ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

 

З ПИТАНЬ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ НА 2006 РІК

 

Сесійний зал Верховної Ради України

1 червня 2005 року, 15 година

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу уваги! 

Шановні колеги! Ми сьогодні відповідно до Бюджетного кодексу маємо провести парламентські слухання, на яких обгово­рити проблеми, пов’язані з Бюджетною резолюцією, на основі якої формуватиметься Державний бюджет на 2006 рік. Щоб нага­дати, освіжити вам у пам’яті, зачитаю норму статті 33 Бюджетного кодексу України “Визначення Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період”:

“1.  Не пізніше 1 червня або першого наступного за цією датою, дня пленарних засідань Верховної Ради України у Верхов­ній Раді України, відбуваються парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період. З доповіддю про Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджет­ний період, виступає Прем’єр-міністр України або за його дору­ченням міністр фінансів України.

2.  Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України проект Основних напрямів бюджетної політики на наступ­ний бюджетний період не пізніше, ніж за чотири робочих дні до початку проведення парламентських слухань з питань бюджет­ної політики на наступний бюджетний період”.

У нас виникало це питання двічі у понеділок ми його ставили спочатку зранку на засіданні Погоджувальної ради, а потім вже на Погоджувальній раді після 15 години, коли керівники фракцій і  груп, керівники комітетів зустрічались з Кабінетом Міністрів. Там ми дійшли такої згоди: незважаючи на те, що саме сьогодні, зараз відбувається засідання Кабінету Міністрів, як мене поінфор­мували, розглядається питання, пов’язане з бюджетною політикою на наступний рік, ми маємо всі підстави на парламентських слуханнях, аби не порушувати статтю 33 Бюджетного кодексу, обговорити це питання. Постанов на парламентських слуханнях, як відомо, ми не приймаємо. Тому в один із найближчих пленар­них днів, коли буде готова Бюджетна резолюція, і Кабінет Міні­стрів пообіцяв, що те, про що ми будемо сьогодні вести мову в ході парламентських слухань, вони також обов’язково врахують. І тоді ми за результатами парламентських слухань, за резуль­татами розгляду цього питання в Кабінеті Міністрів приймемо Бюджетну резолюцію.

Звичайно, ми дещо втратимо час, бо, приймаючи Бюджетну резолюцію, потім знову витратимо певний час на її обговорення.

Але з тим, щоб не порушувати встановлених законом норм, ми домовилися, що сьогодні проводимо парламентські слухання з  цього питання. Як мене поінформували, зараз міністр фінансів поспішає до нас. Планується такий порядок нашої роботи: допо­відь міністра фінансів України — до 20 хвилин, 15 хвилин він від­повість на наші запитання; потім співдоповідь першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету — 10 хвилин і 10 хвилин — відповіді на запитання: виступ Голови Національного банку України — до 5 хвилин. У виступах в обго­воренні візьмуть участь представники фракцій, депутати, всі, хто  бажатиме. На це у нас буде близько півтори години. Затим заключне слово доповідачів — міністра фінансів і першого заступ­ника бюджетного комітету, з тим, щоб до 18 години завершити парламентські слухання.

Є бажаючі мене доповнити? Будь ласка, запишіться (Шум у залі).

Я ще раз повторюю, ви мені, будь ласка, не вказуйте. Думаю, вам не важко натиснути на кнопку. Чи вже настільки опаніли, зайнявши посад багато, що важко?

Висвітить, будь ласка, прізвища тих, хто записався. Будь ласка, Супрун з процедури.

 

СУПРУН Л.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загально­державний виборчий округ, виборчий блок “За Єдину Україну!”). Шановний Адаме Івановичу! Хочу звернути увагу, що на пору­шення процедури. Зараз у депутатів, які перебувають у залі, фактично вилучено картки, тому я вимушена виступати з трибуни. Я попередила про те, щоб апарат не вилучав картки у депу­татського корпусу, бо за процедурою потрібно ще ставити запи­тання. Це перше.

Друге. Зараз 15 годин 11 хвилин. Документа в залі немає, він відсутній. Попередні проекти, які подавалися на обговорення депутатам різних фракцій, не мають офіційного статусу. Ми не можемо сказати про людину красива вона чи не дуже, якщо ми її не бачимо. Ми не можемо обговорювати те, що сьогодні не бачив жоден із депутатів. За таких умов, я вважаю, парламентські слу­хання такими, що зірвані з вини уряду України. Маємо 15 годин 12 хвилин, а представників уряду немає, немає міністра фінансів і  немає документів. Вони не дали можливості у відповідності з  нормами Регламенту упродовж чотирьох робочих днів до по­чатку слухань ознайомитися з Основними напрямами бюджетної політики і відповідним профільним комітетам, і відповідним фрак­ціям, і депутатам загалом. Тому за даними умовами, гадаю, парламентські слухання як такі відбуватися не можуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Рефат Чубаров.

 

ЧУБАРОВ Р.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і між­національних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, “Блок Віктора Ющенка “Наша Україна”). Шановні колеги! Шановний Адаме Івановичу! Я не беруся давати оцінки, з чиєї вини зірвані нинішні парламентські слухання, хоча, наскіль­ки я знаю, бюджетним комітетом нібито було прийняте рішення, щоб перенести ці слухання, і керівництво парламенту знає про те. Тут, можливо, відбувається якась гра, але я не про те. Якщо б вони і не були перенесені, то обговорення в разі, коли ми не маємо на руках Бюджетної резолюції (а я хочу сказати, що, коли готувалася ця Бюджетна резолюція, жодних звернень членів уряду до профільних комітетів з приводу того, як працювали попередні програми, які треба приймати цільові програми, не було) сьогодні все-таки не станеться. А хто винен, як на мене, треба шукати все-таки на прямій — уряд і керівництво Верховної Ради. Тут відбувається якась гра.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Коновалюк. Будь ласка. За ним —  Демьохін.

 

КОНОВАЛЮК В.І., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ №62, Донецька область). Дякую, Адаме Івановичу. Ви, як Перший заступник Голови Верховної Ради, керуєте процесом розгляду не  тільки проекту бюджету, а й Бюджетної резолюції. Якщо ми сьогодні не впливаємо на ситуацію, як повинно бути відповідно до  Бюджетного кодексу, якщо ми сьогодні бачимо, що парламент взагалі відсторонений від бюджетного процесу, бачимо таку непо­вагу до Верховної Ради, таке приниження не лише народних депу­татів, а й українського суспільства, ми не можемо бути впевне­ними у виконанні законів України.

Щоб не працював Апарат Верховної Ради, щоб не було міністра, не було урядовців, це взагалі неприпустимо.

Я хочу ще раз, Адаме Івановичу, звернутися до вас: нас повинні були забезпечити документами. За чотири робочих дні до  початку проведення парламентських слухань ми мали б їх отримати. А якщо ми їх зараз не маємо, давайте не ганьбитися далі, закривайте засідання, будемо вважати, що провина лежить на уряді, тільки на Кабінеті Міністрів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не хвилюйтеся. Як мене поінформував і міністр фінансів, і перший віце-прем’єр-міністр, зараз весь склад Кабінету Міністрів буде перед нами, новий варіант Бюджетної резолюція також їде, ми матимемо всі підстави її обговорити. Будь ласка, Демьохін.

 

ДЕМЬОХІН В.А., перший заступник голови Комітету Верхов­ної Ради України з питань економічної політики, управління народ­ним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ №184, Херсонська область). Уважаемый Адам Іванович! Уважае­мые народные депутаты!

Мы в очередной раз имеем возможность видеть, как цинично нарушаются законы. Что мы будем обсуждать? Нам обсуждать нечего.

За четыре робочих дня до начала проведения парла­ментских слушаний мы должны были получить документы. Снова с голоса принимать важнейшие решения. Это обсуждение будет влиять на выработку решений.

Сначала мы принимаем не разобравшись, а потом нараба­тываем программы, как спасти предпринимательство, принимаем решения об изменении таможенных сборов. Единственное, что  мы сегодня имеем, это зарегистрированный документ “про Основні напрями бюджетної політики на 2006 рік”. Не хочу ска­зать, что мы как бы ожидали, что не получим Бюджетной резолюции. Мы давно протягиваем руку правительству, давайте вместе работать, но на заседания нашего комитета вообще пере­стали приходить, присылают своих советников.

Я предлагаю сегодня не рассматривать вопрос, потому что нет документов, которые можно обсуждать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! (Шум у залі). Картки хай повернуть. Заберіть картки. Чому ви їх поздавали? Не здавали, ясно. Поверніть картки, бо на парламентських слуханнях ми має­мо ставити запитання, для цього треба, щоб працювали картки. Це перше.

Друге. Шановні колеги, які виступали з приводу того, чому ми опинилися в такій ситуації, мають рацію. Проте, щоб нам сьогодні перенести парламентські слухання, нашої волі мало, треба 226 голосів. Наберемо ми 226 голосів? Я маю великі сум­ніви, що ми наберемо 226 голосів, щоб внести зміни в календар­ний план.

Третє, найголовніше. Ми зараз будемо реалізовувати порядок денний парламентських слухань. Міністр фінансів готовий доповідати буквально через декілька хвилин, а ми готові слухати. Вчора ви одержали проект Бюджетної резолюції. За кілька хвилин на заміну вчорашнього проекту буде роздано свіжіший проект. Поки ми послухаємо міністра фінансів, поки він дасть відповіді на запитання, до нас надійде документ і ми матимемо можливість обговорювати його. Це перше.

Друге. Шановні колеги, вам дуже добре відомо, що чи маємо ми документ, чи ні, ми завжди, особливо ті, які розби­раються, що таке Бюджетна резолюція, знаємо, на що звертати увагу і що пропонувати. Ось контрольний примірник мені вже принесли, через 10 хвилин документ буде роздано і вам.

Тому давайте почнемо реалізацію... Ну, будь ласка, Асадчев ще щось скаже, поки вам роздадуть проект Бюджетної резолюції.

 

АСАДЧЕВ В.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ №220, м.Київ). Українська народна партія. Шановні колеги, перш за все звер­таюся до уряду. Можливо, все-таки треба, щоб ви хоч самі себе поважали.

Вчора від уряду до бюджетного комітету надійшов лист за підписом Прем’єр-міністра (ми ж не самі перенесли) із проханням перенести парламентські слухання, тому що вони ще не під­готували проект Бюджетної резолюції. Це нормальне явище, вони хочуть більш ретельно попрацювати. Немає тут ніякої великої трагедії, але навіщо ж працювати з колес? Ми зараз всі поприбігали, усі позаписувалися, документа немає, що читати — невідомо.

Друзі мої! Хіба це ставлення до економічної політики держави? Ви самі себе компрометуєте, ви даєте підстави вас критикувати. Навіщо ви це робите поясніть, будь ласка? Від того, що ми послухаємо це через тиждень, нічого не зміниться, доку­мент тільки покращиться, бо ми над ним ще попрацюємо.

Тому в мене дуже велике прохання: якщо Прем’єр-міністр вже підписала цього листа і комітет пішов вам назустріч, то, давайте дотримуватися принаймні цих питань. Інакше уряд просто сміхотворно виглядає в очах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Михайловичу. Запрошую на   трибуну міністра фінансів України Віктора Михайловича Пинзеника. Будь ласка, 20 хвилин. А ви візьміть картки (Шум у залі).

Шановні колеги! Я ще раз повторюю, для того щоб відмінити парламентські слухання, одного вашого чи мого бажання мало, треба 226 голосів. Зберіть 226 голосів, тоді відмінимо. Будь ласка, 20 хвилин.

 

ПИНЗЕНИК В.М., міністр фінансів України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Відповідно до Бюджетного кодексу проводяться парламентські слухання з питань бюджетної політики, які розмежовані в часі з прийняттям рішення щодо проекту Бюджетної резолюції, тобто мова не йде про те, що прийматиметься рішення. Сьогодні в парламент переданий проект Бюджетної резолюції, схвалений Кабінетом Міністрів України. Ми  представляємо проект Бюджетної резолюції, який ви мати­мете можливість детально вивчити, обговорити в депутатських групах і фракціях, і внести до нього свої пропозиції .

Поданий документ розглядався міністерствами та відомства­ми, первинний варіант направлявся депутатським групам і фрак­ціям, обговорювався на засіданні уряду та нарадах за участю Президента України.

Кабінет Міністрів вдячний всім, хто взяв участь в його під­готовці та обговоренні, вніс до документа чимало слушних заува­жень і пропозицій. Ми впевнені, що чимало добрих пропозицій буде висловлено на парламентських слуханнях та в ході подаль­шого обговорення документа в депутатських групах і фракціях.

Які елементи політики закладено в підготовлений документ? Зберігаючи соціальну спрямованість бюджету, пропонується зміцнити інвестиційну складову бюджетів усіх рівнів, збільшити частку видатків розвитку з одночасною концентрацією ресурсів на  тих напрямах, які здатні забезпечити науково-технологічний прорив України, сформувати потужні ланцюги економічного зро­стання, підвищити якість рівня життя людей, забезпечити енерге­тичну безпеку країни, розвиток інноваційного потенціалу.

Мова йде про створення умов виведення економіки на траєкторію сталого економічного зростання, забезпечення роз­витку та нарощування внутрішнього ринку, зміцнення експортного потенціалу, усунення небезпечної та загрозливої для економіки України моноекспортної залежності. Це нам дають відчути події сьогодення, коли проблеми переживає чорна металургія, а 52% експортній позиції України припадає на дві галузі: чорна металургія та хімічна і нафтохімічна промисловість.

Перед нами стоїть завдання гармонійного поєднання збіль­шення реальних доходів громадян із забезпеченням фундаменту для стабільного економічного зростання на основі якісного про­риву у створенні сприятливого інвестиційного клімату та розвитку потенціалу підприємницької активності громадян.

Уряд виходить із того, що тільки серйозні зміни умов для інвестування, для ведення підприємницької діяльності здатні стати основою фундаменту для стабільних, високих темпів економічного зростання.

Проект Бюджетної резолюції, розроблений на основі прогнозу макропоказників (орієнтовні прогнози надані вам разом із  проектом Бюджетної резолюції), передбачає обсяг ВВП на 2006 рік — 524,9 млрд гривень проти 436 млрд у 2005 році. Це  означає зростання ВВП до рівня 9,5%. Індекс споживчих цін (грудень до грудня), врахований у розрахунках ВВП проекту Бюджетної резолюції, — 9,3%. Індекс оптових цін (грудень до грудня) — 8%. І дефіцит державного бюджету не більше 2% ВВП.

Завдання, які стосуються динаміки ВВП, розглядаються нами як мета, для досягнення якої мають бути задіяні всі необхідні інструменти політики, передовсім, бюджетної.

Метою бюджетної політики на 2006 рік є продовження пози­тивної динаміки зростання реальних доходів населення, підви­щення якості життя та доступності державних послуг.

Головними елементами підвищення якості життя є:

випереджуюче зростання реальних доходів населення порів­няно з темпами зростання ВВП;

встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням прогнозних темпів інфляції на рівні, не нижчому ніж 500 гривень;

наближення розміру мінімальної заробітної плати до про­житкового мінімуму;

встановлення і поетапне введення в дію, єдиної тарифної сітки.

Ми маємо продовжити започатковане вперше в цьому році запровадження Єдиної тарифної сітки, коли разом із підвищенням розміру мінімальної заробітної плати здійснюються кроки щодо піднесення престижості професії.

Як ви знаєте, з 1 вересня цього року, з підняттям мінімаль­ної заробітної плати до 332 гривні, одночасно буде проведено розширення діапазону окладів працівників бюджетної сфери. Такий крок ми маємо здійснити наступного року.

Цього року ми вперше досягли встановлення рівня міні­мальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму. Цю позицію ми маємо намір зберегти і наступного року, причому буде зроблена корекція мінімального прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян з урахуванням темпів інфляції.

Важливим завданням, яке стоїть перед нами, є продовження дій щодо зміцнення фінансової бази Пенсійного фонду. Ви знаєте, в якій критичній ситуації опинився Пенсійний фонд на початку цього року. Прийнявши зміни до бюджету, ми зробили перший крок до зменшення залежності Пенсійного фонду від дотацій з бюджету. Сьогодні обсяг виплат із державного бюджету стано­вить майже 19 млрд гривень., це кошти, які перераховуються з державного бюджету на підтримку Пенсійного фонду. За раху­нок елемента політики заробітної плати, який діє цього року, ми маємо наступного року зменшити залежність Пенсійного фонду від дотацій з державного бюджету.

Важливим елементом соціальної політики є розгортання масової програми іпотечного довгострокового будівництва житла, довгострокового кредитування будівництва житла. Це нова про­грама, яка вирішує не тільки соціальні завдання і відкриває дорогу для забезпечення громадян житлом, але є важливим елементом підтримки національної економіки. Це один із тих ланцюгів економічного зростання, який дає можливість серйозно впливати на всі сектори національної економіки.

Важливим елементом політики якості життя є підвищення якості послуг, які надаються громадянам України. Мова йде про послуги освіти, послуги медицини, поліпшення умов проживання в селі, вирівнювання цих умов порівняно з містом, охорона дов­кілля, будівництво і облаштування доріг. Утримання сталих темпів економічного зростання потребує істотного поліпшення умов для  приватного інвестування та розвитку підприємницького середовища.

В наші плани відповідно до завдань, поставлених Прези­дентом України, входять серйозні кроки щодо здійснення регуля­торної реформи, скасування безлічі обмежень і перешкод для під­приємницької діяльності на етапі реєстрації підприємств, погод­жень, отримання дозволів, ліцензій.

