ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЄ

Сесійна зала Верховної Ради України

15 квітня 2010 року, 16 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації і запросіть депутатів до сесійної зали. Ввімкніть систему „Рада”.

16:00:31

Зареєструвалися картками, наголошую на цьому, 410 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, продовжуємо нашу роботу. Ми з вами домовлялися, що о 16 годині ми розглянемо проект Постанови про сучасний стан, завдання і подальші перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (до 24-х роковин Чорнобильської катастрофи). Тому я прошу доповідача  Семиногу Анатолія Івановича, народного депутата України і голову комітету зробити доповідь. Співдоповідачем буде виступати голова підкомітету Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Олійник Віктор Степанович. Будь ласка, Анатолію Івановичу.

 

16:01:28

СЕМИНОГА А.І.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати України, наближається 24-ті роковини Чорнобильської катастрофи. Але актуальність і необхідність вирішення цілого ряду питань залишається. Тому ми вважаємо за необхідне привернути увагу народних депутатів України, уряду, громадськості до проблем подолання наслідків Чорнобильської катастрофи і повязаних з ним ключових питань і шляхів розвязання у віддалений період.

Мета проекту – проведення аналізу та надання конкретних рекомендацій уряду України щодо комплексного розвязання проблем подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Приверну вашу увагу лише до окремих питань. Найбільше занепокоєння постраждалого населення викликає щорічне скорочення видатків на надання спеціалізованої медичної допомоги, забезпечення безоплатним ліками та житлом, організацію харчування дітей, які проживають на забруднених територіях.

І в попередні роки, і сьогодні ми звертаємо увагу на недосконалість пенсійного забезпечення постраждалих. Громадяни не погоджуються з розмірами компенсацій, визначених постановами Кабінету Міністрів України, масово звертаються до судових органів з позовами щодо проведення цих виплатах у розмірах, передбачених законодавством України. У тому числі, виплат за попередні роки. Так по Україні в судах різних інстанцій знаходиться більше ста тисяч позовів на загальну суму понад 1 мільярд гривень.

Слід зазначити, що бюджетом попередніх років не було передбачено  бюджетних призначень для взяття зобовязань за судовими рішеннями. За судовими рішеннями щодо  перерахунків компенсацій та доплат громадянам. Внаслідок цього провадиться накладання арештів на рахунки управлінь праці та соціального захисту населення, тобто припинення всіх видатків з даного рахунку до виконання безспірного списання з нього за судовими рішеннями. І таких судових арештів понад 170. 

З урахуванням  стрімкого  збільшення позитивних рішень на користь позивачів та реальної чисельності потенційних отримувачів, можна припустити, що обсяг витрат за  судовими рішеннями невпинно зростатиме і найближчими роками може досягти декількох мільярдів. Ця проблема може призвести до унеможливлення виконання державних зобовязань з видання  більшості постраждалих громадян компенсаційних витрат.

Шановні колеги, сьогодні має бути сформована нова більш ефективна  політика подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, яка поряд із традиційними заходами соціального захисту включала активні заходи щодо розвязання проблем охорони здоровя, навколишнього середовища, зайнятості і формування економічної активності населення. На це і спрямований проект постанови з нагоди 24-ї роковини Чорнобильської катастрофи.

Під час розгляду проекту постанови до комітету надійшло ряд пропозицій і комітет пропонує, перше,  пункт 1.1. рекомендацій викласти у такій редакції: „Проаналізувати стан виконання загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи  на 2006-2010 роки та з урахуванням підсумків проведеного аналізу подати до 1 березня 2011 року на розгляд Верховної Ради  України проект Загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2012-2016 роки.

Друге. Доповнити проект постанови у частині рекомендацій Кабінету Міністрів України новими пунктами такого змісту. Розглянути питання щодо створення умов для зберігання та експонування врятованих культурних цінностей музейно-архівного фонду етнокультурної спадщини території зони відчуження і зони безумовного відселення.

Шановні колеги, комітет звертається до вас із проханням підтримати постанову в цілому з урахуванням тих пропозицій, які подані комітетом. Дякую за увагу і прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу, шановні колеги, якщо є запитання до голови комітету, записатися на запитання. Будь ласка, прізвища народних депутатів.

Народний депутат Скубенко, фракція "Блок Юлії Тимошенко".

 

16:06:11

СКУБЕНКО В.П.

Шановний Анатолію Івановичу, скажіть, будь ласка, ваша позиція. Необходимо ли нам в подпункте 1 пункта 1, там, где речь идет о відновлення радіологічної служби, внести ще слідуючи пропозицію: вжити заходів щодо припинення виробництва радіоактивно забрудненої продукції. У нас до сих пор несмотря на все принимаемые меры 25 лет производится сельхозпродукция в зоне поражения Чернобыльской АЭС.

 

СЕМИНОГА А.І. Дякую за запитання. Я хотів би ще добавити до цього, що навіть не продукція виробляється, а навіть контроль за виробленням цієї продукції, як мінімум, у нас сьогодні призупинений. Тому і в постанові, я сьогодні вважаю, що обов’язково треба звернути увагу і відновити радіаційний контроль на забруднених територіях при виробництві тої чи іншої продукції. Це дасть можливість, як мінімум, не вивозити за територію продукцію, яка радіоактивно зараженою.

На жаль, в попередні роки фінансування на контроль було призупинено, і це питання сьогодні стоїть так гостро. Переконаний, що у бюджеті 2010 року ми обов’язково повинні  повинні закласти кошти для відновлення контролю над продукцією, яка виробляється в цих зонах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Карпук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

16:07:32

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”. Шановний Анатолію Івановичу, добре, що є такий проект постанови, а, на жаль, як і в минулому році, ми практично приймаємо цю постанову напередодні чергової річниці тієї трагічної сторінки в історії України - аварії на Чорнобильській АЕС. Тому питання таке, що дійсно треба якось реальніше на це і раніше реагувати.

Друге. Ви рекомендуєте Кабінету Міністрів проаналізувати стан виконання загальнодержавної програми по 2010 рік включно і розробити іншу програму на 2011-2015 роки. А чому, скажімо, комітет не може зробити той аналіз, провести навіть і комітетські слухання, тому що парламентські проводилися. І в принципі комітет повинен дати концепцію цієї програми, адже ніхто інший як ви найкраще знаєте ті всі проблеми, які є в цій області і запропонувати необхідні напрями цієї програми до 2015 року.

 

СЕМИНОГА А.І. Дякую за запитання. Шановний колего, я не можу сказати, підтвердити, що наше рішення, яке ми приймаємо, постанови Верховної Ради, вони є неефективними. Ці рішення приймаються і виконуються Кабінетом Міністрів, на жаль не в повній мірі, але все-таки виконуються.

Я хотів би нагадати, що навіть в попередньому складному році на вирішення соціальних питань чорнобильців було виділено в бюджеті 6,5 мільярдів гривень. Це велика сума для нашої держави, дивлячись на те, що в Україні сьогодні є фінансова криза. Знову ж таки попередній рік за останніх мабуть чотири чи  п’ять років вдалося здвинути з мертвої точки вирішення житлової проблеми для афганців. І лише в попередньому році виділено 350 квартир для постраждалих, враховуючи те, що в попередні роки не виділялось взагалі нічого.

З приводу програми, знову ж таки відповідно до регламенту такі програми повинні подавати Кабінет Міністрів. Бо це фінанси, бо це державна програма, бо туди як мінімум залучається декілька відомств, які несуть відповідальність за проблематику. Ми, звичайно,  цю програму у своєму комітеті  будемо вивчати, доповнювати своїми...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуємо.

 

СЕМИНОГА А.І. ... буде винесена в сесійну залу, вона буде обов’язково з нашими побажаннями і врахуваннями тої проблематики, які Кабінет Міністрів сьогодні не виконує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.

 

16:10:11

СМІТЮХ Г.Є.

Анатолій Іванович, Григорій Смітюх, Партия регионов.

Скажите, пожалуйста, вы возглавляете комитет (я здесь). Вы возглавляете комитет, соответственно вы  знаете, что была программа до 2010 года, она заканчивается  и необходимо правительству, в том числе нам, Верховному Совету, определится, что дальше делать и какую программу предложить в целом для того, чтобы она была  частью всей  экономической  складовой, в том числе бюджетом предусмотреть те деньги, которые необходимо выделять. 

Не считаете ли вы, что вы как голова парламентского комитета, который должен опекаться этими проблемами, да? Должен соответственно сделать анализ, а что же был сделано, а что упущено?  Так, в 2008 году, в 2009 году в данном случае вы были как возглавляли… входили в состав коалиции, было правительство ваше, что в этих годах сделано, а что не сделано? Были предусмотрены деньги, выполнены бюджетом эти программы или не выполнены? Вот проинформируйте вот эту экономическую составляющую, чтобы было сделано за эти последние два года для того, чтобы мы понимали, как дальше двигаться? Потому что без анализа такого, а в рамках контроля еще раз…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

СЕМИНОГА А.І. Шановний колего, дякую за запитання. Хотів би сказати, що комітет дійсно проводить не лише аналіз програм, а й контрольні функції. Ми практично кожного кварталу виїжджаємо на Чорнобильську атомну станцію і контролюємо ті процеси, які відбуваються там: і будівництво по міжнародних проектах, і аналізуємо соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії.

До речі, сьогоднішня постанова це і є результат аналізу, що  зроблено? І що потрібно зробити в наступні роки?  Дійсно,  ми занепокоєні тим, що програма в цьому році закінчується, а на наступні періоди, як мінімум, програми немає.

Ви знаєте, що ми прийняли державну Програму по сприянню закриттю Чорнобильської атомної станції і перетворенню об’єкту „Укриття” -   екологічно безпечний об’єкт. Ця  програма  є, вона довгострокова. Але в той же час на найближчі періоди обов’язково потрібно приймати такі довгострокові... короткострокові програми, бо кожного року ситуація на Чорнобильській атомній змінюється і змінюється ситуація  з захистом постраждалого населення, бо проблеми з роками, вони не відходять в минуле, вони навпаки  мабуть, на мій погляд…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, завершуйте.

 

СЕМИНОГА А.І. … стають ще більше глобальними.

Тому і сьогоднішня постанова,  вона є результатом аналізу нашого  комітету, де вказано, що  не встигли зробити за останні роки, що потрібно зробити.

Хотів би ще добавити до  цього, що за останніх декілька років  з 2007 року по нинішній рік активізувалося виконання, перш за все міжнародних зобов’язань, міжнародних проектів на Чорнобильській атомній станції. І нам,  звичайно, треба звернути увагу    на соціальний захист, особливо на медичне  забезпечення.

Ліки кожного року дорожчають, треба збільшувати, мабуть, фінансування  саме цих статей, ліки і харчування дітей, які проживають в Чорнобильській зоні. якщо ми це зробимо, то можна сказати, що ми виконуємо ту задачу, яка поставлена  перед нами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". 

 

16:13:22

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний Анатолію, на превеликий жаль, найбільша  катастрофа техногенна всіх часів   і народів Чорнобильська, сьогодні перетворилася в Україні  в щось таке ритуальне. Напередодні роковин, як правило, ми трошки там собі поговоримо про соціальний захист, фактично майже не впливаючи на нього. І найбільша проблема, яка у нас все-таки залишилася, це технічні, наукові проблеми із нашим укриттям.

Сьогодні будь-який чесний вчений  вам скаже, що пальне, яке залишилося в укритті, поводить себе  зовсім інакше, зовсім інакше, я підкреслюю, аніж це  передбачалося. І, на превеликий жаль, сталося  так, що тільки наші орденоносні, обвішані медалями  вчені, наші ядерні фізики  абсолютно залишилися на тому рівні мислення,  на якому був. Ми не маємо сьогодні розв’язок,  конкретних  розв’язок у тому, що  робити з цим пальним, яке залишилося, що робити із  цими похованнями, які ми маємо.

Чи не вважаєте ви, що варто було б, до речі, програмі, яку ми сьогодні приймали, ні слова про це  абсолютно немає, сьогодні зона …   

 

СЕМИНОГА А.І. Дякую за запитання. Шановний  пане колего, справа в тому, що після вашої заяви з трибуни Верховної Ради, ми дійсно звернулися до Міністерства надзвичайних ситуацій з приводу прокоментувати цю заяву. І тут в залі присутній заступник міністра надзвичайних ситуацій  Холоша Володимир Іванович, я просив би передати йому слово для аргументованої відповіді на ваше запитання, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку. Давайте таким чином домовимося, коли ви закінчите, потім ми попросимо від уряду...

