної Ради, про перевірку діяльності центральних органів виконавчої влади у частині реалізації державного замовлення. І там чітко прописано те, про що ніхто не говорить: що треба спочатку визначити механізм формування державного замовлення, скільки нам потрібно фахівців, за якими напрямками, і що держава повинна вкладати на перспективу. А можна цим законом, для того щоб сподобатись, написати: 110 відсотків встановити державне замовлення. І чи потрібні нам, я маю на увазі країні, будуть ті фахівці, яких випускають сьогодні вищі навчальні заклади. Нагадаю, про що говорив Володимир Лещенко: було 144 вищих навчальних заклади в Україні в той період – і забезпечували підготовку всіх фахівців. Сьогодні у нас тисяча, якщо я не помиляюся, вищих навчальних закладів, більше 200 університетів, вчорашні профтехучилища обізвали університетами і штампують кадри і кажуть: "Давайте збільшувати державне замовлення". Куди? Тому цією проблемою комітету разом з урядом треба серйозно зайнятися, а не плодити те, що ми проговорюємо "метелики", а потім давайте змінимо статтю 116, будемо щось сюди монтувати. Це не законопроект, це передвиборна листівка, нам треба його перевести в мову законопроекту.

Шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію регламентну, не дивлячись на рішення комітету про відхилення цього законопроекту, про прийняття проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо збільшення кількості бюджетних місць у державних вищих навчальних закладах) за основу. Реєстраційний номер 9007. Прошу визначатися.

11:48:28

За-37

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

КАРМАЗІН Ю.А. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, ну, я прошу вас, ну.

КАРМАЗІН Ю.А. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вас.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про освіту" (щодо державних гарантій педагогічним та науково-педагогічним працівникам). Реєстраційний номер 9008. Доповідач – знову ж таки Андрій Павловський, співдоповідач – голова Комітету з питань науки і освіти Максим Луцький.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. За скороченою…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет так і пропонує розглядати питання за скорченою процедурою. Прошу голосувати.

11:49:16

За-213

Рішення прийнято.

Максим Луцький доповідає, будь ласка.

11:49:23

ЛУЦЬКИЙ М.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я хотів ще попередньому виступаючому сказати, щоб про державне замовлення треба поцікавитися у ректорів: чи змогли вони в цьому році виконати те державне замовлення, яке було? Двадцять шість ректорів отримали догану, тому що дітей фізично нема. Куди його збільшувати, державне замовлення?

Але ж що стосується Закону 9008, Комітет з питань науки і освіти на своєму засіданні 2 листопада 2011 року розглянув проект Закону про внесення змін до Закону України "Про освіту" (щодо державних гарантій педагогічним та науково-педагогічним працівникам). Автор – Павловський.

Підтримуючи ідею автора законодавчої ініціативи щодо необхідності підвищувати рівень соціального та матеріального забезпечення педагогічних та науково-педагогічних працівників, комітет разом з тим висловлює наступне: у висновку Комітету з питань бюджету зазначається, що законопроект матиме вплив на показники бюджету, збільшує витрати бюджету, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету та місцевих бюджетів орієнтований обсяг близько 11,5 мільярдів гривень на рік. Проте, всупереч вимогам статті 91 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" та статті 27 Бюджетного кодексу України автором не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту та конкретних пропозицій щодо витрат, які необхідно скоротити, та пропозицій про джерела додаткових надходжень до бюджету для покриття збільшення витрат.

Комітет з питань соціальної політики та праці, враховуючи висновки Міністерств економічного розвитку і торгівлі, фінансів і освіти, науки, молоді та спорту, соціальної політики, спільного представницького органу Всеукраїнських профспілок та профспілкових об'єднань пропонує закон відхилити. Головне науково-експертне управління своїми висновками вказує на відсутність фінансово-економічного обґрунтування та висловлює суттєві зауваження.

Кабінет Міністрів не підтримує і вважає його прийняття недоцільним. Центральний комітет профспілок також не підтримує. Тому рішення комітету за наслідками розгляду в залі повернути законопроект суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Так, будь ласка, є потреба обговорювати це питання? Якщо є, запишіться. Ми вчора аналогічне питання обговорювали, де стосувалося працівників освіти, культури і охорони здоров'я. І там ця сума, шановні колеги, яка йдеться, 11,5 мільярдів, це сукупна сума, включаючи працівників вищої школи.

Геннадій Задирко, будь ласка. Сідайте поки що.

11:51:50

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую, Володимир Михайлович. Депутатська група "Реформи заради майбутнього", Геннадій Задирко, Миколаїв. Місто Миколаїв. Депутатська група "Реформи заради майбутнього" вважає законодавчу ініціативу підвищення гарантій соціального захисту науково-педагогічних працівників своєчасною та актуальною. Ми переконані, що передбачені цим законопроектом виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугою років допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки, надання їм матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань – це той мінімум, який держава сьогодні повинна забезпечити освітянам.

Ми також підтримуємо ідею забезпечення сільських учителів, у тому числі й тих, які нині на пенсії, безоплатним житлом, а також опаленням і освітленням. Підкреслюю, депутатська група "Реформи заради майбутнього" за цей соціальний закон, бо він сьогодні дуже і дуже потрібний освітянам. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Володимир Лещенко, фракція комуністів.

Петро Степанович Цибенко, фракція комуністів. Потім буде виступати Федун. Відмовляється?

11:53:07

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги! Шановні громадяни України! Я хотів би, найперше, привернути увагу до того, що ми останнім часом доволі часто говоримо про необхідність ефективної роботи, в тому числі законопроектної.

Зверніть увагу на порядок денний. Стоїть підряд два законопроекти, два номери поряд. Один і той же автор. Одна і та ж дата реєстрації законопроектів. Один і той же день розгляду на засіданні комітету. Тобто мова йде про те, що, де-факто, це мав би бути один законопроект для того, щоб ми могли говорити про більш продуктивну роботу.

Друге, про що хотів би сказати. Фракція Компартії України абсолютно чітко і послідовно підтримую ту суть законопроекту, яка сьогодні є, – і щодо збільшення доплати за стаж педагогічної роботи, і щодо збільшення розміру місячного посадового окладу, і щоб ця доплата становила не менше трьох прожиткових мінімумів, а також забезпечення педагогічних працівників безкоштовним житлом та опаленням. Тобто по суті ми абсолютно підтримуємо те, що пропонується.

Але хотів би сказати і про інше. Шановні колеги, давайте ж один одного не дурити. Шановні колеги, які подали цей законопроект, 5 років мали власного Президента, власного Прем'єра, власного міністра освіти, більшість у залі Верховної Ради і абсолютно безболісно могли прийняти і вирішити цю проблему. Але тоді вони цього не робили, сьогодні, коли перейшли в опозицію, ставлять це питання. На відміну від своїх колег, які називають себе сьогодні опозицією, до речі, більшості яких сьогодні немає в залі, ми діємо абсолютно чітко і послідовно, і голосуємо за ці питання завжди, і абсолютно свідомо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Нагадаю вам, що комітет пропонує повернути законопроект суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Такої ж думки, практично, дотримується Головне науково-експертне управління.

Разом з тим, відповідно до Регламенту, голосується першою пропозиція про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про освіту" (щодо державних гарантій педагогічним та науково-педагогічним працівникам) (реєстраційний номер 9008). Прошу визначатися.

11:55:55

За-50

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Пропонується вашій увазі, шановні народні депутати, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про освіту" (щодо збільшення розміру пенсійного забезпечення педагогічних працівників) (реєстраційний номер 9009).

Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

11:56:29

За-211

Рішення прийнято.

Доповідач, знову ж таки, Андрій Павловський відсутній. Співдоповідач – голова Комітету з питань науки і освіти Максим Луцький. Будь ласка, Максим Георгійович.

11:56:43

ЛУЦЬКИЙ М.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу. Ви знаєте, колеги, поки ми тут всі працюємо над даним таким серйозним законопроектом, автор законопроекту знаходиться в приміщенні столової і обідає. Може ми його запросимо, все ж таки, послухати про свій законопроект.