Завданням уряду є спрощення процедур отримання погод­ження на будівництво, уніфікація обліку. У плани уряду входить встановлення нових правил стосунків контрольних органів і плат­ників податків, у тому числі в формуванні “білої книги” платни­ків  податків, або застосування безконтактних форм контролю за повнотою сплати податків.

Важливе значення для формування і сприятливого інвести­ційного клімату має врегулювання питань захисту прав власності та вимог кредиторів, захист прав дрібних акціонерів і гаранту­вання виплат частки дрібних акціонерів гарантованого доходу.

Разом з проектом бюджету на 2006 рік уряд має намір подати план поетапного скорочення податкового навантаження з  2006 року, передовсім щодо оподаткування фонду заробітної плати, перейти на систему оплати соціального внеску замість діючих кількох страхових платежів до соціальних фондів.

Інвестиційна політика уряду зосереджуватиметься на більш принципових пріоритетах.

Це розвиток ракетно-космічної галузі, літакобудування, інноваційні проекти та енергозберігаючі технології; розвиток та утримання мережі автомобільних доріг загального користуван­ня із забезпеченням пріоритетного розвитку міжнародних транс­портних коридорів та доріг у сільській місцевості; гармонійне поєднання програм будівництва доріг з їх облаштуванням; довго­строкове іпотечне кредитування будівництва житла; розвиток системи підтримки аграрного сектору, його технічне та техноло­гічне оновлення; застосування прозорих систем підтримки вугіль­ної промисловості та здійснення заходів щодо досягнення енерге­тичної незалежності країни, оскільки нам по-новому треба підійти до програми енергетичної безпеки України і знайти нове місце вугільної промисловості як єдиної галузі енергетичного сектору, яка має непоганий ресурс енергозабезпечення країни на тривалу перспективу; розвиток суднобудування та вітчизняного вироб­ництва сільськогосподарської техніки.

Постає питання щодо інструментів бюджетної підтримки таких пріоритетних напрямів. Безумовно, що кошти бюджету об­межені для того, щоб бюджетним ресурсам забезпечити прорив із вказаних напрямів інвестиційної політики.

Тому уряд має намір застосовувати інструменти, як прямої підтримки, наприклад стосовно інноваційних проектів літако­будування, так і непрямої підтримки інвестиційних проектів через політику здешевлення кредитів (наприклад, село), яка була запо­чаткована вже кілька років тому, і яку ми розширили в бюджеті цього року. Ми зміцнимо акценти у напрямі збільшення частки ресурсів бюджету, який спрямовується на здешевлення кредитів довгострокового характеру, що дасть можливість оновлювати технічну базу аграрно-промислового комплексу.

Одним з інструментів бюджетної підтримки інвестиційних проектів є надання державних гарантій, особливо це стосується таких пріоритетів, як іпотека, будівництво доріг.

Державні гарантії — дуже важливий момент для запуску в роботу Державної іпотечної установи. Це елемент здешевлення коштів, а цей ринок потребує довгих коштів, довгого ресурсу і відносно дешевого ресурсу з тим, щоб доступ до цього ресурсу мала більша частина українського суспільства.

У наші наміри входить залучення коштів кредитів Євро­пейського банку реконструкції та розвитку, Світового банку та інших фінансових інституцій для здешевлення кредитування української економіки (а це відносно дешеві кредити), у тому числі без урядових гарантій (можливості отримання таких кредитів без гарантії уряду нами теж опрацьовуються), приватних коштів на пріоритетні напрями інвестування. Наприклад, програма будів­ництва доріг може поєднувати в собі, як державне інвестування так і приватне.

При збереженні політики утримання низького рівня дер­жавної заборгованості до валового внутрішнього продукту (проект Бюджетної резолюції передбачає утримання її на рівні, що не перевищує 22% ВВП) пропонується збільшити інвестиційну складову державного боргу, так званого гарантованого боргу. Це пов’язано з можливістю надання гарантій на будівництво до­ріг, іпотечне житлове будівництво.

Кабінет Міністрів України розглядає розвиток підприєм­ництва та формування сприятливого інвестиційного клімату, як ключовий момент забезпечення зайнятості наших співвітчизників та надання умов для отримання ними достойної заробітної плати.

Додаткове врегулювання проблем у сфері зайнятості має здійснюватися шляхом:

запровадження системи державного замовлення на ство­рення робочих місць та проведення громадських робіт;

здешевлення відсотків за кредитами для суб’єктів господа­рювання, що створюють робочі місця в районах з високим рівнем безробіття;

надання державної підтримки спеціалістам з окремих професій при працевлаштуванні в сільський місцевості, де існує дефіцит відповідних спеціалістів;

підняття престижу окремих професій бюджетної сфери (і не тільки бюджетної), оскільки країна відчуває дефіцит у підготов­лених спеціалістах з окремих професій;

розвиток системи перепідготовки кадрів та спеціалістів, підвищення кваліфікації кадрів, підвищення частки закладів освіти, що здійснюють перекваліфікацію спеціалістів.

Для нас нині важливим є гнучке реагування освітніх закладів на потреби служб зайнятості відповідно до прогнозів соціально-економічного розвитку України.

Плани підготовки спеціалістів мають бути пов’язані з про­гнозами і програмами соціально-економічного розвитку економіки України.

Важливим елементом бюджетної політики наступного року є забезпечення максимальної віддачі, ефективності витрачання бюджетних коштів, які є надбанням усього суспільства.

Основні елементи цієї політики включають:

посилення ролі програми цільового підходу. Нам надзвичай­но важливо, щоб кожна програма, фінансування якої передба­чається в бюджеті, мала чіткі цілі, інструменти їх досягнення та результати;

публічне звітування всіх органів влади, всіх головних роз­порядників бюджетних коштів про цільове витрачання коштів бюджету.

Ви знаєте, що за дорученням Президента України вперше в історії України цього року уряд зробив звіт перед суспільством, не тільки перед Верховною Радою, про витрачання коштів дер­жавного бюджету. Такі звіти зробили всі головні розпорядники бюджетних коштів. Ми й далі маємо розвивати практику, яка дозволяє всьому суспільству, кожному громадянину України, кожному платнику податків бачити, куди витрачені кошти бюдже­ту, контролювати ефективність їх використання.

Ми маємо перейти до практики публічного звітування про приватизацію (бо йдеться так само про державне майно), та про її результати. У наші плани входить запровадження практики надан­ня публічних фінансових звітів державних і казенних підприємств як підприємств державної власності, які є власністю всього наро­ду України. Громадяни України повинні знати, як використовується їхнє майно.

Щодо запровадження нових моделей казначейського обслу­говування видатків відповідно до взятих зобов'язань. Ви прига­дуєте, що під час звіту про виконання Закону України про Державний бюджету України на 2004 рік, бюджетний комітет, багато представників фракцій, окремі депутати казали про необ­хідність зміни підходів до казначейського виконання бюджетів. Мова йде про перехід від системи обліку щодо фінансування взятих зобов'язань до проплати рахунків за взятими зобов'я­заннями. Це набагато ефективніша система контролю, при якій кошти бюджету не провисають у каналах бюджетної системи.

Шановні народні депутати! Бюджет 2006 року буде не­простим випробуванням для всіх нас — для уряду, для народних депутатів України. Дуже багато не вирішуваних роками питань постало перед нами. Великі й справедливі запити суспільства щодо їх реалізації. Кабінет Міністрів України висловлює надію на  те, що ми знайдемо розумні компроміси, баланс цілей, яких ми хочемо досягнути, реалізувати, інструменти їх реалізації. Ми не допустимо того, щоб ключовий фінансовий документ дер­жави був розбалансований.

Ми знайдемо можливість знайти такий баланс цілей, пріоритетів розвитку, який дозволить зберегти макроекономічну стабільність, що закладається в розрахунок проекту Бюджетної резолюції на наступний рік. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Миколайовичу. Будь ласка, записуємося на запитання, у вас є 15 хвилин.

Висвітіть, будь ласка. Чубаров. За ним — Симоненко.

 

ЧУБАРОВ Р.А. Шановний Вікторе Михайловичу! Справді, доводиться все читати з коліс, тільки що піднесли ще й обґрун­тування до Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік. А питання у мене таке.

Ви знаєте, в попередні роки уряди, за часи різних прем'єрів, приймали досить багато цільових програм, лише значна частина з  них мала тривалий термін щодо здійснення тих завдань, які ставилися в цих програмах. Водночас я бачу, що сьогодні в цих обґрунтуваннях сучасний уряд пропонує нові глобальні програми. Я хотів би все-таки знати, що буде з тими програмами, які реалі­зовувалися до цього? Що буде з тими програмами, які мають реалізовуватися далі, але вони потребують свого уточнення, тобто доопрацювання? Чи ми будемо реалізовувати ті програми, які ми до цього реалізовували? Дякую.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Оскільки ви не сказали, про яку програму йде мова, то мені важко давати відповідь. Це не означає, що, кажучи про пріоритети, які ми визначили, зупиняється робота над  багатьма програмами, що реалізовувалися в минулому, тому що там було чимало програм, які варті уваги й підтримки. Очевид­но, ця програма не має підстав для того, щоб бути вилученою з  бюджету і вона продовжуватиме реалізовуватися, тому що є важливою соціальною програмою, і не лише ця програма. Тому чимало програм продовжуватимуть реалізуватися.

Разом з тим всі ми повинні бути свідомими і розуміти, що, на жаль, ми прийняли чимало програм, які не забезпечені фінансовими ресурсами, і краще сконцентруватися на тих програ­мах, які ми можемо виконати, бо розпорошення коштів призводить до того, що ми починаємо дуже багато програм, а потім їх не виконуємо.

Тому очевидно разом з вами, спільно з Бюджетним комі­тетом нам треба переглянути весь перелік програм, щоб, з одно­го боку, сконцентрувати ресурси на пріоритетах, а з другого боку, забезпечити реалізацію інших програм, забезпечити їх фінанси­вим ресурсом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петро Симоненко. За ним — Надрага.

 

СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Шановний доповідачу! Я хотів би почути відповіді на два запитання, але перед цим хочу привернути вашу увагу до того, що замість конкретних справ продовжується політика соціальної демагогії. Я зробив такий висновок, ознайомившись з тим матеріалом, який ви нам надали. Уряд, на мою думку, за цей час організував м’ясну кризу, бен­зинову кризу, ревальвацію гривні, через що різко зросли ціни і почався новий етап підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги.

Чому ви не виконуєте ваші передвиборні обіцянки, коли на кожній зустрічі ви запевняли нашу молодь, що забезпечите їм безкоштовну освіту? І про це записано в програмі Президента. Чому ви не виконуєте зобов’язання перед наших батьками, людьми похилого віку щодо безкоштовної медицини? Я ознайо­мився з цими двома тезами і бачу, що вони лишаються просто деклараціями.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Петре Миколайовичу! Я не хотів би вживати слова “соціальна демагогія” в речах, які стосуються переважної більшості нашого суспільства. Давайте повернемося до того часу, коли ми поправили дуже непростий бюджет, який загрожував Україні (сьогодні можна про це казати) серйозними фінансовими проблемами: 33 млрд. гривень, або 8% дефіцит бюджету. І сьогодні ми можемо поінформувати вас про те, що всі соціальні програми, які були схвалені в цьому бюджеті, уряд виконує.

Ми можемо поінформувати вас, що дуже непростий, напру­жений бюджет цього року виконується. Бюджет у травні викона­ний за доходами (хоча в травні ми мали найбільше зобов’язання за доходами — 8,2 млрд.) загального фонду бюджету і в цілому за п’ять місяців. І ми можемо вас поінформувати, що вже роз­почато червневу виплату всіх соціальних програм, включаючи завершення доплат пенсій українським пенсіонерам за березень. Усі соціальні виплати відповідно до плану надходжень, плану фінансування будуть профінансовані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Надрага. За ним — Кирильчук.

 

НАДРАГА В.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ №104, Луганська область). Народная партия. Уважаемый Виктор Михайлович! Я как глава подкомитета по делам пенсио­неров и пенсионного обеспечения Комитета Верховной Рады по делам пенсионеров, ветеранов и инвалидов, хочу остановиться именно на пенсионной тематике. У меня два вопроса.

Первуй. Вы сказали, что в будущем году предполагается сокращение дотаций из госбюджета Пенсионному фонду На чем базируется ваша уверенность, что этих денег хватит и у нас не  будет сбоев в выплате пенсий, а уж тем более не возникнет задолженности?

Второй. Каким образом в будущем году правительство видит решение проблемы выравнивания пенсионного обеспечения военнослужащих, независимо от времени выхода на пенсию? Спасибо.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Василю Івановичу! Давайте знову повернемося до цього року, бо ми вже цей крок зробили. Ми можемо стверджувати, що сьогодні обсяг дотацій Пенсійному фонду менший, ніж він був би, якби бюджет не переглядався.

За рахунок чого це сталося? До перегляду бюджету Пенсійний фонд на 60% залежав від фонду заробітної плати. Після перегляду бюджету 2005 року маємо інший показник — 47%. Ми зменшили залежність Пенсійного фонду, що вкрай небезпечно, оскільки не гарантує пенсійних виплат. Причому, зменшили залежність в умовах нового розміру мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму.

Тенденції, які маємо з виконанням бюджету Пенсійного фонду, показують поступове зменшення його залежності. Чому це сталося?

Пам’ятаєте ситуацію минулого року? Розмір мінімальної пенсії вище розміру мінімальної заробітної плати. Це нонсенс. Адже платежі у розмірі 32% заробітної плати надходять в Пенсій­ний фонд. За рахунок політики випереджаючого зростання заро­бітної плати (нагадаю, що ми прийняли рішення підняти міні­мальну заробітну плату на 40%, або до 332 гривень, а середню заробітну плату в бюджетній сфері на 57,3%.

Пенсійний фонд отримає власну ресурсну базу, за рахунок зростання заробітних плат у фонді формується більше ресурсів для виплат пенсій. Таку політику ми пропонуємо продовжити і  наступного року. Очевидно, що, мабуть, в наступному році не  вдасться цілком забезпечити Пенсійний фонд самостійними коштами. А це означає, що бюджет буде і далі підтримувати Пенсійний фонд. Ніхто не має права залишити пенсіонерів без виплати пенсії. Однак ми колись забезпечимо гарантію авто­номного існування Пенсійного фонду, а тим самим зекономимо ресурси державного бюджету, які будуть спрямовані на інші цілі. Ми над цим питанням працюємо і внесемо пропозиції разом з проектом бюджету, тому що ця проблема потребує врегулювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Кирильчук. За ним — Асадчев.

 

КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, “Виборчий блок Юлії Тимошенко”). Партія “Батьківщина”. Шановний доповідачу! Ви не дивуйтеся, бо одні депутати хочуть допомогти, а інші — додати ложку дьогтю в ту бочку меду, яку ви намагаєтеся, як кажуть, зробити для людей. Проте у мене таке чисто економічне питання. У нас була нафтова проблема. Україна має величезні запаси нафти. Що планує зробити уряд, щоб збіль­шити її добування? Європа планує збільшити вже до 30% вміст кисневих добавок у світлому пальному для того, щоб поліпшити його якість і екологію.

Ми маємо надлишок електроенергії, але не вистачає ліній для того, щоб її грамотно і вигідно реалізувати для України. Що планує в цьому напрямі уряд?

 

ПИНЗЕНИК В.М. Дякую, Євгене Івановичу, за запитання. Так, в уряді вже опрацьовувалося питання стосовно кисневих добавок. Очевидно, що ми вийдемо на певні рішення, будемо започатковувати програму. Це перше.

Друге. Щодо енергетичних питань. Країна має уникати загроз, подібних тим, які ми пережили та ще переживаємо.

Перша загроза, пов’язана не просто з тим, що ринок нафтопродуктів сконцентрований в руках невеликої кількості влас­ників, а із тим, що була закрита дорога імпорту.

Уряду надзвичайно важливо мати інструмент ринкового реагування на подібні ситуації. На жаль, ми не мали ні запасів, ні   інструменту. Ви знаєте, що Президент України видав указ, який   стосується створення вертикально інтегрованої компанії, яка   уможливіть через інтервенцію нафтопродуктів утримувати ціни.

Зараз в уряді опрацьовується пропозиція окремих інвесторів щодо їх участі в розробці і видобутку корисних копалин, у тому числі, можливо й нафтових ресурсів. Крім того, очевидно, нам доведеться змінити підхід до питання енергетичної стратегії.

У своєму виступі я згадував вугільну промисловість. Ми має­мо по-новому підійти до цієї галузі, бо те, що відбувається з  енергозабезпеченням у світі, дає підстави стверджувати, що треба по-іншому дивитися на цю галузь, бо вугілля — це єдиний ресурс, який має Україна. Ми знаємо, що в цій галузі було чимало проблем. У Президента України відбулася спеціальна нарада з  обговорення питань вугільної промисловості, міністерствам надано доручення з підготовки відповідних рішень. Ви зачепили цікаве питання, яке стосувалося електроенергії. Ми обговорювали це питання, коли готували зміни до бюджету цього року.

Питання газифікації. Ми не маємо права жити одним днем. Можливо, цю програму підтримки українських селян варто нам модифікувати, тому що тенденції на ринку газу непрості. Україна має проблеми із забезпеченням газом і газ дорожчає.

Правильно було сказано, що ми маємо зайві потужності в  енергетиці, і це дає нам можливість маневру і трошки змінити погляди на енергозабезпечення країни. Це наше завдання, навіть якщо наступного року ця проблема не буде такою гарячою, бо ми не повинні жити одним днем, а повинні думати про майбутнє — на п'ять чи десять років наперед.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Асадчев. За ним — Гурєєв.

