ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

"Безвізовий режим між Україною та ЄС: перспективи та нові можливості  для громадян України"

від  06 листопада 2013 року

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України І.Г.КАЛЄТНІК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Шановні учасники парламентських слухань! Насамперед від імені Верховної Ради України хочу подякувати всім вам, що знайшли змогу і відгукнулися на запрошення взяти участь в парламентських слуханнях. Питання, яке ми сьогодні  будемо обговорювати важливе і актуальне, оскільки проблема отримання та видача віз лежить не лише в політичній площині, воно є чутливим для мільйонів українців, які виїжджають за кордон, зокрема до країн-членів Європейського Союзу. Це дає можливість займатися підприємницькою діяльністю, налагоджувати бізнес-контакти та і просто подорожувати. Загалом питання спрощення процедури видачі та отримання віз повинен бути максимально деполітизованим.

Ще у травні 2005 року Україна в односторонньому порядку скасувала візові вимоги для громадян ЄС. Переговори щодо запровадження безвізового режиму для українців наша держава проводить із Євросоюзом з 2008 року.

Верховна Рада Україна зробила чималий внесок у напрямку спрощення візового режиму, зокрема протягом останніх років було прийнято 36 різних законодавчих актів, ухвалені нові та внесені зміни до чинних законів, ратифіковані конвенції та постанови про співробітництво, затверджені нові державні програми. Як результат, станом на 2013 рік можна відмітити відчутний прогрес у візовому питанні. За останні роки кількість відмов у візах для наших громадян знизилась у понад 2,5 рази і сьогодні складає близько двох відсотків. Також сьогодні ведеться активна співпраця у напрямку спрощення місцевого прикордонного руху з державами-членами ЄС.

Нині Україною укладено три угоди про місцевий прикордонний рух із Словаччиною, Польщею та Угорщиною. Дія відповідних угод, охоплює понад 1 тисячу 700 населених пунктів та стосується понад 2 мільйонів громадян, які проживають у прикордонній зоні. На сьогодні розглядається можливість внесення змін до цих угод, зокрема в частині зменшення плати за оформлення дозволів, необхідних для перетину кордону, а також збільшення  переліку населених пунктів, що входитимуть до 30-кілометрової прикордонної зони. Румунія залишається єдиною з чотирьох держав-членів ЄС , сусідів України, яка не уклала з нами угоду про місцевий прикордонний   рух. Поки що нашим країнам  не вдалося дійти згоди в цьому питанні.

Підсумовуючи, хочу сказати, що в питаннях встановлення безвізового режиму, і не тільки з країнами Європейського Союзу, повинні стояти перш за все інтереси наших громадян та їх право на свободу пересування, які держава має забезпечити.

Сьогодні до участі в парламентських слуханнях запрошені представники уряду, органів виконавчої влади, наукових установ, громадських організацій та дипломатичних представництв. Отже, я бажаю всім нам цікавої дискусії та плідної роботи.

Декілька слів про регламент проведення сьогоднішніх слухань. Першим словом для доповіді буде мати міністр закордонних справ України  Кожара Леонід Олександрович – до 10 хвилин. Співдоповідатимуть: голова Комітету з питань європейської  інтеграції  Немиря Григорій Михайлович –  до 7 хвилин; народний депутат, автор постанови про проведення слухань, Бережна Ірина Григорівна – до 7 хвилин; голова представництва ЄС в Україні пан Ян Томбінський – до 7 хвилин. А також на загальне обговорення буде  відведено до 3 годин. Регламент виступу кожного виступаючого –  до 5 хвилин. Загальне прохання до всіх, хто буде виступати, вкладатися у відповідний регламент цих 5 хвилин.

Також  інформую,  що за 30 секунд до  завершення вашого виступу буде звучати звуковий сигнал, після якого мікрофон буде відключатися автоматично.

За підсумками парламентських слухань буде підготовлений  відповідний збірник, всі виступи, в тому числі непроголошені, будуть внесені до  стенограми.

Запрошую до доповіді міністра закордонних справ України Кожару Леоніда Олександровича. Будь ласка.

 

КОЖАРА Л.О. Добрий день, шановні панове народні депутати України! Шановні учасники слухань! Сьогодні ми обговорюємо надзвичайно важливу тему – інтеграцію України з Європейським Союзом, і ця тема торкається кожного громадянина України – це питання підготовки до впровадження безвізового режиму з державами учасницями ЄС, це питання, яке цікавить, без перебільшення, кожного з нас, і успіхи в його вирішенні для багатьох українців будуть лакмусовим папірцем нашої готовності та спроможності йти шляхом європейської інтеграції.

Ми впритул наблизилися до  підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, але політична асоціація та економічна інтеграція дадуть найбільший ефект лише у середньостроковій перспективі. Натомість результати візової лібералізації громадяни зможуть відчути відразу ж після ухвалення відповідних документів, і причому, відчути на власному досвіді.

Дозвольте стисло поінформувати вас про те, що у цьому плані робить Міністерство закордонних справ. 1 липня цього року набрала чинності так звана "посилена угода" між Україною та Європейським Союзом про спрощення оформлення віз. Угода становить важливий крок, що наближує українців до вільного подорожування Європою. 

Що нам дає така угода?  Перше і головне:  в ній визначені чіткі терміни дії багаторазових віз, припинено практику, за якою наші громадяни іноді одержували багаторазові візи тривалістю на кілька тижнів і навіть днів. 

Друге. У разі обґрунтованої необхідності скасовуються підвищені збори  за оформлення віз у прискореному порядку для всіх категорій громадян, на яких поширюється ця угода.

Третє. Стає можливим термінове оформлення віз особам, які проживають на значній відстані від місця подачі клопотання.

Четверте. Врегульовано діяльність посередників та обмежена вартість їхніх послуг до 30 євро. Таким чином, забезпечено більшу прозорість процесу отримання віз та гарантовано право для всіх бажаючих подавати візові клопотання напряму до посольств, консульств держав-членів Європейського Союзу.

П'яте. Удосконалено порядок оформлення віз для представників засобів масової інформації, спрощений режим поширюється на членів технічного персоналу, які їх супроводжують.

Шосте. Запроваджується безвізовий режим для осіб, які користуються біометричними службовими паспортами.

Міністерство закордонних справ активно працює над тим, щоб положення Угоди між Україною та Європейським Союзом про спрощення оформлення віз імплементувалося належним чином, у тому числі і європейською стороною маємо відчутні результати цієї роботи. Зокрема кількість візових відмов зменшилася з 3,3 відсотків у 2011 році до 2,3 відсотки в 2012 році. Загальна кількість виданих шенгенських віз збільшилася у минулому році на 173 тисячі у порівнянні з минулим роком і досягла одного мільйона 280 тисяч шенгенських віз для громадян України. Частка багаторазових віз перевищила показники минулих років і досягла 38,5 відсотків в порівнянні з 2011 роком – було 35,5 відсотки.

Шановні учасники слухань, ми продовжуємо працювати над виконанням  плану дій щодо лібералізації візового режиму, який було надано нашій державі у листопаді 2010 року. Україна стала першою країною з позабалканського регіону, з якою Європейський Союз уклав  подібний документ.

План дій містить перелік конкретних критеріїв, які Україна має впровадити перед  початком безвізового режиму короткострокових поїздок наших громадян до країн Євросоюзу. Ці критерії згруповано у чотири  блоки. Перший блок: безпека документів, включаючи початок видачі біометричних паспортів. Друге: протидія нелегальній міграції, включаючи укладення Україною угоди про реадмісію. Третє: забезпечення громадського порядку та безпеки. І останнє: забезпечення основоположних прав і свобод людини.

Вкрай важливо, що цей план дій став інструментом реформ не лише в міграційно-візовій, але й в багатьох інших сферах державного і громадського життя. Його виконання здійснюється сьогодні в два етапи. На першому етапі необхідно ухвалити необхідне законодавство та програмні документи, які визначені самим планом. На другому – здійснити практичні кроки з метою імплементації цього законодавства, забезпечення адаптацію національної практики до європейських стандартів.

Сьогодні ми наблизилися до завершення першого етапу плану дій. Переважну більшість законодавчих актів, необхідних для реалізації цього етапу, вже ухвалено. Здійснені масштабні реформи, зокрема в міграційній сфері, створено систему захисту персональних даних та передумови для запровадження біометричних проїзних документів, суттєво вдосконалено державну політику у сфері боротьби з дискримінацією та корупцією.

Водночас для отримання позитивного висновку щодо переходу до другого етапу плану дій необхідно законодавчо врахувати рекомендації ЄС у сфері державної антикорупційної політики та у сфері боротьби з дискримінацією.

Проекти законодавчих актів з обох питань розроблені Міністерством юстиції і знаходяться сьогодні на розгляді у Верховній Раді України. Сподіваюся, що присутні тут представники і Міністерства юстиції, і інші учасники можуть надати додаткові коментарі з цього питання.

Крім того, протягом вересня нашу країну відвідали оціночні місії Європейського Союзу. Представники ЄС звернули увагу на необхідність врегулювання наступних питань. Перше: надання безоплатної медичної допомоги особам, які звертаються за міжнародним захистом в Україні. Завершення формування нормативно-правової бази, оформлення біометричних проїзних документів.

Обидва питання знаходяться сьогодні в компетенції Державної міграційної служби України.

Шановні учасники слухань! Досягнення  України у безвізовому діалозі з Європейським Союзом оцінюється як нашим суспільством, так і Європейським Союзом не лише само по собі, але й на фоні прогресу інших країн Східного партнерства  у цій сфері. Зокрема  Республіка Молдова отримала план дій щодо лібералізації візового режиму після нас у 2010 році, проте вже в листопаді 2012 року Молдова перейшла до реалізації другого етапу виконання Плану дій. І очікується, що на Вільнюському саміті Східного партнерства, який невдовзі відбудеться в цьому місяці вже, буде оголошено про завершення виконання Молдовою всього Плану дій щодо   лібералізації візового режиму.

Грузія отримала  План дій у  2013 році. За оцінками ЄС на цьому етапі грузинське законодавство значною мірою відповідає вимогам Євросоюзу, що дозволяє прогнозувати  запровадження безвізового режиму  для громадян Грузії вже у  2015 році.

Отже нам вкрай необхідно подвоїти сьогодні зусилля, щоб повернутися до тих  високих темпів впровадження критеріїв Європейського Союзу, з яких ми починали виконання такого плану дій. Тому хотів би закликати учасників слухань рекомендувати Верховній Раді прискорити розгляд та прийняття двох ключових законодавчих актів. Йдеться передусім про Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реалізації Рекомендацій Єврокомісії у сфері антикорупційної діяльності. І друге, про внесення змін  до законодавчих актів щодо  запобігання і протидії дискримінації в Україні. Я думаю, що всі сьогодні мають  докласти зусилля щодо ухвалення цих актів. Я дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леоніде Олександровичу. Сідайте будь ласка.

Шановні учасники парламентських слухань! До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань європейської інтеграції Немиря Григорій Михайлович. Регламент 7 хвилин. Будь ласка.

 

15:15:58

НЕМИРЯ Г.М.

Шановний пане головуючий! Шановний пане міністре, шановний посол Томбінський! Шановні представники дипломатичного корпусу, колеги народні депутати! Запрошені, студенти, пані і панове! Я дуже радий, що сьогодні у нас є можливість взяти участь у дискусії, яка не лише за визначенням сприятиме якості публічних дебатів в українському суспільстві щодо питань безвізового режиму, лібералізації візового режиму як етапу до безвізового режиму.

Але в той же час дозволить зробити оцінку, що було зроблено і що треба зробити для того, щоб нарешті Україна і українці отримали доступ до однієї із свобод – свободи пересування, якою насолоджується більшість європейців зокрема і в країнах Європейського Союзу.

Тому я думаю, важливо подивитися в матеріалах, які роздані у вас, є факти, є порівняльні таблиці і різні аспекти цього питання. Але завжди важливий контекст. І як мінімум 4 контексти є важливими. Суто український контекст. Контекст, про який згадав міністр, контекст країн Східного партнерства. І в цьому сенсі порівняння є елементом відповідального політичного аналізу.

В контекст країн я хотів додати, про що не згадав міністр, це країн Західних Балкан, які мають іншу категорію у відносинах з Європейським Союзом. Але, тим не менше, успішно і швидко пройшли етап лібералізації візового режиму і контекст в середині самого Європейського Союзу.

 Якщо ми беремо український контекст. За різними даними від 77 лише до 85 відсотків українців ніколи не відвідували жодної країни-члена Європейського Союзу. Достатньо однієї цієї цифри для того, щоб зрозуміти наскільки вихолощеними можуть бути розмови про інтеграцію, глобалізацію, взаємопроникнення культур, взаємовигідні обміни в освіті, співробітництва на рівні середнього і малого підприємництва, не говорячи вже про туристичні подорожі, щоб зрозуміти наскільки багато ми відстаємо і відповідно скільки ще потрібно зробити.

Коли в грудні 2009 року серби, чорногорці, македонці отримали звістку, що немає віз, не потрібні візи для короткострокових подорожей в туристичних цілях вони вийшли на вулиці святкувати це. Для них це було ознакою належності до Європи і майбутнього спільного європейського разом з країнами-членами.

Коли за рік поспіль албанці, громадяни Боснії і Герцеговини отримали теж саме, я думаю, це було також ознакою, це був символ належності до Європи.

Я думаю, дуже важливо зрозуміти, що візова лібералізація не здійснюється самі по собі, вона здійснюється в обмін на реформи, реформи, які потрібні, в першу чергу, країнам, які їх здійснюють. Але також ці реформи потрібні і членам Європейського Союзу, тому що зміст і глибина цих реформ здійснюють безпеку і впевненість в середині Європейського Союзу, який базується на свободах, принципах, цінностях, стандартах, а, отже,  більшій сумісності з тими країнами, які поки що не є членами Європейського Союзу. 

І в цьому сенсі, я думаю, що спільна візова політика Європейського Союзу – це сьогодні все менш і менш політика контролю або інструмент контролю зовнішнього периметру і кордонів, а все більше і більше інструмент зовнішньої політики. І як такої, зрозуміло, чому це є важливою складовою і політики Східного партнерства.

Леонід Кожара вже згадав про чотири блоки в процесі візової лібералізації, які уособлюють умова, ключові умови: безпека документів, нелегальна міграція, реадмісія, громадський порядок і безпека, основні права і свободи. Підкреслю, що ці 4 блоки не є чимось унікальними для України. Це не є якісь особливі умови, які виставляються Європейським Союзом до України. Такі ж самі умови, такі ж самі блоки і в цих блоках параметри здійснення реформ застосовувалися і застосовуються для країн Західних Балкан, для Молдови та інших країн Східного партнерства.

