ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ БЮДЖЕТУ

 

 

ПРО ОСНОВНІ НАПРЯМИ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ

НА 2005 РІК

 

Стенографічний звіт про парламентські слухання

2 червня 2004 року

 

ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

Про Основні напрями бюджетної політики на 2005 рік

 

Сесійний зал Верховної Ради України

2 червня 2004 року, 15 година

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України

ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу займати свої місця і під­готуватися до реєстрації. Увімкніть систему “Рада”.

У залі зареєструвався 291 народний депутат. Вечірнє засі­дання Верховної Ради України оголошується відкритим.

Шановні колеги! Відповідно до Бюджетного кодексу на початку червня в парламенті мають відбуватися бюджетні слухання за участю Прем’єр-міністра або міністра фінансів України з розгляду Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний рік. За результатами таких слухань Верховна Рада України приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період. Тобто відповідно до Бюджетного кодексу сьогодні ми розглядаємо Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний рік у формі слухань. Тут виникає у нас певне розмежування, що їх дуже важко віднести до   парламентських слухань, це особливий, специфічний вид слухань, враховуючи важливість документа, який має схвалити Верховна Рада України.

Ми домовилися таким чином, що сьогодні обговоримо документ, поданий Кабінетом Міністрів і розглянутий Комітетом з  питань бюджету. Ті пропозиції, зауваження, уточнення, які будуть внесені в процесі обговорення, стануть предметом розгляду бюджетного комітету спільно з урядом, і завтра ми повинні розглянути Основні напрями бюджетної політики і прийня­ти відповідне рішення Верховної Ради України.

На засіданні присутні члени уряду на чолі з першим віце-прем’єр-міністром, міністром фінансів Миколою Яновичем Азаровим, а також голови обласних рад.

Пропонується провести слухання з питань Основних напря­мів бюджетної політики на 2005 рік за таким регламентом: допо­відь міністра фінансів — до 20 хвилин, відповіді на запитання — до 15 хвилин, співдоповідь голови Комітету з питань бюджету — до 15 хвилин, відповіді на запитання — до 15 хвилин, далі перейти до виступів від депутатських фракцій і груп, комітетів та народних депутатів. Загалом комітет пропонує до 90 хвилин. Будемо бачити залежно від наявності бажаючих, або, можливо, запросимо членів президії зліва і справа перейти до сесійної зали, щоб картинка була більш-менш заспокійливою для глядачів. До речі, хочу сказати, що відбувається телетрансляція нашого засідання. Справді, у нас проблема така, що з 15 години відбуваються засідання комітетів, я думаю, по їх закінченню народні депутати надійдуть.

Шановні колеги, якщо ви не заперечуєте проти такого регламенту, я запрошую до доповіді міністра фінансів, першого віце-прем’єр-міністра України Миколу Яновича Азарова. Будь   ласка, 20 хвилин на доповідь, 15 хвилин на запитання. Для співдоповіді прошу готуватися голову бюджетного комітету.

 

АЗАРОВ М.Я., перший віце-прем’єр-міністр, міністр фінансів України. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Вашій увазі сьогодні пропонується проект Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік. Про те, наскільки важливим є це питання, ще раз свідчить звернення Президента України щодо стратегічних напрямів бюджетної політики. Уряд ретельно опрацював та врахував завдання, які ставляться Президентом щодо Основних напрямів бюджетної політики на  наступний рік, найактуальніших питань державних фінансів, які  суттєво впливатимуть на економічний та соціальний розвиток держави у найближчі роки. На слайді ви можете більш детально ознайомитися з ними.

Бюджетна резолюція є невід’ємною частиною економічної і соціальної політики Кабінету Міністрів України на 2005 та наступ­ні роки і складовою бюджетної стратегії на середньострокову та довгострокову перспективу. З цього приводу уряд готує проект рішення, яке визначатиме напрями розвитку фіскальної і бюджет­ної сфери, орієнтовні індикативні показники і фінансове забезпе­чення в розрізі функцій держави та головних розпорядників коштів. Така тактика вперше дасть можливість провести інвента­ризацію всіх прийнятих державних цільових програм і визначити пріоритети на даному етапі.

Тому набуває нового змісту бюджетна стратегія, орієнтована на подальше послаблення фіскального тиску на економіку та ство­рення умов для детінізації й легалізації доходів, розвиток і стиму­лювання інноваційної та інвестиційної діяльності, становлення інноваційної моделі розвитку економіки, перехід від надання допомоги більшості категорій населення до політики створення умов для збільшення заробітної плати працюючого населення.

Вперше здійснено наукове супроводження процесу розробки проекту Основних напрямів бюджетної політики, до якого залучалися провідні науковці, депутатський корпус, фахівці державних інституцій. До Верховної Ради України направлено анотоване наукове обґрунтування та шість зведених томів наукових досліджень робочих груп.

Основна мета бюджетної політики на 2005 рік полягає у фінансовому забезпеченні реалізації стратегічних цілей держа­ви, підвищенні рівня державних соціальних стандартів та зниженні рівня бідності в країні і продовжує досягнення бюджетної політики минулих років, які ви бачите на екрані.

Для досягнення цієї мети урядом визначено ряд завдань. Буде продовжено податкову та пенсійну реформи, реформування систем соціального захисту, освіти, охорони здоров’я, силових структур відповідно до повномасштабного реформування бюджет­ної галузі та напрямів, визначених у Програмі діяльності уряду.

На слайді ви можете побачити макроекономічні показники, на яких буде формуватися проект Державного бюджету України на 2005 рік. Відповідно до положень Бюджетного кодексу України (пункт 4 статті 33) проект ґрунтується на прогнозних макропоказ­никах економічного і соціального розвитку, розроблених Міністер­ством економіки та з питань європейської інтеграції за участю Національного банку.

На відміну від минулого року, уряд визначив один сценарій розвитку, який передбачає реальне зростання ВВП на 6,5%, середньорічну інфляцію 5,7%, планується приріст промислового та сільськогосподарського виробництва. Це попередній прогноз, він підлягає коригуванню за результатами спільної законотворчої роботи Верховної Ради та уряду протягом червня поточного року.

Одним із пріоритетів Основних напрямів є побудова проекту Державного бюджету з урахуванням реформування податкового законодавства, яке передбачає зниження податкового наванта­ження. Зокрема, передбачається зниження ставки податку на додану вартість до 17%. Проте бюджет уряд планує виключно на  діючій податковій базі, тому частка перерозподілу ВВП через зведений бюджет передбачається на рівні не вищому, ніж прогнозний показник на 2004 рік.

Разом з тим завдяки компенсаційним заходам зазначені зміни не повинні призвести до зменшення ресурсу бюджету. Номінальний приріст доходів бюджету 2005 року має відбутися за  рахунок розширення податкової бази, залучення “тіньових” коштів у реальну економіку держави, поповнення кредитних ресурсів та поліпшення інвестиційного клімату. Враховуючи позитивний досвід попередніх років, передбачається продовжити проведення бюджетного відшкодування ПДВ, передовсім у раху­нок погашення простроченої заборгованості перед державою за кредитами та позичками.

На 2005 рік дефіцит Державного бюджету України не повинен перевищувати 1% ВВП, у тому числі по загальному фонду — 0,7%. Для досягнення цієї мети будуть здійснені необхідні заходи з управління державним боргом.

Розвиток внутрішнього фінансового ринку і зміщення акцентів із зовнішніх комерційних позик на внутрішні покликані мінімізувати валютний ризик і оптимізувати валютну структуру боргу. Разом з тим розвиток банківської системи, її параметри щодо кредитних ресурсів, ставок і термінів, на жаль, не дозво­ляють уряду визначити її головним джерелом здійснення запози­чень. Граничний розмір прямого і умовного державного боргу України на 31 грудня 2005 року не повинен перевищувати 34% ВВП, що нижче, ніж планувалося на 2004 рік. Крім того, пропону­ється визначити, що надходження від приватизації державного майна та державні запозичення є взаємокомпенсуючими джере­лами фінансування бюджету.

Формування регіональної політики. У взаємовідносинах між Державним бюджетом і бюджетами територій планується поси­лення ролі місцевого самоврядування у процесі формування бюджету. Виходячи з принципу субсидіарності бюджетної систе­ми, та з метою забезпечення ефективного використання бюджет­них коштів здійснюватимуться заходи щодо передачі окремих бюджетних програм місцевим бюджетам шляхом надання відповідних субвенцій з Державного бюджету.

Оскільки система трансфертів з Державного бюджету до місцевих є гарантією їх фінансової стабільності, пропонується у бюджеті 2005 року визначити їх обсяг не меншим, ніж у 2004 році, з урахуванням зміни структури доходів та видаткових повноважень бюджетів. Будуть передбачені трансферти місцевим бюджетам на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ у розмірі 2% загального обсягу дотацій вирівнювання з Державного бюджету місцевим бюджетам.

Ставиться завдання зміцнення ресурсної бази місцевих бюджетів у тісному зв’язку з проведенням адміністративної реформи та створення фінансово спроможних адміністративно-територіальних одиниць. Наприклад, планується оптимізація кількості та розмірів ставок місцевих податків і зборів з метою збільшення обсягу власних повноважень місцевого самовряду­вання. У цілому питома вага місцевих бюджетів у зведеному бюджеті повинна становити не менше відповідного розрахунко­вого показника бюджету 2004 року. Втім, на даний час відсутні ґрунтовні наукові розробки оптимального співвідношення Держав­ного і місцевих бюджетів та повноважень місцевого самовряду­вання і ресурсів, які держава може залучити до бюджету.

Продовжуватиметься поетапне наближення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму. При цьому темпи зростання мінімальної заробітної плати мають перевищувати темпи зростання інших мінімальних соціальних гарантій. Водночас не буде допускатися виникнення простроченої заборгованості із заробітної плати в бюджетній сфері та соціальних виплат, в тому числі з чорнобильських виплат.

Розроблятиметься середньострокова стратегія спорудження за рахунок бюджетних коштів соціального житла для малозабез­печених і соціально незахищених громадян та розвиток кредиту­вання придбання житла, включаючи іпотечне кредитування. Продовжуватиметься практика надання з Державного бюджету місцевим бюджетам на умовах співфінансування субвенцій на   виконання інвестиційних проектів і заходів з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам.

Для підвищення ефективності використання коштів, які   передбачатимуться на здійснення капітальних вкладень, та недопущення збільшення кількості об’єктів незавершеного будівництва пропонується врахувати ступінь їх готовності не менш як 80%.

У наступному році з Державного бюджету будуть виділятися кошти насамперед на підтримку пріоритетних галузей економіки, а також на реалізацію бюджетних програм, пов’язаних із здійснен­ням прикладних досліджень у галузях економіки, які створюють умови для прибутковості господарювання.

Як показала практика розробки бюджетних програм голов­ними розпорядниками бюджетних коштів у 2004 році, їх кількість (більш як 1 тис. бюджетних програм) не сприяє концентрації бюджетних ресурсів на вирішення ключових завдань. Тому Основ­ними напрямами передбачена оптимізація кількості бюджетних програм. Необхідно забезпечити перехід від утримання бюджет­них установ до виділення їм коштів для надання суспільних послуг на програмній основі. При цьому потрібен жорсткий контроль та посилення відповідальності за взяття головними розпорядниками зобов’язань, не забезпечених ресурсами. З цією метою урядом підготовлено проекти законів України “Про фінансовий контроль”, “Про державний контроль за дотриманням бюджетного законо­давства та відповідальність за бюджетні правопорушення”, зміни до Бюджетного кодексу, які, на жаль, більше року не розгляда­ються Верховною Радою.

Буде підвищуватися якісний рівень казначейського обслуго­вування бюджетів усіх рівнів, у тому числі шляхом впровадження уніфікованого програмного забезпечення АІС “Місцеві бюджети” та стандартизації процедур використання коштів. Вперше засто­совані у 2004 році паспорти бюджетних програм набудуть нових якісних змін та характеристик. Це дасть можливість удосконалити механізми контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.

Кілька слів про реалізацію урядових законодавчих пропози­цій щодо формування Державного бюджету на 2005 рік. Досяг­нення мети — реалізації завдань, визначених запропонованим проектом, потребує не лише зусиль уряду щодо їх забезпечення, а й підтримки з боку Верховної Ради України. Насамперед це стосується схвалення законодавчих ініціатив уряду щодо напов­нення дохідної частини бюджету. У Бюджетній резолюції ми визначили, які з них є найважливішими.

Хочу наголосити, що без проведення серйозних, ґрунтовних змін в оподаткуванні доданої вартості та корпоративних доходів практично неможливо побудувати бюджет наступного року на якісно новій основі. Це по-перше.

По-друге, відповідно до Бюджетного кодексу України треба прийняти необхідні законопроекти, що можуть вплинути на формування видаткової частини бюджету. Мається на увазі проведення реформування у медичній, освітній, оборонній та інших галузях, поглиблення, як я вже наголошував, контрольних функцій держави за використанням її коштів.

По-третє, для проведення ефективної бюджетної політики, спрямованої на вирішення основних завдань соціально-економічного розвитку України, адміністративно-територіальних одиниць та вдосконалення бюджетного процесу, потребують прийняття проекти законів України щодо вдосконалення між­бюджетних відносин.

За такої підтримки запропонований вашій увазі проект Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік дасть змогу забезпечити збалансованість всіх показників Державного бюджету на 2005 рік, сприятиме зміцненню його соціальної складової і   забезпечить збереження тенденцій економічного зростання у наступному році.

Хочу відзначити, що Бюджетна резолюція не конкретизує фіскальні та бюджетні показники, а проголошує стратегічні напря­ми на наступний рік, які не полягають у тому, щоб чітко визначити відсоток економічного зростання, а скеровані на те, щоб спільно уряд і Верховна Рада визначили Основні напрями бюджетної політики на наступний рік. Шановні народні депутати, тому прохання подавати пропозиції саме в такому контексті.

Прошу схвалити Основні напрями бюджетної політики на 2005 рік. Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Яновичу, ви зекономили час. Будь ласка, за домовленістю у нас є 15 хвилин на запитання. Прошу народних депутатів записатися. Хоча можна не запису­ватися, я кожному міг би надати слово. Будь ласка, висвітліть.

Манчуленко. Підготуватися Пєхоті.

 

МАНЧУЛЕНКО Г.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (виборчий округ №203, Чернівецька область). Українська народна партія, фракція “Наша Україна”. Шановний доповідачу! Цього року склалася досить парадоксальна ситуація з прийняттям урядових постанов №509 і 510, причому під грифом “не для друку” (як на мене, абсолютно незрозуміло, чому вони “не для друку”, і що прихо­вується від виборців), якими розподіляються відповідні субвенції. Таким чином ви поділили виборців на “чорних” і “білих”. Це дуже прикро.

Яким чином ви плануєте врегульовувати цю проблему на наступний бюджетний 2005 рік? Знову такі самі підходи будуть зберігатися, чи будуть враховані потреби людей на місцях? Зокрема, по Чернівецькій області навіть є лист голови облдерж­адміністрації, звернення до Голови Верховної Ради, щоб він вплинув на Кабінет Міністрів України щодо неправильного розподілу субвенцій, як це ви зробили постановами №509 і 510. Дякую.

 

АЗАРОВ М.Я. Два роки тому ми взагалі ніяких субвенцій не виділяли. Вперше минулого року ми виділили кошти і в поточ­ному році виділяємо. Це була ініціатива нашого уряду, і ми будемо пропонувати Верховній Раді затвердити цю ініціативу у Держав­ному бюджеті на наступний рік. Тому відповідаю по суті: субвенції на подолання техногенних катастроф будуть збережені в бюджеті 2005 року.

 

МАНЧУЛЕНКО Г.М. Як ви будете їх ділити? Так само?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не вступайте в дискусію. Було запитання, є відповідь. Невдоволені? Будете мати слово для виступу, скажете. Я надам ще одну інформацію, думаю, народні депутати мали одержати її, кожному вона надіслана за підписом міністра Кабінету Міністрів, що гриф “не для друку” з постанов №509 і 510 знято.

Будь ласка, Пєхота. За ним — Мироненко.

 

ПЄХОТА В.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок “За Єдину Україну!”). Шановний Миколо Яновичу! Передовсім дозвольте вас привітати з тим, що сьогодні вперше було затверджено звіт уряду про виконання Державного бюджету на 2003 рік, досі цього не було зроблено жодного разу. Це заслуга і уряду, і ваша особиста.

Тепер щодо запитань. Є сумна практика: спочатку ми затверджуємо бюджет, а потім вносимо зміни до податкових законів. Як буде на 2005 рік? Щоб у нас не було такого, що потім і  нереальний бюджет, і реальний бюджет, і різні думки, і різні підходи, і до останнього часу ми ще вносимо зміни до податкових законів.

 

АЗАРОВ М.Я. Дякую, Володимире Юлійовичу. Процедура прийняття податкових законів визначена Законом України “Про   систему оподаткування” і Бюджетним кодексом України. Цією процедурою забороняється внесення змін щодо оподат­кування з уведенням в дію в поточному бюджетному році. Всі депутати це добре знають. Дати гарантію, що ви будете діяти інакше, за вас, я не можу. Це — ваша воля, ваша послідовність у  реалізації політики. Уряд може тільки пропонувати не вводити в  дію зміни до податкового законодавства в межах бюджетного року. У нас достатньо часу, щоб внести необхідні зміни до подат­кового законодавства до прийняття бюджету на наступний рік, і уряд наполегливо буде працювати в цьому напрямі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, знову-таки для інформації: кілька десятків законопроектів, пов’язаних із оподаткуванням, ми   мали б завтра розглянути, якби у вівторок попрацювали продуктивно. Однак завтра ми будемо розглядати питання вівторка, значить, питання завтрашнього четверга — через тиждень, на наступному пленарному тижні ми обов’язково розгля­немо, щоб виконати наші зобов’язання і щоб дійсно податкові закони прийняти до формування бюджету.

Мироненко. Підготуватися Шуфричу.