 

АСАДЧЕВ В.М. Шановний Вікторе Михайловичу, Бюджетники знають, що бюджет — це перш за все цифри. У вас цифр дуже мало, слів дуже багато, на жаль. Я з цього всього словоблуддя виловив все-таки цифри і хочу вас запитати: що значить перехід до поміркованих темпів інфляції? Хіба вони зараз не помірковані? Якщо ви плануєте інфляцію 13%, а вона мало б бути 9%, але валовий продукт залишається у розмірі 436 млрд, тобто у порів­няних цінах з урахуванням інфляції ви не виконуєте показник валового продукту, як я розумію. Прокоментуйте це, будь ласка. Це перше.

Друге. Дефіцит 2%, якщо валовий продукт 526 млрд, це 10,5 млрд. дефіциту. Куди ви їх будете дівати? Це гарантований борг у розмірі 10,5 млрд. Розкажіть, що ви гарантуватимете на таку суму?

Співвідношення між донором і реципієнтами — місце­вими  бюджетами становить від 06 до 1. Це в кодексі записано. А в Бюджетній резолюції треба вказати, яка ваша стратегія: 0,9, чи ви віддаєте перевагу донорам, чи реципієнтам, а написати “від 06 до 1” — це просто неграмотно, це в 2 рази більше, чи у 2 рази менше, чи як? Як правило, береться коефіцієнт вирівнювання.

Я дуже прошу прокоментуйте ці цифри, бо вони є визна­чальними в бюджеті. Дякую.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Дякую, Валерію. Я підтверджую, що бюджет — це цифри, але ми сьогодні розглядаємо не проект бюджету, а проект Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік.

Очевидно, з багатьох цифр ми будемо мати ще не одну дискусію, бо ми надали вам прогнозні показники. Ми їх будемо уточнювати, тому що база для оцінки бюджету поки що дуже маленька. Ми орієнтуємося на показники січня, квітня, ми навіть не маємо інформації за січень-травень. Тому що упродовж кількох місяців ми цю базу будемо уточнювати.

Коли ви кажете про порівнянні ціни стосовно обсягу валового внутрішнього продукту, то я, чесно кажучи, не розумію, та, мабуть, і ви не розумієте, що це є, бо бюджет рахується в   номінальних цінах. Бюджет неможливо інакше порахувати. Порівнянні чи непорівнянні ціни, але ми оцінюємо, що валовий внутрішній продукт буде 436 млрд і поки що у нас немає підстав вважати, що інфляція буде більшою. І та динаміка надходження доходів у бюджет, яка є на сьогодні, дає підстави нам вважати, що в разі, якщо не буде ніяких збурень, якихось відхилень від тої бази, за якою ми порахували бюджет, ми цей бюджет виконаємо. І профінансуємо всі видатки.

Далі. Стосовно гарантованого боргу. Він, як вам відомо, не має відношення до дефіциту. Дефіцит 2% — це перевищення на 2% видатків над доходами. У гарантований борг дефіцит бюд­жету не входить. Є загальний борг, і є гарантований борг. Гарантії ми надавали не один раз. Наприклад, ми гарантували на цей рік право отримання кредиту на будівництво автомобільних доріг, якщо я не помиляюся, на суму 100 млн доларів. Причому, мова йде про кілька ключових проектів, де добра розкрутка економіки.

Відповідаючи на запитання Євгена Івановича, я наголошував на деяких загрозах, яких Україна має уникнути. Дуже небезпечною є моноекспортна залежність нашої країни, тому що зміна ситуації на ринку призведе до того, що цілий сектор економіки може потягнути за собою вниз інші галузі.

От тут, з одного боку, важливий інвестиційний прорив для того, щоб дати можливість виходу на зовнішні ринки іншим секторам, а з другого боку, розвиток внутрішнього ринку. Наприк­лад, будівництво доріг, спорудження житла — добрий сегмент ринку для споживання продукції вітчизняної металургійної проми­словості. Це дає можливість внутрішньої підтримки галузі і змен­шує її залежність від ризиків зовнішніх ринків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Гуреєв. Будь ласка.

 

ГУРЕЄВ В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (багато­мандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок “За Єдину Україну!”). Уважаемый Виктор Михайлович! Я обратил внимание на то, что в документе совершенно отсутствуют вопро­сы валютного регулирования курсовой политики. Хотя бы очер­тите их. Потому что на сегодня основные отрасли промышлен­ности ориентируются на експорт, и мы наблюдаем негативную тенденцию.

Я получил сегодня данные от металлургпрома, касающиеся остановки доменных печей, мартеновских печей, уже 10 марте­новских печей по разным причинам, в том числе и по валютной курсовой политике, останавливаются на предприятиях — это негатив. Сбавляются темпы роста объемов производства. Основ­ная задача на сегодня — не только наращивать экспортный потенциал, потому что снижение курса доллара ориентирует на импорт, на наращивание импортных поступлений.

Сегодня стоит вопрос также об улучшении структуры нашего экспорта, то о чем мы сейчас говорим, в том числе судостроение и машиностроение. Поэтому, я считаю, что в этом документе эти вопросы должны найти отражение…

 

ПИНЗЕНИК В.М. Уряд володіє ситуацією, що сталася в мета­лургії, вона пов’язана не з експортом, а з втратою ринків і це було однією із причин, що змусило нас зміцнити деякі акценти в Бюд­жетній резолюції, бо тут є проблема. Дуже важливо, щоб галузь не була пов’язана тільки із зовнішніми ринками, як це у нас сталося з чорною металургією, коли 43% українського експорту дає продукція металургії. 43%! І це дуже вразливо для економіки.

Ця ситуація потребує корекції прогнозу платіжного балансу і   валютної курсової позиції, зараз такі розрахунки робляться Міністерством економіки. Після узгодження прогнозних макро-економічних показників, які ми закладаємо в бюджет, ми разом з банком опрацюємо прогноз курсу, бо передовсім, це завдання Національного банку України щодо курсової позиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко, 30 секунд.

 

СИМОНЕНКО П.М. Фракція комуністів. Я розумію, що це питання незручне. Чому припустимо цукор зараз вже коштує 3 гривні 40 копійок, 4 гривні 10 копійок, завтра обіцяють, що він коштуватиме 5 гривень 15 копійок. Чому вартість путівок у Крим піднялися на 20%? Ви не збираєтеся відповідати, чому подо­рожчав транспорт у Миколаївській області. Під час передвиборчої компанії нашим дітям обіцяли безкоштовну освіту, а нашим бать­кам, матерям, ветеранам Великої Вітчизняної війни безкоштовну медицину. Чому це не виконується і взагалі немає ніяких спроб захистити у Бюджетній резолюції цей напрям забезпечення прав і свобод людини.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Ми дотримуємося норм Конституції і чин­ного законодавства.

 

СИМОНЕНКО П.М. Да я програму вашу питаю. Ви це обіцяли і про це казали...

 

ПИНЗЕНИК В.М. Петре Миколайовичу, ми ніде не вводили ні плату за освіту, ні плату за медичні послуги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Михайловичу. Сідайте, будь ласка. Співдоповідає перший заступник голови Комітету з питань бюджету Супрун Людмила Павлівна (10 хвилин — доповідь, 10 — відповіді на запитання).

 

СУПРУН Л.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загально­державний виборчий округ, виборчий блок “За Єдину Україну!”).

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Сумно сьогодні знаходитися у залі, тому що, коли декларації про прозорість бюджету, про прозорість політики, про обговорення з громад­ськістю залишаються лише деклараціями, то відбувається така ситуація як зараз.

Фактично Міністерство фінансів у відповідності з Бюджетним кодексом відповідає, Вікторе Михайловичу, за кожну стадію бюд­жетного процесу, а Бюджетна резолюція — це складова бюджет­ного процесу. Хочу сказати, що Міністерство фінансів сьогодні серйозно підвело і Президента, і Прем’єр-міністра.

Парламент налаштований на професійну роботу, і ми це продемонстрували під час прийняття змін до Закону про Дер­жавний бюджет і про деякі інші законодавчі акти.

Тільки завдяки співпраці з Комітетом з питань бюджету і  з  іншими профільними комітетами було усунено близько 90% недоречностей, 10% недоречностей залишилися, і ви знаєте, що вони хвилюють суспільство. Маю на увазі проблеми з малим і  середнім бізнесом, ліквідацією спрощеної системи оподатку­вання, запровадженням позапланових перевірок без рішення суду. Це відступ тих позицій, за які ви, Вікторе Михайловичу, і  ваша фракція боролися, коли були в залі і називали себе опозицією.

Дуже сподіваюся, що ви ніколи не будете схожі на уряд, який намагався протиснути через зал Верховної Ради, Вікторе Михайловичу, упродовж 3 хвилин подання конституційної рефор­ми або прийняття Закону про Державний бюджет у першому, другому, третьому читанні одночасно. Ви декларуєте такі прин­ципи, які привабливі для суспільства.

Хоча ви зараз і відволікаєтеся, Вікторе Михайловичу, але я прошу, щоб ви звернули увагу на доповідь комітету, бо вона вам ще у принципі пригодиться при прийнятті бюджету. Я не можу так виступати, подивіться, людина просто не слухає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А я не можу заставити міністра вас слухати, ваша справа виступати.

 

СУПРУН Л.П. При таких умовах працювати надзвичайно складно. Ми працюємо в комітеті, намагаючись на 100% відійти від політичної складової, бо ситуація в парламенті, в уряді, в сус­пільстві після виборів Президента все ще залишається досить напруженою. Чому комітет прийняв рішення про визначення головними у своїй роботі лише економічних позицій? Для того щоб не постраждала економіка України.

Ви позбавили можливості комітет прийняти професійне рішення. І тому сьогодні ми можемо тільки оглядово казати про  поданий проект Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік. Що він несе громадянам? Чи дасть він реальне забезпечення розвитку економіки України в 2006 році? Чи є там відповідь на питання, скільки коштів отримають громадяни за своїми заощадженнями? Такої відповіді немає. Чи є там відповідь на питання, як буде організована нарешті злощасна система ме­дичного забезпечення, яка викликає у людей сотні, тисячі, мільйо­ни нарікань? Ні, цього немає. Ви запропонували тільки одне — перехід до страхової медицини, але ж в Конституції визначено, що держава повинна надавати безоплатні медичні послуги, при­чому на гарантованому рівні, то треба було в Бюджетній резолюції це і відобразити. Кабінет Міністрів ініціюватиме законопроект про мінімальний рівень медичного забезпечення, який здійснюється для громадян безоплатно, а решта, то страхова добровільна чи недобровільна медицина, чи якісь інші способи забезпечення такої величезної гарантії, яка передбачена громадянину Конституцією.

Що пропонується замість пільг? Пропонується адресна допомога. Ми бачили, яка проблема з адресною допомогою в  Росії і ми сьогодні не повинні допустити, щоб така ситуація збурила суспільство, бо величезна кількість людей, Вікторе Михайловичу, 90% населення, користується такими пільгами. До  речі, ви знаєте, що ми обговорювали порядок погашення заощаджень в 2005 році у вигляді заліку заборгованості за кому­нальні послуги і комітет дав зауваження, що він виступає проти того, щоб громадян змушували ходити по колу і в дев’яти органі­заціях збирати довідки.

Ми запропонували, щоб уряд організував електронну форму обліку такої заборгованості, щоб громадянин прийшов тільки до однієї установи — Ощадного банку, і більше не ходив і не чекав у величезних чергах у свої уже досить похилі роки, коли будь-який з бюрократів дасть йому довідку.

Що ви пропонуєте місцевим бюджетам? Ви кажете про де­централізацію влади, але в Бюджетній резолюції ви запропону­вали централізацію влади, ви хочете вилучити всі видатки, які здійснюються стосовно розвитку, і передати їх головним розпо­рядникам бюджетних коштів. Але ж насправді розвиток терито­ріальних громад, формування місцевого самоврядування перед­бачає зовсім інше.

Ми сьогодні говоримо про те, що прожитковий мінімум, який  визначається Бюджетною резолюцією, повинен стосуватися різних за віком категорій населення. Це і діти, і працездатні, і  непрацездатні, і інваліди. Ви знаєте, що законодавством завжди це передбачається. Але в Бюджетній резолюції такого відобра­ження практично немає.

За таких умов нам дуже складно працювати продуктивно. Ми намагаємося зробити все, щоб ні в якому разі не постраждала економіка. І ще раз звертаю увагу: політичні уподобання комітет відхиляє.

Тому нам доведеться при прийнятті рішення про затвер­дження Бюджетної резолюції на 2006 рік виходити ось із чого. На підставі подань профільних комітетів парламенту в комітеті будуть сформовані всі пропозиції, які стосуються Бюджетної резолюції. Ми маємо непогані попередні зразки, які подавалися і парла­ментом, і Кабінетом Міністрів з метою прийняття бюджету.

До речі, ваша фракція і ті представники фракції, які сьогодні входять до складу коаліційного уряду, завжди активно брали в  цьому участь і наполягали на тому, щоб бюджетний процес проводився прозоро, щоб всі були повідомлені про те, які рішення прийматиме і парламент, і уряд, бо в кінцевому рахунку грома­дянин не розділяє владу на законодавчу, виконавчу і судову. Для громадянина і ви, і я, інші депутати, інші члени уряду — це влада. І ми не повинні втратити залишки довіри, яку має народ до уряду, до парламенту. Бо сьогодні саме від нас і від вас залежить, якою буде економіка. Чи вона буде у стані стагнації, працюватиме на споживання чи це буде економіка зростання. Щоб це забез­печити, ми повинні дати орієнтири перш за все тим, хто платить гроші до бюджету, і виявити до них максимум поваги та подяку­вати за те, що в нинішніх складних умовах вони самі навчилися виживати. Вони самі створюють робочі місця, не чекаючи поки уряд створить 1, 2, 3 чи 5 млн робочих місць. Тому нам потрібно з  повагою ставитися до наших платників податків. Ми повинні діяти відповідно до Бюджетного кодексу і, визначаючи будь-які зміни до податкового законодавства, оприлюднювати їх не пізніш як 15 серпня, щоб підприємства могли сформувати свої плани, визначити систему кредитування і щоб іноземний інвестор, який на кордонах України чекає, коли нарешті в Україні все-таки буде порядок, бо все ще з довірою ставиться до тих лозунгів, пропо­зицій, які декларував Президент на виборах, коли настане такий час, що інтереси того, хто платить кошти до бюджету, хто утримує бюрократичний корпус, будуть враховані і захищені. Бо сьогодні довіра до України залежить і від нас, і від вас, політична стабіль­ність залежить і від нас, і від вас, економічна стабільність еконо­міки залежить так само і від нас, і від вас.

Якщо ми працюватимемо не в нормальному режимі, а в та­кому, як зараз, коли через 20 хвилин після початку засідання подаються документи, повірте, толку ніякого не буде.

У нас на розгляді повинні бути законопроекти (до речі, вони тут не подані, Вікторе Михайловичу), які стосуються змін податко­вого законодавства. А насправді Верховна Рада повинна упро­довж наступних двох тижнів приділити увагу тільки цим законо­проектам, щоб ми не зруйнували економіки в наступному році, щоб ми не допустили інфляції, бо ви плануєте її на рівні 9%, а ми вважаємо, що це надзвичайно великий відсоток і він може бути нижчим, якщо з’явиться інвестиційна складова, якщо буде ста­більне законодавство, якщо вчасно прийматимуться бюджетні резолюції, якщо в цьому документі кожна людина побачить, яке майбутнє її чекає не через день, не через два, а в наступному році, бо економіка має надзвичайно важливу властивість: ви сьогодні приймаєте рішення, а відгукнеться воно лише через пев­ний період часу. Ви знаєте, що в економіці у нас є проблеми. Сьогодні зростає інфляція, зростають ціни і без зміни законів, тобто без парламенту, уряд цієї процедури не подолає.

Тому я ще раз від імені членів Комітету з питань бюджету, від імені тих хто працював довгий час з Кабінетом Міністрів над змінами до Закону про Державний бюджет, звертаюся із пропози­цією: давайте зробимо так, щоб зауваження на адресу уряду востаннє звучали з цієї трибуни, щоб ми могли конструктивно вести мову тільки про зміст документа, і працювати так, щоб це було в інтересах народу України, економіки України, на зміцнення незалежності нашої держави, за яку всі так довго боролися, але яку ми можемо так швидко зараз зруйнувати. Я не хочу, щоб авторами цієї руйнації був чи Кабінет Міністрів, чи Верховна Рада. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Почекайте, будь ласка, до вас будуть запитання.

Запишіться, будь ласка.

Ви справедливо, Людмило Павлівно, критикуєте Кабінет Міністрів, але давайте і про себе скажемо. Нині у сесійній залі знаходиться 30 народних депутатів, це рівно стільки, скільки чле­нів уряду. І далеко не повний склад бюджетного комітету при­сутній на обговоренні питання, яке ми розглядаємо. Уряд урядом, але про себе давайте казати. Де ваш бюджетний комітет, скільки тут його членів? У вас більш як 40 осіб, а тут знаходиться лише 4–5.

Вибачте за емоції. Десять хвилин на запитання. Чубаров. За ним — Бондарчук.

 

ЧУБАРОВ Р.А. Я знову хочу повернутися до питань, пов’я­заних із тривалими чи довготривалими урядовими державними програмами. Я погоджуюся з тим, що за попередні роки було прийнято їх настільки багато, що потрібна ретельна ревізія. Водночас я свідомий того, що буде дуже незрозумілим і взагалі нераціональним, якщо ці програми, які стосуються десятків тисяч людей, як кажуть на півдорозі будуть якимось чином закриті.

Тому я хочу запропонувати, щоб саме бюджетний комітет (я пам’ятаю практику минулого скликання), можливо, підготував спеціальне засідання, на якому були б розглянуті саме цільові програми і визначені пріоритетні серед них. Дякую.

