ЗАСІДАННЯ ДВАДЦАТЬ ПЕРШЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

20 жовтня 2011 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий вечір шановні колеги, чи доброго дня. Прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

16:00:02

Зареєструвалися картками в сесійній залі 396 народних депутатів.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду питання проект Закону "Про Державний бюджет України на 2012 рік". Доповідач – голова Комітету з питань бюджету Баранов Валерій Олексійович. Будь ласка, Валерій Олексійович.

16:00:40

БАРАНОВ В.О.

Шановні депутати, шановний Володимире Михайловичу! Після представлення у Верховній Раді законопроекту, бюджетний комітет здійснив ґрунтовне опрацювання його положень і показників. Проведені засідання робочих груп щодо розгляду законопроекту за участю Міністерства фінансів, Рахункової палати, Державної податкової служби, Державної митної служби, Національного банку, Фонду державного майна, Державної фінансової інспекції, головних розпорядників коштів державного бюджету та органів місцевого самоврядування.

У процесі розгляду отримано інформацію щодо розрахунків Державного бюджету на 2012 рік на предмет їх реалістичності та обґрунтованості. При цьому, звернуто увагу на такі питання.

По-перше, на жаль, у нас не має підстав для збільшення показників надходження проекту Державного бюджету на 2012 рік. Поряд з тим існують ризики щодо забезпечення виконання вже запланованих показників доходів, надходжень від приватизації державного майна і державних запозичень на наступний рік, зокрема внаслідок нестабільності на зовнішніх фінансових ринках і загрози виникнення другої хвилі світової фінансової кризи. Тому уряду при підготовці законопроекту до другого читання слід додатково здійснити моніторинг стану світової економіки у поточному році і з врахуванням міжнародних тенденцій оцінити внутрішній та зовнішній фактори для розвитку національної економіки.

У проекті державного бюджету закладено 10 мільярдів гривень надходжень від приватизації державного майна. Проте до сьогодні не подано на розгляд Верховної Ради проект Державної програми приватизації.

По-друге, при опрацюванні показників витрат проекту державного бюджету, було заслухано 50 головних розпорядників коштів та вивчено стан і проблеми бюджетного забезпечення у відповідних сферах діяльності.

Слід відмітити, що переважна більшість головних розпорядників зазначила про недостатність бюджетних коштів для виконання покладених на них функцій. Однак на даний час міністерствами не розроблено відповідних галузевих заходів в рамках виконання програми економічних реформ.

Особливо гостро стоїть питання реформування у сфері соціального захисту. Настав час проявити політичну волю щодо переходу до надання адресної соціальної допомоги та поступової монетизації соціальних пільг з упорядкуванням отримувачів таких пільг. Вочевидь, що всіх прийнятих зобов'язань неможливо виконати. Найважливішим сьогодні є початок діалогу з суспільством на цю тему, інакше ми ніколи не зможемо вийти із замкнутого кола популізму обману себе і людей.

По-третє, під час розгляду питань місцевого самоврядування найбільше занепокоєння викликало недостатнє забезпечення фінансовими ресурсами виконання делегованих повноважень. Це у свою чергу призводить до відволікання власних ресурсів місцевого самоврядування і стримує розвиток регіонів. Врегулювання проблем місцевих бюджетів залежить від дієвості заходів з проведення адміністративно-територіальної реформи, концепції якої нема і досі, а вона повинна бути першою. Необхідно нарешті затвердити державні соціальні стандарти і нормативи з урахуванням вимог відповідного закону, які мають бути основою для розрахунків фінансових ресурсів на виконання делегованих повноважень.

Вкрай актуальним є розв'язання проблем житлово-комунального господарства. Ще ніколи ця проблема не фінансувалася так недостатньо як зараз. Тому уряду необхідно вжити невідкладних заходів для фінансування цієї програми. Кабінет Міністрів повинен врегулювати питання погашення заборгованості в різниці в тарифах на теплову енергію, послуги водопостачання та водовідведення.

Комітетом опрацьовано понад 2 тисячі пропозицій народних депутатів і комітетів Верховної Ради. Також проаналізовані висновки Рахункової палати до цього законопроекту. Щодо поданих пропозицій маю наголосити, що більшість з них були незбалансованими і не відповідали вимогам частини першої статті 156 Регламенту Верховної Ради. Зокрема не всі узгоджені з основними напрямками бюджетної політики на 2012 рік, більшість пропозицій щодо збільшення витрат або зменшення надходжень державного бюджету не визначають джерела їх покриття і не можуть призводити до збільшення державного боргу і державних гарантій. За попередньою оцінкою для врахування всіх поданих пропозицій необхідно загалом близько 386 мільярдів гривень.

Бюджетний комітет визначився щодо них таким чином. Враховано пропозиції, пов'язані з реалізацією прийнятого Верховною Радою 6 жовтня законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу та деяких законодавчих актів України за номером 9158. Враховано пропозиції до тексту і додатків до законопроекту, спрямовані на забезпечення узгодженості з вимогами і термінологією бюджетного законодавства. Відхилено всі пропозиції, які потребують додаткових коштів державного бюджету, але уряду пропонується додатково опрацювати такі пропозиції при підготовці законопроекту до другого читання. Знайдене компромісне рішення з урядом щодо розподілу частини коштів за бюджетною програмою "Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів" із спрямуванням на збільшення субвенцій місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

Загалом позиція комітету викладена у таблиці і проекті постанови, які вам роздані. Підсумовуючи наведене, Комітет з питань бюджету ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Постанови Верховної Ради про висновки і пропозиції до проекту Закону "Про Державний бюджет України на 2012 рік" за основу та в цілому. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на запитання.

Відповідно до Регламенту присутній міністр фінансів. Він є.

Шановні колеги, будь ласка, прізвища народних депутатів. Народний депутат Пачесюк, фракція Партії регіонів.

16:07:14

ПАЧЕСЮК С.Н.

Фракція Партії регіонів, Пачесюк. Шановний доповідачу! У видатках Державного бюджету на 2012 рік код класифікації, передбачена компенсація за пільговий проїзд окремим категоріям в загальній сумі субвенцій на надання піль, послуг, зв’язку та інше.

Всі автомобільні перевізники наполягають на виділенні за окремим кодом програмної класифікації видатків з державного бюджету компенсацій за пільговий проїзд окремих категорій громадян та різницю в тарифах автомобільним перевізникам, не разом із зв’язком і комунальним господарством. Дякую за відповідь.

БАРАНОВ В.О. У своїй доповіді я нагадував, що всі проблеми, зв’язані з виконанням делегованих повноважень, а також пільгами, зокрема по проїзду окремих категорій громадян, не виконуються з 1991 року у повному обсязі. Тому ми надали доручення з вами Кабінету Міністрів розглянути ці пропозиції і знайти вирішення цих нагально важливих проблем.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів.

16:08:46

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Прошу передать слово Петру Николаевичу Симоненко, лидеру фракции.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко, мікрофон.

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов. Уважаемый Валерий Алексеевич, внесите, пожалуйста, ясность. Мы с вами не рассмотрели Закон 9127, против которого фракция Компартии категорически выступала против. Но через весь проект бюджета и нормы этого закона, они находят отражение, то есть прописаны. Если этот закон не рассмотрен, не рассмотрен, это в объёмах финансирования тех льгот, которые определены законами и ранее приняты, то на каком основании мы тогда сейчас рассматриваем в первом чтении?

Ведь основные социальные программы не понятно по какой схеме будут финансироваться. Благодарю.

БАРАНОВ В.О. Уважаемый Петр Николаевич, вы справедливо заметили по закону 9127, он действительно сегодня не принят. Это же предложение было у нас в поправке и комитет это предложение тоже отклонил. Поэтому здесь наша позиция, комитета, и ваша полностью совпала.

Бюджет у нас запланирован с увеличением всех социальных гарантий заработных плат с ростом от 5 до 15 процентов. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Костенко, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

16:10:07

КОСТЕНКО Ю.І.

Прошу передати слово Ярославу Джоджику.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому-кому? Ярослав Джоджик.

16:10:15

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

Шановний Валерій Олексійович, згідно з заключення Рахункової палати на виконання заходів щодо соціального і економічного розвитку регіонів у 2012 році 40 процентів всіх коштів будуть направлені на 3 області: це Крим, це Донецьк, це Дніпропетровськ. А, для прикладу, Херсонська область – 0,7… 40 процентів всіх коштів, а Херсонська область – 0,7 відсотків, Тернопільська область – 1 відсоток. Тобто уже в проекті бюджету Кабміну закладена суттєва диспропорція. У наших висновках знову пропонується: Донецька область – 160 мільйонів, а Тернопільська область – 5 мільйонів. Тобто ще більше закладаються диспропорції. Чи не вважаєте ви, що до того часу, поки будуть такі диспропорції, Верховна Рада України не…

БАРАНОВ В.О. Я понял ваш вопрос. Я хочу вам напомнить, что в государственном бюджете предусмотрено несколько целевых субвенций, которые рассчитаны по формулам, для областей, в том числе и всех остальных населенных пунктов, которые в них входят, на приобретение медицинского оборудования, приобретение медикаментов и другие, всего на сумму, если я не ошибаюсь, около 3 миллиардов гривен. Дополнительно же вы видите в этом списке порядка 700 миллионов гривен, которые мы рассматривали, исходя из тех предложений, которые поступали, и они все рассматривались на комитете и коллегиально были выбраны эти. По какому принципу? Это должны были объекты быть социальной важности: школы, садики, больницы, в первую очередь, водопровод и канализация. Если от этих областей, территорий было меньше предложений, значит, их нельзя было и учитывать – это коллегиальное мнение комитета по бюджету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Сербін, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Олександр Стешенко, будь ласка. Мікрофон.

16:12:27

СТЕШЕНКО О.М.

Дякую. Шановний доповідачу, я дуже уважно слідкував за вашим виступом, ви, дійсно, замітили і вжили такий термін, як "грунтовно опрацювали пропозиції". Я б навіть додав би глибинно-гнутовно, але, відверто кажучи, такої проурядової позиції бюджетного комітету ще не було. У чім річ? Можливо, нам піднятись півзалу, можливо, ви пошуткували, навіщо ми подавали пропозиції? Чому вони всі відхилені? Дякую за щиру відповідь, сподіваюсь.

БАРАНОВ В.О. Ответ, уважаемый коллега, очень простой. Бюджет – это баланс доходов и расходов. И вы знаете, что Бюджетный кодекс всех нас ставит в равные условия. Если мы с вами предлагаем увеличивать расходную часть, то мы должны указать за счет каких источников это сделать.

Я в своем докладе, как вы правильно подчеркнули, очень глубоко и точно заметил, что 386 миллиардов – это сегодня тот дефицит, который был нам предложен в бюджетном комитете. Если бы бюджетный комитет состоял из популистов, а не прагматиков и экономистов, то мы могли бы поддержать все эти предложения и разрушить государство Украина. Именно поэтому были поддержаны только те предложения, которые профессиональны, которые указывают источники компенсаций этих расходов, и эти предложения мы вам и дали. Мы не могли позволить себе разрушить баланс государственного бюджета.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, міністр фінансів. Шановні колеги, я йду у суворій відповідності до Регламенту. Приймемо рішення дебати там продовжити, будемо говорити. Так що немає проблеми.

Міністр фінансів України Ярошенко Федір Олексійович, будь ласка. 5 хвилин, да.

ЯРОШЕНКО Ф.О.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Поданий на розгляд до Верховної Ради України проект Закону про Державний бюджет України на 2012 рік є головним фінансовим документом держави, за яким країна буде жити у наступному році. Звичайно, досягнуті результати в 2011 і 2010 роках дозволяють з оптимізмом дивитись у майбутнє, але в умовах спаду світової економіки та можливої другої хвилі світової фінансової кризи ми повинні виважено та оптимально підійти до формування бюджету на 2012 рік.

При розгляді проекту бюджету на 2012 рік у Верховній Раді фахівці Міністерства фінансів України приймали участь у засіданнях комітетів Верховної Ради України, зокрема Комітету з питань бюджету, відповідно до графіку засідань робочих груп щодо попереднього розгляду проекту Закону України про Державний бюджет на 2012 рік щодо розгляду пропозицій народних депутатів та комітетів. Голова бюджетного комітету Баранов Валерій Олексійович вам доповів сутність цих пропозицій і поправок, а також на яку суму внесено пропозицій.