 

МИРОНЕНКО В.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий округ №5, Автономна Республіка Крим). Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемый Николай Янович! Мною внесены предложе­ния в правительство и в бюджетный комитет по поводу следу­ющих двух проблем: первая — выделить в 2005 году средства из   Госбюджета на ликвидацию диспропорций в пенсионном обеспечении военнослужащих, которые вышли на пенсию до 9 апреля 1992 года; и вторая проблема касается обеспечения льгот ветеранам и другим категориям.

Со времен правительства Ющенко установилась порочная практика, когда Закон “О Государственном бюджете” приоста­навливает действие законодательных норм, выражающих интересы ветеранов, инвалидов, учителей, работников культуры и  других категорий. Какова ваша личная позиция по отношению к данной порочной практике?

И последнее. Я с большим уважением отношусь к вам как к  специалисту, но не кажется ли вам, что всеобщая приватизация действительно больше создает проблем для наполнения бю­джета, чем способствует этому, и фактически уничтожает и экономику, и народ? Спасибо.

 

АЗАРОВ М.Я. Що стосується ліквідації диспропорцій у пенсійному забезпеченні військовослужбовців. Уряд цю пробле­му розуміє і внесе пропозиції щодо поступової ліквідації цих диспропорцій.

Що стосується пільг для ветеранів. Ну, я скажу відверто, російською мовою: если сложить все законы Украины, а мы их с вами вместе с 1992 года напринимали много, то для их реали­зации потребуется четыре бюджета. Давайте хоть один раз скажем нашему народу правду: нет этих четырех бюджетов, и   значит, эти законы были и социально, и экономически необоснованны.

Если хватит у правительства и парламента воли, давайте вместе определимся, что мы должны, как говорят, кровь из носа профинансировать, заложим это в бюджет и профинансируем стопроцентно; а остальное отложим на следующие периоды. Как бы нас ни заставляли, и как бы мы сами ни хотели, мы сейчас не можем выполнить статью 57 Закона “Про освіту”. Поэтому можно нас называть, как угодно — и антисоциальными, и приду­мывать различные ярлыки, — но давайте здесь определимся, какие законы с точки зрения социальной защиты “конче потрібні”, и на них надо сконцентрировать ресурсы, а какие можно отложить на тот период, когда экономика, наконец, выйдет на хорошие показатели. Вот это я вам, товарищ Мироненко, честно ответил, как оно есть, другого ничего ответить не могу.

Что касается приватизации. Программа приватизации утверждается Верховной Радой, вы здесь сами принимаете решения по приватизации, и правительство их выполняет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрича я не бачу… Та ви можете перепрошувати, але ви не Шуфрич. Ви не маєте права його карткою користуватися, коли депутата немає в залі. Так що вибачте, я не можу надати вам слово. Дашутіна я також не бачу.

Будь ласка, Мельничук.

 

МЕЛЬНИЧУК М.В., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандат­ний загальнодержавний виборчий округ, СПУ). Фракція Соціа­лістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв. Шановний Миколо Яновичу, у мене кілька запитань до вас. Скажіть, будь ласка, яка  частка видатків Державного бюджету в наступному році планується на підтримку агропромислового комплексу? Чи перед­бачають Основні напрями бюджетної політики на 2005 рік дотації селянам на м’ясо і молоко? І яку мінімальну закупівельну ціну на зерно в цьому році ви особисто вважаєте прийнятною для селян? Дякую.

 

АЗАРОВ М.Я. Ми нещодавно зустрічалися з фракцією Аграрної партії і, як мені видається, знайшли спільну мову. Ми домовилися про обсяг підтримки села на наступний рік. Загалом, весь обсяг підтримки прораховується в сумі близько 7 млрд грн, така цифра зараз знаходиться в уряді на розрахунку. Вона складається з 3,5 млрд грн прямої підтримки і 3,5 млрд грн — вартість пільг, які надаються селу різними законами про оподаткування.

Ми домовилися з ними. Я, щоправда, на жаль, не бачу тут нікого з них, але ми домовилися про те, що всі скасовані пільги будуть збережені у вигляді прямих дотацій селу, і ми обговорили принципово механізм надання цих дотацій. Я, не будучи спеці­алістом, скажу щиро: ми, звичайно, залишимо це рішення на розгляд самих аграрників, але ми обговорили, що будемо нада­вати прямі дотації на 1 га угідь і на 1 кг зданого м’яса. Ось приблизно такий буде принцип надання прямих дотацій селу.

Я считаю, что можно было бы 2005 год, для бюджета по   крайней мере, сделать Годом села и поддержки селян. По  крайней мере, такова позиция Министерства финансов при формировании бюджета 2005 года. Однако, как вы сами прекрасно понимаете, когда такую задачу ставишь, это означает изменение пропорций, то есть мы с вами вместе кого-то будем, так сказать, обижать. Потому что нельзя всем сестрам по серьгам раздать, надо выделить какие-то решающие направления и имен­но на них сконцентрировать основные финансовые ресурсы. После тех уроков, которые нам преподнес аграрный кризис, мне представляется, что в 2005 году надо финансово подкрепить село.

Что касается закупочных цен на зерно. Заставные цены правительство определило. Можно критиковать правительство, можно не критиковать, мы исходим из того, что мы обязаны в  этом году создать надежный резерв зерна в системе Государ­ственного резерва. И такой резерв будет создан.

Какой уровень цен? По крайней мере, сейчас мне доста­точно сложно ответить. Мы не считаем цену, установленную постановлением правительства, абсолютной, мы к ней вернемся, учитывая реальную ситуацию по производству зерна, конъюнктуру цен на рынках зерна и, конечно, необходимость возмещения селянам затрат на произведенное зерно. Поэтому цифра эта не абсолютная, а ориентировочная.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Надрага.

 

НАДРАГА В.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ №104, Луганська область). Уважаемый Николай Янович! Мой вопрос будет касаться трансфертов из Государственного бюджета в местные бюджеты. Так вот, в вашем докладе было сказано, что эта помощь из Государственного бюджета местным бюджетам для выполнения ими своих полномочий будет предусмотрена в объеме не меньшем, чем в 2004 году. У меня вопрос: почему не названа конкретная цифра? Сегодня местные бюджеты что могут выполнять? Выплатить зарплату, расплатиться по коммунальным платежам, но на развитие никаких средств нет. Сохраняя эту логику, при условии, что задекларирован и рост минимальной заработной платы, при таком подходе местные бюджеты, и получив поддержку в объемах 2004 года, окажутся не то что дефицитными, а вообще не в состоянии выполнять даже элементарные вещи, быть бухгалтерией по выплате заработной платы. Спасибо.

 

АЗАРОВ М.Я. Прежде всего, я хочу сказать: давайте не забывать, что мы проводим налоговую реформу, которая предусматривает снижение ставок налогообложения с соответ­ственным уменьшением доходов бюджета. Тут мне очень много рассказывали, как доходы должны вырасти, забывая о том, что в  2004 году мы пошли в общем-то на радикальное снижение ставок. Мы эту линию продолжим и в 2005 году. Вот поэтому правительство употребляет аккуратную формулу “в обсягах не менших, ніж 2004 року”, мы гарантируем, что проведение налоговой реформы, снижение ставок не скажется на доходах местных бюджетов и Государственного бюджета. То есть мы гарантируем, что эти доходы будут не меньшими, чем в этом году.

Теперь, пользуясь присутствием председателей областных советов, я хочу сказать: проанализируйте, посмотрите, как рабо­таете вы в сопоставлении со своими соседями. Почему такая черезполосица? Две рядом расположенные области, в одина­ковых примерно условиях: в одной области местные бюджеты перевыполняются на 25–30%, и они оставляют у себя часть доходов от перевыполнения (Министерство финансов перечис­лило более 300 млн грн таких средств от перевыполнения дохо­дов на сегодняшний день), а в другой бюджеты не выполняются. Почему? Ведь это задача не только налоговой службы. Дохід місцевих бюджетів — це завдання передусім місцевих органів влади. Тому в Бюджетній резолюції чітко визначена позиція уряду: ми забезпечимо перерахування субвенцій на рівні, не меншому, ніж у поточному році.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук, будь ласка.

 

ВАЩУК К.Т., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (багатомандат­ний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок “За  Єдину Україну!”). Шановний Миколо Яновичу! Велика подяка за те, що ви сьогодні так гарно підтримали і обнадіяли нас на   майбутній бюджетний рік. Підтримку села справді треба визначити пріоритетом у бюджеті.

Я хотіла б запитати ось про що. Окрім того, що ми сьогодні ведемо мову, і ви підтримуєте в бюджеті пряму дотацію вироб­нику, пряму дотацію на продукцію, нам треба подумати про те, що в державі є два громадяни — той, хто живе в селі, і той, хто живе в місті. Нам треба подбати про соціальний розвиток села. Сьогодні навіть за розподілом обов’язків Міністерство аграрної політики не має й дотичного відношення ні до виділення, ні до розподілу коштів на соціальний розвиток села. У нас щороку з  карти України зникають кілька сіл. І якщо ми таким темпом підемо, то на тій землі, яку ми…

 

АЗАРОВ М.Я. Вопрос ясен. Все мы в правительстве прекрасно понимаем, что, помимо дотаций, должна быть забота о развитии социальной инфраструктуры. И вы ставили совершен­но справедливо вопросы, например о дорожной сети, которая в сельскохозяйственных районах не выдерживает никакой крити­ки, и мы над этим работаем и думаем. Я думаю, что будет нормальное перераспределение средств, в том числе и дорожных фондов, переориентировка их на восстановление и ремонт сельских дорог.

Що стосується такого питання, як компенсація вартості збудованих об’єктів соціально-культурного призначення, то я як міністр фінансів вважаю це недоцільним. Це просто розтринь­кування бюджетних коштів. Ми готові розробити програму, за якою напряму фінансувати будівництво об’єктів соціально-культурної сфери на прозорих, чесних умовах, а компенсувати невідомо які витрати, здійснені невідомо в яких обсягах, — це  незрозуміло з точки зору бюджетної дисципліни. Тому тут, я думаю, спільну мову ми з вами знайдемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Яновичу. Сідайте, будь ласка.

Слово для співдоповіді має голова бюджетного комітету Петро Олексійович Порошенко. Будь ласка, 15 хвилин.

 

ПОРОШЕНКО П.О., голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ №12, Вінницька область). Дякую, шановний Адаме Івановичу. Шановні колеги, присутні в  залі! Шановні керівники регіонів, ми вас вітаємо у Верховній Раді. Сьогодні ми маємо засвідчити, що така присутність, пред­ставництво фракцій у нашій сесійній залі, на жаль, дуже чітко характеризує ступінь зацікавленості народних депутатів у прий­нятті цієї Бюджетної резолюції. З чим це пов’язано? Я думаю, що це явище об’єктивне, і тому не хотів би критикувати народних депутатів, тому що ми маємо недоліки Бюджетного кодексу, який не враховує об’єктивні ситуації в рік президентських виборів.

Відповідно до чинної Конституції цей уряд іде у відставку 31 жовтня 2004 року. Цей уряд не виконуватиме бюджет 2005 року. І, як будь-яка нормальна людина, вони не хочуть працювати на кошик. І саме тому подана до парламенту Бюджетна резолюція є абсолютно беззмістовною. Бюджетна резолюція не передбачає жодних серйозних програмних, страте­гічних новацій, які має містити бюджетна політика уряду, що претендує на те, щоб нести відповідальність за долю держави протягом кількох найближчих років.

І я абсолютно погоджуюся з Миколою Яновичем, що нам треба негайно внести зміни до Бюджетного кодексу, якими передбачити, що в рік президентських виборів бюджетний процес має певні особливості, і Бюджетну резолюцію, і Державний бюджет прийматиме той уряд, який буде сформовано після президентських виборів.

Разом з тим я не можу не віддати належне, що, за винятком браку стратегічних ініціатив і змісту, за формою цей проект Бюджетної резолюції підготовлено дуже добре. Нам роздали книжечку з діаграмами, і сьогодні ми бачимо дуже серйозне комп’ютерне представлення цього документа, що свідчить певною мірою про спадковість бюджетної політики уряду. Так само, як і   всі вади, що їх мали бюджети 2003 і 2004 років, цей уряд передбачає продовжити у бюджеті 2005 року.

Тобто бідність як була, так і буде залишатися. Катерино Тимофіївно, аграрники як мали проблеми, так вони їх і матимуть, якщо буде цей уряд. Шахтарі як мали заборгованість із заробітної плати, так і матимуть. Студенти як мали низькі стипендії, так і  матимуть. Я абсолютно переконаний, що військовослужбовці, які залишаються перед ризиком аграрної реформи і з відмінністю в пенсіях, на сьогодні також не побачили відповіді на питання, які  їх турбують. Шановні вчителі, я хотів би й до вас звернутися: відповіді на питання, яке вас турбує, що збирається робити держава із заборгованістю за статтею 57, у Бюджетній резолюції ви також не знайдете. Це означає, що уряд, принаймні даний уряд, цими проблемами займатися не збирається.

Тепер давайте проаналізуємо суто відповідність Бюджет­ному кодексу. На наше глибоке переконання, проблеми, на яких я наголосив, — це не вина уряду, а його біда. Дійсно, на сьогодні уряд як виконавча влада держави Україна позбавлений важелів для якісного бюджетного планування. Наявність окремої структури — Державної податкової адміністрації — не дає можливості ні Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, ні  Міністерству фінансів, ні економічному блоку уряду якісно працювати над макроекономічними показниками, які мали б бути закладені в основу реальної бюджетної стратегії. На сьогодні ми маємо лише пусті суперечки.

Я цілком переконаний, що за прозорої, моральної і чесної влади наявність такої структури, як Державна податкова адміні­страція, є абсолютно невиправданою. Вона має бути включена до  складу уряду, вона має працювати прозоро, всі дані щодо структури нарахованих податків, переплати, недоїмки ми маємо однозначно оприлюднити. І народні депутати, принаймні Комітет з  питань економічної політики, Комітет з питань бюджету, мають гарантовано знати цю інформацію для того, щоб свідомо займатися якісним плануванням бюджетного процесу. Без цього, на жаль, і уряд, і Верховна Рада є заручниками ситуації, що ми не маємо ніякого обґрунтування для планування бюджету.

Надзвичайно болючою проблемою (думаю, про це сьогодні ще скажуть мої колеги) є проблема державного боргу. Миколо Яновичу, звертаю вашу увагу, що на сторінці 9 у пункті “Граничний розмір державного боргу” ви передбачаєте, що на 31 грудня 2005 року граничний обсяг боргу не повинен перевищувати 34%. Ви записали тут 34%, що означає, враховуючи реальний приріст ВВП та інфляцію, що ви збираєтеся за 2005 рік запозичити майже 50 млрд грн. Оце рівень професіоналізму, на якому підготована Бюджетна резолюція. Я певен, що це помилка, і переконаний, що ви маєте її врахувати, і ми маємо подискутувати, наскільки взагалі виправданий дефіцитний бюджет за умов зростаючої економіки.

Якщо уряд збирається зробити запозичення, то він повинен дати нам чітку програму, про яку кожен народний депутат буде поінформований, куди саме підуть гроші, які ми позичаємо за   кордоном. У нас є абсолютна, так би мовити, відсутність інформації, і сьогодні ми просто проїдаємо зовнішні запозичення. Причому навіть якби вони спрямовувалися на соціальні видатки, поліпшення ситуації з соціальним забезпеченням також не спостерігається.

Певен, що місцеві влади також дуже чекали цього документа (думаю, що наші шановні представники регіонів мене підтримають у цьому), тому що з 1 січня 2005 року настає досить цікава пора: починає працювати соціальна пільга в податку на доходи фізичних осіб. Як він спрацює? Яка буде дохідна база місцевих бюджетів? Які заходи уряд передбачає щодо подолання цієї загрози, яка нависла над місцевими бюджетами? На жаль, відповіді в цьому документі фахівці, представники регіонів не знайшли. Більше того, ми не маємо навіть конкретної цифри щодо обґрунтувань та розрахунків питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету та коефіцієнта вирівнювання для місцевих бюджетів.

Ми, взагалі, знайшли ще досить дивні речі. Уряд більше року має парламентську більшість. Дійсно, що заважало йому, як  задають запитання шановні колеги з лівих фракцій, якщо була політична воля цього уряду, привести законодавство у відповід­ність із своїми пріоритетами соціальної політики і не зупиняти щороку дію соціальних гарантій, передбачених законодавством? На жаль, уряд політично ухиляється від врегулювання цього питання, так само як і не знайшов у собі сили здійснити реальну податкову реформу.

Думаю, що Верховна Рада має доручити Кабінету Міністрів негайно передати на розгляд парламенту повний перелік законо­проектів, визначених Основними напрямами бюджетної політики на 2005 рік, передовсім стосовно податкового законодавства, бо  якщо ми будемо працювати до 2 липня, фізично прийняти загальний обсяг податкової реформи і її провести є абсолютно неможливим.

Цілком переконаний, що в Бюджетній резолюції мають міститися також розрахунки мінімального прожиткового рівня. І  бажано було б, щоб уряд знову-таки до 20 червня, не пізніше, подав розрахунки додаткових коштів на оплату праці з нарахуван­нями при запровадженні з 1 січня 2005 року мінімальної заробіт­ної плати в розмірі 262 грн. Також уряд якось сором’язливо обходить питання відновлення з 1 січня міжтарифних співвідно­шень. Більше того, на засіданні бюджетного комітету на пряме запитання, чи передбачає уряд разом із запровадженням міні­мальної заробітної плати запровадження міжтарифних співвідно­шень, уряд сказав, що він цей люфт залишає собі. Я переконаний, що ми маємо збільшувати мінімальну заробітну плату водночас із встановленням міжтарифних співвідношень, і ми повинні мати чіткі розрахунки, який саме ресурс для цього потрібен.