 

СУПРУН Л.П. Дякую за запитання. Хочу одночасно відповісти Адаму Івановичу. Бюджетний комітет працював упродовж останніх трьох днів у режимі очікування роботи з урядом. Члени комітету на знак протесту проти неповаги до Верховної Ради і до закону покинули засідання комітету.

Мало того, ми, Адаме Івановичу, пішли назустріч уряду, який попросив перенести парламентські слухання, і внесли такі пропозиції, але уряд сам змінив своє рішення і тепер маємо ситуацію, пов’язану з тим, що в залі так мало депутатів. Ми обов’язково внесемо зміни до Бюджетного кодексу, якими передбачимо, що такі слухання проводяться в режимі парламент­ських слухань, а не пленарного засідань, щоб на них були пред­ставлені громадськість, сфера науки, місцеві органи само­врядування. Тоді, можливо, відповідальність уряду за доповідь щодо Бюджетної резолюції буде набагато вищою. Дякую, що ви на це звернули увагу. Я цілком поділяю вашу думку, що це є неподобством.

Стосовно відповіді на запитання про довгострокові про­грами. Це надзвичайно слушне питання. Якщо ми хочемо, щоб економіка працювала довгостроково, нам потрібно перейти до середньострокового і довгострокового планування. Це неможливо зробити на підставі Закону про Державний бюджет, бо він тільки один рік діє, але це можливо, коли уряд подає законопроект про Основні напрями економічного і соціального розвитку, в якому визначаються вже існуючі програми і фіксується термін їх вико­нання. Тоді будь-який уряд, який прийде, повинен буде завжди дотримуватися закону. Ви дали дуже доречну пропозицію, гадаю, що ми обов’язково внесемо зміни до Бюджетного кодексу, щоб передбачити таку можливість. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Бондарчук. За ним — Майстришин.

 

БОНДАРЧУК О.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (багато­мандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово Пономаренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгій Пономаренко.

 

ПОНОМАРЕНКО Г.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция Компартии. Людмило Павлівно! Свого часу, вперше в історії України уряд Ющенка, який нині є Президентом, започаткував практику призупинення дії законів Законом про Дер­жавний бюджет. Рекорд цього був встановлений внесенням змін у бюджет 2005 року —  було призупинено дію норм 87 законів.

Тепер уже це хочуть закріпити остаточно. Зверніть увагу на  останню сторонку проекту Бюджетної резолюції. З того, що там записано, випливає: якщо щось не буде в’язатися, ми це вре­гулюємо у проекті Закону про Державний бюджет на наступний рік. Це перше.

Друге. Це ж уряд, який був сформований після виборів. У  програмі уряду і в програмі Президента було сказано про без­дефіцитний бюджет. Валерій Асадчев називав цифру дефіциту — 10 млрд гривень. То як це розуміти? Мабуть, це запитання більше до міністра...

 

СУПРУН Л.П. Георгію Григоровичу, дякую за запитання. Насправді, внесення змін до Закону про Державний бюджет відбулося з одночасним внесенням змін до інших законодавчих актів. Їх було 87. Тому ми їх ухвалювали не Законом про Держав­ний бюджет, а як окремий цілісний комплексний закон.

Стосовно тих пропозицій, які сьогодні є в уряді, гадаю, що ми в комітеті їх більш ретельно розглянемо і запропонуємо не  підтримувати такий підхід, а приймати тільки окремі законо­давчі акти.

Щодо фінансування дефіциту. Є розбіжності, про які я як професіонал не можу не сказати як би добре не ставилася до Президента, до Прем’єра-міністра, до міністра фінансів, оскільки вони мої колишні колеги депутати, а деякі ще і досі залишаються колегами по парламенту, тому що не склали депутатських повно­важень. Ми не звертаємо на це практично ніякої уваги, але все-таки в залі Верховної Ради це були люди, які відстоювали прин­ципи справедливості, принципи законності і ми хотіли б, щоб, працюючи і в уряді, вони такими і залишалися. Бо саме так ми до них сьогодні ставимося і хочемо ставитися.

Проте можу сказати, що ця проблема має розбіжності. Програма Президента (а саме на ній, як записано в Основних напрямах бюджетної політики на 2006 рік, ґрунтуються пропозиції уряду) передбачає бездефіцитність державного бюджету. На мій погляд, це не зовсім об'єктивно, бо в умовах, коли в нас недо­статньо ресурсу і коли ми можемо позичати на ринках дешеві кредитні ресурси — це виправдано, але 2% чи 3% дефіциту треба визначати конкретними потребами, а не абияк.

3% — це норматив європейських країн. Головне, щоб було джерело погашення такого бюджетного дефіциту. Якщо джерелом будуть визначені надходження від приватизації, як пропонується в  Бюджетній резолюції, то в уряду виникне проблема. Якщо не буде надходжень від приватизації, йому все-таки потрібно буде брати запозичення. А якщо брати запозичення, треба перед­бачати в бюджеті кошти на їх обслуговування. Тому в даному разі ми поправимо цю норму. Гадаю, що і комітет, і Верховна Рада, і  Кабінет Міністрів також із цим погодяться і ми працюватимемо так, щоб не нашкодити державі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Майстришин. За ним — Євген Кирильчук.

 

МАЙСТРИШИН В.Я., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ №14, Вінницька область). Дякую, Адаме Івановичу. Фракція Народної партії. Людмило Павлівно! Хотів би, щоб ми продовжили дискусію, яку започаткували ще зранку в бюджетному комітеті: захищаючи авторитет бюджетного комітету, ще раз наполягаю на тому, щоб ми сьогодні звернулися до Верховної Ради, з проханням за ці два тижні пленарної роботи, які залишилися, висловити вимоги щодо тих законопроектів, які конче потрібно прийняти до 15 серпня відповідно до Бюджетного кодексу. Інакше вони знову приймати­муться поспіхом. Я пропоную, щоб ми з цього приводу вислови­лися більш широко. Адаме Івановичу, передайте, будь ласка, час, що залишився, моєму колезі Калінчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Калинчук.20 секунд.

 

КАЛІНЧУК В.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ №144, Одеська область). Дякую, Адаме Івановичу, я за 20 секунд встигну. Шановна Людмило Павлівно! Зараз у нас в державі проходять багато зборів, семінарів з проб­лем адміністративно-територіальної реформи. У мене таке запи­тання: як узгоджується положення представленого нам документа з майбутньою адміністративно-територіальною реформою, яка сьогодні має як позитивне, так і негативне ставлення? Дякую.

 

СУПРУН Л.П. Я хочу відповісти на перше запитання. На мій погляд, треба негайно скласти два списки документів.

Перший. Це перелік проектів законодавчих актів, про вне­сення змін до законів з метою зміни податкової бази чи зміни ставок зборів, порядку їх сплати тощо, які вже перебувають у Верховній Раді, Вікторе Михайловичу, на різних стадіях розгля­ду, — чи в першому читанні, чи в другому читанні, чи в третьому читанні.

Другий перелік. Це законопроекти, які пропонує уряд прий­няти упродовж цих півтора місяця для того, щоб мати нор­мальну  податкову базу для формування бюджету 2006 року. З цього приводу депутат Майстришин цілком справедливо зробив зауваження.

Стосовно другого запитання – щодо адмінреформи. В попе­редньому варіанті Бюджетної резолюції була загальна назва: “передбачити здійснення заходів щодо адмінреформи протягом 2005-2006 років”. Що в останньому варіанті, я не можу сказати. Але без проведення конституційної реформи, проведення терито­ріальної, яка зараз пропонується, практично неможливе, оскільки створення територіальних громад за тим механізмом, що нині пропонується урядом, і про що казав Роман Безсмертний, практично неможливе без внесення змін до Конституції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Кирильчук.

 

КИРИЛЬЧУК Є.І. Фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія “Батьківщина”. Людмило Павлівно, у мене два запитання. Як на­вести порядок у роботі бюджетного комітету? Ви працюєте за  двох — за себе і за того хлопця. Голови бюджетного комітету немає і водночас він є. Настає найвідповідальніший період у ро­боті комітету, а явка його членів, відверто кажучи, дуже погана. Сьогодні на засідання бюджетного комітету навіть заступники не поприходили.

Скажіть, ви висловите претензії Голові Верховної Ради, щоб врегулювати це питання? Це перше.

Друге. Фонди, фондики, по яких розпливається приблизно півмільярда лобістських грошей. Як ви будете вести боротьбу проти них?

 

СУПРУН Л.П. Стосовно бюджетного комітету. Я вдячна всім колегам за довіру, оскільки на засіданні комітету, за вашою пропозицією, Євгене Івановичу, на мене було покладено вико­нання обов’язків голови. Хочу сказати, що комітет проаналізував явку депутатів, яка на сьогодні є вищою, ніж за всі попередні три роки. Так що ми можемо проводити засідання і поки що, слава Богу, працюємо в нормальному режимі. Єдина проблема в тому, що сьогодні ми намагалися провести позачергове засідання, щоб хоч якось допомогти уряду і пройти цю складну процедуру — прийняття Бюджетної резолюції. Але, на жаль, ви бачите, яка склалася ситуація, і це з нашої вини, хоча ми намагалися професійно підійти до обов’язків, які на нас покладені і Регламен­том, і Верховною Радою.

Щодо фондів і фондиків. Як ви знаєте, ми наполягаємо на  повному обліку в доходах спеціального фонду Державного бюджету будь-яких видатків. І ми вважаємо, що не повинно засто­совуватися ніяких дискримінаційних заходів щодо вилучення гро­шей із спеціального фонду, який є власними надходженнями уста­нов. Треба упорядкувати їх використання і це є нашою метою.

Розумію, чому ви поставили це запитання. У цій Бюджетній резолюції передбачається скорочення обсягів спеціального фон­ду — це хибна позиція. Тому що із спеціального фонду, наприк­лад, дорожнє господарство, (до речі, нам треба визначитися і  дати відповідні параметри Кабінету Міністрів) у 2006 році має фінансуватися на 100% згідно із Законом про джерела фінансу­вання дорожнього господарства. Це обов’язкова вимога і ми знаємо, що це пропонують фракції і цього хоче сам уряд, але він цього не написав.

Є збір на садівництво і виноградарство. За нашою про­позицією, він також переданий до спеціального фонду. Є власні надходження бюджетних установ, і ми наполягаємо на тому, щоб бюджетні установи не ховали грошей, не боялись показати їх на спеціальному рахунку казначейства, щоб усе, що заробляють підприємства, офіційно обліковувалося. Ми знаємо, де залишився резерв, де ще кошти не зараховуються до спеціального фонду, і будемо давати відповідні доручення уряду цю проблему обов’яз­ково розв’язати, бо це в компетенції виконавчої влади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Буковина вже кілька годин не чує Мельничука, тому я надам йому слово. Будь ласка.

 

МЕЛЬНИЧУК М.В., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандат­ний загальнодержавний виборчий округ, СПУ). Дякую, Адаме Івановичу. Фракція Соціалістичної партії, Чернівецька область, Буковина орденоносна. Справді, лунають дзвінки, що мене вже не чути.

Програма відродження аграрного сектору “Добробут через аграрний розвиток України”. Скажіть, будь ласка, чи вбачаєте ви, що бюджет 2006 року буде справді працювати на те, щоб ми від­родили аграрний сектор (це не за один рік робиться). Чи відчують селяни у наступному році державна підтримка? Дякую.

 

СУПРУН Л.П. Ви знаєте, я відчуваю, що я все-таки від­повідальна за будь-яке своє слово, гадаю, що і Валерій Михай­лович Асадчев мене також підтримає. У цій Бюджетній резолюції не визначено, якими шляхами буде забезпечено пріоритет села. Мало того, на мій погляд, уряд став на хибний шлях компенсації відсотків за кредитами банків. Це вже застаріла формула. Вона  була актуальна п’ять років тому, а сьогодні треба від неї відійти, бо вона просто відтворює систему споживання банками кредитних ресурсів, які могли б бути спрямовані на іншу мету.

Ми пропонуємо уряду опрацювати таку грошово-кредитну політику, яка дала б змогу фінансувати сільське господарство, будівництво, будь-яку іншу галузь на довгостроковій основі за ставками, які існують наприклад, хоча б, у Росії, чи в країнах колишнього Радянського Союзу, які увійшли до складу Євро­союзу, скажімо, в Латвії. Маю на увазі ставки у розмірі 2,5–3%.

Для цього потрібна ціла низка заходів фінансового харак­теру, в тому числі, зміни до закону і зменшення оподаткування банківської системи податком на прибуток. Нехай банківська система працює на державу, а не на те, щоб сьогодні формувати прибутки і передавати як плату за відповідний приріст своїх доходів до бюджету. Нам сьогодні краще мати довгострокове фінансування економіки, ніж компенсувати завищені кредитні ставки. Це викривляє економіку, я з вами погоджуюся.

Конкретних пропозицій поки що немає, але я сподіваюся, що за допомогою фахівців Комітету з питань аграрної політики, який очолює Томич (він є фахівцем, професійно підходить до своєї справи), депутатів, які професійно займаються цим питан­ням, нашого комітету ми запропонуємо уряду, як 2006 рік зробити роком села і відродити сільське господарство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмило Павлівно. Ви переконали Мельничука, що так і буде. Сідайте, будь ласка.

Від Національного банку, будь ласка, 5 хвилин.

 

ЯРЕМЕНКО С.О., заступник голови правління Національного банку України. Уважаемые депутаты! Я хотел бы остановиться на трех аспектах.

Первое. Если изучать проект Бюджетной резолюции в це­лом, то нельзя сказать, что какие-то аспекты или какие-то его положения можно оспаривать, потому что в целом в документе предлагаются направления и устремления правительства, против которых трудно возразить.

Национальный банк оценивает ситуацию таким образом. Хотел бы остановиться на двух особенностях. Это ситуация, которая складывается в 2005 году, и при которой Национальный банк может сказать, что он готов поддерживать цифры, которые будут внесены в бюджет 2006 года. Потому что Бюджетная резо­люция не дает конкретных цифр, исходя из тех действий прави­тельства, которые планируются на 2006 год. Никто не может отрицать того факта, что бюджет 2005 года исключительный в  истории Украины, если его сравнить с бюджетами других стран. Он имеет социальную направленность на 85% и эта его особенность свидетельствует о том, что он способствует повы­шению потребительского спроса и росту цен, развитию инфля­ционных процессов.

В связи с этим у Национального банка возникает трудная проблема, которую необходимо решить в 2005 году. Это может быть воспринято как взаимоисключающие цели. Необходимо бороться с развитием инфляционных процессов, направлять все усилия Национального банка на то, чтобы не дать им развиться. Традиционно это делается путем снижения активности ком­мерческих банков, увеличения резервных требований, а также с помощью других инструментов, обеспечивающих сужение пред­ложения денег на рынке, то есть денежной базы и массы.

В этом случае мы вступаем в противоречие с целями, кото­рые ставятся в этом году: если не увеличение, то во всяком случае сохранение темпов роста валового внутреннего продукта и  промышленного производства, запланированных на начало этого года.

Я докладываю о монетарных показателях, которые связаны напрямую с экономическими показателями, на которых я хочу акцентировать и свое внимание, и внимание народных депутатов. Очень трудно проводить политику, направленную на снижение инфляции, вызванной именно теми социальными программами, которые осуществляет правительство, и в тоже время поддержи­вать высокие темпы роста.

Поэтому, если в этом году удастся выйти на запланирован­ные показатели, Национальный банк может поддержать цифры, которые будут заложены в проекте бюджета 2006 года.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Немає питань, не передбачено питань. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги! Комітет з питань бюджету рекомендував нам регламент. Давайте відведемо 3 хвилини, якщо у вас є таке бажання, на запитання. Записуйтесь. Три хвилини на запитання. Будь ласка, Павло Качур.

 

КАЧУР П.С., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ №117, Львівська область). Шановний доповідачу! Не знаю, чи розумієте ви українську мову. Можна ставити запитання українською мовою?

У статті 33 Бюджетного кодексу визначено норму, якої не дотримується Національний банк України. Уряд представив проект Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік, на підставі яких ви повинні інформувати Верховну Раду про засади грошово-кредитної політики на наступний бюджетний період. Я не почув, які саме будуть параметри грошово-кредитної політики на наступ­ний рік.

 

ЯРЕМЕНКО С.О. Згідно із законодавством, основні засади грошово-кредитної політики Національного банку затверджуються після 13 вересня, тобто після затвердження бюджетних показників і параметрів соціального та економічного розвитку. Це не робить­ся на основі Бюджетної резолюції, цей процес завершується під­готовкою бюджетних показників на 2006 рік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, в нас зачароване коло. Ми вже з цим розбиралися. В одному законі одне записано, в другому інше, і кожен керується тим законом, який йому вигідний.

Бондарчук, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО С.О. Це не виключає одне другого, оскільки ми працюємо разом з урядом упродовж цього періоду і виходимо на узгодженні показники до затвердження вами бюджету на 2006 рік, і основних засад Наглядовою радою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондарчук, будь ласка.

 

БОНДАРЧУК О.В. Уважаемый докладчик! Ну что ж, подождем до осени и тогда услышим от вас более конкретные ответы, как вы собираетесь финансировать предприятия, которые сегодня находятся в такой сложной ситуации.

Я хотел бы сейчас от вас услышать, как вы вообще себе представляете выход из кризиса, когда, как известно, основные фонды наших предприятий изношены по разным отраслям от 50 до 90% и нужны огромные капитальные вложения, долгосрочные кредиты. Понятное дело, что это потребует нескольких лет. И под те проценты, под которые сегодня выдает кредиты Национальный банк ставка рефинансирование плюс еще коммерческие банки накручивают), невозможно развивать экономику, восстановить предприятия после этих 15 лет незалежного керування. Это чтобы понял Качур, о чем идет речь.