Водночас, у зв’язку з нестабільністю на світових ринках та загостренням боргової кризи в США і окремих країнах ЄС останнім часом прогнози щодо зростання світової економіки погіршились. Тому при доопрацюванні проекту бюджету на друге читання ми будемо враховувати тенденції глобальної економіки. Крім того, хотів би зазначити, що при доопрацюванні проекту Державного бюджету на 2012 рік будуть враховані зміни, внесені до Бюджетного кодексу та деяких інших законодавчих актів України, прийнятий Верховною Радою України 6 жовтня цього року, зокрема зарахування до Загального фонду Державного бюджету України, плати за надання адміністративних послуг.

Продовження на 2012 рік існуючого порядку перерахування прибутку Національного банку України.

Проведення медичного експерименту в трьох областях.

Протягом наступних тижнів ми з вами будемо наполегливо працювати над вдосконаленням головного кошторису нашої держави. Спільна та злагоджена праця над бюджетом 2012 року повинна бути конструктивною, пропозиції до нього раціональні та фінансово обґрунтовані.

Сподіваюся на плідну співпрацю з депутатським корпусом, фахівцями, які залучаються до роботи над проектом закону. Глибоко переконаний, що бюджетна політика наступного року стане джерелом прискореного росту рівня життя населення на базі зміцнення економічного потенціалу нашої країни.

Проект Закону про Державний бюджет України на 2012 рік на друге читання буде доопрацьовано з урахуванням бюджетних висновків Верховної Ради України. Розраховую на ваше порозуміння та підтримку.

Дякую за увагу.

МАРТИНЮК А.І. Запишіться на запитання, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запишіться на запитання до… А, записалися. Я перепрошую. Владислав Лук`янов, фракція Партії регіонів.

16:18:29

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Уважаемый Федор Алексеевич! Мы видели как непросто и сложно шла работа над формированием главного экономического документа государства, но тем не менее мы видим, что предложенный документ даже в ситуации, когда рядом с нами в более развитых странах идут демонстрации, когда сокращаются социальные выплаты, пенсии, в Украине проект бюджета предлагает 5-процентный рост валового внутреннего продукта, предполагает увеличение на 10-15 процентов всех социальных показателей – как заработных плат, так и пенсий. Мне хотелось бы задать вопрос. Кроме важного блока социальных показателей, какие показатели еще могут быть учтены ко второму чтению?

ЯРОШЕНКО Ф.О. Дякую за запитання.

Крім соціального блоку, в другому читанні можуть бути включені якраз пропозиції народних депутатів щодо подальшого соціально-економічного розвитку нашої країни. Тому, коли ми працювали з вами в комітетах, то ми дуже слушно і уважно розглядали кожну пропозицію. І сьогодні у висновках бюджетного комітету якраз і запропоновані напрямки вдосконалення проекту Закону про Державний бюджет на 2012 рік. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стешенко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

16:20:15

СТЕШЕНКО О.М.

Володимире Михайловичу, прошу моєму колезі Андрію Михайловичу Павловському передати слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський, мікрофон, будь ласка.

16:20:24

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, „Блок Юлії Тимошенко”, "Батьківщина". Шановний доповідач, відомо, що розміри соціальних стандартів проекту бюджету на наступний рік суттєво і штучно занижені. Це призводить до того, що недовиплата є соціальної допомоги, заморожені пенсії, зарплати, стипендії. І прожитковий мінімум розраховується по застарілій методиці, ще минулого сторіччя, прожитковий мінімум. І виходить так, що, якщо рахувати по прожитковому мінімуму, то на добу громадянин повинен спожити 250 грамів картоплі, 100 грамів хліба, 10 грамів макаронних виробів, 5 грамів гречки, 5 грамів сала і 25 грамів ковбаси. Я вже не кажу про продовольчі товари. Там пропонується одяг купляти раз на 3 роки. Ви вважаєте, що цей норматив нормальний? Чи, може, нарешті міністерство…

ЯРОШЕНКО Ф.О. Дякую за запитання.

Я хочу вам, шановні народні депутати, ще раз нагадати, що наша країна знаходиться в надзвичайно складних умовах економічного розвитку і має величезне падіння внутрішнього валового продукту у 2009 році. Але, незважаючи на це, Президент України, уряд і ви всі, народні депутати, прийняли бюджет 2010 року, який спрямований на покращання соціальних гарантій, бюджет 2011 року, він також направлений на покращання, там значні зміни.

І я вам нагадую, що у нас проект бюджету на 2012 рік має на меті собі підвищити якраз мінімальний прожитковий мінімум на 14 відсотків: у 2011 році він буде складати 963 гривні, у 2012-му – 1098 гривень. Дякую за запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Глазунов, фракція Партії регіонів.

16:22:32

ГЛАЗУНОВ С.М.

Дякую. У мене питання. Ми мали з вами розмову буквально хвилину назад. Я хотів би все-таки ще раз зупинитися щодо будівництва Дніпропетровського метрополітену. Є доручення Президента з цього приводу щодо… у 2015 році запуску пускової дільниці першої черги Дніпровського метрополітену, є розпорядження уряду з цього питання щодо надання гарантій на отримання кредиту від банку ЄБРР. Також є план заходів, який уже прийнятий, і в жовтні треба надавати державні гарантії.

На жаль, в бюджеті я цього не побачив. Ваша відповідь те, що все буде враховано, мене влаштовує, особисто влаштовує, якщо це, дійсно, буде так.

Чому я турбуюсь? Тому що вже розпорядженням Кабінету Міністрів з державної власності метрополітен переданий у комунальну власність, і якщо цих гарантій не буде надано, то я думаю, що, практично, все буде порушено там.

І друге питання, це стосується цього ж питання, те, що однією з гарантій надання кредиту це є співфінансування…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершіть свою думку.

ГЛАЗУНОВ В.М. Надання гарантій кредиту – це співфінансування проекту. Його теж у бюджеті я не бачу. Тому що якщо не буде співфінансування, кредиту не дадуть. Хотілось би мати відповідь.

ЯРОШЕНКО Ф.О. Дякую за запитання. Хочу сказати, що будівництво, реконструкція метрополітену у Дніпропетровську – це надзвичайно важливий об'єкт, він знаходиться у постійному полі зору уряду. І те, що я вам сказав, воно так і буде. Ми маємо фінансові ресурси для того, щоб забезпечити своєчасне фінансування цього об’єкту. Але зважаючи на те, що об’єкт має дуже велику давнину і треба вносити відповідні проектно-конструкторські рішення, на сьогодні йдуть там всі ці роботи, ми не можемо зараз чітко прописати, які там параметри повинні бути. Але воно буде все профінансовано і з урахуванням і співфінансування, всі інструментів, які є у нас в державі, ми забезпечимо достатнє фінансування цього об’єкту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, сідайте, будь ласка.

Шановні народні депутати, я запрошую до виступу Яременка Олександра Степановича від Рахункової палати України. П’ять хвилин, будь ласка, у вас на виступ.

ЯРЕМЕНКО О.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Відповідно до чинного законодавства Рахункова палата здійснила аналіз та експертизу проекту Закону про Державний бюджет України на 2012 рік.

Висновки та пропозиції подані Верховній Раді України в установлений термін. Враховуючи обмеженість часу, зупинюся лише на окремих ризиках, що закладені в законопроекті та на пропозиціях, які Рахункова палата вважає за доцільне врахувати при його доопрацюванні.

Проведений аналіз засвідчив, що проект Державного бюджету на 2012 рік розроблено за основі досить оптимістичних макроекономічних показників, що закладає ризики його виконання. Законопроект ґрунтується на показнику зростання реального валового внутрішнього продукту вищому за очікуваний у поточному році. Однак з урахуванням того, що економіка України є експортозалежною і експортна складова ВВП постійно збільшується, то в умовах уповільнення зростання провідних економік світу, зокрема країн, основних торговельних партнерів України, прогнозоване 5-відсоткове зростання реального ВВП викликає певні сумніви.

Суттєвим ризиком виконання видатків Державного бюджету є запланований рівень інфляції 7,9 відсотка, найнижчий за останнє десятиріччя. Ризиками утримання інфляції на прогнозованому урядом рівні є сформовані тенденції до підвищення світових цін на сільськогосподарську продукцію та випереджального, більше ніж у четверо в поточному році, зростання цін виробників промислової продукції порівняно із споживчими цінами. Суттєве перевищення прогнозованого рівня інфляції може призвести до необхідності перерозподілу видатків для недопущення реального зниження соціальних виплат із державного бюджету.

Ще одним ризиком є отримання державних запозичень, більше 40 відсотків із зовнішніх джерел. Можливість отримання зовнішніх запозичень цілком залежить від стану світового фінансового ринку. Вже зараз ми є свідками того, що в умовах нестабільності світового фінансового ринку інвестори з метою мінімізації ризиків і уникнення економічних втрат виводять капітали з країн з перехідною економікою.

Проблеми державних боргів залишаються актуальними впродовж останніх років. Як і в поточному році витрати на погашення і обслуговування державного боргу будуть вагомими і в наступному році вони становитимуть п’яту частину надходжень державного бюджету. Проблеми ускладнюється ще і тим, що частина державного боргу сформована в іноземній валюті, це валютний ризик особливо в умовах наявної тенденції до погіршення стану платіжного балансу у зв’язку з постійним зростаючим дефіцитом торгівельного балансу.

Залишається невирішеною проблема міжбюджетних відносин. У проекті Закону про Державний бюджет на 2012 рік не передбачено суттєвих змін бюджетної політики щодо формування місцевих бюджетів. Як і у поточному році за рахунок міжбюджетних трансфертів із державного бюджету передбачено сформувати понад половину доходів місцевих бюджетів. Надання дотацій вирівнювання передбачено 93 відсоткам місцевих бюджетів. Зазначене свідчить про надмірну централізацію бюджетних ресурсів на державному рівні і невідкладність подальшого реформування регіональної політики держави.

З врахуванням викладеного, Рахункова палата пропонує.

Перше. Уточнити макроекономічні показники враховані при формуванні державного бюджету та основні параметри бюджету.

Друге. Зважаючи на скорочення у поточному році обсягів виробництва основних підакцизних товарів, переглянути передбачені показники зростання у наступному році на 17 відсотків надходжень акцизного податку.

Третє. Завершити реформування центральних органів виконавчої влади, які є розпорядниками бюджетних коштів, що необхідно для своєчасного та повного приведення видатків державного бюджету.

Четверте. Переглянути розподіл загальнодержавних податків і зборів між державним та місцевим бюджетами з метою сприяння соціально-економічному розвитку регіонів за рахунок децентралізації бюджетних ресурсів.

Саме в цих напрямках Рахункова палата готова співпрацювати з усіма учасниками бюджетного процесу для підготовки бюджету до другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, давайте домовимось таким чином, що зараз немає питань, не передбачено, це є інформація Рахункової палати.

Шановні колеги, як ви поставитесь до такої пропозиції, якщо дати право на виступ від фракції до 5 хвилин, а потім виступи народних депутатів? По 3 – від народних депутатів. Я прошу записатися на виступи від фракцій і депутатських груп, зрозуміло. Записалися. І давайте запишемось, народних депутатів. Півгодини достатньо для народних депутатів? Давайте 45 хвилин. Достатньо буде? Виступи від фракцій і 45 – для виступів народних депутатів. Правильно 20 і 45 година буде п’ять, якраз нормально. Будь ласка, прізвища народних депутатів. (Шум у залі) Що, я не зрозумів?

Шановні колеги, я прошу вас, давайте таким чином, у нас періодично викликає проблема збою, якщо одна сторона записується, а інші не записуються, а потім проблема є. Я прошу вас, давайте почнемо виступати від фракцій, я прошу вас, шановні колеги.

Андрій Павловський, фракція "БЮТ - "Батьківщина". Я прошу вас, прошу. Андрій Павловський. Хто буде виступати? Микола Томенко. Наступним буде виступати Станіслав Жебрівський.

Я прошу вас. Будь ласка, Микола Томенко.

16:32:27

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я згадую презентацію бюджету. І після того я проаналізував як до бюджету віднеслися не громадяни України, не опозиція, а голови обласних адміністрацій, яких призначив Президент України, міські голови, сільські і селищні. І вся система місцевої вертикалі означила проект уряду в виразах російської ненормативної лексики. От мені цікаво, що від термінів російської ненормативної лексики змінилося до даного документу, який ми отримали.