Хочу сказати, само по собі виконання цих умов і цих блоків не є достатнім, потрібне повне і якісне виконання Угоди про реадмісію і повна імплементація угод про спрощення візового режиму.

Я хотів би також наголосити на важливості обговореного питання з точки зору перспективи підписання і початку імплементації, якщо угода буде підписана, про Асоціацію і поглиблення зони вільної торгівлі, тому що це збільшує питому вагу ………. трудової мобільності, трудової міграції, можливості вільного пересування, працевлаштування, в тому числі і тимчасового працевлаштування.

2012 рік був першим роком, коли була зареєстрована якісна зміна. Більше українців було працевлаштовано тимчасово і працювали в країнах Європейського Союзу ніж у Російської Федерації. Порівнянні з іншими країнами – це якісна зміна.

Хочу сказати, що дуже важливо зрозуміти, що часто-густо важливо притримуватися народної мудрості. Є народна мудрість, яка гласить: "Ніколи не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні". Є і відомий вислів Марка Твена: "Ніколи не відкладай на завтра те, що можна відкласти на післязавтра". І в цьому сенсі не треба відкладати на післязавтра, що можна зробити сьогодні. саме тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, дайте завершити.

 

НЕМИРЯ Г.М. Комітет з питань європейської інтеграції 19 червня на своїх комітетських слуханнях прийняв рекомендації, де рекомендував  - і це позиція комітету, парламенту прийняти в пришвидшеному порядку Закон 2342, який стосується анти дискримінаційних питань. І також те, що сьогодні говорив міністр – це з рекомендацій європейської комісії внесення змін до законодавчих актів присвячений антикорупційної політики.

Я думаю, це є тест на те, що можна зробити, треба зробити і потрібно робити, а не шукати аргументів, чому цього не можна зробити.

Хочу зазначити, що ми підготували проект рекомендацій. До 15 листопада всі присутні мають можливість подати свої пропозиції. Після того комітет їх узагальнить і підготує проект постанови, яка, сподіваюся, буде вже прийнята до Вільнюського саміту. Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Григорій Михайлович.

Для співдоповіді запрошується автор Постанови про проведення парламентських слухань Бережна Ірина Григорівна, член фракції Партії регіонів. Будь ласка.

 

15:24:28

БЕРЕЖНА І.Г.

Добрий день! Шановний головуючий, ваші високоповажні, надзвичайні та повноважні посли, шановні народні депутати,  шановні учасники слухань! Для мене є великою честю, що озвучена мною ідея парламентських слухань на тему: "Лібералізація візового режиму між Україною та Європейським Союзом" була підтримана і ми все ж таки змогли зібратися у цій залі, щоб обговорити перспективи безвізових подорожей для українців більш детально.

Я наголошую на тому, що це перші парламентські слухання присвячені не співпраці України та ЄС взагалі, а саме темі лібералізації візового режиму. І я особисто вважаю це перемогою.

Наразі у суспільстві критично актуалізована дискусія щодо європейського майбутнього України. І ця дискусія для багатьох людей носить малозрозумілий характер. Адже експерти сперечаються про об'єми ринків, перспективу окремих галузей. І дуже мало говорять про те, що турбує кожну людину: рівень життя, освіта, медицина, соціальне забезпечення.

На моє глибоке переконання,   українець, котрий відвідував  хоч одну країну Європейського Союзу, не має сумнівів щодо важливості євроінтеграції країни. Більше того, українці мають право на гідне життя  за європейськими стандартами. І завдання всіх  владних інститутів, в тому числі  Верховної Ради,  кожної фракції, кожного народного депутата  забезпечити нашим громадянам таку можливість.

Я також хотіла   б додати до нашого  обговорення чіткого візуального ефекту. Тому буду      користуватись під час свого виступу спеціально підготовленим до даних слухань інфографічним матеріалом.

Отже, увага на екрани,  будь ласка.

Передусім я б ще раз хотіла зазначити, що питання візової лібералізації в українському контексті – це питання, яке виходить далеко за межі  міграційної політики. Процес лібералізації візового режиму є безпрограшною ситуацією як для окремих українських громадян, так і для держави в цілому.

Для громадян, тому що   кожен, хто отримує біометричний паспорт, матиме можливість подорожувати  країнами Шенгенської   зони без віз 90 днів на протязі 180 днів. Лібералізація візового режиму – це шанс продемонструвати  у відносно короткий термін вигоди від співпраці з ЄС для всіх громадян  України. 

Що стосується держави,  то візова лібералізація – це чудова  нагода провести глибоку реформу системи правосуддя, зміцнити   державні інститути,  побороти корупцію, краще  убезпечити кордони і забезпечити дотримання прав людини.

Процес лібералізації також дасть можливість збільшити рівень підтримки євроінтеграційного курсу  України, оскільки  будь-які соціологічні опитування підтверджують: чим    більше  українці подорожують до Європейського  Союзу, тим більше  підтримують членство  України в ЄС.  І нарешті лібералізація візового режиму дозволить повернутися   українським громадянам, які нелегально проживають в Європейському Союзі.

Слайд номер 2,  будь ласка.

Вже сьогодні 41 країна світу має безвізовий режим з Європейським Союзом.  Громадяни цих країн можуть особисто переконатись, що  означає на практиці принцип ЄС про свободу  подорожей. Право подорожувати вільно країнами Європейського   Союзу не надається як подарунок. 

Наприклад, п'ять балканських країн, які отримали безвізовий режим з ЄС повинні  були виконати план дій, який досить подібний до того, котрий сьогодні імплементує Україна.

Балканські країни підтвердили, цілком можливо отримати безвізовий режим з Європейським Союзом за доволі короткий проміжок часу, якщо виконати всі вимоги плану дій. Перевага безвізового режиму з ЄС полягає не тільки в можливості подорожей та реформування країни. Безвізовий режим з Європейським Союзом є також важливим кроком для покращення іміджу країни, як країни, в якій проведені необхідні реформи та дотримуються права людини.

Прошу, слайд номер 3.

Дозвольте ще раз наголосити, Україна бере участь у візовому діалозі з ЄС на двох напрямках, це спрощення процедури видачі віз та лібералізація візового режиму, які доповнюють один одного, але, як і раніше, залишаються самостійними процесами. Упродовж двох останніх років я доклала чимало зусиль для переконування європейських партнерів у необхідності спрощення оформлення віз для українців. Лише у цьому році я провела понад 20 зустрічей з послами країн-членів ЄС саме на візову тематику. Завдяки персональному залученню окремих глав дипломатичних місій у візові питання вдалося досягнути суттєвого прогресу у процесі спрощення видачі віз для українців з боку таких країн як Іспанія, Італія, а також Чехія.

Було відкрито консульство Італії в місті Харкові, де знаходиться, до речі, мій виборчий округ. Деякі посольства країн Європейського Союзу в Україні вже почали впроваджувати на практиці принцип добросовісного мандрівника. Більше посольств працюють з чітко визначеним списком документів. Також мною був заснований консульський клуб, це майданчик для спілкування консулів країн-членів ЄС, народних депутатів та незалежних експертів.

Прошу, слайд номер чотири, будь ласка. Ми всі чудово розуміємо, що на фінальній стадії рішення Європейського Союзу про візову лібералізацію з Україною буде політичним. Однак для того, щоб опинитися на цій фінальній стадії і дискусія серед країн-членів ЄС щодо переходу України на етап лібералізації відбулася, Україна повинна повністю реалізувати план дій з лібералізації візового режиму. Це має бути зроблено не заради Європейського Союзу, а заради модернізації країни і заради благополуччя та свободи руху всіх її громадян.

Я б хотіла також зауважити, що в усіх балканських країнах, які отримали безвізовий режим, парламенти відігравали ключову роль. Сьогодні черга Верховної Ради продемонструвати, що ми спроможні зробити нашу домашню роботу: допомогти уряду виконати необхідні критерії та відповідним чином інформувати країни-члени ЄС про досягнуті результати.

З огляду на це необхідно, щоб Верховна Рада здійснила низку кроків, про які вже, до речі, казали попередні виступаючі. Передусім завершила перший етапу плану дій шляхом прийняття так званого антидискримінаційного закону та покращила антикорупційну правову базу.

Особисто я підтримую схвалення антидискримінаційного законодавства та закликаю колег, шановних народних депутатів також підтримати цей закон. Ми розуміємо, що дискусії, котрі ведуться у суспільстві щодо антидискримінаційного законодавства, носять політичний і часто досить маніпулятивний характер. Всі без виключення політичні сили, я підкреслюю, усі, рахують потенційні втрати електорату в разі голосування за ці закони. Водночас я хочу закликати політиків відійти від популізму та взяти нарешті відповідальність. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Намагайтеся регламенту дотримуватися, завершуйте.

 

БЕРЕЖНА І.Г.   Я хочу закликати лідерів політичних сил публічно висловити свою позицію щодо антидискримінаційного законодавства і підтвердити її голосуванням у сесійній залі. Я закликаю депутатів під час даного голосування керуватись особистим переконанням та нормами Конституції України, котра гарантує рівність всіх громадян без огляду на політичну кон’юнктуру.

І на останок. Європейський Союз для багатьох українців починається з отримання шенгенської  візи. Жоден телевізійний сюжет, жоден рекламний буклет не змінить особистої подорожі до Європейського Союзу. Саме таке особисте знайомство запорука євроінтеграційного курсу в суспільстві. Давайте докладемо всіх зусиль, щоб таке знайомство стало можливим для переважної більшості українців. Дякую за увагу та сподіваюсь за плідну співпрацю з майбутньому. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ірина Григорівна, сідайте, будь ласка.

Шановні учасники парламентських слухань, для співдоповіді запрошується голова представництва ЄС в Україні пан Ян Томбінський. Будь ласка.

 

ТОМБІНСЬКИЙ Я. Шановний пане міністре! Шановні народні депутати! Пані та панове! З вашого дозволу, пане головуючий, я перейду на англійську мову, моя українська мова ще не така досконала, щоб нею говорити в парламенті, там, де  слово має свою вагу. І я би не раз говорив  з помилками.

Але перш ніж я перейду на англійську мову, я би відповідав на згадання пана Немирі про Марка Твена. Є також другий принцип, який мені дуже подобається – це протестантський принцип. Я католик, але це протестантський принцип: "що можеш зробити завтра – зроби сьогодні", "що маєш з'їсти сьогодні – з'їж завтра". І напередодні Вільнюського саміту, я би цей принцип також передав зараз Верховній Раді. Дякую.

Дуже дякую за цю можливість тут виступити, це приємно, це честь для посла звернутися до цієї аудиторії у Верховній Раді України. Це досить незвичайна нагода для пана посла, я ціню дуже таку можливість. Говорячи про  лібералізацію візового режиму, нам потрібно пам’ятати,  яка ціль цього процесу? Ціль  лібералізація віз – це безвізовий режим, це принцип кожного, це один із головних свобода  людей     пересуватися, подорожувати без будь-яких завад і перешкод. І це  остаточна мета того, про що ми думаємо, коли ми говоримо про лібералізацію візового режиму. Але що необхідно для того, щоб  забезпечити, що лібералізація візового режиму, щоб це було можливістю для наших громадян, щоб вони могли подорожувати вільно. Це не має заважати безпеці та іншим правам людей. Нам потрібно забезпечити, щоб всі законодавчі легальні параметри, щоб вони дотримували…

Пан міністр Кожара, ви згадали у вашій промові, і я підписуюся під цим, що є два головні бар'єри до того, щоб перейти до другої фази цього плану дій з лібералізації візового режиму та перейти до імплементації до виконання другої фази , щоб, дійсно, досягти  вже на практиці безвізового режиму. Два законодавчих акти, два елементи в цьому плані дій, вони … їх не вистачає. І це не одностороння вимога ЄС, це елементи спільного плану дій, узгодженого між Україною та ЄС. Тому обидва… обидві сторони це розробляли і підписувалися під цим.

Два елементи, які згадав пан Кожара, це елементи, це які стосуються законодавства щодо антикорупційного… боротьби з корупцією та проти дискримінації. Це надзвичайно два важливих компоненти у цьому контексті. Перше, щоб бути впевненим, що це не просто… що справа не стільки в паспортах, не стільки у квитках, потрібно, щоб виникла можливість подорожувати. Це фундаментальне право рівного  ставлення до всіх, незалежно від того, скільки людина заробляє, скільки вона має. Це має бути гарантоване законом. Ось тому антикорупційне законодавство надзвичайно важливе у цьому контексті.

І другий момент, елемент, який стосується боротьби з дискримінацією. Дискримінація, боротьба з дискримінацією – це сама тема як тема у публічних дискусіях, вона була досить перекручена, її привели  до  еквіваленту про просування поведінки,  якої не існує в більшості суспільства. Але дискримінація або антидискримінація – це головний інструмент. Тут він має набагато ширші інструменти. Дискримінація може бути теж, наприклад, людина захворіла або людина має іншу думку, ніж люди, які мають якісь повноваження.

Важливо, щоб у людини не відбирали можливість подорожувати, мати доступ до такої можливості – подорожувати. Тому антидискримінація стосується не тільки як така, як часто говориться, сексуальної орієнтації, вона стосується людей. Які можуть бути дискриміновані, тому що в них стан здоров'я може бути певний. Тому що в них вік може бути певний або віковий статус, або може бути  якесь різне заняття, ніж у більшості. Ось що мається під законодавством, яке направлено на боротьбу з дискримінацією.

Прошу пробачити, що я так наголошую і на цих питаннях. Тому що я хотів би відреагувати на різні аргументи, які часто використовуються в публічних дебатах в Україні. І говорячи про це, я зосереджуюсь на тих двох елементах, яких не вистачало. Також хотілося б мені підкреслити, на скільки багато роботи вже було тут зроблено в Україні. Тому що це непросто, ми не знаходимося на початку цього процесу.

Багато роботи було пророблено, і я бажаю, звичайно, зробити комплімент українському уряду, українському парламенту, українським експертам за те, що вони досягли багато по різних елементах. По різних напрямках якраз в цьому плані дій з лібералізації візи. Тут поліпшення стандартів ідеться, про поліпшення верховенства права для українських громадян,це воно ж не громадян інших країн робиться. Це стосується української демократії, як ця демократія буде втілюватися в щоденній практиці в житті. Тому дуже дякую за таку можливість: звернутися до вас сьогодні.

Я також хочу зробити комплімент пані Бережній за ініціативу провести таке слухання. І ви про це думаєте, і ми про це думаємо. І ми сподіваємося, що є ще час до Вільнюського саміту, що він ще не вийшов, не вичерпався, що ми ще можемо в кінці цього місяця побачити завершення цієї першої стадії і перейти до наступної. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Шановні учасники парламентських слухань, переходимо до загального обговорення питання. Для виступу запрошується народний депутат України Богословська Інна Германівна, член фракції Партії регіонів.

