ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

20 грудня 2011 року, 16 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть народних депутатів до сесійної зали з тим, щоб ми могли продовжувати нашу роботу.

Прошу підготуватися до реєстрації, шановні народні депутати.

Увімкніть систему "Рада".

16:01:53

Зареєструвалися в сесійній залі картками 332 народних депутати. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошу відкритим.

Шановні народні депутати, зараз ми маємо розглядати проект закону 9269. Де цей законопроект, я секретаріат запитую?

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо екологічного аудиту).

Є пропозиція розглядати питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати цю пропозицію.

16:03:14

За-209

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат Майборода Сергій. Співдоповідач – Сергій Глазунов.

16:03:29

МАЙБОРОДА С.Ф.

Уважаемые Владимир Михайлович, уважаемые народный депутаты! Представляю вашему вниманию проект Закона Украины о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно совершенствования экологического аудита) (регистрационный номер 9269) (от 7.10.2011 года).

Целью законопроекта является упорядочение сбора достоверной информации об экологических аспектах производственной деятельности объекта экологического аудита, установление соответствия объектов экологического аудита требованием законодательства об охране окружающей среды, оценки эффективности, полноты и обоснованности мер, принимаемых для охраны окружающей среды на объекты экологического аудита.

Предлагаемые изменения в Закон Украины "Об экологическом аудите" упрощают системы управления окружающей средой в области экологического аудита и уточняют общие принципы проведения экологического аудита для объектов, представляющих повышенную экологическую опасность, определяет особенности осуществления государственного надзора в сфере обязательного экологического аудита. Кроме того, предлагаемые изменения в Кодекс Украины об административных правонарушениях определяют ответственность за нарушение правил проведения обязательного экологического аудита.

Принятие законопроекта будет способствовать обеспечению экологической безопасности и предупреждению техногенных аварий в процессе хозяйственной и иной деятельности предприятий, представляющих повышенную экологическую опасность. Кроме того, положение законопроекта будет способствовать внедрению по рекомендациям заключений экологических аудиторов новых технологий и оборудования на производстве, что, в свою очередь, уменьшит влияние объектов повышенной экологической опасности на окружающую среду.

Учитывая вышеприведенное, прошу поддержать принятие проекта Закона о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно совершенствования экологического аудита) в первом чтении. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам також дякую.

Сергій Глазунов, секретар Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

16:05:44

ГЛАЗУНОВ С.М.

Шановні народні депутати! Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на своєму засіданні розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення екологічного аудиту) та прийняв рішення відхилити зазначений законопроект. Безперечно, питання вдосконалення механізму екологічної безпеки підприємств є актуальним і потребує законодавчого впровадження. Проте передбачені проектом зміни до Закону України "Про екологічний аудит" не узгоджуються з самим поняттям, змістом і принципами екологічного аудиту як незалежного процесу оцінювання об`єкта екологічного аудиту.

Зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення дублюють положення Цивільного кодексу України та перекладають повноваження суду на органи спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі екології та природних ресурсів.

За висновком Головного науково-експертного управління проект містить юридично необґрунтовані пропозиції щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та потребує доопрацювання.

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України також пропонує проект повернути на доопрацювання.

За висновком Комітету з питань бюджету реалізація норм законопроекту потребує додаткових коштів Державного бюджету, проте авторами всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано фінансово-економічних розрахунків.

Враховуючи вищевикладене, комітет прийняв рішення законопроект відхилити. Дякую за увагу і прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, так що, будем голосувати? (Шум у залі) Якщо хтось наполягає, будь ласка, запишіться. Якщо хто наполягає. Прошу прізвища вивести на табло. Володимир Каплієнко.

16:07:47

КАПЛІЄНКО В.В.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу і шановні колеги! Розглянувши цей законопроект, депутатська група "Реформи заради майбутнього" прийшла до висновку, що можна підтримати цей законопроект на сьогоднішній день в першому читанні. Хоча, безумовно, є деякі застереження. І саме головне застереження, що коли буде прийнятий законопроект, щоб представники екологічних служб не доводили підприємства, які на сьогоднішній день не мають відношення і не мають статусу підприємств, що виробляють продукцію в умовах екологічно небезпечного формату, щоб проти них не застосовувалися санкції, коли приходить представник нібито пожежної безпеки або екологічної працівник і "ставить на коліна" підприємство. Це перше.

І друге. Трохи визиває здивування такий факт, що від одного до п’яти років представник екологічної служби повинен провести екологічний аудит на підприємстві. Проте підприємство може бути закрито чи його діяльність призупинена у разі, якщо на підприємстві відсутній саме цей експертний висновок: щодо проведення екологічної експертизи. Тоді питання: а хто ж повинен забезпечувати цей екологічний висновок на підприємстві? Саме підприємство бігати за ним не буде. Я думаю, що до другого читання це треба виправити.

Тому депутатська група "Реформа заради майбутнього" підтримує цей законопроект в першому читанні і сподівається, що до другого читання ми разом з вами доведемо цей законопроект із вказаними врахуваннями. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сергій Гордієнко. Потім – Георгій Скудар.

16:09:25

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина. Чим більше ми готуємо законопроектів і чим більше ми говоримо про екологію, тим більше наростають у нас проблеми екологічного благополуччя у регіонах.

Конкретно про даний законопроект. Давайте серйозно подивимося на ту корупційну складову, зачасту яка присутня в цьому законопроекті, і те, що пов’язано з перевіряючими структурами. Єдине, з чим можна погодитися, - це максимально на те, що в першому читанні його підтримати. Але якщо б сказав нам представник комітету, що його необхідно доопрацьовувати, то давайте задамося всі разом запитанням, як його можна доопрацьовувати, дотримуючись тієї концепції, яка була закладена в цьому законопроекті. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгій Скудар, фракція "Регіонів". Будь ласка.

16:10:26

СКУДАР Г.М.

