ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

Державний бюджет України, реальні джерела наповнення

та розширення відтворення фінансових ресурсів держави

Сесійний зал Верховної Ради України

1 жовтня 2003 року, 10.00 година

Веде слухання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ЛИТВИН В.М. Шановні колеги, прошу займати свої місця. Будемо розпочинати свою роботу.

Шановні колеги, шановні учасники парламентських слухань! Тема парламентських слухань "Державний бюджет України, реальні джерела наповнення та розширення відтворення фінансових ресурсів держави" є надзвичайно актуальною, і я б сказав, надзвичайно чутливою з огляду на те, що ми маємо прийняти бюджет на 2004 рік. Це має бути такий бюджет, який би враховував хоча б мінімальні потреби країни, суспільства, людей.

Отже, перед нами стоїть проблема насамперед пошуку доходних джерел наповнення бюджету у зв'язку з тим, що гостро бракує коштів для фінансування пріоритетних напрямів розвитку національної економіки.

Потрібно сказати, що на всіх рівнях і виконавчої, і законодавчої влади приймається велика кількість рішень, які потребують додаткових витрат з бюджету. І водночас ці рішення, які ми приймаємо, часто-густо не забезпечені фінансуванням, особливо це стосується сфери освіти, охорони здоров'я, оборони, науки. Ми спочатку приймаємо рішення, а потім думаємо, які нам треба прийняти правові акти для того, щоб поповнити доходну частину бюджету. Очевидно, потрібно працювати навпаки.

Але я розумію з огляду на соціальні процеси, з огляду на політичні процеси, що така позиція не завжди знаходить підтримку, в тому числі в депутатському середовищі, оскільки депутати, керівники місцевих органів влади, керівники місцевого самоврядування, як ніхто відчуває тиск з боку людей.

Отже, ми сьогодні маємо, що за розрахунками Державної податкової адміністрації бюджет у нас втрачає через додаткові пільги, які встановили, на суму 31,9 мільярди гривень.

Ви ж знаєте, що Верховна Рада здійснила достатньо серйозні кроки, навіть надзвичайно такі радикальні кроки щодо реформування податкового законодавства, це різко звузило наповнення доходної частини бюджету. Очевидно, нам треба також цю ситуацію враховувати і приймати якесь консолідоване узгодження рішення, і про це йшлося під час наради-семінару з керівниками обласних рад і мерами міст за участю уряду і Верховної Ради України.

Наступна проблема, яку нам, очевидно, потрібно обговорювати, і не тільки обговорювати, а й шукати шляхи розв'язання - проблема відшкодування ПДВ. Вона вже з суто економічної проблеми переросла в політичну проблему, яка гостро обговорюється на міжнародному рівні під час візитів, зокрема парламентської делегації до парламентів інших країн. За оперативними даними бюджетна заборгованість, я хочу нагадати, сьогодні по ПДВ складає майже 8 мільярдів гривень. Правильно я кажу? 10 уже?

А от мені комітет підказує, що 8. В комітеті, я думаю, остання, новітня інформація є.

Не менш важливе питання, яке потребує нашого розгляду і спільних позицій, - це удосконалення діючої системи, якщо можна назвати це системою, неефективної системи управління державним майном та збільшення відповідно надходжень до бюджету за рахунок використання ефективних важелів щодо поліпшення управління державним майном.

Таким чином, мету слухання можна визначити як необхідність реальної оцінки динаміки розвитку публічних фінансів, визначення кроків та пошук шляхів нарощування бюджетних ресурсів для повноцінного фінансування, забезпечення ними норм законодавства і забезпечення збалансованості бюджету, як того вимагає Конституція.

Ну, якщо раніше закінчимо, буде краще. Але це пропозиції є комітету і з урахуванням заявок на виступи, які поступили від народних депутатів і безпосередньо від учасників парламентських слухань.

Коли немає заперечень, тоді дозвольте надати слово для доповіді першому віце-прем'єр-міністру України, міністру фінансів України Азарову Миколі Яновичу. Будь ласка, Микола Янович.

Це обумовлено як місцем, займаним нею серед основних інструментів економічної політики, так і досить гострою критикою, якою вона регулярно піддається з боку різних суспільних сил, політичних рухів, незалежних експертів, міжнародних організацій, засобів масової інформації.

І не дивно. Адже саме в бюджетній політиці, як, мабуть, ні в якій іншій, найяскравіше виявляються та акцентуються суспільні інтереси, набувають більш чітких форм реальні пріоритети суспільства, а не декларативне, не рідко популістські позиції окремих груп.

Бюджет є важливою ланкою фінансової системи країни, і, незаперечно, могутнім важелем державного регулювання економіки.

Бюджет сучасної держави у третьому тисячолітті є складним, багатофункціональним документом, що відображає все різноманіття його функцій.

Тому ключовими напрямками реформування української фінансової політики є здійснення виваженої бюджетно-податкової політики, ефективне використання ресурсів, забезпечення соціальної спрямованості та розвитку інвестицій.

Незаперечно, наша держава проходить складний етап свого розвитку. Але можна стверджувати, що в поточному році завдяки конструктивній та плідній взаємодії уряду і парламенту забезпечується утвердження принципово нової економічно-політичної ситуації, стабільного зростання і соціальної спрямованості бюджетних ресурсів.

Головними підсумками соціально-економічного розвитку України за вісім місяців поточного року є: прискорення економічного зростання, орієнтованого на поліпшення життєвого рівня людей, зрушення в структурних реформах економічної сфери, накопичення ресурсів для підвищення рівня соціального захисту, неухильне покращання суверенного кредитного рейтингу України на міжнародних ринках.

Я впевнений, що ті реальні кроки, які були зроблені в реформуванні податкового законодавства в утвердженні стабільності функціонування бюджетного процесу завдяки прийняттю Бюджетного кодексу, підтримка вами, шановні народні депутати, ініціатив уряду в напрямку вдосконалення цих складових, дозволить зміцнити, як економіку нашої країни в цілому, так і добробут кожного громадянина України.

Податкова система є неодмінним атрибутом держави. Всі пошуки в цьому напрямі зводились до визначеної найбільш оптимальних співвідношень розміру податків та податкових доходів залежно від етапу розвитку держави, а також до застосування різноманітних систем стимулювання та розвитку окремих видів виробництв благоустрою і соціальних програм, тощо.

Однак, неможливо винайти єдину формулу побудови податкової системи, яка б підходила усім без винятку державам навіть на однакових етапах їх розвитку. Кожна держава шукає свій шлях, зумовлений найширшою гамой історичних територіальних, національних, економічних та інших особливостей. Просте копіювання чужої навіть досконалої системи не може принести очікуваних позитивних результатів.

Державне регулювання процесу надходжень доходів до державної казни повинно забезпечуватись нормативно-правовими актами, серед яких регулюючу роль відіграє податкова система, що повинна бути зрозумілою, стабільною, ефективною.

Ще формуючи податкову базу 2003 року за вашої підтримки було закладено підгрунтя позитивного виконання бюджету поточного року. Я маю на увазі прийняття в грудні 2002 року законодавчих актів з .....оподаткування, що впорядкували ставки акцизного збору, скасували пільги по податку на прибуток підприємств, ПДВ, іншим податкам, що надавались по галузевому та територіальному принципу. Тобто, це той ресурс бюджету, який дає базу для стабільного виконання доходної частини цього року. І відповідно фінансування напрямків, закладених в бюджет 2003 року.

Донедавна одним із найболючіших питань було оподаткування заробітної плати. Відсотові ставки прибуткового податку, що застосовується в нашій державі не лише знижували зацікавленість в результатах праці, а призводили до такого ганебного явища, як тінізація виплати заробітної плати. Починаючи з наступного року, набере чинності новий закон про оподаткування доходів фізичних осіб. Останнім часом лунають вислови та пропозиції з приводу того, що необхідно встановити ставку прибуткового податку з громадян на рівні 15 відсотків, а ставку податку на прибуток підвищити до 30 відсотків.

Ще один аспект. Завдяки конструктивної взаємодії уряду і парламенту вдалося вирішити таке важливе питання, як зниження ставок оподаткування прибутку підприємств. Зменшення податкового тиску повинно дати поштовх для реальної активізації економічної діяльності в регіонах і відповідно розширити доходну базу державного і територіального бюджетів. Це доходні джерела бюджету, які з року в рік залишаються бюджетоутворюючими. Їх частка в обсягах зведеного бюджету залишається на рівні 34,3 відсотка.

Які саме компенсатори поданих пакетів бюджету наступного року? Це зокрема зупинення дії галузевих пільг з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, плати за землю. ............ щонайменше дивним, якщо підвищена норма амортизації застосовувалися би як приклад до того, морально і фізично застарілого парку основних засобів, які часто знаходяться на балансах підприємств ще з часів командно-адміністративної економіки і закуповувалися, як правило, за рахунок Державного бюджету. Адже не секрет, що існують непоодинокі випадки, коли метою приватизації якогось об'єкту є самопрагнення дістати право на віднесення на валові витрати значних сум, амортвідрахувань за об'єкти, що приватизуються. При цьому нового власника не цікавлять насправді використання цього об'єкти господарської діяльності.

Крім того, з метою мінімізації втрат бюджету при відшкодуванні податку на додану вартість при експорті сільгосппродукції запропоновано установити норму щодо звільнення від оподаткування податку на додану вартість з вивезення, пересилання за межі митної території України товарів першої, двадцять четвертої груп класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Прийняття цієї норми дасть можливість вирішити проблеми накопичення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість. Ставки фіксованого податку з фізичних осіб, які є доходами місцевих бюджетів, не переглядалися з 1997 року.

Одночасно з незаперечною соціальною спрямованістю бюджету уряд при формуванні бюджетної політики закладав заходи, спрямовані на відтворення. Державні капітальні вкладення, перелік яких запропоновано затвердити безпосередньо в бюджеті, це - інвестиції держави для забезпечення розвитку та відтворення ресурсів держави.

Для розвитку регіонів спрямовуються кошти на розвиток мережі утримання автомобільних доріг, які в наступному році складають майже 2,6 млрд. гривень. Показовим є, що порівняно з 2002 роком видатки Державного бюджету на ці цілі планується збільшити більш, ніж в два рази, а місцевих бюджетів навіть дещо зменшується.

Всі розуміють, що збільшення довжини якісних доріг має надзвичайно великий вплив на розвиток інфраструктури і найважливіше - підвищують інвестиційну привабливість.

Не можу не зазначити, що вперше на наступний рік передбачено державну програму по упередженню і усуненню проблем, що накопичилися в житлово-комунальному господарстві. Для підвищення якості ефективності вкладання коштів ця програма функціонуватиме в умовах співфінансування з місцевими бюджетами. Їх загальний обсяг складає 800 млн. гривень.

На укріплення, розвиток і відтворення фінансових ресурсів вугільної галузі з Державного бюджету будуть спрямовані обсяги, які майже на 300 млн. гривень більше, ніж було запропоновано в поточному році, і на 1 млрд. 29 млн. гривень більше від факту фінансування вугільної галузі в 2002 році. Пропонується 600 млн. гривень від збору цільової надбавки до діючого тарифу спрямувати на державну підтримку та технічне переоснащення підприємств з видобутку кам'яного вугілля, лігніту і торфу.

З цією ж метою на 600 млн. гривень збільшуються в наступному році видатки на сільське господарство, лісове господарство, мисливство, рибне господарство.

Зокрема, збільшено видатки на нарощення обсягів виробництва продукції тваринництва та птахівництва і на здійснення заходів збільшення обсягів виробництва продукції рослинництва.

Передбачено вперше формування державного замовлення на ринку продовольчих товарів 1 мільярд гривень.

Також буде продовжена програма розвитку соціальної сфери села, вдосконалення інвестиційно-кредитного забезпечення аграрного сектору.

Це лише деякі позиції, які необхідно розглядати як заходи уряду з відтворення фінансових ресурсів держави. Ми розраховуємо, що конструктивна співпраця уряду і парламенту у напрямку підвищення відтворення державних фінансів, в тому числі через ефективність фіскальної функції податкової системи буде продовжена.

Для збалансування положень та норм для вже прийнятих законів з питань оподаткування, уряд готує низку законопроектів, спрямованих на запровадження дієвого та прозорого механізму справляння податків. Переконаний, що для ефективного проведення податкової реформу необхідно значно скоротити кількість податкових пільг. Права для всіх повинні буде єдиними. Крім того, пільги - це зовсім не стимул для ефективної роботи.

Водночас працюємо над проблемою подальшого сприяння легалізації доходів громадян. Сплачувати податки має бути вигідно як роботодавцю, так і найманому працівнику.

Шановні народні депутати, ми з вами повинні визначити нову систему податкових відносин між державою і суб'єктами господарювання незалежно від форм власності, забезпечити стабільність податкового законодавства, створити рівні умови оподаткування для всіх платників податків, незалежно від їх галузевої або професійної приналежності. Збалансування попиту на фінансові ресурси ...............пропозицію в зведеному бюджеті України є одним із засобів і результатів реформування фінансової системи держави. На сьогодні рівень перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет становить 30,9 відсотка. Показники доходів Державного бюджету до ВВП складає 31,7 відсотка.

Також необхідно відзначити, що по основних джерелах доходної частини бюджету показники по Україні знаходяться в межах відповідних показників по європейських країнах.

З року в рік збільшуються ресурси місцевих бюджетів. Якщо у 2001 році планова частка видатків з Загального фонду місцевих бюджетів складала 36,9 відсотка, то на наступний рік планується вже 43,4 відсотка. Щорічно територіальним бюджетам перераховуються значні обсяги підтримки із Державного бюджету у вигляді дотацій, субвенцій та субсидій. На даному етапі це вкрай необхідний захід з боку держави.

В поєднанні з переведенням місцевих бюджетів на казначейське обслуговування це дозволить посилити бюджетну дисципліну. Середньостроковий прогноз дозволить забезпечити ефективне, раціональне управління державними фінансами, що збільшить внесок бюджету в реалізацію цілей уряду, в першу чергу скорочення бідності і поліпшення якості життя найбільш уразливих верств населення.

А також допоможе виконувати бюджет у відповідності до цілей податково-бюджетної політики.

Я впевнений, що сьогоднішнє обговорення дасть суттєвий поштовх підвищенню ефективності політики, спрямованої на розширення і відтворення фінансових ресурсів держави. Дякую за увагу.

Слухання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

Слово для співдоповіді надається Голові Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Порошенку Петру Олексійовичу. Будь ласка.

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні колеги, шановні запрошені!

По-перше, я хотів би підкреслити надзвичайну важливість наших сьогоднішніх парламентських слухань, оскільки вперше, фактично, ми проводимо парламентські слухання з питань доходної частини бюджету.

Я переконаний в тому, що це має бути основною складовою бюджетного процесу, коли публічно ми обговорюємо джерела для наповнення і реального виконання бюджету наступного року.

По-друге, я думаю, що нам потрібно вже змінити сам порядок бюджетного процесу. Я переконаний, що жодного з вас не може влаштовувати практика, коли нам дають такий пиріг у вигляді ніби-то реально розрахованих доходів бюджету, а потім примушують обрізати пільги, соціальні гарантії, соціальні стандарти і все таке інше. Я переконаний, що ми повинні змінити послідовність. Спочатку ми повинні задекларувати який рівень соціального захисту бере на себе відповідальність держава по відношенню до людей, які соціальні стандарти уряд, Верховна Рада гарантує народу України. І лише після цього шукати джерела доходів для виконання взятих на себе зобов'язань і забезпечувати реальність бюджетних показників.

З самого початку я хотів би підкреслити, що бюджет, проект бюджету, який нам запропонували на 2004 рік, він не є соціальним.

І головне твердження, яке написано у пояснювальній записці, певним чином не відповідає дійсності.

Я хотів би звернутися до Конституції. 46-та стаття Конституції вимагає, щоби рівень пенсійного забезпечення, щоби рівень соціального захисту дорівнював, але був не менше прожиткового мінімуму. Ми зараз бачимо дискусію про співвідношення мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму і чітко можемо підкреслити, що цей бюджет по суті своїй не є конституційним.

Повернемося до соціального. Оплата праці у проекті Державного бюджету на 2003 рік складає 4. 4 відсотка ВВП. На 2002 рік, я підкреслюю, складова частина заробітної плати в ВВП складала 4. 9 відсотка. По факту шести місяців поточного року ми маємо 5. 5 відсотків. Так от, по факту ми бачимо, що складова частина заробітної плати і її співвідношення до валового внутрішнього продукту по факту зменшується.

