ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЄ

Сесійна зала Верховної Ради України

17 листопада 2011 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України  А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, заходьте, до сесійної зали.  Увімкніть, будь ласка, систему "Рада". Реєструємося.

16:02:33

388 карток народних депутатів зареєстровано. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Продовжуємо розгляд питання – друге читання Закону про державну службу.

Зараз йде засідання… Для  запитань: де Голова? Зараз йде чергове засідання Погоджувальної ради за участю керівників політичних фракцій і депутатської групи для вирішення питання, пов’язаного із виборчим законодавством.

Ми з вами зупинились до перерви на 648 поправці. Гордієнко…

 

16:03:19

ГОРДІЄНКО С.В.

… почув і сказав, що  648. А це фактично поправка 640.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це інші. 640, Гордієнко. Будь ласка,  мікрофон.

 

16:03:30

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні колеги, подивіться, будь ласка, уважно на 640 поправку, це комітетський варіант. Значно обмежує право керівника і профспілки встановлювати різні режими саме преміювання. Чому тільки за відмінну оцінку? Ми вже про це проголосували і давайте принципово домовимося. І тепер подивимося на  дуже серйозну річ. Ми не говоримо за якійсь додаткові кошти, адже все це має робитися в межах режиму економії. Чому  не можна саме премією відмітити на якесь професійне свято? І чому по трудовому законодавстві такі премії і надбавки все передбачено, а  по-нашому саме  Закону про державну службу – ні? Тому я хотів би, щоб це чули і державні службовці, і сьогодні чули вчителі, лікарі  і саме реально розуміли, що таке  соціальна складова    у Законі про  державну службу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  640 поправка колеги  Гордієнка ставиться на голосування в повному обсязі, вона врахована частково.

 

16:04:50

За-34

 Не підтримана.

648-а. Гордієнко, наполягаєте?

 

16:04:56

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні колеги, я хотів би саме по 648 поправці, щоб чули нас і державні службовці України, які нас слухають. Я    знову пропоную  право керівнику органів влади,  в межах економії,  мати можливість дати допомогу  на лікування.  В особливо тяжких випадках, коли таке матеріальне скрутне становище працівника, дати можливість хоча б поховати людину, яка померла на державній службі.   Якщо ми цього не робимо, ну що ми за такий "людожерливий" закон робимо? Що ж у нас тоді залишається і кому потрібен орган влади, який плює на всі християнські цінності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, 648-а ставиться на голосування.

 

16:06:05

За-38

На жаль, не підтримана.

649-а. Гордієнко, наполягаєте?

 

16:06:12

ГОРДІЄНКО С.В.

Ну, я розумію,  що до чого ідеться, що ніхто не буде  підтримувати нормального матеріального забезпечення у цих частинах. Але  все-таки, щоб державні службовці чули, я прошу поставити 649 поправку на голосування, це знову відноситься до питання повноважень керівника органу влади та порядку надання матеріальної винагороди. Будь ласка, прошу всіх колег  підтримати, а державні службовці нехай дивляться, слухають і роблять висновки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 649 поправка ставиться на голосування.

 

16:07:09

За-36

Не підтримана.

650-а, Гордієнко.

 

16:07:15

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні колеги, давайте дуже уважно подивимося на 650 поправку. Тут у залі багато управлінців, скажіть мені, яка логіка в тому, що переведення на вищу саме посаду, що переведення на вищу посаду не було заохоченням.

Я пропоную саме записати так як є в усіх органах влади в усьому світі, як було весь час і в нас. Шановні товариші, переведення на вищу посаду – це також елемент саме заохочення. Тому, ну, якщо ми хочемо мати кваліфіковану державну службу, якщо ми хочемо вирощувати саме управлінські кадри, давайте реально скажемо, що ми сьогодні доопрацьовуємо на останньому кадровому резерві, яка підготувала радянська влада. Ті, хто сидять і нас саме слухають, вони розуміють, що в них немає ні захисту, ні профспілок, ні винагороди, ні переведення, ні заохочення – немає нічого. Давайте реально будемо до цього відноситися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 650-а ставиться на голосування.

 

16:08:35

За-31

Не підтримано.

Баранов,  652-а. Не наполягає.

Кармазін, 655-а.

 

16:08:50

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Адаме Івановичу, 655 поправка вона стосується матеріального забезпечення, соціально-побутового забезпечення державного службовця.  Я пропоную частину першу статті 49 перед абзацом першим доповнити таким абзацом: "державні службовці забезпечуються житлом в установленому порядку із державного фонду". Кінець цитати. Це потрібно для того, щоб державний службовець, шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, не заглядав нікому в кишеню, не біг і не думав як отримати йому якогось хабара. Йому потрібно працювати чесно і наша задача в цьому законі - передбачити мотивацію і можливості для того, щоб він чесно виконував свої службові обов'язки і був забезпечений житлом, щоб його сім'я також була захищена, як і багатьох інших категорій службовців, які ми окремі закони…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви наполягаєте?

655-а ставиться на голосування.

 

16:10:19

За-32

Не підтримано.

В'язівський, 656-а. Не наполягає. Наполягає? А, вибачте, вас закрили. Прошу.

 

16:10:30

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В'язівський, "Наша Україна". Я розумію, що розглядаючи питання про соціально-побутове забезпечення, в першому читанні Кабінет Міністрів як ініціатор цього законопроекту…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Президент.

 

В'ЯЗІВСЬКИЙ В.М. Президент, перепрошую. Сам Президент. Пропонували залишити фактично ту норму, яка діє сьогодні щодо забезпечення соціального статуту наших працівників. Наша ж більшість провладна так хоче догодити Президенту, щоби ми мали не державних службовців, а прислужників державних паханів, що взагалі всі ці норми прибирає. І тому на сьогоднішній день я пропоную все-таки  цю позицію, яку я відновлюю в статусі, поновити і підтримати мене в тих ініціативах, щоби державні службовці, які і сьогодні працюють і мають ті самі права, щоб вони мали і в подальшому ті самі права, які сьогодні Президент пропонує їм залишити. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 656-а ставиться на голосування. Визначаємося.

 

16:11:43

За-35

Не підтримана.

Гордієнко, 658-а, наполягаєте? Ні.

Гордієнко, 660-а.

 

16:11:57

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні колеги! Про що йдеться в 660 поправці. Це пропозиція просто поставити державних службовців в однакове становище з народними депутатами. Ну, я маю на увазі хоч в деякій мірі. До чого я веду? В абсолютній більшості державних службовців сьогодні вже спеціалістів, які працюють в адміністраціях, в органах самоврядування, фактично мінімальна заробітна саме плата. У нас залишилась ще невеличка кількість санаторіїв, в яких можна провести таке оздоровлення саме для державних службовців, поки їх недокрали.

І хоча б раз у якийсь термін це надати право саме працівникам державної служби відпочивати. От, про що йдеться. А комітет пропонує відхилити. Я вважаю, це не справедливо. І повинен бути однаковий підхід, бо не може бути кращих і гірших саме державних службовців чи політичних саме діячів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 660-а ставиться на голосування.

 

16:13:16

За-34

Не підтримано.

Кармазін, 662-а, наполягаєте?

 

16:13:21

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Адаме Івановичу! Всі поправки Кармазіна виписані виключно на науковому, високому рівні і розумні. Тому я, звісно, буду обґрунтовувати її.

Частину другу статті 49 пропоную викласти в такій редакції: "Державні службовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, користуються в установленому порядку безплатним медичним обслуговуванням у державних та комунальних закладах охорони здоров’я. Цими закладами вони обслуговуються після виходу на пенсію". Це якісь мінімальні гарантії, про що зараз говорили вам народні депутати, шановний Адаме Івановичу.

І, шановний Адаме Івановичу! Адаме Івановичу! Адаме Івановичу, увага! Послухайте мене будь ласка. У мене ще 25 поправок є. Але, якщо за цю поправку ви не проголосуєте, ваша фракція, Партії регіонів, я хочу сказати, я не буду більше тратити ні одної секунди і часу ні свого, ні вашого. Просто тоді подякуєте членам Партії регіонів за те, щоб… Дайте завершити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А.  Я просто хочу попросити зараз: або підтримайте поправки, і хоча б мінімальна гарантія, або тоді сідайте і вичитуйте шість сторінок зауважень Головного юридичного управління, яке говорить, що порушуються і вимоги Кодексу закону про працю, і про Конституцію, про те, що ми вам говорили. А я просто не буду розсипатися бісером – говорите, не хочете приймати, тоді хай люди дякують жителям і дякують депутатам Партії регіонів, партій, які його підтримують. Я прошу поставити цю поправку на голосування, вона тестова поправка. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 662 поправка колеги Кармазіна ставиться на голосування.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Прошу підтримати!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Серйозна поправка, голосуємо!

 

16:15:35

За-74

Так, Ветвицький.

Таран, 666-а. Не наполягає.

Журавко, 668-а. Не наполягає.

670-а, Зарубінський. Не наполягає.

Кузьмук,  671-а. Не наполягає.

Бондик,  673-я. Ні.

Кузьмук, 776-а. Враховано.

Кармазін, 681-а.  Не наполягає.

Подгорний, 688-а. Частково. Не наполягає.

Подгорний, 691-а. Відхилено. Не наполягає.

Сушкевич, 696-а. Не наполягає.

Васютін, 700-а. Не наполягає.

Ветвицький, 707-а. Не наполягає.

Подгорний, 710-а. Не наполягає.

711-а, Кармазін. Не наполягає.

В'язіський, 714-а. Будь ласка.

 

16:16:58

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В'язівський, "Наша Україна". Йдеться  безпосередньо  про статтю "Робочий час та відпочинок". Я хочу сказати, що в черговий раз  стараються перетворити державного службовця в послушного раба, який має безальтернативно виконувати вказівки свого керівництва. Більше того, як ви вже зауважили  по багатьох позиціях, профспілки не мають права діяльності у державних службах. Я так розумію, що всі позиції   щодо захисту інтересів  працівників державної служби треба узгоджувати з Партією регіонів, а не з профспілкою, у тому числі щодо перенесення і роботи в  неробочий і вихідні дні.

Тому я пропоную дослухатись  до моєї пропозиції, і щоб все-таки  консультації проводились із профспілками. Бо, я думаю,  що всі ми  знаємо календар  вихідних днів і завчасно можемо  спланувати графік, узгодивши їх з профспілками.  Прошу підтримати мою  позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хороша поправка, тільки з якими профспілками? Їх у нас стільки.

Я ставлю на голосування поправку  колеги В'язівського  714. Прошу визначатися.

 

16:18:20

За-11

Не підтримана.

716-а, Ключковський.

 

16:18:25

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, "Наша Україна". Шановні колеги, іде мова про  примушування державних службовців  працювати у святкові дні. Цими святковими днями  може бути Різдво, Великдень, це може бути субота, це може бути день мусульманського свята. Я все-таки пропоную, щоби потім не  було проблем, написати: "якщо це не суперечить їхнім релігійним переконанням".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла суть. 716-а ставиться на голосування. Прошу визначатись.

 

16:19:15

За-19

Не підтримана.

Бірюк, 717-а. Не наполягає.

В'язівський, 720-а? Не наполягає.

Кармазін, 723-я? Не наполягає.

Яворівський, 726-а? Не наполягає.

В'язівський, 728-а? Будь ласка.

 

16:19:41

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Я розумію, що ми підходимо до завершення розгляду цього законопроекту. Я хочу сказати офіційно свою позицію і позицію "Нашої України". Цим законом ми перетворюємо державних службовців в служак сьогоднішньої влади, які безальтернативно мають виконувати вказівки керівництва, а, значить, прислуговуватися не державі, а конкретному …… на місцях. Тому я пропоную всіх розумно, державно мислячих людей не голосувати за цей законопроект або проголосувати червоною кнопкою "проти". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не наполягаєте, я так розумію, на поправці.

Так, Кармазін, 738-а. Частково врахована.

Міщенко.

Гриневецький, 745-а. Не наполягає.

Подгорний, 750-а? Не наполягає.

741-а? 741-а. Будь ласка.

 

16:20:43

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні колеги, я хотів би привернути вашу увагу до 741 поправки. Там написано, що вона врахована частково. Але про що йде мова, іде про перелік саме проступків. І мій перелік відрізняється від комітетського, бо є більш збалансованим. Давайте подивимося хоча би одне положення, систематичне порушення встановлених правил професійної етики державним саме службовцем. Що таке професійна етика, і як можна це трактувати? Тому що якщо ми таке пишемо, професійна етика, то вона повинна бути встановлена законом, а не наказом якогось там керівника агенції державної служби, як би ми його не поважали. Бо той саме керівник і та агенція навиписує там такого, що його не можна на гарматний постріл до державного органу  влади. Тому обов`язково, щоб воно затверджувалося законом.

Я прошу підтримати мою редакцію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 741-а поправка ставиться на голосування.

 

16:22:04

За-26

Не підтримана.

761-а, Нетецька. Не наполягає.

766-а, Нетецька. Не наполягає.

768-а. Гордієнко.

 

16:22:20

ГОРДІЄНКО С.В. Яка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  768-а.

 

ГОРДІЄНКО С.В. Давайте повернемося до 764-ї. Вона відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так. Будь ласка.

 

ГОРДІЄНКО С.В. А я просто хотів би привернути увагу до того, що це норма чинного Трудового саме кодексу, де працівники захищені як члени профспілок від сваволі саме керівників. Але я розумію, що дуже безплідно бився над тим, щоб "просунути" в Законі "Про державну службу" мій колега В`язівський цих поправок, і ніхто не хоче бачити навіть духу профспілок у державній саме службі, що є неправильно. І сьогодні показують ті події, які відбуваються в Греції, в інших країнах, де державні службовці, де профспілки цих служб виходять на певні акції протесту, захищають свої права, тому я вважаю, що ми не повинні забувати профспілки і прошу поставити на голосування, щоб люди бачили цю позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  764-а поправка ставиться на голосування.

 

16:23:41

За-34

Не підтримана.

768-а. Гордієнко.

 

16:23:46

ГОРДІЄНКО С.В.

Я хотів би сказати по 768-й поправці, що я…  не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  769-а. Ваша.  Не наполягаєте?

 

ГОРДІЄНКО С.В.  Ні, не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

770-а, В'язівський не наполягає.

Хара, 771-а.

Каплієнко, 772-а. Ні.

Гриневецький.

Гордієнко, 774-а.

 

16:24:22

ГОРДІЄНКО С.В. Не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ключковський, 775-а. 775-а, 211 сторінка, будь ласка.

 

16:24:30

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Адам Іванович, тут чисто редакційна правка, ну, слово "правомочний" має дуже дивний корінь "моч" – абсолютно не український. Чому не замінити це слово на українське слово "повноважний"? Бо інакше  там "моч" невідомо ж звідки походить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є пропозиція: підтримати поправку 775. Прошу проголосувати.

 

16:25:15

За-279

Підтримана.

Горбатюк. Ні.

Толстенко, 778-а. Ні.

779-а, Нетецька.

780-а, будь ласка. Чечетов.

 

16:25:31

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановна президія, шановні народні депутати, прохання поставити на підтвердження поправку 780 для остаточної юридичної легітимізації цієї поправки Верховною Радою України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Гордієнко.

 

16:25:52

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні колеги, я привертаю, для стенограми я кажу, що я в цій поправці участі не брав і знімаю своє прізвище, воно там помилково. Я категорично проти того, щоб службові розслідування щодо працівників інших гілок саме влади робили працівники виконавчої влади. Я про це вже говорив, є мої поправки, на превеликий жаль, вони не підтримані. Таку логіку я ніколи не підтримаю.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України  В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, комітет врахував 780 поправку, її треба ставити на голосування на підтвердження, що я і роблю.

 

16:26:45

За-30

Поправка не врахована.

Мікрофон Михайла Чечетова.

 

16:26:54

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Прохання поставити на підтвердження для остаточної юридичної легітимізації поправки 781 народного депутата Василя Васильовича Демчишена, щоб врахувати її у повному обсязі.  У повному обсязі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправка  781 врахована частково. Є пропозиція народного депутата Чечетова поставити на голосування питання про врахування її повністю. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

 

16:27:44

За-226

Поправка врахована.

Гордієнко, 788 поправка. Вона врахована редакційно. Наполягаєте на ній?

 

16:28:04

ГОРДІЄНКО С.В.

Я хотів би сказати, шановний Володимир Михайлович і шановні колеги, насправді, не врахована вона, як би ми там не писали.

Я проти того. щоб представники агенції Головдержслужби входили у комісію службових розслідувань роботи керівників Апарату Верховної  Ради України, Центральної виборчої комісії, уповноваженого з прав людини. Я логіку це вже говорив в інших саме поправках. Я вважає це неправильно, і саме прошу все-таки поставити на голосування мою поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 788.

 

16:28:53

За-33

Поправка не врахована.

Так, поправка 791, Гордієнко. Наполягаєте на ній? Мікрофон.

 

16:29:02

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні колеги! Я розумію, що йдеться одного і того самого, і результат буде такий, але я ще і ще раз застерігаю, це ми робимо не правильно, така логіка суперечить здоровому глузду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування 791 поправка.

 

16:29:33

За-29

Поправка не підтримана.

Тепер наступна поправка 796 Гордієнка. Наполягаєте на ній? Ні.

Кармазін, 798-а. 799-а.

Далі. 823 поправка, Кожем’якін. Наполягаєте на ній? Ні.

827-а, Юрій Ключковський. Це сторінка 228.

 

16:30:12

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую дуже. Вже йде мова про "Прикінцеві положення". І я пропонував виключити пункт 5 у зв’язку з тим, що там пропонувалися неконституційні зміни до інших законів. В тому сенсі поправка врахована. Однак, тепер всупереч 116 статті Регламенту Верховної Ради  України тут з’явилися зміни до інших законів України, які не розглядалися у першому читанні. Тим самим народних депутатів України позбавлено можливості розглянути ці поправки, внести до них свої застереження, зауваження чи зміни, і порушується Регламент Верховної Ради. В такому випадку потрібно вилучити все те, що тут всупереч 116 статті запропоновано і внести як окремий законопроект – про внесення змін до інших законів України у зв’язку з прийняттям цього закону. Інакше ми не маємо права діяти. Це Регламент Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію, яка знайшла відображення у поправці 827 Юрія Ключковського.

 

16:31:39

За-23

Поправка не врахована.

829-а, Гордієнко. Ні? Ні.

Поправка 840-а, Гордієнко.

Толстенко, 841.

Сушкевич, 849-а. Мікрофон, будь ласка. Ні? Не наполягає.

Хара, 850. Яка? 845-а? Зараз повертаємося, 845-а. Гордієнко, будь ласка.

 

16:31:47

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні колеги! Давайте подивимося уважно на 845 поправку. Насправді моя пропозиція не врахована зовсім, хоч там написано: враховано частково. Але, на мій погляд, і на погляд багатьох моїх колег вона більше відповідає реальності ніж поправка 830 мого колеги Василя Васильовича Демчишена, про внесення змін до Закону про оплату праці. Умови розміру оплати праці державних службовців, на жаль, не визначаються законом як у суддів. В оплаті праці суддів, дійсно, немає рішень Кабінету Міністрів, ніхто туди не лазить в цю проблему, а у нас Кабмін через місяць після прийняття Закону про держбюджет затверджує схеми посадових окладів. Це, на погляд багатьох, є дуже суттєвим і воно повинно бути все-таки окремим законом регулюватися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 845.

 

16:33:40

За-26

Поправка не врахована.

Поправка Павленко, 853-я. Наполягаєте на ній? Ні.

Шановні колеги, ми всі пройшли поправки. Будь ласка, шановні колеги, тепер Михайло Чечетов.

 

16:34:12

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, там 4-ю поправкою ми трошки розбалансували закон. Прохання повернутися до 4-ї поправки і ще раз поставити її на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 4 поправка, Яворівський і Чорноволенко.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона врахована частково. Ви наполягаєте? Будь ласка, мікрофон Михайло Васильович.

 

16:34:36

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Ми її проголосували в цілому і, проголосувавши в цілому, ми частково розбалансували закон. Тому прохання ще раз повернутися до цієї поправки і поставити на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про повернення до поправки номер 4.

 

16:35:08

За-226

Повернулися.

Тепер ставиться на голосування пропозиція про підтвердження 4 поправки. Одну хвилинку.

Шановні колеги, оскільки ми повернулися до цієї поправки, яка була врахована повністю, комітет запропонував її врахувати частково. То нам тепер треба поставити на голосування пропозицію комітету про часткове врахування 4 поправки в редакції комітету. Прошу голосувати.

 

16:36:03

За-255

Поправка враховується в редакції комітету.

Шановні народні депутати, комітет пропонує прийняти законопроект в другому читанні і в цілому як закон. Тому є таке прохання, щоб ми проголосували, потім розділимо законопроект.  

Робимо одне голосування, оформимо два законопроекти: буде  Закон про державну службу і Закон про внесення змін до чинних законів у зв’яжу з прийняття Закону про  державну службу. Щоб ми дотримувались тут юридичної, правової чистоти. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування цю пропозицію, а саме: про прийняття в другому читанні і в цілому як  закон проект Закону про державну службу з дорученням  Головному юридичному управлінню при оформленні документу розділити його на дві частини: власний Закон про державну службу і Закон про внесення змін до законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону про державну службу. Правильно я говорю?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Із дорученням комітету провести техніко-юридичне опрацювання в Юридичному управлінню. Прошу голосувати.

 

16:37:39

За-247

Закон прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, така пропозиція вноситься, щоб ми зараз продовжили розгляд законопроектів у другому читанні до того моменту, коли буде роздано узгоджений проект Закону про  вибори народних депутатів України, тоді ми перейдемо до розгляду цього закону. Немає заперечень?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.   (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую.

А перед початком розгляду цього закону я поінформую вас про результати роботи Погоджувальної ради.

Будь ласка, Юрій Ключковський.

 

16:38:22

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Володимире Михайловичу, є заперечення проти того, щоб ми розглядали законопроект гарячий, щойно з тиражу, оскільки такий серйозний законопроект, принаймні, треба прочитати, треба побачити, що в ньому є, бо інакше це голосування "за кота в мішку".  Я думаю, що це  не серйозно підходити таким чином до настільки чутливого і політично, і зовнішньополітичного закону.

Тому я пропоную, щоб дали можливість народним депутатам ознайомитися зі змістом, і тільки після того, ми приступили до розгляду цього   законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні народні депутати, коли  ми підійдемо до розгляду цього питання,  будемо розглядати і ці пропозиції. Разом з тим, у  нас є  рішення Верховної Ради України  17 листопада розглядати це питання. Але тоді поставимо на    голосування різні пропозиції і приймемо відповідне рішення. 

Шановні колеги, пропоную вашій увазі Закону про внесення змін до статті 34 та пункту 1 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (щодо уточнення окремих положень).

Доповідач – заступник  голови комітету  з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального  господарства та регіональної політики Лисов Ігор Володимирович. Будь ласка.

Так, секретаріат, я прошу вас, будь ласка, доповідачів забезпечте.

Шановні колеги, поправки до цього законопроекту.

Не врахована 2 поправка Юрія Кармазіна. Юрій   Анатолійович, ви наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка.

 

16:39:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний   Володимире Михайловичу, в  законі про регулювання містобудівної діяльності у статті 34, у пункті 4 я пропоную після слів "житлових будинків" доповнити словами "державного та громадського житлового фонду", і далі за текстом. Для чого я це роблю? Щоб уточнити, до якого фонду відносяться ці будинки,  реконструкція, або капітальний  ремонт яких може бути  проведено за кошти державного, або місцевих бюджетів у межах  земельних розміщень. За відсутності документу, що засвідчує право  власності, чи користування земельною ділянкою.

Таке уточнення необхідне для упередження зловживань  у відповідній сфері щодо власників користувачів земельних ділянок. Що мають проводити реконструкцію, або капітальний  ремонт житлових  будинків  за власні  кошти, а також щодо  незаконно     зведених будинків.

Вважаю,  що неврахування цієї пропозиції суттєво погіршує цей законопроект  і прошу підтримати голосуванням моєї поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, ставиться на голосування   поправка  номер 2 Юрія Кармазіна.

 

16:41:21

За-9

Поправка не підтримана. 

Поправка, Кирило Куликов, 4-а. Наполягає на ній? Мікрофон, будь ласка. 4-а? Ні.

Коваль, 5-а. Ні.

Шаго? Ні.

Волинець Євген, 7-а? Мікрофон, будь ласка.

 

16:41:46

ВОЛИНЕЦЬ Є.В.

Я предлагаю, чтобы продлить это на один год. Это связано с тем, что многие представители городов обращаются с тем, что они не успеют, не вкладываются в те сроки, которые в этом законе прописаны.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 7 Євгена Волинця.

 

16:42:24

За-28

Поправка не підтримана.

Поправка номер 8.  Юрія Кармазіна мікрофон.

 

16:42:32

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я прошу дуже уважно подивитися на цю поправку і ви зрозумієте, що її треба підтримати. Я звертаюся до представників Партії регіонів, які приймають рішення. У розділі "Прикінцеві положення" пункт 1 частини першої залишити в чинній редакції. А саме: частин третьої та четвертої статті 24, які набирають чинності з 1 січня 2012 року. Ці вношу зміни з метою недопущення ще на один рік до 1 січня 2013 року відстрочити набуття чинності частин третьої та четвертої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". А саме, у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього закону, передачі земельних ділянок і земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним чи юридичним особам, забороняється.

Через це треба, щоб цей закон набув чинності в той час, коли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ставиться на голосування поправка 8 Юрія Кармазіна.

 

16:43:57

За-25

Поправка не підтримана.

Поправка 9-а, Кирило Куликов. Мікрофон.

 

16:44:03

КУЛИКОВ К.Б.

Дякую, Володимир Михайлович, я хочу сказати, що головним мотивом прийняття цього законодавства було те, що містобудівельна документація, ми будемо мати детальний план розвитку територій, будемо мати зонування і не буде таких бандитських захватів території, будівництва на них якихось там уродів.

Що я хочу сказати. Сьогодні це змінюється, продовжується термін і сьогодні земля може віддаватись під будь-який, без генерального плану, без містобудування, будівної документації. Що я пропоную? Що це залишається до 2012 года, року, але крім об'єктів соціальної інфраструктури, інженерної, транспортної інфраструктури, це буде зрозуміло. Всі інші об'єкти не можуть будуватися і під них земля не може відводитись. Це раціональна пропозиція. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на голосування поправка №9 Кирила Куликова.

 

16:45:17

За-22

Поправка не підтримана.

Шановні колеги, всі інші…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До якої? А вона врахована. Ну, будь ласка. Ні, 10-а врахована. Да, будь ласка. Да, будь ласка. Юрій Кармазін.

 

16:45:31

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, пунктом з врахованою поправкою 10-ю законопроект…, передбачається зміна набуття чинності його не з 2012 року, як прийнято в першому читанні, а 2013 року. Така маленька ось, уточнення. І далі потім слова "протягом одного року з дня набрання чинності цим законом" замінити словами та цифрами "до 1 січня 2013 року".

Я категорично заперечую проти врахування цієї поправки і обґрунтовую це тим, що це чисто лобістська поправка, але не в інтересах суспільства. В результаті цього положення, прийняття, фізичні, юридичні особи будуть мати право отримувати земельні ділянки із земель державної або комунальної  власності  у власність чи користування для містобудівних потреб, що забороняється цією нормою. Враховуючи негативну ситуацію, що склалася в державі, безпосередньо в Києві у сфері містобудівної діяльності, а також виступи громадськості проти здійснення, прошу поставити на підтвердження цю поправку. І не проголосувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я попрошу, щоб заступник голови комітету Юрій Сербін дав пояснення, чому таку пропозицію підтримав комітет. Будь ласка.

 

16:46:48

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги! З моєї точки зору, ми прийняли дурню, коли приймали взагалі цей закон. Ми прийняли, що якщо не буде зонування територій на 1 січня 2012 року, то неможливо взагалі виділяти земельні ділянки.