Я також цілком переконаний, що ми у Верховній Раді маємо знати прогнозні макропоказники економічного та соціального розвитку (не лише загальні, а й у розрізі основних галузей еконо­міки з деталізацією показників та їх вплив на показники проекту Державного бюджету 2005 року), бо нас знову будуть переко­нувати, що зростання ВВП ніяким чином не пов’язано із зростан­ням дохідної частини місцевих бюджетів.

Вважаю, що необхідно передати інформацію щодо чисель­ності працівників бюджетних установ в цілому по Україні, в тому числі по Державному та місцевих бюджетах, за станом на початок 2002, 2003 і 2004 років та на 1 липня 2004 року з виділенням окремо чисельності працівників органів державної влади. Тоді ми наочно побачимо, що цей уряд збільшив кількість працівників органів державної та місцевої влади, я ще раз наголошую, при загальному скороченні чисельності населення.

І останнє. Я переконаний, що аграрники мають почути не лише загальні заклики про те, що село буде пріоритетом. Я знову звертаюся до вас: ми це чули і в 2003, і в 2004 роках. Як тільки справа доходить до розподілу грошей, всі про це забувають. Не треба підтримувати село, дайте селу справедливі ціни, і селя­нин сам виживе! Не треба переобтяжувати село податками на  насіння, на техніку, на засоби захисту рослин, завищувати ціни на міндобрива, зривати ціни на нафтопродукти під час жнив, і село виживе! Сьогодні відсутність економічної політики призвела до того, що село справді доведено до жебракування.

Ми знаємо, наскільки болючою є проблема заборгованості із заробітної плати в економіці. Ми знаємо, що пріоритетом цього уряду була програма “Українське вугілля”. Об’єктивно змінилася ситуація, оскільки серйозно зросли ціни і на енергетичне вугілля, і на коксівне вугілля, виручка шахт істотно збільшилася. Якби уряд реально працював у режимі реального часу над ситуацією в економіці, ми негайно мали б перерозподіл видатків по програмі “Українське вугілля”. Ні, при тому, що залишається заборгованість із заробітної плати перед шахтарями, бюджетні кошти перетікають у кишені приватних структур за повної бездіяльності уряду.

Ми задавали питання щодо приватизації, отримали відповідь, що нібито приватизація залежить від Верховної Ради. Шановні колеги! Всі, хто є в цьому залі, чітко знають, що це неправда. Що питання приватизації вирішуються непрозоро, що приватизація не залежить від представницьких органів влади, об’єкти таємничо продаються своїм. І дуже хотілося б почути, що уряд збирається скасувати будь-які обмеження щодо прозорості проведення конкурсів та аукціонів, що те майно, яке вистав­ляється, прибутково працююче майно, залишиться у власності держави, що будуть продаватися тільки збиткові підприємства. Жодного слова про це в Основних напрямах бюджетної політики ми не побачили.

Тому я візьму приклад із Миколи Яновича, зекономлю час і буду завершувати свій виступ. Переконаний, що в ті кілька днів, які нам залишаються для остаточного доопрацювання проекту постанови, висновків і пропозицій Верховної Ради, ми наполег­ливо попрацюємо, схвалимо і передамо уряду ті численні заува­ження, які були і ще будуть висловлені під час нашого обгово­рення. Для стенограми повторю прохання: всім бажаючим негайно (сьогодні, максимум завтра) передати висновки і пропо­зиції до бюджетного комітету, щоб ми могли їх врахувати при підготовці остаточної редакції постанови. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Олексійовичу. Однак якщо вже брати приклад із Миколи Яновича, то він комітет не критикував, а ви Кабінет Міністрів собі дозволили. Це перше.

Друге. Відповідно до глави 3.1.3. я повинен виправити неточність, яку допустив у виступі Петро Олексійович. Я прошу не розхолоджувати Кабінет Міністрів. Уряд складе свої повноваження не 31 жовтня, а після вступу на посаду Президента. А Президент вступає на посаду після виборів 31 жовтня, після того, як оголосять офіційні результати, через місяць. Тобто Кабінет Міністрів цей бюджет формуватиме, не розхолоджуйте його.

Запишіться, будь ласка, на запитання.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Шановний Адаме Івановичу, я підтримую тезу, що не треба уряд розхолоджувати. Проте я думаю, що уряд сам здатен себе захистити, без адвокатів, які сьогодні сидять у президії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не дозволяю вам вживати таке слово, бо я керуюсь Регламентом. Будь ласка, 15 хвилин.

Кармазін. За ним — Пеклушенко.

 

КАРМАЗІН Ю.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (багатомандатний загально­державний виборчий округ, “Блок Віктора Ющенка “Наша Україна”). Партія захисників Вітчизни, “Солідарність”, виборчий блок Віктора Ющенка “Наша Україна”. Шановний Петре Олексійо­вичу! З багатьма вашими висновками я згоден і хотів би почути про те, як ви плануєте вийти з цієї ситуації. Уряд зараз не відповів, по суті справи, на вимоги статті 33 Бюджетного кодексу, де чітко визначено: “перелік головних розпорядників”. Він напи­сав, що будуть ті самі. Не визначено розмір мінімальної заробітної плати і рівень забезпечення прожиткового мінімуму. Як бути і  щодо статті 57? Адже пан Азаров прямо заявив, що вони статтю 57 Закону “Про освіту” не можуть виконати. Як ви будете реагувати на це, і як комітет реагуватиме на ті законопроекти, які  в розділі 7 пропонується прийняти? Перелік їх ви знаєте, в  тому числі “Про легалізацію доходів фізичних осіб” і “Про функціонування спеціальних вільних економічних зон”.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Дякую, Юрію Анатолійовичу. Щодо голов­них розпорядників можу надати вам статистику, що на 2002 рік їх кількість була, якщо я не помиляюся, 94; на 2003 рік, після внесення змін до бюджету, вона вже становила 99; на сьогодні їх вже 102. І ті надбання, які ми отримали при прийнятті Бюджетного кодексу щодо впорядкування бюджетної політики, на жаль, з  непрозорими критеріями збільшення кількості головних розпо­рядників, втрачені, і це розмиває бюджетну політику.

Інші ваші зауваження, в тому числі і щодо необхідності визначення в Бюджетній резолюції прожиткового мінімуму, я цілком підтримую і наголосив на цьому у своєму виступі. Вчора при обговоренні у бюджетному комітеті народні депутати також наголошували на необхідності визначення мінімального прожитко­вого рівня, який не оголошено.

І взагалі, на жаль, проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік дуже бракує цифр. Тут знову лише загальні слова, і немає жодної цифри, жодного зобов’язання, з яким уряд збирався би входити у 2005 рік, якби не Конституція України, на яку посилався шановний Адам Іванович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Пеклушенко. За ним — Гінзбург.

 

ПЕКЛУШЕНКО О.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ №84, Запорізька область). Петр Алексеевич, я хочу обратиться к вам с вопросом, прежде всего, с учетом вашего выступления на пленарном заседании. Вы сказали о том, что сегодня в Украине нет реальной картины. Вы имели в виду, что в Украине нет науки статистики? Если вы это имели в виду, то я согласен, действительно, сегодня невозможно из наших статсборников выбрать хоть одну реальную цифру. А без этого как может работать парламент, как может работать правительство? Ваше мнение: что нужно сделать? Это первое.

Второе. Бюджетный комитет и правительство — это две руки одного бюджетного тела. Слушая вас, я могу сказать, что ваши взаимоотношения с правительством, мягко говоря, остав­ляют желать лучшего. Видите ли вы возможность и механизмы взаимодействия с правительством, от чего выиграет в целом и работа парламента, и работа правительства?

 

ПОРОШЕНКО П.О. Я вам дуже дякую і почну відповідь з другої частини запитання. Особисто Порошенко ніяких конфлік­тів з урядом не має. І якби мова йшла про те, що треба поро­зумітися двом фізичним особам — або Миколі Яновичу Азарову з  Порошенком, або тому, кого визначить уряд, повірте мені, держава від цього не страждала б. Є проблеми, які знаходяться значно вище, в тому числі й вище, ніж перший віце-прем’єр-міністр. І ви, і я чудово про це знаємо.

І проблеми не в статистиці, бо статистика просто збирає інформацію, проблема — хто готує цю первинну інформацію. Хтось дуже зацікавлений у тому, щоб не було загальної інформації на рівні інституцій, які приймають рішення.

З чим це пов’язано? Думаю, я для вас не відкрию Америки, якщо скажу, що коли від підпису державного чиновника залежить відшкодування мільярдів (а це вартує від 30 до 50%), і коли з цією корупцією ніхто в країні не здатен поборотися (бо немає політичної волі, не виконуються укази Президента про це), то що можуть зробити бюджетний комітет або окремі урядовці, коли задіяні мільярдні тіньові потоки? Що треба робити? Я кажу: змінювати структуру. Нам треба піти геть від надсилових структур і перетворити їх у такі, які збиратимуть податки.

Наведу конкретну цифру, і нехай Микола Янович (на жаль, він пішов) або тут присутній представник Державної податкової адміністрації її спростують. Сальдо податку на додану вартість за травень 2004 року є від’ємним. Податкова адміністрація більше відшкодувала, ніж зібрала грошей. І нехай мене з цього приводу спростують.

Ми з вами чітко розуміємо, що якщо створено механізм, який контролюється однією політичною силою, яка добралася до корита і після цього починає когось звинувачувати у порушенні регламенту комітету, то краще на себе подивитися, за рахунок чого вона тримається, які тіньові потоки через себе пропускає, і  що здатен зробити уряд при цьому. Як на мене, я казав, це не вина уряду, це його біда. І я переконаний у тому, що нашої спільної політичної волі вистачило б, якби ми хотіли навести в цьому порядок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гінзбург. Підготуватися Калетніку.

 

ГІНЗБУРГ О.П., член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ №161, Сумська область). Фракція комуністів. Шановний Петре Олексійовичу! У мене до виступу готові тези, і я маю багато пропозицій щодо внесення змін до податкового законодавства, але мене мучать два такі побутові питання, я з округу приїхала. Чому уряд сьогодні не звертає уваги на підвищення цін на бензин і на низькі ціни на молоко? Це мучить село.

Проте у мене для вас є ще підтекст. От якби, наприклад, мене поставили міністром… А я в опозиції 10 років, чим поставила хрест на своїй кар’єрі на все життя, то я хотіла б привернути увагу ось до чого. Ось є Віктор Михайлович Пинзеник у залі, який очо­лював фінансово-економічний блок в уряді і теж майже нічого не робив для того, щоб було краще, але коли прийшов в опозицію — інша думка. А тепер, коли знаходиться інший — то до нього й інші вимоги.

Я собі питання задаю: чи це влада так псує людину, чи що? Може, й мене зіпсувала б? Це так чи ні? Як ви вважаєте, скажіть, будь ласка. І про молоко не забудьте. Дякую.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Про молоко не забуду, я з цього й почав, що підтримувати село треба не подачками, які все одно вкрадуть на рівні району, все одно будуть приписки, все одно довідки видаватиме районний чиновник, і до фермера, до селянина, до господаря, до бабці не дійдуть ці гроші, насамперед треба встановити чесні і справедливі ціни. З цього ми починаємо, і, на  жаль, в уряду аграрна політика є відсутньою. До речі, не тільки аграрна, і ви про це дуже добре знаєте.

Знаєте, чим ми з вами відрізняємося? Тим, що ви сказали: “Я в опозиції 10 років, чим поставила хрест на своїй кар’єрі на все життя”, а я і Пинзеник в опозиції для того, щоб прийти до  влади і щось змінити на краще. Я при владі не був, і ще раз наголошую: я не хочу виступати адвокатом, але абсолютно переконаний, що економічні реформи Пинзеника сприяли роз­витку держави. Я це відповідально заявляю.

Однак сьогодні ми маємо реальну ситуацію, коли втрачаємо десятки мільярдів гривень, які ми з вами просто зобов’язані вивести з “тіні”, перевести їх на фінансування соціальних видатків, стимулювати внутрішній попит і тим самим вивести нашу державу на європейський рівень. Дякую вам за запитання, є Віктор Михайлович, думаю, що він сам матиме можливість це прокоментувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Калетнік. Підготуватися Нощенку.

 

КАЛЕТНІК Г.М., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ №15, Вінницька область). Дякую, шановний Адаме Івановичу. Петре Олексійовичу, ви не нервуйте так з відповідями. Справа в тім, що у вас справді класично поєднуються подвійні стандарти, і ви, закликаючи до професійного обговорення, виступаєте все-таки по-політичному. Виступи ваші, і попередній, і цей, по Бюджетній резолюції, мають політичний характер. Тому я й задаю вам політичне питання: ви  хочете, щоб тільки цей уряд почав працювати чесно і прозоро, чи ви готові голосувати за повернення всього нечесно й непро­зоро надбаного за час правління попередніх урядів? Дякую.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Я абсолютно переконаний, що влада має бути прозорою, моральною і чесною. Це є мої принципи, і я гото­вий… І я в спокої живу, на відміну від інших, шановний Григорію Миколайовичу, зі своїми принципами. Я абсолютно переконаний, що моя позиція є професійною, незаполітизованою. На щастя, мене оцінюють громадяни України і мої виборці, а не такі, як ви. Дякую вам за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Нощенко. Підготуватися Мельничуку.

 

НОЩЕНКО М.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ №160, Сумська область). Шановний Петре Олексійовичу! Я аж заслухався вашою оцінкою Бюджетної резолюції, і, враховуючи полярність оцінки, хотів би привернути вашу увагу ось до чого. Ви сьогодні мали поінформувати про результати розгляду Бюджетної резолюції бюджетним комітетом. Я член бюджетного комітету і хочу, щоб мої виборці знали, яке ж рішення прийняв комітет щодо Бюджет­ної резолюції. Бо за оцінками загубилося рішення бюджетного комітету, який ви сьогодні представляєте на цій трибуні. Дякую.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Дякую, Миколо Петровичу. Вчора ви особисто брали участь у засіданні бюджетного комітету. Вчора у нас на засіданні бюджетного комітету була презентація Бюджет­ної резолюції, відбулося обговорення, прийнято рішення про винесення цього питання в зал, і бюджетний комітет прийматиме рішення щодо висновків і пропозицій за підсумками цих слухань. Бюджетний комітет ніяких оцінок Бюджетної резолюції не прий­мав. Висновки і пропозиції, в тому числі й критичні, в тому числі і  з ваших вуст, звучали, це об’єктивно. І ми зацікавлені у профе­сійній, неупередженій розмові, для того щоб спільно покращити документ, який надійшов у Верховну Раду. Він недосконалий, це наша спільна позиція, шановний Миколо Петровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мельничук. Підготуватися Кирильчуку.

 

МЕЛЬНИЧУК М.В. Фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та   майнових паїв. Передовсім хочу звернутися не до пана Порошенка, а до колеги з більшості. Не звинувачуйте Порошенка, що він займається політикою, коли він говорить правду. Вам не подобається правда — будь ласка, мовчіть. Я не бачу жодної політичної заяви Порошенка, крім того, що він говорить правду, що коїться в державі з бюджетом.

А тепер запитання до вас. Як професіонал, який вже не перший рік бере участь у бюджетному процесі, як ви оцінюєте заяви уряду про оголошення 2005 року Роком села? На мою думку, це не що інше, як загравання з селом, такий гачок для селян, щоб піймати їх у виборчий процес. Тому що 10 років розвалювали село, а тепер за рік хочемо його врятувати. Дякую.

 

ПОРОШЕНКО П.О. По-перше, дуже дякую за таку високу оцінку моєї діяльності, я щиро вдячний.

А по-друге, я не вбачаю в цьому, скажу вам щиро… Поставте себе на місце селянина, ось він отримав цей документ. Якби вони хотіли хоча б загравати з селянином, вони йому щось пообіцяли б. Сказали б: дорогенькі, ми збільшимо закупівельні ціни на продукцію, відрегулюємо ціни на пально-мастильні матеріали, на насіння, забезпечимо мінеральними добривами. Нічого ж цього тут немає!

От що з цього почув селянин? Я з цього й почав. Що з цього почув шахтар? Що з цього почула сільська вчителька? Що з цього почув працівник культури? Що з цього почув студент? Нічого! Все  залишиться так, як є. Що це означає? Ну, я хотів би зробити комплімент уряду, принаймні, він чесний, він нічого не обіцяє. Можливо, він обіцятиме пізніше.

Однак я переконаний, що Бюджетна резолюція має готува­тися на більш високому рівні і повинна визначати: ми таким чином проведемо податкову реформу, такі будуть ставки, така наша позиція стосовно соціальної політики, пільг, вільних економічних зон, де є прямі інтереси уряду, такою буде наша позиція щодо пенсій, і оскільки ми зараз при владі, ми несемо відповідальність, за цим нас оцінюйте. І тоді оцінюватиме народ, а не окремі народні депутати, про позицію яких ми сьогодні говорили на ранковому засіданні. Дякую вам за запитання.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Кирильчук.

 

КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, “Виборчий блок Юлії Тимошенко”). Дякую. Петре Олексійовичу, мене як члена бюджетного комітету мучить одне запитання. Чи варто нам, депутатам від опозиції, сидіти ночами, вести розрахунки, аналізи, шліфувати Бюджетну резолюцію і  Державний бюджет? Прийде час, і коли треба буде голосувати за те, що підготує уряд, зженуть на один день навіть тих, хто не читав і не бачив в очі, що воно таке, скажуть: опустити очі, руки підняти, — і це буде зроблено.

Нам Микола Азаров мстить за те, що ми добре працювали, але не погодилися з 3 млрд грн, які розійшлися на цей рік.
І ті вулиці розкопані стоять, хати з розваленими грубками залишилися на зиму без опалення, бо підведення газу не закін­чили, а нові села поряд починають газифікувати.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Дякую вам за запитання, Євгене Івановичу. Дійсно, це питання інколи постає перед депутатами з опозиції. Але ми з вами чітко знаємо відповідь — варто. Тому що для нас влада є не метою, а лише засобом для того, щоб зробити життя нашої держави, нашої України кращим. І саме тому ми з  вами, включаючи й депутатів від більшості, сидимо ночами, рахуємо, і в дохідній частині, об’єктивно треба сказати, уряд всі наші пропозиції враховує. Коли ми допомагаємо доходи збирати — тут, будь ласка, двері відкриті. Нашу думку, звичайно, не врахо­вують, коли треба ділити, тому що ділять вони між своїми, забуваючи при цьому цілі регіони, цілі області, які винні лише в тому, що обрали депутатів від опозиції, які не підтримують діючу владу.