 

СЕМИНОГА А.І. Я думаю, що Володимир Іванович дасть більш аргументовану і фахову відповідь на це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція "Блоку Литвина".

 

16:15:07

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Анатолію Івановичу, в мене два питання до вас.

Перше. Виходячи з того, що ви сказали, що в цьому році мають передбачено бути в бюджеті ті гроші, які будуть виплачені за реалізованими позовними заявами людей щодо невиконання зобов’язань держави. Скільки ви передбачаєте це має бути грошей? Ви назвали, що 170 позовів, очевидно, їх буде все більше і більше. Бо зрозуміло, що держава не виконує своїх зобов’язань перед чорнобильцями.

І друге запитання. Всім відомо, що в 30-ти кілометровій зоні навколо станції заборонено жити людям. Ви прекрасно знаєте, що там люди живуть, і стає їх там все більше.  Що планується з ними робити? В принципі це заборонено, але вони там живуть, ведуть домашні господарства, і є інформація, навіть, що  на продаж готують ту чи іншу сільськогосподарську продукцію. Два питання, будь ласка.

 

СЕМИНОГА А.І. Дякую. З приводу, ви знаєте, мабуть, ми з вами породили цю проблему, яка сьогодні є з судовими позовами. Бо ми дійсно наприймали законів по чорнобильській проблематиці дуже багато. І ви знаєте, що суд, як мінімум підтвердив, що постановами Кабінету Міністрів сьогодні неможливо врегулювати цю проблематику. Саме з цього приводу звертаються до суду, виграють ці суди. І сьогодні позовних заяв більше, ніж на мільярд гривень є в нашій державі, і по ним потрібно, як мінімум сплачувати заборгованості.

В нас немає іншого виходу, ніж передбачити в бюджеті цього року ці кошти для того, щоб погасити цю заборгованість. Бо, якщо ми цього не зробимо, то ми дійсно не дамо можливості працювати соціальним службам на місцях, бо їхні рахунки будуть заблоковані. Тому треба подумати про формування бюджету, виділити ці кошти.

Що стосується людей, які проживають на території і вирощують продукцію. мені здається, ми не можемо заборонити їм жити на цих територіях, бо це їхнє право. Бо це в основному люди  похилого віку. Ми повинні відновити, на мій погляд, контроль, радіаційний контроль за продукцією, яка вивозиться з території, забруднених територій. Таким чином ми зможемо убезпечити...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СЕМИНОГА А.І. Таким чином ми зможемо убезпечити людей в забрудненій продукції. Іншого виходу я на сьогоднішній день просто не бачу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте. Час уже вичерпаний і всі хто бажав поставити питання цим правом скористалися.

Співдоповідь. Запрошую голову підкомітету Комітету з питань екологічної політики природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Олійника Віктора Степановича.

 

16:17:57

ОЛІЙНИК В.С.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Через декілька днів, точніше, 11 днів Україна і увесь світ будуть відзначати одну з найтрагічніших подій в сучасній історії – 24 річницю Чорнобильської катастрофи. Дата, яка, без сумніву, розділила життя багатьох мільйонів людей в Україні, та і не тільки, на два періоди: до 26 квітня 1986 року і після.

Сьогодні в Україні проживає майже 2,5 мільйони громадян, які мають статус ліквідаторів або потерпілих. Це ті люди, які втратили частину свого життя,  здоровя,  матеріальні цінності внаслідок катастрофи. І саме вони сьогодні потребують щоденної уваги з боку держави, з боку суспільства.

Якщо говорити про бюджет, то у минулому році на ці потреби було виділено понад 6,5 мільярдів гривень на вирішення чорнобильських питань. В основному ці кошти пішли на вирішення питань соціального захисту ліквідаторів і потерпілих. З однієї сторони, це досить значна сума, тобто, якщо  порівнювати її з сумою 2008 року, це майже  на  півмільярда більше. Але про те я хотів би назвати ще одну цифру. Лише для того, щоб викласти в повному обсязі Закон України про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи потрібно орієнтовно до 50 мільярдів гривень. Це говорить лише про одне про те, що проблеми  чорнобильця і чорнобильців вони повинні бути щодня, бо вони повинні бути щодня пріоритетними для влади.

Протягом останніх років уже традиційно напередодні річниці Чорнобильської катастрофи Верховна Рада України приймає відповідну постанову, в якій окреслюється основні проблеми, рекомендації і доручення певним органам державної влади щодо їх вирішення.

 У проекті постанови запропоновано народним депутатам України Семиногою Анатолієм Івановичем чітко окреслюються усі сучасні проблеми,  пов’язані з Чорнобильською аварією, - це і  соціальний спектр,  вони справді  дуже важливі і актуальні, і вони потребують вирішення сьогодні, це медичні, їхня роль з кожним днем все так  само збільшується і збільшується, економічні. А також надані чіткі рекомендації різним органам державної влади,  в першу чергу Кабінету Міністрів  щодо їх вирішення.

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув на своєму засіданні проект Постанови Верховної Ради  про сучасний стан, завдання і подальші перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (24-ті роковини  Чорнобильської катастрофи) (реєстраційний номер 6238). І пропонує Верховній Раді   України   підтримати  його.

Окрім того, хотів би доповнити про те, що рішення комітету  приймалося 31 березня. Після цього до нашого комітету і до мене як до депутата надійшло цілий ряд  пропозицій  від громадських  організацій  чорнобильців, які справді відіграють  реальну  важливу суспільну роль  у житті чорнобильців. І вони власне відстоюють або лобіюють інтереси чорнобильців  сьогодні   перед різними гілками влади.

Зокрема  звернулися представники  громадської організації Союз „Чорнобиль України” з пропозиціями щодо правок  до постанови Верховної Ради. Вони на мою думку слушні і  я в порядку  законодавчої ініціативи хотів би, щоб ви їх підтримали. Зокрема доповнити проект  постанови у частині рекомендацій  Кабінету Міністрів України   новими пунктами такого змісту.

Забезпечити виконання  підпункту 22  пункту  1  Постанови Верховної Ради України  від 21 травня   2009 року номер  1368-6 про  рекомендації парламентських слухань  на тему: „Сучасний стан та актуальні  завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (щодо надання в установленому порядку статусу національної  державній установі Науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук).

Хотів би сказати, що  на сьогоднішній день це провідний науковий медичний  заклад у сфері  досліджень медичних  наслідків Чорнобильської катастрофи. Сьогодні в цій установі працює майже півтори тисячі чоловік. До речі, аналогів такої установи, яка є у нас,  Науковий центр радіаційної медицини в жодній країні світу немає. І справді  їхні надбання, які  вони вже сьогодні мають, вони  є цінними, я думаю,    не лише для України,  але і для усього світу. І тому  у минулому році  ми почали власне процедуру, тому що вона  досить   клопітка підготовки документів щодо надання статусу національного цій, власне, установі. Хотів би , власне, щоб ця пропозиція була  підтримана.

І друга пропозиція.  Забезпечити завершення будівництва   патолого-анатомічного корпусу і господарського блоку, та  реконструкції першої черги реабілітаційного центру  державної установи „Науковий центр радіаційної медицини”  Національної академії медичних наук  України. Дякую.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

М.В.ТОМЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Віктор Степанович. Будуть запитання  до співдоповідача? Запишіться, будь ласка. Будь ласка, покажіть, хто хотів би задать запитання. Скубенко.

 

16:22:57

СКУБЕНКО В.П.

Пане Вікторе. Володимир Скубенко,  „Блок Юлії Тимошенко”.

Скажите, будь ласка, как вы оцениваете   вот то количество льготников и постраждалих, которое  у нас из каждого года только вырастает?  Да, на сегодняшний день  порядка 6 миллиардов гривен, более 6 миллиардов гривен – это уже нагрузка на бюджет. Каким образом, как вы считаете, будет развиваться ситуация дальше, у нас будет увеличиваться количество  постраждалых и  количество льготников либо, наоборот, будет уменьшаться? Дякую.

 

ОЛІЙНИК В.С.  Ви знаєте, я  у своєму виступі надав одну цифру про те, що сьогодні  в Україні майже 2,5 мільйони громадян мають статус потерпілих або ліквідаторів. Це справді досить велика частина людей.  І, без сумніву, левова частина з людей мають цей статус законно, тому що вони справді велику частину  свого життя  провели на території „зони відчуження” або в інших чотирьох зонах, або  працювали під час ліквідації наслідків  Чорнобильської катастрофи. Але ту річ, про яку ви сказали, про те, що кількість чорнобильців  з точки зору здорової логіки мала би  зменшуватись, але  насправді має місце  факт про те, що вона збільшується. І тому, я думаю, сьогодні є реальна проблема, проблема в тому, щоб той  реєстр, про який вже говориться багато  років, про те, щоб він, власне, був унормований, про те, щоб, власне, сьогодні міністерства   знайшли узгоджену позицію. Це не лише Міністерство праці, це інші міністерства. Тобто ці міністерства, в яких, власне, містяться списки  потерпілих і ліквідаторів, і щоб  у нас в кінці кінців в Україні був   сформований цей Державний реєстр, який  дав би змогу унормувати, власне, і до кожної людини, яка буде в нього внесена, власне, щоб поставлене було цілком логічне  питання: „А чи справді згідно показань, згідно даних різних установ, згідно документації чи має право ця людина мати статус потерпілого… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мойсик Володимир Романович передає Володимиру Карпуку, я зрозумів. Будь ласка, наступним буде Даниленко.

 

16:24:54

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”. Шановний Вікторе Степановичу, ви назвали ряд обєктів, які треба збудувати, добудувати по Чорнобильській програмі. Раніше всі капітальні видатки головним розпорядником було Міністерство надзвичайних ситуацій і подолання наслідків на аварії ЧАЕС. В 2008-2009 році головним розпорядником цих коштів був Мінрегіонбуд. І, наскільки я памятаю, в 2008 році виділялося всього 5 мільйонів гривень на ці видатки, а в 2009 році здається ні копійки не виділено. Як ви вважаєте, чи доцільно надалі зберігати таку практику чи все таки ці кошти і збільшити ці видатки і повернути ці кошти, щоби головним розпорядником було саме Міністерство надзвичайних ситуацій? Дякую. 

 

ОЛІЙНИК В.С. Так, справді до 2008 року розпорядником основних коштів, які, власне, стосуються виконання Чорнобильських програм, в тому числі, власне, будівництва, капітального будівництва було Міністерство надзвичайних ситуацій. Протягом останніх років ситуація дещо змінилася. Я думаю, сьогодні яка буде ситуація ми побачимо найближчим часом в проекті державного бюджету, які будуть суми, конкретні суми, які будуть стосуватися окремих Чорнобильських програм, в тому числі і програм, які стосуються капітального будівництва тих обєктів, які, власне, сьогодні треба добудовувати. Це, власне, стосується і медичних, і інших обєктів. На мою думку, все ж таки, я думаю, що Міністерство надзвичайних ситуацій, воно повинно бути основним розпорядником цих коштів, тому що є уже певний досвід. Є певні структурні підрозділи, які є в цьому   міністерстві. І, я думаю, сьогодні їм цілком до снаги, власне, виконувати ці завдання і продовжити, власне, будівництво цих обєктів, яке треба продовжувати. Щодо сум, ми їх побачимо в Державному бюджеті, коли ми його побачимо. Безумовно, їх треба збільшувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Даниленко Володимир Андрійович, фракція комуністів, будь ласка.

 

16:26:45

ДАНИЛЕНКО В.А.

Віктор Степанович, все-таки «Союз-Чорнобиль”, громадська організація, звернулася і до нас з проханням після вже розгляду на комітеті цього питання. І вони поставили до тих двох питань, які ви озвучили, ще два питання – це томограф, який надійшов і вийшов з ладу, і не підлягає вже відновленню роботи. Друге питання: вони поставили – або четверте – в Пущі-Водиці руйнуються без належного догляду корпуси реабілітаційного центру і тому подібне. Не вважаєте ви, що ми повинні доповнити ще ці два доповнення, які ви дали, слідуючими питаннями: винайти можливість придбання для клініки медичного обладнання – магнітно-резографного  томографу і – слідуюче – винайти можливість завершити реконструкцію реабілітаційного центру?

 

ОЛІЙНИК В.С. Так, справді, дуже актуальні питання і проблеми. До речі, я був в цьому центрі в Пущі-Водиці. Він, справді, колись був одним з корпусів наукового центру радіаційної медицини. Сьогодні він майже не функціонує. І тому чи треба його відроджувати? Безсумнівно, треба.