 

15:41:26

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Доброго дня, шановні колеги, громадяни, шановні поважні посли! Я би хотіла зараз говорити про два законопроекти, які на цей час є дискусійними і в парламенті України, і в українському суспільстві, і про які зараз казав і шановний пан посол. І всі ми розуміємо, що нам якось треба вийти з цього глухого кута, в якому ми зараз є.

Перше – це Закон про дискримінацію. У що ми зараз вперлися як в неподоланну стіну? Тільки в одну фразу, яка перекреслює багато статей, які, дійсно, треба приймати для того, щоб наше антидискримінаційне законодавство відповідало європейським нормам. Що це таке? Це словосполучення "сексуальна орієнтація", яке вводиться до Трудового кодексу України.

Наші шановні колеги з-за кордону наполягають на тому, щоб ця фраза була введена в українське законодавство, не дивлячись на те, що українська Конституція прямо каже, конституційна норма наша каже, що в Україні заборонено будь-яку дискримінацію по будь-яких ознаках. Тобто  словосполучення "сексуальна орієнтація" охоплюється, безумовно, я бачу тут  багато юристів, охоплюється поняттям "інші ознаки".

Однак ми знаємо, що, на превеликий жаль, дискримінація за сексуальним… за принципом сексуальної орієнтації – це велика проблема в  тому числі і для  європейських  країн. І, безумовно, це таке надчуттєве питання, яке на сьогодні дискутується і в середині Євросоюзу.

Ось переді мною останнє опитування, яке було проведено Агентством базових прав Євросоюзу в Євросоюзі… в країнах Євросоюзу щодо дискримінації за сексуальною ознакою. 61 відсоток представників секс меншин –  в Литві, 47 в середньому по  Євросоюзу вважають, що вони мають ознаки дискримінації сьогодні в Євросоюзі. Тобто це  у  нас означає, що навіть Євросоюз, який за базовий принцип визнає сексуальну недискримінацію має величезні проблеми з цього принципу.

У мене є ще дуже цікава стаття німецької преси, в якій описуються проблеми викладачів в школах і в університетах Німеччини, які більше, ніж 60 відсотків відчувають дискримінацію по ознаці сексуальної орієнтації і 70 відсотків вчителів в Німеччині бояться демонструвати свою сексуальну нетрадиційну орієнтацію при їх роботі в школах і в вузах.

Тому про ми зараз просили би наших колег? Зрозуміти ситуацію, яка є в Україні. У нас тільки в 92-му році… в  1992 році із кримінального законодавства було виключена кримінальна відповідальність за мужеложество. В 1992 році! Європейські країни, які пройшли цей шлях, мали між відміною кримінальної відповідальності за мужеложество і переходом до імплементації принципу недискримінації за  сексуальною ознакою від 30 до 40 років. Від нас вимагають сьогодні пройти цей історичний шлях трансформації суспільних цінностей за фактично 1992-2000, за скільки там, за 17 років, так? Це неможливо. Це як неможливо народити дитину за 2 місяці, так неможливо пройти такий шлях трансформації.

Тому ми дуже би просили наших шановних партнерів з Євросоюзу розуміти, що є деякі речі, які не можна зробити раніше, ніж це дозволяє ситуація в суспільстві, в тому числі і з моральними цінностями. Нам би дуже хотілося, щоб це порозуміння привело до того, що ми могли би зараз, перепрошую, якщо дозволите, я дуже хотіла б ще сказати про Закон про корупцію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, включіть мікрофон.

 

БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Дякую. Ми би дуже просили знайти порозуміння, щоб враховуючи, що українська Конституція вимагає від всіх дотримання принципів недескримінації за будь-якими ознаками, піти на те, щоб таку дражливу норму зараз не вносити в законодавство.

Бо ми просто відкинемо велику частину людей, які на сьогодні є прихильниками ідей євроінтеграції від цієї. Ми тільки зараз перетнули межу в 50 відсотків тих, хто підтримує ідею євроінтеграції. Якщо ми будемо наполягати на прискоренні принципу сексуальної, ну, навіть не на прискоренні, Конституція це якраз гарантує, а лозунги, да? Якщо ми ці лозунги будемо просувати, ми маємо величезні шанси отримати підвищення тих, хто буде говорити: "Ні, ми вважаємо, що передчасно йти до Європи".

Така ж ситуація у нас з кримінальним законодавством щодо корупції. Наші шановні колеги вимагають від нас, наприклад, щоб ми внесли в кримінальне законодавство можливість розглядати будь-яке анонімне повідомлення, як повідомлення про корупційний злочин.

Шановні, хто тут українці? Ви уявляєте собі в сьогоднішніх умовах, коли у нас не реформована правоохоронна система і судова система, за анонімкою можна буде будь-яку юридичну чи фізичну особу притягнути до кримінальної відповідальності. Тобто тут поставлена телега поперед лошади. Нам спочатку треба довести судову реформу до стану, коли ми будемо впевнені, що суди будуть виправдовувати невинних.

Я, до речі, хочу нас всіх вітати, того тижня в Україні вперше суд присяжних визнав невинним людину, яку було обвинувачено у вбивстві. Це величезний крок до демократизації нашого кримінального і кримінально-процесуального законодавства. Але, коли шановні фахівці від ГРЕКО наполягають на тому, щоб в нас анонімка стала причиною для порушення кримінальної справи, вони, я думаю, не до кінця аналізують ситуацію з правоохоронною системою в Україні. Ми не можемо дозволити того, щоб той тиск, який на сьогодні ми маємо в кримінальній системі був підвищений за рахунок того, що ми дуже передчасно ведемо норму, до якої не готова ні кримінально-процесуальне наше законодавство, ні право-виконавча система так же як від нас вимагають ввести юридичну відповідальність юридичних осіб, кримінальну відповідальність юридичних осіб за корупцію.

На сьогодні проблема боротьби з рейдерством є однією з найвеличезніших проблем в країні, ми даємо не тільки паличку, а дубину в руки тих, хто хоче не правомірно використовувати право для знищення бізнесу. Тобто ми просимо нас теж чути і в мене величезна просьба, прохання до Міністерства юстиції України, більш наполегливо розказувати нашим колегам про те, що може бути імплементовано сьогодні, а чого не може. Бо не тільки парламенту це роль роз'ясняти, які норми сьогодні будуть працювати на благо демократизації, а які норми будуть працювати на підвищення тоталітарних чи незаконних тенденцій, які теж мають місто в нашому суспільстві. Ми з цим повинні ще боротися. Я вам дуже вдячна. Дякую за увагу. І дякую за регламент. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Інно Германівно. Сідайте, будь ласка.

Для виступу запрошується Ємельянова Інна Іванівна, перший заступник міністра юстиції України. Слідуючому підготуватися Тарасюку Борису Івановичу.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Дякую. Шановний Ігорю Григоровичу, шановні учасники парламентських слухань! Тема сьогоднішніх слухань, дійсно, надзвичайно актуальна,  і я думаю, що питання європейської інтеграції зараз стало, без перебільшення, одним з найактуальніших, одним з найгостріших і одним з найобговорюваніших в нашій державі.

Але хочу зазначити, що просування України в напрямку візової лібералізації не містить жодних суперечностей, а, навпаки, доречним було б мені зазначити зараз, що йдеться саме про те питання, яке є зрозумілим для всіх громадян України та одним з найбільш очікуваним в усьому євроінтеграційному процесі.

Після тривалої роботи, адже План дій лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України починався з більш ніж ста, а точніше, це 108 пунктів цього плану. То на сьогодні, стоячи на порозі завершення першої фази, а перша фаза – це законодавча фаза, ми зараз вже говоримо про необхідність виконання лише кількох останніх пунктів.

І хочу наголосити, що тривалий шлях, який ми вже пройшли, став можливим лише завдяки постійній і злагодженій співпраці з усіма інституціями Європейського Союзу і Ради Європи. І результатом такої роботи стало вже те законодавство, яке на сьогоднішній день ми маємо і в питаннях захисту персональних даних, і в питаннях безпеки документів, питаннях управління кордонами, боротьби з злочинністю, відмиванням коштів, здобутих злочинним шляхом, а також питаннях антикорупційної політики і антидискримінаційної. І на двох останніх я окремо, звичайно, хотіла б наголосити.

Ми вже зробили дуже важливі кроки на шляху змін до антикорупційного законодавства. І варто було б згадати лише останні 4 законопроекти, до речі, які були підтримані конституційною більшістю в цій сесійній залі. Це мова йде і про зміни до Кримінального кодексу, до Кримінально-процесуального кодексу, про зміни до Закону про боротьбу з корупцією, про врегулювання питань конфлікту інтересів і багато іншого.

А також варто було б згадати про прийнятий Верховною Радою  і на сьогоднішній день діючий закон, який регулює питання недискримінації, і який поширюється на всі сфери суспільного життя, який визначає заходи, форми дискримінації, шляхи боротьби з дискримінацією, який визначає суб'єктів цієї боротьби з усіма визначеними повноваженнями. Варто було б згадати також і запропоновані зміни до Закону про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, який наділяється рядом повноважень в цій частині.

І говорячи про той великий шлях, який ми вже пройшли, хочу навести лише кілька статистичних цифр. На сьогоднішній день прийнято по плану дій з лібералізації візового режиму 36 законів, 8 указів і більше ніж 50 актів Кабінету Міністрів.

Тому зараз про ті останні два кроки, я думаю, що нам зараз треба найти компромісний варіант рішення і обговорити їх з європейськими інституціями, в першу чергу з Європейською комісією задля того, щоб прийняти останні два законопроекти. Один з них стосується подальшого удосконалення боротьби з корупцією, який пропонує внести зміни, в першу чергу до Кримінального кодексу, а також законодавства про звернення громадян. І визначає, в тому числі підходи щодо перевірки декларацій незалежним органом, незалежним, мається на увазі, відмінним від того органу, де працює особа, що подала декларацію.

Тому хочу підкреслити, що прийняття згаданих проектів законів не тільки буде свідчити, що Україна врешті виконала першу фазу плану дій, яка є законодавчою і ми матимемо можливість перейти вже до імплементаційної фази. І нарешті втілити, остаточно втілити в життя ті законодавчі норми, які ми на сьогоднішній день маємо. Хоча ми розуміємо, що одночасно з реалізацією першої фази ми вже імплементували на практиці ряд законів. Зокрема, хотіла б згадати про важливий Закон про персональні дані, який на сьогоднішній день працює і ефективно працює, і створена база  персональних даних, вона наповнюється. І зараз ми вже зробили наступний крок щодо передачі цих функцій незалежному органу, як  того вимагає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте,  але швидко.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.  Дякую.

…Європейський Союз щодо передачі цих повноважень Уповноваженому Верховної Ради  з прав людини.

Тому звичайно, сьогоднішня тема  є не просто актуальною, а  вона є настільки чутливою, яка  зачіпає кожного  пересічного громадянина і тому, що безвізовий режим  чекають всі громадяни нашої держави. Кордони мають бути відкритими для українців.  Дякую.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Сідайте, Інна  Іванівна.

Для виступу запрошується народний депутат  України, член  фракції "Батьківщина" Тарасюк  Борис Іванович.   

 

15:55:57

ТАРАСЮК Б.І.

Шановний пане посол,  шановні колеги, учасники парламентських слухань! Як людина, як мала  відношення до вироблення і реалізації  політики держави у візовій сфері, я хочу сказати,  що я радий брати участь в цих парламентських слуханнях. Приємно відзначити, що в цій залі переважна більшість учасників - це   молоді люди. І  це зрозуміло, оскільки вони хочуть знати, яким чином буде вирішуватись їхнє майбутнє. Приємно також відзначити, що  в цій залі я бачу багатьох студентів мого рідного Інституту міжнародних   відносин.  Я вітаю всіх вас, учасників цих слухань.

Дорогі друзі, в 2005 році, на початку  2005 року  я вніс Президенту пропозицію про  запровадження  безвізового режиму для  громадян країн Європейського Союзу. Чи було це чимось незвичним в міжнародній практиці?  Ні. Такий самий крок зробили  на початку 90-х років Польща, Угорщина, всі країни власне Центрально-Східної   Європи, які сподівались  на взаємні кроки. Мені здається,  що з 2005 року  Європейський Союз занадто забарився з наданням навзаєм громадянам  України безвізового режиму, іі це треба  надолужити Європейському Союзу. 

Переговори щодо безвізового режиму розпочалися у 2018 році. А три роки тому Європейський Союз, разом з Україною, надав Україні так званий План дій щодо лібералізації візового режиму. За три роки не завершено навіть перший етап з двох етапів. Для порівняння, я хочу сказати, що країни балканські пройшли повний шлях від початку, тобто два етапи, деякі більше ніж два роки. Отже, проблема в кому? Проблема очевидно в українській владі, яка сконцентрувала в своїх руках і законодавчу, і виконавчу, і навіть судову гілки влади. Що заважає виконати перший етап, а потім перейти до другого етапу? Очевидно, що треба спитати з нинішньої влади.

Коли у 2008 році Верховна Рада ратифікувала Угоду про спрощення візового режиму з Європейським Союзом, Комітет з питань європейської інтеграції був визначений як відповідальний комітет Верховної Ради за моніторинг виконання цієї угоди. І вже влітку 2008 року Комітет з питань європейської інтеграції провів перші комітетські слухання щодо виконання Угоди про спрощення візового режиму.

Якщо подивитися на проект рекомендацій сьогоднішніх парламентських слухань і порівняти їх з рекомендаціями, який виніс Комітет з питань європейської інтеграції влітку 2008 року, то можна побачити, що нічого не змінилося. Ті ж самі претензії, ті ж самі проблеми ми бачимо з боку посольств, консульських установ країн-членів Європейського Союзу і це прикро констатувати.

Я хочу сказати, що, звичайно, справедливості заради, треба відзначити, що посольство країн-членів Європейського Союзу, багато зробили для того, щоб дійсно спростити візовий режим для громадян України. Цьому служить і додаткова Угода до спрощення візового режиму. Мені приємно відзначити, що тут серед учасників слухань є представники об'єднання громадських організацій, які називаються "Європа без бар'єрів"  і, зокрема, Ірина Сушко, яка очевидно буде виступати.

Хочу сказати, що мені довелося брати участь в усіх презентаціях і дослідженнях, які проводить це громадське об'єднання.  І приємно відзначити, що саме цим громадським об'єднанням вперше на систематичному рівні, на рівні громадської організації виявлена ціла низка проблем, які існують у візовій політиці країн Європейського Союзу. Думаю, що Ірина Сушко сама розповість про ці проблеми, а на завершення я хочу сказати, що розданий учасникам парламентських слухань проект рекомендацій заслуговує на те, щоб взяти його за основу, звичайно він має бути доопрацьований. І…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

ТАРАСЮК Б.І. Вісім з половиною хвилин і моїм колезі дали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, я ж сказав, слухайте, будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я слухаю, ви також.