На 2004 рік приріст ВВП складає 4. 8 відсотка. Давайте ми проаналізуємо цю надзвичайно важливу цифру, тому що якби уряд подав нам проект бюджету, який би був би розрахований на задекларованих у програмі дій уряду, яка була проголосована у Верховній Раді, доходна частина державного бюджету була би більша на 3 мільярди гривень.

Тепер давайте проаналізуємо, що ж відбувається в економіці. Я заберу три хвилини вашої уваги для того, щоб зробити цей аналіз.

Перше. Вісім місяців поточного року свідчить про те, що ВВП у нас зростає більше, ніж на 5 відсотків, саме 5. 3 відсотка. На наступний рік уряд прийняв надзвичайно сміливе рішення, він знизив ставки оподаткування по основних видах податків: по податку на прибуток, по прибутковому податку з громадян. В будь-якій країні світу суттєве зниження податкового тиску, а зниження відбулося на 15, 20, а по деяким видам податків на 30 відсотків, суттєве зниження податкового тиску однозначно одразу ж призводить до зростання валового внутрішнього продукту.

Я переконаний, що цим обгрунтуванням макроекономічних показників ми маємо займатися не в Бюджетному комітеті, це є чітке завдання уряду. Я розумію, що з точки зору бюджету уряд мав надзвичайно важкий рік. Ви пам'ятаєте, що ми півроку займалися пошуком додаткових джерел надходжень у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати. Після цього криза в аграрній галузі, які виникла у нас знайти додатково ще більше 1 мільярда гривень. Фактично до 13 липня Бюджетний комітет разом з урядом постійно займався пошуком додаткових джерел замість того, щоб уважно переглянути , розрахувати прогнозні показники бюджету 2004 року. Але вже зараз ще можна врятувати ситуацію.

На жаль, фактично реальна робота над збільшенням доходної частини бюджету в Бюджетному комітеті почалася лише зараз і ми переконані в тому, що ці парламентські слухання дадуть нам надзвичайно серйозну підтримку в позиції бюджетного комітету щодо необхідності серйозного, суттєвого збільшення доходної частини бюджету.

Цифри, які нам доводяться при відсутності співвідношення взагалі жахливі: прибиральниця у школі з врахуванням 10-відсоткої надбавки буде отримувати 260 гривень, а мінімальний рівень оплати директора школи - 280. двадцять гривень розриву при такій розбіжності кваліфікації. Яку мотивацію ми закладаємо для людей для того, щоб вони підвищували і працювали над самоосвітою.

Ще декілька цифр. Частка в Державному бюджеті видатків на соціальний захист в 2002 році складає 16,4 відсотка, у бюджеті на 2004 рік - 13,9. Ось соціальний захист. Частка на соціальний захист пенсіонерів, я прошу, щоб підтвердив мій колега, голова комітету Цибенко, було 9,7 відсотка, зараз - 7,8 відсотка видатки на утримання пенсіонерів.

На освіту у 2002 році ми спрямовували 11,2 відсотка, зараз - 9,9 відсотка. Я не буду продовжувати видатки на людський капітал охорона здоров'я, освіта, фундаментальні дослідження було 15,9, стало 14,8 і так далі.

Шановні, вдумайтеся в ці цифри. Я переконаний в тому, що не тільки тіньовий сектор є реальним джерелом доходів бюджету. Ми, провівши робочу групу по доходах бюджету, чітко збираємося передати в уряд нові види доходів, які не погіршують конкурентний стан економіки України, але разом з тим виводять з тіні величезні фінансові потоки. Це і встановлення рентної плати на видобутки в Україні корисні копалини, це і продаж ліцензій на користування родовищами природних копалин, оскільки мільярди коштів Державного бюджету були закопані в землю, а сьогодні за безцінь роздаються сумнівним комерційним структурам.

Є джерело доходів, як підвищення акцизів, у тому числі на тютюн і нафтопродукти. Потрібно виправити ситуацію з вилучення доходів державних підприємств, тому що фактично запропоновано Бюджетним комітетом ідею минулого року, сьогодні з такою реалізацією ми просто маємо серйозний ризик дискредитації і таке інше. Цей перелік є достатньо довгим.

Я переконаний в тому, що за підсумками наших сьогоднішніх парламентських слухань Верховна Рада повинна прийняти відповідну постанову, де озброїти уряд необхідністю збільшити реальними джерелами для збільшення доходної частини державного бюджету, і на друге читання щоб ми затверджували вже достойний України, або, принаймні, значно кращий проект державного бюджету України. Дякую вам за увагу.

ВАСИЛЬЄВ Г.А Дякую.

Співдоповідає заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності Терьохін Сергій Анатолійович, будь ласка.

ТЕРЬОХІН С.А.

Доброго дня, шановні колеги!

Дозвольте мені озвучити позицію Комітету з питань фінансів і банківської діяльності з приводу сьогоднішнього нашого зібрання і, власне, бюджету, який винесений в зал.

По-перше, я хотів би зазначити, що пошук бюджетних доходів має орієнтуватися на збільшенні національного доходу. Не можна шукати бюджетні доходи в піднятті податків або у виключенні соціальних, податкових пільг.

Тому ми можемо очікувати збільшення національного доходу лише тоді, коли буде введена система поміркованих податків, які платять всі.

На жаль, проект бюджету і ті пропозиції податкові, які подані Кабінетом Міністрів, абсолютно не відповідають цим тезам.

Взагалі комітет з сумом констатує, що в частині доходів цей проект, на нашу думку, є найгіршим з усіх проектів держбюджетів, що приймалися з 1995 року. Був навіть жарт в нашому комітеті, що, можливо, перейменувати дохідну частину цього бюджету в доходяжну частину.

Теза друга. На відміну від бюджетів минулих років цей проект стандартний соціальний видатковий популізм замінює соціальним цинізмом дохідної частини.

І, нарешті, теза третя. Навіть поверхневий аналіз доходної частини свідчить про надзвичайно низький рівень економічних та юридичних знань безпосередніх розробників.

А тепер я хотів би попунктно довести вам чому ми прийняли такі тези.

Черговий рік поспіль відбувається брутальне втручання в систему податкового права України за допомогою закону про державний бюджет. Більше, ніж у 10-ти статтях містяться норми, які змінюють ставки, механізм стягнення, адміністрування податків і зборів. Це є порушення загальної концептуальної норми податкового права вираженої у статті 1-ій Закону України "Про систему оподаткування", згідно з якою ставки, механізм справляння податків і зборів, пільги не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів з питань оподаткування.

Крім того, слід відмітити невідповідність прямій чіткій нормі, яка зазначена у статті 7-ій Закону України "Про систему оподаткування", зміна податкових ставок і механізмів не може запроваджуватися Законом України "Про Державний бюджет" на відповідний рік, закон це забороняє. Нам щорічно дають антизаконний, протизаконний бюджет, проект бюджету.

Все це призводить не тільки до хаосу в податковій сфері, але і до численних правових колізій. Я вам нагадую, що у Закону України "Про податок на додану вартість" пунктом 11.4 статтею 11-ою визначено, що в разі, якщо іншим законом незалежно від часу його прийняття встановлюються правила оподаткування цим податком відмінних від зазначених у цьому законі ПДВ, пріоритет мають норми цього закону.

Така ситуація склалася, на нашу думку, від того, що безпосередньо розробники проекту на чолі з паном Ярошенком фактично грубо порушили домовленості, як з Верховною Радою, так і вказівки прямого керівництва в особі Прем'єр-міністр і першого віце-прем'єр-міністра Азарова з приводу попереднього узгодження фіскальної частини бюджету з профільним комітетом, а саме з питань фінансів і банківської діяльності.

В такій ситуації комітет вбачає єдиним виходом вилучення з проекту всіх податкових норм з одночасним внесенням окремого проекту закону питань оподаткування в пакеті з проектом держбюджету. В іншому випадку комітет радитиме Верховній Раді не голосувати за цей проект, ви бачили наше рішення, або , як альтернатива, розпустити всі комітети, залишивши один бюджетний, а першого заступника міністра фінансів призначити його головою на громадських засадах.

А тепер за змістом. Статтею 5 законопроекту установлюється, що Нацбанк у вносить в наступному році до Держбюджету перевищення кошторисних доходів над кошторисами видатками за 2003 рік, а також у повному обсязі кошти доходу по процентним... ВДП 2000 року, що сплачуються Мінфіном, на загальну суму не менше, як 500 тисяч гривень. Це є грубим порушенням закону України про Національний банк, плюс конституційного статусу ради Національного банку.

Я не буду цитувати ці положення, ви можете їх самі знайти.

Також виглядає абсурдним вилучення у Національного банку доходів від процентних облігацій, які Кабмін заборгував тому ж самому Національному банку. Тобто, хто кому винний? Хто кому Рабінович?

Пунктом 27 статті 74 Прикінцевих положень проекту закону про бюджет передбачається подальше призупинення діє абзацу 3 статті 1 закону про реструктуризацію боргових зобов'язань Кабміну перед Національним банком. Між іншим, дуже цікава вся ця історія вже довго тягнеться по цих боргах Національного банку Кабміна перед Нацбанком по інформації Національного банку досягнуто нібито з Кабінетом Міністрів вже домовленість про реструктуризацію цього боргу, а тут Кабмін, значить, поза цією домовленістю подає абсолютно протизаконне рішення, яке відображено у пункті 27.

У статті сьомій, дуже цікава сьома стаття, ну знову вводиться дискримінація бартером зовнішньої торгівлі. Але ж чотири роки після введення першої події по податку на додану вартість ця норма призводить виключно до зменшення бази оподаткування по оподаткуванню прибутку підприємств приблизно на 1 мільярд на рік. Але Кабінет Міністрів чомусь забув у контингенті по прибутку, по податку на прибуток відобразити це зменшення на 1 мільярд. Нічого собі помилочка - 30 відсотків, 300 мільйонів десь діли.

Стаття 7-ма містить норму, згідно з якою експортному відшкодуванню, дуже важно, підлягає відсоток податкового кредиту, податкового періоду, розрахований з діючим порядком, що має дорівнювати часті обсягів фактично отриманої валютної виручки за продаж товарів, не поставки товарів, а валютної виручки. Що це означає? Це різка дискримінація експортерів, які поставляють товари більше, ніж з місяцем розстрочення платежу. Це є військова авіаційна космічна промисловість, постачальники об'єктів складного машинобудування, да і загальний бізнес, який, як правило, отримує виручку, не авансом, а через місяць-півтора і так далі. З точку зору фіскального, це абсолютно абсурдна ідея. Між іншим, ми про це Мінфіну говорили, але якось йому начхати було на позицію комітету.

Стаття 10-та проекту закону пропонує здійснити погашення простроченої бюджетної заборгованості податку на додану вартість станом на 1 квітня 2003 року, дуже цікаво теж, чому, і не відшкодована на 1 січня 2004 шляхом її оформлення облігаціями внутрішньої державної позики з терміном обігу в 5 років і встановленням процентів на рівні 120 відсотків ставки НБУ. Ми не можемо сприйняти такий підхід по таких причинах: по-перше, примусове вилучення ресурсу на 5 років за ціною, що майже в тричі меншою за вартість кредиту середнього, зараз 8,4 ці 120 відсотків по року становлять. А скільки у нас кредитна ставка? 21. Дві третини вилучається. Це конфіскація.

По-друге, придбання облігацій внутрішньої державної позики згідно з трьома законами України є суто добровільним. Відсутність добровільності в такому оформленні призведе до масового банкрутства малих і середніх підприємств, для яких навіть незначні з бюджетної точки зору кошти є способом існування. І, по-третє, не пропонується жодного механізму зміни надання експортного відшкодування. Ми лікуємо наслідки, а не лікуємо хворобу.

Абсолютно необгрунтованим є триразове збільшення вартості торгового патенту для сфери торгівлі і надання побутових послуг. Разом з тим пропозиція комітету значно підняти вартість торгпатенту для казино і іншого грального бізнесу урядом була проігнорована.

Є багато різноманітних норм, на жаль, за браком часу я не можу їх цитувати. Ми повісимо наше рішення на сайті нашого комітету, і ви можете їх подивитися у живу. Єдине, що міг би сказати, Кабінет Міністрів сплутав ідеологію скасування великих пільг, великих лобістських груп, такі, як СЕЗи, скажемо, як деякі експерименти, скасуванням пільг незначного характеру або соціального характеру. Ну, от пропонується скасувати пільгу з продажу дитячого грудного молока. Пропонується, припустимо, скасувати пільгу по наданню ритуальних послуг.

Один буквально на 30 секунд анекдот з податкової історії України. В 1997 році Павел Іванович Лазаренко видав, будучи головою Кабінету Міністрів, постанову, де написав перелік послуг, які надаються релігійними організаціями, забув, обрізання. І от тільки після того, як наш комітет написав листа і сказав, що там немає доданої вартості, воно було включено в цей перелік. До чого я веду. Тепер після цього рішення, яке нам пропонується Кабінетом Міністрів, все буде там. Перехрестили тебе - 20 відсотків ПДВ. Це з одного боку.

З іншого боку, є такі недолугості, як пропозиція фактично заборонити підприємствам переносити від'ємне значення об'єкту оподаткування на майбутні періоди. Скажіть мені, а як будуватися? Що робити, коли така катастрофа, припустимо, на селі, як сьогодні?

І, на решті, ми, відверто кажучи, пропонуємо зробити одну річ, наш комітет, - все фіскальне з цього бюджету забрать, добавити асигнувань ДПА, і це непопулярно, але я можу сказати, я не великий друг цього ДПА, але коли 80 відсотків від кошторису, 20 відсотків будуть платити платники податків хабарами. І про це всі знають. Добавити, прийняти в першому читанні бюджет без будь-яких фіскальних норм, сісти з урядом, можливо, після мого виступу він все-таки сяде з нашими комітетами - бюджетним і фінансовим - і доробити нормальні зміни. Дякую за увагу.

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Шановні колеги, є пропозиція всі запитання, які виникають до доповідачів, давати письмово. Переходимо до обговорення. Слово надається голові Рахункової палати України Симоненку Валентину Костянтиновичу. Наступний - Симоненко Петро Миколайович.

СИМОНЕНКО В.К. Уважаемый Геннадий Андреевич, уважаемые народные депутаты, позвольте мне в кратком выступлении, руководствуясь принципом - прежде чем решить частное, надо решить общее - попытаться ответить на те вопросы, которые глобально стоят перед нашими государственными финансами.

Проведение парламентских слушаний по проблемам финансовых ресурсов государства - знаковое в целом для всех ветвей власти, ведь существующие проблемы с наполнением и использованием средств Государственного бюджета, с контролем его слагающих наиболее точно отражает состояние экономики и социальной сферы Украины.

Доходная часть бюджета страны унизительно низкая, неадекватна экономическим реалиям, а в социальной политике утвердилась государственная ложь, поскольку многочисленные законы и программы не обеспечены реальным финансированием. Выполнение основной функции государства систематически недофинасируется. В результате - политика бюрократических торгов или игр, в которые втянуты вольно или невольно Президент Украины, Конституционный суд, правительство, некоторые народные депутаты, внешний контроль за выполнением Государственного бюджета в стране вообще отсутствует, его не существует. Случай из ряда вон уникальный еще и потому, что в мировой практике он аналогов не имеет.

В этих условиях Счетная палата Украины делает экспертизу проекта Государственного бюджета, регулярно вносит предложения об увеличении доходной части бюджета. Так в 2001 году было предложено увеличить доходную часть бюджета на 2,5 миллиарда гривен, в 2002 году - на 3,3 миллиарда, в 2003 - на 6,8 миллиардов гривен. Никто эти цифры не опроверг, более того, даже согласились, но учли конъюнктурно, выборочно.

Какие же проблемы требуется незамедлительно решить, чтобы существенно пополнить государственную казну уже в этом году? Первое, необходимо радикально изменить подходы к формированию, представлению, рассмотрению, согласованию макроэкономических показателей. Конечно, качество этих прогнозов из ряда вон неудовлетворительно. Уже стало традицией неподтверждение прогноза макроэкономических показателей, по которым составляется и утверждается бюджет. Прогноз макроэкономических показателей стал конъюнктурным инструментом по удовлетворению потребностей, разумеется, только не государственных. Доходная часть бюджета должна расти пропорционально росту макроэкономических показателей. У нас такого не происходит даже близко.