Хотів би сказати, що сьогодні до цього активно підключилися міжнародні організації. На базі цього центру в Пущі Водиці створено Міжнародний центр екології і здоровя. Хотів би, що 27-28 квітня в нас буде перебувати делегація, в якій буде присутній член Європарламенту Мішель Рівазі. Я думаю, під час цієї зустрічі буде обговорюватися питання в тому числі і залучення міжнародних коштів. Є вже попередні домовленості, в принципі, бо я працюю з цим питанням, про те, що, можливо, нам через Європарламент вдасться виділити декілька мільйонів доларів чи євро - поки що йдуть ще перемовини, - власне, які пішли би в силу того, що, ну, сьогодні в державі, мабуть, коштів, якщо говорити про реалії, просто на це не буде, для того щоб залучити міжнародні кошти, грантові кошти, власне, для добудови цього корпусу.

А щодо томографу, в принципі, є таке питання, є така проблема. Але я думаю, що це питання, ну, не потрібно вносити в постанову. Я думаю, що його можна рішити, в принципі, в робочому ритмі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Яворівський Володимир Олександрович, останнє запитання, будь ласка.

 

16:28:53

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”. Шановний колего, шановний  доповідачу, після мого вчорашнього виступу, звичайно,  рівними рядами зараз пішли консервативні вченні в захист. Зараз виступе людина, яку я глибоко шаную – Володимир Холоша. Я був ініціатором, до речі, призначення його десь в 91-му році на цю посаду. І він, звичайно, буде теж говорити, бо змушений говорити, що там все прекрасно, ніяких технічних проблем немає і надалі зона буде ковтати мільйони грошей, не вирішуючи жодної проблеми. Проблема полягає в тому, що сьогодні в українській науці і в зоні ніхто не хоче слухати альтернативних вчених, які пропонують зовсім інші розвязки. Це не коштує великих грошей, але сьогодні окопалися багато вчених, які просто-напросто не хочуть пустити якихось свіжих людей, які пропонують свіжі ідеї.

Я би дуже вас просив, це, власне, навіть не запитання, давайте проведемо якісь відкритий Круглий стіл, де люди зможуть в вислухати один одного. Їх сьогодні, скажімо, Кіндеревича просто-напросто відтирають подалі, а гроші і далі будуть йти, як у чорну діру. Як ви до цього ставитесь?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте.

 

ОЛІЙНИК В.С. Я думаю, думки пропозиції щодо альтернативних думок, які. Власне, стосуються сьогодні ситуації, я так зрозумів, в самій Чорнобильській станції, в зоні відчуження. Так, проблема будівництва нового конфайменту, справді, там є дуже, дуже багато питань і постійно йдуть сьогодні переговори з міжнародними інстанціями, це Європейський банк реконструкції та розвитку, інші міжнародні установи, які повинні взяти на себе левову частину забезпечення коштів цих проектів. Проблем там є дуже багато і я думаю, обговорювати їх можна, тим паче і сьогодні, тим паче що наближаються чорнобильські дні. Я думаю, буде ціла низка сьогодні і міжнародних конференцій, буде певні слухання і в Європарламенті. Я думаю, на яких… і ви в тому числі, я думаю, і ці науковці, тому що до них будуть залучатися і науковці для того, щоб висловлювати свої думки щодо того, що робити і як робити. Мабуть питання стоїть більше: як робити в зоні відчуження і з Чорнобильської атомною станцією, і з Обєктом укриття.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Степанович. Переходимо до обговорення. В нас є можливість активно обговорити і від фракції, і від народних депутатів. Прошу записатися.

Будь ласка, покажіть, хто зголосився до дискусії. Яворівський Володимир Олександрович, наступним буде Олег Зарубінський.

 

16:31:36

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановні виборці, шановна опозиція, шановна тушкована більшість по-донецьки! Справді, ми стоїмо напередодні ще одного ювілею. На превеликий жаль, це перетворилося… память людська витерла дуже багато трагічних сторінок чорнобильських. І сьогодні ми, справді, реагуємо, в основному, суспільство реагує тільки на соціальні якісь речі, тому що нас турбують постійно чорнобильці хворі, люди, які…

До речі, склалася така ситуація, що сьогодні 50 відсотків ми маємо липових чорнобильців. Це, в основному ті чиновнички, які мали доступ до печаті, до відрядження. І вони собі відразу після прийняття законів, а я з цієї ось трибуни доповідав ці всі закони від імені нашого чорнобильського комітету, ми хотіли зробити якнайкраще, а, звичайно, вийшло, як завжди, ви це знаєте. І через те ті, хто мав доступ до документів, до печаток, до наказів, всі дуже справно оформили собі чорнобильські посвідчення, а багато тих людей, сільських хлопців, водіїв, яким давали десяток яєць і півлітра самогону і казали: „Їжджай, там на місті розберуться!”, у них, на превеликий жаль, не було ні документів, нічого. Це перша несправедливість, яка є і яка до сьогодні існує. І один раз, коли ми спробували зробити ревізію чорнобильців, це закінчилось тим, що хто, може, найменше був у Чорнобилі, той дуже швидко пройшов цю перевірку, а ті, хто справді там були, у них завжди чогось бракувало.

Але я все-таки виступав і буду виступати, є колосальна сьогодні  проблема. Нас приспали ліхтарьови, ми ж дожилися до того, що сьогодні в НКРЗУ входить Ліхтарьов, який навязав Україні тоді, фактично, навязану із Кремля багатоберну систему опромінення, можливо, людей. Ця людина сьогодні знову… Це як приклад навожу, я нічого не маю проти цього вченого, але сьогодні він уже нам навязує, значить, нову якусь моду чорнобильську. Через те саме отакі  вчені, які сьогодні посідають  високі пости, сьогодні законсервували цілковито Чорнобильську проблему.

Я звертаюся до Семиноги, я звертаюся до Нестора Шуфрича: відкриймо цю тему. Сьогодні появилося дуже багато людей, і те, що я тут говорив з трибуни вчора, не перебільшення. А якщо перебільшення, то краще перебільшити, ніж применшити, а потім мати колосальні проблеми.

Проблема існує, і дуже велика, я ще раз повторюю, пальне, яке там збереглося, поводить себе зовсім інакше, ніж передбачали багато наших вчених. Але уже є накочена колія, усі звикли про те, що дасть гроші з бюджету  держава, обов’язково можна здоїти зарубіжних донорів, мільйончики закочуються у зону, але хто мені скаже, яка бодай одна проблема вирішена? Із тих 800 поховань тимчасових, які є, хоч одна проблема розв’язана? Ні. Що зроблено? Фактично нічого, проїдаються гроші. Я кажу про це з великою тривогою.

Через те я вимагаю: треба провести круглі столи, де дати можливість виступити альтернативним вченим, які пропонують сьогодні абсолютно нові підходи. Не біймося цього. Я переконаний, що це дуже важливо і це потрібно робити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  До слова запрошую Олега Зарубінського, фракція „Блоку Литвина”. Наступним буде виступати Костенко Юрій Іванович.

 

16:34:50

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Миколо Володимировичу, шановні колеги! Взагалі-то шкода, що ми приурочуємо ту чи іншу постанову до якоїсь роковини. Тим більше, що проблема чорнобильців – це не проблема, яка виникає в квітні-місяці. Нам здається, і, очевидно, це є правильним, що це має бути системна робота, добре розпланована на кожен місяць і поточного, і наступного року. Це перше.

Другий момент. Очевидно, це має бути планова робота. Коли зрозуміло, що може і виконавча, і законодавча влада зробити у цей рік, у наступний рік, через 1 рік і так далі. Інакше виникає враження із сприйняття оцих всіх заходів, такі, знаєте, спонтанні, несистемні. Перше.

Другий момент. Тут попередній оратор казав про те, що 50 відсотків тих, кого вважають чорнобильцями, такими насправді не є. Я не знаю, звідки ця статистика, але, мені здається, такими заявами ображаються дуже багато людей, в тому числі і тих людей, які поклали своє здоров’я. Це раз.

Другий момент – у  чому він правий. Це в тому, що багато людей сьогодні, справді, не можуть оформити чорнобильські документи, маючи на це всі права. Я знаю сам зі свого досвіду, цілий ряд лікарів, яких послали туди в 1986 році на Чорнобильську станцію, в  чорнобильську зону для того, щоб вони врятували людей і вони це зробили. Куди ви їх відносите, до яких 50 відсотків, треба бути шанобливими і обережними, коли ми називаємо такі цифри як 50 відсотків липових чорнобильців. Це неправильно.

Третій момент, ви бачите, що в нас обговорення, в першу чергу, стосується соціальних проблем, соціальних проблем чорнобильців і очевидно це зрозуміло, тому що це стосується безпосередньо кожної людини. Але я думаю, що коли робиться аналіз, а це має бути дійсно всебічний аналіз, комплексний системний аналіз, треба більше уваги приділяти екологічній проблемі і економічній проблеми. Бо по суті несистемною політикою по відношенню до ліквідації наслідків Чорнобильської аварії вийшло так, що цілі райони вилучені з економічного життя. Чому ми цей аспект проблеми не розглядаємо, там же живуть достатньо багато людей.

І останнє, ще раз хотілося б наголосити на тому, що робота стосовно ліквідаторів, стосовно чорнобильців має відбуватися не напередодні роковин дат і так далі. Це має бути серйозна системна робота. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Костенко Юрія Івановича, наступним буде Чечетов Михайло Васильович.

 

16:37:57

КОСТЕНКО Ю.І.

Шановні колеги, чим далі ми від цієї трагічної дати, тим проблем не меншає, а більшає. Прикладом цього є одна із ключових програм вирішення і проблеми об’єкту «Укриття» і виведення Чорнобильської станції із експлуатації. Це програма співпраці України з «великою сімкою», яку було розроблено і підписано у 1995 році. Цією програмою передбачалося заміщення потужностей Чорнобильської атомної станції, вирішення проблем об’єкту «Укриття», а не приховування цих проблем, і перетворення цього об’єкту в екологічно безпечну систему, допомога у виведенні Чорнобильської атомної станції з експлуатації, а також створення нових робочих місць у місті Славутич. Проте зміна влади, яка майже щороку відбувалася в Україні,  не приводила до реалізації цієї стратегії, і попри той факт, що у Європейському банку  реконструкції і розвитку  було створено спеціальний фонд для фінансування цієї широкомасштабної програми, кошти, як показала практика, використовувалися надзвичайно неефективно, а результати були зовсім плачевні. Прикладом цього служить витрата коштів на будівництво сховища для відпрацьованого ядерного палива, що вивантажується із чорнобильських блоків. І коли його побудували, то  з’ясувалося, що не для того палива, і не таке сховище нам треба було будувати. Але найбільшою трагедією є те, що об’єкт „Укриття”, який є дійсно ядерно-небезпечним об’єктом до тих пір, поки там буде знаходитися майже 200 тонн ядерно-паливних матеріалів, за класифікацією МАГАТЕ цей об’єкт належить до ядерно-небезпечних. Я вже не кажу про проблему величезної кількості радіоактивних речовин, пожежну небезпеку, нестабільність конструкції і все інше.

Так от, якщо український уряд не перегляне всю концепцію вирішення проблеми „Укриття” і відмовиться від стратегії прикривати цю проблему другим укриттям, а в такий спосіб перекладати всю відповідальність, і фінансову, і за безпеку цього об’єкту на плечі України і українського бюджету, то нас попереду очікує ще жахливіша ситуація ніж з ядерним роззброєнням, яке ми сьогодні фінансуємо з українського державного бюджету  і світ нам не допомагає. Тому що вирішувати такі крупномасштабні і фінансові, і технологічні, і наукові проблеми як проблема „Укриття” не під силу Україні і нашому науковому потенціалу. Це навіть не під силу всьому світовому співтовариству.

 Отже, шановні колеги, я вважаю, що зводити всю цю  традиційну нашу перед 26 квітнем роботу Верховної Ради  лише до соціальних аспектів і говорити, що все інше уряд вирішує, це неправильно. Верховна Рада повинна провести принципово інші дискусії…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КОСТЕНКО Ю.І. ... дискусії на ці теми, запросити дійсно фахівців, які причетні до цієї програми і знають, як вирішувати ці проблеми. Дати доручення уряду і керуватися інтересами України, а не світової спільноти, яка зацікавлена у тому, щоб ми приховали Чорнобильську трагедію, а потім самостійно її вирішували.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. До слова запрошую Чечетова Михайла Васильовича, фракція Партії регіонів. Завершуватиме дискусію Андрій Шкіль.