Комітет з питань науки і освіти на своєму засіданні 2 листопада 2011 року розглянув проект Закону про внесення змін до Закону України "Про світу" (щодо збільшення розміру пенсійного забезпечення педагогічних працівників) (реєстраційний номер 9009). Автор – Павловський і Сочка. Поділяючи прагнення авторів законопроекту ініціативи, законодавчої ініціативи покращити пенсійне забезпечення педагогічних працівників, разом з тим слід зазначити наступне. У своєму висновку Комітет Верховної Ради з питань бюджету зазначає, що законопроект мати вплив на показники бюджету, тобто збільшує витрати.У разі прийняття цього закону до 15 липня 2012 року, він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2013 року, а якщо після 15 липня 2012 року не раніше і 1 січня 2013 року.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, орієнтовний обсяг близько 1,8 мільярда гривень на рік. Проте всупереч вимогам 91 статті України про Регламент Верховної Ради України та 27 статті Бюджетного кодексу України авторами не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту та конкретних пропозицій щодо витрат, які необхідно скоротити, пропозицій про джерела додаткових надходжень до бюджету для покриття збільшення витрат.

Комітет Верховної Ради України у справах пенсіонерів ветеранів та інвалідів висловлює ряд зауважень і пропонує повернути законопроект суб’єктам права законодавчої ініціативи. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що законопроект потребує доопрацювання, вказуючи при цьому на відсутність фінансово-економічних обґрунтувань. Міністерства фінансове, соціальної політики, юстиції законопроект в такій редакції не підтримують.

І за наслідками розгляду Комітет з питань науки і освіти пропонує повернути суб’єктам законодавчої ініціативи після розгляду в парламенті. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, що будемо голосувати?

Будь ласка, давайте Юрій Кармазін… Тоді запишіться, будь ласка. І давайте таким чином домовимося, є така пропозиція. Можна було б, шановні народні депутати, завершити розгляд цих питань і піти на роботу в комітет, і не оголошувати перерву, бо у нас залишилось ще тут, я вам скажу, 5 законопроектів, а потім включення до порядку денного, там більш такі технічні питання. Немає заперечень? Тоді без перерви працюємо.

Так, Петро Цибенко. Чи хто буде виступати? Так, Петро Степанович Цибенко, будь ласка, фракція комуністів. Потім буде виступати Михайло Чечетов.

11:59:27

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги! Шановні громадяни України! Хотів би звернути увагу на те, що загальний рівень пенсійного забезпечення в Україні на сьогоднішній день навіть після всіх тих підвищень, які сьогодні є, він не відповідає ні трудовому вкладу громадян України у загальну справу, ні, скажімо, рівню цивілізації.

Окремо йде розмова про працівників освіти, про вчителів, працівників Вищої школи. Законопроектом пропонується підняти розмір пенсійного забезпечення наукового працівника до 80 процентів середньої заробітної плати. Я вважаю, що саму ідею треба підтримувати.

Хочу сказати більше, що фракція Компартії України, зокрема Катерина Семенівна Самойлик неодноразово вносила відповідний законопроект на цю тему. Причому, з готовністю відтермінувати період запровадження його. Запровадити повноетапність у вирішенні цієї проблеми. Але, справді, вирішувати проблему сьогодні потрібно. Тому що не лише той загальний фонд пенсійного забезпечення, який є на сьогоднішній день, - а це десь тисячу 200 гривень середня заробітна плата по Україні. А три чверті людей все-таки отримують пенсії на рівні до тисячі гривень. І тим більше, треба говорити про те, що освітяни, які дають освіту всім тим, хто працює сьогодні, в тому числі і в органах державної служби, вони заслуговують на те, щоби ця проблема, по відношенню до них, була вирішена.

Отже, фракція Компартії України безумовно буде підтримувати цю ідею. І не лише цей законопроект, а будь-які ідеї, які будуть стосуватися цієї надзвичайно болючої соціальної проблеми. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Михайло Васильович Чечетов, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати – Юрій Кармазін.

12:01:47

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, я бы все законопроекты, которые мы рассматриваем в зале, разделил бы на три группы.

Первая группа – это жизненно необходимые законопроекты для обеспечения жизнедеятельности государства, для повышения социального уровня жизни людей, для развития экономики, укрепления украинской государственности и прочее.

Вторая – это чисто пустые, чисто популистские, которые кроме лозунгов ничего не несут. Ну, как правило, эти законопроекты, этими законопроектами оппозиция, которая покинула в лице "Батьківщини" зал, она забивает повестку дня. Но есть самая страшная третья группа законопроектов, которые направлены на подрыв финансовой устойчивости государства, на разрушение финансовой базы государства. Ну, я бы, я их, даже слово, я бы назвал просто вредительскими. Мы знаем, что 40 миллиардов вести долга, который мы не можем оплатить, и давайте еще несколько миллиардов, примем закон ценой в несколько миллиардов, увеличим еще этот долг.

Я еще раз повторяю, это … законы, которые направлены на сознательное разрушение финансовой основы государства. Можно назвать этих людей народными депутатами, которые такие законопроекты вносят? Нет. И, я думаю, когда Владимир Михайлович говорил: "А где ж они, эти депутаты с "Батьківщини", которые внесли законопроект?" Я думаю, им просто, они ушли из зала, поскольку даже стыдно было озвучивать то, что они написали. Стыдно озвучивать то, что они написали, поскольку они себя идентифицируют как подрывники украинской государственности. Они мину закладывают под финансовый базис. И нет, от стыда они сгорели и из зала ушли.

Поэтому такие законопроекты, которые относятся к третей группе, которые направлены на подрыв финансовых устоев государства, их даже и близко нельзя в парламент подпускать. Поэтому просьба за этот закон не голосовать и не…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, одну хвилинку, Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна самооборона". Я бачу, я бачу.

12:04:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Я почну з останнього, з тези керівника більшості, пана Михайла Чечетова, який каже, що ці законопроекти направлені на підрив. Пане Михайло, я пораджу вам підривників шукати в іншому місці наприклад, в Національному банку. Що таке за 3 місяці – 8 мільярдів золотовалютних запасів в доларах в мінус? Помножте на 8, отримаєте суму 64 мільярда. Куди вони пішли ці 64 мільярди? Вони пішли на підтримку іноземної валюти. Ну, взагалі логіка є чи ні? Вони просто викинуті на повітря, ось куди вони пішли. Отам треба шукати підривників, пане Чечетов, отам треба шукати їх. Підривників ще треба шукати серед тих, хто купував вишки, а це прізвище в нього Бойко Юрій Анатолійович, бурильну установку закупив по ціні завищеній на 150 мільйонів доларів. Помножте на 8 і получите якраз те, що потрібно для цього законопроекту. А для нього потрібно всього 1,7 мільярда гривень на рік. Це копійки порівняно до тих витрат, про які ми зараз говоримо, які ми несемо.

А що ж такого запропонував страшного колега Павловський? А він всього-на-всього запропонував виконати те, що обіцяла ваша політична сила, шановні більшість. Вона обіцяла, що ви прирівняєте пенсійне забезпечення й інше забезпечення вчителів і лікарів до державних службовців, всього-на-всього. Це хто сказав? Це хіба не сказав Віктор Федорович Янукович? А тут зараз записано: "…призначення і виплату пенсії в розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати педагогічного працівника". Господи! Та там копійчана ця заробітна плата і ми говоримо, що ми прирівнюємо до рівня державного службовця. А ви тут розказуєте, що це підрив економіки – ні, це навпаки порятунок економіки, бо ці гроші не будуть вивезені…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадій Задирко, будь ласка.

12:06:25

ЗАДИРКО Г.О.

Депутатська група "Реформи заради майбутнього".

