Карпенко Віталій Опанасович

Карпенко Віталій Опанасович, к.філол.н., д.сусп.-ек.н., доц.; помічник Київ. міського голови; в.о.проф. Ін-ту журналістики Київ. нац. ун-ту ім. Т.Шевченка (з 01.1999); чл. президії Нац. ради Конґресу укр. інтеліґенції, гол. комісії з питань роботи ЗМІ та видавничої справи, голова Київ. відд.; чл. Ради старійшин УНП "Собор" (з 12.1999). Н. 03.03.1941 (м.Київ); укр.; батько Опанас Никодимович (1911-1941); мати Олександра Степанівна (1906-1982); дружина Валентина Федорівна (1941) - вчит.; син Ігор (1962) - робітник; дочка Світлана (1968) - журналіст. Осв. Київ. ун-т ім. Т.Шевченка, ф-т журналістики (1961-66), журналіст; канд. дис. "Людина та природа в сучасній радянській прозі (соціальні, моральні та естетичні аспекти)" (Акад. сусп. наук при ЦК КПРС, 1979); док. дис. (суспільно-ек. науки) "Вечірній Київ" в контексті національної преси в Україні й діаспорі в боротьбі за незалежність України" (м.Мюнхен, Укр. вільний ун-т, 1998). 03.1998 - канд. в нар. деп. України, виб. окр. N 222, м.Київ. З'яв. 59.6%, за 14.4%, 2 місце з 22 прет. На час виборів: гол. ред. газети "Вечірній Київ". Нар. деп. України 12(1) склик. з 03.1990 (1-й тур) до 04.1994, Прирічний виб. окр. 14, м. Київ. Чл. Комісії з питань гласності та засобів масової інформації. Входив до Нар. ради.На час виборів: посада та сама, чл. КПРС. 1-й тур: з'яв. 64.0%, за 64.1%. 2 суперн., (осн. - В.Д. Омельченко, н. 1952, чл. КПРС, Упр. житлового госп. Мінськ. р-ну, електрик, 1-й тур - 12.5%). 1958-65 - літпрацівник, зав. відділу, заст. ред. снігурівської райгазети, Миколаїв. обл. 1966-76 - зав. відділу обл. газет "Ленінське плем'я", "Південна правда", редактор обл. газети "Ленінське плем'я", м.Миколаїв. 1976-79 - аспір., Академія сусп. наук при ЦК КПРС, м.Москва. З 1979 - відповід. секр., журнал "Комуніст України". 1980-85 - інстр. сектору газет і журналів, ЦК КПУ. 12.1985-09.2000 - гол. ред., редакція газети "Вечірній Київ". Заст. гол. Укр. партії "Єдність" (10.-12.1999). Чл. СЖУ (1961), Сп. письменників України (1982). Акад. Укр. академії ориґінал. ідей (1991), АНВШУ (1998). Орден Св. рівноапостол. князя Володимира Великого (1998). Засл. журналіст України (1992). Медаль ВУТ "Просвіта" ім. Т.Шевченка "Будівничий України" (1999). Медаль "Ветеран праці" (1984). Автор книжок: "Кінбурнська коса" (1977), "Скарби південного степу" (1978), "Подорож на острови" (1979), "Люди и корабли" (1980), "Крізь шторми" (1981), "Джерело життя і краси. Проблеми природи, людини, моральності в сучасній радянській прозі" (1983), "Глибокий фарватер" (1986), "Правды о себе не побоитесь?..." (1986), "Тут біля самого моря..." (1989), "Японія в глянці і без нього" (1989), "Парламент зсередини" (1991), "Поодинці - вмирають, виживають - гуртом" (1996), "Суд і осуд. Міністр оборони - проти "Вечірнього Києва", "Вечірній Київ" - проти шмаровщини" (1996), "Як повернути пам'ять" (1997), "Українські студії під небом Баварії" (1998), "На нашій, не своїй землі..." (1998), "Час каміння збирати" (1999), "Національна ідея в українській періодиці" (1999), "Українці в Казахстані" (2000). 03.1994 - канд. у нар. деп. України, Прирічний виб. окр. N 14, м. Київ, висун. виборцями, 1-й тур - 24.15%, 1 місце з 16 прет.; 2-й тур - 43.98%, 1 місце з 2 прет. Захопл.: шахи, риболовля, город.


Анґлійська версія


Home   | Преса   | ТБ та радіо   | Персоналії   | Освіта   | Регулювання   | Іноземні ЗМІ   | Агентства  
ЗМІ в Інтернет   | Спілки   | Зміни   | АвториДати народженняПошук на серверіФорумЧат