 

16:41:39

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, наша страна единственная, наверное, в Европе, которая  24-й год платит  огромный „чернобыльский налог”! Ни Франция, ни Англия, ни Германия  чернобыльский налог не платят, я не имею в виду, они не выделяют из своего бюджета огромнейшие суммы на решение, на ликвидацию последствий Чернобыльской катастрофы, на социальную защиту людей, пострадавших  во время Чернобыльской катастрофы, или  участников ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС.

Мы вынуждены  этот «налог» платить и это непосильное бремя будем нести еще не один десяток лет. Объективности ради нужно  сказать, что наверное не всегда, и далеко не всегда деньги доходили до адресата. Часть  денег растворялось непонятно в каких схемах, часть денег непонятно  к каким рукам  «прилипала», часть денег    разворовывалась. И если бы  за 24 года даже те скудные ресурсы, которые выделялись, но не дошли до адресата, то наверное  сегодня многие проблемы были бы решены. Да, понятно,  все проблемы решить невозможно, это связано  с физикой процесса, но многие проблемы были бы решены.       

Поэтому  и  на сегодняшний  день государство и государственная власть и в лице парламента, и правительства, должна видеть Чернобыльскую проблему, видеть  и решать ее. Но решать мы должны  понять таки не  путем, или не методом финансового хаоса.

Наверное  будет неправильно, если парламент будет инициировать законопроекты, которые  имеют финансовую  нагрузку, а в то же время не показывая источник  решения этих проблем.

Я не беру только Чернобыльскую и так далее, наверное будет правильно, если законодательные инициативы будут подкрепляться расчетом и указываться источник, откуда  взять деньги. Наверное будет правильно, если Министерство финансов подтвердит наличие ресурса, который обеспечит решение, или введение в действие закона, в противном случае законы будут „провисать в воздухе”     и с нас будут смеяться, со всех депутатов.

Абсолютно правильно было сказано Юрием Ивановичем и Владимиром Яворивским, что можно было провести круглый стол, широкомасштабный круглый стол, обсудить. Ну, может  быть можно после круглого стола постановления принять, хотя я думаю, не правильно, надо постановления будет принимать сейчас. Но поскольку речь идет о финансовых ресурсах, а источника нет, на мой взгляд, будет правильно, если мы сегодня примем это постановления в первом чтении, а через неделю в окончательном варианте примем, и его реализуем, а оно не провиснет в воздухе. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Васильович.

До слова запрошую Андрія Шкіля, фракція "Блок Юлії Тимошенко", і будемо підбивати підсумки.

 

16:44:36

ШКІЛЬ А.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, радіослухачі і телеглядачі! От, знаєте, урочисті дати, вони завжди зобовязують Верховну Раду на реакцію, важливі дати. Зокрема і роковини Чорнобильської катастрофи, які до 6 квітня будуть, завжди змушують нас ще раз подивитися на цю проблему. І в цьому немає нічого поганого, більше того, навпаки. Ліпше напередодні  такої важливої дати прийняти постанову Верховної Ради, ніж не приймати її взагалі.

І от попередній виступаючий, прекрасний виступ був, просто можна спокійно золотими літерами його вписати в сучасну ганебну історію України. Так? Це можна так сказати: «ми вас сильно любимо, ми вас так любимо, так поважаємо, але грошей не дамо”. Ну, то звичайно чорнобильці шаленіють від такої любові, від такої поваги, їм тільки цього і бракує. Але грошей не даєте. То ви поставте себе на їхнє місце. Ці люди очікують не тільки  поваги, не тільки уваги, але й фінансового, матеріального забезпечення. Тому, що люди втратили  здоровя – найважливіше, що вони могли втратити, крім життя.  А ви тут розповідаєте, що в уряду немає грошей. То, розумієш,  на все решта гроші є,  а на це от грошей якби не вистачає. І пропозиція така.... давайте приймемо в першому читанні, а в другому читанні приймемо наступного року, наприклад. Також непогано. Зявляться гроші, десь там, щось хтось покрутиться, хтось щось подумає.

Я хотів би, щоб чорнобильці це почули, що ті, хто на вас їздив, вас експлуатував – зараз пригадує, що грошей в бюджеті, за який вони так боролися, нема. А з цієї трибуни скільки приходило вас і казало голосом таким, що вуха закладало на задніх рядах Верховної Ради: „Что дайте нам власть и мы вам покажем, что с ней делать». Показали. Показали.

Грошей нема. То для чого було, можливо, іти до цієї влади, якщо там немає грошей? Якщо ви не в стані забезпечити малозабезпечених людей, тих людей, за яких дбає держава копійками. Може віддайте назад цю владу, якщо вона така безплатна і тяжка. Може щось трапилося? Може якісь фінансові потоки не туди перекрили і перенаправили?

Тому я хотів би наголосити, шановні депутати, шановні слухачі, що завжди, на превеликий жаль, місце перебування визначає точку думання. Тому я хотів би, щоб сьогодні ми зламали цю ганебну традицію.  Я розумію, що Партія регіонів не проголосує за цю постанову. Я б звернувся би до інших політичних сил, до інших політичних фракцій, які входять в коаліцію, щоб вони продемонстрували не відсутність поваги, а  хоча би наявність такої до чорнобильців. І хоча би в цей день пригадали разом з усіма про те, що люди   потребують уваги до себе. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я до слова запрошую заступника міністра, який опікується проблемами  ліквідації чи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, щоби він нас, депутатів, заспокоїв, українських громадян  заспокоїв, значить, і висловив точку зору міністерства та уряду стосовно даного проекту постанови із ситуації з подолання   наслідків Чорнобильської катастрофи.

Володимир Іванович Холоша, будь ласка.

 

ХОЛОША В.І. Шановний Миколо Володимировичу!  Шановні  народні депутати! Я хочу зупинитися  на деяких моментах, які прозвучали.

Перше. Відносно системності в роботі по зняттю  Чорнобильської АЕС з експлуатації. Я хочу нагадати, що цим складом парламенту прийнято загальнодержавна програма зняття з експлуатації  Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкту „Укриття” в екологічну безпечну систему і цей документ тепер є системним документом для прийняття відповідних і бюджетних програм і відповідної роботи.   Це перше.

Друге, відносно безпеки чорнобильського майданчика. Становиться він більше небезпечний чи менш   небезпечний? Інформую вас, що за ці роки  паливо з усіх трьох реакторів Чорнобильської АЕС вивантажене. Реактори – це є спеціальний пристрій, у якому… пристрій для того, щоб підтримувалася  ланцюгова ядерна реакція. Вона може підтримуватися за допомогою систем і за допомогою палива. Паливо вилучено. Значить у цьому реакторі не може бути ланцюгової ядерної реакції. Звичайно,  потенційна небезпека є палива, тому що вона знаходиться при реакторних   басейнах витримки,  у сховищах відпрацьованого ядерного палива, який має тимчасовий   характер. Тому необхідно  реалізовувати  більше досконалі споруди. Але безпека реакторів підвищилась у десятки разів. 

Тепер щодо об’єкту „Укриття”.  Ну, по-перше,  із тих  22  заходів, які заплановані були  для перетворення об’єкту „Укриття”  в екологічну  безпечну систему,  16 вже реалізовано за міжнародні кошти. Найбільш масштабні із них   це звичайно  стабілізація тих нестабільних вузлів, які були у діючому  „Укритті”. Зараз    вони застабілізовані. І експертними оцінками будівельників і вчених сказано, що  це „Укриття” тепер  15 років може стояти, поки ми спорудимо нову  захисну  оболонку від тих небезпек, які  є у цьому „Укритті”.

Щодо ядерної небезпеки. У свій час, це питання не нове,  і тому була замовлена робота Курчатовському інституту Російської Федерації, який разом із Інститутом проблем  безпеки атомних електростанцій Національної академії наук провів відповідні дослідження. І тому  не я роблю оцінку, це вчені зробили оцінки. І вони сказали, що  так, деякі  деструктивні процеси з  паливомастильними масами відбуваються. Але на теперішній час сказано, що ніяких ядерних вибухів вчені атомщики не прогнозують. Ця ж оцінка  була  підтверджена і міжнародною консультативною групою експертів, яка робила  дослідження відповідне по виконанню плану СІБ, цей документ є. І вони  сказали, що ніяких ядерних вибухів не може бути.

Тому з огляду на вище сказане я хочу, як  Микола Володимирович попросив,   заспокоїти всіх і народ України також і  киян, що так, це...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Говоріть, Володимир Іванович.

 

ХОЛОША В.І. Так, це об’єкти  потенційно небезпечні, так з ними треба працювати, приводити їх у екологічно-безпечний стан. Але зусиллями нашими і тих людей, які працюють, безпека цих об’єктів підвищується з кожним роком. Дяку за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Іванович. Сідайте.

На жаль, не можем запитання поставити.  Володимир  Олександрович, у кулуарах поставите. Володимир Іванович відкритий до дискусії, можете  підійти.

Шановні колеги,   в обговоренні  було дуже багато пропозицій. Давайте  порадимся, і я думаю, що і Михайло Васильович Чечетов, і багато тут виступаючих були праві у тому сенсі, що, якщо ми зараз підемо ще  і по поправках, які письмово  не оформлені, то, можливо,    буде складно. Тому  давайте зараз проголосуєм за основу і  тоді порадимся, як далі  рухатися.

Я ставлю  проект Постанови  про  сучасний стан, завдання і подальші перспективи подолання  наслідків Чорнобильської катастрофи ( 24-ті  роковини Чорнобильської катастрофи) (реєстраційний проект 6238) за основу. Прошу голосувати за основу.

 

16:52:38

За-381

Рішення прийнято.

Давайте  тепер порадимся. Я  голові комітету дам слово. Анатолій Іванович, скажіть позицію комітету, потім послухаєм позицію фракцій, оскільки пропозицій було  дійсно дуже багато. Анатолій Іванович Семинога, будь ласка.

 

16:52:53

СЕМИНОГА А.І.

Шановні колеги, комітет прийняв  рішення рекомендувати  Верховній Раді  прийняти  цей законопроект в цілому. Але я  зараз  переговорив з депутатами, дійсно є дуже багато зауважень до цієї постанови, тому я пропоную  прийняти її у першому читанні  і доопрацювати до другого читання, і на наступному сесійному тижні прийняти  в цілому, як постанову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, оскільки голова комітету пропонує, я не можу ставити  в цілому. Тут  від комітету …..,  якщо Анатолій Іванович буде готовий, скажімо, на  27 чи 28, у нас сесійний тиждень, то  все залежать від комітету. Я думаю, немає потреби. Ви наполягаєте, щоб проголосувати  скорочену процедуру? Добре.

Я ставлю на голосування  підготувати даний проект постанови за скороченою процедурою комітету. Прошу  проголосувати, хто „за”.

 

16:53:56

За-354

Отож, друзі, будемо планувати на наступному сесійному тижні з 27 квітня розглянути в цілому даний законопроект. Шановні колеги, на Погоджувальній раді… Ну яка процедура Володимир Олександрович, як уже рішення прийняте? Де процедура?

Наступне питання в нас внесено на Погоджувальній раді таке, багатостраждальне в категорії для повернення до розгляду раніше не підтриманих питань, проект Постанови про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2010 році. Значить, є пропозиція, хвилину Володимир Олександрович хай вмотивує і тоді будемо думати стосовно того, як далі рухатися. Я вам нагадаю, що на Погоджувальній раді була така компромісна пропозиція, щоби проголосувати за основу, а потім всі дати, які викликають сумнів, їх вивести за дужки і голосувати по кожній даті окремо, но Володимир Олександрович доповість детальніше. Будь ласка, Володимир Олександрович.

 

16:55:01

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Я тільки ще навздогін одну маленьку репліку, я хотів запитати пана Холошу. Були випадки, коли починалася ланцюгова реакція? Я думаю, що ви тут не злукавите і скажете, що починалася. Ви її гасили. Через те, я б не хотів, щоб ми нагадували Рижкова, який приїхавши в зону казав: „Да мы эту зону за месяц зубными щетками отчистим”. Давайте будемо все-таки тверезішими.