При цьому у нас немає навіть формулювання законодавчого або іншого нормативного що таке зонування. Ні в якому разі не можна погоджуватись з колегою Кармазіним. Бо якщо ми з вами зараз не приймемо цю поправку, то з 1 січня наступного року ми жодну земельну ділянку ні під соціальне житло, ні під державне, ні під доступне житло не зможемо виділити, якщо вона навіть пройшла всі процедури, які у нас є.

Тому потрібно залишати те, що записано в законі. Якщо моя точка зору, то потрібно продовжити до 2016 року. Бо раніше ми не зможемо зробити нічого. Перше, через те, що в бюджеті немає коштів. А друге, у нас всього два інститути, які можуть робити генплани. Уже не кажу про зонування.

Тому поправку шановного колеги Кармазіна підтримувати не можна. Ми взагалі зупинимо все, що можна в країні. Жодного, навіть соціального житла ми будувати не можемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Нам потрібно поставити на голосування і підтвердити поправку 10 народного депутата Лисова, яку комітет врахував.

Я ставлю на голосування 10 поправку. Прошу голосувати.

 

16:48:46

За-241

Поправку підтверджено.

Шановні народні депутати, комітет пропонує прийняти законопроект в другому читанні і в цілому як закон. Головне юридичне управління зауважень до проекту, підготовленого до другого читання, не має.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до статті 34 та пункту 1 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (щодо уточнення окремих положень) (реєстраційний номер 8696). Прошу голосувати.

 

16:49:37

За-273

Закон прийнято.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (щодо вдосконалення механізму укладення угод про розподіл продукції) (реєстраційний номер 9357). Доповідач –  голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олексій Плотніков.  Будь ласка, Олексій Віталійович.

 

16:50:09

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується друге читання проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (щодо вдосконалення механізму укладання угод про розподіл продукції). Перше читання відбулося у нас 1 листопада 2011 року. До другого читання надійшло десять пропозицій, п'ять з них враховано, п'ять відхилено. На комітеті, який відбувся 15 листопада цього року було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (щодо вдосконалення механізму укладання угод про розподіл продукції) прийняти у другому читанні та в цілому як закон. Якщо є якісь зауваження по поправкам, які надійшли до цього законопроекту, я готовий відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, поправка, Юрій Кармазін, наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка.

 

16:51:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я б перейменував би цей закон на закон про вдосконалення механізму  розпилу того, що належить народу України. У статті 1 термін "інвестор" я пропоную викласти в іншій редакції: "Інвестор – це переможець конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції, дочірня компанія, підприємство відповідної державної акціонерної компанії   або господарське товариство, створене за її (його участі), 100 відсотків статутного капіталу якого належить   державі; акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належить державі; компанії у випадку  укладення угоди за участю такої компанії; будь-яка інші юридична  або фізична особа України або  інших держав; об'єднання юридичних осіб, створених в Україні чи за межами України,  які є стороною угоди про розподіл   продукції або  які набули прав та обов'язків, визначених угодою  в результаті передачі прав  та обов'язків відповідно до статті  26 цього закону та мають відповідні  матеріально-технологічні та економічні можливості або відповідну кваліфікацію, що підтверджено документами, виданими згідно з законами". Я це приводжу у відповідність до…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 1 поправка  Юрія Кармазіна.

 

16:52:35

За-30

Поправка не підтримана.

Поправка 5 Юрія Кармазіна. Мікрофон.

 

16:52:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій  Кармазін. Спасибі всім, хто підтримав 1 поправку. Дуже жаль, що  не зрозуміли її суть, багато хто із тих, то не проголосував

У статті 6  я пропоную у частині четвертій абзац  другий залишити  в чинній редакції, повторюю, в чинній редакції того закону, який  є, який повертався Президентом вам з вето, якщо вже хочете, уточню вже деталізую, а саме, у такому   вигляді залишити: "Угода про розподіл продукції  укладається з переможцем конкурсу з врахуванням умов конкурсу та конкурсної заявки переможця, який  проводиться у порядку, визначеному  цим законом".  Це потрібно, щоб запобігти корупційним діям  та зловживанням, тобто недопущення укладення  угоди про розподіл продукції поза здійсненням конкурсної процедури. Автором пропонується розширити   перелік суб'єктів, з якими  можливо укладення угод про розподіл продукції за значенням, що стороною може бути не тільки переможець конкурсу, а й інші суб’єкти відповідно до умов конкурсу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 5 поправка.

 

16:54:10

За-28

Поправка не підтримана.

Поправка 6. Мікрофон Юрія Кармазіна.

 

16:54:16

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Якщо в мене був сумнів раніше щодо намірів в цьому законі, зараз він відпадає зовсім. Поправка 6, пропонується в статті 7 частині першій, абзац 14 залишити в чинній редакції. Нагадаю вам, що ця редакція звучить так: "В окремих випадках умови конкурсу можуть передбачати вимоги щодо реалізації виключно на території України виробленої і набутої у власність інвестором продукції". Хіба ми не розуміємо, що мова йде про газ? Я й кажу, давайте на Україні. А тепер для чого я вношу ці зміни, щоб не допустити виникнення ситуацій, за яких укладення угод про розподіл продукції буде здійснюватись поза конкурсом в обхід встановленого механізму та запобігання можливим корупційним діям і зловживанням, дискримінації суб’єктів. Вважаю, що передбачення додаткових випадків укладення угоди про розподіл продукції поза здійсненням конкурсної процедури призведе до зловживання правом певними суб’єктами …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 6 поправка Юрія Кармазіна.

 

16:55:41

За-33

Не підтримали.

Поправка 8, Юрій Кармазін. Мікрофон.

 

16:55:53

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. 8 поправка стосується того, що з переможцем конкурсу, наголошую, з переможцем конкурсу, я пропоную таку редакцію залишити, не пізніше ніж через 12 місяців з дня опублікування результатів конкурсу укладається угода про розподіл  продукції в порядку і на умовах, визначених цим законом, та з урахуванням умов конкурсу та конкурсної заявки переможця.

За письмовим зверненням  інвестора цей строк може бути продовжено на 6 місяців.

Це вношу ці зміни з тим, щоб була нормативно-правова визначеність і конкретизоване коло суб`єктів, з якими вкладається угода про розподіл продукції. Адже відповідно до усталених вимог юридичної техніки норма права повинна бути чітко визначена і логічно побудована.

Наголошую, що попередні поправки, які не врахували, дають можливість роздавати… укладати угоди без проведення  конкурсу і заздалегідь відомими суб`єктами. Я думаю, що це знову будуть студентки з якоїсь….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування  8 поправка.

 

16:57:20

За-42

Поправка не підтримана.

Поправка 10-а. Юрій Кармазін, мікрофон.

 

16:57:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати!  Звертаю вашу увагу,  закон не проходив антикорупційної експертизи, яка передбачена чинним законодавством. До речі, його треба було провести.

У статті 9 пропоную виключити запропонований автором абзац третій, а саме: "у випадку укладення  угоди про розподіл продукції з переможцем конкурсу та дочірньою компанією, відповідною  державною акціонерною компанією або господарським товариством, створеним за його участі, оператором угоди призначається переважно переможець  конкурсів або (в дужках) один з переможців". Це вношу такі пропозиції з метою недопущення виникнення ситуацій, за яких укладення угод про розподіл продукції буде здійснюватися поза конкурсом в обхід встановленому законодавством механізму і запобігання можливим корупційним діям і зловживанням. І дискримінація суб`єктів.

Вважаю,  що передбачення додаткових випадків укладення угоди може привести до зловживання правом і подальшим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 10 поправка Юрія Кармазіна.

 

16:58:54

За-39

Поправка не підтримана.

Шановні народні депутати, всі інші поправки проголосовано. Комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому як закон. Головне юридичне управління зауважень до законопроекту не висловило.

Ставиться на голосування пропозиція про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України "Про угоди, про розподіл продукції" (щодо вдосконалення механізму укладення угод про розподіл продукції). Реєстраційний номер 9357. Прошу голосувати.

 

16:59:44

За-298

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Доповідач – голова Комітету з питань національної безпеки і оброни Анатолій Гриценко. Анатолій Степанович, будь ласка.

 

17:00:16

ГРИЦЕНКО А.С.

Скільки хвилин?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А це друге читання ж.

 

ГРИЦЕНКО А.С. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Я прошу послухати, що я скажу, оскільки питання зараз іде не просто про законопроект, а, насправді, про вартість людського життя і про мораль. Цей законопроект був залом підтриманий в першому читанні. Це означає, що ми – парламент погодилися, що не може бути дискримінації, коли гине військовослужбовець і його сім'я отримує пенсію як компенсацію за втрату годувальника вдвічі меншу, ніж у випадку, коли вмирає або гине державний службовець без погон. Комітет проголосував одноголосно за те, щоб прийняти його в цілому. Головне юридичне управління не має жодного зауваження, але давайте не будемо лукавити. Я знаю, що Партія регіонів  отримала команду відхилити цей законопроект. Тому я хочу декілька слів сказати вже не залу, бо немає  сенсу, а тим людям, яких стосується цей закон. Я звертаюся до солдат, які служать в армії, в інших силових структурах. Головне застереження, чому не можна приймати  цей закон – 282 мільйони гривень, яких не вистачає на рік. Я вам скажу, оті дві бурові  установки, які закупили під патронатом Бойко, де вкрали 2,4 мільярди, - це фінансування цього закону на 8,5 років; "Лівела", яка не сплатила 3 мільярди минулого року – це ще на 10,5 років фінансування цього закону. Тому гроші  в державі є, немає моралі.

Я також хочу нагадати, що профільний міністр соціальної політики Сергій Тігіпко у прямому ефірі студії "Шустер-Лайф" пообіцяв від імені уряду, що цей закон буде підтриманий. У мене є письмова відповідь Тігіпка, де він каже, що уряд не підтримує цей закон. Міністр, який бреше, не має права бути міністром.

Тому замість того, щоб зараз витрачати час на голосування різних поправок, десять з яких враховано, дві – ні, я пропоную вам зробити ту брудну справу, яку ви хочете – відхилити. Але тоді знайте, що терпець у солдат, яких таким чином принижуєте, колись увірветься. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, тепер переходимо до розгляду поправок.

Чуднов, поправка 2. Наполягаєте на ній? Ні.

Поправка 4, Кабінету  Міністрів. Вона відхилена. Нема представника Кабміну? Значить, не будемо голосувати.

Поправка Володимира Яворівського врахована редакційно, але він має зауваження. Будь ласка, мікрофон Володимира Яворівського.

 

17:03:05

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко", місто Кіровоград. Я переконаний у тому, що, звичайно, вони не проголосують цієї поправки. Але я просто хочу підтримати Анатолія  Гриценка в тому, що якщо ви сьогодні… фактично, вже армії української немає зовсім, а виявляється, що ще просто елементарних знаків соціальних ніхто не хоче давати і вони за нього не проголосують.  Моя пропозиція дуже проста: якщо в родині залишається одна дитина після загибелі військовика нашого, він отримує 70 відсотків, тобто тільки на одну. А якщо у нього троє дітей, отже, максимально зменшується тоді цей рівень. Через те моя пропозиція така: що якщо більше однієї людини, тоді 50 відсотків оплачується від того, що отримував військовик. Але я ж переконаний, що не проголосують вони за це ніколи. Я взагалі не розумію, сьогодні проголосували одну поправку від опозиції і відразу, даруйте, штани запарували, і відразу повернули ще раз для того, щоб і її скасувати.

Через те, пане Анатолію, не надіймося, що вони проголосують, але хай це знають солдати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування… По цій 6 поправці, будь ласка.

 

ГРИЦЕНКО А.С. Шановні колеги, я хочу пояснити. Цей законопроект торкається 30 тисяч і 60 сімей. Він торкається не тільки військовослужбовців Збройних Сил України, тобто армії, а і всіх спеціальних підрозділів усіх інших силових структур, 715 тисяч людей, які носять погони і форму. В тому числі тих військових в погонах, міліції, які загинули в Одесі від рук бандитів. І їхні сім’ї, на превеликий жаль, якщо ми не приймемо цей закон, зараз будуть отримувати вдвічі менше, ніж якийсь митник, який, наприклад, помер від серцевого нападу від того, що йому не донесли хабар. Вдумайтеся, що ми робимо, якщо ми відхилимо цей закон.

Я прошу проголосувати цю поправку, яку озвучив Яворівський.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, ставиться на голосування поправка 6, автор – Володимир Яворівський.

 

17:05:25

За-60

Поправка не врахована.

Шановні колеги, комітет пропонує прийняти законопроект у другому читанні і в цілому як закон. Головне юридичне управління не має жодних зауважень до опрацьованого законопроекту.

Ставиться на голосування пропозиція про прийняття в другому читанні і в цілому як закону проекту Закону про внесення змін до статті 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (реєстраційний номер 5108). Прошу голосувати.

 

17:06:14

За-155

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 5, "БЮТ – "Батьківщина" – 70, "Наша Україна – Народна самооборона" – 27, комуністів – 25, "Реформи заради майбутнього" – 20, Народна Партія – 0, позафракційні – 8.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства). Доповідач – заступник голови Комітету з питань правосуддя Валерій Бондик. Будь ласка, Валерій Анатолійович.

 

17:06:54

БОНДИК В.А.

Дякую. Шановні колеги! Шановна президія! 2 листопада Комітет з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні законопроект щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства. Прийнято рішення підтримати цей законопроект в цілому і голосувати за нього в другому читанні. В процесі підготовки до другого читання було надано суб’єктами законодавчої ініціативи 79 пропозицій, з них враховано 42 пропозиції, відхилено 37.

Тому, шановний пане голово, прошу по поправках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до розгляду поправок.

Поправка Одарченка, 4-а. Не врахована. Наполягає на ній? Мікрофон, будь ласка.

 

17:07:40

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні друзі, ви подивіться тільки на цей закон. По суті адміністративні суди так як судова реформа задумувалася, вони мусили захищати інтереси людей. Сьогодні подивіться у що перетворює цей законопроект взагалі цю гілку влади? На сьогоднішній день, якщо ви уважно подивитесь, він зовсім не захищає інтереси людей, а навпаки посилює зараз можливість держави фіскальних органів впливати на їх життя.

Подивіться, які там існують норми, які стосуються, наприклад, виконання рішень позовів податкової інспекції. Сьогодні навіть якщо ти не отримав  повістку, а цим законом не обов’язково його давати, суд приймає рішення,  і ти можеш завтра опинитися без майна. Сьогодні цей закон є абсолютно шкідливим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка номер 4 Юрія Одарченко.

 

17:09:03

За-60

Поправка не підтримана.

Поправка 8.  Юрій Одарченко, наполягаєте на ній? Мікрофон.

 

17:09:11

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні друзі, ні, на цій поправці… Це який номер, я прослухав, скажіть, будь ласка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Восьма.

 

ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні друзі, 8-а, наполягаю.

Шановні колеги, у нас бувають випадки, коли в суд подають на суддів Вищого адміністративного суду. За нинішнім законодавством, в якому в цьому випадку справа має розглядатися звичайним районним судом. Але який же районний суддя може задовольнити позов проти судді Вищого адміністративного суду або всього цього суду в цілому? Як можна змушувати суддів розглядати позови проти своїх керівників? Це просто абсурдна ситуація. Навіть за кодексом 1961 року справи проти суддів розглядав вищестоящий суд. Тому пропоную встановити, що позови проти Вищого адміністративного суду та суддів цього суду розглядає Верховний Суд України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 8 поправка Юрія Одарченко.

 

17:10:28

За-51

Поправку не підтримано.

Поправка 12, Ковзель. Наполягаєте на ній? Ні.

Олена Шустік, 13 поправка. Мікрофон.

 

17:10:42

ШУСТІК О.Ю.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я наполягаю на голосуванні цієї поправки і загалом хочу сказати про цей закон. Як відомо, диявол криється в деталях. Якраз поправки до цього законопроекту фактично псують і зводять його нанівець. Оскільки цим законом до статті 256 пункту 39 вносяться такі зміни, якими виводиться з правового поля негайне виконання рішень судів по начисленню пенсій. Разом з тим цією ж поправкою вводиться негайне виконання стягнень по рішенню на користь податкової.  Напевно автори цього законопроекту і поправок забули призначення КАСУ. Цей кодекс призваний захищати люди від держави, але не навпаки. Дякую за увагу. Прошу проголосувати поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. Ставиться на голосування поправка  13, автор –  Олена Шустік.

 

17:11:59

За-64

Поправка не підтримана.

Так поправка наступна Олени Шустік знову ж таки,  21-а. Мікрофон.

 

17:12:09

ШУСТІК О.Ю.

Одарченко наполягає на  16 поправці, Володимире Михайловичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми повернемося, ви  тоді свою, а тоді повернемося.

 

ШУСТІК О.Ю. Поправка номер 21. Частину четверту статті 24 я пропоную залишити в чинні редакції.

Моя пропозиція полягає в тому, щоб залишити чинну редакцію, оскільки за новими судовими правилами рішення Вищого адміністративного суду є остаточними і практично немає жодної можливості їх переглянути Верховним Судом. Саме Вищий адміністративний суд забезпечує однакові застосування законів нижчими судами по адміністративній вертикалі. Якщо ми уникнемо цієї ситуації, то буде дуже  погано оскаржувати всі ці питання в рамках КАСУ   нашим громадянам. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, голосується поправка 21 Олени Шустік.

 

17:13:18

За-69

Поправка не підтримана.

Шановні колеги, треба повернутися до  16 поправки Юрія Одарченка. Мікрофон. Вона врахована частково. Будь ласка.

 

17:13:26

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Колеги,  що пропонує нам пан Ківалов  у своєму законопроекті? Він пропонує фактично скасувати  можливість  вимагати колегіального розгляду справи в суді першої інстанції. Я розумію, що набагато простіше впливати на  одного суддю, я знаю, що колегії суддів інколи виносять  рішення, що прямо  суперечать тому, чого від них хоче влада. Але це не привід обмежити права людини на колегіальний розгляд справи.

Я пропоную покращити  процедуру такого розгляду, щоб не було затягування справ через зловживання  цим правом, але робити  те, що нам пропонує пан Ківалов, не можна. Крім  того, автор проекту запропонував абсолютно  невдалу нумерацію частин статті 24, у нас уже достатньо статей  з позначками,  а тепер пропонуються ще й  частини робити із ними. Так що  після частини шостої   іде частина шість із позначкою 1, такі помилки треба  виправляти,  бо люди цими законами намагаються користуватися. Прошу підтримати дану правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування поправка 16-а.

 

17:14:52

За-57

Поправка не підтримана.

Одарченко, 24 поправка. Наполягаєте на ній?

 

17:15:04

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Ні, не наполягаю на 24-й.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  А 25-а,  ваша ж поправка?

 

17:15:10

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, я бачу, що тут запропоновані зміни, що фактично ліквідовують систему автоматичного розподілу справ. Відповідно до     запропонованих вами змін, тепер тільки один суддя зі складу колегії буде  обиратися комп'ютером, а всі інші, визначатися незрозумілим способом. Який сенс із одного  автоматично визначеного судді, якщо двох інших  суддів колегії будуть призначати адміністративно головами судів, яких  призначає керована вами Вища рада юстиції. Це вже  буде не неупереджене визначення судді, це просто  повернення до того, що вже було у нас раніше.

Я знаю, що є окремі нюанси під час роботи колегії у апеляційних та касаційних судах, але судів першої інстанції пропозиція Ківалова неприйнятна. Тому пропоную залишити діючу норму закону – автоматичний розподіл для всіх судів. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 25 Юрія Одарченка.

 

17:16:30

За-63

Поправка не підтримана.

Поправка 28, Олена Шустік. Наполягаєте на ній? Мікрофон.

 

17:16:39

ШУСТІК О.Ю.

Шановні колеги, я пропоную лишити чинну редакцію частини третьої статті 35, а саме, пропоную не зменшувати строк вручення судової повістки до трьох днів. Ми всі знаємо добре, як працюють поштові відділення і давайте не будемо  забувати, що основні користувачі все-таки КАСУ – це літні люди, зокрема пенсіонери і їм треба не лише доїхати до суду фізично, часто за сотні кілометрів, а ще й підготуватися до розгляду цих справ. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 28 Олени Шустік.

 

17:17:26

За-59

Поправка не підтримана.

І поправка 32, яка? 29-а. Будь ласка, мікрофон Юрія Одарченка.

 

17:17:38

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Колеги, я прошу уважно послухати. Скажіть мені, будь ласка, що ж ми робимо? Комітет пропонує змусити всіх громадян, які звертаються до адміністративних судів посвідчувати свої довіреності у нотаріусів. Людина судиться за пенсію у 600 гривень, а має сплатити 200 гривень нотаріусу за довіреність на представника, який, припустимо, вирішив подати допомогу безкоштовно. А що робити з тим, хто лежить в лікарнях? Сидить у в'язниці? Ці люди взагалі позбавляються права на звернення до суд, бо в цих місяцях нотаріусів не буває.

Пропоную залишити існуючу редакцію статті та додатково дозволити посвідчувати довіреності суддям у судових засіданнях, коли сторона з'явилася до суду разом зі своїм адвокатом. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.

 

БОНДИК В.А. Шановні колеги, шановний пане Юрій, так вона і частково врахована. В нашій редакції, яку запропонував комітет довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надане таке право. Вона частково врахована. Подивіться уважно табличку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви наполягаєте на голосуванні цієї поправки? Ставиться на голосування поправка 29 Юрія Одарченка.

 

17:19:19

За-78

Ваша поправка не враховується. Залишається поправка, яку запропонував комітет.

Тоді 32 поправка. 30-а? Ну, будь ласка, мікрофон Юрія Одарченка.

 

17:19:33

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Колеги, існує велика кількість підзаконних актів, які були прийняті у давні роки та суперечать нинішнім законам, але не можуть бути оскаржені, оскільки вони були видані понад 6 місяців тому. Цією правкою пропонується прибрати поняття позовної давності для позовів, щодо визнання незаконними чинних нормативно-правових актів. Якщо є нормативно-правовий акт, наприклад, рішення міської ради, і він суперечить закону, то яка різниця, як давно його було прийнято. Він порушує права людини кожний день. Тому має існувати можливість його оскарження. Інакше буде дивна ситуація. Прийняла міська рада у 1992 році незаконне рішення, а потім його неможливо скасувати, бо строки пройшли.

Аналогічна пропозиція була вже викладена в моєму законопроекті 8501 і, до речі, комітет її підтримав. То давайте і зараз не затягувати справу і підтримаємо цю поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція Юрія Одарченка для врахування, щодо врахування його поправки повністю. Це 30 поправка.  Так, прошу приймати рішення.

 

17:21:03

За-50

Поправка не підтримана.

31 поправка. Ви наполягаєте на ній чи ні? Будь ласка, мікрофон.

 

17:21:13

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Наполягаю. Шановні колеги! Цією правкою я пропоную змінити наслідки пропущення строків на звернення до суду. Пропонується, щоб у випадку, коли пропущено строк позивної давності, то залишався без розгляду лише за клопотанням відповідача. Так само, як це відбувається у цивільному процесі.

Чому у нас представники влади знаходяться в привілейованому становищі і можуть простіше вигравати суди, ніж громадяни?

Крім того, чітко встановлюється, що питання про поновлення пропущеного строку має вирішуватись у судовому засіданні. Сторони мають право надати суду свої пояснення і лише тоді суд приймає вмотивоване рішення. Шановні друзі, прошу підтримати цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 31 поправка для її врахування повністю. Прошу визначатись.

 

17:22:19

За-53

Поправка не враховується.

32 поправка, Олена Шустік, мікрофон.

 

17:22:26

ШУСТІК О.Ю.

Дякую. Шановні колеги! Пропоную частину другу статті 100 викласти в такій редакції: "Позовна заява може бути залишена без розгляду на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі".

Оскільки редакція, яка пропонується комітетом, є широким полем для зловживань. Комітет пропонує на будь-якому етапі розгляду справи надати можливість судам залишати позовні заяви без розгляду. На мій погляд, причина пропуску строку звернення до суду або поважна, або ні. І не можна надавати суду на свій розсуд в будь-який момент, в будь-якій стадії розгляду справи, змінювати своє рішення на протилежне.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 32 поправка Олени Шустік.

 

17:23:28

За-59

Поправка не підтримана.

Поправка 36, Юрій Одарченко, мікрофон.

 

17:23:35

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги! Нещодавно відбулося судове засідання, на якому розглядалася моя позовна заява щодо нелегітимності призначення судді Кірєєва. Відповідачі заявили, що мною пропущений строк на звернення до суду і тому мою позовну заяву залишили без розгляду. Хоча ми довели абсолютно чітко, що Кірєєв є нелегітимним суддею, а суд хоча б вислухав мене. А що пропонує нам пан Кірєєв, Ківалов, вибачаюсь? Він пропонує, щоб суддя навіть не слухав людей, а відразу залишав позовні заяви без розгляду. Цим порушується Конституція України, яка каже, що кожен має право на те, щоб його справа була розглянута судом. Розглянута, а не відказана, тому що вам так хочеться. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 36 поправка Юрія Одарченка.

 

17:24:47

За-61

Поправка не підтримана.

Поправка Олени Шустік 37, мікрофон.

 

17:24:54

ШУСТІК О.Ю.

Шановні народні депутати! Я пропоную частину другу статті 102 залишити в редакції чинного адміністративно-судового, Кодексу адміністративного судочинства. Оскільки редакція, запропонована комітетом, збільшує кількість випадків вирішення окремих процесуальних питань у письмовому провадженні, тобто без виклику і без участі сторін. Це зокрема стосується поновлення чи продовження пропущеного строку.

Пропоную залишити чинну норму, яка передбачає, що питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі; а неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання. Це безумовно правильно, і це підтверджено практикою. Людина повинна мати змогу пояснити причину пропуску, і від цього  може залежати цілком рішення  суду. Прошу підтримати пропозицію. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 37 поправка.

 

17:26:11

За-53

Поправка не врахована.

Поправка Юрія Одарченка 40. Мікрофон.

 

17:26:21

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

У мене звернення тут до комітету. Я просив би  вас не перекручувати подані мною правки. Я подав одну  правку до пункту 14  частини першої розділ 1, а ви зробили  з неї три, притому  взагалі  неможливо  їх у такому вигляді розглядати, оскільки вони тепер просто  незрозумілі для жодного  депутата.

Тому  я не наполягаю на  правках 40, 42 і прошу комітету у майбутньому  не перекручувати мої правки. Відхиляти ви їх можете, але розбивати їх і перекручувати  непотрібно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться  на голсоування 40 поправка Юрія Одарченка.

 

17:27:22

За-51

Поправка не врахована.

41 поправка Юрія Одарченка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаєте?

 

17:27:35

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Я не наполягаю на 41-й.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 42-а. Наполягаєте на ній?

 

17:27:50

ОДАРЧЕНКО Ю.В. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шаманов, 44-а. Ні.

Одарченко 46-а.

 

17:27:56

ОДАРЧЕНКО Ю.В. Не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І на 47-й, на 48-й ні? Будь ласка, мікрофон.

 

ОДАРЧЕНКО О.В. 47-а наполягаю. Колеги,  ви подивіться, що зараз робить ця більшість. В угоду Януковичу вона переписує теорію права. Залишення позовної заяви без розгляду  завжди означало, що  справа по суті не розглянута, і особа має право  звернутися до суду повторно, усунувши всі недоліки, які є в цій заяві. А от якщо справа розглянута і винесено рішення, або вона закрита, тоді вже все, знову звертатися до суду не можна. А що пропонується авторами проекту? Якщо позовна заява залишена без розгляду, то вже все, повторно звертатися до суду не можна. Ви хоч не чіпайте теорію права, бо стільки підручників доведеться вам переписувати під ваше нове написання цих законів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 47 поправка.

 

17:29:09

За-51

Поправка не підтримана.

48-а. Наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка.

 

17:29:15

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Колеги, і знову комітетом пропонується збільшити кількість підстав для суду і не розглядати позовні заяви проти влади, та спрощувати залишення позовних заяв без розгляду. Я так розумію, що в ідеалі треба було б взагалі скасувати адміністративні суди. Навіщо вони потрібні, якщо ви забираєте у людей можливість ними реально скористатись? Давайте скажемо чесно, що вам не потрібно, щоб люди могли кудись щось оскаржувати. Несіть законопроект про скасування адміністративного судочинства і проголосуйте за нього, а не робіть отакі-от реверанси, начебто ви щось хочете покращити. Прошу проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 48.

