ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ

Сесійний зал Верховної Ради України

2 листопада 2016 року, 15 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України ГЕРАЩЕНКО І.В.

ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня, колеги! Доброго дня, учасники парламентських слухань на тему: «Ціннісні орієнтири сучасної української молоді»! Розпочинаємо нашу роботу.

Шановні учасники парламентських слухань, хочу поінформувати вас, що  відповідно до постанови Верховної Ради України від 1 червня цього року ми проводимо парламентські слухання про становище молоді в Україні на тему: «Ціннісні орієнтації сучасної української молоді», і за результатами нашої сьогоднішньої роботи будуть прийняті відповідні Рекомендації.

Безумовно, ми вдячні всім учасникам слухань, а це не тільки представники  парламенту, народні депутати, уряд представлений профільним міністром, а й передовсім представники молодіжних громадських організацій, органів місцевого самоврядування, інших центральних органів виконавчої влади.

Насправді сьогодні наші дебати охоплюють досить широкий спектр ключових проблем, зокрема: становище молодих українців, їхні життєві цінності, державна молодіжна політика на сучасному етапі, її оновлення та реорганізація. І, власне, я сподіваюся, що сьогодні ми не тільки почуємо важливі виступи, а дійсно зможемо в такому представницькому товаристві подискутувати про те, якою має бути державна молодіжна політика. Бо очевидно, що тут у нас є прогалини, над якими варто працювати, поєднуючи зусилля неурядового сектору, парламенту та уряду.

Хочу вас поінформувати, щоб не забирати час своїм вступним словом, про регламент нашої роботи, і одразу перейдемо до дискусії. Отже, ми, з вашого дозволу, надамо слово для доповіді міністру молоді та спорту (до 15 хвилин), для співдоповіді – голові Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму (також до 15 хвилин), тим паче що Артур Палатний був одним з ініціаторів парламентських слухань, а потім перейдемо до обговорення. На кожний виступ пропонується надати до 4 хвилин. Я прошу всіх вкладатися в регламент, щоб наші слухання були результативними, але не безкінечними. За 30 секунд до закінчення виступу ви почуєте сигнал. Знайте, якщо він пролунав, ви маєте за 30 секунд закінчити виступ.

Також я хочу сказати, що у нас забезпечується переклад для тих, хто його потребує, 2-й канал у навушниках – англійська мова. У нас також ведеться стенограма, і ті виступи, які не будуть виголошені, можна подати до секретаріату Комітету, для того щоб вони увійшли до такої загальної картини сьогоднішнього дня. Все це буде розміщено на сайті Верховної Ради України.

І, власне, підсумком нашої сьогоднішньої роботи стануть Рекомендації парламентських слухань, які будуть затверджені постановою Верховною Ради України.

А тепер я з радістю запрошую до слова міністра молоді та спорту Ігоря Жданова. Пане Ігорю, просимо до трибуни.

ЖДАНОВ І.О., міністр молоді та спорту України. Шановна Перший заступнику Голови Верховної Ради України! Шановні народні депутати України! Шановні учасники парламентських слухань! Шановна українська молодь! Передовсім дозвольте подякувати Верховній Раді України, Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму і особливо голові Комітету Артуру Леонідовичу Палатному за можливість обговорити у стінах парламенту питання, які турбують молодь.

Сьогоднішні парламентські слухання є вкрай важливими. Вони допоможуть сформувати уявлення про те, якою є наша молодь, зрозуміти її бачення власної ролі у суспільних перетвореннях, розробити пріоритетні напрями державної молодіжної політики в контексті формування життєвих цінностей сучасної української молоді. Одним із наших завдань є вироблення та реалізація реальної молодіжної політики.

Другий рік поспіль міністерство проводить соціологічні дослідження про становище молоді в Україні. Їх результати лягли в основу цієї доповіді, на них також базується наша робота. Окрім того, спільно з ЮНІСЕФ в Україні впроваджується проект U-Report – швидке опитування через безплатні SMS або мережу Twitter, яке дає змогу дізнатися думку молоді щодо важливих суспільних питань. Міністерство безпосередньо підтримує реалізацію цього проекту.

Не можна забувати, що молодь становить третину населення нашої країни. Це величезний потенціал та рушій змін. Отже, головним завданням нашого міністерства є створення сприятливих умов для всебічного розвитку молоді. «Не заважати, не вказувати, а допомагати» – це наш девіз.

Цьогорічна доповідь присвячена аналізу молодіжних цінностей, вона окреслює життєві пріоритети української молоді, а саме: міцне здоров’я, міцна сім’я та благополуччя дітей, матеріальний добробут. Ці позиції залишаються домінуючими в рейтингу ціннісних пріоритетів молоді. Водночас останніми роками для молоді зросла значущість таких цінностей, як державна незалежність України, демократичний розвиток, свобода слова, громадський контроль влади, європейська інтеграція, національно-культурне відродження, активна участь у політичному житті.

Стосовно міцного здоров’я, це головний життєвий пріоритет української молоді. Понад 80 % молодих людей сьогодні позитивно оцінюють стан свого здоров’я, близько 1 % говорять про його поганий стан. Висока оцінка молоддю власного здоров’я корелюється із загальним показником молодіжної смертності, протягом останнього десятиліття він має тенденцію до зниження. На жаль, другий рік поспіль в українській статистиці серед причин смертності населення фігурують ушкодження внаслідок воєнних дій. Серед тих, хто загинув внаслідок воєнних дій у 2015 році, молодь становить 42 %.

Прошу хвилиною мовчання вшанувати пам’ять усіх бійців АТО, молодіжних активістів, спортсменів, які загинули смертю хоробрих, відстоюючи незалежність України.

(Хвилина мовчання).

Дякую, прошу сідати.

Серйозним викликом для здоров’я нашої молоді є шкідливі звички: куріння, вживання алкоголю та наркотиків. Також непокоїть факт, що, починаючи з 2013 року, зростає показник поширеності ВІЛ-інфекції та СНІД серед усіх вікових категорій молоді. Значну загрозу в цьому питанні становить небезпечна та безвідповідальна сексуальна поведінка молодих людей.

Запорукою здоров’я молодої людини є її спосіб життя. Один із пріоритетів Мінмолодьспорту – популяризація здорового способу життя та рухової активності в молодіжному середовищі, підтримка неформальних спортивних рухів, створення умов для формування мережі літніх наметових таборів. Також спільно з органами місцевого самоврядування перед нами стоїть завдання щодо розбудови спортивної інфраструктури – будівництво сучасних, привабливих спортивних споруд, розширення мережі центрів фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх».

Я хочу поінформувати, що серед завдань, які ставлять перед собою міністерство та уряд на наступний рік, – виділення через державний фонд регіонального розвитку 300 мільйонів гривень для розвитку спортивної інфраструктури. Тому що 25 років ми не вкладали в цю інфраструктуру, вона знаходиться, особливо на місцевому рівні, в занедбаному стані. Тому наше завдання спільно з органами місцевого самоврядування, які отримали досить великі додаткові кошти, – відроджувати спортивну інфраструктуру на місцях.

Заняття фізкультурою і спортом мають бути легко доступними для різних категорій населення, насамперед для молоді та дітей із малозабезпечених сімей. Так, спільно з Програмою розвитку ООН ми підтримали старт інноваційного порталу spotify.org.ua, його діяльність спрямована на популяризацію занять спортом і здорового способу життя серед молоді. Це сучасна онлайн-платформа, де можна знайти інформацію про всі існуючі в населеному пункті спортивні заклади та послуги, подивитися цікаві просвітницькі відео про різні види спорту.

Друге місце за значущістю для української молоді займають сімейні цінності, такі як міцна сім’я і благополуччя дітей. В Україні традиційно зберігається високий рівень шлюбності. Офіційно зареєстрований шлюб є основною формою сімейних відносин. Однак дедалі більша частка молоді відкладає шлюб до завершення навчання та влаштування на роботу, зростає вік взяття шлюбу, ранні шлюби стають нетиповим явищем.

Метою створення сім’ї для молоді, в першу чергу, є народження і виховання дітей, кохання, бажання жити з близькою людиною. Менш значущими цілями є покращення матеріального становища та спільне ведення домашнього господарства. Однією з гострих проблем є висока ймовірність раннього розпаду сім’ї. Майже кожен десятий молодий українець у віці 25-34 роки має негативний досвід подружнього життя та є розлученим.

В Україні існує система державної соціальної підтримки сімей, що забезпечується Міністерством соціальної політики. Також запрацювала ініціатива «Шлюб за добу», яку ініціював Мін’юст. Однак всього цього недостатньо. Є потреба у формуванні якісно нової сімейної політики, спрямованої на зміцнення інституту сім’ї та подолання демографічної кризи.

Важливим життєвим пріоритетом молоді є матеріальний добробут – це гідна робота і заробітна плата, доступне житло. У зв’язку із складною економічною ситуацією та агресією Російської Федерації проти нашої країни рівень зайнятості серед молоді минулого року опустився до найнижчої позначки за останнє десятиліття. Складним залишається і фінансове становище молоді та забезпечення її житлом.

На створення умов для вирішення житлових проблем спрямована Державна програма забезпечення молоді житлом на 2013-2017 роки. На жаль, щороку кількість наданих пільгових кредитів скорочується, а постійне недофінансування цієї програми взагалі ставить під загрозу її реалізацію.

З метою вирішення питання працевлаштування і зайнятості молоді у вільний від навчання час, а також сприяння розвитку молодіжних ініціатив у трудовій сфері міністерство підтримує молодіжні центри праці. У 2015 році за підтримки міністерства та Програми розвитку ООН запрацював профорієнтаційний портал «Моя кар’єра», який містить інформацію про наявні в Україні можливості щодо стажування, практики, інтернатури та пошуку роботи. Завдяки порталу у 2015-2016 роках понад 12 тисяч молодих людей безоплатно пройшли міжнародний профорієнтаційний тест «Magellano University». Хочу сказати, що за кордоном проходження цього тесту коштує декілька сотень євро. Тестування допомагає визначитися з пріоритетами щодо місця навчання та майбутньої роботи.

Цього року Мінмолодьспорту за ініціативою Центру «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» розпочало проект «Пакт заради молоді – 2020». Пакт є впровадженням і продовженням європейської ініціативи, його реалізація передбачає створення щонайменше 100 партнерських проектів між бізнесом і освітнім сектором, забезпечення 10 тисяч нових місць для стажування та працевлаштування молоді. Вже сьогодні нашими партнерами в реалізації цього проекту є понад 30 провідних українських та іноземних компаній, зокрема Coca-Cola, Nestle, Bayer, «Київстар» і десятки інших.

Окремо хотів би виділити життєві пріоритети, керуючись якими молоді люди стали на захист нашої держави та здійснюють демократичні перетворення в Україні. Мова йде про громадянські та національно-патріотичні цінності. Особливо хочу відзначити активну волонтерську діяльність. У моральному плані волонтерський рух, що об’єднує небайдужих людей, є проявом дієвого патріотизму. Порівняно з 2015 роком, спостерігається зниження волонтерської активності, це факт, і не лише серед молоді, однак вона залишається потужним інструментом трансформації України. Сьогодні волонтери мають найбільшу довіру людей з-поміж усіх суспільних і державних інститутів.

Можна виділити такі важливі характеристики громадянської активності сучасної української молоді. Зростає рівень залучення молоді до громадських ініціатив, проте участь молодих людей у молодіжних громадських об’єднаннях залишається, як і в попередні роки, дуже низькою. Молоді громадяни орієнтовані на локальну, спонтанну самоорганізацію у вирішенні проблем, безпосередньо пов’язаних із задоволенням життєвих потреб.

Формування активної громадянської позиції української молоді є одним із пріоритетів діяльності нашого міністерства. На підтримку молодіжних ініціатив спрямовані Державна соціальна цільова програма «Молодь України» на 2016-2020 роки та Дорожня карта реформування молодіжної сфери, розроблена спільно з «Реанімаційним пакетом реформ».

Міністерство щороку проводить конкурс проектів, розроблених молодіжними та дитячими громадськими організаціями, реалізація яких фінансується з державного бюджету. Нами здійснено реформування конкурсу, внесено прогресивні зміни до відповідних нормативних документів. Конкурс став більш відкритим і прозорим, а найголовніше – він став всеукраїнським. Окрім того, вперше до участі в конкурсі проектів допущені місцеві дитячі та молодіжні організації.

Якісні зміни відбулися у присудженні Премії Кабінету Міністрів за особливі досягнення молоді у розбудові України. Мова йде про розширення громадянських ініціатив на місцевому рівні, визначення чітких механізмів присудження премій, посилення ролі громадянського суспільства у визначені лауреатів. Розмір премії збільшено у 18 разів, до 50 тисяч гривень, що є відчутним стимулом для пасіонарної і активної молоді. До речі, хочу вас поінформувати, що буквально дві години тому премії Кабінету Міністрів за особливі досягнення молоді у розбудові України були вручені. Я просив би привітати лауреатів, це 18 молодих людей, кожен із яких є особистістю (Оплески).

Закликаю вас активніше долучалися до цього конкурсу, думаю, що кожен із присутніх готовий податися на цей конкурс і виграти його.

З метою підвищення мобільності української молоді та ознайомлення з європейськими цінностями у 2015 році створено ради обмінів молоддю між Україною, Польщею і Литвою. Україна вперше стала учасником міжнародної програми уряду Японії «Корабель молодих лідерів світу». Відбувається переформатування двосторонніх молодіжних програм з іншими країнами.

Міністерство розпочало роботу з розвитку діючих і створення нових молодіжний центрів, розроблено проект Типового положення про молодіжний центр. Документ враховує національний та європейський досвід організації діяльності таких центрів, проводиться його громадське обговорення. Ми, до речі, провели декілька семінарів, «круглих столів» із залученням представників Ради Європи, де вони пояснювали, як функціонують молодіжні центри у європейських країнах, яким чином їм надається знак якості, і як вони проводять роботу. Переконаний, що впровадження саме таких молодіжних центрів – не формальних, не з під палки, не під патронатом якихось державних органів, а за їх сприяння під час безпосередньої діяльності молоді – зможе надати нашій молодіжній ініціативі нове дихання.

Ведеться робота з підготовки молодіжних працівників та сприяння їх діяльності в об’єднаних територіальних громадах, на це спрямована навчальна програма «Молодіжний працівник». Програма допомагає налагодити партнерські відносини між державними та молодіжними інституціями.

Ще одне питання порядку денного – прийняття нового закону про молодь, розроблення якого ініційоване народними депутатами України. Зараз ведеться громадське обговорення, і міністерство безпосередньо долучилося до цього процесу. Наші представники їздять по областях, проводять «круглі столи», і це дозволить, безумовно, посилити цей закон.

Останніми роками ми спостерігаємо піднесення патріотичних переконань української молоді, близько 80 % молодих людей пишаються українським громадянством. Для молодого покоління гордість за країну є природньою, молодь не відокремлює себе від незалежної України, вона є її частиною. Більше того, 65 % молодих людей вбачають майбутнє своїх дітей саме в Україні. Поїхати до інших країн хочуть, як правило, з метою навчання або працевлаштування, але потім обов’язково повернутися назад. Проявом патріотизму є готовність до захисту держави: майже 70 тисяч молодих людей отримали статус учасника бойових дій. Загалом 30 % молоді готові захищати Україну зі зброєю в руках, а 54 % – ненасильницькими методами.

Важливим індикатором є формування національно-патріотичного світогляду. Майже половина молодих людей у повсякденному житті послуговуються українською мовою, більшість молодих людей ідентифікують себе як українці. Однак українська мова для багатьох ще не стала об’єднуючою цінністю, вдома, у родині, спілкуємося українською, а з друзями або на роботі – російською. Формування національно-патріотичного світогляду української молоді є пріоритетним завдання міністерства. Після погодження заінтересованими органами буде затверджено Концепцію державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на 2016-2020 роки і Типове положення про Координаційну раду з питань національно-патріотичного виховання при місцевій державній адміністрації.

Хочу сказати, що за останній рік відроджені такі національно-патріотичні фестивалі, як «Мазепа-Фест», ми підтримали «Бандерштат», «Ше.Fest» та інші проекти національно-патріотичного виховання.

Хотів би сказати наостанок, що державна молодіжна політика потребує суттєвих змін. Вам роздано проект Рекомендацій…

ГОЛОВУЮЧА. Шановний пане міністре, ми Вам дали вже додаткову хвилину, у вас ще буде заключне слово, я маю слідкувати за регламентом. Дякую Вам. Дійсно, учасникам роздано проект Рекомендацій парламентських слухань, ви можете подавати до нього свої пропозиції.

А зараз запрошую до співдоповіді голову Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Артура Леонідовича Палатного. Будь ласка.

ПАЛАТНИЙ А.Л., голова Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму (загальнодержавний багато-мандатний виборчий округ, партія «Блок Петра Порошенка»). Дякую. Шановна Ірино Володимирівно! Шановні колеги! Шановні учасники парламентських слухань! Верховна Рада України відповідно до вимог Декларації про загальні засади державної молодіжної політики України щороку проводить парламентські слухання про становище молоді в Україні. Хочу нагадати, що попередні парламентські слухання відбулися в листопаді 2014 року на тему: «Участь молоді в суспільному житті: економічна активність». Тема сьогоднішніх парламентських слухань: «Ціннісні орієнтації сучасної української молоді», що є логічним продовженням минулорічних слухань у Комітеті щодо формування патріотизму та національної свідомості дітей і молоді в сучасних умовах.

Тема сьогоднішніх парламентських слухань має надважливе значення, оскільки саме ціннісні орієнтири молодого покоління визначають його соціальне становлення та розвиток, визначають майбутнє Української держави, адже молодь визначає демографічні перспективи держави, впливає на суспільно-політичну ситуацію в Україні, саме від позиції та поведінки молоді багато в чому залежать стабільність у державі і перспективи її подальшого розвитку.

З іншого боку, треба констатувати, що держава недостатньо уваги приділяє розв’язанню проблем молоді. Жодний стратегічний документ держави – ні Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», ні Програма діяльності Кабінету Міністрів України, ні Коаліційна угода – не містять конкретних завдань щодо покращення соціального становища молоді. Відтак, метою парламентських слухань є донесення до суспільства, влади, що ціннісні орієнтири молодого покоління є однією з головних складових національної безпеки України.

Впевнений, що ми єдині в тому, що визначальними цінностями молоді є здоров’я, якісна освіта, гідна робота, житло та родина. Проте всі ці питання неможливо вирішити, якщо не забезпечити незалежність і територіальну цілісність нашої держави. Не можна оминути проблему сьогодення – збройний конфлікт на сході України. І свою доповідь розпочну зі слів подяки молодим українцям, хлопцям та дівчатам, – військовослужбовцям, бійцям добровольчих батальйонів, лікарям, волонтерам, які захищають честь, свободу і незалежність України.

Ми повинні пам’ятати подвиг Героїв Небесної Сотні, які дали поштовх до розуміння, що саме українська нація повинна писати свою нову історію та творити своє майбутнє.

На превеликий жаль, за інформацією Міністерства оборони України, кількість військовослужбовців Збройних Сил України віком до 35 років, які загинули під час виконання завдань у районі проведення АТО, становить 906 осіб. Тому, шановні друзі, прошу вас вшанувати пам’ять героїв хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання).

Дякую, сідайте.

Ми будемо завжди їх пам’ятати, поки вони в наших серцях – вони з нами. Більше того, саме їхні вчинки дали величезний поштовх справжньому національно-патріотичному вихованню.