Загальний висновок є дуже простий, ми отримали проект бюджету на наступний рік. Бюджету без суспільства, бюджету без регіонів і бюджету без парламентів. Що я маю на увазі, коли означую ці терміни?

У "бюджеті без суспільства" не врахована жодна пропозиція про зменшення витрат на утримання влади ні на копійку і не врахована жодна пропозиція на збільшення соціальних стандартів на жодну копійку. Тобто тут розповідали про те, як народ в кризі живе. В мене запитання: напевно в нас кризи немає? Влада не хоче скорочувати видатки на своє утримання і не хоче страхувати людей, які потрапляють в цю кризу.

Очевидно, що це "бюджет без парламенту". Чому бюджет без парламенту? Я в парламенті з 2001 року і я перший раз бачу документ, де відхилено 99,9 пропозицій депутатів, при чому, 99,9 з Партії регіонів, Блоку Литвина, комуністів. Ви тут дуже раділи, коли внесли зміни до Бюджетного кодексу. Отримуйте. Тепер нема парламенту, і нема народних депутатів. Цей проект – це проект уряду, який не змінився ні на жодну сторінку. В мене виникає питання: а навіщо ми тоді в парламент його вносимо? Хай два чоловіки в Мінфіні його розробляють і несуть відповідальність перед українським народом. Навіщо ви берете відповідальність за нього? Ви ж не причетні до цього бюджету? А в другому читанні депутати взагалі не матимуть права впливати на нього. Тільки у комітеті "під пильним наглядом уряду", як ви записали в Бюджетному кодексі.

Це "бюджет без регіонів". Тому що на сьогоднішній день те, що ви заклали областям і місцям – не дає можливості навіть виплатити заробітну плату працівникам освіти і охорони здоров'я.

Тут колега Джоджик привів цю унікальну табличку, яка говорить як влада і Партія регіонів ставиться до регіонів. Я хочу, щоб наші слухачі це почули. В бюджеті закладені такі цифри, як я казав, що вижити неможливо. І тому проявлену добру волю і додали субвенцію в 692 мільйони на всі регіони України. Як же цю субвенцію поділили?

Донецька область – майже 160 мільйонів, Луганська область – майже 50 мільйонів. А пересічні регіони? Чернігівська – 13, Черкаська – 13, Херсонська – 13, Полтавська – 11, із них 10 славному місту Комсомольську, ну, він бідує, а Полтавщина хай з одним мільйоном. Тернопільська - 5, ну, Західна Україна взагалі тут нема що говорити. Одним словом, підхід дуже зрозумілий. Тут мені сказали колегіально приймали рішення. Там що не люди живуть? У Чернігівській, Житомирській чи Вінницькій області? Їм що не треба школи ремонтувати, освіту робити? Який принцип ставлення до регіонів в цьому бюджеті?

Я зараз поцікавився, яка ситуація в нас напередодні зими. Так от Полтавська область, якій ви дали з барського плеча один мільйон, сьогодні переносить канікули на два тижні, бо вже в бюджетному році цього року нема чим опалювати школи. В цьому бюджетному році нема чим опалювати в Полтавській області. Запитайте, коли в Україні в умовах радикальної чи не радикальної кризи переносили на два тижні канікули в школах.

Сьогодні затримки по заробітних платах тотально по всій Україні. Ви доповідаєте, що криза в світі є кризу переносите на людей і на пересічних громадян. Я хочу сказати від імені фракції "БЮТ", що нам не соромно, бо ми виступали проти Бюджетного кодексу і казали, що парламент стане заручником Бюджетного кодексу. Ми виступали проти такого принципу обговорення бюджету. Ми виступаємо проти того, щоби парламент перетворювали в структуру, яка прикриває бездарність, непрофесіоналізм уряду, бо сюди, зносять забори не в уряд ідуть, не до Президента, йдуть до парламенту. І парламентська більшість так само стає заручником непрофесійних дію уряду.

Тому, загально кажучи, ми сьогодні розглядаємо бюджет розкішного життя для влади і бюджет виживання для громадян і місцевих рад. "БЮТ" не буде голосувати і не несе відповідальність за цей бюджет. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський, фракція "Наша Україна - Народна самооборона". Наступним буде виступати Юрій Болдирєв.

16:37:43

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Цей документ можна по-різному називати, ну, мабуть, це фантасмагорія якась, а не бюджет, не фінансова конституція. Шановні колеги, подивіться, коли ще при розгляді бюджету було десь максимум третина депутатів, і навіть не від опозиції, а від влади. Подивіться, скільки кінокамер сьогодні на балконі для того, щоб висвітлити по чому країна буду жити цілий рік. Це значить, що на сьогоднішній день парламент жодного відношення до бюджету цього, до фінансових показників не має.

Уряд взяв на себе відповідальність. Але чи можна приймати ці бюджетні висновки? Безумовно, бюджетний комітеті в групах працював, але при обговоренні взагалі якесь таке скомкане, щось таке дійство було. Розумні речі написані в цих бюджетних висновках, але чи можна взагалі поправити цей бюджет? На жаль, ні.

Починаємо з макропоказників. На сьогоднішній день 5 відсотків. МВФ, Світовий банк каже: "3 з половиною відсотки максимально будемо мати". Чи можна сьогодні говорити про інфляцію біля 8 відсотків? Ні. Тому що в цьому році завдяки врожаю, Боженько допоміг, дав погоду, ми маємо падіння цін на продукти харчування. Безумовно, ця інфляція не буде в рамках 8 відсотків. Чи можна говорити, що у нас курс буде 8,1, утримається в цих рамках? Ні! МВФ до сих пір і в цьому році не дає грошей. І з такою політикою в наступному році гроші не дасть. Портфельні інвестори вже втекли, інвестори реальні не йдуть в Україну! І через це зберегти цей курс не можна.

Що це значить. Це значить, що доходна частина бюджету не буде такою, як записана. Через це, власне, це та пічка, від якої потрібно плясать. Це значить, що тих доходів не буде.

Тепер давайте подивимося на видатки. Що зробили завдяки новому Бюджетному кодексу і завдяки так звані адміністративній реформі? Скомкали, згрупували всі програми. Тепер є головний розпорядник першого, другого рівня і так дальше. Сьогодні, якщо раніше розписувався бюджет по напрямкам, по позиціям, то все гамузом. Фактично ми, Мінфін і Кабінет Міністрів отримали серйозний ричаг ручного управління всіма фінансами держави. Фактично прослідкувати, яким чином виділяються, розподіляються гроші по різним статтям, неможливо. Це фактично ручне управління Мінфіну і Кабміну повністю всіма фінансами держави.

Це приведе до того, що Верховна Рада не тільки не приймає участь в розробці, але суттєво буде обмежений контроль Верховної Ради за розподіленням фінансових ресурсів. Тут багато говорили про місцеве самоврядування. На 25 мільярдів гривень не виділено грошей на делеговані повноваження. Не кажучи уже на те, що потрібно на соціально-економічний розвиток.

Тобто регіони не будуть мати можливості фінансувати те, що держава зобов’язана фінансувати. Це значить, що вони мають з другого кошика фінансувати замість соціально-економічного розвитку делеговані державою повноваження. Це значить, що не будуть школи ремонтуватися не тільки завдяки субвенціям, а завдяки тому, що місцеві бюджети зароблять. Бо потрібно, щоб школи працювали, лікарні опалювались і так дальше, і тому подібне.

Питання по соціальним видаткам. Багато рекламували майже на 25 відсотків мають отримати збільшення заробітних плат бюджетники. Чи є там таке? Немає там такого. Реально передбачається максимально по галузям освіти десь біля 13 відсотків зростання заробітних плат, з урахуванням інфляції мінімум 12 відсотків, ми отримаємо падіння якраз доходів населення. Це при тому, що світова криза і зростання курсу долара суттєво пришвидшить, прискорить зростання вартості прожиткового мінімуму. Зростання пенсій, мінімальної заробітної плати передбачається, якщо вичленити інфляційну складову, то це буде менше, чим отримали в цьому році.

Шановні друзі, я розумію, що є більшість і є голоси, і ви проголосуєте за цей бюджет. Якби ви жили в іншій країні, то ви мали б право на таке. Ви, ваші діти, ваші сусіди живуть в цій країні. Давайте ми спільно відправимо на повторне перше читання для доопрацювання Кабінету Міністрів і бюджетному комітету справжнього бюджету для того, щоб ми прийняли його для людей, а не зрозуміло для кого. Я вам дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Владислав Лук'янов, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Петро Симоненко.

16:42:57

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Шановні громадяни України! Ми зараз чули досить багато різних думок. Були думки, які відбивають реальну ситуацію, було досить багато спотворених думок. Для того, щоб навести тільки один приклад, стосовно того питання, що кажуть, що східні регіони зараз жирують і що немає рівного відношення у ставленні до різних регіонів.

З бюджету міста Донецька вилучено в цьому році більше мільярда гривень до загального фонду бюджету і ці гроші перерозподілені по всім регіонам України. Тобто казати, що є нерівне ставлення немає ніяких підстав. Але я спробую проаналізувати, за цей досить стислий час, бюджет в цілому.

По-перше, не потрібно забувати про те, що у світі вирує криза. І ми бачимо ситуацію, яка складається в країнах Європейського Союзу, у Сполучених Штатах Америки, і ми бачимо, що ті кроки по обмеженню видатків, по зменшенню соціальних видатків, зменшенню заробітних плат, пенсій, стипендій виконуються в європейських країнах. В Україні ми маємо зовсім іншу картину. Ми бачимо, що бюджет 2012 року збільшується у видатковій частині на 41 мільярд 700 мільйонів гривень – це досягнення уряду в тій ситуації, коли ми бачимо, що криза зі світу не пішла. Криза вирує у багатьох країнах, які є сусідами України. Але навіть у цій ситуації ми збільшуємо видатки місцевих бюджетів на 116 відсотків, збільшуємо видатки державного бюджету до 110 відсотків.

Далі. Я не можу не сказати про зовнішній борг, який залишився від минулої команди. Тільки в цьому році ми витрачаємо 92 мільярди на погашення заборгованості минулої команди. Така сама сума закладається і на наступний рік. Але ми бачимо, що на цьому тлі іде зростання валового внутрішнього продукту держави. І у наступному році ми очікуємо зростання української економіки до півтора трильйона гривень, тобто на 16,6 відсотка збільшується номінальний ВВП. За цей рахунок ми збільшуємо соціальні стандарти. На наступний рік на 15 відсотків у середньому збільшується мінімальні пенсії, мінімальні заробітні плати, збільшуються надходження громадян. При цьому дуже важливим є те, що на збільшення видатків місцевих бюджетів ми направляємо 15 відсотків. Тобто та критика, яка зараз лунає, її потрібно порівнювати з ситуацією попереднього і минулих років. Ми бачимо, що в 2009 році наші попередники скорочували заробітні плати, скорочували соціальні видатки, не було фінансування, жодного фінансування капітальних видатків програм уряду. На сьогоднішній день збільшується фінансування програм "Шкільний автобус", збільшується фінансування видатків на друк української книжки, збільшується фінансування на випуск підручників для шкіл. І ми бачимо, що є ряд і ряд, і ряд збільшень. Збільшуються видатки на фінансування медицини, на фінансування закупівлі обладнання для лікарень виділяється більше ніж 700 мільйонів гривень. І це робиться тільки в одному поточному році. Ми бачимо, що є чіткі позитивні зміни.

Але крім цього, я хотів би наголосити ще на одному дуже важливому питанні. Кабінетом Міністрів України, більшістю парламенту, Адміністрацією Президента вперше було погоджено скорочення видатків на утримання депутатських пільг.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЛУК’ЯНОВ В.В. Я хочу сказати, коли це питання було поставлене на розгляд Комітету з питань бюджету, ми не отримали жодного голосу в підтримку з боку опозиції, і 9 голосів, які дали можливість проголосувати за це рішення …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Симоненко Петро Миколайович, фракція комуністів. Наступним буде виступати Каплієнко від депутатської групи "Реформи заради майбутнього". Прошу уваги!

16:48:43

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, від імені фракції Компартії пропоную деякі висновки щодо запропонованого проекту бюджету.