Проте я переконаний, що це зміниться, а нам з вами все одно треба день і ніч працювати, вдосконалювати, тому що врешті-решт у нас буде чесна, моральна влада, і буде реальний великий бюджет. Я абсолютно переконаний, що якби ми на сього­дні зайняли чесну, прозору, моральну позицію, ми могли б гово­рити… І це не є популістський заклик. Нагадаю, що, виступаючи в цьому залі у 2002 році при затвердженні бюджету, я єдиний раз у своєму житті сказав, що готовий покласти мандат на стіл, якщо бюджет не буде виконаний. Коли було організовано цькування в  засобах масової інформації стосовно нереальності показників бюджету. І я особисто, персонально, професійно несу відпові­дальність про те, що цей бюджет був виконаний. І сьогоднішнє ранкове голосування є яскравим свідченням того, що ми були праві. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Олексійовичу, сідайте, будь ласка. Євгене Івановичу, буде й інша опозиція.

Так, ми приступаємо до обговорення. Як і домовлялися, в  першу чергу я надаю можливість висловитися представникам фракцій. На обговорення відповідно до пропозиції комітету відводиться 1,5 години. Регламент виступу і для представників фракцій, і для депутатів, які представляють себе, — 3 хвилини.

Євген Іванович Кирильчук, фракція Блоку Тимошенко. Будь ласка. Підготуватися Надразі.

 

КИРИЛЬЧУК Є.І. Шановні народні депутати! Шановні представники уряду! Шановні голови обласних рад! Все, що сьогодні говорилося на ранковому засіданні Верховної Ради щодо звіту уряду про виконання Державного бюджету на 2003 рік, повністю стосується і Бюджетної резолюції на 2005 рік. Я пропо­нував би всі критичні зауваження, які були висловлені сьогодні вранці, доповнити до висловлених зараз, систематизувати їх і за підписом Голови Верховної Ради направити уряду для врахування при формуванні Державного бюджету на 2005 рік. І на цьому можна було б завершити сьогоднішнє обговорення, тому що товкти воду в ступі, повторювати те саме… Якщо від цього нічого не зміниться, то, я думаю, на це шкода часу.

І якраз відсутність більшості депутатів у залі свідчить про те, що відбудеться так, як запланує уряд. Він зобов’яже, наступаючи на мозолі, шантажуючи, залякуючи, наказуючи і таке інше, для того щоб було 226 голосів за будь-яку пропозицію, яку внесе уряд. Така склалася практика, якої ніколи до цього уряду в цьому залі не було. Відчувалася демократія, був професіоналізм, були дискусії, сварки, все було, але такого ганебного явища, що депу­тата заставляють проголосувати за те, у чому він сумнівається, або навіть у душі проти — не було.

Почну з головного, з головної біди, яка стоїть сьогодні на порядку денному — це податок на додану вартість. Ще чотири роки тому в цьому залі цілий день був відведений на те, щоб продумати, проаналізувати і запропонувати шляхи податкової реформи. Було п’ять доповідей з цього приводу. Тоді бюджетний комітет очолювала Юлія Тимошенко, її доповідь виявилася най-кращою і набрала більш як 260 голосів, її було взято за основу. Однак до сьогодні нічого не змінилося, і податок на додану вартість став основною “діркою”, через яку спливають бюджетні кошти.

Ми сьогодні вже говорили, що майже вдвічі за минулий рік збільшилося відшкодування ПДВ, вже на початок року заборго­ваність становила 7,4 млрд грн, а до бюджету минулого року надійшло менше 7 млрд грн. То для чого ж існує цей податок? Його треба ліквідувати! І сьогодні правильно Голова Верховної Ради підкреслив…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Івановичу, давайте ліквіду­ємо. Пригадуєте, Євгене Івановичу, ми ж у цій залі вже колись ліквідовували податок на додану вартість?

 

КИРИЛЬЧУК Є.І. Так треба одразу ввести інші — податок з продажу і податок з реалізації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Надрага, група “Союз”. Підготу­ватися Ващук.

 

НАДРАГА В.І. Уважаемые коллеги! Обсуждая проблему Бюджетной резолюции на 2005 год, я не буду предлагать радикальных мер типа неразработки этим правительством нового бюджета или принятие его после Нового года, поэтому тезисно.

Заслуживает одобрения предложение снизить ставку налога на добавленную стоимость с 20 до 17%, безусловно, это может стать стимулом для дальнейшего выхода экономики из “тени” и   обеспечить дополнительные средства в Государственный бюджет. В то же время необходимо отметить, что согласно статье 27 Бюджетного кодекса проект Госбюджета на 2005 год должен разрабатываться на основе действующего налогового законодательства.

В проекте Бюджетной резолюции правительство предлагает применить среднесрочное бюджетное планирование. Это значит, что Кабинет Министров уже сейчас должен предлагать новые налоговые законопроекты, которые станут актуальными для Госбюджета 2006 года. Подчеркиваю, сейчас предлагать.

Всячески поддерживается и заслуживает внимания намере­ние правительства обеспечить опережающие темпы роста реаль­ных доходов населения сравнительно с валовым внутренним продуктом. Очевидно, правительство при этом должно обратить внимание и на темпы роста инфляции.

Запланированный максимальный уровень дефицита бюдже­та в 1% ВВП дает основания рассчитывать на продолжение в  Украине периода бюджетной стабилизации. В то же время необходимо четче предусмотреть механизм расходования бюд­жетных средств, которые составляют незапланированный профи­цит бюджета по итогам квартала.

Давно назрела и предлагаемая правительством концентра­ция функций бюджетного распорядителя. За взятие обязательств, начисление выплат и внесение платежей в рамках одной программы должен отвечать один государственный орган. Это позволит повысить ответственность за расходование средств по целевому принципу.

В проекте Бюджетной резолюции предлагается неплохая идея согласовывать бюджетную политику, реализуемую прави­тельством, и денежно-валютную политику, которую реализует Национальный банк. В новой резолюции ничего не сказано о том, как это сделать. Ну а в том, что это нужно сделать на этапе разработки бюджета, думаю, сомнений ни у кого нет.

Предлагается оптимизировать численность рабочих в орга­нах местного самоуправления. Очевидно, на этапе разработки проекта Госбюджета нужно учесть опасения, что оптимизация численности будет сведена к банальной волне увольнений без каких-либо компенсаций и альтернативных предложений.

Задекларированное в Бюджетной резолюции намерение усовершенствовать упрощенную систему налогообложения для малого бизнеса не должно обернуться усилением налогового пресса.

Планируется ограничение применения вексельной формы уплаты НДС во время ввоза товаров в Украину, что необходимо согласовать с бизнесом еще на этапе разработки этого решения, иначе правительству не удастся избежать очередного конфликта с налогоплательщиками.

Обращает на себя внимание включение в Бюджетную резо­люцию намерений правительства перейти на предоставление налоговых льгот исключительно под выполнение конкретных программ, связанных с обеспечением экономического развития страны.

И последнее. Заслуживает одобрения пункт Бюджетной резолюции, предусматривающий повышение минимальной заработной платы до 262 грн. Возможно, парламенту и прави­тельству необходимо ежеквартально возвращаться к этому вопросу на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Катерина Тимофіївна Ващук від фракції Аграрної партії. Підготуватися Симоненку.

 

ВАЩУК К.Т. Аграрна партія України. Шановні колеги! Ми  сьогодні обговорюємо дуже важливе питання. Від того, як буде сформовано Державний бюджет наступного року, залежить, як житиме наша держава. Ми беремо на себе величезну відповідальність, підтримуючи чи не підтримуючи Державний бюджет.

Сьогодні ми розглядаємо Бюджетну резолюцію. Багато в ній є таких новацій, які заслуговують на увагу: це і підвищення мінімального розміру заробітної плати, і виділення тих галузей, які в економіці держави будуть пріоритетними і стануть формуючими в майбутньому для бюджету.

Я хотіла б більше зупинитися на фінансуванні аграрної галузі. Сьогодні говорили про пільги аграрникам, отож хотіла б наголосити, що ті пільги на сьогодні зведені до однієї: ми маємо нульову ставку податку на додану вартість і платимо єдиний фіксований податок. Оце всі пільги. Решта пільг зведена до того, що селянин продає свою продукцію за дуже низькими цінами.

Тому кажучи, що можна лише цінами вирівняти ситуацію на  селі, ми лукавимо. Можна, але для цього потрібні три чинники: по-перше, так підвищити купівельну спроможність наших грома­дян, щоб вони значно розширили ринок споживання аграрної продукції; по-друге, створити добрі умови виходу нашої продукції на світові ринки; і по-третє, як весь цивілізований світ, дотувати до ціни на аграрну продукцію, хоча б на реалізовану, так, як це роблять Європа і Америка.

Я думаю, що нам треба про все це не забути, виділяючи в бюджеті аграрну галузь як пріоритетну. На все про все необхід­но як мінімум 7 млрд грн, особливо якщо ми відмовляємося від пільги з податку на додану вартість, то така сума має бути обов’язково. Як її розподілити? Я абсолютно згодна з Миколою Яновичем, що це мають бути прямі дотації товаровиробнику.

І ми не маємо права забути в цьому бюджеті про соціальний розвиток села, ні про сільську школу, ні про сільську дорогу. Гріх  планувати будівництво метро в чергових обласних центрах, яке забирає сотні мільйонів, тоді як немає води у селі, дороги до  села, і взагалі люди там живуть, ніби в іншій державі, а не в  Україні. Ось на це треба звернути особливу увагу і в Бюджетній резолюції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має представник фракції комуністів Петро Миколайович Симоненко. Підготуватися Коновалюку.

 

СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні колеги! Шановні учасники слухань! Ознайомившись з Основними напрямами бюджетної політики на 2005 рік, можна зробити кілька висновків.

Перше. Державна бюджетна політика розвалена так само, як економічна, соціальна та й усі інші.

Друге. Державний бюджет з інструменту економічної полі­тики перетворився, практично, на розрахунковий кошторис.

Третє. Основною причиною глибокої затяжної фінансової кризи в Україні, безперечно, є параліч промисловості та занепад сільського господарства. Ця ситуація створена штучно з метою банкрутства підприємств та подальшої їх дешевої приватизації.

Четверте. Держава фактично капітулювала перед тіньовою економікою, а економіка повинна бути реальною, що дасть змогу мати більш чітку і прогнозовану політику формування дохідної частини бюджету.

Фракція комуністів вважає, що потрібно створити необхідні умови для подолання кризових явищ. На наш погляд, таких умов можна було б назвати чотири.

Умова перша: повернути державі керівну роль у вирішенні головних завдань економічного і соціального розвитку. Державна політика повинна забезпечити ефективність співвідношення ринкових відносин і плану, відновлення поточного та стратегічного планування як необхідного передовсім для прогнозу і визначення стратегії розвитку нашої держави.

Треба негайно зупинити хаос у податковому законодавстві: з одного боку, податкові пільги майже на 71 млрд грн, що призве­ли до прямих втрат Державного бюджету в сумі 31,2 млрд грн,
а з другого, — податковий борг у 14,2 млрд грн. Ми пропонуємо перейти на прогресивну шкалу оподаткування.

Умова друга: люди не на словах, а на ділі повинні відчути підвищення рівня життя. А це — насамперед безоплатні освіта, охорона здоров’я (до речі, як і вимагає рішення Конституційного Суду), за доступними цінами користування житлом, комунальними послугами, транспортом.

Бюджетна політика для поліпшення соціального становища бідного населення на найближчі два-три роки повинна не менш як у 2,5 разу підвищити доходи громадян та скоротити розрив дохо­дів між бідними і багатими. З цією метою слід перейти від нав’язаної Міжнародним валютним фондом моделі дешевої робочої сили до моделі дорогої робочої сили. За даними МОП, як  ви знаєте, шановні колеги, Організацією Об’єднаних Націй встановлена мінімальна заробітна платня на рівні 600 доларів. Ось  і подивіться, серед яких країн знаходиться на сьогодні Україна. Підвищення оплати праці робітника, селянина, вчителя, лікаря і багатьох інших — це саме той шлях, що дасть можли­вість   отримати реальні кошти, які будуть спрямовуватися у виробництво.

Умова третя: розвиток грошово-кредитних відносин. Штучний грошовий голод під гаслами боротьби з інфляцією призвів державу до тотальної платіжної кризи, неплатежів, у тому числі до невиплат заробітної плати.

І умова четверта: негайно вирішити проблему виходу з  боргової кризи, радикально і кардинально переглянувши та змінивши відносини з Міжнародним валютним фондом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від фракції “Регіони України” виступає Хара замість Коновалюка. Підготуватися Воюшу.

 

ХАРА В.Г., голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (багатомандатний загально­державний виборчий округ, КПУ). Уважаемые коллеги! От имени нашей фракции “Регионы Украины” я предлагаю одобрить представленные Основные направления бюджетной политики на 2005 год. Это первое.

Второе, что хотелось бы отметить, — это очередной шаг к  экономическому росту и социальному благополучию, к улучше­нию жизни наших людей.

И третье. Мы сегодня обсуждали выполнение Государствен­ного бюджета 2003 года. Если бы мы были честными и чистыми перед собой, как говорим с этой трибуны, то вспомнили бы, при  каких условиях формировался бюджет 2003 года, сколько коллизий было создано предыдущим составом правительства, и что пришлось сделать людям, сидящим в этой ложе, правитель­ству Януковича в целом, чтобы вытащить бюджет 2003 года из той “халепи”, в которой он оказался, и выполнить его на 100%.

Учитывая то, что я представляю еще и Комитет по вопросам социальной политики и труда, хотел бы высказать несколько замечаний, связанных с очень важными социальными вопросами.

Предложил бы такое. В пункте 4 мер, которые предлагаются Основными направлениями, необходимо более конкретно указать параметры опережающего роста темпов реализации реальных доходов населения, прежде всего зарплаты в сравнении с ВВП, что даст возможность оценить перспективы реального роста уровня жизни и темпы приближения этого уровня к социальным стандартам, которые мы с вами определили.

В пункте 6 желательно было бы конкретизировать уровень увеличения расходов Государственного и местных бюджетов на социальные программы и учесть ошибки нынешнего года, скажем, значительное увеличение финансирования здравоохра­нения, но, к сожалению, мизерное увеличение на заработную плату, что создает нервозность. Хотя суммы увеличения финанси­рования здравоохранения в целом достаточные приличные.

В пункте 5 целесообразно конкретизировать этапы прибли­жения размеров социальных выплат (как это сделано в брошюрке “Научное обоснование…” по минимальной зарплате), чтобы можно было увидеть, когда у нас пенсии и социальные выплаты достигнут прожиточного минимума.

Пункт 9, конечно, очень важный. И это понятно, Кабинет Министров, прежде всего, беспокоится о заработной плате в  бюджетной сфере, но нельзя оставаться в стороне от той колоссальной суммы задолженности по заработной плате, которая есть в промышленности, на производстве.

Касательно пункта 10: “забезпечення цільового використан­ня коштів Фонду соціального страхування”. Мне кажется, тут надо более строго написать, что нельзя в Государственный бюджет брать средства из Фонда социального страхования, как мы сделали в этом году: взяли 200 млн грн на погашение задолжен­ности предыдущих лет перед шахтерами и поставили практически в тупиковое состояние Фонд страхования от несчастного случая на производстве.

И последнее. Я согласен с теми, кто высказывает крити­ческие замечания, есть возможность более детально прорисовать улучшения в социальной политике, которую будет реализовать правительство в 2005 году, мы свои предложения предоставим письменно для учета в окончательном варианте. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від фракції Соціал-демократичної партії (об’єднаної) слово має Воюш. Підготуватися Баранівському.

 

ВОЮШ В.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ №1, Автономна Республіка Крим). Шановні колеги! Бюджетна резолюція в цілому відповідає вимогам Конституції та Бюджетного кодексу України, програмним виступам Президента України та Програмі діяльності уряду. Більш реальним, ніж на нинішній рік, видається прогноз темпів зростання ВВП у 2005 році, що передбачається на рівні 6,5%.

Серед позитивних положень Бюджетної резолюції варто також відзначити намір уряду визначити Мінпраці головним розпорядником бюджетних коштів для фінансування програм із соціального захисту громадян, у тому числі тих, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Фракція СДПУ(о) вітає це рішення, оскільки воно сприятиме впорядкуванню системи соціальних виплат у країні.

Думаю, ми маємо всі підстави підтримати Основні напрями бюджетної політики на 2005 рік, запропоновані Кабінетом Міністрів України, але все-таки документ містить багато проблем­них питань, які потребують додаткового обговорення.

Передовсім це стосується норми, згідно з якою Державний бюджет України на 2005 рік має бути дефіцитним. Відмова від бездефіцитності бюджету — це дуже відповідальний крок, який принципово вплине на загальні результати бюджетної політики. Питання в тому, чи можна бути цілком впевненими у досягнутій макрофінансовій стабільності.

Також викликає занепокоєння те, що передбачається зберегти частку перерозподілу ВВП через зведений бюджет на рівні прогнозованого на 2004 рік показника. Ця частка завелика для умов України, не відповідає сучасному рівню економічного розвитку і розміру ВВП на душу населення. Необхідність підтриму­вати високі темпи економічного зростання вимагає її зниження.

Те, що передбачається збереження обсягу капітальних вкладень у видатках Державного бюджету на 2005 рік на рівні не  меншому, ніж відповідний показник 2004 року, фактично кон­сервує наявну ситуацію та суперечить вирішенню завдання формування бюджету розвитку, задекларованого урядом.

