ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

 

ПОБУДОВА ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ

 

Зал засідань Верховної Ради України

16 грудня 2019 року, 15 година

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! Якщо всі готові, то я думаю, що ми можемо оголосити парламентські слухання відкритими.

Насамперед хочу подякувати всім, хто зголосився взяти участь у таких надзвичайно важливих для розвитку української економіки і держави слухан­нях, пов’язаних з нашою інтелектуальною власністю, з необхідністю ство­рення дієвого механізму реалізації та захисту прав у сфері інтелектуальної власності. Сподіваюся, що наше сьогоднішнє обговорення буде надзвичайно продуктивним і важливим, тому що за результатами всіх наших обговорень, слухань, дискусій ми обов’язково сформуємо загальну концептну дорожню мапу, яка буде проведена через відповідний комітет і стане дороговказом для подальшого вдосконалення національного законодавства в цій сфері.

Перед тим як розпочати загальні виступи, я хочу одразу домовитися з вами про регламент, тому що, як кажуть в Одесі, про правила треба домов­лятися на березі. Тому давайте ми зробимо таким чином. Спочатку я скажу невеличке вступне слово. Після цього за пропозиціями, наданими мені від імені Комітету з питань економічного розвитку, доповідатиме Роксолана Андріївна Підласа, регламент виступу – до 5 хвилин. Представникам органів виконавчої влади та іншим учасникам парламентських слухань пропонується відвести до 3 хвилин для того, щоб ми мали можливість все-таки вкластися у регламент.

Для тих, хто вперше буде виступати з парламентської трибуни, хочу нагадати, що за 30 секунд до завершення вашого часу пролунає сигнал, це означає, що ви маєте півхвилини для того, аби завершити свою думку і пе­рейти до висновків. Я буду дуже вам вдячний, якщо ви будете вкладатися в цей час. Звичайно, я зможу надати 10 секунд для завершення, але все-таки прошу вкладатися, тому що дуже великий список виступаючих, які хочуть взяти участь у парламентських слуханнях.

Сподіваюся, що на цих парламентських слуханнях буде спокійніше, ніж на попередніх, але якщо у когось буде необхідність більш детально почу­ти доповідача, наприклад, якщо в залі будуть овації, ви можете скористатися навушниками, які є в кожного з вас. Проте якщо всі ми будемо дотримува­тися загальних засад і дискусій, я думаю, у цьому не буде потреби.

У мене є така пропозиція: я прошу всі запитання, уточнення чи інші форми звернень громадян надсилати до секретаріату або відразу в ложу до доповідачів. Вони будуть опрацьовуватися і, в разі необхідності, наприкінці парламентських слухань я дам 15 хвилин доповідачу для відповіді на запи­тання, якщо такі, звичайно, будуть. Потім ми підведемо підсумки і заверши­мо парламентські слухання. Немає зауважень? Немає. Тоді, з вашого дозволу, давайте розпочнемо парламентські слухання.

Шановні колеги! Задля того, щоб не втомлювати вас якимись загально­відомими фразами, хочу просто підкреслити, що на сьогодні в діяльності Верховної Ради питання інтелектуальної власності, її ролі, розуміння для еко­номіки є одним із визначальних. Я думаю, більш детально про законопро­екти, які ми будемо розглядати, скаже пані Роксолана, а я просто хочу наго­лосити декілька дуже важливих речей.

На сьогодні, якщо ми проаналізуємо економіку найбільш потужних світових держав, ми повинні зазначити, що саме складова інтелектуальної власності у валовому внутрішньому продукті деяких із них становить до 40 відсотків. І тому ми, спостерігаючи за тим, що відбувається в Україні, маємо визнати, що цього однозначно мало для того, щоб сказати, що у нас створені всі умови для визначення комерціалізації, захисту права інтелек­туальної власності.

Зокрема, коли ми кажемо про Сполучені Штати Америки, то, за показ­никами 2018 року, галузі, що інтенсивно користуються правами інтелек­туальної власності, підтримують щонайменше 45 мільйонів американських робочих місць і приносять прибутку понад 6 трильйонів доларів, формуючи 38,2 відсотка валового внутрішнього продукту Сполучених Штатів Америки.

Аналогічна ситуація в Європейському Союзі. За результатами дослідження відомства з інтелектуальності власності ЄС, інтелектуальна власність активно використовується при виробництві майже 42 відсотків ва­лового внутрішнього продукту Євросоюзу, що становить 5,7 трильйона євро. І саме такі компанії генерували 82 мільйони робочих місць. Причому оплата на цих робочих місцях, як правило, на 46 відсотків вища порівняно з підпри­ємствами, на яких інтелектуальна власність не використовується. Крім того, на такі підприємства припадає 90 відсотків обсягів торгівлі ЄС з рештою сві­ту, що становить 96 мільярдів євро. Тому ми бачимо те, до чого, безперечно, нам треба прагнути.

Зважаючи на ситуацію в Україні, попри те, що відбуваються відповідні економічні зрушення та Україна за результатами останнього періоду підняла­ся в рейтингу Doing Business, усе-таки ми маємо визнати, що за оцінюванням інноваційного розвитку національної економіки в ЄС Україна все ще зали­шається у групі країн, які мають статус «інноватор, що формується». І тому політика держави у сфері інтелектуальної власності має бути невід’ємною складовою інноваційної політики, стрижневою для економічного розвитку.

На мою думку, спільним завданням громадянського суспільства і  фахівців у цій сфері (а не лише Верховної Ради, оскільки Верховна Рада переважно створює майданчик для обговорень і формує кінцеве рішення у вигляді законів, постанов) є формування належного механізму, який у по­дальшому зможе отримати форму закону.

Проте особливо хочу підкреслити, що підсумком діяльності, яка вже розпочалася, став розроблений проект Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності в Україні на період 2020-2025 роки, що визначає візію та перспективи національної системи інтелектуальної власності, стра­тегічні цілі, шляхи їх досягнення та дії щодо їх реалізації.

Мені особливо приємно те, що я мав можливість долучитися до формування проекту стратегії ще на початку цього процесу. І ви знаєте, що завдяки широкому обговоренню і широкій дискусії, а також співпраці з Все­світньою організацією інтелектуальної власності (тому що були експерти з цієї організації, зокрема Рон Марчант, який сьогодні, я так розумію, буде виступати з приводу цієї концепції) ми отримали продукт, який будемо обго­ворювати під час цих парламентських слухань, адже визначення стратегіч­ного дороговказу є надзвичайно важливим для розвитку галузі та формуван­ня законодавства в цілому.

Хочу наголосити, що розроблення стратегії відбувалося на базі держав­ної організації «Національний офіс інтелектуальної власності» та інших суб’єктів, які входять до системи інтелектуальної власності, за сприяння Все­світньої організації інтелектуальної власності, яка надала велику допомогу всім, хто брав участь у розробці проекту цієї стратегії. Проведено розширені консультації для оцінки ситуації та визначення існуючих проблем із залучен­ням відповідних органів державної влади, економічного середовища, не­урядових організацій, після цього було проведено комплексний експертний аналіз поточної ситуації у країні.

Попри те, що ми маємо сьогодні вже певний драфт цього документа, хочу підкреслити, що в Україні, безперечно, залишається ціла низка питань, які мають стати предметом сьогоднішніх обговорень. Насамперед я глибоко переконаний, що в Україні є ще далеко не достатньою сама процедура освоєння результатів інтелектуальної творчості та інноваційної діяльності, що є основою конкурентоспроможної економіки України, економіки суча­сних знань і діджиталізації, або цифрової економіки, яка також буде у фарва­тері подальших, я думаю, декілька десятків років у світі. Це перше.

Друге. Украй низьким залишається використання малими і середніми підприємствами потенціалу інтелектуальної власності.

Третє. Недостатньо ефективний рівень державного управління у сфері правової охорони інтелектуальної власності, що обумовлюється незаверше­ністю інституційної реформи в державі.

Четверте. Низький рівень взаємодії державних, професійних та громад­ських інституцій у сфері правової охорони і захисту інтелектуальної власності.

П’яте. Високий рівень піратства і контрафакції. Я думаю, що це також велика проблема, яку я хочу, щоб ми сьогодні озвучили і обговорили, щоб у нас більше не було статусу «держава-пірат». Ми повинні все-таки вибу­дувати правила, тому що правила інтелектуальної власності – це, мабуть, універсальне глобальне право, яке дає можливість відчувати себе паритетним у всьому світі.

Шосте. Недостатня участь правовласників об’єктів інтелектуальної власності у діях щодо захисту прав інтелектуальної власності.

Сьоме. Незавершення процесу створення спеціалізованого суду з пи­тань інтелектуальної власності, що також є великою проблемою. Я дуже хо­чу, щоб саме цей сегмент ми також обговорили, тому що це спеціалізований судовий рівень захисту такої категорії справ. Ми знаємо, що є досудовий і су­довий захист, тому дуже важливо, щоб у правоволодільців була можливість адекватно скористатися будь-яким способом чи формою захисту, необхідною для захисту його власних інтересів.

Восьме. Питання патентного тролінгу. Я також хочу, щоб ми сьогодні про це поговорили.

Дев’яте. Неналежний рівень прозорості у діяльності організації колек­тивного управління. Ви знаєте, що створена відповідна законодавча база, але питання щодо її реалізації залишається.

Дуже важливим питанням є необхідність формування послідовної політики у сфері інтелектуальної власності у системі науки і освіти. Тому що нам необхідно вже повернутися до того, кого ми готуємо, на базі чого, який рівень наукової розробки цієї проблематики і що найкраще Україна в цьому плані може запропонувати світу.

І, звичайно, дуже важливе питання, я б його поставив питанням номер один, як кажуть англійці: last but not least, що означає «останнє, але не менш важливе», – це низька культура споживання інтелектуальної власності. На мою думку, дитину з садочка повинні вчити, що заповідь «Не вкради» по­ширюється і на об’єкти інтелектуальної власності і що це погано, це також ми повинні обговорити і вносити свої пропозиції. Вважаю, що таким має бути загальне бачення.

Хочу поінформувати вас, що вперше за всю історію діяльності Верхов­ної Ради України створено міжфракційне депутатське об’єднання «Інтелек­туальна Україна», готове стати провайдером для всіх цікавих, розумних ідей у сфері інтелектуальної власності та інновацій. Тому знову звертаюся до присутніх у залі, до громадськості, до громадян України: ви не самі, у вас у парламенті є механізм, який дасть можливість лобіювати найкращі ідеї для того, щоб інтелектуальна власність, яка зароджується в Україні, отримала належний рівень її здійснення та захисту.

Шановні колеги, в мене ще багато папірців, але краще ми послухаємо людей, які набагато краще, ніж народні депутати розбираються у цій проблематиці. Єдине, що я прошу, щоб кожен із вас у межах відведеного часу все-таки концентрувався на пропозиціях до чинного законодавства, щоб ми підвищували коефіцієнт корисної дії нашого спілкування.

На цьому я завершую своє вступне слово. Запрошую до слова заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Роксолану Андріївну Підласу.

Роксолано Андріївно, хочу нагадати, що ваш регламент – до 5 хвилин. Будь ласка. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань економічного розвитку (загальнодержавний багатомандатний виборчий округ, політична партія «Слуга народу»). Дякую. Шановні гості! Шановні колеги! Шановні високоповажні експерти! Ви знаєте, що сьогодні насправді визначальний день для всіх сфер, які залучають результати інтелектуальної праці. Чому? Тому що вперше, починаючи з 2007 року, ми проводимо парламентські слухання, присвячені проблематиці інтелектуаль­ної власності. Цими слуханнями ми ініціюємо загальнонаціональний діалог для відповіді на запитання, що потрібно зробити для того, щоб система захисту прав інтелектуальної власності в Україні нарешті стала ефективною.

Відповідно до рейтингу «Індекс глобальної конкурентоспроможності» у 2019 році Україна посідає 118 місце у світі за рівнем захисту прав інтелек­туальної власності. Це гірше, ніж у Росії чи Молдові, це гірше, ніж у Китаї, який відомий тим, що копіює технології.

Я хочу пояснити всім українцям, які дивляться на нас сьогодні з теле­екранів, чому взагалі питання інтелектуальної власності важливе для еконо­міки і чому саме Комітет з питань економічного розвитку опікується цим питанням.

Основою будь-якого економічного зростання є підвищення продуктивності праці, що можливо досягнути лише шляхом модернізації та освоєння інноваційних технологій. Я свідомо почала свою тезу зі слів про продуктивність праці, а не про інноваційні технології, тому що публічні дискусії про інновації дуже часто створюють помилкове враження ніби мета України – це перебудувати економіку України на виробництво айфонів та петкьюбів, мовляв, ми не хочемо бути аграрною державою, а хочемо бути високотехнологічною державою. Але це хибна дихотомія. Тому що насправді нам потрібні високі технології в сільському господарстві та промисловості, які бажано не імпортувати, а виробляти всередині країни. Визначальною для цього є система інтелектуальної власності та побудова мостів між наукою та бізнесом для ефективного трансферу технологій.

Саме тому ми почали роботу Верховної Ради дев’ятого скликання з виконання домашнього завдання та ухвалення законопроектів, напрацьо­ваних експертним і науковим середовищами ще у восьмому скликанні, але з різних причин не прийнятих, зокрема законопроекту щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень (№ 1065). Минулого тижня Міні­стерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вже видало перше свідоцтво про реєстрацію права на використання зареє­строваного зазначення походження товару. Ви всі добре знаєте, що це була гуцульська овеча бринза, яка вже має право на захист в Європейському Союзі.

Ми ухвалили законопроект щодо вдосконалення охорони прав на ком­понування напівпровідникових виробів (№ 1062). Ми підтримали законопро­екти щодо державної підтримки кінематографії в Україні (№ 0896) та про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуаль­ної власності під час переміщення товарів через митний кордон України (№ 1230). Ми взяли високу планку. Чотири законопроекти, що вдосконалю­ють сферу інтелектуальної власності, за чотири місяці роботи – це відчутний прогрес порівняно з темпами роботи Верховної Ради минулого скликання.

Проте нам усім, мені особисто і Комітету з питань економічного роз­витку, ще дуже рано відпочивати. Наразі комітет рекомендував до розгляду та прийняття в першому читанні три дуже важливі законопроекти: щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентним тролінгом (№ 2258); щодо реформи патентного за­конодавства (№ 2259); щодо створення національного органу інтелектуальної власності (№ 2255). Очікується, що цей законопроект буде доопрацьований з урахуванням кращих положень альтернативного законопроекту № 2255-1, тому що Україна зацікавлена у підвищенні фахового та ефективного забез­печення правової охорони інтелектуальної власності.

У мене залишилося 30 секунд, які я хочу використати для того, щоб запросити всіх вас до обговорення та вдосконалення цих трьох законопро­ектів і законопроекту про авторське та суміжні права, який Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України найближ­чим часом опублікує на своєму сайті та внесе на розгляд Верховної Ради. Тому що лише разом ми зможемо створити продукт, який буде відповідати кращим інтересам правовласників, споживачів і всієї економіки України. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роксолано Андріївно.

Уже видно, що ви фахівець, рівно у 5 хвилин вклалися. Тому я запро­шую всіх інших також дотримуватися регламенту.

Хочу сказати, що всі озвучені або неозвучені доповіді ви надсилаєте нам, вони будуть сформовані у відповідний збірник, який, я так розумію, буде роздрукований і розміщений на сайті Комітету з питань економічного розвитку. Тому ще раз заохочую вас до відкритості та публічності, щоб нічо­го не втратити з того, що сьогодні буде сказано.

Я з превеликим задоволенням запрошую до слова начальника відділу сприяння захисту прав державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), доктора наук Миколу Юрійовича Потоцького. Будь ласка, Миколо Юрійовичу. Підготуватися Цьвоку Данилу Романовичу.

 

ПОТОЦЬКИЙ М.Ю., директор з питань права та адміністрування державних реєстрів державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент). Доброго дня, шановні колеги! Вельмишановний пане головуючий! Вельмишановні народні депутати! Вельмишановні учасники парламентських слухань! Насамперед хочу висло­вити вдячність ініціаторам цих парламентських слухань, голові Комітету з  питань економічного розвитку пану Дмитру Наталусі, заступниці голови комітету пані Роксолані Підласій та пані Людмилі Буймістер. Хочу також по­дякувати Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господар­ства України за наполегливість та принциповість у провадженні реформи сфери інтелектуальної власності.

На цих парламентських слуханнях я маю честь представляти Укрпатент – єдиний в Україні заклад експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності, який має понад 25-річну історію діяльності.

Окрім експертизи заявок, Укрпатент виконує ще низу важливих функ­цій, які забезпечують функціонування та розвиток сфери інтелектуальної власності. Зокрема, на сьогодні Укрпатент виконує функції національного відомства за низкою міжнародних угод, є міжнародним пошуковим органом, надає пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері інтелектуальної власності, сприяє забезпеченню діяльності Апеляційної палати та участі в су­дових справах.

Водночас триває реформа сфери інтелектуальної власності, і наразі бу­дуть говорити про дуже важливі законопроекти у цій сфері. Хочу озвучити, що Укрпатент підтримує позицію Комітету з питань економічного розвитку щодо законопроекту № 2255 та доопрацювання його з урахуванням про­гресивних положень законопроекту № 2255-1, зокрема стосовно правового статусу, порядку формування, повноважень відповідних структурних підроз­ділів національного органу інтелектуальної власності, запровадження гро­мадського контролю за діяльністю національного органу інтелектуальної власності, електронного документообігу та ведення відповідних державних реєстрів.