Я считаю, что при нынешних ставках кредитования работать невозможно. Как вы считаете?

 

ЯРЕМЕНКО С.О. Вы подняли такой вопрос, который затра­гивает целый пласт вопросов, связанных с развитием националь­ной денежной кредитной системы, банковской экономики, бюд­жетного процесса, направленности, использованием средств от приватизации, иностранных кредитов и так далее.

Поэтому задавать сейчас вопросы, как мы планируем это делать в этом году, было бы некорректно. Это первое. Второе. Мы все говорим о высокой ставке кредитования, но всегда забываем о том, что высокая ставка привлечения всем нравится. И это один из вопросов, который требует кардинального решения или какими-то административными мерами, или, если рыночным путем, то сопоставлять это и с денежно-кредитной политикой, и с монетизацией нашей экономики, и с привлеченными сред­ствами населения.

Естественно, что только в последние два–три года были удовлетворительные темпы привлечения пассивов банками. После событий с курсовой политикой ставка существенно понизилась — где-то до 12, 10, 8%. В условиях роста ликвидности банковской системы возможно и снижение до приемлемых уровней ставок по короткосрочному кредитованию. Долгосрочные кредитования — это вопрос согласованной политики государства и Национального банка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Луганщина. Давно Надраги не чули. Поставте вже запитання.

 

НАДРАГА В.І. Адам Иванович, большое спасибо. Националь­ный банк, отвечает за состояние украинской гривны. Ваше укреп­ление гривны привело к тому, что предприятия-экспортеры сего­дня сели в лужу. За один день резко обрушив курс доллара, вы не богатеев, а предприятия посадили в лужу.

Скажите, пожалуйста, каким Национальный банк видит курс национальной валюты на оставшийся 2005 год? Какие коллизии получат предприятия от того, что утром они будут узнавать, что вечером слишком радикально что-то поменялось? Спасибо.

 

ЯРЕМЕНКО С.О. Отвечая на первую часть вопроса, я могу сказать, что, если бы в этом зале было больше людей, то никто бы не сказал, что я был когда-то противником экспортеров, а не самым большим их союзником. Вы знаете мое отношение к этому вопросу. Если наши экспортеры, которых я уважаю, из-за четы­рехпроцентной ревальвации курса потеряли свою конкуренто­способность, то мне за них больно. Даже теоретически это отри­цательный фактор, когда производство смещается в сторону им­порта, вытесняются экспортеры или ухудшается их деятельность. Это первое.

Вторая часть вопроса касалась того, что нас ждет в пер­спективе. Думаю, что любая страна стремится к тому, чтобы ее валюта имела стабильный курс. Это говорит о сбалансирован­ности экономики, ее внутренних и внешних потребностях, а также о стабильности экономики в целом. Трудность заключается в том, что в обществе созрели две точки зрения на то, каким путем удерживать эту стабильность. Есть два варианта: рыночный или с помощью государственной поддержки, которая естественно осуществляется Национальным банком с помощью интервенций и поддержки курса на каком-то уровне.

Была предпринята такая попытка. Я считаю, что именно такое укрепление гривни, а также то, что сейчас изменилось соотношение доллара по отношению к евро в сторону реваль­вации, дают основание считать, что объективных причин для изменения в дальнейшем курса гривни к доллару не существует.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хоч у цьому ви нас порадували. Сідайте, будь ласка. Гадаю, того, що ви вже зробили, досить.

Шановні колеги! Будемо переходити до обговорення питання. Побудуємо нашу роботу таким чином: спочатку виступ­лять представники фракцій, потім голови комітетів, а потім прості народні депутати (Сміх у залі). Оскільки у нас записався 21 народний депутат, кожен матиме можливість виступити. 1 годину 10 хвилин відводимо на обговорення. Будь ласка Воло­димир Майстришин, Народна партія. Підготуватися Кирильчуку. Увімкніть мікрофон Чубарова, поки йде Майстришин.

 

ЧУБАРОВ Р.А. Адаме Івановичу! Наша фракція не знала, що сьогодні проводитимуться парламентські слухання, а комітети теж не готувалися. Адаме Івановичу, давайте підемо за списком, тобто за єдиним принципом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви виступите, не переживайте. Будь ласка.

 

МАЙСТРИШИН В.Я. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Шановні члени уряду! Фракція Народної партії підтримує ту частину Бюджетної резолюції, яка спрямована на збільшення добробуту наших громадян, і власне в цьому є наша спільна робота. Водночас ми якраз хотіли б запропонувати суттєві системні зміни до свіжоспеченої Бюджетної резолюції, яку ми тільки що отримали.

Розуміючи, що сьогодні не на разі обговорення цієї проб­леми, хотів би привернути увагу, що з такої високої трибуни слід було б розглянути і обговорити стратегію розвитку нашої держави не лише на найближчий рік, а хоча б на п’ятирічний період.

Наступне. Ми пропонуємо визначити в бюджеті 2006 року окремою частиною, бюджет розвитку з відповідними джерелами фінансування. Це повинна бути окрема програма, в якій справді по державному має прослідковувати господарський підхід до тих ресурсів, які на сьогодні є вичерпними або обмеженими, щоб ми обов’язково ці кошти вкладали в реальне капіталовкладення. Зрозуміло, що ми живемо не лише одним днем.

Будь-які розмови про адміністративно-територіальну рефор­му повинні мати обов’язкове фінансово-економічне підкріплення. Оскільки ми кажемо, що вся влада радам, то настав вже час кінчити з ганебною практикою, коли тією жалюгідною часткою місцевих бюджетів зведено бюджети держави.

Давайте не забувати, що свіжоспечений голова сільської ради проклинає свій день обрання саме через проблеми, що крім печатки і звання ми не дали ніякого фінансового підкріплення.

Наша фракція Народної партії наполягає на тому, щоб 10% видаткової частини бюджету було обов’язково спрямовано на під­тримку сільськогосподарського виробника.

Ми завжди з болем і прикрістю спостерігаємо, коли асфальт, як то кажуть, кладуть на сніг. У чому проблема? Проблема в тому, що треба обов’язково започаткувати кредиту­вання капітальних вкладень розпорядників коштів дорожнього фонду для того, щоб ми врешті-решт використали цей період сприятливого капітального будівництва. Це невеликі кошти, які використовуватимуться для кредитування цього будівництва.

Повинна бути реальна програма енергозбереження (більш влучне українське слово “енергозаощадливість”), у якій передба­чалися б комплекс податкових заходів і бюджетна підтримка, щоб ми врешті-решт реально перестали витрачати чи не най­більше у світі енергоносіїв на вироблення одиниці продукції. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Євген Кирильчук, фракція блоку Юлії Тимошенко. За ним виступатиме Воюш від соціал-демократів.

 

КИРИЛЬЧУК Є.І. Шановний Адаме Івановичу! Шановні на­родні депутати! Шановний уряд! Сьогодні було дуже багато дискусій щодо того, чи вчасно, чи невчасно, розглянуто, не роз­глянуто, переносити, не переносити обговорення цієї проблеми. Проте я хочу підкреслити, що той, хто хоче працювати, той пра­цює, бо ще 12 травня за підписом першого заступника міністра всім фракціям розіслано проект Бюджетної резолюції. Окремі фракції серйозно його обговорили, свої зауваження направили Кабінету Міністрів. Сьогодні ми одержали додаткові матеріали, причому з розширеним, глибоким аналізом, ніж будь-коли (бо я в бюджетному комітеті вже восьмий рік).

Хочу підкреслити, що проект Бюджетної резолюції, запропо­нований урядом, значно краще і глибше відображає наміри влади, спрямовані на підвищення життєвого рівня людини, на розв’я­зання соціальних проблем, економічне зростання, виведення еко­номіки з тіньової сфери, боротьбу з корупцією, хабарництвом. Проте в нас є пропозиції, зауваження до цього документа.

Перше. Слід позбутися порочної практики, що дісталася новому уряду в спадок, не допускати, щоб Законом про Держав­ний бюджет зупинялися чинні закони або вводилися нові податки і збори. Це біда, яка з кожним роком стає все відчутнішою.

Друге. Треба удосконалити методику розроблення прогноз­них показників у розрізі міністерств і відомств, галузей на базі коштів, що надійшли до казни в минулому році, з урахуванням можливостей виробничих потужностей, і тоді, гадаю, не буде таких посилань, що центральне статистичне управління нам вчас­но не надало інформації.

Третє. Потрібно звести до мінімуму спеціальний фонд у бюджеті. Я не погоджуюся з тим, що спеціальний фонд дає пра­во розпорядникам кредитів використовувати його, як заманеться. Є серйозні зловживання.

Посудіть самі: чому кошти акцизного збору з нафтопродук­тів, митного збору, платежів за надра, продажу зброї, портового збору, російського флоту спрямовуються у спеціальний фонд, а не в загальний? Хіба це інші податки, чи інші гроші? Гадаю, цей фонд треба скоротити.

Крім того, новий Податковий кодекс і ліквідація податку на додану вартість є невідкладною проблемою. Агропромисловий комплекс і селяни — це найбільша і найгостріша проблема Прези­дента, Верховної Ради і нас всіх разом взятих.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Івановичу. Рудковський, фракція соціалістів. Підготуватися Качуру.

 

РУДКОВСЬКИЙ Д.О., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ №91, Київська область). Шановні народні депутати! Шановні члени уряду, які відсутні! Так сталося, що я тільки повернувся з виборчого округу і минулого тижня прийняв три делегації, однією з яких була делегація селян, які ставили дуже серйозні і важливі запитання щодо газифікації села.

Відверто кажучи, проблема дуже серйозна і те, що сьогодні міністр фінансів сказав, що ми замість газифікації проводитимемо електрику — це добре, але коли це буде.

Наприклад, у Малій Вільшанці труби закладені в землю більш як 10 років тому. Потрібно завершити роботу і запустити газопровід, ми виділяємо на це мінімальні кошти.

Я звертаюся до уряду з проханням, щоб ця проблема була передбачена не лише в Бюджетній резолюції, а ще й в самому бюджеті. Це перше.

Друге. Капітальні вкладення. У проекті Бюджетної резолюції передбачено їх збільшення порівняно 2005 роком. Це дуже добре, але на яку суму? Повинні передбачити значне збільшення, оскіль­ки у цьому питанні багато проблем.

Хочу навести такий приклад. Дитяча лікарня, яка обслуговує в Білій Церкві дев’ять районів, будується упродовж 15 років, досі ми не можемо ввести в експлуатацію. Більше того, при розгляді бюджету цього року особисто Юлія Володимирівна обіцяла, що будуть враховані 2 млн гривень і дитяча лікарня буде добудовано. Але на цей час я лише отримую відписки. Я тричі звертався з депутатським запитом до уряду. Отримав одну відписку за під­писом Кінаха, першого віце-прем’єр-міністра, і дві — за підписом міністра економіки.

Наступне питання, яке ми повинні розглянути. Воно найбо­лючіше, з ним звернулися інваліди Чорнобиля. На сьогодні важко пояснити, чому інвалід Чорнобиля отримує меншу пенсію, ніж є мінімальна по країні. Тому я звертаюся до уряду з проханням розв’язати цю проблему в Бюджетній резолюції і обов’язково в бюджеті наступного року. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Качур, фракція “Наша Україна”. Під­готуватися Нощенку.

 

КАЧУР П.С. Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі! Я переконаний, що нинішні парламентські слухання слухають фінансисти у всіх куточках нашої держави, адже це той документ, який визначає бюджетну політику на наступний рік.

Парламентські слухання про Основні напрями бюджетної політики на 2006 рік — це єдині парламентські слухання, проце­дура яких визначена законом. Стаття 33 Бюджетного кодексу чітко регламентує, які параметри мають бути вказані в Основних напря­мах бюджетної політики, які позиції мають бути відображені, що  представляє уряд, і як представляє. Тому всі посилання, що це звичайні парламентські слухання, коли поговорять, а потім щось будуть приймати, ви знаєте, недоречні. Запропонована сьогодні процедура — це порушення закону, на превеликий жаль.

А тепер кілька слів щодо Основних напрямів. Ми вносили свої пропозиції і пропонували, щоб в Основних напрямах було визначено, хоча б кілька основних пріоритетів, на яких буде зосе­реджена основна увага уряду, щоб були вказані інші бюджетні напрями, визначені програми, які будуть фінансуватися і які не можна буде фінансувати через те, що фінансових ресурсів буде недостатньо. Ми пропонували, щоб було чітко визначено ті зако­нодавчі акти, які треба було би прийняти ще до 15 липня. І цього, до речі, вимагає закон. Але, на жаль, цього не сталося.

Основні пропозиції нашої фракції до Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік:

1.  Основним пріоритетом ми пропонуємо пріоритет росту заробітної плати і відображення соціальних програм у реальному фінансуванні державного бюджету.

2.  Фінансування місцевих бюджетів. Наголошую, що частка місцевих бюджетів — це також основний параметр, який має бути представлений сьогодні. На превеликий жаль, частка місцевих бюджетів цього року є меншою, порівняно з 2004 роком, і запи­сувати, що вони будуть на не меншому рівні, це неправильно.

На сьогодні в частках місцевих бюджетів 92–93% — це заробітна плата, енергоносії, медикаменти і харчування, тобто фактично місцеві бюджети як такі зруйновані. Практикувати таке — неправильно.

І, нарешті, стосовно капіталовкладень, враховуючи обме­жений час. Ми можемо вперше за багато років використати про­граму капвкладень для того, щоб прийти до вирівнювання еконо­мічної нерівномірності регіонів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Нощенко, фракція “Демокра­тична Україна”. Підготуватися Асадчеву.

 

НОЩЕНКО М.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ №160, Сумська область). Депутатська група “Демократична Україна”. Шановний головуючий! Шановні колеги, присутні! Сьогоднішній документ, мабуть, надзвичайно важливий для подальшої роботи над бюд­жетом, так що кожен може висловити свої пропозиції. Я хотів би зауважити таке.

Напевно, потрібно порушити таке важливе питання, як взаємостосунки між державним бюджетом і місцевими бюдже-тами. Фінансування бюджетів усіх рівнів нерівномірне, це одно­значно. Якщо бюджет, наприклад, Серединобудського району, який у моєму виборчому окрузі, розрахований на 10 місяців, і то лише заробітна плата, то чому не на 10 місяців розрахований бюджет головного розпорядника коштів Міністерства фінансів, Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента, Верховної Ради? Давайте всім розрахуємо бюджет на 10 місяців. Проживемо 10 місяців, зберемо надходження і перерозподілимо. Що, нам часу бракує, щоб зібратися? Це перше.

Друге. Ми весь час лякаємо суспільство і себе, скільки коштів ми витрачаємо з бюджету на пільги. Це астрономічні цифри — 29 мільярдів, 30 мільярдів.

Я задався метою і нарешті Міністерство фінансів дало мені відповідь, скільки потрачено в 2002 році на пільги, коли не було зупинено жодного закону. Десь близько 1 мільярда (980 мільйо­нів). У мене є така пропозиція. Якщо в нас є реєстр пільговиків, то давайте, будь ласка, заведемо реєстр використання бюджетних коштів усіх рівнів, щоб в кінці року ми побачили, скільки коштів потратили на пільги. Тоді не будуть біля стін Верховної Ради періодично збиратися то афганці, то чорнобильці, то інші пільгові категорії нашого населення.

Третє. Ми говоримо про те, що вболіваємо за соціальну складову. Але це ж треба було додуматися чиновникам у кабі­нетах і вирішити, що скраплений газ для побутових послуг не вхо­дить до житлово-комунальних послуг, і всі пільги було призупи­нено. Щоденно я одержую кілька листів, в яких просять зверну­тися до Кабінету Міністрів. Я звертаюся до Кабінету Міністрів, щоб вони в своїй постанові включили скраплений газ для побу­тових послуг до складу житлово-комунальних послуг. Я підготував за дорученням своєї фракції відповідний проект закону і передаю його до Кабінету Міністрів. Будь ласка, внесіть таку пропозицію. Давайте до канікул проголосуємо за це.

Четверте. Хочу сказати, що треба також поновлювати ста­тистику. У нас на всіх рівнях іде неправда. У моїх районах, наприклад, є заборгованість із виплати заробітної плати, а за ста­тистикою її немає. Хто буде відповідати за це? Тим більше що це повторюється щороку. Я ще раз кажу, що щороку по моєму округу заборгованість із виплати заробітної плати становить 2 млн гри­вень, за статистикою, її немає. Я прошу навести порядок у цьому питанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Валерій Асадчев, фракція Української народної партії. Підготуватися Бондарчуку.

 

АСАДЧЕВ В.М. Дякую, Адаме Івановичу. Українська народна партія. Шановний Вікторе Михайловичу! Шановні друзі! Звичайно, цей документ можна критикувати вздовж і впоперек, але я цього не робитиму з однієї простої причини. Я чудово розумію уряд, що йому зараз дуже складно визначитися з основними параметрами, оскільки він звалив на себе справді дуже важку ношу у вигляді зміненого бюджету 2005 року. І, чесно кажучи, уряд його дуже вперто тягне і треба йому в цьому допомагати.

Хочу відзначити, що Українська народна партія в наступному бюджетному році не допустить такого процесу, який у нас від­бувся у 2004 році і, гадаю, що і керівництво Верховної Ради, і вся Верховна Рада повинні зробити так, щоб ми дуже ретельно роз­глянули бюджет 2006 року.