Чеснот кажучи, коли я чую звинувачення в адресу народних депутатів, які не хочуть голосувати за підтримку освіти, ну, це дуже дивно. Я хочу навести такий приклад. От, мої батьки відпрацювали 47 років в освіті. В мого тата і мами пенсія трошечки більша ніж 100 гривень. Це при тому, що вони своє серце, свій розум стільки років віддавали дітям. І досі до них приходять їх учні і дякують їм за те, що вони їм надали. Насправді це слушний законопроект і депутатська група "Реформи заради майбутнього" буде голосувати за нього. І, чесно кажучи, якщо підрахувати ці 80 відсотків, відпрацювавши 35-40 років у школі, треба розуміти, це пенсія підвищиться на 50-150 гривень – це не такі великі кошти, за які сьогодні може сперечатися Верховна Рада, коли ми, чесно кажучи, списуємо борги олігархів по облгазам, коли ми спокійно дивимося і знищуємо українську економіку…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення питання завершено.

Комітет пропонує повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання його ініціативу. Головне науково-експертне управління дотримується такої думки. Тому я просив би, щоб ви це враховували при голосуванні. Ставиться на голосування регламентна вимога про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про освіту" (реєстраційний номер 9009), я маю на увазі щодо збільшення розміру пенсійного забезпечення педагогічних працівників. Прошу визначатись.

12:08:25

За-55

Рішення не прийнято.

Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до Регламенту Верховної Ради України (щодо суб'єктів права законодавчої ініціативи стосовно денонсації міжнародних договорів України). Доповідач – народний депутат України Тарас Чорновіл. Співдоповідач – голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Володимир Макеєнко.

Разом з тим інформую вас, шановні колеги, що сьогодні отримана заява від авторів законопроекту, а саме: Білорус, Гринів, Добряк, Логвиненко такого змісту: "Ми, співавтори законопроекту про внесення змін до Регламенту Верховної Ради відкликаємо своє авторство і просимо зняти цей проект закону з розгляду у зв'язку з необхідністю подальших політичних консультацій".

Тому зараз я поставлю на голосування пропозицію частини…

Я ж говорю, частини авторів, бо там серед авторів є ще і Кожара, і Чорновіл, і Алексєєв Ігор.

Тому я ставлю на голосування пропозицію частини авторів, прізвища, які я озвучив, про зняття з розгляду проекту закону (реєстраційний номер 9281), про зняття з розгляду.

12:10:15

За-6

Пропозиція не підтримана.

Тепер я ставлю на голосування другу пропозицію, пропозицію комітету про розгляд питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

12:10:36

За-227

Рішення прийнято.

Доповідач – Тарас Чорновіл. Макеєнко Володимир буде виступати співдоповідачем.

12:10:47

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, народні депутати України! Власне, по суті самого законопроекту мало що є говорити. Є Конституція України, яка визначає виключний перелік повноважень Верховної Ради і визначає повноваження Президента та уряду в сфері міжнародних договорів, міжнародної діяльності. Є Закон про міжнародні договори України, є Віденська конвенція. Є врешті-решт та попередня редакція Регламенту Верховної Ради, в яку вкралася при прийнятті нової редакції Регламенту помилка, причому вкралася тільки в одну статтю. Коли в 202 статті було передбачено, що можуть і депутати бути ініціаторами денонсації договорів, то 89 стаття Регламенту передбачає зовсім інше і не передбачає цього права. Тобто є фактичний приклад тільки звичайної помилки.

І, в зв’язку з цим, комітет, в якому більшість становлять члени опозиції, підійшов абсолютно професійно, розглянувши це питання в своєму засіданні, прийняв рішення ініціювати внесення такого законопроекту. Ми його на комітеті тоді підтримали. Першими авторами підписантами стали, в основному, члени якраз опозиції, професіонали, ще раз підкреслю професійні дипломати, знавці цієї справи. Але після того відбулися дуже неприємні події.

Особа, присутня в цьому залі, яка… ну важко мені приховати відверті ознаки параноїдальної форми шизофренії, зайнялася тим, чим вона займалася завжди – відвертим стукачеством, заявами в Інтернеті тощо, звинувачуючи своїх колег з фракції БЮТ, зокрема, з опозиції у тому, що вони, мовляв, нібито мають за цей законопроект якісь там рахунки на Кіпрі мільярдні тощо. Тут лікувати, мені здається, треба або судом розібратися з цією людиною. Після цього добилися своїми істериками цих людей, вони відкликали свої підписи. Через те. що на них був просто включений дикий, непрофесійний, хамський пресинг професійного стукача. Все, на цьому закінчуємо. Це ось питання щодо відкликання підписів. (Оплески)

Тепер що стосується самого законопроекту. Наш комітет і супутні комітети пропонують його приймати, вернуся до нормальної конституційної норми… Володимире Михайловичу, буквально кілька секунд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

ЧОРНОВІЛ Т.В. … для всіх тих, хто має ініціативи і пропозиції, і логіку в тому бачить, що були денонсовані певні договори, давайте використовувати регламентну і конституційну норму, яка передбачає для Верховної Ради право робити заяви і звернення.

Володимир Яворівський, член „Блоку Юлії Тимошенко” з приводу одного з договорів (по-моєму, Харківський домовленостей) вніс проект Постанови не про денонсацію, а про заяву чи звернення Верховної Ради. Ми на комітеті його розглянули. Все нормально, все правильно, все конституційно. В даному випадку політична позиція підмінюється відвертим популізмом, а ще й, крім всього іншого, відвертим, тупим стукачеством окремих мерзотників, які попали в цю залу.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так а може прізвище ви назвете, щоб уже ж так… (Шум у залі)

Тоді, шановні колеги, Володимир Макеєнко, будь ласка, голова комітету. рішення комітету.

12:13:59

МАКЕЄНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Комітет на своєму засіданні 12 жовтня 2011 року розглянув проект Закону України про внесення змін Регламенту Верховної Ради України, внесений народними депутатами України, членами Комітету Верховної Ради у закордонних справах за номером 9281 від 11.10.2011 року.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини першої статті 202 Регламенту Верховної Ради України, а саме: виключити слова "народні депутати". Тобто, що законопроекти про денонсацію міжнародного договору України вносять на розгляд Верховної Ради України лише Президент України та Кабінет Міністрів України, що відповідає Конституції України та Закону України "Про міжнародні договори України".

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу та в цілому зазначений законопроект. Просимо підтримати рішення комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо голосувати? Немає заперечень? Є. Запишіться, будь ласка. Григорій Смітюх.

12:15:31

СМІТЮХ Г.Є.

Безперечно, що, якщо дивитися з точки зору Конституції, то автор законопроекту правий в тому плані, що можна привести у відповідність до Конституції цю норму, яка не дозволить народному депутату сказати свою точку зору в тих чи інших міжнародних відносинах.

Я протягом своєї діяльності у Верховній Раді неодноразово виступав за цілий ряд угод, які підписала Україна, які ратифікувала по політичних, по публічних або непублічних, так сказать, підходах або точки зору, законам, угодам, які, на мій погляд, крім шкоди, нічого не принесли Україні, в тому числі по безпеці України під час роззброєння, в тому числі по острову Тузла, по територіальних водах між Румунією і Україною, в тому числі безвізовий режим в односторонньому порядку, який наніс шкоду і поставив в нерівні відношення українців з іншими державами. А чим українець від поляка відрізняється, коли поляк без візи їде, а українець повинен платити за візу, ще й чекати в черзі? І багато-багато-багато яких питань, які, на жаль, за політичними або іншими мотивами були внесені і підтримані "Ура! Ура!", а в кінці кінців потім Україні за це відповідати або Україні за це платити.

Тому, враховуючи стан таких останніх подій, які нанесли дуже велику шкоду для української держави, для українського народу. Я проти такої можливості, тому що це дає хоч якимсь чином, якщо маєш право, внести закон, хоч говорити про це питання, а не просто віднести на ту чи інший погляд, або на ту чи іншу розсуд тої чи іншої посадової особи. Я виступаю проти цього законопроекту. Дякую.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

12:17:24

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна". Прошу передати слово Андрію Парубію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Парубія.

12:17:33

ПАРУБІЙ А.В.

