ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

 

З ПИТАНЬ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ НА 2007 РІК

 

Сесійний зал Верховної Ради України

20 липня 2006 року, 16 година

 

Веде слухання Голова Верховної Ради України

МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Вставте картки, будь ласка, і підготуйтесь до реєстрації.

Прошу вибачити за нагадування. Справа в тому, що на парламентських слуханнях реєстрація не проводиться. Я тільки маю оголосити, що на парламентських слуханнях, присвячених питанням бюджетної політики на 2007 рік, у сесійному залі присутні 235 депутатів.

Нагадую, що відповідно до статті 33 Бюджетного кодексу України сьогодні проводяться ці парламентські слухання, і Комітет з питань бюджету пропонує розглянути це питання за таким регламентом (відповідний документ у вас, до речі, є): для доповіді виконувача обов’язків міністра фінансів надати до 15 хвилин та 10 хвилин — для відповідей на запитання; для співдоповіді голови Комітету з питань бюджету надати до 10 хвилин та до 5 хвилин — для відповідей на запитання; 60 хвилин відвести на обговорення, надавши до 3 хвилин для виступів представників депутатських фракцій, комітетів, народних депутатів; по 5 хвилин надати для заключного слова доповідачу і співдоповідачу; роботу завершити до 18 години. Не заперечуєте, щоб ми працювали в такому порядку?

Микола Янович Азаров. Будь ласка.

 

АЗАРОВ М.Я., голова Комітету Верховної Ради України з   питань бюджету (Партія регіонів). Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты! Я прошу для содоклада предоставить 20 минут.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не заперечуєте? Тоді в робочому порядку приймається така пропозиція.

Є ще пропозиція? Петро Миколайович Симоненко.

 

СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (Комуністична партія України). Фракція комуністів. Шановний Олександре Олександровичу! Я прошу для виступів представників фракцій надати хоча б по 5 хвилин, бо що можна встигнути сказати відносно проекту Бюджетної резолюції за 3 хвилини? П’ять хвилин давайте надамо для виступу від фракції, тобто 25 хвилин використаємо для того, щоб були висвіт­лені позиції фракцій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рефат Чубаров. Будь ласка.

 

ЧУБАРОВ Р.А., секретар Комітету Верховної Ради України з  питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Блок “Наша Україна”). Дякую, Олександре Олександро­вичу. Фракція “Наша Україна”. Оскільки було таке рішення, і ми у всіх комітетах розглядали проект Бюджетної резолюції, обов’яз­ково треба знайти час, щоб були виступи від комітетів. Інакше виникає запитання, чому ми розглядали цей проект і так дуже плідно працювали над ним у комітетах?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Давайте домовимося так. Власне, до проекту Бюджетної резолюції мають відношення практично всі  комітети. Тому збільшувати час для виступів від фракцій, від  комітетів, мабуть, недоцільно, оскільки це буде майже півтори години.

Тому є пропозиція така: по одному виступу від фракцій, по одному — від комітетів, маючи на увазі, що, можливо, від якогось комітету хтось і не буде брати слово, якщо це питання менше його стосується або він згоден з пропозицією Кабінету Міністрів чи профільного комітету, і на виступ залишаємо 3 хвилини.

Домовилися, так? Приймається такий регламент, я не бачу, щоб хтось ще заперечував проти нього. Тоді переходимо до розгляду питання.

Слово для доповіді надається виконувачу обов’язків міністра фінансів України Віктору Михайловичу Пинзенику. Будь ласка.

У сесійному залі присутні члени Кабінету Міністрів практично в повному складі. Прошу привітати їх і побажати плідної роботи, зокрема над цим питанням.

 

ПИНЗЕНИК В.М., виконувач обов’язків міністра фінансів України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Дорогі співвітчизники! У травні цього року відповідно до статті 33 Бюджетного кодексу Кабінет Міністрів України схвалив проект Основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік. Хоча Бюджетна резолюція, як її називають, має визначати головним чином якість і характеристики основних напрямів бюджетної полі­тики, самі ці напрями, їх вироблення базувалися на певному прогнозі розвитку.

Проект розроблявся з урахуванням таких основних характе­ристик розвитку України на 2007 рік. Ви маєте можливість їх побачити. Валовий внутрішній продукт — 572,3 мільярда гривень, або його реальне зростання 4,2 відсотка; індекс споживчих цін (грудень до грудня) — 9,2 відсотка; індекс цін виробників (грудень до грудня) — 13,4 відсотка; фонд оплати праці — майже 183 мільярди гривень; експорт — зростання 7,9 відсотка, або майже 51 мільярд доларів; імпорт — зростання 10 відсотків, або 55 мільярдів гривень.

Прогноз економічного розвитку на наступний рік складався на початку цього року. За останні кілька місяців економічна дина­міка в Україні істотно поліпшилася. Ви маєте змогу побачити ди­наміку темпів економічного зростання минулого року і цього року, це діаметрально протилежні тенденції. Минулого року темпи еко­номічного зростання знизились із 6,5 відсотка в січні до 2,6 від­сотка за підсумками року. Цього року тенденція зворотна: ми маємо зростання 5 відсотків, причому за останній місяць (червень до червня) ця цифра сягає майже 10 відсотків.

Подібні тенденції ми спостерігаємо і щодо динаміки експор­ту й імпорту, що теж має пряме відношення до ВВП і бюджету. Якщо темпи зростання імпорту минулого року зросли із 104 до 125 відсотків, а темпи зростання експорту впали з 16 до 5 від­сотків, то цього року маємо зворотні тенденції: темпи зростання імпорту падають за останні п’ять місяців (на жаль, немає ще даних за шість місяців), а динаміка експорту поліпшується.

У зв’язку з істотним поліпшенням економічної динаміки прогноз та відповідні розрахунки доходів зараз уточнюються. Є з цього приводу доручення Прем’єр-міністра, і Міністерство економіки готує відповідні зміни. Проект бюджету буде розроб­лений та поданий у Верховну Раду України на підставі уточнених показників прогнозу соціально-економічного розвитку України на 2007 рік.

Бюджет наступного року уряд пропонує затвердити з дефі­цитом не більше 2 відсотки валового внутрішнього продукту. Це  той прийнятний рівень дефіциту, який не несе в собі ризиків нарощування боргу України, а відповідно й зростання видатків бюджету на його обслуговування.

Весь дефіцит бюджету пропонується покрити за рахунок надходжень від приватизації, не провокуючи збільшення держав­ного боргу. За умови прозорої і чесної приватизації названа цифра надходжень може бути забезпечена продажем кількох об’єктів. Така виважена боргова політика є вкрай важливою для здешевлення не тільки запозичень, які здійснює уряд, і не лише уряд, а й корпоративних запозичень. Саме це дало змогу Україні минулого року здійснити запозичення на ринку єврооблігацій за  рекордно низькими відсотками — менше 5 відсотків, причому на строк до 10 років.

Альтернатива покриття дефіциту бюджету за рахунок позик призводить не тільки до зростання боргу, а й до зменшення на 500 мільйонів гривень у рік ресурсу, що може бути використаний на розвиток бюджетних сфер.

Проект бюджетної резолюції передбачає збереження на існуючому рівні перерозподілу доходів через бюджет по відно­шенню до валового внутрішнього продукту. Водночас у проекті бюджету ми закладаємо зниження такого податку, як нарахування на фонд заробітної плати, та податку на купівлю-продаж валюти, який за своєю суттю є податком на українські підприємства-експортери.

Ми всі мусимо усвідомлювати, що більш радикальне зни­ження податків потребує скорочення державних витрат, а також усунення різного роду лазівок для уникнення оподаткування. Не  можна спокійно спостерігати за фактом існування в Україні офшорних схем оподаткування, що дозволяє отримувати сотні мільйонів гривень прибутків без сплати податків.

Нам треба запровадити наступного року і єдиний соціальний податок.

Зміни податкового законодавства мають відбуватися до прийняття бюджету. З відомих вам причин цього не сталося. Тому  доведеться шукати політичний компроміс у ході роботи над проектом бюджету.

Наступного року планується здійснити черговий етап підви­щення розміру мінімальної заробітної плати та доведення його до  рівня 450 гривень, забезпечити поквартальне збільшення прожиткового мінімуму з урахуванням індексу споживчих цін та відповідно з цим збільшення розмірів пенсій та інших соціальних виплат і допомог.

Водночас ми повинні вирішити серйозні проблемні питання, які виникають в оплаті праці працівників бюджетної сфери. Ми є свідками серйозних перекосів в оплаті праці, логіку яких інколи важко знайти. Оклади втратили свою стимулюючу роль. У деяких категорій працівників вони становлять 5–10 відсотків загальних грошових виплат. Особливо це відчувають військові. Оклад, а не десятки незрозумілих та часто надуманих надбавок, має стати основною частиною заробітку, щоб зарплата працівника була стабільної, залежала лише від кваліфікації та професійних якостей та не робила його заручником настрою керівництва.

Значною мірою існуючі перекоси зумовлені нечітким визна­ченням єдиного органу, відповідального за оплату праці. Сьогодні зарплата регулюється законами, постановами та указами, а відпо­відна функція має здійснюватися одним центром влади.

Зазначені проблеми виникають не лише в оплаті праці. Розпорошеність функцій унеможливлює реалізацію єдиної дер­жавної політики у відповідній сфері, раціональне використання бюджетних коштів. Сьогодні понад 40 відомств керують наукою, 10 — медициною. Не краща ситуація у цьому плані і в освіті.

Країна має розпочати реалізацію простого і зрозумілого правила: сконцентрувати кожну функцію за одним державним органом. У зв’язку з цим має бути скорочена кількість головних розпорядників бюджетних коштів. Відповідні рішення схвалені Кабінетом Міністрів і будуть надані Верховній Раді України.

Завданням влади всіх рівнів має стати забезпечення через бюджетні сектори надання громадянам якісних послуг. Ця зрозу­міла теза залишатиметься декларацією добрих намірів до тих пір, поки система бюджетного фінансування не буде переорієнтована на оплату послуг. Це непрості зміни. Реалізація окремих із них потребуватиме не одного року, але розпочинати цю справу треба. Це дасть змогу водночас надати більше самостійності бюджетним установам у питаннях оплати праці, використання коштів тощо.

Ми маємо вирішити ще одне проблемне питання сьогоден­ня  —  скасувати існуючий поділ українських пенсіонерів на сорти, коли пенсія залежить від посади, соціального статусу, а не від того, від чого вона має залежати, — стажу роботи і заробітку. Перекоси тут настільки значні, що одним махом проблеми не розв’яжеш. Має бути встановлений перехідний період для виходу на єдині правила призначення та перерахунку пенсій. Але вийти на ці правила країна зобов’язана, бо це вимога чинної Конститу­ції — всі громадяни України рівні перед законом.

Пенсійне законодавство України передбачає запровадження поряд із чинною солідарною накопичувальної пенсійної системи. Але деякі категорії громадян України ніколи не зможуть стати її учасниками, наприклад військові. Для цієї категорії громадян діє квазіпенсійна система, бо щодо них не реалізується такий важли­вий елемент пенсійної системи, як нарахування на грошове за­безпечення, що має здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету. Це теж непросте питання, вирішення якого потребує одночасного прийняття цілої низки системних взаємопов’язаних бюджетних рішень.

Майже всі роки незалежності Україна живе в умовах двох бюджетів: один — передбачений законом про бюджет на відпо­відний рік, другий — декларується поза бюджетом в інших зако­нах. Зрозуміло, що коштів на другий бюджет немає, і ті закони не  діють. Проблема загострилась під час останньої виборчої кампанії. Треба мати в 2 рази більший за обсягами бюджет для виконання прийнятих у той період і ще раніше деяких законів.

Законом про бюджет цього року зупинено дію законів на  63 мільярди гривень, з 1 січня 2007 року набирають чинності закони ще на 28 мільярдів гривень. Добробут людей не покра­щується і не може покращитися від дії цих документів. Це тільки породжує неповагу до права, викликає справедливі нарікання громадян, провокує судові позови. Країна мусить вийти з цього зачарованого кола.

Бюджетної реакції потребує і серйозний енергетичний виклик для країни — постійне зростання цін на енергоносії. Водночас країна мало займається головним — енергозбере­женням, хоча можливості й резерви тут надзвичайно великі. У бю­джеті цього року можна було майже півтора мільярда гривень капітальних видатків спрямувати на розв’зання цієї проблеми. З  різних причин, насамперед законодавчих, ці кошти спрямо­вуються у ненайкращий спосіб. Лише невелика частина їх вико­ристовується на розв’язання цієї нагальної проблеми. Уряд споді­вається, що в бюджеті наступного року кошти від надбавки до ціни на електроенергію та субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів будуть спрямовані головним чином саме на енергозберігаючі проекти та альтернативні види енергоза­безпечення.

Світові тенденції в енергозабезпеченні потребують і нашого нового бачення ролі вітчизняної вугільної галузі. Вона стає наба­гато привабливішою для інвестування, у тому числі й приватного.

Шановні народні депутати! Ми окреслили окремі найважли­віші напрями бюджетної політики наступного року. Масштаб і гли­бина реалізації кожного з них потребуватимуть пошуку необхід­ного та допустимого політичного компромісу, постійного полі­тичного діалогу між урядом та Верховною Радою України.

Можна, звичайно, зачекати рік чи два, але проблеми від цього не зникнуть, їх доведеться розв’язувати, якщо ми хочемо, щоб українці жили заможно, а країна мала фінансову стабільність та перспективи економічного розвитку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Михайловичу.

Доповідь закінчена. Проводиться запис на запитання до доповідача. На цю процедуру відводиться 10 хвилин. Будь ласка.

Сухий Ярослав Михайлович. Прошу.