Ми зобов’язані максимально підтримувати учасників бойових дій, переважна більшість яких є молоддю, забезпечити їх інтеграцію в мирне життя. Дуже болючими є питання щодо ефективної адаптації та психологічної реабілітації молодих бійців та членів їхніх родин, встановлення групи інвалідності, санітарно-курортного лікування, забезпечення житлом та надання іншої допомоги. Кожен боєць на фронті має відчути, що може розраховувати на надійну підтримку з боку держави.

Неодноразові дослідження у сфері молодіжної політики показали, що саме молодь є найбільш вразливою, найбільш незахищеною з-поміж усіх груп населення. Серед найгостріших молодіжних проблем слід відзначити труднощі з отриманням якісної освіти та гідної роботи, погіршення здоров’я та відсутність кваліфікованого медичного забезпечення, значна економічна та соціальна залежність від батьків, відсутність ресурсів для поліпшення житлових умов.

Становлення молодої людини, формування її характеру, отримання професійних навичок відбувається у навчальних закладах, тому освіта є визначальним чинником для соціального становлення молоді та її розвитку. Українська молодь орієнтована переважно на здобуття вищої освіти, оскільки більш високий рівень освіти підвищує шанси знайти добре оплачувану роботу, хоча й не гарантує працевлаштування.

Молодь має усвідомлювати стратегічний характер вибору освіти та отримання гідного першого робочого місця. Держава, у свою чергу, має забезпечити молодим громадянам можливості для здійснення свідомого вибору напряму освіти. Також молода людина повинна мати можливість хоча б частково утримувати себе протягом навчання у вищому навчальному закладі. Тому наш Комітет вважає помилковим радикальне реформування системи нарахування стипендій, запропоноване урядом. Якщо стипендії виплачуватимуться лише відмінникам та малозабезпеченим, можемо отримати потужний соціальний вибух серед молоді.

Досі не вирішено питання фінансування професійно-технічних навчальних закладів. Це позбавляє молодь із малозабезпечених сімей можливості здобути освіту і знайти гідне місце в житті. Необхідно розробити механізми їх фінансування, зокрема, визначити відповідальність місцевих рад за належне функціонування ПТУ, а також шляхи компенсації видатків тим місцевим бюджетам, які не мають необхідних ресурсів для фінансування ПТУ.

Проте будь-яка освіта стане непотрібною, як не вирішено питання працевлаштування. Однією з головних причин безробіття молоді є неможливість влаштуватися на роботу після закінчення навчальних закладів. Особливо гостро стоїть проблема працевлаштування сільської молоді, яка готова працювати будь-де, аби тільки платили.

Вважаю, що потрібно напрацювати ефективний механізм залучення молоді до праці, адже неефективні системи профорієнтації, проблеми зі створенням продуктивних робочих місць для молоді, обмежені можливості стажування знижують рівень соціальної захищеності нашої молоді. Таким чином, її творчий потенціал не використовується ефективно, що шкодить розвитку країни, адже саме молодь вносить у життя країни нові знання, технології, нові форми роботи, здійснює наукові відкриття.

Більше того, саме інтелектуально підготовлена молодь з мовчазної згоди суспільства виїжджає на постійне місце проживання за кордон. На міграцію молодих українців штовхає відсутність гідної роботи, доступного житла та соціальних перспектив. Так, за інформацією Головного управління статистики Польщі, минулого року в їхній країні навчалося 30 589 українців, що становить 60 % усіх іноземних студентів. Скажу більше, масовий від’їзд молоді за кордон обертається для нас втратою свіжих ідей, нових вражень та кращих фахівців у майбутньому. Маємо створити такі умови, щоб молоді люди не хотіли працевлаштуватися за кордоном, а залишалися в Україні і працювали на благо нашої держави.

Вважаю, що держава має стимулювати роботодавців за працевлаштування молодих спеціалістів після здобуття вищої освіти. На сьогодні їхня участь у сприянні зайнятості молоді, дотриманні стандартів щодо трудових відносин є недостатньою. Зокрема, необхідно відновити механізм фінансування першого робочого місця для молоді. Якщо молода людина має стабільну роботу, лише тоді вона може створити міцну сім’ю. Тому проблеми молодих сімей є дуже, на жаль, актуальними.

Проте найбільш гостро стоїть питання забезпечення молоді житлом. Майже половина молодих сімей живуть із батьками, що нерідко породжує гострі конфлікти. У підсумку маємо велику кількість розлучень. Тому маємо відновити фінансування державної програми забезпечення молоді житлом.

Однією з важливих цінностей нашої молоді є здоров’я. Більшість молодих громадян України не веде здоровий спосіб життя, серед молоді поширюються такі шкідливі звички, як тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотиків. Багатьом гаджети замінили, на жаль, заняття фізичною культурою і спортом, у зв’язку з цим більшість юнаків та дівчат мають незадовільну фізичну підготовку. Тому постає питання всебічної активізації фізкультурно-спортивної роботи як головного чинника здорового способу життя. Я цілком переконаний, що якщо сьогодні ми разом не відродимо спортивну інфраструктуру, не зробимо фізичну культуру і спорт популярними в молодіжному середовищі, отримаємо сумні результати.

На жаль, молодь не може розраховувати на якісне медичне обслуговування. За сумною статистикою, 80 % учнів старших класів через відхилення у стані здоров’я мають обмеження у виборі професії, а неякісне харчування, викликане насамперед соціальними чинниками, призводить до подальшого погіршення здоров’я, зниження успішності в навчанні і зменшення працездатності.

Переконаний, якщо кожен з нас усвідомить свою особисту відповідальність за долю України, ми зможемо об’єднати всі політичні сили та органи влади, органи місцевого самоврядування і вирішити ці питання.

Шановні учасники парламентських слухань! Сьогодні у парламентській залі зібралися справжні фахівці, представники громадських організацій та просто небайдужі люди. Я впевнений, що сьогодні відбудеться відверта дискусія, буде багато цікавих пропозицій, і ми зможемо зробити проект постанови про Рекомендації парламентських слухань, який підтримає вся Верховна Рада.

Я звертаюся до головуючої. Прошу все-таки з вашої згоди встановити регламент не 4 хвилини, а 3 хвилини. Багато є промовців, я хотів би, щоб усі висловили свої пропозиції. Я думаю, що немає заперечень? Немає, так? Тому я прошу, Ірино Володимирівно, змінити регламент. Все-таки я хотів би, щоб усі виступили, висловили свої пропозиції. Хто не встигне виступити до 18 години, подавайте пропозиції до секретаріату Комітету в письмовій формі, вони будуть враховані при підготовці Рекомендацій парламентських слухань. Дякую за увагу. Слава Україні! (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякую Вам, шановний колего. Хочу сказати, що позиція комітету завжди є для нас визначальною. Звичайно, ми врахуємо вашу пропозицію, дійсно, дуже багато бажаючих записалися на виступи, і щоб всі змогли сьогодні з високої трибуни заявити про свою позицію щодо наших відкритих дебатів, ми встановлюємо регламент виступу в обговоренні 3 хвилини. Звичайно, кому не вистачить, будемо трошечки додавати, але прошу вкладатися в регламент.

Переходимо до обговорення теми наших парламентських слухань. З великою радістю і приємністю я запрошую до слова голову Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні пані Джованні Барберис. Будь ласка, пані. Дуже раді вас бачити (Оплески).

БАРБЕРИС ДЖ., голова Представництва Дитячого фонду ООН в  Україні. Доброго дня, шановні учасники парламентських слухань, народні депутати та члени уряду! Передовсім хочу сказати, що я щаслива виступати сьогодні в цьому залі. Дуже дякую за запрошення.

Реальна значуща участь молоді у зібраннях, де приймаються рішення, таких, як ця, наприклад, є вирішальною для успіху вироблення політик і стратегій, спрямованих на молодь. І про це варто говорити, що в процесі обговорення молодіжної тематики надзвичайно важливо почути думку самих молодих людей.

У 2016 році ЮНІСЕФ в Україні значно посилив підтримку для розширення прав і можливостей молоді та залучення до прийняття рішень на рівні громади. Як щойно сказав міністр, ми розпочали нашу флагманську молодіжну ініціативу U-Report. Це система опитування через безкоштовні SMS і повідомлення у мережі Twitter, які дозволяють молоді ділитися своїми думками з питань, які для них є цікавими.

Наша мета і завдання – звернути увагу тих, хто приймає рішення, на думки молоді. U-Report започатковано в Україні як складову глобальної ініціативи, в якій вже взяли участь 3 мільйони осіб у 29 країнах світу. Більше 12 тисяч молодих людей в Україні вже зареєстрували свої відповіді в рамках опитування U-Report. Вони стали учасниками понад 30 SMS-опитувань стосовно таких важливих аспектів життя, як освіта, суспільна діяльність, участь у ній молоді, молодіжна політика, толерантність, дискримінація, охорона здоров’я та епідемія ВІЛ. Така методика опитування цікава тим, що дані можна збирати і використовувати дійсно швидко, в режимі реального часу. На нашу думку, це найефективніший спосіб створення можливостей для молоді та її залучення, зокрема до формування рішень на рівні громади.

Наприклад, до травня 2016 року ЮНІСЕФ виконав глобальне опитування щодо жорстокого поводження однолітків. Опитування показало, що в Україні 89 % молодих респондентів вважають, що знущання в середовищі однолітків є проблемою, водночас тільки 4 % молодих людей розповіли про таке знущання своїм батькам або вчителям. За цими результатами ЮНІСЕФ із партнерами, зокрема з Міністерством освіти і науки, наступного навчального року розпочнуть кампанію проти жорстокого поводження з однолітками у школах України.

Завдяки U-Report молодь отримала можливість висловити свої погляди на майбутнє розвитку України. Як ви знаєте, наразі Україна визначає свої цілі сталого розвитку. Коли молоді люди отримали запитання про цілі сталого розвитку, 45 % респондентів визначили головним пріоритетом розвитку України зайнятість, а 33 % назвали досягнення миру та рівності. Охорона здоров’я та зміна клімату також відзначені як важливі для молоді.

Ми знаємо, що молодь є рушійною силою змін, молодість – це частина великих ідей щодо соціальної справедливості, майбутнього, життя, свободи і прав людини. Це енергія, яка може і має стати рушійною силою, що змінить все суспільство.

ЮНІСЕФ також вважає, що створення можливостей для молоді знаходить відображення у сильних особистостях, більш спроможних громадах та в міцнішій країні. Маю надію, що ці слухання розширять можливості та надихнуть і молодих, і дорослих через гарні приклади значущої участі у прийнятті рішень працювати задля досягнення цілей і особистості, і суспільства в цілому. Шлях залучення молоді відповідає прагненню молодих українців до участі у прийнятті рішень, зокрема у процесі вироблення державної молодіжної політики. Дякую (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дуже дякуємо за вашу підтримку. Вибачте, але ми маємо список бажаючих виступити і мусимо заслухати всіх. Дякуємо ще раз, дорога колего.

Запрошуємо до слова заступника міністра освіти і науки України Романа Гребу. Будь ласка, пане Романе. Прошу всіх вкладатися в регламент.

ГРЕБА Р.В., заступник міністра освіти і науки України – керівник апарату. Добрий день, шановні колеги! Щиро дякую, що запросили на цей захід, я вважаю його надзвичайно важливим. Міністерство освіти і науки є тим міністерством, яке стоїть на захисті і очолює інтереси молоді, а також формує ціннісні орієнтири сучасної української молоді.

Наразі однією з ключових реформ, які здійснює міністерство, є реформа, яка полягає у підготовці і подальшій реалізації Концепції «Нова школа. Простір освітніх можливостей». У цій концепції нової української школи визначено, що кожен випускник повинен бути освіченим українцем, всебічно розвиненим, відповідальним громадянином і патріотом, здатним до інновацій. Така особа поведе українську економіку вперед у ХХІ столітті.

Окремий розділ концепції називається «Виховання на цінностях». У ньому, зокрема, зазначено: «Найосвіченіша людина може стати найгіршим злочинцем, якщо не розуміє і не поділяє загальнолюдські цінності. Нова українська школа буде формувати ціннісні ставлення і судження, які служать базою для щасливого особистого життя та успішної взаємодії з суспільством». Окремо йдеться про патріотизм, оскільки саме на підставі патріотизму та любові до своєї Батьківщини повинна формуватися нова успішна особистість.

Крім того, поняття «освіта», «освітній процес» вживаються в їх сучасному розумінні, що включає навчання, виховання і розвиток. Вихований процес буде невід’ємною складовою всього освітнього процесу і орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) та соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність). Виховання не буде винесено в окремі «заняття з моралі», формування характеру можливе лише через наскрізний досвід. Усе життя нової школи буде організовано за моделлю поваги прав людини, демократії, підтримки добрих ідей. У формуванні виховного середовища братиме участь весь колектив школи.

Оскільки мало часу, хочу також сказати, що основними напрямами формування особистості та новими підходами до освіти також визначено запровадження громадянської освіти, а також інноваційні підходи в освіті. Складовою частиною громадянської освіти, зокрема, є правова освіта, яка наразі у нас вже запроваджується, починаючи з дошкілля, а потім через курс правознавства у подальшому навчальному процесі.

Також хотів би визнати, що міністерством допущені певні помилки у навчальному…

ГОЛОВУЮЧА. Прошу, 15 секунд, про помилки міністерства завжди цікаво.

ГРЕБА Р.В. …у навчальному посібнику до курсу «Сімейні цінності», якому було надано гриф міністерства. Ми визнали свою помилку, скасували гриф і винесли з цього урок, створено окрему робочу групу, яка перегляне навчальні посібники, були видані за останніх п’ять років, а також…

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Ми зрозуміли, що ви врахували помилку, що ідеальна жінка має вміти не тільки борщ варити, а їй можна і працювати (Оплески). Прошу сідати, пане Романе.

Запрошую до трибуни координатора адвокасі-кампаній Українського форуму благодійників Ларису Жигун. Будь ласка.

ЖИГУН Л.Б., координатор адвокасі-кампаній Українського форуму благодійників. Доброго дня, шановні учасники парламентських слухань! Шановна Ірино Володимирівно! Дослідження благодійництва та волонтерства, здійснене компанією GfK Ukraine наприкінці 2014 року, показало, що до волонтерства залучено 39 % молодих людей. Частка волонтерів серед молоді становить 26 %. Такий сплеск волонтерства, звичайно, обумовлений підвищенням почуття колективної відповідальності за події, що відбувалися під час Революції Гідності.

На той час законодавство з питань волонтерства не дозволяло безперешкодно здійснювати волонтерську діяльність, оскільки передбачало ряд бюрократичних процедур. Саме тому волонтери та активісти у 2015 році ініціювали внесення змін до Закону України «Про волонтерську діяльність». Серед основних позитивних новел для молоді: зниження граничного віку, з якого молода людина може займатися волонтерством, а також скасування бюрократичних процедур та необхідності отримання дозвільних документів у державних інституціях. Під час адвокації законопроекту слід відзначити підтримку волонтерів Міністерством молоді та спорту, за що ми послідовно дякуємо.

Оскільки волонтерство – це інструмент соціального, культурного, економічного та екологічного розвитку, воно сприяє вихованню у молодої людини лідерських навичок, почуття солідарності, колективної відповідальності та особистісному розвитку. Якщо молода людина сповідує відповідні цінності, це сприяє побудові успішного громадянського суспільства. Саме тому до волонтерства важливо заохочувати якомога більше молодих людей, не створюючи бюрократичні перепони.

У багатьох розвинених країнах світу волонтерський рух є основою системи саморегулювання в суспільстві. Вважаю, що саме залучення широких кіл громадськості до розв’язання суспільних проблем на волонтерських засадах може створити передумови для формування такої системи саморегулювання в суспільстві, коли проблеми, що виникають, можуть бути вирішені за рахунок внутрішніх ресурсів такого суспільства.

Поширену традицію розвитку волонтерства має американська культура: до волонтерської діяльності залучені понад 50 % громадян США, 40 % громадян Канади. Подібну історію розвитку волонтерства мають і європейські країни. Так, в Англії 50 % населення залучені до волонтерства, у Франції – 19 %, в Ірландії – 39 %, у Нідерландах – 36 %, у Данії – 25 %.

Благодійність та волонтерство суттєво впливають на формування свідомого громадянина своєї країни, це запорука відповідального ставлення до країни та майбутнього, і тому державі варто заохочувати і підтримувати розвиток волонтерства, а парламентському Комітету – завжди брати до уваги пропозиції, що надходять від благодійників та волонтерів, і особливу увагу приділяти захисту прав дітей та молоді. Дякую (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякую Вам, шановна пані Ларисо.

Запрошую до слова директора Програми розвитку ООН в Україні пана Янтомаса Хімстру, теж доброго друга і партнера Верховної Ради України. Please!

ХІМСТРА Я., директор Програми розвитку ООН в Україні. Шановна Перший заступнику Голови Верховної Ради України! Шановні народні депутати України, молоді і немолоді люди – учасники парламентських слухань! Дякую за те, що нас запросили. Якби я був трохи молодшим, то я, можливо, говорив би більш переконливо, але вибачте, я маю говорити з вами як доросла людина. У ПРООН ми працюємо з українською молоддю вже багато років. Якщо говорити про ті уроки, які ми винесли, і ті поради, які хочемо надати, вони стосуються трьох пунктів:

1) робочі місця;

2) державна молодіжна політика;

3) молодь на сході України.

Перше. Коли ви навчаєтеся у школі, коли ви навчаєтеся в університеті і проводите там більшість свого часу, вам потрібна робота. Це ваше право – мати роботу, і міністри, уряд, приватний сектор мають надати вам таку роботу. Це право, передбачене Хартією ООН про права людини, і ви маєте вимагати цього. ПРООН дуже рада співпрацювати з Міністерством молоді та спорту над просуванням веб-сайту www.career.org, де ви, пройшовши тестування, можете перевірити, яка робота більше вам підходить, 12 тисяч українців вже пройшли ці тести з великим успіхом. Це невеликий внесок з нашого боку.

Друге – це державна політика. Ми почули вас. Ви вірите, що потрібно долучатися до процесу, ви хочете брати участь у прийнятті рішень у цій країні, ви хочете і маєте бути частиною цієї політики. Я бачив, як багато хто з вас фотографувався перед початком слухань, хтось робить селфі зараз. Це ваше місце, молоді України, бо молодь – це провідна група людей, що має визначати напрям розвитку держави. Це ваше право.

Я радив би вам відстоювати свої права, говорити з політичними партіями, з усіма, хто вас слухатиме. Ваше місце тут, у цьому залі, тут ви зможете планувати майбутнє країни.

І третє – молодь за сході України. Чи усвідомлюєте ви, яка велика кількість цих молодих людей, а саме 60 %, закінчили університети? Вони не є «проблемними», це люди з великим потенціалом. Цю молодь потрібно інтегрувати: їм потрібно надати роботу, їм треба продовжувати свій науковий шлях в інших університетах. Але одного дня вони мають повернулися назад і присвятити своє життя розвитку та розбудові найбіднішої частини країни.

І наостанок. В ООН останнім часом багато уваги приділяється питанням, що стосуються вразливих груп населення, і дуже часто до цього переліку включають молодь. Я хочу вибачатися за це, я більше так не казатиму. Ви – агенти змін в Україні, а не вразлива група. Дякую (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Thank you very much!

Запрошую до слова, шановні колеги, народного депутата України, представника фракції «Батьківщина» Івана Крулька. Пане Іване, з радістю.