Приведу несколько цифр. Только в первом полугодии 2003 года прирост реального ВВП составил 7,5 процента против 4-х по прогнозам, это, практически, в два раза; объем промышленного производства возрос на 12,4 процента против прогноза 4,5, практически, в три раза; реальный же доход Государственного бюджета вырос только на 2,2 процента, а с учетом невозвращенного ПДВ реальные доходы уменьшились по полугодию на 4 процента.

О методах собирания налогов и их избирательности рассказывают легенды. Выколачивание ни чем иным, как жандармскими методами и приемами, налогов с людьми в масках и камуфляжах, с зачистками и обработками регионов не только не улучшает дело, а надолго парализует работу многих предприятий. А мы потом сетуем, почему 52 процента работающих предприятий у нас убыточные. Эту вакханалию надо прекратить и практически немедленно.

Максимально сократили систему льгот налогообложения. В первом квартале текущего года льготы, представленные плательщикам налогов, сократили доход бюджета на 14,7 миллиарда гривен.

Необходимо значительно повысить эффективность управления государственными и корпоративными правами. Вы знаете, что в прошлом году недодано 300 миллионов гривен. Не изменилась ситуация и в текущем году. Вот только один пример: НАК "Нефтегаз Украины" на запланированный год 102 миллиона гривен - на сегодняшний день не перечислил ни копейки в казну.

Следует повысить эффективность действия по возврату задолженности перед государством по товарным иностранным кредитам, привлеченные им под гарантии правительства. Просроченная задолженность по таким кредитам составила ни много ни мало 8 миллиардов гривен. Ситуация с возвратом по товарным иностранным кредитам каждый год ухудшается и похожа на кукольный театр. Как ни странно, к этому сопричастны и центральные органы исполнительной власти. Переадресовывается ответственность за возврат долга с одной организации на другую. Должников объявляют бюрократами после того, как они передали имущество на вновь созданные предприятия.

Следует отменить налог на добавленную стоимость, поскольку он не отвечает современным экономическим реалиям в государстве, создает условия для многочисленных злоупотреблений и фактически потерял значение основного источника доходов для Государственного бюджета.

Я не буду говорить цифры. Они очень красноречивые. И этот перечень, к сожалению, можно продолжить, но время есть время. В заключение хочу сказать одно: практическая ценность наших слушаний может быть реализована только предложениями к конкретному документу, каким является проект Государственного бюджета Украины на 2004 год. Счетная палата заканчивает экспертизу этого документа, расчеты показывают, что доход бюджета можно реально увеличить на 4,5-5 млрд. гривен. Окончательные результаты этой экспертизы буду поданы Верховному Совету в ближайшие дни. Благодарю вас за внимание. Спасибо.

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Дуже прошу вас дотримуватися Регламенту.

Від фракції комуністів слово надається Симоненку Петру Миколайовичу. Наступний Олександр Мороз.

СИМОНЕНКО П.М. Шановні колеги, шановні учасники парламентських слухань, по-перше, сьогоднішні парламентські слухання ініційовані фракцією комуністів з метою детального аналізу джерел наповнення Державного бюджету та розширення відтворення фінансових ресурсів.

Питання загострюється тим, і це зрозуміло, що бюджет 2004 року - це бюджет президентських виборів, бюджет, в якому ховаються доходи, і бюджет, в якому жорстко обмежуються видатки на соціальні програми. Тому коли ми говоримо про те, що треба зробити, і де ті дійсні джерела, то ми повинні враховувати сьогодні і те, що промисловість паралізована, і колективне сільське господарство знищене, податкова, фінансова, бюджетна, грошово-кредитна політика спотворені, інвестиції практично відсутні, казна порожня, боргове ярмо в півтора рази перевищує планові надходження до Державного бюджету України.

Крім того, треба враховувати і те, що корупція, небачені блага в зграї казнокрадів і суцільна бідність майже 80 процентів населення. Сума кредиторсько-дебіторської заборгованості досягла астрономічної суми - майже трьох рівнів валового внутрішнього продукту. До чого я веду? Я веду до того, що не тільки одними законами, які приймаються тут, у Верховній Раді, треба вирішувати ці питання, а треба врешті-решт наводити порядок у державі, і в першу чергу уряду і Президенту.

По-друге, ми повинні з вами враховувати, що тіньову економіку сьогодні обслуговує третина грошової маси. За підрахунками спеціалістів в тіні створюється майже 60 процентів внутрішнього валового продукту, а це - 60 процентів бюджетного недофінансування, 60 процентів недовиплачених пенсій. Це завищені податки на тих, хто не встиг або ж не зумів заховатися у тінь. Тому перше і головне завдання - це ліквідація тіньової економіки, яка базується на всеохоплюючій корупції, хвиля якої невпинно наростає.

Чому так ускладнюється ця боротьба, шановні учасники слухань, шановні громадяни України? Та тому, що значна частина і значна частина, кількість тих, хто займається організацією тіньової економіки, хто приймає безпосередню участь у тіньовій економіці, сидить під цим куполом і має мандат народного депутата.

По-друге, ні для кого не секрет, що внутрішній ринок товарів широкого вжитку України давно, умовно кажучи, накрив "дев'ятий вал" імпортного непотребу, контрабанди і підробок, починаючи від сумнозвісних "ніжок Буша" і закінчуючи принизливим для незалежних і національних свідомих українців секонд-хендів. За підрахунками спеціалістів Мінпромполітики тільки від штучно занижених цін на товари легкої промисловості та побутової техніки при ввезенні їх на територію України Державний бюджет щорічно (і тепер я починаю називати цифри, де і звідки що взяти) щорічно втрачає 3,5 мільярди гривень.

Питання полягає у тому, щоб ось зруйнувати цю злочинну систему масового порушення митного законодавства, яка сформована та очолюється високими урядовими і представниками кримінального капіталу. Митниця повинна, на наш погляд, комуністів, мінімум вдвічі давати більше до Державного бюджету, ніж те, що надходить, а представників західних областей, ті, які живуть за рахунок 20-ти сантиметрів митниці, врешті-решт треба сьогодні не ховати голову і не ховати очі, а чітко заявити, що треба наводити порядок, починаючи з кордонів держави.

Фракція комуністів постійно пропонувала усім черговим урядам негайно ввести державну монополію на бюджетонаповнюючі галузі - це лікеро-горілчані, тютюнові вироби і багато чого іншого. Ще одна цифра - це мінімум 10 мільярдів гривень також в державну казну. Але тут, у залі, з мандатами народних депутатів сидять ті, хто займається якраз горілкою, тіньовою горілкою.

Ось як про це, так скажемо, треба говорити. В тому числі в Адміністрації Президента і в уряді. Я якраз в зв'язку з тим, що парламентські слухання народні депутати, Верховна Рада проводить.

А який хаос процвітає в податковому законодавстві?! Те, що говорив вже Валентин Костянтинович, я підтримую. Але я хотів би додати: шановні учасники слухань, тільки скорочення на 20 процентів цих невиправданих пільг, які не зменшили відпускну ціну на ту чи іншу продукцію, не зменшили ціни на ринку збуту у нас, в Україні, це дасть ще 6 мільярдів гривень надходжень до Державного бюджету. Це я представникам ЗМІ якраз кажу.

Скажіть, будь ласка, в якій європейській цивілізованій державі, куди ми так вперто пхаємось, є така узаконена податкова пільга, як накопичення податкового боргу? І він, до речі, не сплачується. За це хабарі дають тим чи іншим посадовцям. І про це теж треба правду говорити.

Далі. У світі існує прогресивна шкала оподаткування. І це також треба було б використовувати, для того щоб ми також наводили порядок. Бо це одна з можливих таких, так скажемо, ситуацій, дійсно, надходжень, про яку ми не говорили.

Обговорюючи джерела наповнення бюджету, не можна залишити поза увагою гігантський фарс під назвою "приватизація". Шкоду економіці України, від якої важко сьогодні, шановні колеги, підрахувати. Майбутні історики цей період скоріше назвуть не первісним накопиченням капіталу, а періодом суцільного просто пограбування. Продано майна на 70 процентів, ну, мається на увазі 70 процентів - на 600 мільярдів гривень, а наторгували, вибачаюсь, 6,4 мільярда гривень за 12 років незалежності. То ми питаємо тоді: де решта? А решта, скоріше всього всі тимчасові уряди можуть дати відповідь і значна кількість представників, які знаходяться також з мандатом народного депутата тут, у цій сесійній залі, бо теж причетні до пограбування народу України, а потім закликають, що треба, так скажемо, займатися соціальними програмами бюджету.

Закінчуючи, я хотів би сьогодні ще і ще раз закликати всіх нас: не тільки займатися популізмом - займатися й наведенням порядку. Скільки ведеться розмов про відплив капіталу за кордон? А це близько 3 мільярдів доларів щорічно. Що ж робить уряд для того, щоб ці мільярди доларів тут залишалися і працювали на нашу економіку? А нічогісінько. Тільки розмова і тільки балаканина.

Крім розмов, так нічого і не зроблено, щоб повернули 50 млрд.доларів в Україну! Чому ми з протягнутою рукою ходимо по всьому світу, жебракуємо, а не повертаємо гроші, ті, хто вкрав ці гроші, розміщені вони в банках за кордоном!

Пропонуємо припинити конвертацію гривні комерційними структурами, крім Національного банку. Треба призупинити сьогодні джерело витягування національних грошей через облігації внутрішньої державної позики. Не буду розгортати цю тезу, вона давно всім знайома.

До речі, Геннадій Андрійович, ми - ініціатори були, фракція комуністів, і ніхто про це не говорить. Ми з вами є свідками. Тому я хотів, щоб все ж таки цю правду знав народ України і ті, хто приїхав на ці парламентські слухання.

До виходу з боргової кризи пропонуємо припинити погашення і обслуговування облігацій внутрішньої державної позики. Це є механізми збагачення тільки банків, це спекулятивний капітал, а не виробничий капітал, який потрібен сьогодні для створення робочих місць.

Висновок, шановні і дорогі, - Україна у нас багата. І я вам тільки перелік навів кількох статей джерел наповнення бюджету. Це мінімум - вже 30 мільярдів додатково! Тому треба не 3-5 мільярдів казати, Петро Олексійович, а чітко сказати, що у нас є ще один державний бюджет, який треба повернути народу України, а не розтягувати по кишеням! Дякую.

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Від фракції Соціалістичної партії України - Мороз Олександр Олександрович. Наступний Майстришин.

МОРОЗ О.О.

Шановні учасники слухань!

Наша фракція ретельно опрацювала проект бюджету. І свої конкретні пропозиції ми надішлемо в комітет, сьогодні член нашої фракції Олександр Баранівський, співробітник він цього комітету, дещо скаже про те, як ми пропонуємо збільшити доходну частину бюджету і як витрачати кошти, одержані в державі.

Загалом бюджет справляє таке, неоднозначне враження. Я хотів би сказати сьогодні позитивну річ щодо цього проекту, оскільки відчувається, що його готував міністр, який раніше був головою комітету бюджетного і намагався, очевидно, якимось чином все-таки привести його у відповідність із Бюджетною резолюцією. Тут ми бачимо є вже фіксація об'єктів і обсягів капіталовкладень і віднесені до відповідних розпорядників, відмовилася від розширення і введення нових спільних економічних зон. А взагалі, як були внесли пропозицію про їх скасування у цілому, то, мабуть, ми знайшли мільярдів 10 ще додатково до бюджету.

Є додаткове гарантування банками кредитів під гарантії уряду, які раніше давалися і фактично лягали на борг внутрішній, а тепер вже буде застережений уряд від таких проколів. Краще фінансується чорнобильська програма. Є рядок, чого ми добивалися більше 10 років, про державне замовлення на продовольчому ринку. Це є позитивна частина. Є деякі інші нюанси, я думаю, що про те говорити не варто.

А, з іншого боку, є серйозні претензії до цього проекту. Я торкнуся тільки двох загальних речей.

Перше. Продовжується тенденція до перекроювання всього законодавчого поля через Закон про бюджет. Це недопустима справа, це нетерпимо. Не може бути дальше терпимо у державі, бо тоді виникає питання: "На біса приймати закони, коли вони всі перекреслюються Законом про бюджет"?" Я кілька прикладів з цього приводу приведу.

Наступна тривожна тенденція. Знову спостерігається бажання приховати доходи. У нас є кілька там цифр. Ми на 8 мільярдів виходили, елементарно ховаються доходи. Я погоджуюся з цифрою, а вона доведена вже по рядках, що назвав Петро Порошенко, 3. 5 - 4. 0 мільярди. Це теж можна говорити, що у загашнику тримає уряд. Але враження складається таке, що уряд не намагається вивести з тіні економіку, не збирається займатися управлінням держмайном, але намагається заховати гарантовані доходи у, так званий, фонд ризику. Це теж ненормально, бо бюджет повинен бути прозорим.

Я про випуск облігацій, відстрочення боргів по ПДВ не буду говорити, бо вже фахівці говорили про це. Я не згоден з тим, що передбачається повернення лице 10 процентів недоїмки. Люди добрі, у нас же податкової служби, якщо, кажуть спеціалісти, не менше, ніж у Сполучених Штатах Америки або навіть більше, то чого ж ми не ... Хоч би 20 відсотків повернули. Слухайте, це знову ж таки порахуйте що це буде мінімум десь півтора мільярда доходів до бюджету.

Але знову ж я згадаю про ту основну тенденцію, яка мене надзвичайно турбує як законодавця. Всупереч законам змінюються принципи оподаткування по ПДВ по ввозу газу, по вартості торгового патенту, по фіксованому податку, єдиному податку для підприємців. Це може і треба робити. Навпаки, це треба робити, бо зрозуміло, що ставки, які вводилися років 8 назад не задовольнять сьогодні ні бюджет, і навіть не дають можливості обліковувати там певні операції. Але якщо це треба робити, то законом треба робити, а не законом про бюджет.

Ми не можемо погодитися з відміною пільг ветеранам. Непропорційна зміна прожиткового мінімуму до росту заробітної плати. Там 16 процентів зріст передбачається, а в заробітній платі - 28. Або це не віра в те, що буде зростання заробітної плати, або важко зрозуміти яка була аргументація.

І нарешті от коли аналізуєш в комплексі витратну особливо частину бюджету, то справді відчуваєш, що це рік виборів Президента, бо і по галузях, а по регіонах, де передбачається фінансування, видно де є кількість відповідна виборців. Тому я думаю, що ми до цього повернемося під час розгляду вже по суті конкретних статей з урахуванням наших пропозицій, але про кілька речей просто не можу промовчати, бо вони кричущі.

Я останнє тільки скажу. Ми дивимося, якщо уряд передбачав і в своїй програм і, яка тут затверджувалася, передбачив 8 процентів зростання ВВП, цього з головою вистачить для того, щоб поетапно наступного року ввести середню зарплату до 358 гривень, мінімальну заробітну плату. Якщо це так, то давайте робити. Чого ж ми дуримо себе і своїх виборців. Я вважаю, що над проектом треба буде ще працювати багато і серйозно. Комітет у цьому відношенні, на мій погляд, з бюджетної політики працює професійно і правильно.

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Від депутатської фракції "Регіони України" слово надається Майстришину. Демьохіна я не бачу. Немає? А є. Наступний - Демьохін.

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, фракція "Регіони України".

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановний Микола Янович, шановні депутати, шановні присутні.

Сьогодні у цій залі ми шукаємо додаткові джерела поповнення бюджету. Але перед цим згадаємо житейську мудрість, що в бочку можна наливати воду тільки тоді, коли всі дірки заткнуті. Бюджет, то є діжка. Наявність дірок - це є недосконалість законодавства.

Перед тим, як розпинати уряд за неефективність поповнення бюджету, запитаємо у себе: ми найшли, ми надали уряду всі інструменти для цієї складної роботи? Позиція фракції "Регіони" в цьому питанні є прагматичною. У нас є чіткі пропозиції, над якими потрібно працювати в пошуках додаткових джерел фінансування до бюджету.

Перше. Недосконалість законодавства стосовно Державної митної служби України. Можна контролізувати на першому прикладі. За 2002 рік ми ввезли мільйони пар взуття за середньою митною вартістю 20 гривень за пару. Давайте подивимося, скільки сьогодні пара взуття коштує в магазині? Я не думаю, що вона 30 гривень. Вартість одної парти взуття сягає більше 400 гривень.

Ще один приклад. Автомобілі сьогодні ввозяться за 16 тисяч, вже, дай Бог, щоб ми щось врегулювали щодо індикативної вартості на автомобілі. Далі ставляться на бухгалтерський облік за 2000 гривень. А офіційно продаються за 2,5 тисячі гривень. А потім ще через суд отримують відшкодування ПДВ з митної вартості 3 тисячі.