 

СУХИЙ Я.М., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Партія регіонів). Дякую. Партія регіонів, Запоріжжя. Шановний Вікторе Михайловичу! Ви знаєте, є таке прислів’я: маленька неправда викликає велику недовіру. З огляду на постійне лукавство уряду щодо виконання бюджету на 2005 рік, скажіть, будь ласка, чим пояснюється те, що в 2005 році не профінансовані видатки на  субвенції місцевим бюджетам інвестиційного характеру і на подолання наслідків техногенних катастроф? Зокрема, не було профінансовано спорудження будинків для відселення з бараків у мікрорайоні Павло-Кічкас міста Запоріжжя, хоча з року в рік такі фінанси виділялися.

Ще одне. Компанія “РосУкрЕнерго” спрямувала на виплату дивідендів 712 мільйонів доларів. Чому місцевим бюджетам не  було виділено жодної копійки на газифікацію? Ми щороку затверджуємо субвенції місцевим бюджетам на газифікацію, особливо сільських населених пунктів. Казали, що грошей немає. Бачимо, що гроші є, тільки не там, де вони мали б бути. У чому справа? Чому не фінансуються субвенції місцевим бюджетам на соціальне будівництво і на газифікацію за 2005 рік?

Дякую.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Перш за все, Ярославе Михайловичу, 2005 рік закінчився. Відповідно до норм бюджетного законодав­ства в законі про бюджет кожного року визначаються призначення і ті напрями, які дозволяється фінансувати Міністерству фінансів.

Що стосується бюджету минулого року. Ми готові нада­ти   вам звіт про його виконання. Бюджет минулого року був перевиконаний на 900 мільйонів гривень. Він був забезпечений фінансовими ресурсами для фінансування всіх програм. І ми ви­ділили кошти на соціально-економічний розвиток, включаючи суб­венції. Так, ми знаємо, що не всі ці кошти були використані, але, щоб з’ясувати причини невикористання частини цих коштів, звертайтеся до їх розпорядників. Наприклад, не всюди були вчасно проведені або взагалі не були проведені тендери, через що частина коштів не була освоєна головними розпорядниками.

Що стосується цього року, то днями уряд прийняв постанову про перелік об’єктів, на які спрямовується субвенція на соціально-економічний розвиток. З квітня 2006 року кошти, передбачені розписом, вже надійшли на місця, і відповідні розпорядники цих  коштів мають можливість фінансувати об’єкти, передбачені постановою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Сергійович Матвієнко. Будь ласка.

 

МАТВІЄНКО А.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (Блок “Наша Україна”). Українська республіканська партія “Собор”, Блок “Наша Україна”. Вікторе Михайловичу! Ми згодні з тим, що підготовлений проект Бюджетної резолюції варто було б ухвалити. Ви багато уваги приділили стратегії, висловлювали цікаві думки, але ви нічого не сказали про стратегію місцевих бюджетів. Те, що зараз відбувається з місцевими бюджетами, є практично зашморгом на їхній шиї. Я хочу почути, яке ваше бачення стратегії розвитку місцевих бюджетів і їх незалежності, тобто децентралізації? Це перше запитання.

І друге. Чи не варто було б у Бюджетній резолюції записати норму (прошу вважати, що це я вношу пропозицію) про те, щоб цього року зважитися вже на експеримент: через централізований бюджет за нормативами записати бюджети всім містам і селам, які мають п’ять і більше тисяч населення, у такий спосіб звіль­нивши їх від диктату районних рад і простимулювавши об’єднання громад?

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Анатолію Сергійовичу! На жаль, наш бюджетний процес можна порівняти із зачарованим колом. Чому? Тому, що згідно з чинним Бюджетним кодесом уряд готує проект бюджету на основі чинного законодавства. І ми знаємо, що є величезні ризики, якщо робити це інакше, бо, наприклад, у разі, коли частина запропонованих певних змін не приймається, а відповідний ресурс виділяється, ми маємо незбалансований бюджет.

У зв’язку з цим ми готуємо зміни до Бюджетного кодексу, включаючи і норми Бюджетної резолюції, яка насправді, замість того щоб бути декларацією намірів політики, перетворюється часто на бюджет з томами незбалансованих доручень. Але ми робимо деякі кроки в рамках чинного законодавства. По-перше, минулого року ми істотно збільшили частку місцевих бюджетів, виділивши їм приріст ресурсу значно більший, ніж для державного бюджету. По-друге, ще минулого року ми частину видатків центрального бюджету через формулу передали відразу місцевим бюджетам.

Ми цю практику хочемо поширити й наступного року, зокрема, варто було б, напевно, субвенцію на соціально-економічний розвиток відразу передати на регіональний рівень з  урахуванням того, що в нас процедура погодження, особливо з депутатами, затягується, і минає півроку, інколи й дев’ять міся­ців, а Міністерство фінансів не може розпочати фінансування відповідних об’єктів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кальцев.

 

КАЛЬЦЕВ С.Ф., член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (Партія регіонів). Прошу передати слово Олександру Миколайовичу Пеклушенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пеклушенко.

 

ПЕКЛУШЕНКО О.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Партія регіонів). Фракция Партии регионов, Запорожская область. Уважаемый Виктор Михайлович! Я продолжаю тему местных бюджетов. Скажите, пожалуйста, нас  слушает вся страна, что изменится конкретно в мотивации работы местных бюджетов для того, чтобы действительно появи­лись перспективы местным бюджетам выгодно работать и зара­батывать? Это нельзя сделать никакой декларацией. Это нужно сделать, приняв пакет законов. Наработаны ли вами проекты законов об изменениях к Бюджетному кодексу, другим законам?

Второй вопрос, который интересует всех нас. Известна ситуация с Пенсионным фондом, с обеспечением финансиро­вания Закона о социальной защите детей войны. Куда делись деньги от продажи “Криворожстали”?

 

ПИНЗЕНИК В.М. Почну відповідати з кінця. Я прошу, Олек­сандре Миколайовичу, ви ж брали участь у затвердженні бюджету на цей рік, пригадати, що видатки державного бюджету станов­лять 108,3 мільярда гривень. З яких джерел вони фінансуються? 96,6 мільярда — доходи і 11,7 мільярда — кошти від приватизації. Напрями на 108,3 мільярда затверджені Верховною Радою України в законі про бюджет. Відповідно до цих напрямів ми здійснюємо фінансування. Це пряма вимога Бюджетного кодексу, і казначей­ство не пропустить жодного платежу, якщо відповідне право на його здійснення не передбачене законом про бюджет.

Стосовно Пенсійного фонду. Я хотів би надати інформацію, очевидно, не всі ще депутати, включаючи й бюджетний комітет, мали змогу познайомитися зі станом справ.

За шість місяців 2006 року Пенсійний фонд отримав на 2,2 мільярда гривень більше, ніж передбачалося нашим планом. Відповідно до плану він мав отримати 24,9 мільярда. До Пенсій­ного фонду (ви маєте можливість подивитися: синій фон — це минулорічні доходи, лінія — це план, і ви бачите факт) надійшло на 2,2 мільярда гривень більше, ніж було заплановано, або на 7 мільярдів гривень більше порівняно з відповідним періодом минулого року.

Нас радують тенденції, які відбуваються з Пенсійним фон­дом. Приріст доходів Пенсійного фонду є вищим, ніж приріст доходів загального фонду державного бюджету. За півроку ми збільшили порівняно з минулим роком доходи загального фонду на 6,5 мільярда гривень, доходи Пенсійного фонду зросли на 7 мільярдів гривень. Країна потихеньку починає вибиратися з того тупика, в якому вона була на початку минулого року, коли серйозно незбалансованим був Пенсійний фонд. Це не означає, що проблем немає і що не доведеться давати відповіді на непрості питання.

І щодо місцевого самоврядування. Я хотів би наголосити, що це системне питання, яке стосується не просто бюджету. Треба готувати цілу низку системних рішень, включаючи й ті, що стосуються податкової системи, адже, і ви це добре знаєте, місцеве самоврядування не має власної податкової бази. В чин­ному бюджетному законодавстві є непоганий інструмент. Який? За базу розрахунків міжбюджетних трансфертів беруться доходи місцевих бюджетів не останнього року, а останніх трьох років. Інакше кажучи, за базу розрахунків міжбюджетних трансфертів 2007 року беруться доходи не лише за 2006 рік, і тому приріст доходів останнього року залишається як премія місцевим бюджетам.

До речі, хотів би вас поінформувати, що цього року місцеві бюджети за півроку мають перевиконання — 1 мільярд гривень. Міністерство фінансів планувало місцеві бюджети (за першим кошиком) із зростанням на 23 відсотки, місцевими радами за­тверджено зростання на 25 відсотків, фактично за перше півріччя маємо 35 відсотків зростання. В цілому за рік ми очікуємо пере­виконання доходів першого кошика в місцевих бюджетах на 2,5 мільярда гривень. По суті, це перевиконання не закладається в наші стосунки, воно є премією, це той ресурс, який лишається в розпорядженні місцевих бюджетів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Турманов. Будь ласка.

 

ТУРМАНОВ В.І., член Комітету Верховної Ради України з  питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (Партія регіонів). Уважаемый Виктор Михайлович! Сегодня мы рассматриваем проект Бюджетной резолюции на 2007 год. Я знаю, что, когда я задам вам вопрос, вы на него красиво оответите. Я веду речь об угольной отрасли. Вы уже улыбаетесь. Вы два года уничтожаете угольную отрасль как министр финансов. Я вам официально это заявляю. В прошлом 2005 году отрасль не получила 200 миллионов гривен на разви­тие. В этом году, несмотря на то что мы вас просили, убеждали, вы выделили спецфонд. Отрасль не получила 500 миллионов гривен. Поэтому вы сознательно, еще раз подчеркиваю, уни­чтожаете угольную промышленность. У меня к вам вопрос. На  2007 год планируется ли Министерством финансов опять этот  злополучный спецфонд на выделение средств отрасли, особенно на развитие? Вы в этом году заложили более 50 про­центов этого фонда на развитие. Я только что приехал от ваших земляков, был во Львове и на Волыни, они вам большой привет…

 

ПИНЗЕНИК В.М. Спасибі. Може, мені і з Краматорська земляки передають вітання, бо я міністр фінансів не одної частини України, а України (Шум у залі). Та як завгодно. Якщо вам подо­бається, можете ще третю назву визначити.

Хочу вас поінформувати, що ми не маємо жодної копійки заборгованості з виділення фінансування на вугільні програми. Перевірте, будь ласка, дані казначейства. Причому, коли я підписую доручення казначейського фінансування, всі вугільні програми фінансуються першочергово — в першу декаду будь-якого місяця. Це перше.

Друге. Не завдання Міністерства фінансів визначати, куди спрямовувати кошти. Це завдання політичне. Визначити політично напрями фінансування мають Кабінет Міністрів і Верховна Рада України. Завдання Міністерства фінансів полягає в одному — не дозволити зруйнувати фінансовий баланс країни. Тобто наше завдання втримувати баланс, не обіцяти поділити те, що поділити неможливо.

Ми приблизно можемо орієнтувати вас, що, за нашими роз­рахунками, які базуються на попередньому прогнозі, додатковий приріс ресурсів бюджету наступного року становитиме 14 мільяр­дів гривень. У рамках цих ресурсів визначайтеся з пріоритетами фінансування. Але головне, щоб ми вкладались в те, що реально отримаємо додатково до бюджету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Михайловичу. Сідайте, будь ласка.

Слово має голова бюджетного комітету парламенту України Микола Янович Азаров.

Запис на виступи ми потім зробимо так, як це передбачено Регламентом. Тому можна записки не давати.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги, приглашенные, радиослушатели! Хочу прежде всего выразить удовлетворение нашей фракции тем, что мы, наконец, перешли к рассмотрению важнейших вопросов, от кото­рых напрямую зависит жизнь наших людей.

Шесть месяцев избирательной кампании, когда правитель­ство работало в ручном режиме и не находилось под внима­тельным парламентским контролем, закончились. Прошло то вре­мя, когда правительство говорило только то, что хотело, утаивало информацию о реальном положении дел. Теперь настал час   объективно и непредвзято, а главное, профессионально разобраться в реальной ситуации в стране.

Когда мы вчера на заседании бюджетного комитета послу­шали отчет Министерства финансов и комментарии председателя Счетной палаты о состоянии дел с бюджетом текущего года и предлагаемых показателях Бюджетной резолюции на 2007 год, стало совершенно очевидно, что нас ожидает бюджетная ката­строфа, которую всячески пытается скрывать нынешняя власть.

Бравурные доклады исполняющих обязанности министров о  выполнении бюджета в этом году — миф. Они не способны ни планировать бюджет, ни его выполнять. Так, запланировав на первое полугодие всего 44 процента поступлений от годового показателя в общий фонд государственного бюджета, они сего­дня отчитываются о так называемом перевыполнении, когда по стандартному планированию в первом полугодии должно посту­пать больше 46 процентов. То есть планируем не так, как надо, а  так, чтобы легче было отчитаться. А что говорить о поступле­ниях в специальный фонд государственного бюджета, куда за первое полугодие поступило всего 37 процентов от годовой суммы?

То есть по итогам первого полугодия выполнение государ­ственного бюджета по доходам провалено приблизительно
на 3 миллиарда гривен.

Сейчас нам придется срочно исправлять ситуацию, потому что провал поступлений по итогам года при таких тенденциях может составить до 8 миллиардов. И это, я подчеркиваю, только по доходам.

Также ожидается полный провал поступлений от привати­зации. Из запланированных 2 миллиардов гривен на сегодня поступило лишь 160 миллионов.

Таким образом, только по этим двум позициям уходящий Кабмин оставляет нам в наследство недопоступления в государ­ственный бюджет в объеме 10 миллиардов гривен.

Кроме того, бюджет этого года не покрывает многие рас­ходы, которые предусмотрены действующим законодательством.