КРУЛЬКО І.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (загальнодержавний багатомандатний виборчий округ, політична партія «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»). Шановна пані головуюча! Шановні учасники парламентських слухань, українська молодь! Я надзвичайно вдячний організаторам та ініціаторам цих парламентських слухань за те, що в цьому сесійному залі ми говоримо, мабуть, про одну з найважливіших, якщо не найважливішу тему – ціннісні орієнтації української молоді. Це питання майбутнього Української держави, мова йде про тих людей, які, власне, вже зараз повинні брати у свої руки керівництво Українською державою.

Результати соціологічного дослідження, презентовані сьогодні в цьому залі, містять дуже важливий показник: 42,4 % молоді вважають, що самі мають вирішувати молодіжні проблеми. І це, власне, та ідея, яку ми разом з вами, з  громадськими організаціями, Міністерством молоді та спорту, з усіма, хто долучився, заклали у проект Закону «Про молодь» (№ 3621): жодних рішень про молодь без молоді. Це принцип, який є визначальним у цьому законопроекті, який ми будемо з вами через цей сесійний зал спільно проводити.

Концепція Закону «Про молодь» впроваджує дуже важливу ідею: створення умов для розвитку відповідальної молоді, яка здатна внести позитивні зміни в суспільство. І ми мусимо, дійсно, оновити законодавчий орган (ви маєте допомогти в цьому), а також зробити все, щоб молодіжна політика в Україні включала і враховувала всі ті новітні ідеї, весь європейський досвід, який, безумовно, надзвичайно важливий для того, щоб українська молодь якомога швидше інтегрувалася до Європейського Союзу. Це відхід від радянської патерналістської моделі.

Уперше на законодавчому рівні ми хочемо втілити сутність національно-патріотичного виховання молоді і громадянської освіти. Закон запроваджує Національне агентство підтримки молодіжних ініціатив, щоб кожна молодіжна громадська організація, ініціативна молодь могли отримати державну підтримку, а також інші джерела для того, щоб реалізувати свої ідеї і проекти.

Ми плануємо створити основу для побудови реальної інфраструктури молодіжної роботи через підготовку молодіжних працівників, розбудову мережі молодіжних центрів – маємо найближчим часом розглянути у другому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення окремих положень молодіжної політики та утворення молодіжних центрів) (№ 1248), – а також через створення Національної волонтерської служби, головним завданням якої є розвиток міжрегіональної молодіжної мобільності.

Я хотів би висловити велику подяку ЮНІСЕФ, Міністерству молоді та спорту, які дійсно допомогли і допомагають нам працювати над цим законопроектом. А вам я одне хочу сказати: знайте, що ця держава належить кожному з нас, і саме від нас, від кожної нашої маленької справи залежить, якою вона буде в майбутньому. Дякую вам за вашу активність, дякую, що ви є. Слава Україні! (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановний колего.

Запрошую до слова Ольгу Чабанюк, заступника голови Профспілки працівників освіти і науки України. Підготуватися пані Олені Бекреньовій.

ЧАБАНЮК О.А., заступник голови Профспілки працівників освіти і  науки України. Доброго дня, шановна головуюча! Доброго дня, народні депутати! Доброго дня, шановні колеги, молодь і ті, кому не байдуже майбутнє нашої країни! Молодь сьогодення – це те покоління, яке народилося і виросло в незалежній державі. Воно формувалося під дією багатьох соціальних, економічних чинників. І ми бачимо, що це найпрогресивніша верства населення сьогодні. Молодь – це стратегічний ресурс соціально-економічного розвитку будь-якої держави в найближчій перспективі. Якщо проаналізувати досвід європейських країн, то тільки ті країни, які інвестують у молодь, можуть успішно політично та економічно розвиватися.

Якщо говорити про інвестиції, то ми бачимо, що фінансування молоді в Україні здійснюється на належному рівні. За результатами репрезентативного соціологічного дослідження ми можемо побачити основні проблеми, які турбують сьогодні молодь:

1) стан економіки в Україні;

2) загальне зниження рівня життя населення;

3) працевлаштування.

З чого починає шлях молоде покоління? Із вступу до вищих навчальних закладів та здобуття якісної вищої освіти. На сьогодні у Верховній Раді зареєстровані законопроекти № 5130 і № 5131, якими скорочуються всі гарантії, які мало студентство. Зокрема, пропонуються зміни до Закону України «Про вищу освіту», а саме до частин шостої і сьомої статті 62, внаслідок чого стипендіальне забезпечення взагалі не буде визначатися на законодавчому рівні, все регулюватиме в ручному режимі Кабінет Міністрів України. Цього допустити не можна! І сьогодні студентство, яке є найбільшою соціальною групою серед молоді, просить всіх народних депутатів не голосувати за законопроекти № 5130 і № 5131, за якими стипендіальне забезпечення буде виплачуватися тільки певній частині студентства, а решта буде викинута за борт.

Ще одне питання, яке турбує сьогодні українських студентів, – працевлаштування, зокрема перше робоче місце. Повинні бути гарантії з боку бізнесу, держави і освіти, мають бути підписані тристоронні галузеві угоди, які забезпечать студентству перше робоче місце. Що це означає? Має бути гідна заробітна плата, щоб студент міг піти працювати на підприємство, в організацію, а не виїжджав з України. Тому що ми розуміємо, якщо країна тримає курс на Європу, то сьогодні студенти знають одну або дві іноземні мови. Якщо студент...

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, 15 секунд.

ЧАБАНЮК О.А. Дякую. Буде відплив кращих студентів за кордон, «відплив мізків», і ми нічого не зможемо створити в майбутньому у нашій країні. На сьогодні вихолощений Закон України «Про сприяння соціальному становищу та розвитку молоді в Україні», тому потрібно всі гарантії закласти в новому законі... (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо. Зрозуміло і, як ми чули, над цим законопроектом зараз працюють громадські організації спільно з народними депутатами. Дякуємо шановній пані Ользі.

Запрошуємо до слова пані Олену Бекреньову, директора Благодійного фонду Богдана Гаврилишина.

БЕКРЕНЬОВА О.С., директор Благодійного фонду Богдана Гаврилишина. Вітаю! (Оплески). Шановна пані головуюча! Шановні гості! Шановні народні депутати! Мені дуже приємно сьогодні бути тут, ця тема, дійсно, дуже важлива. Мені здається, що формування ціннісних орієнтацій для сучасної молоді – це завдання для наших моральних авторитетів. І сьогодні я представляю тут Благодійний фонд Богдана Гаврилишина. Ще кілька тижнів тому сам пан Богдан як президент нашого фонду збирався взяти участь у парламентських слуханнях і поділитися своїми моральними цінностями. На жаль, більше тижня тому його не стало. Тому я зараз пропоную хвилиною мовчання пом’янути пана Богдана.

(Хвилина мовчання).

Дуже дякую.

Благодійний фонд Богдана Гаврилишина заснований сім років тому. Наша місія – сприяти становленню людей нового покоління – професійних, патріотичних, етичних українців, які дбають про суспільне благо та активні у громадському і політичному житті, вміють співпрацювати з іншими. Ми віримо, що саме така молодь зможе утворити критичну масу молодих людей, які здійснять трансформацію України.

Дійсно, цінності молоді визначають майбутнє України. Саме такі цінності ми закладаємо у програму нашого фонду «Молодь змінить Україну». Ключова цінність, покладена в основу програми, – відповідальність. Ми не формуємо групи з людей, які приходять і подаються на програму фонду, вони формуються самі. І кожен учасник групи розуміє свою відповідальність за ефективність цілої команди. Ми не навчаємо, а даємо можливість і створюємо умови, щоб молодь навчалася самостійно. Ми не готуємо лідерів, а створюємо умови, коли кожен учасник у певній ситуації бере на себе лідерство. Ми навіть не змушуємо звітувати чи відпрацьовувати. Після участі в нашій програмі кожна молода людина відчуває відповідальність за те, що знання і досвід, отримані на програмі, вона має втілювати в Україні.

І тут я хотіла б зупинитися на питанні відповідальності людей. Богдан Дмитрович Гаврилишин кілька років тому як член Всесвітньої академії мистецтва і науки створив Декларацію обов’язків людини. Думаю, що кожна молода людина має її прочитати. Там говориться про те, що потрібно, від себе починаючи, до рівня своєї родини, до рівня міста, до рівня країни і до глобального рівня відчувати відповідальність за все, що ти робиш. Дуже дякую (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Шановна пані Олено, дозвольте від імені організаторів парламентських слухань, Верховної Ради України вшанувати пам’ять Богдана Гаврилишина, великого патріота України, і подякувати фонду, який сповідує принципи і продовжує велику справу, яку започаткував Богдан Гаврилишин. Дякуємо.

Запрошую до слова Світлану Гаращенко, національного експерта Проекту «Гендерне бюджетування в Україні». Підготуватися Захарію Ткачуку.

ГАРАЩЕНКО С.В., національний експерт Проекту «Гендерне бюджетування в Україні». Доброго дня, шановні учасники парламентських слухань! Передаю вам вітання команди Проекту «Гендерне бюджетування в Україні», а також вітаю те, що ми сьогодні обговорюємо таке важливе питання.

Проект «Гендерне бюджетування в Україні» здійснюється за фінансової підтримки Шведської агенції міжнародного розвитку (Sida), основним бенефіціаром є Міністерство фінансів України.

Гендерно-орієнтоване бюджетування (ГОБ) – це застосування комплексного гендерного підходу у бюджетній політиці та бюджетному процесі на державному та місцевому рівнях, що включає розподіл бюджетних коштів за гендерним принципом, забезпечує посилення прозорості та підконтрольності.

У рамках цього проекту ми також працюємо у сфері молодіжної політики, тісно співпрацюємо з Міністерством молоді та спорту.

На сьогодні державна молодіжна політика охоплює молодь віком від 14 до 35 років. У рамках реалізації проекту здійснено гендерний аналіз бюджетних програм на державному та обласному рівнях, визначено, що є відмінності між потребами, інтересами і ціннісними орієнтирами залежно не лише від вікової групи, а також від статі та місця проживання.

Зокрема, в рамках реалізації проекту проведено соціологічне опитування молоді в Кіровоградській області.

ПРОБЛЕМИ МОЛОДІ	СТАТЬ
	Чоловік			Жінка
	14-17	18-23	24-35	14-17	18-23	24-35
Безробіття	15,2%	49,5%	44,7%	21,2%	34,3%	56,0%
Немає умов та місць для дозвілля	50,5%	32,0%	23,3%	39,4%	36,3%	24,0%
Високі ціни	29,3%	27,8%	35,0%	22,2%	28,4%	42,0%
Високий рівень алкоголізму та наркоманії	29,3%	28,9%	31,1%	34,3%	33,3%	20,0%
Низькі доходи	19,2%	15,5%	29,1%	19,2%	24,5%	32,0%
Високий рівень молодіжної злочинності	22,2%	22,7%	18,4%	28,3%	16,7%	13,0%
Недостатня підтримка молоді з боку держави	17,2%	17,5%	13,6%	22,2%	24,5%	15,0%
Війна на сході України	10,1%	12,4%	15,5%	9,1%	11,8%	18,0%
Відсутність житла	4,0%	17,5%	18,4%	4,0%	8,8%	18,0%
Недостатньо практичних знань	13,1%	6,2%	13,6%	12,1%	6,9%	14,0%
Високий рівень корупції	9,1%	12,4%	9,7%	9,1%	9,8%	9,0%
Низька громадянська активність	10,1%	8,2%	9,7%	7,1%	9,8%	10,0%
Недостатня фінансова підтримка держави при народженні дітей	1,0%	6,2%	4,9%	4,0%	7,8%	4,0%
Важко сказати	12,1%	8,2%	3,9%	16,2%	9,8%	5,0%

Наприклад, проблема безробіття є дуже актуальною для груп старше 18 років і менш актуальною для групи 14-17 років, натомість організоване дозвілля більш актуальне для групи 14-17 років і менш актуальне для молоді старше 18 років.

Вікова група 24-35 років вважає проблему безробіття найбільш актуальною, хоча є розбіжності у відсотковому показнику пріоритетності для чоловіків та жінок: пріоритетність цієї проблеми визнали 56 % жінок і лише 44,7 % чоловіків цієї вікової групи. Для порівняння, у для віковій групі 14-17 років цю проблему вважають пріоритетною 15,2 % хлопців і 21,2 % дівчат.

Проблема відсутності умов та місць для дозвілля для вікової групи 14-17 років є найбільш пріоритетною, особливо для хлопців (50,5 %), серед дівчат її такою вважають 39,4 %. З віком для хлопців ця проблема досить стрімко перестає бути актуальною, (у групі 18-23 роки – 32 %), а для дівчат не втрачає актуальності – 36,3 %.

ПРОБЛЕМИ МОЛОДІ	СТАТЬ/ТИП ПОСЕЛЕННЯ
	Чоловік			Жінка
	Обл.центр	Райцентр	Село	Обл.центр	Райцентр	Село
Безробіття	24,0%	41,2%	44,3%	28,7%	46,9%	36,3%
Немає умов та місць для дозвілля	20,0%	40,2%	45,4%	19,8%	35,7%	44,1%
Високі ціни	18,0%	33,3%	41,2%	18,8%	27,6%	46,1%
Високий рівень алкоголізму та наркоманії	35,0%	42,2%	11,3%	37,6%	43,9%	6,9%
Низькі доходи	13,0%	28,4%	22,7%	9,9%	31,6%	34,3%
Високий рівень молодіжної злочинності	26,0%	26,5%	10,3%	27,7%	21,4%	8,8%
Недостатня підтримка молоді з боку держави	9,0%	19,6%	19,6%	19,8%	22,4%	19,6%
Війна на сході України	2,0%	11,8%	24,7%	2,0%	12,2%	24,5%
Відсутність житла	16,0%	9,8%	14,4%	9,9%	9,2%	11,8%
Недостатньо практичних знань	22,0%	5,9%	5,2%	20,8%	5,1%	6,9%
Високий рівень корупції	15,0%	13,7%	2,1%	16,8%	10,2%	1,0%
Низька громадянська активність	16,0%	6,9%	5,2%	15,8%	6,1%	4,9%
Недостатня фінансова підтримка держави при народженні дітей	8,0%	2,0%	2,1%	6,9%	5,1%	3,9%
Важко сказати	11,0%	2,9%	10,3%	10,9%	5,1%	14,7%

У рамках Проекту «Гендерне бюджетування в Україні» ми обстоюємо думку, що необхідно дуже чітко і дуже виважено підходити до формування молодіжної політики та до фінансування заходів у сфері молодіжної політики і спорту, розуміти, наскільки ці заходи відповідатимуть інтересам і потребам не лише вікових і статевих груп, а також груп залежно від місця проживання.

Так, наприклад, проблема безробіття є менш актуальною для молоді, яка проживає в обласних центрах, а більш актуальною для молоді, яка проживає у  районах, особливо для жінок (46,9 %), для молодих чоловіків найбільш актуальна ця проблема у сільській місцевості.

Проблема війни на сході має різницю за типом поселення та не має статевої різниці: молодь, яка проживає у місті (і жінки, і чоловіки), віддала 2 % голосів, тоді як молодь із села – більше 24 %.

За результатами попередніх аналізів, що здійснювалися обласними робочими групами проекту, молодь, яка проживає в сільській місцевості, значно менше залучена у різноманітні заходи, і її інтереси та потреби значно менше відображені.

Соціологічне дослідження підтвердило відмінності в інтересі до молодіжних заходів серед вікових, статевих груп та за місцем проживання. Так, напрям молодіжної політики – патріотизм є найменш цікавим для жінок, водночас дівчата активно залучені до заходів цього напряму. Варто звернути увагу, що в  середньому 25 % молодих людей зазначили, що їм важко сказати, до яких молодіжних заходів вони мають інтерес, із них 41,2 % – із сільської місцевості.

ІНТЕРЕС ДО ЗАХОДІВ	СТАТЬ			ВІКОВА ГРУПА				ТИП ПОСЕЛЕННЯ
	Чоловік	Жінка	14-17		18-23	24-35	Обласний центр		Райцентри	Села
Вибір професії та забезпечення працевлаштування	37,9%	39,9%	36,4%		42,2%	38,4%	25,4%		41,0%	50,8%
Інтелектуальний розвиток	26,2%	21,3%	29,3%		21,1%	21,2%	29,9%		34,0%	7,5%
Мистецька творчість	17,1%	27,9%	26,8%		22,6%	18,2%	24,9%		29,0%	13,6%
Інтеграція до європейської молодіжної спільноти	18,1%	18,9%	15,2%		21,6%	19,2%	22,4%		24,0%	9,5%
Патріотизм	15,1%	6,6%	13,1%		9,5%	9,9%	15,4%		11,5%	5,5%
Важко сказати	23,5%	26,6%	21,7%		22,6%	30,5%	11,9%		22,0%	41,2%

Хочу звернути увагу, що гендерно-орієнтоване бюджетування, окрім статевих груп, дуже уважно ставиться до потреб вікових груп і груп залежно від місця проживання.

Отже, ГОБ може стати одним із ключових інструментів у процесі реформування молодіжної політики, що сприятиме ефективному використанню наявних фінансових ресурсів і при цьому забезпечить максимальне врахування потреб не лише молоді загалом, а конкретних соціальних груп.

Рекомендуємо інтегрувати гендерно-орієнтоване бюджетування у процеси формування та реалізації державної молодіжної політики, планування та впровадження заходів молодіжними громадськими організаціями, а також включити гендерний аспект до програм молодіжної політики, форм звітності та при плануванні видатків на заходи. Дякую за увагу (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. І Вам дякуємо, шановна пані Світлано.

Запрошую до слова Захарія Ткачука, директора Молодіжного центру Волині. Підготуватися Ігорю Стокозу.

ТКАЧУК З.М., директор Молодіжного центру Волині. Доброго дня, шановні колеги, друзі, бо кожен, хто зайшов сьогодні в цей зал, зустрів хоча б декількох знайомих. Давайте спитаємо себе: що це таке – цінності? Як вони формуються, хто їх дає? Психологи кажуть, що цінності – це орієнтири наших дій, які ми проектуємо в нашій діяльності.

Якщо я люблю Батьківщину, то 100-відсотково піду до війська, захищатиму її, допомагатиму нашим воїнам як волонтер – оце цінність. Хто її у нас формує? Беззаперечно, батьки, друзі, громадські організації – добре, що вони є. Однак формують цінності і Інтернет, телебачення, інші речі, які ми не можемо контролювати. Де в цій парадигмі, у цьому ланцюжку держава? Вона є, представлена управліннями, відділами молоді, які існують у містах, в областях. Проте, на жаль, на мою суб’єктивну думку, вони не справляються із своєю роботою. Я працював на різних посадах у різних управліннях на держслужбі і скажу вам, що 90 % часу витрачається на різну паперову роботу. Хто сьогодні реалізуватиме державну молодіжну політику? Бо між державною молодіжною політикою і просто молодіжною політикою є різниця. Хто це може робити в селі, в районному центрі? Якщо в районному центрі є одна людина, яка відповідає за молодіжну політику, це вже добре.

Я вважаю, що виходом можуть бути молодіжні центри, про які ми постійно говоримо. Проблема полягає лише в тому, що ми багато про це говоримо, але, на жаль, не так багато зроблено, як хотілося б, лише в деяких регіонах є якісь окремі паростки. Чому саме молодіжні центри? Тому що вони можуть працювати з кожною молодою людиною сам-на-сам, за принципом «рівний – рівному». Не коли я скажу: «Слухай, там є якась постанова Кабінету Міністрів, що ти терміново маєш любити Батьківщину. От вийди за двері і люби Батьківщину», – а коли я, мої колеги з громадської організації проводять заходи, везуть молодь на фестивалі, які тут вже називали, організовують зустрічі з воїнами АТО. Оце формує цінності, це сприяє появі в людини мотивації до захисту Батьківщину, якщо ми говоримо про нинішню ситуацію в державі. Такі цінності молодіжні центри можуть і мають формувати. Єдине питання: коли ми почнемо їх створювати?