Також не зовсім зрозумілим є положення Основних напрямів бюджетної політики, яким уряд передбачає вдосконалення спрощеної системи оподаткування. Відтак невідомо, чи буде система спрощеного оподаткування малого бізнесу розширюва­тися, що вкрай необхідно для його розвитку, чи взагалі буде ліквідована. На наш погляд, Кабінет Міністрів мав би висловлюва­тися визначеніше, оскільки термін “удосконалення” не вказує напрям руху.

Фракція СДПУ(о) вважає за необхідне, щоб безпосередньо в   Бюджетній резолюції була зафіксована вимога виділити в  бюджеті 2005 року кошти, необхідні для фінансування науки, на  рівні, передбаченому чинним законодавством. Крім того, вже котрий рік поспіль ігнорується питання погашення заборгованості з виплат освітянам, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту”. Фракцією СДПУ(о) ще минулого року подано законо­проект про реструктуризацію та погашення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Будь ласка, Баранівський від фракції Соцпартії. Представники фракцій виступили всі.

 

БАРАНІВСЬКИЙ О.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загально­державний виборчий округ, СПУ). Фракція соціалістів. Соціалісти уважно вивчили Бюджетну резолюцію, і у нас є такі зауваження.

Перше. Нам незрозуміло, куди підуть кошти від приватизації об’єктів — чи на проїдання, чи все-таки на розвиток нашої економіки, на створення нових робочих місць.

Друге. Незрозуміло, чому уряд планує лише 500 млн грн на  повернення втрачених заощаджень, адже це лише 50 грн. За  такого зростання цін на продукти, пально-мастильні матеріали і все, що створилося двома кризами: хлібною і нафтопродуктів — це гроші, за які вже практично нічого не можна купити. Тому наша вимога: як мінімум у 4–5 разів ця цифра повинна бути вищою.

Третє. Зведення ДАІ сьогодні, як фронтова статистика, і все це пов’язано з якістю наших доріг. Незрозуміло, чому мовчить міністр Кірпа, погоджуючись з тим, що частину коштів, які ми збираємо на дороги, уряд планує використовувати на інші цілі.

Різко знижується платоспроможність наших громадян. Передбачається встановити мінімальну зарплату на рівні 262 грн, але немає чіткості — з 1 січня чи з 1 грудня 2005 року. Необхідно записати прямо, що це з 1 січня і з повним дотриманням співвідношень.

На наше глибоке переконання, ми всі разом з урядом, повинні взяти на себе державний борг перед працівниками освіти стосовно статті 57. Тому що ми просто принижуємо іншу гілку влади — судову, яка сьогодні винесла стільки рішень, і вони не виконуються.

Потрібно ліквідувати податок на додану вартість через його криміналізацію і як такий, що втратив роль джерела доходів, тут про це вже сьогодні говорилося.

Необхідно чітко розібратися з пільгами. Не може у нас один Донецьк використовувати 80% пільг з оподаткування, як сьогодні. А де ж тоді вся Україна?

Треба навести порядок, Миколо Яновичу, із ДПА — чи вона у  складі уряду, чи над урядом, чи під урядом. Потрібно було б уже якось вияснити.

І ще одне. Не можна допускати приватизації таких об’єктів, як “Криворіжсталь”. Скажімо, підприємство дає 1,3 млрд грн у  дохідну частину бюджету, а ми його сьогодні продаємо. Це все одно, що різати курей, які несуть золоті яйця. Я не думаю, що політика уряду в цьому плані розумом диктується, мабуть, чимось іншим.

І останнє. На думку соціалістів, ми повинні повернутися до  тих людей, які народжені в 1928–45 роках. Це діти війни, які зазнали всіх воєнних лихоліть, недовчилися, недоїдали, більшість із них скалічені, травмовані морально і фізично. Ми повинні подумати про їхній соціальний захист, скажімо, прирівняти їх до учасників війни.

Усі названі мною питання потребують урегулювання при прийнятті Бюджетної резолюції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, нагадую, що ми нещодавно прийняли зміни про запис на виступ: у статті 3.3.4 Регламенту говориться, що запис на виступ відбувається під час обговорення питання. У заявці на виступ подається, від якої фракції депутат виступатиме. Тобто головуючий уже не запитує, хто яку фракцію представляє або хто від тієї чи іншої фракції виступає, все це подається до секретаріату. У нас на моніторі висвітлюється, хто  від якої фракції. Всі, хто був записаний від фракцій, висту­пили. Тому, будь ласка, звертайтеся відповідно до Регламенту до секретаріату, не до мене, до керівників своїх фракцій.

Так, Матвієнко, будь ласка. 

 

ГОЛОС З МІСЦЯ. Кожна фракція має право на виступ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз наголошую: я не забираю права, але ви запишіться, я вас записувати не буду. Кого визначила фракція? (Шум у залі). Ще раз наголошую, шановні “наші українці”, прочитайте статтю 3.3.4 Регламенту, де записано, що ви повинні подати заявку.

 

ГОЛОС З МІСЦЯ. Подали!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вказати, хто від “вашої України” виступає. У  мене на моніторі цього немає. Все! Зверніться до секретаріату, з’ясуйте там, буде в мене на моніторі — одержите слово.

Матвієнка немає. Тоді Фоменко, будь ласка (Шум у залі).

Ще раз Матвієнку пояснюю: від фракції “Регіони України” вже виступали. Двічі від однієї фракції також не записуються. “Наша Україна”, з’ясуйте із секретаріатом, запишіться і одержите слово. Мене не цікавить, що ви мені розказуєте, із секретаріатом з’ясовуйте.

Будь ласка, Фоменко. Підготуватися Мельничуку.

 

ФОМЕНКО К.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ №114, Луганська область). Шановні народні депутати! Вважаю, що розділ про фінансування органів місцевого самоврядування та міжбюджетні відносини має стати одним із основних, пріоритетних розділів Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік. Нам є про що казати нашим виборцям, адже цифри красномовно свідчать. Я  дуже хочу, щоб наші виборці знали істинний стан справ, який є на сьогодні в нашій державі. Я також розумію, що виборча кампанія вже розпочалася, і за цими політичними перегонами наші виборці не розуміють, який стан на сьогодні ми маємо в місцевих бюджетах, зокрема.

Хочу оголосити і привернути вашу увагу до таких показників. Якщо в 2000 році місцеві бюджети становили лише 30% загаль­ного фонду Державного бюджету, то вже в 2003 році — 43,4%, а  за фактичним виконанням — 49%. Шановні мої, мінімальна заробітна плата за два роки зросла із 118 грн до 209 грн, в 4 рази збільшилося фінансування капітальних вкладень, інвестиційних проектів, фінансування об’єктів техногенного характеру. На сього­дні ми можемо сказати, що наші місцеві бюджети нарешті отримують 100%, підкреслюю, визначених обсягів трансфертів, дотацій, субсидій. Все це ми знаємо, і повинні знати наші виборці.

Хочу сказати, що потребують значного доопрацювання бюджетні взаємовідносини. І ми всі разом повинні вдосконалю­вати документи, які сьогодні нам подані, а не лише їх критикувати. Щоб критикувати будь-що, а тим більше бюджет — вибачте, великого розуму не потрібно, адже бюджет критикують і в тих країнах, де він багатомільярдний, де він профіцитний, і там бюджетних коштів бракує. Тому я закликаю всіх вас, шановні мої колеги: треба з розумінням поставитися до цієї справи і внести свої пропозиції, як зробити наш бюджет більшим, як зробити його кращим і досконалішим.

У мене з цього приводу є кілька пропозицій. Так, треба збільшити обсяг місцевих бюджетів. Як це зробити? Я пропоную збільшити нормативи бюджетної забезпеченості і наблизити їх до   нормативів державних гарантій та соціальних стандартів. Це перше.

І друге. Я пропоную всі ті пільги, які на сьогодні надаються державою, зокрема з плати за землю, а цих пільг у нас на 1,1 млрд грн, нарешті компенсовувати шляхом надання субси­дій місцевим бюджетам. Хочу сказати, що з 3,8 млрд грн, які місцеві бюджети могли б отримати з цього податку, вони отримують лише 37%, тому в Основних напрямах вважаю за необ­хідне передбачити цю норму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Мельничук. За ним — від фракції записана Давидова.

 

МЕЛЬНИЧУК М.В. Фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та  майнових паїв. Шановні друзі! Шановні радіослухачі! Мене вразила картина прогнозів уряду щодо показників середньої чисельності населення України. Це, безумовно, вражає: у 2003 році населення України було 47 млн 800 тис., у 2004 році очікується 47,432 млн, а в 2005 році прогноз — 47 млн. Куди ж ми йдемо, шановні? Оце так прогнози, недарма й вимирають люди в  Україні. Це ось такі бюджети, така підтримка людей, це наслі­док всього того, про що наша фракція не раз заявляла з парла­ментської трибуни.

Що таке 7 млрд грн на підтримку села? Це взагалі нічого! Миколо Яновичу, ви ж це розумієте, бо ви справді фахівець, який розуміє. Що таке 7 млрд грн, коли десять років поспіль знищу­вали село? А завтра дамо ці кошти і скажемо: “Та ви що, подивіться ж, як багато!” Нічого подібного! Ви дивіться, що робиться з пальним. Ми так і не почули відповіді ні від пана Клюєва, ні від Віктора Федоровича Януковича. Де чітка оцінка, що  взагалі коїться в Україні, як селяни будуть збирати хліб? Відповіді немає. І тому 7 млрд грн — це не що інше, як гачок, на який ми хочемо піймати селянина і сказати: “Чекай, наступного року буде краще, а сьогодні хоч вмирай, роби, що хочеш”.

Селянину немає, як виживати! Миколо Яновичу, закупівель­на заставна ціна — 600 грн. Ви ж розумієте, як ніхто інший, що це дуже мало, це просто обкрадання селянина, який виму­шений буде продати за таку ціну хліб, аби розрахуватися за кредити, не отримуючи жодної копійки прибутку. І знову нічим буде сіяти, і знову будемо казати: “Треба дати селянину, аби він сіяв”. І кому ж ми даємо? Тим, хто сьогодні сконцентрував більш як 60% земель, той і сіятиме, і матиме державну підтримку. Це  магнати земельні, а не селяни, які обробляють по кілька гектарів своєї землі.

Фракція Соціалістичної партії України сьогодні заявляє, що ми не будемо підтримувати такий бюджет, який ганьбить наше село. На жаль, на сьогодні це справді так.

Хотів би звернути вашу увагу на дотації, Миколо Яновичу. Хто перевів з 1,3 грн дотацію по м’ясу на 50 коп.? Не так уряд має підтримувати селянина! Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від групи “Демократичні ініціативи Народовладдя” слово має Давидова. Підготуватися Черновецькому.

Вибачте, я ще раз повторюю: у статті 3.3.4 записано: у  вашій заявці повинно вказано бути, хто виступає від фракції. Не  надам слова від фракції, доки не буде запису від фракції. Будь ласка.

 

ДАВИДОВА Л.І., член Комітету Верховної Ради України з  питань соціальної політики та праці (виборчий округ №181, Харківська область). Шановний головуючий! Шановні присутні! Сьогодні вирішується економічне майбутнє України, і бюджет наступного року є не звичайним, це бюджет країни з ново­обраним Президентом. Тому курс бюджетної політики, виписаний у Бюджетній резолюції, повинен бути гнучким, збалансованим і  зваженим, він не може суперечити тій переможній програмі національного прогресу, яку обере більшість українців, інакше цей документ перетвориться на палицю в історичному колесі розвитку Української держави.

Минулий рік був надзвичайно вдалим для України. Разом з  тим критична маса негативу накопичилася у принципах розпо­ділу фінансових ресурсів. Протягом п’яти останніх років видатки Державного бюджету щороку зростають на 10–15 млрд грн, але реального впливу на розблокування тромбів української нації ці кошти не справляють. Чому? Немає вмотивованої системи роз­поділу бюджетних ресурсів, практично не залишилося часу на формування програми розвитку фіскального законодавства, все відбувається методом латання дірок. Без узгодження прогнозованих надходжень із реформуванням освіти, науки, системи соціального забезпечення, оборони державна політика нагадує рух сліпого динозавра — це найбільша проблема державного управління в наступному році.

Соціальна сфера є найбільш чутливим індикатором відносин “влада — суспільство”, тому ми пропонуємо, починаючи з наступ­ного року, 75% збільшення бюджетних надходжень за рахунок економічного зростання спрямувати на фінансування соціальної політики, пріоритетом якої є вмотивовані людські потреби. Така динаміка розподілу коштів має бути незмінною до 2011 року.

Проект Бюджетної резолюції не повністю враховує інтереси тих, хто постраждав внаслідок Чорнобильської трагедії. Тому слід встановити вимогу про забезпечення потреб чорнобильців у  розмірах, визначених Національною програмою з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи на 2002–05 роки та на період до 2010 року. Проект цієї програми прийнятий нами в першому читанні.

Життєво необхідно збільшити частку місцевих бюджетів, адже останніх 13 років ми лише забирали. Без реальної фінан­сової допомоги мертвонародженими стають перспективи місцевої демократії. Децентралізація управління — зворотний бік адміні­стративної реформи, і цей процес має гарантувати чіткий розподіл повноважень. Сильні регіони — сильна держава.

Необхідно застосувати політику випередження. Уряд пови­нен запропонувати Верховній Раді чітко виписаний системний бюджет розвитку за результатами спільної роботи. Ми підтрима­ємо пропозиції уряду під час затвердження Державного бюджету, тому пропоную в цілому підтримати проект Бюджетної резолюції та врахувати висловлені вмотивовані зауваження. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово має народний депутат Черновецький. Підготуватися Цибенку.

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ №212, м. Київ). Уважаемые радиослушатели, председательствующий! Уважаемые народные депутаты! Я хочу высказаться по очень важному вопросу. Те, кто нас слушает, должны знать мнение человека, который понимает, где находятся деньги в стране. И я хочу вам с полной ответственностью сказать, что Украина является богатой страной, она вполне способна содержать своих граждан на евро­пейском уровне.

Первая проблема — это проблема льгот и привилегий. Еще в 1998 году я внес законопроект о том, чтобы все ветви власти лишить привилегий, а это — сотни санаториев, всяких больниц, никому не нужных, лагерей, чего там только нет. Ну неужели нас выбрали для того, чтобы мы ходили, как при советской власти: первые секретари райкомов — в одни поликлиники, а наши избиратели — в другие, и ездили на разном транспорте. Ну это совершенный абсурд!

К счастью, сегодня Комитет по вопросам государственного строительства и местного самоуправления, который возглавляет лидер партии “Собор” Матвиенко, этот законопроект поддержал. Но, Адам Иванович, коммунист Гуренко три месяца этот законо­проект мурыжит, держит его в своем комитете, чтобы не выно­сить на рассмотрение Верховной Рады. Потому что деваться нам будет некуда. Как только его вынесут сюда, десятки миллиардов долларов, которые тратятся на армию холуев, обслуживающих властьимущих, попадут в бюджет.

Дальше в своем законопроекте я предлагаю погасить задолженность по обесцененным сбережениям граждан в Сбер­банке. Этих денег — валом, страна ломится от денег! Но они находятся совсем в других местах, они недоступны для людей, которые умирают с голоду и нуждаются в самом элементарном уважении, в том числе и со стороны народных депутатов. Это  большая проблема. И до тех пор, пока мы будем говорить, что заботимся о народе, а не о конкретном человеке, ничего у  нас в стране не получится. Пожалуйста, помогите с коллегой, чтобы он мой законопроект рассмотрел, и пусть попробует его отклонить.

Следующая проблема — это проблема налога на добав­ленную стоимость. Этот налог, уважаемые телезрители, радио­слушатели, те, кто нуждается, вы платите в аптеках, покупая хлеб, но он идет во вред государству, его крадут из бюджета те, кто располагает властным ресурсом. Я внес законопроект о ликви­дации НДС. Пожалуйста, самое лучшее, что может сделать правительство, — это ликвидировать налог на добавленную стоимость. Этого налога вообще нет в Соединенных Штатах Америки, например. Это самое важное, что может сделать правительство…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Цибенко. Нарешті від фракції “Наша Україна” підготуватися Асадчеву.

 

ЦИБЕНКО П.С., голова Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні колеги! Шановні радіослухачі, наші виборці! Прийняття Бюджетної резолюції — надзвичайно відповідальний крок і важлива функція Верховної Ради, оскільки йдеться про розробку технічного завдання уряду для формування проекту Державного бюджету на наступний фінансовий рік.

Дозвольте поділитися деякими міркуваннями щодо соціаль­ної складової Бюджетної резолюції. Зацитую кілька норм, які
я і як народний депутат, і як комуніст, і як голова соціального комітету — Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, безумовно, не можу не підтримувати. Це, зокрема, “підвищення рівня державних соціальних стандартів, надання державних соціальних послуг та зниження рівня бідності в Україні”, “збіль­шити видатки соціальної спрямованості державного та місцевих бюджетів як інструменту досягнення соціальних та економічних цілей”, “забезпечити поступове наближення розміру мінімальної зарплати, пенсій, соціальних виплат та допомоги до рівня прожиткового мінімуму”. Безумовно, ці норми я підтримую і як депутат, і як голова комітету.

Проте я не можу підтримати, скажімо, таку норму, записану в проекті Бюджетної резолюції: “Запровадити систему надання адресної допомоги малозабезпеченим та соціально незахищеним громадянам та підвищити ефективність соціальних транфертів населенню шляхом використання науково обґрунтованої методо­логії”. Переклавши на нормальну мову, це можна пояснити таким чином. Минулого місяця уряд власноруч скасував свою постанову про заміну системи соціальних пільг адресною грошовою допо­могою. Сьогодні, через кілька тижнів, він знову повертається до цієї ідеї.