Крім того, Укрпатент підтримує проекти законів щодо посилення захисту прав на торговельні марки та промислові зразки, а також щодо ре­форми патентного законодавства. Ці законопроекти містять низку важливих повноважень і положень, які забезпечують імплементацію Угоди про асоціа­цію України з Європейським Союзом, запроваджують можливість у досудо­вому порядку визнати недійсними охоронні документи на промислові зразки, винаходи та корисні моделі, тобто у правову систему України запроваджу­ється інститут post-grant opposition, що є вкрай важливим, оскільки забезпе­чує можливість у досудовому порядку вирішити питання і протидіяти патент­ному тролінгу та здирництву. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але у вас ще 30 секунд було. Дякую, Миколо Юрійовичу, що ви зекономили час.

Запрошую до слова виконувача обов’язків директора державної орга­нізації «Національний офіс інтелектуальної власності» Данила Романовича Цьвока. Будь ласка, Данило Романовичу.

 

ЦЬВОК Д.Р., виконувач обов’язків директора державної організації «Національний офіс інтелектуальної власності». Шановні члени уряду! Шановні народні депутати, представники сфери! Якби не NDA, я назвав би мінімум п’ять стартапів, створених тут, в Україні, командами українців, які залучили іноземні інвестиції, 1 мільйон доларів плюс. Про них знають у світі.

Тут є один момент. Якщо стартапи зареєстровані в іноземній юрисдик­ції, патенти реєструються на іноземну компанію, власником якої є інвестор. На жаль, це умови, на які змушені йти наші винахідники. Типовий сценарій українських інноваційних проектів. Далі – еміграція української команди. Такий вигляд має інноваційна економіка України. Міф про комерціалізацію українського продукту потрібно розвіяти. За таких умов економіка нашої країни приречена. Це економіка, яка є сировинним придатком, яка продукує мізерну додану вартість. Вибачте, але це шлях економічного імпотента. Ось вам гола правда.

Національний офіс інтелектуальної власності створив 11 центрів під­тримки технологій та інновацій по всій Україні, в яких державна організація вперше предметно консультує, надає підтримку і послуги інноваторам на різних стадіях розвитку їх проектів. На сьогодні ми супроводжуємо 31 про­ект, що завдяки нам економить значні кошти і поки залишається в Україні. Нам удалося створити національний навчальний центр та отримати ліцензію на надання освітніх послуг. Розроблено навчальні програми для 17 суб’єктів, які вже завтра можуть навчатися, особливо це стосується підготовки патент­них повірених.

У 2019 році Україна вперше була представлена на Генеральній асамблеї Всесвітньої організації інтелектуальної власності як інноваційний бренд. Ми показали українські стартапи всьому світу і довели, що Україна не сировинний придаток на мапі Європи. Нами організовано процес розроблен­ня проекту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності в Україні на період 2020-2025 роки згідно з методологією Всесвітньої орга­нізації інтелектуальної власності, розробленням якого керував міжнародний експерт Рональд Марчант. Понад 40 національних експертів узяли участь у його розробленні та багаторазових публічних обговореннях.

Стратегія відображає напрям руху. Чи виконаємо ми це завдання, залежить від кожного з нас. Мені 29 років. І це середній вік нашої команди. Ми не виїхали за кордон. Наш поклик – інновації. Ми готові здійснювати подальші кроки. Ми хочемо, щоб наші люди створювали інтелектуальний продукт тут. Інакше сьогоднішня зустріч – це знову гра. Або інновації, або й далі нехай хтось займається вічним базіканням про щось важливе та імі­тацією діяльності. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Данило Романовичу.

Зараз буде трансляція відеозвернення заступника директора департа­менту розвинених країн та країн з перехідною економікою Всесвітньої організації інтелектуальної власності Джованні Наполітано. Будь ласка.

 

ДЖОВАННІ НАПОЛІТАНО, заступник директора департаменту розвинених країн та країн з перехідною економікою Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні колеги, пані та панове! Від імені генерального директора Всесвітньої організації інтелектуальної власності пана Френсіса Гаррі дозвольте мені привітати всіх вас із завершенням роботи щодо розроблення Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності в Україні на період 2020-2025 роки та з початком парламентських слухань з цього важливого питання.

Мені дуже приємно зазначити, що ця стратегія є результатом довго­тривалих та всебічних консультацій і кропіткої роботи експертів державних органів, бізнес-спільноти, патентних повірених та представників творчих ін­дустрій України. Задля досягнення сьогоднішнього результату чудова коман­да українських експертів тісно співпрацювала з одним із найбільш досвідче­них експертів Всесвітньої організації інтелектуальної власності паном Роном Марчантом та іншими фахівцями, відповідальними за розроблення окремих частин стратегії. Хочу висловити свою подяку всім нашим українським парт­нерам – Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господар­ства України та Національному офісу інтелектуальної власності за їх вагомий внесок та відмінну організацію цього процесу.

Ми живемо у світі, в якому інтелектуальна власність є вкрай важливою частиною успішної інноваційної системи. Вона надає можливість отримати винагороду всім тим, хто ризикує інвестувати у процес запровадження ін­новаційних продуктів та послуг в економіку країни. Охорона інтелектуальної власності визнана у всьому світі як вкрай важливий інструмент для сталого економічного, соціального та культурного розвитку всіх націй.

У цьому контексті ця стратегія передбачає низку розроблених урядом заходів, які будуть реалізовані з метою сприяння та спрощення ефективного створення, розвитку, управління та охорони інтелектуальної власності на національному рівні.

Стратегія розвитку сфери інтелектуальної власності є важливою, оскільки вона підвищує здатність країни створювати активи інтелектуальної власності, які є цінними для розвитку економіки держави. Україна має ве­ликий людський капітал, велику кількість університетів, науково-дослідних установ та підприємств. Таким чином, метою Національної стратегії розвит­ку сфери інтелектуальної власності є надання дорожньої карти всім націо­нальним гравцям щодо спільної роботи з метою створення, володіння та використання результатів досліджень, інновацій, нових технологій та творів, що є головним механізмом економічного розвитку.

Отже, Всесвітня організація інтелектуальної власності буде в подаль­шому підтримувати реалізацію Національної стратегії розвитку сфери інте­лектуальної власності в Україні та Плану дій щодо її впровадження в Україні.

Дозвольте мені побажати вам успіхів під час прийняття цього важли­вого документа та висловити подяку за активну участь у цьому процесі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо пану Джованні Наполітано.

Це в нас перші такі слухання, і я прошу комітет, якщо можливо, адже не всі володіють англійською, хтось вчив французьку, німецьку, дублювати виступ синхронним перекладом або зробити, щоб під час відео йшов текст, про що йдеться. Проте в будь-якому разі запевняю, що переклад цього тексту ми викладемо на офіційному сайті. Щиро вдячний.

Хочу запросити до слова віце-президента Національної академії наук України академіка Анатолія Глібовича Загороднього. Будь ласка.

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г., віце-президент Національної академії наук України. Вельмишановний Руслане Олексійовичу! Шановні учасники парла­ментських слухань! Інтелектуальна власність є основою сучасної інновацій­ної економіки. Тому одним із пріоритетів діяльності Національної академії наук України є підтримка досліджень, спрямованих на отримання об’єктів інтелектуальної власності. Винаходи, що створюються, використовуються в багатьох галузях медицини, енергетики, оборонній сфері, машинобуду­ванні. Зазначена діяльність здійснюється підрозділами з питань транспортних технологій та інноваційної діяльності в наукових установах. Ця діяльність забезпечена низкою актів Національної академії наук щодо стимулювання винахідництва, укладання договорів з винахідниками, виплати їм належної винагороди.

Водночас створення та використання об’єктів права інтелектуальної власності в науково-технічній сфері в Україні здійснюється в дуже складних умовах. Відсутні податкові, кредитні механізми підтримки комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності та інноваційної діяльності, не здій­снюється фінансування спільних досліджень та проекту транспортних техно­логій, наукових установ у закладах вищої освіти та на підприємствах, відсут­ня ефективна інфраструктура, комерціалізація об’єктів права інтелектуальної власності. Усе це суттєво відрізняє Україну від держав – членів європейської спільноти.

Істотною проблемою є відсутність в Україні підготовки та перепідго­товки фахівців з питань інтелектуальної власності, інноваційної діяльності для бюджетних установ. Протягом років не знімаються бар’єри щодо утво­рення стартапів установами науки та закладами вищої освіти і неможливості отримання дивідендів від діяльності стартапів бюджетними установами. Необхідно сказати, що вкрай руйнівним для науково-технічного розвитку є збільшення попереднім урядом ставок зборів за патентування для бюджетних неприбуткових установ, зокрема в чотири рази для винаходів та у 12 разів для корисних моделей. Водночас для всіх інших суб’єктів, включаючи іно­земні організації, збільшилося у два рази для винаходів та у три рази для корисних моделей.

Про негативний вплив від збільшення ставок зборів на науково-технічну діяльність, відсутність обґрунтувань, відсутність розрахунку додат­кових витрат бюджету було наголошено керівникам Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у висновках наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, в листах Національної академії наук тощо.

Щодо науково-технічної сфери. Вважаємо найважливішим при реаліза­ції стратегії реалізувати більше ніж десятирічний задум, втілений практично в усіх країнах світу, зокрема, утворити в Україні сталу систему фінансування інноваційних проектів, проектів з трансферу технологій. Це перше.

Друге. Враховуючи досвід Казахстану, Франції, Ізраїлю створити в Україні фонд фондів та систему венчурних фондів з метою комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності.

Третє. Запровадити посади фахівців з інтелектуальної власності для бюджетних наукових установ та закладів вищої освіти.

І четверте. Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів про вста­новлення ставок зборів для бюджетних неприбуткових установ, збільшивши ставки зборів, які діяли до внесення змін попереднім урядом, у два рази для винаходів та у три рази для корисних моделей. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Анатолію Глібовичу.

Запрошую до слова суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ігоря Михайловича Бенедисюка. Будь ласка, Ігорю Михайловичу.

 

БЕНЕДИСЮК І.М., суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Дякую. Панове народні депутати! Шановні судді, запро­шені! Насамперед вдячний за можливість висловити свої думки на такому чудовому заході. Вважаю, що сьогодні потрібно говорити лише про Вищий суд з питань інтелектуальної власності.

Проте, виступаючи з цієї трибуни, у мене з’явилося відчуття дежавю, тому що у 2007 році відбувалися парламентські слухання, також був запов­нений зал і було багато різних висловлювань. Що відбувається сьогодні? Суд створений на папері, але реально він не працює, тому що не завершено конкурс. І знову почалися обговорення: а чи потрібен цей суд, а навіщо його створювати, чи багато справ буде для цього суду?

Колеги, я вам процитую буквально два абзаци з парламентських слухань 2007 року щодо судової системи.

«Не в усіх судах загальної юрисдикції достатньою мірою запроваджено відповідну спеціалізацію налагодження навчання щодо підвищення кваліфі­кації суддів, які забезпечують розв’язання спірних питань, пов’язаних з до­триманням прав інтелектуальної власності». Чи актуально це на сьогодні? Абсолютно актуально.

«У зв’язку з недостатньою кількістю спеціально підготовлених суддів ускладнено вирішення спорів судами загальної юрисдикції та спеціалізова­ними судами, суттєво ускладнено розгляд спорів щодо дотримання прав інте­лектуальної власності, що пов’язано передусім із законодавчо закріпленою процедурою ведення процесу у справах щодо визнання недійсними охорон­них документів, а також рішень щодо їх видачі у судах різних юрисдикцій». Також абсолютно актуально.

Тому питання, чи потрібен суд з інтелектуальної власності або спочатку потрібна необхідна кількість справ з цієї категорії для створення такого суду, – це все одно, що розмовляти про те, що перше має бути – курка або яйце.

Є відповідний досвід. Напередодні парламентських слухань у Вищому господарському суді було створено відповідну спеціалізацію для суддів. І що відбулося? Через певний час кількість спорів, яка розглядалася судом, значно зросла. Чому? Тому що було куди звертатися, була відповідна стала судова практика і відповідні категорії могли туди звернутися та отримати належне рішення. Навпаки, коли відповідним рішенням Верховного Суду України (тут багато присутніх знають про це) у 2015 році було направлено частину спорів з авторського права до місцевих судів, кількість спорів абсолютно швидко зменшилася. Чому? Тому що стало зрозуміло, що їх розглянути неможливо.

Сьогодні обговорюється питання про можливість наповнення суду з питань інтелектуальної власності також розглядом спорів з конкурентного законодавства. Я знаю, що це питання обговорювалося під час «круглого столу» в комітеті, думаю, що абсолютно справедливо почати розроблення проекту закону про Вищий суд з питань інтелектуальної власності саме з об­говорення цього питання, щоб він розглядав і ці спори. З 2003 року відпо­відна спеціалізація є в господарських судах, що підтвердило можливість роз­гляду саме питань інтелектуальної власності.

І хочу сказати, що навіть частина законодавства, а саме щодо недобросовісної конкуренції, ви знаєте, розглядається в антимонопольному комітеті. Тому я мушу закликати вас лише до одного – якнайшвидше прийня­ти закон про Вищий суд з питань інтелектуальної власності, що дало б мож­ливість не лише розблокувати його створення, а й запустити роботу. На все добре. До побачення. Дякую за можливість виступити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігорю Михайловичу.

Запрошується до слова керівник відділу з питань торгівлі та економіки Представництва ЄС в Україні Яна Герцег.

Шановні колеги, кому потрібен синхронний переклад, можете одягнути навушники. Будь ласка.

 

ГЕРЦЕГ ЯНА, керівник торгово-економічного відділу Представництва Європейського Союзу в Україні. Доброго дня, вельми­шановні пані та панове! Дякую вам за запрошення. Хочу відзначити значне розуміння цього питання народними депутатами і справжні зусилля, які до­кладаються урядом. Хоча ми бачимо тут дві новорічні ялинки, ми все одно обговорюємо це важливе питання у Верховній Раді.

Управління правами інтелектуальної власності є надзвичайно важли­вим, впливає на всі сфери життя, забезпечує захист споживачів і дає Україні змогу зайняти належне місце на глобальній мапі інновацій, а також сприяє розвитку художньої креативної індустрії.

Верховна Рада вже доклала значну кількість зусиль для того, щоб прийняти велику кількість законів, і ми підтримуємо цю реформу. Тепер дуже важливо забезпечити виконання цих законів. Тому ми підтримуємо та­кож створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності та відповід­ного Національного офісу інтелектуальної власності.

З іншого боку, є декілька питань, які є особливо важливими для Європейського Союзу і є частиною законодавчої роботи, що ведеться у Вер­ховній Раді. Зокрема це стосується законопроекту № 2259 щодо патентів. Європейський Союз має значне занепокоєння, тому що деякі положення цього законопроекту не відповідають букві і духу Угоди ТРІПС, а також Європейської патентної конвенції і Поглибленої та всеохоплюючої зони віль­ної торгівлі, оскільки встановлення таких обмежень може призвести до від­ставання виробництва інноваційних ліків.

Маю також згадати проблему щодо колективного управління і неспла­ти роялті. Тут необхідна додаткова робота з визначення кабельної ретранс­ляції, оскільки це не відповідає також міжнародним угодам. Наразі відповідні положення закону поширюються лише на закордонну ретрансляцію, тому ми сподіваємося, що проект закону № 2255 вирішить цю проблему.

Щодо акредитації, яка також є частиною реформи колективного управління, ми підтримуємо створення Національного офісу інтелектуальної власності, що має забезпечувати акредитацію організації колективного управління, однак акредитаційний комітет повинен виконувати лише дорадчу функцію.

Хочу скористатися своєю присутністю тут і зробити заяву, що Євро­пейський Союз підтримує національний режим вичерпання прав. Я знаю, що це питання нещодавно обговорювалося. Але ми готові обговорити модель, яка буде найкращою для України. Це наше бачення (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую до слова директора Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, академіка Олену Павлівну Орлюк. Будь ласка, Олено Павлівно.

 

ОРЛЮК О.П., директор Науково-дослідного інституту інтелек­туальної власності Національної академії правових наук України. Шановні колеги, я рада всіх вас вітати! Ми знаємо, що сьогодні вдруге в Україні проводяться парламентські слухання, присвячені цій сфері, і я дуже споді­ваюся, що, враховуючи нинішню ситуацію, ми отримаємо добру волю і під­тримку розвитку цієї сфери, нарешті отримаємо абсолютно інші результати, а не ті, які мали у 2007 році.

Наразі пропонується Національна стратегія розвитку сфери інтелектуальної власності на період 2020-2025 роки, яка є дороговказом для нас, і прошу її підтримати з урахуванням внесених зауважень і тих, які ще можуть сьогодні вноситися. Проте це дорожня карта, яку ми маємо втілювати в життя найближчим часом. Ми розуміємо, які завдання повинні виконати, аби ця сфера зрушилася і на наступних парламентських слуханнях з цієї те­матики ми говорили вже про абсолютно іншу ситуацію у сфері інтелектуаль­ної власності.

Не хочу зупинятися на проблемах, ми їх дуже добре знаємо. Маю трохи сказати про завдання та перспективи. Ми чекаємо на завершення законодав­чої реформи. Дуже вдячна народним депутатам, які нарешті зрушили нашу реформу, і я сподіваюся, що будуть успішно завершені наші зміни до па­тентного законодавства, до законодавства у сфері промислової власності, ми отримаємо іншу картину, яка дозволить національній системі рухатися.