 

17:30:19

За-44

Поправка не підтримана.

Поправка 49, Олена Шустік.

 

17:30:27

ШУСТІК О.Ю.

Шановні колеги, поправки 49 і 50, вони пов’язані між собою. Я пропоную частину першу та частину п’яту статті 121 залишити в редакції чинного Кодексу адміністративного судочинства України. Стосовно поправки номер 50, то комітет запропонував передбачити, що суд може змінити своє ж рішення про відкриття впровадження у справі, якщо визнає свій же висновок про поважність причин пропуску строку передвчасним.

Виходить так, що  суд допустив помилку, потім сам же вирішив її визнати, сам же її виправити. І це так само відкриває шлюзи для маніпуляцій з судовими рішеннями. У законі ми свідомо таким чином закладаємо  механізм для цього маніпулювання. Отже хочу – поновлю строк, хочу – ні, а потім можуть ще раз змінити своє рішення не один раз.

Тому прошу підтримати 49-й і 50-у поправки. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 49  поправка.

 

17:31:40

За-57

Поправка не підтримана.

Ставлю на голосування 50-у поправку.

 

17:32:00

За-48

Поправка не підтримана.

Поправка  51. Юрій Одарченко, наполягаєте на ній? Будь ласка.

 

17:32:07

ОДАРЧЕНКО Ю.В. Наполягаю.

Колеги! Ця правка дуже показова для підприємців, які сьогодні тисячами виходять на вулицю. Вона абсолютно чітко ілюструє ставлення влади до них і до їх потреб. От подивіться, що нам пропонує комітет зробити.

Якщо ви підприємець і податкова подала на вас до суду про стягнення штрафу, а ви просто не отримали повістку, бо всі знають як у нас може працювати пошта, то суд може розглянути справу і без вас. Потім  вас тільки повідомлять, що ваше майно  вже арештовано, а всі ваші гроші вже відправлені  на купівлю нових золотих унітазів.

Пропоную не чіпати існуючу норму і залишити існуючий порядок виклику до суду осіб.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 51 поправка.

 

17:33:15

За-54

Поправка не підтримана.

Так, поправка 53 Юрія Одарченка. Наполягаєте на ній?

 

17:33:24

ОДАРЧЕНКО Ю.В. Не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 54-а, Олена Шустік. Мікрофон.

 

17:33:28

ШУСТІК О.Ю.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, я пропоную частину третю статті 162 виключити взагалі. Тому що із  редакції запропонованої автором законопроекту і комітетом випливає, що суд під час судового впровадження справи може змінювати свою думку про причини пропуску … . І такі нововведення створять підстави  для зловживань з боку суддів. Ми і так маємо на сьогодні внаслідок псевдо судової реформи повний безлад в судовій системі. Громадяни наші зі складнощами можуть захистити себе в судах. А цим, цією нормою ми створимо додаткові перешкоди для захисту прав громадян.

Дякую за увагу. Прошу підтримати поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 54 Олени Шустік.

 

17:34:30

За-52

Поправка не підтримана.

Поправка 55.  Олена Шустік, мікрофон.  Ні, не наполягаєте.

Поправка 58, Одарченко.

 

17:34:43

ОДАРЧЕНКО Ю.В. Не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. А 61-а?

 

ОДАРЧЕНКО Ю.В. Теж не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 65-а, Юрій Одарченко.

 

ОДАРЧЕНКО Ю.В. Не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 66-а?

 

ОДАРЧЕНКО Ю.В. Наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

 

17:34:56

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні друзі, я звертаюсь не тільки до депутатів, а до підприємців, от щоб ви розуміли, як зараз влада з вами буде обходитись. Що пропонує зробити Комітет от з питань кірєєвського правосуддя? Він пропонує, що коли податкова вирішить подати на вас до суду з приводу стягнення з вас податкового боргу, накладення арешту на майно, чи списання грошей з рахунків, то ця справа, увага, вирішується протягом 72-х годин, при цьому вас навіть не зобов'язані викликати поштою. Можуть, наприклад, послати листа електронною поштою. А потім спробуйте довести, що ви його не отримували. І все. Суд прийме рішення без вас, і воно буде негайно виконане. Ви можете прокинутися в будинку і дізнатися, що податкова вже стягнула з вас все ваше майно – будинок, бізнес, особисті речі. А якщо ви захочете скаржитися на податкову, то тут є різниця, то тут ви чекайте свою чергу півроку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка…

Я перепрошую, позиція комітету, будь ласка.

 

БОНДИК В.А. Шановні колеги, у зв'язку з  тим, що був прийнятий Закон "Про Митний кодекс", про зміни до законодавства, до деяких законодавчих актів  України, тому позиція комітету полягає у наступному: ми просимо  не вносити зміни до статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства та залишити  її в чинній редакції, оскільки буде конкуренція норм. І це буде викликати певні неузгодженості і вето Президента.

І, до речі, такий шлях нам пропонує Головне юридичне управління Апарату Верховної  Ради України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так що, нам треба проголосувати і підтримати?

 

БОНДИК В.А. З голосу, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нам треба підтримати Юрія Одарченка, так же виходить?  (Шум у залі) Да? Шановні колеги, ставлю на голосування поправку 66, комітет її відхилив, на предмет її підтримки. Прошу голосувати.

 

17:37:20

За-319

Рішення прийнято. 

Ідемо далі. Поправка 70,  Юрій Одарченко. Наполягаєте на ній?

 

ОДАРЧЕНКО Ю.В. Наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон тоді.

 

17:37:34

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Колеги, я не розумію позицію комітету: запропонованим законопроектом передбачено, якщо Апеляційний суд побачить процедурні порушення закону з боку суддів першої інстанції, то він нічого не має права з цим робити. Судді першої інстанції можуть затягувати розгляд, неправильно оформлювати документи. Але якщо… Щодо них жодних заходів вживати не можна.

Я пропоную залишити існуючий порядок реагування на такі випадки через окремі ухвали. Ця практика існує вже дуже багато років і ніколи не викликала ніяких проблем. Навіть якщо ви позбавите апеляційні, навіщо ви позбавляєте апеляційні суди права впливати на суддів, які порушують закон. Я пропоную підтримати цю технічну правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, голосується поправка номер 70 Юрія Одарченка.

 

17:38:46

За-59

Поправка не підтримана.

Олена Шустік, 71 поправка, мікрофон.

 

17:38:55

ШУСТІК О.Ю.

Шановні колеги, поправка, власне, за змістом аналогічна попередній, яку ви не захотіли проголосувати.

Я пропоную частину другу статті 208 залишити в редакції чинного Кодексу адміністративного судочинства. Оскільки ця редакція дозволяє суду апеляційної інстанції виправляти помилки, виносити окрему ухвалу в разі допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права. Таким чином ми можемо на стадії апеляції прийняти правильне правосудне і законне рішення і дати суддям можливість виправляти помилки своїх менш кваліфікованих колег.

Пропоную підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування поправка 71.

 

17:39:54

За-66

Поправка не підтримана.

Поправки 73 і 74 Олени Шустік.

Яку? Одну хвилиночку. Юрій Одарченко, будь ласка.

 

17:40:08

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні друзі, я прошу поправку номер 72 Кармазіна поставити на підтвердження. Я дуже поважаю пана Кармазіна, але мені здається, що його правка тут зайва. На даний момент особа може подати скаргу до Вищого адміністративного суду України. і той зобов’язаний її розглянути в судовому засіданні. Якщо ця правка буде врахована, то вищий суд зможе відмовити у задоволенні скарги з мотивів її необґрунтованості, не заслухуючи сторони і взагалі їх не повідомляючи про судове засідання. Вважаю, що це обмежує існуючі права і свободи людини і тому прошу поставити на підтвердження цю правку і не підтримувати її.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправка 72 врахована комітетом. У зв’язку з тим,  що Юрій Одарченко вимагає її поставити на підтвердження, нам потрібно голосувати. Прошу уваги! Ставиться на голосування пропозиція про підтримку поправки 72, яка врахована комітетом. Прошу голосувати.

 

17:41:25

За-254

Поправку підтримана.

Поправка 75 Юрія Одерченко, мікрофон.

 

17:41:32

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Колеги, Партія регіонів, мені здається, зовсім не зрозуміє значення слова "покращення". Вона вважає, що покращити – це значить знищити все, що заважає красти. Зараз існує норма, за якої чиновника можна оштрафувати на 300 мінімальних зарплат за невиконання рішення суду на користь людини. А що пропонує пан Ківалов? Він пропонує знизити штраф у десять разів. Я не розумію, якщо чиновник не виконує рішення суду, то чого ми йому мусимо занижувати штрафи? Таких чиновників треба взагалі звільняти із державної служби назавжди, а ми їм занижуємо штрафи. Пропоную залишити існуючі розміри штрафів і частіше їх застосовувати проти бандитів при владі.

Крім того, де висновок бюджетного комітету, оскільки ми втратимо через те, що для чиновників штрафи занижуються в десять разів. Я прошу підтримати дану поправку, тому що ми всі хочемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 75 Юрія Одарченка.

 

17:42:56

За-63

Поправка не підтримана.

76-а, Олена Шустік. Ні.

Поправка 77 Юрія Одарченко. Вона відхилена. Наполягаєте на ній?

 

17:43:10

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Да, наполягаю. Колеги, це чисто технічна поправка. Конституційний Суд ще у 2009 році визнав окремі положення кодексу неконституційними. Але вони все ще знаходяться в новому, хоча і не діють, і періодично їх намагаються використовувати, бо не всі судді в нас читають рішення Конституційного Суду. Пропоную виконати рішення суду і виключити не конституційні положення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 77 Юрія Одарченко.

 

17:43:58

За-57

Рішення не прийнято. Поправка не підтримана.

78 поправка. Юрій Одарченко, мікрофон.

 

17:44:08

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Колеги, Конституція гарантує кожному право на апеляційне оскарження рішення суду. Але чомусь, коли ви подаєте позов проти Президента чи Верховної Ради України, то у вас тільки одна інстанція – Вищий адміністративний суд, рішення якого, яке б воно не було абсурдне, оскарженню не підлягає. Я пропоную забезпечити кожному право на апеляційне оскарження та передбачити, що такі рішення можна оскаржувати до Верховного Суду України. Нехай найвищий суд у державі має право розглядати справи проти найвищої посадової особи. Треба прибрати цю привілейованість  Президента, коли позови проти нього розглядає його ж кишеньковий суд. Прошу підтримати дану правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 78.

 

17:45:16

За-61

Поправку не враховано.

Таким чином, шановні колеги, всі поправки ми розглянули.

 

БОНДИК В.А.     Шановний пане Голово, я прошу повернутися до поправки 66 пана Одарченка, тому що, знаєте, ми з вами взагалі виключили статтю  з кодексу. Тому пропоную не голосувати за статтю та залишити в чинній редакції статтю 183 з позначкою 3.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оскільки ми  отримали за цю поправку більше ніж конституційну більшість, то ми не можемо повертати.

Шановні колеги, ставиться на голосування  пропозиція про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів  України  (щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства) (реєстраційний номер 8736). Прошу голосувати.

 

17:46:34

За-267

Закон прийнято.

Шановні народні депутати,  оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" (щодо упорядкування міжнародних автомобільних перевезень). Але разом з тим, шановні колеги,   є лист від комітету з прохання повернути до  комітету цей проект закону для  доопрацювання та усунення виявлених суперечностей положень законопроекту з чинними законами. Немає застережень?  Немає. Тоді відкладаємо розгляд цього законопроекту.

Оголошується до розгляду проект Закону про доповнення Закону України "Про охорону земель" щодо видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву. Повторне друге читання. Доповідач – заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Бевзенко Валерій Федорович.

Будь ласка, Валерій Федорович.

 

17:47:35

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Комітет, розглянувши на своєму засіданні 18 жовтня цього року запропонований вашій увазі законопроект про доповнення Закону України "Про охорону земель" щодо видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву, направлений Верховною Радою України   13 січня 2011 року на повторне друге читання, дійшов до наступного висновку.

Виходячи із діючих норм  законодавства,  даний законопроект неможливо доопрацювати в цілому, не порушивши при цьому  вимоги статті 116 Закону України  "Про Регламент Верховної Ради України". Оскільки комплексно врегулювати на законодавчому рівні питання видачі та анулювання таких дозволів можливо лише шляхом внесення  змін не тільки   до Закону України  "Про охорону  земель". Але  й до Земельного і Кримінального  кодексів України  та кодексу України  про адміністративні правопорушення.

Більше  того, в законопроекті, без внесення відповідних змін до Закону України  "Про  державний контроль  за використанням та охороною земель",  неможливо визначити орган, який здійснюватиме видачу та анулювання  спеціальних  дозволів на зняття та перенесення грунтового  покриву. Так як  відповідно до  положення про державну інспекцію сільського  господарства України, затверджену  Указом Президента України  13.04.2011 року видачу таких спеціальних дозволів віднесено  до  повноважень державної інспекції сільського господарства України.

З огляду  на зазначене, враховуючи вимоги  статті 116 Закону України  "Про Регламент Верховної Ради України", яка не дозволяє на стадії другого читання  передбачити внесення  таких змін,  комітет рекомендує Верховній Раді України  прийняти 04.03.2010 року в першому читанні за основу  законопроект  про доповнення Закону України  "Про охорону земель" щодо видачі та анулювання  спеціальних дозволів на зняття і перенесення  грунтового покриву відхилити.  Таке рішення підтримує і Головне юридичне управління  Верховної Ради України.  Дякую за увагу,  прошу підтримати.             

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, давайте поступимо таким чином. Я поставлю на голосування  про прийняття в другому читанні  і в цілому як закон, Верховна Рада визначиться. А якщо  прийме, значить прийме, якщо ні, значить закон буде автоматично відхилено. Немає заперечень?

Ставиться на голосування пропозиція про прийняття в другому читанні і в цілому як закон  проекту закону (реєстраційний номер 4528). Прошу визначатись.

 

17:50:24

За-18

Рішення не прийнято. Законопроект  відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо заходів стимулювання будівництва соціального житла (друге читання). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Майборода Сергій. Сергій Федорович, будь ласка, Федотович.

 

17:50:50

МАЙБОРОДА С.Ф.

Уважаемые коллеги, законопроектом о внесении изменений в некоторые законы Украины относительно мероприятий стимулирования строительства социального жилья (регистрационный номер 2106) предлагается создать механизм возмещения застройщиком и инвестором расходов на строительство или реконструкцию объектов инженерной инфраструктуры.

Комитет на своем заседании (18 октября 2011 года) рассмотрел вопросы доработки и подготовки ко второму чтению, названного проекта закона и констатировал. Что со времени регистрации 20 февраля 2008 года и принятие за основу законопроекта 1 июня 2009 года произошли значительные изменения в законодательстве, в результате принятия Верховной Рады Украины Закона Украины "О предотвращении влияния мирового финансового кризиса на развития строительной отрасли и жилищного строительства". И Закона Украины "О регулировании градостроительной деятельностью", в которых были учтены 80 положений данного проекта закона.

Следовательно, руководствуя статьей 2 статьи 48 Закона Украины "О Регламенте Верховной Рады Украины", а также учитывая, что проект Закона о внесении изменений в некоторые законы Украины относительно мероприятий стимулирования строительства социального жилья (регистрационный 2106) потерял свою актуальность.

Комитет единогласно принял решения рекомендовать Верховной Раде Украины признать Постановления Верховной Рады Украины от 11.06.2009 года (№ 1523-6) о принятии за основу проекта Закона Украины о внесении изменений в некоторые законы Украины относительно мероприятий стимулирования строительства социального жилья таким, которым утратило свою силу, а также снять с рассмотрения данный законопроект.

Прошу поддержать решения комитета. Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, немає заперечень, щоб ми прийняли відповідний проект постанови, який запропонований комітетом у зв'язку із втратою актуальності -  зняти з розгляду законопроект  2106? Немає?

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту постанови Верховної Ради України як постанови (реєстраційний номер 2106\П1). Прошу голосувати.

 

17:53:18

За-282

Рішення прийнято. Дякую.

Так. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 17 Закону України "Про лікарські засоби"  (щодо забезпечення проведення фармацевтичної розробки лікарських засобів та наукових досліджень) (8175). Доповідач – заступник голови Комітету з питань охорони здоров'я Віктор Корж. Будь ласка, Віктор Петрович.

 

17:53:43

КОРЖ В.П.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, запропонований вашій увазі законопроект був прийнятий у першому читанні ще 31 травня 2011 року. Метою даного законопроекту є законодавче врегулювання питання ввозу незареєстрованих лікарських засобів в Україну, на територію України з метою їх фармацевтичної розробки.

До другого читання надійшло 5 поправок від 3 народних депутатів України. Від пана Кармазіна одна, Круця – 2, Бахтеєвої - 2. комітетом враховані 3 поправки, відхилені 2.

Я хотів би сказати про те, що законопроект завізований Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради, є повна підтримка і розуміння з боку Міністерства охорони здоров'я. Зазначу, що прийняття даного законопроекту адаптує наше законодавство до європейського, це по-перше, підтримає вітчизняних фармвиробників, відкриє шлях до імпортозаміщення та відповідно здешевлення ліків для громадян України.

Я прошу підтримати цей законопроект у другому читанні і в цілому як закон. Якщо є необхідність пройти по поправкам, ми готові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 1 поправка. Круць наполягає на ній? Ні.

2-а врахована.

3-я, Юрій Кармазін, наполягаєте на ній? Мікрофон.

 

17:55:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, 3 поправка надзвичайно серйозна. Надзвичайно серйозна. Мова йде про те, що я пропоную в законі в статті 17 частину третю залишити в чинній редакції, а саме: "Незареєстровані лікарські засоби можуть ввозитись на митну територію України для проведення доклінічних досліджень і клінічних випробувань, реєстрації лікарських засобів в Україні та зразки препаратів у лікарських формах, експонування на виставках, ярмарках, конференціях тощо без права реалізації, індивідуального використання громадянами".

Якщо ми це приберемо, то у тих людей, які сьогодні хворіють дуже серйозними захворюваннями і які очікую на ефективність діяльності нашого міністерства охорони здоров’я, яке є надзвичайно неефективне. Ви ж поміняли, четвертого міністра міняєте за цей час, за два роки.

Через це я просив би залишити в чинній редакції. Бо відповідно до статті 92 Конституції пункт 9 частини першої, виключно законом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, думка комітету.

 

КОРЖ В.П. Комітет відхиляє цю поправку. Тому що вона не є предметом цього законопроекту. Ми чітко визначаємо, що йдеться про фармацевтичну розробку. Все інше регламентується підзаконними актами. І дозволяє все те, про що говорить пан Кармазін.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ставиться на голосування поправка 3.

 

17:56:56

За-13

Поправка не підтримана.

Всі інші поправки враховані. Комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому як закон. Головне юридичне управління зауважень до законопроекту не має. Так що прошу уваги, шановні колеги.

Ставиться на голосування пропозиція про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проекту Закону, (реєстраційний номер 8175), про внесення змін до статті 17 Закону України "Про лікарські засоби" (щодо забезпечення проведення фармацевтичної розробки лікарських засобів та наукових досліджень). Прошу голосувати.

 

17:57:48

За-275

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестицій у вітчизняну економіку. Віталій Хомутиннік, голова комітету, будь ласка.

 

17:58:17

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! До вашої уваги вноситься законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестицій у вітчизняну економіку (реєстраційний номер 9341), поданий народним депутатом Козубом. Комітет доопрацював до другого читання даний законопроект. До другого читання надійшло п'ятнадцять пропозицій народних депутатів, вісім з яких враховано. Проект було узгоджено з Кабінетом Міністрів України, зокрема з Міністерством фінансів, з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради. Тому ми готові розглядати в другому читанні та приймати в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, по поправках ідемо.

Відхилена поправка 6, Юрія Кармазіна. Мікрофон Юрія Анатолійовича.

 

17:59:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Чекайте, я не маю таблиці зараз. Дайте таблицю, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович!

 

КАРМАЗІН Ю.А. Зараз, зараз, я таблицю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це третя сторінка.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін. У пункті 1 розділу І законопроекту абзац перший пропоную доповнити до пункту 98.2 підпунктом 98.2.4, викласти в такій редакції: "У випадку передачі в оренду чи концесію цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства з наступним приєднанням державного або комунального підприємства до платника податків (орендаря чи концесіонера), останній, після прийняття цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства в оренду чи концесію, набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу, які виникли у державного або комунального підприємства до передачі цілісного комплексу в оренду або в концесію". Прошу підтримати цю поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 6, Юрія Кармазіна.

 

18:00:25

За-23

Поправка не підтримана.

Поправка, Воропаєв, 12. Ні.

Кабінет Міністрів, 13 поправка. Не наполягає Кабмін? 

14-а. Ні.

Кармазін, 16 поправка.

 

18:00:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я пропоную поправкою 16 доповнення до пункту 196.1  статті 196 новим пунктом 196.1.15 виключити.  Там записано: "Оплата оренди концесійної плати за договорами оренди концесій  державного чи комунального майна орендодавцями чи концесіонерами, за якими виступають органи  державної влади чи місцевого самоврядування". Вважаю, що такий пункт заважає, треба його вилучити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 16.

 

18:01:46

За-19

Поправка не підтримана.

17-а, Станіслав Аржевітін. Мікрофон.

 

18:01:51

АРЖЕВІТІН С.М.

Дякую комітету,  що врахували  мою третю і дев'яту поправку.

Що стосується цієї  поправки. Шановні народні депутати, хотів би нагадати, що один із принципів Податкового кодексу – це рівність  усіх платників податків перед законом і  недопущення будь-яких  проявів дискримінації і оподаткуванні. Ця норма, яку ми залишаємо,  дасть  можливість втратити багато мільйонів  надходження до бюджету, корупцію і  податкову дискримінацію. Мова  йде про те. щоб  вилучити  норму, коли не оподатковуються ті суб'єкти  господарювання, які  отримали в оренду державне майно, а оподатковуються ті підприємства    недержавної форми власності, які орендують аналогічні підприємства  у інших суб'єктів господарювання.

Тому, я думаю, що ця норма є   несправедливою по відношенню до всіх суб’єктів господарювання. Тобто я пропоную її вилучити. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 17 Станіслава Аржевітіна.

 

18:03:16

За-5

Поправка не підтримана.

Гуменюк Олег, поправка 18? Ні, не наполягає.

Корж? Не наполягає, да?

Так, всі інші поправки враховані.

Таким чином, шановні народні депутати, комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому як закон проект Закону (реєстраційний номер 9341) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестицій у вітчизняну економіку. Прошу голосувати.

 

18:04:06

За-268

Закон прийнято.

Шановні народні депутати, оголошуються до розгляду закони для повторного розгляду з пропозиціями Президента України, а саме Закон (реєстраційний номер 8203) "Про внесення змін до статті 6 Житлового кодексу України щодо визначення житлової та загальної площ об'єкту житлової нерухомості" з пропозиціями Президента України від 25.10.2011 року.

Пропозиція розглянути питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. Від комітету буде виступати Юрій Сербін.

 

18:04:54

За-231

Доповідач – Юрій Мірошниченко, представник Президента України у Верховній Раді.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні виборці, шановні колеги! Прийнятий Верховною Радою 6 жовтня 2011 року Закон про внесення змін до статті 6 Житлового кодексу Української РСР щодо визначення житлової та загальної площ об'єкту житлової нерухомості" (реєстраційний номер 8203) не може бути підписаний Президентом України з таких причин.

Перше. Глава держави вважає, що заборона на надання приміщень у житлових будинках для потреб виробничого характеру завдасть істотної шкоди малому та середньому бізнесу. Зокрема це може призвести до вимушеного припинення ними підприємницької діяльності, оскільки саме вони найчастіше використовують такі приміщення для розміщення перукарень, пунктів ремонту одягу, приватних нотаріальних контор тощо.

Довідково. На сьогодні існує заборона надання таких приміщень для  промислового (підкреслюю, не виробничого, а промислового) характеру.

Слід також зазначити, що в інших положеннях Житлового  кодексу передбачено можливість  надання нежилих приміщень в жилих будинках для торгівельних, побутових та  інших потреб непромислового характеру.

 Таким чином, законом закладається  правова невизначеність та внутрішня суперечність. Тому пропонується в законі, що надійшов на підпис, слово  "виробничого" замінити словом "промислового". До речі, так як є зараз записано в Житловому кодексі.

Друге. глава держави вважає неприйнятним встановлення актами центрального органу виконавчої влади коефіцієнтів, з урахуванням яких підраховується площа  лоджій, балконів, веранд і терас. Адже можливість частої зміни загальних коефіцієнтів призведе до зміни  загальної площі об`єктів  житлової нерухомості та  вимагатиме проведення  технічної інвентаризації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. … технічної інвентаризації житлового фонду за рахунок коштів громадян.

Пропонується визначити законом коефіцієнти для підрахування площі лоджій, балконів, веранд і терас. Прошу підтримати пропозиції Президента України. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Заступник голови комітету  Юрій Сербін доповість позицію  комітету з приводу цього закону.

 

18:07:45

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги, я змушений визнати, що в цьому питанні комітет дав штангу. Визнав свою помилку і сам звернувся до Президента з проханням, щоб він наклав вето на цей Закон. Чому це вийшло? У нас до цих пір немає в законодавстві чіткого визначення, що таке "виробниче" або "промислове" призначення і може бути двойне тлумачення цього терміну. Тому ми і… тому що деякі юристи почали це тлумачити так, що це заборона розміщення на перших поверхах парикма… перукарень, або офісів. Тому ми і звернулися до Президента з цього приводу, щоб він наклав вето. Тому ми просимо, щоб ви підтримали зауваження Президента.

З приводу другого питання, це визначення законодавче коефіцієнту для визначення лоджій та балконів. У нас це зараз визначено ДБНами. Президент не порушує ці питання, які визначені ДБНами і якщо ми затвердимо законодавчо, то не буде ні шкоди, ні користі.

Тому вперше я, як опозиція, особисто підтримую Президента, пропозиції Президента і комітет теж підтримує, і прошу проголосувати, прийняти з тим, щоб закон міг нормально працювати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, нам треба проголосувати дві поправки Президента України. Прошу уваги. Ставиться на голосування перша поправка Президента України, комітет її врахував. Прошу голосувати.

 

18:09:37

За-280

Поправка прийнята.

Ставиться на голосування друга поправка Президента України. Комітет її врахував. Прошу голосувати.

 

18:10:01

За-272

Поправки підтримані.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття Закону у новій редакції з урахуванням…  про прийняття закону в цілому з урахуванням пропозицій  Президента України. Прошу голосувати.

 

18:10:29

За-275

Рішення прийнято. 

Оголошується до розгляду Закон України про охоронну діяльність з пропозиціями Президента України від 06.10.2011 року (реєстраційний номер 4824). Пропозиція розглядати питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

18:10:59

За-226

Рішення прийнято. 

Доповідач – представник Президента України у Верховній  Раді України Мірошниченко Юрій, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Василь Грицак. Будь ласка, Юрій Романович.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую, Володимир Михайлович.

Шановні виборці, шановні колеги! Прийнятий Верховною Радою  8 вересня 2011 року Закон про охоронну діяльність (реєстраційний номер 4824) не може бути підписаний Президентом України з таких причин.

На думку глави держави, даний закон не створює реальних умов для забезпечення державного контролю за здійсненням господарської діяльності з охорони власності та громадян. Перше, Президент України пропонує детально регламентувати механізм державного контролю у цій сфері, визначивши повноваження органів державного нагляду, вичерпний перелік підстав для зупинення такої господарської діяльності, спосіб здійснення державного контролю, перелік порушень і санкцій.

Друге, пропонується Прикінцеві положення закону доповнити пунктом, згідно з яким ліцензуванню підлягатиме діяльність з обігу наркотичних засобів та психотропних речовин і охоронна діяльність.

Третє, пропонується визначити перелік окремих, особливо важливих об'єктів права державної власності, охорона яких здійснюється виключно державними підприємствами у порядку, який   встановлюються урядом.