Не спрацювала у нас ця ідея! І не спрацювала тому… Скажімо, коли росіяни намагалися її реалізувати, то вони наперед казали: інвалід І групи отримає стільки, інвалід ІІ групи — стільки, і  так далі. У нас же відбулося те, що відбулося, тобто намагалися і соціальні пільги забрати, і допомоги не дати. Не буде цього!

Друге. Відчуваю, що найближчим часом відбудеться те, що я   називаю “наша національна страшилка” — рятуйте пільги! Кричать про те, що у нас багато чорнобильців, ветеранів, інвалідів та інших категорій знедолених, і при цьому замовчують про величезні пільги, які на сьогодні надані різним підприємствам. Лише перелік цих пільг для підприємств налічує 280 сторінок, а бюджет — 421, зіставте ці величини.

І дві конкретні пропозиції. Комітет пропонує, зважаючи на те, що наступний рік є роком 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні, записати витрати на відзначення цієї події окремим рядком у бюджеті. І друге: Законом “Про Державний бюджет України на 2004 рік” призупинена діяльність регіональних комісій щодо призначення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від фракції “Наша Україна” слово має депутат Асадчев. Підготуватися Нощенку.

 

АСАДЧЕВ В.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ №220, м. Київ). Шановний Адаме Івановичу, повірте мені, що ця Бюджетна резолюція не варта й доброго слова, а тим більше щоб його не надавати.

У принципі, Бюджетна резолюція — це документ самого уряду, і йому формувати бюджет. Єдине що, Миколо Яновичу, не  треба писати у Бюджетній резолюції відвертих дурниць. За  13 років, щоб ви знали, наш борг на сьогодні становить 70 млрд грн. Виходить, що за 2005 рік уряд має наростити ще 50 млрд грн. Я не зовсім розумію, як ви збираєтеся це робити, хто вам дасть стільки запозичень, і як це відображається у балансі бюджету.

Хочу зупинитися на тому, як “Наша Україна” бачить бюджетну політику, на що вона має бути спрямована перш за все. Ми вважаємо, що головним чинником економічного зростання будь-якої держави, в тому числі України, є людина. Гроші треба вкладати в людину. Тому доходи громадян завжди мають зростати випереджаючими темпами.

Якщо наша податкова система зорієнтована на споживання (у нас є податок на споживання), то всіма засобами треба розви­вати внутрішній ринок. Для цього треба і диверсифікувати джерела постачання енергії, і спрямовувати туди капітальні вкладення. Фіскальна, антимонопольна політика має стимулювати розвиток внутрішнього ринку. Створення нових робочих місць — також чинник внутрішнього ринку. Не за кордоном щоб 7 млн українців працювали, а треба створити 7 млн робочих місць в Україні і брати відповідні податки.

Має відбутися кардинальна реформа податкової системи, спрямована на: значне спрощення системи адміністрування, відмову від поліцейських функцій фіскальних органів, скасування податкової міліції, відмову від пільг у системі оподаткування, створення рівних умов конкуренції для всіх, введення податків на   багатство, скасування подвійного оподаткування, поступове зменшення оподаткування фонду заробітної плати суб’єктів господарювання.

Треба забезпечити громадянам доступ до дешевих кредитних ресурсів, систем страхування, систем накопичення власного капіталу, відмовитися від податку на депозит, тому що він фактично зменшуватиме можливість вкладення кредитних ресурсів.

Зупинити розкрадання країни, відмовитися від продажу об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення, а  також об’єктів, що працюють рентабельно. Потрібно ввести жорсткі вимоги відповідальності до менеджерів, які управляють об’єктами державної і комунальної власності.

Треба навчитися жити відповідно до своїх достатків, скоротити адміністративно-репресивний апарат, скоротити кіль­кість контролюючих органів і так далі.

На жаль, нічого цього немає в Бюджетній резолюції. І це прикро, тому що нічого й не зміниться. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Нощенко. Підготуватися Крючкову. Немає Миколи Петровича, не бачу.

Георгій Корнійович Крючков. Будь ласка. Підготуватися Королю. Є Король? Ні, Короля не бачу. За ним — Заєць.

 

КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з   питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановний Адаме Івановичу! Шановні члени уряду, колеги! На мій погляд, Бюджетна резолюція — це, фактично, виклад фінансового фундаменту дій уряду на наступний рік, це бачення урядом найгостріших проблем суспільного життя і шляхів їх вирішення.

Що здивувало нас, членів Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, при ознайомлені з цим документом? У проекті Бюджетної резолюції, скільки не шукав, я  не знайшов взагалі таких понять, як “оборона”, “безпека держави”, суспільства, народу.

Відомо, що Збройні Сили України переживають дуже складний етап — глибоке реформування. Потрібен крутий поворот у фінансуванні потреб оборони. Тут, з цієї трибуни, сьогодні говорили, що, мовляв, 80% бюджетних призначень на оборону йдуть на санаторії та інше. Це люди просто не розуміють, про що говорять. Ви, Миколо Яновичу, знаєте, в якому становищі пере­буває армія. І мені незрозуміло, чому, коли всі західні держави, Росія змінили ставлення до потреб оборони, Україна залишається єдиною державою, яка просто махнула рукою на Збройні Сили. Хіба можна обійти таке питання в цьому документі? Між іншим, у  зверненні Президента двічі згадується про оборону, а уряд чомусь це ігнорує.

Далі. На серйозну проблему перетворилося забезпечення пожежо- і вибухобезпечного стану арсеналів, складів, баз боєприпасів. Ми всі нещодавно обурювалися тим становищем, в  якому перебуває ця ділянка оборонного життя. Хіба можна обійти цю проблему в такому документі?

І ще одне питання — це диспропорції, кричуща несправед­ливість у пенсійному забезпеченні військовослужбовців залежно від часу виходу на пенсію. Генерал, полковник, який захищав Вітчизну, зараз одержує пенсію меншу, ніж прапорщик. Ці люди в злиденному становищі перебувають. Скільки листів щодо цього, скільки звернень! У мене таке враження, що якась замерзла душа в уряду, якщо він не реагує на ці речі.

Ми розуміємо, потрібно 1,3 млрд грн на ці справи, за рік, можливо, не вирішимо. Але давайте чесно людям скажемо, коли ми цю проблему вирішимо. Вчора тут було півтисячі людей, страшно з ними говорити. Це настільки гостре питання, що його обійти не можна! Я говорю про це тому, що це, на мій погляд, лінія діяльності уряду, боюся, що й у бюджеті так буде. Ми   конкретні пропозиції внесли і хотіли б сподіватися, що, можливо, нарешті цього разу молитва до Господа Бога дійде. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, Короля я не бачу. Будь ласка, Іван Олександрович Заєць. Підготуватися Мироненку.

 

ЗАЄЦЬ І.О., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (багато­мандатний загальнодержавний виборчий округ, “Блок Віктора Ющенка “Наша Україна”). Українська народна партія, фракція “Наша Україна”. Шановні народні депутати! Державний бюджет — це дзеркало, в якому відображається вся діяльність уряду, вся політика влади, тому наша увага до Державного бюджету має розпочинатися вже з детального аналізу Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік.

Як можна покращити проект Бюджетної резолюції?

Перше. У проекті Бюджетної резолюції відсутні конкретні завдання, складається враження, що уряд продовжує плисти за  течією подій. Проте зернова криза, підвищення цін на бензин показують, що така політика безперспективна, я сказав би навіть — шкідлива.

Тому я пропоную уряду додати розділ, в якому зафіксувати конкретні завдання для вирішення конкретних проблем, зокрема соціального характеру: конкретно сказати, які повинні бути заробітні плати, які повинні бути доходи людей, які повинні бути пенсії і стипендії.

Про екологічну проблематику в цьому документі ви не знайдете жодного положення. Без цього Бюджетна резолюція є документом безвідповідальної політики уряду.

Друге. Абсолютно негативною новиною, що міститься в  Бюджетній резолюції, є пропозиція парламенту благословити різке збільшення державного боргу до 30% обсягу внутрішнього валового продукту. У резолюції ми не знаходимо відповіді, скільки коштуватиме обслуговування такого боргу, як і інформації, під вирішення яких конкретних програм планується збільшення державного боргу. Таке збільшення боргу — велике шахрайство.

Третє. Уряд не пропонує суттєво збільшити частку зарплати у внутрішньому валовому продукті. Це означає, що приріст ВВП не буде використовуватися на подолання бідності, на збільшення доходів громадян. Це означає, що приріст ВВП буде й надалі служити джерелом збагачення мафії і поширення корупції.

Початок цього процесу ми вже спостерігаємо. Маю на увазі різке підвищення цін на бензин, яке уряд сприйняв як дане Богом, а не здійснене мафією. Складається враження, що уряду подо­бається це підвищення цін. Чи не хоче уряд зробити інфляцію дуже важливим джерелом наповнення бюджету? Думаю, що хоче. Теперішнє підвищення цін на бензин — це механізм розкрадання мафією прихованих урядом 10 млрд грн.

Четверте. Прикладом безвідповідальності уряду є поло­ження про інноваційну політику. Це знову-таки загальники. Невже не можна було записати положення про, наприклад, підтримку науки через використання таких механізмів, як гранти. Ви не знайдете в Бюджетній резолюції нічого про механізми підтримки інновацій.

П’яте. Уряд розуміє, що слід здійснювати податкову реформу, але пропонує розробляти Державний бюджет на 2005 рік на чинному податковому та бюджетному законодавстві.

Отже, шановні народні депутати, ми повинні примусити уряд вдосконалити цей документ, якщо хочемо мати бюджет еконо­мічного зростання, бюджет соціального захисту громадян.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Мироненко. Підготуватися Гірнику.

 

МИРОНЕНКО В.А. Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые народные депутаты! Уважаемые соотечест­венники! Не желая повторяться, абсолютно присоединяюсь к предложениям Петра Николаевича Симоненка и Георгия Корне­евича Крючкова. Хочу только дополнить, что ложью является утверждение, якобы в стране нет средств для того, чтобы выпол­нять законы, действие которых приостановлено правительством Ющенка в 2000 году, касающиеся льгот ветеранов, инвалидов, чернобыльцев и так далее. Есть деньги! Откуда берутся богатые? Откуда взялись олигархи?

Надо сделать то, что предлагает Коммунистическая партия Украины, — прекратить всеобщую приватизацию, прежде всего, в  стратегических отраслях экономики. Это обеспечит увеличение поступлений в Госбюджет и местные бюджеты. Об этом свиде­тельствуют факты, которые все мы знаем: Госбюджет уменьшил­ся в несколько раз по сравнению с 1991 годом, экономика сократилась в 2 раза. Неужели не ясно, что надо прекращать приватизацию?! Но Президент, правительство Украины, большин­ство Верховной Рады Украины, а здесь 300 миллионеров находятся, категорически против этого. Они за продолжение всеобщей приватизации.

Я обращаюсь к “Нашей Украине”, к так называемым центристам: почему вы не выступаете против всеобщей приватизации? Наверное, потому что приватизация ежедневно порождает олигархов, которые находятся в ваших рядах, обеспе­чивающих увеличение своего капитала за счет всеобщей приватизации, и вы, победив на выборах (то ли это центристы, то  ли “Наша Украина” Ющенка), будете проводить все ту же политику, которая уничтожает экономику, уничтожает народ уже 13 лет. Сколько это может продолжаться?

Думаю, народу становится все более ясно, что необходимо восстанавливать социалистическую направленность, выходить на прогрессивный социалистический путь, которого придержива­ется, например, та же Швеция. Уже 60 лет они открыто заявляют, что идут по социалистическому пути, утверждают бесплатное здравоохранение, бесплатное образование. Там на митинги-протесты выходят капиталисты. А у нас народ ничего не получает, потому что он бесправен, потому что правит капитал, потому что средства массовой информации постоянно зомбируют населе­ние, что надо продолжать путь реформ, то есть эту всеобщую приватизацию.

Уважаемые соотечественники! В моем округе фактически уничтожены многие предприятия вследствие приказа №312 министра транпорта Кирпы. Ни Президент, ни правительство Украины, ни Генеральный прокурор до сих пор этот приказ не отменили. Население ждет и делает выводы: правительство, Президент и Генеральный прокурор за правовое государство или против? Безработица в Керчи огромная, настойчивая просьба: отменить этот приказ. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Гірник. Підготу­ватися Кармазіну.

 

ГІРНИК Є.О., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ №89, Івано-Франківська область). Фракція “Наша Україна”. Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі! Зранку ми слухали звіт уряду про виконання Державного бюджету 2003 року, викладений у дуже мажорних, навіть бравурних, тонах, який дещо нагадував звіти про виконання радянських п’ятирічок.

На мою думку, ця тенденція запаморочення від сумнівних або неіснуючих успіхів є небезпечною, бо може завадити об’єктивному аналізу стану економіки і перспектив її подальшого розвитку, в тому числі, а може, й передусім, бюджетного процесу 2005 року. Мусимо собі сказати правду, що уряд не ставив перед собою таких завдань, завдання були поставлені урядом Кінаха, тому наявний результат — не так досягнення, як везіння, не наслі­док реформ і детінізації економіки, а просто вплив кон’юнктури.

Оцінюючи запропоновані показники Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік, хотілося б звернути увагу на такі моменти.

Втішно, що уряд заявляє про довготривалу стратегію розвитку і хоче займатися довгостроковим плануванням. Але що він хоче планувати? Якщо він прагне, як заявлено, виконання Концептуальної стратегії європейського вибору на 2004–11 роки, то, на мою думку, у преамбулі мали б бути показані стандарти європейського вибору, яких ми повинні досягти у 2011 році для вступу до Європейського Союзу, це мають бути євростандарти. І показники 2005 року повинні бути першим кроком до досягнення цих стандартів. На жаль, цього немає. І це наводить на думку, що урядові стратеги на чолі з Януковичем прагнуть потрапити до Європи через 50 років, а існуюча тіньова економіка їх задоволь­няє. Тому Верховна Рада, якщо вона обстоює позиції європейського вибору України, повинна дати доручення змінити цю ситуацію.

Поточні зауваження. Рівень підтримки місцевих бюджетів планується не нижчий, ніж у 2004 році. Та не менша питома вага, бо інакше повториться ситуація 2003 і 2004 років — недофінансу­вання бюджетів. У тому числі мають бути відображені трансферти на рівні районів.

Капіталовкладення — знову-таки, повторення ситуації 2004 року. Нам необхідно усвідомити, що депутатів обирають виборці, а не уряд, тому схема закритого, хабарного розподілу інвестицій є порочною.

Усі ці приклади (я можу назвати більше) потребують скасу­вання урядової постанови №509. Слід також збільшити фінан­сування медицини, підвищити зарплати, пенсії та інші соціальні виплати. А взагалі, нам треба не схвалювати, а взяти до відома Основні напрями бюджетної політики на 2005 рік і дати доручення уряду щодо їх удосконалення. Бо інакше ми знову потрапимо в порочний круг бюджету 2004 року. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Кармазін. Підготуватися Артеменку. Артеменка я не бачу, Рудьковського також. Наступна — Гінзбург.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Партія захисників Вітчизни, “Солідарність”, виборчий блок Віктора Ющенка “Наша Україна”. Шановні народні депутати! Шановні громадяни України! Як і сьогодні вранці, очевидно, що в діяльності уряду головне, це вже стійка тенденція, Миколо Яновичу, — небажання виконувати вимоги чинного законодавства, сформування бази для розвитку тіньової, а не легальної економіки.

Для підкріплення конкретний факт: з розмитнення одного контейнера (що на західному, що на східному, що на південному напрямку) переводиться в “тінь” 12,5 тис. Помножте на кількість контейнерів, і зрозумієте, яку економіку ви очолюєте. Ви очолю­єте кримінальну економіку! При цьому державі йде лише дев’ята частина. Ось вам головні напрями, користуйтеся, я вам викладку дам.

Щоб цього не було, я приєднуюся до тих, хто сьогодні говорив про ту страшну роль, яку відіграє податок на додану вартість. До речі, цього року вже плюс 2 млрд грн заборгованість. Тільки в цьому році! Тому я пропоную конкретно записати в  Бюджетній резолюції: замінити ПДВ податком з продажу, що розширить базу оподаткування. І навіть якщо зменшиться розмір надходжень, то якщо ви плануєте на цей рік 55,5 роздрібний товарообіг, податок у розмірі лише 10% ціни забезпечить вам більш як 6 млрд грн доходів. Тобто те саме, що сьогодні має від ПДВ економіка, але тоді, по-перше, до 40% не осідатиме в кише­нях податківців, а по-друге, у всіх громадян України рівно на 10% збільшаться доходи за рахунок різниці у ставках податків.

Ви розробляли проекти. А скажіть, будь ласка, як відповісти на запитання: чому Національний банк не подав проект Основних засад грошово-кредитної політики на наступний бюджетний період, що він мав зробити ще до 1 квітня відповідно до пункту 5 статті 33 Бюджетного кодексу? Чи, може, пану Тігіпку ніколи, бо  він з вашим Прем’єр-міністром весь час з’ясовують, хто й на яких умовах буде єдиним кандидатом? А може, треба зайнятися своєю справою? І я просив би, пане головуючий, задати ці питання, протокольно доручити Голові Національного банку України. Не рекламувати себе, не рекламувати Прем’єр-міністра, він і так уже достатньо розрекламований.

Далі. Дійсно, немає навіть таких понять у цій Бюджетній резолюції, як “оборона”, “державна безпека”. Це все треба передбачити, а даний проект треба відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Ольга Гінзбург. Підготува­тися Шкілю.

ГІНЗБУРГ О.П. Фракція комуністів. Шановні народні депу­тати! Шановний Адаме Івановичу! Шановні представники уряду! Шановні виборці! Я так розумію, що питання, яке ми сьогодні розглядаємо, — це та стратегія, згідно з якою у нас формува­тиметься бюджет. Тобто нам треба стільки-то грошей, ми їх беремо під такі правила гри. Ця Бюджетна резолюція згідно з Конституцією має забезпечити народу України нормальне життя, за що відповідає держава в особі Президента і уряду. І це не повинно бути так, мовляв, ми можемо забезпечити, тільки щоб сорочка на нас теплілася, і якісь там були лапті на ногах. Ми  повинні чітко визначити, скільки нам треба, щоб нормально жили літні люди, діти, щоб наші громадяни мали роботу. А тоді вже стягувати, заставляти всіх працювати на це, на цю суму, яка нам потрібна для нормального життя.