Перший. Національною загрозою є те і ганьбою, що бюджет України розглядається Верховною Радою України тільки з санкції Міжнародного валютного фонду. А це означає, що за всі роки незалежності України – до речі, помаранчеві, це якраз торкається і вас, в першу чергу – ми втратили ознаки національної незалежності.

По-друге. Те, що стосується зростання ВВП. Ми повинні з вами зробити страшний висновок для себе: зростання ВВП відбувається в грошовому вигляді, а не у фізичному вигляді. І це якраз свідчить про те, що інфляція і інші процеси призводять до знищення економіки, і української економіки немає, бо вчені зробили страшний висновок для нас: український ринок захоплений іноземною продукцією і вітчизняна економіка втратила вітчизняний ринок.

По-третє. Представлені сьогодні бюджетні висновки Верховної Ради до проекту Закону про Державний бюджет, на жаль, але це факт, базується на вимогах тогорічного Меморандуму Міжнародного валютного фонду. Виконуючи директиви МВФ, Україна ніколи не зможе захистити національного товаровиробника, змінити неефективну структуру економіки, гарантувати соціальні права громадян. Це вже призвело до колосального падіння обсягів виробництва та захоплення, як я вже казав, внутрішнього ринку іноземною продукцією.

В умовах прогнозованого посилення світової кризи для України зменшення ролі держави, а якраз цей бюджет знову засвідчує, що держава перестала керувати економікою. Постійного зростання цін, скорочення соціальних виплат за рахунок відміни пільг, безсистемна приватизація, оптимізація кількості закладів системи охорони освіти та здоров`я обов`язково приведе до остаточного знищення економічного суверенітету нашої держави та до нищівної руйнації наявного соціального потенціалу країни. Одне з найголовніших, про що застерігає фракція Компартії, це системне намагання уряду щодо прийняття змін до законодавства в питанні надання державних соціальних гарантій малозабезпеченим та пільговим верствам населення. Мова йде про законопроект 9127, який всупереч статті 22 Конституції України позбавляє пільг багато категорій наших громадян. Зазначені в Перехідних положеннях проекту 9127 пропозиції передбачають скасування конкретизованих обсягів соціальних гарантій. Це знижки за житлово-комунальні послуги в розмірі грошової винагороди, надбавки до пенсій тощо постраждалим від Чорнобильської аварії громадянам, ветеранам війни та праці, дітям війни, жертвам нацистських переслідувань, працівникам міліції і прокуратури Державної пожежної охорони, медичним працівникам та працівникам культури, гірникам та іншим, які закріплені спеціальними законами.

По-третє, звертає на себе увагу передусім те, що в черговий раз на початку розгляду Державного бюджету не переглянуто порядок визначення розміру прожиткового мінімуму. І це якраз також засвідчує про те, що треба терміново переглянути цю позицію.

По-четверте, внаслідок встановлення низьких державних соціальних стандартів частка бідного населення за національним критерієм у наступному році відповідно до наведених у згаданій програмі – мова йде про програму соціального розвитку – показників практично не скоротиться і перевищить четверть населення країни, тобто це загрожує дуже серйозно як в соціальних питаннях, так і взагалі в питаннях життя нашого народу.

Крім того, на 2012 рік продовжено практику встановлення рівня забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону "Про державну соціальну допомогу" у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення. Таких прикладів можна приводити дуже і дуже багато, те, що якраз свідчить, що такий закон бюджету України на наступний рік не може відповідати вимогам народу України.

На що хотів би звернути увагу ще і ще раз, шановні товариші. І аналіз бюджету якраз засвідчує, що треба зробити радикальні висновки. По-перше, будувати бюджет на антикризових заходах, а не на інтересах олігархічних угрупувань і регіональних еліт, які ділять бюджет в інтересах тільки власної кишені. По-друге, реальна боротьба з тіньовою економікою. Ми говоримо сьогодні тут з трибуни, що зростають вклади населення. А звідки вони беруться? Заробітну плату не виплачують, а зростають! Тіньова економіка сьогодні знищує національну економіку України.

Далі. Вважається за потрібне, і я переконаний в цьому, використати і такі важелі, як введення державної монополії, і знову звертаю увагу, на горілку і тютюн – це 30 процентів мінімум надходження до Державного бюджету; це податки на розкіш, це кредитна політика 3 і 5 процентів для підтримки вітчизняного виробника; це і повернення ринку для…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

СИМОНЕНКО П.М. … повернення українського ринку українському виробнику, тобто малому і середньому бізнесу за рахунок того, що ми будемо захищати від іншої іноземної продукції, яку ми можемо виготовити тут, у нас в Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Каплієнко, депутатська група "Реформи заради майбутнього". Наступним буде виступати Петро Мельник.

16:54:16

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги, шановні народні депутати, шановні громадяни! Від імені депутатської групи "Реформи заради майбутнього" дозвольте мені зробити декілька висновків щодо показників Державного бюджету 2012 року. Є позитиви, є й негативи.

Перше – позитиви. До позитивів ми відносимо системний підхід до формування Державного бюджету та своєчасність його розгляду.

Друге. Ми до позитивів відносимо такі речі, що при формування Державного бюджету вперше задіяний метод формування бюджету із урахування методології проектного управління.

Третє. Державний бюджет максимально реальний з урахуванням тези, яка лунала у кожній родині за радянські часи: "По одежке протягивай ножки". Нічого другого цей бюджет не передбачає. Да, він тяжкий, але максимально реальний.

Щодо позитивів, ми можемо віднести і такі показники, що вперше, можливо, в українських реаліях… Законом про Державний бюджет України не вносяться зміни до податкового та іншого законодавства. Друге, зростання мінімальної заробітної плати та прожитковий мінімум для працездатних осіб передбачено на рівні 14 відсотків, що вперше складає такий показник після 2009 року. Я хотів би нагадати, у 2009-му цей показник складав 3 відсотки, у 2010-му 4,7, в 2011-му – 8,4. На кінець року мінімальна заробітна плата буде складати 1134 гривні та випереджати середній рівень прожиткового мінімуму на 3,6 відсотки.

Також до позитиву ми відносимо, що збільшаться розміри соціальних виплат на допомогу сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам. Загальний обсяг відповідної субвенції Державного бюджету місцевим бюджетам зросте на 14,4 відсотки, тобто до 30,2 мільярди гривень.

Хотів би звернути увагу майбутніх мам чи тих, хто планує збільшити загальну кількість членів своєї родини. Допомога при народженні з грудня становитиме: перша дитина – 28 тисяч 830 гривень, при народженні другої дитини – 57,660 гривень, при народженні третьої і кожної наступної дитини – 115 тисяч 320 гривень.

Також до позитивів ми відносимо, що розмір соціальної допомоги у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом "гроші ходять за дитиною" для дітей віком з 6 років збільшився до 1902 гривень. А для дітей віком від 6 до 18 років – до 2354 гривень. Також до позитивів ми відносимо збільшення розміру мінімальної пенсійної виплати в середньому на 10 відсотків.

Але є і негатив. До них ми відносимо, перше, дещо дивно виглядають показники інфляції. Жодна міжнародна інституція не наводить, що рівень інфляції у наступному році складатиме 7,9 відсотка. Реальний рівень інфляції по оцінкам міжнародних експертів буде складати від 10 до 12 відсотків, які прогнозуються у зв’язку із світовими та внутрішньо українськими трендами, збільшення вартості енергоносіїв, підняття житлово-комунальних тарифів тощо. Тому майбутній вірогідний прогноз – 11 відсотків.

Якщо проаналізувати соціальну складову бюджету, то можна побачити, що у 2012 році прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата з урахуванням максимальної інфляції зростуть лише в межах передбаченого урядом рівня інфляції. Що в принципі буде означати наступне у разі приходження такого факту, що найменш захищені соціальні верстви населення фактично опиняться в ще більших злиднях.

Також викликає здивування показник граничного обсягу дефіциту Державного бюджету, який затверджений на рівні 24, 1 мільярда гривень і буде покриватися за рахунок нарощування державного боргу, загальний обсяг якого обрахований у національній валюті, дійде до 415,6 мільярди гривень, що складає, порахуйте, 27,5 відсотків від ВВП.

У 2012 році лише на обслуговування держборгу передбачається 30 мільярдів гривень. Це є негативним.

Депутатська група "Реформи заради майбутнього" буде визначати свою позицію при голосуванні. Проте ми бачимо ще один позитив. Якщо сьогодні за попередніми висновками пов'язували цей закон із законопроект 9127 за поправкою номер 103 народного депутата Мельника, то хотів би нагадати, що ця поправка не врахована, вона відхилена і з огляду на це, в принципі, порушення 16 категорії громадян та їх прав, в цьому законопроектів не відбудеться. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Мельник Петро, фракція Партії регіонів. Мельнику передає право на виступ Мироненко. Тоді таким чином 6 хвилин у вас.

16:59:47

МЕЛЬНИК П.В.

Петро Мельник, Партія регіонів. Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Хочу нагадати, що даний законопроект розроблено на основі прогнозних макропоказників складених за песимістичним сценарієм, який передбачає помірковані оцінки розвитку економіки у наступному році, з врахуванням існування зовнішніх ризиків, пов’язаних із нестабільністю на міжнародних фінансових ринках.

При підготовці проекту бюджету урядом було враховано більшість положень основних напрямів бюджетної політики на 2012 рік, схвалених Верховною Радою 13 травня поточного року. Насамперед, дефіцит проекту державного бюджету передбачено в обсязі 24,1 мільярди гривень або на рівні 1,6 відсотка валового внутрішнього продукту, що суттєво менше планового показника поточного року на 11,2 мільярда гривень. Відповідно закладено подальше скорочення обсягу державного боргу до рівня 27,6 відсотка внутрішнього валового продукту проти 29,1 відсотка ВВП у 2011 році і на середньострокову перспективу.

Зазначене свідчить про виваженість політики управління державним боргом і забезпечення подальшої стабілізації державних фінансів.

У законопроекті пропонується підвищити базові соціальні стандарти і гарантії, а саме: прожитковий мінімум – на 14,9 відсотка, мінімальну заробітну плату – на 12,9 відсотка, мінімальну пенсію – на 10,5 відсотка станом на грудень наступного року проти грудня поточного року. Таке підвищення є вищим за прогнозний рівень інфляції 7,9 відсотка, що має сприяти реальному зростанню доходів населення.

Регіональна політика буде орієнтовна на раціоналізацію відносин центр-регіони, максимальному сприянню освоєння і використання власного економічного потенціалу регіонів та підвищення рівня фінансової незалежності органів місцевого самоврядування. У 2012 році передбачається збільшення питомої ваги місцевих бюджетів у обсязі видатків зведеного бюджету на 45,6 відсотка, до 45,6 відсотка. Загальний обсяг місцевих бюджетів на 2012 рік складе 194,7 мільярда гривень, що на 29,9 мільярда гривень або на 18,1 процента більше плану 2011 року. Обсяг видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, складе 116,1 мільярда гривень, що на 19,4 мільярда гривень буде більше або на 20,1 процента плану 2011 року, з них більше 50 процентів буде направлено на освіту, це 58,6 мільярда, а 39,5 мільярда – на охорону здоров'я.

У 2012 році буде продовжена державна підтримка регіонів, направлена на забезпечення сприятливих умов для місцевого економічного зростання, вирішення комплексних інноваційно-інвестиційних програм розвитку регіонів, проведення заходів щодо регіонального розвитку, передбачених угодою між Кабінетом Міністрів України та відповідними радами областей.

Для збалансування загальнодержавних і регіональних інтересів у напрямі пріоритетів розвитку територій, новацій у 2012 року буде створення Державного фонду регіонального розвитку за ініціативою Президента Віктора Федоровича Януковича. Загальний ресурс для інвестиційного розвитку територій збільшено на 7,6 мільярда гривень і він складатиме у 2012 році 18,2 мільярда гривень.

У проекті Державного бюджету на 2012 рік передбачається потужна підтримка вугільної галузі. Так на бюджетні програми галузі передбачається спрямувати 9,5 мільярди гривень. У законопроекті запропоновано збереження і поглиблення тенденції щодо концентрації державної підтримки для становлення і розвитку великотоварного, високотехнологічного виробництва в сільському господарстві, його технічної модернізації шляхом оновлення як процесів виробництва, так і зберігання сільськогосподарської продукції; формування цивілізованого аграрного ринку та зміцнення на цій основі продовольчої безпеки населення.