Одна из основных проблем выполнения государственного и местных бюджетов — это повышение в 2006 году цен на при­родный газ и электроэнергию для бюджетных учреждений и насе­ления, обеспечить финансированием которое не смогло уходя­щее правительство. Цена этого вопроса, по самым скромным подсчетам того же самого Министерства финансов, составляет около 1 миллиарда гривен. Кстати, за скобками стыдливо остав­лено обещание обеспечить население дешевым газом собствен­ного производства. И мы вправе спросить нынешнее прави­тельство за это и потребовать детальных расчетов.

Нерешенным в государственном бюджете остается вопрос исполнения закона, предусматривающего повышение пенсий детям войны.

Из бюджета практически не финансируются расходы инвестиционного характера. Фактически бюджет нынешнего года не обеспечивает, по меньшей мере, 20 миллиардов гривен расхо­дов. То есть, подводя итог бюджетной вакханалии текущего года, нужно сказать, что уходящий Кабмин оставляет после себя нере­шенных бюджетных проблем в текущем году минимум на 30 мил­лиардов гривен.

Общие экономические показатели текущего года также свидетельствуют о безалаберном и откровенно негативном отно­шении к национальной экономике, отечественному производи­телю со стороны прежней власти.

Не буду долго останавливаться на цифрах, их все хорошо знают: замедление темпов роста реального ВВП до очень сомни­тельных 4,1 процента с учетом провальных результатов 2005 года как базы для сравнения и лукавство с дефляторами; замедление индекса промышленного производства до 5 процентов; доведе­ние сальдо внешней торговли товарами до негативного — 2,5 миллиарда долларов США за первое полугодие.

И вот при такой негативной ситуации в экономике страны мы должны составить себе уже техническое задание в виде Бюджетной резолюции. То, что мы с вами будем принимать, это задание уже нам, а не им. При этом у нас еще и острая нехватка времени. Учитывая, что Верховная Рада Украины начала свою работу в комитетах лишь с 19 июля текущего года и на подготов­ку и подачу проекта бюджета Кабинету Министров остается менее двух месяцев, мы должны немедленно рассмотреть проект Основных направлений бюджетной политики на 2007 год, чтобы новое правительство могло иметь нормальные ориентиры при подготовке проекта бюджета на следующий год. Нам нужно дать такие предложения и поручения, чтобы те благие пожелания, которые подготовил (в кавычках) уходящий Кабмин в виде проек­та Бюджетной резолюции, не мешали нормальной работе нового украинского правительства по обеспечению роста благосостоя­ния украинских граждан, роста национальной экономики.

В целом представленный правительством проект Основных направлений бюджетной политики крайне декларативен, в нем в  основном механически повторяются положения, вносившиеся в 2006 году. Это при том, что в преамбуле отмечено, что Основ­ные направления разработаны на среднесрочную перспективу.

Впрочем, сомнительным новшеством нынешнего документа стало то, что он, вопреки требованию статьи 33 Бюджетного кодекса, практически не содержит никаких конкретных цифровых параметров, маяков бюджетной политики на следующий год, то есть кардинально изменена — до выхолащивания — роль Бюджет­ной резолюции как основополагающего для организации бю­джетного процесса документа.

Более того, правительственный документ пестрит противо­речиями, несуразицами, объяснить которые можно только без­ответственностью исполнителей. Яркий пример — разночте­ния  в  макроэкономических прогнозных показателях на 2007 год, которые, кстати говоря, Кабинетом Министров до сих пор не  утверждены. Так, в пояснительной записке неизвестно на каком основании приведены макропоказатели, которые суще­ственно отличаются от тех, что содержатся в кабминовском Постановлении “Об утверждении прогноза показателей сводного бюджета Украины по основным видам доходов, расходов и фи­нансирования на 2007–2009 годы”, в котором номинальный ВВП на 2007 год определяется в размере 605,5 миллиарда гривен при  реальном росте 7 процентов. Нужно заметить: абсолютно нереальные цифры, конечно.

Абсолютно проигнорирована в проекте Бюджетной резо­люции ценовая политика, которая в действительности требует особо грамотной разработки в условиях допущенного правитель­ством неконтролируемого галопирования цен.

Откровенно противоречиво содержание проекта Бюджетной резолюции относительно части валового внутреннего продукта, которая перераспределяется через бюджет (фискальная нагруз­ка). Правительство, с одной стороны, декларирует неизменность фискальной бюджетной политики, сохранение этой части ВВП не  выше, чем прогнозируемая на 2006 год, а с другой стороны, ставит цели упразднить налоговые льготы, усовершенствовать систему налогообложения, ввести какие-то новые налоги на наследство, дарение, отчуждение имущества. Вновь предлагается отмена упрощенной системы налогообложения для мелкого и среднего бизнеса.

Все это, безусловно, приведет к увеличению фискальной нагрузки и повышению доли валового внутреннего продукта, которая перераспределяется через бюджет. То есть правитель­ство вновь цинично обманывает бизнес красивыми деклара­циями, на самом деле не предлагая никаких механизмов, стиму­лирующих к преодолению стагнации экономики и выходу из кризиса.

В ответ на антиэкономические прожекты уходящего прави­тельства мы должны твердо и однозначно сказать: никаких новых налогов! Надо, наконец, дать бизнесу спокойно жить и работать, планировать деятельность не одним днем — выживу, не выживу, а стабильно и надолго.

Беспомощность разработчиков проекта Бюджетной резо­люции ярко можно продемонстрировать на примере указанных ими рисков для доходной части бюджета. Они назвали то, что лежит на поверхности: рост цен на энергоносители (кстати, в  мире темпы роста просчитывают, прогнозируют, а для наших чиновников это, наверное, непознаваемое стихийное явление) и  связанное с этим непредсказуемое снижение прибыльности и замедление темпов прироста прибыли.

В то же время ни слова не сказано о механизмах компен­сации потерь, сценариях минимизации или диверсификации рис­ков. Ни слова нет о проблеме погашения долгов за газ, о том, что  НАК “Нефтегаз Украины” доведена до банкротства, а уж тем более о том, как выводить эту государственную монополию из кризиса.

По мнению экспертов, ежегодные изменения формата Бюджетной резолюции свидетельствуют об отсутствии в прави­тельстве твердого понимания перспективных целей и задач и об отсутствии единой методологии стратегического планирования, что препятствует принятию последовательных, системно увязан­ных решений и не обеспечивает стабильность бюджетной поли­тики хотя бы на среднесрочную перспективу.

Таким образом, необходимо изменить сам формат доку­мента. Мы предлагаем выделить отдельные разделы, которые описали бы стратегические среднесрочные и тактические зада­чи,  содержали бы конечный анализ выполнения направлений бюджетной политики в 2005 и 2006 годах. В самом документе, а  не в пояснениях и сопроводительных материалах, должны содержаться конкретные показатели социально-экономического развития и бюджетные параметры. Тогда, утвержденные Верховной Радой, они станут законом и непреложным заданием для нового правительства.

Также целесообразно хотя бы в информационном порядке отобразить макропоказатели на 3–4-летнюю перспективу с целью обозначить траекторию развития и оценить влияние предло­женных направлений бюджетной политики в среднесрочной перспективе.

Принципиальным изъяном предложенного проекта Бюджет­ной резолюции является то, что он не содержит таких важнейших направлений бюджетной политики, как усовершенствование бю­джетного процесса, внедрение критериев оценки эффективности бюджетной политики, оценка влияния принятых решений на долгосрочную и среднесрочную перспективу, причем не только в бюджетной сфере, но и в экономике в целом.

В проекте Бюджетной резолюции вопреки требованиям Бюджетного кодекса вообще не уделено внимания вопросам регионального развития, в частности, инвестициям в социально-экономическое развитие регионов, выравниванию их уровня.

Поданный документ в основном содержит декларативные пожелания и мечты относительно реформирования бюджетной сферы, создания условий для развития реального сектора эконо­мики, достижения макроэкономической стабильности, обеспече­ния реализации справедливой государственной политики.

Никакой реальной ресурсной базы под эти декларации не предлагается. Бюджет рассчитывается при планируемом росте реального ВВП на уровне 4,2 процента, то есть никакого реаль­ного улучшения в динамике роста этого показателя по сравнению с текущим годом не закладывается. Причем, в пояснительной записке ни слова не говорится, каким образом мы будем дости­гать этого роста. Надо сразу сказать, что мировые темпы роста ВВП в настоящее время превышают 5 процентов, то есть нынеш­нее правительство сознательно закладывает еще большее отста­вание Украины от развитых стран.

Понятно, что оно вынуждено рассчитываться и устранять катастрофические последствия абсолютно разрушительной для экономики и социальной сферы политики правительства Тимо­шенко. Однако прошло ведь уже более десяти месяцев, пора было бы приступить к планированию и проведению структурных реформ, реализации крупных инфраструктурных проектов. Ведь только это способно создать условия для серьезного экономи­ческого роста.

Рост индекса потребительских цен планируется аж на уровне 10,5 процента, то есть фактически рост валового внутрен­него продукта вдвойне перекрывается инфляцией. Давайте вспомним, как нас критиковали за инфляцию в 10 процентов. Тогда мы обеспечивали темпы экономического роста в 12 про­центов. В то же время замораживание минимальной заработной платы, о котором только что сказал исполняющий обязанности министра, прожиточного минимума, средней заработной платы по стране не только не перекрывает инфляцию, но и содержит реальную угрозу снижения условий жизни людей и снижения потребительской активности.

В проекте Бюджетной резолюции предусматривается также, что в 2007 году отрицательный платежный баланс страны соста­вит почти 4,3 миллиарда долларов США.

Таким образом, правительство продолжает порочную поли­тику Тимошенко, которая в перспективе может привести к краху национальной денежной единицы — гривни. Вот тебе и патрио­тизм и защита национальных интересов.

Так называемый валютный коридор — обменный курс гривни к доллару впервые планируется чрезвычайно широким. Так что, образно говоря, при таком планировании можно и слона протащить. Как можно при таком “коридоре” планировать бю­джет? Каким образом стимулировать экспорт и ликвидировать отрицательное сальдо платежного баланса?

Не хочу дальше говорить о таких горе-прогнозах, тем более, что они ни на чем не основаны. Такое отношение к макроэконо­мическому прогнозированию было в прошлом году и имеет место в текущем.

Основной социальный параметр бюджета на 2007 год — это практическое замораживание минимальной заработной платы на год, которое планирует нынешнее правительство. Так, с конца этого года до конца следующего года планируется увеличе­ние  минимальной заработной платы только с 1 декабря до 450 гривен.

При этом ресурсная база не покрывает тех прорех, которые заложены в бюджете. Опять уходящее правительство предлагает их латать доходами от приватизации. Опять нам предлагают про­дать корову, чтобы купить молока! Опять в нарушение законода­тельства средства от приватизации пойдут на проедание в бю­джете, а не на инфраструктурное развитие. Не приватизацией нужно закрывать бюджет — необходимо развивать экономику. Это  прежде всего увеличивает бюджетные поступления. Только так мы сможем решить в том числе и проблемы Пенсионного фонда, дефицит бюджета которого в этом году оценивается в 20 миллиардов гривен.

А ведь, кроме необходимости изыскать дополнительные бюджетные ресурсы для урегулирования самых острых социаль­но-экономических вопросов, нужно привлечь государственные средства для внедрения инвестиционных проектов. В рассматри­ваемом документе об этом не говорится ни слова. Нет обосно­ваний и расчетов удельного веса объема межбюджетных транс­фертов в расходах государственного бюджета; не содержится четкой позиции относительно удельного веса капитальных вложений в расходах государственного бюджета и приоритетных направлений их использования; не приведен конкретный перечень предложенных для принятия законопроектов, которые правительство собирается внести на рассмотрение Верховной Рады, отсутствуют обоснования необходимости деления бюджета на общий и специальный фонды.

Представленный уходящим Кабинетом Министров проект Бюджетной резолюции декларирует увеличение финансовой самодостаточности бюджетов территориальных громад. Однако такое намерение не имеет подтверждения в самом документе и объяснениях к нему. То есть, как и в прошлом году, зависи­мость местных бюджетов от центра будет только усиливаться. Вдумайтесь: показатель удельного веса трансфертов из государ­ственного бюджета в объеме доходов общего фонда местных бюджетов в 2006 году уже превышает 50 процентов.

Кроме изложенных выше общих, системных претензий к  проекту Основных направлений бюджетной политики, есть также серьезные замечания и возражения по отдельным его положениям.

В проекте Основных направлений бюджетной политики на 2007 год отсутствует положение о стабилизационном фонде, практика существования которого весьма положительно работает во многих странах и вполне соответствует антикризисным задачам и задачам выведения экономики на траекторию роста. В Украине такой фонд был обозначен в 2006 году, но правитель­ство так и не удосужилось разработать законодательную базу для его функционирования.

Мы не поддерживаем новаторство правительства относи­тельно перевода вузов из статуса бюджетных учреждений в ста­тус получателей бюджетных средств, в результате чего вузы потеряют около 1 миллиарда гривен и вынуждены будут тратить примерно 500 миллионов гривен на содержание своих пенсио­неров, что приведет к росту стоимости обучения примерно на 50 процентов.

Подытоживая, хочу еще раз сказать, что нам предстоит большая работа по исправлению тех перекосов, которые были допущены предыдущим Кабмином.

Помимо прочего, необходимо запланировать ряд измене­ний. Во-первых, прирост реального ВВП мы должны обеспечить выше уровня инфляции. И мы должны поставить себе это как задачу. Во-вторых, необходимо обеспечить выполнение програм­мы приватизации и реализации крупных инвестиционных проек­тов. Нам необходимо обеспечить бюджетную поддержку депрес­сивных территорий, вернуть органам местного самоуправления заинтересованность в наполнении и выполнении их бюджетов.

Мы должны обеспечить приоритетное финансирование агропромышленного комплекса.