А тепер до цієї справи. Я не хочу багато забирати вашого часу. Ви знаєте, що ми всі говоримо про обєднання України. У цьому проекті немає нічого від Яворівського, немає нічого від Комітету з питань культури і духовності. Тут є  все, що запропонували народні депутати України. Я хочу нагадати, що 4 рази я як голова комітету звертався до кожного народного депутата: колеги, так і так, ми наприкінці року, десь у листопаді, будемо розглядати знаменні дати на 2010 рік, дайте ваші пропозиції. Багато хто дав ці пропозиції: і Академія наук, творчі спілки, університети – кому не ліньки. Все фактично сюди заведено із тих найголовніших дат, які відповідають регламентним речам. Там має бути обовязково кругла дата, обовязково кругла дата. Ми це все завели сюди. Тут є, якщо хочете, справді, обєднана Україна: тут є Прилуки  (Східна Україна), Тростянець, є, скажімо, Угнів, є Ковель. Ну, тут є все те, які дати є. Ми ж не можемо, скажімо, взяти сюди завести і шукати якихось пропорцій. Це різні дати.

Через те я хочу звернути вашу увагу на те, що всі дати, які почалися з січня і аж до кінця квітня, їх ми можемо вилучити сьогодні із списку, тому що уже відзначати, скажімо, ювілей того ж самого Горшкова – двічі Героя Радянського Союзу – 26 лютого ми вже проґавили. Через те це потрібно вилучити. І я хочу для стенограми обовязково сказати про те, що вилучаємо від Денисенка Володимира Терентійовича аж до Зерова Миколи Костянтиновича. А 1 травня, коли ми ще зможемо щось відзначити, - це день народження Копержинської Нонни – народної актриси кіно, театру.

Через те тут є дати міст, тут є і Східна Україна, тут є Донеччина, тут є і Західна Україна. Через я би пропонував все-таки нам, державним людям, є тут певні імена, я розумію, які можуть викликати певний спротив. Дехто, може, не прочитавши, вважає, що тут є Степан Бандера. Є єдине місце – це місто Бендери, де Пилип Орлик написав свою Конституцію. То не плутайте з тим, да, де написав Конституцію.

Я би дуже просто попросив в знак все-таки єдності України, тут немає якихось… Якщо когось дивує Стецько Слава – вона сиділа тут разом з нами народним депутатом дві каденції. Люди добрі, є ж якісь речі, через які переступити не можна. Тут є Кожедуб, тут є радянські вже вчені того часу. Все, що ми могли зробити, ми зробили.

Я просив би прийняти це за основу, а потім, будь ласка, подивіться, ще раз перегляньте, що вважаєте додати, відняти – будь ласка, комітет не зап…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Володимир Олександрович.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Ще раз кажу, що це воля більшості і все має вирішитися тут у залі. І я би дуже вас просив, вчинити нам розумно, патріотично і по-державному.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Олександрович.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Є до мене питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думаю, ми неодноразово дебатували. Я поставлю за основу, якщо буде прийняте рішення, тоді порадимося, як далі рухатися. До речі, стосовно Бендер, уже відзначили і Придністровя, і Молдова спільно, на відміну від нашої влади, відзначили 300 років з дня народження першої української Конституції.

Ставлю на голосування проект Постанови по відзначення памятних дат і ювілеїв в 2010 році. Проект 6124 – за основу, прошу голосувати.

 

16:59:07

За-211

Рішення, рішення не ухвалено. Шановні колеги, хочете поспілкуватися ще, да? Давайте з мотивів по одному, по одному з кожної фракції.

Володимир Карпук, "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

16:59:24

КАРПУК В.Г.

Шановні колеги, є, дійсно, речі, які, ну не потрібно вже доводити до абсурду. До мене звертаються волиняни, 925-річчя міста Луцька, 700-річчя міста Коваля, ще нещодавно 770-річчя міста Горохова. Я думаю, що можна ці, по цих датах проголосувати. Немає там якихось таких людей, які би викликали сумніви. Якщо комуністи хочуть 140-річчя відзначати, давайте тоді не вносити, а конкретно по цій кандидатурі, по цій особистості голосувати. Але ці, це вже сміх викликає, що ми до цього часу не прийняли і не затвердили знаменні дати. І, дійсно, соромно виглядає, коли в місті Бендери відзначається 300-річчя Конституції Орлика, присутній заступник Голови Верховної Ради і, я думаю, до нього зверталися: „Що ж ви на Україні зробили? Навіть не зуміли прийняти відповідну постанову”. Тому не треба виключати і тих імен, які були внесені. Все-таки це данина памяті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Друзі, визначтеся, бо з БЮТу багато хочуть, хто би хотів. Андрій Шкіль переконує, що він перший  підняв руку. Даю йому слово, наступний Олег Зарубінський.

 

17:00:43

ШКІЛЬ А.В.

Микола Володимирович, дякую. Я просто хочу підтримати голову комітету, бо він же ж виступає, і взагалі наголосити на тому, що, от ви розумієте, дуже дивно, як тільки звучить будь що українське в законопроекті, наприклад, там 700 років Горохову чи там, наприклад, 850 чи тисячу років Львову, ніколи Партія регіонів за це не голосує. Тому що у них ідеосинкразія на все українське, на все патріотичне. Тому, звичайно, і не сумніваюся у тому, що вони ніколи не проголосують за постанову, яка вшановує память будь-кого, будь-якого українця, тому що у них в серці цього ніколи немає, воно, в принципі, бється з інших  причин.

Тому я не закликаю їх до цього. Я просто… Ви подумайте, що у вас є кілька відсотків виборців у Центральній і в Східній Україні, і може, вони до кінця в вас не розчаруються, якщо ви підтримаєте цю постанову. Хоча, звичайно, це ваша воля – бути антиукраїнською силою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція "Блок Литвина".

 

17:01:45

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Головуючий, шановні колеги! Я хотів звернути увагу, що це голосування було за основу. І виникає питання, чи ми зацікавлені у тому, щоб на кожен рік визначалися дати визначні, ювілеї, які б святкувала наша країна і святкував український народ? Чи це кожен раз мають бути окремі постанови, окремі пропозиції, часто контраверсійні, які б окремо дебатуватися і так далі?

На наш погляд, краще – це перший варіант. Він дає якесь загальне бачення того, які є ювілеї, які є визначні дати і так далі. А вже при голосуванні у другому читанні або підготовці до другого читання можна було б, дійсно, дискутувати, вилучити ті чи інші прізвища, можливо, ті чи інші дати. Але дати можливість, дати хід цьому законопроекту, я вважаю, варто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Михайло Васильович Чечетов, фракція Партії регіонів.

 

17:02:48

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые народные депутаты! Я думаю, компромисс будет состоять в том, что нужно провести серьезное обсуждение в обществе, привлечь ученых, историков, посадить за круглый стол выйти на дискуссию и затем формализовать уже конкретную постанову. (Шум у залі) Правильно, разные  точки зрения, в одной части одни герои, одни памятники ставят, в другой части Украины – другие. Но мы одна семья. Мы по-разному смотрим, разную оценку даем.

Но, один должен объединительный документ. Еще раз повторяю, ключевую роль должны сыграть ученые, историки, а не политики. Вот тогда будет правильно. Поэтому то, что мы там на 2 месяца оттянем, а сделаем обсуждение широкое за круглым столом, я думаю, придаст этому законопроекту реальность и понимание в обществе. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Михайло Васильовичу.

Шановні коллеги, я проаналізував тут, поки були дискусії, кількість карток. І враховуючи те, що наші колеги з фракції Партії регіонів і Комуністичної партії не будуть голосувати, фізично не вистачає іншими фракціями карток, щоб проголосувати і повернутися. Тому прошу не наполягати. Очевидно треба думати, як далі рухатися у цьому питанні.

А я пропоную перейти до другого читання, тим більше, що наступний законопроект, бачу, дуже консолідуючий по назві. Тому оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про молоко та молочні продукти" (щодо відповідності якості та безпеки молочних продуктів показникам, які встановлені законодавством і стандартами України). Друге читання. Голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики, земельних питань Перестенко Марина Володимирівна. Доповідайте, будь ласка.

 

17:04:35

ПЕРЕСТЕНКО М.В.

Шановні народні депутати, Комітетом Верховної Ради  України з питань аграрної політики та земельних відносин на засіданні 2 грудня 2009 року розглянуто підготовлений до другого читання проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про молоко та молочні продукти" (щодо відповідності якості та безпеки молочних продуктів показникам, які встановлені законодавством і стандартами України) (реєстраційний номер 0923) (від 31 січня 2007 року), поданий народними депутатами Зубцем, Рижуком, Кириленком.

Законопроект спрямований на удосконалення положень Закону України "Про молоко та молочні продукти”, який стосується питань якості та безпеки молочних продуктів і невідповідності нормативної бази міжнародним стандартам. Також пропонується посилити вимоги, пов’язані з отриманням суб’єктами господарювання експлуатаційних дозволів на виробництво молока, молочної сировини, молочних продуктів. А також молочних продуктів для спеціального дитячого харчування, дієтичного та інших на вимоги до атестації виробництва молока.

Передбачається встановити більш жорсткий механізм контролю за діяльністю суб’єктів господарювання, зокрема пропонується розширити коло підстав для переатестації виробництва, наприклад, у зв’язку із зміною найменування суб’єкта господарювання. Тому прийняття цього закону сприятиме виробництву якісної молочної продукції, захисту прав споживачів та створить умови виходу української продукції на світовий ринок. В українському законодавстві досі існує невиправдане дублювання функцій при здійснення державного контролю, а відповідно і щодо видачі експлуатаційних дозволів санітарною та ветеринарною службами. При цьому чинне законодавство вимагає усунення дублювання функцій державних органів, а одним з основних принципів державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності є зменшення рівня державного регулювання в цій сфері.

Комітет відкоригував проект згідно чинного законодавства у напрямку усунення дублювання функцій при здійсненні службами державного контролю та дотримання його безперервності. Таким чином видача дозволів у сфері виробництва молока і молочних продуктів розподілена в залежності від постійної присутності цієї чи іншої служби, тобто безпосереднього здійснення державного контролю за виробництвом та дотриманням вимог. Під час підготовки до другого читання зазначеного законопроекту, до комітету надійшло 35 пропозицій народних депутатів України, з них враховано цілком…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ПЕРЕСТЕНКО М.В. Враховано цілком або частково 25, відхилено 10. З огляду на зазначене, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України  проект Закону України про внесення змін до Закону України  „Про молоко та молочні продукти” (щодо відповідності якості та безпеки молочних продуктів показникам, які встановлені законодавством  стандартами України) (реєстраційний номер 0923) прийняти у другому читанні і в цілому як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Але залишайтесь, будете коментувати поправки. 

Шановні колеги!  Рухаємося по поправках. Відкрийте, будь ласка, порівняльну табличку, я всі читаю, якщо будуть  зауваження на підтвердження  - і по врахованих і по відхилених.

Перша - врахована. Немає зауважень.

Друга. Рижук – врахована.

Третя депутата Рижука. Врахована.

Четверта Рижука. Врахована.

П’ята Петренка. Відхилена. Не наполягає? Не наполягає.

Шоста Петренка. Відхилена.

Сьома Рижука. Врахована.

Восьма Лук’янчука. Відхилено. Не наполягає депутат?

Рижука дев’ята. Врахована.

Десята Бахтеєвої.  Врахована.

11-та Петренка.  Відхилена. Немає Петренка я зрозумів.

Рижука врахована, Лук’янчука врахована.

 14-та Петренка відхилена. Ніхто не наполягає.

Рижука 15-та. Врахована.

16-та Рижука.  Врахована.

17-та Лук’янчука. Врахована.

18-та Петренка . Відхилена.

19-та Рижука. Врахована.

20-та Рижука. Врахована.

21-ша Бахтеєвої врахована редакційно.

22-га Рижука. Врахована.

23-тя Петренка. Відхилена.

24-та Рижука. Відхилена.

25-та Рижука. Врахована.

26-та Бахтеєвої відхилена.

27-ма Шершуну врахована редакційно. Не наполягає.

Рижука 28-ма врахована.

29-та Бахтеєвої відхилена.

30-та Рижука врахована.

31-ша Лук’янчука врахована.

32-га Рижука врахована.

33-тя Рижука врахована.

34-та Рижука врахована.

35-та врахована.

36-та частково врахована. Все.

35-та врахована.

Шановні колеги! Якщо би не було заперечення, ще можливо ми  заступника міністра АПК послухали Скорченка Анатолія Федоровича і будемо тоді  приймати рішення.  Дякую.

Анатолій Федорович, будь ласка, позиція Міністерства агропромислової політики. Включіть мікрофон там із місця.

 

СКОРЧЕНКО А.Ф.