Ми зможемо говорити про виконання Україною зобов’язань, визначе­них Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, але також маємо врахову­вати національні інтереси, продовжувати надалі діалог між національним бізнесом, міжнародною спільнотою, споживачами і громадськістю для зна­ходження балансу інтересів.

Маємо значно підвищити якість правозастосування, адже, наприклад, законодавство у сфері колективного управління на сьогодні вперше закріпи­ло обов’язок держави створювати збалансовану прозору модель. Відповідно саме на цих принципах маємо діяти в контексті акредитації організації колек­тивного управління. Маємо створювати умови для того, щоб винагорода збиралася і виплачувалася, щоб цей процес був прозорий. І нарешті маємо законодавчими заходами забезпечити, аби автори отримували таку винагоро­ду, яка спонукала би їх до подальшої творчості.

Маємо створити умови, щоб креативні індустрії отримали реальне розуміння інтелектуальної власності та використали її механізми у своєму розвитку. Повинні нарешті завершити інституціональну реформу і отримати прозорий, публічний та ефективний національний орган інтелектуальної власності, який активно долучатиметься до реформи, яку проводить Міні­стерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Маємо забезпечити зміцнення патентного портфелю підвищення якості патентів, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності на товарних ринках і усуненню монополії, яку дають патенти низької якості.

Ми повинні проводити політику зацікавлення національного заявника в патентуванні технологій і обладнання. Маємо скорочувати строки розгляду заяви…

Ми зацікавлені в тому, щоб діяльність національного органу інтелектуальної власності спрямовувалася не лише на підвищення якості правової охорони, а й на підтримку національного автора-винахідника, на створення зручних прозорих інформаційних ресурсів, на підвищення ефек­тивності захисту прав інтелектуальної власності, просвітництва, підвищення культури в цілому, на міжнародне співробітництво. І саме в такому варіанті вбачаю оптимальну модель функціонування цієї системи.

Ми зацікавлені у збереженні, посиленні й підвищенні фаховості націо­нального експертного корпусу, а також корпусу судових експертів, усунення наявної державної монополії. Ми повинні нарешті запустити ІР-суд і дати можливість завершити підготовку цих суддів атестацією, щоб ми підвищили рівень захисту прав інтелектуальної власності, через відсутність якого так втрачаємо. Маємо вирішити проблеми освіти, тому що наразі Україна не може забезпечити національну…

Я дякую всім експертам, які готували цю національну стратегію. І я прошу її підтримати. Ми знаємо, як нам зрушити нашу систему. У нас усе це виписано. Ми просимо доброї волі, підтримки, політичної волі і співпраці всіх органів влади, всієї громадськості, бізнесу. Тут присутні ті, кому ця сфера до серця, хто віддав цьому… (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олено Павлівно.

Запрошую до слова голову робочої групи з інтелектуальної власності Європейської Бізнес Асоціації Ганну Юріївну Жарову. Будь ласка.

 

ЖАРОВА Г.Ю., голова робочої групи з інтелектуальної власності Європейської Бізнес Асоціації. Доброго дня, колеги! Дякую за надання можливості бізнесу висловитися з приводу розбудови ефективної системи інтелектуальної власності. Отже, на нашу думку, у Законі України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» є один недолік: у ньому чітко не визначено, який саме принцип вичерпання прав діє на території України. Вважаємо, що такий недолік треба найближчим часом подолати і визначити національний принцип вичерпання прав як основний.

Пояснюю, чому ми переконані, що закріплення національного прин­ципу вичерпання прав відповідає не лише бізнес-інтересам, а й державним інтересам і в цілому інтересам кожного з нас як громадянина України. Зупинюся на прикладі медичного обладнання. На даний час будь-хто, третя сторона, імпортер, може самостійно визначити, який саме МРТ або КТ-апарат можна ввезти на територію України. Для цього йому не потрібно проводити декларування або сертифікацію, тому що всі декларації викладені на публічних сайтах закупівель. Надалі він передає це обладнання до приватної клініки, і ми як громадяни, які проходять обстеження, не можемо бути впевнені, що таке обладнання проходило сервісне гарантійне обслуговування, що воно відповідно налагоджено інженерами виробника. Отже, є потенційній ризик для нашого здоров’я, і немає впевненості, що таке обладнання є небезпечним. Проте коли ми приходимо в клініку, ми бачимо передусім бренд обладнання, і саме власник торгової марки, виробник відпо­відає і несе репутаційні ризики за якість такого обладнання.

Така сама ситуація і такі ризики є не лише в медичній сфері, а й у сег­менті побутової техніки. І саме національний принцип має забезпечити передумови для потрапляння на ринок України якісного обладнання, яке про­йшло гарантійний сервіс та всі необхідні налаштування відповідно до реко­мендацій виробника. На сьогодні, на жаль, у виробників немає такого ін­струменту, щоб контролювати і гарантувати надійний сервіс для обладнання, яке потрапляє на територію України.

Крім репутаційних ризиків для власників торгової марки, національний принцип стимулював би надходження до державного бюджету додаткових коштів шляхом легального імпорту. Крім того, як уже висловилися колеги – представники Європейського Союзу, неодноразово ЄС звертав увагу на необ­хідність закріплення в наших законодавчих актах національного принципу вичерпання прав, тому що в ЄС діє регіональний принцип, який, по суті, є на­ціональним для всього ринку Європейського Союзу. Отже, сподіваємося, що наші побажання будуть враховані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам.

Шановні колеги, запрошую до слова Тетяну Петрівну Прокопчук.

Поки Тетяна Петрівна йде, у нас є така традиція: ми вітаємо дітей, які знаходяться на балконі. Хоча немає народних депутатів, давайте все-таки привітаємо. Привіт! (Оплески).

 

ПРОКОПЧУК Т.П., віце-президент Американської торговельної палати в Україні. Це добре, що діти зараз почують. Добрий день, дорогі колеги, шановні народні депутати, представники уряду! Протягом 27 років Американська торговельна палата в Україні є голосом бізнесу. І ми дякуємо керівництву та членам Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку за таку ініціативу та можливість донести голос бізнесу сьогодні у цій залі з таких важливих питань, як захист прав інтелектуальної власності.

Уряд оголосив економічний план – зростання валового внутрішнього продукту на 40 відсотків. План амбітний, але можливий. Важливою пе­редумовою такого зростання є належний захист прав інтелектуальної влас­ності, що є основою створення будь-якого інноваційного продукту, починаю­чи з насіння, комп’ютерної програми, медичного препарату, пісні чи фільму. Ми розробили десять кроків для економічного зростання України, одним з яких є захист інвестицій та прав інтелектуальної власності. У Сполучених Штатах індустрії з високою часткою інтелектуальної власності підтримують щонайменше 45 мільйонів робочих місць та становлять понад 38 відсотків валового внутрішнього продукту. Такі результати можливі лише за умови належного захисту інновацій, талантів та креативу.

Сьогодні я хочу зупинитися на п’яти ключових пріоритетах від бізнесу. Перше – це якісне законодавство відповідно до міжнародних зобов’язань. У парламенті зареєстровано законопроект № 2259. Ми звертаємо увагу на два моменти, які потребують доопрацювання. Перше – це суттєве звуження пере­ліку об’єктів патентування, друге – це норма щодо «положення Болар». Ми вже надали детальні пропозиції і очікуємо на обговорення з бізнесом відпо­відно між першим і другим читаннями.

Друге – використання ліцензійного програмного забезпечення. Курс на цифрову трансформацію, запуск єдиного порталу «Держава у смартфоні» вимагають використання ліцензійного програмного забезпечення всіма орга­нами державної влади для захисту та безпеки даних.

Третє – належна реалізація механізмів ефективного управління майновими правами відповідно до нових положень законодавства у сфері авторського права.

Четверте – захист прав у сфері інтелектуальної власності. Кожен потенційний автор, винахідник, інвестор має бути впевнений, що Україна забезпечить дієву систему захисту його прав.

П’яте – забезпечення справедливості та запуск Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Нещодавно до Києва завітала одна з найвідоміших голлівудських зірок – Том Круз, який придивлявся до можливих локацій для нового фільму. Це черговий знак, що Україна має величезний креативний та інноваційний потенціал, розвиток творчих можливостей у сфері кіно, музики, науки, техно­логій, інновацій шляхом належного захисту прав інтелектуальної власності, що забезпечить зростання конкурентних переваг України у світі. Важливо піклуватися про компанії, зокрема захищати права інтелектуальної власності, тоді зростання валового внутрішнього продукту в 40 відсотків та залучення 50 мільярдів доларових інвестицій буде mission possible. Дякую за увагу. Ми готові до співпраці (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяно Петрівно.

Запрошую до слова члена Торгово-промислової палати України Анастасію Павлівну Кожуру. Будь ласка.

 

КОЖУРА А.П., член Торгово-промислової палати України. Дякую, пане головуючий, за надане слово. Шановні колеги! Одним із ключових аспектів побудови сприятливого бізнес-клімату є доступна та ефективна система охорони інноваційних досягнень, власне, інтелектуальної власності. Проте вже тривалий час в Україні саме термін «інтелектуальна власність» асоціюється з результатами діяльності виключно наукових та освітніх за­кладів. У щорічних звітах Укрпатенту зазначено, що ця категорія заявників на сьогодні формує 100 найактивніших на отримання патентів, і за 2018 рік у  цьому списку з’явилося одне промислове підприємство. Водночас ста­тистична структура заявників провідних країн світу є кардинально протилежною.

У рекомендаціях Всесвітньої організації інтелектуальної власності щодо посилення ролі інноваційного підприємництва зазначено, що законо­давча база пострадянських країн, у тому числі й України, характеризується фрагментарним характером, що спричинено відсутністю визначених методо­логічних засад комплексного формування цілісної інноваційної моделі еконо­мічного зростання. Перехід економіки на інноваційну модель розвитку мож­ливий лише при запровадженні комплексного підходу. Передусім інновації необхідно розглядати не лише як необхідну передумову, а й як адекватний у  ринковій економіці засіб формування конкурентних переваг малого та середнього бізнесу.

Пріоритетними напрямами формування ефективної системи захисту прав інтелектуальної власності має стати усунення фрагментарного харак­теру та створення комплексної системи, яка включатиме інституційні, інфра­структурні, податкові, фінансові та освітні компоненти. Зокрема, необхідно створити єдиний національний орган, якому делегувати повноваження щодо формування та реалізації державної політики у цій сфері. Для забезпечення сталої роботи такого органу доцільно на законодавчому рівні встановити ква­ліфікаційні вимоги до його керівника, зокрема наявність тривалого практич­ного досвіду роботи у цій сфері.

Варто відзначити, що Укрпатент є єдиним відомством на теренах ко­лишнього Радянського Союзу, яке здобуло статус міжнародного пошукового органу. Тому національний орган доцільно створювати та розвивати на базі Укрпатенту, який на сьогодні фактично виконує всі його функції.

Підготовку необхідно розпочати з приєднання України до Європей­ської патентної конвенції. Це складне рішення, реалізація якого потребува­тиме комплексу дій протягом тривалого періоду, кінцевою метою якого є інтеграція України до Європейського патентного відомства без втрати наших конкурентних переваг.

Необхідно розпочати роботу з підготовки до приєднання до ініціативи прискореного патентного діловодства, більш відомої як Patent Prosecution Highway, що дозволить оптимізувати роботу патентного відомства, пришвид­шити процедуру отримання патентів та підвищити привабливість України для іноземного бізнесу.

Україна повинна також розвивати підтримку власного інноваційного підприємництва шляхом податково-кредитного стимулювання інновацій, одним з ключових аспектів якого має бути доступність пільгових кредитних ресурсів, що повинна бути вищою за всі форми безповоротного фінансу­вання. Зміна акцентів від субсидіювання за рахунок бюджету чи створених фондів на пільгове кредитування, що підвищує відповідальність та ефектив­ність використання коштів. Такий комплексний характер дій усуне фрагмен­тарний і як наслідок – забезпечить комплексність стимулювання інновацій та підвищить економічне зростання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анастасіє Павлівно.

Запрошую до слова голову громадської організації «Всеукраїнська асоціація інтелектуальної власності» Олега Валерійовича Чернобая. Будь ласка, Олеже Валерійовичу.

 

ЧЕРНОБАЙ О.В., голова громадської організації «Всеукраїнська асоціація інтелектуальної власності». Доброго дня, шановний пане головуючий, шановні присутні! Дякую за можливість виступити. Можливо, частково буду казати непопулярні речі, але ми маємо те, що ми маємо. На світовому рівні наразі визнано важливість сфери інтелектуальної власно­сті, я не побоюся цього слова, як єдиної сфери, яка може забезпечити дина­мічний і збалансований розвиток економіки будь-якої країни. Водночас, якщо ми звернемося до статистики в нашій державі, а саме статистики Українського інституту інтелектуальної власності, за останні п’ять років кількість заявок на патентування винаходів в Україні зменшилася на 30 від­сотків, а кількість заявок на реєстрацію знаків для товарів та послуг збільши­лася на 60 відсотків. Тобто у 2018 році було подано всього три тисячі заявок на патентування винаходів в Україні. Зважаючи на те, скільки вийде на патент, скільки буде впроваджено у промисловість і який це принесе дохід промисловцям, це буде мізерна кількість поданих заявок.

Дивлячись на об’єкти, які нині будуються в Україні, можна зробити висновок, що майже у 100 відсотках випадків на місцях, де раніше були промислові об’єкти, наразі будуються торговельно-розважальні центри і ма­газини. Тобто на сьогодні економіка України, на превеликий жаль, рухається в напрямі споживання, а не в напрямі проектування технологічних об’єктів.

Водночас світові індекси, про які вже казали, зокрема Глобальний індекс інновацій, Індекс інноваційного розвитку агентства Bloomberg, відзначають високі показники людського капіталу в Україні, високий рівень технологічних можливостей промисловості, але дуже низькі рівні інтенсив­ності наукових досліджень та ефективності економіки. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що Україна нині перебуває, на жаль, у стані кон­сервації своєї технологічної відсталості та на шляху створення інтелектуаль­ного капіталу (у зв’язку з відтоком людського капіталу) для інших країн.

Тому Всеукраїнська асоціація інтелектуальної власності, відзначаючи важливе значення високих стандартів охорони прав інтелектуальної влас­ності, забезпечення ефективного функціонування інноваційної економіки і креативної індустрії, вважає за необхідне застосування насамперед страте­гічного планування і системних підходів у реформуванні державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

Проте хочу відзначити чотири основних пріоритети. Перше – необхід­ність розроблення певних напрямів розвитку економіки як передумови роз­витку сфери інтелектуальної власності.

Друге – затвердження на нормативному рівні стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності для того, щоб ми розпочали її впровадження.

Третє – прискорення створення IP-суду для ефективного налагодження сфери захисту прав інтелектуальної власності.

Четверте – забезпечення розроблення і прийняття Верховною Радою та органами виконавчої влади нормативних актів з урахуванням необхідності розвитку передусім ринку об’єктів інтелектуальної власності.

Наразі в Україні відсутній ринок об’єктів інтелектуальної власності, що є негативним наслідком для всіх подальших дій. Якщо ми забезпечимо спосіб прийняття нормативних актів, лібералізацію підходів до реєстрації, до ство­рення насамперед об’єктів інтелектуальної власності, якщо ми здійснимо певні заходи стимулювання і запровадимо пільги для створення об’єктів інте­лектуальної власності, то забезпечимо розвиток економіки і ринок інтелек­туальної власності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олеже Валерійовичу.

Запрошую до слова експерта громадської спілки Коаліція «Реаніма­ційний пакет реформ» Сергія Миколайовича Галетея. Будь ласка, Сергію Миколайовичу.

 

ГАЛЕТЕЙ С.М., експерт громадської спілки Коаліція «Реанімаційний пакет реформ». Доброго дня! Справді, 12 років тому в цьому залі відбулися парламентські слухання щодо незадовільного стану управління інтелектуаль­ною власністю. 12 років – це дуже великий проміжок часу, за який мало що зроблено. Україна входить до «списку 301», це так званий список світових країн – порушників інтелектуальної власності. На початку 2018 року Прези­дент США Дональд Трамп погрозами про скасування преференцій примусив прийняти законопроект № 7466, який був поспіхом підготовлений, у дуже стислому режимі його намагалися виправити. Проте у звинуваченнях про несправедливе, непрозоре управління системою колективних організацій в Україні виправили лише про непрозоре. Справді, багато вимог у законі стало про прозорість, але несправедливість залишилася.

На сьогодні ситуація у сфері кінематографії та в цілому в аудіовізуаль­ній сфері погіршилася. Закон «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» страждає на низку базових і секторальних недоліків. До базових належать надмірно спрощені порядок та критерії акредитації, не врахована специфіка кожного способу використання, жодним чином не врегульовується викори­стання онлайн, дуже сумнівна база тарифу, якісь там надходження або при­буток, відсутнє чітке розподілення винагороди між категоріями правовласни­ків, відбулася експропріація, не розподілені винагороди на користь державної структури тощо. Проте мене дуже турбує аудіовізуальний сектор, кінемато­графія, яка знаходиться в ситуації, що набагато погіршилася.