Шановні депутати, дійсно, є розбіжність в ряді законопроектів щодо денонсації міжнародних угод. Але я нагадаю, що, власне, авторами Закону про Регламент і була провладна більшість і, власне, вони внесли позицію про те. що депутат може ініціювати відповідний законопроект. Але, тим не менше, я переконаний, що в залі ведеться не професійна, а політична дискусія. Адже, чому це питання виникло зараз? А я скажу, чому, тому що минулого року мною був внесений законопроект про денонсацію Харківських угод, тих ганебних антиукраїнських угод, які були підписані Януковичем і тут, підчас звірячої бійки протиснуті через… в зал Верховної Ради України. Цього року вже я спільно з Кириленко знову внесли той законопроект про денонсацію Харківських угод. Влада сьогодні робить все можливе, щоб те питання навіть не виникало в залі Верховної Ради. Я переконаний і так згідно є Конституції, що Верховна Рада України є найвищим законодавчим органом, яка визначає засади зовнішньої і внутрішньої політики нашої держави.

Отже, я переконаний, депутати мають право вносити законопроекти, обговорювати тут в залі і приймати згідно того відповідні рішення, так випливає з Конституції. Зараз хочуть залі обмежити функцію Верховна Рада України, хочуть обмежити право кожного депутата, до речі, не залежно від того, чи він належить до більшості, чи до опозиції, для того, щоб тільки одноосібно Президент, Прем'єр-міністр могли вирішувати, в якому напрямку зовнішньому може рухатися Україна. І як ми бачимо сьогодні, всупереч волі народу, вони відвертають Україну від європейського шляху. Тому я пропоную цю постанову не підтримувати і вважаю, що вона не повинна бути прийнята в залі Верховної Ради України, бо це перш за все обмежує права найвищого законодавчого органу і кожного депутата, який…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття закону про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо суб'єктів права законодавчої ініціативи стосовно денонсації міжнародних договорів України) (реєстраційний номер 9281). Прошу голосувати.

12:20:06

За-264

Дякую, закон прийнято.

Розглядаємо… По фракціях? Будь ласка: Партія регіонів – 184, "БЮТ – "Батьківщина" – 0, "Наша Україна – 2, комуністів – 25, "Реформи" – 21, "Народна партія" – 20, позафракційні – 12.

Розглядаємо проект Постанови про відзначення 80-річчя з дня народження Григора Тютюнника (реєстраційний номер 8366). Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

12:20:55

За-220

Підтримано.

Суб'єкт законодавчої ініціативи і доповідач від комітету один і той же – Володимир Яворівський, але він сьогодні не бажає працювати. Я з вашого дозволу доповім.

Суть іде про те… правда, вже трошки запізнилися, хоча запізнилися по досить простій причині, про те, про що сьогодні йшлося, що ми завжди в середу на вимогу опозиції першим ми ставили питання про включення до порядку денного, а включення до порядку денного перетворювалось в агітацію, це право народних депутатів, і не доходили до законопроектів. На Погоджувальній раді у вівторок домовилися, давайте все-таки почнемо з готових проектів, а потім будемо включати. Ви бачите, чим сьогодні це завершилося.

Так от, 5 грудня 2011 року виповнюється 80 років. А вже виповнилося. Я ж кажу, що я зачитую постанову. А вже виповнилося. І так далі.

Тому я думаю, абсолютно мудро поступила Погоджувальна рада, коли сьогодні, дійсно, ми почали розглядати законопроекти, які не можна було розглянути в зв’язку із агітаційними заявами.

Ось суть постанови. Як завжди зрозуміло, що відзначити. Але відзначити уже пізно.

Хто бажає взяти участь в обговоренні? Будь ласка, Мовчан. Потім – Карпук, і будемо визначатися.

12:22:30

МОВЧАН П.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Чи мені треба говорити вам про ту постать, яка посіла своє визначальне місце у нашому красному письменстві. Григір Тютюнник є автором багатьох книг, і його твори включені у всі хрестоматійні підручники, його вивчають в школах, лауреат Шевченківської премії, людина, яка пішла рано з життя, яка мала абсолютний слух на правду, на істину і на слово. Неймовірне відчуття слова українського, хоча він починає як російський письменник. І його старший брат, Григорій Тютюнник, який теж є лауреатом Шевченківської премії, автор відомого роману "Вир". Це була надзвичайна з’ява трьох людей-постатей, які були кровно споріднені: Федір Тютюнник, Григір Тютюнник і Григорій Тютюнник. Мені не треба перераховувати всього того, що за їхніми творами робилося. Їх цитують, їх читають, вони видаються. На превеликий жаль, не в тих сьогоднішній накладах, які необхідно, але це постать незабутня.

І тому, якщо ми просто відзначимо своєю постановою, що вони заслуговують на увагу, зокрема Григір Тютюнник, то ми таким чином спричинимося до того, що і в цьому році ми будемо відзначати. Ми провели цілу низку (і Спілка письменників, і товариство "Просвіта") цілу низку заходів і по областях, і в Полтаві, на батьківщині, де були читання Григора Тютюнника. Підготовлені зараз диски. Все ще можна зробити. Можна навіть у межах наших фінансових можливостей і спроможностей доручити, наприклад, перевидання його творів. Якщо ми дамо доручення "Держкомвидаву", то зрозуміла річ, що ми можемо таким чином і вшанувати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, будь ласка.

12:24:43

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна". Прийняття сьогоднішньої постанови – це ще свідчення не системної, не продуктивної роботи Верховної Ради в питанні вшанування пам’ятних дат і ювілеїв. Адже була заздалегідь підготовлена постанова і на 2011 рік, на 2012 рік, чомусь більшістю вона не підтримана. І тому часто ми забуваємо про такі славні імена, а Григор Тютюнник дійсно мав величезне серце, яке боліло за Україну, який народився на Донбасі, вчився в Харкові, жив в Тернополі, бував часто в західних областях. І я пам’ятаю наскільки велике те відчуття, таку велику насолоду я відчув від його повісті "Климко", яка пізніше була удостоєна премії імені Лесі Українки. Попри те, що вже дата минула від 5 грудня, але прийняття цієї постанови це ще данина пам'яті визначному українцю, визначному українському письменнику і я сподіваюсь, що вона буде проголосована. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти за основу і в цілому Постанову про відзначення 80-річчя з дня народження Григора Тютюнника (реєстраційний номер 8366). Прошу визначатися.

12:26:20

За-29

Рішення не прийнято. Постанова відхилена.

Розглядаємо проект Постанови про відзначення 120-річчя з дня народження Володимира Симиренка (реєстраційний номер 9314). Можна голосувати?

Я ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу і в цілому Постанову про відзначення 120-річчя з дня народження Володимира Симиренка. Прошу підтримати.

12:26:57

За-273

Дякую, постанова прийнята.

Розглядаємо проект Постанови про заслуховування звіту Прем'єр-міністра України Азарова з приводу підписання 18 жовтня 2011 року Договору про зону вільної торгівлі у рамках Співдружності Незалежних Держав (реєстраційний номер законопроекту 9366).

Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

12:27:38

За-232

Підтримана пропозиція.

Доповідає – Андрій Парубій. Від комітету – Тарас Чорновіл.

12:27:50

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій. 18 жовтня під час засідання голів урядів Спідружності Незалежних Держав у Санкт-Петербурзі прем’єр-міністри країн-членів СНД підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі. Угоду підписали і Республіки: Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизька Республіка, Молдова, Російська Федерація, Республіка Таджикистан та Україна. Як переговори, так і процес підписання даного міжнародного договору, не проходили у відкритому для української громадськості режимі, як зрештою і більшість міжнародних угод, які підписує діючий Президент і діючий прем’єр-міністр. Майже всі угоди, які підписуються за останній рік в Кремлі, підписуються під шаленим тиском з Кремля, під шаленим політичним тиском, яке навіть Російська Федерація і її чільники не приховують. Вони ставлять перед Україною певні умови, які необхідно виконати, а на жаль, українське керівництво як васали послушно виконують ці вимоги.