Пане Каленський, я думаю, що він сьогодні є, Микола Миколайович, краще вас у цих питань напевно не знає ніхто. Давайте сядемо за стіл і спільно розробимо ті закони, які дадуть можливість поповнити державну казну, а не кишені конкретних осіб.

Друге. Що пропонує фракція "Регіони України". Удосконалення законів сфери діяльності суб'єктів малого підприємництва. Приклад. Дрібний підприємець - це той, у кого місячний дохід у середньому сягає 10-20 тисяч гривень. Це лікарі, юристи, майстри по пошиву, ремонту взуття і таке інше. Вони, дійсно, мають сьогодні справу, що дає їм можливість забезпечити нормальне життя своєї сім'ї. І це підприємець, який має дохід 40 тисяч гривень у місяць. І перший, і другий сплачує 200 гривень у місяць.

Маємо приклад. В одеський порт приходить корабель, повний товару, весь розписаний на сотні підприємців. Від його реалізації в кишені йдуть мільйони. А Державний бюджет - той ж єдиний податок підприємця 200 гривень. Є цілі підприємства, які розписані на дрібних підприємців.

Фракція "Регіони України" підтримує розвиток дрібного підприємництва. Але має тверде переконання, що система оподаткування потребує детального удосконалення. Давайте не забувати, що перед законом усі рівні - вчитель, лікар і підприємець. Податки пропорційно від його доходу.

Четверте. Міністерство оборони, надлишок озброєння сьогодні сягає, той, який ми визнали щодо реалізації, 17 мільярдів гривень. І, дійсно, якщо ми прийняли рішення щодо продажу держави цього майна, то давайте продавати його зараз, як скоріше, поки воно не перетворилося у лайно, вибачте.

Цифри. Цифри такі. Спеціальний фонд на 2004 рік, який формується від продажу надлишків озброєння, сягає всього 500 мільйонів гривень. Нескладно вирахувати, що при таких темпах продажу це треба біля 30 років, щоб продати це майно, зважте на те, що там 17 мільярдів гривень.

Пропозиція фракції "Регіони України" полягає у наступному. Передати залишок надлишкового озброєння Фонду державного майна та встановити термін продажу не більше 3-4 років. Тоді буде зрозуміло, чим ми займаємося.

П'яте. Ми вітаємо шлях до деталізації бюджету, який започаткований у бюджеті 2004 року. Дійсно, уряд сьогодні перший раз показав конкретні об'єкти, які вони будуть будувати у наступному році. Я бачив бюджет Сполучених Штатів, він сягає 85 томів, і там розписано, який стілець для Міністерства оборони, по якій ціні, у якої фірми буде куплений. І тоді зрозуміло, на що ми витрачаємо бюджетні кошти.

Звертаю увагу вашу на дорожній фонд. Сьогодні однією стрічкою виписано 2 мільярда гривень: ремонт і утримання доріг. Яких доріг? Де ті дороги? Чи вони будуть збудовані дороги від Жмеринки до Кац..........., чи не будуть, ніхто того не знає. Пропозиція фракції "Регіони України" полягає у тому, щоб виписати пооб'єктний розподіл коштів дорожнього фонду.

І на завершення. Я надіюся бути почутим моїми колегами. Шановні народні депутати! Пропоную сьогодні використовувати цю трибуну для висловлення конкретних пропозицій для удосконалення нашого законодавства, що дозволить сьогодні Україні стати розвинутою європейською державою з соціальними гарантіями. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Від депутатської групи "Народовладдя" слово надається народному депутату України Демьохіну Володимиру Анатолійовичу. Наступний - Гіршфвельд.

ДЕМЬОХІН В.А.

Это вопрос соотношение государственной программы экономического и социального развития Украины и Государственного бюджета Украины. Вопрос заключается в системном экономическом программировании. Вопрос первичности государственной программы над Государственным бюджетом. То есть первый этап, в начале года, - это обоснование согласования макроэкономических показателей в Комитете по вопросам экономической политики, на то она экономическая политика. Следующее - это принятие Бюджетной резолюции одновременно с программой экономичного и социального розвитку. Программа должна приобрести форму закона. И, наконец, рассмотрение проекта бюджета и принятие до конца года бюджета.

Таким образом у Кабинета Министров есть четкий путь стратегического и краткосрочного планирования. И при таком планировании Государственный бюджет занимает особое место как важнейший инструмент ресурсного обеспечения выполнения программы по развитию страны. Так должно быть. И надо отдать должное правительству, что оно делает достаточно уверенные попытки именно по этому пути. Позитивным можно считать восстановление логики взаимодействия программы и бюджета, при котором обеспечивается главенство программы над бюджетом, как одним из инструментов выполнения программы.

Очень важно довести эту ситуацию до нормы. На сегодняшний день на рассмотрении Верховной рады находится проект Закона Украины "Про державну программу економічного і соціального розвитку" на следующий год. Вместе с тем, при наличии в рассмотрении сегодня в наших стенах Верховной Рады двух документов - программы и Госбюджета - нету самого главного: не присутствует рассмотрение проекта бюджета в качестве ресурсного, я говорю о финансовых ресурсах, обеспечения программы.

Программа запоздала по времени. Но хорошо, что в этом году она хотя бы идет параллельно в бюджетом. К моменту рассмотрения Госбюджета, то есть к середине сентября, как это положено по Бюджетному кодексу, мы должны иметь уже программу в статусе закона. Что мы сегодня имеем? На днях мы имеем презетнацию: министр экономики презентует в Комитете по вопросам экономической политики программу на следующий год. одновременно вторым вопросом мы рассматриваем проект бюджета, обговариваем проект бюджета.

То есть, я больше чем уверен, что в существующей ситуации, когда такое большое количество законопроектов мы имеем в рассмотрении, бюджет будет принят (хорошо, если так будет) первым. а программа может быть вообще не принята, что недопустимо, если говорить о нормальном системном программном экономическом управлении.

Нет необходимости комментировать, насколько в данном случае более разумно. точно и прозрачно может быть организован процесс разработки бюджета в правительстве и его рассмотрение и утверждение в Верховной Раде. То есть, это - перманентный, бесконечный процесс. В начале года начинается программа, и в конце мы имеем на утверждение бюджет как средство исполнения программы.

В качестве предложений постановление Верховной Рады Украины по итогам парламентских слушаний, считал бы целесообразным отметить необходимость внесения изменений в действующий закон о государственном прогнозировании и разработки программ экономического и социального развития Украины относительно опережающих сроков разработки и рассмотрения государственной программы по отношению к Госбюджету. Таким сроком мог бы быть, например, апрель месяц, март месяц каждого текущего года до принятия Бюджетной резолюции. Соответствующие корректированные изменения должны быть произведены и в Бюджетном кодексе.

Итак, подводя итог, начало процесса бюджетного начинается с обоснования и обсуждения макроэкономических показателей. Дальше - Бюджетная резолюция, программа экономического и социального розвитку, облеченная в форму закона, и наконец бюджет. Тогда мы подойдем к нормальному рассмотрению, и процесс не будет носить хаотичный характер. Спасибо за внимание.

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Від депутатської фракції політичних Партій промисловців та підприємців України та "Трудової України" слово надається народному депутату України Гіршфельду Анатолію Мойсеєвичу. Наступний - Кирильчук.

ГІРШФЕЛЬД А.М.

Шановний Головуючий, шановні колеги депутати, шановні гості!

Враховуючи останні тенденції розвитку економіки, необхідно ввести деякі корективи щодо методів наповнення бюджету. Вважаю за доцільне говорити про розширення бази доходів бюджету 2004 року, очевидно, що тільки відновлена промисловість і аграрний вектор повинні стати головними джерелами таких надходжень.

Оптимістичні дані щодо темпів росту промисловості не повинні вводити в оману, тому що значна кількість підприємств не має умов та можливості для відновлення основних фондів та підвищення конкурентоспроможності продукції. З аграрним сектором ситуація ще гірша.

Форс-мажорні обставини цього року, помилки при реформуванні, відсталий технічний парк, соціальна інфраструктура, що прийшла в занепад, вимивання кваліфікованих кадрів - все це перетворило аграрний сектор з національної гордості в національну проблему. По суті, статті видатків бюджету повинні відображати стратегічні цілі уряду щодо основних галузей економіки.

Щодо поточного бюджету, то стратегію уряду зрозуміти ні соціально, ні ................важко. Тому в цій промові йдеться і про цілі, і про заходи одночасно.

Щодо засобів. Вітчизняна сільськогосподарська галузь сьогодні потребує оновлення парку складної сільгосптехніки. Розрахунки, зроблені фахівцями, свідчать про те, що на оновлення сільгосптехніки потрібно 2 - 2,5 мільярдів гривень щорічно, з них на закупівлю техніки вітчизняного виробництва потрібна компенсація в обсязі як мінімум 150 мільйонів гривень, що в декілька разів більше, ніж це було передбачено в бюджеті цього року. Така компенсація буде сприяти розвитку програм комерційного лізингу, тобто комерційний капітал повинен прийти на село.

При цьому одночасно необхідно розвивати програму державного лізингу. З досвіду минулих років, на реальні потреби обсяги такого фінансування повинні скласти не менше як 200 мільйонів.

Ми повинні чітко усвідомлювати, що ситуація на селі зараз не є ринковою. Вона є дотаційною. Багато господарств на сьогодні близькі до банкрутства. Тому розраховувати на кредити від комерційних банків вони навряд чи можуть. І кредити занадто дорогі та короткі. Сільськогосподарська галузь - це галузь з тривалим циклом виробництва. Тому замість того, щоб звинувачувати комерційні банки, держава сама повинна запровадити довгострокові програми кредитування села за пільговими ставками. Мова йде про внутрішні інвестиції.

Впевнений, що при таких підходах з'явиться реальна можливість наповнити місцевий бюджет. Це, в свою чергу, дозволить почати відновлення соціальної інфраструктури села.

Складна ситуація склалася у вітчизняному машинобудуванні. Особливо це стосується сільгоспмашинобудування, оскільки воно безпосередньо залежить від аграрного сектору. У цій галузі відсутня чітка стратегія. Бюджет передбачає заходи, які носять ситуаційний характер. Більш ніж 70 відсотків основних фондів підприємств галузі потребують відновлення. При такому технічного остаткування вітчизняні підприємства втрачають ринкову позицію. Треба на державному рівні створити умови тим підприємствам, які прагнуть до розвитку.

Щодо практичних кроків, необхідно передбачити компенсацію відсоткових ставок за кредитами на технічне переозброєння машинобудівних підприємств, що відносяться до пріоритетних галузей розвитку.

Вважаю за доцільне використання світового досвіду щодо віднесення коштів на технічне обладнання, на валові витрати. Все це дасть можливість підприємствам, вітчизняній економіці сформувати власні резерви на відновлення фондів та запро....... заходи щодо підвищення конкурентноспроможності продукції.

Підходи, що запропоновані в доповіді, лежать на поверхні. Але для їх реалізації потрібна воля та готовність на державні реформи в довгостроковій перспективі.

Орієнтація на соціальний бюджет неможлива без створення умов зростання та розвитку ключових галузей економіки. Інакше все це - декларація передвиборн... Дякую за увагу.

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Слово надається від депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко Кирильчуку Євгену Івановичу. Наступний - Асадчев.

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Шановні народні депутати, шановні запрошені!

Дійсно, це вперше обговорюється ця проблема, окремо взята доходна частина бюджетного процесу.

Я думаю, що не менш цікаво було б і обговорення і другої частини - видаткової, хоч і сьогодні неодноразово наводились факти нераціонального, нерозумного використання бюджетних коштів, просто їх розтринькування, вибачте за це слово.

Адже, коли у Польщі Валенса із "Солідарністю" були при владі їх ситуація було один до одного така, як у нас сьогодні, тому що розграбовувалося, розприватизовувалося все, що тільки можна було, і тіньова сфера була в межах 60 відсотків, як сьогодні у нас.

От всі причини, чого ми так погано працюємо і чого ми так погано живемо. Звідси треба й починати. Сьогодні я повністю згідний із висновками голови бюджетного комітету і заступника голови Комітету фінансів і банківської діяльності. Там були закладені штрихи, пункти, що треба зробити, щоб бюджет був навіть по виразу Президента "не стидом і позором України", а , дійсно, дуже важливим документом, по якому можна було б жити і працювати.

Але оскільки віра в те, що щось зміниться навіть цих присутніх і в цій .......ложі і в залі, нульова, через те у цьому залі залишилися одиниці людей. І це ще раз підтверджує, що нічого не зміниться.

Давайте візьмемо деякі конкретні пункти. Дійсно, податок з громадян зменшується, податок на добавлену вартість зменшується.

Податок на прибуток зменшується. Вливання нових коштів українських збільшується. Сумарно було названо, це приблизно 20-25 відсотків зниження податкового тиску. Значить у нас не менше 20 відсотків було передбачено сьогодні бюджетом виведення з тіньової економіки хоча б 20 відсотків того, що там ховається, тих фінансових потоків. Натяку немає в бюджетному закону новому про боротьбу з корупцією, про... тіньовою економікою і шляхи виведення її з цього позорного стану.

Колись бувший міністр фінансів Мітюков, коли його депутати тут минулого скликання притиснули конкретним запитанням, він відповів, що "я управляю лише 37 відсотками грошей у країні". Через то є ще одна така проблема. Є у нас Фонд держмайна і є Мінекономіки. І є у нас державна власність, про яку сьогодні тоже не говорили. Які прибутки вона повинна давати в бюджет? Експерти Германії у нас порахували, що це не менше 6 мільярдів доларів повинно поступати в бюджет від тої власності, яка є в Україні. У нас заплановано декілька сот мільйонів. Куди вона випливає, витікає? Чому у нас Фонд держмайна, а не фонд управління державною власністю. Не трудно розпродати за 6 мільярдів всю Україну за майно.

Чому уряд - ще одне запитання - дозволяє великим державним підприємствам, організаціям, корпораціям взагалі не сплачувати податки, а нарощувати борги? У нас страшні борги. За минулий рік 2 організації "Енергоатом" і "Нафтогаз України" не сплатили 3 мільярди гривень у бюджет. І що від цього? А нічого. І нікому. Значить, з цих організацій видно хтось кормиться.

І на завершення скажу: більшість, їхній уряд, їхній Президент, їхній Прем'єр, їхня власність, їхні порядки, - і нічого не зміниться після цих читань. Самі собі ворогами вони не будуть. А навіть хтось і насмілиться, то буде так, як оце сьогодні з нафтою по цінах. Сотні власників нафтозаправок, а в один момент жезлом хтось в Україні махнув - і ціни в одну хвилину піднялися на всіх заправках України і помагають сьогодні сіяти селянам в лапках.

Так що в Бюджетному комітеті ми ці питання будем серйозно аналізувати, можливо, вдасться щось прибавити, я думаю, що не менше трьох мільярдів бюджет буде збільшений. Дякую.

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Від депутатської фракції "Наша Україна" слово надається народному депутату Асадчеву Валерію Михайловичу. Наступний Фоменко.

АСАДЧЕВ В.М. Дякую.

Валерій Асадчев, "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановні друзі, ви знаєте, в бюджетному комітеті ми зустрілись з усіма без виключення регіонами, сьогодні відбулась ще нарада з регіонами тут, в Верховній Раді, і зараз слухання. І я хотів почути хоч одну людину, яка скаже добре слово про бюджет. В принципі, в цивілізованих країнах є, дійсно, якась правляча більшість, і вона виходить і відстоює інтереси, в тому числі в бюджеті, каже, що тут добре. А вже опозиція критикує. Сьогодні бюджет критикують всі без виключення. Мені здається, його захищає тільки один Микола Янович Азаров. Але він втомився від захисту і втік звідси. І дійсно, нема чого захищати. Це не бюджет, це - фікція. Давайте подивимся на нього з різних точок зору, ну, наприклад, стратегії.

Стратегія на зменшення податкового тиску. Може, правильна стратегія, але чому іде стратегія зменшення тиску з одного боку і підвищення тиску на малий, середній бізнес в три-п'ять разів. Уже якщо зменшувати тиск податковий, то треба на всіх зменшувати тиск.

Тепер, чи можна в один рік зняти чотири бюджетонаповнюючі податки і отримати відповідні доходи в бюджет? За один рік! Ви подивіться: прибутковий податок з громадян мінус 2,5 мільярди по базі, ПДВ, якщо підпише зараз Президент, до двох мільярдів ще буде мінуса, його ще не враховано по базі в один рік, податок на прибуток - 25 відсотків замість 30-ти в один рік. І нарешті, ми ще ввели на акцизи ............. я вас запевняю, що при складності адміністрування ми теж можемо отримати мінус в бюджет. Чи може це все відбутися за один рік, ці мінуси компенсувати економіка? Вона не може просто цього зробити. Можливо, це треба було робити якось поступово на протязі не одного року.