Так от я хочу сказати, що хочу висловити надію, що сьогоднішні парламентські слухання будуть почуті також і в посольствах, і в консульських установах країн Європейського Союзу. І, що не лише декілька з країн Європейського Союзу, здебільшого з Центрально-східної Європи, а і всі країни, консульські установи країн Європейського Союзу будуть проводити дружню візову політику щодо громадян України.

Я хочу висловити  надію, що ці парламентські слухання так само як і діяльність, і влади, і опозиції приведуть до того, що безвізовий режим для громадян України буде запроваджено найближчим часом. Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте.

Для виступу запрошується Сушко Ірина Миколаївна, громадське об’єднання "Європа без  бар'єрів", підготуватись Геращенко Ірині Володимирівні.

 

СУШКО І.М. Доброго дня, шановні учасники слухань! В першу чергу хотіла проінформувати вас, що наша громадська ініціатива "Європа без бар'єрів" фактично  закінчила черговий моніторинг, громадський незалежний моніторинг, видачі віз консульствами Європейського Союзу. Власне, ми готові будемо, можливо, за місяць дати вам інформацію стосовно того, яким же  чином і наскільки ефективно виконуються норми та положення тих регуляцій, які сьогодні діють. Я маю на увазі, в першу чергу, і посилену Угоду про спрощення оформлення віз і, власне, Візовий кодекс Європейського Союзу.

Безумовно, є проблеми, і, зокрема, коли сьогодні пан міністр згадував про те, що  угода дає великі можливості скористатися в спрощений спосіб громадянам України і отримати візу, я мушу констатувати, що  необхідно ще удосконалювати дані регуляції, зокрема, в тих випадках, якщо, наприклад, громадяни отримують відмову або ж, наприклад, певні мають проблеми у процесі отримання віз.

Також хотіла звернути вашу увагу на те, що в холі ви, мабуть, побачили виставку, на якій зображені наші співгромадяни. Це, власне, представники з різних сфер суспільно-політичного життя, фактично люди, які  займають певне місце і роль у нашому суспільстві і яким з тих чи інших причин, переважно не обґрунтованих, було відмовлено у видачі візи, і ці люди не змогли потрапити до Європейського Союзу.

З цією виставкою ми побували в більше ніж 10 країнах Європейського Союзу і  відповідно їх столицях. Бо наша  мета полягала в тому, щоб звернутися безпосередньо до тих, хто приймає рішення в ЄС, до громадянського суспільства з тим меседжем, що  від візового режиму, в першу чергу, страждають законослухняні українці в той час, думаю, що зі мною погодяться експерти, що візовий  режим не стримує тих, власне, хто належить до  організованої злочинності чи є представником, наприклад, нелегальної міграції. Наше завдання полягало в тому, щоб адвокатувати, власне, свободу пересування для українців, і, повірте, нас чули, тому що нерідко народна дипломатія в Європейському Союзі сприймається краще.

Ми знаходили багато аргументів: і про те, що міграційні ризики, які часто пов'язують з Україною, є необґрунтованими і завищеними; ми говорили про те, що безвізовий режим є взаємовигідним як для України, так і для Європейського Союзу, зокрема, для бізнесу, і тур індустрії і так далі; і ми знаходили ще багато інших аргументів, але повірте, нам дуже було важко дати відповідь на питання, яке лунало з аудиторії про те, чому на третій рік імплементації плану дій з візової лібералізації в Україні до цих пір не виконано всього лише два кроки, які би дозволили нам сьогодні зафіксувати прогрес у візовій лібералізації. Чому, наприклад, такі країни Східного партнерства,  як Грузія, Молдова, Вірменія мають біометричні паспорти, Україна до цих пір їх не має.

Чому, наприклад, коли ми говоримо, що і опозиція, і влада, всі політичні сили підтримують прекрасну ідею – здобуття безвізового режиму для  громадян України, вони єдині у своєму пориві. При цьому, ми, здійснюючи громадський моніторинг виконання плану дій з візової лібералізації, бачимо, що надто диспропорційним є цей рух. Скажімо, було зафіксовано нами, що у травні-жовтні 2011 року був сплеск активності, зокрема, парламенту. Далі йде спад, потім знову сплеск.

До чого це я веду? Що даний нерівномірний оцей процес, він також спонукає до певних проблем, бо навіть ті закони, які вже прийняті, час від часу з'ясовується, що їх необхідно доопрацьовувати. І так є, наприклад, із законопроектом "Про захист персональних даних". Таким чином, доводилося переробляти пакет Законів протидії корупції і так далі. Отже, наш підхід такий, звісно, мусять прийматися закони, але не для…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте. Дякую, Ірино Миколаївна.

Для виступу запрошується Геращенко Ірина Володимирівна член депутатської фракції політичної партії "УДАР", перший заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції. П'ять хвилин.

 

16:07:44

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, я представляю політичну партію "УДАР", яка займає наступну позицію в питаннях, які ми сьогодні обговорюємо. Продовжуючи пан Ірину, чому, дійсно, два кроки не може зробити парламент так довго для того, щоб ми подолали цей перший етап? Та тому що народні депутати України мають дипломатичні паспорти і їм не потрібно як громадянам простим України стояти в цих чергах і приносити оці талмуди, щоби отримувати візи. Тому так легковажно ставляться до тих проблем, які ми сьогодні піднімаємо.

Тому партія "УДАР" займає тут, очевидно, єдину, можливу, правильну позицію. Верховна Рада України не тільки повинна і зобов'язана перед всіма громадянами України голосувати всі закони, що необхідні для спрощення візового режиму, для взагалі потім скасування візового режиму, але і не повинна шкодити, вносити на реєстрацію законопроекти, які потім створюють додаткові проблеми, і таке ж буває. І риторика, особливо влади, не повинна розходитися  із діями. Тому що навіть Угоду про реадмісію ми в цій залі дуже важко приймали тільки голосами демократичних фракцій, не було жодного голосу сьогодні в тій угоді Партії регіонів. Так само сьогодні ми почули тут дві діаметрально протилежні думки Партії регіонів відносно антидискримінаційного законодавства. Я так само вважаю тоді необхідним, щоб керівник партії влади – пан Азаров у п'ятницю дав нам відповідь, про що говорили представники Партії регіонів, якою ж є позиція партії влади в прийнятті цього закону, щоб ми розуміли, чи держава і далі буде заглядати своїм громадянам в ліжка і штани. Чи вона нарешті прийме ті закони, які потрібні для того, щоб громадяни України могли отримати все-таки спрощення візового режиму.

Так само я хочу вам сказати, шановні колеги, що парламент повинен не тільки приймати ці закони, які мають бути за назвою... не тільки за назвою, а і за змістом проєвропейські і недискримінаційні. І тут опозиція займає надзвичайно державницьку позицію. Ми допрацьовуємо дуже часто ті закони, які подають законопроекти влада для того, щоб вони відповідали і стандартам ЄС, і потребам українського суспільства.

Ну, і ще дуже важливо: про парламентський вимір. Мені здається, що от у нашому парламенті, ви знаєте, існують групи дружби з усіма парламентами європейських країн і так само європейського парламенту. Дуже важливо, щоб ці групи дружби не тільки налагоджували міжпарламентський діалог, але і дуже серйозно моніторили виконання Угоди про спрощення візового режиму і надавали всю інформацію про порушення цієї угоди, що особисто, наприклад, і партія "УДАР", і наш лідер, і я особисто роблю. І ми часто говоримо про те, що це є неправильно, коли журналісти, громадські діячі, науковці, студенти отримують візи, які начебто отримані, але вони є короткотермінові, одноразові, на тиждень їх дають, і потім насправді цим людям потрібно знову йти по оцьому колу: збирати всі документи, платити 30 євро за візу, 30 євро консульського збору, що є великими коштами для українських громадян, і знову це збирати. Це є не партнерське відношення по відношенню до України з боку наших європейських партнерів.

І, більше того, українська опозиція готова в цьому питанні: захисту інтересів громадян, - об'єднатися з владою. Тільки питання в тому, що наша влада три роки витратила на те, щоб в діалозі з Європейським Союзом не захищати права українців відносно, там, встановлення безвізового режиму, а пояснювати, чому вони за грати кинули Юлію Тимошенко. Ось, на що ми витрачаємо наш дорогоцінний час.

Тому ми вважаємо, що нам потрібно повернутися до першоджерел і зайнятися захистом українських громадян, проводити моніторинг цей, так само і в рамках КПС, який, слава Богу, вперше в історії українського парламенту рік у нас не працював КПС. Завданням цієї комісії має бути так само і моніторинг виконання Угоди про лібералізацію візового режиму. Але завдяки партії влади була заблокована робота цього комітету. Він зараз відновлений, і ми вважаємо, що дуже велику роботу буде він проводити по виконанню цієї угоди.

Що стосується позиції партії "УДАР" – вона є очевидною. Ми будемо голосувати за всі законопроекти, які необхідні для того, щоб ми пройшли перший етап плану дій нашого, щоб ми вийшли на спрощення візового режиму і скасування віз, не тільки для депутатів, для дипломатів і чиновників, а для всіх громадян України.

І також як пропозицію, ми вважаємо, що було би дуже правильно, щоби Верховна Рада України  за підсумками цих слухань  прийняла  не лише Резолюцію, а і заяву-звернення до країн Європейського Союзу  відносно того, що партнерська… відносно необхідності спрощення візового  режиму для всіх категорій громадян України. Це буде дуже правильно і в контексті, ми дуже сподіваємося, успішного проведення Вільнюського саміту.

Дякую за увагу.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ірино Володимирівно.

Для виступу запрошується заступник голови Державної міграційної служби України  Грицак Василь  Миколайович. Підготуватися народному депутату Панькевичу Олегу Ігоровичу.

 

ГРИЦАК В.М. Шановний головуючий! Шановні учасники слухань! Питання виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України є сьогодні одним із найважливіших питань на шляху європейської інтеграції України,  соціально-економічного та політичного розвитку нашої держави.

Безвізовий режим з країнами Європейського Союзу – це мета, досягнення якої, безперечно, відкриє нові можливості як для українських громадян, так і  для вітчизняного бізнесу. Саме тому  питання виконання завдань, визначених Планом дій, мають найвищий пріоритет у діяльності Державної міграційної служби України від моменту її створення. Коротко зупинюся на основних заходах, які уже виконано.

У травні 2011  року  Президентом України схвалено Концепцію державної міграційної політики України. Документ цей розроблений  Державною міграційною службою України  за участі науковців, міжнародних експертів, зокрема представників УВКБ ООН та Міжнародної організації міграції. Сьогодні Концепція є дорожньою картою, за якою відбувається удосконалення та розвиток  законодавства  і процедур у міграційній сфері.

У серпні 2011 року набрав чинності принципово новий для України Закон про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту. Закон також розроблено за участі міжнародних організацій та повністю відповідає світовим стандартам у сфері надання притулку. Зокрема Конвенції щодо статусу біженців 1957 року, до якої Україна приєдналась у 2002 році.

У вересні 2011 року Верховною Радою України ухвалено Закон "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". У липні 2012 року Верховною Радою України внесено ряд суттєвих змін до законодавства України з забезпечення свободи пересування та вільного вибору місця проживання в Україні.

І нарешті, в жовтні 2012 року Верховною Радою України схвалено Закон України про Єдиний державний демографічний реєстр. Яким створено передумови для запровадження в Україні документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, які повністю відповідають найсуворішим вимогам з питань безпеки та захисту від підробок.

Крім того, протягом 2011-2013 років розроблено та прийнято ряд підзаконних актів, спрямованих на реалізацію положень вище зазначених законів.

Таким чином, основні завдання, визначені першою законодавчою фазою плану дій щодо лібералізації в ЄС візового режиму для України, Міграційною службою України в межах компетенції виконано.

Більше того, значна частина ухвалених актів законодавства вже сьогодні в повному обсязі виконуються у практичній діяльності Державної міграційної служби України, її територіальних підрозділів та підрозділів.

Слід зазначити, що для повного завершення виконання плану дій необхідно завершити формування нормативно-правової бази щодо оформлення біометричних проїзних документів та надання безоплатної медичної допомоги особам, які звернулися за міжнародним захистом України.

Державна міграційна служба України абсолютно сьогодні технічно, законодавчо і виконуючи всі нормативні акти Кабінету Міністрів, готова до виконання всіх вимог Європейського Союзу щодо лібералізації візового режиму для України.

У нас досить серйозно підготовлений колектив, ми вивчаємо і не зупиняємося, вивчаємо європейське законодавство, міжнародне законодавство, я думаю, що зі сторони Державної міграційної служби ніяких проблем немає, ми абсолютно підтримаємо. Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Василь Миколайович. Сідайте, будь ласка.

Панькевич Олег Ігорович – член депутатської фракції Всеукраїнське об'єднання "Свобода", заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції.

 

16:17:44

ПАНЬКЕВИЧ О.І.

Шановні учасники парламентських слухань, сьогодні під час виступів представників органів державної влади у матеріалах,  які ми отримали, в інформаційних довідках ми бачимо багато позитивів у статистичних даних щодо покращення кількості отримання віз, щодо зменшення кількості відмов у візах і це, справді, є досягнення, і це, справді, є серйозні напрацювання.

Я ж сьогодні хотів би зупинитися на тих проблемах, з якими дуже часто стикаються багато українців, які звертаються задля отримання віз.

І справа тут, вже в цьому випадку, не тільки в цьому горе-законопроекті, про який сьогодні згадували. Справа тут у інших чинниках. Я хочу наголосити на, власне, цих причинах.

Дуже часто сьогодні є перевищення термінів розгляду візових клопотань, частими є вимоги додаткових документів, хоча є стандартний перелік таких документів, є вмотивоване ухилення від видачі багаторазових віз, зустрічається ухилення від надання мотивації рішення про відмову у видачі віз тощо. Поширеними є випадки відмови у видачі шенгенвіз самотнім українським жінкам, які начебто завжди у розумінні консульств відправляються за кордон задля налагодження свого особистого життя.

Слід наголосити на тому, що в процесі підготовки документів для отримання шенгенської візи українці стикаються з низкою абсурдних вимог. Однією з найтиповіших є виписка з банківського рахунку заявника, яка нібито підтверджує фінансову можливість громадянина України перебувати у країнах ЄС певний час. Щоб пред'явити цей документ посольствам Європейського Союзу у сучасних реаліях, коли офіційний дохід українців на особу є вдесятеро менший ніж середній по Європейському Союзу, нашим співвітчизникам приходиться позичати гроші в родичів, знайомих, а іноді навіть брати кредити. І все це через просту формальність, яка не лише прикрашає фінансові можливості українців, але є обтяжливою і, головне, принизливою для них.