Можно очень много сделать полезного через бюджетный инструментарий. У нас есть и свои наработки, и мы, безусловно, учтем те выступления и те предложения, которые депутаты сегодня будут озвучивать.

Учитывая сжатые сроки для подготовки предложений и  поручений Верховной Рады Украины к проекту Основных направлений бюджетной политики на 2007 год, которые должны быть учтены новым правительством при подготовке проекта государственного бюджета, мы обращаемся с просьбой к народ­ным депутатам и комитетам предоставить свои предложения относительно проекта Бюджетной резолюции бюджетному коми­тету сегодня до 19 часов.

Это даст возможность Комитету по вопросам бюджета тщательно проработать эти предложения и подготовить проект Постановления Верховной Рады “Об основных направлениях бю­джетной политики на 2007 год” для рассмотрения и принятия окончательного решения на пленарном заседании во вторник 25 июля текущего года.

Благодарю вас за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до Миколи Яновича є? Будь ласка, запишіться, хто хоче поставити запитання. Десять хвилин на це відводиться.

Яворівський. Прошу.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Блок Юлії Тимошенко). Блок Юлії Тимошенко. Шановний доповідачу! Ми знаємо прекрасно, в якій ситуації перебуває українська культура. Фактично сьогодні вона, як і раніше, фінансується за залишковим принципом. Я маю до вас дуже конкретне запитання: ви готові як голова комітету, щоб не залишилося все в тому стані, в якому є, врахувати те, що при Президентові створена Національна комісія з питань культури і  духовності і розроблено цілком нову, з мого погляду, чудову “дорожню карту” нарощування потенціалу української культури, підтримати цю ініціативу?

Дякую.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Владимир Александрович! Прежде всего я хочу вас поблагодарить за участие в заседании Верхов­ной Рады и за конкретный вопрос.

Однозначно бюджетный комитет поддержит, я думаю, что и Верховная Рада поддержит ваше предложение по увеличению финансирования культуры в нашей стране. Однозначно!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнков. Будь ласка.

 

МАТВІЄНКОВ С.А., голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва (Соціалістична партія України). Фракция Социалистической пар­тии. Уважаемый Николай Янович! У меня к вам два вопроса. Первый вопрос. Мы при подготовке проекта бюджета следующего года сталкиваемся с таким моментом. Сегодня на население возложено повышение тарифов, повышение цен. Льготы, которые были заложены в бюджете для того, чтобы перекрыть это повы­шение, на сегодняшний день уже не удовлетворяют население. Правительство говорит о том, что необходимо эти льготы убрать для того, чтобы каким-то образом выровнять темпы роста. Тем не менее, рост ВВП закладывается на уровне 4 процента. При росте уровня и потребительских цен, какие темпы роста, по вашему мнению, мы должны заложить в Бюджетной резолюции для того, чтобы перекрыть, как минимум, инфляционные процессы, чтобы обеспечить нормальный уровень развития?

И второй вопрос. Какое мнение комитета по поводу стра­тегии развития нашего товаропроизводителя? Мы получаем отри­цательный торговый баланс, а именно минус 4,2 миллиарда гривен. Украина — экспортноориентированное государство. Каким образом вы видите…

 

АЗАРОВ М.Я. Спасибо за вопросы. Вы поставили два чрез­вычайно важных для нового правительства вопроса. Это прежде всего ликвидация отрицательного сальдо нашего баланса по торговле товарами. Я думаю, что это нам задача на 2007 год. Мы  должны выйти, как минимум, на ноль в 2007 году, а в 2008 году наше торговое сальдо должно быть положительным. И должны быть приняты все меры для поддержки роста экспорта и разумной политики в отношении импорта. Безусловно, новое правительство их примет, и мы в Бюджетной резолюции такую позицию заложим.

Второй вопрос касался повышения цен и тарифов и пред­ложения правительства по отмене всех льгот. Я хочу сказать, что новое правительство должно очень корректно подойти к реше­ниям, принятым предыдущим правительством. Мы должны очень внимательно разобраться в ценовой политике наших государ­ственных монополий. Я не уверен, что те решения, которые предыдущее правительство приняло, оптимальны, достаточно взвешены и разумны. Поэтому в течение, я думаю, месяца, новое правительство разберется и, безусловно, вернется к этому вопросу.

И, наконец, темпы роста. Мы всегда считали, что темпы роста должны опережать инфляцию. Это наша принципиальная позиция. Однако при том наследстве, которое нам достается, я  думаю, что 2007 год будет переходным годом и мы сможем выйти на эти параметры, скорее всего, в 2008 году.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Удовенко. Будь ласка.

 

УДОВЕНКО Г.Й., член Комітету Верховної Ради України з  питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Блок “Наша Україна”). Прошу передати слово Гірнику.

Дякую.

 

ГІРНИК Є.О., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Блок “Наша Україна”). Шановний Миколо Яновичу! Ви тут намалювали таку страшну картину, ніби в Україні вже повна розруха.

Давайте виходити з того, що вчора на засіданні бюджетного комітету не приймалося рішення щодо оцінки виконання бюджету за 2006 рік. Те, що ви сказали, — це ваша особиста думка. Якщо заплановано 44 відсотки надходжень і є перевиконання бюджету, то це ті самі 46 відсотків, на яких ви наголошували. Спецфонду не  планувалося на перше півріччя. Ви просто вводите в оману людей, які не зовсім обізнані з бюджетним процесом.

Щодо розвитку економіки. Йдеться про показник 105,5 від­сотка. Темпи зростання ВВП випереджають інфляцію. Які ви маєте підстави критикувати уряд? Ніхто вам ще трьох записок не писав. Я подивлюся, як ви будете звітувати, як ви залишили 30-мільярд­ну діру в…

 

АЗАРОВ М.Я. Я надеюсь, что бюджетный комитет, который вчера провел свое первое заседание с вашим участием, будет работать конструктивно и профессионально. Мы вчера заслушали отчет Министерства финансов о выполнении бюджета 2006 года в  первом полугодии. Мы его заслушивали, безусловно, не де­тально, а только общие показатели. И все те цифры, которые я  привел, соответствуют официальным показателям правитель­ства, которое сегодня действует.

Кому-то хочется приукрашивать ситуацию, мы же, напротив, говорим о том, какая сегодня реальная ситуация в стране.

Мы отдаем должное действующему правительству, и вы не сможете опровергнуть то, что я сейчас скажу. Я на заседании бюджетного комитета отметил те позитивные моменты, кото­рые  были присущи правительству Юрия Ивановича Еханурова. Я не мог этого не отметить, поскольку я профессионально, честно и объективно считаю, что та тенденция катастрофического спада в экономике, которую заложила Тимошенко, правительством Юрия Ивановича Еханурова была преодолена. Это позитив. Я бы еще больше сказал хороших слов в адрес этого правитель­ства, если бы оно не приукрашивало сегодняшнюю ситуацию, а  излагало ее так, как есть. Темпы роста 4,2 процента за полу­годие — это крайне низкие для Украины темпы роста. Хорошо, что это не минус, как было при Тимошенко, но это и не 12 про­центов, как было при Викторе Федоровиче Януковиче.

Поэтому я отмечаю то позитивное, что сумело сделать правительство Єханурова, и абсолютно честно указываю на нега­тив, который есть и который придется устранять нашему прави­тельству.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов. Будь ласка.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В., член Комітету Верховної Ради України з   питань економічної політики (Партія регіонів). Уважаемый Николай Янович! Действительно, 2004 год при правительстве Януковича был лучшим за всю историю Украины с точки зрения темпов экономического роста — более 12 процентов рост ВВП. В этот период был создан огромный запас прочности экономики, который позволил успешно преодолеть политическую нестабиль­ность в период помаранчевого путча и удержать экономическую систему от разбалансирования и от кризиса.

На сегодняшний день, судя по вашему выступлению, финан­совая система разбалансирована, огромный дефицит финансо­вых ресурсов.

Сколько, на ваш взгляд, потребуется нам времени, при условии выполнения нашей антикризисной программы, для того, чтобы ликвидировать эти провалы в экономике и вывести ее на траекторию устойчивого роста, которая была при правительстве Януковича, с тем, чтобы на основе этого значительно повысить социальные стандарты жизни людей?

Спасибо.

 

АЗАРОВ М.Я. Отвечая на ваш вопрос, я продолжаю дис­куссию з Гирником. Кто-то из депутатов уже задавал этот вопрос. О каких успехах в области бюджетной политики можно говорить, если мы 24 миллиарда от приватизации “Криворожстали” проели и даже не заметили? Скажите, пожалуйста, уважаемый народный депутат Гирник, какие успехи мы должны констатировать при таких результатах работы правительства?

Назовите мне хоть один крупный инвестиционный или инфраструктурный проект, который правительство Юрия Ивано­вича Еханурова реализовало бы в 2006 году или приступило бы к  его реализации? Скажите, пожалуйста, что мы закладываем в основу ускоренных темпов роста экономики? Каким образом нам достичь 12–15 процентов темпов роста?

Я еще раз возвращаюсь к тому тезису и отвечаю Гирнику и его, так сказать, последователям, что если Украина будет иметь 4–5 процентов темпов роста, она будет отставать от развитых европейских и в том числе других стран мира. Давайте вспом­ним,  какими темпами развиваются многие страны в мире? Это 12–15 процентов. А разве в Украине нет социальных вопро­сов, которые нужно как можно скорее решать?

Поэтому перестаньте бить себя в грудь кулаками, не разма­хивайте четырьмя процентами, а давайте вместе работать над серьезными проблемами, которые стоят перед страной.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Я попросив би тих, хто ставить запитання, наприклад, з приводу проекту Бюджетної резолюції, не чіпати суто політичних тем. Тому що оцінки можуть бути різними, але ми в сесійному залі повинні керуватися саме прагматичним підходом до розгляду того чи іншого питання. Не треба вішати ярлики з того чи іншого приводу.

Відносно репліки. Була конкретна відповідь на запитання депутата, яка не містила якихось незвичайних зауважень, з огляду на котрі народний депутат вимагав би слово для репліки.

Будь ласка, запишіться на виступи для обговорення цього питання.

Висвітіть.

Хочу нагадати, що ми домовилися з самого початку про те, що буде по одному виступу від фракції і по одному — від комітету.

Яворівський. Будь ласка.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Голова Комітету з питань духовності і  культури. Шановні колеги! Я просто хочу вам і собі нагадати загалом прописну і дуже просту істину. Кажуть, що культура — це те, що залишилося після того, коли вже все знищено. Також хочу нагадати вам і собі про те, що, як би Україна не натягувала свої жили, ми не доженемо японців за рівнем випуску їхніх телевізорів, ми не доженемо в найближчі 15, 20, 30 років німців щодо виго­товлення автомобілів і так далі.

Через те, очевидно, ми собі повинні сказати, що ми цікаві для світу як українська нація, український народ передусім нашою яскравістю, оригінальністю нашої культури. Це єдине, чим ми цікаві для світу, і більше, фактично, нічим.

Як би там не було, але ми вже прожили півтора десятиліття нібито в режимі незалежної Української держави, де культура мусила б особливо охоронятися як справді візитна картка, найголовніша козирна карта української землі і українського народу.

На превеликий жаль, культура всі ці роки фінансувалася за залишковим принципом. Тобто згорталися якісь останні крихти — ті, які, скажімо, якась інша галузь в українській державі чи не змогла, чи не схотіла спожити, чи їй не дали їх спожити.

Як наслідок, ми сьогодні можемо констатувати абсолютно жалюгідний стан українського кіновиробництва. Раніше ми мали майже три кіностудії, в тому числі я маю на увазі і Ялтинську, яка від нас уже давно відійшла (хтось її там продав, розпродав, уже й  кінців не знайдеш). Майже напівмертва Одеська кіностудія. Єдина, яка дихає сьогодні, це кіностудія імені Довженка, якій варто було би спрямувати гроші, може, від чогось іншого відмо­вившись, не стільки розкрадати, не стільки фітькати цих грошей.

Друга галузь, Миколо Яновичу, я і до вас звертаюся як до голови комітету, де ми маємо сьогодні жалюгідний показник, — це українське книговидавництво. Соромно на весь світ, що сьогодні 0,8 книжки припадає на одного громадянина України. Це при тому, що українська книжка не може конкурувати із книжкою російською, яка контрабандою засилається до України і є в 3, 4, 5 разів дешевша. Треба подумати нам і про це та дати певну прерогативу українській книжці.

Я розумію, що ми сьогодні обговорюємо всього-на-всього політичні наміри щодо бюджету, а не самі цифри в бюджеті. Але  щодо цих політичних намірів я навів би слова, які сказав колись Гете: якщо перший ґудзик неправильно застібнеш, застібнеш неправильно і решту ґудзиків.

Через те ми подамо свої пропозиції. Я би дуже просив їх урахувати, бо про рівень культури нашого парламенту судитимуть з того, як ми будемо ставитися до культури.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово має Самойлик. Ви від фрак­ції комуністів виступатимете чи від комітету?

 

САМОЙЛИК К.С., голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (Комуністична партія України). Від комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

САМОЙЛИК К.С. У проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік, доповідь і співдоповідь щодо якого ми щойно заслухали, запропоновані дві новації, які стосуються освіти і науки.

Перше. Науковій сфері запропоновано вдосконалення струк­тури бюджетних видатків, введення оптимального розподілу наяв­них фінансових ресурсів, вибір ефективних механізмів і форм методів фінансування та пошук альтернативних джерел забез­печення науки коштами. А як розуміє Мінфін удосконалення і оптимізацію, ми всі добре знаємо.

Безперечно, реформа науці потрібна, зокрема щодо її фінансового забезпечення. Але запитання до урядовців: чи є програма реформ? Чому є намагання поміняти бюджетну полі­тику, але немає прагнення спочатку мати розумну, виважену про­граму реформ у сфері науки?