Якщо ми скажемо, у нас збільшується експортна складова цієї економіки, то тоді зростає контингент ПДВ, а ПДВ - це внутрішнє споживання. Знову макроекономіка абсолютно не в'яжеться в жодних критеріях і в жодних показниках, бюджет абсолютно не збалансований. Я ще не бачив такого незбалансованого бюджету за всю, по-моєму, історію України.

Ну, якщо ви прибираєте нульову ставку на ліки, я розумію, це не популярно, але ви її зупинили. Це плюс в бюджет? Да. Де воно плюс? Немає.

Якщо ви прибираєте оподаткування благодійних внески? Це плюс в бюджет? Да. Його немає, плюса.

Абсолютно правильно сказав Терьохін: якщо ви по першій і двадцять четвертій групі, яка йде на експорт, списуєте це на валові затрати, у вас база зменшується податку на прибуток? Да. Де воно в балансі? Немає.

І це таких десятки випадків, коли просто бюджет відверто розбалансований. Він не може бути таким. Якщо ви щось зупинили - це плюс, давайте показуйте це в доходах чи видатках.

Найбільша проблема, звичайно, виникла з місцевими бюджетами, тому що один бюджетонаповнюючий податок, прибутковий податок з громадян, фактично втрата бази десь 2 з половиною мільярди. Я не знаю, яка буде еластичність, я не знаю, чому Мінфін не ставить еластичність на інші податки, які він зменшує. Там немає цього критерію еластичності, а на цей податок є еластичність. Але втрата 2 з половиною мільярди, чим її компенсувати, поки що абсолютно не відомо. І я думаю, що це буде головна проблема, яку ми маємо вирішити.

В цілому, я хочу сказати, що фракція "Наша Україна" буде виключно стояти на позиціях соціального бюджету. Ми будемо вимагати відновлення співвідношень по заробітній платі. Тому що, якщо цього не зробити, побачите, що уряд волюнтаристським шляхом це зробить перед виборами, без жодної копійки компенсації місцевим бюджетам.

Звичайно, що ми будемо стояти на всіх позиціях, пов'язаних з соціальними виплатами. І мені здається, що це дуже важливо якраз в наступному році. Дякую.

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Слово надається народному депутату Катерині Фоменко. Після неї буде виступати Супрун.

ФОМЕНКО К.О.

Шановні народні депутати, шановні запрошені. Вважаю абсолютно доцільним проведення парламентських слухань на тему "як наповнити бюджет". Адже в цій залі майже постійно обговорюються питання, як його використати, забуваючи, що, можливо, використати тільки те, що вироблено, що накопичено.

Особливо актуальна проблема складається саме сьогодні в умовах прийняття державного бюджету 2004 року. Ми вперше опинилися в ситуації, коли, з одного боку, зменшення ставки на найважливіші податки, такі як прибуток, такі як акцизний збір, такі як податок на додану вартість, прибутковий податок. Причому, ці податки будуть зменшені суттєво. До цього часу вони весь час збільшувалися.

І, з другого боку, ми прийняли цілий ряд законів, які суттєво збільшують соціальні видатки. Це заробітна плата, це різні види допомог.

Всього за 2003 рік прийнято 17 нормативних актів, які збільшують розміри і кількість пільг. Це такі закони, як закон про мінімальну заробітну плату, закон про соціальні стандарти, про соціальні послуги, закон про внесення змін до закону про соціальний захист ветеранів праці та інші.

Як результат маємо об'єктивний дисбаланс більше, ніж у 2 млрд. грн. тільки по місцевих бюджетах, соціальних виплатах.

Я наголошую на тому, що це не вина Кабміну. Це тепер його проблема, яку ми створили разом.

Ми приймаємо не завжди обраховані фінансово закони, а Кабміну не вистачає рішучості і аргументів на стадії їх прийняття. Тепер ми не маємо права перекласти ці проблеми на плечі органів місцевого самоврядування.

Повертаючись до теми парламентських слухань і відповідаючи на запитання як же все-таки наповнювати бюджет, вважаю за необхідне наголосити на наступних проблемах.

Перше. Всіми заходами стимулювати приріст ВВП. Адже це істина: чим більше ВВП - тим більше можна перерозподілити через бюджет.

Одночасно більше ВВП, якщо більше ВВП виробляє регіон, тим більше має бути його бюджетне забезпечення.

В нашій бюджетній системі все до навпаки.

Чим більше виробляє регіон, тим більше він віддає. Результати стимулюються не приріст доходної частини місцевих бюджетів, а обсяг дотацій з державного бюджету. Я вам приведу такі розрахунки. Дотаційність регіонів за останні три роки, зверніть, будь ласка, увагу, зросла майже в чотири рази, з 1. 1 мільярда до 4. 5 мільярди, тобто сальдо між дотацією і вилученням збільшилася у чотири рази по Україні. З кожним роком зменшується кількість місцевих бюджетів, які забезпечують себе самі власними коштами.

Шановні мої колеги! Це небезпечна тенденція. В державі немає дієвого механізму стимулювання нарощування доходів. Цифри говорять самі за себе. Якщо у 2002 році самоокупних бюджетів було майже 87 відсотків, у 2003 їх стало вже 81, у 2004 їх буде лише 76. Зрозумійте, які тут у нас тенденції відбуваються.

Висновок. Для регіонів, які мають фактичний приріст обсягу доходів багато вищий середньоукраїнського, обов'язковим має бути застосування коефіцієнта, який би стимулював нарощування цих доходів. На сьогодні застосований один єдиний коефіцієнт - 0. 9. Він застосований для всіх місцевих бюджетів, хоч ти отримав 4 відсотки приросту дохідної бази, хоч ти отримав 40 відсотків, для всіх застосований один коефіцієнт - 0. 9. Чим не приклад зрівнялівки?

Сьогодні головним показником роботи керівника місцевого органу самоврядування має стати створення робочих місць - це європейська норма оцінки роботи місцевого самоврядування. Якщо у господарському комплексі ми відійшли від зрівнялівки, то у бюджеті вона у нас, на жаль, діє, живе і перемагає.

І останнє третє питання. У державі стала хибною практика, коли щороку збільшується кількість отримувачів пільг і доплат за рахунок працездатного населення, замість збільшення фінансування заходів по створенню робочих місць.

Висновок. Переорієнтувати напрямок використання бюджетних ресурсів із надання допомоги працездатному населенню на стимулювання створення робочих, саме робочих місць, особливо для молоді, тоді громадянин України зможе утримувати себе сам, утримувати свою сім'ю і ще й платити до Державного бюджету, а не чекати принизливої допомоги від неї. Дякую.

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Спасибі. Слово надається народний депутат Супрун Людмилі Павлівні. Наступний Удовенко.

СУПРУН Л.П.

Шановний Ганнадіє Андрійовичу! Шановні колеги, присутні, гості! На жаль, тут на слуханні залишилося не так багато учасників, але це не означає, що ми маємо менше уваги приділяти питанням наповнення доходної частини бюджету.

Мій виступ від фракції НДП містить ті вимоги, які ми вважаємо в обов’язковому порядку повинні бути враховані при підготовці проекту бюджету на 2004 рік та прийняті в ньому як в законі України.

Якщо ми хочемо знати як нам діяти, щоб наповнити доходну частину і для чого нам витрачати кошти, то треба запитати який результат в кінцевому варіанті ми хочемо отримати. Наша фракція буде наполягати на запровадженні мінімального рівня 237 гривень заробітної плати з обов'язковим відновленням співвідношень вже в наступному 2004 році і це є принципова позиція нашої фракції. Ми проти зрівнялівки в бюджетній сфері, ми проти того, щоб за рахунок освітян, працівників медичної сфери, культури сьогодні функціонували інші видатки Державного бюджету. Причому не завжди ефективно.

В бюджетній резолюції була записана вимога пріоритету освіти, науки, охорони здоров'я, житлово-комунального господарства, культури, забезпечення соціальних гарантій, соціального захисту населення та безоплатної медичної допомоги. Ми будемо наполягати саме на дотриманні вимог бюджетної резолюції.

Ми також наполягаємо на ствренні безпечних умов життя для громадян України і для цього просимо передбачити в бюджеті на наступний рік фінансування фонду "Укриття" в розмірі не менше додатково 100 мільйонів гривень. Інакше нам важко буде забезпечити екологічні, радіаційні норми захисту населення.

Ми також будемо наполягати на подовженні і завершенні будівництва шкіл, лікарень, газифікації і обов’язковому фінансуванню дорожнього будівництва, бо все це здійснюється і може здійснюватися не за рахунок кредитів, не за рахунок банківського фінансування, а виключно за рахунок коштів Державного бюджету.

Розглядати питання наповнення доходної частини Державного бюджету через нові податки, нові збори, збільшення ставок - це і правильно, але вони повинні бути помірковані і узгоджені з європейськими нормами і з тими стандартами, які існують в країнах, що з нами є сусідами. Адже перекіс в оподаткуванні завжди буде сприяти контрабандному переміщенню товарів.

Яким чином пропонується також вирішити доходну частину бюджету? В першу чергу ввести рентну плату за використання всіх без виключення природних ресурсів. Достатньо витрачати їх так безвідповідально і безкоштовно, як ми це робимо зараз. Ми обов'язково повинні з метою збільшення надходжень податку на прибуток державних підприємств розповсюдити на них для ведення господарчої діяльності правила закупівлі товарів сировини, продукції та послуг у відповідності до закону про тендерні закупівлі про використання державних ресурсів. Я просто не хочу повторювати ті пропозиції, які надходили від колег, а хочу назвати тільки ті, що є відмінними, щоб потім це обов'язково було відображено в нашій постанові Верховної Ради.

Наша фракція вважає, що необхідно запровадження індикативних цін на товари та послуги, особливо, коли мова йде про імпортування товарів в Україну за рівнем, що визначається відповідними правилами. Ми не можемо ввозити товари за рівнем один .........., коли він коштує тисячу, бо це впливає негайно на всі без винятку види ввізних товарів, податків, а також надходження до бюджету.

Як приклад я могла привести наше підприємство "Енергоатом", яке сьогодні є і регулюється за правилами оптового ринку електроенергії, але, на жаль, створило 2,5 мільярди боргів. І підприємства, які сьогодні постачали товари і послуги, не здатні розрахуватися ніякими грошима з Державним бюджетом.

Давайте приймемо рішення, і це буде як пропозиція звучати, щоб ми могли дати можливість підняти тарифи на невеличку ставку, щоб весь обсяг цієї надбавки пішов на погашення боргових зобов'язань перед бюджетом і місцевим, і державним. Я впевнена, ми отримаємо ефект від такого запровадження, такого механізму понад 2 мільярди гривень. І це буде доходи Державного бюджету.

На жаль, за браком часу я вимушена завершити свою доповідь, але всі наші пропозиції будуть подані у письмовому вигляді. І сподіваюся, будуть прийняті залом Верховної Ради під час розгляду Державного бюджету на 2004 рік. Дякую за увагу.

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Будь ласка, дотримуйтесь регламенту. Слово надається народному депутату України Удовенку Геннадію Йосиповичу. Наступний Надрага. Геннадій Йосипович, будь ласка.

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні учасники парламентських слухань!

Приєднуюсь до попередніх виступаючих, які позитивно оцінили проведення цих парламентських слухань, присвячених джерелам наповнення фінансів держави.

Хотів би почати з того, що у 1990 році в Сполучених Штатах Америки поширювався кольоровий буклет про Україну з красномовною назвою: "Сьома у світі за своєю економічною потужністю держава відкрита для бізнесу". У 1990 році нам пророкували, що з таким потенціалом і за успішного ведення господарства Україна може стати навіть членом Великої сімки. Хоча командне господарювання за радянських часів залишило нам у спадок зруйновану економіку і залежність існування великої частини населення саме від державного бюджету.

Саме тому тема наповнення бюджету має особливе значення як фактично показник того, чи зможе велика частина українського населення, власне, вижити, отримати освіту, оздоровитися, - що означає чи матиме Україна майбутнє.

Однак, надмірна концентрація саме на темі наповнення бюджету, без огляду на перспективи економічного зростання, буде ще на довгі роки змушувати нас повертатися до цієї теми як до болючої.

На даний момент ми втратили лідерство серед країн СНД за темпами зростання валового внутрішнього продукту, яке ми посіли завдяки здобуткам уряду Віктора Ющенка.

Прогнозується зниження росту ВВП на наступний рік майже удвічі проти поточного року. В той час, як державі потрібно не менше 8 відсотків зростання ВВП. Це кажу не я. Таких висновків дійшов і Президент України, про що він заявив вчора: для забезпечення необхідних темпів зростання економіки нам потрібно зростання промисловості, сільського господарства, інших галузей, особливо науковомістких. Ми, натомість, йдемо шляхом руйнування промисловості, проводячи чисто фіскальну політику адміністрування бюджету. Про це, наприклад, свідчить вчорашнє обговорення у Верховній Раді проекту Законів про особливість приватизації державної акціонерної компанії "Укррудпром". Фактично знищується успішна компанія. Ми вже зараз імпортуємо 5 мільйонів тонн залізної руди, подальша приватизації "Укррудпрому" призведе, мабуть, до імпорту 10 мільйонів тонн залізної руди. Таких прикладів можна наводити безліч.

У цьому сенсі хочу зупинитися на двох пунктах, які показують, як шкідливо концентрується на наповненні бюджету заради самого наповнення бюджету таке собі мистецтво заради мистецтва.

Перший пункт. Це приватизація. В цьому році надходження від приватизації за даними Фонду державного майна станом на серпень були втричі більші, ніж у минулому році. Це тішить. Однак, продовжується приватизація за безцінь важливих і перспективних підприємств. Фактично заради наповнення бюджету часто Фонд державного майна ладен продавати якнайшвидше будь-кому. Інвестиційні зобов'язання покупців легковажаться, за їх виконанням немає ефективного контролю. Цим наноситься шкода, як поточному бюджету, так і перспективам економічному розвитку України.

Безумовно, краще було би продати не так швидко, але за належні гроші і такому власнику, який дбатиме про підприємство. Адже, що дісталося за безцінь, то й не цінується і не використовується належним чином. Зараз же у цьому ми спостерігаємо надмірні фіскальні акценти.

Другий пункт. Це використання інструменту наповнення бюджету податкових органів у політичних цілях, переслідуються успішні підприємства, які, дійсно, приносять у бюджет гроші, задавлюється малий і середній бізнес. Маю на увазі нещодавні події у Львівській області, зокрема тиск на генерального директора підприємства Тротола, засновника Львівської газети Ярослава Рущишина. Наша система зберігання надходжень до бюджету, на жаль, функціонує таким чином, аби зменшувати у майбутньому ці самі ж надходження.

І на завершення. Зараз знову здіймається галас навколо голови Комітету з питань бюджету Петра Порошенка та його травля. На моє переконання він є глибоко порядною людиною, висококваліфікованим професіоналом, патріотом держави. Фактично нападками на нього, його опоненти намагаються не тільки зірвати своєчасний розгляд і затвердження бюджету на наступний рік, але головне, не допустити детінізації величезних фінансових потоків, які ще знаходяться в тіні. Цього допустити не можна. Дякую за увагу.

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Василь Надрага. Наступний Євген Карташов.

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Геннадий Андреевич! Уважаемые коллеги! Мы сегодня говорим что такое доходная часть бюджета, и я думаю, что мы должны говорить не только о том где взять ресурсы, но и по какой логике, по какой методике она обсчитывается. Ну на сеглдняшний момент приведу один пример.

В среднем в 2003 году ставка подоходного налога, которая поступала в бюджет усредненная сставляла 17,2 процента.

В 2004 году она будет 13 процентов.

Отсюда по разным прогнозам от 2 миллиардов 400 миллионов до 3 миллиандов есть дефицит средств, которые получат местные бюджеты. И когда мы сегодня говорим о местных бюджетах, то мы должны четко понимать с вами только одно: по большому счету проблема заключается в том, в состоянии ли с подобной логикой сформирована доходная часть обеспечит выплату минимальных вещей, так как заработная плата у бюджетников, учителей, врачей, минимальное обслуживание по медицине и все то, что делают мстные бюджеты.