Не відбулося в цьому законі розподілу сфер колективного управління за типом творів. Було неправильне тлумачення Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/26/ЄС від 26 лютого 2014 року. Там було сказано про вільне обрання прав та категорій організації колективного управління, які передаються, про вільне скасування, а не вільне створення. Діяльність організації колективного управління – це дуже фахова діяльність, і не може будь-хто її створювати.

У принципі навіть така сфера, як добровільне, – це щось дуже незрозуміле, тому що на організацію колективного управління зазвичай поширюється обмеження відповідно до Закону «Про захист економічної кон­куренції», тобто це розширена форма управління. І несправедливо було міс­цевих авторів позбавляти права отримувати винагороду за кабельну ретранс­ляцію. Це кричущий рівень утиску прав аудіовізуальної сфери.

Проте коли було подано законопроект № 7539, який також був не дуже якісний, робоча група при Комітеті з питань науки і освіти доопрацьовувала його десять місяців. Ми вважаємо, що для поліпшення стану авторських прав треба взяти редакцію цього законопроекту, створити робочу групу, протягом місяця вносити поправки, і тоді можна терміново прийняти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова члена комітету медичного та фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України Оксану Юріївну Кашинцеву. Будь ласка, Оксано Юріївно.

 

КАШИНЦЕВА О.Ю., член комітету медичного та фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України. Шановний головуючий! Вельмишановне експертне середовище! Шановні представники уряду! Ми вітаємо законопроектні ініціативи, що знайшли своє відображення в законопроекті № 2059, який передбачає реформування патентного законо­давства у сфері охорони здоров’я на тих засадах, на які Україна давно вже має право і на які нам просто бракувало політичної волі.

Чутливість сфери охорони здоров’я до патентної охорони визнана на рівні міжнародних організацій. Декларацією третього тисячоліття визнається, що фармацевтичні компанії повинні сприяти доступу пацієнтів до ефектив­них і дешевших лікарських засобів. У Глобальній стратегії і плані дій щодо громадського здоров’я, інновацій та інтелектуальної власності Всесвітньої організації охорони здоров’я зазначено, що сфера охорони здоров’я повинна бути орієнтована на розвиток національної генеричної промисловості, що дає можливість мати ширший доступ до життєво необхідних лікарських засобів.

Крім того, нами, членами робочих груп, залученими до розроблення законопроектних ініціатив, цей шлях торувався не один рік. Це п’ятирічний досвід роботи пліч-о-пліч з експертами Програми розвитку ООН в Україні та Всесвітньої організації охорони здоров’я. Ми раді, що відбулася певна тяглість, розуміння і політична воля, що Україна повинна імплементувати інструмент, закладений статтею 219 Patent and public health (Патенти та охорона здоров’я) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Цією нормою передбачається необхідність і можливість насамперед імплементації гнучких положень Угоди ТРІПС та Дохійської декларації про Угоду ТРІПС і громад­ське здоров’я.

Сьогодні від пані Підласої пролунала цифра, що ми посідаємо 118 місце за рівнем охорони інтелектуальної власності. А чи знає шановне товариство, що відповідно до статистичних даних Всесвітньої організації інтелектуальної власності Україна посідає третє місце в Європі за кількістю виданих патентів у сфері охорони здоров’я? Я сюди включаю медицину і лі­карські засоби. Перед нами Молдова, Білорусь і Росія. А за нами? За нами Австрія, Німеччина і Франція.

Звідси постає очевидне питання якості тих патентних охоронних доку­ментів, які на сьогодні видаються в Україну. Тому нами вітається запровад­ження «положення Болар», яке знайшло своє закріплення в законопроекті № 2059, що дає можливість генеричним препаратам швидко виходити на ри­нок і підтримувати національного фармвиробника.

Ми не повинні соромитися стояти на принципах захисту суспільства і національного виробництва. Безперечно, ми підтримуємо принцип міжна­родного вичерпання прав інтелектуальної власності, що забезпечує здорову конкуренцію як на ринку товарів і послуг, так і на ринку лікарських засобів.

Нами, безперечно, також підтримуються критерії патентоздатності, передбачені в законопроекті № 2059, оскільки це справедливі критерії.

З наших пацієнтів і нашого суспільства витягуються останні «вершки», коли продається останнє майно і викладаються останні копійки для того, щоб купити ліки, які в Україні чомусь у три – чотири рази дорожчі, ніж у сусідніх європейських країнах. Дякую (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Оксано Юріївно.

Слово надається заступнику генерального директора з цифровізації та  інновацій державного концерну «Укроборонпром» Васильєвій Надії Борисівні. Будь ласка, Надіє Борисівно.

 

ВАСИЛЬЄВА Н.Б., заступник генерального директора з цифровізації та інновацій державного концерну «Укроборонпром». Доброго дня всім! Насамперед я хочу зазначити, що основна можливість у сфері патентного права полягає в тому, що українські патенти повинні поважати у світі пе­редовсім потенційні партнери, а для цього процеси в Україні повинні відпо­відати світовим стандартам. Тобто перед реалізацією офіційних патентів повинен бути реальний огляд на патентоспроможність.

Якщо казати про те, що відбувається на сьогодні, то, крім решти, є питання примусового виконання: чи будуть відповідні світові стандарти па­тентного права в Україні, чи підлягатимуть патенти, що видаються в Україні, такому самому перегляду, як у США та інших країнах до їх видачі?

Для того щоб стати новою інноваційною компанією у сфері оборонної промисловості, Укроборонпрому потрібно створювати відкриту кооперацію та стимулювати розвиток екосистеми нового збройного потенціалу України. А для цього необхідно вирішити ряд викликів у сфері захисту інтелек­туальної власності для подальшого розвитку галузі.

Перше – необхідність реформування законодавства про службові винаходи. На сьогодні для того щоб роботодавець зміг подавати заявку на патентування, законом передбачено низку застарілих вимог, наприклад, стро­ки в чотири місяці на укладання договору з працівником та виплату йому винагороди відповідно до економічної цінності. Проте у роботодавця та у ви­нахідника можуть бути різні бачення. Відсутність норм щодо роялті для типових розробок ускладнює цей процес.

Друге – визначення службового винаходу, зокрема у зв’язку з виконан­ням службових обов’язків чи дорученням роботодавця, за умови, що службо­ві обов’язки зафіксовані у трудових договорах, посадових інструкціях тощо.

Третє – секретність винаходів. Чимало винахідників взагалі побою­ються подавати заявки, особливо у військовій сфері, адже є ризики, що їх винахід буде віднесений до секретних, і відповідно законодавство має бути переглянуте на предмет відкритості та відповідності сучасним викликам.

Четверте – збільшення зборів, у деяких випадках більше ніж у чотири рази, що провокує заявників не подавати взагалі заявки в Україні, а подавати в інші держави. Таким чином власниками наших патентів стають Польща, США, Китай, що негативно впливає на кількість та якість заявок, поданих в Україні.

Хочу зазначити, що порядок розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску іс­нуючих видів такої продукції, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 20 лютого 2013 року № 120, містить визначення таких видів документації: конструкторська, технічна, технологічна тощо.

Маю сказати, що для отримання права на свої патенти нам треба дуже чітко зрозуміти, що насамперед є власністю України, бо документація, створена на підприємствах Радянського Союзу, ще незрозуміло кому нале­жить, і для цього нам треба подивитися на таку документацію, підняти архіви і відпрацювати це.

Таким чином, не може бути єдиного підходу до визначення осіб, яким належать майнові права інтелектуальної власності на всю наявну на під­приємствах – учасниках Укроборонпрому технічну та ремонтну докумен­тацію. У конкретному випадку необхідно досліджувати законодавство, яке діяло на момент створення. За умови дотримання норм законодавства, у тому числі чинного, на момент створення документації, норм міжнародних дого­ворів ми можемо стверджувати, що наш державний концерн за наявності відповідних підстав може визначати право інтелектуальної власності. Таким чином, наша військова галузь зможе забезпечувати себе не лише із серійного виробництва, а й з досліджень та інтелектуальних, технічних розробок (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Запрошую до слова представника Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України Слюсаря Вадима Івановича. Будь ласка, Вадиме Івановичу.

 

СЛЮСАР В.І., головний науковий співробітник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України. Дякую. Шановні учасники парламентських слухань! Міністер­ство оборони України як основний замовник державного оборонного замов­лення зацікавлене і повинно здійснювати ефективний захист інтелектуальної власності, створеної при виконанні науково-дослідних і дослідно-конструк­торських робіт за державним замовленням. Проте є низка проблем, без вирі­шення яких це неможливо.

Перше. Невизначення органів державної влади як суб’єктів права інтелектуальної власності. Зважаючи на це, не передбачена можливість набуття органами державної влади майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності. Законом України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» визначено, що майнові права на технологію та/або її складові, що створені у процесі виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів, належать установам, організаціям та підприємствам – виконавцям цих робіт. Органам державної влади, які здійснюють фінансування зазначених науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, передаються від виконавця майнові права на технологію та/або її складові, якщо технологію та/або її складові віднесено до державної таємниці. Це лише певна частка технологій та об’єктів права інтелектуальної власності, що розробляються за державним оборонним замовленням.

Альтернативою визнання держави суб’єктом інтелектуальної власності може бути створення єдиного державного органу з управління результатами діяльності військового спеціального призначення та подвійного викорис­тання. Інша прогалина в законодавстві – невизначеність правового статусу і  результатів інтелектуальної діяльності в оборонній сфері. На сьогодні нормативно-правова база України не дозволяє віднести конструкторську документацію, що створюється під час виконання дослідницько-конструктор­ських робіт, до жодних з існуючих об’єктів права інтелектуальної власності. Без цього неможливо визначити обсяг правоохоронної конструкторської документації, здійснити облік та оцінку у складі нематеріальних активів, а також ефективно контролювати використання.

Тому пропонується запровадити поняття «результати інтелектуальної діяльності військового спеціального призначення та подвійного використан­ня», визначити обсяг їх правової охорони, особливості ідентифікації, оцінки та обліку. Альтернативним варіантом правоохоронної конструкторської до­кументації є охорона комерційної таємниці або ноу-хау за умови розроблення необхідних законодавчих та нормативно-правових актів.

Друге – відсутність єдиного державного обліку результатів інтелек­туальної діяльності в зазначеній сфері. Існуючих результатів загально­державного обліку недостатньо для здійснення ефективного контролю за створенням і використанням результатів науково-дослідної і дослідно-конструкторської діяльності. Міністерством оборони України пропонується створення єдиного реєстру результатів такої діяльності. Запропонований реєстр має включати всі результати, що створюються за бюджетні кошти та передаються за кордон, а також закуповуються або отримуються всіма державними оборонними замовниками.

Чутливим питанням є розмір зборів за дії, пов’язані з охороною прав на інтелектуальну власність. Підтримка чинності незначної кількості патентів, що є власністю підприємств, є дуже складною. Спорідненою проблемою є винагорода за використання науково-технічної продукції. Потребують зако­нодавчого врегулювання питання бухгалтерського обліку результатів інте­лектуальної діяльності, встановлення відповідних видів бюджетної класифікації.

Більшість зазначених пропозицій вже включено до пункту 8.3 проекту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності в Україні на період 2020-2025 роки. Тому я її підтримую у цій частині. Однак відповідні заходи необхідно проаналізувати, не відкладаючи на 2025 рік. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Вадиме Івановичу.

Запрошую до слова керівника Академії інтелектуальної власності Національного офісу інтелектуальної власності, доктора юридичних наук Кулініч Ольгу Олексіївну. Будь ласка, Ольго Олексіївно.

 

КУЛІНІЧ О.О., керівник Академії інтелектуальної власності Національного офісу інтелектуальної власності. Доброго дня, шановні колеги, шановний пане головуючий! Мені надано можливість представляти Академію інтелектуальної власності на парламентських слуханнях. Наразі всім відомо, що конкурентний ринок – це конкуренція нематеріальних активів, і підготовка фахівців у цій сфері відіграє неабияку роль.

Наразі в Україні є проблема неналежного рівня правової культури у сфері інтелектуальної власності та недостатнього рівня підготовки фахів­ців, діяльність яких пов’язана з інтелектуальною власністю. Тому одним із важливих питань є впровадження освітньої діяльності у сфері інтелектуаль­ної власності на належному рівні, зокрема при підготовці патентних по­вірених та проведенні просвітницьких заходів з метою розвитку правової культури молоді та поваги до прав творців.

У системі державної охорони інтелектуальної власності вдалося створити Національний навчальний центр інтелектуальної власності за під­тримки Всесвітньої організації інтелектуальної власності, який також діє відповідно до ліцензії Міністерства освіти і науки України. І наразі розробле­но програми підвищення кваліфікації для 17 суб’єктних груп. Також акаде­мією проводяться навчальні тренінги і лекції для юнацтва, молоді та профе­сійної аудиторії з метою підвищення рівня правової культури, розвитку креативного мислення та набуття базових знань у сфері інтелектуальної власності.

Я щойно повернулася з Форуму для суддів з питань інтелектуаль­ної    власності, проведеного в штаб-квартирі Всесвітньої організації інтелектуальної власності в Женеві. Представники цієї організації схвалюють наші проекти, забезпечують їх належну підтримку та погодилися взяти участь у підготовці патентних повірених, у навчанні національних тренерів у сфері інтелектуальної власності, а також у впровадженні та розвитку програм навчання для дітей та юнацтва, адже найголовніше – це навчання з дитинства та впродовж життя.

Наразі академія переймає передовий досвід Академії Всесвітньої організації інтелектуальної власності та планує також співробітництво з на­ціональними навчальними центрами інтелектуальної власності в інших краї­нах. Реалізація таких програм залежить від держави та кожного із нас. Давайте спробуємо. Сподіваюся на співробітництво. Дякую за увагу (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Олексіївно.

Запрошую до слова голову Всеукраїнської асоціації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) Василя Семено­вича Краснікова. Будь ласка, Василю Семеновичу.

 

КРАСНІКОВ В.С., голова Всеукраїнської асоціації представників у  справах інтелектуальної власності (патентних повірених). Шановні колеги! Шановний головуючий! Шановні учасники парламентських слухань! Я представляю Всеукраїнську асоціацію представників у справах інтелек­туальної власності (патентних повірених), яка об’єднує інтереси патентних повірених України і має багаторічний досвід у спілкуванні з іншими части­нами системи. Самі патентні повірені є частиною системи охорони інтелек­туальної власності. У 2014 році була розпочата чергова спроба реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, що не дало очікуваних результатів. Патентні повірені продовжують стикатися з непрофе­сійністю кураторів, яких призначають без урахування наявності фахових знань і досвіду практичної роботи. На сьогодні орган виконавчої влади прак­тично розчинили у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, не враховуючи міжгалузевого характеру відносин сфе­ри інтелектуальної власності. Фактично не існує такого органу, який керує такими питаннями.

Окреме занепокоєння у патентних повірених викликає створення на базі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства структур, які виконують функції незалежних патентних повірених. Фактично в ринкових відносинах відбувається підміна патентних повірених з винахід­никами і підприємствами на підприємства і винахідників з органом держав­ної влади, що суперечить світовій практиці та засадам ринкової економіки.

Професійну спільноту патентних повірених обурило прийняття постанови Кабінету Міністрів від 12 червня 2019 року № 496 про внесення змін до порядку сплати зборів, відповідно до якої сплата зборів суттєво збільшилася. Сплату за подання заявок на винаходи на корисну модель для фізичних осіб та неприбуткових організацій фактично збільшили в десять разів. Раніше збір за підтримання дії патенту на винахід починався з 300 гри­вень і завершувався 3800, нині ця сума починається з 600 і завершується 30 000 гривень.

Не менш нагальними проблемами є потреба врегулювання на законо­давчому рівні порядку користування інформаційно-пошуковими ресурсами Укрпатенту, потреба у зменшенні строків видачі охоронних документів. Якщо до реформи свідоцтва на знаки для товарів та послуг видавалися за вісім – десять місяців, то тепер за два – два з половиною року. Це занадто.

Якщо реформу, започатковану у 2014 році, не виконано і немає чіткого плану її виконання, то це не реформа, а бажання різних людей долучитися до розподілу грошових коштів, які заробляє Укрпатент.

Для того щоб не порушувати Конституцію України, можливо, потрібно повернутися до невиконаних рекомендацій минулих парламентських слухань з питань розвитку системи інтелектуальної власності.

Важливим питанням інтелектуальної власності є введення результатів у господарський обіг. Жодна науково-дослідна або дослідно-конструкторська робота не може стати інновацією без отримання патенту. Лише в такому разі зазначені результати можуть поставити на бухгалтерський облік і пере­творити на фінансово-економічні інструменти управління економікою (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Василю Семеновичу.

Запрошую до слова патентного повіреного України, представника України в програмі Senior Experten Service Фонду німецької економіки з між­народного співробітництва, координатора коаліції «Патентний простір» Юрія Миколайовича Трачука. Будь ласка, Юрію Миколайовичу.

 

ТРАЧУК Ю.М., патентний повірений України. Дякую, шановний головуючий. Шановні делегати нашої зустрічі, урядова наша групо! Вітаємо профільних заступників міністрів! Дуже сподіваємося, що все сказане буде запроваджено в життя. Якщо можна, хочу розпочати одразу з другого слайда. Кажучи про сучасні інвестиції, або інвестиції третього рівня, так звані ін­новаційні, тобто в першу чергу нематеріальні активи, ми маємо знати про те, що вони дуже швидкі. Тому критерії часу до ринку є дуже важливими. Так само всі інвестори ставлять перед собою першу мету – це продуктивність, яка, безперечно, пов’язана з конкурентоздатністю та витратами. Власне, про це ми і хочемо говорити далі.