Ще одна жорстка бюрократична вимога для українців – подання довідки з податкового органу, який би підтверджував дохід заявника, вказаний у довідці з роботи, що, безумовно, в значній мірі ускладнює процес отримання Шенгенських віз. Навіть для тих українських громадян, які за мірками ЄС є достатньо заможними, сьогодні виникають складності під час отримання довгострокових віз. Дуже часто консульства видають таким українцям, які просять довготривалі візи для ділових поїздок – одноразові чи короткострокові візи навіть у випадках, коли заявник уже попередньо скористався багаторазовими Шенгенськими візами, виданими консульствами цієї або іншої країни.

Мінімальний термін дії багаторазової візи має становити 6 місяців, як це зазначено у Візовому кодексу ЄС і Міністерство закордонних справ України неодноразово звертало увагу своїх колег на таку дискримінаційну практику щодо українських громадян. Однак ситуація впродовж багатьох років, на жаль, не змінюється. І це, я хочу зауважити, відбувається в умовах, коли Україна ще в 2005 році, як це сьогодні справді говорили, ввела багатовізовий режим для громадян країн-членів Європейського Союзу.

Хочу звернути вашу увагу також на проблему відкриття візових центрів, що сьогодні теж згадувалося, тобто пунктів прийому візових документів, котрі, як правило, функціонують на базі приватних іноземних компаній, послуги яких обходяться українцям відчутно дорожче. Складається враження, що такі центри більше турбуються про свій прибуток, аніж про реальне полегшення підготовки та подачі українцям візових документів. Відкриття таких центрів є доречно тільки там, де є віддалення від міст розташування консульств.

Завершуючи, шануючи регламент, хочу ще повернутися до документу, який називається "Рекомендації парламентських слухань". Очевидно, що цей законопроект за номером 2342 у такій формі не буде проголосований…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ПАНЬКЕВИЧ О.І. …для завершення. Тому тут потрібна дискусія. І дискусія як з дипломатами країн Європейського Союзу, звичайно, так і в українському суспільстві.

Вважаю, що сьогодні це потрібно виключати. І напевно я особисто це буду пропонувати виключити з проекту відповідного рішення. Але потрібно ще додати пункти про те, що, наприклад, чого тут немає. Про те, що нам потрібно думати про проблеми міграції, власне, про те, щоби забезпечити належну інфраструктуру, оснащення новітніми технологіями та персоналом Державної прикордонної служби.

Ця проблема є також пов'язана з проблемою прийняття законодавства щодо трудової міграції. І ми обов'язково подамо відповідно свої правки до цієї резолюції. Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте.

Для виступу запрошується Сушко Олександр Валерійович, національний координатор Української платформи форуму громадянського суспільства Східного Партнерства.

 

СУШКО О.В.  Добрий день, шановні присутні! Дякуємо за запрошення. Я тут сьогодні представляю велику коаліцію громадських організацій, понад майже 200, які входять до Української національної платформи громадського Форуму  Східного Партнерства. І це, власне, європейські налаштовані організації, які підтримують реформи в усіх сферах.

Так от від імені українського громадянського суспільства я хотів би зазначити, що для нас є життєво важливим для нашої професійної, громадської, особистого життя, власне, можливість вільного пересування Європою.

40 мільйонів євро – приблизно в таку суму оцінюються щорічні витрати громадян  України  на отримання шенгенських віз. І це без  урахування  додаткових витрат на транспорт, на проживання, інші обставини, пов'язані  з отриманням  віз. 40 мільйонів євро – це така сума, яка в принципі більше, ніж вартість впровадження  усіх тих реформ, які залишились   в рамках Плану дій  з візовою лібералізацією. Тобто   впровадити ці реформи, які від нас,  вас  власне  ми очікуємо, від шановних народних депутатів і уряду. Вони коштують дешевше, ніж щороку українці  тратять на шенгенські візи.

Тому ми закликаємо вас, все ж таки зосередитися на тій невеличкій  кількості нормативно правових актів. І потім забезпечити    належне впровадження цих актів для того, щоб   Україна власне не була отим чемпіоном з  тривалості процесів, яким вона на сьогодні є.  Дійсно, коли 3 роки тому було запроваджено   план дій з  візової лібералізації і як  експерт, і багато інших,  прогнозували,  і   власне Президент  України, прогнозували, що від півроку до двох років вистачить  нам до впровадження. Президент обіцяв взагалі за  рік це впровадити, весь план дій.

Врешті-решт ми "пасемо задніх" і вже як  вже сьогодні було сказано,  Молдова обігнала нас,  хоча отримала цей документ  пізніше. Можна також сказати,  що Молдова, до речі, сприймається в Європейському Союзі теж проблемною країною з точки зору міграційного потенціалу. Але тим не менше  з величезною ймовірністю можна сказати, що вже наступного року Молдова отримає безвізовий режим. А  Україна? Питання відкрите.

Зараз хочу відреагувати власне вже як експерт з питань   шенгенської системи і  політики Європейського Союзу. Хочу   відреагувати на зауваження, які прозвучали  щодо того, оцих спірних моментів  законодавства, які нам необхідно  впровадити.  Якби закони, це те, про що говорила   пані  Богословська і пан  Панькевич, якби питання візової   лібералізації  було  предметом суто двосторонніх відносин Україна-ЄС, я розглядав би реалістичними перспективу торгу, перспективу власне     дипломатичного переговорного процесу з приводу  зниження планки для  України і таким чином знаходження  якось дуже компромісного варіанту. Однак для Європейського  Союзу це не є предмет двосторонніх відносин з Україною – це предмет їхньої регіональної політики стосовно цілого регіону тих країн, які претендують на безвізовий режим, і що до них вироблено певний стандартний пакет, стандартний пакет критеріїв, вимог, які відкривають шлях до безвізового режиму.

Якщо, наприклад, уявити собі, що Європейський Союз понизить планку для України, залишивши її такою самою для всіх інших країн, одразу буде звинувачений у подвійних стандартах. Це неприйнятно, це буде скандал. А чому тому Сербія, Албанія, Боснія, Молдова, інші мусили прийняти ці непопулярні реформи, а українці мають привілегії обійтися без таких реформ. Тому це не надто реалістично очікувати, що Євросоюз піде на такі серйозні втрати, які підірвуть його, власне, право вимагати реформ від інших, якщо від України ці реформи не будуть вимагатися.

Власне, до речі, якщо часто вживається аргумент, що наша культурна основа, певним чином, суперечить тим реформам. Так подивіться на ті країни, які втілили і пройшли шлях візової лібералізації. Вони дуже подібні до нас, це країни, які належать або до домінуючої православної культури такі, як Сербія, Чорногорія, Македонія, Молдова, або до мусульманської культури, як Албанія і Боснія. Тому ці країни мають ті ж самі проблеми зі сприйняттям цих новацій, цих певних контроверсійних  змін, які не всім зрозуміли у суспільстві. Але вони взяли на себе відповідальність і зрозуміли, що вартість впровадження реформ, вартість безвізового режиму значно вище ніж вартість того, щоб боротися за традиційне розуміння своїх цінностей. Тому я все ж таки закликаю до того, щоб не затягувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Валерійович.

Для виступу запрошується Бізіля Михайло Михайлович, начальник управління зовнішньоекономічних зв'язків і інвестицій та транскордонного співробітництва Закарпатської обласної державної адміністрації.

 

БІЗІЛЯ Г.М. Доброго дня, шановний пане Головуючий, шановні учасники парламентських слухань! Європейська інтеграція – це магістральний напрям розвитку континенту, який визначить як ситуацію у самій Європі в третьому тисячолітті, так і її місце у світі. Європейська інтеграція і членство в Європейському Союзі є стратегічною метою України, тому що це найкращий спосіб реалізації національних інтересів, побудова економічно розвинутої, демократичної держави, зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин.

Європейська інтеграція відповідає життєво важливим інтересам українського народу. Вона є визначальним чинником як міжнародної діяльності України, так і її внутрішньої політики на тривалу перспективу, зміцнює безпеку та позитивно впливає на відносини України з усіма  державами світу, насамперед з сусідніми.

В цьому контексті важливої ролі набуває питання ролі регіонів в міжнародному співробітництві, налагодження партнерських відносин між регіонами України та сусідніх європейських держав. Формування концепції політики регіонального розвитку в Україні, на нашу думку, має ґрунтуватись на основних досягненнях в цьому напрямку в країнах ЄС, для яких міжрегіональне співробітництво як механізми економічної співпраці, а відтак  економічного розвитку, останнім часом стало пріоритетним.

Місце транскордонного співробітництва в регіональному розвитку визначається його здатністю до мобілізації та ефективного використання існуючого потенціалу прикордонних регіонів і територій, а також оптимального поєднання їх можливостей та ресурсів.

З огляду на це, цікавими виглядають і перспективи Закарпаття, оскільки наш край є унікальним завдяки спільному кордону з Угорщиною, з Румунією, Словаччиною та Польщею.

Є в тисячолітній історії людства явища, які певною мірою мовності можна відвести до категорії вічних. До таких явищ належить комунікація людей через кордони. Виник цей феномен через те, що з'явились кордони. Кордони, як відомо, – це політично розірваний соціальний спосіб забезпечення інтересів суб’єктів у використанні ними тих чи інших просторових ресурсів. Комунікація людей через кордони за різних часів складалась по-різному: від майже вільного побратимського спілкування людей до їх неприхованої ворожнечої агресії.

Достеменно відомо, що кордони сьогодні стали невід'ємним атрибутом із життя людини. Як правило, вони ускладнюють, а не рідко навіть отруюють її  існування, оскільки в тій чи іншій мірі обмежують шляхом регламентації одне з основних природних прав людини, право на вільне пересування. Сумно констатувати, що сьогодні на початку третього тисячоліття багато, хто з громадян може із заздрістю згадувати  першу  написану Конституцію Англії  Велику Хартію вольностей, прийняту ще в 1215 році. Адже статтями 41, 42 цього легендарного документу закріплювалися права кожного  вільно пересуватися, як в межах країни, так і виїжджати за межі королівства.

 Можливості жителів прикордонних територій, в тому числі і Закарпаття щодо використання інструментів  лібералізації візового режиму значно ширші. Оскільки наразі, насамперед на  них поширюються дії Угоди про  спрощення й оформлення віз та Угод про місцевийі прикордонний рух.

Запровадження Інституту місцевого прикордонного руху щодо громадян України слід розглядати як апробацію нових інструментів лібералізацію візової політики країн ЄС до  України з перспективою повної відміни візового режиму. Інститут місцевого прикордонного руху вперше було запроваджено в 2007 році між Угорщиною та Україною. І позитивні практичні  результати Угорщини у застосуванні місцевого прикордонного… головне затребуваність цього  інструменту лібералізації візового режиму сприяли запровадженню його і між Словаччиною і Україною восени 2008, а пізніше Польщею та Україною.

Але необхідно зазначити, що форми та умови дій цього інструменту наразі є різними. Загалом форми місцевого прикордонного руху між Угорщиною, Словаччиною і Польщею передбачають можливість перебування  у 30-50-кілометровій прикордонній зоні, що охоплює від 250 до 1,5 тисячі населених пунктів по обидві сторони кордону.

Одним із найважливіших інструментів розвитку відносин України з Європейським Союзом є співробітництво України з сусідніми країнами-членами ЄС, яке має  сприяти, як  економічному розвитку прикордонних регіонів наших країн, так і загалом поглибленому транскордонному співробітництву в економічній, політичній, гуманітарній, науковій та  інших сферах.

Послідовно проводячи курс на європейську  інтеграцію, Україна зацікавлена в  динамізації цих зв’язків на всіх рівнях. І невід'ємний елемент цього шляху повноцінний  безвізовий режим для громадян України  з боку країн-членів ЄС. Дякую за можливість виступити. Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте.

Для виступу запрошується народний депутат України член фракції Комуністичної партії, заступник голови Комітету з питань  сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Присяжнюк Олександр Андрійович.

 

16:34:39

ПРИСЯЖНЮК О.А.

Дякую. Шановний головуючий, шановні учасники парламентських слухань! Перш за все, сьогодні наша зустріч відбувається, дійсно, у знаковий день, сьогодні рівно 70 років, як була звільнена столиця України місто-герой Київ. Вічна слава тим, хто поліг в боях за нашу країну і визволив світ від фашизму, і довгих років життя і здоров'я нашим ветеранам, які ще сьогодні з нами! (Оплески)

Шановні колеги, стосовно теми парламентських слухань. Компартія України виступає за те, щоб кожен громадянин України мав змогу у сучасному світі подорожувати, навчатися, лікуватися за необхідності, ознайомлюватися з кращими надбаннями світової культури. Але давайте будемо відверті, що для цього, перш за все, необхідно створити реальні економічні передумови, дати робочі місця, пенсії, стипендії, що дозволятимуть це робити, а не так, як ми сьогодні, випрошуємо свого  законного права, по великому рахунку, стоячи на колінах.

Тема слухань – перспективи та нові можливості для громадян України. Давайте подивимося, для яких саме громадян іде сьогодні мова і хто може цим скористатися. За 22 роки, знищивши робочі місця, перспективи на нормальне життя в Україні, олігархічна влада зробила з  мільйонів громадян України безправних трудових мігрантів або людей другого сорту сьогодні в Європі. Українські заробітчани, 98 відсотків яких, працюючи в Європі, сьогодні знаходяться у напівлегальному становищі.

Які перспективи і можливості для українських пенсіонерів, якщо говорити про цю категорію, третина з яких ледь виживає на мізерні пенсії? Що, із скасуванням візового режиму, а мені у це слабо віриться, наші пенсіонери поїдуть у Лондон, Париж чи Мілан?

Або ж візьмемо переважну частину сьогоднішнього залу, нашу молодь і студентів. Більшість із числа української молоді сьогодні готові виїхати за кордон у пошуку кращої долі, але тільки тому, що не бачать перспективи у себе вдома.

Рівень безробіття, я хотів би у плані інформації сказати, серед молоді у європейських країнах сьогодні зашкалює, сягаючи в деяких країнах Євросоюзу більше 50 відсотків, тобто кожна друга людина в Європі безробітна. То, про яку перспективу для нашої молоді ми можемо говорити, навіть якщо матимемо гіпотетичний шанс безперешкодно їздити? Для того, щоб кожен мав право подорожувати чи навчатися в даному випадку, коли ми говоримо про Європу, для нас треба реалізувати всього дві умови. Перше – підвищити рівень населення економічних доходів, про що я вже говорив. Маючи кошти на лікування, харчування, сплату комунальних послуг, тільки вже після цього людина починає подорожувати і займатися туризмом. Якщо коштів не вистачає, про який туризм можемо говорити?