Спасибо, Владимир Михайлович. Уважаемые депутаты, я хотел бы обратить внимание именно депутатов Партии регионов на то, что в последнее время уже не первый раз мы видим, когда пытается кто-то за нашей спиной через Верховную Раду протянуть коррупционный законопроект. При первом даже, ближайшем рассмотрении этого законопроекта видно, что этот законопроект идет под создание конкретной структуры, которая будет наживаться за счет экономики, за счет промышленных предприятий. Причем настолько вульгарно составлен законопроект, что просто диву даешься, каким образом понуждают предприятие, если у него не будет документа, высновка специальной вот этой новой экологической службы, то, видите ли, имеют право остановить предприятие. Это беспредел, причем наглый, беспардонный. И я удивляюсь, вот тут сидит представитель Министерства экологии, как можно такие документы рождать, прикрываясь Кабинетом Министров и…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершить думку, будь ласка.

СКУДАР Г.М. Я предлагаю, я предлагаю этот законопроект не отправить на доопрацювання, а просто проголосовать против такого законопроекта.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Комітет пропонує відхилити. Головне науково-експертне управління рекомендує направити на доопрацювання законопроект.

Відповідно до Регламенту я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо екологічного аудиту). Реєстраційний номер 9269. Прошу голосувати.

16:12:34

За-209

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування друга пропозиція – про направлення законопроекту суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Реєстраційний номер 9269. Прошу голосувати.

16:13:02

За-216

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні народні депутати, прошу уваги! Кабінет Міністрів просить, щоб ми включили до порядку денного проект Закону (реєстраційний номер 9560) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення оновлення парку автомобілів швидкої медичної допомоги. І комітет також рекомендує Верховній Раді України прийняти позитивне рішення з цього приводу.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту закону (реєстраційний номер 9560) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення оновлення парку автомобілів швидкої медичної допомоги. Прошу голосувати.

16:14:02

За-271

Рішення прийнято. Дякую.

А комітет прошу готувати це питання до розгляду Верховною Радою України.

Шановні народні депутати, пропонується проект Закону про Державну програму приватизації. Зараз я подивлюсь скільки статей, наявність статей.

Така кількість дає нам підстави розглянути вашу пропозицію про обговорення питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

16:14:53

За-240

Рішення прийнято.

Доповідач – голова Фонду державного майна Рябченко Олександр Володимирович, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олександр Бондар. Будь ласка.

РЯБЧЕНКО О.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Проект Державної програми приватизації розроблено у відповідності з вимогами законодавства про приватизацію на заміну старої програми, яка була прийнята ще в 2000 році.

Нова програма приватизації передбачає використання кращого досвіду попередніх програм. Метою нової програми є, з одного боку, оптимізація державної власності на рівні, яким держава може ефективно управляти. З іншого боку, створення всіх умов для відродження виробництва на приватизованих об’єктах, матеріальної бази нових суб’єктів малого і середнього бізнесу.

Передбачається, що реалізація представленої програми дозволить в цілому завершити приватизацію як широкомасштабний соціально-економічний проект. Але приватизація окремих об’єктів за індивідуальними планами буде існувати в залежності від потреб держави і суспільства.

Особливість цієї програми – чітке розмежування процесів масової та індивідуальної приватизації. В основі індивідуальної – активний розвиток об’єктів в післяприватизаційний період, посилення їх конкурентоспроможності на відповідних ринках, забезпечення через приватизацію суспільних потреб і безпеки держави.

Програма забезпечить надходження коштів до державного бюджету на рівні 50-70 мільярдів гривень, які можуть бути використані на розвиток нових технологій та виробництв. Прошу народних депутатів підтримати внесений законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександр Миколайович Бондар, будь ласка.

16:16:49

БОНДАР О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики розглянув на засіданні 6 грудня державну програму приватизації, розроблену Фондом держмайна України і поданою Кабінетом Міністрів.

Положення програми спрямоване на забезпечення високих темпів приватизації державних об’єктів, в першу чергу, тих, що є надлишковими для виконання державою своїх функцій, не користуються попитом у покупців, є збитковими та малорентабельними. Вона також пропонує застосування індивідуальних засад приватизації підприємств, які мають стратегічне значення для економіки, безпеки держави, щодо яких не встановлено заборону та обмеження на приватизацію.

Загалом нова програма покликана на створення умов для забезпечення завершення процесу приватизації як широкомасштабного соціально-економічного проекту і має оптимізувати державний сектор економіки, зробити його спроможним, надати можливість державі забезпечити і національно-економічну безпеку.

Термін програми розраховано на 4 роки. І цілком очевидно, що при підготовці до другого читання термін її дії треба буде змінити з 2012 року на 2015 рік, оскільки 2011 рік вже закінчується. Слід зазначити, що на сьогодні приватизація державного майна здійснюється відповідно до чинної Державної програми приватизації, яка була розрахована на період 2000-2002 років. Програма приватизації на 2000-2002 роки вичерпала свої можливості, але згідно із законодавством продовжує діяти до затвердження нової програми.

Враховуючи наведене, Комітет з питань економічної політики пропонує прийняти проект Закону України "Про Державну програму приватизації" за основу. Дякую за увагу.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Є бажаючі обговорити? Прошу записатись. Будь ласка, Григорій Смітюх.

16:18:52

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Спостерігаючи за процесами, які відбуваються в економіці нашої країни, в особливості в приватизаційних моментах, таке враження складається, що 20 років продовжуємо знищувати нашу Україну, знищувати її потенціал у промисловому характері. Тому що майже жодна приватизація галузей, цілих галузей не привела до збільшення виробництва того чи іншого продукту України. Майже ми жодного продукту за всі роки незалежності України не створили сучасного і конкурентного для того, щоб можна було задовольнити світові потреби в галузях тих, які Україна традиційно займала або могла зайняти передові місця.

Чому так відбувається? Тому що ми кожного року вносимо зміни до переліку підприємств, які підлягають приватизації. І ніколи, і жодного разу я за ці роки, за шість років Верховної Ради, не бачив, щоб нам надавали у Верховну Раду якісь матеріали, які свідчать про те, що, дійсно, підприємство треба віддати на приватизацію, тому що воно не має стратегічного значення, не дає додаткових робочих місць, не створює, не виробляє якусь продукцію, яка конкурентоспроможна, і тому держава шукає власника, який міг би цьому дати раду. І безперечно, якби така робота була проводилась, то може ми мали би якусь іншу картину, на мій погляд, у приватизаційних моментах.