Зокрема, лише прямі видатки бюджету на становлення сучасного високотехнологічного виробництва в тваринництві становитимуть 1,3 мільярди гривень. Зникне стимулювання будівництва сучасних тваринницьких комплексів, шляхом часткового відшкодування їх вартості 7,7 мільярди гривень. Вперше за останні роки істотно збільшено обсяг видатків на заходи з проведення земельної реформи, які передбачаються у сумі 0,6 мільярди гривень. Згадана бюджетна підтримка з урахуванням збереженого пільгового режиму оподаткування в сільському господарстві дасть змогу здійснити практичні кроки з формування конкурентоспроможного аграрного сектору економіки на внутрішньому та зовнішньому ринка, який поряд з наявною державною підтримкою соціального розвитку буде сприяти відродженню українського села. Крім того, у проекті Державного бюджету оптимізовано кількість бюджетних програм шляхом їх укрупнення, їх скорочення, загалом більш ніж на 300.

У процесі розгляду відповідних питань було отримано додаткову інформацію щодо обґрунтувань і розрахунків окремих показників проекту державного бюджету на 2012 рік. За наслідками проведеної роботи комітету було сформовано виважені пропозиції до цього законопроекту.

Підсумовуючи, прошу підтримати підготовлений проект Постанови Верховної Ради про висновки і пропозиції до проекту Закону про Державний бюджет України на 2012 рік та прийняти в цілому як постанову.

Надалі уряд повинен підготувати законопроект до другого читання, розглянувши пропозиції народних депутатів …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

МЕЛЬНИК П.В. … яка вам роздана. І вже через два тижні має подати до Верховної Ради доопрацьований законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Євген Кирильчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

Євген Кирильчук, ви будете виступати?

17:06:16

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Іван Кириленко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко. Наступним буде виступати Кирило Куликов.

17:06:27

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, наша фракція голосувати за цей бюджет в першому читанні не буде. Мало того, що не врахована жодна наша поправка, яку ми вносили на попередніх етапах, так ми можемо сказати по тому, що нам зараз подали, висновок один, він співпадає з висновком Рахункової палати - це документ, це підходи, це цифри, це показники вчорашнього дня. На превеликий жаль, країну це влаштувати не може. Можливо, когось і влаштовує, але не країну, не її суспільство, не її народ.

Чому ми не будемо голосувати - наступна причина. Де гроші лежать? Завжди питання, коли збивається кошторис. Шановні колеги, скільки разів з цієї трибуни можна говорити. І цього року, і наступного року із країни спокійно, без сплати податків, внесків до Пенсійного і інших соціальних фондів втече близько 30 мільярдів доларів. Перераховуйте в гривню і на курс - 250 мільярдів гривень, що майже дорівнює державному бюджету. Та скільки ж можна ставити це питання! Уже офшорами в цих умовах ніхто не користується цією лазєйкою.

Ну, хочете вивезти, та заплатіть хоча би цей податок і податок з прибутку. Заплатіть 40-50 мільярдів, везіть, Бог з вами. Чому ж везете? Це ж ваші капітали, це ж ваш бізнес вивозять. Ви сказали, що стабільна ситуація. Чому вивозиться? Вивозьте! Інвестуйте в інші країни. Просіть на колінах у МВФ цих нещасних півтора мільярда доларів. Це понюшка табаку порівняно з тим, що вивозиться. Вивозьте! Заплатіть 50 мільярдів в бюджет. Цих грошей з лихвою вистачить закрити проблеми Пенсійного фонду, конаючої медицини, ледве жевріючої освіти, вибачте, на призволяще кинутого місцевого самоврядування.

Наступне. За мале підприємництво, за його підтримку голосувалося в першій половині дня, не за підтримку за знищення. Друзі, в Європейському Союзі чому багато країн живуть, не маючи навіть власних ресурсів? Мікропідприємство, в нас навіть поняття такого немає, - це коли менше 10 осіб і валове виробництво, вдумайтесь, 2 мільйона євро, тобто 22 мільйона гривень. Мале підприємство – це менше 50 працюючих, і 120 мільйонів гривень. Та в нас таких крупних підприємств немає. Ось чому люди багато живуть. У нас все підпорядковано монополізації, крупному бізнесу і супер крупному бізнесу. Люди добрі, ніколи ця країна багатою не буде. І подивіться іще раз висновки Рахункової палати, те, що ми зараз говоримо, на науку, на інвестиції, на інновації – нуль без палочки.

За такий бюджет, шановні колеги, голосувати не можна. Відправляти на повторне перше читання, добавляти туди хоча би те, що з офшорів треба витягувати або не відправляти, і писати реалістичний бюджет.

Це ви говорили, що внутрішній ринок формується за рахунок багатого громадянина, багатого споживача. Де він? Коли ви самі пишете на 10 відсотків бідність збільшиться. Позорище!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирило Куликов, фракція "Наша Україна - Народна самооборона". Наступним буде виступати Олександр Стешенко.

17:09:32

КУЛИКОВ К.Б.

Дуже дякую. Я дуже хвилююся, але я буду намагатися бути спокійним. Я хочу почати з того… Давайте ми не будемо обговорювати бюджет, давайте ми зразу всі гроші перерахуємо в Швейцарію. Ну, це буде легше… і чесніше, і проще. Ми це розуміємо. Після того бюджету все ж будемо розбиратися з цими привидами. Але це буде легше зараз, щоб не робити штучних припон переведенню цих коштів.

Шановні колеги, те, що сьогодні відбувається з бюджетом країни, я не можу це сказати. Це знущання над людьми, які живуть в цій країні. І це поділяєте ви самі. Коли ми працювали з вами в робочих групах, голова бюджету зробив висновки, що повний хаос. Було направлено звернення до Президента, але ми за це будемо голосувати. Я хочу сказати, по-перше, шановні колеги, ви не поважаєте свій уряд. Ваш уряд прийняв Програму соціально-економічного розвитку на 2012 рік та Прогнозні показники на 2013-2014. Чому цей бюджет не враховує жодної цифри, прописаної в цій програмі? Я прошу, колеги з бюджетного комітету, ви не поважаєте першого віце-прем'єра який підготував цю програму?

Інше питання. Ми прийняли з вами стратегію бюджету в травні місяці цього року, головні показники бюджету, бюджетної політики на 2012 рік.

Чому жодного питання цього проекту, який проголосувала ця зала, який проголосувала ваша більшість, не було в цьому бюджеті відмічено?! Чому в цьому бюджеті немає жодного пріоритету розвитку країни? Це не песимістичний бюджет. Це бюджет кризи, апокаліпсис. Я дуже дякую.

Я ще раз хочу сказати, мені дуже важко виговорити це слово, але ще важче людям буде перенести те, що відбувається сьогодні. Те, що ви скоротили льготи, пільги депутатам Верховної Ради, вони складають лише одну десяту частину валового внутрішнього продукту країни! А те, що ви крадете кожного разу, кожного перерозподілу цього бюджету, це складає мільйони і мільярди!

Я хочу нагадати останній раз. Коли було колегою Кравченко внесено щодо виплати ….…. 10 мільйонів. На це рішення коштів не знайшли. Але 40 мільйонів ви знайшли відразу. Скажіть мені, будь ласка, якщо 10 немає, 40 є. Сума відкату? Будь ласка, сьогодні. Я дуже дякую вам. На все добре.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Боднар, право на виступ передає колега Стешенко, фракція "БЮТ - "Батьківщина". Наступний буде виступати Мустафа Джемілєв.

17:12:39

БОДНАР О.Б.

Добрий вечір, шановні колеги! Шановні глядачі і слухачі! Ви знаєте, на ніч такі страшні речі, це, мабуть, тільки Україна любить. Коли таких кошмарів більше немає і хочеться послухати про те, як ми будемо тут вмирати всією країною.

Я представляю комітет з питань місцевого самоврядування і державного будівництва. Тож мої поправки, які були включені в цю таблицю, стосуються безпосередньо всіх громадян України. Тому я сподіваюсь, що ті решта камер, яка тут знаходиться, все ж таки зможе донести до наших громадян, що з ними зараз буде відбуватися.

Почнемо з першого. Відповідно до частини п’ятої статті 108 Бюджетного кодексу, треба було би включити в бюджет додаток, яким би визначалися річні розрахункові обсяги надходжень податку на … підприємства акцизного податку в розрізі місцевого бюджету. Цю поправку відхилили.

Що це буде насправді означати? Насправді це буде означати ручний режим: "как захочу, так и озолочу", кому захочу – дам денежку, кому не захочу – підніму планку. Не будете ви, місцеві бюджети, мати, відповідно всі громадяни не те що без зубів лишаться, а уже власне і штани останні загублять.

Далі йдемо. Ми тут переживаємо, дуже там розказуємо, що в нас дуже багато громадян – певно, що так. Давайте дивитися, що зараз робиться. Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Київська області – на них наклали дуже страшну річ, яка називається "медичний експеримент". Медицина повністю знищена у всій країні, а в цих областях ця медицина не існує як клас. ФАПи і ті перестали існувати. Людям там жити нема чого. Самі більші області, там, де більше всього людей. Можливо це правильна логіка теперішньої влади, але я думаю, що таким чином ми вирішимо тільки хіба що питання Пенсійного фонду. Так от, на те, щоби доплачувати людям стосовно цих от, в цих областях на медицину, немає грошей і не буде, тому що в цьому бюджеті це не передбачається.

Наступне. Статтю 22 я пропонувала вилучити і кошти на фінансування Державного фонду регіонального розвитку передбачити у видатках загального фонду держави. Чому я просила про це зробити? Тому що теперішній бюджет, виявляється, хоче це розраховувати за рахунок надходжень від приватизації. Покажіть мені наївну людину, яка повірить, що за рахунок приватизації ми це зможемо отримати. Неможливо!

А ще я вам скажу таку річ. Наш комітет подав поправку, яка стосується того, щоби делеговані повноваження на місцях були фінансово підтримані з державного бюджету і відповідно в першу чергу мабуть громадянам буде дуже цікаво, що бюджетники на місцях доплату на зарплату не отримають. Цей бюджет навіть не врахував те, що з…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

БОДНАР О.Б. …з 1 січня 2012 року має піднятися мінімальна заробітна плата, тарифний розряд ЄТС, з 773 гривні на 1073 гривні, навіть цей показник в даному бюджеті не врахований. Ви знаєте, рука не підніметься голосувати за смерть наших громадян. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мустафа Джемілєв, фракція "Наша Україна – Народна самооборона", будь ласка, ваш виступ.

17:16:21

ДЖЕМІЛЄВ М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, як відомо, українська держава відповідно власного законодавства та низки міжнародних ратифікований угод не тільки визнала незаконними і злочинними масові депортації народів і національних меншин, що здійснювались за часи СРСР, а також взяла на себе зобов'язання надати належну допомогу у їх поверненні та відновленні їх прав. Але видається, що а ні вимоги власного законодавства, а ні норми міжнародних угод, які держава зобов'язана, безперечно, виконувати, для Кабінету Міністрів нашої країни не є обов'язковими.

На сьогодні у Криму існують понад 300 нових поселень репатріантів, у переважній більшості яких відсутні елементарні умови для проживання людей: немає водопостачання, доріг, шкіл, засобів медицини, не кажучи про газ та інше. В цих поселеннях живуть, вірніше намагаються вижити, десятки тисяч родин репатріантів.

У попередні роки Кабінетом Міністрів України ухвалювалися п'ятирічні програми облаштування людей, які були депортовані за національною ознакою та тепер повертаються на свою батьківщину, відповідно до яких щорічно у державному бюджеті України передбачалися кошти на заходи, пов'язані з їх поверненням та облаштуванням. І хоча далеко не все, що планувалося, виконувалося владою, але все ж таки це був рух вперед. Так для вашого відома урядову програму з облаштування депортованих на 2005-1010 роки було недофінансовано на 179 мільйонів гривень, тобто на 50 відсотків.