Які для нас основні пріоритети? Звичайно, соціальне спря­мування, вирівнювання заробітної плати і пенсії. Ми повинні йти в руслі того, щоб Пенсійний фонд був відокремлений від бюджету. І в цьому плані, Вікторе Михайловичу, ми пропонуємо ще раз повернутися до питання Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. 4 млрд гривень, навіть і більше, сьогодні просто гуляють, і ми їх можемо пустити на пер­винну медичну допомогу. Ми вже про це казали міністру, давайте до нового бюджетного року це питання серйозно доопрацюємо.

Ми підтримуватимемо винятково внутрішнього виробника, вітчизняного, і щоб у нас не сталося те, що сталося в цьому році, коли ми нанесли колосальний удар по вітчизняному виробництву, по внутрішньому ринку. Малий, середній бізнес — це наш пріо­ритет, сільськогосподарське виробництво — це наш пріоритет. І ми будемо цьому приділяти найбільшу увагу.

Хочу ще сказати про контроль. Вікторе Михайловичу, давайте знову повернемося до проекту того кодексу, який був внесений. Він два роки лежав, він чекав нового уряду, на жаль, новий уряд від нього також відмахнувся, як і старий. А там закла­дено і програмно-цільовий метод, і надійний контроль, і дуже багато чого цікавого.

Хотілося би ще запитати: чи побачимо ми в Державному бюджеті на наступний рік нарешті розгорнутий військовий бюджет, бюджет військового замовлення, розгорнутий бюджет правоохоронних органів? Чи й далі так буде, як майже всі оці роки: нічого не знаємо, що і куди витрачається? От головні пріо­ритети. Ми готові допомагати уряду і в цьому році, і в наступному, і готові до співпраці. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Олександр Бондарчук, фракція комуністів, а потім, мабуть, уже підемо за списком. Підготуватися Василю Надразі. всі виступлять, не хвилюйтеся.

 

БОНДАРЧУК О.В. Уважаемый председательствующий! Народные депутаты! То, что сегодня представил нам министр финансов, это, конечно, не резолюция. Извините, это просто декларация о намерениях поднять жизненный уровень трудя­щихся, которая не подкреплена конкретными механизмами.

Поэтому совершенно понятно, что заявленный рост заработной платы и пенсии будет сопровождаться стремитель­ным ростом цен, тарифов, стоимости путевок, что мы сегодня и наблюдаем.

Из докладов и розданных документов ясно, что те предло­жения, которые были внесены (неоднократно коммунистами), игнорируются. Предложения касались усиления государственного регулирования экономики — это и госзаказ, и государственное регулирование цен на товары первой необходимости, продукты питання, это и вопрос национализации, прежде всего, базовых отраслей промышленности.

То, что заявляется, не подкрепляется конкретными дей­ствиями. Говорится о том, что мы будем развивать угольную отрасль, а на самом деле предлагается ее приватизация. Говорится о развитии самолетостроения, и в то же время органи­зуется настоящий разгром флагмана авиастроения АНТК имени Антонова.

И дело даже не в том, что генерального конструктора Балабуева, который выступил против политики Кабмина, уволили. Дело в том, что нынешняя власть вообще не поддерживает созидательной идеологии, которая проводилась на АНТК имени Антонова, который себя хорошо зарекомендовал. Имеется в виду цель: самолеты, средства, хорошо оплачиваемый труд, нормальные условия труда и быта.

Вместо этого поддерживаются и демонстрируются воров­ские методы хозяйствования.

Чем прославился генеральный директор Харьковского авиа­ционного завода Павел Науменко? Да тем, что производство самолетов разбито на два этапа. Основной этап — это наукоем­кое технологически сложное производство на государственном заводе, а потом уже в частной конторе, к которой имеет самое прямое отношение тот же Науменко, этот самолет начиняется всяким ширпотребом.

На АНТК имени Антонова фирма «Руслан» зарабатывает доллары и вкладывает это в КБ Антонова, а на ХАЗе совершенно по-другому. Там авиационный завод разворовывает вот такая присоска типа аэромоста, аэроперевозчика Вот суть нынешней власти. Я понимаю, почему вам удается и дальше проводить эту политику. Потому что трудовые коллективы пассивны и не борют­ся. И поэтому в заключение я не к властям обращаюсь, а уже к трудовому коллективу АНТК имени Антонова, что надо про­тестовать. Очень жаль, что мои коллеги до сих пор не смогли организовать протест, не только в защиту своего генерального конструктора, который выступил за их интересы, а и в защиту своих рабочих мест и того, что они сегодня имеют. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Василь Надрага. За ним виступатиме Євген Гірник. Потім — Юхновський.

 

НАДРАГА В.І. Спасибо, Адам Іванович! Обещаю, больше не буду задерживаться. Народная партия.

Говоря о бюджетной политике на 2006 год, хотелось бы сказать, что из-за дефицита времени нет возможности остано­виться на всем спектре. Поэтому остановлюсь на вопросах, кото­рые вызывают максимальные проблемы на местах, в частности у меня как у депутата-мажоритарщика.

Итак, наибольшей проблемой остается соответствие дове­денного финансового ресурса реальным потребностям местных бюджетов в расходах по обеспечению делегированных полно­мочий, подчеркиваю, делегированных. То есть местные бюджеты должны обеспечить финансирование полномочий, за которые ответственно государства.

Если часть расходов на оплату труда с начислениями обес­печивает потребность бюджета, составляет до 70% его общего объема, то часть ресурсов на другие расходы: медикаменты, питание и энергоносители не соответствует реальным потреб­ностям местных бюджетов. В таких условиях органы местного самоуправления, которым государство делегировало полномочия на предоставление социальных услуг населению, не получают достаточных финансовых ресурсов для обеспечения качествен­ного предоставления этих услуг.

Решение проблемы возможно путем разработки минималь­ных социальных стандартов таких услуг с обоснованием, кроме других факторов, и реального наличия финансового ресурса государства. Одновременно такие социальные стандарты должны быть положены в основу расчета объема межбюджетных трансферов выравнивания.

Одновременно должны быть внесены и изменения в законо­дательство. Но это, как говорится, не тема сегодняшнего разговора.

Следует внести формулу распределения объемов межбюд­жетных трансферов, дотаций выравнивания и средств, которые передаются в государственный бюджет, между государственным бюджетом и местными бюджетами, которые установлены постановлением Кабинета Министров от 5 сентября 2001 года №1195. Итак, каких?

Первое. По образованию. Увеличить коэффициент охвата детей в возрасте до 6 лет детскими дошкольными учреждениями, увеличив норматив финансового обеспечения со 103 гривен, хотя бы до 125; по дошкольным учреждениям, с 484 гривен до 510; по системе здравоохранения, увеличить финансирование нормативов бюджетного обеспечения на охрану здоровья со 135 гривен 10 копеек, хотя бы до 160 гривен; по территориальным центрам социальной помощи, в расчет расхода учитывать общие количество населения, которому предоставляется социальная помощь.

С целью увеличения ресурсной базы местных бюджетов, необходимо увеличить поступления от налога на прибыль в местные бюджеты. Кроме этого, предусмотреть субвенции из государственного бюджета на выполнение инвестиционных проектов и мероприятий, предусмотреть субвенции на реализацию развития малых городов.

И последнее. Народная партия считает необходимым, что при всех глобальных проблемах мы должны не забывать о местных бюджетах, ибо местные бюджеты – это то, с чем сталкивается население ежедневно - наш рядовой маленький гражданин, в любви, которому так любят клясться с этой трибуны.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Євген Гірник. Підготуватися Ігорю Юхновському.

 

17:04:58

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція “Наша Україна”, Конгрес українських націоналістів.

Шановні депутати! Шановні урядовці! На жаль, сьогоднішній парламентські слухання, присвячені бюджетній політиці не наводять на особливий оптимізм. За останні 3 роки ми ні одного разу не бачили випадку, щоб уряд бюджет восени подавав у повній відповідності з бюджетною резолюцією.

Я мав надію, що даний уряд зможе ліквідувати ці диспропорції. Але в запропонованому проекті запропоновано таке положення, що фактично уряд цією резолюцією передбачає, уразі несвоєчасного прийняття запропонованих Кабінетом Міністрів України законопроектів змінити їх у Законі “Про Державний бюджет України” на наступний рік.

Я вважаю, що така система зміни правил гри напередодні нового року є недопустима. Ми це обговорювали в Бюджетному комітеті і тому, знову ж таки, виходячи із Бюджетного комітету я наполягаю, що ми повинні підтвердити у бюджетній резолюції неможливість встановлювати нових змінювати чи скасовувати існуючі податки і збори Законом “Про Державний бюджет”. Підприємства повинні знати правила гри до першого серпня, а не спливати перед сюрпризом 1 січня.

Ми повинні добитися сприяння умов для розвитку підприємницької діяльності, інвестиційного клімату, суб’єктів малого підприємництва. Тому необхідно терміново подати на розгляд Верховної Ради України проект Податкового кодексу та законопроекти про спрощену систему оподаткування, щоб також малий і середній бізнес знав свої правила гри.

Викликає тривогу, що непередбачено подання інвестицій на соціально економічний розвиток регіонів, зокрема, субвенцій на інвестиційну діяльність, газифікацію населених пунктів і так далі.

Я дуже радий, що програма відображає діяльність на зустріч людям і має соціальну спрямованість. Але ми повинні також мати на увазі, що програма “На зустріч людям” - це є і програма створення робочих місць.

Тому є пропозиція уряду зупинитися, все-таки на інвестиційній складовій наступного процесу, щоб крім збільшення соціальних гарантій, які необхідно збільшувати, збільшення зарплат ми мали б все-таки робочі місця в середині України, а не створювали їх за її межами.

І щодо місце...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ігор Рафаїлович Юхновський, підготуватися від фракції Промисловців і підприємців Віталію Майко.

 

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Шановний Адам Іванович, шановні депутати!

Ми мусимо ствердити, що відношення уряду до парламенту є незадовільним. Всі визначені урядом основні пункти розвитку держави можливо у двох стійких економічних станах. Перший економічний стан, багато бідних, мало середнього класу, невелика кількість дуже багатих людей.

Другий економічний стан, мало бідних, мало багатих і багато людей середнього рівня. Обидва стани є стійкі, в обидва станах будуть рости доходи населення, буде зростати валовий внутрішній продукт. Але перехід з одного стану до другого стану, має бути зроблений завдяки державному впливу.

Друге питання відносно стійкого розвитку держави. Україна – є країною європейського технологічного секондхенду і він за рівнем вдосконалості перевищує наші інженерно-конструкторські і виробничі здобутки. Європі вигідно подати нам на півживо чи частково зношене обладнання, воно дешево коштує і нам вигідно його купити. При дуже низькій оплаті праці наших виробників, можна продавати нашу продукцію з успіхом закордонної в середині держави. Але таким чином економіка держави не буде піднята, хоча валовий внутрішній продукт буде зростати. Взагалі, валовий внутрішній продукт в сучасному світі не є основним показником росту досконалості держави. Таким показником є конкурентно спроможність держави, а показником конкурентноспроможністю із 125 держав Україна знаходиться на 116 місці. А за показником зростання конкурентно спроможності із 82 держав, Україна знаходиться на 76 місці. І без відповідної іноваційної політики, іноваційного прориву, про який ні слова не говориться у тих програмах, тих паперах, які нам були сьогодні роздані, ми не вийдемо з кризи.

Шановні друзі, ми вважаємо, що те що було зроблено в Пенсійному фонді з нараз підвищенням пенсій до 284 грн. зперша, пізніше до 332 грн. кинуло державу в таку тяжку економічну ситуацію, з якої ми не можемо вийти, якщо не зробимо усі, спільно з парламентом, розумно з цього становища. В загальному, я вважаю, що уряд, безумовно, одержав дуже складний спадок, але цей спадок зроблений штучно і вийти з цього спадку весь парламент має допомогти сам собі і урядові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від фракції промисловців і підприємців Майко Віталій. Підготуватись Жижко. Віталій Іванович, гарні дівчата, але вас чекають на трибуні.

 

17:11:38

МАЙКО В.І.

Партія промисловців і підприємців і від фракції також. В мене є одна пропозиція. Це до всіх депутатів Верховної Ради. Шановні друзі, якщо ми не поставимо принципово хоча один раз питання, що бюджет може бути поданий до Верховної Ради тільки на існуючій законодавчій базі, уряд не буде працювати так, як це потрібно державі.

Я можу сказати так – ми з вами багато років приймали закони, а потім за один день всі наші зусилля були витрачені марно. Сьогодні можу сказати – знайдіть у пропозиціях бюджетних пошук тих місць, де є поповнення бюджету. Ми не знайдемо. Ми все кажемо так – зменшити пільги, підтримати що-небудь. Скажіть, будь ласка, де ділося українське чорноморське пароплавство, яке давало кожний п’ятий долар Радянському Союзу в бюджет? Нікого це не цікавить. Значить, комусь це треба.

Дивіться як приймається по дискам закон. Тут лобі якісь-то є у нас, не українські, це лобі американські. Чому? Сама вигідна продукція в світі, сама вигідна. І в нас тут уряд десять раз по десять раз подає закон, щоб Україна не могла заробити ці гроші. Ми робимо двадцять мільйонів - і злочинці, тоді як в світі вважається, що три проценти від випуску продукції світової – тільки тоді злочинців.

 А ми ... 20 мільйонів, Сполучені Штати мільярд, Тайвань мільярд і це ж на площах заводських 2,3 тисячі квадратних метрів роблять те, що на десятках заводах. Нас туди не пускають. Уряд не захищає. Так от якби ми займалися прямим розвитком у нашої промисловості й економіки, то може не треба було відміняти все це.

 А літакобудування? Дивіться, чорноморське пароплавство, якщо сьогодні було б, весь флот працював би на чорноморське пароплавство. Чому? Кожний танкер дає мільйон прибутку в рік. Кожний маленький корабель дає 100 тисяч в місяць прибутку. Ми не займаємося цим. Ми в цей час ділимо те, що було накопичено. А де ж заробіток наш? Чому ми не займаємося розвитком? Це основне питання, яке повинно стати в бюджеті.

А питання, які перераховані, це доборі питання, але треба знати що й накопичити, що ділити. А ми в цей час ділимо, не думаючи про те, що треба туди в кошик дати більше, щоб було більше ділити. От всі мої зауваження. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сергій Жижко, підготуватися Черновецькому.

 

17:14:48

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція “Наша Україна”.

Шановний головуючий, шановні учасники слухань.

Оскільки бюджетна політика тісно пов’язана з політикою соціального захисту, хотів би поділитися міркуваннями стосовно моральних аспектів діючої системи пенсійного забезпечення.

Як відомо, переважна частина пенсіонерів отримує зараз пенсію в розмірі 330-340 гривень. На ці гроші реально може прожити одинокий пенсіонер, не відмовляючи собі в найнеобхіднішому, але, витрачаючи гроші за ощадливо, рахуючи буквально кожну копійку.

Варто зазначити, що нинішня ситуація із соціальної захищеності цієї категорії пенсіонерів є набагато кращою ніж. Скажімо, в продовж 90-х років минулого століття і її покращення напряму пов’язано з діяльністю уряду Віктора Ющенка й рішень щодо пенсійного забезпечення ухвалених після президентських виборів.

Але існує декілька соціальних груп, які отримують пенсії понад тисячу гривень у тому числі і понад 5 тисяч і навіть до 15 тисяч гривень на місяць.

І хоча загальна чисельність цих осіб не є значною, їх ймовірно не більше 40 тисяч осіб, але сам факт, що максимальні пенсії практично в 60 разів перевищують мінімальні не може не турбувати.

Слід врахувати і те, що власники нинішніх високих пенсій мають високі зарплати, пристойні квартири, дачі, вони мали і раніше і зараз мають можливість приділяти більше уваги своєму здоров’ю.

Умови проживання основної маси пенсіонерів є незрівнянно гіршими. Невже ж можна вважати справедливою ситуацію, коли одні, пропрацювавши на виробництві по 40-50 років, заробили собі лише на бідну старість, а інші, що просиділи в кабінетах мають пенсії, які за європейськими мірками видаються зависокими.

Я переконаний, що такий діапазон зміни розмірів пенсій свідчить про моральну хворобу суспільства. Адже люди чиєю працею починаючи з повоєнних часів було створено практично всі матеріальні цінності, що існують в державі, заслуговують бодай на забезпечену старість і їх безумовно ображає поглиблення соціальної нерівності, із якими вони стикаються на схилі життя.

З іншого боку, Україна не є настільки багатою, аби підтримати в розкошах елітарні групи пенсіонерів. На мій погляд бюджет наступного року має бути узгоджений із внесенням таких змін у систему пенсійного забезпечення, які б сприяли.

Перше. Підвищенню соціальної захищеності найбільш вразливих груп пенсіонерів, зокрема, сільських.

Друге. Зростання середнього розміру пенсій до реального прожиткового мінімуму.

І третє. Усунення диспропорцій у пенсійному забезпеченні пов’язаних з існуванням аномально високих пенсій.

Конкретна пропозиція по останньому пункту така, встановити верхню межу розміру пенсій на рівні 5 прожиткових мінімумів і елементарні підрахунки вказують, що таких грошей цілком достатньо для пристойного життя...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Леонід Черновецький, підготуватися Альошину.

 

17:18:14

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые радиослушатели, народные депутаты! Христианско-либеральная партия, Леонид Черновецкий.

Во-первых, для того, чтобы я, тут целый час ждал, пока мне дадут слово, потому что это важно, чтобы слово звучало в эфире, правильное слово, вот Виктор Михайлович как раз поправил. А правильное слово заключается в том, чтобы те, кто слушает нашу передачу, знали, что совершенно ничего от бюджетной резолюции не зависит. Это пустая декларация, которая гроша ломаного не стоит. Это во-первых.