Четверте. Потребують детальної регламентації межі застосування персоналом охорони технічних засобів під час виконання функціональних обов’язків.

Шановні колеги, я прошу підтримати пропозиції Президента і проголосувати відповідно до цих пропозицій. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо вам також.

Василь Миколайович Грицак, будь ласка, позиція комітету.

 

18:13:10

ГРИЦАК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні народні депутати! Комітет з питань законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності розглянув пропозиції Президента України до Закону про охоронну діяльність номер 4824.

Президент України наполягає на детальній регламентації механізму забезпечення державного контролю. Пропозиції Президента України направлені на доповнення закону положеннями, що визначили повноваження органів державного нагляду, контролю щодо зупинення надання послуг з охорони, вичерпний перелік підстав для зупинення такої господарської діяльності, спосіб здійснення державного контролю з охоронної діяльності, санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органам державного контролю припису, розпорядження або іншого розпорядчого документу.

Також Президент України наполягає на доповнення закону положенням, за якими в порядку, що встановлює Кабінет Міністрів, визначається перелік окремих особливо важливий об'єктів права державної власності, охорона яких здійснюється виключно державними підприємствами та організаціями.

Комітет погоджується з пропозиціями, висунутими Президентом України до закону, і вважає, що Закон про охоронну діяльність номер 4824 може бути повторно прийнятий з урахуванням висловлених Президентом України пропозицій.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, ставлю на голосування пропозицію  у вигляді поправки номер 1 Президента України, яку комітет врахував. Прошу голосувати.

 

18:15:09

За-272

Поправка врахована.

Поправка 2 Президента України ставиться на голосування. Комітетом вона підтримана. Прошу голосувати.

 

18:15:32

За-276

Поправка врахована.

Ставиться на голосування 3 поправка Президента України, яку комітет підтримав. Прошу голосувати.

 

18:15:55

За-268

Поправка підтримана.

Ставлю на голосування  4 поправка Президента України. Комітет прийняв щодо неї позитивне рішення.

 

18:16:19

За-267

Поправка прийнята.

Ставлю на голосування поправку 5-у Президента України. Комітетом вона врахована, прошу голосувати.

 

18:16:41

За-271

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування поправку 6-у Президента України. Вона врахована комітетом, прошу голосувати.

 

18:17:04

За-271

Рішення прийнято.

І ставлю на голосування поправку 7-у Президента України. Вона комітетом також підтримана, прошу голосувати.

 

18:17:30

За-273

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, всі поправки Президента України Верховна Рада врахувала.

Отже, ставиться на голосування пропозиція про прийняття закону в цілому з урахуванням пропозицій Президента України (реєстраційний номер 4824). Прошу голосувати.

 

18:18:04

За-275

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, відповідно до рішення Верховної Ради України ми зараз маємо розглянути з вами проект закону, який напрацювала Тимчасова спеціальна комісія про вибори народних депутатів України. Я запрошую до трибуни Голову Тимчасової спеціальної комісії, народного депутата України Руслана Князевича. Будь ласка.

І депутатів, будь ласка, до сесійної зали доставте.

 

18:18:45

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Верховною Радою України 3 листопада 2011 року своєю постановою утворила Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з питань підготовки проекту Закону України про вибори народних депутатів України. До складу комісії увійшло 13 членів, які пропорційно представляли усі депутатські фракції, сформовані у Верховній Раді України.

Тимчасовій спеціальній комісії було доручено підготувати та подати на розгляд Верховної Ради до 17 листопада 2011 року, тобто до сьогоднішнього дня, проект Закону України про вибори народних депутатів України.

Водночас іншою Постановою Верховної Ради було направлено на доопрацювання до цієї новоствореної Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань підготовки проекту Закону України про вибори народних депутатів України для підготовки на повторне перше читання проектів законів України:

про вибори народних депутатів України (реєстраційний номер 9265), поданого народними депутатами України Чорноволенком, Ковалем, Тарасюком;

про вибори народних депутатів України (реєстраційний номер 9265-1), поданий народними депутатами України Єфремовим, Шаровим, Рибаковим, Олійником, Мартинюком і Козубом;

про вибори народних депутатів України (реєстраційний номер 9265-2), поданий народними депутатами України Ключковським, Томенком, Жебрівським, Подгорним та іншими;

про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" (реєстраційний номер 9265-3), поданий народними депутатами України Джоджиком, Костенком, Зайцем, Давиденком;

та про вибори народних депутатів України (номер реєстраційний 9265-4),  поданий народним депутатом України Ляшком.

На виконання зазначених постанов було проведено вісім засідань тимчасової спеціальної комісії з  напрацювання проекту Закону України  "Про вибори  народних депутатів України".

Під час першого засідання за одноголосним рішенням комісії до роботи в комісії в якості спостерігачів та таких, які мали право дорадчого голосу з усіх питань, які розглядались в комісії, були допущені співробітники представництва Європейського Союзу в Україні, а також уповноважені представники посольств  Німеччини, Швеції та Іспанії. Також участь у роботі комісії взяли представники Центральної виборчої комісії, Апарату Верховної Ради України та Адміністрації Президента України.

Одразу, починаючи з першого засідання тимчасовою спеціальною комісією, було здійснено детальне обговорення чинного Закону України "Про вибори народних депутатів України". Починаючи  з часу його  прийняття, було проаналізовано всю історію його  створення, а також проаналізовано всі законопроекти про внесення змін до чинного Закону про вибори народних депутатів, які були внесені впродовж з 2004 по 2010 рік.  Також проаналізовано  було всі зареєстровані законопроекти, які були направлені на повторне перше читання  на доопрацювання до тимчасової спеціальної комісії.

Одразу з першого дня роботи представники опозиції намагалися запропонувати перш за все після аналізу чинного  Закону про вибори народних депутатів, запропонувати обговорити доцільність внесення будь-яких  змін, які, в тому числі,  спричинені внесенням змін до  Законів про вибори Президента, який  був пізніше прийнятий, ніж закон про вибори народних депутатів. Законом про вибори  до органів місцевого  самоврядування, Законом України  "Про державний   реєстр виборців", Законом України  "Про засади  боротьби з  організованою злочинністю та  корупцією". А також  низку інших законодавчих актів, які стосуються питання  оскарження рішення дій, чи бездіяльності  суб'єктів виборчого процесу,. в першу чергу, кодексу про адміністративне   судочинство.

Разом з тим, починаючи з першого  засідання, на превеликий жаль, більшість  членів комісії не підтримали точку зору представників опозиції  щодо доцільності  працювати. І взяти за основу чинний закон про вибори  народних депутатів  з можливістю його вдосконалення,     і модифікування  з урахуванням тих   підставин, які я вище сказав. А також висновків Венеціанської комісії, яка в  багатьох своїх висновках  і  щодо безпосередньо проектів  законів про вибори народних депутатів, які напрацьовувалися в  стінах сесійної зали.

А також беручи до уваги висновки  місії спостереження за результатами виборів  народних депутатів України  впродовж періоду 1998  по 2010 рік. Ми наполягали на тому, щоб  чинний закон про вибори народних депутатів,   був модифікований з  урахуванням  думки міжнародної спільноти,  шляхом напрацювання  змін до нього    в частині так званих  відкритих списків. Тобто можливості, щоб виборці,  окрім голосування  безпосередньо  за політичні сили, мали конституційне право  голосувати безпосередньо за кожного народного депутата. Який внесений  до такого роду списків, які вносяться політичними   партіями, суб'єктами виборчого процесу.

На превеликий жаль, ця пропозиція не була підтримана, натомість більшість наших колег по ТСК  пропонували взяти за основу той законопроект, який був внесений  представниками фракцій більшості   в редакції за підписами народних депутатів Єфремова, Шарова, Рибакова, Олійника, Мартинюка і Козуба за реєстраційним номером 9265-1.

Я скажу  від себе, що це той законопроект, проти якого категорично наполягала опозиція. І саме внесення цього законопроекту спричинило нашу вимогу на створення тимчасової спеціальної комісії, оскільки ми  переконані, що такого роду     законопроект  є насправді калькою того законопроекту, за яким були проведені місцеві вибори в 2010 році зі збереженням найгірших його положень, які жорстко були розкритиковані міжнародною спільнотою під час звітів місії спостереження за результатами місцевих виборів.

Я вам нагадаю, що саме такого роду реакція світової спільноти стала підставою для того, щоби вдосконалювати чинний Закон про вибори народних депутатів з урахуванням думки, в тому числі місії спостереження ОБСЄ на Ради Європи в особі Венеціанської комісії.

Тому, оскільки такого роду пропозиція була внесена, народні депутати, які представляють фракцію опозиції, попросили не голосувати жоден із законопроектів, а оголосили перерву у роботі комісії для того, щоб ми отримали відповідні політичні директиви від нашого керівництва, керівництва фракції, які делегували нас до роботи в комісії, в який спосіб ми далі можемо продовжувати роботу в комісії.

Після проведення відповідних консультацій ми отримали чіткі директиви, які мною, як головою комісії було виголошено на наступному засіданні тимчасової спеціальної комісії.  Сутність зводилася до того, що в разі, якщо більшістю в ТСК буде проголосоване рішення про те, щоб взяти за основу і надалі працювати над текстом Закону України, який був внесений народними депутатами  Єфремовим і Шаровим, Рибаковим, Олійником, Мартинюком та Козубом за номером 9265-1, ми змушені покинути засідання тимчасової спеціальної комісії, оскільки керівництво фракції, яке делегувало нас в роботі комісії категорично наполягає на тому, що за таких умов ми не можемо брати участь такого роду діях.

Натомість ми запропонували єдиний можливий компроміс, на який нас уповноважило керівництво фракції в роботі комісії. А саме, він полягав в тому, щоби всі законопроекти, які були направлені на доопрацювання, за рішенням комісії рекомендувати Верховній Раді відхилити і зняти з розгляду.

Разом з тим, ми готов ідо того, щоб заради пошуку компромісу, взяти за основу для подальшої роботи тимчасової спеціальної комісії той законопроект, який був напрацьований робочою групою з питань підготовки виборчого законодавства і доопрацьований з урахуванням висновків Венеціанської комісії. Бо тільки на цей законопроект  з того переліку, який був предметом розгляду тимчасової спеціальної комісії, був висновок Венеціанської комісії. Однак ми допускали можливість подальшої роботи над цим законопроектом тільки в тому випадку, якщо більшість членів комісії тимчасової спеціальної прийме вимогу опозиційних фракцій оформлену у вигляді переліку відповідних питань як альтернативу відповідно до тієї позиції, яка пропонувалася, щодо необхідності внесення змін навіть до того закону, який був доопрацьований з урахуванням, відповідно, висновків Венеціанської комісії шляхом, відповідно, трьох категорій вимог.

Перше, це вимоги політичного характеру, зокрема представниками в ТСК від опозиційних фракцій вимагалося, що вибори можуть бути здійснені за змішаною пропорційною виборчою системою виключно в тому випадку, якщо 300 депутатів обиратимуться за пропорційною системою, а 150 депутатів обиратимуться за мажоритарною системою відносної більшості.

Друге, якщо буде забезпечена участь у виборах виборчих блоків політичних партій.

Третє, якщо буде збережено однаковий виборчий бар'єр як для політичних партій, так і для виборчих блоків політичних партій, а також пропонується знизити прохідний виборчий бар'єр, починаючи з 1 відсотка.

Другий блок вимог, який був озвучений мною як головою комісії до представників фракцій більшості містив питання щодо забезпечення демократичності виборчого процесу. Зокрема пропонувалося внести зміни вже до того закону, який навіть був доопрацьований з урахуванням висновків Венеціанської комісії: по-перше, щодо того, що закордонні виборці дільниці утворюються Центральною виборчою комісією виключно при закордонних дипломатичних установах та у військових частинах формування, дислокованих за межами України. Неприпустимим є утворення тимчасових закордонних виборчих дільниць з приміщеннями для голосування поза межами приміщень установ. Встановити, що закордонні виборчі дільниці прикріплюються пропорційно до всіх одномандатних виборчих округів, які утворюються на території столиці України - міста Києва.

Наступне. Третє. Забезпечити суб’єктам подання кандидатур до складу окружних та дільничних виборчих комісій право на заміну відповідних членів комісій та включення таких членів до складу виборчих комісій.

Наступне. Забезпечити право для всіх кандидатів в одномандатних виборчих округах подавати кандидатури до складу дільничних виборчих комісій. Встановити, що висування кандидатів у депутати здійснюється на з’їзді, зборах, конференціях партій у порядку, визначеному статутами цих партій.

Категоричною була наша вимога з приводу того, що помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виключно виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидатів в депутати.

Вимагали ми, щоб було надано виключне право Центральній виборчій комісії реєструвати кандидатів в депутати в одномандатних виборчих округах, що забезпечить однакові строки реєстрації кандидатів в одномандатних виборчих округах та загальнодержавному виборчому окрузі.

Категоричною є також вимога того, щоби виборчі бюлетені друкувалися виключно за наявністю ступенів захисту виборчого бюлетеня. А не так, як пропонувалось, коли це можна було друкувати, як прості папірці.

Також була визначена вимога щодо необхідності того, що номери виборчої дільниці виконуються друкарським способом на бюлетенях, - так, як і номери територіальних виборчих округів. А не так, як пропонувалось, що просто встановлюється місце для номеру виборчої дільниці, де виборчі комісії мали би від руки вписувати номер дільниці. Ми розуміємо, до чого це може призвести. Ми тоді не найдемо кінця-краю бюлетеням, які в межах територіального виборчого округу можуть крутитися каруселями без кінця і краю.

Нарешті, ми вимагаємо забезпечити фінансування з державного бюджету України передвиборної агітації кандидатів в депутати в частині права на пропорційні виступи на загальнодержавних по 60 хвилин та регіональних по 20 хвилин телеканалах і радіо. А також відповідні розміри площ в друкованих засобах масової інформації та виготовлення інформаційних плакатів, в проекті закону такого роду правила, за державний кошт, відповідно кандидати позбавлялися.

Вимагали ми також визначити, що рішення дільничної виборчої комісії щодо голосування поза межами приміщень для голосування приймається на основі поданої виборцем заяви та довідки медичної установи про стан здоров'я виборця. Нарешті, ми вимагали встановити, що загальний строк оскарження рішень дій чи бездіяльності становить 5 днів, як це передбачено Кодексом про адміністративне судочинство.

Третій блок наших вимог стосувався того, що навіть в тій редакції, яка була доопрацьована з урахуванням відповідно рекомендацій Венеціанської комісії, ми наполягаємо на залишенні в тексті і прийняття відповідно в остаточному вигляді норм, які передбачають те, перше, що рішення виборчої комісії приймається більшістю від складу відповідної комісії. Те, що механізми контролю за виборчими бюлетенями передбачають створення спеціальної контрольної комісії, до складу якої обов'язково мають бути включені представники фракцій, які є в поточному складі Верховної Ради України. Те, що під час виборів народних депутатів в 2012 році обов'язково включається до складу окружних та дільничних виборчих комісій по одному представнику від депутатських фракцій, зареєстрованих в поточному скликанні Верховної Ради України.

Також ми наполягали на те, щоби в законопроекті і в законі, який був прийнятий, була відсутня будь-яка можливість скасування реєстрації кандидатів в багатомандатному виборчому окрузі та одномандатних округах, за винятком невідповідності вимогам, встановлених Конституцією України. Також наше прохання зводилось до того, щоби всім без винятку членам дільничної виборчої комісії були надані оригінали протоколів дільничної виборчої комісії; а всім відповідно присутнім на засіданні дільничної комісії можуть бути надані офіційно завірені копії  такого роду протоколів.

Важливе нововведення, яке ми запропонували, полягає у тому, що строк  зберігання виборчої  документації  і виборчих бюлетенів становить 5 років, тобто протягом всієї каденції Верховної Ради України, а не один рік, як   пропонувалося у попередній редакції.

І нарешті. Наша пропозиція зводилась до того,  щоб утворювати постійно діючі виборчі дільниці  на постійній основі за 190 днів до дня виборів, а  постійно діючі одномандатні виборчі округи – за 180 днів. Це чітка і зрозуміло вимога,  у тому числі  міжнародної спільноти, Венеціанської комісії, точно підтримана нами  у зв'язку з тим, що кожен з кандидатів у народні депутати, який буде намір балотуватися, повинен знати і розуміти, в якому одномандатному окрузі він повинен здійснювати відповідно своє  виборче право заздалегідь до початку виборчого процесу.  А не так, як пропонувалось це робити напередодні виборчого процесу – за 10 днів, тобто за 10 днів до початку   виборчої кампанії, щоб  ніхто вже, як кажуть, не встиг зорієнтуватись.

Відповідно ці вимоги були нами  озвучені під протокол  для того, щоби представники комісії від фракцій  більшості могли  сформувати свою позицію по кожному з цих питань і надати нам офіційну відповідь з цього приводу.

Була  взята перерва у роботі  комісії для того, щоб вже відповідно тепер вони  мали нагоду і можливість отримати  відповідні директиви від керівництва  своїх фракцій, яка була  відповідно оформлена у вигляді  позиції, яку за дорученням  представників фракцій більшості озвучив на засіданні заступник голови  Тимчасової спеціальної комісії Адам Іванович Мартинюк. Така позиція полягала у тому, що фракції більшості погодились сприйняти всі без винятку пропозиції, які були висунуті представниками опозиційних фракцій, які стосуються  другого і третього блоку, тобто питань щодо демократизації виборчого процесу, а також щодо того, щоб залишити в тексті законопроекту ті норми, на яких ми наполягали. Після цього нами було запропоновано те, що ми можемо голосувати і продовжувати роботу над законопроектом, який був доопрацьований з урахуванням висновків Венеціанської комісії, тільки в тому випадку, якщо в пакеті про прийняття цього законопроекту для основи в роботі комісії ми голосуємо також за ті два блоки питань, які обов’язково повинні бути включені в остаточній редакції, яка буде предметом розгляду в Верховній Раді України. Такого роду рішення було поставлене на голосування і підтримане всіма представниками всіх фракцій парламенту і груп, представлених в Тимчасовій спеціальній комісії. Після цього, я закінчую, нами було продовжено відповідно в робочому порядку оформлення всіх цих пропозицій, які погодились врахувати в тексті доопрацьованого законопроекту, у вигляді конкретних норм до цього законопроекту. Впродовж відповідно вчорашнього дня і сьогоднішнього ранку такого роду робота була напрацьована і завершена. В результаті Тимчасова спеціальна комісія була …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, ну, звичайно. Будь ласка.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Тимчасова спеціальна комісія відповідно пропрацювала весь текст законопроекту з урахуванням того, що ми взяли законопроект за основу той, який був доопрацьований у Венеціанській комісії, а також в ньому враховано всі без винятку вимоги, на яких ми наполягали по другому і третьому блоку.

Що стосується так званого блоку політичних питань, який відповідно передбачав цілу низку, три основні вирішення політичних питань, то, зважаючи на те, що представники владних фракцій і представники фракцій опозиції не мали мандату вирішувати ці питання, ми домовились, що ці  питання будуть вирішуватися відповідно шляхом політичних домовленостей поза межами Тимчасової спеціальної комісії.

Разом з тим, станом на сьогоднішній ранок  і на цю хвилину позиція по цих політичних  питаннях полягає в тому, що жодне з цих питань так і не було вирішено. Тому ми продовжили роботу тільки в межах того мандату, який нам було надано щодо вирішення питань конкретно демократизації виборчого процесу.

В результаті проведеної роботи сьогодні було проведено останнє засідання  Тимчасової спеціальної комісії, на яке було винесено текст, який був напрацьований з урахуванням відповідно всіх вимог, поставлених опозицією. Такого роду відповідна пропозиція була схвалена  представниками всіх фракцій парламенту, які проголосували за те, щоб відповідно такий законопроект був внесений до сесійної зали, однак  уповноважили на це і за це проголосували знову ж таки представники  всіх фракцій парламенту  голову Тимчасової спеціальної комісії за рішенням ТСК внести і доповідати цей законопроект на сесії Верховної Ради України.

Крім того, було прийнято рішення про те, що зважаючи на наше рішення про внесення нового законопроекту, ми, обговоривши законопроекти, які були предметом розгляду нашого ТСК за дорученням Верховної Ради прийняли рішення: рекомендувати Верховній Раді зняти з розгляду як такі, що втратили актуальність законопроекти про вибори народних депутатів, подані суб`єктами права законодавчої ініціативи:

народними депутатами України Чорноволенком, Ковалем, Тарасюком  (реєстраційний номер 9265);

народними депутатами України Єфремовим, Шаровим, Рибаковим, Олійником, Мартинюком, Козубом (реєстраційний номер 9265-1);

народними депутатами України Ключковським, Томенком, Жебрівським, Подгорним, Катеринчуком, Задирком, Стецьківом, Матчуком (реєстраційний 9265-2);

народними депутатами України Джоджиком, Костенком, Зайцем,  Давиденком (9265-3);

народним депутатом України Ляшком (реєстраційний – 9265-4)

Оскільки Тимчасова спеціальна комісія виконала доручення Верховної Ради України, визначене пунктом 2 Постанови Верховної Ради від 03.11.2011 року (№ 4008-6) про утворення ТСК з питань підготовки Закону України про вибори народних депутатів України та подала на розгляд Верховної Ради до  17…  2011 року, члени Тимчасової спеціальної комісії, представники всіх фракцій, зважаючи на досягнення компромісу, який можна розбалансувати, прийняли рішення щодо необхідності врахування вимог опозиційних фракцій з метою демократизації виборчого процесу в Законі України про вибори народних депутатів України щодо того, щоб рекомендувати Верховній Раді України прийняти напрацьований з урахуванням пропозицій представників двох опозиційних фракцій законопроект за основу і в цілому як закон, відповідно до частин першої та другої статті 114 Регламенту Верховної Ради України.

У разі, якщо по тексту законопроекту виявляться технічні неузгодженості, прошу, це прохання від імені ТСК, доручити тимчасовій спеціальній комісії виправити їх в робочому порядку під час підготовки цього законопроекту до підписання його Головою Верховної Ради України. Дуже дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за увагу.

Шановні народні депутати, нам потрібно, щоб далі рухатися, прийняти рішення про зняття з розгляду проектів законів щодо яких от щойно… а потім запитання будуть, …щодо яких ТСК прийняла рішення.

Ставиться на голосування пропозиція про зняття з розгляду проектів Законів про вибори народних депутатів України (реєстраційні номери: 9265, 9265-1, 9265-2, 9265-3, 9265-4). Прошу голосувати.

 

18:44:44

За-369

Рішення прийнято.

Шановні колеги, прошу записатися на запитання до…

Рішення прийнято, ми зняли законопроекти з розгляду. У нас є лише один проект закону, реєстраційний номер 9265-дп. Так? Ні, 9265-д, щоб бути точним.

Запитання до голови ТСК. Прошу, запишіться, будь ласка, 5 хвилин. Прошу прізвища народних депутатів. Володимир Каплієнко, фракція … група "Реформи заради майбутнього".

 

18:45:26

КАПЛІЄНКО В.В.

Дякую. Шановний колего доповідач! Питання наступне. З урахуванням того, що ми, фактично, зняли таке питання, яка "закордонний виборчий округ" і будемо керуватися у виборчій діяльності лише закордонними виборчими дільницями, утвореними у відповідності до цього закону, питання наступне: саме яких кандидатів будуть виносити на закордонних дільницях і за кого саме будуть голосувати виборці, які будуть приходити на ці виборчі дільниці? Дякую.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую за запитання. Ви знаєте, у чому проблема? Проблема у тому, що якщо так, як і пропонувалося у законопроекті, який був відповідно напрацьований робочою групою, який доопрацьований з урахуванням Венеціанської комісії, то тоді ми позбавляємо права наших виборців, які перебувають за кордоном, здійснювати на рівних умовах по відношенню до виборців, які будуть на день виборів проживати в Україні, здійснювати своє волевиявлення за місцем реєстрації, можливості здійснювати два активних виборчих права, так як і виборці, які в Україні. Тобто голосувати за політичні… за списки кандидатів, внесених до списків політичних партій та кандидатів в одномандатних виборчих округах. Як на мене, такого роду річ є дуже грубим, брутальним порушенням засад рівності, передбачених Конституцією України.

Тому, зважаючи на те, що раніше у нас в законах під час того, як були відповідно мажоритарні вибори, передбачалася норма, що всі виборці, які голосують на закордонних виборчих дільницях, відносились, вдумайтесь, до одномандатного виборчого округу за місцем розташування Міністерства закордонних справ. Щоб зняти цю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мікрофон, будь ласка.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П.   Бо якщо ми б пішли таким шляхом, ви уявіть собі, майже 500 тисяч виборців додатково були б внесені до одного виборчого округу. Це означало б, що цей округ по відношенню до інших округів, м’яко кажучи, перебуває  далеко в нерівних умовах.

Довго мізкувавши, як нам вирішити цю дилему і забезпечити права голосу людей за кордоном, і не дати можливості такий перекос мати в одному одномандатному окрузі, ми запропонували єдино можливий компроміс: пропорційно розподілити такого роду виборців на цих виборчих дільницях між всіма…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.

 

18:47:52

СТОЯН О.М.

Шановні співвітчизники, шановні колеги! Ми зараз стали свідками конструктивної співпраці як більшості, так і опозиції при розробці дуже важливого закону. і наші співвітчизники повинні знати, що, дійсно,там будуть представники від партій, будуть мажоритарні депутати, вони можуть обрати собі депутата позапартійного. От якби ми завжди так працювали над законами в інтересах держави, у нас не було б протистояння. Тому що ми взагалі повинні думати про те, щоб закони працювали на людей.

А у мене є питання до вас, шановний пане Князевич, до речі, хочу сказати, дякую вам за гарну доповідь. Є запитання: як передбачити в законі можливість запобігти отої "каруселі", коли дають відкріпні талони, а потім можна бігати декілька разів голосувати. Який механізм застереження, щоб не було каруселей? Дякую за відповідь.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Справа в тім, що інститут відкріпних посвідчень не передбачений цим законом, оскільки це інститут, який, як на нас, вичерпав свою відповідну місію в українських реаліях після того, як був прийнятий Закон про Державний реєстр виборців.

І зараз в цьому Законі про Державний реєстр виборців, а також в цьому законопроекті, який ми вам пропонуємо, передбачений інший механізм. Якщо виборець бажає відповідно змінити свою виборчу адресу на день голосування, він повинен звернутися до органу ведення реєстру і в установленому порядку повідомити його про те, де він хоче голосувати. Тоді цей орган реєстру повідомляє той орган реєстру, який є за місцем майбутнього голосування виборця, і відповідно автоматично вносить його за тією адресою, даючи йому відповідну довідку про те, що він виключений із свого основного   місця реєстрації і можна проголосувати виключно за тим місцем реєстрації, місцем перебування, де він вважає за можливе проголосувати. В такий спосіб ми зможемо проконтролювати в межах Державного реєстру виборців…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, будь ласка.

 

18:49:57

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановний Руслане Петровичу! У статті 14 Закону про національні меншини чітко написано, що національні меншини через свої організації мають право висувати своїх кандидатів у депутати, в тому числі до парламенту. Натомість у виборчому законодавстві у нас цього немає.  В 1998 році, коли ми переходили до змішаної системи, у Законі при формуванні виборчих округів обов’язково враховувалось компактне проживання національних меншин. До речі, це є одна із норм, яку постійно вимагає Рада Європи, це і рекомендація 1201, це і інші моменти.

Як ви вважаєте, чи можливо в тому законопроекті, який ви запропонували, врахувати компактність проживання національних меншин з тим, щоб при формуванні мажоритарних округів врахувати їх компактність для того, щоб вони мали можливість хоча би теоретично висувати своїх кандидатів і бути представлені у парламенті, як це було у 1998 році? Це мається на увазі угорці із Закарпаття, румуни Буковини, болгари Одеської області та інші. Дякую.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую за запитання. Це питання ставилося на голосування, воно виносилось мною і я переконував членів ТСК в такий спосіб, як ви зараз кажете, проголосувати за нього. Однак, за таке рішення проголосувало тільки два члени ТСК, тому це рішення не прийнято.