Указом Президента України за номером 615 від 14 травня 2010 року Кабінету Міністрів України у термін до 20 грудня минулого року було доручено схвалити Програму облаштування депортованих на період 11-15 років, відповідно якої мало б здійснюватись щорічне фінансування. Така програма на сьогодні урядом України не схвалена. Тепер, якщо виходити з програми проекту Державного бюджету України на 2012 рік… вирішив взагалі звільнити себе від будь-яких зобов’язань щодо облаштування депортованих. Так, в проекті передбачено 25 мільйонів гривень на все, що пов’язане з облаштуванням депортованих. А як бути десяткам тисяч інших родин, які десятиліттями намагаються… облаштування та трьохсот поселень, про які я вказував.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон. Будь ласка, завершуйте.

ДЖЕМІЛЄВ М. В проекті Державного бюджету на 2012 рік до розділу "Фінансування Державного бюджету" мною та народним депутатом України Дейчем як головою Тимчасової комісії по Криму були надані пропозиції щодо збільшення фінансування заходів на розселення і облаштування депортованих до 142 мільйонів гривень. Колега Баранов, голова Державної комісії Верховної Ради тоже пропонував 76 мільйонів, хоча б 76 мільйонів. Але все виявилось марним, всі вказівки, пропозиції відхилені, а в проекті залишилась лиш сума 25 мільйонів. Скажу відверто, таке відношення України по відношенню до такої болючої проблеми як повертання депортованого народу приймається нами як відкрите знущання над людьми і здоровим глуздом.

Отже, шановні колеги, прошу вас підтримувати у першому читанні пропозиції народного депутата Дейча, а також мої пропозиції і збільшити обсяги на облаштування депортованих до 142 мільйонів гривень. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Олександр Чорноволенко, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Наступним буде виступати Григорій Калетнік.

17:20:58

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановні друзі! Ми, обговорюючи цей бюджет, і, власне кажучи, висновки бюджетного комітету з цього приводу, зовсім не говоримо… не даємо відповіді на основні питання, а, власне кажучи, наскільки обґрунтований цей бюджет і наскільки його можна буде виконати і взагалі на якій філософії побудований цей бюджет і ця економічна і соціальна політика, для якої… власне, для обслуговування якої він і створений. Цим бюджетний комітет зовсім не займався.

Взагалі хочу сказати, що висновки бюджетного комітету, як і робочої групи, не витримують жодної критики, але спочатку зосереджуся на самій розробці бюджету.

Нам кажуть, що буде велика криза. Нам кажуть, що нема грошей і так далі. Але зовсім нам не говорять про те, що якщо взяти валовий продукт національний і порахувати відсоток, який же складає цей бюджет, то він за останні 4 роки (з 2009 року) кожен рік зменшується: в 2010 – менше, в 2011 – менше, на 2012 – менше. З 33 відсотків ми впали до 28 відсотків. А це значить, що все більше і більше гроші отримують олігархи, і все менше і менше грошей перерозподіляються на соціальні потреби через бюджет. Більше того, навіть ті гроші, які розподіляються через бюджет, вони ідуть в основному за рахунок податків, які сплачують громадяни.

За ці ж 4 роки – з 2009 по 2012 роки – ми бачимо, що частка акцизу в бюджеті збільшується, частка прибуткового податку з громадян зменшується, частка ПДВ стоїть на місці, а частка такого корпоративного податку як податок на прибуток підприємств зменшується. Отже бюджет все більше і більше фінансується за рахунок простих громадян.

Більше того, якщо ми подивимося, а куди ж ці гроші йдуть, навіть по макроекономічних показниках, то ми побачимо, що все більше і більше грошей іде централізовано до Державного бюджету і все менше і менше грошей іде до місцевих бюджетів, бо їхня частка і в совокупному бюджеті, і в валовому національному продукті різко зменшується.

Тому, шановні друзі, ми можемо зробити висновок, який, на жаль, не зробив бюджетний комітет, бо в ньому домінує Партія регіонів останнім часом, що це антинародний бюджет, антиукраїнський бюджет, антидержавний бюджет і абсолютно не науковий бюджет. Це бюджет, створений виключно в інтересах великого капіталу, тому голосувати за нього ні в якому разі не можна, як і за висновки бюджетного комітету, які…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Завершуйте.

ЧОРНОВЛЕНКО О.В. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Калетнік має право на виступ. Йому колега Горбатюк передає свій час на виступ. Отже, 6 хвилин.

17:24:21

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні теле- і радіослухачі! Такий бурхливий початок сьогодні обговорення бюджету ще один раз підкреслює і свідчить, що всі бюджети всіх років у нашій державі приймалися дуже складно, це важлива фінансова конституція для країни, і він ніколи не був безболісним, він ніколи не був легким. Ну, можливо, тільки в ті роки, коли після уряду Віктора Федоровича Януковича залишались на казначейських рахунках по 25-30 мільярдів гривень, за які до цього критикувала опозиція, а потім було легко їх розділити, легше було виконати якісь соціальні зобов’язання нового уряду.

Ми в Комітеті Верховної Ради з питань аграрної політики, земельних відносин досить уважно розглянули ту частину цього фінансового документу, яка фінансує агропромисловий комплекс держави, і хочу відмітити від імені комітету наступне. Якщо поглянути на цифри, вони закладені в цьому проекті досить оптимістичні, гарні: на 37 відсотків збільшення фінансування аграрного сектору економіки. Але я хочу звернутись до уряду. Шановні наші урядовці, ми подивилися, що це, на превеликий жаль, зростання відбувається не за рахунок реального збільшення фінансування аграрної сфери, а за рахунок входження в Міністерство АПК нових установ, таких як Державне агентство земельних ресурсів із своїм бюджетом 1,1 мільярди гривень, Державне агентство лісових ресурсів, національні акціонерні компанії, Державні інспекції сільського господарства. Тому, звичайно, реальне збільшення є дещо меншим, і воно становить до ста мільйонів гривень.

Хочемо звернути вашу увагу на суттєве збільшення видатків за програмою формування державного продовольчого резерву аграрним фондом – 7,2 мільярди гривень. Звичайно, це приємно, що ми будемо мати якусь можливість робити більше закупок сільськогосподарської продукції від товаровиробників, але нам, аграріям, не зрозуміло, чому ці кошти зараховуються для сільського господарства. Все-таки давайте будемо говорити, що ці функції – це не притаманні функції сільському господарству. Ці функції більше похожі на бувшу споживчу кооперацію, це функції Державного резерву, це не ті кошти, які потрібно зараховувати у сільське господарство. І тому хотілось би, щоб це теж було враховано, і таким чином, або тоді функціональні обов'язки треба поміняти, або аграрний фонд має отримувати ці кошти як спеціальне завдання держави на різні інтервенції, на утримання цінової політики у державі в цілому, але ніяк не на розвиток сільського господарства в Україні.

На комітеті також було звернуто увагу на необхідність виділення коштів для підтримки фермерських господарств за програмою 2801-230. Хочу тут теж як би підтвердити початок свого виступу в тому, що ця програма, шановні колеги, була загублена урядом у 2009 році. Тому ті, хто сьогодні так яскраво звертається до фермерів, закликає їх приходити, треба правді в очі дивитися і сказати, що ми у 2009 році відмінили програму підтримки фермерських господарств. Я думаю, що нинішній уряд врахує це і поверне, і відновить цю програму, як і багато інших програм, які були загублені в минулі роки.

Я можу теж їх нагадати, щоб теж не був мій виступ голослівним, хочу сказати, що пам'ять у нас у всіх досить добра, і я можу нагадати, яким чином було скасовано соціальні програми газифікації сіл. Хіба ми не пам’ятаємо, хто виступав з цієї трибуни і сказав, що газифікація сіл є для України неперспективною, краще електрифікувати їх. Правда ні електрифікації не відбулося, хоча ці слова стали роковими з цієї трибуни. Бо дійсно при тому підвищенні, яке ми тоді не сприймали і не знали за нього, які були потім заключені угоди в Москві, вони дійсно сьогодні ставлять на межу газифікацію нецікавою. Але хто ж тоді знав, що то таке за заклик скасувати соціальну програму газифікації сіл.

Тому є необхідність сьогодні, звичайно, з глибоких кризових явищ нинішньому уряду шукати можливість і знаходити ці кошти, аби відновити соціальні програми і також розвивати програми розвитку нашої економіки. І я думаю, що чим швидше ми разом залишимо негідну практику критики і звернення тільки на себе уваги, що ось ми за вас, роздягаючись догола, чим швидше ми разом закачаємо рукави до нашої економіки, яка потребує сьогодні розуму всіх і плеча усіх, а не підніжок, я думаю, що ми зуміємо, дійсно, наповнювати дохідну частину бюджету, з якою потім разом ми зможемо і видавати ті соціальні обіцянки, які потребують сьогодні наші добропорядні і терпеливі громадяни України, які сподіваються на нас і які чекають від нас ефективних рішень.

Тому, звертаючи увагу на ті критичні зауваження, які є висловлені мною і від імені комітету, і попередніми виступаючими, хотів би звернутися до уряду і до бюджетного комітету, аби врахування тих поправок, які йдуть сьогодні від народних депутатів до другого читання бюджету України, були суттєво враховані з тим, щоб можна було цей бюджет, дійсно, приймати і покращувати фінансову ситуацію в Україні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Прокопчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

Сергій Соболєв буде виступати, да? Будь ласка, Сергій Соболєв. Потім буде виступати Лук’янова.

17:30:43

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, я хотів би звернути вашу увагу на те, коли це бюджет держави обговорювався в умовах, коли доповідь голови комітету бюджетного була не доповіддю про те, що треба терміново змінити в бюджеті, а була хвальбою діючого уряду. За що? А тепер я беру сьогоднішній документ, який роздала Рахункова палата. Я дуже вдячний представникам Рахункової палати. Я процитую лише шість тез.

Перша теза. Окремі положення проекту Державного бюджету не відповідають Бюджетному кодексу та іншим законодавчим актам. От вам бюджетна реформа, яку ви провели.

Друга теза. Всупереч вимогам Бюджетного кодексу та інших законодавчих і нормативних актів у проекті Закону про Державний бюджет запропоновано включити до доходів загального фонду платежі, що мають цільові спрямування. Та коли таке було, пане міністр фінансів, щоб за рахунок надутого доходу бюджету ви включали в дохідну частину кошти, які тільки проектуються і які не є обов’язковими? І Рахункова палата прямо надає перелік як мінімум 12 пунктів, які ви включили по доходах, які не можуть бути включені в головне тіло бюджету.

Третій пункт. Законопроект підготовлений Міністерством фінансів, фактично підготовлений без прогнозів Національного банку стосовно грошово-кредитної політики. Ви вдумайтесь в це. Грошово-кредитна політика повинна була бути Національного банку як проект надрукована до 15 вересня. Її немає. Немає ніяких прогнозів, а Міністерство фінансів робить геніальні прогнози без висновків Національного банку. Тому, що ми тут бачимо? Курс національної валюти 8,1. Ви ще прив'яжіться до рубля в розрахунках за газ, і ми подивимось, який курс буде тоді гривні по відношенню до твердих валют. Оце ваші реформи.

Четверте. "У запропонованому Кабінетом Міністрів проекту Напрямків бюджетної політики фактично відсутні головні напрямки, які ви тут приймали як закон, ключове планування бюджетної політики до 2014 року, жодна програма не врахована.

П’яте. Це вже найцікавіше, і я на цьому хотів би завершити. Пан Мельник, який виступав від фракції Регіонів, вніс в проект бюджету статтю, по якій він пропонує скасувати всі пільги, які як і раніше, геніальна ідея Міністерства фінансів, буде встановлювати Кабінет Міністрів. В будь-який момент ця стаття з'явиться в цій залі.

Ось проект бюджету, який нам пропонується для затвердження. Ми ніколи за нього не проголосуємо і наша фракція категорично виступає проти цього. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Лук'янова передає право на виступ Арсенію Яценюку, фракція "Наша Україна - Народна самооборона". Наступним буде виступати Михайло Чечетов.

17:34:01

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановні народні депутати, почну з позитиву. Опозиція вимагала, перше, скоротити витрати державного апарату і скоротити на 50 відсотків весь автопарк органів державної влади. Друге. Опозиція вимагала продати всі державні резиденції, на яких живуть чи не живуть члени українського уряду. Третє. Опозиція вимагала змінити Закон "Про статус народного депутата України" і позбавити депутатів та чиновників пільг, що дасть можливість зекономити мільярди грошей. Це єдине, що враховано сьогодні провладною більшістю і передбачено в проекті постанови. І на цьому я хотів би зупинитися окремо.