Позиція міністерства  така, що треба підтримати цей Закон в цілому, він нам допоможе покращити продукцію, якість продукції і це буде відповідати вимогам  СОТу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, оскільки  доповідач від комітету і народні депутати,  поправки  яких відхилено, не наполягали, а Міністерство АПК просить підтримати позицію комітету проголосувати в другому читанні і в цілому, в мене не залишається іншого, як запропонувати вам проголосувати за проект Закону за внесення змін до Закону України ”Про молоко та молочні продукти” (щодо відповідності якості  та безпеки молочних продуктів показниками, які встановлені законодавством і стандартами України), в другому читанні та в цілому. Прошу голосувати     

 

17:11:54

За-357

Законопроект ухвалено.

Оголошую  до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (щодо обрання міських голів за мажоритарною системою абсолютної більшості), (друге читання). Доповідач – голова підкомітету  Комітету з питань  державного  будівництва та місцевого самоврядування Сергій Петрович Подгорний,  будь ласка.

 

17:12:24

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановний Микола Володимирович, шановні депутати,  шановні виборці! Проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”   (щодо обрання  міських голів за мажоритарною  системою  абсолютної більшості) був прийнятий парламентом за наслідками  розгляду в першому читанні за основу 20 травня 2009 року.

Комітет  Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування було доручено доопрацювати зазначений законопроект, з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, та внести його на розгляд Верховної Ради України в другому читанні.

Комітет на своєму засіданні 17 лютого 2010 року розглянув зауваження і пропозиції, які подали до законопроекту народні депутати України – Бурлаков, Деркач, Кармазін, Ключковський, Круць, Куликов, Подгорний, Сінченко. Комітетом до другого читання підготовлено порівняльну таблицю до законопроекту, в якій міститься 126 поправок та пропозицій.

Нагадаю, що у прийнятому за основу законопроекті, передбачалося запровадити виборчу систему абсолютної більшості у містах з населенням понад 75 тисяч мешканців. Автори окремих поправок пропонують розширити або звузити коло адміністративно-територіальних одиниць, у яких на виборах голів доцільно застосовувати таку виборчу систему. Комітет, усвідомлюючи, що обрання виборчої системи для кожного виду місцевих виборів є питанням політичної доцільності, остаточне рішення цього питання прийматиме парламент. Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді запровадити мажоритарну виборчу систему абсолютної більшості на виборах усіх міських голів.

Необхідно також зауважити, що окремими поправками запропоновані зміни не тільки до тексту законопроекту, а й до положень Закону про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Однак вони були подані до комітету до дня, коли набрав чинності Закон України «Про Регламент Верховної Ради України» (№ 1861-6) (від 10 лютого 2010 року).

Комітет прийняв рішення підтримати ці поправки. Оскільки вони заповнюють окремі прогалини та неузгодженості закону, які виникли у зв’язку з тим, що був прийнятий Закон України «Про Державний реєстр виборців». А також розведений у часі термін проведення чергових парламентських та місцевих виборів.

За результатами розгляду комітетом було враховано у законопроекті 85 поправок та пропозиції, одна врахована частково, 40 відхилено.

Просимо також врахувати, що з технічних причин під поправками № 49, 79 та 110 у порівняльній таблиці не значиться прізвища їх співавтора Круця Миколи Федоровича. Проте, ці поправки були враховані в остаточній редакції законопроекту.

Підготовлена комітетом порівняльна таблиця. Була завізована Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України без зауважень. Комітет рекомендує Верховній…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Сергій Петрович.

 

ПОДГОРНИЙ С.П. Комітет рекомендує Верховній Раді України за результатами розгляду в другому читанні проекту Закону України про внесення змін до Закону України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим місцевих рад та сільських, селищних,  міських голів” (щодо обрання міських голів за мажоритарною системою абсолютної більшості) (реєстраційний номер 3051-1) прийняти в другому читанні та в цілому. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Петровичу.

Шановні колеги, ще раз акцентую увагу на тому, що говорив доповідач. Ідеться про 126 поправок. І з огляду на це я пропоную, якби я наголошував тільки на відхилених поправках, а не на врахованих. Не буде заперечень?   І по відхилених в залежності, хто хотів би акцентувати увагу спеціально проголосувати, ми тоді пройдемося.  

Так, друга поправка Подгорного відхилена. Сергію Петровичу, не наполягаєте?

 

ПОДГОРНИЙ С.П. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 3-тя поправка Гордієнко. Не наполягаєте? Будь ласка, мікрофон Гордієнка.

 

17:16:34

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні колеги! Я хотів би все-таки, щоб ми поставили на голосування  і проголосували сесійним залом зміст цієї поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви хочете, щоб я зачитав, так. Може ви прокоментуєте свою поправку і  зараз я поставлю на голосування.

 

ГОРДІЄНКО С.В.  Ну я хотів би сказати те, що у тексті  законопроекту там же іде мова про саме 75. Я вважаю, що оптимальним би для українського суспільства було аби ми зупинилися на містах обласного підпорядкування, поставивши саме крапку і  зробивши такий уніфікований підхід.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Петрович, прокоментуйте і будемо голосувати.

 

ПОДГОРНИЙ С.П. Шановні колеги,  справа в тому, що  у нас настільки різні міста, що у нас є міста обласного значення. Ну, наприклад, з населенням 8 тисяч. І є міста районного значення, наприклад, з населенням 20-25 тисяч. Тому брати якусь межу по признаку районне значення, обласне значення не можна, ми вважаємо. Вважати брати якусь числову характеристику, як було запропоновано  75 тисяч, також виникає питання, сьогодні 75 тисяч, завтра  74, яка різниця? Тому  комітет  і прийняв рішення більшістю все ж таки рекомендувати, якщо   цю систему, то для всіх міст.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,    Сергій Петрович.

Шановні колеги,   давайте, бо  тут  є ще кілька відхилених поправок, якраз що стосуються  цієї норми. Я зараз  Ключковському  Юрію  Богдановичу, потім  Адаму Івановичу  Мартинюку. 

Юрій Богданович, будь ласка, ви стосовно  своєї поправки.

 

17:18:17

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Власне обговорення питання щодо того, до кого має застосовуватися норма про мажоритарну двотурову систему, було  дуже гарячим на комітеті.  Було кілька варіантів  і один з них пройшов за кількістю голосів, хоча пропозиції були дуже  різні. 

Я все-таки залишаюся на позиції того, що категорію міст, де  застосовується двотурова  система, необхідно обмежити.  Все-таки це достатньо дорогий  захід другий тур, а проводити  його в маленьких  містах, містах районного  значення, де ціна питання не настільки велика, мені здається є просто дещо витратним, занадто щедрим.

Тому я би просив підтримати або варіант, запропонований третьою  поправкою „міста обласного  і республіканського  в Криму значення” або мою четверту поправку, яка обмежує   не за мешканцями  міста, а за  виборцями. З  тих  міркувань…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. 

 

17:19:30

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. …з тих міркувань, що  кількість виборців  можна достатньо точно встановити за відомостями Державного реєстру виборців. Тому я би просив підтримати  або третю, або четверту поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Адам Іванович,  будь ласка, ваша позиція.

 

17:19:45

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Микола Володимирович. Мартинюк, фракція  комуністів.  Сергію Петровичу, я звертаюся до вас і до  інших авторів законопроекту і до членів комітету. Нагадую історію.

Боротьба за цей законопроект  була досить наполегливою і довготривалою. Ми, ті, хто підписав цей законопроект, у тому числі  Мартинюк,  підписав його,  знайшовши компроміс, що ми оголошуємо   двохтурові    вибори  тільки там,  де не менше  ніж  75 тисяч населення.

І, виходячи з цього,  він у першому читанні був прийнятий. Мені не зрозуміла позиція профільного комітету, який, порушивши домовленості, вирішує приймати такий закон, як він хоче. То на здоров’я, ви його приймайте, але без нас. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Петрович, ваша думка, і будем голосувати.

 

ПОДГОРНИЙ С.П.  Моя думка  така, що кожен депутат мав право внести свою поправку. І якщо надійшла поправка: вилучити слова „75 тисяч чоловік”, я наголошую, „чоловік”, то вона право на життя. Якби було може не „чоловік”, а, умовно кажучи, „виборців”, як пропонує Юрій Богданович, може це  б питання не виникло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Сергій Петрович, я думаю,  не зовсім коректно відповідаєте, оскільки йдеться про принципові, стратегічні речі. Я теж пам’ятаю цю дискусію, і якби було бажання непринципо „чоловік” чи  „виборців”, бо  дійсно, коли ми починали розмову про цей законопроект, мова йшла про ті міста, де  на довиборах, скажімо, в обласних  центрах приходили на вибори 10, там 20 відсотків, а не йшлося про селища, маленькі містечка і таке інше.  

Олег Зарубінський і будем голосувати зараз  поправки.

 

17:21:37

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Микола Володимирович.

Сергій Петрович, є  абсолютно простий вихід. Адам Іванович правий, якщо у першому читанні була прийнята одна  норма, а комітет вирішив на підставі тої чи іншої поправки  її  дезавуювати фактично, то зараз за те, щоб ця поправка пройшла, за яку виступає комітет,  треба  щоб за неї проголосували 226  голосів. Якщо за неї не проголосує,  залишається варіант  першого  читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз завершу, Володимир Михайлович продовжить. Тоді Олег Зарубінський правий, оскільки   йдеться про те, що ми  повинні піти іншим шляхом. Ми повинні тоді проголосувати за врахування, підтвердити поправку комітетівську. Значить зараз я шукаю комітетівську першу поправку. Тому я ставлю на голосування, значить поправку 1-шу Сергія Підгорного і коментую відповідно, що якщо вона не набирає 226 голосів, то тоді залишається в нас поправка 75 тисяч і ми далі тоді просунемося по закону. Ставлю на підтвердження поправку 1 Сергія Підгорного. Прошу голосувати.

 

17:23:03

За-58

Це означає, поправка не підтверджена, отже, у нас залишається стаття 2 пункт 8 в редакції першого читання. Таким чином автоматично далі ми пропускаємо 3-тю. 3-тю, да?

Ставлю тоді на голосування 3 поправку народного депутата Гордієнка. Прошу голосувати.

 

17:23:44

За-122

Не набрала голосів.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер 4 поправка Юрія Ключковського. Мікрофон, будь ласка, ввімкніть.

 

17:23:55

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Я її вже аргументував. Мова йде про те, що кількість виборців легко встановлюється на підставі відомостей Державного реєстру виборців, тоді як кількість мешканців є оціночна категорія за даними статистики. Тому я би пропонував підтримати з тим, щоби ми точно могли встановити, де, яка система застосовується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.

 

ПОДГОРНИЙ С.П. Ну, враховуючи, що у нас залишилась норма, яка була прийнята в першому  читанні, 75 тисяч, комітет підтримує зараз цю поправку. Ми це обговорювали на комітеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 4 Юрія Ключковського.

 

17:24:48

За-141

Рішення не прийнято.

Поравка 5-та. Віктор Сінченко, наполягаєте на ній?

 

17:25:00

СІНЧЕНКО В.М.

Не наполягаю я.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирило Куликов, 6-та поправка.

 

17:25:09

КУЛИКОВ К.Б.

Я вніс компромісну поправку, тому що там було багато спорів щодо кількості населення – те, що казав представник комітету: 75 тисяч чи 74 900. Яким чином, міста обласного чи республіканського значення? Це дуже багато міст. Це є такі міста з населенням 8 тисяч, 10 тисяч. Я вніс лише місто Київ і обласні центри. Тобто ця поправка має на увазі проведення двотурових виборів в головних містах України. Я наполягаю на цій поправці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, комітету позиція.

 

ПОДГОНИЙ С.П. Комітет не підтримує цю поправку. Якщо вже залишилась норма 75 тисяч, то треба концепцію зберегти цього законопроекту, так, як воно було в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 6, Кирило Куликов – автор поправки.

 

17:26:19

За-28

Рішення не прийнято.  Поправка не підтримується.

Поправка 7. Народні депутати Подгорний і Ключковський, наполягаєте на ній? Будь ласка, Юрій Богданович, мікрофон ваш.

 

17:26:33

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги, ця поправка була відхилена комітетом в звязку з тим, що була прийнята перша поправка, де не було критерію кількості населення. Однак залишається відкритим питання: яким чином, на який момент встановлюється кількість мешканців міста? Ця поправка пропонує визначити цей процес, на який момент, на підставі яких даних визначається, чи є 75 тисяч населення, чи немає. Тому вона повязана з прийнятою тепер концепцією. Мені здається, що було би доцільно її підтримати.

 

ПОДГОНИЙ С.П. Комітет не запере…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ПОДГОНИЙ С.П. Комітет не заперечує проти цієї поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 7.