Що ми маємо? Одна з найдорожчих моделей входження на ринок, де затратно, трудомістко, такий об’єкт, як торговельна марка (він найбільш нам зрозумілий, напевно) на сьогодні реєструється, вноситься вже безпосередньо до отримання бланку (я кажу про бланк на торговельні марки як свідоцтво) до 20 місяців. Безперечно, дуже велика бюрократія. І завдяки створенню таких штучних перепон з приводу продовження дії свідоцтва, збір за який становить нині 12000, ми маємо наслідком нову подачу документів щодо свідоцтва, заявок і знову затримку експертиз.

Чому так дорого? А де дешево? Наприклад, у Польщі так звана електронна заявка коштує 2950 за досить швидкої процедури. Хочу звернути увагу на три класи. В Україні це 12000 плюс публікація 2400, плюс мито, якщо це нерезидент. А я рахую в Польщі як резидент, плюс 200 доларів. Ще  потрібно буде прискорення, оскільки я вже виходжу геть у стандарт, бо в  Польщі це відбувається за шість – сім місяців. Увійти на ринок коштує неймовірно дорого. І я ще раз повторююся, що кваліфікаційні експертизи у нас ще йдуть і йдуть.

Хочу сказати, що ми маємо. Наші досягнення – Міжнародний пошуковий орган та Орган міжнародної попередньої експертизи. Водночас маємо звернути увагу на те, що якимось чином потрібно підвищити правовий статус експертів. Адже це також дорога з двостороннім рухом: якщо вима­гати, то потрібно щось давати взамін.

Наголошую, що на сьогодні заклад експертизи повинен також працювати за новою моделлю, яку ми разом маємо опрацювати, у тому числі шляхом так званих pre-grant opposition. Ми маємо перейняти модель європейських країн, що дасть можливість за шість – сім місяців реєструвати такі об’єкти, як торговельну марку. Це значно спростить всю процедуру в по­дальшому. Ми маємо багато пропозицій, ми їх подали, будемо вдячні, якщо з ними ознайомляться. Ми, патентні повірені, завжди раді та готові працюва­ти для того, щоб наша законодавча база була ефективною. Дякую (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Юрію Миколайовичу (Оплески).

Запрошую до слова президента Української асоціації власників товарних знаків Михайла Ілліча Дубинського. Будь ласка, Михайле Іллічу.

 

ДУБИНСЬКИЙ М.І., президент Української асоціації власників товарних знаків. Шановний Руслане Олексійовичу! Шановні народні депу­тати України! Шановні учасники парламентських слухань! Маючи багаторіч­ний досвід практичної роботи, хочу поділитися з вами своїми міркуваннями, що треба зробити, як зробити досить швидко, чого не треба робити взагалі і про що треба поміркувати.

Що треба зробити. Перше. Необхідно завершити адміністративну реформу і створити давно анонсований національний орган інтелектуальної власності. Це має бути єдиний потужний професійний орган, який має зосе­редити в собі всі функції держави, починаючи з прийому заявок на об’єкти промислової власності, закінчуючи вирішенням стратегічних питань. Розпо­рошення функцій та повноважень між різними державними та адміністратив­ними органами особисто я вважаю недоцільним.

Друге. Потрібно завершити роботу над створенням Вищого суду з питань інтелектуальної власності, про це навіть не треба і казати.

Третє. Необхідно затвердити стратегію інтелектуальної власності і, що дуже важливо, імплементувати її в практичне законодавство для того, щоб цей документ практично працював.

Четверте. Маємо досить швидко прийняти низку законопроектів, щодо яких немає спорів у професійному середовищі. Наприклад, законопроект № 2258 щодо торговельних марок.

П’яте. Необхідно привести у порядок питання, пов’язані з експертизою на знаки для товарів і послуг, відкрити бази даних на об’єкти інтелектуальної власності, зробити їх повними, достовірними, доступними для всіх бажаючих.

Я підтримую позицію Укрпатенту щодо наділення Апеляційної палати функцією визнання недійсними об’єктів промислової власності, які були видані без проведення експертизи, що називається post-grant opposition.

Тепер щодо того, чого робити не можна. Насамперед жодним чином не треба допускати будь-яких конфліктів між Укрпатентом та іншими держав­ними інституціями, що відбувається останнім часом. Потрібно не забувати, що Укрпатент має досить високий рівень професіоналів-експертів, який треба зберігати. Укрпатент має статус Міжнародного пошукового органу та Органу міжнародної попередньої експертизи. Всесвітня організація інтелек­туальної власності припинила надавати такі повноваження будь-яким патент­ним відомствам світу. І ми повинні пишатися тим, що ми маємо.

Я вважаю, що не можна маніпулювати соціально чутливими темами та  свідомістю громадян при внесенні змін до законодавства України про інтелектуальну власність. Якщо треба внести зміни до Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», то відповідний законопроект має так і називатися, а не те, що ми маємо в законопроекті № 2089, коли йдеться про доступність лікарських засобів.

На мою думку, в жодному разі не потрібно приймати законопроекти, що знижують рівень правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Я маю на увазі законопроекти № 2259 та № 2089, в яких ідеться про скоро­чення переліку об’єктів патентування, що призведе до суттєвого зниження рівня правової охорони і не піде на користь ані нашій державі, ані нашим громадянам.

Крім того, я категорично проти паралельного імпорту лікарських засо­бів, що також призведе лише до негативних наслідків. Я глибоко перекона­ний в тому, що саме інтелектуальна власність буде чинником, який дуже швидко може прискорити економічний розвиток нашої держави. Дякую (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Іллічу.

Запрошую до слова голову комітету з інтелектуальної власності Асоціації правників України Олександра Сергійовича Мамуню. Будь ласка, Олександре Сергійовичу.

 

МАМУНЯ О.С., голова комітету з інтелектуальної власності Асоціації правників України. Доброго дня, шановне панство! Для мене велика честь представляти тут велику Асоціацію правників України. Ми об’єднуємо більше семи тисяч правників, патентних повірених, адвокатів, суддів та ін­ших професіоналів у галузі права, зокрема права інтелектуальної власності. Хочемо подякувати Верховній Раді за активність, яку вона проявляла остан­нім часом у законотворчих ініціативах у цій галузі, бо саме ми, хто застосо­вує це право у практичній діяльності, потребуємо змін.

Однак турборежим, включений Верховною Радою, не завжди призво­дить до якісних змін, зокрема ми це відчули щодо законопроекту № 1230 з приводу митниці, який фактично виключив правовласників з ланцюга вери­фікації, перевірки оригінальності товарів на митниці. Ми подивимося, як це буде працювати, однак ймовірно в майбутньому треба буде змінювати ті положення, які на сьогодні вже не зобов’язують митника залучати право­власника до перевірки оригінальності товару.

Хочу також звернути увагу на законопроект № 2255, який, якщо буде прийнятий за основу, то має бути відредагований у тому ключі, що перед­бачається законопроектом № 2255-1. Зокрема, це конкурсний відбір голови, який має бути включений до законопроекту № 2255, це кваліфікаційні вимо­ги до кандидатів на посаду голови, це опублікування широкого переліку ін­формації на сайті цієї організації, це наглядові та контрольні органи, перед­бачені законопроектом № 2255-1, це структурне виокремлення Апеляційної палати, а також питання вичерпання прав, які я не можу оминути. Коли в су­спільстві немає єдності з цього питання, Верховна Рада не може брати на себе вольове рішення приймати той чи інший принцип, порушуючи інтереси певної частини суспільства. Це питання має бути окремою дискусією і має бути виокремлене із законопроекту № 2255.

З приводу законопроекту № 2258 ми також висловлюємо позицію, що там фактично виключена можливість охорони нетрадиційних торговельних марок, просимо народних депутатів і спільноту звернути на це увагу.

Щодо законопроекту № 2259. Маємо звернути увагу на те, що можли­вість патентування певних об’єктів, зокрема таких, як нові форми лікарських засобів, нові дозування і нове використання, також не може бути допущено в Україні.

На завершення хочу сказати, що спеціалізований суд у галузі права інтелектуальної власності – це також дуже гостра тема, яка має обговорю­ватися і рухатися далі. І незрозуміло, чому це питання було призупинено.

Хочемо звернутися до народних депутатів, які знаходяться в залі, з про­ханням розглянути питання підвищення ефективності боротьби з контрафак­том, що, ймовірно, матиме результат у вигляді внесення змін до Криміналь­ного процесуального кодексу України. На сьогодні ситуація з боротьбою з контрафактом дуже плачевна. Дякую всім за увагу (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую до слова директора Асоціації музичної індустрії України Ігната Володимировича Бережного. Будь ласка, Ігнате Володимировичу.

 

БЕРЕЖНИЙ І.В., директор Асоціації музичної індустрії України. Доброго дня, шановні учасники парламентських слухань! Дякую, що надали можливість висловити позицію музичних компаній, які є членами асоціації. Є всі шанси сподіватися, що 2019 рік стане переломним для сфери автор­ського права, зокрема для сфери колективного управління, адже в цьому році почалося реальне втілення реформи колективного управління. Організації реєструються, акредитуються відповідно до нових стандартів, до прийнятого в 2018 році закону, і музичні компанії вітають такий розвиток.

Такий прогрес був помічений не лише в Україні, а й зарубіжними партнерами України. Ми знаємо, що Сполученими Штатами Америки були частково відновлені торговельні преференції щодо України. Проте слово «частково» тут ключове, тому що для повного відновлення, звичайно, треба реформу доводити до кінця. Реформа триває, Міністерство розвитку еконо­міки, торгівлі та сільського господарства вживає всіх необхідних заходів і на­полегливо її втілює, незважаючи на тиск і опір, що чиняться людьми, які фактично 15 років сприяли хаосу у сфері колективного управління і звикли жити на чужі роялті, які належать музикантам, музичним компаніям.

Ще хочу сказати щодо законопроектів № 2255 та № 2251. Очевидно, що роль держави щодо визначення акредитованих організацій має бути і за­лишиться важливою, тому музичні компанії не проти того, щоб саме держав­ний орган приймав таке рішення. Однак щодо подальшого функціонування, безпосередньої роботи організацій колективного управління, тут треба зба­лансований підхід, тому що в цих законопроектах передбачено обов’язкове, навіть примусове використання державної реєстрації прав та облік заяв і за­питів. І виникає занепокоєння, що це може призвести до складнощів у роботі організацій колективного управління, тому що насправді міжнародні бази даних, міжнародні програми обміну інформацією існують, вдосконалюються, і не треба вигадувати тут український велосипед. Це те саме, якби ми авто­виробникам сказали, що всі автомобілі повинні мати українське програмне забезпечення. Тому на це звертаємо увагу.

Щодо проблем з піратством. Це питання завжди залишається, і тут ми співпрацюємо з ініціативою «Чисте небо». У них є багато пропозицій, які були надані до цих парламентських слухань. Просимо дослухатися до них.

Насамкінець. Ключовим моментом удосконалення системи має бути збільшення обсягів зібраної і розподіленої винагороди для правовласників, і держава та державні інспектори можуть допомогти в цьому напрямі.

Дякую за увагу (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігнате Володимировичу.

Запрошую до слова виконувача обов’язків генерального директора громадської організації «Українська агенція з авторських та суміжних прав», поета, композитора, драматурга Валерія Володимировича Харчишина. Будь ласка, Валерію Володимировичу.

 

ХАРЧИШИН В.В., виконувач обов’язків генерального директора громадської організації «Українська агенція з авторських та суміжних прав». Доброго вечора, пані та панове, пане головуючий! З прийдешніми святами! Я, вибачте, дуже зле малюю, але це мав бути копірайт, це наше. Я – Валерій Харчишин, автор, на сьогодні – виконувач обов’язків генерального директора Української агенції з авторських та суміжних прав (УААСП). Що­до сказаного виступаючим до мене, на жаль, я мушу відповісти, що він ви­користовує нашу риторику. Вибачте, будь ласка, якщо я вас чимось образив, але насправді були та існують організації, які паразитують на авторі. Проте ще раз наголошую, що це наше.

Я знаю, що в мене 3 хвилини, і я, мабуть, не встигну все сказати, що хотів. Як кажуть наші колеги, я маю на увазі, щоб ви знали, такі самі організації, як наша агенція, наприклад ВМІ, це наші партнери у світі. Так ось пишуть якраз сьогодні: A Collective Management Organization (CMOs) is in an epicenter of copyright business. Songwriters are the most important peoples, without them would not be industry. Коротше кажучи, ми і є ті «золоті яйця», якими користуються зараз видавці, вони опікуються отією шкаралупкою, яку хочуть отримати. Вони не опікуються авторами, хоча ми відкриті до спів­праці з видавцями, бо в нашій організації присутні такі видавці, як Universal.

Наголошую, що ми є українською організацією, яка створена авторами, яка опікується авторами і керується самими авторами. Членами нашої ор­ганізації є 500 українських авторів, деякі з них присутні тут: з гурту «Танок на майдані Конґо» – Фагот, Фоззі, з гурту Green Grey – Дизель.

Буквально щодня долучаються дуже багато авторів. Сьогодні ми підписали угоди з Mamamusic, з MOZGI Entertainment. У нашій організації всі українські автори, ми її створили задля того, щоб українські автори отримали свій авторський дім. Ми з цими авторами і будемо йти до кінця. Show must go on! Проте за це потрібно платити (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Володимировичу.

Запрошую до слова виконавчого директора Асоціації «Індустріальний телевізійний комітет» Ігоря Валентиновича Коваля. Будь ласка.

 

КОВАЛЬ І.В., виконавчий директор Асоціації «Індустріальний телевізійний комітет». Шановні народні депутати, члени уряду, колеги! Сьогодні я представляю індустрію, яка виробляє та успішно експортує контент не лише в сусідні країни, а й в Азію і Західну Європу. І для нас питання сталого захисту інтелектуальної власності є критичним.

Є низка практичних проблем, про які ми хотіли сказати сьогодні, на яких ми наголошували в рамках зауважень до стратегії.

Перше. Сайти, що порушують авторські і суміжні права, зазвичай знаходяться поза юрисдикцією України. Відповідно щодо них неможливо винести вирок, і немає можливості офіційно ідентифікувати їх як піратів.

У цьому плані ми пропонуємо закріпити на законодавчому рівні використання баз даних Building Respect for Intellectual Property, що ведеться Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, та, по суті, вважати їх аналогом «чорних» списків. На нашу думку, Міністерство розвитку еконо­міки, торгівлі та сільського господарства України може постійно комуніку­вати з Всесвітньою організацією інтелектуальної власності щодо цього пи­тання, що в результаті приведе до ситуації, коли всі піратські сайти будуть автоматично блокуватися після їх потрапляння до такого списку.

Друге. Проблемою для виробників контенту є те, що у піратів жодним чином не обмежена можливість отримувати платежі через платіжні системи, банківські переводи та отримувати кошти за нелегальні підписки або за рекламу.

З нашої точки зору ці два питання можуть бути вирішені, по-перше, за допомогою внесення змін до системи фінансового моніторингу. Наразі ці платежі є дуже незначними і на них не звертають уваги, але, на нашу думку, критично важливо застосувати такі механізми. На даний час у партнерстві з платіжними системами Visa та MasterCard платежі на користь піратських сервісів блокуються, і ця система може працювати.

По-друге, має бути запроваджена система протидії використанню піратських сервісів як майданчиків для реклами. Насамперед мають бути внесені зміни до законодавства, якими рекламування товарів і послуг на сай­тах з переліку Всесвітньої організації інтелектуальної власності буде вважа­тися недобросовісною конкуренцією.

Хочу додати що, справді, система реформування організацій колектив­ного управління не рухалася з місця через різні процедурні порушення та корупційні ризики. І в цій історії можу лише закликати поставити передовсім не швидкі строки реалізації реформ, а дотримання процедур. Краще зробити все один раз, можливо, не так швидко, але завершити роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Ігорю Валентиновичу.

Запрошую до слова керівника паблішингової компанії «Бест Мьюзік» Вороніну Маріану. Будь ласка.

 

ВОРОНІНА М.І., директор паблішингової компанії «Бест Мьюзік». Доброго дня, шановні колеги, шановні учасники даної зустрічі! Хочу виправити Валерія Харчишина і висловити думку мого колеги. Компанія Universal не передавала прав організації УААСП.

А далі продовжу, з чого хотіла почати. Наразі дуже важливим є питання оплати роялті та вибору організації колективного управління, яка збиратиме грошові кошти за права інтелектуальної власності з усіх авторів та видавців на території України. На сьогодні постає перше питання щодо акредитованої організації, яка здійснюватиме розширене колективне управ­ління у сфері авторського права, зокрема щодо публічного сповіщення та публічного виконання.

На даний час призначено день акредитації – 24 грудня. Зі свого боку ми дуже просимо звернути увагу Кабінету Міністрів та Верховної Ради на те, що наша задача – обрати справді організацію колективного управління, яка буде найбільш репрезентативною на території України та представлятиме більшість правовласників.

Хочу також наголосити, що ця організація повинна мати таку організа­ційно-правову форму, в якій зможуть представляти свої інтереси як автори – фізичні особи, так і юридичні особи, які наділені такими правами відповідно до ліцензійних угод.