Ми вимагаємо, щоб уряд врахував вимоги опозиції по скороченню всіх витрат органів державного управління, як це підтримав профільний комітет. Проте основні питання, які ставилися нами, так і не вирішені. Розпочну з базового. Не може бути в бідній країні багатий уряд, але в Україні саме так. Ми вимагаємо зменшити на 11 мільярдів гривень витрати на всі органи державної влади, я кажу про Президента, Кабінет Міністрів, Верховну Раду, Генеральну прокуратуру, Міністерство внутрішніх справ і опустити їх на рівень 2009 року. Це не враховано.

Друге. Якщо порахувати всі витрати органів державної влади і співвставити їх з витратами, які стосуються кожного українця: це освіта, це наука і це медицина. То освіта і наука менше вартують для сьогоднішньої влади, ніж утримання Адміністрації Президента і Кабінету Міністрів.

Третє. Сьогодні під натиском БЮТ і опозиції зняли закон, який позбавляв 16 категорій українців різного роду пільг. Але погляньте в проект Закону про Державний бюджет, пільговиків знову здурили. Тому що там немає навіть половини коштів, які покривають витрати на всі соціальні пільги для 16 категорій громадян.

Наступне. Якщо ви подивитесь на структуру бюджету, це класичний "поліцейський" бюджет. І не тільки "поліцейський", тому що ця влада тримається на багнетах. Це ще й передвиборчий бюджет Партії регіонів, гроші йдуть тільки туди, де є, а точніше де ще залишилось декілька відсотків підтримки Партії регіонів.

Наступне, що стосується боргів. У мене питання до Міністерства фінансів і персонально до міністра. Ви наробили уже 60 мільярдів доларів боргів держави і 130 мільярдів доларів валових боргів в країні. Хто це буде віддавати? Українці, кожен з яких сьогодні заборгував більше 3 тисяч доларів? Ви брали, вам і віддавати!

Бюджет повернути, доопрацювати і подати новий бюджет!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильович Чечетов, Олександр Стоян, будь ласка, буде виступати. Наступним буде виступати Євген Царьков.

17:37:20

СТОЯН О.М.

Шановні колеги, мене безмовно як члена комітету соціальної політики цікавила соціальна складова бюджету. Хочу однозначно сказати, що в запропонованому бюджеті, вперше, підкреслюю, вперше соціальні параметри максимально наближені до прожиткового мінімуму. Проілюструю трьома фактами.

Перший – мінімальна заробітна плата. Підкреслюю, за роки незалежності, за 20 років в цьому бюджеті вперше передбачено, що мінімальна заробітна плата буде стовідсотково відповідати прожитковому мінімуму на працездатну особу. Якщо казати про суму, це означає, що вона протягом наступного року буде 4 рази переглядатися і складе в грудні наступного року 1134 гривні.

Пенсії, про які ми зараз кажемо, друга складова і дуже важлива соціальна. Нагадаю, принагідно, що в 2009 році за уряду вашого, Юлії Тимошенко, мінімальна пенсія була 498 гривень. На наступний рік пропонується мінімальну пенсію скласти 884 гривні, вдвічі буде збільшена. Причому, коли нам закидають, що обіцяли тисячу – не дають. Хочу сказати, що поступове підвищення пенсії буде сприяти тому що, я переконаний, в бюджеті 2013 року мінімальна пенсія буде не менше тисячу гривень.

Третя позиція - бюджетна сфера. Чомусь ніхто не каже про те, що в 2009 році знову таки за уряду Тимошенко бюджетна сфера, заробітна плата була заморожена. Тепер називаю цифри, які планується зробити. В 2012 році заробітна плата вчителя вищої категорії збільшиться на 600 гривень в місяць, підкреслюю, не в рік, 600 гривень і складе більше трьох тисяч гривень на місяць. Збільшиться заробітна плата кваліфікованого лікаря на 800 гривень, і складе також 3 тисячі 500 гривень.

Таким чином, ми бачимо, я вже не кажу про інші параметри, про те, що переглядається збільшення виплат матерям з дітьми по догляду за дитиною і інші соціальні параметри. Але що треба зробити, за що ми критикуємо уряд?

Шановні урядовці, ви розрахували соціальні параметри на старому прожитковому мінімумі. Це не ваша вина, бо цей старий прожитковий мінімум діє з 2001 року, 10 років тому назад. Треба негайно перераховувати прожитковий мінімум, пропозиції у вас лежать на столі, затвердити в цьому році і переглянути з липня місця нові соціальні параметри і вони безумовно збільшаться всі на 20-30 відсотків. В цілому ми цей бюджет підтримуємо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Царьков. Алла Александровська, будь ласка, фракція комуністів. Наступним буде виступати Кальченко.

17:40:16

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Я сначала хочу обратиться к представителям фракции Партии регионов в этом зале и к тем депутатам, которые собираются голосовать за проект постановления, который сегодня нам предложен. Вы подумайте, за что вы собираетесь голосовать.

В бюджетном комитете, в котором я работаю секретарем, также большинство членов комитета – это представители Партии регионов. И фактически их голосами на бюджетном комитете было принято то решение, которое сейчас в зале якобы обсуждается. Подумайте, за что вы собираетесь голосовать, если в предложенном документе утверждается, что мы с вами, парламент, Кабинет Министров просим ко второму чтению осуществить анализ ситуации мировой экономики, сделать выводы в отношении рисков и в случае необходимости изменить макропоказатели, предложенного проекта закона о Государственном бюджете. Это значит, что комитет бюджетный и сейчас зал признает, что та разработка, которая находится на руках, она не соответствует тому, что происходит в мире, ее нужно менять. Это значит, что через 2 недели мы получим новый проект закона о Государственном бюджете.

Таким образом, Партия регионов негативную оценку дает разработанному проекту закона о Государственном бюджете. Дальше говорится, что необходимо решить вопрос, каким же образом будут погашаться долги коммунальных предприятий в том случае, если тарифы не погашают себестоимость услуги. И опять-таки предлагается правительству подумать над этим. А что над этим думать, если есть закон, который говорит о том, что, если тариф не покрывает расходы, то в госбюджете должны быть деньги. А в госбюджете ноль на это. Это значит, что Партия регионов поддерживает идею повышения тарифов. Потому что, если в бюджете денег нет на компенсацию этой разницы, значит, эти деньги будут изъяты из кармана народа Украины.

Почему вы об этом не говорите, что вы собираетесь за это голосовать. Почему вы не говорите о том, что сам проект закона о Госбюджете разработан абсолютно без учета того, что должны быть разработаны научно обоснованные так называемые государственные стандарты. Какие государственные стандарты? Прожиточный минимум. Откройте, пожалуйста, приложения к закону о Госбюджете, где обосновывается прожиточный минимум. Это всего лишь текст на полстранички. И все обоснование заключается в том, что берем прожиточный минимум 2011 года, учитываем инфляцию и вот это все обоснование. Уважаемый, но нельзя же заниматься профанацией разработки серьезного документа, которым является Закон о государственном бюджете. Это фактически вы оставляете людей один на один с проблемами низкой заработной платы, низкой пенсии, которая не обеспечивает прожиточный минимум, которая не позволяет людям нормально питаться, жить и своих детей нормально кормить и одевать.

За такой проект закона голосовать нельзя. И вы сами об этом говорите в тех высновках, которые розданы нам для обсуждения. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутата Кальченко, фракція "БЮТ - "Батьківщина". Останній виступ. Будь ласка.

17:43:34

КАЛЬЧЕНКО В.М.

Кальченко, "Батьківщина", Кіровоградщина. Тут багато сьогодні приводилося прикладів про макропоказники. А я хотів би сказати і звернутися до уряду, а що дає сьогоднішній бюджет територіям? У першу чергу, хотів би сказати, для, по Кіровоградщині?

Я згадую передвиборний візит майбутнього Президента Януковича до Кіровоградщини. Він приїжджає в Олександрію і каже, що в Олександрії от 2 розрізи бурого вугілля, які стоять, вони скоро запрацюють. Місто отримає плюс 10 мільйонів гривень до бюджету. Що буде побудовано електростанцію, хімічний завод і так дальше. Так, я хочу вам нагадати, я хочу нагадати, що саме в 2004 році, коли прем’єром був Янукович, було бездарно передано в оренду оці 2 розрізи, які сьогодні загублені і сьогодні взяли, розірвали всі ці договори. (Шум у залі)

Було сказано, що заборгованість по шахтарям буде ліквідована за счет державного бюджету, що через два роки почне працювати це підприємство. Воно не тільки не працює, за два роки навіть не розробили ніякої програми, все стоїть і все залишилося брехнею.

2 жовтня 2010 року Президент України дуже урочисто разом із губернатором Ларіним відкрив міжнародний аеропорт в Кіровограді. За ці 2 роки звідтіля не злетіло жодного літака, навіть "кукурузника", тому що відкривши аеропорт, забули, що треба ще й побудувати злітно-посадкову смугу, її до цього часу немає.

Виступаючи, майбутній Президент дуже багато критикував Юлію Володимирівну Тимошенко за те, що сьогодні кіровоградцям і іншим територіям, де є уран, що їм не доплачують. Хочу нагадати, що саме при Прем'єрі Януковичі була прийнята Програма, яка називається "Сталий розвиток території по видобутку і переробці урану", де були закладені певні суми. І сьогодні ця програма не працює, і в бюджеті 2012 року жодних коштів, жодної копійки, немає.

Правильно сказав Микола Володимирович Томенко, сьогодні місцеві бюджети пусті. До вас зверталися і показували, що тільки по місту Кіровограду сьогодні вирівнювання субвенції треба мінімум в 250 мільйонів гривень, це сьогодні також не враховано. Я просто хочу закликати і сказати, що набридла оця регіональна і загальнодержавна…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

КАЛЬЧЕНКО В.М. … такий бюджет не треба.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, розгляд питання завершено.

Доповідач, голова комітету Баранов, у вас є заключне слово? Будь ласка.

17:47:12

БАРАНОВ В.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати, підсумовуючи сьогоднішній розгляд проекту Закону про Державний бюджет України на 2012 рік, хочу відмітити наступне. Вперше за останні декілька років такий процес відбувається своєчасно і за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради. Протягом обговорення законопроекту відбулася конструктивна дискусія навколо найбільш актуальних проблем, які потребують врегулювання.

На жаль, я впевнений, що критика роботи разом по розв'язанню проблем, як завжди, переходить у площу популізму і бажанню сподобатись українському народу. Особливо в цьому лідирують ті, хто, будучи при владі, жодної проблеми не розв'язали або не розуміли, або не хотіли, або не вміли, а зараз прозріли. Правда ж у тому, що розуміючи замкнутість кола, ніхто не робив ніяких кроків для того, щоб з нього вийти. Треба разом робити професійні кроки і заробляти,а не ділити пусту кишеню. Ніхто не казав про необхідність заробляти і що для цього треба, а тільки ділити того, чого немає. І це правда. І так було всі 20 років української незалежності. Якщо ми не перейдемо від демагогії до роботи, то майбутнього в нас нема, тому запрошую всіх до співпраці. Комітет, зі свого боку, готує уряду свої пропозиції по конкретним діям по розв’язанню самих болючих проблем, які сьогодні тут виказувалися і цією половиною залу, і цією.

Прошу врахувати деякі пропозиції. Перше. У поправках номер 92, 101, 125, 941 у нас помилка: замість фамілії Боднар Ольга Борисівна помилково вказана фамілія Бондар, і я вибачаюсь перед нею.

Я прошу врахувати пропозиції щодо визначення Державного агентства лісових ресурсів головним розпорядником коштів державного бюджету за відповідними бюджетними програмами, це поправка Шпака, Герасимчука і Шершуна, шляхом доповнення пункту 29 розділу І бюджетних висновків.

Прошу підтримати в цілому запропонований бюджетним комітетом проект Постанови за номером 9000П з урахуванням наведених мною додаткових пропозицій. Прийняття такої постанови є прийняттям законопроекту про державний бюджет у першому читанні. Надалі уряд має протягом 2 тижнів доопрацювати даний законопроект відповідно до бюджетних висновків і подати його на розгляд Верховній Раді. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Федір Олексійович, у вас є заключне слово? Будь ласка.