Друге. Пріоритетом бюджетної політики на наступний рік визначено реформування галузі вищої освіти, зміна статусу вищих навчальних закладів — переведення їх із бюджетних установ до бюджетоотримувачів.

Зробити таку революцію у вищій освіті прагнуть протягом п’яти років, і кожного разу комітет звертався до урядовців, щоб ті  дали фінансово-економічний аналіз запропонованого, обраху­вали соціально-політичні наслідки. Правда, справа далі гасел не рухалась.

Чим небезпечна для національної системи вищої освіти ця новація? Вища освіта сьогодні реформується, пристосовуючись до вимог Болонського процесу. Це повинно начебто підвищувати конкурентоспроможність університетів та коледжів.

Запитання до урядовців. Оскілька будь-яка реформа потре­бує грошей, то яка ж вартість цієї реформи? Відповіді немає. Реформа, мабуть, буде за рахунок коштів університетів, тобто населення, яке платить за освіту.

Запропоновані урядом зміни — це не просто зміни фінан­сових механізмів. Це суттєві зміни в освітньому середовищі і соціально-економічному житті країни. Насамперед виникає ризик значного збільшення податкового тиску на ці заклади, а це, як наслідок, на отримувачів послуг вищої освіти — молоді та їхніх родин. Тягар змін буде перекладений на плечі студентів, курсан­тів, аспірантів, їхніх родин, і ми в першу чергу втратимо талано­виту молодь із малозабезпечених сімей.

За експертними розрахунками вартість втрат до 2007 ро­ку  —  понад мільярд гривень із соціального фонду вищої школи буде перераховуватися у вигляді додаткових податків та зборів. Чи прораховано, скільки ж студентів вимушено залишать навчан­ня, маючи проблеми з його оплатою, скільки вузів закриється, скільки професорів залишиться без роботи, що буде зі статтею 53 Конституції, яка гарантує право громадян безоплатно здобувати освіту? Я думаю, що всі ці питання треба врахувати нам під час  остаточного прийняття проекту Бюджетної резолюції. Дійсно, сьогодні його в такому вигляді приймати не можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Жебрівський. Від комітету чи від фракції?

 

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Блок “Наша Україна”). Від фракції. Шановний пане Голово! Шановні колеги! Запро­понований нам для розгляду проект Бюджетної резолюції нічим особливим не відрізняється від тих документів, які пропонувалися нам торік, позаторік, у тому числі й міністром фінансів паном Азаровим. На жаль, для політичної сили, яку представляє уряд, і, на щастя, для майбутнього уряду даний проект Бюджетної резолюції не є популістським, а є достатньо зваженим, таким, що дає так званому антикризовому уряду поле для маневру. Через це нинішній уряд і наразився на популістську критику з боку майбут­ніх можновладців. Складається враження, що вони повторюють історію з трьома конвертами. Перший, із критикою, вони вже відкрили.

Проте під час опрацювання проекту Бюджетної резолюції ми маємо отримати відповіді на багато питань. Що отримають грома­дяни від цього бюджету? Чи планує уряд здійснювати компен­сацію знецінених вкладів громадян? Якщо планує, то в якому розмірі? Чи будуть виконуватися соціальні закони, прийняті попе­реднім складом Верховної Ради? Адже фракції так званої анти­кризової коаліції активно просували ці закони перед виборами як передвиборну агітацію. Я сподіваюся, що сформований ними уряд, реалізує взяті перед виборцями обіцянки.

Можна багато ще говорити про недоліки та позитиви нада­ного нам на розгляд документа, але я насамперед хотів би, щоб ми чітко визначили пріоритети.

Бюджетна резолюція за своєю суттю є програмним доку­ментом, який визначає, яким чином держава має відповідати на виклики, пов’язані із сьогоденням та майбутнім.

На мій погляд, на сьогодні у нашій країні ключовими проблемами є: неефективне використання енергоресурсів, вкрай тяжкий стан житлово-комунального господарства. Дехто може дорікнути, що я не згадав ще багато інших болючих питань. Але якщо ви замислитеся, то зрозумієте, що нерозв’язання саме зазначених проблем може призвести до колапсу національної економіки і, як свідчить досвід Алчевська, навіть до гуманітарної катастрофи.

Тому зараз усі можливі фінансові ресурси держави мають бути сконцентровані на реалізації програм енергоефективності та  енергозбереження, а також реструктуризації галузей ЖКГ. Саме для цього мають розроблятися законодавчі акти, що регла­ментують партнерство держави та приватного бізнесу. На це повинні спрямовуватися державні інвестиції.

Дай Боже нам у короткий термін вирішити ці питання. Тоді  парламенту і уряду потрібно буде реагувати на нові виклики і вирішувати нові ключові завдання, зберігаючи при цьому прин­цип максимальної концентрації державних ресурсів.

Стосовно іншого. Бажано, щоб поданий документ містив більш чіткі відповіді на питання, які хвилюють вітчизняних та іноземних бізнесменів. Якою уряд бачить податкову систему 2007 року, чи буде єдиний соціальний податок, чи ні? Звичайно, ми не можемо погоджуватися з ліквідацією спрощеної системи, тому що це ліквідація багатьох робочих місць.

Стосовно капітальних вкладень, то ми повинні заохотити громади до співфінансування, і цей підхід має бути ключовим. Адже тоді місцеві бюджети будуть не освоювати кошти, а реалі­зовувати ті програми, які вони запланували, і дорожити кожною…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Болдирєв передає слово Сухому, я так зрозумів. Ярославе Михайловичу, прошу. Виступ від фракції.

 

СУХИЙ Я.М. Шановні колеги! Шановні члени уряду! Обгово­рюючи проект Бюджетної резолюції, ми маємо сказати народу правду про стан справ у народному господарстві. Ця правда гірка.  Попередня виконавча влада, особливо уряд Тимошенко, залишає нам украй незадовільний стан економіки, розбалансовані державні фінанси, погром вітчизняного виробника і бюджетний хаос. До кінця вичерпано ресурси соціального популізму. На цій базі нам і доводиться визначатися щодо бюджетної політики на 2007 рік.

Нинішній стан української економіки світовими і вітчизня­ними експертами, на відміну від наших урядовців, визначається як  стагнація. Абсолютне скорочення випуску продукції впродовж усього цього часу відбувалося в металургії, металообробці, виробництві коксу, нафтопереробній, хімічній та легкій галузях промисловості. При цьому вітчизняні товари незграбними діями влади витіснялися з ринку імпортом. Наприклад, в Україну за­везли в 11 разів більше бензину та в 5 разів більше дизельного палива. Скажіть, будь ласка, хіба погром вітчизняних нафтопере­робних підприємств здешевив пальне? Ні. А скільки коштів пере­рахують до Пенсійного фонду, наприклад, непрацюючі підприєм­ства? Нуль.

Правда полягає і в тім, що Україна стоїть на порозі нової економічної біди. Через подорожчання енергоносіїв стануть збит­ковими цілі галузі, які дають сьогодні половину ВВП і сотні тисяч робочих місць для людей. Це металургія, хімічна промисловість, теплоенергетика.

Щодо міфу про великі гроші, які нібито стали заробляти наші громадяни. Так, дійсно, грошова маса в Україні досягла 250 мільярдів гривень — удвічі більше, ніж у 2004 році. Удвічі! Але  економіка в 2005–2006 роках розвивалася вп’ятеро повіль­ніше. Отже, влада латала дірки через свої прорахунки пустими папірцями, тобто за допомогою друкарні, та накладанням на громадян інфляційного податку.

Чи поінформовано про це Президента? Мабуть, що ні. Чи знає він про те, що сьогодні, як і в 2005 році, не фінансуються місцевими бюджетами інвестиційні проекти соціального спряму­вання: будівництво житла, газифікація, боротьба з наслідками техногенних катастроф. Ні копійки не виділено на оснащення сільських амбулаторій і ФАПів, на придбання шкільних автобусів. Незадовільно фінансуються субвенції соціального характеру: утримання дітей-сиріт, інвалідів, будівництво житла для військово­службовців і таке інше.

Отже, чи насправді стали жити краще наші люди в наших регіонах? Однозначно — ні, бо кожен третій працівник бюджетної сфери отримує зарплату не вище прожиткового мінімуму, до того ж заборгованість із виплати заробітної плати зростає і знову сягає мільярда гривень. Жити краще стали лише міністри, народні депутати, судді і прокурори. З цим також слід щось робити.

Шановні народні депутати! Сьогодні очевидно, що за лукав­ство і популізм виконавчої влади народ платить своїм добро­бутом. Але ми отримали шанс покласти край антисоціальним авантюрним експериментам над Україною. Нові реалістичні бюджетні плани сформує коаліційний антикризовий уряд — уряд народної довіри.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнков Сергій Анатолійович. Від комітету.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Социалистическая фракция. Уважаемые коллеги! Мы все прекрасно понимаем, что бюджет — это зеркало экономики. Попытка нарисовать красивый бюджет очень часто разбивалась о реалии цифр, с которыми потом приходилось сталкиваться. К сожалению, мы неоднократно были свидетелями такой ситуации, когда мы выписывали довольно неплохую Бюджетную резолюцию, но, как правило, этот документ забы­вался после того, как начинали формировать конкретный бюджет в правительстве, когда начинали играть цифрами.

Мы на заседании Комитета по вопросам промышленной и регуляторной политики и предпринимательства очень внима­тельно рассмотрели этот документ и нашли очень много су­щественных недостатков, недоработок. Остановлюсь только на некоторых из них.

Прежде всего настораживают довольно низкие темпы роста ВВП, которые закладываются в основу этого документа. Имея такой уровень роста потребительских цен, уровень инфляции, который на сегодняшний день есть, каким образом при росте до  4 процентов мы можем обеспечить нормальное, стабильное развитие экономики? При этом закладывается дефицит бюджета до 2 процентов. То есть это показатель дефицита бюджета для развитых европейских стран, причем не каждая из них позволяет себе иметь такой дефицит бюджета.

Следующий момент. Проект Бюджетной резолюции преду­сматривает корректировку налогового поля. Это значит, что мы опять столкнемся с тем же: получаем закон о бюджете, откры­ваем его и видим подарок для наших промышленников, для наших предпринимателей — внесение изменений более чем в  сорок законов. То есть на следующий год будут изменены правила игры. Как и каким образом можно планировать, строить перспективу для себя? Как работать в этом плане?

Поэтому мы должны четко знать: если будете менять правила игры на налоговом поле, дайте заранее перечень проек­тов законов и рассматривайте их не в контексте принятия бю­джета, а до принятия бюджета.

Не может не настораживать стратегия развития экономики. Давайте говорить откровенно. Для нас, еще вчера экспортно­ориентированной страны, мы закладываем отрицательный баланс на уровне 4,2 миллиарда. О чем это говорит? О том, что мы своего товаропроизводителя положили на плаху. Мы задавили его завозимым товаром. Мы поднимаем уровень жизни нашего народа за счет потери темпов развития собственного товаро­производителя. Это не может долго продолжаться, и мы должны понимать и давать себе отчет в отношении этой ситуации.

Монетарная политика. Для курса гривни к доллару закла­дывается коридор 4,9–5,2. О чем это говорит? О том, что мы опять переведем в ручной режим систему валютного регулиро­вания, то есть опять будем гасить внешние долги за счет экспортеров. Что это значит? Для крупных экспортеров, например металлургов, это, как минимум, 50 миллионов в год. Где им брать эти деньги?

Не определены приоритеты развития таких отраслей, как машиностроение, судостроение, станкостроение, наукоемких технологий. Мы не увидели в этом документе ни одной инвести­ционной программы. За счет чего мы будем развивать эти отрасли, эти направления?

Очередной удар наносим по нашему мелкому бизнесу, опять убирая фиксированный налог. Виктор Михайлович, мы это уже проходили. К чему это привело? Полностью взбудоражили весь мелкий и средний бизнес, вывели его на улицы и вынуждены были…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Алексєєв передав слово Петру Симоненку. Виступ від фракції. Прошу.

 

СИМОНЕНКО П.М. Фракція комуністів. Шановні колеги! Шановні наші виборці! Фракція вважає, що сьогодні непотрібно розглядати цей проект Бюджетної резолюції, запропонований цим урядом, бо він готувався під помаранчеву коаліцію, він готувався під помаранчевий уряд і не відповідає тому, що нас об’єднало в антикризову коаліцію. Таким чином, його треба докорінно пере­робити. Для того, щоб досягти цієї мети, я вважаю, що знову треба звернутися до Президента терміново, щоб він вніс пропо­зиції відносно Прем’єр-міністра, та терміново сформувати уряд. І   наші виступи сьогодні — це побажання уряду антикризової коаліції, як і на яких питаннях треба зосередити увагу, щоб бюджетний процес відповідав вимогам і всієї України, і кожного громадянина України.

Чому я про це кажу? От зверніть, будь ласка, увагу на проблему, якої торкнувся якраз Сергій Матвієнков: зростання ВВП — 104 відсотки, а зростання індексу споживчих цін — 110 відсотків, зростання індексу цін виробництва — 114 відсотків. Ці цифри навіть для економіста-першокурсника зрозумілі: валовий внутрішній продукт зменшується і темпи його зростання зни­жуються, а це призведе до зниження реальної заробітної платні, погіршення життєвих умов, до зменшення купівельної спромож­ності. А подарунок помаранчевий уряд уже оголосив — з 1 верес­ня тарифи на електроенергію зростають ще на 25 відсотків.

Я хочу до вас звернутися, шановні колеги, та нагадати, що з  цієї трибуни я попереджав помаранчевий уряд у листопаді і в грудні минулого року про те, що, поки не буде встановлена нормальна ціна на газ і не буде відпрацьована наша зовнішньо­політична діяльність відносно стосунків України з Росією і ціни на газ, нічого путнього з бюджету не буде. Тому й з’являється ця дірка, тим паче, що йдеться і про певні моменти, які мають відно­шення до чергового збільшення кількості податків.