Ми чуємо про закони, законопроекти, постанови – це все добре. Проте коли ви приїдете до себе в регіон і зайдете до свого міського голови, голови обласної державної адміністрації, голови обласної ради, то, напевне, почуєте тисячу причин, чому це не можна зробити: немає того, п’ятого, десятого... Ну, а потім ми маємо статистику, як молодь реагує на різні процеси, і скільки у нас молоді, яка має проблеми із законом, скільки молодих людей, хворих на алкоголізм. Якщо не буде механізму реалізації цінностей, хай би які ми їх виписали, їх ніхто не буде реалізувати. Велика подяка громадським організаціями, ентузіастам, які це роблять, але і держава має підключитися до цього процесу. Я вам дякую. Слава Україні! (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, пане Захарію.

Запрошую до слова Ігоря Стокоза, заступника голови Донецької обласної державної адміністрації. Будь ласка.

СТОКОЗ І.С., заступник голови Донецької обласної державної адміністрації. Шановна пані головуюча! Шановна президіє! Шановні друзі! Я почну не з «зіяючих висот», а з проблем, що стосуються національно-патріотичного виховання в Донецькій області. Згідно з результатами досліджень, що проводилися минулого року ЮНІСЕФ спільно з Міністерством молоді та спорту України, 52 % молоді вікової категорії 30-35 років не вважали себе громадянами України. З цього треба робити висновки. І, власне кажучи, знаючи це, ми проводимо комплекс заходів для того, щоби все-таки зробити так, щоб ці люди ментально повернулися в лоно України. Проте є купа питань, незважаючи на те, що є досягнення.

Перше. Ми вважаємо, що національне виховання на теперішній час ще не стало провідною ідеєю для ЗМІ – відсутність якісного інформаційного продукту у всеукраїнських та місцевих ЗМІ, відеороликів, фільмів, молодіжних передач тощо. Недостатня кількість друкованих ЗМІ українською мовою в бібліотеках та у місцях продажу. Найбільш катастрофічна ситуація – на селі. Кожного тижня у вихідні ми катаємося по області, по найбільш віддалених селах і містечках – українського контенту немає.

У зв’язку з цим у нас є пропозиція. Сьогодні Львів дуже добре почувається, там з українством все добре. І якщо ми хочемо повернути Донеччину, реінтегрувати, перезавантажити, то маємо культурний «движ» розвернути в інший бік. Тобто Форум видавців має проводитися не у Львові, а в Краматорську, Бахмуті, Покровську (Оплески). Теж саме стосується і всіх мистецьких акцій: фестиваль «Молодість» має проходити якщо не в Маріуполі, то хоча б у Покровську. Це стосується і всіх інших речей. Бо якщо ми не подолаємо отой мем 2005 року: «Не мочись в подъезде, ты же не донецкий» – ми ніколи не повернемо Донбас у лоно України.

Другою серйозною проблемою є брак науково достовірних матеріалів з історії України у навчальних закладах. Дякую Міністерству молоді та спорту за допомогу, особисто пану Миколі Ляховичу, ми таки «настарцювали», вони дали нам якісний продукт, який ми сьогодні поширюємо по громадських організаціях, молодіжних платформах. Гадаю, цей процес буде продовжуватися.

І останнє. Найбільша проблема на сьогодні в Донецькій області – депопуляція, і її загроза зростає. Тому що найбільш активна частина молоді вже виїхала. Виїхав Донецькій національний університет до Вінниці. І я не певен, що вони коли-небудь повернуться. Дуже багато виїжджають, а залишаються…

Тому ми маємо створити комплекс заходів, інструментарій, який допоможе нам уникнути випаленого поля, коли ми отримаємо назад наші території. Ми сьогодні маємо дбати і сьогодні вирішувати, яким чином діяти, щоб повернути українську Донеччину в лоно України. Дякую всім. Слава Україні! (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, пане Ігорю.

Запрошую до слова представника «Блоку Петра Порошенка», народного депутата України Івана Спориша, дуже активного члена профільного комітету. Підготуватися Павлу Вікнянському.

СПОРИШ І.Д., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму (одномандатний виборчий округ № 15, Вінницька область, партія «Блок Петра Порошенка»). Шановна президіє! Шановна наша молодь! Приємно, коли так багато молоді в залі, тому хочу повторити те, що казали попередні промовці: саме ця молодь має бути тут, у Верховній Раді, і робити все, щоб у нашій країні стало краще жити. Саме ця молодь має змінити нас на наступних парламентських виборах. Тому що від молоді, дійсно, залежить розвиток України.

Я хотів би запитати: чи є тут хтось із села? Я розумію, що ви навчаєтеся в Києві. А чи є хтось, хто проживає в селі? Один, два, три, чотири, п’ять. Мені приємно, бо я сам теж живу в селі. Кажуть, що молодь на селі відрізняється від міської. Я не хотів би про це казати. Тому що сьогодні, в умовах децентралізації влади, ми зробимо все (і це вже є), щоб більше коштів надходило до місцевих бюджетів, і місцеві органи влади зроблять все можливе й неможливе, щоб і в селі, і в місті, і в об’єднаних територіальних громадах були створені умови і для праці, і щоб наша молодь розвивалася.

Наведу маленький простий приклад. У нас на Вінниччині, в селі, де я проживаю, ми десятки років вже думаємо за молодь, десятки років думаємо, щоб молодь мала роботу. У господарстві в селі працює майже вся молодь. Вчителі в нашій школі також всі з села, які закінчили цю школу. Їх змінюють їхні діти. У дитячому садку працює молодь. Створені всі умови для того, щоб молодь розвивалася. І ми сьогодні повинні дуже багато… Голова нашого Комітету Артур Палатний зазначив, що молодь на селі, можливо, чимось обділена. Але разом з тим я скажу, що ми робимо все можливе, щоб цього не було. Ми робимо все, щоб шкільна молодь могла відпочивати. Створені відповідні умови, табір відпочинку для молоді працює близько 15 років, і це все безкоштовно. Створені всі умови для того, щоб молодь могла і спортом займатися, гуртки різні тощо. Тобто в умовах децентралізації влади кожен повинен продумати, щоб молодь на селі нічим не відрізнялася від міської.

Я думаю, що надія сьогодні – тільки на вас, на молоде покоління. Саме ви повинні, дійсно, як уже було сказано, все робити, щоб наша країна зробила крок уперед. А ми як народні депутати маємо зробити все для вашого розвитку. Тому слава нашій молоді, яка сьогодні в цій залі! Слава Україні! (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, шановний колего.

До слова запрошується голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Студентська республіка» Павло Вікнянський. Будь ласка. Підготуватися Марії Тищенко.

ВІКНЯНСЬКИЙ П.М., голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Студентська республіка». Шановні добродії! Шановні високопосадовці, народні депутати! Дорога українська молодь! Для початку я хотів би процитувати видатного іспанського політика, борця за демократію, проти фашистського режиму Франко, першого омбудсмена об’єднаної Європи Альваро Хіль-Роблеса. Він сказав: «Розмови про цінності – не теоретичне розумування, а розмова про майбутнє».

Отже, я хотів би присвятити свої дорогоцінні декілька хвилин тому, чим не завжди займається «Студентська республіка», а саме питанням майбутнього, яким чином зробити так, щоб принципи такої приязної до нас Європи, яка вже не одну революцію зробила в Україні, ідеї об’єднаної Європи тут актуалізувати. Бо, на жаль, це майже не звучить. Що таке європейські, західні, цивілізаційні цінності? Яких так хоче українська молодь, яка сотнями тисяч, на жаль, емігрує з України, нібито тимчасово виїжджаючи на навчання, але яка, будьмо реалістами, на жаль, вже не повернеться в Україну. Лише у Кракові 3700 українських студентів, це цілий виш.

Це відкритість кордонів, зокрема для робочої сили, для капіталу, – повна відкритість.

Це відсутність ксенофобії.

Це справжня демократія як демократія меншин, а не диктат більшості, врахування питань будь-яких меншин.

Це права людини – понад усе, розширення практик громадянської та особистої свободи, у тому числі сексуальних, національних та інших меншин, які не мають будь-де, і в Україні також, почуватися дискримінованими, обділеними. У тому числі це стосується людей з обмеженими можливостями.

Яким чином змінити ситуацію? Чому люди виїжджають? Я не вперше на  парламентських слуханнях, інших заходах, давно займаюся молодіжною політикою. Друзі, про одне й те саме завжди говорять. Говоримо, говоримо – а віз і нині там. Як змінити ситуацію? Що ми можемо для цього зробити?

Ну, дивіться, ми всі тут маємо честь сидіти на «діамантових» кріслах – на кріслах власників картинних галерей, тих, хто тримає гроші в офшорах, тих, хто займається бізнесом, у тому числі, на жаль, і на війні. Я зараз вношу системну пропозицію від «Студентської республіки», як змінити ситуацію. Не просто Міністерство молоді потрібне, яке завжди збоку, за залишковим принципом фінансується, а Міністерство майбутнього і молоді. І це міністерство має бути в центрі уваги всієї держави. Або є хуліганський варіант: скинутися годинниками і профінансувати молодіжні статті бюджету. Або реальний варіант: частку надходжень від лотерей спрямовувати на заходи державної молодіжної політики (Оплески).

І завершити я хотів би тим, що має бути послідовність молодіжної політики, годі вже «до основанья, а затем…». Багато є молодіжних ініціатив, ми подамо свої пропозиції.

Завершу словами Магатми Ганді: «Нас погублять – політика без принципів, задоволення без сумління, багатство без праці, знання без характеру, бізнес без моралі, наука без людяності і молитва без жертви».

Україна буде вільною країною з європейськими цінностями, де немає hate speech, де немає ненависті, де є вільні кордони – найкращою країною світу! Слава всім нам! (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякую Вам, шановний пане Павле.

Будь ласка, до слова запрошується пані Марія Тищенко, студентка Полтавського осередку громадської організації «Українська академія лідерства». Підготуватися Віталію Свічинському.

ТИЩЕНКО М.М., студентка Полтавського осередку громадської організації «Українська академія лідерства». Шановні українці! «У час бурхливих змін у світі великих можливостей я – гідний нащадок достойних предків, вірний мріям свого народу» – саме з цих слів починається посвята студента Української академії лідерства. У вересні цього року 250 студентів з усієї України проголосили ці слова і прийняли рішення на цей рік творити себе та творити Україну.

Відповідальність за власні вчинки, вміння приймати рішення, визначати пріоритети – це саме те, чого не вистачає сучасній українській молоді. Питання корупції і правового нігілізму є лише вершинами айсберга, і цей айсберг має глибші основи, закладені в самому мисленні нації. Мислення ж має здебільшого плюралістичні обриси і, звичайно, це є корисним. Проте що ми будемо робити, коли постанемо перед вибором? Де той маяк, на який ми зорієнтуємося у важких ситуаціях?

Цінності. У такому разі саме цінності стають фундаментальними основами прийняття рішень та слідування за ними. Цінності є тим, від чого ми не відмовимося, тим, на що будемо орієнтуватися навіть у найскладніших ситуаціях.

«Будь вільним» – перша цінність Української академії лідерства. Воля є умовою творення себе та кращого світу довкола себе, вона допомагає не зупинятися, рухатися вперед, незважаючи на труднощі. Це воля для того, щоб обрати найкращий спосіб творити добро. Це воля виходити за межі сподівань, дивитися за горизонт можливостей, бачити завтра. Бути вільним – це знати, як використати власну волю на благо.

Проте як можна бути вільним, коли ти не знаєш, ким ти є? Тому наступна цінність: «Будь справжнім». Це означає бути особистістю, цілісною у своїх словах, поглядах, думках та діях.

Українська академія лідерства – це простір для дружби: «Будь другом». Адже самостійно важко зрушити гору, йти за обрій, шукати рішення, досягати цілей. Ми дружимо із Всесвітом, людством, з Україною. Дружимо, щоб продовжувати те, що почали, щоб доносити те, що є важливим, щоб гуртуватися заради найкращого.

І в усьому цьому ми цінуємо мудрість. «Будь мудрим» – ще одна цінність академії. Мудрість – це вміння реалізувати власні знання у правильний час та в правильний спосіб, це вміння любити життя.

«Будь творчим» – це вміння осягати, розуміти, осмислювати та перетворювати своє життя і життя людей довкола. Ми є агентами змін, ми – люди, які впливають, і цей вплив завжди має бути конструктивним та будівничим. Ми визначаємо, що ми маємо бути, а отже – не боятися, не вдавати, не вагатися і не марнувати життя на непотрібні речі. Бути сьогодні і зараз, завтра і завжди, бо ми – Україна.

І тоді Україна є вже не ефемерним поняттям, а відповідальністю кожного з нас. Вона стає такою, якою ми – ти і я – творимо її своїми зусиллями, своєю працею, своїми мріями. Дякую (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Маріє.

До слова запрошується Віталій Свічинський, голова Савранської районної державної адміністрації Одеської області. Будь ласка. Підготуватися Оксані Ступак.

СВІЧИНСЬКИЙ В.C., голова Савранської районної державної адміністрації Одеської області. Доброго дня, шановні друзі, шановні представники влади, громадськості! Передовсім мені приємно виступати перед вами під куполом Верховної Ради. Дійсно, хотілося б, щоб наша робота нагадувала процес е-декларування: спочатку гальмує, не завантажується, не працює, а потім як вибухне, то країна тиждень оговтатися не може. Сподіваюся, від нашої роботи країна не зможе оговтатися роками, маю на увазі в позитивному сенсі.

Друзі, враховуючи брак часу, хочу сказати про деякі практичні речі, які ми робимо в Савранському районі в напрямі патріотичного виховання і реалізації молодіжної політики. Ми в Савранському районі створили молодіжний центр, який став основою формування волонтерських рухів не лише в районі, а загалом в Одеській області і дає серйозну синергічну реакцію на всю Україну. У рамках міністерської програми ми провели великий національний захід «Покрова героїв» – національний фестиваль патріотичного виховання. Наша молодь провела близько 20 акцій і проектів, налагодила співпрацю з Корпусом миру США, з громадськими організаціями Іmpact Hub Odessa, Hub Volunteer Service та іншими всеукраїнськими і міжнародними організаціями.

Друзі, хочу сказати, що як тільки я прийшов працювати в Савранський район, то задав запитання: хто безпосередньо очолює сектор молоді та спорту, де ця людина? На що мені відповіли: «Знаєте, непоганий чолов’яга був, але на пенсію пішов». Це свідчить про те, що у нас дуже серйозні проблеми і кадрова криза, коли немає нормального формування кадрового резерву. Треба дати можливість молоді зайняти ці вакантні позиції. Бо ми знаємо, що фахівці в державній службі займають свої посади і після пенсійного віку, доки їх вже, вибачте, не винесуть з кабінетів вперед ногами. Ми маємо докорінно змінити цю ситуацію! Я пропоную, щоб парламент прийняв закон про молодь, і щоб ми сформували мережу дієвих молодіжних центрів. Це дуже важливо, і результати їхньої діяльності доводять ефективність.

Сьогодні в цьому залі присутня молодь, яка формує обласну молодіжну політику, а може, й національну. Я прошу, поаплодуйте цим молодим людям, вони дійсно роблять серйозну справу (Оплески). І я впевнений, що якщо ми більш системно… Тут багато говорили про системність, дійсно, ми маємо системно підходити до молодіжної політики. Ми готові подати пропозиції до міністерства, і велика подяка міністерству за співпрацю. Я впевнений, що ми багато чого досягнемо. Слава Україні! (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, шановний колего.

Ми запрошуємо до слова Оксану Ступак, заступника голови громадської організації «Молодь сходу України». Підготуватися пану Гордієнку.

СТУПАК О.Ю., заступник голови громадської організації «Молодь сходу України». Доброго дня, шановні учасники парламентських слухань! Система ціннісних орієнтацій кожного громадянина є відображенням соціального середовища з урахуванням основних тенденцій та змін, що в ньому відбуваються. Враховуючи той факт, що молодь завжди виступала ключовим каталізатором змін, які відбуваються в суспільстві, важливо зазначити її чутливість до суспільних, економічних та політичних змін, що відбуваються на сьогодні в нашій країні.

Ключовою платформою для самореалізації, саморозвитку молоді, а як наслідок – відображення ціннісних орієнтацій виступають різні форми інститутів громадянського суспільства, серед яких важливого значення набувають саме громадські та волонтерські організації, молодіжні об’єднання та центри як ефективні форми взаємодії громадськості.

Порівнюючи діяльність громадської організації п’ять – десять років тому і сьогодні, можна помітити, наскільки змінилися напрями їхньої роботи. Так, наприклад, пріоритетність організації дозвілля молоді змінилася на благодійну та волонтерську діяльність у зоні АТО, навчання лідерським навичкам змінилося на формальну освіту у сфері громадської діяльності, налагодження взаємодії з владою. Водночас важливість організації дозвілля та розвитку лідерських якостей молоді не зменшилася, проте сучасні орієнтири суспільства відображаються у пріоритетах діяльності громадських молодіжних об’єднань.

За даними управління у справах сім’ї та молоді Донецької обласної державної адміністрації, на 1 січня цього року в Донецькій області молодь становить 30 % загальної кількості населення. Тобто майже третина населення має потенційні можливості для активізації своєї громадянської позиції, участі в інститутах громадянського суспільства. У Донецькій області офіційно зареєстровано близько 80 молодіжних громадських організацій, проте реально працюючих значно менше. Саме тому центром активності молоді продовжують виступати вищі навчальні заклади.

Донбаський державний педагогічний університет повсякчас працює над національно-патріотичним вихованням молоді регіону, розуміючи, що це завдання навчальних закладів усіх рівнів. Колектив ДДПУ прагне отримати статус національного і докладає для цього всіх зусиль, натхненно працюючи у сфері освіти і науки та на громадській ниві. В університеті створено громадську організацію «Молодь сходу України», яка активізує громадську діяльність студентської молоді не лише в межах університету, а й регіону та країни загалом.

Аналіз діяльності молодіжних громадських організацій, міжнародних фондів, що їх підтримують, дає можливість виокремити декілька основних напрямів:

• антикорупційний, що відображається в пошуку ефективних інструментів прозорості влади перед громадськістю;

• волонтерська допомога постраждалим у зоні АТО, військовослужбовцям та внутрішньо переміщеним особам;

• розвиток комунікацій між громадськістю в різних регіонах, що включає культурні та освітні проекти.

Одна з новітніх тенденцій самоорганізації громадян, що виникла на вимогу сьогодення, – створення громадських організацій внутрішньо переміщеними особами, спрямованих на їх інтеграцію, соціальну адаптацію та захист прав.

Отже, діяльність молодіжних громадських організацій як соціальних інститутів вирізняється різноплановою. Саме вони залучають до соціально значущої діяльності партнерів та, головне, беруть участь у формуванні соціальної активності нашої молоді. Дякую за увагу (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Оксано.

Запрошую до слова Андрія Гордієнка, голову громадської організації «Ресурсний центр патріотичного виховання «Звитяга». І, до речі, невеличкий секрет: у пана Гордієнка сьогодні день народження. Дозвольте привітати Вас і побажати залишатися молодим, здоровим і активним! (Оплески). Будь ласка.