Досвід показує, що незалежність в Україні в промисловому характері ми втратили. І сьогодні Україна, на жаль, у високотехнологічних процесах в обладнаннях, технологіях, в устаткуванні і таке інше залежить від інших держав. Відповідно я констатую факт, що в промисловому характері Україна є залежною від країн, не завжди дружніх до нашої держави.

Тому, безперечно, що ті підприємства, які не працюють, не функціонують, їх давно можна було б подати на приватизацію і шукати відповідно того господаря, який дасть цьому раду. Тому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

СМІТЮХ Г.Є. Тому моя пропозиція, безперечно, що в першому читанні треба прийняти. Але комітету і нам як народним депутатам треба дати детальну характеристику кожного об'єкта, який підлягає приватизації. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Цибенко передає Євгену Мармазову. Будь ласка.

16:21:41

МАРМАЗОВ Є.В.

Спасибо. Я полностью поддерживаю выступление предыдущего моего коллеги Смитюха Григория Михайловича по результатам приватизации, которая проводится у нас в стране.

Ну, и что касается по державной программе. Ну нужно сказать, что действительно, то что программа появилась, это большая заслуга Фонда держмайна. Потому что мы эту программу ждали с 2002 года, она появилась.

Но нужно сказать, что программа конечно, я бы сказал, усеченная, и прежде всего, выпадает ряд серьезных вопросов, которые не нашли отражения в этой программе. Об этом мы сегодня говорили на заседании нашей Специальной контрольной комиссии по вопросам приватизации. Это первое.

Не освещено в программе, до какой глубины будет осуществляться приватизация. Ну что такое выйти на 25 процентов? Это хорошо или плохо? Почему на 25? Почему не на 30? Почему не на 15? Кто установил 25? Первое.

Второе. Почему отсутствуют отраслевые региональные особенности приватизации. Ведь о том, чтобы исходить… приватизации, учитывать особенности отраслевые, есть решение Ради нацбезпеки еще 2008 года, и есть решение правительства нынешнего в программе, Госпрограммы экономического и социального развития на 2012-2014 годы. Цитирую: "Внедрение приватизации объектов стратегических отраслей нужно осуществлять с учетом отраслевых программ". Этой программы в программе нет. Во втором чтении ее нужно обязательно отразить.

Ну и есть спорные моменты по земле. Не ясно, а что делать с той землей, которая находится под уже приватизированными объектами?

И, конечно, спорный вопрос по контрольному пакету акций. Устанавливается пакет контрольный 60 процентов, а ведь мы 10 лет за государство выставляли 50 плюс 1 и 25. Теперь эти госпакеты пойдут по упрощенной схеме, что недопустимо. Это нужно учесть ко второму чтению. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, будь ласка.

16:23:52

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна". Наша фракція не буде підтримувати цей законопроект, і для того є досить вагомі підстави.

По-перше, добре те, що заявлено публічно мету, способи, заходи і завдання приватизації. Це добре. Але викликає сумніву уже навіть оце поетапне проведення приватизації.

2011 рік запланований як рік, коли будуть створені умови для приватизації, забезпечена правова, нормативна база, організаційні передумови створені. Залишилося всього кілька днів до завершення 2011 року. Це звичайно не буде зроблено. Тим паче, в 2011 році передбачалося забезпечити масив тих підприємств, які будуть приватизовані.

Щодо заходів, то я думаю, що перше на меті цієї програми є якраз приватизація, навіть як сказано, масовому залученню до приватизації земельних ділянок. Тому що то є проблема для підприємств, які приватизували, а земельні ділянки ще залишаються в державній власності.

Також викликає сумнів та цифра, яка наводиться. Що впродовж уже 2011 рік завершився, а практично за три роки сума від приватизованих об'єктів повинна становити 50-70 мільярдів гривень. Останні роки з року в рік в державний бюджет записувалося цифра в 10 мільярдів, яких повинна була отримати держава від приватизації. Фактично ці програми виконувалися на 20-30 відсотків. Яким чином буде це виконано в новій програмі – також невідомо.

І ще насамперед викликає недовіру те, що дійсно декларуються гарні наміри, малорентабельні підприємства. Але в першу чергу приватизуються стратегічні підприємства, причому дуже швидко, як нещодавно приватизовано "Київенерго"…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу в першому читанні проекту закону (9509) про Державну програму приватизації. Прошу голосувати.

16:26:33

За-243

Прийнято законопроект в першому читанні.

По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 188, "БЮТ – "Батьківщина" – не голосували, "Наша Україна - Народна самооборона" – 4, комуністів – 0, "Реформи заради майбутнього" – 19, Народної Партії – 20, позафракційні – 12.

Розглядаємо питання – проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2011-2014 роки (реєстраційні номери 9520, 9520-1).

Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

16:27:38

За-236

Підтримана пропозиція.

Перший законопроект у нас урядовий. Доповідає Голова Фонду державного майна Рябченко Олександр Володимирович. Будь ласка.

РЯБЧЕНКО О.В. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! За своїм змістом запропонований законопроект призначений законодавчо забезпечити реалізацію Державної програми приватизації. Проект включає вимоги і щодо передприватизаційної підготовки державних об'єктів, чітко визначає об'єкти приватизації, уточнює класифікацію об'єктів приватизації, розширює розділи, які регулюють продаж об'єктів приватизації.

Чітко визначені способи приватизації: аукціон, конкурс, відкритість пропонування ціни за принципом аукціону, аукціон із зниженням ціни, які забезпечать конкуренцію покупців, а також дозволять спросити та прискорити продаж об’єктів масової приватизації, та реалізувати об’єкти, які користуються низьким попитом.

Значна увага в проекті приділена процесу підготовки та приватизації об’єктів групи Г. Перелік об’єктів групи Г, які підлягають приватизації, затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням світової практики оптимізуються зобов’язання для покупців-інвесторів шляхом визначення переліку виключних умов, в разі невиконання яких договори може бути розірвано або визнано недійсними.

Одночасно слід визначити, що в законопроекті збережено всі пільги та соціальні гарантії для працівників підприємств, що приватизуються.

Шановні народні депутати! Прошу підтримати проект закону та прийняти його за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, і другий у нас законопроект за авторством Олександра Бондаря. Будь ласка, і ви від комітету? Так, добре, будь ласка, свій законопроект. Потім – від комітету.