Во-вторых, уж если мы будем писать эту декларацию, то мы должны говорить о следующих проблемах, которые существуют в обществе. Это, конечно же, защита пожилых людей, защита детей, снижение налогов, ликвидация, например, налога на добавленную стоимость, воровского налога, который сегодня по-прежнему поддерживает правительство и скоро он обернется для правительства катастрофой. Потому что его платить надо.

Правительство не предусмотрело, правда, источники, из которых его можно выплатить. Но есть же международные суды. Поэтому платить все равно Украине придется по ним. А каждый пенсионер, который идет в булочную и покупает хлеб, он платит 20 копеек, которые идут за фальшивый экспорт в карман некоторым нехорошим дядям, которые снова начинают появляться на горизонте как бы такой деятельности нехорошей.

Поэтому я бы хотел услышать в бюджетной резолюции от правительства новые подходы – ликвидация НДС, возвращение к тем налогам, которые были до того, как мы ликвидировали их в Бюджетном кодексе для мелкого и среднего бизнеса, забота о людях, да? И можно было прямо написать: «Каждый, кто отвечает за бюджетную политику, начиная с местного, сельского головы и заканчивая вышестоящим жуликом, должен обязательно отчитываться – кому он конкретно собирается помочь». Докладывать, то есть Иванову, Петрову. С этого начинается его рабочий день и докладывать это прямо на прямую доброму человеку, Виктору Михайловичу Пинзенику, например, а он уже смотрит. Жульничает этот нехороший дядя или он помог Иванову, Петрову, Сидорову, которые умирают иногда от того, что они не могут выйти и купить себе хлеба.

И, наконец, у меня мало времени, мало времени мы, конечно, этому вопросу уделили. Обязательно позвоните, я бы написал это в бюджетной резолюции своим пожилым родителям. Это самое большое, что мы можем сделать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ви ж кажете, що бюджетна резолюція нічого не варта, то навіщо про неї обговорювати.

Валерій Альошин, підготуватись Шкілю.

 

АЛЬОШИН В.Б. Шановні колеги, Валерій Альошин, фракція Української Народноъ Партії, комітет у справах пенсіонерів. Щоб ми хотіли взагалі побачити в бюджетній резолюції, на моє переконання ми б хотіли побачити те, що позитивні тенденції попередніх бюджетів продовжуються, негативи, які складались в бюджетній політиці в минулому, долаються. Ми б хотіли побачити, що наміри уряду не несуть у собі ризиків макроекономічної дестабілізації, що ці наміри вписуються в загальну концептуальну програму діяльності уряду і виконують ті доручення, які дав Президент уряду.

З цієї точки зору і варто оцінювати документ, який ми сьогодні отримали. Якщо порівняти два документи, який ми отримали вчора і сьогодні, я повинен сказати комплімент уряду, що той документ, який сьогодні, він суттєво кращий і, я б сказав так, змістовніший. Уряд продовжує відстоювати необхідність соціального спрямування державного бюджету і це правильним. Однак, я хотів би привернути увагу до того, чи долаються негативи, які склались впродовж багатьох років. На жаль, не по всіх позиціях я можу сказати стверджено.

Перша позиція, яку вже озвучували кілька моїх колег народних депутатів. Немає відповіді в цьому документі чи буде в тексті проекту державного бюджету зміна податкових норм і інших. Я думаю, що на цю тему треба взагалі поговорити окремо.

І ми вже говорили про те, що, очевидно, Закон про бюджет не має права, і це зафіксовано в кількох законах України не має права регулювати ці питання. Однак, можливо, треба залишити певний люфт стосовно ставок.

Тому що питання збалансування державного бюджету – це є виключно серйозне питання.

Друга тема. На жаль, і цей документ не дає відповіді на питання чи буде продовжуватися практика не раціональних стосунків між урядом і Національним банком. Уряд постійно намагається отримувати від Національного банку авансові платежі в якості такого планового перевищення кошторисних витрат, кошторисних доходів над кошторисними витратами - це є небезпечно, особливо в умовах недостатньої прогнозованості і курсової політики, недостатньої прогнозованості динаміки золотовалютних резервів і відповідності доходності центрального банку.

Третя позиція, по якій я хотів би висловитися сьогодні. Це коли в Україні буде запроваджуватися пенсійна реформа в повному обсязі? Накопичувальна пенсійна система...

 

МАРТИНЮК А.І. За рахунок Зайця, дайте йому...

 

АЛЬОШИН В.Б. Невідображена в цьому проекті. Хоча це є той ресурс, який дозволить вирішити і проблеми довгострокового кредитування і багато чого іншого. І проблеми державного запозичення на внутрішньому ринку. Тому до цього питання так само необхідно повернутися дуже детально. Дякую.

 

МАРТИНЮК А.І. Дякую, Андрій Шкіль, підготуватися Чубарову.

 

17:25:18

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія «Батьківщина».

Я хотів би знаєте, все-таки наголосити вам на самій цій бюджетній... Тут багато слів було вже сказано про те, якою б мала бути вже схвалена не забувайте вона і урядом, і Президентом і загалом все-таки залишається на... От тут сказав колега Асадчев про те, що треба мати розгорнуті бюджети. Я розумію, що фахівці між собою можуть говорити, але хотів би, щоб Міністр фінансів все-таки трошки послухав.

Розгорнутий бюджет Міністерства внутрішніх справ. Давайте не забувати, що МВС, воно не тільки витрачає, а воно ще й заробляє гроші і достатньо великі.

І, наприклад, як представник профільного комітету, я до цього часу ні від жодного міністра не отримав інформацію, скільки і яка є прибуткова частина МВС. А вона є достатньо значною.

Не забувайте, що міністерство є виробником номерних знаків, паспортів, десятків тисяч довідок. І як би там хто не говорив, але тим не менше, коли ти прочитаєш, скільки коштує довідка, скільки коштує номерний знак і потім помножиш на кількість цих виданих, то дивуєшся, чому працівники міліції ходять в драних черевиках, віддутих штанях, порваних кітелях і не мають бензину, щоб виїхати на місце скоєння злочину і постійно вимагають колосальних коштів із бюджету.

Все-таки тут треба вирішити: або міністерство нічого не заробляє і ми позбавляємо його цього неприємного обов’язку заробляти гроші, або ми повстю тоді фінансуємо його, або фінансує саме себе. Тут не може бути тих двох тлумачень одного і того ж процесу.

І, звичайно, я також хотів би два слова сказати. Я розумію, що попередній уряд у нас очолював професор, так що йому було не до культури і духовності. А тут є програма культури і духовності. Якої культури? Національної? Національностей? Якої духовності?

Хотілося б все-таки знати, чи... Я розумію, що культура духовності не заважає і, у принципі, якщо б на неї не витрачати грошей, то можна було б багато пустити на гарні справи. Але, фактично, я хотів би, щоб це все-таки звучало, тому що, як би ми не говорили, соціальна складова частково була вирішена навіть у цьому бюджеті, який був “кульгавим” на обидві ноги, але, тим не менше, який формувався попередником, а нинішній уряд зробив його якісним і повноцінним.

Але я прошу, все ж таки, не забувати про головні найстратегічніші завдання, бо коли ми не будемо розвивати... І якщо говорити про державні фонди, я не знаю, чи потрібна така кількість державних фондів. Але фонд захисту української мови, я все-таки вважаю, що треба було ввести.

Або тоді прийняти, врешті-решт, рішення, щоб заборонити, врешті-решт, українську мову, не вживати, не розвивати і дуже великі кошти можна було б виділити на боротьбу з бідністю, з іншими речами, там. Розвитку космічних галузей і таке інше. Або все ж таки заснувати цей фонд. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рефат Чубаров, підготуватись Фоменко Катерині.

 

17:28:26

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Шановні члени уряду! У своїх питання до виступаючих, я намагався довести до їх уваги важливість врахування бюджетної резолюції в необхідності не тільки детального аналізу реалізації попередніх програм, але і думку на те, що частина з них без сумнівно має бути продовжена, зокрема, програма щодо облаштування кримських татарів, осіб інших національностей, що повертаються в Україну.

Таким чином, при доопрацюванні документу уряд має визначитися не тільки з переліком програм, реалізація, яких буде продовжена, але і визначитися по таким, які мають бути затверджені урядом найближчим місяцем.

Вікторе Михайловичу, я хотів би звернути на це увагу, оскільки, коли ми будемо затверджувати, Вікторе Михайловичу! Я хотів би, щоб ви це послухали. Коли ми будемо затверджувати бюджет, щоб у нас не були такі мотивації, що ми не маємо ті чи інші програми, то ми не будемо A відповідної статті бюджету.

Справа в тому, що зараз розпочато урядом зміни щодо центральних органів виконавчої влади, вони ще закінчилися і, зокрема, Держкомнац України, все ще його позиції не визначені. І тому, момент, який пов’язаний з підготовкою відповідних програм, ми його втрачаємо.

І тому, я думаю, що тут треба подивитися на те, що якщо, майже, до того, якщо ми сьогодні не маємо відповідних програм, то в резолюції мають, хоча би бути визначені напрямки, а сама програма має бути урядом затверджена до того, як буде тут уже подана, в зал Верховної Ради, проект бюджету України на 2006 рік.

І останнє, що я хотів би сказати. Я розумію, що все робить, що все робиться не останній момент, але все робиться в такому дуже, у відсутності часу. Але все одно, хотів би побажати, щоб перед тим як направляти документ до Верховної Ради, він вичитувався також юристами. Це дуже важливо, оскільки тим чи іншим документом, ми самі того не хочучи і, не бажаючи, можемо вносити певний термін, який не відповідає чинному законодавству України. Так у документі ми можемо зустріти таке: “Етнічні групи на принципах національно-культурної автономії”, я хотів би сказати, що тут не треба нічого видумувати того, чого немає. Треба взяти відповідні статті Конституції України і записувати там, де потрібно “українська нація”, “національні меншини”, “корінні народи” і все. Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Фоменко, за нею буде Михайло Мельничук.

 

17:31:10

ФОМЕНКО К.О.

Дякую, Адаме Івановичу. Шановні виборці, шановні народні депутати! Я хочу нагадати всім, що бюджетна резолюція, яку ми сьогодні обговорюємо, це остання бюджетна резолюція, яка буде прийнята Верховною Радою четвертого скликання. І саме ця бюджетна резолюція буде основою закону про державний бюджет, який буде приймати останнім депутатський корпус четвертого скликання.

Для чого я це кажу. Ми всі з вами повинні встигнути зробити ті конкретні кроки, які повинні суттєво змінити стан справ, я буду сьогодні говорити про місцеві бюджети як голова підкомітету з питань місцевих бюджетів. Я не бачу необхідності ще раз говорити про ті цифри, вони вже тут називались, із заробітної плати, питомої ваги і так далі.

І мене дуже дивує, що в цьому документі, який сьогодні обговорюється, лише три маленьких абзаци присвячується саме проблемам місцевих бюджетів. Чверть сторінки вони зайняли. Шановні, адже це 13 тисяч місцевих бюджетів, шановні, це вся Україна. Це 99 відсотків населення, які користуються якраз послугами охорони здоров’я, освіти, саме розташованих на наших територіях.

Я хочу звернутись до Вас, Віктор Михайлович. Ви знаєте, я пропоную навіть викреслити всі ці заходи, які сьогодні тут позначені в цьому документі, і залишити лише один. Давайте нарешті порахуємо наші місцеві бюджети згідно з законом щодо державних гарантій, щодо державних гарантій. Якщо ми зробимо це з вами, я як голова підкомітету, погоджуся з тим, що ніяких більше заходів нам не треба буде робити ні в державному бюджеті 2006 року, ні в бюджетній резолюції.

Я вам хочу сказати, що ми самі створили робочу групу сьогодні при бюджетному комітеті, ініціює цю роботу підкомітет із питань місцевих бюджетів, і ми самі будемо рахувати ці стандарти і ці нормативи.

Ми залучили до своєї роботи всі асоціації, які у нас працюють у цьому напрямку. Ми залучили до цієї роботи представників органів місцевого самоврядування і, я хочу сказати, Віктор Михайлович, якось так склалося, що сьогодні уряд працює самостійно, я знаю, в цьому напрямку.

Завжди було так, що ми працювали разом. Я хочу сказати , що це і зобов'язання Народної партії, всіх політичних сил, що представлені і в нашому парламенті, і в уряді, і Президент України. Давайте працювати разом. Якщо ми з вами не зробимо реальних кроків забезпечення місцевих бюджетів у 2006 році, нас взагалі не зрозуміють наші виборці.

Я хочу сказати, що саме ці заходи повинні суттєво вплинути на фінансове забезпечення, на стан фінансового забезпечення наших місцевих бюджетів. Ми готові до цієї спільної роботи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тільки щось ви дуже печально починали. Будь ласка, Михайла Мельничука з місця. Увімкніть мікрофон. Підготуватись Дорогунцову.

 

17:34:12

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Віктор Михайлович, сьогодні я вже третій раз звертаюсь до вас. Два рази вас тут не було. Я критикував. Мені дійсно. Ви є мій колега, я вас дуже поважаю, бо ви є людина прогресивна і майбутнє буде, безумовно, що, за тим, яку ідеологію ви вкладаєте в бюджетний процес України.

Я хочу сказати, що дуже добре, що ми почали цей процес у червні. Він буде дуже нелегким, але він буде прозорим, на що я сподіваюсь. І хотів би до вас звернутись ще раз. Нас слухають сімнадцять мільйонів радіослухачів.

Віктор Михайлович, відстороніть від себе народного депутата. Він знайде місце інше.

Я ще раз прошу вас, Віктор Михайлович, від імені сорока шести тисяч фермерів, подайте ... порядок фінансування, ... фінансування фермерів. Тому що дехто вже хати продає, тому що не може повернути кредити в банки. І до цього часу механізму ви не надали.

А тепер щодо бюджетної резолюції. Ви записали – протягом 2006-го та наступних років будуть вирішуватися наступні питання.

Підвищення рівня життя на селі та розвиток агропромислового комплексу. Ідеологія, яку ви вклали в резолюцію, вона зрозуміла мені, вона не буде зрозуміла селянам. Все-таки чи буде пільгове оподаткування чи збережено ярмо податків з 1 січня так як це передбачено це відповідними законами ляже на наших селян.

Чи нафта і добриво ми відпрацюємо такі механізми, щоб селяни отримали якусь дотацію, або будемо говорити пільгові добрива і нафту.

Чи ми скажемо осінню ціни фіксовані, мінімальні ціни на основні продукти, які виробляються. Це зерно, цукросировина, м’ясо, молоко.

Яка все-таки буде зафіксована мінімальна... Дивлячись на те, що ми говоримо про ринок, ринок не може бути сьогодні, тому що він працює тільки в одну сторону лише не на селян.

Наступне. Мені дуже подобається бюджетна і податкова політика, одним із основних напрямів податкового реформування і вдосконалення процедури адміністрування податків. Це розумна річ. Віктор Михайлович, що я вкладаю в це розуміння.

У Віжницькому районі Чернівецької області є Лопушнянське нафтородовище, податки не сплачують там, де вони працюють, а це 22 мільйона. А держава, ви звідси датуєте Вижницький район 26 мільйонів.

Чи не розумно буде, щоб податки сплачувалися там. Крім цього селяни, що отримують від цього, що там працює це родовище, та нічого, оренда землі не сплачуються.

Таким чином, я би хотів, щоб із цього приводу ми ще не раз дискутували, але зробили такий крок, який би був би прозорим для кожного українця – 47 мільйонів українців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій

Дорогунцов, підготуватися Катерині Самойлик.

 

17:37:34

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Шановні народні депутати, шановні члени уряду! По моєму тут більше нікого не має крім нашого апарату ще. І лишилися тільки ті, хто збирається виступати, а всі хто виступив крім окремих Киричука там ... тут з цього боку, і Людмила Павлівна ще утрималась в залі, бо вона керує цією системою. Всі інші після виступу спокійно полишили зал і пішли додому, але я не хочу витрачати на це час, його й так вже багато пішло.

Шановні друзі, резолюцію, яку ми всі недочитали до кінця і не могли дочитати, бо ви або слухали, або читали, а це дві різні роботи розумові. Резолюція, на мій погляд, носить соціально-ліберальний характер, як і політика уряду в цілому. І мені здається, що в цьому словосполученні соціальну складову треба посилити, а ліберальну складову скоротити. І я поділяю ту точку зору, що уряд повинен діяти більш рішуче, в інтересах свого народу. Тут називались цифри, валовий внутрішній продукт, Ігор Рафаїлович каже, що це не основний показник. Поки що весь світ вважає його основним, бо він залежить від конкурентноздатності.

Валовий внутрішній продукт, інфляція і третій елемент, рівень життя або рівень зарплати, рівень доходів. Коли всі ці цифри в поточних цінах співставити, то великого прогресу не побачимо, бо інфляція з’їдає підвищення заробітної плати і доходів, і валовий внутрішній продукт, в основному, теж зростає за рахунок цих інфляційних процесів. А ще послуг, серед яких велике місце займають фінансові послуги.

Так от, головне тут підвищення рівня життя народу. Це внутрішній, головний стимул розвитку виробництва.

Чим більше буде доходів, чим більша буде зарплата, тим більше буде попит, а значить буде розвиватися наша промисловість.

І зовнішній ще є стимул, стимули зовнішні – це експорт. Ну ви знаєте, що сталося з нашим експортом.

....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Іванович.

В наступних ваших виступах ви надолужите.

Катерина Самойлик, підготуватися Івану Зайцю.