Важливо також звернути увагу на те, що організація, яка претендує на обрання, має бути прозорою та відійти від застарілої практики вибору керівництва, що займає позицію «царя гори». Це перше.

Друге. Хочу зупинитися на питанні щодо суміжних прав. У нас уже обрані організації колективного управління, що здійснюють збір та розподіл авторської винагороди виконавців. Важливо зауважити, що на сьогодні Кабінетом Міністрів не опубліковані тарифи, на підставі яких здійснюється збір та розподіл для користувачів, що є великою проблемою. Адже ми маємо зрозуміти, скільки авторів і взагалі галузь недоотримують на сьогодні вина­городи без публікації таких тимчасових тарифів.

На завершення хочу звернути увагу на проблеми музичної індустрії – це організація концертів, виступи артистів. Ця галузь взагалі має дуже багато економічних питань, які недооцінені державою. Тому ми зі свого боку хоче­мо просити про зустріч з представниками двох комітетів, які займаються цими питаннями, – Комітету з питань економічного розвитку та Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Дякую (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Маріано.

Запрошую до слова директора об’єднання підприємств «Український альянс по боротьбі з підробками та піратством» Олександра Володимировича Пахаренка. Будь ласка, Олександре Володимировичу.

 

ПАХАРЕНКО О.В., директор об’єднання підприємств «Український альянс по боротьбі з підробками та піратством». Доброго дня, шановні колеги, пане головуючий, шановні учасники парламентських слухань! За останніми оцінками міжнародних організацій, частка торгівлі контрафактни­ми товарами становить до 3,3 відсотка загальних обсягів світової торгівлі, що дорівнює 509 мільярдам доларів. По Україні таких даних немає, тому що ніхто такого не проводив.

Контрафактні товари – це товари, на яких містяться позначення, що порушують права інтелектуальної власності на торговельні марки та геогра­фічні позначення. Термін «контрафактні товари» визначений у Митному кодексі України відповідно до внесених змін, які набрали чинності місяць тому. Відсутність дієвого механізму у боротьбі з контрафактною продукцією знижує інвестиційну привабливість держави, зменшує надходження до бюджету від потенційних податків, загрожує здоров’ю та у деяких випадках життю громадян, скорочує робочі місця та шкодить правовласникам та іміджу держави.

Єдиним дієвим механізмом впливу на ринок контрафакту є створення умов, за яких виготовлення та збут контрафактної продукції стануть непри­вабливими та невигідними, шляхом застосування більш жорстких санкцій до виробників та реалізаторів контрафактної продукції, налагодження ефек­тивної роботи правоохоронних органів у цій сфері в тісній співпраці з право­власниками, проведення просвітницьких акцій, які висвітлюють цю проблему та спроби її вирішення.

Остання практика у співпраці з поліцією свідчить про те, що на даний час справи про порушення прав інтелектуальної власності не є пріоритет­ними, тому що вважаються тиском на бізнес у ході проведення будь-яких антиконтрафактних акцій.

Тому основними рекомендаціями, які мають знайти своє відображення у стратегії, є: узагальнення слідчої практики щодо злочинів, пов’язаних з по­рушенням прав інтелектуальної власності; внесення змін до санкцій стат­ті 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом збіль­шення штрафу та застосування безальтернативного знищення контрафактної продукції, обладнання та сировини, що використовувалися для її виготовлен­ня; повернення до санкцій статей 176, 177, 229 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі та знищення фальсифікованої продукції і знарядь та матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлен­ня, а також зменшення межі настання кримінальної відповідальності за цими статтями, зокрема шляхом запровадження нового механізму кваліфікації зло­чинів даної категорії; узагальнення судової практики щодо злочинів та адмі­ністративних правопорушень, пов’язаних з порушенням прав інтелектуальної власності, та, мабуть, введення відповідальності третіх осіб, тобто адміні­страторів ринків, платформ електронної комерції тощо. Дякую (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова генерального директора Української корпорації по виноградарству та виноробній промисловості «Укрвинпром» Кучеренка Володимира Михайловича. Будь ласка.

 

КУЧЕРЕНКО В.М., генеральний директор Української корпорації по виноградарству та виноробній промисловості «Укрвинпром». Шановний головуючий! Шановні народні депутати, присутні! Я справді думаю, що українське вино зможе помирити Харчишина і Вороніну, адже «in vino veritas», що в перекладі з латинської означає «істина у вині». На сьогодні українська виноробна галузь працює в умовах історичного перехідного періо­ду, визначеного в Угоді про зону вільної торгівлі між Україною та Євро­пейським Союзом.

Хочу нагадати історію питання. Перед підписанням зазначеної угоди представники української виноробної галузі спільно з колегами з європей­ської виноробної галузі провели численні переговори, результатом яких було підписання єдиного на пострадянському просторі протоколу, який не мають інші країни. І саме в цьому протоколі було зазначено, що наша виноробна галузь має історичне право, традиції, культуру і надбання використовувати і відповідно вживати саме в кириличній транслітерації найменування, зазна­чені в угоді, зокрема «коньяк», «шампанське» тощо.

Водночас було прийнято політичне рішення, і відповідно в зазначеній угоді не знайшлося місця, як було обіцяно урядом країни, нормі щодо надання компенсації, технічної допомоги українським виробникам. Справа вже доходить до абсурду, тому що на законодавчому рівні навіть прийняті певні закони, які обмежують використання вітчизняної сировини при вироб­ництві національної виноробної продукції. Право української сторони походить відповідно з Угоди ТРІПС, що базується на міжнародному праві. Не буду вам її цитувати, ви всі прекрасно знаєте. Від галузі прохання до представників уряду, яких сьогодні небагато в залі: коли будете переглядати Угоду про зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, не забувайте про національного товаровиробника.

Проте в уряду і народних депутатів є можливість підтримати виробника, прийнявши законопроект № 2431, в якому йдеться про вітчизняну сировину, і зокрема законопроект, розроблений національними експертами, щодо підтримки географічних зазначень в Україні. Просимо також нормалі­зувати роботу українських товаровиробників у частині скасування маркуван­ня на сухе виноградне вино, бо ви угоду підписали, і на ігристі вина. Скоро Новий рік, довкола мене знаходяться гарні ялинки, всі ми готуємося до но­ворічних свят. Коли ви будете відкорковувати пляшки з ігристим вином, згадаєте, що український виробник платить 12 гривень 65 копійок, Франція – 2 гривні 99 копійок, а в угоді написано 0 екю. Будь ласка, члени уряду, під­тримайте. Крім того, прошу підтримати впровадження і підтримку на націо­нальному рівні українського бренду «Українське вино»…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще 30 секунд. Що не зробиш для українського вина.

 

КУЧЕРЕНКО В.М. Тема дуже цікава, тому що як без вина? Логотип бренду «Українське вино» було розроблено спільно з Офісом з просування експорту і запропоновано на V Національному виноробному форумі. І це є експортною стратегією нашої держави.

Водночас Президенту України направлені пропозиції від Європей­ського комітету виробників вина, які, я знаю, на сьогодні передані уряду, щодо запровадження національного Дня вина в Україні. Давайте не лише говорити про угоду з Європейським Союзом, а й впроваджувати традиції (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Михайловичу.

Запрошую до слова експерта, директора ТОВ «Український продюсер­ський центр» Ольгу Борисівну Деркач. Будь ласка, Ольго Борисівно.

 

ДЕРКАЧ О.Б., директор ТОВ «Український продюсерський центр». Доброго дня, шановні учасники, шановний пане головуючий. Як уже згадували в цьому залі, вже півтора року минуло з моменту прийняття Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». І всі ми, коли цей закон було прийнято, сподівалися, що нарешті 20 років хаосу у сфері колективного управління закінчаться.

Проте, на жаль, всі ці півтора року весь попередній склад Міністерства економічного розвитку і торгівлі чомусь, я перепрошую, не приділяв належної уваги реформі. І це було мені і моїм колегам дуже боляче, оскільки я була членом авторського колективу попереднього законопроекту № 7029 щодо колективного управління і членом робочої групи, яка працювала над удосконаленням урядового законопроекту про ефективне управління майно­вими правами. Бачила, що в законі справді є реалізовані ефективні напрацю­вання, які базуються на сучасному світовому досвіді, але вони в результаті такої низької активності губляться і нівелюються.

На сьогодні ми можемо лише вітати ефективну та активну роботу ново­го міністерства, яке справді почало дуже активно працювати: завершувати формування комісії з акредитації, продовжувати роботу над конкурсами з вибору організацій колективного управління тощо.

Проте хочеться звернути вашу увагу на те, що багато речей поки що лишаються осторонь. І можливо, реалізовувати ці речі буде вже новий орган – Національний офіс інтелектуальної власності.

Насамперед дуже важливо запровадити централізовану систему іден­тифікації правовласників, що передбачено вже в цьому законі. Чому потрібна наявність такої системи? Тому що у нас кирилична система, дуже багато інформації як кирилицею, так і латиницею. І тому треба ідентифікувати лю­дей не за іменем та прізвищем, а за унікальним цифровим кодом. На сьогодні наші правовласники втрачають дуже багато коштів, які їм належать за кордо­ном, тому що в різних списках ім’я та прізвище латиницею пишеться по-різному, і ці кошти до них не доходять. Це перше.

Друга важлива проблема, про яку до мене казав пан Бережний, що справді планують виділити кошти на формування нової української локаль­ної цифрової системи. На мою думку, цього робити не можна. Треба виділяти ці кошти на доступ до світових баз даних, тому що інакше ми, українці, зали­шаємося варитися у своєму котлі і не долучаємося до глобального музичного простору, а це дуже погано.

І третє. Амбітне завдання, яке має поставити перед собою Національний офіс інтелектуальної власності, – це створення ефективного майданчика для реагування на скарги та досудового відновлення порушених прав фізичних і юридичних осіб у сфері колективного управління. Це повин­но бути швидко, професійно, справедливо, і у всіх стейкхолдерів на цьому ринку має відновитися почуття, що безладу і беззаконня у сфері колектив­ного управління більше не буде. Бажаю всім нам удачі, щоб уся система нарешті запрацювала. Дякую (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, ми зараз свідомо вибудували наші парламентські слухання таким чином, щоб спочатку мали можливість виступити науковці, стейкхолдери, правоволодільці, особи, які є авторами, а на завершення поставили вже представників Кабінету Міністрів і народних депутатів. Не лише з метою, щоб вони не втекли, а з тим, щоб вони послухали, яка реально є проблематика, і мали можливість у своїх виступах не лише висловити те, що вони бажали, а якось відрефлексувати на питання, які були порушені попередніми промовцями.

Перед тим як я запрошу до слова заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Дмитра Олеговича Романовича, хочу відповісти на запитання: який пароль на wi-fi Rada? Пароль на wi-fi Rada – freewifi. Дякую.

 

РОМАНОВИЧ Д.О., заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Шановні колеги! Шановні народні депутати! Шановні присутні на парламентських слуханнях! Насамперед хочу висловити величезну вдячність пану Першому заступнику Голови Верховної Ради і Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку за організа­цію цих слухань.

Як уже казали, це перші слухання з такої тематики починаючи з 2007 року, що свідчить про те, наскільки важлива ця тема для нинішнього уряду і нинішнього складу парламенту. Можливо, ви знаєте, що серед своїх цілей уряд має ціль номер 7.8 щодо інтелектуальної власності, яка належить до сфери Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господар­ства. На сьогодні це дуже масштабне міністерство, і це є однією з восьми цілей, якій ми приділяємо максимальну увагу.

Я дуже вдячний за таку можливість одночасно послухати широкий спектр питань, які стосуються сфери інтелектуальної власності, і це насправ­ді унікальна можливість для представників уряду і парламенту отримати настільки широку інформацію.

Коротко прокоментую пріоритети уряду, що складаються з декількох ключових завдань, які ми наразі виконуємо. Адже перед нами стоїть велика амбітна задача щодо реформи системи органів державного управління сфери інтелектуальної власності, для вирішення якої уряд і парламент об’єднали свої зусилля. Наразі нам удалося зрушити з місця інституційну реформу сфери інтелектуальної власності і почати виходити з перехідного періоду, в  якому нині знаходиться система через створення нової системи органів державного управління.

Механізми створення такої системи відображені в законопроекті № 2255, який поданий народними депутатами і супроводжується Мінеконо­міки. Ми сподіваємося, що якнайшвидше він буде прийнятий, ми зможемо створити дворівневу систему управління сферою і перейти до більш ефектив­ного та якісного управління в цій системі.

У цілому у нас є великі завдання щодо вдосконалення законодавства, зокрема законопроект № 2258, спрямований на посилення охорони і захисту прав на торговельні марки, промислові зразки та боротьбу з патентним тролінгом, і законопроект № 2259, спрямований на реформування патентного законодавства. Це такі дуже ключові речі, які справді зможуть посилити за­хист авторів, підвищити їх можливість отримувати справедливу винагороду, дозволять нам виконати в частині інтелектуальної власності Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. У порядку денному на цей тиждень стоять дуже важливі законопроекти, сподіваємося, що у депута­тів вистачить часу їх розглянути.

Крім того, ми дуже плідно співпрацюємо з Комітетом з питань еконо­мічного розвитку. Ви знаєте, що вже були прийняті євроінтеграційні закони: про географічні зазначення та окремо про компонування напівпровідникових виробів, і ми продовжуємо цю роботу.

Наразі у Мінекономіки розроблений законопроект з питань охорони авторського права і суміжних прав, найближчим часом він буде винесений на громадське обговорення, а потім переданий до парламенту. Він був розробле­ний відповідно до міжнародних та європейських стандартів за підтримки Всесвітньої організації інтелектуальної власності, представництва ЄС та по­сольства США. Ми сподіваємося також на його якнайшвидше прийняття.

Крім того, на завершальній стадії знаходяться процедури приєднання України до Марракешського договору про полегшення доступу сліпих і осіб з порушеннями зору чи іншими обмеженими здібностями сприймати друко­вану інформацію до опублікованих творів. Це досить великий пакет законо­проектів, який ми рухаємо завдяки плідній співпраці з парламентом.

Іншим дуже великим питанням є завершення реформування системи організацій колективного управління. Ми відновили цей процес після того, як він на деякий час був заморожений. Наразі вже створено і сформовано персональний склад комісії, на цьому тижні пройдуть перші засідання комісії про призначення організації колективного управління в окремих сферах, і є сподівання, що найближчими тижнями у грудні – січні ми завершимо цей процес акредитації.

Хочемо також зазначити, що ми дуже плідно працюємо в системі за­хисту прав і бачимо результати, співпрацюємо з міжнародними організація­ми, з нашими міжнародними партнерами.

Одним з успіхів є виведення України зі «списку 301» і повернення до генеральної системи преференцій. Це дуже важливо з точки зору економіки, але, мабуть, найбільший ефект від цього – іміджевий, що Україна не є країною-піратом, і ми будемо продовжувати цю роботу.

На завершення буквально декілька слів. Є такі законодавчі речі, над якими ми працюємо, але основне завдання – це відновлення довіри і кому­нікація з ринком. Ми дуже багато комунікуємо, намагаємося врегулювати і повернути довіру стейкхолдерів до регулятора і в цілому на ринку.

Дуже вам вдячний. (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова першого заступника міністра культури, молоді та спорту Анатолія Олександровича Максимчука.

 

МАКСИМЧУК А.О., перший заступник міністра культури, молоді та спорту України. Дякую. Шановний пане головуючий! Шановні присутні! Мені дуже приємно бути на цій високій трибуні і говорити про вкрай важливі речі, зокрема для нашого міністерства. Можливо, ви не знаєте, Міністерство культури, молоді та спорту створено шляхом об’єднання трьох міністерств: культури, молоді та спорту й інформаційної політики. У фокусі нашого міні­стерства знаходяться креативні індустрії та медіа. Основою діяльності таких індустрій є інтелектуальна власність, тому для нас украй важливо змінити сьогоднішню ситуацію завдяки якісній співпраці держави і безпосередньо гравців ринку.

Про що йдеться? Роль держави в цьому плані – це створення умов забезпечення ефективного регулювання і створення рівних умов для всіх гравців для того, щоб не було «перекосів» у той чи інший бік. Проте, на нашу думку, завдання індустрії – це її інституалізація, тобто створення таких май­данчиків, які могли б ефективно комунікувати з державою для того, щоб це були не поодинокі голоси з галузі, а це був, як то кажуть, one voice. Тому що насправді зараз індустрія розпорошена, привалюють власні інтереси над інтересами цілої індустрії. І це насправді є проблемою.

Які індустрії у нас у фокусі? Це аудіовізуальний сектор – кіно, інші види аудіовізуальних творів, перформативні види мистецтв – театр, цирк, візуальне мистецтво – музика, книги. Це такий короткий перелік того, чим ми будемо опікуватися, і наше міністерство ефективно запрацює з 2020 року.

Крім регуляторних функцій і створення правил у держави є ще одна роль, яка зараз виконується досить ефективно, але ми зробимо так, що вона буде більш ефективною, – це фінансування, тобто державна підтримка креа­тивних індустрій. На жаль, локальний ринок не дозволяє бути економічно спроможними локальними гравцями. І тут є дві частини цього питання. По-перше, перефокусування з власних інтересів на інтереси індустрії, по-друге, держава має створити умови.