16:29:37

БОНДАР О.М.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Я подав альтернативний законопроект Закону про приватизацію з такою метою. Багато років тому Фонд держмайна намагався узагальнити всі законодавчі акти з приватизації, їх на сьогоднішній день чотири, в одному законодавчому акті про приватизацію державного майна. Ці спроби не були досягнуті і підтримані урядом.

І на сьогоднішній день, я знаю, що Фонд держмайна теж намагався подати єдиний Закон про приватизацію, а не чотири, в які вносяться зміни, і це вносить зайву плутанину в застосуванні норм законодавства як єдиний проект. На жаль, уряд, і в першу чергу міністерство юстиції, не підтримали цю ініціативу. І я зробив таку спробу від себе.

Тобто концептуально мій закон відрізняється тим, що він об’єднує всі закони про приватизацію в єдиний документ, налічує 100 сторінок, 108 статей, 11 розділів. В кожному з них розписується детально весь процес приватизації. Нема ніяких спроб після прийняття цього закону двоякого трактування тих чи інших законодавчих актів, і це б спростило процес, зробило б його більш прозорим. Я розумію, що як представник опозиції у мене нема шансів на підтримку цього законопроекту. Але я буду доповідати рішення комітету і у мене є надія, що в другому читанні все ж таки певні принципові позиції мого законопроекту будуть враховані.

Я хочу ще раз сказати, що законопроект зроблений для того, щоб професійно показати різницю в підходах про існування з чотирьох законів чи єдиного закону, як це зроблено в кодексах урядом. Така була спроба і моя зробити із законами про приватизацію. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександре Миколайовичу, ви далеко не відходьте, поверніться назад. Олександре Миколайовичу! Це Олександр Миколайович доповідав свій законопроект 9520-1. Тепер він думку комітету по двох законопроектах, будь ласка.

16:31:57

БОНДАР О.М.

Ні, я зараз доповідаю рішення комітету. Комітет з питань економічної політики 6 грудня розглянув урядовий законопроект, сьогодні розглянув мій альтернативний. Оскільки 6 грудня було прийнято рішення підтримати за основу законопроект уряду, однозначно мій підтримати не було вже можливості.

Був би найкращий варіант, якби ми мали за Регламентом можливість з чотирьох законів, поданих Кабінетом Міністрів, в комітеті доопрацювати і зробити єдиний закон. Але, на жаль, Регламент цього не передбачає і це буде порушення Регламенту. Тому, найбільш таке оптимальне рішення, яке сьогодні прийняв комітет, пропонується підтримати народним депутатам, це прийняти за основу законопроект уряду. А альтернативний проект 9520-1 відхилити. Разом з тим, окремі положення і підходи, що містяться в цьому проекті, використати при доопрацюванні урядового проекту 9520.

Така ж сама позиція висловлена в управлінні, в науково-експертному управлінні Верховної Ради: підтримати за основу кабмінівський, позиції законопроекту альтернативного використати у другому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо обговорювати? Голосуємо?

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2011-2014 роки (реєстраційний номер 9520). Суб'єкт законодавчої ініціативи – Кабінет Міністрів. Прошу голосувати.

16:34:02

За-238

Законопроект прийнято у першому.

Відповідно альтернативний не голосуємо, тобто, комітет коли готуватиме до другого читання, розумні думки нехай візьме у той, який прийняли у першому читанні.

Шановні колеги, ви знаєте, що закінчується бюджетний рік. Ми з вами не набрали необхідної кількості голосів, не вистачило шість голосів для того, щоб включити до порядку денного законопроект про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" щодо збільшення видатків на технічне переоснащення вугледобувних підприємств. Це реєстраційний номер 9564.

Кабінет Міністрів наполегливо просить нас, у зв'язку з тим, ще раз повторюю, що це мова йде про Державний бюджет 2011 року, і ми, сподіваюсь, вже більше у 2011 році, крім цього сесійного тижня, не працюватимемо, щоб ще раз повернутися до цього питання і включити його до порядку денного.

Тому я ставлю на голосування пропозицію: прошу підтримати пропозицію про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного законопроекту за номером 9564. Прошу підтримати.

16:35:42

За-244

Повернулися.

Тепер я ставлю на голосування пропозицію включити до порядку денного сесії проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" щодо збільшення видатків на технічне переоснащення вугледобувних підприємств (реєстраційний номер 9564). Прошу голосувати.

16:36:17

За-244

Дякую. Включено до порядку денного.

Прошу профільний комітет, це Комітет з питань бюджету, готувати його на четвер.

Розглядаємо питання: проект Закону про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів" (щодо відтермінування) (реєстраційний номер 9585). Тут доповідач, він же ж і автор законопроекту, і від комітету – Григорій Миколайович Калетнік. Будь ласка, 4 хвилини.

16:37:03

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні фермери та сільськогосподарські товаровиробники! В червні 2009 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів". Окремі положення зазначеного закону, а саме, накладання штрафів за використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення без розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель, вступають в силу з 1 січня 2012 року відповідно до прийнятого 1 червня 2010 року Верховною Радою України Закону про внесення змін до пункту 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів". Таким чином з 1 січня 2012 року передбачаються великі штрафи за відсутність таких проектів землеустрою.

І це хочу сказати і свою особисту думку і від комітету про те. що це норма правильна, оскільки безвідповідальне ставлення до землі, експлуатація землі тільки заради прибутку без збереження її родючості, виснаження земель, дійсно, потребує сьогодні серйозного покарання. Але, на превеликий жаль, ми не врегулювали цілий ряд інших позицій, при яких би, дійсно, і орендарі, і власники земельних наділів були би впевнені, що замовлений і проплачений ними проект землеустрою буде стабільний хоча би у межах 7 або 10 років.

Окрім того, і великий обсяг роботи і затрати, які необхідно для проведення, і тому не всі орендарі особливо фермери та середні наші землекористувачі не встигли розробити відповідні проекти землеустрою до зазначеного терміну.

Зазначеним проектом пропонується відтермінувати на законодавчому рівні строк, який необхідно для розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін і таким чином передбачають заходи з охорони земель, і тягнуть за собою накладання відповідних штрафів згідно статті 55 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Запропонованими змінами рекомендується застосування відповідальності за використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею понад 100 гектарів без затверджених проектів землеустрою відстрочити цю відповідальність до 1 січня 2013 року.