 

17:27:31

За-150

Рішення не прийнято, тобто поправка не підтримується.

Поправка 8 і 9. Не наполягає ніхто, щоб… на ній… голосували?

 

ПОДГОНИЙ С.П. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 10-та, 11-та, 12-та, 13-та – врахована.

14-та, 15-та, 16-та, 17-та – врахована.

18-та, 19-та – врахована.

20-та, 21-ша, 22-га, 23-тя…

Зараз  ми дивимося враховані поправки.

Поправка 51-ша відхилена. 47-ма ви кажете, так?

 

ПОДГОНИЙ С.П.  Да, 28-ма сторінка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, 47-ма поправка. Юрій Кармазін. Мікрофон Юрія Анатолійовича Кармазіна.

 

17:28:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, шановний пане Голово, я пропоную абзац перший частини сьомої статті 63-ї викласти в такій редакції: „Назви місцевих організацій партій, блоків у виборчому бюлетені розміщують у порядку, визначеному жеребкуванням, що проводиться територіальною виборчою комісією за участю представників місцевих організацій партій (блоків) не пізніше, як  за 26 днів до дня проведення місцевих виборів.

У виборчому бюлетені для голосування у багатомандатному окрузі зазначається визначений жеребкуванням номер кожної місцевої організації партії (блоку), повна назва відповідної місцевої організації партії (блоку) і зазначені назви місцевих організацій партій, що утворили виборчий блок. Прізвища, імена, по-батькові перших пяти кандидатів у депутати, включених до виборчого списку місцевої організації партії (блоку).

Між номером кожної місцевої організації  та назвою цієї місцевої організації партії розміщується порожній квадрат. Після переліку всіх місцевих організацій партій у виборчому бюлетені зазначається „не підтримую кандидатів у депутати від жодної місцевої організації політичної партії…”

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, комітет.

 

ПОДГОНИЙ С.П. Шановні колеги, справа у тому, що автори законопроекту у першому читанні, те, що проголосовано, запропонували іншу концепцію. Була запропонована концепція вилучити норму так звану „проти всіх” або „не підтримую жодного кандидата” і по депутатах і по міських головах. Значить, автор поправки пропонує повернути цю норму. Тому комітет її не підтримав, відхилив, залишивши концепцію першого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка номер 7, автор – Юрій Кармазін.

 

17:30:28

За-9

Поправку не підтримано.

Поправка 51-ша. Юрій Кармазін, мікрофон, будь ласка.

 

17:30:38

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я пропоную частину одинадцяту статті 77 викласти в такій редакції: „Виборчі бюлетені для голосування у багатомандатному окрузі виборець робить позначку „+” або іншу, що засвідчує волевиявлення виборця у квадраті проти назви місцевої організації партії, за кандидатів у депутати від якої він голосує. У разі непідтримання кандидатів у депутати від жодної місцевої організації, партії, блоку в багатомандатному окрузі виборець робить позначку „+” або іншу, що засвідчує волевиявлення виборця у квадраті проти слів „не підтримую кандидатів у депутати від жодної місцевої політичної партії, виборчого блоку, місцевих організацій, політичних партій”. У виборчих бюлетенях для голосування в одномандатному окрузі виборець робить позначку „+” або іншу, що засвідчує волевиявлення виборця у квадраті проти прізвища кандидата, за якого він голосує. У разі, якщо виборець не підтримає жодного кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови чи кандидата у депутати сільської, селищної ради, він робить відповідну позначку у квадраті проти слів „не підтримую жодного кандидата”.

Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ПОДГОРНИЙ С.П.  Шановні колеги, ця поправка, як і інші поправки депутата Кармазіна Юрія Анатолійовича, вони якраз і стосуються тієї концепції, про яку я сказав: проти всіх. Якщо ми вже проголосували попередньо в першому читанні, що ми відмовилися від графи „проти всіх” або „не підтримую жодного кандидата”, то надалі ці поправки не треба голосувати. Тому комітет їх і відхиляє.

Ставиться  на  голосування поправка 51, автор Юрій Кармазін.

 

17:32:31

За-8

Рішення не прийнято.

Поправка 54 Юрія Кармазіна.

 

17:32:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати, я хочу запобігти  підробці, фальсифікації виборів, тому хочу звернути вашу увагу  на ці поправки, які озвучу послідовно.

Зараз 54-та. Частину 24  статті 68 пропоную викласти в такій редакції: „Виборчі бюлетені в багатомандатному окрузі розкладаються на місця, позначені окремими табличками, що містять з обох боків назви місцевих організацій і партій, написи „не дійсні”, „проти всіх”, після цього виборчі бюлетені  розкладаються  на   місця, позначені окремими табличками, що містять з обох боків прізвища кандидатів у депутати, окремо для кожного  до мандатного округу прізвища кандидатів на посаду  сільського, селищного, міського голови та для кожного з цих випадків з написами „не дійсні”, або проти всіх.

Вважаю, що  ми могли б так краще запобігати фальсифікації.   Хочу почути думку комітету, дякую.

 

ПОДГОНИЙ С.П. Ну комітет  може ще раз прокоментувати, що ця норма  також стосується того, залишаємо ми  норму „проти всіх”, не підтримую жодного кандидата, чи ні.

Ми   визначилися з вами  в першому читанні, що ми цю норму знімаємо і тому  всі ці поправки, ще раз кажу, народного депутата Кармазіна Юрія Анатолійовича стосуються саме цієї норми, залишати, чи ні. Він пропонує залишати, комітет відхиляє  ці поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 50… І на наступних не наполягаєте? 

54, 55 поправки автор знімає.

56 поправка, Юрій Кармазін.

 

17:34:24

КАРМАЗІН Ю.А.

В 56 поправці, Юрій Кармазін, я пропоную, записати: «дільнично-виборча комісія зобов’язана при підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці у багатомандатному окрузі перевірити чи дорівнює кількість, виборців, які взяли участь у голосуванні  на виборчій дільниці в цьому окрузі сумі кількості недійсних виборчих бюлетенів на виборчій дільниці в цьому окрузі, виборчих бюлетеневі голоси, яких подані за кандидатів у депутати  від кожної місцевої організації, партії чи блоку і кількості виборчих бюлетенів, по яких виборці не підтримали кандидатів у депутати від жодної місцевої організації.

У разі невідповідності цих даних дільнична виборча комісія складе акт із зазначенням встановлення рішенням дільничної виборчої комісії причин такого розходження, який підписується присутніми членами виборчої комісії. Цей акт мають право підписати присутні уповноважені особи організації, партії (блоки) кандидати у депутати, їх довірені особи, офіційні спостерігачі від місцевої організації, партії, блоку. Підписи скріплюються печаткою комісії”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету, а потім...

 

ПОДГОНИЙ С.П. Ну, я вже  коментував, мені нічого додати. Ця поправка, а також 57, 58, 59, 60, вона також стосується проблематики „не підтримую жодного кандидата” і „проти всіх”. Комітет відхиляє ці поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ключковський, будь ласка, з цього приводу. Хорошо. Юрій Ключковський, будь ласка, тоді ми.

 

17:36:01

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую. Справа в тому, що поправки запропоновані колегою Юрієм Кармазіним пропонують повернення до редакції чинного сьогодні закону без жодних відхилень. Редакція прийнята в першому читанні передбачає виключення позиції голосування так званої „проти всіх”.  Всі ці поправки стосуються абсолютно лише цієї теми, жодних інших тем не зачіпають. 

Тому мені здається, що після того як ми тричі проголосували і не підтримали, ну який сенс інші голосувати? 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Автор знімає  свої поправки до 60 включно, тому ми не голосуємо.

Поправка  62. Вона також втрачає сенс. Юрію Анатолійовичу, будь ласка, мікрофон.

 

17:36:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я виходив саме з того, що я і написав вам в законі, що не підтримую концепцію в цьому плані про відмову так званого негативного голосування. Ми показуємо з вами  подвійні стандарти. На президентські вибори ви яку концепцію взяли? Самі знаєте.  Що ця графа була.  Зараз ви раптом міняєте концепцію. Ви не даєте можливість людям орієнтуватися нормально. Значить, якщо не підтримуєте – це ваше право.  Я прошу зняти ці поправки і 62, і 64,  але я попереджаю, що в такому сенсі  нам треба, і 66-ту також,  і 66-ту також...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І 69-ту також.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я хочу сказати, що ми закладаємо подвійні стандарти. на одних виборах у нас одні стандарти на інших інші. Тому давайте говорити про Виборчий кодекс  де були б одні ті ж самі стандарти для всіх виборів закладені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу.

Відповідно і знімається поправка 69 і 70, де йдеться про теж саме. Відповідно знімається  73 поправка.

 

ПОДГОРНИЙ С.П.  І 75.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І 75 також знімається. Да, знімається, бо там іде про тих, які не підтримали. Вона знімається логічно, Юрій Анатолійович.

Будь ласка,  мікрофон  Кармазіну.

 

17:38:45

КАРМАЗІН Ю.А.

75 поправка, Юрій Кармазін, стосується пропозиції  до частини другої статті 73, що обраним депутатом, сільським, селищним, міським  головою вважається кандидат, який одержав  більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, відносно інших кандидатів, які балатувалися в цьому окрузі, та за умови, що  кількість голосів,  поданих  за нього, перевищує кількість голосів, які не підтримали жодного кандидата.

Я маю  на увазі, що якщо  за цю людину не проголосували чи більшість там написали якісь інші позначки, то  в нього немає тоді більшості. От з цього я виходив, коли пропонував цю поправку.  Вона ж,  по-моєму, нормальна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але тоді треба мати графу, що не підтримую  жодного  з кандидатів чи жодну з партій.

Юрій Ключковський, будь ласка.

 

ПОДГОРНИЙ С.П.   Юрій Анатолійович, у протоколі не буде строки, де буде записано  „не підтримую жодного кандидата”. І як тоді цю цифру мати, де її взяти?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ключковський, будь ласка.

 

17:39:35

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги,  з цією нормою у нас  вже є судова практика. На виборах  2006 року трапився один випадок, коли переможець виборів міського голови отримав менше голосів, ніж  було проголосовано проти всіх. Його не було   визнано обраним.  Він оскаржив цю позицію в суді  і виграв, і суд визнав його обраним головою. І оскільки  є така судова практика, то вона просто  ще раз підтверджує  непродуктивність позиції голосування проти всіх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, ви погоджуєтеся зняти поправку 75,  76 у зв’язку із аргументацією, яка була наведена.

 

17:40:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Аргументація серйозна, але, я думаю, що нам треба все одно   уніфікувати позицію по   всім законам. Я переконаний, що в любому випадку ми прийдем до чогось, і воно буде все одно враховано. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо, тоді у Виборчому кодексі уніфіковану позиці. Нам треба зафіксувати.

Поправка 80. Кирило Куликов, ви наполягаєте на ній?

 

17:40:57

КУЛИКОВ К.Б.

Володимир Михайлович, я хочу сказати, що всі ці поправки  пов’язані з виборами, те, що ми обмежували виборами у місті Києві і обласних центрах. І те. щ ця поправка номер 6 не була  проголосована,  тому ці поправки не мають зараз сенсу.

Але я хочу сказати, що зараз  відбувається, ми бачимо що не проходить жодної поправки, і  не проходить цей закон, який ми довго напрацьовували всі разом, всі підтримували. І я не знаю,  що зробити в цій ситуації, щоб  закликати колег все ж таки більш уважно і з більшою повагою  підходити  до  жителів міст, до наших  виборців. Тобто сьогодні цей закон може  бути провалений, і це буде дуже соромно. Над ним  працювали більше року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ви наполягаєте на голосуванні, бо сенсу є немає? Дякую.

Поправка 82 також не може голосуватись, оскільки та ідея не підтримується. Ні? Дякую.

86 попоравка. Як раз Куликов на наполягає.

Відповідно 87-ма. Так зараз йдемо далі.

97-ма, 98-ма відповідно втрачає. Так. Юрій Богданович, 116 поправка, наполягаєте на ній? Ваша і Сінченка поправка. Ні?

 

17:42:56

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович Деркач, і колега Бурлаков, 126 поправка, 133-тя, наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка. Ні, не наполягають. Таким чином ми розглянули всі поправки.

Будь ласка, заключне слово від комітету.

 

ПОДГОНИЙ С.П. Ну комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому. В принципі концепція першого читання, враховуючи те, що ми проголосували, вірніше не проголосували ті поправки, які вносились,  збережено майже повністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, з мотивів голосування Михайло Чечетов.