І тому я не можу погодитися з цією резолюцією, яка говорить: а ми можемо лише стільки, давайте поділимо те, що маємо. Це не тому, що я така погана чи добра. Я щойно приїхала з округу, де я завжди працюю день у день, від дзвінка до дзвінка. І, проїхавши всі свої села і міста, від яких я обрана народним депутатом, я просто не можу спокійно жити. Я приходжу до Верховної Ради і думаю: там — одне життя, це — інше, а отут — зовсім інше. Ми неначе розділені якоюсь кріпосною стіною.

І далі я по суті хочу сказати. Не можна сьогодні нормально реагувати на те, що молоко селянин продає за 60 чи 55 коп., а  сироватку в магазині продають по 45 коп. Ну де ж ці прибутки? Де те масло і сметана, які з нього зняли? Хто отримує на цьому прибутки? Ну не дядько ж Сем приїде наводити порядок? Я для себе хочу зрозуміти: хто нарешті скаже “Не робіть так!”?

У мене є пропозиції до резолюції. Шановний Миколо Яновичу, я хочу, щоб ваші урядовці взяли їх до уваги. Необхідно внести зміни до чинного податкового законодавства.

Закон №889, “Про податок з доходів фізичних осіб”, стаття 6 “Податкові соціальні пільги”.

Перше. Передбачити пільги інвалідам з дитинства неза­лежно від віку і групи, а там — тільки до 18 років.

Друге. Інваліди ІІ групи на сьогодні не користуються цими пільгами, бо закон просто випустив відповідний декрет.

Третє. Внести пільгу учасникам бойових дій в Афганістані, а не тільки учасникам Великої Вітчизняної війни.

Стаття 9 “Особливості нарахування та сплати окремих видів доходів”. Внести чітке визначення щодо оподаткування матеріаль­ної допомоги.

Стаття 16 “Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету”. Але на цьому втрачає бюджет. Треба внести чітке визначення порядку зарахування утриманого податку з доходу фізичних осіб філіями та відокремленими підрозділами юридичних осіб. Немає чіткого визначення структурного підрозділу.

Указ Президента від 3 липня 1998 року №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, на чому втрачає бюджет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Шкіль. Підготу­ватися Комару.

 

ШКІЛЬ А.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (виборчий округ №121, Львівська область). Дякую. Фракція Блоку Юлії Тимошенко, 121-й виборчий округ. Я  недаремно хочу наголосити на 121-му виборчому окрузі, тому що це — один з тих округів, який практично був обділений, ні копійки не було виділено на нього у зв’язку з тим, що народний депутат від цього округу, тобто я, не голосував за бюджет. Це  заява була чітка і однозначна, вона була здійснена як розпо­рядження, що було доведено до кожного, наголошую, голови обласної ради, до кожного представника Президента. Представник Президента моєму помічнику, який за сумісництвом ще є й головою районної ради, власне, й дав таку відповідь.

Я хочу, щоб ви це знали. Народних депутатів не так багато зараз у залі, на превеликий жаль, але радіослухачі — біля радіо­приймачів, бо вони хочуть знати, чи буде допрокладено газ, бо вже й пічки порозвалювали, люди вже оплатили підведення від центральної труби до власних осель, а 300 тис. грн, наприклад, у  Мостиський район, у мій виборчий округ, не надійде через політичну позицію народного депутата.

От як це розцінити? Чи можна це не розцінити як хабар тим виборцям, які мають “хорошого” депутата, і тим депутатам, які “правильно” голосують у цій залі? До речі, такі дії підпадають під  Закон “Про боротьбу з корупцією”. Я вбачаю чіткі корупційні дії, коли на будівництво стадіону в Закарпатській області… Звичайно, дуже потрібна річ, наша країна без футболу — як корова без трави, як же без футболу жити? Ми ж маємо футбольну партію політичну, вона здійснює керівну і спрямовуючу роль в Україні… І от, власне, будівництво стадіону виявляється важливішим, ніж будівництво соціальних об’єктів.

Тут говориться про те, що країна, практично, не в змозі забезпечити для своїх громадян нормальних умов життя, вже не кажучи про зарплатню, про прожитковий мінімум, який обрахо­вується невідомо за якими критеріями, але хоча б добудувати школи… Усе це можна пояснити тільки одним — тим, що в Україні при владі перебувають люди, які не дбають ні про народ, ні про державу, а лише про самих себе.

Я щойно повернувся з округу, зустрічався із своїми вибор­цями і уповноважений передати таку заяву. Мені чітко було сказано: якщо ці кошти не надійдуть, ми будемо перекривати дороги, будемо перекривати залізниці, ми — прикордонний округ, отож перекриємо митні переходи… І я нічого не можу їм заперечити.

Тому якщо це все станеться, то я хочу пояснити всім присутнім, що прізвище й ім’я цього явища — Микола Янович Азаров, який поставив свій підпис під постановою №510… Не має значення, №317 чи 510, головне, що вона є, і заперечити цього ви не можете. Ця постанова була доведена, і вона, як усі таємні постанови, виконується набагато краще, ніж всі резолюції і поста­нови, які приймаються в цій залі.

Я, власне, хочу звернутися до виборців: якщо ви будете перекривати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Комар. Ніколаєнка не бачу. Підготуватися Круглову.

 

КОМАР М.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ №51, Донецька область). “Регіони України”. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Шановні члени уряду! Безумовно, позитивом у роботі Верховної Ради та уряду останнім часом є постійний рух у напрямі до формування бюджету знизу, про що ми вже давно говоримо і до чого прагнемо. Шлях це, звичайно, непростий, тому  в проекті Основних напрямів бюджетної політики значна увага приділена питанням міжбюджетних відносин. Передбачено подальше вдосконалення міжбюджетних відносин, виходячи з динаміки фінансово-бюджетних та соціально-економічних показ­ників розвитку адміністративно-територіальних одиниць, розробка вартісної оцінки мінімальних стандартів основних послуг, надання яких держава делегує місцевим органам влади.

Питома вага місцевих бюджетів у зведеному бюджеті повинна становити, звичайно, не менше відповідного розрахунко­вого показника бюджету 2004 року, а більше. Оскільки система трансфертів з Державного бюджету до місцевих бюджетів є гарантією їх фінансової стабільності, пропонується у бюджеті 2005 року їх обсяг визначити також не меншим, ніж у 2004 році, з урахуванням зміни структури доходів та видаткових повноважень бюджетів.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу у складі видат­ків Державного бюджету будуть передбачені трансферти місце­вим бюджетам на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ у розмірі 3% загального обсягу дотацій вирівнювання з Державного бюджету місцевим бюджетам.

Виходячи з принципу субсидіарності бюджетної системи України, та з метою забезпечення ефективного використання бюджетних коштів пропонується здійснити заходи щодо передачі окремих бюджетних програм місцевим бюджетам шляхом надання відповідних субвенцій з Державного бюджету.

З метою забезпечення ефективного витрачання бюджетних коштів в Основних напрямах бюджетної політики пропонується розпочати роботу щодо поетапного впровадження програмно-цільового методу планування місцевих бюджетів. Крім того, з  метою заохочення місцевих органів державного управління до нарощування дохідної бази пропонується вдосконалити порядок планування міжбюджетних трансфертів.

Таким чином, в Основних напрямах бюджетної політики на 2005 рік передбачено зміцнення ресурсної бази місцевих бюдже­тів та удосконалення міжбюджетних відносин. Пропоную без істерики та політиканства схвалити Основні напрями бюджетної політики на 2005 рік і дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Круглов. Підготуватися Павлу Матвієнку.

 

КРУГЛОВ М.П., член Комітету Верховної Ради України з    питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв’язку (виборчий округ №130, Миколаївська область). Шановні колеги! Шановні члени уряду! Я, безперечно, як  і всі, розумію, що на цій трибуні під час обговорення даного питання ми вже бачимо початок передвиборної кампанії, і те, що лунає з цієї трибуни, має більше забарвлення передвиборної агітації, аніж обговорення Основних напрямів бюджетної політики.

Ми можемо звинувачувати уряд багато в чому. Кожен, вихо­дячи із своєї конкретної мети. Але я хотів би, щоб ми згадали про ті нормативні документи, які самі прийняли в цьому залі.

Стаття 33 Бюджетного кодексу чітко говорить, що проект Основних напрямів, які представляє Кабінет Міністрів, має містити 11 пунктів. Ці 11 пунктів знайшли відображення. Для тих, хто не читав, можу сказати, це сторінки 6, 7, 8, 9 і 10. По кожному з цих питань уряд дав конкретну відповідь, як він бачить досягнення мети через Програму діяльності Кабінету Міністрів, яку ми схва­лили в цьому залі. І для того, щоб досягти цієї мети, уряд знову-таки дає нам 39 своїх завдань, які він ставить за мету протягом наступного бюджетного року для вирішення цих проблем. Якщо у  будь-кого з нас виникає будь-яке побажання, то просто до цих 39 пунктів додається той пункт, який вважає доцільним народний депутат.

Коли ми говоримо про постанову, яку ми маємо прийняти в цьому залі, то вона може містити два визначення: або “взяти до відома”, або “схвалити”. І додати ті пропозиції, які ми вважа­ємо за необхідне. Тому я пропоную: давайте менше говорити про політику, а конкретно пропонувати те, що необхідно додати.

Зі свого боку, я просив би уряд врахувати ось що. У  “Перехідних положеннях” Земельного кодексу визначено, що  землі несільськогосподарського призначення, які знаходяться під підприємствами та організаціями, які вже приватизовані, повинні бути викуплені або взяті в оренду. Це серйозне джерело наповнення бюджету (Шум у залі). Я вас не перебивав, послу­хайте. Це йде на сьогодні вже за рахунок прибутку. Тому я просив би врахувати ці пропозиції.

І ще одне. Протягом цього року ми робили багато спроб за  допомогою акцизного збору знищити виноградарство України. Я просив би на урядовому комітеті окремо розглянути цю проблему. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Матвієнко. Не бачу. Тоді Майстришин. Підготуватися Поліщуку.

 

МАЙСТРИШИН В.Я., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ №14, Вінницька область). Фракція “Регіони України”. Шановний Адаме Івановичу! Шановні члени уряду! Шановні народні депутати! Шановні наші виборці! Сьогодні йде мова про Бюджетну резолюцію і, знаєте, в  цьому документі є дуже багато конструктивного і виваженого. І, в принципі, це правильно, особливо з огляду на те, що відбува­ється сьогодні вже в цьому залі, і не лише в залі, загалом в Україні, — початок передвиборних перегонів по виборах Прези­дента України. Тому цей документ також треба дивитися, з огляду на певні, скажемо так, політичні ознаки.

Разом з тим, у цілому підтримуючи Основні засади бюджет­ної політики, я хотів би доповнити цей документ такими, на мій погляд, необхідними нормами.

Передовсім хочу привернути увагу уряду до проблеми державного боргу і взагалі запозичень. Ви знаєте, з прикрістю чи, можливо, з певною, скажімо, надією я хочу навести як приклад китайську економіку, коли вони будь-який виріб власного виробництва обов’язково супроводжують так званим кредитним портфелем. Це означає: купуйте китайське і будете мати в тому числі й обігові кошти. Чому сьогодні ми, маючи можливість робити досить дешеві, досить перспективні запозичення, не звертаємо увагу на підтримку власного виробника? Чому Росія вже протягом четвертого року в кожному бюджеті закладає таку норму, так зване експортне фінансування?

Я наполягаю на тому, щоб у Бюджетній резолюції виборчого періоду ми обов’язково повернулися до цієї проблеми. Якщо ми один раз обпеклися на кредитах, узятих під гарантію уряду і  неповернутих, ми не повинні не звертати увагу на те, про що сьогодні говорив Голова Верховної Ради, що 90% доходів нашого бюджету дають експортні позиції. Якщо сьогодні зміниться кон’юнктура на зовнішньому ринку, ми втратимо ці позиції. І тому я наполягаю на тому, щоб ми обов’язково заклали позицію передекспортного фінансування як стратегію розвитку нашої економіки на подальші роки. Це перше.

І другий момент. Зважаючи на дефіцит часу, я хотів би звернути увагу на те, що Рахункова палата і Верховна Рада в  цілому підтримують позиції проекту Закону “Про державний борг” як закону, який може дати певний інструментарій. Якщо сьогодні опозиція критикує уряд за певні проблеми з роботою з  державними боргами, а це кожна четверта гривня видаткової частини бюджету, я пропоную, щоб ми в Бюджетній резолюції записали, що цього року ми обов’язково приймемо Закон “Про державний борг”. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Поліщук Микола Єфремович. Підготуватися Калетніку. Не бачу. Тоді Черняк.

 

ПОЛІЩУК М.Є., голова Комітету Верховної Ради України з  питань охорони здоров’я, материнства та дитинства (виборчий округ №214, м. Київ). Шановні народні депутати! Основним напрямом роботи будь-якої влади повинно бути збереження та відновлення здоров’я населення. Враховуючи, що політика у сфері державних фінансів має бути спрямована на створення соціально орієнтованої ринкової економіки та підвищення життєвого рівня населення, а також виходячи з аналізу економічного стану охорони здоров’я, Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства вважає за доцільне внести пропозиції, які необхідно врахувати в Основних напрямах бюджетної політики України, тобто в Бюджетній резолюції на 2005 рік.

Перше. Передбачити заходи щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України про надання безоплатної медичної допомоги.

Довести видатки на охорону здоров’я до рівня не нижче 4% ВВП, тобто 11,3 млрд грн на охорону здоров’я, враховуючи, що ВВП буде 283 млрд грн.

Запровадити єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників закладів охорони здоров’я.

Комітет наголошує на необхідності збереження пільг щодо податку на додану вартість на операції з продажу і ввезення лікарських засобів та виробів медичного призначення, а також повернення пільгової ставки акцизного збору на медичний спирт. Не можна допустити зростання цін на ліки, що неминуче призведе до збільшення соціальної напруженості в суспільстві, пов’язаної з  різким зниженням фінансової доступності медикаментів для громадян.

Одним із пріоритетних завдань бюджетної політики на 2005 рік мають стати також: усунення існуючої негативної тенденції недофінансування видатків на допомогу сім’ям з дітьми; розв’язання проблеми підвищення розмірів державної допомоги сім’ям з дітьми, приведення їх у відповідність із діючим законо­давством України; передбачення у видатках Державного бюджету коштів на оздоровлення дитячого населення України.

Одним із Основних напрямів бюджетної політики в 2005 році мають залишитися: скорочення бюджетних витрат на потреби, не  пов’язані з соціальним захистом населення, розвитком науки та освіти, охорони здоров’я, соціально-культурними та екологічними програмами; заходи щодо недопущення збільшення кількості працівників апарату центральних і місцевих органів влади, зростання витрат на їх утримання.

На жаль, у проекті Основних напрямів бюджетної політики я  цього не помітив. Просив би врахувати ці пропозиції у подаль­шій роботі над проектом Основних напрямів бюджетної політики. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Слово має народний депутат Черняк. Підготуватися Мовчану.

 

ЧЕРНЯК В.К., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, “Блок Віктора Ющенка “Наша Україна”). Фракція “Наша Україна”, Українська народна партія. Шановні представники уряду! Шановні народні депутати! Ситуація, що склалася, зобов’язує зробити бюджет наступного року водночас і соціальним бюджетом, і бюджетом розвитку. Це складно, це вимагає надзвичайної майстерності і високого мистецтва економічної й бюджетної політики. Однак і уряд, і   парламент зобов’язані зробити бюджет наступного року і соціальним, і бюджетом розвитку.

Ми всі пишаємося тим, що у нас відбувається економічне зростання. Логічно, що наслідком економічного зростання повин­но бути зростання основних соціально-економічних показників. Економічне зростання не є самоціллю, воно повинно дати наслідки, результати. Більше того, без зростання основних соціально-економічних показників захлинеться економічне зростання. Тут існує прямий і зворотний зв’язок.

У зв’язку з цим необхідно планувати зростання частки заробітної плати у валовому внутрішньому продукті і взагалі зростання всіх доходів населення. І тільки на цій основі ми можемо забезпечити зростання платоспроможного попиту. На мій погляд, зараз це основне питання економічної і бюджетної політики. Нам потрібно передовсім вирішувати проблеми внутрішнього ринку, формувати внутрішній ринок. У нас обмежені можливості виходу на зовнішній ринок, і якщо не буде зростання платоспроможного попиту, то в кінцевому рахунку не будуть вирішуватися всі інші проблеми. Я хотів би, щоб у Бюджетній резолюції і взагалі в бюджеті наступного року саме питання зростання платоспроможного попиту було найбільш важливим. Звичайно, у зв’язку з цим необхідне збільшення коштів на освіту, науку, охорону здоров’я.

Другий момент — перехід до інноваційно-інвестиційної моделі вимагає зростання частки ресурсів, які йдуть на нагро­мадження, зростання норми виробничого нагромадження, зростання частки інвестицій. Також, я вважаю, на цьому потрібно поставити жирний акцент і спрямувати наші зусилля на те, щоб забезпечити створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Мовчан. Підготуватися Лещенку.

 

МОВЧАН П.М., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, “Блок Віктора Ющенка “Наша Україна”). Шановний головуючий! Шановні члени уряду! Передовсім, шановні колеги, найнесподіваніше, що я можу зараз сказати: це великий плюс, вперше за багато років профінансо­вується стаття, яка записувалася майже при всіх урядах, — функціонування та розвиток української мови. Це великий позитив, який стосується минулого обговорення.

