Гаврилюк Іван Ярославович

Гаврилюк Іван Ярославович, нар. арт. України (1992); кіноактор. Н. 25.09.1948 (с.Йосипівка, Буський р-н, Львів. обл.); укр.; батько Ярослав Михайлович (1916) - службовець, пенс.; мати Лідія Тимофіївна (1927) - домогосп.; дружина Резніченко Мирослава Леонтіївна - актриса, засл. арт. України; син Сергій - актор, реж. Осв. Київ. ін-т театр. мист., кіноф-т (1966-70, у А.Войтецького). З 1967 - знім. в кіно. 1970-90 - актор, Київ. кіностудія ім. О.Довженка. З 1991 - дир., кінофірма "Воля-ХХ". Засл. арт. України (1977). Член Сп. кінематографістів України (з 1972). Зіграв близько 70 ролей: "Іванко ("Анничка", 1969), Максим ("Захар Беркут", 1972), Сайко ("Ати-бати, йшли солдати", 1977), Клим Синиця ("Вавілон-ХХ", 1980), Рус ("Леґенда про княгиню Ольгу", 1983), отаман Сірко ("Чорна долина", 1988), Кармелюк ("Кармелюк", 4 серії, 1986), Іван Семенюк ("Гори димлять", 1988), Крапивич ("Карпатське золото", 1991), Богдан Мазепа ("Чотири листи фанери", 1993), а також гол. ролі у фільмах: "Хліб і сіль", "Жива вода", "Спокута чужих гріхів", "Багряні береги", "Данило князь Галицький", "Тривожний місяць вересень", "Всі докази проти нього", "Це сильніше за мене", "Я хочу вас бачити", "Іди і не прощайся", "Мисливець із Мін-архара" (6 серій) та ін. Лавреат премії Ленін. комсомолу СРСР (1979). Ґран-прі за роль Саші Івакіна ("Ті, що йдуть за горизонт", Париж, 1974), медаль уряду Болгарії ("Шлях до Софії", 1976), численні призи респ. і всесоюз. кінофест. Володіє польс., нім., чес., серб. мовами. Захопл.: старі книжки для читання, старе вино для пиття, старі друзі для душі та бесіди.


Анґлійська версія


Home   | Преса   | ТБ та радіо   | Персоналії   | Освіта   | Регулювання   | Іноземні ЗМІ   | Агентства  
ЗМІ в Інтернет   | Спілки   | Зміни   | АвториДати народженняПошук на серверіФорумЧат