Сама ця угода після її опублікування викликала дуже багато запитань, більше запитань, а ніж відповідей. А заява керівника російської санітарної служби щодо обмеження вивезення з України аграрної продукції – це найкраща ілюстрація ефективності зони вільної торгівлі між Україною та СНД. Підписання Азаровим Угоди про зони вільної торгівлі в рамках СНД це не є ні для кого секретом. Стало однією з причин провалу переговорів із Європейським Союзом про створення зони вільної торгівлі з ЄС, що завдала шкоди національним інтересам України. В цій угоді так багато вилучень, що взагалі створюється питання: про яку зону вільної торгівлі йде? Адже є перелік товарів, які вилучаються з цієї угоди. Зокрема, це є газ, нафта, нафтопродукти. А також метал, металовироби та трубопрокат. Особливо має значення такі товари як цукор.

І тому я вважаю, що дана угода була виключно політичною…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ПАРУБІЙ А.В. Я переконаний, що Азаров як керівник уряду тут, з трибуни Верховної Ради має пояснити прогнозовані економічні наслідки від підписання цієї угоди. І нам, і українському суспільству має бути зрозуміло, чи з того виграє український народ, чи просто купка політиканів, які сьогодні опинилися при владі.

Тому я закликаю, підтримати мою постанову. І власне, своїм голосуванням в залі змусити Азарова прозвітувати перед депутатами. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл – перший заступник голови Комітету із закордонних справ.

12:30:38

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги народні депутати України, наш комітет розглянув на своєму засіданні даний проект постанови і ми абсолютною більшістю голосів, чи навіть одноголосно, одностайно прийшли до висновку, що є сенс підтримати даний проект постанови.

Єдине, що ми пропонуємо в даному випадку, щоб прийти до регламентних норм – слово "звіт" замінити на термін "інформація". І я думаю, що в даній ситуації я боюся теж, що більшість не проголосує, але це дійсно нелогічно. Для більшості було б сьогодні дуже корисно, щоб заслухати цю інформацію. І Прем'єр-міністр міг би, наприклад, заспокоїти представників аграрного сектору України, в тому числі і тих, які представлені в цьому парламенті, з приводу того, що заява Головного санітарного лікаря Росії напряму суперечить і букві, і духу, скажімо, Угоди про зону вільної торгівлі України в рамках СНД, напряму суперечить. І цей чоловік мав би нести відповідальність пряму, згідно із російським законом, і в тому ж самому Санкт-Петербурзькому арбітражі, який визначений для розгляду справ по питаннях, які випливають з цієї угоди. Мабуть, було би добре заслухати, в тому числі і представникам більшості питання про обмеження, які стосуються металу, металопрокату, трубної галузі. Тому що це, дійсно, питання, по яких, можливо, при ратифікації був би сенс внести застереження і зауваження з боку української сторони. Російська сторона при проведенні ратифікації відповідних договорів в рамках СНД часто використовує цей механізм.

Можливо, уряд порадив би нам, що було би варто, щоб український парламент вніс такі застереження і відстояв великий, саме великий, а не дрібний український бізнес в цьому питанні. Тому я думаю, що дуже корисно було би не тільки для меншості, тим більше не для членів Комітету у закордонних справах, який всю інформацію від уряду отримує в повному обсязі, а саме для представників правлячої більшості, заслухати інформацію, висловити свої певні застереження, певні інші позиції і після того врахувати їх, коли цей договір надійде на ратифікацію. Тому я від імені комітету закликаю всіх підтримати прийняття цієї постанови. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорювати будемо? Запишіться. Так, будь ласка, Павло Мовчан. За ним Володимир Карпук.

12:33:05

МОВЧАН П.М.

Дякую. Адаме Івановичу, зрозуміла річ, що та аргументація, яка наведена була Тарасом В'ячеславовичем, вона є слушною. І цілком логічна наша вимога, парламенту, як парламенту заслуховувати все те, що відбувається, і що доручає, власне, законодавча гілка влади виконавчій, коли формуються ті чи інші базові принципи в економіці, коли формується бюджет, а це має безпосередній стосунок і до перспектив нашої бюджетної політики.

І саме тому, якщо ми почуємо, що, які аргументи нам наведе голова нашого уряду на користь тих чи інших дій, і ми виставимо свої запитання, і уточнимо, щоб не було двох думок, щоб не було різночитань, парламент має право, і це його не тільки право, а й обов'язок. Для того, власне, і створений парламент з певними функціями, щоб контрольні функції використовувати саме для того, щоб уточняти. Одна справа, коли це виклад чисто урядовий, а друга справа, коли ми почуємо безпосередньо з уст Прем'єра, що робиться у цій ділянці: які інтеграційні процеси економічні нас чекають, які здачі чи не здачі, що ми здобуваємо внаслідок, а що втрачаємо, внаслідок так званих тих інтеграційних процесів, які нас очікують. І тому я підтримую, як один із тих, хто належний до групи чи фракції "Реформи задля майбутнього", бо і в нашій якраз назві нашої фракції і закладено дефініція – "реформи задля майбутнього". Якщо це стосується реформ, то ми і підтримувати і цей звіт. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук. За ним – Чечетов.

12:34:55

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук "Наша Україна".

Ми безсумнівно будемо підтримувати проект цієї постанови. І вона досить вагома з багатьох причин. Уже сьогодні в залі Верховної Ради ми відчули наскільки зараз іде поворот до "візантійщини" в дипломатичних відносинах, коли все проходить за закритими дверима і досить часто здаються інтереси України. Навіть ще до моменту заслуховування Азарова, але вже тією інформацією, про яку він говорив, про те, що заявляючи в Санкт-Петербурзі про вилучення нафти і газу, тому що мито на нафту, на газ Росії досить вигідно, воно залишається, ніякого вилучення немає. Але це, що дуже чутливо для України, цукор, є в зоні вилучень. Також продукція металопрокату, металургія, хімічна промисловість. Тобто це те виробництво, яке складає левову частку в експортному потенціалі України. То уже навіть оці факти говорять про те, що підписання такого договору про зону вільної торгівлі для України є невигідним.

Насторожує те, що знову є намагання провести синхронну ратифікацію цих домовленостей. 20 грудня заявляє Янукович про те, що готові підписати ці договори. І 21-го така ж відповідна заява президента Росії Мєдвєдєва. Ми вже бачили синхронізацію при підписанні Харківських угод, і якщо би зараз би проаналізували і дали собі критичну оцінку, що зробили, то, мабуть би, не один почесав би собі голову, що ми наробили. Але про це поки що не говориться.

Прийде час, про це будуть говорити і за це будуть відповідати. Тому, я вважаю, що проект такої постанови про заслуховування Азарова є необхідний. І тих, хто навіть у більшості якраз працює у тих галузях промисловості, певно, також було би цікаво почути, які втрати вони понесуть. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов.

12:37:12

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, пока мы с вами будем делить весь мир на своих и врагов, пока мы, образно говоря, будем прибивать бирки на фасады государств: Америка – друг, Россия – враг, мы никогда не выведем Украину на широкую магистраль демократического и экономического прогресса.

В условиях кризиса, в который попали все страны, разумные руководители, мудрые государственные деятели ищут пути расширения рынков для продвижения товаров.

Что такое кризис? Кризис – это не тогда, когда я не могу произвести продукцию, а кризис тогда, когда я ее продать не могу, когда рынки сужаются, когда мы теряем рынки. Если предпринимаются активные действия власти в части расширения рынков для продвижения товаров, мы тем самым минимизируем негативные последствия мирового экономического кризиса на нашу страну. Зона свободной торговли с СНГ, зона свободной торговли с Европой, мы расширяем рынки. И то, что мы действительно синхронизируем голосование по ратификации и в России, и в Украине, и в Киеве, и в Москве, и в Думе, и в Верховной Раде – это будет таким мощным импульсом дальнейшего углубления и экономического, и политического сотрудничества между нашими странами и народами в интересах и Украины, и России, и они приобретают рынки, и мы.