Я не хотел бы сейчас из-за дефицита времени рассказывать какие там многочисленные составляющие вещи. Но сегодня с утра я присутствовал на заседании президиума Украинской асоциации местных региональных властей. После этого они здесь проводили встречу с Комитетом по бюджету нашим. После этого они дали свои предложения в бюджетный комитет. И я знаю одно, что то, что они предлагают, а в данном случае разговор идет об изменениях в 11 статей, о том, что ввести две дополнительные статьи, помогут решить хотя бы частично эту проблему. Тем самым местные бюджеты в состоянии будут обеспечить тот минимальный уровень выплат, который сегодня запрогнозирован.

Поэтому, исходя из этой логики, я обращаюсь в первую очередь к нашему бюджетному комитету. Пожалуйста, предложение украинской ассоциации местных региональных властей, на сегодняшний момент есть здравые, есть обоснованные, выписанные вплоть до последних составляющих, в том числе и юридического оформления. И я считаю, что это может быть базой для дальнейшей работы, которая должна закончиться принятием центрального бюджета.

Следующий момент. Мы говорим сегодня, если говорить о дефиците, в данном случае те предложения, которые сформированы по социальной составляющей годового бюджета на будущий год, вызывает несколько вопросов. Приведу цифры.

Первое. Уровень повышения помощи малообеспеченным семьям и семьям с детьми, детьми-инвалидами и инвалидами с детства. Я считаю, что на сегодняшний момент мы эту тему должны рассмотреть и выйти на один миллиард 748,1 миллиона гривен, которые дадут возможность выплачивать хотя бы до 140 гривен на эту категорию.

Следующее. Обеспечение выполнений чернобыльських программ, в частности обязательства по погашению задолженности прошлых лет. В бюджете заложено 300 миллионов. Сегодняшние цифры говорят о том, что меньше, чем 540 миллионов гривен нет смысла к этой теме подходить.

Исходя из этого, предлагаю дополнить статью 53 тем, чтобы субвенции с местного бюджета и местным... на содержание центров ранней реабилитации детей-инвалидов и центры профессиональной медицинской и социальной реабилитации инвалидов были запланированы в сумме 56 миллионов.

Аналогичные проблемы по реализации помощи участникам войны к Дню Победы. Я считаю, что мы обязаны изыскать 150 миллионов, чтобы участники войны, а не только инвалиды, получили деньги к Дню Победы, потому что их не так уж много и соответственно не та тема, которую есть смысл обсуждать.

И последнее. Говоря о том, что такое источники наполнения бюджета, мы должны еще и смотреть с вами, насколько рационально используются те бюджетные средства, которые нам предлагаются.

Но, получается, что на сегодняшний день "Нафтогаз Украины" создал дочернюю компанию "Газ-тепло", которая предлагает работать по схеме теплоснабжающих предприятий, где будет включена давальческая схема и постоянная составляющего газа будет увеличена с 43 до 57 процентов. Тем самым де-факто увеличивается стоимость газа, деньги вымываются. Мало того, абсолютно непонятно, по какой логике мы возвращаемся к давальческим схемам, когда разговор идет о проплатах живыми рублями.

Я думаю, что "Нафтогаз Украины" должен с этим разобраться, а Минфин, как и в целом Кабинет Министров посмотреть, нужны ли нам какие-то дополнительные схемы, которые по факту транжирят бюджетные деньги. Спасибо.

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Запорізький міський голова Євген Карташов. Наступний - Баранівський.

КАРТАШОВ Є. Уважаемые народны депутаты, уважаемый председательствующий! Вы знаете, вот я думаю, что для меня, как для городского головы, главное сегодня быть услашанным. Потому что, мне кажется, ни один вопрос так не объединяет парламент, правительство и местную власть, как рассмотрение бюджета. Но я хотел бы сегодня говорить, с одной стороны, о смелости, а с другой стороны, о рационализме.

Да, то решение, которое мы постоянно критиковали о том, что утверждение сегодня бюджета является достаточно сложным и на новой налоговой базе. Мы сегодня должны наверное ответить на данный вопрос: мы соглашаемся с теми принятыми решениями или нет? Я считаю, что если такое решение принято, его нужно обязательно довести до конца. Но, первое, та методология расчета, которая была сделана по доходной части, я считаю. она не совсем точная и, на мой взгляд, даже методологически неправильна, потому что когда мы посчитали и когда мы представили свои данные, у нас расхождения где-то порядка на одну четвертую часть. То есть, минус 105 млн. гривен. Я хотел бы, чтобы в этой части прислушались и посчитали именно по той части, которая дает достаточно полную и объективную оценку.

Второе. Где мы сегодня тоже видим дополнительные возможности по доходам? Я считаю, что у нас сегодня нет заинтересованности, допустим, в работе над прибылью предприятий, потому что мы ничего не получаем по этим отчислениям. Когда-то ж была практика - мы четыре процента получали. Я предлагаю все-таки рассмотреть данный вопрос и ввести все-таки последующие изменения к нашему закону, чтобы хотябы от пяти до десяти процентов от прибыли поступало все-таки в местные бюджеты. Тогда не будет того, что на сегодняшний день 52 процента, я считаю, это мнимых 52 процента, предприятий, которые сегодня не имеют доходов. Или 38 процентов торгующих организаций, которые не имеют прибыли. Это вообще нонсенс, такого никогда не было и быть не может.

Следующая позиция, к которой я хотел бы привлечь сегодня тоже наших народных депутатов - это все-таки защита национального производителя. Мы приглашаем сегодня народных депутатов приехать все-таки к нам на наш автозавод для того, чтобы посмотреть истинное производство автомобилей, который сегодня в два раза увеличил свое производство, который приносит сегодня большие доходы нашему государству от тех отверточных мастерских, которые завозят при таких льготных условиях - завозы данных автомобилей. И просим все-таки принять такое решение хотя бы о двадцатипроцентной ставке налога, а если вы примете тридцатипроцентную ставку налога, то можно сегодня освободить его сегодня от всех льгот и поступлений. То есть, сегодня есть те источники, которые реально дадут нам сегодня дополнительные доходы. И я хотел бы, чтобы к этому вопросу отнеслись с большим пониманием.

Что касается расходной части. Вы знаете, вот Ассоциация городов собиралась, у всех где-то приблизительно одна позиция: в нашей расходной части на сегодняшний день мы видим только лишь 80 процентов зарплаты и погашение, в лучшем случае, затрат на электроэнергию. Все, других доходов, то есть других источников у нас нет. Как дальше жить?

Поэтому, я считаю, мы должны тоже реально и реалистически подойти к этому. Это не говорит о том, что мы не видим сегодня у себя скрытых резервов, исходя из тех дополнительных налогообложений, землю и так дальше, которые мы получаем.

Но сегодня тоже нет стимулирующего фактора по налогу на землю. Я считаю, нужно было бы все-таки внести соответствующие поправки, чтобы у нас оставалось или 75 или 100 процентов на землю, тогда мы бы решили все наши проблемы.

Но сегодня, ясли уж так посмотреть, мы, получается, де-юре уже, так сказать, не донорская, а дотационная область, исходя из тех фрагментных расписок, которые сегодня представлены по нашему бюджету. Правильно это или нет? Конечно, это не правильно.

Поэтому, я считаю, сегодня нужно все-таки подойти и выдать нам тот бюджет, который позволит нам лично и самостоятельно распоряжаться нашими средствами.

Ну, и последнее, меня труженики города Запорожье просили передать всему депутатскому корпусу огромную благодарность за то, что именно в прошлом году вы отстояли право города Запорожье на мост, 360 голосов проголосовало за то, чтобы он был, вы выделили финансирование его, и мы сегодня сделали по максимуму для того, чтобы сегодня... прокладываем трассу для того, чтобы сегодня мобилизовать все плавсредства, и начали готовить данный мост к строительству.

Я убедительно вас прошу, пусть это будет великим эликсиром справедливости, чтобы на следующий год обязательность такой субвенций, пусть малой, но обязательно запорожский мост через Днепр обязательно был. Спасибо за внимание.

ЗІНЧЕНКО О.О. Дякую. Народний депутат Баранівський від Соціалістичної партії, підготуватися Цибенко.

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні учасники парламентських слухань, шановні виборці!

Сам факт парламентських слухань з темою "Державний бюджет України: реальні джерела наповнення та розширення, відтворення фінансових ресурсів держави" говорить про те, що Верховна Рада, весь український народ вже накінець-кінців хочуть знати правду, чому такий нищенський бюджет України, чому доходи консолідованого бюджету на душу населення в Україні за 2002 рік складають 337 доларів на чоловіка, коли в Білорусії 546, в Росії - 851, Польща - 1852, Чехія - 2197, Канада - 9, 847. Що за метода обрахування? Хоча ми маємо не менший економічний потенціал.

Суспільство хоче знати, чи працює нинішня виконавча влада, Президент, щоб виявити і завести всі кошти до бюджету. Люди хочуть знати: крадуть гроші з бюджету чи ні. Так як хочуть знати і про те, чи гроші в олігархів зароблені, чи вкрадені в суспільства різними шляхами: чи то на конкретній спекуляції, ціновій політиці чи шляхом вибиття різних пільг для свого бізнесу.

Аналізуючи проект бюджету на 2004 рік, поданий Кабінетом Міністрів, приходжу до висновку, що сумніви наших виборців не безпідставні. Доходи реальні приховуються, бюджетні кошти розкрадаються, уряд утворює різні для себе фінансові заначки приховування коштів від парламенту.

Хочу бути більш конкретним. Тут говорили сьогодні про розрахунки макропоказників. Я хотів би на цьому наголосити. Тут правильно говорилося, що, беручи консервативний напрямок розвитку економіки і даючи 4,8 відсотка росту, а не тих 8, як планував уряд у своїй програмі, у мене виникає питання: коли уряд брехав: чи тоді, коли давав програму до парламенту на затвердження, чи зараз, коли подав проект бюджету?

І тут говорилося головою комітету - 3 мільярди. Він досить скромно назвав. По підрахунках це більше 4,5 мільярдів. Але уряд знає, що ці кошти надійдуть, бо буде сьогодні ріст економіки не менше 8 відсотків. Але вже ці кошти будуть розподілятися тіньовим порядком.

Немає пропозицій уряду і по зняттю пільг із суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі по вільних економічних зонах, які стали для окремих кланово-фінансових груп величезною можливістю в такий спосіб розтягувати Державний бюджет.

По даних Рахункової палати, металургійний комплекс України, а хто тут господар - всім відомо, за 2001 рік сплатив до бюджету близько 500 мільйонів різних податків. Разом з тим, за рахунок пробитих пільг викачав з бюджету України 9 з половиною мільярдів гривень. І ніхто не знає, куди поділися ці кошти, і що робиться сьогодні в металургійному комплексі. Тут конкретно колеги вже говорили.

Окремі суб'єкти підприємницької діяльності, я сказав би, безстидно користуються пільгою, щоб не сплачувати земельні податки. Скажімо, "Укрзалізниця" при прибутках близько 2 мільярдів гривень на рік податок на землю сплачує лише 25 відсотків від суми, передбаченої законом.

В селі немає коштів, за що утримати ФАП, загородити кладовище. А тут будують палаци на кшталт Синьогора і таке інше, і до цього знову нікому діла немає.

Уряд планує зменшити недоїмку, вже тут про це говорилося, на десять відсотків. А це 1,4 млрд.грн. На ці кошти ніде в бюджеті не показано, більше як 600 млн.грн. податку з фізичних осіб, що будуть сплачувати військові. Тобто лише видна заначка уряду складає в даному випадку 2 млрд.грн. Чи не зажирно це?! Це тільки те, що видно.

Не займається, як слід, уряд і вилученням прибутку, частини прибутку, що отримують державні підприємства. Тобто підприємства працюють самі на себе, а власник-держава від цього всього, знову ж таки, нічого не має.

Я запитую, знову ж таки, та "Укрзалізниця", 2 мільярди доходу. Чому не поділитися з власником - державою, скажімо, 1 мільярд умовно, можливо, 800 мільйонів, можливо, більше мільярда із державою? Що, не потрібні нам ці кошти в бюджеті?

Соціалісти, разом з тим, не розуміють підходи уряду і до видаткової частини бюджету. Не передбачено підняття заробітної плати до прожиткового мінімуму працівників бюджетної сфери. Не передбачене погашення боргів по заробітній платі вчителям, шахтарям і іншим категоріям. Не передбачено, як домовлялися, що в минулому році збільшити видатки на погашення заборгованості по вкрадених заощадженнях наших громадян до 1 мільярда гривен.

Не готова держава і тому неможливо, на наш погляд, сьогодні відміняти пільги для різних верств населення і переходити на адресну допомогу. Будемо готові - тоді це можна буде робити.

Неможливо і допускати ту ліквідацію пільг по ПДВ, що діяла для села. Адже це додаткові витрати -2 млрд.грн., посадимо, розіб'ємо до кінця село, тоді можна буде за безцінь брати землю.

І ще хотів би сказати. Незрозумілі видатки сьогодні, коли забирає уряд від надбавки до електроенергії, яка передбачалася на добудову атомних станцій, сьогодні ці кошти забирають на вугільну промисловість - 600 мільйонів гривень. А за що ж будемо добудовувати атомні станції? Тобто бачимо одне вугілля і не бачимо якихось інших сфер.

Соціалісти переконані, що кошти у державі є. Потрібно, як ми говорили раніше, прекратити їх розкрадати - це по-перше, і навчитися по-господарські витрачати. Дякую.

ЗІНЧЕНКО О.О. Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Цибенко Петро Степанович.

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Олександре Олексійовичу.

По-друге. Я про це не буду говорити, тому що, якщо я зведу свій виступ саме до цього, то всі мої наступники щороку будуть стояти на цій трибуні і волати про проблеми оцих найбільш знедолених людей України.

Я сьогодні хочу говорити про принципи формування бюджету. Я сьогодні учасник формування, якщо я не помиляюся, восьмого проекту державного бюджету України. І при цьому я хотів би сказати, що гуляють цифри витрат на, так звані, пільги населення від 15 мільярдів гривень до 35. У мене є два пояснення того, чого називаються зовсім різні цифри.

Пояснення перше. Або не обраховується чинна законодавча база, або обраховується, але говорити про реальну вартість цих законів невигідно, і тому про це мовчать. Тому я вважаю, що процес формування бюджету треба починати з того, що обрахувати вартість чинних, прийнятих законів, чинних соціальних пільг населення України. Це перше, що маємо зробити.

Друге, що маємо зробити - співставити оці обрахунки з реальними можливостями бюджету, те, що закладено в реальну базу, а потім, що ми можемо. Це - другий етап формування бюджету.

І третій етап. З моєї точки зору, найбільш важливе, що ми можемо зробити через не можемо, і що для цього треба зробити з точки зору реформування нашої законодавчої бази? Бо я абсолютно переконаний і на цьому стою, і я думаю, що зі мною погодиться і голова профільного бюджетного комітету, що можливості у Верховної Ради, і в тому числі законодавчого удосконалення процесів, у нас є. Тому є три етапи. Давати співставимо чинну базу, те, що ми можемо по тому факту, який подано. І третє - що ми можемо за умови внесення певних змін до законодавства. Оце - ті принципи, які, вважаю, мають покладені бути в процес формування бюджету.

І другий блок питань, які я хотів би порушити, питання, які, я вважаю, через які ми не можемо переступити при формуванні бюджету на 2004 рік. від чого ми не можемо відмовитись? Перше, головне, - ми не маємо права позбавити встановлених чинним законодавством пільг підприємства, де працюють інваліди. З величезними труднощами ми створюємо робочі місця для інвалідів. І коли сьогодні ми перекреслимо це, і поставимо підприємства інвалідів в один ряд з підприємствами, де працюють здорові люди, вибачте, ми викинемо на вулицю численну армію інвалідів.

Друге, що ми не можемо. Ми не можемо в рік шестидесятиріччя визволення Києва, в рік наближення шестидесятиліття перемоги, звільнення України... перемоги, фінансувати щорічну разову допомогу до Дня Перемоги на рівні одної третини від рівня закону. І тим більше не можу не підтримати того, що в частині фінансування потреб учасників війни.

Третє, що ми не можемо. Сьогодні прозвучала ця ремарка у виступі голови профільного комітету Петра Олексійовича Порошенка, що ми не можемо в рік запровадження пенсійної реформи фінансувати пенсійні витрати на рівні 7,8 відсотків від видаткової частини бюджету у порівнянні з тим, що у минулому бюджеті все-таки було 9,7. Шановні мої, не можемо ми це робити, зважаючи на рівень пенсійного забезпечення наших знедолених громадян.