ЯРОШЕНКО Ф.О. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Ви дійсно, висловили надзвичайно багато пропозицій, над якими нам потрібно спільно працювати задля того, щоб бюджет, дійсно, відповідав тим нагальним потребам наших громадян, і ми змогли їх не тільки прописати в Державному бюджеті, а виконати ті зобов`язання, які ми ставимо в цьому проекті закону. Тому ті пропозиції, які ви вносили, я уважно їх вислухав, взяв на контроль. буду з вами працювати. Пропозиції, які вносив Баранов Валерій Олексійович, вони також підтримуються урядом. Ми просимо, щоб ви проголосували проект Постанови, який запропонований бюджетним комітетом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Прошу підготуватися до прийняття рішення.

Ставиться на голосування… (Шум у залі)

Що? Шановні народні депутати! Будьте всі в залі! ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України про висновки і пропозиції до проекту Закону про Державний бюджет України на 2012 рік з урахуванням додаткових пропозицій, про які говорив голова бюджетного комітету Валерій Олексійович Баранов (реєстраційний номер 9000-п). Прошу голосувати.

17:52:00

За-248

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 189, "БЮТ – "Батьківщина" – 0, „Наша Україна – Народна самооборона” – 6, комуністів – 0, "Реформи заради майбутнього" – 20, Народна Партія – 20, "Позафракційні" – 13.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо засідання.

Слухається питання: проект Закону про внесення зміни до додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо проведення міжнародними експертами перевірки діяльності державних банків, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснення зовнішніх та внутрішніх запозичень) (реєстраційний номер 9234) (друге читання). Заступник голови Комітету з питань бюджету Мельник Петро Володимирович. Будь ласка.

17:53:01

МЕЛЬНИК П.В.

Дякую. Петро Мельник, Партія регіонів.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, Комітет з питань бюджету підготував до другого читання проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо проведення міжнародними експертами перевірки діяльності державних банків, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснення зовнішніх та внутрішніх запозичень).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Володимирович, давайте у зв’язку з браком часу йдемо по пропозиціях. Там 3 поправки, 2 враховано…

МЕЛЬНИК П.В. Чотири поправки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чотири поправки.

МЕЛЬНИК П.В. Дві пропонується врахувати, от щодо назви законопроекту щодо проведення міжнародного…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Володимирович, дякую.

Так, будь ласка, 3 поправка. Кармазін, наполягаєте? Кармазін, мікрофон, будь ласка.

17:53:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Адам Іванович, зараз зроблено велике шахрайство: за Закон про бюджет Державний голосували привиди, і ви це добре знаєте. Привиди через те, що є тільки карточки, народних депутатів не було. Це – перше.

Друге. Я вважаю, що в цьому бюджеті, який ви зараз проголосували, утаєно біля 100 мільярдів доходів, у тому числі, з Євро, у тому числі, доходи від екологічного фонду, які мали бути і інші. Через це я вважаю великим шахрайством те, що було зараз здійснено. І те, що не дотримується Закон "Про Регламент", це також.

Як би вас зараз я не переконував за те, щоб ви проголосували за мою поправку, я розумію, що агресивна більшість не проголосує, але знімати поправок я не буду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякую за принциповість.

Ставиться 3 поправка на голосування. Прошу визначатися.

17:55:05

За-12

Не підтримана.

4-а, Аржевітін, будь ласка.

17:55:10

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, ще раз нагадую, що цим законом ми передбачаємо витрачати з Державного бюджету 60 мільйонів на проплату послуг міжнародним аудиторським організаціям. Тому я думаю, що це не є доцільність всю цю суму витрачати на ці заходи.

І я в своїх пропозиціях би окреслив ті критичні варіанти, коли необхідно витрачати суму на міжнародний аудит. І зазначив, це коли йде продаж державної частки в комерційному банку, тут без аудиту, дійсно, не обійтися. Або, наприклад, коли відбулася перевірка Розрахункової палати чи Міністерства фінансів, чи Національного банку, і виникла якась колізія, тобто треба знайти ту сторону, яка зробить ще якби аргументоване заключення. У цьому випадку звертатися до міжнародних аудиторів.

У такій спосіб, якщо ми врахуємо мою пропозицію, то ми зекономимо, не будемо платити все закордон, а тільки в тих випадках, коли без цього обійтися не можна. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 4 поправка ставиться на голосування. Прошу визначатися.

17:56:32

За-14

Не підтримана.

Мікрофон Ляшка.

17:56:38

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Шановні співгромадяни! Законопроект про бюджет на 2012 рік, який щойно був прийнятий у Верховної Ради зробить ще біднішими…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, про 2011 рік.

17:56:53

ЛЯШКО О.В.

Зараз я скажу і по ній. Зробить бідних ще біднішими, а багатших ще багатшими. Як і у поточному році примусово вилучені…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

Куликов, будь ласка, про що?

17:57:06

КУЛИКОВ К.Б.

Шановні колеги! Я хочу сказати про те, що зараз виступав мій колега пан Аржевітін, він …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

Шановні колеги, я ще раз повторюю, я ще раз повторюю, у кого є зауваження до прийнятих поправок?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає у вас. Ви говорите те, що вам хочеться, а не те, що треба. Поправка вже проголосована 4-а, вона не отримала підтримки.

Ляшко, але по поправці прийнятій. Будь ласка, мікрофон Ляшко.

17:57:36

ЛЯШКО О.В.

Шановний Адаме Івановичу! Дякую. Я дуже просив би вас дати можливість народним депутатам висловлювати свої думки, а не займатися деспотизмом. З приводу законопроекту, який, Петро Володимировичу, ви доповідаєте, ми всі розказуємо про те…

ГОЛОВУЮЧИЙ. По поправці.

ЛЯШКО О.В. По поправці.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якій поправці?

ЛЯШКО О.В. Адам Іванович…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон. Яка поправка не врахована? Номер який? Який? Кому вона належить? (Шум у залі) Кому вона належить, перша поправка?

Так, шановні колеги, усі поправки проголосовані. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні і в цілому законопроекту за номером 9234 про внесення змін до додатку № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік". Прошу голосувати.

17:58:46

За-268

Прийнято.

Дякую. Сідайте. Я продовжую засідання на 15 хвилин.

Шановні колеги, особливо Куликов, поправка, про яку говорив Аржевітін, ставилася на голосування, вона не одержала підтримки, тобто говорити вже про неї нема про що. Як член навіть трьох комітетів ви не маєте права вже про неї говорити.

Розглядається питання проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо забезпечення фінансування перегляду норм і правил з ядерної безпеки для врахування уроків аварії на АЕС Фукусіма-Дайічі) (реєстраційний номер 9235).

Доповідає – Александровська Алла Олександрівна. Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

17:59:49

За-237

Підтримана.

Будь ласка, Алла Олександрівна.

17:59:58

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, трагические события на Атомной электростанции Фукусима первые, всем нам известные. Что стало причиной, этот вопрос задает себе все мировое сообщество, которое занимается вопросами ядерной безопасности. И было принято решение о необходимости переоценит, во-первых, риски, переоценить те критерии, в соответствии с которыми разрабатываются подобные объекты. И аналогичное решение было принято у нас в Украине.

Было заседание Совета национальной безопасности и обороны, был Указ Президента, которые потребовали от государства инспекции ядерного регулирования, принять меры. То есть, еще раз говорю, оценить сначала критерии, в соответствии с которыми разрабатываются проекты этих объектов и проанализировать соответствие этим новым критериям действующих подобных объектов.

Работа эта очень большая, трудоемкая и задействованы очень большие научные кадры. На это нужны деньги, в бюджете этого года эти деньги небыли предусмотрены. По расчетам экономистов цифра, которая согласована с Министерством финансов, составляет 600 тысяч гривен. Поэтому вот эти изменения в государственный бюджет предполагают выделение дополнительных денег в этом году Государственной инспекция ядерного регулирования для финансирования этих работ.

Прошу поддержать соответствующий законопроект. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Баранов Валерій Олексійович, від комітету співдоповідь.

18:01:28

БАРАНОВ В.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 18 жовтня розглянув цей законопроект. Цим законопроектом пропонується збільшити на 600 тисяч гривень видатки Державної інспекції ядерного регулювання за програмою "Прикладні дослідження у сфері ядерного регулювання". Законопроект має вплив на показники бюджету, але пропозиція незбалансована. Оскільки не запропоновано джерела покриття додаткових видатків, що не відповідає вимогам статті 95 Конституції України. Крім того, законопроект не відповідає вимогам на нормо-проектувальної техніки щодо внесення змін до Закону про Державний бюджет.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку також відмічає незбалансованість. Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення теж відмічає це.

Міністерство фінансів у своєму висновку до зазначеного законопроекту висловлює зауваження щодо незбалансованості законодавчої пропозиції, а відтак зазначає про необхідність його доопрацювання.

Проте, поділяючи необхідність підтримки ідеї законопроекту та збільшення заходів, передбачених рішення РНБО, у Комітеті з питань бюджету підготовлено доопрацьований проект Закону про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет на 2011 рік" (щодо фінансового забезпечення заходів з підвищення ядерної безпеки), в якому усунено недоліки нормативно-проектувальної техніки, забезпечено збалансування законодавчої пропозиції та викладені бюджетні показники відповідно до чинної редакції Закону про Державний бюджет, і з урахування вже прийнятих законом змін до цього.

Враховуючи наведене, комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді законопроект за номером 9235 за наслідками розгляду в першому читанні прийняти в доопрацьованій комітетом редакції за основу та в цілому як закон. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є необхідність обговорювати? Так, будь ласка, хто хоче, запишіться. Гривковський. Не наполягає. Ганущак. Мікрофон, будь ласка.

18:03:52

ГАНУЩАК Ю.І.

Я вибачаюся, я натиснув на кнопку "плюс", там треба було "мінус". Ви знаєте, бюджет і будь-які видатки – це баланс. І тому давайте будемо все-таки послідовні. У нас є висновок Мінфіну – грошей немає. Це не забавки. Це є бюджет. Тому давайте так, якщо буде висновок Мінфіну, гроші від перевиконання з'являються, можна голосувати цей проект. Я навіть не знаю, чи є проект цієї програми, чи він дійсно коштує тих 600 тисяч. Тому що я трошки займався дослідницькими роботами і це занадто велика сума для того, щоби її виділяти просто так. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноволенко, будь ласка.

18:04:37

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Олександр Чорноволенко, Народний Рух України. Шановні друзі, ну, звісно, мета благородна, її варто було би підтримати. Між тим я не зрозумів висновків голови бюджетного комітету, бо, чесно кажучи, я так і не зрозумів, знайшли гроші на збалансування чи не знайшли гроші на збалансування? Я, підтримуючи в цілому необхідність фінансувати ядерну безпеку, хотів би сказати, що я пропоную одразу взяти 600 цих тисяч нещасних зі 100 мільйонів, які ми в липні місяці дали на підтримку мисливських господарств. Це буде абсолютно правильно і розумно.

Там великої шкоди не буде кабанам наших олігархів, бо вони всі приватні, ці мисливські господарства, а тут, можливо, ми будемо, щось зробимо корисне для того, щоб зробити більш безпечну таку небезпечну галузь енергетики як ядерна. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено. Я думаю, шановні колеги, кожен із нас розуміє важливість і необхідність прийняття цього законопроекту. Не зважаючи на певну іронію щодо того, де знайти кошти.

Я ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу і в цілому Закон про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо забезпечення фінансування перегляду норм і правил з ядерної безпеки для врахування уроків аварії на АЕС Фукусіма-Дайічі) (реєстраційний номер 9235) з врахуванням пропозицій профільного комітету. Прошу голосувати.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступного разу, до наступного… Чорноволенка до наступного законопроекту.

18:06:32

За-268

Дякую. Закон прийнятий.

І, шановні колеги, в зв'язку з тим, що ми вже в жовтні не працюватимемо, а в жовтні у нас буде велика подія, з'їзд учительського загалу, в нас є проект Постанови про присудження щорічної Премії Верховної Ради України педагогічним працівникам загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів (реєстраційний номер 9178). Ми можемо без обговорення його прийняти?

Я ставлю на голосування про прийняття Постанови щодо присудження щорічної Премії Верховної Ради України педагогічним працівникам загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів (реєстраційний номер законопроекту 9178). Прошу дружно проголосувати.

18:07:42

За-280

Постанова прийнята.

Я думаю, на цій хорошій ноті ми завершимо вечірнє засідання. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую закритим. Завтра початок роботи о 10 годині.