Разом з тим ТСК доручило Центральній виборчій комісії з врахуванням даних Державного реєстру виборців під час формування виборчих округів по можливості врахувати можливість компактного проживання національних меншин наскільки це можливо. Ви зрозумійте, що у нас немає такого, щоб тільки на території одного якогось району, чи тільки одного округу. Якщо національна меншина проживає на території кількох округів, то як їх спеціально в один округ зробити? Це теоретично зробити напевно можливо, практично –  дуже важко. Але Центральна виборча комісія, беручи до уваги наше доручення, зобов’язалася під час утворення одномандатних виборчих округів обов’язково дослухатися до рекомендацій Парламентської асамблеї Ради Європи. Як вони це зроблять, це вже питання до них, але таке доручення вони отримали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю, шановні колеги, якщо будуть уже  мажоритарні округи, то там де проживає більшість тієї чи іншої громади, так вони очевидно будуть орієнтуватися на свого співвітчизника в цьому відношенні.

Шановні колеги, я дякую голові ТСК за доповідь і відповіді на запитання.  (Оплески)  Шановні народні депутати, так може будемо ваші оплески вважати за одностайне рішення і пропозицію прийняти зразу.

Давайте таким чином домовимось, шановні колеги, від фракцій на виступи. Якщо у фракції є бажання, то виступимо. Будь ласка, запишіться від фракцій. Прошу прізвища народних депутатів. Корж, Мартиненко, Камчатний, Стоян. І, будь ласка, тепер запишіться від народних депутатів, 15 хвилин також. Давайте запишемось, шановні колеги. Прошу прізвища народних депутатів.  Шановні колеги, плануйте коли ваш виступ буде.

Виступає Сергій Подгорний, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати  Микола Мартиненко.

 

18:53:34

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановні колеги, шановні виборці, думаю, що роботу, яку провела Тимчасова спеціальна комісія по напрацюванню Закону про вибори народних депутатів, це показ того, як треба знаходити компроміси. Опозиція, вона пішла на компроміс з самого початку як тільки з'явилися ці законопроекти. Перший крок був це погодження якраз на створення тимчасової спеціальної комісії на пропорційній основі, хоча ми пропонували створювати її 50 на 50. Вся наступна робота самої комісії показала, що можна досягати компромісів і ми змогли зробити все, щоб ті речі, які роблять вибори демократичними, прозорими і відповідними вимогам Венеціанської комісії і її рекомендаціям буи учтены. Перше за все це  стосується, і формування окружних і дільничних виборчих комісій, організації їх роботи.

Я  хочу нагадати, що сьогодні закон пропонує, що комісія приймає рішення більшостю від свого складу, а не більшістю від присутніх, як було. Крім того, я думаю, що це досягнення, коли ми відмовились від позицій, які дозволяють знімати з реєстрації кандидатів-мажоритарників, а також неможливість не приймати  рішення щодо захисту бюлетенів.

Крім того, нам кажеться, що враховуючи досвід останніх місцевих виборів, правильна позиція щодо  голосування за межами виборчої дільниці, коли голосувати будуть виборці тільки з підтверджуючим документом, тобто медичною довідкою.

Ми вважаємо також, що необхідно, і про це було сказано  в доповіді, врахувати ще одне зауваження – це  збереження виборчої документації протягом 5 років, щоб той, хто буде працювати і  в комісіях, і в цілому  у виборчому процесі, знав, що не сьогодні буде  може прийняте рішення, а на протязі 5 років може бути прийняте рішення або судом, або іншими правоохоронними органами. І людина, яка порушила закон, буде притягнута до відповідальності.

Тому, враховуючи всі ці компроміси, наша фракція буде голосувати за даний законопроект. І ми вважаємо, що  це дозволить нам провести  вибори все ж таки демократично. На жаль, звичайно, якісь політичні вимоги були не враховані. Але я підкреслюю, що ми з самого початку казали, що не система головне у виборчому процесі, а саме от ті механізми, які роблять цей процес демократичним, прозорим і  відкритим. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України  А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Петрович.

Микола Мартиненко, фракція "Наша Україна – Народна  самооборона". Підготуватись Каплієнку.

 

18:56:53

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні громадяни! Шановні колеги! Позиція фракції НУ-НС під час дискусії по виборчому законодавству за останній період була абсолютно однозначною, потрібно було залишати закон, який діє на даний момент. Цей закон був перевірений під час виборів 2006 та 2007  років і був визнаний  демократичним, як всередині країни, так і міжнародною спільнотою. Натомість влада запропонувала варіант виборчого  закону, який  був абсолютно неприйнятний, він дозволяв робити масові фальсифікації.

З  цих крайніх позицій і розпочалась розмова між владою і опозицією, в результаті якої була створена спеціальна комісія Верховної Ради та розроблено  новий Виборчий закон.  Опозиція опинилась  перед обмеженим вибором: або змішана система з масштабними фальсифікаціями, як це планувала влада, або закон, який дає шанс суспільству  на демократичні вибори.   Ми обираємо другий варіант.

Під тиском  опозиції  за основу був взятий  законопроект, який пройшов експертизу Венеціанської комісії, з урахуванням її рекомендацій та наших  вимог. Цього ж вимагала  від влади  і міжнародна спільнота.  На жаль, по деяким принциповим політичним позиціям досягти домовленостей  не вдалося. Що я маю на увазі? Це стосується виборчої  системи, прохідного  бар'єру, участі блоків у  виборах. Але всі юридичні  запобіжники від фальсифікацій  у новому законопроекті     залишились і навіть посилились, всі відповідні пропозиції двох опозиційних фракцій повністю враховані.

Тому політрада блоку "Наша Україна - Народна самооборона"  підтримує дану позицію. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Микола Володимирович.

Володимир Каплієнко, група  "Реформи заради майбутнього". За ним  - Стоян.

 

18:59:01

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги, шановні громадяни, можливо вперше  за  останній час сьогодні ми є свідками спільного консолідованого рішення  про спільну відповідальність. Яке прийняла на себе  як опозиція,  так і коаліція, як меншість,  так і більшість.     Адже якщо  є політична воля на зміну формату виборчих  технологій, то сьогодні мабуть це взірець співпраці та бажання  знайти компроміс в даному питанні.

Фракція  "Реформи заради майбутнього" вітає той факт, що тимчасовій спеціальній комісії вдалося запропонувати парламенту узгоджений єдиний виважений документ чи виборчий закон, в якому збережені ключові позиції, в тому числі, які стосуються рекомендації Венеціанської комісії. Адже тимчасова спеціальна комісія і створювалася саме задля досягнення компромісу та узгодження основних моментів виборчого законодавства.

Той факт, що політичні сили в парламенті сіли за один стіл і нарешті почули один одного – це вже крок до консенсусу, до необхідного компромісу та на доопрацювання дійсно демократичного виборчого закону.

Звичайно, в цій сесійній залі вистачало голосів для того, щоб прийняти той варіант закону, який запропонували депутати більшості і під яким, в тому числі стоїть підпис голови нашої депутатської фракції. Але депутати групи "Реформи заради майбутнього" виходять з того, що робота над прийнятим Законом  про вибори знаходиться під прискіпливою увагою світової спільноти, зокрема і Венеціанської комісії, яка вже озвучила свої зауваження, які враховані в узгодженому комісії варіанті законопроекту.

Ми вітаємо той факт, що більша частина пропозицій, внесений в проект закону, в тому числі і опозицією були враховані. Що в документі збережено основний момент всіх демократичних виборчих систем - права громадян України на самовисування.

Фракція "Реформи заради майбутнього" завжди наполягала на праві самовисування кандидатів в одномандатних виборчих округах. Наше тверде переконання – лише технологія самовисування врятує український парламентаризм. Тільки запровадження само висування призведе до приходу в парламент нових політиків від територіальних громад, які будуть нести реальну відповідальність за кожне дане перевиборче слово. І врешті-решт, будуть вимушені виконувати свої обіцянки.

Крім того, право участі у виборах незалежних кандидатів самовисуванців є невід'ємною частиною міжнародного виборчого законодавства, зокрема Кодексу належною практикою у виборчих справах, схваленою Венеціанською комісією у виборчому 2002 року.

Комісії також вдалося досягти домовленості із питань пропорцій між мажоритарщиками і списочниками. Ще одне складне питання – виборчий бар'єр також було позитивно вирішено комісією. Ми вважаємо, що п'ятивідсотковий бар'єр хоч і на межі, але все ж таки  відповідає європейській практиці. Тому депутатська група "Реформи заради майбутнього" підтримує законопроект комісії в основному та в цілому як реальний і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

КАПЛІЄНКО В.В. Закінчити дайте.

Як такий законопроект, який виводить виборчу систему України на найвищий рівень і наближає Україну до загальноприйнятих світових стандартів як в процедурі обрання депутатів, так і врешті-решт і рівня життя кожного українця. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Стоян передає Олійнику. За ним  -  Симоненко.

 

19:02:48

ОЛІЙНИК В.М.

Шановні колеги, українське суспільство, Президент України, в цілому українська влада і наш український парламент, Верховна Рада, зацікавлений в тому, щоб вибори пройшли демократично, прозоро і відповідали європейським стандартам, щоб результат цих виборів був визнаний і Європою, і українським народом, і в цілому в світі. Це черговий екзамен на демократію і я впевнений, що ми його пройдемо успішно.

Переговори були непрості, я хочу заздалегідь подякувати всім депутатам і особливо тим депутатам, які входили в склад тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради за прояв терпимості, виваженості, вміння находити компроміс і вміння чути і слухати один одного.

Було непросто знайти питання, де були гострі дискусії, але були прийняті важливі рішення, оскільки друга група питань, яка мала пряме відношення до процедури забезпечення демократичності виборів і гарантій, вони були прийняті нами заразу. Ми бачили, що там є здоровий глузд і сенс поправити окремі положення. Було важливим знайти базу для нашого діалогу і, слава Богу, ми знайшли і тут компроміс, визнали, що законопроект, який був напрацьований на доручення  Президента України робочою групою на чолі з міністром юстиції, найбільш вдалий. Бо він пройшов відповідну експертизу Венеціанської комісії. І в цьому відношенні ми сказали, що варто на ньому побудувати всі ті зміни й доповнення, які б його покращили, і він відповідав би всім вимогам Венеціанської комісії. І, безперечно, послужив би добрим фундаментом для проведення демократичних виборів.

Були речі, які заслуговували на увагу. Коли говорилось про те, що потрібно забезпечити демократичність процесу в плані захисту бюлетенів, в плані гарантій кандидата, щоб не був він знятий по надуманим мотивам з реєстрації. Заслуговувала і така пропозиція, що, давайте збережемо бюлетені на 5 років, щоб бути впевненими, що не було фальсифікацій.

Ми показали школу мудрості в цьому питанні. І я хочу сказати, що, безперечно, це добрий прецедент, який повинен послужити нам в подальшому, щоб ми в українському парламенті навчились домовлятись заради України. І, безперечно, ставити інтереси України вище партійних амбіцій. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко, фракція комуністів. Підготуватись Сушкевичу.

 

19:06:02

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Фракция Компартии поддерживает данный проект закона. И мы, обращаясь сегодня к нашим коллегам депутатам и обращаясь к нашим избирателям, хотели бы высказать некоторые соображения.

Главное. Наша задача – это обеспечить ответственность власти и всех партий как субъектов избирательного процесса, за обеспечение волеизъявления наших граждан. Без решения этой коренной задачи не будет решён главный вопрос, это наведение порядка в нашей стране.

Мы считаем, что сегодня надо защитить избирателя от подкупа. Защитить его от шантажа. Защитить его от запугивания, от различных вертушек, от организованной преступности, которая активно вторгается в политическую сферу и в формирование власти, именно в избирательный процесс. Мы должны защитить сегодня наших избирателей, а значит обеспечить демократический путь развития нашей страны через то, что не будет более тех так называемых открепительных талонов, от произвола правоохранительных органов, от издевательства над ветеранами, которым запрещают голосовать на дому. Защитить волеизъявление и от фальсификации. Ведь мы являемся с вами участниками того, что после каждой избирательной кампании мешками из Днепра вытаскивают бюллетени, куда сбрасывают их так называемые демократы. За годы независимости, которые, извините, опаскудили слово "демократия" вот этими процессами.

Я убежден, что закон должен быть написан для народа и обеспечить их право выбора. Сегодня закон написан для тех, кто представляет интересы крупного капитала и естественно различные финансово-промышленные группировки. Закон не должен быть ширмой для народа, а закон должен быть его реальным правом представлять свои интересы во власти и получать соответствующее от власти.

Ответственность политических партий за выполнение тех обещаний, которые даются во время выборов, должна быть предметом особого разговора у нас здесь в зале Верховной Рады. И я предлагаю от имени нашей фракции после этого закона принять закон о народном контроле, главная задача которого предоставить общественности, которая будет отражать интересы наших избирателей, контролировать представителей вошедших во власть, и за невыполнение предвыборных обещаний привлекать их к уголовной ответственности. И на этом поставить точку в различиях между тем, что имеют представители во власти и тем, что народ привели только к урне и далее не считаются с его мнениями.

Я сегодня хочу обратиться и к нашим избирателям. Уважаемые избиратели! Законов принимается много в Украине. Но главное – их реализация зависти от того, как власть отвечает за выполнение этих законов. Сегодня от вас зависти то, как будет работать власть после выборов 2012 года. Сегодня мы живем с вами так, как голосовали вчера, и этот порочный круг надо сегодня разорвать! Фракция Компартии призывает вас этому!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Виступи від фракцій завершено.

15 хвилин для депутатів. Будь ласка, Сушкевич Валерій, прошу мікрофон. Підготуватись Джоджику.

 

19:09:17

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Адам Іванович.

Народний депутат Сушкевич, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

Шановні колеги, багато років я виборюю право людей з інвалідністю на те, щоб були рівні права і можливості у цих людей,  щоб не було дискримінації. Але ви знаєте,  найбільша проблема з дискримінацією є якраз обмеженість і дискримінація  виборчих прав людей з інвалідністю.  І це  парадоксальна ситуація. Люди, які найбільш залежать  від того, як  визначає і робить що влада щодо соціального, рівних прав і можливостей,  вони якраз обмежені у виборчих правах. І це  найгірший рівень дискримінації по відношенню до цих людей.

Більше того, на жаль, люди з інвалідністю, люди, які  втратили здоров'я,  сьогодні використання їх у якості виборчих технологіях – це ще більш жахливо.

Шановні колеги, саме тому я з народним депутатом Сухим  зареєстрував законопроект 9306, який стосується особливостей голосування людей  з інвалідністю, людей з особливими потребами під час виборів. На жаль, я повинен констатувати,   що цей закон не взятий до уваги при розгляді  комісією, яка працювала.

Голосування на дому, інтернатні заклади,  незрячі, люди з вадами слуху, зору, люди, які мають суттєві обмеження, пов'язані  з інвалідність, на жаль, залишились поза увагою розгляду.

Колеги, мене також дуже цікавлять  проблеми, пов'язані з виборчими списками. Мене цікавить мажоритарка, списки партійні, мене цікавить виборчий бар'єр. Але домінантою моїх пропозиції  є все-таки виборчі права людей з інвалідністю.

Саме   тому були запропоновані  конкретні речі, які пов'язані з європейськими нормами забезпечення виборчих прав людей з інвалідністю. Три роки я працював в Раді Європи у спеціальному комітеті   по правам інвалідів. Три роки Рада Європи напрацьовувала  рекомендації для країн, які є членами Ради Європи, щодо  виборчих прав  людей з інвалідністю. А цьому тижні Рада Європи затвердила  ці рекомендації. На жаль, вони залишились поза увагою  нашого українського парламенту. Усвідомлюючи проблемність компромісу, який сьогодні відбувається в залі щодо виборчого закону, я звертаюсь до всіх вас, я звертаюсь до керівництва Верховної Ради, я звертаюсь до ЦВК зробити все можливе для мінімізації дискримінації, тому що цим законом ліквідувати дискримінацію неможливо, але можливо ще зробити конкретні речі, щоб забезпечити мінімум тих проблемних моментів, які стосуються обмеженості в правах, виборчих прав людей з інвалідністю …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Джоджик передає слово Зайцю Івану. Підготуватись Шкілю.

 

19:12:37

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія. Шановні народні депутати, треба відверто сказати, що цей законопроект не є плодом компромісу. Потрібно віддати належне опозиції в тому, що вона пожертвувала частинку свого іміджу для того, щоб хоч трошечки порятувати той законопроект, який представив уряд, який представила більшість у парламенті, тому давайте говорити відверто. І те, що із цього законопроекту вийшли зняті положення про можливість зняття кандидатів у депутати і інші норми, говорить про те, що вдалося опозиції ціною свого іміджу якимсь чином покращити цей законопроект. Це стосується виборчих процедур. Тут можна сказати, що один крок зроблено у потрібному напрямку. Але, з моєї точки зору, два кроки назад зроблено саме у політичній частині цього законопроекту, тому що змішана система, виборча система при існуванні пропорційної системи із закритими списками – це найгірший варіант, про який можна було думати. Вона залишила успадковані від попередньої системи негативи, корупцію у партійних структурах. Вона залишила силу грошей. Вона припинила фактично партійне будівництво, і це все залишилося. З іншого боку, ми говоримо про мажоритарні округи, половина округів для… до парламенту, це величезні округи, це по 8, по 10 районів у сільських областях, це майже по 200 тисяч виборців. Яким чином проводити виборчу кампанію в цих округах і в результаті появиться два сорти депутатів у Верховній Раді: одні будуть прив`язані до округів, вони будуть працювати з безпосередніми  виборцями, це так звані робочі, будемо казати, бджоли  в парламенті, але будуть і депутати з голубою кров`ю, які будуть приходити просто від  партій. І той чоловік, який працює безпосередньо із виборцями, він змушений буде йти на поклон до тих депутатів, які пройшли через партійні округи. І це знову ж таки якесь підгрунття для корупції.

І друге питання. Це питання виборчого бар`єру.  Сьогодні, давайте ж відверто скажемо, що партійне будівництво зупинилося, а отже зупинилися процеси демократизації і потрібна нова кров у парламенті, повинна нова кров бути у владі. І якщо ми піднімаємо виборчий бар`єр, це означає, що ми консервуємо ту ситуацію, яка є сьогодні у парламенті. Ми не пропускаємо нові політичні сили. Ми не пропускаємо до влади нові ідеології, нові програми. Тому давайте відверто говорити, що плескати у долоні  стосовно  цього законопроекту не варто. Цей законопроект є не плодом компромісу, цей законопроект є такий, де в політичному плані ми  відступили назад, а у технічному плані ми просунулися вперед.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України  В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Роман  Зварич.

 

19:15:51

ШКІЛЬ А.В.

Шановні телеглядачі! Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Шановна президія! Панове, я розумію, знаєте, що дитя компромісу не завжди є гарним,  його можна легко критикувати. Але треба зрозуміти нинішню ситуацію, бо, знаєте, можна йти на компроміс, а можна, як зробила опозиція, змусити дотриматися демократичних норм у цьому законі.

Щодо політичної частини, цей закон варто критикувати і можна. Але щодо можливості владі здійснювати  фальсифікації, то тут ми зробили максимальні кроки для того, щоб   унеможливити ці фальсифікації. І влада була змушена рахуватися  із позицією нашою тільки через те, що чудово розуміла,  що будь-які сфальсифіковані нею вибори можуть бути  такими, які не будуть визнані на Заході. Тому тут треба чітко розуміти, що цей виборчий закон є складним в домовленостях, але простим у виконанні. І треба також зрозуміти, що під кожним, під кожною поступкою влади під тиском опозиції стоїть величезна заслуга всіх тих людей, які працювали і в спеціальній комісії, і самої опозиції. Я не хочу ствердити, що цей закон є ідеальним, немає ідеальних законів. Я особисто не є прихильником змішаних систем виборчих, але коли ми ставимо на одну шальку терезів ці всі  "печенья", ці всі "каруселі", які так хотіла мати у цьому законі нинішня влада, то зараз на іншій шальці терезів лежить закон, який унеможливлює принаймні ці прості, примітивні, але дуже результативні фальсифікації, на які себе вже налаштувала частина провладних кандидатів в депутати.

Тому я вважаю, що в даній ситуації ми мусимо зрозуміти головне: опозиція не відступила ні на крок від своїх переконань і технічній частині, а це дуже важливо. Тому що якщо опозиція сильна, якщо народ підтримує і хоче змінити владу, то повірте мені, змішана система чи будь-яка інша, вона поставить хрест на діючій владі. Але для цього потрібно діяти спільно, разом, чітко і зрозуміло, не може бути різночитань у трактуванні, хто по мажоритарному окрузі є від влади чи від опозиції, це має бути промовисто і зрозуміло. Це буде хорошим уроком для єднання опозиційних сил і я впевнений, що виборці нам на цих виборах подякують через підтримку. Бо, повірте, це слабкі шукають легких законів виборчих, а сильні на цих виборах перемагають. І я впевнений, що на цих виборах переможе не просто опозиція, а переможе майбутня українська влада. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Наступним буде виступати Попеску.

 

19:19:04

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановні колеги, якщо ви мали можливість протягом того короткого часу ознайомитися з основними правовими юридичними диспозиціями цього проекту, ознайомитися з тими складними юридичними процедурами та механізмами, які закладені у цьому проекті. Якщо, що саме найголовніше, ви хоч час від часу задумуєтеся над змістом присяги, яку кожний з нас складав як народний депутат України, задуматися над тим, що чого ця присяга нас зобов'язує, то я думаю, що ви мали б зі мною погодитися, коли я би сказав, що це все нас мало би заставити зробити один закономірний висновок. З прийняттям цього закону чітко прослідковується один основний переможець, той переможець називається "український народ".

І у контексті цього я хотів би також сказати, що якщо дехто із вас думає категоріями своїми вузькими партійними інтересами, я вам раджу не голосувати за цей проект закону, тому що він не працює на одну чи іншу політичну партію.

Якщо натомість ви, дійсно, хочете забезпечити справедливий виборчий процес, демократичний виборчий процес, мені видається, що ви мали б забути про свої партійні інтереси і все ж таки проголосувати за цей проект.

Я би хотів віддати належне тим народним депутатам, які вносили альтернативні проекти, зокрема, від фракції більшості і відкликали цей проект. Панове, я був готовий доволі жорстко вас покритикувати, бо проект, який ви внесли, насправді ніс протилежний зміст до того проекту, який зараз розглядається.

Чому я так кажу? Тому що у вашому проекті прослідковувалася цілком інша системна тенденція – забезпечити собі перемогу шляхом фальсифікації виборів. Якщо ви дійсно хочете чесні вибори, ви мали би тоді забути про те, що ви писати у тому проекті і все ж таки проголосувати за цей проект. Я вас закликаю це зробити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, наступний буде виступати Олег Ляшко. Фракція Партії регіонів.

 

19:21:39

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги!

Ще вчора у мене були застереження, але знайдений сьогодні політичний компроміс дозволяє мені зняти їх.

Справа в тім, що відповідно до пункту 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або змін до існуючих законі не допускається звуження обсягу та форм існуючих прав і свобод.

В діючому Законі України "Про національні меншини" у статті 14 передбачено право національних меншин на висування власних кандидатів у народні депутати. Європейська рамкова конвенція захисту прав національних меншин передбачає право меншин обиратися, а Рекомендація Ради Європи 12.01 рекомендує забезпечити право національних меншин на політичне представництво.

Зараз я з приємністю констатую, що при наявності мажоритарних округів у місцях компактного проживання національних меншин з’являється можливість прямого обрання представників відповідних меншин членами парламенту. Як це було враховано при переході при переході на змішану систему у 1998 році. Від імені національних меншин, які компактно проживають у різних регіонах  України, зокрема угорців та румун Закарпаття та Буковини, болгар півдня Бессарабії та інших. Підтримую пропозицію врахувати норму, яка існувала під час виборів 1998 року, та рекомендацію Центральної виборчої комісії при формуванні виборчих округів врахувати компактність проживання національних меншин з тим, щоб місцевості, в яких компактно проживають окремі національні меншини, не повинні виходити за межі одного виборчого округу. А у випадках, коли кількість виборців, що належать до національної меншини, є більшою, ніж необхідно для формування нового виборчого округу, округи формуються таким чином, щоб хоча би в одному з них виборці, що належать до національної меншини, становили більшість для кількості виборців у виборчому окрузі.

Це я оголосив для стенограми, для відома Центральної виборчої комісії і звернути увагу наших представників у Раді Європи, що Партія регіонів завжди підтримує ті пропозиції, які нам пропонують.

Я особисто і від імені національних меншин підтримую знайдений компроміс та прошу всіх проголосувати як за основу, так і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Олег Ляшко, позафракційний.

 

19:24:01

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Шановні виборці, шановні громадяни України! Подивіться, будь ласка, як дружно аплодують у цьому залі  під час розгляду цього закону, як разом і влада, і опозиція голосує, розказує, що компроміс нарешті досягнуто. Насправді все, що тут відбувається, це змова, це змова проти суспільства, це змова політичних еліт, які присутні тут в парламентській залі з метою залишитися при владі, при цьому за рахунок інтересів суспільства.

Перше. Запроваджується мажоритарна система виборів, це можливість фальсифікувати вибори. Я вже наводив тут приклад, коли в моїй рідній Борзні, де я навчався в школі-інтернаті, за командою голови обласної адміністрації Хоменка мені навіть не дали можливість виступити на ярмарку, привітати людей із святом, діючого народного депутата. А помічника депутата, якого призначили від влади кандидатом він виступає, дарує подарунки і все інше. Тобто мажоритарка – це використання адмінресурсу, це підкуп виборців, це фальсифікація виборів.

Друге. П’ять відсотків бар'єр на виборах - це консервація політичних еліт, які тут присутні, це неможливість потрапити до парламенту молодим хлопцям, дівчатам, які здатні підняти і змінити країну. Оці всі горлохвати, які сидять 20 років в парламенті, вони і далі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу парламентські вирази, будь ласка.

 

ЛЯШКО О.В. Я і парламентські виражаюсь, Володимире Михайловичу. Горлохвати, які 20 років сидять в парламенті, вони і далі розраховують тут сидіти, позбавляючи можливість Україні мати нові політичні еліти. І ті, хто сьогодні голосує цей закон, вони консервують цю ситуацію, політики політичного ґатунку, яка є негативною, які призвели до тих проблем, які ми маємо в країні.

Залишається той самий принцип формування партійних списків. Це означає, що депутати і далі будуть кнопкодавами, залежними від волі політичних лідерів. Це означає, що вартість місця в партійному списку, якщо на минулих виборах політичні лідери брали 5 мільйонів, на цих виборах будуть брати 10 мільйонів за одне місце у списку. Це корупція під час формування партійних списків, адже виборці позбавлені можливості впливати на формування цих списків. І партійні лідери, це робитимуть, а не депутати. Я вже не кажу про те, що відсутні квоти для жінок, для людей з обмеженими фізичними можливостями, для того, щоб було представництво і жінок, і інвалідів у партійних списках.

У підсумку. Законопроект, який зараз буде прийнятий у залі, це змова проти суспільства, це змова проти України, це змова проти виборців. Але даремно ви сподіваєтесь, що у вас ця змова пройде. Парламент винесуть люди звідси і вас, і вас усіх, і владу, і опозицію, яка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ми завершили розгляд питання. Шановні колеги, я прошу уваги!

Очевидно, сьогодні ми всі продемонстрували здатність на компроміс. Що таке компроміс? Це коли кожна сторона відчуває, що вона щось втратила у своїх планах, у своїх розрахунках. Але в підсумку прийнято те рішення або пропонується прийняти середньозважене рішення, яке буде підтримане очевидно суспільством, з огляду на те, що воно буде підтримано політичними силами, народними депутатами, лідерами, які присутні в сесійній залі України. Я думаю, що якщо ми вийдемо і приймемо це рішення, ми таким чином підтримаємо або дамо новий імпульс демократичному розвитку України.

Шановні колеги, я ставлю зараз на голосування пропозицію для того, щоб нам зберегти оце порозуміння і не було підозр  один одного, пропозицію про схвалення Закону України "Про вибори народних депутатів України" з дорученням комісії разом з Головним юридичним управлінням здійснити техніко-юридичне доредагування закону до підготовки його на підпис.