У зв`язку з цим прошу підтримати пропозицію щодо продовження терміну введення в дію запропонованої норми до 1 січня 2013 року і пропоную рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект Закону про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості грунтів" за основу і в цілому як закон. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякуємо.

Є необхідність обговорювати? Є. Крім Карпука, інші не наполягають?

Будь ласка, Володимир Карпук. Мікрофон, прошу.

16:40:59

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна". Ми будемо голосувати за прийняття цього закону, але є певні перестороги. По-перше, законопроект був прийнятий в 2009 році,тобто було 2 роки для того, щоб зробити проекти, 3 роки навіть, проекти землеустрою.

По-друге, я не думаю, що з того, як почав виступаючий, що він захищає інтереси дрібних, там, фермерів, які мають землю у власності, в першу чергу це йде захист великих землевласників, які мають 200, 400 тисяч гектарів землі, по 500 тисяч гектарів землі, які також нічого не зробили для цього. І в першу чергу це захист оцих самих людей.

Хоча, раз уже так трапилося, але якісь треба перестороги, для того щоб вже за термін до 2012 року умови цього закону були виконані. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття Закону про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів" (щодо відтермінування) (реєстраційний номер 9585). Прошу голосувати.

16:42:27

За-286

Дякую. Закон прийнято.

Розглядаємо питання: проект Закону про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо заборони на відчуження та зміну цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (реєстраційний номер 9586). Тут від авторів і від комітету – Григорій Калетнік. Будь ласка, 4 хвилини.

16:42:58

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, щодо запропонованого вашій увазі проекту Закону України про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо заборони на відчуження та зміну цільового призначення земель сільськогосподарського призначення зазначу, що даний законопроект підготовлено та подано на ваш розгляд на виконання доручення Голови Верховної Ради України Литвина Володимира Михайловича за результатами розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України 9 грудня 2011 року в першому читанні проекту Закону про ринок земель.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до пунктів 14 та 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України і продовжити до 1 січня 2013 року дію мораторію на купівлю-продаж або іншим способом відчуження та зміну цільового призначення земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства.

Такі зміни пов'язані з тим, що діючими пунктами 14 та 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України передбачена заборона відчуження та зміни цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, також внесення права на земельну частку (пай) до статних капіталів господарських товариств до набрання чинності Законами України про Державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 року.

Закон України "Про Державний земельний кадастр" та нова редакція Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наберуть чинності у 2013 році відповідно до ухваленого Верховною Радою 9 грудня Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації прав на нерухоме майно та їх обтяжень при державній їх реєстрації".

Більше того, виходячи з норм Регламенту, прийнятий в першому читанні за основу проект Закону про ринок земель до 1 січня 2012 року не може бути доопрацьований і прийнятий в цілому як закон. Таким чином не буде продовжено дію мораторію, як пропонується законопроектом. Але з 1 січня виникне питання визначення на законодавчому рівні конкретної дати зняття мораторію, відсутність якого в сучасних умовах, в умовах існування різних технологій і схем може призвести неодмінно до різного роду маніпуляцій та довільних тлумачень.

З метою уникнення указаних негативних наслідків момент зняття мораторію доцільно установити в прив’язці не до строку набрання чинності Законами про ринок земель та про Державний земельний кадастр, а до конкретної дати. Крім цього, це сприятиме створення ефективної та прозорої системи реєстрації речових прав на земельні ділянки, а також дієвого механізму взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, що дозволить ввести у вільний обіг земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради надало позитивний висновок. Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики 14 грудня 2011 року розглянув даний законопроект і рекомендує Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо заборони на відчуження та зміну цільового призначення земель сільськогосподарського призначення прийняти за основу і в цілому як закон. Дякую за увагу, прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Все зрозуміло.

Є пропозиція підтримати хорошу пропозицію, суть якої зводиться до того, що дійсно нам треба мінімум на один рік відтермінувати це питання.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття Закону про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо заборони на відчуження та зміну цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (реєстрацій номер 9586). Прошу голосувати. Голосуйте і слухайте, що кажуть.

16:47:47

За-275

Дякую. Закон прийнятий.

Розглядаємо питання – проект Закону про внесення змін до Закону України про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку (щодо доповнення переліку ядерних установок) (реєстраційний номер 9448).

Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

16:48:25

За-229

Підтримано.

Доповідає Алла Александровська, підготуватися Романюку.

16:48:33

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Спасибо. Уважаемые коллеги, современные ядерные технологии позволяют устранить ряд существующих в сфере ядерной безопасности проблем. К этим проблемам относится низкий процент сжигания ядерного топлива, накопление ядерных отходов и теоретическая возможность ядерных аварий. Сами понимаете, на сколько серьезны эти проблемы.

В настоящее время появился новый класс ядерных установок, к которым относятся подкретические сборки, управляемые линейными ускорителями. Они позволяют исключить возможность ядерных аварий, дают возможность полностью сжигать весь уран, делать ядерную энергетику безопасной, более экологически чистой.

Разработка таких установок активно ведется во многих странах мира. Для использования подкретических сборок в Украине необходимо создать правовые основы, в частности их необходимо включить в перечень ядерных установок, как этого требует Закон Украины "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку". Необходимо в частности дать в законе определение ядерной подкретической сборки, установки как объекта, предназначенного для обращения с ядерными материалами и расположенного в границах, определенных проектом территорий, объекта конструкций технологической характеристики, которые делают невозможным возникновение самоподдерживаемой цепной реакции деления при любых условиях эксплуатации. И необходимо уточнить также функции государственного управления в сфере использования ядерной энергии и радиационной безопасности.

Предложенным законопроектом устраняется проблема в законодательном поле Украины. И прошу поддержать законопроект (регистрационный номер 9448), принять его за основу и в целом. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від комітету Романюк Микола Прокопович, будь ласка.

16:50:34

РОМАНЮК М.П.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки на своєму засіданні 7 грудня 2011 року розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки" (щодо доповнення переліку ядерних установок) (реєстраційний номер 9448), поданий народним депутатом України Александровською Аллою.