ГОРДІЄНКО А.В., голова громадської організації «Ресурсний центр патріотичного виховання «Звитяга». Доброго дня, друзі! Знаєте, сьогоднішня дискусія щодо цінностей нагадала мені дещо з досвіду Французької Республіки. Якщо в пересічного француза запитати, що він думає про цінності Французької Республіки, то, швидше за все, ми почуємо: свобода, рівність, братерство. І  можна бути певним, що йдеться не про політичні гасла, а про глибоке внутрішнє переживання, осмислене відчуття цих цінностей як особистий досвід і як розуміння цінностей як основи національної єдності Франції.

Маю надію, що в еволюції наших цінностей, які ми обговорювали, ми теж пройдемо шлях (насамперед знайдемо свій шлях і своє розуміння цінностей) від здоров’я і добробуту до цінностей як чинника національної єдності України. І також сподіваюся, що ця еволюція відбудеться в результаті системної, цілеспрямованої роботи у сфері громадянського виховання.

На мою думку, важливим, ключовим чинником є дієвий прояв цих цінностей. Це може бути особистий розвиток, це може бути волонтерство чи соціальна робота, це може бути робота в межах громади і самоорганізації, це може бути діяльність у сфері безпеки і сприяння обороні. Але дуже важливо, щоб ми змогли створити справжню індустрію, яка цілісно забезпечуватиме реалізацію цінностей і оцей дієвий прояв. Важливо, щоб ця індустрія подолала вузькі міжвідомчі інтереси і стала справді інфраструктурою формування нової України.

На мою думку, треба вийти навіть за межі суто молодіжної політики, працювати з усіма категоріями громадян. Молоді люди стануть дорослими, діти стануть молоддю, а робота має бути однакова і системна.

На мою думку, важливим інструментом формування такої інфраструктури могло б стати Державне агентство громадянського виховання, волонтерства, сприяння безпеці і обороні, керівником якого може бути міністр молоді. Гадаю, це був би нормальний крок на цьому великому і важливому шляху.

І наостанок. Варто не забувати про те, що реально працюють реальні люди на землі, тому треба давати більше штатних одиниць, пам’ятати про них при формуванні рядків бюджету. Дякую за увагу (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, пане Андрію.

Будь ласка, до слова запрошується представник «Реанімаційного пакета реформ» пані Марія Симонова. Підготуватися Ользі Романенко. Я так розумію, що відсутня пані Марія. Будемо чекати, поки вона повернеться до зали.

Запрошується до трибуни пані Ольга Романенко, кандидат економічних наук, доцент Київського національного торговельно-економічного університету, координатор Асоціації наукових товариств студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених міста Києва, член Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України. Підготуватися Сергію Комнатному. Будь ласка, пані Ольго.

РОМАНЕНКО О.А., член Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України. Вітаю вас, шановні учасники парламентських слухань! Вітаю, шановна пані головуюча! У своєму виступі я хочу привернути увагу до духовно-моральних цінностей, духовно-морального виховання молоді як основи національної безпеки держави.

За даними наукових досліджень Ради молодих вчених при МОН, які ми провели протягом останнього місяця, визначальними для сучасної молоді є такі цінності (у порядку пріоритетності): сімейні, духовні, суспільні та егоїстичні.

Внутрішньо молодь насамперед прагне створити щасливу родину, але, на жаль, вона не розуміє, як побудувати таку родину, через дефіцит духовних знань. На жаль, згідно із статистикою, 60 % сімей в Україні розпадаються.

За останніми дослідженнями, 30 % населення України, найбільш активна частина населення, готові залишити країну в пошуках роботи за кордоном. Таку ситуацію ми вважаємо катастрофічною, що становить загрозу національній безпеці.

Духовні цінності включають довіру, відвертість, допомогу і гармонію з природою. Країни Західної Європи, які досягли найбільших результатів у формуванні таких цінностей серед населення, побудували їх на християнських законах – любові до Бога і до ближнього. В Україні щодо духовних цінностей серед молоді на важливість віри в Бога вказали тільки 7 % респондентів, тоді як на отримання максимуму задоволення від життя – 18 %.

Вчора і сьогодні мої студенти принесли книгу Ірини Ігнатенко про ролі жінок і чоловіків у традиційній культурі українців, дуже цікаві факти наведені. Саме сімейні цінності в Україні споконвіку високо шанувалися і береглися – не лише від почуття сорому чи страху неслави, а й від гріха перед Богом. Отже, духовні та сімейні цінності є основою патріотичного виховання, а відтак і національної безпеки країни.

Указом Президента України Петра Порошенка минулого року затверджена Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді, в якій зазначено, що важливими пріоритетами є три складові: духовно-моральне виховання, громадянсько-патріотичне і військово-патріотичне. Неякісне патріотичне виховання молоді у розрізі цих трьох складових може загрожувати національній безпеці країни, оскільки призведе до деформації повсякденної та професійної етики населення України, до неефективного бізнесу, до зростання корупції, тіньової економіки, зменшення надходжень до бюджету, може призвести до відпливу інтелектуального капіталу країни, до зростання злочинності через відсутність важливих цінностей у молоді, до зростання кількості розлучень, дисфункціональних родин, абортованих дітей та сиріт, до поглиблення психологічних травм молоді і старших людей в результаті АТО, міграції.

ГОЛОВУЮЧА. Завершуйте, будь ласка, 15 секунд.

РОМАНЕНКО О.А. Отже, враховуючи це, ми рекомендуємо Верховній Раді України внести зміни до Закону України «Про освіту» щодо обов’язкового викладання предметів духовно-морального спрямування в усіх дошкільних, середніх та вищих навчальних закладах (Оплески). Дякую.

Кабінету Міністрів України збільшити час…

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановна колего, дотримуємося регламенту.

Запрошую до слова Сергія Комнатного, першого заступника голови правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Підготуватися пані Анні Куценко.

КОМНАТНИЙ С.О., перший заступник голови правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Доброго дня, шановна пані головуюча, шановні учасники парламентських слухань! Передовсім дозвольте подякувати профільному Комітету Верховної Ради, міністерству за організацію таких надзвичайно важливих слухань. Хотілося б мати надію, що результат цих слухань буде трохи більшим, ніж минулорічних. Адже минулого року в Рекомендаціях парламентських слухань на тему: «Сімейна політика  в Україні» відзначалося, що погіршення соціального становища громадян в Україні, відсутність належних житлових та інших необхідних умов для забезпечення майбутнього дітей спонукає до зменшення народжуваності. Було прийнято рекомендацію уряду розглянути можливість відновлення реалізації державної програми забезпечення молоді житлом. На жаль, результати не вражаючі – програма не працює в повному обсязі. Обнадійливим і знаковим є те, що сьогодні у виступах Ігор Олександрович і Артур Леонідович порушили питання забезпечення молоді житлом.

В умовах трансформації суспільних відносин певна частина молодих людей втратили позитивні життєві орієнтири, можливість реалізації життєвих планів та прагнень. Результати наукових досліджень свідчать, що серед основних факторів, які можуть перешкоджати молодій людині в реалізації її життєвих планів, на першому місці – проблема забезпечення робочим місцем, на другому – проблема забезпечення житлом.

Дедалі більше молодих українців бажають виїхати за кордон. З України виїжджає переважно інтелектуальна молодь, більше 100 тисяч науковців працюють за кордоном, фактично, вони працюють на розвиток економік інших держав. На сьогодні 65 тисяч молодих сімей перебувають на квартирному обліку як такі, що потребують покращення житлових умов. На мою думку, зупинити процес еміграції молоді та підвищити показники народжуваності можна шляхом забезпечення молодих людей власним житлом.

З кожним роком питання забезпеченості житлом постає дедалі гостріше, адже програма забезпечення молоді житлом третій рік поспіль фінансується переважно за рахунок коштів місцевих бюджетів. Державна програма забезпечення молоді житлом завжди була і залишається популярною серед населення, вона найбільш соціально орієнтована і передбачає пільги родинам з дітьми. За роки реалізації державних житлових програм більше 37 тисяч молодих сімей здобули своє житло.

Сьогодні триває бюджетний процес і в проекті Закону про Державний бюджет України на 2017 рік на житлові програми – знову нулі. Користуючись нагодою, я звертаюся до народних депутатів, до представників уряду з проханням звернути увагу на гостру проблему забезпечення молоді житлом та необхідність фінансування державних житлових програм як одного з пріоритетних напрямів державної житлової політики. Необхідно підтримати молодь не словом, а ділом. Дякую за увагу (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, колего.

Запрошуємо до слова Анну Куценко, директора Київського молодіжного центру. Підготуватися Василю Костицькому.

КУЦЕНКО А.С., директор Київського молодіжного центру. Доброго дня, шановні партнери! Саме так я можу назвати людей, з якими працюємо щодня пліч-о-пліч, реалізовуючи молодіжну політику. Я хочу звернути вашу увагу на цінності та орієнтації молоді в освітньо-професійній сфері та шляхи мінімізації ризиків її соціального відторгнення на ринку праці.

Сьогодні формальна освіта, підтверджена атестатами і дипломами, дедалі менше відбиває реальний рівень знань та навичок. Наочною є орієнтація на критерії, не пов’язані з професіоналізмом та вимогами до кваліфікації, тобто зв’язок між освітою, місцем роботи та самореалізацією втрачається.

Щороку вищі навчальні заклади І та ІІ рівнів акредитації випускають майже 100 тисяч осіб, ВНЗ ІІІ та IV рівнів акредитації – понад 500 тисяч осіб, проте питання їх працевлаштування залишається відкритим. Попри збільшення державного замовлення у природничій та інженерній сферах, серед найпопулярніших у першокурсників спеціальностей – філологія (іноземні мови), правознавство, менеджмент. Серед спеціалістів у галузі економіки, юриспруденції та управління 25-річних приблизно у 3,5 разу більше, ніж людей віком 55-64 років. Абітурієнти уникають технічних спеціальностей як складніших для опанування, особливо з огляду на зниження рівня математичної та фізичної освіти у школі.

На думку роботодавців, ідеальний працівник – це універсал, який виконує обов’язки декількох фахівців одночасно. Тому основним недоліком системи навчання є вузька спеціалізація випускників, адже підготовка робітників інтегрованих професій є рентабельнішою, ніж монопрофесійне навчання.

Найважливіші якості молодих працівників, на думку роботодавців: практичні професійні навички, уміння вирішувати проблемні ситуації та досвід роботи з клієнтами. І саме їх бракує випускникам вищих навчальних закладів України. На брак навичок у випускників скаржаться 61 % роботодавців, на невміння вирішувати проблемні ситуації – 38 %, на відсутність навичок роботи з клієнтами – 32 %, на низький рівень знання іноземних мов, малий досвід письмового та усного спілкування, менеджерських та аналітичних вмінь, теоретичних знань за фахом – 25 % роботодавців.

Самооцінка випускників не збігається з очікуваннями роботодавців. Тож ми звертаємо увагу на те, що з метою врегулювання питання освіти протягом життя необхідно окреслити її роль у законодавчому полі, що, своєю чергою, принесе в державну систему освіти не менші результати, ніж реформування вищої освіти, адже майбутнє починається саме сьогодні. Дякую (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Анно.

Запрошую до слова Василя Костицького, президента Асоціації українських правників, доктора юридичних наук, члена-кореспондента Національної академії правових наук, народного депутата України попередніх скликань. Будь ласка.

КОСТИЦЬКИЙ В.В., президент Асоціації українських правників. Шановні пані і панове! Дозвольте від імені українських правників подякувати і пані Геращенко, і профільному комітету за те, що за останній час на цій трибуні мали можливість виступити люди, які опікувалися різними дуже резонансними проблемами суспільного життя України.

І також хочу сказати, що ми почули про велику роботу міністерства, про велику роботу уряду, але мені починає видаватися, що це тільки видима частина айсберга, а та, яка захована, вражає. Мова йде про те, що молодь сьогодні чує про те, як держава хоче їй допомогти, а завтра опиниться у рутині буденного дорослого життя і буде думати про субсидії, про ціну на газ, про можливість прожити. Тому очевидно, що треба думати і про цю невидиму частину айсберга, бо незабаром можемо опинитися в ситуації, коли молодіжна політика буде скеровуватися на осіб 40-50 і більше років.

Росіяни пишаються Петром І, який прорубав вікно в Європу, але ми розуміємо, що через вікно можна лише спостерігати за красивим європейським життям. Президент Петро Порошенко відкрив ворота в Європу, підписавши Угоду про асоціацію. І зараз ми стоїмо перед тим, що це велике випробування для влади, бо ці ворота можуть перетворитися на ворота з рухом в один бік.

Кількість молоді в Україні за останніх п’ять років скоротилася на півтора мільйона, і кількість бажаючих навчатися за кордоном зростає. Тому якщо молодіжна політика не буде враховувати того, що є фундаментом, то, очевидно, така держава не має перспективи. І я хотів би наголосити, ми це і тут почули, і від суспільства знаємо: молоді не байдуже, що відбувається в державі. Тут мова йде про рівність стартових можливостей, про доступність освіти, про наявність першого робочого місця тощо.

Асоціація українських правників уже п’ять років проводить конкурси студентських та учнівських робіт під назвою «Моральний вчинок». І ми там побачили, який великий запит у суспільстві на моральність влади. Маємо зачароване коло: одні кажуть, що влада не з космосу, а серед нас, і якщо у владі є проблеми з корупцією та іншим, є недоступність влади для пересічного українця, то це тому, що таке суспільство, а другі пояснюють, що якщо владі можна щось робити, то і нам можна. Тому питання про моральну відповідальність влади і про моральне суспільство має починатися з морального очищення влади.

І на завершення три пропозиції, постараюся вкластися у відведений регламент.

Перше. Асоціацію українських правників, у якій більше 50 докторів наук, багато кандидатів наук, дуже турбує якість законодавства, і ми на цьому ще раз наголошуємо.

Друге. Ми думаємо, що коли беруть кредити, треба обов’язково оприлюднити суспільству, скільки буде створено робочих місць.

І третє, конкретна пропозиція до Рекомендацій: Міністерству економічного розвитку і торгівлі вивчити стратегічні орієнтири розвитку української економіки і пов’язати з ними структуру освіти, говорити про перші робочі місця, щоб майбутні юристи не продавали потім пиріжки, а поети не ремонтували крани. Дякую (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

До слова запрошується Станіслав Куценко, начальник Головного управління юстиції у місті Києві. Будь ласка. Підготуватися Андрію Колобову.

КУЦЕНКО С.І., начальник Головного управління юстиції у м. Києві. Доброго дня, шановні колеги! Крім того, що я є начальником юстиції Києва, є ще й голова Асоціації інноваційної та цифрової освіти, тому хочу звернути увагу на питання вивчення англійської мови.

Як ви знаєте, вивчення англійської мови в Україні не є надто поширеним, молодь мало її вивчає, і через те Україні важко інтегруватися у світове та європейське співтовариство. Мабуть, не дарма 2016 рік указом Президента проголошений Роком англійської мови в Україні. Але, на жаль, щоб забезпечити одночасно вивчення англійської мови великою кількістю людей, потрібні великі кошти – десятки, може, сотні мільйонів гривень на рік. У зв’язку з цим Асоціація інноваційної та цифрової освіти розробила власний проект Lingva.Skills, який забезпечує можливість вивчення англійської мови онлайн, у будь-якому зручному місці, де є Інтернет, і головне – абсолютно безплатно для всіх користувачів.

Хочу сказати, що наразі подали заявки на вивчення англійської мови майже всі центральні органи виконавчої влади, багато державних адміністрацій, Торгово-промислова палата України, Асоціація інвалідів України, внутрішньо переміщені особи, учасники антитерористичної операції та члени їхніх сімей. За чотири місяці існування проекту надійшло понад 2 мільйони заявок. Учасники реєструються на сайт і за чергою починають безплатно вивчати англійську мову.

Мені приємно відзначити, що Комітет Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму був одним із перших серед органів державної влади, хто долучився, і підтримує таким чином розвиток проекту Lingva.Skills. Міністерство молоді та спорту також бере участь у даному проекті: на сайті Lingva.Skills навчаються англійській мові працівники апарату міністерства, представники державних підприємств, а також члени національних збірних команд України з різних видів спорту. Це не може не радувати.

Для того щоб надалі можна було розвивати цю ідеологію, для того щоб проект міг розвиватися, пані Ірино, прошу врахувати такі пропозиції.

Перше. Максимально інформувати молодь про можливість безоплатного вивчення англійської мови і залучити до навчання лідерів та членів молодіжних громадських організацій всеукраїнського і регіонального рівнів, оскільки наша молодь, дійсно, потребує вивчення мови, щоб мати можливість інтегруватися у європейські структури і представляти Україну на міжнародному рівні, розвиваючи молодіжну політику і політику загалом.

І друге. Прошу Голову Верховної Ради України надати доручення всім парламентським комітетам взяти участь у вивченні англійської мови. Ми направляли відповідний лист, я передам Вам копію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановний колего.

Запрошую до слова Андрія Колобова, голову громадської спілки «Національна молодіжна рада України». Будь ласка. Підготуватися Олександру Боришкевичу.

КОЛОБОВ А.А., голова громадської спілки «Національна молодіжна рада України». Доброго дня! Дякую за надану можливість виступити. Всіх вітаю з тим, що парламентські слухання нарешті відбулися, ще минулого року ми не мали такого майданчика для діалогу. І дуже шкода, що сьогодні у нас не широко представлені Кабінет Міністрів та інші відомства. Я думаю, що питання молодіжної політики є кроссекторальним і стосується не лише Міністерства молоді та спорту, Міністерства освіти і науки, хотілося б бачити весь соціальний блок.

Національна молодіжна рада України працює над об’єднанням молодіжних організацій на регіональному рівні. У нашій державі, зокрема і в цьому залі, обговорюються питання децентралізації влади. Однак, на жаль, у нас на сьогодні немає розуміння, якою буде молодіжна політика і які послуги зможе отримати молода людина в умовах децентралізації. Якщо за декілька років інші соціальні сфери вже змогли визначитися, яким чином вони працюватимуть, як будуть об’єднуватися територіальні громади, які саме послуги будуть надаватися, то на сьогодні ми дуже-дуже сподіваємось, що разом з міністерством (і всіх запрошуємо до співпраці) нам вдасться сформувати спільну позицію щодо того, що саме молода людина має отримати в умовах децентралізації на місцях. Тому що це дуже великий ризик, якщо будуть створюватися об’єднані територіальні громади, де органи місцевого самоврядування не матимуть розуміння, що таке молодіжна політика, що таке молодіжні центри, що таке кризові категорії молоді і таке інше.

Дуже хотів би підтримати, що Україні дійсно потрібен новий закон про молодь, тому що Закон «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», прийнятий 1993 року, не є актуальним. Що має бути в цьому законі? Це ще питання дискусій на сьогодні. Наприклад, щодо прав молодої людини. Що саме ми, громадські активісти, хочемо захищати як права молодої людини? Якщо немає дефініції в законах і немає розуміння, що таке право молодої людини, то це доволі складно робити, зокрема і в судовому процесі.

Однак є й інший процес. Тут виступали поважні представники міжнародних інституцій, які говорили про те, що у нас є Цілі сталого розвитку (Sustainable Development Goals). Але чи є у нас розуміння, які саме цілі будуть важливими для України? У мене є одна рекомендація: дуже хотілося б, щоб молодь і молодіжні організації були найпершими реалізаторами Цілей сталого розвитку, тому що саме молодим людям жити за цими правилами.