І останнє. Ми не можемо сьогодні міняти так звані соціальні біди на адресну грошову допомогу, бо я абсолютно розумію, що внаслідок цього найбільш знедолена частина населення втратить не тільки соціальні пільги, а і адресну грошову допомогу. Ми цього допустити не можемо. Дякую.

ЗІНЧЕНКО О.О. Дякуємо. Кармазін Юрій Анатолійович, народний депутат України. Підготуватися Шевченку.

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна". Шановні учасники слухань, шановні народні депутати! Я вдячний авторам постанови , які виступили ініціаторами слухань з питань створення реальних джерел наповнення та розширення відтворення фінансових ресурсів держави. Проте як віднісся до цього важливого питання уряд і Апарат Верховної Ради, ми можемо побачити сьогодні, побачили, коли депутатам передали додаткові матеріали за півгодини до початку, хоча мали по Регламенту за п'ять днів. А журналістам взагалі не давали. Вони підходили і просили ці довідкові матеріали.

Так от я, Юрій Кармазін, стверджую, що тут написана брехня. Ви ввели в оману вищий законодавчий орган держави, і не просто в оману, а в півтори рази.

Зараз немає голови Рахункової палати України, я підійшов до нього, кажу, не може бути такого, за моїми даними вже підбирається під 11. Він каже, правильно, 11 мільярдів борг зараз і 3,8 - накопичений в цьому році. Це діяльність вашого уряду - 3,8. Чому ж ви нас обманюєте?

Я нагадую і звертаюся, я знаю, що є пряма трансляція в Генеральній прокуратурі України: ми ввели кримінальну відповідальність за те, щоб не повідомляли депутатам неправдиву інформацію, це є склад злочину, це як автор Кримінального кодексу вам говорю.

Тому думайте разом з Миколою Яновичем, як де собі шукати місця.

І от щодо наповнення бюджету і соціальної частини. Ви зменшуєте захист пенсіонерів майже на два відсотки, на 1,9, ви зменшуєте взагалі відсотки на соціальний захист на піввідсотка. Що ви далі? Ви продовжуєте, фактично, обрізати всі соціальні гарантії, які є. Залишається мінімум заробітної плати 237 разом з тим, що піднялися ціни зараз на третину, і ви знаєте, після цього. Зараз ціни на бензин, на паливо, все це буде закладено в собівартість продукції сільського господарства на наступний рік. Що буде далі?

Я очікував від уряду не просто публічного обговорення, я очікував від уряду показу, як він готується виконати вимоги Конституції, про які правильно говорив Порошенко, якого ви клюєте на кожному кроці, а клюєте тому, що він знає, де заховані ваші гроші, які ви приховали від народу.

Тут виступав Баранівський, виступав Мороз, показували люди, де приховано 8 мільярдів. Не вісім! Ваш, а не мій Президент Леонід Данилович Кучма повідомив у посланні Верховній Раді, що розмір тіньового сектору економіки 40-50 відсотків ВВП. Це він в посланні Верховній Раді повідомив. ВВП, не бюджету. Це дві різні речі. Ви розумієте, що це таке. А я стверджую, що не 50 відсотків, а 80 відсотків.

Я хотів би конкретно запитати сьогодні у уряду, у Генерального прокурора де взяли 300 мільйонів гривень на фінансування об'єкта "Гута"? 300 мільйонів гривень. Де ви їх взяли? Де взяв пан Кирпа їх? Намалювали? Чи забрали? І після цього ви глухим, сліпим даєте 5 мільйонів? І після цього ви 100 мільйонів забираєте у хворих на рак? І після цього ви говорите про соціальну спрямованість, про щось таке? Соромно про це взагалі було говорити. А про ту адміністративну реформу, яку ви зробили? Що ж робиться за адміністративна реформа?

Адміністративна реформа робиться таким чином. В 1999 році, коли ми отримали нового старого президента, зменшили з 117 до 73 центральних одиниць органів виконавчої влади. Але зараз за 2002 рік їх уже не 117, а 118. І збільшили чисельність на 20 тисяч чоловік. Управлінців. Народ умирає, а ви це все збільшуєте.

Тому, шановні, що сьогодні заважає? Заважає тінізація... виводу економіки з тіні відсутність політичної волі, уміння і знань для виведення країни з економічної кризи, яка зараз наступила. Заважає корумпованість верхівки виконавчої влади частини представників законодавчої влади, частини суддів Вищого господарського суду. І от ілюстрація просто що ви сьогодні продовжуєте робити. Оце лист так званої корпорації державного об'єднання Укрморпорт, абсолютно незаконного. Держмонопольний комітет дав дозвіл - я закінчую - Державний антимонопольний комітет дав дозвіл на 1 рік. Що це за дозвіл на 1 рік? Явно незаконне утворення, яке забирає гроші. 50 мільйонів гривень тільки з Одеського порту на що? на будівництво будівлі по проспекту Перемоги 14. А всього на цю будівлю 600 мільйонів плануєте.

Ось далі, що робиться. Кожен день, кожен місяць мільйон доларів тільки по тому, що надаєте пільги для окремих компаній. От, наприклад, така: "Інтернешнл ..........сервіс ЛТД". 50 відсотків платить за використання причалів і території Одеського порту, 75 центів замість півтора долара. Ітого, за півроку - 6 мільйонів доларів втрат, тобто 30 мільйонів гривень. На одному об'єкті, один підпис! Тому, шановні урядовці, будь ласка, подивіться і підніміть з землі 15 мільярдів гривень, які поки що валяються, а ви не хочете їх підняти. Дякую.

ЗІНЧЕНКО О.О. Слово має народний депутат Шевченко Олександр Олександрович. Підготуватись Рудьковському.

ШЕВЧЕНКО О.О.

Олександр Шевченко, 39-й виборчий округ, Дніпропетровщина, Аграрна партія України.

Шановний Олександре Олексійовичу, шановні народні депутати, шановні члени уряду і учасники парламентських слухань. Підтримуючи в основній частині всі конструктивні зауваження та питання, які піднімалися попередніми виступаючими, я в той же час не буду аналізувати, хто 37 чи більше відсотків контролює коштів сьогодні, хто повинен захищати чи не захищати бюджет. Я хотів би підкреслити, що ми всі повинні працювати в системі стримувань та противаг, для того щоб було прийнято реальний бюджет, який найбільше відповідає перспективі розвитку нашої держави. Адже зрозуміло, що формування Державного бюджету щороку - це найголовніше питання в роботі уряду та парламенту.

Ніхто не буде заперечувати, що кожний реальний бюджет - це ще один інтеграційний крок суспільства до європейської спільноти. Не даром народна мудрість говорить: "Хто дбає - той і має". Що ж ми маємо на сьогодні?

Проект Державного бюджету України на 2004 рік в Дніпропетровській області уважно розглянуто і проаналізовано. Мені як депутату-мажоритарнику більш зрозуміло, що в проекті закону залишилися невизначеними ряд життєвих проблем, які слід вирішити при його доопрацюванні.

Перш за все, він не зовсім пов'язаний із затвердженими державними програмами, які делеговані для виконання місцевим органам влади, внаслідок чого фінансова незабезпеченість їх складає майже 1 мільярд гривень.

При такому підході регіонів, яких темпи приросту доходів нижче середніх по Україні, двічі отримують дотацію: перший раз як дотацію вирівнювання, другий раз як додаткову дотацію. Цим самим тут стримується бажання збільшувати доходи, чого допустити неможна.

По-третє. Ми пам'ятаємо, що ажіотаж з цінами на борошно, крупи, хлібобулочні та макаронні вироби виник не тільки через складні природні умови поточного року і навіть не через кризу зернового ринку, а в основному через відсутність державного достатнього і регіональних резервів продовольчого зерна, за рахунок інтервенції яких можна було б стабілізувати ситуацію.

Далі назріває не менш гостра ситуація і в тваринництві. Мабуть, треба передбачити більш вагомі рядки у Державному та обласних бюджетах.

Ще одна хвилююча проблема. Майже в кожній області існує товариство сліпих, які майже самотужки вирішують питання реабілітації по зору, всі зароблені кошти спрямовують на ці цілі. Але проект бюджету, як сьогодні підкреслювалося з трибуни, цього майже не передбачає, що потягне за собою ліквідацію підприємств. Навпаки, ми повинні зробити все для того, щоб праця і продукція були конкурентоспособні у цих людей, і тоді підприємства, українські товариства сліпих, які матимуть підтримку держави у вигляді пільгового оподаткування, будуть працювати.

Перелік пропозицій від Дніпропетровщини великий. Тому дозвольте, шановний Олександр Олексійовичу, передати їх через вас профільному комітету для врахування при підготовці законопроекту до другого читання. Це дозволить не тільки стабілізувати соціальний розвиток області, а і створити умови для виконання тих функцій держави, які передбачені місцевому самоврядуванню для забезпечення більш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіальності. Тоді буде правильно, що ми разом дбаємо, щоб бюджет 2004 року був дійсно соціальним. Дякую за увагу.

ЗІНЧЕНКО О.О. Дякую, Олександр Олександрович.

Народний депутат Рудьковський Микола Миколайович. Підготуватися Павленку.

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати, шановні учасники слухань!

Якщо аналізувати бюджет, який поданий до Верховної Ради, можна сказати однозначно, що цей бюджет не є соціальним. Він знову фінансує силовиків, культуру, освіту, медицину, він фінансує по залишковому принципу. Незрозумілий підхід уряду, який фінансує сто відсотків податкову адміністрацію і суди фінансує наполовину. Він що, таким чином закладає можливість для того, щоб суди брали взятки.

Який вихід із тієї ситуації, яка зараз складається з бюджетом. Реально потрібно нарощувати дохідну частину і формувати бюджет таким, щоб його дійсно можна було назвати соціальним.

Які є джерела. Джерела - це, перш за все, адміністрування податків. Я хотів би привернути увагу уряду до таких напрямків, які, я вважаю, суттєво збільшать дохідну частину бюджету.

По-перше, імпорт до України. 70 відсотків продукції легкої промисловості завозиться в Україну під виглядом секонд хенду і не сплачуються податки взагалі.

По-друге, існують до цих пір спільні підприємства, які завозять, я не помиляюся, тисячу автомобілів кожний день без сплати податків. Одне з них знаходиться в Хусті. Як мінімум 500 автомобілів завозиться на добу без сплати податків і акцизів до державного бюджету, під виглядом благодійного фонду.

Третій напрямок. Нам потрібно навести порядок із сплатою податків приватизованими підприємствами. Не може так бути, коли Криворізький металургійний комбінат платить більше у три рази, чим приватизований завод Ілліча чи Алчевський металургійний комбінат. Для чого тоді ми приватизували, для чого тоді депутати приймали окремий закон? Потрібно тоді або наводити порядок із сплатою податків, або повертати в державну власність, якщо ми хочемо наповнити державний бюджет.

Слідуюче питання. Вугільна галузь. Вугільна галузь - це прірва. У минулому році прийшов уряд, збільшив фінансування на мільярд 200 вугільної галузі. Я вас інформую, шановні громадяни України, за перше півріччя вугільна галузь виробила на 2. 5 мільйони тонн вугілля менше, тобто, чим більше даємо, тим менше видобуваємо вугілля, і тим більше просимо у бюджеті на слідуючий рік. Потрібно просто навести порядок в управлінні цією галуззю перед тим, як давати гроші.

Слідуючий напрямок. Сплата податку на додатну вартість. Був, я вважаю, хороший законопроект поданий урядом щодо наведення порядку з поверненням податку на додану вартість. Його потрібно допрацьовувати і приймати.

Слідуючий напрямок. Спрощена система оподаткування. Не можна позбавити підприємців, які зараз почали працювати в частині, які виробляють чи надають послуги, але порядок у цьому напрямку потрібно наводити. Я приведу один приклад. Чернігів, продтовари, 40 магазинів у центрі міста, оборот - 40 мільйонів гривень. 2002 рік показали прибуток, вдумайтеся, 400 гривень. 400 гривень показали прибутку і не стісняються. Контрольний пакет у міської ради. Всі товари, які постачаються у Чернігів, продтовари, ідуть через підприємства із спрощеною системою оподаткування. Я вважаю, що це просто грабунок державного бюджету. І ми повинні обов’язково прийняти закони, які б унеможливили розкрадання коштів з Державного бюджету таким же чином.

Слідуюче, на чому я б хотів звернуть увагу, - це політика уряду і послідовність політики уряду у підготовці та поданні законопроектів до Верховної Ради. Я пам'ятаю, як Терьохін і "Регіони України" лобіювали 13 відсотків єдину ставку. Я пам'ятаю, як переконували весь зал. А зараз уряд говорить, що це єдиний можливий шлях, і представники від уряду, збільшити дохідну частину, знову повернутися від 13 до 15 чи до 17 і так далі. Я хочу сказати, що нам потрібно раз і назавжди розробити єдину податкову стратегію і приймати закони таким чином, щоб підприємці і економіка могла планувати свій розвиток. Інакше ми ніколи економічного реального зростання не доб'ємося. Дякую за увагу.

ЗІНЧЕНКО О.О. Павленко Юрій Олександрович, народний депутат України. Підготуватися Добкіну.

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Юрій Павленко, блок Віктора Ющенка, "Наша Україна", Молодіжна партія України. Шановний головуючий, шановні учасники слухань! Державний бюджет є не тільки основним річним економічним законом, він є показником ефективності діяльності влади та каталізатором розвитку держави. Головне - це очевидно наповнення Державного бюджету. За що ж його наповнювати, звідки брати ці кошти?

Функціонування сучасної економіки країни неможливе без врахування та використання прогресивних світових та науково-економічних тенденцій та твердого виборювання національних інтересів у світовій економіці.

Україна має добрі природні, географічні, кліматичні умови та людські ресурси. По тестам та оцінкам експертів загальний інтелектуальний коефіцієнт IQ українця є 136 одиниць із 200 можливих, що значно більше, ніж у німців - 108 або у деяких президентів. Рівень, наприклад, студентів КПІ просто здивував експертів своїм високим рівнем. Але кращих школярів та студентів перекуповують інші країни. Особливо переможців міжнародних олімпіад, яким Міністерство освіти України не робить елементарних відповідних умов розвитку в Україні. До них додаються ще сім мільйонів найбільш працездатних працівників, українців, які в важких умовах без відповідних міжнародних договорів працюють за кордоном, зміцнюючи економіки інших держав. І тому наше завдання - узаконити, легалізувати їхню діяльність.

Незахищеність свого виробника та несприятлива, нецілісна податкова система із відсутністю податкового кодексу та відсутністю розумної державної митної політики наносить величезні матеріальні економічні збитки економіці.

Економіка має повноцінно та органічно функціонувати від руди до космічних кораблів за дуже простим принципом - максимально виробляти науково містку та якісну продукцію у своїй країні, як це роблять зокрема Китай, чи Чехія, чи Корея.

Другий яскравий приклад. Спільний літак АН-70, який більш ніж на 80 відсотків фінансувався заводом Антонова та Україною. Російська Федерація практично виманила основні креслення та технології, і зараз відмовляється від подальшої роботи над цим проектом. Наші втрати, українські, не менше півтора мільярди доларів, які, очевидно, необхідно відсудити і повернути в Україну.

За урядовими даними обсяги кредитування малого та середнього бізнесу комерційними банками в Україні зростає швидкими темпами. Стверджується, що за кілька останніх років вони збільшились майже вдвічі. Але загальне фінансування малого, середнього, великих підприємств, як і в цілому економіки держави, залишається однією з найбільших проблем.

Досьогодні не створений навіть нормальний для сучасної світової економіки та банківської справи український міжбанкіський фонд гарантування вкладів. І тому повільно зростає загальний банківський інвестиційний капітал.

Необхідне подальше значне покращання фінансово-кредитної системи країни. Також необхідно брати плату за світовими цінами за перебування на території України Чорноморського флоту Російської Федерації та за забруднення ним української території.

Ще один момент, на якому хочу наголосити. Особливо не зрозуміло виглядає дублювання роботи держадміністраціями Президента всіх виборних місцевих рад в Україні, а практично - узурпація влади при демагогічних розмовах про потребу конституційної реформи та формування відповідальної влади в Україні.

Виникає дуже просте та ефективне рішення про призупинення фінансування антиконституційною штучної структури держадміністрації та направлення заощаджених коштів на роботу рад усіх рівнів, що, очевидно, зменшить дублювання роботи держструктур і дасть значну економію Дербюджету.

Тут називали ще багато інших джерел. Я не хочу на них зупинятися.