Під час обговорення даного питання комітет відзначив, що поставлена в законопроекті проблема досить важлива і актуальна для ядерної енергетики, але потребує відповідно правового вирішення через неузгодженість закріплених у законодавчих актах, що регулюють відносини у сфері використання ядерної енергії.

Зокрема до переліку ядерних установок Законом України "Про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки" не входять перспективні ядерні підкретичні установки.

Внаслідок цього чинне законодавство не передбачає створення експлуатуючої організації для ядерної підкретичної установки, тоді як органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки згідно з нормами Закону України "Про дозвільну діяльність" у сфері використання ядерної енергії, ліцензії на впровадження діяльності, пов’язаної з конкретним етапом життєвого циклу ядерної установки, може видати тільки відповідно створений експлуатуючою організацією ядерної установки.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України підтримує дану законодавчу пропозицію, спрямовану на вдосконалення ядерного законодавства в частині узгодження норм, закріплених основних законів України у сфері використання ядерної енергії.

За результатами розгляду та обговорення даного питання Комітет з питань ядерної енергетики, ядерної політики та ядерної безпеки прийняв рішення запропонувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу та в цілому. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Голосуємо?

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття Закону про внесення змін до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку (щодо доповнення переліку ядерних установок) (реєстраційний номер 9448). Прошу голосувати.

16:53:13

За-271

Дякую, закон прийнято.

Слухаємо питання – проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства). Реєстраційний номер 9535. Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

16:53:44

За-224

Підтримано пропозицію.

Доповідає Валерій Писаренко, будь ласка, і від комітету теж.

16:53:58

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую, шановний Адаме Івановичу, дякую, шановні колеги! Актуальність прийняття цього законопроекту обумовлена потребою вдосконалень положень чинного законодавства, які регулюють порядок здійснення судочинства в Україні. Зазначений проект закону розроблено з метою підвищення ефективності роботи суддів України, забезпечення стабільності схвалюваних ними судових рішень як дієвого інструменту захисту прав, свобод та інтересів людини.

Прийняття законопроекту покликано створити правовий механізм, який гарантуватиме незмінність судових рішень, сприятиме усуненню можливості зловживання правом на поновлення строків для звернення до суду щодо перегляду судових рішень. А також дозволить упередити випадки, коли судове рішення переглядається через значний проміжок часу з моменту набрання ним законної сили. Проектом передбачається внесення змін до процесуальних кодексів, якими зокрема пропонується:

Встановити, що суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участь у перегляді прийнятих за його участю судових рішень за ново виявленими обставинами.

Друге. Закріпити обов'язок суду здійснювати залучення до справи осіб, які не є сторонами у справі. Якщо буде встановлено, що судове рішення може вплинути на їх права та обов'язки.

Третє. Удосконалити у цивільному та адміністративному процесах порядок вирішення питань про поновлення строків для подання апеляційних та касаційних скарг.

Крім того, законопроектом пропонується врегулювати й інші питання, пов'язані зі строками та порядком звернення до судів різних інстанцій.

Шановні колеги, в разі прийняття цього законопроекту ми з вами знімемо ті питання, які у нас іноді з'являються, коли суди за натягнутими обставинами поновлюють по судових рішеннях справи, де пройшов 10-15-річний термін. На жаль, такі випадки існують. І тому сьогодні ми хочемо все ж таки, щоб в країні існувала презумпція права власності, а не презумпція того, що якийсь момент працівник прокуратури може подати до суду і поламати рішення, яким 10 років тому щось якимось чином відбувалось в цій державі.

Адаме Івановичу, я перейду до рішення комітету. Я буду просити сесійну залу, там технічні правки, прийняти цей законопроект за основу та в цілому.

Рішення комітету. Комітет Верховної Ради з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні 7 грудня цього року проект Закону про внесення змін до деяких законів України (реєстраційний номер 9535) та вирішив рекомендувати Верховній Раді за результатом розгляду у першому читанні прийняти цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, обговорювати будемо? Голосуємо?

Я ставлю на голосування пропозицію щодо прийняття Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства) (реєстраційний номер 9535). Прошу підтримати.

16:57:04

За-253

Дякую. Закон прийнятий.

Шановні колеги, ми маємо зараз розглядати питання: проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (реєстраційний номер 9347). Але ми його, за рішенням Погоджувальної ради, включили в зв'язку з тим, що у нас на четвер стояв законопроект за номером 9346 про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу. Тому є пропозиція їх розглянути зараз разом.

Отже, спочатку буде 9346. І я поставлю на голосування, щоб розглянути його сьогодні. А потім буде 9347.

Я ставлю на голосування. оскільки ці законопроекти між собою пов'язані, прошу підтримати пропозицію, щоб із четверга перенести на сьогодні, а комітет готовий доповідати законопроект за номером 9346 про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу. Прошу підтримати.

16:58:24

За-219

Ще раз пояснюю, шановні колеги. На рішення Погоджувальної ради ми з вами сьогодні вранці включили до порядку денного зако6нопроект 9347 в зв'язку з тим, що маємо в четвер розглядати законопроект за номером 9346. І без 9347 цей законопроект 9346 не буде працювати в повному обсязі. Оскільки ми зараз розглядаємо законопроект за номером 9347, то є пропозиція з четверга перенести і сьогодні розглянути обидва ці законопроекти, бо інакше ми 9347 будемо на четвер переносити, оскільки вони пов'язані.

Я ще раз ставлю на голосування пропозицію розглянути сьогодні разом із 9347 і законопроект, який підготовлений профільним комітетом за номером 9346. Прошу голосувати.

16:59:35

За-221

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 183, "Батьківщина" – не голосувала, "Наша Україна" – 8, комуністів – не голосували, "Реформи" – 2, Народної Партії – 20, позафракційні – 8.

Добре. Тоді будемо розглядати законопроект 9347 – проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо питань оподаткування підприємств оборонно-промислового комплексу). Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

17:00:22

За-229

Підтримано.

Доповідадає Забарський Владислав Валерійович. Підготуватись Хомутинніку.

17:00:34

ЗАБАРСЬКИЙ В.В.

Шановні колеги! Ситуація з підприємствами оборонно-промислового комплексу відома всім, вона дуже є критичною. З метою поліпшення цієї ситуації було підготовлено законопроект 9346, який ми мали би розглянути сьогодні, про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу.