І друге – це змусити українську владу працювати в інтересах народу, а не в своїх особистих. І тут, дійсно, треба навести порядок і контроль у візових центрах, коли до наших громадян, ви знаєте, як там відносяться, не пояснюючи причини відмови, не повертаючи кошти і не вказуючи мотиви, чому було здійснено відмову в отриманні візи. Нагадаю і, дійсно, сьогодні говорили, Україна відкрила двері для всіх країн Європейського Союзу, скасувавши візовий режим, логічно, що такий самий крок зобов'язана зробити і Європа, якщо ми говоримо про рівноправність і взаємоповагу.

Безвізовий режим, про який ми сьогодні говоримо, це не подачка і не привілей, це те, що Європа і українська влада мали зробити це ще 10 років тому назад у штатному режимі, але, очевидно, що ні Європі, ні владі не потрібна така ситуація. Їм потрібна лише дешева безправна робоча сила і наша сировина. Ми  не меншовартісний народ. Коли Європа, я хочу нагадати, стояла на колінах і радянський народ її звільняв від фашизму, у наших солдат-червоноармійців не питали: чи є у них шенгенські візи? Ми народ – переможець, і ми маємо це пам'ятати.

Я хотів би наголосити ще на одному, наша зустріч проходить в час апогею тотальної євроінтеграції, яка вже виведена в роль офіційної релігії. Жодного аналізу, жодних цифр, жодної конкретики, тільки загальні фрази про угоду і асоціацію, зранку до вечора: Європа, європейські цінності і таке інше. Чомусь не помітно такого запалу у подоланні епідемії туберкульозу в Україні, забезпеченні житлом, боротьбі з безробіттям чи скасування пенсійної реформи.

Я хотів би відмітити ще одне, про те, про що сьогодні мовчать всі і мовчить Європа. На сьогоднішній день вже зібрано більше мільйона підписів на користь проведення референдуму стосовно визначення зовнішньоєвропейського… зовнішнього курсу України, і щодня ця цифра збільшується. То чи варто нам вірити таким керманичам, союзникам і поводирям, які на словах декларують себе як демократів і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ПРИСЯЖНЮК О.А.  …прав народу, а на ділі дурять та обкрадають український народ.

Вибір, звичайно, робити нам з вами, шановні колеги, але його треба робити з гарячим серцем і холодним розумом. А такий вибір є. І я хочу наголосити, що завтра в усіх куточках нашої країни, в тому числі і в місті-герої Києві робітники і студенти, безробітні і пенсіонери – весь знедолений народ вийде на вулиці, щоб заявити про свої права.

З наступаючою річницею Великої Жовтневої соціалістичної революції! Щастя вам, сімейного благополуччя та затишку! Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Андрійович. Сідайте.

Для виступу запрошується Шульга Дмитро Іванович, Міжнародний фонд "Відродження", директор Європейської програми.

 

ШУЛЬГА Д.І. Шановні учасники, три роки Україна виконує критерії для отримання безвізового режиму. Це скандал. Країни Балкан: Сербія, інші, які уже наводилися, - за 3 роки виконали повністю все завдання – і отримали безвізовий режим. Ми і досі перебуваємо в першій фазі. Молдова, яка отримала кілька місяців пізніше від України цей список критеріїв, уже в наступному році громадяни зможуть їздити без віз. Ми досі в першій фазі. Це скандал. Я як громадян кажу: незалік тим політикам і тим державним службовцям, які не змогли забезпечити виконання цих критеріїв.

Можна говорити про цілу низку критеріїв, які досі ще не виконані. Я хотів би все-таки зупинитися на тому, які викликають чомусь найбільші політичні суперечки, хоча, як на мене, не вартує виїденого яйця. Це законопроект 2342 – законопроект про внесення змін до законодавчих актів України стосовно запобігання та протидії дискримінації.

Насправді там є, про що подискутувати, стосовно, зокрема санкцій за підбурення до дискримінації і так далі. Але зовсім нема такої   експертної дискусії. Дискусія точиться політично навколо двох слів: сексуальна орієнтація.

Що ж, власне, є в цьому законопроекті? Я процитую. Термін "сексуальна орієнтація",  насправді, в 2342 згадується всього-на-всього один раз: у статті 2 Кодексу законів про працю України  доповнити словами "сексуальної орієнтації". Що це означає? Після внесення цих змін стаття 2 КЗоТу буде звучати наступним чином, це стаття про рівність трудових прав громадян України: Україна забезпечує рівність трудових прав усіх громадян, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, сексуальної орієнтації, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду  і характеру  занять, місця проживання та інших обставин. Ось і все! Оце і все навколо чого весь сир-бор. Оце все, про що каже 2342.

Що це означає на практиці? Я наведу приклад із "нашої Раші".  Це означає, що фрезеровщик з нетрадиційною сексуальною орієнтацією Іван Дулін не зможе бути звільнений  своїм начальником Міхаличем виключно за те, що у нього інша сексуальна орієнтація. Або отримати меншу зарплатню. Але більше того, насправді цей законопроект передбачає, що не буде і іншої сторони, навпаки. Чому всі кажуть про сексуальні меншини? Що, мовляв, цей закон про сексуальні меншини. Ні, цей закон про заборону на підставі сексуальної орієнтації, тобто і більшини так само обеспечені. Якщо раптом уявити ситуацію, щ Іван Дулін буде начальником Міхалича. Так само він не зможе звільнити або надавати меншу оплату праці Міхаличу виключно за те, що у нього інша сексуальна орієнтація. Тобто це про рівність. Це не про сексуальні меншини, це про рівність всіх громадян.

Я наголошую, дискримінація – від латини "discriminatio", це "виокремлення, відрізнення", тобто як каже Вікіпедія, це "будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, що заперечує або зменшує рівність здійснення прав". От і все. Йдеться про рівність.

І так само абсолютно погоджуюся з тим, що казав, наприклад, Олександр  Сушко про те, що Європейський Союз не може дискримінувати Україну і Молдову або Сербію, або Грузію. Вимоги одні для всіх.

Ясно абсолютно чому, власне, ЄС наполягає на такій вимозі – на антидискримінаційному законодавстві комплексному, не тільки про сексуальну орієнтацію, про всі інші питання. Тому що вони мають досвід зокрема з країнами Балкан. Коли представники ромської меншини, наприклад, зараз в масовому порядку запитують притулок в країнах-членах ЄС. Вони хочуть убезпечитись, ЄС хоче убезпечитись, щоб подібних речей не було з будь-якими іншими представниками інших меншин з будь-якої іншої країни, яка претендує на статус безвізовий.

Чому саме трудові питання, чому саме трудові відносини? Дуже просто. В Європейському Союзі є одна-єдина директива, де згадується сексуальна орієнтація – 2078, де написано власне те саме, що і пропонується зараз внести в КЗоТ. Про заборону дискримінації в трудових відносинах будь-кого на підставі сексуальної орієнтації.

Нічого іншого. Про те, що кажуть про якісь шлюби і так далі, абсолютно. Сімейні відносини ніяким чином не врегульовані на рівні законодавства Європейського Союзу.

І насамкінець. В українському законодавстві сексуальна орієнтація, насправді,  уже включена з 2005 року на рівні підзаконних актів, а з 2011 року на рівні трьох міжнародних договорів, які ратифікувала Україна, парламент України. Це Угода з Іспанією про недискримінацію в трудових стосунках і дві конвенції Ради Європи.

То я закликаю продемонструвати, що Україна – не менш європейська країна, ніж Молдова, і виконати всі потрібні критерії. Щоб не було соромно за державу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Глоба Богдан Сергійович, Всеукраїнська благодійна організація "Точка опори".

 

ГЛОБА Б.С. Доброго дня, шановні учасники, народні депутати, головуючий! Я хотів би зосередити вашу увагу лише на одному ключовому питанні, яке на разі стало перепоною для України переходу на другу фазу візової лібералізації. Це прийняття всеохоплюючого антидискримінаційного законодавства.

І хоча Україна у вересні 2012 року прийняла необхідний законопроект про протидію дискримінації в Україні, через те, що він приймався нашвидкуруч, без необхідного обговорення з громадським суспільством, з експертами, він має цілу низку недоліків.

Один з таких ключових недоліків на разі є це те, що в списку ознак, заборонених до дискримінації, відсутня ознака "сексуальна орієнтація". Для Європейського Союзу це є абсолютною вимогою для всіх країн, які хочуть інтегруватися в Європейський Союз, або підписати договір-асоціацію.

Хочу сказати, що ця вимога не є якоюсь там надзвичайною або унікальною для України. Це, в принципі, уніфікована вимога для всіх країн і таке законодавство вже імплементували і прийняли всі наші сусіди по Східній Європі і країни Балкан. Це і Молдова 2012 рік, і Польща 2011 рік, і Боснія і Герцеговина, і Болгарія 2001 рік.

Абсолютно є зрозумілим, що в Україні на разі необхідно створити дієвий законодавчий механізм, який забороняє дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації. Також я хотів би додати, що термін "сексуальна орієнтація" в українському законодавстві не новий, в Україні він уже існує з 2010 року, як сказав мій попередник, він був прийнятий в двох міжнародних конвенціях і одному міждержавному договорі з Королівством Іспанії.

Наразі, українське законодавство забороняє дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації для трьох підгруп громадян - це: неповнолітні громадяни, які постраждали від сексуального насилля та сексуальної експлуатації; це громадяни Королівства Іспанії, які працюють в Україні і це жертви, які постраждали від підроблених ліків та аналогічних злочинів. Чим громадяни Королівства Іспанії гірше українців? Чому парламент, який вже тричі голосував в законопроектах про сексуальну орієнтацію, заборону дискримінації не може проголосувати це вчетверте для всіх громадян та імплементувати це в профільний законопроект? Питання більше чим відкрите.

Також я хотів би сказати один аргумент попередньому виступаючому з приводу, що  Україні мало 17 років для того, щоб імплементувати антидискримінацію за сексуальною ознакою. Приклад: Румунія. Вона відмінила статтю за  мужеложство в 2006 році, в 1996 році, вибачаюсь, і, наразі, вже є членом ЄС 7 років. Їм знадобилось, ну, чим Україна гірше від Румунії?

Також я хотів би сказати, що така зміна в законодавстві є необхідною для забезпечення трудових прав українців. Ми розуміємо, що під час інтеграції до Європейського Союзу ми відкриваємо і трудові кордони, в тому числі спрощуємо, да. І така зміна є необхідною для того, щоб талановиті і кваліфіковані кадри залишались в Україні, розуміючи свою захищеність законодавством.

Досить часто я чую зараз аргумент, що Україні не потрібно приймати такі законопроекти, тому що в Україні не існує такої проблеми, не існує  дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації. Хочу вам відверто сказати, це велика брехня.

Будучи відкритим геєм з 16 років я особисто зустрівся з дискримінацією, починаючи з школи, я відчував на собі і цькування, і переслідування, мене і били, і в 16 років мене вигнали з власної родини тільки через те, що батьки вважали, що я хворий.

Я зайшов в собі сили пережити цей етап життя і наразі я маю можливість сьогодні стояти перед вами тут  і говорити про це чесно і відверто. На жаль, дуже багато молодих людей, які проживають особливо в регіонах, не знаходять таких сил. Дуже часто ці історії закінчуються особистими трагедіями.

І сьогодні мій головний меседж до народних депутатів. Шановні народні депутати, коли ви будете голосувати і приймати рішення, чи голосувати вам за законопроект про заборону дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації, будь ласка, подумайте про те, що, в першу чергу, це не вимога Європейського Союзу, це не вимога європейської комісії, це необхідність для громадян, для молодих хлопців і дівчат, які проживають в Україні, і так як я, і які хочуть жити щасливо і безпечно, і працювати в Україні.

І я сьогодні хочу сказати, що, давайте будувати в суспільстві, в якому не будуть пригнічуватися меншини, а кожен громадянин буде відчувати, що він рівний. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для виступу запрошується Мазур Тетяна Володимирівна, виконавчий директор gравозахисної організації Amnesty International в Україні.

 

МАЗУР Т.В. Доброго дня, шановні учасники та учасниці слухань! Я щиро вдячна за можливість донести позицію "Amnesty International"  – міжнародної правозахисної організації щодо необхідності покращення антидискримінаційного законодавства України.

Міжнародне та європейське законодавство у сфері прав людини забороняє дискримінацію. Це, коли людина зазнає іншого ставлення на законодавчому рівні чи на практиці і в результаті такого іншого ставлення її права або частково або повністю обмежуються через певні ознаки. Такі як, наприклад, етнічне походження, стать, віросповідання, сексуальна орієнтація чи гендерна ідентичність.

Це міжнародний правозахисний стандарт, зобов'язання дотримуватися якого Україна добровільно  і охоче взяла на себе, коли приєдналася до низки міжнародних договорів та конвенцій. Проте на даний момент Україна не виконує це зобов'язання і не забезпечує захист основних прав людини тих осіб, які належать ЛГБТ – це лесбійки, геї, бісексуали  та трансгендерні люди. Таких як, наприклад, право на свободу від дискримінації, право на особисту недоторканність, а також право на свободу виражень і свободу мирних зібрань.

У нашому дослідженні немає підстав для гордості, дискримінація ЛГБТ в Україні. Ми констатуємо, що дискримінація ЛГБТ має місце в нашій державі і проявляється від масових побутових образ до злочинів та ґрунті ненависті та дискримінаційних законопроектів, які з'являються в парламенті.

За такої ситуації нам дуже дивно чути від представників органів влади, що дискримінації ЛГБТ  немає. Як доказ, нам говорять, що немає скарг від таких людей. Але це абсолютно не означає, що дискримінація відсутня. Навпаки, це яскраве свідчення того, що: а) в Україні відсутній ефективний механізм захисту жертв дискримінації, тому жертви не звертаються, оскільки вони просто не вірять, що вони можуть здобути справедливість або б) вони побоюються подальших переслідувань та цькування з боку  посадових осіб.

А ось факти та дані, якими оперуємо ми. Жорстокі побиття організаторів маршу рівності у травні 2012 року, яке було зафіксовано журналістами. І згодом ці фотографії вразили увесь світ. Напад на президента гей альянсу України у червні 2012 року, в результат і якого він отримав численні ушкодження. Вбивство молодого гея в центрі Києва. яке ймовірно сталося на ґрунті ненависті у жовтні 2012. Усі ці злочини залишаються нерозкритими.

Знаєте, що сприяє вчиненню таких злочинів? Відсутність законодавства, яке б чітко та однозначно забороняло дискримінації, зокрема за ознакою сексуальної орієнтації.

А гомофобні заяви та дискримінаційні законодавчі ініціативи створюють клімат, в якому серйозні порушення прав людини відбуваються та толеруються.

Ми наполегливо просимо депутатів усвідомити свою відповідальність та важливість сигналів, які ви відсилаєте в суспільство. Та утримуватися від дискримінаційних заяв, які розпалюють атмосферу ненависті та закріплюють хибні стереотипи.