Чергове призупинення застосування у 2004 році збільшених в 1,6 рази норм амортизації не сприятиме збільшенню вкрай незначних інвестиційних можливостей вітчизняних підприємств, що унеможливлює закладання засад подальшого розвитку на середньострокову перспективу.

І останнє, аналіз видатків, зокрема, на оборону, свідчить, що і надалі кошти у цій сфері переважно проїдатимуться, оскільки на державну програму реформування Збройних Сил 2005 року виділяється 368 мільйонів, на озброєння - 61, з них 25 - із спецфонду, тобто зароблених грошей Міноборони. Я переконаний, що Міноборони може саме заробляти і приносити значні доходи в Державний бюджет через участь у високих технологіях військових, а також миротворчих операціях.

Очевидно, як ми бачимо, дохідна частина українського бюджету виглядає смішною і ганебною для такої великої нації, великого народу, як Україна. І я переконаний, що тут тільки спільними зусиллями народних депутатів, уряду, консолідацією всіх політичних сил можливо створення умов для того, щоб наша доходна частина збільшилась не просто в 2 чи в 3 рази, а, як мінімум, в 10 разів. Дякую за увагу.

ЗІНЧЕНКО О.О. Дякую.

Я Михайла Марковича Добкіна не бачу оголошеного. Мороз Анатолій Миколайович. Теж. Світлана Василівна Мудрицька.

Слово має Мудрицька Світлана Василівна, голова сільської ради села Сосни Літинського району Вінницької області. Будь ласка.

МУДРИЦЬКА С.В. Шановні депутати, члени уряду, запрошені. Я щиро вітаю вас, присутніх у цьому залі, від щедрого на добрих, працьовитих людей мальовничого Поділля, літинської землі, що на Вінниччині.

Дякую за надану мені можливість сьогодні взяти участь у роботі цього високоповажного зібрання по одному із важливих питань життєдіяльності нашої держави - це бюджет 2004 року.

Працюю я на посаді сільського голови друге скликання. Практика показує, що виконання бюджету сільської ради - досить складна справа. Адже крім тих надходжень, які є реальними: це фіксований податок, плата за торговий патент, єдиний податок із закріплених доходів та з власних доходів, плата за землю, місцеві податки і збори, - ми маємо і такі, яких практично не можна зібрати стовідсотково, тому що їх надходження не залежить від місцевого органу самоврядування.

От взяти, наприклад, фіксований сільськогосподарський податок. Відповідно до розрахунків ми повинні отримати з цього податку в поточному році в розмірі 37 тисяч гривень. Фактично з початку року надійшло 727 гривень. І більше до завершення року ми його не отримуємо, тому що сільськогосподарський податок був списаний підприємству.

Я розумію на сьогодні проблему нашого сільськогосподарського виробника, держави в цілому. Але зрозумійте і нас на місцях. В разі списання державою податків, які розщеплюються і надходять до Державного та місцевого бюджетів потрібно, по-перше, врахувати те, що ці кошти заплановані на видатки утримання соціальної сфери села, проведення благоустрою підвідомчої території, соціального захисту населення та інше, по-друге, списання не може проходити без відома і погодження із базовим рівнем рад. В разі необхідності списання держава має компенсувати неотримані доходи.

При формуванні бюджету існує і така практика для базового рівня. За ними залишаються види доходів, що реально ніколи не поступлять до сільського бюджету, так звані мертві доходи. Проілюструємо це на прикладі прибуткового податку з громадян. Так, план надходжень по даному виду платежу в 2003 році складає по територіальній одиниці 257 тис.грн. Із них до сільського бюджету - 64 тис.грн. Фактично за 9 місяців поточного року надійшла лише третина сплати платежу.

Як видно, заплановане надходження є нереальним. Крім того, шановні депутати і члени уряду, сільська рада не має механізму ефективного стягнення податкових платежів. Тому держава має забезпечити через фіскальні органи виконання бюджетів не лише державного, а всіх рівнів.

Шановні депутати, потребує термінового прийняття Податковий кодекс України. Послідовні зміни, так, не дають сьогодні бажаного результату по поповненню бюджету. Людина тоді ефективно працює, коли за свою працю отримує відповідну винагороду.

Кількома словами хочу сказати про оплату праці працівників місцевих органів самоврядування. За розрахунками Міністерства фінансів України, на утримання органів місцевого самоврядування .......нщини на 2004 рік передбачено 491,1 тис.грн. при потребі, за мінімальними розрахунками, 970 тис.грн., в тому числі на виплату заробітної плати 770 тис.грн. нарахуваннями.

Тобто виділені кошти не забезпечують потреби навіть на виплату заробітної плати, а загальний рівень забезпеченості складає лише 50. 6 відсотка.

У зв'язку з обмеженістю коштів переважна кількість рад не мають можливість створювати необхідні умови: комп'ютеризація, забезпечення транспортом, інвентарем, заохочувати працівників, що у свою чергу загострює проблему плинності та підбору кадрів і негативно впливає на роботу органів самоврядування. Крім того відсутня диференціація в оплаті праці не лише в органах місцевого самоврядування, а й в усіх галузях. І це питання потребує вирішення до початку нового фінансового 2004 року.

Кілька слів сьогодні варто сказати і про виконання делегованих повноважень виконавчих органів влади. Повноваження делеговані, а фінанси забули. Маємо таку картину. За цими повноваженнями довідок видаємо щоденно біля сотні, а кошти не передбачені навіть на папір, не кажучи про вирішення інших питань передбачених чинним законодавством.

Поряд з цим сьогодні територіальна громада живе, вирішує поставлені сьогоденням питання та проблеми, створює умови для соціально-економічного розвитку території. Дохідна частина сільського бюджету виконується щорічно. Так за 9 місяців поточного року виконано бюджет на 130 відсотків до планового показника. Це стало можливим завдяки сприянню підприємницькій ініціативі на підвідомчій території та ефективного використання земель запасу та резервного фонду сільської ради.

Відповідно виконання бюджету дає можливість забезпечити фінансування об'єктів соціальної інфраструктури, що утримується за рахунок місцевого бюджету.

Ведучи мову про видаткову частину місцевих бюджетів слід відмітити, що одним із найактуальніших питань територіальних громад .............є газифікація населених пунктів. Люди по селах сьогодні будують величезні газопроводи за власні кошти, а у багатьох випадках і до села газопроводи високого тиску. На території сільської ради в цьому році за кошти громадян збудовано біля 40 кілометрів газопроводу середнього тиску...

ЗІНЧЕНКО О.О. Світлана Василівна, скільки часу вам потрібно.

__________________. Кілька хвилин ще.

На суму капвладень 800 тисяч гривень. І щоб ввести в дію данний газопровід необхідно лише 80 тисяч гривень на оплату дворічної давності будівництва газопроводу високого тиску до села.

Де сьогодні сільській громаді вишукати необхідні суму коштів? А, на жаль, такі кошти сьогодні в Державному бюджеті не плануються.

Не фінансується також капітальне будівництво, в тому числі газофікації об'єктів соціальної інфрастрактури села.

Ще одна проблема села - це дороги. І тут пригадується крилатий вислів українського письменника, що писав російською мовою, Миколи Гоголя добрі нам відомі стосовно доріг. Тому звертаюся до вас з проханням від жителів сіл. При затвердженні бюджету 2004 року чітко розмежувати фінансування, утримання доріг за їх категоріями. Категорично заборонити використання коштів, передбачених на утримання доріг в сільській місцевості на інші цілі.

Зичу всім присутнім здоров'я, єдності в ім'я розквіту нашої держави Україна та добробуту нашим громадянам.

Дякую за увагу.

(О п л е с к и)

ЗІНЧЕНКО О.О. Дякуємо, Світлано Василівно.

Ви розумієте, що закликати до дотримання регламенту сільського голову було б дуже недоцільно. Ми витримали всі процедурні питання.

Ну будемо підводити риску. І я запрошую до заключного слова Анатолія Івановича Мерковського, заступника міністра фінансів. будь ласка.

Підготуватися Петру Олексійовичу.

МЕРКОВСЬКИЙ А.І.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Шановні присутні! Ми сьогодні дійсно провели дуже велику дискусію з приводу формування доходної частини Державного бюджету. Я думаю, що це нам дасть підстави для того, щоб в такому швидкому темпі опрацьовувати ті законопроекти, які є вже у Верховній Раді, які стосуються розширення податкового законодавства, а також шукати резерви і приймати податковий кодекс, в якому ми повинні передбачити максимальне скасування пільг оподаткування. Ми вважаємо, що більш прозорим і більш ефективним механізмом стимулювання відповідних галузей є перерозподіл ресурсів через Державний бюджет і спрямування цих коштів на підтримку таких проектів. Ну, і хотілось би сказати, що не зважаючи на велике бажання збільшити ресурсну частину бюджету при формуванні 2004 року і, так би мовити, у більшій мірі задовольнити ті нагальні потреби у видатках на соціальні галузі, ми виходили із реалістичних показників. Я наведу лише одну цифру. За 2002 рік рівень перерозподілу через бюджет валового внутрішнього продукту по зведеному бюджету склав 28 відсотків. Тобто скільки б ми не хотіли збільшити, але є певні реалії нашого сьогоднішнього розвитку держави, певні інституційні питання, які потрібно вирішувати, і вже нагадувалося про адмінреформу, яка, на жаль, на сьогодні неефективно проводиться. Тому виходив уряд із необхідності збереження стабільності певної і виходячи із, так би мовити, консервативного сценарію розвитку економіки.

Звичайно, по результатам обговорень ми приймемо активну участь у підготовці проекту і, вірніше, уже рішення самого Верховної Ради по парламентських слуханням, по наповненню доходної частини бюджету. Я думаю, що всі ті пропозиції, які там прозвучали, вони найдуть своє відображення і також ці пропозиції будуть відображені у висновках і пропозиціях Верховної Ради до проекту Закону про Державний бюджет, який має голосуватися 16 жовтня цього року.

Тому, виходячи із, так би мовити, наших пропозицій, ми зараз опрацьовуємо технологічне питання із Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності, створюється робоча група і підтримана така пропозиція щодо створення, щодо вичленення із проекту Закону про Державний бюджет Державний бюджет на 2004 рік всіх податкових новацій і в окремий законопроект, і відповідно розгляд цього законопроекту у Верховній Раді для того, щоб ми виконали процедуру податкового законодавства.

Таким чином ми готові на плідну співпрацю і я дякую за увагу.

ЗІНЧЕНКО О.О. Дякуємо, Анатоліє Івановичу. Петро Олексійович Порошенко, будь ласка.

ПОРОШЕНКО П.О.

Можливо, нам треба врахувати пропозиції двох комітетів Верховної Ради, які вже надійшли до бюджетного комітету, про зміну в адмініструванні цього податку, можливо, про приєднання Державної податкової адміністрації, як це робиться в усіх країнах цивілізованих світу, до Міністерства фінансів. Бюджетний комітет уважно розгляне ці два звернення комітетів і, можливо, це підвищить ефективність мобілізації коштів до Державного бюджету.

Заслуговує на увагу пропозиція щодо накладення мораторію на приватизацію, яка була висловлена представниками Комуністичної партії, фракції Комуністичної партії, і підтримана в виступах багатьох виступаючих. Я думаю, що треба попрацювати з списками державних великих об'єктів, які нам потрібно буде негайно винести для того, щоб уникнути оцього розкрадання країни, яке ми спостерігаємо останнім часом.

Шановні друзі, я не хотів би зловживати вашим часом, хотів би лише сказати, що в межах трьох годин парламентських слухань, звичайно, неможливо висвітлити в виступах всі ті проблеми, всі ті напрацювання, які є у народних депутатів. До мене звернулися народні депутати Король Віктор Миколайович, Заїчко Віктор Олександрович, які хотіли виступити в силу часових обмежень, та інші народні депутати, які в силу часових обмежень не встигли передати, - Ніколаєнко піднімає руку. Я би хотів, щоб ми тези виступів цих народних депутатів мали б можливість приєднати до матеріалів наших парламентських слухань і включити ті позиції, які відображені у цих виступах, проект постанови, який запропонувати Верховній Раді до голосування.

Разом з тим я вважаю, що відбулася професійна публічна дискусія, яка, безумовно, піде на користь бюджетному процесу. Я переконаний як голова бюджетного комітету Верховної Ради, що цю практику проведення парламентських слухань, в першу чергу по доходній частині бюджету, треба буде взяти на озброєння і зробити складовою частиною бюджетного процесу майбутніх років.

Дякую всім, хто взяв участь у сьогоднішньому обговоренні за активну патріотичну публічну позицію, і закликаю до співробітництва в подальшому бюджетному процесі.

Дякую за увагу.

ЗІНЧЕНКО О.О. Дякую, Петре Олексійовичу.

Я вибачаюсь, але наполягає на виступі народний депутат Лещенко, і дамо можливість.

Будь ласка.

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Олександре Олексійовичу, шановні учасники слухань!

Я хочу звернути увагу, що сьогодні порушено регламент якраз проведення парламентських слухань. Відкриваючи їх, Голова Верховної Ради Володимир Михайлович Литвин сказав, щоб ми, всі учасники, подавали письмові запитання до доповідачів. Я та народний депутат Петренко подали таке запитання у письмовій формі першому віце-прем'єр-міністру Миколі Яновичу Азарову. Там було питання, чи не вважає уряд, що заміна пільг ветеранам, інвалідам, чорнобильцям, афганцям, іншим малозабезпеченим верствам населення на адресну допомогу є злочином проти народу України. Я не отримав цієї відповіді, якраз виступили обидва доповідачі.

Я вважаю, що це неповага до народних депутатів, а також до учасників слухань.

Дякую за увагу.

ЗІНЧЕНКО О.О. Дякую.

Чи є? Анатолій Іванович, тут треба відповідати. Ви готові відповісти на питання чи воно тільки у першого заступника? Письмово. Значить, будуть письмово відповідати, як дали згоду.

Шановні колеги, будемо завершувати. Ну, в якості кількох слів, якщо ви дозволите.

По-перше, хотів би подякувати всім присутнім, хто докінця уважно спостерігав за дискусією. Вона, дійсно, є надзвичайно важливою не тільки для Верховної Ради, Кабінету Міністрів, а для всього нашого суспільства, адже загальновідомим є, що останні 3 роки і 3 місяці кожного року ми проводимо, як бюджетний процес, що є надзвичайно важливим для кожного громадянина нашої держави.

Всі пропозиції, висловлені на слуханнях щодо реальних джерел наповнення та розширення, відтворення фінансових ресурсів держави, будуть розглянуті профільними комітетами, про що вже говорили їх керівники.

В разі необхідності ми повідомляємо, що по окремих питаннях буде підготовлений проект постанови Верховної Ради з відповідними рекомендаціями.

Слід підкреслити, що розгляд, який сьогодні проводився, спрямований насамперед на пошук справжніх, реальних, а не віртуальних резервів збільшення доходів. Ми хотіли б запропонувати і Кабінету Міністрів провести ретельний, детальний аналіз всього, про що сьогодні йшлось. Нам здається, що це були не формальні виступи, і навіть якщо вони не носять такого стовідсотково точного характеру, але є, над чим замислитися, адже зауваження майже в кожному виступі досить серйозні є.

І зверніть увагу, шановні колеги, і, власне кажучи, і наші комітети, і Кабінет Міністрів, щоб в кожному виступі йшлося майже і про Податковий кодекс, і податкове законодавство, про складність, з якою стикаються місцеві особливо органи, які готують бюджет, який вперше будується знизу догори.

Прошу матеріали слухань довести до відома комітетів, фракцій, груп, органів центральної та місцевої влади.

Я взагалі хотів би наголосити всім присутнім, що наша робота дуже сильно залежить від гласності в цих питаннях. Наскільки буде широка дискусія відбуватися, якщо вона буде камерною(?), то досягти успіху буде неможливо.

Шановні учасники парламентських слухань, шановні гості! Ще раз дякуємо вас за активність.

Слухання оголошуються закритими.

І я все ж таки хотів, не утримаюсь від одного зауваження. Шановні представники Кабінету Міністрів, вибачте, але хотів би передати через вас, що Верховна Рада звертає вже в котрий раз увагу Кабінету Міністрів на необхідність відповідної присутності керівних осіб, посадовців, точніше, на парламентських слуханнях. Це не бажання. Це є абсолютна потреба і обов'язок державного службовця. Тому, оскільки це йдеться вже не в перший раз, наступного разу ці нагадування будуть носити більш жорсткий характер.

Я дякую всім за увагу. До побачення. Всего найкращого.