Отже, голосується пропозиція про прийняття Закону України "Про вибори народних депутатів України" (реєстраційний номер 9265-Д). Прошу голосувати. (Шум у залі)  В цілому, я ж сказав, в цілому. Схвалення закону, як ще інакше казати. Прошу голосувати.

 

19:28:59

За-366

Закон прийнято.  Дякую.

По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 187, "БЮТ  – "Батьківщина" – 62, "Наша Україна – Народна  самооборона"  - 36, комуністів – 24, "Реформи заради майбутнього" -  19, Народна Партія – 20, позафракційні – 18.

Отже, рішення Верховної Ради України відбулося.  Шановні народні депутати, я вам дякую за те, що  порозуміння ми знайшли в цій складній проблемі.

Оголошується до розгляду проект Закону про ринок земель (реєстраційні номер: 9001, 9001-1, 9001-2).

Я інформував вас, шановні колеги, про пропозицію, щоб ми розглянули ці законопроекти, прийняли рішення щодо направлення на  повторне перше читання одного із цих законопроектів  з  дорученням комітету разом із  міністерством,   з Кабінетом Міністрів доопрацювати його і вийти на єдиний узгоджений проект, який буде підтриманий суспільством.

Доповідачі –  народний депутата України  Григорій Смітюх, міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк, народний депутат Олег Ляшко. Співдоповідач – голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік.

Григорій Євдокимович, будь ласка, ваша доповідь.

 

19:30:48

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Я хочу призвати вас дослухатись до дуже важливого, надзвичайно важливого законопроекту, якій є  судьбоносні для  нашої держави і для нашого населення, яке проживає в сільській місцевості.

Даний проект закону розроблявся на основі конституційних приписів, зазначених у статті 13 та 14 Конституції України, та відповідно до положень Земельного кодексу України, зокрема відповідно до вимог пункту "в", пункту 4 "Прикінцевих положень" та пунктів 14-15 "Перехідних положень" та на основі парламентських слухань і комітетських слухань, які відбулися в цьому році. Підпунктом "в" у пункті 4 "Прикінцевих положень" Земельного кодексу України, який містить перелік проектів закону, які мають  бути розроблені,   зокрема про ринок землі, до того часу, поки  набуде, так сказати,  цивілізований ринок землі.

Пунктами 14 і 15 "Перехідних положень" Земельного кодексу України  передбачено,  що мораторій, тимчасова заборона  та  на відчуження земель сільськогосподарського  призначення, земель може бути скасовано за умови правового  регулювання  ринку цінних земель,  зокрема шляхом  прийняття законів України  "Про державний земельний кадастр"  та "Про ринок земель".

Законопроект чітко  розмежовує  суб'єкти ринку земель. З урахуванням  вимог Конституції України  відзначається, що  суб'єктами ринку земель   сільгосп. призначення  можуть бути лише:

Перше. Громадяни України, а також  сільгосппідприємства, юридичні особи України, засновниками  та учасниками яких    є лише громадяни України, які відповідають вимогам  встановленим цим законом та іншими законами України.

Друге. Держава Україна  особі  державного Земельного фонду України, інших  уповноважених законом органів державної влади, або державного виконавця.

Третє. Територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.

Четверте. Не сільгоспгосподарства, юридичні  особи України,  засновниками та учасниками яких  є лише  органи державної влади, органи місцевого самоврядування. А також громадяни України, які  відповідають вимогам, встановленим цим та іншим законом   для наукових дослідних та навчальних цілей. Поширення кращого  освітнього  досвіду ведення сільгоспвиробництва.

Законопроект однозначно забезпечує недопущення  набуття земель сільгосппризначення у власність  іноземцям та осіб без  громадянства.  Це право мають набувати і реалізовувати  виключно громадяни України і це є визначальною позицією нашого  суспільства.

Суб'єктами ринку землі  не сільгосппризначення можуть  бути громадяни України, а також   юридичні особи України, які відповідно вимогам встановленим цим, та іншим законом.

Друге. Держава Україна в особі  державного Земельного фонду України  і інші встановлені  законом органи  державної влади, або державного виконання.

Третє. Територіальні громади в особі відповідних  органів місцевого самоврядування

Четверте. Іноземні громадяни і особи без громадянства, іноземні підприємства і інші  іноземні юридичні особи.

П'яте. Іноземні держави і міждержавні урядові та неурядові організації. З урахуванням зазначених, чітко розмежовується процедура ринку земель сільгосппризначення і земель не сільгосппризначення. Це є суттєва ознака мого законопроекту.

Передбачаючи, що ефективне функціонування ринку землі забезпечує державний спеціальний орган управління земельною державною власністю, який має бути Державний земельний фонд України, а також Державний земельний банк.

Як державна спеціалізована банківська установа, що утворюється і діє у відповідності до закону, яким надається виключне право здійснювати банківські операції щодо земель сільгосппризначення, зокрема кредитування сільгоспвиробників під заставу землі, а також відповідно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень.

Функціонування ринку землі спрямовується на підтримку належного забезпечення землею безпосередньо виробників сільгосппродукції. Поліпшення умов для діяльності і безпосередньо сільгоспвиробників.

Запроваджується неподільний мінімальний рівень земельної ділянки, з метою недопущення їх подрібнення, а також максимальний розмір земельної ділянки, які можуть перебувати у власності однієї особи, що має сприяти недопущенню надмірною концентрації земель в одному власнику. Причому ці нормативи набагато менші, ніж передбачено в урядовому законопроекті, що створює більш сприятливі умови для недопущення монополізації на ринку сільгоспземель.

Встановлюється кваліфікаційні вимоги до покупця земельної ділянки. Обов'язковість проведення обстежень на якісний стан земельної ділянки. Та розроблення проекту охорони родючості землі.

Пропонується запровадити оподаткування, що запобігає спекуляціям операціям. Зокрема, шлях встановлення диференційованого розміру державного мита і тощо.

Для реалізації проекту цього закону, Кабінету Міністрів  України доручається розробити та подати в установленому порядку на розгляд Верховної Ради проект Закону про Державний земельний банк, про Державний земельний фонд та інші законопроекти.

Хочу звернути увагу, що  "Прикінцеві положення", ще раз констатую, є норма, яка свідчить, що давно  в нас такий Земельний державний банк був. В чому відрізняється Земельний державний банк від інших банків і іпотечних банків, що пропонується? Тому що Земельний державний банк не дасть можливість перекочувати землі від приватної власності банкам, які мають іноземне походження, провести свою… Друге. Провести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим законом, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього закону.

Шановні народні депутати, відповідно до парламентських слухань, якщо ви пам'ятаєте, в цій залі влітку цього року одностайно всі виступаючі, з 24-х – 23, підтримали пропозицію, що земля не можу бути, передаватися в приватну власність юридичним, фізичним особам, які не є громадяни України. Це дуже важлива роль. І роль Державного земельного банку.

Якщо ми говоримо про ринок землі, якщо ми говоримо, що ми ринок землі утворюємо або створюємо для тих, хто працює на цій землі, то треба, щоб держава надала і забезпечила умови рівні до доступу фінансових ресурсів для того, щоб всі громадяни, які працюють на землі, проживають на цій землі, ростуть на цій землі і покоління їх будуть жити на цій землі, щоб вони мали можливість в першу чергу на покупку землі. Якщо ці громадяни не можуть або не мають можливості це купити, то в такому випадку повинна бути державна форма власності, тобто через Державний земельний фонд, через Державний земельний банк держава повинна забезпечити формування достатніх запасів землі, щоб  майбутні покоління мали можливість таку землю отримати або мали можливість таку землю орендувати, і мали можливість таку працювати.

Якщо ми не створимо фінансовий механізм для підтримки свого виробника, якщо ми не надамо таку можливість пріоритетного характеру, я вважаю, що може статися таким чином, що, як в нас сталося з промисловістю. Тобто на момент розпаювання, роздержавлення державної власності промислового характеру, ви пам'ятаєте, що ми всі з вами або більшість громадян України отримали ваучери. А в результаті, в результаті опинилося так, що цими ваучерами не скористалися конкретні власники, а наші підприємства з однієї частини перекочували в монопольне право, в монопольні компанії, а з іншої сторони цілі підприємства або цілі сектори були знищені, що є зараз, що впливає на незалежність, промислову і економічну незалежність України.

Тому я, враховуючи, що, в нас була велика дискусія на комітеті, хочу вам довести точку зору, що з самого початку комітет врахував, що мій закон і закон Кабінету Міністрів, і мого колеги Ляшка  має недоліки. Тому ми пропонували зразу на комітеті повернути на перше читання в комітет. І з врахуванням особливостей деяких норм мого законопроекту і Кабінету Міністрів, створити один закон.

І я призиваю всіх народних депутатів підтримати саме таку точку зору. Це сьогодні і був перед цим явно показаний приклад, як можна працювати на компромісних відношеннях і формувати в інтересах нашого народу, в інтересах нашої держави законодавчі акти.

Тому я не знаю, як проголосує Верховна Рада. Я не буду наполягати на тому, щоб саме за основу взятий був мій законопроект. Тому що вони є подібні, є сходні. Але принципові позиції, які включають саме, повторюю, створення національного земельного банку, створення земельного державного фонду, - це є пріоритетні напрямки цього закону.

Тому, якщо буде прийнято так, що за основу буде прийнятий законопроект Кабінету Міністрів, я прошу і майбутню комісію, і майбутній розгляд в комітеті саме вписати ці норми. Тому що вони є основопологаючі, вони є принципові. Вони дуже впливати будуть на характер і розвиток нашого ринку і нашого життя, сільської місцевості. Дякую за увагу. Якщо є  питання, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запишіться на запитання до доповідача. Роман Ткач.

 

19:40:36

ТКАЧ Р.В.

Шановний колего! Ми з вами довго обговорювали таке питання, яке включено у ваш законопроект. Якраз, власне, питання державного фонду. Але чи не здається, шановний Григорію Євдокимовичу, що все-таки в своєму законопроекті ви надали цьому фонду занадто великі повноваження. І ви створюєте якогось державного монстра.

Якщо реально вивчити, які у нього повноваження, наприклад, якщо два роки громадянин не використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, автоматично фонд його забирає. Ви надаєте повноваження, що він розпоряджається багатьма земельними ділянками. Тому, все-таки, я розумію, що може пройти цей законопроект чи не пройти. Але в суспільстві вітає така думка, що мав би бути все-таки якийсь орган державний. Але, на вашу думку, ви пропонуєте таких два органи державних: і державний банк і державний фонд. Яка ваша думка все-таки, хто би мав від імені держави здійснювати ці повноваження управління землями? Дякую.

 

СМІТТЮХ Г.Є. Ну, ми з вами говорили, і дійсно ці два державних органи дуже важливі. Чому я вважаю, що ці два органи обов'язково повинні бути присутні, чому вони мають основну роль грати. Тому що я вважаю і вважав, що на сьогоднішній день ринок землі, і для тих, кому ми створимо цей ринок землі, тобто населення в сільській місцевості, не спроможне бути активним игроком, або не спроможне бути, викупити цю землю. Тому відповідно до того питання, що створюється державний земельний банк, який під пільгові, на пільгових умовах, за рахунок формування статутного капіталу, за рахунок бюджету, за рахунок Національного банку або резервного золотовалютного запасу, повинен сформувати достатній капітал, для того, щоб формувати й кредитувати сільгоспвиробників; в тому числі і під можливість взяти кредит на викуп землі, якщо той чи інший громадянин може (хоче) купити землю.

І друге питання. Ми не повинні робити такого плану, якщо ми створимо державний земельний фонд, то можна так сказати, що одному поколінню досталося, або одній частині населення, на той момент, коли розпайована земля досталася у власність; а інші люди, які проживають сьогодні на селі, які народжуються в селі, вони вже не мають права реалізувати свої конституційні права, в тому числі бути учасником, як покупцем цієї землі, так і отримати  її в оренду або…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Джоджик.

 

19:42:57

ДЖОДЖИК Я.І.

Я прошу передати слово Івану Зайцю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць.

 

19:43:03

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія. Шановний Григорію Євдокимовичу, я ретельно познайомився з вашим законопроектом як і з законопроектом Кабінету Міністрів, який є шахрайською схемою обезземелення українських селян. І в мене склалося враження, що ваш законопроект трошки кращий, але суттєво він не відрізняється від законопроекту Кабінету Міністрів. Я б сказав би, що яблучко від яблуні далеко не котиться, це через те, що ви представник парламентської більшості, тому ви повинні були написати законопроект у розрізі урядової ідеології. Якщо брати ваш законопроект і  Кабінету Міністрів, і у вас, і в них є юридичні особи, які мають право купляти і продавати землю.

У вас максимальна кількість землі у приватній власності  одної особи тисячу 500, у них 2 тисячі 100. Це надзвичайно великі речі. Там, де був один колгосп, звичайний, де 400 чоловік  працювало, там буде всього-на-всього власник. Я міг би дуже багато назвати ознак схожості.

Все-таки   в чому ваш законопроект відрізняється  від урядового? Дякую.

 

СМІТЮХ  Г.Є. Перші дві ознаки, які принципові, я наголошу – це  створення Державного земельного фонду, який буде давати пріоритет накопичення землі, і це створення Державного земельного банку, функції які чітко розписані. І   по цьому земельному банку  треба приймати спеціальний закон, тому що якщо ми говоримо про землю, як об'єкту риночних відношень, то ми говоримо, що це особливий статус має відповідно до Конституції, відповідно до  того, що це земля, а не обичний товар. Це перше питання.

Тепер, що стосується  максимальної кількості в одні руки. Ви знаєте, я погоджуюсь з цим питанням, коли я подавав закон, то я,  безперечно, зменшив вдвічі цю норму,  що давав Кабінет Міністрів, дивлячись на ту ситуація, яка склалася. Але у процесі обговорення  у комітеті ми  сходимось до думки, я  думаю, що ця думка    якщо буде підтримана під час опрацювання  цього законопроекту і під час голосування, то ми говоримо, якщо зупинимося на фізичних особах, то піти по такому принципу, наприклад, як у Франції, там середня земельна ділянка, межи її від  50-150 гектарів. Тоді, якщо ми цю норми приймемо,  що в однієї фізичної особи не більше  100 плюс-мінус  гектарів, тоді ми  не обземелим наше населення, тоді дамо  можливість конкурентного …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Зубов, фракція    Партії регіонів.

 

19:45:35

ЗУБОВ В.С.

Господин Смитюх, вы сегодня  докладываете проект закона, который, если мы его примем, может радикальнейшим образом изменить судьбу Украины, то есть, привести, по моему мнению глубочайшему, к национальной  катастрофе.

Скажите, у вас может быть есть  30-летний опыт работы в сельском хозяйстве, может быть вы закончили аграрную академию, то есть, вы считаете себя достаточно профессионально подготовленным,  чтобы докладывать и требовать принятия законопроекта,  который приведет к тому, что Украина, как аграрно-промышленная страна, исчезнет с мировой карты?

 

СМИТЮХ Г.Є. Во-первых, я работаю уже   четвертый год в  комитете профильном и достаточный имею опыт.

Друге питання. Відповідь я вам скажу, що я за освітою юрист все-таки.

Третє питання. Я народився в селі і працював, і виріс в селі на цій землі. Третє питання, я дещо в житті своєму створив, в тому числі побудував, в тому числі посадив, в тому числі обробляв цю землю. За винятком особливо вас, і я неодноразово вам підкреслював, чим ви займалися в певний час в цій Верховній Раді. Так що, будь ласка, не треба мені говорити про професіональні здібності, тому що якщо я скажу, чим ви займалися з своїми колегами під час дерибану Запорізького титаномагнієвого комбінату, то вам буде саме треба відповідати в прокуратурі буде. (Шум у залі)

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України  А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, сідайте, будь ласка.

Наступний у нас законопроект представляє, так, Кабінет Міністрів. Хто? Будь ласка, міністр АПК Присяжнюк. Прошу.

 

ПРИСЯЖНЮК М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Проект Закону про ринок земель, внесений урядом, (реєстраційний номер 9001-1) (від 19.07.2011 року) підготовлено відповідно до Національного плану дій на 2011 рік щодо впровадження програми економічних реформ на 2010-2014 роки. Проект визначає правові та економічні аспекти врегулювання питань, пов’язаних з функціонуванням ринку земель в Україні, реалізацію громадянами конституційних прав на землю, встановлення порядку продажу земельних ділянок та прав на їх оренду на земельних торгах, встановлення економічних, екологічних та правових щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Проект пройшов правову експертизу в Міністерстві юстиції, міжнародних інституціях, Науково-експертному управлінні Верховної Ради.

Законопроект обговорювався з усіма цільовими аудиторіями. Це власники земельних паїв, сільські територіальні громади, дрібно-, середньо- та великотоварні сільгоспвиробники, а також керівники банківських установ, міжнародні інституції, громадські організації та засоби масової інформації. Категоричних заперечень проти основних положень не було висловлено.

Законопроект врегульовує ринкові відносини щодо земель як сільськогосподарського, та несільськогосподарського  призначення.

Основні положення законопроекту такі.

Набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного виробництва є лише громадяни України, фермерські господарства, держава та територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.

Проектом виключаються участь іноземного  капіталу в придбанні земель сільськогосподарського призначення. Іноземці матимуть право лише орендувати землі сільськогосподарського призначення   у громадян України.

Юридичні особи також не матимуть права на придбання земель, а тому ринок земель буде повністю закритий для іноземного капіталу.

Окремо виписана процедура викупу землі під будівлями та спорудами, тобто фермами, дахами та іншими. На сьогодні це питання не врегульовано. Продаж ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані господарські    будівлі, двори, що є  у власності фізичних чи юридичних осіб, здійснюються цими особами за рішенням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у відповідності з проектами землеустрою щодо відведення цих ділянок.

Важливим положенням є визначення осіб, які мають право на придбання ділянки сільськогосподарського призначення з розстроченням платежу.

Фактично ця стаття  закріплює підтримку вітчизняних фермерів,  молодих спеціалістів з сільськогосподарською освітою, громадян, що протягом останніх п'яти років ведуть особисте селянське господарство і набувають у власність зазначені ділянки з метою створення фермерського господарства чи сільськогосподарського підприємства, а також тих, хто купує деградовані, малопродуктивні ділянки для заліснення, залуження, створення об'єктів природно-заповідного фонду та їх включення до складу екологічної мережі.

Стаття 14 встановлює вимоги щодо придбання деградованих та малопродуктивних земель. Громадяни можуть набувати у власність такі ділянки для заліснення, залуження або створення об'єктів природно-заповідного фонду на підставі затверджених проектів. Для уникнення монополізації та надмірної концентрації земель встановлюються граничні, максимальні загальні площі земельних ділянок, які можуть знаходитись в приватній власності однієї особи. В процесі обговорення також запропоновано встановити обмеження на загальну площу ділянок сільськогосподарського  призначення, які можуть перебувати в оренді однієї особи на території одного району. Для недопущення спекуляцій вносяться зміни до проекту Декрету Кабінету Міністрів про державне мито, якими запроваджуються диференційовані ставки держмита за посвідчення угод, за якими відбувається перехід права на земельну ділянку: від шестидесяти відсотків від нормативної грошової оцінки при відчуженні на п'ятий рік та  сто відсотків – при відчуженні на перший рік.

Проектом встановлюються правила відчуження для земель з меліоративними системами та земель, зайнятих садами. Окремо введено норма відчуження банками та іншими кредитними установами ділянок, право власності на які перейшло до них в результаті невиконання зобов'язань іпотекодавцем, або заставодавцем. При продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності ціна такої ділянки не може бути нижчою за її експортно-грошову оцінку, встановлену під час продажу. Встановлюються вимоги щодо купівлі-продажу ділянки, яка входить в єдиний масив та використовується у сівозміні.

Хочу наголосити, що Земельний кодекс України визначає, що земельні торги проводяться у порядку, встановленому законом, і на сьогодні, практично, заблоковано продаж земельних ділянок та права оренди на них. У зв'язку з  цим у проекті Закону про ринок земель більш розширено сформовані питання аукціонної діяльності, підготовки ліцитаторів з проведення земельних торгів, враховані правові вимоги європейського законодавства.

Передбачені заходи для запобігання тіньовим оборудкам із земельними ділянками. Зокрема, встановлюються обмеження щодо придбання земель пов'язаними  особами, що додатково обмежить попередження надмірної концентрації земель в одних руках.

Проектом  закону пропонується внести зміни до Земельного, Цивільного, Бюджетного, Податкового кодексів України, Декрету Кабінету  Міністрів України "Про державне мито", Законів України "Про оренду землі", "Про фермерське господарство", "Про порядок виділення в натурі земельних ділянок", "Про оцінку земель", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх…  "Про іпотеку", "Про землеустрій", "Про захист економічної конкуренції".

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Прийняття цього закону розблокує проведення земельних торгів щодо вільних земельних ділянок та право оренди на них, створить законодавчі умови для зняття мораторії, сформує коло набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, обмежить участь іноземного капіталу, припинить спекуляцію земельними ділянками сільськогосподарського призначення, забезпечить стале землекористування через механізм консолідації земель сільськогосподарського призначення.

Разом з тим, як я вже зауважував, під громадського обговорення законопроекту надійшло декілька тисяч пропозицій. Основні зауваження стосувалися необхідності регулювання і контролю ринку з боку держави, встановлення максимальних площ земель у власності однієї особи 100-150 гектарів, встановлення кола покупців переважного права  придбання земель, створення Державного земельного банку, визначення мінімального терміну оренди землі, необхідності декларування джерел надходження коштів покупцями. І що саме важливе – пропозиція про необхідність відрахування одного відсотка від орендної плати за землю для соціально-економічного розвитку сільських територій. Для цих цілей кошти будуть концентруватися на рахунках сільських та селищних рад.

Частково зауваження в законопроекті враховані. Проте, існує ще велика кількість пропозицій до законопроекту, які потребують чіткого юридичного визначення. Тому прошу вас направити законопроект 9001-1 на повторне перше читання в Комітет Верховної Ради  з питань аграрної політики та земельних відносин, щоб можна було врахувати всі пропозиції, а також ті положення, які виписані в тих законопроектах, які паралельно виносяться на розгляд. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, є запитання до міністра? Будь ласка, запишіться.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Володимир Лещенко, фракція комуністів.

 

19:57:37

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина. Шановний Миколо Володимировичу, земля повинна належати тим, хто на ній живе і працює. Але тих, хто живуть там зараз і працюють, коштів для придбання землі не мають. Значить вони її ніколи не куплять. На кого ж тоді розрахований урядовий законопроект? І як буде забезпечуватися конституційна норма, що земля є власністю всього українського народу, а не купки знахабнілих багатіїв? Дякую.

 

ПРИСЯЖНЮК М.В. Дякую, пане Володимире. Ви правильно говорите. І в цілому земля сьогодні в належить тим, хто живе і працює на селі. Вона так розпайована. І ми говоримо, я хочу звернути увагу, що завершення земельної реформи прийняттям Закону про ринок землі це не дорівнює, не є знак рівняння обов’язковому продажу землі. Але ми повинні дати можливість сьогодні, щоб власник  земельного паю, особисте селянське господарство могло звернутися в банк, отримати кошти під іпотеку. І я звертаю увагу, що законопроектом передбачено, навіть не дивлячись на те, що банк візьме в заставу землю і якщо, не дай Бог, виробник збанкрутує, право власності землі не переходить до банку.  Це перше.

І також законопроектом передбачено те, що право оренди теж може бути правом застави. І на сьогоднішній день, ви правильно звернули увагу, що на сьогодні за 20 років затягування земельної реформи ми з вами здобули концентрацію бідності в сільській місцевості. І затягування вирішення цього питання ще більше буде поглиблювати всі ці негативні явища, про які і ви сказали і про які сьогодні говорять і землевласники, і сільська громада, і сільські голови, і фермери в тому числі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Матвієнко, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

19:59:50

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія "Собор", Блок "Наша Україна – Народна самооборона".

Микола Володимирович, два запитання. Серед суб’єктів куплі ви перераховуєте громадян, перераховуєте фермерські господарства, державні органи місцевого самоврядування. Чи не здається вам, що… і заперечуєте юридичні особи. Зараз масово плодяться фіктивні фермерські господарства. Чи не здається вам, що залишити треба тільки громадян? Це перше.

І друге запитання про нормативно-грошову оцінку. Ви десь півтори тисячі передбачаєте ціна в середньому, це 12 тисяч за гектар, в той час як Світовий банк говорить, що ціна сьогодні української землі 3,6 тисячі долара, а реальна ціна, яку прогнозують в тому числі і Міністерство сільського господарства, 200 доларів. Чи не бачите ви тут великого коридору так званої спекуляції, тим більше зорієнтування вашого законопроекту виключно на великі холдингові компанії? Дякую.

 

ПРИСЯЖНЮК М.В. Дякую, пане Анатолію. Звичайно, таке питання є і ми не є ідеалістами, і ми чітко розуміємо, що любий закон, який буде прийнятий, завжди будуть вестись пошуки, щоб його обійти  і застосувати зловживання. Це зрозуміло. Це стосується кожного закону, а стосовно Закону про ринок земель тим паче. І сьогодні ми чітко розуміємо, що громадянин України і фермерське господарство –  це є та форма юридичної структури, яку неможливо продати. Її можна використовувати, її можна експлуатувати, але продати неможливо. Але те що ви говорите, сьогодні масово створюються фермерські господарства. І в процесі обговорення в регіонах ми знайшли порозуміння з фермерами, які готові до другого читання дати згоду і пропонують самі, щоб фермерські господарства в цілому взагалі виключити або фермерські господарства, які створені до 1 січня 2011 року. Тобто фермери сьогодні готові на цей варіант. Це перше.

По-друге, грошова оцінка. Звичайно, я сказав в своїй доповіді, в законопроекті виписано, що землі державної власності, які сьогодні знаходяться ще у власності держави і щоб не було зловживань, чітко ми говоримо, що грошова оцінка –  це стартова ціна цієї землі. А щодо земель, якими володіють фізичні особи, власники земельних паїв, ми чітко розуміємо, що ціна буде формуватися за рахунок… на аукціоні, за рахунок пропозицій,і тут грошова оцінка не буде відігравати ролі.

Але, пане Анатолій, я ще раз звертаю увагу, завдання сьогодні держави і … Президента поставлена, саме головне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, час вичерпано. Сідайте, будь ласка, Микола Володимирович.

Шановні колеги, запрошую третього доповідача щодо проекту закону 9001-2 Ляшка Олега. Будь ласка.

 

20:03:37

ЛЯШКО О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні українці!  Ось я  хочу показати вам святу українську землю, якою зараз збираються торгувати. Я хочу  спитати міністра Присяжнюка. Пане міністре, коли ви востаннє босими ногами ходили по цій землі? Коли ви востаннє нюхали її, як вона пахне, коли ви в останнє пробували її і цілували? Ніколи. Бо якби ви знали землю, якби ви любили землю, якби цінували цю землю, якби на ній виросли, ви б ніколи… (Шум у залі) Як треба і з'їмо українську землю, але нікому не віддамо.  … ви б ніколи її нікому не продали оцю священну, священну українську землю.

Фашисти під час війни ешелонами вивозили в Німеччину, бо вони знали їй ціну. Вони з нашої рідної Україну дві найважливіші речі забирали: землю і людей гнали в рабство. Дітей-війни, яким ми сьогодні нічого не даємо. Вони забирали землю і  забирали наших людей – найбільше  багатство України. Ми сьогодні роздаємо його просто так, бо комусь із  олігархів, які сьогодні при владі, захотілося мільярди покласти собі до кишені.

Колись на почату 90-х кожному з нас роздали ваучери і сказали, що ми володіємо часткою державної власності. У підсумку десятки сімей, десяток сімей із мільярдами у журналі "Forbes" і мільйони українських громадян зубожілі за межею    бідності, не мають чим дітей годувати, не мають  чим сім'ю утримувати, не мають  ні роботи, ні зарплати, ні перспективи в цій країні і хочуть втекти    за кордон. От до чого довела приватизація.