Оскільки цим законом пропонувалась ціла низка заходів щодо оздоровлення фінансової ситуації, а саме: реструктуризація заборгованості, в тому числі і податкової. Було необхідно внести зміни до Податкового кодексу. Тому що зміни до Податкового кодексу необхідно було вносити окремим законом. І тому те, що казав Адам Іванович, для того, щоб функціонував закон 9346, необхідно було приймати цей закон, який зараз я доповідаю – 9347. Він називається: "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо питань оподаткувань підприємств оборонно-промислового комплексу).

Мета цього законопроекту досягається шляхом врегулювання процедурних питань до впровадження механізму списання та реструктуризації податкової заборгованості зазначених підприємств, яка утворилась через важке фінансово-економічне становище зазначених підприємств.

Я прошу вас підтримати цей закон у першому читанні. І, якщо буде така можливість, ще раз повернутися до того, щоб одночасно розглянути закон 9346. Тому що це дуже необхідно для функціонування, нормального функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу. Дякую.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від комітету буде виступати голова Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Хомутиннік Віталій Юрійович. Будь ласка.

17:02:32

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Комітет розглянув законодавчу пропозицію народного депутата Забарського. В проекті йдеться пропозиція про списання підприємствам оборонно-промислового комплексу суми пені, штрафних санкцій, штрафів, нарахованих відповідно до податкового законодавства. У тому числі, за якими тривають процедури адміністративного чи судового оскарження.

Також проектом пропонується реструктуризувати на строк до 60 календарних місяців суму основного боргу, тобто податкового боргу, станом на 1 жовтня 2011 року. Це дасть можливість стабілізувати складну ситуацію, яка склалася в оборонно-промисловому комплексі, і вирішити низку питань, які сьогодні конче необхідно вирішувати в Міністерстві оборони України.

Щодо регламентної процедури. Дійсно необхідно, щоб приймалися два законопроекти, тому що один без іншого не працює. Тому 9347 якщо буде прийнятий, то, можливо, за процедурою ми би могли додати до другого читання ті норми, які є в законопроекті 9346, і назвати цей законопроект зміни до Податкового кодексу та інших законодавчих актів. Можливо, це був би вихід з положення.

Тому комітет розглянув даний законопроект і пропонує прийняти його за основу. Кабінет Міністрів також надав висновки про підтримку даного законопроекту. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні народні депутати, хто хоче взяти участь в обговоренні цього питання, прошу записатися. Будь ласка, прізвища народних депутатів виведіть на табло.

Гривковський, будь ласка. Відмовляється. Тоді Федун. Відмовляється?

Каплієнко Володимир, будь ласка.

17:04:50

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Ви знаєте, сьогодні, коли ми поставили на голосування так с кандачка 9346, хотів би нагадати, що цей законопроект стояв на четвер, вони дійсно пов'язані. Ми підтримуємо тези, які висловив з парламентської трибуни голова профільного комітету.

Проте, депутатська група "Реформи заради майбутнього" не може знайти в собі сили підтримувати обидва законопроекти і 46-й і 47-й ні у першому читанні, ні у другому.

На наш погляд, те, що внесено у цих законопроектах, зокрема, у 47-му і у 46-му, нагадаю, 46-й – це фактично вилучення 2 мільярдів гривень з Державного бюджету на погашення задолженості "Укроборонпрому" і таке інше перед державним бюджетом за комунальні спожиті послуги і таке інше. А 47-й законопроект, якщо не буде прийнято 46-й, взагалі втрачає свій сенс. І тому депутатська група не буде голосувати за законопроект 9347 і не буде голосувати за законопроект 9346.

Ми пояснили свою позицію, тому що перед цим Адам Іванович ставив на голосування законопроект 9346 двічі. Щоб ви розуміли нашу позицію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Сухий.

17:06:11

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, мані дуже шкода, що проблематика високотехнологічного виробництва в Україні, а мається на увазі саме проблематика військово-промислового комплексу, стає якоюсь розмінною монетою або у недорозумінні, в непорозумінні, або якихось політичних інсинуаціях. Мова йде про те, що ми маємо галузь цілу – військово-промисловий комплекс, ми маємо над цією галуззю центральний орган державної влади "Укроборонпром", ми маємо тяжке фінансове становище, матеріальне становище, яке наростало за роки світової кризи. Ми прекрасно з вами розуміємо, що "Запорізька іскра" і "Донецький топаз" , і "Вуглекомпозит", інші промислові підприємства потребують аби їм почистили для нормальної господарської діяльності оці всі нашарування у вигляді штрафних санкцій та пені.

Тому просто або комітет не до кінця нам нормально не пояснив і не з'ясував, про що йдеться, тому що сьогодні виникає підозра одна, що не готується таким чином розчистка для того, аби у майбутньому завести сюди приватний капітал і на підприємства ВПК заробляти …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління висловило до законопроект ряд зауважень.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування підприємств оборонно-промислового комлексу) (реєстраційний номер 9347). Прошу голосувати.

17:08:04

За-247

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 189, "БЮТ – "Батьківщина" – 0, "Наша Україна – Народна самооборона" – 1, комуністів – 26, "Реформи заради майбутнього" – 0, Народна Партія – 20, позафракційні – 12.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (щодо розширення сфери використання валюти України) (реєстраційний номер 9488).

Комітет пропонує розглянути питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

17:08:53

За-237

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник Голови Національного банку України Кротюк Володимир, співдоповідач – голова комітету Віталій Хомутиннік.

КРОТЮК В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Національним банком України підготовлено законопроект (реєстраційний номер 9488), яким пропонується розширити можливості використання гривні суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України в розрахунках з нерезидентами.

Необхідність прийняття даного законопроекту обумовлюється наступним. На даний час відповідно до статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торгівельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Здійснення таких розрахунків валютою України допускається лише за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Наявні законодавчі обмеження в сучасних умовах не сприяють позитивним зрушенням у валютній структурі зовнішньоекономічних розрахунків. Відповідно переважна більшість платежів за зовнішньоекономічними операціями наразі здійснюється в іноземній валюті. Така ситуація призводить до накопичення українськими експортерами і імпортерами зайвих валютних ризиків за торгівельними операціями, що під час нестабільності на світових фінансових ринках може мати значні негативні наслідки для економіки України.