Поэтому, я думаю, что информации экономической и так очень много. А тот, кто хотел сделать здесь политический пиар или устроить политический шабаш, я думаю, это не к месту, это решение не пройдет. А когда будет синхронизированное голосование, будет здесь и Премье-министр, можете задать ему вопросы и обменяться мнениями. Но я не сомневаюсь, что здравый смысл победит, и голосование это пройдет, и мы расширим рынки для продвижения …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Михайло Васильович. Дякую.

Шановні колеги, обговорення питання завершено. Тут прав профільний комітет, який звертає увагу авторів і нас в тому числі, що треба не звіт, а інформація, але суть від того, як-то кажуть, не змінюється, і дату поміняти. Але найкраще, я пропонував би прислухатись до виступу Михайла Васильовича, який абсолютно правильно і логічно запропонував. Ця угода поза сесійну залу не пройде. Якщо є така угода, а ми із засобів масової інформації знаємо, що вона є, хоча в Верховній Раді її немає і не знаю, звідки ті, хто про неї розповідають, знають її зміст, якщо вона є, така угода, то ми обов’язково її будемо ратифіковувати. І при ратифікації ми поставимо всі ті запитання до доповідачів, які потрібно буде почути, і буде сесійна зала визначатись.

Але є право законодавчої ініціативи, є право депутата, тому я ставлю пропозицію, (реєстраційний номер 9366), проект Постанови про заслуховування звіту Прем’єр-міністра України Азарова, а точніше не звіту, а інформації з приводу підписання 18 жовтня Договору про зону вільної торгівлі в рамках Співдружності Незалежних Держав, ставлю за основу. Якщо ми приймемо за основу, тоді ми з вами визначимось із датою. Прошу визначатись.

12:41:04

За-30

Постанова відхилена.

Переходимо до розділу "Повторне друге читання". Проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо строків звернення до суду (реєстраційний номер законопроекту 7467).

Вноситься пропозиція розглянути за скороченою процедурою.

12:41:41

За-222

Дякую. Пропозиція підтримана.

Автор законопроекту ігнорує роботу сесії, тому співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Льовочкіна Юлія Володимирівна. Будь ласка.

12:42:00

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.

Комітет з питань правосуддя 7 грудня 2011 року розглянув на засіданні проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо строків звернення до суду.

На думку Вищого адміністративного суду України необхідності у збільшенні строку звернення до суд немає. Такої самої думки дотримується комітет.

Так, відповідно до частини другої статті 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльності органів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Виходячи із викладеного, тягар доказування у спорі покладається на відповідача, на орган владних повноважень.

Разом з тим, в адміністративному судочинстві на відміну від цивільного суб`єкт владних повноважень повинен подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали. Тому позивачу достатньо лише заявити шляхом подання адміністративного позову, що його права порушені або створені перепони для їх реалізації, і суд у такому разі, допомагаючи особі з власної ініціативи витребовує від суб`єкта владних повноважень додаткові матеріали, документи, призначає експертизу, викликає свідка,спеціаліста, а також здійснює заходи для негайного виконання рішення суду.

Виходячи з вищевикладеного, такі положення КАСУ звільняють позивача від необхідності довготривалого процесу підготовки доказових матеріалів у справі адміністративного впровадження.

Головне науково-експертне управління у своєму висновку також висловлює ряд зауважень, але пропонує законопроект прийняти за основу.

Комітет з питань правосуддя рекомендує проект закону (реєстраційний номер 47… 7467) за результатами розгляду в першому читанні відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Будемо голосувати? Так, Кармазін, будь ласка, дві хвилини.

12:44:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, про що йде мова в цьому законопроекті? Взагалі законопроект народного депутата Шустік про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства – це позитивний законопроект. Я хочу їй подякувати за те, що це є повернення людям прав, які вони мали до внесення змін в Закон України "Про судоустрій і статус суддів". Саме через це експертне управління рекомендувало прийняти цей закон. І вже політичне рішення Комітету з питань правосуддя було не приймати. Політичне через те, що вони були замовниками цієї судової реформи, яка скоротила загальний строк звернення до адміністративного суду з одного року, який був раніше, до 6 місяців. Ці зміни були зроблені до частини другої статті 99-ї.

Ми вважаємо це положення таким, яке звужує гарантії права людини на захист шляхом звернення до суду всупереч частині третій статті 22 Конституції України щодо неможливості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Тому проект передбачає повернути громадянам можливість впродовж року звертатися до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Скажіть, будь ласка, комусь заважало те, що громадяни могли краще бути захищеними? Очевидно, заважало. І ми побачили зараз, що відбувається із Конституційним Судом, хоча ще зовсім недавно він видавав рішення, які відповідали Конституції. Зараз він перетворився в підрозділ Секретаріату Президента, чи Адміністрації Президента.

Через це законопроект, який передбачає внесення змін до статті 99-ї Кодексу адміністративного судочинства і до статті "Прикінцеві" і "Перехідні положення", який дозволяє…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

КАРМАЗІН Ю.А. І дозволяє фізичним особам захищати свої права, свободи, інтереси, які були порушені в період з 10 березня 2010 до дати набрання чинності цим законом, вважаю, що треба прийняти в першому читанні і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо строку звернення до суду) (реєстраційний номер 7467). Прошу визначатися.

12:47:18

За-49

Не підтримано. Законопроект відхилено.

Шановні колеги, розглядаємо, переходимо до заключного розділу: "Включення до порядку денного сесії". Розглядаємо питання включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Додатку до Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (щодо розміру разових витрат (вкладів/внесків), що підлягають декларуванню). Реєстраційний номер 9114. Народний депутат Матчук, будь ласка, аргументуйте своє бачення проблеми.

12:47:54

МАТЧУК В.Й.

Шановний Адам Іванович шановні колеги, законопроект запропонований, він надзвичайно короткий, там буквально одна зміна до того Закону, який ми проголосували ще минулого року, про засади боротьби з корупцією. Як ви пам'ятаєте, там передбачена норма, в цьому законі, дуже прогресивна, хороша, європейська норма про те, що тими людьми, які представляють державу, які виконують державну функцію, повинно в декларації вказуватися не тільки доходи, а й витрати. Сама по собі норма – дуже хороша, але, тим не менше, та сума одноразових витрат, яка підлягає декларуванню, а саме 150 тисяч гривень, тобто майже 20 тисяч доларів, була предметом для дуже напруженої дискусії ще в момент прийняття цього закону.

Пройшло більше ніж пів року і протягом цього часу стало зрозуміло, що для переважної більшості, для 99-ти відсотків державних чиновників, а це не тільки державні службовці, це і депутати, це і судді, це є люди, які працюють в інших органах державної влади. Ця графа буде рясніти одними прочерками, там будуть стояти одні нулі. Тобто для боротьби з корупцією, як виявилося, цифра 150 тисяч гривень ніякого значення не має, оскільки середня заробітна платня, офіційна заробітна платня державного службовця в Україні складає 2900 гривень. Європейська норма, що декларуванню підлягають витрати, одноразові витрати, які перевищують місячну заробітну платню, нами не була виконана, вона не була врахована.

Я пропоную не 2900 гривень, я пропоную хоча б 15 тисяч гривень. Це може бути предметом дискусії, але аж ніяк не 150 тисяч гривень, оскільки тоді про боротьбу з корупцією не доводиться говорити взагалі.

Дякую, прошу включити до порядку денного.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бевз від комітету. Немає?

Шановні колеги, давайте пригадаємо історію, чому появилася цифра 150 тисяч. Ми її з вами не придумали. Ми з приводу цього, яку заносити суму, дискутували у сесійній залі декілька разів, тому що Закон "Про засади запобігання і протидії корупції" у нас проходив досить прискіпливо у сесійній залі обговорення, і ми в кінцевому результаті дійшли висновку, що треба поставити у закон ту суму, яка є загальноприйнятою у Європейському Союзі. І виходячи з тих норм, які діяли з 2005 року, коли ми з вами у минулому році приймали цей закон, ми й поставили суму 150 тисяч.