У нас зменшується кількість молодих людей, які залишаються на території України, але, на жаль, збільшується кількість молодих людей, які виїжджають за кордон. Чому це відбувається? Тому що молоді люди на сьогодні не бачать абсолютно, що вони можуть робити тут. У нас в молодіжній політиці є такі питання не вирішені, як забезпечення молоді житлом. Але чи може на сьогодні Україна як держава вирішити питання житла? Не може. Проте може вирішити питання, наприклад, працевлаштування. Тому, можливо, є сенс подумати і взагалі відмовитися від державної підтримки забезпечення молоді житлом, тому що у нас мільярдні…

ГОЛОВУЮЧА. Завершуйте, 15 секунд.

КОЛОБОВ А.А. … за вже отриманими молоддю кредитами.

На мою думку, в нашій стратегії треба дуже чітко визначити пріоритети, а не все одразу, осягнути все неможливо. Дякую. Долучаємося до роботи разом (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Запрошуємо до слова Олександра Боришкевича, голову громадської організації «1991. Покоління незалежних». Підготуватися Олені Артюховій.

БОРИШКЕВИЧ О.В., голова громадської організації «1991. Покоління незалежних». Всім доброго дня! Шановний Артуре Леонідовичу! Пане міністре! Шановна молодь! На жаль, сьогодні, на 26-му році незалежності України, можна стверджувати, що молодіжної політики в нашій державі не існує. Про яку молодіжну політику можна говорити, якщо на 2017 рік держава заклала 1,7 мільярда гривень на Мінмолодьспорт, тоді як на прокуратуру – 4,6 мільярда гривень. Ми будуємо репресивну державу. Якщо сьогодні ми не будемо будувати школи і дитячі садки, через 20 років наша держава змушена буде будувати тюрми.

Що ми маємо зараз?

Перше – молодіжне працевлаштування. Його немає. Про яке молодіжне працевлаштування можна говорити, якщо за 2015 рік (ця інформація з’явилася вчора) 500 тисяч українців отримали посвідки на проживання та на роботу в Європі? Про яке працевлаштування можна говорити, якщо у кожного в телефоні кожний десятий контакт – це телефон емігранта, який працює в Європі, ОАЕ чи США?

Друге – молодіжне підприємництво. Нашій державі, так видається, не потрібні молоді люди, які працювали б самі на себе, потрібні просто працівники, які працювали б на олігархів і на депутатів із цього залу, ніхто інший не потрібен. Не потрібен нашій державі IT-спеціаліст, який отримує зарплату не в гривнях, а в доларах, тому що Національний банк забороняє отримувати зарплату в доларах. Чомусь IT-спеціалісту забороняється, а Валерії Гонтаревій 1,8 мільйона доларів мати (за декларацією) не забороняється (Оплески).

Однак не все так погано. Якщо держава не може забезпечити молодь робочим місцем, дайте молоді можливість самим створити собі робоче місце – звільніть молодіжне підприємництво від оподаткування, придумайте, як це зробити.

Третє – молодіжне житло. Не буде у нас щасливих сімей, якщо не буде житла. Молодіжне житлове кредитування не функціонує. Дайте забудовникам безоплатно землю і звільніть їх від корупційних дозволів. Якщо дозвіл, декларація про будівництво в Державній архітектурній інспекції і містобудівні умови та обмеження в кожній міській раді не будуть коштувати 100 тисяч доларів, тоді квадратний метр житла коштуватиме не 20 тисяч, а 10 тисяч гривень.

І останнє. Зараз у цьому залі дуже багато молоді, більше половини. Я хотів би, щоб кожен другий із вас хоча б через 10 років працював тут, будучи народним депутатом України, замінивши людей, у яких радянське мислення і мільйонні декларації. Настане час, коли наша молодь повернеться з Польщі, США, ОЕА і будуватиме тут нормальну, щасливу Україну. Дякую (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Запрошую до слова Олену Артюхову, сертифікованого бізнес-тренера MBTI. Підготуватися пані Богомолець.

АРТЮХОВА О.А., сертифікований бізнес-тренер MBTI. Вітаю, шановна пані головуюча, учасники парламентських слухань! Сьогодні я хочу звернути вашу увагу на профорієнтацію сучасної молоді в Україні, на те, з чим стикаються нинішні підлітки, і як ми можемо допомогти їм у визначенні свого професійного шляху, в особистісному зростанні, у побудові сімейних відносин.

Для виховання цілеспрямованої інтелектуальної нації всім нам необхідно приділяти увагу самовизначенню підростаючого покоління. Сучасна молодь – школярі старших класів, студенти – не завжди можуть визначитися з вибором своєї професії, а система освіти в нашій країні побудована таким чином, що ніхто не пояснює, як зробити цей вибір, на що саме звернути увагу. Підлітки інтуїтивно обирають професію, а після закінчення навчання – робоче місце. Вони не впевнені у своєму виборі і тільки на практиці розуміють, чи правильно його зробили. Це призводить до того, що покоління не здатне будувати повноцінну інтелектуальну, ефективну державу.

Коли людина впевнена у своєму виборі, коли вона знає, що займається своєю справою, вона сповнена ентузіазму, прагне дізнатися щось нове, творчо підходить до справи і стає відмінним професіоналом, який розвиває себе, своє оточення, бізнес та країну.

Проте в сучасному світі для роботодавця важливі не тільки досвід кандидата і прагнення отримати роботу, а і його психологічний стан, психотип. Дедалі більше компаній на співбесідах проводять тестування для визначення психотипу особистості людини, яка влаштовується на роботу. Це робиться для того, щоб зрозуміти, чи впорається людина психологічно із завданнями, що стоять перед бажаною посадою, чи варто їй запропонувати щось інше. Буває так, що фізично і морально людина готова гори звернути, а психологічно не така сильна, стресостійка або не зовсім відповідальна, або просто незібрана. Грамотно підібравши роботу або спеціальність, працівник отримує моральне задоволення від своєї роботи, а роботодавець – зразкового працівника.

Профорієнтація студентів і школярів (визначення психотипу, сильних і слабких сторін, пріоритетність у виборі професії відповідно до психологічної структури, визначення талантів і здібностей) є важливим інструментом для розвитку особистості та вибору життєвого шляху. Цей інструмент необхідно використовувати при вступі до вишів, а краще – у старших класах школи.

Більше 10 років я займаюся вивченням психотипів особистостей, щоб допомагати людям з вибором професії, подружжю – у шлюбі, а бізнесу – в побудові професійної команди, яка забезпечить ефективний результат.

У своїй роботі я розповідаю, чому з одними людьми нам комфортно спілкуватися, а інших ми не сприймаємо взагалі, з першої хвилини, погляду чи слова. Причому людина може викликати негативні емоції без будь-яких об'єктивних причин. Як розуміти і приймати себе і оточуючих? Чому одним людям дано писати геніальні картини, створювати немислимі поетичні твори, а іншим незрозумілі ці можливості? Чому одним наука дається легко, а інші не можуть її подужати? Де і в чому виявляється межа нормальності людських проявів і сприйняття?

Відповіді на всі ці запитання дає індикатор психотипів особистості МВТІ. Шляхом анкетування визначається психотип, сильні і слабкі сторони, переваги і характерні способи дії. Розуміння себе та своєї природи полегшує управління емоціями. Ці знання допомагають нам вибудовувати відносини і комунікацію, не порушуючи особистих меж інших людей, це проста і зрозуміла інструкція до застосування і спілкування з оточуючими. Володіючи знаннями про себе, простіше і легше жити, вибудовувати власний шлях, професійний та особистий розвиток, зберігати в балансі всі сфери свого життя.

Інструмент MBTI широко застосовується у світовій практиці – в бізнесі, для особистого життя, для профорієнтації підлітків. Він дає змогу визначати і розуміти відмінності людей у комунікації на підставі їхніх переваг. MBTI дає рекомендації, як на практиці взаємодіяти з оточуючими, виходячи з переваг кожного.

MBTI – інструмент, що допомагає розібратися в собі. Вкрай важливо поставитися до нього серйозно і навчитися використовувати на державному рівні, щоб виростити впевнене в собі, цілеспрямоване, талановите покоління молодих людей, які побудують сильну країну і розвинене інтелектуальне суспільство.

До багатьох людей розуміння помилкового вибору освіти, професії чи роботи приходить вже у зрілому віці. Тому я рекомендую якомога раніше звернути увагу на самовизначення особистості. Це допоможе краще розуміти себе, свої здібності і можливості, поліпшить взаєморозуміння з оточуючими світом. Інструмент MBTI застосовується в бізнесі, коучингу та індивідуальному консультуванні, його використовують у більш як 60 країнах упродовж 70 років, він є складовою програми MBA.

Унікальний та ексклюзивний інструмент для визначення психологічної структури людини дозволяє визначити відмінності між людьми, характерні особливості і типові реакції кожної людини під час спілкування, у конфліктах і стресових ситуаціях, під час організаційних змін.

Хочу звернути увагу, що визначення психотипу особливо важливе у спорті, в командній грі. Розуміння технології взаємодії з представниками інших психотипів допоможе ефективніше вибудувати комунікації в команді, з тренером і забезпечить спільні перемоги.

Що краще себе розуміє сама людина, що більше про себе знає, то здоровіша, розумніша, ефективніша нація. Україні цього року виповнилося 25. Більшість ровесників незалежної України ще не визначилися з вибором професії, стоять перед вибором у роботі, сімейному житті. Це проблема покоління, яка ще через декілька років стане реальною перешкодою для країни.

Тому прошу народних депутатів України, Міністерство освіти і науки, Міністерство молоді та спорту звернути увагу на один з найефективніших інструментів, який активно використовують в усьому світі, щоб допомогти українській молоді знайти себе, свою професію, свій життєвий шлях.

Дякую Голові Верховної Ради України Андрію Володимировичу Парубію і голові Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Артуру Палатному за можливість виступити сьогодні з цієї трибуни. Дякую за увагу (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо за Вашу подяку і Вам дякуємо.

Запрошую до слова пані Ольгу Богомолець, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. Пані Ольга до нас доєдналася після засідання свого Комітету. Просимо, пані Ольго.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (загальнодержавний багатомандатний виборчий округ, партія «Блок Петра Порошенка»). Вітаю всіх українських громадян! Вітаю учасників парламентських слухань! Вітаю головуючу і представників профільного міністерства! Зараз звертаюся, власне, до теми цих парламентських слухань, до нашої фізичної, або фізіологічної, молоді. Знаєте, скільки у нас молоді в Україні на сьогодні? Хто такі «молодь»? Це люди від 14 до 35 років, 36 – вже не молодий. На сьогодні в Україні 12 мільйонів 795 тисяч фізіологічно молодих. Є ті, хто і у 80 молоді душею, я до них теж звертаюся. І хочу на початку згадати Богдана Гаврилишина, який пішов із життя у майже 90 років і був надзвичайно молодим душею. Бажаю всім вам такими молодими залишатися, навіть коли ви перетнете цю межу – 35 років.

За останніх п’ять років частка молоді в населенні України зменшилася у зв’язку із старінням населення. На сьогодні молоді вже менше 30 %.

Показник смертності внаслідок інфекційних захворювань серед нашої молоді у 17 разів вищий, ніж у Європейському Союзі. У 17 разів! Чи це проблеми держави? Це проблеми способу життя і способу мислення. Дуже добре мати права, але молоді не можна забувати про те, що у кожного з вас є обов’язки, зокрема обов’язок бути здоровим, для того щоб розбудовувати Україну. Ви хочете прийти в парламент через 10 років? Супер, це буде надзвичайно. Але для того ви маєте бути здоровими, а для цього ви маєте нести відповідальність за свої вчинки.

Смертність чоловіків серед молоді віком від 15 до 34 років у 2014 році втричі перевищує смертність жінок. Причини цієї смертності – виключно зовнішні фактори: вживання алкоголю, наркотиків, нещасні випадки, ушкодження і утоплення.

Якщо говорити про статистику, що відбувається з поширенням ВІЛ-інфекції серед молоді. У структурі шляхів передачі ВІЛ питома вага статевого шляху передачі зростає і становить 72,5 %, парентерального, при вживанні ін’єкційних наркотиків, – 26,6 %.

Хотілося б сказати, що майбутнє України без вас, без молоді, є неможливим. Дуже добре говорити про те, що держава має створити молодіжну політику, але молодіжну політику може створити тільки українська молодь. Для цього ви маєте бути мотивовані. Ніхто нам не обіцяв у цьому житті, що буде легко. У нас є унікальний шанс розбудовувати нашу державу…

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, завершуйте, 30 секунд.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Наша молодь продемонструвала унікальний патріотизм, коли під час усіх хвиль мобілізації люди як добровольці йшли на передову. І хочу вам сказати, що коли приходили повістки, то в одній області до військкоматів приходило 110 %, тобто більше, ніж повісток, а в інших – лише 30 % тих, які були визнані придатними, хто хотів захищати Батьківщину… (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Пані Ольго, дякуємо Вам.

Запрошую до слова Євгена Васильчука, президента Всеукраїнської спілки молодіжних громадських організацій «Агентство соціальної діагностики та партнерства». Підготуватися Жанні Петрочко.

ВАСИЛЬЧУК Є.О., президент Всеукраїнської спілки молодіжних громадських організацій «Агентство соціальної діагностики та партнерства». Вельмишановна Ірино Володимирівно! Шановні учасники парламентських слухань! Мій виступ стосуватиметься проблем радикалізації нашого молодіжного середовища.

Загальновідомо, що молодь є джерелом творчої енергії і засобом оновлення суспільних процесів, її енергія і заповзятість, рішучість, висока громадська активність завжди були запорукою ефективних масштабних перетворень. Властиві молодому віку безкомпромісність і радикалізм ставали і стають вагомими чинниками прискорення позитивних змін у суспільстві.

Проте разом із конструктивними можливостями, які містить молодіжний радикалізм, ми пам’ятаємо факти, коли властиві молоді романтизм і бунтарський дух, енергія, заповзятість та високі патріотичні почуття підмінялися поширенням інтолерантності та відвертої нетерпимості, які поєднувалися з культом грубої сили і правовим нігілізмом.

Попри демократичні перетворення, що розпочалися в Україні після Революції Гідності, у нашій пам’яті і сьогодні є свіжими спогади про «тітушок». Саме вони свого часу стали своєрідним штурмовим загоном та інструментом для зведення порахунків з політичними опонентами.

Незважаючи на ці приклади, які мали б відійти в історію, ми й сьогодні спостерігаємо подібні непоодинокі факти. Деякі молоді люди, досить своєрідно розуміючи принципи вуличного активізму, стають об’єктом маніпуляції окремих політичних діячів, які будь-що прагнуть здобути владу. Такий активізм, замішаний на насильстві і демонстративному ігноруванні загальнолюдських норм етики і моралі, сьогодні поступово легалізується в масовій свідомості і в перспективі може стати нормою політичного життя у нашій державі.

Сюжети з демонстративним побиттям окремих посадових осіб, провокування бійок з представниками депутатського корпусу підхоплюються і тиражуються засобами масової інформації та соціальними мережами. І таке демонстративне хуліганство поступово знаходить схвалення у найбільш соціально незахищених прошарках нашого населення.

Якщо ми сьогодні не дамо принципову оцінку таким вчинкам, не об’єднаємо зусилля органів державної влади, засобів масової інформації, громадського сектору, то в перспективі будемо мати ситуацію, коли неконтрольована вулична стихія, спираючись на силу і безкарність, у позаправовий і позапроцесуальний спосіб вершитиме самосуд задля здобуття влади та задоволення своїх матеріальних інтересів.

Сьогодні ми багато говоримо про євроінтеграцію, про європейські цінності і гуманізм. Але я хочу нагадати і вам, шановна Ірино Володимирівно, і шановним учасникам парламентських слухань, що весь цивілізований європейський світ засуджує вияви інтолерантності і насильства. Дякую за можливість виступити з цієї трибуни (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. І Вам дякуємо, шановний колего.

Запрошую до слова Жанну Петрочко, заступника директора з науково-експериментальної роботи Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, доктора педагогічних наук, професора і фахівця в галузі соціальної педагогіки. Підготуватися Яні Барановій.

ПЕТРОЧКО Ж.В., заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту проблем виховання НАПН України. Дякую. Шановні колеги! Відома українка Олена Теліга писала: «Перед нашою молоддю стоїть блискуче завдання – стати батьками майбутнього своєї нації». Тобто ми очікуємо, що наші діти відповідально і щиро досягнуть мети, яка роками вистраждана Україною: побудувати справжню націю – соціокультурну єдність з єдиною самосвідомістю і мовою.

Сьогодні дуже багато говорять про цінності, але в час російської агресії потрібно насамперед об’єднувати нашу молодь навколо ідеї українського державотворення. Враховуючи міжнародний досвід, створити такий суспільний стрижень дають змогу національні цінності, які якраз і сприяють розвитку нації. В Україні такими національними цінностями, наприклад, можуть бути самобутність, соборність, воля, гідність. Названі цінності дозволяють сформувати українську сутність наших громадян, їхню національну ідентичність.

Широке обговорення і визначення національних цінностей на рівні держави – це своєрідний суспільний договір заради майбутнього. Законодавчо закріплені цінності дадуть можливість, з одного боку, об’єднати зміст державних програм і галузевих пріоритетів, а з другого – це буде добрий інструмент для налагодження партнерської взаємодії для різних рівнів і це те, що дозволить визначити нашу стратегію і тактику.

Водночас ухвалення таких національних цінностей має передбачати створення умов для їх засвоєння шляхом інтерактивного навчання. Сьогодні, як ніколи, дуже важливо працювати над соціальною чутливістю молоді, щоб вони правильно реагували на виклики часу з позиції патріота-громадянина, потрібно розвивати вміння критичного мислення. Тому кожний з нас відповідно до наших можливостей, суголосно на різних рівнях зобов’язаний розголошувати сутність і значущість саме національних цінностей.

Одним із прикладів такого інтерактивного навчання може бути проведення тренінгу «Окрилені Україною» за програмою, розробленою і апробованою Інститутом проблем виховання. І я хочу подякувати Міністерству молоді та спорту за те, що вони підтримали нашу ініціативу. Переконана, що потрібно розгорнути систему навчання молодіжних лідерів і тих, які працюють з молоддю, для того щоб розібратися нарешті в патріотизмі, у громадянськості, для того щоб звірити курс, знайти однодумців, створити команди на місцях і найважливіше – для того щоб наснажитися. На мою думку, ми вже дуже запізнюємося з таким навчанням.

На завершення наголошу: вже час презентувати себе світові не лише через сухий фактаж дій, явищ, цифр, ми повинні презентувати себе через цінності української нації, бо, пам’ятайте, ціна питання дуже велика – це наша свобода і вибір наших дітей. Дякую за увагу (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякую Вам, шановна колего.

Запрошую до слова Яну Баранову, президента громадської організації «Союз «Золотий вік України». Підготуватися пані Анні Грицик.

БАРАНОВА Я.В., президент громадської організації «Союз «Золотий вік України». Приветствую всех! Я сегодня здесь с отличной новостью: в нашей стране таки есть золотой запас – это креативный человеческий ресурс в количестве почти 60 тысяч человек. На сегодняшний день, к сожалению, этот ресурс остается невостребованным, затратным для бюджета страны (48 тысяч в год обходится один человек) и представляющим угрозу для безопасности общества, то есть для безопасности каждого из нас. Речь идет о людях, отбывающих наказание в местах лишения свободы. Заключенный в местах лишения свободы находится временно, потом он выходит к нам, в общество. И общество, и заключенный должны быть готовы к встрече друг с другом.