Запропоновані законопроектом зміни передбачають можливість вільного використання як іноземної валюти, так і гривні в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту без необхідності отримання індивідуальних ліцензій Національного банку.

Зазначені законодавчі нововведення дозволять зменшити навантаження на валютний ринок України усунути валютні ризики за зовнішньо-торгівельними операціями, а також підвищити позиції валюти України на міжнародних ринках.

Законопроект отримав позитивний висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Просимо підтримати законопроект, прийнявши його за основу і в цілому як закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.

Голова комітету Віталій Хомутиннік. Будь ласка, про рішення комітету.

17:11:18

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Запропонованими змінами передбачається дозволити використання гривні за зовнішньоекономічними торгівельними операціями.

Необхідно зазначити, що на даний час гривня може використовуватися за аналогічними торгівельними операціями з країнами СНД та Балтії. Дана практика засвідчила те. що це достатньо зручно робити такі розрахунки в національній валюті і повівши декілька нарад з Національним банком України було прийнято рішення розповсюдити таку практику на всі інші країни.

Розширення меж використання гривні для зовнішньоекономічних розрахунків буде мати позитивні наслідки, зокрема за рахунок посилення ролі гривні в обслуговуванні валового внутрішнього продукту України, створення додаткових стимулів для українських експортерів. Це також позитивно впливе на стабільне функціонування валютного ринку України.

З огляду на те, що запропоновані зміни дозволять використання гривні лише для обслуговування реального торговельного обороту мінімізуються ризики, пов`язані з можливими валютними спекуляціями. Такі повноваження Національного банку надаються.

Комітет розглянув даний законопроект і рекомендує його прийняти в першому читанні та в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, запишіться, шановні колеги, на обговорення питання.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Ярослав Кендзьор. Станіслав Аржевітін, будь ласка.

17:13:08

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, пропозиція Національного банку є, дійсно, слушною, але тільки в першому читанні. Чому?

По-перше, всі доповідачі говорили, що дозволяється здійснювати розрахунки в гривні. Це правильно. Але насправді в тексті закону написано трішки інше: "Дозволяються розрахунки у валюті України". Хотів би нагадати доповідачам, що такої термінології з часу прийняття Конституції України в 1996 році, а Декрет валютний був прийнятий у 1993 році, слова "валюта України" у нас не існує. Ще раз нагадую: за статтею 99 Конституції України написано: "Грошовою одиницею України є гривня". Тому і в тексті закону ми повинні написати: "Розрахунки здійснюються грошовою одиницею гривнею".

Тепер я вам прочитаю, що таке, якщо ми залишимо слово "валюта України", почитаю вам в тексті 1993 року, в тексті Декрету Кабінету Міністрів: "Валюта України (ось так будуть тепер розраховуватись) – це грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів (а казначейські білети – це нерозмінна на золотовалютні паперові гроші), - далі, - монети (уявляєте собі, розрахунки мішками, монетами у міжнародних відносинах), в інших формах, що перебувають в обігу на території України, а також вилучені з обігу, або такі, що вилучаються з нього, або підлягають обміну". Навіщо засоряти нам незрозумілою термінологією? Є Конституція, яка визначила, що грошовими знаками України є гривня. Давайте і напишемо, і ніякі слова "валюта України" не повинні вживатися в тексті закону.

Тому я пропоную, якщо приймати в цілому, то замінити слово "валюта" замінити так, як це в Конституції написано: грошова одиниця – гривня.

Це перше, якщо в цілому приймати. А якщо не приймаємо в цілому, тоді відправити на друге читання і написати, вибачаюсь, по-людськи, так, як це передбачає Конституція. А пропозиція дійсно слушна. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що банк думає з приводу пропозицій? Да, нє, ви не туди пішли ж. (Шум у залі)

Будь ласка, Станіслав Аржевітін, ще раз сформулюйте свою пропозицію, а заступник голови Національного банку якраз, я думаю, послухає вас, будь ласка.

17:15:55

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні, я між іншим це піднімав питання на нашому комітеті, і в стенограмі було зафіксовано: погодитись з пропозицією Аржевітіна. Про це говорив заступник голови Національного банку, який перший заступник, який був на нашому комітеті.

І я ще раз озвучу, я пропоную: підтримати пропозицію Національного банку щодо розрахунків міжнародних наших з нашими партнерами в гривні, це правильно. Але написати це відповідно до Конституції України, вилучити слово "валюта України". Замість цього слова написати "грошова одиниця України – гривня". І це буде відповідати Конституції України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Володимире Леонідовичу, ви цю пропозицію підтримуєте чи ні?

КРОТЮК В.Л. Дякую. Я вважаю, що можна підтримати пропозицію народного депутата, погодитись з нею.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію Юрійовичу, так пропозиція, як писав один колись політик, "слухняна"? Да, замість слова "слушна". Так що, ну, скажіть, будь ласка, що ви?

17:17:07

ХОМУТИННІК В.Ю.

Якщо Національний банк погоджується з такою термінологією, то комітет, я вважаю, не буде заважати. І головне, щоб ми прийняли в цілому цей закон, щоб він почав працювати з 1 січня наступного року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, з урахування пропозиції, яку висловив Станіслав Аржевітін і з якою погодився заступник голови Національного банку Володимир Кротюк, я ставлю на голосування рішення комітету про прийняття за основу і в цілому проекту Закону про внесення змін до статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України про систему валютного регулювання і валютного контролю (щодо розширення сфери використання національної, як там написано… грошової одиниці України – гривні). Я думаю, що уточнення там юристи зроблять, але зміст пропозиції зрозумілий.

Ставлю на голосування про прийняття за основу і в цілому, (реєстраційний номер 9488). Прошу голосувати.

17:18:31

За-274

Рішення прийнято.

Шановні колеги, у нас ще залишилось до розгляду п’ять проектів законів, які ми включили вранці до порядку денного, але з урахуванням того, що комітети не підготували до розгляду, у нас розгляд питань, які були визначені розкладом на вівторок, вичерпано.

Отже, шановні колеги, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Додатковий час нам виявився не потрібним. Завтра Верховна Рада України продовжить роботу у пленарному режимі з 10-ї години ранку за розкладом на середу 21 грудня.