Натомість усвідомити, що вдосконалення антидискримінаційного законодавства є кроком до забезпечення рівності прав для усіх. Ми очікуємо, що народні депутати займуть рішучу позицію щодо даного питання. Таким чином не лише  прийнявши законодавство для насправді ефективного захисту від дискримінації. А і будуть формувати суспільну точку зору, пропагуючи цінність  розмаїття та рівності прав людини для усіх. Саме  у вас є можливість  змінювати цю державу і суспільство, наближуючи їх до європейських стандартів.  Будь ласка,  використайте цю можливість.

Підсумовуючи, "Amnesty International" закликає Верховну Раду включити  до законодавства  України чітку заборону  дискримінації, зокрема на підставі сексуальної орієнтації та гендерної  ідентичності.    Внести поправки до статті 161 Кримінального кодексу  України з тим, що будь-який можливий мотив ненависті, зокрема на підставі реальної чи гаданої сексуальної  орієнтації, пов'язаної з усіма злочинами,  повною мірою враховувалися  на усіх стадіях кримінального провадження від розслідування до  винесення вироку.

Водночас ми закликаємо залучити громадські  організації до  розробки відповідних законопроектів. "Amnesty International" пропонує свою експертну допомогу в даному  процесі, а також допомогу  у публічній дискусії про необхідність забезпечення  рівних прав для усіх,  не зважаючи на  стать, національність, віросповідання, чи сексуальну орієнтацію.    Адже мова власне, про права людини. Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте,  будь ласка.

Для виступу запрошується  Шевченко Андрій Віталійович народний депутат  України,  фракція "Батьківщина", перший заступник  голови Комітету  з питань прав людини,  національних меншин і міжнаціональних відносин.  Будь ласка.

 

16:55:56

ШЕВЧЕНКО А.В.

Всім доброго здоров'я. Як і абсолютна більшість людей в залі я  вважаю, що та візова стіна, яка сьогодні розділяє Європу, повинна впасти. І для мене це питання не лише юридичне, а це питання моральне,  моральної відповідальності перед багатьма поколіннями, які тут, на цій землі виросли, не маючи  жодної можливості поїхати  за кордон.

Моя бабуся,  радянська вчителька, для неї весь закордон звівся до Німеччини, куди вона була вивезена гастарбайтером.   Для моєї мами, також вчительки, вся мрія про закордон зводилася до Радянської Болгарії – це єдине місце, куди вона могла поїхати.

Тут зараз в залі дуже багато молодих людей і для нас – це вже зовсім інша реальність, інші можливості, інше уявлення про світ. Але давайте подивимося навколо, чи справді щось докорінно змінилося: 79 відсотків  українців ніколи не були за кордоном, лише 4 відсотки українців хоча б раз на два роки виїжджають за кордон. Хіба тільки мені здається, що в цьому велика частина тих проблем, які ми зараз бачимо? Тому що тут, з покоління в покоління, ми ростимо людей, які не бачили іншого життя, які не могли відчути, що можна жити інакше, можна жити в правовій державі із зовсім іншими уявленнями про справедливість і про закон.

Тому ще раз кажу це питання моральної відповідальності перед тими поколіннями, які вже ніколи не зможуть поїхати за кордон, перед тими поколіннями, які стояли в принизливих чергах і перед тими поколіннями, яким, дасть Бог, не доведеться через все це проходити. Тому ті, від кого залежить це рішення, і в Україні, і в Брюсселі, я просто закликаю до розуміння простої речі, жодна юридична казуїстика, жодні відмазки і пояснення не можуть виправдати того факту, що у XXI століття українці не можуть скористатися правом вільно подорожувати і реалізувати себе, що світ, у якому декларується, що найвища цінність це людина, він досі дивиться на українців через призму холодної війни і з прив'язкою до його паспорту, і довідки про доходи.

Чому досі цього не сталося? Очевидно, що не ключова проблема в Україні. Тому що це ми, українці, роками не могли запровадити біометричні паспорти, бо різні клани при владі з'ясовували кому краще заробляти гроші на цих схемах. Це ми, українці, роками не можемо ухвалити нормальні закони, які ми самі ж і обіцяли Заходу прийняти. Це через нашу владу, через лінь, жадібність і лицемірність українських політиків різних мастей, ми роками стоїмо на місці. Цьому точно треба покласти край і як найшвидше. Що потрібно зробити? Перше, абсолютно очевидно, що потрібно виконати ті пару пунктів, які залишилися в плані законодавчих змін. Я принагідно хочу подякувати і людям, які працювали в Мінюсті над цими законопроектами, колосальну роботу робить парламентський євроінтеграційний комітет на чолі з Григорієм Немирею по супроводу цих законопроектів.

Щодо антикорупційних змін, я не бачу нездоланих проблем. Що стосується анти дискримінаційного Закону 2342. Ми з вами розуміємо, що частина проблеми це те формулювання, в якому уряд вніс цей законопроект до парламенту. Я нагадаю, що там є норма, яка говорить, що в разі судового розгляду справи про дискримінацію, обов'язок доведення правоти буде лежати на обвинувачуваній людині. В моїй голові це ніяк не узгоджується із принципом презумпції невинуватості. І  я досі не розумію, чому саме в цьому формулюванні цей закон вносили? Тут треба працювати далі? Але при всьому цьому хтось повинен Україні сказати вголос, що держава, справді, не повинна заглядати в ліжко до своїх громадян. Більше того, є речі, які держава зобов’язана робити, в тому числі гарантувати виконання Конституції.

Ми сьогодні не обговорюємо одностатеві шлюби, ми не обговорюємо усиновлення дітей одностатевими парами, але при всьому цьому, коли ми говоримо про прийом на роботу, про звільнення з роботи, коли ми говоримо про дотримання громадянських прав і свобод, ми повинні переконатися, що українська держава гарантуватиме ці права, ці свободи кожному незалежно від його сексуальної орієнтації. І треба не соромитися це говорити в голос і мені здається ми до цього  готові, тим більше, коли йдеться про безвізовий режим для українців. Тому що, коли хтось каже, що це розхитає українську мораль, то мені здається, що українську мораль набагато більше щодня розхитують злодії при владі, хабарники судді і те беззаконня, яке ми бачимо кожен день, я не бачу хто міг би з цим сперечатися.

Друге. Очевидно, що Україна повинна чітко демонструвати, що вона здатна говорити з європейцями однією мовою і виконувати всі зобов’язання, які бере на себе.

Третє. Ми повинні підписати Угоди про асоціацію із Європейським Союзом.  Завтра в цьому залі о 10 ранку народні депутати будуть вирішувати багато в чому долю Юлії Тимошенко, і точно, долю Угоди про асоціацію. Я впевнений, що це наш ключ до іншої якості життя, і треба все зробити, щоб ми завтра зробили цей дуже важливий крок.

Останнє. Задля чого  взагалі ця візова стіна повинна впасти, не просто заради того, щоб українці могли,  як кажуть, побачити Париж і померти, ні. Тому що ми вирішимо, що слід за цим йдуть інші речі. Це означає: дотримання прав по-європейські, це означає верховенство права по-європейські, і це означає добробут по-європейські. От заради цього варто жити, заради цього варто працювати, і я бажаю всім нам, щоб ми колись сказали, на наших очах це остання стіна, яка розділяє Європу впала. Дякую. (Оплески)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте.

Для виступу запрошується Макогон Юрій Володимирович, директор філіалу  Національного інституту стратегічних досліджень у місті Донецьк, завідуючий кафедрою міжнародна економіка Донецького національного університету, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.

 

МАКОГОН Ю.В. Уважаемый председательствующий, уважаемые народные депутаты, уважаемые представители   правительства и участники обсуждений парламентских вопросов, очень  важного для Украины. И начну с того, что, безусловно, поддерживаю то мнение, что большинство респондентов при социологических опросах, в том числе и проводимых в нашем регионе, поддерживают идею ускоренной интеграции подписания Соглашения об ассоциации, и особенно сейчас  коснемся это безвизового режима. И здесь бы я хотел коснуться только трех вопросов. Первое – это вопрос эмиграции трудовой. Вопрос работы на восточной границе теперь после всех этих вопросов, которые связанные с безвизовым режимом с Европейским Союзом. И также вопрос,  связанный с тем, что, а как  же будет жить малый и средний бизнес, прежде всего, в таком регионе, как наш.

И так, когда наши респонденты говорят, большинство, что они согласны и поддерживают эту идею, то они при этом верят, что упрощение визового режима будет направлено на улучшение условий работы малого и среднего бизнеса. Здесь упоминалось, что 25 категорий имеют льготы, и я поддерживаю, что  действительно они очень удобны для ученых, аспирантов, студентов. У нас в нашем регионе есть много консульств. Это Германии, Чехии, Греции в Мариуполе, почетные консулы Франции, Кипра, которые  работают и представляют Европейский Союз, и очень  оперативно помогают нам в оформлении этого.

Но я хотел бы обратить внимание на миграцию. Есть оценки, что наша миграция уже приблизилась к 7-миллионной отметке, а это 14 процентов с лишним нашего населения Украины. И, кроме того, нужно помнить, что это практически такие две области, как Донецкая и Луганская,  вместе взятых, и плюс – западный Донбасс, Днепропетровск. Вы можете представить, какой мощный потенциал производственный при демографическом кризисе Украины сегодня находится за  пределами   наших рубежей и работает на  экономику других государств.

Прежде всего, конечно же, пользуются спросом какие государства, показывает наш анализ. Это Чехия, Венгрия, Польша, отчасти Германия. Но при этом Соединенные Штаты Америки и Российская Федерация. Общий объем миграции на Восток, в СНГ, – это прежде всего, Российская Федерация, Беларусь, страны Средней Азии и Кавказ. Это один  из вызовов, очень важный, нашей экономике, причем эмигранты с нашей стороны – это люди 35-40 лет, более половины, почти 65 процентов из них – мужчины, прошу обратить внимание на этот момент тоже.

Интересно еще распределение специальностей, который показывает наш анализ. Например, Германия, Чехия, Венгрия, Польша, Соединенные Штаты Америки – это высококвалифицированные специалисты, ученые, программисты, переводчики, моряки. А моряков, есть оценка более 60 тысяч, а есть оценка около 100 тысяч человек, окончивших наши учебные заведения, высшие  учебные заведения морские, имеют высокий уровень подготовки, и при этом они служат под чужими морскими флагами, поскольку своего флота у нас нет. У нас есть только портовое обслуживание, порты торговые, пассажирские и другие, экспедиционные и рыболовецкие наши, перестали, практически, существовать.

Поэтому, ну, …….. с нашей области Донецкой коррелируется  с тем процентом доля у области от… области от всей Украины, и доля от миграции, то есть, достаточно существенная. И поэтому для нас очень важно сохранить работников тех, которые нам нужны. Хотя при этом они получают зарплаты в разы, а в некоторых специальностях, например, как у моряков, программирование и прочих специальностей, в 15 и даже 40 раз.

При этом недавно наши политики заявили, что на Западе работают в четыре раза лучше, чем у нас, выше производительность труда. Так это же работают и наши, в том числе.

И еще одно, хотел бы я обратить внимание, что работающих приближается соотношение к пенсионерам один к одному. А как тогда с миграцией, а как тогда с кризисом демографическим? А кому же тогда нужны будут такие нам визы облегченные? Мы, конечно, в Донбассе, делаем  некоторые шаги. Это прежде… еврорегион Донбасс, который сотрудничает с Россией и англомирация "Северный Донбасс" высокотехнологичное производство. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

Для виступу запрошується народний депутат України Ар'єв Володимир Ігоревич, член Комітету Верховної Ради України в закордонних справах, фракція "Батьківщина".

 

17:06:43

АР’ЄВ В.І.

Шановні учасники слухань! Ну, я виступаю один із останніх і тому я трошки підіб'ю, напевно, підсумки того, що було сказано. Але, перше, я хочу спитати, скажіть, будь ласка, а ви думаєте, що нинішній владі дуже вигідно, щоб Україна мала безвізовий режим з Європейським Союзом? А пан колега із міжнародного фонду "Відродження" говорив про те, що це скандал. А я вважаю, що це абсолютно нормальне явище, тому що якщо будь-яка людина з Донбасу, із Дніпропетровської області, з Вінницької, я не кажу вже про Західну Україну, яка більш інтегрована до поїздок в Європейський Союз, відвідає будь-яку найближчу країну ЄС, то після цього вона повернеться найжорстокішим ворогом режиму Януковича в Україну. Коли людина зайде  в супермаркет в Польщі або у Словаччині і побачить, що продукти харчування дешевше, ніж в Донецьку та Дніпропетровську, вона зрозуміє, що її тут дурять. І тому нам сьогодні треба виходити лише з одного, якщо ми не підштовхнемо нашу дорогу в усіх відношеннях владу до активних рішень, то ніякого безвізового режиму і ніякого просування у плані дій очікувати не варто.

Тепер з іншого  боку, як ми виглядаємо з боку Європейського Союзу, який має нам відкрити свої кордони? Ми виглядаємо як країна, яка має один із найгірших показників по сприйняттю корупції серед усіх країн світу. При цьому правоохоронна система займається здирництвом, міліція перетворилася на грабіжників, які стоять на дорогах і забирають гроші із  простих людей, в тому числі і з громадян Євросоюзу, які їдуть до нас екстримали-туристи. При цьому Міністерство внутрішніх справ контролює паспортну систему, яка в свою чергу видає паспорти за допомогою напівкомерційної структури із великим корупційним минулим, яка контролюється людиною, яка переховується зараз за кордоном. Картина інфернальна для України і от з таким багажем з нами ще розмовляють.

Чи ми можемо зараз зарадити? Ну, власне, ці слухання – це може бути один із невеличких поштовхів, які треба робити насправді нам тут, всередині, кожен день.

Ті речі, нам потрібно сьогодні ухвалити, та, власне, якщо би ми, коли ми говоримо про ту частину, що стосується боротьби з корупцією, якщо би ми сьогодні мали те законодавство, яке було прийнято у 2009 році, той антикорупційний пакет, і його якість, пан Калєтнік може підтвердити, яка була оцінена світовими, в тому числі і європейськими організаціями, як один із кращих в Європі, якби ми сьогодні його мали, то, я думаю, дуже багато питань навіть ми би сьогодні тут не обговорювали. Але в 2010 році нова влада, яка прийшла, разом із переформатованою більшістю з минулого парламентського скликання, вони просто скасували цей пакет антикорупційних законів, ухваливши замість того, вибачте на слові, кастрований варіант.