Є певна логіка у тому, що ви говорите, до, дійсно, це зависока сума. Але, мабуть, є логіка і у тому, що якщо ми поставимо меншу суму, то дрібні, вибачте, чиновники, будуть тим і займатися, що складати квитанції, а скільки ж він витратив, і так далі, і тому подібне, чи він купив на суму те, що перевищує, по суті, його річний дохід в декілька разів.

Тому воля сесійної зали, але я просто наголошую і для тих, хто нас чує, що цифра взялася не просто, не ми її придумали, це – цифра… (Шум у залі) Да, це цифра, яка є загальноєвропейська.

Так, Кармазін, і будемо голосувати. Да, да, ми про включення до порядку денного. Ми... про це і йдеться мова.

12:51:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановний Адаме Івановичу, я дякую, що ви нагадали обставини, коли ми приймали. Ми, дійсно, тоді вивчали досвід, якщо ви пам’ятаєте, це переголосовувалося, і потім безліч статей приводилися у відповідність нібито всупереч Регламенту, ну, так зробили. Але тоді ми приводили це все до статей 2 і 7 директиви 200560 Європейського парламенту і Ради по запобіганню використання фінансової системи. Бо там норма – 15 тисяч євро і більше.

Але ж ми живемо в іншій країні, ми живемо в Україні. І зараз абсолютно правильно поставлено питання паном Матчуком, де він каже, я 15 тисяч написав для того, щоб почати розмовляти. Очевидно, що ця сума може бути дискусійна.

І, Адаме Івановичу, ми з вами побачили, за час існування цього закону, зустрічаючись з громадянами України, які сказали, а де ви бачили такі витрати по 150 гривень разові. Запишіть хоча би 50 тисяч. Матчук записав 15. Але у будь-якому випадку, якщо ми приймемо цифру в першому читанні зміни, то ми можемо змінити цю цифру на ту цифру, яка буде підходити більше для України. Однозначно це не цифра 150 тисяч. Однозначно. Я думаю, що тут можна і 50 тисяч зупинитися, з огляду на те, що ми, скажемо так, в три-чотири рази гірше, ніж європейці живемо.

Але з огляду на таку декларативну позицію цієї норми, всяка боротьба з корупцією в державі просто припиниться, і в цьому треба погодитися з колегою Матчуком, шановний Адаме Івановичу. Так що підтримайте, ви знаєте, як проводити рішення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я знаю, одне, що з одного боку, ви є палким прихильником того, що нам треба йти в Європу, а з другого боку, кажете, що нам не треба йти в Європу.

Шановні колеги, обговорення завершено. Ставиться на голосування пропозиція про включення. Ну, немає такого, але, будь ласка, Матчуку мікрофон, щось уточнити хоче.

12:53:40

МАТЧУК В.Й.

Дякую, Адам Івановичу. Та норма, про яку ви говорите, 15 тисяч євро, вона була взята і вона справді існує в Європі, але це ФАТФівська норма, яка використовується для боротьби з відмиванням брудних коштів і запобіганню тероризму. Тобто, 15 тисяч, на думку європейців, це вартість мінімального комплекту терориста. А ми говоримо про боротьбу з корупцією, в цьому випадку ключовим є співставлення доходів і витрат. Так от при середніх доходах 2 тисячі 900 гривень держслужбовця в Україні, вимога декларувати одноразові видатки більше 150 тисяч гривень призведе до того, що про боротьбу з корупцією ми будемо тільки говорити, робити, на жаль, не вдасться нічого. Тому я прошу хоча б розглянути цей законопроект, включити його до порядку денного. При цьому Кабінет Міністрів не заперечує, потрібно зменшувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Додатку до Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (реєстраційний номер 9114). Прошу визначатися.

12:55:04

За-10

Не підтримано.

Хоча те, що, Віктор Йосипович, ви говорите, є, наскільки мені відомо, інструктивний лист податківців, який говорить про те, які перевіряють все те, що вони вважають за необхідне. Тобто, написали ми з вами декларацію чи не написали, але вони мають право перевірити і встановити. Так що суть не в декларації, а суть в тому, як працюють ті, хто повинен слідкувати за видатками. Я пояснив чому ми писали.

Шановні колеги, розглядаємо питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо гармонізації національного кримінального законодавства із Конвенцією ООН проти корупції (реєстраційні номери 9533 і 9533-1). Доповідачі тут у нас: перший – Швець, другий – Кармазін. Будь ласка, Юрій Анатолійович, вам дві хвилини.

12:56:09

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! В пункті 22 частини першої статті 92 Конституції зазначено: "що виключно законами України визначаються діяння, які є злочинами та відповідальність за них". Передбачуваність означає зокрема, що дія закону повинна бути передбачуваною. Закон має бути сформульований з достатньою точністю, щоб дозволити індивіду регулювати свою поведінку.

Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції в статті 19 рекомендує державам-членам визнавати злочином умисне зловживання службовими повноваженнями або службовим становищем, тобто здійснення будь-якої дії чи утримання від здійснення дій, що є порушенням законодавства державною посадовою особою під час виконання своїх функцій з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи. Як відомо, під неправомірною вигодою в антикорупційному законодавстві розуміється грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, немайнові активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.

Таким чином, пропонуючи змінити фабулу статті 365, а я пропоную частину першу в ній виключити, абзац перший частини другої викласти в такій редакції: "перевищення влади, тобто вмисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їх повноважень і супроводжуються насильством або погрозою застосування насильства, застосування зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями за відсутності ознак катування", в абзаці першому частини третьої слова "частинами першої або".. замінити словами "частиною" .

Таким чином гармонізація в такому випадку прийняття цього Закону національного кримінального законодавства із положеннями Конвенції ООН проти корупції дозволить не лише виконати міжнародно-правові зобов’язання України, але наблизили національно-правову систему до високих стандартів правової держави та в принципі верховенства права, по яким…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

КАРМАЗІН Ю.А. Я завершую. … по яким Тимошенко сидить не у відповідності з європейським законодавством. Через це, я хотів би цей закон не під Тимошенко, це закон до приведення до європейського законодавства. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо голосувати? Шановні колеги, так, хто хоче взяти участь в обговоренні, запишіться. Так, будь ласка, Стоян.

12:59:15

СТОЯН О.М.

Шановні колеги народні депутати, я хочу нагадати, що на ранковому засіданні представники опозиції наполягали на тому, щоб включити першочергово цей законопроект, обговорити і проголосувати. Це була їх вимога. І коли Голова Верховної Ради Володимир Литвин сказав про те, що: "Якщо будемо добре працювати, ми його розглянемо. Давайте попрацюємо".

І ми дійсно і за їх відсутності, і за їх демагогією, небажання працювати розглянули практично всі закони і підійшли до їхнього проекту закону. Але зараз перед голосуванням ми бачимо, їх немає в залі.

То в мене запитання: чи потрібен був їм цей закон, чи потрібен був їм піар? Якщо був потрібен їм цей закон, то чому їх немає зараз в залі? І не підтримують мудрі пропозиції Юрія Кармазіна і не голосують? Їх немає зараз.

Я не буду говорити по суті закону, бо за нього голосувати не буду. Тому що ми не можемо під кожну людину, яка має кримінальну відповідальність приймати черговий закон. Але ще раз хочу сказати, позиція цікава опозиції. Зранку вони наполягали, мабуть, хотіли швиденько це діло провалити і піти по своїм справам.

То в мене ситуація, Адам Іванович, давайте ми розробимо таку схему: середа – день опозиції, вони відпочивають, а четвер – день більшості, в нас банний день, може, ми відпочинемо трошки. Ну, що ж ми працюємо і за них і за нас, а толку ніякого.

Тому я хочу, щоб ми засудили дії опозиції, яка не підтримує свого колеги і яка не хоче, щоб проголосували за закон, який якимось чином, мабуть, стосується Юлії Тимошенко. А ми за нього, безумовно, голосувати не будемо. Це закон, який нічого кращого не зробить для тих злочинців, які прикриваються політичними гаслами, розкрадають державу, а потім кажуть: "Свободу політичним в'язням", - бо вони, бачите, багато вкрали і мають право на свободу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Миколайович, це з тої опери, в якій кажуть: "Вам таксі чи шашечки?" Мається на увазі те, що зробила опозиція. ми дійсно підійшли до розгляду тих питань, які планували, але… Тобто зрозуміло, що тут треба реклама і видимість боротьби, а не сама праця.

Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо гармонізації національного кримінального законодавства із Конвенцією ООН проти корупції. Реєстраційні номери законопроектів 9533, 9533-1. Прошу визначатись.

13:02:04

За-13

Відхилено.

По фракціях? А дехто каже навіть і по прізвищах. Так, голосували "БЮТ – "Батьківщина" – 3 особи, "Наша Україна" – 7, "Реформи" – 3 особи. (Шум у залі)

Розглядаємо питання включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" (щодо продовження терміну дії антикризових норм стосовно діяльності банків та їх капіталізації) (реєстраційний номер 9398). Суб'єкт законодавчої ініціативи – Станіслав Аржевітін, будь ласка.

13:02:47

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, суть законодавчих пропозицій – це продовження на 2 роки дії деяких норм банківського антикризового закону 2009 року щодо включення до регулятивного капіталу банку суми коштів, які залучаються на умовах субординованого боргу та дозволити здійснювати окремі операції банкам у межах наявних ліцензій до 2014 року. Сьогодні це антикризовим законом передбачено до 2012 року.

Коли ми приймали з вами ці норми з терміном до 2012 року, ми очікували і прогнозували, що з кризою буде подолано. Але ми знаємо, що насправді з наслідками ще прийдеться боротись довго і ми на порозі ще чергової кризи. Тому, я хотів би ще подякувати вам за те, що ми з вами в лютому 2011 року прийняли дуже мудре і державницьке рішення і дозволили банкам нарощувати статутний капітал до 2016 року. Хотів би нагадати, пригадуєте позицію Національного банку про те, що це повинно було бути до 2012 року, а не 2016 року, цим рішенням ми врятували 130 банків, ми врятували банківську систему від колапсу, за що я вам дуже вдячний.

Зміни, які пропонується 9398, викликані ще й тим, що Національний банк, не зважаючи на нашу законодавчу ініціативу нарощування капіталу до 2016 року, постановами 273, 281 зобов'язує збільшення капіталу банків до 120 мільйонів, а у деяких випадках до 180 мільйонів, уже до 01.01.2012 року. Під загрозою сьогодні всі групи банків: і іноземні, державні і вітчизняні. Це більше 50 банків. Для докапіталізації виконання цих постанов потрібно до 5 мільярдів гривень. В умовах кризи, ви розумієте, що це не можливо. Тому, я вас переконливо прошу: давайте включимо до порядку денного, послухаємо аргументацію Національного банку існує чи не існує ця проблема і поставимо крапку в цьому питанні. Дякую за підтримку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю, якби існувала ця проблема, то Національний банк як суб'єкт законодавчої ініціативи давно вже подав би такий законопроект. Нам мабуть треба інше запитати: де ті мільярди, які витратили з державного бюджету нібито на підтримку банків, куди вони пішли і скільки кримінальних справ зараз з приводу цього розглядається. Відкрити ще чергову кормушку? Ну, це ваше право. Так, будемо голосувати?

Я ставлю на голосування пропозицію включити до порядку денного сесії проект Закону про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" (щодо продовження терміну дії антикризових норм стосовно діяльності банків та їх капіталізації (реєстраційний номер 9398). Прошу визначатись.

13:06:10

За-235

Включено.

Розглядаємо питання про включення до порядку денного проекту Постанови про відзначення 120-річчя з дня народження вченого-математика Михайла Кравчука (реєстраційний номер 9463).

Шановні колеги, 27 вересня 2012 року виповнюється 120 років. До речі, народився він на Волині, тому прошу підтримати. Голосуємо. (Шум у залі)

13:07:00

За-269

Дякую за підтримку і автору за ініціативу.

Розглядаємо про включення до порядку денного сесії проекту Постанови про відзначення 100-річчя з дня народження Ярослава Стецька (реєстраційний номер 9478). В'язівський наполягає на виступі, будь ласка. Право автора.

13:07:23

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Христос рождається! Славім його!

Дорогі українці, 19 січня 2012 року виповнюється 100 років з дня народження видатного борця за свободу і незалежність України Ярослава Стецька, він же ж і був керівником антибільшовицького блоку народів, які сьогодні в особі неукраїнських комуністів так протестують проти відзначення його 100-ліття. А антибільшовицький блок народів керувався простим гаслом: "Свободу людині, свободу народам!"

Тому хочу вам сказати, що Ярослав Стецько… (Візьміть, я вам дарую, у мене таких багато) Хочу сказати, що не одна громадська організація, в даному випадку цей календар українця випустила Львівська обласна організація спілки політв'язнів, саме яких ви, комуністи, катрупили, вони їх випустили достатнім тиражем, щоб роздати не тільки у Львівській області, але й по всій Україні. Думаю, що Володимир Горовий найде ще додатково спонсорів, щоб того календаря максимально дати і в західні, і в східні, і в південні області. Переконаний, що відзначення дня героїв саме такого українця як Ярослав Стецько буде досить пошановано і справедливо. Більше того, ряд обласних рад, в тому числі Львівська обласна рада з цього приводу прийняла рішення, і наступний рік у Львівській області проголошено роком Ярослава Стецько, так само, як і створення УПА, а це теж відбулось на Волині, а тому прошу теж при голосуванні врахувати.

Більше того, Ярослав Стецько у 1930 році провів збір українців, які проголосили Акт відновлення незалежності України, після того був заарештований і восени 1943 року находився в концтаборі німецькому, в камері смерті. Думаю, що саме такі люди, які боролись із сірим і червоними навалами проти українців, було би правильно вшанувати нам, українському парламенту, якщо він відповідає назві: український парламент. Слава героям!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Михайловичу, варто було б і нагадати акт 30 червня 1941 року, який оголошував Ярослав Стецько. Да, але треба було сказати, що він там говорив про підтримку новопроголошеної України великої Німеччини і фюрера. Так що, якщо говорити, то говорити правду.

Будемо обговорювати? Відмовився пізно вже.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного сесії проекту Постанови про відзначення 100-річчя з дня народження Стецька, 9478 законопроект. Прошу визначатись.

13:10:28

За-16

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 1 "за"; "Батьківщина"… Партії регіонів – 1 "за", 19 "проти"; БЮТ – 2 "за", „Наша Україна" – 8 "за", комуністів – 0 "за", проти -25, "Реформи заради майбутнього" – 5 "за", Народна Партія, "Позафракційні" – не голосували, з "Позафракційних" один проти.

І, шановні колеги, є пропозиція включити до порядку денного сесії, з тим щоб завтра розглянути, законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (щодо заходів адміністративної реформи) (реєстраційний номер законопроекту 9558). Просить профільний Комітет з питань аграрної політики.

Пов’язано, шановні колеги, я поясню коротко і зрозуміло: створена Державна інспекція контролю у сільському господарстві. Оскільки в діючих законах по-іншому все називається, то у зв’язку з адмінреформою, яку проведено, треба внести зміни в ті закони, щоб у них були законні підстави діяти, не лише на основі положення, але і законів.

Тому я прошу включити до порядку денного сесії і завтра розглянути, бо комітет його розглянув, законопроект за номером 9558: про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Прошу голосувати.

13:12:24

За-260

Питання включено до порядку денного.

Шановні колеги, ми з вами вичерпали порядок денний. Шкода, що опозиція в черговий раз проігнорувала свою роботу, на яку її делегували, за яку вони одержують, частина опозиції, крім Кармазіна, на яку її делегували і за яку вона одержує заробітну плату платників податків, про яких так нібито піклується.

Ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Сьогодні о 15 годині в сесійній залі відбудуться парламентські слухання на тему: "Етнонаціональна політика України: здобутки та перспективи". Завтра починаємо роботу з 10 години.