Тому ми, фракція комуністів, пропонуємо спрямувати наші зусилля на те, щоб в Основних напрямах бюджетної політики головним завданням була послідовна реалізація антикризових за­ходів, насамперед підвищення на 25–30 відсотків заробітної плат­ні, пенсій, стипендій. Середня заробітна платня працівників бю­джетних установ, у тому числі вчителів, медиків, має досягти рівня середньої заробітної платні в промисловості.

В антикризовому бюджеті ми повинні передбачити кошти на створення додаткових робочих місць, мінімум 1 мільйон — на підвищення соціальних стандартів, рівня медичного обслугову­вання населення, на боротьбу з дитячою безпритульністю. До  захищених статей державного бюджету віднести видатки на компенсацію трудових заощаджень.

Ми також пропонуємо в першу чергу зупинити зростання тарифів на житлово-комунальні послуги, запровадити державну монополію на бюджетонаповнюючі галузі, перш за все на лікеро-горілчані та тютюнові вироби. У такий спосіб ми пропонуємо зупинити хаос у податковому законодавстві.

Кошти, отримані від грошової приватизації, спрямувати в реальний сектор економіки на прискорення науково-технічного прогресу і впровадження енерго…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Аржевітін, ви виступатимете від якого комітету? Від банківського. Будь ласка.

 

АРЖЕВІТІН С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Блок “Наша Україна”). Економічне зростання в Україні можливе лише за умови стабільної національної грошової одиниці і стабільності банківської системи. Джерелом цієї стабільності завжди була довіра населення до влади, довіра населення до фінансових установ. І тому цю довіру потрібно завжди оберігати, а в прагматичному розумінні її потрібно захищати або гарантувати.

В Україні існує один державний інститут — це Фонд гаранту­вання вкладів населення, який має можливість компенсувати будь-якому українцю 15 тисяч гривень своїх заощаджень. Для по­рівняння: у європейських країнах ця норма становить більш як 20 тисяч євро, у США — понад 100 тисяч доларів, у нас, ще раз голошую, лише 15 тисяч гривень.

Тому я пропоную збільшити накопичення цього фонду за рахунок спрямування частини прибутків Національного банку, конкретно 20 відсотків, що дасть змогу вже в наступному році збільшити суму цієї компенсації з 15 до 20 тисяч гривень. Відпо­відні указ Президента і доручення Кабінету Міністрів з цього приводу є, відповідний законопроект уже розглядався у Верховній Раді.

Також я пропоную на виконання бюджетної програми заходів щодо поступової компенсації громадянам втрат від знеці­нення їхніх грошових заощаджень подвоїти суму коштів на ком­пенсацію знецінених заощаджень в Ощадбанку СРСР, передба­чивши на 2007 рік суму цієї компенсації не менш як 1 мільярд гривень.

Прошу підтримати пропозиції наших виборців.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Замість Андроса від комітету висту­патиме Кушнарьов. Будь ласка, Євгенію Петровичу.

 

КУШНАРЬОВ Є.П., голова Комітету Верховної Ради України з  питань правової політики (Партія регіонів). Шановний Голово Верховної Ради! Шановні колеги! Комітет з питань правової політики вчора на своєму засіданні розглянув проект Бюджетної резолюції, поданий урядом. Ми обмінялися думками. На інди­відуальному рівні кожен із нас має достатньо багато зауважень і сумнівів щодо об’єктивності цього документа.

Один з головних сумнівів полягає в тому, чи може бути ефективною робота над проектом Бюджетної резолюції, коли його готує один уряд, а фактично реалізувати у вигляді проекту бю­джету, як ми розуміємо, буде зовсім інший?

Тому, безумовно, нас найбільше хвилює питання якнай­швидшого закінчення процесу затвердження Прем’єр-міністра і  формування дієздатного, професійного коаліційного уряду, з яким, дійсно, можна вже на професійній основі, розуміючи всі наслідки, вирішувати такі питання.

Але, як уже казали до мене, маємо те, що маємо. Тому наш комітет розглянув цей документ, виключно виходячи з предмета відання нашого комітету, і вирішив цей проект схвалити, маючи на  увазі, що він у будь-якому разі з урахуванням професійних зауважень профільного та інших комітетів обов’язково буде доопрацьований.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Замість Даніліна виступатиме Червонописький Сергій Васильович. Прошу.

 

ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ С.В., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (Соціалістична партія України). Дякую. Я хотів би декілька слів сказати щодо принципового підходу до вирішення перш за  все соціальних проблем. Комітет у цілому розглянув проект Бюджетної резолюції і з окремими напрямами погодився. Але я вважаю, що у формуванні підходів до вирішення проблем потрібно виходити насамперед із ключових позицій. Є проблеми ветеранів, є проблеми інвалідів, є житлова проблема військовослужбовців, звільнених у запас. Проблеми ветеранів-афганців досі лишаються не вирішеними. Тому хотілося б усе-таки, щоб на майбутнє в Бюджетній резолюції та бюджеті закладалося вирішення ключових проблем. Тобто, як свого часу вчили, сконцентрувати кошти на вузькому напрямі, вирішити найболючішу проблему в цьому році, а на наступний рік вирішувати наступну проблему.

На жаль, ми бачимо, що зараз узагалі гроші розпоро­шуються за всіма напрямами, знову спрацьовує принцип кожному потрошку. Кожний трошки з’їв, але проблеми лишаються не вирішеними.

Тому я закликаю до того, щоб усе-таки ми, Верховна Рада, принципово визначилися на перспективу: за 5 років ми повинні вирішити такі, такі й такі проблеми. Якраз на це я звертаю увагу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Сергію Васильовичу. Від Комітету у  справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів виступає Цибенко Петро Степанович.

 

ЦИБЕНКО П.С., голова Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (Комуністична партія України). Фракція комуністів. Шановні колеги! Шановні виборці! Питання, яке ми розглядаємо, надзвичайно відповідальне, склад­не і, я навіть сказав би, специфічне, бо треба зуміти побачити не лише те, що написано, а й те, що закладено між рядками.

Комітет на своєму засіданні надзвичайно уважно проана­лізував проект Бюджетної резолюції. Члени комітету дійшли висновку, що за цей документ у тому вигляді, в якому він поданий, голосувати не можуть, не мають права. Ми готові підтримати документ лише за умови його доопрацювання, зокрема враху­вання пропозицій, поданих комітетом. Чому ми так вирішили?

Складається стійке враження, що в черговий раз пропо­нується звести бюджетні кінці з кінцями за рахунок подальшого зубожіння найбідніших верств населення, зокрема пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Думається, доречно тут нагадати одну японську легенду (а дехто стверджує, що так було насправді) про те, що у старо­давній Японії був звичай старих, немічних і хворих відводити високо в гори і залишати їх там, щоб вони там помирали. Складається враження, що дехто з авторів документа дуже жалкує, що ми з вами живемо не в стародавній Японії, що в нас дуже багато ветеранів, пенсіонерів та інвалідів і що вони надто обтяжують бюджет. Це я сказав з огляду на те, що з боку уряду знову лунають ініціативи щодо призупинення або взагалі скасу­вання низки законів з питань соціального захисту ветеранів, пенсіонерів та інвалідів. Знову пропонується знизити ставку стра­хових внесків до пенсійного та інших страхових фондів із роботодавців і, щоб надходження не зменшилися, підняти ставку страхових внесків для самих працюючих, діючи за принципом: порятунок потопаючих справа рук самих потопаючих.

Пропонується передати низку програм соціального захисту на місцевий рівень. Мотивується це потребою наблизити джерело соціальної пільги до її отримувача. Нібито все логічно, але хто з нас не знає, що переважна більшість місцевих бюджетів сього­дні — це руїна. Спроби передачі на місцеві бюджети відомчої соціальної сфери, зокрема в Донбасі, показали, що часто це призводить до її знищення як такої. Звичайно, на це ми не мо­жемо погодитись.

Крім того, комітет вважає, що мінімальна заробітна плата має бути не 450, як пропонується, а хоча б 500 гривень. Ми напо­лягаємо також на тому, щоб у проекті Бюджетної резолюції було зафіксовано конкретною цифрою прожитковий мінімум, на нашу думку, хоча б на рівні 450 гривень, бо саме його покладено в основу пенсійного забезпечення.

І найголовніше. Розробляючи проект державного бюджету, ми не маємо права порушувати статтю 22 Конституції України, урізаючи існуючі права та пільги малозабезпеченим верствам населення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Замість Хари виступити від комітету доручено голові комітету Бондарчуку Івану Миколайовичу, соціа­лістична фракція. За ним виступатиме Волга.

 

БОНДАРЧУК І.М., голова Комітету Верховної Ради України з  питань соціальної політики та праці (Соціалістична партія України). Шановні колеги! Комітет Верховної Ради України з пи­тань соціальної політики та праці вважає, що проект Основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік хоч і є структурованим документом, однак недостатньо чітко визначає напрями бюджет­ної політики та її головні пріоритети в поточному році і в на­ступному році. Ми погоджуємося з тим, що документ у великій мірі є декларативним і потребує суттєвої конкретизації, визна­чення параметрів тощо. Оскільки проект Бюджетної резолюції готував один уряд, а керуватися нею під час підготовки проекту бюджету буде інший, новий варіант Бюджетної резолюції, очевидно, буде суттєво різнитися від нинішнього.

Наші зауваження та пропозиції до проекту Основних напря­мів бюджетної політики на 2007 рік надіслані, як того вимагає Регламент Верховної Ради, до парламентського бюджетного комітету та до уряду. Сподіваюся, що вони будуть ураховані під час остаточного відпрацювання параметрів державного бюджету на 2007 рік та безпосередньо в ході підготовки проекту держ­бюджету. На окремих із них вважаю за необхідне в рамках Регламенту зупинитися.

Перше. Розуміючи до певної міри об’єктивну необхідність ревізії чинного законодавства з метою внесення змін або зупи­нення дії законів, не забезпечених фінансовими ресурсами, водно­час вважаємо за необхідне наголосити на тому, що це ні в якому разі не має торкнутися законів соціального спрямування.

Нагадаю, що Україна, як це зафіксовано у статті 1 Консти­туції, є не лише демократичною і правовою, а й соціальною дер­жавою. Отже, державні інституції повинні дбати про розв’язання цих проблем. Крім того, наша європейськість у великій мірі визначатиметься соціальною складовою в бюджетах усіх рівнів.

Завтра ми маємо ратифікувати Європейську соціальну хар­тію, іншими словами, документ, який свідчить, що ми орієнтує­мося на ті стандарти, які є в європейських цивілізованих державах. У зв’язку з цим я хотів би сказати, що нам не потрібно шукати сокирку під лавкою і намагатися вирівнювати макроеконо­мічні пропорції за рахунок послаблення соціальної компоненти.

Друге. Не можна погодитися із запропонованим розміром мінімальної заробітної плати до кінця 2007 року на рівні 450 гри­вень, оскільки цей розмір менший навіть за прожитковий мінімум, затверджений законом на поточний рік.

Третє. Вбачаємо пріоритетним напрямом бюджетної полі­тики на наступний фінансовий рік врегулювання такого болючого для людей питання, як поетапне погашення заборгованості із зне­цінених грошових заощаджень громадян в установах Ощадбанку.

І останнє — це погашення боргів із заробітної плати на під­приємствах-банкрутах, які не мають ніяких активів.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Виступ від фракції соціалістів. Василь Олександрович Волга. За ним — Пономаренко.

 

ВОЛГА В.О., секретар Комітету Верховної Ради України з  питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Соціалістична партія України). Шановний Олександре Олек­сандровичу! Шановні народні депутати! Процес бюджетного фор­мування не має дрібниць, особливо коли йдеться про принципи соціальної справедливості. З проекту Бюджетної резолюції не ви­пливає, що Кабінет Міністрів віднайшов реальні шляхи вирішення вкрай гострої, якщо не сказати, загрозливої проблеми — неви­правданої диференціації соціального становища громадян, які живуть у різних регіонах України. За роки незалежності ці від­мінності відчутно поглибилися. Ні для кого не секрет, що кияни і  мешканці поліських чи донецьких сіл живуть нібито в різних країнах, а то й світах. Науково об´рунтованого фінансового маневру, який хоча б у першому наближенні намічав рух до  вирівнювання соціального становища громадян по території України, в бюджетних пропозиціях уряду не помітно. Ми вважаємо це надзвичайно серйозною проблемою, що зобов’язує Кабінет Міністрів урахувати наше зауваження і віднайти реальні механізми для реагування.

Особливу увагу фракція Соціалістичної партії України звер­тає на те, що є неприпустимою (у доповіді Миколи Яновича Азарова це відзначалося, і ми це підтримуємо) зміна статусу вищих навчальних закладів як бюджетних організацій і пере­ведення їх в організації бюджетоотримуючі. Це справді матиме дуже руйнівні наслідки. Фактично це зруйнує систему державних вищих навчальних закладів.

Окрім цього, є комплекс причин, які за певних обставин можуть зірвати план бюджетних надходжень, а водночас і вико­нання бюджету. Більше половини ВВП України спрямовується на експорт, і зменшення сукупного світового попиту на невеликий відсоток здатне погубити українську економіку. Опора переважно на зовнішні ринки — ризикована позиція, і країна, яка змушена обирати таку позицію, зобов’язана втричі ретельніше розрахову­вати свої фінансові плани.

Об´рунтованим є побоювання, що в уряді не переймалися реальною оцінкою песимістичних сценаріїв світової кон’юнктури, не розроблялися альтернативні варіанти поведінки в разі її погір­шення. Вже сьогодні в значної кількості фахівців і керівників під­приємств викликає занепокоєння посилення тиску на споживчий ринок з боку імпорту. Власне, сам уряд це знає, недарма в проекті Бюджетної резолюції закладено випереджання зростання експорту порівняно з імпортом.