Тепер ви, розпродуючи  оцю землю,  ви хочете мільйони  українських селян пустити по світу з простягнутою рукою. Ви хочете  мільйони  українських селян, позбавивши  їх  оцієї святої землі, ви хочете їх перетворити  на батраків, які будуть хазяїнувати на пана. І які не матимуть  навіть те,  що було при царях.

І тому ви, замість того, щоб запропонувати для села  нову економічну політику, яка дасть можливість відродити українське село, ви пішли шляхом продажу землі, обезземелення  селян,  перетворення їх  на кріпаків.  Ви пішли шляхом зради України! Бо той, хто продає  землю, той зраджує Україну,  той зраджує  український народ, той позбавляє  нас  перспективи.

Господь Бог  нам дав цю землю!     Тисячі років  за оцю священну землю лилася кров українців, мільйони  людей полягли, захищаючи цю землю.  А сьогодні ми, без бою, за якісь пусті  папірці, ми її віддаємо. Для чого?  Для того,  щоб збагатити ще десяток сімей? От для чого робиться ця афера!

І всі розмови, пане  міністре, питання ваги держави, життя  держави, питання, яке окошиться на тисячах поколінь українців. Питання, яке змінює геостратегічне положення України  в світі і в Європі, а ви смієтеся! А ви розглядаєте його вночі! А наша найдемократичніша преса відсутня і не показує, як дерибаниться країна, як знищується селянство, як знищується український нарід. Адже, коли немає землі, коли немає мови – немає української нації.

Нас намагалися позбавити мови – не вдалося. Сьогодні в нас забирають землю. Українці без землі – це перекотиполе, це не буде нації. І той злочин, на який ви сьогодні йдете, пропонуючи торгувати цією землею, ви приводите до того, що зникне Україна із карти світу. Бо земля, де могили наших предків, де наше багатотисячне коріння від Київської Русі – ця земля не може продаватися. Ми повинні господарювати на цій землі лише на умовах оренди.

Беріть приклад з Ізраїлю – не найдурніші люди. 95 відсотків ізраїльської землі у державній власності. Вони нікому ні п'яді землі не віддають. Вони розуміють стратегічне значення землі. І в них 60 відсотків території – це не чорнозем наш славетний на весь світ чорнозем, - а це пісок, і вони на тому піску тричі в рік збирають врожаї. А ми давимося єгипетською картоплею і китайською гречкою, маючи отаку славетну землю, яку їсти можна, на хліб намазувати і їсти, замість чорної ікри і масла. От куди можна нашу землю. А ви її задаром пропонуєте віддати для того, щоб ваші олігархи збагатилися.

Тому мій наказ уряду від мільйонів українських селян, які сьогодні дивляться трансляцію.  І коли ви  кричите: "Питань немає. Давайте швиденько". Як ви можете питання долі України, долі українського селянства, як ви можете розглядати швиденько, без обговорення, тихцем і якнайшвидше. Це злочин проти України.

І тому я звертаюся до уряду: "Ви не землею маєте торгувати. Ви маєте торгувати продукцією, яку ви вирощуєте на цій землі, товаром". Арабським Еміратам Бог дав, Аллах дав нафту, а Україні Господь Бог дав землю. Так нафта сьогодні є, а завтра її не буде, а земля, коли нею правильно  розпоряджатися, коли її цінити, коли її любити, ця земля годуватиме тисячі нас років. Сотні поколінь українців на цій землі житимуть, годуватимуть себе і свої сім'ї, а ви пропонуєте позбавити їх землі, ви пропонуєте залишити їх без нічого, ви пропонуєте їм їсти єгипетську картоплю, китайську гречку, турецькі огірки, помідори і бразильські яблука замість того, щоб ми все це виробляли і півсвіту цим годували.

Сьогодні в світі 7 мільярдів людей. Мільярд із них щороку недоїдає, сотні мільйонів помирають від голоду, ось наш шанс, який дає Господь, стати на ноги, підняти країну, відродити нашу неньку, нагодувавши цей мільярд з оцієї землі, виростивши пшеницю, виростивши буряки, картоплю чернігівську, херсонську пшеницю, полтавські галушки і все, чим багата наша рідна земля: яблука тощо. А ми замість того, щоб продавати свій товар, збагачувати людей наших, селян, наповнювати бюджет, ми вирішили продати нашу золоту курку, нашу рідну  священну землю. Ганьба вам, злочинці ви перед Богом, перед історією і перед українським народом!

І тому я кажу. Я звертаюсь, якщо уряд не знає, що треба робити з цією землею, я вам підкажу, що робити. Є кілька найважливіших речей, яких чекають від вас селяни.

Перше. Це обмеження доступу імпорту в країну. Щоб ми мали можливість продавати свою сільгосппродукцію. Щоб наші селяни заробляли гроші, а не ми давимося імпортним непотребом і годуємо їхніх селян. А наші ходять з протягнутою рукою!

Друге. Це радикальне обмеження податків для селян! Сьогодні селяни платять неймовірні податки. Олігархи податків не платять! А селяни, останню шкуру з них стягують за ту продукцію, яку вони виростять. Тому уряд має радикально знизити податки.

І третє. Радикальне зниження процентних ставок по кредитах. Сьогодні селяни не можуть взяти кредит дешевше, ніж під 30 відсотків річних! А їхні єгипетські колеги селяни під три відсотки беруть! І тому єгипетська картопля, завезена за тридев’ять земель, дешевша від нашої картоплі, яку ми вирощуємо у себе дома! Вирішення цієї проблеми в радикальному зниженні кредитів, процентних ставок. Щоб наші селяни мали можливість брати дешеві кредити, продавати. Вирощувати і продавати свою продукцію, годувати свої сім’ї, підтримувати своїх дітей! З упевненістю дивитися в завтрашній день! От, що ми маємо зробити, парламент.

А продати землю – великого розуму не треба! Але продаж землі, це зрада! І я звертаюся до всіх, хто присутній в цьому залі. Якщо ви думаєте про прийдешні покоління українців, а не лише про власну кишеню.

Якщо ви думаєте про Україну, а не про власні інтереси, ні в якому разі, ні п'яді землі нашої рідної ми не повинні нікому віддати. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на запитання до доповідача. Заберіть, будь ласка, я прошу вас.

 

ЛЯШКО О.В. Володимир Михайлович, це вам, щоб була пам'ять…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заберіть, я вас прошу. (Шум у залі)

Так, будь ласка, Анатолій Матвієнко.

 

20:14:11

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія "Собор", Блок "Наша Україна – Народна самооборона".

Олеже Валерійовичу, я зрозумів, що ви просто своїм законопроектом пропонуєте продовжити мораторій і не допускати ніякого ринку землі. Стосовно цієї позиції можна було б з вами погодитися, якби те, що ми маємо сьогодні і динаміка катастрофи, руйнації всього, що називається селом і сільськогосподарським виробництвом, була така, яка би нас задовольняла. А якщо вона нас не задовольняє, то виникає запитання: що робити?

Ви в своїх гаслах щось сказали. От чому ви не запропонуєте альтернативний механізм, як нам рятувати сьогодні село, оскільки "дякуючи" мораторію, воно грабується темпами небаченими? Дякую за увагу.

 

 ЛЯШКО О.В. Дякую, пане Анатолій. Село гине не через мораторій, а село гине через те, що селяни не мають можливості продати свою продукцію, вони не мають можливості взяти дешеві кредити, щоб виростити її, і щоб її собівартість була нижча, ніж в імпортної продукції. Село гине від високих податків, які три шкури з тих селян стягують. Село гине від того, що уряд завозить в Україну польське молоко так зване, а наших корів під ніж пускають.

У мене  перший запис у моїй трудовій книжці: "Скотник  колгоспу "Прогрес", село Лозівка, Білокуракінського району Ворошиловградскої області. Я  малий  діддомівський хлопець пас корів  і телят, із двох ферм їх гоняв на Донбасі. Сьогодні немає  ні ферм, ні корів, ні телят, і сіл немає. От із-за чого гине село, із-за політики влади, яку проводе, і  продаж землі не вирішує  відродження села. Продаж землі дає можливість  збагатитись одиницям і мільйонам українських селян ходити батраками. І як  були убогими, так і ходитимуть убогими  і вони, і їхні діти. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

20:16:10

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць,  Українська Народна Партія.

 Пане Олеже, ті, хто пропонують сьогодні  без підготовки вводити  ринок землі, зрозуміло, що вони розглядають місію землі, призначення землі  вульгарно, як лише звичайний собі товар, як   автомобіль чи  квартира, що хочу з ним, те й роблю.

Сьогодні філософи світові  розглядаю місію землі значно ширше – це  є просторова база нації, це є джерело  традиції і звичаю, це є   головний ресурс економіки, багато-багато інших речей.

Як ви вважаєте, чи можна сьогодні  в умовах кризи, де немає справжньої вартості  ціни, де сьогодні паперових доларів  скільки хочеш, можна продавати землю, чи все-таки треба  врешті-решт  навести лад у нашій  економіці, мати справжню оцінку землі, а потім вже думати: вводити чи не вводити?

 Чи не вважаєте ви, що сьогоднішня ідеологія – це ідеологія  фінансових спекуляцій українською землею, це ідеологія збагачення  деяких людей і обезземелення…

 

ЛЯШКО О.В. Я абсолютно згоден з вами, пане Іван Заєць, але  до того ж я хотів би додати. На превеликий жаль, сьогодні при владі в Україні і в цьому парламенті, і на президентській посаді, і в уряді перебувають політики, які дбають лише про власне реноме і про сьогоднішній день. Вони не бачать далі свого носу. Вони не можуть прорахувати наслідки своїх кроків на 5, на 10, на 100 років уперед, на це здатні лише державні діячі, люди, які бачать майбутнє, а майбутнє України лише з українською землею. Подивіться, що робиться в геополітиці. Подивіться, які створюються простори геополітичні, які йдуть війни. Невже на вашій пам'яті останні війни: Ірак, Лівія, зараз Сірія і інші? Невже нічого вам не говорить, що війна йде в світі зараз за ресурси? Земля – це найцінніший ресурс, який є сьогодні в світі, який не зрівняний ні з золотом, ні з нафтою, ні з чим на світі. І ми сьогодні задаром віддаємо цей ресурс. От проблема, що люди не бачать цього. Сліпці!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олександр Бондар, будь ласка.

 

20:18:34

БОНДАР О.М.

Володимире Михайловичу, більш радикальне питання у Романа Ткача є до доповідача.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Ткач, будь ласка.

 

20:18:40

ТКАЧ Р.В.

Знаєте, пане Олеже, якщо би так легко було вирішити всі ті питання, про які ви так полум’яно говорили, по-великому, я думаю, що тут хто сидить в залі, погоджується з вами. Але, Олеже, давайте зараз спокійно, трошки повитирайте обличчя, повитирайте руки. І повернемося, дійсно, до тих проблем, які є в селі. Сьогодні 400 тисяч людей, які померли. Сьогодні ці паї умовно висять в повітрі. Сьогодні на землі в селі є ті, хто хоче продати, і вони є реально, хто хоче продати пай, і є ті, хто хоче реально купити. Тобто, Олеже, до чого я веду? Ми з вами довго говорили до нас на комітеті, все-таки до такого важливого питання як життя в селі. Бо ринок землі – це є життя в селі. Треба підходити більш виважено. І коли ви вже намітили подати Закон про ринок землі, все-таки підходьте зваженіше. Оці полум`яні заклики вони, Олеже,  нічого не вирішать. Приймемо ми зараз якесь рішення чи не приймемо, проблема в селі залишиться. Дякую. 

 

ЛЯШКО О.В. Пане Романе! Не можна говорити спокійно, коли в тебе на очах розривають і продають Україну. Я не можу говорити і реагувати на це спокійніше, я – українець, мої предки – козаки. І вони воювали за цю землю, і я за неї воюю.

Щодо того, що ви кажете, люди, які хочуть продати землю. В моєму законопроекті це передбачено. Люди, які за станом здоров`я чи з інших обставин не можуть господарювати на цій землі, щоб вони мали можливість продати цю землю до Державного земельного  фонду. А Державний земельний фонд надає в оренду цю землю.  Не перепродує, а в оренду надає тим, хто хоче на ній господарювати. А  влада, яка довела  мільйони селян до зубожіння, які сьогодні за копійки продадуть цю землю, вони не думають, їм вижити треба, їм лікуватися треба, їм їсти треба. Вони не думають про те, що буде завтра, як їхні діти завтра житимуть, як онуки житимуть. Що ця земля – це той ресурс, який їх може годувати багато років вперед.

Да почитайте класиків! "Чия земля? Калитчина! Чия земля? Калитчина!" Наче ви забули як один брат на брата із мечем ходить, з топором ходить за межу, за….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпаний. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги! Зараз має виступати співдоповідач – голова Комітету з питань  аграрної  політики. Поки він іде, я думаю, що ми пам`ятаємо, колись був  голова комітету у Верховній Раді, тоже з аграрних питань (або працював  в комітеті), він виходив на трибуну і завжди починав одно і тоже: "Що я вам скажу, колеги, село гине". Оце десь продовження цієї серії. А воно, справді,  гине, тому що треба ближче говорити про ті теми, щодо тих рішень, які потрібно прийняти. В мене таке враження, що люди, коли виступають, взагалі документів не читали, в тому числі своїх власних законопроектів. (Шум у залі)  Будь ласка.

 

20:21:51

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, там в мене по  трьох законопроектах – десять хвилин.

Шановні колеги, щодо питань, які ми сьогодні розглядаємо, це три законопроекти: 9001, 9001-1, 9001-2, то розгляд і обговорення зазначених законопроектів відбувався на чотирьох засіданнях комітету із врахуванням зауважень і побажань, висловлених на парламентських і комітетських слуханнях, на всіх нарадах, колегіях, зустрічах в усіх областях нашої України на районному рівні, с сільськими, селищними, міськими головами, з керівниками сільськогосподарських підприємств, власниками земельних часток, паїв, а також численними зверненнями, лисами, які надійшли до комітету із зазначеної тематики. При цьому зазначу, що із  923 звернень, які отримав комітет, 455 – це колективні звернення громадян. Під кожним з яких є підписи десятків та сотень громадян, в яких наводилися конкретні пропозиції щодо законодавчого врегулювання даного питання, але, практично, всі вони зводились до критики парламенту, народних депутатів щодо ігнорування і зволікання із реформуванням земельного законодавства, яке призвело до глибоких негативних  явищ. Неприродними і непритаманними Україні є гіперутворення, які експлуатують сотні тисяч гектарів землі і у більшості своїй не зважають і не бачать проблем сотень сіл, їхніх жителів, що розташовані на цих територіях, але саме вони споконвіку обробляли і лелеяли цю землю.

Загрозливих розмірів набув тіньовий ринок землі, і всі молилися як на "святу корову" на мораторій на продаж земель. За різними схемами, у тому числі, користуючись необізнаністю власників земельних паїв у законодавстві, захоплено ділками та спритниками тисячі гектарів землі, які здебільшого втратили своє цільове призначення родити хліб і пішли під цеглу, бетон, тенісні корти та інший прибутковий, але не сільськогосподарський  бізнес. І більшість тих, хто сьогодні захищає знову продовження мораторію, в тому числі, і попередній виступаючий, це якраз є представники, які хотіли б продовжити можливість тіньово займатися перепродажем і захопленням земель України.

Що стосується суті поданих законопроектів, хочу зазначити, що стосовно законопроекту 9001-2, поданого народним депутатом України Ляшком, то комітетом одноголосно прийнято рішення рекомендувати Верховній  Раді України відхилити даний законопроект як такий, що суперечить Конституції України.

Основна ж дискусія точилася стосовно двох інших законопроектів, а саме проекту Закону про ринок земель 9001, поданого народним депутатом України Смітюхом, та реєстраційний номер 9001-1, поданого Кабінетом  Міністрів України, які, на думку комітету є в певній мірі тотожними як за змістом, так і по формі.

Але урядовий законопроект 9001-1 більш повно та змістовно охопив врегулювання наявних проблем у  земельному законодавстві.

В процесі обговорення в комітеті пропозиції зводилися до того, що суб’єктами права власності на землю сільськогосподарського призначення мають бути виключно громадяни України, оскільки надання права власності на такі землі юридичним особам створить підґрунтя для створення значної кількості афілійованих осіб і призведе до надмірної концентрації земель в одних руках. 10 хвилин, а не 4.

Не отримало підтримки комітету запропоноване утворення нового державного органу, яке неодмінно призведе до невиправданого навантаження на бюджет і є недоцільним в той час, коли сьогодні в рамках адміністративної реформи проводиться масове скорочення органів виконавчої влади. Тому функції регулювання ринку земель доцільно покласти на один із існуючих органів: чи має це робити Держземагентство, чи Мінагрополітики, є питанням і темою для обговорення.

Законопроектом також пропонується встановити граничні площі сільськогосподарських земель, які можуть перебувати у приватній власності в залежності від природно-кліматичної зони. Вказані положення підлягають обговоренню, вони є надто завищеними. Більше того, середня площа сільськогосподарських угідь однієї сільської ради в Україні  взагалі то становить близько 2 тисяч гектарів. Нескладні розрахунки дозволяють зробити висновок, що у разі збереження такої норми одна сім’я може стати власником земельних масивів декількох сіл.

У законопроектах відсутній, на думку комітету, також механізм, за допомогою якого нотаріус та державний реєстратор, який здійснює…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, завершуйте.

 

КАЛЕТНІК Г.М. … які перебувають у власності однієї особи, і згідно із законами України про Державний земельний кадастр, про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вказані відомості відсутні як у Державному земельному кадастрі, так і у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При визначені граничних площ сільськогосподарських земель, які можуть перебувати у власності або в оренді однієї особи, слід враховувати, що у більшості європейських країн такий розмір визначений, виходячи з фізіологічної можливості людини її обробити.

Неоднозначним є питання щодо кола суб’єктів переважного права на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Законопроект, поданий Кабінетом Міністрів, пропонує надати вказане переважне право Держземагенству та його територіальним органам, орендарям, власникам суміжних ділянок. Комітет вважає, що переважне право має бути індивідуалізованим, а не поширюватись на невизначене коло осіб, аби не проводити конкуренцію між переважними правами.

Законопроекти регулюють питання консолідації земель сільськогосподарського призначення. Проте якщо… такої обмежується лише переліком документації, на підставі якої здійснюється консолідація та залишає відкритим питання використання в процесі консолідації польових доріг. Недоцільно є запропонована цими законопроектами норма щодо встановлення стартової ціни права оренди в розмірі експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Не можна погодитись із передбаченими законопроектами змін в статтю 8.1. Закону України "Про оренду землі" з наданням можливості орендарям земель державної та комунальної власності здійснювати продаж права оренди земельних ділянок.

Законопроекти встановлюють право продавців земельних ділянок з багаторічними насадженнями, включених до статутного капіталу господарських товариств відшкодовувати останнім вартість таких насаджень, але це заборонено до набуття чинним Земельним кодексом України до 1 січня 2002 року. Тому ця проблема має бути прописана більш повно і детально додатково. Ринок землі має розвиватися еволюційним, а не революційним шляхом, і всі обмеження на ньому мають зніматися поступово, в міру готовності до цього суспільства та органів, що мають здійснювати право чинності. Проект Закону про ринок земель повинен базуватися, виходячи з Концепції розвитку майбутнього сільського господарства і бути спрямований на соціальний розвиток села, виробництво сільськогосподарської продукції.

Тому Комітет Верховної ради з питань аграрної політики та земельних відносин просить Верховну Раду відхилити законопроекти 9012, 9001, законопроект 9001-1 направити на повторне перше читання, доручивши комітету утворити робочу групу з представників власників земельних паїв великих, середніх агроформувань, фермерських господарств, вчених, народних депутатів та доповнити законопроект 9001-1 новими статтями та розділами з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, доповнивши наступними статтями та розділами, які викладені у постанові. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, запитання є до голови комітету? Якщо немає, не записуйтесь. Зараз перевіримо. Прізвища, будь ласка, народних депутатів. Народний депутат Козуб, фракція Партії регіонів.

 

20:30:49

КОЗУБ О.А.

Прошу передати слово Сухому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка, мікрофон.

 

20:30:53

СУХИЙ Я.М.

Григорій Миколайович, коротко, тезово переконайте мене, присутніх в залі, що запровадження ринку земель сприятиме: а) росту ефективності сільсьогосподарського виробництва; б) підвищенню рівня матеріального добробуту селян і в) більш повному використанню аграрно-промислового потенціалу України. Бо не може бути просто прийняття ринку земель в ім'я прийняття ринку земель. Звичайно, що ми маємо на меті досягнення якихось конкретних позитивних результатів для динаміки  розвитку народногосподарського комплексу України. Прошу.

 

КАЛЕТНІК Г.М.  Шановний Ярославе Михайловичу! Дуже шкода, що назва даного законопроекту, який ми обговорюємо, була визначено Земельним кодексом і він був визначений як Закон про ринок землі. По суті своїй законопроект про ринок землі, в першу  чергу, якраз передбачає вирішення подальшого розвитку агропромислового комплексу України, аби з   впровадженням норм обігу земель ми не втратили тих позицій по виробництву сільськогосподарської продукції, які    досягла Україна.

Ви знаєте, що  нині, йдучи на зустріч Дню працівників сільського господарства, ми можемо сказати з цієї трибуни, що аграрна Україна в цьому році досягла рекордного врожаю зернових – 55 мільйонів тонн, з чим можна привітати наших добропорядних працівників.  

І саме на розвиток  аграрного комплексу і врегулювання питань соціально-економічного розвитку села, про  що говорив міністр і про що я щойно говорив у доповіді, ми і будемо, готуючи законопроект на повторне  перше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць, фракція "Наша Україна – Народна  самооборона".

 

20:32:54

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна партія. Шановний доповідачу, у квітні місяці мій альтернативний законопроект був по-злодійськи фактично   відкинутий у Верховній Раді. І тоді я застерігав вас, що Верховна Рада відмовилася від  обговорення дуже складної проблеми і що будь який    законопроект, який після цього попаде в Верховну Раду, він буде знову ж таки мати ті всі недоліки, які мали і попередні законопроекти. Ви не дослухалися  тоді до цієї поради і от сьогодні ми маємо таку саму картину, про яку я вас  попереджав.

Тепер ви говорите  про те, що наше сільське господарство  досягло великих успіхів.  Так в урожайності зернових і в ……… досягло, а чи є тваринництво сьогодні в сільському господарстві?  Чи є сьогодні  нормальна ціна закупівельна  на сільськогосподарську продукцію?  І це результат так званих агро холдингів, це результат не фермерського  шляху.

Тому як ви вважаєте, нам треба  йти європейським шляхом і запроваджувати фермерських тип  сільського господарства, чи  латиноамериканський,     латифундія, де  обезземелюють селян і де мають прибутки …

 

КАЛЕТНІК Г.М.  Дякую вам. Я думаю, що  в разі підтримання пропозиції комітету  і направлення  на повторне перше  читання, ми при доопрацюванні будемо враховувати, в тому числі і ваші пропозиції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, дякую вам також, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу записатись на виступи від депутатських фракцій  і груп. Будь ласка, прізвища народних  депутатів прошу  вивести на інформаційне табло: Стешенко, Павленко, Майборода, Камчатний, Давиденко, Бевз.

Далі депутати запишіться, будь ласка. 15 хвилин.      Прошу прізвища  народних депутатів вивести на табло. Так, шановні колеги, у вас є список.   Іван Кириленко, будь ласка, фракція "БЮТ - "Батьківщина". Наступним буде виступати Терещук, да? Добре.

 

20:35:21

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу, питання наскільки чутливе, питання наскільки болісне, настільки актуальне, заважаючи на події, які відбуваються зараз в світі, де голод – це вже не екзотика, а реальність. Де дійсно війни, які розв'язуються сьогодні не тільки за ресурси, а за воду, - а це головний ресурс, і за землю – це правда. Друзі, з кондачка, з опалу, наскоком вирішувати таке чутливе питання, мабуть, було передчасно.

Тому автори вірно схаменулися для того, щоби перенести на повторне перше читання і серйозно доопрацювати. Я вітаю вас в цьому – в тому, що над законом треба дійсно попрацювати. Щоб зал, спираючись на і вікові традиції, і на те, що Україну очікує, щоб ми написали дійсно правильний закон. Це перше.

Друге. Колеги, все можна робити в країні, все. В тому числі і поглиблену земельну реформу, тільки за одної умови – повинна бути повна довіра народу. В цьому питанні недовіри в рази більше, ніж самої довіри. І це правда. Чого вартий лише один лозунг, який весь час звучить "Реформа ради ефективного інвестора – господаря і ні в якому разі не на шкоду селянам, а на користь". Як поєднати непоєднуване?

Інвестор зацікавлений в тому, що сьогодні дає одна з урядових структур в своїх рекомендаціях – ринкова ціна, ринкова вартість землі на Україні від 300 доларів. А селяни знають, що навіть у Польщі, землі якої в підметки не годяться  нашим чорноземам, там коштує понад 7 тисяч євро. Франція – 12 тисяч доларів, Велика Британія – 20 тисяч доларів, навіть в Китаї 12 тисяч доларів гектар землі. Тому як поєднати? Це непоєднувані речі і вони вже викликають величезну недовіру. Ми повинні розуміти, що 80 відсотків пайщиків, а їх у нас близько 6 мільйонів, це люди похилого вікую яким дійсно копійка потрібна. 300 доларів – це понюшка табаку або 2 упаковки ліків. Це знущання і приниження.

Третє питання. Хто буде займатися цим питанням? Хто? Цим чутливим і болісним питанням. Якщо ринок землі, який ми уже напрацювали, який уже діяв, і раптом відчули, що там крутяться великі гроші, де можна поживитися, і в ринок зерна кинулися Мінфін, Мінекономіки, Державна податкова, митниця.  І що відбулося? Де в семи няньок дитя? Міністерство аграрної політики відсунули. То мита, то квоти, то ліцензії, то ПДВ відшкодовують, то ні. В результаті 14 мільярдів аграрії втратили в минулому році, скільки втратять в цьому не знаю, бо ринки традиційні збуту вже втрачені.

І ще одне. Уявіть собі, рвонули, купили, хтось спровокувався, гроші витратив, а завтра сіяти. Де гроші брати? Треба йти в банк. Є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Чи є в нас іпотечний банк, специфічна установа? Немає. Він повинен бути державний з державними грошима. І близько, і в помині цього немає. Отже наша пропозиція чітка – ринок землі може бути за одної і вирішальної умови. Григорій Миколайович Калетнік, звертаюся до вас, у ту робочу групу, одна умова. Головний покупець землі, перший і другий, і третій – держава. Держава і ще раз держава викупляє землю і на конкурсних засадах передає в довготривалу  оренду. За такі речі ми проголосуємо. Бо земля, це не лише наділи, це ще й суверенна територія. Давайте за це подумаємо. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Сергій Терещук, фракція Народної Партії. Наступним буде виступати Майборода, Партія регіонів.

 

20:39:21

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановні колеги! Шановний Володимире Михайловичу! Сьогодні ми розглядаємо один, мабуть, із основних законопроектів, які останнім часом були в цій залі. Якщо ми допустилися помилок, приймаючи або змінюючи Конституцію, їх можна виправити. Якщо ми зробимо помилки, приймаючи закон про ринок землі, ми можемо допустити непоправне. Сільське господарство може втратити свій потенціал. А село може втратити своє майбутнє.

Здавалося б, люди отримали те, що вони хотіли. Отримали землю, про яку мріяли віками. Але сьогодні значна частина людей не хоче ринку землі. Чому це так? Невже немає того сильного селянина? Є. Але люди бояться вкотре бути ошуканими, як це сталося з приватизаційними сертифікатами.

Невже сьогодні керівники господарств не хочуть стати повноправними власниками землі і впевнено господарювати? Хочуть. Але не знають, де взяти гроші. Невже сільські громади не хочуть мати сильні підприємства, які будуть створювати робочі місця, які будуть наповнювати бюджети? Підприємства, які підтримують сільську інфраструктуру? Закон не дає відповіді на ці питання.

Закон не дає відповіді на питання, яким бути сільському господарству? Ми підтримуємо латифундії, де 100, 200, 500 тисяч гектарів землі чи ми підтримуємо українського фермера? Закон повинен дати відповідь на питання, яким бути українському селу? І чи взагалі воно буде? Закон повинен дати відповідь на питання, як сформувати українського селянина, який має у власності землю і господарює на цій землі? Як дати перспективу молоді?

