Дзюба Іван Михайлович

Дзюба Іван Михайлович, акад. НАНУ (Відд. літератури, мови та мистецтвознавства; літературознавство, 11.1992); Ком-т Нац. премій України ім. Т.Шевченка, голова (з 09.1999); академік-секр. Відд. літератури, мови та мистецтвознавства НАНУ (від 1996); гол. ред. журналу "Сучасність" (від 1991); співред. "Енциклопедії сучасної України"; чл. Ради з питань мовної політики при Президентові України (від 02.1997); чл. Ком-ту з Держ. премій України в галузі науки і техніки (від 03.1997). Н. 26.07.1931 (с.Миколаївка, Волноваський р-н, Донец. обл.); укр.; батько Михайло Іванович (1909-1943) - машиніст екскаватора, загинув на фронті; мати Ольга Никифорівна (1912-1981) - санітарка в лікарні; дружина - Марта Володимирівна (1943) - інж., НДІ автоматизованих систем будівництва; дочка Олена - викладач, Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Осв. Донец. пед. ін-т, ф-т рос. філології (1949-53), викладач рос. мови і літ.; аспір. Ін-т літ. АНУ (1953-57). 1957 - редактор відділу літературозн. і критики, в-во "Дніпро". 1957-62 - завідувач відділу критики журналу "Вітчизна" (звільнений за "ідеологічні помилки"). 1964-65 - літ. консультант відділу першої книги, в-во "Молодь" (звільнений за участь у протестах проти політ. арештів 1965 р.). 1966-69 - коректор, "Український біохімічний журнал". 1969-72 - редактор у відділі перекладної літератури, в-во "Дніпро". З 01.1972 - затримання, допити, з 04.1972 - виключений з Спілки письменників України і заарешт., з 05.1973 - засуджений на 5 р. позбавлення волі "за антирад. діяльність", 11.1973 - звільнений за помилуванням. 1974-82 - коректор, літ. кореспондент багатотиражної газети, Київ. авіаз-д. 1980 - поновлений в Спілці письменників України. З 1982 - на творчій роботі. 04.-10.1992 - чл. Колеґії з питань гуманітарної політики Держ. думи України. 11.1992-08.94 - Міністр культури України. Потім - с.н.п. відділу шевченкознавства, Ін-т літератури ім. Т.Шевченка НАНУ. Від 09.1996 - чл. президії, від 13.07.1999 - голова Ком-ту Держ. премій України ім. Т.Шевченка. Президент Респ. асоціації україністів (1988-91). Автор книг "Звичайна людина" чи міщанин?" (1959), "Інтернаціоналізм чи русифікація" (1968 - укр., анґл., 1971 - італ., 1972 - кит., 1973 - рос., 1970, 1980 - франц.), "Грані кристала" (1978), "Стефан Зорян в історії вірменської літератури" (1982), "Автографи відродження" (1986), "Садріддін Айні" (1987), "У всякого своя доля" (1989), "Бо то не просто мова, звуки" (1990), "Застукали сердешну волю..." (1995), "Між культурою і політикою" (1998) та ін. Лавреат премії ім. О. Білецького (1987), Держ. премії України ім. Т.Шевченка (1991), Міжнар. премії Антоновичів (1992), премії ім. В.Жаботинського (1996). Орден Св. архистратига Божого Михаїла (01.1999; УПЦ КП).


Анґлійська версія


Home   | Преса   | ТБ та радіо   | Персоналії   | Освіта   | Регулювання   | Іноземні ЗМІ   | Агентства  
ЗМІ в Інтернет   | Спілки   | Зміни   | АвториДати народженняПошук на серверіФорумЧат