Запропонований проект Бюджетної резолюції засвідчує, що, попри вкрай гостру ситуацію з фінансовим забезпеченням невідкладних державних і суспільних потреб, у державному бюджеті немає механізмів реальної економії та залучення додаткових джерел надходжень. Саме про додаткові джерела надходжень і варто нам поговорити і звернути на це увагу. Називаю перше й основне, яке чомусь і Верховна Рада, і уряд пропускають, — це надходження від Національного банку України. НБУ здійснює мінімальні внески в бюджет, але не секрет, що це безпрецедентно дохідна, якщо не казати, прибуткова інституція. Слід звернути увагу на такі фактори: кошторис доходів та витрат Національного банку затверджує Рада НБУ без будь-якої участі органів державної…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Те, що не дока­зали, у вигляді записки подасте до бюджетного комітету.

Від комітету з питань прав людини слово має Леонід Іванович Грач. Йому передав слово Пономаренко. Прошу.

 

ГРАЧ Л.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Комуністична партія України). Шановні учасники парламентських слухань! Головним критерієм, за яким члени комітету обговорю­вали даний документ, було забезпечення прав людини, зокрема права на достатній життєвий рівень.

Пропозиції комітету я викладу. Насамперед комітет звертає увагу на те, що, на жаль, продовжується ганебна практика роз­риву між прожитковим мінімумом і мінімальною заробітною пла­тою. Починаючи з 2003 року мінімальна зарплата поступово на­ближається до прожиткового мінімуму, але ніяк не може набли­зитися. На сьогодні мінімальна зарплата становить 375 гривень, а прожитковий мінімум — 465 гривень. Наголошую, що це прямо суперечить Конституції та законодавству нашої держави.

Що ж пропонує уряд у проекті Бюджетної резолюції? Підви­щити до кінця 2007 року мінімальну зарплату до рівня не менш як 450 гривень і поквартально збільшувати прожитковий мінімум з  урахуванням індексу споживчих цін. Але відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” з грудня 2006 року мінімальна зарплата має становити 400 гривень. Вихо­дить, що за рік вона виросте лише на 50 гривень. Про який до­бробут громадян можна говорити? Лише зауважу, що це безвід­носно до цін на енергоносії, які вже призвели і в разі їх під­вищення ще призведуть до зростання цін на споживчі товари та комунальні послуги.

Комітет підтримав закладену позицію щодо збереження практики визначення захищених статей видатків, однак ми про­понуємо уточнити це формулювання, а саме — із збереженням їх переліку, тобто не звужувати існуючий перелік захищених статей.

Ще декілька пропозицій, змістом яких є конкретизація, зокрема щодо реформування галузі охорони здоров’я. Ми маємо отримати відповідь: чи держава рухається до запровадження страхової медицини, чи буде безоплатна медицина?

Так само конкретизації потребує положення щодо переходу від системи утримання вищих навчальних закладів до системи оплати державного замовлення, Тобто ми повинні знати, чи означає це, що зберігається існуюча кількість студентів, яких набирають на безоплатне навчання, чи, навпаки, зменшується.

Члени комітету висловили пропозицію щодо відображення в проекті Бюджетної резолюції таких позицій: національний, ду­ховний розвиток української спільноти; бюджетне фінансування книгодрукування, кінематографічної галузі; підтримка творчих спі­лок; недопущення скорочення фінансування існуючої мережі навчальних закладів, викладання в яких здійснюється мовами корінних народів та національних меншин.

Ураховуючи бюджетні потреби на фінансування державних цільових програм, зокрема програми розселення та облаштування депортованих кримських татар, вірмен, болгар…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Леоніде Івановичу. Від Комітету з   питань аграрної політики слово має Михайло Михайлович Полянчич. Я пропускаю Садового, Александровську, оскільки вони не можуть виступати, бо вже були виступи і від комітетів, де вони працюють, і від їхніх фракцій. Далі записаний Козуб від фракції Партії регіонів.

Будь ласка, Михайле Михайловичу.

 

ПОЛЯНЧИЧ М.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (Блок “Наша Україна”). Шановний пане Голово! Шановні народні депу­тати! Шановні громадяни України, працівники сільського госпо­дарства! Перебуваючи в постійній залежності від “небесної канце­лярії”, 40-відсотковий сектор економіки потребує постійно пиль­ного державного ока та реальної підтримки держави.

Обговорюючи проект Основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин наголошує на тому, що в підготовленому урядом проекті засади бюджетної політики в аграрній галузі визначені в загальних рисах, а тому потребують конкретизації.

Комітет пропонує в проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік відобразити такі основні положення. Бюджет­ну політику в аграрній галузі на 2007 рік визначити пріоритетною.

Запровадити мораторій до 2010 року на зміну податкової системи в аграрній галузі, залишивши її хоча б такою, яка діяла в 2006 році.

Забезпечити в 2007 році реалізацію норм Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, передбачивши відповідні бюджетні кошти на заставні закупівлі зерна, на запровадження механізму державного регулювання ринку страхування сільськогосподарської продукції та створення фонду аграрних страхових субсидій, на запровадження режиму кредитних субсидій щодо використання короткострокових та середньострокових кредитів, на виділення бюджетних дотацій виробникам продукції тваринництва, розмір та порядок виплати яких має визначити Кабінет Міністр.

Передбачити не менше ніж 350 мільйонів на проведення агрохімічної паспортизації земель.

Забезпечити виконання вимог Закону України “Про фер­мерське господарство” щодо державної підтримки розвитку та становлення фермерства в Україні.

З метою уникнення кризових явищ у забезпеченні сільського господарства пально-мастильними матеріалами визначити певну суму бюджетних асигнувань для формування стабілізаційного фонду.

На вирішення соціальних проблем сільського населення спрямувати не менше ніж 30 відсотків капітальних вкладень, які будуть визначені в державному бюджеті.

І на завершення, шановні друзі, я хотів би сказати про основне. Якщо на підтримку сільськогосподарського виробництва з року в рік частина коштів, треба сказати правду, виділялася за збільшеною, так би мовити, пропорцією, то я вимушений конста­тувати страшний катаклізм у питанні капітальних вкладень на вирі­шення соціальних питань сільського господарства. Тобто, по суті, на якийсь кілометр…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Козуб. Немає.

Від комітету, будь ласка, слово має Василь Іванович Євтухов.

 

ЄВТУХОВ В.І., член Комітету Верховної Ради України з  питань економічної політики (Партія регіонів). Шановні колеги! Я дуже не хотів би політизувати ситуацію. Водночас не слід приховувати тих явних провалів, які є, хоча б тому, щоб ми всі усвідомили гостроту ситуації і глибину тієї прірви, в якій опини­лися. І щоб це усвідомлення було принаймні щепленням проти безвідповідальності влади всіх рівнів у майбутньому.

Тепер щодо документа. В документі закладена (я маю на увазі проект Бюджетної резолюції) можливість невиконання бю­джету на суму близько 30 мільярдів гривень. Уже на сьогодні дефіцит виконання бюджету, точніше, невиконання касових виплат із бюджету становить приблизно 3 мільярди гривень.

Вікторе Михайловичу, я звертаюся до вас. Ви заговорили відповідь на запитання Пеклушенка стосовно коштів від продажу “Криворіжсталі”, сказали, що це не я, це Мінфін і то начебто винний Кабінет Міністрів. Я це запитання Пеклушенка адресую конкретно вам, але в іншій редакції. Чому ви як міністр фінансів не виконали постанови Верховної Ради минулого скликання щодо направлення частини коштів від продажу “Криворіжсталі” в місце­вий бюджет міста Кривого Рога? Чому? Ви особисто як міністр фінансів! Оце і все! До речі, “Міттал Стіл” усе заплатив.

На сторінці другій даного документа записано (цитую): “Планується розширення бази та вирівнювання умов оподат­кування внаслідок скасування пільг”. Як гасло я це цілком під­тримую. Але ми всі були свідками, коли під цим гаслом не так давно руйнували технопарки, вільні економічні зони і все те, що ви (а ми з вами добре знайомі) ще десять років тому обстоювали. Внаслідок цього інвестори від нас відвернулися, і ви провокуєте, щоб у 2007 році розпочалися міжнародні суди з цього приводу.

Далі. Сторінка третя, абзац четвертий. Планується забезпе­чити фінансово євроатлантичну інтеграцію. Я хочу поставити вам особисто запитання: а чи вже відбувся референдум із цього приводу? Саме про референдум вели мову всі політики різного кольору, до речі, і всі урядовці. Чи вже відома думка народу, щоб це закладати? Чи це планується нова Феодосія зразка 2007 року, коли будуть посилатися: Верховна Рада це прийняла?

Тому пропоную даний документ повернути і переробити, за нього голосувати не можна.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Комітету у закордонних справах слово має Віталій Якович Шибко, фракція соціалістів. За ним — Деркач.

 

ШИБКО В.Я., голова Комітету Верховної Ради України у  закордонних справах (Соціалістична партія України). Дякую, Олександре Олександровичу. Фракція соціалістів. Шановні колеги! Наш комітет не проводив протокольного засідання щодо обгово­рення цього питання. Але моє спілкування як голови комітету з більшістю членів комітету дає мені можливість висловити думку комітету.

Перше. Я хотів би підтримати мого колегу Бондарчука, який посилався на статтю 1 Конституції, де написано, що Україна є соціальною державою. Якщо подивитися на цей проект Бюджетної резолюції, то можна побачити, що якраз фінансувати соціальні питання в ньому передбачається за залишковим принципом. Тобто діє радянська схема, коли насамперед був план, а людям передбачалося те, що залишалося.

Друге. Стосовно питань, які належать до відання нашого комітету. Николай Янович, я хочу, чтобы вы услышали. Уже несколько лет я с этой трибуны говорю о том, что в нашем бюджете пора уже учитывать те доходы, которые поступают от трудовой миграции, но никто их не учитывает. Я вас очень прошу, вы будете проводить это заседание. Ведь это и есть как раз поступления, которые работают на увеличение ВВП. Наконец можно собраться и посчитать, сколько этих денег поступает. Есть  государства, например Молдова, может, она и не показа­тельна в этом плане, но в ней тоже многочисленная трудовая миграция, от которой они обсчитывают для ВВП примерно 1 миллиард долларов.

Наши граждане, которые работают за границей, тоже посылают сюда деньги. Мои подсчеты показали, что только такая небольшая область, как Тернопольская, имеет этих поступлений 100 миллионов в год. Это деньги, которые тоже зарабатывает Украина, их нужно учитывать.

Наступне питання, на яке я хотів би звернути увагу. Ми по краплі щось купуємо за кордоном і витрачаємо на оренду власності, яка там є, великі суми грошей. Але загальна плата за оренду в 3–4 рази перевищує суму, яку ми можемо заплатити і придбати те, що є за кордоном, та мати його як свою власність.

Я вважаю, що в даному разі треба теж подивитися. Не варто так витрачати гроші, треба сконцентрувати їх і нарешті придбати все те, що є за кордоном, як власність для того, щоб економити, не сплачуючи за оренду, і це була б теж велика економія для нашого бюджету.

І останнє. Треба звернути увагу, що немалі гроші вико­ристовуються на забезпечення консульств. Після того як ми домовилися з країнами Західної Європи про припинення консуль­ських внесків, треба подбати, щоб були гроші для забезпечення консульств, які є там. Комітет був одностайним щодо того, щоб були відрахування не 10 відсотків, а 20 відсотків для того, щоб це забезпечувати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Від Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу слово має Андрій Леонідович Деркач.

 

ДЕРКАЧ А.Л., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (Соціалістична партія України). Шановні колеги! 19 липня 2006 року на засіданні Комітету Верхов­ної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки було розглянуто проект Основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік.

Комітет вносить такі пропозиції.

В останньому абзаці на сторінці першій після слів “удоско­налення системи фінансового забезпечення паливно-енергетич­ного комплексу” додати слова “провадити згідно з Енергетичною стратегією України на період до 2030 року”; після слів “вугільної промисловості” додати слова “електроенергетики, ядерної енер­гетики, нафтогазодобування та нафтопереробної промисловості”.

У першому абзаці на сторінці другій слово “енергозбері­гаючих” замінити словом “енергоефективних”.

Прошу вас підтримати наші пропозиції.

Від себе можу додати, що проект Основних напрямів бю­джетної політики на 2007 рік не відповідає адекватно складним процесам, які відбуваються в паливно-енергетичному комплексі України, а нехтування фаховим підходом на догоду політичній і статистичній демагогії, якщо це буде продовжуватися в подальшій роботі з проектом бюджету, може призвести до поглиблення кризових явищ у ПЕКу, що відчуватиме кожна українська родина.

Треба відкинути популізм, амбіції та чвари і думати про Україну та будувати Європу в Україні. Нашою спільною метою має бути підвищення якості життя наших громадян, а не паразиту­вання на євроатлантичній, демократичній чи монетарній риториці.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Від Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства слово має Берташ Василь Михайлович.

 

БЕРТАШ В.М., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства (Партія регіонів). Ми сьогодні на засі­данні комітету розглянули проект Основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік і пропонуємо доповнення із двадцяти пунктів, але я викладу основні.

До розділу 1. Створення рівних умов для розвитку реального сектору економіки та досягнення макроекономічної стабільності.

Державна підтримка проведення технічного аудиту систем теплопостачання, водопостачання та водовідведення в обласних центрах України з метою встановлення найбільш ефективної роботи цих систем.

Відпрацювання заходів, спрямованих на скорочення спожи­вання енергоносіїв, і встановлення оптимального рівня тарифів на  житлово-комунальні послуги. Державна підтримка реалізації заходів з енергозбереження, впровадження енергоефективних технологій та обладнання, стимулювання використання поновлю­вальних джерел енергії та скорочення споживання природного газу.