Що ми маємо на сьогоднішній день із антидискримінаційним законодавством? Давайте говорити відверто: в залі навряд чи будуть для цього голоси. Це пов'язано із тим, що сьогодні парламент, яким би він не був, але він є дзеркалом українського суспільства, і українське суспільство ті речі, про які ми сьогодні говоримо, зокрема щодо сексуальних меншин, об'єктивно поки що не готове прийняти. Ми маємо пояснювати деякі речі, принаймні країни Східної Європи, наші найближчі західні сусіди, йшли до цього поступово, але не нав'язували цей момент.

Як ми можемо вийти з цієї ситуації? А вихід є. Якщо ми хочемо реально вирішити проблему, а не потім бідкатися, що цей закон прийнятий не був, то можна розробити план "Б". План "Б" полягає в елементарній речі: Уповноважений України з прав людини може подати до Конституційного Суду України подання з проханням протлумачити статтю Конституції України щодо відсутності дискримінації, в тому числі і щодо цих речей.

Тлумачення  Конституційного Суду воно використовується на рівні із законодавством України, про це може сказати кожен юрист.  Можливо комусь це підійде, але компромісний вихід із ситуації нам треба шукати, якщо ми хочемо отримати безвізовий режим, а не потім виправдовуватися і скидаючи, звалюючи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

АР’ЄВ В.І. Звалюючи один на одного чому ці норми прийняті не були.

Тому я закликаю в даному разі абсолютно всіх зрозуміти, що рано чи пізно Україна додому в Європу  повернеться, і безвізовий режим як і асоціація, якщо навіть вони відтягнуться у часі, але все одно неодмінно відбудуться. Просто дуже багато що залежить від того, чи ми хочемо  зробити, чи ми хочемо потім  пояснювати, чому це не сталося. А безвізовий режим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Ігоревич.

Для виступу запрошується Дзарданов Микола Сергійович, народний депутат, фракція Компартії України, член Комітету з питань європейської інтеграції.

 

17:12:46

ДЗАРДАНОВ М.С.

Дорогие друзья! Очень приятно видеть в нашем зале такие молодые лица. Может через несколько лет вы будете здесь полноправными членами, и я в это надеюсь. И наша Коммунистическая партия она как-раз и направлена в будущее, потому что очень много законопроектов подготовлено именно для молодежи. Но разговор не об этом.

У нас в нашей политической партии несколько другая ориентация, то есть я имею в виду не сексуальная, а политическая. И вот курс на Европу с таким экономическим развитием, в котором находится страна, когда три четверти предприятий просто  уничтожено,  лучшие предприятия и лучшие отрасли отданы олигархам или там, как говорят иногда, членам семьи большой одной.

И самое главное.  Вот когда нас куда-то зовут, ну в Европу… А мы разве не в Европе  находимся?  Центр Европы находится в Раховской области, чтобы вы знали. Это одна сторона.

Вторая сторона. Надо строить Европу здесь в Украине. С нашими ценностями, с нашей моралью, с нашей культурой, с нашим экономическим развитием. А не идти туда, где нас не очень ждут.

Я вам могу привести целый ряд примеров европейских стран, которые вошли в Европу и ничего лучшего не приобрели. Во многих прибалтийских странах полностью уничтожена экономика. Можно говорить о странах бывшего Варшавского договора, где тоже уничтожена экономика. Потому что Совет Европы – это хуже, чем Советский Союз. Он диктует жестко, по капиталистическим принципам. То есть, я говорю, что надо строить Европу у нас в Украине.

Есть такой серьезный политолог – Александр Александрович Зиновьев. Он диссидент, он многие годы провел за границей, в Германии. Так вот, он высказал очень интересную фразу. Есть два пути развития человечества: или быть человеком, или иметь. Быть – это становиться человеком и развиваться с точки зрения культурных ценностей, с точки зрения творческой. А иметь – это жажда накопительства.

Вот, к сожалению, Европа пошла по пути накопительства. И нас зовут в эту Европу. То есть, все круче, все богаче, все для себя, и так далее, и так далее. А вы разве не чувствуете, какой кризис сегодня в Европе? Очень многие страны сегодня заявляют о выходе из Совета Европы. А мы куда идем? Мы вообще не понятно, куда идем.

И еще один очень серьезный вопрос. Безвизовый режим может очень серьезно ухудшить наши отношения с нашими славянскими братьями. Это с Россией и Белоруссией. Есть у нас политики, которые готовы были бы сегодня отгородиться железной стеной от России и Белоруссии, с которой мы, слава Богу, больше 70 лет прожили и устроить безвизовый режим в Европу.

У нас уже сейчас в Европе и в других странах мира 5 миллионов наших, так сказать, граждан. Если эту границу открыть, то сколько может граждан еще, ну, уехать, и что у нас останется? Очень многие, кстати, я был единственный раз в Польше, вся молодежь из Польши сбежала как раз туда, в Европу. А из Прибалтики даже проститутки уехали.

Когда вот мне, ну, не очень понравилось выступление представителя Совета Европы, значит, когда он начал говорить на английском языке. Ну, во-первых, он относительно неплохо говорит на русско-украинском таком диалекте. Но я вот чего-то не вижу, когда представители "Свободы" не дают нам говорить в этом зале на русском языке, почему-то они не возмущались, а представители "Свободы" здесь были, значит, когда человек говорит с этой трибуны на английском языке. Это ж тоже дискриминация. Нам, депутатам русскоязычным, русскоязычной направленности, нам просто не дают в этом зале говорить на русском языке. О каком европейском выборе мы можем говорить?

И еще один вопрос. Председательствующий заявлял здесь, что не надо никакой политики, почему представители оппозиции пришли в соответствующих маечках.

И самый последний вопрос. Нельзя строить законодательство, когда противоставляется личность человека одного, а ни всех заключенных, и говорят: "Вот не освободите, мы вас в Совет Европы не примем". Это политически бред. Спасибо.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Миколо Сергійович. Сідайте.

Шановні учасники парламентських слухань, у нас з вами перелік бажаючих виступити вичерпаний. Я би хотів звернутися, в нашому залі зараз знаходиться більше 200 представників молоді, студентства, можливо, хтось із вас має бажання виступити з цієї трибуни, висловити своє бачення? Немає бажаючих? Підходьте до трибуни, я вам зараз надам слово.

Крім цього, я хотів би звернути увагу комітету на якість підготовки до парламентських слухань, тому що це велике неподобство, коли в нашому залі зараз уже напівпустий зал. Одна частина виступаючих, в тому числі і народних депутатів одразу після свого виступу залишила цей зал, тобто виступали тільки для телеглядачів, тільки для того, щоб їх виборці почули, а не для того, щоб прийняти участь в обговоренні і в цій широкій дискусії. А інша частина зала просто залишила у зв'язку з тим, що, мабуть, їм не цікаво.

Тому, можливо, потрібно комітету дивитися, і якщо такий рівень підготовки, то проводити комітетські слухання, а не парламентські. Назвіть свою фамилию і, будь ласка, виступайте.

 

ДАВИДЮК М. Мене звати Микола Давидюк. Я депутат Волинської обласної ради від Всеукраїнського об'єднання "Свобода", голова Комісії з питань міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних зв'язків та інвестицій.

Шановні колеги, шановні пані та панове, шановні молодь, які є присутні, майбутнє нашої держави, мені чогось дивно, що, хотів би повторити слова моїх колег, які виступали, що все ж таки чомусь нас ставлять в такі умови, що ми просимося в Європу, адже ми просто вертаємося в Європу, в свій рідний дім, до своєї сім'ї європейських народів, адже не ми вийшли із Європи, нас просто забрали із Європи. Так склалося історично. Адже всі, і історія, і культура пов'язана повністю українська із європейською культурою.

Мені чогось дивно, що все питання стоїть і чогось воно все акцентувалося на сексуальній рівності. Можна з різних сторін піднімати це питання, але, повірте, можна взяти такий аргумент. Я педагог, директор школи. Чи можу я взяти людину іншої сексуальної орієнтації для навчання дітей, коли наше суспільство до цього не готове? І як сприймуть це батьки?

Я вважаю, що на сьогоднішній день воно виглядає приблизно так, що у наш ненормальний час будь-яка нормальна людина вважається ненормальною через те, що вона нормальна. Розумієте? І отак воно виглядає. Якщо в нашому суспільстві є ще здорова мораль, то чому нас в чомусь ще звинувачують? Це ми маємо виправлятися чи, можливо, треба, щоб вже Європа задумалася над мораллю. Ну, я не буду…  воно піде так, як прийме більшість у Верховній Раді.

Єдине, що хочеться сказати. Є такий цікавий вислів: "Якщо замість вечері додому вернутися на сніданок, то можна позбутися і обіду". Я б хотів би звернутися до наших можновладців, бути тверезими, підійти розумно до прийняття тих рішень і законів. Тому що відтягування всіх євроінтеграційних процесів негативно впливає на загальний стан і нашої держави, і нашої економіки. Тому що те, що говорили мої колеги – це дасть нам і верховенство права, дасть і регулювання взагалі законодавства, ну, і відповідно те, що говорили дасть регулювання і добробуту пересічного українця.

Дуже часто, от мені прийшла така думка. Чому, коли обговорюється питання сторони, на жаль, немає пана Томбінського, я хотів би сказати, чому для того, щоб носити окуляри, мало того, щоб бути розумним, то нас заставляють ще погано бачити. Чому? Чому, якщо у нас   все добре, то чогось нас заставляють щось змінити.

Мені сподобалась позиція пана Ар'єва, він дав хорошу ідею, як можна вийти, навіть в тій важкій ситуації, щоб все ж таки врегулювати законодавчу базу в нашій державі.

Ну, і звертаю увагу, шановні  пані та панове, що коли нам ставлять умови залізних правил, то говорять так: що у залізних правил повинні бути залізні винятки. І це теж треба підходити по європейські. Тому що і ми маємо такі самі права, які мають європейці. І не можна переставляти чиїсь вище від інших.

Я вважаю, шановні слухачі і всі, хто сьогодні брав участь в обговоренні, що Україна буде в Європі. Вона не іде в Європу. Вона вертається в своє природнє середовище, в якому вона була на протязі століть і тисячоліть. Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Для заключного слова запрошується голова Комітету з питань європейської інтеграції Немиря Григорій Михайлович.

 

17:23:53

НЕМИРЯ Г.М.

Дякую.

Я хотів би висловити своє задоволення якістю  дискусії. А кількість  показники важливі, але я думаю, що сьогодні ми мали необхідні   елементи для якісної дискусії. Третина виступаючих  представляли неурядовий  сектор, громадські організації, які мали можливість висловити те,  що вони вважали за можливе  і важливе висловитись. Є документи, їх досліджено, вони всі будуть розміщені на веб-сайті  комітету.

Вперше у Верховній Раді  виступив і взяв участь в обговоренні посол,  голова делегації  Європейського Союзу пан Ян Томбінський. Я думаю – це також заслуга парламенту, заслуга Комітету з питань європейської інтеграції, який, до речі, одноголосно, за одним утримавшимся, прийняв і проект рекомендацій, і затверджував список виступаючих.

Я хотів би також  сказати, що безумовно,  хоча ми обговорювали питання  безвізового режиму, візової  лібералізації, але воно так чи інакше торкалося питань цивілізаційного вибору, того,  що називається  "цінності".

Немає черги  на вихід з Європейського Союзу. Є черга для того, щоб вступити   до Європейського Союзу.  Більше того,  є черга для того, щоб стати в чергу для того, щоб вступити до Європейського Союзу.  Тому що там вища якість життя, вища якість медицини, освіти, охорони навколишнього  середовища, там живуть довше, там дитяча смертність менша.   Немає черги для того, щоб увійти до складу  Митного союзу, не ставлять умови для того,  щоб входити  до складу  Митного союзу. Я думаю, кожна людина і кожна країна має право на свій  суверенний вибір, який не можуть обмежувати інші.

Щодо  Ради Європи.  Україна  є членом Ради Європи,  Совєта Європи вже багато років. Єдина країна в Європі, яка  не є членом Ради Європи, є  Білорусь. Хочу сказати, що можливо  успіх країн Західних Балкан в тому, що вони не лише швидко  завершили   першу фазу, а і другу, і отримали безвізовий режим, що вони належали до Югославії, а це єдина країна в колишньому соціалістичному  таборі, яка мала можливість безвізово їздити як на Захід, так і на Схід, і вони в дуже короткий час, коли вони отримали візовий режим, вони зрозуміли, що таке обмеження свободи пересування.

Стосовно того, що деякі депутати виступали в тому, в чому вони вважають необхідно виступати, вони мають на це повне право, як кожен, хто сидить тут. І в даному випадку те, що ви бачите зараз, маєчка, це не маєчка, це символ того, що для того, щоб йти в Європу, треба поважати європейські цінності. Немає бути дискримінації на підставі політичних поглядів, не має бути дискримінації будь-якої іншої. Лише тоді ми будемо сумісними в Європі, із Європою, коли ми будемо поважати ці цінності у себе. Тому питання і політично-мотивованих переслідувань, і питання виконання критерій Ради ЄС задля підписання Угоди про асоціацію – це не питання Європи, це наше з вами питання.

Я дуже задоволений і хочу подякувати всім співробітникам Комітету з питань європейської інтеграції, секретаріату, представникам громадських організацій, яких ми запросили, керівництву Верховної Ради, два заступники  присутні під час парламентських слухань, представникам дипломатичного корпусу, засобам масової інформації і закликати вас до подальшої спільної роботи задля того, щоб ті наміри, ті цілі, про які ми говорили сьогодні, стали реальністю вже у найближчому майбутньому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, шановні учасники парламентських слухань, перш за все дозвольте подякувати вам за плідну та конструктивну роботу. Сьогодні в цій залі відбувся широкоформатний діалог з актуального і важливого питання. Були висловлені конкретні пропозиції для якнайшвидшого спрощення візового режиму для наших громадян. Я вдячний дипломатичному корпусу за участь у цих слуханнях.

Також хотів би ще раз наголосити на тому, що проблема отримання та видачі віз нашим громадянам є вкрай чутливою для українців. Наші громадяни все більше подорожують світом, розширюють коло своїх підприємницьких зв'язків. Крім того, у прикордонних з Євросоюзом регіонах України дуже інтенсивний рух, це пов'язано з наявністю міцних історичних та культурних зв'язків.

У своїх виступах доповідачі окреслили коло питань, над якими ще потрібно працювати, зокрема з вдосконалення антикорупційного законодавства, а також в напрямку захисту персональних даних в питаннях міграції та реадмісії, і ця робота буде продовжена. У питанні встановлення безвізового режиму на першому місці повинні стояти інтереси наших громадян та їх право на свободу пересування.

На завершення хочу зазначити, що всі подані вами пропозиції стануть частиною рекомендацій парламентських слухань, які будуть винесені на розгляд Верховної Ради України.

Парламентські слухання оголошую завершеними. Дякую за увагу. На все добре. (Оплески)