Дуже коротко. Які в нас є ключові виклики? Це непрозорий ринок використання об’єктів авторського права. Ми знаходимося на стадії пере­завантаження системи колективного управління, яку маємо запустити у спів­праці з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господар­ства. Обов’язково ми маємо зменшити рівень піратства. Ми все ще в фокусі «списку 301». Так само ми маємо запровадити систему електронного квитка, що забезпечить прозорість на всіх заходах, де відбувається їх продаж.

Тому я закликаю всіх до співпраці. Ми завжди відкриті до пропозицій і готові допомагати в їх реалізації.

Дякую вам (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова першого заступника міністра освіти і науки України Юрія Юрійовича Полюховича. Будь ласка.

 

ПОЛЮХОВИЧ Ю.Ю., перший заступник міністра освіти і науки України. Шановний пане головуючий! Шановні народні депутати! Шановні учасники парламентських слухань! Передусім хочу подякувати всім, хто переймається ефективністю системи інтелектуальної власності в нашій державі.

Міністерство освіти і науки України завжди було та залишається тісно пов’язаним з питанням інтелектуальної власності, зокрема в контексті ство­рення і комерціалізації об’єктів права. Беззаперечним є те, що в сучасному світі економічний розвиток країни визначається не лише природними ресур­сами, а й здатністю до впровадження нових ідей, оскільки будь-яка найрево­люційніша ідея залишатиметься непотрібною, доки їй не знайдеться місце в реальному секторі економіки.

Аналіз сильних та слабких сторін України свідчить про значні нереалі­зовані можливості в інноваційному розвитку, особливо щодо комерціалізації нововведень у сфері захисту прав на інтелектуальну власність. Однак, незва­жаючи на численну кількість нормативних документів, яка за останні п’ять років становила більше 40, що мали сприяти розвитку інноваційного потен­ціалу, його стан є незадовільним та потребує підтримки держави. Отже, наукоємність валового внутрішнього продукту в 2018 році становила лише 0,47 відсотка, що є практично найменшим показником за десять років.

Залишається вкрай незначною кількість підприємств, що проводять інноваційну діяльність, станом на сьогодні це 771 одиниця, та їх частка в загальній кількості промислових підприємств нашої держави, що становить близько 16 відсотків проти 70-80 відсотків у розвинених країнах. Інвестиції у нематеріальні активи протягом останніх 15 років становили близько 2-4 відсотків усіх капітальних інвестицій, а частка середнього та високотехно­логічного виробництва в обсязі реалізованої промислової продукції – близько 10 відсотків. Водночас переважний обсяг коштів, які підприємства спря­мовують на інновації, витрачається на придбання машин та обладнання, на­томість частка витрат на впровадження досліджень у загальному обсязі фінансування інновацій зменшується. Варто також відзначити зменшення частки коштів на маркетинг, рекламу і заходи з просування продукції.

Одним із важливих показників ефективності інноваційної діяльності є  кількість укладених договорів про трансферт технологій. За даними 2018 року, було укладено близько 3 тисяч договорів на загальну суму майже 122 мільйони гривень. Простежується тенденція до збільшення обсягу коштів, отриманих за кожен з укладених договорів про трансферт технологій, з одночасним зменшенням кількості таких договорів. Найбільша кількість переданих технологій належить до таких видів економічної діяльності, як сільське господарство, мисливство та надання пов’язаних із ним послуг, виробництво харчових продуктів, які не є високотехнологічними галузями.

Кошти, отримані бюджетними установами від передачі технологій та інших об’єктів права інтелектуальної власності, переважно використову­ються на подальші наукові дослідження, а також на створення інноваційної інфраструктури, що є дуже важливим для впровадження подальших резуль­татів роботи науковців, та виплату винагороди авторам технологій.

Урядом схвалено стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, якою, зокрема, передбачено низку заходів з підтримки створення і впровадження об’єктів права інтелектуальної власності.

Уряд на своєму засіданні 4 грудня 2019 року схвалив Постанову «Про затвердження мінімальних ставок винагороди авторам технологій та особам, які здійснюють їх трансфер», розроблену Міністерством освіти і науки України на основі аналізу діяльності закладів вищої освіти та наукових установ. Відтепер більш як у десять разів збільшено розмір винагороди, яку українські винахідники отримуватимуть за впровадження їхніх розробок.

Крім того, українські інноваційні підприємства зможуть брати участь у конкурсах на отримання до 200 тисяч євро на три роки на розвиток своєї діяльності завдяки змінам до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання зобов’язань України в Рамковій про­грамі Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Для активізації і впровадження об’єктів права інтелектуальної власності Міні­стерством освіти і науки України підготовлено зміни до законів України щодо розвитку діяльності наукових парків та стимулювання діяльності у сфе­рі трансферу технологій, спрямовані на дерегуляцію та запровадження спів­фінансування для реалізації спільних високотехнологічних проектів науков­ців та промислових підприємств.

Ми продовжуємо співпрацю з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства в частині формування та забезпечення сприятливих умов для… (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Юрію Юрійовичу.

Запрошую до слова начальника Департаменту кіберполіції Націо­нальної поліції України Олександра Васильовича Гринчака. Підготуватися Сергію Костянтиновичу Іонушасу.

 

ГРИНЧАК О.В., начальник Департаменту кіберполіції Національної поліції України. Добрий день, шановний головуючий, шановні присутні! Сьогодні на парламентських слуханнях я представляю Національну поліцію України в цілому і хочу сказати, що захист прав інтелектуальної власності є пріоритетним напрямом роботи, оскільки показує цивілізованість і захище­ність бізнесу країни. Незахищеність прав інтелектуальної власності знижує інвестиційну привабливість країни. Аналізуючи роботу поліції, з 2013 року скеровано до суду 990 кримінальних проваджень. За 11 місяців поточного року виявлено та задокументовано 255 злочинів, 109 скеровано до суду. Ряд кримінальних проваджень було закрито за досягненням попередньої мети правоволодарів у зв’язку з тим, що цей злочин є злочином приватного об­винувачення. І це все робота Національної поліції.

Синергія поліцейського та правоволодаря була б набагато кращою, якби не було на межі ряду чинників, наприклад, відсутність затвердженої методики нарахування збитків, що ускладнює кваліфікацію правопорушення. Це перше.

Друге – це відсутність механізму припинення роботи піратських ресур­сів та ресурсів у цілому, за допомогою яких здійснюється порушення інте­лектуальної власності. Ці два питання потребують додаткового обговорення за участю експертів, і вони є вкрай важливими.

На завершення хочу сказати, що необхідно підвищити відповідальність відповідно до частин першої та другої статті 176 Кримінального кодексу України з метою, щоб працівники поліції мали можливість на цій стадії кваліфікації злочину застосовувати повний комплекс негласних слідчих (розшукових) дій. У мене все. Дякую за увагу (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Васильовичу.

Запрошую до слова заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, народного депутата України Сергія Костянтиновича Іонушаса.

 

ІОНУШАС С.К., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності (загальнодержавний багатомандатний виборчий округ, політична партія «Слуга народу»). Шановні присутні, коле­ги народні депутати, спеціалісти у галузі інтелектуальної власності! Дякую вам за можливість виступити на парламентських слуханнях та висловити свою думку не лише як народного депутата, а й як представника сфери захисту інтелектуальної власності, як патентного повіреного та адвоката, який досить довгий час практикував у сфері інтелектуальної власності.

Свою доповідь я хочу присвятити ІР-суду та створенню системи інтелектуального електронного судочинства. Протягом останніх років питан­ня реального захисту прав інтелектуальної власності, створення та запровад­ження в Україні IР-суду є досить дискусійними. Часто лунають заклики щодо доцільності існування такої установи в умовах українського сьогодення, а для мене особисто відповідь на це очевидна.

Як відомо, Президент України дав поштовх розвитку концепції «Держава у смартфоні», а так як жодна держава не може існувати без неза­лежної судової системи, то такий підхід потрібно, образно кажучи, втиснути в той самий смартфон, а також запровадити за допомогою правосуддя.

Ви можете заперечити, що нині, на жаль, просто нереально вмістити інновації та сучасні технології в таку суто бюрократичну і консервативну систему, як судоустрій. Проте хочу нагадати, що впровадження електронного судочинства вже більше двох років закріплено в чинному процесуальному законодавстві. Нормативними актами вже передбачено функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. І це вже норма не дискусійна, а обов’язкова до виконання. Така система має запрацювати в усіх без винятку судах, питання полягає лише у складнощах і повільності її прак­тичного впровадження. Так чому не спробувати реалізувати цю концепцію саме на прикладі IP-суду? Тим більше що IP-суд має певні особливості, які дуже спрощують запуск пілотного проекту повністю електронного суду за всією вертикаллю судової юрисдикції.

На відміну від інших судів, IP-суд – це абсолютно нове і, найголовніше, автономне явище в судовій системі, новий суд, який утворюється з нуля, який не мав раніше аналогів, а значить, не мав традицій, які потрібно ламати або міняти, спираючись на внутрішній спротив системи. Майбутні IP-судді матимуть можливість почати працювати на повністю новій платформі з ви­користанням нових цифрових методів.

На мою думку, такий суд може мати унікальну структурну особливість. Отже, IP-суд (а це 21 суддя) як вищий спеціалізований суд буде діяти в рамках окремої юрисдикції, в його складі створюється Апеляційна палата. Тобто одночасно з нуля створюється не лише суд першої інстанції, а й апе­ляційний. У зв’язку із специфікою достатньо невелика порівняно з судами іншої юрисдикції кількість справ надасть можливість із самого початку спокійно, без колапсу, відкатати систему електронного процесуального доку­ментообігу на рівні всіх трьох інстанцій. При цьому наявною буде, умовно кажучи, екосистема суду.

Порівняно невелику кількість адвокатів, фахівців і судових експертів, які спеціалізуються на даній категорії справ, можливо буде підключити…

Я навмисно сьогодні не зупинявся на існуючих проблемах створення ІР-суду, які останніми роками наявні в нашій державі, зокрема непроведення конкурсів на посаду суддів такого суду, але вони нам усі відомі.

На завершення хочу наголосити, що ІР-суд при мінімальних, порівняно з іншими ланками судової системи, організаційних витратах може стати об­личчям нового комплексного підходу до забезпечення прав інтелектуальної власності та локомотивом електронного інтелектуального судочинства. Дякую (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова члена Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, народного депутата України Степана Івановича Кубіва.

 

КУБІВ С.І., член Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку (загальнодержавний багатомандатний виборчий округ, політична партія «Європейська солідарність»). Шановний Руслане Олексійовичу! Шановні колеги, еліто України! Насамперед хочу подякувати, Руслане Олексійовичу, вам, тому що сьогоднішні слухання – це спільна ро­бота, яку ми проводили майже два роки, щоб отримати можливість погово­рити. Чи був поштовх у 2007, в 2015 роках? Був. І багато чого зроблено. І на­віть кожен сьогоднішній виступ свідчить про те, що болить і що можна змінити ситуацію в Україні.

У травні 2016 року, коли ми взялися за зміни у питанні інтелектуальної власності, ми відчули всі прикраси життя і тих, хто не хоче змін, про що сьогодні казали. Проте час не лише плине, а й змінює і збільшує капітал.

Хочу сказати, що Україна повинна стати основою бази інтелектуальної власності, інновацій, технологій, що зможе багато чого змінити. А що в  основі? Людина, прикладна наука і науковець. Відкриття ринків у Європі, зокрема в Німеччині, на американському континенті, в Азії забирає інтелек­туальну власність, технології, які ми потім купуємо. Країна, яка мала свою космічну галузь, ракети-носії, хімічну галузь, галузь машинобудування, не повинна все знищувати і формувати ринок для чужих технологій. Це зав­дання, які ми повинні виконати. Це перше.

Друге. Увага парламентаріїв до сфери інтелектуальної власності є необхідною умовою для інноваційно-інтелектуального виробництва. Одним продажем ми не змінимо ринок і темпи економічного зростання. ІІ квартал – 4,6, дай Боже, плюс, але не мінус. Недофінансування бюджету і нехтування мотивацією науковців, прикладною наукою не покращить ситуацію з іннова­ціями. Україна повинна стати центром для 65 мільйонів українців у світі, які хочуть нам допомогти. Світова практика свідчить, що лише інноваційне перетворення економіки і динамічний розвиток – це максимальний ланцюг додаткової вартості, який формує економічне зростання і зберігає прикладну науку. Проте науковцям треба платити великі кошти. Сьогодні роялті та інші мотивації отримують не ті, хто розумом здобувають технології, а зовсім інші люди. І боротьба протягом двох років засвідчила, що ми можемо це змінити.

За даними Глобального індексу інновацій, у 2016-2019 роках ми піднялися на дев’ять позицій і посіли 47 місце. Відповідно до «списку 301» у 2019 році Сполучені Штати Америки високо оцінюють взаємодію з Украї­ною. Хочу вам сказати, що переговори нашої комісії з Робертом Лайтхай­зером – це декілька днів роботи, щоб ми могли переконати, що ми не такі, як нас показують на світових ринках.

Хочу сказати, що завдяки спільній роботі народних депутатів восьмого і дев’ятого скликань досягнуто тенденцій… Мінекономіки, уряд і Президент України повинні також працювати разом. Я сьогодні почув кожного виступаючого. Шановні колеги, а де всі міністри та їх заступники, які сього­дні повинні слухати і приймати рішення щодо інноваційної політики?

Третє. Хочу сказати, що конкурентність української економіки на сьогодні все-таки має сировинний придаток. Ми повинні змінити ринки, сформувати ланцюг додаткової вартості, інновацій продукції і технологій.

Маю нагадати, що високотехнологічні сектори економіки у валовій продукції мають 50-63 відсотки додаткової вартості. Ми базуємося сьогодні на 25. Національна стратегія розвитку сфери інтелектуальної власності і зако­нодавча база дозволять стимулювати ефективне створення і впровадження охоронних об’єктів права інтелектуальної власності.

Світова організація торгівлі також добре співпрацює. І сьогодні пан Кучеренко на прикладі чітко зазначив, що ми не повинні прискорювати перегляд угоди 1994-го року, ми повинні захищати власний інтелект, власну продукцію, власну інновацію.

Ми повинні прискорити і законодавчо врегулювати питання відкриття ринку трудової міграції до Німеччини та Америки. Дякую, пане головуючий. Дякую кожному з вас. Слава Україні! (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Запрошую до слова першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, народного депутата України Лукашева Олександра Анатолійовича.

 

ЛУКАШЕВ О.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій (одномандатний виборчий округ № 113, Луганська область, політична партія «Опозиційна платформа – За життя»). Шановний пане головуючий! Шановні присутні! Хочу передусім подякувати організаторам за створення такого чудового майданчика для наукової, кваліфікованої, компетентної дискусії з проблематики інтелекту­альної власності в Україні.

Я представляю Комітет з питань освіти, науки та інновацій. І хоча на сьогодні питання, пов’язані з інтелектуальною власністю, вилучені з предме­та відання нашого комітету, проте ми і надалі будемо опікуватися і до­лучатися до всіх заходів, які стосуються безпосередньо освітянських, науко­вих, інноваційних аспектів у царині інтелектуальної власності.

Хочу підкреслити, що Україна зацікавлена у розбудові конкуренто­здатної економіки. І в цьому сенсі на інтелектуальну власність покладаються великі очікування. Адже саме нематеріальні активи сьогодні і надалі відігра­ватимуть ключову роль в інноваційному розвитку, креативному напрямі роз­витку людства. У доповіді Всесвітньої організації інтелектуальної власності 2017 року, присвяченій нематеріальним активам у глобальних ланках ство­рення вартості, наведені дані продемонстрували, що саме нематеріальний актив становить майже третину всієї вартості промислової продукції, яка продається у світі. Це означає, що загальний дохід від нематеріальних акти­вів у період з 2004 по 2014 роки збільшився на 75 відсотків, а в абсолютних цифрах це становить майже 6 трильйонів доларів. Ці фінансові показники постійно збільшуються, що є свідченням того, що нематеріальний актив на сьогодні майже вдвічі перевищує складову різних матеріальних форм у скла­ді собівартості.

В Україні останніми роками реалізується ціла низка проектів Європейського Союзу, Світового банку, Європейської економічної комісії ООН, різних держав – членів Європейського Союзу, спрямованих на пере­завантаження інноваційної моделі розвитку трансферів технологій та інтелек­туальної власності. Тому я хочу наголосити на тому, що питання, пов’язані із завершенням законодавчої, інституційної та судової реформ у сфері інтелек­туальної власності, є…

До речі, великі очікування покладаються на прийняття проекту закону № 2255, що дозволить завершити формування інституційної моделі і запус­тити нарешті роботу Національного офісу інтелектуальної власності. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України з Європейським Союзом, народного депутата України Вадима Сергійовича Галайчука.

 

ГАЛАЙЧУК В.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом (загально­державний багатомандатний виборчий округ, політична партія «Слуга народу»). Дякую, пане головуючий. Шановні присутні! Я також вдячний організаторам за організацію цього заходу і за мудре рішення – дати мож­ливість нам, народним депутатам, урядовцям спочатку послухати уважно експертів, а потім зробити висновки з почутого.

Сьогодні прозвучало багато хороших рекомендацій, дуже правильних вимог до уряду і парламенту стосовно того, що нам треба робити, як пра­вильно досягти мети побудови ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні.