Що стосується Бюджетної резолюції. Шановний Миколо Яновичу, я передовсім апелюю до вас. Ви розумієте, що без духовної складової ми матимемо тільки людину фізіологічну. Якщо ми не подолаємо тих інерцій, які були закладені в попередні роки… І ви це зрозуміли, коли ми апелювали до вас і підтримали і  один, і другий, і третій, і четвертий проекти. Я думаю, що дуже важливо зрозуміти і вчасно зорієнтуватися, інерцію долати треба.

Якщо культура, духовність, національна складова фінан­суватимуться за залишковим принципом, Україна завжди буде загрожена, так, як сьогодні вона інформаційно поглинається сусідніми потужними культурами. Процес вестернізації, який триває в Україні, фактично не залишає нам можливості відтво­рювати свій національний культурний продукт. Наш ринок товарів і культур не має можливості реалізовуватися, тому що попит великий, але нічого викидати на нього. Дивіться, в кінематографі українська кіностудія імені Довженка, національна студія, у ката­строфічному стані. Вже сьогодні, можна сказати, за нею треба закривати двері. Тисячі великих спеціалістів, які накопичувалися за десятки років, виставлені за ворота.

Ви знаєте, в якому стані бібліотеки, і їх треба формувати. Якщо тільки шкіл 20 тис. в Україні, то щонайменше 20 тис. треба робити тираж одного видання для того, щоб воно прийшло до шкільних бібліотек, я вже не кажу про сільські, міські, районні. Уже   зараз необхідні ці корекції у Бюджетній резолюції, яка пройшла повз найважливішу, духовну, складову.

Я можу наводити десятки прикладів, у якому стані україн­ська культура, але ви свого часу зробили крок назустріч націо­нальній проблемі і національній тематиці в культурній сфері, я вже не кажу про заповідники, зробіть ще один. І ми можемо започаткувати дуже серйозні зміни у поступі нашої держави і  нашої культури, ми можемо зберегти національну культуру. І це якщо ми врахуємо, то ми матимемо позитиви, які будуть нам повертатися великими дивідендами, бо без духовної складової нація неможлива, і держава неможлива. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Лещенко.

 

ЛЕЩЕНКО В.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Шановні виборці! Цей уряд допрацьовує останні місяці, і йому все одно, що буде далі. Боротьба з бідністю закінчується безславно і без­результатно, щоправда, не зі своєю.

Як і раніше, Микола Азаров ставить воза попереду коней. Бюджет останніми роками готується всліпу. Спочатку треба роз­робити програму соціально-економічного розвитку держави, якої на сьогодні немає, а потім під неї готувати бюджет.

Найголовніше для них — втриматися при владі і далі знущатися над народом України. Податки збираються з легальної економіки, з чесних, розподіляються між своїми. Регулювання зарплати і пенсій є, воно називається “стримуванням”. А як же з  цінами і тарифами? А от ціни і тарифи пустили на самоплив, їх диктують монополісти.

По відношенню до народу — суцільний обман. Візьмемо компенсацію знецінених заощаджень. Обіцяли щороку хоча б по 50 грн, за три роки — не в змозі.

Борги перед чорнобильцями, нещодавно ми говорили про це на парламентських слуханнях, заборгованість із компенсації за ліки хворим.

Забрали пільги у сільських вчителів, лікарів, працівників культури. У сільському господарстві для них головне — іпотека, торгівля землею, ще раз обдурити селян. А те, що там не росте і так далі, — їх не стосується.

На соціальні потреби у них немає грошей. Фракція кому­ністів не раз пропонувала, де їх взяти: запровадити державну монополію на виробництво лікеро-горілчаних і тютюнових виробів, на зовнішньоекономічну діяльність. І тоді не буде те, що з хлібом, і  тоді не буде те, що з пальним. У 2002 році вивезли за кордон 12 млн т хліба, обманули селян, держава нічого не отримала, нажилися олігархи — посередники, трейдерами називаються.

Крім того, ми говорили, де взяти гроші, — треба відібрати частину податкових пільг у олігархів, вивести економіку з “тіні”. Але  ж вони не хочуть, бо самі цією тіньовою економікою управляють. Як кажуть, як горохом об стіну.

Основні напрями бюджетної політики не витримують ніякої критики. На сьогодні уряду потрібно готувати програму відбудови зруйнованого народного господарства за роки правління цієї влади. Називалася тут цифра, що збитків завдано на 7 трлн дола­рів. Єдиний вихід у народу — на цих виборах обрати Президентом комуніста, і при радянській владі ми все зруйноване відбудуємо! Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким чином, час, відведений на обговорення, завершився. Найчастіше мене звинувачує у пору­шенні Регламенту фракція “Наша Україна”, я Регламенту не порушуватиму. Ну, будь ласка, ще один у нас залишився записаний. Дамо йому можливість виступити?

Манчуленко, будь ласка, але три тижні щоб мовчав.

 

МАНЧУЛЕНКО Г.М. Українська народна партія, фракція “Наша Україна”. Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги! Шановні члени уряду! Питання, яке ми сьогодні розглядаємо в   режимі парламентських слухань, є надзвичайно важливим, оскільки врешті-решт ми будемо приймати Бюджетну резолюцію, яка становитиме підґрунтя для формування проекту Державного бюджету на 2005 рік.

Звичайно, що той документ, який ми маємо на цей рік, у  багатьох питаннях не відповідає вимогам часу і не задовольняє потреби наших виборців. Це і питання освіти, зокрема, невико­нання статті 57 Закону “Про освіту”. Це і питання працівників культури, медицини, працівників бюджетної сфери. Я вже не кажу про проблеми, які на сьогодні постають перед галуззю націо­нальної безпеки і оборони. Вони зараз виходять на перший план у  зв’язку з тими подіями, які відбуваються у світі, у зв’язку з  асиметричними загрозами, тобто посиленням терористичної діяльності. Виходячи з цього, Українська держава і українська влада мала б адекватно реагувати, відповідно роблячи акценти при виділенні бюджетних коштів на ту чи іншу сферу.

Як на мене, саме на цих напрямах треба було б і зробити наголос. У тому числі й забезпечити соціальний захист тих людей, які на сьогодні вже не можуть заробляти своєю працею кошти на   прожиття. І мені не хотілося б, щоб у наступному році повторилися ті негативні моменти, які ми маємо цього року.

Зокрема, я вже запитував Миколу Яновича Азарова щодо  постанов №509 і 510. Ну добре, що хоч зараз зняли гриф “не для друку”, тобто їх уже можна опублікувати. Це надзвичайно “ощасливило” наших виборців, від цього їм ні тепліше, ні холодніше, особливо тим регіонам, які, на жаль, не отримали субвенцій з Державного бюджету. За яким принципом виконува­лася стаття 58 Закону “Про Державний бюджет”? Адже там чітко сказано “за узгодженням з народними депутатами України”,
і не написано, чи з “білими”, чи з “червоними” треба узгоджувати, а з народними депутатами України, які обрані виборцями і скла­дають Верховну Раду України в її конституційному складі.

Мені дуже прикро, що уряд, по суті, не відповідає на постав­лені запитання щодо прийняття, як на мене, абсолютно незакон­них постанов. Крім того, наші правоохоронні органи, на жаль, ніяк не реагують на прийняття таких абсолютно антиконституційних підзаконних актів, якими є названі постанови Кабінету Міністрів. Тому я сподіваюся, що уряд зробить висновки, коли ми будемо голосувати проект Бюджетної резолюції, а Генеральна прокуратура зробить свої висновки, щоб Кабінет Міністрів своїми постановами не порушував законодавство і Конституцію України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким чином, усі, хто бажав виступити сьогодні на парламентських слуханнях з проблем обговорення Бюджетної резолюції на наступний рік, скористалися такою можливістю.

Я запрошую Миколу Яновича Азарова до заключного слова.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Я вот специ­ально поинтересовался, к народному депутату Шкилю обраща­юсь, он внес свои предложения 7 апреля. К тому времени постановления уже были рассмотрены правительством и приня­ты, поэтому извините, до следующего раза. А наступного разу, я  думаю, ми будемо виконувати статтю 58 повністю відповідно до того змісту, який ми туди вклали, що уряд разробляє ці постанови з урахуванням пропозицій народних депутатів.

Ну, і стосовно грифа. Як мені повідомили, там є перелік аварійних ситуацій в країні, і зазвичай така інформація публіку­ється і поширюється обмежено, тобто їй присвоюється гриф “не  для друку”. Проте будь-хто з народних депутатів згідно зі своїм статусом має право ознайомитися з такими документами, і не треба тут ніяких спекуляцій.

А по суті я можу сказати одне: наш уряд вперше, ви добре це знаєте, окремим рядком передбачив 800 млн грн на наше житлово-комунальне господарство, яке знаходиться в аварійному стані, і на інвестиційну складову. Вперше! І минулого року вперше стовідсотково профінансував, і так само на 100% профінансує в  цьому році. Тим самим… Я прошу вас, не перебивайте, якщо вас це цікавить, будь ласка, зайдіть до мене, я відповім на ваші запитання.

Далі. На яких питаннях я хотів би зупинитися у своєму короткому виступі. Насамперед я хочу подякувати всім народним депутатам за пропозиції, які вони подали на розгляд Кабінету Міністрів при коригуванні Бюджетної резолюції. Ми, безумовно, всі пропозиції підрахуємо і будемо враховувати.

Также я хотел бы расставить акценты по ряду вопросов, которые, наверное, больше всего интересуют наших слушателей и тех, кто интересуется экономикой нашей страны. Очень много было разговоров о том, что правительство собирается превысить какие-то предельные размеры заимствований на внешних
и на внутренних рынках. Это бред! Я хочу этот бред прокомментировать.

Стосовно співвідношення державного боргу до ВВП. Є так звані маастрихстські критерії, і я радий вам доповісти, що Україна утримується далеко від критичних маастрихстських критеріїв, що   стосується співвідношення боргу до різних параметрів. Наприклад, співвідношення державного боргу до ВВП: маастрихстські критерії встановлюють 60%, ми на кінець 2003 року мали 29%, на кінець 2004 року очікується 29%, на  кінець 2005 року уряд планує 23,3%. А навіщо в Бюджетній резолюції записано 34%? Не більше 34%, але конкретно уряд планує в тому обсязі, який ви встановите, затверджуючи параметри дефіциту Держбюджету.

Якщо ви зробите бюджет бездефіцитним — не буде ніяких позичок, передбачите бюджетний дефіцит у розмірі 1% — значить, у розмірі 1% будуть запозичення або інші джерела фінансування, це ми з вами будемо вирішувати. Но сразу же хочу сказать: никаких превышений соотношения государсвтенного долга к ВВП мы не собираемся допускать. Ну и, разумеется, не будем выхо­дить за те показатели, которые характеризуют отношение внешнего долга к ВВП, на уровне маастрихстских критериев там  40%, а на конец 2005 года у нас будет 17%. Так что давайте не будем плакаться, я понимаю: выборы, политика, но мы экономисты и должны сугубо профессионально разговаривать о таких серьезных проблемах, которые не только нас беспокоят.

И я хочу заверить депутата Крючкова, что, конечно, если слова “оборона” и “безопасность” в Бюджетной резолюции отсутствуют, то они будут присутствовать в новом варианте, но это вовсе не означает, что мы об обороне и о безопасности не  думаем и не планируем. Вы знаете, что наше правительство несколько месяцев тому назад приняло Основные параметры финансирования Министерства обороны до 2015 года, если мне память не изменяет, и мы заложили там соответствующие расходы.

Мы хотим сделать бюджет таким, чтобы он оказал под­держку инновационным проектам и вообще всем нашим отраслям, работающим на наукоемкие производства. Мы сейчас работаем над этим совместно с Национальной академией наук, совместно с нашими промышленниками.

И последнее, о чем я хотел бы сказать. Очень много гово­рилось о том, что правительство не занимается ценами. Тут одни нас критикуют, что мы слишком много ценами занимаемся, другие критикуют, что не занимаемся. Занимаемся ценами! Если бы не занимались, то скачок цен был бы не таким. Я имею в  виду и по зерну, и по всем остальным составляющим. Да, ситуация непростая на рынке нефтепродуктов. Но правительство ее исправит, однозначно исправит, и меры мы уже принимаем для ее исправления.

Так що давайте працювати спільно, творчо, і все в нашій країні буде гаразд. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Яновичу, сідайте. Ви з Миколою Яновичем з’ясовуйте, будь ласка. Мене не цікавить, фракція чи комітет, ви з Миколою Яновичем з’ясовуйте, а не зі мною.

Шановні колеги! Ми завершуємо сьогоднішній день, який повністю був присвячений питанням бюджету. І це дуже добре. Шкода, що ми не виконали ще одної частини, яка планувалася, не внесли змін до Державного бюджету на 2004 рік. Перед нами залишається чималий борг, про який ми домовилися в черговий раз, що ми його ліквідуємо 16 червня. Бо якщо тоді не ліквідуємо, то вже, швидше за все, на цій сесії і не ліквідуємо.

Підбиваючи підсумки, я хотів би звернути увагу, що, на превеликий жаль, ні профільний Комітет з питань бюджету, ні Кабінет Міністрів в особі Міністерства фінансів не виконали в  повному обсязі статті 33 Бюджетного кодексу. Я вам дещо нагадаю з цієї статті. Стаття 33 говорить, що “обговорення Бюджетної резолюції відбувається на парламентських слуханнях”. І треба проводити ці парламентські слухання як парламентські слухання в повному обсязі, а не за рахунок тільки депутатського корпусу. У нас є Положення про парламентські слухання у Верхов­ній Раді України.

На превеликий жаль, профільний комітет пішов за лінією найменшого опору. Бо легше підготувати на 15 хвилин доповідь і  розповісти тут щось, аніж готувати парламентські слухання. А  парламентські слухання готуються із залученням спеціалістів, представників органів місцевого самоврядування і місцевих органів влади, людей, яких безпосередньо стосується бюджетний процес.

І якби бюджетний комітет виконав свою функцію, то сьогодні ми дійсно поговорили б широко і з великим знанням справи про Бюджетну резолюцію. Не лише депутати мали б можливість в  черговий раз висловити свої думки, у нас є такі можливості, а ми послухали б тих, кого безпосередньо торкається ця пробле­ма, кому вона болить на місцевому рівні, почули б, де ми недопрацьовуємо, затверджуючи Державний бюджет, де не дохо­дять ті чи інші трансферти, де бракує коштів на виконання тих чи інших повноважень. Бо ми передали дуже багато повноважень на органи місцевого самоврядування, але ніхто цих повноважень не фінансує. Ось це було б тоді предметне обговорення, ось тоді була б предметна робота нашого профільного бюджетного комітету.

І я не лише їм роблю зауваження, а й самокритично визнаю свою провину як Першого заступника Голови Верховної Ради, що  я не добився від профільного комітету проведення саме в  повному обсязі парламентських слухань, а погодився на їхню пропозицію провести ці парламентські слухання у формі засідання Верховної Ради. Тому давайте домовимося, що більше ми подіб­ного допускати не будемо або змінимо статтю 33 Бюджетного кодексу. Це одне зауваження... Не треба розпускати комітет, хай працює.

Друге зауваження — до Кабінету Міністрів. Дійсно, мали рацію народні депутати, які зверталися до вас, Миколо Яновичу, що Бюджетна резолюція не відповідає наполовину статті 33 кодексу. Друга частина Бюджетної резолюції відповідає на части­ну цієї статті, але тут, у статті 33 Бюджетного кодексу, від Кабінету Міністрів вимагається цілий ряд конкретних цифр, на  яких формуватиметься Державний бюджет на наступний рік. На  превеликий жаль, Кабінет Міністрів нам цих цифр не подав, а  обмежився переважно тим, що вони будуть збережені на рівні 2004 року, і то в другій частині. А того, що вимагає стаття 33 конкретно, — які показники обсягу валового національного продукту, середній розмір обмінної валюти, яка грошова маса і  таке інше — на превеликий жаль, у цій Бюджетній резолюції немає. Тому, шановні колеги і з комітету, і з Кабінету Міністрів, давайте наступного разу серйозніше будемо підходити до під­готовки і обговорення цієї проблеми.

І на завершення. Так, як і вимагає Бюджетний кодекс, ми за результатами, скажемо так, напівпарламентських слухань повинні будемо прийняти постанову Верховної Ради. У цій постанові ми висловимо пропозиції з приводу того, чи ми схвалюємо Основні напрями бюджетної політики на наступний рік, чи беремо до відома, і маємо право подати відповідно до певних названих позицій свої пропозиції і доручення Кабінету Міністрів з тим, щоб вони до вересня, як це передбачено Основним Законом, підготували проект Державного бюджету на 2005 рік.

І я думаю, що ми й цього року, незважаючи на ті політичні події, які будуть відбуватися, спільно зуміємо… Я ще раз наголо­шую: за Конституцією, Кабінет Міністрів, навіть якщо залишиться ця Конституція, працюватиме як мінімум до половини грудня, а то, може, й до початку січня наступного року. Тому що перший тур виборів — 31 жовтня, другий тур виборів за нашим законом — 21 листопада, на один тиждень ми продовжили порівняно з попе­редніми, потім 15 днів дається ЦВК на визнання результатів виборів. Після того Конституція дає місяць на складення присяги новообраним Президентом. Після того, як відбудеться інавгурація, Кабінет Міністрів складе повноваження, і за традицією Президент доручить тому ж Кабінету Міністрів виконувати функції до сформу­вання нового. Так що це буде не раніше січня — лютого, навіть якщо не будуть внесені зміни до Конституції. А ми, за Бюджетним кодексом, в середині листопада маємо прийняти Закон “Про Державний бюджет України на 2005 рік”.

Отож я просив би Кабінет Міністрів не розхолоджуватися, бо ви будете формувати бюджет, і я переконаний, що ми внесемо зміни до Конституції, і цей уряд буде й виконувати той бюджет, бо   він складе свої повноваження аж після травня 2006 року. Давайте ми так і зробимо.

Дякую вам за увагу. На цьому парламентське засідання закінчено.