Как сделать, чтобы, начиная с 14 лет, молодые люди не выбирали образом жизни тюрьму, перестали вытворять и создавать проблемы, а научились творить и созидать себе во благо и во благо общества? Мы знаем, как это сделать. На протяжении семи лет наша организация адаптирует лучшие международные практики по ресоциализации и социальной адаптации осужденных к нашим украинским реалиям. Часть проектов уже поддержана Министерством молодежи и спорта. Мы предлагаем поддержать наши проекты на государственном уровне. От этого в выигрыше будут все, особенно в свете ликвидации Государственной пенитенциарной службы и реформирования Министерства юстиции. Безопасность каждого из нас – в наших руках.

Спасибо большое. До встречи! Я думаю, наши проекты будут услышаны. Я специально сэкономила время, чтобы кому-то достались лишние минуты. Спасибо (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Яно.

До слова запрошується Анна Грицик, голова правління громадської організації «Захист прав дітей до народження». Підготуватися Вадиму Дахненку.

ГРИЦИК А.С., голова правління громадської організації «Захист прав дітей до народження». Доброго дня, шановні учасники парламентських слухань! Говорячи про ціннісні орієнтири сучасної української молоді, не можна оминути той факт, що важливим етапом формування нової правової держави, нових ціннісних та моральних орієнтирів сучасної української молоді та підростаючого покоління є, зокрема, процес формування усвідомленого праворозуміння цінності прав людини, а також захист цих цінностей стосовно найменш захищених суб’єктів. Зокрема, до одного із таких суб’єктів можна віднести дитину до народження, тобто дитину на пренатальній стадії розвитку.

Станом на сьогодні, дитина до народження прирівнюється до частини тіла матері або зародка майбутньої людини. Мало хто сприймає її як самостійний суб’єкт, як особу, яка має свої права, як малозахищений суб’єкт, права якого потрібно захищати, охороняти та реалізовувати. Зокрема, на державу та на суспільство покладається такий обов’язок.

Нехтування правами цього малозахищеного суб’єкта призводить до погіршення демографічного становища в Україні. Порівняно з 2012 роком, коли народжуваність становила близько 530 тисяч дітей, у січні – серпні 2016 року цей показник знизився до 264 тисяч, хоча за аналогічний період 2015 року він становив 273 тисячі дітей. Зважаючи на те, що на сьогодні рівень смертності у півтора рази перевищує рівень народжуваності, цей показник є катастрофічним.

Окрім того, нехтування правами цього малозахищеного суб’єкта збільшує кількість посягань на життя та здоров’я цих дітей через відсутність нормативного регулювання, а також через невизнання цих дітей суб’єктами права в українському законодавстві.

Правникам відомо, що заборона сама по собі не вирішує жодного питання, тому що будь-яку заборону можна обійти. Єдиним прогресивним способом є здійснення зміни цінностей, зміни моральних орієнтирів сучасної української молоді. Єдиним шляхом для цього є запровадження на постійній основі інформаційно-роз’яснювальної роботи, а також плюралізація даної теми за допомогою засобів масової інформації, радіо, телебачення тощо. Зокрема, для цього ми пропонуємо включити до інформаційно-роз’яснювальної роботи та інших способів популяризації таких питань, як система прав людини, місце прав дитини в системі прав людини, поняття дитини на пренатальній стадії розвитку, місце прав дитини на пренатальній стадії розвитку, а також наголосити, в чому саме полягає необхідність захисту цього суб’єкта та в чому полягає його значущість.

Важливо, що держава бере участь у формуванні майбутнього праворозуміння. Зокрема, Міністерство освіти і науки України, керуючись Рекомендаціями парламентських слухань на тему: «Сімейна політика України – цілі та завдання», затвердженими постановою Верховної Ради України від 8 грудня 2015 року № 854, рекомендує запровадити в навчальних закладах програму, курс за вибором або факультатив «Сімейні цінності».

ГОЛОВУЮЧА. Завершуйте, 15 секунд.

ГРИЦИК А.С. У межах даного факультативу відбуватиметься формування відповідального ставлення молоді до батьківства. У дану програму можна також включити…

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановна колего, завершилося ваше право на виступ.

Запрошую до слова Вадима Дахненка, президента Міжнародної благодійної організації «Час допомагати». Підготуватися Володимиру Крейденку.

ДАХНЕНКО В.Й., президент Міжнародної благодійної організації «Час допомагати». Вельмишановна Ірино Володимирівно! Вельмишановні друзі, молодь! Дякую, що сьогодні маю честь стояти на тому місці, де кожен президент незалежної нашої держави тримав руку на Пересопницькому Євангелії і давав клятву служити своєму народові.

Дякую Богу, що можу стояти на цьому місці, де 2004 року Тимошенко Юлія Володимирівна сказала, що ми обов’язково введемо в освіту християнську етику. На жаль, щось не вийшло, не знаю що, але сьогодні ми говоримо про цінності. Я переживаю за молодь і радію, що вона сьогодні разом з нами. У мене четверо діток, я багатодітний батько і мрію, щоб мої діти зростали в гарній державі і виросли гарними людьми.

Сьогодні ми говоримо про цінності. Колись одна із засновників радянської системи освіти Надія Крупська сказала, що не можливо виховати дитину без родини. Гарну дитину в гарній державі не можливо виховати без гарної родини. Тому перша цінність, яку ми повинні передати нашим дітям і молоді, – це християнські цінності, християнську мораль. Тільки тоді люди, які матимуть християнські цінності, можуть створити гарну, міцну сім’ю. А міцна сім’я – це міцна держава.

Ви хочете, молодь, жити в міцній державі? Створюйте міцні, гарні сім’ї. Якщо буде гарна сім’я – буде гарна держава. Якщо буде гарна, міцна держава, у ній буде гарно розвиватися бізнес. А сьогодні ми говоримо, що якісь складні обставини є в бізнесі.

Так, у нас є проблеми, і ми сьогодні про них багато говорили: це і розлучення, і сирітство, і соціальне сирітство, коли багато хто виїхав за кордон, залишивши своїх дітей. На сьогодні в нашій державі діють 700 інтернатів, в яких живуть сотні тисяч дітей, які взагалі не знають, що таке родина, тому виростають бандитами.

Тут переді мною говорили, що треба йти в тюрми. Та не треба йти в тюрму, треба йти в інтернат і закладати там гарні християнські цінності і мораль, щоб потім не йти в тюрму.

Ви знаєте, я нещодавно був у Харкові, в тюрмі для малолітніх, на тому місці, де Макаренко зробив унікальний педагогічний дослід, щоб бездоглядні діти, яких він збирав, не потрапили в тюрму. І ми зачитувалися його творами. А сьогодні на тому місці – тюрма.

Ми живемо в Європі, не треба нам іти в Європу, нехай Європа вчиться у нас, тому давайте створювати гарні, міцні сім’ї.

Перше, що пропоную: 1 червня провести День родини, залучити молодь. Я візьму своїх чотирьох дітей. Петро Порошенко з Вінниці, я з Вінниці, тому ми, можливо, потренуємося у Вінниці, а потім приїдемо до Києва і пройдемо Хрещатиком з нашими сім’ями, з нашими дітьми і покажемо, що ми… (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, шановний колего, дякуємо Вам.

Запрошую до слова Володимира Крейденка, голову Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Совість і надія України».

КРЕЙДЕНКО В.В., голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Совість і надія України». Дорогий український народе! Шановні народні депутати! Передовсім дозвольте подякувати профільному Комітету за те, що дослухалися до нашої ініціативи щодо проведення парламентських слухань про становище молоді в Україні і дали можливість серйозно обговорити питання, які дійсно турбують молодь, а саме питання ціннісних орієнтацій та європейської перспективи для нашої молоді, нашої держави. Я вважаю, що однією з причин глибокого розбрату щодо перспектив української молоді в науці, спорті, громадській діяльності, побудові сім’ї є те, що багато українців зневірилися, втратили надію на те, що європейські стандарти стануть частиною нашого життя.

Упродовж 25 років незалежності ціла купа чиновників багато говорили про такі питання, як доступне кредитування, доступне житло для молодих спеціалістів, гарантоване перше робоче місце за фахом з гідною оплатою праці, про створення українського Будинку молоді, де молодь та молодіжні громадські організації зможуть зустрічатися, проводити тренінги, навчатися та навчати, про загальнонаціональне об’єднання молоді в один молодіжний форум, не штучно створений під якогось можновладця, а який за ініціативи знизу представлятиме українську молодь у Європейському Союзі. Все це поки що залишається на рівні декларацій та меморандумів. Моя позиція проста: не можна залишати жодну молоду людину України сам на сам зі своїми проблемами. Варто нам усім – політикам, громадським діячам, вченим – забути про партійні бар’єри, про те, хто правий, хто лівий, хто консерватор, хто ліберал, а хто демократ, і згадати, що всі ми – українці.

Як ви всі знаєте, історія любить переможців. Тож давайте ставати успішними, давайте вирішувати проблеми молоді вже зараз. Для цього я, Володимир Крейденко, разом з іншими молодіжними організаціями, народними депутатами, Міністерством молоді та спорту України готовий працювати хоч 24 години на добу, розробляючи стратегії, здійснюючи практичні кроки для того, щоб молоді люди ставали заможними та жили за стандартами кращих європейських країн. Нам потрібна тільки перемога! Дякую. Слава Україні! (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякую Вам, пане Володимире.

Запрошую до слова народного депутата Павла Унгуряна, партія «Народний фронт». Будь ласка, пане Павле.

УНГУРЯН П.Я., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (загальнодержавний багатомандатний виборчий округ, політична партія «Народний фронт»). Слава Ісусу Христу! Шановні друзі! Думаю, дуже правильно, що сьогодні наша головуюча Ірина Володимирівна побудувала виступи таким чином, щоб більше виступили не ми, хто тут працює, бо ми тут уже наговорилися, а саме представники молодіжних організацій, громадянського суспільства. Я впівока спостерігав за слуханнями, оскільки відбувалося засідання бюджетного комітету, ми дуже ретельно працюємо зараз над бюджетом. Я думаю, що для міністра, для голови Комітету це є важливим, оскільки фінансове забезпечення державної молодіжної політики, підтримка молодіжних організацій – це дуже й дуже важливо. Я чув, що в режимі плюралізму відбувся обмін думками, інколи полярні думки висловлювалися, але відверто. І це добре, це те, що до нас прийшло із загальноєвропейськими цінностями, – готовність чути одне одного.

Я надзвичайно вдячний Комітетові, Артуру Палатному за те, що вони є найактивнішими в питанні проведення парламентських слухань. За цей місяць у нас вже другі слухання відбуваються, і міністерство профільне, Ігор Жданов підтримують нас у цьому.

Цінності. Думаю, це найважливіша тема. Більш важливої теми, як цінності, які рухають українську молодь, немає. Це просто надважливо, бо цінності рухають країни, цінності формують країни. Але є одна проблема: цінності формуються століттями, такі справжні, фундаментальні парадигми життя формуються довго. Що нам робити? Як бути?

Які наші цінності? Так, ми жили за часів войовничого атеїзму та наукового комунізму. Потім розпався Радянський Союз, настала епоха незалежності, і ми дуже швидко намагаємося змінитися. Нещодавно Рада молодих учених при МОН провела дослідження, і молодь, у принципі, правильно відповіла: на перше місце поставили сімейні та духовні цінності, потім – соціальні і лише потім – споживчі. Тобто інтуїтивно українська молодь розуміє, в чому важливість, і ми маємо це закріпити. Тому в мене пропозиція, щоб, поряд із цінностями патріотизму, здорового способу життя, ми говорили про духовні цінності, про моральні цінності, тому що це є підвалиною суспільства, фундаментом суспільства.

Цінності формуються довго, але є два феноменальні історичні ривки, які сталися, і один із яких знайшов відображення в Указі Президента України «Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації». Це той унікальний процес, що забезпечив формування цінностей за якихось 60-70 років. І нам, власне, треба знову пройти цей шлях. Бо саме тоді, на початку ХVI століття і в ХVIІ, і в ХVIІІ столітті, формувався успіх Європи. Отже, ми маємо, спираючись на історію України...

ГОЛОВУЮЧА. Завершуйте, 30 секунд, будь ласка.

УНГУРЯН П.Я. Ми маємо, спираючись на історію українського народу, взяти краще, підкреслюю, з того, що є на сьогодні в сім’ї європейських народів, і застосувати це для унікального шляху, яким пройде Україна і стане непереможною державою, бо ми на це заслуговуємо. Дякую вам (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякую Вам, шановний пане Павле.

Хочу поінформувати вас, шановні колеги, що всі промовці, які записалися і подали свої пропозиції для участі в цих відкритих дебатах до Комітету та які були присутні на засіданні, змогли взяти слово.

Тому я надаю слово для того, щоб підсумувати сьогоднішні слухання, спочатку голові профільного міністерства пану Жданову (2 хвилини) і потім голові профільного Комітету пану Палатному. Будь ласка.

ЖДАНОВ І.О. Дякую, шановна пані головуюча, за надане заключне слово. Я всім дякую за професіональну і предметну розмову, яка відбулася в цьому залі. Наше завдання зараз – проаналізувати всі ваші виступи. Думаю, що найбільш цікаві пропозиції ми разом з представниками профільного Комітету включимо до доопрацьованих Рекомендацій, які потім будуть затверджені Верховною Радою України і стануть дороговказом, як змінювати нашу державну політику, як впливати на формування ціннісних орієнтацій молоді. Бо я переконаний, що ціннісні орієнтації, насамперед духовні, моральні (в цьому я не можу не погодитися з паном Павлом), є основою нашого суспільства.

Молодь формує власні цінності, але через декілька років вона перестає бути молоддю і береться безпосередньо до управління цією державою, творить суспільне благо в економіці, стає депутатами місцевих, обласних, міських рад, народними депутатами України, міністрами. За молоддю – наше майбутнє, а інвестиції в майбутнє – це найбільш правильні інвестиції, які є в нашому житті.

Тому нам потрібно робити необхідні кроки у національно-патріотичному вихованні, створювати молодіжні центри, приймати новий закон про молодь. Тільки я не готовий формувати наші суспільні цінності на тих цінностях, які пропагувала Крупська чи Макаренко. І я вже давно вийшов зі своїми дітьми на Хрещатик. Але я не лише на Хрещатик зі своїми дітьми виходжу, а їжджу з ними в зону проведення АТО, ми допомагаємо нашим бійцям, на власному прикладі формуємо національно-патріотичне виховання.

Тому ми будемо робити разом із вами державну молодіжну політику, інвестувати в нашу талановиту молодь. Слава Україні! (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановний пане міністре. Сподіваємося, що і надалі у вас буде такий конструктивний діалог і з профільним парламентським комітетом, і з громадськими організаціями.

І зараз, будь ласка, слово Артуру Палатному, голові профільного парламентського комітету.

ПАЛАТНИЙ А.Л. Дякую, Ірино Володимирівно. Я хочу подякувати всім присутнім у цій залі. Дуже багато було змістовних пропозицій щодо молодіжної політики і дуже багато емоцій, але дуже справедливо. Безумовно, всі пропозиції, які тут пролунали, ми будемо враховувати в Рекомендаціях парламентських слухань. Рекомендації парламентських слухань – це дорожня карта у формуванні та вдосконаленні державної молодіжної політики.

Ми всі розуміємо, що майбутнє нашої держави – саме за молоддю. Я не буду зараз перераховувати ті проблеми, які прозвучали, їх багато, ми про них почули, вони записані у стенограму, ми всі їх відпрацюємо. Багато проблем я у своїй співдоповіді не назвав, бо є бажання, щоб все-таки не тільки народні депутати і представники виконавчої влади виступали, а саме та молодь, якій не байдуже майбутнє нашої країни.

Сьогодні ми працюємо над законопроектом про молодь, який, я впевнений, швидше, ніж до кінця каденції, ми розробимо і доопрацюємо. Це має бути документ, який врахує всі проблеми, які ми сьогодні озвучили.

Хочу сказати, що наш Комітет працював і працюватиме в цьому напрямі, завжди співпрацюючи з молодіжними громадськими організаціями, тобто почує кожну організацію, почує молодь. Ми завжди відкриті.

Ще раз хочу подякувати вам усім. Хто ще захоче подати пропозиції, надсилайте до 9 листопада в письмовому вигляді на сайт нашого Комітету. Вони всі будуть враховані. Дякую вам за увагу. Слава Україні! (Оплески).

ГОЛОВУЮЧА. Я також хочу подякувати всім учасникам парламентських слухань, передовсім за конструктивну атмосферу, яка сьогодні панувала в сесійній залі, подякувати всім вам за увагу до цієї надзвичайно актуальної теми. Закликаю також до дуже активного, предметного постійного діалогу з профільним Комітетом і міністерством, тому що саме там мають бути ключові напрацювання щодо вдосконалення нашої державної молодіжної політики.

До наступних зустрічей у сесійному залі Верховної Ради України або на інших майданчиках! Були раді всіх бачити. Особливо дякуємо нашим міжнародним партнерам – ПРООН і ЮНІСЕФ – за участь у парламентських слуханнях. Гарного вечора всім! До побачення!

НЕВИГОЛОШЕНІ ВИСТУПИ

БОЛТІВЕЦЬ С.І., завідувач відділу розвитку молодіжної політики Державного інституту сімейної та молодіжної політики Міністерства молоді та спорту України. Методологія наукових досліджень, які своїм об’єктом обирають молодь, разом з цим і визначає свою онтологічну суб’єктність. Дихотомії молодої людини та молоді як втілення спільного образу молодих людей, молодості як спільної вікової ознаки та ідентифікаційних ознак молодших і старших поколінь у перехідній єдності філогенезу, внутрішнього і зовнішнього сприймання фізичного і психологічного віку, інших взаємозумовлених властивостей цілісного об’єкта, яким є молодь, визначають необхідність методологічного обґрунтування і кожного з названих підходів, і їхньої єдності. Дослідження як процес передбачає наявність суб’єкта свого здійснення, що й визначає домінантну суб’єктно-об’єктну дихотомію відображення суб’єктом себе в об’єкті і об’єкта – в методологічній теорії суб’єкта дослідження.

Молодь як об’єкт, з одного боку, уявляється незалежним від свідомості суб’єкта дослідницької діяльності, що існує поза ним, але водночас суб’єктом дослідження завжди виступає молода людина, якій притаманна індивідуальна неповторність психофізіологічних і соціальних властивостей, у тому числі певні ознаки належності до молоді як об’єкта в теперішньому, минулому та майбутньому часі. Ознаки належності суб’єкта дослідження до молоді як об’єкта є такими, яких неможливо уникнути, якщо розглядати молодь як покоління, а не як групу, сукупність молодих людей, виокремлену за ознакою віку.

Методологічна дихотомія сприйняття суб’єктами дослідження молоді як об’єкта повною мірою не усвідомлюється дослідниками в диференціації молоді як молодого покоління і молоді як соціально-демографічної групи населення. Це і «молодь як соціальний суб’єкт», і «молоде покоління», і «молодь як соціально-демографічна група населення», і «самостійна соціально-культурна група», і «специфічний суб’єкт суспільного розвитку». Важливе заперечення науковців щодо визначення молоді як групи представлено в поєднанні із змістовно ширшим визначенням молоді як дослідницького об’єкта, що є системою, яка саморозвивається на основі розвитку суспільних взаємозв’язків для взаємодії з усіма поколіннями, старшими і молодшими за себе.

Об’єктність молоді має бути замінена на комплексне міждисциплінарне розуміння об’єкта у дослідженнях молодіжної тематики з соціології, психології, історії, етнографії, педагогіки та інших наук, для позначення комплексу яких з’явилося і певною мірою закріпилося поняття «ювенологія» (або «юнологія»). Об’єктом ювенології в цьому сенсі є молода людина і молодь як система суспільних взаємозв’язків молодої людини з ровесниками та всіма іншими віковими категоріями людей як певних суспільних осередків, так і народів як цілісностей, взаємин між ними. Це, з одного боку, справді так, а з другого – є відображенням стану загальносуспільного зацікавлення молоддю як об’єктом спеціального дослідницького інтересу, затребуваності наукових знань про нього для обґрунтованого визначення майбутньої мети власного розвитку і необхідних для її втілення можливостей.