Все це повинно було передбачено бути в законі.

Дуже шкода, але цього немає. Хоча при цьому, фракція Народної Партії стоїть на тому, що закон повинен бути прийнятий. Зверніть увагу, земельна реформа розпочалася в нас в 1990 році Постановою Верховної Ради України в грудні місяці. Пройшло стільки років – нічого не зроблено. Села не знають, яка буде перспектива. Власники підприємств теж не знають, що буде.

Ми по основних положеннях стоїмо на тому, що повинно бути обмеження у власності до 300 гектарів, це виключно повинні бути українці, громадяни України.

Далі. Ми більше пропонуємо. Ми вважаємо, що повинні бути обмеження на кількості землі, яка знаходиться в оренді одного підприємства, це повинно бути не більше 3,5 тисяч гектар. Підприємства обов'язково повинні бути зареєстровані в районі, сплачувати податки по місцю знаходження землі і там, де проживають працівники.

Ми стоїмо на тому, що необхідно провести або зробити плани землеустрою кожного населеного пункту. При цьому зробити сертифікацію, інвентаризацію, це обов'язкова умова. Я розумію, що при цьому ми повинні внести зміни і доповнення до багатьох законів. І ми можемо зробити все це.

Я прошу вас, колеги, приходьте до нас в комітет, давайте разом попрацюємо і щоб ми винесли на повторне перше читання такий законопроект, який знайшов підтримку тут в залі, так як це було сьогодні із Законом "Про вибори". У нас для цього є знання, є бажання і я впевнений, разом ми , різні політичні сили, ми разом…(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Майборода передає право на виступ колезі Бевзенку, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Каплієнко.

 

20:42:52

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановні колеги, головне  завдання, яке поставив перед нами  Президент України при прийнятті цього законопроекту, – це необезземелення  наших селян. Ринок землі має розвиватися еволюційним, а не революційним шляхом. І всі обмеження на ньому, які ми запропонуємо у законопроекті,  повинні  зніматися поступово, в міру готовності до цього суспільства.

Історія  регулювання  земельних відносин в Україні є  настільки нетривалою, що повне зняття всіх обмежень призведе до катастрофічних наслідків, включаючи швидке вимирання багатьох сіл.

Проект Закону про    ринок землі повинен  базуватися, виходячи із концепції розвитку  у майбутньому сільського господарства і бути спрямованим на соціальний розвиток мела, збереження його соціальної інфраструктури, етносу, що у зазначених законопроектах не вбачається. Тому вони потребують доопрацювання.

Зокрема, при доопрацюванні проекту Закону  про ринок земель необхідно передбачити в ньому основні положення щодо:  обмеження суб'єктного складу осіб, які  можуть набувати права власності на землі сільськогосподарського призначення  лише громадянами України, державою та територіальними громадами; визначення порядку  використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, викуплених державою та територіальною громадою;  встановлення обмежень щодо  площі земель сільськогосподарського призначення, які можуть передавати у користування  однієї особи, з метою недопущення надмірної концентрації  земельних ресурсів у руках великих сільськогосподарських  підприємств, зокрема таку площу земель можна  встановити у відсотках до загальної площі  земель сільськогосподарського призначення  в розрізі району або області;  збереження повноважень районних    державних адміністрацій  щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення  державної власності, розташованих за  межами населених пунктів;  внести необхідні зміни в інші законопроекти щодо припинення так називаємої "безоплатної роздачі землі", чого немає ні в одній державі світу, як немає ні в одній країні земельних банків з невідомими функціями. Чому до цього дня за останні 10 років не подано ні одного законопроекту і не прийнято про державний банк, іпотечний банк, про аграрний банк і так далі?

Необхідно внести зміни до статті 20 Земельного кодексу щодо порядку зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, тобто забезпечити, унеможливити зміни цільового призначення. Необхідна також державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників, зокрема шляхом запровадження пільгового оподаткування осіб, які використовують земельні ділянки площею до 100 гектарів, тобто фермерів. Дякую …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Каплієнко, група "Реформи заради майбутнього". Наступним буде виступати Іван Заєць.

 

20:46:10

КАПЛІЄНКО В.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, шановні громадяни України! Шкода, що земля така корисна і добряча земля розкидана не там, де вона повинна зростати, а тут, на парламентській трибуні.

Чи потребує Україна земельної реформи? Безумовно, так. Село гине, власна продукція дорожчає, кількість імпортної зростає, бо нема в Україні європейського рівня великої кількості землі. Чи Україна не займає перше місце по цим показникам? Чи хіба в Україні немає працьовитого народу? Безумовно, все це є. А чого ж нема? То, можливо, нема тільки тієї підтримки, яка повинна бути з боку держави,  направлена на стимулювання мотивування чи підтримку селянина, який не має нічого, крім своїх рук і шматочка землі.

Де вона, ця підтримка? Її до сьогоднішнього дня не було.

Отже проведення структурних реформ у сільському господарстві  повинні забезпечити:

Перше. Продовольчу безпеку України;

Друге. Ефективне використання земельних ресурсів.

Залучити інвестиції на село; не допустити монополізації в сільському господарстві; забезпечити належне  функціонування інфраструктури на селі, яка в принципі вже зійшла нанівець; збільшити рівень доходів сільського населення та рівень їх реального чи фактичного життя; підвищити рівень само зайнятості населення по всім ланках і областям України.

А який же законопроект серед трьох представлених якомога більше відповідає сказаному?

На наш погляд,  представників депутатської групи "Реформи заради майбутнього", це урядовий законопроект (за номером 9001-1).  Але депутатська група   "Реформи заради майбутнього" вважає, що проект цього закону про ринок земель  повинен перед тим, як він буде прийнятий в цьому залі, пройти широке  громадське обговорення. І лише після цього цей документ можна поставити на повторне перше читання.

Ми готові стати одними з організаторів такого широкого діалогу, і всіляко сприяти залученню  до обговорення земельної реформи представників наукових та громадських організацій, експертів та аграріїв-практиків, представників органів місцевого самоврядування по всій вертикалі від обласних державних адміністрацій до сільських рад.

Власне, стратегічна  мета і місія цієї земельної реформи – повернути Україні  звання житниці Європи, як це вже було 100 років тому. От для чого і необхідний цей діалог.

Ми повинні пам`ятати, що вартість помилки в цьому питанні, я підтримую попередніх виступаючих, занадто високий. Від реалізації  цієї земельної реформи залежить наше майбутнє. Сьогодні втратимо землю, то, можливо, втратимо Україну. Тому ми закликаємо наших колег направити законопроект 9001-1 на повторне перше читання на широке обговорення. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць виступає від фракції "Наша Україна – Народна самооборона" і разом з тим, він записався як депутат, отже в нього шість хвилин.

 

20:49:22

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія. Шановні народні депутати, український політикум розколотий на тих, хто "за" ринок сільськогосподарських земель і хто – "проти". У свою чергу ті, хто "за" поділилися на тих, хто виступає за поступове ретельно-підготовлене запровадження цивілізованого ринку, ринку європейського типу і на тих, хто вимагає негайного зняття мораторію на купівлю-продаж сільськогосподарських земель і введення латиноамериканського типу в інтересах сучасних поміщиків, які нині ховаються за, так званими, агрохолдінгами. Мушу констатувати, що урядовий законопроект  відображає саме логіку прискореного непідготовленого введення в Україні латиноамериканської моделі ринку сільгоспземель, він повністю ігнорує національні інтереси, інтереси українських селян та фермерів.

Українська народна парті пропонує відхилити його, бо такий закон приведе до масштабних фінансових спекуляцій з землею, до обезземелення і безробіття селян, до остаточного руйнування села. Законопроект Кабінету Міністрів базується на вкрай спрощеному вульгарному розумінні місії, призначення сільгоспземель. Для його розробників сільгоспземлі виступають звичайним товаром, таким, як авто. А це означає, що уряд відкриває шлях до володіння землями сільськогосподарського призначення не тим людям, які живуть і працюють на цих землях, не селянам і фермерам, а тим, хто має великі гроші. Насправді, місія сільськогосподарських земель в сучасному світі значно ширша. Сільгоспземлі – це особливий природний ресурс, природний капітал, який формує просторову ресурсну базу нації. Через ці землі нація контролює в багатьох виявах територію держави. Сільгоспземлі – це особливий виробничий ресурс, що дозволяє сформувати потужний спектр економіки країни. Використання сільгоспземель  дозволяє вирішити цілу  низку соціальних  проблем для значної частини нації, зокрема, проблему робочих місць. З цими землями пов'язані сільський спосіб життя, який є джерелом національного звичаю та традиції, витоків  національної культури. Все це змушує демократичні нації не випускати із своїх рук такі землі і використовувати їх  найефективніше і найощадливіше. Чому ж ми так ставимося байдуже до нашого такого багатства?

Що ж пропонує нам законопроект Кабінету  Міністрів? Мінімум обмежень. Перше, купувати і  продавати землю можуть не тільки громадяни України, які проживають і працюють на цій землі, а ті, хто мають гроші, а також юридичні особи, зокрема, фермерські господарства, до того ж з іноземним капіталом. Це означає, що Кабінет  Міністрів взяв курс не на фермерський тип господарювання, а на латифундію. А латифундія породжує безробіття, породжує знищення тваринництва і дуже вузьку спеціалізацію рільництва.

Поява юридичних осіб серед суб'єктів купівлі-продажу сільгоспземель – це є механізм вкрадення у селян землі. Вже у багатьох регіонах України створюються штучно фермерські господарства, які будуть скупляти і перепродавати землю. Тому сільськогосподарськими землями мають володіти не просто фізичні особи, громадяни України, а ті, хто на них живе і на них працює. Мають бути ще й вимоги професійного характеру.

Друге, Кабінетом  Міністрів пропонує встановити гранично максимальну площу сільськогосподарських земель у приватній власності 2100 гектарів. Це означає, що у нас буде десятки тисяч усього власників,   у той час, як нам потрібні сотні тисяч фермерів, тоді ми будемо мати робочі місця, тоді ми будемо мати контроль за землею, тоді ми будемо мати село.

Третє. Кабінет Міністрів  пропонує змінами до Цивільного кодексу встановити мінімальний строк оренди землі – це 20 років. це означає, що не тільки власники паїв, а навіть їхні нащадки не побачать кінця цієї оренди. Для чого робиться? Це робиться для того, щоб розмити право власності. Можна дуже багато називати недоліків цього законопроекту, але я ще зупинюся на кількох моментах.

Перше. Як можна йти в ринок землі, коли ми не маємо Державного земельного кадастру? Це означає, що ми будемо здійснювати цю куплю-продаж абсолютно не прозоро. Якщо сконцентрувати зусилля держави, за два роки можна такий земельний кадастр, а  ніхто не поспішає.

Друге. Це те, що стосується самої інвентаризації землі. На сьогоднішній день за найзагальнішими оцінками є 4-5 мільйонів паїв, на яких немає права власності, або не заявили, або втрачені.  Влада наша не говорить про те, що давайте обернемо її у державну власність і будемо давати на розвиток фермерських господарств, тому що це є об’єкт аграрної мафії. Тому уже всі землі фактично розібрані. Треба ввести негайно сам факт купівлі-продажу землі і забрати цю землю. От і вся ця ідеологія цих законопроектів.

Можна ще й говорити про те, що той, хто прагне запровадити ринок сільськогосподарських земель, має знати, що в сьогоднішньому світі  лімітуючим ресурсом є не паперові гроші, їх вистачає сьогодні, сьогодні лімітуючим ресурсом для людської цивілізації є природний капітал, в даному випадку –  сільськогосподарські землі. І той, хто не розуміє, яким багатством володіє Україна, той свідомо штовхає сьогодні українську державу на знищення, той свідомо обезземелює українців, той свідомо прирікає наших людей на бідність.

Тому Українська Народна Партія виступає проти такого закону, проти нав'язуваного урядом ринку земель сільськогосподарського призначення, що стосується законопроекту Смітюха, я вже казав він нічим не відрізняється. Тому цей законопроект має бути відхилений і він не має права на життя, така наша думка. Давайте все-таки серйозно віднесемося до нашого багатства і збережемо українську землю, збережемо джерело розвитку української…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лещенко, фракція Компартії України. Наступним буде виступати Анатолій Матвієнко.

 

20:55:40

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! Шановні виборці! Прийняття закону про ринок землі – це останній крок до початку торгівлі землею. В Конституції України стаття 13 чітко записано, що земля є об’єктом права власності українського народу. Наголошую, всього народу, а не якоїсь його частини.

Але земля є дуже великим багатством і ласим шматком для вітчизняного і іноземного капіталу, який неодмінно їм хочеться привласнити. Ось чому буржуазія прагне перетворити землю в предмет купівлі-продажу, чинна влада сприяє цього і підштовхує парламент до прийняття потрібного їй рішення всупереч здоровому глузду і всупереч волі трудового народу. Ми стоїмо перед загрозою, що наша українська земля, яку плекали і боронили всі попередні покоління, може опинитися в руках купки пройдисвітів, котрі шляхом махінацій, обману і експлуатації трудящих, зосередили в своїх руках багатство і владу, а тепер прагнуть загарбати ще й землю. Є загроза й того, що значні масиви нашої землі через підставних осіб опиняться в руках іноземців. Якими будуть наслідки чергової афери багатіїв? Українські селяни залишаться без землі, як трудящі України під час приватизації, були позбавлені власності на заводи і фабрики, інше загальнонародне добро. На селі різко зросте безробіття, доходи сільського населення суттєво знизяться, занепаде соціальна сфера, звузиться доступ селян до освіти, охорони здоров'я, культури, підвищаться темпи вимирання сільського населення та зникнення з карти України населених пунктів.

Ось чому народні депутати України від Компартії України постійно подавали на розгляд Верховної Ради законопроекти щодо заборонити торгівлі землею. Крім того, Компартія України як партія трудового народу протягом останніх 20 років послідовно вела боротьбу проти обману людей капіталістами і переконувала трудящих чинити опір перетворенню землі в предмет купівлі-продажу. Нарешті нам це вдалося, безпосереднє особисте спілкування з виборцями, соціологічні дослідження, проміжні підсумки народного референдуму, який з травня поточного року проводять по всій Україні комуністи, надають нам підстави заявити: український народ в переважній більшості  категорично проти торгівлі землею.

Пропозиція. У зв’язку з тим, що буржуазна влада на кожному кроці стверджує, що вона найдемократичніша в світі, вимагаємо провести офіційний референдум щодо торгівлі землею. І лише за його підсумками прийняти в парламенті остаточне рішення.  Впевнений, що народ України, разом з комуністами не допустить, щоб знахабнілі багатії відібрали в нього останнє – землю.

Пропоную всі три проекти Законів про ринок землі відхилити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! У нас ще залишились виступи народних депутатів, 12 хвилин.

Анатолій Матвієнко, будь ласка, вам слово. Потім буде виступати …

 

20:58:59

МАТВІЄНКО А.С.

Українська Республіканська партія "Собор", Блок "Наша Україна – Народна  самооборона" .

Шановні колеги, я думаю, що говорячи про таке важливе питання, яке стоїть зараз  на порядку денному, ми маємо бути не популістами з точки зору, як завоювати  авторитет, а об’єктивними і послідовними.

Я хочу з цієї трибуни сказати, що на ринок землі ми приречені. Тому що, якщо той, хто виступає з цієї землі і каже, що ринку землі не буде, бо буде зубожіння, буде знеселення, буде бідність. Вона сьогодні є саме тому, що є спекуляція, яку треба зупинити. Ми… дорогі, подумайте 73 відсотки землі в приватній власності. І якщо ви закриєте просто очі на це, то тоді можете агітувати. А якщо дивитися на це реально, то ми маємо впорядкувати як регулювати рух цієї приватної власності. По-друге, ми маємо розуміти, що те, що є нікого не влаштовує.

А тепер, які принципи. Безперечно, це не може бути галоп, який пропонує нам уряд, або навіть і проект Смітюха. Це має  бути послідовна, продумана, крок  за кроком реалізована політика ринку землі. З чого вона має початися? Я дуже боюсь, що ми  заговоримо цей ринок  землі,  далі не  визначивши  логіки як, з якого боку підходити.

Перше.  Має бути прийнята концепція  розвитку села  і аграрного бізнесу зокрема. На основі цієї концепції має бути прийнятий  консенсус політичної волі, Президента, парламенту, уряду. Якщо ми такого  розуміння не сформулюємо, ми не напишемо закон. Нам Господь послав сьогодні розум по виборчому  законодавству, бо ми поставили Україну понад усе. Отак  і в цьому законі маємо   поставити Україну  понад усе.

Далі, маємо  зрозуміти, що земля має прийти тільки до того, для кого це є  основний засіб  виробництва, а не  проміжний,  або додатковий.  А тому закони, які запропоновані, орієнтовані на холдинги, на вертикальні, великі  агрофірми, а не на тих, для кого це є основний засіб виробництва. В результаті цього маємо в тій групі  домовитися, що маємо дати преференції фермерам, маємо дати  преференції середньо і мілко товарним виробникам від 5 до 10 тисяч  гектарів. Ми маємо зрозуміти, що вони вирішать проблему  села, маємо прописати  їм відповідні кредити, джерела, відповідні інститути, а не підтримувати  холдинги. 

І друге. Не  може бути прийнятий   ринок про землю, якщо ми не виконаємо цілий комплекс  проблем. Не приймемо Закон про Державний земельний кадастр, який ми прийняли, але не введемо його в дію. Про державну інвентаризацію земель. Про іпотеку землі. Про державну земельну службу. Про зонування. Про управління. Не приймемо в новій редакції Закон про оренду. Не приймемо Закон про кооперацію, тобто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. 

 

МАТВІЄНКО А.С.  ... ринок землі має бути узгоджений з цим пакетом. І тільки таким способом ми можемо дійти до ефективності і вирішити проблему майбутнього села  і проблему ефективного сільськогосподарського виробництва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Марина Перестенко, фракція комуністів. Наступним буде виступати Володимир Олійник.

 

21:02:30

ПЕРЕСТЕНКО М.В.

Спасибо. Уважаемые народные депутаты и уважаемые избиратели, особенно те, которые живут и работают на селе и с которыми мы в течение этого года встречались и обсуждали эту проблему – продажи земли. Поэтому я, сегодня буду говорить не только свое мнение, но и ваше.

Понимая чрезвычайную угрозу в поспешном введение рынка земель сельхосназначения, селяне, - а это и фермеры, и другие частные землевладельцы Украины, для которых вся их жизнь и вся их деятельность неразрывно связана с землей, заявляют о недопустимости принятия данного законопроекта и одного, и второго. Поскольку считают, что он направлен на лишение села земли. Украина является лидером в Европе по уровню монополизации экономии, разгулу коррупции,  отсутствие эффективной судебной системы, по разрыву между доходами богатых и бедных, отсутствием механизма и практики реальной поддержки своего сельскохозяйственного производителя. Селяне не поддерживают данную реформу, потому что понимают, что истинной ее целью является забрать у них и их потомков последнее, что еще осталось – землю. Потому что тот, кто сегодня ее обрабатывает, не имеет ни средств для ее покупки, ни гарантии ее защиты от судов и рейдеров. Поспешное, непродуманное введение рынка сельхозземель станет детонатором социального взрыва в и без того чрезвычайно напряженной ситуации в стране.

Проект будущего разбазаривания украинской земли и сценарий прошедшей не так давно "прихватизации" промышленных объектов практически идентичны. Но если промышленность теоретически еще можно возродить, то с потерей земли украинцы теряют всякую историческую перспективу. Не нужно сегодня ссылаться на то, что 45 процентов земель являются собственностью стариков, которые не могут на ней работать. У нас рождаются новые дети, какое у них будущее? Что их ждет? Или, может быть, они уже не граждане Украины и не имеют никаких прав? Или вы хотите, может быть, их лишить? Земля должна быть только в государственной собственности и нельзя допустить ее продажи.

Поэтому я прошу сегодня всех, кто будет голосовать за этот закон, подумайте  хорошо и не обрекайте себя и своих потомков на вечное народное проклятье. Я вас благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Олійник, фракція Партії регіонів. Наступний буде виступати Зубов.

 

21:05:22

ОЛІЙНИК В.М.

Шановні колеги! З цієї трибуни звучали такі гарні, барвисті виступи на захист селян і пропозиції продовжити мораторій. Але мораторій нічого не вирішує. Ми його вже продовжуємо протягом 20 років і бачимо, що село гине. Стає гірше і гірше. Інших пропозицій поки що не вносили.

А кому вигідний мораторій? А він вигідний нашим латифундистам підпільним, нашим оцим, знаєте, земельним глитаям, які, не дивлячись на мораторій, потихеньку прибирають українську землю до своїх рук. Через схеми, через суди. І цьому треба покласти край.

Вигідний цей мораторій і Світовому банку. Недавно читаю заяву його представника, зупинити ринок землі. Передчасно. Думаю, а в чому ж там проблема? А суть проста, недопущені до ринку іноземці, громадяни іноземці і юридичні фірми. Тоді виходить, це внутрішнє наше питання. Нам сьогодні нав’язують зупинити мораторій і чекають, напевно, окремі тут виступаючі, приходу тих політиків, які обслужать інтереси іноземних банків. І допустять до ринку землі іноземців. Я так тільки розумію.

Кому не вигідний цей мораторій?

Безперечно, перш за все селянину, який володіє паєм і, повірте, нічим не володіє.

Дехто казав: "Давайте кредит дамо". А під яку заставу? Він же не є власником повноцінним цього паю. Виникає питання: чому ця людина, маючи такий пай, який приблизно за розміром, як і пай власника землі в Польщі, живе так зубожіло, в порівнянні із поляком? Та проблема в тому, що сьогодні він має те, чого не має, він сьогодні не може розпорядитися. Якщо ми говоримо про державну підтримку, то давайте чесно говорити, що такої державної підтримки, яка б радикально змінила ситуацію, держава дати не може. Бо ті 10-5 мільярдів, це не кошти, село вимагає серйозної підтримки в розмірах 150 мільярдів. Але в бюджеті цих коштів нема. Значить треба створити нормальні інвестиційні умови.

Сьогодні ведуть розмову про те, що потрібно нам зробити для того, щоб він запрацював повноцінно, ринок. Тому що сьогодні це цінний ресурс, який не працює. Безперечно, продумати так, щоб ми не допустили там свавілля, не допустили процесів, які б негативно відбилися на основному, це тому, що є для нас споконвік цінністю, земля. Але і сидіти і нічого не робити – це ще більше зло. Ринок, безперечно, це життя на селі, це змінить ситуацію радикально. Але, який ринок, таке й життя. і тому ми повинні там зробити цивілізований український ринок, який дасть можливість  новому життю нашому селу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Зубов, фракція Партії регіонів, будь ласка. І  депутатів запросіть, зараз будемо переходити  до прийняття рішення.

 

21:08:35

ЗУБОВ В.С.

Политическая партия народа "Трудовой союз Украины".

Уважаемые коллеги,  сегодня мы рассматриваем действительно  вопрос  исключительной важности. Владимир Михайлович,  вы вспоминали  народного депутата, бывшего  народного депутата  Даниленка, бывшего председателя комитета, который в  своем каждом выступлении говорил: "Село гине". Так сегодня  можно перефразировать его фразу  и сказать, что село,  вообще-то говоря, уже погибло.

Знаете, можно по-разному  выступать и, мне кажется, что сила голоса – это еще не сила аргумента. Я вам приведу такой пример 20-летней давности.  В 1991 году  накануне развала  Советского Союза в Советском Союзе было  134 тысячи коллективных сельскохозяйственных предприятий, подчеркиваю, 134, из них убыточными были только 9. Но  усилиями правых радикалов мы сумели колхозную систему  уничтожить. И  за   20 лет  подвели вопрос именно к тому, что  сегодня  рынок – это объективно. Вот вся эта словесная  шелуха, которая обосновывает необходимость рынка, базируется  на абсолютном непонимании того, что происходит сегодня  в мире.

Это моя позиция, я  могу заблуждаться, но я  ее должен изложить.  В XXI веке, особенно  в конце XXI века решающими факторами  международных отношений будет  не экономическое могущество тех или иных стран, не военное тем более могущество, а способность стран производить необходимое количество экологически чистого продовольствия. То есть это, ну, вы понимаете, о чем идет речь. И если честно говорить, то владеть миром в конце ХХІ века будут те, кто будет владеть украинскими черноземами. И то, что мы с вами сегодня здесь делаем без народа, не спрашивая мнения народа, и, Владимир Михайлович, я считаю, что вопрос нужно ставить на комитете и организовывать, проводить всенародный референдум, потому что вопросы такие решать, не спросив самих людей, которые живут на земле, это не ошибка, не политическая ошибка, это преступление. А вот то, что мы здесь делаем, мы выполняем волю обычного частного предприятия в Вашингтоне, резервной системы, частного предприятия, которое завтра напечатает сотни триллионов долларов, который обладает эксклюзивным правом на печатанье необходимого количества американской валюты и вмиг превратит бумагу пусть даже зеленого цвета, превратит в великолепные украинские черноземы. Это там задумана операция с нашими земельными ресурсами. А то, что мы делаем, мы просто либо не соображаем, либо являемся орудием в чужих руках.

Я очень прошу вас понять одну вещь, дорогие друзья, мы совершим сегодня, поддержав эти законопроекты, и один, и второй, не политическую ошибку,  мы совершим стратегическое преступление против своего собственного народа и Украины.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні колеги, ми завершили розгляд питання.

Зараз переходимо до прийняття рішення.  

Я повинен вам сказати, шановні колеги, на превеликий жаль, як і під час парламентських слухань, так і під час розгляду цього питання в сесійній залі ми випустили пар і емоції, і дуже мало  було професійної розмови. На превеликий жаль.

Шановні колеги! Відповідно до Регламенту давайте  будемо поступати таки чином. Я в порядку реєстрації поставлю ці законопроекти для прийняття за основу, а той законопроект, який набере найбільшу кількість голосів, у нас буде тоді можливість направити на повторне перше читання. Так як вимагає Регламент.

Тому зараз, шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про  прийняття за основу проекту закону (9001). Автор –  Григорій Смітюх. Прошу, визначайтесь. За основу. 

 

21:13:02

За-6

Рішення не підтримано.

Ставлю пропозицію  про  прийняття за основу проекту  Закону (9001-1)   (урядовий) про ринок земель. За основу.

 

21:13:34

За-240

(Оплески) Чому ви аплодуєте?

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Це ж рейтингове, це рейтингове…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми з вами ж домовилися про те, що будемо діяти в такий спосіб, чи ми виглядаємо брехунами перед людьми? (Шум у залі)  Ну, далі продовжуємо рейтингове голосування. (Шум у залі)  Одну хвилинку.

Ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу в порядку рейтингового голосування проект Закону (9001-2) про ринок земель. Автор –  Олег Ляшко.

 

21:14:28

За-1

Шановні колеги, в процесі рейтингового голосування найбільше голосів набрав урядовий законопроект. Тому я поставлю на голосування пропозицію про направлення проект закону урядового (9001-1) на повторне перше читання так, як це пропонував профільний комітет, і так, як це пропонував Кабінет  Міністрів України. Прошу голосувати на повторне перше читання.

 

21:15:15

За-255

Законопроект 9001-1, урядовий, направляється на повторне перше читання. З урахуванням обговорення прошу створити робочу групу і підготувати законопроект до розгляду.

Шановні народні депутати, знову ж таки, три фракції і депутатська група з метою визначення алгоритму наших подальших дій щодо розгляду питань, визнаних на четвер, пропонують провести перерву для обговорення цієї проблеми.

Тому є така пропозиція, оскільки перерва займе у нас півгодини, я поставлю на голосування  іншу пропозицію – про завершення вечірнього засідання Верховної  Ради України. І тоді, будь ласка, проводьте консультації. Прошу голосувати за цю пропозицію.

 

21:16:24

За-258

Рішення прийнято.

Вечірнє засідання Верховної  Ради  України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу у пленарному режимі з 10-ї години ранку за розкладом на п’ятницю 19 листопада. Дякую.