 

17:41:07

САМОЙЛИК К.С. Дякую.

Шановний Адаме Івановичу, Вікторе Михайловичу, я хочу виказати свої деякі занепокоєння, пропозиції. Навіть як хочете знати, як хочете навіть прохання такі, уклінні прохання щодо тих галузей із законодавчим забезпеченням, яким опікується комітет, який я сьогодні очолюю.

Був уже розділ, який присвячений підвищенню життєвого рівня та поліпшення добробуту громадян. Сформульовані такі напрями, які викликають деякі занепокоєння з цих питань і поділюся з вами. А саме:

Забезпечити державну підтримку спорудження соціального житла. Я читаю це так, Вікторе Михайловичу, шляхом переорієнтації фінансових ресурсів не іпотечне кредитування.

Виникає запитання. А що ж ми будемо робити з чергою понад 100 тисяч молодих сімей, а помножте на 3, а, то і на 4 рази –це майже півмільйона молодих громадян на отримання пільгових кредитів на будівництво житла.

Я хочу нагадати, що свого часу дуже багато було обіцянок, в тому числі, і я ще раз звертаюся до того законопроекту, який вносила Юлія Володимирівна , коли обіцяла молоді наці цілі щорічно виділяти 500 мільйонів гривень.

У нас , дійсно, була прийнята і державна програма , але, на жаль, вона далека від виконання.

Я просто звертаюся до вас і з проханням, нам ні в якому разі не треба допустити ліквідувати систему пільгового кредитування будівництва житла для молоді. Бо із саме на початку життя ми повинні молодій людині допомогти.

Я хочу звернути увагу на те, що  заявлене про здійснення державної підтримки зміцнення інституту сім’ї, поліпшення стану сім’ї, жінок, дітей і молоді. Яким же це чином буде робити, якщо у нас не затвердженні відповідні соціальні стандарти. Щорічно державу лихоманить від того, що органи виконавчої влади не можуть визначитися з реалізацією права наших дітей на оздоровлення і відпочинок. Прикладів чимало і “Артек”, і Євпаторія, і “Молода гвардія”, яка взагалі валяється і нікому не потрібна. Саме головне, що наші діти там не можуть відпочивати.

 Мені дуже хотілося б звернути ще особливу увагу на створення першого робочого місця. І ви, Вікторе Михайловичу, будучи народним депутатом України підтримали наш законопроект про державні гарантії, або про датування створення робочого місця для нашої молоді. Нам обов’язково треба, бо це дуже важливі соціальні програми і треба, щоб цей закон також був передбачений і в Бюджетній резолюції, і, звичайно, в бюджеті, який ми будемо розглядати.

Ну, і, звичайно, я повторюю знову те, про що говорили сьогодні зранку. Не можна нам деякими галузями знаєте перекидати їх з одного місця на друге.

Я дуже шаную Безсмертного, але він не економіст, і тому він собі дозволяє такі вольнощі, як передача чисто економічної галузі туризму...

 

МАРТИНЮК А.І. Дякую. Віктор Михайлович не займався цим, Іван Олександрович Заєць, підготуватися Богдану Губському.

 

17:44:38

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української Народної партії. Комітет з екологічної політики.

Що я очікував від урядової пропозиції Бюджетної резолюції? Я думав, що це буде Бюджетна резолюція, яка започатковуватиме стратегічні рішення, на жаль, цього немає. В Бюджетній резолюції виділяється цілий ряд проблем, які передбачаються вирішити протягом 2006 року та і ще протягом наступних років. Але серед переліку таких проблем, що підлягатимуть подоланню не значиться проблема якості довкілля. Невже урядовці не знають, що антропогенне навантаження на природне середовище перейшло критичну межу. Невже ви, шановні міністри, не знаєте, що деградоване довкілля позбавляє українців ресурсної бази, а, врешті, і майбутнього.

Для вирішення цієї проблеми слід вже вживати радикальних заходів. Вже давно настав час дивитися на колишні проблеми через призму принципів сталого розвитку, а не очима архаїчного індустріального мислення.

Слід швидше урядові опановувати європейську управлінську модель, модель екосоціальної ринкової економіки, де податкові зобов’язання зміщуються з робочої сили на використання природних ресурсів.

Якщо продовжити тематику стратегічних проблем, які мають глобальний характер, то варто привернути вашу увагу до вирішення проблеми енергетичної незалежності. Чи планує уряд розгорнути діяльність по виробництву біопалива, ще розгортають такі програми, хоча мають “Аляску” нафти.

Третє. Чи почне уряд створення повно структурного об’ємного внутрішнього ринку? На думку Української народної партії, в державному бюджеті має бути окремий розділ, присвячений малому і середньому бізнесу, його підтримці і становленню. Ми попереджали, при прийнятті змін до Державного бюджету на 2005 рік, що не правильно робимо, коли “зажимаємо” середній і малий бізнес, та ще й “зажимаємо” всередині року. Що це середній клас, це стабільність, це основа суспільства. Ні, не послухалися, а тепер будемо відповзати   знову з втратами на ті позиції, на яких ми були.   

Четверте. Я хочу привернути вашу увагу до підтримки сільського господарства. Ми багато говоримо про товаровиробника, але сьогодні дуже мало говоримо про переробку сільськогосподарської продукції. А саме через переробку сільськогосподарської продукції ми можемо вийти на ринки, а інакше, нас ніхто не буде чекати із цією сировиною.

Що тут, які імпульси показує уряд у цьому напрямку, ми нічого не бачмо.

Потім я хочу привернути вашу увагу все-таки до культури і медицини. Ми зробили певні кроки, щоб підвищити заробітну плату для освітян і ми такі ж самі кроки повинні зробити, щоб підвищити заробітну плату для працівників культури і медицини. Інакше, ми станемо бездуховною нацією, а така нація перспективи не має.

І ще одна проблема – це нічого не прозвучало про відшкодування знецінених заощаджень. Що буде в наступному році? Які моделі будуть застосовуватися? Це дуже турбує сьогодні громадян.

Тому я все-таки прошу уряд прислухатися до того, що резолюція ця повинна мати стратегічний характер. Бо раніше ми “товклися” тільки на базі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Богдан Губський, фракція “Єдина Україна”.

 

17:48:00

ГУБСЬКИЙ Б.В.

Позитивно працюємо. Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги!

Нинішній уряд у своїй програмі під знаковою “Назустріч людям” зробив, нарешті, я думаю, перший важливий крок, з точки зору, соціального захисту -повернутися обличчям до людини, наблизити владу до кожного громадянина, саме з цієї точки зору ми і повинні розглядати основні напрямки бюджетної політики.

Ну, по-перше, необхідно, ми вважаємо, суттєво змінити погляд на видаткову частину, зокрема, наука. 1,7 відсотка від ВВП записано в наших законах. Жодного разу ця норма не була виконана. Але ж динамічний розвиток економіки без розвитку науки не можливий. І тому, ми вважаємо, на науку треба суттєво збільшити доходи.

Так, уряд попрацював на соціальний захист. Разом із тим, ми вимушені згадати, що мінімальний прожитковий мінімум, він дуже мінімальний, його треба суттєво збільшити. І, разом з тим, треба збільшити мінімальну зарплату, яка повинна дорівнювати подвійному прожитковому мінімуму, десь 800 гривень на наступний рік.

Окремо хочу наголосити на працівниках бюджетної сфери: медиках, лікарях, працівниках культури, правоохоронцях.

Ми вважаємо, що їхня заробітна плата повинна бути на рівні зарплати міністра, а це тисячі гривень, а не ті сотні мізерні гривень. Чому? Так, міністр важливу робить роботу на сьогодні, але лікар і вчитель , правоохоронець і працівник культури, він працює на наше майбутнє, на наших дітей, і без його роботи нації не буде, повірте мені. Ці люди закладають основи нашого духовного, фізичного, підвалини нашої нації, закладають нашу культуру. Їхня зарплати тисячі і тисячі гривень на наступний рік.

Наступне питання, над яким треба потурбуватися – це українська культура. Повернення культурних цінностей – дуже важливе питання. Залучити маси громадян України до вивчення рідної української культури.

І саме тому в бюджеті на наступний рік треба закласти суттєві кошти на розвиток українських театрів, музеїв, загалом закладів культури. Адже, ми українці, ми повинні знати історії нашої нації. Це дуже, дуже важливе питання.

Звичайно, можна казати про дуже багато важливих соціальних видатків, але питання, де взяти гроші?

Ну, по-перше, наша фракція дала ряд пропозицій, які надають можливість на 10-12 мільярдів збільшити доходи в бюджет.

Але не менш важливе питання податкової політики. Податки треба знизити. І це дасть можливість, як це не парадоксально, збільшити доходи бюджету. Приклад – митниця. Ми суттєво зменшили в цьому році мито на імпорт. І що? Доходи митниці збільшились майже вдвічі. Почали везти офіційно, контрабанди зменшилися і доходи справді більші – удвічі. Це дає можливість сьогодні справді збільшити зарплату, саме ті зміни соціальні до бюджету, які ми проголосували, вони сьогодні реалізуються.

Тому перше – виважена видаткова частина, яка в першу чергу на соціальний захист. І друге – до доходів у бюджет необхідно залучати тіньові схеми, ламаючи їх. Тому все, що в тіні, вибачте, - на світ Божий. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Володимирович.

Я думав, що фракція скинулась до бюджету. Так, будемо завершувати. Будь ласка, Віктор Михайлович, три хвилини. Ваше враження від слухань і обіцянки уряду?

Підготуватись Людмилі Павлівні, три хвилини для заключного слова.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати! Враження добре, відразу скажу.

Ми зробили представлення документу, документу, який не є ще проектом бюджету, який окреслює цілі і політики, яку разом з вами треба виробити, і, головне, - зробити пристойний збалансований документ.

Тут звучало чимало пропозицій, слушних думок. До речі, ми працюємо з вами давно. І Павло Степанович згадував документ, який як проект направлявся у Верховну Раду, десь три тижні назад ми звернулися до всіх депутатських груп і фракцій, ми проводили потім і зустрічі, дискусії вели, ми з експертами працювали і будемо надалі працювати. І ми вдячні за ту роботу, за ті пропозиції, які звучали від багатьох колег.

І тому, я думаю, дуже багато моментів, які тут звучали, вони будуть враховані при підготовці проекту бюджету. Бо насправді робота саме почалась. І саме в проекті бюджету ми можемо говорити про баланс інтересів або пріоритетність. Бо саме головне – щоб ми не забували: бюджет є балансом. І тут дуже добра думка прозвучала щодо Валерія Альошина.

І я просив би привернути на неї увагу, бо дуже важливо є, були застереження з приводу останньої фрази проекту Бюджетної резолюції. Дуже важливо, щоб таку річ, як ставки оподаткування, бо бюджет - це баланс, ми не говоримо про зміни податку законодавства. Але, наприклад, ми будемо ініціювати речі, які стосуються зниження податку навантаження. Але ми можемо це робити в межах балансу бюджету. Ми не маємо права допустити, щоб, наприклад, ми не оставляємо рішень чи норм, які потім не вилазять на баланс бюджету, бо ми руйнуємо його основу. Бо коли ми рахуємо бюджет, то ми обов’язково повинні знати дефіцит бюджету. Інакше ми не можемо вийти на показники, які дозволяють нам право правильно порахувати валовий та внутрішній продукт і так далі.

Якщо ми з таких позицій будемо виходити, то ми переконані, уряд переконаний, що ми знайдемо завжди розумні компромісні рішення. Бо коли життя нас припирало, інколи ми частіше знаходили раніше. Бо ми прекрасно розуміємо, є прекрасні побажання всіх і бажання зробити краще. І, можливо, це мотивує те, що часто приймаються рішення, які не забезпечені ресурсом. І саме тому у нас маса законів не виконується. Тому що ми маємо виходити з того, що у нас є. Якщо ми такою позицією будемо керуватися, то я впевнений, що ми знайдемо добре рішення.

І я від імені уряду хочу подякувати всім за участь в обговорені, за позиції, які висловлювалися, за ті пропозиції, які ви нам надасте, а ми готові до співпраці. І спасибі вам за сьогоднішнє слухання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Михайлович.

Будь ласка, Людмила Павлівна Супрун, виконуюча обов’язки голови комітету.

 

17:54:27

СУПРУН Л.П.

Шановний Адаме Івановичу, шановний Вікторе Михайловичу, шановні колеги!

Бюджетний комітет, оскільки він відповідає за проведення цих парламентських слухань буде готувати проект постанови в якому постарається максимально врахувати всі пропозиції, які були висловлені під час цих парламентських слухань, а також пропозиції профільних комітетів, які повинні нам надати свою інформацію протягом наступних трьох-чотирьох днів, для того, щоб ми максимально, об’єктивно спробували сформувати такий бюджет, який стане насправді бюджетом розвитку, а не бюджетом споживання. А для цього ми постараємось вибудувати таку модель формування бюджету, яка забезпечить, в першу чергу, визначення соціальних пріоритетів. Забезпечення виконання вимог законів про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії. Забезпечити збалансованість місцевих бюджетів і дасть можливість місцевим бюджетам повноцінно виконувати делеговані державні повноваження. І забезпечить, в першу чергу, інноваційний і інвестиційний розвиток економіки.

І коли запитують, чи може один міністр фінансів підняти з першого підходу штангу в 240 кг, я думаю, що всі скажуть ні, а я скажу, що може. Якщо це буде зроблено спільно з колегами, з членами комітету, з членами уряду. Тобто коли є об’єднання інтелектуальної праці, завжди є набагато кращий результат. Ми знаємо, що і на нас, як на комітетові, і на безпосередньо уряді, лежить відповідальність за економічний розвиток країни, за прийняття законів, які будуть сприяти розвитку економіки, а не навпаки ..., не пригнічувати виробництво і бізнес, а піднімати його на високий рівень.

Тому, комітет постарається максимально докласти зусиль з тим, щоб підготувати відповідну постанову і буде здійснювати моніторинг щодо прийняття рішень для виконання цього бюджету зі свого боку, і при підготовці бюджету 2006 року у вересні місяці детально проаналізує кожну позицію, яка буде вписана в постанову, стосовно дотримання вимог бюджетної резолюції. Я думаю, що це дисциплінує з одного боку, уряд і, з другого боку, дасть реальні перспективи, якою буде економіка в 2006 році. Сподіваюсь, що уряд врахує наші зауваження і пропозиції, що уряд не допустить більше такого відношення до підготовки законів, як це відбулось зараз. І ми запрошуємо громадськість прийняти участь в обговоренні бюджетної резолюції, яка буде розміщена для інформації населення на сайті бюджетного комітету Верховної Ради. Всі пропозиції можна надсилати в письмовій формі, ми обов’язково їх опрацюємо і повідомимо про рівень їх врахування в бюджетній резолюції на наступний рік, і потім в бюджеті на наступний бюджетний період. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, таким чином ви бачите ми дуже багато шуміли з вами починаючи ці слухання, а завершимо її на досить добрій конструктивній ноті. Тому що презентація бюджетної резолюції відбулася, уряд нам її представив. Уряд послухав наші пропозиції, наші висновки, наше бачення цього начерку бюджету на наступний рік. І я думаю, ми з вами абсолютно правильно зробили , що саме сьогодні вчасно провели ці парламентські слухання і розв’язали одну з головних проблем , який передбачає створення бюджету на наступний рік.

Друге. Я думаю, і тут члени комітету підходили з питань бюджету, і на певно сподіваюся, що і Віктор Михайлович вже налаштований саме на це, що ми у цьому році вперше за останні роки будемо приймати Державний бюджет так як належить – постатейне голосування, дискусії, день, два чи три, скільки треба буде на те, щоб ми прийняли його так як це передбачає Регламентний Бюджетний кодекс, я думаю, відведеш, приймемо, тому що будемо сподіватися, що ніяких у нас катаклізмів у відношенні пожеж того, що треба швиденько приймати або, що не встигли не буде. Щоб ми спрацювали дійсно у цьому відношенні і нарешті, повернулися до практики, яка і повинна бути в даному питанні.

І ще одне, Вікторе Михайловичу. На жаль, це вас не стосується, на жаль, бо я не можу зрозуміти логіки Кабінету Міністрів, що ви відповідаєте за бюджет. Є стаття в бюджеті про капіталовкладення, а Міністерство фінансів від цього відлучена. Але передайте нашу стурбованість. Я знаю настрій багатьох народних депутатів. Якщо найближчим часом уряд не здійснить розподілу капіталовкладень на цей рік може назріти скандаль. І немалий скандаль, я знаю, що деякі фракції готові відмовлятися від участі в голосуванні урядових проектів, якщо не буде цього зроблено. Тому, будь ласка, передайте своїм колегам, а я для вас нагадую, що за рішенням Прем’єр-міністра це покладено, знову ж таки не знаю чому, але на віце-прем'єра Романа Безсмертного і міністра економіки. Поки що вони дуже і дуже повільно співпрацюють з профільним комітетом для вирішення цієї проблеми. Кошти там порівняно невеликі, але й вони чекають свого застосування, бо виборці уже мають надію на те, що депутати той чи інший об'єкт можуть просувати. Я щиро вдячний і Віктору Михайловичу і уряду, який зробив все можливе для того, щоб ми сьогодні провели засідання, профільному комітету, який незважаючи на супротив того, щоб ми сьогодні засідали, але все-таки погодився, що треба це робити, тим, хто взяв участь в обговоренні. На все добре. На цьому ми парламентські слухання завершуємо. Постанову будемо приймати, вірніше резолюцію, будемо приймати тоді, коли буде комітет готовий її доповісти і запропонувати. Завтра ми з вами починаємо роботу в сесійному режимі.