Процес переходу загальновживаного слова «молодь» в дедалі частіше використовуваний названими соціально-гуманітарними науками термін для позначення об’єкта численних досліджень у галузі проблем молодіжної спільноти та загальносуспільних проблем, суб’єктом і об’єктом яких виступає молоде покоління, характеризується чітко вираженою тенденцією до цілісної об’єктності, яка може бути реалізована не інакше, як засобами синтезу наук про людину і суспільство. Термінологічне значення поняття «молодь» таким чином набуває ознак категорії об’єкта дослідження людинознавчих і суспільствознавчих наук, що не виключає їх синтезу і суміжжя з природничою та іншими галузями наукового пізнання.

Втілення ідеї об’єднання наукових досліджень, що належать до різних наук, на основі спільного об’єкта вже здійснено багатьма авторами, які спеціалізуються в галузі вивчення молодіжної проблематики, в понятті «ювенологія», що включає також біологічний об’єкт. Отже, йдеться про становлення ювенології як інтегративної науки, що ґрунтується на міждисциплінарному вивченні дорослішання, становлення та розвитку молодого покоління у соціальному, духовному та біологічному вимірах. Таким чином, ювенологія виступає основою для узагальнення та систематизації сукупності знань у психологічній, соціологічній, педагогічній, андрагогічній, медичній, фізіологічній, демографічній та інших наукових спеціальностях, визначає дослідницькі результати, здобуті в рамках об’єктів інших наук, об’єктом ювенології як їх інтегративної основи. Йдеться про знання, здобуті в рамках кожного з об’єктів інших, крім ювенології, наукових спеціальностей, а отже, в такому разі об’єкт ювенології визначає непізнану сферу інтегративного наукового знання.

Характеристика об’єкта дослідження, яким є молодь, потребує не так визначення меж об’єкта, його неповторних властивостей, що вирізняють молодь серед інших досліджуваних соціальних об’єктів, як визначення її мети, праобразом якої є ентелехія Арістотеля як внутрішня мета об’єкта. Водночас непередбачувані властивості молоді та неясність меж цієї непередбачуваності становлять основу для характеристики об’єкта досліджень, яким є молодь. Так, якщо виникнення педології було зумовлено суспільною потребою збереження та розвитку людського потомства, співмірною з ускладненням завдань людського виживання в умовах успіхів природничих наук, які в результаті призвели до стрімкої індустріалізації і технократизації людської цивілізації у другій половині ХІХ століття, педіатрії – потребою лікування дитячих хвороб з метою збереження життя, геріатрії – потребою лікування хвороб, характерних для людей старшого віку, з метою продовження тривалості життя людини, непередбачуваність соціально значущих вчинків і поведінки людини молодого віку зумовила потребу наукового вивчення цієї непередбачуваності та появі таких галузей суспільної практики, як ювенальна юстиція щодо неповнолітніх, ювенальне право, ювенальний патронат, ювенальна соціальна практика, ювенальні технології.

У зв’язку з цим постає питання про мету ювенального дослідження, об’єктом якого є молодь. Мета детермінується суспільною або особисто значущою потребою суб’єкта дослідження, і (як бачимо з ювенальної практики, домінантою якої є ювенальне судочинство як регулятор соціалізації молоді) вираженість непередбачуваності, а відтак і самоздійснення як творчого, так і руйнівного потенціалу, властивого молодому поколінню, знижується. Йдеться про енергопотенціал людської популяції, представленої в філогенетичній нормі трьома-чотирма поколіннями, що живуть одночасно. Ядром, серцевиною енергетичних можливостей такої різновікової популяції людей виступають перше і друге покоління, тоді як третє і четверте переймають на себе функцію регулятора сфер застосування і обсягу витрат профіциту життєвої енергії, властивого молодому віку, та його дефіциту у людей старших поколінь. У такий спосіб молодь у різновіковій популяції філогенезу виконує важливу місію енергетичного забезпечення невтілених задумів старших поколінь. Місія старших поколінь – бути духовним регулятором енергетичного потенціалу молоді, що робить непотрібним втручання ювенальних місій поза родиною, мікросоціумом і суспільством. Непередбачуваність як сутнісна властивість будь-якого розвитку детермінує потребу визначеності, яку задовольняє процес постійного зіткнення з невідомим, властивий науковому пізнанню.

Таким чином, належність суб’єкта дослідження до молоді як його об’єкта є такою, якої неможливо уникнути, якщо розглядати молодь як покоління, а не як групу, сукупність молодих людей, виокремлену за ознакою віку, до якої суб’єкт дослідження не належить. Поняття «молодь», яке дедалі частіше використовується в соціально-гуманітарних науках, характеризується чітко вираженою тенденцією до цілісної об’єктності, яка може бути реалізована засобами синтезу наук про людину і суспільство.

Характеристика об’єкта дослідження, яким є молодь, потребує не так визначення меж об’єкта, його неповторних властивостей, що вирізняють молодь серед інших досліджуваних соціальних об’єктів, як визначення свого призначення як внутрішньої мети об’єкта.

Суб’єкт власного саморозвитку, яким є молодь, є водночас і об’єктом досліджень завдяки власній суб’єктності, без якої молоді покоління було б неможливо відрізнити від інших, належних до філогенезу однієї людської популяції. З цієї методологічної позиції молодь є суб’єктом саморуху, що визначає сутність її характеристики як об’єкта дослідження.

Характеристика молоді як об’єкта дослідження визначається у своїй цілісності моральним вчинком, який набуває еталонного значення.

Самоздійснення особистості молодої людини передбачає наявність рівноваги у визнанні і самовизнанні, є процесуальною відповіддю на питання про те, яким вимірам сенсу і прагнень відповідають молода людина зокрема і молодь загалом, а також включає механізм інтроекції, що актуалізує сферу індивідуальної неповторності кожної молодої людини.

ГУБСЬКИЙ В.М., голова правління громадської організації «Антикорупційний центр спеціальних операцій». Тема моєї доповіді: «Ціннісна спрямованість молоді та вибір професії». Молодь завжди виступала та виступає важливим чинником оновлення суспільства, оскільки має значні резерви у справі поліпшення добробуту, створення духовних та матеріальних цінностей у нашій державі. Проте сучасна молодь України перебуває в атмосфері зміни ціннісних орієнтацій, життєвих стереотипів та установок в економічній, політичній, правовій, соціальній сферах. Актуальність дослідження ціннісної спрямованості молоді саме при виборі професії обґрунтовується тим, що від спрямованості ціннісних орієнтацій молоді значною мірою залежать її самовизначення, вибір професії та майбутня професійна діяльність.

Як зазначають дослідники, професійне становлення молоді – це складний та багатогранний процес, що починається з моменту прийняття рішення про вибір професії і закінчується повною самореалізацією особистості у професії. Правильний вибір професії – це моральне задоволення, висока самооцінка, а водночас висока продуктивність праці, висока якість продукції. Вибір професії  – це точка, в якій сходяться ціннісні орієнтації та інтереси особистості та суспільства, де можливе й необхідне поєднання особистих і загальних інтересів.

Виділяють різні групи чинників, що впливають на професійне самовизначення молоді, при цьому важливими є такі суб’єктивні чинники, як ціннісні орієнтації, ціннісна спрямованість, ціннісні інтереси, мотиви.

На основі аналізу, проведеного дослідниками, було визначено, що для більшості старшокласників характерні споглядальна позиція, інтерес до професії ситуативний, не пов’язаний з ціннісними орієнтаціями, що не активізує відповідну діяльність. Тому пошук внутрішніх ресурсів впливу ціннісної орієнтації на професійне становлення молоді є однією з визначальних проблем сьогодення.

Можна запропонувати навчальним закладам впроваджувати у практику такі змістовно-ціннісні моделі професійного визначення молоді:

• індивідуальна та колективна ідеологічна реконструкція системи цінностей молоді на основі національно-патріотичного виховання;

• усвідомлення цінності національної історії;

• важливість системи традиційних життєвих цінностей української культури для вибору професії;

• становлення фундаменту ціннісної позиції особистості молодої людини;

• цінність та важливість здобуття освіти, причому не так за кордоном, як в Україні;

• усвідомлення цінності чесної праці та чесної оплати праці;

• усвідомлення необхідності постійного професійного вдосконалення та підвищення кваліфікації для ціннісного самовизначення і самореалізації.

Отже, оскільки вибір професії є важливим ціннісним орієнтиром молоді, пошук внутрішніх і зовнішніх ресурсів активізації впливу на професійне становлення молоді є однією з визначальних проблем сьогодення. Проте якщо вплив ціннісних чинників і надалі залишатиметься без якісних змін, невідповідність професійної спрямованості молоді потребам ринку праці зростатиме та призводитиме до поповнення ринку безробітними.

ОСИПЕНКО А.О., голова правління громадської організації «Нові горизонти». Тема моєї доповіді: «Вплив фінансової незалежності на формування цінностей сучасної української молоді». Актуальність дослідження впливу незалежності молоді у фінансовій сфері на формування цінностей сучасного молодого покоління обґрунтовується тим, що в сучасній культурі одне з провідних місць займають проблеми матеріального забезпечення молодих чоловіків і жінок, зокрема молодих сімей, молодих спеціалістів.

Формування цінностей значною мірою залежить від фінансових можливостей молоді. Сьогодні чимало молодих людей з причин незадовільного матеріального забезпечення переживають глибокий внутрішній конфлікт, оскільки не можуть повноцінно реалізувати себе ні в сім’ї, ні як професійні працівники. Якщо під час навчання більшості допомагають батьки, то надалі молоді спеціалісти залишаються сам на сам із фінансовими проблемами.

В Україні на сьогодні немає ні перспектив гідного працевлаштування, ні можливості придбати чи збудувати житло власними силами, без сторонньої допомоги. Відповідно у молоді немає впевненості в економічній безпеці та своєму фінансовому майбутньому. Тому більша частина молоді прагне, в першу чергу, бути фінансово незалежним або хоча б забезпеченим найбільш необхідним, аби впевнено почуватися, не відволікатися на питання заробітку для свого існування, а займатися улюбленою справою, в якій молода людина можна найбільш ефективно себе проявити, незалежно від того, наскільки модною ця справа є в українському суспільстві.

Проте через неефективність законодавства України, часто бездіяльність судових та правоохоронних органів, мінливість влади, політичні пертурбації та інші чинники молодь знаходить інші шляхи забезпечення своєї фінансової незалежності, зокрема, масово виїздить спочатку на роботу, а потім на постійне проживання за кордон, зокрема до Польщі, Чехії, Німеччини.

Для вирішення зазначених проблем необхідна реалізація таких державних програм:

1) підвищення фінансової грамотності української молоді, зокрема, проведення семінарів, конференцій, інших заходів з метою роз’яснення, як молоді, яка все-таки залишається в Україні, знайти кращу роботу, реалізувати свій потенціал, як заощаджувати, які пільги мають молоді спеціалісти тощо;

2) фінансове забезпечення заходів, які передбачені законодавством України, але фактично не виконуються через недостатність фінансування, корупцію, правовий нігілізм (підтримка підприємницької ініціативи молоді, сприяння молодіжному житловому будівництву тощо);

3) використання зарубіжного досвіду. Зокрема, у країнах Балтії, у Польщі, Німеччині існують програми залучення іноземних студентів, молодих спеціалістів у ті сфери діяльності, де не вистачає своїх працівників.

Звісно, це не всі програми та заходи, необхідні для забезпечення фінансової незалежності сучасної української молоді, проте їх виконання сприятиме формуванню у молодих людей відповідних ціннісних орієнтацій, що їхні знання, енергія та інші позитивні якості необхідні не лише за кордоном, а й у нашій державі.

УРАЛОВА Л.Т., доцент кафедри психіатрії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. Суспільна безпека у своїй основі є спрямованістю взаємин членів суспільства на збереження життя і здоров’я кожної молодої людини разом з атрибутами та умовами, які цьому сприяють. Однак індивідуальні відмінності в усвідомленні і використанні цих можливостей різними віковими категоріями молоді будь-якого суспільства є противагою рівності як ідеї і способу поведінки, які й складають психологічний чинник невизначеності та, як наслідок, ризики непередбачуваності і пов’язаних із ними загроз. Виходячи з цього, психічне самозбереження молодих людей з розладами психіки і поведінки, з одного боку, постає як предмет інтересу психологічних, медичних і суспільних наук, а з другого – розкриває виміри спеціальної та соціальної корекції цих розладів, що є необхідною умовою суспільної безпеки.

Статистичне визначення проблеми окреслює лише кількісні співвідношення зафіксованих психічних розладів молодих людей віком до 35 років до загальної чисельності осіб, які на них страждають, за їхнім соціальним статусом – встановленням інвалідності, військовою професією або мобілізацією на східний фронт України, належністю до цивільного населення, постраждалого внаслідок воєнних дій Російської Федерації на окупованих та прифронтових територіях Донеччини і Луганщини. Так, за офіційними даними, нині в Україні проживають 1 мільйон 690 тисяч осіб, які страждають на розлади психіки та поведінки, 254 тисячі з них є інвалідами внаслідок цієї патології. За даними Міністерства оборони України, протягом 2014 року та першого півріччя 2015 року потребували стаціонарної психіатричної допомоги понад 3 тисячі військовослужбовців, які брали участь у проведенні антитерористичної операції на сході України, що становить 75,8 % загальної кількості психіатричних хворих, з яких 43 % є особами віком до 35 років. Проте, як свідчать міжнародний досвід та результати низки досліджень, кількість учасників збройного конфлікту на сході України, які потребуватимуть кваліфікованої психологічної та психіатричної допомоги, є значно більшою і може сягати 98 %. Найбільш вразливою серед цієї категорії осіб є молодь, яка становить основну частину контингенту постраждалих, що матиме тенденцію до зростання обсягом до 53-67 % загальної кількості.

Останнім часом через кризові явища в економіці і трагічні події на сході України кількість відхилень психічного здоров’я молоді істотно зросла, насамперед за рахунок виникнення посттравматичних стресових розладів у військовослужбовців та цивільних осіб. Так, тільки протягом 2014 року інвалідність внаслідок різних психічних розладів встановлена більш як 10 тисячам осіб, з них близько 4,5 тисячі осіб – молодь.

Зазначені екстремальні ускладнення життєдіяльності людей, зумовлені війною, яку веде на українській території Російська Федерація, є основним екзогенним чинником маніфестації генетично детермінованих і вроджених психічних розладів, які найбільшою мірою інвалідизують молодих людей.

Психічне самозбереження молоді як суб’єкта власного життєвого самоздійснення передбачає розроблення та застосування суспільної і мікросоціальної оцінки ризиків та небезпек поведінкових розладів у дітей і молоді, ініціатива якої належить відповідним суб’єктам соціального впливу – сім’ї, дитячим і молодіжним соціальним осередкам, поліції та іншим суспільним інституціям. Саме від цієї ініціативи залежить своєчасність вибору методів лікування та спеціалізованих психотерапевтичних заходів, зокрема, вибір методу променевого обстеження чи застосування радіологічного діагностичного комплексу, що дає змогу встановити тип і стадії перебігу перинатальних мозковосудинних уражень. Використання системного підходу на базі біопсихосоціальної моделі психічних та поведінкових розладів у дітей і молоді дозволяє здійснювати диференційований підхід до застосування психотерапевтичних методів з метою соціальної адаптації молодіжного контингенту осіб з генетично детермінованими і вродженими психічними захворюваннями, які маніфестують соціально небезпечні порушення поведінки.

ЩЕРБА О.С., перший заступник голови Всеукраїнської спілки молодіжних та дитячих громадських організацій «Український молодіжний форум». Стратегічне питання, яке потребує відповіді на рівні державної політики: на що саме спрямована молодіжна політика України? Це не може бути лише соціальний захист, ми маємо зрозуміти, яку молоду людину виховуємо, які завдання вирішуємо, і навколо цього будувати стратегію роботи з молоддю. На жаль, молодіжна політика досі не має зрозумілого вектора роботи. Стратегія, затверджена за підписом Януковича, не була належним чином опрацьована, молодь обмежено брала участь у розробленні документа. З огляду на виклики, що постали перед Україною останнім часом, ми маємо серйозно доопрацювати стратегічне бачення молодіжної політики і внести відповідні зміни до Стратегії розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 року. Нам потрібні зміни!

Конкретні проблеми молодіжного руху, що потребують негайного законодавчого вирішення.

1. Частиною другою статті 13 Закону України «Про громадські об’єднання» визначено, що відокремлені підрозділи громадського об’єднання не є юридичними особами, крім випадків, передбачених цим законом. Зокрема, структурні підрозділи всеукраїнських молодіжних громадських організацій відповідно до  законодавства не мають підстав набувати статус юридичної особи, що не лише ускладнює діяльність осередків та функціонування таких організацій, а й обмежує їхню роботу. Основна проблема полягає в тому, що відокремлені підрозділи, не маючи статусу юридичної особи, не можуть брати участь у конкурсах проектів, які проводить Міністерство молоді та спорту України. Це значно обмежує можливості діяльності всеукраїнських молодіжних громадських організацій, починаючи з 2017 року, неможливо реалізувати національні проекти, що потребують підтримки на місцевому рівні.

2. Потрібно змінити ганебну практику підтримки молодіжних проектів за залишковим принципом. На всі молодіжні проекти, що мають всеукраїнський статус, виділяють менше 10 мільйонів гривень через конкурс проектів Мінмолодьспорту. Про який розвиток молодіжної політики може йтися за такої підтримки? Лише на регіональні етапи та фінал Студреспубліки потрібно декілька мільйонів, що становить 20 % бюджету конкурсу! Не можна сподіватися на підтримку громадських ініціатив міжнародними фондами, адже за таких умов ми стаємо заручниками політики міжнародних донорів, і говорити про національну стратегію розвитку молодіжного руху не доводиться.

Нарешті треба визначитися, чи потрібне майбутнє Україні, чи ми вже змирилися з фактом наростаючої еміграції з Батьківщини.

3. Окрему увагу необхідно приділити підтримці всеукраїнських молодіжних громадських організацій. Потужний інструмент зшивання країни у такі складні часи не лише ігнорується, а й ставиться в неконкурентні умови. Навіщо піклуватися про розбудову національної структури молодіжних громадських організацій, про роботу, яка об’єднує Україну, коли будь-яка молодіжна організація може виграти конкурс проектів Мінмолодьспорту і реалізувати національний проект? За таких умов, в українських реаліях молодіжної політики, ВМГО є непотрібною структурою. Чи це нормально? Ми переконані, що ні! Ми маємо запровадити окремі заходи щодо підтримки ВМГО, у тому числі фінансові. Тільки молодь, що знаходиться в постійній робочій комунікації від Донеччини до Львівщини, від Чернігівщини до Криму, здатна зміцнити єдність України і дійсно будувати майбутнє.

4. І нарешті, варто приділити гідну увагу найбільшій молодіжній програмі України – «Студентській республіці». Досить зберігати абсурдну практику, коли найкращий молодіжний проект України, що проводиться вже 18 років силами молоді, щороку просто виживає, шукаючи мінімальні ресурси, щоб все відбулося на достойному рівні. Проекти, що об’єднують всю молодь України, працюють над розвитком нашої держави, мають фінансуватися безпосередньо з державного бюджету. І такий проект – «Студентська республіка»!