Хочу зупинитися на питанні створення Вищого суду з питань інтелек­туальної власності як вершини піраміди з відповідних органів, які повинні забезпечити досягнення цієї задекларованої мети. Сьогодні вже неодноразово згадувалося як одне з першочергових завдань необхідність завершення про­цесу створення такого суду в Україні. Цьому процесу вже два роки, ми вже чули сьогодні, що після видання відповідного указу Президента були прове­дені певні дії. Більше 148 кандидатів склали іспити, відібрано 63 кандидати для проведення співбесіди, проведено співбесіди більше ніж із 40 кандидатами.

У подальшому Вища кваліфікаційна комісія суддів також оголошувала конкурс на заміщення дев’яти вакантних посад уже в Апеляційній палаті цього суду. У межах цього конкурсу також було проведено тестування з більш як 50 кандидатів, із яких 38 були допущені до подальшого написання відповідних практичних робіт. Отже, за два роки проведено величезний комплекс заходів, спрямований на якомога швидке надання можливості такому суду функціонувати і реалізувати мету – створити повноцінну си­стему захисту інтелектуальної власності в Україні.

Раніше і сьогодні вже звучали ідеї про те, що є ініціатива розширення компетенції цього суду, а саме – створення Вищого суду з питань інтелек­туальної власності та суду з питань економічної конкуренції. На моє глибоке переконання, ми певною мірою забуксуємо процес створення такого суду, тому що фактично ми змушені будемо почати цей процес із самого початку. І  довго можна дискутувати (і я упевнений, що ми це з нашими колегами будемо робити) щодо компетенції цього суду, але, на мою думку, нам варто зосередитися на процесі завершення створення цього суду, а вже потім казати про створення іншої судової інстанції, яка функціонуватиме саме в питаннях захисту економічної конкуренції, або про розширення компетен­ції цього суду. Тому є поле для дискусії. Я вдячний експертам за висловлені думки і упевнений, що ми з колегами візьмемо всі ці експертні поради до роботи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександра Анатолійовича Качуру. Будь ласка, Олександре Анатолійовичу.

 

КАЧУРА О.А., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіональ­ного розвитку та містобудування (загальнодержавний багатомандатний виборчий округ, політична партія «Слуга народу»). Всім доброго дня! Дуже приємно бачити вас тут, коли ви знаходитеся на місцях, тому що парламен­таріям трошки цього не вистачає: вони тут ходять, розмовляють по телефону, п’ють каву, один наш колега навіть поїв під час пленарного засідання.

Хочу почати свою промову із запитання. Як ви вважаєте, чи порушу­ються у нас права інтелектуальної власності у країні? Підніміть руки ті, хто вважає, що так. Бачу, що абсолютна більшість точно.

Ця трибуна, цей мобільний телефон, система «Рада» – все, що ми бачимо навколо, це все інтелектуальна власність, однозначно.

І виходить якийсь абсурд, що в нашій країні народилися такі відомі люди, як Сікорський, Патон, Корольов, а тепер найпотужніші у світі стартапи саме з українським корінням, але вони чомусь реєструються та сплачують податки в інших країнах, створюють там додану вартість та робочі місця.

Що ми робимо не так як влада і що нам необхідно зробити? Для обговорення цього питання ми сьогодні й зібралися. Коли я працював адво­катом, до нашої компанії часто зверталися автори стартапів, інтелектуальні права яких порушувалися. Що можна в такому випадку зробити? Можна написати претензію, яку відповідач або ваш опонент, який порушує інтелек­туальні права, просто не отримає.

У разі порушення ваших прав можна написати заяву в Антимоно­польний комітет України, який відповість вам шаблонними фразами, що ваша заява не відповідає нормативам. І взагалі вони направлять заяву в регіо­нальне управління, і там будуть розбиратися. Знову – ні.

Судова інстанція. Та поки суди роками будуть розглядати справи про інтелектуальну власність, ваше ноу-хау буде вже нікому не потрібне. І китайська компанія зробить тисячу, мільйон таких айфонів, поки держава Україна вас захистить як власника інтелектуальних прав.

Тому основне, що ми повинні зробити як народні депутати, міністри, – не просто сьогодні поговорити, а створити робочу групу з представників ін­дустрії, науковців, представників громадського сектору, а не робити нам адженду свою, за якою ми будемо рухатися. Що ми повинні зробити? Десь додати повноважень або зобов’язати Антимонопольний комітет, те, про що вже сьогодні говорили, про створення окремого суду з питань інтелектуаль­ної власності. Незрозумілою є ситуація, хто збирає за авторські права. От мені Олег Винник каже: «Ти знаєш, Сашо, за мої пісні хтось збирає кошти. Я не знаю, хто це». Це питання також до правоохоронних органів і до органів контролю.

Тому давайте об’єднуватися. Ми зовсім інші люди. Ми будемо все робити для того, щоб інтелектуальна власність у країні була захищена і до нас приходив інвестор, який буде зацікавлений будувати технопарки не в Білорусі, а під Києвом, створювати робочі місця і платити податки. Дякую (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова голову підкомітету з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин у межах територій забудови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Ганну Вячесла­вівну Бондар. Бачите, яка довга у вас посада, що ви встигли дійти. Будь ласка.

 

БОНДАР Г.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (одномандатний виборчий округ № 220, м. Київ, політична партія «Слуга народу»). Дякую, пане головуючий. Шановні колеги! Шановні українці! Хочу розглянути п’ять актуальних питань щодо захисту прав інтелектуальної власності. Про щось сьогодні вже казали, а щось буде нове.

Перше. Необхідно завершити створення спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності. На цьому я не буду зупинятися, про це сьогодні багато казали.

Друге питання – це боротьба з контрафактною продукцією. Створювати і розповсюджувати контрафактну продукцію в Україні на сього­дні не дуже дорого. Відповідно до статті 229 Кримінального кодексу штрафи становлять від 17 до 34 тисяч гривень. Крім того, вони накладаються лише в тому разі, якщо правовласник зможе довести завдану шкоду в значному розмірі внаслідок дій порушника.

Що необхідно? На мою думку, необхідно посилення кримінальної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності, посилення санкцій статті 229 Кримінального кодексу України і встановлення вимог щодо знищення контрафактної продукції.

Третє. Боротьба з патентним тролінгом. Останніми роками патентний тролінг став звичним явищем. Унаслідок недосконалості законодавства деякі заявники допускають зловживання правами та одержують охоронні докумен­ти на очевидні та ненові рішення, пристрої та товари, наприклад, вішалки для одягу, зубочистки, гумові рукавички тощо. Патенти на промислові зразки та корисні моделі видаються на підставі формальної експертизи без проведення експертизи по суті. Після видачі такого патенту скасувати його можливо лише в судовому порядку, але навіть в такому разі патентний троль не несе жодної відповідальності за зловживання. Необхідно прискорити прийняття законопроектів № 1199 та № 2258, які сьогодні вже зареєстровані у Верхов­ній Раді України, що запроваджують процедуру post-grant opposition і можли­вість стягнення з порушника компенсації від 10 до 50 тисяч мінімальних заробітних плат.

Четверте. Необхідно запровадити визначення строків проведення експертизи під час видачі охоронних документів на торговельні марки, що  наразі відсутнє, це призводить до затягування розгляду заявок з боку Укрпатенту та неотримання правовласниками охоронних документів. Доціль­ним є визначити чіткі та прозорі строки проведення експертизи шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

П’яте. Щодо професійної діяльності архітекторів і містобудівників. Необхідно законодавчо врегулювати процедури публічних закупівель у сфері архітектурного проектування, пов’язані із захистом авторських прав проек­тувальників при розробці подальших стадій проектування. На сьогодні публічний замовник для визначення генерального проектувальника перших стадій проектування користується процедурою «відкриті торги» при закупів­лі. При замовленні подальших стадій робочої документації з огляду на не­врегульованість даного питання замовник знову виходить на відкриті торги, хоча пріоритетне право відповідно до законів України «Про архітектурну діяльність» та «Про авторське право і суміжні права» належить авторам попередніх стадій. Таким чином, права авторів проектів грубо порушуються. Те саме відбувається навіть при коригуванні проекту: замовники і проектан­ти стають фактично учасниками певного фарсу, де всі розуміють, що від­бувається, однак через законодавчу невизначеність мають знову виходити на відкриті торги.

Також є проблеми із замовленням проектної документації за результатами архітектурних конкурсів в окремих випадках, коли, наприклад, переможець є іноземцем або переможцем є авторський колектив і таке інше. Це потребує врегулювання на рівні законів України «Про архітектурну діяль­ність», «Про публічні закупівлі» та «Про авторське право і суміжні права». Дякую за увагу (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, запрошую останнього доповідача – члена Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Ольгу Анатоліївну Стефанишину.

 

СТЕФАНИШИНА О.А., член Комітету Верховної Ради України з  питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (загальнодержавний багатомандатний виборчий округ, політична партія «Голос»). Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми говоримо про захист прав інтелектуальної власності. Проте хочу всіх нас закликати подивитися на цю проблему з точки зору простого пацієнта і системи охорони здоров’я. Я сьогодні принесла вам таку коробочку, в якій знаходиться препарат, який щодня вживають ВІЛ-позитивні люди. Вони мені це передали і просили вам показати. Цей препарат коштує у світі 15 центів, а в Україні – 53 центи, що більше ніж у три рази дорожче. І так ми будемо платити за цей препарат сім років, бо патент на нього в Україні діє до 2026 року, порівняно з Євро­союзом, в якому він уже вичерпав свій патент у 2016 році.

Знаєте, чому так відбувається? Тому що в Україні виробники зловживають патентним законодавством. На сьогодні в Україні на цей препарат, як і на багато інших від таких тяжких захворювань, як онкологія, гепатити тощо, діють «вічно зелені» патенти. На цей конкретно препарат є два вторинних патенти – на температуростійку форму лікарського засобу та на спосіб лікування. Це не є інновацією, а є зловживанням патентним законодавством в Україні. 135 мільйонів доларів Україна переплачує за цей препарат під час дії патенту. Для того щоб ви зрозуміли, за такі кошти п’ять років можна лікувати всіх онкохворих дітей в Україні.

Тому я хочу закликати всіх вас, ухвалюючи українське законодавство і  зміни до нього, витримувати баланс. З одного боку, захищати справді чесного виробника і права на інтелектуальну власність, а з другого боку – попереджати зловживання, внаслідок яких сьогодні страждають українські пацієнти.

Для усунення проблеми з маніпулюванням патентним законодавством ми спільно з колегами з фракції «Голос» зареєстрували проект закону № 2089, який поки що, на жаль, не дійшов до парламентської зали, а також ми вивчили ініціативи колег по парламенту і проекти законів № 2259 та № 1199, у яких також є схожі норми.

Лише наш законопроект передбачає право на отримання патентів тільки на інноваційні лікарські засоби, які вийшли на ринок України протягом року від першого виходу у світі. Це відповідає вимогам Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та запроваджує сертифікати додаткової охорони винаходів. Ми насправді підтримуємо всі ініціативи наших колег, спрямовані на пріоритет прав пацієнтів, на захист життя і здоров’я українців, бо стратегічною ціллю держави, безперечно, є люди, а не надприбутки фармацевтичних компаній.

Вважаємо за необхідне в рекомендаціях сьогоднішніх парламентських слухань зазначити необхідність імплементації гнучких положень Угоди ТРІПС та Дохійської декларації про Угоду ТРІПС та громадське здоров’я до національного законодавства у сфері інтелектуальної власності.

Концепція пріоритету інтересів суспільства над майновими інтересами, закладена у проекті Національної стратегії розвитку інтелектуальної власно­сті в Україні на період 2020-2025 роки, що сьогодні обговорюється, також має бути врахована і закріплена в рекомендаціях сьогоднішніх парламент­ських слухань. Дякую за увагу (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я надаю слово народному депутату Роксолані Андріївні для заключного слова і відповіді на запитання, якщо вони будуть. Будь ласка.

 

ПІДЛАСА Р.А. Не подумайте, шановні колеги, що у мене є два виступи. Це заключне слово від комітету, яке буде стосуватися рекомендацій сьогоднішніх парламентських слухань.

Перше. Хочу вам подякувати за те, що ви присвятили свій час обговоренню побудови ефективної системи інтелектуальної власності, тому що у процесі розроблення політики для уряду та народних депутатів важливо не лише слухати, а й чути тих, хто буде користуватися цією політикою. І я дуже рада, що у нас була сьогодні така можливість.

Друге. За результатами парламентських слухань Комітет з питань економічного розвитку сформулює рекомендації, які будуть розглянуті та, сподіваюся, ухвалені на засіданні Верховної Ради. Уже сьогодні точно можна сказати, що Комітет з питань економічного розвитку рекомендуватиме уряду доопрацювати проект Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності в Україні на період 2020-2025 роки, що визначає візію національної системи інтелектуальної власності, стратегічні цілі та шляхи їх досягнення і має бути ухвалений в найкоротші строки. Завдання уряду – забезпечити його подальшу ефективну реалізацію починаючи вже з 1 січня 2020 року, щоб у нас не було такого, що в 2021 році ухвалюється стратегія, яка почи­нається у 2020 році.

Ми також офіційно закличемо Вищу кваліфікаційну комісію суддів завершити конкурс із відбору кандидатів у судді ІР-суду. Ми сподіваємося на чесний, неупереджений та ефективний конкурс, завдяки якому нарешті запрацює спеціалізований суд з питань інтелектуальної власності.

Ми будемо рекомендувати народним депутатам ухвалити законопроект щодо завершення інституційної реформи у сфері інтелектуальної власності та створення ефективного і прозорого фахового національного органу. Тут насправді у нас буде достатньо свободи. Чи це буде законопроект № 2255, чи законопроект № 2255-1, ми не можемо вказувати народним депутатам, за що їм голосувати, але завдання уряду в будь-якому разі – швидко реалізувати законодавчі зміни та створити очікуваний ринком національний орган інтелектуальної власності.

Ми будемо наполягати нарешті на запуску реформи управління майновими правами правовласників у сфері захисту авторського та суміжних прав. Сьогодні ви неодноразово чули, про це казали автори та виконавці музичних творів, що у нас нарешті мають нормально запрацювати організації колективного управління. І ми сподіваємося, що найближчими тижнями Мінекономрозвитку акредитує організації колективного управління, які пред­ставляють правовласників.

Ми рекомендуватимемо уряду негайно подати на розгляд парламенту нову редакцію Закону «Про авторське право та суміжні права», яка б задо­вольнила інтереси правовласників і споживачів українського контенту, тому що чинна редакція, ви чудово знаєте, була ухвалена в 2001 році та вже мо­рально безнадійно застаріла.

Ми будемо рекомендувати уряду посилити боротьбу з контрафактом і піратством, тому що жоден найкращий закон не має жодного значення, якщо він не виконується та уряд і правоохоронні органи не слідкують за його дотриманням.

На завершення хочу нагадати, що якби не захист права інтелектуальної власності, який у Великобританії був уже розвинений в ХVІІ столітті, світ ніколи б не побачив такі видатні винаходи, як парова машина, а індустрі­альна революція не відбулася би. Тому, якщо ми чекаємо на третю індустріальну революцію в Україні, саме час парламентаріям і уряду зайня­тися належним захистом прав інтелектуальної власності.

Ми будемо чекати на всі ваші пропозиції та врахуємо більшість із них у  рекомендаціях за результатами проведення парламентських слухань. Дякую (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, насамперед хочу подякувати кожному з вас за таку гарну професійну дискусію, за те, що ми мали можливість принаймні висло­витися, вислухати один одного. Я щиро сподіваюся, що все напрацьоване сьогодні стане основою змін, які в подальшому будуть напрацьовуватися парламентом України.

Крім того, я приємно вражений усвідомленням нами того, що право інтелектуальної власності ще часів Йоганна Ґутенберґа, винахідника першо­го  друкарського верстата, і право інтелектуальної власності часів Стіва Джобса – це два різних права інтелектуальної власності. Тому ми маємо розробляти не просто якісне законодавство, а законодавство, яке сьогодні відповідає світовим тенденціям у сфері охорони права інтелектуальної власності.

Хочу підкреслити, що ми повністю зацікавлені в тому, щоб усе сказане чи, можливо, несказане в цій залі збереглося. Тому я прошу всі напрацьовані, оголошені чи неоголошені доповіді передати до секретаріату Комітету з пи­тань економічного розвитку для врахування при напрацюванні остаточного тексту рекомендацій.

Через декілька днів буде оприлюднена стенограма слухань, де будуть міститися також і невиголошені виступи, а згодом у парламентському ви­давництві вийде збірник, до якого будуть включені всі виступи та надані вами інформаційно-аналітичні матеріали.

Тому ще раз дозвольте мені подякувати всім вам, кожному, хто долу­чився своєю присутністю, своїм словом, своєю дискусією до даних парла­ментських слухань.

Хочу окремо подякувати комітету за те, що вони спромоглися на високому рівні провести сьогоднішні парламентські слухання, на яких була надана можливість кожному стейкхолдеру висловити свої побажання: і нау­ковцю, і автору, і патентному повіреному, і володільцю інших прав інтелек­туальної власності. На мою думку, лише в такій плідній дискусії ми можемо народити істину.

Я ще раз хочу подякувати кожному з вас, привітати, кого я вже не побачу, з прийдешніми святами. Нехай все у вас вдається гарно в новому році. Я глибоко переконаний, що парламент нинішнього скликання дасть суттєвий поштовх для розвитку інтелектуальної власності в Україні, тому що кожен українець – це інтелектуал, а значить, нам є кого оберігати.

Дякую (Оплески).