Реалізація реформи у сфері житлово-комунального госпо­дарства, зокрема, удосконалення системи державного регулю­вання діяльності суб’єктів природних монополій на ринку житлово-комунальних послуг, створення умов для технічного переосна­щення об’єктів життєзабезпечення населених пунктів.

До розділу 2. Забезпечення реалізації справедливої держав­ної політики щодо соціального захисту та соціального забезпе­чення населення.

Створення уніфікованої геоінформаційної системи для обласних центрів та міст обласного підпорядкування.

Забезпечення розроблення державної програми “Житло” як завершеного інтелектуального продукту із соціально-економіч­ними обґрунтуваннями та розрахунками її реалізації в часі на пе­ріод 2008–2015 років.

Забезпечення підтримки реалізації державної містобудівної політики в питаннях реновації території населених пунктів України.

Удосконалення нормативно-правової бази соціального за­хисту малозабезпечених громадян.

Удосконалення існуючих погоджувальних та дозвільних процедур щодо будівництва житлових об’єктів.

Забезпечення збереження пам’яток архітектури і місто­будування та історичної забудови населених пунктів.

До розділу 3. Реформування бюджетної сфери, спрощення процедур щодо залучення інвестицій, передбачення окремим рядком у відповідних бюджетах витрат на розроблення та онов­лення генеральних планів міст та інших поселень.

Розроблення та затвердження місцевих правил забудови.

Сприяння укладанню угод між урядом та регіонами для подолання депресивності територій та забезпечення їх фінансуванням.

Забезпечення фінансуванням виконання загальнодержавних програм “Питна вода України” і “Реформування і розвиток житло­во-комунального господарства України на 2004–2010 роки”.

Продовження фінансування з державного бюджету…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від Комітету з питань правосуддя виступає Микола Васильович Оніщук. Потім порадимося, як діяти далі, оскільки ми визначили час для обговорення даного питання і він уже вичерпаний.

 

ОНІЩУК М.В., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя (Блок “Наша Україна”). Шановні народні депутати! Шановний пане Голово! Шановні виборці! Шановні судді! Чию політичну волю не представляв би уряд і якою не була б назва парламентської більшості, конституційним обо­в’язком і тих, і тих є належне забезпечення виконання функцій судами України як окремою гілкою влади. Під цим кутом зору Комітет з питань правосуддя розглянув учора на своєму засіданні проект Основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік, зро­бивши такі зауваження.

На думку комітету, під час розроблення проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” слід запро­вадити (на жаль, цього ще не вдалося зробити жодному уряду) нормативи фінансового забезпечення судів та розрахунки капі­тальних видатків.

Необхідно також встановити, що судовий збір у сфері правосуддя (а новими процесуальними законами саме такий інститут запроваджений, тобто не мито, а судовий збір) має спрямовуватися до спеціального фонду державного бюджету України та бути цільовим джерелом фінансування судової влади, як це й передбачено Конституцією України.

У дорученнях Кабінету Міністрів України, які сформує Верховна Рада до проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік, слід передбачити, зокрема, збільшення обсягу видат­ків, що призначаються на фінансування судової влади, не менше, ніж розмір приросту доходів державного бюджету, який зазвичай в  останні роки становить не менш як 25–30 мільярдів гривень. Тобто йдеться про те, щоб обсяги фінансування судової влади збільшувалися в пропорції, не меншій тієї, в якій відбувається збільшення доходів державного бюджету.

Ми вважаємо також, що одночасно з поданням до Верховної Ради України проекту Закону “Про Державний бюджет України на  2007 рік” уряд повинен надати звіт про ступінь урахування в ньому пропозицій щодо фінансування судової влади та вмотиво­вані пояснення про причини неповного врахування.

До парламенту держави, до речі, внесений законопроект, яким передбачається, що, оскільки судова влада є незалежною гілкою влади, представники судової влади, по-перше, мають бра­ти участь безпосередньо в обговоренні вказаного акта, по-друге, у разі відхилення їхніх бюджетних запитів мусять бути надані вмотивовані пояснення.

І останнє. Уряду необхідно переглянути систему оплати праці, соціального та матеріально-побутового забезпечення суд­дів на засадах монетизації існуючої системи пільг.

Дякую за увагу. Виступ закінчений.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за лаконічність.

Вікторе Михайловичу, ви виступите із заключним словом, так?

Я нагадую. Виступили 19 депутатів, із них 14 — представ­ники комітетів і 5 — депутатських фракцій. Є пропозиція підвести риску, бо, якщо далі продовжувати обговорення, ми не вкладе­мося у відведений час.

Прошу, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні народні депутати! Я звик до про­фесійних розмов і деякі тези не можу коментувати, тому що вони політичні, особливо коли читають між рядками і називають речі, про які я вперше чую, бо в проекті Бюджетної резолюції їх нема. Тому я залишу без коментарів ці речі, але окремі суто технічні уточнення все-таки зроблю.

Перше. Очевидно, голова бюджетного комітету не встиг ще ознайомитися з даними статистики. Інформую, що зростання економіки за півроку не 4,2 відсотка, а 5 відсотків. Якщо є по­треба, я готовий ще раз показати дані статистики.

Друге. Вам наведені дані про виконання спеціального фонду державного бюджету, які є неправдою з однієї простої причини. До цього часу немає інформації про виконання спеціального фонду за півроку. Така інформація надійде 25–26 липня. Тому дані стосовно виконання спеціального фонду є тільки за п’ять місяців.

Третє. Прозвучала інформація про те, що на другу половину року планується значно більше доходів і видатків, ніж на першу половину. Я хотів би пояснити. Можливо, новий голова бюджет­ного комітету не знає, але, оскільки він був міністром фінансів, мав би пам’ятати, що податок на прибуток у першій половині року платиться за чотири місяці. У другій половині року податок на прибуток платиться за вісім місяців. У першій половині року цей податок платиться за грудень минулого року і за січень, лютий, березень поточного. У другій половині року податок на прибуток платиться у квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні та листопаді, тобто за вісім місяців. Крім того, сільськогосподарське виробництво в усьому світі, включаючи Україну, має сезонний характер. Ну так сталося, що зимою не сіють пшениці. У другій половині року у зв’язку з цим ВВП значно більший. А ще треба враховувати, що, незалежно від інших причин, інфляція зумовлює завжди в другій половині року більші доходи.

Нагадаю ще цифру 2005 року. У першому півріччі 2005 року було отримано 42 відсотки доходів загального фонду державного бюджету. Ми отримали цього року 44,6 відсотка, це в рамках плану надходжень, навіть є певне перевищення. Ми перевиконали доходи, заплановані на перше півріччя, на 927 мільйонів гривень, виконали бюджет за надходженнями до загального фонду і забез­печили фінансування всіх програм.

Далі. Наголошувалося в цьому залі на проблемі платіжного балансу. Я хотів би це прокоментувати і прошу показати малю­нок 24. Насправді, щодо цієї проблеми відбуваються цікаві про­цеси, які дають нам підставу зробити певні висновки. Долари дає експорт, імпорт потребує доларів. Дефіцитний платіжний баланс означає, що доларів бракує, тоді необхідно здійснювати фінан­сування, щоб позбутися нестачі доларів. Інструментом для цього в усьому світі є валютні резерви центрального банку.

Ми маємо за останні три місяці унікальну картину: Національний банк України не продав жодного долара, він їх купує. Подивіться, будь ласка, на цей малюнок. Банк купив у травні 245 мільйонів доларів, у червні — 258 мільйонів доларів, у липні він купив уже 210 мільйонів доларів. Це дає мені підстави стверджувати, що, на жаль, певна частина валютних операцій здійснюється поза межами легальної сфери, бо чудес не буває. У разі дефіцитного платіжного балансу відбувається продаж дола­рів, а Національний банк їх останні місяці тільки купує.

Тепер прошу показати малюнок 23 щодо приватизації і ко­штів на рахунках уряду. От ви бачите, що на початок 2005 року була сума 4,4 мільярда. Пік — це надходження коштів від привати­зації “Криворіжсталі”. Станом на позавчора на рахунках уряду є 11,7 мільярда гривень. До речі, від приватизації “Криворіжсталі” ми отримали не 24,2, а 19,9 мільярда гривень, тому що решту коштів повернули колишнім власникам. Від приватизації інших об’єктів надійшло 0,7 мільярда гривень. Дефіцит бюджету був визначений у розмірі 8,6 мільярда гривень. Отже, 7,9 мільярда гривень ми використали на цілі, передбачені законом про державний бюджет. Решта коштів, ви бачите, на початок року залишилася на рахунках уряду.

У 2006 році за рахунок цих коштів ми профінансували лише заходи, передбачені законом про бюджет. До речі, дефіцит бю­джету за півріччя є меншим, ніж ми планували. Оперативний дефіцит на сьогодні — це 6,7 мільярда гривень, коли на цей час дефіцит бюджету планувався в розмірі 10,1 мільярда гривень.

Я хотів би ще уточнити тезу, яка тут прозвучала, хоча сподіваюся, що економістам вона зрозуміла, про нібито співвідно­шення зростання ВВП та інфляції. Насамперед нагадаю вам 2004 рік. Економічне зростання — 12,1 відсотка. Зростання опто­вих цін — 24,1 відсотка. Як це кореспондується з висновками, які робилися в цьому залі? Не має це відношення до зростання доходів.

До речі, ми мали невелике зростання реального ВВП у  2005 році — 2,6 відсотка і феноменальне зростання доходів, тому що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте завершити думку.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Це відбулося тому, що, перекривши чимало каналів тіньового розкрадання бюджетних коштів, ми отримали в 3 рази більший приріст доходів, ніж у 2004 році, хоч ВВП зріс не на багато.

Ще кілька уточнень щодо проекту Бюджетної резолюції. Було нарікання стосовно дефіциту бюджету і джерел його фінансування. Є альтернатива: не покривати дефіцит за рахунок коштів від приватизації. Можна відмовитися від дефіциту взагалі. Але, якщо ми визначаємо дефіцит, повинні бути визначені й дже­рела його покриття, і ми не маємо права, щоб цим джерелом був борг. Пригадайте, якою колись була розв’язка боргової ситуації для країни.

Далі. Ви ніде в документі не знайдете пропозицій шодо ліквідації фіксованого податку. Йдеться про інше. Ми маємо декларацію однієї фізичної особи за минулий рік — 1 мільярд 149 мільйонів гривень. Це понад 200 мільйонів доларів. Заплачено 2000 гривень податків. Це що, спрощена система? Ми якраз пропонуємо закрити лазівки, які дають змогу окремим грома­дянам, які отримують величезні доходи, уникати сплати податків.

Я не знаю, звідки взялася інформація про зміну статусу деяких бюджетних установ. Жодних змін у фінансуванні бюджет­них установ не передбачено, у тому числі стосовно оподатку­вання, про які хтось казав.

І останнє — це побажання економіста. Ми можемо ділити скільки завгодно грошей, але можна поділити тільки те, що є. Спроби робити навпаки закінчуються тим, що ми беремо зобов’язання, які потім ніколи не виконуємо. Урешті-решт, перед   суспільством і громадянами треба бути чесними і відповідальними.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Миколо Яновичу, прошу.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Прежде всего я благодарен председателям комитетов и отдельным народным депутатам, которые выступили с конкретными предложениями по разработке проекта постановления Верховной Рады. Безусловно, в процессе работы над проектом Бюджетной резолюции мы рассмотрим все предложения, которые прозвучали в этом зале, и  на следующей неделе доложим о том, как они учтены и реа­лизованы в проекте постановления.

Я не хотел бы вступать в дискуссию с исполняющим обя­занности министра финансов, поскольку, как всегда, названо много цифр, много доводов и полностью отсутствует правда.

Обращаю ваше внимание только на одну цифру. Остатки на  счетах Государственного казначейства, если верить этому графику, составляют всего-навсего 11,7 миллиарда гривен. Это при том, что, когда мы работали в Министерстве финансов, эти остатки постоянно были в объеме 12 миллиардов гривен.

Уважаемый Виктор Михайлович, прокомментируйте, пожа­луйста. За эти полтора года вы увеличили денежную массу почти в 2 раза. Из ваших слов, вы увеличили доходы всех бюджетов в  1,7 раза. Так чего же остатки на ваших счетах остались на прежнем уровне? Вот только эта одна цифра заставляет усомниться в правдивости всей той информации, которая, так сказать, распространяется на всю страну.

Я уже не буду повторять те доводы, которые я приводил в своем докладе. Ну, а что можно пожелать уходящим мини­страм? Прежде всего реальной и самокритичной оценки ситуации в стране. А нам предстоит с вами вместе исправлять то, что сейчас есть.

Благодарю вас за внимание. Всего доброго.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Я зобов’язаний підвести риску під нашою дискусією і хочу звернути увагу на таке. Бюджетний комітет звертався до комітетів і фракцій, аби вони внесли свої пропозиції до 19 години сьогодні. Можна взяти стенограму і част­ково використати цей матеріал, тому що близько двох десятків промовців свої пропозиції озвучили. Але тих, хто виступав, я про­сив би підкоригувати свої виступи, наповнити їх конкретними пропозиціями для того, щоб бюджетний комітет міг ними скори­статися під час підготовки документа.

І ще одне. От мені на думку прийшов такий висновок. Уперше, здається, за 16 років трапилася ситуація, коли проект Бюджетної резолюції буде опрацьовуватися тими, хто її викону­ватиме безпосередньо, причому без розриву. Тому я прошу, будьте раціональними, конструктивними у всіх відношеннях, опра­цьовуючи проект Бюджетної резолюції.

Давайте подякуємо уряду за доповідь і всім учасникам дискусії за активну роботу над цим документом. Оголошую про те, що завтра засідання відбудеться о 10 годині.