 

17:43:53

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! В связи с тем, что ни одна поправка Юрия Анатольевича Кармазина, она действительно серьезно улучшали законопроекты.   

Она не была поддержана БЮТом, законопроект просто выхолощен, я еще раз повторяю, ни одна поправка Кармазина БЮТом не была поддержана. Законопроект выхолощенный, и просто теряет всякий смысл его сейчас голосовать. Это курам на смех! Надо было поддерживать поправки Кармазина. Мы предлагаем вообще не голосовать этот закон. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Кирило Куликов, будь ласка, мікрофон.

 

17:44:35

КУЛИКОВ К.Б.

Я, дійсно, вражений підтримкою колег з Партії регіонів позиції пана Кармазіна. Але я хочу сказати: ми повинні підтримати позицію виборців, які живуть у містах. І коли міського голову обирають 6 процентів, коли можливо приватизувати виборців, коли можливо підкуповувати їх, а після того бачити, що сьогодні відбувається, наприклад, у столиці України, це соромно. Соромно пропрезидентській партії, соромно мати Президента у столиці, яка не є європейською столицею. Тому я прошу підтримати всіх колег вибори у два тури. Це демократично і це по-європейськи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію комітету: про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України про виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (щодо обрання міських голів за мажоритарною системою абсолютної більшості). Прошу голосуйте.

 

17:46:02

За-194

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування про направлення проекту Закону, реєстраційний номер 3051-1 на повторне друге читання.

 

17:46:30

За-191

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошую до розгляду проект Закону про особливості передачі в оренду та концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності, реєстраційний номер 2320. Разом з тим інформую вас, шановні колеги, про лист Комітету з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики. Комітет з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики просить перенести розгляд законопроекту через необхідність його додаткового узгодження з Міністерством з питань житлово-комунального господарства. Які думки є? Немає заперечень? Ніхто не заперечує? Відкладаємо розгляд законопроекту.

Оголошується до розгляду проект Закону   про внесення змін до деяких законодавчих  актів України щодо захисту житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа (реєстраційний номер 3676). Доповідач – заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики  Валерій Баранов.  (Шум у залі) Та немає тут листа про перенесення.

Так, будь ласка, є Валерій Баранов? Немає доповідача? Так що, тоді відкладаємо чи що?

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 8 Закону України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" (реєстраційний номер 3643). Доповідач – голова підкомітету Комітету  з питань  економічної політики Плотніков Олексій Віталійович.

 

17:48:39

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується  проект Закону про внесення змін до  статті 8 Закону України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”, що йде в другому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо  вечірнє засідання на 15 хвилин.

 

ПЛОТНІКОВ О.В. Автором законопроекту є Кабінет Міністрів України – звичайно це  попередній Кабінет Міністрів. Цей законопроект спрямований на створення та розвиток інноваційної інфраструктури технологічними парками. Зокрема, передбачається внести зміни до статті 8 Закону України ”Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”, що дозволять технопаркам спрямовувати частково кошти спеціальних рахунків, також на створення інноваційних структур, які будуть надавати послуги учасникам технологічних парків та іншим  суб’єктам інноваційної діяльності  з розробки та  реалізації інновацій.

Комітет з економічної політики розглянув це друге читання на засіданні 30 березня 2010 року. До законопроекту було внесено  чотири пропозиції, всі вони відхилені і загальний висновок комітету – це рекомендувати Верховній Раді України прийняти в другому читанні та в цілому.  Тобто є тут поправки, є відповідна таблиця, якщо там є запитання то можемо по поправках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так перша поправка. Юрій Кармазін, мікрофон, будь ласка.

 

17:49:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати!

Я звертаюсь до вас, щоб ви замислилися, яку назву закону ви приймаєте. Я пропоную змінити назву закону на таку: про внесення змін до Закону України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”. Оскільки необхідно внести зміни щодо визначення у статті 1 закону нового терміну „інноваційний бізнес-інкубатор”, який ви започатковуєте. Треба доповнити частину першу статті 1 Закону України про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків термін, який вживається в цьому законі. Для цілей цього закону терміни вживаються в такому значенні, новим абзацем такого змісту. Інноваційний бізнес-інкубатор це, тире пишу, структурний підрозділ технопарку, який виконує функції, що забезпечують створення підприємств малого і середнього інноваційного бізнесу, у тому числі приватного з метою комерційної реалізації ідей, орієнтованих на сприяння розробці продукції, заснованих на новітніх технологіях відповідно до профілю технологічного парку. Такі в мене пропозиції. Тобто назва має бути змінена і треба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.

 

ПЛОТНІКОВ О.В. Ця поправка відхилена з таких міркувань. Кабінетом Міністрів України подано проект закону про внесення змін до Закону України про інноваційну діяльність це 3337 від 6.11.2008 року, яким надаються визначення інноваційного бізнес-інкубатора та Центру трансферу технології. Тому недоцільно включати такі визначення у проект саме цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, ставлю на голосування поправку номер 1 Юрія Кармазіна.

Зніміть голосування, будь ласка. Юрій Кармазін, будь ласка, мікрофон.

 

17:51:48

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні колеги! Юрій Кармазін. Я хотів би, щоб ви вдумалися, яку аргументацію нам написав комітет. Я безвідносно до, я розумію, секретаріат написав. А така рекомендація, що Кабміном подано проект Закону про внесення змін, яким будуть надаватися колись визначення. Ви можете собі це уявити чи ні? Коли я даю сьогодні визначення до чинного закону, а ми говоримо, що колись хтось комусь десь щось купить. Ви що смієтеся? Хіба можна таке обґрунтування подавати, як серйозні обґрунтування з трибуни Верховної Ради  України? Це підхід до законотворчої діяльності?

А може Кабмін ще може подати, через 3 роки щось ми можемо прийняти чи розглянути. А може ми не будемо розглядати. Для чого ж ми це робимо? Я кажу про назву, перше, і про визначення „що таке інноваційний бізнес-інкубатор”, що є взагалі в світі уже визначено. І я це написав і прошу врахувати.

А ми от так аргументуємо відхилення пропозицій. Я вважаю це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вноситься на голосування поправка номер 1 Юрія  Кармазіна.

 

17:53:14

За-30

Поправка не підтримана.

Поправка номер 2. Мікрофон Юрія Кармазіна.

 

17:53:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Поправка номер 2, Кармазін. Я пропоную доповнити частину першу статті 8  Закону України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” новим абзацем такого  змісту:

„Створення та забезпечення функціонування інноваційних бізнес-інкубаторів, вилучивши звідти згадку про центри трансферу в технології фінансування державою технопарків повинно призводити до збільшення випуску високотехнологічної сучасної продукції, яка є конкурентноздатною на  світовому ринку, а не для продажу за кордон технологій, які потім  повертаються до України у вигляді нової продукції. Бо центри трансферу технологій здійснюють активне співробітництво по відбору українських технологій ноу-хау та реалізації їх за межами України іноземним компаніям.”

До речі, це кінець цитати.  Я хотів би, щоб ви згадали, що ми сьогодні приймали і розглядали програму уряду по розвитку соціально-економічного  розвитку і там також є, правда пунктиром, але є  про те, що хочуть розвивати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.

 

ПЛОТНІКОВ О.В. Ця поправка також відхилена з наступних міркувань. Центри трансферу технологій здійснюють просування технологій в першу чергу на внутрішньому ринку України. Продаж технологій за кордон має здійснюватися відповідно до Закону України „Про державне регулювання діяльності в сфері трансферу технологій”. При цьому договори на трансфер технологій мають пройти державну експертизу та реєструватися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 2 Юрія Кармазіна.

 

17:55:14

За-29

Поправку не підтримано.

Наступна поправка 3 народного депутата Логвиненка, наполягаєте на ній? Не бачу.

4 поправка Юрій Кармазін, мікрофон, будь ласка.

 

17:55:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. До речі, 3 поправка Логвиненка також доречна, но, його немає. Я пропоную доповнити проект розділом ІІ „Прикінцеві положення”. І отут я хочу, щоб вслухалася влада уважно. Доповнити розділ ІІ частиною два в такій редакції: „Заборонити реалізацію технології ноу-хау, розроблених за рахунок коштів державного бюджету України та місцевих бюджетів, що були створені на території України за рахунок бюджетних коштів колишнього УРСР чи СРСР, в тому числі тих, що були відчужені під час приватизації об’єктів державної чи комунальної власності спільним підприємством з іноземним капіталом іноземним підприємством та  за межами України   іноземними компаніями.

І доповнити розділ ІІ частиною три в такій редакції:  „Кабінетом Міністрів протягом 6 місяців забезпечити організацію повернення до державної власності авторських прав на тектології і ноу-хау, що були розроблені за рахунок коштів державного бюджету України та місцевих бюджетів, або створенні на території України за рахунок бюджетів колишнього…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ПЛОТНІКОВ О.В. Ця поправка відхилена з дуже простих міркувань – це немає відношення до  цього закону.  Ці зміни мають вноситись до законів, що регулюють використання прав інтелектуальної власності. Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 4 Юрія Кармазіна.

 

17:57:07

За-17

Поправку не підтримано.

Таким чином, шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до статті 8 Закону України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” (реєстраційний номер 3643).

 

17:57:50

За-35

Рішення не прийнято.

Враховуючи таку кількість голосів поданих „за”, очевидно є всі підстави стверджувати, що законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (щодо здійснення управління підприємством-боржником (банкрутом) (реєстраційний номер 2088). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олександр Миколайович Бондар.

 

17:58:21

БОНДАР О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься законопроект, поданий депутатом Новіковою Юлією Володимирівною від Партії регіонів, яка запропонувала внести зміни в Закон України про внесення змін до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (щодо здійснення управління підприємством-боржником (банкрутом) розроблено з метою чіткого детального врегулювання правовідносин щодо здійснення управління підприємством-боржником (банкрутом) у разі дострокового припинення процедури санацій чи визнання банкрута таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність до призначення в установленому порядку  керівника органів управління, боржника-банкрута, що не має  боргів.  Тобто врегульовується ситуація, яка не визначена у чинному законодавстві.

Надійшло   три   пропозиції від  автора  законопроекту Новікової. Вони всі враховані.  Головне  юридичне управління  Верховної Ради України  завізувало законопроект   без  зауважень. Тому комітет   пропонує прийняти у другому читанні та в цілому як закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  комітет пропонує прийняти в  другому читанні і в цілому як закон. Головне юридичне управління  не має  зауважень  до законопроекту, підготовленого  до другого читання.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (щодо здійснення управління підприємством-боржником (банкрутом) (реєстраційний номер 2088). Прошу голосувати.

 

18:00:15

За-222

Рішення не прийнято.

Шановні колеги,  відбувається голосування. Ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду проекту Закону, реєстраційний номер 2088, про повернення до розгляду проекту закону.

 

18:00:42

За-238

Повернулися.

Ставлю на голосування про прийняття проекту Закону, реєстраційний номер  2088 у другому читанні і в цілому як закон. Прошу голосувати.

 

18:01:08

За-239

Закон прийнято.

 

ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, якщо б ви не заперечували,  тут наших колег Голуба, Зайця і Бевза  по боротьбі з браконьєрством, якщо би не було би заперечення, дуже важливий законопроект. Не готові?..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, фактично всі поправки дістали позитивне заключення комітету, дві поправки є Юрія Кармазіна. Юрій Анатолійович, ви на них наполягаєте?

 

18:01:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, тут враховано частково мої поправки і я можу з тим погодитись, бо жалко мені і голуба, і зайця, і треба рятувати природу. Так що, якщо в цілому буде консенсус, то я не буду наполягати, якщо не буде консенсусу, тоді я буду наполягати на 20 і 21 поправках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Юрій Анатолійович погоджується, якщо у нас є згода прийняти цей закон, зняти свої застереження. Давайте його приймемо цей законопроект, підтримаємо природу і людей, які за неї турбуються. Я прошу вас, давайте   проголосуємо.

Шановні колеги!  Йде голосування.  Про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту Закону (реєстраційний номер 3003) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення заходів боротьби з браконьєрством). Прошу голосувати.

 

18:02:54

За-318

 

ТОМЕНКО М.В. Хорошо закінчили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято. Закон прийнято.

Шановні народні депутати! Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми розпочнемо засідання о 10 годині, буде година запитань до уряду, відповідати на запитання опозиції і народних депутатів після опозиції буде міністр аграрної політики Присяжнюк Микола Володимирович. Так, дякую за роботу.